# запобіжний захід

На Закарпатті троє чоловіків на мотоциклах підвозили охочих перебратися через кордон. Їх затримали та судили, запобіжний захід — тримання під вартою на 60 діб із можливістю внесення застави.Про це повідомили в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон.Прикордонники констатували, що Тячівський районний суд Закарпатської області обрав запобіжний захід трьом правопорушникам, які намагалися переправити через державний кордон особу призовного віку."Вони перебуватимуть під вартою терміном 60 діб із можливістю внесення застави у розмірі 484 480 гривень кожному", — йдеться в повідомленні.У Держприкордонслужбі розповіли подробиці: у Грушово Тячівського району троє закарпатців мали намір на мотоциклах доставити до румунського кордону свого клієнта."Для втілення задуму переправники обрали нічний час доби. За послуги переховування у прикордонні з подальшим перетином річкової ділянки кордону ділки розраховували отримати від клієнта 5 000 доларів", — зазначили прикордонники.За інформацією правоохоронців, саме таку суму й інші предмети доказової бази вилучили та задокументували під час проведення контролю за вчиненням злочину. Правопорушників затримали."Чоловікам доведеться постати перед судом за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Кримінального кодексу України. Їм загрожує позбавлення волі на термін від семи до дев'яти років", — підсумували закарпатські прикордонники.Нагадаємо, що нещодавно на Буковині дрон допоміг виявити та затримали трьох чоловіків, які намагалися втекти в Молдову та ховалися в кущах. Це сталося на ділянці відділу "Сокиряни".

Син міського голови Прилук Ярослав Попенко, якого затримали за підозрою у торгівлі наркотиками, вийшов під заставу. Однак, де зараз він перебуває, невідомо.Про це повідомляє "Суспільне". Зазначається, що Попенко не з'явився на засідання суду, яке проходило 24 липня. Наразі його місцеперебування невідоме.Що відомо про справуЗа даними видання, чоловіка затримали 16 липня за підозрою у систематичному збуті наркотиків. Вже 18 липня Прилуцький міський районний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці з правом внесення застави в розмірі 242 240 гривень.Під час засідання суддя підтвердив, що за Попенка було внесено заставу. Однак, де зараз він перебуває, невідомо. Водночас адвокат Ярослава Попенка, Юрій Забальський, приєднався до засідання 24 липня у форматі відеозв'язку. Він клопотав про скасування запобіжного заходу для свого підзахисного."Сторона захисту вважає, що це кримінальне переслідування мого підзахисного Попенка Ярослава Миколайовича повністю сфабриковано, зрежисовано на замовлення незрозумілих сил з метою дискредитації органів влади міста Прилуки, правоохоронних органів, керівництва прокуратури області та представників органів, як державної влади, тобто народних депутатів", — наголосив він.Натомість прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги. У результаті суд ухвалив рішення залишити запобіжний захід без змін.Нагадаємо, 22 липня в Києві суд обрав запобіжний захід одному із керівників детективів Національного антикорупційного бюро Руслану Магамедрасулову. За інформацією правоохоронців, він підтримував звʼязки з Росією та вів переговори із представниками сектору економіки Росії про продаж технічної коноплі.

Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 90,9 мільйона гривень керівнику державного підприємства "Ліси України".Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань (ДБР). Там зазначили, що посадовця категорії "А" затримано за підозрою в незаконному збагаченні на суму в 7 870 000 гривень.Відомство не називає прізвище державного службовця, однак відомо, що зараз цю посаду обіймає Юрій Болоховець — він є посадовцем категорії "А" (посадовець категорії "А" в контексті державної служби в Україні належить до вищого корпусу державної служби, тобто це найвищі посади в державному апараті, — ред.). Болоховець очолює підприємство з моменту його створення — 2023 року."Під час досудового розслідування встановлено, що лише за один рік (2021) він фактично став власником елітної нерухомості в центрі Києва, восьми земельних ділянок, вантажного автотранспорту, а також значно примножив грошові активи на банківських рахунках", — ідеться в повідомленні.У ДБР додали, що, аби приховати реальне джерело походження майна, посадовець вдався до складної схеми легалізації, залучивши близьке оточення."Елітну квартиру на Печерську вартістю понад дев’ять мільйонів гривень оформлено на його близького товариша, який фактично не мав стосунку до придбання. Усі переговори з продавцем, вибір об’єкта, укладання договорів і розрахунки проводила дружина підозрюваного, діючи від імені "номінального" власника", — пояснили правоохоронці.Вони додали, що схожі дії відбувалися й щодо оформлення земельних ділянок і транспорту — використано підставних осіб і фіктивні договори. Більшість платежів здійснювались готівкою або з рахунків третіх осіб."При цьому законні доходи посадовця не могли покрити навіть третину витрат, а підтверджену різницю між офіційними статками та реальними активами слідство оцінило у щонайменше 7 925 000 гривень", — зауважили в ДБР.Посадовця затримано за підозрою в незаконному збагаченні. Санкція передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.Нагадаємо, що в листопаді 2023 року Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження одразу за чотирма статтями, які стосуються захоплення землі та незаконного збагачення. Слідчі ДБР запідозрили, що Юрій Болоховець отримує неофіційні доходи, які вкладає у нерухомість, зокрема, в рідному селі Івангород. За даними податкової інспекції, за чотири роки сім’я Юрія Болоховця набула активів на 22,8 мільйона гривень за офіційного доходу 10,4 мільйона гривень.

