# конфлікт

Інцидент зі сутичкою в Одесі за участю військових територіального центру комплектування (ТЦК), працівників Національної поліції та громадянина, якого насильно витягнули з автомобіля, вже стала предметом службової перевірки.Про це повідомили в Одеському обласному ТЦК і СП. Там зазначили, що тоді група оповіщення одного з районних ТЦК діяла за викликом працівників Національної поліції.Метою стало складання адміністративних матеріалів щодо громадянина, який, за інформацією поліції, перебував у розшуку за порушення правил військового обліку. Всі дії, наголосили у відомстві, відбувалися в присутності поліцейських.Під час перевірки чоловіку запропонували надати військово-облікові документи та поїхати для оформлення адміністративного протоколу й уточнення облікових даних. За даними ТЦК, громадянин відмовився виконувати законні вимоги та чинив спротив.Фізичний вплив, як зазначають у відомстві, застосовувався винятково для припинення протиправних дій і забезпечення можливості оформлення адміністративних матеріалів.В Одеському обласному ТЦК заявили, що інформація про "викрадення" чоловіка або його доставлення "в невідомому напрямку" не відповідає дійсності. Водночас твердження про умисне побиття, пошкодження транспортного засобу чи перевищення службових повноважень потребують окремої перевірки.За фактом інциденту ініційовано службову перевірку. У її межах нададуть правову оцінку діям усіх учасників події з урахуванням відеоматеріалів і матеріалів, складених Національною поліцією."У разі встановлення порушень винні особи нестимуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. Ми не толеруємо будь-які прояви неправомірної поведінки, перевищення повноважень або недотримання вимог законодавства", — запевнили військові з ТЦК.Одеський обласний ТЦК закликав громадян утримуватися від поширення неперевіреної інформації та запевнив у відкритості до об’єктивного та неупередженого з’ясування всіх обставин події.Нагадаємо, вчора стало відомо, що в Одесі суд заарештував трьох працівників ТЦК і члена громадської організації. За даними слідства, вони вимагали хабар за "розв’язання питання" з мобілізацією..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що Європі варто звернути більше уваги на війну між Росією й Україною. А щодо Гренландії його наміри тверді та непохитні, тож йому не варто заважати.Про це Дональд Трамп сказав у телефонному інтерв’ю для журналістів NBC News. Він розкритикував європейських лідерів, які чинять опір його зусиллям щодо отримання контролю над Гренландією."Європа повинна зосередитися на війні з Росією й Україною, бо, чесно кажучи, ви бачите, до чого це їх привело. Ось на чому Європа повинна зосередитися, а не на Гренландії", — наголосив президент США.Медійники його запитали, чи він запровадить тарифи на європейські країни, якщо не вдасться укласти угоду щодо Гренландії."Я виконаю це на 100%", — відповів Дональд Трамп.Очільник Білого дому відмовився відповідати на запитання про те, чи застосує він силу для захоплення острова.Також в інтерв’ю американський президент наголосив на тезі про те, що Норвегія не має впливати на присудження Нобелівської премії миру."Норвегія повністю контролює це, попри те, що вони кажуть на публіку", — запевнив Дональд Трамп.Раніше сьогодні президент США написав листа прем’єр-міністру Норвегії Йонасу Гару Стьоре, в якому пов'язав свої заяви щодо наміру взяти під контроль Гренландію з тим, що йому не присудили Нобелівську премію миру.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита..

