# ЧАЕС

На території Чорнобильського заповідника сфотографували невловиме здичавіле стадо корів. Воно сформувалося там іще 10 років тому.Про це повідомили на Facebook-сторінці Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.«Багато наших підписників запитували про долю здичавілого стада, і нарешті маємо гарні новини! Влітку відстежити цих тварин надзвичайно складно», — йдеться в повідомленні.Представники заповідника пояснили, що в лісі вдосталь корму, тож вони не прив'язані до певних місць, повні сил і легко, майже безшумно пересуваються знайомою територією."Варто лише наблизитися і стадо миттєво розчиняється серед дерев, залишаючись непоміченим навіть для досвідченого слідопита", — зауважили екологи.За їх словами, зараз для тварин найважливіше — зберегти молоде покоління. Телятко, яке народилося на початку весни, вже впевнено тримається біля дорослих і щодня навчається всім тонкощам життя в дикій природі."Саме тому стадо особливо обережне, а застати його під час денного відпочинку — велика удача", — пояснили представники заповідника.Вони також поінфрмували, що ватажок стада Рябко повністю відновився після важких випробувань. Узимку він мужньо захищав стадо від вовків, а навесні зазнав травм у героїчній сутичці з ведмедем."Він знову впевнено виконує роль охоронця: поки дорослі тварини швидко відводили теля у безпечне місце, Рябко залишався на сторожі, готовий у будь-яку мить стати на захист своєї родини", — наголосили в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику.Стадо здичавілих корів сформувалося в Чорнобилі 2016 року з худоби, яка належала двом родинам зі села Луб'янка поблизу. Після смерті власників тварини розпочали жити на волі, де самостійно вишуковують собі поживу, а від негоди ховаються у покинутих будівлях. За роки в дикій природі стадо настільки здичавіло, що за появи людини чи автомобіля швидко втікає в найближчі хащі.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Чорнобильській зоні відчуження виявили рідкісного та малопомітного птаха. Йдеться про орябка лісового..

"Енергоатом" продовжує оцінювати наслідки атаки російського безпілотника на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). У товаристві готуються до відновлення пошкоджених приміщень.Про це повідомила пресслужба "Енергоатома" з посиланням на її очільника Павла Ковтонюка."Енергоатом" відновить пошкоджені приміщення ЦСВЯП за півтора місяця", — йдеться в повідомленніПопередній огляд фахівцями комісії з проведення обстеження пошкодженого обладнання, конструкцій та будівель на майданчику ЦСВЯП підтвердив відсутність пошкодження несучих конструкцій. Точну суму завданих збитків підраховують.За словами керівника "Енергоатома", впродовж півтора місяця акціонерне товариство власними силами відновить пошкоджені приміщення. Зараз триває процедура закупівлі будівельних матеріалів для ремонтних робіт.Як відомо, в ніч зі 6 на 7 червня внаслідок удару ворожого безпілотника частково зруйновано приміщення будівлі приймання контейнерів ЦСВЯП (відпрацьоване ядерне паливо в ній не зберігалося).ЦСВЯП — це стратегічний об’єкт "Енергоатома", призначений для довгострокового зберігання відпрацьованого ядерного палива з українських атомних електростанцій.Його введення в експлуатацію дозволило Україні відмовитися від вивезення відпрацьованого палива до Росії та зміцнити власну енергетичну незалежність.Нагадаємо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга тоді заявляв, що дії Російської Федерації та її військ ставлять під загрозу українські ядерні об’єкти. Такі провокації є систематичними та неприйнятними. Світ має сказати своє слово щодо агресивних дій Москви..

У середу, 10 червня, Верховна Рада ухвалила важливі зміни до державного бюджету, які дозволять виділити додаткове фінансування на стратегічні напрямки енергетичної безпеки. Головний акцент у прийнятому рішенні зроблено на забезпечення стабільного та безпечного функціонування Чорнобильської атомної електростанції і прилеглої зони відчуження.Про це повідомив перший віцепрем'єр — міністр енергетики України Денис Шмигаль.Фінансування безпеки Чорнобильської АЕСЗа словами міністра, парламентські зміни до головного фінансового документа країни дозволять додатково виділити майже 600 мільйонів гривень на потреби Чорнобильської АЕС та зони відчуження. З цієї суми понад 525 мільйонів гривень буде спрямовано безпосередньо на підтримку в безпечному стані енергоблоків і об’єкта "Укриття", а також на фінансування поточної роботи персоналу станції.Ще понад 72 мільйони гривень уряд планує використати для підтримання належного екологічного стану на території зони відчуження. Ці гроші підуть на постійний моніторинг радіоактивної території та фінансування протипожежних заходів.Підтримка шахтарів та захист від кібератакОкрім ядерної безпеки, народні депутати передбачили значні фінансові ресурси для підтримки українських гірників та захисту віртуальної інфраструктури. Зокрема, ухвалені зміни передбачають:спрямування понад 127 мільйонів гривень на розвиток вугільної галузі;виконання в повному обсязі всіх соціальних зобов’язань перед працівниками цієї сфери;виділення додаткових коштів на посилення кіберзахисту та модернізацію IT-інфраструктури Міністерства енергетики.Шмигаль наголосив, що енергетична сфера на сьогодні залишається надважливим фактором стабільності та стійкості української держави, тому швидка фінансова реакція на виклики є критично необхідною для країни.Нагадаємо, раніше український парламент ухвалив стратегічні зміни до головного фінансового документа країни, спрямувавши колосальні додаткові кошти на потреби сектору безпеки. Окрім безпосереднього фінансування армії, значна частина грошей піде на захист міст від ворожих атак на енергетичну інфраструктуру..

Служба безпеки України кваліфікує удар Росії по будівлі Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива біля Чорнобильської атомної електростанції як воєнний злочин.Про це повідомила пресслужба СБУ. Як встановила слідчо-оперативна група, рашисти завдали цього удару безпілотним літальним апаратом типу "Герань-2" о 02:05 годині 7 червня. Окремі елементи дрона уже знайдені на місці ураження.. Внаслідок вибуху зазнали пошкодження будівлі приймання та перевантаження відпрацьованого ядерного палива і адміністративний корпус МАГАТЕ. Також встановлено, що удар не вплинув на виробничий процес сховища."Радіаційний фон знаходиться у нормі, загиблі та поранені відсутні. Слідчі Служби безпеки України за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури вживають комплексних заходів, щоб знайти і покарати причетних до цієї атаки", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 7 червня російські окупанти двічі атакували шахту ДТЕК у Дніпропетровській області. Постраждав працівник. До того ж 7 червня російські окупанти завдали ракетного удару по селищі Балабиному Запорізької області. Унаслідок обстрілу зафіксовано щонайменше троє загиблих..

Дії Російської Федерації та її військ ставлять під загрозу українські ядерні об’єкти. Такі провокації є систематичними та неприйнятними. Світ має сказати своє слово щодо агресивних дій Москви.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, коментуючи влучання російського безпілотника в одну з будівель Центрального сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Про це він написав на своїй сторінці в соціальній мережі X."Це вже не вперше російські війська ставлять під загрозу українські ядерні об’єкти. Ядерний шантаж з боку Росії та загрози ядерній безпеці мають системний, цілеспрямований і неприйнятний характер", — наголосив Андрій Сибіга.За його словами, такі дії "заслуговують на міжнародного засудження та посилення тиску на агресора".Раніше в "Енергоатомі" поінформували, що російський дрон влучив і спричинив пожежу в одній з будівель ЦСВЯП о 02:10 у неділю, 7 червня 2026 року.Унаслідок цього на майданчику ЦСВЯП частково зруйновано будівлю приймання контейнерів (відпрацьоване ядерне паливо в ній не зберігалося).Осередок займання площею 40 кввдратних метрів оперативно локалізовано та повністю ліквідовано. Постраждалих серед персоналу немає.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський назвав це "перевищенням захмарної російської нахабності". На його переконання, Росія свідомо вдарила саме по цьому об’єкту ядерної інфраструктури. Він зауважив, що станом на зараз немає перевищення норм радіаційного фону..

У неділю, 7 червня, російські окупанти знову завдали удару по особливій території навколо Чорнобильської атомної станції. "Шахед" уразив одну з будівель Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у дописі у своєму Telegram-каналі."Об’єкт надзвичайно критичної інфраструктури. І надзвичайно підлий російський удар. МЗС України, Міністерство енергетики та всі наші служби вже займаються тим, щоби кожен із партнерів знав, що відбулося", — зазначив він.На його переконання, Росія свідомо вдарила саме по цьому об’єкту ядерної інфраструктури. Станом на зараз немає перевищення норм радіаційного фону."Але однозначно є перевищення навіть вже давно захмарної російської нахабності. Українські рятувальники зупинили пожежу на цьому об’єкті після удару", — акцентував український президент.Він наголосив, що потрібні реальні нові кроки світу, щоби росіяни відчули, що така їхня терористична війна — удар по самій Росії.Президент України також констатував, що цієї ночі відбулися російські удари й по інших цивільних об’єктах у 13 наших областях. Загалом протягом тижня Росія випустила проти України 88 ракет, понад 3 250 ударних дронів і близько 1 800 КАБів."Треба збільшувати тиск на Росію. Дякую всім, хто допомагає!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що 24 травня під удар ворога потрапив Національний музей "Чорнобиль" у Києві. Унаслідок руйнування будівлі безповоротно втрачено близько 40% усіх музейних предметів, що перебували у складі чинної експозиції..

Країни-партнери допоможуть посилити ядерну безпеку України. Норвегія та Сполучені Штати Америки оголосили про нові фінансові пакети.Як повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко, за результатами міжнародних заходів, присвячених 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи, Україна отримує нові фінансові пакети від партнерів для зміцнення ядерної безпеки.Зокрема, уряд Норвегії оголосив про виділення 500 мільйонів норвезьких крон (приблизно 50 мільйонів доларів) на посилення ядерної безпеки України. Також Державний департамент США повідомив про намір надати 100 мільйонів доларів для підтримки безпеки Чорнобильської АЕС."Кошти будуть спрямовані на ліквідацію наслідків російських обстрілів нового безпечного конфайнменту у лютому 2025 року та зусилля із забезпечення подальшого безпечного ізолювання ядерних матеріалів на станції", — зазначила Свириденко.Україна висловлює вдячність міжнародним партнерам за послідовну та дієву підтримку у зміцненні енергетичної та ядерної безпеки держави.Нагадаємо, що Володимир Зеленський у 40 роковини трагедії на Чорнобильській АЕС закликав світ не допустити ядерного тероризму країни-агресорки Росії.Читайте також: 40 років після вибуху на ЧАЕС: трагедія, яка змінила світ і досі нагадує про себе.

У відновленні захисної споруди Чорнобильської атомної електростанції готові допомогти Сполучені Штати Америки. Вони нададуть 100 мільйонів доларів на ремонт конфайнмента, який постраждав унаслідок атаки російського безпілотника.Про це заявив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."США виділять 100 мільйонів доларів на ремонт конфайнмента Чорнобильської АЕС. Його пошкодив російський дрон", — написав він.Міністр уточнив, що під час Міжнародної Чорнобильської конференції провів розмови з партнерами про фінансові потреби на відновлення конфайнмента. На теперішній момент це близько 500 мільйонів євро."Вдячний Держдепу США, міністру енергетики Крісу Райту, американській делегації, що працювала в Києві з нами та всій адміністрації за вагомий внесок у посилення радіаційної безпеки в Європі", — підсумував Денис Шмигаль.Раніше стало відомо, що відновлення конфайнмента на Чорнобильській АЕС, пошкодженого російськими обстрілами, стало предметом переговорів президента України Володимира Зеленського та президентки Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо."У Чорнобилі зустрівся з президенткою Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо", — написав він у своєму Telegram-каналі.За словами українського президента, обговорили консолідацію міжнародної допомоги для відновлення конфайнмента над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.Нагадаємо, що Володимир Зеленський у 40 роковини трагедії на Чорнобильській АЕС закликав світ не допустити ядерного тероризму країни-агресорки Росії..

Відновлення конфайнменту на Чорнобильській атомній електростанції, пошкодженого російськими обстрілами, стало предметом переговорів президента України та президентки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Оділь Рено-Бассо.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."У Чорнобилі зустрівся з президенткою Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо", — написав він.За його словами, обговорили консолідацію міжнародної допомоги для відновлення конфайнменту над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС."Його пошкодив російський дрон у лютому 2025 року. Також варто спільними зусиллями подолати довгострокові наслідки Чорнобильської катастрофи", — констатував український президент.Він додав, що, крім того, окрему увагу приділили допомозі у відновленні обʼєктів української енергетичної інфраструктури та інвестиціям ЄБРР у ключові галузі нашої економіки."Дякую Європейському банку реконструкції та розвитку за відчутну підтримку стійкості України, а також особисто пані Рено-Бассо за цей візит та участь у Міжнародній Чорнобильській конференції з питань відновлення та ядерної безпеки", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні президент України у сорокові роковини трагедії на Чорнобильський атомній електростанції закликав світ не допустити ядерного тероризму країни-агресорки Росії..

Українська телеведуча Катерина Осадча поділилася дитячими спогадами про аварію на Чорнобильській атомній електростанції.У своєму дописі у Instagram вона розповіла, що на момент катастрофи їй було лише два роки."Цьому фото 40 років і я ще не знаю що Чорнобиль буде перша велика трагедія в Україні за мого життя. Мені 2 роки, — я радію пригоді не заплановано  поїхати далеко на потязі з мамою, а тим часом батьки не знаходять собі місця від уривків страшних новин про вибух на станції, радіацію і "нічого страшного ідіть на демонстрацію". Мій тато відправив нас з мамою до родичів в Купʼянськ і пішов на цю саму демонстрацію на честь першого травня, адже без варіантів, під страхом звільнення", — розповіла вона.За словами Осадчої, після аварії вона разом з мамою все літо провела у Куп'янську на Харківщині. Після того, "Купʼянськ назавжди в моєму серці, як моє найперше в житті місце прихистку"."А Чорнобильська трагедія страшне нагадування про ціну людських житів і байдужості режиму", — зазначила вона.    Посмотреть эту публикацию в Instagram           Публикация от Katya Osadcha (@kosadcha)Нагадаємо, у мережі показали перше в історії фото зруйнованого реактора ЧАЕС. Воно було зроблене через 14 годин після вибуху.Додамо, президент Володимир Зеленський у 40-і роковини трагедії на Чорнобильський атомній електростанції закликав світ не допустити ядерного тероризму країни-агресорки Росії.Читайте також: 40 років після вибуху на ЧАЕС: трагедія, яка змінила світ і досі нагадує про себе.

Президент Володимир Зеленський у 40-і роковини трагедії на Чорнобильський атомній електростанції закликав світ не допустити ядерного тероризму країни-агресорки Росії.Таку заяву він зробив у своєму дописі у Telegram. Він наголосив, що 40 років тому світ зіткнувся з однією з найбільших ядерних катастроф — вибухнув четвертий реактор Чорнобильської атомної електростанції. Назовні потрапила значна кількість радіоактивних речовин.За словами гаранта, сотні тисяч людей роками долають наслідки тієї трагедії. Щоб стримати радіацію, над зруйнованим реактором побудували саркофаг. А пізніше більш ніж 40 країн закрили його безпечним конфайнментом, щоб не допустити нових катастроф.Проте Росія знову ставить світ на межу техногенної аварії: російсько-іранські "шахеди" постійно пролітають над станцією, а один із них минулого року вдарив по конфайнменту."Світ не повинен допустити, щоб цей ядерний тероризм продовжувався, і найкращий спосіб — це змусити Росію припинити свої божевільні атаки. Пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя, ліквідовуючи наслідки цієї трагедії. Світла пам’ять усім жертвам Чорнобильської катастрофи", — заявив гарант.Нагадаємо, у мережі показали перше в історії фото зруйнованого реактора ЧАЕС. Воно було зроблене через 14 годин після вибуху.Зауважимо, ще в лютому 2024 року Кабінет міністрів України схвалив стратегію розвитку зони відчуження до 2032 року. Її основні положення представили членам комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.Читайте також: 40 років після вибуху на ЧАЕС: трагедія, яка змінила світ і досі нагадує про себе.

У неділю, 26 квітня, минає 40 років із дня трагедії на Чорнобильській атомній електростанції. Це була найбільша техногенна трагедія в історії людства.У соцмережі Instagram паблік kyiv.historyy оприлюднив перше в історії фото зруйнованого реактора ЧАЕС. Воно було зроблене через 14 годин після вибуху."Зернистість зображення — це не погана якість плівки. Це "шум" самої радіації, яка вбивала плівку прямо під час зйомки. Фотограф Ігор Костін пізніше згадував, що це був єдиний кадр з усієї плівки, який вдалося проявити — решта просто "згоріла" від випромінювання", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що під час польоту автор зображення отримав смертельну дозу радіації. Попри це він прожив довге життя і не захворів на променеву хворобу.Нагадаємо, що в лютому 2024 року Кабінет міністрів України схвалив стратегію розвитку зони відчуження до 2032 року. Її основні положення представили членам комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.Читайте також: 40 років після вибуху на ЧАЕС: трагедія, яка змінила світ і досі нагадує про себе.

26 квітня 1986 року світ зіткнувся з новою дійсністю, коли атомна енергія, що вважалася мирною, перетворилася на некеровану катастрофу. Вибух на Чорнобильській атомній електростанції — найбільша техногенна трагедія в історії людства.Минуло 40 років, і Чорнобиль не обмежився сторінками в підручниках. Його наслідки все ще відчуваються в природному середовищі, у житті людей, і у світовій політиці безпеки, особливо гостро зараз, коли війна знову піддає атомні об'єкти загрозі.TrueUA нагадує, що потрібно знати та пам'ятати про одну з ключових подій в історії України та всього світу.Ніч, що змінила світВсе починалося як звичайний технічний експеримент. У ніч на то 26 квітня на четвертому енергоблоці ЧАЕС планували перевірити, чи зможе турбіна виробляти електрику після зупинки реактора. Однак цей експеримент проводили з порушеннями: ігнорували інструкції, вимикали системи захисту, і все відбувалося під тиском керівництва.О 01:23 пролунали два вибухи, реактор був повністю зруйнований, а у повітря здійнявся стовп радіоактивних речовин. Це був початок катастрофи, масштаби якої тоді ніхто до кінця не усвідомлював.Причиною трагедії стали людські помилки у поєднанні з небезпечним дизайном реактора. Але ще більшою проблемою була система, яка не дозволяла відкрито обговорювати питання і критично оцінювати ситуацію.Перші години та дні після вибухуПоки світ нічого не підозрював, на місці аварії вже йшла боротьба за життя. Пожежники та працівники станції гасили вогонь, не розуміючи рівня радіації. Вони працювали фактично без захисту, тому першими постраждали.Радянська влада замість чесності обрала мовчання. Офіційне повідомлення з’явилося лише через два дні, воно було коротким і узагальненим.Евакуацію Прип’яті, міста-супутника станції, провели тільки 27 квітня. Люди ще впродовж доби жили звично: гуляли, ходили на роботу, діти гралися на вулицях.Розміри катастрофиМасштаб катастрофи на ЧАЕС одразу зрозуміти не вдалося. Радіоактивна хмара пронеслася над Україною, Білоруссю, більшою частиною Європи і навіть досягла інших континентів. Обсяг викинутої радіації був величезний — за різними підрахунками, у сотні разів більший, ніж після бомбардування Хіросіми. Забруднення охопило тисячі квадратних кілометрів.До ліквідації наслідків було залучено до 600 тисяч людей, яких називають ліквідаторами, але фіактично вони стали чимось на зразок "живого щита" між катастрофою та рештою світу.Точну кількість загиблих встановити досі неможливо. Окрім тих, хто помер у перші дні, тисячі людей роками боролися з наслідками опромінення: онкологічними хворобами, хронічними захворюваннями та психологічними травмами.Ліквідатори: ціна порятункуПісля вибуху ситуація могла стати ще гіршою. Була реальна можливість другого вибуху або ще більшого забруднення. Ліквідатори працювали в неймовірно складних умовах: високі дози радіації, мінімальний захист, постійна загроза смерті. Вони очищували дахи від радіоактивного графіту, зводили саркофаг і вивозили людей.Важко переоцінити їхній внесок. Саме завдяки їм катастрофу вдалося обмежити, але ціна цього — тисячі зруйнованих життів.Окремою трагедією стала поведінка радянської влади. Інформацію приховували, масштаби зменшували, а про небезпеку, звісно, заперечували. Наочним прикладом став першотравневий парад у Києві 1 травня 1986 року. Незважаючи на підвищений рівень радіації, на вулиці вивели десятки тисяч людей, включно з дітьми. Люди йшли з прапорами та гаслами, не знаючи, що перебувають під радіоактивною хмарою.Лікарям давали розпорядження не ставити діагноз "променева хвороба", а замінювати його вигаданими назвами. Навіть коли симптоми були очевидними. Це було не лише приховування, а свідома політика, яка ставила ідеологію вище за людське життя.. Яким Чорнобиль став після катастрофи?Після аварії навколо станції створили 30-кілометрову зону відчуження. Над зруйнованим реактором збудували саркофаг, щоб стримувати радіацію.У 2019 році його накрили новим безпечним конфайнментом — однією з найскладніших інженерних конструкцій у світі. Але навіть це тимчасове рішення. Деякі радіоактивні елементи залишатимуться небезпечними ще тисячі років. Після розпаду СРСР Україна отримала у спадок не лише територію, але й відповідальність за неї. Завдяки міжнародній підтримці вдалося реалізувати масштабні проекти з безпеки.Сьогодні Чорнобиль є не лише зоною ризику, а й місцем для наукових досліджень і навіть туристичним об'єктом. Але це ще й простір пам'яті про помилки, яких не можна повторювати.Нові загрози: ЧАЕС під час війниУ 2022 році Чорнобиль знову привернув увагу всього світу, але вже через війну. Російські війська окупували станцію та Зону відчуження, перетворивши їх на військову базу.Персонал працював фактично в полоні. Військові копали окопи в радіоактивному ґрунті, переносили заражені шари землі, вивозили обладнання. У 2025 році російський дрон пошкодив новий конфайнмент, і ця ситуація вкотре нагадала про нашу сьогоднішню реальність.Це унікальна ситуація, оскільки вперше війна ведеться в країні з розвиненою ядерною енергетикою. І це створює ризики не лише для України, а й для всього світу.Чому важливо пам'ятати про Чорнобиль сьогодні?Чорнобиль — це не лише про минуле, а й про відповідальність, прозорість та ціну помилок. Ця трагедія показала, що приховування інформації може призвести до смерті, технічний прогрес без контролю небезпечний, а ядерна безпека — це питання, яке стосується всього світу. І сьогодні, коли світ знову стикається з ядерними загрозами, ці уроки звучать особливо актуально.Щороку Україна вшановує пам'ять жертв Чорнобильської катастрофи та ліквідаторів. Але пам'ять містить у собі не лише письмові згадки та визнання, а й усвідомлення та відповідальність за те, щоб подібні трагедії ніколи не повторилися.Нагадаємо, що в лютому 2024 року Кабінет міністрів України схвалив стратегію розвитку зони відчуження до 2032 року. Її основні положення представили членам комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування..

Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу генерального прокурора скерувала до суду справу щодо незаконного використання земель у Чорнобильській зоні відчуження.За даними слідства, колишній селищний голова разом із землевпорядником і керівниками кількох підприємств організували схему, яка фактично відкрила бізнесу доступ до майже 1,9 тисячі гектарів у зоні безумовного відселення. Щоб обійти заборону на будь-яку господарську діяльність, вони укладали фіктивні попередні договори оренди. Надалі ці землі засівали, збирали врожай і реалізовували продукцію на ринку.Лише за один рік, за оцінками правоохоронців, державі було завдано понад 4,9 мільйона гривень збитків. Окремо слідство встановило, що один із директорів підприємств створив групу за участі інших керівників і депутата селищної ради. Вони виростили понад 360 тонн соняшнику на суму більш як 6,6 мільйона гривень, який вивезли за межі зони та продали."Дії службових осіб і керівників підприємств кваліфіковано за статтями КК України щодо самовільного зайняття земель, зловживання службовим становищем, порушення режиму радіаційної безпеки, заволодіння майном і легалізації незаконних доходів. Прокурори також заявили позов про стягнення 6,6 млн грн доходу, отриманого від незаконного використання радіоактивно забруднених земель", — додали у відомстві.. Території навколо Чорнобильської АЕС залишаються радіоактивно забрудненими, тому будь-яке використання таких земель для сільського господарства є забороненим і потенційно небезпечним.Нагадаємо, 13 квітня зʼясувалося, що в Чорнобильській зоні понад п'ять років незаконно вирощували врожай. Спеціалізована екологічна прокуратура вимагає повернути державі захоплені землі.Читайте також: У Greenpeace Україна заявили про ризик обвалу саркофага на Чорнобильській АЕС: фахівці відреагували.

У Greenpeace Україна попередили про ризик обвалу саркофага Чорнобильської атомної електростанції. Однак спеціалісти відповіли, що насправді несучі конструкції споруди не пошкоджені.Про загрозу на Чорнобильській АЕС написав у звіті старший ядерний фахівець Greenpeace Україна Шон Берні. Він наголосив, що без термінового ремонту саркофага є ризик його обвалу."Удар російського дрона в лютому 2025 року підвищив ризик обвалу саркофага ще до безпечного демонтажу. Наш меседж простий: цей злочин варто покарати, включно з максимальними санкціями проти "Росатома", — акцентував Берні.Водночас на Facebook-сторінці державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" зазначили, що після атаки новий безпечний конфайнмент (саркофаг) втратив свої властивості повної герметизації.При цьому, зауважили спеціалісти, захисна оболонка продовжує частково виконувати основну роль — екологічну ізоляцію зруйнованого внаслідок аварії четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС."Пошкодження несучих конструкцій локалізувальної споруди об'єкта "Укриття", нового безпечного конфайнмента внаслідок влучання ударного дрона 14 лютого 2025 року та наслідків гасіння пожежі не зафіксовано", — уточнили на підприємстві.Однак представники Чорнобильської АЕС додали, що за умови штатної роботи всіх систем і відсутності повторних атак або іншого фізичного впливу ризики неконтрольованого виходу радіоактивних речовин за межі саркофага наразі мінімальні.Раніше директор Чорнобильської АЕС Сергій Тараканов заявляв про те, що саркофаг над четвертим енергоблоком може обвалитися, якщо Росія завдасть повторного удару. При цьому не обов'язково, щоби в саркофаг відбулося пряме влучання. Ризики є, навіть якщо дрон або ракета влучать неподалік.Нагадаємо, вчора стало відомо, що в Чорнобильській зоні понад п'ять років незаконно вирощували врожай. Спеціалізована екологічна прокуратура вимагає повернути державі захоплені землі..