# Коаліція рішучих

У четвер, 4 вересня, президент Сполучених Штатів Америки провів телефонні перемовини із представниками "Коаліції рішучих". Розмова пройшла у напруженій атмосфері.Про це повідомляє видання Bild. Зокрема, за даними журналістів, Трамп звинуватив європейців у тому, що вони купують російську нафту, тим самим допомагаючи російській військовій машині.Своєю чергою, президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн намагалася заперечити, пояснивши, що імпорт нафти з РФ до ЄС був суттєво скорочений після нападу на Україну. До того ж у виданні зазначили, що спецпредставник Трампа Стів Віткофф також звинуватив Європу в тому, що вона купує російську нафту через Індію.Як розповіли у Bild, коли Трамп перевів розмову на тему санкцій проти Росії, європейські лідери намагалися узгодити з ним спільні дії. Так, вони запропонували протягом 48 годин направити своїх представників до Вашингтона для створення робочої групи щодо санкцій проти РФ. Однак, чи погодився на це Трамп, поки не відомо."Дональд Трамп неодноразово погрожував санкціями проти Росії, якщо кремлівський диктатор Володимир Путін не захоче припинити війну. Трамп пропустив кілька термінів, встановлених Путіну, не вживаючи жодних заходів. За даними BILD, європейська сторона не очікує, що Трамп запровадить санкції проти Росії", — додали журналісти.Нагадаємо, 4 вересня у Парижі відбулося засідання "Коаліції рішучих", на якому були присутніми лідери понад 30 країн. Головна тема перемовин — гарантії безпеки для України.Після засідання в уряді Великої Британії заявили, що Україна може отримати ракети великої дальності. Їх готові постачати учасники "Коаліції рішучих". Водночас британський прем'єр Кір Стармер наголосив, що учасники "Коаліції рішучих" мають "непорушну обіцянку перед Україною". За його словами, їм потрібно піти ще далі, щоб чинити тиск на агресора та забезпечити припинення бойових дій.Водночас президент Франції Еммануель Макрон заявив, що на сьогодні 26 країн готові надати Києву гарантії безпеки, направивши війська в Україну після завершення активної фази війни.

Україна може отримати ракети великої дальності. Їх готові постачати учасники "Коаліції рішучих".Про це йдеться на сайті британського уряду.Вранці 4 вересня прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер віртуально долучився до зустрічі "Коаліції охочих". Обговорюючи ситуацію в Україні, він заявив, що президенту РФ Володимиру Путіну не можна довіряти, оскільки "він продовжує затягувати мирні переговори та одночасно здійснювати атаки на Україну".Прем'єр-міністр наголосив, що учасники "Коаліції охочих" мають "непорушну обіцянку перед Україною". За його словами, їм потрібно піти ще далі, щоб чинити тиск на агресора та забезпечити припинення бойових дій."Стармер також привітав заяви Коаліції добровільних партнерів про постачання ракет великої дальності в Україну", — йдеться у повідомленні.До "Коаліції охочих" входять: Велика Британія і Франція як лідери обʼєднання, а також інші країни ЄС і НАТО — зокрема Австралія, Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Туреччина, Фінляндія, Чехія, Швеція тощо.Країни-учасниці надають Україні військову, фінансову, матеріально-технічну допомогу. Крім того, деякі з цих країн розглядають можливість відправити в Україну миротворчі війська.Як відомо, на початку серпня агентство Reuters повідомляло, що Сполучені Штати Америки та Північноатлантичний альянс розробляють новий механізм постачання зброї Україні. Головна ідея — оплата американської зброї здійснюватиметься коштами європейських членів Альянсу.Нагадаємо, що сьогодні в Парижі відбувся саміт лідерів "Коаліції охочих". Вони мали обговорити гарантії безпеки для України. Після зустрічі мала відбутися телефонна розмова з американським президентом Дональдом Трампом.

У четвер, 4 вересня, в столиці Франції Парижі відбудеться засідання "Коаліції рішучих". У ньому особисто братимуть участь семеро європейських лідерів, керівництво Європейського Союзу та президент України. Ще понад 20 країн долучаться дистанційно.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на власні джерела в Єлисейському палаці.На засіданні "Коаліції рішучих" у Парижі особисто будуть присутні:президент Франції Еммануель Макрон;прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер;прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф;прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен;президент Фінляндії Александр Стубб;прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск;прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес;президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн;голова Євроради Антоніу Кошта;президент України Володимир Зеленський.Дистанційно участь у зустрічі візьмуть:генеральний секретар НАТО Марк Рютте;канцлер Німеччини Фрідріх Мерц;прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні;прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер;президент Румунії Нікушор Дан;прем’єр-міністр Болгарії Россен Желязков;прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал;прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня;президент Литви Гітанас Науседа;прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре;прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон;прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала;прем’єр-міністр Люксембургу Люк Фріден;прем’єр-міністр Ірландії Міхол Мартін;прем’єр-міністр Португалії Луїш Монтенегру;прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс;президент Кіпру Нікос Христодоулідіс;прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович;прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб;прем’єр-міністр Албанії Еді Рама;прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч;прем’єр-міністр Канади Марк Карні;прем’єр-міністр Японії Сігеру Ісіба;прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албаніз;прем’єр-міністр Нової Зеландії Крістофер Лаксон.Окрім того, Австрію представлятиме очільниця МЗС Беате Майнль-Райзінгер, Ісландію — очільниця МЗС Карін Гуннарсдоттір, Туреччину — віце-президент Джевдет Їлмаз.Серед членів ЄС очікувано відсутні лише Словаччина й Угорщина, а також Мальта. Всього у зустрічі беруть участь представники 33 держав.Президент Франції Емманюель Макрон перед зустріччю "Коаліції рішучих" заявив, що союзники завершили роботу над гарантіями безпеки для України, тож вони готові до політичного схвалення.Нагадаємо, раніше видання Financial Times повідомляло, що європейські лідери залишаються розділеними щодо участі у формуванні багатонаціональних військ, які можуть бути розгорнуті в Україні після завершення війни.

