# Світ

Минулого року Україна наростила імпорт помідорів на 32,5%, до 104,82 тисячі тонн, а огірків — на 46,3%, до 70,82 тисячі тонн. Такі цифри зафіксовано порівняно з попереднім 2024 роком.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit, які послалися на статистику, оприлюднену Державною митною службою України.Вони уточнили, що в грошовому вимірі імпорт помідорів торік збільшився на 31,6%, до 140,84 мільйона доларів, а огірків — на 38,8%, до 89,14 мільйона доларів.Основний імпорт помідорів 2025 року здійснювався з Туреччини (82,3% усіх постачань у грошовому вимірі), Польщі (7,3%) та Нідерландів (1,9%).Водночас до трійки найбільших постачальників огірків в Україну увійшли Туреччина (83,5%), Румунія (7,6%) та Польща (4,6%).Рік тому основними постачальниками томатів в Україну були Туреччина (77,3%), Польща (10,9%) і Нідерланди (4,3%), огірків — Туреччина (73,6%), Польща (11,8%) та Румунія (4,9%)."Таким чином за підсумками 2025 року Туреччина суттєво зміцнила свої лідерські позиції в обидвох сегментах", — констатували аналітики.Експорт помідорів 2025 року становив 553 тонни, що на 31,2% менше ніж 2024 року. Торік їх купували Молдова (61,5%), Польща (34,1%) та Румунія (1,1%), а позаторік головним покупцем теж була Молдова (86%).Постачання українських огірків 2025 року на зовнішні ринки зросли на 19,7%, до 3,76 тисячі тонн. Найактивніше їх купували Польща (54,5%), Естонія (36,4%) і Молдова (7,5%). Рік тому ця трійка лідерів була такою самою, проте з іншим розподілом часток: на Естонію припадало 50,6% обсягів, на Польщу — 32,6%, на Молдову — 9,3%.Раніше повідомлялося, що Україна в липні 2025 року запровадила антидемпінгові мита на імпорт свіжих огірків і помідорів з Туреччини у розмірі 20,1% і 26,9% відповідно терміном на п’ять років."Ці заходи застосували для захисту українських виробників від демпінгового імпорту, який завдав шкоди вітчизняним тепличним господарствам", — пояснювали фахівці.Нагадаємо, вчора стало відомо, що цього тижня в Україні розпочали зростати ціни на огірки. Причина — стабільно високий попит і суттєве скорочення пропозиції..

Олімпійські інвестиції мають стимулювати економіку Італії. Місцеві урядовці прогнозують, що глобальна аудиторія, яку вдасться залучити до цієї спортивної події, складе понад три мільярди.Про це заявив міністр економіки Італії Джанкарло Джорджетті, його висловлювання цитує агенція Reuters.За його словами, загальний обсяг інвестицій склав 3,5 мільярда євро (приблизно 4,1 мільярда доларів), але, згідно з декількома дослідженнями, доходи перевищать 5,3 мільярда євро.За підрахунками, якими володіє Джорджетті, економіка Італії втратила 0,7% доходів порівняно з 2024 роком, а темпи зростання сповільнилися до 0,5%. Очікується, що 2026 року відбудеться помірне відновлення, оскільки ВВП, за прогнозами, зросте на ті ж 0,7%.Уряд Італії прогнозує, що Олімпійські ігри 2026 року відвідає понад два мільйони глядачів, а глобальна аудиторія складе понад три мільярди."Таким чином прогнозується тривала економічна вигода для громад, які прийматимуть змагання, оскільки збільшиться туристичний наплив і використання громадського транспорту", — цитує італійських урядовців Reuters.Під час підготовки до проведення Олімпіади Італія зіштовхнулася з критикою стосовно стану деяких важливих арен, які мають прийняти змагання. До прикладу до кінця не було відомо, чи встигнуть підготувати льодову арену, яка прийматиме хокейні матчі, а також санну трасу в Кортіні-д'Ампеццо."Уся підготовка триває за графіком. Це принесе довгострокові переваги для всієї країни в майбутньому. Те, що раніше здавалося неможливим, — стало реальним", — заявив міністр транспорту Італії Маттео Сальвіні.Як відомо, Олімпійські ігри 2026 року пройдуть в італійських Мілані та Кортіні Д'Ампеццо. Вони триватимуть зі 6 по 22 лютого.Нагадаємо, що 15 липня минулого року у Венеції організатори Ігор представили головний символ спортивної мрії — олімпійську медаль. Дизайн нагороди символізує дві половини: шлях спортсмена й усіх, хто йшов поруч із ним до олімпійської вершини. Італійці наголосили, що вишукана італійська естетика й емоційна глибина призведе до того, що кожна медаль стане справжнім витвором мистецтва..

