# САП

Колишній депутат Київської міської ради Денис Комарницький, якого підозрюють правоохоронці у створенні та керуванні злочинною організацією з метою заволодіння столичною землею, перебуває за кордоном.Про це повідомив у своєму Telegram-каналі журналіст "Української правди" Михайло Ткач."За інформацією наших джерел у правоохоронних органах, на момент реалізації операції НАБУ та САП "Чисте місто" він перебував в Україні. І зараз оголошений у розшук українськими правоохоронцями", — написав він.Журналіст додав, що їм вдалося підтвердити, що Комарницький зміг втекти за кордон.У лютому НАБУ оголосило його у розшук. Денису Комарницькому, якого ще називають "смотрящим" за Києвом, інкримінують керівництво злочинною організацією, яка займалася заволодінням столичної землі під забудову.Що відомо про Дениса Комарницького2002 року Комарницький працював юрисконсультом ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". З 2002-2006 рр. був виконавчим директор ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". З 1 січня 2006 року — директор ТОВ "Центр розвитку економіки та права".Був лідером фракції "Блоку Леоніда Черновецького" у Київраді з 2008 по 2010 роки. Після виборів до Верховної Ради у 2019 році він отримав статус "смотрящий за Києвом".Ім'я Комарницького регулярно спливало у скандалах, пов’язаних із непрозорими забудовами та розподілом міських ресурсів. Зокрема, він був бенефіціаром компанії-генпідрядника будівництва Подільського мостового переходу в Києві, кошторисна вартість якого рішенням Київради зросла з 11,2 мільярда гривень до 19,9 мільярда гривень.Нагадаємо, що НАБУ та САП 6 лютого провели масштабну операцію "Чисте місто" зі знищення корупції у земельній і бюджетній сфері Києва. Тоді викрили та припинили діяльність злочинної організації на чолі з медійно відомим колишнім депутатом Київської міської ради.

Колишньому голові Тернопільської обласної ради повідомили про підозру у недекларуванні майна на суму понад два мільйони гривень.Про це повідомила прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Прізвище не вказують, але згідно з матеріалами справи йдеться про Михайла Головка."САП та НАБУ повідомили про підозру в декларуванні невірогідних відомостей колишньому голові Тернопільської облради", — йдеться у повідомленні.Так, у межах досудового розслідування встановлено, що на той момент голова облради в деклараціях за 2022–2023 роки не відобразив відомості про квартиру площею 201,9 квадратного метра, що належала його матері, проте яку він використовував разом із членами сім’ї. Крім того, у декларації за 2022 рік Головко не вніс інформацію про:грошові кошти на банківському рахунку;паркувальне місце;автомийку;комору.У САП нагадали, що наразі у ВАКС слухається справа за обвинуваченням вказаної особи в проханні надати та одержанні неправомірної вигоди від бізнесмена-волонтера. Варто зазначити, що колишній голова Тернопільської облради наразі є депутатом цієї ж облради.  Нагадаємо, раніше Національне антикорупційне бюро України оголосило у розшук колишнього депутата Київської міської ради Дениса Комарницького, якого ще називають "смотрящим" за Києвом. Йому інкримінують керівництво злочинною організацією, яка займалася заволодінням столичної землі під забудову.

Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура у межах операції "Чисте місто" щодо корупції в Київській міськраді провели низку обшуків у пов’язаних з організатором злочинної схеми осіб. У межах слідчих дій у банківських скриньках виявили велику суму грошових коштів.Про це йдеться у повідомленні Бюро. Там зазначили, що під час обшуків у Київській міськраді виявили понад 6,4 мільйона доларів США, 630 тисяч євро та 800 тисяч гривень. У відомстві нагадали, що ще на початку лютого було викрито 10 членів злочинної організації, причетних до незаконного заволодіння цінною столичною землею.Раніше повідомлялось, що 6 лютого Національне антикорупційне бюро прийшло з обшуками до бізнесмена Дениса Комарницького, якого називають "смотрящим" за Києвом. Що відомо про Дениса КомарницькогоУ 2002 році Комарницький працював юрисконсультом ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". З 2002-2006 рр. був виконавчим директор ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". З 1 січня 2006 року — директор ТОВ "Центр розвитку економіки та права".Був лідером фракції "Блоку Леоніда Черновецького" у Київраді з 2008 по 2010 роки. Після виборів до Верховної Ради у 2019 році він отримав статус — "смотрящий за Києвом".Ім'я комарницького регулярно спливало у скандалах, пов’язаних із непрозорими забудовами та розподілом міських ресурсів. Зокрема, він був бенефіціаром компанії-генпідрядника будівництва Подільського мостового переходу в Києві, кошторисна вартість якого рішенням Київради зросла з 11,2 мільярда гривень до 19,9 мільярда гривень.Нагадаємо, 11 січня прес-служба Національної поліції України повідомляла, що внаслідок 600 обшуків в Україні оголошено понад 60 підозр організаторам і учасникам за незаконне переправлення осіб через держкордон.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) провели масштабну операцію з ліквідації корупції у земельній і бюджетній сфері Києва та викритті злочинної організації, яка займалася заволодінням столичною землею під забудову та взяттям під повний контроль процедури ухвалення місцевою владою рішень про надання прав на землю.Про це повідомила прес-служба НАБУ."Серед підозрюваних: колишній депутат Київської міської ради, керівник злочинної організації; заступник голови Київської міської державної адміністрації; голова та член постійної комісії з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, чинні депутати Київської міської ради; перший заступник і заступник директора комунальних підприємств; четверо інших осіб", — йдеться в повідомленні.Крім того, затримано сімох учасників злочинної організації, але не уточнюється, яких саме. Прізвища підозрюваних також не вказуються, але зазначається, що керівник злочинної організації є "медійно відомою" особою. Зокрема, вона мала "значний вплив" на процеси в КМДА і Київській міськраді, в тому числі на призначення на високі посади лояльних осіб і звільнення підконтрольних службовців, виділення бюджетних коштів в інтересах злочинної організації тощо."Учасники злочинної організації знаходили перспективні земельні ділянки та реєстрували на підконтрольних осіб право власності на споруди, яких на цих ділянках ніколи не існувало. Надалі подавали до міськради заяви про надання їм права власності на земельні ділянки для обслуговування цих споруд, що давало змогу уникати торгів", — додали в НАБУ.Депутати Київської міськради та посадовці КМДА, частина з яких входила до злочинної організації, а деякі перебували під її впливом, забезпечували ухвалення рішень про надання відповідних прав на землю, за що одержували неправомірну вигоду у вигляді коштів і об’єктів нерухомості."Ухвалення таких рішень перебувало під повним контролем учасників злочинної організації: потрібні особи отримували права на землю, а решта стикалась зі штучними перешкодами та мусила звертатись до учасників злочинної організації по допомогу", — зазначили у відомстві.Для приховування своєї діяльності учасники злочинної організації використовували спеціальні термінали мобільного зв’язку, псевдоніми, контрспостереження та інші дії, спрямовані на уникнення відповідальності, втім це не завадило детективам."Центр ухвалення рішень, зокрема, в земельній сфері, перемістився з Хрещатика, 36, в іншу будівлю, де питання вирішувались за участю міських топ-посадовців та інших впливових осіб", — розповіли в НАБУ.У результаті діяльності злочинної організації протягом 2023-2024 років із власності територіальної громади Києва незаконно вивели землю в центрі міста вартістю 11,6 мільйона гривень, чим завдали збитків на цю суму. Водночас завдяки своєчасним діям правоохоронних органів вдалося запобігти заволодінню ще шістьма земельними ділянками у столиці загальною вартістю 83,7 мільйона гривень."Крім того, викрито спробу через погрози та штучні перешкоди змусити приватне підприємство припинити законну діяльність із торгівлі та надання в оренду торгівельних приміщень в одному з районів столиці з метою заволодіння для подальшої забудови земельної ділянки цього підприємства", — йдеться в повідомленні.Нагадаємо, що сьогодні НАБУ прийшло з обшуками до бізнесмена Дениса Комарницького, якого називають "смотрящим" за Києвом.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) призначив народному депутату України Віктору Бондарю заставу в розмірі 100 мільйонів гривень. Його підозрюють у заволодінні 140 мільйонами гривень під час закупівлі кабелів для "Укрзалізниці" 2021-2022 років.Про це повідомила прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).Там зауважили, що 24 січня слідчий суддя ВАКС відмовив у задоволенні клопотання детективів НАБУ, погодженого виконувачем обовʼязків генерального прокурора, про застосування до чинного народного депутата України, якого слідство вважає одним з організаторів заволодіння коштами Укрзалізниці під час закупівлі кабельно-провідникової продукції, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.