# Єврокомісія

У середу, 23 лютого, Європейська комісія ухвалила пропозицію про те, щоби Європейський Союз став членом-засновником Міжнародної комісії з розгляду претензій. Цей орган має забезпечити компенсацію жертвам агресивної війни Росії проти України.Про це повідомили на сайті Єврокомісії. Там зазначили, що пропозицію повинні ухвалити держави-члени в Раді ЄС, а Європейський парламент має її схвалити.Лише після таких процедур Євросоюз може стати одним із засновників Міжнародної комісії з розгляду претензій.Зазначається, що міжнародна комісія діятиме під егідою Ради Європи. Вона відповідатиме за розгляд, оцінку та визначення вимог щодо компенсації за втрати та шкоду, завдані Росією Україні та її народу. Вона також відповідатиме за визначення розміру компенсації, що належить до кожного випадку.Голова дипломатії ЄС Кая Каллас зазначила, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже п’ятий рік, ціна російської агресії лише зростає."Якщо ви розпочинаєте війну, то ви платите рахунки. Сотні мільярдів знадобляться для відбудови українських будинків та інфраструктури, а також для знешкодження вибухівки, розкиданої на території всієї країні. Кожен громадянин України вже може подати заяви про компенсацію за пошкодження, втрати чи травми завдяки комісії з питань претензій. А коли війна закінчиться, Росія має відшкодувати завдану нею шкоду", — наголосила вона.Комісар ЄС з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів заявив, що Євросоюз продовжить підтримувати Україну та забезпечувати справедливість для її народу."Міжнародна комісія з претензій задокументує справжню ціну російської агресії та забезпечить визначення справедливої компенсації", — зауважив він.У грудні 2025 року Європейський Союз підписав конвенцію про створення комісії з розгляду претензій разом із 35 країнами та зобов’язався виділити до одного мільйона євро на підтримку її створення в рамках Ради Європи.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи", що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

У вівторок, 24 лютого, Україну відвідали президенти Європейської комісії та Європейської ради — Урсула фон дер Ляєн і Антоніу Кошта. Під час розмов, серед іншого йшлося, й про дату вступу України до Європейського Союзу.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Вдячний за те, що ви приїхали в Україну в цей день, у четверту річницю початку повномасштабного вторгнення Росії. Європа була з нами протягом цих важких років, і наші люди довіряють Європі. Вони знають, що ми не самі. Багато в чому все це завдяки вашим особистим зусиллям, вашій роботі та дружбі — дякую", — наголосив він.Український президент також подякував усім європейським друзям і партнерам — усім у Європейському Союзі, хто стоїть на правильному боці історії та допомагає Україні."Дуже важливо, що ми розпочали роботу над деталями ключової геополітичної гарантії безпеки для України й для всієї Європи — чіткої дати вступу України до ЄС. 2027 рік є важливим і реалістичним, щоб Путін не міг десятиліттями блокувати наше членство", — підсумував Володимир Зеленський.Своєю чергою, Урсула фон дер Ляєн зауважила, що зараз Євросоюз не може назвати дату вступу України, але допомагатиме отримати це членство.Президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що європейське майбутнє пов’язано зі свободою України."Ця річниця не лише про пам’ять про минуле — це про формування майбутнього, а майбутнє пишеться у Києві, а не в Москві. Єдиний шлях до справедливого та тривалого миру — миру на основі поваги до суверенітету, територіальної цілісності да поваги до статутів ООН", — сказав Кошта на спільній з президентом України Володимиром Зеленським пресконференції в Києві.Кошта привітав усі зусилля, спрямовані на досягнення миру, зокрема зусилля партнерів зі США."Росія не може досягнути перемоги за столом переговорів тоді, коли вона втрачає багато на полі бою. Росія повинна прийти за стіл переговорів серйозно та прийняти, що вона не може перемогти в цій війні", — додав голова Європейської Ради.Він зазначив, що Росія, однак, інтенсифікує свої атаки про цивільній інфраструктурі серед складних зимових умов."Мій меседж залишається максимально чітким — Україна може розраховувати на Євросоюз. Майбутнє України в Європейському Союзі", — наголосив Кошта.Нагадаємо, вчора єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи" заявила, що вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

