# медицина

У Львові дворічній Софії та чотирирічній Божені одночасно пересадили нирки від одного посмертного донора. 49-річний чоловік став донором органів для обох дівчат, які до цього тривалий час чекали на трансплантацію.Про це повідомили у Центрі дитячої медицини Західноукраїнського спеціалізованого центру.Операції провели у Львові в Центрі дитячої медицини. Дві трансплантації виконували паралельно в одній операційній — на двох операційних столах. За словами хірурга Андрія Кузика, втручання тривало близько п’яти годин. Медики розпочали операції ще до того, як донорські нирки доставили з Києва."Було повідомлення, що в Києві є потенційний донор. Це був чоловік віком 49 років. Щойно нас про це повідомили, ми зібралися й поїхали до Києва по донорські органи — туди й назад", — розповів лікар.Поки команда поверталася до Львова з органами, медики вже виконували перші етапи трансплантації. Коли нирки доставили до операційної, залишалося їх імплантувати. Наразі обидві дівчинки почуваються добре, їхні аналізи відповідають нормі. Після трансплантації Софія та Божена вже готуються повернутися додому.Дворічна Софія родом із Львівщини. До Клініки дитячої нефрології, діалізу та трансплантації нирки вона потрапила на Святвечір 2025 року. Перед цим дівчинка перенесла важку інфекцію, яка супроводжувалася пневмонією та спричинила тяжку ниркову недостатність. На пересадку нирки Софія чекала менш як рік.Чотирирічна Божена із Житомирщини народилася з вродженою вадою сечовидільної системи. Діаліз їй знадобився вже з перших днів життя. На трансплантацію нирки дівчинка чекала чотири роки. Спочатку Божена проходила лікування в київському "Охматдиті", а у 2024 році її перевели до Центру дитячої медицини у Львові.. "Колектив Центру дитячої медицини приносить щирі співчуття родині донора та дякує за таке непросте і важливе рішення, яке дозволило врятувати двох дітей", — додали в дописі.Нагадаємо, нещодавно у Львові судинні хірурги видалили 54-річній пацієнтці з Івано-Франківщини гігантську псевдоаневризму в ділянці ліктьового згину. Утворення розміром із грейпфрут пульсувало в ритмі серця та в разі розриву могло спричинити масивну кровотечу.Читайте також: Одна кров на всіх: історії українців, які завдяки донорству рятують життя.

Вітамін C, цинк і вітамін D часто рекламують як засоби для профілактики та швидшого одужання від застуди, однак доказів для такого широкого застосування недостатньо. Лікарка-інфекціоністка Діана Власова у інтерв’ю TrueUA розповіла, які властивості цих речовин справді підтверджують дослідження та чому не варто купувати "імунні комплекси" при кожному нежиті.Чи допомагає вітамін C при застудіЗа словами інфекціоністки, вітамін C не запобігає застуді у більшості людей і не має суттєвого впливу на перебіг хвороби, якщо почати приймати його вже після появи симптомів. Водночас є дані, що регулярний прийом вітаміну C може трохи скоротити тривалість застуди. Однак ефект невеликий, тому потреби у великих дозах немає.Що відомо про цинкДещо цікавіші результати досліджень стосуються цинку. Деякі наукові роботи свідчать, що льодяники з цинком, які починають приймати на самому початку хвороби, можуть скоротити тривалість застуди приблизно на один-два дні."Але результати досліджень неоднорідні, багато залежить від форми, дози та препарату. При цьому цинк може викликати нудоту, неприємний смак та інші побічні ефекти", — зауважила Діана Власова.Чи потрібно приймати вітамін D під час застудиВітамін D необхідний для нормальної роботи імунної системи, однак приймати його у високих дозах під час кожної застуди немає сенсу.Найбільше значення має корекція підтвердженого дефіциту. Водночас дослідження профілактичного прийому вітаміну D для запобігання респіраторним інфекціям дають неоднозначні результати.Чому не варто купувати "імунні комплекси"Обережно варто ставитися і до так званих "протизастудних комплексів". Часто вони містять суміш вітамінів, мінералів та інших речовин, однак сама наявність кількох компонентів у складі не означає, що препарат здатний скоротити ГРВІ або запобігти їй."Я б не радила скуповувати в аптеці "імунні комплекси" при кожному нежиті. Якщо є дефіцит — його потрібно коригувати. Якщо дефіциту немає, мегадози вітамінів не зроблять імунітет сильнішим", — наголосила інфекціоністка.Для профілактики респіраторних інфекцій лікарка радить зосередитися на заходах, ефективність яких має більше підстав: вакцинації проти доступних для профілактики інфекцій, гігієні рук, провітрюванні приміщень та уникненні контакту з хворими.Нагадаємо, в Києві з 28 вересня розпочався епідемічний сезон. У перший тиждень зареєстрували 6 694 випадки захворювання на грип та ГРВІ, зокрема COVID-19.Читайте також: Що вбиває імунітет: лікарка назвала щоденні звички, які шкодять організму.