Суд застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді 100 мільйонів гривень застави з покладенням, зокрема, таких процесуальних обов’язків:не відлучатися з Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора та суду;прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду;повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами "Укрзалізниці", представниками Міністерства інфраструктури України, підозрюваними та свідками у справі;здати на зберігання детективам усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в’їзд до України.Як відомо, 17 січня народному депутату України повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 27 та частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України.Що відомо про справу Віктора БондаряНародний депутат, використовуючи свій вплив, створив перешкоди в діяльності вказаного підприємця задля залучення його до реалізації протиправної схеми.Надалі, заручившись "підтримкою", нардеп спільно з підприємцем розробив злочинну схему заволодіння коштами "Укрзалізниці" під час постачання продукції за завищеними цінами. Для реалізації злочину особи вступили у змову з членами іншої організованої групи, до складу якої входила посадова особа "Укрзалізниці" й інші особи, які здійснювали неформальний контроль за діяльністю товариства. Такий собі бек-офіс, який організували члени другої організованої групи, дозволяв здійснювати неформальний контроль за діяльністю підприємства, а за умови сплати учасникам групи частини грошових коштів допомагав усувати перешкоди та забезпечувати ухвалення рішень, зокрема, щодо перемоги підконтрольних підприємцю компаній у закупівлях "Укрзалізниці".Реалізація злочинних намірів призвела до того, що протягом 2021–2022 років у закупівлях на постачання кабельно-провідникової продукції перемогу здобули два підприємства, підконтрольні нардепу та підприємцю.Застосувавши різні схеми зі збільшення вартості продукції, зловмисники реалізували її "Укрзалізниці" за цінами, значно вищими ніж ринкові, що завдало збитків на суму понад 140 мільйонів гривень.Упродовж діяльності схеми підозрюваний нардеп використовував для розв'язання питань свій статус і зв’язки, а також отримував тіньові "дивіденди" від реалізації злочинної схеми. За вказаними фактами про підозру повідомлено восьми особам.Нагадаємо, раніше стало відомо, що НАБУ визнало системними розкрадання в "Укрзалізниці". Правоохоронці мали цілий підрозділ, який з 2015 року займався розслідуванням справ стосовно порушень на "Укрзалізниці".

В Італії заарештували яхту за 5,5 мільйона євро. Її зараховують до активів фігурантів справи щодо колишнього керівника Фонду державного майна України Дмитра Сенниченка.Про це повідомили в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі України (САП)."Яхта за 5,5 мільйона євро: спільна слідча група продовжує заарештовувати активи учасників злочинної організації, очолюваної колишнім головою Фонду державного майна України", — йдеться в повідомленні.Там додали, що завдяки злагодженим діям спільної слідчої групи, до якої входять представники України, Австрії та Франції, триває розшук і арешт активів учасників злочинної організації, очолюваної колишнім головою Фонду державного майна України.Зокрема, у межах роботи цієї спільної слідчої групи італійські правоохоронці заарештували яхту преміум-класу одного з керівників злочинної організації у Фонді державного майна України, вартість якої сягає 5,5 мільйона євро. "Раніше в межах діяльності цієї ж спільної слідчої групи французька сторона заарештувала нерухомість підозрюваних загальною вартістю приблизно 6,5 мільйона євро, австрійські правоохоронці заарештували елітні автівки та коштовні речі", — додали в САП.Антикорупційні органи запевнили, що продовжують активно працювати над ідентифікацією та поверненням майна і коштів, здобутих злочинним шляхом. На цей час тривають заходи для встановлення іншого майна, а також розшуку й екстрадиції підозрюваних."Відповідно до частини 1 статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину. Її не можна піддати кримінальному покаранню, доки її вину не доведуть у законному порядку та не встановлять обвинувальним вироком суду", — підсумували в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.Нагадаємо, 28 листопада минулого року стало відомо, що заступник очільника радбезу Російської Федерації Дмитро Медведєв купив у Великій Британії яхту за 4,3 мільйона доларів. Посередником під час постачання нової яхти Hurry Up виступила компанія "Марінпоінт", а одержувачем — Фонд підтримки національних морських програм.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили виконувачу обов'язків голови Державної митної служби України про підозру у недекларуванні майна.Про це повідомила прес-служба НАБУ. Зауважимо, правоохоронці не назвали імені та прізвища фігуранта. Однак, за даними Держмитниці, наразі в.о голови відомства є Звягінцев Сергій Борисович.За даними бюро, у 2021–2023 підозрюваний не відобразив в е-декларації відомості про житловий будинок під Києвом площею 236,8 метра квадратних та земельну ділянку, де він розташований.До того ж слідство встановило, що нерухомість, вартість якої сягає понад 100 тисяч доларів США посадовець оформив на батька дружини. Однак насправді фактичним власником є він та його родина."Кваліфікація — ч. 1 ст. 366-2 КК України. Розслідування детективи та прокурори розпочали за власними напрацюваннями", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, раніше співробітники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру двом інженерам однієї з філій державного підприємства "Ліси України" в Житомирській області. Їх підозрюють у спробі викрадення деревини на суму у 4,5 мільйона гривень.

