Процес чергових "перевиборів" Володимира Путіна завершився. 7 травня російський диктатор пройшов через звичну для себе процедуру інавгурації — та ще на шість років може забути про цю проблему. Як відомо, завдяки поправкам до Конституції, проголосованим 2020 року на пеньках, Путін має формальне право на два терміни, які завершаться 2036 року. Звісно, якщо він доживе до того часу. А 2030-го не треба буде нічого вигадувати — просто провести чергові псевдовибори й забезпечити собі продовження царювання.
Вчорашня інавгурація, як і правління Путіна після 24 лютого 2022 року, не запам’яталася нічим особливим. Що говорити, коли головним інформаційним приводом стало прибуття на церемонію представників шести країн-членів Європейського Союзу. Дві з них — це, звісно ж, Словаччина та Угорщина, які щосили намагаються грати роль самостійних персонажів і на цьому заробляти дешеву нафту з Росії. З чотирьох інших цікавою є лише позиція Франції, яка таки вирішила відправити на інавгурацію свого посла. Втім, на це теж не варто особливо зважати. І ось чому.
Президент Французької Республіки Еммануель Макрон раніше неодноразово намагався налагодити контакт із Володимиром Путіним. Власне, він був чи не єдиним ЄСівським перемовником з кремлівським тираном, навіть приїжджаючи до Москви.
Усі його спроби прогнозовано завершилися нічим, а Макрон перейшов до постачання Україні серйозної військової техніки — зокрема, ракети SCALP, САУ Caesar, броньовані машини AMX-10RC, гаубиці TRF1, системи залпового вогню LRU, ЗРК Crotale NG, ПЗРК Mistral, врешті-решт франко-італійську систему ППО SAMP/T.
Фото: Getty Images / Global Images Ukraine
Ба більше, саме французький лідер запропонував відправити до України контингенти західних армій. Тож усі ці загравання Макрона із путінською інавгурацією — не більше, ніж черговий дипломатичний хід, натяк господарю Кремля на те, що у випадку бажання зупинити війну йому буде з ким це обговорити. Натяк, який, звісна річ, не буде почутий.
А от Захід путінські натяки, які традиційно озвучують його посіпаки, почув. Йдеться про чергові ядерні погрози з боку Кремля. Цього разу вони були пов’язані із майбутньою передачею Україні американських літаків F-16. Якщо говорити детальніше, то в Росії заявили, що розцінюватимуть появу цих літаків, якою зброєю вони б не були забезпечені, як появу у ЗСУ носіїв ядерної зброї.
Винищувач F-16. Фото: Рixabay
Натяк тут більш ніж зрозумілий — оскільки Україна має літаки, які можуть завдавати ударів ядерними боєприпасами, то Росія матиме право завдати превентивного ядерного удару у відповідь. Нічого нового у цьому ядерному шантажі немає, Кремль уже неодноразово використовував цю схему.
Військові аналітики з Інституту вивчення війни розцінили російську ядерну заяву як спробу припинити постачання Збройним силам України нової зброї, перш за все, звісно, літаків F-16. Про те, наскільки ця спроба буде успішною, промовисто говорить фраза про те, що Росія ядерний шантаж використовувала уже неодноразово. Результат очевидний — Україна отримала навіть далекобійні ракети ATACMS, не кажучи вже про менш потужне озброєння.
Адміністрація президента США Джо Байдена відреагувала на заяву про ядерні військові навчання в Росії у своєму стилі, звинувативши Кремль у безвідповідальності, а саме так, пояснили американці, можна розцінювати черговий акт ядерного шантажу. Представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов прокоментував ситуацію також цілком логічно: "Це постійна практика Кремля. Чогось нового особливо тут немає".
Тому можна констатувати факт того, що чергове ядерне залякування Росією Заходу не досягло своєї мети. Та й не могло досягти, як показує позиція головного партнера України. То навіщо ж тоді Кремль вдався до цього безнадійного заходу?
Володимиру Путіну більше нічим погрожувати Україні та Заходу. Жодних серйозних успіхів на фронті росіяни не мають. Ті кілька захоплених величезною ціною сіл, які окупантам вдалося "звільнити", настільки мізерний успіх, що про нього кремлівський диктатор воліє не згадувати.
Фото: росЗМІ
Війна проти країн НАТО має ще менш перспективний вигляд. Якщо Росія не може пройти оборону української армії, яка отримує західну зброю дозовано, ще і залежно від позицій тамтешніх політиків, то можна уявити, якою потужною буде відповідь Заходу на атаку проти Польщі чи країн Балтії.
Тому диктатор і вдається до шантажу ядерним ударом. Шантажу, в який уже ніхто не вірить, хоча він залишається єдиною дією, до якої Путін ще здатен удатися на старті свого п’ятого президентського терміну. Усі інші козирі у рукаві цього "перегравача усього світу" (який уже занапастив свою державу, перетворивши її на світового вигнанця та віддавши у повну залежність від Китаю) давно закінчилися.
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
