# Данія

У вівторок, 24 березня, в Данії відбулися дострокові парламентські вибори. Результати голосування залишили майбутнє прем'єр-міністерки Метте Фредеріксен невизначеним.Про це повідомили медівники агенції AP. Вони констатували: офіційні результати показали, що лівоцентристська Соціал-демократична партія прем'єр-міністерки Метте Фредеріксен втратила позиції порівняно з останніми виборами 2022 року, як і її два партнери в уряді, що йде у відставку.Соціал-демократи залишилися найбільшою окремою партією з деяким відривом, але з 21,9% голосів, що значно нижче за 27,5%, які вони отримали на виборах 2022 року.При цьому ні лівий, ні правий блок не отримали більшості в парламенті. В результаті "золоту акцію" отримав міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен. Його центристська партія "Помірковані", що має 14 депутатів у парламенті зі 179 місць, може визначити, чи зможе Метте Фредеріксен залишитися на третій термін на чолі Данії.Сама Метте Фредеріксен заявила, що готова залишитися на посаді очільниці данського уряду."Світ перебуває в нестабільному стані. Навколо нас дмуть сильні вітри. Данії потрібен стабільний уряд, компетентний уряд. Ми готові взяти на себе лідерство", — зазначила вона.Чинна прем’єр-міністерка Данії додала, що сподівалася на кращий результат, але для партії, яка прагне до третього терміну, втрата позицій — це нормально. Вона порівняла нинішній результат з 25,9% голосів, які її партія отримала 2019 року, коли вона стала очільницею уряду."Я очолюю цю чудову країну вже майже сім років. Ми пережили пандемію; нам довелося мати справу з війною. Нам погрожував американський президент, і за ці майже сім років ми спостерігали падіння на чотири відсотки", — акцентувала вона.Водночас Льокке Расмуссен закликав суперників лівого та правого політичних спектрів відмовитися від деяких позицій, які вони займали під час передвиборчої кампанії, та "приєднатися до нас"."Данія — це маленька країна з населенням у шість мільйонів людей у світі з населенням у вісім мільярдів, який переживає потрясіння. Ми — одне плем’я. Ми повинні об’єднатися. Ми не повинні бути розділені", — наголосив він.Однак міністр оборони Троельс Лунд Поульсен, найсильніший правоцентристський суперник Метте Фредеріксен, дав зрозуміти, що він і його Ліберальна партія не мають наміру знову входити до уряду разом зі соціал-демократами.Однопалатний данський парламент обирають на чотирирічний термін. Законодавці з Данії займають 175 місць, по два місця відводяться представникам малонаселеної Гренландії й іншої напівавтономної території королівства — Фарерських островів. Право голосу на нинішніх дострокових виборах мали понад 4,3 мільйона осіб.Нагадаємо, наприкінці лютого цього року стало відомо, що данський уряд планує змінити правила проживання для деяких біженців з України. Військовозобов'язані чоловіки й українці з безпечніших регіонів не зможуть отримати дозвіл на проживання, який визначається за спеціальним законом країни..

У п’ятницю, 20 березня, Данія передала українським надзвичайникам п’ять сучасних пожежно-рятувальних автомобілів. Процедура відбулася за участі спеціального аташе Королівства Данії з питань цивільного захисту в Україні Еріка Бреум-Крістенсена та першого заступника голови ДСНС України Віталія Миронюка.Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС)."Ми щиро вдячні уряду та народу Данії за системну підтримку. Протягом повномасштабного вторгнення ми отримали не лише значну кількість спецтехніки, а й критично важливе пожежно-рятувальне оснащення", — наголосив Миронюк.Він додав, що Україна готова ділитися напрацюваннями в реагуванні на надзвичайні ситуації, адже зараз українські рятувальники працюють у безпрецедентних умовах.Спеціальний аташе Королівста Данія наголосив, що партнерство між Данією й Україною завжди було сильним."Минулого місяця ми підписали угоду про стратегічне партнерство. Для мене ця пожежна техніка набагато більше ніж просто машини, це реальне відображення стратегічного партнерства між двома країнами", — наголосив Ерік Бреум-Крістенсен.Він додав, що це невелика частина тої підтримки, яку Данія надає Україні. Адже зараз готуються нові пакети допомоги, які стосуватимуться різних напрямків."Сподіваюся, що ці автоцистерни слугуватимуть вірою та правдою українським вогнеборцям, які кожного дня ризикують своїм життям, рятуючи інших", — підсумував данець.. Нагадаємо, що на початку березня Японія передала Україні пакет допомоги для розмінування. Автопарк українських рятувальників поповнився броньованими машинами та спецтранспортом від Японської агенції міжнародного співробітництва (JICA)..

Данський уряд планує змінити правила проживання для деяких біженців з України. Військовозобов'язані чоловіки й українці з безпечніших регіонів не зможуть отримати дозвіл на проживання, який визначається за спеціальним законом країни.Про це повідомило Міністерство у справах іноземців та інтеграції Данії. Зазначається, що уряд обмежить критерії, за якими українці мають право на отримання дозволу на проживання в Данії відповідно до правил для біженців з України.Влада підрахувала, що в данських муніципалітетах уже мешкають близько 45 тисяч переселенців з України."Тому уряд має намір змінити правила проживання відповідно до спеціального закону, щоб особи з менш уражених війною районів України й особи, на яких поширюються українські правила мобілізації, не могли в майбутньому отримати дозвіл на проживання в Данії", — ідеться в повідомленні.Зокрема, відмовляти пропонується українцям:з регіонів, які Данія вважає безпечнішими: Черкаська, Чернівецька, Івано-Франківська, Хмельницька, Кіровоградська, Київська (область, а не Київ), Львівська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Вінницька, Волинська, Закарпатська та Житомирська області;чоловікам 23-60 років; виняток — ті, які в Україні офіційно звільнені від військової служби;пропонується надавати дозвіл на проживання чоловікам лише віком до 23 років, а далі вони зможуть його продовжити, лише якщо нададуть документальне підтвердження звільнення від військової служби.Також в уряді пропонують зміни до освіти для українських дітей. Ще данський уряд хотів би, аби українські біженці, які отримують грошову допомогу, обов'язково працювали на офіційних засадах.Попри власне законодавство щодо спеціальних дозволів на проживання, Данія є членом Європейського Союзу, який надає українцям тимчасовий захист.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що уряд Данії оголосив про виділення додаткових 3,8 мільярда данських крон до Фонду України на 2026 рік. Таким чином загальні оборонні видатки країни цього року сягнуть 3,5% ВВП..

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен офіційно оголосила про проведення дострокових парламентських виборів, які призначені на 24 березня. Рішення про зміщення дати голосування, яке мало відбутися не пізніше жовтня, було прийнято на тлі різкого зростання рейтингу керівної партії Соціал-демократів через їхню жорстку позицію у захисті суверенітету Гренландії від погроз Дональда Трампа.Про це повідомляє Politico з посиланням на заяву прем’єрки під час виступу у парламенті.Конфлікт із ВашингтономУ своєму виступі у Копенгагені Фредеріксен прямо згадала про напруженість у відносинах із Вашингтоном. За її словами, попри виборчу кампанію, уряд залишатиметься пильним, оскільки "конфлікт навколо Гренландії ще не вичерпано". В інтерв'ю медіа вона наголосила, що Дональд Трамп не повинен вирішувати ані долю острова, ані дату виборів у Данії.Останні опитування свідчать, що партія прем'єрки може отримати близько 22% голосів, що майже вдвічі перевищує прогнози для їхніх найближчих конкурентів — "Зелених лівих". Цей успіх пов’язують саме з "пристрасним захистом" національних інтересів перед обличчям американської експансії.Боротьба за посаду прем'єраПопри високі рейтинги, опозиційний "синій блок" готує виклик чинному уряду:Алекс Ванопслаг, лідер партії "Ліберальний альянс", заявив про готовність очолити уряд та кинути виклик Фредеріксен.Мона Юуль ("Консервативна народна партія") та Мортен Мессершмідт ("Данська народна партія") закликали свій блок підтримати як кандидата в прем’єри чинного міністра оборони Троельса Лунда Поульсена.Сама ж Метте Фредеріксен поки не дає прямих відповідей щодо майбутніх коаліцій, зазначаючи, що "у часи, в які ми живемо, варто утримуватися від ультимативних вимог".Нагадаємо, раніше повідомлялось, що офіційний Копенгаген не має наміру вести переговори зі Сполученими Штатами щодо статусу Гренландії як частини суверенної держави. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен чітко окреслила позицію країни у діалозі з Вашингтоном, наголосивши на непорушності демократичних цінностей. Нещодавно видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії..

