# банк

Париж не готовий включати до запланованого "репараційного кредиту" для України ті російські активи, які зберігаються у французьких приватних банках. Це — близько 18 мільярдів євро.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times. Журналісти навели аргументацію Франції — паризька влада посилається на правові обмеження щодо використання заморожених приватних активів.Зокрема, у Франції заморожені кошти Центрального банку Росії утримують комерційні банки, серед яких великі установи. Тому, на відміну від державних цінних паперів, які зберігаються у депозитарії Euroclear (Бельгія), ці приватні активи мають інші договори та юридичні зобов’язання.Медійники акцентували, що Франція не заперечує проти надання допомоги Україні в цілому, але проти залучення в процес тих російських активів, що перебувають у приватних фінансових установах країни. Така позиція пояснюється юридичною невизначеністю та ризиками виплат колишньому власнику — Росії.За інформацією ЗМІ, банки мають контрактні зобов’язання перед попереднім власником активів, зокрема, щодо виплати відсотків. Передача коштів може призвести до юридичних претензій з боку Кремля.Використання приватних активів відрізняється від тих, що зберігаються в Euroclear — законодавча та правова база є менш прозорими, і це породжує питання про гарантії для вкладників та самих країн ЄС."Існує також і політичний ризик, адже участь приватних фінансових установ може викликати критику з боку частини європейського бізнесу й інвесторів, які побоюються, що подібні дії створять прецедент втручання у приватну власність", — ідеться в статті.Аналітики переконані, що така відмова — серйозний удар по плану Європейської комісії щодо надання так званого "репараційного кредиту" для України, забезпеченого замороженими російськими активами. Адже Франція утримує другий за розміром пул таких коштів у країнах ЄС.Загальна ініціатива передбачала, зокрема, що активи, заморожені після повномасштабного вторгнення Росії, можуть стати частково або повністю використані для фінансування потреб України 2026-2027 років.Однак, якщо значна частина цих коштів, наприклад, французькі 18 мільярдів євро, залишаться поза схемою, то сума, доступна для кредиту, суттєво скоротиться. Це може знизити загальний обсяг підтримки України й ускладнити фінансове планування в Брюсселі.Нагадаємо, що сьогодні лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..

Якщо механізми репараційного кредиту Україні вимагатимуть порушень норм Європейського Союзу щодо заморожених російських активів, то Європейський центральний банк не підтримає їх.Таку заяву зробила керівниця Європейського центрального банку Крістін Лагард, її висловлювання цитує Bloomberg.Під час слухань у Європарламенті Лагард нагадала депутатам, що Європейський центральний банк має діяти винятково в межах угод Європейського Союзу."Ми маємо поважати договір Європи щодо функціонування Європейського центрального банку", — зауважила вона.Лагард наголосила, що проект використання доходів від російських активів має залишатися у межах відповідальності держав-членів. Тому жодних відступів від правил не повинно бути.За її словами, установа має стежити за дотриманням міжнародного права. На переконання очільниці банку, це впливає на довіру до єврозони."Я дуже сподіваюся, що ми зможемо допомогти Україні та профінансувати її потреби, але не шляхом обходження договору та не ціною фінансової стабільності", — підсумувала Крістін Лагард.Раніше видання Financial Times писало, що Європейський центральний банк відмовився підтримати ідею так званого репараційного кредиту для України на 140 мільярдів євро.Європейські чиновники звернулися до банку з проханням виступити кредитором для бельгійського депозитарію Euroclear, де зберігаються частина заморожених російських резервів, та надати гарантії щодо ліквідності механізму. Ці кошти можна було би використати для фінансування потреб України.Однак Європейський центральний банк вирішив, що це виходить за межі його мандату, оскільки за умовами договорів ЄС центральні банки не мають права безпосередньо фінансувати державні витрати або виступати гарантами таких позик.Нагадаємо, 28 жовтня міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл зазначав, що якщо ЄС погодиться на репараційний кредит для України коштом заморожених російських активів, то таким чином може зробити справжній "різдвяний подарунок"..

