# Суд

Верховний Суд відмовив чоловікові, який намагався переглянути розподіл спадщини після того, як через 23 роки знайшов заповіт матері на свою користь. Суд вирішив, що пізнє виявлення документа саме по собі не доводить, що угоду про поділ майна уклали під впливом істотної помилки.Про це йдеться у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 червня 2026 року у справі № 554/1247/24, передає видання "Судово-юридична газета".Після смерті жінки у 2001 році спадкоємцями першої черги стали її син і чоловік. Вони оформили спадщину за законом та уклали нотаріальну угоду про її розподіл. За домовленістю чоловік спадкодавиці отримав квартиру й автомобіль, а син — житловий будинок із земельною ділянкою.Після смерті вітчима у 2023 році син знайшов у квартирі два заповіти матері. Один із них передбачав передання йому всього майна. Позивач стверджував, що не погодився б на розподіл спадщини, якби знав про заповіт. Тому він просив скасувати свідоцтво про право на спадщину, визнати угоду частково недійсною та передати йому квартиру.Угоду виконували понад 20 роківВерховний Суд звернув увагу, що чоловік добровільно підписав угоду, розумів її зміст, а сторони виконували домовленості понад два десятиліття. Суд пояснив, що для визнання правочину недійсним за статтею 229 Цивільного кодексу позивач має довести істотну помилку, яка існувала саме на момент його укладення.Такою помилкою може бути неправильне уявлення про природу правочину, права й обов’язки сторін або суттєві властивості майна. Водночас помилка щодо мотивів, власна необачність чи незнання певних обставин зазвичай не є достатньою підставою.На думку суду, необізнаність сина про заповіт, який зберігався у спадковій квартирі, не доводить, що він неправильно розумів зміст угоди про поділ майна.Свідоцтво про спадщину не є правочиномВерховний Суд також зазначив, що свідоцтво про право на спадщину за своєю правовою природою не є правочином. Тому правила про недійсність правочинів не можна автоматично застосовувати до вимог про скасування такого свідоцтва.Касаційну скаргу залишили без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій — без змін.Додамо, після початку повномасштабної війни мільйони українців були змушені виїхати за кордон. Разом із цим в Україні почала стрімко зростати кількість житлових спорів — власники квартир намагаються через суд позбавити права користування житлом людей, які роками не проживають у помешканні. Раніше TrueUA писав, чи можуть відібрати право на житло через виїзд за кордон..

Звільнений із російського полону нацгвардієць не зможе отримати від держави одноразову виплату у розмірі одного мільйона гривень. Суд розставив крапки у гучній справі та пояснив, які саме юридичні нюанси урядової постанови завадили колишньому воїну забрати гроші.Про це повідомляє tsn.ua.Хронологія служби та суть конфліктуІсторія розпочалася ще 7 червня 2022 року, коли чоловік уклав офіційний контракт із підрозділом Нацгвардії. Під час виконання завдань він потрапив до рук окупантів, але у липні 2024 року його вдалося визволити з російського полону. Наприкінці серпня того ж року нацгвардієць отримав статус учасника бойових дій. Оскільки воїн вирішив не продовжувати свою військову кар'єру, 13 вересня 2024 року його офіційно виключили зі списків особового складу військової частини.Через деякий час, у грудні 2025 року, колишній військовослужбовець подав заяву на ім'я керівництва частини, вимагаючи нарахувати йому одноразову грошову винагороду в розмірі одного мільйона гривень. Свої вимоги він обґрунтовував нормами урядової постанови Кабінету Міністрів № 153, ухваленої 11 лютого 2025 року. У січні 2026 року чоловік отримав офіційну відмову, оскільки на момент подачі документів уже не мав статусу чинного військового, після чого вирішив шукати правди в суді.Чому суд підтримав позицію НацгвардіїПід час детального розгляду матеріалів справи судді встановили ключову юридичну деталь. Кабмінівська постанова здобула законну силу 13 лютого 2025 року. На ту дату позивач уже понад п'ять місяців як цивільна особа і не перебував у лавах жодних збройних формувань України. Чинне законодавство чітко визначає, що головною умовою для отримання цього мільйона є збіг кількох факторів, серед яких — перебування на службі саме в день набрання чинності згаданим документом.Колегія суддів окремо роз'яснила, що заслуги бійця перед державою не підлягають сумніву, проте закон є один для всіх. Самі по собі факти підписання контракту у віці до 25 років, безпосереднього ведення боїв чи перебування в полоні у Російській Федерації не дають автоматичного права на виплату, якщо не дотримано інших суворих критеріїв нормативного акту. З огляду на це правову відмову Нацгвардії визнали цілком законною, а позовні вимоги колишнього військового відхилили повністю.Нагадаємо, 27 червня українська та російська сторони провели важливі переговори щодо долі військовополонених та зниклих безвісти осіб під час чергового етапу репатріації. Сторонам вдалося досягти низки конкретних домовленостей та обмінятися новими масштабними реєстрами для подальшої верифікації громадян..

Сполучені Штати Америки повністю припинять приймати заявників на політичний притулок з іноземних країн. Це стосується тих, хто перебуває за американськими межами.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання USA Today, які послалися на заступника керівника апарату Білого дому Стівена Міллера.За його словами, тепер таким заявникам будуть відмовляти. Особливо це стосується прохання про надання притулку на південно-західному кордоні."Двері Америки повністю закриті для людей, які прагнуть отримати притулок", — наголосив Міллер.Він додав, що США направлять прохачів притулку до інших країн. Міллер також заявив, що всі прохання про надання притулку на південно-західному кордоні завжди є фальшивими, а більшість прохачів — це або злочинці, або мігранти, які хочуть отримати пільги.Його заява пролунала після рішення Верховного суду, яке посилює правила надання притулку мігрантам, які прибувають через Мексику. У суді більшістю в шість голосів проти трьох ухвалили рішення, що федеральна влада не зобов’язана розглядати заяви про надання притулку від іноземців, які прибули до пункту пропуску на кордоні з Мексикою, але ще не перетнули кордон США.Суд визначив, що людина вважається такою, що прибула до США, лише після фактичного перетину кордону."Гість не вважається таким, що ввійшов до будинку, коли він лише постукав у двері", — пояснив автор рішення суддя Самуель Аліто.Нагадаємо, на початку березня цього року журналісти BBC інформували, що українці у США все частіше повідомляють про затримання міграційною службою. Під арешти потрапляють навіть особи, які отримали офіційні документи в межах програми Uniting for Ukraine..

У Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду почали застосовувати поняття "мертвих" або "покинутих справ". Такий підхід дає змогу закривати окремі провадження про банкрутство, які розглядають понад 15 років і які фактично втратили значення для сторін та економіки.Про це повідомили у Верховному Суді за підсумками зустрічі з делегацією Секретаріату Ради Європи, передає видання "Судово-юридична газета".Новий підхід застосовує судова палата Касаційного господарського суду, що розглядає справи про банкрутство. Йдеться про провадження, які тривалий час залишаються без належної процесуальної активності та, вочевидь, уже не становлять інтересу для їхніх учасників.Поняття "покинутої справи" не є окремим терміном, закріпленим у законодавстві. Верховний Суд використовує вже наявні процесуальні механізми, щоб запобігати безпідставному затягуванню розгляду.Обговорили надмірну тривалість судових процесівПід час зустрічі представники Верховного Суду та Ради Європи обговорили виконання рішень Європейського суду з прав людини щодо України. Серед основних тем були надмірна тривалість судових проваджень, незалежність судової влади, умови тримання людей під вартою та повторний розгляд національних справ після рішень ЄСПЛ.Голова Касаційного господарського суду Лариса Рогач зазначила, що повномасштабна війна не повинна ставати причиною для зниження стандартів судочинства.Господарські суди продовжують розглядати справи, використовуючи відеоконференції, дистанційні слухання та електронні кабінети. Водночас проблема надмірної тривалості проваджень залишається актуальною.Верховний Суд працює над заходами, які допоможуть забезпечити розгляд справ у розумні строки без внесення змін до законодавства.Нагадаємо, нещодавно у столиці правоохоронці розпочали судовий процес задля повернення громаді великої прибережної зони, яку забудували без належних дозволів. На території екологічної мережі міста виявили незаконно зведений розважальний заклад, право власності на який оформили всупереч чинному законодавству..

У вівторок, 23 червня, чорногорський суд ухвалив рішення про екстрадиційний арешт колишньої директорки дитячого табору Olympic Village. Відпочинок там закінчився смертю дитини.Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Смерть дитини — це не епізод у кримінальному провадженні. Це трагедія, за яку мають відповісти всі, чиї дії або бездіяльність могли до неї призвести", — наголосив він.Він додав, що сьогодні за матеріалами прокуратури суд у Чорногорії ухвалив рішення про екстрадиційний арешт колишньої директорки дитячого табору Olympic Village, де 2023 року загинув 10-річний хлопчик.Після повідомлення їй про підозру вона залишалася за межами України, тому її оголосили в міжнародний розшук. За запитом української сторони Інтерпол опублікував "червоне оповіщення". 21 червня цього року підозрювану затримали на території Чорногорії. Зараз прокуратура завершує необхідні процедури для її повернення в Україну."Ця справа для мене принципова. Коли я зустрічався з батьками потерпілого хлопця, то пообіцяв, що винні у його смерті будуть покарані", — пояснив генпрокурор.Він зауважив, що, коли дитина перебуває у таборі, відповідальність за її життя та безпеку несуть дорослі. Не формально, а реально щодня та щохвилини. Батьки довіряють таким закладам найдорожче. І якщо ця довіра зруйнована, то держава зобов’язана встановити роль кожного, хто мав забезпечити безпеку дитини."Втеча за кордон не скасовує відповідальності. Жодна країна та жоден кордон не повинні стати способом уникнути правосуддя", — наголосив посадовець.Він окремо нагадав, що обвинувальний акт стосовно тренера табору, якого обвинувачують у залишенні дитини в небезпеці, вже перебуває на розгляді суду."Ця справа перебуває на моєму особистому контролі. Для родини хлопчика справедливість запізнилася вже на роки. Наш обов’язок зробити все, щоби вона настала", — підсумував Руслан Кравченко.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що прокуратура домоглася довічного ув’язнення для 50-річного чоловіка, який упродовж двох років ґвалтував трьох малолітніх падчерок. Суд першої інстанції призначив йому 15 років позбавлення волі..

Вищий антикорупційний суд заарештував елітну нерухомість та місце для автомобіля, які фактично належать віцепрем'єр-міністру з відновлення Олексію Кулебі. Відповідне рішення ухвалено на підставі зібраних доказів антикорупційних органів щодо сумнівного походження цього майна.Про це повідомляє Центр протидії корупції з посиланням на ухвалу суду.Клопотання САП та заблоковані мільйониУрядовець Олексій Кулеба втратив право розпоряджатися житловою площею та паркувальним місцем після задоволення клопотання прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Правоохоронці наполягали на накладенні арешту на квартиру вартістю 4,4 мільйона гривень, а також на паркомісце, оцінене у 520 тисяч копійок.За матеріалами обвинувачення, віцепрем'єр-міністр активно користується вказаними об'єктами й здатний впливати на свою рідну сестру, аби та здійснила відчуження майна для уникнення його майбутньої конфіскації на користь держави. Судовий арешт повністю унеможливлює проведення будь-яких операцій купівлі-продажу або передачі активів у заставу. Хоча в тексті судового документа безпосередньо не вказано ім'я Олексія Кулеби, аналітики ЦПК підтверджують, що справа стосується саме цього високопосадовця.Історія придбання та роль оточення міністраАнтикорупційна кампанія проти посадовця розпочалася 17 червня, коли представники САП звернулися до суду з позовом про цивільну конфіскацію активів на загальну суму майже п'ять мільйонів гривень. За версією детективів, Кулеба придбав цю нерухомість через свою сестру ще у 2021 році, обіймаючи посаду першого заступника голови КМДА.Надалі, вже у 2023 році під час роботи в Офісі президента України, посадовець залучив свого персонального водія для оформлення основних договорів, державної реєстрації та додаткових угод з обслуговування майна. Ретельна перевірка легальних доходів родини міністра показала, що родина не володіла достатніми офіційними коштами для проведення таких фінансових операцій.Позиція Олексія КулебиСам Олексій Кулеба у коментарі "Суспільному" пояснював, що провадження проти нього є цивільним, а не кримінальним. Також він заявляв, що відкритий до співпраці зі слідством, й стверджував, що працюючи на держпосадах "діяв відкрито" та "не приховував своїх доходів, майна чи інших відомостей, які підлягають декларуванню".Нагадаємо, НАБУ і САП викрили співробітника Служби безпеки України, який, за даними слідства, підбурював представників бізнесу дати хабар правоохоронцям. За 150 тисяч доларів він нібито обіцяв повернути вилучені під час обшуку гроші та закрити кримінальне провадження..

У Харкові мати-одиначка жорстоко била свою новонароджену доньку, внаслідок чого та отримала численні тілесні ушкодження. Горе-матері висунуто підозру з трьома статтями Кримінального кодексу України.Про це повідомили в Харківській обласній прокуратурі."Наприкінці січня 2024 року у Харкові мати-одиначка народила дівчинку — Квітославу. За даними слідства, коли дитині було лише декілька тижнів, жінка розпочала застосовувати до неї фізичне насильство", — йдеться в повідомленні.У прокуратурі додали, що протягом лютого-березня 2024 року мати неодноразово била доньку та вчиняла щодо неї насильницькі дії. Вона різко хапала немовля за тулуб, грубо змінювала положення її тіла, агресивно заколисувала та навіть допустила удари голови дитини об стіл."Унаслідок цього дівчинка отримала переломи ноги, кістки черепа та ребер, а також важку черепно-мозкову травму та крововиливи. Крім того, експерти виявили інші ушкодження головного мозку, що свідчать про неодноразове травмування немовляти", — розповіли прокурори.Вони констатували, що дитину госпіталізували у важкому стані — до лікарні її відвезла бабуся. Майже п’ять місяців вона перебувала на стаціонарному лікуванні."Жінка відмовилися від батьківських прав за власним бажанням, опіку над дівчинкою взяла бабуся", — зауважили в Харківській обласній прокуратурі.Керівник Слобідської окружної прокуратури Харкова вручив 22-річній матері підозру за фактами:умисного завдання середньої важкості тілесного ушкодження (ч. 1 ст. 122 КК України);умисного завдання важкого тілесного ушкодження (ч. 1 ст. 121 КК України);злісного невиконання батьками встановлених законом обов’язків щодо догляду за дитиною, що спричинило важкі наслідки (ст. 166 КК України).Нагадаємо, в березні цього року стало відомо, що в Києві 36-річна місцева мешканка катувала та вчиняла домашнє насильство над дев'ятирічним сином. Вона змушувала дитину жити та спати в туалеті, зв’язувала її та затискала пальці у дверях..

Прокуратура домоглася довічного ув’язнення для 50-річного чоловіка, який упродовж двох років ґвалтував трьох малолітніх падчерок. Суд першої інстанції призначив йому 15 років позбавлення волі.Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Крваченко у своєму Telegram-каналі."Ми вважали таке покарання неспівмірним важкості скоєного й оскаржили вирок. Сьогодні я особисто підтримував обвинувачення в Харківському апеляційному суді", — зазначив він.За його словами, позиція прокуратури була принциповою: за злочини проти дітей не може бути поблажливості. Суд погодився з доводами прокуратури та змінив вирок на довічне ув’язнення."Ці злочини відбувалися вночі в домі потерпілих, коли діти спали та були найбільш вразливими. Спочатку чоловік вчиняв сексуальне насильство над найстаршою дитиною, згодом перейшов до молодших. Людина, яка мала бути для них захистом і опорою, стала джерелом страху та травми на все життя", — наголосив Кравченко.Він додав, що робота стосовно забезпечення найжорсткішого покарання за злочини, де потерпілими є діти, системна та має результати.Зокрема, на Житомирщині прокуратура відстояла довічне позбавлення волі для 23-річного чоловіка, який у стані наркотичного сп'яніння проникнув до квартири жінки, зґвалтував її, вбив ножем її та її малолітню доньку, а потім підпалив помешкання, щоби знищити сліди.Ще один довічний вирок днями отримав чоловік в Одесі, який зґвалтував і жорстоко вбив семирічну сусідську дівчинку, а потім намагався приховати тіло у підвалі сусіднього будинку."Жодне рішення суду не здатне повернути батькам дітей, яких вони втратили, а постраждалим — втрачене дитинство та відчуття безпеки. Але держава зобов'язана зробити все, щоби такі злочинці більше ніколи не отримали можливості забрати чи скалічити чиєсь життя", — зауважив генеральний прокурор України.Він висловив переконання: коли йдеться про особливо важкі злочини проти дітей, покарання має бути максимально суворим."Без компромісів. Без поблажливості. Без права на другий шанс для тих, хто свідомо руйнує дитячі долі. Працюємо далі", — підсумував Руслан Кравченко.Нагадаємо, що наприкінці березня з Польщі до України екстрадували херсонця, якого підозрюють у зґвалтуванні й убивстві семирічної дівчинки. Крім того, чоловік позбавив життя її 40-річну матір..

Приморський районний суд Одеси визнав винним військовослужбовця у вбивстві відомого одеського активіста Дем’яна Ганула. Вбивцю засуджено до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Також його позбавлено військового звання "старший лейтенант".Про це повідомили в Офісі генерального прокурора України. Там зазначили, що прокурори Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону довели, що чоловік скоїв злочин на замовлення куратора, пов’язаного зі спецслужбами Росії.Як відомо, 14 березня 2025 року в центрі Одеси засуджений двічі вистрелив у 31-річного активіста, після чого здійснив контрольний постріл впритул. Потерпілий загинув на місці.Прокурори довели, що наприкінці 2024 року куратор через месенджер пообіцяв військовослужбовцю працевлаштування в правоохоронному органі за умови виконання "перевіркового завдання" — убивства незнайомої йому людини.Погодившись на злочин заради обіцяного кар’єрного просування, чоловік самовільно залишив військову частину та прибув до Одеси, де орендував квартири, незаконно придбав зброю та боєприпаси, тривалий час стежив за потерпілим."Після вбивства засуджений зв’язався з куратором, однак той заявив, що нібито ліквідовано "не ту особу", та наказав йому переховуватися в орендованій квартирі, придбати новий мобільний телефон і чекати подальших вказівок", — зазначили в Офісі генпрокурора.Намагаючись приховати зв’язок із замовником, військовослужбовець скинув налаштування свого телефону до заводських. Попри це, правоохоронці оперативно встановили його місцеперебування та того ж дня затримали в одній з орендованих квартир."Розслідування щодо замовника, який діяв в інтересах спецслужб Росії, триває в окремому кримінальному провадженні", — зауважили прокурори.Що відомо про Дем'яна ГанулаУкраїнський громадський діяч, волонтер, блогер, зоо- й екозахисник, засновник і керівник ГО "Вуличний фронт", учасник Революції гідності.Народився 6 жовтня 1993 року в селі Новоселиця Голованівського району Кіровоградської області. Батько — учасник Революції гідності та ветеран АТО, з перших днів повномасштабного вторгнення служив в обороні Києва, а далі у 28 окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу.Свою громадську діяльність Ганул розпочав під час протестів на Майдані, що переросли в Революцію Гідності, вступив до "Правого Сектора" й очолив силовий блок осередку в Одеській області. Брав участь у сутичках 2 травня 2014 року у протистоянні з російськими бойовиками на Куликовому полі біля Будинку профспілок.Після виходу з "Правого Сектора" створив ГО "Вуличний фронт", був організатором заходів щодо повернення Літнього театру (територія Міського саду), проти незаконних забудов та інших. 2020 року балотувався в депутати до міської ради Одеси від партії "Національний корпус".За даними із відкритих джерела, це був не перший замах на життя активіста. Зокрема, 2020 року невідомі спалили авто Ганула. Улітку того ж року невідомі обстріляли авто з ним поблизу села Визирка, а у листопаді 2020 року невідомі битками розбили його автомобіль BMW X5, а пізніше спалили його на СТО.Нагадаємо, що підозрюваний у вбивстві активіста Дем’яна Ганула Сергій Шаалаєв ще 16 березня визнав свою провину під час судового засідання..

На Львівщині правоохоронці повідомили про підозру 54-річному чоловіку, який жорстоко вбив собаку. Нелюд повісив тварину на дереві.Про це повідомила пресслужба поліції Львівської області. Як встановили правоохоронці, подія сталася 15 червня. "54-річний житель Шептицького району повісив сусідську собаку на дереві, обмотавши шию тварини мотузкою", — зазначили в поліції.На жаль, тварина померла.Яке покарання загрожує вбивці твариниСлідчі повідомили чоловіку про підозру за ч. 3 ст. 299 Кримінального кодексу України ("Жорстоке поводження з тваринами, що спричинило їх загибель"). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.До розкриття злочину були залучені дільничні офіцери поліції, слідчі, оперативники кримінальної поліції та спеціалісти-криміналісти відділення поліції №2 Шептицького районного відділу поліції. Правоохоронці діяли під процесуальним керівництвом Шептицької окружної прокуратури. Досудове розслідування триває.Нагадаємо, днями у Києві чоловіку оголосили про підозру за жорстоке поводження з твариною після того, як він викинув собаку з вікна шостого поверху багатоповерхівки. Від отриманих травм вона загинула на місці.Додамо, наприкінці травня на Хмельниччині стався жорстокий випадок жорстокого поводження з твариною. Чоловік викинув собаку з вікна багатоповерхівки, внаслідок чого тварина загинула.Також раніше повідомлялось, що на Львівщині 55-річна жінка застрелила собаку. Зловмисниці загрожує до трьох років в'язниці..

У столиці правоохоронці розпочали судовий процес задля повернення громаді великої прибережної зони, яку забудували без належних дозволів. На території екологічної мережі міста виявили незаконно зведений розважальний заклад, право власності на який оформили всупереч чинному законодавству.Про це повідомляє пресслужба Київської міської прокуратури.З позовною заявою до суду звернулися представники Шевченківської окружної прокуратури міста Києва. Офіційне звернення націлене на захист інтересів територіальної громади та звільнення природно-заповідного фонду від капітальних споруд.Незаконна забудова у прибережній зоні ДніпраУ відомстві зазначили, що слідчі дії та перевірки профільних відомств зафіксували грубе нехтування нормами чинного законодавства у Дарницькому районі столиці. Об'єктом судових розглядів став ресторанний комплекс, який звели без погодження з муніципальними органами влади.Йдеться про земельну ділянку площею майже 0,5 гектара орієнтовною вартістю у 33 мільйони гривень по вулиці Малоземельній у Дарницькому районі міста Києва. Ця ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро.Загарбання цих територій викликало гостру реакцію органів контролю через статус природного об'єкта. Відповідно до вимог земельного та водного законодавства, такі землі належать до земель водного фонду та є частиною екологічної мережі України, відносно них встановлено особливий режим використання та обмеження щодо забудови.Позовні вимоги прокуратури та початок судуЮристи відомства сформували комплексний позов, щоб повністю ліквідувати наслідки земельного правопорушення. Правоохоронці вимагають повернути ділянку у первинний стан та закрити незаконні реєстраційні записи. Виявивши порушення, прокуратура звернулася до суду з вимогою скасувати незаконну реєстрацію права власності на нерухомість та усунути перешкоди власнику землі у користуванні ділянкою шляхом знесення самочинно зведеної будівлі.Судові органи вже дали хід цій справі для детального розгляду всіх обставин. Наразі Господарським судом міста Києва відкрито провадження за позовом прокурора та призначено підготовче судове засідання.Нагадаємо, у січні Кабінет міністрів України звільнив Олега Гоцинця з посади голови Держгеонадр. Звільнення офіційно відбулося за угодою сторін.

В Одеській області вирок винесли 32-річний чоловік, який зґвалтував і вбив семирічну Соломію Тарасюк у червні 2025 року. Його засудили до довічного ув'язнення.Про це повідомили в Офісі генерального прокурора України. Там зазначили, що довели в суді вину 32-річного чоловіка, який зґвалтував і вбив семирічну дівчинку в Одесі. Суд призначив йому довічне позбавлення волі."Цей злочин стався у червні 2025 року. Дитина жила в одному дворі із засудженим і знала його як сусіда. Чоловік заздалегідь вибудовував довіру з місцевими дітьми, він заводив із ними розмови на вулиці, пригощав солодощами, катав на велосипеді та показував відео з котом у телефоні", — йдеться в повідомленні.Прокурори додали, що в день вбивства дівчинка каталася на самокаті біля дому. Побачивши знайомого дорослого, якому довіряла, вона погодилася зайти до нього у квартиру — "погратися з котиком". Звідти вона вже не вийшла. Чоловік зґвалтував і задушив дитину."Наступного дня загорнув тіло у харчову плівку, заховав у дорожню сумку та картонну коробку, викликав таксі та сховав у підвалі іншого будинку. Під час замовлення авто він вказав на необхідність вільного багажника для великогабаритної коробки, а тіло прикрив порожніми скляними пляшками, щоби шум під час транспортування не викликав підозр", — розповіли подробиці правоохоронці.. На судових засіданнях обвинувачений стверджував, що не пам'ятає факту зґвалтування. Встановлено, що в день злочину він вживав канабіс.Разом із тим комплексна психолого-психіатрична експертиза підтвердила, що дії підсудного повністю усвідомлені та чітко контрольовані."Справа про жорстоко та цинічно обірвану дитячу долю завершилася довічним позбавленням волі для винного. Лише максимальна міра покарання може гарантувати, що такі особи не вийдуть на свободу та не вчинять злочини повторно, забираючи найцінніше — дитячі життя", — прокоментував рішення суду старший групи прокурорів, керівник Одеської обласної прокуратури Андрій Сваток, який підтримував публічне обвинувачення.Нагадаємо, на початку червня стало відомо, що на Кіровоградщині 29-річного чоловіка підозрюють у злочині проти неповнолітніх. Він через Telegram знайомився з дітьми та ґвалтував їх..

У Вінницькій області судитимуть чоловіка, який систематично ґвалтував свою 14-річну падчерку. Неповнолітня дівчинка завагітніла. Підозрюваний перебуває під вартою, йому "світить" 12 років тюрми.Як повідомили в Офісі генерального прокурора, йдеться про родину з Хмільницького району. Відомо, що обвинувачений проживав однією сім’єю з цивільною дружиною та її двома дітьми — донькою і молодшим сином. За даними слідства, протягом січня-лютого 2026 року чоловік чотири рази ґвалтував падчерку. Нелюд робив це вранці, коли жінка йшла на роботу, а менша дитина спала. "Чоловік застосовував до потерпілої психологічний тиск. Наприклад, погрожував вигнати з дому або створити нестерпні умови життя для сім'ї. Тож дівчина деякий час мовчала, допоки у березні зрозуміла, що вагітна", — зазначили в пресслужбі. Донька розповіла про все матері. Жінка ж одразу звернулася до правоохоронців та медиків. Підозрюваного було затримано та взято під варту, де він нині перебуває. "Дівчині, за її добровільної згоди та згоди матері, було проведено процедуру штучного переривання вагітності", — заявили в Офісі генпрокурора.Наразі обвинувальний акт, затверджений керівником Вінницької обласної прокуратури Олегом Ткаленком, передано до суду. Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в суді.Нагадаємо, на Кіровоградщині 29-річного чоловіка підозрюють у злочині проти неповнолітніх. Він через Telegram знайомився з дітьми та ґвалтував їх.Додамо, на Закарпатті 59-річного чоловіка підозрюють у зґвалтуванні своєї неповнолітньої онуки. Йому загрожує довічне ув'язнення..

