.png.webp)
"Закінчуються гроші, війська та ідеї": як США і Європа змушують Путіна визнати реалії
На тижні, що минає, українців то охоплював оптимізм, як після санкцій Трампа проти нафтових компаній РФ, то партнери лоскотали наші нерви своєю нерішучістю — як сталося з відтермінуванням рішення про "репараційний кредит" у 140 мільярдів євро. Але загалом тиск на Путіна вражає: такої одностайності Європи та США за другого президентства Трампа ще не було.
"Просто відчув, що настав час". Як замість рандеву в Будапешті Путін дістав санкції
Рівно тиждень тому TrueUA, аналізуючи результати вашингтонської зустрічі Володимира Зеленського з Дональдом Трампом, припускав, що у Будапешті переговорів американського президента з російським диктатором — не буде. Принаймні у короткій перспективі. Для нас переговори, які просував українофоб Віктор Орбан, нічого доброго не віщували. Але провал ідеї угорського прем’єра привезти до себе Путіна і розсварити Трампа з Європою стався стрімко, після відмови Кремля дослухатися до ініціативи лідера Америки зупинити бойові дії по нинішній лінії фронту. Крапку, точніше крапку з комою, що вже стало стилем політики Трампа, поставив він сам:
"Ми щойно скасували зустріч із президентом Путіним. Мені здалося, що ми не досягнемо того, чого маємо досягти, тому я скасував її, але ми зробимо це в майбутньому".
Наступного дня, 23 жовтня, Трамп особисто повідомив про застосування санкцій до найбільших російських нафтових компаній "Роснєфть" і "Лукойл".
"Я просто відчував, що настав час. Ми довго чекали", — пояснив своє рішення глава Білого дому.
Після зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте він розповідав, що веде "хороші розмови" з Путіним, проте вони ні до чого не приводять. Трамп свій пакет санкцій назвав "колосальним", однак одразу уточив: санкції можна скасувати, якщо Росія погодиться припинити війну. Крок президента США схвалили європейські союзники.
Водночас реакція Путіна засвідчила, що припиняти війну він не збирається.
"Так, санкції для нас серйозні, звичайно, це зрозуміло. І матимуть певні наслідки, але істотно все-таки не позначаться, особливо на нашому економічному самопочутті", — сказав він.
І накинувся на Америку, мовляв, "це спроба чинити тиск на Росію" і взагалі "треба подумати, на кого працюють люди в адміністрації Штатів, які підказують президенту такі рішення". Трамп на браваду Путіна, що нафтові санкції "особливо не позначаться" на російській економіці, слушно зауважив:
"Подивимося, що буде за півроку".
Чотири важливі ремарки до нафтових санкцій
Щодо заяв Путіна та відповіді Трампа варто зробити чотири ремарки. Перша: коли переговорником від імені Трампа був Стів Віткофф, Кремлю було комфортно, Віткофф, судячи з його заяв, дуже далекий від розуміння природи війни в Україні та полюбляє поширювати російські наративи на кшталт "на Донбасі живуть російськомовні", а зустріч у Будапешті довірили готувати не йому, а Рубіо. З ним загравати у Москви не вийде. Путін хоче повернути зручного для себе переговорника.
Друга ремарка: нафтові санкції не просто болючі, а надто болючі, адже нафтодоларами годується особисто Путін. "Роснєфть" — фактично кишенькова компанія диктатора. Через санкції вона вже несе мільярдні збитки, а отже, спустошуватимуться кишені самого хазяїна Кремля. Тому оперативно до США відправили переговорника Кирила Дмитрієва. Той полетів розвідати серйозність намірів американської адміністрації посилювати економічні удари по Росії.
Зазначимо, що у Сенаті Сполучених Штатів готуються розглянути три законопроекти, ухвалення яких створить для Росії величезні неприємності. Йдеться про визнання РФ державою-спонсором тероризму за викрадення українських дітей, про розширення можливостей США щодо використання заморожених активів країни-терористки та про санкційні повноваження проти китайських компаній, які допомагають російській армії. Ці законопроекти можуть зависнути, як завис закон сенаторів Річарда Блюменталя та Ліндсі Грема про "пекельні санкції", а можуть бути ухвалені швидко. Якщо згоду дасть Трамп.
