# загиблі Герої

Свій візит до України в неділю, 4 жовтня, федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розпочав зі вшанування полеглих українських захисників і захисниць. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Цінуємо повагу до наших воїнів і солідарність з українським народом", — зазначив він.На його переконання, важливо, що в цей непростий час Німеччина поруч з Україною. Зокрема, це виявляється в підтримці й у пам’яті."Вічна шана всім захисникам і захисницям України, які віддали свої життя заради України та всієї Європи", — підсумував український президент.Раніше у своїх соцмережах він назвав Німеччину країною, яка послідовно демонструє лідерство в захисті життів українців і українок від російських ударів.Президент України висловив удячність за всю підтримку й анонсував підготовку рішення для того, щоби в Україні та в усій Європі було більше можливостей захищатися."Будуть важливі домовленості між Україною та Німеччиною. Росію потрібно зупиняти разом. Дякую всім, хто допомагає", — підсумував Володимир Зеленський.Своєю чергою, Фрідріх Мерц зауважив, що приїхав до Києва, тому що найближчими тижнями України потребує підтримки. Якщо не зупинити Росію, її військова машина рано чи пізно обернеться проти Європи.Він також зазначив, що незабаром для українців настане п'ята військова зима. Росія продовжує бомбардувати міста, житлові будинки та теплоелектростанції. При цьому канцлер наголосив, що українців не зламати."Наше партнерство — це вулиця з двостороннім рухом. Німецькі й українські компанії спільно розробляють технології, які приносять користь обидвом країнам. Це робить нас більш захищеними та сильними", — наголосив Мерц.Нагадаємо, раніше федеральний канцлер наголошував, що Німеччина та партнери працюють над посиленням допомоги Україні, зокрема, щодо ППО, перед самітом ЄС в жовтні. Саме протиповітряна оборона — найбільша слабкість України..

Україна повернула в рамках репатріаційних заходів понад 26 тисяч тіл та останків полеглих військових, проте значна їх частина досі залишається невпізнаною. Через тривалі затримки влада ухвалила рішення про суттєве прискорення відповідних експертиз.Про це повідомили керівник Офісу президента України Кирило Буданов та омбудсман Дмитро Лубінець. Проблеми з ідентифікацією тілПід час засідання координаційної ради з питань захисту прав ветеранів, військовослужбовців та їхніх сімей влада зосередилася на болючому питанні упізнання загиблих оборонців. Хоча до України вдалося повернути вже понад 26 тисяч тіл та останків, чимало з них досі залишаються безіменними через повільні процедури."У межах репатріаційних заходів в Україну повернуто понад 26 тисяч тіл та останків, але значна частина з них досі залишається невпізнаною. Чому так повільно проходить ідентифікація, а родини вимушені місяцями й роками жити у стані невизначеності?" — запитує керівник Офісу президента.Новий алгоритм та боротьба з бюрократієюОчільник ОП наголосив, що подібні затримки та порушення регламентів у роботі бюро судово-медичних експертиз є неприпустимими. Учасники наради напрацювали чіткий план дій для виправлення ситуації. Серед головних кроків передбачено:створення спеціальної міжвідомчої групи для оперативного розв'язання проблемних питань ідентифікації;повний перегляд діяльності бюро судово-медичних експертиз, особливо на місцях у регіонах;активне залучення міжнародних партнерів та їхніх лабораторних потужностей для проведення складних ДНК-експертиз."Переконаний, що бюрократичні затримки та порушення регламентів у системі судово-медичних експертиз неприпустимі", — заявив глава ОП.Очікується, що всі необхідні правові рішення уряд ухвалить найближчим часом, аби родинам більше не доводилося роками чекати на правду.Нагадаємо, упродовж серпня та вересня поточного року за активного сприяння Офісу омбудсмана та профільних партнерських організацій вдалося повернути на підконтрольну Україні територію 41 людину. Серед них — четверо дітей та п'ятеро підлітків, які тривалий час перебували в умовах небезпеки на тимчасово окупованих територіях..

