# Угода

Відтепер українським військовим значно швидше доставлятимуть необхідні артилерійські боєприпаси. Річ у тому, що Агенція оборонних закупівель Міністерства оборони України уклала відповідний контракт із німецьким оборонним концерном Rheinmetall.Про це повідомили на Facebook-сторінці Агенції оборонних закупівель. Там зазначили, що в межах контракту Rheinmetall надасть 155-міліметрові боєприпаси."У грудні 2024 року Агенція оборонних закупівель Міністерства оборони України уклала контракт з компанією Rheinmetall на постачання артилерійських пострілів калібру 155 міліметрів", — ідеться в повідомленні.Військові наголосили на важливості розширювати пряме контрактування з провідними світовими виробниками озброєння на кожну критичну номенклатуру, адже це підвищує надійність постачань."Ми щиро вдячні Rheinmetall за їхній внесок у забезпечення Збройних сил України", — зауважила директорка Агенції оборонних закупівель Марина Безрукова.В Агенції констатували, що постачання законтрактованих снарядів заплановано на першу половину 2025 року. Їх можна буде використовувати з більшістю 155-міліметрових артилерійських гармат, які перебувають на озброєнні Збройних сил України.Декілька днів тому стало відомо, що німецький оборонний концерн Rheinmetall надасть Україні 20 бойових машин піхоти Marder. Постачання техніки, яка потрібна Збройним силам України, профінансує Німеччина.Нагадаємо, що, за інформацією Міністерства економіки Німеччини, порівняно з минулим роком Німеччина подвоїла експорт зброї в Україну. Такими є офіційні дані станом на закінчення 2024 року. Водночас постачання німецької зброї в Ізраїль зменшилися.

Двосторонню безпекову угоду Болгарія й Україна розпочали готувати ще в жовтні, зараз вона вже на фінішному етапі. Однак тимчасовий болгарський премʼєр-міністр Дімітар Главчев просить згоди на підписання документа в парламенту — Національних зборів.Про це повідомило болгарське видання БНР із посиланням на заяву політика перед початком саміту ЄС — Західні Балкани в Брюсселі в середу, 18 грудня.Теж сьогодні, але дещо раніше, Главчев звернувся до парламенту з проханням дати очолюваному ним тимчасовому уряду мандат на підписання безпекової угоди з Україною."Якщо Національні збори не зберуть більшості для підтримки угоди, то я її не підпишу", — згодом підтвердив Главчев журналістам.Він наголосив, що угода "є юридично необов'язковою, політичною та не підпадає під сферу дії договорів, які підлягають ратифікації Національними зборами"."Єдине, що мене турбує — це десятирічний термін дії. Але я думаю, що занадто оптимістично думати, що 10 років ми будемо тимчасовим урядом", — додав урядовець.Варто зазначити, що в Болгарії вже декілька років триває політична криза через нездатність парламенту сформувати стабільний уряд, у результаті чого в країні за останні чотири роки відбулося сім дострокових виборів.Нагадаємо, що у вересні цього року парламент Болгарії вирішив продовжити на шість місяців термін, наданий уряду для переговорів щодо продажу двох російських ядерних реакторів і супутнього обладнання Україні.

Україна відклала підписання угоди про співпрацю у сфері критично важливих мінералів зі Сполученими Штатами Америки.Про це повідомило видання The New York Times.За даними журналістів, цей документ буде підписано лише після інавгурації новообраного президента США Дональда Трампа. Головна причина — дати можливість не Джо Байдену, а саме Трампу оголосити про це вже після вступу на посаду та представити це, як його перемогу.Як зауважили у виданні, українці використовують різні методи впливу на обраного президента, щоб налагодити міцний зв'язок із Трампом та його командою. Наразі ж українські чиновники намагаються привернути увагу нового лідера Америки акцентуючи на тому, що Україна має багатства у вигляді природних ресурсів."Україна має родовища 20 ключових мінералів, таких як кобальт і графіт, сукупна вартість яких оцінюється в 11,5 трильйона доларів. У країні зосереджено третину доведених запасів літію в Європі — це важливий компонент для акумуляторних батарей, який може бути цікавим для бізнесу електромобілів Ілона Маска, союзника Трампа", — йдеться у статті. Нагадаємо, раніше видання NBC News заявляло, що команда новообраного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа обговорила з Білим домом та представниками України шляхи для "припинення війни" з країною-агресоркою Росією.

