# Угода

Лідери Сполучених Штатів Америки, Катару, Туреччини та Єгипту підписали угоду про припинення вогню у Секторі Гази. Це відбулося під час мирного саміту в Шарм-ель-Шейху.Про це повідомили журналісти агенції Reuters. Вони цитують американського президента Дональда Трампа, який уточнив, що документ містить "багато правил і положень, а ще багато іншого, і він буде дуже вичерпним"."Це день, на який люди в цьому регіоні й у всьому світі працювали, прагнули, сподівалися та молилися. З історичною угодою, яку ми щойно підписали, молитви мільйонів людей нарешті були почуті. Разом ми досягнули неможливого. Нарешті ми маємо мир на Близькому Сході", — наголосив він.Президент США додав, що цей "прорив стане новим початком для всього Близького Сходу"."Відтепер ми можемо будувати регіон, який стане сильним, стабільним і об'єднаним у відмові від шляху терору раз і назавжди. Надалі він лише процвітатиме", — наголосив він.Американський лідер пафосно заявив, що у зв’язку з цією угодою "Третьої світової війни не буде"."На це пішло 3 000 років, але тепер на Близькому Сході буде мир, угоду щодо Гази офіційно підписано", — акцентував він.Президент Єгипту Абдель Фаттах Ас-Сісі також висловився про новий початок на Близькому Сході. Він наголосив на важливості дводержавного рішення, заснованого на визнанні Палестини.Сьогодні зранку ХАМАС звільнив і передав Червоному Хресту перших сім заручників. Згодом бойовики звільнили ще 13 осіб, таким чином усі 20 заручників, які перебували в неволі понад два роки, повернулися додому.Заручників звільняють у межах угоди про припинення вогню. Її досягнули за участі адміністрації президента США Дональда Трампа.Нагадаємо, що 9 жовтня американський президент оголошував, що Ізраїль і ХАМАС підписали першу фазу мирного плану. Його раніше запропонували США..

У середу, 8 жовтня, посли країн-членів Європейського Союзу в Брюсселі схвалили нову редакцію тексту угоди про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі (DCFTA) між ЄС та Україною. Вона має замінити "торгівельний безвіз", термін дії якого завершився у червні 2025 року.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на обізнаного з процесами європейського посадовця на умовах анонімності.Нова торгівельна угода між ЄС та Україною схвалена на рівні послів ЄС, її затвердять у понеділок, 13 жовтня, міністри держав Євросоюзу."Комітет постійних представників ЄС сьогодні схвалив це рішення, і я можу підтвердити, що акт ухвалить у понеділок Рада ЄС із питань юстиції та внутрішніх справ", — повідомив співрозмовник журналістів.За його словами, після затвердження з боку Євросоюзу угода про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі з Україною "буде затверджена в рамках комітету асоціації між ЄС та Україною у торгівельній конфігурації, створеному відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС після того, як Україна також затвердить свою позицію".Після вказаних процедур нові правила торгівлі між Україною та Євросоюзу набудуть чинності.Як відомо, 30 червня стало відомо, що Єврокомісія завершила переговори з Україною щодо основних принципів перегляду поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі після завершення дії автономних торгівельних заходів, які запроваджували пільговий режим для українських експортерів до 5 червня 2025 року.До речі, Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія висловлювали побоювання, що нова торгівельна угода з Україною може дестабілізувати агроринки Євросоюзу.Нагадаємо, що, за інформацією журналістів Financial Times, Бельгія відчуває дедалі більший тиск у питанні щодо використання заморожених російських активів для "репараційного кредиту" Україні. Це відбувається після того, як Берлін та інші західні столиці змінили свою позицію.

Пошуково-ексгумаційні роботи в селі Юречкове Підкарпатського воєводства, що неподалік кордону з Україною, триватимуть до трьох тижнів. Польська сторона повністю забезпечила проведення таких робіт.Про це заявив посол України в Польщі Василь Боднар у коментарі "Укрінформу"."Ми задоволені допомогою Польщі у проведенні пошукових робіт у Юречковому, створено всі необхідні умови для роботи. Пошукові роботи триватимуть до трьох тижнів", — зазначив він.Посол поінформував, що польська сторона забезпечила весь комплекс дій, необхідних для проведення цих робіт. З українською стороною співпрацює Інститут національної пам’яті Польщі, місцева влада, поліція та відповідні служби.За його словами, проведення пошукових робіт у селі Юречкове є результатом хорошої співпраці в межах українсько-польської робочої групи.Він наголосив, що це — перше проведення пошукових робіт на території Польщі за результатами роботи робочої групи.Раніше Україна також видала дозволи, в результаті яких велися пошукові та ексгумаційні роботи у Пужниках на Тернопільщині та на території колишнього цвинтаря в районі Збоїща у Львові."У нас є відповідні домовленості, які реалізуються. Сподіваємося, що роботи триватимуть і в інших місцях, щодо яких звернулася українська та польська сторони. Україна до цього готова та видасть дозволи найближчим часом", — акцентував Боднар.Він конкретизував, що з українського боку продовжаться надання дозволів на пошуково-ексгумаційні роботи, зокрема, в таких населених пунктах, як Гута Пеняцька на Львівщині й Угли Рівненської області."Це може відбутися вже найближчими тижнями", — зауважив посол України в Польщі.Як відомо, українська експедиція, що складається з дослідників меморіально-пошукового центру "Доля" зі Львова, у вівторок розпочала пошуково-ексгумаційні роботи на території Польщі.Нагадаємо, в червні міністерка культури Польщі Ганна Врублевська розповідала, що ексгумаційні роботи на території колишнього села Збоїська у Львові можуть розпочатися восени. Тоді тривало розроблення чіткого плану цих робіт, у процесі брали участь польські й українські фахівці.

Група "Нафтогаз" підписала історичну кредитну угоду з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) на 300 мільйонів євро. Кошти підуть на закупівлю газу для формування довгострокових запасів і забезпечення стабільного газопостачання українців під час зими після пошкодження інфраструктури країни внаслідок атак Росії.Про це повідомила прес-служба НАК "Нафтогаз України"."Це нове фінансування від ЄІБ допоможе зміцнити енергетичну безпеку України в зимовий період, забезпечуючи життєво необхідну підтримку для громад і бізнесу", — зазначила президентка групи ЄІБ Надя Кальвіньо.Це фінансування реалізується в межах плану підтримки енергетики України, запровадженого ЄІБ, та забезпечується гарантією Європейської комісії в межах Ukraine Investment Framework (UIF)."Це суттєва та практична підтримка, яка допоможе нам гарантувати енергетичну стійкість країни напередодні зими. Щиро дякую президенту України, уряду та прем’єр-міністру за підтримку, а також нашим європейським партнерам за довіру та солідарність", — наголосив голова правління НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький.Своєю чергою, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко привітала підписання угоди та наголосила на її важливості для енергетичної стійкості України. Угоду підписано в присутності міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олексія Соболева та єврокомісарки з питань розширення Марти Кос під час її візиту до Києва."Угода між ЄІБ і "Нафтогазом" є важливим внеском в енергетичну та економічну стабільність України. Надійне енергопостачання необхідне для роботи підприємств, збереження робочих місць і подальших інвестицій у нашу економіку. Водночас це партнерство підтримує довгострокову мету України — побудову стійкого, сталого та інтегрованого в Європу енергетичного сектору", — зазначив Соболев.У межах цієї угоди «Нафтогаз» зобов'язується реінвестувати суму, еквівалентну кредиту Європейського інвестиційного банку, у проекти з відновлюваної енергетики та декарбонізації."Цей кредит допомагає Україні підготуватися до ще однієї складної зими. Вона допоможе домогосподарствам і бізнесу зберегти світло та тепло. Крім того, вона сприятиме інтеграції України до енергетичного ринку Європейського Союзу", — сказала єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос.Нагадаємо, 28 липня стало відомо, що Україна вперше імпортує азербайджанський газ Трансбалканським маршрутом. Група "Нафтогаз" уклала першу угоду про закупівлю азербайджанського газу з компанією Групи SOCAR — SOCAR Energy Ukraine.

На полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев і міністр зеленої трансформації Данії Єппе Бруус підписали меморандум про співпрацю.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на прес-службу українського відомства.Там зазначили, що партнерство спирається на данський досвід "Зеленої тристоронньої угоди", відкриває спільні проекти в біоекономіці, відновленні лісів і скороченні викидів, зокрема, в агросекторі, та передбачає підтримку фермерів завдяки сучасним технологіям і новим можливостям збуту."Меморандум із Данією переводить нашу співпрацю у практичну площину. Це й залучення інвестицій у проекти зеленого відновлення, й розвиток сучасного агросектору, а також крок до глибшої інтеграції європейських стандартів у сфері клімату та біоекономіки", — розповів міністр Олексій Соболев.Він додав, що партнерство є ще одним кроком в екологізації української економіки — коли політики зростання, інвестиції, аграрні та екологічні цілі працюють як єдина система.Меморандум передбачає:впровадження практик багатофункціонального сільського господарства, яке враховує економічні та кліматичні цілі розвитку;спільні проекти для відновлення та відбудови сільськогосподарських ланцюгів доданої вартості та інфраструктури в Україні;розвиток фінансових та податкових стимулів для "зелених" ініціатив у сільському господарстві з подальшим спрямуванням платежів на модернізацію галузі;природоорієнтовані рішення для скорочення викидів парникових газів;підтримка фермерів-підприємців через інновації, дослідження та сучасні технології.Угода про співпрацю також має збільшити експорт української сільськогосподарської продукції до країн ЄС.Під час зустрічі сторони також обговорили участь данських компаній у відновленні України у сферах енергетики, біопалива, перероблення та інфраструктури.Крім того, наголошено на значній фінансовій підтримці від Данії у відновленні Миколаєва та Миколаївської області. Зокрема, підписали угоду про внесок у розмірі 338 мільйонів данських крон (близько 45,5 мільйона доларів) на підтримку відбудови в регіоні, включно з проектами у сфері водопостачання, централізованого теплопостачання, енергоефективності та супровідними "зеленими" рішеннями.Нагадаємо, що 26 вересня Данія виділила Україні новий пакет військової допомоги вартістю 1,6 мільярда крон, що становить в еквіваленті близько 400 мільйонів євро.

У четвер, 25 вересня, Міністерство розвитку громад та територій України та Європейська Комісія домовились про продовження угоди про лібералізацію вантажних перевезень на 15 місяців. Таким чином "транспортний безвіз" діятиме щонайменше до березня 2027 року. Про це йдеться на сайті Міністерства.За даними відомства, українські перевізники та перевізники Європейського Союзу і надалі не потребуватимуть спеціальних дозволів для виконання двосторонніх і транзитних перевезень.Засідання Керівного комітету угоди відбулось за участі віце-прем’єр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад та територій Олексій Кулеби, заступника Міністра Сергія Деркача."Стабільне виконання вантажних перевезень між Україною та Євросоюзом — це гарантія економічної стабільності України. Саме дорогами ми у більшості експортуємо товари з доданою вартістю, що і складає вагому частину надходжень до нашого бюджету. Не менш важливо, це здатність безперешкодно імпортувати важливі для України вантажі", — заявив Кулеба.Посадовець також наголосив, що за час дії Угоди питома вага торгівлі України з ЄС автомобільним транспортом зросла на майже 55 відсотків і це прямий позитивний вплив наших домовленостей на економіку обох сторін. "Вдячний нашим партнерам з Європейського Союзу за конструктивний діалог та розуміння того, що Угода вигідна обом сторонам, адже лібералізація забезпечує стійкість двосторонньої торгівлі", — наголосив Віце-прем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій.Раніше продовження Угоди було підтримано більшістю країн-членів Європейського Союзу.Що передбачає угодаЯк зазначили у Мінгромад, пролонгація угоди не передбачає запровадження оновлених правил її виконання. Як і раніше, перевізники з України та країн ЄС мають дотримуватись норм лібералізації перевезень. Зокрема, йдеться про маркування вантажівок, наявність ліцензії та документів на вантаж."У рамках продовження Угоди про лібералізацію Україна зобов’язалась і надалі впроваджувати регулювання у сфері автомобільного транспорту, що відповідає євроінтеграційним зобов’язанням. Так, до кінця 2026 року Україна має імплементувати ключові положення щодо ділової репутації компаній, використання смарттахографів, навчання менеджерів-управителів транспортних компаній. Йдеться про норми Закону № 4347, що був ухвалений у березні цього року", — йдеться у повідомленні.У Міністерстві наголосили, що після 1 липня 2026 року нові зареєстровані в Україні вантажні транспортні засоби мають бути обладнані смарттахографами.Нагадаємо, на початку серпня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та очільник МЗС Маврикію Маніш Гобін підписали угоду щодо безвізового режиму. Зустріч відбулася у столиці Маврикію — місті Порт-Луї.

Європейський Союз найближчими тижнями планує затвердити переглянуту угоду з Україною про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі (DCFTA).Таку заяву зробила представниця Генерального директорату з питань сільського господарства Єврокомісії Елізабетта Сіракуза, пише "Європейська правда"."З боку ЄС процес затвердження триває, і ми сподіваємося, що Рада ЄС незабаром схвалить результати переговорів. Ми розуміємо, що це може зайняти кілька днів або максимум кілька тижнів", — йдеться у заяві.Після ухвалення Радою Євросоюзу та завершення внутрішніх процедур в Києві угоду матиме змогу формально затвердити Комітет асоціації Україна-ЄС у торгівельній конфігурації.Перемовини щодо перегляду угоди про ЗВТ між Україною та Європейським Союзом відбулися ще в червні цього року.Нагадаємо, Україна та Європейський Союз завершили скринінгові зустрічі у Брюсселі за фінальним переговорним розділом №11 "Сільське господарство та розвиток сільських територій".Раніше президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що обговорювати вступ України до Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу зараз "передчасно через війну".Водночас міністерство закордонних справ відреагувало на заяви президента Польщі Кароля Навроцького щодо перспектив членства України в НАТО та Європейському Союзі. Відомство зазначило, що взяло до уваги слова польського лідера, але безпекове майбутнє України невід’ємно пов’язане з НАТО, а політичне та економічне майбутнє — з Європейським Союзом.

Від партнерів уже надійшли перші пропозиції щодо експорту вітчизняної зброї. Найбільший попит мають морські дрони, хоча є інтерес і до інших видів озброєнь.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Маємо перші пропозиції щодо експорту української зброї — сучасної, це буде контрольований експорт нашої зброї, зокрема, морських дронів", — зазначив президент.Український президент додав, що безпека морських шляхів є невіддільною складовою загальної безпеки, і це залежить від багатьох націй.Він також уточнив, що Україна пропонує партнерам розробки, які допомогли нашій державі в Чорному морі."Україна пропонує всім своїм надійним партнерам наші розробки, які допомогли нам самим у Чорному морі. Розраховуємо на сильні контракти", — підсумував Володимир Зеленський.Як відомо, про експорт української зброї розмови тривають уже впродовж декількох місяців. Раніше президент висловлював упевненість, що завдяки цьому країна покриє дефіцит бюджету та таким чином збільшить виробництво дронів для фронту.Крім того, нещодавно Зеленський інформував, що Україна за час повномасштабної війни вийшла на новий показник виробництва зброї. За його словами, майже 60% забезпечення ЗСУ — це вітчизняні озброєння.Нагадаємо, що український виробник безпілотників Warbirds of Ukraine представив deep strike дрон "Зозуля". Його дальність польоту — 2 100 кілометрів. Презентація відбулася на виставці Brave1 Defense Tech Valley 2025 у Львові.

У неділю, 24 серпня, президент Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Канади Марк Карні підписали План дій з реалізації угоди про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Канадою.Про це повідомила прес-служба Офісу президента. Зазначається, що цей план визначає основні напрями та механізми реалізації двосторонньої співпраці в безпековій сфері. Так, він охоплює:військову підготовку;розбудову оборонних спроможностей;обмін розвідувальною інформацією;кібербезпеку;боротьбу з тероризмом та гібридними загрозами.Крім того, міністр фінансів України Сергій Марченко та надзвичайний і повноважний посол Канади в Україні Наталка Цмоць підписали угоду між Україною та Канадою про взаємну адміністративну допомогу в митних справах. Документ передбачає обмін інформацією про митне законодавство держав і практику його застосування, розвиток навчання й підвищення кваліфікації, партнерство у сфері організації митного контролю, боротьби з митними правопорушеннями та залучення міжнародної технічної допомоги."Україна й Канада уклали Угоду про співробітництво у сфері безпеки 24 лютого минулого року. На той момент Канада була першою країною з-поза меж Європи, яка засвідчила свої безпекові зобов’язання щодо України. Таким чином держави започаткували стратегічне безпекове партнерство в різних сферах", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 24 серпня, у День Незалежності України глава канадського уряду Марк Карні вперше відвідав українську столицю. Він повідомив, що його країна посилить підтримку України.Під час свого виступу у Києві Карні оголосив про військову допомогу Україні у розмірі одного мільярда доларів. Зброя від союзників прибуде в Україну вже протягом вересня.Також 24 серпня Україна та Канада також підписали угоду про спільне виробництво оборонної продукції. Документ спрямований на поглиблення двосторонньої оборонно-промислової співпраці, розширення й створення нових виробничих потужностей в Україні та Канаді, підвищення стійкості та безперервності постачання оборонної продукції.

У неділю, 24 серпня, Україна та Канада підписали угоду про спільне виробництво оборонної продукції.Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль. За його словами, документ спрямований на поглиблення двосторонньої оборонно-промислової співпраці, розширення й створення нових виробничих потужностей в Україні та Канаді, підвищення стійкості та безперервності постачання оборонної продукції."Відповідну угоду підписали сьогодні, в День Незалежності України, з міністром національної оборони Канади Девідом Макгінті в присутності президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Канади Марка Карні", — зауважив Шмигаль.Він додав, що сьогоднішні домовленості не лише спростять створення українських компаній у Канаді та сприятимуть обміну технологіями, але й допоможуть забезпечити Збройні Сили України сучасними зразками озброєння та військової техніки в довгостроковій перспективі"Це значно посилить нашу стійкість і спроможність до протидії російській загрозі. Дякуємо Канаді за солідарність та непохитну підтримку України в нашій боротьбі за свободу й незалежність", — резюмував міністр.Нагадаємо, 24 серпня, у День Незалежності України глава канадського уряду Марк Карні вперше відвідав українську столицю. Він повідомив, що його країна посилить підтримку України.Під час свого виступу у Києві Карні оголосив про військову допомогу Україні у розмірі одного мільярда доларів. Зброя від союзників прибуде в Україну вже протягом вересня.Нагадаємо, раніше Карні заявляв, що наразі головною безпековою гарантією України є сильне військо та його підтримка партнерами. Також дуже важливою є участь Сполучених Штатів Америки у цьому питанні.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп хоче швидко досягти мирної угоди між Києвом і Москвою. Відтак, не виключено, що американський лідер може тиснути на Україну.Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на власні проінформовані джерела.У виданні наголосили, що 18 серпня Трампа проведе зустріч із президентом Володимиром Зеленським та низкою європейських лідерів. Очікується, що під час перемовин буде розглянуто угоду, яку він обговорював із главою Кремля Володимиром Путіним у п'ятницю на Алясці.Джерела журналістів зазначають, що, можливо, США зосередяться на територіальних поступках, яких вимагає Росія, а Київ прагнутиме чітко визначити можливі гарантії безпеки."Союзників охоплює занепокоєння, оскільки вони мають мало можливостей для протидії вимогам Трампа, яким може протистояти Україна, і скептично ставляться до того, що Путін справді хоче миру. Ще одним викликом є сам Трамп: він хоче швидкої мирної угоди, але не дав чіткого пояснення щодо того, як її досягти", — йдеться у повідомленні.За словами інших джерел, Трамп під час телефонної розмови на вихідних заявив лідерам, що він відкритий для участі США в забезпеченні гарантій безпеки України. Також він сказав союзникам, що хоче швидко досягти угоди і закликатиме Україну погодитися на це, поставивши за мету — провести зустріч Зеленського і Путіна протягом тижня."Ці терміни багато європейців вважають занадто жорсткими, враховуючи, скільки питань залишається невирішеними", — додали журналісти.Нагадаємо, 18 серпня президент Володимир Зеленський прибув до Вашингтона для зустрічі з лідером Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом. Варто зауважити, що Дональд Трамп вирішив провести зустріч наодинці з Володимиром Зеленським, хоча українського лідера у Вашингтон супроводжують Фрідріх Мерц, Урсула фон дер Ляєн та інші європейські політики.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що найкращий спосіб закінчити війну між Росією та Україною — це укласти мирну угоду, а не запроваджувати тимчасове перемир'я.Таку заяву він оприлюднив у соцмережі Truth Social, передає ВВС."Відмінний і дуже успішний день на Алясці! Зустріч з президентом Росії Володимиром Путіним пройшла дуже добре, як і пізня нічна телефонна розмова з президентом України Зеленським і різними європейськими лідерами, включаючи шановного генерального секретаря НАТО", — написав Трамп.Він зазначив, що всі сторони погоджуються з тим, що найкращим способом для завершення війни є мирна угода між Україною та РФ."Всі визначили, що найкращий спосіб покласти край жахливій війні між Росією та Україною — це звернутися безпосередньо до мирної угоди, яка могла б покласти край війні, а не до простої угоди про припинення вогню, яка часто не дотримується", — заявив президент США.До того ж Трамп підтвердив, що у понеділок український гарант Володимир Зеленський прибуде до Вашингтона, і "якщо все вийде, ми заплануємо зустріч з президентом Путіним".Нагадаємо, у ніч із п’ятниці на суботу, 16 серпня, відбулася зустріч між Дональдом Трампом та Володимиром Путіним. Після перемовин, які тривали декілька годин президенти провели прес-конференцію на ній були присутні понад 200 журналістів. Переговори Путіна з Трампом на Алясці стали їхньою найтривалішою двосторонньою зустріччю.Водночас президент Сполучених Штатів Америки після зустрічі з російським диктатором Путіним на Алясці дав інтерв'ю телеканалу Fox News. Він розкрив деталі перемовин з главою Кремля, а також звернувся до українського лідера Володимира Зеленського.Крім того, Дональд Трамп після розмови із Путіним зателефонував Володимиру Зеленському та європейським лідерам. Зокрема, Зеленський заявив, що мав тривалу та змістовну телефонну розмову із американським лідером Дональдом Трампом і зауважив, що Київ підтримує пропозицію президента США щодо тристоронньої зустрічі Україна — Америка — Росія, адже "ключові питання можуть обговорюватись на рівні лідерів, і тристоронній формат підходить для цього".

Американський президент Дональд Трамп може сам провести прес-конференцію за підсумками зустрічі з Володимиром Путіним. Це відбудеться у випадку, якщо переговори пройдуть невдало.Таку заяву Дональда Трампа оприлюднили журналісти CNN."Я проведу прес-конференцію. Не знаю, чи буде вона спільною", — зауважив американський лідер.Він зізнався, що до цього таке питання навіть не обговорювали, тому деталі проведення прес-конференції йому невідомі."Думаю, було би непогано провести спільну, а потім окремі", — висловив припущення президент США.Він також уточнив, що якщо зустріч закінчиться погано, він просто проведе прес-конференцію та повернеться до Вашингтона.Однак навіть у разі негативної зустрічі Трамп хоче провести прес-конференцію, щоби заявити про "продовження війни".Раніше американський президент розповідав, що поставив собі за мету під час переговорів із Володимиром Путіним на Алясці підготувати тристоронню зустріч за участю президента України Володимира Зеленського.Американський лідер також заявив, що Путін погодиться на угоду. На думку Трампа, загроза санкцій проти Росії, ймовірно, відіграла роль у прагненні Москви до зустрічі.Як відомо, в п'ятницю, 15 серпня, президент США Дональд Трамп уперше з моменту початку свого другого президентського терміну зустрінеться з російським диктатором Володимиром Путіним.Нагадаємо, що, за інформацією прес-секретаря очільника Кремля Дмитра Пєскова, Дональд Трамп і Володимир Путін не планують підписувати жодних документів за підсумками зустрічі на Алясці.

Американський президент Дональд Трамп і кремлівський диктатор Володимир Путін не планують підписувати жодних документів за підсумками зустрічі на Алясці, яка відбудеться в п’ятницю, 15 серпня.Про це заявив прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков, якого цитують російські пропагандисти та Sky News."Документа за підсумками саміту не очікується, нічого не готувалося", — запевнив він.При цьому "рупор" Кремля додав, що навряд чи в такі ситуації може бути якийсь змістовний документ, адже це лише перша зустріч, і ці перемовини можуть надати імпульс на майбутнє — не більше.У Кремлі зазначили, що було би великою помилкою прогнозувати результати переговорів на високому рівні між Росією та США."Але з огляду на те, що відбудеться спільна прес-конференція, президент Путін, звичайно ж, окреслить те коло домовленостей, порозумінь, яких йому вдасться досягнути", — підсумував Дмитро Пєсков.Раніше американський президент Дональд Трамп розповів, що поставив собі за мету під час переговорів із кремлівським диктатором Володимиром Путіним на Алясці підготувати тристоронню зустріч за участю президента України Володимира Зеленського.Американський лідер також заявив, що Путін погодиться на угоду. На думку Трампа, загроза санкцій проти Росії, ймовірно, відіграла роль у прагненні Москви до зустрічі.Як відомо, в п'ятницю, 15 серпня, президент США Дональд Трамп і російський диктатор Володимир Путін проведуть зустріч на американській військовій базі Елмендорф-Річардсон в Анкориджі на Алясці.Дональд Трамп розраховує домовитися з очільником Кремля про припинення вогню між Росією та Україною.Нагадаємо, що США та Росія можуть розпочати обговорення укладення нового договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь. Але такі перемовини можливі вже після саміту на Алясці. Про це заявив Володимир Путін.

Сполучені Штати Америки та Росія можуть розпочати обговорення укладення нового договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (ДСНО). Але такі перемовини можливі вже після саміту на Алясці.Про це заявив російський диктатор Володимир Путін, якого цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.Медійники зазначили, що Путін провів нараду, присвячену його майбутній зустрічі з президентом США Дональдом Трампом.Очільник Кремля похвалив американську владу за "доволі енергійні та щирі зусилля" не тільки для врегулювання війни Росії проти України, а й для "створення довгострокових умов миру в Європі й у світі загалом".Путін не виключив, що на наступних етапах США та Росія можуть "вийти на домовленості у сфері контролю над стратегічними наступальними озброєннями".Раніше, 2023 року, Росія вирішила призупинити свою участь у Договорі про стратегічні наступальні озброєння, який діє до лютого 2026 року.Кремлівський диктатор, називаючи причину такого рішення, традиційно переклав усю відповідальність на США. За його словами, Вашингтон нібито розробляє нові види ядерних боєприпасів. Також він пригрозив відновити випробування ядерної зброї, якщо до цього вдадуться США.У межах ДСНО Росія та США встановили цільові показники щодо скорочення стратегічного наступального озброєння. Зокрема, для розгорнутих міжконтинентальних балістичних ракет ліміт становив 700 одиниць.При цьому договір передбачав проведення взаємних інспекцій на ядерних об'єктах — це головний механізм контролю, який заклали в документі.Нагадаємо, 2023 року тодішній держсекретар США Ентоні Блінкен заявляв, що рішення Росії щодо призупинення участі у договорі про нерозповсюдження ядерної зброї є безвідповідальним. Попередня американська влада обіцяла стежити за діями Росії та дбати про безпеку своєї країни та союзників.