Третя ремарка: Москва почала лякати світ та безпосередньо американців зростанням вартості нафти та, відповідно, пального через санкції проти "Роснєфті" й "Лукойла". Дмитрієв прямо заявив:
"Санкції та недружні заходи ніяк не вплинуть на економіку Росії. Вони призведуть до зростання цін на автозаправках у США".
Тепер — питання: як на погрози гостя з Москви відреагує Трамп? Страшилка про різке збільшення вартості бензину у Штатах — брехня, яка працює персонально проти американського президента.
Що ж до цін на пальне у світовому масштабі, то і тут Дмитрієв бреше. Справді, ринок відреагував зростанням вартості чорного золота. Це традиційні спекуляції на ринку, який так реагує на важливі світові процеси. Проте станом на вчора ціни почали знижуватися. А країни ОПЕК+ висловили намір компенсувати будь-який дефіцит на ринку. Простіше кажучи, російські нафтові компанії залюбки посунуть із ринку нафтовики з Близького Сходу.
Четверта ремарка: якщо Трамп справді має намір змусити Путіна зупинити війну, а не торгуватися з ним, тоді Дмитрієва з пропозиціями, які він привіз — пошлють. А він обов’язково щось привіз в обмін на скасування нафтових санкцій. І навпаки: коли знову почуємо від глави Білого дому, що "Путін хоче миру", значить, санкційна історія задумувалася не для примусу кремлівського диктатора до припинення війни. Дипломатія за президентства Трампа передбачає кулуарні переговори, непублічні контакти, тож спрацювала чи провалилася місія гінця із Москви проявиться не одразу.
Європа тримає лідерство, але як завжди не без "ложки дьогтю"
"Ложка дьогтю" — це про те, як європейські країни відклали рішення про "репараційний кредит" для України на 140 мільярда євро за рахунок заморожених російських активів. Головним гальмом виявилася Бельгія, де і лежить найбільше заморожених російських грошей. У Києві дуже очікували на позитивні новини, проте станом на зараз є політичне рішення європейців і дискусія щодо формату. Можливо, ухвала буде у грудні.
В усьому іншому Європа проявляє лідерство. На тижні, що минає, Євросоюз ухвалив 19-й пакет санкцій. Він із січня 2027 року вводить заборону на імпорт скрапленого газу з Росії для довготермінових контрактів, а також протягом шести місяців для короткотермінових. Простіше кажучи, ЄС йде шляхом повної відмови від імпорту газу із Росії. Також під санкціями додатково опинилися компанії, що сприяють російському "тіньовому флоту", та 117 суден, яким заборонено входити в європейські порти. Стосуються санкції й компаній та банків третіх країн, які допомагають Росії обходити раніше введені заборони, зокрема, з Киргизстану, Таджикистану, ОАЕ та Гонконгу.
І буквально вчора гарні новини прийшли з Лондона, де відбулося засідання "коаліції рішучих". Її учасники ухвалили план із п’яти пунктів: виведення російської нафти й газу зі світового ринку; розмороження російських мільярдів для допомоги нашій державі; зміцнення нашої системи ППО; надання Україні далекобійної зброї; продовження роботи з гарантій безпеки включно з багатонаціональними силами. А Зеленський натякнув на "секретні рішення" коаліції наших друзів.
Отже, міжнародний тиск на Росію дає результат. Як заявив генсек НАТО Рютте, у Путіна наразі "закінчуються гроші, війська та ідеї", а за незначні здобутки на полі бою він платить життям сотень тисяч росіян. Разом із тим агресія не припиняється, видається, російський диктатор у відповідь на масштабні санкції почне витягати останні козирі у вигляді посилення руйнівних атак по наших містах і селах. В ідеалі було б дуже добре, якби Україна та партнери включно зі США перейшли в оперативний режим відповіді на злочини росіян — після кожної масованої повітряної атаки, після кожного випадку руйнування енергетичної інфраструктури Україна отримувала б нову зброю, а Росія — чергові санкції. Нині тиск на Кремль та його зомбованих підданих набрав гарного темпу, може це й емоційне враження, та видається, що країна-бензоколонка добряче хитається.