Альона Боженко

Кібератаки, шахрайство, витоки даних і маніпуляції в Інтернеті давно перестали бути абстрактною загрозою. Сьогодні вони стосуються кожного — від пересічного користувача соцмереж до державних установ і об’єктів критичної інфраструктури. В умовах повномасштабної війни кіберпростір фактично став ще одним фронтом, де противник системно збирає дані, здійснює атаки й намагається впливати як на окремих осіб, так і на цілі організації.Про те, чому більшість кібератак починаються з побутових помилок, як шахраї користуються людською довірою, які загрози несе штучний інтелект і діпфейки, а також чому навіть "звичайні" пости в соцмережах можуть становити небезпеку, — ми поговорили з завідувачем кафедри кримінології та інформаційних технологій Національної академії внутрішніх справ, доктором філософії, доцентом й капітаном поліції Владиславом Школьніковим.Особиста кібербезпека: щоденні ризики— Більшість кіберзагроз починаються з побутових речей, які ми робимо щодня і часто не сприймаємо як небезпечні. Чому, на вашу думку, користувачі так часто недооцінюють ці ризики?— Дійсно, "успішні" шахрайства є такими для зловмисників, адже для нас це завжди шкода. Вони реалізуються саме через те, що звичайний користувач не до кінця розуміє базові правила поведінки в кіберпросторі, яких варто дотримуватися. Як мінімум, коли він отримує незрозумілі посилання або дзвінки, то має своєчасно ідентифікувати, що це фішинг або прояв соціальної інженерії.Простими словами, якщо пропозиція дуже заманлива й ситуація складається надто терміново, негайно, стресово, то першочергово треба замислитися, чи дійсно це так, а чи, можливо, це прояв соціальної інженерії або психологічного впливу на користувача. Тут є базове правило: треба бути уважним і, як кажуть, одразу близько до серця не сприймати, а зупинитися й холодним розумом перепровірити всі ці дані, які нам намагаються передати або в чомусь запевнити. Це перше, на що обов’язково варто звернути увагу. І в більшості випадків це рятує від подальших ризиків і наслідків.Фішинг — вид шахрайства, метою якого є виманювання в довірливих або неуважних користувачів мережі персональних даних клієнтів онлайнових аукціонів, сервісів із переказу або обміну валюти, інтернет-магазинів. — Наскільки сьогодні надійні паролі залишаються ефективним інструментом захисту і якими вони мають бути?— Використання надійних паролів — базові навички, такі собі "софт скіли", які потрібно мати. Важливо не боятися цих понять, а вивчати їх. Для прикладу, довжина надійного пароля має бути, як мінімум, 12 символів (якщо це дозволяє інтерфейс додатка чи соцмережі). Маємо розуміти, що чим більше символів у паролі, тим він безпечніший, адже час на його вгадування у зловмисника збільшується.Недостатньо просто цифр й літер — мають бути ще й спеціальні символи. У паролі не повинно бути очевидних комбінацій, які всім відомі: наприклад, "123456789" тощо, або слів, які з нами асоціюються. Важливо, щоб на кожен обліковий запис був свій унікальний пароль.VPN і захист з’єднання— Багато користувачів сприймають VPN виключно як інструмент для зміни локації або доступу до заблокованих сайтів. Для чого насправді він потрібен і чому його не варто сприймати лише як спосіб зміни розташування?— Якщо казати про віртуальні приватні мережі або VPN, то звичайні користувачі не завжди до кінця усвідомлюють їхній функціонал і значущість. Більшість дійсно асоціює VPN зі зміною локації, аби мати змогу потрапити на ресурси інтернет-майданчиків, які заборонені для відвідування на рівні оператора або провайдера зв’язку. Можливо, саме тому ми й почали використовувати VPN, але насправді це також про безпеку, зокрема тоді, коли підключаємося до публічних Wi-Fi-мереж.Тому, якщо є необхідність вийти в Інтернет у публічному місці, найкращий варіант — користуватися мобільним інтернетом або роздати його на інший пристрій. Але в наших реаліях, в умовах ракетних обстрілів, коли є необхідність спускатися в укриття і перебувати там, інколи єдина можливість — скористатися публічною Wi-Fi-мережею. Тоді ми можемо підключатися до таких публічних мереж, але обов’язково з використанням VPN.— А чи всі VPN однаково безпечні і як правильно обирати такі сервіси?— Потрібно розуміти, що VPN — це теж застосунок, який хтось розробляв, тому розробника потрібно перевіряти на предмет того, наскільки якісно він може надавати цей сервіс. Тут також потрібно з’ясувати, щоб він не мав жодного зв’язку з Росії, тобто не був розробником із території РФ або інших країн, які здійснюють ворожі дії стосовно України. Бажано, щоб розробниками були представники країн, які є нашими надійними партнерами або союзниками.Двофакторна аутентифікація та контроль доступу— Які найпоширеніші помилки роблять люди, намагаючись убезпечити свої акаунти?Якщо ми говоримо про облікові записи, їх потрібно захищати, і це починається зі створення надійного пароля, а також з увімкнення двоетапної перевірки або двофакторної аутентифікації. Коли ми стикаємося з цим механізмом додаткового захисту облікових записів, маємо чітко усвідомлювати, що під час налаштування двофакторної аутентифікації існують різні способи.Один із них — це код, який надсилається у вигляді SMS-повідомлення. Тобто звичайне SMS-повідомлення — код, який у текстовому вигляді передається по відкритих каналах зв’язку. Це вважається двофакторною аутентифікацією, але на сьогодні такий спосіб другого фактора не є надійним. Тому його краще не використовувати.— А який тоді варіант двофакторної аутентифікації сьогодні є найбільш надійним?— Краще використовувати спеціалізовані застосунки, які генерують одноразовий код, що виступає другим фактором і протягом 30 або 40 секунд доступний для введення.Водночас на цьому етапі потрібно усвідомлювати, що ми можемо втратити доступ до такого застосунку. Щоб мінімізувати цей ризик, варто пам’ятати: під час використання спеціалізованого застосунку, який генерує другий фактор, необхідно заздалегідь завантажити резервні ключі. Саме вони дозволять у разі втрати доступу до застосунку відновити доступ до акаунта.Другий фактор — це безпечно, і його потрібно використовувати обов’язково. Але може трапитися ситуація, коли користувач налаштував двофакторну аутентифікацію, а згодом завдав собі ще більшої шкоди — залишився без доступу до облікового запису через втрату застосунку, який генерує цей другий фактор.— Як правильно налаштувати двофакторну аутентифікацію, щоб не втратити доступ до акаунта?— Якщо простими словами, на мобільний пристрій інсталюється спеціалізований застосунок, який генерує одноразові коди, що діють протягом 30 секунд і виступають другим фактором. Але що відбудеться, якщо ми втратимо фізичний пристрій, на якому цей застосунок інстальований? У такому випадку нас врятують попередньо завантажені резервні ключі, які дозволять відновити доступ до акаунта.Якщо говорити про механізми технічного захисту облікових записів, варто згадати ще одну негативну тенденцію — діяльність так званих дроперів, тобто осіб, які надають свої технічні можливості третім особам. Зокрема, може виникати ситуація, коли людині пропонують передати свій обліковий запис у користування третій особі на два-три дні. В обмін обіцяють повернути доступ до акаунта і навіть запропонувати додаткову винагороду.Тут важливо усвідомлювати, що протягом цих двох-трьох днів третя особа може використати обліковий запис у будь-яких, зокрема й зловмисних, цілях. Саме тому від таких пропозицій "трошки підзаробити" потрібно категорично відмовлятися. Наразі спостерігається вкрай негативна тенденція поширення подібних схем, коли зловмиснику необхідно лише тимчасово отримати доступ до акаунта, аби використати його у своїх цілях.Те саме стосується і доступу до банківських карток. У жодному разі не можна передавати критично важливі дані. Зокрема, CVV-код на звороті банківської картки категорично заборонено повідомляти третім особам — навіть співробітники банку не мають права запитувати таку інформацію. Тому, якщо ви стикаєтеся з ситуаціями, коли у вас просять CVV-код, варто замислитися, чи не маєте справу зі зловмисником, і в такому випадку негайно припинити спілкування. Саме такі класичні помилки найчастіше й допускають звичайні громадяни.