# Данія

Очільниця данського уряду Метте Фредеріксен закликала не легковажити намірами американського президента Дональда Трампа щодо Гренландії, оскільки його неодноразові заяви мають під собою серйозне підґрунтя. Прем’єр-міністерка застерегла, що будь-яка спроба військової агресії США проти союзника по Альянсу призведе до негайного краху всієї системи колективної безпеки, яка вибудовувалася десятиліттями після Другої світової війни.Про це повідомляє TV2.Відповідаючи на запитання про те, чи може чинний президент США остаточно зруйнувати світовий порядок, Фредеріксен зазначила, що докладає максимум зусиль для запобігання такому сценарію. "Якщо Сполучені Штати вирішать атакувати військовим шляхом іншу країну НАТО, все зупиниться. Включно з нашим НАТО, а отже, і з безпекою, яка забезпечувалася з кінця Другої світової війни", — каже прем’єр-міністр. Вона наголосила на своїй відданості демократичним цінностям та міжнародному праву, підкресливши непорушність кордонів як фундаментальний принцип світоустрою.Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом.За даними The Economist, у США розпочалася підготовка проекту угоди з владою Гренландії, що може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз..

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова. Раніше він знову озвучив таку ідею в інтерв’ю журналу The Atlantic.Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти цитують Фредеріксен, яка зазначила, що розмови про захоплення Гренландії з боку США є безпідставними та суперечать міжнародному праву."Абсолютно немає сенсу говорити про те, що США повинні захопити Гренландію. США не мають права анексувати жодну з трьох країн Данського Королівства", – заявила вона.В інтерв’ю The Atlantic Дональд Трамп заявив, що США "насправді потрібна Гренландія", пояснивши це міркуваннями оборони. Ці слова пролунали наступного дня після заяв Трампа щодо Венесуели, в яких він повідомив про захоплення президента країни Ніколаса Мадуро та зауважив, що Вашингтон керуватиме латиноамериканською державою. Це викликало занепокоєння в Данії через можливі паралелі зі ситуацією навколо Гренландії, яка є автономною територією у складі Данського Королівства.Фредеріксен наголосила, що риторика США є неприйнятною щодо союзника."Я рішуче закликаю США припинити погрози на адресу історично близького союзника, іншої країни й іншого народу, які дуже чітко заявили, що вони не продаються", — сказала вона.Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен також різко розкритикував слова американського президента. За його словами, коли президент США заявляє, що "нам потрібна Гренландія" та пов’язує острів із Венесуелою та військовим втручанням, це є не лише неправильним, а й виявом неповаги."На жаль, я вважаю, що слова американського президента про те, що він хоче Гренландію, варто сприймати серйозно. Якщо США нападуть на іншу країну НАТО, все зупиниться", — наголосила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.Попередній контекстПрезидент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією..

Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Про це політик заявив в інтерв'ю телеканалу NRK.Позиція ОслоНорвезький прем'єр висловив стурбованість манерою висловлювань американського лідера. За словами Стере, фрази у стилі "нам потрібна Гренландія" прямо наводять на думку про плани США щодо фактичного захоплення території. Він підкреслив, що Гренландія є невіддільною частиною Королівства Данія."Тоді ми повинні заявити, що Гренландія є частиною Королівства Данія, і що це питання вирішують данці та гренландці", — наголосив прем'єр Норвегії.Міжнародний контекстЙонас Гар Стере також провів паралель з іншими геополітичними подіями, зазначивши, що останні дії США, зокрема ситуація у Венесуелі, не відповідають нормам міжнародного права. Таким чином Норвегія вкотре наголосила на важливості дотримання територіального суверенітету та встановлених світових порядків.Нагадаємо, 4 січня президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. Він запевнив, що Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Додамо, Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Також президент США заявляв, що для забезпечення міжнародної безпеки Гренландії бажано увійти до складу Сполучених Штатів Америки. Такою є тверда позиція офіційного Вашингтона.Своєю чергою, дружина радника президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа із внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США..

