Експерти: Навіщо Лукашенку військові дороги до кордону з Україною?

17 ЛЮТОГО 2019 10:37

На території заповідника «Ольманські болота», що знаходиться в прикордонному з Україною Столінському районі Брестської області Білорусі, ведуться роботи з будівництва та модернізації доріг. Одна з них коштує близько 1 мільйона доларів США.

Екологи б’ють на сполох, адже Ольманські болота - одні з найбільших в Європі. Масштабне будівництво несе величезну шкоду унікальній екосистемі.

Білоруська влада вважає, що будівництво доріг на території Ольманських болот спростить вивезення з території заповідника лісу-кругляку і піску, який видобувають з кар'єрів.

У той же час, побудована в Білорусі автодорожня інфраструктура спрощує доставку прикордонників до місць несення служби, надає додаткову можливість для переміщення військової техніки білоруської армії на полігон «Поліський».

Крім того, автодорожня інфраструктура може бути використана для доставки живої сили, озброєння і військової техніки на лінію кордону з Україною.

Протягом 2014-2017 років білоруською владою створено низку під’їзних шляхів з тилових районів Білорусі та лісових доріг, протяжність яких становить близько 96 кілометрів.

Під’їзні шляхи створені до прикордонної застави «Ольмани», що межує з селом Переброди Дубровицького району Рівненської області та до прикордонних постів «Мутвиця», «Хінічев», пропускного пункту «Селище», що межують з селами Дроздинь, Заболоття і Познань Рокитнівського району Рівненської області України.

У безпосередній близькості від цієї ділянки українсько-білоруського кордону знаходяться українські міста Житомир і Новоград-Волинський. У небезпечній близькості знаходиться столиця України - Київ.

Чому білоруська влада почала створювати інфраструктуру військового призначення біля українського кордону? Як це може вплинути на розклад сил в регіоні?

Колишній заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України (ЗСУ) Ігор Романенко: Російські війська готові почати вторгнення в Україну з Білорусі, якщо буде відповідний наказ президента РФ Володимира Путіна.

«Від кордону Білорусі до Києва – 90 км, до російського кордону – більш ніж у два рази далі. Путін вже заявляв про можливу втрату державності України. А як найшвидше можна покінчити з державністю? Правильно – захопити ворожу столицю, бажано з урядом і президентом. Ось так з входженням військ РФ до Білорусі похитнулася стійкість нашої держави», – підкреслив Романенко.

Генерал нагадав, що восени 2016 року Росія зібрала угруповання військ числом до 250 000 бійців, були проведені навчання. Військові аналітики вважають, що угруповання такого роду дозволяє почати широкомасштабну війну проти України. Потім пройшли закриті військові навчання Росії і Білорусі «Захід-2017». Президент Білорусі Олександр Лукашенко тоді сказав, що військові загрози Білорусь буде відбивати спільно з Росією.

«Потім, юридично спираючись на Союзний договір, ратифіковано документ про створення єдиної системи ППО Білорусі і РФ… Тепер під «маркою ППО» російський контингент стоїть у Білорусі, різнопланова техніка ввезена. Військ трохи, але досить, щоб вирішувати бойові завдання. Ви розумієте, що якщо техніка в бойовому порядку, то досить швидко можна направити підготовлених людей, які нею скористаються», – підсумував Романенко.

У той же час варто відзначити, що готовність військ РФ вторгнутися в Україну з Білорусі ще не означає, що Кремль на це піде, адже наслідки агресії можуть бути дуже болючими для Москви.

Білоруський волонтер в Україні Вадим Кабанчук: Йдеться про небезпеку для всього регіону

«Прикордонна активність білоруської сторони відбувається на фоні тліючого україно-російського конфлікту. Всі ці дії можуть мати свої наслідки», - вважає білоруський волонтер в Україні.

Вадим Кабанчук звертає увагу на те, що інфраструктура, якою зайнялася білоруська влада, будується не для вирубки лісу, про яку офіційно заявляється.

«Собівартість, яка закладається в цю дорогу, не варто того лісу, який планується вивозити. Немає ніякої економічної доцільності в будівництві цієї дороги », - каже білоруський волонтер.

Вадим Кабанчук зазначає, що українські силові відомства прекрасно розуміють, що являє собою білоруська армія і ведуть роботу з підготовки до дій у відповідь.

