# Естонія

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що Естонія своєю відмовою пропускати його літак до Росії для участі у військовому параді 9 травня, намагається зірвати важливий візит до Москви.Таку заяву словацький прем’єр оприлюднив у соцмережі Facebook. На його думку, Естонія навмисно зриває його візит на парад Путіна."Звичайно, це навмисна спроба зірвати мій візит до Москви. Це надзвичайно порушує усю нашу програму, ми не зможемо встигнути на заплановані зустрічі завтра ввечері", — заявив словацький премʼєр.Водночас Фіцо наголосив, що протокол продовжує робити все можливе, аби він все ж зміг потрапити до Москви та "взяти участь у чотирьох надзвичайно важливих двосторонніх зустрічах".Раніше Фіцо також повідомляв, що має намір бути присутнім на російському параді. Однак низка держав Європейського Союзу наголосили, що не надаватимуть дозвіл на проліт літака словацького прем'єр-міністра Роберта Фіцо в Російську Федерацію.Зазначимо, 7 травня Естонія оголосила, що закриває свій повітряний простір для літаків іноземних делегацій, які прямують в Москву на парад 9 травня. Так, країна заборонила польоти до Москви або з Москви кубинським і бразильським VIP-рейсам. Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив, що Україна не може гарантувати безпеку іноземних делегацій, які запланували поїздки на парад до Москви 9 травня. Відповідальності за події на території Росії Україна не несе.

Естонія закрила свій повітряний простір для літаків іноземних делегацій, які прямують в Москву на парад 9 травня.Про це повідомляє Err."Використання повітряного простору Естонії для польоту в Москву на парад на честь 9 травня виключено, і Естонія не має наміру будь-яким чином підтримувати проведення цього заходу", — заявив очільник естонського МЗС Маргус Цахкна.Водночас посадовець додав, що "ми наголосили в бесіді з колегами з Європейського Союзу, що оскільки Росія є державою, яка почала і продовжує війну в Європі, участь в організованих нею пропагандистських заходах слід виключити".Зазначається, що країна вже заборонила польоти до Москви або з Москви кубинським і бразильським VIP-рейсам. Ба більше,  інші дозволи на VIP-польоти до Москви на святкування 9 травня також будуть припинені.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив, що Україна не може гарантувати безпеку іноземних делегацій, які запланували поїздки на парад до Москви 9 травня. Відповідальності за події на території Росії Україна не несе.Додамо, міністр оборони Індії Раджнат Сінгх має намір пропустити російський парад Перемоги 9 травня. Очікується, що державний міністр оборони представлятиме країну на заході, організований Кремлем. Водночас прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо має намір бути присутнім на російському параді. Однак низка держав Європейського Союзу не надаватимуть дозвіл на проліт літака словацького прем'єр-міністра Роберта Фіцо в Російську Федерацію. До того ж і сербський президент Александар Вучич не відмовився від наміру поїхати до Москви 9 травня. Він заявив, що особисто пообіцяв про це Володимиру Путіну та схильний виконати обіцянку.

У суботу, 26 квітня, президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп під час зустрічі у Ватикані пообіцяв естонському лідеру Алару Карісу, що не виходитиме з процесу врегулювання війни в Україні.Про це повідомляє ERR. Зокрема, у коментарі виданню президент Естонії розповів, що під час візиту у Рим він запитав у Трампа, як зараз триває процес мирного врегулювання. Крім того, Каріс попросив Трампа, щоб США і далі залишалися посередником у переговорах між Україною та Росією.За його словами, Трамп пообіцяв, що Америка не вийде із миротворчого процесу і запевнив, що Київ та Москва вже досить близькі до угоди."Він пообіцяв це зробити й сказав, що ми досить близькі до рішення, оскільки він щойно зустрівся із Зеленським. Звичайно, я не став надто докладно розпитувати його про те, що дала ця зустріч", — додав Каріс.Нагадаємо, 26 квітня у Римі український гарант також провів короткі перемовини із американським лідером Дональдом Трампом. Глава держави назвав цю зустріч "дуже символічною".Водночас раніше Дональд Трамп жорстко розкритикував російського диктатора Володимира Путіна через останні масовані обстріли України. Він наголосив, що у Путіна не було жодних причин, щоб бити по Україні.

