# Данія

Біля приватного будинку міністра оборони Данії Йеппе Брууса знайшли дрон. Поліція та сапери перевірили його й з'ясували, що це звичайний любительський безпілотник.Як повідомляє The Copenhagen Post, вранці 16 вересня на одній із вулиць у Гладсаксе працювали поліцейські та військові сапери. Для перевірки підозрілого об'єкта вони також залучили спеціального робота Telemax.Сам Йеппе Бруус прокоментував ситуацію та закликав місцевих жителів не хвилюватися."Сьогодні вранці біля мого приватного будинку було багато поліції через знайдений у цьому районі дрон. Перевірка подібних об'єктів є абсолютно стандартною процедурою для правоохоронних органів", — заявив міністр.Після обстеження фахівці встановили, що безпілотник є звичайним хобі-дроном і не становить небезпеки. Після цього поліція та сапери завершили роботу на місці.Варто зауважити, що напередодні в Німеччині правоохоронці проводили операцію після виявлення уламків невідомого дрона неподалік Ганновера. Безпілотник упав у безлюдній місцевості приблизно за кілометр від авіабази Бундесверу у Вунсторфі.Крім того, у ніч проти 15 вересня безпілотник залетів у повітряний простір Литви. Його збили італійські винищувачі НАТО.Нагадаємо, 14 вересня в повітряний простір Молдови знову залетів безпілотник. Це відбулося під час російської атаки на Україну. .

Російський фрегат випустив дві сигнальні ракети в бік вертольота Збройних сил Данії поблизу Гедсера. Одна з них пролетіла на небезпечній відстані від повітряного судна.Про це повідомили Збройні сили Данії.Інцидент стався у понеділок, 14 вересня. За даними данської сторони, російський військовий корабель випустив дві сигнальні ракети у напрямку вертольота.Одна з ракет пролетіла на невеликій відстані від вертольота.Сигнальні ракети є піротехнічними засобами, які зазвичай використовують на морі для привернення уваги або подачі сигналу.Додамо, Україна та Данія посилюють співпрацю задля захисту українського неба від балістичних атак та новітніх повітряних загроз. Очільники оборонних відомств двох країн провели переговори щодо залучення нових технологій перехоплення та радіоелектронної боротьби.Також раніше українська компанія Ukrainian Unmanned Technologies (UUT) і данська Vidar Industries підписали меморандум про взаєморозуміння. Зокрема, передбачається спільне виробництво наземних роботизованих комплексів (НРК) "Равлик" у Данії..

Україна та Данія посилюють співпрацю задля захисту українського неба від балістичних атак та новітніх повітряних загроз. Очільники оборонних відомств двох країн провели переговори щодо залучення нових технологій перехоплення та радіоелектронної боротьби.Про це повідомляє Міністерство оборони України.Перехоплення балістики та розвиток систем РЕБЗа даними відомства, міністр оборони України Євгеній Хмара провів телефонну розмову з Міністром оборони Данії Єппе Бруусом, під час якої поінформував колегу про найбільш критичні потреби Сил оборони України.Ключову увагу під час діалогу сторони приділили протидії балістичним загрозам та реактивним ударним дронам. Керівники відомств обговорили практичні шляхи для зміцнення українського щита, зокрема шляхом впровадження новітніх рішень у сфері засобів перехоплення та радіоелектронної боротьби.Проєкт FREYJA та обмін досвідомВажливою частиною перемовин став стан реалізації ключових спільних програм, зокрема антибалістичного проєкту FREYJA. Окрім цього, урядовці окреслили перспективи поглиблення взаємовигідного партнерства в оборонному секторі. Україна висловила готовність ділитися з данськими колегами власною експертизою та операційним досвідом, здобутими під час відбиття сучасних атак, а також долучатися до вишколу партнерів у сфері безпілотних систем. Очільник українського Міноборони також висловив вдячність Данії за потужну й непохитну підтримку та лідерство у наданні допомоги для відсічі російській агресії.Нагадаємо, раніше глава держави Володимир Зеленський заявив, що для ефективного протистояння балістичним ударам ворога Україні потрібна систематична допомога від міжнародних союзників. Президент наголосив на важливості щомісячних постачань систем протиповітряної оборони на тлі зростання виробничих потужностей Росії. .

