15 жовтня - Міжнародний день сільських жінок

Сільські жінки, головним джерелом існування яких є природні ресурси і сільське господарство, складають більше чверті всього населення планети, повідомляє UN.

У країнах, що розвиваються сільські жінки складають приблизно 43 відсотки сільськогосподарської робочої сили, і на них покладена основна відповідальність за забезпечення продовольчої безпеки, так як вони виробляють, переробляють і готують велику частину продовольства.

Незважаючи на зниження рівня крайньої бідності в усьому світі, один мільярд людей продовжують жити в неприйнятних умовах. Багато з них в значній мірі зосереджені в сільських районах. Рівень бідності в сільських районах в більшості регіонів вище, ніж в міських районах. Проте дрібне сільське господарство, де виробляється майже 80 відсотків продовольства в державах Азії і країнах на південь від Сахари, є головним джерелом доходу для приблизно 2,5 мільярда чоловік. Жінки-фермери можуть бути такими ж продуктивними і заповзятливими, як і чоловіки, але не можуть розраховувати на повний доступ до землі, кредитів, сільськогосподарським ресурсам, ринків і мереж сільськогосподарської продукції.

З урахуванням того, що 76 відсотків найбідніших жителів планети проживають в сільській місцевості, забезпечення доступу сільських жінок до виробничих сільськогосподарських ресурсів сприяє скороченню масштабів голоду і убогості в світі, і надає вирішальне значення ролі сільських жінок в успішній реалізації Порядку денного в галузі сталого розвитку до 2030 року.

Тема Дня в цьому році привертає увагу до розширення можливостей сільських жінок в контексті досягнення Цілей в галузі сталого розвитку.

Незважаючи на досягнутий прогрес на деяких напрямках, гендерна нерівність залишається невирішеною проблемою в кожному аспекті сталого розвитку, а в деяких областях вимагає активних дій для того, щоб домогтися Цілей до 2030 року.

Найважливіші галузі послуг, від яких залежить добробут сільських жінок і дівчаток, такі як охорона здоров'я, освіта, і т.д. залишаються недоступними, а там, де вони існують, потрібне фінансування. Тільки в 2018 році в 124 країнах світу ці галузі зазнали скорочення бюджету.