Вже майже тиждень триває блокада вагонів вугілля біля села Соснівки у Львівській області. На відео, опублікованому в соціальних мережах, видно, як група людей у камуфляжі перекрили залізничні колії. Погрожуючи водієві тепловоза фізичною розправою, вони блокують пересування вантажного потягу в пункт призначення. Причина блокади - нібито російське походження вугілля. Організатор - колишній народний депутат від «Самопомочі» Семен Семенченко. Саме він першим опублікував відео з блокадою вагонів у себе в Facebook та закликав користувачів «скинутися» на «потреби блокади», відправивши гроші на банківську карту.
Пізніше блокаду підтримали і прибули на місце народні депутати Михайло Бондар від «Європейської Солідарності», якого в ЗМІ пов'язують зі схемами на львівських вугільних шахтах, налагоджених ще за часів «Порошенко-Кононенко-Кропачева» і Юрій Камельчук від «Слуги народу», який в приватних розмовах називає себе вугільним «смотрящим» від нової влади на Західній Україні.
Нова блокада Семенченко вже викликала резонанс в соціальних мережах. Журналіст В'ячеслав Чечіло написав, що такою «блокадою» Семенченко просто заробляє гроші. «Жадібність - блокада вугілля, це - елемент конкуренції олігархів і, можна ні на секунду не сумніватися, організована за гроші», - зазначив Чечіло. Журналіст Андрій Павловський в Facebook також відреагував, що через безгрошів'я Семенченко вже взявся за чергову блокаду. «У Семена Семенченко видно закінчилися ресурси після останньої блокади і депутатство більше не приносить грошей, тепер знову перейшов до активних дій. Качатиме Зеленського. Блокує поїзд з вугіллям у Львівській області, який нібито з РФ і знову просить грошей на карту ... », - написав Павловський.
Такі припущення підтверджують і львівські ЗМІ, які повідомляють, що днями Семен Семенченко вийшов по телефону на одного з керівників енергетичної компанії, куди повинен був бути доставлений склад з вугіллям, і вимагав 100 тисяч доларів за зняття блокади. Мабуть, вирішивши заробити відразу в декількох місцях.
В той же час замовником проплаченої блокади вугілля журналісти і користувачі в соціальних мережах називають вугільного «смотрящего» у Львівській області Андрія Венгріна. Це - людина досить непублічна, але відома в колах вугільників і енергетиків. У серпні депутати Львівської обласної ради звернулися в Генеральну прокуратуру і Службу безпеки України з проханням про розслідування фінансових махінацій на «Львівській вугільній компанії», організованих Андрієм Венгріним. Навесні голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець звинуватив вже колишнього міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Насалика в роботі з одіозними бізнесменами. «Ось він (Ігор Насалик - авт.) Тісно співпрацює з «смотрящим» Андрієм Венгріним, який свого часу був «смотрящим» над усіма державними шахтами. Але після 2016-го року його «посунули», і тепер він контролює шахти Львівсько-Волинського вугільного басейну. І фабрику «Львіввугілля». Далі схема веде до Калуської ТЕС. Тобто Андрій Венгрін має безпосередній зв'язок з Ігорем Насаликом», - заявив в ефірі телеканалу Михайло Волинець.
Для Семена Семенченко це не перший досвід таких блокад і співпраці з одіозними «смотрящими». Нагадаємо, що саме Семенченко свого часу почав блокаду Донбасу, яка закінчилася рішенням України перервати економічні зв'язки зі сходом. Сепаратисти в свою чергу «націоналізували» українські підприємства. Законом України імпорт вугілля з Росії сьогодні не заборонений.
Пізніше в грудні 2018 року Семенченко виявився замішаним в міжнародному скандалі. Його і ще шість громадян України затримали зі зброєю під час виборів в Грузії. У затриманих, які прибули до Грузії, за словами місцевої поліції, вилучили зброю – пістолети «Макаров» і «Беретта», автоматичну ручну вогнепальну зброю, боєприпаси. Було порушено кримінальну справу за статтею Кримінального кодексу Грузії про незаконне зберігання зброї.
Радник екс-президента України Юрій Бірюков тоді написав, що із затриманими пов'язаний депутат Верховної Ради від «Самопомочі» Семен Семенченко. Активіст Андрій Дзіндзя підтвердив цю інформацію, зазначивши, що Семенченко вдалося уникнути затримання тільки завдяки дипломатичним паспортам. «Семенченко втік, залишивши своїх спільників. Також повідомляється, що затримання членів ОЗУ Семенченко сталося після спроби провозу ними зброї, задокументовано спецслужбами Грузії», - написав Дзиндзя. Пізніше ЗМІ стало відомо, що банда Семенченко діяла в Грузії за гроші младоолігарха-втікача Сергія Курченко.
Незалежний український журналіст Володимир Бойко припускає, що такі історії - не просте випадковість або просто жадібність Семена Семенченко. Бойко встановив, що Семенченко підробив документи і працює на російське ФСБ. За час своєї діяльності в Україні Семенченко зумів непогано збагатитися, зібравши кілька десятків мільйонів гривень і кілька мільйонів доларів для добровольців, які осіли в його кишенях. Адже до свого депутатства Семенченко очолював батальйон «Донбас».
«Більше року я досліджую біографію нинішнього депутата Верховної Ради, який називає себе Семеном Семенченко. Я можу стверджувати, що він - шахрай, раніше судимий громадянин України, який не є тією людиною, за яку себе видає. Його справжнє ім'я - Костянтин Гришин. В ході журналістського розслідування мені вдалося з'ясувати, що є факти, що компрометують його біографію. І ці факти були використані російськими спецслужбами після окупації Росією Криму. Семенченко - уродженець Севастополя, він там народився, довго проживав і саме там в 1996 році був заарештований і вісім місяців утримувався в СІЗО. У Севастополі Семенченко працював барменом в барі "Оболонь", його заарештували за звинуваченням у скоєнні ряду злочинів - від незаконних валютних операцій до приховування краденого. Справа в тому, що, як з'ясувалося, всі матеріали кримінальної справи щодо Гришина Костянтина Ігоровича були вивезені з Севастополя до Москви, тому Семенченко змінив своє прізвище, щоб не могли його ідентифікувати, і зараз сміливо заявляє, що таких фактів у його біографії не було. Але в його біографії є факти, які можуть служити підставою для вербування», - розповів в інтерв'ю «Радіо Свобода» Володимир Бойко.
