Спікеріада у Палаті представників американського Конгресу завершилася, що не можна сказати про трампістський розкол у Республіканській партії, яка має більшість у нижній палаті федерального парламенту. І для України це може обернутися як позитивом, так і ні. Але про все по черзі.
Боротьба за крісло очільника Палати представників у Конгресі затягнулася, перетворившись, як мінімум, для українських спостерігачів за процесом, на справжню синусоїду. Так, спершу на голосування була поставлена кандидатура представника трампістського крила Республіканської партії Джима Джордана. Але він провалив усі тури голосування, причому з тенденцією до зниження голосів — і врешті-решт був змушений відмовитися від балотування.
Том Еммер, який представляв антитрампістську частину республіканців, на виборах переміг. Але не загальні в Палаті, а таємні на зборах партії. Та вже через кілька годин після перемоги сам відмовився від балотування на посаду. Причина була проста й очевидна — Еммер розумів, що не набере необхідну кількість голосів серед своїх однопартійців. (А розраховувати на голоси демократів не має жодного сенсу.)
Тож черговим кандидатом знову став представник трампістського крила Великої Старої партії (так в США називають республіканців — GOP, Great Old Party) Майк Джонсон. І його врешті обрали спікером нижньої палати парламенту.
Давній прихильник і навіть, можна сказати, поплічник Дональда Трампа — він, зокрема, захищав 45-го президента США під час слухань щодо імпічменту — Майк Джонсон у нинішній каденції Палати представників займав в основному антиукраїнську позицію.
Хоча одне із голосувань, яке стосувалося України, він у свій час підтримав. Це було голосування за ленд-ліз — тобто за спрощений процес допомоги воюючій країні. Який, втім, не знадобився, оскільки протягом дії цього закону, який ухвалювався на бюджетний рік, Білий дім успішно проводив чергові пакети допомоги через Конгрес. І от уже там, за ці пакети, Джонсон не голосував.
Щобільше, виступав за зменшення допомоги України — мотивуючи це простою логікою: "Краще ці гроші залишати на внутрішні потреби". Практичність на межі з популізмом, чим, в принципі, зараз страждає частина Республіканської партії, яку контролює Дональд Трамп.
Звісно ж, перемога представника трампістського крила за гарячими слідами була розцінена як однозначна поразка України. Найгарячіші голови заговорили навіть про те, що американська допомога нашій державі буде припинена, тож варто подумати про те, як ми виживатимемо в таких умовах. Насправді, як би це не звучало банально, не усе так однозначно.
Для того, аби проводити законопроекти про допомогу Україні, Білому дому потрібна проста більшість. Демократи плюс антитрампістська, проукраїнська частина республіканців таку більшість збирають і будуть збирати аж до наступних виборів — якщо не станеться чогось екстраординарного. Звісно, є різні бюрократичні моменти, на кшталт можливості непоставлення "українських" законопроектів на голосування — спікер Палати представників має такі повноваження.
Та не варто забувати, що Джонсон залежний не тільки від трампістської частини GOP, а і від протилежного крила, яке, між іншим, більше за кількістю. А норма про те, що навіть окремий конгресмен може винести на голосування резолюцію про недовіру спікеру — вона може бути використана обома крилами Республіканської партії. Тож Майку Джонсону так чи інакше доведеться балансувати між двома частинами своєї політичної сили. Більшість із якої все-таки дотримується проукраїнських поглядів на війну, яка нині триває на нашій території.
Звісно ж, першою заявою новообраного спікера Палати представників стали слова про допомогу Ізраїлю. Нічого дивного, бо ця близькосхідна країна є першою, яка отримала статус основного партнера США поза НАТО. Тож на інтереси Ізраїлю будуть зважати будь-які американські політики.
Втім, про Україну Джонсон згодом теж згадав. Він заявив, що відкритий до переговорів щодо допомоги нашій державі, але, наголосив республіканець, будуть деякі умови. Імовірно, під цим загальним терміном він мав на увазі контроль за тим, куди будуть витрачатися надані Україні кошти.
Такий хід є цілком зрозумілим з політичної точки зору. На початку жовтня соціологія в США зафіксувала, що 63% громадян цієї країни підтримують продовження військової допомоги Україні. В листопаді минулого року, 11 місяців тому, цей показник становив 65%. Як бачимо, на рівні американського електорату підтримка України є високою і стабільною. Тож так чи інакше, а перед президентськими виборами республіканці на це зважатимуть. І навіть Дональд Трамп, якщо його так висунуть кандидатом в президенти від GOP, теж буде змушений відповідно реагувати.
Тому єдиним в цій ситуації правильним кроком Республіканської партії є очолити процес контролю за "українськими" коштами. Аби потім можна було відзвітувати виборцям — ми не проти допомоги Україні, ми за демократію у світі, але (на відміну від демократів і особисто Байдена!) відповідально ставимося до ваших податків і контролюємо кожен цент.
Тож, за великим рахунком, головна проблема після обрання Майка Джонсона спікером Палати представників не в тому, чи підтримає він продовження надання допомоги Україні. Так чи інакше, на певних умовах — підтримає. Налаштовувати проти себе велику кількість власних виборців він навряд чи захоче.
Питання в тому, як реагуватиме українська влада. Бо в Україні останнім часом і так забагато різних скандалів, пов’язаних із, м’яко кажучи, неефективним використанням бюджетних коштів, а бюджет України зараз великою мірою формується завдяки західним донорам, першими із яких є саме Сполучені Штати Америки.
Тож, хоч і варто сподіватися на Байдена, який має домовитися із Джонсоном про подальшу підтримку України — необхідно звертати увагу і на себе. На представників власної влади.
Ну, і не забувати, що слова про "двопартійну підтримку України" — це не просто красиве формулювання, а і велика і важка робота політико-дипломатичного корпусу. Починаючи з пані Маркарової, яку у свій час і призначили пані послом України в США саме для того, аби налагодити співпрацю з обома парламентськими партіями — і перш за все з Республіканською, бо демократи, принаймні доки у Білому домі господарює Джо Байден, будуть на нашому боці.
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
