"ПриватБанк" зупинив роботу відділення в Дружківці Донецької області. Команда, яка працювала там, продовжить роботу в Краматорську. Там можна буде отримати всі необхідні послуги.Про це повідомила пресслужба "ПриватБанку" на своїй сторінці у Facebook."Нам завжди боляче ухвалювати такі рішення, але змушені зупинити роботу відділення "ПриватБанку" в Дружківці на Донеччині. Зараз тут дрони та вибухи стали фоном, до якого неможливо звикнути. Продовжувати роботу у місті нині стало занадто небезпечно", — пояснили банкіри.Вони навели приклад, що буквально цього тижня російський дрон вбив фахівців газової служби, які їхали на ремонтні роботи."Рятувальні служби проводять евакуацію цивільних. На жаль, це щоденна реальність міста. Реальність у якій наші фахівці до останнього віддано виконували свою роботу", — зауважили в "ПриватБанку".Там констатували, що відділення у Дружківці від початку повномасштабного вторгнення не припиняли роботу ні на день. Навіть тоді, коли у місті 15 днів не було світла, команди Вікторії Матвєюк і Тетяни Жарко продовжували роботу."Попри те, що у відділенні, яке пережило приліт, не було опалення, світла та води. Зате не зникало бажання бути поряд із клієнтами, коли місто стало найближчим надійним тилом для тисяч військових і мешканців Дружківки та прилеглих сіл", — акцентували в банку.Також клієнти приходили у відділення заряджали свої пристрої, зігрітися і відчути підтримку."Це величезна щоденна робота маленьких, але дуже дружніх команд пані Вікторії та Тетяни, які лише торік прийняли понад 38 тисяч клієнтів — як місцевих мешканців, так і військових, які проїжджають через місто. Їхня безпека та безпека тих, хто приходив до нас у відділення — на першому місці", — запевнили банкіри.Вони запевнили, що команди з Дружківки продовжать роботу в Краматорську, що у 20 кілометрах. Там можна буде отримати всі необхідні послуги."Загалом в області продовжує працювати 11 наших відділень. Ми вдячні колегам за самовідданість і відвагу. Дякуємо силам безпеки й оборони, які продовжують захищати Дружківку. Ми обов’язково повернемося. Як робимо це всюди, де дозволяє безпекова ситуація. І віримо, що небо над Дружківкою колись стане чистим від російських дронів і ракет", — підсумували в "ПриватБанку".Нагадаємо, що минулого тижня "ПриватБанк" і лідер індустрії електронних платежів Visa запустили сервіс для розподілу спільних витрат — "Запит на оплату". У пресслужбі банку повідомили, що нова функція у "Приват24" спростить розподіл спільних витрат без обміну даними карток..

Національний банк України випустив монету, присвячену українським оборонним технологіям та їхнім розробникам. Придбати її можна буде у лютому 2026 року.Як повідомила пресслужба регулятора, це — пам’ятна монета "Українська бавовна. Ракета-дрон "Паляниця".Який вигляд має монетаМонета має номінал п'ять гривень. На її аверсі зображено стилізований силует ракети-дрона "Паляниця", що вражає ворожого змія. На реверсі монети зображено атаку української далекобійної ракети-дрона на об’єкт паливно-енергетичного комплексу країни-агресора, угорі — напис "ПАЛЯНИЦЯ".Її тираж становить до 75 тисяч штук у сувенірному пакуванні. Художниками є Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук. Скульптор — Володимир Атаманчук.Як і коли можна придбати монетуПам’ятна монета "Українська бавовна. Ракета-дрон "Паляниця" введена в обіг 30 січня 2026 року. Її можна буде придбати у лютому:в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ;в банках-дистриб’юторах (перелік є на сайті НБУ)."Паляниця" — перша вітчизняна далекобійна система озброєння з турбореактивним двигуном, що призначена для високоточних ударів ЗСУ по стратегічних об’єктах у глибокому тилу противника. Вона здатна вражати цілі на відстані до 650 кілометрів, ефективно долаючи системи протиповітряної оборони завдяки низькій висоті польоту (від 15 до 500 метрів) та швидкості до 900 кілометрів за годину."Паляниця" — це не лише зразок сучасної військової техніки, що демонструє здатність України знаходити інноваційні рішення, швидко масштабувати їх і застосовувати там, де це має найбільший стратегічний ефект, а й символ національної оборонної потужності, української винахідливості та незламності, що гартується в боротьбі за свободу.Нагадаємо, наприкінці минулого року Національний банк України випустив нову пам'ятну монету "Дух Різдва". Її номінал — 10 гривень..