Дружина радника президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа із внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Відповідний допис вона оприлюднила у соцмережі X. До мапи Гренландії Кеті Міллер додала лише лаконічний підпис: "Скоро".Реакція ДаніїПосол Данії у США Єспер Меллер Серенсен відреагував на допис Міллер. Він наголосив, що Копенгаген "очікує повної поваги до територіальної цілісності" Данії, якій належить й Гренландія."Просто дружнє нагадування про США та Королівство Данія: ми є близькими союзниками і повинні продовжувати співпрацювати як такі. Безпека США є також безпекою Гренландії та Данії. Гренландія вже є членом НАТО. Королівство Данія та Сполучені Штати співпрацюють для забезпечення безпеки в Арктиці. Королівство Данія значно посилило свої зусилля з безпеки в Арктиці — лише у 2025 році ми виділили 13,7 млрд доларів США, які можуть бути використані в Арктиці та Північній Атлантиці. Тому що ми серйозно ставимося до нашої спільної безпеки. І так, ми очікуємо повної поваги до територіальної цілісності Королівства Данія", — написав він у соцмережі X. Нагадаємо, 4 січня президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. Він запевнив, що Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Додамо, Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Також президент США заявляв, що для забезпечення міжнародної безпеки Гренландії бажано увійти до складу Сполучених Штатів Америки. Такою є тверда позиція офіційного Вашингтона..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії.Таку заяву він зробив у коментарі виданню Atlantic Council. За словами американського лідера, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю."Нам справді потрібна Гренландія, абсолютно… Вона оточена російськими та китайськими кораблями", — заявив президент США.Водночас на запитання журналіста, чи означає це готовність Вашингтона застосувати військові засоби для взяття Гренландії під контроль, зокрема з огляду на нещодавні дії США у Венесуелі, Трамп не дав прямої відповіді. Він порадив самостійно оцінити ситуацію."Їм доведеться вирішити це самим. Я справді не знаю… Ви знаєте, на той момент я не мав на увазі Гренландію. Але нам вона потрібна абсолютно. Нам вона потрібна для оборони", — додав він.Нагадаємо, Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Також президент США Дональд Трамп заявляв, що для забезпечення міжнародної безпеки Гренландії бажано увійти до складу Сполучених Штатів Америки. Такою є тверда позиція офіційного Вашингтона.Водночас, як заявляло видання The New York Times, команда Трампа нібито розробила план захоплення Гренландії. Зокрема, радники Трампа обговорювали можливість використання реклами та кампаній у соціальних мережах для впливу на громадську думку на острові..

Житомирські поліцейські разом із колегами з Інтерполу затримали в Данії співорганізатора злочинної групи, що займалася незаконним гральним бізнесом. Підозрюваного екстрадовано до України.Про це повідомила Національна поліція України. Там уточнили, що знаний у кримінальних колах 36-річний житомирянин декілька років переховувався від слідства за кордоном.При цьому інформацію про нього публікували в обліках Генерального секретаріату Інтерполу."Іноземні партнери повідомили сектор міжнародного поліцейського співробітництва Нацполіції в Житомирській області про затримання розшукуваного, його днями екстрадували на територію України", — йдеться в повідомленні."Чоловік — співорганізатор злочинної групи, що займалася незаконним гральним бізнесом. Діяльність підпільного закладу поліцейські припинили в серпні 2022 року", — констатували житомирські правоохоронці.Вони також установили, що чоловік неодноразово був засуджений за злочини та мав кримінальні зв’язки. Він поширював злочинний вплив, здійснюючи контроль за діяльністю груп, які причетні до вчинення злочинів на території Житомирської області."Фігурант контролював розподіл коштів для "підтримання" засуджених у виправних установах регіону; вживав заходів для усунення конкурентів у гральному "бізнесі" тощо", — деталізували поліцейські.Слідчі повідомили затриманому про підозру. Суд йому обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в сумі 908 400 гривень.Нагадаємо, декілька днів тому до України екстрадували чоловіка, який сім років тому зґвалтував 17-річну дівчину. За даними поліції, після скоєного фігурант виїхав до Німеччини..

Уряд Данії готує значні зміни у фінансовій підтримці України. З 2026 року обсяг допомоги планується скоротити майже вдвічі. Про це повідомляє данська суспільна телерадіокомпанія Danmarks Radio. Як зазначає видання, з моменту вторгнення Росії в Україну у 2022 році, Данія була однією з країн, які найбільше пожертвували на оборону українців. Але в найближчі роки українці можуть очікувати від Данії набагато менше мільярдів, ніж вони звикли. У відповіді Комітету оборони міністр оборони Троельс Лунд Поульсен заявив, що Данія наступного року пожертвує 9,4 мільярда крон. Минулого року країна пожертвувала 16,5 мільярда крон, а роком раніше — майже 19 мільярдів.У 2023 році переважна більшість у парламенті Данії погодилася створити Фонд для України. Наразі Данія досягла  70 мільярдів доларів військової підтримки для України, але, за словами Стінуса Ліндгріна, речника Данської соціал-ліберальної партії з питань оборони, зараз не варто зменшувати підтримку України, як це пропонує модель Фонду України."Проблема в тому, що ми вже давно не вклали жодних нових грошей. Якщо ми вважаємо, що так важливо підтримувати Україну, а я чую, як усі партії це говорять, то зараз саме час нам сісти в парламенті та переконатися, що ці гроші в нас є напоготові", — зазначив він.Стінус Ліндгрін, який звернувся з проханням про пояснення в Комітеті оборони, вважає, що суми, які Данія пожертвувала за останні кілька років, є доречними. Тобто, від 16 до 19 мільярдів данських крон."Я думаю, нам потрібно вийти на той рівень, на якому ми були в попередні роки". Він хотів би, щоб Данія поповнила Фонд допомоги Україні частиною мільярдів, які країна вже виділила на оборону. "Це буде взято з коштів, які ми вже погодилися витратити на оборону, і ми робили це роками. Тож це не тому, що гроші потрібно брати з їжі чи охорони здоров’я. Це гроші, які вже відкладено", — додав Ліндгрін.Нагадаємо, Данія офіційно дозволила Україні розгорнути військове виробництво на своїй території. Це перший прецедент серед країн-членів Північноатлантичного альянсу..

Данія офіційно дозволила Україні розгорнути військове виробництво на своїй території. Це перший прецедент серед країн-членів Північноатлантичного альянсу.Як повідомляє Bild, новий об’єкт буде зведено у містечку Войенс на півдні країни, де українська компанія Fire Point будуватиме завод із виробництва ракетного палива."На місці майбутнього підприємства міністр економіки Данії Мортен Бедсков, бургомістр Мадс Скау та директор датського офісу Fire Point В’ячеслав Бондарчук символічно розпочали будівельні роботи", — зазначили медійники.Відповідне рішення Копенгагена стало результатом двосторонніх угод, підписаних цього року між урядами обох країн щодо розміщення українського оборонного виробництва в Європі. Завод буде побудовано поблизу авіабази Скрюдструп, що надасть додатковий рівень прикриття та логістичних можливостей."Підприємство спеціалізуватиметься на випуску твердого ракетного палива військового призначення — критичного компонента для низки українських ракетних систем", — наголошує видання.Розміщення виробництва у Данії мінімізує ризик російських ударів по інфраструктурі та гарантує безперервність критичних оборонних постачань. За планом, завод має розпочати роботу у 2026 році. Це має статися після завершення будівництва та сертифікаційних процедур. Данські ЗМІ зауважили, що попри стратегічну важливість проекту, місцеві мешканці висловлюють занепокоєння питаннями безпеки та ризиком можливих російських диверсій.Нагадаємо, у жовтні Генеральний штаб Збройних сил України повідомляв, що українські військові знешкодили декілька дронів у повітряному просторі Данії. Це відбулося під час обміну бойовим досвідом у межах візиту української делегації..

Уряд Данії, спільно з профільним парламентським комітетом, узгодив черговий пакет військової допомоги для України. Загальна вартість цієї підтримки становить 1,4 мільярда данських крон (приблизно 217 мільйонів доларів).Про це повідомили у міністерстві оборони Данії, новий пакет містить кілька ключових ініціатив, спрямованих на зміцнення оборонних можливостей України.Ключові компоненти допомоги:100 мільйонів крон додатково спрямовується на фінансування "данської моделі". Цей механізм дозволяє Данії фінансувати закупівлі безпосередньо через українську оборонну промисловість, забезпечуючи пряму підтримку вітчизняних виробників зброї та обладнання.Понад 370 мільйонів крон буде виділено на ініціативу PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) — спільну програму США та НАТО. PURL прискорює постачання критично важливого американського озброєння в Україну шляхом створення пріоритетного списку потреб ЗСУ, який фінансується союзниками.Близько 80 мільйонів крон буде використано на закупівлю пального через Агентство підтримки та постачання НАТО (NSPA) для забезпечення безперебійних постачань в Україну.Що кажуть міністриМіністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен наголосив, що завдяки "данській моделі" та PURL цей пакет надасть Україні критично важливі бойові можливості на найближчі місяці. Він закликав інших союзників долучатися, зокрема через данську модель, оскільки потреба у підтримці боротьби за свободу України залишається великою.Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен додав, що цей пакет є важливим внеском у зміцнення не лише обороноздатності України, а й безпеки всієї Європи. "Поки Путін і Росія не готові до миру, ми повинні забезпечити, щоб Україна була в найкращих умовах як на полі бою, так і за переговорним столом", — підсумував Расмуссен.Нагадаємо, 26 вересня Данія виділила Україні новий пакет військової допомоги вартістю 1,6 мільярда крон, що становить в еквіваленті близько 400 мільйонів євро..

Україна та країни Північної Європи започаткували Скандинавсько-Балтійську ініціативу. Йдеться про посилення підготовки та оснащення українських воїнів.Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."На полях 31 засідання UDCG разом із міністром оборони Норвегії Торе Сандвіком підписали відповідний меморандум про взаєморозуміння", — зазначив він.За його словами, загалом до ініціативи долучаться Україна та дев’ять країн Півночі та Балтії: Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Польща та Швеція."Мета цієї угоди — створити спільну структуру підтримки України через підготовку та оснащення українських військових в межах міжнародної операції "Легіо", — пояснив український міністр.Він констатував, що ініціатива передбачає:проведення навчання українських військових інструкторами країн-партнерів;оснащення різних українських підрозділів озброєнням в об'ємах еквівалентних розмірам бригади;підготовку на території Польщі;зміцнення партнерства України з країнами Скандинавії та Балтії у сфері безпеки й оборони."Вдячний країнам Півночі та Балтії за солідарність та послідовну, потужну підтримку. Щиро дякую Норвегії за допомогу та готовність розвивати нашу співпрацю", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, раніше український міністр оборони заявив на 31 засіданні Контактної групи "Рамштайн", що Україні для перемоги у війні потрібна відповідна зброя. Передусім важливо отримувати від партнерів перехоплювачі, системи протиповітряної оборони та ракети..

Українські військові знешкодили декілька дронів у повітряному просторі Данії. Це відбулося під час обміну бойовим досвідом у межах візиту української делегації.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України, опублікувавши відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Українці успішно знешкодили декілька дронів у повітряному просторі Данії", — йдеться в повідомленні.У Генштабі уточнили, що це сталося під час обміну бойовим досвідом у межах візиту української делегації."Наші фахівці з протидії ударним безпілотникам підійняли в повітря дрон "Стінг", який влучно знищив данський "Банши", — пояснили українські військові.Вони зазначили, що на демонстрацію збиття запросили представників різних країн Європи, які мали змогу на власні очі побачити ефективність українських рішень у боротьбі з повітряними загрозами."Збиття зафіксоване на відео, після показу українські пілоти дронів отримали десятки запитань від іноземних колег", — констатували в Генштабі ЗСУ. "Україна продовжує навчати європейців протидіяти новим викликам. Разом ми посилюємо обороноздатність Європи!" — підсумували в Генеральному штабі Збройних сил України.Нагадаємо, що з 1 жовтня 2025 року розпочалися навчання пілотів дронів-перехоплювачів в "Академії Генерала Черешні". Це практична програма навчання й оперативної підтримки підрозділів, які протидіють безпілотникам ворога.

Європа вже переймає оборонний досвід Києва. Крім цього, європейським країнам важливо зосередитися на посиленні стійкості суспільств.Про це заявила прем’єр-міністер Данії Метте Фредеріксен, пише "Укрінформ".Посадовиця також наголосила, що Європа має зосередитися на кібератаках, ризику підривної діяльності та протидії безпілотникам. Також вона зазначила, що вчора в ЄС відбулися відповідні дискусії щодо ідеї "стіни дронів". Вона сказала, що "Європа вчиться в України практично усього"."На жаль, єдиними фахівцями у світі у боротьбі з дронами є українці, адже вони протидіють їм кожного дня", — пояснила Фредеріксен.На її думку, Європа має використати досвід, технології та інновації України у процесі власного переозброєння. Окрім цього, Фредеріксен наголосила на необхідності посилення стійкості суспільств в Європі. При цьому очільниця данського уряду зауважила, що на континенті недооцінили загрозу, яку становить Росія.Нагадаємо, що у четвер, 2 жовтня, Зеленський прибув на саміт Європейської політичної спільноти в Копенгагені. Там пройдуть двосторонні зустрічі з лідерами країн Євросоюзу.

У четвер, 2 жовтня, президент Володимир Зеленський заявив, що українські військові вже прибули до Данії. Захисники ділитимуться досвідом з союзниками, як виявляти та збивати ворожі дрони.Відповідну заяву глава держави зробив під час саміту Європейської політичної спільноти в Копенгагені.  "Наші хлопці вже у Данії. І це досвідчені українці, які знають, як виявляти й збивати ударні дрони. І вони вже розпочали виконання своєї місії. І ми готові поділитися цим досвідом. І це лише початок — перший крок на шляху до створення ефективної "Стіни дронів" для захисту всієї Європи", — наголосив він. Зеленський також закликав і далі долучатися до ініціативи PURL. "Вона справді допомагає нашій обороні. Деякі країни вже є її учасниками. І дуже важливо, щоб інші також приєднувалися. Ця ініціатива не лише підтримує нас, а й зміцнює зв’язки між Європою та Сполученими Штатами Америки", — зазанчив президент. Глава держави акцентував, що корінь усіх цих проблем — війна Росії. "Росія й досі має ресурси, щоб продовжувати воювати. І це неправильно. Але ми знаємо правильні кроки. Необхідно терміново ухвалити 19-й пакет санкцій проти Росії за війну", — додав Володимир Зеленський.Раніше Володимир Зеленський заявляв, що Росія впевнена у собі та розширюватиме кордони війни. Про це свідчать провокації країни-агресора у повітряному просторі країн-членів НАТО.Також повідомлялось, що Європейський Союз прискорює створення "стіни дронів" на східному кордоні. Україна поділилася технологіями, які вже довели ефективність проти російського вторгнення.Нагадаємо, раніше видання The New York Times повідомляло, що після нещодавніх порушень російськими безпілотниками повітряного простору Польщі та Румунії польський уряд відродив розмови про створення безпольотної зони над Україною для захисту від подальших вторгнень Росії. Втім, політичні вагання та військові обмеження створюють явні перешкоди.

