# запобіжний захід

Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід народному депутату України Костянтину Бондарєву у вигляді особистого зобов'язання. Його підозрюють в організації незаконного переправлення через кордон під виглядом "водіїв" своїх знайомих.Про це повідомило "Суспільне". Журналісти зазначили, що суд відхилив клопотання прокурора про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів з можливістю внесення застави на 100 мільйонів гривень.На нардепа поклали зобов'язання прибувати на вимогу до суду, слідчих чи прокурорів, повідомляти слідчого прокурора та суд про зміну місця проживання чи роботиНа початку засідання суд оголосив перерву, яку просили адвокати, щоб ознайомитися з документами сторони обвинувачення. Перед перервою прокурор Олександр Ганілов повідомив про зберігання нардепом зброї, яку було вилучено під час обшуку. Бондарєв у коментарі розповів, що її видали йому на початку повномасштабного вторгнення, і він має документ.Окрім того, нардеп заперечив, що допомагав знайомим перетинати кордон після початку повномасштабного вторгнення. Він підозрює, що в цій справі можуть бути політичні переслідування. За словами прокурора, нардеп неодноразово вчиняв службові підроблення та влаштовував незаконний перетин кордону."Підстава для виїзду не зрозуміла. Люди зі згоди народного депутата разом із ним виїжджали під виглядом водіїв, але вони не були водіями", — сказав прокурор.Обвинувачення просив суд обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів з можливістю внесення застави на 100 мільйонів гривень. Адвокат заявив про відсутність обґрунтування обвинувачень. Він також зазначив, що розмір застави має бути обґрунтований тими коштами, якими забезпечений підозрюваний.Нардеп від Батьківщини Сергій Власенко підписав заяву про взяття Бондарєва на поруки.Раніше, 18 січня, правоохоронці повідомили про підозру нардепу Костянтину Бондарєву. За даними слідства, він 2022–2023 років надсилав до Держприкордонслужби листи з проханням дозволити виїзд за кордон 23 громадянам як "водіям" для його супроводу. Та частина цих людей виїжджала та поверталася самостійно, а троє взагалі не повернулися до України.Нагадаємо, 11 січня прес-служба Національної поліції України повідомляла, що внаслідок 600 обшуків в Україні оголошено понад 60 підозр організаторам і учасникам за незаконне переправлення осіб через держкордон.

У понеділок, 3 лютого, в Пирятині обрали запобіжний захід 40-річному чоловіку, якого підозрюють у вбивстві військовослужбовця на автозаправній станції. Його триматимуть під вартою до 1 квітня 2025 року без права внесення застави.Про це повідомило "Суспільне". Слідчі встановили слідчі, що 31 січня підозрюваний Вадим Кузуб хотів допомогти втекти від ТЦК родичу своєї співмешканки, якого мобілізували."Мобілізований разом з іншими чоловіками їхав на навчання до військової частини у супроводі військовослужбовців Полтавського ТЦК. Він декілька разів телефонував і повідомляв маршрут, яким рухається автобус. Розуміючи, що знайомий не встигає доїхати до місця планової зупинки транспортного засобу, полтавець прикинувся хворим і попросив на декілька хвилин зупинитися", — йдеться в повідомленні.На автомобільній заправці в Пирятині Вадим Кузуб у сірій балаклаві та піксельних штанах підійшов до військовослужбовця Полтавського ТЦК, який перевозив військовозобов'язаних і вимагав віддати зброю, погрожуючи мисливською рушницею. Отримавши відмову, нападник вистрілив у військовослужбовця. Внаслідок важкого поранення чоловік загинув на місці.Після нападу невідомий заволодів автоматом військовослужбовця та втік разом з одним з мобілізованих. Нападника та його спільника затримали того ж дня.У суді сторона обвинувачення клопотала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів з моменту затримання. Прокурор просив не визначати право внесення застави. Аргументував це тим, що це неможливо через застосування насилля щодо військовослужбовців з боку підозрюваного."Прокуратура наполягала на застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Я вважаю саме цей запобіжний захід був адекватним у цьому конкретному випадку, враховуючи актуальність кримінального правопорушення та вимоги суспільства", — прокоментував заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Олег Безцінний.Захисник підозрюваного Валерій Масюк повідомив, що його підзахисний активно співпрацював зі слідством. Зокрема, він дав свідчення правоохоронцям, брав участь у слідчому експерименті та повідомив, де зброя, з якої стріляв. Також він бажає відшкодувати моральні та матеріальні збитки потерпілим. Тому клопотали про запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без права застави.Вадим Кузуб клопотання свого захисника підтримав. У залі суду повідомив, що умисно не хотів убити військового, лише налякати та знешкодити. За його словами, швидка допомога їхала 40 хвилин, через це не встигли врятувати пораненого.Суддя Наталія Нагорна ухвалила рішення про тримання під вартою терміном 60 днів без права внесення застави.Вадиму Кузубу слідчі інкримінують декілька кримінальних проваджень за статтями Кримінального кодексу України:"Умисне вбивство";"Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї";"Перешкоджання законній діяльності Збройних сил України".Другому підозрюваному у справі Євгену Щербаку, військовозобов'язаному, який їхав на навчання, теж обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Йому інкримінують пособництво у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ в особливий період. Санкція статей передбачає від семи до 15 років позбавлення волі.Нагадаємо, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський засудив акти насильства, які недавно відбулися у трьох регіонах. Йдеться про інциденти за участю представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки в Рівному, Пирятині та Павлограді.