Українські оборонні виробники підписали пакет документів з партнерами з Данії, Фінляндії та Латвії. Загальна сума угод — близько 800 мільйонів євро.Про це повідомили в Українській раді зброярів. Там зазначили, що домовленості охоплюють кооперацію у виробництві безпілотних систем і наземної робототехніки, а також підготовку до масштабування продуктів на європейському ринку."Ключова мета цих партнерств — якнайшвидше наростити виробництво потрібних Україні рішень та інтегрувати українські технології у промислові ланцюги ЄС з урахуванням вимог і стандартів партнерських країн", — ідеться в повідомленні.Домовленості підписали:Culver Aerospace (Україна) та Copenhagen Global A/S (Данія)Йдеться про виробничу кооперацію у сфері безпілотних літальних апаратів у межах п’ятирічної програми. Партнерство фокусується на двох класах продуктів: далекобійних ударних безпілотних системах (до 2 500 кілометрів) і ударних системах середньої дальності (до 400 кілометрів).TENCORE (Україна) та INSTA (Фінляндія)Компанії домовилися про кооперацію щодо наземної роботизованої платформи TerMIT та виробництво наземних роботів для України.Remtecnology (Україна) та New Paakkola Oy (Фінляндія)Компанії узгодили співпрацю стосовно виробництва тактичної багатоцільової наземної роботизованої платформи LEGIT. Зараз трек перебуває на етапі створення спільного підприємства у Фінляндії та переходу до масштабування та комерціалізації цієї розробки. У найближчих планах виробництво 1 500 одиниць для потреб українського війська  з подальшим збільшенням кількості у наступних роках.Terminal Autonomy Ukraine (Україна) та SIA Baltic Forces (Латвія)Підписано угоду, яка закладає рамку для подальшої співпраці у сфері безпілотних систем (розвідка, ударні системи середньої дальності, далекобійні ударні системи) та ракетних рішень, зокрема, крилатих ракет і систем протиповітряної оборони. Наразі це попередній етап без зобов’язуювальних комерційних або технічних умов."Ми нарешті говоримо про масштабування та системну промислову кооперацію з європейськими партнерами. Ми дуже цінуємо цю довіру та раді, що модель Build with Ukraine працює на практиці", — наголосив виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко.У раді зброярів наголосили, що підписання є частиною ширшої тенденції: українські виробники, які швидко розвинули продукти під реальні бойові потреби, переходять до системної промислової кооперації з європейськими партнерами. Це дозволяє прискорювати серійне виробництво, підвищувати стійкість ланцюгів постачання і водночас готувати продукти до довгострокової роботи на міжнародних ринках.Партнерства з Данією, Фінляндією та Латвією створюють основу для:розширення виробничих можливостей і швидшого масштабування критично потрібних систем;диверсифікації виробничих і логістичних ризиків в умовах війни;адаптації під європейські стандарти, процедури якості та комплаєнсу;переходу від разових контрактів до довгострокової індустріальної кооперації з компаніями ЄС.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна продовжує працювати над збільшенням виробництва вітчизняної зброї для власної оборони. Це необхідно не лише для потреб фронту, а й для захисту об’єктів енергетики..

У неділю, 22 лютого, уряд Данії оголосив про виділення додаткових 3,8 мільярда данських крон до Фонду України на 2026 рік. Таким чином загальні оборонні видатки країни цього року сягнуть 3,5% ВВП.Відповідне повідомлення опублікували на сайті Міністерства оборони Данії."Підтримка оборонної боротьби України також зміцнює безпеку Європи та Данії. Боротьба України стосується й нашої безпеки", — наголосив міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен.За його словами, Європа не повинна забувати про боротьбу українців, тому важливо, що данський уряд планує додатково виділити Україні понад 3,8 мільярда крон цього року."Я пишаюся тим, що Данія є лідером у цьому питанні", — акцентував данський урядовець.Він також додав, що цього року Данія вже спрямувала до Фонду України 9,6 мільярда крон. Очікується, що ще 0,6 мільярда (600 мільйонів) надійдуть від продажу літаків F-16.З урахуванням додаткових 3,8 мільярда загальна допомога Данії Україні 2026 року сягне 14 мільярдів крон.Поульсен також зауважив, що водночас триває підготовка масштабного кредитного пакета від Євросоюзу для підтримки Києва в найближчий період."Данія активно та швидко переозброюється, і я радий, що уряду вже вдалося виділити 3,5% ВВП на оборону та безпеку цього року. Це найвищий рівень за десятиліття, і він відповідає масштабному розвитку, який збройні сили зазнали останніми роками", — зазначив міністр оборони Данії.Таким чином цього року Данія досягне мети НАТО, за якою держави-члени мають до 2035 року збільшити витрати на оборону до 5% ВВП, з яких мінімум 3,5% варто витратити на основні військові потреби.Нагадаємо, очільниця данського уряду Метте Фредеріксен, виступаючи на Українському ланчі в Мюнхені, заявила, що західні "червоні лінії" щодо типів озброєння для України досі залишаються чинними, що заважає здобути перемогу в протистоянні з Російською Федерацією. Агресор розуміє лише мову сили, тому зволікання з наданням повної свободи дій у використанні техніки є критичною помилкою..

Західні "червоні лінії" щодо типів озброєння для України досі залишаються чинними, що заважає здобути перемогу у протистоянні з Російською Федерацією. Агресор розуміє лише мову сили, тому зволікання з наданням повної свободи дій у використанні техніки є критичною помилкою.Про це заявила, виступаючи на Українському ланчі в Мюнхені, очільниця данського уряду Метте Фредеріксен. Вона наголосила, що дискусія про ліміти на зброю триває занадто довго. На її переконання, нинішня ситуація вимагає від союзників рішучості, а не створення штучних перепон для української армії."Зараз досі є червоні лінії щодо того, яка зброя може використовуватись в Україні. Ця наша дискусія триває вже майже чотири роки. Ви не можете виграти війну, просто носячи якусь зброю у себе на спині. Я думаю, ми маємо дати Україні все, що їй потрібно", — заявила прем’єрка Данії.Фредеріксен також зауважила, що Росія не демонструє жодного бажання до мирного співіснування з Європою. Вона переконана: якби Україна отримала членство в НАТО раніше, повномасштабного вторгнення можна було б уникнути."Ми не можемо переписати історію, але якби ми дали Україні членство в НАТО кілька років тому, у нас би не було цього ланчу, я маю на увазі, ми розв'язали б проблему", — підсумувала вона.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський зазначав, що Україна частко отримує пропозиції про ті чи інші компроміси під час перемовного процесу, в тому числі й від Сполучених Штатів Америки. Але те, що Київ готовий припинити війну, а Володимир Путін не у в'язниці, — це найбільший компроміс..

У середу, 28 січня, США, Данія та Гренландія розпочали обговорення нової угоди, що має на меті розширити американський вплив на арктичному острові. Такий формат співпраці покликаний задовольнити прагнення президента Трампа посилити присутність Штатів у регіоні, уникаючи при цьому прямої передачі території. Про це повідомляє Bloomberg.Як зазначив Олівер Руте Сков, речник посольства Данії в США, високопосадовці зустрілися, щоб "обговорити, як ми можемо вирішити занепокоєння США щодо безпеки в Арктиці, дотримуючись при цьому червоних ліній Королівства".Переговори відбулися після оголошення минулого тижня Трампом "рамкової угоди про майбутню угоду", в якій він зобов'язався утриматися від запровадження тарифів для європейських країн, які протистоять його зусиллям захопити Гренландію. Цей поворот стався після тижнів зростального тиску Трампа на Данію та Гренландію, щоб вони надали США контроль над стратегічним арктичним островом, який є напівавтономною територією під владою союзника НАТО Данії. Неодноразові погрози викликали обурення з боку данських та гренландських чиновників, а також інших європейських союзників.Лідери Данії та Гренландії цього тижня перебувають у Берліні та Парижі, щоб заручитися підтримкою Європи на тлі переговорів зі США. Державний секретар Марко Рубіо раніше в середу заявив законодавцям Комітету Сенату з міжнародних відносин, що "зараз ми перебуваємо в хорошому становищі" щодо Гренландії, тоді як законодавці-демократи розкритикували адміністрацію Трампа за відчуження союзників по Організації Північноатлантичного договору."У нас є процес, який приведе нас до хорошого результату для всіх", — сказав Рубіо, додавши, що переговори відбуватимуться "дуже професійно та прямолінійно".Трамп оголосив про заплановану угоду після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія, де обидва лідери обговорили розміщення американських ракет, права на видобуток корисних копалин, спрямовані на стримування китайських інтересів, та посилення присутності НАТО в Арктиці. Данські чиновники заявили, що готові вести переговори та переглядати співпрацю зі США щодо Гренландії, за умови, що не будуть порушені питання щодо суверенітету острова.Як раніше повідомлялось, офіційні особи США розглядають можливість перегляду оборонної угоди країни з Данією, щоб зняти будь-які обмеження на її військову присутність у Гренландії в рамках переговорів. У початковій угоді, підписаній у 1951 році та зміненій у 2004 році, йдеться, що США повинні "проконсультуватися та поінформувати" Данію та Гренландію, перш ніж вносити "будь-які суттєві зміни до військових операцій чи об'єктів Сполучених Штатів у Гренландії".Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії.Читайте також: Бенефіс Трампа у Давосі: як глава Білого дому замість Гренландії отримав "Раду миру" .

Офіційний Копенгаген не має наміру вести переговори зі Сполученими Штатами щодо статусу Гренландії як частини суверенної держави. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен чітко окреслила позицію країни у діалозі з Вашингтоном, наголосивши на непорушності демократичних цінностей.Про це повідомляє "Європейська правда".Суверенітет поза межами переговорівКоментуючи відносини зі США, Фредеріксен підтвердила наявність жорстких обмежень у переговорах. За її словами, статус Данії як суверенної держави є очевидним фактом, який не може бути предметом жодних дискусій."Ми не можемо вести переговори з цього питання, оскільки це є частиною базових демократичних цінностей", — наголосила очільниця данського уряду.Співпраця в Арктиці та роль НАТОПопри принципову позицію щодо суверенітету, Данія висловлює готовність до діалогу в інших сферах:безпека регіону. Копенгаген відкритий до обговорення зі США питань зміцнення спільної оборонної співпраці в Арктиці.посилення НАТО. Метте Фредеріксен звернулася до Північноатлантичного альянсу з проханням розширити свою присутність в Арктичному регіоні, зокрема навколо Гренландії.взаємна повага. Прем’єрка наголосила, що багаторічна співпраця зі Сполученими Штатами має базуватися на партнерських засадах без жодних погроз.Фредеріксен висловила сподівання на пошук політичного рішення, яке відповідатиме принципам демократії та союзницьким відносинам між країнами.Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що Європі варто звернути більше уваги на війну між Росією й Україною. А щодо Гренландії його наміри тверді та непохитні, тож йому не варто заважати.Про це Дональд Трамп сказав у телефонному інтерв’ю для журналістів NBC News. Він розкритикував європейських лідерів, які чинять опір його зусиллям щодо отримання контролю над Гренландією."Європа повинна зосередитися на війні з Росією й Україною, бо, чесно кажучи, ви бачите, до чого це їх привело. Ось на чому Європа повинна зосередитися, а не на Гренландії", — наголосив президент США.Медійники його запитали, чи він запровадить тарифи на європейські країни, якщо не вдасться укласти угоду щодо Гренландії."Я виконаю це на 100%", — відповів Дональд Трамп.Очільник Білого дому відмовився відповідати на запитання про те, чи застосує він силу для захоплення острова.Також в інтерв’ю американський президент наголосив на тезі про те, що Норвегія не має впливати на присудження Нобелівської премії миру."Норвегія повністю контролює це, попри те, що вони кажуть на публіку", — запевнив Дональд Трамп.Раніше сьогодні президент США написав листа прем’єр-міністру Норвегії Йонасу Гару Стьоре, в якому пов'язав свої заяви щодо наміру взяти під контроль Гренландію з тим, що йому не присудили Нобелівську премію миру.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що для Гренландії і досі існує загроза з боку країни-агресорки Росії, адже Данія так і не змогла її позбутися.Таку заяву американський лідер зробив у своєму дописі у Truth Social. Зокрема, президент США зазначив, що Північноатлантичний альянс вже близько 20 років попереджає Копенгаген про загрози з боку РФ."НАТО вже 20 років каже Данії, що "вона має позбутися російської загрози в Гренландії". На жаль, Данія нічого не змогла з цим зробити", — зазначив Трамп.Відтак, як наголосив лідер США, тепер настав час це змінити, і усунути всі загрози для острова."Тепер настав час, і це буде зроблено!!!" — додав Трамп.Читайте також: Президент хаосу: чому Трамп наступає на демократії, але відступає перед автократіямиПопередній контекст17 січня в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.18 січня невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита..

Минулого тижня американський президент вкотре підтвердив, що США вже не союзник Європи, а про правила міжнародної політики можна забути. Він ділить світ на тих, хто поклоняється його "величі", і на тих, хто цього не робить. Останнім загрожують мита. Як Трамп зазіхає на Гренландію, і чому Європа відповіла беззубоTrueUA аналізував причини ескалації відносин США з Європою через Гренландію і прогнозував, що Трамп пертиме вперед, доки його бурхливу деструктивну ініціативність не обмежать американські конгресмени. Поки вони цього не зробили, американський президент продовжує тиснути на Данію та європейських союзників."З 1 лютого 2026 року, з усіх вищезазначених країн (Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія) стягуватиметься 10% мито на всі товари, які надсилатимуться до США. З 1 червня 2026 року мито збільшимо до 25%. Воно підлягатиме сплаті доти, доки не вдасться досягнути угоди про повну й абсолютну купівлю Гренландії", — заявив Трамп. Він знову розповів, що цим островом хочуть заволодіти Росія і Китай, а Данія нібито нічого не може з цим вдіяти."У цю гру, — зазначив глава Білого дому, — успішно здатні грати тільки США". Названі ж країни Європи "створили такий рівень ризику, неприйнятний і нестійкий".Міжнародні експерти наголошують, що американський експансіонізм щодо Гренландії не має нічого спільного з озвученими Трампом страхами. Росіяни та китайці справді вільно почуваються у холодних водах Арктики, проте цю проблему варто вирішувати в межах співробітництва членів НАТО. Те ж, що робить нинішній президент Штатів, тільки на руку Москві й Пекіну.Процитуємо думку головної дипломатки ЄС естонки Каї Каллас:"У Китаї та Росії мають святкувати, адже тільки їм вигідний такий розкол між державами Заходу".Вона також виділила три ключові загрози від запровадження тарифів: економічне ослаблення (тарифи зроблять і Європу, і США біднішими); втрата процвітання (торгівельні бар'єри зашкодять спільному добробуту союзників; відволікання від війни в Україні (внутрішні суперечки заважають виконанню пріоритетного завдання — зупиненню російської агресії). До останнього пункту повернемося згодом. У Копенгагені та інших містах Данії відбулися мітинги проти спроби США анексувати Гренландію. Країни, щодо яких Сполучені Штати планують застосувати мита, виступили зі спільною заявою на підтримку Данії. В документі акцентується на тому, що погрози введення мит підривають трансатлантичні відносини та створюють ризик небезпечної спіралі погіршення ситуації. У неділю з Трампом розмовляв генсек НАТО Марк Рютте, чия країна Нідерланди у чорному списку глави Білого дому. Після розмови Рютте був небагатослівним: обговорили питання безпеки в Арктиці, продовжать розмову в Давосі, де цього тижня відбудеться Всесвітній економічний форум. До слова, не факт, що Трамп туди приїде з огляду на загострення відносин з Європою.Але квінтесенцією подій навколо Гренландії минулого тижня можна вважати не телефонний дзвінок Рютте до Вашингтона, а те, яку допомогу європейці надали Данії. Реальну, не заявами. Велика Британія та Нідерланди відправили по одному офіцеру для розвідки. Німеччина аж цілу розвідувальну групу на чолі з контр-адміралом Стефаном Паулі. Проте вчора німецькі вояки покинули Гренландію за офіційною версією — через погані погодні умови. Вони так і не змогли добратися до данської бази Кангіллінгуїт. А за неофіційною — у Берліні, після оголошення Трампом наміру запровадити мита, дали задню.Що показала ця беззуба реакція європейців? По-перше, погрози Трампа митами — діють. По-друге, якщо непогода заважає військовим у мирний час виконувати свої завдання, то у випадку висадки російського десанту на острові, НАТОвські друзі Данії не підуть на перехоплення ворога, а чекатимуть, поки розгодиниться. Тобто і тут, виявляється, Трамп має рацію, — оборона Гренландії бажає кращого. По-третє, TrueUA аналізував, скільки часу в Європи лишилося для самопорятунку у нинішньому світі карколомних змін, а слабка підтримка Данії європейськими військовими цей час суттєво скоротила.Зрада іранських протестів та "Рада миру". У чому проблема ТрампаМинулого тижня відбулося ще дві події, пов’язані з активністю Трампа. Перша — він так і не наважився надати допомогу іранським протестувальникам. Хоча обіцяв покарати режим аятол за вбивство мітингарів. TrueUA аналізував причини народного повстання в Ірані та прогнозував наслідки. Найгірший із прогнозів, на жаль, підтверджується, — іранський режим криваво придушує протести й ні від США, ні від їхніх союзників допомога іранцям так і не прийшла. ЗМІ розглядали варіанти американської реакції на придушення мітингів — військовий удар, обмежений або масштабний, убивство аятоли Алі Хаменеї або кібератака проти режиму. Натомість — заочний обмін "люб’язностями" з Хаменеї. Той звинуватив Трампа у підбурюванні протестів:"Ми вважаємо президента США злочинцем через жертви, збитки та наклеп, які він завдав іранській нації".Глава Білого дому відповів:"Ця людина — хвора людина. Його країна — найгірше місце для життя у світі через погане керівництво. Час шукати нове керівництво в Ірані".Дехто побачив у цій перепалці загострення відносин між Вашингтоном і Тегераном. Та, мабуть, тут інше — Трамп погрозами здатний налякати демократичні країни, а авторитарні режими бачать у ньому слабкого гравця. Навіть після усунення від влади Ніколаса Мадуро у Венесуелі. Чому? Він не зробив наступного кроку, не допоміг венесуельській опозиції усунути режим Мадуро після арешту диктатора, а вирішив співпрацювати з в.о. президента Делсі Родрігес. Замість очікуваних змін народ Венесуели побачив неоколоніалізм без жодних цінностей — заради доступу до нафти Білий дім готовий працювати з послідовниками Мадуро. У США Трампа називають ТАСО, хоча це прізвисько йому та його оточенню дуже не подобається. Це абревіатура Trump always chickens out (Трамп завжди відступає). Історія з Венесуелою, небажанням втручатися в події в Ірані, слабкістю перед Путіним говорять на користь того, що він таки ТАСО.Третя подія — оголошення про створення "Ради миру", в якій головуватиме Трамп. У грудні 2025-го, нагадаємо, Інститут миру у США перейменували на честь свого президента. Тоді ж вищий рівень підлабузництва проявив генсек FIFA Джанні Інфантіно, обдарувавши Трампа премією міжнародної футбольної спілки за "непохитну відданість справі миру в усьому світі". Премію заснували місяць до того без схвалення керівного органу організації. А вчора під президента прогнулася влада Флориди, перейменувавши на його честь дорогу, яка веде до його приватного маєтку. Згадані факти, а їх більше, свідчать про те, що політики, чиновники, футбольні функціонери, вловили, як стати улюбленцями Трампа — треба грати на його марнославстві. Ті, хто придумав мирний план по Сектору Гази, в якому забезпечення стабільного миру у цьому регіоні покладається на "Раду миру" на чолі з нинішнім главою Білого дому, виходили саме з принципу — сподобатися йому.Остаточного переліку країн-членів цього органу поки нема, але точно відомо, що туди запросили Віктора Орбана. Яким боком він до Сектору Гази чи до Ізраїлю? Лише тим, що каже Трампу приємні йому речі. За повідомленням ЗМІ, "Раду миру" під головуванням свого президента американці спробують запропонувати й Україні в Давосі. Щось таке записано і в мирному плані із 20 пунктів, просування якого загальмувало. Немає сенсу погоджуватися на те, що не підтверджується жодною міжнародною угодою та жодним рішенням Конгресу США. У 2029 році Трамп уже не буде главою Білого дому, після відходу від влади нікому його "Рада миру" не буде цікавою.Такі прожекти доводять ще одну проблему президентства Трампа — відсутність стратегічного бачення майбутнього, або точніше майбутнє хочуть створити штучно за певним неробочим планом, в якому дві частини: перша — зламати теперішній порядок, друга — насадити новий. Поки відбувається реалізація першої частини. Проте може виявитися, що новий порядок насаджуватимуть вже не Сполучені Штати, а авторитарні режими, яким вони дали волю.  .

У неділю, 18 січня, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита.Текст відповідної заяви опублікований на сайті німецького уряду. У документі наголошується, що такі дії президента США суттєво підривають трансатлантичні відносини.Країни-члени НАТО заявили про прагнення зміцнити безпеку в Арктиці як спільний трансатлантичний інтерес. За їхніми словами, заздалегідь скоординовані данські навчання Arctic Endurance, проведені спільно з союзниками, відповідають цій необхідності.Вони наголосили, що навчання не становлять загрози ні для кого. Вони проводяться на тлі напруженої ситуації у світі, однак не мають жодного натяку на агресивний характер."Ми повністю солідарні з Королівством Данія та народом Гренландії. Спираючись на процес, розпочатий минулого тижня, ми готові до діалогу на основі принципів суверенітету та територіальної цілісності, які ми твердо підтримуємо", — йдеться у заяві.У документі акцентується, що погрози введення мит підривають трансатлантичні відносини та створюють ризик небезпечної спіралі погіршення ситуації."Ми й надалі будемо єдині та скоординовані у нашій реакції. Ми прагнемо захищати наш суверенітет", — наголосили країни-підписанти заяви.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук..

У неділю, 18 січня, невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Таку інформацію оприлюднило німецьке видання Bild, журналісти якого послалися на власні джерела.Медійники зазначили, ще вчора оголошували, що солдати Бундесверу залишаться у Гренландії довше, ніж планувалося. Тепер німецькі збройні сили таємно покинули територію без будь-яких оголошень, повідомлень чи інших пояснень.Речник місії на місці не відповів на запити журналістів. З Берліна теж їм не вдалося отримати жодних пояснень.За інформацією, яку отримали журналісти Bild, наказ про відступ надійшов із Берліна лише сьогодні вранці. Жодних пояснень військам на місці не надали. Усі заплановані зустрічі довелося терміново скасувати.При цьому контрадмірал Паулі лише вчора заявляв, що вони обмінялися думками з військовими Данії й інших країн щодо можливостей подальшої співпраці на острові.Він також додавав, що про все повідомили Берліну, тож вони чекали на відповідь щодо наступних кроків.Своєю чергою, інше видання — Berlingske — поінформувало, що США розпочали таємно збирати конфіденційну інформацію про військові об'єкти, порти й авіабази у Гренландії.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії..

У Європі готові дати спільну відповідь на мита з боку американського президента Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Зокрема на мита Дональда Трампа відреагував президент Франції Еммануель Макрон. За його словами Макрона, Європа не піддасться тарифному тиску та діятиме єдино, якщо погрози з боку США будуть реалізовані. ЄС залишається відданим принципам суверенітету, незалежності націй і міжнародного права, закріпленим у Статуті ООН.Саме ці принципи, наголосив Макрон, лежать в основі підтримки України та створення коаліції країн, які виступають за міцний і тривалий мир. Він додав, що Франція й надалі діятиме рішуче, коли йдеться про безпеку Європи.Окремо Макрон пояснив участь Франції у військових навчаннях у Гренландії, організованих Данією. За його словами, це рішення пов’язане з безпекою в Арктиці та на європейських кордонах."Жодні залякування чи погрози не можуть вплинути на нас — ні в Україні, ні в Гренландії, ні будь-де у світі", — наголосив президент Франції.Він також зауважив, що тарифні загрози є неприйнятними, а Європа у разі їх підтвердження відреагує єдино та скоординовано, забезпечивши повагу до європейського суверенітету.Подібну позицію озвучив і прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, заявивши, що його країна не дозволить себе шантажувати."Лише Данія та Гренландія розв’язують питання, що стосуються Данії та Гренландії. Я завжди захищатиму свою країну та наших союзників", — зазначив він.Крістерссон додав, що це питання стосується всього Європейського Союзу, а Швеція вже проводить інтенсивні консультації з країнами ЄС, Норвегією та Великою Британією щодо спільної відповіді.Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн підтвердила, що ЄС висловлює повну солідарність із Данією та народом Гренландії."Тарифи підірвуть трансатлантичні відносини та створять небезпечну спадну спіраль. Європа залишиться єдиною, скоординованою і прихильною до захисту свого суверенітету", — написала вона на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Прем'єр-міністр Британії Кір Стармер назвав загрозу Трампа ввести мито на союзників США "абсолютно неправильним"."Ми також ясно дали зрозуміти, що безпека в Арктиці важлива для всього НАТО, всі союзники повинні докладати зусиль для протидії загрозі з боку Росії у різних частинах Арктики", — сказав він.За його словами, Велика Британія незабаром безпосередньо обговорюватиме з адміністрацією США анонсовані Дональдом Трампом мита.Нагадаємо, раніше сьогодні американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи..