# банк

У четвер, 18 грудня, Верховна Рада України проголосувала за перейменування копійки на шаг. Відповідний законопроект назви розмінної української монети депутати підтримали в першому читанні.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. "За" законопроект №14093 проголосували 264 народні обранці"Фактично будуть тільки випускатися в майбутньому монети "50 шагів". Це відбуватиметься ще певний час (3-4 роки) — приблизно декілька десятків мільйонів штук. Все інше більше однієї гривні", — зазначив він.Фахівці кажуть, що зміна копійки на шаг стане символічним завершенням грошової реформи 1996 року. Законопроект, серед ініціаторів якого є спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, пропонує змінити назву розмінної монети з "копійка" на українську — "шаг".Слово "шаг", як додають нардепи, часто трапляється у творах Шевченка, Лесі Українки, Котляревського й інших українських класиків. 1918 року Центральна Рада випускала розмінні гроші номіналом 10-50 шагів. Їх використовували в обігу до 1919 року, після чого відбулося скасування більшовиками."Це рішення має не лише технічний, а й символічний зміст. "Копійка" — спадщина московської імперії та радянського минулого. Натомість "шаг" — історична українська назва, яка вживалася ще за часів Гетьманщини й Української Народної Республіки", — пояснили ініціатори.Зміни не потребуватимуть додаткових витрат: монети "копійка" та "шаг" певний час перебуватимуть в обігу одночасно, а співвідношення залишиться 1:1. За даними НБУ, в обігу в Україні перебуває майже 14 мільярдів монет.Надалі планується випуск лише монет "50 шагів" — протягом приблизно 3-4 років, у кількості десятків мільйонів штук. Усі інші номінали будуть від однієї гривні та вище.Верховна Рада України провела дискусію щодо проведення додаткового пленарного засідання 27 грудня. Відповідну пропозицію підтримали 241 народний депутат. Таким чином у цілому законопроект про перейменування розмінної монети нардепи розглянуть в другому читанні наступної суботи.Нагадаємо, на початку листопада голова Національного банку Андрій Пишний наголошував, що замінити копійки на шаги необхідно для того, щоби позбутися "символу колишнього домінування Москви". Тоді він висловив сподівання, що зміни можуть відбутися ще цього року..

У столиці розгорівся скандал навколо обслуговування пораненого захисника в одному з відділень "ПриватБанку". 20-річний ветеран, який втратив на фронті всі кінцівки, зіткнувся з неможливістю пройти стандартну ідентифікацію для відновлення банківської картки.Про кричущий випадок на своїй сторінці в Facebook повідомила керівниця патронатної служби "Янголи" Олена Толкачова. За її словами, боєць пішов на фронт у 18-річному віці, а важкі поранення, що призвели до ампутації рук та ніг, отримав під час боїв біля села Ізюмське на Харківщині.Військовий втратив свій телефон у бою, тому для отримання державних виплат йому було необхідно особисто відновити доступ до рахунку. Проте під час візиту до банку виникли непередбачувані труднощі:проблема з верифікацією. Менеджерка банку вимагала від клієнта виконати стандартну дію — взяти картку в руки та піднести її до обличчя для фото;відсутність гнучкості. Оскільки ветеран не має рук, він фізично не міг виконати цю умову, а передавати картку супроводжувальній особі правила банку забороняють;Сумнівна альтернатива. Замість пошуку індивідуального рішення працівники відділення порадили оформити довіреність на куратора служби."Людина, яка віддала здоров’я за країну, не може отримати власні гроші через відсутність рук. Процедури виявилися важливішими за людяність", — наголосила Толкачова.Реакція "ПриватБанку"У коментарі для медіа представники "ПриватБанку" визнали ситуацію неприпустимою та офіційно перепросили за інцидент. У фінустанові запевнили, що вже розпочали внутрішню перевірку, щоб зрозуміти, чому персонал не зміг адаптуватися до потреб клієнта з інвалідністю.Що обіцяє банкСпівробітники банку зобов’язалися особисто доставити всі необхідні картки ветерану в найкоротші терміни. Також установа планує переглянути внутрішні інструкції, аби в майбутньому уникати подібних бюрократичних перешкод при обслуговуванні важкопоранених військових.Нагадаємо, 17 грудня Кабінет міністрів ухвалив низку рішень для підтримки людей з інвалідністю. Зокрема, деякі особи зможуть отримати компенсацію за переобладнання автомобіля..

