# САП

Очільнику Одеської обласної ради Григорію Діденку та його дружині, народній депутатці України дев'ятого скликання від фракції "Слуга народу" Юлії Діденко, повідомлено про підозру в декларуванні неправдивої інформації. Про це йдеться на сайті Національного антикорупційного бюро.За даними слідства, посадовець та нардепка у своїх щорічних майнових деклараціях за 2021-2023 рр. не задекларували майна на суму понад вісім мільйонів гривень. Крім того, за матеріалами НАБУ, прокурор САП подав позов про визнання необґрунтованими активів подружжя на суму майже п'ять мільйонів гривень для їх стягнення на користь держави."Слідчі встановили, що голова облради та його дружина-нардепка у 2021–2024 роках придбали майна майже на п'ять мільйонів гривень без підтверджених джерел доходу. Серед активів — внески за апартаменти та два автомобілі Audi SQ8 (2021 і 2024 років випуску)", — йдеться у повідомленні.Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України. Слідство триває.Інші скандали навколо родини Григорія ДіденкаУ 2024 році навколо Григорія Діденка та його родини відбулася низка подій, пов'язаних із Вищим антикорупційним судом (ВАКС).Основні моменти, які стосуються ВАКС і 2024 року:Арешт майна з банківської комірки (Квітень 2025 року, але стосується подій 2024 року):У квітні 2025 року ЗМІ поширили інформацію (посилаючись на ухвалу ВАКС), що суд частково задовольнив клопотання НАБУ/САП та арештував частину майна, яке було вилучене під час обшуку в банківській комірці Григорія Діденка в серпні 2024 року.У комірці знайшли понад 200 тисяч доларів та євро, золоті злитки, коштовності, годинники та ключі від авто.ВАКС заарештував лише частину цього майна, оскільки адвокати наполягали, що воно належить не лише Діденку, але й іншим членам його родини.Позов про конфіскацію активів (Вересень 2025 року, але стосується активів 2021-2024 років):У 2024 році НАБУ/САП проводили розслідування, в результаті якого було встановлено, що подружжя Діденків придбало майна майже на п'ять мільйонів гривень без підтвердження законних джерел.У вересні 2025 року (за результатами роботи 2024 року та раніше) ВАКС прийняв до розгляду та відкрив провадження за позовом САП про визнання необґрунтованими активів (внески за апартаменти та автомобілі Audi SQ8 2021 і 2024 років випуску) та їх стягнення у дохід держави.ВАКС призначив підготовче засідання у цій справі на 30 вересня 2025 року.Таким чином, ВАКС у 2024 році (і на початку 2025 року) активно займався справою Діденка, приймаючи рішення про арешт вилученого майна та розглядаючи позов про конфіскацію його необґрунтованих активів.Нагадаємо, на початку жовтня Державне бюро розслідувань знайшло в одеського правоохоронця необґрунтовані активи на майже три мільйони гривень. Національне агентство з питань запобігання корупції та Спеціалізована антикорупційна прокуратура подали позов до Вищого антикорупційного суду про стягнення в дохід держави необґрунтованих активів правоохоронця та його близьких осіб..

Спеціалізована антикорупційна прокуратура вимагає визнати необґрунтованими активи, якими користується чинний голова Державної митної служби Сергій Звягінцев.Про це повідомила прес-служба САП. Варто зауважити, що правоохоронці не називають імені та прізвища фігуранта, однак, згідно з матеріалами справи йдеться саме про Сергія Звягінцева."Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на підставі матеріалів Національного антикорупційного бюро України звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання необґрунтованими активів на загальну суму понад 3,2 млн грн, якими користується чинний очільник Державної митної служби України", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що САП вимагає конфіскувати у головного митника будинок площею 236,8 квадратних метрів та земельну ділянку під Києвом, на якій він розташований. Правоохоронці встановили, що ця нерухомість була оформлена на близького родича дружини, проте фактично її власником та розпорядником був посадовець і його родина."Вищим антикорупційним судом за заявою прокурора в порядку забезпечення позову на активи накладено арешт. Представництво держави в суді в цій справі здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Про хід та результати розгляду цивільної справи буде повідомлено додатково", — додали у САП.Нагадаємо, у січні цього року Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили виконувачу обов'язків голови Державної митної служби України Сергію Звягінцеву про підозру у недекларуванні майна. За даними слідства, у 2021–2023 підозрюваний не відобразив в е-декларації відомості про житловий будинок під Києвом площею 236,8 метра квадратних та земельну ділянку, де він розташований.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) і Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) завершили досудове розслідування у справі про розкрадання сотень мільйонів гривень на закупівлі продуктів харчування для ЗСУ під час російсько-української війни.Про це повідомляють прес-служби САП і НАБУ.Зокрема, прокурор САП ухвалив рішення про завершення досудового розслідування стосовно колишнього керівника департаменту Міноборони, власниці та директорів компаній-постачальниць, а також фізичної особи, які були викриті у розкраданні державних коштів.Своєю чергою, детективи НАБУ відкрили матеріали справи стороні захисту для ознайомлення. Після ознайомлення з ними справу скерують до суду.Антикорупційні органи не називають імен, проте є інформація, що в справі фігурують колишній начальник департаменту Міноборони з речового забезпечення ЗСУ Богдан Хмельницький, постачальниця харчів Тетяна Глиняна та низка керівників підприємств.За даними слідства, 2022-2023 років продукти для армії Міноборони нібито закуповувало через комплекти з каталогу на 409 найменувань. Найпопулярніші — овочі, крупи, м’ясо, вода — складали лише 10% асортименту.Ціна комплекту розраховувалася за середньою вартістю всіх продуктів, що дозволяло постачальникам завищувати ціни на ходові товари та занижувати на маловживані чи сезонні.