У середу, 19 серпня, Україна провела черговий успішний обмін полоненими, в результаті якого додому повертаються 103 українські воїни. Серед звільнених — оборонці, які тримали позиції на найгарячіших напрямках фронту.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.Сто три українські воїни знову вдомаЯк зауважив глава держави, Україна продовжує повертати своїх громадян із російської неволі попри всі складнощі переговорного процесу. Цього разу в результаті чергового етапу обміну в Україну повертаються 103 українські воїни.Серед звільнених захисників — представники Збройних сил України, Державної прикордонної служби та Національної гвардії. Воїни боронили державу в Маріуполі, а також на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Дніпровському та Сумському напрямках.. Влада та профільні відомства висловлюють вдячність усім військовим, які поповнюють обмінний фонд та своєю сміливістю забезпечують можливість повертати українців та українок додому. Робота над звільненням кожного полоненого триває щодня, аби визволити всіх українців із неволі.Нагадаємо, 13 серпня за результатами репатріаційних заходів в Україну повернули тіла 261 загиблого, які, за твердженням російської сторони, належать українським військовослужбовцям..

У середу, 19 серпня, президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Ірини Мудрої з посади заступниці керівника Офісу президента України. Рішення ухвалене на тлі повідомлень про проведення слідчих дій у посадовиці представниками антикорупційних органів.Про це повідомляє Офіс президента України.Звільнення Мудрої на тлі обшуків НАБУПрезидент України Володимир Зеленський ухвалив кадрове рішення щодо складу керівництва Офісу президента. Згідно з указом президента України №734/2026 від 19 серпня 2026 року, Ірину Романівну Мудру звільнено з посади заступника керівника Офісу президента України.У середу, 19 серпня, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розпочали проведення слідчих дій у заступниці керівника ОП Ірини Мудрої. За даними джерел у правоохоронних органах, у справі про діяльність злочинної організації також фігурує народний депутат Вадим Столар.В Офісі президента Ірина Мудра відповідала за правові питання. Зокрема, до сфери її повноважень належали судово-правова реформа, створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії та впровадження міжнародного механізму компенсації збитків, завданих російською агресією.Нагадаємо, раніше Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура виявили нові факти діяльності окремих учасників злочинної організації, причетної до масштабної корупції на "Енергоатомі"..

Вранці 19 серпня російські окупанти здійснили черговий цинічний теракт, поціливши FPV-дроном у громадський транспорт у Херсоні. Внаслідок атаки на цивільну маршрутку загинули та постраждали мирні жителі, що вкотре підтверджує перехід агресором усіх меж людяності.Про це у Telegram-каналі повідомив президент України Володимир Зеленський."Сафарі" на цивільнихЯк зазначив глава держави, російські війська продовжують тероризувати мирне населення України, перетворюючи прифронтові міста на зони смертельної небезпеки. Черговим підтвердженням цього стала трагедія у Херсоні.Вранці окупанти свідомо спрямували FPV-дрон на звичайну пасажирську маршрутку. Удар був завданий по цивільному транспорту, внаслідок чого загинуло чотири людини, ще п'ятеро отримали поранення різного ступеня тяжкості. На місці злочину працюють усі необхідні служби, встановлюючи деталі атаки.. Коментуючи трагедію, Зеленський зазначив:"Жорстоке російське "сафарі" проти наших людей у Херсоні вже давно вийшло за межі того, що може уявити будь-яка нормальна людина".Він також звернув увагу на зволікання міжнародних партнерів щодо надання Україні необхідних засобів захисту. "Поки партнери вагаються щодо додаткових постачань засобів захисту, росіяни давно перейшли межу вседозволеності", — наголосив президент.Зеленський запевнив, що, попри ці жахливі реалії життя у прифронтових регіонах, українська влада продовжує закликати до посилення тиску на агресора та підтримки Сил оборони. Водночас висловлено вдячність усім, хто продовжує надавати пакети допомоги та вводити нові санкції проти Російської Федерації.Нагадаємо, 18 серпня російський ударний дрон атакував приватний будинок у Херсоні. Боєприпас через вікно впав прямо в дитяче ліжечко, де спав дворічний хлопчик..

