# банк

Національний банк дотепер не вжив заходів щодо виведення з ринку банку, ключовим власником якого Петро Порошенко. Як відомо, він перебуває під санкціями, а його ділова репутація офіційно визнана небездоганною.Про це повідомило видання "Закон і бізнес", журналісти якого послалися на експертів банківського сектору. Йдеться про ситуацію з АТ "МІБ", що фактично належить Петру Порошенку."Фактичним власником цього банку є особа зі статусом PEP (політично значуща особа) Петро Порошенко через ПАТ "ЗНКІФ "Прайм Ессетс Кепітал". За оцінкою експертів, аналіз активів банку свідчить, що фактично Петро Порошенко та пов’язані з ним особи контролюють 90% активів цієї банківської установи", — йдеться в повідомленні.Раніше у зв’язку із запровадженням у лютому цього року указом президента персональних санкцій до Петра Порошенка НБУ визнав його ділову репутацію небездоганною, як власника істотної участі в банку. Таке рішення комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури НБУ ухвалив на засіданні 28.04.2025.Експерти звернули увагу на те, що, згідно з чинним законодавством, у такій ситуації НБУ зобов’язаний ухвалити рішення про виведення банку з ринку й анулювання його ліцензії. Однак регулятор продовжує ухилятися від виконання своїх обов’язків.До того ж Нацбанк оштрафував АТ "Міжнародний інвестиційний банк", власником якого є Петро Порошенко, на 20,5 мільйона гривень за порушення законодавства щодо відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом. Зазначається, що Петро Порошенко за декілька тижнів до введення санкцій проти нього вивів з України понад 1 мільярд гривень і ще 986 мільйонів гривень подарував.Як відомо, Петро Порошенко проходить у декількох кримінальних провадженнях як один з організаторів Харківських угод, а також як особа, яка перешкоджала виведенню Чорноморського флоту Росії з території України.Крім того, він підозрюється в причетності до тиску на правоохоронні органи з метою переслідування політичних опонентів, а також до організації незаконних схем постачання вугілля з окупованих територій.Нагадаємо, 13 лютого президент України Володимир Зеленський заявив, що підставою для запровадження санкцій проти п'ятого президента та лідера "Європейської Солідарності" Петра Порошенка стало "виведення мільярдів гривень під час війни".

За тиждень з 28 квітня по 2 травня Національний банк України продав на міжбанку 742,7 мільйона доларів. При цьому українські банкіри не купували валюту.Про це свідчить статистика, опублікована на сайті Національного банку України (НБУ).Там зазначено, що за період, з 28 квітня по 2 травня Нацбанк продав на міжбанку 742,7 мільйона доларів.За інформацією Нацбанку України, це на 123,8 мільйона доларів більше, ніж минулого тижня.При цьому, за тиждень Національний банк України не купував іноземної валюти.Як відомо, 2 жовтня 2023 року Національний банк оголосив про перехід від режиму фіксованого курсу.Розпочинаючи з 3 жовтня 2023 року, офіційний курс долара розпочав змінюватися — вперше з липня 2022 року.Для порівняння: за тиждень з 21 по 25 квітня Національний банк України продав на міжбанку 618,9 мільйона доларів, при цьому купив 800 тисяч доларів.Нагадаємо, що вчора, за оновленими даними на сайті регулятора, Національний банк України знову підвищив офіційний курс долара. Після вихідних гривня послабиться на 11 копійок.