— Чому люди похилого віку найчастіше стають жертвами шахраїв і які сигнали мають їх насторожувати?— Якщо говорити про людей похилого віку, то у більшості випадків зловмисник діє успішно саме через довіру. Йдеться про громадян, які, можливо, перебувають у скрутному матеріальному становищі й можуть підпадати під психологічний вплив. Тому загальна рекомендація тут проста: на психологічному рівні потрібно бути уважними, пильними й завжди пам’ятати, що безоплатний сир буває лише в мишоловці. Часто це лише заманлива пропозиція, мета якої — шахрайським шляхом отримати гроші або персональні дані.Окрім вищезазначеного, треба звертати увагу на негайність, стресовість, терміновість. Якщо ж бачимо тривожні сигнали, варто зупинитися і замислитися, чи дійсно це правда, а не є проявом якихось шахрайських дій з боку зловмисника.Ризики у соціальних мережах— Наскільки реально, що дані, якими ми ділимося в соцмережах, збираються і можуть бути використані проти нас або проти держави? Чому навіть люди, які не пов’язані з оборонним сектором, можуть бути цікавими ворогу?— Ми, можливо, не до кінця усвідомлюємо ту роль, яку можемо відігравати, і чому можемо бути цікавими третім особам. Зрозуміло, що класичні схеми, пов’язані з отриманням грошей з боку зловмисника, були, є і будуть. Але в умовах повномасштабного вторгнення є й інші ситуації, коли може діяти окрема особа або група осіб, які просто збирають дані про кожного з нас, щоб планувати певні операції, зокрема ракетні обстріли.Тому що всі ми якщо безпосередньо не пов’язані із сектором оборони і безпеки, то маємо знайомих або родичів, які дотичні до оборонних заходів. І, відповідно, через нас потенційно можна дізнатися інформацію про них. Якщо її вже можна отримати, то далі — можливо, і про дислокацію певного підрозділу, який належить до Збройних сил України.А якщо ми працюємо в органах державної влади або в органах місцевого самоврядування, на нас покладається додаткова зона відповідальності. Бо, як правило, державний службовець має доступ до певних баз даних із персональними даними. І хоча як фізична особа він може не становити інтересу для зловмисника, цінними для нього є дані, доступ до яких можна отримати через цього державного службовця в межах організації.— А як зловмисники можуть потрапити в ІТ-інфраструктуру організації через одного працівника? І чому фішинг залишається однією з головних причин успішних кібератак?— Одна з найпоширеніших кібератак — це проникнення до службового пристрою звичайного користувача, який є працівником певного підрозділу або органу, а вже через нього — до ІТ-інфраструктури всієї організації. Зрозуміло, що в такому разі збитків може бути завдано значно більше, адже звичайний користувач, який не до кінця усвідомлює свою роль і місце в системі кібербезпеки установи, може стати тією проміжною ланкою, через яку зловмисник потрапляє в систему організації.Саме тому ми й бачимо в засобах масової інформації масштабні негативні наслідки кібератак — витоки даних та інші інциденти. І в більшості випадків, за статистикою, успішність такої атаки на первинному етапі пов’язана з тим, що звичайний працівник установи, який користується службовим пристроєм і корпоративною електронною поштою, не розпізнає фішинг — повідомлення, спрямоване на інфікування службового пристрою, а згодом і всієї ІТ-інфраструктури організації.У теорії кібербезпеки найслабшим елементом системи кібербезпеки є саме людина. Бо вона піддається психологічному впливу, і саме через неї найчастіше можна отримати доступ до систем.Штучний інтелект і нові загрози— Штучний інтелект стрімко входить у наше життя, але разом із можливостями з’являються і нові загрози. Які реальні кіберзагрози вже виникли через розвиток штучного інтелекту? І як технології діпфейку можуть використовуватися для шахрайства?— Ми вже зараз із засобів масової інформації можемо бачити повідомлення про те, що з використанням технологій діпфейку штучний інтелект дозволяє фактично підробляти обличчя кожного з нас. Якщо говорити про діпфейки, то, умовно, може сидіти одна людина, а на моніторі відображатися обличчя зовсім іншої особи.Діпфейк (від англ. deepfake, від поєднання термінів deep learning ("глибинне навчання") та fake ("підробка")) — методика синтезу зображення людини, яка базується на штучному інтелекті.Як створюється діпфейк? Зображення людини використовують для поєднання і накладення на інші зображення або відеоролики за допомогою штучного інтелекту.Діпфейк-відео найчастіше розміщують на сервісах YouTube, Vimeo, TikTok. Перше "вірусне" діпфейк-відео було з Бараком Обамою: https://youtu.be/cQ54GDm1eL0Вже є зафіксовані факти, пов’язані з використанням систем верифікації — це, зокрема, перевірка за фото. Тобто людина заходить у певний застосунок і, щоб його розблокувати, потрібно просканувати обличчя. Система порівнює обличчя людини в режимі реального часу з тими зразками фото, які були попередньо збережені в цьому застосунку. Сьогодні, з використанням штучного інтелекту, а саме технологій діпфейку, можна підробити обличчя людини та успішно пройти таку верифікацію.Вже були зафіксовані приклади, зокрема ті, які розслідувалися Національною поліцією, коли викривалися шахраї, які, використовуючи цю технологію, успішно отримували доступ до певних застосунків. Тому це виклик, який становить загрозу для кожного з нас. І щоб його мінімізувати, на рівні певних установ, як приватних, так і державних, впроваджуються додаткові механізми захисту від цих шахрайських проявів.— Що можуть зробити звичайні користувачі, щоб мінімізувати ризики від таких загроз?— Сказати точно, як повністю мінімізувати цей ризик для фізичних осіб, щоб у мережі Інтернет взагалі не залишалося жодних цифрових слідів у відкритому просторі, складно. Бо заборон цьому немає, але в контексті загроз, пов’язаних саме зі штучним інтелектом, передусім важливо обов’язково оновлювати програмне забезпечення. Тому що випуск оновлень — це не лише питання зміни функціоналу чи інтерфейсу, а й питання безпеки. Саме під час оновлень підвищується рівень захисту, зокрема фотоверифікації та відеоверифікації в конкретних застосунках.Тому ми маємо певною мірою покладатися на розробників і бути впевненими, що вони зможуть ефективно ідентифікувати шахрайські схеми, які з використанням штучного інтелекту здатні реалізовуватися в тих чи інших застосунках. І якщо розробник постійно вдосконалює свої системи захисту, нам залишається довіряти таким рішенням і обов’язково встановлювати оновлення.— Ви згадали про ризики публікування персональних даних в інтернеті. Які загрози виникають для українців під час використання ChatGPT та інших великих мовних моделей, коли їм передають особисту інформацію?— Перше, що маємо усвідомлювати, — це те, що ChatGPT та інші великі мовні моделі, є зручними і справді можуть допомагати в багатьох питаннях. Але водночас варто розуміти, що ці сервіси надаються конкретними компаніями, які використовують власні обчислювальні потужності та штучний інтелект для обробки наших запитів.Найімовірніше, усе листування і всі дані, які ми передаємо, зберігаються на серверах та інфраструктурі цих компаній. І якщо ми передаємо великі обсяги персональних даних, то в окремих випадках це може бути навіть заборонено — зокрема, коли йдеться про діяльність державного службовця. Тобто надавати персональні дані в межах виконання службових обов’язків категорично заборонено, адже вони зберігатимуться на сторонніх ресурсах.Якщо говорити про фізичних осіб, які не належать до державної служби, зрозуміло, що під час такого спілкування скласти психологічний портрет кожного з нас нескладно. Йдеться про наші психологічні особливості, певні тонкощі, нюанси тощо. І тут важливо чітко усвідомлювати: якщо ми розуміємо цей ризик і все одно передаємо ці дані, то кому саме ми їх передаємо.— Які додаткові ризики виникають при використанні штучного інтелекту, розробленого в інших країнах?— Якщо взяти таку велику мовну модель, як DeepSeek — розробка китайського стартапу, то вона на рівні з ChatGPT дає відповіді на запитання, що нас цікавлять. Тому зрозуміло: якщо ми передаємо свої дані саме в DeepSeek, то вони акумулюються й обробляються розробниками цієї країни, які можуть робити з них певні висновки щодо кожного з нас.Тому важливо на національному рівні усвідомлювати цей ризик і замислюватися, кому саме ми передаємо свої дані, наскільки можемо довіряти отримувачам цієї інформації, тобто розробникам, які потенційно мають до неї доступ, — і вже від цього відштовхуватися у своїх рішеннях.— Що можуть зробити користувачі, щоб мінімізувати ризики під час використання ChatGPT та подібних сервісів? Якою має бути політика щодо використання штучного інтелекту в органах державної влади?— Звичайно, повністю відмовитися від використання ChatGPT або інших великих мовних моделей буде складно. Єдине, що ми можемо зробити, — це обмежити обсяг інформації, яку передаємо, принаймні на рівні захисту персональних даних. Не вказувати реальні прізвища, імена, по батькові чи справжні номери телефонів, а за можливості шифрувати їх або навмисно змінювати окремі дані. Тобто хоча б на цьому рівні ми маємо передбачати такі механізми захисту.Якщо ж говорити саме про органи державної влади, то, на мою думку, тут має діяти пряма й категорична заборона на використання штучного інтелекту не в локальному середовищі, особливо під час виконання службових обов’язків.Як готуються кібератаки— У кіно хакери ламають систему за секунди. Насправді кіберзлочини інколи готуються місяцями або навіть роками. З чого зазвичай починається складна кібератака? І які фактори визначають тривалість підготовки кібератак?— Дійсно, окремі атаки можуть здійснюватися протягом тривалого проміжку часу, і ми маємо це усвідомлювати. Я вже згадував, що нам потрібно оцінювати себе не лише як фізичних осіб, а і як представників певних установ або організацій. Якщо в конкретній установі чи організації є критично важливі чутливі дані, зловмисник може намагатися отримати до них доступ саме через нас.Першим етапом зазвичай стають фішингові розсилки — найчастіше це електронні листи й повідомлення через месенджери. Останні мають шахрайський характер і спрямовані на отримання від нас персональних чи чутливих даних, або ж на інфікування службового пристрою. І тут важливо розуміти: якщо службовий пристрій інфікований, зловмисник може далі переходити до мережі та ІТ-інфраструктури організації, аби уже там завдати шкоди всій установі, наприклад, через масові витоки даних. І якщо зловмисники діють саме за таким сценарієм, то підготовка до атаки може тривати не один місяць — інколи й півроку. Йдеться не про одномоментну атаку, а про проходження низки етапів, які в підсумку здатні завдати масштабної шкоди цілим організаціям.— Чи можете навести приклад кібератаки, яка готувалася тривалий час?— Яскравим прикладом є вірус Petya. Якщо проаналізувати події, пов’язані з Petya, то, за різними оцінками, зловмисники діяли від шести місяців до року, щоб завдати масштабних негативних наслідків. Вони зачепили як приватний сектор, так і органи державної влади — не лише в Україні, а й в інших країнах світу.Petya — сімейство шкідливих програм, що вражає комп'ютери під управлінням сімейства ОС Microsoft Windows. Перші представники були виявлені 2016 року та були звичайними зразками здирницьких вірусів.27 червня 2017 року сталась масштабна атака останнім представником сімейства, який запозичив деякі модулі з попередніх зразків, але, можливо, був створений іншими розробниками та вже був вірусом-винищувачем даних, замаскованим під програму-вимагач.Кіберпростір і війна— Цифрові технології сьогодні стали повноцінною зброєю у війні. Кібератаки впливають на розвідку, управління, логістику та темп бойових дій. Як цифрові технології використовуються під час російсько-української війни й чи можна говорити про постійну кіберкампанію, а не окремі епізоди?— Частково я вже про це говорив: під час повномасштабного вторгнення кіберпростір став тим середовищем, у якому ворог активно діє. За стандартами НАТО кіберпростір сьогодні також вважається зоною ведення бойових дій, і ворог активно використовує цю сферу. Чому? Тому що в сучасному світі дані відіграють надзвичайно важливу роль, а їхня цінність є дуже високою.Фактично ворога цікавить велика кількість даних — як персонального характеру про кожного з нас, фізичних осіб, так і даних про юридичних осіб, цілі організації, незалежно від того, чи мають вони пряму або опосередковану причетність до сектору безпеки й оборони. Збираючи ці дані по крихтах, ворог може сформувати для себе загальну картину, яка потенційно допоможе йому в реалізації тих чи інших військових операцій.Тому діяльність у кіберпросторі сьогодні може мати не лише мотив отримання фінансової вигоди, а й мотив збору даних — як відкритого, так і закритого характеру.— Наскільки небезпечними у цьому контексті є дані, які люди та організації публікують у відкритому доступі?— Усі дані, які ми публікуємо про себе, можуть бути корисними для зловмисника, адже якщо вони перебувають у публічному просторі, то фактично не захищені. Якщо ми розміщуємо у відкритому доступі персональні або інші дані, які потенційно можуть бути цікавими ворогу, то йому, зрозуміло, нескладно їх зібрати, проаналізувати й зробити відповідні висновки.Саме тому сьогодні активно використовується такий напрям, як OSINT — розвідка з відкритих джерел інформації. Чому OSINT є настільки ефективним? Тому що ми, по суті, можемо публікувати про себе та інших велику кількість інформації у відкритому просторі. Зрозуміло, що повністю заборонити це складно, але ми маємо чітко усвідомлювати, що саме публікуємо і які ризики з цього можуть виникати.— Як ці дані можуть бути використані проти конкретної людини?— Ризики можуть бути різними, але якщо говорити в контексті кібератак або кіберпростору, то, як я вже згадував, ідеться про формування психологічного портрета. Зібравши достатню кількість даних про людину, можна скласти загальну картину, яка дозволяє зрозуміти, що її цікавить, які вона має хобі та вподобання. А далі, коли зловмисник це усвідомлює, він починає надсилати повідомлення, які є для нас релевантними й потенційно можуть нас зацікавити.Тобто, якщо ми ніколи не займалися футболом і отримаємо фішинговий лист, пов’язаний із футбольними змаганнями, ймовірно, не звернемо на нього уваги. Але якщо з відкритих джерел стає зрозуміло, що ми більше полюбляємо, наприклад, баскетбол, то зловмисник може використати саме цю тематику або пов’язані з нею події.І якщо якесь повідомлення надто емоційно нас зачіпає, варто зупинитися й замислитися, чи дійсно це правда. Можливо, йдеться лише про якісну маніпулятивну атаку, мета якої — спонукати нас до певних дій.— Яка кінцева мета таких кібератак у контексті війни? І як відрізняється підхід України та Росії до кібероперацій у цілях, методах і пріоритетах?— А яку відповідь від нас очікує зловмисник? Це або передача персональних даних, або ситуація, коли фішинг супроводжується прикріпленими файлами, що містять шкідливе програмне забезпечення. Мета в такому разі — спонукати нас завантажити цей файл і запустити його на своєму пристрої.Що стосується підходів, то вони у нас різняться, адже рівень технологій є різним. В Україні, на щастя, є сучасні технології — як власні розробки, так і рішення наших західних партнерів, які суттєво допомагають не лише протидіяти агресії РФ, а й у деяких випадках ефективно збирати інформацію про ворога. Тому в цьому аспекті ми справді відрізняємося і достатньо якісно реалізуємо цей напрям у межах наявної ситуації.Водночас, з огляду на політику РФ щодо України, противник у більшості випадків націлюється на об’єкти критичної інфраструктури. Зокрема на ті, збір даних про які може дозволити завдавати ракетних ударів і шкоди цивільному населенню. Саме тому об’єкти критичної інфраструктури на території України страждають не лише фізично, а й у кіберпросторі: проти них намагаються здійснювати атаки, збирати дані, а в окремих випадках — навіть зупиняти їхню роботу.З 2014 року наша держава реалізувала низку заходів, спрямованих на суттєве підвищення кіберстійкості об’єктів критичної інфраструктури. Адже саме з цього періоду кібератаки активно застосовувалися проти енергетичних комплексів та інших критичних об’єктів. У 2014-2015 роках були випадки, коли внаслідок таких атак населення залишалося без електропостачання протягом кількох годин. Нині подібних сценаріїв уже не відбувається, оскільки кібероборона значно посилилася, а негативний досвід був врахований.— Але як все-таки кібератаки можуть впливати на бойові дії і ситуацію на фронті? — Зрозуміло, що йдеться, зокрема, про логістичні постачання — отримання інформації про них. Безпосередньо на лінії бойового зіткнення використовуються свої технічні можливості та інструменти для перехоплення даних у радіусі 20-30 кілометрів. Я не є фахівцем у цих деталях, але такий інструментарій там застосовується.Але якщо потрібно перехоплювати дані, які фізично перебувають за 1000-2000 кілометрів, тобто в зовсім інших локаціях, то тут, зрозуміло, зона відповідальності вже лежить у площині кібероперацій. Йдеться про те, як потрапити в систему і як із цієї системи зібрати дані, які потенційно можуть допомогти планувати ті чи інші військові операції.Тому в більшості випадків, відповідаючи на ваше питання, йдеться саме про можливість визначення логістичних постачань, а вже з урахуванням зібраної інформації — планування подальших військових операцій.Технології у роботі правоохоронців— Цифрові загрози змінюють і підхід до роботи правоохоронних органів — від навчання до розслідувань. Майбутні правоохоронці повинні розуміти кіберзагрози, навіть якщо не планують займатися програмуванням. Як у Національній академії внутрішніх справ навчають курсантів кібербезпеці та роблять акцент на практичній підготовці?— У Національній академії внутрішніх справ акцент робиться на практичній підготовці майбутнього поліцейського — курсанта, який уже після випуску може використовувати конкретні інструменти та методики для розкриття і розслідування кримінальних правопорушень. Відповідно, ми впроваджуємо кейсові завдання та практичні симуляції із залученням чинних працівників профільних підрозділів.Можна сказати, що в нас напрацьовані практичні симуляції та завдання, які безпосередньо стосуються питань кібербезпеки, збору й аналізу даних. З урахуванням того, що специфіка цієї роботи передбачає виконання завдань за допомогою персонального комп’ютера, за підтримки керівництва академії розбудовано належну матеріально-технічну базу — зокрема, забезпечено обладнання у вигляді ноутбуків і персональних пристроїв.Крім того, ми постійно намагаємося отримувати відповідне програмне забезпечення, яке використовується в підрозділах поліції, зокрема у сфері кібербезпеки, кримінального аналізу та інших напрямків, що вимагають від працівників застосування сучасних інформаційних інструментів.У підсумку можна сказати, що поєднання теорії та практики дає максимальний результат у підготовці курсантів. Також варто окремо відзначити й подякувати керівництву академії за те, що створені всі необхідні умови для забезпечення такої підготовки на належному рівні.— Наскільки ефективні інтелектуальні камери з розпізнаванням облич у розкритті злочинів? Їх почали встановлювати ще до початку повномасштабного вторгнення. Можете навести приклади, коли вони реально допомогли правоохоронцям, зокрема для фіксації злочинів окупантів у захоплених містах?— Так, на території України розбудована система "Безпечне місто", а подекуди — і "Безпечне село", залежно від рівня та типу населеного пункту. Місцева громада може ухвалювати рішення про розбудову таких систем — камер відеоспостереження, які в режимі реального часу фіксують ті чи інші події, а також у ретроспективі дозволяють відтворювати події, зафіксовані тією чи іншою камерою.На початку повномасштабного вторгнення, коли активні бойові дії, зокрема, відбувалися в Київській області та інших регіонах України, такі камери відеоспостереження дуже часто фіксували воєнні злочини, скоєні ворогом або представниками Збройних сил РФ. Таких прикладів насправді є дуже багато.У Національній поліції профільним збором матеріалів за цим напрямком займається Головне слідче управління, а також інші підрозділи кримінальної поліції, які супроводжують ці категорії воєнних злочинів. Також відомі окремі приклади, пов’язані з функціонуванням системи "Безпечне місто" в Енергодарі (місто-супутник Запорізької АЕС у Запорізькій області, яке перебуває в окупації з 4 березня 2022 року, — ред.), коли під час заходу військових РФ за допомогою камер відеоспостереження фіксувалися випадки завдання шкоди певним об’єктам або приміщенням у цій локації. Після цього окупанти намагалися звинуватити українську сторону, проводячи дезінформаційні кампанії. Саме камери відеоспостереження дозволяли спростовувати ці дезінформаційні твердження з боку представників РФ і, відповідно, ставали доказом того, що вони не відповідали дійсності.— Мобільний зв’язок — одна з ключових частин безпеки, але доступність та анонімність SIM-карток створюють додаткові виклики. Чи впливає доступність і відносна анонімність SIM-карток на розкриття злочинів в Україні?— Звичайно, в Україні існує певна проблема. Вона пов’язана з тим, що SIM-картки можна придбати без надання документів, які посвідчують особу, зокрема паспорта. У країнах Європейського Союзу такої практики немає: перед придбанням SIM-картки там обов’язково потрібно надати документ, що засвідчує особу, — у більшості випадків це паспорт.Це проблема, яка вже тривалий час існує в Україні й потребує врегулювання на законодавчому рівні. Необхідно запроваджувати механізми, які б не створювали додаткових труднощів для правоохоронних органів у ситуаціях, коли номер телефону не прив’язаний до конкретної фізичної або юридичної особи. З погляду запобігання та розкриття злочинів це є серйозним викликом.Водночас варто говорити й про інший аспект. Якщо людина користується SIM-карткою, яка не прив’язана до паспортних даних, значно зростають ризики різноманітних шахрайських схем. Зокрема, йдеться про ситуації, коли номер може бути перехоплений третьою особою — зловмисником — і надалі використаний для отримання доступу до певних застосунків. У більшості випадків йдеться про онлайн-банкінг.Тому тут йдеться вже не просто про рекомендацію, а про пряму відповідальність кожного з нас — прив’язувати номери телефонів, які використовуються для фінансових операцій та онлайн-банкінгу, до паспортних даних. Якщо номер фактично виконує функцію фінансового ідентифікатора, його необхідно захистити у такий спосіб, щоби треті особи, зокрема зловмисники, не могли отримати до нього доступ, перехопити його чи використати для доступу до наших акаунтів.Погляд уперед— На вашу думку, які технології або тренди найбільше змінять кібербезпеку в Україні найближчими 5-10 роками?— Безперечно, йдеться насамперед про штучний інтелект. Ми вже торкалися цієї теми в ході розмови, адже штучний інтелект — це не лише інструмент, який допомагає нам, як добросовісним громадянам, у повсякденному житті та професійній діяльності, а й потужний ресурс, який активно використовують зловмисники. Це тренд, який уже сформувався, і з огляду на темпи розвитку технологій можна очікувати, що його застосування лише зростатиме — серед усіх верств населення, зокрема й у злочинних цілях.Окремо варто згадати й про квантові комп’ютери. У разі їх повноцінного запуску перед сферою кібербезпеки постане ціла низка нових викликів, насамперед пов’язаних із забезпеченням належного рівня шифрування даних. Уже сьогодні активно обговорюється питання, наскільки існуючі системи захисту зможуть залишатися ефективними в умовах появи таких обчислювальних потужностей і як змінюватимуться підходи до кіберзахисту загалом.Ще один постійний виклик — це підготовка кадрового резерву. Інформаційні технології сьогодні присутні практично в усіх сферах суспільного життя, а процеси цифровізації лише пришвидшуються. Водночас людям, які тривалий час працюють у своїй професії, часто стає складніше швидко адаптуватися до нових технологій, які необхідно не лише розуміти, а й активно застосовувати на практиці. Така ж ситуація спостерігається і в сфері кібербезпеки.З урахуванням усіх цих факторів потреба у кваліфікованих фахівцях, здатних на належному рівні забезпечувати захист інформаційних систем, лише зростатиме. Тому одним із ключових завдань на найближчі роки залишається формування кадрового потенціалу, який не просто усвідомлюватиме наявні та майбутні виклики, а й зможе ефективно їм протидіяти, забезпечуючи високий рівень кіберзахищеності організацій і держави загалом..

У суботу, 10 січня, у зв’язку з необхідністю стабілізації роботи енергосистеми столиці весь електротранспорт, що курсує на лівому березі Києва, тимчасово не працюватиме.Про це повідомила прес-служба "Київпастрансу". Зазначається, що на правому березі електротранспорт працює, але з відхиленням від графіків.Водночас на лівому березі рух електротранспорту буде продубльовано автобусними маршрутами. Після відновлення стабільної роботи енергосистеми столиці рух електротранспорту відновлюватиметься поступово.У компанії пояснили, що електроенергію, яка раніше використовувалася для живлення електротранспорту лівого берега, переспрямовано на забезпечення роботи критично важливих для життєзабезпечення міста обʼєктів інфраструктури."Просимо киян та гостей міста з розумінням поставитися до тимчасових змін та враховувати їх під час планування поїздок", — йдеться у повідомленні.Водночас, за даними Київської міської державної адміністрації, у зв’язку зі складною енергетичною ситуацією в місті, спричиненою ворожими російськими обстрілами, у Київському метрополітені вимушено зменшено кількість поїздів на лініях. Відтак, інтервали між потягами будуть більшими."Наразі час очікування поїзда на всіх трьох лініях становитиме 10–12 хвилин. Про  стабілізацію енергетичної ситуації та відновлення графікових інтервалів вихідного дня — 5-6 хвилин, пасажирів буде оперативно проінформовано", — додали у КМДА.Нагадаємо, 10 січня у Києві ввели аварійні відключення світла. Через це була зупинена робота систем водопостачання, теплопостачання, електротранспорту. Як повідомив очільник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко, сталася проблема на одній з ланок енергосистеми. У звʼязку з цим за командою НЕК "Укренерго" в Києві застосовані екстерні відключення електроенергії..

Голова Офісу президента Кирило Буданов анонсував кроки для боротьби із корупцією в Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та випадками самовільного залишення частини у Збройних силах України.Таку заяву він оприлюднив у своєму дописі у Telegram після наради за участю керівництва Генерального штабу ЗСУ, Сухопутних військ, Військової служби правопорядку та очільників правоохоронних органів.Очільник ОП відзначив, що корупція в системі ТЦК та СП, а також СЗЧ у військах — це проблеми, які впливають на обороноздатність нашої країни."Зловживання посадовими обов’язками та підрив військової дисципліни — неприпустимі. Вивчаємо проблематику цих питань та готуємо зрозумілі й ефективні рішення", — наголосив він.Які саме кроки для подолання цих проблем готуються, Буданов не уточнив.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Генеральний штаб Збройних сил України запровадив низку змін, спрямованих на спрощення процедур переміщення військовослужбовців між частинами. Головна причина — відхід від бюрократичних процедур..

Відома українська співачка Аліна Гросу оголосила про вагітність. Вона вперше стане мамою.Радісну новину артиста повідомила у своєму дописі у Instagram."Там де є любов — завжди є продовження. Ми живемо у важкі часи. Але так хочеться кожному побажати маленького щастя, яке зігрівало б серце у будь-який час або було під серцем. Життя одне і як би важко воно не давалося — живіть на повну (по можливості), кохайте на повну (попри все), відпускайте тих, хто не цінує і цінуйте тих, хто завжди поряд. І головне, цінуйте себе! Люблю вас безмежно і дякую, що ви в мене є. Я сама в шоці й досі не віриться, що скоро у нас зʼявиться маленьке персональне щастячко", — зазначила Гросу.До того ж Гросу у своєму дописі презентувала кліп "Жити на повну", в якому знявся її чоловік. Особу свого обранця співачка не розкриває, але подейкують, що ним є російський актор Роман Полянський, з яким вона почала зустрічатися ще до повномасштабної війни в Україні.    Посмотреть эту публикацию в Instagram           Публикация от Алина Гросу (@alina_grosu) Аліна Гросу — українська співачка та актриса, народилася 8 червня 1995 року в Чернівцях, розпочала кар'єру з дитинства, здобула освіту в галузі музики та акторства в Україні та Росії. З листопада 2018 року співачка виступає під новим сценічним псевдонімом GROSU.Гросу перебувала з російським бізнесменом Олександром Комковим, з яким розлучилася у 2019 році. Вже у 2024 році Гросу повідомила про другий шлюб. Однак особу свого чоловіка так і не розкрила. У коментарі журналістам зірка пояснювала, що не розкриває особистість коханого, адже не хоче виправдовуватися перед публікою за кожні свої стосунки.Нагадаємо, відома українська співачка та переможниця пісенного конкурсу "Євробачення-2004" Руслана Лижичко поділилася милим сімейним контентом. Вперше за довгий час зірка показала свою маму..

У п'ятницю, 9 січня, на Київщині стався вибух у будинку. Постраждали діти.Про це повідомило Головне управління ДСНС України у Київській області. Зазначається, що інцидент трапився у селі Погреби Васильківської територіальної громади.Зокрема, було встановлено, що у будинку вибухнув газовий котел. Через це спалахнула пожежа на площі 150 квадратних метрів.Внаслідок вибуху постраждали двоє дітей 2017 та 2022 років народження, яких батько самостійно доправив до лікарні."До гасіння пожежі залучалося 13 чоловік особового складу та чотири одиниці техніки ДСНС", —  йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 9 січня у Залізничному районі Львова стався надзвичайний випадок. На вулиці Івана Сірка, що в мікрорайоні Левандівка, пролунав звук, схожий на вибух. 31 грудня минулого року на Черкащині стався вибух у житловому будинку. Постраждали двоє людей.До того ж у місті Кілія Ізмаїльського району 7 грудня 2025 року стався вибух газоповітряної суміші у житловому будинку, внаслідок чого постраждали двоє людей..

На Дніпропетровщині правоохоронці викрили групу зловмисників, які втягували людей у трудове рабство. Справу скеровано до суду.Про це повідомила поліція Дніпропетровської області. За даними слідства, фігуранти підшуковували й вербували соціально незахищених мешканців Дніпропетровщини та перевозили їх до Одеської області, обіцяючи безкоштовне житло, харчування і працевлаштування.Натомість зловмисники відбирали у громадян документи, засоби зв’язку і змушували безоплатно виконувати тяжкі роботи. Злочинців було викрито у липні 2025 року.В межах досудового розслідування правоохоронці провели обшуки за місцем проживання фігурантів, у транспортних засобах, а також у місцях можливого утримання та експлуатації людей в Одеській і Дніпропетровській областях."Учасникам групи повідомили про підозру  за ч. 2 ст.149 (торгівля людьми) Кримінального кодексу України та обрано запобіжні заходи. Наразі за процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури обвинувальний акт скерований до суду", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, у Київській області викрили групу осіб на чолі з громадянином Китаю. Підозрювані вербували та експлуатували громадян Узбекистану з метою їхньої подальшої трудової експлуатації.Також раніше в Україні викрили злочинне угрупування, яке вербувало жінок задля сексуальної експлуатації. Відомо, що 11 учасникам злочинної організації повідомлено про підозру у сутенерстві та торгівлі людьми..

У понеділок, 12 січня, Рада Безпеки Організації Об'єднаних Націй проведе екстрене засідання. Причина — удар російською балістичною ракетою середньої дальності "Орєшнік" по Львову.Про це повідомляє BFM TV."Кілька держав-членів, зокрема Франція, підтримали прохання України скликати Раду Безпеки ООН у понеділок, 12 січня, після російського удару з використанням гіперзвукової ракети "Орєшнік", — йдеться у повідомленні.Жодних інших деталей щодо засідання у видання не розкрили. Водночас зазначається, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що Київ ініціює термінові консультації не лише в Раді Безпеки ООН, а й у форматах Україна–НАТО, ЄС, Ради Європи та ОБСЄ.Нагадаємо, ввечері 8 січня у Львові та Львівській області пролунала серія потужних вибухів. Відлуння чули й мешканці сусідніх регіонів — Рівненщини та Тернопільщини. На той час по всій країні було оголошено загрозу застосування дальнього балістичного озброєння. Начальник обласної військової адміністрації Максим Козицький поінформував, що на Львівщині атаки зазнав обʼєкт критичної інфраструктури.Згодом Служба безпеки України виявила на Львівщині уламки російської балістичної ракети середньої дальності "Орєшнік", якою ворог вдарив по регіону вночі 9 січня.На думку аналітиків американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War) Росія, ймовірно, завдала ракетного удару по найзахіднішій частині України з використанням ракети "Орєшнік", намагаючись стримати Європу та Сполучені Штати від надання Україні довгострокових гарантій безпеки..

Велика Британія може витратити близько 200 мільйонів фунтів стерлінгів на підготовку своїх військ до розгортання в Україні.Про це повідомляє The Independent з посиланням на заяву міністра оборони Джона Гілі. У виданні відзначають, що очільник оборонного відомства Британії оголосив про фінансування після одноденного візиту до Києва, де він обговорив із президентом Володимиром Зеленським плани створення багатонаціональних сил Multinational Force Ukraine.Зокрема, 200 мільйонів фунтів стерлінгів планують спрямувати на:модернізацію транспортних засобів та систем зв'язку;захист від безпілотників та інше обладнання, щоб забезпечити готовність військ до розгортання."Ми збільшуємо інвестиції в нашу підготовку після заяви прем’єр-міністра цього тижня, забезпечуючи готовність збройних сил Великої Британії до розгортання та керівництва Багатонаціональними силами в Україні, оскільки безпечна Україна означає безпечну Велику Британію", — наголосив Гілі.За даними журналістів, загальна чисельність багатонаціональних сил Multinational Force Ukraine може становити лише 15 тисяч військових, причому половину з них надасть Велика Британія.Нагадаємо, 6 січня президент Володимир Зеленський, лідер Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали декларацію про наміри щодо майбутнього розгортання іноземних військ в Україні. Проте першою лінією стримування можливої ​​російської агресії будуть ЗСУ.Видання Le Monde заявило, що президент Франції планує розмістити в Україні шість тисяч військових після укладення мирної угоди. Таку позицію він озвучив французькому парламенту..

У суботу, 10 січня, у Києві ввели аварійні відключення світла. Через це зупинена робота систем водопостачання, теплопостачання, електротранспорту.Про це повідомила Київська міська державна адміністрація."За командою НЕК "Укренерго" в місті введено аварійне відключення електроенергії. Зупинено роботу систем водопостачання, теплопостачання, електротранспорту. Наразі енергетики проводять відновлювальні роботи", — йдеться в повідомленні.Зазначається, що через нестабільну ситуацію в енергосистемі тимчасово зупинився електротранспорт на лівому та правому берегах столиці. Відтак, КП "Київпастранс" запускає дублюючі автобусні маршрути.Зокрема, для дублювання Борщагівського швидкісного трамвая організовано автобусний маршрут № 3-Т "вул.Старовокзальна — Кільцева дорога"."Метрополітен наразі працює без змін", — додали у КМДА.Оновлено 12:50Як повідомив очільник Київської міської військової адміністрації, сталася проблема на одній з ланок енергосистеми. У звʼязку з цим за командою НЕК "Укренерго" в Києві застосовані екстерні відключення електроенергії."Зараз фахівці вже вирішили проблему. Тому, загальне живлення відновлюється. Це дасть змогу зняти екстрені відключення і повернутися до відключень за графіками. Проте там, де йде робота над ліквідацією наслідків ворожих атак — обмеження все ще залишаться", — наголосив він.Водночас в "Укренерго" заявили, що енергетикам вдалося оперативно усунути причину вимушеного запровадження аварійних відключень у кількох областях. Так, у Київ, Київська, Житомирська і Полтавська області поступово повертаються до погодинних знеструмлень за графіками."На Лівобережжі Київщини та в окремих районах Києва аварійні відключення продовжать застосовуватись. Причина вимушених відключень — наслідки попередніх масованих ракетно-дронових атак на енергооб’єкти", — додали у компанії.Чи посилять графіки відключень світла під час сильних морозівЗа словами очільника правління НЕК "Укренерго" Віталія Зайченка, у разі зниження температури повітря на кілька днів до рівня близько -20°C можуть знадобитися додаткові заходи для стабілізації енергосистеми."Зниження температури завжди призводить до збільшення споживання електроенергії, це закономірно. Але не морози, а російські обстріли для нас зараз є основною проблемою", — наголосив він.За словами посадовця, погодні умови є прогнозованими. Проте навіть за нинішніх складних умов енергосистема може бути підготовлена до роботи в період сильних холодів. Він запевнив, що станом на початок жовтня енергосистема України була повністю готова до проходження зимового періоду.Втім, серія масованих ракетно-дронових атак з боку Росії протягом минулого року суттєво ускладнила ситуацію. Саме наслідки цих обстрілів, за словами голови "Укренерго", стали причиною запровадження вимушених обмежень електропостачання.Нагадаємо, раніше тимчасовий виконувач обов'язків очільника Держенергонагляду Анатолій Замулко інформував, що, попри високий рівень генерації електроенергії, в Україні все ж діють графіки відключення світла. Обмеження споживання електрики пов'язані з неможливістю її передавання через пошкодження мереж російськими атаками..

Торік "Укрзалізниця" перевезла 28 мільйонів людей. Це на 200 тисяч людей більше, ніж роком раніше.Про це повідомила прес-служба компанії."І це попри те, що ворог постійно намагався пошкодити ключові колії та системно нищив залізничну енергетичну інфраструктуру. Залізничники були готові до викликів, оперативно відновлювали пошкодження та безперервно підтримували рух поїздів", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що з прифронтових регіонів Сходу та Півдня до українських гір протягом року подорожували понад 300 тисяч людей. До того ж серед тих, хто скористався поїздами, було 1,9 мільйона дітей. Ба більше, дитячі вагони впродовж року майже завжди курсували із заповненістю 100%. Крім того, за рік залізницею проїхали 240 тисяч домашніх тварин.Найпопулярнішими залишалися маршрути Київ — Львів, а також поїзди зі столиці до прифронтових Харкова та Дніпра і у зворотному напрямку. При цьому рекордне зростання — у понад 100 разів за кількістю пасажирів за рік — показали напрямки Кременчук-Мукачево, Київ-Основа (Харківщина) та Ірпінь-Львів.Натомість найбільший попит мали такі поїзди:№ 128 Запоріжжя — Львів;№ 724/725 Київ — Харків;№ 722/723 Київ — Харків."Серед міжнародних маршрутів стабільними фаворитами залишалися поїзди № 705/706 та № 715/716 Київ — Перемишль. Активним був і дипломатичний напрямок: у 2025 році для офіційних делегацій організували рекордні 2200 рейсів", — додали в "УЗ".Нагадаємо, 8 січня через несприятливі погодні умови в Київській області було сповільнено рух низки потягів. Найвідчутніша затримка була в міжнародного рейсу №10/9 Будапешт — Київ.Також 7 січня в Дніпропетровській і Запорізькій областях фіксували перебої щодо руху приміських і пасажирських поїздів. Це було пов’язано з проблемами з електропостачанням. Залізничники вимушено змінювали формат роботи..

У суботу, 10 січня, у Дніпрі через російські обстріли десятки тисяч людей залишилися без електропостачання. Тривають ремонті роботи.Про це повідомив міський голова Дніпра Борис Філатов. За його словами, через нічний російський удар понад 50 тисяч людей залишилися без світла."Міські служби разом з енергетиками роблять все можливе, аби скоріше повернути електрику в будинки", — відзначив посадовець.За його словами, у місті пошкоджено дев'ять багатоповерхівок. Там вибито близько 400 вікон. Понівечено також гаражі та автівки. Комунальні служби від ночі працюють на місцях ударів."Розгорнуто й штаб районної адміністрації. Тут надають консультації людям щодо оформлення заявок на державне "єВідновлення". Дніпро протистоїть цій біді разом. Дякую нашим рятувальникам, енергетикам, лікарям, благодійникам, обласній військовій адміністрації, поліції. Усім, хто поруч та допомагає", — додав мер.. Нагадаємо, уночі 9 січня російські окупанти масовано атакували Київ. Мер Віталій Кличко проінформував, що внаслідок атаки у місті загинули четверо людей. Серед них — медик.Також ввечері 8 січня у Львові та Львівській області пролунала серія потужних вибухів. Відлуння чули й мешканці сусідніх регіонів — Рівненщини та Тернопільщини. На той час по всій країні було оголошено загрозу застосування дальнього балістичного озброєння. Начальник обласної військової адміністрації Максим Козицький поінформував, що атаки зазнав обʼєкт критичної інфраструктури..