У світі зафіксували рекордну кількість мільярдерів. Загальні статки найбагатших людей у 2025 році значно зросли.Про це свідчить звіт швейцарського банку UBS.Так, у 2025 році 196 мільярдерів, які самостійно збагатилися, додали 386,5 мільярда доларів до світового багатства, довівши його до рекордних 15,8 трильйона доларів. Загалом кількість мільярдерів зросла на 8,8%, збільшившись з 2682 до майже 3000. На відміну від постпандемічного сплеску активів у 2021 році, це зростання було зумовлене двома факторами:сміливим створенням бізнесу;підприємницьким успіхом. Хоча статки мільярдерів, які інвестували в технологічний сектор, зросли на 23,8%, зростання споживчого та роздрібного ринку сповільнилося до 5,3%, оскільки європейська індустрія розкоші втратила імпульс на користь китайських брендів. Зростання промислового багатства зафіксувало найшвидше — на 27,1% до 1,7 трильйона доларів, причому понад чверть з цього припадає на нових мільярдерів. Багатство у секторі фінансових послуг зросло на 17% до 2,3 трильйона доларів завдяки сильним ринкам та відновленню криптовалюти, причому мільярдери, які самі заробили свої гроші, становлять 80% від загального багатства.За даними звіту, передача багатства також прискорюється. У 2025 році 91 спадкоємець (64 з них чоловіки та 27 жінок) успадкував рекордні 297,8 мільярда доларів. Це на 36% більше, ніж у 2024 році. У світовому масштабі спадкування збільшило кількість мільярдерів, що проживають у кількох поколіннях, і зараз близько 860 мільярдерів, що проживають у кількох поколіннях, контролюють загальні активи в розмірі 4,7 трильйона доларів. Це більше, ніж 805 осіб, які у 2024 році мали 4,2 трильйона доларів.У всьому світі багатопоколінні мільярдери поступово поширюються з покоління в покоління, причому кількість мільярдерів другого покоління зросла на 4,6% у звіті за 2025 рік, кількість мільярдерів третього покоління — на 12,3%, а кількість мільярдерів четвертого покоління і старших — на 10%.Середній рівень статків жінок також продовжував зростати у 2025 році, збільшившись на 8,4% до 5,2 млрд доларів. Це більш ніж удвічі перевищує темпи зростання у чоловіків (3,2% до 5,4 млрд доларів). Хоча зараз жінки становлять 374 мільярдери порівняно з 2545 чоловіками, вони випереджають чоловіків за рівнем накопичення статків протягом чотирьох років поспіль.Нагадаємо, за даними Bloomberg, у вересні 2025 року американський мільярдер, засновник SpaceX і гендиректор Tesla Ілон Маск втратив титул найбагатшої людини світу. За статками його обігнав співзасновник корпорації Oracle Ларрі Еллісон..

Париж не готовий включати до запланованого "репараційного кредиту" для України ті російські активи, які зберігаються у французьких приватних банках. Це — близько 18 мільярдів євро.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times. Журналісти навели аргументацію Франції — паризька влада посилається на правові обмеження щодо використання заморожених приватних активів.Зокрема, у Франції заморожені кошти Центрального банку Росії утримують комерційні банки, серед яких великі установи. Тому, на відміну від державних цінних паперів, які зберігаються у депозитарії Euroclear (Бельгія), ці приватні активи мають інші договори та юридичні зобов’язання.Медійники акцентували, що Франція не заперечує проти надання допомоги Україні в цілому, але проти залучення в процес тих російських активів, що перебувають у приватних фінансових установах країни. Така позиція пояснюється юридичною невизначеністю та ризиками виплат колишньому власнику — Росії.За інформацією ЗМІ, банки мають контрактні зобов’язання перед попереднім власником активів, зокрема, щодо виплати відсотків. Передача коштів може призвести до юридичних претензій з боку Кремля.Використання приватних активів відрізняється від тих, що зберігаються в Euroclear — законодавча та правова база є менш прозорими, і це породжує питання про гарантії для вкладників та самих країн ЄС."Існує також і політичний ризик, адже участь приватних фінансових установ може викликати критику з боку частини європейського бізнесу й інвесторів, які побоюються, що подібні дії створять прецедент втручання у приватну власність", — ідеться в статті.Аналітики переконані, що така відмова — серйозний удар по плану Європейської комісії щодо надання так званого "репараційного кредиту" для України, забезпеченого замороженими російськими активами. Адже Франція утримує другий за розміром пул таких коштів у країнах ЄС.Загальна ініціатива передбачала, зокрема, що активи, заморожені після повномасштабного вторгнення Росії, можуть стати частково або повністю використані для фінансування потреб України 2026-2027 років.Однак, якщо значна частина цих коштів, наприклад, французькі 18 мільярдів євро, залишаться поза схемою, то сума, доступна для кредиту, суттєво скоротиться. Це може знизити загальний обсяг підтримки України й ускладнити фінансове планування в Брюсселі.Нагадаємо, що сьогодні лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..

Якщо механізми репараційного кредиту Україні вимагатимуть порушень норм Європейського Союзу щодо заморожених російських активів, то Європейський центральний банк не підтримає їх.Таку заяву зробила керівниця Європейського центрального банку Крістін Лагард, її висловлювання цитує Bloomberg.Під час слухань у Європарламенті Лагард нагадала депутатам, що Європейський центральний банк має діяти винятково в межах угод Європейського Союзу."Ми маємо поважати договір Європи щодо функціонування Європейського центрального банку", — зауважила вона.Лагард наголосила, що проект використання доходів від російських активів має залишатися у межах відповідальності держав-членів. Тому жодних відступів від правил не повинно бути.За її словами, установа має стежити за дотриманням міжнародного права. На переконання очільниці банку, це впливає на довіру до єврозони."Я дуже сподіваюся, що ми зможемо допомогти Україні та профінансувати її потреби, але не шляхом обходження договору та не ціною фінансової стабільності", — підсумувала Крістін Лагард.Раніше видання Financial Times писало, що Європейський центральний банк відмовився підтримати ідею так званого репараційного кредиту для України на 140 мільярдів євро.Європейські чиновники звернулися до банку з проханням виступити кредитором для бельгійського депозитарію Euroclear, де зберігаються частина заморожених російських резервів, та надати гарантії щодо ліквідності механізму. Ці кошти можна було би використати для фінансування потреб України.Однак Європейський центральний банк вирішив, що це виходить за межі його мандату, оскільки за умовами договорів ЄС центральні банки не мають права безпосередньо фінансувати державні витрати або виступати гарантами таких позик.Нагадаємо, 28 жовтня міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл зазначав, що якщо ЄС погодиться на репараційний кредит для України коштом заморожених російських активів, то таким чином може зробити справжній "різдвяний подарунок"..

Національний банк України другий день поспіль підіймає офіційний курс долара. Гривня послабилася на вісім копійок.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,34 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок становив 42,26 гривні за один долар. На готівковому ринку долар впав на п'ять копійок — 42,55 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становить 49,34. У понеділок, 1 грудня, офіційний курс гривні до євро був 48,89. Знецінення гривні: як під час війни "захистити" свої заощадження від інфляціїУкраїнці все частіше задають собі питання, як "захистити" накопичені гривневі заощадження від інфляції, яка хоча і знижується протягом останніх місяців, але все ж таки залишається високою. У прес-службі Національного банку України розповіли про стратегію, яка допоможе захистити свої фінанси від впливу інфляції.Депозити у гривніЩоб українці могли захистити свої гривневі заощадження від інфляції, НБУ ще на початку 2025 року підвищив облікову ставку до 15,5% та відтоді утримує її на цьому рівні."Це дало змогу банкам пропонувати українцям привабливі умови за гривневими депозитами — у середньому 13‒16% річних (після оподаткування — 10‒12%) залежно від строку розміщення", — заявили у Нацбанку.У регуляторі зауважили, що альтернатива, яку дедалі частіше обирають громадяни, — гривневі ОВДП. Дохідність за ними становить 12-18% річних, а отримані доходи не оподатковуються."За нинішніх прогнозів інфляції на 2026 рік (нижче 10% за оцінками аналітичних центрів і близько 7% за прогнозом НБУ) такі інструменти захищають заощадження від інфляції. Це й пояснює, чому інтерес до гривневих депозитів та ОВДП дедалі зростає", — пояснили у НБУ.Нагадаємо, влітку голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев повідомляв, що "Індекс Біг Мака" показував, що курс долара в Україні повинен бути на рівні 22 гривні. За його словами, курс української гривні недооцінений на 47,5%.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Національний банк України (НБУ) за результатами безвиїзного нагляду встановив порушення вимог законодавства на платіжному ринку з боку акціонерного товариства "Укрпошта". До нього застосовано захід впливу у вигляді письмового застереження.Про це повідомив сайт Нацбанку. Там зазначили, що відповідне рішення комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків і нагляду (оверсайту) платіжної інфраструктури ухвалено 1 грудня.За даними регулятора, департамент інтегрованого нагляду встановив, що "Укрпошта" допустила низку порушень, зокрема:закону України "Про платіжні послуги";постанови правління Національного банку України від 10.10.2024 № 123 "Про затвердження положення про вимоги до системи управління надавача фінансових платіжних послуг", а також положення, яке затверджене цією постановою;постанови правління Національного банку України від 14.06.2024№ 67 "Про затвердження положення про організацію забезпечення безперебійного функціонування в умовах особливого періоду банківської системи України, діяльності небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України", а також положення, яке затверджене цією постановою;положення про здійснення Національним банком України безвиїзного нагляду на платіжному ринку за небанківськими надавачами платіжних послуг, надавачами обмежених платіжних послуг, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05.05.2023 № 60 (зі змінами);положення про порядок здійснення авторизації діяльності надавачів фінансових платіжних послуг і обмежених платіжних послуг, затвердженого постановою правління Національного банку України від 07.10.2022 № 217 (зі змінами);правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України в умовах особливого періоду, затверджених постановою правління Національного банку України від 18.12.2018 № 140 (у редакції, що діяла до 31.07.2025).Компанія зобов’язана усунути виявлені порушення та вжити заходів для недопущення їх у подальшій діяльності протягом 60 календарних днів з дати отримання рішення комітету.Річ у тому, що "Укрпошта" в першому півріччі 2025 року збільшила виторг на 5,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 6 мільярдів 505 мільйонів гривень, скоротивши чистий збиток на 27,2% — до 311,8 мільйона гривень.У серпні цього року "Укрпошта" отримала від НБУ письмове застереження за порушення вимог у частині неналежної розробки та впровадження внутрішніх документів у сфері ПФК / ФТ, а також відсутності в них процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками.Нагадаємо, що сьогодні Національний банк України презентував нові обігові монети номіналом 10 гривень. Вони присвячені українській єдності та територіальній цілісності..

У понеділок, 1 грудня, Національний банк України презентував нові обігові монети номіналом 10 гривень. Вони присвячені українській єдності та територіальній цілісності.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своїх соціальних мережах."Рада долучитися на запрошення голови Національного банку Андрія Пишного та разом із головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком узяти участь в публічній дискусії з українськими студентами про пріоритети державної політики", — зазначила вона.Вона додала, що в межах серії "Ми сильні. Ми разом" в обіг уведено перші три пам’ятні монети, присвячені регіонам, які першими опинилися в епіцентрі російської агресії: Криму, Донецькій і Луганській областям.. "Символічно, що ця подія відбулася саме в річницю всеукраїнського референдуму — дня, який запустив відлік нашої відновленої Незалежності та незворотний процес міжнародного становлення України", — наголосила прем’єр-міністерка.Вона зауважила, що 1991 року всі області — від Криму до Львівщини, від Луганщини до Чернігівщини — зробили спільний і одностайний вибір: жити у вільній та незалежній країні.Очільниця уряду наголосила, що цей вибір закріплений у Конституції України. Зараз цей вибір щодня захищають і виборюють наші Сили оборони."Україна була, є і буде суверенною та неподільною державою. За ці роки ми як нація вивчили, що запорука збереження територіальної цілісності та незалежності — це сильне військо, сильні державні інституції, наша економічна самодостатність. І ключове — наша єдність. Маємо її берегти. Лише в єдності ми були, є та будемо", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що в лютому минулого року Національний банк України ввів у обіг нову пам'ятну банкноту "Єдність рятує світ" номіналом 50 гривень. Вона присвячена єднанню демократичного світу перед агресією Російської Федерації..

Українці все частіше задають собі питання, як "захистити" накопичені гривневі заощадження від інфляції, яка хоча і знижується протягом останніх місяців, але все ж таки залишається високою.У прес-службі Національного банку України розповіли про стратегію, яка допоможе захистити свої фінанси від впливу інфляції.Депозити у гривніЩоб українці могли захистити свої гривневі заощадження від інфляції, НБУ ще на початку 2025 року підвищив облікову ставку до 15,5% та відтоді утримує її на цьому рівні."Це дало змогу банкам пропонувати українцям привабливі умови за гривневими депозитами — у середньому 13‒16% річних (після оподаткування — 10‒12%) залежно від строку розміщення", — заявили у Нацбанку.У регуляторі зауважили, що альтернатива, яку дедалі частіше обирають громадяни, — гривневі ОВДП. Дохідність за ними становить 12-18% річних, а отримані доходи не оподатковуються."За нинішніх прогнозів інфляції на 2026 рік (нижче 10% за оцінками аналітичних центрів і близько 7% за прогнозом НБУ) такі інструменти захищають заощадження від інфляції. Це й пояснює, чому інтерес до гривневих депозитів та ОВДП дедалі зростає", — пояснили у НБУ.Інфляція у 2026-2027 роках: прогноз НБУНБУ прогнозує, що інфляція знижуватиметься й надалі. Очікується, що:наприкінці 2025 року — інфляція сповільниться нижче 10%;у 2026 році — становитиме нижче 7%;у 2027 році — повернеться до цілі НБУ в 5%. Нагадаємо, Національний банк України після кількаденного зростання знизив офіційний курс долара. Єдина європейська валюта стабілізувалася у ціні..

Витрати українців за кордоном, які обліковуються за статтею "імпорт подорожей", 2025 року зменшаться приблизно на 10% порівняно з минулим роком і становитимуть близько 12 мільярдів доларів.Такий прогноз зробив перший заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук."Витрати українців за кордоном досягнули максимальних значень 2023 року — близько 20 мільярдів доларів. Після цього ми спостерігаємо їхнє поступове зниження: доволі різке 2024 року, а цього року очікуємо ще близько мінус 10%", — зазначив він у подкасті Центру економічної стратегії.Банкір уточнив, що карткові розрахунки українців за кордоном включаються до цієї статистики як складова імпорту послуг за напрямом "подорожі". При цьому скорочення витрат відбувається, попри те, що міграція українців триває."Ми оцінюємо, що винятково за рахунок міграції чисельність населення України 2025 року зменшиться приблизно на 200 тисяч осіб. Але люди, які переїхали за кордон, поступово адаптуються, отримують більше доходів на місці та менше користуються ресурсами з України, у тому числі через карткові розрахунки", — пояснив представник Нацбанку України.За інформацією НБУ, за дев’ять місяців 2025 року українці здійснили за кордоном операцій з картками українських банків на суму 262 мільярди гривень, що на 1,9% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.Банкіри додали, що з цієї суми 213,9 мільярда гривень припадали на розрахунки в торгівельних терміналах, а 48,1 мільярда гривень — на отримання готівки.Кількість операцій за кордоном зросла на 9,3% — до 275,6 мільйона транзакцій, з них 270,2 мільйона становили безготівкові розрахунки, тоді як операції з отримання готівки — 5,5 мільйона.Нагадаємо, декілька днів тому прес-служба Пенсійного фонду України повідомляла, що громадяни, які втекли від війни, можуть набувати стаж для майбутньої пенсії за кордоном. Для цього необхідно сплачувати страхові внески..

"Ощадбанк" продовжив до 30 червня 2026 року термін дії платіжних карток. Раніше їх термін дії завершився, розпочинаючи з лютого 2022 року.Про це повідомили на сайті "Ощадбанку"."У зв’язку з воєнним станом "Ощадбанк" для зручності клієнтів продовжив термін дії платіжних карток до 30 червня 2026 року. Продовження відбувається автоматично для карток, термін яких закінчився з лютого 2022 року", — зазначається на сайті фінансової установи.Водночас автоматичне продовження не здійснюється для карток, термін дії яких минув у період із лютого 2022 року до жовтня 2025 року та за якими у вересні-жовтні 2025 року провели хоча б одну операцію, включно з неуспішною, в касі, АТМ, ІПТ, ТСП будь-якого українського банку.Також це стосується карток, за якими відсутній залишок коштів і не відбулося жодної операції протягом останніх шести місяців.У банку додали, що клієнтам, для яких уже перевипущено нові картки, необхідно звернутися до відділення "Ощадбанку" для їх отримання у зручний час.За статистикою Національного банку України, станом на 1 жовтня 2025 року в обігу перебувало 19,75 мільйона платіжних карток "Ощадбанку" з чинним терміном дії, а кількість активних карток (за критерієм щонайменше однієї видаткової операції на місяць) складала 7,70 мільйона.Нагадаємо, наприкінці травня цього року стало відомо, що державний "Ощадбанк" надав другий кредит Львівській міській раді на суму 668 мільйонів гривень терміном на п'ять років. Ці кошти мають допомогти покращити стан енергоефективності й об’єкти комунального господарства міста..

За дев’ять місяців 2025 року українські банки отримали 119,4 мільярда гривень чистого прибутку. Це на 1,9% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року.Про це повідомив Національний банк України (НБУ)."У третьому кварталі активне кредитування залишалося ключовим чинником підтримки прибутковості банків", — зазначив регулятор.У НБУ додали, що чистий прибуток за третій квартал виявився таким же, як і в перші два: 39,9 мільярда гривень проти 40 мільярдів гривень у другому кварталі та 39,5 мільярда гривень — у першому.Чистий відсотковий дохід зріс за дев’ять місяців цього року на 15% — до 198,42 мільярда гривень, чистий комісійний — на 9,9%, до 45,94 мільярда гривень.Водночас результат переоцінки ОВДП і від операцій купівлі-продажу валюти скоротився майже на 31% — до 21,37 мільярда гривень, а загальні адміністративні витрати зросли на 19,7% — до 93,64 мільярда гривень.За дев’ять місяців минулого року банки збільшили відрахування в резерви на 1,81 мільярда гривень, тоді як за аналогічний період цього року вони зросли більш ніж утричі — до 5,87 мільярда гривень.У загальній структурі доходів і витрат банків за три квартали цього року частка відсоткових доходів підвищилася до 71,1% з 68,7% роком раніше, тоді як частка процентних витрат знизилася до 33,5% з 33,7%.Щодо частки комісійних доходів, то вона також збільшилася за дев’ять місяців цього року до 21,5% з 21,3% роком раніше зі зменшенням частки комісійних витрат до 14,7% з 14,8%.Водночас частка загальних адміністративних витрат підвищилася до 31% з 29,8%. Податок на прибуток за звітний період становив 11,50 мільярда гривень проти 13,40 мільярда гривень роком раніше."Попри достатній рівень капіталу, банки можуть зіткнутися з додатковими ризиками через запровадження підвищеної ставки податку на прибуток 2026 року", — наголосили в Нацбанку України.Нагадаємо, вчора в НБУ інформували, що реальні зарплати продовжують зростати в Україні цього року. Однак такі процеси відбуваються повільніше, ніж торік: на близько 5% 2025 року порівняно з 15% 2024 року..

Реальні зарплати продовжують зростати в Україні цього року. Однак такі процеси відбуваються повільніше, ніж торік: на близько 5% 2025 року порівняно з 15% 2024 року.Про це повідомили в Telegram-каналі Національного банку України (НБУ). При цьому там наголосили: опитування бізнесу свідчать, що ситуація на ринку праці дещо краща, ніж рік тому."Зросла кількість людей, які шукають роботу, і компаніям стало трохи легше "закривати" вакансії. Бізнес активніше залучає до роботи жінок, студентів, пенсіонерів і ветеранів", — ідеться в повідомленні.Проте в НБУ визнали, що дефіцит кадрів нікуди не зник. Навпаки — потреба в робочих руках часто є більшою, ніж можливість їх знайти."Це означає високу конкуренцію за працівників. Як наслідок, реальні зарплати цього року продовжують зростати, хоча й повільніше, ніж торік: на близько 5% порівняно з 15%", — констатували в соцмережі регулятора.Швидкого поліпшення ситуації Національний банк України не очікує. Війна й надалі ускладнює пошук персоналу, а після її завершення потреба в робочій силі для відбудови лише зростатиме."Тож конкуренція за фахівців залишиться високою, а зарплати — зростатимуть швидше за інфляцію", — зробили прогноз в Нацбанку України.Нагадаємо, на початку листопада Державна служба статистики повідомляла, що на українському ринку праці зберігається тенденція щодо зростання середньої зарплати. У вересні вона сягнула 26 623 гривні. Щодо серпня 2025 року виплати зросли на+2,7%. Рівень зарплат традиційно залежить від області. Найвищі виплати отримують мешканці столиці. Водночас у низці областей працівники отримують мізерні кошти..

У четвер, 20 листопада, Національний банк України (НБУ) підвищив курс долара до гривні. Вартість американської валюти збільшилася на шість копійок.Про це свідчить інформація, опублікована на сайті регулятора. Офіційний курс долара на 21 листопада 2025 року встановлено на такому рівні: 42,1549 гривні за один долар.З початку року долар подорожчав на 13 копійок: 1 січня 2025 року він коштував 42,02 гривні. З початку листопада зростання американської валюти склало 18 копійок — у перший день місяця курс перебував на рівні 41,97 гривні за долар.Офіційний курс євро на 21 листопада встановлено на позначці 48,5161 гривні. Європейська валюта ослабла: порівняно з 20 листопада її вартість знизилася на 22 копійки.На міжбанку 19 листопада курс на момент закриття торгів складав 42,08-42,11 гривні за долар (купівля-продаж). Порівняно із закриттям торгів 18 листопада курс долара не змінився.На готівковому ринку курс продажу долара порівняно зі значенням 19 листопада підвищився на шість копійок. Американська валюта в середньому коштує 42,37 гривні.Євро тим часом подешевшало на 12 копійок. На готівковому ринку його середній курс — 49,03 гривні.Нагадаємо, 20 листопада повідомлялося, що Національний банк України після різких "стрибків" офіційного курсу долара протягом останніх тижнів нарешті стабілізував валюту..

Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) планує продати активи низки банків. Проте це стосується лише тих установ, які підлягають ліквідації. Як повідомляє прес-служба фонду, великих установ, таких як "ПриватБанк" та "Ощадбанк", це не стосується. Початкова ціна реалізації всіх лотів сягає 188,1 мільйона гривень.Зазначається, що протягом робочого тижня (до 24 листопада) заплановано продаж активів таких банків:"Промінвестбанк";"Комінвестбанк";"МР Банк";"Мегабанк";"Банк Форвард";"Конкорд";"Укрбудінвестбанк"."Цього тижня (17-24 листопада) у системі Prozorro.Продажі заплановано продаж активів 7 банків, що ліквідуються Фондом гарантування вкладів. Початкова ціна реалізації всіх лотів становить 188,1 мільйона гривень", — йдеться в повідомленні.Варто додати, що із загальної суми на 173,9 мільйона гривень виставлено нерухоме майно, земельні ділянки, транспорт та інші головні засоби. А крім того:на 13,2 мільйона гривень — права вимоги за кредитами, а крім того;на 1,1 мільйона гривень — дебіторська заборгованість перед банками."Кошти, отримані від продажу активів, спрямовуються на розрахунок із кредиторами банків, що ліквідуються", – зазначили у фонді.Нагадаємо, в Україні громадянам все частіше відмовляють у прийманні доларових банкнот через їхній зовнішній вигляд. Існують чіткі критерії, які можуть стати причиною відмови у здійсненні обмінної операції..