# загиблі Герої

Після початку повномасштабного вторгнення чимало українських акторів стали на захист країни, змінивши знімальні майданчики та театральну сцену на військову службу. Деякі з них віддали життя в боях за Україну, залишивши по собі пам’ять не лише про творчі здобутки, а й про мужність та відданість Батьківщині.TrueUA згадує українських акторів, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів.Максим НеліпаМаксим Неліпа був відомий українським глядачам як телеведучий і комік. Він брав участь у розважальних телепроєктах, зокрема виступав у "Дизель Шоу", де запам’ятався своєю енергією та почуттям гумору. Його кар’єра була пов’язана з телебаченням і сценою, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну він вирішив долучитися до захисту країни.У березні 2022 року Неліпа вступив до Збройних сил України. Згодом він служив у підрозділі Сил безпілотних систем і дослужився до командира роти. Його життя кардинально змінилося: замість телевізійних студій і виступів він виконував військові завдання.Максим Неліпа загинув у травні 2025 року під час виконання бойового завдання.Юрій ФеліпенкоЮрій Феліпенко був українським актором театру та кіно. Глядачі знали його за ролями в телевізійних проєктах, зокрема серіалах "Колір пристрасті" та "Обіцянка Богу". Він також працював на театральній сцені, де втілював різнопланових персонажів. До повномасштабного вторгнення його професійне життя було пов’язане з акторством, однак після початку великої війни він вирішив долучитися до захисту України.Феліпенко добровільно вступив до Сил оборони та служив оператором безпілотників в ударній роті БПЛА "Ахіллес" 92-ї окремої штурмової бригади. У війську він мав позивний "Травень". Актор змінив театральні підмостки та знімальні майданчики на службу на фронті.Про загибель Юрія Феліпенка стало відомо 15 червня 2025 року.Яків ТкаченкоЯків Ткаченко був українським актором театру та кіно, який народився в Дніпрі й розпочав професійний шлях на театральній сцені. У кіно він дебютував у 2003 році, а згодом зіграв у стрічках "Червоний", "Ціна правди", "Безславні кріпаки" та "Довбуш" режисера Олеся Саніна. За роль Славіка у фільмі "Припутні" Ткаченка номінували на національну кінопремію "Золота дзиґа" у 2018 році як найкращого актора другого плану.З початком повномасштабного вторгнення актор долучився до територіальної оборони Дніпра. Під час служби він двічі діставав поранення. Після демобілізації у 2023 році Ткаченко повернувся до акторської роботи, зокрема знімався в серіалах, однак згодом вирішив знову піти на фронт. У 2024 році він підписав контракт із Третьою окремою штурмовою бригадою.Яків Ткаченко загинув 10 грудня 2024 року під час бойових дій.Павло ЛіПавло Лі, якого також знали як Пашу Лі, був українським актором, телеведучим, музикантом і актором дубляжу. Він народився 10 липня 1988 року в Євпаторії, знімався в кіно, грав у театрі "Колесо" й брав участь у музичних талант-шоу. Глядачам він запам’ятався, зокрема, ролями у фільмах "Штольня", "Тіні незабутих предків" і "Правило бою". Також Павло працював на телебаченні та озвучував кіноперсонажів.Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну актор долучився до волонтерської діяльності. У перші тижні війни він допомагав цивільним мешканцям евакуюватися з Ірпеня, який опинився під російськими обстрілами. Павло підтримував людей, які намагалися вибратися з небезпечного міста.6 березня 2022 року Павло Лі загинув в Ірпені. Йому було 33 роки.Євген СвітличнийЄвген Світличний народився у 1993 році в Кривому Розі. Він був актором і спортсменом, чемпіоном України з фрі-файту та майстром спорту. Широкій аудиторії Євген запам’ятався роллю Карася у фільмі Олега Сенцова "Носоріг", який вийшов у 2021 році.Після початку повномасштабного вторгнення росії Світличний долучився до Сил оборони України. Він служив у роті "Гонор" батальйону "Вовки Да Вінчі" імені Дмитра Коцюбайла. 19 липня 2023 року актор загинув під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку — у важкому стрілецькому бою.У 2025 році актор Олександр Рудинський присвятив Євгену Світличному премію BAFTA, яку отримав за короткометражний фільм "Камінь, ножиці, папір". За словами Рудинського, Євген загинув за п’ять днів до початку зйомок стрічки.Василь КухарськийВасиль Кухарський народився в Радомишлі на Житомирщині. Він був актором театру та кіно, а з 2008 року працював у Київському академічному драматичному театрі на Подолі. За свою кар’єру артист зіграв у десятках фільмів і серіалів. Однією з найвідоміших його робіт стала головна роль у стрічці "Максим Оса та золото Песиголовця".З перших днів повномасштабного вторгнення росії Кухарський долучився до Збройних сил України. У вересні 2023 року він дістав важке поранення на фронті й тривалий час перебував у лікарні. 7 грудня того ж року актор помер від отриманих травм. Йому було 42 роки.Іван КононенкоДо початку повномасштабної війни Іван Кононенко працював у кіноіндустрії та спортивному середовищі. Він знімався у фільмах і серіалах, зокрема "Пекельна Хоругва, або Козацьке Різдво", "Слуга народу", "Кріпосна", "Перші ластівки", "Скажене весілля" та "Київ вдень та вночі".Навесні 2022 року Кононенко добровільно долучився до війська. У 2023 році він зазнав важкого поранення, а після реабілітації працював у територіальному центрі комплектування. Згодом Іван знову повернувся на фронт. 25 листопада 2024 року в районі населеного пункту Нижній Клин Курської області він зник безвісти. 9 грудня його поховали в Києві.Євген БушмакінЄвген Бушмакін був українським актором, режисером і педагогом. Він знімався у фільмах і серіалах, серед яких "Герой мого часу", "День незалежності", "Ти мене любиш?" та "Перші дні". За роль у стрічці "Герой мого часу" Бушмакін отримав Національну кінопремію "Золота Дзиґа" в номінації "Найкращий актор".У 2026 році Євген долучився до війська. 18 липня того ж року він загинув на фронті у віці 45 років. Про смерть артиста повідомили його дружина Олена Бушмакіна та режисерка Тоня Ноябрьова.Артур ПетровАртур Петров був українським стендап-коміком, гумористом і блогером. До повномасштабної війни він виступав із комедійними номерами та створював контент для соцмереж, де здобув власну аудиторію.Після початку російського вторгнення Петров долучився до Збройних сил України й служив у 43-й окремій механізованій бригаді. У березні 2026 року він загинув під час евакуації поранених побратимів.Андрій ПавленкоАндрій Павленко був українським актором і режисером-документалістом. Його фільмографія налічувала понад 69 робіт у кіно та серіалах. Із перших днів повномасштабного вторгнення росії він добровільно долучився до захисту України.Під час служби Павленко тричі зазнавав контузій, однак продовжував виконувати військові завдання. У грудні 2023 року він помер від наслідків поранень, отриманих на фронті. В актора залишилися дружина та четверо дітей — двоє від першого шлюбу й двоє від другого.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що український актор Сергій Стрельніков долучився до Сил оборони України та розпочав службу в батальйоні безпілотних систем FERRO-6 9-ї окремої бригади безпілотних систем. Артист розповів про новий етап у своїх соцмережах та зазначив, що готовий опановувати нові навички й виконувати поставлені завдання.Читайте також: Зі сцени — на фронт: українські артисти, які стали військовослужбовцями.

