Польський Кошалін і український Івано-Франківська можуть припинити угоду про партнерство. Мер міста в Польщі Томаш Соберай звернувся до свого колеги Руслана Марцінківа із закликом відмовитися від дій, які можуть прославляти ОУН, УПА та пов'язаних із ними діячів.Про це повідомив сайт польського видання Głos Koszaliński. Там зазначається, що зверненню передувала заява керівника регіонального осередку польської партії "Нова надія" Яна Казімєжа Адамчика. Він закликав міську владу відреагувати на дії мера Івано-Франківська, які, на думку представників партії, пов'язані з популяризацією Степана Бандери, ОУН і УПА."Складається враження, що це місто та його влада підтримують Степана Бандеру, ОУН і УПА навіть більше, ніж решта України. Діти там беруть участь у поетичних конкурсах про Бандеру, мер майже завжди позує перед бандерівськими прапорами", — зазначив він.Представники політичної партії також закликали владу Кошаліна розірвати співпрацю з містом-побратимом Івано-Франківськом.За інформацією журналістів польського видання, мер Кошаліна Томаш Соберай надіслав листа міському голові Івано-Франківська Руслану Марцінківу."З найвищим обуренням і рішучим опором я сприймаю інформацію про ваші дії щодо вшанування та прославляння людей і груп, пов'язаних ОУН і УПА, а також націоналістичної ідеології, пов'язаної з рухом Бандери. Як мер Кошаліна, міста-побратима Івано-Франківська, закликаю вас утриматися від дій, які можна було б інтерпретувати як прославляння ОУН, УПА та відповідальних за злочини, скоєні проти польського населення", — йдеться в листі.Зараз поляки очікують на реакцію України. До речі, звернення щодо розірвання партнерства з Івано-Франківськом надішлють депутатам Кошалінської міської ради — вони можуть розглянути це питання на одній з наступних сесій.На травень 2026 року Івано-Франківськ мав дев'ять польських міст-побратимів і три угоди про співпрацю з повітами Польщі. Наразі невідомо про випадки розірвання таких договорів.Нагадаємо, що 4 серпня Тверський районний суд Москви за позовом генеральної прокуратури Росії визнав Степана Бандеру, Романа Шухевича й інших діячів українського визвольного руху "пособниками нацистської Німеччини"..

На війні проти Росії загинув український музикант, ударник і беквокаліст київського панк-гурту "Квіткіс" Віталій Капранов. Він служив у 1-му корпусі Національної гвардії України "Азов".Про загибель музиканта повідомили учасники гурту "Квіткіс" у соціальних мережах. У гурті зазначили, що Капранов був надзвичайно світлою, щирою та творчою людиною. Музиканти наголосили, що їм складно усвідомити втрату друга та колеги."Віталік загинув… Важко це писати. І неможливо усвідомити. Дуже болюча і невимовна втрата для всіх нас", — йдеться у повідомленні.Учасники гурту закликали шанувальників зберігати пам'ять про Капранова."Вєталь, ти назавжди з нами. До зустрічі, друже. Брате… А поки — відпочинь від цього всього", — додали музиканти. View this post on Instagram A post shared by квіткіс (@kvitkismusic)Віталій Капранов проходив службу у 1-му корпусі Нацгвардії "Азов", до якого приєднався нещодавно. Обставини та місце його загибелі наразі не розголошуються.Що відомо про Віталія Капранова та гурт "Квіткіс"Київський гурт "Квіткіс" заснували навесні 2020 року троє друзів: вокаліст і автор текстів Дмитро Войналович, ударник Віталій Капранов та гітарист Максим Сторчак. Згодом до колективу приєдналася бас-гітаристка Марина Романенко. View this post on Instagram A post shared by квіткіс (@kvitkismusic)У своїй творчості гурт поєднує панк та альтернативний рок. За час існування музиканти випустили п'ять альбомів.Нагадаємо, 5 серпня на фронті загинув керівник пошукового загону "Плацдарм" Олексій Юков, який понад 20 років займався пошуком, евакуацією та гідним перепохованням загиблих військових..