На фронті загинув капітан Марат Мамбетов, який служив командиром ланки 40-ї бригади тактичної авіації "Привид Києва". Пілот виконував бойове завдання на винищувачі МіГ-29, проте його літак був підбитий ворожою ракетою.Про це повідомляє пресслужба Повітряних сил Збройних сил України.Як зазначають військові, Україна втратила ще одного відважного захисника неба, який до останнього подиху боронив державу від російських загарбників. Трагічна подія сталася сьогодні, 1 жовтня 2026 року.Деталі загибелі льотчикаКапітан Мамбетов Марат Редванович обіймав посаду командира ланки 40-ї бригади тактичної авіації "Привид Києва". Використовуючи винищувач МіГ-29, він завдавав нищівних ракетно-бомбових ударів по позиціях окупаційних військ Росії на одному з найгарячіших напрямків фронту.Під час виконання чергового бойового завдання літак українського пілота був підбитий ворожою ракетою. Офіцер зумів катапультуватися, однак, на жаль, його життя обірвалося. Командування Повітряних сил висловило щирі співчуття рідним і близьким загиблого Героя, якому навіки залишиться 25 років.Нагадаємо, у червні 2025 року під час масованої російської атаки на винищувачі F-16 загинув пілот першого класу підполковник Максим Устименко..

На Запорізькому напрямку під час боїв із російськими окупантами загинув колишній політв'язень Кремля Микола Карпюк. Життя патріота, який витримав тортури в російських катівнях і знову став на захист Батьківщини, обірвалося на передовій 19 вересня.Про це повідомив у своєму дописі громадський діяч Юрій Гончаренко, колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун та народний депутат восьмого скликання Борислав Береза.Загибель Захисника на Запорізькому напрямкуЗгідно з наявною інформацією, українська громада зазнала непоправної втрати у війні проти російських загарбників. На передовій загинув відомий патріот, громадсько-політичний діяч та колишній політв'язень Кремля Микола Карпюк. За словами народного депутата восьмого скликання Борислава Берези, трагедія сталася на Запорізькому напрямку. Побратими та діячі згадують загиблого як людину виняткової мужності та витривалості."Загинув Микола Карпюк... Втрата, яку неможливо виміряти чи описати словами. Людина, яка все життя присвятила Україні, яка ніколи не гналася за славою, грошима чи посадами. Людина, яка витримала катування в російській тюрмі. Яку викрали у 2014, бо розуміли його вагу для національного руху України", — наголосив громадський діяч Юрій Гончаренко.Спогадами про героїчний шлях Миколи Карпюка поділився й колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун:"Вчора (19 вересня, — ред.) на фронті загинув мій товариш Микола Карпюк. Дуже важко писати про нього у минулому часі. Микола був із тих людей, для яких Україна була не словами, а частиною самого життя. Він зробив свій вибір давно і залишався йому вірним за будь-яких обставин. На його долю випало багато важкого. Те, що могло зламати іншого, його не зламало. Він залишався собою — прямим, принциповим, небайдужим. І навіть тоді, коли мав повне право сказати: "Я вже зробив достатньо", — він знову був там, де вважав за потрібне бути. На фронті... Микола до останнього залишався вірним своєму вибору — Україні".Від УНА-УНСО до російських катівеньМикола Карпюк народився 21 травня 1964 року у селі Великий Житин, що на Рівненщині. Здобувши фах токаря, він із перших років незалежності України повністю присвятив себе громадсько-політичній боротьбі та очолив рівненський осередок УНА-УНСО. Життєпис Миколи Карпюка сповнений важких випробувань через його принципову проукраїнську позицію:У 2000–2001 роках він був активним учасником масових протестів "Україна без Кучми", за що був засуджений до 4,5 року позбавлення волі.У березні 2014 року спецслужби Росії викрали його на території Чернігівської області. Суд країни-агресора засудив україноцентричного діяча до 22,5 року ув'язнення за сфабрикованою справою про нібито участь у бойових діях у Чечні у 1990-х роках.В умовах суворого російського режиму Карпюк провів п'ять років, зазнаючи тортур та катувань, і повернувся на Батьківщину лише у вересні 2019 року під час великого обміну полоненими.Після звільнення з російського полону Микола Карпюк продовжив активно займатися громадською діяльністю, а згодом зі зброєю в руках став на прямий захист держави в лавах Збройних сил України.Нагадаємо, на фронті загинув 43-річний актор, музикант і талановитий сопілкар Костянтин Слободенюк. Він був випускником Чернігівського музичного коледжу імені Левка Ревуцького та Київського національного університету культури і мистецтв, працював актором Чернігівського обласного молодіжного театру та музикантом Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм..