У неділю, 23 серпня, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен закликала міжнародних партнерів передати Україні ракети до систем протиповітряної оборони Patriot. Вона звернулася до всіх західних союзників Києва.Заяву Метте Фредеріксен цитують журналісти DR.Зокрема, вона наголосила, що західні країни цілком можуть надати Україні ракети до Patriot — для цього потрібна лише політична воля."У нас є системи Patriot у багатьох країнах. Данія не може цього зробити, але Україні цілком можна надати більшу підтримку в плані протиповітряної оборони", — зазначила данська прем’єрка.При цьому вона не назвала конкретних країн, а лише наголосила, що Україна особливо потребує цієї підтримки перед зимою."Якщо ми цього не зробимо, то Україна зіткнеться із зимою, під час якої росіяни будуть безжально завдавати ударів, в тому числі балістичними ракетами, та вбиватимуть велику кількість людей", — акцентувала Фредеріксен.За її словами, хоча європейці зараз беруть на себе більшу частину зобов’язань щодо підтримки України, їм усе ще потрібна допомога американців. Це відбувається, зокрема, тому, що саме США мають ліцензію на виробництво ракет до Patriot.Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україні на зиму потрібно до 360 ракет для протиповітряної оборони Patriot, а також наголошував, що Німеччина погодила постачання декількох сотень ракет PAC-2 2027-2028 років.Нагадаємо, міністр закордонних справ Андрій Сибіга розповідав під час спілкування з медійниками на заході United 24 21 серпня, що Україна активно працює над пошуком ракет PAC-2, PAC-3 до систем Patriot напередодні зими. Партнери намагаються допомогти в цьому, є "правильні сигнали"..

У неділю, 23 серпня, до Києва офіційним візитом прибули лідери Данії, Естонії, Фінляндії, Литви, Латвії та Норвегії.Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга."Напередодні Дня Незалежності ми відчуваємо, що не самотні. З нами наші союзники. Сьогодні вранці я мав задоволення вітати лідерів Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви, Норвегії, а також інших високопосадовців на київському залізничному вокзалі", — наголосив він у своєму дописі у соцмережі X.За словами дипломата, партнери проведуть двосторонні та багатосторонні переговори з президентом Володимиром Зеленським, за результатами яких буде оголошено про важливі рішення.. Водночас президент Литви Гітанас Науседа, заявив, що під час візиту до Києві візьме участь в обговореннях з союзниками з країн Північної Європи та Балтії, а також у засіданні "Коаліції охочих"."Щойно прибув до Києва. Протягом наступних двох днів я приєднаюся до заходів з нагоди Дня прапора України та Дня Незалежності, зустрінуся з президентом та братиму участь у дискусіях з нашими союзниками з Північної та Балтійської країн, а також у зустрічі "Коаліції охочих". Ми стоїмо поруч з Україною сьогодні — коли вона відзначає Національні дні — і завжди", — зазначив литовський лідер.Нагадаємо, 24 серпня лідери країн "Коаліції охочих" проведуть зустріч у Києві. Вони обговорять посилення української протиповітряної оборони та нові заходи тиску на Росію..