У вівторок, 24 лютого, у четверті роковини повномасштабного російського вторгнення в Україну, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прибула з офіційним візитом до Києва.Про це вона повідомила у соцмережі X. Посадовиця відзначила, що це вже її 10 візит до Києва за час великої війни."У Києві вдесяте з початку війни. Щоб підтвердити, що Європа непохитно підтримує Україну у фінансовому, військовому плані та протягом цієї суворої зими. Щоб підкреслити нашу незмінну відданість справедливій боротьбі України. І щоб надіслати чіткий сигнал як українському народу, так і агресору: ми не поступимося, доки не буде відновлено мир. Мир на умовах України", — заявила президентка Єврокомісії.Також до Києва прибув й президент Європейської Ради Антоніу Кошта."Чотири роки несправедливої війни агресії. Чотири роки непохитної української мужності. Чотири роки непохитної європейської підтримки. Одна спільна рішучість: забезпечити справедливий і тривалий мир в Україні", — заявив він своєму дописі у соцмережі X. Нагадаємо, 23 лютого Міністерство закордонних справ України офіційно підтвердило плани низки високопоставлених іноземних гостей відвідати столицю найближчим часом. Масштабна дипломатична присутність союзників покликана вчергове продемонструвати непохитну міжнародну підтримку українського народу в його боротьбі за суверенітет..

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан обіцяв під час засідання Європейської ради 19 грудня, що його країна схвалить надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Європейська комісія розраховує, що він виконає обіцянку.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на заяву головної речниці Єврокомісії Паули Піньо під час спілкування з журналістами.За її словами, Єврокомісія сподівається, що Угорщина схвалить кредит Євросоюзу для України на суму 90 мільярдів євро."Європейська Рада погодила надання Україні позики за єдиної умови, що три держави-члени не братимуть фінансової участі в програмі", — заявила Піньо.Вона зауважила, що "наразі цю умову виконано, тому очікується, що всі лідери дотримаються своїх зобов’язань"."Їх недотримання є або було б очевидним порушенням принципу лояльного співпраці", — наголосила Паула Піньо.Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповідав, що на засіданні Ради ЄС у закордонних справах 23 лютого закликав Угорщину припинити блокування кредиту на 90 мільярдів євро для Києва, а також розблокувати затвердження 20 пакета санкцій проти Росії.Водночас міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт заблокує ухвалення Євросоюзом 20 пакета санкцій проти Росії, оскільки Україна нібито навмисне не ремонтує нафтопровід "Дружба".Нагадаємо, тиждень тому стало відомо, що російські спецслужби активізують зусилля для збереження при владі чинного прем’єра Угорщини Віктора Орбана, вбачаючи в ньому ключову фігуру для просування інтересів Москви всередині Євросоюзу. На тлі зростання популярності угорської опозиції Кремль залучає розвідувальні ресурси, щоби завадити зміні режиму в країні та не допустити виходу Будапешта з-під впливу Росії..

Позиція Угорщини щодо російських спортивних посадовців може затримати ухвалення наступного 20 пакета антиросійських санкцій Європейського Союзу. При цьому перемовини з Будапештом іще тривають.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на власні поінформовані джерела.Зокрема, три дипломати повідомили виданню, що Європа наближається до фінішу в ухваленні 20 пакета санкцій проти Росії. Очікується, що остаточну угоду укладуть після ще двох зустрічей послів у форматі Coreper II.Водночас двоє інших дипломатів розповіли медійникам, що Угорщина наполягає на виключенні зі списку санкцій провідних російських спортивних посадовців. Це може призвести до затримки з ухваленням пакета санкцій.Головна дипломатка Євросоюзу Кая Каллас домагається, щоби новий пакет санкцій був готовий до четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого.Європейські дипломати повідомили медійникам, що посли, ймовірно, зустрінуться в середу, 18 лютого, та, можливо, в п'ятницю, 20 лютого.Крім того, Каллас намагається координувати свої дії з Великою Британією. Це допоможе надати обмеженням максимальний ефект, якого прагнуть у Євросоюзі.Як відомо, 6 лютого Єврокомісія підготувала 20 пакет санкцій проти Росії. За словами президентки Урсули фон дер Ляєн, санкційний список планують розширити ще на 43 судна так званого "тіньового флоту", що збільшить їхню загальну кількість до 640.Крім того, ЄС має намір ускладнити для Москви закупівлю нових танкерів для обходження обмежень, а також запровадити заборону на технічне обслуговування і надання низки послуг танкерам зі скрапленим газом і криголамам.Нагадаємо, що 13 лютого президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення РНБО щодо застосування санкцій проти 91 морського судна, що є частиною "тіньового флоту" країни-агресорки Росії..

Уряд Віктора Орбана може отримати нові кошти від Європейського Союзу. До того ж Брюссель відчутно пом’якшив загалом жорстку риторику на його адресу. Це відбувається перед важливими виборами в Угорщині.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times, журналісти якого послалися на людей, які добре обізнані зі ситуацією навколо угорських виборів.Річ у тому, що посадовці ЄС не хочуть, аби їх вважали такими, що втручаються у вибори або дають Віктору Орбану додаткові аргументи для його антибрюссельської кампанії.Опитування показали, що Орбан може програти вибори 12 квітня, оскільки опозиційна партія "Тиса" на чолі з Петером Мадяром випереджає "Фідес" Орбана приблизно на 10 пунктів.Також джерела медійників запевнили, що "Тиса" теж закликала інституції Євросоюзу проявити стриманість під час виборчої кампанії. У недільній промові Мадяр пообіцяв зміцнити позиції Угорщини в ЄС."Місце Угорщини — в Європі, не тільки тому, що ми потребуємо Європи, а й тому, що Європа потребує нас", — наголосив він.За словами співрозмовників журналістів, Єврокомісія вже розпочала обережніше висловлюватися у своїх публічних заявах щодо Угорщини та питань верховенства права.До того ж, попри останні застереження, уряду Віктора Орбана можуть виділити близько 2,4 мільярда євро нових коштів до виборів."За декілька місяців до таких історичних і вирішальних виборів, вони дійшли висновку, що найкраще нічого не робити. Європейська комісія страхує свої ризики, що є нормальним", — пояснив журналістам угорський посадовець. Він акцентував, що все, що зроблять інституції ЄС, Віктор Орбан може використати проти Брюсселя. І він готується до таких контратак.«Усе, що ми скажемо або не скажемо, він використає проти нас", — заявив неназваний представник Європейського парламенту в розмові з медійниками.Нагадаємо, декілька днів тому президент Володимир Зеленський заявив, що зараз саме Україна тримає європейський фронт. Тож завдяки нашій армії балтійські держави наразі є вільними, а прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може не думати про те, як нарощувати своє військо..

Європейська комісія готує енергетичний план дій для України. Вже прозвучав заклик до всіх країн передати додаткові системи протиповітряної оборони. План хочуть реалізувати до наступної зими.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос. За її словами, ефективний захист енергосистеми України неможливий без зміцнення повітряної оборони."Ми закликаємо держави-члени діяти без зволікань, зокрема, використовуючи національні запаси. Комісар Кубілюс працює з європейською оборонною промисловістю, щоб усунути виробничі "вузькі місця" та прискорити постачання", — наголосила вона.Кос зазначила, що є ідея створення енергетичного плану дій, який необхідно впровадити до наступної зими. Він передбачає одночасно захист енергетичної інфраструктури та проведення структурних реформ."Наша мета чітка — повна інтеграція України до європейського енергетичного ринку через поєднання ринків, підтримку в процесі приєднання та регуляторну сумісність", — пояснила вона.Кос поінформувала, що підтримка України продовжиться і 2026 року — передбачено початкове фінансування у 153 мільйони євро, з яких 145 мільйонів євро призначені для України.Загалом із 2022 року Європейський Союз уже надав понад три мільярди євро допомоги українській енергетиці. Окремо майже один мільярд євро мобілізовано на екстрені закупівлі газу.Зокрема, через механізм цивільного захисту ЄС Україні передали:понад 11 тисяч генераторів;більш ніж сім тисяч трансформаторів;шість автотрансформаторів;сотні одиниць іншого енергетичного обладнання.Крім того, ЄС збільшив потужності експорту електроенергії до України до 2,45 ГВт, що допомогло стабілізувати енергосистему після масованих атак.Нагадаємо, 6 лютого міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що Нідерланди нададуть Україні трансформатори різної потужності. Окрім того ця країна зробить внесок у розмірі 23 мільйони євро для підтримки енергетичного сектору..

У п’ятницю, 30 січня, Європейська комісія оголосила про розслідування щодо Словаччини. Це пов’язано з ліквідацією її бюро захисту інформаторів.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на відповідну заяву Єврокомісії.Медійники зауважили, що у своїй останній суперечці з Братиславою щодо верховенства права виконавчий орган ЄС розкритикував Роберта Фіцо за спробу замінити бюро новою інституцією, керівництво якої призначатиметься політично."Комісія вважає, що цей закон порушує правила Європейського Союзу", — йдеться в офіційній записці Єврокомісії.Крок Брюсселя зроблено на тлі сильного тиску з боку законодавців, які вимагають вжити заходів проти репресій Фіцо проти незалежних інституцій і підозр у шахрайстві з використанням сільськогосподарських фондів ЄС.Голова бюро захисту інформаторів Зузана Длугошова заявила, що неодноразово попереджала словацьких посадовців про те, що ці плани суперечать законодавству ЄС."Якби врахували думку експертів, Словаччина могла б уникнути процедури порушення справи від ЄС. Проте ми вважаємо, що сам цей процес може сприяти професійнішій і змістовнішій дискусії про те, як варто правильно організувати захист інформаторів у Словаччині", — зазначила вона.Брюссель дав Братиславі місяць на відповідь на свої запити, перш ніж вжити подальших заходів, які потенційно можуть містити скорочення виплат ЄС Словаччині після багатоетапного процесу.Аналітики видання констатували, що з моменту повернення до влади 2023 року на четвертий термін партія Фіцо вжила заходів для ліквідації антикорупційних інституцій, зокрема, скасувала Спеціальну прокуратуру, яка займалася гучними корупційними справами, та розформувала NAKA, елітний поліцейський підрозділ, завданням якого була боротьба з організованою злочинністю.Нагадаємо, що декілька днів тому прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив про намір оскаржити рішення ЄС щодо заборони імпорту газу з Росії. Братислава планує подати позов до Європейського суду ООН спільно з Будапештом після того, як обидві країни опинилися в меншості під час голосування 26 січня..

У Плані процвітання для України (Ukraine Prosperity Plan) немає "жодного посилання" на конкретну дату вступу України в Європейський Союз. Ці питання та відповідні документи варто розглядати окремо.Про це заявила головна речниця Європейської комісії Паула Піньйо під час спілкування з журналістами в понеділок, 26 січня."У цьому документі про процвітання немає жодного посилання на конкретну дату", — сказала вона, відповідаючи на запитання журналістів щодо цього.Кажучи про обговорення цього документу з країнами-членами, головна речниця вказала, що відповідним форумом для цього є Рада Європи."Ми близькі до угоди зі США та з Україною щодо того, що ми називаємо Єдиною рамковою програмою процвітання", — наголосила Піньйо, фактично підтвердивши попередні заяви президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн,За словами головної речниці Єврокомісії, на теперішній момент нової інформації з цього питання вона не має."Як тільки ми отримаємо інформацію про можливу наступну зустріч з цього питання, ми будемо тримати вас у курсі", — запевнила Паула Піньйо.Раніше видання Financial Times оприлюднило інсайдерську інформацію, що Брюссель готує пропозиції щодо зміни процедури розширення Євросоюзу, яка діє ще з часів холодної війни. Йдеться про заміну її суперечливою дворівневою моделлю, що могла би прискорити вступ України — зокрема, в разі потенційної мирної угоди, яка має покласти край російському вторгненню.Нагадаємо, журналісти The Telegraph також інформували, що Україна та США планували підписати стратегічний документ, що передбачає залучення 800 мільярдів доларів у межах Плану реконструкції та процвітання..

Франція підтримала позицію Європарламенту та просуває ідею щодо неможливості схвалення торгової угоди Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки в умовах погроз американського президента Дональда Трампа. Відповідну заяву міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро опублікував на своїй сторінці в соціальній мережі X.Він наголосив, що Франція не планує піддаватися на тарифний шантаж Дональда Трампа."Франція підтримує призупинення торгової угоди зі США, як хоче Європарламент. Якщо тиск підтвердиться, Європа зробить із цього всі належні висновки. Єврокомісія готується до цього та має дуже потужні інструменти", — наголосив очільник МЗС Франції. Як відомо, президент США Дональд Трамп пригрозив підвищеними тарифами низці країн Європи, які заступилися за Данію та Гренландію на тлі його претензій на острів.Окрім того, він пригрозив Франції гігантськими митами на шампанське в разі небажання увійти до створюваної ним Ради миру. Президент Франції Еммануель Макрон закликав ЄС готувати "торгову базуку" на випадок, якщо Трамп реалізує свої погрози.Раніше французький лідер констатував, що США поступово відвертаються від окремих союзників. До того ж зміни світового порядку мають загрозливий характер. Тому Європейський Союз має прагнути до більшої самостійності.До того ж Франція 6 лютого планує відкрити в Гренландії консульство. Це відбудеться на тлі спроб Дональда Трампа взяти під контроль США найбільший острів у світі.Нагадаємо, що Європейський Союз проведе черговий саміт на рівні лідерів. Він запланований на 22 січня та відбудеться у столиці Франції..

У середу, 14 січня, Європейська комісія погодила пакет законодавчих пропозицій, які дозволять надати Україні кредит на 90 мільярдів євро від Європейського Союзу. Головна мета — забезпечення її фінансових і військових потреб на 2026 і 2027 роки.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Вона презентувала плани Єврокомісії з надання Україні 90 мільярдів євро допомоги у наступні два роки."Ми всі прагнемо миру для України, а для цього Україна має перебувати в позиції сили. Саме тому восени ми дійшли згоди, що забезпечимо покриття фінансових потреб України — як військових, так і бюджетних. У грудні Єврорада погодилася підтримати Україну стабільним і передбачуваним фінансуванням. І сьогодні вранці ми ухвалили законодавчу пропозицію на виконання цієї домовленості. Надамо Україні позику в розмірі 90 мільярдів євро на 2026 і 2027 роки", — акцентувала фон дер Ляєн.Вона нагадала, що надання коштів здійснюватиметься "в межах посиленої співпраці, тобто за участі 24 із 27 держав-членів"."Ця пропозиція передбачає розподіл 90 мільярдів євро на дві частини. Одна третина, тобто 30 мільярдів євро, спрямують на бюджетну підтримку. Дві третини від 90 мільярдів євро — на військову підтримку, це 60 мільярдів євро", — пояснила президентка Єврокомісії.Законодавчий пакет, презентований 14 січня, складається з:нової пропозиції щодо створення позики на підтримку України в розмірі 90 мільярдів євро;нової пропозиції щодо внесення змін до регламенту про Ukraine Facility як одного з інструментів реалізації бюджетної допомоги Україні;нової пропозиції щодо внесення змін до регламенту про багаторічну фінансову рамку, щоби дозволити покриття позики Україні коштом "бюджетного запасу" ЄС.До того ж Урсула фон дер Ляєн зауважила, що ідея "репараційної позики" для України на базі заморожених активів Росії не знята з порядку денного ЄС. Євросоюз може використати знерухомлені російські активи на користь України в майбутньому."Для нас вкрай важливо надіслати суворе нагадування Росії: ми залишаємо за собою право використовувати іммобілізовані російські активи", — наголосила вона.Президентка Єврокомісії додала, що російські активи в ЄС "залишатимуться іммобілізованими до завершення війни та до виплати репарацій". "Ви також можете бачити це у тому факті, що Україна не зобов’язана повертати позику до моменту виплати репарацій. Отже, підсумовуючи: ми демонструємо нашу тривалу та непохитну підтримку України", — підсумувала Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, раніше очільниця Єврокомісії заявляла, що зустріч лідерів "Коаліції охочих" у Парижі стала "потужною демонстрацією єдності для України"..

Речниця Європейської комісії Паула Піньо підтвердила, що діалог між Брюсселем та Москвою є неминучим. Вона наголосила на необхідності проведення переговорів між Євросоюзом і Російською Федерацією.Відповідну заяву зробила головна речниця Європейської комісії Паула Піньо під час брифінгу в Брюсселі. Коментуючи заклик прем'єр-міністра Італії Джорджі Мелоні щодо потреби діалогу з Москвою, Піньо підтвердила, що такий крок є лише питанням часу. "Очевидно, що в якийсь момент нам доведеться вести переговори і з президентом Росії Володимиром Путіним", — сказала вона.Нагадаємо, нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що він не у захваті від російського диктатора Володимира Путіна. Американський президент, як і раніше, сподівається досягнути прогресу у врегулювання війни в Україні. Раніше американський президент заявив, що готовий взяти на себе зобов'язання щодо участі Сполучених Штатів Америки в майбутній обороні України. Політик вважає, що Росія не наважиться знову вдертися до України.Своєю чергою, видання Axios повідомляло, що Трамп може прийняти президента Володимира Зеленського для переговорів і підписання угоди про гарантії безпеки вже наступного тижня. Хоча офіційного рішення щодо цього ще немає.Додамо, 8 січня Володимир Зеленський повідомляв, що переговорна команда України повертається додому після важливих зустрічей зі союзниками. За словами гаранта, угода про гарантії безпеки з Америкою готова до підписання на найвищому рівні..

З 1 січня 2026 року Болгарія має стала 21 країною єврозони. Це відбулося через два роки після того, як євро з 2023 року запровадила Хорватія.Про це повідомила прес-служба Єврокомісії. Там наголосили, що минулого року Болгарія досягнула усіх необхідних критеріїв, серед яких – показники інфляції, дефіциту бюджету, запозичень, стабільність курсу обміну валют."Після запровадження євро Болгарія, окрім переходу на нову валюту, отримує місце у керівній раді Європейського центрального банку", — йдеться в повідомленні.З 1 січня 2026 року євро поступово замінить лев як валюту Болгарії. Лев обмінюватимуть за курсом 1,95583 лева за 1 євро. Обидві валюти будуть використовуватися паралельно протягом одного місяця."Під час оплати в левах решта видаватиметься в євро, що дозволить поступово вивести лев з обігу", — пояснили процедуру в Єврокомісії.Там зазначили, що комерційні банки заздалегідь отримали банкноти та монети євро від Болгарського національного банку. Також забезпечено євро готівкою магазини й інші підприємства.Банкноти та монети лева можна обміняти в національному банку, комерційних банках і будь-якому поштовому відділенні, розташованому в сільській місцевості, де немає комерційного банку. Обмін у національному банку є безкоштовним і необмеженим у часі.Обмін у банках і поштових відділеннях є безплатним протягом перших шести місяців. З 1 липня 2026 року банки та поштові відділення можуть стягувати плату за обмін."З 1 січня 96% банкоматів у Болгарії будуть видавати банкноти євро, а решта — якомога швидше (протягом двох тижнів)", — ідеться в повідомленні.Нагадаємо, що, за офіційними даними станом на вересень, Болгарія увійшла до десятки найбідніших країн Європейського Союзу. Невтішний рейтинг також очолили Італія та Хорватія..

У четвер, 25 грудня, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн привітала європейців та українців із Різдвом Христовим. У своєму святковому посланні вона наголосила на незмінній підтримці України та важливості людської солідарності у складні часи.Відповідний допис посадовиця оприлюднила у соцмережі X.Надія на мир та майбутнє в ЄСОсобливу увагу у своєму зверненні фон дер Ляєн приділила українському народові, який продовжує боротьбу за свою свободу. Вона висловила сподівання, що 2026 рік стане переломним у досягненні стабільності."Особливо ми думаємо про наших друзів в Україні. Ми сподіваємося, що наступний рік нарешті принесе справедливий і тривалий мир — і зрештою безпечне, квітуче майбутнє в нашому Союзі", — наголосила вона.Вдячність тим, хто допомагаєФон дер Ляєн зазначила, що Різдво — це рідкісна можливість зупинитися та переосмислити справжні цінності у сучасному бурхливому світі. Вона закликала згадати про тих, хто почувається самотнім або переживає біль втрати. Окремі слова вдячності Урсула фон дер Ляєн адресувала людям, які проводять свята на робочих місцях, рятуючи інших:медикам, які працюють у лікарнях;волонтерам у притулках та гуманітарних центрах;усім, хто дбає про ближніх у домівках."Ви втілюєте ті самі цінності, які символізує Різдво: солідарність та співчуття", — підсумувала президентка Єврокомісії.Як відомо, 18-19 грудня у Брюсселі відбувся саміт лідерів ЄС, на якому обговорюють фінансову підтримку Україні на 2026-2027 роки. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн наголошувала, що зустріч не завершиться, поки не знайдуть оптимальне рішення.Нагадаємо, 22 грудня Україна отримала черговий фінансовий транш від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Сума виплати склала 2,3 мільярда євро. .

Лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту".Про це йдеться у спільному листі європейських лідерів, його цитує "Суспільне". За словами європейських лідерів, «репараційний кредит» фінансуватиметься коштом залишків готівки заморожених активів Росії у ЄС.Політики наголосили, що з початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року Європа непохитно підтримує Україну."Ми робимо це, бо це морально правильно, а також тому, що імперіалістичні амбіції Росії загрожують європейській безпеці за межами України. Таким чином Україна також бореться за нашу свободу та наші цінності. Ми прагнемо знайти довгострокову надійну підтримку, яка зміцнить Україну", — йдеться у листі.Враховуючи поточний масштаб і терміновість бюджетних і військових потреб Києва, європейські лідери акцентували, що "рішуче підтримують пропозицію Єврокомісії щодо репараційної позики, яка фінансуватиметься коштом залишків готівки заморожених активів Росії у ЄС"."Окрім того, що це найбільш фінансово доцільне та політично реалістичне рішення, воно також відповідає фундаментальному принципу права України на компенсацію збитків, завданих агресією. Час має вирішальне значення", — також ідеться в заяві.Політики зауважили, що, досягнувши рішення щодо репараційної позики на засіданні Європейської ради у грудні, вони мають можливість поставити Україну в сильнішу позицію для самозахисту та кращу позицію для переговорів про справедливий і тривалий мир.У цьому контексті європейські лідери запевнили, що "готові конструктивно співпрацювати" Єврокомісією та Європейською радою "для досягнення цієї мети".Лист підписали: прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал, прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, прем'єр-міністр Ірландії Міхал Мартін, прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліня, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон і президент Литви Гітанас Науседа.Нагадаємо, декілька днів тому прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер повідомив, що його країна висунула Європейському Союзу низку вимог. Їх виконання є обов'язковою умовою для того, щоб Брюссель погодився надати Україні репараційний кредит, забезпечений замороженими активами Росії..