Офіційний концертний тур до 70-річчя пісенного конкурсу "Євробачення" відбудеться влітку 2026 року. Він охопить десять європейських міст. Серед запрошених — Вєрка Сердючка з України.Про це повідомила Європейська мовна спілка (EBU) на своїх офіційних інформаційних ресурсах.Зазначається, що в першому в історії офіційному Eurovision Song Contest Live Tour виступлять переможці та знакові учасники конкурсу різних років.Одним із хедлайнерів є Вєрка Сердючка (Андрій Данилко). 2007 року цей популярний музичний проєкт посів друге місце. Її образ досі пам'ятають фанати конкурсу та щорічно можна зустріти на різних заходах, присвячених "Євробаченню".У турне також виступлять:Джонні Логан (переможець 1980 і 1987 років, Ірландія);гурт Lordi (переможці 2006 року, Фінляндія);Єлена Папарізу (переможниця 2005 року, Греція);Katrina (переможниця 1997 року, Велика Британія);Гай Себастіан (п'яте місце 2015 року, Австралія);Алессандра Меле (п'яте місце 2023 року, Норвегія).Тур триватиме з 15 червня до 2 липня 2026 року. Артисти виконуватимуть власні конкурсні пісні, а також нові каверверсії хітів зі 70-річної історії "Євробачення". Склад учасників може змінюватися залежно від міста, також передбачені сюрприз-гості."Зірки фіналу "Євробачення-2026" долучаться до туру після грандфіналу конкурсу", — розповіли в EBU.Директор конкурсу "Євробачення" Мартін Ґрін назвав тур "подією, яку неможливо пропустити"."Це перший випадок, коли на одній сцені об'єднають легенд "Євробачення" та нове покоління учасників", — акцентував він.Квитки надійдуть у загальний продаж 6 лютого, а для зареєстрованих фанатів Eurovision.com зроблять доступним попередній продаж.Нагадаємо, що ведучими фіналу національного відбору на "Євробачення-2026" стали офіційний голос конкурсу в Україні Тімур Мірошниченко та відома українська телевізійна ведуча Леся Нікітюк..

Стрілка "годинника Судного дня" наближаються до теоретичної точки знищення людства. Вчені переставили її на 85 секунд до "ядерної опівночі", яка символізує кінець світу.Про це пише CNN. Видання стверджує, що це рекордний рівень ядерної небезпеки за усі роки снування проєкту (з 1947 року)."У вівторок, 27 січня, майже через вісім десятиліть, годинник був встановлений на 85 секунд до півночі", — йдеться у статті.Північ символізує момент, коли люди зроблять Землю непридатною для життя. У 2025 році годинник показував 89 секунд до півночі, а у 2023 та 2024 роках — 90 секунд. Торік вчені внесли зміни через недостатній прогрес у боротьбі чи регулюванні глобальних викликів, включно з ядерними ризиками, кліматичною кризою, біологічними загрозами та прогресом у "руйнівних технологіях", таких як штучний інтелект."Людство не досягло достатнього прогресу у боротьбі з екзистенційними ризиками, які наражають на небезпеку всіх нас. "Годинник Судного дня" — це інструмент для повідомлення, наскільки ми близькі до знищення світу за допомогою технологій, створених нами. Ризики, з якими ми стикаємося через ядерну зброю, зміну клімату та руйнівні технології, зростають. Кожна секунда на вагу, і у нас мало часу. Це жорстока правда, але це наша реальність", — сказала президент і генеральний директор організації Bulletin of the Atomic Scientists ("Бюлетень вчених-атомників") Александра Белл.Що таке "годинник Судного дня"Група вчених, які працювали над Манхеттенським проєктом — кодовим ім'ям розробки атомної бомби під час Другої світової війни, заснувала Bulletin of the Atomic Scientists як неприбуткову організацію у 1945 році. Її початковою метою було вимірювання ядерних загроз, але у 2007 році Bulletin вирішив додати кліматичну кризу у свої розрахунки.Щороку протягом останніх 79 років вчені Bulletin змінювали час годинника відповідно до того, наскільки близько, на їхню думку, людство до повного знищення. Іноді час змінюється, а іноді — ні. Годинник не призначений для остаточного вимірювання екзистенційних загроз, а радше для розпалювання розмов про складні наукові теми та кризи, з якими стикається планета, згідно з Bulletin. Деякі експерти, які не брали участі у визначенні годинника, поставили під сумнів його корисність.Що станеться, коли годинник б'є північ"Годинник Судного дня" ніколи не досягав півночі, і колишня президентка та генеральна директорка Bulletin Рейчел Бронсон, яка зараз є старшим радником, заявила, що сподівається, що цього ніколи не станеться."Коли годинник опівночі, це означає, що відбувся якийсь ядерний обмін або катастрофічна зміна клімату, яка знищила людство. Ми ніколи насправді не хочемо туди потрапити, і не дізнаємося, коли це станеться", — пояснила вона.Нагадаємо, у жовтні 2025 року російський диктатор Володимир Путін офіційно розірвав угоду зі Сполученими Штатами Америки щодо спільного знищення 34 тонн збройного плутонію. Такий крок очільника Кремля викликав занепокоєння щодо майбутнього ядерної безпеки у світі.Читайте також: За крок від апокаліпсису: три випадки, коли людство було на межі ядерної війни.

Меланія Трамп організувала приватний показ документального фільму Melania. У ньому йдеться про 20 днів її життя перед другою інавгурацією Дональда Трампа.Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти зазначили, що закритий показ відбувся 24 січня в Білому домі.За словами режисера Марка Бекмана, це перший перегляд стрічки в повному форматі для президента США, членів його родини та близьких друзів. Світовий реліз фільму запланований на 30 січня.Бекман розповів, що він також курував угоду з Amazon MGM Studios вартістю 40 мільйонів доларів, яка передбачає не лише фільм, а й окремий документальний серіал. Його планують випустити пізніше цього року — там ітиметься про ініціативи Меланії Трамп, зокрема, щодо теми дітей у прийомних сім’ях.Документальна стрічка надає рідкісний доступ за лаштунки життя першої леді, яка під час другого президентського терміну Дональда Трампа зберігає низьку публічну активність.Трейлер розпочинається з дня інавгурації в січні 2025 року та показує, зокрема, участь Меланії Трамп у підготовці інавгураційної промови президента. В одному з епізодів вона радить зробити акцент на словах "миротворець і об’єднувач"."Це зовсім не політичний фільм", — заявив Бекман.Він додав, що саме Меланія Трамп визначала креативний напрям проєкту. Фільм також зосереджується на її стилі, дипломатичних зустрічах і роботі Секретної служби. За словами продюсера, у стрічці є й моменти, які демонструють почуття гумору президента США.Показ відвідали близько 70 гостей, серед яких — колишній боксер Майк Тайсон, генеральний директор Amazon Енді Джессі, керівник Amazon MGM Studios Майк Гопкінс, режисер Бретт Ратнер і очільник General Electric Ларрі Калп.Нагадаємо, що 4 грудня в Білому домі повідомили про успішне повернення до України ще сімох дітей, вивезених до Росії. Шестеро хлопчиків і одна дівчинка возз’єдналися зі своїми родинами. Гуманітарна місія відбулася за активного сприяння першої леді США Меланії Трамп,.

