# Віктор Ляшко

Понад дві тисячі справ про сумнівну інвалідність передали правоохоронні органи Міністерству охорони здоров'я України. Їх розглядали на базі висновків медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).Про це повідомив міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". Він зазначив, що майже 200 рішень уже скасували. За його словами, відомство розглянуло вже майже тисячу справ.Рішення про інвалідність скасували 188 людям. Ще 388 — викликали до профільного науково-дослідного інституту для переогляду, щоби дізнатися, чи справді стан здоров’я відповідає запису, зробленому під час проведення МСЕК."Цей процес показує, що все рано чи пізно стає явним, і потрібно працювати, згідно з нормативними актами, які визначені урядом і Міністерством охорони здоров'я. Тому я закликаю лікарів в експертних групах працювати винятково у правовому полі", — наголосив Ляшко.Як відомо, 19 грудня Верховна Рада України остаточно ліквідувала МСЕК. Цьому передували гучні скандали. Один із них пов’язаний з керівницею Хмельницької обласної МСЕК Тетяною Крупою, яку викрили на зберіганні 100 тисяч доларів, фальшивих медичних документів і списків ухилянтів. Згодом також з’ясувалося, що 49 прокурорів області, зокрема, очільник обласної прокуратури, отримали інвалідність через її комісію.Нова система, яка запрацює з 1 січня 2025 року, передбачає створення експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування людини, які складатимуться з лікарів-практиків у кластерних і надкластерних лікарнях. Система повністю електронна – в ній фіксуватимуть кожен крок оцінки стану пацієнтів, щоби мінімізувати корупційні ризики.Нагадаємо, що під час суду чоловік голови Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи Володимир пояснив, що більшу частину знайдених у них удома грошей йому передали як інвестиції у спільні бізнес-проекти. Тому він і дружина не внесли в декларацію ті мільйони доларів.

Наразі в Україні працюють 23 центри ментального здоров'я. Загалом заплановано створити 200 таких центрів. Про це повідомив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко. За його словами, центри ментального здоров’я — це простори турботи, де кожен громадянин може отримати професійну допомогу."Ми прагнемо створити мережу центрів ментального здоров'я, які стануть ключовою ланкою для людей, що потребують вузькоспеціалізованої допомоги. На базовому рівні нашої системи психологічної підтримки працюють сімейні лікарі, психологи у школах, бібліотеках та центрах життєстійкості", — наголосив Ляшко.Міністр зауважив, що бувають ситуації, коли необхідна допомога вузькопрофільних спеціалістів. Саме для цього держава розвиває центри ментального здоров'я по всій Україні. Відомо, що у таких центрах працюють мультидисциплінарні команди, до складу яких входять лікарі-психіатри, психологи, психотерапевти та інші фахівці. Відповідні центри створюються в кластерних і надкластерних лікарнях спроможної мережі по всій країні. Їх облаштовують у модернізованих приміщеннях із сучасним обладнанням, а працівники проходять спеціальне навчання.Зокрема, центри забезпечуватимуть: психосоціальну допомогу (амбулаторно та стаціонарно); психіатричну допомогу мобільними мультидисциплінарними командами (амбулаторна або за місцем проживання пацієнта); підтримку на рівні громад і допомога найбільш вразливим категоріям населення, а саме дітям, ветеранам та переселенцям.Допомогу у таких центрах можуть отримати пацієнти, які самостійно звернулися або ті, яких направив лікар або надавач психосоціальної допомоги. Наразі вже укладено 100 договорів та сформовано 119 мультидисциплінарних команд фахівців."Також було фактично створено 23 центри у восьми областях: сім на Тернопільщині, п'ять на Вінниччині, чотири на Львівщині, три на Полтавщині, по одному у Дніпропетровській, Житомирській, Рівненській та Сумській областях", — зауважили у МОЗ.Варто додати, що з 1 січня 2025 року центри ментального здоров’я надаватимуть допомогу за новим пакетом Програми медичних гарантій. Це має на меті забезпечити доступність і фінансування послуг на рівні держави.Нагадаємо, раніше прес-служба Міністерства охорони здоров'я повідомляла, що посадовці, які очолювали медико-соціальні експертні комісії, не отримають дозвіл на роботу в оновленій системі лікарських комісій.

Через 10 років в Україні пневмонія може стати невиліковною, а інфекції про, які уже давно забули -- повернуться. До цього призведе зловживання антибіотиками. Таку заяву зробив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко в ефірі телемарафону. Він наголосив, що приймати антибіотики можна лише за рецептом лікаря. Також важливо дотримуватися всіх рекомендацій медичних працівників -- дози та тривалості вживання препаратів. "Антибіотики — це не цукерки, антибіотики — це не пігулки, які можна профілактично випити", --- наголосив він. Міністр пояснив, що якщо зараз зневажливо ставитися до антибіотиків та рекомендацій лікарів, то приблизно через 10 років в Україні може зупинитися трансплантація органів, тому що не буде чим лікувати ускладнення. Також, за його словами, може статися таке, що пневмонія буде невиліковною. Ляшко також наголосив, що якщо приймати антибіотики не згідно з призначенням лікаря, мікроорганізми сформують стійкість до препаратів, і медичні препарати наступного разу не будуть мати ефекту. Нагадаємо, за даними МОЗ, в Україні пацієнти з симптомами COVID-19, грипу або гострих інфекційних захворювань на період дії воєнного стану мають право дистанційно оформити тимчасову непрацездатність терміном на п'ять календарних днів.

Україна та Литва підписали двосторонню технічну угоду про посилення та розвиток співпраці у сфері охорони здоров’я. Вона стосується реалізації безпекової угоди між країнами, яку узгодили в червні. Про це повідомила прес-служба Міністерства охорони здоров'я (МОЗ). Там зазначили, що відповідний документ підписали міністр охорони здоровʼя України Віктор Ляшко та його литовський колега Аурімас Печкаускас. У відомстві розповіли, що підписання технічного документа сприятиме реалізації ініціатив та інноваційних рішень у медичній сфері. "Крім того, угода передбачає співпрацю у сфері захисту життя та здоровʼя людей, а також сприяння підвищенню рівня громадського здоровʼя й добробуту. Співробітництво також має на меті подолання наслідків у сфері охорони здоровʼя та протидії викликам, спричиненим повномасштабною війною Росії проти України", — йдеться у повідомленні. Відповідно до умов угоди, передбачені такі основні напрями співпраці: обмін знаннями шляхом організації спільних заходів, таких як спільні тренінги, обмін експертами, семінари та проекти, спрямовані на покращення управління кризовими ситуаціями у сфері охорони здоровʼя; співпраця у сфері громадського здоровʼя та профілактики, стабілізації системи охорони здоровʼя, забезпечення скоординованої гуманітарної медичної допомоги; реалізація програм реабілітації та лікування українських військовослужбовців  у медичних та реабілітаційних закладах Литви, посилення реабілітаційного сектору України, посилення співпраці у рамках програми MEDEVAC; посилення та розвиток горизонтального медичного партнерства між закладами охорони здоровʼя; співпраця у напрямі підсилення інституційної спроможності операторів критичної інфраструктури у сфері охорони здоровʼя; поглиблення співпраці у сфері технологізації та диджиталізації системи охорони здоровʼя, телемедицини тощо; сприяння інтеграції України у сферу охорони здоров’я Євросоюзу, у тому числі адаптації законодавства України до нормативно-правової бази ЄС; розширення наявного двостороннього співробітництва між країнами для посилення стійкості до ризиків, повʼязаних із ядерною, біологічною та хімічною зброєю тощо; підсилення України у захисті ІТ-інфраструктури системи охорони здоровʼя від кібератак; долучення до обговорення для подальшого вивчення співпраці у напрямі психологічної кризової допомоги постраждалим від стихійного лиха, отримання та розподіл іноземної гуманітарної допомоги, медичні та немедичні можливості для забезпечення безперервності роботи постачальників медичних послуг тощо. Також у рамках технічної угоди українська та литовська сторони обмінюватимуться інформацією та досвідом, експертами та делегаціями у медичній сфері, змінюватимуть потенціал медичного персоналу, а також сприятимуть участі експертів у конференціях та заходах, що проводяться в обох державах. Нагадаємо, що до лютого 2025 року Литва планує відключити лінії електропередач із Росією та Білоруссю. Річ у тому, що балтійські електромережі синхронізують із мережами західноєвропейських країн.