Більшість українців виступає проти проведення виборів до повного завершення війни, а припинення вогню значна частина суспільства не вважає достатньою умовою для голосування. Серед причин — побоювання щодо нестабільності перемир’я та втручання Росії, а також бажання бачити серед кандидатів військових, волонтерів і громадських діячів.Про це в інтерв’ю TrueUA розповів виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.За даними КМІС, 15% опитаних вважають, що вибори потрібно проводити ще до завершення бойових дій. У березні таку позицію підтримували 12% респондентів. Ще 23% українців допускають проведення виборів після припинення вогню та отримання гарантій безпеки. Частка прихильників такого сценарію помітно зросла: у березні їх було 13%.Водночас 57% респондентів переконані, що вибори мають відбутися лише після укладення остаточної мирної угоди та повного завершення війни. У березні так вважали 69% опитаних.Чому українці не поспішають із виборамиЗа словами Грушецького, у суспільстві зберігається консенсус щодо небажаності виборів найближчим часом. Однією з причин є недовіра до можливого перемир’я: українці побоюються, що воно буде нестабільним, а Росія намагатиметься втручатися у виборчий процес, зокрема створюючи безпекові загрози.Ще один фактор — участь у виборах людей, які зараз безпосередньо залучені до оборони країни."Вони (українці — прим. ред.) хочуть, щоб у виборах як кандидати брали участь військовослужбовці, волонтери й громадські діячі, які зараз залучені до оборони, а за таких умов вони просто не зможуть балотуватися", — пояснив соціолог.Також, за його словами, значна частина громадян не хоче обирати між старими політиками та партіями й очікує на появу нових політичних сил і лідерів.Хто хоче виборів ще до завершення бойових дійГрушецький звернув увагу, що 15% українців, які підтримують проведення виборів уже зараз, не є однорідною групою.Приблизно половина з них розраховує, що зміна влади допоможе Україні ефективніше протистояти Росії. Інша частина, за словами соціолога, прагне якнайшвидшого завершення війни на умовах, які фактично передбачають капітуляцію, та сприймає Зеленського як перешкоду для такого сценарію.Окремо Грушецький пояснив зростання з 13% до 23% частки тих, хто допускає вибори після припинення вогню та отримання гарантій безпеки. На його думку, це може бути одним із наслідків суспільного невдоволення останніми кадровими рішеннями та протестів. Для таких громадян вибори після встановлення перемир’я можуть стати компромісним варіантом: вони не підтримують голосування безпосередньо під час активної війни, але водночас хочуть отримати можливість дати політичну оцінку діям чинної влади.Додамо, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно.Читайте також: Скільки українців виступають за оновлення влади після війни: результати опитування.

У вівторок, 18 серпня, президент Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти від чотирьох новопризначених послів іноземних держав.Про це повідомила пресслужба Офісу президента. Зазначається, що Зеленському вручили грамоти посли: Болгарії — Златіна Крастева, Естонії — Тііни Інтельман, Індії — Анджані Кумара, Німеччини — Бориса Руге."Глава держави привітав послів із початком дипломатичної місії в нашій країні та поінформував про відносини між державами, дипломатичну роботу для закінчення війни, посилення російських обстрілів і необхідність підтримки України перед початком зими", — йдеться у повідомленні.Після цього гарант особисто поспілкувався із кожним із дипломатів. Так, з послом Болгарії очільник держави обговорив розвиток відносин між країнами."І, що найважливіше, не лише на державному рівні, а й на рівні людей. Дуже важливо, що наші народи поважають один одного", — наголосив Зеленський.У розмові з пані послом Естонії йшлося про важливість сильної та дуже чіткої підтримки України з боку цієї держави."У нас справді чудові відносини протягом усіх років нашої незалежності. Наші народи, різні люди, уряди побудували прекрасні відносини між нашими країнами. Ми пишаємося, що маємо таких хороших друзів", — сказав президент.Також сторони обговорили розвиток оборонної співпраці між країнами, зокрема реалізацію угоди у форматі Drone Deal.Водночас, спілкуючись із послом Індії, Зеленський висловив сподівання на подальший розвиток хороших відносин між двома країнами. Він наголосив, що потрібно додати активності взаємодії на рівні урядів. Сторони обговорили перспективи розширення торговельно-економічних відносин.Крім того, із послом Німеччини гарант обговорив важливість подальшого розвитку та розширення спільних оборонних виробництв, зокрема дронів, а також підготовку української енергетики до зими та зміцнення протиповітряної оборони."Путін не зупинив війну й не хоче цього робити. Тому ми маємо бути готові", — акцентував президент.. Нагадаємо, 18 серпня президент Володимир Зеленський повів зустріч з віцепремʼєр-міністром — міністром закордонних справ, європейських справ та співробітництва з розвитку Бельгії Максимом Прево..

