Україна 29 січня вшановує 105-ту річницю бою під Крутами. Він став для українського народу символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.
У 1917 році постала Українська Центральна Рада, згодом була утворена Українська Народна Республіка. Для України становив загрозу прихід до влади у Росії більшовиків у листопаді 1917 року. Їхньою метою було встановлення контролю над Україною. У грудні більшовицький уряд Росії (Рада народних комісарів) направив Українській Центральній Раді ультиматум. Там вказувалося, що УЦР повинна дозволити переміщення більшовицьких військ в Україні, не пропускати із фронту (Першої світової війни) на Дон антибільшовицькі сили й відмовитися від утворення окремого Українського фронту.
Українці, звісно ж, не погодилися на це й заявили, що більшовицька Росія втручається у внутрішні справи України й розпалює ворожнечу. Тоді Раднарком оголосив Українську Центральну Раду "в стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії й в Україні".
Більшовики 7 січня 1918 року оголосили загальний наступ на Україну. Він відбувався з двох напрямків. Вже в середині 1918 року вони встановили контроль майже на всьому Лівобережжі та намагалися рухатися на Київ. За таких умов 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада ІV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки.
Наступ більшовиків відбувався під командуванням Михайла Муравйова — загін рухався Полтавщиною, а також Рейнгольда Берзіна (1-й Мінський революційний загін) — рух на Чернігівщині діяв.
Українське командування спрямувало на полтавський напрямок найбоєздатніші частини, адже він був найбільш загрозливим. На захист української землі стали Січові стрільці та Гайдамацький кіш Слобідської України. Однак більшовики вирішили об'єднати сили Муравйова з Мінським революційним загоном. 28 січня вони заволоділи ключовим пунктом української оборони на Чернігівщині — станцією Бахмач. Муравйов на підступах до столиці закликав: "Наше бойове завдання — взяти Київ... Жаліти київських мешканців нема чого, вони терпіли гайдамаків — нехай знають нас і одержать відплату. Жодного жалю до них! Кров’ю заплатять вони нам. Якщо треба, то каменя на камені не залишимо".
Однак вже наступного дня, 29 січня, наступ загарбників на станції Крути зупинили українські частини. На підкріплення їм вийшли курсанти Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького сотника Аверкія Гончаренка та добровольці Помічного студентського куреня Січових стрільців (18-20-річні юнаки з Університету святого Володимира, Українського народного університету, Київської гімназії Кирила та Мефодія). До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь 80 добровольців із підрозділів Вільного козацтва з Ніжина.
В Крутах 29 січня 1918 року перебувало до 520 українських вояків, юнаків і студентів. Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Зі зброї у них було лише 16 кулеметів та одна гармата. Росіяни ж мали десятикратну перевагу в живій силі, були оснащені бронепотягом та артилерією.
Українські бійці мали вигідну позицію й неабиякий героїзм. Їм вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Однак вже потім під тиском ворога більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів на станції неподалік і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії.
Однак 27 юнаків-студентів заблукали й повернулися до станції Крути, але та була вже зайнята більшовиками. Останні взяли студентів у полон, катували, а потім стратили. Частину героїв згодом поховали на Аскольдовій могилі у Києві. На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти:
.jpg)
Фото: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
Загалом у бою під Крутами загинуло з української сторони, за різними оцінками, 70–100 осіб. Втрати більшовицьких військ сягали 300 воякiв.
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний вшанував пам'ять загиблих під Крутами захисників. Він повідомив, що українські воїни під Крутами віддали життя, але захистили незалежність і вибороли міжнародне визнання для своєї молодої держави.
"Сьогодні ми гідно продовжуємо їхню справу. Як взимку 1918-го, так і 2022-го кращі з кращих стали на захист Києва та всієї України від російської навали. Ціна боротьби висока. Але ціна поразки, і ми це знаємо з уроків історії, значно вища. Тому ми не зупинимося, доки не виженемо віковічного ворога з нашої землі. Маємо бути сильними настільки, щоб перемогти й убезпечити державу від нових спроб збройного захоплення", — написав він у Telegram.
Нагадаємо, 20 січня Україна вшановувала пам'ять захисників Донецького аеропорту. Це герої, які тримали оборону ДАПу в запеклих боях понад 240 днів у 2014-2015 роках. У народі їх називають "кіборгами".