У Києві утримання доріг, мостів, зупинок громадського транспорту та пішохідних переходів у зимовий період забезпечують підприємства, що входять до складу комунальної корпорації "Київавтодор", яка підпорядкована міському голові Віталію Кличку.Про це заявив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко."Віталію Володимировичу, звертаю вашу увагу на базові управлінські аспекти, які потребують коректного відображення у ваших публічних заявах і дорученнях. Очевидно, ці речі або вам не доповідають, або вони свідомо ігноруються, тож окреслю їх стисло", — написав він у своєму Telegram-каналі.Очільник військової адміністрації Києва наголосив, що утримання доріг, мостів, зупинок громадського транспорту та пішохідних переходів у зимовий період забезпечують підприємства, що входять до складу комунальної корпорації "Київавтодор". Вони не підпорядковуються головам РДА, а є підзвітними департаменту транспортної інфраструктури КМДА, який перебуває у сфері управління Київського міського голови."Аналогічна модель діє щодо підприємств з утримання зелених насаджень: вони підпорядковані КО "Київзеленбуд", що підпорядковується департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА", — уточнив Ткаченко.Він продовжив, що районні керівні компанії з обслуговування житлового фонду формально належать до сфери управління РДА, однак контракти з їх керівниками укладає міський голова, що визначає реальний центр управлінських рішень.За його словами, загалом рішення щодо розвитку, функціонування та утримання міської інфраструктури ухвалює КМДА. Бюджет громади, кадрова політика та ключові важелі впливу зосереджені в управлінській вертикалі міського голови, яка, на переконання очільника КМВА, за майже 12 років максимально централізована."Упродовж року від вас неодноразово звучала теза: "не втручайся в господарські питання — це моя зона відповідальності". В такому разі логічно чесно визнати: саме в період вашого управління, пане директоре міста, Київ із року в рік стає менш безпечним для щоденного життя містян", — підсумував Тимур Ткаченко.Нагадаємо, декілька днів тому він інформував, що Рада оборони Києва ухвалила оновлені правила комендантської години для столиці. Її не скасовують. Але з’являються необхідні винятки для людей. Зокрема, відтепер у період комендантської години є змога пішки або на приватному транспорті, зокрема, таксі, прямувати до "Пункту незламності" або додому..

У неділю, 18 січня, генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів телефонну розмову з американським президентом Дональдом Трампом. Головна тема — ситуація навколо Гренландії.Про це Марк Рютте повідомив у спеціальному короткому дописі на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Розмова відбулася після того, як Трамп пригрозив 10-відсотковими тарифами європейським країнам, які не погоджуються з його позицією щодо Гренландії."Поговорив з президентом США щодо ситуації з безпекою в Гренландії й Арктиці", — написав очільник Північноатлантичного альянсу.Він запевнив, що всі зацікавлені сторони продовжать працювати над цим питанням, оскільки воно дуже актуальне та водночас проблемне."Я з нетерпінням чекаю на зустріч із Дональдом Трампом у Давосі наприкінці цього тижня", — додав Марк Рютте.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита..

У неділю, 18 січня, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита.Текст відповідної заяви опублікований на сайті німецького уряду. У документі наголошується, що такі дії президента США суттєво підривають трансатлантичні відносини.Країни-члени НАТО заявили про прагнення зміцнити безпеку в Арктиці як спільний трансатлантичний інтерес. За їхніми словами, заздалегідь скоординовані данські навчання Arctic Endurance, проведені спільно з союзниками, відповідають цій необхідності.Вони наголосили, що навчання не становлять загрози ні для кого. Вони проводяться на тлі напруженої ситуації у світі, однак не мають жодного натяку на агресивний характер."Ми повністю солідарні з Королівством Данія та народом Гренландії. Спираючись на процес, розпочатий минулого тижня, ми готові до діалогу на основі принципів суверенітету та територіальної цілісності, які ми твердо підтримуємо", — йдеться у заяві.У документі акцентується, що погрози введення мит підривають трансатлантичні відносини та створюють ризик небезпечної спіралі погіршення ситуації."Ми й надалі будемо єдині та скоординовані у нашій реакції. Ми прагнемо захищати наш суверенітет", — наголосили країни-підписанти заяви.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук..

