# Суд

У середу, 11 грудня, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала арешт, накладений на банківський рахунок сина керівниці Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи Олександра. Йдеться про 700 тисяч гривень.Про це пише "Суспільне"."Цей банківський рахунок Олександр використовував для отримання зарплати. Приблизно 900 тисяч гривень з 2022 по 2024 роки. Окрім того, в нього є ряд сонячних електростанцій, завдяки яким він отримує прибуток за "зеленим тарифом" у сумі близько 800 тисяч гривень", — зазначив адвокат Олександра Крупи Іван Костюк.Вів пояснив, що цей рахунок не може бути причетний до незаконного збагачення очільниці МСЕК Тетяни Крупи.Своєю чергою прокурор вважає, що ті кошти, які є на рахунку Олександра Крупи, є речовими доказами, тому для накладання арешту є всі підстави. Він не заперечує, що зарплату туди нараховували, проте на рахунок також надходили дивіденди від організацій, які теж є у цій незаконній схемі.Все ж таки суд підтримав апеляційну скаргу сторони захисту Олександра Крупи та скасував арешт цього рахунку.Що відомо про справу Тетяни КрупиЩе 3 та 4 жовтня правоохоронці у межах розпочатого кримінального провадження щодо незаконного оформлення інвалідності чоловікам, які намагаються уникнути військової служби, провели низку обшуків у службових кабінетах та за місцем проживання посадовиці та її близьких родичів.У керівниці МСЕК в робочому кабінеті було виявлено 100 тисяч доларів США, а також низку підроблених медичних документів, списки "ухилянтів" із прізвищами та фіктивними діагнозами. Крім того, вдома у посадовиці та її родичів працівники ДБР знайшли майже 5 мільйонів 244 тисяч доларів США, 300 тисяч євро, понад 5 мільйонів гривень, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у квартирі практично в кожному куточку: у шафах, шухлядах, нішах. Також вилучено документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовці та відмивання нею грошей через різні бізнес-проекти.Під час слідчих дій посадовиця намагалась позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно. Також правоохоронці виявили, що родині топчиновниці належать чималі статки. Серед іншого, вони володіють 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев'ятьма елітними автівками, корпоративними правами на 48 мільйонів гривень, готельно-ресторанним комплексом на майже 3000 квадратних метрів в одному із парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також "накопичила" майже 2,3 мільйона доларів США. Всі ці статки вона не внесла до своєї щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.Керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи було повідомлено про підозру у незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України). Санкція статті передбачає позбавлення волі до 10 років з конфіскацією усього майна.7 жовтня Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяні Крупі у вигляді тримання під вартою до 3 грудня із можливістю внесення застави у 500 мільйонів 1528 гривень. 9 грудня суд вирішив залишити під вартою очільницю Хмельницької обласної МСЕК з альтернативою внесення 280 мільйонів гривень застави.Нагадаємо, що голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заперечив повідомлення про родинні зв'язки із раніше затриманою керівницею Хмельницької медико-соціальної експертної комісії Тетяною Крупою. Раніше таку інформацію поширили журналісти.

Так званий "суд ДНР", який засідав в окупованому Донецьку, засудив дев’ятьох українських військових. Вони захищали Маріуполь на початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року.Про це повідомили в Маріупольській міській раді. Там зазначили, що в окупованому Донецьку так званий "суд ДНР" виніс вирок дев’ятьом військовослужбовцям ЗСУ."Окупанти їх звинувачують в обстрілі селища Старий Крим у Маріуполі в березні 2022 року та засудили від 24 років до довічного ув’язнення. Оборонці відбуватимуть покарання у виправній колонії суворого режиму", — йдеться в повідомленні.У Маріупольській міській раді уточнили, що терміни отримали військові 36 окремої бригади морської піхоти ЗСУ Андрій Шестак, Назарій Мороз, Владислав Яворський, Вадим Шульга, Сергій Ямпольський, Максим Колбасін, Дмитро Шалара, Володимир Пензін і Костянтин Романюк."Усі вони захищали Маріуполь від російських окупантів, перебували на території металургійного комбінату "Азовсталь" і потім потрапили до російського полону", — підсумували в Маріупольській міській раді.Нагадаємо, на початку жовтня в  Офісі генерального прокурора повідомляли, що дев'ятьом колаборантам, які обіймали псевдопосади інспекторів та чергових помічників у так званій "Калінінській виправній колонії державної служби виконання покарання Міністерства юстиції ДНР", оголошено підозри через жорстоке поводження з військовополоненими.

Дніпровський апеляційний суд залишив у законній силі вирок — довічне позбавлення волі — щодо військовослужбовця, який на початку 2022 року на заводі "Південмаш" розстріляв нацгвардійців.Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань (ДБР). Там нагадали, що у квітні 2024 року Красногвардійський районний суд Дніпра засудив до довічного позбавлення волі строковика, який у січні 2022 року вчинив стрілянину на Південному машинобудівному заводі. У результаті — п’ятеро осіб загинули, серед них одна цивільна, ще п’ятеро — отримали поранення різного ступеня важкості."На суді чоловік повністю визнав свою провину, розкаявся та попросив вибачення у рідних загиблих. Під час розслідування ДБР встановлено, що під час строкової служби засуджений мав конфлікт з іншими військовослужбовцями. Декілька разів він був свідком сварок, про які доповідав керівництву", — йдеться в повідомленні.У ДБР додали, що через це в інших військових сформувалося до нього негативне ставлення. Після чергової словесної суперечки він вирішив вбити тих, хто не поділяв його думок і поглядів. Перебуваючи у кімнаті зберігання зброї, він узяв автомат і набої та розпочав жорстоко розстрілювати людей."Після розправи обвинувачений захопив автомат, 200 набоїв до нього та намагався втекти. За декілька годин його затримали в Підгородньому Дніпровського району", — пояснили правоохоронці.У межах кримінального провадження проведено десятки експертиз, у тому числі стаціонарну комплексну психолого-психіатричну експертизу, яка встановила, що солдат не мав розладів з психікою та діяв цілковито свідомо.Таким чином суд визнав його винним у:незаконному поводженні зі зброєю, тобто носінні та зберіганні вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу;порушенні статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості, вчинене щодо кількох осіб, із застосуванням зброї, що спричинило важкі наслідки;дезертирстві;викраденні військовослужбовцем зброї, бойових припасів, іншого військового майна, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану;порушенні статутних правил вартової служби, що спричинило важкі наслідки, для запобігання яким призначено варту, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану;закінченому замаху на умисне вбивство двох і більше осіб, особи у зв’язку з виконанням нею службового обов’язку, а також з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення;умисному вбивстві."Покарання призначено у вигляді довічного позбавлення волі, а також засудженого зобов’язано відшкодувати цивільні позови родичів загиблих", — підсумували в Державному бюро розслідувань.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що військовослужбовцям, які самовільно залишили частини, але добровільно повернуться на службу до 1 січня 2025 року, поновлять усі соціальні гарантії. Щодо цього вже розроблено спеціальний алгоритм.

Завершено слідство у справі стосовно керівника державного органу зі спеціальним статусом Павла Кириленка щодо його незаконного збагачення на 72 мільйони гривень.Про це на своїй сторінці в Facebook повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Згідно з наявною інформацією, 9 грудня прокурори САП та детективи НАБУ повідомили про зміну підозри та про завершення досудового розслідування у справі стосовно чинного очільника державного органу зі спеціальним статусом, підозрюваного у незаконному збагаченні на понад 72 мільйони гривень та декларуванні неправдивих відомостей. "Досудовим розслідуванням установлено, що у 2020–2023 роках вказана особа, обіймаючи посаду керівника обласної державної військової адміністрації, набула 21 об’єкт нерухомого майна та один люксовий автомобіль шляхом реєстрації права власності на родичів своєї дружини", — йдеться у повідомленні САП. Як зазначають правоохоронці, серед набутого посадовцем майна:сім квартир у містах Києві та Ужгороді загальною площею 688,5 кв. м; будинок на понад 220 кв. м та 2 земельні ділянки під Києвом;два гаражних бокси;шість машино-місць;три нежитлових приміщення загальною площею понад 190 квадратних метрів;автомобіль ВМW Х3.У САП зазначили, що загальна вартість активів склала 72,8 мільйона гривень, частина з них була придбана за ціною, значно нижчою за ринкову. При цьому законні доходи чиновника та членів його родини не дозволяли здійснити таких покупок. Надалі з метою приховання факту незаконного збагачення посадовець не зазначив відомості про набуте майно в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки.Що "світить" Павлу КириленкуУ САП нагадують, що 14 серпня високопосадовцю повідомлено про підозру за ст. 368-5 та ч. 2 ст. 366-2 КК України. Приводом для розслідування САП та НАБУ стало оприлюднення журналістського розслідування "Радіо Свобода"."Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду", — додали в прес-службі САП.Нагадаємо, на Львівщині на корупції викрито чинного та колишнього голів спеціалізованого суду. Вони вимагали від представника приватної компанії неправомірну вигоду у розмірі одного мільйона доларів США.