"Нафтогаз України" залучив іще 50 мільйонів євро довгострокового фінансування від Європейського інвестиційного банку. Кошти скерують для імпорту природного газу та забезпечення стабільної роботи енергосистеми в зимовий період.Про це повідомила пресслужба "Нафтогазу України"."Залучене фінансування дає нам змогу оперативно імпортувати газ і підтримати стабільність енергосистеми в умовах зими та постійних обстрілів. Ми вдячні Європейському інвестиційному банку, Європейській комісії та міжнародним партнерам за послідовну та своєчасну підтримку України", — зазначив голова правління НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький.За його словами, кошти допоможуть забезпечити тепло- та енергопостачання для українських родин, критично важливих об’єктів і бізнесу в період пікового навантаження на систему.Нове фінансування доповнює раніше залучений кредит ЄІБ у розмірі 300 мільйонів євро, а також грантову підтримку Європейського Союзу на суму 127 мільйонів євро для закупівлі газу, надану за участі уряду Норвегії в межах Ukraine Investment Framework."Коли зимові температури в Україні падають до -20°С і нижче, сотні тисяч людей залишаються без електроенергії, тепла, води та базових умов для повсякденного життя. Розширюючи нашу наявну підтримку у 300 мільйонів євро ще на 50 мільйонів євро, ми діємо швидко та рішуче тоді, коли це найважливіше — щоби захистити громади, підтримати роботу критично важливих сервісів і посилити енергетичну стійкість України в умовах атак", — зазначила віцепрезидентка Європейського інвестиційного банку Тереза Червінська.Фінансування є частиною Плану підтримки енергетики України від ЄІБ і реалізується в межах скоординованого підходу Team Europe."Новини, які щоранку надходять з України, жахають. Те, що робить Росія, — це державний терор. Це вже за межами війни. Люди замерзають до смерті. Багато хто змушений тікати з Києва й інших міст. ЄС тісно співпрацює з Україною для стабілізації енергосистеми, але масштаби російських атак такі, що Україна терміново потребує більшої підтримки. Цей екстрений кредит у 50 мільйонів євро — лише один із багатьох додаткових заходів. Ми розглядаємо всі можливі опції, щоби допомогти українцям", — наголосила європейська комісарка з питань розширення Марта Кос.Кредит став можливим завдяки підтримці Європейської комісії в межах програми зниження ризиків інвестиційної програми ЄС для України, він містить запобіжники проти імпорту російського газу та вимагає від бенефіціара неухильно дотримуватися принципів прозорості та належного корпоративного управління."Норвегія та ЄС стоять пліч-о-пліч, щоби забезпечити енергопостачання України цієї холодної зими. Газ є критично важливим для того, щоб українське населення мало електроенергію, тепло та могло зберігати свою стійкість", — наголосив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.Паралельно "Нафтогаз" зобов’язався реінвестувати еквівалент залученого фінансування у проєкти з відновлюваної енергетики та декарбонізації.Нагадаємо, що "Нафтогаз" минулого тижня збільшив імпорт електроенергії з Європи на виконання рішення уряду. Це необхідно для стабілізації ситуації в енергетичній системі України..

