# Угода

Глобальний альянс із понад 20 міжнародних партнерів утворено задля підтримки дошкільної освіти в Україні. Початковий внесок від Світового банку — в розмірі 30 мільйонів доларів.Про це повідомила прес-служба Міністерства освіти та науки України."Початковий внесок у розмірі 30 мільйонів доларів уже зробив Світовий банк", — ідеться в повідомленні.Там додали, що інвестиції спрямують на розширення інклюзивного доступу до дошкільної освіти, поліпшення практик викладання та умов навчання, зміцнення інституційного та місцевого потенціалу управління системою дошкільної освіти.Зазначається, що Альянс утворено в межах нової ініціативи First Steps Forward, яку запустило Міністерство освіти та науки України."Людський капітал — це найцінніший ресурс кожної країни, і саме дошкільна освіта є ключем до його розвитку. За останні місяці ми зробили важливий крок — ухвалено новий закон про дошкільну освіту, розроблено нормативну базу, яка суттєво трансформує систему. Зі Світовим банком і партнерами ми прагнемо відновити доступ до освіти, втрачений через російську агресію, і збудувати сучасну стійку систему, яка відповідає потребам кожної дитини", — заявив міністр Оксен Лісовий.Основні напрями, які Міністерство освіти та науки України планує втілювати разом із партнерами:розширення й адаптація інфраструктури та моделей послуг з урахуванням безпекових і демографічних реалій;запровадження гнучких форматів (мобільні дитсадки, домашній чи робочий догляд);розширення доступу для всіх дітей, зокрема, дітей з інвалідністю;підвищення якості підготовки педагогів і поліпшення умов праці;залучення батьків і громад до участі в розвитку сфери;запровадження цифрових систем для планування та надання послуг."Одна зі спільних цілей — до 2030 року забезпечити охоплення дошкільною освітою щонайменше 45-50% дітей віком до трьох років і 96% дітей віком від трьох до шести років якісними послугами раннього розвитку — згідно з Барселонськими цілями ЄС", — додали у відомстві.Ініціативу First Steps Forward уже підтримали країни ЄС, провідні фінансові установи, а також міжнародні організації, зокрема, Фінляндія, Бельгія, Литва, Світовий банк, ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО, GPE й інші."Очікується, що альянс розширюватиметься — до нього регулярно приєднуватимуться нові партнери. Зараз Україна має унікальне вікно можливостей для глибинних змін у дошкільній освіті. Запрошуємо зацікавлених партнерів, зокрема, приватний сектор України, долучатися — через обмін експертизою, фінансову підтримку або участь у впровадженні ініціативи First Steps Forward", — заявили в Міносвіти.Нагадаємо, що в Україні від початку цього року набув чинності новий закон "Про дошкільну освіту". Зміни спрямовані на поліпшення якості освітніх послуг і створення комфортних умов для дітей, вихователів і батьків.

Україна підписала угоди про спільне виробництво зброї зі Сполученими Штатами Америки та Данією.Про це повідомив президент Володимир Зеленський. За словами гаранта, наша держава підписала угоду з американською компанією про виготовлення дронів, а також з Данією – про перше спільне виробництво зброї для України за кордоном."Масштабуємо спільне з партнерами виробництво зброї: далекобійної, щоб зменшити російське бажання вбивати, і дронів-перехоплювачів, щоб захистити наших людей", — наголосив очільник держави.До того ж український лідер  подякував партнерам за підтримку українського оборонно-промислового комплексу та розвиток власної оборонної промисловості.Нагадаємо, президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявляв, що США розглядають питання про надання Україні комплексів протиповітряної оборони Patriot. Додамо, за оцінкою аналітиків Інституту вивчення війни, американські системи протиповітряної оборони Patriot залишаються критично важливими для здатності України захищатися від ударів російських балістичних ракет.

