# Урсула фон дер Ляєн

Європейський Союз сьогодні перерахує Україні перший транш макрофінансової допомоги в рамках нового кредитного пакета на підтримку України на 2026–2027 роки.Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу на відкритті Конференції з відновлення України в Гданську, передає "Укрінформ"."Сьогодні ми перераховуємо перший транш за цим кредитом, 3,2 мільярда євро макрофінансової допомоги", — сказала вона.Вона також повідомила, що Європейський Союз у найближчі дні розпочне виплати в межах ще одного пакета підтримки — шість мільярдів євро, спрямованих на виробництво безпілотників для України."Це солідарність у дії. Це показує, що підтримка Європи для України незмінна", — наголосила президентка Єврокомісії.Фон дер Ляєн також нагадала, що з початку повномасштабного вторгнення Росії Європейський Союз та його держави-члени вже надали Україні близько 200 мільярдів євро економічної, фінансової та військової підтримки. Крім того, за її словами, у межах нового кредитного механізму ЄС планує надати ще близько 90 мільярдів євро протягом наступних двох років.Нагадаємо, у польському Гданську відбувся енергетичний "Рамштайн". Україна отримала суттєву допомогу від партнерів. Зокрема, партнери виділили щонайменше 375 мільйонів євро на відновлення енергетичної інфраструктури та анонсували нові внески до Фонду підтримки енергетики..

Європейський омбудсмен Тереза Анжинью відкрила перевірку через відмову Єврокомісії надати журналістам доступ до повідомлень із закритого групового чату за участю Урсули фон дер Ляєн, Володимира Зеленського та європейських лідерів.Про це повідомляє Follow the Money, на матеріал якого посилається Berliner Zeitung. Перевірка стосується не змісту переговорів і не дій фон дер Ляєн як окремої особи. Омбудсмен має з’ясувати, чи правильно Єврокомісія застосувала правила ЄС про доступ громадськості до офіційних документів.Журналісти Follow the Money просили надати повідомлення, якими президентка Єврокомісії обмінювалася з Володимиром Зеленським, президентом Франції Емманюелем Макроном, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, прем’єр-міністеркою Італії Джорджею Мелоні та іншими лідерами.Єврокомісія відмовила у доступі, пояснивши, що оприлюднення листування могло б зашкодити міжнародним відносинам Європейського Союзу та його держав-членів із третіми країнами.Омбудсмен перевірить рішення ЄврокомісіїПісля відмови журналісти подали скаргу до Європейського омбудсмена. Тереза Анжинью заявила, що вирішила відкрити провадження щодо того, як Єврокомісія розглянула запит на підставі законодавства ЄС про публічний доступ до документів.Вона запросила представників Єврокомісії на зустріч для обговорення справи. Очікується, що перевірка триватиме кілька місяців.Офіційно зміст повідомлень у груповому чаті не розкривали. Припущення про те, що там обговорювали підтримку України, координацію європейської політики або відносини зі США, наразі не підтверджені.Фон дер Ляєн вже критикували через збереження повідомленьЦе не перша суперечка навколо службового листування президентки Єврокомісії. Раніше європейські інституції розглядали питання про SMS-повідомлення між фон дер Ляєн і керівником Pfizer Альбертом Бурлою під час переговорів про закупівлю вакцин проти COVID-19.Омбудсмен також критикувала Єврокомісію через автоматичне видалення повідомлення, яке Емманюель Макрон надсилав фон дер Ляєн щодо торговельної угоди ЄС із країнами Меркосур.Нова перевірка має визначити, чи можна вважати повідомлення у закритому чаті офіційними документами та чи дотрималася Єврокомісія правил прозорості, відмовляючи в їх оприлюдненні.Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський провів переговори з головою Європейської ради Антоніу Коштою та президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, під час яких сторони обговорили подальші кроки на шляху України до членства в Європейському Союзі..

