# запобіжний захід

У середу, 19 листопада, суд залишив депутата від "Опозиційної платформи — за життя" (ОПЗЖ) Нестора Шуфрича під вартою ще на два місяці. Його підозрюють у державній зраді та роботі на Російську Федерацію.Про це повідомили в Офісі генерального прокурора України. Там констатували, що суд продовжив запобіжні заходи народному депутату від забороненої "ОПЗЖ" і його колишньому помічнику."За клопотанням прокурорів Офісу Генерального прокурора суд 19 листопада ухвалив рішення продовжити тримання під вартою народного депутата від забороненої партії "ОПЗЖ" — без альтернативи у вигляді застави, до 17 січня 2026 року", — йдеться в повідомленні.Також суд продовжив запобіжний захід його колишньому помічнику. Він отримав іще додатково домашній арешт до 19 січня 2026 року.Як відомо, у вересні 2024 року прокурори Офісу генерального прокурора скерували до суду обвинувальний акт стосовно них. Судовий розгляд щодо вказаних осіб триває."Їм інкримінують фінансування дій, спрямованих на насильницьку зміну конституційного ладу та захоплення державної влади. Народному депутату додатково закидають державну зраду", — зауважили прокурори.За версією слідства, після окупації Криму обвинувачені організували перереєстрацію нерухомості за законодавством Росії, уклали договір охорони з незаконним воєнізованим формуванням і перерахували кошти на користь росгвардії.Крім того, слідство вважає, що народний депутат діяв у координації з колишнім високопосадовцем РНБО, який після 2014 року виїхав до Москви та нині працює на краіну-агресорку. Він систематично транслював проросійські наративи у публічних виступах та інтерв’ю, здійснюючи підривну діяльність проти України.Що відомо про справи ШуфричаСпівробітники Служби безпеки України затримали народного депутата Нестора Шуфрича у нього вдома у селі Козин Київської області. 15 вересня 2023 відбулося понад 50 обшуків у кримінальній справі Шуфрича. Під час обшуків виявили заборонену російську символіку та нагороди. Виявляється, він зберігав удома георгіївські стрічки, медалі та кітелі збройних сил Російської Федерації.Також Служба безпеки України виявила документ зі схемою автономії для Донецької та Луганської областей. Він передбачає перейменування цих областей України у так звані "краї", широку автономію, проведення виборів, формування окремого уряду та парламенту. Під документом, який датований липнем 2014 року, стоять підписи позбавленого нині українського громадянства колишнього нардепа Віктора Медведчука та самого Шуфрича.Служба безпеки України спільно з Державним бюро розслідувань та Офісом Генпрокурора зібрала доказову базу про антиукраїнську діяльність чинного народного депутата Нестора Шуфрича. Йому повідомлено про підозру у державній зраді.Нагадаємо, раніше в СБУ пояснили, що виконання народним депутатом Нестором Шуфричем депутатських повноважень реалізовують у межах можливостей його перебування в ізоляторі. Це може бути підготовка та надсилання письмових звернень і запитів..

У п’ятницю. 14 листопада, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) вручили колишньому віце-прем’єр-міністру України Олексію Чернишову клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.Про це повідомила прес-служба НАБУ. За даними слідства, колишній посадовець був серед відвідувачів так званої "пральні" — місця, де здійснювалася легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом.Правоохоронці констатували, що цей об’єкт перебував під контролем керівника злочинної організації, викритої НАБУ та САП напередодні."Детективи задокументували передачу підозрюваному та його довіреній особі понад 1,2 мільйона доларів і майже 100 тисяч євро готівкою", — йдеться в повідомленні.Кваліфікація: стаття 368-5 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення, карається позбавленням волі на термін від п'яти до десяти років).До речі, Олексій Чернишов уже підозрюється НАБУ та САП у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.Справа Чернишова: що відомо про масштабну корупційну оборудкуЗа даними НАБУ, один зі столичних забудовників розробив схему незаконного одержання земельної ділянки у Києві під зведення житлового комплексу. Для цього він звернувся до очільника Мінрегіону (у цей час ним був Олексій Чернишов), який спільно з держсекретарем Мінрегіону, радником міністра та директоркою держпідприємства створив умови для передачі ділянки цьому підприємству. Воно ж у незаконний спосіб уклало з "потрібною" будівельною компанією інвестиційні договори."За ними забудовник мав віддати державі частину майбутніх квартир у кількості, пропорційній до вартості земельної ділянки. Аби звести цю кількість до мінімуму, землю та наявні на ній будівлі оцінили майже вп’ятеро дешевше, а різниця між такою оцінкою та ринковою вартістю перевищила один мільярд гривень. Саме на таку суму держава недоотримала б нерухомості у разі виконання договорів. Цьому завадив арешт ділянки, накладений за клопотанням НАБУ та САП", — зазначили в прес-службі НАБУ.За успішну реалізацію оборудки забудовник "винагородив" міністра та визначених ним осіб неабиякою знижкою на квартири у вже зведених житлових комплексах. З нею вартість квадратного метра становила від 1 000 до 8 000 гривень за мінімальної ринкової вартості таких квартир близько 30 000 гривень за квадратний метр. Таким чином міністр отримав неправомірну вигоду у вигляді знижки на загальну суму понад 14,5 мільйона гривень.За клопотанням НАБУ і САП на більшу частину незаконно одержаних квартир накладено арешт."Решті учасників оборудки про підозру повідомили раніше цього місяця. Стосовно них судом обрано запобіжні заходи: трьом — у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави від 20 мільйонів до 100 мільйонів гривень, ще двом — у вигляді застави", — зауважили в НАБУ.Пізніше, 27 червня, Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід віце-прем'єр-міністру, міністру національної єдності Олексію Чернишову. 2 липня стало відомо, що за Чернишова внесли заставу 120 мільйонів гривень. Водночас Вищий антикорупційний суд відмовився усувати його від посади на два місяці, як того просив детектив Національного антикорупційного бюро.Нагадаємо, що 11 листопада НАБУ та САП офіційно повідомили колишньому віце-прем’єр-міністру України Олексію Чернишову про підозру у незаконному збагаченні..

У справі про масштабну корупційну схему в енергетиці, відомій як операція "Мідас", про підозру повідомлено сімом фігурантам. У середу, 12 листопада, суд обирає запобіжний захід виконавчому директору з безпеки "Енергоатому" Дмитру Басову ("Тенор").Про це повідомив "РБК-України". НАБУ зафіксувало, що саме "Тенор" (за даними журналістів, це Дмитро Басов) разом із колишнім радником міністра енергетики Ігорем Миронюком ("Рокет") керував тіньовим процесом.Медійники зазначили, що вони контролювали всі закупівлі в "Енергоатомі". Також ці особи впливали на кадрові рішення та розрахунки державного енергетичного гіганта.НАБУ та САП просять для Басова заставу в 45,4 мільйона гривень або 60 діб під вартою. Зараз Вищий антикорупційний суд проводить засідання щодо обрання запобіжного заходу.Хоча офіційно НАБУ не оприлюднило імен, журналістам програми "Схеми" ("Радіо Свобода") вдалося встановити особи всіх підозрюваних:бізнесмен, співзасновник студії "Квартал-95" Тимур Міндіч ("Карлсон");екс-радник міністра енергетики Ігор Миронюк ("Рокет");виконавчий директор з безпеки "Енергоатому" Дмитро Басов ("Тенор").Крім того, підозри отримали ще четверо "працівників" так званого "бек-офісу з легалізації коштів": Олександр Цукерман ("Шугармен"), Ігор Фурсенко ("Рьошик"), Леся Устименко та Людмила Зоріна.Деталі про "бек-офіс"Ігоря Фурсенка, якого називають бухгалтером "бек-офісу", було зафіксовано на записах, де він говорив, що нести коробку з грошима "таке собі задоволення". Фурсенко зареєстрований як приватний підприємець, що займається консультуванням з питань інформатизації, а його номер в інших абонентів підписаний як "Ігор співробітник Михайла Цукермана". Народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк раніше повідомляв, що брати Цукермани "вели фінансову частину у Тимура Міндіча".Щодо Лесі Устименко, то вона фігурує в контактах як "Леся Київ Фінансист Братів" і є приватною підприємницею у сфері дослідження кон'юнктури ринку.Раніше повідомлялось, що кодові імена "Карлсон", "Рокет" і "Тенор", що фігурують на аудіозаписах у гучній справі про масштабну корупційну схему в енергетиці, були вигадані не детективами НАБУ, а самими учасниками злочинної організації.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський відреагував на розслідування антикорупційних органів щодо масштабної схеми розкрадання у сфері енергетики, через яку було "відмито" чималу суму державних коштів. Він наголосив, що будь-які результативні дії проти корупції дуже потрібні..

У суботу, 8 листопада, начальнику відділення Дарницького управління поліції Києва Юрію Рибянському обрали запобіжний захід. Суд призначив йому тримання під вартою 60 діб з альтернативою застави у розмірі 13,3 мільйона гривень.Про це повідомило "Суспільне" з посилання на Київську міську прокуратуру. Як відомо, Юрій Рибянський був матеріально відповідальною особою та мав доступ до арештованого майна.За даними слідства, він порушив встановлений порядок зберігання речових доказів і залишив гроші у своєму службовому кабінеті, хоча був зобов’язаний передати їх до банку.Невдовзі він перестав виходити на роботу, а разом із ним зникли гроші — 13,3 мільйона гривень.Його затримали вдень 6 листопада в лісі на Рівненщині. Зниклі речові докази перебували при ньому. Санкція інкримінованої йому статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.Раніше працівники ДБР та поліції встановили місце перебування чоловіка — він переховувався у лісі на Рівненщині, де облаштував тимчасове житло. Для цього придбав мікроавтобус, намет, зарядну станцію, значну кількість харчів й різноманітне спорядження для тривалого перебування в лісі."Під час проведення обшуків автомобіля та "схованки" правоохоронця виявлено та вилучено понад 12,6 мільйона гривень в іноземній валюті", — констатували в ДБР.Тоді ж правоохоронцю повідомили про підозру за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем. Санкція статті передбачає до 12 років ув’язнення з конфіскацією.Нагадаємо, що сьогодні Центральний районний суд Дніпра також обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою командиру одного з батальйонів, який, попри заборону Генштабу ЗСУ, зібрав особовий склад для проведення урочистостей на Дніпропетровщині..

У суботу, 8 листопада, Центральний районний суд Дніпра обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою командиру одного з батальйонів, який, попри заборону Генерального штабу Збройних сил України, зібрав особовий склад для проведення урочистостей на Дніпропетровщині.Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань (ДБР). Там уточнили, що це відбулося 1 листопада."Раніше працівники ДБР повідомили йому про підозру за частиною 4 статті 425 Кримінального кодексу України — недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану", — зауважили правоохоронці.Вони пояснили, що під час цього заходу російські війська завдали комбінованого ракетно-дронового удару по скупченню людей, що призвело до втрат серед військових і цивільних осіб.За даними слідства, 1 листопада 2025 року російські війська атакували Дніпропетровську область двома балістичними ракетами, ймовірно, типу "Іскандер", та трьома ударними безпілотниками "Герань"."У цей час на території, де базувалися українські військові, відбувалося нагородження особового складу. Внаслідок обстрілу загинули й отримали поранення як військовослужбовці, так і цивільні", — наголосили в ДБР.Слідство встановило, що рішення командира провести масове зібрання в умовах високої ракетної небезпеки суперечило чинним вимогам і наказам військового керівництва.Що відомо про ракетний удар на ДніпропетровщиніЯк повідомив 30-й Корпус морської піхоти Військово-морських сил Збройних сил України, російські окупанти 1 листопада вдарили ракетами та дронами по населеному пункту Самарівського району. Там перебували військовослужбовці однієї з окремих бригад морської піхоти."Удар було завдано по центру населеного пункту, де не розташований жоден плац. На жаль, серед загиблих і поранених є як цивільні громадяни, так і військовослужбовці нашої бригади", — йдеться у повідомленні.Військові додали, що у військовій частині правоохоронці провели слідчі дії, щоб встановити всі обставини трагедії. Також певні посадові особи відсторонені від займаних посад.Нагадаємо, раніше Державне бюро розслідування розпочало досудове розслідування за фактом загибелі та поранення українських військовослужбовців через російський обстріл на Дніпропетровщині 1 листопада..

У п’ятницю, 7 листопада, колегія суддів Вищого антикорупційного суду України (ВАКС) змінила запобіжний захід колишньому міському голові Одеси Геннадію Труханову. Розмір застави збільшено з 30 до 42 мільйонів гривень.Про це повідомила прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП)."Колегія суддів ВАКС частково задовольнила клопотання прокурора САП і змінила запобіжний захід колишньому меру Одеси, який обвинувачується в участі у злочинній організації та незаконному заволодінні землею територіальної громади", — йдеться в повідомленні.Зокрема, суд збільшив розмір застави, визначений для обвинуваченого, з 30 до 42 мільйонів гривень, але відмовив у задоволенні клопотання про взяття особи під варту.Прокурори нагадали, в межах досудового розслідування встановлено, що протягом 2016-2019 років члени злочинної організації розробили схему протиправної передачі земельних ділянок для їх подальшої забудови."Земельні ділянки територіальної громади Одеси передавали в оренду в обхід конкурсу винятково наперед узгодженим товариствам-забудовникам. Забудовники сплачували кошти або передавали майно (квартири, нежитлові приміщення) зловмисникам, які через підконтрольних осіб в Одеській міській раді забезпечували ухвалення відповідного рішення на передачу в оренду зазначених ділянок", — пояснили схему в САП.Там констатували, що загальний розмір завданої шкоди, згідно з результатами експертизи, — 689 мільйонів гривень.Окрім того, встановлено факти легалізації коштів, отриманих злочинною організацією від вчинення інших кримінальних правопорушень.Що відомо про справу ТрухановаВ Одесі дев’ятьох посадовців міської ради та комунального підприємства підозрюють у службовій недбалості, яка призвела до загибелі людей під час масштабної повені 30 вересня. Серед фігурантів — колишній мер Одеси Геннадій Труханов, двоє його заступників, посадові особи Департаментів Одеської міськради, а також директор, начальник та головні інженери структурного підрозділу комунального підприємства.Як відомо, наприкінці вересня в Одесі випала двомісячна норма опадів. Через це одеські вулиці перетворилися на суцільні річки з бурхливими потоками, від яких люди намагалися рятуватися на дахах та горищах будинків. Під час повені рятувальники змогли евакуювати сотні людей, однак деяких врятувати не вдалося. Стихія забрала дев’ять життів.Під час слідства встановлено, що система зливової каналізації на території Одеси роками не утримувалась належним чином. Поліціянти провели понад 25 обшуків в адміністративних будівлях та за місцями проживання фігурантів, під час яких вилучили документацію, компʼютерну техніку, мобільні телефони та чорнові записи.Що відомо про Геннадія Труханова та його громадянствоГеннадій Труханов — міський голова Одеси з 2014 року. Народився в Одесі. Одружений, має двох доньок — Катерину та Алісу. Раніше працював у сфері бізнесу та обіймав посаду голови Одеської обласної ради. Труханов неодноразово висловлювався на підтримку проросійських наративів. До того ж українські журналісти досить часто публікували розслідування щодо наявності у нього російського громадянства.Сам Труханов стверджує, що має лише громадянство України та заперечує наявність у нього російського паспорта. Також він заявив, що готовий пройти перевірку на поліграфі. Він заявив, що має намір звернутися до юристів у США, аби ті допомогли перевірити наявність у нього російського громадянства.Як відомо, 14 жовтня президент Володимир Зеленський анулював українське громадянство Геннадія Труханова та розпорядився створити міську військову адміністрацію.Нагадаємо, 4 листопада стало відомо, що колишній мер Одеси Геннадій Труханов подав апеляцію на рішення суду щодо запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту..

За колишнього начальника Одеського обласного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки Євгена Борисова внесли заставу у понад 20 мільйонів гривень.Про це повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на Офіс генерального прокурора. Зазначається, що застава у 20 136 200 гривень була внесена у вівторок, 4 листопада.Наголошується, що застава була внесена у справі щодо самовільного залишення військової частини. Попередньо, кошти внесло ТОВ "Евагрейн".Варто зауважити, що раніше за Борисова вносили застави у двох інших справах — 36 та 44 мільйонів гривень.У чому звинувачують Борисова Державним бюро розслідувань раніше було скеровано до суду низку обвинувальних актів щодо колишнього військкома, а саме: у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 КК України — набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів вартістю 142 927 001 гривню, що більше ніж на 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 407 КК України — нез’явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем (крім строкової служби), вчинене в умовах воєнного стану; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 409 КК України — ухилення військовослужбовця від несення обов’язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України — використання завідомо підробленого документа; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 27 та частиною третьої статті 209 КК України — організація легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом. Нагадаємо, 26 вересня за екс-начальника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Євгена Борисова внесли заставу у розмірі 44 мільйони гривень. Серед "спонсорів" скандального військового виявились два адвокати президента-втікача Віктора Януковича. .

У середу, 22 жовтня, Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід колишньому директору Молодого театру Андрію Білоусу, якого підозрюють у сексуальному насильстві.Про це повідомила прес-секретар суду Марія Пилаєва, передає "Укрінформ". Зазначається, що суд взяв Білоуса під варту до 17 грудня. Судове засідання проходило у закритому режимі."Печерський районний суд обрав до 17 грудня запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави колишньому керівнику Молодого театру", — сказала вона.Справа Білоуса: що відомоЗа даними слідства, з 2017 року Білоус, використовуючи свій значний авторитет у театральному середовищі, службове становище викладача та директора театру, систематично схиляв студенток до вступу з ним у статеві стосунки без їх добровільної згоди та вчиняв щодо них сексуальне насильство.До того ж правоохоронці з'ясували, що у період з березня 2018 по квітень 2023 року в службових приміщеннях театру він неодноразово ґвалтував та вчиняв насильницькі дії сексуального характеру щодо п’ятьох дівчат, двоє з яких на момент злочинів були неповнолітніми.21 жовтня колишньому директору та художньому керівнику Київського академічного "Молодого театру" Андрію Білоусу оголосили підозру.Нагадаємо, 14 травня стало відомо, що директор і художній керівник Київського академічного Молодого театру Андрій Білоус залишив свою посаду. Він подав заяву на звільнення за угодою сторін..

У суботу, 4 жовтня, у Києві суд обрав запобіжний захід водію Mercedes-Benz G-500, який жорстоко побив, а потім залишив без допомоги непритомного велосипедиста.Про це повідомила Київська міська прокуратура."Затриманому повідомили про підозру за ч. 3 ст. 135 КК України, а саме у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані", — йдеться у повідомленні.Наразі 44-річному мешканцю Київської області обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Він перебуватиме за ґратами до 31 жовтня 2025 року.Що відомо про злочинІнцидент стався у Подільському районі Києва. Зокрема, між 44-річним водієм Mercedes-Benz G-500 та 40-річним велосипедистом виник конфлікт через паркування транспортного засобу на велосмузі.Роздратований зауваженням водій завдав велосипедисту кілька ударів по обличчю. Потерпілий втратив свідомість і впав на асфальт. Після цього нападник відтягнув непритомного чоловіка до узбіччя та поїхав з місця конфлікту."Його дії одразу кваліфікували як умисне завдання велосипедисту тяжких тілесних ушкоджень (ч. 1 ст. 121 КК України). Санкції статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років позбавлення волі. Досудове розслідування триває", — додали у прокуратурі.Нагадаємо, у Львові невідомі побили ветерана російсько-української війни. Поліція відкрила кримінальне провадження. До того ж раніше у Львівській області група підлітків побила 16-річного юнака, який має інвалідність. Діти зафільмували свій напад на відео та виклали в Інтернеті.

У четвер, 11 вересня, Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід співзасновниці компанії Stolitsa Group Владиславі Молчановій  у справі про заволодіння під Києвом.Про це повідомляє Transparency International Ukraine. Зазначається, що, згідно з рішенням суду, Молчановій призначено заставу у 100 мільйонів гривень. Крім того, вона зобов’язана:з’являтися на виклик детектива, прокурора та суду;повідомляти про зміну місця проживання або роботи;утримуватися від контактів з іншими підозрюваними та свідками;здати закордонний паспорт."Прокурор просив призначити підозрюваній заставу у розмірі 300 млн грн. Він надав низку доказів, що підтверджують обґрунтованість підозри та наявність ризиків для кримінального провадження. Зокрема, йшлося про листування Молчанової з народним депутатом Миколою Тищенком. Детективи зафіксували їхнє спілкування щодо врегулювання питань із колишнім депутатом Іванющенком. Також вона обговорювала з ним звернення до Міністра юстиції щодо реєстрації земельних ділянок та просила вплинути на будівництво, пропонуючи при цьому зустрічі "по бокальчику". Крім того, було встановлено її контакти з народним депутатом Олесем Довгим. За словами прокурора, у підозрюваної та її наближених осіб існував спеціальний "режим", коли вони очікували обшуки правоохоронних органів", — йдеться у повідомленні.До того ж зазначається, що на підтвердження значного майнового стану Молчанової прокурор навів про неї такі факти, як оренда яхти за 390 тисяч євро та обід із Майком Тайсоном за 150 тисяч доларів, підкріпивши все це фотографіями. Сама ж забудовниця у своє виправдання заявила, що вона мати героїня, яка завжди допомагала країні та має соціальний бізнес, а всі звинувачення проти неї є "голослівними".Що відомо про справу Владислави МолчановоїНАБУ та САП підозрюють Владиславу Молчанову та екс-депутата Юрія Іванющенка у заволодінні 18 га землі ринку "Столичний" під Києвом. Правоохоронці встановили, що у 2021 році підозрювані незаконним шляхом через підконтрольних осіб Держгеокадастру взяли земельні ділянки в оренду. Після цього частину орендованої землі розділили на дев’ять ділянок та незаконно продали трьом компаніям, пов’язаних із забудовницею.У вересні 2021 року Молчанова та Іванющенко уклали меморандум про спільне використання землі для майбутньої забудови, після чого люди екснардепа увійшли до складу власників цих компаній.Нагадаємо, 11 вересня стало відомо, що за екс-главу Хмельницької Медико-соціальної експертної комісії Тетяну Крупу внесли заставу у повному обсязі — 20 мільйонів гривень. Зокрема, сторона захисту надала Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі підтверджувальні документи про внесення в повному обсязі застави.