У вівторок, 22 липня, в Києві суд обрав запобіжний захід одному із керівників детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Руслану Магамедрасулову. Його затримали вчора.Про це повідомило "Суспільне". За рішенням суду, Магамедрасулова відправили під варту до 16 серпня без права на заставу."Засідання відбувається у закритому режимі. Прокурор і захист подали клопотання про закрите провадження, суддя клопотання задовольнив", — ідеться в повідомленні.Руслан Магамедрасулов — керівник одного із міжрегіональних управлінь детективів НАБУ, який у Дніпрі координує діяльність Бюро в прифронтових Дніпропетровській і Запорізькій областях.Як відомо, 21 липня СБУ й Офіс генпрокурора провели щонайменше 70 обшуків, які стосувалися 15 працівників НАБУ. У САП, коментуючи дії правоохоронців, заявили, що це може призвести до розкриття слідчої інформації.У результаті слідчих дій затримали керівника одного з територіальних управлінь детективів Національного антикорупційного бюро Руслана Магамедрасулова.За інформацією правоохоронців, він підтримував звʼязки з Росією та вів переговори із представниками сектору економіки Росії про продаж технічної коноплі.Зокрема, Руслан Магамедрасулов начебто виступав в ролі посередника продажу до Дагестану партій технічної коноплі. Її незаконне вирощування, як стверджують правоохоронці, організував його батько — підприємець Сентябр Магамедрасулов.Також слідство встановило, що високопосадовець Бюро мав тісні контакти з народним депутатом від забороненої партії ОПЗЖ Федором Христенком. Той виїхав з країни, співпрацює зі спецслужбами Росії та, за даними слідства, впливає на діяльність НАБУ.Нагадаємо, що сьогодні Верховна Рада ухвалила закон, що надає повноваження генеральному прокурору втручатися в діяльність антикорупційних органів.Директор НАБУ Семен Кривонос виступив зі зверненням до президента Володимира Зеленського. Він закликав не підписувати законопроект №12414, що підпорядковує діяльність НАБУ і САП генеральному прокурору.ЄС наразі не збирається порушувати питання щодо призупинення фінансової допомоги Україні. При цьому Брюссель зі стурбованістю відреагував на останні дії України щодо НАБУ та САП.

У Перечині Закарпатської області жінка у нетверезому стані скоїла смертельну аварію. Внаслідок цього загинув прикордонник Чопського загону.Про це повідомили в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон. Там зазначили, що на Закарпатті суд обрав запобіжний захід водійці, яка спричинила смертельну дорожньо-транспортну пригоду."Ужгородський міськрайонний суд обрав найсуворіший запобіжний захід для жінки, яка у стані алкогольного сп'яніння скоїла смертельну дорожньо-транспортну пригоду в місті Перечин", — ідеться в повідомленні.У ДПСУ уточнили, що внаслідок ДТП загинув прикордонник Чопського загону майстер-сержант Володимир Скловський.За даними слідства, аварія сталася на контрольному посту, де військовослужбовець ніс службу у складі наряду від прикордонного підрозділу "Новоселиця"."Суд ухвалив рішення про тримання під вартою терміном 60 діб без права внесення застави", — уточнили в Державній прикордонній службі України.Там підсумували, що зараз слідчі дії тривають. Правоохоронні органи встановлюють усі обставини трагедії.Нагадаємо, що 6 липня в селищі Калита Броварського району сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автівки патрульних поліціянтів. Двоє людей постраждали.

