США збіглися у позиції з Росією в ООН: чому Україна не отримала очікуваної підтримки

Сполучені Штати, які є ключовою західною державою в Організації Об'єднаних Націй, несподівано проголосували проти ініційованої Україною резолюції щодо наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Це рішення збіглося з позицією Москви, створивши неочікуване розставлення сил на міжнародній арені. 

Про це стало відомо з трансляції Генеральної Асамблеї ООН.

Голосування та результати

Генеральною Асамблеєю ООН було схвалено резолюцію, спрямовану на розширення міжнародного співробітництва та зменшення довгострокових наслідків Чорнобильської катастрофи. Документ, ініційований Україною, підтримали 97 держав. Однак, до списку країн, що проголосували "проти", несподівано увійшли Сполучені Штати Америки. США опинилися в одному ряду з Росією, Білоруссю, Китаєм, Північною Кореєю, Нікарагуа та Нігером. Ще 39 делегацій вирішили утриматися.

Ключові положення резолюції

Резолюція визнає довгострокові наслідки катастрофи на ЧАЕС та підтверджує необхідність міжнародної допомоги постраждалим регіонам. Важливі пункти документа:

• висловлення стурбованості пошкодженням нового конфайнменту 14 лютого 2025 року внаслідок атаки російського дрона, що поставило під загрозу багаторічні зусилля міжнародної спільноти;
• закріплення офіційного використання української транслітерації Chornobyl у всіх матеріалах ООН, включно з назвою Міжнародного дня пам'яті 26 квітня;
• призначення спеціального засідання Генасамблеї на 24 квітня 2026 року, присвяченого 40-річчю трагедії.

Пояснення позиції США

Представниця делегації США зазначила, що голосування "проти" не свідчить про зміну позиції Вашингтона щодо ядерної безпеки України. Вона запевнила, що рішення продиктоване незгодою зі згадками в документі порядку денного до 2030 року. 

За її словами, ці згадки "просувають програму м'якого глобального управління, несумісну з національним суверенітетом США". При цьому дипломат наголосила, що Вашингтон і надалі підтримуватиме міжнародні ініціативи у сфері ядерної безпеки та зусилля, спрямовані на запобігання інцидентам на українських атомних об'єктах.

Що відомо про атаку на ЧАЕС

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що у ніч на 14 лютого російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття зруйнованого четвертого енергоблока Чорнобильської атомної станції, який береже світ від радіації. За словами президента, це укриття Україна будувала разом з іншими країнами Європи та світу, разом з Америкою — з усіма, хто хоче справжньої безпеки для людей.

Згодом Міжнародне агентство з атомної енергії підтвердило, що у ніч на 14 лютого російський ударний безпілотник влучив в укриття зруйнованого четвертого енергоблока Чорнобильської атомної станції. Ворожий удар спричинив руйнування та пожежу на даху конструкції. В Агентстві також оприлюднили фото наслідків російської атаки.

За даними ДСНС, станом на ранок 14 січня радіаційний фон на території ЧАЕС перебував у межах норми. На проммайданчику Чорнобильської АЕС зафіксовано 0,57 мкЗв/год, що не перевищує допустимих значень.

Своєю чергою речник глави Кремля Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що російські війська не могли атакувати Чорнобильську атомну електростанцію. Він переконаний, що це "провокація". 

Нагадаємо, за словами Володимира Зеленського, безпілотник, який 14 лютого атакував саркофаг Чорнобильської атомної електростанції, летів на висоті 85 метрів. За таких умов його не бачать радари, що може свідчити про те, що росіяни спеціально готували цей удар.