У четвер, 3 липня, президент Володимир Зеленський підписав закон про те, що використання природних ресурсів України передбачають виплати з державного бюджету. Це випливає з відповідної угоди зі Сполученими Штатами Америки.Про це свідчить картка законопроекту №13256 про зміни Бюджетного кодексу на сайті Верховної Ради України.Зміни до Бюджетного кодексу потрібні для втілення положення про наповнення американсько-українського інвестиційного фонду відбудови.Внесок України складатиметься з половини коштів, які отримані після набуття чинності угодою від:ренти на видобування корисних копалин (нафта, газ, газовий конденсат та усе, що зазначено в додатку А до угоди) з нових ліцензій;видачі нових спецдозволів на користування надрами;реалізації державної частини продукції за новими угодами про розподіл продукції.Ці гроші зараховуватимуть у спеціальний фонд державного бюджету та перераховуватимуть до Фонду відбудови.Раніше голова Бюджетного комітету українського парламенту Роксолана Підласа назвала такий порядок цифр щодо внесків з боку України: близько трьох мільярдів гривень за п’ять років."Скажімо, якби угоду підписали 2019 року, то саме така сума надійшла би до фонду як внесок України до цього часу", — написала вона.Як відомо, 1 травня Україна та США підписали угоду про створення американсько-українського інвестиційного фонду. Після цього 8 травня Верховна Рада ратифікувала міжурядову угоду. Президент Володимир Зеленський підписав закон 12 травня, завершивши процес ратифікації.Нагадаємо, міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук розповіла, що Україна зняла гриф "Секретно" на певний перелік корисних копалин, в тому числі й критичні мінерали. Така таємничість залишалася пережитком ще з радянських часів.

Україна завершила перемовини з Європейською комісією стосовно основних принципів перегляду поглибленої зони вільної торгівлі після завершення дії автономних торгівельних заходів. Вони запроваджували пільговий режим для українських експортерів до 5 червня 2025 року.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на єврокомісара з питань торгівлі й економічної безпеки Мароша Шефчовича.За його словами, Україна та Євросоюз досягнули принципової згоди щодо перегляду положень про лібералізацію торгівлі в межах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС."Ми раді повідомити, що комісія й Україна погодилися переглянути нашу двосторонню поглиблену угоду про вільну торгівлю після завершення процесу консультацій відповідно до статті 29. Ця угода відкриває нову главу в торгівельних відносинах між Україною та ЄС", — заявив Шефчович.Він розповів, що новий варіант угоди "встановлює довгострокові передбачувані та взаємовигідні рамки, які принесуть користь експортерам, бізнесу та фермерам з обох сторін, а також зміцнить шлях України до членства в ЄС".Угода, зокрема, містить зобов'язання України поступово наблизити свої стандарти сільськогосподарського виробництва до стандартів Євросоюзу до 2028 року, відповідно до умов вступу до ЄС. Раніше у Єврокомісії розповідали, що 6 червня на зміну "торгівельному безвізу" з Україною набули чинності перехідні заходи, які повернуть українських експортерів до тарифних квот у межах наявної зони вільної торгівлі України з ЄС із деякими преференціями.Перехідні заходи діятимуть, поки Україна та ЄС не завершать переговори щодо внесення змін до поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі України з ЄС, нова редакція якої міститиме довгострокові умови для українських експортерів у ЄС, включаючи елементи подальшої лібералізації торгівлі.Нагадаємо, нещодавно перша віце-прем'єрка, міністерка економіки України Юлія Свириденко заявила, що режим вільної торгівлі між Європейським Союзом та Україною зберігається. Проте перестає діяти додаткова лібералізація з боку ЄС у вигляді автономних торгових заходів.

З 2005 року Україна дотримувалася положень Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва та передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення (Оттавська конвенція). Проте вторгнення Росії поставило Україну в нерівну ситуацію, оскільки росіяни не підписували цей документ.Про це заявили в Міністерстві закордонних справ України. Там констатували, що з 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію нашої держави, масове використання нею таких засобів створило асиметричну перевагу для агресора."На час підписання та ратифікації нашою державою Оттавської конвенції такі обставини були відсутні, їх не передбачали", — йдеться в заяві.У МЗС додали, що таким чином Україна опинилася в нерівній і несправедливій ситуації, яка обмежує її право на самооборону, згідно зі статтею 51 Статуту ООН."Україна не єдина, хто постав перед складним вибором між виконанням зобов’язань за Оттавською конвенцією й ефективністю захисту своєї Батьківщини від жорсткого агресора, який нехтує усіма міжнародно-правовими нормами", — зауважили у відомстві.Там уточнили, що збройна агресія Росії проти України вже змусила низку держав — Латвію, Литву, Естонію, Польщу та Фінляндію — переглянути свою позицію й ухвалити спільне політичне рішення щодо виходу з Оттавської конвенції."Міжнародна спільнота має усвідомлювати, що з моменту приєднання України та цих держав до Оттавської конвенції ситуація з регіональною безпекою суттєво погіршилася", — акцентували в МЗС України.Тож, враховуючи безумовний пріоритет оборони нашої держави від жорсткої російської агресії, нашої землі — від окупації, а людей — від жахливих російських звірств, Україна ухвалила непросте, але необхідне політичне рішення про припинення виконання нерелевантних зобов’язань за Оттавською конвенцією."Переконані, що цей крок є необхідним та відповідним рівню загроз, адже йдеться про виживання та збереження України як суверенної, незалежної та вільної держави. В умовах, коли Росія здійснює геноцид з метою знищення України, ми змушені надавати безумовний пріоритет безпеці своїх громадян й обороні держави. Це стосується й участі нашої держави в міжнародно-правових документах і механізмах", — підсумували в Міністерстві закордонних справ України.Нагадаємо, що раніше Україна вийшла із меморандуму про співробітництво в охороні державних кордонів з Білоруссю та Росією. Відповідний указ підписав президент Володимир Зеленський.

Україна зняла гриф "Секретно" на певний перелік корисних копалин, в тому числі й критичні мінерали. Така таємничість залишалася пережитком ще з радянських часів.Про це повідомила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук під час виступі на "Форумі держави та бізнесу: від діалогу до партнерства"."Гриф скасовано, зараз ми завершуємо всі бюрократичні процедури для того, щоби вже повноцінно без цього бар’єру працювати далі з інвесторами та бізнесом", — пояснила вона.Гринчук наголосила, що з допомогою Європейського банку реконструкції та розвитку ведеться також активна робота щодо цифровізації геологічної інформації, бо величезна її кількість перебуває в паперовому вигляді."Зараз проводимо додаткові переговори з DFC для того, щоби розширити цей проект. Ми оцифрували шість тисяч геологічних звітів. Зараз продовжуємо: буквально тиждень тому підписали угоду про другий етап, і наступні 60 тисяч книг із геологічною інформацією оцифруємо в найближчій перспективі", — зазначила міністерка.Вона також зауважила, що спільно з Мінекономіки на основі переліків стратегічної та критичної сировини, визначених в міжнародних документах і угодах, сформовано національні переліки таких мінеральних ресурсів."І підготували також переліки мінералів, угоди щодо яких реалізовуватимемо через аукціони або через угоди щодо розподілу продукції. Дуже сподіваюся, що в найближчі два тижні ми отримаємо рішення в уряді щодо цих дуже важливих документів", — повідомила Гринчук.Міністерка додала, що з осені минулого року ведеться також інтенсивна робота з геологічними службами різних країн — європейських та американських — щодо покращення якості та доступу геологічної інформації в Україні. Наприклад, разом із французькою геологічною службою розробили 3D-модель Завалівського родовища графітуЗгідно із наказом Служби безпеки України №207 від 29 травня цього року, єдиною корисною копалиною, відомості про запаси та можливості видобування якої є таємними, залишається уран, тоді як раніше подібні дані залишалися секретними й щодо золота, платини, алмазів, літію, титану, паладію, цирконію, іридію тощо.Нагадаємо, 19 червня керівник Офісу президента Андрій Єрмак розповідав, що наразі Україна веде підготовку до оголошення конкурсу на розробку літієвого родовища "Добра" в Кіровоградській області. Воно може стати першим проектом у межах співпраці зі США щодо угоди про надра.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив, що його країна підписала торгівельну угоду з Китаєм. Вашингтон також планує укласти з Індією аналогічний договір.Про це американський лідер заявив 26 червня під час свого виступу у Білому домі."Ми щойно підписали угоду з Китаєм", — сказав Трамп.Республіканець також наголосив, що Америка планує підписати таку ж угоду з Індією. При цьому, Трамп заявив, що Америка не обов'язково домовлятиметься зі всіма державами. Деяким країнам будуть надіслані повідомлення, що "тепер ви платите мита 25-45%"."Це простий спосіб зробити це. Однак мої люди не хочуть діяти так. Вони прагнуть укласти більше угод, ніж я б зробив", — резюмував Дональд Трамп.Як відомо, країни до 10 серпня повинні були погодити повноцінну угоду. Інакше митні ставки знову злетять: США можуть підвищити їх до 145%, Китай — до 125%.Цікаво, що Трамп неодноразово погрожував запровадженням різних каральних заходів щодо торгівельних партнерів, щоби скасувати деякі з них в останню мить. Такий непослідовний підхід збентежив світових лідерів і налякав бізнесменів.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Сполучені Штати Америки та Китай погодили угоду про повернення до торгового перемир’я. Крім того, вони домовилися зняти деякі експортні обмеження Пекіна, зокрема, на рідкісноземельні метали.