У вівторок, 26 листопада, офіційний Ізраїль та ліванське угруповання "Хезболла" узгодили домовленість про припинення вогню. Однак відповідатиме силою у випадку порушення домовленостей. Про це повідомило видання The Times of Israel із посиланням на заяву прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу. "Якщо "Хезболла" порушить угоду та спробує переозброїтися, ми завдамо удару. Якщо вона спробує відновити терористичну інфраструктуру поблизу кордону, ми атакуємо. Якщо вона випустить ракету, якщо вона прокопає тунель, якщо вона привезе вантажівку з ракетами, ми атакуємо", — зазначив він. Ізраїльський прем’єр-міністр також запевнив, що "його країна має намір виконувати угоду про припинення вогню з бойовиками". За словами Нетаньягу, він винесе пропозицію щодо припинення вогню у Лівані на остаточне затвердження повного складу Кабінету міністрів. І тривалість припинення вогню "залежатиме від того, що відбудеться в Лівані". Він уточнив, що є три причини, "щоби погодитися на припинення вогню". "Перша — зосередитися на іранській загрозі. Друга — дати військам можливість відпочити та поповнити запаси зброї. Третя — ізоляція бойовиків ХАМАСА, які залишаться одні на полі бою і на них чинитиметься великий тиск", — пояснив ізраїльський лідер. Військово-політичний кабінет Ізраїлю затвердив угоду про припинення вогню в Лівані, вона набуде чинності в середу, 26 листопада. Раніше ізраїльські чиновники заявляли, що "угода про припинення війни наближається, хоча деякі питання залишаються нерозв’язаними". Два високопоставлених ліванських чиновників висловлювали стриманий оптимізм, навіть попри те, що Ізраїль продовжує обстріли з авіації, а "Хезболла" — ракетні удари. Нагадаємо, що пропозицію США, висловлену декілька днів тому, щодо припинення вогню Ізраїлю та ліванського угруповання "Хезболла" підтримав також Іран.

Рашисти використовують українські стратегічні бомбардувальники, які Київ передав Москві в межах угоди між урядами двох країн 1999 року в обмін на погашення заборгованості за спожитий російський газ. Про це повідомили "Схеми", проаналізувавши серійні номери літаків в угоді тих часів, яку розшукали в архіві, даних з міжнародних авіареєстрів і співставлення з номерами бомбардувальників, які використовує Росія. Щонайменше шість переданих літаків Ту-160 перебувають у бойовому складі російської армії. Також журналісти встановили російських льотчиків, яких у Росії призначили керувати переданими українськими бомбардувальниками та яких нині українська розвідка називає причетними до масованих ракетних ударів по Україні. Загалом "Схеми" ідентифікували десять українських стратегічних літаків, переданих Україною до Росії. Це Ту-160, яким у Росії присвоїли нові назви: "Микола Кузнецов" (раніше це був український літак з бортовим номером "10"), "Василь Сенько" ("11"), "Олександр Новиков" ("12"), "Володимир Судець" ("15"), "Олексій Плохов" ("16"), "Андрій Туполев" ("18"), "Ігор Сікорський" ("22"). Серед них щонайменше шість бортів — нині у бойовому складі армії Росії. Серед переданих владою України літаків "Схеми" також виявили три Ту-95МС: це "Красноярськ", "Севастополь", "Ізборськ" — такі нові назви українські бомбардувальники отримали в Росії. "Схеми" розшукали в архіві угоду між Кабінетом міністрів України на чолі з Валерієм Пустовойтенком і урядом Росії за керівництва Володимира Путіна, підписану в Ялті 1999 року. Згідно з нею, Київ передав Москві вісім важких бомбардувальників Ту-160 і три Ту-95МС, а також 575 крилатих ракет Х-55. За це Росія компенсувала Україні борг за російський газ -- на суму 275 мільйонів доларів. Це — визначена вартість переданого обладнання. У розслідуванні журналісти розповіли, що передача літаків та ракет відбулась без погодження Верховної Ради. Крім того, вартість озброєння була заниженою у десять разів — про це сказано у висновках тимчасової слідчої комісії Верховної Ради для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в Збройних Силах України та підриву обороноздатності держави у період з 2004 по 2017 роки. У коментарі "Схемам" другий президент України Леонід Кучма зазначив, що навіть якби стратегічні бомбардувальники залишилися на озброєнні України, це не значно б допомогло в захисті від Росії. "Росія має засоби ППО, здатні протистояти ракетам класу Х-55, у той час, як величезні за розміром та відносно низькошвидкісні бомбардувальники ще у перші дні війни стали б легкою здобиччю російських засобів ураження як у повітрі, так і на аеродромах. Стратегічна зброя навряд чи могла допомогти вирішенню стратегічних завдань України, і вона точно не вписувалася в український масштаб. В нас не було полігонів для випробувань ракет. Ми не мали навіть достатньої для експлуатації цих засобів територіальної протяжності — адже стратегічне озброєння потребує стратегічного простору", — зазначив Кучма. Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський відреагував на масовану дронову атаку на Україну уночі 26 листопада. Він вважає, що такі обстріли можливі лише тому, що агресор обходить санкції через різні схеми. Для того, щоб зупинити ворога, "потрібно більше спільної роботи".