Президент Франції Еммануель Макрон планує розмістити в Україні 6 тисяч військових після укладення мирної угоди. Таку позицію він озвучив французькому парламенту.Про це повідомляє Le Monde. За даними журналістів, 8 січня в Єлисейському палаці відбулася закрита зустріч, в якій брали участь міністри, військове керівництво країни, голови палат парламенту, лідери фракцій і партій.На цій зустрічі Макрон представив конфіденційні деталі французького внеску у майбутні гарантії безпеки для України. Зокрема, розміщення військ Франції на території України. Так, Макрон вважає, що військові мають бути розміщені "далеко від фронту" і займатимуться супроводом і навчанням українських підрозділів.Своєю чергою начальник Генштабу Франції Фаб'єн Мандон також відзначив, що іноземні війська в Україні діятимуть не як сили стримування або стабілізації, а як "сили підтримки української армії"."Водночас частина опозиції, включаючи ту ж таки ліву "Нескорену Францію", комуністів і праве "Національне об'єднання", наполягає, що можливе розгортання військ має відбуватися тільки за наявності мандата ООН (вето на який накладе Росія). Міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню заявив, що протягом двох-трьох тижнів у парламенті Франції відбудуться окремі дебати з цього питання", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 6 січня президент Володимир Зеленський, лідер Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали декларацію про наміри щодо майбутнього розгортання іноземних військ в Україні. Проте першою лінією стримування можливої ​​російської агресії будуть ЗСУ..

У суботу, 10 січня, низка поїздів курсує із затримками. Наразі відстають від графіка понад 10 рейсів.Про це повідомила прес-служба "Укрзалізниці"."Поступово зменшуємо час затримки низки поїздів, спричинену аномальними погодними умовами. Оборотні рейси відправлятимуться з їхнього початкового пункту з орієнтовними відхиленнями від графіку — вони менші, за ті, що були попередньої доби", — йдеться у повідомленні.За даними компанії, наразі із затримками курсують такі поїзди:№ 219 Дніпро — Київ +3 години;№ 109/110 Івано-Франківськ — Херсон +2 години;№ 144 Рахів — Суми +1 година;№ 47/48 Чоп — Барвінкове +1 година;№ 706 Пшемисль — Київ +1 година;№ 59/60 Чоп — Київ +1:30;№ 58/57 Ясіня — Київ +1 година;№ 6/5 Ясіня — Запоріжжя +1:30;№ 129/130-131/132 Ужгород — Полтава, Кременчук +1 година;№ 33/34 Івано-Франківськ — Кривий Ріг +1:30;№ 107/108 Солотвино — Київ +1 година;№ 177/178 Івано-Франківськ — Київ +2 години;№ 771 Київ — Хмельницький +1:30;№ 88/87 Запоріжжя — Ковель +1 година."Час запізнень орієнтовний та може змінюватися. Просимо пасажирів уважно слухати оголошення на вокзалах та слідкувати за сповіщеннями в застосунку "Укрзалізниці". Традиційно — довеземо всіх", — додали у компанії.Нагадаємо, 8 січня через несприятливі погодні умови в Київській області було сповільнено рух низки потягів. Найвідчутніша затримка була в міжнародного рейсу №10/9 Будапешт — Київ.Також 7 січня в Дніпропетровській і Запорізькій областях фіксували перебої щодо руху приміських і пасажирських поїздів. Це було пов’язано з проблемами з електропостачанням. Залізничники вимушено змінювали формат роботи..

У Австралії вирують масштабні лісові пожежі. Оголошено стан стихійного лиха.Про це повідомляє Bloomberg. За даними агентства, вогонь охопив австралійський штат Вікторія.Попередньо, внаслідок пожеж без електроенергії залишилися близько 38 тисяч домівок та підприємств. До того ж знищено понад 130 споруд і випалено понад 300 тисяч гектарів чагарників.Наразі у штаті діє стан стихійного лиха, який надає уряду широкі повноваження реквізувати приватне майно для реагування, обмежувати пересування та запроваджувати обов'язкову евакуацію для захисту життя."Пожежі є широкомасштабними, швидко поширюються та руйнівними. Цей крок спрямований на одне: захист життів вікторіанців", — наголосив прем'єр-міністр штату Вікторія Джасінт Алла.Надзвичайний режим запроваджено у 18 муніципалітетах, а також на території одного з гірськолижних курортів. Водночас найпотужніший осередок займання зафіксовано поблизу міста Лонгвуд, який розташовується за 112 кілометрів від Мельбурна. Там вогонь знищив близько 130 тисяч гектарів територій.Нагадаємо, у липні минулого року біля грецького міста Коринф спалахнула масштабна пожежа. Вогонь охопив сосновий ліс. Місцева влада розпочала евакуацію людей з кількох сіл.До того ж раніше у Сполучених Штатах Америки на півночі від Лос-Анджелеса вирувала масштабна лісова пожежа. Через це евакуювали понад 30 000 людей.Також наприкінці травня у Канаді спалахнула масштабна лісова пожежа. Було оголошено евакуацію з одного з міст..

На Харківщині правоохоронці викрили депутата місцевої ради, який не задекларував понад 31,5 мільйона гривень. Його оголошено підозру.Про це повідомила поліція Харківської області. За даними слідства, депутат Харківської районної ради VIII скликання вніс недостовірні відомості до декларації особи за 2023 рік.Зокрема, посадовець не зазначив у декларації:дохід від продажу автомобіля Porsche Cayenne за 1,4 млн гривень;дохід у вигляді процентів від банку та відомості про залишки коштів на кінець звітного періоду на суму понад 173 тисячі гривень, розміщених у нього на рахунках;дані про позику у розмірі 700 тисяч євро.Загалом, зазначені у декларації відомості відрізняються від достовірних на суму понад 31,5 мільйона гривень. Правоохоронці зазначили, що влітку 2025 року повноваження депутата було достроково припинено."На підставі зібраних доказів слідчі слідчого управління спільно з оперативниками 7-го управління (з обслуговування Харківської області) ДСР НП України під процесуальним керівництвом Харківської обласної прокуратури, народному обранцю оголосили підозру за ч. 2 ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації) КК України. Максимальне покарання, що може загрожувати підозрюваному, - до двох років позбавленням волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, за даними розслідування журналістів hromadske, Анастасія Кутерга, яка є дружиною заступника очільника Хмельницької обласної прокуратури й колишнього тимчасового очільника Бюро економічної безпеки Максима Кутерги, у 2024 році придбала земельну ділянку в селі Підгірці під Києвом. На ділянці вже зведено котедж, хоча офіційно нерухомість іще не було введено в експлуатацію..