У четвер, 4 вересня, в Парижі відбудеться саміт лідерів "Коаліції рішучих". Вони обговорять гарантії безпеки для України. Після зустрічі запланована телефонна розмова з американським президентом Дональдом Трампом.Таку інформацію оприлюднили журналісти BFMTV. Вони додали, що саміт розпочнеться об 11:30 за Київським часом.За даними медійників, у переговорах візьмуть участь:президент України Володимир Зеленський;президенти Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і Європейської Ради Антоніу Кошту;президент Фінляндії Александер Стубб;прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен;прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.Інші лідери приєднаються до зустрічі у форматі відеоконференції.На 15:00 за Києвом запланована телефонна розмова учасників саміту з президентом США Дональдом Трампом, а о 16:00 — прес-конференція в Єлисейському палаці.Раніше різні медіа повідомляли, що головною темою паризьких переговорів стануть гарантії безпеки для України та "розвиток дипломатії, оскільки росіяни знову відмовляються" від зусиль щодо припинення війни.Як відомо, 18 серпня лідери України, США, Франції, Фінляндії, Німеччини, Британії, Італії, а також голова Єврокомісії та генеральний секретар НАТО провели зустріч у Білому домі, під час якої обговорили гарантії безпеки для України.Зокрема, вони розглянули можливість гарантій безпеки, подібних до статті 5 НАТО, але без членства України в Північноатлантичному альянсі. Згодом президент Франції Еммануель Макрон запросив на саміт до Парижа учасників зустрічі в Білому домі для подальшого обговорення гарантій безпеки.У середу, 3 вересня, президент Володимир Зеленський прибув з офіційним візитом до Парижа й обговорив з Макроном підготовку до зустрічі. Французький лідер заявив про готовність надати гарантії Україні одразу після підписання мирної угоди з Росією."Коаліція рішучих" об’єднує близько 30 переважно європейських країн, які готові підтримати ЗСУ та розгорнути війська в Україні після укладення перемир’я з Москвою, щоби стримати Росію від нової агресії.Нагадаємо, в липні стало відомо, що Велика Британія та Франція розробили плани щодо патрулювання неба та моря України. Проте це можливо лише в разі підписання угоди про припинення вогню з Росією. Лондон і Париж також допоможуть навчати українські війська, що є частиною скорочених пропозицій щодо створення нових сил стримування "Багатонаціональні сили — Україна".

Європейські лідери обговорять роботу над гарантіями безпеки для України та розглянуть наслідки "впертої" відмови Росії припинити війну.Про це повідомляє The Guardian. У виданні наголосили, що отримали більше деталей щодо зустрічі "Коаліції охочих" цього четверга, як раніше підтвердив Єлисейський палац."Лідери обговорять роботу над гарантіями безпеки для України, проведену протягом останніх тижнів, та підіб'ють підсумки наслідків, які слід винести з позиції Росії, яка вперто відмовляється від миру", — йдеться у заяві французького президентства, цитованій AFP.Джерело повідомило, що головною темою паризьких переговорів будуть гарантії безпеки для України та "розвиток дипломатії, оскільки росіяни знову відмовляються" від зусиль щодо припинення війни.Джерело додало, що президент США Дональд Трамп не братиме участі у зустрічі. Окремо, міністри країн "Коаліції охочих" у середу обговорять військову підтримку України, повідомив речник міністра збройних сил Франції Себастьяна Лекорню.Раніше повідомлялось, що у четвер, 4 вересня, у столиці Франції Парижі відбудеться важлива зустріч європейських лідерів. У ній планує взяти особисту участь президент України Володимир Зеленський.Нещодавно президент Володимир Зеленський виокремив три ключові блоки гарантій безпеки для України. Перший — стосується української армії. За словами президента, потрібно працювати над збереженням нинішньої чисельності військових. Також їх варто забезпечити зброєю завдяки українському, європейському й американському виробництву. Другий блок — НАТО. Йдеться про домовленості з партнерами на рівні лідерів щодо їхньої готовності підтримати Україну у випадку нової збройної агресії. Третій блок стосується санкцій проти Росії.Нагадаємо, сьогодні джерела видання The Telegraph повідомили, що європейські країни розглядають можливість у межах врегулювання ситуації в Україні гарантувати безпеку повітряного простору. Планують розпочинати із Заходу країни та поетапно розширювати на Схід.

Видання Welt оприлюднило опитування з дивними цифрами. 52% німців не проти, щоб Україна поступилася окупантам територіями. Яке діло німецьким соціологам до думки німців про наші землі? Відповідь можна пошукати у методах "гібридної" війни Росії. Єднання Європи (за виключенням проросійських режимів Роберта Фіцо у Словаччині та Віктора Орбана Угорщині) навколо спільного бачення справедливого миру для України дало можливість сьогодні вести переговори про гарантії безпеки. То ж не дивно, що Росія докладає багато зусиль для розколу в лавах європейських політиків. Для цього використовується багато інструментів — від інформаційних фейків до нацьковування друзів Кремля в Європі на провідників "коаліції рішучих". Нагнітання страхів. Росія гойдає "втомлені від війни" суспільства країн ЄССюди можна віднести й згадане опитування, проведене інститутом дослідження громадської думки Forsa. Його мета очевидна — показати "втому" німців від війни в Україні. Натомість із цього опитування можна зробити висновки про внутрішні біди Німеччини. Зокрема, про потужну п’яту колону Москви з прихильників "Альтернативи для Німеччини". 72% цих респондентів "за" територіальні поступки росіянам. У Німеччині ллють воду на млин Кремля не тільки ультраправі, а й ультраліві. Сара Вагенкнехт, відома як "подружка Путіна", закликає європейців та особисто Дональда Трампа зняти з порядку денного членство України в НАТО. Після провального саміту Трампа з Путіним на Алясці Вагенкнехт раділа потеплінню відносин США та РФ і закликала канцлера Фрідріха Мерца "покласти відповідальність на Зеленського". А останнім часом мережа агентів Росії в Німеччині посилила психологічний вплив на німців, лякаючи участю німецьких солдатів у миротворчій місії в Україні."Мерц не виключає відправки німецьких солдатів в Україну. Це не буде миротворчою місією, а постійною ескалацією проти Росії. Ми чітко заявляємо: ми не відправимо вас в Україну!". Такий брехливий допис зробила партія "Альтернатива для Німеччини" на своїй сторінці в X. І це попри те, що урядовці, зокрема, глава МЗС Йоганн Вадефуль, заявляли: в межах миротворчої місії Німеччина не розміщуватиме контингент в Україні.Торпедування розміщення військових країн НАТО — це класика "гібридної" війни. В межах багатосторонніх переговорів про формат гарантій безпеки уповноважені особи від окремих країн-учасниць роблять певні заяви. Достовірна інформація виходить виключно від перших осіб або від урядовців, залучених до переговорів. ЗМІ, які посилаються на джерела, експерти тощо достовірними джерелами не є. Приміром, позицію США озвучив президент Трамп: "Коли йдеться про безпеку, європейці готові відправити своїх людей на місце. Ми готові допомогти їм, особливо, ймовірно, з повітря". Згодом віце-президент Джей Ді Венс уточнив: "В Україні не буде американських військ. Але ми продовжимо відігравати активну роль, намагаючись забезпечити українцям надійні гарантії безпеки, необхідні для припинення війни з їхнього боку". Також відома офіційна позиція Варшави."Польща не має наміру відправляти війська на місію до України після закінчення війни", — заявив прем’єр-міністр Дональд Туск.Водночас він запевнив, що його країна відповідатиме за логістичну організацію допомоги Україні. З огляду на складні внутрішньополітичні процеси, пов’язані з перемогою на президентських виборах Кароля Навроцького та посилення його конфлікту з урядом Туска, на іншу позицію Варшави годі було й очікувати. Добре хоч так. Натомість відомо про попередню згоду відправити своїх військових від 10 країн. Серед них Британія, Франція, Туреччина. Проте хто, в який спосіб і в яких обсягах долучиться до гарантування безпеки, стане відомо тільки після офіційного оприлюднення угоди. "Консерви" вибухатимуть гучніше. Чому зараз дуже потрібна інформаційна гігієнаРосія і не приховує прагнення зірвати переговорний процес про гарантії безпеки, показати слабкість гарантів. Зараз наш ворог розколює переговорників. Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков висловив побажання свого кривавого боса вести переговори зі США не публічно. Тут же Стів Віткофф, відомий українцям з дуже нехорошого боку, озвучив інформацію про якусь "мирну пропозицію по Донбасу", надану Москвою. Відбувається наступне: сторони шукають точки дотику щодо гарантій безпеки, процес рухається непросто, і в цей час росіяни підкидають американцям пропозицію, яка не буде прийнята Україною, адже всі російські пропозиції — про територіальні поступки. Віткофф та умовний табір "віруючих у мирні наміри Путіна" тепер носитиметься з черговою маячнею росіян. Україна та наші європейські союзники замість плідного переговорного процесу витрачатимуть час на протидію тиску представників згаданого табору.  Інший приклад — хамські висловлювання віце-прем’єра Італії Маттео Сальвіні на адресу президента Франції Еммануеля Макрона."Якщо хочете, їдьте туди. Одягайте шолом, куртку, беріть гвинтівку і вирушайте в Україну", — висловився Сальвіні про ініціативу Макрона щодо військових окремих країн Європи в Україні.Париж викликав "на килим" італійського посла. Але в цій історії головне, не що сказала друга людина в уряді Італії, а хто вона і чому заява зроблена саме зараз. Коли його країна є одним з учасників переговорів про гарантії безпеки та вирішує, в якому форматі до них приєднається.Восени 2022 року за підсумками парламентських виборів на Апеннінах вперше за дуже багато років створилася права урядова коаліція, яка висунула прем’єром Джорджу Мелоні. Яка є гарним другом України й саме вона запропонувала надати нашій державі гарантії безпеки на кшталт 5-ї статті НАТО про колективну безпеку.В коаліцію, окрім "Братів Італії", лідерів виборів, увійшли партія нині вже покійного мільярдера і друга Путіна Сільвіо Берлусконі "Вперед, Італіє!" та "Ліга Півночі", обличчям якої є Сальвіні. Ця партія завжди симпатизувала Росії, а сам її лідер неодноразово там бував. 2014 року він підтримав анексію Криму, а його політпроект має угоду з пропутінською "Єдиною Росією". 2024 року опозиційні сили ініціювали вотум недовіри Сальвіні як віце-прем’єру через його російські зв’язки. Голосів за відставку не вистачило. На тлі критики опозиціонерів цей давній шанувальник Путіна навіть засудив вторгнення Росії в Україну. Проте, як бачимо із його нападок на Макрона, осуд дій Кремля був лише ширмою.  Голос Італії — Мелоні, а не симпатики Москви в її уряді. Голос Німеччини — Мерц, а не проросійський симбіоз ультраправих та ультралівих. Проте, на жаль, практично скрізь в Європі є сили та окремі політики, які торпедуватимуть відправку військових до України та значну участь власних держав у гарантіях безпеки. Заяв такого штибу ще буде багато. Десь Росія смикає за ниточки давніх симпатиків, десь почали вибухати "консерви", десь страхи й зневіру просуватимуть через ЗМІ. Бачимо це й у нас.Приміром, "коаліцію рішучих" критикують за… нерішучість. Мовляв, багато розмов, але ні до чого не домовилися. "Захід нас кинув" — таке ми вже неодноразово проходили. Тут скептикам варто нагадати про дві важливі речі. Перша: політична підтримка, яку надають нам європейські союзники, легітимізована громадськістю цих країн. Для Макрона, Мерца, Стармера, Мелоні тощо дуже важливо зберегти підтримку своїм населенням допомоги Україні. Військова участь у гарантіях безпеки — ризик для солдатів країн — учасниць "коаліції рішучих". Пропутінські сили в державах Євросоюзу навіть із поранення миротворця ліпитимуть трагедію вселенського масштабу. Щоб дорватися до влади й припинити військову допомогу нашій країні. Чи варті чогось гарантії безпеки, якщо країни-гаранти їх порушать після зміни перших осіб у владних коридорах? Ні. Тому нинішні учасники переговорів намагаються створити запобіжники на випадок тріумфу у своїх країнах колективних Сальвіні.Друга важлива річ: кожен наступний крок, які роблять наші союзники, сильніший за попередній. Так, крокують вони повільно, але такі процедури. Ідею введення французьких військ в Україну Макрон уперше озвучив наприкінці лютого 2025 року. Ох йому тоді й дісталося! Особливо від ультраправої путіністки Марін Ле Пен, яка прикинулася "голубкою миру". Минуло півтора року — й можливість введення військових найсміливіших держав НАТО до України вже розглядається як складова гарантій безпеки.

Ні для кого не секрет, що Володимир Путін і Сі Цзіньпін діють узгоджено у питаннях, геополітичної ваги для Москви й Пекіна. Тому наміри Кремля накинути нам і нашим партнерам китайців як гарантів безпеки — їхня спільна стратегія.Не можуть бути гарантом і крапкаПершим ідею залучити КНР до гарантій безпеки Україні висловив Володимир Путін, потім її повторив керівник МЗС Росії Сергій Лавров. Суть пропозиції проста — гарантувати безпеку нашій країні повинні всі постійні члени Ради безпеки ООН, то ж без Китаю і Росії, мовляв, не обійтися. Президент України Володимир Зеленський чітко дав зрозуміти — китайців серед країн-гарантів не буде. "По-перше, Китай не допоміг нам зупинити цю війну від самого початку", — заявив Зеленський. Він нагадав, що Пекін не зробив нічого в той момент, коли Росія окупувала Крим. Хоча був серед країн, які обіцяли нам гарантії, згідно з Будапештським меморандумом. Китайці доєдналися до нього пізніше, але взяті зобов’язання визначалися для всіх підписантів.По-друге, Китай постачав Росії дрони, які вона застосовувала проти України. За даними української розвідки, частка китайських компонентів у російських "шахедах" сягає до 65%."Нам не потрібні гаранти, які не допомагають Україні й не допомагали в той момент, коли нам це було дійсно потрібно після 24 лютого 2022 року", — наголосив Зеленський.Україна потребує гарантій лише від тих країн, які готові надати реальну допомогу. Простіше кажучи, український президент досить жорстко "відшив" і Росію, і її друзів китайців. Але потрібно розуміти, що ці двоє все одно ламатимуться у зачинені двері."Необхідно прагнути до спільної, всеосяжної та стійкої безпеки й сприяти політичному врегулюванню кризи в Україні. Китай готовий відігравати конструктивну роль у досягненні цієї мети", — відреагувала на заяву Зеленського речниця МЗС КНР Мао Нін. А згодом у німецькій Welt з’явилася публікація з посиланням на європейських дипломатів, що Китай нібито готовий відправити в Україну миротворців із мандатом ООН. Видання стверджує, що у Брюсселі такі наміри сприйняли негативно, остерігаючись того, що в разі конфлікту китайці стануть на бік росіян. Власне, тут вони мають рацію.Нині триває розробка гарантій безпеки для України, до якої долучені представники Києва, Вашингтона, "коаліції рішучих". Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оцінив зусилля для врегулювання війни в Україні лише у два відсотки. "Ми зробили перші кроки. Скажу образно: ми перебуваємо на дистанції в 10 кілометрів і пройшли, може, перші 200 метрів, не більше. Але в будь-якому разі ми рухаємося в правильному напрямку", — заявив він.Та наголосив, що "більших дипломатичних зусиль, ніж в останні три тижні" керівництво Німеччини та Європейського Союзу ще не робило.Також нагадаємо, Трамп дав Путіну два тижні, щоб визначити, чи налаштований той на мир. Чергові часові рамки від американського президента сприйняли критично, але два тижні можуть призначатися не для Путіна, а для Сі Цзіньпіна. Замість зустрічі з Зеленським Путін їде до Китаю. Чого від Сі може очікувати Трамп У Білому домі розуміють, що за підтримки Пекіна російська воєнщина ще довго огризатиметься. Тому хочуть побачити кроки товариша Сі, тримаючи руку на двох кнопках. Перша — вторинні санкції, яку Трамп дуже не хоче натискати, оскільки вони бумерангом ударять по американських споживачах. Друга — визнання Росії країною, що спонсорує тероризм, депортуючи українських дітей. Про таку опцію днями заявив сенатор-республіканець Ліндсі Грем, співавтор законопроекту про вторинні санкції. Який так і не став законом. Визнання Росії спонсором тероризму — не панацея, але принаймні багато країн перед тим, як мати справу з Москвою, трохи подумають, чи варто сваритися з Америкою. Розмови про такий сценарій з’явилися не просто так.31 серпня цього року у китайському Тяньцзіні розпочне роботу дводенний саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС), куди прибуде Путін. Він загалом перебуватиме у Китаї чотири дні: зокрема, за даними ЗМІ, 3 вересня відвідає військовий парад на площі Таньаньмень у китайській столиці до 80-ї річниці закінчення Другої світової війни. Про запланований візит російського диктатора до КНР було відомо ще у червні після його телефонної розмови з китайським другом.ШОС — антизахідний проект, ініційований Китаєм, Росією та її середньоазійськими сателітами Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном й Узбекистаном у 1996 році. Постійними членами організації окрім засновників ще є Білорусь, Індія, Іран та Пакистан. Ще є 14 партнерів і кілька спостерігачів. Цьогорічне засідання буде показовим. По-перше, чи приїдуть найвищим представництвом Індія і Пакистан. Індія потрапила під американські санкції через купівлю російської нафти, чим скористалися китайці, які почали скуповувати те, від чого відмовилися індуси. Але Пекін заступився за Нью-Делі, обурившись американською політикою протекціонізму.По-друге, серед партнерів ШОС — Азербайджан, Вірменія, Туреччина — які можуть знизити рівень представництва на саміті через присутність там Путіна. Про конфлікт Баку і Москви TrueUA раніше детально розповідав. Як і про те, як Азербайджан і Вірменія домовилися про мир у кабінеті Трампа, відсунувши від переговорів Путіна. Ну а Анкара цьому сприяла. По-третє, за тим, як учасники форуму поводитимуться з Путіним, уважно дивитимуться у Вашингтоні. Трамп дуже не любить міжнародні проекти, які діють проти інтересів США. Як, приміром, БРІКС. А ШОС — відверто прокитайський проект. То ж увага до його перебігу буде відповідною. Як довго Китаю буде вигідно сприяти Росії у затягуванні війниМожна припустити, що у США сподіваються на мудрість Сі Цзіньпіна, який схилить Путіна піти на серйозні поступки для завершення війни в Україні. Якщо китайському лідеру це вдасться, американці відкриють для Пекіна нові можливості у переговорах щодо мит та економічного співробітництва.Для Трампа ознакою конфронтації з боку Сі стане сприяння затягуванню війни. Історія з китайськими миротворцями під егідою ООН — ознака конфронтації. Спроба залучити сюди Організацію об’єднаних націй — тупиковий варіант, але вигідний Росії. Вона сподівається руками китайців делегітимізувати на міжнародному рівні гарантії безпеки, які в муках народжують наші партнери. Спочатку розмови про миротворців від начебто "нейтральних" країн, якою Китай не є, замість військ країн НАТО із "коаліції охочих". Потім підтягування китайцями до своєї ініціативи країн Глобального Півдня, на які Пекін має вплив. Він вже намагався таке провернути рік тому, коли на полях Генасамблеї ООН проводив захід "Друзі миру", де просував спільний із бразильцями "мирний план" із шести пунктів. Словом, напрямок — зрозумілий.Сі Цзіньпін може обрати шлях протистояння, вимагаючи гарантій для своїх інтересів в Україні й для свого друга Путіна. Інакше війна триватиме. Йому вона більш ніж вигідна — прив’язав до себе Росію, яка втратила суверенність економіки, грає у власну гру з Європою, демонструє Трампу, що хоче ділити з Америкою світ на рівних. А може розставити акценти інакше. Восени у цьому регіоні Азії відбудеться одразу два великих саміти — 26-28 жовтня у Малайзії зустріч країн АСЕАН (Асоціації країн Південно-східної Азії), а відразу після нього Південна Корея прийматиме лідерів АТЕС (Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва). На обох заплановане перебування і Трампа, і Сі Цзіньпіна, де вони можуть зустрітися як лідери, які спільно припинили війну в Україні й спроможні далі домовлятися.Що обере китайський вождь? Більшість експертів схиляються до першого сценарію. Якщо станеться саме так, тоді Сі не лишить Трампу іншого вибору, як після закінчення 90-денного тарифного перемир’я на початку грудня випробувати митами й санкціями китайського економічного колоса на міцність.

На тлі переговорів про іноземну миротворчу місію в Україні позиція Варшави залишається незмінною — польських солдатів не буде відправлено до східного сусіда. Про це заявив міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш, пише RMF24. Він наголосив, що Польща має інші завдання, зокрема захист східного флангу НАТО.У середу під час прес-конференції в Мінську Мазовецькому Владиславу Косіняку-Камишу, серед іншого, поставили питання про те, що слід зробити, щоб запобігти повторенню ситуації, коли польські представники не беруть участі в переговорах щодо припинення війни в Україні, а політики ПіС заявляють, що Польща не надсилатиме війська до України."Ми не будемо надсилати польські війська до України. Це позиція уряду не лише протягом тижня, а й протягом багатьох місяців", — відповів міністр національної оборони. За його словами, цю позицію поділяє не лише урядова коаліція, а й усі поляки. Він додав, що той факт, що Польща не надсилатиме свої війська до України, не означає, що вона не бере участі в так званій "Коаліції охочих", тобто країн, які підтримують Україну, що зазнала нападу з боку Росії."У нас також є інші завдання, які потрібно виконати, і зараз це стосується відносин з нашими союзниками, які повністю розуміють позицію Польщі", — наголосив він. Серед завдань Польщі посадовець, зокрема, перерахував захист східного флангу НАТО, польсько-білоруського кордону, де, додав він, "п'ять-шість тисяч" солдатів постійно займаються безпекою", а також забезпечення інфраструктури та логістики для "потенційної миротворчої місії".У цьому процесі десятки, сотні, навіть тисячі польських солдатів будуть залучені на польську територію для охорони військ союзників, розміщених у Польщі, або, як варіант, для охорони військ союзників, розміщених в Україні, сказав міністр національної оборони.Владислав Косіняк-Камиш наголосив, що неодноразово розмовляв з міністрами оборони Франції, Німеччини, Італії та Великої Британії про роль Польщі як держави, що забезпечує потенційну союзницьку місію в Україні. Він сказав, що командувачі французької та британської армій, "які взялися організувати філософію "Коаліції охочих", добре розуміють роль Польщі".Відомо, що групи планування країн "Коаліції охочих" зустрінуться зі своїми колегами зі США найближчими днями, щоб посилити плани щодо надання надійних гарантій безпеки та підготовки розгортання сил підтримки, якщо бойові дії в Україні припиняться.Раніше журналісти Bloomberg повідомили, що приблизно 10 країн готові взяти участь в миротворчій місії на території України. Про це стало відомо після зустрічі в Білому домі європейських чиновників і американського президента Дональда Трампа.Зокрема, таким чином вони можуть посилити позиції України перед можливою зустріччю українського президента Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна.Нагадаємо, президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що говорити про те, чи братимуть участь латвійські солдати у забезпеченні миру в Україні, можна буде тоді, коли буде ясно, якими будуть гарантії безпеки, і яку роль візьмуть на себе країни Європи.Своєю чергою, речник уряду Греції Павлос Марінакіс 20 серпня наголосив, що наразі немає жодної можливості та плану для країни направити миротворчі військові сили до України в рамках гарантій безпеки. Також повідомлялось, що Естонія готова відправити до України миротворчий контингент у складі однієї роти. Це відбудеться в рамках "Коаліції рішучих".

Велика Британія та Франція розробили плани щодо патрулювання неба та моря України. Проте це можливо лише у разі підписання угоди про припинення вогню з Росією. Лондон та Париж також допоможуть навчати українські війська, що є частиною скорочених пропозицій щодо створення нових сил стримування "Багатонаціональні сили — Україна".Як повідомляє The Telegraph, Кір Стармер оголошуючи ці плани, зауважив, що штаб-квартира місії впродовж першого року роботи буде розташована в Парижі, а потім її перенесуть до Лондона.Відповідні заходи є кроком назад від початкових, більш амбітних пропозицій для "Коаліції охочих", яка передбачала розгортання десятків тисяч європейських військових для захисту українських міст, критичної інфраструктури та атомних електростанцій. Початкова стратегія виявилася нереалістичною через брак обіцянок щодо людських ресурсів та побоювання, що це може спровокувати російського диктатора Володимира Путіна на війну з Північноатлантичним альянсом. Рішення про перегляд планів було прийнято після зустрічі коаліції, до якої вперше долучилися Сполучені Штати Америки, а також під час триденного державного візиту президента Франції Еммануеля Макрона до Великої Британії. Втім, країни-учасники визнали, що, не маючи на увазі кінця війни, вони надаватимуть пріоритет постачанням зброї до України, а не будь-якому розгортанню військ."Ми щойно вперше співголовували на зустрічі Коаліції охочих, до якої також залучили представників Сполучених Штатів. Ми оголосили про плани створення нових "Багатонаціональних сил Україна" зі штаб-квартирою в Парижі, щоб бути готовими підтримати мирну угоду, коли вона буде укладена. Втім, поки Путін відвертається від миру, ми зараз залучаємо більше підтримки для України, щоб захистити народ — і змусити Путіна сісти за стіл переговорів", — наголосив Стармер.Видання додає, що після укладення переговорів щодо припинення вогню, коаліція має намір направити до України військових інструкторів, а також експертів з логістики та озброєння для відновлення постраждалих від війни збройних сил. Літаки коаліції приєднаються до Повітряних сил Збройних сил України для патрулювання неба, що дозволить відновити польоти комерційних авіакомпаній. Чорноморське військово-морське оперативне угруповання на чолі з Туреччиною, Болгарією та Румунією буде посилено для розмінування регіону та забезпечення безпечного проходження суден.Макрон заявив медійникам, що нова англо-французька координація їхніх ядерних засобів стримування не поширюватиметься на захист європейських військ в Україні. Він сказав, що цей пакт був "зовсім іншою" угодою "порівняно" з будь-якими силами підтримки, розгорнутими в країні у разі припинення вогню. "Відсутність гарантій ядерної безпеки може занепокоїти країни, які готуються направити військових інструкторів до України, після того, як США також відмовилися підтримувати цю місію", — наголошує видання.Багатонаціональні сили тепер будуть відкладені на потім, адже європейські уряди переорієнтують свої зусилля на підтримку українських сил. У спільній заяві країн коаліції йдеться, що вони домовилися, що, поки агресія Росії триває, вони надаватимуть пріоритет забезпеченню того, щоб Україна отримала військову та фінансову підтримку, необхідну їй для захисту в цій боротьбі зараз.Нагадаємо, що напередодні в Італії відбулася масштабна міжнародна конференція з питань відновлення України. Київ зробив наголос на трьох пунктах у всіх сьогоднішніх перемовинах.

У четвер, 10 липня, лідери держав і міжнародних організацій — членів "Коаліції охочих" — зібралися в Лондоні, Римі та в режимі онлайн, щоб обговорити питання посилення підтримки України та подальшого тиску на Росію.Про це повідомила прес-служба Офісу президента України. "Коаліція охочих" привітала участь спеціального представника США з питань України Келлога та сенаторів Грема та Блюменталя — це вперше, коли представники США долучилися до засідання коаліції охочих."Лідери ще раз наголосили, що неспровоковане та незаконне вторгнення президента Путіна в Україну є грубим порушенням Статуту ООН і загрозою їхнім безпековим інтересам. Вони підкреслили свою непохитну прихильність суверенітету, незалежності та територіальній цілісності України", — йдеться в документі.Лідери підтримали подальші мирні переговори між Україною та Росією, високо оцінивши зусилля президента Дональда Трампа щодо започаткування мирного процесу.Вони також домовилися посилити заходи проти воєнної економіки Росії та ще раз наголосили, що сильні Збройні сили України є основною гарантією суверенітету та безпеки країни."Поки триває агресія Росії, ми надаватимемо пріоритет забезпеченню України військовою та фінансовою підтримкою, необхідною для її оборони в поточній боротьбі. Зокрема, щонайменше 40 мільярдів євро 2025 року, що відповідає зобов’язанням, взятим на себе НАТО", — зауважили учасники "Коаліції охочих".Основним пріоритетом підтримки є зміцнення інтегрованих спроможностей України в галузі протиповітряної оборони. Вони підтвердили свою прихильність до довгострокової безпеки України та до розбудови її спроможностей стримувати та захищатися від майбутніх збройних нападів з боку Росії."Лідери також підкреслили важливість забезпечення фінансової та економічної підтримки України. Вони домовилися розробити колективний план бюджетної підтримки України 2026 року. Вони також визнали, що вільне та безпечне судноплавство в Чорному морі зміцнить економіку України та відновить продовольчу безпеку, і підтвердили свою готовність підтримувати зусилля з розмінування Чорного моря", — наголосили в "Коаліції охочих".Нагадаємо, що сьогодні в Італії відбулася масштабна міжнародна конференція з питань відновлення України. Київ зробив наголос на трьох пунктах у всіх сьогоднішніх перемовинах.

У середу, 9 липня, президент Володимир Зеленський прибув до Риму. Вже завтра в столиці Італії пройде чергова зустріч "Коаліції рішучих".Про це повідомляє "РБК-Україна".Ще 7 липня Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. Вони обговорили очікування від зустрічі "Коаліції рішучих", яка відбудеться у Римі найближчими днями. Зустріч "Коаліції рішучих": що обговорять на самітіВарто зауважити, що минулого тижня видання Le Monde опублікувало заяву Єлисейського палацу, де вказувалося, що лідер Франції Еммануель Макрон і прем'єр-міністр Британії Кір Стармер організовують чергову зустріч "Коаліції рішучих". Вона пройде вже 10 липня.На саміті буде обговорено питання розгортання "сил підтримки" в Україні після припинення вогню. Обговорення також зосередяться на тому, "як посилити тиск на Росію, щоб вона погодилася на безумовне припинення вогню, від якого агресорка послідовно відмовляється".Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Британії Кір Стармер інформував, що його країна наразі не планує вводити свої війська в Україну. Однак, якщо Сполучені Штати Америки нададуть гарантії безпеки, рішення може змінитися.

У понеділок, 7 липня, президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. Вони обговорили очікування від зустрічі "Коаліції рішучих", яка відбудеться у Римі найближчими днями.Про це гарант повідомив у своїх соціальних мережах, опублікувавши відповідний допис за результатами розмови."Скоординували нашу спільну дипломатичну роботу та обговорили очікування від зустрічі коаліції охочих, яка відбудеться в Римі вже за кілька днів", — поінформував Зеленський.Український президент зазначив, що усі учасники зустрічі працюють над тим, щоб "рішення були максимально сильними".Своєю чергою, Кір висловив співчуття з приводу нещодавніх російських масованих обстрілів. Зеленський подякував йому за підтримку українців. "Говорили про додаткове фінансування вже цього місяця для нашого внутрішнього виробництва дронів, передусім перехоплювачів", — зауважив гарант.Також лідери домовилися працювати над тим, щоб посилити інші формати співпраці з ключовими партнерами, зокрема "Рамштайн". Президент наголосив, що "захисту життя має бути більше".Зустріч "Коаліції рішучих": що обговорять на самітіВарто зауважити, що минулого тижня видання Le Monde опублікувало заяву Єлисейського палацу, де вказувалося, що лідер Франції Еммануель Макрон і прем'єр-міністр Британії Кір Стармер організовують чергову зустріч "Коаліції рішучих". Вона пройде вже 10 липня.На саміті буде обговорено питання розгортання "сил підтримки" в Україні після припинення вогню. Обговорення також зосередяться на тому, "як посилити тиск на Росію, щоб вона погодилася на безумовне припинення вогню, від якого агресорка послідовно відмовляється".Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Британії Кір Стармер інформував, що його країна наразі не планує вводити свої війська в Україну. Однак, якщо Сполучені Штати Америки нададуть гарантії безпеки, рішення може змінитися.

Лідер Франції Еммануель Макрон і прем'єр-міністр Британії Кір Стармер організовують чергову зустріч "Коаліції рішучих". Вона пройде вже 10 липня.Про це йдеться в заяві Єлисейського палацу, пише Le Monde.Макрон та Стармер співголовуватимуть на переговорах з іншими європейськими лідерами щодо посилення обороноздатності України під час візиту французького лідера до Великої Британії наступного тижня.Макрон здійснить державний візит до Великої Британії з 8 по 10 липня, де його приймуть з королівською повагою, і він виступить перед парламентом. "Обов’язково відбудеться обговорення того, як серйозно підтримувати боєздатність України", — йдеться в Єлисейському соборі, додавши, що Стармер і Макрон будуть співголовами на відеоконференції союзників Києва.Зустріч, яка відбудеться 10 липня, пройде на тлі застою мирних переговорів під керівництвом Сполучених Штатів щодо припинення війни проти України, що триває понад три роки. США, найбільший військовий спонсор України з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, заявили у вівторок, що припиняють постачання деяких ключових озброєнь до України.Під час зустрічі з питань України Макрон і Стармер зустрінуться з президентом України Володимиром Зеленським та іншими лідерами, зокрема з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем та прем'єр-міністром Італії Джорджією Мелоні, повідомило французьке президентство.Що обговорять на самітіНа саміті буде обговорено питання розгортання "сил підтримки" в Україні після припинення вогню, повідомив Єлисейський собор. Обговорення також зосередяться на тому, "як посилити тиск на Росію, щоб вона погодилася на безумовне припинення вогню, від якого агресорка послідовно відмовляється", додали у французькому президентстві.Нагадаємо, у травні президент Франції Еммануель Макрон заявляв, що американський президент Дональд Трамп зрозумів, що очільник Кремля Володимир Путін обманював, коли говорив про мир в Україні. Як і інші європейські лідери, Еммануель Макрон хоче встановити "крайній термін для президента Путіна" для початку припинення вогню, "а після" цієї дати будуть "масовані санкції".Також 1 липня відбувся телефонний зв'язок між Єлисейським палацом і Кремлем. Під час розмови з російським диктатором Володимиром Путіним Еммануель Макрон закликав його припинити війну в Україні.

Велика Британія та Франція планують масштабне розгортання систем протиповітряної оборони для підтримки сил стримування в Україні після закінчення бойових дій. Однак Сполучені Штати Америки наразі відмовляються надати відповідні засоби.Таку інформацію оприлюднила агенція Bloomberg. Журналісти зазначили, що прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер наполягає: гарантії США є ключовими для стримування Росії від порушення будь-якої майбутньої угоди про припинення вогню.За словами джерел Bloomberg, європейські союзники під час обговорень з американськими колегами дійшли висновку, що президент США Дональд Трамп не надасть гарантій, яких вони вимагали для підтримки очолюваної Європою "Коаліції рішучих".Медійники додали, що небажання США надати підтримку, на яку розраховують європейські партнери, визначає розбіжності між західними союзниками щодо підходу до стримування російської агресії в Україні.Співрозмовники журналістів також розповіли, що Велика Британія та Франція сподіваються на те, що США продовжать надавати розвідувальні дані та здійснювати спостереження за українсько-російським кордоном.Окрім того, деякі європейські посадовці очікують, що Трамп втрутиться, якщо британські та французькі війська стануть мішенню Росії в Україні, але вважають, що він навряд чи гарантуватиме таке в письмовій формі.За словами співрозмовника агенції, на тлі позиції США європейські союзники переоцінили ресурси для стримування Росії в Україні та вважають, що достатнім буде поєднання навчання українських сил, європейських військ і літаків на східному фланзі НАТО та патрулювання в Чорному морі.Як відомо, зараз тривають переговори щодо того, як має виглядати процес стримування Росії під час перемир'я та завершення війни. США наполягали, щоб Європа відправила війська до України.Велика Британія та Франція очолили миротворчі зусилля Європи, створивши "Коаліцію рішучих". Її мета — зібрати країни, які готові направити військових в Україну та надати іншу допомогу для забезпечення миру.Нагадаємо, 11 травня лідер Франції Еммануель Макрон заявив, що підтримує ідею розгортання іноземних військ в Україні. Політик також оцінив кількість військовослужбовців, які можуть прибути на територію країни.

