# політика

Консультації щодо призначення нового керівника Офісу президента після звільнення Андрія Єрмака уже відбулися, але цю посаду досі ніхто не обійняв.Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами 11 грудня пояснив, що не хоче зруйнувати Кабінет міністрів, адже вибираючи з нього посадовця на посаду керівника ОП, потрібно буде довго шукати заміну."Якщо говорити про кандидатів, які зараз у Кабміні, то поки що взагалі є запитання, як призначити міністрів, посади яких вакантні — міністра енергетики і міністра юстиції. І якщо я, наприклад, заберу зараз когось ще з чинних урядовців — боюсь, що на їх місце будуть тижнями шукати кандидатури. Я не хочу зруйнувати Кабінет міністрів", — наголосив Зеленський.Також президент зауважив, що нині пріоритетом є закінчення війни, а не призначення керівника ОП."Пріоритет — завершення війни та міжнародна робота, передусім зі США, а також з "Коаліцією охочих", — додав гарант.Напередодні Зеленський заявив, що питання щодо призначення нового очільника Офісу президента, замість Андрія Єрмака, є дуже складним. Відомо, що він розглядає щонайменше п'ять кандидатів на цю посаду:міністр цифрової трансформації Михайло Федоров;міністр оборони Денис Шмигаль;заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця;заступник керівника ОПУ Павло Паліса;керівник ГУР Кирило Буданов.Як відомо, вранці 28 листопада журналісти "Української правди" повідомили, що детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури прийшли з обшуками до Андрія Єрмака. За годину вже колишній керівник ОП підтвердив візит антикорупційних органів до його помешкання й заявив про готовність співпрацювати зі слідством.Обшуки у Єрмака викликали реакцію у світової спільноти. У Єврокомісії заявили, що будь-які розслідування свідчать, що антикорупційні органи в Україні працюють, а боротьба з корупцією є вирішальною для країни, яка прагне приєднатися до ЄС. У Польщі ж вважають, що розслідування корупції в Україні не полегшує поточні мирні переговори.Вечері у п'ятницю Зеленський повідомив про звільнення Єрмака з посади керівника Офісу президента й анонсував перезавантаження інституції. Президент додав, що у суботу проведе консультації з тими, хто може очолити ОП.Нагадаємо, екс-глава Офісу президента Андрій Єрмак наступного дня після своєї відставки, 29 листопада, знову відвідав Банкову для особистої розмови з президентом Володимиром Зеленським.Додамо, нещодавно народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко повідомив про ймовірну підготовку до втечі з України Андрія Єрмака..

У четвер, 11 грудня, уряд Болгарії ухвалив рішення про відставку після хвилі масштабних протестів, під час яких тисячі громадян по всій країні вимагали звільнення Кабінету Міністрів. Про це повідомляє місцеве видання BGNES.Як зазначає джерело, відставка відбулася напередодні голосування за шостий вотум недовіри уряду, який був ініційований опозиційною коаліцією "Продовжуємо зміни — Демократична Болгарія" через невдоволення економічною політикою Кабміну. Прем'єр-міністр Росен Желязков прокоментував це рішення, заявивши, що влада прислухалася до голосу народу:"Ми чуємо голос громадян, які протестують проти уряду. Ми повинні виконати їхні вимоги, а саме — відставку уряду. І молоді, і дорослі закликали до відставки, і цю громадянську енергію потрібно підтримувати та заохочувати", — сказав Желязков.Раніше прем'єр-міністр Болгарії Росен Желязков оголосив, що його країна розірве свої контракти на використання та транзит російського природного газу наступного року, а повний вихід з російського газового ринку запланований до 2028 року. Нагадаємо, 9 вересня президент Франції Еммануель Макрон призначив премʼєр-міністром Себастьєна Лекорню. Він очолював міністерство оборони країни..

Європейський Союз готує 20-й за рахунком пакет санкцій, який, ймовірно, буде спрямований на ключові сектори економіки Росії, що досі частково або повністю уникали обмежень. Також під ударом опиниться так званий "тіньовий флот" країни-агресора.Про це повідомляє видання EU Observer.Нові мішені 20-го пакетуЗа інформацією ЗМІ, серед головних цілей нового пакету санкцій:атомна промисловість Росії;сталеливарна промисловість;добривна промисловість;нафтова промисловість;Удар по "тіньовому флоту"Особливу увагу ЄС приділить "тіньовому флоту", який Росія використовує для обходу нафтових обмежень. Для цього країни Євросоюзу на саміті закликають до "подальших скоординованих дій" щодо так званих "держав прапора".Саме ці держави дозволяють старим, часто непридатним для плавання нафтовим танкерам ходити під своїм прапором, що дозволяло Росії активно продовжувати експорт нафти. ЄС планує вжити заходів проти цих країн, щоб змусити їх відкликати дозволи на прапор.Зміни в чинних санкціяхКрім того, посли країн ЄС вже погодили зміни до 19-го пакету санкцій. До "чорного списку ЄС" будуть внесені 23 фізичні та юридичні особи (включно з громадянином США), а також 42 нафтові танкери, які сприяють військовим зусиллям російського режиму.Нагадаємо, Європейський Союз розглядає можливість застосування до Бельгії жорсткого підходу, подібного до того, що використовується щодо Угорщини. Це може статися, якщо країна продовжить блокувати рішення про надання Україні репараційного кредиту.Своєю чергою, 4 грудня президент Володимир Зеленський повідомив, що лідери Європейського Союзу готують новий санкційний пакет проти Росії. Він наголосив, що цей пакет має бути "справді дієвим" і першочергово спрямованим на російський енергетичний сектор та всі джерела бюджетних надходжень агресора. .

У четвер, 11 грудня, у Львові розпочалося неформальне засідання Ради Європейського Союзу із загальних справ. Головними темами зустрічі є прогрес України в євроінтеграції та визначення подальших кроків у цьому процесі.Про це у Telegram-каналі повідомив очільник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький. За словами посадовця, участь у засіданні беруть 30 високопосадовців із 27 країн Євросоюзу.Серед ключових європейських гостей:європейська комісарка з питань сусідства та розширення Марта Кос;міністерка з європейських справ Данії Марі Б’єрре;міністри та представники дипломатичного корпусу інших держав ЄС.. Обговорення стратегічного механізмуПід час заходу, за словами Козицького, обговорюється можливість впровадження механізму "frontloading"."Це механізм, який дозволить Україні та Молдові розпочати підготовку до наступних етапів переговорів ще до їхнього офіційного старту", — пояснив очільник ОВА. — "Це тимчасове, але стратегічно значуще рішення, покликане мінімізувати наслідки угорського вето".Таким чином, за словами Козицького, засідання має вирішальне значення для прискорення інтеграції України до Євросоюзу, попри можливі перешкоди.Нагадаємо, нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий здійснити візит до Польщі, щойно отримає запрошення від польського керівництва..

Очільник російського міністерства закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Москва передала США пропозиції щодо "колективних гарантій безпеки", ключовою умовою яких є позаблоковий, нейтральний і без’ядерний статус України. Про це інформує російське пропагандистське агентство ТАСС. Лавров стверджує, що Росія не має агресивних планів щодо членів НАТО чи Європейського Союзу, натомість говорячи про "взаємні, колективні гарантії"."Ми не виношуємо, президент про це чітко сказав, жодних агресивних планів щодо ні членів НАТО, ні членів Євросоюзу, готові письмово, в юридичному документі зафіксувати відповідні гарантії", — заявив він.Водночас, за словами російського міністра, Москва передала Сполученим Штатам власні пропозиції щодо таких "колективних гарантій безпеки". Ці пропозиції передбачають, що Україна має стати "позаблоковою, нейтральною і без’ядерною державою".Погроза європейським силамЛавров також додав, що будь-який європейський військовий контингент, який може бути розміщений в Україні, Росія вважатиме "законною військовою ціллю".Раніше журналісти видання Axios писали, що останнім часом представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану".Водночас американський журналіст Девід Ігнатіус заявив, що у Сполучених Штатах Америки активно обговорюється можливість реалізації так званого "корейського сценарію" як одного з варіантів припинення війни в Україні. Цей сценарій передбачає фактичне розділення країни по поточній лінії зіткнення, аналогічно до того, як Південна та Північна Кореї були розділені після війни 1950–1953 років.Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни.Нещодавно видання Axios повідомляло, що Україна передала адміністрації президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа свою відповідь на останній проект "мирного плану" для закінчення війни..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що його переговори з європейськими лідерами стосовно ситуації в Україні відбулися у "досить жорстких словах". За словами республіканця, розмова з Еммануелем Макроном, Фрідріхом Мерцем та Кіром Стармером відбулася у "жорстких формулюваннях".Про це Трамп сказав журналістам у Білому домі 10 грудня. Деталі зустрічі та суперечкиВиступаючи перед журналістами у Білому домі 10 грудня, Трамп підтвердив, що обговорював війну з європейськими представниками."Ми обговорили ситуацію в Україні досить жорсткими словами. Подивимося, що буде далі… У нас були невеликі суперечки щодо людей, і ми подивимося, як це закінчиться. Ми сказали, що перед тим, як йти на зустріч, ми хочемо дізнатися деякі речі", — сказав Трамп.За його словами, лідери Європейського Союзу висловили бажання зустрітися з представниками США цими вихідними в Європі."Ми ухвалимо рішення залежно від того, з чим вони повернуться. Ми не хочемо марнувати час", — додав американський президент, натякаючи на очікування конкретних пропозицій від ЄС.Заяви про втратиТрамп також висловився про масштаб конфлікту, заявивши, що минулого місяця загинули 27 тисяч російських та українських військових. Президент не надав уточнень щодо джерела цієї статистики. Лідер Білого дому вважає, що зволікання призводить до непропорційних втрат."Іноді потрібно дати людям можливість вирішити суперечку, а іноді — ні. Але проблема в тому, що, даючи людям можливість вирішити суперечку, ви втрачаєте тисячі людей на тиждень. Це смішно. Все це смішно", — підсумував він.Раніше журналісти видання Axios писали, що останнім часом представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану".Водночас американський журналіст Девід Ігнатіус заявив, що у Сполучених Штатах Америки активно обговорюється можливість реалізації так званого "корейського сценарію" як одного з варіантів припинення війни в Україні. Цей сценарій передбачає фактичне розділення країни по поточній лінії зіткнення, аналогічно до того, як Південна та Північна Кореї були розділені після війни 1950–1953 років.Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни.Нещодавно видання Axios повідомляло, що Україна передала адміністрації президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа свою відповідь на останній проект "мирного плану" для закінчення війни..

У середу, 10 грудня, Палата представників США затвердила Закон про оборонний бюджет на 2026 рік (NDAA) на суму майже один трильйон доларів. Документ містить низку положень, спрямованих на посилення безпеки Європи, зокрема, значну фінансову підтримку України.Про це повідомляє Reuters.Допомога Україні та ЄвропіЯк зазначає видання, NDAA передбачає виділення 800 мільйонів доларів на підтримку України у межах Ініціативи сприяння безпеці України. Ця сума буде розподілена рівними частинами: по 400 мільйонів доларів протягом наступних двох років. Кошти призначені для оплати американським компаніям виробництва озброєння безпосередньо для потреб української армії.Крім того, оборонний бюджет містить:фінансування Балтійської ініціативи безпеки. Виділено $175 мільйонів на підтримку оборонних потреб Латвії, Литви та Естонії;обмеження для Пентагону. Документ обмежує можливість Міністерства оборони скорочувати чисельність американських військ у Європі нижче позначки 76 тисяч;посадові обмеження. Закон забороняє командувачу Європейського командування США відмовлятися від титулу Верховного головнокомандувача НАТО.Ухвалений NDAA не лише зміцнює обороноздатність США, але й забезпечує фінансову та стратегічну підтримку ключовим європейським партнерам.Раніше журналісти видання Axios писали, що останнім часом представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану".Водночас американський журналіст Девід Ігнатіус заявив, що у Сполучених Штатах Америки активно обговорюється можливість реалізації так званого "корейського сценарію" як одного з варіантів припинення війни в Україні. Цей сценарій передбачає фактичне розділення країни по поточній лінії зіткнення, аналогічно до того, як Південна та Північна Кореї були розділені після війни 1950–1953 років.Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни.Нещодавно видання Axios повідомляло, що Україна передала адміністрації президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа свою відповідь на останній проект "мирного плану" для закінчення війни..

Сполучені Штати передали країнам Європи таємний документ, який містить кроки для повернення Росії у світову економіку. Цей план вже обговорюється серед європейських лідерів. Про це повідомляє The Wall Street Journal.Американський план пропонує конкретне бачення того, як російська економіка може вийти з міжнародної ізоляції. Зокрема, стратегія передбачає значні американські інвестиції у стратегічні сектори РФ. Йдеться про фінансування проектів від видобутку рідкісноземельних копалин до буріння нафти. Ключовим елементом плану є також сприяння відновленню потоків російських енергоносіїв до Європи та інших країн світу.Конфлікт з політикою ЄСЦей пункт плану викликає найбільші суперечності, оскільки він прямо суперечить поточній політиці Європейського Союзу, яка спрямована на повну відмову від російського газу та зменшення залежності від енергоресурсів РФ.Реакція ЄвропиЗа попередньою інформацією, європейські партнери сприйняли пропозицію Вашингтона прохолодно. Така реакція свідчить про глибокі розбіжності між США та ЄС щодо подальшої стратегії економічного тиску на Кремль та темпів можливої реінтеграції Росії.Раніше журналісти видання Axios писали, що останнім часом представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану".Водночас американський журналіст Девід Ігнатіус заявив, що у Сполучених Штатах Америки активно обговорюється можливість реалізації так званого "корейського сценарію" як одного з варіантів припинення війни в Україні. Цей сценарій передбачає фактичне розділення країни по поточній лінії зіткнення, аналогічно до того, як Південна та Північна Кореї були розділені після війни 1950–1953 років.Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни.Нещодавно видання Axios повідомляло, що Україна передала адміністрації президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа свою відповідь на останній проект "мирного плану" для закінчення війни..

Сполучені Штати, які є ключовою західною державою в Організації Об'єднаних Націй, несподівано проголосували проти ініційованої Україною резолюції щодо наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Це рішення збіглося з позицією Москви, створивши неочікуване розставлення сил на міжнародній арені. Про це стало відомо з трансляції Генеральної Асамблеї ООН.Голосування та результатиГенеральною Асамблеєю ООН було схвалено резолюцію, спрямовану на розширення міжнародного співробітництва та зменшення довгострокових наслідків Чорнобильської катастрофи. Документ, ініційований Україною, підтримали 97 держав. Однак, до списку країн, що проголосували "проти", несподівано увійшли Сполучені Штати Америки. США опинилися в одному ряду з Росією, Білоруссю, Китаєм, Північною Кореєю, Нікарагуа та Нігером. Ще 39 делегацій вирішили утриматися.Ключові положення резолюціїРезолюція визнає довгострокові наслідки катастрофи на ЧАЕС та підтверджує необхідність міжнародної допомоги постраждалим регіонам. Важливі пункти документа:висловлення стурбованості пошкодженням нового конфайнменту 14 лютого 2025 року внаслідок атаки російського дрона, що поставило під загрозу багаторічні зусилля міжнародної спільноти;закріплення офіційного використання української транслітерації Chornobyl у всіх матеріалах ООН, включно з назвою Міжнародного дня пам'яті 26 квітня;призначення спеціального засідання Генасамблеї на 24 квітня 2026 року, присвяченого 40-річчю трагедії.Пояснення позиції СШАПредставниця делегації США зазначила, що голосування "проти" не свідчить про зміну позиції Вашингтона щодо ядерної безпеки України. Вона запевнила, що рішення продиктоване незгодою зі згадками в документі порядку денного до 2030 року. За її словами, ці згадки "просувають програму м'якого глобального управління, несумісну з національним суверенітетом США". При цьому дипломат наголосила, що Вашингтон і надалі підтримуватиме міжнародні ініціативи у сфері ядерної безпеки та зусилля, спрямовані на запобігання інцидентам на українських атомних об'єктах.Що відомо про атаку на ЧАЕСПрезидент України Володимир Зеленський повідомив, що у ніч на 14 лютого російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття зруйнованого четвертого енергоблока Чорнобильської атомної станції, який береже світ від радіації. За словами президента, це укриття Україна будувала разом з іншими країнами Європи та світу, разом з Америкою — з усіма, хто хоче справжньої безпеки для людей.Згодом Міжнародне агентство з атомної енергії підтвердило, що у ніч на 14 лютого російський ударний безпілотник влучив в укриття зруйнованого четвертого енергоблока Чорнобильської атомної станції. Ворожий удар спричинив руйнування та пожежу на даху конструкції. В Агентстві також оприлюднили фото наслідків російської атаки.За даними ДСНС, станом на ранок 14 січня радіаційний фон на території ЧАЕС перебував у межах норми. На проммайданчику Чорнобильської АЕС зафіксовано 0,57 мкЗв/год, що не перевищує допустимих значень.Своєю чергою речник глави Кремля Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що російські війська не могли атакувати Чорнобильську атомну електростанцію. Він переконаний, що це "провокація". Нагадаємо, за словами Володимира Зеленського, безпілотник, який 14 лютого атакував саркофаг Чорнобильської атомної електростанції, летів на висоті 85 метрів. За таких умов його не бачать радари, що може свідчити про те, що росіяни спеціально готували цей удар..

Вже наприкінці цього місяця в Україні почнеться аудит оборонних підприємств. Про перші результати буде відомо у січні.Про це повідомила премʼєр-міністерка Юлія Свириденко."У 20-х числах грудня починаються аудити в оборонній сфері, зокрема, 22 підприємств АТ "Українська оборонна промисловість", а також перевірки на державних підприємств Міністерства оборони "Агенція оборонних закупівель" та "Державний оператор тилу" за період 2022-2025 роки. Перші результати — у січні", — наголосила прем'єрка.За словами Свириденко, Держаудитслужба щотижня звітуватиме про перебіг перевірок та надаватиме вичерпну інформацію за фактом їх проведення правоохоронним органам."Також заступниця голови Держаудитслужби доповіла про результати моніторингу оборонних закупівель, проведених державними підприємствами Міністерства оборони АОЗ і ДОТ за період 2024-2025 роки. У процесі моніторингу виявлено низку недосконалостей в організації та проведенні закупівель. Доручила відповідним органам внести зміни для їх усунення", — резюмувала очільниця уряду.Як відомо, 22 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що Україні буде проведено повний аудит оборонної сфери. Про всі виявлені порушення буде проінформовано правоохоронні органи.Нагадаємо, 16 листопада президент Володимир Зеленський провів онлайн-нараду з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко, де обговорили подальші кроки для очищення та перезавантаження системи управління енергетичною сферою та пов’язаними з нею державними інституціями. За підсумками наради, глава держави озвучив п’ять невідкладних рішень і доручень..

Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні під час зустрічі у Римі закликала президента України Володимира Зеленського бути готовим до "болючих поступок" і складних компромісів заради пришвидшення мирних переговорів.Про це повідомляє видання Corriere della Sera. Зазначається, що Мелоні наполягала на необхідності "справедливого й тривалого миру", орієнтуючись переважно на американську лінію, і нібито чинила моральний тиск на Зеленського також від імені Білого дому. Зеленський же, навпаки, просив Мелоні вплинути на позицію президента США Дональда Трампа, зокрема щодо термінів ухвалення мирного плану.Водночас, за даними видання, заяви українського міністра закордонних справ Андрія Сибіги, зроблені в Римі, продемонстрували невирішені запити Києва до Італії. Серед них — активніша роль у розблокуванні заморожених російських активів у Бельгії, визначеність щодо програми PURL, закупівля американського озброєння для України та виділення частини європейських фондів безпосередньо на підтримку Збройних сил України.Журналісти також зауважили, що Італія входить до четвірки з 19 країн ЄС, які не використовують частину військової допомоги на користь Києва."Є достатньо доказів, які свідчать про те, що не все пройшло гладко, що деякі розбіжності вперше були чітко виражені з обох сторін. Ба більше, Мелоні, принаймні для Демократичної партії та решти опозиції, продовжує сидіти "на двох стільцях", спираючись на європейські зусилля щодо захисту Києва, зокрема від дипломатичних атак з боку Сполучених Штатів, але водночас не бажає навіть трохи дистанціюватися від жорсткого тону Дональда Трампа в переговорах", — йдеться у статті.Нагадаємо, раніше агенція Reuters заявляла, що італійський уряд планує відкласти розгляд декрету щодо продовження військової допомоги Україні 2026 року. Це пов’язано з політичними суперечками в країні, які можуть завадити виконати обіцяне..

Президент Володимир Зеленський заявив, що він предметно обговорював питання майбутніх виборів в Україні з представниками Верховної Ради.Таку заяву він зробив під час свого вечірнього відеозвернення. Очільник держави зауважив, що, якщо партнери, зокрема наш ключовий партнер у Вашингтоні, так багато і так конкретно говорять про вибори в Україні в умовах воєнного стану, "ми повинні дати українські законні відповіді на кожне запитання і кожен сумнів"."Це непросто, але тиск із цього приводу нам точно не потрібен. Очікую, що народні депутати запропонують своє бачення. Безпекові виклики залежать від партнерів, від Америки насамперед, політичні та юридичні виклики мають отримати відповіді від України, і це буде", — заявив Зеленський.Проведення будь-яких виборів в Україні (президентських, парламентських чи місцевих) під час дії воєнного стану заборонено законодавством. Зокрема, Закон України "Про правовий режим воєнного стану" та Виборчий кодекс України прямо забороняють організацію та проведення будь-яких виборів під час воєнного стану. Воєнний стан було запроваджено 24 лютого 2022 року і він продовжує діяти.Зауважимо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи".Нагадаємо, 9 грудня Зеленський під час спілкування із журналістами наголосив, що він готовий до виборів. Однак, це питання виключно народу України..

Колишня дружина народного депутата Сергія Льовочкіна заявила про переслідування та погрози з боку політика. Вона публічно назвала стосунки з ним "однією великою помилкою".Художниця Зінаїда Кубар, яка є екс-дружиною Льовочкіна, опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Мені дуже гірко це писати, але я маю підстави заявити публічно: рішення щодо місця служби військовослужбовця, з яким я перебуваю у стосунках, ухвалюються під впливом Льовочкіна, колишнього глави адміністрації президента часів Януковича. Формально — наказом голови ДПСУ Сергія Дейне́ко. І я впевнена в тому, що кажу", — написала вона.Кубар нагадала, що багато років провела разом з Сергієм Льовочкіним, у них є спільні діти. Проте пара вже давно не разом."Сергій не зрозумів і не прийняв, що я не його власність. Упродовж тривалого часу я отримувала від Льовочкіна повідомлення з погрозами, приниженням і прямими натяками на те, що мого партнера можуть "покарати службою", що і сталося. Він дозволяв собі погрози і щодо мене, і щодо мого партнера, а також вирішив замовити стеження за мною. Може, я зачепила його чоловіче его. Я не знаю. Я блокувала ці повідомлення, бо не хотіла робити це публічним. Але є межа, за якою мовчання стає небезпечним", — поділилася художниця.Також вона розповіла, що Льовочкін погрожував тим, що у її коханого "будуть великі проблеми по службі". При цьому описував, які саме. "Я не вірила — думала, що зараз не ті часи і це пусті балачки. А виявилося, що ні. Мого коханого, військового, раптово без його присутності та запиту переводять в інший підрозділ. Рішення ухвалені в тіні, без пояснення. Рішення прийшло "з самого верху". Командири були в шоці. Це абсолютно точно не випадковість, коханий нікуди не планував переводитися, його командири ним задоволені. Згори такі рішення просто так не прилітають. Моєму коханому чоловікові за честь захищати Україну. Він не боїться викликів. І цей допис не про місце служби, а про сам факт, що маргінальний проросійський політик досі може впливати на рішення в Силах оборони України", — заявила екс-дружина Льовочкіна.Кубар додала, що впевнена, що "цей допис викличе хвилю критики". Проте вона наголосила, що темою цього допису є не її особисте життя, а захист прав військовослужбовців. Реакція Льовочкіна на заяву екс-дружиниЗа даними видання Тabloid, прес-служба народного депутата Сергія Льовочкіна запевняє, що заява його колишньої цивільної дружини Зінаїди Кубар щодо погроз і переслідування, а також щодо впливу на службу її коханого-військового, не відповідає дійсності."Із сумом маємо повідомити, що Зінаїда тривалий час перебуває у важкому психологічному стані, що, на жаль, має тепер і публічні прояви", — йдеться у повідомленні.Сергій Льовочкін — український проросійський політичний та державний діяч, бізнесмен, народний депутат від "Платформи за життя і мир" (раніше заборонена в Україні "ОПЗЖ"), очільник Адміністрації президента за часів Віктора Януковича.Нагадаємо, 21 листопада правоохоронці заочно повідомили про підозру колишньому депутату Київської міської ради про підозру в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. Ідеться про майже 12 мільйонів гривень..

У Сполучених Штатах Америки активно обговорюється можливість реалізації так званого "корейського сценарію" як одного з варіантів припинення війни в Україні. Цей сценарій передбачає фактичне розділення країни по поточній лінії зіткнення, аналогічно до того, як Південна та Північна Кореї були розділені після війни 1950–1953 років.Про це у своїй колонці для американського видання The Washington Post повідомляє журналіст Девід Ігнатіус, посилаючись на власні джерела серед американських, українських та європейських високопосадовців.Контури майбутнього мируІгнатіус зазначає, що, попри жорстку риторику президента США Дональда Трампа, мирна угода щодо України, ймовірно, буде укладена. Майбутній мирний устрій має передбачати, що Україна залишиться суверенною державою, чиї кордони будуть захищені міжнародними гарантіями безпеки. Країна має стати частиною Європейського Союзу та відбудовуватиме економіку шляхом великих інвестицій від США та Європи.Журналіст наголосив, що Трамп ризикує зіпсувати переговори, якщо надто сильно тиснутиме на президента Володимира Зеленського, змушуючи його продовжувати війну попри її високу ціну. Переговори також ускладнює роздратування Європи новою "Стратегією національної безпеки" США, яка, на думку Ігнатіуса, демонструє "неупередженість між другом і ворогом".Ключові пункти мирної угоди, що обговорюютьсяМирна угода, за даними Ігнатіуса, розглядається у вигляді трьох документів: власне мирного плану, гарантій безпеки та плану економічного відновлення.Членство у ЄС та безпека. Вступ України до Європейського Союзу заплановано на 2027 рік. При цьому США мають надати гарантії безпеки, аналогічні статті п'ятої Статуту НАТО (Україна вимагає ратифікації через Конгрес). Суверенітет України "буде захищений від будь-якого російського вето".Особовий склад та обмеження. ЗСУ матимуть чисельність 800 тисяч солдатів плюс Національна гвардія. Київ категорично відмовляється конституційно обмежити чисельність армії.Розділення по лінії фронту. В рамках "корейського варіанту" вздовж лінії зіткнення запрацює припинення вогню. Тут створять демілітаризовану зону та зону заборони важкого озброєння, моніторинг якої буде схожий на контроль ДМЗ між Кореями.Спірні території. Найбільший "камінь спотикання": Росія та США намагаються схилити Україну до передачі росіянам приблизно 25% Донеччини. Трамп стверджує, що Київ "все одно втратить цю територію". Київ категорично відкидає варіанти "обміну територіями".Статус окупованих земель. Україна не буде визнавати окупацію своїх тимчасово захоплених земель.ЗАЕС.Запорізька АЕС не перейде під контроль Росії. Керування можуть перебрати на себе США.Фінансування. Заморожені російські активи (мінімум 100 мільярдів євро) частково підуть на відновлення України. Фінансовий гігант BlackRock створить Фонд розвитку України із залученням 400 мільярдів доларів на реконструкцію.Журналіст резюмує, що Трамп має укласти "розумну угоду", інакше війна може відновитися з новою силою. Він закликає перемовників Трампа співпрацювати з європейськими союзниками, щоб створити привабливий пакет гарантій та економічних стимулів. Це має спонукати українців "проковтнути гірку пігулку відмови від частини Донецька, яку Росія не змогла захопити". В іншому випадку, наголошує Ігнатіус, українці продовжуватимуть боротьбу.Нагадаємо, видання The Wall Street Journal раніше повідомляло, що ключові сторони не можуть узгодити умови майбутньої мирної угоди щодо України та Російської Федерації, і через ці істотні розбіжності європейські структури очікують затягування процесу на місяці. .

Колишній народний депутат України Андрій Деркач, який втік до Російської Федерації та є підозрюваним у державній зраді, отримав звання Героя Росії.Як зазначають росЗМІ, йому було надано відповідне звання та вручено відзнаку "Золота Зірка" з нагоди Дня Героїв Вітчизни, що відзначається у РФ.Скандали та перехід на бік ворогаДеркач відомий своїми діями, спрямованими проти України та її партнерів:втручання у вибори США. У 2020 році він оприлюднив записи телефонних розмов, імовірно, між експрезидентом Петром Порошенком та тодішнім віцепрезидентом США Джо Байденом. Американська сторона назвала ці дії втручанням Росії в американські вибори і запровадила проти Деркача санкції;позбавлення громадянства. У 2023 році президент Володимир Зеленський позбавив Андрія Деркача українського громадянства, а Верховна Рада припинила його повноваження;кар'єра у РФ. У вересні 2024 року Деркача делегували до Ради Федерації РФ від Астраханської області.Зв'язок зі "справою Мідас"Крім держзради, колишній нардеп фігурує у гучній справі "Мідас". Встановлено, що бек-офіс, через який фігуранти корупційного скандалу легалізовували незаконно отримані кошти, належав родині Андрія Деркача.Андрій Деркач, син екс-голови СБУ Леоніда Деркача, вперше потрапив до Верховної Ради у 1998 році (третє скликання). У 2002 році він продовжив політичну діяльність, обравшись до парламенту четвертого скликання від блоку Володимира Литвина "За єдину Україну!". Його сімейні зв’язки також охоплюють політичну еліту: Деркач, який одружений з доцентом Тетяною Тереховою, є тестем сина Володимира Литвина. Після втечі до Росії у вересні 2024 року Андрій Деркач став сенатором, представляючи виконавчу владу Астраханської області.Нагадаємо, 1 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді триманні під вартою бізнесмену Тимуру Міндічу. Він фігурує у справі щодо розкрадань в "Енергоатомі"..