# Суд

Сьогодні відійшов у засвіти Микола Козюбра — професор кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права, доктор юридичних наук, професор, керівник Могилянської докторської програми "Право", суддя Конституційного суду України у відставці, один з авторів Конституції України.Про це повідомили на Facebook-сторінці Національного університету "Києво-Могилянська академія"."Пішла з життя людина, яка присвятила себе праву, освіті та служінню суспільству. Вплив Миколи Івановича на розвиток правничої освіти, науки, практики та законодавства неможливо переоцінити. Він був мудрим вчителем декількох поколінь правників, його наукові праці формували українське право", — йдеться в повідомленні.Там додали, що він був не лише видатним ученим і викладачем, а й Людиною, яка вміла надихати та вести за собою."Його мудрість і глибока відданість справі залишили слід у серцях багатьох. Світла пам’ять", — зазначили в Києво-Могилянській академії.Про час і місце прощання з Миколою Івановичем повідомлять додатково.Микола Козюбра народився 28 листопада 1937 року в селі Тетерівка Жашківського району Черкаської області. 1961 року закінчив юридичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Працював в органах МВС УРСР, обіймаючи посади оперуповноваженого дізнання, слідчого, старшого слідчого на Вінниччині та в Києві. Протягом 1967-1990 років працював в Інституті держави та права імені Корецького.З 1990 по 1996 — завідувач кафедри теорії та історії держави та права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З 1996 по 2003 — суддя Конституційного суду України. З 2003 року працював в Національному університеті "Києво-Могилянська академія".Микола Козюбра — один з найавторитетніших науковців-конституціоналістів в Україні. Він розробляв основний закон 1996 року та працював суддею Конституційного суду в його першому складі. Нагадаємо, нещодавно представниця комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз зазначала, що готовність до територіальних поступок і, відповідно, зміни до Конституції України є неприйнятними. Це стосується й питань національної безпеки, й міжнародного права.

Федеральний суддя у Вашингтоні заборонив посадовцям адміністрації президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа видаляти листування зі скандального чату в Signal, де обговорювалися удари по хуситах у Ємені.Про це повідомляє The New York Times."Суддя Джеймс Е. Боасберг сказав, що високопосадовці, включаючи міністра оборони, радника з національної безпеки та держсекретаря, повинні зберігати повідомлення, якими вони обмінювалися", — йдеться у повідомленні.Журналісти зауважили, що таке рішення суд ухвалив у відповідь на позов, поданий цього тижня некомерційною спостережною групою American Oversight, яка звинуватила команду Національної безпеки президента Трампа в порушенні федеральних законів про реєстрацію, використовуючи Signal для спілкування про надзвичайно конфіденційну атаку на повстанців Хуті в Ємені.Відтак, рішення стосується: радника президента з національної безпеки Майка Волтца, міністра оборони Піта Хегсета, директора національної розвідки Тульсі Габбард, держсекретаря Марко Рубіо й віце-президента Джей Ді Венса. Зокрема, їм заборонено видаляти листування у період з 11 по 15 березня.Водночас, як зауважили у The New York Times, суд ще не визначив чи є факт порушення у діях посадовців адміністрації Трампа.Нагадаємо, 24 березня видання Atlantic заявило, що його головного редактора Джеффрі Ґолдберга випадково додали в закритий чат американських чиновників у Signal. Там вони обговорювали плани ударів по Ємену. Ґолдберг зауважив, що 11 березня він отримав у соцмережі Signal запит від користувача під ім'ям Майкл Волц. Це міг бути радник президента з нацбезпеки.Своєю чергою міністр оборони США Піт Хегсет заперечив обговорення планів щодо ударів по Ємену у чаті в Signal. А головного редактора журналу Atlantic, який випадково потрапив до секретного чату з американськими чиновниками, Хегсет назвав "брехливим та дискредитованим".Згодом радник президента США Дональда Трампа з національної безпеки Майк Волц узяв на себе повну відповідальність за скандал з додаванням у секретний військовий чат в Signal редактора видання Atlantic Джеффа Голдберга.

Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив 23 полонених українських військових, які у різні роки служили у полку "Азов". Їм призначено тривалі терміни ув'язнення.Про це повідомило російське видання "Медіазона". Зазначається, що суд визнав українських полонених винними у "насильницькому захопленні влади" та "організації діяльності терористичної організації". До того ж 11 українцям також інкримінували "проходження навчання для терористичної діяльності".Зокрема, реальні терміни ув'язнення отримали 12 людей:Олександр Мухін — 22 роки тюрми;Ярослав Ждамаров — 22 роки;Олег Жарков — 13 років;Анатолій Грицик — 13 років;Олексій Смиков — 13 років;Олег Міжгородський — 17 років;Олександр Ірха — 15 років;Артем Гребешков — 20 років;Артур Грецький — 22 роки;Олександр Мероченець — 22 роки;Олег Тишкул — 22 роки;Микита Тімонін — 22 роки.Водночас ще 11 фігурантів справи засудили до заочних термінів. Як зауважили у виданні, всі засуджені у різні роки служили у полку "Азов". Так, деякі бійці обороняли Маріуполь та комбінат "Азовсталь", інші на момент російського вторгнення вже залишили службу і були затримані вдома або під час фільтрації.Нагадаємо, 19 березня під час обміну військовополоненими на Батьківщину повернули шістьох військовослужбовців 12-ї бригади спеціального призначення "Азов".

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав винним народного депутата Анатолія Гунька в підбурюванні до надання хабаря та шахрайстві. Йому призначено покарання у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією всього майна з позбавленням права обіймати певні посади.Про це повідомив Центр протидії корупції. Там зазначили, що до набрання вироку законної сили Гунько зобов’язаний носити електронний браслет"Справа перебувала в суді з лютого 2024 року. За цей час призначали понад 30 судових засідань, під час яких дослідили докази, допитали свідків і обвинуваченого, заслухали виступи сторін у дебатах і останнє слово Гунька. Він під час допиту визнав отримання хабаря. Але захист наполягав на провокації, через яку обвинувачений і вчинив такі неправомірні дії", — йдеться в повідомленні.Прокурор просив для Гунька вісім років ув'язнення з конфіскацією майна та до набрання законної сили вироку додатково застосувати обов'язок носити електронний браслет. А Гунько в останньому слові просив його виправдати.За версією обвинувачення, нардеп у змові зі своїм помічником Ігорем Калініченком і ще одним спільником вимагали й одержали від представника сільськогосподарської фірми "Агроформ-2019" частину неправомірної вигоди."Хабар вимагали в обмін на дозвіл обробляти державні землі. При цьому за кожен гектар державної землі необхідно було сплатити 130 доларів. Загалом йшлося про 221 тисячу доларів, з яких необхідно було передати завдаток у 85 тисяч. Щодо обвинуваченого Калініченка провадження зупинено в листопаді 2024 року у звʼязку з його мобілізацією", — розповіли в Центрі протидії корупції.Вирок протягом 30 днів можна оскаржити в Апеляційній палаті ВАКС.Що відомо про депутата ГунькаАнатолій Гунько — адвокат і народний депутат України дев'ятого скликання. Згідно з інформацією руху "ЧЕСНО", він переміг на довиборах до Верховної Ради у 208 окрузі з результатом 34,1%. Балотувався від партії "Слуга народу".2016 року Гунько був фігурантом у справі приватизації земельних ділянок Радіопередавального центру в Броварах. Слідство розглядало Гунька як організатора злочинної групи, яка незаконно привласнила земельну ділянку площею 96 гектарів, знищивши стратегічне обладнання, що розміщувалось на ній. На суді його відпустили під заставу 1,762 мільйона гривень і заарештували його майно.20 березня 2019 року кримінальне провадження щодо Гунька та інших підозрюваних закрили "у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення їхньої вини в суді та вичерпанням можливості їх отримати".У червні 2020 року Гунько ініціював судовий процес про стягнення моральної шкоди за "незаконне кримінальне переслідування". Суд визнав, що прокурор і начальник управління Нацполіції в Київській області "поширили щодо Гунька негативну інформацію" про причетність до привласнення земельної ділянки. 9 грудня Печерський районний суд присудив народному депутату Анатолію Гуньку моральну компенсацію за незаконні дії правоохоронних органів.Нагадаємо, що наприкінці 2023 року народний депутат Анатолій Гунько вийшов зі СІЗО під заставу та прийшов у Верховну Раду. Його виключили зі "Слуги народу".

