# Володимир Зеленський

Іще під час головування Кіпру в Європейському Союзі може закінчитися війна Росії проти України. Як відомо, кіпрське головування триватиме до 30 червня.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час виступу на церемонії відкриття головування Кіпру в Раді Євросоюзу.За його словами, мирні переговори з європейськими партнерами, США та всіма учасниками "Коаліції охочих" досягли нового рубежу. І зараз світ перебуває ближче до завершення війни, ніж будь-коли раніше."Ми розуміємо, що ця війна може завершитися ще під час вашого президентства", — зазначив український лідер.Зеленський заявив, що Україна "багато чого" очікує від головування Кіпру. Зокрема, йдеться про прогрес на шляху України до Євросоюзу."Так, є країни невеликі за розміром, але ті, що отримали голос у багатьох європейських інституціях, ми бачимо в цьому символізм Європи", — наголосив український президент.Він додав: Україна сподівається, що для неї та Молдови якомога швидше відкриють усі кластери переговорів."Під час вашого головування ми сподіваємося побачити початок імплементації пакета допомоги Україні, що допоможе зміцнити нашу стійкість і стійкість усієї Європи", — підсумував Володимир Зеленський.Кіпр прийняв головування в Раді Європейського Союзу 1 січня. При цьому воно триватиме до 30 червня.Учора в Парижі відбулася одна з найбільш представницьких зустрічей "Коаліції охочих". У перемовинах узяли участь 27 лідерів держав, Європейський Союз, НАТО, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії. Володимир Зеленський наголосив, що це насправді глобальна зустріч і дуже високий рівень дискусії."Важливо, що є ґрунтовні документи коаліції — спільна декларація всіх країн коаліції та тристороння декларація Франції, Британії та України. Документи ці є, і це сигнал, наскільки серйозно і Європа, і вся "Коаліція охочих" готові працювати заради реальної безпеки", — зазначив український президент.За його словами, цими документами посилюється подальша юридична робота в країнах з парламентами, щоб у момент, коли дипломатія спрацює на завершення війни, у всіх була повна готовність розмістити сили коаліції.Нагадаємо, що сьогодні президенти України та Молдови обговорили спільний шлях до ЄС і двосторонню співпрацю. Володимир Зеленський провів зустріч із Маєю Санду..

У середу, 7 січня, президенти України та Молдови обговорили спільний шлях до Європейського Союзу та двосторонню співпрацю. Володимир Зеленський провів зустріч із Маєю Санду.Про це повідомили в Офісі президента України та Telegram-канал Володимира Зеленського.Український президент подякував Молдові за послідовну підтримку України під час повномасштабного російського вторгнення."Обговорили мирний процес, дипломатичну роботу, взаємодію з американськими та європейськими інституціями", — йдеться в повідомленні.Окрему увагу приділили розвитку двосторонньої торгівельно-економічної й агропромислової співпраці, партнерству у сфері безпеки, реалізації спільних інфраструктурних і прикордонних проектів.Володимир Зеленський і Мая Санду обговорили спільний шлях до членства у Європейському Союзі, передусім одночасне відкриття перших переговорних кластерів.В Офісі президента акцентували, що під час зустрічі також ішлося про посилення тристоронньої співпраці між Україною, Молдовою та Румунією."Ми тісно взаємодіємо в цьому питанні, сьогодні з президенткою Маєю Санду обговорили його. Дякую Молдові за послідовну підтримку України під час повномасштабного російського вторгнення", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше сьогодні український президент заявив, що є чітке розуміння, хто саме та яким чином може долучитися до міжнародної військової місії на території України в разі припинення вогню. На засіданнях "Коаліції охочих" такі питання обговорюються детально..