Під час виконання бойового завдання загинув старший лейтенант патрульної поліції Сергій Медєнцев із позивним "СС". Бійці бригади "Хижак" підписали FPV-дрони словами помсти за полеглого друга та відправили їх на позиції ворожих окупантів.Про це повідомили в Патрульній поліції України. Там зазначили, що Сергій приєднався до патрульних Києва 2020 року.Із початком повномасштабного вторгнення приєднався до бригади "Хижак" при Департаменті патрульної поліції. Служив в артилерії, а 2026 року пройшов навчання на пілота дронів."Ми розпочинали цей шлях разом. Із перших мінометних пострілів, через сотні небезпечних ситуацій, де не раз дивилися страху в очі. Ти був людиною, на яку завжди можна було покластися, справжнім воїном і надійним плечем. На жаль, війна забирає найкращих…", — зазначив побратим із позивним "Чудо".У Патрульній поліції України висловили щирі співчуття рідним і близьким Сергія."Розділяємо ваш біль і схиляємо голови перед пам’яттю Воїна, який віддав життя, захищаючи Україну", — йдеться в повідомленні."Бійці бригади "Хижак" підписали FPV-дрони словами помсти за полеглого друга й відправили їх на позиції ворожих окупантів. Помстимося. Світла пам’ять Сергію Медєнцеву. Назавжди в строю", — підсумували українські патрульні поліцейські.Нагадаємо, в березні цього року стало відомо, що на фронті загинув військовий Ярослав Чернишев на псевдо "Мажор". Він був співзасновником відомої мілітарної спільноти North Side Group..

