Окремий випадок: пацієнтка в Італії потіє кров'ю

Надмірне потовиділення може призводити до неприємних відчуттів і плям на одязі, але ви хоч би потієте потім. А ось італійська пацієнтка потіє кров'ю.  

Про це повідомляє TrueUA з посиланням на Canadian Medical Association Journal.  

21-річна пацієнтка поступив на медичне обстеження після трьох років кровотечі з її долонь і обличчя. Ніяких порізів не було, нічого, що могло б викликати цю кровотечу. Їй було так погано, що вона закрилася і страждала від як найглибшої депресії і паніки.   

Після спостереження за пацієнткою і лікування її від депресії і занепокоєння, флорентійські лікарі діагностували у неї «гематидроз», рідкісний розлад «кривавого поту».   

Навіть сьогодні ніхто не знає, що його викликає, а деякі скептично відносяться до його існування. Аналіз шкіри пацієнта не виявив нічого незвичайного, як повідомили дослідники в журналі Canadian Medical Association Journal.  

Згідно з коментарями CMAJ, у діагнозів кривавого поту довга історія. Згадки про кривавий піт були ще у Арістотеля в третьому столітті до нашої ери, а також упродовж усього середньовіччя.   

У розладу є явний релігійний відтінок, враховуючи його зв'язок з релігійною реліквією, Платом Вероніки, на якому, за переказами, проявилося обличчя Христа.   

У 2012 році в підручнику по дерматології писали, що розлад «не був науково підтверджений», хоча автори і не заперечували його існування.   

Мишель Шольцберг, гематолог в госпіталі Св. Михайла в Торонто, розповів CBC, що цей випадок був «самим незвичайним».  

Автор коментаря в CMAJ, медичний історик Хакалин Даффін з Королівського університету в Онтаріо, вивчила 42 медичних статті на тему цього розладу з 1880 року.   

Вона помітила, що майже половина цих статей доводиться на останні п'ять років, але багато хто як і раніше сумнівається в існуванні цього розладу.   

«Як не дивно, у нашому, здавалося б, світському світі стара асоціація гематогідроза з релігійною таємницею ускладнює прийняття його існування», пише вона.   

Зрештою італійські учені вирішили обробити пацієнта бета-блокатором пропранололом, як лікували пацієнтів у минулому. Це спрацювало, але не зупинило кровотечу повністю.