Колишнього голову правління "Укрсиббанку" Олександра Адаріча вбили в орендованій квартирі в Італії та викинули з вікна. Таким є попередній висновок слідства. Розслідування цієї справи триває.Про це повідомило італійське видання Corriere della Sera. Журналісти зазначили, що розслідування розпочали минулої п’ятниці, коли Адаріч випав із вікна орендованої квартири в Мілані. Він мешкав на четвертому поверсі.Випадок розслідують як вбивство — слідчі підозрюють, що банкір падав із вікна вже мертвим, а вбивці зробили так, щоби розглядали версію про самогубство.Слідство намагається реконструювати пересування Адаріча в місті перед тим та ідентифікувати осіб, які на той момент перебували з ним у кімнаті.Медійники додали, що там нібито виявили документи на ім’я Адаріча з його фотографіями, які, можливо, є фальшивими.Із того, що відомо слідству, Адаріч прибув до Мілана зранку та мав поїхати ввечері того ж дня, він відвідав Мілан уперше. Квартиру винаймали не на його ім’я — є припущення, що він прийшов туди на зустріч із певною метою, саме в цих справах може критися причина злочину. Журналісти також з’ясували, що Адаріч і його родина мають певні частки власності у компаніях в Люксембурзі й офшорних компаніях. У минулому він був власником українських банків "Фідобанк", "Євробанк", "Ерсте банк".Нагадаємо, що 20 серпня минулого року в Італії сталася смертельна дорожньо-транспортна пригода за участі українців. Шестирічний хлопчик разом із мамою переходив дорогу на пішохідному переході, коли його на швидкості збила автівка..

"ПриватБанк" та лідер індустрії електронних платежів Visa запустили сервіс для розподілу спільних витрат — "Запит на оплату".Як повідомили у пресслужбі банку, нова функція у "Приват24" спростить розподіл спільних витрат без обміну даними карток."Новий сервіс орієнтований на повсякденні ситуації, зокрема оплату спільних покупок, рахунків у закладах громадського харчування, поїздок у таксі або придбання подарунків. За допомогою функції користувач, який здійснив оплату, може надіслати іншим учасникам запит на повернення частини коштів без обміну номерами карток або надсилання чеків у месенджерах", — пояснили у "ПриватБанку".Як скористатися новою функцієюДля використання сервісу необхідно:обрати відповідну транзакцію у виписці за карткою в "Приват24";скористатися функцією "Розділити оплату";додати отримувачів із телефонної книги;вказати суму для кожного з них. Після цього система автоматично надсилає запит на оплату та, за потреби, нагадування про нього."Наш новий сервіс створений з акцентом на людину та покращення клієнтського досвіду. Спільно з Visa ми не просто робимо цифрові фінансові послуги зручнішими та прозорішими, а й системно знижуємо бар'єри у фінансовій взаємодії між людьми. Це наш внесок у фінансову інклюзію, що дозволяє легко вирішувати навіть побутові питання повернення коштів", — зазначив член правління "ПриватБанку" з питань роздрібного ринку Дмитро Мусієнко. Послуга "Запит на оплату" вже доступна всім користувачам "Приват24".Нагадаємо, раніше голова Національного банку України Андрій Пишний розповідав, що на українські банки протягом наступних чотирьох років очікують глобальні та локальні зміни. До 2030 року актуальними будуть п'ять трендів..

З 1 січня 2026 року "ПриватБанк" запустив масштабні оновлення на ринку банківського обслуговування бізнесу. Йдеться про зміну тарифів для активних фізичних осіб підприємців.Як повідомили у пресслужбі банку, нова тарифна модель для ФОПів фактично скасовує щомісячну абонплату для активних підприємців і суттєво знижує ключові комісії, роблячи банкінг для мікробізнесу простішим, чеснішим і доступнішим."З початку 2026 року "ПриватБанк" запроваджує нову тарифну модель для ФОПів, яка дозволяє активним підприємцям повністю уникнути щомісячної абонплати та суттєво знизити витрати на банківське обслуговування", — йдеться у повідомленні.Ключова умова — активне використання бізнес-картки на суму від 15 тисячі гривень на місяць. Окрім нульової абонплати, банк:скасовує комісію за внесення готівкового виторгу через ТСП;знижує тарифи на міжбанківські платежі та валютні операції. Таким чином "ПриватБанк" переходить від моделі фіксованих комісій до партнерського формату, де банк заробляє разом із розвитком бізнесу клієнта."Підприємці та мікробізнес — фундамент економіки. Ми свідомо відмовляємося від підходу, коли підприємець щомісяця платить просто за факт існування рахунку. Активність бізнесу — це і є цінність, за яку банк готовий інвестувати в клієнта", — зазначає член правління "ПриватБанку" з питань корпоративного бізнесу та МСБ Євген Заіграєв.Нагадаємо, раніше голова Національного банку України Андрій Пишний розповідав, що на українські банки протягом наступних чотирьох років очікують глобальні та локальні зміни. До 2030 року актуальними будуть п'ять трендів..

У ніч на суботу, 17 січня, "ПриватБанк" тимчасово призупинить проведення операцій з картками. Причина — регламентні роботи, які триватимуть майже сім годин.Про це повідомила пресслужба банку."ПриватБанк" проводить планові регламентні роботи процесингового центру, щоб збільшити потужності та покращити безпеку проведення клієнтами операцій із платіжними картками", — пояснили у фінансовій установі.У період проведення робіт 17 січня з 00:05 і до 06:30, банк тимчасово призупинить проведення операцій з картками. Аналогічний "тайм-аут" триватиме у роботі:банкоматів;терміналів самообслуговування;POS-терміналів банку."Зазвичай такі технічні роботи ми робимо у нічний час, коли більшість клієнтів не проводять операцій. Якщо у період регламентних робіт ви плануєте проводити будь-які оплати — радимо зробити це заздалегідь, чи провести після їх завершення", — додали в "ПриватБанку".Нагадаємо, 14 жовтня 2025 року стало відомо, що користувачі Vodafone та Lifecell зможуть користуватись додатком "ПриватБанку" без витрат мобільного інтернету..

Деякі громадяни отримують фейкові повідомлення нібито від "Ощадбанку". Людям обіцяють "компенсацію за перебої зі світлом".Як повідомив голова правління банку Сергій Наумов у своєму Telegram-каналі, ці повідомлення розсилає не команда "Ощадбанку", а команда злочинців."Останніми днями українцям надходять повідомлення нібито від імені "Ощадбанку" та енергетичних компаній про "компенсації за перебої з електропостачанням". Це — шахрайська схема", — заявив він.Наумов запевнив, що "Ощадбанк":не надсилає повідомлень із посиланнями на сторонні сайти;не оформлює компенсації через месенджери;не просить вводити дані карток або банкінгу за такими посиланнями.Голова правління банку звернувся до українців з наступними проханнями:не переходити за підозрілими лінками;не передавати персональні та фінансові дані;перевіряти інформацію лише через офіційні канали банку."Ми живемо в умовах постійних викликів, і, на жаль, цим користуються шахраї. Пильність — сьогодні теж елемент нашої безпеки. Бережіть себе і свої кошти", — наголосив він.Нагадаємо, торік проєкт BRAMA, діяльність якого спрямована на захист медіапростору від російської пропаганди інформував, що в Україні активізувалися шахраї, які надсилають громадянам фішингові повідомлення від імені мобільних операторів Vodafone, Lifecell та Kyivstar..