НАБУ вказує, що постачальники маніпулювали сезонністю, встановлюючи аномально низькі ціни на черешню (вісім гривень за кілограм), полуницю (10 гривень за кілограм), чорну смородину (10 гривень за кілограм) тощо. На перший погляд, закупівлі виглядали вигідними, але ці продукти взагалі не могли замовлятися через завершення сезону.Посадовець Міноборони під час підписання договорів "не помічав" таких маніпуляцій. У результаті дві компанії отримали понад 733 мільйони гривень незаконно протягом серпня-грудня 2022 року.Що відомо про скандал із розкраданнями на закупівлях харчів для ЗСУУ січні 2023 році представників Міноборони та постачальників запідозрили в розкраданні коштів на закупівлях харчів для ЗСУ. 21 січня 2023 року видання "Дзеркало тижня" опублікувало розслідування на цю тему. Зокрема, відомство законтрактувало яйця по 17 гривень за штуку, тоді як роздрібна ціна в магазині Києва на той момент була близько семи гривень за штуку, а картоплю замовили по 22 гривні за кілограм, при цьому роздрібна ціна в магазині становила вісім-дев’ять гривень.У зв'язку з цим керівництво відомства викликали на засідання комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки оборони та розвідки. 22 січня 2023 року в Міноборони заявили, що інформація про закупівлю харчування для армії за завищеними цінами розповсюджується з ознаками навмисних маніпуляцій і вводить в оману.Однак тодішній заступник міністра оборони України В’ячеслав Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення ЗСУ, подав у відставку. 2 лютого того ж року йому обрали запобіжний захід — два місяці перебування під вартою. Печерський районний суд Києва заарештував його з правом внесення застави у сумі 402 мільйони 600 тисяч гривень.У лютому 2024 року в Міноборони для роздрібних мереж презентували нову архітектуру закупівель харчів та запросили брати участь у відповідних тендерах "Державного оператора тилу".Нагадаємо, що в Міністерстві оборони заявляли, що співпрацюють із правоохоронними органами, щоби ліквідувати ризики виявів корупції під час закупівель для ЗСУ.

За екс-главу Хмельницької Медико-соціальної експертної комісії Тетяну Крупу внесли заставу у повному обсязі — 20 мільйонів гривень. Про це повідомляє на сторінці в Facebook прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Як зазначають в САП, 2 вересня прокурор відомства звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колишній голові Хмельницької МСЕК, екс-депутату Хмельницької обласної ради. Вже 4 вересня 2025 року, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя ВАКС частково задовольнив зазначене клопотання. Так, суд змінив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на заставу в розмірі 20 мільйонів гривень та поклав на особу відповідні процесуальні обов’язки, у тому числі здати на зберігання до Державної міграційної служби всі свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в’їзд до України, а також носити електронний засіб контролю. "Звертаємо увагу на те, що наразі не встановлено обставин, які підтверджують порушення підозрюваною зазначених обов’язків", — йдеться у повідомленні.У САП зауважили, що станом на 11 вересня 2025 року сторона захисту надала Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі підтверджувальні документи про внесення в повному обсязі застави за колишню голову Хмельницької МСЕК, екс-депутата Хмельницької обласної ради та виконання особою всіх покладених судом процесуальних обовʼязків.Що відомо про справу Тетяни Крупи та фейкові інвалідності прокурорівПравоохоронці у жовтні 2024 року викрили керівницю медико-соціальної експертної комісії у Хмельницькій області Тетяну Крупу, а також її сина Олександра Крупу — голову обласного Пенсійного фонду — на незаконному збагаченні на мільйони доларів.Згодом виявилося, що майже всі прокурори Хмельницької області виявилися інвалідами ІІ групи — згідно з рішенням Крупи, і багато років отримували та продовжують отримувати від держави пенсії за інвалідність.У керівниці МСЕК в робочому кабінеті було виявлено 100 тисяч доларів, а також низку підроблених медичних документів, списки ухилянтів із прізвищами та фіктивними діагнозами. Крім того, вдома у посадовиці та її родичів працівники ДБР знайшли майже пʼять мільйонів 244 тисяч доларів США, 300 тисяч євро, понад п’ять мільйонів гривень, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у квартирі практично в кожному куточку: у шафах, шухлядах, нішах. Також вилучено документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовці та відмивання нею грошей через різні бізнес-проекти.Під час слідчих дій посадовиця намагалася позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно.Також правоохоронці виявили, що родині топ-чиновниці належать чималі статки. Серед іншого, вони володіють 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев'ятьма елітними автівками, корпоративними правами на 48 мільйонів гривень, готельно-ресторанним комплексом на майже 3000 квадратних метрів в одному із парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також "накопичила" майже 2,3 мільйона доларів. Всі ці статки вона не внесла до своєї щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.Керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи повідомили про підозру в незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України). Санкція статті передбачає позбавлення волі до 10 років з конфіскацією усього майна.7 жовтня 2024 року Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяні Крупі у вигляді тримання під вартою до 3 грудня із можливістю внесення застави у 500 мільйонів 1528 гривень. 9 грудня суд вирішив залишити під вартою очільницю Хмельницької обласної МСЕК з альтернативою внесення 280 мільйонів гривень застави.Нагадаємо, раніше правоохоронці провели обшуки в камері Київського слідчого ізолятора, де перебуває підозрювана у незаконному збагаченні Тетяна Крупа. Під час нього виявили деякі порушення.

Колишня очільниця Хмельницької Медико-соціальної експертної комісії Хмельницької області Тетяна Крупа вийшла з-під варти. Однак заставу у 20 мільйонів гривень за неї так і не внесли.Про це повідомила прес-секретарка Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Ольга Постолюк, передає "Цензор.НЕТ".Водночас журналісти поцікавилися, чи проситиме САП змінити запобіжний захід, якщо Крупа не внесе заставу. На що посадовиця відповіла, що наразі всі матеріали справи ще вивчаються."Після вивчення матеріалів і всіх обставин буде вирішено питання", — додала Постолюк.Вона уточнила, що на Тетяну Крупу одягли електронний браслет, а також вона здала всі свої паспорти. Крім того, підозрювана зобов’язана з'являтися за викликом слідчого."Поки вона не порушує покладені на неї обов'язки", — додала Постолюк.Що відомо про справу Тетяни Крупи та фейкові інвалідності прокурорівПравоохоронці у жовтні 2024 року викрили керівницю медико-соціальної експертної комісії у Хмельницькій області Тетяну Крупу, а також її сина Олександра Крупу — голову обласного Пенсійного фонду — на незаконному збагаченні на мільйони доларів.Згодом виявилося, що майже всі прокурори Хмельницької області виявилися інвалідами ІІ групи — згідно з рішенням Крупи, і багато років отримували та продовжують отримувати від держави пенсії за інвалідність.У керівниці МСЕК в робочому кабінеті було виявлено 100 тисяч доларів, а також низку підроблених медичних документів, списки ухилянтів із прізвищами та фіктивними діагнозами. Крім того, вдома у посадовиці та її родичів працівники ДБР знайшли майже пʼять мільйонів 244 тисяч доларів США, 300 тисяч євро, понад п’ять мільйонів гривень, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у квартирі практично в кожному куточку: у шафах, шухлядах, нішах. Також вилучено документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовці та відмивання нею грошей через різні бізнес-проекти.Під час слідчих дій посадовиця намагалася позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно.Також правоохоронці виявили, що родині топ-чиновниці належать чималі статки. Серед іншого, вони володіють 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев'ятьма елітними автівками, корпоративними правами на 48 мільйонів гривень, готельно-ресторанним комплексом на майже 3000 квадратних метрів в одному із парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також "накопичила" майже 2,3 мільйона доларів. Всі ці статки вона не внесла до своєї щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.Керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи повідомили про підозру в незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України). Санкція статті передбачає позбавлення волі до 10 років з конфіскацією усього майна.7 жовтня 2024 року Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяні Крупі у вигляді тримання під вартою до 3 грудня із можливістю внесення застави у 500 мільйонів 1528 гривень. 9 грудня суд вирішив залишити під вартою очільницю Хмельницької обласної МСЕК з альтернативою внесення 280 мільйонів гривень застави.Нагадаємо, раніше правоохоронці провели обшуки в камері Київського слідчого ізолятора, де перебуває підозрювана у незаконному збагаченні Тетяна Крупа. Під час нього виявили деякі порушення.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) забрало до своєї підслідності кримінальне провадження щодо можливих зловживань посадовців Полтавської області та пов’язаних із ними підрядників під час будівництва фортифікаційних споруд у зоні бойових дій.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, він також оприлюднив офіційну відповідь НАБУ на своє звернення у Telegram-каналі.У документі, датованому 5 серпня 2025 року, йдеться про підозри у вчиненні правопорушень за статтями 191 "Розтрата майна" та 364 "Зловживання владою або службовим становищем" Кримінального кодексу України.Зокрема, вказується, що посадові особи Полтавської ОВА разом із представниками приватних компаній ТОВ "ЄНКІ Констракшн" і ТОВ "Прімум Актив" могли заволодіти бюджетними коштами, виділеними на будівництво укріплень на Донеччині. Йдеться про суму до 200 мільйонів гривень.Раніше ця справа перебувала в розпорядженні Бюро економічної безпеки в Полтавській області, однак НАБУ за погодженням зі САП витребувало її до своєї підслідності.Своєю чергою, Верховна Рада України викликала на звіт чинного та колишнього керівників Полтавської ОВА — Володимира Когута та Філіпа Проніна. Останній нині очолює Держфінмоніторинг. За словами Ярослава Железняка, адміністрація могла завищувати витрати на укріплення, зокрема, на бліндажі та траншеї, критично важливі для лінії оборони.У Полтавській адміністрації звинувачення відкинули, називаючи їх "неповними та маніпулятивними". Там заявили, що споруджено 14 опорних пунктів, усі роботи пройшли перевірку Інституту судових експертиз і військового командування ОТУ "Луганськ". Окрім того, ОВА ініціювала додаткові перевірки.Нагадаємо, 15 серпня журналісти Bihus.Info оприлюднили розслідування, де стверджується, що компанія, яка зводила фортифікації за завищеними цінами у Сумській області, закуповувала матеріали у фірм, пов’язаних із народним депутатом Ігорем Молотком. Одне з таких підприємств, що збувало товари з націнкою, юридично оформлене на матір нардепа.