Оновлена структура Офісу президента матиме багато сильних фахівців. Зокрема, це стосується економічного напрямку його роботи, який іще не повністю укомплектований.Про це розповів президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня."Передусім у мене є дві радниці: Оксана Маркарова, яка відповідатиме за окремі проекти щодо відновлення України, та Христя Фріланд, яка відповідальна також за інвесторів і економічні питання", — зазначив він.При цьому, за його словами, на посаду заступника саме з економіки поки що кандидатури немає. На теперішній момент триває пошук такої людини.Раніше, 5 січня, стало відомо, що український президент залучив до команди іноземну експертку, призначивши Христину Фріланд радником президента з питань економічного розвитку на позаштатній основі. Що відомо про Христину ФріландХристя Фріланд — відома канадська політикиня, журналістка та щира прихильниця України, яка має українське коріння.До призначення радницею Володимира Зеленського вона обіймала найвищі посади в уряді Канади, зокрема була віце-прем'єр-міністеркою, міністеркою фінансів і очільницею МЗС. До політичної кар'єри Фріланд здобула світове визнання як фінансова журналістка та редакторка у таких виданнях, як Financial Times, The Globe and Mail та Reuters.Її вважають однією з провідних архітекторок західних санкцій проти Росії. Вона має глибоку експертизу в питаннях глобальної економіки.Окрім того, 30 листопада Володимир Зеленський оголосив про те, що Оксана Маркарова продовжить допомагати державі у статусі радника президента з питань відбудови України та залучення інвестицій. Він наголосив, що, крім фундаментальної мети захисту незалежності та щоденного протистояння повномасштабній агресії, Україна має ключову довгострокову мету."Забезпечити для України можливість відбудуватися після бойових дій і поновити нормальний економічний розвиток", — заявив президент.За його словами, це завдання стосується не лише уряду та інституцій, а й українського бізнесу та "кожного, хто може допомогти".Зеленський висловив задоволення, що Маркарова залишається у команді, й окреслив коло її нових консультаційних завдань, спрямованих на посилення України:покращення бізнес-клімату;зміцнення фінансової стійкості держави;залучення інвестицій;планування відбудови спільно зі стратегічними партнерами.Нагадаємо, що зустріч Володимира Зеленського та Дональда Трампа у Вашингтоні може відбутися вже найближчим часом. Зараз же триває широка дискусія на дипломатичному рівні з приводу гарантій безпеки та можливості посилення тиску на Росію..

Президент України Володимир Зеленський відмовився відповідати на запитання стосовно можливої нової посади для колишнього міністра закордонних справ Дмитра Кулеби. З ним він нещодавно зустрічався, про що поінформував публічно.Володимира Зеленського запитали про це під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня.Зокрема, президенту нагадали, що він нещодавно провів зустріч із колишнім міністром закордонних справ Дмитром Кулебою. Це може свідчити про те, що розглядається для нього нова роль або посада в державних інституціях."Не скажу", — коротко відповів Володимир Зеленський, чим іще більше посилив інтригу навколо цього питання.Робоча зустріч відбулася 5 січня, тоді президент погодив подальшу роботу Дмитра Кулеби в команді. Вони обговорили посилення позицій України у світовому інформаційному просторі та домовилися про нові напрями стратегічної взаємодії.За словами Зеленського, під час зустрічі детально проаналізували поточну ситуацію навколо України. Український лідер наголосив, що зараз критично важливо забезпечити потужну присутність українського погляду в глобальному медіапросторі та на дипломатичних майданчиках. Українська позиція має бути представлена чітко та аргументовано, щоб ефективно протидіяти викликам.Володимир Зеленський висловив задоволення тим, що Дмитро Кулеба залишається в команді України. За результатами зустрічі досягнули домовленості про визначення конкретних напрямів подальшої співпраці."Важливо, щоб український погляд на речі у світі був представлений і щоби це було достатньо сильно", — наголосив президент.Згодом аналітики висловили припущення, що це може стосуватися призначення нового керівника Служби зовнішньої розвідки України.Нагадаємо, що 5 вересня Верховна Рада України звільнила Дмитра Кулебу з посади міністра закордонних справ. За таке рішення проголосували 240 нардепів..

