# САП

Завершено слідство у справі стосовно керівника державного органу зі спеціальним статусом Павла Кириленка щодо його незаконного збагачення на 72 мільйони гривень.Про це на своїй сторінці в Facebook повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Згідно з наявною інформацією, 9 грудня прокурори САП та детективи НАБУ повідомили про зміну підозри та про завершення досудового розслідування у справі стосовно чинного очільника державного органу зі спеціальним статусом, підозрюваного у незаконному збагаченні на понад 72 мільйони гривень та декларуванні неправдивих відомостей. "Досудовим розслідуванням установлено, що у 2020–2023 роках вказана особа, обіймаючи посаду керівника обласної державної військової адміністрації, набула 21 об’єкт нерухомого майна та один люксовий автомобіль шляхом реєстрації права власності на родичів своєї дружини", — йдеться у повідомленні САП. Як зазначають правоохоронці, серед набутого посадовцем майна:сім квартир у містах Києві та Ужгороді загальною площею 688,5 кв. м; будинок на понад 220 кв. м та 2 земельні ділянки під Києвом;два гаражних бокси;шість машино-місць;три нежитлових приміщення загальною площею понад 190 квадратних метрів;автомобіль ВМW Х3.У САП зазначили, що загальна вартість активів склала 72,8 мільйона гривень, частина з них була придбана за ціною, значно нижчою за ринкову. При цьому законні доходи чиновника та членів його родини не дозволяли здійснити таких покупок. Надалі з метою приховання факту незаконного збагачення посадовець не зазначив відомості про набуте майно в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки.Що "світить" Павлу КириленкуУ САП нагадують, що 14 серпня високопосадовцю повідомлено про підозру за ст. 368-5 та ч. 2 ст. 366-2 КК України. Приводом для розслідування САП та НАБУ стало оприлюднення журналістського розслідування "Радіо Свобода"."Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду", — додали в прес-службі САП.Нагадаємо, на Львівщині на корупції викрито чинного та колишнього голів спеціалізованого суду. Вони вимагали від представника приватної компанії неправомірну вигоду у розмірі одного мільйона доларів США.

Чоловік народної депутатки Ірини Кормишкіної, колишній депутат Миколаївської обласної ради Юрій Кормишкін, домовлявся з патрульною поліцією за не притягнення його дружини до адміністративної відповідальності. Про це повідомило видання "Слово і діло" з посиланням на рішення Вищого антикорупційного суду від 23 жовтня, яким застосовано запобіжний захід до нардепки. Там зазначено, що детективи Національного антикорупційного бюро зафіксували розмову Кормишкіна з працівником патрульної поліції, в якій чоловік нардепки запитував, чи знає поліцейський свого колишнього начальника та його прізвище. Патрульний ствердно відповів, після чого Кормишкін попросив відпустили його дружину без протоколу. "Будь ласка, дружину мою відпустіть без протоколу. Це моя дружина, відпустіть, а я вам скажу дякую, коли зустрінемося", — сказав він. На це поліцейський відповів, що вже розпочали складати протокол, оскільки їм грубили. Кормишкін наполягав, щоби нардепку відпустили та зробили усне зауваження. Однак патрульні сказали, що вже вписали персональні дані Кормишкіної до постанови та попросили набрати когось із керівників регіонального управління поліції. Чоловік нардепки дізнався номер їхнього екіпажу та сказав, що зателефонує. За даними сайту Судової влади України, стосовно нардепки так і не склали адміністративний протокол, принаймні до суду він не надходив. Раніше ВАКС відпустив нардепку Кормишкіну на поруки голови фракції "Слуги народу" Давида Арахамії та керівника Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма. Нагадаємо, що НАБУ та САП повідомили про підозру нардепці Ірині Кормишкіній у незаконному збагаченні. За версією слідства, 2021-2022 років вона набула у власність активи, які на понад 20 мільйонів гривень перевищують офіційні доходи та заощадження за цей період. За отримані як необґрунтовані активи грошові кошти надалі нардепка через юридичну особу придбала будинок поблизу Одеси, у якому вона проживає.