Служба безпеки України опублікувала нові матеріали, які підтверджують, що під час повномасштабної війни один із керівників міжрегіональних управлінь детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) разом зі своїм батьком займався організацією незаконної торгівлі з Росією.Про це повідомила прес-служба СБУ. Там зазначили, що йдеться про продаж технічної коноплі, яку вирощували в Житомирській області та планували продавати в Росію (республіка Дагестан).Бізнес батька та сина з РосієюЗокрема, раніше СБУ публікувала аудіозапис розмови посадовця НАБУ, під час якої він обговорює умови продажу та навіть обіцяє надіслати потенційному покупцю комерційну пропозицію. Висновки державної судової семантико-текстуальної експертизи підтверджують, що на записі співрозмовники говорять саме про торгівлю з республікою Дагестан."У межах досудового розслідування слідчі СБУ також зафіксували листування батька посадовця НАБУ з представником однієї з агрокомпаній Дагестану щодо продажу технічної коноплі. Відповідну інформацію знайдено у телефоні підозрюваного", — йдеться в повідомленні.Зокрема, у цій комунікації представник російської компанії повідомив, що отримав комерційну пропозицію та просить якнайшвидше надіслати актуальні сертифікати якості на продукцію.Він пояснив, що документи потрібні терміново, оскільки добігає кінця дія державної програми Росії з відшкодування витрат на вирощування технічних конопель. Також він називає ім’я особи, яка надсилала йому комерційну пропозицію, — воно збігається з іменем високопосадовця НАБУ."У процесі аналізу вмісту телефонів також отримано докази того, що організацією незаконного бізнесу займався саме працівник НАБУ, а його батько здебільшого виконував його вказівки та здійснював функції контролю за сільськогосподарськими процесами на місці. Серед іншого, за матеріалами справи, працівник антикорупційного бюро не тільки знаходив контакти для торгівлі з Росією, а й підшуковував інвесторів для бізнесу. Відповідне телефонне листування знайдене у самого високопосадовця НАБУ", — додали в СБУ.Окрім того, слідство встановило, що батько правоохоронця перебував на постійному зв’язку з громадянами Росії, мешканцями Дагестану, а 2023 року, попри повномасштабну агресію проти України, особисто відвідав Росію.Контакти з депутатом-утікачемТакож, як свідчать матеріали провадження, батько високопосадовця НАБУ вів листування з народним депутатом-утікачем від забороненої партії ОПЗЖ Федором Христенком, який пов’язаний зі спецслужбами Росії та має значний вплив на діяльність НАБУ.Серед іншого, в одному з епізодів листування вони домовлялися про зустріч на території ЄС. Про контакти співробітника антикорупційного Бюро з Христенком свідчить і листування нардепа-втікача з батьком посадовця. Зокрема, Христенко писав про те, що не може додзвонитися до його сина (для конспірації він вказав лише першу букву імені) і просив посприяти налагодженню контакту. Крім того, СБУ задокументувала факти, які підтверджують, що батько посадовця НАБУ підтримував зв’язки з представниками окупаційних адміністрацій на тимчасово захопленій території України. Зокрема, з російським окупаційним чиновником у Горлівці він обговорював питання оновлення реєстрації своєї зброї за законами так званої "ДНР".Раніше СБУ повідомила високопосадовцю НАБУ та його батьку про підозру за "Пособництво державі-агресору". Вони перебувають під вартою.У СБУ наголосили, що це кримінальне провадження стосується лише окремого працівника НАБУ та фактів його співпраці з країною-агресором і жодним чином не має стосунку до ефективної роботи НАБУ як державної установи України в цілому."Як і раніше, СБУ виступає за конструктив і співпрацю задля зміцнення інституційних спроможностей, очищення від проросійського впливу та посилення незалежності нашої держави", — підсумували в СБУ.Нагадаємо, що 22 липня в Києві суд обрав запобіжний захід одному із керівників детективів НАБУ Руслану Магамедрасулову.