Швейцарія погодила двосторонню угоду з Україною, яка передбачає співпрацю між країнами у межах програми відбудови.Про це йдеться в заяві уряду Швейцарії."На своєму засіданні 25 червня Федеральна рада схвалила проєкт двосторонньої угоди про співпрацю між Швейцарією та Україною щодо відновлення країни (України – ред.). Проект угоди створить правову основу для більш тісного залучення швейцарського приватного сектору до процесу відбудови України", — йдеться у повідомленні.Наголошується, що угода буде підписана під час Конференції з відновлення України 2025 року, яка відбудеться у Римі. Після підписання Федеральна Рада ініціює процедуру консультацій та подасть відповідне звернення до швейцарського парламенту для ратифікації.В уряді уточнили, що документ дозволить Швейцарії надавати Україні безповоротну фінансову допомогу для закупівлі товарів та послуг у швейцарських компаній для проектів з відбудови. Підтримка буде надаватися переважно в секторах, що є пріоритетними для України, серед них: енергетика, транспорт і мобільність, машинобудування, будівництво, водні ресурси, а також захист від стихійних лих і готовність до них."Угода передбачає, що Україна відіграватиме ключову роль у виборі проектів: вона визначить свої потреби у реконструкції та надасть перелік товарів та послуг, які їй потрібні від Швейцарії. Ці товари та послуги будуть закуповуватися відповідно до швейцарського законодавства про державні закупівлі", — запевнив швейцарський уряд.Нагадаємо, 24 червня Україна та Данія підписали меморандум про спільне виготовлення зброї. Документ підписали міністри оборони Рустем Умєров та Троельс Лунд Поульсен на полях саміту країн Північноатлантичного альянсу у Гаазі.

У вівторок, 24 червня, Україна та Данія підписали меморандум про спільне виготовлення зброї. Документ підписали міністри оборони Рустем Умєров та Троельс Лунд Поульсен на полях саміту країн Північноатлантичного альянсу у Гаазі.Про це повідомила прес-служба Міноборони України."Документ передбачає сприяння розміщенню українських оборонних підприємств на території Данії та інтеграцію оборонних галузей обох країн", — йдеться у повідомленні.За даними відомства, у межах цієї ініціативи уряд Данії надасть Києву 500 мільйонів датських крон для пришвидшення запуску українського виробництва озброєння. Натомість виготовлення української зброї буде здійснюватись на території Данії."Цей документ — перший крок у реалізації ініціативи Build with Ukraine, роботу над якою ми розпочали під час попередньої зустрічі у форматі "Рамштайн", — наголосив  Умєров.Також, за словами Умєрова, відповідна угода — це стратегічний крок для посилення обороноздатності двох країн, зокрема зміцнення логістики постачання, обміну технологіями та інтеграції оборонних секторів України та Данії."Надаючи українським оборонним компаніям можливість розпочати виробництво в Данії, ми створюємо основу для тісної співпраці між оборонними компаніями обох країн. Це також забезпечить Збройним Силам Данії доступ до новітніх технологій та досвіду України", — зазначив міністр Данії.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що оборонно-промисловий комплекс України може виготовляти вісім мільйонів безпілотників у рік. Проте наразі для цього не вистачає фінансування. Він також зауважив, що потенціал нашої оборонної промисловості перейшов за 35 мільярдів євро, що включає 100 тисяч продуктів, від артилерії та традиційних бойових машин до просунутих дронів усіх типів і керованих ракет.

Україна розпочала підготовку до оголошення конкурсу на розробку літієвого родовища "Добра". Це може стати першим проектом у межах співпраці зі Сполученими Штатами Америки.Про це повідомив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак."Україна веде підготовку до оголошення конкурсу на розробку літієвого родовища "Добра" в Кіровоградській області", — йдеться в повідомленні.За його словами, це може стати першим проектом у межах співпраці зі США. Йдеться про угоду, яку раніше підписали між країнами."Радий бачити, що процес іде, та результати наших зустрічей у Вашингтоні тиждень тому перетворюються на конкретні дії", — наголосив керівник Офісу президента України.Він додав, що також сьогодні в Канаді на G7 разом із першою віце-премʼєркою-міністеркою економіки Юлією Свириденко він зустрівся з міністром фінансів США Скоттом Бессентом."Детально проговорили співпрацю. Працюємо далі", — підсумував Андрій Єрмак.Нагадаємо, раніше Forbes повідомляв, що українські природні ресурси є одним із важливих факторів російської військової агресії, який часто залишається поза увагою. Фахівці оцінюють вартість корисних копалин України у приблизно 14,8 трильйона доларів.Нагадаємо, в лютому стало відомо, що Україна планує імпортувати до 800 мільйонів кубометрів газу з Європи в лютому та березні. Це потрібно, аби компенсувати падіння видобутку газу на 40% після російських ударів ракетами та безпілотниками.