Начальник генерального штабу Естонії генерал-майор Вахур Карус повідомив, що сили оборони його країни планують створити базу в Нарві. Там розмістяться понад 200 естонських солдатів, а також союзні підрозділи.Про це повідомляє ERR. "Командувач силами оборони заявив про це, поговоривши також із різними парламентськими партіями, і отримав напрочуд позитивну відповідь. Я спитав, чому сили оборони ще не в Нарві", — наголосив військовий.Він зазначив, що завдяки Оборонному союзу військові присутні там, але план все ще полягає в тому, щоб на постійній основі перекинути підрозділи до Нарви — таким чином дати жителям Нарви сигнал про дуже сильну присутність там Естонської держави. "Привчити мешканців Нарви до того, що сили оборони є повсякденною частиною їхнього міського пейзажу, і, по суті, дати жителям Нарви невелику гарантію того, що ми справді там, що це Естонська держава і це дуже сильне естонське місто", — сказав Карус. Він пояснив, що сили оборони планують створити єдину базу, де по черзі розміщуватимуться різні підрозділи. "Деякий час я перебував на бойовому чергуванні, а потім повертався до Йихві чи Тапи, щоб знову пройти звичайну підготовку на якийсь час", — наголосив він. На базі розміщуватимуться чинні військовослужбовці, призовники та резервісти. "Підрозділ, який ми вирішили направити туди, — залежно від того, на якому етапі циклу підготовки він знаходиться, може абсолютно вільно взяти з собою всіх своїх резервістів і вирушити туди для несення бойової служби. Але чисельність ми говоримо про 200-250 людей за раз", — сказав Карус.Провідний Йоханнес Вольтрі запитав, чи посилення присутності в Нарві також і більша присутність збройних сил, і які системи озброєння будуть переміщені ближче до кордону з Росією. "Якщо сили оборони підуть туди, вони, звичайно, заберуть із собою всю свою зброю", — відповів Карус. "Однак це не те, із чим сили оборони вже не стикалися в Нарві. У нас є батальйони Viru та Kalev [дислоковані в Йихві], які, як і раніше, дуже тісно пов'язані з Нарвою, постійно вирушаючи туди на навчання або навіть на паради, тому вони беруть із собою своє спорядження", — йдеться у заяві Каруса. Зараз Естонський центр оборонних інвестицій (RKIK) оцінює потенційні об'єкти нерухомості в місті Нарва та його околицях, де можна було б побудувати базу. Мета полягає в тому, щоб побудувати базу якомога ближче до міста. "Саме для того, щоб це стало звичайною частиною повсякденного життя мешканців Нарви", — сказав Карус. Він зазначив, що одна з функцій бази також є символічною, тобто передача повідомлення. "Естонські солдати служать у місці, де одне з наших найбільших міст знаходиться прямо на кордоні, так би мовити, вони також можуть надіслати туди сигнал безпеки. Друге, що я безперечно вважаю за обов'язок сил оборони перед жителями Нарви — Нарва — єдине велике місто в Естонії, де сили оборони насправді були дуже мало представлені", — заявив генерал. На базі також буде розміщено підрозділи союзників. "Союзники, безумовно, рухаються туди, де ми знаходимося, і це був усвідомлений вибір", — сказав Карус. "Цікаво, що саме цього хочуть самі союзники — відвідати і Нарву, і Йихві. Для них це щось екзотичне. Але для нас це просто те, що оскільки союзні підрозділи інтегровані з Силами оборони Естонії, куди б не пішли Сили оборони Естонії, туди підуть і наші союзники", — додав військовий.Раніше Politico повідомляв, що Нарва — місто, яке розташоване між Естонією та Росією, — може стати "місцем початку Третьої світової війни". Кремль прагне захопити його та територію навколо нього.Нагадаємо, нещодавно джерела в НАТО повідомили, що країна-агресорка Росія відпрацювала сценарії можливого нападу на Фінляндію та інші країни на східному фланзі Північноатлантичного альянсу.

Кремль почав застосовувати більш загрозливу риторику щодо Європи. Головна мета країни-агресорки — не дати Європі підтримати Україну та захистити себе.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Так, речниця Міністерства закордонних справ РФ Марія Захарова 17 квітня попередила, що Росія розглядатиме будь-який ракетний удар німецькими ракетами Taurus по Росії як пряму участь Німеччини у війні в Україні.Також Захарова із погрозами накинулася і на Естонію, заявивши, що Польща та країни Балтії "першими постраждають" у разі "агресії НАТО" проти Росії чи Білорусі. В Інституті зауважили, що Кремль вже неодноразово використовував подібні погрози проти західних держав, які надають військову допомогу Україні, щоб послабити підтримку Києва, включаючи майже ідентичні погрози проти США щодо дозволу Україні вдарити по Росії з ATACMS."Кремль, ймовірно, прагне представити європейські зусилля щодо посилення європейських і українських оборонних можливостей як провокативні, щоб підштовхнути європейські країни до самоутримання від надання Україні додаткової військової підтримки та зміцнення європейських оборонних можливостей", — додали експерти.Нагадаємо, раніше майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявляв, що готовий підтримати надання Україні крилатих ракет Taurus. За його словами, Україна може застосувати ракети для ударів по російських об’єктах, зокрема, по Кримському мосту.Раніше впродовж тривалого часу проти рішення про допомогу Україні цими ракетами виступав чинний канцлер Олаф Шольц, який уже незабаром залишає посаду.Водночас міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус висловив сумніви щодо можливого постачання крилатих ракет Taurus в Україну. За його словами, є багато аргументів проти таких дій.

Збройні сили України, як і раніше, присутні в Курській області Росії, але на невеликій території. Сили оборони не зацікавлені у виведені війська з цього напрямку.Про це заявив заступник командувача Центром розвідки сил оборони Естонії підполковник Янек Кессельманн, пише ERR. На прес-конференції в міністерстві оборони у п'ятницю Кессельман заявив, що за останній тиждень середньодобова кількість атак збройних сил Російської Федерації на українських фронтах склала 140 за день. Переважна більшість із них перебуває на напрямі головного удару — у районі Донецька."Російська Федерація, як і раніше, націлюється на Донецьку область, 69 відсотків якої, як і раніше, перебуває під контролем Російської Федерації", — сказав Кессельман. Підполковник додав, що 31 відсоток території, яка все ще перебуває під контролем України, містить великі міста Слов'янськ та Краматорськ."Щодо Курської області, то, за нашою оцінкою, у Курську все ще присутні українські Збройні сили. Це дуже невелика територія. За оцінками, 50 квадратних кілометрів перебувають у руках українських Збройних сил", — заявив він. Кессельман також зазначив, що Україна не зацікавлена ​​і не може у найближчому майбутньому вивести війська з Курського напрямку та, у ширшому розумінні, з Півночі України."Очевидно, що Україна також натискає на північ та на інших напрямках, наприклад, на Бєлгородському. Тим самим Україна також зав'язує ресурси російських збройних сил, що не дозволяє РФ посилити основний напрямок удару та відкрити новий напрямок", — наголосив військовий.Говорячи про глибинні бої, Кессельман повідомив, що обидві сторони продовжують завдавати точкових ударів на великі відстані. "Примітною була ракетна атака Російської Федерації з Чорного моря як з підводних човнів, так і з фрегатів, 6 квітня. Остання подібна атака була 7 березня, коли Російська Федерація атакувала, серед іншого, українську енергетичну інфраструктуру", — йдеться у заяві військового. За словами Кессельмана, Україна досягла успіху, атакувавши завод з виробництва вибухових речовин та оптоволокна. "Україна також провела разючі операції з погляду глибоких ударів, атакувавши завод із виробництва вибухових речовин у Чапаєвському районі Самарської області, а також завод із виробництва оптоволокна у Саранську. Зараз ви всі побачили, що оптоволокно є важливим компонентом для використання як розвідувальних, так і ударних безпілотників на тактичному рівні", — розповів Кессельман. Водночас Кессельман не отримував інформації про переговори про припинення вогню.Раніше видання BBC повідомляло, що російські окупанти планують оточити Суми, або ж здійснити напівоточення міста. Задум РФ полягає у створенні буферної зони в Сумській області та створити загрозу обласному центру.Нагадаємо, раніше начальник Сумської обласної військової адміністрації Володимир Артюх повідомляв, що за останній тиждень на 30% збільшилась інтенсивність штурмових дій російської армії прикордоння Сумщини. Окупанти активно наступають біля двох населених пунктів.

