# ЗМІ

Telegram почав масово блокувати найбільші та найвідоміші російські пропагандистські новинні канали в Європі. Вони більше не доступні у низці європейських держав.Про це повідомляють росЗМІ.Зокрема пропагандистський Telegram-канал "РИА Новости" повідомив, що його почали блокувати у Європі. Кореспонденти агентства передають, що він уже недоступний у Польщі, Бельгії, Швейцарії, Греції, Чехії та Італії. "При спробі подивитись матеріали каналу з'являється напис про те, що він нібито порушував місцеве законодавство, жодних конкретних прикладів не наводиться", — пише "РИА Новости". Нагадаємо, що 20 вересня Національний координаційний центр кібербезпеки при РНБО України вирішив обмежити використання Telegram в органах державної влади, військових формуваннях і на об’єктах критичної інфраструктури.Також повідомлялось, що у Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій заборонили Telegram. Раніше до того кроку вдалися у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Після початку повномасштабної російсько-української війни 329 медіа змушені були припинити свою роботу. Зокрема, лише 52 з них вдалося відновити свою діяльність.  Як повідомляє Інститут масової інформації, закриття медіа найбільше повпливало на регіони, які розташовані близько до лінії бойових дій. Так, лідерами за кількістю закритих медіа є Запорізька область (50 медіа), Донецька (35), Херсонська (34), Миколаївська (30), Харківська (29), Луганська (26) та Одеська (24). "Загалом, як показало дослідження, російська війна спричинила закриття медіа у всіх регіонах, окрім двох -- Львівської та Івано-Франківської областей (однак ІМІ не відкидає, що й там є такі випадки, які поки що невидимі для дослідників", -- додали в Інституті масової інформації. Найчастішою причиною закриття медіа стали тимчасова окупація територій (117 випадків) та фінансові труднощі, спричинені війною (96 випадків). Наприклад, на Одещині 83% з тих медіа, що закрились, припинили роботу через труднощі, які були пов'язані з фінансуванням.  Інфографіка: Інституті масової інформації "На третьому місці серед причин закриття -- інтенсивні бойові дії, що унеможливили роботу журналістів. Через це закрилися 82 медіа", -- зауважили автори дослідження. Через інші причини, а саме переїзд журналістів, проблеми з розповсюдженням, неможливість працювати так, як до війни, припинили роботу 29 медіа. Водночас шість видавництв припинили працювати через мобілізацію їхніх головних редакторів або керівників. Йдеться про два медіа в Миколаївській та Чернівецькій областях та по одному в Кіровоградській та Черкаській. Інфографіка: Інститут масової інформації "Що стосується типів медіа, які закрились, то найбільших втрат зазнало телебачення. З початку вторгнення закрилося 105 телеканалів, що становить 32% всіх медіа, які припинили свою діяльність", -- наголошують автори дослідження. На другому місці за кількістю закритих медіаресурсів розташовані друковані видання. Так, від початку повномасштабної війни зникло 95 газет. Це 29% усіх медіа, що припинили свою діяльність. Вторгнення РФ також спричинило закриття 77 радіостанцій, що становить 23% всіх медіа, які закрились. Варто зауважити, що онлайн-медіа постраждали найменше: закрилося 52 сайти новин, що становить 16% усіх закритих медіа. "Регіони-лідери, де медіа вдалося відновити свою роботу, -- це Херсонська (14 медіа), Харківська (12) та Миколаївська області (сім). Відновлення роботи медіа відбулося переважно після деокупації захоплених РФ територій, куди повернулися журналісти", -- зауважили в Інституті масової інформації. Нагадаємо, у серпні платформа "Опендатабот" повідомляла, що за шість місяців 2024 року в Україні відкрили понад 18 тисяч нових компаній. Найчастіше в нашій державі створюють бізнес мешканці столиці.

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення закликає медіа коректно та професійно підходити до висвітлення чутливих тем, зокрема процесу мобілізації та діяльності Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Таку заяву оприлюднено на сайті Нацради. Наголошується, що ці теми зазнають особливих інформаційних атак з боку ворога. Відтак, у Нацраді зауважують, що важливо, аби медіа відрізняли правдиву інформацію від російських вкидів та подавали інформацію лише з офіційних та перевірених джерел, адже це є важливим аспектом захисту національної безпеки. Як зазначив регулятор, влада країни-агресорки заклала у держбюджеті на пропаганду 1,6 мільярда доларів. Водночас інформаційні зусилля ворога спрямовані саме на українську аудиторію. Насамперед, пропаганда РФ намагається: просувати через медіа дезінформацію, пов’язану із мобілізаційними процесами у нашій країні; маніпулювати громадською думкою, прагнучи дискредитувати українські державні інституції й армію; дезорієнтувати та залякати населення, розколоти суспільство через вигадані суперечки та вигадливі наративи дезінформації і, як наслідок, знизити міжнародну підтримку України. "Українські медіа -- єдині, хто може відігравати ключову роль в інформуванні суспільства щодо важливості процесу мобілізації, а також запобіганню спекуляції та фейків довкола неї", -- йдеться у повідомленні. Відтак, Нацрада закликає медіа: дотримуватись професійних стандартів, ретельно вивчати джерела, зокрема й при цитуванні іноземних ресурсів, достовірність і походження будь-якої інформації, особливо пов’язаної з мобілізаційними процесами та військовими діями; навіть у разі висвітлення якогось суперечливого випадку затримання людини представниками ТЦК варто максимально обережно використовувати цитати, бо емоційні висловлювання у таких випадках є природніми, але їх поява в медіа з поширенням перекручується та надає їм перебільшеного значення; розуміти, що більшість повідомлень про неприємні факти приходять з соцмереж, де важко перевірити й сам факт, і тим більш обставини події, особливо з урахуванням активності ворога -- тому фактчекінг є непорушною основою якісного інформування. "Ворог чітко знає -- чим менше українських бійців, тим ближче перемога Росії. Протистояти цьому можна лише поєднуючи зусилля народу, війська і медіа, а не протиставляючи їх одне одному", -- додав регулятор. Нагадаємо, у Національній раді з питань телебачення та радіомовлення вважають, що українські офіційні особи та офіційні державні організації повинні припинити вести офіційну комунікацію в Telegram.