# зброя

Столичні правоохоронці викрили та затримали 40-річного киянина, який налагодив схему продажу вогнепальної зброї через поштові відділення. Для маскування своїх дій чоловік відправляв небезпечні посилки від імені сторонніх осіб.Про це повідомляє пресслужба поліції Києва.Схема продажу та заходи конспірації зловмисникаЗа даними правоохоронців, незаконний промисел організував 40-річний житель Києва. Фігурант створив спеціалізований обліковий запис в одній із соціальних мереж, де регулярно публікував оголошення та пропозиції щодо продажу наявної у нього зброї.Схема взаємодії з клієнтами була чітко відпрацьованою. Покупець перераховував гроші за замовлення, після чого зловмисник відправляв небезпечний "товар" через поштові відділення. З метою конспірації та намагаючись уникнути відповідальності, киянин під час оформлення посилок використовував анкетні дані сторонніх осіб.Документування злочинів та санкція статтіСпівробітники поліції провели комплекс оперативних заходів і задокументували протиправну діяльність фігуранта. Зокрема, правоохоронці зафіксували два факти збуту ділком складових частин переробленої вогнепальної зброї.За ці компоненти торгівець отримав від замовників майже 200 тисяч гривень. Наразі за скоєне правопорушення чоловіку загрожує суворе покарання — до семи років позбавлення волі.Нагадаємо, у Дарницькому районі столиці правоохоронці виявили та вилучили бойові припаси у місцевого жителя, який незаконно тримав їх у власному помешканні. Зловмисника оперативно затримали, а за скоєне йому тепер загрожує тривалий термін ув'язнення..

Комітет зі збройних сил Сенату США ухвалив власну версію закону про національну оборону, яка передбачає збільшення фінансування військової допомоги Києву до 750 мільйонів доларів. Цей крок став черговим свідченням опору законодавців політиці адміністрації Дональда Трампа, спрямованій на скорочення підтримки України в її боротьбі з російським вторгненням.Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters.Фінансовий щит та заборона на поступки РосіїЯк зазначає видання, загальний оборонний бюджет США, підтриманий профільним комітетом Сенату, у якому більшість становлять республіканці, сягає колосальних 1,15 трильйона доларів. Цей документ визначає державну політику Пентагону в усіх сферах — від закупівлі кораблів, літаків і ракетних систем до підвищення виплат військовослужбовцям та протидії геополітичним загрозам.У межах цього фінансування 750 мільйонів доларів виділяється спеціально на Ініціативу сприяння безпеці України (USAI). Ці кошти спрямовуватимуться американським компаніям для виробництва та закупівлі озброєння для української армії.Окрім фінансової підтримки, сенатський текст закону містить жорсткі політичні обмеження. Документ категорично забороняє використання будь-яких коштів, що виділяються в межах NDAA, на реалізацію заходів, які б прямо чи опосередковано визнавали суверенітет Росії над міжнародно визнаними територіями України. Водночас закон зобов’язує міністерство оборони США забезпечувати Київ розвідувальною інформацією для підтримки військових операцій із захисту та повернення тимчасово окупованих земель.Багаторічні закупівлі зброї та перейменування ПентагонуПроєкт закону від Сенату надає право на багаторічні закупівлі кількох типів боєприпасів та передової військової техніки. Зокрема, йдеться про винищувачі F-15EX виробництва компанії Boeing та винищувачі F-35 від Lockheed Martin.Також стало відомо про неординарну ініціативу, яку підтримує Білий дім. Сенатська версія закону про національну оборону, слідом за Палатою представників, підтримала бажання Дональда Трампа змінити офіційну назву Міністерства оборони США (Department of Defense) на Міністерство війни (Department of War). Ця ініціатива викликала серйозний опір з боку представників Демократичної партії.Затяжна процедура та охолодження до КиєваСенатський комітет оприлюднив свій законопроєкт за тиждень після того, як Палата представників ухвалила свій варіант законодавства щодо допомоги Україні та запровадження нових санкцій проти Росії. Проте шлях до набуття чинності документом ще тривалий. Тепер обидві версії законопроєктів мають окремо пройти голосування у повних складах Палати представників та Сенату. Після цього законодавці обох палат повинні узгодити компромісний варіант, знову проголосувати за нього і лише тоді відправити на підпис президенту Дональду Трампу, який має право затвердити закон або накласти на нього вето.Подібні законодавчі ініціативи з’являються у критичний момент. Якщо у перші роки повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року Конгрес демонстрував потужну двопартійну підтримку, то після повернення Дональда Трампа до Білого дому в січні 2025 року ситуація змінилася. Деякі з його найближчих союзників-республіканців, включно з керівництвом Палати представників та Сенату, почали демонструвати значно прохолодніше ставлення до Києва.Американська допомога суттєво уповільнилася саме тоді, коли Росія та Україна продовжують виснажувати одна одну масованими ударами ракет, дронів та артилерії. Мирні переговори наразі перебувають у глухому куті, оскільки Україна категорично відкидає вимоги російського диктатора Володимира Путіна про капітуляцію та відмову від територій, які українські воїни успішно захищають з 2022 року.Нагадаємо, кеолишній спецпосланець президента Сполучених Штатів Америки Кіт Келлог заявив, що переговорний процес між Україною, США та Росією "фактично призупинено", оскільки американські дипломати наразі зосереджені навколо ситуації в Ірані..

Український парламент ухвалив стратегічні зміни до головного фінансового документа країни, спрямувавши колосальні додаткові кошти на потреби сектору безпеки. Окрім безпосереднього фінансування армії, значна частина грошей піде на захист міст від ворожих атак на енергетичну інфраструктуру.Про це у Telegram-каналі повідомила прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко.Куди підуть рекордні трильйониЗа словами посадовиці, завдяки підтримці народних депутатів, фінансування оборонного сектору зазнало масштабного перегляду. Після внесення законодавчих змін загальні видатки на безпеку та оборону України сягнуть безпрецедентної для держави суми — 4,4 трильйона гривень. У Кабінеті міністрів чітко розписали пріоритети для цих ресурсів:2,3 трильйона гривень буде безпосередньо виділено на закупівлю сучасного озброєння та військової техніки;понад 1,45 трильйона гривень спрямують на грошове забезпечення та виплати українським військовослужбовцям.Як зазначила Свириденко, таке безпрецедентне фінансування стало можливим завдяки фінансовій допомозі від Європейського Союзу, загальний обсяг якої становить 90 мільярдів євро. Водночас, за словами очільниці уряду, вже цього року наша держава очікує отримати перший транш у розмірі 45 мільярдів євро. З цієї суми левова частка — 31,8 мільярда євро — підсилить обороноздатність держави, а 13,2 мільярда євро підуть на покриття дефіциту держбюджету.Захист від російського енергетичного тероруПрем'єр-міністр наголосила, що окремим важливим вектором оновленого бюджету є забезпечення життєдіяльності українських міст в умовах постійних обстрілів зі сторони Росії. На реалізацію комплексних планів стійкості регіонів уряд додатково виділяє 40 мільярдів гривень. Ці фінансові вливання мають гарантувати стабільне тепло-, водо- та електропостачання для цивільного населення. Кошти підуть на фізичний захист об'єктів критичної інфраструктури та закупівлю альтернативних і резервних джерел живлення для українських громад.Офіційне звернення очільниці урядуОчільниця українського уряду акцентувала на важливості консолідації зусиль влади та міжнародних партнерів задля забезпечення фронту та тилу усім необхідним."Збільшуємо бюджет на оборону та безпеку на 1,56 трильйона гривень", — заявила Юлія Свириденко, додавши, що вдячна народним депутатам за підтримку змін до Державного бюджету на 2026 рік, адже це рішення дозволить спрямувати додаткові ресурси на фінансування Сил оборони та захист людей.Нагадаємо, країни НАТО розглядають новий пакет військового фінансування для України у розмірі 70 мільярдів євро. Ймовірно, про нього оголосять під час саміту Північноатлантичного альянсу в Анкарі наступного місяця..

Україна разом із партнерами в Європі реалізує проєкт зі створення власної інтегрованої системи протиповітряної оборони, яку вже називають умовним "європейським Patriot".Про це повідомляє The Telegraph.Йдеться про концепцію, у межах якої Україна має стати ключовим виробником ракет-перехоплювачів, подібних до американських PAC-3. Водночас системи виявлення, радіолокації та наведення планується розробляти та постачати європейськими оборонними компаніями.За словами співрозмовників видання, український оборонно-промисловий комплекс уже проводить випробування відповідних протибалістичних перехоплювачів. У проєкті передбачено створення більш доступної за вартістю та масштабованої альтернативи чинним системам ППО:"Роль України — виробляти протибалістичні перехоплювачі, і ми вже їх тестуємо".Водночас строки реалізації ініціативи поки що не визначені — учасники проєкту продовжують узгоджувати технічні та виробничі деталі.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Німеччина виділить додаткові 300 мільйонів євро на підримку Україну. Кошти будуть надані в межах чеської ініціативи із закупівлі боєприпасів для Києва..

Болгарія не планує більше постачати зброю Україні, адже війна з Росією не закінчиться на полі бою.Про це повідомив міністр оборони Болгарії Дімітар Стоянов, передає видання The Sofia Globe."Україні потрібно більше людей, а не більше зброї. У неї достатньо зброї, тому ми не передбачаємо надання більшої кількості зброї українській армії", — заявив Стоянов.Міністр також висловив переконання, що війна не матиме військового вирішення. Він зазначив, що нинішня ситуація на фронті нагадує позиційне протистояння."Ми бачимо позиційну війну, і скільки б озброєння не накопичувалося, єдине, чого досягається, – це втрати людських життів", — сказав глава оборонного відомства.Стоянов закликав Україну та РФ перейти до переговорного процесу та "шукати справедливого миру, який має бути визначений двома сторонами".Нагадаємо, 9 червня президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо на полях міжнародного саміту в Естонії. Сторони зосередилися на зміцненні європейського неба та створенні нових оборонних альянсів для протидії російській агресії.Додамо, раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна розраховує на підтримку Великої Британії, Франції та Німеччини у розвитку системи антибалістичного захисту. Йдеться про співпрацю в межах дипломатичного формату E3..

У Дарницькому районі столиці правоохоронці виявили та вилучили бойові припаси у місцевого жителя, який незаконно тримав їх у власному помешканні. Зловмисника оперативно затримали, а за скоєне йому тепер загрожує тривалий термін ув'язнення.Про це повідомляє поліція Києва.Обшук у Бортничах та вилучення бойового арсеналуСпівробітники карного розшуку отримали оперативні відомості про те, що один із жителів мікрорайону Бортничі, який розташований у Дарницькому районі, може бути причетним до незаконного поводження зі зброєю та боєприпасами. Отримані дані потребували негайної перевірки через високий рівень суспільної небезпеки. З метою недопущення можливих надзвичайних подій слідчо-оперативна група провела санкціонований невідкладний обшук безпосередньо за місцем проживання підозрюваного чоловіка.Під час ретельного огляду житлових приміщень та прилеглої території правоохоронці підтвердили підозри оперативників. У будинку фігуранта виявили приховані небезпечні предмети військового призначення. Слідчі вилучили корпус осколкової ручної гранати РГД-5, а також два бойові підривачі типу УЗРГМ. Усі знайдені речові докази зафіксували та направили на експертне дослідження.. Затримання фігуранта та кримінальні перспективиВласника вибухонебезпечної знахідки одразу ж затримали на місці події в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Наразі слідчі поліції проводять комплекс необхідних дій, спрямованих на з'ясування джерел походження вказаних боєприпасів. Окрім того, правоохоронці встановлюють мотиви та реальну мету, з якою затриманий громадянин зберігав небезпечні предмети у себе вдома.За цим фактом розпочато досудове розслідування. За скоєння правопорушення, пов'язаного з незаконним зберіганням вибухових речовин і бойових припасів, правопорушнику загрожує суворе покарання — до семи років позбавлення волі.Нагадаємо, у Києві правоохоронці оперативно встановили та затримали чоловіка, який відправив бойові припаси через поштову службу, що призвело до детонації у логістичному центрі. Спільна операція поліції та Служби безпеки України дозволила вирахувати зловмисника за лічені години після трагічного інциденту..

Українські дрони-перехоплювачі вже можуть автономно збивати ворожі ударні безпілотники типу "Шахед". Держава продовжує системно посилювати захист неба.Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров. За його словами, учасник Brave1 створив технологію, яка автоматизує 95% усього процесу перехоплення — від запуску дрона до знищення Shahed. Наразі ця розробка уже успішно пройшла бойове випробування на Харківщині.Як працює автономний перехоплювачЯк пояснив Федоров, оператор бачить рух цілей у реальному часі, вибирає ціль та дає команду на ураження. Далі система самостійно веде дрон до цілі, автономно розпізнає та наводиться на "Шахед"."Завдяки підтримці Brave1 виробник зміг пройти шлях від прототипу до успішного бойового застосування менш ніж за рік. Автономність — один із ключових напрямів розвитку сучасної ППО. Такі технології дають змогу швидше реагувати на масовані атаки та ефективніше захищати українські міста. Масштабуємо рішення, які вже довели ефективність у бойових умовах", — додав посадовець.Нагадаємо, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що у травні українські дрони-перехоплювачі знищили понад 3,5 тисячі російських безпілотників різних типів. Найвищу ефективність показали підрозділи Сил безпілотних систем, які відповідають за другий ешелон протиповітряної оборони.Додамо, за даними міністра оборони Михайла Федорова, Україна працює над створенням недорогих ракет-перехоплювачів для боротьби з ударними безпілотниками типу Shahed і вже тестує окремі технічні рішення. .

Президент України Володимир Зеленський 8 червня провів важливі переговори з прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером під час візиту до Лондона. Лідери двох держав детально зупинилися на кроках, які необхідні для активізації міжнародної дипломатії, а також обговорили нагальні потреби українських Сил оборони.Про це йдеться в офіційному Telegram-каналі президента України.Зеленський наголосив, що Велика Британія залишається одним із ключових партнерів України у питанні відновлення та захисту критичної інфраструктури, яка регулярно зазнає ударів з боку Росії, РФ, Кремля. Координація зусиль у цій сфері є критично важливою для забезпечення життєдіяльності українських міст у майбутньому опалювальному сезоні. Окрему вдячність український лідер висловив британському колезі за лідерство в організації багатосторонніх переговорів на високому рівні. "Вдячний Кіру за організацію зустрічі у форматі Е3 — Україна та за постійну й дієву підтримку нашої держави", — резюмував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що керівництво Великої Британії закликає партнерів по Північноатлантичному альянсу до максимальної пильності через агресивні плани Кремля. Провідні аналітичні центри й оборонні відомства Заходу прогнозують ймовірне розширення російської збройної експансії..

Країни НАТО розглядають новий пакет військового фінансування для України у розмірі 70 мільярдів євро. Ймовірно, про нього оголосять під час саміту Північноатлантичного альянсу в Анкарі наступного місяця.Про це повідомило видання Politico, журналісти якого послалися на чотирьох дипломатів НАТО.Пропозиція, яку висунула Німеччиною минулого місяця, міститиме новий механізм підвищення прозорості щодо фінансування України. Це відбуватиметься на тлі скарг деяких країн на те, що вони непропорційно несуть витрати на підтримку Києва."Ключ полягає в тому, щоб Анкара твердо зобов'язалася продовжувати вирішальну підтримку України на сталій і справедливішій основі", — зазначив високопоставлений дипломат НАТО.Союзники намагаються зміцнити підтримку України. Дебати набули нової актуальності, оскільки багато експертів стверджують, що Київ схиляє чашу терезів війни на свою користь.Аналітики констатували, що за президентства Дональда Трампа США призупинили майже всю нову військову допомогу Україні та продають Києву лише зброю, що фінансується іншими союзниками.У середу президент України Володимир Зеленський, виступаючи разом із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, закликав Європу надати більше критично важливих ракет-перехоплювачів Patriot для знищення російських балістичних ракет. Він стверджував, що постачання затримуються через дефіцит запасів, пов'язаний із війною в Ірані, де, за оцінками аналітиків, США та їхні союзники випустили тисячі цих систем ППО, які вкрай необхідні Україні.Європейські країни виділяли Києву два мільярди євро на місяць військової допомоги, згідно зі звітом, опублікованим аналітичним центром Кільського інституту в четвер, що дещо менше, ніж 2,4 мільярда євро на місяць, які вони жертвували протягом аналогічного періоду 2025 року. У звіті не зафіксовано жодної військової допомоги США протягом цього періоду.У журналістському матеріалі йдеться про те, що підтримка України має стати одним із ключових питань, що розглядатимуть на саміті лідерів НАТО 7-8 липня."Тривають дискусії щодо того, як ми продовжуватимемо рішучу підтримку України з боку НАТО та забезпечимо справедливіший розподіл тягаря", — заявив посадовець НАТО в коментарі Politico.Посол України в НАТО Альона Гетьманчук заявила журналістам, що будь-які нові зобов'язання повинні зосереджуватися на пріоритетах Києва, таких як протиповітряна оборона, інвестиції у виробництво безпілотників і ракет, а також боєприпаси великої дальності."Доки для України не з'являться ефективні гарантії безпеки, ми можемо покладатися лише на фінансові гарантії, надані нашими партнерами", — наголосила вона.Нагадаємо, декілька днів тому міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте нібито ігнорує позицію Вашингтона та продовжує говорити про членство України в Альянсі..

У п’ятницю, 5 червня, у Дніпрі на бійку між чоловіками прибули на місце події патрульні поліцейські. Один з учасників конфлікту кинув гранату в напрямку правоохоронців, унаслідок чого сам же загинув.Про це повідомив відділ комунікації поліції Дніпропетровської області. Там відкрили кримінальне провадження за фактом вибуху гранати, внаслідок якого постраждали поліцейські.Правоохоронці розповіли, що 5 червня близько 22:55 до поліції надійшло повідомлення про бійку біля одного з будинків на вулиці Луговській в Амур-Нижньодніпровському районі Дніпра.На місце події негайно прибули наряди патрульної поліції. Під час затримання один із учасників конфлікту кинув гранату у бік правоохоронця."Унаслідок вибуху порушник загинув на місці. Четверо правоохоронців отримали тілесні ушкодження різного ступеня важкості", — йдеться в повідомленні.Поранених поліцейських госпіталізовано до медичного закладу для надання необхідної допомоги."На місці події працювали слідчо-оперативна група, вибухотехніки та інші профільні служби поліції. Правоохоронці встановлюють усі обставини події та збирають доказову базу", — зазначили у відділі комунікації.Слідчі поліції відкрили провадження за статтею 348 Кримінального кодексу України (посягання на життя працівника правоохоронного органу)."Триває слідство", — підсумували у відділі комунікації поліції Дніпропетровської області.Нагадаємо, що 9 лютого на Дніпропетровщині вибухнула автівка. Одна людина загинула. Вибух пролунав в одному із дворів міста Шахтарське..

У п’ятницю, 5 червня, міністр оборони України Михайло Федоров провів робочу розмову з міністром оборони Норвегії Торе Оншуусом Сандвіком перед особистою зустріччю на засіданні у форматі "Рамштайн".Про це Михайло Федоров повідомив у своєму Telegram-каналі. За його словами, вони синхронізували пріоритети підтримки України й обговорили подальші кроки оборонної співпраці."Україна продовжує системно знищувати ворога в усіх доменах війни: у небі, на землі та в економіці. Наше завдання — зберігати цей темп, посилювати тиск на Росію та наближати справедливий мир", — зазначив він.Український міністр переконаний, що для цього кожне рішення партнерів має посилювати Сили оборони саме там, де це найбільше потрібно."На землі продовжуємо системно руйнувати російську логістику на оперативній глибині. Водночас головним викликом для захисту українського неба залишається балістика. Саме тому розвиток ППО й антибалістичних рішень є нашим пріоритетом", — акцентував очільник оборонного відомства України.Окремо обговорили можливість швидкого спрямування додаткового фінансування на потреби Сил оборони до надходження коштів європейського кредиту.Серед пріоритетних напрямів:снаряди підвищеної дальності в межах Чеської ініціативи;ракети для Patriot через механізм JUMPSTART;внески в PURL;українські дрони.Також домовилися продовжити координацію щодо розвитку рішень у сфері протиповітряної оборони й антибалістичного захисту."Дякую Норвегії за підтримку України та готовність працювати над рішеннями, які вже зараз допомагають посилювати Сили оборони", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, 30 травня український міністр інформував, що Україна та Данія працюють над розширенням оборонного партнерства за напрямами, які відповідають ключовим пріоритетам Сил оборони. Йдеться про закупівлю українських дронів і перехоплювачів, локалізацію виробництва в Данії, розвиток протиповітряної оборони та підтримку українських ракетних спроможностей..

У п’ятницю, 5 червня, в румунському порту Констанца вибухнув морський дрон. Він справді був українським. Однак опинився на чужій території через засоби радіоелектронної боротьби Росії.Про це повідомила пресслужба Військово-морських сил Збройних сил України на своїй Facebook-сторінці."Під час виконання завдань у Чорноморській операційній зоні один із морських безекіпажних катерів ВМС ЗСУ під впливом засобів РЕБ противника втратив управління й опинився біля берегів Румунії", — йдеться в повідомленні.Військово-морські сили ЗСУ надали всю необхідну інформацію військово-морським силам Румунії."Ми тісно співпрацюємо для запобігання втрат серед цивільного населення", — наголосили українські військові.Раніше в Міністерстві оборони Румунії інформували, що морський безпілотник виявили вранці у п’ятницю поблизу штаб-квартири Румунського агентства з порятунку життя на морі. Дрон самопідірвався близько 10:30."Цей морський дрон належить до тих, що використовуються у війні в Україні", — заявили в румунському оборонному відомстві.Порт Констанци терміново евакуювали після того, як там стався вибух морського безпілотника. Влада ввела в дію "червоний" план реагування. Місцевим мешканцям порадили знайти укриття.Румунські медійники поінформували, що дрон застрягнув у дамбі для захисту від забруднення за декілька сотень метрів від нафтового термінала. За попередньою інформацією, постраждалих внаслідок вибуху немає. Румунські журналісти запевнили, що дрон український і переносив десятки кілограмів вибухівки. Його підрив не був контрольованим.Нагадаємо, що з приводу попереднього інциденту президент Румунії Нікушор Дан заявляв, що багатоповерхівку 29 травня атакував російський аналог іранського "шахеда" — модель "Герань-2". Такими виявилися результати розслідування. Офіційний Бухарест допускає вигнання посла Росії, якщо інциденти триватимуть..

У п’ятницю, 5 червня, в румунському порту Констанца вибухнув морський дрон. У результаті інциденту ніхто не постраждав. За попередньою інформацією, це український дрон.Про факт вибуху повідомило Міністерство оборони Румунії. Там зазначили, що морський безпілотник виявили вранці у п’ятницю поблизу штаб-квартири Румунського агентства з порятунку життя на морі. Дрон самопідірвався близько 10:30. Про походження та тип дрона поки не повідомляється."Цей морський дрон належить до тих, що використовуються у війні в Україні", — заявили в румунському оборонному відомстві.Район, де стався інцидент, ізолювали сили Румунської розвідувальної служби, Берегової охорони та Міністерства оборони. Об'єкт на той час перебував у процесі оцінки й убезпечення.У Міноборони наголосили, що дрон не належить румунській армії та не брав участі в нещодавніх навчаннях, організованих Міністерством національної оборони в Чорному морі.Порт Констанци в Румунії терміново евакуювали після того, як там стався вибух морського безпілотника. Влада ввела в дію "червоний" план реагування. Місцевим мешканцям порадили знайти укриття.Румунські медійники поінформували, що дрон застрягнув у дамбі для захисту від забруднення за декілька сотень метрів від нафтового термінала. За попередньою інформацією, постраждалих внаслідок вибуху немає. Румунські журналісти запевнили, що дрон український і переносив десятки кілограмів вибухівки. Його підрив не був контрольованим. Залишається невідомим, як безпілотник потрапив до румунського порту.Президента Нікушора Дана поінформували про інцидент, коли він перебував на борту літака Spartan, яким він прямує до Чорногорії на саміт ЄС — Західні Балкани."Наразі аналізуються обставини, за яких дрон потрапив до порту, та можливі додаткові ризики, а безпосередньо відповідальні органи повідомлятимуть про хід розслідування", — наголосив він.Президент Румунії додав, що влада "зберігатиме високий рівень пильності" з огляду на безпекову ситуацію."Такі особливо серйозні ситуації є прямими наслідками загарбницької війни, розпочатої Росією проти України. Як держава-член НАТО, що має вихід до Чорного моря, ми продовжуватимемо тісно співпрацювати з нашими союзниками та вживатимемо всіх необхідних заходів для захисту наших громадян та національних інтересів", — підсумував Дан.Нагадаємо, що з приводу попереднього інциденту президент Румунії заявляв, що багатоповерхівку 29 травня атакував російський аналог іранського "шахеда" — модель "Герань-2". Такими виявилися результати розслідування. Офіційний Бухарест допускає вигнання посла Росії, якщо інциденти триватимуть..

Французькі винищувачі за останній тиждень перехопили 11 російських військових літаків у рамках місії НАТО з повітряного патрулювання над країнами Балтії.За даними французьких військових, винищувачі Rafale, які базуються в Литві, кілька разів підіймалися в повітря для перехоплення російських літаків, що діяли без планів польоту або радіозв’язку, пише Euronews.Серед зафіксованих повітряних суден були транспортні літаки Іл-18 і Ан-12, а також бойові та розвідувальні літаки Су-24 та Ан-30.Контекст місії НАТОФранцузькі сили діють з авіабази Шяуляй у Литві в межах місії повітряного патрулювання НАТО, яка передбачає ротаційне чергування для захисту повітряного простору країн Балтії.НАТО посилило присутність на східному фланзі після 2014 року, коли Росія анексувала Крим.Загострення ситуаціїОстанні інциденти відбуваються на тлі повідомлень про збільшення випадків порушення повітряного простору в регіоні, зокрема з боку безпілотників. Країни Балтії та НАТО розглядають це як частину ширшого тиску з боку Росії, тоді як Москва заперечує звинувачення і заявляє про нібито використання їхнього повітряного простору Україною — що країни регіону відкидають.Нагадаємо, під час чергового нічного обстрілу України 29 травня один із російських ударних безпілотників перетнув кордон Румунії та врізався у дах багатоповерхівки. Падіння ворожого дрона спричинило масштабну пожежу в житловому кварталі та призвело до поранення людей, через що країна НАТО була змушена підіймати в небо бойову авіацію.Також нещодавно Польща оголосила про запровадження спеціальної обмеженої повітряної зони EP R131 у східній частині країни — поблизу кордону з Україною та Білоруссю. Рішення ухвалене за запитом Оперативного командування Збройних сил Польщі з міркувань безпеки держави..

Керівники провідних технологічних компаній, зокрема OpenAI, Google DeepMind та Microsoft, спільно з експертами з біотехнологій закликали владу США посилити контроль над продажем синтетичної ДНК через ризики біобезпеки.У відкритому зверненні до Конгресу США вони наголосили, що сучасні системи синтетичної ДНК можуть використовуватися як для створення вакцин і медичних досліджень, так і потенційно для розробки біологічної зброї, передає видання Euronews.У чому полягає ризикСинтетична ДНК — це штучно створений генетичний матеріал, який можна замовляти онлайн і використовувати в лабораторіях. Хоча він широко застосовується в медицині та науці, експерти попереджають про ризик його зловживання.На думку авторів листа, сучасні системи штучного інтелекту вже здатні допомагати у складних біологічних задачах, що потенційно може знизити бар’єри для створення небезпечних патогенів у разі потрапляння технологій до зловмисників.Що пропонують компанії та науковціСеред ключових пропозицій — запровадження обов’язкової перевірки замовників синтетичної ДНК, а також системи обліку та відстеження підозрілих замовлень.Автори наголошують, що подібні заходи вже частково застосовуються добровільно, але без законодавчого закріплення вони залишаються недостатніми.Європейський контекстЄвропейська комісія також працює над новим регулюванням біотехнологій. У проєкті European Commission йдеться про створення єдиного підходу до контролю синтетичних нуклеїнових кислот та посилення вимог до безпеки в біотехнологічній галузі.Експерти підкреслюють, що розвиток ШІ та біотехнологій випереджає регуляторні механізми, і без нових правил ризики зловживань можуть зростати разом із доступністю цих технологій.Нагадаємо, у травні стало відомо, що Україна розпочала впровадження ШІ у війну разом із Palantir. Це одна з найбільших defence tech-компаній світу..