# мистецтво

Солістка Львівської національної опери Мар'яна Мазур перемогла на Міжнародному конкурсі молодих оперних співаків імені Рікардо Дзандонаї. Його регулярно проводять в Італії.Про це повідомила прес-служба Львівської національної опери. Там додали, що співачка отримала дві премії: Рікардо Дзандонаї та MusicaRivа."Вітаємо солістку Львівської національної опери Мар'яна Мазур із блискучою перемогою на Міжнародному конкурсі молодих оперних співаків імені Рікардо Дзандонаї (Роверето, Італія). Це важлива професійна перемога, бажаємо нових творчих горизонтів і невичерпного натхнення!" — йдеться в повідомленні.В опері додали, що на сцені театру Мар'яна Мазур виконує провідні партії Мімі (опера "Богема" Дж. Пуччіні), Наталки Полтавки ("Наталка Полтавка" М. Лисенка), Анни ("Украдене щастя" Ю. Мейтуса), Оксани ("Запорожець за Дунаєм"), Лю ("Турандот" Дж. Пуччіні) та багато інших.Мар'яна Мазур має голос сопрано. Освіту здобула у Дрогобицькому інституті музичного мистецтва та Музично-педагогічному факультеті Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.У Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької розпочала працювати як артистка хору, 2020 року стала солісткою театру.Співачка є лауреаткою численних нагород, серед них — на конкурсах у Сербії, Болгарії та в Україні.Міжнародний оперний конкурс молодих співаків імені Ріккардо Дзандонаї — це престижний щорічний конкурс, який проходить у місті Ріва-дель-Гарда (Італія). Його назвали на честь італійського композитора початку XX століття Ріккардо Дзандонаї. Його журі може посприяти подальшій участі переможців у міжнародних постановках і проектах.Нагадаємо, що 8 червня, виконуючи свою волонтерську місію на Сумщині, загинув соліст Одеської національної опери Владислав Горай.

У суботу, 28 червня, у Львові помер відомий український поет і дисидент Ігор Калинець, якому 9 липня мало би виповнитися 86 років. Свого часу він був багаторічним політв’язнем радянських таборів.Про це написав у своїх соціальних мережах міський голова Львова Андрій Садовий."На 86 році життя відійшов у вічність Ігор Калинець — почесний громадянин міста Львова, поет, письменник, дисидент, багаторічний політв’язень радянських таборів", — зазначив він.За його словами, разом з Іриною Калинець вони стали голосом української гідності у найтемніші часи."Світла пам’ять. Щирі співчуття рідним і близьким. Львів сумує", — підсумував Андрій Садовий.Що відомо про Ігоря КалинцяНародився 9 липня 1939 року в Ходорові на Львівщині, у родині, де зберігали українські національні традиції. У дитинстві став свідком масових репресій комуністичного режиму в Західній Україні. Зі шкільних років читав заборонених українських письменників. У 17-річному віці він приїхав на навчання до Львова.Радянські органи 1972 року засудили Ігоря Калинця на понад шість років ув’язнення суворого режиму та три роки заслання. Висновок слідчих займав 25 сторінок, де доводили, що вірші Калинця начебто "становлять велику загрозу існуванню радянської влади та монолітності СРСР". Перебував у Пермських концтаборах разом із багатьма відомими українцями.На засланні у Забайкаллі Ігор Калинець перебував разом з Іваном Світличним, Василем Стусом, Миколою Горбалем, Семеном Глузманом. На засланні в Забайкаллі був зі своєю дружиною Іриною Стасів-Калинець, публіцисткою і громадською діячкою (1940 — 2012).Разом із дружиною Ігор Калинець розшукав могилу поета Богдана-Ігоря Антонича у Львові, це був його улюблений поет.Ігор Калинець — автор 17 збірок поезії, численних прозових творів, публіцистичних статей.Шевченківську премію Ігор Калинець отримав 1992 року за книжку вибраних поезій "Тринадцять аналогій".Нагадаємо, що в листопаді минулого року на фронті загинув український поет, прозаїк і кіносценарист Мирослав Герасимович. Його життя обірвалося у віці 56 років.