Англомовна збірка вибраних віршів поета та дисидента Василя Стуса матиме назву Vortex: Selected Poems. Її підготувало до друку американське видавництво Lost Horse Press.Про це видавництво Lost Horse Press повідомило у своїх соціальних мережах, наголошуючи, що таким чином вшановує Василя Стуса."Вшановуємо пам'ять українського поета Василя Стуса, який помер 41 рік тому у виправно-трудовому таборі "Перм-36". Маємо честь оголосити про майбутній вихід збірки вибраних віршів Стуса під назвою Vortex", — ідеться у повідомленні.Видання охопить понад десятиріччя ранньої творчості поета — від перших текстів до періоду його радянського ув'язнення. Над перекладом працювали Богдан Токарський і Ніна Мюррей.Книгу опублікують у серії "Сучасна українська поезія" видавництва Lost Horse Press. Редакторка — Крістін Лисневич Крук Холберт. Придбати збірку можна за попереднім замовленням у книгарні Asterism Books.Василь Стус — український поет-шістдесятник, перекладач, публіцист, літературознавець та один із найактивніших представників українського дисидентського руху.У радянські часи, 4 вересня 1985 року, Василь Стус загинув у таборі суворого режиму "Перм-36", куди його ув'язнили невдовзі після того, як він став активним представником Української Гельсінської групи.Нагадаємо, що з 4 вересня Національний банк України ввів у готівковий обіг нову банкноту номіналом 2 000 гривень. На ній зображено портрет поета, дисидента та правозахисника Василя Стуса..

На фронті загинув військовий, телевізійник і в минулому шахтар Володимир Тиртичний. Упродовж майже двох років його вважали зниклим безвісти.Про це повідомила медіагрупа Starlight Media на своїй Facebook-сторінці. Володимир Тиртичний співпрацював із нею з 2016 року."Болючі новини. Ми отримали підтвердження про загибель нашого колеги та військовослужбовця Володимира Тиртичного", — йдеться в повідомленні.Журналісти додали, що Володимир працював у Starlight Media з 2016 року. Розпочинав асистентом режисера на проєкті "Сюрприз", згодом працював редактором-режисером монтажу, а останні роки — фахівцем із підготовки програм до ефіру."Багато хто з нас роками працював із Володимиром поруч і пам’ятає його добрим, відкритим, щирим і світлим — людиною, з якою вже після декількох слів розмови виникало відчуття давнього знайомства", — зауважили в Starlight Media.Там розповіли, що він змінив важку працю шахтаря на професію режисера монтажу та швидко став своїм у світі телебачення. Часто згадував сім’ю та дитинство в Луганську. Мріяв побудувати дім і мав багато планів на майбутнє.Володимира призвали на військову службу в липні 2024 року, а з 14 листопада він вважався зниклим безвісти. Тепер надійшло підтвердження, що Володимир загинув цього дня."Вічна памʼять і вічна слава Володимиру. Найщиріші співчуття його рідним, близьким і друзям", — підсумували в медіагрупі.Нагадаємо, що раніше на фронті загинув український спортивний журналіст Володимир Коцур. Йому було 53 роки. Спершу він висвітлював спортивні події у Рівному. Проте згодом переїхав до столиці, де 10 років працював у виданні "Спорт-Експрес в Україні". А далі приєднався до ЗСУ..