На початок грудня 2025 року загальний обсяг банківських заощаджень українців та підприємців сягнув 1,552 трильйона гривень. При цьому національна валюта залишається беззаперечним лідером уподобань: гривневі вклади становлять понад один трильйон гривень від усієї суми.Про це повідомили у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб.Валютні вподобання та вибір банківЯк зазначили у Фонді, українці надають перевагу гривні: у ній зберігається 1,021 трильйона гривень, тоді як вклади в іноземній валюті в еквіваленті становлять 531,5 мільярда гривень. При виборі фінансової установи громадяни найбільше довіряють державі:61,08% вкладів розміщено в держбанках;21,45% коштів зберігаються в приватних українських банках;17,47% капіталу залучили банки іноземних груп.Роль підприємців у банківській системіУ Фонді наголосили, що частка фізичних осіб-підприємців (ФОП) у загальній кількості вкладників становить 3,2%, проте їхні кошти формують суттєву частину банківських ресурсів — 11,7% від усієї суми. Загалом на рахунках бізнесу накопичено 181,3 мільярда гривень.Розмір середнього вкладу: від 10 гривень до мільйонівСтатистика ФГВФО демонструє значний розрив у сумах заощаджень серед населення:більшість вкладників (57,77%) тримають на рахунках суми від 10 до 200 тисяч гривень;майже 40,26% клієнтів мають символічні вклади, що не перевищують 10 гривень;великі заощадження (понад 600 тисяч гривень) зафіксовані лише у 0,61% вкладників, а депозити в межах 200–400 тисяч гривень мають близько 1% громадян.Нагадаємо, у листопаді 2025 року економіст та експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що на сьогодні валюта в Україні практично не може приносити дохід, а банки дають надто малий відсоток річних. Тому громадянам вигідніше зберігати заощадження в облігаціях..

На українські банки протягом наступних чотирьох років очікують глобальні та локальні зміни. До 2030 року актуальними будуть п'ять трендів.Про це розповів голова Національного банку України Андрій Пишний у колонці для журналу Forbes.На думку голови НБУ, серед глобальних трендів протягом наступних років будуть: платформізація банків;BigTech і перерозподіл доходів;цифрові валюти центральних банків (CBDC);регуляторний апгрейд;розвиток людського капіталу.Платформізація банківУ Нацбанку пояснили, що "виграють ті, хто перетвориться на відкриті платформи з API, інтегровані з нефінансовими сервісами, навчиться етично працювати з даними та створювати екосистеми". "Банки конкуруватимуть не продуктами, а здатністю утримати клієнта всередині власної платформи. Конкуренція зміщується від продажу продуктів до оркестрації взаємодій", — зауважив Пишний.BigTech і перерозподіл доходівГолова НБУ зазначив, що класична модель заробітку на кредитних маржах втрачає позиції. Зростання відбуватиметься у сфері платежів і партнерств із технологічними компаніями.За його словами, "BigTech дедалі активніше забиратиме частину банківських прибутків, особливо у платежах і даних". Відповідно сильні банки-платформи зможуть інтегруватися в ці еко-системи, слабші ризикують перетворитися на бекенд та втратити маржу.Цифрові валюти центральних банків (CBDC)Пишний зауважив, що "це водночас можливість і виклик". Він вважає, що CBDC можуть оновити фінансову інфраструктуру, але й створюють ризики дезінтермедіації, коли клієнт взаємодіє напряму з центробанком, а отже, банки можуть мати відплив капіталу."Впровадження цифрового євро може створити нові стандарти безпеки, AML/CTF, antifraud і технологічної сумісності. Попри ризик дезінтермедіації, банки залишаються потрібними як оператори гаманців, верифікатори клієнтів, постачальники AML/CTF-рішень тощо. Вони стають «посередниками нового покоління», а не зникають із ланцюга", — додав голова Нацбанку.Регуляторний апгрейдПишний зазначив, що фінансова система стає цифровозалежною."Тож окрім ліквідності особлива увага прикута до операційної стійкості і швидкості реагування. Криза Silicon Valley Bank, збої у платіжних системах, атаки на банки продемонстрували регуляторам, як технологічні збої здатні спричиняти миттєві панічні відпливи. FSB (Financial Stability Board) наголошує: потрібні нові стандарти кризового реагування, кіберстійкості й управління ризиками не лише для банків, а й для небанківських установ", — зазначив він.Також голова НБУ додав, що настає епоха "технологічного нагляду" з фокусом на безпеку, AI-governance і контроль залежності від BigTech.Людський капітал"Традиційні фінансові професії змінюються: зростає попит на фахівців, які розуміють ШІ, кіберризики, сталість і аналітику даних. ШІ не замінить людину, а доповнить її, формуючи AI-augmented workforce", — поінформував Пишний.До того ж, за його словами, банки перетворюються на технологічно-гуманні еко-системи, що вимагають довіри, етики та високої цифрової культури, а перемагають ті, хто здатен поєднати аналітичний інтелект технологій із людським — етичним, емоційним і адаптивним.Нагадаємо, 24 грудня президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає запровадження банків фінансової інклюзії..

Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає запровадження банків фінансової інклюзії.Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев. Йдеться про закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні".Закон передбачає:запровадження нового виду банку. Йдеться про "Банк фінансової інклюзії", який здійснюватиме діяльність на підставі обмеженої банківської ліцензії, головним завданням діяльності якого пропонується визначити обслуговування клієнтів, які наразі не мають стійкого доступу до отримання фінансових послуг (громадян України і мікропідприємств у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також соціально вразливих груп населення);на законодавчому рівні визначатимуть особливості отримання обмеженої банківської ліцензії та діяльності банків фінансової інклюзії, а також наділити НБУ повноваженнями щодо сприяння розвитку фінансової інклюзії."Банк фінансової інклюзії" зможе надавати банківські та інші фінансові послуги:фізичним особам;суб'єктам господарювання;громадським та благодійним організаціям;органам державної влади та органам місцевого самоврядування. "В отриманні обмеженої банківської ліцензії можуть бути зацікавлені діючі банки, поштові оператори, великі роздрібні мережі, мережі АЗС та інші компанії, які вже мають досвід обслуговування значної кількості клієнтів і розгалужену мережу обслуговування клієнтів", — зазначив Гетманцев.Нардеп додав, що цей закон надасть можливість "вагомо покращити доступ до банківських та фінансових послуг тим людям, які зараз обмежені у ньому з різних причин".Нагадаємо, раніше народні депутати проголосували за законопроект, який дасть можливість запустити поштовий банк на базі "Укрпошти"..

У четвер, 18 грудня, Верховна Рада України проголосувала за перейменування копійки на шаг. Відповідний законопроект назви розмінної української монети депутати підтримали в першому читанні.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. "За" законопроект №14093 проголосували 264 народні обранці"Фактично будуть тільки випускатися в майбутньому монети "50 шагів". Це відбуватиметься ще певний час (3-4 роки) — приблизно декілька десятків мільйонів штук. Все інше більше однієї гривні", — зазначив він.Фахівці кажуть, що зміна копійки на шаг стане символічним завершенням грошової реформи 1996 року. Законопроект, серед ініціаторів якого є спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, пропонує змінити назву розмінної монети з "копійка" на українську — "шаг".Слово "шаг", як додають нардепи, часто трапляється у творах Шевченка, Лесі Українки, Котляревського й інших українських класиків. 1918 року Центральна Рада випускала розмінні гроші номіналом 10-50 шагів. Їх використовували в обігу до 1919 року, після чого відбулося скасування більшовиками."Це рішення має не лише технічний, а й символічний зміст. "Копійка" — спадщина московської імперії та радянського минулого. Натомість "шаг" — історична українська назва, яка вживалася ще за часів Гетьманщини й Української Народної Республіки", — пояснили ініціатори.Зміни не потребуватимуть додаткових витрат: монети "копійка" та "шаг" певний час перебуватимуть в обігу одночасно, а співвідношення залишиться 1:1. За даними НБУ, в обігу в Україні перебуває майже 14 мільярдів монет.Надалі планується випуск лише монет "50 шагів" — протягом приблизно 3-4 років, у кількості десятків мільйонів штук. Усі інші номінали будуть від однієї гривні та вище.Верховна Рада України провела дискусію щодо проведення додаткового пленарного засідання 27 грудня. Відповідну пропозицію підтримали 241 народний депутат. Таким чином у цілому законопроект про перейменування розмінної монети нардепи розглянуть в другому читанні наступної суботи.Нагадаємо, на початку листопада голова Національного банку Андрій Пишний наголошував, що замінити копійки на шаги необхідно для того, щоби позбутися "символу колишнього домінування Москви". Тоді він висловив сподівання, що зміни можуть відбутися ще цього року..