Десятирічний проект реставрації Кімнати Костянтина у Ватикані завершено. Вона є найбільшою з чотирьох кімнат італійського живописця доби Високого Відродження Рафаеля Санті.Про це повідомив AP News. Журналісти послалися на заяву реставраторів, які з'ясували, що для розпису кімнати, роботу над якою митець не завершив через передчасну смерть, Рафаель застосував нову техніку фрескового живопису.Фахівці зазначили, що він використовував олійну фарбу безпосередньо на стіні та влаштовував сітку цвяхів, вбитих у стіни, щоб утримувати на місці смоляну поверхню, на якій він малював.Зокрема, виявлено, що дві жіночі фігури на протилежних кутах зали, Правосуддя та Ввічливість, насправді написані олією, адже митець хотів зробити зображення яскравішими.Раніше вважалося, що це фрески, тобто настінний живопис, у якому фарба наноситься на мокрий тиньк. Це дозволяє точно ідентифікувати, що їхнім автором був саме Рафаель.Один із головних реставраторів Фабіо П'ячентіні вважає, що це справжнє новаторство."З історичного та критичного погляду, а також із технічного, це справжнє відкриття. Техніка, яку використовував і планував Рафаель, справді експериментальна для того часу, вона ніколи не траплялася в жодній іншій фресці, виконаній олійною фарбою", — пояснив він.Директорка Музеїв Ватикану Барбара Джатта погоджується з такою думкою."Цією реставрацією ми переписуємо частину історії мистецтва", — наголосила вона.Завершальним етапом реставрації Кімнати Костянтина стала стеля, яку розписав італійський художник і архітектор Томмазо Лауреті. Робота є прикладом характерної для Ренесансу перспективи, а фреска імітує гобелен "Тріумф християнства над язичництвом".Під час відновлюваних робіт кімнати Рафаеля ніколи повністю не закривали для відвідувачів, але тепер вони звільнені від риштувань, що дає оглянути їх повністю.Рафаель Санті, якому тоді було 25 років, 1508 року прибув до Риму з Флоренції на прохання Папи Юлія II. Митець мав прикрасити нові приватні апартаменти понтифіка в Апостольському палаці, що стало одним із найбільших замовлень художника.Нагадаємо, що в сучасних музеях скульптури Стародавньої Греції та Риму мають безбарвний вигляд. Через це раніше вважалося, що античні статуї нічим не прикрашали. Однак учені встановили, що стародавні греки та римляни не лише фарбували свої статуї в яскраві кольори, але й ароматизували їх.

За рішенням атестаційної колегії Міністерства освіти та науки України від 24 квітня 2025 року, Андрію Білоусу надано вчене звання доцента кафедри акторського мистецтва та режисури драми Київського національного університету театру, кіно та телебачення імені Івана Карпенка-Карого.Про це йдеться у наказі № 621 Міністерства освіти та науки України. Його оприлюднено на офіційному сайті відомства.У документі йдеться про низку рішень щодо вчених звань і ступенів, зокрема, про надання звання доцента Андрію Білоусу — актору, режисеру, театральному педагогу та викладачу університету Карпенка-Карого.Раніше його звинувачували в сексуальному насильстві. Попри звернення 46 акторів і працівників театру до КМДА з вимогою його відставки, юридичних підстав для звільнення керівника не виявили.Тимчасове усунення з посади, яке тривало до 13 березня, Білоус, за його словами, ініціював сам, аби зняти напругу в колективі й уникнути спекуляцій. Зараз він повернувся до роботи та запевнив, що отримує підтримку більшості колективу.Поліція Києва раніше повідомляла про відкриття кримінального провадження за статтею 153 Кримінального кодексу України — за фактом можливих дій викладача столичного вишу. А 18 березня департамент культури КМДА повідомив, що звернеться до правоохоронних органів із проханням пришвидшити розгляд матеріалів у цій справі.Справа БілоусаСкандал із домаганнями в театральній сфері розпочався 22 січня, коли студентка Київського національного університету театру, кіно та телебачення імені Івана Карпенка-Карого звинуватила Білоуса в сексуальних домаганнях. Вона оприлюднила своє звернення в анонімному відео, а пізніше розкрила свою особу.Дівчина заявила, що перші повідомлення від Білоуса нібито отримала незадовго після вступу до навчального закладу. Також стверджує, що викладач цікавився особистою інформацією про неї, а згодом начебто розпочав ставити неприйнятні питання, зокрема, про те, чи має та романтичні стосунки та яка її сексуальна орієнтація.Згодом в університеті отримали чотири звернення з приводу неетичної поведінки викладача, які передали до Національної поліції. Працівники Молодого театру, де режисер працював художнім директором, підтвердили випадки домагання.Нагадаємо, що також актора та заслуженого діяча мистецтв України Юрія Висоцького, який працює викладачем Київського національного університету імені Карпенка-Карого, звинуватили в неетичній поведінці щодо студенток і психологічному насильстві.

