# Данія

Президент Володимир Зеленський після розмови з прем'єр-міністркою Данії Метте Фредеріксен 2 травня заявив, що Росія повинна припинити вбивства та показати готовність рухатись до миру.Відповідний пост з'явився у Telegram-каналі українського лідера."Хороша розмова з прем'єр-міністркою Данії Метте Фредеріксен. Говорили про те, як можна ще більше допомогти Україні досягти справедливого й тривалого миру. Розуміємо, які кроки потрібні для того, щоб робота з партнерами була ще більш ефективною, і домовилися працювати над цим разом", — наголосив Зеленський.Глава держави також поділився нещодавніми результатами в дипломатії, спільною роботою команд України, США та країн Європи. "Ми одразу підтримали американську пропозицію про повне, безумовне припинення вогню. Тепер у Москві мають зробити те ж саме — припинити удари та вбивства й нарешті показати свою готовність рухатися в бік до миру", — сказав Зеленський.Він також запевнив, що Метте Фредеріксен готова підтримати всі пропозиції та докласти максимум зусиль.Як раніше зазначав Forbes, за нинішніх темпів Росії знадобляться століття та десятки мільйонів жертв, щоб захопити Україну. Але це не означає, що російські лідери не віддані військовим зусиллям.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що 2024 рік обернувся найбільшими втратами для російських сил за весь час війни в Україні — убито щонайменше 45 287 осіб. Це майже втричі більше, ніж у перший рік вторгнення та суттєво перевищує втрати 2023-го, коли точилися бої за Бахмут. .

У середу, 30 квітня, ввечері, в центрі столиці Данії Копенгагені автомобіль в’їхав у натовп. За попередньою інформацією поліції, постраждали щонайменше 12 людей, троє з них — у критичному стані.Про це повідомляє данський суспільний мовник DR. Журналісти зазначили, що інцидент стався на мосту королеви Луїзи — популярному місці для прогулянок і відпочинку.Вони додали, що неподалік розташовані кафе та торгові заклади, тобто це людні місця, де завжди багато туристів і місцевих мешканців.За інформацією відповідних служб, унаслідок дорожньо-транспортної пригоди 12 травмованих доправили до лікарні, один із них перебуває у критичному стані.Ще 21 людині надали психологічну допомогу в лікарні Біспеб'єрг. Як повідомив інспектор поліції Копенгагена Томмі Лаурсен, це переважно свідки, які перебували поруч і могли відчути загрозу для власного життя.За словами поліції, 78-річний чоловік втратив керування автомобілем і вʼїхав у натовп, збиваючи столи та стовпи на своєму шляху вулицею Сортедам-Доссерінг.У четвер, 1 травня, міський суд Копенгагена пред’явив водієві обвинувачення в необережному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень трьом особам за обтяжливих обставин. Чоловік підтверджує, що перебував за кермом, але заперечує звинувачення.Поліція продовжує чергувати в районі мосту королеви Луїзи, де сталася аварія, та закликає очевидців звертатися зі свідченнями. Інформацію щодо можливого впливу алкоголю чи інших речовин мають з’ясувати під час слідства.Нагадаємо, що 3 березня на заході Німеччини в Мангаймі автівка протаранила натовп. Внаслідок аварії поранення отримали понад 10 осіб.

Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен 23 квітня зустрічається зі своїм естонським колегою Ханно Певкуром. Міністри, зокрема, обговорять подальшу підтримку України та нову передачу Данією артилерійських боєприпасів Україні через Естонію на суму близько 317 мільйонів данських крон (понад 42 мільйони євро).Про це йдеться у заяві оборонного відомства Данії. Там зазначили, що підтримка, включно з ініціативою "Північно-Балтійська бригада", обговорюватиметься сьогодні на зустрічі двох міністрів. "Абсолютно необхідно, щоб Данія та наші близькі союзники продовжували підтримувати боротьбу України за волю. Нам необхідно й надалі спрямовувати нашу підтримку, аби українці могли протистояти російській агресії. Можливе припинення вогню має супроводжуватися конкретними гарантіями безпеки, і Данія вже підтвердила, що ми готові зробити свій внесок у миротворчу місію", — заявив міністр оборони Троельс Лунд Поульсен. У міноборони Данії наголосили, що Україна відчуває гостру потребу у постійних постачаннях артилерійських боєприпасів різних калібрів. У рамках пакету було вирішено профінансувати надання різних видів артилерійських боєприпасів через Естонію на суму близько 317 мільйонів крон. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Данія зробила низку двосторонніх пожертв через Естонію у сфері морських можливостей та артилерійських боєприпасів. Естонія запустила власну ініціативу з боєприпасів у відповідь на гостру нестачу артилерійських боєприпасів наприкінці 2023 року. "Пожертви Україні мають здійснюватися відповідно до конкретних побажань та потреб України. Добре і важливо, що Естонія може постачати бажані види боєприпасів українцям. Ми маємо продовжувати підтримувати це, а також маємо вивчити можливості спільної підтримки України в інших відповідних галузях", — каже Троельс Лунд Поульсен. У колі країн Північної Європи та Балтії також було ухвалено рішення координувати військову підтримку шляхом оснащення, навчання та надання можливостей, еквівалентних чисельності української бригади. Данія вже ухвалила рішення про пожертвування низки обладнання та матеріальних засобів для підтримки українських бригад. Крім того, виділено кошти на додаткові закупівлі, ведеться робота щодо спільної передачі бронетранспортерів з Норвегією та Швецією. Крім того, міністри обговорять роботу Естонії щодо зміцнення ІТ-безпеки України під егідою ІТ-коаліції. З цим пакетом Данія виділила додатково 30 мільйонів данських крон у 2025 році. за цю роботу. Естонія, Люксембург та Україна очолюють ІТ-коаліцію, мета якої — сприяти зміцненню загального кіберзахисту українських Збройних сил. 2023 року Данія пожертвувала 91 мільйон крон для пріоритетних кіберпроектів в ІТ-коаліції. Данія виділила додатково 30 мільйонів крон у 2025 році у рамках цього проекту.Раніше повідомлялось, що Литва має намір виділити Україні 20 мільйонів євро на закупівлю боєприпасів. З початку війни Литва надала Україні військову допомогу на суму близько 800 мільйонів євро.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський повідомляв, що Україна готова придбати наступний транш військової допомоги від Сполучених Штатів Америки, поки вона все ще чекає на відповідь від Білого дому щодо перспектив відправлення життєво важливої ​​допомоги в майбутньому.

Данія планує відправити кілька неозброєних військових груп до України на навчання, що викликало жорстку з боку Російської Федерації. Там назвали данських військових "законними цілями".Про це повідомив данський канал TV 2 із посиланням на заяву командувача армії Данії Петера Бойсена. Він зауважив, що військовим не варто спускатися вниз і брати активну участь у війні. Мета — вчитися, йдеться у заяві. "Ми відправимо кілька команд і подивимося, який досвід набули українці — з перших рук. Тож ті, хто працює з цим щодня, а не тільки я, приїжджають та отримують цей досвід", — каже він.Реакція РосіїРосійське посольство в електронному листі телеканалу TV 2 назвало це рішення таким, "що ставить під загрозу життя данських солдатів". "У зв'язку з цим ми хотіли б нагадати, що військові об'єкти, включно зі штабами, навчальними та освітніми центрами, а також місцями дислокації військовослужбовців та військової техніки як у глибині української території, так і на лінії фронту, є законною ціллю для російських збройних сил", — йдеться в електронному листі посла Барбіна.Нагадаємо, 3 квітня Данія оголосила про виділення Україні 25-го пакету військової допомоги на майже 970 мільйонів доларів. Він забезпечує військову підтримку країни протягом 2025-2027 років і фінансується коштами Українського фонду.У 2024 році Данія реалізувала загалом близько 4,4 мільярда крон в українську оборонну промисловість за данською моделлю. Наразі міністерство оборони готує реалізацію фондів у 2025 році, у тому числі від імені Євросоюзу та союзників, та паралельно працює над посиленням заходів контролю та аудиту в рамках моделі.Раніше повідомлялось, що станом на лютий Україна вже отримала від Данії 12 з 19 обіцяних винищувачів F-16. Решту літаків країна доставить цього року.

Рада національної безпеки Білого дому збиралася кілька разів, щоб втілити слова президента США Дональда Трампа щодо захоплення Гренландії в дії, і нещодавно направила конкретні інструкції кільком підрозділам уряду. Проте американці не планують захоплювати острів силовими методами.Про це повідомляє The New York Times з посиланням на слова американського чиновника. Повні деталі плану незрозумілі. Але, попри натяки Трампа на можливе застосування сили, обговорення, які проводяться Радою Безпеки, ніколи серйозно не розглядали військові варіанти, сказав чиновник. Натомість політика наголошує на переконанні, а не на примусі, і передбачає зусилля у зв'язках з громадськістю, спрямовані на те, щоб переконати населення Гренландії, що становить 57 тисяч осіб, у тому, що їм слід подати заявку на приєднання до Сполучених Штатів. За словами іншого джерела, поінформованого про ситуацію, радники Трампа обговорювали можливість використання реклами та кампаній у соціальних мережах для впливу на громадську думку на острові. "Це може бути тяжка битва. На виборах минулого місяця опозиційна політична партія, яка виступає за швидку незалежність і тісніші зв'язки зі Сполученими Штатами, посіла друге місце, але набрала лише чверть голосів", — пише видання. За словами чиновника, в інформаційну кампанію США буде включено незвичайний заклик до спільної спадщини гренландців із корінним народом інуїтів Аляски, який знаходиться на відстані майже 2500 миль. Інуїти Гренландії є нащадками людей, які мігрували з Аляски сотні років тому, а офіційна мова острова походить від діалектів інуїтів, що виникли в арктичній частині Канади."Радники Трампа вже почали публічно викладати свою позицію, стверджуючи, що Данія виявилася поганим зберігачем острова, що тільки Сполучені Штати можуть захистити його від зазіхань Росії та Китаю і що Америка допоможе гренландцям "розбагатіти", як висловився пан Трамп", — йдеться у статті NYT. Адміністрація Трампа також нагадує Гренландії, що Сполучені Штати вже захищали її раніше.Нагадаємо, 24 березня Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Також президент США Дональд Трамп заявляв, що для забезпечення міжнародної безпеки Гренландії бажано увійти до складу Сполучених Штатів Америки. Такою є тверда позиція офіційного Вашингтона.Раніше The Washington Post, посилаючись на слова трьох обізнаних джерел, повідомив, що Білий дім готує оцінку того, у скільки обійдеться федеральному уряду встановлення контролю над Гренландією як територією. Це конкретна спроба перетворити бажання президента Дональда Трампа отримати данський острів на здійсненну політику.

У четвер, 3 квітня, Данія оголосила про виділення Україні 25-го пакету військової допомоги на майже 970 мільйонів доларів. Він забезпечує військову підтримку країни протягом 2025-2027 років і фінансується коштами Українського фонду.Про це  йдеться в заяві міністерства оборони Данії. Там повідомили, що у пакет, серед іншого, увійшла протиповітряна оборона, артилерія та фінансова основа підтримки ВПС України. Саме за цими позиціями уряд консультувався з комітетом із зовнішньої політики."Ситуація у сфері безпеки стрімко розвивається. Тому дуже важливо, щоб Данія продовжувала надавати масштабну підтримку Україні. З початку війни Данія була однією з країн, що лідирують у донорській роботі. З 25-м пакетом пожертв ми підкреслюємо нашу підтримку України як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі", — каже міністр оборони Троельс Лунд Поульсен. Пакет пожертв є 25-м за рахунком, на його реалізацію виділено 6,7 мільярда данських крон. "Сьогодні ми представляємо новий пакет пожертв Данії, який збільшує бойову міць України. Тому що безпека України має вирішальне значення для майбутньої Європи. Я сподіваюся, що наша пожертва зможе надихнути інших союзників надати ще більшу підтримку", — заявив міністр закордонних справ Ларс Лекке Расмуссен. Планується виділити 1,4 мільярда крон у 2025–2027 роках для здійснення фінансових внесків у зв'язку з передачею артилерійських можливостей та боєприпасів через союзників. Це дозволить Данії швидко реагувати на можливості фінансової допомоги. Крім того, кошти виділяються на протиповітряну оборону, коаліцію безпілотників та ІТ-коаліцію."Дуже важливо, щоб ми допомогли українцям збудувати свою оборонну промисловість. Данська модель показала, що Україна має можливості виробляти та постачати обладнання для української боротьби за свободу. Данія має продовжувати інвестувати в це, і я сподіваюся, що інші країни наслідуватимуть наш приклад ще більшою мірою", — каже Троельс Лунд Поульсен. У 2024 році Данія реалізувала загалом близько 4,4 мільярда крон в українську оборонну промисловість за данською моделлю. Наразі міністерство оборони готує реалізацію фондів у 2025 році, у тому числі від імені Євросоюзу та союзників, та паралельно працює над посиленням заходів контролю та аудиту в рамках моделі.Раніше повідомлялось, що станом на лютий Україна вже отримала від Данії 12 з 19 обіцяних винищувачів F-16. Решту літаків країна доставить цього року.Нагадаємо, у грудні минулого року новий пакет військової допомоги Україні від Данії мав на меті посилити протиповітряну оборону та забезпечити підтримку винищувачів F-16. Він складався з 2,1 мільярда данських крон, що становить близько 281 мільйон євро.

За словами трьох обізнаних джерел, Білий дім готує оцінку того, у скільки обійдеться федеральному уряду встановлення контролю над Гренландією як територією. Це конкретна спроба перетворити бажання президента Дональда Трампа отримати данський острів на здійсненну політику.Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на три поінформовані джерела. Хоча вимоги Трампа викликали міжнародне обурення та осуд з Данії, представники Білого дому в останні тижні зробили кроки для визначення фінансових наслідків приєднання Гренландії до території США, включно з вартістю надання державних послуг для 58 тисяч її жителів, повідомили джерела. У бюджетному управлінні Білого дому співробітники намагалися зрозуміти потенційну вартість збереження Гренландії у разі її придбання, сказали двоє. Вони також намагаються оцінити, який дохід казначейство США могло б отримати від природних ресурсів Гренландії. Один із варіантів, що розглядається, — запропонувати уряду Гренландії більш вигідну угоду, ніж данці, які в цей час субсидують послуги на острові в розмірі близько 600 мільйонів доларів на рік."Це набагато вище", — сказав один чиновник, знайомий із планами, який, як і інші, говорив на умовах анонімності, щоб обговорити плани, які ще перебувають у розробці. "Суть у тому, що "ми заплатимо вам більше, ніж Данія". Трамп неодноразово заявляв, що США отримають Гренландію. Внутрішнє планування показує, що амбіції адміністрації з придбання Гренландії виходять за межі роздумів президента і починають знаходити відображення в політиці уряду.Високопосадовець Білого дому сказав, що адміністрація в цей час аналізує ймовірну вартість придбання Гренландії, включно з фактором вартості надання державних послуг її громадянам. "Йде дискусія про те, якими будуть витрати та вигоди для Сполучених Штатів Америки, якщо ми придбаємо Гренландію", — сказав урядовець. Чиновник додав, що аналіз витрат ґрунтується на тому, "чи проголосують гренландці й чи підтримають це". "Якщо ми його придбаємо, то скільки нам коштуватиме турбота про цих людей у ​​рамках нашої арктичної парасольки?" — сказав він.Адміністрація Трампа частково сподівається переконати громадськість США у тому, що федеральний уряд відшкодує витрати у Гренландії шляхом роялті за розробку корисних копалин та податків, що сплачуються за комерційну діяльність. Інша людина, знайома з ситуацією, яка побажала залишитися неназваною та описала особисті бесіди з представниками адміністрації, повідомила, що Білий дім шукає способи "підсолодити кон'юнктуру", щоб зробити входження Гренландії до складу Сполучених Штатів привабливішим. Але точна потенційна економічна віддача від мінеральних ресурсів Гренландії далека від ясності. Видобуток корисних копалин може бути непередбачуваним, а суворі погодні умови території погіршують труднощі. Уряд Гренландії також відхилив деякі минулі гірничодобувні проекти.Нагадаємо, 24 березня Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Також президент США Дональд Трамп заявляв, що для забезпечення міжнародної безпеки Гренландії бажано увійти до складу Сполучених Штатів Америки. Такою є тверда позиція офіційного Вашингтона.

Данія відреагувала на заяви віце-президента США Джей Ді Венса, який сказав, що Америка націлена на безпеці Гренландії. На цьому тлі Копенгаген вимагає  змінити риторику відносно острова та спільно працювати, щоб зміцнити безпеку в Арктиці.Таку заяву у соцмережі X зробив міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен."Звісно ж ми відкриті до критики. Але маємо бути чесними: нам зовсім не подобається тон, з яким це висловлюється. Так не говорять з близькими союзниками. А я все ще вважаю, що США і Данія — близькі союзники", — йдеться у заяві міністра у відеозверненні.Посадовець додав, що Копенгаген розуміє прагнення Вашингтона про те, що вони "потребують більшої військової присутності в Гренландії, про що заявляв віце-президент Венс", і висловив готовність комунікувати щодо цього питання.Расмуссен також відповів на заяву Венса про те, що Копенгаген нібито недостатньо робить для безпеки в Арктиці. Він нагадав, що окремо віце-президент говорив те саме про Америку."Річ у тому, що ми усі пожинали дивіденди від миру. Усі ми діяли, виходячи з припущень, що Арктика буде регіоном незначної напруги. Але ці часи скінчилися", — заявив очільник данського МЗС, наголосивши, що "статус-кво" вже не є варіантом.Нагадаємо, президент США Дональд Трамп заявляв, що для забезпечення міжнародної безпеки Гренландії бажано увійти до складу Сполучених Штатів Америки. Такою є тверда позиція офіційного Вашингтона.Раніше глава Кремля Володимир Путін заявив, що Російська Федерація буде відстоювати свої інтереси в Арктиці. Він відзначив зростання у цьому регіоні геополітичної конкуренції, що призведе до "посилення бойових можливостей".

Для забезпечення міжнародної безпеки Гренландії бажано увійти до складу Сполучених Штатів Америки. Такою є тверда позиція офіційного Вашингтона.Про це заявив президент США Дональд Трамп. Його цитує видання Rapid Response 47."Гренландія потрібна нам для міжнародної безпеки. Вона нам потрібна. Ми повинні отримати її", — знову наголосив американський президент.За його словами, це острів, який потрібен з погляду оборонної та навіть наступальної позиції."Особливо це стосується нинішньої ситуації у світі", — зазначив він.Водночас Дональд Трамп визнав, що, на його думку, мешканці Гренландії навряд чи прагнуть стати американськими громадянами. Але їх потрібно "переконати"."Без Гренландії неможливо належним чином захищати більшу частину цієї землі, не тільки США. Тому ми повинні отримати її, і я думаю, що ми її отримаємо", — акцентував він.Раніше Дональд Трамп декілька разів заявляв про те, що хоче, аби Гренландія стала частиною США, оскільки це "потрібно для міжнародної безпеки". Він навіть допускав анексію острова, в тому числі силою, під час спілкування з журналістами в Білому домі.Учора віце-президент США Джей Ді Венс несподівано заявив, що теж відвідає Гренландію 28 березня. Раніше у складі американської делегації мала бути лише його дружина Уша. Він пояснив це великим ажіотажем навколо візиту дружини до Гренландії, тому він "не хоче, аби вона розважалася сама".За словами віце-президента, в межах свого візиту на острів він відвідає одну з американських військових баз і "просто перевірить, що відбувається з безпекою в Гренландії"."Багато інших країн погрожували Гренландії, погрожували використати її територію та водні шляхи, щоби погрожувати США, Канаді та, звичайно, народу Гренландії. Тому ми збираємося перевірити, як там справи", — вважає Венс.Нагадаємо, 24 березня Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.

Віце-президент Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венс несподівано заявив, що теж відвідає Гренландію 28 березня. Раніше у складі американської делегації мала бути лише його дружина Уша.Про це Джей Ді Венс розповів, опублікувавши відповідний пост на своїй сторінці в соціальній мережі X.Рішення поїхати в Гренландію він пояснив великим ажіотажем навколо візиту дружини до Гренландії, тому він "не хоче, аби вона розважалася сама".За словами віце-президента, в межах свого візиту на острів він відвідає одну з американських військових баз і "просто перевірить, що відбувається з безпекою в Гренландії"."Багато інших країн погрожували Гренландії, погрожували використати її територію та водні шляхи, щоби погрожувати США, Канаді та, звичайно, народу Гренландії. Тому ми збираємося перевірити, як там справи", — вважає він.Раніше Венс заявив про плани Дональда Трампа отримати Гренландію у власність Америки, наголосивши, що їм "байдуже, що кричать європейці".Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією. Він додав, що запланований візит делегації США — це "приязність, а не провокація".Як відомо, плани другої леді США відвідати Гренландію 28 березня викликали обурення як у самій Гренландії, так і в Данії, де дії американської адміністрації прямо назвали тиском.Нагадаємо, що 15 березня у Гренландії відбулися масштабні протести проти політики президента США Дональда Трампа, який неодноразово заявляв, що хоче придбати острів і приєднати його до Америки.

В Данії планують запровадити військову службу для жінок з 2026 року, а також збільшити кількість призовників. Такі реформи необхідні для боротьби з агресією Росії.Про це пише Bloomberg, посилаючись на Міноборони країни.За даними видання, Данія почне призивати жінок до армії з наступного року, прискорюючи заплановані реформи, спрямовані на збільшення чисельності своїх Збройних сил. Наразі жінки можуть добровільно доєднатися до лав військових, тоді як чоловіки "зобов'язані служити за системою лотереї, розробленою для компенсації потенційної нестачі волонтерів"."Згідно з переглянутими графіками, Данія продовжить обов'язковий військовий обов'язок для жінок на рік раніше, ніж спочатку планувалося", — заявив міністр оборони Троелс Лунд Поульсен на брифінгу в Копенгагені 25 березня. Таке рішення прийняли після того, як уряд досяг домовленостей з широкою більшістю партій у парламенті.Журналісти зауважили, що Норвегія стала першим членом Організації Північноатлантичного договору, який представив такий проект з 2015 року. Швеція відновила військову повинність з 2017 року, розширивши її на жінок.Нагадаємо, раніше новопризначена радниця з гендерних питань Збройних сил України Оксана Григор’єва повідомляла, що наразі немає підстав для обов’язкової мобілізації українок, адже ще є "достатньо чоловіків, які ховаються під спідницями". Водночас, вона вважає, що кожна жінка має бути готовою захищати свою країну.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Слова Дональда Трампа наводить "Європейська правда". Свої заяви він зробив на засіданні свого кабінету 24 березня.Американський президент стверджує, що запланований візит делегації США на чолі з другою леді Ушею Венс — це "приязність, а не провокація"."Ми маємо справу з багатьма людьми з Гренландії, які хотіли би, щоби щось відбулося, щоби вони були належним чином захищені та про них належним чином піклувалися. Вони кличуть нас, ми не кличемо їх. І нас запросили туди", — заявив він.Президент США додав, що про гренландців "не дбали", а Гренландія — "це те, що, можливо, є в нашому майбутньому".Сьогодні стало відомо, що американська делегація на чолі з дружиною віцепрезидента США Джея Ді Венса відвідає Гренландію й американську воєнну базу, чим одразу публічно обурився прем’єр-міністр Гренландії. Сам Венс заявив про плани Трампа на Гренландію і що їм "байдуже, що кричать європейці".Як відомо, 15 березня у Гренландії відбулися масштабні протести проти політики президента США Дональда Трампа, який неодноразово заявляв, що хоче придбати острів та приєднати його до Америки.Нагадаємо, сьогодні ж Трамп заявив про досягнення домовленості з Україною щодо рідкісноземельних металів. За його словами, угоду вже укладена, невдовзі її офіційно підпишуть.

У вівторок, 11 березня, на виборах у Гренландії найбільше голосів здобула партія Demokraatit, яка виступає за поступове просування до незалежності від Данії. Голосування відбувалося на тлі заяв Дональда Трампа про бажання заволодіти островом.Про це повідомила агенція Reuters. Партія Demokratatit набрала 29,9% голосів після підрахунку всіх бюлетенів, порівняно з 9,1% 2021 року. Вона випередила іншу опозиційну партію Naleraq, яка виступає за швидку незалежність, — у неї 24,5%.Керівна партія Ataqatigiit і її партнер Siumut, які теж прагнуть повільного шляху до незалежності, разом набрали 36% голосів, порівняно з 66,1% 2021 року."Ми поважаємо результати виборів", — заявив прем'єр-міністр Муте Егеде з Ataqatigiit.Він зазначив, що вислухає будь-які пропозиції на майбутніх коаліційних переговорах."Люди хочуть змін. Ми хочемо, щоби більше бізнесу фінансувало наш добробут. Ми не хочемо незалежності завтра, ми хочемо хорошої основи", — прокоментував результати виборів лідер Demokraatit і колишній міністр промисловості та мінералів Єнс-Фредерік Нільсен.Тепер він проведе переговори з іншими партіями, щоби спробувати сформувати керівну коаліцію.Гренландія є колишньою колонією Данії та її територією з 1953 року. Вона отримала певну автономію 1979 року, коли сформували перший парламент, але Копенгаген усе ще контролює зовнішні справи, оборону та монетарну політику, а також надає економіці трохи менше ніж один мільярд доларів на рік.Парламент Данії 2009 року ухвалив закон, який дозволяє мешканцям Гренландії проводити голосування щодо незалежності в будь-який час, який вони виберуть. Однак питання незалежності ускладнює фінансова залежність від Данії та невизначене майбутнє.Під час останніх дебатів лідери п'яти партій, які зараз перебувають у парламенті, одностайно заявили, що не довіряють Дональду Трампу.Нагадаємо, що на початку березня прем'єр-міністр Гренландії Муте Егеде відповів на коментарі американського президента, який у промові в Конгресі знову підтвердив свій інтерес взяти острів під контроль США. Він зазначив, що Гренландія не продається, і її "не можна просто взяти". Егеде зауважив, що майбутнє Гренландії вирішують самі гренландці.

Данія виділила 98 мільйонів євро на закупівлю обладнання для посилення енергетичної безпеки України. Це відбулось у рамках українсько-данського енергетичного партнерства.Таку заяву зробив надзвичайний і повноважний посол Данії в Україні Оле Егберг Міккельсен під час форуму "Енергоефективність: шлях до енергетичної безпеки та відновлення", пише "Укрінформ"."У нас є українсько-данське енергетичне партнерство, це наша флагманська цивільна ініціатива, яка сприяє стійкості української енергетики. Було виділено 98 млн євро на придбання сонячного обладнання, газопоршневих установок", — йдеться у заяві посла.За словами Міккельсена, енергоефективність є важливою частиною співпраці між Копенгагеном та Києвом. Посол уточнив, що йдеться як про короткострокові, так і довгострокові стратегії, які повинні покращити енергетичну безпеку.Міккельсен також наголосив, що Україна і Данія співпрацюють у сферах технологій для економії енергії, теплоізоляції, систем опалення та охолодження.Раніше повідомлялось, що Данія готова направити свої війська в Україну, якщо їй знадобляться європейські миротворчі сили. Уряд і парламент досягли консенсусу у цьому питанні.Нагадаємо, Україна вже отримала від Данії 12 з 19 обіцяних винищувачів F-16. Решту літаків країна доставить цього року.

Данія готова направити свої війська в Україну, якщо їй знадобляться європейські миротворчі сили. Уряд і парламент досягли консенсусу у цьому питанні.Таку заяву зробили міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен і міністр оборони Троельс Лунд Поульсен, передає DR.За даними журналістів, у понеділок, 10 березня, міністри зустрілись із членами комітету з питань зовнішньої політики парламенту, де розглянули питання відправлення військ в Україну та отримали підтримку від більшості партій."Важливо, щоб ми в Європі посилали правильні сигнали як Путіну, так і Вашингтону. Це те, що ми робимо сьогодні, кажучи: "Якщо дійде до того, що припинення вогню або мирна угода вимагатимуть європейської присутності, Данія в принципі готова це зробити", – сказав глава данського МЗС Расмуссен.Водночас очільник оборонного відомства Данії наголосив, що наразі конкретних планів щодо відправлення військ в Україну немає."Ми не ухвалили рішення взяти на себе конкретні зобов'язання. Це буде залежати від того, як розвиватимуться події. Тому це є проявом належної обачності", — зауважив він.Нагадаємо, раніше британський премʼєр-міністр Кір Стармер заявляв, що Велика Британія разом із Францією і Україною працюватимуть над мирним планом щодо закінчення війни. Після того, як документ буде готовий його представлять Сполученим Штатам Америки.