Україна та Литва підписали двосторонню технічну угоду про посилення та розвиток співпраці у сфері охорони здоров’я. Вона стосується реалізації безпекової угоди між країнами, яку узгодили в червні. Про це повідомила прес-служба Міністерства охорони здоров'я (МОЗ). Там зазначили, що відповідний документ підписали міністр охорони здоровʼя України Віктор Ляшко та його литовський колега Аурімас Печкаускас. У відомстві розповіли, що підписання технічного документа сприятиме реалізації ініціатив та інноваційних рішень у медичній сфері. "Крім того, угода передбачає співпрацю у сфері захисту життя та здоровʼя людей, а також сприяння підвищенню рівня громадського здоровʼя й добробуту. Співробітництво також має на меті подолання наслідків у сфері охорони здоровʼя та протидії викликам, спричиненим повномасштабною війною Росії проти України", — йдеться у повідомленні. Відповідно до умов угоди, передбачені такі основні напрями співпраці: обмін знаннями шляхом організації спільних заходів, таких як спільні тренінги, обмін експертами, семінари та проекти, спрямовані на покращення управління кризовими ситуаціями у сфері охорони здоровʼя; співпраця у сфері громадського здоровʼя та профілактики, стабілізації системи охорони здоровʼя, забезпечення скоординованої гуманітарної медичної допомоги; реалізація програм реабілітації та лікування українських військовослужбовців  у медичних та реабілітаційних закладах Литви, посилення реабілітаційного сектору України, посилення співпраці у рамках програми MEDEVAC; посилення та розвиток горизонтального медичного партнерства між закладами охорони здоровʼя; співпраця у напрямі підсилення інституційної спроможності операторів критичної інфраструктури у сфері охорони здоровʼя; поглиблення співпраці у сфері технологізації та диджиталізації системи охорони здоровʼя, телемедицини тощо; сприяння інтеграції України у сферу охорони здоров’я Євросоюзу, у тому числі адаптації законодавства України до нормативно-правової бази ЄС; розширення наявного двостороннього співробітництва між країнами для посилення стійкості до ризиків, повʼязаних із ядерною, біологічною та хімічною зброєю тощо; підсилення України у захисті ІТ-інфраструктури системи охорони здоровʼя від кібератак; долучення до обговорення для подальшого вивчення співпраці у напрямі психологічної кризової допомоги постраждалим від стихійного лиха, отримання та розподіл іноземної гуманітарної допомоги, медичні та немедичні можливості для забезпечення безперервності роботи постачальників медичних послуг тощо. Також у рамках технічної угоди українська та литовська сторони обмінюватимуться інформацією та досвідом, експертами та делегаціями у медичній сфері, змінюватимуть потенціал медичного персоналу, а також сприятимуть участі експертів у конференціях та заходах, що проводяться в обох державах. Нагадаємо, що до лютого 2025 року Литва планує відключити лінії електропередач із Росією та Білоруссю. Річ у тому, що балтійські електромережі синхронізують із мережами західноєвропейських країн.