Зустріч у Києві "коаліції рішучих" підштовхнула Путіна вийти вночі в ефір із гучним ультиматумом — Росія готова до прямих переговорів з Україною у Стамбулі. Шоком для всіх стала підтримка намірів диктатора Трампом. Але це ще був не кінець…Як Трамп завдав удару по "коаліції рішучих" заради ПутінаДля кращого розуміння подій останніх днів варто перемотувати їх назад, як кінострічку. Почнемо з останніх. У неділю ввечері, 11 травня, президент України Володимир Зеленський зробив гучну заяву: "Чекаємо відзавтра припинення вогню — повне та тривале, щоби дати необхідну основу дипломатії. Чекатиму на Путіна в четвер у Туреччині. Особисто".Український президент сподівається, що "Путін цього разу не шукатиме причин, чому він щось не може". Ці слова прозвучали після шокуючої заяви президента США Дональда Трампа, який підтримав ідею Путіна провести переговори без 30-денного припинення вогню, як того вимагають Україна та наші європейські партнери з "коаліції рішучих".Процитуємо його допис: "Президент Росії Путін не хоче підписувати угоду про припинення вогню з Україною, натомість прагне зустрітися в четвер у Туреччині, щоб обговорити можливе завершення кровопролиття. Україна має негайно погодитися на це". Президент США вважає, що під час перемовин світ хоча б зможе з’ясувати, чи можлива взагалі мирна угода з Росією, "а якщо ні — європейські лідери та США знатимуть, на чому все стоїть, і зможуть діяти відповідно!". Він додав, що взагалі сумнівається в можливості мирної угоди: "Я розпочинаю сумніватися, що Україна укладе угоду з Путіним, який надто зайнятий святкуванням перемоги у Другій світовій війні — перемоги, яка не могла бути здобута (і близько!) без США. Проведіть зустріч негайно!".Здавалося б, нічого неймовірного у цій заяві немає, Трамп у незмінному амплуа, якби не кілька моментів. Перший: Путін у своєму виступі вночі у неділю висловив готовність до переговорів у Стамбулі не для обговорення мирного плану Трампа, європейців чи якогось спільного, а так званих "стамбульських домовленостей" — ультиматуму, який росіяни викотили українцям у березні 2022 року, коли під Києвом стояла багатотисячна путінська орда. Україна жодних домовленостей не парафувала. Простіше кажучи, американський президент погодився на те, щоб Росія використала майданчик у Стамбулі для висловлення чергових ультиматумів і погроз. А те, що вони там розповідатимуть про "необхідність усунення першопричин" війни, яку самі розв’язали, фактично підтвердив радник Путіна Юрій Ушаков.Другий момент: пропозицію Путіна дружно розкритикували лідери країн "коаліції рішучих". Найбільш жорстко це зробив президент Франції Еммануель Макрон. Він назвав ініціативу господаря Кремля "способом не відповідати" на підтримку 39-денного перемир’я."Нам потрібно зайняти тверду позицію перед американцями й заявити, що припинення вогню є беззаперечним, а потім ми зможемо обговорити інше", — сказав Макрон.Тобто глава Білого дому прекрасно знав, що у європейських партнерів США є спільна позиція і замість підтримати її, він підтримав Путіна. Окремо — про спільну позицію країн-лідерів Європи та України. Її оприлюднили у спільній заяві 10 травня, коли Київ відвідали Еммануель Макрон, Кір Стармер, Фрідріх Мерц і Дональд Туск. У документі кілька разів згадувалися Сполучені Штати як партнер. У тому числі був дуже важливий пункт про застосування 17-го пакету санкцій до Росії, якщо та не погодиться на перемир’я. Очевидно, ЄС доведеться вводити їх без підтримки з Вашингтону, де демонструють небажання вести з Росією переговори з позиції сили.І останній кадр у цій кінострічці, перемотаній назад, — парад у Москві. Точніше епізод, який міг вплинути на рішення Путіна підняти ставки — присутність китайського лідера Сі Цзиньпіна. Тим самим головний китайський комуніст продемонстрував світові, що його так звана "нейтральність" щодо війни, розпочатої Росією проти України, остаточно завершилися. Всі маски — зняті.Чи стане цей тиждень переломним у переговорах?Відповідь на це питання варто почати з важливої події, яка стартує у середу у турецькій Антальї — неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО. Протягом трьох днів обговорюватиметься багато питань, зокрема й допомога Україні. На цьому майданчику Сполучені Штати представлятиме глава Держдепу Марко Рубіо. Через нього його європейські колеги спробують донести шкідливість для іміджу Трампа й Америки підтримувати переговори без перемир’я. То ж до четверга американський президент може ще передумати й заявити, що він — проти переговорного процесу під час ракетних і дронових атак і невпинних бойових зіткнень на лінії фронту.Але навіть якщо цього не станеться, Путін до Туреччини майже зі стовідсотковою ймовірністю не приїде. Хоча президент цієї держави Реджеп Ердоган і погодився знову організувати у себе зустріч української та російської делегацій, проте, очевидно, йшлося не про формат перемовин перших осіб. Путін планував прилетіти в гості до Ердогана 12 лютого торік року, проте так цього і не зробив. Він боїться, що його літак не долетить до пункту призначення, адже шлях пролягатиме через країни, яким Росія наробила багато лиха, або в Туреччині його якось спробують публічно зганьбити. Відсутність оперативної реакції на пропозицію Зеленського свідчить, що в Кремлі стався збій у матриці — погодитися не можна відмовитися. Тобто станом на зараз Зеленський дипломатичну гру виграє. По-перше, він зумів медійно нівелювати заклик російського диктатора про переговори у Стамбулі. Зараз всі писатимуть, чи приїде Путін, чи злякається. По-друге, в цікавій ситуації опиняється Трамп. Він робив багато заяв і різноманітних рухів — від відправки до Москви Стіва Віткоффа до переговорів у Саудівській Аравії — але нічого путнього з того не вийшло. Після чого у його адміністрації заходилися шукати, як зіскочити з теми невдалого посередництва у переговорах і звалити відповідальність на сторони війни. І ось цікавий поворот, який змушує обрати чиюсь сторону. Простіше кажучи, тиснути санкціями на Росію, якщо Путін не прилетить до Стамбула, чи шукати нові причини цього не робити. Тим самим виглядати адвокатами російського диктатора.Підсумуємо: переломним у переговорах щодо миру цей тиждень навряд чи стане. Шанс на особисту участь Путіна в переговорах надто мізерний, а відправляти замість себе когось іншого, щоб той висловив черговий ультиматум, тепер матиме вигляд ганебного боягузтва. А от на прискорення рішень американців можна сподіватися. Питання тільки — яких: від виходу з переговорів до підтримки санкційних намірів "коаліції рішучих".