# Литва

У п'ятницю, 20 грудня, до Києва прибула делегація міністрів на чолі з прем'єр-міністром Литви Гінтаутасом Палуцкасом.Про це у Telegram повідомив очільник українського уряду Денис Шмигаль. Він наголосив, що очікує на плідний та конструктивний діалог."Маємо насичений порядок денний обговорення: обороноздатність та безпека Європи, членство України в ЄС та НАТО, програма відновлення, подальше посилення санкцій проти Росії та конфіскація російських заморожених активів, а також наша економічна та торгівельна співпраця", — зазначив прем’єр.Своєю чергою у власному дописі в соцмережі X Гінтаутас Палуцкас заявив, що для нього є честю перебувати в Києві під час його першого візиту на посаді прем'єр-міністра."Біля київської Стіни пам'яті разом з моїм Кабінетом міністрів я вшанував загиблих героїв України, чоловіків і жінок, які віддали своє життя за свободу своєї країни, а тим самим — за свободу Європи" — написав він.Нагадаємо, у 2025 році українські інструктори з базового загального військового вишколу пройдуть навчання у Литві. Про це домовилися під час зустрічі заступника міністра оборони України бригадного генерала юстиції Сергія Мельника з міжнародним радником з питань професійної військової освіти від Литовської Республіки Стасісом Палдунасом.

У неділю, 14 грудня, Литва та Естонія розширили санкції проти грузинської влади. Головна причина — застосування насильства проти антиурядових протестувальників.Так, міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що його країна в координації з Естонією додала до санкційного списку ще 17 грузинських посадовців, серед них — прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе."Ми не будемо миритися з насильством та репресіями проти мирних протестувальників, журналістів та опозиції. Настав час для спільних дій на рівні ЄС!" — наголосив Будріс.У МЗС Естонії також підтвердили запровадження санкцій проти влади Грузії. Зокрема, міністр закордонних справ Маргус Цахкна підписав директиву, згідно з якою, Естонія ввела санкції проти 14 високопоставлених грузинських чиновників і суддів. Їм заборонили в'їзд на територію Естонії."Я закликаю всі країни Європейського Союзу відреагувати на те, що відбувається в Грузії, і вжити конкретних заходів проти тих, хто застосовує невиправдану силу і жорстоке насильство проти народу Грузії та підриває демократію", — зазначив Цахкна.Варто зазначити, що 2 грудня Естонія, Латвія та Литва рішуче засудили серйозні порушення прав людини у зв'язку з протестами у Грузії та оголосили про заборону в'їзду низці грузинських посадовців.Додамо, 5 грудня Володимир Зеленський підписав указ, який надає силу рішенню Ради національної безпеки й оборони про санкції проти Грузії. За словами гаранта, ці санкції спрямовані проти тієї частини грузинської влади, яка здає країну російському диктаторові Володимирові Путіну.Нагадаємо, президентка Грузії Саломе Зурабішвілі позитивно сприйняла рішення президента Володимира Зеленського щодо запровадження санкцій проти засновника партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі та ще 19 грузинських політиків та посадовців.

Литовська армія продовжить підготовку українських інструкторів та солдатів, а також консультуватиме військових з питань реформи. Вільнюс також підтримуватиме нашу державу у питаннях озброєння.Про це заявив командувач армії генерал Раймундас Вайкшнорас під час свого візиту до України після зустрічі з головнокомандувачем українських Збройних сил генералом Олександром Сирським, пише LRT."Литовська армія продовжить навчання українських солдатів у Литві та у міжнародних форматах Interflex та EUMAM. Він продовжить надавати підтримку лікуванню та реабілітації поранених солдатів у військово-медичних установах. Співпраця сприятиме постачанню та координації військових засобів, таких як безпілотні та протидронні системи, снаряди, комплексні системи ППО та інші, а також підтримуватиме Україну наявними коштами", — йдеться у повідомленні армії.Вайкшнор зустрівся із керівництвом української армії, відвідав навчальний центр безпілотних систем, відвідав точку опори підприємства під Києвом, що стало важливою частиною успішної оборони столиці у перші дні масштабного конфлікту.Однією з основних цілей візиту є встановлення контактів щодо одержаних уроків, особливо в галузі фортифікації, та перейняття передового досвіду українських бойовиків."Немає сумніву, що досвід держави, що воює, особливо цінний при підготовці до майбутніх битв, особливо знаючи, що ворог один і той же. Командувальна делегація, до складу якої також увійшли представники ВПС збройних сил Литви, відвідала та перейняла передовий досвід підрозділів ППО Києва, повсякденною діяльністю яких є захист неба столиці від російських балістичних та крилатих ракет, безпілотних літальних апаратів. та атаки пілотованої авіації", — йдеться у заяві армії.У заяві стверджується, що фортифікаційна система, яка зарекомендувала себе дуже успішно при захисті України від терористичної Росії, не є новинкою, а покликана оцінити, як найефективніше використовувати такий інструмент для захисту як від прямого, так і від артилерійського вогню, а також ті ж самі самогубства дронів.Раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що військовослужбовцям має бути надана можливість проходити базовий військовий вишкіл під керівництвом інструкторів бригад і командирів, з якими вони згодом будуть виконувати бойові завдання.Нагадаємо, 12 грудня президент Володимир Зеленський представив військовому керівництву держави нового командувача Сухопутних військ Збройних сил генерала-майора Михайла Драпатого. Глава держави очікує від нього швидких результатів.

У 2025 році українські інструктори з базового загального військового вишколу пройдуть навчання у Литві. Про це домовилися під час зустрічі заступника міністра оборони України бригадного генерала юстиції Сергія Мельника з міжнародним радником з питань професійної військової освіти від Литовської Республіки Стасісом Палдунасом.Відповідне повідомлення з'явилось у Telegram-каналі Міністерства оборони України. У відомстві зазначили, що до першої групи українських інструкторів, що навчатимуться у Литві, увійдуть 30 осіб. Після повернення до України вони зможуть впроваджувати нові підходи у підготовці військовослужбовців та ділитися знаннями з колегами у вітчизняних навчальних центрах. "Удосконалення військової освіти та бойової підготовки є одним із ключових завдань для Збройних сил України. Ми вдячні партнерам за підтримку, яка дозволяє інтегрувати сучасні стандарти НАТО в нашу систему підготовки", — наголосив Сергій Мельник. Сторони також обговорили оновлення навчальних програм з бойової стрільби. Зокрема, наступного року на базі двох навчальних закладів Міноборони планується запустити пілотний проєкт із підготовки інструкторів з курсу стрільб за сприяння НАТО.Раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що військовослужбовцям має бути надана можливість проходити базовий військовий вишкіл під керівництвом інструкторів бригад і командирів, з якими вони згодом будуть виконувати бойові завдання.Нагадаємо, 12 грудня президент Володимир Зеленський представив військовому керівництву держави нового командувача Сухопутних військ Збройних сил генерала-майора Михайла Драпатого. Глава держави очікує від нього швидких результатів.

Члени Північноатлантичного альянсу повинні надати Україні гарантії для досягнення миру. Найкращим способом є запуск п'ятої статті НАТО. Таку заяву зробив 4 грудня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс, пише Reuters. "Якщо ми хочемо миру в Україні, нам доведеться надати гарантії безпеки. Немає дешевшого способу гарантувати безпеку, ніж стаття п'ята НАТО", — сказав він. Ландсбергіс наголосив, що війна буде вирішена тільки на полі бою.  "Було б ілюзією говорити, що ми не можемо забезпечити Україну всім необхідним", — додав він. Довідка. Згідно з п'ятою статтею НАТО, у разі, якщо будь-яка з держав — членів Альянсу стає жертвою збройного нападу, усі інші без винятку члени блоку вважатимуть цей акт насильства збройним нападом на них усіх і вживуть усіх заходів, які вважатимуть за доцільне, щоб допомогти члену Альянсу, який зазнав нападу. Раніше високопоставлений чиновник НАТО на умовах анонімності повідомив, що Франція та Велика Британія розмірковують над можливістю відправлення своїх військ в Україну для моніторингу режиму припинення вогню, якого може бути досягнуто внаслідок перемовин між Києвом та Москвою. Таким чином у Парижі та Лондоні вже розробляють план гарантування безпеки Україні. Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський під час спільної прес-конференції з головою Європейської Ради Антоніу Коштою заявляв, що Україна не розглядає можливості вступу до Північноатлантичного альянсу без тимчасово окупованих Росією територій. Своєю чергою колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що для якнайшвидшого припинення війни Україні може призвести відмова від деякої частини українських територій на користь Росії. В обмін на це Київ отримає гарантії безпеки на майбутнє.

У Литві ставлення до мігрантів стає все більш негативним. Однак при цьому для литовських громадян українці залишаються найпривабливішою групою. Про це свідчать результати опитування, яке провели на замовлення Вільнюського представництва Міжнародної організації з міграції. Про це повідомив литовський телерадіомовник LRT. Голова представництва в Литві Ейтвідас Бінгеліс заявив: нещодавно опубліковані результати опитування показують, що українців сприймають найприхильніше порівняно з мігрантами з інших країн. Респонденти поставили українцям середній бал сприятливості майже 7 з 10. Білоруські мігранти є другою найпривабливішою групою (5/10), на третьому місці — трудові мігранти з Центральної Азії (4,83/10). Мігранти з Близького Сходу (4,13/10) і ті, хто в'їхав до Литви через білоруський кордон 2021 року (3,73/10), отримали менш сприятливі оцінки. "Хоча ставлення до мігрантів загалом погіршилося, українців усе ще сприймають позитивно, що свідчить про те, що вони добре інтегруються в литовське суспільство, вивчаючи мову, працюючи найманими працівниками або відкриваючи власний бізнес", — пояснив Бінгеліс. Опитування також показало, що респонденти вважають курси литовської мови найважливішим заходом інтеграції для українців — 65% респондентів назвали його пріоритетним. Інші заходи включають допомогу в оформленні документів (40%), організацію освітніх і позашкільних заходів для дітей (31%), а також надання послуг на ринку праці, професійну підготовку й оцінку навичок (29%). Половина опитаних вважають, що українським біженцям, які вивчили мову та знайшли роботу, варто дозволити залишитися в Литві після війни. Ще 34% не заперечували би проти того, щоб українці залишилися, якщо вони цього захочуть. Водночас кожен десятий респондент вважає, що українці повинні покинути Литву після закінчення війни. Зараз у Литві проживає понад 74 тисячі українців. Більшість із них приїхали після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення 2022 року. Нагадаємо, вчора стало відомо, що цього тижня Україна отримала нову партію допомоги від Литви, яку вже доставили на територію нашої країни. В ній — різні види озброєнь і боєприпасів, а також запчастини до бронетранспортерів.

У Литві у місті Вільнюс вантажний літак впав на двоповерховий житловий будинок. Спалахнула пожежа. Про це повідомило видання Delfi. Попередньо, авіатроща сталася близько 05:31 на вулиці Жирню. За даними видання, на момент аварії у літаку було четверо людей: два пілоти та два працівники.  Як повідомили у відділі координування ситуацій Департаменту пожежної безпеки та порятунку, рятувальники звільнили з літака одного з пілотів, він прийшов до тями. Також до лікарні доставлено ще двох постраждалих, а ще одна людина померла. До того ж рятувальники евакуювали 12 людей із будинку, на який впав літак. Місцеві жителі не постраждали. Зазначається, що впав вантажний літак компанії DHL, який летів з німецького міста Лейпциг до аеропорту Вільнюса. Причини авіатрощі поки не відома. Нагадаємо, 24 листопада в аеропорту Анталії загорівся російський літак SSJ-100 авіакомпанії "Азимут". Він виконував рейс зі Сочі. Займання сталося одразу після посадки.

Цього тижня Україна отримала нову партію допомоги від Литви, яку вже доставили на територію нашої країни. В ній — різні види озброєнь і боєприпасів, а також запчастини до бронетранспортерів. Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони Литви, яка опублікувала відповідний допис у соціальній мережі X. Згідно з повідомленням, цього тижня в Україну доставили генератори, запчастини до бронетранспортерів М113, зброю та боєприпаси. У литовському оборонному відомстві зазначили, що підтримка України з боку Литви 2025 року міститиме летальну та нелетальну допомогу, внески до фондів, навчання та реабілітацію солдатів, експертні консультації. Литва також фінансуватиме коаліцію з розмінування та приєднається до чеської ініціативи щодо боєприпасів. У межах очолюваної Литвою коаліції з розмінування Україна вже отримала 230 пікапів і 240 міношукачів. Окрім того, Литва закуповуватиме безпілотники та засоби для протидії дронам у виробників. Нагадаємо, вчора стало відомо, що Литва профінансує виробництво українських далекобійних дронів. Відповідний меморандум підписали 23 листопада у Вільнюсі міністр оборони України Рустем Умєров і його литовський колега Лаурінас Кащюнас.

Литва профінансує виробництво українських далекобійних дронів. Відповідний меморандум був підписаний 23 листопада у Вільнюсі. Про це у Telegram-каналі повідомив міністр оборони України Рустем Умєров. За словами посадовця, він підписав документ спільно з литовським колегою — Лаурінасом Кащюнасом. "Меморандум про взаєморозуміння щодо створення механізму підтримки сил безпеки та оборони України через внески в українську оборонну промисловість відкриває нові можливості для литовських інвестицій в наш ОПК і сприяє розширенню стратегічного партнерства між нашими країнами", — йдеться у заяві Умєрова. Український міністр також наголосив, що це довгострокова угода, в рамках якої вже погоджено перший транш у розмірі 10 мільйонів євро. Литва спрямовує ці кошти на виробництво української далекобійної зброї, зокрема проєкту "Паляниця". "Литовська сторона вже працює над фіналізацією бюрократичних процедур, перший транш на підтримку українських DeepStrike буде перераховано найближчим часом. Подякував Литовській Республіці за незмінну допомогу, яку Україна отримує у цей складний час, і особисто пану Кащюнасу за його лідерство на посаді міністра оборони", — сказав Умєров. Очільник українського оборонного відомства також заявив, що окрім підписання меморандуму, сторони обговорили ключові пріоритети на 2025 рік, а саме: підготовку та оснащення українських бригад, забезпечення боєприпасам, засобами ППО та розвиток співпраці у сфері оборонної промисловості. "Дякую Литві за підтримку і довіру до українських технологій", — додав Рустем Умєров. Нагадаємо, раніше міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що перевагою українських далекобійних дронів є низька вартість порівняно з ракетами. До того ж вони зарекомендували себе ефективним і точним озброєнням.

У середу, 13 листопада, литовський уряд виділив 2,4 мільйона євро на розвиток потенціалу безпілотників. Серед них — кошти на боєприпаси, запит щодо яких надіслала Україна. Про це повідомив литовський суспільний мовник LRT. Журналісти посилаються на офіційних представників Міністерства оборони Литви. Там зазначили, що виділені кошти дадуть змогу прискорити закупівлю дронів, їх можна використати для авансових платежів. Уряд також запланував виділити 880 тисяч євро на придбання боєприпасів, які потребує Україна та стосовно яких Київ надіслав відповідний запит. Загалом міністерству оборони уряд виділив 3,236 мільйона євро з державних позикових коштів. Ще майже 34 тисяч євро планується виділити Службі охорони державного кордону для відновлення бар'єра на кордоні з Білоруссю, пошкодженого під час шквалу в липні. Кабінет міністрів Литви також вирішив надати понад 71 тисячу євро низці муніципалітетів для компенсації витрат, пов'язаних із тимчасовим розміщенням українських біженців. Цього року Литва виділяє на оборону близько 2,5 мільярда євро, що складає 3,2% ВВП. У проекті бюджету на наступний рік заплановано аналогічну суму на оборонні потреби, яка з урахуванням економічного зростання складатиме трохи більше ніж 3% ВВП. Нагадаємо, що декілька днів тому Україна та Литва підписали двосторонню технічну угоду про посилення та розвиток співпраці у сфері охорони здоров’я. Вона стосується реалізації безпекової угоди між країнами, яку узгодили в червні.

Україна та Литва підписали двосторонню технічну угоду про посилення та розвиток співпраці у сфері охорони здоров’я. Вона стосується реалізації безпекової угоди між країнами, яку узгодили в червні. Про це повідомила прес-служба Міністерства охорони здоров'я (МОЗ). Там зазначили, що відповідний документ підписали міністр охорони здоровʼя України Віктор Ляшко та його литовський колега Аурімас Печкаускас. У відомстві розповіли, що підписання технічного документа сприятиме реалізації ініціатив та інноваційних рішень у медичній сфері. "Крім того, угода передбачає співпрацю у сфері захисту життя та здоровʼя людей, а також сприяння підвищенню рівня громадського здоровʼя й добробуту. Співробітництво також має на меті подолання наслідків у сфері охорони здоровʼя та протидії викликам, спричиненим повномасштабною війною Росії проти України", — йдеться у повідомленні. Відповідно до умов угоди, передбачені такі основні напрями співпраці: обмін знаннями шляхом організації спільних заходів, таких як спільні тренінги, обмін експертами, семінари та проекти, спрямовані на покращення управління кризовими ситуаціями у сфері охорони здоровʼя; співпраця у сфері громадського здоровʼя та профілактики, стабілізації системи охорони здоровʼя, забезпечення скоординованої гуманітарної медичної допомоги; реалізація програм реабілітації та лікування українських військовослужбовців  у медичних та реабілітаційних закладах Литви, посилення реабілітаційного сектору України, посилення співпраці у рамках програми MEDEVAC; посилення та розвиток горизонтального медичного партнерства між закладами охорони здоровʼя; співпраця у напрямі підсилення інституційної спроможності операторів критичної інфраструктури у сфері охорони здоровʼя; поглиблення співпраці у сфері технологізації та диджиталізації системи охорони здоровʼя, телемедицини тощо; сприяння інтеграції України у сферу охорони здоров’я Євросоюзу, у тому числі адаптації законодавства України до нормативно-правової бази ЄС; розширення наявного двостороннього співробітництва між країнами для посилення стійкості до ризиків, повʼязаних із ядерною, біологічною та хімічною зброєю тощо; підсилення України у захисті ІТ-інфраструктури системи охорони здоровʼя від кібератак; долучення до обговорення для подальшого вивчення співпраці у напрямі психологічної кризової допомоги постраждалим від стихійного лиха, отримання та розподіл іноземної гуманітарної допомоги, медичні та немедичні можливості для забезпечення безперервності роботи постачальників медичних послуг тощо. Також у рамках технічної угоди українська та литовська сторони обмінюватимуться інформацією та досвідом, експертами та делегаціями у медичній сфері, змінюватимуть потенціал медичного персоналу, а також сприятимуть участі експертів у конференціях та заходах, що проводяться в обох державах. Нагадаємо, що до лютого 2025 року Литва планує відключити лінії електропередач із Росією та Білоруссю. Річ у тому, що балтійські електромережі синхронізують із мережами західноєвропейських країн.

У понеділок, 4 листопада, Україна та Литва підписали меморандум щодо військової співпраці. Йдеться про спільне виробництво безпілотників, боєприпасів та засобів радіоелектронної боротьби. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив міністр оборони України Рустем Умєров. За словами очільника Міноборони, він разом з литовським колегою та міністром з питань стратегічних галузей промисловості України Германом Сметаніним підписали документ, спрямований на посилення українських захисників на полі бою: меморандум про взаєморозуміння між Міністерством оборони України, міністерством національної оборони Литовської Республіки, міністерством економіки та інновацій Литовської Республіки та Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України щодо співпраці у сфері оборонної промисловості. "Зокрема, меморандум передбачає спільне виробництво БпЛА та компонентів до них, боєприпасів та компонентів, засобів РЕБ, розробку передових технологій. Щиро вдячний Литві та особисто пану Кащюнасу за всебічну підтримку України. Литва — наш вірний друг, який допомагає нам дипломатично, економічно і, найголовніше, військово", — йдеться у заяві Умєрова. Український міністр також зазначив, що під час зустрічі також обговорили конкретні шляхи поглиблення нашої співпраці. Серед тем — плани на 2025 рік, спрямовані на ще більшу військову допомогу Україні. "Представники нашої розвідки надали детальну інформацію литовським партнерам щодо актуальної ситуації на фронті. Проаналізували агресивні плани ворога на осінь і зиму. Сьогодні ми бачимо, як Росія отримує допомогу від диктаторських режимів, включно із залученням живої сили з Північної Кореї. Але, переконаний, з такими надійними партнерами, як Литва, ми здолаємо агресора", — додав Рустем Умєров. Раніше повідомлялось, що Литва виділила додаткові 13 мільйонів євро для України. Ці кошти спрямують на відновлення країни, яка постраждала від агресії Росії. З початку російської війни Литва виділила майже 1,5 мільярда євро військової, фінансової та гуманітарної підтримки України. Нагадаємо, раніше міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас інформував, що литовська агенція оборонних ресурсів готова закупити дрони у п'яти місцевих виробників. Йдеться про суму у вісім мільйонів євро. Безпілотники передбачені для литовських і українських сил.

Росія повністю вивела свої війська з Калінінградської області та відправила їх на фронт. Існує безпосередній зв'язок між обороною України та безпекою Литви. Про це заявив міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас, пише "Укрінформ". За словами міністра, кілька місяців тому були розмови про мілітаризацію Калінінградської області. "Це прямо залежить від боротьби України, яка ламає російську воєнну машину, витісняє Росію з інших куточків світу і не дає їй реалізувати інші можливі сценарії, які будуть загрожувати нам напряму. Це свідчення того, яким чином ваша боротьба нам допомагає", -- наголосив Кащюнас. Він додав, що Литва проаналізувавши ситуацію у Калінінградській області РФ, зробила висновок, що там немає російських військових, адже солдати, яких росіяни вилучити з Калінінградської області, зараз бʼються на полі бою в Україні та у Курській області Росії. Раніше, а саме 9 жовтня, прес-служба уряду Литви повідомляла, що Вільнюс виділить 13 мільйонів євро для України. Цією сумою фінансуватимуть проекти із відновлення України. Загалом для відновлення України з бюджету країни вже виділено 24 мільйони євро. "Литва рішуче продовжує надавати військову, фінансову та гуманітарну підтримку Україні, яка захищається від агресора. З початку війни, у 2022 році, через Фонд співробітництва та гуманітарної допомоги ми реалізовуємо проекти для відбудови України в освіті, енергетиці та інших сферах. Своїм прикладом ми прагнемо заохотити інших міжнародних партнерів робити те саме, не чекаючи закінчення війни, зміцнюючи таким чином надію та віру українців у безпечне майбутнє", — заявив міністр фінансів Гінтаре Скайсте.  Нагадаємо, у вересні Кащюнас закликав змінити алгоритм місії Північноатлантичного альянсу з патрулювання повітряного простору в країнах Балтії. Це сталося після падіння російського військового безпілотника в Латвії.

До лютого 2025 року Литва планує відключити лінії електропередач із Росією та Білоруссю. Річ у тому, що балтійські електромережі синхронізують із мережами західноєвропейських країн. Про це повідомив литовський мовник LRT. Журналісти зазначили, що литовський оператор системи передачі електроенергії Litgrid 8 лютого наступного року відключить всі лінії електропередачі з Російською Федерацією та Білоруссю. "Після цього ми розпочнемо їхній демонтаж. Така ідея існувала вже давно, зараз ми наблизилися до її втілення", — розповів медійникам неназваний представник литовської компанії. Він додав, що вже 9 лютого 2025 року балтійські електромережі синхронізують із мережами західноєвропейських країн. "Оскільки синхронізація мережі з континентальною Європою наближається, уряд у середу відключив сім 330-кіловольтних зв'язків з Росією та Білоруссю зі списку активів і об'єктів, важливих для національної безпеки", — йдеться в матеріалі литовських журналістів. Раніше в жовтні стало відомо, що Литва "відгородилася" від Росії "зубами дракона". Вони з’явилися на мосту через річку Неман, яка веде до російської Калінінградської області. Станом на початок жовтня литовські військові випробовували їх, оцінюючи їхню здатність стримати важку техніку. За словами міністра оборони Литви Лаурінаса Кащюнаса, в майбутньому міст додатково укріплять залізними балками. Нагадаємо, до цього Лаурінас Кащюнас закликав змінити алгоритм місії НАТО з патрулювання повітряного простору в країнах Балтії після падіння російського військового безпілотника в Латвії. Він закликав збивати рашистські дрони.

У п'ятницю, 25 жовтня, президент Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти від новопризначених послів шести країн. До того ж з кожним із дипломатів гарант провів окрему розмову. Про це повідомив Офіс президента. Зокрема, очільник держави прийняв вірчі грамоти від послів: Фінляндії -- Тар’ї Орвоккі Фернандес, Бразилії -- Рафаеля де Мелло Відала, Ірландії -- Джонатана Конлона, Чорногорії -- Борянки Симічевич, Литви -- Інги Станітє-Толочкєнє та Ісландії -- Фрідріка Йонссона. "Глава держави подякував за підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, привітав послів із початком дипломатичної місії та висловив сподівання на інтенсивний розвиток міждержавного діалогу з їхніми країнами", -- йдеться у повідомленні. Фото: Офіс президента Зазначається, що ключовою темою розмови з послом Фінляндії були пріоритетні потреби України на полі бою. До того ж президент висловив вдячність за вагому військову допомогу, активну підтримку Формули миру та організацію тематичної конференції в Гельсінкі щодо екологічної безпеки. "Розраховуємо на посилення співробітництва заради прискорення перемоги України та забезпечення сталого й тривалого миру на Європейському континенті", -- сказав він. Натомість під час діалогу із послом Бразилії гарант наголосив на тому, що Україна як ніхто зацікавлена у відновленні справедливого й тривалого миру та відкрита до обговорення Формули миру на різних міжнародних майданчиках, у різних форматах. Він зазначив, що сподівається на продовження конструктивного діалогу з Бразилією. Водночас у ході перемовин із послом Ірландії, Зеленський запросив країну взяти участь у третьому саміті ініціативи Grain from Ukraine, який відбудеться в листопаді. А із послом Чорногорії обговорювалася підготовка змісту двосторонньої угоди та подальші контакти на найвищому рівні. Під час зустрічі з послом Литви Зеленський подякував за всебічну допомогу Україні, зокрема за готовність щороку надавати оборонну підтримку в розмірі 0,25 % ВВП. "Із самого початку агресії народ Литви з нами. Ви -- перша країна, яка надала нам "стінгери" та іншу військову й гуманітарну підтримку. Це дуже важливо", -- наголосив глава держави. Серед головних тем розмови з послом Ісландії -- підтримка євроатлантичної інтеграції України, Формули миру та Плану перемоги, а також майбутні контакти у двосторонньому та багатосторонньому форматах. "Дякую вашій країні та народу за підтримку України. Ми дуже задоволені розвитком відносин з Ісландією та налаштовані на подальше поглиблення нашого партнерства", -- сказав президент. Нагадаємо, Польща закриває російське генеральне консульство у місті Познань. Це пов'язано з тим, що Москва веде гібридну війну і здійснює диверсійні заходи на польській території. Додамо, у жовтні 2023 року Фінляндія офіційно закрила Генеральне консульство в Росії. Дипломатичне відомство в Санкт-Петербурзі було одним із найбільших у мережі фінських посольств. Також у грудні 2023 року Німеччина вирішила закрити два своїх Генеральних консульства в Єкатеринбурзі та Новосибірську. Відвідувачам пропонували звертатися до посольства Москви.