У вівторок, 18 серпня, на Національному військовому меморіальному кладовищі перепоховали останки Євгена Коновальця. Це державний, військовий і політичний діяч, полковника армії Української народної республіки (УНР), перший голова Організації українських націоналістів (ОУН).Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Ми повертаємо додому видатного сина українського народу. Це взірцевий воїн та вагомий державний діяч України полковник Євген Коновалець", — зазначив він.За його словами, все свідоме життя Євген Коновалець боровся за те, щоб Україна відновилася та набула реальної незалежної сили.Український президент додав, що, на превеликий жаль, тоді Україна не змогла утвердитися. Забракло єдності, забракло мудрості тогочасним політичним лідерам, забракло вміння будувати справжні зв’язки зі світом."Але час України настав. Незалежність відновлено, і ми захистили право України бути собою. Вже ніхто не прибере з Києва синьо-жовті прапори, і тільки Україна обиратиме собі національний шлях", — наголосив президент України.Він констатував, що зараз, пам’ятаючи українську визвольну боротьбу, ми всі абсолютно точно знаємо, яких помилок не можна допускати."Знаємо, що потрібно Україні та на чому зосереджувати наші увагу та зусилля. Знаємо, які в нашої держави мають бути національні орієнтири", — підсумував Володимир Зеленський.Що відомо про Євгена КоновальцяЄвген Коновалець — полковник армії УНР, командир Січових стрільців, комендант Української військової організації (УВО) та перший голова ОУН.Його вбили в Роттердамі 23 травня 1938 року. Замах організували радянські спецслужби, виконавцем став агент Павло Судоплатов. Після загибелі полковника поховали на кладовищі "Кросвейк" у Роттердамі.Його могила мала статус тимчасової, оскільки передбачалося, що в майбутньому останки перепоховають в Україні. У травні 2026 року Нідерланди надали Україні дозвіл на перепоховання Коновальця.Пам’ятник, який 87 років стояв на могилі Коновальця у Роттердамі, відтепер зберігатимуть у його родинній садибі на Львівщині, а саме місце поховання у Нідерландах меморіалізують.Як відомо, в червні 2025 року Кабінет міністрів затвердив порядок здійснення перепоховання на НВМК видатних борців за незалежність України у ХХ столітті.Нагадаємо, раніше голова Офісу президента Кирило Буданов заявляв, що перепоховання Євгена Коновальця — це історична подія, яка стала значущим кроком у відновленні національної пам'яті та вшануванні борців за незалежність..

У вівторок, 18 серпня, останки державного, військового та політичного діяча, полковника армії Української народної республіки (УНР), першого голови Організації українських націоналістів (ОУН) Євгена Коновальця перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК).Про це повідомив TrueUA. У церемонії взяли участь керівники української держави, а також військові, представники громадськості, духовенства й української історичної спільноти."Сьогодні всі ми є учасниками події загальнонаціонального масштабу, коли Україна знову відновлює найвищу історичну справедливість для себе", — наголосив президент України Володимир Зеленський.Він також акцентував, що Україна повертаємо додому видатного сина українського народу. Це взірцевий воїн та вагомий державний діяч України, полковник Євген Коновалець."Разом із ним Україна повернула частину себе, своєї пам’яті, українського досвіду, нашої національної історії, історії усіх, хто в різні часи жив і бився заради України, нашої незалежності та самостійної держави", — заявив на перепохованні український лідер.