# запобіжний захід

У п’ятницю, 16 травня, скандальний народний депутат Микола Тищенко прийшов на засідання Верховної Ради. Нещодавно Шевченківський районний суд Дніпра змінив запобіжний захід — замість цілодобового домашнього арешту він тепер перебуває під нічним домашнім арештом.Про прихід Тищенка до парламенту повідомив народний депутат України від партії "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко. Він опублікував відповідне фото у своїх соціальних мережах."Тищенко в Раді! Знаю, ви всі чекали. Нарешті", — зіронізував Олексій Гончаренко.Раніше, 12 травня, Шевченківський районний суд Дніпра змінив запобіжний захід народному депутатові Миколі Тищенку та колишньому поліцейському Богдану Писаренку у справі про незаконне затримання військового. Замість цілодобового домашнього арешту Тищенко та Писаренко перебувають під нічним домашнім арештом до 12 липня. Нічний домашній арешт триватиме з 21:00 до 06:00 наступної доби.Що відомо про справу Миколи ТищенкаЯк встановило слідство, 20 червня 2024 року у Дніпрі група осіб за вказівкою народного депутата України Миколи Тищенка протиправно позбавила волі потерпілого — учасника бойових дій, бійця спеціального підрозділу Kraken Дмитра Мазоху. Його утримували протягом певного часу та завдали тілесні ушкодження.24 червня 2024 року Тищенку оголосили підозру за частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України. Санкція передбачає до п'яти років обмеження або позбавлення волі. 25 червня Печерський суд призначив запобіжний захід Тищенку — цілодобовий домашній арешт терміном на два місяці.Також підозру отримав і київський правоохоронець, який був причетний до інциденту. Його звільнили та взяли під цілодобовий домашній арешт.Охоронець депутата, Костянтин Цубера, якого разом із Тищенком підозрюють у нападі на військового, уклав угоду зі слідством і зобов’язався давати свідчення. Відтак, його звільнили від відбування покарання. 17 грудня 2024 року справу Тищенка скерували до суду.Нагадаємо, в березні стало відомо, що одіозний депутат Микола Тищенко, а також група нардепів з фракції "Слуга народу" зареєстрували проект постанови про створення пам'ятника першому президенту США Джорджу Вашингтону. Його планують звести у Києві.

У понеділок, 12 травня, Шевченківський районний суд Дніпра змінив запобіжний захід народному депутатові Миколі Тищенку та екс-поліцейському Богдану Писаренку у справі про незаконне затримання військового.Про це повідомило "Суспільне". За даними журналістів, замість цілодобового домашнього арешту Тищенко та Писаренко перебуватимуть під нічним домашнім арештом до 12 липня. Нічний домашній арешт триватиме з 21:00 до 06:00 наступної доби.Що відомо про справу Миколи ТищенкаЯк встановило слідство, 20 червня 2024 року у Дніпрі група осіб за вказівкою народного депутата України Миколи Тищенка протиправно позбавила волі потерпілого — учасника бойових дій, бійця спеціального підрозділу Kraken Дмитра Мазоху. Його утримували протягом певного часу та завдали тілесні ушкодження.24 червня 2024 року Тищенку оголосили підозру за ч. 2 ст. 146 КК України. Санкція передбачає до п'яти років обмеження або позбавлення волі. 25 червня Печерський суд призначив запобіжний захід Тищенку — цілодобовий домашній арешт терміном на два місяці. Також підозру отримав і київський правоохоронець, який був причетний до інциденту. Його звільнили та взяли під цілодобовий домашній арешт.Охоронець депутата, Костянтин Цубера, якого разом із Тищенком підозрюють у нападі на військового, уклав угоду зі слідством і зобов’язався давати свідчення. Відтак, його звільнили від відбування покарання. 17 грудня 2024 року справу Тищенка скерували до суду.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що нардеп Микола Тищенко, якого виключили із партії "Слуга народу", повідомляв про перевірки різних установ у межах роботи тимчасової слідчої комісії (ТСК) із вирубки лісів навіть після припинення її діяльності.

