# банк

Українці активніше обирають банківські депозити. Причинами є стабільність гривні, привабливіші ставки та прагнення населення зберегти заощадження в умовах економічних ризиків.Про це йдеться у відповіді Національного банку на інформаційний запит TrueUA. Так, посилаючись на "Інфляційний звіт" за квітень 2026 року, регулятор вказує, що українці активніше вкладаються в гривневі інструменти.НБУ відзначає посилення інтересу населення до гривневих заощаджень попри призупинення пом’якшення процентної політики. Збереження облікової ставки на стабільному рівні в березні та квітні підтримало привабливість гривневих інструментів і сприяло стійкості валютного ринку.У першому кварталі портфель гривневих строкових депозитів фізичних осіб зріс на 4,5% або на 14,2 мільярда гривень, що перевищує показники попереднього кварталу. Частка строкових депозитів у структурі гривневих вкладів відновилася після грудневого зниження та стабілізувалася на рівні близько 34%.Водночас ще динамічніше зростав попит на державні облігації: портфель гривневих ОВДП у власності населення збільшився на 25% або на 16,5 мільярдів гривень. У лютому було зафіксовано рекордний обсяг чистої купівлі — понад 10 мільярдів гривень. У НБУ зазначають, що зростанню інтересу сприяють:приваблива дохідність;відсутність оподаткування доходів за ОВДП;активна диджиталізація процесу їх купівлі через банківські застосунки. Банки, своєю чергою, очікують подальшого збільшення обсягів залучення депозитів населення.Нагадаємо, в Україні фіксують ріст інфляції та економічну нестабільність. У Національному банку пояснили, що відбувається.Також Національний банк України пом’якшив деякі валютні обмеження для українців. Зміни набули чинності 25 квітня і насамперед стосуються оборонних підприємств та військовослужбовців..

На тимчасово окупованому Кримському півострові дедалі частіше фіксуються перебої в роботі банківських сервісів та платіжної інфраструктури. Мешканці скаржаться на неможливість розрахуватися банківськими картками в громадському транспорті та на інших об'єктах, де раніше такі платежі проходили без проблем.Як повідомляє Центр національного спротиву, подібні випадки вже набули системного характеру та можуть свідчити про серйозні проблеми у функціонуванні фінансової інфраструктури окупованого півострова. Водночас окупаційна влада не надає публічних пояснень причин збоїв, залишаючи місцевих жителів без чітких відповідей.Найбільш відчутними проблеми стали у сфері громадського транспорту. Мешканці повідомляють про неможливість оплатити проїзд банківськими картками, хоча в магазинах та інших закладах ті самі картки продовжують працювати. Це може свідчити про локальні відключення або несправності окремих платіжних мереж і терміналів.Експерти звертають увагу, що перебої з безготівковими розрахунками виникають на тлі загального погіршення економічної та логістичної ситуації на півострові. Дефіцит ресурсів, проблеми із забезпеченням та перевантаження окупаційної інфраструктури дедалі частіше впливають на повсякденне життя населення.Ситуація виглядає особливо показовою з огляду на багаторічні заяви російської пропаганди про нібито "стабільність" і "розвиток" Криму після окупації. Натомість жителі півострова регулярно стикаються зі збоями в роботі сервісів, від яких безпосередньо залежить їхній комфорт і можливість здійснювати базові фінансові операції. На думку аналітиків, такі проблеми можуть бути однією з ознак наростання системної кризи в окупаційній моделі управління регіоном.Нагадаємо, наприкінці травня гауляйтер анексованого Криму Сергій Аксьонов повідомляв, що на всій території тимчасово окупованого Криму обмежили продаж бензину А-95. Дозволено лише 20 літрів на добу на одну людину. При цьому автомобілістів закликали не купувати його про запас.Читайте також: Україна визнаватиме шкільну освіту з окупованих територій за новою процедурою.