У Києві чоловік бетонним блоком та палицею розтрощив банкомат через те, що побачив нульовий баланс на власній картці. Його затримали правоохоронці.Про це повідомили в поліції Києва.За даними правоохоронців, до столичної поліції звернулися представники служби безпеки одного з банків, які повідомили, що вночі на вулиці Вересневій невідома особа бетонним блоком та палицею пошкодила банкомат та зникла в невідомому напрямку. При цьому грошові кошти викрадені не були."Оперативники встановили, що до вчинення кримінального правопорушення причетний раніше судимий 31-річний місцевий житель", — йдеться у повідомленні. Чому чоловік розбив банкомат Зловмисник пояснив, що хотів перевірити стан власного рахунку, а коли виявив відсутність коштів, вирішив помститися банківській установі та розбив банкомат. "За хуліганство підозрюваному загрожує до п'яти років обмеження волі", — додали в поліції.Нагадаємо, у Житомирській області 19-річний хлопець обікрав матір безвісти зниклого військовослужбовця Збройних Сил України. З її банківської карти зловмисник зняв майже 100 тисяч гривень.Також у квітні в Києві іноземець, погрожуючи продавчині пістолетом, пограбував магазин. За цей злочин чоловік отримав вісім років в'язниці.

В умовах повномасштабної війни доступ до власних коштів є критично важливим для людей. Проте іноді виникають ситуації, коли банківські рахунки можуть бути заблоковані, що є серйозним викликом у повсякденному житті.Подібні ситуації можуть викликати паніку у людей, адже лишають громадянина без доступу до його грошей. У Міністерстві юстиції підготували роз’яснення, як діяти в разі арешту рахунків, які права має боржник, і за яких умов можна повернути доступ до коштів — особливо, якщо йдеться про зарплату, соціальні виплати чи інші надходження.На які рахунки може бути накладено арешт?У міністерстві зауважили, що арешт може бути накладено на всі кошти, які перебувають на рахунках фізичної особи, незалежно від їхнього призначення. "Це може статись на підставі рішення державного або приватного виконавця. Проте законодавство передбачає винятки та механізми, які дозволяють отримати доступ до частини коштів або зняти арешт із певних рахунків", — зазначили у Мін'юсті.Як зняти арешт із поточного рахунку під час воєнного стану?Згідно з чинним законодавством, боржник має право користуватися коштами з поточного рахунку в межах 16 000 гривень на місяць. Тобто — це дві мінімальні зарплати у 2025 році. У міністерстві наголосили, що для цього необхідно звернутися до виконавця із заявою про визначення поточного рахунку для видаткових операцій. У заяві потрібно зазначити номер рахунку та банк, у якому його відкрито. "Виконавець впродовж двох робочих днів з моменту отримання заяви ухвалює відповідну постанову та невідкладно надсилає її банку", — додали у міністерстві.Як зняти арешт із рахунків цільового призначення?Окрему увагу варто приділити рахункам цільового призначення, зокрема тим, на які надходять соціальні виплати. Йдеться про пенсії, заробітну плату та стипендії. Відомо, що закон забороняє звернення стягнення на кошти, що надходять на такі рахунки. Втім, банки зазвичай відкривають для їх зарахування стандартний поточний рахунок, оскільки можуть не мати технічної можливості для створення окремого рахунку.Стягнення не може бути звернено на такі виплати:вихідну допомогу, яка виплачується в разі звільнення працівника;компенсацію працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;одноразову допомогу у зв’язку з народженням дитини;допомогу при усиновленні дитини;допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;допомогу на дітей одиноким матерям;допомогу людям, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей;допомогу на лікування;допомогу на поховання;щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.Що потрібно робити у разі арешту рахунку цільового призначенняУ Мін'юсті зауважили, що у такому випадку потрібно подати виконавцю заяву про зняття арешту та додати документи, які підтверджують спеціальний статус рахунку. "Це може бути довідка з банку про реквізити рахунку, довідка від роботодавця, Пенсійного фонду або іншого органу, який здійснює виплати", — наголосили у міністерстві. Арешт з рахунку також може бути знято за таких обставин:завершення виконавчого провадження;повернення виконавчого документа до суду;скасування заходів забезпечення позову;сплата всієї суми заборгованості;встановлення факту, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню."Навіть у складні часи держава гарантує захист ваших прав. Якщо ви опинилися у подібній ситуації — не варто панікувати. Важливо знати свої права та послідовно діяти відповідно до передбачених законом процедур", — зазначили у міністерстві.Нагадаємо, раніше у Пенсійному фонді повідомляли, що у квітні автоматично перерахують виплати усіх працюючих пенсіонерів. Проте не усі українці отримають більші нарахування.