Глава Кремля Володимир Путін підписав закон про ратифікацію договору про всеосяжне стратегічне партнерство між Російською Федерацією та КНДР. Відповідний документ опубліковано на офіційному порталі правової інформації, пише російський "Интерфакс". Договір був підписаний у Пхеньяні 19 червня 2024 року з метою поглиблення партнерства та стратегічної взаємодії щодо широкого спектра напрямків. Відповідно до супровідних матеріалів до закону про ратифікацію, розвиток відносин всеосяжного стратегічного партнерства між двома країнами відповідає корінним інтересам їхніх народів та робить внесок у забезпечення миру, регіональної та глобальної безпеки та стабільності. Договором, зокрема, встановлено, що у разі виникнення безпосередньої загрози вчинення проти однієї зі сторін акта збройної агресії сторони проводять консультації для координації своїх позицій та узгодження можливих заходів щодо надання допомоги одна одній. "У разі якщо одна зі сторін зазнає збройного нападу з боку будь-якої держави або кількох держав і виявиться у стані війни, то інша сторона негайно надасть військову та іншу допомогу відповідно до статті 51 Статуту ООН та згідно зі своїм законодавством", — йдеться в матеріалах. При цьому РФ та КНДР зобов'язуються не укладати з третіми державами угоди, спрямовані проти однієї зі сторін, а також не допускати використання своєї території третіми державами з метою порушення суверенітету, безпеки та територіальної недоторканності іншої сторони. У договорі також закріплені положення щодо співробітництва з питань встановлення справедливого багатополярного нового світопорядку та створення механізмів щодо проведення спільних заходів з метою зміцнення обороноздатності сторін. Дві країни домовилися співпрацювати у сферах безпеки, економіки, торгівлі, інвестицій, науки й техніки, сільського господарства, освіти, охорони здоров'я, спорту, культури, туризму, охорони навколишнього середовища, запобігання та ліквідації наслідків стихійного лиха. Крім того, сторони підтримуватимуть розвиток міжрегіонального та прикордонного співробітництва, поглиблюватимуть контакти між законодавчими, виконавчими та правоохоронними органами, взаємодіятимуть у боротьбі з міжнародним тероризмом та іншими викликами та погрозами. "У статті 16 Договору містяться зобов'язання сторін протидіяти застосуванню односторонніх примусових заходів, запровадження яких вони вважають незаконним та суперечливим Статуту ООН та нормам міжнародного права", — йдеться у матеріалах. Крім того, Росія та КНДР зобов'язуються утримуватися від приєднання до заходів або від підтримки заходів будь-якої третьої сторони, якщо вони зачіпають або спрямовані на одну зі сторін, її осіб або їх власність, що перебуває під юрисдикцією такої третьої сторони, товари, що походять з однієї сторони, призначені для іншої, або роботи, послуги, інформацію, результати інтелектуальної діяльності, що надаються постачальниками іншої сторони. Москва і Пхеньян також домовилися робити зусилля для усунення або мінімізації прямого та непрямого впливу подібних заходів у разі їх введення щодо однієї зі сторін. Договором торкаються питання співпраці у сфері міжнародної інформаційної безпеки. Визначено, що сторони виступають за рівні права для держав в управлінні мережею "Інтернет", а також проти зловмисного використання інформаційно-комунікаційних технологій, сприяють взаємному спілкуванню між народами сторін, зміцнюють координацію у справі протидії дезінформації та агресивним інформаційним кампаніям, зазначається у супровідних матеріалах. Договір набирає чинності з дати обміну ратифікаційними грамотами. З цієї ж дати припиниться дія Договору про дружбу, добросусідство та співробітництво між Росією та КНДР від 9 лютого 2000 року. Нагадаємо, в серпні координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі заявляв, що військова співпраця Росії з Північною Кореєю несе загрозу не лише Україні, а й для держав Тихоокеанського регіону. Кремль у нинішній ситуації нагально потребує допомоги союзників.