Колишня очільниця Хмельницької Медико-соціальної експертної комісії Хмельницької області Тетяна Крупа вийшла з-під варти. Однак заставу у 20 мільйонів гривень за неї так і не внесли.Про це повідомила прес-секретарка Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Ольга Постолюк, передає "Цензор.НЕТ".Водночас журналісти поцікавилися, чи проситиме САП змінити запобіжний захід, якщо Крупа не внесе заставу. На що посадовиця відповіла, що наразі всі матеріали справи ще вивчаються."Після вивчення матеріалів і всіх обставин буде вирішено питання", — додала Постолюк.Вона уточнила, що на Тетяну Крупу одягли електронний браслет, а також вона здала всі свої паспорти. Крім того, підозрювана зобов’язана з'являтися за викликом слідчого."Поки вона не порушує покладені на неї обов'язки", — додала Постолюк.Що відомо про справу Тетяни Крупи та фейкові інвалідності прокурорівПравоохоронці у жовтні 2024 року викрили керівницю медико-соціальної експертної комісії у Хмельницькій області Тетяну Крупу, а також її сина Олександра Крупу — голову обласного Пенсійного фонду — на незаконному збагаченні на мільйони доларів.Згодом виявилося, що майже всі прокурори Хмельницької області виявилися інвалідами ІІ групи — згідно з рішенням Крупи, і багато років отримували та продовжують отримувати від держави пенсії за інвалідність.У керівниці МСЕК в робочому кабінеті було виявлено 100 тисяч доларів, а також низку підроблених медичних документів, списки ухилянтів із прізвищами та фіктивними діагнозами. Крім того, вдома у посадовиці та її родичів працівники ДБР знайшли майже пʼять мільйонів 244 тисяч доларів США, 300 тисяч євро, понад п’ять мільйонів гривень, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у квартирі практично в кожному куточку: у шафах, шухлядах, нішах. Також вилучено документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовці та відмивання нею грошей через різні бізнес-проекти.Під час слідчих дій посадовиця намагалася позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно.Також правоохоронці виявили, що родині топ-чиновниці належать чималі статки. Серед іншого, вони володіють 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев'ятьма елітними автівками, корпоративними правами на 48 мільйонів гривень, готельно-ресторанним комплексом на майже 3000 квадратних метрів в одному із парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також "накопичила" майже 2,3 мільйона доларів. Всі ці статки вона не внесла до своєї щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.Керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи повідомили про підозру в незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України). Санкція статті передбачає позбавлення волі до 10 років з конфіскацією усього майна.7 жовтня 2024 року Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяні Крупі у вигляді тримання під вартою до 3 грудня із можливістю внесення застави у 500 мільйонів 1528 гривень. 9 грудня суд вирішив залишити під вартою очільницю Хмельницької обласної МСЕК з альтернативою внесення 280 мільйонів гривень застави.Нагадаємо, раніше правоохоронці провели обшуки в камері Київського слідчого ізолятора, де перебуває підозрювана у незаконному збагаченні Тетяна Крупа. Під час нього виявили деякі порушення.

У вівторок, 9 вересня, за генерального директора державного підприємства "Ліси України" Юрія Болоховця внесено заставу в розмірі дев’ять мільйонів гривень. Його підозрюють у незаконному збагаченні та кураторстві великої кількості лісових схем.Про це повідомив журналіст Євген Плінський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Як і очікувалося, після дивного рішення ВАКС про зменшення в десять разів розміру застави, за гендиректора ДП "Ліси України" Юрія Блоховця внесено відповідну суму в дев’ять мільйонів гривень. Завтра на роботу. Дерева аж гудуть", — написав він.Раніше журналіст інформував, що, згідно з рішенням ВАКС, застава з 91 мільйона гривень зменшилася до 9 мільйонів 84 тисяч гривень."Чому судді ухвалили таке рішення — невідомо. Але, за даними джерел у "Лісах України", вже в понеділок "шефа" готуються урочисто зустрічати на роботі. Адже в розпалі сезон заготівлі деревини, тож "пиляти" — і в прямому, і в переносному сенсі — треба багато. Ну й хтось має всім цим керувати", — іронізував журналіст.Справа Юрія БолоховцяЩе в листопаді 2023 року Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження одразу за чотирма статтями, які стосуються захоплення землі та незаконного збагачення.Слідчі ДБР запідозрили, що Юрій Болоховець отримує неофіційні доходи, які вкладає у нерухомість, зокрема, в рідному селі Івангород. За даними податкової інспекції, за чотири роки сім’я Юрія Болоховця набула активів на 22,8 мільйона гривень за офіційного доходу 10,4 мільйона гривень.21 липня 2025 року Державне бюро розслідувань затримало за підозрою в незаконному збагаченні генерального директора держпідприємства "Ліси України", яке об'єднує півтори сотні лісгоспів.За версією слідства, 2021 року підозрюваний, перебуваючи тоді на посаді голови Держлісагентства, набув активів на 10,4 мільйона гривень, що перевищують законні доходи. Серед них — квартира в Києві вартістю понад дев'ять мільйонів гривень, яка оформлена нібито на підставну особу, але фактично використовувалася Болоховцем.Водночас сам Болоховець заперечив, що йому належить квартира, яку орендує його сім'я."Власник квартири — підприємець. Станом на 2021 рік у нього був більш ніж достатній офіційний дохід для купівлі нерухомості. Власник квартири володіє не одним об’єктом нерухомості та здає їх в оренду. Квартира орендується моєю дружиною за ринковою вартістю, інформація про оренду завжди вносилася в декларацію про доходи", — писав він у Facebook.Нагадаємо, нещодавно директор ДБР Олексій Сухачов розповідав, що працівники Бюро розслідують 587 кримінальних проваджень, пов’язаних із порушеннями у сфері лісового господарства. Значна частина з них стосується діяльності посадових осіб центрального офісу держпідприємства "Ліси України" та його філій.

Вищий антикорупційний суд змінив розмір застави для генерального директора ДП "Ліси України" Юрія Болоховця, якого підозрюють у незаконному збагаченні та кураторстві великої кількості лісових схем.Про це повідомив журналіст Євген Плінський. За його словами, згідно з рішенням ВАКС, застава з 91 мільйона гривень зменшилася до 9 мільйонів 84 тисяч гривень."Чому судді ухвалили таке рішення — невідомо. Але, за даними джерел у "Лісах України", вже в понеділок "шефа" готуються урочисто зустрічати на роботі. Адже в розпалі сезон заготівлі деревини, тож "пиляти" — і в прямому, і в переносному сенсі — треба багато. Ну й хтось має всім цим керувати", — додав журналіст.Справа Юрія БолоховцяЩе у листопаді 2023 року Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження одразу за чотирма статтями, які стосуються захоплення землі та незаконного збагачення. Слідчі ДБР запідозрили, що Юрій Болоховець отримує неофіційні доходи, які вкладає у нерухомість, зокрема, в рідному селі Івангород. За даними податкової інспекції, за чотири роки сім’я Юрія Болоховця набула активів на 22,8 мільйона гривень за офіційного доходу 10,4 мільйона гривень.21 липня 2025 року Державне бюро розслідувань затримало за підозрою в незаконному збагаченні генерального директора держпідприємства "Ліси України", яке об'єднує півтори сотні лісгоспів. За версією слідства, у 2021 році підозрюваний, перебуваючи тоді на посаді голови Держлісагентства, набув активів на 10,4 мільйона гривень, що перевищують законні доходи. Серед них – квартира в Києві вартістю понад дев'ять мільйонів гривень, яка оформлена нібито на підставну особу, але фактично використовувалася Болоховцем.Водночас сам Болоховець заперечує, що йому належить квартира, яку орендує його сім'я."Власник квартири — підприємець. Станом на 2021 рік у нього був більш ніж достатній офіційний дохід для купівлі нерухомості. Власник квартири володіє не одним об’єктом нерухомості та здає їх в оренду. Квартира орендується моєю дружиною за ринковою вартістю, інформація про оренду завжди вносилася в декларацію про доходи", — написав він у Facebook.Нагадаємо, 4 вересня Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про зміну запобіжного заходу для колишньої очільниці Медико-соціальної експертної комісії Хмельницької області Тетяни Крупи. Так, згідно з рішенням суду, тримання під вартою було замінено на заставу у розмірі 20 мільйонів гривень.

У четвер, 4 вересня, Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про зміну запобіжного заходу для колишньої очільниці Медико-соціальної експертної комісії Хмельницької області Тетяни Крупи.Про це повідомила прес-служба ВАКС. Зазначається, що, згідно з рішенням суду, тримання під вартою було замінено на заставу у розмірі 20 мільйонів гривень."ВАКС звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати 12 місяців — у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів", — йдеться у повідомленні.У суді зауважили, що Тетяна Крупа утримується під вартою уже 11 місяців. Водночас ВАКС зобов’язав підозрювану прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду та до 04.11.2025 включно виконувати такі обов’язки:не залишати межі м. Хмельницького без дозволу слідчого, прокурора або суду;утримуватися від спілкування із працівниками КЗОЗ "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи", зокрема колишніми, та особами, які зверталися для проведення медико-соціальної експертизи у КЗОЗ "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи";повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;здати до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну, крім паспорта громадянина України;носити електронний засіб контролю."Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрювану обов’язків мають здійснювати детективи Національного антикорупційного бюро України. Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду", — додали у ВАКС.Що відомо про справу Тетяни Крупи та фейкові інвалідності прокурорівПравоохоронці у жовтні 2024 року викрили керівницю медико-соціальної експертної комісії у Хмельницькій області Тетяну Крупу, а також її сина Олександра Крупу — голову обласного Пенсійного фонду — на незаконному збагаченні на мільйони доларів.Згодом виявилося, що майже всі прокурори Хмельницької області виявилися інвалідами ІІ групи — згідно з рішенням Крупи, і багато років отримували та продовжують отримувати від держави пенсії за інвалідність.У керівниці МСЕК в робочому кабінеті було виявлено 100 тисяч доларів, а також низку підроблених медичних документів, списки ухилянтів із прізвищами та фіктивними діагнозами. Крім того, вдома у посадовиці та її родичів працівники ДБР знайшли майже пʼять мільйонів 244 тисяч доларів США, 300 тисяч євро, понад п’ять мільйонів гривень, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у квартирі практично в кожному куточку: у шафах, шухлядах, нішах. Також вилучено документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовці та відмивання нею грошей через різні бізнес-проекти.Під час слідчих дій посадовиця намагалася позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно.Також правоохоронці виявили, що родині топ-чиновниці належать чималі статки. Серед іншого, вони володіють 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев'ятьма елітними автівками, корпоративними правами на 48 мільйонів гривень, готельно-ресторанним комплексом на майже 3000 квадратних метрів в одному із парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також "накопичила" майже 2,3 мільйона доларів. Всі ці статки вона не внесла до своєї щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.Керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи повідомили про підозру в незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України). Санкція статті передбачає позбавлення волі до 10 років з конфіскацією усього майна.7 жовтня 2024 року Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяні Крупі у вигляді тримання під вартою до 3 грудня із можливістю внесення застави у 500 мільйонів 1528 гривень. 9 грудня суд вирішив залишити під вартою очільницю Хмельницької обласної МСЕК з альтернативою внесення 280 мільйонів гривень застави.Нагадаємо, раніше правоохоронці провели обшуки в камері Київського слідчого ізолятора, де перебуває підозрювана у незаконному збагаченні Тетяна Крупа. Під час нього виявили деякі порушення.

Військовослужбовці Чопського загону припинили спробу незаконного переправлення через кордон 25-річного мешканця Івано-Франківщини. З України до Словаччини його намагалася перевести 18-річна закарпатка.Про це повідомили в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон."Невідомого затримали за 50 метрів від державної межі. Його пересування відстежували за допомогою камери відео спостереження", — йдеться в повідомленні.Прикордонники додали, що, коли правопорушник помітив прикордонний наряд, він намагався чинити опір правоохоронцям і вдався до втечі."Щоби його зупинити, військовослужбовцям довелося здійснити декілька попереджувальних пострілів вгору та застосувати службового собаку", — розповіли подробиці у ДПСУ.Затриманий зізнався, що мав на меті в незаконний спосіб пробратися до Словаччини, а допомагала йому в цьому дівчина, з якою його сконтактували переправники."Відомо, що за послугу останні мали отримати від чоловіка 8 500 доларів", — з’ясували в Держприкордонслужбі.Надалі оперативні працівники Чопського загону затримали на околиці міста Ужгород 18-річну мешканку Закарпаття, яка провела чоловіка до кордону та вказала йому маршрут руху.На місце затримання викликали слідчо-оперативну групу Нацполіції. Під час огляду місця події правоохоронці вилучили мобільні телефони, декілька сім-карт і банківські картки переправників. Також провели три обшуки за адресами проживання фігурантів кримінального провадження та затримано ще одного пособника.Дівчині повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за статтею "Незаконне переправлення осіб через державний кордон України"."Ужгородський міськрайонний суд обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб з можливістю внесення застави в розмірі 121 120 гривень. Іванофранківця притягнуть до адміністративної відповідальності за спробу незаконного перетину державного кордону та за злісну непокору військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", — підсумували в ДПСУ.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Україні планують посилити відповідальність за незаконний перетин кордону. Втікачам загрожує тюремний термін або штраф чималого розміру.