На Закарпатті суд визнав винною 32-річну жінку, яка за 1000 доларів "здала в оренду" власних малолітніх дітей сторонній особі для експлуатації у жебракуванні.Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора.Відомо, що 32-річна мешканка села Ільниця домовилася про передачу 11-річного сина та п'ятирічної доньки сторонній особі для їхньої експлуатації протягом двох тижнів. За кожну дитину вона планувала отримати по 500 доларів.Жінку затримали 8 квітня поблизу Іршави одразу після одержання коштів. Відтоді вона перебувала під вартою."У суді матір визнала вину та розкаялася", — зазначили в прокуратурі.З урахуванням усіх наданих доказів 12 червня 2026 року жінку визнано винною (за ч. 3 ст. 149 КК України — "Торгівля людьми щодо малолітніх, вчинена матір’ю з метою експлуатації"). Суд призначив їй до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна."Діти передані під опіку бабусі та перебувають у безпеці", — запевнили у пресслужбі.Нагадаємо, на Харківщині 16-річна дівчина, яка має розумову відсталість, народила дитину від власного батька. Чоловіку оголосили підозру у зґвалтуванні.Додамо, в Луцьку багатодітна матір виготовляла порно за участі своєї трирічної доньки. Крім того, вона збувала цей контент іншій особі, отримуючи за це гроші. Жінку затримали..

У п'ятницю, 12 червня, Вищий антикорупційний суд продовжив строк тримання під вартою колишньому міністру енергетики України Герману Галущенку ще на два місяці у справі про розкрадання в "Енергоатомі". Водночас було зменшено розмір застави.Про це повідомляє "Суспільне", посилаючись на адвоката Германа Галущенка.Так, ВАКС зменшив розмір застави для Галущенка з 200 до 150 мільйонів гривень. Адвокати ексміністра зазначили, що наразі їм невідомо, чи внесуть за нього кошти.У разі внесення застави на підозрюваного покладатимуться процесуальні обов’язки, визначені судом.Що відомо про справу Германа Галущенка?Національне антикорупційне бюро України 10 листопада 2025 року повідомило про проведення масштабної операції під назвою "Мідас", у межах якої було викрито корупційну схему в енергетичній сфері. За даними слідства, учасники цієї схеми систематично отримували неправомірну вигоду у вигляді "відкатів" від контрагентів "Енергоатому". Розмір таких платежів, за інформацією правоохоронців, становив від 10% до 15% вартості контрактів. Фактично бізнес змушували сплачувати ці кошти, щоб уникнути блокування розрахунків за вже надані послуги чи поставлену продукцію, або ж щоб не втратити статус постачальника.За версією слідства, отримані кошти легалізовувалися через окремий офіс у Києві, який, як стверджується, був пов’язаний із родиною колишнього народного депутата, а нині російського сенатора Андрія Деркача.Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури також повідомив, що серед ймовірних співорганізаторів схеми фігурують бізнесмени Олександр Цукерман, відомий під прізвиськами "Шеф" або "Шугармен" на записах прослуховування, а також Тимур Міндіч, якого в матеріалах справи називають "Карлсон" і який, за словами слідства, мав зв’язки з оточенням президента Володимира Зеленського.Крім того, за даними САП, упродовж 2025 року Міндіч міг мати вплив на тодішнього міністра енергетики Германа Галущенка та міністра оборони Рустема Умєрова. Також прокурор зазначив, що до розслідування був причетний і колишній міністр національної єдності Олексій Чернишов, якому згодом оголосили підозру в незаконному збагаченні.Спочатку Галущенко проходив у справі як свідок, однак пізніше його відсторонили від посади, а згодом і звільнили з посади міністра юстиції, на яку його призначили незадовго до цих подій. Пізніше, 15 лютого, його затримали під час спроби виїзду з України. Невдовзі йому оголосили підозру в причетності до корупційної схеми "Мідас". 17 лютого суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 200 мільйонів гривень. Це рішення було оскаржене в апеляційному порядку, однак суд залишив його без змін.Нагадаємо, 31 березня головний детектив у так званій "справі Міндіча" Олександр Абакумов розповів в інтерв'ю YouTube-каналу "Є питання", що на "плівках Міндіча" колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак фігурує під псевдонімом "Хірург"..