У понеділок, 24 серпня, з нагоди 35-ї річниці відновлення незалежності України президент Володимир Зеленський відзначив наших воїнів і цивільних державними нагородами. Передав нагороди рідним загиблих, які удостоєні відзнак посмертно.Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі. Він також вручив бойові прапори та стрічки почесної відзнаки "За мужність та відвагу" військовим підрозділам."Серед нагороджених посмертно — молодший лейтенант Назарій Гринцевич (Грєнка), керівник пошукової організації "Плацдарм" Олексій Юков, школяр Степан Чубенко, якого вбили російські бойовики", — зазначив він.Український президент також відзначив чемпіонку з кульової стрільби Олену Костевич, єпископа Віталія Кривицького, директорку Superhumans Ольгу Руднєву, художника Анатолія Криволапа, співачку Злату Огнєвіч."Дякую кожному та кожній, хто свій особистий внесок робить у те, що Україна не просто зберігає, а незмінно посилює свою незалежність. Дякую, що ви є в України та що наша держава може пишатися вами", — акцентував він.Президент України попросив шанувати памʼять тих наших людей, які, захищаючи Україну, захищаючи наші синьо-жовті кольори та захищаючи нашу незалежність, віддали свої життя. Віддали, щоб Україна могла жити.Він додав, що на честь нашого найбільшого державного свята ми відзначаємо нагородами України тих людей, без яких України не було б, і тих людей, які своєю долею багато в чому визначають, якою Україні бути."Наші воїни, наші цивільні, які робили й роблять все, щоб Україна була на цьому світі, була справді вільною та щоб імʼя України звучало гордо", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що в День Незалежності України президент Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська взяли участь у молитві за нашу країну, яка відбулася в Софійському соборі в Києві..

Польський Кошалін і український Івано-Франківська можуть припинити угоду про партнерство. Мер міста в Польщі Томаш Соберай звернувся до свого колеги Руслана Марцінківа із закликом відмовитися від дій, які можуть прославляти ОУН, УПА та пов'язаних із ними діячів.Про це повідомив сайт польського видання Głos Koszaliński. Там зазначається, що зверненню передувала заява керівника регіонального осередку польської партії "Нова надія" Яна Казімєжа Адамчика. Він закликав міську владу відреагувати на дії мера Івано-Франківська, які, на думку представників партії, пов'язані з популяризацією Степана Бандери, ОУН і УПА."Складається враження, що це місто та його влада підтримують Степана Бандеру, ОУН і УПА навіть більше, ніж решта України. Діти там беруть участь у поетичних конкурсах про Бандеру, мер майже завжди позує перед бандерівськими прапорами", — зазначив він.Представники політичної партії також закликали владу Кошаліна розірвати співпрацю з містом-побратимом Івано-Франківськом.За інформацією журналістів польського видання, мер Кошаліна Томаш Соберай надіслав листа міському голові Івано-Франківська Руслану Марцінківу."З найвищим обуренням і рішучим опором я сприймаю інформацію про ваші дії щодо вшанування та прославляння людей і груп, пов'язаних ОУН і УПА, а також націоналістичної ідеології, пов'язаної з рухом Бандери. Як мер Кошаліна, міста-побратима Івано-Франківська, закликаю вас утриматися від дій, які можна було б інтерпретувати як прославляння ОУН, УПА та відповідальних за злочини, скоєні проти польського населення", — йдеться в листі.Зараз поляки очікують на реакцію України. До речі, звернення щодо розірвання партнерства з Івано-Франківськом надішлють депутатам Кошалінської міської ради — вони можуть розглянути це питання на одній з наступних сесій.На травень 2026 року Івано-Франківськ мав дев'ять польських міст-побратимів і три угоди про співпрацю з повітами Польщі. Наразі невідомо про випадки розірвання таких договорів.Нагадаємо, що 4 серпня Тверський районний суд Москви за позовом генеральної прокуратури Росії визнав Степана Бандеру, Романа Шухевича й інших діячів українського визвольного руху "пособниками нацистської Німеччини"..