У п'ятницю, 9 травня, суд обрав запобіжний захід чоловіку, який застрелив військового та його тещу у Софіївській Борщагівці 8 травня.Про це повідомила Київська обласна прокуратура. Зазначається, що стрілка взято під варту."За клопотанням прокурора йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави", - йдеться у повідомленні.У прокуратурі уточнили, що наразі чоловіку інкримінують умисне вбивство двох осіб, а також придбання та зберігання вогнепальної зброї і бойових припасів без передбаченого законом дозволу.Що відомо про вбивство у Софіївській БорщагівціВдень 8 травня поліція затримала чоловіка, який влаштував стрілянину у Софіївській Борщагівці на Київщині, вбивши двох людей — військового та його родичку. Як встановило слідство, місяць тому загиблий військовослужбовець продав зброю чоловіку за 1000 доларів США. Втім, сьогодні між ними стався конфлікт щодо оплати. Зокрема, військовий вимагав у покупця виплатити йому ще певну суму коштів. У результаті чоловік з купленої зброї розстріляв військового та його тещу, яка перебувала вдома. Після цього зловмисник зайшов до власної оселі та зачинився всередині. Спецпризначенці поліції оточили будинок та протягом години затримали чоловіка.Нагадаємо, що 22 квітня у Святошинському районі Києва підстрелили чоловіка. Поліція встановлювала обставини інциденту та розшукувала осіб, причетних до злочину.Також правоохоронці повідомляли, що 26 березня в Оболонському районі Києва невідомий здійснив стрілянину, внаслідок якої постраждав чоловік. Зловмисника затримали.

У понеділок, 5 травня, Вищій антикорупційний суд (ВАКС) змінив запобіжний захід для колишнього заступника керівника Офісу президента України Андрія Смирнова. Його відправлено під варту до 22 травня. Також у нього є можливість внести заставу у 18 мільйонів гривень.Про це повідомило "Суспільне". Журналісти зазначили, що колишнього посадовця звинувачують у легалізації незаконно набутих коштів і прийнятті пропозиції про отримання хабаря в особливо великому розмірі.Сторона обвинувачення клопотала про тримання Смирнова під вартою з альтернативою застави понад 20 мільйонів. За свого боку адвокат заявляв, що слідство не навело доказів легалізації коштів."Також не наведені ризики, які є підстави саме для такого запобіжного заходу, тримання під вартою. Це клопотання не є обґрунтованим. Пів року триває розслідування, і жодних нових доказів у справі немає", — сказав захисник Смирнова.Коментуючи рішення суду, колишній заступник керівника Офісу президента України заявив, що "доведе свою невинуватість"."Я вважаю рішення суду несправедливим. Я буду боротися та доведу свою невинуватість. У мене є свої переконання та здогадки, хто за цим стоїть, але я думаю, що це не варто обговорювати. Але ми доведемо, що ми праві", — сказав Смирнов.Що відомо про незаконне збагачення СмирноваУ жовтні минулого року Національне антикорупційне бюро України розслідувало справу проти заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова. Щоправда, її деталі не розголошували, оскільки не було письмового дозволу слідчого або прокурора.Згодом стало відомо, що це стосується набуття транспортних засобів та нерухомості по занижених цінах на ім’я рідного брата Андрія Смирнова. Слідчі отримали доступ до банківських сейфових скриньок, інформації про об’єкти нерухомості та рух коштів на банківських рахунках за останні 10 років, що були оформлені як на самого Андрія Смирнова, так і на його родичів.Зокрема, його брат Ігор придбав майно, квартиру та земельну ділянку в Карпатах за ціною, значно нижчою за ринковою загальною сумою чверть мільйона доларів. Брати не змогли дати однозначну відповідь, звідки взяли гроші на покупки та чому ціни занижені.Крім того, правоохоронні органи вивчали інформацію щодо поїздок Андрія Смирнова до Москви, які відбувалися у період з 2014 року до 2019 рік вже після здійснення окупації Криму та частини Донбасу Російською Федерацією.Андрій Смирнов працював заступником керівника Офісу президента України з 10 вересня 2019 по 29 березня 2024 року.Нагадаємо, 16 квітня стало відомо, що САП і НАБУ повідомили про нову підозру Андрію Смірнову. Йдеться про отримання неправомірної вигоди в розмірі 100 тисяч доларів і легалізацію незаконно набутих коштів.