У понеділок, 18 листопада, колегія суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) оголосила обвинувальний вирок у справі щодо розтрати майже 3,5 мільйона гривень двох державних підприємств. Вони отримали від семи до восьми років ув’язнення. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). "За вироком суду шість осіб, серед яких колишні та чинні керівники та посадовці одного з державних підприємств, яке є структурним підрозділом "Укроборонпрому", а також посадових осіб іноземної компанії визнано винуватими у вчиненні злочинів залежно від ролі та участі кожного у вчиненні злочину", — йдеться в повідомленні. Їм призначено покарання у вигляді позбавлення волі на термін від семи до восьми років із позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими й адміністративно-господарськими повноваженнями. Також суд конфіскував частину майна, яке на праві власності належить цим особам. "Водночас колегія суддів ВАКС виправдала колишнього гендиректора "Укрінмаш" від звинувачень у службовому підроблені та розтраті майна, але визнала його винуватим у службовому підробленні. За вироком суду особі призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі, проте звільнено від покарання у зв'язку із закінченням термінів давності", — додали в САП. Там також зауважили, що вирок можна оскаржити в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати ВАКС. Деталі справи Під час досудового розслідування, яке здійснювали детективи НАБУ за процесуального керівництва прокурорів САП, встановлено, що 2014-2016 років керівники та посадові особи "Укрінмаш" спільно з представниками іноземної компанії, яка мала забезпечити укладення зовнішньоекономічних угод і їх виконання, організували безпідставне укладення угод зі супроводу зовнішньоекономічних контрактів, складання неправдивих актів виконаних робіт і подальше незаконне перерахування коштів. Як наслідок, державному підприємству завдано майже 3,5 мільйона гривень шкоди — саме стільки коштів незаконно перераховано на виконання вищевказаних угод. Нагадаємо, що в червні НАБУ та САП викрили адвоката одного зі столичних адвокатських об’єднань на пропозиції хабаря у розмірі 200 тисяч доларів.

Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) вдруге виплатило винагороду викривачу корупції. Цього разу 13,3 мільйона гривень отримала людина, яка завадила спробі відкупити колишнього міністра екології Миколи Злочевського від кримінальної відповідальності. Про це повідомила прес-служба НАЗК. Зазначається, що кошти на винагороду перераховано з рахунку відомства 18 жовтня. Справа, в рамках якої здійснено виплату, стосувалася спроби підкупу антикорупційних органів. Зокрема, керівникам Національно антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури пропонували хабар у розмірі 6 мільйонів доларів (близько 2,5 мільярда гривень). За таку суму від НАБУ та САП намагалися домогтися закриття кримінального провадження, підозрюваним у якому був колишній міністр екології. Ймовірно, йдеться про справу міністра екології часів Віктора Януковича Миколу Злочевського, адже сума хабаря й обставини справи збігаються. У жовтні 2023 року Вищий антикорупційний суд затвердив останню у справі угоду про визнання винності, укладену між прокурором САП та колишнім першим заступником начальника податкової служби у Києві. Водночас суд схвалив виплату винагороди викривачеві. ВАКС ухвалив, що викривач "активно сприяв розкриттю корупційного злочину", повідомив про нього не в межах угоди та не є його співучасником. Таким чином суд зобов'язав органи Державного казначейства виплатити винагороду в сумі майже 13,3 мільйона гривень. "У цій резонансній справі інститут викриття в синергії з ефективною роботою антикорупційних органів продемонстрував свою дієвість на рівні топ-корупції. Зараз маємо рішення ВАКС із винесеними вироками за всіма суб'єктами провадження, а викривач у справі отримав гарантовану законом винагороду. Показово