Кабінет міністрів України дозволив безплатно передавати підбиту російську техніку закордонним музейним закладам. Очікується, що спалені та захоплені під час бойових дій танки країни-агресора стануть наочними експонатами та свідченнями російської агресії для жителів Європи.Про це повідомляє офіційний Telegram-канал Міністерства оборони України.Рішення уряду та музейні експонатиЗа спільної ініціативи Міністерства оборони та Міністерства культури України уряд ухвалив рішення, яке дозволяє безоплатно передавати знищену ворожу техніку іноземним музейним установам."Російські танки в'їдуть до Європи. Але тільки як музейні експонати", — зазначили у відомстві.Які країни отримають підбиту техніку РФУ межах реалізації цієї ініціативи підбиті трофейні танки Т-72 будуть направлені до таких країн: Литва, Латвія, Естонія, Данія та Нідерланди. Як наголосили у Міністерстві оборони, російська зброя, яка створювалася для знищення України, відтепер перетвориться на матеріальне свідчення агресії Росії та стане важливим елементом висвітлення історії української боротьби за незалежність.Нагадаємо, у міністерстві оборони Росії остерігаються, що оголошення нової хвилі мобілізації загрожує Кремлю сплеском дезертирства, колосальними втратами на фронті та розхитуванням внутрішньополітичної ситуації. Попри поповнення лав контрактниками, падіння темпів набору може змусити російське керівництво піти на цей ризикований крок уже восени..

Нідерланди та Данія стали восьмою та дев'ятою країнами, які підписали Drone Deal з Україною. Це дозволить спільно виробляти безпілотники та розвивати новітні технології.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував низку дописів у своєму Telegram-каналі.Угоди офіційно укладено з прем'єр-міністрами Нідерландів Робом Єттеном і Данії Метте Фредеріксен. Підписання документів відбулося під час зустрічі лідерів на полях саміту НАТО в Анкарі."Буде ще більше можливостей для спільного виробництва і розвитку технологій, і головне — системності в обміні експертизою та експорті зброї. Вдячний Нідерландам за допомогу, яка допомогла захистити і підтримати тисячі й тисячі життів наших людей від російських ударів", — зазначив Зеленський.Він також констатував, що угода з Данією стала вже дев’ятою для України, і важливо, що все більше партнерів приєднується до цього формату, який відкриває більше можливостей для спільного оборонного виробництва, обміну експертизою, прозорості в експорті зброї."Разом будуємо нову архітектуру безпеки. Дякую Данії, особисто Метте за цей крок у посиленні спільного захисту. Саме з Данією ми розпочинали співвиробництво в Україні в межах данської моделі, і абсолютно справедливо, що тепер Данія матиме доступ до українського експорту зброї, перевіреної війною", — наголосив український президент.З Метте Фредеріксен вони також обговорили сьогодні зміцнення української ППО, роботу над європейською антибалістикою."Для нас дуже важливо зараз якнайшвидше отримувати ракети для Patriot і разом розвивати власні європейські можливості для захисту від балістичних загроз. Дякую Данії за постійну підтримку нашого народу — оборонну, фінансову, за всі внески до програми PURL", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні Україна й Естонія підписали Drone Deal — угоду про співпрацю у сфері безпілотних технологій. Це відбулося на полях саміту НАТО в турецькій Анкарі..

Збірна України з баскетболу здобула перемогу над Данією з рахунком 99:66 в останньому матчі першого етапу відбору на чемпіонат світу 2027 року. У своїй групі "синьо-жовті" посіли друге місце.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Федерації баскетболу України.До матчу проти Данії наші баскетболісти підходили на тлі виходу до вирішального етапу кваліфікації до чемпіонату світу 2027 року. "Синьо-жовті" здолали збірну Грузії з рахунком 95:76.Останнім суперником нашої команди, яку очолює латвійський тренер Айнарс Багатскіс, стала Данія. До цього данці підходили, програвши всі п'ять поєдинків першого етапу відбору.Попри це, активніше розпочала збірна Данії, яка за підсумками стартових 10 хвилин здобула перевагу в три очки, завершивши чверть з рахунком 25:22.Проте в другій і третій чвертях українські баскетболісти не залишили жодного шансу суперникам. Після першої половини гри збірна України переважала суперника на 16 очок — 37:53. А після третьої чверті перевага "синьо-жовтих" зросла до 21 очка.У вирішальній, четвертій чверті перевага збірної України зросла до 30 очок, а матч завершився перемогою збірної України з рахунком 99:66.Найрезультативнішим гравцем матчу став захисник Святослав Михайлюк, який записав до свого активу 30 очок, чотири підбирання та п'ять асистів.У турнірні таблиці українці посіли друге місце, поступившись Іспанії лише за різницею очок. Третьою фінішувала Грузія, четвертою — Данія.У наступному раунді відбору Україна, Іспанія та Грузія доєднаються до трьох команд з групи B, в якій грають збірні Португалії, Греції, Чорногорії та Румунії. Вирішальна частина відбору для України розпочнеться 28 серпня.Нагадаємо, що наприкінці листопада минулого року баскетбольна збірна України успішно стартувала у відборі на чемпіонат світу. Вона здобула дві перемоги у двох матчах..