У понеділок, 4 серпня, Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) відправив народного депутата Олексія Кузнєцова під варту на 60 днів. Йому визначили можливість внесення застави в розмірі вісім мільйонів гривень.Про це повідомило "Суспільне". Журналісти зазначили, що Кузнєцова підозрюють у корупції під час закупівлі радіолокаційних систем. Прокурор у справі просив арешт із заставою у 30 мільйонів гривень.Минулої суботи НАБУ та САП викрили корупційну схему із завищенням цін у державних контрактах під час закупівель дронів і засобів РЕБ. Серед затриманих — чинний нардеп від "Слуги народу" Олексій Кузнєцов і колишній начальник Луганської ОВА Сергій Гайдай.За інформацією слідства, під час укладання держконтрактів на постачання техніки частину коштів (до 30%) повертали посадовцям у вигляді хабарів. Затримані четверо людей. Справу розслідують НАБУ та САП у межах чинного законодавства.Що відомо про Олексія Кузнєцова"Слуга народу" Олексій Кузнєцов офіційно — переселенець. Його дружина Аліна минулого року отримала 12 тисяч гривень як "допомогу на проживання ВПО". Однак на неї оформлений "дачний будинок", який насправді є маєтком в Оболонському районі Києва.Крім того, луганська компанія, колишні власники якої пов'язані з так званим "ЛНР" і зареєстрували в Росії свій луганський бізнес (а, отже, платили податки агресору), купила та в той же день передала дружині нардепа елітну автівку BMW X6.Народний депутат через компанію, яка, ймовірно, купила автомобіль його дружині, може мати стосунок до бізнесу, що продовжив платити податки країні-агресору. Свого житла в столиці (офіційно) у нардепа немає, вони орендують квартиру площею 103 квадратних метри. У Луганську в нардепа залишилося декілька будинків і приміщень.Аліна Кузнєцова, дружина Олексія, офіційно працює помічницею нардепа від "Слуги народу" Олександра Кабанова. Вона одна з двох його помічників, яка отримує зарплату за свою роботу.Маючи власний будинок, жінка все одно отримувала допомогу на проживання які ВПО. Жінка живе на широку ногу. Аліна Кузнєцова з 2021 року офіційно орендує автомобіль BMW X6 2021 року випуску. Зараз така автівка коштує понад 80 тисяч доларів, а на момент, коли дружина нардепа брала її "в оренду", вартість могла досягати 100 тисяч доларів. Хоча в декларації зазначено, що машина коштувала 2021 року близько двох мільйонів гривень.Нагадаємо, 2 серпня у САП повідомили, що в Україні викрито масштабну корупційну схему під час закупівлі дронів і засобів радіоелектронної боротьби. Зокрема, контракти укладали за явно завищеними цінами.

На сьогодні, як у Національному антикорупційному бюро, так і у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, існує низка внутрішніх проблем, які гальмують роботу, змушують сумніватися у прозорості відомств та призводять до звільнення прокурорів — з такою заявою виступив колишній прокурор САП Станіслав Броневицький.В інтерв'ю hromadske він розповів, хто і як тисне на прокурорів та заважає вести розслідування."Зливи" в НАБУ та САП та тиск на прокурорівЕкс-прокурор підтвердив, що у НАБУ відбувся "злив" інформації, внаслідок якого звільнили першого заступника директора НАБУ Гізо Углаву. Однак подробиць він не розкрив. Натомість, за словами Броневицького, така ж проблема є і в САП. Зокрема, деякі високопосадовці САП "зливають" інформацію потенційним підозрюваним і заважають розслідуванню.Він розповів, що 2022 року, під час розслідування законності постачання продуктів на прифронтовій території, керівником САП став Олександр Клименко, а його заступником — Андрій Синюк. Саме Синюк, за словами Броневицького, може бути причетний до "зливів" у САП. Зокрема, пояснив екс-прокурор, заступник голови САП "аж надто активно" цікавився розслідуванням щодо постачання продуктів на прифронтовій території."Ледь не щодня мене викликав до себе й питав: "Ну що там, коли ви плануєте обшуки?". Я, спілкуючись із детективами, кажу: "Чомусь заступник дуже активно цікавиться цією справою". Я не можу собі пояснити, чому. Ну але кажу детективам, щоб вони були в курсі... Приїжджають детективи на обшук, вилучають технічні носії інформації, мобільні телефони, термінали зв’язку. Телефонують мені й кажуть: "Ти нам казав про те, що заступник ваш цікавиться цими обшуками. Ми щойно вилучали термінали зв’язку й установили листування, де зафіксована така фраза: "В нас можуть бути гості", — розповів Броневицький.Після цього, за його словами, "відбувається нарада в керівника САП, де присутні пан Клименко, пан Синюк", на якій обварювалося вручення підозри посадовцям, яка передбачає конфіскацію майна."Через декілька днів ми здійснюємо повідомлення про підозру. А двоє підозрюваних одного дня вже перереєстрували своє майно на чоловіків — одномоментно після наради, але перед підозрами. Розуміючи, що людина (Андрій Синюк — ред.) цікавилася цією справою на стадії обшуків і була присутня на цій нараді, ми з керівником самостійного підрозділу детективів вирішуємо прийти до Клименка й розказати про наші підозри, які стосуються його заступника", — додав екс-прокурор.Як зауважив екс-посадовець, прокурори проінформували голову САП про ймовірні "зливи", однак жодної реакції не отримали. До того ж, за словами Броневицького, тиск на прокурорів відбувався і під час розслідування справи із заволодіння майном Одеського аеропорту, яку він розслідував разом зі Станіславом Браверманом, і якого нібито усунули навмисно під час слідства."Я про це знав. Це осінь 2023 року. Ми отримали інформацію оперативного характеру: щоб у якийсь спосіб відсторонити пана Бравермана від розслідування, пропонувалася сума в один мільйон доларів. Це, знову ж таки, неперевірена оперативна інформація. За те, щоби створити йому проблеми кримінально-правового характеру, — 3 мільйони доларів. За неперевіреною оперативною інформацією, така сама сума розміром 3 мільйони доларів пропонувалась за такі самі дії щодо прокурора", — розповів екс-прокурор.Крім того, Броневицький додав, що голова САП Клименко був особисто зацікавлений у тому, аби прокурори уклади угоду з бізнесменами Борисом Кауфманом та Олександром Боруховичем, які були причетні до заволодіння майном Одеського аеропорту."Розслідування на той момент тривало, і ми часто бачились зі стороною захисту в суді. Нічого не заважало адвокатам підозрюваних поспілкуватися зі мною і сказати: "Дивись, у нас є ініціатива укласти угоду. Укладімо угоду". Такого спілкування насправді не було. Ба більше, є записи судових засідань із того часу. І позиція сторони захисту завжди була в тому, що злочину немає, мовляв, це все вигадки сторони обвинувачення. Тому, з одного боку, це процесуальне спілкування, під час якого мені ніхто не говорить про угоду. З іншого — спілкування з керівником, від кого я чую бажання укласти угоду з паном Кауфманом і паном Боруховичем", — додав Броневицький.Ефективність НАБУ і САПЗа словами екс-прокурора, "зливи" та тиск на прокурорів негативно впливають на роботу антикорупційних органів. До того ж часто керівництво прибирає "неугодних" їм людей з посад."Колектив насправді не чують, з колективом ніхто не спілкується. Тобто є окреме керівництво, яке дає чіткі вказівки, що ви маєте робити. І є прокурори, які, вибач мені, але називають себе ручками в контексті того, що вони просто підписанти документів і не більше. Сьогодні ти гвинтик системи, сьогодні ти є — завтра ти неугодний або ти щось відмовився робити, тебе вигнали", — наголосив він.Натомість, попри це, за словами Броневицького, антикорупційні органи є достатньо ефективною структурою, адже "з появою НАБУ, САП, ВАКС людям почали повідомляти про підозри, вони почали опинятися на лаві підсудних. Щодо суддів почали ухвалювати обвинувальні вироки. Їх почали брати під варту в залі суду".Як відомо, 22 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила закон №12414, яким обмежила повноваження НАБУ і САП та передала їх генеральному прокурору. Ухвалення законопроекту викликало значний резонанс у суспільстві. У НАБУ заявили, що таким чином керівник САП стає номінальною фігурою, а НАБУ втрачає незалежність і перетворюється на підрозділ генпрокуратури. У багатьох містах люди вийшли на вулиці з протестами проти цього документа. Зокрема, мітинги відбувалися в Києві, Львові, Дніпрі, Одесі, Тернополі й інших населених пунктах.Нагадаємо, 31 липня Верховна Рада проголосувала за основу та в цілому за законопроект №13533. Документ відновлює незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Після цього президент Володимир Зеленський підписав документ.Після цього спікер Єврокомісії Гійом Мерсьє на брифінгу в Брюсселі повідомив, що закон №13533 про Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, який Верховна Рада ухвалила 31 липня, відповідає основним викликам щодо незалежності органів.

В Україні викрито масштабну корупційну схему під час закупівлі дронів і засобів радіоелектронної боротьби. Зокрема, контракти укладали за явно завищеними цінами.Про це повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП)."Сьогодні проведено низку заходів із викриття осіб, причетних до вчинення корупційного злочину", — йдеться у повідомленні.У САП уточнили, що на хабарі викрито чинного народного депутата України, очільників районної та міської військових цивільних адміністрацій, а також військовослужбовців Нацгвардії.У заяві САП не вказано прізвище підозрюваного, однак журналісти уточнили, що йдеться про народного депутата Олексія Кузнєцова."Суть схеми зводилася до укладання державних контрактів із підприємствами-постачальниками за завищеними цінами — до 30% від суми контракту поверталося учасникам злочину у вигляді неправомірної вигоди", — пояснили в прокуратурі.Зараз уже затримано чотирьох осіб за статтею 208 Кримінального процесуального кодексу України. Деталі пообіцяли згодом.Також у дописі зазначено, що НАБУ та САП діють винятково в межах законних повноважень, які визначені чинним законодавством. Окрім того, зусилля спрямовуються на результати задля отримання швидкого та справедливого рішення суду. Ситуацію прокоментував також міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко. Він зазначив, що його відомство послідовно та принципово протидіє корупції на всіх рівнях.Очільник МВС додав, що викриття військовослужбовців Нацгвардії є результатом роботи правоохоронців і доказом того, що не може бути недоторканих серед порушників закону."За моєю вказівкою негайно розпочато службове розслідування, а Командувач Нацгвардії відсторонив фігурантів з посад", — констатував Клименко.Водночас він підкреслив, що реакція — це не все. У Національній гвардії впроваджують системні запобіжники, які мають унеможливити зловживання зсередини. Клименко уточнив, що йдеться про новостворене управління контролю за службовою (бойовою) діяльністю."Воно працюватиме за принципом внутрішньої безпеки, незалежно та професійно, і вже формується команда з фахівців, які пройшли відбір за критеріями доброчесності й професійної придатності", — поінформував Ігор Клименко.Нагадаємо, раніше директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос розповідав, що генеральний прокурор Руслан Кравченко не витребовував справи у НАБУ після ухвалення скандального закону №12414. Втручання в діяльність відомства не відбулося.

В Україні на хабарях викрито одного з народних депутатів і військовослужбовців Національної гвардії. Повинна бути тільки нульова толерантність до корупції.Про це заявив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у Telegram-каналі за підсумками доповіді директора НАБУ Семена Кривоноса й очільника САП Олександра Клименка."Викрито на хабарі одного з народних депутатів України, також очільників районної і міської адміністрацій, військовослужбовців Національної гвардії України", — перерахував український президент.Він висловив вдячність антикорупційним органам за плідну роботу в цьому напрямку."Може бути тільки нульова толерантність до корупції, чітка командна робота для викриття корупції та в підсумку справедливий вирок", — наголосив президент України.Він також констатував: важливо, що антикорупційні інституції працюють незалежно, а ухвалений у четвер закон гарантує їм усі можливості для реальної боротьби з корупцією.Як відомо, після того, як Верховна Рада ухвалила закон про відновлення незалежності Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Володимир Зеленський у той же день підписав документ.Нагадаємо, раніше директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос розповідав, що генеральний прокурор Руслан Кравченко не витребовував справи у НАБУ після ухвалення скандального закону №12414. Втручання в діяльність відомства не відбулося.

Генеральний прокурор Руслан Кравченко не витребовував справи у Національного антикорупційного бюро після ухвалення закону №12414. Втручання в діяльність відомства не відбулося.Про це розповів директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос у коментарі "Суспільному"."Перше і важливе те, що керівник САП Олександр Клименко на сьогодні може повідомляти про підозру чиновникам категорії А, народним депутатам, міністрам, тобто всім топпосадовцям. Це те, що було ліквідовано в попередньому законопроєкті про знищення незалежності, який передавав ці повноваження генеральному прокурору", — наголосив Кривонос.Директор НАБУ наголосив, що тепер голова САП має можливість самостійно створювати групу прокурорів у кримінальному провадженні. Це важливо, адже зазвичай в особливо чутливих справах він призначає прокурором тільки себе, щоб знизити ризики витоку інформації.І також закон 4560-IX позбавляє генпрокурора права витребувати будь-яку справу у Бюро й передати її іншому правоохоронному органу. Таке право у генпрокурора з’явилося після того, як 22 липня парламент ухвалила закон про ліквідацію незалежності НАБУ й САП. Проте, за словами Кривоноса, поки цей закон діяв, генпрокурор Кравченко не скористався новими повноваженнями."Він не витребовував справи, він їх не вивчав, він не визначав підслідність наших справ за іншими правоохоронними органами, тобто жодного втручання в цій частині не сталося", — наголосив Кривонос.Згідно з новим законом, працівники НАБУ та інших правоохоронних органів, які мають доступ до державної таємниці, повинні пройти дві перевірки. Першу раз на два роки має проводити підрозділ внутрішнього контролю Бюро з обов’язковим використанням поліграфа."Це нормальна для нас практика. Наш підрозділ внутрішнього контролю проводить багато поліграфічних досліджень. Єдина проблема, яку зараз нам потрібно вирішити — це добрати у штат додаткових поліграфологів", — зазначив Кривонос.Другу перевірку протягом шести місяців має провести Служба безпеки України без обов’язкового поліграфа.Нагадаємо, 31 липня Верховна Рада проголосувала за основу та в цілому за законопроект №13533. Документ відновлює незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Після цього президент України Володимир Зеленський підписав документ.Нещодавно спікер Єврокомісії Гійом Мерсьє на брифінгу в Брюсселі повідомив, що закон № 13533 про Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, який Верховна Рада ухвалила 31 липня, відповідає основним викликам щодо незалежності органів.

Закон № 13533 про Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, який Верховна Рада ухвалила 31 липня, відповідає основним викликам щодо незалежності органів.Про це повідомив спікер Єврокомісії Гійом Мерсьє на брифінгу в Брюсселі, передає "Інтерфакс-Україна"."ЄС чітко висловив своє серйозне занепокоєння щодо ухвалення минулого тижня змін до Кримінального процесуального кодексу в Україні. Відтоді ми перебуваємо в тісному контакті з українською владою, щоб виправити ситуацію", — заявив речник.Посадовець зазначив, що закон № 13533 щодо повноважень НАБУ і САП розв'язує ключові проблеми незалежності органів, однак наразі є необхідність перевірити остаточний текст."Дозвольте мені, однак, наголосити, що це не кінець процесу. Вступ України вимагатиме постійних зусиль для гарантування сильної спроможності боротися з корупцією та поважати верховенство права", — наголосив Мерсьє.Він додав, що ЄС очікує, що Україна швидко виконає ці зобов’язання та вживе рішучих кроків щодо верховенства права. До того ж він запевнив, що заморожування допомоги не розглядається."Тож досягнення прогресу в усіх цих сферах у різних сферах верховенства права є справді важливими кроками для нас, і Україні потрібно зміцнити верховенство права", — резюмував Мерсьє.Нагадаємо, 31 липня Верховна Рада проголосувала за основу та в цілому за законопроект №13533. Документ відновлює незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Після цього президент України Володимир Зеленський підписав документ.