У понеділок, 3 лютого, суд переобрав запобіжний захід міському голові Ірпеня Олександру Маркушину. Йому призначили цілодобовий домашній арешт.Про це пише "Суспільне".За даними журналістів, сторона захисту подала апеляцію на рішення Печерського суду, щодо тримання під вартою. Першими слухали адвокатів Маркушина (у нього їх три)."Слідча суддя не врахувала процедуру підозри: він не набував статусу підозрюваного, його майновий стан не оцінили. Держприкордонслужба і нині дозволяє виїжджати батькам-одинакам. Першопричина була привезти дрони, а потім привітати сина з днем народження. Ніякої шкоди він не зробив", — заявив захисник Ілля Воробйов.Інший адвокат назвав державні відзнаки Маркушина, серед яких те, що він під час вторгнення завжди був в Ірпені, навіть, коли біля міста були росіяни. Тому, за словами захисника, "втекти він не може".Також на засідання суду прийшли військові, представники громади, громадські діячі, які готові взяти голову Ірпеня на поруки. Серед них — бізнесмен Гарік Корогодський та нардепка Ольга Василевська-Смаглюк.Сам Маркушин розповів, що з вересня 2022 року його діти живуть в Україні: старший син — із колишньою дружиною, а чотирирічний Марк — з ним."За тиждень, поки я в СІЗО, мене ніхто не допитав. Ще до обрання запобіжного я здав закордонний паспорт, я не збираюсь втікати. На початку вторгнення я захищав місто, поки ці прокурори, ДБР захищали кордони Львова", — заявив голова Ірпеня.Сторона захисту також планує подавати апеляцію на рішення про відсторонення з посади.Що відомо про справу Олександра МаркушинаСправа стосується виїзду Олександра Маркушина за кордон у серпні 2022 року. За даними правоохоронців, він нібито виїхав в Італію не по допомогу військовим, а побачити свого дворічного сина. Він є єдиним опікуном, оскільки його дружина померла через місяць після пологів. 24 січня Печерський суд Києва відправив під варту міського голову Ірпеня Олександра Маркушина. Він називає справу проти себе "заполітизованою та замовною". Також до цієї дати його усунули від роботи.Нагадаємо, 27 січня суд переобрав запобіжний захід народному депутату Миколі Тищенку. Він проведе ще два місяці під цілодобовим арештом.

У п’ятницю, 24 січня, Печерський суд Києва відправив під варту до 22 березня міського голову Ірпеня Олександра Маркушина. Він називає справу проти себе "заполітизованою та замовною".Про це повідомило "Суспільне". Журналісти констатували, що суд обрав Маркушину запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 березня з можливістю внести заставу в 30 мільйонів гривень. Також до цієї дати його усунули від роботи.Йдеться про справу, яка пов'язана із виїздом за кордон міського голови Ірпеня з 24 серпня по 30 серпня 2022 року. За інформацією правоохоронців, Маркушин нібито їхав в Італію не за допомогою військовим, а побачити свого дворічного сина."Я виїхав за кордон на декілька днів після дозволу Київської ОВА, повернувся, привіз два дрони та побачив сина. Обласна поліція роздивлялася цю справу два місяці та нічого не знайшла, а ДБР "намалювали" підозру за два дні. Вважаю, що справа проти мене заполітизована та замовна від моїх опонентів", — сказав Маркушин на засіданні суду.Він додав, що є єдиним опікуном сина, оскільки його дружина померла через місяць після пологів. На той момент чоловік не бачив дитину пів року, відколи її вивезли за кордон після початку бойових дій в регіоні."Маю право виїхати до сина без будь-яких додаткових дозволів, але знав, що повернусь із допомогою, тож оформився офіційно", — написав міський голова у Facebook.За словами прокурора, Маркушин не надавав жодних документів, що підтверджують волонтерську діяльність за кордоном. Сторона обвинувачення просила обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб або застави у 40 мільйонів гривень.Адвокат вважає, що наразі підозра необґрунтована. Згодом сторона захисту зазначала, що бере на поруки Маркушина та просила відмовити у клопотанні тримання під вартою."Будемо подавати апеляцію й оскаржувати це незаконне рішення", — відреагував Маркушин на обрання запобіжного заходу.Нагадаємо, що зі січня набули законної сили правила перетину кордону, до яких внесли зміни. Нововведення стосуються чоловіків віком від 18 до 25 років, які впродовж року проходили службу за контрактом. Для виїзду з країни контрактники мають надати довідку.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) призначив народному депутату України Віктору Бондарю заставу в розмірі 100 мільйонів гривень. Його підозрюють у заволодінні 140 мільйонами гривень під час закупівлі кабелів для "Укрзалізниці" 2021-2022 років.Про це повідомила прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).Там зауважили, що 24 січня слідчий суддя ВАКС відмовив у задоволенні клопотання детективів НАБУ, погодженого виконувачем обовʼязків генерального прокурора, про застосування до чинного народного депутата України, якого слідство вважає одним з організаторів заволодіння коштами Укрзалізниці під час закупівлі кабельно-провідникової продукції, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.