У вівторок, 18 серпня, президент Володимир Зеленський повів зустріч з віцепремʼєр-міністром — міністром закордонних справ, європейських справ та співробітництва з розвитку Бельгії Максимом Прево.Про це повідомила пресслужба Офісу президента. Зазначається, що Зеленський розповів Прево про дипломатичні зусилля для закінчення війни й про те, як важливо посилювати протиповітряну оборону України, особливо в умовах, коли Росія тероризує обстрілами та нарощує виробництво ракет."Від самого початку цієї війни були дуже важливі рішення. Ми вдячні за цей рік, мільярд євро підтримки на цей рік — це дуже важливо. І ми вдячні за продовження програми щодо F-16. Сподіваюся, це підтримає наш повітряний флот", — заявив Зеленський.Сторони також обговорили можливості Бельгії в допомозі з будівництвом укриттів та посиленням санкцій, зокрема в підготовці наступного, 22-го санкційного пакета ЄС проти Росії. Крім того, український гарант поінформував про російські удари по українському аграрному сектору та експорту продовольства. Зеленський наголосив, що це може створити кризу для багатьох країн, які залежать від українського продовольства, і закликав допомогти із захистом. Також політики розглянули додаткові можливості для допомоги Україні в забезпеченні фінансової стійкості."Ми продовжуємо надавати підтримку — військову й фінансову. Вдячний вам, що ви згадали, що за цей рік ми вже виділили 1,1 мільярда євро як фінансову підтримку. І ми також беремо участь у проєкті PURL — 200 мільйонів євро ми загалом виділили на PURL", — наголосив Прево.До того ж Прево пообіцяв, що Бельгійське агентство з розвитку Enabel продовжить реалізовувати проєкти для підтримки цивільних. До того ж Бельгія планує оголосити про виділення додаткових коштів для підтримки сектору охорони здоров'я, громадянського суспільства, воїнів і цивільних, які зазнали опіків чи поранень унаслідок російських ударів.Також Прево та Зеленський обговорили й підтримку України на шляху до Європейського Союзу. Український лідер наголосив, що наша країна розраховує на якнайшвидше відкриття решти чотирьох кластерів."Вважаємо, що у вересні є дійсно шанс відкрити один чи два кластери для України. І, звісно, ми розраховуємо на вашу роль і цю підтримку", — зазначив він.Нагадаємо, 7 серпня президент України Володимир Зеленський прибув із робочим візитом до Сербії, де протягом двох днів вів переговори з керівництвом країни. Додамо, наприкінці травня Володимир Зеленський провів телефонну розмову зі своїм сербським колегою Александром Вучичем. Тоді анонсували підписання взаємовигідних міждержавних документів.Крім того, 14 серпня Володимир Зеленський провів переговори із лідером Єгипту Абделем Фаттахом Ас-Сісі. Лідери обговорили виклики продовольчої безпеки та ситуацію в Чорноморському регіоні..

Президент Володимир Зеленський розповів про стан енергетичної системи України та визначив першочергові завдання для її відновлення й підготовки до опалювального сезону. Про це гарант повідомив за підсумками доповіді першого віцепрем’єр-міністра — міністра енергетики Дениса Шмигаля."Щодня тривають процеси відновлення постачання електрики для українських сімей після обстрілів", — зазначив Зеленський.Особливо складною залишається ситуація в містах і селах прифронтових та прикордонних із Росією областях. Водночас, за словами президента, сформовані необхідні запаси енергетичного обладнання.Робота з партнерамиЗеленський повідомив, що під час наради визначили завдання для подальшої роботи з міжнародними партнерами України. Йдеться про політичні, фінансові та технічні домовленості, які необхідно забезпечити вже у серпні, а також у вересні — до початку опалювального сезону."Розраховуємо на підтримку конкретних держав", — наголосив президент.Водночас деталі домовленостей наразі не розголошуються з міркувань безпеки.Розвиток атомної енергетикиОкремо Денис Шмигаль доповів Зеленському про стратегічні перспективи розвитку української атомної галузі та пріоритети відповідної роботи в Європі. Також під час наради обговорили ключові соціальні проєкти, підготовлені до запуску в системі Міністерства енергетики восени.Президент подякував усім фахівцям енергетичної галузі за професійну та самовіддану роботу з відновлення енергосистеми після російських атак.Нагадаємо, що ЄС планує майже втричі збільшити потужності зі зберігання енергії до 2030 року. Це має допомогти ефективніше використовувати електроенергію, вироблену зі сонця та вітру, зменшити залежність від викопного палива та стабілізувати ціни на електроенергію..

У вівторок, 18 серпня, президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання про призначення Євгенія Хмари міністром оборони України та призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ.Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк."Зеленський вніс подання на Хмару та Сибігу у парламент", — наголосив він.За словами нардепа, голосування у Раді за кандидатури міністрів відбудеться у середу, 19 серпня.Оновлення уряду16 липня 2026 року Верховна Рада призначила Сергія Корецького главою уряду та затвердила новий склад Кабміну. До цього уряд очолювала Юлія Свириденко. Президент Володимир Зеленський ще 12 липня оголосив про масштабне оновлення Кабміну та запропонував Свириденко перейти на інший стратегічний напрям роботиРезонанс у суспільстві викликала відставки міністра оборони Михайла Федорова. Люди вийшли на акції протесту, вимагаючи повернення Федорова до Міноборони. Водночас 20 липня в.о. міністра оборони призначили Євгенія Хмару. Так, міністерства оборони та закордонних справ стали особливо важливими кадровими питаннями.Нагадаємо, новий уряд уже затвердив програму своєї діяльності. 17 серпня Кабмін схвалив документ, у якому визначені основні цілі та завдання уряду і персональна відповідальність за їх реалізацію..

У вівторок, 18 серпня, на Національному військовому меморіальному кладовищі перепоховали останки Євгена Коновальця. Це державний, військовий і політичний діяч, полковника армії Української народної республіки (УНР), перший голова Організації українських націоналістів (ОУН).Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Ми повертаємо додому видатного сина українського народу. Це взірцевий воїн та вагомий державний діяч України полковник Євген Коновалець", — зазначив він.За його словами, все свідоме життя Євген Коновалець боровся за те, щоб Україна відновилася та набула реальної незалежної сили.Український президент додав, що, на превеликий жаль, тоді Україна не змогла утвердитися. Забракло єдності, забракло мудрості тогочасним політичним лідерам, забракло вміння будувати справжні зв’язки зі світом."Але час України настав. Незалежність відновлено, і ми захистили право України бути собою. Вже ніхто не прибере з Києва синьо-жовті прапори, і тільки Україна обиратиме собі національний шлях", — наголосив президент України.Він констатував, що зараз, пам’ятаючи українську визвольну боротьбу, ми всі абсолютно точно знаємо, яких помилок не можна допускати."Знаємо, що потрібно Україні та на чому зосереджувати наші увагу та зусилля. Знаємо, які в нашої держави мають бути національні орієнтири", — підсумував Володимир Зеленський.Що відомо про Євгена КоновальцяЄвген Коновалець — полковник армії УНР, командир Січових стрільців, комендант Української військової організації (УВО) та перший голова ОУН.Його вбили в Роттердамі 23 травня 1938 року. Замах організували радянські спецслужби, виконавцем став агент Павло Судоплатов. Після загибелі полковника поховали на кладовищі "Кросвейк" у Роттердамі.Його могила мала статус тимчасової, оскільки передбачалося, що в майбутньому останки перепоховають в Україні. У травні 2026 року Нідерланди надали Україні дозвіл на перепоховання Коновальця.Пам’ятник, який 87 років стояв на могилі Коновальця у Роттердамі, відтепер зберігатимуть у його родинній садибі на Львівщині, а саме місце поховання у Нідерландах меморіалізують.Як відомо, в червні 2025 року Кабінет міністрів затвердив порядок здійснення перепоховання на НВМК видатних борців за незалежність України у ХХ столітті.Нагадаємо, раніше голова Офісу президента Кирило Буданов заявляв, що перепоховання Євгена Коновальця — це історична подія, яка стала значущим кроком у відновленні національної пам'яті та вшануванні борців за незалежність..