У четвер, 31 липня, президент України Володимир Зеленський підписав свій законопроект про повернення незалежності Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який сьогодні ухвалила Верховна Рада.Про це гарант повідомив на своїй Telegram-сторінці."Хочу подякувати всім парламентарям за ухвалення мого законопроекту — тепер уже закону. Щойно підписав документ, текст буде негайно опублікований", — зазначив він.За його словами, цей закон гарантує відсутність будь-яких зовнішніх впливів, втручань, зокрема завдяки регулярним перевіркам на детекторі брехні для всіх тих працівників органів правопорядку, які мають доступ до державної таємниці або які мають родичів у Росії. Зеленський наголосив, що цей документ — це "гарантії нормальної, незалежної роботи антикорупційних органів, усіх органів правопорядку нашої держави". За його словами, рішення нардепів правильне. "Триста тридцять один депутат. Саме так, як і потрібно, — за основу та в цілому. Дуже важливо, що держава дослухається до суспільної думки. Україна є демократією — точно жодних сумнівів", — зазначив гарант.Також президент запевнив, що урядовці невідкладно проінформують партнерів України про цей закон. Що відомо про законопроект ЗеленськогоЗгідно з документом, головна мета проекту закону — відновити процесуальні повноваження та гарантії незалежності НАБУ та САП, які були обмежені законом № 12414. Відтак, підпорядкування САП генеральному прокурору скасовується.Крім того, у документі є положення про обмеження впливу генпрокурора на НАБУ, інституційну незалежність САП, а також спрощення процедури призначення прокурорів. До того ж закон вводить перевірки співробітників НАБУ та САП на поліграфі. Що відомо про закон №12414Закон, ухвалений Верховною Радою України 22 липня 2025 року. В той же день документ був підписаний очільником держави Володимиром Зеленським. Закон містить правки, які обмежують повноваження НАБУ та САП і передають їх генеральному прокурору. Документ передбачає такі зміни:генпрокурор отримує доступ до всіх проваджень НАБУ;генпрокурор має право давати обов’язкові вказівки детективам та змінювати підслідність справ;генпрокурор отримає повноваження закривати провадження на підставі клопотання сторони захисту;генпрокурор зможе особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям;керівник САП втрачає право входити до складу групи прокурорів — це вирішуватиме лише генпрокурор.Ухвалення законопроекту викликало значний резонанс у суспільстві. У НАБУ заявили, що таким чином керівник САП стає номінальною фігурою, а НАБУ втрачає незалежність і перетворюється на підрозділ генпрокуратури."Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року, буде зруйнована. Закликаємо народних обранців утриматися від голосування, яке може остаточно знищити незалежність антикорупційної системи в Україні", — йшлося у повідомленні.У багатьох містах України люди вийшли на вулиці з протестами проти цього документу. Зокрема, мітинги відбувалися в Києві, Львові, Дніпрі, Одесі, Тернополі й інших населених пунктах України.Нагадаємо, 24 липня народні депутати з різних фракцій зареєстрували у Верховній Раді законопроект, який спрямований на повернення незалежності для Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Документ підписали 48 парламентарів.Водночас 24 липня президент Володимир Зеленський вніс на розгляд українського парламенту свій законопроект щодо незалежності антикорупційних органів. Уже 31 липня нардепи проголосували за відновлення незалежності НАБУ та САП.

У четвер, 31 липня, Верховна Рада проголосувала за основу та в цілому за законопроект №13533. Документ відновлює незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Відповідне рішення народні депутати прийняли під час прямої трансляції засідання Верховної Ради.Закон повертає старі норми, які прибрали нещодавнім голосуванням, а також запроваджує перевірки на поліграфі для посадовців правоохоронних органів, які володіють державною таємницею.Рішення підтримали 331 народний депутат. Раніше НАБУ і САП, які взяли участь у підготовці тексту, закликали парламент ухвалити ініціативу президента Зеленського.Що відомо про законопроект ЗеленськогоЗгідно з документом, головна мета проекту закону — відновити процесуальні повноваження та гарантії незалежності НАБУ та САП, які були обмежені законом № 12414. Відтак, підпорядкування САП генеральному прокурору скасовується.Крім того, у документі є положення про обмеження впливу генпрокурора на НАБУ, інституційну незалежність САП, а також спрощення процедури призначення прокурорів. До того ж закон вводить перевірки співробітників НАБУ та САП на поліграфі. Що відомо про закон №12414Закон, ухвалений Верховною Радою України 22 липня 2025 року. В той же день документ був підписаний очільником держави Володимиром Зеленським. Закон містить правки, які обмежують повноваження НАБУ та САП і передають їх генеральному прокурору. Документ передбачає такі зміни:генпрокурор отримує доступ до всіх проваджень НАБУ;генпрокурор має право давати обов’язкові вказівки детективам та змінювати підслідність справ;генпрокурор отримає повноваження закривати провадження на підставі клопотання сторони захисту;генпрокурор зможе особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям;керівник САП втрачає право входити до складу групи прокурорів — це вирішуватиме лише генпрокурор.Ухвалення законопроекту викликало значний резонанс у суспільстві. У НАБУ заявили, що таким чином керівник САП стає номінальною фігурою, а НАБУ втрачає незалежність і перетворюється на підрозділ генпрокуратури."Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року, буде зруйнована. Закликаємо народних обранців утриматися від голосування, яке може остаточно знищити незалежність антикорупційної системи в Україні", — йшлося у повідомленні.У багатьох містах України люди вийшли на вулиці з протестами проти цього документу. Зокрема, мітинги відбувалися в Києві, Львові, Дніпрі, Одесі, Тернополі й інших населених пунктах України.Нагадаємо, 24 липня президент Володимир Зеленський вніс на розгляд українського парламенту анонсований раніше законопроект щодо незалежності антикорупційних органів. Документ фактично скасовує урізання повноважень антикорупційних органів. А також містить низку нововведень. Також 24 липня народні депутати з різних фракцій зареєстрували у Верховній Раді законопроект, який спрямований на повернення незалежності для Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Документ підписали 48 парламентарів.