У понеділок, 26 січня, країни Європейського Союзу остаточно схвалили план щодо заборони імпорту російського газу. Заборона законодавчо розпочне діяти до кінця 2027 року.Про це повідомили на сайті Європейської ради.Країни ЄС схвалили закон на зустрічі в Брюсселі. Зазначається, що Угорщина та Словаччина традиційно проголосували проти такого кроку.Однак рішення вдалося ухвалити кваліфікованою більшістю. Це — 72% держав-членів Євросоюзу, що представляють 65% населення цих країн.Згідно з регламентом, імпорт російського трубопровідного газу та скрапленого природного газу до ЄС офіційно вважатиметься забороненим через шість тижнів після набрання чинності закону."Однак для чинних контрактів держав-членів діятиме перехідний період", — йдеться в документі.План передбачає, що Євросоюз остаточно припинить імпорт російського зрідженого природного газу до кінця 2026 року, а трубопровідного газу — до 30 вересня 2027 року.Країнам дозволяється відтермінувати заборону щонайпізніше до 1 листопада 2027 року в тому разі, якщо вони мають труднощі із заповненням своїх газових сховищ газом із-за кордону напередодні зимового опалювального сезону.За недотримання правил передбачені штрафи для фізичних і юридичних осіб. Окрім того, в Євросоюзі перевірятимуть країну видобутку газу, перш ніж дозволити імпорт газу на територію блоку.Як відомо, у грудні за план відмови від російського газу проголосував Європейський парламент. При цьому представники Угорщини та Словаччини активно виступали проти цього.Нагадаємо, декілька днів тому журналісти Bloomberg повідомляли, що з кінця 2025 року Китай нарощує закупівлі російського скрапленого природного газу. Оприлюднені дані суттєво перевищують очікуваний попит з боку провідного імпортера континенту..

Шпажистка Анна Максименко вдруге у кар’єрі зійшла на п’єдестал пошани турніру серії Гран-прі. 18-річна українська фехтувальниця виборола бронзову медаль у столиці Катару.Про це повідомили в Telegram-каналі Національного олімпійського комітету України (НОК)."На шляху до п’єдесталу Анна почергово здолала Пауліне Брюннер (Швейцарія) — 15:12, Сару Марію Ковальчик (Італія) — 15:14, Емму Боршодьї (Угорщина) — 15:11, чинну чемпіонку світу в команді Лорен Рембі (Франція) — 14:11", — ідеться в повідомленні.У напруженому півфіналі українка продемонструвала справжній чемпіонський характер. Поступаючись за ходом поєдинку 9:12 і 12:14, Анна зуміла відігратися та зрівняти рахунок — 14:14."Долю виходу у фінал вирішив лише один укол, який зуміла завдати титулована суперниця — бронзова медалістка Олімпіади-2024 Естер Мухарі з Угорщини (14:15)", — констатували в НОК.Там наголосили, що цей результат українки став знаковим. Для Анни Максименко це друга медаль Гран-прі в дорослій кар’єрі (після золота Будапешта-2025)."Для збірної України — це перша нагорода на турнірах серії Гран-прі цього сезону", — акцентували українські спортивні функціонери."Щиро вітаємо Анну та її тренерів з цим успіхом! Пишаємося!" — також приєдналися до схвальних слів на адресу бронзової призерки у Федерації фехтування України.Нагадаємо, що наприкінці грудня Міжнародна федерація фехтування дозволила російським кадетам і юніорам виступати на змаганнях з використанням національної символіки. Лідерка збірної України Ольга Харлан назвала це рішення черговим "падінням" організації та зрадою олімпійських принципів..

У неділю, 25 січня, в столиці Бразилії Бразиліа блискавка влучила в учасників мітингу на підтримку Жаїра Болсонару. Внаслідок цього 34 людей госпіталізовані, ще 72 отримали медичну допомогу.Про це повідомили журналісти CNN. Вони зазначили, що блискавка влучила у людей, які зібралися в центрі столиці Бразиліа на підтримку колишнього президента Жаїра Болсонару.Столицю накрила сильна гроза, а блискавка влучила просто в натовп. Унаслідок інциденту 34 людей забрали до лікарні, ще 72 людини отримали медичну допомогу на місці.За останніми даними, восьмеро постраждалих перебуває у важкому стані. Очевидці стверджують, що найбільше постраждали ті, хто під час грози стояв біля металевої огорожі.Однак медики зауважили, що не всі люди зверталися зі скаргами, пов'язаними з ударом блискавки, у багатьох виявили переохолодження, спричинене зливою та різким похолоданням.Зібрання відбувалося в межах акції, організованої депутатом Ніколасом Феррейрою. Так званий "Марш за свободу" стартував у місті Паракату (штат Мінас-Жерайс) та подолав близько 240 кілометрів, завершуючись у центрі столиці Бразилії.Нагадаємо, що удар блискавки, що простягнувся на 768 кілометрів через три штати США, став новим світовим рекордсменом за найтривалішим спалахом. Він пройшов через штати Техас, Луїзіану та Міссісіпі. Попередній рекорд фіксували 2018 року в Бразилії — 709 кілометрів..

У матчі четвертого кола Australian Open українська тенісистка Еліна Світоліна перемогла "нейтральну" Мірру Андрєєву з рахунком 6:2, 6:4. Таким чином вона взяла реванш за поразку минулого року в Індіан-Веллс.Про це повідомив Telegram-канал "Великий теніс України"."Світоліна всьоме обіграла представницю топ-10 рейтингу на турнірах Grand Slam (загалом 44 перемога в кар'єрі над статусними опонентками) та вчетверте вийшла до чвертьфіналу Australian Open (другий сезон поспіль)", — ідеться в повідомленні.Першу партію Еліна впевнено виграла за 36 хвилин із рахунком 6:2. Українка захопила лідерство з брейком за рахунку 3:1, а вже в завершальному геймі вийшла одразу на три сетболи на подачі суперниці — реалізувала третій з них.Другий сет Світоліна розпочала програним геймом на власній подачі. Андрєєва закріпила перевагу в наступному геймі, повівши 2:0 у партії. Рахунок міг ставати 0:3, але Світоліна відіграла одразу три брейкпойнти суперниці — і виграла вольовий гейм, перехопивши ініціативу в поєдинку. Серію українка продовжила перемогами в четвертому і п'ятому геймах, вийшовши вперед 3:2.На подачі суперниці Світоліна закрила й другий сет поєдинку. У затяжному десятому геймі Андрєєва відіграла перший матчбол українки, але вже з другої спроби Еліна ударом навиліт виборола путівку до чвертьфіналу.Світоліна за матч вибила чотири ейси, а також обмежилася однією подвійною та 21 невимушеною помилками (в суперниці — 33). У третьому матчі зі старту Australian Open українка реалізувала п'ять брейкпойнтів.Еліна Світоліна продовжила свою безпрограшну серію після титулу на турнірі WTA 250 в Окленді два тижні тому. Загалом для українки це буде 14 чвертьфінал на "мейджорах", в якому вона боротиметься за четвертий півфінал (перший у Мельбурні).Суперницею Світоліної у вівторок стане іменита американка, третя ракетка світу Коко Гофф, яку вона обігравала в другому колі Australian Open 2021 року, проте поступилася у двох наступних матчах, що відбулися 2024 року.Нагадаємо, що в матчі попереднього, третього, кола Australian Open українка теж переграла "нейтральну" спортсменку з російським паспортом Діану Шнайдер..

Аятола Алі Хаменеї, який є верховним лідером Ірану, переїхав до укріпленого підземного бункера в Тегерані. Він побоюється можливих американських обстрілів. Керівництво країною наразі здійснює його син Масуд.Таку інформацію оприлюднило видання The Jerusalem Post із посиланням на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що на тлі протестів, які охопили Іран, і побоювань, що США можуть виконати свої погрози завдати удару по країні, верховний лідер Хаменеї переїхав до "спеціального підземного укриття, що складається з низки тунелів у Тегерані".Джерела видання переконують, що таке рішення ухвалили після оцінки ситуації високопоставлені військові та силовики режиму аятол, які попередили про "підвищений ризик можливого американського удару".За інформацією, яку отримали журналісти, Масуд Хаменеї, третій син аятоли, взяв на себе управління повсякденними обов'язками верховного лідера та виступає основним каналом зв'язку з виконавчими органами уряду режиму.Є приводи вважати, що загроза нападу США зросла. Особливо після того, як американський президент Дональд Трамп заявив у п'ятницю, що американські кораблі прямують до Ірану, та додав, що "сподівається, що не доведеться їх використовувати".Як відомо, з кінця 2025 року в Ірані тривають масштабні антиурядові протести, що розпочалися в Тегерані серед підприємців, незадоволених економічною ситуацією та падінням курсу національної валюти щодо долара.До акцій протесту приєдналися навіть міста, які раніше вважали лояльними до режиму, зокрема, Кум у центральній частині країни та Мешхед на північному сході.Президент США Дональд Трамп публічно закликав іранців продовжувати антиурядові акції, "захоплювати інституції" та заявив, що допомога протестувальникам "уже в дорозі". Крім того, він пообіцяв вжити "дуже рішучих заходів", якщо іранська влада розпочне страчувати учасників протестів. Трамп закликав покласти край іранському режиму аятол на тлі кривавого придушення масових протестів.Нагадаємо, 16 січня стало відомо, що посольство України в Ірані тимчасово призупинило свою роботу. Причина — загострення безпекової ситуації..

Американська академія кінематографічних мистецтв і наук оголосила номінантів на 98 премію "Оскар". Цього разу українські фільми не потрапили до переліку.Ситуацію прокоментував голова комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, генеральний директор і художній керівник театру імені Івана Франка Євген Нищук, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Уже в березні цього року у США відбудеться чергова церемонія нагородження американської кіноакадемії "Оскар". Гарно вбрані люди будуть вітати одне одного, адже, мовляв, ці люди створили "найкраще цього року кіно". Не виключаю, що серед них будуть і автори витвору про так званих "хороших руських". Світ вперто продовжує їх шукати в так званих беззубих опозиціонерах, вчителях із чєлябінськів, артистів, що бояться за свої карʼєри та, навіть не підтримуючи свою владу, просто тихо ховаються по закордонах", — наголосив він.Нищук зауважив, що при цьому жодна з трьох стрічок, де йдеться про війну в Україні, — фільм Мстислава Чернова "2000 метрів до Андріївки", анімаційна документальна стрічка Анастасії Фалілеєвої "Я померла в Ірпені" й ігрове кіно Франца Бьома "Камінь, ножиці, папір", — не пройшли до переліку номінантів."Чому так? Випадковість це чи свідоме рішення кіноакадеміків, чи взагалі впливи з Росії? Як нам реагувати на це? Питань безліч. Але відповідь одна — продовжувати робити своє! Не покладаючи рук створювати культурний продукт високого такого рівня, говорити не лише про нашу війну, а й про нас — незламних, сильних, із неймовірним почуттям гумору, про нашу культуру, наших діячів і героїв — історичних і сучасних. Ще і ще демонструвати світу про те, що більшість того, що Росія видає за своє, — насправді вкрадене ними і єдине, що справді "авторськи творять вони" — це злочини, фанатична жорстокість, зазомбованість і не людяність. І повна відсутність емпатії (як до інших, так і до "своїх")", — написав Нищук.Як відомо, минулого року стрічку "Порцелянова війна" режисерів Брендана Беллома та Слави Леонтьєва номінували на "Найкращий повнометражний документальний фільм" 97 премії "Оскар". Однак перемоги вона не здобула.Натомість стрічка "20 днів у Маріуполі" Мстислава Чернова перемогла в номінації "Найкращий повнометражний документальний фільм" 96 премії "Оскар".Раніше від України на премію "Оскар" висували такі фільми: 2019 року — стрічку Нарімана Алієва "Додому" (Evge), 2020 року - "Атлантида" Валентина Васяновича (Atlantis), 2021 року — "Погані дороги" Наталії Ворожбит, 2022 року — "Клондайк" Марини Ер Горбач, 2023 року — "20 днів у Маріуполі" Мстислава Чернова, 2024 рокуго — "Ля Палісіада" Філіпа Сотниченка.Нагадаємо, що 9 вересня минулого року під час Міжнародного кінофестивалю в Торонто офіційно презентували проєкт фільму про український футбольний клуб "Шахтар". Над ним уже працюють "оскарівські" номінанти..

Сполучені Штати Америки опублікували нову стратегію національної оборони. У ній ідеться про те, що основний фокус уваги американських збройних сил зосереджуватиметься на внутрішній безпеці.Документ опубліковано на сайті Пентагона. У ньому наголошується, що США надаватимуть "обмеженішу" підтримку союзникам в Європі й інших регіонах.Національна оборонна стратегія на 2026 рік значно відрізняється від колишньої політики Пентагону як у плані акценту на збільшенні навантаження на союзників за меншої підтримки з боку Вашингтона, так і в плані м’якшого тону щодо традиційних опонентів — Китаю та Росії."Оскільки збройні сили США зосереджені на захисті батьківщини та Індо-Тихоокеанського регіону, наші союзники та партнери в інших регіонах нестимуть основну відповідальність за свою власну оборону за критичної, але обмеженішої підтримки з боку американських збройних сил", — йдеться в стратегії.У попередній стратегії, опублікованій за Джо Байдена, Китай описувався як найсерйозніший виклик для Вашингтона, а Росія — як "гостра загроза". Однак новий документ закликає до "шанобливих відносин" із Пекіном, не згадуючи союзника США Тайвань, який Китай вважає своєю територією.А загроза з боку Росії у документі описується як "постійна, але керована", що зачіпає східних членів НАТО.І в стратегії Байдена, й у стратегії Трампа йдеться про важливість оборони території країни, але їхні описи загроз, з якими стикаються США, значно відрізняються.Адміністрація Трампа критикує попередню владу за нехтування безпекою кордонів, заявляючи, що це призвело до "напливу нелегальних іммігрантів" і широкомасштабного незаконного обігу наркотиків."Безпека кордонів — це національна безпека, тому Пентагон приділятиме пріоритетну увагу зусиллям щодо закриття наших кордонів, відбиття форм вторгнення та депортації нелегальних іммігрантів", — йдеться в документі.У стратегії нацоборони 2026 року також не згадуються небезпеки зміни клімату, які адміністрація Байдена визначила як "потенційну загрозу"."Пентагон відновить військове домінування США в Західній півкулі. Ми будемо використовувати його для захисту нашої батьківщини та нашого доступу до ключових територій у всьому регіоні", — зазначається в документі.Нагадаємо, в грудні аналітики американського Інституту вивчення війни зауважили, що Кремль позитивно відреагував на проєкт стратегії національної безпеки США. Цей документ здебільшого влаштовує очільників Росії, адже йдеться про пом’якшення американської позиції..

Головна редакторка відділу культури газети The Guardian Шарлотта Гіґґінс написала книжку Ukrainian Lessons ("Уроки української"). У ній ідеться про "мистецтво, життя й опір в Україні під час війни".Про це повідомив сайт видавництва Penguin Random House."Шарлотта Гіґґінс ніколи не уявляла, що буде робити репортажі про війну. Але восени 2022 року, через сім місяців після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, вона поїхала туди, щоби висвітлити літературний фестиваль. Цей досвід змінив її життя", — йдеться в повідомленні.У видавництві наголосили, що авторка книги досліджує "глибокі зв'язки між війною, мистецтвом і життям". Шарлотта Гіґґінс має двадцятирічний досвід роботи культурної журналістки, спирається на три роки репортажних поїздок до України."Це гостра, актуальна та незабутня книга про те, на що готові ризикнути митці, та про те, чому культура залишається тим, за що варто боротися. У війні, що підживлюється спробами знищення української культури, яка забрала життя незліченної кількості митців і породила ще більше, мистецтво стало питанням життя та смерті", — сказано в анонсі до книги."Уроки української" вийдуть друком англійською мовою 20 серпня 2026 року.Шарлотта Гіґґінс — відома авторка книг "Під іншим небом: подорожі римською Британією" (Under Another Sky, 2014), яку номінували на премію Семюеля Джонсона (нині Baillie Gifford) за нехудожню літературу, "Червона нитка" (Red Thread, 2021), яку визнали книгою тижня на Radio 4, вона також отримала премію Арнольда Беннетта, та "Грецькі міфи" (Greek Myths, 2022), яку номінували на премію Waterstones Book of the Year.Вона є головною культурною оглядачкою газети Guardian, лауреаткою премії Classical Association та членкинею Лондонського товариства антикварів. Мешкає в Лондоні.Поет і військовий Максим Кривцов загинув на війні проти російських окупантів. Він мав позивний "Далі", добровольцем пішов на фронт іще 2014 року. Він був автором однієї з найкращих книг 2023 року..

Член виконкому Федерації футболу Німеччини Оке Геттліх висунув пропозицію щодо бойкоту чемпіонату світу з футболу. Це пов’язано з погрозами американського президента Дональда Трампа.Про це Оке Геттліх заявив в інтерв'ю виданню Hamburger Morgenpost. Як відомо, президент США Дональд Трамп з 2024 року неодноразово порушував питання можливого приєднання до країни Гренландії — напівавтономну територію члена НАТО Данії, а також взяття під контроль Панамського каналу "в цілях національної безпеки".Трамп не виключає застосування військового й економічного тиску для встановлення контролю над цими територіями, зокрема, погрожував країнам, що виступили проти захоплення територій, підвищеними тарифами на фармацевтичні препарати.На заяви Трампа відреагував Оке Геттліх — президент клубу Бундесліги "Санкт-Паулі" й один із 10 віцепрезидентів Німецької федерації футболу. В інтерв'ю він заявив, що "настав час серйозно розглянути" можливість бойкоту чемпіонату світу, який пройде в США, Мексиці та Канаді."Якими були підстави для бойкотів Олімпійських ігор у 1980 роках? На мою думку, потенційна загроза зараз більша, ніж тоді. Нам потрібно провести цю дискусію", — пояснив він свою ідею.До речі, на попередньому чемпіонаті світу 2022 року, що пройшов у Катарі, Німеччина виступала з критикою стану прав людини в країні-організаторі. Футболісти та політики перед матчами робили жести на підтримку рівних прав і толерантності.Тоді Німеччина завершила виступи вже на груповому етапі турніру, посівши третє місце. Після цього тренер Юліан Нагельсманн, який згодом очолив команду, сказав, що більше не хоче, щоби жодні політичні фактори відвертали увагу команди від футболу."Ми побачили в Катарі, що занадто багато політичних питань можуть зашкодити команді. Ось чому в нас є експерти, які займаються цими речами, а ми є експертами у спорті, піклуємося про спорт і повинні займатися ним", — наголошував Нагельсманн 2024 року.Однак Геттліх все ж закликав світових лідерів футболу та гравців виступити на захист цінностей та висловив впевненість, що наразі необхідно відстоювати мир."Не варто забувати, як встановлювати табу та межі, а також як захищати цінності. Табу є невіддільною частиною нашої позиції. Чи порушується табу, коли хтось погрожує? Чи порушується табу, коли хтось нападає? Коли люди гинуть? Я хотів би дізнатися від Дональда Трампа, коли він досягнув свого табу. Життя професійного гравця не цінніше за життя незліченної кількості людей у різних регіонах, які зазнають прямих чи опосередкованих нападів або погроз від господаря чемпіонату світу", — пояснив Оке Геттліх.Як відомо, збірна Німеччини з футболу потрапила у групу E на чемпіонаті світу 2026 року, де зіграє проти Кюрасао, Кот-д'Івуару та Еквадору. Світова першість 2026 року відбудеться з 11 червня по 19 липня цього року.Нагадаємо, що, за результатами жеребкування фінальної частини чемпіонату світу 2026 року, збірна України (якщо подолає кваліфікацію в березні) зіграє у групі F з такими командами: Нідерланди, Японія і Туніс..

Експорт м’яса птиці з України 2025 року зменшився на 1,8% і становив 458,1 тисячі тонн, а виторг за рік склав 1149,1 мільйона доларів. Це більше на 13,7%, ніж за аналогічний період минулого року.Про це повідомила Асоціація птахівників України (АПУ) з посиланням на дані Державної митної служби."Із загального обсягу експорту 18,4 тисячі тонн склали експортні відвантаження готових продуктів із м'яса птиці на загальну суму 58 мільйонів доларів", — ідеться в повідомленні.В АПУ додали, що зростання загального виторгу під час зменшення фізичних обсягів експорту свідчить про підвищення експортної вартості продукції та сприятливу цінову кон’юнктуру на зовнішніх ринках протягом минулого року.Головними покупцями українського м’яса птиці 2025 року були Нідерланди (17,4%), Саудівська Аравія (9,9%), Словаччина (7,6%) і Велика Британія (11,9%). Частка експорту до країн ЄС від загального обсягу експорту склала 30,6% (139,7 тисячі тонн)."Таким чином країни Європейського Союзу, Близького Сходу та Великої Британії й надалі формують основу зовнішнього попиту на українську продукцію птахівництва", — акцентували експерти.Вони зауважили, що зростання експортного виторгу, попри незначне скорочення фізичних обсягів експорту, пояснюється підвищенням середніх експортних цін і збільшенням частки продукції з більшою доданою вартістю."Крім того, українські виробники поступово переорієнтовують експорт на платоспроможні ринки, що дозволяє компенсувати логістичні витрати та підтримувати прибутковість виробництва на тлі постійного зростання собівартості", — підсумували в Асоціації птахівників України.Нагадаємо, що декілька років тому Єгипет відкрив свій ринок для українських виробників м'яса птиці та продуктів із нього. Сертифікація повинна здійснюватися відповідно до вимог Світової організації торгівлі, а вантажі з продукцією мають супроводжуватися халяльним сертифікатом, виданим сертифікаційним центром ISEG Halal..