У п'ятницю, 2 травня, Шевченківський районний суд міста Києва обрали запобіжний захід підозрюваній у нападі на активіста та волонтера Сергія Стерненка.Про це повідомляє "Суспільне". За даними журналістів, нападниця перебуватиме під вартою до 29 червня без права внесення застави. Також суд зобов’язав забезпечити підозрюваній медичну допомогу з проведення гемодіалізу тричі на тиждень, адже вона має хворі нирки.Водночас сама підозрювана перед судовим засіданням заявила, що не знала Стерненка та не стежила за його діяльністю. Натомість адвокат нападниці заявив, що людина, якій вона цілком довіряла, запропонувала ліквідувати Стерненка, пояснюючи це тим, що він нібито працює на ФСБ РФ.Він додав, що його підзахисна проходила курси стрільби, готуючись до замаху. Скільки пострілів зробила, вона не памʼятає. Крім того, нападниця розповіла, що людина, яка спілкувалася з нею у месенджері Viber, представилася співробітником СБУ, а згодом вона і взагалі закохалася у нього, навіть попри те, що ніколи не бачила."Мене спочатку залякали а потім, я закохалась в цю людину. Але фото не бачила. Спілкувались у Viber, закохалась в слова", — сказала жінка.Також під час засідання суддя повідомив, що під час нападу Стерненко отримав наскрізне верхнє поранення стегна. Замах на Сергія Стерненка: що відомоВдень 1 травня на активіста та волонтера Сергія Стерненка здійснили замах. Його намагалися вбити із вогнепальної зброї. Це вже четвертий замах на життя громадського діяча за останні сім років.Нападницю затримали одразу на місці події. За даними СБУ, замах на активіста здійснила 45-річна уродженка Одеської області, яка проживала у столиці. В кінці минулого року її дистанційно завербували російські спецслужби, коли вона шукала "швидкий заробіток" в інтернеті.Відтак, як встановило слідство, спершу на замовлення кураторів вона вела спостереження за визначеними автівками, фотографувала їх та передавала інформацію своєму "контактеру". Згодом жінка отримала завдання виготовити саморобний вибуховий пристрій, а також змінити місце проживання — переїхати у квартиру в центральній частині Києва.Із середини квітня фігурантка почала слідкувати за громадським активістом та волонтером Сергієм Стерненком, оселившись в одному з ним житловому комплексі. Пізніше вона отримала координати "схрону", в якому була захована вогнепальна зброя ‒ пістолет моделі ПМ та набої до нього.А вранці 1 травня 2025 року куратор дав їй вказівку здійснити убивство активіста поблизу його помешкання. Завдяки попереднім спостереженням, зловмисниці вже були відомі марка автомобіля та приблизний час, коли волонтер залишає своє житло.У момент виходу Сергія Стерненка з будинку російська агентка здійснила кілька пострілів: одна з куль влучила йому в ногу.  За результатами обшуків у неї виявлено телефон із доказами роботи на РФ, а також компоненти до саморобного вибухового пристрою, які вона зберігала в іншій квартирі. Нагадаємо, 1 травня журналісти показали відео нападу на Сергія Стерненка. На відеоролику видно, як жінка стоїть біля входу в будівлю, з якої виходить волонтер Сергій Стерненко та ще двоє чоловіків. У цей час нападниця підійняла пістолет та вистрелила в активіста.

У четвер, 24 квітня, Вищий антикорупційний суд узяв під варту колишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова, якого підозрюють в отриманні хабаря.Про це повідомляє Центр протидії корупції. Зазначається, що колегія суддів частково задовольнила клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та взяла під варту екс-керівника Державної фіскальної служби Насірова, а також збільшила для нього розмір застави з 27 до 40 мільйонів гривень."Це клопотання стало наслідком мобілізації Насірова. Розгляд даного клопотання тривав протягом останніх двох судових засідань, суд заслуховував доводи прокурора, яка зазначила, що таке бажання Насірова мобілізуватися лише повʼязано зі спливом строку притягнення до кримінальної відповідальності, який спливає менш ніж за рік", — наголосили у ЦПК.Водночас Насіров та його захисники заперечували проти задоволення клопотання та стверджували, що мотиви добровільної мобілізації є "боргом державі та обовʼязком". Крім того, суд допитав свідків, які підтвердили ініціативу з пошуку військової частини самим Насіровим, його переведення з бойової посади на небойову за наявністю в нього відповідного висновку ВЛК. Водночас зазначили, що Насіров не повідомляв їм про необхідність йому зʼявлятися до суду під час несення служби.Що відомо про справу НасіроваКолишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова затримали 2017 року за підозрою в отриманні хабаря в розмірі 722 мільйони гривень від бізнесмена Олега Бахматюка."Плату за послуги", яка в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, тодішній голова ДФС одержував на рахунок:підконтрольної йому іноземної компанії;компаній, підконтрольних його близькій особі й раднику;іноземних компаній-"прокладок", залучених радником екс-посадовця.Відправниками коштів, як встановили НАБУ і САП, були дві компанії-нерезиденти, підконтрольні власнику агрохолдингу. При цьому частину хабарів сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту.Колишньому чиновнику обрали запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави в розмірі 100 мільйонів гривень. Насіров вийшов із СІЗО під заставу через декілька днів.У жовтні 2022 року Вищий антикорупційний суд повторно обрав запобіжний захід Насірову у вигляді арешту з можливістю внесення застави в розмірі 523,2 мільйона гривень. У травні минулого року Насіров знову вийшов із СІЗО під заставу.