У Центральному парку культури й відпочинку Києва біля Арки Свободи українського народу відкрилася виставка 11 етапу арт-марафону "Покоління війни", в якій беруть участь роботи переможців XIV Міжнародного художнього фестивалю Малюй.ua. Онлайн-видання TrueUA є постійним інформаційним партнером виставки.Арт-марафон "Покоління війни" почався в грудні 2023 року і планується проводитися до кінця війни. Загалом за час проведення проекту в ньому взяли участь понад 1000 митців з 18 країн. В проекті беруть участь митці різного віку — від дітей до літніх людей, які зараз переживають війну. Також є учасники з інших країн, що показує підтримку України у світі. Проведення виставки арт-творів з різних країн в серці Києва демонструє світу, що навіть у важкі часи столиця України є центром міжнародної культури.За час проведення арт-марафону в ньому взяли участь митці з 19 країн: України, США, Канади, Албанії, Чорногорії, Румунії, Польщі, Латвії, Франції, Німеччини, Фінляндії, Швеції, Греції, Великої Британії, Італії, Північної Македонії, Ізраїлю, Чехії, Іспанії.Арт-марафон є арт-терапією для українців, він збирає художні свідчення війни і показує їх світу, закликаючи підтримувати Україну в тяжкій боротьбі з загарбником. За час проведення проекту було представлено понад 40 виставок і проектів культурної дипломатії в 12 країнах світу: Україні, США, Польщі, Греції, Японії, Малайзії, Болгарії, Чорногорії, Албанії, Північній Македонії, Пакистані, Аргентині. Арт-марафон є частиною масштабного Міжнародного художнього фестивалю Малюй.ua.war, єдиного культурного проекту в Україні, який без перерви триває з першого тижня повномасштабного вторгнення. Проект показує динаміку ментального та душевного стану суспільства протягом війни, відображені у мистецтві. Це єдиний у світі проект, який через мистецтво аналізує зміну свідомості різних поколінь протягом сучасної війни.Проект організований Асоціацією з розвитку міжнародних відносин Adrum за сприяння Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Міністерства закордонних справ та Київської міської влади. Виставка триватиме до 15 травня 2025 року.

В Україні зараз триває робота над фільмом про Квітку Цісик. Він розповість, зокрема, про її перший і єдиний візит до Львова 1983 року. Прем'єру стрічки планують до кінця 2025 року або вже на наступний день народження співачки.Про це повідомило "Суспільне. Культура" з посилання на продюсерку Валерію Борщевську. Вона розповіла, що робота над біографічним мюзиклом "Квітка. Я до тебе йду" триває з 2019 року.Увесь цей час автори збирають унікальні матеріали. Зокрема, родина співачки надала авторам сімейні фотографії, відео й аудіоматеріали, які ще жодного разу не оприлюднювали.Борщевська розповіла, що навіть відвідала будинок Квітки біля Нью-Йорку та записала інтерв'ю з чоловіком співачки, Едвардом Раковічем, і її двоюрідною сестрою."Люди хочуть знати, що відбувалося. Чому Квітка не приїжджала, а чому приїхала всього одного разу. Багато запитань. І мені вдалося поставити всі ці запитання, які хвилюють наших людей, Едварду, і він на них відповів. Усі ці запитання будуть розкриті у фільмі", — додала продюсерка.Вона також розповіла про невипущений альбом Квітки Цісик — з колисковими піснями. Співачка так і не завершила його. Але, каже Борщевська, збереглися декілька записів, і їй би дуже хотілося, щоб один із них прозвучав у фільмі.Зараз стрічка перебуває на стадії постпродакшену, однак іще планують дозняти трохи матеріалу з Джеком Кортнером. Випустити фільм на великі екрани планують або наприкінці 2025 року, або наступного року — до дня народження співачки.Квітка Цісик — це американська співачка українського походження, оперна та блюзова співачка, виконавиця українських народних і популярних пісень. Пісня You Light Up My Life, яку вона виконала для однойменного фільму, отримала 1978 року "Оскар" і "Золотий глобус", а також її номінували на "Ґреммі" в категорії "Пісня року".Цісик у 1980 роках стала однією з найдорожчих і найпопулярніших виконавиць джинглів у США — рекламних мотивів для радіо та телебачення. Тільки її записи для Ford Motor прослухали 20 мільярдів разів. Також виконувала джингли для Chevrolet, Cadillac, Toyota.Україну співачка відвідала лише одного разу — 1983 року. Це був особистий візит до родини. Її пісні на той час забороняли в СРСР.Нагадаємо, що романтична комедія "Відпустка наосліп", яку кожен зможе побачити вже з 13 березня, відкриває для глядачів нові імена у кінематографі. Головною музичною подією фільму став дебют Jerry Heil як саундпродюсерки та композиторки.

Українські підлітки, які перебувають на окупованих Росією територіях, таємно збираються та беруть участь у книжкових клубах. Ці групи молодих людей продовжують захоплюватися українською літературою.Таку інформацію оприлюднило видання The Guardian, журналісти якого назвали це "найнебезпечнішим у світі книжковим клубом".Медійники розповіли історію 17-річної Марійки (імʼя змінено з міркувань безпеки) та її друзів, які в умовах окупації не припиняють боротьби за українську ідентичність."Мабуть, це один із найнебезпечніших книжкових клубів у світі. Перш ніж вони зможуть відчути себе в безпеці, щоби поговорити про поезію та прозу, Марійка та її друзі мають спершу переконатися, що всі вікна зачинені та перевірити, чи ніхто не ховається біля дверей квартири. Інформатори часто повідомляють російській спецслужбі про тих, хто вивчає українську мову. Українські підручники визнали "екстремістськими" — за зберігання можуть засудити до п’яти років", — йдеться у статті.Зазначається, що батьки, які дозволять дітям навчатися за українською програмою онлайн, можуть позбутися батьківських прав. Відомо, що підлітків, які спілкуються в школі українською, вивозили на "допити" в ліс.Тому на збори книжкового клубу може прийти не більше ніж три людини одночасно — будь-які зайві учасники становлять додатковий ризик. Окрім небезпеки, члени клубу стикаються з проблемою, де брати самі книги. У місті, де живе Марійка, окупанти вилучили та знищили українські книжки з декількох бібліотек — лише в одному місті втрачено майже 200 тисяч літературних, політичних та історичних творів.Марійка з друзями змушені читати онлайн-версії, а після цього витирати історію пошуку. Вона розповіла, що російські силовики на окупованих територіях часто забирають телефони та комп’ютери, щоби перевіряти їх на "екстремістський" контент.The Guardian пише, що серед творів, які любить читати книжковий клуб Марійки, є вірші та п'єси Лесі Українки. 1888 року Леся Українка теж створила книжковий клуб у Києві в той час, коли видання, виступи та викладання українською мовою були заборонені.Видання зазначило, що історія книжкового клубу Марійки дає уявлення про глибшу проблему, через яку переговорна стратегія Трампа ризикує не зрозуміти суть російського вторгнення, оскільки справжні цілі Росії полягають у знищенні права України на незалежне існування — як політичне, так і культурне."У школі вчать не знанням, а ненавидіти інших українців. Вони зняли всю українську символіку та всюди повісили портрети Путіна. На уроках історії розповідають лише про "велику Росію" та про те, як вона завжди була під ударом інших", — розповіла Марійка.Зазначається, що навчальна програма окупантів визначає Україну як менший "братній народ" у великій загальноросійській ідентичності, об’єднаний величчю російської мови, науковими та культурними досягненнями та "святим обов’язком" Росії захищати себе від ворогів. У новій навчальній програмі російського університету розширюється визначення "російської цивілізації"."До чого би не призвели переговори, права українців на окупованих територіях потрібно враховувати. Їхнє право на свободу слова та думки", — пише The Guardian.Журналісти зробили висновок, що однією з причин, чому Марійка та її друзі продовжують збиратися на книжковий клуб, є бажання показати: навіть під окупацією є люди, які борються за право залишатися українцями.Не всі книжки, які читають у підпільному клубі, мають політичний підтекст. Серед них є звичайні оповідання про життя українців — побачення, покупки, буденні речі. Але, наголосили автори статті, в умовах окупації навіть ці прості сюжети допомагають тримати зв’язок із вільною Україною, відчувати себе частиною спільноти.Нагадаємо, аналітики американського Інституту вивчення війни зробили висновок, що Кремль посилює зусилля щодо зміни демографічного складу окупованої України, щоб легітимізувати претензії російського диктатора Володимира Путіна на захоплені території.

