# Данія

Столицю Данії Копенгаген визнали найзручнішим для життя містом світу. Загалом до рейтингу потрапили 173 міста з усієї планети.Як повідомляє Business Inside, такого висновку дійшли аналітики Economist Intelligence Unit у своєму щорічному звіті про глобальний індекс зручності для життя. Водночас українських міст у цьому переліку немає.Міста оцінювали за кількома категоріями: стабільність, охорона здоров'я, культура, навколишнє середовище, освіта та інфраструктура. Копенгаген отримав три найвищі бали за стабільність, освіту та інфраструктуру. Столиця Данії, яка відома своїми каналами, архітектурою та культурою, а також сприятливою для велосипедистів інфраструктурою, набрала 98 зі 100 балів згідно з індексом звіту.Водночас столиця Австрії Відень посіла друге місце. До цього місто впродовж трьох років очолювало рейтинг найзручніших міст світу. Зокрема, це пов'язано зі зростанням загроз безпеці, які призвели до падіння рейтингу стабільності міста на п'ять пунктів.Загалом у п'ятірці найкращих домінують міста Західної Європи. Окрім цього, до першої десятки увійшли міста в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. При цьому єдиним північноамериканським містом у десятці виявився канадський Ванкувер.Попри те, що багато міст показали зростання оцінок у сфері охорони здоров'я, освіти та інфраструктури, тенденція глобальної нестабільності та громадянських заворушень призвела до середнього бала за придатність для життя в 76,1 зі 100."Глобальна придатність для життя залишалася незмінною протягом останнього року, і, як і у 2024 році, бали за стабільність знизилися на глобальному рівні. Як і торік, бали за стабільність знизилися для Західної Європи, Близького Сходу та Північної Африки. У цьому випуску вони також знизилися для Азії на тлі посилення загроз воєнного конфлікту для міст в Індії та на Тайвані", — наголосив заступник директора з промисловості в EIU Барсалі Бхаттачарья.Водночас стабільність, вимірювана на основі поширеності злочинності, загроз терору, війн та цивільних заворушень, не дала змоги містам Сполучених Штатів Америки потрапити до першої двадцятки. Вище за всіх у рейтингу опинилася гавайська столиця Гонолулу, посівши 23-тє місце.У звіті наголосили, що основна причина такої тенденції — це вищий рівень соціальних заворушень, які часто коріняться в расовій нерівності у США, а також слабкі закони про контроль над зброєю, через які злочини часто бувають жорстокими та смертельними.ТОП-10 найзручніших міст світу:Копенгаген, Данія.Відень, Австрія.Цюрих, Швейцарія.Мельбурн, Австралія.Женева, Швейцарія.Сідней, Австралія.Осака, Японія.Окленд, Нова Зеландія.Аделаїда, Австралія.Ванкувер, Канада.Нагадаємо, раніше у звіті World Happiness Report повідомлялось, що Фінляндія восьмий рік поспіль очолює перше місце у рейтингу найщасливіших країн світу. Україна посіла аж 111 сходинку.

Україна підписала угоди про спільне виробництво зброї зі Сполученими Штатами Америки та Данією.Про це повідомив президент Володимир Зеленський. За словами гаранта, наша держава підписала угоду з американською компанією про виготовлення дронів, а також з Данією – про перше спільне виробництво зброї для України за кордоном."Масштабуємо спільне з партнерами виробництво зброї: далекобійної, щоб зменшити російське бажання вбивати, і дронів-перехоплювачів, щоб захистити наших людей", — наголосив очільник держави.До того ж український лідер  подякував партнерам за підтримку українського оборонно-промислового комплексу та розвиток власної оборонної промисловості.Нагадаємо, президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявляв, що США розглядають питання про надання Україні комплексів протиповітряної оборони Patriot. Додамо, за оцінкою аналітиків Інституту вивчення війни, американські системи протиповітряної оборони Patriot залишаються критично важливими для здатності України захищатися від ударів російських балістичних ракет.

У четвер, 3 липня, президент України Володимир Зеленський мав аудієнцію в Короля Данії Фредеріка X. Глава держави подякував Данії та данському народові за підтримку України із самого початку повномасштабної російської агресії, військову та гуманітарну допомогу, розвиток спільного оборонного виробництва та інвестиції в український оборонно-промисловий комплекс.Про це повідомляє Офіс президента. Як зазначається у повідомленні, Зеленський також відзначив лідерство данського уряду в коаліції бойової авіації — постачання всіх обіцяних винищувачів F-16 в Україну та навчання пілотів."Президент привітав Данію з початком головування в Раді ЄС і зазначив, що Україна зробила все необхідне для реального старту переговорного процесу щодо членства у Євросоюзі. Наша держава готова до відкриття всіх переговорних кластерів під час данського головування в наступні пів року", — йдеться у повідомленні.Серед тем, які обговорили на аудієнції, — патронат над постраждалими регіонами, розвиток українсько-данської співпраці у військовій медицині та проекти підтримки українських ветеранів. "Володимир Зеленський запросив данські компанії до співробітництва з українськими колегами в галузях протезування та реабілітації", — додали в Офісі президента.Раніше повідомлялось, що в Данії президент України Володимир Зеленський візьме участь у заходах, присвячених початку головування країни в Раді ЄС.Нагадаємо, Данія хоче, щоб Європа використала весь свій правовий арсенал проти Угорщини за порушення основних прав блоку, зокрема шляхом використання Договору про створення Європейського Союзу — призупинення права голосу країни. Копенгаген переконаний, що Будапешт порушує головні цінності ЄС, в тому числі блокуючи вступ України.

Данія хоче, щоб Європа використала весь свій правовий арсенал проти Угорщини за порушення основних прав блоку, зокрема шляхом використання Договору про створення Європейського Союзу — призупинення права голосу країни. Копенгаген переконаний, що Будапешт порушує головні цінності ЄС, в тому числі блокуючи вступ України.Про це повідомляє Politico."Ми все ще спостерігаємо порушення фундаментальних цінностей", – сказала журналістам міністр європейських справ Данії Марі Б’єрре в Орхусі, де Європейська комісія перебуває з візитом, оскільки Копенгаген перебирає на себе головування в Раді ЄС. "Ось чому ми продовжимо процедуру за статтею 7 та слухання щодо Угорщини".Стаття 7 — це пункт договору ЄС, який дозволяє країнам голосувати за виключення або покарання члена, який порушує правила блоку. Це широко вважається правовим варіантом у сфері ядерної енергетики, який ЄС поки що не використовує, попри заяви Брюсселя про порушення Угорщиною його законів.Б'єрре сказала, що блок також повинен розглянути питання про обмеження доступу до фондів ЄС для країн, які порушують європейське законодавство.Ще одне важливе питання для Данії: розширення ЄС Міністр розкритикував постійне блокування Угорщиною членства України в Європейському Союзі, заявивши, що Данія "готова розглянути всі політичні та практичні рішення для нашого руху вперед".Якщо країни ЄС вирішать посилити свою поточну процедуру за статтею сьомою, вони можуть позбавити Угорщину права голосу з таких аспектів європейської політики, як розширення, що позбавить Будапешт можливості накладати вето на членство України. Однак дипломати застерігають, що для цього просування потрібна щонайменше повна підтримка Парижа та Берліна, щоб згуртувати решту блоку — підтримка, якої досі бракувало.Оскільки Угорщина все ще рішуче проти членства України, існують припущення, що Європейська Комісія може вирішити продовжити роботу з Молдовою щодо членства, офіційно відкривши переговорний "кластер" найближчими днями. Молдова та Україна рухаються синхронно до членства в ЄС, тому їх роз'єднання буде суперечливим.Але Б'єрре сказала, що Данія не готова розділити дві заявки на членство: "Наша мета все ще полягає у відкритті першого кластера разом з Молдовою та Україною".Раніше прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна "зупинила вступ України до Євросоюзу". Він також назвав українців "невизначеною сутністю".Також в Угорщині завершилися так звані "національні консультації VOKS2025 щодо вступу України до Європейського Союзу", які були ініційовані урядом і тривали з 14 квітня по 20 червня. Проте Україна вважає, що угорський уряд займається антиукраїнською істерією та маніпулює фактами щодо цього питання.Нагадаємо, угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан заявив, що членство України в Європейському Союзі одразу ж втягне блок у прямий конфлікт з Російською Федерацією.

У Німеччині заарештували громадянина Данії. Чоловіка підозрюють у шпигунстві на користь Ірану, спрямованому на збір інформації про єврейські об'єкти та євреїв в Берліні.Як повідомляє агентство Reuters, чоловік шпигував за трьома об'єктами країні у червні 2025 року. Його метою була підготовка подальшої розвідувальної діяльності, включно з можливими терористичними атаками на єврейські об'єкти.За словами прокурорів, він підозрюється в тому, що на початку 2025 року отримував накази від іранських спецслужб. Підозрюваний фотографував будинки, зокрема штаб-квартиру німецько-ізраїльського товариства, і отримував накази від "Сили Кудс", закордонного підрозділу елітної Революційної гвардії Ірану.Так, минулого тижня прокурори Німеччини виконали ордер на арешт за допомогою поліцейських у данському місті Орхус. Правоохоронці додали, що після перевезення з Данії підозрюваний буде доставлений до слідчого судді Федерального суду Німеччини.Нагадаємо, раніше керівника української дипломатичної місії в Тегерані Кирила Позднякова викликали до Міністерства закордонних справ Ірану. Там йому вручили ноту протесту. Чиновник іранського міністерства закордонних справ Шахрам Фарсаї заявив, що українська влада нібито "ігнорує міжнародні юридичні зобов'язання України щодо дотримання принципів і цілей Статуту ООН, а також чотирьох Женевських конвенцій". Він звинуватив Київ у підтримці "військової агресії Ізраїлю".

Данія стане першою державою, з ким Київ запустить спільне оборонне виробництво. Кожна країна, яка підтримує Україну — може розраховувати на взаємовигідне партнерство. Про у Telegram-каналі повідомив президент Володимир Зеленський. "Хороша зустріч із Прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. Предметно обговорили розвиток співвиробництва зброї, головування Данії в Раді ЄС, подальшу підтримку наших воїнів. Є важливі рішення — Данія стане першою країною, з якою ми запустимо спільне оборонне виробництво", — наголосив Зеленський.Президент запевнив, що кожна країна, яка зараз щиро допомагає Україні, може розраховувати на взаємовигідне партнерство. "Посилюємо Європу разом. Вдячний Данії за вагому оборонну та політичну допомогу. Дякую, Метте, за те, що завжди можемо розраховувати на тебе й дружній народ Данії", — додав Володимир Зеленський.Ще 24 червня Україна та Данія підписали меморандум про спільне виготовлення зброї. Документ підписали міністри оборони Рустем Умєров та Троельс Лунд Поульсен на полях саміту країн Північноатлантичного альянсу у Гаазі.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що оборонно-промисловий комплекс України може виготовляти вісім мільйонів безпілотників у рік. Проте наразі для цього не вистачає фінансування. Він також зауважив, що потенціал нашої оборонної промисловості перейшов за 35 мільярдів євро, що включає 100 тисяч продуктів, від артилерії та традиційних бойових машин до просунутих дронів усіх типів і керованих ракет.

У вівторок, 24 червня, Україна та Данія підписали меморандум про спільне виготовлення зброї. Документ підписали міністри оборони Рустем Умєров та Троельс Лунд Поульсен на полях саміту країн Північноатлантичного альянсу у Гаазі.Про це повідомила прес-служба Міноборони України."Документ передбачає сприяння розміщенню українських оборонних підприємств на території Данії та інтеграцію оборонних галузей обох країн", — йдеться у повідомленні.За даними відомства, у межах цієї ініціативи уряд Данії надасть Києву 500 мільйонів датських крон для пришвидшення запуску українського виробництва озброєння. Натомість виготовлення української зброї буде здійснюватись на території Данії."Цей документ — перший крок у реалізації ініціативи Build with Ukraine, роботу над якою ми розпочали під час попередньої зустрічі у форматі "Рамштайн", — наголосив  Умєров.Також, за словами Умєрова, відповідна угода — це стратегічний крок для посилення обороноздатності двох країн, зокрема зміцнення логістики постачання, обміну технологіями та інтеграції оборонних секторів України та Данії."Надаючи українським оборонним компаніям можливість розпочати виробництво в Данії, ми створюємо основу для тісної співпраці між оборонними компаніями обох країн. Це також забезпечить Збройним Силам Данії доступ до новітніх технологій та досвіду України", — зазначив міністр Данії.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що оборонно-промисловий комплекс України може виготовляти вісім мільйонів безпілотників у рік. Проте наразі для цього не вистачає фінансування. Він також зауважив, що потенціал нашої оборонної промисловості перейшов за 35 мільярдів євро, що включає 100 тисяч продуктів, від артилерії та традиційних бойових машин до просунутих дронів усіх типів і керованих ракет.

У четвер, 12 червня, у межах Євро-2025 U-21 молодіжна збірна України зіграє проти команди Данії. Матч пройде на стадіоні "Татран", що у Словаччині, де й проходить цьогорічний молодіжний турнір.Як повідомляє офіційний сайт Української асоціації футболу, гра почнеться о 19:00 за київським часом. Зауважимо, що трансляція матчу буде доступна на медіасервісі MEGOGO та каналі "Суспільне".Мінімальним фаворитом у цьому поєдинку є збірна Данії, а коефіцієнт на її перемогу становить 2,40. Водночас коефіцієнт на перемогу української команди становить 2,89.В групі D збірна України зіграє проти Данії. Також за вихід в плей-оф у цьому квартеті змагатимуться Фінляндія та Нідерланди. Додамо, що напередодні українська команда перемогла збірну Іспанії у товариському поєдинку (1:0). Переможний гол забив Ілля Квасниця, який виступає за львівські "Карпати".Нагадаємо, раніше Українська асоціація футболу оприлюднила перелік футболістів, які представлятимуть Україну на Євро-2025. Згідно з регламентом, до списку ввійшли три воротарі та 20 польових гравців.

Міністерство оборони Данії оголосило про виділення нового пакета військової допомоги для України на суму близько 4,2 мільярда данських крон (628,4 мільйона доларів).За даними відомства, цей пакет підтримки фінансується коштом Українського фонду та Європейського фонду миру. Він розрахований на 2025-2028 роки."На жаль, потреба України в допомозі та підтримці не зменшилася. Я радий і пишаюся тим, що ми знову можемо виділити кошти на пожертви, які матимуть значення на полі бою як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Данія була вірним прихильником України з початку війни. Ми продовжуватимемо це робити в найближчі роки", — заявив міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен.Як зауважили у відомстві, до цього пакета підтримки увійдуть додаткові артилерійські гармати, боєприпаси, профінансовані в межах "чеської ініціативи", оснащення для бойових літаків, а також розширення навчальної бази."Шляхом виділення додаткових коштів на чеську ініціативу у 2025 році можна буде профінансувати закупівлю ще однієї партії артилерійських снарядів, що дозволить Україні краще планувати стабільні поставки артилерійських боєприпасів", — зазначило Міноборони Данії.Наголошується, що на 2023-2028 роки Данія виділила загалом 66,1 мільярда данських крон на військову допомогу Україні.Нагадаємо, 18 травня стало відомо, що Україна отримає від Бельгії масштабний пакет військової допомоги на суму в один мільярд євро. До нього ввійде різна військова техніка, при цьому її частина внесена у проект швидкого відправлення для потреб українських військових.

Данія готує 26-й пакет військової допомоги для України. Країна є однією з лідерів у підтримці нашої держави.Про це заявив президент України Володимир Зеленський за підсумками зустрічі з премʼєр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. Політики, серед іншого, говорили про продовження військової підтримки та прямих інвестицій в український ОПК. "Данія — одна з лідерів у підтримці нашої держави й готує вже 26-й пакет військової допомоги для України. Ця підтримка допомагає захищати життя. Надзвичайно цінуємо це", — йдеться у заяві президента.Політики також поспілкувалися також про переговори в Стамбулі, координацію дипломатичних зусиль із США і партнерами Європи. "Маємо спільне бачення, що тиск на Росію важливий у разі її відмови від припинення вогню", — заявив Зеленський.Глава держави нагадав, що у липні цього року Данія розпочне головування в Раді ЄС. "Ми розраховуємо на підтримку в європейській інтеграції та обговорили це під час зустрічі. Дякую уряду та всьому народу Данії за всі прояви допомоги для нашої держави, за непохитну підтримку наших людей", — додав Володимир Зеленський. Нагадаємо, 3 квітня, Данія оголосила про виділення Україні 25-го пакету військової допомоги на майже 970 мільйонів доларів. Він забезпечує військову підтримку країни протягом 2025-2027 років і фінансується коштами Українського фонду.

Президент Володимир Зеленський після розмови з прем'єр-міністркою Данії Метте Фредеріксен 2 травня заявив, що Росія повинна припинити вбивства та показати готовність рухатись до миру.Відповідний пост з'явився у Telegram-каналі українського лідера."Хороша розмова з прем'єр-міністркою Данії Метте Фредеріксен. Говорили про те, як можна ще більше допомогти Україні досягти справедливого й тривалого миру. Розуміємо, які кроки потрібні для того, щоб робота з партнерами була ще більш ефективною, і домовилися працювати над цим разом", — наголосив Зеленський.Глава держави також поділився нещодавніми результатами в дипломатії, спільною роботою команд України, США та країн Європи. "Ми одразу підтримали американську пропозицію про повне, безумовне припинення вогню. Тепер у Москві мають зробити те ж саме — припинити удари та вбивства й нарешті показати свою готовність рухатися в бік до миру", — сказав Зеленський.Він також запевнив, що Метте Фредеріксен готова підтримати всі пропозиції та докласти максимум зусиль.Як раніше зазначав Forbes, за нинішніх темпів Росії знадобляться століття та десятки мільйонів жертв, щоб захопити Україну. Але це не означає, що російські лідери не віддані військовим зусиллям.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що 2024 рік обернувся найбільшими втратами для російських сил за весь час війни в Україні — убито щонайменше 45 287 осіб. Це майже втричі більше, ніж у перший рік вторгнення та суттєво перевищує втрати 2023-го, коли точилися бої за Бахмут. .

У середу, 30 квітня, ввечері, в центрі столиці Данії Копенгагені автомобіль в’їхав у натовп. За попередньою інформацією поліції, постраждали щонайменше 12 людей, троє з них — у критичному стані.Про це повідомляє данський суспільний мовник DR. Журналісти зазначили, що інцидент стався на мосту королеви Луїзи — популярному місці для прогулянок і відпочинку.Вони додали, що неподалік розташовані кафе та торгові заклади, тобто це людні місця, де завжди багато туристів і місцевих мешканців.За інформацією відповідних служб, унаслідок дорожньо-транспортної пригоди 12 травмованих доправили до лікарні, один із них перебуває у критичному стані.Ще 21 людині надали психологічну допомогу в лікарні Біспеб'єрг. Як повідомив інспектор поліції Копенгагена Томмі Лаурсен, це переважно свідки, які перебували поруч і могли відчути загрозу для власного життя.За словами поліції, 78-річний чоловік втратив керування автомобілем і вʼїхав у натовп, збиваючи столи та стовпи на своєму шляху вулицею Сортедам-Доссерінг.У четвер, 1 травня, міський суд Копенгагена пред’явив водієві обвинувачення в необережному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень трьом особам за обтяжливих обставин. Чоловік підтверджує, що перебував за кермом, але заперечує звинувачення.Поліція продовжує чергувати в районі мосту королеви Луїзи, де сталася аварія, та закликає очевидців звертатися зі свідченнями. Інформацію щодо можливого впливу алкоголю чи інших речовин мають з’ясувати під час слідства.Нагадаємо, що 3 березня на заході Німеччини в Мангаймі автівка протаранила натовп. Внаслідок аварії поранення отримали понад 10 осіб.

Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен 23 квітня зустрічається зі своїм естонським колегою Ханно Певкуром. Міністри, зокрема, обговорять подальшу підтримку України та нову передачу Данією артилерійських боєприпасів Україні через Естонію на суму близько 317 мільйонів данських крон (понад 42 мільйони євро).Про це йдеться у заяві оборонного відомства Данії. Там зазначили, що підтримка, включно з ініціативою "Північно-Балтійська бригада", обговорюватиметься сьогодні на зустрічі двох міністрів. "Абсолютно необхідно, щоб Данія та наші близькі союзники продовжували підтримувати боротьбу України за волю. Нам необхідно й надалі спрямовувати нашу підтримку, аби українці могли протистояти російській агресії. Можливе припинення вогню має супроводжуватися конкретними гарантіями безпеки, і Данія вже підтвердила, що ми готові зробити свій внесок у миротворчу місію", — заявив міністр оборони Троельс Лунд Поульсен. У міноборони Данії наголосили, що Україна відчуває гостру потребу у постійних постачаннях артилерійських боєприпасів різних калібрів. У рамках пакету було вирішено профінансувати надання різних видів артилерійських боєприпасів через Естонію на суму близько 317 мільйонів крон. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Данія зробила низку двосторонніх пожертв через Естонію у сфері морських можливостей та артилерійських боєприпасів. Естонія запустила власну ініціативу з боєприпасів у відповідь на гостру нестачу артилерійських боєприпасів наприкінці 2023 року. "Пожертви Україні мають здійснюватися відповідно до конкретних побажань та потреб України. Добре і важливо, що Естонія може постачати бажані види боєприпасів українцям. Ми маємо продовжувати підтримувати це, а також маємо вивчити можливості спільної підтримки України в інших відповідних галузях", — каже Троельс Лунд Поульсен. У колі країн Північної Європи та Балтії також було ухвалено рішення координувати військову підтримку шляхом оснащення, навчання та надання можливостей, еквівалентних чисельності української бригади. Данія вже ухвалила рішення про пожертвування низки обладнання та матеріальних засобів для підтримки українських бригад. Крім того, виділено кошти на додаткові закупівлі, ведеться робота щодо спільної передачі бронетранспортерів з Норвегією та Швецією. Крім того, міністри обговорять роботу Естонії щодо зміцнення ІТ-безпеки України під егідою ІТ-коаліції. З цим пакетом Данія виділила додатково 30 мільйонів данських крон у 2025 році. за цю роботу. Естонія, Люксембург та Україна очолюють ІТ-коаліцію, мета якої — сприяти зміцненню загального кіберзахисту українських Збройних сил. 2023 року Данія пожертвувала 91 мільйон крон для пріоритетних кіберпроектів в ІТ-коаліції. Данія виділила додатково 30 мільйонів крон у 2025 році у рамках цього проекту.Раніше повідомлялось, що Литва має намір виділити Україні 20 мільйонів євро на закупівлю боєприпасів. З початку війни Литва надала Україні військову допомогу на суму близько 800 мільйонів євро.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський повідомляв, що Україна готова придбати наступний транш військової допомоги від Сполучених Штатів Америки, поки вона все ще чекає на відповідь від Білого дому щодо перспектив відправлення життєво важливої ​​допомоги в майбутньому.

Данія планує відправити кілька неозброєних військових груп до України на навчання, що викликало жорстку з боку Російської Федерації. Там назвали данських військових "законними цілями".Про це повідомив данський канал TV 2 із посиланням на заяву командувача армії Данії Петера Бойсена. Він зауважив, що військовим не варто спускатися вниз і брати активну участь у війні. Мета — вчитися, йдеться у заяві. "Ми відправимо кілька команд і подивимося, який досвід набули українці — з перших рук. Тож ті, хто працює з цим щодня, а не тільки я, приїжджають та отримують цей досвід", — каже він.Реакція РосіїРосійське посольство в електронному листі телеканалу TV 2 назвало це рішення таким, "що ставить під загрозу життя данських солдатів". "У зв'язку з цим ми хотіли б нагадати, що військові об'єкти, включно зі штабами, навчальними та освітніми центрами, а також місцями дислокації військовослужбовців та військової техніки як у глибині української території, так і на лінії фронту, є законною ціллю для російських збройних сил", — йдеться в електронному листі посла Барбіна.Нагадаємо, 3 квітня Данія оголосила про виділення Україні 25-го пакету військової допомоги на майже 970 мільйонів доларів. Він забезпечує військову підтримку країни протягом 2025-2027 років і фінансується коштами Українського фонду.У 2024 році Данія реалізувала загалом близько 4,4 мільярда крон в українську оборонну промисловість за данською моделлю. Наразі міністерство оборони готує реалізацію фондів у 2025 році, у тому числі від імені Євросоюзу та союзників, та паралельно працює над посиленням заходів контролю та аудиту в рамках моделі.Раніше повідомлялось, що станом на лютий Україна вже отримала від Данії 12 з 19 обіцяних винищувачів F-16. Решту літаків країна доставить цього року.

Рада національної безпеки Білого дому збиралася кілька разів, щоб втілити слова президента США Дональда Трампа щодо захоплення Гренландії в дії, і нещодавно направила конкретні інструкції кільком підрозділам уряду. Проте американці не планують захоплювати острів силовими методами.Про це повідомляє The New York Times з посиланням на слова американського чиновника. Повні деталі плану незрозумілі. Але, попри натяки Трампа на можливе застосування сили, обговорення, які проводяться Радою Безпеки, ніколи серйозно не розглядали військові варіанти, сказав чиновник. Натомість політика наголошує на переконанні, а не на примусі, і передбачає зусилля у зв'язках з громадськістю, спрямовані на те, щоб переконати населення Гренландії, що становить 57 тисяч осіб, у тому, що їм слід подати заявку на приєднання до Сполучених Штатів. За словами іншого джерела, поінформованого про ситуацію, радники Трампа обговорювали можливість використання реклами та кампаній у соціальних мережах для впливу на громадську думку на острові. "Це може бути тяжка битва. На виборах минулого місяця опозиційна політична партія, яка виступає за швидку незалежність і тісніші зв'язки зі Сполученими Штатами, посіла друге місце, але набрала лише чверть голосів", — пише видання. За словами чиновника, в інформаційну кампанію США буде включено незвичайний заклик до спільної спадщини гренландців із корінним народом інуїтів Аляски, який знаходиться на відстані майже 2500 миль. Інуїти Гренландії є нащадками людей, які мігрували з Аляски сотні років тому, а офіційна мова острова походить від діалектів інуїтів, що виникли в арктичній частині Канади."Радники Трампа вже почали публічно викладати свою позицію, стверджуючи, що Данія виявилася поганим зберігачем острова, що тільки Сполучені Штати можуть захистити його від зазіхань Росії та Китаю і що Америка допоможе гренландцям "розбагатіти", як висловився пан Трамп", — йдеться у статті NYT. Адміністрація Трампа також нагадує Гренландії, що Сполучені Штати вже захищали її раніше.Нагадаємо, 24 березня Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Також президент США Дональд Трамп заявляв, що для забезпечення міжнародної безпеки Гренландії бажано увійти до складу Сполучених Штатів Америки. Такою є тверда позиція офіційного Вашингтона.Раніше The Washington Post, посилаючись на слова трьох обізнаних джерел, повідомив, що Білий дім готує оцінку того, у скільки обійдеться федеральному уряду встановлення контролю над Гренландією як територією. Це конкретна спроба перетворити бажання президента Дональда Трампа отримати данський острів на здійсненну політику.