У вівторок, 2 березня, користувачі українського онлайн-банку Monobank масово поскаржилися на перебої у роботі сервісу. У багатьох не працює додаток.Співзасновник банку Олег Гороховський підтвердив масштабний збій у застосунку. Він запевнив, що наразі проводяться усі заходи для коректної роботи. "У нас технічний збій. Вправляємо", — написав він на своїй сторінці у Telegram-каналі.Можуть бути проблеми з переказами та зняттям готівки."На жаль, зараз спостерігаються складнощі у роботі застосунку та отриманні поповнень з терміналів", — йдеться у повідомленні в застосунку Мonobank.ОНОВЛЕНО. Також спостерігається збій у низці інших сервісів, зокрема в роботі Telegram, PrivatBank, Viber, Facebook, Netflix і Twitch. Amazon підтвердив збій на боці Web Services, це означає, що проблема виникла в інфраструктурі хмарної платформи AWS, а не в Інтернеті, комп'ютері чи конкретному сайті. AWS (Amazon Web Services) є основою для роботи великої кількості сайтів, застосунків і онлайн-сервісів по всьому світу.Нагадаємо, раніше Monobank запустив новий сервіс для підтримки Збройних сил України. Українці можуть підтримувати наших військових, залишаючи їм "Бойові" разом з чайовими у ресторанах чи кафе..

У Національному банку України виступають проти продовження 50% податку на прибуток для банків. У регуляторі вважають, що надмірне податкове навантаження може стримувати кредитування та уповільнити повоєнне відновлення. Як повідомили на офіційному сайті НБУ, така практика створює нерівні умови для банківського сектору та може мати ознаки його дискримінації."Податок на прибуток банків у розмірі 50% був із розумінням сприйнятий банківським сектором у 2023 році як разовий вимушений крок, зважаючи на "неринкову природу" прибутку в зазначеному році. Однак продовження цієї практики в поточних умовах становить загрозу для подальшої кредитної експансії та загалом здатності банків у необхідних обсягах підтримувати економіку країни в умовах війни та повоєнної відбудови", — пояснили у регуляторі.За позицією НБУ, такий крок може мати серйозні наслідки, зокрема:екстраподаток суттєво обмежує кредитний потенціал банків;ефективність такого кроку для бюджету сумнівна;непропорційне навантаження дискримінує галузь та відлякує інвесторів. У Нацбанку зауважили, що на відміну від кризи 2014-2016 років, "банки зараз не посилюють шоки війни для економіки, а згладжують їх". "Крім того, вони і далі несуть значний фінансовий та операційний тягар війни, забезпечують безперебійний доступ до своїх послуг для бізнесу та населення. Однак ситуація може дуже швидко змінитися. Водночас інструментарій Національного банку для пом’якшення негативних ефектів від екстраподатку на капітал майже вичерпано, і подальші кроки можуть зірвати план інтеграції в ЄС", — пояснили у регуляторі.Економіка країни потребує підтримки, а для повноцінної підтримки банківська система (яка за обсягами капіталу вдесятеро менша за систему сусідньої Польщі) має зростати. У регуляторі вважають, що екстраподаток нівелює це зростання.Також у Нацбанку застерігають, що така практика створює нерівні умови для банківського сектору порівняно з іншими галузями та може знизити інвестиційну привабливість фінансової системи України. У регуляторі додають, що інструменти пом’якшення можливих негативних наслідків уже майже вичерпані, що посилює ризики для подальшого розвитку сектору.У 2023 році підвищення ставки до 50% запроваджували як винятковий і тимчасовий захід. Його пояснювали надприбутками банків у специфічних умовах війни та валютних операцій, які вважалися "неринковими".Пізніше виникла ідея продовжити або повторити цей підхід ще на окремі періоди, щоб поповнити бюджет. Саме цей законопроєкт зараз і викликає суперечки.Нагадаємо, в Україні готуються суттєво змінити правила здійснення безготівкових розрахунків та грошових переказів задля виведення капіталу з тіні. Регулятори розробляють оновлені механізми фінансового моніторингу, які покликані мінімізувати використання банківських рахунків у нелегальних схемах.Читайте також: Підвищення податків в Україні: скільки громадян підтримують таку ідею.

У столиці правоохоронці затримали молодого чоловіка, якого агенти російських спецслужб за допомогою хитрої схеми змусили піти на диверсію. Зловмисник намагався підпалити одну з банківських установ, проте оперативники спрацювали на випередження та схопили його на гарячому.Про це повідомляє поліція Києва.Пастка у месенджері та дзвінок від "СБУ"Слідчі встановили, що напередодні інциденту підозрюваний познайомився з дівчиною у месенджері та домовився із нею про зустріч. Втім, невдовзі йому зателефонували невідомі, які представилися співробітниками СБУ.Під час розмови псевдоправоохоронці зуміли переконати хлопця, що його нова знайома, з якою він чекає зустрічі, працює на країну-агресора. Аби уникнути відповідальності, псевдоправоохоронець запропонував йому підпалити відділення банку, де нібито працює спільник дівчини.. Затримання палія біля фінансової установиПіддавшись на психологічний тиск та маніпуляції російських кураторів, 23-річний киянин погодився виконати злочинний наказ. Того ж вечора він прийшов до визначеного відділення банку, взявши із собою запальничку та пляшку з бензином.Втім, здійснити підпал він не встиг, оскільки його затримали правоохоронці. Наразі на місці події вилучено всі речові докази, а затриманому загрожує суворе покарання за спробу вчинення диверсійних дій на користь ворога.Нагадаємо, у Києві затримали 24-річного іноземця, який підпалив автівки на замовлення російських спецслужб. Чоловік отримав підозру..

В Україні готуються суттєво змінити правила здійснення безготівкових розрахунків та грошових переказів задля виведення капіталу з тіні. Регулятори розробляють оновлені механізми фінансового моніторингу, які покликані мінімізувати використання банківських рахунків у нелегальних схемах.Про це повідомляє пресслужба Національної асоціації банків України (НАБУ).Перевірки фізосіб та зниження порогів верифікаціїЯк зазначають експерти, нововведення в першу чергу зачеплять звичайних громадян, які систематично оперують значними сумами грошей без офіційного підтвердження своїх прибутків. Фінансові установи вже зараз маркують подібні транзакції як ризиковані, а впровадження майбутніх лімітів дозволить автоматично знизити ліміти для обов'язкового документального підтвердження походження капіталу. Якщо клієнт не зможе пояснити джерело походження фінансів, його рахунки піддаватимуться тимчасовому блокуванню до з'ясування обставин.ФОПи під приціломОкрему увагу регулятори планують приділити приватним підприємцям, які мають великі фінансові обороти, але продовжують вести розрахунки через персональні карткові рахунки. Банкіри констатують, що використання особистих карток для комерційної діяльності часто є спробою замаскувати реальні обсяги заробітку від податкових органів. Для протидії цій практиці фінансисти розробляють індивідуальні ліміти та висуватимуть жорсткіші вимоги щодо надання первинної документації за бізнес-операціями.Контроль за закордонними транзакціямиРеформування правил моніторингу зачепить і сферу міжнародних платежів, де найбільша увага приділятиметься переказам у держави з високим рівнем фінансових ризиків. Пороги верифікації для таких закордонних переказів планують суттєво знизити. Крім того, відправникам та отримувачам доведеться проходити додаткові етапи ідентифікації, серед яких обов'язковою умовою стане розгорнуте пояснення економічної доцільності та мети проведення платіжної операції.Кого не торкнуться нові обмеженняВодночас аналітики заспокоюють пересічних громадян, зазначаючи, що для більшості українців умови користування банківськими послугами залишаться незмінними. Особи, які здійснюють звичайні повсякденні розрахунки, оплачують комунальні послуги чи купують товари в межах середньостатистичних норм, не відчують додаткового тиску. Ключове завдання оновленої системи полягає винятково в тому, щоб унеможливити тіньові махінації, заблокувати роботу нелегального сектору економіки та припинити ухилення від сплати податків.Нагадаємо, Національний банк України пом’якшив деякі валютні обмеження для українців. Зміни набрали чинності 25 квітня і насамперед стосуються оборонних підприємств та військовослужбовців.Читайте також: Інкасо й з комісією: де і як можна обміняти пошкоджені долари та євро.

У середу, 6 травня, голова наглядової ради акціонерного товариства "Сенс Банк" Микола Гладишенко подав заяву про усунення від виконання повноважень за власною ініціативою на період, необхідний для з'ясування всіх обставин у межах негативної інформації про банк, поширеної в медіа.Про це йдеться в офіційні заяві Миколи Гладишенка, опублікованій на сайті "Сенс Банку"."Учора, 5 травня, на засіданні ТСК Верховної Ради України щодо економічної безпеки я детально та правдиво відповів на запитання членів комісії, а також заявив про відкритість до подальшої взаємодії з уповноваженими органами. Як голова Наглядової ради АТ "Сенс Банк" я насамперед відчуваю відповідальність за долю державного банку, необхідність забезпечити його стабільну діяльність, особливо в контексті підготовки до майбутньої приватизації", — зазначається в його заяві.Гладишенко додав, що саме тому, з огляду на публічний резонанс ситуації, він ухвалив рішення про самоусунення від виконання повноважень голови наглядової ради АТ "Сенс Банк" на період, необхідний для з’ясування всіх обставин."Ще раз наголошую, що банк відкритий до взаємодії з усіма стейкхолдерами для якнайшвидшого прояснення ситуації. Щойно відбулося позачергове засідання наглядової ради, під час якого мою офіційну заяву прийняли. Виконання повноважень голови наглядової ради покладено на Пйотра Новака", — підсумував він.Пйотр Новак приєднався до наглядової ради АТ "Сенс Банк" у жовтні 2025 року як незалежний член. З березня 2026 року Новак є громадським радником президента Польщі Кароля Навроцького.Він має понад 20-річний досвід у банківській сфері, управлінні інвестиціями, економічній політиці та корпоративному управлінні. Працював на посадах міністра розвитку економіки та технологій Польщі, заступника міністра фінансів, а також у Міжнародному валютному фонді у Вашингтоні."АТ "Сенс Банк" як один із найбільших державних системно важливих банків України продовжує діяти відповідно до встановлених законодавством процедур і кращих міжнародних практик корпоративного управління. Усі сервіси працюють без змін та залишаються доступними для клієнтів, забезпечуючи стабільну роботу", — наголосили в банку.Нагадаємо, що сьогодні під час зустрічі президента Володимира Зеленського та прем’єр-міністерки Юлії Свириденко вони обговорили роботу державних банків. Зокрема, Зеленський зазначив, що потрібна лібералізація банківської сфери та розширення підприємницьких можливостей. Що стосується "Сенс Банк", то вже визначено необхідність провести приватизацію цього банку, і не має бути жодних затримок у процесі приватизації: цього року банк має бути приватизований..

Відновлення конфайнменту на Чорнобильській атомній електростанції, пошкодженого російськими обстрілами, стало предметом переговорів президента України та президентки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Оділь Рено-Бассо.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."У Чорнобилі зустрівся з президенткою Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо", — написав він.За його словами, обговорили консолідацію міжнародної допомоги для відновлення конфайнменту над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС."Його пошкодив російський дрон у лютому 2025 року. Також варто спільними зусиллями подолати довгострокові наслідки Чорнобильської катастрофи", — констатував український президент.Він додав, що, крім того, окрему увагу приділили допомозі у відновленні обʼєктів української енергетичної інфраструктури та інвестиціям ЄБРР у ключові галузі нашої економіки."Дякую Європейському банку реконструкції та розвитку за відчутну підтримку стійкості України, а також особисто пані Рено-Бассо за цей візит та участь у Міжнародній Чорнобильській конференції з питань відновлення та ядерної безпеки", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні президент України у сорокові роковини трагедії на Чорнобильський атомній електростанції закликав світ не допустити ядерного тероризму країни-агресорки Росії..

У Черкаській області колишня працівниця банку переконала бабусю загиблого військового відкрити додатковий рахунок і переказати на нього державну допомогу. Маючи доступ до новоствореного рахунку, зловмисниця систематично знімала кошти через банкомати.Про це повідомив департамент кіберполіції Національної поліції України. Там уточнили, що підозрювану поміщено під варту, їй загрожує до 12 років увʼязнення з конфіскацією майна.Кіберполіцейські Черкащини спільно зі слідчими Уманського райуправління Нацполіції в Черкаській області за процесуального керівництва Уманської окружної прокуратури викрили колишню працівницю одного з банків у привласненні більш ніж одного мільйон гривень з рахунку бабусі загиблого військовослужбовця."Перебуваючи на посаді головного економіста банківського відділення, жінка ввела в оману та надалі спонукала 78-річну клієнтку банку відкрити ще один рахунок і переказати на нього кошти, які нараховано у зв’язку із загибеллю онука в зоні бойових дій на Харківському напрямку", — пояснили правоохоронці.Надалі фігурантка змогла таємно отримати доступ до новоствореного рахунку потерпілої та заволоділа коштами жінки шляхом систематичного зняття готівки у банкоматах міста.Поліцейські провели обшуки за місцями проживання та колишньої роботи зловмисниці. Наразі їй повідомлено про підозру за крадіжку, вчинену в особливо великих розмірах, несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих (інформаційних) систем, легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом та привласненні офіційного документа за відповідними статтями Кримінального кодексу України."Підозрюваній обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Їй загрожує позбавлення волі на термін до 12 років із конфіскацією майна. Досудове розслідування триває", — підсумували в департаменті кіберполіції Національної поліції України.Нагадаємо, що в польському Любліні 19-річну українку звинувачують у шахрайстві. Дівчина нібито виманила у пенсіонера мільйон злотих..

У роботі "Ощадбанку" у ніч з 11 на 12 квітня 2026 року можливі збої. Причина — планові технічні роботи. Про це повідомили на офіційній сторінці фінансової установи."Шановні клієнти, зверніть увагу: в ніч з 11 на 12 квітня 2026 року з 00:00 до 06:00 в "Ощадбанку" заплановано планові технічні роботи, щоб зробити сервіси ще кращими", — йдеться у повідомленні.У банку пояснили, що ці роботи необхідні для оновлення системи, що допоможе підвищити її стабільність і надійність, а також запровадити нові можливості для зручності клієнтів.Протягом цього часу можуть виникати тимчасові затримки або відмови в деяких операціях, зокрема:операції з картками "Ощадбанку";операції в банкоматах "Ощадбанку";операції в POS-терміналах "Ощадбанку";операції в додатках мобільний "Ощад" та ОщадPAY;оплати в Інтернеті."Ми робимо все можливе, щоб роботи пройшли швидко і непомітно для вас", — наголосили в "Ощадбанку".Також у фінансовій установі запевнили, що вже після 06:00 12 квітня всі сервіси будуть працювати в повному обсязі."Дякуємо за розуміння та підтримку. Ми постійно працюємо над вдосконаленнями, щоб надавати вам найкращий сервіс", — підсумували в банку.Нагадаємо, раніше "ПриватБанк" та лідер індустрії електронних платежів Visa запустили сервіс для розподілу спільних витрат — "Запит на оплату".Читайте також: Позика під час війни: як змінилася кредитна поведінка українців.

Протягом останніх двох років чисті гривневі кредити бізнесу та населенню зростали швидкими темпами. Очікується, що така тенденція збережеться і надалі.Як повідомляє прес-служба Національного банку, торік кредитування в Україні збільшилося більш ніж на третину.Кредити: статистика за 2025 рікАктивне кредитування було стабільним джерелом приросту чистих активів банківського сектору, які зросли на 11% за четвертий квартал та на 17,2% за 2025 рік. Загалом обсяг чистих гривневих кредитів бізнесу інтенсивно збільшувався впродовж року."Основною складовою гривневого портфеля бізнесу залишаються кредити МСП (спеціалізовані фінансові інструменти (позики) для мікро-, малого та середнього бізнесу). Також пожвавилося кредитування державних компаній, передусім сектору енергетики. Активізувалося кредитування і в іноземній валюті", — зазначили в НБУ.У НБУ зауважили, що протягом року кредити на ринкових умовах зростали вчетверо швидше, ніж субсидійовані,. Частка кредитів за програмою "5-7-9%" у гривневому портфелі бізнесу знизилася до 30%.Крім того, приріст чистих гривневих кредитів населенню за рік пожвавився до 33,9%, зокрема іпотечного — до 35,8%. Помітним також був приріст обсягу автокредитів."Частка непрацюючих кредитів у грудні 2025 року знизилася до історично найнижчого показника за понад 15 років (13,9%)", — додали в Нацбанку.Ставки за кредитамиРинкові ставки за гривневими кредитами бізнесу тимчасово зросли в листопаді 2025 року, але вже в грудні знизилися до 15,2% річних. Ставки за кредитами населенню впродовж кварталу зросли на 1,3% до 28,7% річних.Нагадаємо, військовослужбовці, мобілізовані та резервісти можуть не сплачувати відсотки й штрафи за кредитами на час служби. Так звані "кредитні канікули" діють з першого дня призову або участі в бойових діях і поширюються також на дружин і чоловіків захисників/захисниць. .

Увечері 6 квітня Росія зіткнулася з безпрецедентним технічним колапсом, який охопив провідні фінансові установи та телекомунікаційних гігантів країни. Масштабний збій призвів до припинення роботи онлайн-банкінгу, мобільного зв'язку та навіть державних цифрових платформ, залишивши мільйони користувачів без доступу до базових послуг.Про це повідомляє моніторинговий проєкт "Сбой.рф", пише "Медуза".Колапс банківського сектору та зв'язкуПроблеми в мережі почали фіксувати масово: клієнти найбільших банків, зокрема "Сбера", "Альфа-банку" та "Газпромбанку", втратили можливість здійснювати будь-які операції в мобільних застосунках. Одночасно з цим стався масштабний удар по телекомунікаціях. Оператор Т2 та провайдер "Ростелеком" зафіксували критичні помилки в роботі, що призвело до повного зникнення домашнього інтернету, зокрема у Москві та інших великих містах.Окрім цього, з ладу вийшли супутникові компанії "НТВ Плюс" та "Триколор". Користувачі також скаржаться на неможливість зайти на портал "Госуслуг" та скористатися сервісом "Мосэнергосбыта". Навіть розважальні платформи, такі як Okko та "Мир танков", не витримали навантаження або технічного збою.Причини невідоміСитуація набула ознак хаосу, коли з'ясувалося, що профільні ресурси, які мали б відстежувати подібні інциденти, самі стали жертвами збою. Технічні труднощі настільки масштабні, що спеціалісти поки не можуть встановити першоджерело проблеми.Як звернуло увагу видання "Код Дурова", на тлі того, що відбувається, російський сервіс "Сбой.рф" також перестав працювати. Наразі жодна з постраждалих компаній не надала офіційних роз'яснень щодо того, чи є цей "блекаут" наслідком зовнішньої кібератаки, чи внутрішнього системного збою російської цифрової інфраструктури.Нагадаємо, унаслідок збою в хмарному сервісі Amazon, який зафіксували 20 жовтня в американському регіоні, спостерігалися проблеми в роботі інтернет-сервісів. Зокрема, були недоступні Zoom, Snapchat, Steam, Atlassian та інші..

Влада Ірландії запустила тестову фазу цифрового гаманця, який дозволятиме підтверджувати вік користувачів у соціальних мережах. Ініціатива спрямована на посилення захисту дітей та підлітків в інтернеті.Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на Департамент державних витрат і реформ Ірландії.Як працюватиме цифровий гаманець?Новий цифровий ID дозволятиме користувачам підтверджувати свій вік без розкриття зайвих персональних даних. Його планують використовувати, зокрема, для доступу до соціальних мереж та онлайн-сервісів, де існують вікові обмеження.Окрім функції перевірки віку, гаманець також зможе зберігати електронні документи, наприклад, свідоцтва про народження, водійські посвідчення та інші офіційні дані.Причини впровадженняУряд заявляє, що мета ініціативи — захист неповнолітніх від ризиків у соцмережах. Ірландія, де розташовані європейські штаб-квартири великих технологічних компаній, розглядає посилення контролю за доступом підлітків до онлайн-платформ.Ідея набрала обертів після рішення Австралії обмежити доступ до акаунтів для користувачів молодших 16 років. Раніше представники уряду Ірландії заявляли, що активність підлітків у соціальних мережах може становити ризики для психічного здоров’я та розглядається як питання громадського здоров’я.Впровадження цифрових гаманців передбачене на рівні Європейського Союзу. Країни-члени мають запустити відповідні системи до кінця 2026 року, залишаючи державам свободу у способах реалізації.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Meta готує масштабне оновлення. Компанія оголосила про запуск нових інструментів захисту від шахрайства у своїх соціальних мережах — Facebook, Messenger та WhatsApp.Додамо, за результатами опитування, більшість українців наразі не готові відмовитися від використання месенджера Telegram. Водночас громадяни підтримують ідею посилення контролю за платформою з боку правоохоронних органів..

Національний банк України встановив на середу, 25 березня, офіційний курс на рівні 43,92 гривні за долар. Таким чином українська валюта послабилася на дев’ять копійок.Про це повідомили на сайті Національного банку України. Там також констатували, що офіційний курс євро на середу встановлено на рівні 50,89 гривні за один євро, тобто українська національна валюта втратила одну копійку.На міжбанківському валютному ринку України в середині дня котирування гривні до долара встановилися на рівні 43,9/43,94 гривні за долар, а європейської валюти – 50,87/50,90 гривні за євро.Заступник голови Нацбанку Володимир Лепушинський пояснив у коментарі "РБК-Україна", що головним чинником слабшання гривні став геополітичний шок через війну на Близькому Сході. Це, за його словами, спровокувало:зростання цін на енергоресурси, що збільшило попит на валюту з боку імпортерів пального;зміцнення долара до більшості світових валют, зокрема, до євро та гривні;зміну курсових очікувань через подорожчання нафти.Банкір наголосив, що останніми днями ситуація стабілізувалася, однак не надав курсових прогнозів щодо встановлення конкретних психологічних меж.Для цього потрібна стійкість валютного ринку: НБУ задекларував, що його незмінним завданням є її збереження. В Нацбанку готові оперативно реагувати."За потреби будемо більш наочно демонструвати свою присутність на валютному ринку", — пояснив він.Лепушинський також акцентував, що Національний банк наразі не розглядає запровадження нових адміністративних обмежень на валютному ринку.Нагадаємо, що, за даними продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), Україна увійшла до топ-15 країн світу з найвищими темпами продовольчої інфляції, суттєво випередивши середній глобальний показник у 3,2 відсотка. Поки в окремих регіонах ціни стабілізуються, українські домогосподарства зіткнуться з одним із найвідчутніших економічних викликів 2026 року — зростанням вартості продуктів на 9,2 відсотка..

Верховна Рада планує продовжити підвищений податок на прибуток банків на 2027 рік. Великі обсяги зовнішньої допомоги, які потрапляють у банківську систему, зумовлюють значний структурний профіцит ліквідності.Про це розповів голова податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев в інтерв'ю Liga.net."Банки з року в рік показують рекордні прибутки. Наприклад, 2025 року вони були найприбутковішими за всю історію. Тому рішення вважалося економічно обґрунтованим. І ті апокаліптичні прогнози, які давали, не справдилися. Ми отримали гроші в бюджет, і це правильно. Ба більше, скажу відверто: на 2027 рік також плануємо цей інструмент. Але враховуючи справедливе зауваження комерційних банків, ми це зробимо до липня 2026 року", — пояснив він.Народний депутат України наголосив, що підвищений податок — справедливий наслідок воєнної аномалії.НБУ змушений вилучати зайву гривню з ринку для стримування інфляції та курсу, використовуючи депозитні сертифікати та підвищені нормативи обов'язкових резервів.До 60% цих резервів банки можуть тримати в бенчмарк-ОВДП — фактично безризикових інструментах із високою дохідністю."Банки на певних етапах мали змогу розміщуватись у тримісячних депозитних сертифікатах із дохідністю 19% річних", — зазначив голова комітету парламенту.Данило Гетманцев пояснив, що якщо комерційні банки переключаться на основну свою діяльність — кредитування економіки, — тоді оподаткування повернення до звичної системи.Нагадаємо, що 20 березня Міністерство фінансів України оприлюднило законопроєкт, який передбачає нові податкові зобов'язання для українського бізнесу..