Є чітке розуміння, хто саме та яким чином може долучитися до міжнародної військової місії на території України в разі припинення вогню. На засіданнях "Коаліції охочих" такі питання обговорюються детально.Про це розповів президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня."Дякую за запитання. Всі питання актуальні. Всі питання проговорюються. Поки що я не готовий ділитися деталями у відповідях щодо цього", — зауважив він.При цьому український президент запевнив, що все це вже є, напрацьовано, і є чітке розуміння щодо цього."Але я дуже хочу, щоби спочатку все затвердили юридично парламенти європейських країн та інших країн світу, які входять до "Коаліції охочих", — акцентував він.Володимир Зеленський запевнив, що коли це офіційно затвердять, він буде готових до відкритих відповідей щодо того, в якому форматі, де та в якій кількості працюватиме міжнародна військова місія, як вона діятиме в разі повторної агресії Росії.Водночас він акцентував, що на теперішній момент немає чіткої відповіді на те, чи захищатимуть Україну союзники в разі повторного нападу Росії та чи мають партнери з "Коаліції охочих" зараз готові сценарії дій на випадок наступної гіпотетичної російської агресії."Дуже складне запитання, на яке дуже хочеться, особливо мені, отримати дуже просту відповідь. Так, якщо буде знову агресія, всі партнери дадуть сильну відповідь "рускім". І я ставлю саме таке запитання всім нашим партнерам", — зазначив президент України.Однак, за його словами, поки що чіткою й однозначної відповіді він не отримав. Наразі є лише політична воля та слова, що партнери готові.Нагадаємо, вчора повідомлялося, що західні війська будуть розміщені в Україні після закінчення війни. Такий намір закріпили в декларації після завершення зустрічі "Коаліції охочих", яка відбулася 6 січня у Єлисейському палаці у Парижі..

Посилення протиповітряної оборони є пріоритетним питанням для України. Для відбивання ворожих атак наша країна терміново потребує деяких ракет.Про це заявив український президент Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів. Він уточнив, що цю тему обговорювали під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у грудні 2025 року, а також під час зустрічі "Коаліції охочих", яка відбулася 6 січня у Парижі."Для мене і для моєї команди це питання — пріоритетне. Вчора не тільки обговорював, а в деталях показував, наприклад, європейцям — не буду зараз публічно про це говорити — які системи терміново потребують надходження ракет", — зазначив він.Зеленський також заявив, що Україна ще не отримувала нових систем ППО від США, водночас Америка "потроху" надає ракети до них."Нових систем не приходило. Щодо ракет — потрошки йдуть, хочемо прискорити. Дуже хочемо і ще раз просимо США", — поінформував гарант.Крім того, український лідер окремо подякував очільнику норвезького уряду Йонасу Гар Стере. Проте деталей розкривати не став."Не буду казати деталі, але дуже тобі дякую", — додав він.Нагадаємо, 1 січня у Міноборони повідомили, що українські міста та критичну інфраструктуру захищатимуть іще два комплекси протиповітряної оборони Patriot. Цього вдалося досягнути завдяки нещодавнім домовленостям з урядом Німеччини..

Лютий в Україні може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві, яке стосується проведення виборів і референдуму. Але для цього необхідно напрацювати ще чимало інших речей.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня."Усе залежить від перемовин. Точніше сказати: від продовження перемовин і досягнення бажаних результатів. Якщо говорити про референдум, то на нього варто виносити тільки 20-пунктний план", — акцентував він.Він додав, що все одно воно розглядається в комплексі. Поруч із 20 пунктами йдуть гарантії безпеки, двосторонні угоди зі США й іншими партнерами."Домовленість моя з Трампом повинна закріпитися підписами. Також залежить від нашого економічного блоку, від нашого прем’єра, від мене, від міністра економіки й американської переговорної групи, тому що нам потрібен пакет відновлення України", — зауважив український президент.Він деталізував, що все це йде разом. І якщо вдасться все це встигнути в січні, то, напевно, лютий може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві."А також це залежить і від наших депутатів, тому що вони повинні продемонструвати роботу і результат щодо напрацювань, щодо зміни виборчого законодавства, виборчого кодексу або відповідного законодавства. І також — зміни до закону про референдум. Тобто рано ще про це говорити детально, треба мати результат у переговорах", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також заявив, що Туреччину розглядають, як майданчик для мирних переговорів між Україною та Росією. Проте станом на теперішній момент іще невідомо, де відбудеться майбутня зустріч..