Американський президент Дональд Трамп висловив роздратування щодо позиції Європейського Союзу. Йому не сподобалося, що той не запропонував Вашингтону вигідної торгівельної угоди.Про це Дональд Трамп заявив журналістам на борту літака Air Force One. Його цитує видання Politico.Така критика Трампа прозвучала через декілька годин після його першої офіційної зустрічі з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн."Ми ведемо переговори, але я не вважаю, що вони пропонують справедливу угоду. Вони або укладуть вигідну угоду, або просто заплатять те, що ми скажемо", — заявив він.Також американський президент повторив свою давню думку, що Євросоюз створили для того, щоби "завдати шкоди США в торгівлі".У понеділок, 16 червня, Трамп провів свою першу двосторонню зустріч з фон дер Ляєн. У підсумку вони доручили своїм командам "прискорити роботу над укладенням хорошої та справедливої угоди". Раніше, 23 травня, Дональд Трамп заявив про необхідність запровадження 50% мита на імпорт товарів з Європейського Союзу. Він аргументував це тим, що перемовини з ЄС "не просуваються".Уже через декілька днів Трамп погодився відкласти запровадження 50-відсоткових мит на товари з ЄС і продовжити торгівельні переговори до 9 липня після розмови з фон дер Ляєн.Нагадаємо, що раніше президент США Дональд Трамп звинуватив французького лідера Еммануеля Макрона у поширенні некоректної інформації про його достроковий від'їзд із саміту "Великої сімки".

Сполучені Штати Америки скасували раніше заплановані перемовини з Росією. До цього у Кремлі анонсували, що російська й американська делегації планують обговорити "усунення подразників у двосторонніх відносинах".Інформація про скасування переговорів підтвердила представниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова, яку цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси."На сьогодні чергова зустріч у рамках двосторонніх консультацій щодо усунення "подразників" з метою нормалізації діяльності дипломатичних представництв обидвох країн скасована за ініціативою американських перемовників", — зазначила вона.При цьому Захарова додала: Росія очікує, що пауза, взята США у консультаціях із Російською Федерацією щодо роботи посольств, "не стане надто довгою".Раніше американська та російська делегації вже декілька разів зустрічалися й обговорювали різні теми. Щоправда, до надто глобальних висновків чи рішень справа жодного разу не доходила.Діалоги відбувалися у двох форматах. Один із них передбачав обговорення завершення війни Росії проти України, а другий — двосторонніх відносин між країнами. Частіше перемовники торкалися саме другого формату.Останні такі американсько-російські переговори відбулися 10 квітня у Стамбулі. Тоді сторони зосередилися винятково на роботі посольств двох країн.При цьому питання війни Росії проти України на зустрічі перемовники не порушували.Нагадаємо, 6 червня стало відомо, що Російська Федерація висунула умову для подальших переговорів з Україною, офіційно заперечивши загальновизнаний у світі факт викрадення українських дітей.

Президент Словаччини Петер Пеллегріні анонсував візит до Києва. Він розповів місцевим медійникам, що вже повідомив президента України Володимира Зеленського про початок підготовки до поїздки.Про це повідомило словацьке видання Pravda. Журналісти цитують свого президента, мовляв, він не хоче, щоби його візит був лише візитом ввічливості.Натомість, за його словами, політик прагне досягнути певного позитивного змісту для обидвох сторін."Я вже висловив свою позицію Володимиру Зеленському, що ми розпочнемо готувати візит, і я попросив українську сторону надати певний зміст, щоби це не був просто візит ввічливості. Щоби ми могли знайти якийсь позитивний зміст для обидвох сторін, щоби ми послали позитивний сигнал", — пояснив словацький президент.Пеллегріні зауважив, що потрібно дивитися в майбутнє після війни, коли Україна розпочне відбудовуватися та розвиватися."Словаччина, яка розташована на кордоні з Україною, яка розташована на кордоні Європейського Союзу, може отримати від цього користь", — вважає президент Словаччини.За його словами, це насправді може стати величезним поштовхом для ліквідації регіональних відмінностей усередині Словаччини.Варто зазначити, що, коли 1 січня Україна припинила транзит російського газу в Європу, Петер Пеллегріні у знак протесту заявив, що відмовляється їхати з офіційним візитом до Києва.Тоді він заявив, що українські уряд і президент України Володимир Зеленський відмовилися від транзиту газу, таким чином принципово загрожуючи енергетичній безпеці Словаччини.Нагадаємо, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна проситиме відкласти голосування за новий пакет санкцій Євросоюзу проти Російської Федерації до обговорення проблеми постачання газу. Він наголосив, що його народ не повинен страждати через Україну.