Церемонія відбулася, згідно з військовим поховальним ритуалом із відданням усіх належних військових почестей.. Подія стала другим почесним перепохованням борця за незалежність України на території НВМК, після того, як у травні тут перепоховали полковника Армії УНР, голову ОУН Андрій Мельник і його дружина Софію Федак-Мельник. Згодом їх перепоховають на території Українського національного пантеону.Раніше, 11 серпня, в Роттердамі (Нідерланди) відбулася церемонія ексгумації останків полковника Коновальця, а 14 серпня його прах доставили до Патріаршого собору Воскресіння Христового Української греко-католицької церкви (УГКЦ) у Києві для церемонії прощання, яка тривала декілька днів.Що відомо про Євгена КоновальцяЄвген Коновалець — полковник армії УНР, командир Січових стрільців, комендант Української військової організації (УВО) та перший голова ОУН.Його вбили в Роттердамі 23 травня 1938 року. Замах організували радянські спецслужби, виконавцем став агент Павло Судоплатов. Після загибелі полковника поховали на кладовищі "Кросвейк" у Роттердамі.Його могила мала статус тимчасової, оскільки передбачалося, що в майбутньому останки перепоховають в Україні. У травні 2026 року Нідерланди надали Україні дозвіл на перепоховання Коновальця.Пам’ятник, який 87 років стояв на могилі Коновальця у Роттердамі, відтепер зберігатимуть у його родинній садибі на Львівщині, а саме місце поховання у Нідерландах меморіалізують.Як відомо, в червні 2025 року Кабінет міністрів затвердив порядок здійснення перепоховання на НВМК видатних борців за незалежність України у ХХ столітті.Нагадаємо, раніше голова Офісу президента Кирило Буданов заявляв, що перепоховання Євгена Коновальця — це історична подія, яка стала значущим кроком у відновленні національної пам'яті та вшануванні борців за незалежність..

У вівторок, 4 серпня, Тверський районний суд Москви за позовом генеральної прокуратури Росії визнав Степана Бандеру, Романа Шухевича й інших діячів українського визвольного руху "пособниками нацистської Німеччини".Про це повідомили в генеральній прокуратурі Росії. Таке рішення ухвалене в межах російської пропагандистської та правової політики.Суть рішення: суд встановив "юридичний факт" пособництва нацистам у військових злочинах проти населення колишнього СРСР 1941-1945 років.Окрім Степана Бандери та Романа Шухевича, російська прокуратура занесла до цього списку Андрія Мельника, Ярослава Стецька, Тараса Боровця, Василя Бандеру, Миколу Арсенича, Дмитра Клячківського, Миколу Козака, Мирона Матвієйка й інших українських командирів і діячів ОУН-УПА.Такі рішення російських судів не мають жодної юридичної сили в Україні та є політично упередженими інструментами країни-агресора, спрямованими на переписування історії Другої світової війни.Як зазначила офіційна представниця генпрокуратури Росії Юліана Алексєєва, їх "визнали винними у військових злочинах та злочинах проти людяності, скоєних у роки Великої Вітчизняної війни щодо радянського народу".У Генпрокуратурі наголосили, що "це рішення необхідне для увічнення пам'яті жертв геноциду радянського народу, скасування рішень про реабілітацію злочинців, припинення екстремізму та розвінчування протиправних дій Києва"."Доказами" відомство надало документи з архівів ФСБ, МЗС, Міноборони, Державного архіву Росії та матеріали зі судів Білорусі.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що на території Національного військового меморіального кладовища перепоховають останки українського військового та політичного діяча Євгена Коновальця. Він — перший голова Організації українських націоналістів, один з ідеологів українського націоналізму..

На фронті загинув український актор Євген Бушмакін, який відомий за ролями у фільмах "Герой мого часу" та "День незалежності". Йому було 45 років.Трагічну новину повідомила його дружина Олена Бушмакіна на своїй сторінці у Facebook. За її словами, актор загинув 18 липня як військовослужбовець. Вона розповіла, що Євген не був людиною, яка планувала військовий шлях, однак після мобілізації став на захист України."Женя загинув. Сьогодні я отримала офіційне сповіщення від ТЦК. Хоча військовим він не був — ні за покликанням, ні за бажанням, ні за світоглядом. Він був митцем, художником, талановитою людиною, яка бачила світ інакше", — написала дружина актора.Вона також наголосила, що Євген був люблячим чоловіком і батьком. У подружжя залишився син, який, за словами дружини, дуже схожий на свого батька."Мені боляче це писати, я не вірю, в те що це сталось. Він таке моє велике кохання, я проживаю зараз невимовний біль", — поділилася жінка.Євгена Бушмакіна мобілізували наприкінці квітня. Дружина зазначила, що він намагався знайти можливість служити за фахом, однак не встиг цього зробити."Женю вбила Росія, але не вберегла його українська армія. Його мобілізували в кінці квітня, а в кінці липня він загинув. Три місяці… Потужна мобілізація, яка працює. Я знаю, що його любили всі. Немає таких людей, яких люблять усі, а його — любили", — додала вона.Деталі прощання із захисником та актором родина повідомить згодом.Євген Бушмакін народився у Полтаві. У 2005 році він завершив навчання на режисерському факультеті Київського національного університету культури і мистецтв, здобувши спеціальність режисера та викладача.Він зіграв головного персонажа у короткометражному трагікомедійному фільмі "День Незалежності" (2012) режисерки Тоні Ноябрьової, який став її першою роботою в кіно. Пізніше Бушмакін виконав головну роль у повнометражному дебюті Ноябрьової — стрічці "Герой мого часу" (2018). За цю роботу актор отримав номінацію на одну з найвідоміших українських кінопремій — "Золоту Дзиґу".Нагадаємо, наприкінці червня на війні з окупантами загинув 36-річний Ігор Ходжаніязов. Старший матрос пішов із життя під час виконання бойового завдання. У цивільному житті він був музикантом і дослідником. У нього залишилося троє дітей..

У неділю, 19 липня, у Львові на вулиці Томаша Масарика до других роковин вбивства мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон відкрили простір пам'яті. Сквер зі стелою облаштували на місці, де її смертельно поранили.Про це повідомило "Суспільне". Медійники зазначили, що на відкриття прийшли близькі та друзі Ірини Фаріон, а також львів'яни. Серед них — донька мовознавиці Софія Особа."Сьогодні, у другу річницю вбивства мами, ми відкриваємо пам’ятну стелу — стелу, яка буде жити, говорити словами та цитатами Ірини Фаріон. Кожен, хто підходитиме до цієї стели, розумітиме, що її ідеї — вічні. "Говорити українською означає панувати" — саме ця цитата також є тут. Мова — це зброя, мова — це кордон. Але найгірше, що може бути зараз, — це те, що ми досі не посадили Зінченка. Боротьба триває", — зазначила вона.Центральним елементом скверу є меморіальна стела. На чотирьох гранях стели прорізані слова "мова", "воля", "нація" та "сила". Крізь вирізані літери відвідувачі зможуть побачити камінь, розташований усередині конструкції. На ньому розмістили 20 висловів Ірини Фаріон, які автори проєкту відібрали спільно з її родиною.Авторами цього проєкту меморіального простору стала команда Guess Line Architects, до якої увійшли, зокрема, і колишні студенти Ірини Фаріон. Серед них — Андрій Лесюк."Ірина Фаріон — дуже харизматична людина. Вона показувала, що має чіткі цілі. І настільки вразило те, що вона завжди випереджала свій час. Тобто наш український народ не встигав за її думками, не встигав за її цитатами, і ми кожного разу тепер в цьому переконуємося", — наголосив він.Лесюк додав, що стела виконана з мідного металу, який є патинованим, тобто окисленим. За його словами, під впливом погодних умов стела змінюватиме свій вигляд."Проста, лаконічна форма символізує простоту Ірини Фаріон, її скромність і чистоту. На чотирьох сторонах стели розміщені літери, які складаються у слова, притаманні Ірині Фаріон. Крізь ці слова ми можемо заглянути і побачити душу — камінь-вапняк, на якому розташовані цитати Ірини Фаріон. Ми бачимо ці цитати, ми досліджуємо Ірину Фаріон. Але щоби дослідити її, нам потрібна дія, взаємодія з цією скульптурою, щоб відчути, зрозуміти та заслужити цю фразу. Дуже важливо, щоби була дія. Це те, чого хотіла б Ірина Фаріон, — щоби ми діяли та думали", — пояснив Лесюк.У відкритті простору пам’яті Ірини Фаріон також узяв участь міський голова Львові Андрій Садовий.Нагадаємо, що 1 січня у Львові офіційно відкрили вулицю, яку перейменували на честь мовознавиці, наукової діячки Ірини Фаріон. Раніше вона мала назву Технічна. Вулиця сполучає головний корпус Національного університету "Львівська політехніка" та парк імені Івана Франка..

На території Національного військового меморіального кладовища перепоховають останки українського військового та політичного діяча Євгена Коновальця. Він — перший голова Організації українських націоналістів (ОУН), один з ідеологів українського націоналізму.Про план заходів щодо цього свідчить розпорядження № 703-р Кабінету міністрів України. При цьому центральні органи виконавчої влади й установи повинні забезпечити його виконання в межах своїх повноважень.Фінансувати заходи планують коштом державного та місцевих бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених законодавством.Євген Коновалець був полковником Армії Української Народної Республіки, державним, військовим і політичним діячем та першим головою Організації українських націоналістів 1929-1938 років.Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна веде перемовини щодо повернення останків Коновальця, наголошуючи на важливості відновлення історичної пам'яті та роботи над відповідними ініціативами.Перший заступник голови Держкомтелерадіо України та голова ОУН Богдан Червак зауважив, що для перепоховання важливо дотриматися всіх юридичних процедур, щоби не можна було потім поставити під сумнів легітимність цього процесу."Тому таку дорогу ще треба пройти Степану Бандері й іншим діячам ОУН, які заслуговують на те, щоби їх перепоховати, для того, аби вони повернулися в Україну", — наголосив він.Євген Коновалець — полковник армії Української народної республіки, командир Січових стрільців, член Стрілецької ради, командант Української військової організації, голова проводу українських націоналістів, перший голова Організації українських націоналістів, один з ідеологів українського націоналізму.Коновальця вбив 23 травня 1938 року агент радянської служби зовнішньої розвідки Павло Судоплатов, він похований на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі (Нідерланди). Могила Коновальця має статус тимчасової, оскільки вважалося, що в майбутньому його мають поховати на українській землі.Нагадаємо, що 25 травня полковника армії Української народної республіки, голову ОУН Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник перепоховали за на Національному військовому меморіальному кладовищі..

У четвер, 16 липня, президент України Володимир Зеленський разом з очільником британського уряду Кіром Стармером провели церемонію вшанування пам'яті українських воїнів, які віддали життя у боротьбі з ворогом. Лідери обох держав поклали квіти до меморіалу та схилили голови перед подвигом Героїв.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Вдячність союзникам та шана подвигу героївПід час пам'ятного заходу Зеленський висловив глибоку вдячність британським партнерам за солідарність з українським народом та повагу до тих, хто захищає європейську безпеку."Дякую Кіру та Великій Британії за незмінну повагу до наших воїнів, до всіх, хто віддав найдорожче заради захисту України та всієї Європи", — наголосив президент.Зеленський наголосив на надзвичайній важливості збереження пам'яті про внесок кожного українця, який став на захист своєї землі. Він додав, що необхідно завжди пам’ятати про подвиг усіх наших людей, які захищали Україну. На завершення глава держави висловив вічну вдячність кожному й кожній, хто боронив Україну від російської агресії.Нагадаємо, прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер після засідання "Коаліції охочих" у Парижі заявив, що понад 20 держав готові до розгортання багатонаціональних сил в Україні. Це може статися практично одразу після припинення бойових дій..

У вівторок, 7 липня, Інститут національної пам'яті Польщі висловив занепокоєння щодо позиції української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт щодо діяльності тв вшанування Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА).Відповідну заяву Інститут національної пам’яті Польщі опублікував на своїй сторінці у Facebook."Висловлюємо велике занепокоєння голосами представників української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт (зокрема, істориків), які утверджують діяльність різних фрагментів бандерівського руху в Україні та заперечують факт геноциду, вчиненого цим про поляків та інших народів", — ідеться в ній.Особливе обурення в поляків викликає президент Володимир Зеленський, який надав Центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій ЗСЦ ім'я "Героїв УПА"."Це образа пам'яті жертв, убитих УПА, та всієї польської нації. Ми занепокоєні також проєктом будівництва Національного пантеону, в якому також будуть поховані керівники таких формувань, як ОУН і УПА", — додали в документі.Інститут національної пам’яті Польщі закликав українську владу й українське суспільство припинити такі дії, які заважають процесу об'єднання народів."Ми хочемо жити в дружбі зі східними сусідами, але не можемо терпіти фальсифікацію історії та віддавати шану формаціям, які жорстоко вбивають поляків і польських громадян інших національностей", — підсумовується в заяві.В Інституті національної пам’яті Польщі додали, що заяву одностайно ухвалила колегія їхньої організації.Нагадаємо, що останнім часом помітною є ескалація конфлікту між Польщею й Україною на історичному ґрунті. Як свідчать результати опитування, яке провела компанія SW Research на замовлення видання RP.pl, майже половина поляків відповідальним за таке напруження вважають саме Київ і українську владу..

Ще 30 червня 2026 року під час виконання бойового завдання із перехоплення ворожих безпілотних літальних апаратів загинув екіпаж вертольота Мі-8.Про це повідомили в Бродівській міській раді Львівської області. Там зазначили, що свій останній бій прийняли:командир екіпажу, капітан Юрій Ворон;льотчик-штурман, майор Валентин Мукшинов;бортовий технік, старший лейтенант Богдан Хміль;повітряний стрілець, молодший сержант Михайло Деряга."Вони до останнього виконували свій військовий обов’язок, захищаючи українське небо, прикриваючи наших піхотинців, підтримуючи бойові підрозділи та рятуючи життя українських воїнів", — ідеться в повідомленні.Завтра, 7 липня, Бродівська громада прощатиметься із полеглими Захисниками. О 9:30 на Алеї Героїв відбудеться зустріч кортежу, після чого у храмі Воздвиження Чесного Животворящого Хреста буде звершено чин прощання."Щиро співчуваємо рідним, близьким, побратимам і всім, хто знав наших Захисників. Їхня мужність, професіоналізм і самопожертва назавжди залишаться в пам’яті вдячного народу", — додали в Бродівській міській раді.Юрій Ворон — старший льотчик вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації "Броди". Народився 29 червня 1996 року в Бродах. Навчався у гімназії імені Івана Труша. З дитинства мріяв стати військовим льотчиком, тому 2013 року вступив до Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Після закінчення навчання проходив службу у 16-й окремій бригаді армійської авіації "Броди", постійно вдосконалюючи льотну майстерність.Перший бойовий досвід здобув під час участі в Операції об’єднаних сил. Із початку повномасштабного вторгнення здійснив десятки бойових вильотів, захищаючи українське небо та підтримуючи наземні війська.Нагороджений орденами Богдана Хмельницького II та III ступенів, орденом Данила Галицького й іншими відомчими відзнаками. У Героя залишилися дружина, син та батьки.Валентин Мукшинов — старший штурман-льотчик вертолітної ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації "Броди".Народився 29 травня 1991 року в Києві. Навчався у Чернігівському військовому ліцеї. Із початку повномасштабного вторгнення виконував бойові завдання на різних оперативних напрямках. Під час бойових вильотів проявив мужність, самовідданість і високий професіоналізм, здобувши заслужений авторитет серед побратимів.Повний кавалер ордена "За мужність", неодноразово нагороджений державними та відомчими відзнаками. У Героя залишилися дружина, донька, син, батьки та сестра.Богдан Хміль — бортовий авіаційний технік вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації "Броди".Народився 20 вересня 2000 року у Василькові Київської області. Після закінчення школи вступив до Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба за спеціальністю "Авіаційний транспорт". У березні 2022 року розпочав службу в 16-й окремій бригаді армійської авіації "Броди".Неодноразово виконував бойові завдання у складі екіпажу вертольота. Відзначався високим професіоналізмом, відповідальністю та відданістю військовій присязі, ретельно готуючи авіаційну техніку до виконання бойових польотів.Нагороджений відзнакою Президента України "За оборону України". У Героя залишилися дружина та батьки. Михайло Деряга — старший повітряний стрілець вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації "Броди".Народився 3 лютого 1989 року в селі Андріївка Полтавської області. Навчався у Маріупольському будівельному фаховому коледжі за спеціальністю "Будівництво та цивільна інженерія". Із листопада 2023 року проходив військову службу в 16-й окремій бригаді армійської авіації "Броди".У складі екіпажу вертольота виконував бойові завдання із захисту повітряного простору України. Вирізнявся професіоналізмом, рішучістю та сміливістю, користувався повагою серед побратимів і командування.Нагороджений відзнакою Президента України "За оборону України" й орденом "За мужність" III ступеня. У Героя залишилися дружина, син, батьки та брат.. Нагадаємо, що вночі 27 червня на Полтавщині розбився український винищувач МіГ-29. Зв'язок із бортом втратили під час виконання бойового завдання..

Усі могили на території Національного військового меморіального кладовища (НВМК) приведені до належного стану. Раніше вода там розмила дороги, а в зоні поховань утворилися провали.Про це повідомила міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Саме так зараз виглядають місця поховань на Національному військовому меморіальному кладовищі", — зазначила вона."Після аномальних опадів на окремих місцях нещодавніх поховань відбулося природне просідання ґрунту. Це природний процес: велика кількість води проходить крізь свіжий насипний ґрунт, унаслідок чого він ущільнюється та просідає", — пояснила посадовиця.Вона запевнила, що працівники Національного військового меморіального кладовища невідкладно розпочали роботи ще в п’ятницю. Вони тривали до пізнього вечора, згодом їх продовжили зі самого ранку суботи."Станом на зараз усі місця, де відбулося ущільнення ґрунту, вже приведені до належного стану. Щиро перепрошуємо за занепокоєння, яке могла викликати ця ситуація. Запрошую усіх охочих відвідати НВМК і переконатися на власні очі", — підсумувала Наталія Калмикова.Раніше Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ) заявляв, що після зливи на території Національного військового меморіального кладовища вода розмила дороги, а в зоні поховань утворилися провали. В керівництві НВМК стверджували, що йдеться про природне ущільнення ґрунту.Нагадаємо, що 25 травня полковника армії УНР, голову ОУН Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник перепоховали за на Національному військовому меморіальному кладовищі..

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області визнав винною 48-річну місцеву мешканку за вчинення наруги над могилою загиблого військового льотчика.Про це повідомили в поліції Хмельницької області. Там зазначили, що в травні до Шепетівського райуправління поліції звернулася дружина захисника із повідомленням про те, що з могили її полеглого чоловіка на міському кладовищі невідома особа викрала кущі з квітами.За допомогою камер відеоспостереження поліцейські встановили зловмисницю. Нею виявилася 48-річна місцева мешканка, яка раніше вже притягувалася до кримінальної відповідальності за крадіжки.Слідчі Шепетівського райуправління поліції за процесуального керівництва прокуратури завершили досудове розслідування та скерували обвинувальний акт до суду.Суд, розглянувши матеріали кримінального провадження, визнав жінку винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 297 Кримінального кодексу України (наруга над могилою), та призначив їй покарання у вигляді двох років пробаційного нагляду.Олексій Месь (Moonfish) — уродженець Шепетівки, полковник Повітряних сил Збройних сил України, командир ескадрильї винищувальної авіації. Він героїчно загинув під час виконання бойового завдання, пілотуючи літак F-16 і відбиваючи масований ракетно-авіаційний удар російської федерації по території України.Указом президента України від 14 березня 2025 року Олексію Месю посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена "Золота зірка".Вирок суду ще не набрав законної сили. Його можуть оскаржити в апеляційному порядку.Нагадаємо, що минулого тижня в Дрогобичі на Львівщині чоловік пошкодив меморіал "Жертвам німецької окупації 1941-1944 років". Поліція згодом розшукала зловмисника..

Кабінет міністрів України ухвалив постанову, згідно з якою Український національний пантеон розмістять на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".Про це повідомили в Українському інституті національної пам'яті (УІНП). Там зазначили, що постанова є логічним продовженням реалізації проєкту щодо створення Українського національного пантеону.Документ передбачає:розробку концепції та структури пантеону Українським інститутом національної пам’яті;забезпечення науково-методичного супроводу процесу утворення пантеону та визначення форм меморіалізації;проведення експертних і публічних обговорень із питань, пов’язаних з утворенням і діяльністю пантеону.Також УІНП спільно з Міністерством закордонних справ України мають забезпечити проведення верифікації борців за незалежність України й інших осіб, які відіграли значну роль у формуванні національної свідомості та ідентичності українців, і членів їхніх сімей, похованих за межами України, щодо яких доцільне здійснення перепоховання на території пантеону.На Міністерство культури України, до сфери якого належить Національний заповідник "Києво-Печерська лавра", покладено відповідальність за розташування пантеону з урахуванням обмежень у використанні земельних ділянок, вимог стосовно охорони культурної спадщини та міжнародних зобов’язань України, а також забезпечення організації та проведення архітектурного конкурсу на найкращий архітектурний проект пантеону за участю представників державних органів, органів місцевого самоврядування, громадськості, міжнародних організацій, релігійних об’єднань і провідних архітекторів, істориків, мистецтвознавців.Створення, облаштування, утримання та забезпечення функціонування пантеону в складі Національного заповідника "Києво-Печерської лаври" здійснюватиметься за рахунок державного бюджету й інших джерел, не заборонених законодавством."Це підсумок тривалого шляху — від ідеї, висловленої понад 30 років тому, до чіткого законодавчого регулювання", — резюмували в Українському інституті національної пам’яті.Нагадаємо, що 1 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15360 "Про Український національний пантеон". Це відбулося за прискореною процедурою. Парламент також підтримав невідкладне направлення закону на підпис Руслану Стефанчуку та Володимиру Зеленському..

На війні з окупантами загинув 36-річний Ігор Ходжаніязов. Старший матрос пішов із життя під час виконання бойового завдання. У цивільному житті він був музикантом і дослідником. У нього залишилося троє дітей.Про смерть чоловіка повідомила його дружина Олена Шикура. Вона зазначила, що Ігор Ходжаніязов загинув від прямого влучання КАБа 28 червня."За день до першого рочка свого наймолодшого сина Гордія. Буду горювати і виховувати трьох синів тепер. Я була щаслива з тобою кожен день всіх майже тринадцяти років нашого спільного життя. Дякую долі за цей безцінний подарунок. Ми з тобою так багато встигли і так мало одночасно", — написала вона у Facebook.Вона висловила впевненість, що він міг би зробити ще багато справді корисного та видатного в різних сферах, якими ти горів і де блискуче розбирався, надихаючи багатьох."Про тебе ще напишуть, твої друзі та колеги. Ми будемо жити й обіцяю радіти. Виховуватиму дітей щасливими та достойними людьми, яким ти був, Сонце моє. Мене залишилося набагато менше половини. Горе як море. Люблю та шукатиму сенсів, коханий. Честь Тобі", — наголосила Олена Шикура.Вона додала, що поховають Ігоря в селі Зарванці на алеї захисників України. Детальніше про день і час проведення похорону повідомлять найближчим часом.Ігор Ходжаніязов — родом із Вінниці. Він відомий як поет, перекладач, музикант, дослідник історії традиційної музики, програміст. Разом із друзями-однодумцями заснував літературне угруповання "Новий шинок", був учасником гурту Mashala Doza, грав на грецькому бузукі."Мене завжди захоплювала його глибока цікавість до балканської та грецької музики, а особливо — до душевного й бунтарського жанру рембетіко. Ігор був неймовірно світлою, глибокою та творчою людиною. І саме таким він назавжди залишиться в нашій пам’яті та у звуках свого бузукі", — зазначила Ніна Паскал.Нагадаємо, на початку червня стало відомо, що на фронті під час виконання бойового завдання загинув 23-річний військовослужбовець, музикант Ярослав "Варнак" Іванов, який служив у складі окремої роти радіоелектронної боротьби 3-го армійського корпусу..