З жовтня 2025 року не було жодного обміну полоненими з Росією. Причина — країна-агресор гальмує це питання.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський 7 січня під час спілкування з журналістами. Гарант пояснив, з чим пов'язані паузи в обмінах полоненими."Паузи пов'язані з тим, що для Росії це тиск на Україну. Київ знаходить свої, дипломатичні тиски на РФ, щоб вона закінчила війну. Москва ж розуміє, що обміни військовополоненими для нас питання важливе, болюче, і тому вона все це гальмує", — пояснив він.Водночас Зеленський запевнив, Україна "зробить все, щоб розблоковувати обміни військовополонених". Гарант нагадав, що раніше такими питаннями займалися Координаційний штаб, екс-керівник ГУР Кирило Буданов, Служба безпеки, і уже колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак."І тому новий очільник ОП Буданов буде займатися обмінами також, разом із секретарем РНБО Рустемом Умєровим. Це одне з питань нашої переговорної групи", — додав президент.Варто зауважити, що за даними агенції Associated Press, від початку повномасштабного вторгнення в російському полоні загинули щонайменше 206 українських захисників.Раніше повідомлялось, що Україні відомо про 300 місць, де Росія утримує українських військовослужбовців і цивільних. Це безпосередньо Російська Федерація, а також окуповані території України та Білорусь.Нагадаємо, 11 грудня президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія розпочала сповільнювати процес обміну полоненими на тлі переговорів щодо завершення війни проти України..

Зустріч Володимира Зеленського та Дональда Трампа у Вашингтоні може відбутися вже найближчим часом. Зараз же триває широка дискусія на дипломатичному рівні з приводу гарантій безпеки та можливості посилення тиску на Росію.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня."Американці точно ведуть перемовини з "рускіми". Проговорюють різні варіанти. Поки що Росія крутить носом, але партнери в нас сильні, деякі з них особливо, і можуть носа відкрутити, якщо захочуть", — наголосив він.Щодо гарантій безпеки, то всі деталі погоджуються між країнами. Український президент запевнив, що частково є вже відповіді, зокрема, це стосується військової підтримки, озброєння, присутності.Зеленський зізнався, що наразі не готовий публічно про це говорити, комунікувати про це. Так само пауза в питанні, чи є просування у переговорах щодо гарантій безпеки довше, ніж на 15 років."У грудні в Мар-а-Лаго я порушив таке питання, Президент США взяв паузу, сказав: будуть розглядати", — зауважив президент України.Він висловив припущення, що найближчим часом зможе зустрітися з Дональдом Трампом."Думаю, що в мене відбудеться зустріч у Вашингтоні, а може, десь іще. Побачимо, які плани в американського президента. Гадаю, там я зможу отримати відповідь на це запитання", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також заявив, що на теперішній момент немає чіткої відповіді на те, чи захищатимуть Україну союзники в разі повторного нападу Росії та чи мають партнери з "Коаліції охочих" зараз готові сценарії дій на випадок наступної гіпотетичної російської агресії..