Уже 9 квітня цього року з'явилася інформація, що Роман Насіров розпочав служити у ЗСУ — про це стало відомо на стадії судових дебатів. Саме це стало причиною, що він не з'явився на суд.Нагадаємо, згодом стало відомо, що Збройні сили України скасували наказ про мобілізацію колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжив колишньому керівнику Державної фіскальної служби Роману Насірову запобіжний захід у вигляді зобов'язання до 10 червня. Його підозрюють в отриманні хабаря у 722 мільйони гривень від бізнесмена Бахматюка.Про це повідомило "Суспільне". Журналісти нагадали, що в травні 2024 року Насіров вийшов під заставу.Суд задовольнив клопотання прокурора. Роман Насіров не повинен виїжджати за межі Київської області, носити електронний браслет і здати закордонний паспорт.Раніше стало відомо, що Роман Насіров добровільно мобілізувався до Збройних сил України.Що відомо про справу НасіроваКолишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова затримали 2017 року за підозрою в отриманні хабаря в розмірі 722 мільйони гривень від бізнесмена Олега Бахматюка."Плату за послуги", яка в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, тодішній голова ДФС одержував на рахунок:підконтрольної йому іноземної компанії;компаній, підконтрольних його близькій особі й раднику;іноземних компаній-"прокладок", залучених радником екс-посадовця.Відправниками коштів, як встановили НАБУ і САП, були дві компанії-нерезиденти, підконтрольні власнику агрохолдингу. При цьому частину хабарів сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту.Колишньому чиновнику обрали запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави в розмірі 100 мільйонів гривень. Насіров вийшов із СІЗО під заставу через декілька днів.У жовтні 2022 року Вищий антикорупційний суд повторно обрав запобіжний захід Насірову у вигляді арешту з можливістю внесення застави в розмірі 523,2 мільйона гривень. У травні минулого року Насіров знову вийшов із СІЗО під заставу.Уже 9 квітня цього року з'явилася інформація, що Роман Насіров розпочав служити у ЗСУ — про це стало відомо на стадії судових дебатів. Саме це стало причиною, що він не з'явився на суд.Нагадаємо, згодом стало відомо, що Збройні сили України скасували наказ про мобілізацію колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова.

У середу, 19 березня, Печерський районний суд Києва продовжив запобіжний захід для екс-начальника оперативно-тактичного угрупування "Харків" Юрія Галушкіна.Про це повідомляє "Суспільне". За даними журналістів, генерал Галушкін пробуде під вартою ще 30 днів — до 22 квітня."Ми приділили величезну увагу збору характеризуючих матеріалів, фактично всі міністри оборони, всі головнокомандувачі, починаючи з 2014 року, написали листи підтримки характеристики Генерала Галушкіна, що він людина та офіцер який заслуговує на довіру, і те що у суду не має бути сумнівів в тому, що він буде належним чином виконувати свої процесуальні обов'язки. На превеликий жаль, слідчий суддя не дослухався до цієї аргументації", — заявив адвокат Галушкіна Дмитро Круговий.Що відомо справу20 січня співробітники Державного бюро розслідувань затримали колишніх командирів оперативно-тактичного угруповання "Харків", 125-ї окремої бригади територіальної оборони та 415-го окремого стрілецького батальйону 23-ї окремої механізованої бригади Юрія Галушкіна та Іллю Лапіна.Як встановило слідство, своїм недбалим ставленням до військової служби вони дозволили окупаційним військам захопити частину території Липецької сільської територіальної громади Харківського району. Окрім цього, дії командирів призвели до втрати особового складу та озброєння, зірвали заходи з оборони державного кордону у зоні їх відповідальності.У чому звинувачують ГалушкінаПравоохоронці з'ясували, що бригадний генерал визначив позиції оборони для 125 ОБрТрО, які не відповідали її бойовим можливостям, а також він мав інші підрозділи, які могли підсилити ці позиції.До того ж підозрюваний недооцінив можливості окупаційних військ щодо відновлення наступу у районі оборони бригади, неадекватно реагував на нарощення ворогом бойових потенціалів та загроз. Фігурант не забезпечив облаштування позицій бойової охорони, не вживав заходів щодо укомплектування бригади, ставив завищені бойові завдання батальйонам та, не провівши оперативно-тактичні розрахунки, не організував належного обладнання опорних пунктів, інженерних загороджень тощо.Окрім цього, колишній комбриг, маючи інформацію про підготовку наступальних дій росіян, але не довів її до підлеглих, не забезпечив максимальну мобілізацію та присутність всього особового складу бригади, у тому числі офіцерів на своїх позиціях.А вже під час бою він не організував належну вогневу підтримку підрозділів бригади артилерією, не забезпечив дієвого застосування резервів бригади, взаємодію бригади з іншими підрозділами та не знав дійсного стану на полі бою.Нагадаємо, 21 січня Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід екс-командиру 415-го окремого стрілецького батальйону 23-ї окремої механізованої бригади полковника Іллі Лапіну, якого підозрюють у недбалому ставленні до військової служби.Також в цей день суд обрав запобіжний захід і Галушкіну. Він мав провести під вартою 60 діб. Однак вже 22 січня за генерала внесли заставу в розмірі п'ять мільйонів гривень та випустили із СІЗО. Проте на волі Галушкін був не довго, адже під час виходу зі слідчого ізолятора його знову затримали.

Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід народному депутату України Костянтину Бондарєву у вигляді особистого зобов'язання. Його підозрюють в організації незаконного переправлення через кордон під виглядом "водіїв" своїх знайомих.Про це повідомило "Суспільне". Журналісти зазначили, що суд відхилив клопотання прокурора про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів з можливістю внесення застави на 100 мільйонів гривень.На нардепа поклали зобов'язання прибувати на вимогу до суду, слідчих чи прокурорів, повідомляти слідчого прокурора та суд про зміну місця проживання чи роботиНа початку засідання суд оголосив перерву, яку просили адвокати, щоб ознайомитися з документами сторони обвинувачення. Перед перервою прокурор Олександр Ганілов повідомив про зберігання нардепом зброї, яку було вилучено під час обшуку. Бондарєв у коментарі розповів, що її видали йому на початку повномасштабного вторгнення, і він має документ.Окрім того, нардеп заперечив, що допомагав знайомим перетинати кордон після початку повномасштабного вторгнення. Він підозрює, що в цій справі можуть бути політичні переслідування. За словами прокурора, нардеп неодноразово вчиняв службові підроблення та влаштовував незаконний перетин кордону."Підстава для виїзду не зрозуміла. Люди зі згоди народного депутата разом із ним виїжджали під виглядом водіїв, але вони не були водіями", — сказав прокурор.Обвинувачення просив суд обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів з можливістю внесення застави на 100 мільйонів гривень. Адвокат заявив про відсутність обґрунтування обвинувачень. Він також зазначив, що розмір застави має бути обґрунтований тими коштами, якими забезпечений підозрюваний.Нардеп від Батьківщини Сергій Власенко підписав заяву про взяття Бондарєва на поруки.Раніше, 18 січня, правоохоронці повідомили про підозру нардепу Костянтину Бондарєву. За даними слідства, він 2022–2023 років надсилав до Держприкордонслужби листи з проханням дозволити виїзд за кордон 23 громадянам як "водіям" для його супроводу. Та частина цих людей виїжджала та поверталася самостійно, а троє взагалі не повернулися до України.Нагадаємо, 11 січня прес-служба Національної поліції України повідомляла, що внаслідок 600 обшуків в Україні оголошено понад 60 підозр організаторам і учасникам за незаконне переправлення осіб через держкордон.

У понеділок, 3 лютого, в Пирятині обрали запобіжний захід 40-річному чоловіку, якого підозрюють у вбивстві військовослужбовця на автозаправній станції. Його триматимуть під вартою до 1 квітня 2025 року без права внесення застави.Про це повідомило "Суспільне". Слідчі встановили слідчі, що 31 січня підозрюваний Вадим Кузуб хотів допомогти втекти від ТЦК родичу своєї співмешканки, якого мобілізували."Мобілізований разом з іншими чоловіками їхав на навчання до військової частини у супроводі військовослужбовців Полтавського ТЦК. Він декілька разів телефонував і повідомляв маршрут, яким рухається автобус. Розуміючи, що знайомий не встигає доїхати до місця планової зупинки транспортного засобу, полтавець прикинувся хворим і попросив на декілька хвилин зупинитися", — йдеться в повідомленні.На автомобільній заправці в Пирятині Вадим Кузуб у сірій балаклаві та піксельних штанах підійшов до військовослужбовця Полтавського ТЦК, який перевозив військовозобов'язаних і вимагав віддати зброю, погрожуючи мисливською рушницею. Отримавши відмову, нападник вистрілив у військовослужбовця. Внаслідок важкого поранення чоловік загинув на місці.Після нападу невідомий заволодів автоматом військовослужбовця та втік разом з одним з мобілізованих. Нападника та його спільника затримали того ж дня.У суді сторона обвинувачення клопотала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів з моменту затримання. Прокурор просив не визначати право внесення застави. Аргументував це тим, що це неможливо через застосування насилля щодо військовослужбовців з боку підозрюваного."Прокуратура наполягала на застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Я вважаю саме цей запобіжний захід був адекватним у цьому конкретному випадку, враховуючи актуальність кримінального правопорушення та вимоги суспільства", — прокоментував заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Олег Безцінний.Захисник підозрюваного Валерій Масюк повідомив, що його підзахисний активно співпрацював зі слідством. Зокрема, він дав свідчення правоохоронцям, брав участь у слідчому експерименті та повідомив, де зброя, з якої стріляв. Також він бажає відшкодувати моральні та матеріальні збитки потерпілим. Тому клопотали про запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без права застави.Вадим Кузуб клопотання свого захисника підтримав. У залі суду повідомив, що умисно не хотів убити військового, лише налякати та знешкодити. За його словами, швидка допомога їхала 40 хвилин, через це не встигли врятувати пораненого.Суддя Наталія Нагорна ухвалила рішення про тримання під вартою терміном 60 днів без права внесення застави.Вадиму Кузубу слідчі інкримінують декілька кримінальних проваджень за статтями Кримінального кодексу України:"Умисне вбивство";"Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї";"Перешкоджання законній діяльності Збройних сил України".Другому підозрюваному у справі Євгену Щербаку, військовозобов'язаному, який їхав на навчання, теж обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Йому інкримінують пособництво у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ в особливий період. Санкція статей передбачає від семи до 15 років позбавлення волі.Нагадаємо, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський засудив акти насильства, які недавно відбулися у трьох регіонах. Йдеться про інциденти за участю представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки в Рівному, Пирятині та Павлограді.

У понеділок, 3 лютого, суд переобрав запобіжний захід міському голові Ірпеня Олександру Маркушину. Йому призначили цілодобовий домашній арешт.Про це пише "Суспільне".За даними журналістів, сторона захисту подала апеляцію на рішення Печерського суду, щодо тримання під вартою. Першими слухали адвокатів Маркушина (у нього їх три)."Слідча суддя не врахувала процедуру підозри: він не набував статусу підозрюваного, його майновий стан не оцінили. Держприкордонслужба і нині дозволяє виїжджати батькам-одинакам. Першопричина була привезти дрони, а потім привітати сина з днем народження. Ніякої шкоди він не зробив", — заявив захисник Ілля Воробйов.Інший адвокат назвав державні відзнаки Маркушина, серед яких те, що він під час вторгнення завжди був в Ірпені, навіть, коли біля міста були росіяни. Тому, за словами захисника, "втекти він не може".Також на засідання суду прийшли військові, представники громади, громадські діячі, які готові взяти голову Ірпеня на поруки. Серед них — бізнесмен Гарік Корогодський та нардепка Ольга Василевська-Смаглюк.Сам Маркушин розповів, що з вересня 2022 року його діти живуть в Україні: старший син — із колишньою дружиною, а чотирирічний Марк — з ним."За тиждень, поки я в СІЗО, мене ніхто не допитав. Ще до обрання запобіжного я здав закордонний паспорт, я не збираюсь втікати. На початку вторгнення я захищав місто, поки ці прокурори, ДБР захищали кордони Львова", — заявив голова Ірпеня.Сторона захисту також планує подавати апеляцію на рішення про відсторонення з посади.Що відомо про справу Олександра МаркушинаСправа стосується виїзду Олександра Маркушина за кордон у серпні 2022 року. За даними правоохоронців, він нібито виїхав в Італію не по допомогу військовим, а побачити свого дворічного сина. Він є єдиним опікуном, оскільки його дружина померла через місяць після пологів. 24 січня Печерський суд Києва відправив під варту міського голову Ірпеня Олександра Маркушина. Він називає справу проти себе "заполітизованою та замовною". Також до цієї дати його усунули від роботи.Нагадаємо, 27 січня суд переобрав запобіжний захід народному депутату Миколі Тищенку. Він проведе ще два місяці під цілодобовим арештом.

У п’ятницю, 24 січня, Печерський суд Києва відправив під варту до 22 березня міського голову Ірпеня Олександра Маркушина. Він називає справу проти себе "заполітизованою та замовною".Про це повідомило "Суспільне". Журналісти констатували, що суд обрав Маркушину запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 березня з можливістю внести заставу в 30 мільйонів гривень. Також до цієї дати його усунули від роботи.Йдеться про справу, яка пов'язана із виїздом за кордон міського голови Ірпеня з 24 серпня по 30 серпня 2022 року. За інформацією правоохоронців, Маркушин нібито їхав в Італію не за допомогою військовим, а побачити свого дворічного сина."Я виїхав за кордон на декілька днів після дозволу Київської ОВА, повернувся, привіз два дрони та побачив сина. Обласна поліція роздивлялася цю справу два місяці та нічого не знайшла, а ДБР "намалювали" підозру за два дні. Вважаю, що справа проти мене заполітизована та замовна від моїх опонентів", — сказав Маркушин на засіданні суду.Він додав, що є єдиним опікуном сина, оскільки його дружина померла через місяць після пологів. На той момент чоловік не бачив дитину пів року, відколи її вивезли за кордон після початку бойових дій в регіоні."Маю право виїхати до сина без будь-яких додаткових дозволів, але знав, що повернусь із допомогою, тож оформився офіційно", — написав міський голова у Facebook.За словами прокурора, Маркушин не надавав жодних документів, що підтверджують волонтерську діяльність за кордоном. Сторона обвинувачення просила обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб або застави у 40 мільйонів гривень.Адвокат вважає, що наразі підозра необґрунтована. Згодом сторона захисту зазначала, що бере на поруки Маркушина та просила відмовити у клопотанні тримання під вартою."Будемо подавати апеляцію й оскаржувати це незаконне рішення", — відреагував Маркушин на обрання запобіжного заходу.Нагадаємо, що зі січня набули законної сили правила перетину кордону, до яких внесли зміни. Нововведення стосуються чоловіків віком від 18 до 25 років, які впродовж року проходили службу за контрактом. Для виїзду з країни контрактники мають надати довідку.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) призначив народному депутату України Віктору Бондарю заставу в розмірі 100 мільйонів гривень. Його підозрюють у заволодінні 140 мільйонами гривень під час закупівлі кабелів для "Укрзалізниці" 2021-2022 років.Про це повідомила прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).Там зауважили, що 24 січня слідчий суддя ВАКС відмовив у задоволенні клопотання детективів НАБУ, погодженого виконувачем обовʼязків генерального прокурора, про застосування до чинного народного депутата України, якого слідство вважає одним з організаторів заволодіння коштами Укрзалізниці під час закупівлі кабельно-провідникової продукції, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.Суд застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді 100 мільйонів гривень застави з покладенням, зокрема, таких процесуальних обов’язків:не відлучатися з Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора та суду;прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду;повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами "Укрзалізниці", представниками Міністерства інфраструктури України, підозрюваними та свідками у справі;здати на зберігання детективам усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в’їзд до України.Як відомо, 17 січня народному депутату України повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 27 та частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України.Що відомо про справу Віктора БондаряНародний депутат, використовуючи свій вплив, створив перешкоди в діяльності вказаного підприємця задля залучення його до реалізації протиправної схеми.Надалі, заручившись "підтримкою", нардеп спільно з підприємцем розробив злочинну схему заволодіння коштами "Укрзалізниці" під час постачання продукції за завищеними цінами. Для реалізації злочину особи вступили у змову з членами іншої організованої групи, до складу якої входила посадова особа "Укрзалізниці" й інші особи, які здійснювали неформальний контроль за діяльністю товариства. Такий собі бек-офіс, який організували члени другої організованої групи, дозволяв здійснювати неформальний контроль за діяльністю підприємства, а за умови сплати учасникам групи частини грошових коштів допомагав усувати перешкоди та забезпечувати ухвалення рішень, зокрема, щодо перемоги підконтрольних підприємцю компаній у закупівлях "Укрзалізниці".Реалізація злочинних намірів призвела до того, що протягом 2021–2022 років у закупівлях на постачання кабельно-провідникової продукції перемогу здобули два підприємства, підконтрольні нардепу та підприємцю.Застосувавши різні схеми зі збільшення вартості продукції, зловмисники реалізували її "Укрзалізниці" за цінами, значно вищими ніж ринкові, що завдало збитків на суму понад 140 мільйонів гривень.Упродовж діяльності схеми підозрюваний нардеп використовував для розв'язання питань свій статус і зв’язки, а також отримував тіньові "дивіденди" від реалізації злочинної схеми. За вказаними фактами про підозру повідомлено восьми особам.Нагадаємо, раніше стало відомо, що НАБУ визнало системними розкрадання в "Укрзалізниці". Правоохоронці мали цілий підрозділ, який з 2015 року займався розслідуванням справ стосовно порушень на "Укрзалізниці".