Медико-соціальні експертні комісії "поросли" в тотальній корупції, і цим уже давно нікого не здивуєш. Особливо це відчутно після того, як Державне бюро розслідувань (ДБР) викрило керівницю Хмельницького обласного центру МСЕК Тетяну Крупу на незаконному збагаченні. Про це написав у своїй колонці для "Главкома" політолог, аналітик, правозахисник Олексій Буряченко. Він нагадав, що знайшли в неї майже 5 244 000 доларів, 300 000 євро, понад 5 000 000 гривень, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у шафах, шухлядах, нішах тощо. Також вилучено документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовців і відмивання ними грошей через різні бізнес-проекти. "У керівниці МСЕК в робочому кабінеті виявлено 100 000 доларів, а також низку підроблених медичних документів, списки ухилянтів із прізвищами та фіктивними діагнозами", — інформували тоді в Державному бюро розслідувань. Буряченко зауважив, що, серед іншого, родина Крупи володіє 30 об’єктами нерухомості у Хмельницькому, Львові та Києві, дев’ятьма елітними автівками, корпоративними правами на 48 мільйонів гривень, готельно-ресторанним комплексом на майже три тисячі метрів квадратних в одному із парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина теж «накопичила» майже 2,3 мільйона доларів. Зараз Крупа перебуває в СІЗО з можливістю внесення застави 500 мільйонів 1 528 гривень. Що вирішили в РНБО "Цей показовий корупційний кейс «підняв на вуха» всю країну! Хвиля суспільного резонансу дійшла й до президента України Володимира Зеленського, який ввів у дію відповідне рішення РНБО від 20 жовтня 2024 року щодо "протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів", чим поставив остаточну крапку у багаторічній діяльності злочинних МСЕКів у всій країні", — акцентував Буряченко. Він навів деякі пункти цього рішення РНБО: створення робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовцям; у тримісячний термін доповідь про результати перевірки робочими групами обґрунтованості рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовцям і в разі необґрунтованого ухвалення таких рішень ініціювання їх перегляду; підготовку протягом двох тижнів Міністерством охорони здоров’я України разом з Міністерством цифрової трансформації України плану цифровізації проходження всіх етапів МСЕК; внесення на розгляд Верховної Ради, поміж іншого, законопроекту, який забезпечить реформування системи медико-соціальної експертизи в Україні, зокрема, ліквідацію медико-соціальних експертних комісій з 31 грудня 2024 року; розробку законопроекту щодо перегляду системи та механізму нарахувань пенсійних виплат посадовцям «для забезпечення справедливості у відповідній сфері»; розробку законопроекту щодо «унормування порядку нарахування заробітних плат і пенсій працівникам органів прокуратури» та проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність. Фантасмагорична ситуація серед прокурорів "Але разом із тотально-корупційною діяльністю МСЕКів у всій країні "полізли" й інші неочікувані "баги" системи... Унаслідок яких навіть пішов у відставку генеральний прокурор України Андрій Костін і ще шість обласних прокурорів, які отримували величезні пенсії одночасно із заробітною платою", — констатував політолог. За його словами, особливо "дикою" була ситуація з аномально-молодою очільницею прокуратури Черкаської області, яка офіційно задекларувала за 2023 рік 785 тисяч виплат від Пенсійного фонду. Він наголосив, що такі випадки не те, що не поодинокі, вони мають системно-жахаючий характер. Буряченко також послався на журналістське розслідування "Економічної правди" під назвою: "Прокурори з обмеженими можливостями. Скільки з них в Україні мають статус осіб з інвалідністю?". "В органах прокуратури може бути втричі більше осіб з інвалідністю, ніж у середньому серед населення, а серед начальників — 38%", — дослідили медійники. На переконання аналітика, наявність пенсій у працівників прокуратур усіх рівнів і різке зростання їх кількості під час війни — питання не лише морально-етичне. На це 2023 року знадобилося 288 мільйонів гривень. Середня пенсія працівника прокуратури склала 199 тисяч гривень на рік. "Найголовніша проблема, що велика кількість із них сфальшована, а прокурори діяли у корупційній зв’язці з лікарями МСЕКів", — наголосив Олексій Буряченко. За списком, який склали журналісти, деякі із заступників керівників обласних прокуратур за 2023 рік отримали пенсію у понад мільйон гривень. Їхній вік у середньому 40 років. "Переконаний, що ні в кого не виникає запитань, чому подав у відставку генпрокурор Костін, все очевидно... Під час війни грабувати свою країну, часто липовими інвалідностями (підтверджено Крупою), людьми, які мають відстоювати законність і справедливість, виглядає зовсім фантасмагорично", — зробив висновок правозахисник. За його словами, прокурори себе сильно дискредитували, але чи тільки вони одні? Важливо, щоби працівники ДБР та інших правоохоронних органів не спинилися тільки на МСЕКах і прокурорах, але й пішли далі. "Тепер гучних справ я особисто очікую насамперед із митниці, податкової та подібних державних органів з контрольними функціями, які звикли спекулювати на державі заради власного корупційного збагачення", — висловив припущення Буряченко. Він підказав, що тут правоохоронцям можуть підказати "вектори діяльності" журналісти, які встановили, що пенсії мають майже всі чинні обласні керівники самого Пенсійного фонду. Як судді створюють тиск на держбюджет "І, звичайно, важливо щоб свою "долю слави" отримали й судді, які є найбільшими "споживачами" державних пенсій під час війни, навіть перебуваючи на посадах, і совість їх абсолютно не мучить. Рівень довіри до судової системи і так мізерний", — зазначив Буряченко. Він додав, що після оприлюднення деякої інформації журналістів про захмарні виплати, судді можуть накликати на себе не тільки правоохоронців, для перевірки законності нарахування, але й звичайний народний гнів. Адже в деяких випадках пенсія судді досягає близько 300 тисяч гривень на місяць. Такі значні виплати, за його словами, створюють тиск на державний бюджет, коштом якого оплачуються спецпенсії. При цьому обсяги цих видатків зростають з року в рік. За дев’ять місяців 2024 року на спецпенсії держава витратила майже 88 мільярдів гривень, що на 20% більше, ніж за аналогічний період 2023 року (73,3 мільярда гривень). До кінця 2024 року спецпенсії коштуватимуть бюджету майже 120 мільярдів гривень. "Це я вже мовчу про заборгованості з виконання судових рішень на 74 мільярдів гривень, значна частина яких теж на користь прокурорів і суддів", — зауважив політолог. Українські офіційні мільйонери "Як бачимо, абсолютно все, що під час війни пов’язано з уникненням від мобілізації приносить шалені надприбутки тим, від кого такі рішення залежать! І випадки корупційних зловживань з вибудовою складних багаторівневих схем і залученням багатьох фігурантів у ТЦК, ВЛК, МСЕКах та інших державних органах усе частіше оприлюднюють наші правоохоронці", — акцентував Буряченко. Але, додав він, превенція на корупціонерів спрацьовує тільки частково, адже перед обличчям сотень тисяч доларів мало хто спроможний встояти. Аналітик відзначив, що переважна більшість керівників МСЕКів давно вже мільйонери абсолютно офіційно та навіть цього не приховують. У їхніх деклараціях, окрім зарплат і заощаджень, іще нерухомість, елітні автівки та багато чого цікавого та цінного... Особливо відвертими, показуючи свої доходи й офіційні статки, були саме всім уже відома Тетяна Крупа з Хмельниччини. Але й очільники МСЕКів із Вінниччини (Юлія Даниленко) та Львівщини (Володимир Решота) показали теж "пристойні" результати. "Ці люди — офіційні мільйонери. А наші західні партнери, дивлячись на їхні офіційні заробітки й оприлюднені корупційні кейси розуміють, що "американську мрію" ці люди реалізували вже раз десять поспіль і дуже далеко від самої Америки!" — емоційно висловився Буряченко. Корупція та свавілля лікарів Він погодився з президентом, який чітко зазначив, що відповідальність має бути персоніфікованою, а не загальною, політичною чи абстрактною. "Багато журналістів, політиків і експертів розпочали ставити логічне запитання, а де персональна політична відповідальність за всі ці масові маніпуляції з інвалідністю безпосередньо міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка?" — зауважив правозахисник. На його думку, абсолютно очевидно: як працівники Міністерства охорони здоров’я на центральному рівні, так і звичайні медичні працівники на місцевому толерували усі ці процеси, а дехто був і їх прямим учасником. Адже без встановлення фіктивного діагнозу та направлення на МСЕК звичайним лікарем з лікарні, МСЕК сам не може ні дати, ні забрати інвалідність. "Як бачимо, проблема засіла набагато глибше МСЕКів. Тотальна корупція пронизує всю медичну сферу, яка пов’язана із заробітком на ухилянтах. І яким чином ліквідувати проблему шляхом запровадження тільки відкритих баз даних і ліквідацією МСЕКів, переводячи прийняття рішень безпосередньо в самі лікарні, поки дуже важко сказати", — констатував Буряченко. Він також навів свідчення очевидців, які стверджують, що лікарі МСЕКів не тільки вимагають гроші за встановлення інвалідності, але й за її підтвердження, натякаючи, що можуть або понизити групу, наприклад, із другої до третьої, або взагалі позбавити третьої групи, якщо не дати хабар. "І тут стає очевидним цікавий нюанс, що хабарі дають не тільки ті люди, які встановлюють собі фіктивну інвалідність, наприклад, для ухилення від мобілізації, але й ті, які мають цю інвалідність абсолютно реально, просто остерігаючись свавілля з боку лікарів. Якась "лікарська мафія", не менше", — наголосив аналітик. Найкращий час для самоочищення Згідно з офіційними даними Міністерства охорони здоров’я, з 1 січня 2025 року замість МСЕКів оцінювання здійснюватимуть лікарі-практики на базі потужних кластерних і надкластерних багатопрофільних лікарень, система стане цифровізованою, що зробить її зручною та прозорою, мінімізує корупційні ризики, фінансуватиме оцінювання у лікарнях Національна служба здоров’я України і межах укладених договорів із формуванням чітких вимог і контролем їх дотримання. "Ну що ж, будемо очікувати від очільника МОЗ Віктора Ляшка неухильного та якісного виконання рішення РНБО у частині: "внесення на розгляд Верховної Ради України, поміж іншого, законопроекту, який забезпечить реформування системи медико-соціальної експертизи в Україні". Адже, враховуючи резонанс питання у суспільстві та демонстрацію рішучості президента, третього шансу "на виправлення ситуації" йому ніхто не дасть", — зазначив Буряченко. За його версією, "останнє попередження" чи "жовта картка" очільнику МОЗ від президента має спонукати його до швидких і рішучих дій, але разом із тим свідчить, що кредит довіри президента до Віктора Ляшка ще остаточно не вичерпаний. "І сказати по правді, я теж не вірю, що Віктор Ляшко очолював чи толерував якісь корупційні схеми у МОЗ, пов’язані з МСЕКами. Він справляє враження порядної людини. Тим паче, ми знайомі особисто, нічого поганого про нього я сказати не можу. Разом із тим, "дамоклів меч" політичної персональної відповідальності зараз висить над шиєю міністра. Якщо Ляшко не впорається, й він упаде, то це буде не просто звільнення, а тотальний суспільний осуд людини, яка не впоралася, хоча мала для цього всі інструменти та можливості", — вважає політолог. Він також акцентував, що боротьба з внутрішнім і зовнішнім ворогом одночасно не дає шансу на помилку, ми їх уже до цього наробили багато. Потрібні сильні, справедливі та професійні рішення щодо мінімізації навантаження на державний бюджет такими "космічними" пенсіями та перенаправлення цього ресурсу на щось дійсно важливе, від підтримки чесного бізнесу та людей, які цього потребують найбільше, до закупівлі того, що необхідно для ЗСУ. "Адже корупція — це не тільки "відкати" на закупівлях, але і використання "кращими людьми нашого міста" законодавчих лазівок для надмірного самозбагачення коштом інших, тим паче під час війни. Суспільний договір точно підлягає справедливому перегляду. Війна відкрила очі всім на нашу псевдо-еліту, яка нічого, крім відчуття відрази, не викликає. Зараз найкращий час для самоочищення", — підсумував Олексій Буряченко. Нагадаємо, раніше прес-служба Міністерства охорони здоров'я повідомляла, що посадовці, які зараз очолюють медико-соціальні експертні комісії, не отримають дозвіл на роботу в оновленій системі лікарських комісій.