Директору меморіально-пошукового центру "Доля" та депутату Львівської облради Святославу Шереметі заборонили в'їзд та перебування в Шенгенській зоні терміном на п'ять років до 20 жовтня 2031 року.Про це заявив міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кервінський, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Саме Святослав Шеремета ініціював проголошення на Львівщині 2027 роком Романа Шухевича, Української повстанської армії й Олега Ольжича. Зараз же його офіційно внесли до відповідного реєстру небажаних осіб.Раніше в середу міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомив, що підписав розпорядження про внесення до списку небажаних осіб голови комісії з питань культури Львівської обласної ради Святослава Шеремети."На клопотання Радослава Сікорського Святослава Шеремету внесено до реєстру небажаних осіб із забороною на в’їзд і перебування в країнах Шенгенської зони терміном на п’ять років — до 20 жовтня 2031 року", — написав Кервінський.Святослав Шеремета є директором комунального підприємства Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань і жертв воєн, депортацій і політичних репресій "Доля", яке здійснює пошукові й ексгумаційні роботи, зокрема, на території Польщі.У коментарі виданню Zaxid.net він зазначив, що це негативно позначиться на роботі меморіально-пошукового центру "Доля", а також припустив, що останні заяви польських політиків і урядовців можуть бути пов’язані зі знайденими нещодавно у прикордонному польському селі Ласків похованнями цивільних українців, яких 1944 року вбили підрозділи Армії крайової та батальйонів хлопських."Я не виключаю, що це пов’язано з тим, що ми знайшли поховання цивільних українців у Ласкові. Ось так польська сторона реагує на правду", — наголосив Святослав Шеремета.Раніше Український інститут національної пам’яті повідомив, що понад 40 останків жертв виявлено українською експедицією на території православного кладовища у селі Ласків Люблінського воєводства у Польщі.Нагадаємо, деякі медіа оприлюднили інформацію, що через рішення Львівської облради оголосити 2027 роком УПА, Романа Шухевича й Олега Ольжича Польща призупинила надання Україні пакету військової допомоги..

Через рішення Львівської облради оголосити 2027 роком Української повстанської армії (УПА), Романа Шухевича й Олега Ольжича Польща призупинила надання Україні пакету військової допомоги.Таку інформацію оприлюднило видання "РБК-Україна" з посиланням на власні джерела."Депутати Львівської облради примудрилися провести це голосування просто під час підготовки до відправлення масштабного пакету військової допомоги Польщі. Через їхні безвідповідальні дії зараз постачання цього пакету призупинено", — зазначив співрозмовник журналістів.За його словами, триває активна робота, щоби врегулювати ситуацію на українському та міждержавному рівнях.Водночас заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький заявив, що українська сторона пообіцяла скасувати рішення Львівської обласної ради. Його цитує Polsat News.Він поінформував, що польська сторона отримала запевнення від представників Офісу президента України, що рішення Львівської обласної ради не набуде чинності.Босацький додав, що після втручання Польщі постанова з цього питання зникла зі сайту Львівської обласної ради."Постанови зараз на цьому сайті немає, тож це вселяє надію. Ми віримо на слово українській владі й розраховуємо на виконання цих обіцянок", — заявив він.До цього міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підписав клопотання про внесення депутата Львівської обласної ради Святослава Шеремети, який є ініціатором цього документа, до списку осіб, небажаних для перебування на території Польщі.Раніше Львівська облрада ухвалила постанову про проголошення 2027 року роком Української повстанської армії (УПА), її командира Романа Шухевича та діяча Організації українських націоналістів Олега Ольжича. Це рішення облради викликало різку реакцію з боку польської влади та політикуму.Нагадаємо, наприкінці серпня заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький заявив, що поява Степана Бандери та Романа Шухевича у Національному пантеоні може ускладнити відносини України з Польщею та її подальшу європейську інтеграцію..

Колишній футболіст збірної України Роман Максим’юк загинув на війні з Росією. Раніше він вважався зниклим безвісти. Акцію на його честь проводило нинішнє покоління гравців головної футбольної команди країни.Про офіційний факт смерті Романа Максим’юка повідомила дружина спортсмена в соціальних мережах.Максимюк добровільно долучився до лав ЗСУ восени 2022 року. Обороняв Україну у складі 25-ї Січеславської повітрянодесантної бригади Десантно-штурмових військ.Востаннє на зв'язок Роман виходив 30 січня 2025 року: попередив дружину, що виступає на позиції на Покровському напрямку. Після цього контакт з ним обірвався."Прошу пам'ятати мого Рому. Він був не просто зниклим безвісти. Він був чоловіком, татом, сином, другом. Людиною, яку любили та чекали", — наголосила Віра Максим’юк.Акцію на честь Максим’юка у червні 2025 року провела збірна України: перед товариським матчем з Канадою "синьо-жовті" зробили командне фото з його військовим кітелем і футболкою «Волині», за яку Роман провів найбільше матчів у клубній кар'єрі."Максим’юк ніколи не боявся боротьби, завжди йшов до кінця. У нього було чимало чеснот, які дозволяли йому грати у великих клубах. І не просто грати, а стати у кожній із команд лідером. Максим’юк — насправді смілива людина. Його ніхто не забирав до ЗСУ — він сам пішов на фронт, за покликанням свого серця. І воював в найгарячішій точці", — згадував про футболіста в одному з інтерв’ю відомий український футбольний тренер Юрій Вернидуб.Роман Максим’юк виступав на позиції півзахисника. За час футбольної кар'єри грав у чемпіонатах України, Росії та Казахстану. Провів п'ять матчів за національну збірну України. 2000 року став чемпіоном України та володарем Кубка в складі київського "Динамо".Найбільше за кар'єру виступав за "Волинь" і "Дніпро", провівши понад 100 матчів за ці команди. Грав також "Прикарпаття", чортківський "Кристал", "Чорноморець".Нагадаємо, що в лютому цього року на Покровському напрямку Сили оборони ліквідували 28-річного екснападника "Волині" та збірної України U-21 Сергія Петрова, який добровільно перейшов на бік ворога. Колишній гравець "Руху" та "Металіста 1925" воював у складі російської штурмової бригади, де і знайшов свою смерть..

У вівторок, 6 жовтня, президент Володимир Зеленський присвоїв посмертно майору Повітряних сил Збройних сил України Марату Мамбетову звання Героя України з удостоєнням ордена "Золота Зірка".Відповідний указ оприлюднено на сайті президента. Згідно з документом, Мамбетов отримав посмертну нагороду за "особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові"."Постановляю: Присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" МАМБЕТОВУ Марату Редвановичу — майору (посмертно)", — йдеться в указі.Що відомо про Марата МамбетоваЗа даними Повітряних сил ЗСУ, Мамбетов — кримський татарин із Мелітопольщини. Він був командиром ланки 40-ї бригади тактичної авіації "Привид Києва".На винищувачі МіГ-29 він здійснив близько 200 бойових вильотів. Знищив десятки ворожих повітряних цілей, завдавав нищівних ракетно-бомбових ударів по позиціях окупантів та надійно прикривав із повітря підрозділи Сухопутних військ ЗСУ. За мужність і виняткову самовідданість за життя був відзначений орденами "За мужність" II та III ступенів.1 жовтня під час виконання чергового бойового завдання льотчик загинув у бою. Після точного удару по окупантах його МіГ-29 був уражений ворожою ракетою. Пілот катапультувався, але дістав поранення, несумісні з життям. Йому було 25 років.Нагадаємо, 24 серпня президент Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України командиру Третього армійського корпусу, бригадному генералу Андрію Білецькому..

Свій візит до України в неділю, 4 жовтня, федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розпочав зі вшанування полеглих українських захисників і захисниць. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Цінуємо повагу до наших воїнів і солідарність з українським народом", — зазначив він.На його переконання, важливо, що в цей непростий час Німеччина поруч з Україною. Зокрема, це виявляється в підтримці й у пам’яті."Вічна шана всім захисникам і захисницям України, які віддали свої життя заради України та всієї Європи", — підсумував український президент.Раніше у своїх соцмережах він назвав Німеччину країною, яка послідовно демонструє лідерство в захисті життів українців і українок від російських ударів.Президент України висловив удячність за всю підтримку й анонсував підготовку рішення для того, щоби в Україні та в усій Європі було більше можливостей захищатися."Будуть важливі домовленості між Україною та Німеччиною. Росію потрібно зупиняти разом. Дякую всім, хто допомагає", — підсумував Володимир Зеленський.Своєю чергою, Фрідріх Мерц зауважив, що приїхав до Києва, тому що найближчими тижнями України потребує підтримки. Якщо не зупинити Росію, її військова машина рано чи пізно обернеться проти Європи.Він також зазначив, що незабаром для українців настане п'ята військова зима. Росія продовжує бомбардувати міста, житлові будинки та теплоелектростанції. При цьому канцлер наголосив, що українців не зламати."Наше партнерство — це вулиця з двостороннім рухом. Німецькі й українські компанії спільно розробляють технології, які приносять користь обидвом країнам. Це робить нас більш захищеними та сильними", — наголосив Мерц.Нагадаємо, раніше федеральний канцлер наголошував, що Німеччина та партнери працюють над посиленням допомоги Україні, зокрема, щодо ППО, перед самітом ЄС в жовтні. Саме протиповітряна оборона — найбільша слабкість України..

Україна повернула в рамках репатріаційних заходів понад 26 тисяч тіл та останків полеглих військових, проте значна їх частина досі залишається невпізнаною. Через тривалі затримки влада ухвалила рішення про суттєве прискорення відповідних експертиз.Про це повідомили керівник Офісу президента України Кирило Буданов та омбудсман Дмитро Лубінець. Проблеми з ідентифікацією тілПід час засідання координаційної ради з питань захисту прав ветеранів, військовослужбовців та їхніх сімей влада зосередилася на болючому питанні упізнання загиблих оборонців. Хоча до України вдалося повернути вже понад 26 тисяч тіл та останків, чимало з них досі залишаються безіменними через повільні процедури."У межах репатріаційних заходів в Україну повернуто понад 26 тисяч тіл та останків, але значна частина з них досі залишається невпізнаною. Чому так повільно проходить ідентифікація, а родини вимушені місяцями й роками жити у стані невизначеності?" — запитує керівник Офісу президента.Новий алгоритм та боротьба з бюрократієюОчільник ОП наголосив, що подібні затримки та порушення регламентів у роботі бюро судово-медичних експертиз є неприпустимими. Учасники наради напрацювали чіткий план дій для виправлення ситуації. Серед головних кроків передбачено:створення спеціальної міжвідомчої групи для оперативного розв'язання проблемних питань ідентифікації;повний перегляд діяльності бюро судово-медичних експертиз, особливо на місцях у регіонах;активне залучення міжнародних партнерів та їхніх лабораторних потужностей для проведення складних ДНК-експертиз."Переконаний, що бюрократичні затримки та порушення регламентів у системі судово-медичних експертиз неприпустимі", — заявив глава ОП.Очікується, що всі необхідні правові рішення уряд ухвалить найближчим часом, аби родинам більше не доводилося роками чекати на правду.Нагадаємо, упродовж серпня та вересня поточного року за активного сприяння Офісу омбудсмана та профільних партнерських організацій вдалося повернути на підконтрольну Україні територію 41 людину. Серед них — четверо дітей та п'ятеро підлітків, які тривалий час перебували в умовах небезпеки на тимчасово окупованих територіях..

На фронті загинув капітан Марат Мамбетов, який служив командиром ланки 40-ї бригади тактичної авіації "Привид Києва". Пілот виконував бойове завдання на винищувачі МіГ-29, проте його літак був підбитий ворожою ракетою.Про це повідомляє пресслужба Повітряних сил Збройних сил України.Як зазначають військові, Україна втратила ще одного відважного захисника неба, який до останнього подиху боронив державу від російських загарбників. Трагічна подія сталася сьогодні, 1 жовтня 2026 року.Деталі загибелі льотчикаКапітан Мамбетов Марат Редванович обіймав посаду командира ланки 40-ї бригади тактичної авіації "Привид Києва". Використовуючи винищувач МіГ-29, він завдавав нищівних ракетно-бомбових ударів по позиціях окупаційних військ Росії на одному з найгарячіших напрямків фронту.Під час виконання чергового бойового завдання літак українського пілота був підбитий ворожою ракетою. Офіцер зумів катапультуватися, однак, на жаль, його життя обірвалося. Командування Повітряних сил висловило щирі співчуття рідним і близьким загиблого Героя, якому навіки залишиться 25 років.Нагадаємо, у червні 2025 року під час масованої російської атаки на винищувачі F-16 загинув пілот першого класу підполковник Максим Устименко..

На Запорізькому напрямку під час боїв із російськими окупантами загинув колишній політв'язень Кремля Микола Карпюк. Життя патріота, який витримав тортури в російських катівнях і знову став на захист Батьківщини, обірвалося на передовій 19 вересня.Про це повідомив у своєму дописі громадський діяч Юрій Гончаренко, колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун та народний депутат восьмого скликання Борислав Береза.Загибель Захисника на Запорізькому напрямкуЗгідно з наявною інформацією, українська громада зазнала непоправної втрати у війні проти російських загарбників. На передовій загинув відомий патріот, громадсько-політичний діяч та колишній політв'язень Кремля Микола Карпюк. За словами народного депутата восьмого скликання Борислава Берези, трагедія сталася на Запорізькому напрямку. Побратими та діячі згадують загиблого як людину виняткової мужності та витривалості."Загинув Микола Карпюк... Втрата, яку неможливо виміряти чи описати словами. Людина, яка все життя присвятила Україні, яка ніколи не гналася за славою, грошима чи посадами. Людина, яка витримала катування в російській тюрмі. Яку викрали у 2014, бо розуміли його вагу для національного руху України", — наголосив громадський діяч Юрій Гончаренко.Спогадами про героїчний шлях Миколи Карпюка поділився й колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун:"Вчора (19 вересня, — ред.) на фронті загинув мій товариш Микола Карпюк. Дуже важко писати про нього у минулому часі. Микола був із тих людей, для яких Україна була не словами, а частиною самого життя. Він зробив свій вибір давно і залишався йому вірним за будь-яких обставин. На його долю випало багато важкого. Те, що могло зламати іншого, його не зламало. Він залишався собою — прямим, принциповим, небайдужим. І навіть тоді, коли мав повне право сказати: "Я вже зробив достатньо", — він знову був там, де вважав за потрібне бути. На фронті... Микола до останнього залишався вірним своєму вибору — Україні".Від УНА-УНСО до російських катівеньМикола Карпюк народився 21 травня 1964 року у селі Великий Житин, що на Рівненщині. Здобувши фах токаря, він із перших років незалежності України повністю присвятив себе громадсько-політичній боротьбі та очолив рівненський осередок УНА-УНСО. Життєпис Миколи Карпюка сповнений важких випробувань через його принципову проукраїнську позицію:У 2000–2001 роках він був активним учасником масових протестів "Україна без Кучми", за що був засуджений до 4,5 року позбавлення волі.У березні 2014 року спецслужби Росії викрали його на території Чернігівської області. Суд країни-агресора засудив україноцентричного діяча до 22,5 року ув'язнення за сфабрикованою справою про нібито участь у бойових діях у Чечні у 1990-х роках.В умовах суворого російського режиму Карпюк провів п'ять років, зазнаючи тортур та катувань, і повернувся на Батьківщину лише у вересні 2019 року під час великого обміну полоненими.Після звільнення з російського полону Микола Карпюк продовжив активно займатися громадською діяльністю, а згодом зі зброєю в руках став на прямий захист держави в лавах Збройних сил України.Нагадаємо, на фронті загинув 43-річний актор, музикант і талановитий сопілкар Костянтин Слободенюк. Він був випускником Чернігівського музичного коледжу імені Левка Ревуцького та Київського національного університету культури і мистецтв, працював актором Чернігівського обласного молодіжного театру та музикантом Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм..

Англомовна збірка вибраних віршів поета та дисидента Василя Стуса матиме назву Vortex: Selected Poems. Її підготувало до друку американське видавництво Lost Horse Press.Про це видавництво Lost Horse Press повідомило у своїх соціальних мережах, наголошуючи, що таким чином вшановує Василя Стуса."Вшановуємо пам'ять українського поета Василя Стуса, який помер 41 рік тому у виправно-трудовому таборі "Перм-36". Маємо честь оголосити про майбутній вихід збірки вибраних віршів Стуса під назвою Vortex", — ідеться у повідомленні.Видання охопить понад десятиріччя ранньої творчості поета — від перших текстів до періоду його радянського ув'язнення. Над перекладом працювали Богдан Токарський і Ніна Мюррей.Книгу опублікують у серії "Сучасна українська поезія" видавництва Lost Horse Press. Редакторка — Крістін Лисневич Крук Холберт. Придбати збірку можна за попереднім замовленням у книгарні Asterism Books.Василь Стус — український поет-шістдесятник, перекладач, публіцист, літературознавець та один із найактивніших представників українського дисидентського руху.У радянські часи, 4 вересня 1985 року, Василь Стус загинув у таборі суворого режиму "Перм-36", куди його ув'язнили невдовзі після того, як він став активним представником Української Гельсінської групи.Нагадаємо, що з 4 вересня Національний банк України ввів у готівковий обіг нову банкноту номіналом 2 000 гривень. На ній зображено портрет поета, дисидента та правозахисника Василя Стуса..

На фронті загинув військовий, телевізійник і в минулому шахтар Володимир Тиртичний. Упродовж майже двох років його вважали зниклим безвісти.Про це повідомила медіагрупа Starlight Media на своїй Facebook-сторінці. Володимир Тиртичний співпрацював із нею з 2016 року."Болючі новини. Ми отримали підтвердження про загибель нашого колеги та військовослужбовця Володимира Тиртичного", — йдеться в повідомленні.Журналісти додали, що Володимир працював у Starlight Media з 2016 року. Розпочинав асистентом режисера на проєкті "Сюрприз", згодом працював редактором-режисером монтажу, а останні роки — фахівцем із підготовки програм до ефіру."Багато хто з нас роками працював із Володимиром поруч і пам’ятає його добрим, відкритим, щирим і світлим — людиною, з якою вже після декількох слів розмови виникало відчуття давнього знайомства", — зауважили в Starlight Media.Там розповіли, що він змінив важку працю шахтаря на професію режисера монтажу та швидко став своїм у світі телебачення. Часто згадував сім’ю та дитинство в Луганську. Мріяв побудувати дім і мав багато планів на майбутнє.Володимира призвали на військову службу в липні 2024 року, а з 14 листопада він вважався зниклим безвісти. Тепер надійшло підтвердження, що Володимир загинув цього дня."Вічна памʼять і вічна слава Володимиру. Найщиріші співчуття його рідним, близьким і друзям", — підсумували в медіагрупі.Нагадаємо, що раніше на фронті загинув український спортивний журналіст Володимир Коцур. Йому було 53 роки. Спершу він висвітлював спортивні події у Рівному. Проте згодом переїхав до столиці, де 10 років працював у виданні "Спорт-Експрес в Україні". А далі приєднався до ЗСУ..

У понеділок, 24 серпня, з нагоди 35-ї річниці відновлення незалежності України президент Володимир Зеленський відзначив наших воїнів і цивільних державними нагородами. Передав нагороди рідним загиблих, які удостоєні відзнак посмертно.Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі. Він також вручив бойові прапори та стрічки почесної відзнаки "За мужність та відвагу" військовим підрозділам."Серед нагороджених посмертно — молодший лейтенант Назарій Гринцевич (Грєнка), керівник пошукової організації "Плацдарм" Олексій Юков, школяр Степан Чубенко, якого вбили російські бойовики", — зазначив він.Український президент також відзначив чемпіонку з кульової стрільби Олену Костевич, єпископа Віталія Кривицького, директорку Superhumans Ольгу Руднєву, художника Анатолія Криволапа, співачку Злату Огнєвіч."Дякую кожному та кожній, хто свій особистий внесок робить у те, що Україна не просто зберігає, а незмінно посилює свою незалежність. Дякую, що ви є в України та що наша держава може пишатися вами", — акцентував він.Президент України попросив шанувати памʼять тих наших людей, які, захищаючи Україну, захищаючи наші синьо-жовті кольори та захищаючи нашу незалежність, віддали свої життя. Віддали, щоб Україна могла жити.Він додав, що на честь нашого найбільшого державного свята ми відзначаємо нагородами України тих людей, без яких України не було б, і тих людей, які своєю долею багато в чому визначають, якою Україні бути."Наші воїни, наші цивільні, які робили й роблять все, щоб Україна була на цьому світі, була справді вільною та щоб імʼя України звучало гордо", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що в День Незалежності України президент Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська взяли участь у молитві за нашу країну, яка відбулася в Софійському соборі в Києві..

Польський Кошалін і український Івано-Франківська можуть припинити угоду про партнерство. Мер міста в Польщі Томаш Соберай звернувся до свого колеги Руслана Марцінківа із закликом відмовитися від дій, які можуть прославляти ОУН, УПА та пов'язаних із ними діячів.Про це повідомив сайт польського видання Głos Koszaliński. Там зазначається, що зверненню передувала заява керівника регіонального осередку польської партії "Нова надія" Яна Казімєжа Адамчика. Він закликав міську владу відреагувати на дії мера Івано-Франківська, які, на думку представників партії, пов'язані з популяризацією Степана Бандери, ОУН і УПА."Складається враження, що це місто та його влада підтримують Степана Бандеру, ОУН і УПА навіть більше, ніж решта України. Діти там беруть участь у поетичних конкурсах про Бандеру, мер майже завжди позує перед бандерівськими прапорами", — зазначив він.Представники політичної партії також закликали владу Кошаліна розірвати співпрацю з містом-побратимом Івано-Франківськом.За інформацією журналістів польського видання, мер Кошаліна Томаш Соберай надіслав листа міському голові Івано-Франківська Руслану Марцінківу."З найвищим обуренням і рішучим опором я сприймаю інформацію про ваші дії щодо вшанування та прославляння людей і груп, пов'язаних ОУН і УПА, а також націоналістичної ідеології, пов'язаної з рухом Бандери. Як мер Кошаліна, міста-побратима Івано-Франківська, закликаю вас утриматися від дій, які можна було б інтерпретувати як прославляння ОУН, УПА та відповідальних за злочини, скоєні проти польського населення", — йдеться в листі.Зараз поляки очікують на реакцію України. До речі, звернення щодо розірвання партнерства з Івано-Франківськом надішлють депутатам Кошалінської міської ради — вони можуть розглянути це питання на одній з наступних сесій.На травень 2026 року Івано-Франківськ мав дев'ять польських міст-побратимів і три угоди про співпрацю з повітами Польщі. Наразі невідомо про випадки розірвання таких договорів.Нагадаємо, що 4 серпня Тверський районний суд Москви за позовом генеральної прокуратури Росії визнав Степана Бандеру, Романа Шухевича й інших діячів українського визвольного руху "пособниками нацистської Німеччини"..

На війні проти Росії загинув український музикант, ударник і беквокаліст київського панк-гурту "Квіткіс" Віталій Капранов. Він служив у 1-му корпусі Національної гвардії України "Азов".Про загибель музиканта повідомили учасники гурту "Квіткіс" у соціальних мережах. У гурті зазначили, що Капранов був надзвичайно світлою, щирою та творчою людиною. Музиканти наголосили, що їм складно усвідомити втрату друга та колеги."Віталік загинув… Важко це писати. І неможливо усвідомити. Дуже болюча і невимовна втрата для всіх нас", — йдеться у повідомленні.Учасники гурту закликали шанувальників зберігати пам'ять про Капранова."Вєталь, ти назавжди з нами. До зустрічі, друже. Брате… А поки — відпочинь від цього всього", — додали музиканти.    View this post on Instagram           A post shared by квіткіс (@kvitkismusic)Віталій Капранов проходив службу у 1-му корпусі Нацгвардії "Азов", до якого приєднався нещодавно. Обставини та місце його загибелі наразі не розголошуються.Що відомо про Віталія Капранова та гурт "Квіткіс"Київський гурт "Квіткіс" заснували навесні 2020 року троє друзів: вокаліст і автор текстів Дмитро Войналович, ударник Віталій Капранов та гітарист Максим Сторчак. Згодом до колективу приєдналася бас-гітаристка Марина Романенко.    View this post on Instagram           A post shared by квіткіс (@kvitkismusic)У своїй творчості гурт поєднує панк та альтернативний рок. За час існування музиканти випустили п'ять альбомів.Нагадаємо, 5 серпня на фронті загинув керівник пошукового загону "Плацдарм" Олексій Юков, який понад 20 років займався пошуком, евакуацією та гідним перепохованням загиблих військових..