Прагнення України вступити в НАТО офіційно відображено на сайті альянсу. Новий статус країни відобразив реальність, але не наблизив Київ до бажаної мети, передає Про це повідомляє TrueUA з посиланням на DW.
На початку березня українські ЗМІ повідомили, що Північноатлантичний альянс (НАТО) надав Україні статус «країни-аспіранта» (статус «aspirations» означає, що держава офіційно задекларував свій інтерес в приєднанні до альянсу і отримує запрошення вступити в інтенсивний діалог з НАТО з питань членства і пов'язаних з ним реформ). Інформація про це з'явилася на офіційному сайті НАТО.
Якщо раніше в списку країн, які прагнуть до членства в цій організації, були три держави, то 9 березня до них додали і Україну.
«В даний момент чотири країни-партнера задекларували своє прагнення до членства в НАТО: Боснія і Герцеговина, Грузія, колишня югославська республіка Македонія, а також Україна», - зазначається на сайті НАТО.
Раніше в альянсі відмовлялися офіційно визнавати прагнення Києва до членства в НАТО. Тому новина про те, що Україна фактично отримала статус «здобувача» в питанні вступу в НАТО, вже встигли радісно прокоментувати багато українських політиків, серед яких і президент країни Петро Порошенко.
10 березня він написав на своїй сторінці в Facebook, що вдячний за таку підтримку України.
«Наша наступна амбіція - план дій щодо членства для України», - додав Порошенко.
11 березня новина про статус України відреагували і в штаб-квартирі НАТО. В офіційному коментарі виданню «Європейська правда» зазначалося, що визнання євроатлантичних прагнень України не означає зміни політики блоку, а лише відображає реальність: «Політика НАТО (щодо України) залишається незмінною. Відбулися зміни в політиці України, і вони були відображені на сайті».
Ще 8 червня 2017 року Верховна рада прийняла законодавчі зміни, які закріпили курс країни на вступ до Північноатлантичного альянсу.
Однак 14 лютого поточного року, під час прес-конференції в Брюсселі, генеральний секретар альянсу Йенс Столтенберг не відповів на питання журналістів, чому Україна досі не включили в список «країн-претендентів». А 17 лютого його заступник Роуз Геттемюллер під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки зазначила, що Україна є єдиною з чотирьох країн, які демонструють інтерес до НАТО, яка до цих пір не заявила про нього як про частину своєї національної політики.
Судячи зі змін на сайті альянсу, українським чиновникам вдалося звернути увагу функціонерів НАТО на це протиріччя.
Науковий співробітник Європейського центру політики Пол Іван впевнений:
«Ми не повинні перебільшувати важливість цієї події - оновлення на сайті лише інформує нас про речі, які ми всі давно знали».
Згоден з цим і аналітик українського Інституту світової політики Микола Белесков. За словами експерта, було б помилкою вважати, що звання «країни-аспіранта» надає державі певний особливий статус.
«Можна говорити про статус кандидата в члени НАТО, але у нас його досі немає, тому вважати, що мова йде про якийсь новій якості відносин з альянсом, не можна», - зазначає Белесков.
Експерт також упевнений, що в нинішніх умовах, коли розраховувати на отримання статусу країни - кандидата в члени НАТО і плану дій щодо членства (ПДЧ) в альянсі було би не зовсім реалістично, Києву варто було б зосередитися на виконанні тих зобов'язань, які він уже має перед блоком.
«Виконання Стратегічного оборонного бюлетеня та Річної національної програми (під егідою Комісії НАТО-Україна. - Ред.), Що є фактично замаскованим ПДЧ, дасть нам можливість взаємодіяти з силами НАТО за єдиними стандартами, а це набагато важливіше, ніж згадка України на сайті альянсу», - зазначив Белесков.