На війні проти Росії загинув український музикант, ударник і беквокаліст київського панк-гурту "Квіткіс" Віталій Капранов. Він служив у 1-му корпусі Національної гвардії України "Азов".Про загибель музиканта повідомили учасники гурту "Квіткіс" у соціальних мережах. У гурті зазначили, що Капранов був надзвичайно світлою, щирою та творчою людиною. Музиканти наголосили, що їм складно усвідомити втрату друга та колеги."Віталік загинув… Важко це писати. І неможливо усвідомити. Дуже болюча і невимовна втрата для всіх нас", — йдеться у повідомленні.Учасники гурту закликали шанувальників зберігати пам'ять про Капранова."Вєталь, ти назавжди з нами. До зустрічі, друже. Брате… А поки — відпочинь від цього всього", — додали музиканти.    View this post on Instagram           A post shared by квіткіс (@kvitkismusic)Віталій Капранов проходив службу у 1-му корпусі Нацгвардії "Азов", до якого приєднався нещодавно. Обставини та місце його загибелі наразі не розголошуються.Що відомо про Віталія Капранова та гурт "Квіткіс"Київський гурт "Квіткіс" заснували навесні 2020 року троє друзів: вокаліст і автор текстів Дмитро Войналович, ударник Віталій Капранов та гітарист Максим Сторчак. Згодом до колективу приєдналася бас-гітаристка Марина Романенко.    View this post on Instagram           A post shared by квіткіс (@kvitkismusic)У своїй творчості гурт поєднує панк та альтернативний рок. За час існування музиканти випустили п'ять альбомів.Нагадаємо, 5 серпня на фронті загинув керівник пошукового загону "Плацдарм" Олексій Юков, який понад 20 років займався пошуком, евакуацією та гідним перепохованням загиблих військових..

У вівторок, 18 серпня, на Національному військовому меморіальному кладовищі перепоховали останки Євгена Коновальця. Це державний, військовий і політичний діяч, полковника армії Української народної республіки (УНР), перший голова Організації українських націоналістів (ОУН).Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Ми повертаємо додому видатного сина українського народу. Це взірцевий воїн та вагомий державний діяч України полковник Євген Коновалець", — зазначив він.За його словами, все свідоме життя Євген Коновалець боровся за те, щоб Україна відновилася та набула реальної незалежної сили.Український президент додав, що, на превеликий жаль, тоді Україна не змогла утвердитися. Забракло єдності, забракло мудрості тогочасним політичним лідерам, забракло вміння будувати справжні зв’язки зі світом."Але час України настав. Незалежність відновлено, і ми захистили право України бути собою. Вже ніхто не прибере з Києва синьо-жовті прапори, і тільки Україна обиратиме собі національний шлях", — наголосив президент України.Він констатував, що зараз, пам’ятаючи українську визвольну боротьбу, ми всі абсолютно точно знаємо, яких помилок не можна допускати."Знаємо, що потрібно Україні та на чому зосереджувати наші увагу та зусилля. Знаємо, які в нашої держави мають бути національні орієнтири", — підсумував Володимир Зеленський.Що відомо про Євгена КоновальцяЄвген Коновалець — полковник армії УНР, командир Січових стрільців, комендант Української військової організації (УВО) та перший голова ОУН.Його вбили в Роттердамі 23 травня 1938 року. Замах організували радянські спецслужби, виконавцем став агент Павло Судоплатов. Після загибелі полковника поховали на кладовищі "Кросвейк" у Роттердамі.Його могила мала статус тимчасової, оскільки передбачалося, що в майбутньому останки перепоховають в Україні. У травні 2026 року Нідерланди надали Україні дозвіл на перепоховання Коновальця.Пам’ятник, який 87 років стояв на могилі Коновальця у Роттердамі, відтепер зберігатимуть у його родинній садибі на Львівщині, а саме місце поховання у Нідерландах меморіалізують.Як відомо, в червні 2025 року Кабінет міністрів затвердив порядок здійснення перепоховання на НВМК видатних борців за незалежність України у ХХ столітті.Нагадаємо, раніше голова Офісу президента Кирило Буданов заявляв, що перепоховання Євгена Коновальця — це історична подія, яка стала значущим кроком у відновленні національної пам'яті та вшануванні борців за незалежність..

У вівторок, 18 серпня, останки державного, військового та політичного діяча, полковника армії Української народної республіки (УНР), першого голови Організації українських націоналістів (ОУН) Євгена Коновальця перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК).Про це повідомив TrueUA. У церемонії взяли участь керівники української держави, а також військові, представники громадськості, духовенства й української історичної спільноти."Сьогодні всі ми є учасниками події загальнонаціонального масштабу, коли Україна знову відновлює найвищу історичну справедливість для себе", — наголосив президент України Володимир Зеленський.Він також акцентував, що Україна повертаємо додому видатного сина українського народу. Це взірцевий воїн та вагомий державний діяч України, полковник Євген Коновалець."Разом із ним Україна повернула частину себе, своєї пам’яті, українського досвіду, нашої національної історії, історії усіх, хто в різні часи жив і бився заради України, нашої незалежності та самостійної держави", — заявив на перепохованні український лідер.Церемонія відбулася, згідно з військовим поховальним ритуалом із відданням усіх належних військових почестей.. Подія стала другим почесним перепохованням борця за незалежність України на території НВМК, після того, як у травні тут перепоховали полковника Армії УНР, голову ОУН Андрій Мельник і його дружина Софію Федак-Мельник. Згодом їх перепоховають на території Українського національного пантеону.Раніше, 11 серпня, в Роттердамі (Нідерланди) відбулася церемонія ексгумації останків полковника Коновальця, а 14 серпня його прах доставили до Патріаршого собору Воскресіння Христового Української греко-католицької церкви (УГКЦ) у Києві для церемонії прощання, яка тривала декілька днів.Що відомо про Євгена КоновальцяЄвген Коновалець — полковник армії УНР, командир Січових стрільців, комендант Української військової організації (УВО) та перший голова ОУН.Його вбили в Роттердамі 23 травня 1938 року. Замах організували радянські спецслужби, виконавцем став агент Павло Судоплатов. Після загибелі полковника поховали на кладовищі "Кросвейк" у Роттердамі.Його могила мала статус тимчасової, оскільки передбачалося, що в майбутньому останки перепоховають в Україні. У травні 2026 року Нідерланди надали Україні дозвіл на перепоховання Коновальця.Пам’ятник, який 87 років стояв на могилі Коновальця у Роттердамі, відтепер зберігатимуть у його родинній садибі на Львівщині, а саме місце поховання у Нідерландах меморіалізують.Як відомо, в червні 2025 року Кабінет міністрів затвердив порядок здійснення перепоховання на НВМК видатних борців за незалежність України у ХХ столітті.Нагадаємо, раніше голова Офісу президента Кирило Буданов заявляв, що перепоховання Євгена Коновальця — це історична подія, яка стала значущим кроком у відновленні національної пам'яті та вшануванні борців за незалежність..

У вівторок, 4 серпня, Тверський районний суд Москви за позовом генеральної прокуратури Росії визнав Степана Бандеру, Романа Шухевича й інших діячів українського визвольного руху "пособниками нацистської Німеччини".Про це повідомили в генеральній прокуратурі Росії. Таке рішення ухвалене в межах російської пропагандистської та правової політики.Суть рішення: суд встановив "юридичний факт" пособництва нацистам у військових злочинах проти населення колишнього СРСР 1941-1945 років.Окрім Степана Бандери та Романа Шухевича, російська прокуратура занесла до цього списку Андрія Мельника, Ярослава Стецька, Тараса Боровця, Василя Бандеру, Миколу Арсенича, Дмитра Клячківського, Миколу Козака, Мирона Матвієйка й інших українських командирів і діячів ОУН-УПА.Такі рішення російських судів не мають жодної юридичної сили в Україні та є політично упередженими інструментами країни-агресора, спрямованими на переписування історії Другої світової війни.Як зазначила офіційна представниця генпрокуратури Росії Юліана Алексєєва, їх "визнали винними у військових злочинах та злочинах проти людяності, скоєних у роки Великої Вітчизняної війни щодо радянського народу".У Генпрокуратурі наголосили, що "це рішення необхідне для увічнення пам'яті жертв геноциду радянського народу, скасування рішень про реабілітацію злочинців, припинення екстремізму та розвінчування протиправних дій Києва"."Доказами" відомство надало документи з архівів ФСБ, МЗС, Міноборони, Державного архіву Росії та матеріали зі судів Білорусі.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що на території Національного військового меморіального кладовища перепоховають останки українського військового та політичного діяча Євгена Коновальця. Він — перший голова Організації українських націоналістів, один з ідеологів українського націоналізму..

