# Угода

Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність до прямих перемовин із лідером Кремля Володимиром Путіним та розкрив графік підготовки мирного плану. Ключові документи для підписання можуть бути готові вже у січні 2026 року.Про це глава держави розповів, коментуючи результати обговорень стратегії миру з Дональдом Трампом та європейськими лідерами.Січень — місяць вирішальних зустрічейЗа словами Зеленського, Україна підготувала пакет із шести документів, останній з яких є комплексним планом завершення війни. Цей проект наразі відкритий для пропозицій та коректив з боку США та Європи. Президент пропонує наступний графік реалізації стратегії:початок січня. Зустріч радників лідерів для фіналізації тексту;протягом січня. Велика зустріч на рівні лідерів України, США та Європи."Ми вважаємо, що в січні є можливість зустрітися лідерам Європи, США та України всім разом. Є документи, які будуть точно готові в січні для підписання. Усе залежить від бажання сторін", — наголосив Зеленський.Готовність до розмови з ПутінимОкрему увагу Зеленський приділив питанню прямої комунікації з російською стороною. Він підтвердив Дональду Трампу та партнерам у ЄС, що не має застережень щодо формату переговорів із російським диктатором."Я готовий до будь-якого формату зустрічі з Путіним. Я не боюся будь-якого формату нашої зустрічі. Головне, щоб "рускіє" не боялися", — заявив Зеленський.Глава держави зазначив, що Україна має чітке бачення покрокової стратегії, але для її успішної реалізації необхідна консолідована позиція всіх західних партнерів.Раніше Володимир Зеленський повідомив, що Україна розробляє багаторівневу систему захисту, яка дозволить об'єктивно фіксувати порушення режиму припинення вогню та запобігати російським операціям "під чужим прапором". Ключовим елементом цієї системи стане міжнародна моніторингова місія.Також, за даними Зеленського, українська сторона обговорює питання щодо розміщення американських військ на території нашої країни з лідером США Дональдом Трампом.Нагадаємо, 29 грудня президент Володимир Зеленський заявив, що воєнний стан в Україні буде скасовано лише після закінчення війни та надання сильних гарантій безпеки нашій державі.Як зазначив Зеленський, майбутній основний договір про припинення війни матиме чотири сторони-підписанти, а система безпеки базуватиметься на силі Збройних сил України та юридично зобов'язувальних гарантіях від США. При цьому європейські лідери братимуть безпосередню участь в обговоренні деталей документа з Росією..

Литовський оператор газотранспортної системи Amber Grid уклав новий п'ятирічний контракт із російським "Газпромом". Згідно з документом, транзит природного газу через територію Литви до Калінінградської області РФ триватиме до 31 грудня 2030 року. Про це компанія офіційно повідомила на Вільнюській фондовій біржі Nasdaq, передає LIGA.net.Фінансові умови та обсягиНова угода суттєво відрізняється від попередньої за рівнем прибутковості для литовської сторони. Якщо за контрактом, що завершується наприкінці 2025 року, річний дохід Amber Grid очікувався на рівні 11 мільйонів євро, то на 2026 рік регулятор встановив допустимий рівень доходу вже у 30 мільйонів євро.Основні технічні параметри транзиту:потужність. Передбачено використання до 10,5 мільйона кубометрів газу на добу;принцип "транспортуй або плати". Договір зобов'язує щорічно прокачувати або оплачувати обсяг у 2,5 мільярда кубометрів;суворий облік. Весь об'єм палива фіксується на вході з Білорусі та на виході до Калінінграда, що виключає несанкціоноване використання газу.Обмеження та контекстПопри продовження транзиту, литовське законодавство суворо забороняє будь-яку комерційну торгівлю російським газом на території країни. Литва ще у квітні 2022 року повністю відмовилася від імпорту енергоресурсів із РФ для власних потреб, залишивши лише технічну можливість прокачування газу до російського ексклава. Для Росії цей маршрут залишається критично важливим, оскільки забезпечує Калінінградську область дешевшим паливом порівняно з альтернативними варіантами постачання.Статистика транзитуПротягом останніх років спостерігається тенденція до зростання обсягів прокачування:у 2024 році через Литву було доставлено понад 26 100 ГВт-год газу;порівняно з 2023 роком обсяги зросли на 9,1%, а порівняно з 2022-м — на 11,65%;наразі на калінінградський транзит припадає майже половина (47,2%) від усього обсягу газу, що проходить через литовську ГТС.Нагадаємо, міжнародний арбітражний трибунал, який розглядав у Швейцарії справу про порушення "Газпромом" його контрактних зобов’язань за принципом take or pay, зобов’язав російську корпорацію виплатити 1,37 мільярда доларів на користь "Нафтогазу"..