У неділю, 4 жовтня, внаслідок ворожої атаки зруйновано виробничий майданчик фармацевтичної компанії "Кусум" у Сумах. Через рашистський обстріл загинув працівник цього заводу.Про це повідомили на сайті фармацевтичної компанії "Кусум"."На жаль, унаслідок атаки загинув співробітник компанії Євген Мірошниченко, який працював в інженерному відділі заводу з 2009 року. "Кусум" висловлює щирі співчуття його рідним і близьким. Це непоправна втрата для всієї нашої команди", — йдеться в повідомленні.У компанії наголосили, що зруйновано підприємство, яке виробляло життєво необхідні для українців лікарські засоби."Тому зараз одне з наших ключових завдань — зробити все можливе, щоб українські пацієнти й надалі мали безперебійний доступ до необхідних ліків. "Кусум" продовжує працювати", — запевнили фармацевти.Окрім виробництва в Україні, компанія має виробничі потужності в Індії — в Індорі та Бхіваді. Це дозволить їй, якщо не буде штучних регуляторних перешкод перебудовувати процеси та працювати над забезпеченням безперервних постачань лікарських засобів в Україну."Наразі компанія оцінює масштаби руйнувань. Нашим головним пріоритетом залишається безпека людей, підтримка працівників і забезпечення українських пацієнтів необхідними лікарськими засобами", — акцентували в "Кусумі".Там додали, що вже проходили через серйозне випробування після знищення складу, однак, попри це, продовжили працювати."Завод у Сумах зруйновано. Але "Кусум" продовжує працювати заради людей, які щодня потребують наших ліків", — підсумували в фармацевтичні компанії.Нагадаємо, 23 вересня стало відомо, що внаслідок чергового обстрілу столиці руйнувань зазнало одне з провідних підприємств країни. Ворожий удар прийшовся по об'єктах фармацевтичної компанії "Дарниця", яка є важливим елементом медичної інфраструктури..

У Києві мешканці та гості столиці можуть скористатися медичним чат-ботом "Онлайн-помічник ДОЗ міста Києва". Сервіс допомагає швидко знайти інформацію про медичні заклади, доступні послуги, запис до лікаря та отримання невідкладної допомоги.Про запуск і роботу цифрового сервісу повідомили в Департаменті охорони здоров’я КМДА.За допомогою чат-бота користувачі можуть дізнатися, куди звернутися за необхідною медичною допомогою, як записатися на консультацію чи обстеження, а також які медзаклади чергують у невідкладному режимі.У сервісі зібрана інформація про планові консультації та онлайн-запис до лікарів, діагностичні обстеження, ургентні чергування, лікарні та консультативно-діагностичні центри столиці. Також чат-бот містить дані про:міські медичні програми;допомогу військовослужбовцям, ветеранам і членам їхніх родин;сервіси з ментального здоров’я та психологічної підтримки."Онлайн-помічник ДОЗ м. Києва" має спростити пошук необхідної медичної інформації. Замість переходу між різними ресурсами користувач може в одному цифровому середовищі знайти потрібний медзаклад, дізнатися про доступні послуги та перейти безпосередньо до онлайн-запису."Запуск медичного навігаційного чат-бота є черговим кроком у розвитку цифрової екосистеми столичної медицини. Новий сервіс дає швидкий доступ до перевіреної інформації, скорочує час на пошук необхідних медичних послуг і робить взаємодію мешканців із системою охорони здоров’я більш ефективною й комфортною", — зазначила директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан.Паралельно з запуском чат-бота Департамент охорони здоров’я КМДА разом із міськими медзакладами оновив систему електронного запису. Зокрема, актуалізували та уніфікували посилання на онлайн-запис до лікарів і впорядкували інформацію про доступні електронні сервіси.У КМДА зазначають, що такий підхід має зробити отримання медичної інформації більш доступним і зручним. Пацієнт може швидше зорієнтуватися, знайти потрібний заклад і перейти до запису на консультацію чи обстеження."Онлайн-помічник ДОЗ м. Києва" є частиною цифрових сервісів, які столична влада розвиває для спрощення взаємодії пацієнтів із медичними закладами та підвищення доступності інформації про медичну допомогу.Нагадаємо, у Києві з 28 вересня розпочався епідемічний сезон. У перший тиждень зареєстрували 6 694 випадки захворювання на грип та ГРВІ, зокрема COVID-19..

Медичні сили Збройних сил України очолив полковник медичної служби Костянтин Гуменюк. Перед ним поставили завдання змінити підхід до допомоги військовим.Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий у дописі на своїй сторінці у Facebook "Військовий хірург Гуменюк пройшов школу десантно-штурмових військ. Був головним хірургом ЗСУ. Він добре знає ціну кожного рішення на операційному столі", — зазначив він.За його словами, новопризначений командувач має великий практичний досвід допомоги людям у найскладніших ситуаціях і беззаперечний авторитет у медиків ЗСУ, в цивільній системі охорони здоров’я, волонтерській спільноті."Тепер його завдання — стати лідером нових якісних змін у Медичних силах. Використати кредит довіри, щоби зробити медичну допомогу нашим воїнам справді відповідною викликам сучасної війни: більш технологічною, оперативною, орієнтованою на результат", — акцентував Драпатий.Він додав, що цей результат — не кількість аптечок, шпиталів чи проведених нарад, а те, скільки життів українських військовослужбовців вдасться зберегти."Найкраща техніка й обладнання будуть безсилі, якщо за ними не стоятимуть люди. Тому вкрай необхідно подолати кадровий дефіцит у медичній системі ЗСУ", — зауважив головнокомандувач ЗСУ.На його переконання, необхідно залучити більше фахових лікарів і медичного персоналу, спрямувати всі зусилля на допомогу фронту — кожному бойовому підрозділу та кожному солдату.Окремо під час представлення говорили про роботу генерал-майора медичної служби Анатолія Казмірчука. Очільник української армії запевнив: те, що зроблено за час його керівництва, є важливою частиною розвитку Медичних сил."Працюємо далі, щоби робити наші Медсили ефективнішими та сильнішими — разом з усіма Збройними силами України", — підсумував Михайло Драпатий.Нагадаємо, 29 вересня стало відомо, що головнокомандувач ЗСУ запустив процедуру кадрового перегляду офіцерів у Генеральному штабі. На посадах планується залишити тих, хто має бойовий досвід і спроможний управляти військами..

Нобелівську премію з фізіології та медицини 2026 року присудили трьом науковцям за відкриття світлочутливих іонних каналів та розвиток оптогенетики. Ця технологія дає змогу за допомогою світла контролювати активність окремих нервових клітин і допомагає дослідникам вивчати роботу мозку.Про це повідомляється на офіційному сайті Нобелівської премії. Лауреатами премії стали американський нейробіолог Карл Дайссерот, а також німецькі науковці Петер Хегеманн і Георг Нагель.Їх відзначили за дослідження світлочутливих білків, які стали основою для розвитку оптогенетики — методу, що дозволяє вмикати або вимикати активність нервових клітин за допомогою світла.Як працює оптогенетикаХегеманн і Нагель вивчали світлочутливі білки в одноклітинних водоростях. У результаті вони відкрили каналродопсини — білки, які реагують на світло та можуть пропускати іони крізь мембрану клітини.Дайссерот використав ці відкриття для створення способу керування активністю нейронів за допомогою світла. Завдяки цьому науковці можуть точніше досліджувати, як працюють окремі нервові клітини та як вони впливають на функціонування мозку. Зокрема, технологія допомагає вивчати процеси, пов’язані з формуванням спогадів, емоцій та поведінки.У Нобелівському комітеті зазначили, що відкриття лауреатів започаткували новий етап розвитку нейронауки. Оптогенетичні методи вже застосовують у дослідженнях мозку, а також вивчають можливість їхнього використання для майбутнього лікування неврологічних і психічних захворювань.Грошову частину премії, яка становить 12 мільйонів шведських крон, лауреати розділять між собою. Це близько 1,2 мільйона доларів.Нагадаємо, торік Нобелівський комітет оголосив імена лауреатів Нобелівської премії з економічних наук. Ними стали Джоель Мокір, Філіпп Агіон та Пітер Ховітт "за пояснення економічного зростання, зумовленого інноваціями"..

У суботу, 3 жовтня, стало відомо про смерть скандального психотерапевта Анатолія Кашпіровського. Йому було 87 років. Цього лікаря неодноразово звинувачували в шарлатанстві.Про смерть Анатолія Кашпіровського повідомили російські медіа. За інформацією пропагандистів, причиною смерті "екстрасенса" стала гостра серцева недостатність.Зазначається, що за декілька місяців до смерті Анатолій Кашпіровський скаржився на сильні болі в животі. "Екстрасенс" вирішив покращити стан здоров'я завдяки самолікуванню — йому вдома ставили крапельниці з антибіотиками — однак це лише погіршило ситуацію.Згодом його госпіталізували, провели стентування, а також біопсію, результат якої показав наявність злоякісної пухлини. Кашпіровський переніс операцію після чого повернувся додому.Серце психотерапевта зупинилося сьогодні о 06:40 ранку, коли він перебував у своїй оселі в Москві. Близькі викликали швидку, але повернути його до життя медики не змогли.Що відомо про Анатолія КашпіровськогоМайбутній "гіпнотизер" народився 11 серпня 1939 року в селі Ставниця Хмельницької області.Навчався у Вінницькому медичному інституті, а згодом працював психіатром у Вінницькій психлікарні, лікарем, а також психотерапевтом збірної СРСР з важкої атлетики.Широку популярність він здобув наприкінці 1980 років, у період перебудови, після сеансів "гіпнозу", які транслювалися на радянському телебаченні.Під час телеефірів він проводив так звані сеанси психотерапії та заявляв про можливість впливати на стан людей на відстані. Зокрема, широкого розголосу набули телевізійні експерименти, під час яких Кашпіровський брав участь у дистанційному знеболенні пацієнток під час хірургічних операцій.Кашпіровський став одним із найвідоміших представників альтернативної медицини пізнього СРСР, хоча його методи та заяви неодноразово піддавалися критиці з боку представників наукової та медичної спільноти.Нагадаємо, що 23 вересня в Росії помер журналіст, музичний критик і телеведучий Сергій Сосєдов. Йому було 58 років..

У місті Шелехів Іркутської області Російської Федерації через нещасний випадок у лабораторії загинула 28-річна працівниця протичумного інституту. Дівчина заразилася легеневою чумою після того, як розбила пробірку з інфекцією на робочому місці.Про це повідомляють російські ЗМІ.Обставини інциденту в лабораторіїТрагедія розгорнулася в Іркутській області країни-агресора Росії, де у лікарні міста Шелехів померла 28-річна лаборантка місцевого інституту Дар'я Шипілова. За даними проєкту "Люди Байкалу", за тиждень до смерті, 25 вересня, дівчина випадково розбила пробірку, в якій містився небезпечний збудник легеневої чуми (бактерія Yersinia pestis). Після інциденту вона відчула себе зле, була госпіталізована та померла в ніч на 2 жовтня.Екстрені заходи силовиків та реакція владиПісля смерті співробітниці інституту в регіоні почали вживати термінових протиепідемічних заходів. В Іркутську пройшла нарада за участю силових і адміністративних відомств, після чого правоохоронці почали супроводжувати карети швидкої допомоги, якими доправляють на обстеження людей, що контактували із Шипіловою. Станом на 2 жовтня у списку контактних осіб опинилося близько 200 людей. У місті Шелехів на вулицях помітили людей у захисних костюмах, рукавичках та масках.До регіону прибула головний державний санітарний лікар Росії Анна Попова, яка провела позачергове засідання комісії. Губернатор Іркутської області Ігор Кобзєв намагається заспокоїти населення."Усі виявлені контактні особи взяті під медичний нагляд. На сьогодні у контактних осіб немає жодних ознак захворювання, а результати лабораторних досліджень є негативними", — стверджує Кобзєв.Своєю чергою фахівці нагадують, що легенева чума є надзвичайно тяжкою формою хвороби, яка здатна передаватися від людини до людини повітряно-крапельним шляхом і за відсутності антибіотиків швидко призводить до смерті.Нагадаємо, на Львівщині зафіксували випадок гарячки Денге. Хворобу виявили у 24-річної жінки, яка повернулася з відпочинку на Мальдівах..

Унаслідок прильоту у відділення медичної мережі "Добробут" у понеділок, 28 вересня, в Києві постраждали семеро людей. Серед них — шість працівників.По це керівники "Добробуту" повідомили в коментарі журналістам агенції "Інтерфакс-Україна"."Найголовніше — всі працівники та відвідувачі, на превелике щастя, живі. Наразі семеро людей постраждали, шестеро з них — працівники "Добробуту". На місце оперативно прибули всі вільні бригади нашої "невідкладної" та надали необхідну медичну допомогу, декількох людей доправили до приймальних відділень нашої мережі", — розповіли подробиці в медичній мережі.Там зазначили, що пошкоджені та палають верхні поверхи, де розташована "Академія Добробут", а також перші поверхи, де пожежа охопила приміщення поліклініки."Із першого по третій поверхи з внутрішнього двору вибуховою хвилею вибило вікна, також пошкоджене медичне обладнання", — поінформували в "Добробуті".У медичній мережі також зауважили, що на теперішній час з’ясовується обсяг пошкоджень.Медичний центр не працюватиме в найближчі дні, решта медичних закладів "Добробуту" продовжують свою роботу."Наша команда докладе всіх зусиль, щоби найближчим часом відновити роботу медичного центру. Бережіть себе та дбайте про безпеку під час повітряних тривог!" — зазначили в медцентрі.Як відомо, в понеділок російські терористи вже вдруге вдарили по медичному центрі на вулиці Антоновича у столиці України.У мережі з'явилися відеокадри з приміщення медичної мережі "Добробут" після російського дронового обстрілу:Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський повідомляв, що екстрені служби продовжують працювати у Києві на місці прямого удару по будівлі Академії наук, якого російські терористи завдали вдень у понеділок, 28 вересня..

У Києві планують запровадити додаткові виплати працівникам бригад екстреної медичної допомоги за роботу під час повітряних тривог та безпосередньо на місцях ураження внаслідок російських атак.Про це повідомив Департамент охорони здоров'я міста Києва. Зазначається, що відповідний проєкт змін до міської цільової програми "Підтримка та розвиток охорони здоров’я столиці на 2024–2027 роки" підтримала постійна комісія Київської міської ради з питань охорони здоров’я, сім’ї, соціальної та ветеранської політики.Документ передбачає додаткову матеріальну підтримку працівників КНП "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва", які виїжджають у райони ураження, надають допомогу постраждалим та можуть продовжувати роботу навіть за повторної загрози.Зокрема, виплати планують нараховувати за:роботу під час повітряної тривоги;роботу безпосередньо на місці ураження;роботу на місці ураження під час повітряної тривоги — у цьому випадку передбачатиметься вища ставка.Розмір виплати розраховуватимуть пропорційно часу роботи або тривалості виїзду бригади у відповідних умовах."Під час ворожих атак медики виїжджають на місця уражень, рятують людей і нерідко самі опиняються під повторними обстрілами. Тому матеріальна підтримка цих працівників — це питання справедливості та вдячності за їхню роботу", — зазначила директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан.Окрім доплат, зміни до програми передбачають фінансування спеціалізованого одягу для працівників бригад екстреної медичної допомоги. Він має відповідати вимогам щодо захисту медиків під час роботи в небезпечних умовах.Також у закладах охорони здоров’я, де працюють військово-лікарські комісії, планують встановити стаціонарні рамки-металодетектори. Це має посилити безпеку медичних працівників та відвідувачів.Під час засідання комісії окремо обговорили організацію роботи медзакладів під час повітряних тривог. Учасники наголосили на необхідності чітких алгоритмів, які дозволять забезпечувати доступ пацієнтів до невідкладної допомоги та водночас мінімізувати ризики для медиків і відвідувачів."Там, де медична допомога є невідкладною, вона має бути забезпечена. Якщо ж консультацію або плановий прийом можна перенести, ризикувати життям пацієнта і медичного працівника заради цього не можна", — зауважила Мостепан.Нагадаємо, витрати на обов'язкові профілактичні медогляди для працівників окремих професій не підлягають оподаткуванню, якщо їх безпосередньо фінансує роботодавець. Проте в разі виплати компенсації за самостійно оплачену процедуру з працівника утримають податки в повному обсязі..

Уряд затвердив чіткі правила роботи закладів охорони здоров'я під час тривог, розділивши рівні небезпеки на колірні зони. При цьому екстрена медична допомога продовжить функціонувати у безперервному режимі за будь-яких умов.Про це у Telegram-каналі повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький.Порядок дій за рівнем загрозиЗгідно з ухваленим рішенням, за "жовтого" рівня небезпеки лікарні продовжують свою діяльність у звичайному режимі, однак мають забезпечити безперешкодний доступ медиків, пацієнтів та відвідувачів до захисних споруд. Ситуація змінюється у разі оголошення "червоного" рівня."За червоного — пацієнти та медичні працівники мають перейти в укриття. Водночас не припиняється допомога, яку небезпечно переривати, зокрема під час операцій, реанімації, інтенсивної терапії тощо", — наголосив очільник уряду.За словами Корецького, хворих, яких через стан здоров'я неможливо евакуювати, продовжать лікувати у найзахищеніших приміщеннях закладів. У цих зонах та в укриттях дозволено надавати меддопомогу, видавати ліки та розміщувати пацієнтів.Безперервність екстреної допомогиПрем'єр наголосив, що служба екстреної медицини функціонуватиме без зупинок: диспетчерські прийматимуть виклики, а бригади виїжджатимуть до людей незалежно від колірної зони небезпеки. Пацієнтів із невідкладними станами госпіталізуватимуть за будь-яких умов. Крім того, уряд дав доручення посилити захист критично важливих зон у лікарнях."Також уряд доручив посилити захист операційних, реанімацій, пологових і приймальних відділень, приміщень із резервними джерелами живлення та критично важливим медичним обладнанням", — зазначив Корецький, додавши, що особливу увагу приділять місцям перебування важких пацієнтів.Нагадаємо, за даними "Укрзалізниці", жовтий рівень тривоги може не впливати на рух поїздів в Україні. Однак є моменти й обставини, коли залізничники ухвалюватимуть рішення про зупинку транспортного засобу..

Повітряна тривога сама по собі не є підставою для того, щоб бригада екстреної медичної допомоги не їхала на виклик. Водночас під час реальної загрози життю медики можуть відтермінувати виїзд до моменту, коли перебування в районі виклику стане безпечнішим.Про це йдеться у правилах роботи системи екстреної медичної допомоги, зокрема в положеннях законодавства та наказі МОЗ №2179, передає видання "Судово-юридична газета".Закон України "Про екстрену медичну допомогу" гарантує працівникам ЕМД право на безпечні умови праці та захист життя і здоров'я під час виконання професійних обов'язків. Таке право передбачене і законодавством про охорону праці.Зокрема, працівник може відмовитися від виконання роботи, якщо виникла ситуація, яка становить небезпеку для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують.Коли виїзд "швидкої" можуть відтермінуватиПід час воєнного стану бригади продовжують виїжджати на екстрені виклики, у тому числі після ворожих атак. Однак якщо безпосередньо на місці події існує загроза для медиків, їхній виїзд або перебування там може бути тимчасово відтерміноване."МОЗ окремо роз’яснювало, що у разі виникнення надзвичайної ситуації виїзд бригади може бути відтермінований, якщо перебування медиків на місці виклику становить загрозу їхньому життю чи здоров’ю. Тобто йдеться не про відмову від надання допомоги, а про тимчасове відтермінування виїзду до моменту, коли це стане безпечно", — зазначили в статті.Порядок дій працівників системи екстреної медичної допомоги у разі надзвичайної ситуації, затверджений наказом МОЗ №2179, передбачає координацію роботи бригад із дотриманням вимог охорони праці та безпеки.Скільки разів "швидка" працювала на місцях атак у КиєвіПро те, що повітряна тривога не означає припинення роботи екстреної допомоги, свідчить і практика столиці.За даними Департаменту охорони здоров'я КМДА, з 24 лютого 2022 року до 17 червня 2026 року київські бригади ЕМД здійснили 4 687 виїздів на 1 687 локацій, де сталися ворожі обстріли. Медичну допомогу безпосередньо на місці отримали 2 501 постраждалий, серед них 192 дитини. Лише у травні 2026 року медики працювали на 95 локаціях, які зазнали ворожих атак. За перші 17 днів червня таких місць було ще 102.Додамо, препарати за програмою "Доступні ліки" деяким пацієнтам доставляють безпілотниками. Це особливо важливо для віддалених сіл і прифронтових громад, де аптеки відсутні, а звичне доставлення ускладнене.Читайте також: Які медичні довідки та щеплення потрібні дитині до школи у 2026 році: роз'яснення педіатра.

Повітряна тривога або обстріл можуть стати підставою для тимчасового відтермінування виїзду бригади екстреної медичної допомоги, якщо перебування медиків у районі виклику становить реальну загрозу їхньому життю. Водночас безпідставна відмова від надання допомоги може мати кримінальні наслідки.Про це йдеться в матеріалі видання "Судово-юридичної газети". Відтермінування виїзду через небезпечну ситуацію не означає відмову від допомоги. Рішення ухвалюють з урахуванням конкретних обставин, зокрема наявності безпосередньої загрози та можливості безпечно дістатися до пацієнта.Водночас медик не може без поважних причин ігнорувати виклик або відмовлятися виконувати свої професійні обов'язки.Яке покарання загрожує медикуСтаття 139 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за ненадання допомоги хворому медичним працівником. Якщо медик без поважних причин не надав допомогу, коли був зобов'язаний це зробити, йому може загрожувати:штраф;громадські або виправні роботи;позбавлення права обіймати певні посади чи займатися медичною діяльністю до трьох років.Якщо через ненадання допомоги пацієнт помер або зазнав інших тяжких наслідків для здоров'я, покарання може становити до чотирьох років обмеження волі або до трьох років позбавлення волі.Водночас сам факт затримки виїзду не означає автоматичної кримінальної відповідальності. Важливо, чому саме бригада не могла негайно прибути та чи існувала реальна загроза для медиків.За що можуть покарати водіївВідповідальність передбачена і для тих, хто перешкоджає роботі екстреної допомоги."Окрема, за завідомо неправдивий виклик швидкої медичної допомоги особам загрожує штраф у розмірі від 850 до 3 400 гривень відповідно до статті 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення", — зазначили в матеріалі.Водії також зобов'язані пропускати автомобілі екстреної медичної допомоги, які рухаються з увімкненими спеціальними сигналами. За ненадання переваги такому транспорту за частиною 3 статті 122 КУпАП передбачений штраф 680 гривень.Додамо, препарати за програмою "Доступні ліки" деяким пацієнтам доставляють безпілотниками. Це особливо важливо для віддалених сіл і прифронтових громад, де аптеки відсутні, а звичне доставлення ускладнене.Читайте також: Які медичні довідки та щеплення потрібні дитині до школи у 2026 році: роз'яснення педіатра.

Виклик за номером 103 не завжди означає автоматичний виїзд бригади екстреної медичної допомоги. Диспетчер спочатку оцінює стан пацієнта, після чого визначає категорію звернення, а від неї залежить термін прибуття медиків або необхідність надання іншої медичної допомоги.Про це йдеться в матеріалі "Судово-юридичної газети".Порядок роботи працівників екстреної медичної допомоги визначає наказ МОЗ України від 24 вересня 2020 року №2179. Після надходження звернення диспетчер має з'ясувати, що сталося, наскільки небезпечним є стан людини та якої допомоги вона потребує.Коли "швидка" має приїхати за 10 хвилинНайвищий пріоритет мають критичні виклики. Йдеться про стани, які безпосередньо загрожують життю людини та можуть потребувати негайних реанімаційних заходів.Для таких звернень норматив прибуття бригади становить до 10 хвилин від моменту надходження виклику диспетчеру."Водночас ці 10 хвилин не є безумовною гарантією прибуття за будь-яких обставин. Постанова допускає перевищення нормативу, якщо затримка пов’язана, зокрема, з дорожнім рухом, погодними чи сезонними умовами або епідеміологічною ситуацією. Але таке перевищення не може стосуватися більше ніж 25% критичних викликів", — зазначили у статті.Для екстрених викликів діє норматив 20 хвилинІнша категорія — екстрені, але не критичні виклики. Це ситуації, коли стан людини потребує невідкладної медичної допомоги, однак безпосередньої загрози життю, як у випадку критичного виклику, немає.Для них норматив прибуття бригади становить до 20 хвилин.Як і для критичних звернень, час може бути перевищений через незалежні від системи ЕМД обставини. Проте такі випадки не повинні становити понад 15% екстрених викликів.Коли бригаду можуть не направити"Не кожне звернення на номер 103 означає, що до людини обов’язково буде направлена бригада. Якщо стан не є екстреним, диспетчер може порадити звернутися до лікаря первинної медичної допомоги або скористатися іншою доступною формою медичної допомоги. Йдеться, зокрема, про ситуації, коли людині необхідна консультація, але її стан не створює безпосередньої загрози життю", — повідомило видання.До завдань бригади ЕМД не належать, зокрема, побутові чи планові медичні процедури, якщо вони не пов'язані з невідкладним станом. Наприклад, планова ін'єкція, вимірювання тиску, перев'язка, виписування рецепта чи довідки самі по собі не є підставою для виїзду екстреної допомоги.Тобто призначення "швидкої" — реагувати саме на невідкладні стани, а не замінювати сімейного лікаря чи планову медичну допомогу.Що важливо сказати диспетчеруПід час виклику необхідно максимально точно повідомити адресу або місце події та стан пацієнта. Диспетчер використовує цю інформацію для оцінки виклику та визначення необхідності направлення бригади. Якщо місце перебування людини неможливо встановити або заявник не може надати необхідних відомостей про пацієнта, це може ускладнити або унеможливити належне реагування.Водночас відмова від виїзду не означає, що людина залишається без допомоги: якщо стан не відповідає критеріям екстреного, диспетчер має зорієнтувати заявника щодо подальших дій.Додамо, препарати за програмою "Доступні ліки" деяким пацієнтам доставляють безпілотниками. Це особливо важливо для віддалених сіл і прифронтових громад, де аптеки відсутні, а звичне доставлення ускладнене.Читайте також: Які медичні довідки та щеплення потрібні дитині до школи у 2026 році: роз'яснення педіатра.

Незвична зміна кольору півмісяців біля основи нігтів може бути не лише косметичною особливістю, а й ознакою проблем зі здоров’ям. Дослідники пов’язують почервоніння лунул із низкою захворювань, зокрема серцевою недостатністю, цирозом печінки та ревматоїдним артритом.Про це йдеться в статті ScienceAlert.Лунула — це світла ділянка у формі півмісяця біля основи нігтя. Вона пов’язана з утворенням нових клітин кератину, з яких формується нігтьова пластина. Найпомітнішими ці ділянки зазвичай є на великих пальцях рук і ніг.У нормі лунули мають білуватий колір, а їхнє почервоніння трапляється рідко. Водночас аналіз попередніх медичних випадків показав, що така зміна може супроводжувати різні системні захворювання."Вперше описані у 1954 році, численні інші випадки відтоді були детально досліджені, і стало очевидним їхній зв’язок із серцево-судинними, печінковими, гематологічними, дерматологічними та ревматологічними захворюваннями", — зазначили автори дослідження.Серед описаних у науковій літературі випадків були пацієнти із серцево-судинними та аутоімунними захворюваннями, алопецією, а також отруєнням чадним газом. Водночас дослідники наголошують: наявність червоних лунул не означає автоматично, що людина має певну хворобу. Так само не у всіх пацієнтів із відповідними захворюваннями спостерігається така зміна нігтів.Коли почервоніння нігтів може бути важливимЗа словами науковців, системне захворювання більш імовірне, якщо червонуватий відтінок з’явився одразу на кількох нігтях. Якщо зміни помітні лише на одному нігті, частіше йдеться про локальну проблему, наприклад інфекцію нігтьового ложа, крововилив або пухлину під нігтем."Хоча точна причина залишається незрозумілою, червоні лунули можуть відображати як активність системного захворювання, так і локальну патологію, наприклад пухлини під нігтем", — пишуть дослідники.Вчені припускають, що одним із можливих механізмів є розширення капілярів під нігтьовою пластиною, через що посилюється кровотік і лунула набуває червоного відтінку. Огляд також пропонує простий тест: якщо натиснути на почервонілу лунулу, вона має побіліти у разі, якщо зміна кольору пов’язана саме з розширенням капілярів.Дослідники закликають не ігнорувати незвичне почервоніння лунул та за його наявності звертатися до лікаря для оцінки загального стану здоров’я."З огляду на рідкісність цього явища його потенційне діагностичне значення часто залишається поза увагою", — наголосили автори.Водночас зміни кольору нігтів самі по собі не є діагнозом. Причину їхньої появи може визначити лише медичне обстеження.Додамо, старіння людського організму може відбуватися нерівномірно, а різні органи та тканини мають власні темпи вікових змін. У багатьох із них науковці виявили дві фази прискореного структурного старіння, які переважно припадають на 30-ті та 50-ті роки життя.Читайте також: Паразитів виявили у 96% досліджених тунців: чи небезпечна така риба для людей.