Спільний рух до Європейського Союзу України та Молдови триватиме й надалі. Підстав для "роз'єднання" їхніх євроінтеграційних шляхів немає. Урсулу фон дер Ляєн неправильно інтерпретували.Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий у коментарі журналістам.За його словами, відбулася не зовсім коректна інтерпретація слів президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн за підсумками саміту ЄС-Молдова.Тихий пояснив, що в коментарях йшлося винятково про Республіку Молдова, а не про порівняння чи протиставлення її з Україною.Він додав, що після відкриття першого кластера переговорів подальший рух відбувається за чіткою методологією Єврокомісії. Вона передбачає індивідуальну оцінку кожної країни-кандидата, згідно з досягненнями у виконанні внутрішніх бенчмарків (IBAR).Водночас у Міністерстві закордонних справ України акцентували, що Київ і Кишинів проходять етапи європейської інтеграції послідовно та синхронно."Євросоюз неодноразово відзначав виконання обидвома країнами необхідних умов для відкриття переговорних кластерів. Тому підстав для висновків про якесь нібито "роз'єднання" немає", — наголосив Георгій Тихий.Речник МЗС підсумував, що Україна розраховує на справедливий і об’єктивний підхід з боку Євросоюзу в межах подальшого процесу розширення.Раніше сьогодні деякі медівники цитували президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн у контексті того, що Європейський Союз застосує індивідуальний підхід стосовно України та Молдови. Тобто відтепер начебто швидкість просування до членства залежатиме від досягнутих результатів.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністерка Юлія Свириденко заявляла, що Україна зробила черговий крок на шляху до вступу в Європейський Союз, посилила оборонний сектор і розширила програми підтримки громадян та бізнесу. Вона назвала цей тиждень "історичним"..

Європейський Союз застосує індивідуальний підхід стосовно України та Молдови. Відтепер швидкість просування до членства залежатиме від досягнутих результатів.Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після саміту Молдова — ЄС, який відбувся 22 червня.За її словами, після початку переговорного процесу кожна країна-кандидатка самостійно відповідає за свій прогрес на шляху до членства."Як тільки відкрився перший кластер, кожна країна-кандидатка несе відповідальність за себе. Оскільки вони повинні впроваджувати реформи — то вони мають впроваджувати різні реформи залежно від того, про яку країну-кандидатку ми кажемо", — заявила фон дер Ляєн.Відповідаючи на запитання про подальше відкриття переговорних кластерів, президентка Єврокомісії наголосила, що оцінює перспективи саме Молдови, оскільки пресконференція присвячена саміту Молдова — ЄС.Водночас вона акцентувала, що Європейський Союз і надалі дотримуватиметься принципу оцінки за досягнутими результатами, а не за політичними деклараціями чи умовними термінами."Я вважаю, що процес, заснований на заслугах, набагато кращий для Молдови, ніж термін "якомога швидше". Тому що "якомога швидше" ні про що не свідчить. Але процес, заснований на заслугах, чітко вказує вам на основи нашої методології, що погоджено всіма 27 державами", — пояснила вона.Урсула фон дер Ляєн додала, що в основі перемовин про вступ «лежить процес, заснований на заслугах, це набагато краще для Молдови»."Тоді вони можуть досягнути результатів, а ми можемо виконати нашу обіцянку", — підсумувала очільниця Єврокомісії.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністерка Юлія Свириденко заявляла, що Україна зробила черговий крок на шляху до вступу в Європейський Союз, посилила оборонний сектор і розширила програми підтримки громадян та бізнесу. Вона назвала цей тиждень "історичним"..