У перші дні повномасштабного вторгнення країна-агресорка Росія пропонувала Україні підписати так звану "мирну" угоду. Однак документ радше нагадував вимогу до капітуляції, аніж договір про справедливий мир. Про це повідомив проект "Система", який є підрозділом розслідувань видання "Радіо Свобода", посилаючись на проект договору, який опинився у розпорядженні редакції. За даними розслідувачів, документ мав назву "Договір про врегулювання ситуації в Україні та нейтралітет України" і був датований 7 березня 2022 року. Це є свідченням того, що його Москва склала вже за 11 днів після початку великої війни. Документ передали представникам Києва під час третього раунду переговорів в Біловезькій пущі в Білорусі. "Запропонована Росією угода проливає світло на мету очільника Росії Володимира Путіна щодо повномасштабного вторгнення в Україну, від жодної з яких він публічно не відмовився і яких, як він неодноразово наголошував, він має намір досягти", -- йдеться у повідомленні. Які вимоги до України виснула РФ у "мирній" угоді Документ, який представники держави агресорки передали Україні, налічував 10 сторінок. З них: шість сторінок -- основного договору та чотири -- додатків. Серед вимог, які агресор озвучив нашій державі, було: скорочення чисельності української війська до 50 000 осіб, включаючи півтори тисячі офіцерського складу; агресор пропонував Україні "не розробляти, не виробляти, не купувати та не розміщувати на своїй території ракетні озброєння будь-яких видів базування з дальністю стрілянини понад 250 кілометрів"; Україна мала "визнати незалежність так званих Донецької та Луганської "республік" межах своїх адміністративних областей; Україна мала взяти на себе витрати на відновлення інфраструктури Донбасу, зруйнованої з 2014 року; скасування всіх санкцій, як українських, так і міжнародних, а також відкликання всіх міжнародних позовів, поданих з 2014 року; надання російській мові статусу державної та відновлення всіх майнових прав Української православної церкви (Московського патріархату); легалізація в Україні радянських та комуністичних символів. "Угода залишила б Україну дуже вразливою, оскільки російські війська залишалися б на місці, а Київ не мав би можливості захищатися чи шукати підтримки безпеки з боку Заходу. Києву довелося б платити за відновлення Донбасу", -- зауважили журналісти. Зміни тексту угоди  У ході перемовин між українською та російською сторонами, які тривали у перші місяці повномасштабного вторгнення, змінювався і текст, запропонованої Кремлем угоди. До того ж, як наголосили розслідувачі, обидві сторони навіть зблизилися у деяких питання. Так, Москва та Київ "статус Криму залишили б для майбутніх переговорів, а російські вимоги щодо змін у законодавстві щодо мов та гострих історичних суперечок відійшли б на задній план". Проте, згідно з останньою версією так званого "мирного" договору між обома сторонами точилися дискусії щодо чисельності українського війська. Так, Київ наполягав на тому, що наша армія має налічувати 250 тисяч солдатів, а от Москва була згодна максимум на 85 тисяч. Тому консенсусу у цьому пункті угоди так і не було досягнуто. Також, як розповів співрозмовник проекту, знайомий з перебігом переговорів, у ході перемовин, окрім обговорення вже наявних пунктів угоди, країна-агресорка висувала ще й нові умови. Зокрема, РФ вимагала, аби Україна відновила постачання води до Криму. Проте згодом росіяни самі ж і дали задню у цьому питанні, адже у разі його ухвалення, московські війська, які контролювали територію навколо каналу, мали б покинути її, щоб Україна могла "повернути воду в Крим". Крім того, Кремль вимагав, щоб Збройні сили України склали зброю та повернулися до казарм. Своєю чергою українська сторона висунула агресору аналогічну вимогу, що неабияк здивувало російських чиновників. Відтак, згоди у цьому питанні також досягнуто не було. "Якби договір був підписаний, його остаточний вигляд у квітні був би лише м’якшим варіантом капітуляції України", -- наголосив старший науковий співробітник програми Росії та Євразії Фонду Карнегі за міжнародний мир Ерік Чіарамелла у коментарі журналістам. Розслідувачі зауважили, що наступні версії договору, які обговорювалися між Україною та РФ, також включали й пункт про заборону на членство в Північноатлантичному альянсу. Проте цю умову не готові виконати, ані Київ, ані НАТО. Нагадаємо, 16 жовтня президент Володимир Зеленський у залі Верховної Ради представив План перемоги України. Він складається з п'яти пунктів та містить три таємні додатки. Під час свого виступу у парламенті президент заявив, що для завершення війни у 2025 році потрібна підтримка Плану перемоги України з боку партнерів. При цьому Російська Федерація має бути присутньою на наступному Саміті миру. Як відомо, План перемоги, який запропонував Зеленський, містить п’ять пунктів: перший — геополітичний, що полягає у негайному запрошенні України до НАТО, наступні два — військові, четвертий — економічний і п’ятий — безпековий. Перші чотири призначені на час війни, щоб її завершити, а п’ятий — на післявоєнний період. Зеленський уже презентував деталі плану у США та Європі.