У союзників України, насамперед у Сполучених Штатів Америки, є інструменти, щоби посилити тиск на Росію. Вони можуть усе зробити швидко — наприклад, із Рамзаном Кадировим так само, як і з Ніколасом Мадуро.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня."Передусім я би дуже хотів, щоби мирна угода відбулася, щоби дипломатія спрацювала. Ми для цього робимо абсолютно все", — наголосив він.Однак, за його словами, паралельно Україна повинна бути сильною. Партнери знають, що для цього потрібно, якщо мирної угоди немає або поки її немає."Вони повинні рухатися швидше. Немов війна не в нас, а в них. Вони це повинні відчувати. Вони все це знають. ППО, наша сильна армія, гроші на виробництво дронів, захист неба — всі прекрасно все це розуміють", — запевнив український президент.Він додав, що це ж стосується дипломатичного треку. Американці зараз продуктивні, є хороші результати, але все це ще не дотиснуто до кінця."Вони повинні тиснути на Росію. У них є інструменти, вони вміють. І коли вони дуже хочуть, вони можуть знайти", — зауважив президент України.Він наголосив на головному — щоб Україна залишалася для них пріоритетом. Для цього необхідно знайти інструменти тиснути на Росію."Будь ласка, ось вам приклад із Мадуро. Так? Провели операцію. Провели? Провели. Результат всі бачать, весь світ. Швидко це зробили. Нехай вони зроблять якусь операцію з цим, як його, — з Кадировим. Із цим убивцею. Може, тоді Путін побачить це та задумається", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також заявив, що на теперішній момент немає чіткої відповіді на те, чи захищатимуть Україну союзники в разі повторного нападу Росії та чи мають партнери з "Коаліції охочих" зараз готові сценарії дій на випадок наступної гіпотетичної російської агресії..

На теперішній момент немає чіткої відповіді на те, чи захищатимуть Україну союзники в разі повторного нападу Росії та чи мають партнери з "Коаліції охочих" зараз готові сценарії дій на випадок наступної гіпотетичної російської агресії.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня."Дуже складне запитання, на яке дуже хочеться, особливо мені, отримати дуже просту відповідь. Так, якщо буде знову агресія, всі партнери дадуть сильну відповідь "рускім". І я ставлю саме таке запитання всім нашим партнерам", — зазначив він.Однак, за його словами, поки що чіткою й однозначної відповіді він не отримав. Наразі є лише політична воля та слова, що партнери готові."Вони готові дати нам сильні санкції, сильні гарантії безпеки, але допоки в нас не буде таких гарантій безпеки, юридичних, підтриманих парламентами, підтриманих Конгресом США, не можна відповісти на це запитання", — акцентував український президент.При цьому він додав: навіть якщо вони будуть, все одно варто розраховувати передусім на свої сили, на Збройні сили України."Тому гарантія №1 — це наша армія, сильна армія, укомплектована армія, 800-тисячна армія з нормальною зброєю. Все, що нам потрібно, все це виписано", — зауважив президент України.Він запевнив, що це не тільки бажання, це українське бачення, про яке постійно йдеться на переговорах різного рівня та статусності."Важливо, що наші військові все це проговорили. Важливо, що ми займаємося тим, щоби були фінанси на все це. До речі, рішення про 90 мільярдів, яке ухвалили нещодавно, нам теж допомагатиме", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що 6 січня в Парижі відбулася одна з найбільш представницьких зустрічей "Коаліції охочих". У перемовинах узяли участь 27 лідерів держав, Європейський Союз, НАТО, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії. Володимир Зеленський наголосив, що це насправді глобальна зустріч і дуже високий рівень дискусії..

Під час обговорення гарантій безпеки від Великої Британії і Франції не йшлося про поширення на Україну "ядерної парасольки".Про це президент України Володимир Зеленський повідомив під час спілкування з журналістами 7 січня."Про ядерну зброю не йдеться", — зазначив гарант.Зеленський зауважив, що Україна з європейськими партнерами і США в контексті гарантій обговорює і контингент, і захист на землі, в небі та на морі. Також йдеться про "окремий трек" — протиповітряну оборону, посилення нашої армії та додаткове фінансування для особового складу. "Це для нас дуже важливе, для наших бригад — укомплектованість цих бригад, щоб вони були високого відсотка. І ми говоримо про деякі ліцензії, які нам потрібні для копродукції", — додав український лідер.Попередній контекст:6 січня в Парижі відбулася одна з найбільш представницьких зустрічей "Коаліції охочих". У перемовинах узяли участь 27 лідерів держав, Європейський Союз, НАТО, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії. Президент Володимир Зеленський наголосив, що це насправді глобальна зустріч і дуже високий рівень дискусії.Західні війська будуть розміщені в Україні після закінчення війни. Такий намір закріпили в декларації після завершення зустрічі "Коаліції охочих".Президент Франції Еммануель Макрон після засідання "Коаліції охочих" зауважив, що першою лінією стримування можливої ​​російської агресії будуть українські військовослужбовці. Основним "щитом" він вважає саме ЗСУ, які після завершення бойових дій мають зберегти свою потужність та налічувати 800 тисяч військовослужбовців.Згодом Зеленський заявив, що на теперішній момент немає чіткої відповіді на те, чи захищатимуть Україну союзники в разі повторного нападу Росії та чи мають партнери з "Коаліції охочих" зараз готові сценарії дій на випадок наступної гіпотетичної російської агресії..

Туреччину розглядають, як майданчик для мирних переговорів між Україною та Росією. Проте, станом на сьогодні ще невідомо, де відбудеться майбутня зустріч. Про це заявив український президент Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів 7 січня.Гарант нагадав, що Туреччина уже була майданчиком для перемовин. Україна досягла там важливих рішень щодо повернення військовополонених та обмінів з Росією. "Я думаю, що ми будемо продовжувати цей трек. Я не знаю, чи це буде на базі Туреччини, а може в іншій державі. Подивимося", — зазначив Зеленський.Раніше видання Bloomberg писало, що Туреччина може стати посередником у мирних переговорах між Україною та РФ. Також Анкара готова допомагати у контролі за дотриманням припинення вогню між Москвою та Києвом. Журналісти зауважили, що збалансування відносин з Росією та союзниками у Північноатлантичному альянсі стало складним завданням для Туреччини, особливо після початку повномасштабного вторгнення. Лідер Туреччини Реджеп Ердоган відмовився запроваджувати санкції проти Москви, але обмежив її можливості надсилати військові судна до Чорного моря через Босфор і надіслав зброю до Києва. За словами Ердогана, завдяки здатності залишатися осторонь війни Туреччина може стати країною, яка прийматиме майбутні мирні переговори та сприятиме моніторингу будь-якого припинення вогню між сторонами війни.Політик також зауважив, що його країна є єдиним гравцем, здатним безпосередньо спілкуватися як з російським диктатором Володимиром Путіним, так і з президентом України Володимиром Зеленським."Наші двері залишаються відкритими для всіх. Я неодноразово висловлював цю рішучість обом лідерам", — сказав Ердоган.Попередній контекст:Наприкінці 2025 року президент України Володимир Зеленський заявив про готовність до прямих перемовин із лідером Кремля Володимиром Путіним та розкрив графік підготовки мирного плану. Ключові документи для підписання можуть бути готові вже у січні 2026 року.Під час гіпотетичної розмови з кремлівським диктатором Володимиром Путіним Зеленський порушив би важливі питання — стосовно територій, а також причини війни.Раніше видання Fox News, посилаючись на власні проінформовані джерела, повідомляло, що вперше за понад п'ять років президент Володимир Зеленський може провести телефонні перемовини з Путіним..