Президент Володимир Зеленський провів переговори з головою Європейської ради Антоніу Коштою та президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, під час яких сторони обговорили подальші кроки на шляху України до членства в Європейському Союзі.Як повідомив гарант на своїй сторінці у Telegram, зустріч відбулася у Брюсселі перед засіданням Європейської ради.За словами глави держави, Україна розраховує на відкриття найближчим часом решти п’яти переговорних кластерів у межах переговорного процесу щодо вступу до ЄС. Також Київ очікує отримати перший транш із нового пакета фінансової підтримки Євросоюзу."Розраховуємо невдовзі отримати й перший транш із пакета фінансової підтримки ЄС, щоб посилити наш захист", — зазначив гарант.Окрему увагу учасники зустрічі приділили питанням безпекової співпраці, зокрема роботі над угодою у форматі Drone Deal. Крім того, йшлося про подальшу оборонну підтримку України."Говорили й про оборонну підтримку України, передусім зміцнення ППО та захист від російської балістики", — заявив президент.Зеленський подякував європейським лідерам за підтримку України та готовність спільно працювати над зміцненням безпеки як нашої держави, так і всієї Європи.Нагадаємо, 15 червня стало відомо, що країни-члени Європейського Союзу домовилися про відкриття першого кластера переговорів про вступ до блоку України та Молдови. Голова Офісу президента Кирило Буданов заявив, що рішення про відкриття першого кластера переговорів щодо вступу України та Молдови до ЄС — "це визнання нашої стійкості й незворотності європейського вибору".Зауважимо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".23 травня стало відомо, що Володимир Зеленський написав листа лідерам ЄС, у якому заявив, що пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу.Читайте також: У Європейському Союзі хочуть посилити вимоги до нових членів: що пропонують політики.

Європейський Союз розробив план обмеження дії спрощених правил прийому українських біженців. Йдеться, зокрема, про можливе ускладнення в’їзду для чоловіків призовного віку до країн Європи.Про це повідомило видання Spiegel, журналісти якого отримали в розпорядження лист президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн.У ньому, зокрема, йдеться про те, що Єврокомісія запропонує продовжити тимчасовий захист для українців, які виїхали через російську агресію, однак обмежити його дію так, щоби це "не підривало здатність України до самозахисту".Аналітики виданні зазначили, що така заява може свідчити про намір обмежити прийом саме військовозобов’язаних чоловіків з України. Водночас сама фон дер Ляєн не повідомила деталей майбутньої пропозиції.Як відомо, зараз українці в Євросоюзі перебувають під дією так званої Директиви про тимчасовий захист, яка дозволяє отримувати прихисток без індивідуального розгляду заяв."Цей механізм діє до 4 березня 2027 року. Ним скористалися вже понад 4,3 мільйона українців", — зауважили німецькі медійники.Раніше на зустрічі міністрів внутрішніх справ країн ЄС у червні Німеччина та низка інших держав підтримали ідею ускладнити прийом українських чоловіків призовного віку. Зокрема, обговорювали можливість виключити чоловіків віком від 23 до 60 років із дії спрощених правил.Окремі країни ЄС також уже розпочали скорочувати соціальні виплати для українських біженців. У Польщі з березня зменшили частину виплат, а в Німеччині новоприбулі українці з квітня 2025 року отримують допомогу за нижчими ставками відповідно до законодавства про допомогу шукачам притулку.Нагадаємо, що нещодавно в Чехії спалахнула гостра політична дискусія через подальшу долю українських біженців, які перебувають у країні. Лідер чеської опозиційної партії "Свобода та пряма демократія" (SPD) і спікер парламенту Томіо Окамура виступив із жорсткою заявою щодо необхідності негайного скасування правового статусу для втікачів від війни..

У четвер, 28 травня, Європейський Союз офіційно підтримав та привітав успішне голосування в українському парламенті за пакети документів, необхідні для старту масштабної програми макрофінансової допомоги. Ухвалені законодавчі акти відкривають юридичну можливість для виділення колосальних коштів на стабілізацію економіки України.Про це заявила у соцмережі X президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.Стрімка ратифікація та подяка українській владіОчільниця виконавчої гілки влади Євросоюзу звернула особливу увагу на високу швидкість та скоординованість дій українських народних обранців та урядовців. За її словами, злагоджена взаємодія всередині керівництва держави дозволила оперативно закрити всі юридичні питання щодо ратифікації фінансових угод. У Брюсселі окремо відзначили "швидку роботу" українського парламенту, яка є свідченням серйозного ставлення Києва до своїх міжнародних зобов'язань."Вітаю Верховну Раду України та команду президента Володимира Зеленського за оперативну роботу з ратифікації основних документів, пов’язаних із позикою на підтримку України на суму 90 мільярдів євро", — наголосила голова Європейської комісії.Терміни надходження перших траншівУрсула фон дер Ляєн акцентувала на тому, що ухвалення цих рішень не просто демонструє політичну волю України, а має цілком конкретне практичне значення. Успішне завершення внутрішньодержавних процедур у Києві знімає останні перепони для європейських інституцій. Фінансова підтримка почне надходити на рахунки України вже найближчим часом. Ця важка робота, за словами лідерки Єврокомісії, "прокладає шлях до перших виплат у червні".Нагадаємо, Європейський Союз має намір кардинально реформувати чинні механізми інтеграції нових членів, щоб забезпечити оперативніше реагування на інтереси Києва. Традиційна модель вступу, що створювалася протягом багатьох десятиліть, більше нездатна відповідати сучасним міжнародним кризам..

У середу, 27 травня, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram.Зеленського зазначив, що серед головних тем — посилення української системи протиповітряної оборони, зокрема можливостей протидії балістичним загрозам. За його словами, Європа має необхідний потенціал, а співпраця в цьому напрямку триває в межах ініціативи Drone Deal, до якої вже готові долучатися окремі країни."Дякую Урсулі фон дер Ляєн за підтримку цього формату. Важливо, що наші команди активно працюють, і вже є країни, які готові долучатися", — зазначив український лідер.Окремо сторони торкнулися питання прогресу України на шляху до членства в ЄС. Київ, за словами Зеленського, готовий до відкриття всіх шести переговорних кластерів і розраховує на старт першого — Fundamentals — уже в червні 2026 року.Також співрозмовники обговорили питання надходження першого траншу в межах європейського пакета фінансової допомоги."Так само важливо, щоб якнайшвидше надійшов перший транш підтримки. Є дата — сподіваємося, що все вдасться реалізувати саме так, як ми домовилися", — додав Зеленський.Як відомо, російські атаки по мирних містах України викликали жорстку реакцію з боку вищого керівництва Європейського Союзу. Брюссель не лише засудив чергові злочини Москви, а й оголосив про термінове відправлення додаткових оборонних комплексів.Нагадаємо, 29 квітня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу на пленарному засіданні Європейського парламенту заявила, що ЄС надасть Україні шість мільярдів євро на дрони вже цього кварталу. Фінансування надходитиме за двома напрямками — на потреби бюджету й оборонний сектор..

Російські атаки по мирних містах України викликали жорстку реакцію з боку вищого керівництва Європейського Союзу. Брюссель не лише засудив чергові злочини Москви, а й оголосив про термінове відправлення додаткових оборонних комплексів.Про це повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на своїй офіційній сторінці у соцмережі X.Демонстрація жорстокості та відчаю РосіїЄвропейська лідерка відверто вказала на те, що нинішня політика Москви свідчить про повну зневагу до цінності людського життя. За її словами, цілеспрямовані атаки по містах та інфраструктурі вкотре доводять, що Кремль абсолютно не зацікавлений у проведенні мирних перемовин і здатен лише на ескалацію насильства.Водночас очільниця Єврокомісії зауважила, що тактика залякування беззбройних людей не принесе агресору бажаних результатів на полі бою, а лише демонструє безпорадність окупантів."Терор проти цивільних — це не сила. Це відчай", — зазначила вона.Нові засоби ППО вже прямують до УкраїниЄвропейський Союз продовжує непохитно підтримувати український народ у боротьбі за свою незалежність. Керівниця відомства наголосила, що європейські партнери діють спільно з Києвом і не залишать країну сам на сам із повітряними загрозами.За її словами, зараз ведеться активна робота над забезпеченням українських військових додатковими оборонними ресурсами. Західні союзники вже організували логістику для передачі нових засобів безпеки, "і подальша допомога вже в дорозі, щоб посилити її системи протиповітряної оборони". Це дозволить надійніше захистити українське небо від ворожих ракетних та дронових обстрілів у майбутньому.Нагадаємо, що вночі 24 травня росіяни вдарили по Києву й інших містах і громадах. Найбільше ракет — саме проти столиці, по звичайних житлових будинках, школах, спалили продуктовий ринок — один із найстаріших київських ринків. За словами президента Володимира Зеленського, кривава нічна атака Росії 24 травня забрала життя чотирьох українців та спричинила поранення ще у близько сотні людей у різних куточках країни. Глава держави відреагував на черговий акт терору та повідомив про критичну ситуацію із пошкодженням житлових будинків у столиці.Своєю чергою, начальник управління комунікацій Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат заявив, що американські винищувачі F-16 продемонстрували високу ефективність під час ліквідації наслідків масштабної повітряної атаки, яку російські окупаційні війська здійснили у ніч на 24 травня. Водночас українське командування наголошує на гострій потребі у збільшенні постачань спеціальних боєприпасів для західних комплексів протиповітряної оборони, здатних перехоплювати балістичні цілі..

Європейський Союзу надасть Україні шість мільярдів євро на дрони вже цього кварталу. Фінансування надходитиме за двома напрямками — на потреби бюджету й оборонний сектор.Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу на пленарному засіданні Європейського парламенту в середу, 29 квітня.За її словами, раніше ЄС пообіцяв надати Україні кредит на 90 мільярдів євро, і тепер цей план розпочинають реалізовувати. Перший транш із 45 мільярдів євро на 2026 рік у межах програми планують виплатити вже цього кварталу.Фон дер Ляєн пояснила, що кошти розподілять за двома напрямами. Близько третини фінансування спрямують на бюджетні потреби України, а дві третини — на оборонний сектор.Перший оборонний пакет, за словами президентки Єврокомісії, стосуватиметься розвитку українських безпілотників."Перший оборонний пакет спрямуємо на дрони для України вартістю близько шести мільярдів євро”, — уточнила вона.Фон дер Ляєн наголосила, що Європейський Союз і надалі підтримуватиме Україну та її збройні сили на тлі російської агресії."Наш сигнал дуже чіткий: ми продовжимо підтримку мужнього українського народу та його збройних сил. Поки Росія подвоює свою агресію, Європа подвоює свою підтримку України", — наголосила президентка Єврокомісії.Нагадаємо, що, за інформацією видання Bloomberg, непопулярні податкові зміни для бізнесу можуть стати умовою від ЄС в контексті кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Брюссель вимагатиме запровадження жорсткішого податкового законодавства..

У четвер, 23 квітня, президент України Володимир Зеленський під час візиту на Кіпр провів перемовини із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та головою Європейської Ради Антоніу Коштою. По це гарант повідомив на своїй сторінці в Telegram."Ми гарантували фінансову стійкість України на два роки. Разом робимо все, щоб у нашої держави було достатньо коштів як на оборону, так і соціальні потреби", — зазначив він.Зеленський обговорив з Урсулою фон дер Ляєн та Антоніу Коштою рішення щодо надання Україні кредиту у розмірі 90 мільярдів євро. Український лідер зауважив, що важливо, "щоб перший транш із затвердженого пакета підтримки надійшов до нашої країни якнайшвидше".Також співрозмовники порушили тему безпекової співпраці. За словами президента України, тільки спільними зусиллями у Європі зможуть боротися проти дронових і ракетних загроз. "Дякую Антоніу та Урсулі за підтримку", — підсумував він.Як відомо, 23 квітня Європейський Союз затвердив позитивне рішення щодо надання Україні кредиту у розмірі 90 мільярдів євро. Цей фінансовий пакет остаточно розблокований. Президент раніше зазначив, що ці кошти дуже важливі, адже вони:додадуть сили українській армії;забезпечать Україні більше стійкості;дозволять виконувати соціальні зобовʼязання перед українцями так, як це визначено законом. Нагадаємо, за даними The Guardian, Україна може почати отримувати кошти за новою кредитною програмою від Євросоюзу уже у травні цього року. Високопосадовці європейських країн та керівництво зовнішньополітичного відомства Союзу підтверджують прогрес у переговорах щодо виділення багатомільярдної позики..

У вівторок, 21 квітня, президент Володимир Зеленський провів перемовини із президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що під час перемовин було розглянуто питання розблокування пакета підтримки на 90 мільярдів євро."Ці кошти посилять не лише Україну, а й усю Європу. І важливо, щоб найближчим часом ми вже почали їх отримувати. Всі потрібні кроки для цього з боку України зроблені", — зауважив гарант.Він наголосив, що обговорили також інші європейські питання. За словами очільника держави, абсолютно справедливо відкрити переговорні кластери щодо членства України у Європейському Союзі, адже технічно Київ вже повністю готовий."І так само справедливо продовжувати санкційний тиск на Росію — рішучість Європи в ухваленні нових санкційних кроків має ключове значення на тлі послаблення деяких існуючих обмежень. Домовилися, що детально обговоримо ці питання та узгодимо наступні кроки під час нашої зустрічі", — додав президент.Зауважимо, сьогодні Володимир Зеленський також провів перемовини із головою Європейської ради Антоніу Коштою. Головною темою розмови теж стало розблокування фінансового пакета допомоги на 90 мільярдів євро.Нагадаємо, за даними The Guardian, Україна може почати отримувати кошти за новою кредитною програмою від Євросоюзу уже у травні цього року. Високопосадовці європейських країн та керівництво зовнішньополітичного відомства Союзу підтверджують прогрес у переговорах щодо виділення багатомільярдної позики..

Європейський Союз знайде спосіб надати обіцяний Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро попри вето Угорщини.Про це повідомила очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, передає "Радіо Свобода"."Кредит залишається заблокованим, оскільки один лідер не дотримується свого слова. Але дозвольте мені повторити те, що я вже сказала в Києві. Ми виконаємо свою обіцянку так чи інакше", — зазначила фон дер Ляєн.Своєю чергою президент Євроради Антоніу Кошта, лідери ЄС "чітко засудити позицію Віктора Орбана", який відступив від даної обіцянки підтримати багатомільярдну позику."Усі лідери повинні дотримуватися свого слова. І ніхто не може шантажувати Європейську раду. Ніхто не може шантажувати інституції Європейського Союзу. І ми повинні виконати це рішення (про надання кредиту Україні — ред.)", — заявив Кошта.До того ж Кошта, привітав зобов’язання України відремонтувати трубопровід "Дружба", який пошкодила країна-агресорка Росія."Росія атакувала трубопровід "Дружба" 23 рази. І вже в 23-й раз Україна знову його відновлюватиме… Саме тому те, що робить Угорщина, є абсолютно неприйнятним, і така поведінка не може бути прийнята лідерами. І саме тому сьогодні в Раді лідери були дуже чіткими, прямо засудивши поведінку Угорщини", — додав Кошта.Як відомо, лідери ЄС 19 березня провели дискусію щодо надання Україні кредиту в 90 мільярдів євро, але їм не вдалося переконати угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана зняти вето. Розкритикували й президента України Володимира Зеленського за недоречні висловлювання на адресу Орбана.Нагадаємо, що прем'єр-міністр Роберт Фіцо висловив обурення стосовно того факту, що представників Угорщини та Словаччини не включили до складу делегації для перевірки стану нафтопроводу "Дружба". Він назвав це "поганим жартом"..

Україна офіційно погодилася на пропозицію Брюсселя щодо фінансової та технічної допомоги у відновленні нафтопроводу "Дружба", який зазнав пошкоджень внаслідок ударів Російської Федерації. Європейські фахівці готові узятися до робіт негайно, щоб стабілізувати енергетичну ситуацію в регіоні.Таку заяву у соцмережі X зробила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.Енергетична стабільність ЄвропиЗа словами фон дер Ляєн, забезпечення енергетичної безпеки для кожного європейця залишається головним завданням Брюсселя. Європейські фахівці вже перебувають у стані повної готовності, щоб почати відновлювальні роботи на українських ділянках нафтопроводу. Очільниця Єврокомісії підкреслила стратегічну важливість цього процесу:"ЄС запропонував Україні технічну підтримку та фінансування. Українці схвально поставилися до цієї пропозиції та прийняли її. Європейські експерти доступні негайно", — зазначила вона.Пошук альтернативПопри зусилля з відновлення наявної інфраструктури, Євросоюз не припиняє роботи над диверсифікацією джерел постачання. Фон дер Ляєн наголосила: Брюссель активно шукає альтернативні шляхи доставлення нафти до країн Центральної та Східної Європи, щоб остаточно позбутися залежності від російського палива.Постачання в Угорщину та СловаччинуУ спільній заяві керівництва Єврокомісії та голови Євроради Антоніу Кошти підкреслюється, що атаки РФ по "Дружбі" стали каталізатором для "інтенсивних переговорів". Наразі триває активний діалог між Києвом та європейськими столицями щодо якнайшвидшого відновлення транзиту нафти до Угорщини та Словаччини, які найбільш гостро відчули наслідки зупинки магістралі.Нагадаємо, раніше стало відомо, що один із представників угорської комісії, яка мала проінспектувати технічний стан нафтопроводу "Дружба", в останній момент скасував свою поїздку до Києва. Причиною такого рішення став острах отримати повістку та бути призваним до лав ЗСУ під час перетину кордону.Своєю чергою, 16 березня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Україна нібито зірвала тристоронню зустріч зі Словаччиною в Брюсселі. .

Президент Європейської ради Антоніу Кошта виступив категорично проти пом'якшення економічного тиску на Москву, попри нестабільну ситуацію у світі. Він закликав лідерів "Великої сімки" зосередитися на обмеженні доходів Кремля та стабілізації глобального енергетичного ринку.Відповідну заяву політик оприлюднив у соцмережі X після телеконференції лідерів G7.Енергетична безпекаПід час обговорення ситуації на Близькому Сході Антоніу Кошта спільно з очільницею Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн наголосили на важливості захисту світової економіки. Ключовим пріоритетом наразі визначено забезпечення безперебійних енергопотоків, зокрема безпечну навігацію через Ормузьку протоку, що є критичним вузлом для глобального експорту нафти.Обмеження доходів КремляОкрему увагу під час саміту G7 приділили механізмам контролю за російськими ресурсами. Кошта наголосив, що світ має продовжувати жорстку політику обмеження цін на нафту, щоб позбавити країну-агресорку можливості фінансувати війну. Глава Євроради був непохитним у своїй позиції: "Забезпечення дотримання граничної ціни на нафту допоможе стабілізувати ринки та обмежити доходи Росії. Зараз не час послаблювати санкції проти Росії", — наголосив він.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський сподівається, що Сполучені Штати Америки не знімуть санкції з Росії, оскільки це буде "абсолютно несправедливо".  Варто зауважити, що за даними видання CNN, команда президента США Дональда Трампа розпочала обговорення щодо зняття частини санкцій з російської нафти, намагаючись зупинити стрімке зростання цін на енергоносії. Такий крок став відповіддю Вашингтона на кризу в Ормузькій протоці, проте він викликав жорсткий опір з боку європейських союзників.Сам Дональд Трамп під час пресконференції 9 березня натякнув на можливість перегляду санкційної політики. За його словами, обмеження будуть діяти лише до моменту стабілізації ситуації.Нагадаємо, 10 березня президент Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування санкцій проти російських судів та компаній.Читайте також: США готують екстрений план із дозволом купувати нафту Росії: як планують обійти санкційні норми.