Тривають перемовини Угорщини й України щодо всеосяжної угоди про співпрацю між країнами. Однак пункту про українське членство в НАТО там не передбачається. Таку заяву зробив представник Міністерства закордонних справ Угорщини Мате Пачолай, якого цитує видання Magyar Nemzet. Він натомість акцентував на тому, що важливою частиною всеосяжної угоди про співпрацю з Україною має стати "відновлення прав угорської меншини". "Водночас під час переговорів ми дали зрозуміти українській стороні, що намір України вступити до НАТО не може бути частиною цієї угоди", — наголосив Пачолай. Представник угорського зовнішньополітичного відомства зазначив, що позиція угорського уряду щодо вступу України до НАТО не змінюється. Будапешт вважає, що це нібито спричинить початок Третьої світової війни. Така заява дещо відрізняється від слів українського президента Володимира Зеленського, який казав, що частиною такого документа стануть питання безпеки, зокрема, вступ України до НАТО. За його словами, Київ пропонує, щоби Будапешт "просто не блокував" українське членство в Північноатлантичному альянсі. Однак з угорського боку звучать заяви про повне несприйняття можливого приєднання України в НАТО Раніше Зеленський підтверджував інформацію про підготовку двостороннього документа з Угорщиною. Таким чином, за його словами, планується "прибрати непорозуміння чи виклики сучасності та минулого". Нагадаємо, 26 жовтня стало відомо, що Угорщина й надалі блокує виділення допомоги Україні на понад шість мільярдів євро. У Європейському Союзі вирішили обійти вето. Однак Франція та Німеччина не підтримали таку пропозицію.

Угорщина та Україна готують двосторонній документ про відносини між двома державами. Він містить пункт щодо вступу нашої країни до Північноатлантичного альянсу. Таку заяву на зустрічі з керівниками громад та районів Закарпаття зробив президент України Володимир Зеленський. "На сьогодні від вашої роботи та завдяки, в принципі, зв'язками й діалогу вашому з Угорщиною, країною, з угорцями Угорщини, я думаю, можна зробити серйозний внесок, це геополітичний внесок, це є частина внутрішнього плану щодо сусідства і щодо діалогу близького із сусідами й важливо - результативного. Тому дуже важливий ваш діалог з угорцями", — наголосив глава держави. Зеленський також зауважив, що Угорщина — одна з тих країн, яка може частково блокувати План перемоги України. Президент переконаний, що українці подолають будь-яку блокаду Будапешта, але, за словами Зеленського, "дуже хочеться, щоб йшла Україна до перемоги без блокад від сусідів, а навпаки з їх допомогою". "Сьогодні готується двосторонній документ. Ми дуже хотіли б мати двосторонній документ між Україною та Угорщиною. Там багато речей. Прибрати непорозуміння або якісь виклики сучасності, майбутнього й історичні, і минулого. Щоб не порушувати питання меншин", — сказав Зеленський. За словами українського лідера, у двосторонньому діалозі та документі є пункт, який торкається питань безпеки, а саме вступу України в НАТО. Київ просить Будапешт не блокувати запрошення до Альянсу. "Тобто не підтримувати, не голосувати за нас, а не блокувати. Сьогодні цей пункт є в наших пропозиціях, ми б дуже хотіли, щоб Угорщина не блокувала навіть пункт такий. Для нас це важливо", — резюмував Володимир Зеленський. Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський заявив під час зустрічі з журналістами, що вступ України до Північноатлантичного альянсу підтримує більшість країн НАТО. Проте в декількох держав залишається стримана позиція. За даними Politico, сім країн-членів НАТО не підтримують запрошення України до вступу в Північноатлантичний альянс. У цьому списку є навіть такі наші союзники, як Сполучені Штати Америки та Німеччина.