Керівники компанії Development Investment Management (DIM) заявили, що не знали про наміри працівниці, яка внесла частину застави за віце-прем’єр-міністра, міністра національної єдності Олексія Чернишова. Наразі з нею припинили співпрацю, триває службове розслідування.Про це повідомили в офіційній заяві компанії DIM."DIM на запит журналістів офіційно заявляє, що не має жодного стосунку до ситуації, пов’язаної з внесенням застави у розмірі 44 мільйони гривень за Олексія Чернишова", — йдеться в заяві.За словами керівників Development Investment Management, ця дія є особистим рішенням Дарії Беді, яка на момент внесення застави надавала послуги з організації діяльності маркетингу та просування DIM."DIM не було відомо про наміри Дарії, проводиться службове розслідування. Наразі з Дарією Бедею припинена співпраця", — наголосили в компанії.Там запевнили, що DIM веде відкриту та прозору діяльність, дотримується високих етичних стандартів у своїй роботі та публічній позиції."Ми залишаємо за собою право вжити подальших кадрових та юридичних рішень залежно від розвитку ситуації", — підсумували в Development Investment Management.Як відомо, вчора проект "Схеми" "Радіо Свобода" оприлюднив список компаній та осіб, які внесли заставу у розмірі 120 мільйонів гривень за віце-премєр-міністра, міністра національної єдності Олексія Чернишова.У цьому переліку 44 мільйони гривень внесла директорка з маркетингу групи компаній DIM Дарія Бедя. Олексія Чернишова підозрюють у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди.Справа Чернишова: що відомо про масштабну корупційну оборудкуЗа даними НАБУ, один зі столичних забудовників розробив схему незаконного одержання земельної ділянки у Києві під зведення житлового комплексу. Для цього він звернувся до очільника Мінрегіону (у цей час ним був Олексій Чернишов), який спільно з держсекретарем Мінрегіону, радником міністра та директоркою держпідприємства створив умови для передачі ділянки цьому підприємству. Воно ж у незаконний спосіб уклало з "потрібною" будівельною компанією інвестиційні договори."За ними забудовник мав віддати державі частину майбутніх квартир у кількості, пропорційній до вартості земельної ділянки. Аби звести цю кількість до мінімуму, землю та наявні на ній будівлі оцінили майже вп’ятеро дешевше, а різниця між такою оцінкою та ринковою вартістю перевищила один мільярд гривень. Саме на таку суму держава недоотримала б нерухомості у разі виконання договорів. Цьому завадив арешт ділянки, накладений за клопотанням НАБУ та САП", — зазначили в прес-службі НАБУ.За успішну реалізацію оборудки забудовник "винагородив" міністра та визначених ним осіб неабиякою знижкою на квартири у вже зведених житлових комплексах. З нею вартість квадратного метра становила від 1 000 до 8 000 гривень за мінімальної ринкової вартості таких квартир близько 30 000 гривень за квадратний метр. Таким чином міністр отримав неправомірну вигоду у вигляді знижки на загальну суму понад 14,5 мільйона гривень.За клопотанням НАБУ і САП на більшу частину незаконно одержаних квартир накладено арешт."Решті учасників оборудки про підозру повідомили раніше цього місяця. Стосовно них судом обрано запобіжні заходи: трьом — у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави від 20 мільйонів до 100 мільйонів гривень, ще двом — у вигляді застави", — зауважили в НАБУ.Володимир Зеленський 21 червня заявив, що підозрюваний у корупції віце-прем’єр-міністр, міністр національної єдності Олексій Чернишов перебував у плановому відрядженні за кордоном. Наступного дня він повернувся в Україну.Нагадаємо, що 27 червня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід віце-прем'єр-міністру, міністру національної єдності Олексію Чернишову.