У середу, 19 серпня, Верховна Рада може проголосувати за призначення очільників Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ. Йдеться про Євгенія Хмару та Андрія Сибігу, які наразі виконують обов'язки керівників відомств.Про це повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на народних депутатів Олексія Гончаренка, Ярослава Железняка та власні джерела у парламенті.За інформацією співрозмовників видання, у вівторок, 18 серпня, очікується подання президента Володимира Зеленського до Верховної Ради щодо призначення Євгенія Хмари міністром оборони, а Андрія Сибіги — міністром закордонних справ.Железняк повідомив, що під час Погоджувальної ради анонсували зустріч кандидатів із парламентськими фракціями. Голосування за їхнє призначення заплановане на 19 серпня. За оцінками депутатів, необхідну кількість голосів у парламенті зібрати вдасться.Що відомо про можливе призначення ХмариПісля оновлення Кабінету міністрів у липні посаду міністра оборони втратив Михайло Федоров. Згодом Зеленський призначив виконувачем обов'язків очільника Міноборони Євгенія Хмару, який до цього був в.о. голови Служби безпеки України.Водночас законодавство передбачає, що міністром оборони має бути цивільна особа. За даними джерел РБК-Україна, розглядалася можливість законодавчих змін, які дозволили б військовослужбовцю очолювати Міноборони під час воєнного стану. Однак, як стверджує видання, найімовірніше, для призначення міністром Хмара звільниться з військової служби.Сибіга може знову офіційно очолити МЗСАндрій Сибіга після липневого переформатування уряду продовжив керувати Міністерством закордонних справ у статусі виконувача обов'язків.Змінювати очільника зовнішньополітичного відомства, за даними журналістів, не планували. Водночас його офіційне призначення відклали разом із вирішенням питання щодо нового міністра оборони.Нагадаємо, 17 серпня президент Володимир Зеленський призначив командувачем Сил логістики Збройних сил України полковника Юрія Погрібного..

У вівторок, 18 серпня, зранку росіяни жорстоко вдарили по людному перехрестю у Печенігах на Харківщині. Загинули 10 людей. Там розташовані пошта та магазини, а навколо — лише житлові будинки.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Станом на зараз відомо про десятьох загиблих. Мої співчуття рідним і близьким", — зазначив він.До того ж, за його словами, багато людей поранені, їм надається вся необхідна медична допомога. Рятувальники вже ліквідували пожежу, на місці продовжують працювати всі екстрені та оперативні служби. З’ясовуються всі обставини цієї трагедії."Обов’язково відповімо на цей російський удар. І не менш важливо, щоби партнери теж доповнювали наші справедливі кінетичні відповіді своїми кроками в тиску на Росію та підтримці України", — наголосив Володимир Зеленський.. Своєю чергою, начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов поінформував, що це був ракетний удар окупантів."Унаслідок удару пошкоджено 10 приватних будинків, кафе, пошту, магазин і щонайменше сім автомобілів. Екстрені служби усувають наслідки атаки", — написав він у своєму Telegram-каналі.Згодом харківський посадовець деталізував, що кількість постраждалих внаслідок атаки в Печенігах зросла до 17 людей.Нагадаємо, що минулої ночі російські загарбники атакували Україну 147 ударними безпілотниками типу Shahed (у тому числі реактивними), "Гербера" та дронами-імітаторами типу "Пародія". Сили оборони знешкодили 111 ворожих безпілотників..

У понеділок, 17 серпня, президент Володимир Зеленський призначив командувачем Сил логістики Збройних сил України полковника Юрія Погрібного.Відповідний указ опубліковано на сайті Офісу президента."Призначити Погрібного Юрія Івановича командувачем Сил логістики Збройних сил України", — йдеться в указі.Що відомо про Юрія ПогрібногоУкраїнський кадровий військовий. Згідно із відкритими даними у мережі Інтернер, народився у Сумській області. У 2007 році закінчив Сумський державний університет.У 2016 році обійняв посаду заступника командира 58-ї окремої мотопіхотної бригади з озброєння.З 2020 року продовжив службу на керівних посадах у сфері військового забезпечення та логістики.Наприкінці липня 2026 року став одним із перших кадрових рішень нового головнокомандувача Михайла Драпатого, отримавши статус в. о. командувача.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський 17 серпня провів нараду із військовим керівництвом країни, за результатами якої, анонсував кадрові зміни у Збройних силах України.Додамо, ексміністр оборони України Михайло Федоров уперше відверто прокоментував свій відхід із посади та поділився планами щодо подальшої діяльності. Політик розповів про своє бачення ситуації в інтерв'ю іноземним журналістам..

Президент Володимир Зеленський анонсував проведення засідання Ради національної безпеки і оборони щодо посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху.Таку заяву український лідер зробив у своєму вечірньому відеозверненні, коментуючи сьогоднішню дорожньо-транспортну пригоду у столиці."Говорили з Ігорем Клименком: найближчим часом відбудеться РНБО по ситуації, яка, на жаль, є на українських дорогах. Черговий абсолютно неадекватний випадок сьогодні був у столиці, коли машина на швидкості зіткнулася з іншою та вилетіла на тротуар. За кермом була людина, яка вже дуже давно мала б втратити, якщо чесно, право бути водієм. Були петиції по ситуації на дорогах, були звернення, зокрема від Олексія Глушича, батька 12-річного хлопця, який був убитий в ДТП. Треба посилювати відповідальність тих, хто систематично порушує правила на дорозі та зневажає життя", — наголосив гарант.Очільник держави відзначив, що наразі "потрібні не косметичні зміни до правил і відповідальності, а дієві кроки"."Я розраховую, що секретар РНБО залучить і парламентарів, і громадські організації, і всі необхідні державні інституції, щоб підготувати відповідні зміни. Треба берегти кожне життя і створювати умови, коли життя справді під захистом", — додав президент.Нагадаємо,17 серпня в Голосіївському районі Києва сталася масштабна дорожньо-транспортна пригода за участю двох автомобілів BMW. Унаслідок зіткнення одна з автівок вилетіла на літню терасу закладу та перекинулася..

Президент Володимир Зеленський 17 серпня провів нараду із військовим керівництвом країни, за результатами якої, анонсував кадрові зміни у Збройних силах України.У своєму дописі у Telegram гарант розповів, що головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий та міністр оборони Євгеній Хмара доповіли про ситуацію на фронті."Доповідь по фронту. Багато деталей про напрямки на Донеччині: ситуація в Костянтинівці, Слов’янський напрямок, Покровський. Маємо оновлені дані щодо задач російської армії у відповідних районах і готуємо нашу протидію. Дякую всім нашим підрозділам, які реально захищають позиції та майстерно застосовують дрони необхідних типів", — зазначив президент.Він наголосив, що Хмара також доповів про захист міст, громад і прифронтової логістики від російських дронів. За словами Зеленського, потрібно додати ресурсів для цих задач. Водночас на нараді визначили, які додаткові організаційні кроки можуть посилити захист на найбільш інтенсивних напрямках."Визначив готувати кадрові рішення, які запропонував Головнокомандувач. Окремо обговорили стан виконання далекобійних операцій за першу половину серпня. Підтвердили пріоритети дипстрайків на наступні тижні та на вересень — підтверджені російські збитки доводять вірність напрямку нашого далекобійного курсу. Слава Україні!" — резюмував президент.Нагадаємо, раніше Зеленський наголошував, що Україна продовжує працювати над посиленням протиповітряної оборони, необхідними ракетами та домовленостями щодо виробництва озброєння безпосередньо у нашій країні. На його переконання, політичні затягування у питаннях ППО "просто забирають життя"..

Лише протягом цього тижня 13 областей перебували під ударами. Ворог випустив по наших містах і громадах понад 1 550 ударних дронів, майже 1 560 авіабомб і 62 ракети. Серед них більшість — балістика різних типів.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Екстрені служби працюють на місцях ранкових і нічних російських ударів. У Києві оперативно ліквідували пожежі, зараз тривають аварійні роботи. У місті й області росіяни поранили шістьох людей", — зазначив він.За його словами, під ударами балістикою також перебували Кременчук і Кривий Ріг. Всюди, де росіяни дотягуються своєю балістикою, вони бʼють по цивільній інфраструктурі."У Кривому Розі двоє загиблих і ще 14 людей постраждали. Є загибла людина в Сумах. Мої співчуття рідним і близьким. Від ранку продовжується тривога у багатьох регіонах: росіяни випустили нову хвилю дронів", — акцентував український президент."Вдячний усім службам — підрозділам ДСНС, поліції, медикам, — які першими прибувають на місця атак, допомагають людям, швидко спрацьовують на порятунок і відновлення життя", — додав президент України.На його переконання, дуже важливо, щоби ця самовідданість наших людей доповнювалася новими кроками партнерів для захисту неба."Коли північнокорейська балістика руйнує інфраструктуру та забирає життя тут, у Європі, не можна дозволити, щоби європейські перехоплювачі просто лежали на складах. Захист життя потрібен. Росію потрібно зупинити. Нові пакети — це буквально врятовані життя та захищена інфраструктура кожен день. Дякую кожному партнеру, який із цим допомагає", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що минулої ночі російські окупанти атакували Україну протикорабельними ракетами "Онікс", балістичними ракетами "Іскандер-М/С-400/KN-23", керованими авіаційними ракетами Х-59/69, і 106 ударними безпілотниками типу Shahed (у тому числі реактивними), "Гербера" та дронами-імітаторами типу "Пародія". Сили оборони знешкодили 88 цілей..