Прихильність керівництва Росії до "особливих" дат змушує Кремль форсувати підготовку комплексної угоди зі Сполученими Штатами Америки. Для цього Москва наполягає на активізації переговорного процесу з Вашингтоном, аби встигнути вийти на підписання якогось документа до 9 травня.Таку думку висловив міністр оборони Естонії Ханно Певкур, якого цитує видання The Guardian.За його словами, через загрозу укладання угоди Захід повинен прискорити постачання допомоги Україні "настільки швидко, наскільки це можливо"."Я читаю знаки. Путін завжди був уважним до "важливих" дат", — наголосив естонський міністр.Свої передбачення він підтвердив таким фактом: 23 лютого Росія відзначає день російської армії, а 24 лютого 2022 року — країна-терористка вдалася до повномасштабного вторгнення на територію України."Тому я вважаю, що і 9 травня, яке для нас є днем Європи, для Росії є днем закінчення Другої світової війни, вони будуть прагнути, можливо, до цього, щоб отримати якусь угоду, якесь перемир'я чи щось подібне", — спрогнозував естонський міністр.При цьому він визнав, що не має достеменної інформації, чи це станеться насправді, однак ситуація свідчить, що такий сценарій є цілком імовірним"Це залежить від українців і, звичайно, від США, які зараз перебувають за столом переговорів із росіянами", — акцентував Ханно Певкур.Нагадаємо, що сьогодні дипломатичний представник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф терміново вирушив до Росії. У Москві він знову має зустрітися з Володимиром Путіним.

Президент Естонії Алар Каріс підписав закон про внесення змін до Конституції, згідно з яким громадяни третіх країн, які проживають в Естонії, а з наступних виборів і особи без громадянства, позбавляються права голосу на місцевих виборах.Про це повідомляє ERR.Глава держави доклав до підписаного закону заяву, в якій зазначив, що, на його думку, однопалатний законодавчий представницький орган Рійгікогу ухвалив рішення з дуже серйозними наслідками, вплив якого слід було б попередньо ретельніше проаналізувати. Президент висловив сподівання, що Рійгікогу простежить, щоб це рішення не підірвало внутрішній світ Естонії. "Члени Рійгікогу, безумовно, розуміють, що, вносячи зміни до Конституції, вони прийняли рішення з дуже серйозними наслідками. Я неодноразово наголошував, що, за моєю оцінкою, можливі далекосяжні наслідки повинні були бути комплексно проаналізовані і продумані, оскільки Конституція повинна залишатися гарантом внутрішнього і підтримуваного. вносити поправки до Конституції, як передбачено правилами. Тепер, коли цей крок зроблено та члени Рійгікогу відчувають свою відповідальність, вони, мабуть, подумали про те, як захистити єдність естонського суспільства в майбутньому", — сказав президент.Алар Каріс зазначив, що рішення про те, що голосувати на місцевих виборах зможуть лише громадяни Естонії та країн Європейського Союзу, безперечно, законне. "Не менш важливо, щоб ті, хто залишився без права голосу, не думали, що держава хоче виключити їх із суспільного життя або бачить у них загрозу безпеці. Цього не можна добитися просто словами. Лише Рійгікогу може гарантувати, що людям, які довгий час прожили тут і лояльним до Естонії, буде забезпечений відкритий шлях до естонського громадянства, навіть якщо вільний вибір у прийнятті рішення щодо громадянства був утруднений з боку інших держав", — наголосив естонський лідер.Каріс переконаний, що захист внутрішнього світу не може залишатися просто гаслом. "Сьогодні ми перебуваємо в ситуації, коли безвідповідально не цікавитися тим, як навіть рішення, що здаються правильними, впливають на суспільство в цілому", — додав президент Естонії. Рійгікогу змінив Конституцію та позбавив права голосу громадян третіх країн на місцевих виборах 26 березня. Згідно з поправками, на виборах восени 2025 року особи без громадянства, тобто володарі сірих паспортів, ще зможуть проголосувати, а надалі права голосу втратять і вони.Раніше аналітики видання Financial Times дійшли висновку, що за будь-якого сценарію Росія не припинить переозброєння та перекидання військ на північно-східний фланг НАТО. Тож припинення вогню в Україні підвищить загрозу безпеці для країн Балтії.Ще у грудні 2024 року президент Естонії Алар Каріс заявив, що його країна не зіткнеться з війною, адже "воля держави до оборони досить висока". Політик також переконаний, що естонцям не доведеться покидати межі країни.Нагадаємо, 9 березня український міністр оборони Рустем Умєров під час візиту до Данії взяв участь у засіданні очільників оборонних відомств скандинавських і балтійських держав у форматі Nordic Baltic 8. Кожна держава представила план подальшої підтримки Києва.

Міністерство оборони України пропонує партнерам можливість тестування їхньої продукції під час ведення бойових дій. У відомстві також закликали налагодити довгострокове партнерство.Про це заступник міністра оборони України Валерій Чуркін заявив, виступаючи на естонсько-українському оборонно-промисловому форумі, який відбувся в Києві. У заході взяв участь міністр оборони Естонії Ханно Певкур, міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Герман Сметанін, директор Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов, а також представники промисловості обох країн, урядовці та експерти."Естонія — справжній друг нашої країни, і ми маємо нарощувати промислову співпрацю. Серед можливостей, які пропонує Україна міжнародним партнерам, — тестування продукції у реальних умовах бойових дій та розвиток довгострокового партнерства у межах спільних підприємств", — йдеться у заяві Валерія Чуркіна.Український посадовець окреслив ключові напрями, за якими Сили оборони потребують допомоги від естонських союзників. Йдеться про антидронові рішення та модернізацію озброєння, яке вже діє на полі бою. Чуркін також висловив подяку Естонії за системну та сильну підтримку.Своєю чергою, міністр оборони Естонії Ханно Певкур висловив сподівання, що естонсько-український оборонно-промисловий форум стане платформою, яка допоможе створити нові можливості у сфері оборонного виробництва та обміну технологіями."Естонія готова ділитися власним досвідом у сфері ІТ та цифрової трансформації", — наголосив Ханно Певкур.Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що стратегічною перспективою України є виробництво вітчизняного озброєння, яке створить простір безпеки для держави. Зараз основне завдання — вдосконалювати нашу армію технологічно, робити її сучаснішою.Нагадаємо, що 17 січня президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки верховного головнокомандувача. Її присвятили українській незалежності в зброї. За його словами, тоді обговорювали різні питання, але загалом — про нашу незалежність у зброї.

Європейському Союзу доведеться передати Росії 240 мільярдів євро заморожених активів. Це станеться в тому разі, якщо Угорщина заблокує продовження санкцій проти Російської Федерації.Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна в коментарі виданню Spiegel. Він назвав російського диктатора Володимира Путіна "брехуном" і закликав конфіскувати заморожені активи Росії."Ми заморозили активи у сфері нерухомості в Європі на суму 240 мільярдів доларів і більше. Гроші російського Центробанку здебільшого перебувають у Бельгії", — сказав естонський міністр.Чиновник пояснив, що рішення про продовження санкцій ЄС проти Росії мають ухвалювати кожні шість місяців. І під час кожного такого голосування необхідна згода Угорщини, зокрема, прем'єр-міністра Віктора Орбана. Якщо цього разу в червні він заблокує таке рішення, то це загрожує поверненням заморожених коштів назад Росії."Якщо вони це заблокують у червні, то не тільки санкції закінчаться, а й нам доведеться передати 240 мільярдів євро Путіну. Як керівники держав і урядів мають намір пояснити громадянам Європи, що вони передають Путіну гроші, які він має намір використати не тільки проти України, а й проти нас? Тому нам доведеться конфіскувати ці активи", — сказав він журналістам.Також Маргус Цахкна додав, що юридична можливість для цього є, однак у цьому плані ще потрібно попрацювати."Ми не повинні залишати Бельгію на самоті. Ми також повинні гарантувати, що навіть якщо не буде одностайного рішення, гроші не можна передавати. Не можна "вимагати гроші від наших платників податків на підтримку України, а не від Росії, яка є агресором", — підсумував він.Нагадаємо, 20 березня стало відомо, що Україна отримала один мільярд євро від Європейського Союзу в межах позики G7, яку згодом мають погасити з надходжень від заморожених російських активів. Цей транш спрямують на пріоритетні соціальні та військові потреби, а також на відновлення, зокрема, критично важливої інфраструктури.

За останній тиждень середня кількість атак російської армії знову наблизилася до 200 штурмів на добу. Це свідчить про активізацію ворожого наступу порівняно з попереднім періодом — близько 170 добових атак.Про це йдеться в оперативному зведенні сил оборони Естонії про бойові дії в Україні, пише ERR."Російські війська посилюють тиск на всіх ділянках фронту. Ознак зниження військової активності або підготовки до можливого перемир'я з боку Росії, як і раніше, не спостерігається. Імовірно, Росія прагне максимально використати поточну ситуацію, утримуючи високий темп наступів. Її основна мета — виснажувати українські військові ресурси до можливого укладання угод", — йдеться у зведенні. За даними сил оборони Естонії, Покровський напрямок в Донецькій області, як і раніше, залишається основним ударним напрямком."Попри те, що на нього припадає близько 40% від усіх добових атак, ЗС РФ вже кілька тижнів не досягають значного успіху в цьому районі. Загалом, російські сили незначно просунулися в населених пунктах, порушивши українські логістичні канали. Цьому також сприяє помірний клімат та сухий ґрунт", — повідомляє розвідка.На інших ділянках фронту, за інформацією естонського відомства, за останній тиждень значних змін не відбулося. На Куп'янському напрямку українські сили не допустили розширення плацдарму на західному березі річки Оскіл. "Декілька спроб ЗС РФ побудувати мости, придатні для важкої техніки, були зірвані. наближенням літа знову можливі настання російської армії у Запорізькій області та у дельті річки Дніпро у Херсонській області", — наголошується у зведенні. Як зазначають естонські сили оборони, своєю чергою ЗСУ продовжують чинити тиск на прикордонні райони Курської та Білгородської областей. "З боку ЗС РФ спостерігаються сезонні зміни в характері ударів по території України. В цей час Росія завдає глибоких ударів по українській території переважно ударними безпілотниками типу "Герань", а також в окремих випадках — балістичними ракетами малої дальності", — пише розвідка Естонії.Військові також зауважили, що за останній місяць суттєво скоротилася участь російської дальньої авіації в ударах із застосуванням крилатих і балістичних ракет для бомбардування критичної інфраструктури України. "Таку тактику Росія може подати як видимість зниження напруженості в ході можливих переговорів про перемир'я", — констатують сили оборони Естонії.Раніше представник глави Кремля Володимира Путіна Кирило Дмитрієв зробив неочікувану заяву щодо гарантій безпеки для України. Вона відрізняється від раніше озвучених наративів російського диктатора.Нещодавно аналітики Інституту вивченні війни повідомляли, що Росія прагне використовувати припинення вогню, що триває, і майбутні мирні переговори, щоб захопити великі території в Україні й встановити проросійський маріонетковий уряд у Києві. Проте, ймовірно, продовжить військові операції, якщо Кремль не зможе добитися повної капітуляції України дипломатичним шляхом. Також ISW повідомляв, що Сполучені Штати Америки, Україна та Росія навряд чи зможуть узгодити умови повного припинення вогню впродовж найближчих трьох тижнів. Москва й надалі висуватиме додаткові умови щодо цього.Нагадаємо, 30 березня президент Володимир Зеленський повідомив, що російська армія продовжує завдавати ударів по території України на тлі пропозиції США про безумовне припинення вогню. Очільник держави наголосив, що російському диктатору Володимиру Путіну байдуже на дипломатію.

У понеділок, 7 квітня, очільник естонського міністерства оборони Ханно Певкур прибуде до Києва. Цим візитом він підтвердить підтримку Україні.Таку заяву Певкур зробив перед неформальним самітом Євросоюзу у Варшаві.За словами естонського міністра, країни Заходу повинні посилити військову допомогу Києву і якнайшвидше погодити ініціативу щодо двох мільйонів артилерійських снарядів для української армії, які запропонувала Єврокомісія. Естонія, як наголосив Певкур, охоче це підтримає, а також хотіла б побачити якомога швидше консенсус.Також за словами естонського посадовця, Таллінн й надалі надаватиме власні пакети допомоги."Ми щойно завершили програму допомоги на 0,25% від нашого ВВП. Я буду в Києві в понеділок і все це передамо Україні. Цю інформацію я передам своєму українському колезі Рустему Умерову (очільник Міністерства оборони України, — ред.). І, звичайно, ми вирішили, що будемо продовжувати цю допомогу постійно", — додав Ханно Певкур.Раніше аналітики видання Financial Times повідомили, що за будь-якого сценарію Росія не припинить переозброєння та перекидання військ на північно-східний фланг НАТО. Тож припинення вогню в Україні підвищить загрозу безпеці для країн Балтії.Нагадаємо, 9 березня український міністр оборони Рустем Умєров під час візиту до Данії взяв участь у засіданні очільників оборонних відомств скандинавських і балтійських держав у форматі Nordic Baltic 8. Кожна держава представила план подальшої підтримки Києва.

На думку міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса, ризик російського вторгнення в Балтію є досить високим. Він нагадав, що Російська Федерація завжди була загрозою для цього регіону.Таку заяву литовський посадовець зробив в інтерв'ю "РБК-Україна"."Росія вже багато років є безпосередньою військовою загрозою для балтійських країн. І справа не лише в рівні загрози, а й у рівні нашої стійкості та можливостей стримування, оборони. Тому оцінюючи ризик, ми враховуємо не тільки загрозу", — наголосив Будріс.За словами очільника МЗС Литви, загроза для балтійських країн поділяється на можливості та наміри."І я не маю сумнівів щодо намірів Росії. Вони залишаються. Вони хочуть підкорити сусідні країни. І це буде продовжуватись, поки Путін при владі. І є питання можливостей. Зараз вони в Україні та біля України. Звісно, вони будуть через деякий час перекинуті на бази, звідки вони прийшли", — сказав Бурдіс.Будріс також зазначив, що коли йдеться про можливості, то в майбутньому в напрямку країн Балтії вони будуть збільшені."Але в планах Росії й у нашому плануванні оборони, ми бачимо себе взаємопов'язаними. Тому це не буде так, що одна країна — це ціль, а інші залишаться осторонь. Тож ми будемо однією довгою лінією фронту і нам потрібно планувати все так, що ми її повинні обороняти", — додав він.Як зазначали аналітики видання Financial Times, за будь-якого сценарію Росія не припинить переозброєння та перекидання військ на північно-східний фланг НАТО. Тож припинення вогню в Україні підвищить загрозу безпеці для країн Балтії.Нагадаємо, 9 березня український міністр оборони Рустем Умєров під час візиту до Данії взяв участь у засіданні очільників оборонних відомств скандинавських і балтійських держав у форматі Nordic Baltic 8. Кожна держава представила план подальшої підтримки Києва.Варто зазначити, що у новій доповіді Федеральної розвідувальної служби Німеччини та Бундесверу йдеться про те, що російська влада, очевидно, готується до масштабної війни проти НАТО. Кремль, за даними розвідки, сприймає відносини із Заходом як системний конфлікт і готовий використати силу для досягнення своїх цілей.

Біженці з України, які офіційно не зареєструвалися у столиці Естонії Таллінну, не матимуть права на безкоштовний проїзд у громадському транспорті міста. Відповідна постанова набере чинності 1 травня.Про це повідомило естонське видання ERR. Журналісти зазначили, що можливість безкоштовно їздити в громадському транспорті влада Таллінна надала українським біженцям 3 березня 2022 року. Однак тепер постанову скасовано.Підставою для визнання недійсним розпорядження є той факт, що у більшості військових біженців, які проживають у Таллінні, на теперішній момент є офіційна реєстрація в столиці."Для зареєстрованих мешканців Таллінна діє право на безоплатне користування громадським транспортом, тому нема потреби зберігати окреме право на безоплатний проїзд саме для військових біженців у громадському транспорті столиці", —зазначається в пояснювальній записці до розпорядження місцевої влади.У талліннській владі додали, що нова постанова набере чинності з 1 травня 2025 року, щоби забезпечити достатній проміжок часу для повідомлення про зміни й адаптації до них".Як відомо, в листопаді минулого року Україна й Естонія підписали Меморандум про взаєморозуміння між оборонними відомствами країн.Нагадаємо, нещодавно масштабну закупівлю ударних безпілотників різних типів запланували в Естонії на державному рівні. Йдеться про суму від 400 мільйонів євро. Естонський центр оборонних інвестицій оголосив про пропозицію щодо закупівлі ударних дронів різного типу впродовж наступних семи років.

За будь-якого сценарію Росія не припинить переозброєння та перекидання військ на північно-східний фланг НАТО. Тож припинення вогню в Україні підвищить загрозу безпеці для країн Балтії.Такий висновок зробили аналітики видання Financial Times, журналісти якого посилаються на заяви міністрів оборони Естонії, Латвії та Литви.Представники країн Балтії не приховують занепокоєння, що Росія не зупиниться на Україні після того, як адміністрація президента США Дональда Трампа виступить посередником у припиненні вогню. Кремль уже запланував збільшення військового виробництва та розміщення додаткових військ уздовж їхніх кордонів."Ми всі розуміємо, що, коли війну в Україні зупинять, Росія дуже швидко перерозподілить свої сили. Це означає, що рівень загрози також швидко значно зросте", — заявив у коментарі виданню міністр оборони Естонії Ханно Певкур.З ним погодився й міністерка оборони Литви, яка теж бачить реальну небезпеку для своєї країни."Не плекаймо ілюзій. Не обманюймо себе, що з Росією вдасться покінчити після України", — сказала Довіле Шакалієне.За її словами, Росія скористається часом після припинення вогню в Україні, щоби прискорити нарощування свого військового потенціалу."У них уже є величезна та навчена бойовим діям армія, яка стане ще більшою", — додала вона.Журналісти зауважили, що припинення бойових дій в Україні дасть Росії шанс реалізувати свої плани зі створення армії чисельністю 1,5 мільйона осіб і додати цілий новий армійський корпус на півночі, подвоївши чисельність військ поблизу Фінляндії та країн Балтії.Певкур, зокрема, сказав, що з 600 тисяч російських військовослужбовців, які, за оцінками, наразі перебувають в Україні, 300 тисяч, імовірно, передислокують."Ці люди не повернуться в різні регіони Росії, щоби збирати кукурудзу або робити щось іще, бо зарплата, яку вони отримують в армії, у 5-10 разів більша від тієї, яку вони могли б отримувати у своєму рідному місті", — пояснив він.Країни Балтії особливо стурбовані масштабними військовими навчаннями під назвою "Захід", які відбудуться поблизу їхніх кордонів у Росії та Білорусі цієї осені. Вони імітують конфлікт із країнами НАТО, в них беруть участь десятки тисяч військовослужбовців, танків, літаків і артилерії.Обидва міністри також застерегли від перекидання військ НАТО зі своїх країн для формування так званих європейських "сил гарантування безпеки", які можуть спрямувати в Україну як засіб стримування Росії від нового нападу."Ми не можемо ставити під загрозу безпеку східного флангу НАТО. Ми не можемо потрапити в пастку, що наші сили якимось чином закріплені в Україні. Тоді ми матимемо ризики на нашому кордоні", — сказав Певкур.Країни східного флангу НАТО, включно з Польщею та Румунією, заявили, що не можуть взяти на себе зобов'язання щодо розміщення військ в Україні на шкоду власній безпеці."Естонія теж заперечує проти планів Великої Британії передислокувати в Україну британські війська, призначені для оборони країн Балтії", — йдеться в статті.За даними видання, зараз Литву захищає німецька бригада, яку розмістять на її території найближчими місяцями, Латвію — багатонаціональні сили під керівництвом Канади, а Естонію — британська бригада, яку можуть направити з Великої Британії в найкоротші терміни.Нагадаємо, 9 березня український міністр оборони Рустем Умєров під час візиту до Данії взяв участь у засіданні очільників оборонних відомств скандинавських і балтійських держав у форматі Nordic Baltic 8. Кожна держава представила план подальшої підтримки Києва.