Американський мільярдер Ілон Маск подав до суду на OpenAI та Microsoft. Він вимагає від них компенсації в розмірі до 134 мільярдів доларів.Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти наводять слова Ілона Маска, який упевнений, що заслуговує на частину "неправомірних прибутків", оскільки був одним із перших інвесторів цих стартапів на етапі їхнього запуску.У судовому позові Маск зазначив, що уклав у компанію OpenAI близько 38 мільйонів доларів, а це 60% від початкового фінансування. Також він начебто допоміг із підбором персоналу та "додав проєкту авторитету" на етапі його створення."Без Ілона Маска не було б OpenAI. Саме він забезпечив основну частину початкового фінансування, надав свою репутацію та навчив їх усьому, що знає про масштабування бізнесу", — пояснив адвокат Маска Стівен Моло.За словами Маска, завдяки його інвестиціям з 2015 року OpenAI нібито заробила від 65,5 до 109,4 мільярда доларів, а Microsoft — від 13,3 до 25,1 мільярда доларів.Натомість в OpenAI назвали позов "безпідставним" і частиною "кампанії з переслідування" з боку Маска. Адвокат Microsoft заявив про відсутність доказів того, що компанії бізнесмена допомагали чи сприяли розвитку OpenAI.Окрім того, обидві компанії вже оскаржили запропоновану Маском оцінку збитків, назвавши методи підрахунку його фінансового експерта "непідтвердженими".Журналісти констатували, що судовий процес на квітень в Окленді (штат Каліфорнія, США). Справу розглядатиме суд присяжних.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що компанія американського мільярдера Ілона Маска xAI обмежила роботу чат-бота на основі штучного інтелекту Grok після скандалу з сексуальними діпфейками. Grok більше не може редагувати фото людей, додаючи їм купальники чи спідню білизну..

У Європі готові дати спільну відповідь на мита з боку американського президента Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Зокрема на мита Дональда Трампа відреагував президент Франції Еммануель Макрон. За його словами Макрона, Європа не піддасться тарифному тиску та діятиме єдино, якщо погрози з боку США будуть реалізовані. ЄС залишається відданим принципам суверенітету, незалежності націй і міжнародного права, закріпленим у Статуті ООН.Саме ці принципи, наголосив Макрон, лежать в основі підтримки України та створення коаліції країн, які виступають за міцний і тривалий мир. Він додав, що Франція й надалі діятиме рішуче, коли йдеться про безпеку Європи.Окремо Макрон пояснив участь Франції у військових навчаннях у Гренландії, організованих Данією. За його словами, це рішення пов’язане з безпекою в Арктиці та на європейських кордонах."Жодні залякування чи погрози не можуть вплинути на нас — ні в Україні, ні в Гренландії, ні будь-де у світі", — наголосив президент Франції.Він також зауважив, що тарифні загрози є неприйнятними, а Європа у разі їх підтвердження відреагує єдино та скоординовано, забезпечивши повагу до європейського суверенітету.Подібну позицію озвучив і прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, заявивши, що його країна не дозволить себе шантажувати."Лише Данія та Гренландія розв’язують питання, що стосуються Данії та Гренландії. Я завжди захищатиму свою країну та наших союзників", — зазначив він.Крістерссон додав, що це питання стосується всього Європейського Союзу, а Швеція вже проводить інтенсивні консультації з країнами ЄС, Норвегією та Великою Британією щодо спільної відповіді.Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн підтвердила, що ЄС висловлює повну солідарність із Данією та народом Гренландії."Тарифи підірвуть трансатлантичні відносини та створять небезпечну спадну спіраль. Європа залишиться єдиною, скоординованою і прихильною до захисту свого суверенітету", — написала вона на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Прем'єр-міністр Британії Кір Стармер назвав загрозу Трампа ввести мито на союзників США "абсолютно неправильним"."Ми також ясно дали зрозуміти, що безпека в Арктиці важлива для всього НАТО, всі союзники повинні докладати зусиль для протидії загрозі з боку Росії у різних частинах Арктики", — сказав він.За його словами, Велика Британія незабаром безпосередньо обговорюватиме з адміністрацією США анонсовані Дональдом Трампом мита.Нагадаємо, раніше сьогодні американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи..