У столиці розгорівся скандал навколо обслуговування пораненого захисника в одному з відділень "ПриватБанку". 20-річний ветеран, який втратив на фронті всі кінцівки, зіткнувся з неможливістю пройти стандартну ідентифікацію для відновлення банківської картки.Про кричущий випадок на своїй сторінці в Facebook повідомила керівниця патронатної служби "Янголи" Олена Толкачова. За її словами, боєць пішов на фронт у 18-річному віці, а важкі поранення, що призвели до ампутації рук та ніг, отримав під час боїв біля села Ізюмське на Харківщині.Військовий втратив свій телефон у бою, тому для отримання державних виплат йому було необхідно особисто відновити доступ до рахунку. Проте під час візиту до банку виникли непередбачувані труднощі:проблема з верифікацією. Менеджерка банку вимагала від клієнта виконати стандартну дію — взяти картку в руки та піднести її до обличчя для фото;відсутність гнучкості. Оскільки ветеран не має рук, він фізично не міг виконати цю умову, а передавати картку супроводжувальній особі правила банку забороняють;Сумнівна альтернатива. Замість пошуку індивідуального рішення працівники відділення порадили оформити довіреність на куратора служби."Людина, яка віддала здоров’я за країну, не може отримати власні гроші через відсутність рук. Процедури виявилися важливішими за людяність", — наголосила Толкачова.Реакція "ПриватБанку"У коментарі для медіа представники "ПриватБанку" визнали ситуацію неприпустимою та офіційно перепросили за інцидент. У фінустанові запевнили, що вже розпочали внутрішню перевірку, щоб зрозуміти, чому персонал не зміг адаптуватися до потреб клієнта з інвалідністю.Що обіцяє банкСпівробітники банку зобов’язалися особисто доставити всі необхідні картки ветерану в найкоротші терміни. Також установа планує переглянути внутрішні інструкції, аби в майбутньому уникати подібних бюрократичних перешкод при обслуговуванні важкопоранених військових.Нагадаємо, 17 грудня Кабінет міністрів ухвалив низку рішень для підтримки людей з інвалідністю. Зокрема, деякі особи зможуть отримати компенсацію за переобладнання автомобіля..