Глава Офісу президента Кирило Буданов, який на початку 2026 року обійняв цю посаду, не буде впливати на інформаційну сферу в державі.Про це заявив український президент Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів 7 січня."Я обговорював з Будановим пріоритети, які для мене важливі, серед них інформаційної політики немає", — запевнив президент.Варто зауважити, що 6 січня у Парижі перед переговорами "Коаліції охочих" журналісти запитали посадовця, які у нього "основні пріоритети на посаді". Чіткої відповіді медійники не отримали."Скоро побачите", — заявив Буданов.Попередній контекст:Увечері 2 січня Володимир Зеленський підписав укази про призначення нових очільників Головного управління розвідки Міністерства оборони України й Офісу президента. Зокрема, він призначив Кирила Буданова на посаду голови Офісу президента.Видання The New York Times зазначило, що новий керівник Офісу президента може відіграти важливу роль у мирних переговорах, адже має тісні й багаторічні зв’язки зі США.Кирило Буданов 3 січня взяв активну участь у зустрічі в Києві з радниками з питань національної безпеки держав-партнерів України, де сторони обговорили питання оборонної співпраці та гарантій безпеки. Він запевнив, що можна очікувати на реальні та серйозні результати.5 січня новий керівник Офісу президента України Кирило Буданов увійшов до складу Ради національної безпеки й оборони (РНБО). Натомість із нього виведено Олега Іващенка.Читайте також: Від лейтенанта до генерал-майора: як Кирило Буданов прокладав шлях до ключових посад.

Президент Володимир Зеленський наразі опрацьовує новий формат роботи Служби зовнішньої розвідки, а також розглядає можливих кандидатів на пост голови відомства.Про це повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на власні проінформовані джерела. За словами співрозмовника, Зеленський шукає на посаду керівника СЗР або дипломата, або військового, або професійного розвідника."Наприклад, Дмитро Кулеба — це більше про дипломатію через розвідку. Ще президент думав про Білецького (командир 3-го армійського корпусу — ред.) — він хороший організатор, уміє керувати важкими напрямками і може зробити більш бойовий варіант СЗР, щоб можна було зробити наш варіант Моссаду, який зможе ловити ворога де завгодно", — розповіло джерело.Окрім того, за даними видання, серед кандидатів на посаду очільника СЗР є й екс-голова Служби безпеки України Василь Малюк. Однак, як відомо, він раніше вже відкинув пропозицію очолювати це відомство."Президент очікує такий перелік кандидатур, і буде визначатись в залежності від розмов з ними. Бо ми розуміємо, що може ГУР, і президент хоче подивитись, який потенціал у СЗР", — сказав співрозмовник.Попередній контекст:2 січня президент Володимир Зеленський призначив Кирила Буданова керівником Офісу президента України замість Андрія Єрмака. Олег Іващенко став новим очільником Головного управління розвідки.За словами Володимира Зеленського, перший віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров може очолити Міністерство оборони.Деякі медіа поширили інформацію, що Зеленський також розглядає можливість зняття з посади голови СБУ Василя Малюка та призначення його на іншу посаду.3 січня Володимир Зеленський запропонував уряду призначити Дениса Шмигаля першим віце-премʼєр-міністром і міністром енергетики України. Український президент сподівається на підтримку Верховної Ради.Окрім того, 3 січня президент України Володимир Зеленський під час брифінгу для журналістів заявив, що кадрові зміни в керівних структурах України не зупиняться на Кабінеті міністрів і обласних військових адміністраціях. Велике перезавантаження торкнеться всієї системи — тепер воно стосуватиметься оборонного сектору, Державного бюро розслідувань і Збройних сил України.4 січня президент України провів співбесіди з кандидатами на посади голів п'яти обласних військових адміністрацій. Кадрові зміни відбудуться вже найближчим часом.5 січня голова СБУ Василь Малюк подав у відставку. Він наголосив, що попри звільнення він залишиться у системі СБУ,Зеленський призначив тимчасового виконувача обов'язків голови Служби безпеки України. Посаду обійняв генерал-майор Євген Хмара, який очолює Центр спеціальних операцій "А" СБУ ("Альфа"), який є один із ключових підрозділів СБУ. .