Суд застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді 100 мільйонів гривень застави з покладенням, зокрема, таких процесуальних обов’язків:не відлучатися з Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора та суду;прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду;повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами "Укрзалізниці", представниками Міністерства інфраструктури України, підозрюваними та свідками у справі;здати на зберігання детективам усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в’їзд до України.Як відомо, 17 січня народному депутату України повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 27 та частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України.Що відомо про справу Віктора БондаряНародний депутат, використовуючи свій вплив, створив перешкоди в діяльності вказаного підприємця задля залучення його до реалізації протиправної схеми.Надалі, заручившись "підтримкою", нардеп спільно з підприємцем розробив злочинну схему заволодіння коштами "Укрзалізниці" під час постачання продукції за завищеними цінами. Для реалізації злочину особи вступили у змову з членами іншої організованої групи, до складу якої входила посадова особа "Укрзалізниці" й інші особи, які здійснювали неформальний контроль за діяльністю товариства. Такий собі бек-офіс, який організували члени другої організованої групи, дозволяв здійснювати неформальний контроль за діяльністю підприємства, а за умови сплати учасникам групи частини грошових коштів допомагав усувати перешкоди та забезпечувати ухвалення рішень, зокрема, щодо перемоги підконтрольних підприємцю компаній у закупівлях "Укрзалізниці".Реалізація злочинних намірів призвела до того, що протягом 2021–2022 років у закупівлях на постачання кабельно-провідникової продукції перемогу здобули два підприємства, підконтрольні нардепу та підприємцю.Застосувавши різні схеми зі збільшення вартості продукції, зловмисники реалізували її "Укрзалізниці" за цінами, значно вищими ніж ринкові, що завдало збитків на суму понад 140 мільйонів гривень.Упродовж діяльності схеми підозрюваний нардеп використовував для розв'язання питань свій статус і зв’язки, а також отримував тіньові "дивіденди" від реалізації злочинної схеми. За вказаними фактами про підозру повідомлено восьми особам.Нагадаємо, раніше стало відомо, що НАБУ визнало системними розкрадання в "Укрзалізниці". Правоохоронці мали цілий підрозділ, який з 2015 року займався розслідуванням справ стосовно порушень на "Укрзалізниці".

У п’ятницю, 24 січня, Вищий антикорупційний суд продовжив запобіжний захід для колишньої очільниці Хмельницької Медико-соціальної експертної комісії Тетяни Крупи.Про це повідомила прес-служба ВАКС. Згідно з рішенням суду, фігурантка перебуватиме під вартою ще 60 днів, тобто до 23 березня 2025 року включно.Водночас Крупа має можливість вийти на волю під заставу у 280 мільйонів гривень. Якщо заставу буде внесено, то Тетяна Крупа зможе вийти із СІЗО, але буде зобов’язана прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, суду.Що відомо про справу Тетяни Крупи та фейкові інвалідності прокурорівПравоохоронці у жовтні 2024 року викрили керівницю медико-соціальної експертної комісії у Хмельницькій області Тетяну Крупу, а також її сина Олександра Крупу — голову обласного Пенсійного фонду — на незаконному збагаченні на мільйони доларів.Згодом виявилося, що майже всі прокурори Хмельницької області виявилися інвалідами ІІ групи — згідно з рішенням Крупи, і багато років отримували та продовжують отримувати від держави пенсії за інвалідність.У керівниці МСЕК в робочому кабінеті було виявлено 100 тисяч доларів, а також низку підроблених медичних документів, списки "ухилянтів" із прізвищами та фіктивними діагнозами. Крім того, вдома у посадовиці та її родичів працівники ДБР знайшли майже пʼять мільйонів 244 тисяч доларів США, 300 тисяч євро, понад п’ять мільйонів гривень, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у квартирі практично в кожному куточку: у шафах, шухлядах, нішах. Також вилучено документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовці та відмивання нею грошей через різні бізнес-проекти.Під час слідчих дій посадовиця намагалась позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно.Також правоохоронці виявили, що родині топ-чиновниці належать чималі статки. Серед іншого, вони володіють 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев'ятьма елітними автівками, корпоративними правами на 48 мільйонів гривень, готельно-ресторанним комплексом на майже 3000 квадратних метрів в одному із парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також "накопичила" майже 2,3 мільйона доларів. Всі ці статки вона не внесла до своєї щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.Керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи було повідомлено про підозру у незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України). Санкція статті передбачає позбавлення волі до 10 років з конфіскацією усього майна.7 жовтня 2024 року Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяні Крупі у вигляді тримання під вартою до 3 грудня із можливістю внесення застави у 500 мільйонів 1528 гривень. 9 грудня суд вирішив залишити під вартою очільницю Хмельницької обласної МСЕК з альтернативою внесення 280 мільйонів гривень застави.Нагадаємо, що голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заперечив повідомлення про родинні зв'язки із Тетяною Крупою. Раніше таку інформацію поширили журналісти.

У середу, 22 січня, суд обрав запобіжний захід екс-командиру 155-ї механізованої бригади "Анна Київська" Дмитру Рюмшину.Про це повідомив адвокат Рюмшина у коментарі "Суспільному". Зокрема, суд взяв під варту колишнього комбрига. Однак, він може вийти на волю, якщо за нього внесуть заставу у 90 мільйонів гривень.Скандал навколо 155-ї бригади ЗСУРаніше головний редактор видання "Цензор" Юрій Бутусов повідомив у своєму Telegram-каналі, що у грудні 2024 року ДБР відкрило кримінальне провадження за обставинами формування 155-ї механізованої бригади "Анна Київська", яка вступила в бій поблизу Покровська.Як зазначив Бутусов, провадження перебуває на контролі верховного головнокомандувача, міністра оборони та головнокомандувача ЗСУ."Один із відповідальних за формування бригади керівників помер від серцевого нападу, а комбриг звільнений одразу після вступу бригади в бій. До того, як бригада зробила перший постріл, її самовільно залишили 1700 військовослужбовців", — йшлося у повідомленні журналіста.8 січня працівники Державного бюро розслідувань у взаємодії зі Службою безпеки затримали та повідомили про підозру командиру однієї з рот 155-ї окремої механізованої бригади, який не лише самовільно залишив місце несення служби, а й підбурив на це своїх підлеглих.Нагадаємо, 20 січня Державне бюро розслідувань і Служба безпеки України затримали колишнього командира 155 окремої механізованої бригади полковника Дмитра Рюмшина. За даним слідства, саме за час командування Рюмшина самовільне залишення частини у бригаді набуло масового характеру.

У середу, 22 січня, в Жовтневому районному суді Полтави колишньому чиновнику Міністерства оборони України Олександру Лієву обрали запобіжний захід. Його взяли під варту на 52 дні. Чоловіка підозрюють у розтраті державних коштів.Про це повідомило "Суспільне". Журналісти цитують суддю Олену Шевську, яка під час оголошення ухвали зазначила, що в СІЗО Олександр Лієв перебуватиме до 14 березня цього року. Його можуть звільнити з-під варти під заставу понад 9 мільйонів гривень. Засідання у справі Олександра Лієва переносили двічі через неявку прокурора."Справа стосується постачання кулеметів для ЗСУ. Фактично частину кулеметів надано невчасно, за них повернули кошти. Постачання іншої половини відбулося. Як стверджує сторона обвинувачення, під час або випробувань, або їх використання виявили суттєві недоліки в певній кількості тих кулеметів. І, відповідно, такі дії Олександра Лієва, на думку прокурора, попадають під дією статті 191 Кримінального кодексу України — розтрата державних коштів, або статті 114 при 1 — перешкоджання ЗСУ", — розповів журналістам адвокат Олександра Лієва Назар Кульчицький.Розгляд клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу Олександру Лієву для журналістів закрили. Представник Офісу генпрокурора надавати коментар відмовився."Клопотання задовольнити, застосувати до підозрюваного Лієва Олександра Сергійовича, 16.05.1976 року народження, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 52 дні до 13:00 14 березня 2025 року з визначенням застави в розмірі дев’ять мільйонів 84 тисячі гривень", — розповіла суддя Олена Шевська.За словами адвоката Олександра Лієва Назара Кульчицького, на ухвалу суду планують подавати апеляційну скаргу.Справа розкрадання коштів на закупівлі для ЗСУ: що відомоПрацівники Служби безпеки України 27 січня прийшли з обшуками до посадовців Міністерства оборони та менеджерів "Львівського арсеналу". СБУ за сприяння Міністерства оборони викрила схему розкрадання державних коштів під час закупівлі боєприпасів для ЗСУ. Правоохоронці задокументували дані та встановили всіх осіб, причетних до оборудки.Зокрема, за даними слідства, у жовтні 2022 року фігуранти уклали з Міноборони контракт на постачання 100 тисяч мінометних пострілів іноземного виробництва. Жодні постачання не відбулися, попри зобов'язання розпочати їх у грудні 2022 року. Контракт передплатило Міністерство оборони на 97%.За матеріалами справи, п'ятьом фігурантам оголосили підозру за ч. 5 ст. 191 ККУ (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою). Їм загрожує до 12 років ув'язнення з конфіскацією майна.Одного з підозрюваних, а саме колишнього очільника департаменту Міноборони Олександра Лієва, затримали під час спроби виїхати за кордон.Нагадаємо, 17 квітня стало відомо, що Олександр Лієв на той момент залишився фактично без запобіжного заходу. За словами активістів громадської організації Transparency International Ukraine, 12 лютого Лієва взяли під варту з можливістю внесення 50 мільйонів гривень застави, але 15 березня його відпустили додому під особисте зобов’язання.

У середу, 22 січня, в Шевченківському районному суді Києва відбулося засідання щодо обрання запобіжного заходу головному психіатру Збройних сил України Олегу Друзю. Його підозрюють у незаконному збагаченні на понад один мільйон доларів.Про це повідомило "Суспільне". Журналісти зазначили, що суд погодив клопотання прокурорів про взяття його під варту на 60 днів із заставою у 49 мільйонів гривень.Адвокати заявляли, що затримання Друзя незаконне. За словами захисника, вчора Друзя виписали з реанімаційного відділення. Адвокати просили запобіжний захід, який не передбачає взяття під варту. У разі визначення суми застави її просили розрахувати, виходячи з можливостей Друзя та його родини.За словами медійників, адвокат у справі перед початком засідання розповідав, що підозрюваний перебував «у вкрай важкому стані в кареті швидкої "під крапельницями". У залі суду перебували медики. Друзь також був присутній на засіданні.Після оголошення рішення суду Друзь відмовився від коментарів. Він перебуватиме під вартою в лікувальній установі.Справа Олега ДрузяЗатриманий є заступником голови Центральної військово-лікарської комісії та розв'язує питання щодо придатності військових до проходження служби.За даними слідства, посадовець у період з початку повномасштабного вторгнення Росії набув необґрунтованих активів на понад мільйон доларів. Окрім цього, фігурант не відображав відповідне майно у своїй декларації та оформив його на свою дружину, доньку, синів та інших сторонніх осіб.Як встановило розслідування, протягом 2022-2024 років підозрюваний придбав:приватний будинок в Обухівському районі Київської області;дві квартири в Києві;одну квартиру в Одесі;дві земельні ділянки в Обухівському районі Київської області;авто BMW Х7 2024 року випуску;авто BMW Х7 2022 року випуску;авто BMW Х5 2023 року випуску;авто BMW Х3 2022 року випуску. Під час обшуків у нього слідчі СБУ знайшли також 152 тисячі доларів та 34 тисячі євро. Йому повідомили про підозру в незаконному збагаченні (ст. 368-5КК України) та декларуванні неправдивої інформації (ст. 366-2КК України). За ці злочини йому загрожує до 10 років в'язниці.Нагадаємо, сьогодні також стало відомо, що Олег Друзь опинився у базі "Миротворець". Відповідна картка зі звинуваченням у підриві обороноздатності України з'явилася на порталі організації.

У вівторок, 21 січня, Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід колишньому командувачу оперативно-тактичного управління "Харків", бригадному генералу Юрію Галушкіну, якого підозрюють у недбалому ставленні до військової служби.Про це повідомляє "Радіо Свобода". За даними журналістів, згідно з рішенням суду, Галушкін проведе під вартою наступні 60 діб. Натомість у нього є можливість внесення застави в сумі п’ять мільйонів гривень.Що відомо справуУ понеділок, 20 січня, співробітники Державного бюро розслідувань затримали  колишніх командирів оперативно-тактичного угруповання "Харків", 125-ї окремої бригади територіальної оборони та 415-го окремого стрілецького батальйону 23-ї окремої механізованої бригади Юрія Галушкіна та Іллю Лапіна.Як встановило слідство, своїм недбалим ставленням до військової служби вони дозволили окупаційним військам захопити частину території Липецької сільської територіальної громади Харківського району. Окрім цього, дії командирів призвели до втрати особового складу та озброєння, зірвали заходи з оборони державного кордону у зоні їх відповідальності.У чому звинувачують ГалушкінаПравоохоронці з'ясували, що бригадний генерал визначив позиції оборони для 125 ОБрТрО, які не відповідали її бойовим можливостям, а також він мав інші підрозділи, які могли підсилити ці позиції.До того ж підозрюваний недооцінив можливості окупаційних військ щодо відновлення наступу у районі оборони бригади, неадекватно реагував на нарощення ворогом бойових потенціалів та загроз. Фігурант не забезпечив облаштування позицій бойової охорони, не вживав заходів щодо укомплектування бригади, ставив завищені бойові завдання батальйонам та, не провівши оперативно-тактичні розрахунки, не організував належного обладнання опорних пунктів, інженерних загороджень тощо.Окрім цього, колишній комбриг, маючи інформацію про підготовку наступальних дій росіян, але не довів її до підлеглих, не забезпечив максимальну мобілізацію та присутність всього особового складу бригади, у тому числі офіцерів на своїх позиціях.А вже під час бою він не організував належну вогневу підтримку підрозділів бригади артилерією; не забезпечив дієвого застосування резервів бригади, взаємодію бригади з іншими підрозділами та не знав дійсного стану на полі бою.Нагадаємо, 21 січня Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід екс-командиру 415-го окремого стрілецького батальйону 23-ї окремої механізованої бригади полковника Іллі Лапіну, якого підозрюють у недбалому ставленні до військової служби.

У вівторок, 21 січня, Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід екс-командиру 415-го окремого стрілецького батальйону 23-ї окремої механізованої бригади полковника Іллі Лапіну, якого підозрюють у недбалому ставленні до військової служби.Про це повідомило видання "Ґрати". Зокрема, згідно з рішенням суду, колишнього командира було взято під варту. Так, Лапін буде перебувати за ґратами до 20 березня цього року. Що відомо справуУ понеділок, 20 січня, співробітники Державного бюро розслідувань затримали  колишніх командирів оперативно-тактичного угруповання "Харків", 125-ї окремої бригади територіальної оборони та 415-го окремого стрілецького батальйону 23-ї окремої механізованої бригади.Як встановило слідство, своїм недбалим ставленням до військової служби вони дозволили окупаційним військам захопити частину території Липецької сільської територіальної громади Харківського району. Окрім цього, дії командирів призвели до втрати особового складу та озброєння, зірвали заходи з оборони державного кордону у зоні їх відповідальності.У чому звинувачують ЛапінаЗокрема, екс-командир 415-го батальйону 23 ОМБр не організував оборонний бій у населених пунктах Стрілеча, Красне Липці та Слобожанське, які перебували у батальйонному рубежі оборони, не визначив, які об’єкти включити в опорні пункти і як підготувати їх до захисту, способи протидії підземно-мінній боротьбі противника, місця обладнання сховищ та складів. Слідство також з'ясувало, що у ході відбиття наступу окупаційних військ РФ фігурант не доповів старшому командиру про результати оборонного бою, не запровадив заходів до припинення самовільного відходу 12 військовослужбовців батальйону та віддав одноосібно бойовий наказ за відсутності наказу старшого командира. Також колишній комбат проігнорував та не виконав розпорядження командира бригади про відновлення захоплених окупантами позицій.Нагадаємо, 20 січня співробітники Державного бюро розслідувань також затримали колишнього командира 155-ї окремої механізованої бригади. Посадовець не реагував на правопорушення в його підрозділі, у тому числі на самовільне залишення військової частини його бійцями.

У Черкасах місцеві мешканці затримали жінку, яка розпочала стріляти в магазині. Інцидент стався ще в п’ятницю ввечері, 17 січня, на вулиці Митницькій.Про це повідомив відділ комунікації поліції Черкаської області. Правоохоронці розповіли, що жінка витягнула пістолет і здійснила декілька пострілів."За фактом вчинення хуліганських дій із застосуванням зброї 31-річній мешканці Черкас повідомлено про підозру й обрано запобіжний захід — тримання під вартою", — йдеться в повідомленні.У поліції уточнили, що одна з відвідувачок увійшла до місцевого магазину з пістолетом і відкрила вогонь. Ситуація відбувалася тоді, коли в приміщенні перебували покупці та персонал. "Постріли налякали людей та, на щастя, ніхто з них не постраждав. Попри шок, працівники магазину та клієнти не розгубилися. Вони обеззброїли жінку та викликали поліцію", — пояснили правоохоронці.Поліцейські прибули на місце події оперативно та затримали правопорушницю. Зараз слідчі Черкаського районного управління поліції з'ясовують мотиви її дій, які кваліфікували як хуліганство."Чи перебувала жінка в стані сп’яніння, наразі невідомо, бо від освідування вона відмовилася", — додали в поліції Черкащини.Зброю вилучили та скерували на дослідження до Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Жінці повідомлено про підозру за фактом хуліганства із застосуванням зброї."Суд обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави. Жінці загрожує від трьох до семи років позбавлення волі. Досудове розслідування триває", — підсумували правоохоронці.Нагадаємо, що 4 листопада минулого року у Львові місцеві мешканці чули звуки пострілів. Правоохоронці встановили особи всіх причетних до стрілянини. Інцидент трапився у Залізничному районі міста. Львів'яни повідомляли, що обійшлось без постраждалих.

У вівторок, 7 січня, Печерський райсуд Києва продовжив запобіжний захід народному депутату Євгенію Шевченку, якого підозрюють у державній зраді.Про це повідомляє "Суспільне". За даними журналістів, у ході засіданні прокурор просив суд залишити Шевченка під вартою, без права внесення застави, адже, на його думку, політик може переховуватися від правосуддя."В разі обрання мʼякого або більш альтернативного запобіжного заходу, він може переховуватися за межами України", — наголосив прокурор Яків Слісаренко.Крім того, прокурор додав, що окремі відеозаписи, що були розміщені на YouTube й були взятими за основу доказів у держзраді — були знищені. Своєю чергою адвокат Шевченка просив суд змінити запобіжний захід на домашній арешт, або ж взяття його на поруки.Сам Шевченко назвав справу проти нього "політичним замовленням". Політик наголосив, відеозаписи за його участі публікували інші люди, а він просто висловлював в них свою думку. Також він запевняв суд, що втікати із країни він не збирався, адже йому це нібито не вигідно.Водночас, згідно з рішенням суду, Шевченко перебуватиме у СІЗО до 7 березня 2025 року без права внесення застави.Справа Євгена Шевченка: що відомоУ 2021 році нардеп публікував неправдиву інформацію щодо відсутності загрози повномасштабного вторгнення Російської Федерації з території республіки Білорусь. Він також говорив про неправильність та недоцільність теперішнього зовнішнього та внутрішнього політичного курсу України. Зокрема, Шевченко дискредитував чинну владу, викривляючи факти та події в країні. Також він публічно закликав до зміни меж території та державного кордону України.До того ж депутат записував програми на власних каналах, давав інтерв’ю проросійськи налаштованим блогерам та експертам. Після чого цей контент поширювався на пропагандистських ЗМІ на території РФ. У цих програмах нардеп поширював інформацію, яка утверджувала в масовій свідомості думку про те, що начебто українська влада довела країну до повного краху, втрати територій і людей, і неспроможна досягти миру.Також нардеп нав’язував думку, що Україна вже не здатна перемогти та повинна йти на переговори з Росією на будь-яких умовах. Водночас він поширював інформацію спрямовану на дискредитацію західних партнерів та європейських цінностей. Зокрема, він говорив, що Захід втручається не лише у внутрішні справи України та спричинив у країні війну, а й намагається шляхом впливу на вибори підірвати стабільність в Грузії та Молдові.Зв'язок з БілоруссюТакож слідством також встановлені його контакти з представниками посольства республіки Білорусь після того, як він у вересні 2020 року з прапором цієї країни зайшов на трибуну парламенту. Він неодноразово їздив до Білорусі, де зустрічався з представниками бізнесових, політичних структур та навіть з самопроголошеним президентом країни Олександром Лукашенком. Посилаючись саме на цю зустріч депутат поширював ідею відсутності загрози нападу російських військ з території Білорусі тощо.Так, за інформацією слідства, за протекцією самопроголошеного президента Білорусі, депутат та його близькі родичі вели активний бізнес з представниками цієї країни, у тому числі на ринку електроенергії та міндобрив. Купуючи там товари за заниженими цінами вони завозили його в Україну через іншу європейську країну, і продавали набагато дорожче."Режим сприяння" з боку Білоруської влади дозволив депутату за пів року отримати 1,5 мільйона євро чистого прибутку. Водночас в Україну він зміг перевести лише 500 тисяч євро. Решту не вдалося отримати у зв’язку з блокуванням сумнівних транзакцій з боку фінансового моніторингу одного з європейських банків", — зазначили в ДБР.Також зафіксовано, що за цей час депутат придбав та оформив на родичів три елітних авто загальною вартістю 500 тисяч доларів США.Нагадаємо, раніше ЗМІ інформували, що народний депутат Євгеній Шевченко на судовому засіданні 15 листопада в Києві різко змінив думку про самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Він назвав диктатора ворогом, хоча раніше із захопленням висловлювався про нього.