У світі зафіксували рекордну кількість мільярдерів. Загальні статки найбагатших людей у 2025 році значно зросли.Про це свідчить звіт швейцарського банку UBS.Так, у 2025 році 196 мільярдерів, які самостійно збагатилися, додали 386,5 мільярда доларів до світового багатства, довівши його до рекордних 15,8 трильйона доларів. Загалом кількість мільярдерів зросла на 8,8%, збільшившись з 2682 до майже 3000. На відміну від постпандемічного сплеску активів у 2021 році, це зростання було зумовлене двома факторами:сміливим створенням бізнесу;підприємницьким успіхом. Хоча статки мільярдерів, які інвестували в технологічний сектор, зросли на 23,8%, зростання споживчого та роздрібного ринку сповільнилося до 5,3%, оскільки європейська індустрія розкоші втратила імпульс на користь китайських брендів. Зростання промислового багатства зафіксувало найшвидше — на 27,1% до 1,7 трильйона доларів, причому понад чверть з цього припадає на нових мільярдерів. Багатство у секторі фінансових послуг зросло на 17% до 2,3 трильйона доларів завдяки сильним ринкам та відновленню криптовалюти, причому мільярдери, які самі заробили свої гроші, становлять 80% від загального багатства.За даними звіту, передача багатства також прискорюється. У 2025 році 91 спадкоємець (64 з них чоловіки та 27 жінок) успадкував рекордні 297,8 мільярда доларів. Це на 36% більше, ніж у 2024 році. У світовому масштабі спадкування збільшило кількість мільярдерів, що проживають у кількох поколіннях, і зараз близько 860 мільярдерів, що проживають у кількох поколіннях, контролюють загальні активи в розмірі 4,7 трильйона доларів. Це більше, ніж 805 осіб, які у 2024 році мали 4,2 трильйона доларів.У всьому світі багатопоколінні мільярдери поступово поширюються з покоління в покоління, причому кількість мільярдерів другого покоління зросла на 4,6% у звіті за 2025 рік, кількість мільярдерів третього покоління — на 12,3%, а кількість мільярдерів четвертого покоління і старших — на 10%.Середній рівень статків жінок також продовжував зростати у 2025 році, збільшившись на 8,4% до 5,2 млрд доларів. Це більш ніж удвічі перевищує темпи зростання у чоловіків (3,2% до 5,4 млрд доларів). Хоча зараз жінки становлять 374 мільярдери порівняно з 2545 чоловіками, вони випереджають чоловіків за рівнем накопичення статків протягом чотирьох років поспіль.Нагадаємо, за даними Bloomberg, у вересні 2025 року американський мільярдер, засновник SpaceX і гендиректор Tesla Ілон Маск втратив титул найбагатшої людини світу. За статками його обігнав співзасновник корпорації Oracle Ларрі Еллісон..

Париж не готовий включати до запланованого "репараційного кредиту" для України ті російські активи, які зберігаються у французьких приватних банках. Це — близько 18 мільярдів євро.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times. Журналісти навели аргументацію Франції — паризька влада посилається на правові обмеження щодо використання заморожених приватних активів.Зокрема, у Франції заморожені кошти Центрального банку Росії утримують комерційні банки, серед яких великі установи. Тому, на відміну від державних цінних паперів, які зберігаються у депозитарії Euroclear (Бельгія), ці приватні активи мають інші договори та юридичні зобов’язання.Медійники акцентували, що Франція не заперечує проти надання допомоги Україні в цілому, але проти залучення в процес тих російських активів, що перебувають у приватних фінансових установах країни. Така позиція пояснюється юридичною невизначеністю та ризиками виплат колишньому власнику — Росії.За інформацією ЗМІ, банки мають контрактні зобов’язання перед попереднім власником активів, зокрема, щодо виплати відсотків. Передача коштів може призвести до юридичних претензій з боку Кремля.Використання приватних активів відрізняється від тих, що зберігаються в Euroclear — законодавча та правова база є менш прозорими, і це породжує питання про гарантії для вкладників та самих країн ЄС."Існує також і політичний ризик, адже участь приватних фінансових установ може викликати критику з боку частини європейського бізнесу й інвесторів, які побоюються, що подібні дії створять прецедент втручання у приватну власність", — ідеться в статті.Аналітики переконані, що така відмова — серйозний удар по плану Європейської комісії щодо надання так званого "репараційного кредиту" для України, забезпеченого замороженими російськими активами. Адже Франція утримує другий за розміром пул таких коштів у країнах ЄС.Загальна ініціатива передбачала, зокрема, що активи, заморожені після повномасштабного вторгнення Росії, можуть стати частково або повністю використані для фінансування потреб України 2026-2027 років.Однак, якщо значна частина цих коштів, наприклад, французькі 18 мільярдів євро, залишаться поза схемою, то сума, доступна для кредиту, суттєво скоротиться. Це може знизити загальний обсяг підтримки України й ускладнити фінансове планування в Брюсселі.Нагадаємо, що сьогодні лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..