У суботу, 27 грудня, пізно ввечері президент Володимир Зеленський у розмові з представниками Європейського Союзу, Канади та НАТО обговорив дипломатичні зусилля щодо мирного врегулювання. Також ішлося про найважливіші пріоритети.Про це Володимир Зеленський повідомив у своїх соціальних мережах."Дякую друзям України Марку Карні, Еммануелю Макрону, Александру Стуббу, Фрідріху Мерцу, Джорджі Мелоні, Метте Фредеріксен, Дональду Туску, Діку Схоофу, Йонасу Гару Стере, Ульфу Крістерссону, Антоніу Кошті, Урсулі фон дер Ляєн, Марку Рютте та Джонатану Павеллу за координацію та підтримку", — перерахував він учасників розмови.Він додав, що під час розмови обговорили теперішній дипломатичний трек і найважливіші актуальні пріоритети."Україна цінує всю підтримку. Завтра після зустрічі з президентом Трампом продовжимо розмову", — акцентував український президент.На його переконання, потрібні сильні позиції як на фронті, так і в дипломатії, щоби Путін не зміг маніпулювати й уникати реального і справедливого закінчення війни."Світ має вдосталь сил, щоби гарантувати безпеку та мир. Дякую!" — підсумував Володимир Зеленський.. "Усі учасники розмови погодилися, що ключове значення мають гарантії безпеки для України. Конкретні та надійні. Такі гарантії також означають більшу безпеку для Польщі. Завтра, після зустрічі президентів США та України, ми повернемося до розмови", — заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.Своєю чергою, президент Фінляндії Александр Стубб назвав вдалою розмову Зеленського з європейськими лідерами напередодні його зустрічі з президентом США Дональдом Трампом."Спільна робота над справедливою та тривалою мирною угодою", — прокоментував він.Речник уряду Німеччини зазначив, що під час розмови з Зеленським 11 очільників держав і урядів з Європи та Канади, а також лідери НАТО та ЄС запевнили Україну у своїй повній підтримці та наголосили на відданості тісній співпраці зі США заради міцного та справедливого миру в Україні.Нагадаємо, раніше одним із найважливіших моментів Володимир Зеленський назвав те, що сьогодні оголосили про новий пакет допомоги від Канади, яка виділила 2,5 мільярда канадських доларів для підтримки економіки України..

Кремлю доведеться піти на компроміс щодо вимог, на яких він давно наполягав, зокрема багатьох із тих, що несумісні не лише з останнім 20-пунктним "мирним планом", але й з початковим, що містив 28 пунктів. Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Посол США в НАТО Метт Вітакер заявив 23 грудня в ефірі Fox News, що "м’яч зараз на боці Росії", щоб відповісти на чотири документи, що виникли в результаті нещодавніх переговорів між США, Україною та Європою. Вітакер зазначив, що великі втрати, які російські війська несуть в обмін на "дуже незначні" здобутки на полі бою, не підштовхують Кремль до спроб припинити війну. Кремль вже дав зрозуміти, що не зацікавлений у прийнятті українських чи європейських контрпропозицій до будь-якої мирної угоди, а помічник президента Росії Юрій Ушаков заявив 21 грудня (до публікації 20-пунктового плану), що він "впевнений", що пропозиції, які українська та європейська делегації зробили під час переговорів з делегацією США в Маямі, будуть "досить неконструктивними" і не "покращать" запропоновану тоді угоду про врегулювання. Кремль неодноразово висував вимоги, несумісні з багатьма пропозиціями 20-пунктового плану, і показав, що він не зацікавлений у врегулюванні, заснованому на компромісах, подібних до тих, що, здається, втілені в останньому документі. Російський диктатор Володимир Путін зовсім недавно, 19 грудня, окреслив свою відданість вимогам, які він виклав у своїй промові в червні 2024 року перед міністерством закордонних справ Росії (МЗС): повне виведення України з усіх Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей; відмова України від своїх прагнень до членства в НАТО та зобов'язання щодо нейтралітету; демілітаризація України (вимога Росії щодо обмеження українських військових таким чином, щоб Україна не могла захистити себе), денацифікація України (вимога Росії щодо заміни чинного українського уряду проросійським маріонетковим урядом), міжнародне визнання анексії Росією чотирьох українських областей та Криму в міжнародних угодах; та скасування всіх західних санкцій проти Росії. "Вимоги Путіна від червня 2024 року по суті повторювали його вимоги з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році", — пишуть аналітики.Кремлівські чиновники також стверджували, що Росія та Сполучені Штати досягли порозуміння на основі вимог Путіна від червня 2024 року під час саміту на Алясці у серпні 2025 року, але жодних публічно доступних угод на саміті не було укладено. Постійні посилання Кремля на промову від червня 2024 року та нібито угоди з Аляски демонструють відхилення Кремлем пропозицій, викладених у планах із 28 та 20 пунктів, щодо заморожування нинішніх ліній у Запорізькій та Херсонській областях або в усіх чотирьох областях. Раніше посол Сполучених Штатів Америки у Північноатлантичному альянсі Метью Вітакер заявив, що вже протягом наступних 90 днів можливо буде досягти врегулювання війни та сталого миру в Україні. Вашингтон планує тиснути як на Росію, так і на Україну з метою завершення бойових дій.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський вперше оприлюднив деталі документа про припинення війни. Він озвучив 20 пунктів "мирного плану", який повинен принести мир Україні.Нещодавно прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков заперечив заяви віце-президента Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венса про прогрес у переговорах щодо війни в Україні.Читайте також: Путін тягне час, а Трамп йому дозволяє: що не так із переговорами про кінець війни.