У суботу, 26 жовтня, офіційні делегації України й Індії провели зустріч, на якій обговорили перспективи співпраці країн у сфері оборонної галузі промисловості. Зараз визначається проблематика та курс, за яким рухатимуться партнери. Про це повідомила прес-служба Міністерства з питань стратегічних галузей. Там зазначили, що в переговорах узяли участь міністр із питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін і посол Республіки Індія Раві Шанкар, а також військово-морський аташе Сантош Белліаппа. Під час зустрічі обговорювали перспективи українсько-індійської співпраці у сфері оборонної галузі промисловості. Міністр зазначив, що Індія є стратегічним партнером для України. "Україна відкрита до розширення географії партнерств в оборонній галузі, ми готові розглядати різні форми співпраці. На цьому етапі важливо вивчити можливості та потреби оборонних галузей обидвох наших країн, визначити проблематику та курс, яким ми будемо рухатися", — сказав Герман Сметанін. Посол подякував українському міністру за його зусилля. "Я вітаю пропозицію щодо розширення співпраці у сфері оборонних промисловостей та запевняю Міністра у підтримці з боку Посольства у визначенні конкретних пропозицій", — зазначив Раві Шанкар. Нагадаємо, 19 вересня агенція Reuters повідомляла, що артилерійські боєприпаси виробництва Індії потрапляють до Збройних сил України через країни Європейського Союзу. При цьому Росія протестує, а Індія не реагує на такі постачання.

Україна та Болгарія розпочали переговори про підписання двосторонньої безпекової угоди. Вже узгоджено подальший графік перемовин, щоб якнайшвидше підготувати фінальний текст угоди. Про це повідомили в Офісі президента України. Там розповіли, що заступник керівника відомства Ігор Жовква провів перший раунд переговорів з болгарською стороною щодо укладення двосторонньої безпекової угоди. Це відбувається за дорученням президента України, а також на виконання Спільної декларації G7. Україна та Болгарія розпочали роботу над проектом документа й узгодили його ключові положення. "Україна вже уклала 27 угод на виконання Спільної декларації "Групи семи". Дуже важливо мати такий документ із Болгарією як нашим стратегічним партнером у Чорноморському регіоні", — наголосив Ігор Жовква. Сторони узгодили подальший графік перемовин, щоб якнайшвидше підготувати фінальний текст угоди. Як відомо, у вересні міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час зустрічі з прем’єр-міністром Словаччини у Братиславі Робертом Фіцо й очільником словацького МЗС Юраєм Бланаром запропонував укласти між державами двосторонню безпекову угоду. Поки що на офіційному рівні справа не зрушилася з місця. Нагадаємо, що наприкінці серпня Україна та Чорногорія розпочали консультації для підписання двосторонньої угоди про гарантії безпеки. Документ допоможе посилити співпрацю між двома країнами.

У понеділок, 21 жовтня, Україна та Франція підписали грантову угоду про сприяння відновленню та підтримку критичної інфраструктури, а також пріоритетних секторів економіки України. Йдеться про загальну суму у 200 мільйонів євро. Про це повідомив "Інтерфакс-Україна". Журналісти зазначили, що підписи під документом поставили перша віце-прем'єр-міністерка, міністерка економіки України Юлія Свириденко та посол Французької Республіки в Україні Гаель Вейсьєр. "Це 200 мільйонів грантів, які зможуть використати компанії у Франції та в Україні та місцеві органи влади для підтримання критично важливої інфраструктури та гірничодобувних робіт в Україні. Отже, міжурядову угоду підписано 7 червня. Сьогодні ж ми підписуємо угоду про фінансування", — сказав Вейсьєр під час підписання угоди в Києві. Він пояснив, що наразі проекти для фінансування обговорює українська сторона, щодо них ухвалюють рішення, після чого їх прийме французька сторона. Незабаром після цього ці кошти можна буде використовувати. За словами посла Франції, реалізація проектів може розпочатися цього року, за декілька тижнів. "Представлено багато проектів на суму понад 700 мільйонів євро, а є лише 200 мільйонів євро. Це означає, що французькі компанії готові бути тут активними, взаємодіяти з Україною, вони вірять у майбутнє України, як і ми. Тож це дуже надихає. Це дуже добре", — наголосив Вейсьєр. Своєю чергою, Свириденко зазначила, що наразі не може назвати конкретних договорів, які реалізовуватимуться в межах угоди, оскільки треба дочекатися їх затвердження французькою стороною. За її словами, з українського боку учасниками договорів у межах угоди будуть переважно міністерства як центральні органи виконавчої влади, які ініціювали проекти. Водночас вона наголосила, що всі проекти в межах підписаної угоди спрямовані на розмінування території України, а також сферу охорони здоров'я, підтримання критичної інфраструктури, водопостачання та енергетики. "За домовленістю сторін, з огляду на всі ці виклики, пов'язані з енергетикою, ми хочемо, щоби щонайменше 60 мільйонів євро з цієї суми спрямували на підтримання енергетики та реалізацію проектів водопостачання", — констатувала Свириденко. Нагадаємо, що 19 жовтня Володимир Зеленський подякував Франції за підтримку Плану перемоги. Український президент закликав працювати з іншими партнерами для спільного бачення щодо завершення війни.