На фронті загинув український актор Євген Бушмакін, який відомий за ролями у фільмах "Герой мого часу" та "День незалежності". Йому було 45 років.Трагічну новину повідомила його дружина Олена Бушмакіна на своїй сторінці у Facebook. За її словами, актор загинув 18 липня як військовослужбовець. Вона розповіла, що Євген не був людиною, яка планувала військовий шлях, однак після мобілізації став на захист України."Женя загинув. Сьогодні я отримала офіційне сповіщення від ТЦК. Хоча військовим він не був — ні за покликанням, ні за бажанням, ні за світоглядом. Він був митцем, художником, талановитою людиною, яка бачила світ інакше", — написала дружина актора.Вона також наголосила, що Євген був люблячим чоловіком і батьком. У подружжя залишився син, який, за словами дружини, дуже схожий на свого батька."Мені боляче це писати, я не вірю, в те що це сталось. Він таке моє велике кохання, я проживаю зараз невимовний біль", — поділилася жінка.Євгена Бушмакіна мобілізували наприкінці квітня. Дружина зазначила, що він намагався знайти можливість служити за фахом, однак не встиг цього зробити."Женю вбила Росія, але не вберегла його українська армія. Його мобілізували в кінці квітня, а в кінці липня він загинув. Три місяці… Потужна мобілізація, яка працює. Я знаю, що його любили всі. Немає таких людей, яких люблять усі, а його — любили", — додала вона.Деталі прощання із захисником та актором родина повідомить згодом.Євген Бушмакін народився у Полтаві. У 2005 році він завершив навчання на режисерському факультеті Київського національного університету культури і мистецтв, здобувши спеціальність режисера та викладача.Він зіграв головного персонажа у короткометражному трагікомедійному фільмі "День Незалежності" (2012) режисерки Тоні Ноябрьової, який став її першою роботою в кіно. Пізніше Бушмакін виконав головну роль у повнометражному дебюті Ноябрьової — стрічці "Герой мого часу" (2018). За цю роботу актор отримав номінацію на одну з найвідоміших українських кінопремій — "Золоту Дзиґу".Нагадаємо, наприкінці червня на війні з окупантами загинув 36-річний Ігор Ходжаніязов. Старший матрос пішов із життя під час виконання бойового завдання. У цивільному житті він був музикантом і дослідником. У нього залишилося троє дітей..

У неділю, 19 липня, у Львові на вулиці Томаша Масарика до других роковин вбивства мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон відкрили простір пам'яті. Сквер зі стелою облаштували на місці, де її смертельно поранили.Про це повідомило "Суспільне". Медійники зазначили, що на відкриття прийшли близькі та друзі Ірини Фаріон, а також львів'яни. Серед них — донька мовознавиці Софія Особа."Сьогодні, у другу річницю вбивства мами, ми відкриваємо пам’ятну стелу — стелу, яка буде жити, говорити словами та цитатами Ірини Фаріон. Кожен, хто підходитиме до цієї стели, розумітиме, що її ідеї — вічні. "Говорити українською означає панувати" — саме ця цитата також є тут. Мова — це зброя, мова — це кордон. Але найгірше, що може бути зараз, — це те, що ми досі не посадили Зінченка. Боротьба триває", — зазначила вона.Центральним елементом скверу є меморіальна стела. На чотирьох гранях стели прорізані слова "мова", "воля", "нація" та "сила". Крізь вирізані літери відвідувачі зможуть побачити камінь, розташований усередині конструкції. На ньому розмістили 20 висловів Ірини Фаріон, які автори проєкту відібрали спільно з її родиною.Авторами цього проєкту меморіального простору стала команда Guess Line Architects, до якої увійшли, зокрема, і колишні студенти Ірини Фаріон. Серед них — Андрій Лесюк."Ірина Фаріон — дуже харизматична людина. Вона показувала, що має чіткі цілі. І настільки вразило те, що вона завжди випереджала свій час. Тобто наш український народ не встигав за її думками, не встигав за її цитатами, і ми кожного разу тепер в цьому переконуємося", — наголосив він.Лесюк додав, що стела виконана з мідного металу, який є патинованим, тобто окисленим. За його словами, під впливом погодних умов стела змінюватиме свій вигляд."Проста, лаконічна форма символізує простоту Ірини Фаріон, її скромність і чистоту. На чотирьох сторонах стели розміщені літери, які складаються у слова, притаманні Ірині Фаріон. Крізь ці слова ми можемо заглянути і побачити душу — камінь-вапняк, на якому розташовані цитати Ірини Фаріон. Ми бачимо ці цитати, ми досліджуємо Ірину Фаріон. Але щоби дослідити її, нам потрібна дія, взаємодія з цією скульптурою, щоб відчути, зрозуміти та заслужити цю фразу. Дуже важливо, щоби була дія. Це те, чого хотіла б Ірина Фаріон, — щоби ми діяли та думали", — пояснив Лесюк.У відкритті простору пам’яті Ірини Фаріон також узяв участь міський голова Львові Андрій Садовий.Нагадаємо, що 1 січня у Львові офіційно відкрили вулицю, яку перейменували на честь мовознавиці, наукової діячки Ірини Фаріон. Раніше вона мала назву Технічна. Вулиця сполучає головний корпус Національного університету "Львівська політехніка" та парк імені Івана Франка..

На території Національного військового меморіального кладовища перепоховають останки українського військового та політичного діяча Євгена Коновальця. Він — перший голова Організації українських націоналістів (ОУН), один з ідеологів українського націоналізму.Про план заходів щодо цього свідчить розпорядження № 703-р Кабінету міністрів України. При цьому центральні органи виконавчої влади й установи повинні забезпечити його виконання в межах своїх повноважень.Фінансувати заходи планують коштом державного та місцевих бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених законодавством.Євген Коновалець був полковником Армії Української Народної Республіки, державним, військовим і політичним діячем та першим головою Організації українських націоналістів 1929-1938 років.Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна веде перемовини щодо повернення останків Коновальця, наголошуючи на важливості відновлення історичної пам'яті та роботи над відповідними ініціативами.Перший заступник голови Держкомтелерадіо України та голова ОУН Богдан Червак зауважив, що для перепоховання важливо дотриматися всіх юридичних процедур, щоби не можна було потім поставити під сумнів легітимність цього процесу."Тому таку дорогу ще треба пройти Степану Бандері й іншим діячам ОУН, які заслуговують на те, щоби їх перепоховати, для того, аби вони повернулися в Україну", — наголосив він.Євген Коновалець — полковник армії Української народної республіки, командир Січових стрільців, член Стрілецької ради, командант Української військової організації, голова проводу українських націоналістів, перший голова Організації українських націоналістів, один з ідеологів українського націоналізму.Коновальця вбив 23 травня 1938 року агент радянської служби зовнішньої розвідки Павло Судоплатов, він похований на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі (Нідерланди). Могила Коновальця має статус тимчасової, оскільки вважалося, що в майбутньому його мають поховати на українській землі.Нагадаємо, що 25 травня полковника армії Української народної республіки, голову ОУН Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник перепоховали за на Національному військовому меморіальному кладовищі..