У п’ятницю, 27 червня, Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід віце-прем'єр-міністру, міністру національної єдності Олексію Чернишову. Йому визначили заставу розміром 120 мільйонів гривень.Про це повідомило "Суспільне". Також суд зобов'язав Чернишова:прибувати за кожним викликом до детектива, прокурора чи суду;повідомляти про зміну місця проживання чи роботи;не відлучатися з території України без дозволу;не спілкуватися з підозрюваними та свідками у кримінальній справі."Клопотання детектива НАБУ задовольнити частково. Застосувати до Олексія Чернишова запобіжний захід у вигляді застави. Визначити заставу в розмірі 120 мільйонів 2 668 гривень", — сказав слідчий суддя.Термін дії зобов'язань — до 27 серпня 2025 року. Чернишов має внести заставу не пізніше ніж за п'ять днів і надати підтверджувальний документ.У САП також вимагали покласти на Чернишова ще низку обов’язків, серед яких — носити електронний браслет, здати закордонний паспорт, не покидати територію Київської області та прибувати до правоохоронців за кожною вимогою. Також прокурор у справі вимагав заборонити Чернишову спілкуватися зі свідками у справі.Посадовець закликав учасників засідання бути об'єктивними й опиратися на факти. Чернишов запевнив, що довіряє слідству та суду, та наголосив, що ця справа — "трирічної давнини".Справа Чернишова: що відомо про масштабну корупційну оборудкуЗа даними НАБУ, один зі столичних забудовників розробив схему незаконного одержання земельної ділянки у Києві під зведення житлового комплексу. Для цього він звернувся до очільника Мінрегіону (у цей час ним був Олексій Чернишов), який спільно з держсекретарем Мінрегіону, радником міністра та директоркою держпідприємства створив умови для передачі ділянки цьому підприємству. Воно ж у незаконний спосіб уклало з "потрібною" будівельною компанією інвестиційні договори."За ними забудовник мав віддати державі частину майбутніх квартир у кількості, пропорційній до вартості земельної ділянки. Аби звести цю кількість до мінімуму, землю та наявні на ній будівлі оцінили майже вп’ятеро дешевше, а різниця між такою оцінкою та ринковою вартістю перевищила один мільярд гривень. Саме на таку суму держава недоотримала б нерухомості у разі виконання договорів. Цьому завадив арешт ділянки, накладений за клопотанням НАБУ і САП", — зазначили в прес-службі НАБУ.За успішну реалізацію оборудки забудовник "винагородив" міністра та визначених ним осіб неабиякою знижкою на квартири у вже зведених житлових комплексах. З нею вартість квадратного метра становила від 1 000 до 8 000 гривень за мінімальної ринкової вартості таких квартир близько 30 000 гривень за квадратний метр. Таким чином міністр отримав неправомірну вигоду у вигляді знижки на загальну суму понад 14,5 мільйона гривень.За клопотанням НАБУ і САП на більшу частину незаконно одержаних квартир накладено арешт."Решті учасників оборудки про підозру повідомили раніше цього місяця. Стосовно них судом обрано запобіжні заходи: трьом — у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави від 20 мільйонів до 100 мільйонів гривень, ще двом — у вигляді застави", — зауважили в НАБУ.Володимир Зеленський 21 червня заявив, що підозрюваний у корупції віце-прем’єр-міністр, міністр національної єдності Олексій Чернишов перебував у плановому відрядженні за кордоном. Наступного дня він повернувся в Україну.Нагадаємо, що 23 червня Олексію Чернишову повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди на понад 14,5 мільйона гривень.

У вівторок, 17 червня, Печерський районний суд Києва продовжив арешт народного депутата Євгенія Шевченка до 14 серпня. Його підозрюють у державній зраді.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на прес-службу Печерського суду.Раніше, 14 листопада 2024 року, правоохоронці повідомили народному депутату Євгенію Шевченку про підозру у державній зраді. Також прокурори Офісу генпрокурора вручили Шевченку клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.За даними слідства, народний обранець систематично у своїх виступах та інтерв’ю публічно поширював російські наративи. А також "розміщував у соцмережах висловлювання, спрямовані на шкоду інформаційній безпеці України".Далі Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Євгенію Шевченку — тримання під вартою 60 днів без права внесення застави.Потім, 7 січня 2025 року, Печерський суд столиці подовжив нардепу тримання під вартою в слідчому ізоляторі без права внесення заставки.У березні цього року запобіжний захід суд продовжив ще на два місяці — також без права внесення застави. 1 травня 2025 року суд подовжив тримання під вартою нардепа до 21 червня.У чому підозрюють нардепаВідомо, що 2021 року нардеп публікував неправдиву інформацію щодо відсутності загрози повномасштабного вторгнення Російської Федерації з території республіки Білорусь. Він також говорив про неправильність та недоцільність теперішнього зовнішнього та внутрішнього політичного курсу України. Зокрема, Шевченко дискредитував чинну владу, викривляючи факти та події в країні. Також він публічно закликав до зміни меж території та державного кордону України.До того ж депутат записував програми на власних каналах, давав інтерв’ю проросійськи налаштованим блогерам і експертам. Після чого цей контент поширювався на пропагандистських ЗМІ на території РФ. У цих програмах нардеп поширював інформацію, яка утверджувала в масовій свідомості думку про те, що начебто українська влада довела країну до повного краху, втрати територій і людей, і неспроможна досягти миру.Також нардеп нав’язував думку, що Україна вже не здатна перемогти та повинна йти на переговори з Росією на будь-яких умовах. Водночас він поширював інформацію спрямовану на дискредитацію західних партнерів та європейських цінностей. Зокрема, він говорив, що Захід втручається не лише у внутрішні справи України та спричинив у країні війну, а й намагається шляхом впливу на вибори підірвати стабільність в Грузії та Молдові.Зв'язок з БілоруссюТакож слідством також встановлені його контакти з представниками посольства республіки Білорусь після того, як він у вересні 2020 року з прапором цієї країни зайшов на трибуну парламенту. Він неодноразово їздив до Білорусі, де зустрічався з представниками бізнесових, політичних структур та навіть з самопроголошеним президентом країни Олександром Лукашенком. Посилаючись саме на цю зустріч, депутат поширював ідею відсутності загрози нападу російських військ з території Білорусі тощо.Так, за інформацією слідства, за протекцією самопроголошеного президента Білорусі, депутат та його близькі родичі вели активний бізнес з представниками цієї країни, у тому числі на ринку електроенергії та міндобрив. Купуючи там товари за заниженими цінами вони завозили його в Україну через іншу європейську країну, і продавали набагато дорожче."Режим сприяння" з боку білоруської влади дозволив депутату за пів року отримати 1,5 мільйона євро чистого прибутку. Водночас в Україну він зміг перевести лише 500 тисяч євро. Решту не вдалося отримати у зв’язку з блокуванням сумнівних транзакцій з боку фінансового моніторингу одного з європейських банків", — зазначили в прес-службі.Також зафіксовано, що за цей час депутат придбав та оформив на родичів три елітних авто загальною вартістю 500 тисяч доларів США.Нагадаємо, 13 червня цього року Державне бюро розслідувань повідомило про нову підозру народному депутату України Євгенію Шевченку. Йому інкримінують державну зраду за події після вторгнення Російської Федерації.

У п’ятницю, 16 травня, скандальний народний депутат Микола Тищенко прийшов на засідання Верховної Ради. Нещодавно Шевченківський районний суд Дніпра змінив запобіжний захід — замість цілодобового домашнього арешту він тепер перебуває під нічним домашнім арештом.Про прихід Тищенка до парламенту повідомив народний депутат України від партії "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко. Він опублікував відповідне фото у своїх соціальних мережах."Тищенко в Раді! Знаю, ви всі чекали. Нарешті", — зіронізував Олексій Гончаренко.Раніше, 12 травня, Шевченківський районний суд Дніпра змінив запобіжний захід народному депутатові Миколі Тищенку та колишньому поліцейському Богдану Писаренку у справі про незаконне затримання військового. Замість цілодобового домашнього арешту Тищенко та Писаренко перебувають під нічним домашнім арештом до 12 липня. Нічний домашній арешт триватиме з 21:00 до 06:00 наступної доби.Що відомо про справу Миколи ТищенкаЯк встановило слідство, 20 червня 2024 року у Дніпрі група осіб за вказівкою народного депутата України Миколи Тищенка протиправно позбавила волі потерпілого — учасника бойових дій, бійця спеціального підрозділу Kraken Дмитра Мазоху. Його утримували протягом певного часу та завдали тілесні ушкодження.24 червня 2024 року Тищенку оголосили підозру за частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України. Санкція передбачає до п'яти років обмеження або позбавлення волі. 25 червня Печерський суд призначив запобіжний захід Тищенку — цілодобовий домашній арешт терміном на два місяці.Також підозру отримав і київський правоохоронець, який був причетний до інциденту. Його звільнили та взяли під цілодобовий домашній арешт.Охоронець депутата, Костянтин Цубера, якого разом із Тищенком підозрюють у нападі на військового, уклав угоду зі слідством і зобов’язався давати свідчення. Відтак, його звільнили від відбування покарання. 17 грудня 2024 року справу Тищенка скерували до суду.Нагадаємо, в березні стало відомо, що одіозний депутат Микола Тищенко, а також група нардепів з фракції "Слуга народу" зареєстрували проект постанови про створення пам'ятника першому президенту США Джорджу Вашингтону. Його планують звести у Києві.

У понеділок, 12 травня, Шевченківський районний суд Дніпра змінив запобіжний захід народному депутатові Миколі Тищенку та екс-поліцейському Богдану Писаренку у справі про незаконне затримання військового.Про це повідомило "Суспільне". За даними журналістів, замість цілодобового домашнього арешту Тищенко та Писаренко перебуватимуть під нічним домашнім арештом до 12 липня. Нічний домашній арешт триватиме з 21:00 до 06:00 наступної доби.Що відомо про справу Миколи ТищенкаЯк встановило слідство, 20 червня 2024 року у Дніпрі група осіб за вказівкою народного депутата України Миколи Тищенка протиправно позбавила волі потерпілого — учасника бойових дій, бійця спеціального підрозділу Kraken Дмитра Мазоху. Його утримували протягом певного часу та завдали тілесні ушкодження.24 червня 2024 року Тищенку оголосили підозру за ч. 2 ст. 146 КК України. Санкція передбачає до п'яти років обмеження або позбавлення волі. 25 червня Печерський суд призначив запобіжний захід Тищенку — цілодобовий домашній арешт терміном на два місяці. Також підозру отримав і київський правоохоронець, який був причетний до інциденту. Його звільнили та взяли під цілодобовий домашній арешт.Охоронець депутата, Костянтин Цубера, якого разом із Тищенком підозрюють у нападі на військового, уклав угоду зі слідством і зобов’язався давати свідчення. Відтак, його звільнили від відбування покарання. 17 грудня 2024 року справу Тищенка скерували до суду.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що нардеп Микола Тищенко, якого виключили із партії "Слуга народу", повідомляв про перевірки різних установ у межах роботи тимчасової слідчої комісії (ТСК) із вирубки лісів навіть після припинення її діяльності.

У п'ятницю, 9 травня, суд обрав запобіжний захід чоловіку, який застрелив військового та його тещу у Софіївській Борщагівці 8 травня.Про це повідомила Київська обласна прокуратура. Зазначається, що стрілка взято під варту."За клопотанням прокурора йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави", - йдеться у повідомленні.У прокуратурі уточнили, що наразі чоловіку інкримінують умисне вбивство двох осіб, а також придбання та зберігання вогнепальної зброї і бойових припасів без передбаченого законом дозволу.Що відомо про вбивство у Софіївській БорщагівціВдень 8 травня поліція затримала чоловіка, який влаштував стрілянину у Софіївській Борщагівці на Київщині, вбивши двох людей — військового та його родичку. Як встановило слідство, місяць тому загиблий військовослужбовець продав зброю чоловіку за 1000 доларів США. Втім, сьогодні між ними стався конфлікт щодо оплати. Зокрема, військовий вимагав у покупця виплатити йому ще певну суму коштів. У результаті чоловік з купленої зброї розстріляв військового та його тещу, яка перебувала вдома. Після цього зловмисник зайшов до власної оселі та зачинився всередині. Спецпризначенці поліції оточили будинок та протягом години затримали чоловіка.Нагадаємо, що 22 квітня у Святошинському районі Києва підстрелили чоловіка. Поліція встановлювала обставини інциденту та розшукувала осіб, причетних до злочину.Також правоохоронці повідомляли, що 26 березня в Оболонському районі Києва невідомий здійснив стрілянину, внаслідок якої постраждав чоловік. Зловмисника затримали.

У понеділок, 5 травня, Вищій антикорупційний суд (ВАКС) змінив запобіжний захід для колишнього заступника керівника Офісу президента України Андрія Смирнова. Його відправлено під варту до 22 травня. Також у нього є можливість внести заставу у 18 мільйонів гривень.Про це повідомило "Суспільне". Журналісти зазначили, що колишнього посадовця звинувачують у легалізації незаконно набутих коштів і прийнятті пропозиції про отримання хабаря в особливо великому розмірі.Сторона обвинувачення клопотала про тримання Смирнова під вартою з альтернативою застави понад 20 мільйонів. За свого боку адвокат заявляв, що слідство не навело доказів легалізації коштів."Також не наведені ризики, які є підстави саме для такого запобіжного заходу, тримання під вартою. Це клопотання не є обґрунтованим. Пів року триває розслідування, і жодних нових доказів у справі немає", — сказав захисник Смирнова.Коментуючи рішення суду, колишній заступник керівника Офісу президента України заявив, що "доведе свою невинуватість"."Я вважаю рішення суду несправедливим. Я буду боротися та доведу свою невинуватість. У мене є свої переконання та здогадки, хто за цим стоїть, але я думаю, що це не варто обговорювати. Але ми доведемо, що ми праві", — сказав Смирнов.Що відомо про незаконне збагачення СмирноваУ жовтні минулого року Національне антикорупційне бюро України розслідувало справу проти заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова. Щоправда, її деталі не розголошували, оскільки не було письмового дозволу слідчого або прокурора.Згодом стало відомо, що це стосується набуття транспортних засобів та нерухомості по занижених цінах на ім’я рідного брата Андрія Смирнова. Слідчі отримали доступ до банківських сейфових скриньок, інформації про об’єкти нерухомості та рух коштів на банківських рахунках за останні 10 років, що були оформлені як на самого Андрія Смирнова, так і на його родичів.Зокрема, його брат Ігор придбав майно, квартиру та земельну ділянку в Карпатах за ціною, значно нижчою за ринковою загальною сумою чверть мільйона доларів. Брати не змогли дати однозначну відповідь, звідки взяли гроші на покупки та чому ціни занижені.Крім того, правоохоронні органи вивчали інформацію щодо поїздок Андрія Смирнова до Москви, які відбувалися у період з 2014 року до 2019 рік вже після здійснення окупації Криму та частини Донбасу Російською Федерацією.Андрій Смирнов працював заступником керівника Офісу президента України з 10 вересня 2019 по 29 березня 2024 року.Нагадаємо, 16 квітня стало відомо, що САП і НАБУ повідомили про нову підозру Андрію Смірнову. Йдеться про отримання неправомірної вигоди в розмірі 100 тисяч доларів і легалізацію незаконно набутих коштів.