також те, що суд застосував у справі спецконфіскацію. Неправомірна вигода у 6 мільйонів була однією з рекордних. Усю суму за рішенням ВАКС іще 2022 року передали на потреби ЗСУ", — зазначив голова НАЗК Віктор Павлущик. Раніше повідомлялося, що Злочевський за 6 мільйонів доларів намагався закрити кримінальні справи, в яких причетна його компанія Burisma та Реал Банк. Фінансова установа отримала у НБУ стабілізаційний кредит у заставу нафтобази. Кредит не повернули (його розмір — 800 мільйонів гривень). Однак коли спробували стягнути заставне майно, виявилося, що його придбали за ціною, нижчою за три мільйони гривень. Закрити цю справу Злочевському не вдалося. Він планував корумпувати НАБУ та САП і заплатити тому, хто ухвалить рішення про закриття розслідування, мільйонів доларів. Ще один мільйон доларів мали витратити на послуги посередників. Нагадаємо, що першу в історії України винагороду викривачу корупції виплатили на початку жовтня. Тоді 1,68 мільйона гривень отримав чинний військовослужбовець, колишній директор департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України Андрій Бойко, який викрив колишнього очільника управління Міноборони. Можливість винагороди викривачам корупції запровадили ще 2019 року. В НАЗК зазначили, що суди за цей час ухвалили два позитивні рішення про виплати, але через відсутність врегульованих процедур виплати реальне виконання судових рішень тривалий час було неможливим. Тепер виплати стали можливими завдяки зміні порядку використання коштів, передбачених у держбюджеті на реалізацію антикорупційних стратегій.

Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру у незаконному збагаченні чинній народній депутатці України. Про це повідомила прес-служба НАБУ. Правоохоронці не розкривають імені та прізвища фігурантки, але за даними ЗМІ, йдеться про 46-річну нардепку від партії "Слуга народу" Ірину Кормишкіну. За даними слідства, у 2021-2022 роках жінка набула у власність активи на суму понад 20 мільйонів гривень. За них згодом було придбано будинок на Одещині, в якому народна обраниця наразі проживає.  Натомість, як зауважили у НАБУ, її офіційний дохід за цей період та заощадження становили не більше 2,7 мільйона гривень, які підозрювана використала на інші цілі. "Таким чином нардепка незаконно збагатилася на суму понад 20 мільйонів гривень", -- йдеться у повідомленні. Наразі Кормишкіній інкримінується незаконне збагачення за ст. 368-5 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з можливістю позбавлення права обіймати певні посади на строк до трьох років. Нагадаємо, раніше Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерували до суду справу за обвинуваченням чинного народного депутата України у незаконному збагаченні на 11 мільйонів гривень.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерували до суду справу за обвинуваченням чинного народного депутата України у незаконному збагаченні на 11 мільйонів гривень. Про це повідомила прес-служба НАБУ. Правоохоронці не розкривають імені та прізвища фігуранта, але, згідно із матеріалами справи, йдеться про нардепа від "Слуги народу" Андрія Клочка. Як встановило слідство, у 2020-2021 роках народний обранець набув у власність активи загальною вартістю 25 мілйьонів гривень, хоча офіційний дохід та заощадження його та дружини за цей період становили не більше 14 мільйонів гривень. Таким чином різниця між вартістю придбаного майна та наявними коштами становила 11 мільйонів гривень. "Йдеться про три земельні ділянки на Київщині, п'ять квартир у столиці, дві нежитлові приміщення, а також автівки Tesla та Mersedes-Benz. Аби приховати наявність цього майна, нардеп оформив його переважну частину на близьких родичів, зберігши за собою право розпоряджатися ним у повному обсязі", -- наголосили у НАБУ. Нагадаємо, 10 травня 2024 року суд обрав запобіжний захід Клочку. Зокрема, йому призначили внести 12 мільйонів гривень застави. .