В Україні може з'явитися так званий "чорний список" клієнтів банків, які причетні до відмивання грошей та інших фінансових махінацій. Регулятор вже розробляє відповідний законопроект.Про це повідомив заступник голови Нацбанку Дмитро Олійник в інтерв'ю виданню "NV Бізнес"."Він створює реєстр, куди вноситимуть осіб, які продавали персональні дані чи використовували свої картки для схем, та суб’єктів господарювання у яких встановлено факти міскодингу... Це обмежить їхні фінансові можливості, але не виключить із системи", — зазначив посадовець.Він наголосив, що розпорядником реєстру буде НБУ. Однак відповідати за наповнення "чорного списку" будуть постачальники платіжних послуг і банки."Потрапляння до нього накладе певні обмеження на користувача в частині можливості здійснювати перекази понад певні ліміти...Проблема стосується не лише людей у скрутному становищі, а й молоді, яка свідомо продає дані, що може вплинути на майбутню кар'єру чи негативно оцінено під час вступу на держслужбу, або можливість у майбутньому отримувати кредити", — розповів Олійник.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що деяким громадянам надходять фейкові повідомлення нібито від "Ощадбанку". За словами, голови правління банку Сергія Наумова, у людей вимагають підтвердити особисті дані.

Невідповідність між попитом і пропозицією кваліфікованих робітників на ринку праці може спричинити подальше зростання зарплат у приватному секторі. Це відбуватиметься в умовах пожвавлення економічної активності.Про такий висновок фахівців ідеться в "Інфляційному звіті" Національного банку України."Це матиме найбільший проінфляційний ефект цього року. Проте він поступово вщухатиме разом з уповільненням темпів зростання заробітних плат на прогнозному горизонті через поступове вирівнювання дисбалансів на ринку праці", — йдеться в документі.За інформацією Нацбанку, в першому кварталі 2025 року на ринку праці зростали й попит, і пропозиція робочої сили: збільшилася як кількість вакансій, так і резюме порівняно з відповідним періодом 2024 року.Завдяки високому попиту на працівників зменшилася частка безробітних і збільшилась кількість зайнятих — до найвищого рівня за час повномасштабної війни.Окрім того, підприємства розпочали активніше залучати до ринку праці тих, хто раніше був менш представленим на ньому: студентів, пенсіонерів, людей з інвалідністю, ветеранів.Через це покращилася ситуація з нестачею працівників, яка насамперед пов’язана з наслідками війни: міграцією, мобілізацією, посиленням диспропорцій на ринку праці."Проте вона залишалася значною, зокрема, на тлі подальшого міграційного відпливу, та стримувала діяльність підприємств і зростання випуску. Збереження значного дефіциту кадрів підживлювало зростання зарплат, доходи населення та відповідно сукупний попит", — пояснили в НБУ.Згідно з прогнозами регулятора, через зростання попиту на працівників на тлі обмеженої пропозиції відбуватиметься подальше скорочення рівня безробіття нижче 10% до кінця прогнозного періоду.Але цей процес стримуватимуть диспропорції на ринку праці, що відображатиметься в обмеженій пропозиції робочої сили відповідної кваліфікації. Це диспропорції внаслідок:змін у структурі економіки;зовнішня та внутрішня міграція, мобілізаційні та демобілізаційні процеси;нерівномірне за регіонами та галузями відновлення.Нагадаємо, що, за інформацією НБУ, частковий мораторій на підвищення комунальних тарифів, який зараз діє в Україні, можуть скасувати через проблеми в енергетиці. Однак цього року, за оцінками фахівців, комуналка залишиться на тому ж рівні, що й раніше.