У четвер, 2 жовтня, президент України Володимир Зеленський прибув на саміт Європейської політичної спільноти в Копенгагені. Там пройдуть двосторонні зустрічі з лідерами країн Євросоюзу.Про це повідомляє DR. Як зазначає видання, один з головних персонажів дня — президент України Володимир Зеленський – прибув на саміт у Белла-центрі.Він зайшов до кімнати для переговорів разом з прем'єр-міністром Метте Фредеріксен та їхнім оточенням офіційних осіб. Офіційне прибуття на саміт насправді розпочнеться незабаром. Але Зеленський прибув іншим маршрутом трохи раніше за інших. Пізніше Зеленський також має виступити з промовою на саміті.Прем'єр-міністра Данії запитали про Україну та очікування від сьогоднішньої зустрічі. "Ми повинні використати всі знання, які накопичила Україна, для захисту Європи", — каже вона.Сьогодні вранці Метте Фредеріксен провела коротку зустріч із Зеленським. Вона каже, що Україна, серед іншого, допомагатиме Данії та Європі у сфері дронів. "Ми обговорили кілька речей, але особливо питання дронів. Україна допомагає Європі та Данії, і ми маємо намір активізувати співпрацю. Технології розвиваються дуже швидко. Центральним елементом гібридної війни є, серед іншого, дрони", — сказала вона.За словами Фредріксен, трохи дивно, що Україна, яка перебуває у стані війни, пропонує Данії допомогу через гібридну атаку.Очільниця данського уряду зазначила, що багато говорилося про вступ України до ЄС. Але на вчорашньому саміті стало зрозуміло, що на цьому шляху стоїть одна країна — Угорщина.Видання наголосило, що Віктор Орбан і чути не хоче про те, щоб українці вступили до клубу. І це дратує Метте Фредеріксен, каже вона дорогою на саміт."Я б дуже хотіла, щоб Україна була в НАТО, бо тоді, я думаю, у нас не було б такої війни, як зараз. Якщо ми не можемо цього досягти, наступним найкращим варіантом буде членство в ЄС. Поки що Угорщина блокує. І з цим не так легко впоратися, бо це право, яке держави-члени повинні блокувати", — додала вона.Раніше повідомлялось, що напередодні зустрічі лідерів Євросоюзу у Копенгагені 1 жовтня очільник Євроради Антоніу Кошта намагався знайти спосіб обійти опір Угорщини вступу Києва до Союзу. Кошта запропонував змінити деякі правила, щоб дозволити початок офіційних переговорів про вступ після схвалення відповідного рішення кваліфікованою більшістю лідерів, а не одностайною згодою, як це вимагається наразі.Нагадаємо, 30 вересня Україна досягла важливої ​​віхи на шляху до вступу до Європейського Союзу, завершивши двосторонній скринінг з Європейською Комісією.

Словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо не візьме участі в самітах Європейського Союзу та Європейської політичної спільноти. Вони відбудуться в Данії 1 та 2 жовтня.Про це повідомило словацьке видання Aktuality з посиланням на представника апарату уряду Словаччини Александра Ковача."Голова уряду Словацької Республіки Роберт Фіцо попросив вибачення за неучасть у неформальному саміті Європейської ради та саміті Європейської політичної спільноти через проблеми зі здоров'ям, пов'язані із замахом", — заявив він.Окрім участі в самітах, Фіцо також мав зустрітися в Копенгагені з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем. Перемовини теж скасували.Як відомо, замах на Роберта Фіцо стався 15 травня 2024 року під час виїзного засідання уряду. У прем'єр-міністра стріляв Юрай Цинтула. Зараз він проходить у справі як обвинувачений і в четвер, 2 жовтня, знову має постати перед судом.Завтра судовий розгляд перейде до завершальної стадії: Цинтула виступить з останнім словом, а свої завершальні промови виголосять також прокурор і представник потерпілого Давид Ліндтнер.За даними aktuality.sk, востаннє Фіцо скасовував публічні заходи 18 вересня 2025 року, коли на нього очікували в Жиліні. Тоді, як повідомили в апараті, причиною стала вірусна інфекція.Як відомо, 23 вересня Володимир Зеленський заявляв, що Словаччина заплатить своєю незалежністю за дешеві російські енергоресурси. Український президент наголосив, що мав доволі тривалу розмову з прем'єр-міністром Робертом Фіцо. Зеленський нагадав, що Словаччина залишається однією з держав, які досі закуповують газ і нафту в агресорів із Російської Федерації.Нагадаємо, в середині вересні Роберт Фіцо зазначав, що його країна не голосуватиме за нові пакети санкцій проти Росії, якщо Єврокомісія не надасть пропозицій у сфері кліматичної та енергетичної політики.