У Запорізькій області працівники Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро викрили заступницю прокурора на хабарництві. Про це повідомила прес-служба САП. "23 вересня 2024 року у співпраці з Генеральним прокурором прокурори САП спільно з детективами НАБУ викрили заступника прокурора Запорізької області на одержанні 40 тисяч доларів США неправомірної вигоди", -- йдеться у повідомленні. Як встановило слідство, заступниця обласного прокурора отримав хабар за розв'язання питання щодо зміни підслідності у кримінальному провадженні. Зокрема, фігурантка обіцяла забезпечення скасування арешту майна особи та не притягнення до кримінальної відповідальності за результатами досудового розслідування. Посадовицю затримали "на гарячому" під час передачі коштів. "Першочергові слідчі дії тривають. Попередня правова кваліфікація дій прокурора -- ч. 4 ст. 368 КК України. Вирішується питання про повідомлення особі про підозру та обрання запобіжного заходу", -- наголосили у САП. Фото: САП Нагадаємо, раніше працівники Державного бюро розслідувань спільно з управлінням внутрішньої безпеки Міністерства оборони України повідомили про підозру у недбалому ставлені до служби одному з колишніх високопосадовців Міноборони.

Вищий антикорупційний суд оголосив у державний та міжнародний розшук народного депутата від фракції "Слуга народу" Андрія Одарченка, якого обвинувачують у наданні хабаря голові Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафі Найєму.  Про це стало відомо із засідання ВАКС. Суддя задовольнив клопотання сторони обвинувачення та оголосив нардепа в державний та міжнародний розшук. Водночас клопотання прокурора щодо стягнення в дохід держави внесеної Одарченком застави й зміни запобіжного заходу на більш суворий суд розгляне 23 вересня. Нардеп мав з’явитися до Вищого антикорупційного суду у середу, 18 вересня. Проте не прийшов та не повідомив причини своєї відсутності. Варто зауважити, що Одарченка кілька днів не було на роботі у Верховній Раді. Прокурор САП під час засідання заявила про те, що депутат покинув територію України. Вона припустила, що депутат виїхав за кордон через Закарпатську область. Саме туди Одарченко виїхав у перші дні повномасштабного вторгнення РФ.  Врахувавши ці факти, прокурор у суді ініціював питання щодо стягнення в дохід держави застави, визначеної як запобіжний захід нардепу, накладення на нього грошового стягнення, а також щодо оголошення його в міжнародний розшук. Зокрема, захист назвав ці клопотання передчасними та вважає, що причини неявки Одарченка можуть бути поважними. Наразі причини відсутності нардепа їм невідомі. Що відомо про справу Андрія Одарченка 21 листопада 2023 року САП та НАБУ повідомили про підозру чинному нардепу Андрієві Одарченку, який намагався підкупити посадовця Державного агентства відновлення Мустафу Найєма. Він пропонував надати йому неправомірну вигоду за забезпечення прийняття Міжвідомчою робочою групою рішення про виділення з фонду ліквідації наслідків збройної агресії коштів на ремонт будівель університету, в якому народний обранець продовжує обіймати посаду ректора (дію контракту якого призупинено). Пропонована сума неправомірної вигоди мала становити вісім відсотків від обсягу фінансування. Надалі підозрюваний надав топпосадовцю — особі, яка займає особливо відповідальне становище, частину цієї неправомірної вигоди у розмірі 0,39 біткоїна, що на час вчинення операції було еквівалентно 10 тисячам доларів. 16 квітня 2024 року обвинувальний акт у справі направлено до ВАКС для розгляду по суті. На сьогодні розгляд обвинувального акту перебуває на завершальній стадії — 18 вересня 2024 року у судовому засіданні було заплановано допит обвинуваченого. Варто зазначити, що 22 листопада 2023 року за клопотанням прокурора САП слідчий суддя ВАКС застосував до особи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 15 мільйонів гривень застави. У зв’язку із внесенням застави на народного депутата покладено відповідні процесуальні обов’язки, серед яких здати свої паспорти для виїзду за кордон та носити електронний засіб контролю. Надалі за клопотанням прокурора обов’язки судом неодноразово продовжувались. Разом з тим, попри рішення суду органами внутрішніх справ до особи не було застосовано електронний засіб контролю. Нагадаємо, у листопаді парламентська фракція "Слуга народу" призупинила членство народного депутата Андрія Одарченка в партії. .