Українські виробники заморожених органічних ягід провели понад 20 зустрічей з нідерландськими трейдерами в межах бізнес-місії. Її організували за підтримки трьох швейцарських і міжнародних програм.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit зі посиланням на експертку плодоовочевого ринку Тетяну Гетьман. Вона перерахувала ці програми: Швейцарська програма сприяння імпорту (SIPPO), Програма торгівлі якісними продуктами харчування (QFTP) і Програма з промислового розвитку Організації Об’єднаних Націй (UNIDO)."Нідерландські трейдери дуже тепло нас приймали та надихали тим, як із душею вони розповідали історії своїх бізнесів, яким від 15 до 160 років. Це одразу викликало довіру", — зазначила Гетьман.Вона додала, що серед ключових висновків — важливість якісної презентації продукції, відсутність компромісів щодо ціни чи безпеки постачань, а також низька ймовірність прямих контрактів із супермаркетами.За словами експертки плодоовочевого ринку, раніше певні ускладнення виникали через те, що продажами зазвичай займалися трейдери, часто з офісами у Польщі.Нідерландські партнери очікують довгострокової співпраці та майже не зацікавлені в разових постачаннях.Фахівці стверджують, що зараз попит на заморожену ягоду зростає, особливо на суницю, малину, чорницю та потенційно — лохину, яка могла би замінити канадську."Попри поступовий відхід спеціалізованих органічних магазинів у Європейському Союзі, органічна продукція впевнено виходить у масовий маркет", — підсумувала Тетяна Гетьман.Нагадаємо, аналітики зауважили, що цього тижня на українському ринку продовжується зниження цін на суницю садову. Головна причина — стрімке збільшення пропозиції, але водночас зниження попиту.

У неділю, 15 червня, президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що Іран та Ізраїль мають укласти угоду. Він стверджує, що незабаром вдасться досягнути мир між країнами.Про це Дональд Трамп заявив у відповідному дописі у власній соціальній мережі Truth Social."Іран та Ізраїль повинні укласти угоду, і вони укладуть її, як я змусив укласти угоду Індію та Пакистан, у цьому випадку використовуючи торгівлю зі США", — зазначив він.Американський президент додав, що торгівля використовувалася, щоби внести "розум, згуртованість, і розсудливість у переговори з двома прекрасними лідерами, які змогли швидко ухвалити рішення та зупинитися".Також він згадав, що під час його першого терміну Сербія та Косово, як і впродовж десятиліть, "вели напружену боротьбу". Трамп вважає, що цей конфлікт міг перерости у велику війну, але саме він його зупинив."Я зупинив її (Байден нашкодив довгостроковим перспективам деякими дуже дурними рішеннями, але я виправлю це знову!) Інший випадок — Єгипет і Ефіопія та їхня боротьба через величезну греблю, яка впливає на чудову річку Ніл. Є мир, принаймні зараз, завдяки моєму втручанню, і він залишиться таким", — продовжив самовихваляння очільник Білого дому.Він акцентував, що так само "у нас скоро буде мир між Ізраїлем та Іраном". За словами президента США, з цього приводу тривають дзвінки та зустрічі."Зараз відбувається багато дзвінків і зустрічей. Я багато роблю та ніколи нічого не отримую в нагороду, але це нормально, народ усе розуміє. Зробимо Ближній Схід знову великим", — підсумував Дональд Трамп.Як відомо, з ночі 13 червня триває обмін обстрілами між країнами. Спочатку Ізраїль завдав авіаударів по ядерних і військових об’єктах Ірану. У відповідь уже наступної ночі Іран випустив понад 150 ракет по території Ізраїлю. А в ніч на 15 червня обидві країни знову завдали ударів одна по одній.Нагадаємо, що Німеччина, Франція та Велика Британія готові терміново провести ядерні переговори з Іраном. Берлін вважає, що такий крок може призвести до деескалації на Близькому Сході. Про це заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль.