Психологія грошей. Як життєві установки та емоції керують нашим гаманцем

У сучасному світі говорити про гроші заведено у категоріях "доходи-видатки", "накопичення-інвестиції", "планування-бюджет". Утім, мало хто замислюється, що за більшістю наших фінансових рішень стоять не лише цифри, а й глибокі емоції, життєві установки, пережитий досвід і навіть травми. Особливо це помітно в умовах нестабільної економіки, повномасштабної війни та невизначеного майбутнього. 

Учені різних країн вже давно цікавляться впливом психічних чинників на фінансові рішення. Результати їх досліджень беруть до уваги розвинені країни під час формування стратегій з підвищення фінансової грамотності своїх громадян. Нині близько 70 країн у світі мають такі національні стратегії й, що примітно, вони дедалі більше фокусують увагу не стільки на підвищенні рівня їхньої обізнаності, як на зміні поведінки людей. 

В Україні Національна стратегія розвитку фінансової грамотності до 2030 року була ухвалена менш як рік тому. Основна увага приділятиметься підвищенню рівня фінансової обізнаності дітей і дорослих через навчальні програми та курси. Тож саме час поговорити про психологічні пастки у фінансових звичках українців.

Купівельна терапія

Людина — істота емоційна: це визнає як сучасна психологія, так і фінансова наука. У більшості людей емоції відіграють важливу роль в ухваленні рішень. Ми можемо скласти ідеально пропрацьований бюджет, а потім за кілька хвилин "зірватися" на емоційний шопінг після стресового робочого дня чи повітряної тривоги, під дією соціального тиску чи порівняння із сусідом, чи популярним блогером.

Психологи давно вивчають феномен "емоційного витрачання" — коли у моменти психоемоційного напруження чи пригніченості покупки стають своєрідною "психотерапією" та допомагають зняти напругу. Професор економіки та психології Джордж Левенштайн розділив такі емоції на два типи: ті, що людина відчуває у момент покупки, і ті, що відчуватиме у майбутньому. Адже у випадку емоційних покупок у майбутньому людина не обов’язково відчуватиме задоволення — це може бути страх через витрачені кошти, провина від помилки тощо.

Фото: Рixabay

В умовах війни та постійного стресу емоційні покупки набувають ще гостріших форм: люди намагаються компенсувати відчуття нестабільності та непередбачуваності приємними моментами від покупок, споживання їжі, подарунків чи розваг. Окрім імпульсивних витрат, варто згадати про накопичувальну поведінку — випадки, коли мозок диктує, що потрібно вижити, а для цього — запастися продуктами, одягом, туалетним папером і т.д., що далеко не завжди є раціонально.

Проте така поведінка не знімає глибинних переживань. А якщо емоційні покупки стають звичкою, це може призвести до фінансових труднощів, боргів, подальшого погіршення емоційного та фізичного стану. Згідно з результатами досліджень, які опублікувало видання ScienceAlert, стрес через фінансові труднощі впливає не лише на психічний стан людини, а й на роботу імунної, нервової та ендокринної систем. Дослідники вказують на те, що фінансовий стрес призводить до таких самих суттєвих довгострокових змін в організмі, як і важка втрата та тривала хвороба.

Фото: Рixabay

Неусвідомлені принципи

Ще одна важлива психологічна деталь, яка стоїть на заваді фінансової свободи, — наші фінансові установки. Це глибокі переконання про гроші, які ми засвоїли з дитинства і які передаються у спадок від покоління до покоління. Найбільш поширені з них — "гроші — зло", "гроші даються важкою працею", "ситий голодного не розуміє", "не жили заможно, годі й починати", "не буває багатих щасливих людей" та інші. Коли ми чуємо такі фрази від рідних людей, то сприймаємо їх за "чисту монету". Але навсправжки ці принципи забороняють нам прагнути досягати більшого і жити краще. 

Людина "вбирає" ці настанови, не усвідомлюючи їх, але вони формують повсякденні фінансові звички. Через це вона може регулярно витрачати останні кошти, не довіряти банкам, уникати накопичень, боятися вкладень чи не дозволяти собі великих доходів через внутрішнє переконання, що "це небезпечно" або "негідно". У книзі "Думай і багатій" Наполеон Хілл написав: 

"Ми є продуктом власних думок. Якщо ви вирішите бути бідним — ви ним і будете". 

Саме тому так важливо навчитися розпізнавати свої установки й працювати з ними.

Мислення злиденності

У психології існує таке поняття, як "психологія бідності". Вона характеризує людей, яким притаманний певний спосіб мислення, а відтак — певні звички та поведінка, що роблять їх заручником ситуації.

Фото: Рixabay

Людей із такою психологією мислення можна "упізнати" за постійними скаргами на все та всіх, заздрістю і порівнянням себе з кимось більш успішним, бажанням отримати все й одразу, перекладанням відповідальності за ситуацію на інших. Таким людям також притаманні витрати більші, ніж доходи, покупки у кредит й імпульсивні покупки. Здебільшого людина з психологією бідності ходить на роботу, яка їй не подобається. Вона не вчиться на своїх помилках і не інвестує у свій розвиток, не прагне діяти.

Змінити звички

Фінансові звички — це не тільки про таблиці витрат і планування, а передусім про психологічну гігієну. Якщо ви готові спробувати змінити ваше життя на краще, спробуйте зробити кілька перших кроків.

1. Усвідомте емоції під час витрат

Запровадьте просту практику: перш ніж зробити покупку, поставте собі запитання — "Я справді цього хочу чи намагаюся полегшити емоційний стан?". Якщо виявиться другий варіант відповіді — спробуйте знайти альтернативний спосіб зняти напругу: дзвінок другові, прогулянка, чашка чаю.

2. Заведіть фінансовий щоденник емоцій

Спробуйте вести записи не лише про ваші витрати, а й про емоції, які їх супроводжували. Це допоможе помітити, які стани провокують імпульсивні покупки.

3. Працюйте з установками

Напишіть на аркуші всі свої фінансові переконання. Потім проаналізуйте, які з них обмежують вас, і спробуйте сформулювати нові, більш здорові установки.

Наприклад, замість "Я все одно не зможу заощадити" — "Я можу навчитися накопичувати поступово, крок за кроком".

4. Заручіться психологічною підтримкою

Якщо фінансові проблеми тісно пов’язані з задавненими емоційними травмами чи "хронічною" тривожністю, варто звернутися до психолога. У багатьох населених пунктах діють безкоштовні консультації для дорослих і підлітків, або можна отримати консультацію через телефон у межах того чи іншого гуманітарного проекту.

Фото: Рixabay

5. Читайте книжки з психології фінансів

Для тих, хто любить читати й готовий зануритися у тему, можуть сподобатися книги: "Найбагатша людина у Вавилоні" Джорджа Клейсона, "Психологія грошей" Моргана Гаузела, "Думай і багатій" Наполеона Хілла. Вони допомагають переосмислити ставлення до грошей і зрозуміти, що добробут починається всередині кожного з нас.

6. Відвідуйте навчання

Гроші вимагають поваги та вміння з ними поводитися, тому кожному варто періодично підвищувати рівень своєї фінансової культури: проходити навчальні курси, знайти собі фінансового наставника.

Наприклад, Prometheus має безкоштовні курси з основ фінансової грамотності, "Дія.Цифрова освіта" пропонує курси для дітей, дорослих, пенсіонерів, переселенців. Різноманітні лекції, вебінари та майстер-класи про основи особистих фінансів, накопичення, інвестування, кредитування тощо проводять банки, фінансові компанії та бізнес-школи. Подібні зустрічі про те, як планувати бюджет, уникати боргів, інвестувати проводять бібліотеки та громадські організації. Корисно стежити за фінансовими блогерами та експертами у соцмережах, або слухати експертів у зручному форматі дорогою на роботу чи вдома. Отримати прості поради й актуальні пояснення до нових законів чи банківських продуктів.

Головне — усвідомити, що фінансові звички — це не лише про щоденні підрахунки та нудні таблиці, а, перш за все, про наші внутрішні переконання, емоції та життєвий досвід. Розуміння психологічного аспекту грошей допоможе не лише краще контролювати власні фінанси, а й зменшити тривожність і стати впевненішим у собі та своєму майбутньому.