Україна домовилася з Німеччиною про негайне посилення системи протиповітряної оборони. Таким чином вдається досягати конкретних кроків для захисту цивільного населення та критичної інфраструктури. Про це заявив міністр оборони України Рустем Умєров, опублікувавши відповідний допис у своїх соціальних мережах. "Досягаємо конкретних кроків, які забезпечать захист цивільного населення й об’єктів критичної інфраструктури", — наголосив він. Умєров додав, що на засіданні міністрів оборони G7 підписали важливу угоду з Німеччиною щодо негайних дій з посилення системи протиповітряної оборони України. "Угода передбачає домовленості, згідно з якими країни-підписанти робитимуть внески у спільні проекти або фінансуватимуть власні проекти, спрямовані на зміцнення спроможностей протиповітряної оборони Збройних сил України", — пояснив український міністр. Він зауважив, що до проекту, крім України, долучаться ще п’ять країн-підписантів: Німеччина, Бельгія, Норвегія, Нідерланди та Данія. "Щиро дякую Німеччині за ініціативу та всім країнам-учасницям за сильний внесок у безпеку України. Разом ми наближаємо перемогу!" — підсумував Рустем Умєров. Нагадаємо, міністр оборони України розповів в інтерв'ю Fox News Digital, що фактично кожен десятий українець добровільно вступає до лав Збройних сил України. Тобто після ухвалення закону про мобілізацію темпи поповнення армії стали більшими.

Делегації України та Великої Британії провели третій раунд переговорів про двосторонню угоду, яка передбачає "перехід до сильнішого та глибшого партнерства". Про це повідомив Офіс президента України. "У розвиток домовленостей між президентом України Володимиром Зеленським і прем’єр-міністром Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Кіром Стармером, досягнутих під час нещодавнього візиту очільника держави до Лондона, Україна та Велика Британія провели третій раунд переговорів щодо укладення двосторонньої угоди про перехід до сильнішого та глибшого партнерства", — йдеться в повідомленні. В Офісі українського президента зазначили, що сторони обговорили зміни до проекту документа, погодили його структуру та відзначили суттєвий прогрес у погодженні ключових розділів. "Радий, що ми значно просунулися вперед і погодили низку пріоритетних розділів майбутньої угоди. Це буде історичний договір, що закріпить основні напрями нашої співпраці на тривалий період — від безпеки до економіки, від енергетики до культури й мистецтва", — зазначив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква, який за дорученням Андрія Єрмака очолив українську команду на переговорах. Делегації України та Великої Британії затвердили графік наступних кроків для подальшої роботи над текстом угоди. Як відомо, про наміри укласти угоду про 100-річне партнерство між Україною та Великою Британією йшлося під час візиту у травні колишнього британського міністра закордонних справ Девіда Кемерона. До того ще у січні колишній британський прем'єр-міністр Ріші Сунак заявив, що його країна будує нове партнерство з Україною, розраховане на 100 і більше років. Майбутня угода базуватиметься на положеннях Угоди про політичну співпрацю, вільну торгівлю та стратегічне партнерство від 2020 року та Угоди про співпрацю у сфері безпеки від 2024 року між Україною та Великою Британією. Нагадаємо, що у квітні Україна та Велика Британія підписали важливу угоду в рамках домовленостей про співпрацю у сфері оборонних матеріалів.