У понеділок, 6 січня, Печерський районний суд Києва продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для військовослужбовця 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергія Гнезділова.Про це повідомляє "Суспільне". За даними видання, у ході засідання прокурор просив суд продовжити Гнезділову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 березня, без права внесення застави.Своєю чергою адвокат військовослужбовця просила суд замінити тримання під вартою на домашній арешт. Сам Гнезділов запевнив, що вже не один раз заявляв суду про свою згоду на повернення до військової частини."Ми спершу отримали згоду на повернення. Тепер чомусь ми отримали відмову на повернення. Таке враження, що суд намагаються максимально затягнути й показати: шановні, з вами всіма так буде", — розповів він у коментарі журналістам.У результаті суд вирішив залишити Гнезділова під вартою до 31 січня 2025 року, без права внесення застави.Що відомо про публічне залишення військової частини військовимНа початку вересня 2024 року військовослужбовець був направлений до госпіталю для медичного огляду військово-лікарською комісією, однак на справді обстеження не проходив та в медзакладі не перебував, а після завершення визначеного терміну ВЛК до місця несення служби не повернувся. Впродовж двох тижнів він фактично переховувався від правоохоронців, змінюючи місця та міста проживання.  Сам Гнезділов на своїй сторінці у Facebook повідомив, що самовільно залишив частину, щоби привернути увагу до необхідності врегулювання термінів служби для мобілізованих."Від сьогодні я йду в СЗЧ, до встановлення чітких термінів служби чи до свого 25-річчя, маючи за своєю спиною пʼять років бездоганної солдатської служби... Сподіваюсь, що цим вчинком вдасться донести до влади та суспільства необхідність розмови та вирішення цієї ситуації", — написав військовослужбовець.Водночас він додав, що його позиція залишається незмінною: необхідно створити мобілізаційну чергу з усіх військовозобов'язаних українців, і тоді, на його думку, демобілізація стане реальністю.Варто зазначити, що Гнезділов пішов в армію добровольцем 2019 року, брав участь у боях у Донецькій області, включно з Пісками та Бахмутом.9 жовтня 2024 року працівники Державного бюро розслідувань затримали військовослужбовця Сергія Гнезділова. Йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років. Нагадаємо, 11 жовтня Печерський районний суд Києва взяв під варту військовослужбовця 56-ї окремої мотопіхотної бригади Сергія Гнезділова.

У п'ятницю, 3 січня, підозрюваному у справі про вбивство Ірини Фаріон В'ячеславу Зінченко суд знову обрав запобіжний захід. Він залишиться під вартою ще на два місяці.Про це стало відомо з прямої трансляції з залу суду."Продовжити обвинуваченому Зінченку Вячеславу Федоровичу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення застави", — оголосив суддя.Відтак, згідно з рішенням суду, Зінченко перебуватиме під вартою до 4 березня 2025 року.Що відомо про вбивство Ірини Фаріон19 липня невідомий вистрілив у Ірину Фаріон неподалік її дому, після чого втік. Фаріон госпіталізували з вогнепальним пораненням голови. Пізніше стало відомо, що вона померла у лікарні від отриманих травм. Після цього справу перекваліфікували на умисне вбивство (ч.1 ст.115 ККУ).25 липня президент Володимир Зеленський повідомив про затримання у Дніпрі ймовірного вбивці мовознавиці Ірини Фаріон. Згодом міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко розповів, що 18-річний житель Дніпра під час підготовки до скоєння злочину орендував щонайменше три квартири у Львові. Підготовка до злочину тривала декілька місяців.За інформацією "Схем", підозрюваний у вбивстві мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон стежив за сторінкою блогера, який критикував жінку. Це могло спонукати 18-річного юнака до злочину.На початку серпня неподалік Львова в лісі знайшли будинок, яким міг користуватися підозрюваний у вбивстві Ірини Фаріон Вʼячеслав Зінченко. Слідчий суддя Галицького районного суду Львова заарештував речі, вилучені поліцією з нього. Серед речей — пістолет ФОРТ 12-Р і набої. Поки що невідомо, чия це зброя та чи ставала вона знаряддям злочину.19 вересня Галицький суд міста Львова продовжив запобіжний захід підозрюваному у вбивстві професорки та мовознавиці Львівської політехніки Ірини Фаріон В’ячеславу Зінченку на 60 діб. Наприкінці вересня суд призначив підозрюваному у вбивстві мовознавиці Ірини Фаріон В'ячеславу Зінченку психіатричну експертизу.Нагадаємо, 26 грудня 2024 року фігуранту резонансної справи про вбивство Ірини Фаріон В'ячеславу Зінченку змінили кваліфікацію злочину. Після цього матеріали справи знову скерували до суду. Підозрюваному загрожує довічне ув'язнення.