# Марта Кос

Вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи".За її словами, президент Володимир Зеленський бачить вступ України до ЄС уже на початку 2027 року."Виходячи з того, чого хоче президент Зеленський, — це 1 січня 2027 року. Якби я могла це зробити, я би сиділа на цьому стільці до 1 січня 2027 року та зробила би це реальністю", — наголосила вона.Єврокомісарка додала, що нинішня методологія розширення Євросоюзу створювалася для мирних часів і не враховує умов війни."Це займає багато часу, а Україна та Європа цього часу не мають. Ось чому ми зараз думаємо, як це змінити", — пояснила Кос.Вона також зазначила, що Україна є особливим випадком, оскільки продовжує проводити реформи навіть під час війни. Деякі з них виявилися доволі успішними та не викликають жодних застережень у партнерів.Кос акцентувала, що для просування України до членства необхідна підтримка всіх 27 держав-членів Євросоюзу."Ми повинні переконати всі 27 країн ЄС. Але сприйняття того, наскільки небезпечною є Росія для європейців, є різним", — пояснила вона.Як приклад вона навела результати опитувань: у Польщі 77% опитаних вважають, що Росія може напасти на їхню країну, тоді як в Італії 70% відповіли, що такого ризику немає.Нагадаємо, що сьогодні Рада ЄС не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини. Але, за словами високої представниці із зовнішньої та безпекової політики Каї Каллас, Євросоюз продовжуватиме підтримувати Україну..

Міністерство закордонних справ України офіційно підтвердило плани низки високопоставлених іноземних гостей відвідати столицю найближчим часом. Масштабна дипломатична присутність союзників покликана вчергове продемонструвати непохитну міжнародну підтримку українського народу в його боротьбі за суверенітет.Про це повідомив речник Міністерства Георгій Тихий, пише "Главком".Представник зовнішньополітичного відомства назвав дату 24 лютого "визначальною" для всієї європейської історії та наголосив, що інтенсивність закордонних візитів є прямим результатом активної дипломатичної роботи Києва. За словами Тихого, Україна готується приймати делегації найвищого рівня."Обов’язково будуть в Києві іноземні гості, і високопоставлені. Одразу можу про це анонсувати, бо знаю про наміри цілої низки гостей і на рівні лідерів, і на рівні міністрів. Ми їх чекаємо", — заявив речник МЗС.Наразі вже відомо про підготовку візитів таких ключових європейських політиків: президент Європейської ради Антоніу Кошта, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та комісарка ЄС з питань розширення та сусідства Марта Кос.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, глава Кремля Володимир Путін відмовляється від будь-яких компромісів у переговорах, оскільки впевнений у здатності російської економіки безкінечно фінансувати затяжне протистояння. Західна розвідка вказує, що саме переконання Кремля у стабільності ресурсів стає головною перешкодою для завершення війни дипломатичним шляхом.За даними The Guardian, навіть за тиждень до початку повномасштабної агресії проти України переважна більшість російського політичного керівництва не мала жодного уявлення про плани Володимира Путіна. Зокрема, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров дізнався про деталі майбутньої операції лише в останній момент, що свідчить про надзвичайну закритість процесу прийняття рішень у Кремлі..

Європейська комісія готує енергетичний план дій для України. Вже прозвучав заклик до всіх країн передати додаткові системи протиповітряної оборони. План хочуть реалізувати до наступної зими.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос. За її словами, ефективний захист енергосистеми України неможливий без зміцнення повітряної оборони."Ми закликаємо держави-члени діяти без зволікань, зокрема, використовуючи національні запаси. Комісар Кубілюс працює з європейською оборонною промисловістю, щоб усунути виробничі "вузькі місця" та прискорити постачання", — наголосила вона.Кос зазначила, що є ідея створення енергетичного плану дій, який необхідно впровадити до наступної зими. Він передбачає одночасно захист енергетичної інфраструктури та проведення структурних реформ."Наша мета чітка — повна інтеграція України до європейського енергетичного ринку через поєднання ринків, підтримку в процесі приєднання та регуляторну сумісність", — пояснила вона.Кос поінформувала, що підтримка України продовжиться і 2026 року — передбачено початкове фінансування у 153 мільйони євро, з яких 145 мільйонів євро призначені для України.Загалом із 2022 року Європейський Союз уже надав понад три мільярди євро допомоги українській енергетиці. Окремо майже один мільярд євро мобілізовано на екстрені закупівлі газу.Зокрема, через механізм цивільного захисту ЄС Україні передали:понад 11 тисяч генераторів;більш ніж сім тисяч трансформаторів;шість автотрансформаторів;сотні одиниць іншого енергетичного обладнання.Крім того, ЄС збільшив потужності експорту електроенергії до України до 2,45 ГВт, що допомогло стабілізувати енергосистему після масованих атак.Нагадаємо, 6 лютого міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що Нідерланди нададуть Україні трансформатори різної потужності. Окрім того ця країна зробить внесок у розмірі 23 мільйони євро для підтримки енергетичного сектору..

Учора у Брюсселі відбувся саміт з питань розширення Європейського Союзу. Його ще до початку називали історичним для України та інших країн-кандидаток на вступ. Чи можуть українці з оптимізмом дивитися у своє європейське майбутнє? Чотири важливих сигнали. Що передувало саміту в БрюсселіЯк відомо, головним гальмом для відкриття переговорів України з ЄС є угорський прем’єр Віктор Орбан, тож перший сигнал стосується його вето. ЗМІ наприкінці вересня повідомили, що очільник Євроради Антоніу Кошта шукає способи обійти блокування Угорщиною заявки України на членство в Євросоюзі. Зокрема, обговорюється можливість ухвалення рішень про відкриття переговорних кластерів не всіма учасниками ЄС, а кваліфікованою більшістю. Однак у Кошти не вийшло. Натомість окремі європолітики вносили розкол ініціативою розділити Україну та Молдову на шляху до об’єднаної Європи, мотивуючи тим, що Орбан наклав вето тільки на рух нашої держави. TrueUA аналізував, чим небезпечне таке розділення і для нас, і для самого Євросоюзу. Отже, позитивно, що в Єврораді та Єврокомісії не дослухалися до голосів розкольників, а негативно, що проти антиєвропейської політики угорського прем’єра протиотруту так і не знайшли. Ймовірно, вирішили просто зачекати до квітня наступного року, коли партія Орбана "Фідес" програє вибори й він нарешті втратить посаду голови уряду.Другий сигнал — пауза з виділенням Україні близко 140 мільярдів євро "репараційного кредиту" коштом російських активів, заморожених в Європі. Це рішення заблокувала Бельгія. В її депозитарії Euroclear зберігаються суверенні резерви центробанку країни-терористки, включно з готівкою, облігаціями, депозитами та іншими фінансовими інструментами, на загальну суму близько 191 мільярда євро. Бельгійці бояться, що Росія зможе через суди домогтися повернення заморожених коштів — не зараз, а років через 20 чи 50. Тому й вимагали у керівництва ЄС залізних гарантій на такий випадок, що Бельгія не залишиться наодинці. Оскільки надані гарантії в Бельгії вважають слабкими, процес надання "репараційного кредиту" вирішили не зупиняти, але й не форсувати. Очікується, що домовитися вдасться до Різдва цього року. Можливо, думку бельгійських політиків змінять дронові провокації росіян над військовими об’єктами Бельгії.У ніч на 28 жовтня над військовою базою в Марш-ан-Фаменні, яка розташована на Півдні Бельгії, за 113 кілометрів від Брюсселя, помітили кілька невідомих дронів. На цій військовій базі розташовані головні армійські казарми та критично важлива інфраструктура країни. Міністр оборони країни Тео Франкен заявив, що поведінка дронів свідчила про сплановану операцію "проти серця армії" — ймовірно, вони шукали інформацію про розташування та стан критичної інфраструктури на території бази.4 листопада у Брюсселі зупиняли роботу аеропорту через виявлення невідомого безпілотника.Слабкою втіхою поки видається вчорашнє рішення Європейської Ради про п’ятий платіж у межах Ukraine Facility — програми підтримки України на 2024-2027 роки. Кошти спрямують на макрофінансову стабільність та безперервну роботу держуправління. За інформацією Politico, МВФ розглядає можливість виділити Києву близько вісім мільярдів доларів протягом трьох років, однак може відмовитися від позики, якщо ЄС не зможе узгодити власний кредит із використанням заморожених російських активів. Єврокомісія продовжує шукати варіанти на випадок остаточної відмови Бельгії, однак такий сценарій — дуже негативний, він може фінансово знекровити європейську допомогу Україні на наступний рік.Третій сигнал — оприлюднення 12-пунктного європейського мирного плану під назвою "Елементи до миру в Україні". Цей документ викликав критику в українському експертному середовищі та серед політиків, адже він не має вигляд плану перемоги України, радше капітуляцією, тільки з гарантіями повторного ненападу. Та й то сумнівними. У документі, наприклад, є дев’ятий пункт, який стосується діалогу на високому рівні між Києвом та Москвою з метою "посилення взаєморозуміння та поваги до різноманітності мов, культур та релігій". Тут слушно нагадати, як певні сили в Європі тиснуть на українську владу з метою зірвати ухвалення законопроекту №14120, котрий передбачає оновлення офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Росія використовує неправильний переклад Хартії для гібридної війни проти України. Нині проросійські лобісти в Європі лякають Україну зривом євроінтеграції, якщо Верховна Рада ухвалить цей закон. Хартія спрямована на підтримку мов, які справді цього потребують, а не національних меншин. Тобто Росія втратить аргумент про "утиски російськомовних". Видається, згаданий пункт в мирний план Європи вписали ті ж сили, які допомагають Кремлю перекручувати зміст Хартії. Вони ж тиснутимуть на Київ, рятуючи попівську агентуру Москви з УПЦ МП. Не дарма в пункті згадується слово "релігія".Останній, четвертий сигнал, Україна отримала в переддень саміту. Єврокомісія озвучила нові вимоги до нашої держави на шляху до членства. Серед них — вимога змінити нещодавні негативні тенденції в боротьбі з корупцією та прискорити реформи у сфері верховенства права. Тут коментарі зайві. В Європі дали зрозуміти, що швидка євроінтеграція залежить від готовності Києва здійснювати антикорупційні реформи.Україна серед лідерів, але… Що вирішили на саміті у БрюсселіУкраїна та Молдова разом із Чорногорією та Албанією здійснили найбільше реформ на шляху до членства у Європейському Союзі серед усіх держав-кандидатів протягом минулого року. Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, презентуючи звіт із розширення ЄС у Європарламенті. За її словами, Чорногорія планує завершити переговори про вступ наприкінці 2026 року, Албанія — наприкінці 2027 року, а Україна та Молдова у 2028 році."Наступний рік стане моментом істини для всіх країн-кандидатів, але особливо для тих, що представили амбітні плани щодо завершення переговорів", — наголосила пані Кос.Коментуючи звіт із розширення, президент Володимир Зеленський заявив: "Це найкращий результат оцінювання на сьогодні — доказ того, що навіть під час захисту від повномасштабної агресії Росії Україна продовжує реформи та змінюється відповідно до європейських стандартів. Прогрес України на шляху до Євросоюзу досягається завдяки зусиллям мільйонів наших громадян".Та, попри високу оцінку проведених реформ і запевнення у повній підтримці, європейці так і не запропонували відкрити переговорні кластери. Єврокомісія хоче отримати мандат від Ради ЄС на продовження переговорів з Києвом і Кишиневом без формального відкриття кластерів. За словами Марти Кос, мандат дозволить рухатися вперед у переговорах, поки держави-члени не досягли згоди щодо офіційного відкриття кластерів. Вона наголосила, що ЄС має відійти від практики, коли кожен із понад 150 технічних кроків процесу вимагає одностайності (про це мовилося десятки разів, та віз і нині там). Єврокомісарка висловила сподівання, що за головування Данії в ЄС вдасться знайти компроміс і поступово проходити кластери один за одним. Офіційне ж відкриття переговорних розділів відбудеться після виконання всіх необхідних умов.Що це означає? По-перше, ні переконати Орбана зняти вето, ні обійти його не вдалося. Євросоюз, як й Україна, радітимуть зміні влади в Угорщині, але немає гарантій, що вона стовідсотково там зміниться. Також до 2028 року відбудуться вибори в низці країн Євросоюзу, зокрема президентські вибори у Франції 2027-го, на яких високий шанс перемоги ультраправих євроскептиків. Тож європейські політики просто відклали ризики на потім, сподіваючись, що до моменту повної готовності України внутрішні проблеми Євросоюзу розсмокчуться самі по собі.По-друге, у звіті про Україну містяться занепокоєння і перелік необхідних реформ. Очевидно, варіант переговорів без відкритих кластерів це ще й перестраховка самих європейців. На випадок, якщо українська влада забуксує з реформами..