У середу, 1 липня, Міністерство оборони Данії оголосило про виділення Україні 30-го пакета військової допомоги загальною вартістю близько 590 мільйонів євро. Фінансування передбачає постачання озброєння, боєприпасів, військового обладнання, а також підтримку підготовки українських військових.Про це повідомляє Міністерство оборони Данії.Новий пакет допомоги оцінюється у 4,4 мільярда данських крон. Частину коштів спрямують на закупівлю додаткового озброєння, боєприпасів та іншого обладнання для Сил оборони України.Крім того, приблизно 1,3 мільярда данських крон, або близько 174 мільйонів євро, виділять на фінансування так званої "данської моделі". Вона передбачає закупівлю продукції безпосередньо в українських оборонних підприємств.У Міноборони Данії зазначили, що цей механізм уже довів свою ефективність. Завдяки йому Україна отримує безпілотники, артилерійські системи та боєприпаси у стислі терміни.Окремо в межах пакета передбачено додаткове фінансування для закупівлі далекобійних артилерійських боєприпасів.Міністр оборони Данії Єппе Бруус наголосив, що Копенгаген і надалі підтримуватиме Україну, оскільки її боротьба за свободу є важливою для всієї Європи. За його словами, Данія також використовує український досвід для посилення власних оборонних спроможностей:"Данія непохитно підтримує Україну. Боротьба України за свободу — це також боротьба Європи, і ми не можемо дозволити собі підвести українців зараз, коли це найважливіше. Водночас ми також повинні вчитися в українців з точки зору зміцнення бойової потужності Данії, що було головною темою моєї поїздки до України"Водночас міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен заявив, що ситуація на полі бою змінюється, однак це не є підставою для послаблення підтримки України. На його думку, союзники мають продовжувати допомогу Києву та посилювати тиск на Росію, щоб зміцнити переговорні позиції України.У данському оборонному відомстві нагадали, що з 2022 року країна вже виділила Україні близько 76,8 мільярда данських крон, що еквівалентно приблизно 10,2 мільярда євро військової допомоги.Нагадаємо, Європейський Союз 25 червня перерахував Україні перший транш макрофінансової допомоги в рамках нового кредитного пакета на підтримку України на 2026-2027 роки..