У Польщі судили 44-річного українця, який у листопаді 2023 року задушив свою дружину та двох малолітніх дітей. Чоловіка визнали винним у потрійному вбивстві та призначили йому довічне позбавлення волі. Про це повідомила польська агенція RMF FM."Винесено вирок у справі про потрійне вбивство в Пущикові біля Познані. 44-річного Сергія Т. окружний суд у Познані визнав винним у вбивстві дружини та двох дочок", — інформують журналісти.Вирок виніс суддя Данієль Юркевич. Він задовольнив прохання прокурорів, які вимагали для підсудного довічне ув'язнення без можливості дострокового звільнення. За версією прокуратури, чоловік діяв з особливою жорстокістю. Посилаючись на висновки експертів, суд встановив, що 44-річний Сергій Т. має схильність до брехні та маніпуляцій. Під час слідства він детально розповів, як убив дружину та двох дітей. Проте на останньому засіданні він все заперечував та намагався перекласти вину на когось іншого. За словами судді, чоловік планував вбити дружину та дітей. Він був жорстоким, особливо до дітей, до яких також застосовував насильство. "Він не зупинявся на жодному місці. Жодного моменту він не задумався. Йому жодного разу не спало на думку, що можна викликати міліцію, викликати швидку чи відмовитися від цієї кримінальної справи. Усе це свідчить про цілеспрямованість, цілеспрямованість та мотивацію досягати мети", — наголосив суддя.Свідок, який свідчив у суді, схарактеризувати обвинуваченого як "нервову та вибухову людину". Варто зауважити, що вирок не є остаточним, адже захист оголосив апеляцію.Що відомо про страшний злочинТрагедія трапилася у польському містечку Пущиково біля Познані 18 листопада 2023 року. Українець убив свою 29-річну дружину Юлію та двох маленьких доньок віком чотири та 1,5 року. Після цього він жив в одному будинку з мертвими тілами п'ять днів. Там також перебував підліток — дитина загиблої жінки від попередніх стосунків. Участі в інциденті він не брав. Відсутність матері чоловік пояснив 11-річному хлопчикові тим, що жінка з дівчатками в лікарні, бо у них COVID. Наступного дня, коли чоловік зрозумів, що накоїв та вирішив накласти на себе руки, але йому не вистачило сміливості. Тоді він пішов у торговий центр у Познані, де повідомив охоронцеві, що вбив свою дружину та дочок. Його затримала поліція. Сина загиблої взяла під опіку його бабуся, мати Юлії, яка приїхала до Польщі з України.Відомо, що у 2018 році Сергій приїхав до Польщі та влаштувався на роботу в ексклюзивний ресторан, через рік до нього приєдналася дружина. У Польщі народилися донечки Дар’я та Марія. Але з часом стосунки пари зруйнував алкоголь. Чоловік все частіше пив, згодом втратив роботу, накопичив борги, а вдома спалахнули сварки. Дружина дорікала йому, що він зловживає алкоголем, має борги та не працює. Після однієї з таких сварок він вирішив її убити.Нагадаємо, на початку березня 2024 року у німецькому місті Гоккенгайм жорстоко вбили біженку з України Маргариту Стеценко. Через деякий час також знайшли тіло її матері.

У Києві судили 31-річного чоловіка, який на очах у дитини до смерті побив собаку. За жорстоке поводження з твариною він проведе майже вісім років у тюрмі.Про це повідомила прес-служба Київської міської прокуратури."Дніпровським районним судом оголошено обвинувальний вирок 31-річному киянину за жорстоке поводження з безпритульною собакою, що призвело до загибелі тварини. Чоловіка, який вже неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, засуджено до семи років та шести місяців позбавлення волі", — йдеться у повідомленні.У прокуратурі зазначили, що обвинувачений своєї вини у суді не визнав. Однак чоловік зізнався, що собаку і справді зіштовхнув зі сходів, проте заявив, що "вбив її хтось інший, можливо сусіди". "Його слова спростовані висновками експертиз", — додали в прес-службі.До набрання вироком законної сили обвинувачений перебуватиме за ґратами.Вбивство собаки: що відомоПідозрюваний, який жив зі співмешканкою, двома її синами та спільною 11-місячною донькою, привів до квартири безпритульну собаку Мілку та згодом почав виштовхувати її у під’їзд. Чоловік бив тварину ногами, а потім, тримаючи доньку на руках, кинув собаку зі сходів, після чого знову почав бити. Внаслідок численних ушкоджень внутрішніх органів, отриманих від ударів та падіння і летальної крововтрати, собака померла, що підтверджено проведеними експертизами. Кадри жорстокого поводження з твариною зафіксували камери спостереження у будинку.Нагадаємо, у Києві судитимуть чоловіка, який жорстоко "виховував" собаку за те, що він справив потреби в коридорі. Внаслідок такого поводження тварина травмувала підборіддя та ніс.Додамо, на Закарпатті 37-річний чоловік знущався з коня та бив тварину сторонніми предметами. Це відбувалося у присутності мешканців ромського табору, які підбурювали закарпатця до цього.