Білоруський активіст звертає увагу на ще одну загрозу біля українського-білоруського кордону:

«Подібна інфраструктура будується на Чернігівському напрямку. Там дороги будують в лісосмугах, які безпосередньо підходять до кордону. Білоруська армія створює додаткові підходи до українських кордонів. Для чого це робиться? Я не буду витрачати час на пом’якшення фраз: всі ці об'єкти мають виключно військове значення».

Волонтер вважає, що якщо Білорусь не зможе протистояти російському впливу, то на кону може стояти безпека всього регіону.

«Для України - це плюс 1000 кілометрів додаткової лінії фронту на Півночі. Якщо Білорусь втрачає незалежність - Росія може проектувати свою військову силу на весь регіон. Відкривається прямий вихід на Польщу, Литву, Сувальський коридор», - говорить Вадим Кабанчук.

На думку активіста, будівництво військової інфраструктури може бути виконанням якихось домовленостей або обіцянок, даних Кремлю.

Тому Вадим Кабанчук вважає, що офіційний Київ повинен змінити свою політику щодо Білорусі:

«Українська влада повинна підтримувати демократичну опозицію та громадянське суспільство в Білорусі. На жаль, сьогодні офіційний Київ контактує тільки з Лукашенком.

Та інформація, яка надходить з Білорусі, говорить про те, що ситуація в нашій країні може несподівано змінитися. Поки складно прогнозувати в який бік, але, на жаль, українська сторона не вживає заходів для більшого інформаційного і політичного впливу на ситуацію в Білорусі».

Директор фонду «Майдан закордонних справ», керівник Київської організації партії «УКРОП» Богдан Яременко: Україна повинна максимально заморозити політичний діалог з Лукашенком

«Україна, незалежно від дій Мінська, повинна розглядати Білорусь як напрямок, з якого можуть здійснюватися ворожі дії», - вважає керівник Київської організації партії «УКРОП» Богдан Яременко.

Експерт зазначає, що Мінськ і Москва повністю координують свої дії у військовій сфері, так як Лукашенко - прямий союзник країни-агресора:

«Всі приготування в Білорусі, союзника Росії, повинні сприйматися українською владою з точки зору шкоди для національної безпеки України».

Директор «Майдану закордонних справ» вважає, що українські військові повинні враховувати потенційну загрозу військової інфраструктури, яку будують біля українського кордону, і протидіяти їй:

«Режим Лукашенка стає все більш вразливим через тиск Кремля. Тому загроза для України з північного кордону буде тільки наростати. РФ дуже чітко і ясно проводить необхідні їй дії на території Білорусі».

Богдан Яременко бачить в активності Лукашенко на українському напрямку реакцію на небезпеку, яку Україна представляє для його режиму:

«Ми - країна з демократією, що розвивається, де дуже популярною тенденцією є відстоювання свобод, гідності і прав людини, що з точки зору Лукашенко - підривна діяльність».

Політик зазначає, що українська влада не проводить політику підтримки опозиційних і демократичних рухів в Білорусі:

«Я думаю, що рано чи пізно український уряд дійде до розуміння того, що ситуація в Білорусі - це не тільки та проблема, яка повинна турбувати громадські організації. Україна повинна буде проводити політику підтримки демократичних змін в Білорусі. Це те, що нам належить робити».

Богдан Яременко закликає офіційний Київ відреагувати на появу військової інфраструктури біля українського-білорусько кордону:

«Сьогодні МЗС України закриває очі на те, що відбувається в Білорусі. На білоруській території порушуються права і свободи громадян України, Росія нарощує свою військову присутність».

Першим кроком з боку української влади, на думку експерта, має стати перенесення майданчика для переговорів по Донбасу з Білорусі в іншу країну:

«Білорусь не може вважатися нейтральною територією, де можуть проходити переговори про припинення війни з РФ».

Богдан Яременко закликає дати відсіч білоруським властям і в міжнародних організаціях:

«Ми повинні поставити Білорусь поруч з Росією. Політичний діалог повинен бути максимально заморожений».

У той же час, як вважає директор фонду, практичні і прагматичні зв'язки між громадянами України та Білорусі мають бути збережені:

«Якщо мова йде не про державний бізнес, який ми спостерігаємо і який допомагає існуванню режиму Лукашенка - такі зв’язки мають місце бути. Повинна бути дуже виборча і дуже грамотна політика, яка б зняла з України звинувачення в масовому ігноруванні порушень прав людини в Білорусі, підігравання диктатору. Це не проста, але дуже зрозуміла політика».

Події, 17.02.2019 10:37