Вчені з Університету Сайтама в Японії вперше зняли, як рослини отримують і реагують на сигнали небезпеки, які вони надсилають один одному. Таким чином між ними відбувається своєрідне спілкування.
Про це повідомляє IFLScience.
Згідно з дослідженням, яке опубліковане у науковому журналі Nature Communications, рослини оточені тонким туманом сполук, що переносяться повітрям, які використовуються для захисту й спілкування. Як і запахи, виявлені сполуки відлякують голодних травоїдних і можуть навіть попереджати рослин про наближення хижаків.
Вчені вперше зафіксували те, як рослини, які перебувають у благополучних обставинах, реагують на леткі органічні сполуки (ЛОС), які виділяються іншими рослинами внаслідок механічних пошкоджень чи нападу комах. З'ясувалося, що коли така «інформація» про загрозу надходить ще не постраждалим рослинам, у них активізуються деякі захисні механізми.
"Така міжрослинна комунікація захищає рослини від екологічних загроз", — додають вчені.
Наголошується, що науковці знали про такі захисні механізми рослин від 1980-х років і до теперішнього часу виявили їх у понад 80 видів рослин. Зараз же група дослідників змогла зняти на відео, як рослини отримують і реагують на повітряні сигнали тривоги.
Експериментальна установка включала повітряний насос, з'єднаний з контейнером із листям та гусеницями, і ще одну камеру, в якій містився Arabidopsis thaliana — поширений бур'ян із сімейства гірчичних.
Рослини Arabidopsis були генетично модифіковані так, щоб світитися зеленим світлом при виявленні іонів кальцію, які сигналізують про стрес. Використовуючи флуоресцентний мікроскоп, команда змогла відстежувати сигнали, що випромінюються неушкодженими рослинами після того, як вони отримали ЛОС від пошкодженого листя.
"Ми нарешті розкрили складну історію того, коли, де і як рослини реагують на "попереджувальні повідомлення", що передаються по повітрю від їхніх сусідів, які перебувають під загрозою", — заявив молекулярний біолог Масацуга Тойота з Університету Сайтама.
За його словами, ця ефірна комунікаційна мережа, прихована від нашого зору, відіграє ключову роль у своєчасному захисті сусідніх рослин від неминучих загроз. Це відкриття має важливі значення для розуміння того, як рослини адаптуються до свого середовища. Вчені стверджують, що результати їхнього дослідження можуть бути використані для розробки нових стратегій захисту рослин від шкідників і хвороб.
Нагадаємо, раніше науковці здійснили перше у світі штучне запліднення носорогів. Міжнародна група дослідників з BioRescue у вересні 2023 року перенесла два ембріони південного носорога сурогатній матері.