# банк

Від початку року національна валюта зміцнилася майже на гривню та повернулася до курсу вересня минулого року. На такий стан справ вплинула ціла низка економічних чинників.Про це повідомив Forbes Ukraine із посиланням на банкірів і економістів."У понеділок, 15 вересня, Національний банк установив курс гривні до долара на рівні 41,3. Таким дешевим долар був в Україні рік тому, за винятком декількох днів у березні та серпні. З початку серпня долар подешевшав на 40 копійок", — констатували медійники.Вони зазначили, що основні причини укріплення національної валюти за останній рік — намагання НБУ уповільнити інфляцію. У серпні вона була 13,2% у річному вимірі."Приборкання інфляції цього року — більш пріоритетне завдання для Нацбанку, ніж економія валютних резервів", — заявив керівник з продажів "Банк Авангард" Юрій Крохмаль.Фахівець додав, що фінансова підтримка України від міжнародних партнерів дозволяють НБУ тримати стабільний курс.Що буде далі з національною валютоюForbes Ukraine поспілкувався з банкірами й експертами з Центру економічної стратегії та Київської школи економіки.Аналітики пояснили, що Нацбанк тримає курс, зокрема, через прискорення інфляції у другій половині 2024 року та першій половині 2025 року — сильна гривня дозволяє стримувати зростання цін. НБУ вдалося розвернути тренд. У серпні індекс цін знизився на 0,2%, а в річному вимірі вона склала 13,2%, що менше за прогноз регулятора.При цьому в НБУ наголосили, що, попри зниження, інфляція досі залишається високою. Зараз її показник іще далекий від цілі НБУ у 5%."У середньостроковій перспективі стабільний курс позитивно впливає на інфляцію та купівельну спроможність гривні, коли велика кількість критично важливих товарів імпортується", — акцентував директор департаменту аналітичних досліджень банку Raiffeisen Олександр Печерицин.Він додав, що стабільний курс забезпечують відчутні інтервенції НБУ. Зокрема, у серпні, попри зниження інфляції, регулятор продав на міжбанку 3,4 мільярда доларів із резервів.З іншого боку, за його словами, це призводить до збільшення дефіциту зовнішньої торгівлі, погіршення конкурентних переваг для експортерів і "лагідніші" умови для імпортерів. За останній рік експортний виторг України становив 38,3 мільярда доларів (приріст на 7,4%), імпорт товарів — 79,1 мільярда доларів (+17,2%).Ще одна причина — послаблення долара"Федеральна резервна система США знижуватиме відсоткові ставки, що зменшить прибутковість доларових активів", — припустив головний економіст відділу моделювання управління макроекономічного моделювання та прогнозування департаменту монетарної політики й економічного аналізу НБУ Дмитро Круковець.Він зауважив також, що курсова доларова стабільність тримається на фінансовій підтримці міжнародних партнерів, яка перекриває торговий дефіцит.Валютні резерви зараз складають 46 мільярдів доларів, що є рекордним рівнем. У серпні резерви зросли на 7% завдяки значним надходженням від міжнародних партнерів.Скільки коштуватиме гривня"Дефіцит зовнішньої торгівлі у червні перевищив п’ять мільярдів доларів, і це абсолютний рекорд для України. Це створює додатковий тиск на валютні резерви та сприяє розриву між попитом і пропозицією валюти", —  пояснив Олександр Печерицин із Raiffeisen. За його словами, до кінця року можна очікувати поступового зниження курсу гривні до долара. Це залежатиме від подальшого розвитку інфляційних процесів, стабільності світового ринку долара, а також ефективності політики НБУ в умовах зовнішньоекономічних викликів."Гальмування інфляції та зменшення валютних надходжень від нового врожаю підштовхнуть НБУ знижувати курс гривні до долара", — зазначив Гліб Вишлінський з Центру економічної стратегії.При цьому поточний курс гривні негативно вплине на український експорт. Такої думки дотримуються всі опитані журналістами експерти."Як тільки інфляція розпочне знижуватися, Нацбанк може повернутися до поступового коригування курсу гривня-долар в бік зростання, щоби зменшити дисбаланси", — припустив Печерицин.Однак девальвація все ж відбудеться, але не в таких масштабах, як очікували на початку року, вважає Юрій Крохмаль з "Банку Авангард".Дмитро Круковець додав, що 2026 року гривня послабшає до рівня 44-46 за долар. Про це, зокрема, йдеться в дослідженні Київської школи економіки Ukraine Macroeconomic Handbook за липень. Це пов’язано з очікуваним зменшенням обсягів міжнародної фінансової підтримки та потребою скорочувати інтервенції НБУ.Курс гривні очікується на рівні 42,7 до долара на кінець 2025 року та 45 гривень до долара на кінець 2026 року, згідно з консенсус-прогнозом Focus Economics за вересень.Нагадаємо, що, за оцінками експертів, Кабінет міністрів України на наступний рік отримає дефіцит бюджету на щонайменше 10 мільярдів доларів. Міжнародний валютний фонд (МВФ) пропонує підвищити податки. Український уряд не схильний до такого кроку та розраховує на допомогу Європейського Союзу.

Російські банкіри продовжують висловлювати стурбованість щодо дедалі більшої стагнації російської економіки. Наразі вона перебуває в "періоді охолодження".Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Як зазначають в ISW, генеральний директор "Сбербанку" та колишній міністр економічного розвитку і торгівлі Росії Герман Греф 4 вересня заявив, що Центральний банк РФ, ймовірно, знизить свою ключову процентну ставку до 14 відсотків до кінця 2025 року, але цього буде недостатньо для відродження російської економіки. Греф закликав Центральний банк знизити ключову процентну ставку до 12 відсотків або менше, щоб стимулювати економічне зростання. Центральний банк вже двічі знижував свою ключову процентну ставку за останні три місяці: з рекордно високого рівня у 21 відсоток до 20 відсотків у червні 2025 року та до 18 відсотків у липні 2025 року — ймовірно, в рамках передчасних зусиль щодо збереження видимості економічної стабільності. "Греф визнав, що російська економіка перебуває в "періоді охолодження", і що "Сбербанк" знизив свій прогноз зростання корпоративного кредитування з дев'яти до 11 відсотків до семи-дев'яти відсотків. Греф додав, що російський рубль, ймовірно, ослабне до кінця 2025 року", — пишуть аналітики.Як наголошують аналітики, Росія використовує зміцнений рубль, щоб пом'якшити удар західних санкцій, оскільки паралельний імпорт дешевший, а замінники доступні, а Центральний банк використав зміцнений рубль, щоб виправдати зниження своєї ключової процентної ставки влітку 2025 року. "Російська економіка вже бореться зі стрибками цін на бензин, нестачею робочої сили та інфляцією заробітної плати через збільшення виплат для підтримки набору військовослужбовців та збільшення робочої сили оборонно-промислової бази (ОПРБ)", — заявляє ISW.Пропозиція Грефа ще більше знизити ключову процентну ставку до 12 відсотків переповнить російську економіку грошима та, ймовірно, послабить купівельну спроможність споживачів, знецінить рубль у середньостроковій та довгостроковій перспективі та створить подальшу макроекономічну нестабільність у Росії, переконані аналітики.Нагадаємо, 27 серпня незалежне російське видання The Moscow Times повідомляло, що зростання російської економіки цього року може сповільнитися до 1,5%. Таку інформацію оприлюднив на зустрічі з кремлівським диктатором Володимиром Путіним віце-прем’єр-міністр Росії Антон Сілуанов.

Російська економіка у другому кварталі 2025 року практично зупинилася. Там спостерігається стан "технічної стагнації", тобто наближення до нульових позначок.Про це заявив очільник найбільшого банку Росії "Сбербанку" Герман Греф, якого цитує видання "Интерфакс"."Другий квартал фактично можна розглядати як технічну стагнацію. Липень і серпень показують доволі явні симптоми того, що ми наближаємося до нульових позначок", — зазначив він.Банкір додав, що до цього призвели поєднання геополітичних чинників, коливання курсу рубля та падіння цін на сировинних ринках. У результаті ділова активність сповільнилася.Греф наголосив, що головним фактором, що обмежує зростання, залишається ключова ставка Центробанку Росії. Наразі вона становить 14%, і цього рівня замало для стимулювання кредитування.За його оцінкою, пожвавлення економіки можливе тільки за зниження ставки нижче 12%. В іншому разі ризики рецесії, тобто падіння економки зростатимуть.Греф акцентував, що важливою є навіть не номінальна ставка, а реальна, яка в Росії зараз є однією з найвищих у світі.Очільник "Сбербанку" також повідомив, що кредитний портфель може перейти до зростання лише в другому півріччі 2025 року. Для цього необхідне пом'якшення грошово-кредитної політики мінімум на 200 базисних пунктів.Він зауважив, що висока вартість позикових коштів негативно впливає як на бізнес, так і на споживачів. Це обмежує інвестиції та знижує попит.За словами Грефа, російська економіка залишається під тиском великої кількості факторів. Серед них — санкції, невизначеність на світових ринках і зростання витрат для бізнесу. Він попередив, що без коригування фінансової політики економіка ризикує надовго застрягнути в зоні стагнації.Своєю чергою, Міжнародний валютний фонд очікує, що після двох років військового буму російська економіка повернеться до звичного стану стагнації та продовжить накопичувати відставання як від країн, що розвиваються, так і від розвинених країн.За прогнозом МВФ за липень 2025 року, цього року темпи зростання російського ВВП сповільняться до 0,9% і до 1% 2026 року. 2024 року зростання фіксували на рівні 4,1%.Нагадаємо, 27 серпня незалежне російське видання The Moscow Times повідомляло, що зростання російської економіки цього року може сповільнитися до 1,5%. Таку інформацію оприлюднив на зустрічі з кремлівським диктатором Володимиром Путіним віце-прем’єр-міністр Росії Антон Сілуанов.

Національний банк України не підтримує ідею включення віртуальних активів до складу міжнародних резервів. Українські банкіри вважають таке рішення передчасним.Про це заявив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв’ю "Інтерфакс-Україна"."Переважна більшість криптовалют залишається високоризиковим активом, тоді як ключовим принципом управління міжнародними резервами є безпечність. Різкі падіння та спалахи курсової вартості віртуальних активів негативно впливатимуть на загальний обсяг резервів", — наголосив він.За його словами, наразі у світі відсутнє чітке та однозначне розуміння сутності та класифікації віртуальних активів, а також немає уніфікованого законодавчого врегулювання операцій з ними.Він зауважив, що хоча деякі країни включають такі активи до резервів, це радше є винятком, ніж загальноприйнятим правилом.Представник Нацбанку України акцентував, що включення криптоактивів до резервів може підважити процес євроінтеграції України."Європейський центральний банк має доволі чітку позицію – він вважає неприпустимим включення криптоактивів до резервів центробанків країн Євросоюзу. Резерви мають бути ліквідними, безпечними та захищеними", — зазначив Ніколайчук.Він також зауважив, що такі зміни не відповідатимуть вимогам технічного меморандуму в межах програми розширеного фінансування з МВФ.Раніше повідомлялося, що 10 червня цього року народні депутати зареєстрували законопроект №13356, що передбачає включення Нацбанком віртуальних активів до золото-валютних резервів. Проте Ніколайчук заявив, що стосовно цього законопроекту консультації з НБУ не проводилися.Нагадаємо, у вересні минулого року дослідження, проведене міжнародною аналітичною компанією Chainalysis, засвідчило, що Україна на той момент посідала шосте місце в глобальному індексі прийняття криптоактивів. Проте, щоби досягти розвитку цієї сфери, потрібно легалізувати крипторинок.

Національний банк пропонує осучаснити Інструкцію № 16 щодо виконання міжбанківських платіжних операцій у гривні. Зміни пов’язані з упровадженням трекінг-сервісу системи електронних платежів (СЕП).Про це повідомила прес-служба Національного банку України (НБУ).Зокрема, регулятор з 1 грудня 2025 року пропонує встановити обов’язок:учасника СЕП-відправника інформувати платника у спосіб, визначений у договорі, про те, що цю платіжну операцію виконано засобами СЕП і про універсальний унікальний ідентифікатор (англійською мовою Unique End-To-End Transaction Reference) (UETR) цієї платіжної операції, з метою надання платнику можливості відстеження етапів виконання такої платіжної операції;учасника СЕП-отримувача інформувати отримувача у спосіб, визначений у договорі, про те, що цю платіжну операцію виконано засобами СЕП і про UETR цієї платіжної операції, з метою надання отримувачу можливості відстеження етапів виконання такої платіжної операції;учасника СЕП-відправника інформувати платника у спосіб, визначений договором, про відхилення платіжної операції іншим учасником СЕП із зазначенням причини відхилення та UETR цієї платіжної операції."Ці вимоги також стосуватимуться й небанківських надавачів платіжних послуг, які виконують платіжні операції через СЕП через банк, який є учасником цієї системи", — додали в Нацбанку.Відповідні норми містить проект постанови "Про внесення змін до Інструкції про виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті", що пропонується для обговорення.Нагадаємо, що з 1 червня цього року українські банки знизили ліміти за грошовими операціями. Нові ліміти ввели як для карткових переказів, так і платежів через IBAN.

Українська пам’ятна монета "Країна супергероїв. Дякуємо медикам!" здобула перемогу в номінації "Монета, що найбільше надихає". Вона увійшла до десяти найкращих монет світу за підсумками міжнародного конкурсу “Монета року”.Про це повідомила прес-служба Національного банку України (НБУ). Там зазначили, що результати конкурсу оголосили 21 серпня під час Всесвітньої виставки грошей в Оклахома-Сіті (США)."Щиро пишаємося, що українська пам’ятна монета — знову серед найкращих у світі. Пам’ятна монета "Країна супергероїв. Дякуємо медикам!" є символом вдячності та шани нашим медикам. Їхня мужність і самопожертва стали натхненням для світу так само, як і вся Україна", — розповів голова НБУ Андрій Пишний.У НБУ додали, що цю пам’ятну монету ввели в обіг 26 липня 2024 року. Вона присвячена самовідданій праці медичних працівників України, які, не зупиняючись ані на хвилину, невпинно рятують життя та здоров’я дітей і дорослих як у тилу, так і на передовій."Монета продовжує серію "Безсмертна моя Україно" та має номінал п’ять гривень. Її виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування — спеціальний анциркулейтед, маса — 16,5 грама, діаметр — 35 міліметрів. Тираж — до 50 тисяч штук", — ідеться в повідомленні.На аверсі монети зображено стилізовану смужку бинта, на якій проступила кров у формі абрису території України. Це незагоєна рана в серці кожного українця, яка постійно болить і кровоточить. Угорі на дзеркальному тлі викарбувано напис "УКРАЇНА", праворуч від напису малий Державний герб України.Під бинтом унизу праворуч — номінал монети, графічний знак гривні та рік карбування монети, внизу ліворуч — логотип Банкнотно-монетного двору НБУ.На реверсі монети в центрі композиції змодельовано смужки бинта, що перетинаються. Вони ніби ізолюють рану, накриту рукою медика, який зцілює та тамує біль. Це символізує самовідданість і професіоналізм медичних працівників, які борються за життя людей у найскладніших обставинах.Дизайн монети створили художники мистецької групи "АртТріум": Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук.Міжнародний конкурс "Монета року" щорічно проводить авторитетне нумізматичне видання World Coin News за підтримки The Journal of East Asian Numismatics. Цього року конкурс відбувся 42 раз. Міжнародні експерти визначали переможців серед близько 550 монет із 38 країн світу, випущених 2024 року.На першому етапі конкурсу обрали 100 найкращих монет (по 10 монет у кожній з 10 номінацій), до переліку яких потрапили чотири українські пам’ятні монети:"Пльонтанізм (Іван Марчук)" (срібло, номінал 10 гривень) — у номінації "Найхудожніша монета";"Батьківське щастя" (срібло, номінал п’ять гривень) і "Країна супергероїв. Дякуємо медикам!" (нейзильбер, номінал п’ять гривень) — у номінації "Монета, що найбільше надихає";"Кохання" (срібло, номінал 10 гривень) — у номінації "Найкраща срібна монета".Українські пам’ятні монети не вперше отримують визнання на конкурсі "Монета року". Зокрема, минулого року срібна пам’ятна монета "Сміливість бути. UA" здобула перемогу в номінації "Найкраща монета про сучасну подію" й увійшла до 10 найкращих монет світу за підсумками цього міжнародного конкурсу.А українська пам’ятна монета "До 30-річчя незалежності України" (нейзильбер, номінал п’ять гривень) стала головною переможницею цього міжнародного конкурсу серед монет, введених в обіг 2021 року.Нагадаємо, наприкінці липня стало відомо, що Національний банк України планує вилучити з готівкового обігу монети номіналом 10 копійок. Процес може розпочатися за декілька місяців.

Для багатьох українців питання "як зберегти гроші" останнім часом стає все актуальнішим, адже інфляція, яка зростала на початку 2025 року, зменшує купівельну спроможність заощаджень у гривнях.У прес-службі Національного банку України розповіли про стратегію, яка допоможе захистити свої фінанси від впливу інфляції.Депозити у гривні"Для захисту гривневих заощаджень від інфляції НБУ зберігає облікову ставку на рівні 15,5%. Це стимулює банки підтримувати достатньо високу дохідність депозитів у національній валюті", — зазначили у регуляторі.Так, у багатьох банках сьогодні пропонуються гривневі депозити строком на 3–12 місяців з дохідністю 13–16% річних (після оподаткування це близько 10–12%).Вкладення в гривневі державні облігації (ОВДП)У Нацбанку зауважили, що достатній захист заощаджень від інфляційного знецінення забезпечують також і вкладення в гривневі державні облігації (ОВДП). Їхня дохідність залежить від строку погашення (від кількох місяців до кількох років), але загалом становить від 14% до 18% річних. Додатковою перевагою цих вкладень є те, що отримані доходи не оподатковуються."Така дохідність депозитів і ОВДП задовольняє вкладників. Це добре видно з того, як зростають заощадження в національній валюті", — зазначили в Нацбанку.Наприклад, у січні-липні гривневі депозити громадян строком від трьох місяців зросли на понад 20 мільярдів гривень, а їхні вкладення в ОВДП — майже на 17 мільярдів гривень. "Це свідчить про збереження довіри до заощаджень у національній валюті", — пояснили у регуляторі.Інфляція в Україні: очікування громадянЗгідно з опитуваннями НБУ, упродовж наступних 12 місяців громадяни очікують інфляцію на рівні близько 10-11%. Тож вкладники не бояться інвестувати в гривневі активи, адже вважають, що інфляція буде нижчою, ніж дохідність депозитів і ОВДП. "Це, зокрема, пояснює і зниження їхнього інтересу до купівлі іноземної валюти впродовж останніх місяців", — зауважили в регуляторі.Нагадаємо, раніше економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ в інтерв'ю TrueUA пояснив, яку валюту зараз варто зберігати. Також у Нацбанку розповіли про стратегію, яка допоможе захистити свої фінанси від впливу інфляції. Детальніше — у матеріалі TrueUA.

У п'ятницю, 22 серпня, у найпопулярнішому в Україні інтернет-банкінгу "Приват24" стався збій. Деякі користувачі не могли зайти до програми. Про це повідомляли власники акаунтів онлайн-банкінгу у соцмережах.Користувачі не могли здійснити перекази коштів, у деяких випадках — не вдалося навіть зайти у застосунок, щоб здійснити операції. Також відомо, що банкомати не видавали кошти.Оновлено 14:45Прес-секретар "ПриватБанку" Олег Серга в коментарі "РБК-Україна" підтвердив, що наразі у клієнтів можуть спостерігатися складнощі з авторизацією та проведенням деяких платежів в "Приват24". Також він запевнив, що фахівці відновлюють стабільну роботу сервісу.Оновлено 14:54"Наразі всі сервіси мобільного банку "Приват24" працюють в стандартному режимі", — зазначили в прес-службі банку."Приват24" — найпопулярніший в Україні інтернет-банкінг, який працює з 26 березня 2001 року й належить "ПриватБанку". Система призначена для дистанційного керування банківськими рахунками ПриватБанку й інших українських банків у режимі реального часу. Реєстрація в сервісі необов'язкова.Нагадаємо, що "ПриватБанк" минулого року запровадив послугу, яка дозволяє клієнтам цілодобово та без комісії обмінювати готівкову іноземну валюту на гривні через банкомати. Це перший подібний сервіс в Україні.Додамо, раніше "ПриватБанк" оновив дизайн свого мобільного додатку "Приват24". Він став більш зручним та інклюзивним для користувачів. .

Національний банк України в межах планового випуску з 21 серпня 2025 року вводить в обіг модифіковані банкноти номіналом 20 гривень. На ньому розмістять патріотичне гасло українців.Про це повідомила прес-служба Національного банку України (НБУ)."У правій верхній частині на зворотному боці модифікованих банкнот номіналом 20 гривень розміщено патріотичне гасло: "Слава Україні! Героям слава!" — йдеться в повідомленні.У НБУ додали, що, відповідно, всі інші елементи дизайну та захисту цих банкнот відповідають банкнотам номіналами 20 гривень зразка 2018 року, зображення й описи яких розміщені на офіційних сторінках Національного банку України.Модифікованими банкнотами номіналом 20 гривень НБУ з 21 серпня підкріплюватиме банки та СІТ-компанії для подальшої їх видачі клієнтам і на заміну зношених, пошкоджених і вилучених з готівкового  обігу банкнот."Громадянам не потрібно спеціально обмінювати банкноти номіналом 20 гривень попереднього зразка на модифіковані банкноти", — наголосили банкіри.Вони також уточнили, що як законний платіжний засіб вони перебуватимуть в обігу разом з іншими банкнотами відповідних номіналів попередніх років випуску й обов’язкові до приймання за їх номінальною вартістю всіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для всіх видів платежів і зарахування на рахунки.Як відомо, в серпні 2024 року до 33 річниці незалежності України, НБУ випустив модифіковані банкноти національної валюти, доповнивши їх дизайн гаслом сучасної України: "Слава Україні! Героям слава!".В обіг введенні модифіковані банкноти:з 8 серпня 2024 року — номіналами 500 і 1 000 гривень;з 23 серпня 2024 року — номіналом 50 гривень;з 21 серпня 2025 року — номіналом 20 гривень."Модифіковані банкноти номіналами 100 та 200 гривень випускатимуться в межах планового випуску в наступних роках", — підсумували в Національному банку України.Нагадаємо, що в Україні 2024 року в готівковому обігу на 24,5% зменшилася кількість банкнот номіналом 200 гривень. Однією з причин є поступове вилучення старих зразків цієї купюри.

Онлайн-банк Monobank почав встановлювати власні термінали для поповнення карток. Вони будуть по усій Україні.Про це повідомив співвласник банку Олег Гороховський у Facebook."Вже бачили термінали mono? Почали ставити їх по містах України та розвивати власну мережу поповнення", — зазначив він.Гороховський уточнив, що зараз їх зовсім мало — лише 1200, проте, за його словами, банк лише розпочав встановлювати власні термінали.До того ж співвласник банку запевнив, що клієнти Monobank зможуть поповнювати свої картки в цих терміналах без комісії. Також комісія не стягується і при поповненні через термінали партнерів банку."Отже, тепер у вашому житті просто стане трохи більше терміналів", — підсумував він.Як відомо, раніше у мобільному застосунку віртуального банку Monobank з'явилась нова послуга під назвою "Групові витрати". Вона дозволяє поділити чек між кількома особами.Також на початку року Monobank запустив новий сервіс для підтримки Збройних сил України. Тепер українці можуть підтримувати наших військових, залишаючи їм "Бойові" разом з чайовими у ресторанах чи кафе.Нагадаємо, в Україні запустили "Дія.Картку", яку можна оформити у декілька кліків. Відтепер громадяни отримають один зручний цифровий інструмент для доступу до всіх видів допомоги.

У Києві правоохоронці затримали чоловіка, який намагався зламати та обікрасти один із банкоматів.Про це повідомило Головне управління Національної поліції у місті Києві. За даними слідства, інцидент стався на вулиці Вишгородській.Зокрема, до поліції зателефонував охоронець і заявив, що невідомий чоловік проник до приміщення банку та намагався викрасти гроші. На місце прибула слідчо-оперативна група.Як встановили правоохоронці, чоловік заздалегідь підготувався до вчинення крадіжки, адже мав із собою спеціальні інструменти для злому. Так, ввечері він проник до приміщення банку та за допомоги металевої викрутки відкрив банківський термінал, намагаючись вкрасти 15 000 гривень."Слідчі затримали чоловіка у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України та оголосили йому про підозру за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України – замах на крадіжку, поєднану з проникненням у сховище, вчинена в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі", — йдеться у повідомленні.Правоохоронці зазначили, що суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 90 840 гривень. Нагадаємо, нещодавно Державне бюро розслідувань викрило посадовців Київської міської державної адміністрації на розтраті бюджетних коштів під час ремонту приватизованої будівлі. На ремонт було витрачено майже 1,3 мільйона гривень. .

Високий суд Лондона розглядав позов "ПриватБанку" проти його колишніх власників Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова й ухвалив рішення на користь банку.Про це свідчить рішення Високого суду Лондона, опубліковане на його сайті."ПриватБанк" здобув беззаперечну перемогу в багатомільярдному англійському судовому процесі проти Коломойського та Боголюбова", — повідомили в прес-службі ПриватБанку.Націоналізований у грудні 2016 року "ПриватБанк" подав позов до Високого суду Лондона проти колишніх власників.У грудні 2017 року суд ухвалив рішення про всесвітній арешт активів Коломойського та Боголюбова, а також майна шести компаній, пов'язаних із ними.Рішення суду ґрунтувалося на доказах, згідно з якими Коломойський і Боголюбов вивели з банку близько двох мільярдів доларів. Гроші, за даними позивача, переводили на рахунки компаній, які належали або контролювали колишні власники. Сума вимог "ПриватБанку" складала 2,5 мільярда доларів з урахуванням нарахованих відсотків.У жовтні 2019 року Апеляційний суд Англії підтвердив юрисдикцію лондонського суду за позовами "ПриватБанку". Суд визнав, що банк надав переконливі докази про масштабні махінації під керівництвом колишніх акціонерів.Коломойський і Боголюбов відшкодували банку судові витрати в розмірі 10 мільйонів фунтів. Судовий наказ про глобальне заморожування активів відповідачів продовжує діяти.Завершальні слухання у Високому суді Лондона стартували в середині червня 2023 року. Їх перенесення частково пов'язане з війною, через що суддя відкладав засідання. До того моменту, за даними банку, сума позову зросла до майже 4,5 мільярда доларів. Це сталося через нарахування відсотків, які сягають близько 500 тисяч доларів на день.Нагадаємо, 24 березня стало відомо, що співзасновник групи "Приват" Олексій Мартинов звинуватив Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова у відмиванні коштів. За його словами, це відбувалося через благодійний фонд релігійної організації в Дніпрі.

Національний банк України планує вилучити з готівкового обігу монети номіналом 10 копійок. Процес може розпочатися за декілька місяців.Про це повідомила прес-служба Національного банку України (НБУ)."Поступове вилучення монет номіналом 10 копійок із готівкового обігу планується розпочати з 1 жовтня 2025 року", — йдеться в повідомленні.Також припиниться їх карбування та поповнення ними готівкового обігу. Проте ці монети й надалі залишатимуться в обігу (до ухвалення рішення про їх остаточне вилучення).У НБУ зазначили, що зараз у готівковому обігу перебуває близько 5,5 мільярда штук розмінних монет:1,4 мільярда штук монет номіналом 50 копійок;4,1 мільярда штук монет номіналом 10 копійок.Щороку НБУ має підтримувати обіг та підкріплювати банки та сферу торгівлі та послуг розмінними монетами. Зокрема, 2025 року заплановане карбування 20 мільйонів нових монет номіналом 50 копійок, оскільки цього потребує готівковий обіг."Тож, якщо на розмінні монети номіналом 50 копійок зберігається сталий попит, зокрема, з боку сфери торгівлі, то монети номіналом 10 копійок припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги", — йдеться в повідомленні.Їх поступове вилучення з обігу дасть змогу скоротити витрати на виготовлення, оброблення, транспортування, зберігання й обіг таких монет.Банки, як і раніше, зможуть приймати монети номіналом 10 копійок від громадян і бізнесу для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій.Водночас, потрапляючи в банки, такі монети не будуть більше повертатися в обіг, а вилучатимуться та передаватимуться до НБУ для подальшого їх перерахування та утилізації.Також розмінними монетами номіналом 10 копійок й надалі можна буде розраховуватися в торгівельній мережі.Якщо під час готівкових операцій немає монет номіналом 10 копійок, застосовуватимуться правила заокруглення загальних сум у чеку (як це відбувалося під час вилучення з обігу монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок).Під час безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюватиметься.Нагадаємо, 2 вересня минулого року стало відомо, що для відновлення історичної справедливості, дерусифікації та відродженню національних традицій НБУ ініціював зміну назви розмінних монет. Тепер "копійка" могла би стати "шагом".

Українські банкіри очікують, що у третьому кварталі 2025 року зросте попит на іпотеку і на споживчі кредити. Щоб досягнути такої динаміки фінансові установи планують пом’якшувати кредитні стандарти.Про це йдеться у звіті Національного банку України "Опитування про умови банківського кредитування" за третій квартал 2025 року.Результати поточного опитування свідчать, що банки зберегли оптимізм стосовно зростання кредитних портфелів бізнесу та населення. Вперше з першого кварталу 2024 року респонденти очікують поліпшення якості як корпоративних позик, так і кредитів домогосподарствам. "У наступні 12 місяців банки прогнозують приплив вкладень клієнтів. Попит у другому кварталі на кредити бізнесу підвищився. Вперше з початку повномасштабного вторгнення найбільше зріс попит на довгострокові позики та кредити великим підприємствам", — йдеться у звіті.У липні-вересні респонденти прогнозують зростання попиту на всі види кредитів бізнесу. У другому кварталі попит населення зріс як на іпотеку, так і на споживчі позики. На думку низки банків, фактором зростання є "кращі споживчі настрої" та оптимістичні перспективи ринку нерухомості.Окремі великі фінустанови відзначили те, що конкуренції з боку інших банків не було, що підвищувало попит населення на їхні іпотечні продукти. Зростання попиту на іпотекуРеспонденти очікують, що у третьому кварталі також відбудеться зростання попиту як на іпотеку, так і на споживчі кредити. Банки планують пом’якшити кредитні стандарти для корпорацій. Очікується, що більше послабляться стандарти для довгострокових і гривневих позик та на кредити МСП. Варто зазначити, що у квітні-червні банки пом’якшували кредитні стандарти як для іпотеки, так і для споживчих позик. Така тенденція триває вже п’ять кварталів поспіль. У третьому кварталі респонденти планують і далі пом’якшувати кредитні стандарти для споживчих кредитів та іпотеки.Проте у третьому кварталі респонденти прогнозують зростання валютного та кредитного ризиків. Також дещо посилиться ризик ліквідності.Нагадаємо, раніше Національний банк України ухвалив рішення не продовжувати дію регуляторних обмежень для вихідних переказів фізичних осіб "з карти на карту". Йдеться про ліміти у розмірі 150 тисяч гривень на місяць.

У вівторок, 22 липня, міністр оборони України Денис Шмигаль провів нараду з міністерством фінансів і керівниками найбільших державних банків. Ішлося про посилення фінансової підтримки оборонного сектору.Про це повідомив Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Посилюємо фінансову підтримку оборонного сектору", — наголосив він.Шмигаль також подякував за започаткування консорціуму, який уже працює над кредитуванням оборонного виробництва під державні гарантії."Обговорили подальші кроки, зокрема, реалізацію "нідерландської моделі", яка передбачає прямі контракти з виробниками, інвестиції в українські оборонні компанії та створення спільних підприємств", — додав міністр оборони України.Він констатував, що його відомство вже готує зміни до постанови, які дозволять включати відсотки за кредитами до собівартості продукції — це спростить роботу для підприємств.Представник уряду під час зустрічі заслухали пропозиції банків. Новопризначений очільник відомства запевнив, що Міністерство оборони спільно з Міністерством фінансів та іншими структурами їх оперативно опрацює."Від державних банків очікуємо активнішої участі у фінансуванні підприємств оборонно-промислового комплексу. Це — ключ до збільшення виробництва зброї та посилення нашої обороноздатності", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, вчора на засіданні контактної групи в форматі "Рамштайн" міністр оборони заявляв, що, аби закрити потребу у військових закупівлях 2025 року та повернути війну на територію Росії, Україні необхідно шість мільярдів доларів.