В ЄС суттєво затягується ремонт військової техніки для України: у чому причина

Через складну логістику і бюрократію затягується ремонт військової техніки західного виробництва, яка була пошкоджена під час боїв в Україні. Інколи цей процес затримується на кілька місяців.

Як повідомляє Deutsche Welle, через високу інтенсивність стрільби та несертифіковані снаряди стволи німецьких гаубиць на російсько-українській війні швидко зношуються, але довго ремонтуються.

Зокрема, видання наводить слова українського артилериста Богдана Нагая, який позитивно відгукнувся про німецькі гаубиці Panzerhaubitze 2000. Втім, серед найбільш поширених проблем військовий називає збої програмного забезпечення, перегрів блоків управління і вихід з ладу стволів на німецькій зброї. Ці проблеми він пояснив високою інтенсивністю стрільби з гармати.

Навіть ті несправності, які українські ремонтники можуть усунути у польових умовах, такі як заміна стволів, довго не ремонтуються через брак запчастин, зазначає видання. Тому заміна стволів, за словами військового, затягується на період від двох до шести місяців.

Deutsche Welle наголошує, що зараз європейські оборонні компанії нарощують свої можливості з виробництва, зокрема, стволів для артилерії та запчастин. Зокрема, у концерні Rheinmetall, який виробляє стволи для PZH2000, запевняють, що відреагували на дефіцит, який виник через швидке зношення. 

"Ми вже суттєво збільшили обсяги виробництва стволів, аби задовольнити попит", — наголосили у компанії.

За даними видання, до України з Німеччини й Франції вже надходить обладнання, яке потрібне для ремонту гаубиць, танків та іншої важкої техніки. На розбудові ремонтних потужностей для німецької техніки в Україні наголошує й офіційний Берлін. У міністерстві оборони Німеччини зауважили, що промислові підприємства шукають нові виробничі рішення, можливості співпраці з українськими підприємствами для пошуку практичних технічних рішень, аби знизити дефіцит необхідних запчастин.

Проте не лише проблеми із логістикою та кількістю запчастин стоять на заваді оперативного ремонту цієї техніки. Ще однією причиною, яку називає видання, є бюрократія.

"Щоб відправити, скажімо, змінні стволи для гаубиць або будь-яку іншу запчастину, на які чекають в Україні, у Німеччині потрібно отримати на кожен екземпляр експортну ліцензію для продукції військового призначення. Замість тижнів процес затягується на місяці",  — зазначили у Deutsche Welle.

Наразі європейські промисловці чекають на запровадження так званого "військового Шенгену", який нещодавно ініціював німецький канцлер Олаф Шольц. Йдеться про гармонізацію законодавства країн Євросоюзу, яка потрібна, щоб в особливому режимі всередині спільноти діяв спрощений дозвільний режим. Такі зміни максимально прискорять перевезення зброї та запчастин між державами, зокрема експортні ліцензії для цього будуть непотрібні. 

Втім, поки ж "військового Шенгену" немає, кожна гаубиця або інша одиниця європейської важкої техніки, яка для складного ремонту внаслідок ушкоджень має бути вивезена до країн Євросоюзу, де "зникає" на місяці. Окрім цього, оскільки Україна наразі не є членом ЄС, то труднощі виникають вже на етапі проходження митних процедур на кордоні, додає видання.

Нагадаємо, у листопаді військові з 44-ї артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола отримали на озброєння вітчизняні самохідні артилерійські установки "Богдана". Бійці наразі опановують сучасну українську зброю.