Клонування, використання стовбурових клітин в медицині, генна інженерія - всі ці досягнення науки можуть відкрити безпрецедентні можливості, в тому числі в галузі охорони здоров'я. Але можуть викликати і непередбачені наслідки. Як їх уникнути? Пошуками відповідей на це питання займається біоетика, повідомляє UN.
В ЮНЕСКО діє декілька органів в цій галузі. Міжнародний комітет з біоетики тільки що провів семінар з проблем штучного інтелекту і генної інженерії під промовистою назвою «Так, але ...». Професор Сигне Межинську з Латвії - член Міжнародного комітету розповіла про те, які етичні проблеми виникають в репродуктивній області:
«Ми зараз працюємо над двома документами. Це дві доповіді. Один - про індивідуальну відповідальність в сфері біоетики, і другий про репродуктивні технології та батьківство і материнство. І я думаю, що ось ця друга доповідь включає питання про нові репродуктивні технології, які розвинулися завдяки генетиці і іншими дослідженнями. Зараз у нас йдуть дуже інтенсивні дискусії про те, як це впливає на те, як ми здійснюємо цю роль батьків, тому що технології зараз включають в процес репродукції не тільки генетичних батьків, але і інших людей: донорів, сурогатних матерів. За всіма цими аспектам у нас йдуть дуже інтенсивні дискусії. Які можуть виникнути етичні проблеми саме в репродуктивної області і в плані батьківства і материнства?
Тут дуже багато аспектів, і головна проблема в тому, що національні законодавства вже не можуть регулювати ці питання, тому що це глобальна проблема. Дуже багато людей їдуть в інші країни, щоб здійснити процес сурогатного материнства або донорства.
Питань дуже багато, наприклад: є юридичні конфлікти, коли пара або людина, що виїхали в іншу країну, де за допомогою сурогатного материнства у них народилася дитина, згодом не можуть повернутися в свою країну. Зараз дуже багато таких прикладів. Або іноді люди, які хотіли дитину, не хочуть визнавати його, якщо він народився з якимись проблемами. Це теж проблема.
Також існує проблема потенційної експлуатації та інші. І на філософському рівні існує питання того, хто ж батько цієї дитини, тому що раніше це було дуже ясно: мати - та, хто народила дитину, але тепер завдяки технологіям весь процес складається з численних етапів.
Цей технологічний розвиток створює для нас багато питань: хто ж мати, що означає бути матір'ю, чи треба сурогатну матір називати матір'ю, хто донор в цій історії, чи є у дитини право знати, хто донор? У нього ж генетичний зв'язок з донором, так чи право у дитини знати, хто донор?
У деяких країнах таке право у дитини є, в деяких країнах - немає, і ми працюємо над тим, як досягти міжнародного консенсусу з цих питань».