У п’ятницю, 24 січня, Вищий антикорупційний суд продовжив запобіжний захід для колишньої очільниці Хмельницької Медико-соціальної експертної комісії Тетяни Крупи.Про це повідомила прес-служба ВАКС. Згідно з рішенням суду, фігурантка перебуватиме під вартою ще 60 днів, тобто до 23 березня 2025 року включно.Водночас Крупа має можливість вийти на волю під заставу у 280 мільйонів гривень. Якщо заставу буде внесено, то Тетяна Крупа зможе вийти із СІЗО, але буде зобов’язана прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, суду.Що відомо про справу Тетяни Крупи та фейкові інвалідності прокурорівПравоохоронці у жовтні 2024 року викрили керівницю медико-соціальної експертної комісії у Хмельницькій області Тетяну Крупу, а також її сина Олександра Крупу — голову обласного Пенсійного фонду — на незаконному збагаченні на мільйони доларів.Згодом виявилося, що майже всі прокурори Хмельницької області виявилися інвалідами ІІ групи — згідно з рішенням Крупи, і багато років отримували та продовжують отримувати від держави пенсії за інвалідність.У керівниці МСЕК в робочому кабінеті було виявлено 100 тисяч доларів, а також низку підроблених медичних документів, списки "ухилянтів" із прізвищами та фіктивними діагнозами. Крім того, вдома у посадовиці та її родичів працівники ДБР знайшли майже пʼять мільйонів 244 тисяч доларів США, 300 тисяч євро, понад п’ять мільйонів гривень, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у квартирі практично в кожному куточку: у шафах, шухлядах, нішах. Також вилучено документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовці та відмивання нею грошей через різні бізнес-проекти.Під час слідчих дій посадовиця намагалась позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно.Також правоохоронці виявили, що родині топ-чиновниці належать чималі статки. Серед іншого, вони володіють 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев'ятьма елітними автівками, корпоративними правами на 48 мільйонів гривень, готельно-ресторанним комплексом на майже 3000 квадратних метрів в одному із парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також "накопичила" майже 2,3 мільйона доларів. Всі ці статки вона не внесла до своєї щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.Керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи було повідомлено про підозру у незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України). Санкція статті передбачає позбавлення волі до 10 років з конфіскацією усього майна.7 жовтня 2024 року Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяні Крупі у вигляді тримання під вартою до 3 грудня із можливістю внесення застави у 500 мільйонів 1528 гривень. 9 грудня суд вирішив залишити під вартою очільницю Хмельницької обласної МСЕК з альтернативою внесення 280 мільйонів гривень застави.Нагадаємо, що голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заперечив повідомлення про родинні зв'язки із Тетяною Крупою. Раніше таку інформацію поширили журналісти.

У середу, 22 січня, суд обрав запобіжний захід екс-командиру 155-ї механізованої бригади "Анна Київська" Дмитру Рюмшину.Про це повідомив адвокат Рюмшина у коментарі "Суспільному". Зокрема, суд взяв під варту колишнього комбрига. Однак, він може вийти на волю, якщо за нього внесуть заставу у 90 мільйонів гривень.Скандал навколо 155-ї бригади ЗСУРаніше головний редактор видання "Цензор" Юрій Бутусов повідомив у своєму Telegram-каналі, що у грудні 2024 року ДБР відкрило кримінальне провадження за обставинами формування 155-ї механізованої бригади "Анна Київська", яка вступила в бій поблизу Покровська.Як зазначив Бутусов, провадження перебуває на контролі верховного головнокомандувача, міністра оборони та головнокомандувача ЗСУ."Один із відповідальних за формування бригади керівників помер від серцевого нападу, а комбриг звільнений одразу після вступу бригади в бій. До того, як бригада зробила перший постріл, її самовільно залишили 1700 військовослужбовців", — йшлося у повідомленні журналіста.8 січня працівники Державного бюро розслідувань у взаємодії зі Службою безпеки затримали та повідомили про підозру командиру однієї з рот 155-ї окремої механізованої бригади, який не лише самовільно залишив місце несення служби, а й підбурив на це своїх підлеглих.Нагадаємо, 20 січня Державне бюро розслідувань і Служба безпеки України затримали колишнього командира 155 окремої механізованої бригади полковника Дмитра Рюмшина. За даним слідства, саме за час командування Рюмшина самовільне залишення частини у бригаді набуло масового характеру.