У п'ятницю, 2 травня, Шевченківський районний суд міста Києва обрали запобіжний захід підозрюваній у нападі на активіста та волонтера Сергія Стерненка.Про це повідомляє "Суспільне". За даними журналістів, нападниця перебуватиме під вартою до 29 червня без права внесення застави. Також суд зобов’язав забезпечити підозрюваній медичну допомогу з проведення гемодіалізу тричі на тиждень, адже вона має хворі нирки.Водночас сама підозрювана перед судовим засіданням заявила, що не знала Стерненка та не стежила за його діяльністю. Натомість адвокат нападниці заявив, що людина, якій вона цілком довіряла, запропонувала ліквідувати Стерненка, пояснюючи це тим, що він нібито працює на ФСБ РФ.Він додав, що його підзахисна проходила курси стрільби, готуючись до замаху. Скільки пострілів зробила, вона не памʼятає. Крім того, нападниця розповіла, що людина, яка спілкувалася з нею у месенджері Viber, представилася співробітником СБУ, а згодом вона і взагалі закохалася у нього, навіть попри те, що ніколи не бачила."Мене спочатку залякали а потім, я закохалась в цю людину. Але фото не бачила. Спілкувались у Viber, закохалась в слова", — сказала жінка.Також під час засідання суддя повідомив, що під час нападу Стерненко отримав наскрізне верхнє поранення стегна. Замах на Сергія Стерненка: що відомоВдень 1 травня на активіста та волонтера Сергія Стерненка здійснили замах. Його намагалися вбити із вогнепальної зброї. Це вже четвертий замах на життя громадського діяча за останні сім років.Нападницю затримали одразу на місці події. За даними СБУ, замах на активіста здійснила 45-річна уродженка Одеської області, яка проживала у столиці. В кінці минулого року її дистанційно завербували російські спецслужби, коли вона шукала "швидкий заробіток" в інтернеті.Відтак, як встановило слідство, спершу на замовлення кураторів вона вела спостереження за визначеними автівками, фотографувала їх та передавала інформацію своєму "контактеру". Згодом жінка отримала завдання виготовити саморобний вибуховий пристрій, а також змінити місце проживання — переїхати у квартиру в центральній частині Києва.Із середини квітня фігурантка почала слідкувати за громадським активістом та волонтером Сергієм Стерненком, оселившись в одному з ним житловому комплексі. Пізніше вона отримала координати "схрону", в якому була захована вогнепальна зброя ‒ пістолет моделі ПМ та набої до нього.А вранці 1 травня 2025 року куратор дав їй вказівку здійснити убивство активіста поблизу його помешкання. Завдяки попереднім спостереженням, зловмисниці вже були відомі марка автомобіля та приблизний час, коли волонтер залишає своє житло.У момент виходу Сергія Стерненка з будинку російська агентка здійснила кілька пострілів: одна з куль влучила йому в ногу.  За результатами обшуків у неї виявлено телефон із доказами роботи на РФ, а також компоненти до саморобного вибухового пристрою, які вона зберігала в іншій квартирі. Нагадаємо, 1 травня журналісти показали відео нападу на Сергія Стерненка. На відеоролику видно, як жінка стоїть біля входу в будівлю, з якої виходить волонтер Сергій Стерненко та ще двоє чоловіків. У цей час нападниця підійняла пістолет та вистрелила в активіста.

У четвер, 24 квітня, Вищий антикорупційний суд узяв під варту колишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова, якого підозрюють в отриманні хабаря.Про це повідомляє Центр протидії корупції. Зазначається, що колегія суддів частково задовольнила клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та взяла під варту екс-керівника Державної фіскальної служби Насірова, а також збільшила для нього розмір застави з 27 до 40 мільйонів гривень."Це клопотання стало наслідком мобілізації Насірова. Розгляд даного клопотання тривав протягом останніх двох судових засідань, суд заслуховував доводи прокурора, яка зазначила, що таке бажання Насірова мобілізуватися лише повʼязано зі спливом строку притягнення до кримінальної відповідальності, який спливає менш ніж за рік", — наголосили у ЦПК.Водночас Насіров та його захисники заперечували проти задоволення клопотання та стверджували, що мотиви добровільної мобілізації є "боргом державі та обовʼязком". Крім того, суд допитав свідків, які підтвердили ініціативу з пошуку військової частини самим Насіровим, його переведення з бойової посади на небойову за наявністю в нього відповідного висновку ВЛК. Водночас зазначили, що Насіров не повідомляв їм про необхідність йому зʼявлятися до суду під час несення служби.Що відомо про справу НасіроваКолишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова затримали 2017 року за підозрою в отриманні хабаря в розмірі 722 мільйони гривень від бізнесмена Олега Бахматюка."Плату за послуги", яка в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, тодішній голова ДФС одержував на рахунок:підконтрольної йому іноземної компанії;компаній, підконтрольних його близькій особі й раднику;іноземних компаній-"прокладок", залучених радником екс-посадовця.Відправниками коштів, як встановили НАБУ і САП, були дві компанії-нерезиденти, підконтрольні власнику агрохолдингу. При цьому частину хабарів сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту.Колишньому чиновнику обрали запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави в розмірі 100 мільйонів гривень. Насіров вийшов із СІЗО під заставу через декілька днів.У жовтні 2022 року Вищий антикорупційний суд повторно обрав запобіжний захід Насірову у вигляді арешту з можливістю внесення застави в розмірі 523,2 мільйона гривень. У травні минулого року Насіров знову вийшов із СІЗО під заставу.Уже 9 квітня цього року з'явилася інформація, що Роман Насіров розпочав служити у ЗСУ — про це стало відомо на стадії судових дебатів. Саме це стало причиною, що він не з'явився на суд.Нагадаємо, згодом стало відомо, що Збройні сили України скасували наказ про мобілізацію колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжив колишньому керівнику Державної фіскальної служби Роману Насірову запобіжний захід у вигляді зобов'язання до 10 червня. Його підозрюють в отриманні хабаря у 722 мільйони гривень від бізнесмена Бахматюка.Про це повідомило "Суспільне". Журналісти нагадали, що в травні 2024 року Насіров вийшов під заставу.Суд задовольнив клопотання прокурора. Роман Насіров не повинен виїжджати за межі Київської області, носити електронний браслет і здати закордонний паспорт.Раніше стало відомо, що Роман Насіров добровільно мобілізувався до Збройних сил України.Що відомо про справу НасіроваКолишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова затримали 2017 року за підозрою в отриманні хабаря в розмірі 722 мільйони гривень від бізнесмена Олега Бахматюка."Плату за послуги", яка в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, тодішній голова ДФС одержував на рахунок:підконтрольної йому іноземної компанії;компаній, підконтрольних його близькій особі й раднику;іноземних компаній-"прокладок", залучених радником екс-посадовця.Відправниками коштів, як встановили НАБУ і САП, були дві компанії-нерезиденти, підконтрольні власнику агрохолдингу. При цьому частину хабарів сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту.Колишньому чиновнику обрали запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави в розмірі 100 мільйонів гривень. Насіров вийшов із СІЗО під заставу через декілька днів.У жовтні 2022 року Вищий антикорупційний суд повторно обрав запобіжний захід Насірову у вигляді арешту з можливістю внесення застави в розмірі 523,2 мільйона гривень. У травні минулого року Насіров знову вийшов із СІЗО під заставу.Уже 9 квітня цього року з'явилася інформація, що Роман Насіров розпочав служити у ЗСУ — про це стало відомо на стадії судових дебатів. Саме це стало причиною, що він не з'явився на суд.Нагадаємо, згодом стало відомо, що Збройні сили України скасували наказ про мобілізацію колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова.