# Ісландія

Польща висунула ідею щодо нового проекту оснащення українських бригад. До участі в ньому планують запросити також країни Північної Європи, які схильні приєднатися.Про це повідомив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск за підсумками візиту до Львова та зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.Туск наголосив, що Польща готує реалізацію проекту оснащення українських бригад."Про це Дональд Туск говоритиме з іншими європейськими партнерами, зокрема з країн Балтії та Скандинавії", — йдеться у комюніке за підсумками перемовин.Прем’єр-міністр Польщі також закликав світових лідерів не спекулювати на можливій поразці України."Я звертаюся до всіх лідерів західного світу — ми всі повинні підтримати Україну в цей час, як ніколи раніше. Припиніть спекулювати про можливу поразку України", — зазначив він.Туск також заявив, що Польща готує 46 транш допомоги Україні, який передадуть у січні. Його розмір — 100 мільйонів євро.За словами Туска, можливо, Польща спільно з іншими партнерами підготує для надання Україні "деяку техніку", яка потрібна на полі бою."Місія кожної цивілізованої нації полягає в тому, щоби підтримати Україну в її героїчній битві. Польська нація буде дуже послідовною в цьому", — запевнив прем’єр-міністр Польщі.Нагадаємо, минулого тижня під час брифінгу з президентом Франції Еммануелем Макроном прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що влада Польщі особисто ухвалюватиме рішення щодо можливого відправлення своїх військ в Україну. Наразі такий крок Варшавою не розглядається.

У вівторок, 29 жовтня, президент Володимир Зеленський, у межах свого візиту до Ісландії, провів перемовини із прем'єр-міністрами чотирьох європейських країн. У своєму Telegram-каналі очільник держави розповів, що зустрівся із премʼєрами: Данії Метте Фредеріксеном, Норвегії Йонасом Гаром Стере, Швеції Ульфом Крістерссоном та Фінляндії Петтері Орпо. Перемовини відбулися у Рейк'явіку. "У фокусі уваги продовження підтримки України, зокрема ключові потреби в оборонній сфері, фінансування українського виробництва, посилення української ППО та наших далекобійних спроможностей", -- зауважив гарант. Крім того, лідери обговорили реалізацію пунктів Плану перемоги та підготовка до другого Саміту миру. "Дякую лідерам за підтримку! Разом маємо зберегти єдність у Європі, щоб прискорити наближення миру", -- додав Зеленський. Нагадаємо, 28 жовтня у межах свого першого візиту до Ісландії президент Володимир Зеленський провів зустріч із прем'єр-міністром країни Б’ярні Бенедіктссоном. Під час перемовин український лідер розповів прем’єру Ісландії про ситуацію на полі бою, а також про досягнення нашої держави у виробництві безпілотних систем. .

На сьогодні Україна не очікує повноправного членства у Північноатлантичному альянсі, через війну з Росією. Однак наша держава сподівається отримати запрошення на приєднання до НАТО. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час виступу на саміті Україна — Північна Європа, який відбувся в Ісландії. "Україні вже давно кажуть, що ми маємо такі самі права, як і будь-яка інша демократична держава у Європі. Але чи справді це так? Ми не говоримо про членство України в НАТО зараз, під час війни. Ми говоримо лише про запрошення приєднатися до НАТО -- політичне рішення, яке забезпечило б геополітичну ясність для України та всієї Європи і, звісно, посилило б наші дипломатичні позиції щодо Росії, коли настане час і відбудеться другий Саміт миру", -- наголосив Зеленський. За словами гаранта, Україна заслуговує на чесну відповідь від партнерів щодо цього питання.  "Цілком очевидно, чому запрошення в НАТО – це не те саме, що повноправне членство в Альянсі. Однак деякі лідери говорять про це так, ніби це одне й те саме. Їх запитують про запрошення, а вони відповідають про членство. Це несправедливо. Це просто спосіб сказати "ні"... Будь ласка, попрацюйте з партнерами по всій Європі – особливо в Берліні, – щоб ми могли спільно досягти цієї геополітичної ясності", -- зауважив він. Водночас, на думку президента, коли Україна отримає запрошення в НАТО, "це стане нездоланною захисною стіною від імперських амбіцій Росії". Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що вступ України до Північноатлантичного альянсу підтримує більшість країн НАТО. Проте в декількох держав залишається стримана позиція. Також президент Парламентської асамблеї НАТО Джеррі Конноллі наголошував, що шлях України до Північноатлантичного альянсу є невідворотним. Однак головною перепоною для отримання запрошення є війна.

Російський диктатор Володимир Путін залякує весь світ погрозами, аби міжнародні партнери не допомагали Україні виграти війну та покласти край російській агресії. Проте примусити Росію до миру реально. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час виступу на саміті Україна -- Північна Європа, який відбувся в Ісландії. За його словами, рішучість світу може покласти край війні. Зокрема, це стосується і нагального питання щодо зняття заборони на далекобійні удари по глибокому тилу країни-агресорки. "Ми маємо відстоювати міжнародне право та цінності, на яких побудовані наші суспільства. Ми маємо бути рішучими. Люди мають значення. Закон має значення. Кордони держав і право кожної нації визначати власне майбутнє мають значення. І хоч ми знаємо, що Путін погрожує лідерам і країнам, які можуть допомогти нам силою примусити Росію до миру, ми не повинні поступатися. Російські погрози ескалацією не мають послаблювати нашу рішучість. Лише рішучість -- справді далекобійна -- покладе край війні. Не розмови або чиїсь таємні канали, а рішучість", -- наголосив гарант. Гарант зазначив, що головна ціль будь-якого диктатора -- принципи. Це перше на що вони нападають і Європі доводилося стикатись із цим багато разів. Сьогодні ж з цим стикнулася і Україна. Як зауважив Зеленський, РФ намагається переконати світову спільноту, що поступатися принципами легко -- що вони можуть ігнорувати міжнародне право й заплющувати очі на несправедливість, якщо це нібито принесе стабільність. "Це головний меседж Москви -- Путін пропонує всім забути про свої принципи, не проявляти рішучості, віддати українську землю й народ, і тоді, мовляв, припиняться російські бомбардування. Але впродовж усієї історії щоразу, коли такі угоди укладалися, загроза поверталася ще сильнішою. Сьогодні ми маємо шанс перемогти у Східній Європі, щоб потім не воювати на північному чи інших східних фронтах -- у країнах Балтії та Польщі, або на Півдні -- на Балканах, де легко розпалити конфлікт, або в африканських країнах, чиї проблеми набагато ближчі європейським суспільствам, ніж це може здаватися", -- додав Зеленський. Нагадаємо, 28 жовтня у межах свого першого візиту до Ісландії президент Володимир Зеленський провів зустріч із прем'єр-міністром країни Б’ярні Бенедіктссоном. Зокрема, гарант розповів Бенедіктссону й про перекидання військових Північної Кореї до країни-агресорки Росії. Зеленський наголосив, що на тлі цього важлива рішуча реакція світу.

У понеділок, 28 жовтня, у межах свого першого візиту до Ісландії президент Володимир Зеленський провів зустріч із прем'єр-міністром країни Б’ярні Бенедіктссоном. Про це повідомив Офіс президента. Зазначається, що під час перемовин український лідер розповів прем’єру Ісландії про ситуацію на полі бою, а також про досягнення нашої держави у виробництві безпілотних систем. До того ж Зеленський закликав Ісландію інвестувати в українське виробництво снарядів, далекобійних дронів і ракет та іншої зброї, а також приєднатися до коаліції укриттів. Також президент розповів Бенедіктссону й про перекидання військових Північної Кореї до країни-агресорки Росії. Зеленський наголосив, що на тлі цього важлива рішуча реакція світу. Фото: Офіс президента Крім того, ще однією темою діалогу між Зеленським та Бенедіктссоном став вступ до Північноатлантичного. Зокрема, український лідер подякував Ісландії за підтримку нашої країни на шляху до НАТО та зауважив, що "запрошення України до Альянсу -- перший пункт Плану перемоги, адже тільки це є єдиною гарантією тривалого миру". "Ми захищаємо наші життя, наші домівки, наших дітей щодня. Але це не було б можливим без вашої сильної підтримки, підтримки кожного партнера. Ми дуже вдячні, але сьогодні ми маємо бути сильнішими, щоб зупинити Путіна. І це я хочу обговорити з нашими партнерами, з усіма союзниками. У нас є План перемоги, ми прагнемо його реальної підтримки", -- наголосив Зеленський. Нагадаємо, раніше під час свого вечірнього відеозвернення Зеленський заявляв, що цього тижня Україна буде проводити дуже активну роботу з партнерами щодо підтримки наших воїнів на фронті.

У понеділок, 28 жовтня, президент Володимир Зеленський вперше прибув із робочим візитом до Ісландії, де у нього запланована низка двосторонніх зустрічей із міжнародними лідерами. У своєму Telegram-каналі гарант розповів, що у ході поїздки візьме участь у четвертому саміті Україна -- Північна Європа та проведе двосторонні переговори з його учасниками.  Так очільник держави планує зустрітися із: прем'єрами Ісландії, Данії, Норвегії, Фінляндії та Швеції. Крім того, Зеленський має намір поговорити із президенткою і представниками парламенту Ісландії та взяти участь у засіданні Північної ради. "Говоритимемо про підтримку Плану перемоги та про питання, у яких наша співпраця може бути найбільш результативною: фінансування українського виробництва зброї та далекобійних засобів, підготовка до зими, морська безпека, обмеження російського тіньового флоту, оборонна підтримка, підготовка та оснащення українських воїнів", -- зазначив Зеленський. Президент додав, що країни Північної Європи -- принципові й рішучі союзники нашої держави, а майданчик Україна -- Північна Європа -- один із найефективніших наших багатосторонніх форматів.  "Продовжуємо працювати разом, щоб реалізувати його повний потенціал", -- резюмував гарант. Нагадаємо, раніше під час свого вечірнього відеозвернення Зеленський заявляв, що цього тижня Україна буде проводити дуже активну роботу з партнерами щодо підтримки наших воїнів на фронті.

Президент Володимир Зеленський здійснить офіційний візит до Рейк’явіка. Точна дата поїздки поки не відома. Про це повідомив прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо. За його словами, у Рейк'явіку у нього запланована зустріч з українським гарантом. Водночас точної дати перемовин він не назвав. Натомість прем'єр уточнив, що зустріч із Зеленським відбудеться на полях Північної ради. "Я з нетерпінням чекаю на зустріч з президентом Зеленським на засіданні Північної ради у Рейк'явіку", — повідомив він. Допис Петтері Орпо у соцмережі X Зауважимо, в Рейк’явіку з 28 по 31 жовтня проходитиме засідання 76-ї сесії Північної Ради, до якої входять Данія, Ісландія, Норвегія, Фінляндія, Швеція. Нагадаємо, 26 жовтня під час свого вечірнього відеозвернення Зеленський заявляв, що наступного тижня Україна буде проводити дуже активну роботу з партнерами щодо підтримки наших воїнів на фронті. Додамо, 24 жовтня президент Володимир Зеленський провів Ставку верховного головнокомандувача, на якій підтвердив розробку внутрішнього Плану посилення України, який охоплює оборону, економіку та соціальну політику.

У п'ятницю, 25 жовтня, президент Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти від новопризначених послів шести країн. До того ж з кожним із дипломатів гарант провів окрему розмову. Про це повідомив Офіс президента. Зокрема, очільник держави прийняв вірчі грамоти від послів: Фінляндії -- Тар’ї Орвоккі Фернандес, Бразилії -- Рафаеля де Мелло Відала, Ірландії -- Джонатана Конлона, Чорногорії -- Борянки Симічевич, Литви -- Інги Станітє-Толочкєнє та Ісландії -- Фрідріка Йонссона. "Глава держави подякував за підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, привітав послів із початком дипломатичної місії та висловив сподівання на інтенсивний розвиток міждержавного діалогу з їхніми країнами", -- йдеться у повідомленні. Фото: Офіс президента Зазначається, що ключовою темою розмови з послом Фінляндії були пріоритетні потреби України на полі бою. До того ж президент висловив вдячність за вагому військову допомогу, активну підтримку Формули миру та організацію тематичної конференції в Гельсінкі щодо екологічної безпеки. "Розраховуємо на посилення співробітництва заради прискорення перемоги України та забезпечення сталого й тривалого миру на Європейському континенті", -- сказав він. Натомість під час діалогу із послом Бразилії гарант наголосив на тому, що Україна як ніхто зацікавлена у відновленні справедливого й тривалого миру та відкрита до обговорення Формули миру на різних міжнародних майданчиках, у різних форматах. Він зазначив, що сподівається на продовження конструктивного діалогу з Бразилією. Водночас у ході перемовин із послом Ірландії, Зеленський запросив країну взяти участь у третьому саміті ініціативи Grain from Ukraine, який відбудеться в листопаді. А із послом Чорногорії обговорювалася підготовка змісту двосторонньої угоди та подальші контакти на найвищому рівні. Під час зустрічі з послом Литви Зеленський подякував за всебічну допомогу Україні, зокрема за готовність щороку надавати оборонну підтримку в розмірі 0,25 % ВВП. "Із самого початку агресії народ Литви з нами. Ви -- перша країна, яка надала нам "стінгери" та іншу військову й гуманітарну підтримку. Це дуже важливо", -- наголосив глава держави. Серед головних тем розмови з послом Ісландії -- підтримка євроатлантичної інтеграції України, Формули миру та Плану перемоги, а також майбутні контакти у двосторонньому та багатосторонньому форматах. "Дякую вашій країні та народу за підтримку України. Ми дуже задоволені розвитком відносин з Ісландією та налаштовані на подальше поглиблення нашого партнерства", -- сказав президент. Нагадаємо, Польща закриває російське генеральне консульство у місті Познань. Це пов'язано з тим, що Москва веде гібридну війну і здійснює диверсійні заходи на польській території. Додамо, у жовтні 2023 року Фінляндія офіційно закрила Генеральне консульство в Росії. Дипломатичне відомство в Санкт-Петербурзі було одним із найбільших у мережі фінських посольств. Також у грудні 2023 року Німеччина вирішила закрити два своїх Генеральних консульства в Єкатеринбурзі та Новосибірську. Відвідувачам пропонували звертатися до посольства Москви.

Україна запропонувала державам Північної Європи приєднатися до проекту "Північна бригада". Таким чином вони матимуть можливість продемонструвати ефективність виробів оборонної промисловості цих країн на реальному полі бою. Про це повідомили в Міністерстві оборони України після нещодавнього візиту заступника міністра оборони Олександра Балануци до Норвегії.. У межах ініціативи кожній країні Північної Європи пропонують підготувати й озброїти по одному українському батальйону. Крім того, Балануца закликав директорів з озброєнь Данії, Ісландії, Норвегії, Фінляндії та Швеції до двосторонньої співпраці й інвестицій в українську оборонну промисловість. "Оборонні компанії та країни Північної Європи, долучившись до проекту "Північна бригада", отримають можливість продемонструвати ефективність виробів північноєвропейської оборонної промисловості на реальному полі бою. Обʼєднаймо зусилля для спільної перемоги", — сказав Балануца під час семінару північної оборонної промисловості. Раніше Україна неодноразово закликала партнерів виділяти кошти на виробництво необхідної їй зброї українським підприємствам оборонно-промислового комплексу. До речі, Збройні сили України вже отримали 18 артилерійських установок "Богдана", виробництво яких профінансувала Данія. Нагадаємо, що норвезький уряд вирішив виділити додаткові 570 мільйонів норвезьких крон (48,28 мільйона євро) до Міжнародного фонду для України. Їх скерують на закупівлю дронів і засобів протиповітряної оборони.

В Ісландії на півострові Рейк'янес відбувається виверження вулкана Сундхнукур. У зв'язку з цим мешканців прилеглого району евакуйовують з небезпечної зони. Про це пише Reuters, посилаючись на метеорологічне місцеве бюро. "Загальна довжина тріщини становила близько 3,9 кілометра (2,42 милі) і збільшилася на 1,5 кілометра приблизно за 40 хвилин", -- йдеться в повідомленні. На прямих трансляціях з півострова Рейк’янес можна побачити розпечену лаву, що вилітає з землі, її яскраво-жовті та помаранчеві кольори різко контрастують із темним нічним небом. "Вплив обмежений локалізованою територією поблизу місця виверження. Він не становить загрози для життя, але населення поблизу було евакуйоване", -- повідомило міністерство закордонних справ Ісландії в соцмережі X. Останнє виверження на півострові Рейк'янес, де проживає близько 30 000 людей або майже 8% загального населення країни, завершилося 22 червня після того, як протягом 24 днів вивергалися фонтани розплавленої породи. Варто зазначити, що вчені попереджають, що на півострові Рейк’янес можуть повторюватися спалахи протягом десятиліть або навіть століть. Нагадаємо, на початку липня 2024 року на найбільшому в Середземному морі острові Сицилія фіксували виверження Етни, найвищого активного вулкана в Європі. За словами очевидців, це сталося в одному з найбільших кратерів Етни під назвою "Ворагін".

Ісландія внесе до Фонду підтримки української енергетики додаткові кошти. Йдеться про 667 тисяч євро.  Про це повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко, передає Міненергетики. Вказується, що це вже другий внесок країни. Раніше Ісландія виділила на відновлення та підтримку української енергосистеми понад два мільйони євро. Загальна сума внеску цієї країни до Фонду зросте до 2,72 мільйона євро. "Ми дякуємо партнерам з Ісландії за допомогу українській енергетиці у ці складні часи. Фонд підтримки енергетики — це ефективний інструмент, який дозволяє закуповувати необхідне обладнання для ремонтів і відновлення об’єктів, пошкоджених російськими атаками", — наголосив Галущенко. Що відомо про Фонд підтримки енергетики України  Варто зазначити, що Фонд підтримки енергетики України був створений за спільної ініціативи Германа Галущенка та єврокомісара з питань енергетики Кадрі Сімсон навесні 2022 року. За останні декілька тижнів внесли кошти чи задекларували наміри про внески до Фонду також Австралія, Велика Британія, Австрія, Швеція, Данія. Загальна сума внесених коштів, які спрямовують на підтримку та відновлення українського енергосектору, становить понад 494 мільйони євро. Нагадаємо, 5 червня Кабінет міністрів схвалив стратегію зміцнення української енергетики після терористичних ударів Російської Федерації. Вона складається з п’яти блоків.

У п'ятницю, 31 травня, у Стокгольмі президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Ісландії Б’ярні Бенедіктссон підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку. Про це повідомив Офіс президента. Згідно з документом, Ісландія зобов’язалася надавати всебічну та довгострокову економічну, гуманітарну й оборонну підтримку Україні, а також сприяти її майбутньому членству в ЄС і НАТО. Так, протягом 2024–2028 років Ісландія щороку виділятиме щонайменше чотири мільярди ісландських крон (майже 30 мільйонів доларів США). Підтримка України триватиме впродовж усього терміну дії угоди.  "Ісландія також готова фінансувати, закуповувати та постачати оборонні матеріали й спорядження. Крім того, співпрацювати з Україною для розвитку її оборонної промисловості", -- наголосили в ОП. До того ж Ісландія зобов’язується продовжувати транспортувати в Україну військові вантажі й обладнання від союзників по НАТО зафрахтованими вантажними літаками. Крім того, Ісландія приділятиме особливу увагу підтримці й спорядженню українських жінок у Збройних Силах України. "Окремі розділи угоди стосуються підтримки Української формули миру, санкцій проти РФ, відшкодування збитків та притягнення агресора до відповідальності. Також ідеться про зміцнення соціальної та цивільної інфраструктури, зокрема у сфері освіти й енергетичної безпеки. Ісландія зобов’язується посилити дипломатичне представництво в Києві для поглиблення співпраці з урядовими установами, парламентом, громадянським суспільством і приватним сектором в Україні", -- йдеться у повідомленні. Нагадаємо, 31 травня президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Королівства Швеція Ульф Крістерссон у Стокгольмі підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки.

Парламент Ісландії ухвалив резолюцію про довгострокову підтримку України на період 2024-2028 років. Документ запропонував міністр закордонних справ країни. Про це повідомив сайт Міністерства закордонних справ Ісландії. Довгострокова політика підтримки України спрямована на підтримку незалежності, суверенітету, кордонів, безпеки цивільного населення, гуманітарної допомоги та відбудови в Україні. Міністерка закордонних справ Тордіс Гільфадоттір привітала схвалення резолюції в Альтингу (парламенті). "Рішуча підтримка України є найважливішим питанням безпеки, яке стоїть перед Ісландією та Європою. Міжнародна правова система, на якій ґрунтується наша безпека і рівень життя, опинилася під загрозою через брутальне вторгнення Росії в Україну", — зазначила вона. За її словами, саме тому Рейк’явік має зробити свій внесок у захист України "рішучим і конкретним чином". "З цією пропозицією та відповідним зобов'язанням у бюджетному плані закладається міцний фундамент для нашої цілеспрямованої підтримки України", — зауважила вона. Тордіс Гільфадоттір представила уряду відповідну програму 10 жовтня минулого року. Водночас прем'єр-міністр Ісландії Б’ярні Бенедіктссон представив її на розгляд парламенту 12 березня 2024 року. Нагадаємо, що 15 квітня український прем'єр-міністр Денис Шмигаль зустрівся із міністеркою закордонних справ Ісландії Тордіс Гильфадоттір. Сторони обговорили інтеграцію України до Альянсу та Європейського Союзу.

У понеділок, 15 квітня, український прем'єр-міністр Денис Шмигаль зустрівся із міністеркою закордонних справ Ісландії Тордіс Гильфадоттір. Сторони обговорили інтеграцію України до Альянсу та Європейського Союзу. Про це очільник українського уряду повідомив на своїй сторінці у Facebook.  "Обговорили інтеграцію України в ЄС і НАТО. Цінуємо допомогу Ісландії в цьому напрямку", — заявив він. Прем'єр України подякував ісландському уряду за допомогу у створенні Міжнародного реєстру збитків під час саміту Ради Європи в Рейк'явіку. Також Шмигаль висловив вдячність за військову підтримку, зокрема долучення до чеської ініціативи із закупівлі артилерійських боєприпасів.  "Наголосив на важливості посилення ППО України, аби захистити людей та критичну інфраструктуру. Обговорили також реалізацію Формули миру президента України Володимира Зеленського", — зазначив посадовець. За його словами, країни продовжують працювати над міжнародним фондом та комісією, щоб спрямувати конфісковані активи РФ на потреби України. "Вдячний Ісландії за вагомий внесок у зміцнення стійкості України в протидії російському агресору", — підсумував Шмигаль. Фото: Facebook Дениса Шмигаля Нагадаємо, наприкінці березня Ісландія доєдналася до ініціативи Чехії із закупівлі боєприпасів для України та виділила для цього два мільйони євро.

Ісландія доєднається до ініціативи Чехії із закупівлі боєприпасів для України та виділить для цього два мільйони євро. Про це повідомляється на сайті ісландського уряду. "Вкрай важливо, щоб ми продовжували рішуче підтримувати Україну, але таким чином ми робимо внесок не лише в захист народу країни, але й у міжнародне право в ширшому контексті та наші власні інтереси безпеки", -- сказав міністр закордонних справ Ісландії Б’ярні Бенедіктссон. Влада Ісландії вважає, що артилерійські боєприпаси відіграють ключову роль на полі бою. Саме тому країна й вирішила доєднатися до чеської ініціативи та зробити внесок у два мільйони євро на придбання 800 тисяч снарядів для Збройних сил України.  Окрім закупівлі боєприпасів Ісландія також виділить близько 500 тисяч євро на придбання спорядження для українських військовослужбовиць. Йдеться про бронежилети, форму, медичні засоби та засоби гігієни.   До того ж, за словами Бенедіктссона, наразі парламент Ірландії також розглядає документ, який передбачає стратегію довгострокової підтримки України. Нагадаємо, раніше радник прем'єр-міністра Чехії з національної безпеки Томаш Пояр повідомив, що боєприпаси закуплені у третіх країн світу можуть надійти в Україну у червні цього року. Посадовець відмовився розкрити походження боєприпасів, заявивши, що ініціатива шукає боєприпаси по всьому світу, "де вони доступні за розумною ціною та якістю".