На Львівщині на корупції викрито чинного та колишнього голів спеціалізованого суду. Вони вимагали від представника приватної компанії неправомірну вигоду у розмірі одного мільйона доларів США.Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України.У відомстві зазначили, що це перше викриття керівника спеціалізованого суду загальної юрисдикції антикорупційними органами. Йдеться, зокрема, про чинного та колишнього голів Господарського суду Львівської області, які вимагали від бізнесу неправомірну вигоду.За це обіцяли забезпечити ухвалення "потрібних" рішень у судових справах Західного апеляційного Господарського суду, а також обіцяли запобігти вбивству викривача, яке планували його опоненти у судовому процесі."Під час слідства детективи та прокурори задокументували передачу частини неправомірної вигоди у сумі 75 тисяч доларів США. Наразі чинному та колишньому головам Господарського суду Львівської області повідомили про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України", — додали у прес-службі НАБУ.Нагадаємо, 13 листопада суддю Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка тимчасово усунули від здійснення правосуддя. Так вирішила Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя.

Якщо китайська материнська компанія TikTok — ByteDance — не продасть свою частку в додатку, тоді існує загроза заборони цієї соціальної мережі у Сполучених Штатах Америки. Таке рішення ухвалив Федеральний апеляційний суд США. Про нього повідомила інформаційна компанія CBS News. Журналісти зазначили, що колегія з трьох суддів Апеляційного суду округу Колумбія одностайно стала на бік Міністерства юстиції, визнавши закон конституційним і відмовившись розглядати клопотання TikTok і китайської материнської компанії ByteDance. "Ми прийшли до висновку, що частини закону, які позивачі мають право оскаржити, витримують конституційний контроль", — зазначив старший суддя Дуглас Гінзбург. Він пояснив: суд вирішив, що заборона TikTok є виправданою, адже вона має на меті захистити дані американських користувачів і запобігти впливу Китаю на контент. Суд також додав, що це рішення значно вплине на TikTok і його користувачів, які шукатимуть інші платформи для спілкування. Однак таке рішення обґрунтоване загрозою національній безпеці, а не через небажання американського уряду знайти компроміс із TikTok, оскільки вони тривалий час співпрацювали в цьому напрямку. Як відомо, Дональд Трамп 2020 року намагався заблокувати новим американським користувачам завантаження WeChat і TikTok. У США виявили, що програми зчитують конфіденційну інформацію з телефона, де завантажений застосунок. 2022 року президент Джо Байден підписав закон, спрямований на запобігання доступу до TikTok і його використання на державних пристроях. Тоді ж двопартійна група сенаторів представила законопроекти з пропозицією заблокувати всі соцмережі, пов'язані з Китаєм, Росією, Кубою, Іраном, Північною Кореєю та Венесуелою Нагадаємо, в жовтні стало відомо, що уряд Норвегії планує заборонити підліткам до 15 років користуватись соціальними мережами. Відповідні заходи мають на меті захистити дітей та підлітків від шкідливого впливу алгоритмів онлайн-платформ.

Курземський районний суд у Латвії засудив головного редактора кремлівського пропагандистського порталу "Sputnik Латвія", громадянина Латвії Валентина Роженцова на два роки позбавлення волі за порушення санкцій Європейського Союзу. Про це повідомило латвійське видання Delfi. Журналісти зауважили, що вирок суду першої інстанції ще можна оскаржити у Ризькому окружному суді. Прокурор задоволений вироком, оскільки він збігається з тим покаранням, про яке вона просила під час судових дебатів. За інформацією медійників, Роженцов написав заяву про те, що в судовому процесі брати участь не буде, тому під час оголошення вироку суд змінив повідомлення про зміну місця проживання на взяття під варту як запобіжний захід. Якщо поліції не вдасться доставити обвинуваченого у в'язницю, його оголосять у розшук. Прокуратурі невідоме місцеперебування Роженцова. Для того, щоб обійти та порушити санкції ЄС і отримати винагороду за виконання своїх робочих обов'язків, пов'язаних із забезпеченням роботи інформаційних ресурсів, що належать російському державному пропагандистському агентству "Россия Сегодня", Роженцов уклав з медіахолдингом декілька договорів про надання послуг. Журналісти з’ясували, що договори передбачали, що Роженцов за дорученням замовника готує матеріали на економічні, культурні та соціальні теми, пов'язані з латвійськими іммігрантами та їхніми нащадками у Росії. Також зазначено, що Роженцов надаватиме послуги, пов'язані з інтерактивною та редакторською діяльністю, підбором і розміщенням текстових і мультимедійних матеріалів на сайтах замовника. "З 20 жовтня 2016 року по 23 грудня 2019 року Роженцов продовжував виконувати функції головного редактора проекту "Sputnik Латвія", інформаційного ресурсу, що належить "Россия Сегодня", та надавав послуги з підготовки публікацій, відбору матеріалів та розміщення їх на сайтах Sputnik", — йдеться в повідомленні. Таким чином у цей період Роженцов надавав "Россия Сегодня" послуги з виробництва інформаційного контенту та забезпечував медіахолдинг, генеральним директором якого є Дмитро Кисельов (перебуває під санкціями), можливість реалізації цілей агентства зі зміцнення національних інтересів Росії в інформаційному просторі. "Роженцов, продовжуючи виконувати свої обов'язки, готуючи та публікуючи матеріали для ресурсів, що належать "Россия Сегодня", побічно надав економічний ресурс Кисельову та порушив санкції ЄС із корисливих спонукань", — зробили висновок у латвійській прокуратурі. Нагадаємо, що 13 вересня Міністерство фінансів США оголосило про так звані блокувальні санкції проти російської медіа-групи "Россия сегодня". А також під обмеження потрапив її генеральний директор Дмитро Кисельов.

У середу, 4 грудня, у Дніпрі суд обрав запобіжний захід неповнолітньому пасажиру автівки BMW, яка спричинила смертельну дорожньо-траспортну пригоду, в результаті якої загинула 10-річна дитина. Про це повідомляє "Суспільне". Так, суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді 60 діб цілодобового домашнього арешту. До того ж, згідно з вироком суду, неповнолітній має здати закордонний паспорт та всі документи, які дозволяють виїжджати з країни. Зазначається, що BMW, яка потрапила у дорожньо-транспортну пригоду належить батьку неповнолітнього. Як розповів чоловік, того дня він дав свою автівку покористуватися 19-річному другові сина, який і був за кермом 1 грудня. Водночас 17-річний юнак свою провину не визнає та вважає себе одним з потерпілих у аварії. "За даними ювенальних прокурорів, підорюваний тричі притягувався до адміністративної відповідальності. Він ніде не працює та відрахований з навчального закладу, через систематичні пропуски занять", -- зазначили журналісти. Що відомо про смерть дитини у ДТП у Дніпрі За даними слідства, трагедія трапилася 1 грудня 2024 року у Дніпрі. Юний водій, перебуваючи за кермом транспортного засобу, перевищив швидкість і допустив зіткнення з автомобілем Ford. Фото: Нацполіція Внаслідок ДТП загинула 10-річна пасажирка автомобіля Ford. Водночас водій автівки Ford та ще троє пасажирів, серед яких — двоє малолітніх дітей, отримали тілесні ушкодження. Їх госпіталізовано до лікарні. Правоохоронці затримали водія BMW та оголосили йому про підозру. Фігуранту загрожує до восьми років тюрми. Згодом слідство встановило, що 19-річний підозрюваний одразу після ДТП втік з місця автопригоди втік разом із неповнолітнім пасажиром. Повернулися фігуранти на місце аварії лише через годину. Натомість, згідно з відео із камер спостереження, останнім за кермом авто BMW перебував саме 19-річний хлопець. Нагадаємо, 3 грудня у Дніпрі суд обрав запобіжний захід 19-річному водію, якого підозрюють у спричиненні смертельної дорожньо-транспортної пригоди, у якій загинула 10-річна дитина, у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без права внесення застави.

У Харкові судили 38-річну жінку за вбивство новонародженої доньки. Вона проведе за ґратами три роки. Про це повідомила прес-служба Харківської обласної прокуратури. Відомо, що наприкінці листопада 2022 року жінка, перебуваючи у квартирі за місцем свого проживання у Харкові самостійно та без допомоги медичних працівників народила доньку. Вона одразу поклала дівчинку у полімерний пакет та зав’язала його. Немовля було без доступу повітря та померло. Під час судового засідання жінка свою вину не визнала. Вона лише пояснила, що дійсно народила вдома дитину, ножицями перерізала пуповину, поклала немовля до пакета, а сама пішла відпочивати у кімнату та чекати співмешканця. "Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта, фігурантка усвідомлювала свої дії та могла керувати ними", -- зазначили в прокуратурі. Суд визнав жінку винною в умисному вбивстві своєї новонародженої дитини. Їй призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. Наразі триває строк на апеляційне оскарження. Нагадаємо, нещодавно у Київській області чоловік під час конфлікту жорстоко вбив свою матір. Він завдав жінці численних ударів сокирою.

У середу, 4 грудня, суд обрав запобіжний захід колишньому заступнику голови Вищого господарського суду України Артуру Ємельянову у вигляді тримання під вартою без альтернативи внесення застави до 30 січня 2025 року. Про це повідомляє прес-служба Державного бюро розслідувань. У відомстві нагадали, що працівники ДБР затримали колишнього посадовця 3 грудня 2024 року. Його підозрюють у тому, що він разом з іншими суддями побудував "бізнес" на судових рішеннях.  Встановлено, що колишній суддя, а нині адвокат, входив до складу злочинної організації, яка складалась здебільшого з суддів, адвокатів, арбітражних керівників, різних працівників суду тощо. "Вони за хабарі виносили "потрібні" рішення, переважно у господарських спорах. Організатор "бізнесу" — теж колишній високопосадовець Вищого господарського суду України — незаконно втручався у розподіл справ та віддавав їх на розгляд виключно "своїм" суддям, які виконували "побажання замовників", — йдеться у повідомленні ДБР. Що "світить" зловмисниками Колишній  заступник Вищого господарського суду України підозрюється в участі у злочинній організації та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією (ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001); одержанні хабаря ч. 2 ст.  368 КК  України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001). "Санкція вказаних статей передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна. До суду скеровано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без альтернативи внесення застави", — повідомляла раніше прес-служба ДБР. Нагадаємо, нещодавно співробітники Державного бюро розслідувань викрили в одному з Донецьких судів схему уникнення від мобілізації через фіктивне розлучення та встановлення опіки над дітьми. В організації незаконної схеми підозрюють екс-правоохоронця, який працює помічником одного з суддів.

У вівторок, 3 грудня, львівського псевдоактивіста Остапа Стахіва випустили із слідчого ізолятора під заставу. Про це повідомило видання "Ґрати". "Львівський блогер Остап Стахів вийшов із СІЗО після того, як його прихильники внесли заставу", -- повідомляє видання. За даними журналістів розмір застави сягнув 908 тисяч гривень. Що відомо про справу Остапа Стахіва Стахіва підозрюють у шахрайстві та поширенні інформації про розташування підрозділів Збройних сил України. За даними слідства, через власні акаунти в соцмережах "блогер" розповсюджував деструктивний контент. Окрім того, за даними слідства, в січні 2024 року Стахів, позиціонуючи себе активістом, вів прямий ефір зі своїм підписником. Під час ефіру він розповсюдив інформацію про розташування особового складу одного з відділів ТЦК Рівненщини з можливістю їх ідентифікації на місцевості. Підозрюваний також реалізував злочинну схему заволодіння коштами громадян під приводом навчання в Інтернеті. Стахів організував онлайн-курси "журналістики", на яких, серед іншого, навчав своїх послідовників протидіяти мобілізації в Україні. Вартість курсів становила сім тисяч гривень з одного слухача. По завершенні навчання фігурант обіцяв своїм клієнтам посвідчення журналістів міжнародного зразка. Однак видавав "випускникам" фіктивні посвідчення місцевої газети, яка втратила акредитацію ще навесні цього року ("Галицькі вісті"). Нагадаємо, 2 жовтня Галицький районний суд Львова обрав запобіжний захід для Остапа Стахіва. Йому призначили арешт без права внесення застави терміном на 60 діб. .

У вівторок, 3 грудня, у Дніпрі суд обрав запобіжний захід 19-річному водію, якого підозрюють у спричиненні смертельної дорожньо-транспортної пригоди, у якій загинула 10-річна дитина. Про це повідомляє "Суспільне". За даними журналістів, суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без права внесення застави. У виданні розповіли, що свою провину 19-річний водій не визнає. Він також відмовляється коментувати й те, чи був він за кермом у момент аварії. До того ж з'ясувалося, що він вже був судимий до цього. Натомість адвокат підозрюваного просив перенести засідання, щоб нібито ознайомитись зі справою. Водночас захисники зі сторони потерпілих під час засідання суду заявили, що неповнолітній пасажир BMW, якому також повідомили про підозру, може покинути територію України. Проте суд поки запобіжного заходу для нього не обрав. Що відомо про смерть дитини у ДТП у Дніпрі За даними слідства, трагедія трапилася 1 грудня 2024 року у Дніпрі. Юний водій, перебуваючи за кермом транспортного засобу, перевищив швидкість і допустив зіткнення з автомобілем Ford. Фото: Нацполіція Внаслідок ДТП загинула 10-річна пасажирка автомобіля Ford. Водночас водій автівки Ford та ще троє пасажирів, серед яких — двоє малолітніх дітей, отримали тілесні ушкодження. Їх госпіталізовано до лікарні. Правоохоронці затримали водія BMW та оголосили йому про підозру. Фігуранту загрожує до восьми років тюрми. Нагадаємо, 30 листопада поблизу Вінниці на об’їзній дорозі сталася моторошна аварія, внаслідок якої зіткнулися два легковики. В результаті ДТП водій автомобіля "Форд" від отриманих травм загинув на місці. Також 27 листопада у Київській області сталася масштабна дорожньо-транспортна пригода за участі п'яти автівок. Внаслідок автопригоди загинув водій одного з транспортних засобів.

Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру колишньому заступнику голови Вищого господарського суду України. Він разом з іншими суддями побудував "бізнес" на судових рішеннях. Про це повідомляє прес-служба Бюро. Згідно з даними слідства, колишній суддя, а нині адвокат, входив до складу злочинної організації, яка складалась здебільшого з суддів, адвокатів, арбітражних керівників, різних працівників суду тощо. Вони за хабарі виносили "потрібні" рішення, переважно у господарських спорах. Організатор "бізнесу" — теж колишній високопосадовець Вищого господарського суду України — незаконно втручався у розподіл справ та віддавав їх на розгляд виключно "своїм" суддям, які виконували "побажання замовників". "Служителі Феміди поставили цей процес на потік, протягом тривалого часу вони фактично унеможливили ухвалення рішень суду з більшості справ без хабарів. Раніше організатора було оголошено у розшук, йому на низці  інших учасників злочинної схеми було повідомлено про підозру в тому числі за створення та участь у злочинній організації", — йдеться у повідомленні ДБР. У ДБР наголосили, що робота з виявлення та встановлення всіх причетних до діяльності цього угруповання триває. Фото: ДБР Що "світить" зловмисниками Колишній  заступник Вищого господарського суду України підозрюється в участі у злочинній організації та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією (ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001); одержанні хабаря ч. 2 ст.  368 КК  України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001). "Санкція вказаних статей передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна. До суду скеровано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без альтернативи внесення застави", — повідомляє прес-служба ДБР. Досудове розслідування триває. Процесуальне керівництво здійснює Офіс генерального прокурора. Нагадаємо, нещодавно співробітники Державного бюро розслідувань викрили в одному з Донецьких судів схему уникнення від мобілізації через фіктивне розлучення та встановлення опіки над дітьми. В організації незаконної схеми підозрюють екс-правоохоронця, який працює помічником одного з суддів.

Президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден помилував свого сина Гантера Байдена. Документ стосується всіх справ, відкритих проти нього за останні десять років. Дональд Трамп відреагував на ситуацію. Відповідний указ оприлюднено на сайті Білого дому. "Сьогодні я підписав помилування для свого сина Гантера. З того дня, як я вступив на посаду, сказав, що не буду втручатися в ухвалення рішень Міністерством юстиції, і я дотримав свого слова, навіть коли спостерігав, як мого сина вибірково та несправедливо переслідують", — наголосив Байден. Він додав, що без обтяжувальних обставин, таких як використання у злочині, багаторазова купівля зброї або купівля зброї як підставної особи, людей майже ніколи не притягують до кримінальної відповідальності лише за те, як вони заповнили форму на зброю. Тим, хто запізнився зі сплатою податків через серйозну залежність, але згодом сплатив їх з відсотками та штрафними санкціями, зазвичай виносять некримінальне рішення. За словами Байдена, з Гантером вчинили інакше. "Звинувачення у його справі з'явилися лише після того, як декілька моїх політичних опонентів у Конгресі підбурили напасти на мене та виступити проти мого обрання. Потім у залі суду відбулися ретельно обговорені переговори щодо угоди про визнання вини, з якою погодився Департамент юстиції, та деякі мої політичні опоненти в Конгресі взяли на себе відповідальність за політичний тиск на цей процес. Якби угоду про визнання вини уклали, то це було би справедливим і розумним рішенням у справах Гантера", — сказав президент. Він додав, що "жодна розумна людина, яка розглядає факти справи Гантера, не може прийти до іншого висновку, крім того, що Гантера виокремили тільки тому, що він мій син — і це неправильно". За словами Джо Байдена, "ламаючи" Гантера, намагалися зламати його — і немає жодних підстав вважати, що це зупиниться. "Досить — це вже занадто. Протягом усієї своєї кар'єри я дотримувався простого принципу: просто говорити американському народу правду. Ось правда: я вірю в систему правосуддя, але я також вважаю, що груба політика заразила цей процес і призвела до судової помилки — і як тільки я ухвалив це рішення, не було сенсу відкладати його далі. Я сподіваюся, що американці зрозуміють, чому батько та президент так вчинив", — заявив Байден. У червні цього року Байдена-молодшого визнали винним у всіх трьох злочинах, пов'язаних з незаконним володінням зброєю. Тоді Джо Байден заявив, що не стане підписувати президентське помилування своєму синові. Також проти Гантера Байдена відкрили справи щодо несплати й ухилення від податків. Дональд Трамп уже розкритикував рішення Джо Байдена помилувати свого сина Гантера Байдена, назвавши це "зловживанням владою" і "порушенням правосуддя". "Чи включає помилування, дане Джо Гантеру, тих, кого я називаю "заручниками 6 січня", які вже декілька років перебувають в ув’язненні? Це кричуще зловживання та порушення правосуддя!" — написав Трамп у соцмережі Truth Social. Під «заручниками 6 січня» Дональд Трамп має на увазі учасників штурму Капітолія 6 січня 2021 року. Він і його прихильники вважають їх політичними в’язнями, стверджуючи, що багато хто з них зазнав несправедливих судових переслідувань. Нагадаємо, що 11 червня у США присяжні визнали сина президента Гантера Байдена винним за всіма трьома пунктами звинувачення у федеральному судовому процесі. Йдеться про незаконне зберігання зброї. Тоді рішення у справі Байдена-молодшого винесли на другий день обговорення.

У Києві дівчина познайомилася з хлопцем, покликала його додому, а той обікрав її квартиру. Слідчі вже повідомили фігуранту про підозру та скерували обвинувальний акт до суду. Про це поінформував відділ комунікації поліції Києва. Там зазначили, що за крадіжку, вчинену в умовах воєнного стану йому загрожує до восьми років позбавлення волі. "До поліції надійшло повідомлення про крадіжку з квартири на вулиці Левка Лук’яненка. На місце виїхала слідчо-оперативна група територіального відділу поліції та оперативники", — йдеться в повідомленні правоохоронців. Вони встановили, що потерпіла познайомилася з молодим чоловіком і запросила його додому. Перебуваючи у квартирі, зловмисник помітив жіночу сумку, у якій були грошові кошти та, скориставшись моментом, викрав 29 тисяч гривень готівки. Потерпіла одразу повідомила про зникнення грошей до поліції. Зловмисника затримали, ним виявився уродженець Харківщини 2006 року народження. Слідчі Оболонського управління поліції повідомили йому про підозру за крадіжку, вчинену в умовах воєнного стану. "Досудове розслідування завершено, а обвинувальний акт скеровано до суду. Санкція інкримінованої статті передбачає до восьми років позбавлення волі", — підсумували в поліції Києва. Нагадаємо, що в Ржищеві Київської області 32-річний чоловік обманув військового, який довірився йому та пересилав гроші для зберігання. Зловмисник був родичем українського захисника.