У четвер, 25 червня, в данському парламенті з’явився законопроєкт, який може позбавити українських чоловіків призовного віку права на тимчасовий захист у країні.Про це повідомив сайт Імміграційної служби Данії. Зазначається, що документ подав міністр імміграції й інтеграції Данії Мортен Бедсков."Зміни можуть внести до спеціального закону про тимчасові дозволи на проживання для переміщених з України", — йдеться в повідомленні.Якщо законопроєкт ухвалять, то частина українців не зможе отримати посвідку на проживання у Данії за цією процедурою. Поправки стосуватимуться українців, на яких поширюються правила мобілізації, — зараз це чоловіки віком від 23 до 60 років."Вони зможуть отримати дозвіл на проживання за Спеціальним законом лише за умови документального підтвердження звільнення від військової служби", — вказано в данському документі.При цьому українські чоловіки до 23 років отримуватимуть дозвіл лише до досягнення цього віку. Продовжити документ після 23 років буде неможливо без підтвердження звільнення від служби.Поправка застосовуватиметься до всіх заяв, поданих з 25 червня 2026 року. Якщо рішення у справі ухвалили до набрання чинності нових правил, її розглядатимуть за чинним законодавством.Імміграційна служба Данії оцінить, чи варто анулювати дозволи на проживання, видані тим, хто подав заяву з 25 червня, але отримав документ ще до набрання чинності нових норм. Відомство зв'яжеться з усіма, чиї дозволи можуть скасувати.Також вказано, що зміни не вплинуть на українців, які отримали дозвіл на проживання за спеціальним законом і подали заяву до 25 червня 2026 року. Їм також не доведеться доводити звільнення від військової служби під час продовження документа.До речі, в червні Швеція теж виступила за обмеження тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку. А взагалі в Євросоюзі немає єдиної позиції щодо цього питання — обмеження підтримують Німеччина, Швеція та Польща, але є країни, які виступають проти.Нагадаємо, нещодавно спеціальна представниця з питань українців у ЄС Ільва Йоганссон заявила в інтерв'ю Deutsche Welle, що переважна більшість військовозобов’язаних українців після виїзду в країни Євросоюзу автоматично отримує тимчасовий захист. Деякі посадовці Брюсселя вважають цей пункт дуже суперечливим..

Товариський матч між збірними Данії й України не дограли через проблеми зі здоров’ям 34-річного футболіста Крістіана Еріксена. Півзахиснику, який чотири роки тому переніс операцію на серці, стало погано в середині другого тайму.Повідомляється, що, зрештою, він опритомнів, але матч вирішили не продовжувати.Данія на момент зупинки матчу вигравала 2:1, у складі України відзначився Віктор Циганков.Під час матчу Євро-2020 у червні 2021 року він уже пережив зупинку серця та клінічну смерть просто на полі. Медики успішно реанімували спортсмена за допомогою дефібрилятора, після чого йому імплантували кардіовертер-дефібрилятор. Відтоді він успішно повернувся до професійного спорту.Щоправда, на високому рівні вже не грав, хоча в національній команді Данії він установив одразу декілька рекордів. Щоправда, знову завадили зіграти проблеми зі здоров’ям, зокрема, зі серцем."Найменше будемо говорити про футбол, наскільки я знаю зі Крістіаном Еріксоном усе гаразд, він перебуває під контролем лікарів. У таких ситуаціях варто думати не лише про футбол і молитися про здоров’я людини. Це головне. Футбол переходить на другий план", — прокоментував після матчу президент Української асоціації футболу Андрій Шевченко.Нагадаємо, що півзахисник збірної України Руслан Малиновський офіційно перейшов у турецький "Трабзонспор". 33-річний український футболіст став гравцем цієї команди на правах вільного агента..

Головний тренер збірної України Андреа Мальдера відповів на запитання журналістів на пресконференції перед товариським матчем проти команди Данії. Гра відбудеться сьогодні у данському Оденсе о 19:30.Про це повідомила пресслужба Української асоціації футболу (УАФ)."Я би хотів, щоби команда продовжувала грати з таким настроєм і таким характером. І продовжувати давати максимум всіх своїх технічних якостей", — зазначив він.За його словами у спорті результат завжди важливий. Але важливіше, на переконання італійського фахівця, — це шлях. Результат має бути наслідком якості гри."Голова гравців кипить після наших зустрічей, після теоретичних занять. Вони великі молодці, вони слухають все, що я їм кажу. І це найважливіше", — запевнив тренер збірної України.Він також пояснив ситуацію з голкіпером мадридського "Реала" Андрієм Луніним, який теж хотів приїхати, але виникнули певні проблеми в його клубі."Нічого серйозного, просто не збіглися деякі деталі, й ми разом вирішили, що він не приїде. Йому, звісно, дуже прикро. За винятком Ярмолюка та Ваната, на щастя у нас більше немає травм. Сподіваюся, так буде і надалі", — додав італійський фахівець.Андреа Мальдера вже три тижні живе в Україні, у Львові, вивчає українську мову. "З липня ретельніше вивчатиму українську мову. Мені подобається вивчати мови. І це також допоможе мені краще розуміти людей", — наголосив італієць.Насамкінець він розкрив для журналістів, що в матчі проти Данії Руслан Малиновський та Ілля Забарний гратимуть в стартовому складі.Товариський матч Данія — Україна відбудеться в неділю, 7 червня. Початок гри о 19:30 за київським часом.Нагадаємо, що півзахисник збірної України Руслан Малиновський офіційно перейшов у турецький "Трабзонспор". 33-річний український футболіст став гравцем цієї команди на правах вільного агента..

Данія розпочала підготовку до створення масштабного мобілізаційного резерву у разі війни. Попередньо, на службу можуть призвати до 180 тисяч осіб.Про це повідомляє видання DR, яке проаналізувало документи щодо нової оборонної політики країни. Згідно з планами, основою мобілізаційного резерву стануть повністю підготовлені призовники після завершення 11-місячної служби у Збройних силах Данії. До резерву включатимуть як чоловіків, так і жінок віком до 65 років.Військове керівництво планує поступово збільшувати кількість призовників. Уже до 2030 року данській армії буде потрібно близько 6500 новобранців щороку. Потенційна база для комплектування складатиме понад 64 тисячі громадян, які досягнуть 18-річного віку.До 2033 року потреба зросте до 10 тисяч призовників на рік. За прогнозами, це означатиме залучення до служби приблизно кожного шостого представника відповідної вікової групи.Ще масштабніше розширення заплановане на 2035 рік. Військові рекомендують збільшити щорічний призов до 13 тисяч осіб. За такого сценарію службу проходитиме майже кожен п’ятий громадянин, який досягне 18-річного віку."Новообрані призовники повинні бути доступні для так званих "оперативних мобілізаційних сил" протягом 10 років. Протягом цього періоду їх можуть один раз відкликати для "навчань з технічного обслуговування, мобілізаційних навчань тощо. Після 10 років служби в оперативно-мобілізаційних силах колишні призовники переводяться до військ для старших солдатів", — йдеться у повідомленні.Як очікується, загалом до 2040 року Данія матиме близько 40 тисяч військовослужбовців на активній службі. У разі необхідності їх доповнюватиме підготовлений мобілізаційний резерв чисельністю до 180 тисяч осіб.Нагадаємо, виконувачка обов’язків прем’єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен заявляла, що Росія готується до серії нових хвиль агресії проти європейських країн. Наразі складно сказати, який вигляд вони матимуть, однак точно відомо, що Кремль не припинятиме своїх агресивних потуг..

Росія готується до серії нових хвиль агресії проти європейських країн. Наразі складно сказати, який вигляд вони матимуть, однак точно відомо, що Кремль не припинятиме своїх агресивних потуг.Про це заявила виконувачка обов’язків прем’єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен в інтерв’ю польському виданню Gazeta Wyborcza.На запитання журналіста про те, чи здатна Росія поширити свою війну проти України на інші держави, вона відповіла, що не може виключати такого сценарію розвитку подій."На жаль, такий сценарій є можливим. Я не можу передбачити, як саме та де саме ситуація загостриться. Я також не можу передбачити, з чим нам мати справу. Але в тому, що на нас чекає нова хвиля агресії з боку Росії, я впевнена", — зауважила данська прем’єрка.Вона додала, що її погляди на російську загрозу є подібними до поглядів Польщі, які зумовлені історичним досвідом цієї країни у боротьбі з російською загрозою."Я вважаю, що війна в Україні, яку розв’язала Росія, стосується не лише України. Висновок може бути лише один. І він теж не змінюється з початку цієї війни: потрібно підтримувати Україну всіма силами та за будь-яку ціну", — акцентувала Фредеріксен.На запитання про те, як саме Росія може поширити свою агресію на європейські країни, очільниця уряду Данії припустила, що йтиметься про гібридні загрози."Можливо, якась операція під чужим прапором. Або якась нова форма гібридної війни. Вона триває скрізь, росіяни постійно порушують кордони. Те, що їх стримує, — це втрати, яких вони зазнають в Україні. Вони застрягнули, війна поглинає більшість їхніх військових ресурсів. У тому числі людських", — пояснила вона.Однак при цьому Метте Фредеріксен наголосила, що Європа зараз набагато краще підготовлена до російських загроз, ніж декілька років тому.Нагадаємо, раніше аналітики зазначали, що агресія Російської Федерації вже досягла кордонів ЄС. Москва веде новий тип глобальної гібридної війни, використовуючи інформаційний, енергетичний і продовольчий фактори як зброю. Саме тому в цій війні Європі необхідна українська підтримка..

Україна та Данія працюють над розширенням оборонного партнерства за напрямами, які відповідають ключовим пріоритетам Сил оборони. Йдеться про закупівлю українських дронів і перехоплювачів, локалізацію виробництва в Данії, розвиток протиповітряної оборони та підтримку українських ракетних спроможностей.Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров за підсумками розмови з міністром оборони Данії Троельсом Лундом Поульсеном. Сторони обговорили подальші кроки співпраці, які дозволять зберегти ініціативу на боці України в усіх доменах війни."Ключовий фокус розмови — закупівля для потреб Сил оборони України дронів українського виробництва, в тому числі перехоплювачів", — ідеться в повідомленні Міноборони.Під час розмови сторони обговорили масштабування успішної данської моделі підтримки оборонної промисловості. Цей підхід дозволяє партнерам фінансувати виробництво зброї безпосередньо в Україні."З 2024 року завдяки цьому механізму вдалося залучити близько трьох мільярдів доларів для виробництва українського озброєння: зокрема, понад 200 тисяч безпілотників, тисячі засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), українські ракети й інше озброєння", — уточнили в оборонному відомстві.Михайло Федоров акцентував, що Україна розраховує на подальше масштабування закупівель у межах данської моделі, що дозволить швидше забезпечувати фронт і водночас інвестувати в українську оборонну промисловість.Водночас він запросив якомога швидше виділення додаткової допомоги до наступного засідання у форматі "Рамштайн", що відбудеться у червні, для подальшої реалізації стратегії оборони. Сторони також обговорили кроки для локалізації нового виробництва в Данії для потреб Сил оборони України."Це складова win-win співпраці: Україна отримує більше засобів для фронту, а Данія — доступ до рішень, які довели ефективність у сучасній війні", — наголосив український міністр.Окремо обговорили перспективи Drone Deal між Україною та Данією. Такий формат має спростити обмін технологіями й оборонною продукцією, а також прискорити реалізацію спільних проєктів у сфері безпілотних систем та іншого озброєння. Окремим питанням стала підтримка Данії у масштабуванні виробництва українських ракет.Ще один ключовий напрям — розвиток протиповітряної оборони та підготовка власного антибалістичного проєкту. Українська сторона запропонувала Данії долучитися до цієї ініціативи. Зокрема, йдеться про внесок у вигляді радарів, які можуть стати важливою складовою майбутнього рішення.Нагадаємо, що 20 березня Данія передала українським надзвичайникам п’ять сучасних пожежно-рятувальних автомобілів. Процедура відбулася за участі спеціального аташе Королівства Данії з питань цивільного захисту в Україні Еріка Бреум-Крістенсена та першого заступника голови ДСНС України Віталія Миронюка..