Американський президент Дональд Трамп увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.Про це Дональд Трамп написав у своїй соціальній мережі Truth Social."Ми багато років субсидували Данію, всі країни ЄС та інші країни, не стягуючи з них митних зборів або будь-яких інших компенсацій. Тепер, через століття, настав час Данії відплатити добром — на кону мир у всьому світі", — заявив він.За його словами, що Росія та Китай хочуть заволодіти Гренландією, і Данія нібито нічого не може з цим зробити. Він потролив, що "зараз у них є дві собачі упряжки", придбаних нещодавно. Але тільки США можуть грати в цю гру та грати успішно.Також Трамп додав, що ніхто не зачепить "цей священний клаптик землі", враховуючи, що на кону національна безпека США. При цьому він стверджує, що Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія здійснили подорож до Гренландії з невідомими цілями.Президент США вважає, що вищевказані країни грають у дуже небезпечну гру та "створили такий рівень ризику, який неприйнятний і нестійкий". З цієї причини, як пише Трамп, для захисту глобального миру та безпеки вжито заходів, щоби ситуація завершилася швидко. Йдеться про мита."Розпочинаючи з 1 лютого 2026 року, з усіх вищезазначених країн (Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія) стягуватиметься 10% мито на всі товари, які надсилатимуться до США. З 1 червня 2026 року мито збільшимо до 25%. Це мито підлягатиме сплаті доти, поки не вдасться досягнути угоди про повну й абсолютну купівлю Гренландії", — заявив американський лідер.Трамп додав, що США намагаються здійснити цю угоду вже понад 150 років, проте Данія завжди відмовлялася. Він стверджує, що у зв'язку з системою ПРО "Золотий купол" та інших наступальних і оборонних озброєнь, необхідність придбання острова особливо важлива."Наразі сотні мільярдів доларів витрачаються на програми безпеки, пов'язані з "Куполом", зокрема, на можливий захист Канади. Ця дуже складна, але геніальна система може працювати з максимальною ефективністю тільки в тому разі, якщо до її складу входить ця територія, з огляду на її кути, кордони й особливості", — пояснив очільник Білого дому.Підсумовуючи, він зауважив, що США готові до негайних перемовин із Данією або людей із вищезгаданих країн, "які наразили себе на такий ризик", попри те, що для них зробили США.Нагадаємо, минулого тижня Дональд Трамп оголосив про припинення постачання нафти та фінансової допомоги на Кубу, вдавшись до мови жорстких ультиматумів. Лідер США закликав офіційну Гавану негайно піти на переговори, попередивши про критичні наслідки зволікання..

Під час матчу медіаліги побилися колишні футболісти київського "Динамо" та збірної України Артем Мілевський і Сергій Рибалка. Вони накинулися один на одного з кулаками, і це мало вигляд швидше бойових єдиноборств, ніж футболу.Відео бійки добре відомих у недалекому минулому футболістів поширили соціальні мережі.Інцидент стався під час матчу між командами Ruh Media Team, де Сергій Рибалка є головним тренером, та Ignis, за який виступає Артем Мілевський.Між колишніми "динамівцями" спочатку спалахнув словесний конфлікт, який переріс у бійку. У ситуацію втрутилися інші футболісти, які й розвели забіяк.Щоправда, невдовзі після інциденту в Instagram медіаліги UA Steel опублікували рукостискання Рибалки та Мілевського."Тема закрита", — наголосили організатори турніру.    Переглянути цей допис в Instagram           Допис, поширений UA STEEL (@ua_steel_)Варто зазначити, що матч завершився перемогою команди Артема Мілевського з рахунком 3:2.Медіаліга — це футбольний турнір для команд, що складаються переважно з зірок шоу-бізнесу, блогерів, медійних особистостей і колишніх професійних футболістів. Такий формат останнім часом отримав популярність в Україні.Нагадаємо, наприкінці грудня колишній нападник "Динамо" та збірної України Артем Мілевський відверто розповів про своє ставлення до професійної дисципліни. Порівнюючи себе з португальською зіркою Кріштіану Роналду, українець зізнався, що такий рівень самообмеження для нього є неприйнятним..

Американський президент Дональд Трамп розглядає чотири основні сценарії втручання в ситуацію в Ірані. Це — військові удари, серед них — обмежені та масштабні, вбивство Верховного лідера аятоли Алі Хаменеї та кібератаки проти режиму.Таку інформацію оприлюднило видання The Telegraph, журналісти якого послалися на власні джерела в адміністрації президента Дональда Трампа.Перший сценарій передбачає мінімальний удар або серію точкових атак, покликаних надіслати політичний сигнал і виконати обіцянку президента США відповісти у разі жорстокого придушення протестів в Ірані.Потенційними цілями можуть стати бази Корпусу вартових Ісламської революції, ракетні об’єкти або навіть окремі офіційні будівлі в Тегерані. Для посилення символізму США можуть обрати резонансну ціль у столиці.Другий варіант передбачає тривалі й інтенсивні удари, спрямовані на серйозне ослаблення режиму. Йдеться не лише про ураження штаб-квартир і міністерств, а й про знищення мережі баз і проміжних пунктів Корпусу вартових Ісламської революції та підконтрольного йому ополчення "Басідж" у всій країні. Такий підхід має на меті зупинити репресії та змусити владу змінити курс.Третій сценарій, за оцінками аналітиків, є найрадикальнішим і передбачає викрадення або вбивство Верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї.Медійники із The Telegraph зазначили, що після успішних операцій США за кордоном такий варіант можуть розглядати у Вашингтоні як спосіб швидкої зміни балансу сил. Водночас існує ризик, що іранське суспільство сприйме це як зраду очікувань повного демонтажу режиму.Четвертий сценарій називають найпотужнішим "некінетичним" варіантом. Він передбачає масштабні кібератаки для паралізації державних комунікацій Ірану, а також забезпечення стабільного доступу до Інтернету для населення через термінали Starlink."Мета — посилити координацію протестних рухів і водночас заблокувати канали державної пропаганди, уникаючи прямого військового конфлікту", — йдеться в публікації видання.Як відомо, з кінця 2025 року в Ірані тривають масштабні антиурядові протести, що розпочалися в Тегерані серед підприємців, незадоволених економічною ситуацією та падінням курсу національної валюти щодо долара.До акцій протесту приєдналися навіть міста, які раніше вважалися лояльними до режиму, зокрема, Кум у центральній частині країни та Мешхед на північному сході. Є неперевірена інформація, що кількість загиблих під час протестів сягає 12 тисяч осіб.Президент США Дональд Трамп публічно закликав іранців продовжувати антиурядові акції, "захоплювати інституції" та заявив, що допомога опозиції "вже в дорозі".Нагадаємо, міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро сьогодні заявив, що придушення Іраном демонстрацій у всій країні є найжорстокішими репресіями в сучасній історії. Кровопролиття варто припинити негайно..

Поліція Києва затримала підозрюваного у замаху на вбивство, він підірвав гранату в хостелі під час конфлікту зі сусідом із кімнати. На щастя, внаслідок вибуху ніхто не постраждав. Йому загрожує до 15 років ув’язнення.Про це повідомив відділ комунікації поліції Києва. Там розповіли, що в ніч із 8 на 9 січня під час масштабного ворожого обстрілу столиці до поліції надійшло повідомлення про те, що в одному з хостелів на вулиці Жилянській стався вибух."На місце події виїхала слідчо-оперативна група районного управління поліції, бійці полку поліції особливого призначення №1 і вибухотехніки", — йдеться в повідомленні.Правоохоронці встановили, що між двома мешканцями хостела стався конфлікт. Чоловіки нещодавно приїхали до столиці, разом вживали алкогольні напої, після чого посварилися."Тоді один із них витягнув гранату та кинув її у бік іншого. На щастя, внаслідок вибуху ніхто не постраждав: 42-річний чоловік встигнув заховатись у сусідній кімнаті", — деталізували події поліцейські.. Вони затримали 27-річного правопорушника за статтею 208 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі Шевченківського управління поліції повідомили фігуранту про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами та замах на умисне вбивство."За клопотанням слідчих, підозрюваний перебуватиме під вартою. Санкція найважчої статті передбачає до 15 років позбавлення волі", — підсумували в поліції Києва.Нагадаємо, що 18 грудня минулого року в одній із київських шкіл вибухнула граната. На щастя, обійшлося без постраждалих. Страйкбольну гранату кинув старшокласник. Учень зробив це заради розваги та з метою створення відео контенту..

Інцидент із застосуванням перцевого балончика проти ветерана Андрія Кулька у Львові завершується мирною угодою. Потерпілий повідомив, що вже отримав вибачення від нападниці та готовий врегулювати суперечку поза межами жорсткого судового протистояння. Подробицями справи ветеран поділився з Андрієм Жолобом у проекті "Без броні" на FM Галичина. Як з’ясувалося, ситуація має сімейний підтекст: жінка, яка вчинила напад, є тіткою нареченої ветерана.За словами Кулька, наразі процес перебуває на стадії примирення, оскільки жінка вже офіційно попросила вибачення за свій вчинок. Ветеран вирішив піти назустріч нападниці, пояснивши це своїм неконфліктним характером та почуттям жалю до неї. Окрім вибачень, сторони також обговорюють можливість додаткової компенсації у вигляді донату на потреби війська, щоб жінка змогла остаточно усвідомити наслідки своїх дій.Юридичний аспект та ставлення до ветеранівПопри підписання документів про примирення, судове засідання все одно відбудеться, де сторони намагатимуться юридично закріпити свою згоду. Андрій Кулько також наголосив на важливості правильної комунікації суспільства з колишніми військовими. Він зазначив, що ветерани пройшли через надважкі випробування, тому до них варто ставитися з більшою повагою та поблажливістю, уникаючи страху чи необґрунтованої агресії.Хронологія конфліктуСуперечка між ветераном Андрієм Кульком та його сусідкою Анною-Марією Курило спалахнула вночі 4 січня на сходовій клітці. Приводом для зауваження з боку військового стали залишені під дверима пакети зі сміттям.Словесна перепалка швидко переросла у взаємні звинувачення. За словами Андрія, жінка принижувала його гідність, називаючи "маріупольським москалем" та ставлячи під сумнів його перебування у полоні через відсутність видимих каліцтв. Зрештою сусідка раптово розпилила ветерану в обличчя перцевий балончик. Кулько наголошує, що жодної фізичної сили у відповідь не застосовував.Сама ж Анна-Марія у соцмережах озвучила іншу версію: вона стверджує, що вдалася до спецзасобу через нецензурну лайку на свою адресу, аби "навчити чоловіка культурі спілкування з дівчатами". Крім того, жінка поширювала дописи проросійського пропагандиста Анатолія Шарія щодо "засилля ветеранів", дякуючи йому за підтримку своєї позиції.Попри спроби примирення, правоохоронці вже завершили досудове розслідування. Проти жінки скеровано обвинувальний акт за статтею про умисне легке тілесне ушкодження (ч. 1 ст. 125 ККУ). Санкція цієї статті передбачає штраф, громадські роботи або до одного року виправних робіт.Нагадаємо, торік у грудні у Києві затримали 42-річного чоловіка, якого підозрюють у грабежі. За даними поліції, киянин вирвав з рук ветерана, який пересувався на протезі, мобільний телефон.Додамо, у вересні 2025-го у Києві чоловік пограбував військовослужбовицю, яка приїхала на лікування. 44-річна жінка перебувала у кав’ярні, коли до її столика підбіг невідомий чоловік, вихопив сумку з грошима, банківською карткою та документами й втік.Фігуранта затримали правоохоронці..

Американський президент Дональд Трамп оголосив про припинення постачання нафти та фінансової допомоги на Кубу, вдавшись до мови жорстких ультиматумів. Лідер США закликав офіційну Гавану негайно піти на переговори, попередивши про критичні наслідки зволікання. Про це лідер Сполучених Штатів написав у своїй соцмережі Truth Social.Кінець епохи "нафти в обмін на безпеку"За словами Трампа, протягом багатьох років Куба трималася на плаву завдяки масштабним постачанням нафти та фінансовим вливанням із Венесуели. Натомість острівна держава надавала "послуги безпеки" диктаторським режимам у Каракасі. Проте тепер цій схемі покладено край."Куба більше не отримуватиме нафту та гроші з Венесуели. Венесуела більше не потребує захисту від бандитів та вимагачів, які роками тримали її в заручниках", — наголосив президент США.Новий покровитель ВенесуелиТрамп чітко дав зрозуміти, що тепер гарантом безпеки Венесуели виступатимуть Сполучені Штати. Він наголосив, що американська армія є найпотужнішою у світі та здатна забезпечити надійний захист країні.Ультиматум ГаваніРезюмуючи свій допис, Дональд Трамп порадив кубинському керівництву не зволікати з дипломатичними рішеннями, оскільки канали фінансової та енергетичної підтримки вже перекриті."Я наполегливо раджу їм: укладіть угоду, доки не пізно!" — підсумував глава Білого дому.Попередній контекстСША 3 січня завдали серії ударів по столиці Венесуели Каракасу. У різних районах міста чули вибухи. Під удар могли потрапити будівля парламенту Венесуели, а також будинок міністра оборони країни Владіміра Падріно Лопеса. Також повідомляється про атаки на південні райони Каракаса, зокрема, на військовий комплекс Форт-Тіуна й авіабазу імені генералісимуса Франсіско де Міранди. Загалом могли уразити щонайменше десять об’єктів.Згодом американський президент Дональд Трамп заявив про успішну операцію спільними зусиллями спецслужб і правоохоронних органів США. Він зазначив, що Ніколаса Мадуро разом із дружиною схопили та вивезли за межі Венесуели.Через певний час держсекретар США Марко Рубіо офіційно оголосив про завершення військової фази операції у Венесуелі. Головну мету місії досягнуто — чинного лідера країни Ніколаса Мадуро затримано та вже доставлено на територію США для висунення звинувачень.Міністерство закордонних справ Росії виступило з офіційною заявою щодо подій у Венесуелі. У дипломатичному відомстві країни-агресора висловили тривогу через повідомлення про затримання Ніколаса Мадуро та його дружини американськими силами.Генеральна прокурорка США Памела Бонді повідомила про висунення обвинувачення президенту Венесуели Ніколасу Мадуро та його дружині Сілії Флорес у Південному окрузі Нью-Йорка.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що наша країна послідовно відстоює право народів на вільне життя, без диктатури, гноблення та порушень прав людини. Режим Ніколаса Мадуро порушив усі ці принципи в усіх аспектах.Верховний суд Венесуели зобов'язав віце-президента країни Делсі Родрігес взяти на себе повноваження та обов'язки виконувача обов'язків президента після того, як США усунули Ніколаса Мадуро.5 січня Федеральний суд у Нью-Йорку провів перше засідання щодо висунення звинувачень очільнику Венесуели Ніколасу Мадуро та його дружині Силії. Вони відкинули всі звинувачення проти себе.Читайте також: Трамп відповів, чи можливий венесуельський сценарій щодо Путіна.

У суботу, 10 січня, президент США Дональд Трамп висловив підтримку прагненням іранського народу до свободи. Водночас у медіа з'явилася інформація, що американська адміністрація вже обговорює варіанти можливих військових ударів по об'єктах в Ірані.Про це американський лідер повідомив у своїй соцмережі. У своєму дописі президент США зазначив, що Іран зараз перебуває на порозі історичних змін."Іран дивиться на свободу, можливо, як ніколи раніше. США готові допомогти!!!" — написав Дональд Трамп.Військові сценарії: дані WSJПопри публічні заяви про підтримку свободи, за лаштунками Білого дому тривають обговорення силових сценаріїв. За інформацією видання The Wall Street Journal, адміністрація президента США провела попередні консультації щодо того, як саме може бути здійснена атака на Іран у разі потреби. За словами одного з американських посадовців, серед розглянутих варіантів масштабний повітряний удар. Планування передбачає ураження кількох стратегічних військових цілей на території Ірану.Попередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.В Ірані під час масових протестів, що тривають уже понад тиждень, загинули щонайменше 12 людей. Серед загиблих є й представники силових структур.Міністерство закордонних справ рекомендує українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни.Нагадаємо, Дональд Трамп ще 29 грудня виступив із жорстким попередженням на адресу Тегерана, заявивши про готовність до негайних військових дій. Перед початком переговорів із прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу американський лідер наголосив, що будь-які спроби Ірану відновити ракетну чи ядерну програми матимуть руйнівні наслідки..

У вівторок, 6 січня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів розмову з чеським колегою Петром Мацінкою. Серед іншого, вони обговорили нещодавній обмін заявами після скандалу зі спікером чеського парламенту Томіо Окамурою.Про це повідомила прес-служба Міністерства закордонних справ України у Facebook."Я мав дуже змістовну та конструктивну розмову зі своїм чеським колегою Петром Мацінкою. Привітав його з призначенням і подякував Чехії за незмінну підтримку нашої країни — політичну, економічну, військову та гуманітарну", — зазначив Андрій Сибіга.Він додав, що насамперед вони обговорили наші двосторонні відносини."Домовилися перегорнути сторінку нещодавніх обмінів заявами та посилити наш політичний діалог на рівні міністерств закордонних справ на основі взаємної поваги та стратегічного партнерства. Україна та Чехія є справжніми друзями та союзниками", — наголосив український міністр.Він поінформував свого колегу про велику зацікавленість України у подальшій співпраці з Чехією у сфері оборони, а також про участь Чехії у відновленні України."Наша співпраця має бути взаємовигідною", — вважає Андрій Сибіга.Також він поінформував свого колегу про ситуацію на полі бою та безжальні жорстокі атаки Росії на українську енергетичну систему. Вони обговорили останні мирні зусилля та погодилися, що немає альтернативи змушенню Росії якнайшвидше припинити свою агресію."Я запросив Петра Мацінку до України, і він підтвердив свою поїздку в найближчому майбутньому. Я з нетерпінням чекаю на візит свого чеського колеги до Києва", — підсумував Андрій Сибіга.Попередній контекстРаніше спікер парламенту Чехії Томіо Окамура у своєму новорічному зверненні назвав президента України Володимира Зеленського та його оточення "хунтою". Він також заявив, що не хоче, щоб Україна стала членом Євросоюзу.У відповідь посол України в Чехії Василь Зварич назвав слова Окамури позицією, яка сформована під впливом російської пропаганди.Раніше новопризначений очільник оборонного відомства Чехії Яромір Зуна підтвердив, що закупівля снарядів для ЗСУ триватиме й надалі. Відповідно до його заяви, масштабний проект "Чеська ініціатива" офіційно продовжить свою роботу протягом 2026 року.У середині грудня прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив, що заморожені активи Росії варто використовувати після закінчення російсько-української війни. До того ж Прага має окрему позицію щодо деяких інших нюансів допомоги Україні..