Завершено слідство у справі стосовно керівника державного органу зі спеціальним статусом Павла Кириленка щодо його незаконного збагачення на 72 мільйони гривень.Про це на своїй сторінці в Facebook повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Згідно з наявною інформацією, 9 грудня прокурори САП та детективи НАБУ повідомили про зміну підозри та про завершення досудового розслідування у справі стосовно чинного очільника державного органу зі спеціальним статусом, підозрюваного у незаконному збагаченні на понад 72 мільйони гривень та декларуванні неправдивих відомостей. "Досудовим розслідуванням установлено, що у 2020–2023 роках вказана особа, обіймаючи посаду керівника обласної державної військової адміністрації, набула 21 об’єкт нерухомого майна та один люксовий автомобіль шляхом реєстрації права власності на родичів своєї дружини", — йдеться у повідомленні САП. Як зазначають правоохоронці, серед набутого посадовцем майна:сім квартир у містах Києві та Ужгороді загальною площею 688,5 кв. м; будинок на понад 220 кв. м та 2 земельні ділянки під Києвом;два гаражних бокси;шість машино-місць;три нежитлових приміщення загальною площею понад 190 квадратних метрів;автомобіль ВМW Х3.У САП зазначили, що загальна вартість активів склала 72,8 мільйона гривень, частина з них була придбана за ціною, значно нижчою за ринкову. При цьому законні доходи чиновника та членів його родини не дозволяли здійснити таких покупок. Надалі з метою приховання факту незаконного збагачення посадовець не зазначив відомості про набуте майно в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки.Що "світить" Павлу КириленкуУ САП нагадують, що 14 серпня високопосадовцю повідомлено про підозру за ст. 368-5 та ч. 2 ст. 366-2 КК України. Приводом для розслідування САП та НАБУ стало оприлюднення журналістського розслідування "Радіо Свобода"."Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду", — додали в прес-службі САП.Нагадаємо, на Львівщині на корупції викрито чинного та колишнього голів спеціалізованого суду. Вони вимагали від представника приватної компанії неправомірну вигоду у розмірі одного мільйона доларів США.

Чоловік народної депутатки Ірини Кормишкіної, колишній депутат Миколаївської обласної ради Юрій Кормишкін, домовлявся з патрульною поліцією за не притягнення його дружини до адміністративної відповідальності. Про це повідомило видання "Слово і діло" з посиланням на рішення Вищого антикорупційного суду від 23 жовтня, яким застосовано запобіжний захід до нардепки. Там зазначено, що детективи Національного антикорупційного бюро зафіксували розмову Кормишкіна з працівником патрульної поліції, в якій чоловік нардепки запитував, чи знає поліцейський свого колишнього начальника та його прізвище. Патрульний ствердно відповів, після чого Кормишкін попросив відпустили його дружину без протоколу. "Будь ласка, дружину мою відпустіть без протоколу. Це моя дружина, відпустіть, а я вам скажу дякую, коли зустрінемося", — сказав він. На це поліцейський відповів, що вже розпочали складати протокол, оскільки їм грубили. Кормишкін наполягав, щоби нардепку відпустили та зробили усне зауваження. Однак патрульні сказали, що вже вписали персональні дані Кормишкіної до постанови та попросили набрати когось із керівників регіонального управління поліції. Чоловік нардепки дізнався номер їхнього екіпажу та сказав, що зателефонує. За даними сайту Судової влади України, стосовно нардепки так і не склали адміністративний протокол, принаймні до суду він не надходив. Раніше ВАКС відпустив нардепку Кормишкіну на поруки голови фракції "Слуги народу" Давида Арахамії та керівника Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма. Нагадаємо, що НАБУ та САП повідомили про підозру нардепці Ірині Кормишкіній у незаконному збагаченні. За версією слідства, 2021-2022 років вона набула у власність активи, які на понад 20 мільйонів гривень перевищують офіційні доходи та заощадження за цей період. За отримані як необґрунтовані активи грошові кошти надалі нардепка через юридичну особу придбала будинок поблизу Одеси, у якому вона проживає.

У понеділок, 18 листопада, колегія суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) оголосила обвинувальний вирок у справі щодо розтрати майже 3,5 мільйона гривень двох державних підприємств. Вони отримали від семи до восьми років ув’язнення. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). "За вироком суду шість осіб, серед яких колишні та чинні керівники та посадовці одного з державних підприємств, яке є структурним підрозділом "Укроборонпрому", а також посадових осіб іноземної компанії визнано винуватими у вчиненні злочинів залежно від ролі та участі кожного у вчиненні злочину", — йдеться в повідомленні. Їм призначено покарання у вигляді позбавлення волі на термін від семи до восьми років із позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими й адміністративно-господарськими повноваженнями. Також суд конфіскував частину майна, яке на праві власності належить цим особам. "Водночас колегія суддів ВАКС виправдала колишнього гендиректора "Укрінмаш" від звинувачень у службовому підроблені та розтраті майна, але визнала його винуватим у службовому підробленні. За вироком суду особі призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі, проте звільнено від покарання у зв'язку із закінченням термінів давності", — додали в САП. Там також зауважили, що вирок можна оскаржити в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати ВАКС. Деталі справи Під час досудового розслідування, яке здійснювали детективи НАБУ за процесуального керівництва прокурорів САП, встановлено, що 2014-2016 років керівники та посадові особи "Укрінмаш" спільно з представниками іноземної компанії, яка мала забезпечити укладення зовнішньоекономічних угод і їх виконання, організували безпідставне укладення угод зі супроводу зовнішньоекономічних контрактів, складання неправдивих актів виконаних робіт і подальше незаконне перерахування коштів. Як наслідок, державному підприємству завдано майже 3,5 мільйона гривень шкоди — саме стільки коштів незаконно перераховано на виконання вищевказаних угод. Нагадаємо, що в червні НАБУ та САП викрили адвоката одного зі столичних адвокатських об’єднань на пропозиції хабаря у розмірі 200 тисяч доларів.

Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) вдруге виплатило винагороду викривачу корупції. Цього разу 13,3 мільйона гривень отримала людина, яка завадила спробі відкупити колишнього міністра екології Миколи Злочевського від кримінальної відповідальності. Про це повідомила прес-служба НАЗК. Зазначається, що кошти на винагороду перераховано з рахунку відомства 18 жовтня. Справа, в рамках якої здійснено виплату, стосувалася спроби підкупу антикорупційних органів. Зокрема, керівникам Національно антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури пропонували хабар у розмірі 6 мільйонів доларів (близько 2,5 мільярда гривень). За таку суму від НАБУ та САП намагалися домогтися закриття кримінального провадження, підозрюваним у якому був колишній міністр екології. Ймовірно, йдеться про справу міністра екології часів Віктора Януковича Миколу Злочевського, адже сума хабаря й обставини справи збігаються. У жовтні 2023 року Вищий антикорупційний суд затвердив останню у справі угоду про визнання винності, укладену між прокурором САП та колишнім першим заступником начальника податкової служби у Києві. Водночас суд схвалив виплату винагороди викривачеві. ВАКС ухвалив, що викривач "активно сприяв розкриттю корупційного злочину", повідомив про нього не в межах угоди та не є його співучасником. Таким чином суд зобов'язав органи Державного казначейства виплатити винагороду в сумі майже 13,3 мільйона гривень. "У цій резонансній справі інститут викриття в синергії з ефективною роботою антикорупційних органів продемонстрував свою дієвість на рівні топ-корупції. Зараз маємо рішення ВАКС із винесеними вироками за всіма суб'єктами провадження, а викривач у справі отримав гарантовану законом винагороду. Показово також те, що суд застосував у справі спецконфіскацію. Неправомірна вигода у 6 мільйонів була однією з рекордних. Усю суму за рішенням ВАКС іще 2022 року передали на потреби ЗСУ", — зазначив голова НАЗК Віктор Павлущик. Раніше повідомлялося, що Злочевський за 6 мільйонів доларів намагався закрити кримінальні справи, в яких причетна його компанія Burisma та Реал Банк. Фінансова установа отримала у НБУ стабілізаційний кредит у заставу нафтобази. Кредит не повернули (його розмір — 800 мільйонів гривень). Однак коли спробували стягнути заставне майно, виявилося, що його придбали за ціною, нижчою за три мільйони гривень. Закрити цю справу Злочевському не вдалося. Він планував корумпувати НАБУ та САП і заплатити тому, хто ухвалить рішення про закриття розслідування, мільйонів доларів. Ще один мільйон доларів мали витратити на послуги посередників. Нагадаємо, що першу в історії України винагороду викривачу корупції виплатили на початку жовтня. Тоді 1,68 мільйона гривень отримав чинний військовослужбовець, колишній директор департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України Андрій Бойко, який викрив колишнього очільника управління Міноборони. Можливість винагороди викривачам корупції запровадили ще 2019 року. В НАЗК зазначили, що суди за цей час ухвалили два позитивні рішення про виплати, але через відсутність врегульованих процедур виплати реальне виконання судових рішень тривалий час було неможливим. Тепер виплати стали можливими завдяки зміні порядку використання коштів, передбачених у держбюджеті на реалізацію антикорупційних стратегій.

Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру у незаконному збагаченні чинній народній депутатці України. Про це повідомила прес-служба НАБУ. Правоохоронці не розкривають імені та прізвища фігурантки, але за даними ЗМІ, йдеться про 46-річну нардепку від партії "Слуга народу" Ірину Кормишкіну. За даними слідства, у 2021-2022 роках жінка набула у власність активи на суму понад 20 мільйонів гривень. За них згодом було придбано будинок на Одещині, в якому народна обраниця наразі проживає.  Натомість, як зауважили у НАБУ, її офіційний дохід за цей період та заощадження становили не більше 2,7 мільйона гривень, які підозрювана використала на інші цілі. "Таким чином нардепка незаконно збагатилася на суму понад 20 мільйонів гривень", -- йдеться у повідомленні. Наразі Кормишкіній інкримінується незаконне збагачення за ст. 368-5 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з можливістю позбавлення права обіймати певні посади на строк до трьох років. Нагадаємо, раніше Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерували до суду справу за обвинуваченням чинного народного депутата України у незаконному збагаченні на 11 мільйонів гривень.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерували до суду справу за обвинуваченням чинного народного депутата України у незаконному збагаченні на 11 мільйонів гривень. Про це повідомила прес-служба НАБУ. Правоохоронці не розкривають імені та прізвища фігуранта, але, згідно із матеріалами справи, йдеться про нардепа від "Слуги народу" Андрія Клочка. Як встановило слідство, у 2020-2021 роках народний обранець набув у власність активи загальною вартістю 25 мілйьонів гривень, хоча офіційний дохід та заощадження його та дружини за цей період становили не більше 14 мільйонів гривень. Таким чином різниця між вартістю придбаного майна та наявними коштами становила 11 мільйонів гривень. "Йдеться про три земельні ділянки на Київщині, п'ять квартир у столиці, дві нежитлові приміщення, а також автівки Tesla та Mersedes-Benz. Аби приховати наявність цього майна, нардеп оформив його переважну частину на близьких родичів, зберігши за собою право розпоряджатися ним у повному обсязі", -- наголосили у НАБУ. Нагадаємо, 10 травня 2024 року суд обрав запобіжний захід Клочку. Зокрема, йому призначили внести 12 мільйонів гривень застави. .

У Запорізькій області працівники Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро викрили заступницю прокурора на хабарництві. Про це повідомила прес-служба САП. "23 вересня 2024 року у співпраці з Генеральним прокурором прокурори САП спільно з детективами НАБУ викрили заступника прокурора Запорізької області на одержанні 40 тисяч доларів США неправомірної вигоди", -- йдеться у повідомленні. Як встановило слідство, заступниця обласного прокурора отримав хабар за розв'язання питання щодо зміни підслідності у кримінальному провадженні. Зокрема, фігурантка обіцяла забезпечення скасування арешту майна особи та не притягнення до кримінальної відповідальності за результатами досудового розслідування. Посадовицю затримали "на гарячому" під час передачі коштів. "Першочергові слідчі дії тривають. Попередня правова кваліфікація дій прокурора -- ч. 4 ст. 368 КК України. Вирішується питання про повідомлення особі про підозру та обрання запобіжного заходу", -- наголосили у САП. Фото: САП Нагадаємо, раніше працівники Державного бюро розслідувань спільно з управлінням внутрішньої безпеки Міністерства оборони України повідомили про підозру у недбалому ставлені до служби одному з колишніх високопосадовців Міноборони.

Вищий антикорупційний суд оголосив у державний та міжнародний розшук народного депутата від фракції "Слуга народу" Андрія Одарченка, якого обвинувачують у наданні хабаря голові Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафі Найєму.  Про це стало відомо із засідання ВАКС. Суддя задовольнив клопотання сторони обвинувачення та оголосив нардепа в державний та міжнародний розшук. Водночас клопотання прокурора щодо стягнення в дохід держави внесеної Одарченком застави й зміни запобіжного заходу на більш суворий суд розгляне 23 вересня. Нардеп мав з’явитися до Вищого антикорупційного суду у середу, 18 вересня. Проте не прийшов та не повідомив причини своєї відсутності. Варто зауважити, що Одарченка кілька днів не було на роботі у Верховній Раді. Прокурор САП під час засідання заявила про те, що депутат покинув територію України. Вона припустила, що депутат виїхав за кордон через Закарпатську область. Саме туди Одарченко виїхав у перші дні повномасштабного вторгнення РФ.  Врахувавши ці факти, прокурор у суді ініціював питання щодо стягнення в дохід держави застави, визначеної як запобіжний захід нардепу, накладення на нього грошового стягнення, а також щодо оголошення його в міжнародний розшук. Зокрема, захист назвав ці клопотання передчасними та вважає, що причини неявки Одарченка можуть бути поважними. Наразі причини відсутності нардепа їм невідомі. Що відомо про справу Андрія Одарченка 21 листопада 2023 року САП та НАБУ повідомили про підозру чинному нардепу Андрієві Одарченку, який намагався підкупити посадовця Державного агентства відновлення Мустафу Найєма. Він пропонував надати йому неправомірну вигоду за забезпечення прийняття Міжвідомчою робочою групою рішення про виділення з фонду ліквідації наслідків збройної агресії коштів на ремонт будівель університету, в якому народний обранець продовжує обіймати посаду ректора (дію контракту якого призупинено). Пропонована сума неправомірної вигоди мала становити вісім відсотків від обсягу фінансування. Надалі підозрюваний надав топпосадовцю — особі, яка займає особливо відповідальне становище, частину цієї неправомірної вигоди у розмірі 0,39 біткоїна, що на час вчинення операції було еквівалентно 10 тисячам доларів. 16 квітня 2024 року обвинувальний акт у справі направлено до ВАКС для розгляду по суті. На сьогодні розгляд обвинувального акту перебуває на завершальній стадії — 18 вересня 2024 року у судовому засіданні було заплановано допит обвинуваченого. Варто зазначити, що 22 листопада 2023 року за клопотанням прокурора САП слідчий суддя ВАКС застосував до особи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 15 мільйонів гривень застави. У зв’язку із внесенням застави на народного депутата покладено відповідні процесуальні обов’язки, серед яких здати свої паспорти для виїзду за кордон та носити електронний засіб контролю. Надалі за клопотанням прокурора обов’язки судом неодноразово продовжувались. Разом з тим, попри рішення суду органами внутрішніх справ до особи не було застосовано електронний засіб контролю. Нагадаємо, у листопаді парламентська фракція "Слуга народу" призупинила членство народного депутата Андрія Одарченка в партії. .