У понеділок, 24 березня, український президент Володимир Зеленський підписав євроінтеграційний закон щодо створення Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду. Вони замінять ліквідований Окружний адмінсуд Києва.Відповідна картка закону №12368-1 опублікована на сайті Верховної Ради.Прес-служба Ради повідомляє, що згідно з законом, Вища кваліфікаційна комісія суддів України оголосить конкурс на зайняття посад суддів протягом місяця з дня набрання чинності закону.Що передбачає закон Після прийняття закону відбулася зміна концепції та вирішено створити два суди:Спеціалізований окружний адміністративний суд;Спеціалізований апеляційний адміністративний суд до вищих спеціалізованих судів (як суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення Спеціалізованого окружного адміністративного суду).Конкурс на посади суддів:Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККС) має оголосити конкурс на посади суддів протягом одного місяця після набрання чинності законом.Конкурси мають враховувати особливості, визначені законопроєктом, із залученням Експертної ради (протягом трьох років)Формування Експертної ради передбачає входження до неї шести осіб: три від Ради суддів України та три від міжнародних і іноземних організацій. Нагадаємо, 12 лютого на засіданні Верховної Ради народні депутати підтримали оновлений законопроект №11493 "Про лікарські засоби". Згідно з документом передбачатись, що лікарські засоби, які вже зареєстровані у Великій Британії, країнах ЄС або в переліках ВООЗ, отримають реєстрацію в Україні за спрощеною процедурою. Це також стосується й препаратів, які додані до плану президента США по боротьбі з ВІЛ. Посвідчення зі строком дії ліків видаються на п'ять років.

У Хмельницькому пройшло судове засідання у справі 37-річної жінки, яка винесла свою новонароджену дитину до сміттєвих баків.Як повідомляє "Суспільне", дитину виявили на вулиці Тернопільська біля сміттєвих баків 15 січня цього року.Відомо, що хлопчик був живий. Його госпіталізували у міську дитячу лікарню. На п'яту добу перебування у медичному закладі, медики визначили його стан як стабільний, а після трьох тижнів — наближений до задовільного. Правоохоронці встановили, що матір дитини місцева жінка.За даними слідства, вона народила хлопчика вдома, замотала його в рушник та в поліетиленовому пакеті винесла на вулицю. Жінку госпіталізували в один з медичних закладів міста з післяпологовою кровотечею. Після стабілізації фізичного стану її готували до виписки. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за частиною 2 статті 135 Кримінального кодексу України. Жінці оголосили підозру у тому, що вона залишила у небезпеці свою новонароджену дитину.Так, 21 березня у Хмельницькому міськрайонному суді відбулося підготовче судове засідання у справі 37-річної фігурантки. Водночас судовий розгляд за звинуваченням підозрюваної за частиною 2 статті 135 Кримінального кодексу України відбудеться 31 березня 2025 року. У ході підготовчого судового розгляду підозрювана сказала, що визнає свою вину."Жалкую, що так вчинила. Хочу сказати всім жінкам, які скоро стануть матерями чи лише планують народити дитину у майбутньому, не робити такого, як я. Краще сім разів подумати, а один раз зробити. Хочу, щоб все було добре, щоб цього малого всиновила хороша сім’я, яка буде його любити, буде про нього піклуватися", — зазначила вона.Жінка також зауважила, що боялася людського осуду, бо чоловік на війні зник безвісти торік у лютому, а вона народила 15 січня 2025. Громадянка додала, що не хотіла виношувати дитину."Тоді побоялася, напевно, засудження сусідів, людей, які мене знають. У мене просто був острах", — зазначили вона.Окрім цього, підсудна зауважила, що біологічний батько знає про те, що у нього є дитина. Втім, вона наголосила, що наразі не спілкується з тим чоловіком, адже не бажає цього. Також у неї є двоє неповнолітніх доньок, а з третьою дитиною, за її словами, було б "тісно"."Просто немає куди забрати. Нас троє в одній кімнаті — я і двоє дітей. Живемо на 11 квадратних метрах. Якщо вже так сталося, що народили вдома, і не хочете цієї дитини, то краще занести у "Вікно життя", — наголосила підсудна.Нагадаємо, у січні у Житомирські області правоохоронці повідомили про підозру жінці, яка знущалася з власної 10-річної дитини. Матері загрожує штраф або ж виправні роботи.

Затриманого мера Стамбула Екрема Імамоглу, якого підтримала опозиція, вже заарештували за звинуваченнями у корупції. До того ж у Туреччині призупинили його повноваження.Про це повідомило видання Hurriyet Daily News. Журналісти зазначили, що в неділю, 23 березня, Міністерство внутрішніх справ Туреччини оголосило про призупинення повноважень Імамоглу як мера Стамбула у зв'язку з його арештом.Як відомо, Імамоглу перебував під вартою зі середи, коли його затримали за звинуваченнями в корупції та пособництві терористичній групі.У неділю суд ухвалив рішення про запобіжний захід у вигляді арешту у зв’язку зі звинуваченнями у корупції. Адвокати планують подавати апеляцію. Водночас суд відхилив клопотання про арешт Імамоглу за звинуваченнями в підтримці "Робітничої партії Курдистану". Медійники додали, що таке рішення може мати суттєві наслідки для  обрання заміни Імамоглу, якщо той залишиться під арештом. Арешт за звинуваченнями у тероризмі зазвичай призводить до призначення урядом довіреної особи для керівництва муніципалітетом. Оскільки арешт застосовано за іншим звинуваченням, то заміну зазвичай обирають зі складу муніципальної ради й тієї ж політичної партії шляхом внутрішнього голосування.Проте окремі турецькі експерти стверджують, що сама наявність розслідування з підозрами у тероризмі, навіть без арешту, може виправдати рішення Анкари щодо призначення довіреної особи.Разом з Імамоглу суд у Стамбулі заарештував його близького помічника Мурата Онгуна та директора будівельної компанії сім'ї Імамоглу Тунджая Їлмаза.На цей час загалом заарештовані 22 підозрюваних, затриманих на початку тижня. Ще декілька осіб звільнені під судовий контроль, при цьому суд зобов'язав їх регулярно з'являтися до органів влади та заборонив їм виїжджати за кордон.Нагадаємо, що в Туреччині тривають масштабні протести у зв’язку із затриманням мера Стамбула Екрема Імамоглу в межах антикорупційного розслідування. .

Мер Стамбула Екрем Іммаглоу, який є головним політичним суперником турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана, був заарештований у справі про корупцію та пособництво терористичній групі. Відповідне рішення ухвалив суд.Про це повідомляє NTV Habber. Як зазначає видання, мера столичного муніципалітету Стамбула Екрема Імамоглу було заарештовано в рамках розслідування справи про корупцію, одного з двох пред'явлених йому звинувачень. Перша інформація, що просочилася, вказувала на те, що Імамоглу було винесено рішення про судовий контроль у зв'язку з розслідуванням теракту. Стало відомо, що Рада зібралася для ухвалення рішення. Наразі в рамках розслідування справи про корупцію заарештовано 22 підозрюваних, 10 осіб звільнено під умовний термін.Також проникла інформація про те, що Імамоглу було надано судовий контроль у рамках розслідування справи про тероризм. Однак було заявлено, що комітет ще не ухвалив рішення в рамках розслідування тероризму і взяв перерву, щоб оголосити про рішення.Нагадаємо, 19 березня у Туреччині затримали мера Стамбула Екрема Імамоглу в рамках антикорупційного розслідування. Після цього у країні спалахнули масштабні протести.Раніше аналітики агенції Reuters писали, що Туреччина стає важливим потенційним партнером у процесі перегляду європейської архітектури безпеки. Це пояснюється тим, що Європа прагне зміцнити свою оборону та знайти механізми гарантування безпеки України в умовах можливого припинення вогню.

Дискусії навколо формату трибуналу над російськими військовими злочинцями тривають з 2022 року. 21 березня 2025 року крига в цьому надскладному питанні трохи скресла. Хоча до старту судових засідань ще довго, росіянам уже підпікає.Україна хотіла другого Нюрнбергу, але не вийшло. Чому?Низка ЗМІ з посиланням на генерального секретаря Ради Європи Алена Берсе повідомила гарні новини: група друзів України зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України завершила підготовку технічних і юридичних документів для його запуску. Передостаннє засідання цієї групи, 13-е за ліком, було понад місяць тому, там європейські юристи погодили проект статуту трибуналу та досягли домовленості про його запуск на базі домовленостей між Україною та Радою Європи. На 14-му засіданні обговорювали три документи, які будуть винесені на розгляд держав-учасниць групи. В ідеалі суд розпочнеться ще цього року. Якщо державам-учасницям групи вистачить політичної волі ухвалити рішення з першого, а не з 14-го разу.Вперше про міжнародний суд над Путіним та іншими росіянами заговорили після побачених світом злочинів у Бучі та в інших містах і селах Київщини. Україна вимагала від партнерів та від ООН відреагувати на військові злодіяння окупантів належним чином та швидко організувати трибунал, подібний до Нюрнберзького. Та світова спільнота виявилася до цього не готовою.Окрім відсутності політичної волі були й інші причини. Якими, власне, намагалися прикрити головну. Перша: такий трибунал остаточно спалював мости з Росією. Тоді, та і зараз, політичні еліти країн колективного Заходу плекали надії, що Путін припинить війну, якщо на нього тиснути економічними санкціями, допомогою Україні зброєю тощо. Вважали, що він зрозуміє власну помилку, а міжнародний трибунал навпаки підштовхне диктатора до продовження війни, бо втрачати йому нічого. Зараз ми розуміємо, наскільки інфантильними були підходи партнерів. Друга причина: виявилося, немає відповіді на питання, хто має організовувати такий трибунал. Нюрнберзький організували країни-союзниці, які перемогли нацистську Німеччину. Статут суду та інші юридичні документи ухвалювалися ними ж. Коли виникла ініціатива зробити все за зразком трибуналу по колишній Югославії, з’ясувалося, що Міжнародний кримінальний суд у Гаазі не має можливості вершити правосуддя по нашій ситуації.Пояснимо, не вдаючись в юридичну казуїстику. По-перше, трибунал по колишній Югославії організували за рішенням Радбезу ООН. Росія є членом цього органу, то ж варіант із трибуналом за згодою Організації об’єднаних націй — неможливий. З цієї ж причини неможлива і миротворча місія ООН в Україні.По-друге, рішення щодо створення трибуналу можна було провести через Генеральну асамблею, обійшовши вето Росії. Проте для цього мали скластися два фактори, які не склалися: генсек організації Антоніу Гутерріш не горів бажанням цим займатися, а деякі наші впливові союзники, насамперед США, не хотіли створювати прецедент, який теоретично могли колись застосувати й до них. По-третє, коли правники проаналізували процедури трибуналу по колишній Югославії, виявили, що в нашій ситуації вони — слабкі. Наприклад, там не засуджували злочинців заочно. В суді мав бути присутній або обвинувачений, або його адвокати. Поки Сербія не здала Слободана Мілошевича Гаазі, вироку йому не було. Очевидним є те, що Росія не видасть ні Путіна, ні Шойгу, ні Герасимова, ні інших посадовців, на чиїх руках кров. Міжнародний кримінальний суд спочатку виявив жвавий інтерес до розслідування російських воєнних злочинів. Протягом 2022 року головний прокурор цього суду Карім Хан кілька разів приїздив до України. Обіцялося, що трибунал розпочнеться до кінця першого року війну. Потім дата переносилася, аж поки не стало зрозуміло, що принаймні найближчим часом Путіна і компанію в цьому трибуналі не судитимуть. І два роки тому, 17 березня 2023 року, сталася подія, яка, здавалося, буде переломною — МКС видав ордер на арешт Путіна за викрадення українських дітей. Відтоді російський диктатор відвідав тільки одну країну, яка ратифікувала Римський статут і є членом Міжнародного суду — Монголію. Вона економічно дуже залежна від Росії, то ж Кремль просто купив її згоду прийняти у себе Путіна.Українці чекали наступних кроків від МКС, проте марно. Проблема у тім, що ця судова інстанція послуговується у своїй діяльності міжнародно визнаними документами, а якщо з боку ООН не було змін до процедур, які б дали можливість організувати суд над російськими злочинцями, руки в МКС — зв’язані. Тому поки єдиним сильним рішенням цієї інстанції став згаданий вище ордер на арешт Путіна.Тут варто зауважити, що Дональд Трамп увів санкції проти МКС і Каріма Хана, чим серйозно нашкодив легітимності цього суду в очах світової спільноти. Санкції не через Путіна, а через свого друга, прем’єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, на арешт якого суд також виписав ордер. Емоційний та глибоко необдуманий крок глави Білого дому фактично вивів МКС із великої гри зі створення спецтрибуналу по російських злочинах.Якщо не Нюрнберг-2, то… Все одно ГаагаЩе у січні 2023 року Європарламент ухвалив резолюцію, в якій наголосив: "Створення трибуналу заповнило б вакуум у міжнародному кримінальному правосудді та доповнило зусилля Міжнародного кримінального суду, оскільки він наразі не може розслідувати злочин агресії, коли йдеться про Україну". У липні того ж року на базі Євроюсту, який базується в Гаазі, створили Міжнародний центр з переслідування злочинів агресії проти України (International Centre for the Prosecution of the Crime of Aggression Against Ukraine, або ІCPA), до складу якого ввійшли наші та європейські юристи, а також представники МКС. Фактично, цей центр став місцем документування російських злочинів в України.До роботи над створенням трибуналу, окрім Єврокомісії та Ради Європи, долучилося ще 37 держав. У рамках цієї ініціативи й почав оформлюватися варіант суду, який, як обіцяється, нарешті запрацює цього року. Росіян судитимуть за скоєння злочину агресії проти України, але щоб судовий процес відбувався з дотриманням міжнародного права, потрібно узгодити всі правові нюанси. В юристів це відбувається довго. У вересні минулого року міністри юстиції країн-членів Ради Європи підтвердили — трибуналу бути."Спеціальний трибунал повинен користуватися широкою міжрегіональною підтримкою, щоб гарантувати свою легітимність", — зазначалося в декларації засідання міністрів. Власне, це рішення прискорило роботу над процедурними моментами. І як стверджує генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе, від Дональда Трампа немає негативних сигналів щодо створення трибуналу.Отже, вчинення правосуддя проти російських військових злочинців — компроміс, на який Україні довелося погодитися, адже іншого варіанту чекали б ще не один рік. У росіян через рішення групи наших друзів — підпікає. Якщо кричать, що на них рішення трибуналу не поширюватимуться, значить — бояться. Приблизно так само реагували на ордер МКС про арешт Путіна. Зараз варто очікувати кампанії з применшення значущості трибуналу під егідою Ради Європи, але насправді це непоганий варіант.Судові рішення, ухвалені в Україні стосовно російських злочинців, отримуватимуть схвалення і в трибуналі. Таким чином за злочин агресії під суд піде значно більше російських злочинців, аніж би зміг засудити МКС. Пропагандисти, терористи у військовій формі російської армії, призвідники війни з кремлівської верхівки та багато інших можуть назавжди забути про поїздки за межі своїх боліт. Навіть до Туреччини, бо вона — член Ради Європи. А ще у сотень держав за межами ЄС є угоди з європейськими міністерствами юстиції, порушувати які заради росіян, засуджених за злочин агресії, не будуть.І ще один дуже важливий момент — у Кремлі більше бояться навіть не вироків, адже вони не будуть прямо сьогодні, а самого судового процесу. Бо він знищуватиме російську пропаганду, — весь світ побачить документи про злочини росіян в Україні. .

У Харківській області засудили мешканця Куп'янська, який підпалив свою співмешканку під час сварки на ґрунті ревнощів. Трагедія сталася ще 7 вересня 2024 року у гаражі, куди прийшла жінка.Як повідомляє Харківська обласна прокуратура, у судовому засіданні обвинувачений визнав вину частково. Слідство вказує, що, не витримавши шквалу напруги під час суперечки, чоловік схопив пляшку з бензином, облив ним жінку та підпалив. Потерпіла отримала численні опіки тіла. За її життя боролись медики, проте менш ніж за тиждень вона померла у лікарні.У суді чоловік пояснив, що ревнував обраницю. Також він додав, що не усвідомлював, що вона може померти, бо все сталось моментально.Чому винуватцю кілька разів змінювали покарання?Судом першої інстанції фігуранта було визнано винним в умисному вбивстві, вчиненому з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України). Йому призначили покарання у виді 11 років позбавлення волі.Однак прокурори Харківської обласної прокуратури та Купʼянської окружної прокуратури не погодились із вказаним вироком, оскаржили його, вказуючи на призначення більш судового покарання — 13 років вʼязниці. До того ж сам зловмисник подав апеляційну скаргу, у якій просив перекваліфікувати його дії як "вбивство, вчинене з необережності".Зрештою колегія суддів Харківського апеляційного суду підтримала позицію прокуратури: 38-річний вбивця проведе за ґратами 13 років.Нагадаємо, що у серпні 2024 року у Кіровоградській області чоловік через ревнощі намагався спалити свою співмешканку та її неповнолітню доньку.

У п'ятницю, 21 березня, Вищий антикорупційний суд визнав винною у незаконному збагачені колишню народну депутатку України. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. У прес-службі не вказують про кого йдеться, проте, за даними справи, — це екс-нардепка партії "Слуга народу" Ірина Кормишкіна."21 березня 2025 року ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором САП і колишнім народним депутатом та її чоловіком — ексдепутатом облради", — йдеться у повідомленні.Відповідно до угоди суд визнав колишню народну обраницю та її чоловіка винуватими у вчиненні злочинів, передбачених законодавством України. Ірині Кормишкіній призначено остаточне покарання: п'ять років позбавлення волі зі штрафом 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (68 тисяч гривень), з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, строком на два роки.Чоловіку екс-нардепки призначено покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі зі штрафом у розмірі 68 тисяч гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, терміном на два роки.Водночас суд звільнив указаних осіб від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки. Також колишня нардепка зобов’язується перерахувати до державного бюджету 20 мільйонів гривень. Крім того, обвинувачені мають перерахувати два мільйони гривень на потреби ЗСУ."Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі скарги до Апеляційної палати ВАКС", — зазначили в САП.Кримінальна справа КормишкіноїНаціональне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура 17 жовтня 2024 року повідомили про підозру нардепці Ірині Кормишкіній у незаконному збагаченні. За версією слідства, у 2021-2022 роках вона набула у власність активи, які на понад 20 мільйонів гривень перевищують офіційні доходи та заощадження за цей період. За отримані як необґрунтовані активи грошові кошти надалі нардепка через юридичну особу придбала будинок поблизу Одеси, у якому вона проживає.21 лютого Кормишкіна подала заяву про складання депутатських повноважень. 25 лютого Верховна Рада підтримала припинення повноважень народної депутатки від партії "Слуга народу".Нагадаємо, 14 березня відбулося перше судове засідання у справі екс-нардепки Ірини Кормишкіної та її чоловіка Юрія Кормишкіна. Підозрювана визнала свою провину та підписала угоду зі слідством.

Співробітники Державного бюро розслідувань завершили досудове розслідування щодо полковника медичної служби та військовослужбовця, які оформили дружину полковника медичною сестрою та незаконно виплатили їй майже мільйон гривень "бойових".Як повідомляє прес-служба правоохоронного органу, обвинувальний акт направлено до суду.За даними слідства, полковник медслужби одного з підрозділів ЗСУ домовився з командиром медичної роти про працевлаштування своєї дружини. При цьому жінка не була військовослужбовцем і весь час залишалася вдома з дитиною."Полковник особисто контролював процес її оформлення та нарахування виплат. Необхідні документи вона надсилала через месенджер, навіть не приїжджаючи для особистого підпису. З липня 2023 року вона формально обіймала посаду медичної сестри відділення реабілітації та відновлювального лікування", — зазначили у ДБР.Втім, насправді жінка жодного разу не з’явилася у військовій частині, але за фіктивними документами щомісяця отримувала грошове забезпечення та додаткову винагороду за нібито участь у бойових діях. За вісім місяців вона незаконно отримала майже мільйон гривень. У ДБР додають, що полковник, його дружина та командир медичної роти обвинувачуються у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в умовах воєнного стану, вчиненому організованою групою в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК України)."Крім того, командир медичної роти обвинувачується у складанні завідомо неправдивих офіційних документів (ч. 1 ст. 366 КК України)", — наголосили правоохоронці.Під час обшуку у помешканні полковника медслужби правоохоронці виявили автомат та майже 500 набоїв. З’ясувалося, що зброя належала загиблому військовослужбовцю і значилася як втрачена в бою. За цим фактом полковника також обвинувачують у викраденні зброї військовослужбовцем в умовах воєнного стану та незаконному зберіганні боєприпасів (ч. 4 ст. 410, ч. 1 ст. 263 КК України). У випадку доведення вини підозрюваного йому загрожує до 12 років в'язниці.Нагадаємо, у лютому співробітники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру двом посадовцям командування одного з родів військ Збройних сил України. Їх підозрюють в організації незаконних схем в одному з територіальних центрів комплектування Києва та Волинської області.

У четвер, 20 березня, суд продовжив дію запобіжного заходу для народного депутата України Нестора Шуфрича. Політик, якого підозрюють у державній зраді, залишиться під арештом ще щонайменше до 18 травня.Про це пише "Суспільне"."У Шевченківському районному суді Києва 20 березня розглядали клопотання щодо продовження запобіжного заходу Шуфричу. Прокурори клопотали продовжити запобіжний захід Шуфричу у вигляді тримання під вартою на 60 днів", — зазначають журналісти.Адвокат Шуфрича Валерій Буняк просив будь-який інших запобіжний захід, наприклад, домашній арешт.Сам Шуфрич заявив про відсутність злочину в його справі та неправильній кваліфікації подій в обвинувальному акті. Підозрюваний просив відмовити у клопотанні прокурорів та обрати будь-який інший запобіжний захід, щоб він мав можливість працювати як народний депутат України.Що відомо про справи ШуфричаСпівробітники Служби безпеки України затримали народного депутата Нестора Шуфрича у нього вдома у селі Козин Київської області. 15 вересня 2023 відбулося понад 50 обшуків у кримінальній справі Шуфрича. Під час обшуків виявили заборонену російську символіку та нагороди. Виявляється, він зберігав удома георгіївські стрічки, медалі та кітелі збройних сил Російської Федерації.Також Служба безпеки України виявила документ зі схемою автономії для Донецької та Луганської областей. Він передбачає перейменування цих областей України у так звані "краї", широку автономію, проведення виборів, формування окремого уряду та парламенту. Під документом, який датований липнем 2014 року, стоять підписи позбавленого нині українського громадянства колишнього нардепа Віктора Медведчука та самого Шуфрича.Служба безпеки України спільно з Державним бюро розслідувань та Офісом Генпрокурора зібрала доказову базу про антиукраїнську діяльність чинного народного депутата Нестора Шуфрича. Йому повідомлено про підозру у державній зраді.Нагадаємо, що Шевченківський районний суд Києва уже декілька разів продовжував запобіжний захід щодо тримання під вартою Нестору Шуфричу, якого звинувачують у державній зраді. .