Зброя, санкції, ППО, але не завтра. Як Трамп одночасно викликав ейфорію й розчарування
Трамп сипле погрозами у бік Москви. У бік Києва роздає обіцянки дати багато зброї. Тверезо мислячі люди обережні в оцінках останніх гучних заяв глави Білого лому. І закликають судити не за словами, а за ділами.
Путіним розчарований, але говоритиме з ним і далі
Як і обіцяв, 14 липня американський президент зробив низку різких заяв у бік Росії. Ще більше після сказаного ним з’явилося коментарів і припущень. Так буває, коли конкретика приноситься в жертву емоціям та епатажу. Частину заяв він зробив у присутності генсека НАТО Марка Рютте, який спеціально прибув до Вашингтона, частину — у коментарях ЗМІ. З цього словесного пазлу оберемо три ключові деталі.
Перша — тон висловлювань на адресу Путіна. Останнім часом президент США адресує багато критики російському диктатору, веде до того, що той його дурить. При цьому завжди залишає місце для "але". Цього разу Трамп розповів, як Путін обманював Барака Обаму й Джо Байдена, але його — не обдурить.
"Я з ним багато говорю, щоб це (війну) припинити, і я кладу слухавку, кажу, що це була чудова розмова, а потім знову летять ракети на Київ. І розмова втрачає сенс. Я їду додому до першої леді, кажу їй: "Я сьогодні говорив з Путіним, і в мене була чудова приємна розмова", а вона каже "Дійсно? Але там тільки що якесь місто обстріляли", — розповів Трамп.
На питання журналістів, як він припинить війну в Україні, президент Штатів відповів, що "поговорить з Путіним". А під час ексклюзивної телефонної розмови з ВВС, чи поставив він крапку у стосунках із Путіним, президент США відповів:
"Я розчарований у ньому, але ще не завершив з ним".
Отже, тон висловлювань щодо Путіна насправді не зазнав змін, які б свідчили про небажання Трампа укласти угоду з Кремлем при його нинішньому хазяїну. Коли у березні 2022-го Джо Байден називав російського диктатора "воєнним злочинцем", а у лютому 2024-го "божевільним сучим сином", це мало зовсім інакший вигляд, аніж у Трампа.
17 Patriot і дуже багато невідомої зброї
Друга деталь — обіцянка надати зброю. Напередодні заяви американського президента сенатор-республіканець Ліндсі Грем анонсував, що зброї дійсно буде багато. Що ж розповів глава Білого дому. Перше: Україна найближчим часом отримає до 17 ЗРК Patriot. Схема, зі слів президента США, буде наступною: деякі країни віддадуть нам свої системи Patriot повної комплектації з батареями, а США на заміну відправлять до цих країн нові системи цього типу.
"Є одна країна, яка має 17 Patriot, готових до відправки", — заявив Трамп, не уточнивши, про кого саме йдеться.
Ймовірно, йдеться про Німеччину. Міністр оборони цієї держави Борис Пісторіус повідомив, що рішення про постачання двох систем Patriot Україні очікується найближчими днями або тижнями. Водночас зробив важливе уточнення: доставка першої системи може зайняти кілька місяців.
Простіше кажучи, між ухвалою надати системи ППО, погодженням цієї ухвали з країнами, які мають "зайві патріоти" і технічною реалізацією рішення можуть пройти в кращому разі місяць, в гіршому два чи й більше. Весь цей час нам доведеться збивати ворожі ракети тим, що є в арсеналі.
Трамп говорив не тільки про ППО, а й про інші види озброєння. Ще до зустрічі з Рютте, спілкуючись із журналістами на авіабазі Ендрюс, він повідомив: США відправлять Україні "різноманітне складне військове обладнання", за яке заплатить Євросоюз.
"Це точно те, чого ми хотіли досягти. Чим більше ми відправимо обладнання, тим більше вони нам за нього заплатять. Звучить непогано, правда? Так і мало бути вже давно", — наголосив Трамп.
А вже під час спілкування з генсеком НАТО додав:
"Ми уклали угоду, згідно з якою ми будемо постачати їм зброю, а вони будуть за неї платити".
Оскільки не було навіть натяків, що за зброю отримає Україна, ЗМІ наввипередки почали придумувати, що ж нам передадуть. Це трохи нагадує байки. Отже, арсенал Повітряних сил ЗСУ можуть поповнити далекобійні крилаті ракети JASSM для F-16. Стандартна версія JASSM має дальність польоту 370 кілометрів. До Москви не дістане, але за допомогою цієї "штучки" можна змусити агресора прибрати свої авіабази якомога далі від нашого кордону. Крім того, ракети цього типу гарно знищують склади боєприпасів і командні пункти противника.
Інше видання — The Washington Post — припускає, що Трамп дозволить використання 18 ракет ATACMS, які зараз перебувають в Україні, на повню їхню дальність у 300 кілометрів. Це й ж видання розповсюдило найбільш оригінальну байку — про "томагавки". Мовляв, далекобійні ракети, які дістануть Москву і Санкт-Петербург, дадуть Києву тоді, коли Трамп захоче ще більше натиснути на Путіна.
Постачання значних обсягів зброї — чудова новина, однак потрібно бути реалістами: спочатку потрібно узгодити номенклатуру, потім наші європейські партнери мають укласти угоди про купівлю, ще певний час займе доставка зброї та її комплектація, завезення до України, розміщення у нас. Можна припустити, що у рамках формату Рамштайн уже узгодили номенклатуру, проте всі інші етапи доведеться проходити, витрачаючи на них дорогоцінні години, хвилини, місяці.
50 днів, інакше — стопроцентні мита
Третя деталь — Росія отримає 50-денний термін на припинення вогню. У разі невиконання США запровадять 100% мита проти Москви та її торгових партнерів. Ця обіцянка Трампа викликала хвилю обговорення, коментарів та обурення. Глава дипломатії Євросоюзу естонка Кая Каллас відреагувала:
"50 днів — це дуже довгий термін, якщо врахувати, що вони щодня вбивають невинних цивільних осіб".
Розкритикували Трампа і західні ЗМІ. Якщо звести їхню критику до спільного знаменника, то наданий американським президентом часовий люфт росіяни використають для посилення наступу на Україну. При цьому обіцяна зброя надійти не встигне.
ЗМІ також звернули увагу на реакцію фондового ринку на погрози Трампа: основний фондовий індекс РФ зріс на 2,7%, а рубль укріпився до долара. З чого припускають, що у Кремлі були готові до м’якої заяви американського президента. Станом на зараз для Путіна більшу небезпеку становили "пекельні санкції" із законопроекту сенаторів Ліндсі Грема і Річарда Блюменталя, а не зброя для України, яка не з’явиться дуже швидко. Марк Рютте додатково попередив Китай, Індію та Бразилію, котрі найбільше спонсорують російських терористів купівлею нафти, що ті мають задля уникнення 100-процентних мит говорити з Путіним. Але видимих рухів від згаданих держав поки не видно. Навряд чи вони розпочнуться після повідомлення про відкладення в Сенаті згаданого законопроекту.
Отже, є дві діаметрально відмінні позиції щодо 50 днів відстрочки покарання Росії. Перша позиція — Трамп досі вірить у перемогу Росії у війні. Посилаючись на аноніма в Білому домі, впливове видання Politico зазначає: американський президент вважає, що перемога буде за РФ, питання тільки в тому, скільки це займе часу. Однак він хоче дати карти й Україні. Звідси заяви про ППО і зброю. Одним словом, йдеться про історію, в якій Трамп не має вигляд нашого великого друга, а радше хоче бути рефері, подивившись, що відбудеться до 1-2 вересня, коли сплинуть 50 днів ультиматуму. А от чи є в нього план "Б" на випадок продовження війни, себто, чи застосує санкції проти друзів Росії, які одночасно є потужними торговельними партнерами до США, невідомо.
Друга позиція — Трамп грає довгу партію в геополітичні шахи. Нині США ведуть переговори про мита з китайцями. Прагнуть зменшити тарифи й індуси з бразильцями. Ризик отримати 100 процентів мит плюс до нинішніх через підтримку Росії — сокира над їхніми головами. Загроза санкцій — це вже санкції. Просто відтерміновані.
Крім того, в ЄС обговорюється зниження граничної ціни на російську нафту до з 60 до 45 доларів за барель. Це рішення блокують Угорщина, Словаччина і Мальта. Дві перші країни мають проросійську владу, третя має великий танкерний флот і її економіка залежить від транспортування нафти. До заяви Трампа переговори з цими трьома йшли дуже тяжко, тепер вони можуть прискоритися. Плюс до цього — зниження цін на нафту загалом по ринку. У передчутті санкцій Росія намагатиметься продати більше сирої нафти, але її вартість буде низькою. Сумні наслідки для економіки можуть вплинути на непоступливість Путіна. Принаймні, на це є сподівання.
І, останнє, про що говорять найменше. Уявимо, Росія знову затягне пісню про переговори, аби виграти час. Її забаганки давно відомі, вони нас повністю не влаштовують. Також відоме приблизне бачення миру Трампом. Воно передбачає територіальні поступки з боку України. Що також нас не влаштовує. Звідси запитання: чи існує хоча б нарис плану, в якому можливе узгодження позицій? Поки нарису не видно. То ж або Трамп сподівається, що під тиском Росія протягом відведених їй 50 днів погодиться зняти свої ультиматуми, після чого переговори розпочнуться, або у його геополітичній партії передбачений мат Путіну. У вигляді економічного колапсу РФ та спричиненої ним зміни влади.