В Україні Медико-соціальна експертна комісія, починаючи із січня 2025 року, повністю припинить своє існування. Її функції будуть виконувати кластерні і надкластерні лікарні. Про це повідомив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко під час брифінгу. "Функцію ми передаємо до кластерних та надкластерних лікарень. Кластерні та надкластерні лікарні - це вже результат госпітального планування, яке провело Міністерство охорони здоров'я. І визначило в кожному регіоні ці лікарні. Вони забезпечують доступність пацієнтам у межах визначених нормативів і мають як мінімум 20 напрямків надання меддопомоги тощо", -- наголосив Ляшко. Як зазначив посадовець, цим міністерство вирішує одразу чотири глобальні проблеми.  "Коли ми проводили оцінку роботи МСЕК, ми бачили, що вузькопрофільні спеціалісти -- терапевти, хірурги, травматологи не хотіли залишати лікувальну діяльність і переходити в окрему юридичну особу, в медико-соціальну експертну установу, яка займалась виключно експертизою. Тому наше завдання забрати цю функцію і передати її до лікуючого лікаря", -- зазначив Ляшко. За словами міністра, всі кластерні і надкластерні лікарні підключені до Електронної системи охорони здоров'я. Відтак, рішення про встановлення інвалідності ухвалюватимуться на основі даних, записаних у ЕСОЗ. Це дозволить чітко відстежувати, який лікар, коли і який діагноз вносить, які дослідження і коли проводилися. "У разі проведення розслідування, якщо буде оскарження по кримінальних справах, наприклад, ми чітко будемо бачити вертикаль, хто, де, на яких етапах припустився помилки. Плюс, як показова практика цифровізації ВЛК призовників, ми можемо відстежувати у автоматичному режимі аномальні речі або діагнози, пов'язані або з лікарнею, або з конкретним лікарем, і працювати на упередження, і працювати з ними, щоб не було ніяких потенційних зловживань", -- розповів голова МОЗ.  Реформа МСЕК в Україні: що відомо Згідно з указом президента, у найближчі три місяці буде проведено масштабну перевірку рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам. Усі необґрунтовані рішення будуть переглянуті. Це стосується чиновників, які "організували" собі інвалідності для отримання додаткових виплат. Президент зазначив, що аудиту підлягають пенсії та інші нарахування, призначені безпідставно. Реформа МСЕК, зокрема, передбачає, що деякі їх функції замінить штучний інтелект. Це допоможе усунути корупційні схеми, підвищити ефективність роботи відповідних структур й уникнути підкупів і маніпуляцій, які стали причиною гучних скандалів. На початку 2024 року за ініціативою Служби безпеки України було скасовано понад чотирьох тис. рішень про присвоєння інвалідності, які були зроблені на підставі підроблених документів. 64 чиновники МСЕК отримали підозри у скоєнні злочинів, а дев'ятьох осіб уже засуджено.  Нагадаємо, що напередодні на тлі скандалів із фейковими інвалідностями обласних прокурорів з посади пішов генеральний прокурор Андрій Костін. У своїй заяві Костін подякував Зеленському та Верховній Раді України за довіру та оголосив про свою відставку. Також 21 жовтня звільнили керівника Закарпатської медико-соціальної експертної комісії. Йдеться про Юрія Веклинця.

Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко прокоментував свою можливу відставку із посади. Він наголосив, що написати заяву на звільнення простіше, ніж реформувати Медико-соціальну експертну комісію. Таку заяву він зробив на брифінгу. Він наголосив, що МСЕК не підпорядковуються безпосередньо Міністерству охорони здоров'я, відомство є лише регулятором. "Я не призначаю і не звільняю керівників МСЕКів. Я призначаю і звільняю керівника Центральної медико-санітарної комісії, який був вчора звільнений моїм наказом. Повірте, заяву написати напевне простіше, ніж реформувати МСЕКи", -- заявив він. Водночас очільник МОЗ нагадав, що в Україні не має бути МСЕКів вже до із 1 січня. "Ми цієї стратегії і дотримуємося. Потенційно ми розраховували пізніше це (ліквідацію МСЕК, -- ред.) запустити. Зараз ми побачили, що потрібно пришвидшувати нашу роботу, і за ці 2 місяці буде надолужено все те, що розраховувалися зреалізувати у 2025 році. Політичні рішення прийнято, і думаю, що все нам вдасться", -- додав Ляшко. Реформа МСЕК в Україні: що відомо Згідно з указом президента, у найближчі три місяці буде проведено масштабну перевірку рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам. Усі необґрунтовані рішення будуть переглянуті. Це стосується чиновників, які "організували" собі інвалідності для отримання додаткових виплат. Президент зазначив, що аудиту підлягають пенсії та інші нарахування, призначені безпідставно. Реформа МСЕК, зокрема, передбачає, що деякі їх функції замінить штучний інтелект. Це допоможе усунути корупційні схеми, підвищити ефективність роботи відповідних структур й уникнути підкупів і маніпуляцій, які стали причиною гучних скандалів. На початку 2024 року за ініціативою Служби безпеки України було скасовано понад чотирьох тис. рішень про присвоєння інвалідності, які були зроблені на підставі підроблених документів. 64 чиновники МСЕК отримали підозри у скоєнні злочинів, а дев'ятьох осіб уже засуджено.  Нагадаємо, що напередодні на тлі скандалів із фейковими інвалідностями обласних прокурорів з посади пішов генеральний прокурор Андрій Костін. У своїй заяві Костін подякував Зеленському та Верховній Раді України за довіру та оголосив про свою відставку. Також 21 жовтня звільнили керівника Закарпатської медико-соціальної експертної комісії. Йдеться про Юрія Веклинця.

Центральну медико-соціальну експертну комісію планують ліквідувати до кінця поточного тижня. Вже було звільнено керівництво центральної МСЕК та очільників профільного департаменту Міністерства охорони здоров'я, яке відповідає за координацію діяльності комісій. Про це на брифінгу розповів міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, повідомляє "Укрінформ". "До кінця цього тижня ми приймемо розпорядження Кабінету міністрів України, яке у нас ліквідує центральну МСЕК. Ми до цього готувалися, укріплюючи матеріально-технічну базу саме підпорядкованого інституту в місті Дніпро. Оскільки ми бачили, що центральна МСЕК -- це тільки була експертиза візуальна, потім люди направлялись на клінічні бази в Дніпро і Вінницю", -- заявив міністр. Реформа МСЕК в Україні: що відомо Згідно з указом президента, у найближчі три місяці буде проведено масштабну перевірку рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам. Усі необґрунтовані рішення будуть переглянуті. Це стосується чиновників, які "організували" собі інвалідності для отримання додаткових виплат. Президент зазначив, що аудиту підлягають пенсії та інші нарахування, призначені безпідставно. Реформа МСЕК, зокрема, передбачає, що деякі їх функції замінить штучний інтелект. Це допоможе усунути корупційні схеми, підвищити ефективність роботи відповідних структур й уникнути підкупів і маніпуляцій, які стали причиною гучних скандалів. На початку 2024 року за ініціативою Служби безпеки України було скасовано понад чотирьох тис. рішень про присвоєння інвалідності, які були зроблені на підставі підроблених документів. 64 чиновники МСЕК отримали підозри у скоєнні злочинів, а дев'ятьох осіб уже засуджено.  Нагадаємо, що напередодні на тлі скандалів із фейковими інвалідностями обласних прокурорів з посади пішов генеральний прокурор Андрій Костін. У своїй заяві Костін подякував Зеленському та Верховній Раді України за довіру та оголосив про свою відставку. Також 21 жовтня звільнили керівника Закарпатської медико-соціальної експертної комісії. Йдеться про Юрія Веклинця.

Президент Володимир Зеленський 22 жовтня заявив, що був не задоволений доповідями двох міністрів відносно ситуації зі скандалами у медико-соціальних експертних комісіях. Про це глава держави розповів під час вечірнього звернення. Зеленський зауважив, що рішення РНБО зараз передбачає повний аудит пенсій та інших нарахувань усім посадовцям, які організували собі інвалідності. Також у вівторок президент заслухав доповідь на РНБО голови Служби безпеки Василя Малюка та міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка щодо перевірок і розслідувань, які вже тривають. "Були, на жаль, дуже непереконливі доповіді міністра охорони здоров’я України та міністра соціальної політики України. Окремо треба пройтися по всіх горизонталях місцевої влади", — заявив президент. Скандал із фіктивними "інвалідностями": що відомо Журналіст, головний редактор сайту "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 16 жовтня заявив, що майже всі прокурори Хмельницької області мають інвалідність другої групи, яку їм "поставила" скандальна глава обласної МСЕК (медико-санітарної комісії) Тетяна Крупа, яка перебуває під слідством.  До того ж журналіст опублікував список прокурорів, які за його даними, оформили інвалідність. Згідно з інформацією Бутусова, з усього керівництва Хмельницької обласної прокуратури та її структурних підрозділів інвалідність не оформив лише один прокурор. Згодом генпрокурор Андрій Костін на цьому тлі доручив провести службову перевірку. Генеральна прокуратура 20 жовтня отримала вже перші результати розслідування щодо набуття інвалідності прокурорами. Так, Міністерство охорони здоров’я під час перевірки Хмельницької МСЕК скасувало 74 рішення про присвоєння інвалідності військовозобов’язаним. Глава Служби безпеки Василь Малюк заявив, що станом на 22 жовтня підозру отримали 64 посадовці МСЕК. Також скасовано понад чотири тисячі висновків про інвалідність.  22 жовтня президент Володимир Зеленський провів засідання Ради національної безпеки та оборони на якому розглядалися питання по ситуації з медико-соціальної експертизи та зловживаннями посадових осіб різних державних органів з отриманням інвалідності. Після цього засідання генеральний прокурор України Андрій Костін написав заяву про звільнення.  Нагадаємо, 21 жовтня звільнили керівника Закарпатської медико-соціальної експертної комісії. Йдеться про Юрія Веклинця.

Медико-соціальна експертиза в Україні буде реформована. Фахівці вже працюють над точковими та глобальними змінами у відомстві. Відповідну заяву в ефірі телемарафону зробив міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко. За словами посадовця, у питанні реформування МСЕК ведеться робота по двох траекторіях. "Перша — це точкові зміни, які спрощують процес проходження медико-соціальної експертизи й плюс мають запобігати будь-яким маніпуляціям, або гонінням по колу тих, хто потребує встановлення інвалідності", — сказав Ляшко. Друга ж траекторія, як зазначив міністр, — загальна реформа медико-соціальної експертизи. "Це складніший процес, оскільки МСЕК це два поняття — медична частина та соціальна частина. Над цим працюємо по різних треках", — пояснив Віктор Ляшко. Посадовець зауважив, що реформа МСЕК — комплекс завдань, тому якщо змінити лише назву чи інші речі — це не принесе результату. Саме тому, як зазначає Ляшко, розв'язуються чотири ключові питання: кадри, зарплата, безбар'єрність та цифровізація. Також Міністерство охорони здоров'я представило законопроект, згідно з яким пропонується ліквідувати МСЕК як юридичну особу. Цю функцію переведуть до закладу охорони здоров'я. Нагадаємо, працівники Державного бюро розслідувань затримали та повідомили про підозру у незаконному збагаченні керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи. Під час обшуків у неї та її родичів знайшли лише готівкою майже 6 мільйонів доларів США у різних валютах. Також раніше у мережі показали сумки з грошима, які голова Хмельницької МСЕК викинула через вікно під час обшуків. Водночас Державне бюро розслідувань вивчає списки "ухилянтів", які знайшли під час обшуків у робочому кабінеті керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи.

Генерального директора дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит" Володимира Жовніра відсторонили від виконання обовʼязків. Наразі у медзакладі правоохоронці здійснюють певні перевірки. Про це повідомив міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко. "Генеральний директор НДСЛ "Охматдит" Володимир Жовнір відсторонений від виконання обов’язків до завершення перевірок Національною поліцією України, іншими правоохоронними органами та комісією МОЗ. Про подальші рішення повідомимо додатково, в тому числі й кадрові", -- йдеться у дописі. За його словами, правоохоронні органи проводять досудове розслідування щодо інциденту між лікарнею "Охматдит", однойменним фондом та переможцем тендеру на відбудову. Ляшко зауважив, вже встановлено факти викривлення інформації зі сторони медзакладу та фонду. "Отримав перші результати проведення перевірки комісії МОЗ. На жаль, є випадки викривлення ключової інформації, яка подається офіційно мені, у засоби масової інформації та міститься в документах, і зі сторони керівництва лікарні, і зі сторони Фонду", -- зазначив очільник МОЗ. Ляшко також зауважив, що рішення оголосити компанію переможцем тендеру ухвалив саме Жовнір, про що було поінформовано на офіційній сторінці лікарні. Натомість відповідні рекомендації про фінальний вибір переможця від Робочої групи "Охматдиту" отримані не були. "Окремо зауважу, що збирати кошти саме на рахунок Фонду після атаки на "Охматдит" 8 липня запропонував директор лікарні, посилаючись на успішний досвід співпраці", -- додав Ляшко. Хто саме буде виконувати обов’язки Жовніра на час його відсторонення, Ляшко не уточнив, але зазначив, що це має бути людина з-поміж завідувачів відділень, яка отримає найбільшу підтримку колег. Водночас він наголосив, що МОЗ дотримується раніше озвученого плану, згідно з яким усі подальші процеси відновлення Охматдиту відбуватимуться під наглядом Ради з відновлення, куди вже ввійшли представники міжнародних організацій і компаній, які зробили найбільші пожертви. "Сьогодні відбудеться засідання для відбору семи учасників з-поміж представників громадськості, тобто Рада у складі 15 осіб буде остаточно сформована. Прошу Раду з відновлення зібратися вже в цей понеділок, щоби розглянути поетапний план відновлення Охматдиту та надати свої рекомендації щодо подальших дій. Нагадаю, що всі рішення Ради є публічними та оприлюднюються на ресурсах МОЗ", -- заявив Ляшко. Нагадаємо, 17 липня стало відомо, що Німеччина виділяє кошти на відновлення дитячої лікарні "Охматдит", яку російські окупанти пошкодили під час ракетного удару 8 липня. Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку країни надасть Києву 10 мільйонів євро. Також за три години від початку збору на відновлення дитячої лікарні "Охматдит" у Києві українці задонатили понад 100 мільйонів гривень. Цільовий збір ініціював United24 разом із Monobank. До ініціативи долучилися прості українці та бізнесмени. Початковий план збору становив 100 мільйонів гривень, однак після досягнення необхідної суми його вирішили продовжити. Згодом в Україні розгорівся скандал, пов'язаний з відбудовою київського "Охматдиту". Підрядником обрали підозрілу компанію за 307 мільйонів із суттєво завищеними цінами. Після цього тендер скасували.

Тендер, який був організований на відбудову київської дитячої лікарні "Охматдит", яка потрапила під удар російської армії 8 липня, скасують. Цього разу він буде проведений вже на Prozorro. Про це на брифінгу повідомив глава Міністерства охорони здоров'я Віктор Ляшко. Посадовець наголосив, що благодійний фонд "Охматдиту" перерахує кошти на казначейський рахунок закладу, тож наступний тендер відбудеться вже в електронній системі Prozorro та за правилами публічних закупівель.  "До проведення тендеру буде залучене ДП "Медичні закупівлі", — йдеться у заяві Ляшка. Також МОЗ та "Охматдит" ініціюють створення наглядово-ревізійної ради з 15 осіб, куди ввійдуть шість благодійників, які найбільше задонатили, а також по одному представнику від Міністерства та лікарні, і представники будівельних підрядників. Раду, яку створять протягом тижня, має зібрати критерії, за якими виберуть підрядника для відновлення. Після цього буде проведено тендер через Prozorro, а усіх підрядників, які відповідають необхідним критеріям, закликають долучити до тендеру. Раніше у Міністерстві охорони здоров'я відреагували на скандал, який розгорівся навколо відбудови київського "Охматдиту", що зазнав пошкоджень внаслідок російської ракетної атаки. Компанія, яка перемогла в тендері, виявилась маловідомою, а вартість ремонтних робіт стали одними з найдорожчих. Нагадаємо, 17 липня стало відомо, що Німеччина виділяє кошти на відновлення дитячої лікарні "Охматдит", яку російські окупанти пошкодили під час ракетного удару 8 липня. Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку країни надасть Києву 10 мільйонів євро. Також за три години від початку збору на відновлення дитячої лікарні "Охматдит" у Києві українці задонатили понад 100 мільйонів гривень. Цільовий збір ініціював United24 разом із Monobank. До ініціативи долучилися прості українці та бізнесмени. Початковий план збору становив 100 мільйонів гривень, однак після досягнення необхідної суми його вирішили продовжити.

Два корпуси "Охматдиту", які найбільше постраждали від удару ворожої ракети, відновленню не підлягають. Замість них збудують один новий сучасний корпус. Про це на брифінгу розповів міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. "Тому ми з командою "Охматдиту" почали працювати над медзавданням і проектувати новий корпус", — сказав посадовець. Ляшко наголосив, що уже є понад 800 мільйонів гривень на відновлення "Охматдиту" від усіх партнерів разом з державними коштами. Вони підуть на усунення наслідків у новому корпусі на медичне обладнання, яке потрібно відновити. Далі — на проектування і будівництво нового корпусу, держава дофінансує стільки, скільки треба буде.  За оцінками фахівців, як зазначив Віктор Ляшко, потрібно 360-400 мільйонів на обладнання.  "Але сервісні інженери працюють і перевіряють ззовні вціліле обладнання. Можливо, сума буде ще вищою. Виробники та меценати готові якесь обладнання надати безоплатно", — додав Віктор Ляшко. Нагадаємо, 11 липня після ракетної атаки по дитячій лікарні "Охматдит" у Києві російський льотчик передав Головному управління розвідки службові документи та приватні фото командного складу 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії. Воєнна розвідка ідентифікувала цих воєнних злочинців. Своєю чергою радник Білого дому з питань національної безпеки Джейк Салліван заявив, що Україна та Сполучені Штати Америки працюють над відповіддю Росії за удар по дитячій лікарні "Охматдит", який відбувся у понеділок, 8 липня.

Російські терористи під час масованого обстрілу столиці 8 липня цинічно влучили по дитячій лікарні "Охматдит". Наразі триває евакуація працівників та дітей з пошкоджених корпусів. В медичному закладі немає світла, водопостачання та кисню. Про це повідомив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко. "Ми поетапно вивозимо дітей до інших лікарень, оскільки в "Охматдиті" немає ні світла, ні кисню, ні водопостачання. Наше завдання — мінімізувати потенційні негативні наслідки тих, хто перебував на лікуванні", — зазначив він. Ляшко поінформував, що станом на це час відомо про 20 постраждалих з різним ступенем пошкоджень. Також, за його словами, одна людина загинула. Але негативних наслідків удару може бути значно більше, адже під час атаки медики проводили кілька операцій у приміщеннях "Охмадиту", в яких від удару вилетіли вікна. Уламки полетіли в дітей, які перебували на операційних столах.  "На жаль, під час удару були операції — і там залетіли уламки скла, пил — при тому, що у дітей були відкриті грудна і черевна порожнини. Тому негативних наслідків цього акту може бути більше. Наші медики роблять все, щоб врятувати життя тих, хто постраждав", — зазначив міністр. Також посадовець подякував усім, хто долучився до рятувальної операції та розбору завалів. Наразі заклад готують до консервування корпусів. "Дякуємо всім, хто долучився до розбору завалів, тому що наша мета — підготуватися до консервування корпусів, щоб негативні погодні наслідки не призвели до руйнування будівлі", — відзначив Ляшко. Варто зазначити, що мер міста Києва Віталій Кличко раніше повідомляв, що внаслідок обстрілу загинули двоє людей. "Підтверджена загибель двох дорослих в лікарні "Охматдит", — написав він у Telegram. Нагадаємо, 8 липня внаслідок терористичної атаки на медичний заклад "Охмадит" у Києві, загинула 30-річна лікарка зі Львова Світлана Лук'янчук. Вона працювала нефрологом.       00:0На   00:00 / 01Вимкнути звуНалаштуванПовноекранний режим Копіювати відео посилання Відтворити / Зупинити Вимкнути / Увімкнути звук Повідомити про помилку Мова Поділитися Vidverto Player.

В Україні більшість водойм є забрудненими. Рішення про те, чи можна в них купатися, має приймати місцева влада. Про це заявив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко в інтерв’ю BBC Україна. Так, на запитання, чи можна купатися в Дніпрі та Чорному морі, посадовець зазначив, що ситуація цього року є кращою ніж торік. У 2023 році вода після підриву ГЕС була забруднена у 28 тисяч разів більше норми. Відповідно категорично не можна було купатись в цій ділянці. "Ми постійно моніторимо ситуацію. Зараз такої ситуації, як тоді, немає", — пояснив Ляшко. За його словами, "тоді був великий наплив води, який захопив величезну територію, в тому числі і місця зберігання відходів, що призвело до фекального забруднення води в Дніпрі". "Сьогодні, на жаль, ми фіксуємо в Україні в майже в кожній третій пробі води, яка відібрана з поверхневих водойм, перевищення чи по хімічних, чи по бактеріологічних показниках", — поінформував міністр. Проте, як наголосив Ляшко, рішення, чи можна купатися у водоймах, будуть ухвалювати органи місцевого самоврядування. "Якщо дозволяють, то виключно після того, як проведуть підготовку пляжів і перевірку на наявність хімічного чи бактеріологічного забруднення", — зазначив він. Також посадовець нагадав, що минулого року МОЗ заборонило купатися, бо була надзвичайна ситуація, яка призвела до забруднення. Станом на зараз такого рішення немає, проте це може змінитися у будь-який час.  Варто зазначити, що раніше перший заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький повідомляв, що в Україні через низку факторів спостерігається обміління річок. Йдеться про безсніжну зиму, посушливу весну та загальну тенденцію до глобального потепління. Нагадаємо, за даними Міндовкілля, Росія за два роки повномасштабної війни завдала Україні значної шкоди клімату. Загальна сума збитків становить понад 32 мільярди доларів.