Національний банк України другий день поспіль підіймає офіційний курс долара. Гривня послабилася на вісім копійок.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,34 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок становив 42,26 гривні за один долар. На готівковому ринку долар впав на п'ять копійок — 42,55 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становить 49,34. У понеділок, 1 грудня, офіційний курс гривні до євро був 48,89. Знецінення гривні: як під час війни "захистити" свої заощадження від інфляціїУкраїнці все частіше задають собі питання, як "захистити" накопичені гривневі заощадження від інфляції, яка хоча і знижується протягом останніх місяців, але все ж таки залишається високою. У прес-службі Національного банку України розповіли про стратегію, яка допоможе захистити свої фінанси від впливу інфляції.Депозити у гривніЩоб українці могли захистити свої гривневі заощадження від інфляції, НБУ ще на початку 2025 року підвищив облікову ставку до 15,5% та відтоді утримує її на цьому рівні."Це дало змогу банкам пропонувати українцям привабливі умови за гривневими депозитами — у середньому 13‒16% річних (після оподаткування — 10‒12%) залежно від строку розміщення", — заявили у Нацбанку.У регуляторі зауважили, що альтернатива, яку дедалі частіше обирають громадяни, — гривневі ОВДП. Дохідність за ними становить 12-18% річних, а отримані доходи не оподатковуються."За нинішніх прогнозів інфляції на 2026 рік (нижче 10% за оцінками аналітичних центрів і близько 7% за прогнозом НБУ) такі інструменти захищають заощадження від інфляції. Це й пояснює, чому інтерес до гривневих депозитів та ОВДП дедалі зростає", — пояснили у НБУ.Нагадаємо, влітку голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев повідомляв, що "Індекс Біг Мака" показував, що курс долара в Україні повинен бути на рівні 22 гривні. За його словами, курс української гривні недооцінений на 47,5%.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Національний банк України (НБУ) за результатами безвиїзного нагляду встановив порушення вимог законодавства на платіжному ринку з боку акціонерного товариства "Укрпошта". До нього застосовано захід впливу у вигляді письмового застереження.Про це повідомив сайт Нацбанку. Там зазначили, що відповідне рішення комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків і нагляду (оверсайту) платіжної інфраструктури ухвалено 1 грудня.За даними регулятора, департамент інтегрованого нагляду встановив, що "Укрпошта" допустила низку порушень, зокрема:закону України "Про платіжні послуги";постанови правління Національного банку України від 10.10.2024 № 123 "Про затвердження положення про вимоги до системи управління надавача фінансових платіжних послуг", а також положення, яке затверджене цією постановою;постанови правління Національного банку України від 14.06.2024№ 67 "Про затвердження положення про організацію забезпечення безперебійного функціонування в умовах особливого періоду банківської системи України, діяльності небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України", а також положення, яке затверджене цією постановою;положення про здійснення Національним банком України безвиїзного нагляду на платіжному ринку за небанківськими надавачами платіжних послуг, надавачами обмежених платіжних послуг, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05.05.2023 № 60 (зі змінами);положення про порядок здійснення авторизації діяльності надавачів фінансових платіжних послуг і обмежених платіжних послуг, затвердженого постановою правління Національного банку України від 07.10.2022 № 217 (зі змінами);правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України в умовах особливого періоду, затверджених постановою правління Національного банку України від 18.12.2018 № 140 (у редакції, що діяла до 31.07.2025).Компанія зобов’язана усунути виявлені порушення та вжити заходів для недопущення їх у подальшій діяльності протягом 60 календарних днів з дати отримання рішення комітету.Річ у тому, що "Укрпошта" в першому півріччі 2025 року збільшила виторг на 5,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 6 мільярдів 505 мільйонів гривень, скоротивши чистий збиток на 27,2% — до 311,8 мільйона гривень.У серпні цього року "Укрпошта" отримала від НБУ письмове застереження за порушення вимог у частині неналежної розробки та впровадження внутрішніх документів у сфері ПФК / ФТ, а також відсутності в них процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками.Нагадаємо, що сьогодні Національний банк України презентував нові обігові монети номіналом 10 гривень. Вони присвячені українській єдності та територіальній цілісності..

У понеділок, 1 грудня, Національний банк України презентував нові обігові монети номіналом 10 гривень. Вони присвячені українській єдності та територіальній цілісності.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своїх соціальних мережах."Рада долучитися на запрошення голови Національного банку Андрія Пишного та разом із головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком узяти участь в публічній дискусії з українськими студентами про пріоритети державної політики", — зазначила вона.Вона додала, що в межах серії "Ми сильні. Ми разом" в обіг уведено перші три пам’ятні монети, присвячені регіонам, які першими опинилися в епіцентрі російської агресії: Криму, Донецькій і Луганській областям.. "Символічно, що ця подія відбулася саме в річницю всеукраїнського референдуму — дня, який запустив відлік нашої відновленої Незалежності та незворотний процес міжнародного становлення України", — наголосила прем’єр-міністерка.Вона зауважила, що 1991 року всі області — від Криму до Львівщини, від Луганщини до Чернігівщини — зробили спільний і одностайний вибір: жити у вільній та незалежній країні.Очільниця уряду наголосила, що цей вибір закріплений у Конституції України. Зараз цей вибір щодня захищають і виборюють наші Сили оборони."Україна була, є і буде суверенною та неподільною державою. За ці роки ми як нація вивчили, що запорука збереження територіальної цілісності та незалежності — це сильне військо, сильні державні інституції, наша економічна самодостатність. І ключове — наша єдність. Маємо її берегти. Лише в єдності ми були, є та будемо", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що в лютому минулого року Національний банк України ввів у обіг нову пам'ятну банкноту "Єдність рятує світ" номіналом 50 гривень. Вона присвячена єднанню демократичного світу перед агресією Російської Федерації..

Українці все частіше задають собі питання, як "захистити" накопичені гривневі заощадження від інфляції, яка хоча і знижується протягом останніх місяців, але все ж таки залишається високою.У прес-службі Національного банку України розповіли про стратегію, яка допоможе захистити свої фінанси від впливу інфляції.Депозити у гривніЩоб українці могли захистити свої гривневі заощадження від інфляції, НБУ ще на початку 2025 року підвищив облікову ставку до 15,5% та відтоді утримує її на цьому рівні."Це дало змогу банкам пропонувати українцям привабливі умови за гривневими депозитами — у середньому 13‒16% річних (після оподаткування — 10‒12%) залежно від строку розміщення", — заявили у Нацбанку.У регуляторі зауважили, що альтернатива, яку дедалі частіше обирають громадяни, — гривневі ОВДП. Дохідність за ними становить 12-18% річних, а отримані доходи не оподатковуються."За нинішніх прогнозів інфляції на 2026 рік (нижче 10% за оцінками аналітичних центрів і близько 7% за прогнозом НБУ) такі інструменти захищають заощадження від інфляції. Це й пояснює, чому інтерес до гривневих депозитів та ОВДП дедалі зростає", — пояснили у НБУ.Інфляція у 2026-2027 роках: прогноз НБУНБУ прогнозує, що інфляція знижуватиметься й надалі. Очікується, що:наприкінці 2025 року — інфляція сповільниться нижче 10%;у 2026 році — становитиме нижче 7%;у 2027 році — повернеться до цілі НБУ в 5%. Нагадаємо, Національний банк України після кількаденного зростання знизив офіційний курс долара. Єдина європейська валюта стабілізувалася у ціні..

Витрати українців за кордоном, які обліковуються за статтею "імпорт подорожей", 2025 року зменшаться приблизно на 10% порівняно з минулим роком і становитимуть близько 12 мільярдів доларів.Такий прогноз зробив перший заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук."Витрати українців за кордоном досягнули максимальних значень 2023 року — близько 20 мільярдів доларів. Після цього ми спостерігаємо їхнє поступове зниження: доволі різке 2024 року, а цього року очікуємо ще близько мінус 10%", — зазначив він у подкасті Центру економічної стратегії.Банкір уточнив, що карткові розрахунки українців за кордоном включаються до цієї статистики як складова імпорту послуг за напрямом "подорожі". При цьому скорочення витрат відбувається, попри те, що міграція українців триває."Ми оцінюємо, що винятково за рахунок міграції чисельність населення України 2025 року зменшиться приблизно на 200 тисяч осіб. Але люди, які переїхали за кордон, поступово адаптуються, отримують більше доходів на місці та менше користуються ресурсами з України, у тому числі через карткові розрахунки", — пояснив представник Нацбанку України.За інформацією НБУ, за дев’ять місяців 2025 року українці здійснили за кордоном операцій з картками українських банків на суму 262 мільярди гривень, що на 1,9% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.Банкіри додали, що з цієї суми 213,9 мільярда гривень припадали на розрахунки в торгівельних терміналах, а 48,1 мільярда гривень — на отримання готівки.Кількість операцій за кордоном зросла на 9,3% — до 275,6 мільйона транзакцій, з них 270,2 мільйона становили безготівкові розрахунки, тоді як операції з отримання готівки — 5,5 мільйона.Нагадаємо, декілька днів тому прес-служба Пенсійного фонду України повідомляла, що громадяни, які втекли від війни, можуть набувати стаж для майбутньої пенсії за кордоном. Для цього необхідно сплачувати страхові внески..

"Ощадбанк" продовжив до 30 червня 2026 року термін дії платіжних карток. Раніше їх термін дії завершився, розпочинаючи з лютого 2022 року.Про це повідомили на сайті "Ощадбанку"."У зв’язку з воєнним станом "Ощадбанк" для зручності клієнтів продовжив термін дії платіжних карток до 30 червня 2026 року. Продовження відбувається автоматично для карток, термін яких закінчився з лютого 2022 року", — зазначається на сайті фінансової установи.Водночас автоматичне продовження не здійснюється для карток, термін дії яких минув у період із лютого 2022 року до жовтня 2025 року та за якими у вересні-жовтні 2025 року провели хоча б одну операцію, включно з неуспішною, в касі, АТМ, ІПТ, ТСП будь-якого українського банку.Також це стосується карток, за якими відсутній залишок коштів і не відбулося жодної операції протягом останніх шести місяців.У банку додали, що клієнтам, для яких уже перевипущено нові картки, необхідно звернутися до відділення "Ощадбанку" для їх отримання у зручний час.За статистикою Національного банку України, станом на 1 жовтня 2025 року в обігу перебувало 19,75 мільйона платіжних карток "Ощадбанку" з чинним терміном дії, а кількість активних карток (за критерієм щонайменше однієї видаткової операції на місяць) складала 7,70 мільйона.Нагадаємо, наприкінці травня цього року стало відомо, що державний "Ощадбанк" надав другий кредит Львівській міській раді на суму 668 мільйонів гривень терміном на п'ять років. Ці кошти мають допомогти покращити стан енергоефективності й об’єкти комунального господарства міста..

За дев’ять місяців 2025 року українські банки отримали 119,4 мільярда гривень чистого прибутку. Це на 1,9% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року.Про це повідомив Національний банк України (НБУ)."У третьому кварталі активне кредитування залишалося ключовим чинником підтримки прибутковості банків", — зазначив регулятор.У НБУ додали, що чистий прибуток за третій квартал виявився таким же, як і в перші два: 39,9 мільярда гривень проти 40 мільярдів гривень у другому кварталі та 39,5 мільярда гривень — у першому.Чистий відсотковий дохід зріс за дев’ять місяців цього року на 15% — до 198,42 мільярда гривень, чистий комісійний — на 9,9%, до 45,94 мільярда гривень.Водночас результат переоцінки ОВДП і від операцій купівлі-продажу валюти скоротився майже на 31% — до 21,37 мільярда гривень, а загальні адміністративні витрати зросли на 19,7% — до 93,64 мільярда гривень.За дев’ять місяців минулого року банки збільшили відрахування в резерви на 1,81 мільярда гривень, тоді як за аналогічний період цього року вони зросли більш ніж утричі — до 5,87 мільярда гривень.У загальній структурі доходів і витрат банків за три квартали цього року частка відсоткових доходів підвищилася до 71,1% з 68,7% роком раніше, тоді як частка процентних витрат знизилася до 33,5% з 33,7%.Щодо частки комісійних доходів, то вона також збільшилася за дев’ять місяців цього року до 21,5% з 21,3% роком раніше зі зменшенням частки комісійних витрат до 14,7% з 14,8%.Водночас частка загальних адміністративних витрат підвищилася до 31% з 29,8%. Податок на прибуток за звітний період становив 11,50 мільярда гривень проти 13,40 мільярда гривень роком раніше."Попри достатній рівень капіталу, банки можуть зіткнутися з додатковими ризиками через запровадження підвищеної ставки податку на прибуток 2026 року", — наголосили в Нацбанку України.Нагадаємо, вчора в НБУ інформували, що реальні зарплати продовжують зростати в Україні цього року. Однак такі процеси відбуваються повільніше, ніж торік: на близько 5% 2025 року порівняно з 15% 2024 року..

Реальні зарплати продовжують зростати в Україні цього року. Однак такі процеси відбуваються повільніше, ніж торік: на близько 5% 2025 року порівняно з 15% 2024 року.Про це повідомили в Telegram-каналі Національного банку України (НБУ). При цьому там наголосили: опитування бізнесу свідчать, що ситуація на ринку праці дещо краща, ніж рік тому."Зросла кількість людей, які шукають роботу, і компаніям стало трохи легше "закривати" вакансії. Бізнес активніше залучає до роботи жінок, студентів, пенсіонерів і ветеранів", — ідеться в повідомленні.Проте в НБУ визнали, що дефіцит кадрів нікуди не зник. Навпаки — потреба в робочих руках часто є більшою, ніж можливість їх знайти."Це означає високу конкуренцію за працівників. Як наслідок, реальні зарплати цього року продовжують зростати, хоча й повільніше, ніж торік: на близько 5% порівняно з 15%", — констатували в соцмережі регулятора.Швидкого поліпшення ситуації Національний банк України не очікує. Війна й надалі ускладнює пошук персоналу, а після її завершення потреба в робочій силі для відбудови лише зростатиме."Тож конкуренція за фахівців залишиться високою, а зарплати — зростатимуть швидше за інфляцію", — зробили прогноз в Нацбанку України.Нагадаємо, на початку листопада Державна служба статистики повідомляла, що на українському ринку праці зберігається тенденція щодо зростання середньої зарплати. У вересні вона сягнула 26 623 гривні. Щодо серпня 2025 року виплати зросли на+2,7%. Рівень зарплат традиційно залежить від області. Найвищі виплати отримують мешканці столиці. Водночас у низці областей працівники отримують мізерні кошти..

У четвер, 20 листопада, Національний банк України (НБУ) підвищив курс долара до гривні. Вартість американської валюти збільшилася на шість копійок.Про це свідчить інформація, опублікована на сайті регулятора. Офіційний курс долара на 21 листопада 2025 року встановлено на такому рівні: 42,1549 гривні за один долар.З початку року долар подорожчав на 13 копійок: 1 січня 2025 року він коштував 42,02 гривні. З початку листопада зростання американської валюти склало 18 копійок — у перший день місяця курс перебував на рівні 41,97 гривні за долар.Офіційний курс євро на 21 листопада встановлено на позначці 48,5161 гривні. Європейська валюта ослабла: порівняно з 20 листопада її вартість знизилася на 22 копійки.На міжбанку 19 листопада курс на момент закриття торгів складав 42,08-42,11 гривні за долар (купівля-продаж). Порівняно із закриттям торгів 18 листопада курс долара не змінився.На готівковому ринку курс продажу долара порівняно зі значенням 19 листопада підвищився на шість копійок. Американська валюта в середньому коштує 42,37 гривні.Євро тим часом подешевшало на 12 копійок. На готівковому ринку його середній курс — 49,03 гривні.Нагадаємо, 20 листопада повідомлялося, що Національний банк України після різких "стрибків" офіційного курсу долара протягом останніх тижнів нарешті стабілізував валюту..

Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) планує продати активи низки банків. Проте це стосується лише тих установ, які підлягають ліквідації. Як повідомляє прес-служба фонду, великих установ, таких як "ПриватБанк" та "Ощадбанк", це не стосується. Початкова ціна реалізації всіх лотів сягає 188,1 мільйона гривень.Зазначається, що протягом робочого тижня (до 24 листопада) заплановано продаж активів таких банків:"Промінвестбанк";"Комінвестбанк";"МР Банк";"Мегабанк";"Банк Форвард";"Конкорд";"Укрбудінвестбанк"."Цього тижня (17-24 листопада) у системі Prozorro.Продажі заплановано продаж активів 7 банків, що ліквідуються Фондом гарантування вкладів. Початкова ціна реалізації всіх лотів становить 188,1 мільйона гривень", — йдеться в повідомленні.Варто додати, що із загальної суми на 173,9 мільйона гривень виставлено нерухоме майно, земельні ділянки, транспорт та інші головні засоби. А крім того:на 13,2 мільйона гривень — права вимоги за кредитами, а крім того;на 1,1 мільйона гривень — дебіторська заборгованість перед банками."Кошти, отримані від продажу активів, спрямовуються на розрахунок із кредиторами банків, що ліквідуються", – зазначили у фонді.Нагадаємо, в Україні громадянам все частіше відмовляють у прийманні доларових банкнот через їхній зовнішній вигляд. Існують чіткі критерії, які можуть стати причиною відмови у здійсненні обмінної операції..

В Україні арешт коштів може ініціювати державний або приватний виконавець у межах виконавчого провадження. Втім, громадяни можуть частково знімати гроші, навіть із заблокованих рахунків.Як повідомляє Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції, зазвичай арешт коштів пов’язаний з боргами — наприклад, за кредитами, штрафами, комунальними платежами чи рішеннями суду.Якщо рахунок було арештовано, це не означає, що громадянин повністю втратив доступ до грошей. Відповідно до закону, боржник має право знімати з арештованого поточного рахунку до 16 000 гривень на місяць (це дві мінімальні зарплати у 2025 році). Для цього потрібно:звернутися до виконавця із заявою, у якій треба вказати рахунок, з якого планується проводити витрати;виконавець має перевірити відсутність визначених раніше рахунків після чого винести постанову та надіслати її банку;після цього банк частково розблокує рахунок — і громадянин зможе знімати кошти у межах встановленого ліміту.Рахунки, які не можуть арештуватиЗакон захищає рахунки, призначені для спеціальних цілей. Йдеться про рахунки для соціальних виплат, допомоги при народженні дитини, виплат безробітним, допомоги військовим чи людям з інвалідністю. Так, якщо громадянин надасть державному виконавцю документи, що рахунок має спеціальний режим використання, виконавець зобов’язаний зняти арешт.Водночас зарплатний рахунок — не завжди є "спеціальним". Згідно із законом, він вважається звичайним поточним рахунком. Втім, якщо на нього надходять соціальні чи цільові виплати — фінансова установа має право повернути постанову про арешт без виконання.Якщо ж арешт накладено на зарплатний рахунок, то можна зробити наступне:подати виконавцю заяву, щоб визначити рахунок для видаткових операцій;або звернутися до суду.Кошти, до яких не може бути звернено стягненняГроші громадянина захищені законом, якщо це:вихідна допомога, що виплачується в разі звільнення працівника;компенсація працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;одноразова допомога у зв’язку з народженням дитини;допомога при усиновленні дитини;допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;допомога на дітей одиноким матерям;допомога особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;допомога на лікування;допомога на поховання;щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку коштом фонду споживання.Стягнення не здійснюється також із коштів:неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевіркові) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;грошової допомоги, пов’язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.У яких випадках арешт рахунку можуть зняти повністюЦе можливо, якщо:громадянин повністю сплатив борг;орган який виніс штраф відкликав з виконання виконавчий документ;суд скасував виконавчий документ.Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів схвалив законопроект, за яким податківці можуть отримати доступ до інформації про банківські рахунки та навіть сейфи українців. У такий спосіб Податкова фактично стала "адміністратором реєстру"..

Національний банк України оновив порядок виконання міжбанківських платіжних операцій у гривнях через Систему електронних платежів (СЕП).Як повідомляє прес-служба регулятора, з 1 квітня 2026 року банки повинні будуть повідомляти клієнтам про статус міжбанківських платежів. Це передбачає наступні зміни:учасник СЕП, який відправляє кошти, має інформувати платника про те, що платіжну операцію виконано засобами СЕП, та про її універсальний унікальний ідентифікатор (Unique End-To-End Transaction Reference — UETR);учасник СЕП, який отримує кошти, — інформувати отримувача коштів про те, що платіжну операцію виконано засобами СЕП, та про її UETR;учасник СЕП, який відправляє кошти, — інформувати платника про відхилення платіжної операції іншим учасником СЕП або центром оброблення СЕП із зазначенням причини та про її UETR."Такі новації підвищать прозорість платіжних операцій та дадуть змогу відстежувати етапи їхнього виконання", — зазначили у фінустанові.Нагадаємо, перший заступник очільника Національного банку Сергій Ніколайчук раніше повідомляв, що світові тенденції щодо долара і євро напряму впливають на коливання курсу гривні. Якщо американська валюта зміцнюється чи послаблюється, то це безпосередньо впливає на курс вітчизняної валюти.Додамо, у Нацбанку повідомляли, що економіка України у другому півріччі 2025 року продовжила відновлення. Втім, темпи зростання були стриманими..

У Росії фіксують масовий обвал довіри до довгострокових банківських вкладів. Все це відбувається через побоювання у зв'язку з нестабільною економічною ситуацією.Таку інформацію оприлюднили на сайті Служби зовнішньої розвідки України (СЗР)."Понад 70 % росіян розміщують свої заощадження на депозитах терміном до шести місяців", — наголосили фахівці.Вони констатували, що найпопулярнішими стали тримісячні вклади, частка яких у жовтні сягнула 33,2 %."Натомість депозити понад рік практично втратили попит — їх частка не перевищує 7%", — підрахували аналітики.Це пояснюється тотальною недовірою до банківської системи та нестабільністю економіки Росії."Росіяни прагнуть швидко отримати хоч якусь вигоду, остерігаючись довгострокових ризиків", — пояснили в Службі зовнішньої розвідки.Там додали, що через зниження темпів зростання вкладів банки Росії змушені переглядати умови обслуговування та вигадувати "вигідні пропозиції"."Фактично це ще одне свідчення фінансового занепаду країни, де навіть власні громадяни більше не вірять у завтрашній день", — підсумували українські розвідники.Нагадаємо, на початку вересня аналітики американського Інституту вивчення війни оприлюднили інформацію, що російські банкіри продовжують висловлювати стурбованість щодо дедалі більшої стагнації російської економіки. Наразі вона перебуває в "періоді охолодження"..