Частковий мораторій на підвищення комунальних тарифів, який зараз діє в Україні, можуть скасувати через проблеми в енергетиці. Однак цього року, за оцінками фахівців, комуналка залишиться на тому ж рівні, що й раніше.Про це повідомив "Інфляційний звіт" Національного банку України станом на квітень 2025 року."Очікується, що цього року чинні тарифи на газ, опалення та постачання гарячої води не переглядатимуться", — йдеться в документі.Проте складний стан в енергетиці та фіскальна консолідація, ймовірно, зумовлять поступове коригування цих тарифів наступними роками."Зокрема, припускається початок поступового приведення їх до економічно обґрунтованих рівнів з 2026 року", — заявили в Національному банку України.У НБУ також додали, що невизначеність із термінами та величиною коригування енергетичних тарифів є суттєвим ризиком для прогнозу інфляції.Тож подальше відтермінування рішень щодо їх підвищення зумовить нижчу інфляцію, але накопичуватиме дисбаланси, а ціновий тиск лише відкладатиметься на майбутнє.Як відомо, під час війни в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду й опалення, який не стосується електроенергії та холодної води.Нагадаємо, в Пенсійному фонді повідомляли, що громадяни України, які не здатні самостійно оплачувати комунальні послуги, мають право на призначення житлової субсидії.

"Ощадбанк" зареєстрував арешт на активи Росії у Франції на суму близько 87 мільйонів євро. Підтвердження щодо цього надійшло до українського банку 23 квітня.Про це повідомили на сайті "Ощадбанку". Там зазначили, що, згідно з французьким законодавством, "Ощадбанк" як перший заявник має пріоритетне право на задоволення своїх вимог із заарештованого майна.Франція визнала рішення Арбітражного трибуналу від 2018 року за позовом АТ "Ощадбанк" до Російської Федерації на суму понад 1,11 мільярда доларів, що стосувалося компенсації збитків унаслідок незаконної експропріації Росією активів "Ощадбанку" в Криму після незаконного вторгнення й окупації Росією цієї суверенної території України."Стягнення активів країни-агресора на користь країни, що зазнала безпідставного нападу, — один із проявів невідворотності покарання за воєнні злочини. Символічно, що перше рішення про стягнення ухвалено саме у Франції, яка є лідером Європи в переговорному процесі щодо справедливого миру для України", — зазначила представниця наглядової ради "Ощадбанку" Роза Тапанова.За її словами, весь наш попередній досвід судових процесів із Росією за цим кейсом свідчить, що й це рішення не виконають добровільно, і що на "Ощадбанк" очікує довга боротьба за реалізацію цих активів."Але ми вміємо працювати "в довгу". Впевнені, що справедливість має перемогти", — наголосила вона.Своєю чергою, голова правління "Ощадбанку" Сергій Наумов акцентував, що арешт російських активів, який відбувся, є частиною багаторічної системної роботи, яка ведеться в низці юрисдикцій. "Ощадбанк" діє відповідно до норм міжнародного права, забезпечуючи правовий захист."Ми були першою державною компанією, яка отримала арбітражне рішення про компенсацію збитків у зв’язку з незаконною експропріацією Росією української власності в Криму. Робитимемо все від нас залежне, аби продовжити першість й у стягненні заарештованого майна, спираючись в цьому на високопрофесійну команду банку, та на залучених провідних міжнародних юридичних радників", — додав Наумов.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що деяким громадянам надходять фейкові повідомлення нібито від "Ощадбанку". У людей вимагають підтвердити особисті дані. Голова правління банку Сергій Наумов запевнив, ці повідомлення розсилає не команда "Ощадбанку", а команда злочинців.

Деяким громадянам надходять фейкові повідомлення нібито від "Ощадбанку". У людей вимагають підтвердити особисті дані.Як повідомляє голова правління банку Сергій Наумов у своєму Telegram-каналі, ці повідомлення розсилає не команда "Ощадбанку", а команда злочинців.У листах, які надсилають шахраї, йдеться про обмеження доступу до банківського рахунку начебто через те, що банк не зміг підтвердити особу та актуальність наданої інформації. У людини вимагають терміново пройти повторну ідентифікацію. Аферисти зазначають, що частина банківських функцій начебто буде заблокована з 21 квітня 2025 року, якщо клієнт не підтвердить свої дані. Все це супроводжується посиланням на "оновлення інформації". При цьому аферисти зазначають, що періодичне підтвердження особистих та контактних даних начебто є обов’язковим та закликають людей "надати додаткову інформацію", щоб нібито "відновити повний доступ до облікового запису.Адреса відправника, як зазначає Наумов має такий вигляд: ledger@wallet.thebeautybarnepal.com, що одразу повинно викликати підозру. Жоден український державний або комерційний банк не надсилатиме листів з подібного домену, особливо пов’язаного з сумнівним сайтом, який не має нічого спільного з банківською сферою в Україні."Це зрозуміло хоча б з адреси, з якої розсилаються ці листи. Прошу бути обачливими і не вестися на подібні фішингові схеми. Пильність – це найкращий спосіб убезпечити себе від шахрайств", — наголосив Наумов.Нагадаємо, раніше Львівська обласна прокуратура повідомляла, що у Львові двоє шахраїв, імітуючи роботу обмінного пункту валют, викрали у громадянина 50 тисяч доларів. Фейковий обмінник 20-річний чоловік та 26-річна жінка відкрили ще на початку квітня. Для цього підозрювані орендували нежитлове приміщення, яке відповідно облаштували. .

Raiffeisen Bank International (RBI), найбільший західний банк, який все ще веде бізнес у Росії, припинив спроби продати свій підрозділ у РФ на тлі зближення між Вашингтоном і Москвою.Як повідомляє Financial Times, австрійський банк перебував під тиском з боку регуляторів та іноземних урядів, включаючи ЄС і США, щоб продати свій російський бізнес після того, як російський диктатор Володимир Путін почав повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році."І без того складний продаж був ускладнений після того, як російський суд заморозив акції російської дочірньої компанії RBI, а в січні зобов'язав банк відшкодувати два мільярди євро. Тоді RBI заявив, що судова тяганина заморозила будь-яку передачу прав власності на акції його російського підрозділу", — наголошує газета.Втім, у лютому RBI ухвалив рішення призупинити зусилля з продажу, оскільки Москва і Вашингтон почали відновлювати політичні стосунки, додає Financial Times. Так, причиною зупинки продажу стала глобальна невизначеність, а також зміни у відносинах між США та Росією. "Це для того, щоб оцінити ситуацію і чи може позиція США змінитися", — зазначив неназваний співрозмовник газети.Зазначається, що серйозні спроби RBI продати свій підрозділ у РФ наразі "припинено", але внутрішня ситуація може знову змінитися. У заяві RBI зазначено, що процес продажу "триває", але додано, що судова справа зупинила виконання будь-якої угоди."Акції RBI в Raiffeisen bank Russia заблоковані, тому транзакція наразі неможлива", — йдеться в повідомленні фінустанови. За даними RBI, зусилля щодо згортання бізнесу все ще тривають відповідно до вимог Європейського центрального банку. Уряди європейських країн втратили терпіння до австрійського кредитора, який продовжував працювати у РФ навіть через три роки після вторгнення до України. Минулого року Європейський центральний банк наказав RBI та іншим європейським банкам, які все ще працюють у Росії, прискорити зусилля щодо скорочення свого бізнесу там, якщо вони не зможуть його продати."RBI доклав зусиль, щоб скоротити свою кредитну діяльність у Росії та припинити залучення нових клієнтів, але зберіг там більший бізнес, ніж конкуренти", — зазначив FT. Нагадаємо, раніше президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп ще на рік продовжив дію санкцій проти країни-агресорки Росії, які його попередник Джо Байден запровадив ще у 2021 році. Документ має назву "Продовження надзвичайного стану у зв'язку з конкретною шкідливою іноземною діяльністю уряду Російської Федерації".

В Україні доступ до банківської таємниці, як і раніше, залишатиметься обмеженим. Фінансові установи й надалі гарантуватимуть таємницю грошового рахунку та відомостей про клієнта. Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. "В Комітеті нема жодного законопроекту про відкриття банківської таємниці податковій", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Також нардеп запевнив, що "до кінця цього скликання жодних шансів прийняти це рішення немає"."Не вірте фейкам", — наголосив Гетманцев.Як відомо, у грудні 2023 року у відповідь на вимогу Міжнародного валютного фонду уряд схвалив Національну стратегію доходів. Вона передбачає, що розкриття банківської таємниці для податківців може статися до 2027 року.Банківська таємниця — це конфіденційна інформація про клієнтів банків (фізичних та юридичних осіб), а також їхні фінансові операції, яка захищена законом. Однак є визначені законодавством обставини, за яких вона може бути розкрита.Нагадаємо, 1 квітня Національний банк України прийняв рішення не продовжувати дію регуляторних обмежень для вихідних переказів фізичних осіб "з карти на карту". Йдеться про ліміти у розмірі 150 тисяч гривень на місяць.

У вівторок, 1 квітня, Національний банк України прийняв рішення не продовжувати дію регуляторних обмежень для вихідних переказів фізичних осіб "з карти на карту". Йдеться про ліміти у розмірі 150 тисяч гривень на місяць.Про це повідомила прес-служба регулятора.У НБУ пояснили, що зазначені обмеження "стимулювали напрацювання комплексних спільних рішень, спрямованих на мінімізацію використання платіжної інфраструктури в протиправній діяльності, як шляхом законодавчих змін, так і через саморегулювання ринку, шляхом підписання відповідного меморандуму".За час дії регуляторних обмежень були прийняті важливі рішення:був ухвалений та почав діяти закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій НБУ з державного регулювання ринків фінансових послуг" на основі законопроекту №11043, яким передбачене збільшення суми штрафів до порушників платіжного законодавства;був розроблений та підписаний за координації банківських асоціацій "меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг", до якого приєдналася абсолютна більшість банків, які обслуговують роздрібних клієнтів, та надавачі платіжних послуг, які мають ліцензію на ведення розрахункових рахунків роздрібних клієнтів;банки та небанківські надавачі платіжних послуг продовжують поліпшувати роботу систем моніторингу платіжних операцій відповідно до вимог і рекомендацій НБУ;з боку правоохоронних органів ведеться активна робота щодо виявлення та припинення злочинних схем;Національний банк напрацював концепцію реєстру осіб, що потребують посиленого контролю платіжних операцій."Минулого року ми фіксували аномальний сплеск обсягу переказів між рахунками фізосіб, який наразі знизився внаслідок введення регуляторних обмежень, комунікації НБУ, що звернула увагу ринку на проблему дропів, та впровадження меморандуму", — зазначили в регуляторі.До того ж короткострокова тенденція до стрімкого зростання кількості відкритих платіжних карток, яка фіксувалася у вересні-жовтні 2024 року, також припинилася."Нацбанк і далі моніторитиме ситуацію та працюватиме над іншими ініціативами", — запевнили у прес-службі регулятора.Нагадаємо, з 1 лютого до 1 квітня 2025 року українські банки запровадили обмеження на грошові перекази між фізичними особами. Ліміт на місяць складав 150 тисяч гривень.

Україна отримає від Європейського інвестиційного банку фінансування в розмірі 100 мільйонів євро. Кошти спрямують у межах програми Ukraine Facility. Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль."Ці кошти спрямуємо на відбудову водогонів та каналізацій і приведення їх до сучасних стандартів", — поінформував він.Також на сьогоднішньому засіданні уряду стало відомо, що Україна отримає новий транш від ЄІБ обсягом 100 мільйонів євро на відновлення критичної та соціальної інфраструктури. За словами прем'єра, йдеться про відбудову чотирьох сфер: водо- і теплопостачання;освіти;медицини;надання житла внутрішньо переміщеним особам."Завдяки співпраці з ЄІБ за цією програмою реалізуємо понад 400 проектів, частина з них вже завершена. Ще понад 200 будуть фіналізовані в цьому та наступному році", — зауважив прем'єр.Загалом портфель усіх проектів ЄІБ в Україні станом на сьогодні становить близько 4,3 мільярда євро. Вони стосуються критичної інфраструктури, житла, енергетики, транспорту, освіти, соціальної політики, цифровізації.Нагадаємо, 20 березня Україна отримала один мільярд євро від Європейського Союзу у межах позики G7, яку згодом мають погасити з надходжень від заморожених російських активів. Цей транш буде спрямовано на пріоритетні соціальні та військові потреби, а також на відновлення, зокрема, критично важливої інфраструктури.

"Укрзалізниця" отримає останні 50 мільйонів євро з погодженого 2016 року кредиту Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Тоді пообіцяли виділити загалом 150 мільйонів євро на модернізацію української залізниці.Про це повідомили в Міністерстві розвитку громад і територій України. Там зазначили, що "Укрзалізниця" використає гроші на спільні проекти з ЄС у межах програми Connecting Europe Facility 2022.Йдеться про модернізацію ключових залізничних пунктів пропуску на кордоні з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Зокрема:Ягодин — Дорогуськ (кордон з Польщею);Мостиська I та II — Медика (Польща);Чоп — Чієрна над Тисою / Захонь (Словаччина / Угорщина);Вадул-Сірет — Дорнешти (Румунія).У повідомленні зазначається, що це дозволить посилити інтеграцію України з європейською транспортною мережею, підвищити пропускну здатність на західному напрямку та скоротити час перетину кордону."Залізнична інфраструктура стала однією з ключових артерій України — вона забезпечує рух товарів, надання необхідних послуг і стратегічне сполучення з Європейським Союзом", — зауважив міністр розвитку громад і територій України Олексій Кулеба.Він привітав рішення спрямувати 50 мільйонів євро підтримки від Європейського інвестиційного банку на модернізацію українських пунктів прикордонного контролю поїздів."Це важливий крок для відновлення та розвитку прикордонної інфраструктури. Ініціатива відкриє нові можливості для вантажних перевезень та ще більше наблизить нас до інтеграції з Європейським Союзом", — підсумував Олексій Кулеба.Нагадаємо, в лютому стало відомо, що "Укрзалізниця" працює над своїм оновленням. У потязі "Львів — Харків" додали модернізовані пасажирські вагони, які оснащені додатковими "планшетними" столиками та якісною шумоізоляцією.

За порушення правил мобілізації заблокували банківські рахунки 26 тисяч громадян України. Це відбулося після відповідного рішення суду.Про це повідомили в Міністерстві юстиції України, пише "РБК-Україна".У відомстві пояснили, що банківські рахунки можуть заблокувати через рішення суду у випадках, якщо військовозобов'язаний не сплачує штраф за ухилення від мобілізації. Оновлені дані щодо кількості блокувань рахунків з'являться після 1 квітня 2025 року.Варто зауважити, що в Україні станом на сьогодні діють посилені правила мобілізації. Так, за неявку до ТЦК за повісткою або невчасне оновлення облікових даних для фізосіб передбачені штрафи розміром від 17 до 25 тисяч гривень. Для юридичних осіб суми дещо вищі. Після накладення адміністративного штрафу, ТЦК передає справу правоохоронцям. Вони своєю чергою, оголошують людину у розшук. Якщо порушник надалі не сплатить штраф — можуть застосовуватися додаткові санкції. Йдеться про арешт рахунків чи позбавлення водійських прав. Остаточне рішення ухвалює суд.Нагадаємо, раніше заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко інформувала, що штрафи за порушення військового обліку можна буде оплатити без відвідування територіальних центрів комплектування. Українці зможуть зробити це онлайн через застосунок "Резерв+". .