Народний депутат Андрій Одарченко, якого викрили на спробі підкупу голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури, не прийшов на засідання Вищого антикорупційного суду. Припускають, що міг покинути територію України. Спеціалізована антикорупційна прокуратура просить оголосити його в міжнародний розшук. Про це повідомила прес-служба САП. "САП ініціювала стягнення застави та оголошення в розшук нардепа, обвинуваченого у спробі підкупу керівництва Мінвідновлення. Народний депутат України IX скликання, обвинувачений у наданні неправомірної вигоди голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України 18 вересня 2024 року не з’явився до Вищого антикорупційного суду", -- йдеться у повідомленні. Про причини неявки народний депутат суд та прокурора не повідомив. Захисники обвинуваченого також не змогли надати інформації про місце перебування їхнього підзахисного та заявили, що з ним немає зв’язку. "Прокурор у суді ініціював питання щодо стягнення в дохід держави застави, визначеної у якості запобіжного заходу нардепу, накладення на нього грошового стягнення, а також щодо оголошення його в розшук", -- зазначили в САП. Також судом прийнято рішення про застосування приводу до обвинуваченого народного депутата на наступне судове засідання, яке призначено на 19 вересня 2024 року на 08:00. Що відомо про справу Андрія Одарченка 21 листопада 2023 року САП та НАБУ повідомили про підозру чинному нардепу Андрієві Одарченку, який намагався підкупити посадовця Державного агентства відновлення. Він пропонував надати йому неправомірну вигоду за забезпечення прийняття Міжвідомчою робочою групою рішення про виділення з фонду ліквідації наслідків збройної агресії коштів на ремонт будівель університету, в якому народний обранець продовжує обіймати посаду ректора (дію контракту якого призупинено). Пропонована сума неправомірної вигоди мала становити 8% від обсягу фінансування. Надалі підозрюваний надав топпосадовцю -- особі, яка займає особливо відповідальне становище, частину цієї неправомірної вигоди у розмірі 0,39 біткоїна, що на час вчинення операції було еквівалентно 10 тисячам доларів. 16 квітня 2024 року обвинувальний акт у справі направлено до ВАКС для розгляду по суті. На сьогодні розгляд обвинувального акту перебуває на завершальній стадії -- 18 вересня 2024 року у судовому засіданні було заплановано допит обвинуваченого. Варто зазначити, що 22 листопада 2023 року за клопотанням прокурора САП слідчий суддя ВАКС застосував до особи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 15 мільйонів гривень застави. У зв’язку із внесенням застави на народного депутата покладено відповідні процесуальні обов’язки, серед яких здати свої паспорти для виїзду за кордон та носити електронний засіб контролю. Надалі за клопотанням прокурора обов’язки судом неодноразово продовжувались. Разом з тим, попри рішення суду органами внутрішніх справ до особи не було застосовано електронний засіб контролю. Нагадаємо, у листопаді минулого року парламентська фракція "Слуга народу" призупинила членство народного депутата Андрія Одарченка в партії. .

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили масштабну оборудку в дорожній сфері. Під час повномасштабного вторгнення Росії державному бюджету заподіяно збитків на понад 286 мільйонів гривень. Про це поінформувала прес-служба НАБУ. Про підозру повідомили: колишньому голові Дніпропетровської ОДА; колишньому заступнику голови Дніпропетровської ОДА; колишньому керівнику департаменту Дніпропетровської ОДА; колишньому начальнику відділу дорожнього господарства Дніпропетровської ОДА; керівнику суб’єкта господарської діяльності. Підозру кваліфіковано за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України. У НАБУ пояснили, що 2022 року чинне в умовах воєнного стану законодавство дозволяло першочергове фінансування експлуатаційного обслуговування автомобільних доріг, а витрати на поточний і капітальний ремонт доріг були можливі лише в останню чергу. "Підозрювані з метою отримання можливості першочергового фінансування замінили у відповідних документах відомості щодо потреби у проведенні поточного та капітального ремонту доріг на необхідність їх експлуатаційного обслуговування", — додали правоохоронці. Витрати на таке обслуговування штучно та безпідставно збільшили до 1,5 мільярда гривень. На цю суму уклали договори на виконання відповідних робіт з компанією, пов’язаною із головою Дніпропетровської ОДА, яка завищила вартість матеріалів на понад 286 мільйонів гривень. Частину цих коштів надалі вивели на рахунки інших компаній, пов’язаних із топ-посадовцем і його заступником. Нагадаємо, що в серпні НАБУ та СБУ викрили схему заволодіння державними коштами під час закупівлі елементів динамічного захисту для броньованої техніки Збройних сил України.

У понеділок, 9 вересня, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжив колишньому голові Верховного Суду Всеволоду Князєву термін дії покладених на нього процесуальних обов’язків на 60 діб. Про це повідомило "Суспільне". "Суд постановив: задовольнити клопотання прокурора САП про продовження термінів дії обов'язків, покладених на обвинуваченого. Продовжити Князєву термін дії покладених на нього обов'язків. Термін дії ухвали встановити до 9 листопада 2024 року включно. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й окремому оскарженню не підлягає", — сказав суддя. На Князєва покладено такі процесуальні обов’язки: обмеження на спілкування зі свідками; заборона на виїзд за кордон без дозволу прокурора та суду; прибувати за першим викликом слідчого; повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи; здати закордонні паспорти. Крім того, суд задовольнив клопотання адвокатів і на 60 діб надав стороні захисту розширений доступ до ЄРДР. Захист Князєва заявляє про певні процесуальні порушення, які могли трапитися на етапі досудового розслідування, так каже, що, ймовірніше, слідство спочатку розслідувало справу проти інших осіб, а потім перемикнулося на Князєва, але юридично це не оформили. Справа голови Верховного Суду Всеволода Князєва За даними слідства, у 2002 році український бізнесмен придбав 40,19% акцій гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) у чотирьох компаній. Через 18 років колишні акціонери звернулися до Господарського суду з позовом, щоб визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним та повернути собі акції ГЗК. Проте, суд відмовив у задоволенні вимог. "У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів. Щоб не допустити втрату акцій, на початку березня 2023 року бізнесмен вступив у змову з адвокатом "бекофісу" у Верховному Суді. Протягом березня-квітня 2023 року бізнесмен передав адвокату 2,7 мільйона доларів (1,8 мільйона доларів — суддям Верховного суду, решта — як "оплата" посередницьких послуг)", — заявляли в САП. 19 квітня 2023 року Верховний Суд ухвалив рішення на користь бізнесмена. Під час слідчих дій НАБУ і САП задокументували передачу та отримання двома траншами 1,8 мільйона доларів. Під час отримання другого траншу у 450 тисяч доларів 15 травня 2023 року голову Верховного суду й адвоката було викрито "на гарячому". Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Нагадаємо, що 10 липня колишнього голову Верховного Суду Всеволода Князєва затримали за кілометр від кордону Румунії в Закарпатській області.

Суд відмовився взяти під варту підозрюваного в незаконному збагаченні голову Антимонопольного комітету України Павла Кириленка. Йому призначено заставу 30 мільйонів гривень і носіння електронного браслета. Про це повідомили "Схеми". Журналісти нагадали, що посадовця підозрюють у незаконному збагаченні на 56,2 мільйона гривень і декларуванні неправдивої інформації. У вівторок, 28 серпня, слідчий суддя Володимир Воронько відмовив у задоволенні клопотанні НАБУ та САП про обрання запобіжного заходу Кириленку у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі понад 120 мільйонів гривень. Згідно з рішенням судді, запобіжний захід — застава у розмірі 30 мільйонів гривень. Кириленко також має здати закордонні паспорти, утриматися від спілкування зі свідками та носити електронний браслет. Правоохоронці розпочали кримінальне провадження 22 березня цього року — наступного дня після виходу матеріалу «Схем», в якому журналісти виявили, що родина посадовця у період 2020-2023 років придбала автівки та низку нерухомості у Києві й області, а також в Ужгороді загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, при цьому ніхто з родичів Кириленка не має бізнесу, а офіційних доходів родини не вистачило б, щоб придбати все це коштовне майно. Йдеться про великий маєток і дві земельні ділянки під Києвом, 200 квадратних метрів офісної нерухомості в столиці, два кросовери, три квартири з паркомісцями в елітних житлових комплексах Києва та четверо апартаментів із паркомісцями в Ужгороді, оформлені на батьків і бабусю дружини. У коментарі "Схемам" Кириленко заявив, що джерело статків — це стартовий капітал родини, який сформувався у 90-ті роки, коли бабуся його майбутньої дружини вигідно продала акції заводу "Стирол" у Горлівці, отримані нею як працівницею заводу. Знайти офіційне підтвердження цим операціям журналістам не вдалося. Детективи Національного антикорупційного бюро за погодженням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 14 серпня повідомили Павлу Кириленку про підозру. Нагадаємо, 20 серпня стало відомо, що Вищий антикорупційний суд переніс розгляд засідання з обрання запобіжного заходу очільнику Антимонопольного комітету Павлу Кириленку на 27 серпня. Його підозрюють у незаконному збагаченні на понад 56 мільйонів гривень, а також у неправдивому декларуванні.

У понеділок, 26 серпня, президент Володимир Зеленський призначив нараду за участю керівників правоохоронних органів України. На ній силовики доповідатимуть щодо зрадників, які втекли за кордон. Про це глава держави повідомив під час вечірнього відеозвернення 25 серпня. "І ще одне. Щодо тих осіб, хто працює проти нашої держави: зрадників України, які допомагали російській агресії чи виправдовують її, які втекли з України, ховаючись від відповідальності. Нашій державі потрібні чіткі відповіді щодо таких осіб. Чітка відповідальність. Щоб усі ці "товаріщі"отримали те, на що заслуговують, хоч би де вони ховались і куди б побігли", — сказав Зеленський. Президент зазначив, що на 26 серпня призначив нараду за участю керівників правоохоронних органів України — СБУ, МВС, ДБР, а також керівників НАБУ, САП, голова Державної прикордонної служби України, Генеральної прокуратури, представників розвідки.  "Багато речей треба завтра обговорити на цій зустрічі й висновків зробити", — додав Володимир Зеленський. Справа Дмитрука: що відомо Раніше ЗМІ з посиланням на джерела в правоохоронних органах повідомляли, що нардеп незаконно покинув Україну на День Незалежності — у суботу, 24 серпня. Сам Дмитрук у Telegram почав заявляти, що ніби його планують затримати й невдовзі за місцем його проживання у Києві та Одесі відбуватимуться обшуки. Крім того, він заявляв про буцімто фейки, що його родина і він в Молдові й українські спецслужби вимагають, аби молдовські — затримали його. 25 серпня генеральний прокурор повідомив Дмитруку про підозру через напади на правоохоронця та військового, замах на викрадення вогнепальної зброї, спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень та хуліганство. До того ж, відповідно до вимог КПК України, його викликали до слідчого Державного бюро розслідувань для проведення слідчих та процесуальних дій на 10:00 29 серпня та 30 серпня поточного року. Дмитрук майже одразу відреагував на повідомлення йому про підозру. Він заявив, що не погоджується з таким рішенням Офісу генерального прокурора, й назвав справу "сфальсифікованою і видуманою". Нагадаємо, що Дмитрук відомий низкою скандалів. Зокрема, він був одним з трьох "антивакцинаторів", яких називав голова фракції "слуг" Давид Арахамія. Дмитрука виключили з фракції "Слуга народу" в листопаді 2021 року. У лютому 2024 року Дмитрук вніс заставу за монаха Києво-Печерської Лаври ієродиякона УПЦ МП Павла Музичука, затриманого Службою безпеки України за підозрою у виправдовуванні та визнанні правомірною збройної агресії РФ проти України. Також журналісти Bihus.Info знайшли докази співпраці позафракційного народного депутата Артема Дмитрука з підозрюваним у п'яти злочинах проти України Сергієм Чертиліним.

Трьом особам, які перебували на керівних посадах в Україні, повідомили про підозру в завданні майже 12 мільйонів гривень збитків державному енерговиробнику "Центренерго". Про це повідомили в Національному антикорупційному бюро (НАБУ) та в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП). У заяві відомств прізвищ підозрюваних не названо, але українські журналісти вважають, що йдеться про: колишнього заступника міністра енергетики (2020-2021) Максима Немчинова; колишнього народного депутата, колишнього першого заступника голови комітету з питань будівництві, містобудування, ЖКГ і регіональної політики Верховної Ради, бенефіціара приватної компанії Володимира Вечерка; колишнього директора державного підприємства "Укрвугілля" Михайла Волошина. За інформацією слідства, наприкінці липня 2022 року через воєнні дії ринок вугілля в Україні був обмежений. З метою сталого проходження опалювального сезону-2022/2023 Кабінет міністрів України зобов’язав "Укрвугілля" постачати енергоносій визначеним виробникам електричної енергії, зокрема державному ПАТ "Центренерго". Попри такі обмеження, бенефіціар приватної компанії, яка мала договір з "Укрвугіллям", у змові з колишнім заступником міністра енергетики України схилив директора державного підприємства до продажу вугілля його компанії, яка до того ж мала понад 50 мільйонів гривень заборгованості перед "Укрвугіллям". У результаті "Укрвугілля" поставило приватній компанії майже 24 тисячі тонн сировини, яку та перепродала з надлишком у майже 20 мільйонів гривень. Водночас ПАТ "Центренерго" недоотримало 12,5 тисячі тонн вугілля, що змусило викупити його в жовтні 2022 року за значно вищою ціною, переплативши майже 12 мільйонів гривень. Зараз триває досудове розслідування, встановлюються усі причетні особи. Нагадаємо, декілька днів тому Служба безпеки України та Національна поліція затримали мера Білгород-Дністровського Віталія Граждана, який займався рекетом на Одещині. Таким чином нейтралізовано злочинне угруповання, яке тероризувало мешканців.

У середу, 17 липня, колегія суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) частково задовольнила клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) щодо колишнього голови Верховного суду України Всеволода Князєва. Суд визначив термін дії покладених на нього процесуальних обов’язків. Про це повідомила прес-служба Вищого антикорупційного суду (ВАКС). За рішенням суду обвинувачений зобов’язаний: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не залишати без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду межі території України; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування із визначеними в ухвалі суду особами; здати на зберігання до ГУ ДМС у Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну. Термін дії обов’язків — до 17 вересня 2024 року включно. Як відомо, колишній голова Верховного суду України обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України. Наступне підготовче судове засідання у цій справі призначене на 30 липня 2024 року. Справа голови Верховного Суду Всеволода Князєва: що відомо За даними слідства, у 2002 році український бізнесмен придбав 40,19% акцій гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) у чотирьох компаній. Через 18 років колишні акціонери звернулися до Господарського суду з позовом, щоб визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним та повернути собі акції ГЗК. Проте, суд відмовив у задоволенні вимог. "У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів. Щоб не допустити втрату акцій, на початку березня 2023 року бізнесмен вступив у змову з адвокатом "бекофісу" у Верховному Суді. Протягом березня-квітня 2023 року бізнесмен передав адвокату 2,7 мільйона доларів (1,8 мільйона доларів — суддям Верховного Суду, решта — як "оплата" посередницьких послуг)", — заявляють в САП. 19 квітня 2023 року Верховний Суд ухвалив рішення на користь бізнесмена. Під час слідчих дій НАБУ і САП задокументували передачу та отримання двома траншами 1,8 мільйона доларів. Під час отримання другого траншу у 450 тисяч доларів 15 травня 2023 року голову ВС і адвоката було викрито "на гарячому". Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Нагадаємо, що 10 липня колишнього голову Верховного суду Всеволода Князєва затримали за кілометр від кордону Румунії в Закарпатській області.