Проведення загальнонаціональних виборів офіційно включено до 18-го пункту майбутнього "мирного плану". Міжнародні партнери наполягають на організації голосування в найкоротші терміни після підписання мирної угоди.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час зустрічі з представниками ЗМІ, пише "РБК-Україна". Глава держави запевнив, що Україна готова до цього кроку за умови забезпечення належного рівня безпеки. Президент припустив, що воєнний стан може зберігатися протягом кількох місяців або пів року після припинення вогню, щоб гарантувати стабільність у перехідний період, поки триватиме процес відведення військ. Зеленський наголосив, що ключовим викликом залишається збереження боєздатності армії та утримання позицій, аби не допустити військових втрат у момент політичних трансформацій."Але найголовніше — не втратити на якийсь термін військо, не втратити позиції. Це дуже небезпечно", — зазначив Зеленський.Наразі обговорюються складні питання щодо подальшої долі мобілізації та можливості часткової демобілізації під час особливого стану. Попередній сценарій передбачає спочатку проведення президентських виборів за умови безпеки, а вже після повного скасування воєнного стану — парламентських та місцевих перегонів. Крім того, не виключається варіант, що голосування відбудеться одночасно із загальнонаціональним референдумом.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський вперше оприлюднив деталі документа про припинення війни. Він озвучив 20 пунктів "мирного плану", який повинен принести мир Україні.Нещодавно прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков заперечив заяви віце-президента Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венса про прогрес у переговорах щодо війни в Україні.Читайте також: Путін тягне час, а Трамп йому дозволяє: що не так із переговорами про кінець війни.

Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон докладає максимум зусиль для пошуку дипломатичного виходу з війни. За його словами, американська сторона зосереджена на пошуку компромісів, які могли б задовольнити обох учасників конфлікту та завершити бойові дії ще до кінця цього року.Про це він заявив на прес-конференції. Коментуючи можливі терміни завершення бойових дій, посадовець зазначив: "Я сподіваюся, що це вдасться зробити цього місяця, до кінця року".Рубіо наголосив, що Білий дім витрачає багато енергії на з'ясування того, чи існують точки дотику, на які сторони готові пристати. Водночас він визнав, що такий швидкий результат може виявитися неможливим, хоча особисто він прагне фіналу війни "якомога швидше". Попри активну роль США у посередництві, Рубіо заявив, що Вашингтон не чинить тиску на Київ. "Ми не можемо змусити Україну укласти угоду. Ми не можемо змусити Росію укласти угоду. Вони мають самі захотіти це зробити", — акцентував держсекретар. Він резюмував, що успіх переговорів — чи відбудуться вони цього тижня, чи за кілька місяців — повністю залежить від волі безпосередніх сторін конфлікту.Раніше Марко Рубіо відзначив суттєві зрушення у переговорному процесі щодо завершення російської агресії проти України. Водночас він зауважив, що сторонам ще належить подолати низку розбіжностей для досягнення остаточного результату. Також повідомлялось, що американського міністра Сухопутних військ Дена Дрісколла усунули від переговорного процесу щодо врегулювання війни в Україні. Це напряму пов’язано з очільником Пентагона Пітом Хегсетом.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, кремлівський диктатор Володимир Путін і начальник Генерального штабу збройних сил Росії Валерій Герасимов продовжують публічно демонструвати свою відданість досягненню початкових воєнних цілей. При цьому вони перебільшують російські здобутки на полі бою..

Сполучені Штати Америки пропонують Україні юридично зобов'язувальні гарантії безпеки. Вони подібні до статті 5 НАТО, хоча й без формального членства в Північноатлантичному альянсі.Про це повідомили журналісти The Wall Street Journal. Вони зазначили, що США пообіцяли Україні захист від будь-якої агресії, намагаючись "вийти з глухого кута" у мирних переговорах.Медійники послалися на офіційних представників США на переговорах у Берліні. За їх словами, такими обіцянками американська делегація намагається схилити українську погодитися на деякі інші пункти "мирного плану".Журналісти зауважили, що це можуть бути гарантії безпеки, подібні на статтю 5 НАТО. Вони передбачатимуть зобов'язання союзників реагувати на нову агресію проти України, але без формального членства в НАТО.Планується, що вони матимуть юридичну силу. Їх, до речі, може схвалити Конгрес США.Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що двосторонні гарантії безпеки від США за статтею 5 НАТО, а також гарантії від європейських партнерів та інших країн — це вже компроміс з боку України.Зеленський додав, що українським бажанням від початку був вступ до НАТО, і це вийшли би реальні гарантії безпеки. Однак такий напрямок деякі партнери в США і Європі не підтримали.За словами співрозмовника медійників, відповідну угоду винесуть на голосування до Конгресу США. Він зазначив, що Вашингтон прагне запропонувати Києву не "порожній чек", а сильну та реальну гарантію безпеки.Нагадаємо, що американський президент Дональд Трамп позитивно оцінив перемовини з європейськими лідерами в Берліні щодо війни в Україні. Він заявив, що мир в Україні "став ближчим, ніж будь-коли раніше"..

Американський президент Дональд Трамп позитивно оцінив перемовини з європейськими лідерами в Берліні щодо війни в Україні. Він заявив, що мир в Україні "став ближчим, ніж будь-коли раніше".Висловлювання президента США Дональда Трампа цитує Clash Report. Свої заяви він зробив під час зустрічі з американськими військовими в Білому домі.Насамперед Дональд Трамп наголосив, що перемовини були "надзвичайно продуктивними"."Ми провели надзвичайно продуктивну бесіду з європейськими лідерами про мир в Україні. Здається, все йде в правильному напрямку. Мир в Україні сьогодні став ближчим, ніж будь-коли раніше", — акцентував президент СШАНа думку аналітиків, така заява підтверджує оптимізм, висловлений у спільній заяві європейських лідерів за підсумками переговорів у Берліні, які наразі продовжуються.Однак Трамп не оминув і того, щоби випустити декілька критичних стріл. При цьому він звинуватив як Росію, так й Україну. Обидві сторони, на його думку, затягують процес."На теперішній момент Росія теж хоче покласти цьому край. Проблема в тому, що всі вони хочуть покласти цьому край, а потім раптом не хочуть. Україна  теж хоче покласти цьому край, а потім раптом не хоче", — висловився Трамп.Він підсумував, що "справи начебто йдуть добре", але, за його словами, розмови вже давно тривають, але ситуація не рухається з місця.Раніше сьогодні журналісти Sky News писали, що американський президент Дональд Трамп залишився задоволеним переговорами між українською та американською делегаціями в Берліні. На його думку, більшість питань вдалося врегулювати.Нагадаємо, що лідери деяких європейських країн та інституцій Європейського Союзу виступили зі спільною заявою, в якій привітали тісну співпрацю між командами президента Зеленського та президента Трампа, а також європейськими командами протягом останніх днів і тижнів..

У Берліні незабаром розпочне роботу офіс, який займатиметься експортом зброї та спільними українсько-німецькими виробничими проектами. Він стане одним із перших таких зразків у світі.Про це Володимир Зеленський повідомив під час прес-конференції на німецько-українському економічному форумі."Упевнений, що Німеччина буде з нами й надалі, я дуже вдячний пану канцлеру — Фрідріху — та більшості німецької політичної спільноти за те, що на цей рік ми маємо необхідну німецьку підтримку", — наголосив він.За його словами, дуже важливо, що Україна у час такої війни не тільки звертається по допомогу та підтримку, але й пропонує спільні проекти, спільне виробництво, спільні результати, які можуть посилити обидві сторони."Звісно, найперше — це оборонне виробництво, і ми робимо максимум, щоби наші оборонні технології йшли на випередження та давали нашим воїнам результати на полі бою", — зауважив український президент.Він додав, що саме в Берліні готується один із перших офісів, який займатиметься експортом зброї та спільними виробничими проектами."Саме Німеччина є одним з найбільших наших торгівельних партнерів в Європі, так буде залишатися й надалі. І це одне з ключових завдань нашого уряду — залучати більше компаній, більше контрактів з Німеччиною", — розповів президент України.Він констатував, що це обʼєднує не тільки українську та німецьку економіки, але й створює основу для ще більшої взаємодії всередині Євросоюзу, бо так чи інакше залучає також сусідів."Українська спільнота в Німеччині є однією з найбільш інтегрованих, і це сотні тисяч людей, які справді поважають країну, яка їх прихистила. Дякую вам за допомогу для наших людей і чітку підтримку України у вступі в Євросоюз", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше сьогодні видання Bloomberg зазначало, що Німеччина планує поглибити свою оборонну співпрацю з Україною, включно з першочерговими можливостями придбання зброї та розвідувальних даних. Такі перемовини тривали паралельно з українсько-американською зустріччю в Берліні..

Німеччина планує поглибити свою оборонну співпрацю з Україною, включно з першочерговими можливостями придбання зброї та розвідувальних даних. Такі перемовини тривали паралельно з українсько-американською зустріччю в Берліні.Про це повідомило видання Bloomberg. Журналісти з’ясували, що уряд канцлера Фрідріха Мерца представив 10-пунктний план оборонної співпраці, з яким ознайомилися аналітики видання."У ньому йдеться про прискорення інтеграції української промисловості в європейський ринок оборонної техніки, а також про включення оборонної техніки українського виробництва", — зазначили вони.Медійники написали, що дві країни розроблять меморандум про взаєморозуміння щодо даних про поле бою України, зокрема, щодо того, як німецькі оборонні технології там працюють."Це дозволить збройним силам і промисловості обидвох країн навчатися та розробляти стратегії на основі реалістичних даних", — йдеться в плані.Також у документі сказано, що військова підтримка України Берліном "значно сприяла розвитку промислового потенціалу та технологічних інновацій у Німеччині, теж підвищуючи безпеку постачання німецьких збройних сил". Окрім того, міститься заклик до створення зв'язкового офісу української оборонної промисловості в Берліні.У неділю після зустрічі в Берліні з делегацією США на чолі зі спецпредставником американського президента Стівом Віткоффом і зятем Дональда Трампа Джаредом Кушнером президент Володимир Зеленський дав зрозуміти, що Україна може прийняти гарантії безпеки від США та Європи як спосіб запобігання майбутній російській агресії та замінити свою довгострокову мету вступу до НАТО."Угода про співпрацю в галузі оборони між Німеччиною й Україною стане частиною таких гарантій безпеки, але не передбачає відправлення німецьких військ після мирної угоди. Німеччина є найбільшим військовим спонсором України в Європі, витративши понад 40 мільярдів євро", — підсумували аналітики видання.Нагадаємо, минулого тижня видання The Wall Street Journal оприлюднило інформацію, що Німеччина проводить активну розробку таємного плану на випадок гіпотетичної війни з Росією. Він передбачає переправлення до 800 тисяч військовослужбовців НАТО до лінії фронту..

Кількість вантажних транспортних засобів в Україні, які використовуються для міжнародних перевезень, з моменту введення у червні 2022 року транспортного безвізу з Європейським Союзом зросла більше, ніж удвічі — до "100 тисяч із копійками".Про це повідомив заступник міністра розвитку громад і територій України Сергій Деркач під час заходу "Інфраструктурний день 2025" від Європейської бізнес-асоціації, його цитує "Інтерфакс-Україна"."Тобто ми за період війни купили вантажних автомобілів більше, ніж їх куплено за всі роки незалежності. Щоби ви зрозуміли просто, як зріс ринок вантажних автомобільних перевезень", — наголосив він.Щодо кількості перевезень, то, за словами Деркача, вона сильно зросла 2023 року, тоді як цього року "трошки зменшується кількість перевезень, але не суттєво"."І це більше через таку економічну ситуацію, а не через те, що морський коридор функціонує", — додав заступник міністра.Деркач наголосив, що щорічне продовження транспортного безвізу було важкою роботою через складні перемовини з окремими країнами."Основна країна, яка вважає Україну зараз великим конкурентом на майбутнє, — це Польща, оскільки Польща стала найбільшим автомобільним перевізником в Європі: вони десь тримають 60-65% всього ринку автомобільних перевезень в Європі. І захід українського перевізника на європейський ринок, звісно, він створює якісь ризики для наших сусідніх країн", — пояснив заступник міністра.Він нагадав, що наразі транспортний безвіз із Євросоюзом продовжено до кінця березня 2027 року."Тому ми не переживаємо: наступні 15 місяців ми спокійно живемо в форматі транспортного безвізу", — констатував Деркач.Він наголосив, що ведеться активна робота над виконанням критеріїв Євросоюзу для впровадження після березня 2027 року угоди про безстроковий транспортний безвіз.За його словами, з липня 2026 року всі автомобілі, зареєстровані в Україні, повинні бути обладнані смарт-тахографами. Для цього вже створено необхідну інфраструктуру: видаються смарт-картки, близько 20 компаній ліцензовані на встановлення та сертифікацію тахографів. А перевізникам рекомендують встановлювати смарт-тахографи навіть на автомобілі, куплені до липня, щоб уникнути подвійних витрат у майбутньому.Крім того, зазначив Деркач, для доступу до ринку міжнародних перевезень компанії повинні відповідати трьом критеріям ЄС: мати доброчесну ділову репутацію, фінансову незалежність та професійність."Ми зараз якраз встановлюємо критерії (доброчесності). Плануємо, що за замовчуванням всі українські компанії доброчесні та мають хорошу ділову репутацію. Якщо компанія з часом здійснює купу порушень (критеріїв), їй може бути присвоєний статус недоброчесної, тоді компанія втратить можливість, наприклад, виїзду за кордон", — описав перспективи заступник міністра.Нагадаємо, що угода про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та Європейським Союзом стала можливою завдяки ефективній реалізації та її позитивному впливу на економіку й ефективному моніторингу її виконання..

У п'ятницю, 19 грудня, у Варшаві відбудеться перша зустріч президентів України та Польщі Володимира Зеленського та Кароля Навроцького. Сторони обговорять питання безпеки, економіки й історії.Про це заявив прес-секретар польського президента Рафал Лескевич, який опублікував відповідний допис у соціальній мережі Х.За його словами, канцелярія президента Польщі запропонувала українській стороні провести зустріч лідерів 19 грудня у Варшаві."Наразі узгоджуються деталі запланованого візиту. Основні теми переговорів, які відбудуться у Варшаві, стосуватимуться питань безпеки, економіки й історії", — наголосив Лескевич.Сьогодні також президент України Володимир Зеленський анонсував візит до Польщі. Таку заяву він зробив у коментарі журналістам дорогою до Німеччини."Що стосується мого візиту в Польщу: польська сторона нам запропонувала п’ятницю. Я думаю, ми не будемо нічого відтерміновувати. Для нас дуже важливо підтримувати відносини між нами та Польщею", — наголосив він.Очільник держави додав, що Київ вдячний Варшаві за підтримку. Зеленський запевнив, що Україні "дуже важливе добросусідство".Раніше, 25 вересня, Навроцький оголосив про плани зустрітися із Зеленським у Києві. Але цієї зустрічі так і не вдалося організувати.Окрім того, президент Польщі розповідав, що вже мав змогу поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генасамблеї ООН. Він зазначив, що це був короткий обмін люб'язностями, під час якого обидва лідери підкреслили виклики, з якими стикаються обидві країни.Нагадаємо, що в неділю, 14 грудня, в Берліні триває зустріч української й американської делегації. Політичні аналітики називають її однією з найважливіших для мирного врегулювання..

Розвиток прикордонної інфраструктури та спільних проектів є ключовими умовами для розкриття економічного потенціалу українсько-румунської співпраці. Насамперед ідеться про прикордонні регіони Чернівецької та Закарпатської областей.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на заяви учасників панелі Connecting Economies: Cross-border Infrastructure and the Power of Partnership на форумі з відбудови України в Бухаресті.Дискусію модерував старший асоційований експерт New Strategy Center (Румунія) Богдан Берняґе. У панелі взяли участь голова повітової ради Сучави (Румунія) Георґе Шолдан, заступник голови Чернівецької обласної ради Михайло Павлиюк і перший заступник голови Закарпатської обласної ради Андрій Шекета.За словами учасників, економічне партнерство Чернівецької області з Румунією має стратегічне значення: понад 20% зовнішньоторгівельного обороту регіону припадає на Румунію.Значний потенціал для поглиблення співпраці існує в галузі деревообробки, де сировинна база Чернівеччини може поєднуватися з переробними потужностями румунської сторони. Окремо відзначено можливості для розвитку спільних проектів у сферах ІТ, туризму, сільського господарства та транспорту."Наші регіони вже тісно пов’язані торгівлею, наступний крок — переходити від простого експорту сировини до спільних виробничих ланцюгів", — зазначив Павлиюк.Щодо Закарпаття учасники наголосили, що відбудова регіону тісно пов’язана з його довгостроковим розвитком і поглибленням зв’язків із Румунією. Попри те, що область має найдовший відтинок спільного кордону з цією країною, прикордонна інфраструктура залишається недостатньо розвиненою, а низка пунктів пропуску працює нижче від потенційної пропускної спроможності.На думку Шекети, цільові інфраструктурні інвестиції — у дороги, залізничні підходи та модернізацію пунктів пропуску — є необхідною умовою для поліпшення сполучення між Закарпаттям і Румунією та повнішого використання можливостей транскордонної співпраці.За підсумками обговорення учасники дійшли висновку, що розвиток спільних проектів і модернізація прикордонної інфраструктури здатні посилити економічну інтеграцію прикордонних регіонів, а також створити додаткові можливості для бізнесу та зайнятості по обидва боки кордону.Нагадаємо, що 7 листопада президент Володимир Зеленський провів телефонні перемовини з лідером Румунії Нікушором Даном. Розмова була "продуктивною"..

Європейські чиновники дедалі більше стурбовані тим, що Росія може використати мирну угоду в Україні, укладену за посередництва США, що відкриє шлях для повторного вторгнення на територію постраждалого від війни східного Донбасу.Про це повідомляє Bloomberg.За словами людей, знайомих з цим питанням, побоювання, яке стало головним каменем спотикання в нещодавніх переговорах, полягає в тому, що план США щодо демілітаризованої зони дасть Кремлю прикриття для розгортання таємних сил у спірному районі. За їхніми словами, Москва може потім використовувати гібридну тактику, включно з так званими операціями під чужим прапором, щоб підірвати гарантії безпеки США та створити передумови для нового вторгнення.Майже через чотири роки після повномасштабного нападу Росії контроль над територією є центром складних переговорів між Вашингтоном, Києвом та Москвою, оскільки офіційні особи поступово наближаються до угоди. Москва вимагає виведення українських військ зі східних Донецької та Луганської областей, включно з територіями, які Росія не контролює, тоді як Київ відмовляється поступатися територією.Деталі переговорів не уточнюються. Президент України Володимир Зеленський заявив, що США обговорювали перетворення Донбасу на "вільну економічну зону" під спеціальною адміністрацією, тоді як Росія обрала "демілітаризовану зону". Цього тижня Зеленський запропонував провести референдум щодо потенційних територіальних рішень для цього регіону.Але Росія може скористатися будь-яким виведенням українських військ з територій, що контролюються Києвом, повідомили знайомі на умовах анонімності, оскільки переговори відбуваються за зачиненими дверима. Тому головним завданням Європи на найближчі дні та тижні є забезпечення того, щоб будь-яка мирна угода не містила російського троянського коня.Хоча президент Росії Володимир Путін, ймовірно, зберігає свої максималістські цілі в Україні, ключове питання полягає в тому, чи продовжує Москва відкидати будь-яку мирну угоду, чи тактично підтримує спроби Америки досягти згоди в найближчі тижні, кажуть знайомі джерела. Окрім потенційної можливості використання мирної системи з її звичним арсеналом гібридних атак, ще одним ризиком є ​​втручання Москви у публічний референдум чи вибори, які можуть відбутися після мирного врегулювання, сказали вони.Пітер Рікеттс , колишній радник Великої Британії з національної безпеки, заявив, що європейці мають рацію, що їх непокоїть пропозиція США щодо демілітаризованої зони. Як тільки увага Америки перемкнеться на щось інше, Путін зможе "створити інциденти як привід" для вторгнення, наприклад, захистити російськомовних."Це зробить решту України вразливою до наступного російського наступу", — сказав Рікеттс. "Тож це не просто технічний момент, а фундаментальне питання — для України та для європейської безпеки".Статус демілітаризованої зони та хто її патрулюватиме, незрозумілий, заявили деякі союзники України. Американські перемовники говорили про те, що регіон перебуває під спеціальним управлінням, але також запропонували визнати Донецьк і Луганськ, які становлять загрозу для Донбасу, де-факто російськими, разом із Кримом. Два частково окуповані регіони на заході, Запорізька та Херсонська, будуть заморожені вздовж нинішньої лінії зіткнення.Помічник Кремля Юрій Ушаков, видається, підтримав ідею демілітаризованої зони, припустивши, що замість контролю над цією територією російські війська можуть розмістити там національну гвардію або поліцію. За словами європейських чиновників, така пропозиція буде вважатися непрацездатною для України та її союзників.Зі свого боку, Київ послідовно відмовлявся поступатися територією та прагнув герметичних гарантій безпеки, які б нагадували механізм взаємної оборони НАТО, відомий як стаття п'ята. Раніше цього тижня він заявив, що його головною метою було з'ясувати, що готові запропонувати західні союзники."Є одне питання, на яке я — і всі українці — хочемо отримати відповідь", — сказав Зеленський Bloomberg News у понеділок. "Якщо Росія знову розпочне війну, що робитимуть наші партнери?"Нагадаємо, видання The Washington Post 12 грудня повідомило, що секретар РНБО в закритому форматі зустрічався з керівництвом ФБР. Ці переговори додали нового рівня невизначеності до мирних ініціатив щодо війни Росії проти України.Також повідомлялось, що 12 грудня відбулася відеоконференція у форматі радників з національної безпеки за участю України, Сполучених Штатів Америки та європейських партнерів. Обговорили подальшу синхронізацію позицій, безпекові питання та наступні кроки у роботі над "мирним планом".За даними Financial Times, під час переговорів за участі Сполучених Штатів Америки та європейських країн активно обговорюється пункт, згідно з яким Україна в разі укладення мирної угоди та припинення війни вступить в Європейський Союз до 1 січня 2027 року..

Переговори між Україною, США та Європою щодо надання безпекових гарантій Україні суттєво просунулися. Високопоставлений американський чиновник підтвердив готовність адміністрації президента Дональда Трампа надати Україні юридично зобов'язальні гарантії безпеки, які будуть ґрунтуватися на принципі статті п'ятої НАТО і вимагатимуть схвалення Конгресу.Про це повідомляє Axios."Ми прагнемо надати українцям гарантію безпеки, яка, з одного боку, не буде карт-бланшем, але, з іншого боку, матиме достатню силу. Ми готові направити це питання на голосування до Конгресу", — заявив американський чиновник.За його словами, план передбачає укладення трьох окремих угод: про мир, гарантії безпеки та реконструкцію. Ці останні переговори вперше надали українській стороні "повноцінне бачення наступного дня" після війни. Посадовець наголосив, що переговори щодо післявоєнного пакета економічної допомоги та відновлення також йдуть успішно: "Коли люди бачать, що вони отримають, а не лише те, що вони збираються віддати, вони більш охоче рухаються вперед".Згідно з поточною пропозицією, війна завершиться збереженням суверенітету України над 80% її території. Країна отримає "найбільшу та найсильнішу гарантію безпеки, яку коли-небудь мала, та дуже значний пакет відновлення".Проте, низка європейських лідерів радять Президенту Зеленському не поспішати з угодою, що передбачає поступки територіями, які Україна не втрачала на полі бою. Крім того, залишається незрозумілою позиція Росії щодо готовності прийняти ці пропозиції США. Зеленський, зі свого боку, 11 грудня повідомив, що американська сторона прагне досягти "повного порозуміння" щодо плану до Різдва.Нагадаємо, видання The Washington Post 12 грудня повідомило, що секретар РНБО в закритому форматі зустрічався з керівництвом ФБР. Ці переговори додали нового рівня невизначеності до мирних ініціатив щодо війни Росії проти України.Також повідомлялось, що 12 грудня відбулася відеоконференція у форматі радників з національної безпеки за участю України, Сполучених Штатів Америки та європейських партнерів. Обговорили подальшу синхронізацію позицій, безпекові питання та наступні кроки у роботі над "мирним планом".За даними Financial Times, під час переговорів за участі Сполучених Штатів Америки та європейських країн активно обговорюється пункт, згідно з яким Україна в разі укладення мирної угоди та припинення війни вступить в Європейський Союз до 1 січня 2027 року..