.png.webp)
У Financial Times пояснили, як США "гальмують" воєнну машину Путіна
Остання зміна позиції американського президента Дональда Трампа щодо України відбулася дуже швидко. На початку минулого тижня політик анонсував саміт із російським диктатором Володимиром Путіним для обговорення припинення вогню у війні, а вже до його кінця скасував зустріч і вперше за свою другу каденцію посилив економічні заходи проти Росії.
Як повідомляє редакційна колегія газети Financial Times, Трамп зробив те, на що адміністрація колишнього президента Сполучених Штатів Америки Джозефа Байдена не наважувалася: запровадив санкції проти найбільших російських нафтових компаній — "Роснефть" та "Лукойл". Це у поєднанні з новими обмеженнями Євросоюзу щодо російської енергетики це завдало потужного удару по воєнній економіці держави-агресора.
"Терпіння Трампа щодо Путіна знову урвалося після того, як Москва відкинула заклики Вашингтона до припинення вогню вздовж поточної лінії фронту — через кілька днів після телефонної розмови двох лідерів. Цього разу Трамп відповів значною зміною підходу у своїх зусиллях змусити російського диктатора сісти за стіл переговорів", — наголошує газета.
Адміністрація Трампа, як і попередня, побоювалася, що удар по російському нафтовому експорту спричинить небезпечне зростання цін. Втім, нещодавнє зниження світових цін і сподівання, що виробники в Перській затоці, яких США намагаються залучити, збільшать видобуток, ймовірно, надали Білому дому впевненості щодо своїх дій.
У газеті додали, що разом із "Газпром нафтою" і "Сургутнафтогазом" — третім і четвертим за величиною виробниками, які потрапили під санкції США в останні дні президентства Байдена, — США тепер внесли до чорного списку чотири найбільші російські нафтові компанії, що забезпечують близько 80% експорту нафти країни.
Відповідні заходи з боку США скоротять доходи сектора, який формує приблизно третину російського державного бюджету. Масштаб впливу залежатиме від реакції головних покупців російської нафти, якими є Китай та Індія, а також від того, наскільки ефективно вдасться застосовувати санкції проти спроб Кремля їх обійти через мережу підставних компаній, "тіньових" танкерів і страховиків, створених для обходу цінового обмеження на нафту, запровадженого у 2022 році.
"Проте загроза втрати доступу до фінансової системи, що заснована на доларі, через будь-які зв’язки з компаніями, які перебувають під санкціями США, є потужним стримувальним фактором. Наприкінці минулого тижня найбільші нафтопереробні заводи Індії та Китаю почали розглядати можливість скорочення імпорту російської нафти", — зауважили у Financial Times.
Трамп відмовився від своєї попередньої позиції, згідно з якою країни ЄС мали спочатку припинити власний імпорт російської нафти, перш ніж Вашингтон почне діяти. Так, 23 жовтня Європейський Союз запровадив додаткові енергетичні санкції, посиливши заборону на фінансові операції компаній "Роснефть" і "Газпром нафта" та прийнявши рішення про заборону імпорту російського зрідженого природного газу з січня 2027 року. Також ЄС вводить обмеження щодо ще 117 танкерів із "тіньового флоту" РФ.
"Нові економічні заходи не змінять розрахунків Путіна миттєво. Очільник Кремля готовий завдати глибокої шкоди економічним перспективам своєї країни заради війни, яку він вважає ключовою для її безпеки та власної спадщини. Проте критики помилково оголошують санкції неефективними тільки тому, що вони поки не зруйнували російську економіку або не зупинили війну", — зазначили у редакційній колегії газети.
Financial Times наголошує, що підривний вплив санкцій починає проявлятися у стагнації російського зростання, інфляції та погіршенні фіскальної ситуації. У війні на виснаження навіть такі поступові удари по ресурсах агресора мають значення. Медійники зробили висновок, що Путін упевнений, що Росія зможе протриматися довше, ніж Україна. Втім, якщо ЄС виконає обіцянку замінити допомогу США, а Трамп не відступить від нових санкцій, Росії доведеться платити набагато вищу ціну.
Нагадаємо, раніше аналітики американського Інституту вивчення війни відзначили, що РФ знову вдалася до відкритих ядерних погроз у межах своєї стратегії тиску на Сполучені Штати Америки та їхню підтримку України.