Світлана Рисова з Миколаївської області створює незвичні їстівні букети. Робить їх майстриня з абсолютно всіх можливих інгредієнтів: ковбаси, сиру, риби, сухофруктів тощо.Про це повідомило видання EastFruit."Я створюю букети з їстівних продуктів. З абсолютно всього, що людина тільки забажає: і ковбаса, і сир, й овочі, і фрукти, і сухофрукти, і цукерки, і зефір. Абсолютно з усього можна зробити індивідуальну композицію, ту, яка прийдеться до смаку та до вподоби", — зазначила Світлана Рисова.Вона зізналася, що любить створювати щось власними руками. Спочатку це все розпочалося з того, що творила такі букети для себе та своїх рідних."А потім думаю: чому би не пройти якісь курси, навчитися цього професійно? Їхати далеко не стала, я сама з Миколаївської області, знайшла там людей, які займаються цією справою. Зараз дуже популярно виробляти букети з домашнього зефіру. Але це в мене поки що в проекті", — зазначила майстриня.Перед тим, як створювати солодкі зефірні букети, Світлана Рисова вирішила спробувати себе у виготовленні букетів із сухофруктів. Зараз тема здорового харчування особливо актуальна не тільки в Україні, а й у всьому світі."Букети зі сухофруктів я роблю буквально пів року. Тільки розпочала. Але такі букети людям дуже подобаються. Деякі навіть думають, що це не їстівне, а просто такі красиві композиції — і все. Однак саме зараз на них спостерігається особливий попит", — розповіла Рисова.Поділилася майстриня секретом створення такого букета. Кожна квітка формується окремо на шпажках, які потім фіксують на спеціальному каркасі з пінопласту, чи схожого матеріалу. Щодо їстівних компонентів букета, тут майстриня вже встигла знайти надійних постачальників. Перед тим як придбати сухофрукти для букетів Світлана Рисова особисто перевіряє всі інгредієнти. А нещодавно майстриня створила їстівний букет не тільки з фруктів, а й з овочів. Таким було непросте замовлення від постійної клієнтки."Одна з моїх клієнток замовила букет для знайомого, який займається помідорами. Вона хотіла, щоб я створила композицію саме з цих овочів. І я це зробила. Це абсолютно свіжі томати в кошичку. Вони виглядали так, ніби ростуть і плетуться в цьому кошичку. Прикрасили їх різноманітною зеленню", — зауважила Рисова.Здебільшого замовники їстівних букетів обирають нестандартні рішення. Переважна більшість пов’язана не з цукерками, а саме зі здоровим харчуванням. Це новий тренд.Найчастіше купують такі їстівні букети до сімейних свят, розповіла Світлана Рисова. Середня ціна одного не набагато перевищує вартість звичайних букетів із квітів — від 600 гривень і більше. Все залежить від ціни інгредієнтів та складності самої роботи.Нагадаємо, що, за інформацією асоціації "Український клуб аграрного бізнесу", харчові продукти в березні в Україні дещо подорожчали. Найбільший стрибок цін зафіксували на овочі.

Сьогодні, 19 березня, виповнюється 95 років Ліні Костенко. Вона є легендарною поетесою, яка вже понад 70 років залишається культовою постаттю в українській літературі.Ліну Костенко привітав із днем народження посол України у Великій Британії Валерій Залужний."Щира. Смілива. Вільна. Яскрава. Талановита. Завжди сучасна й актуальна. Непохитна та рішуча. Її слово — в саме серце. Пронизує, хвилює, карбує в пам'яті. Многая літа, пані Ліно. Для мене велика честь знати Вас", — написав він і опублікував спільне фото з нею.Ліна Костенко — визначна українська поетеса-шістдесятниця, письменниця та безперечний класик української літератури. Її твори широко цитуються, рядки стають крилатими висловами, а ми практично живемо у художньому світі Ліни."Поєднання високої поезії, а разом із тим максимальної простоти — це те, чим захоплює творчість Ліни Костенко. Тобто вона абсолютно для всіх. Ще одна характеристика, яка вражає, — у її текстах немає мертвих, нічого мертвого. Поетеса пише, що навіть пеньки від спиляних дерев — це літописці. Тобто вона так мислить. Це абсолютно земна поезія", — схарактеризував її кінокритик, актор і письменник Сергій Тримбач.Творчість Ліни Костенко вже декілька десятиліть надихає інших митців на власні пісні, фільми, театральні постанови, виставки, літературу тощо.Ліна Костенко народилася 1930 року у Ржищеві Київської області у родині вчителів. 1936 року сім'я переїхала до Києва. Публікувати твори почала у 16 років. Навчалася в Київському педагогічному інституті. Закінчила Московський літературний інститут імені Горького, і на момент завершення навчання мала три поетичні збірки.Нагадаємо, що в травні минулого року колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний і українська письменниця Ліна Костенко отримали звання "Почесного громадянина міста Києва".

У Вишгороді відкрилася виставка "Окупована спадщина" — одна половина експонатів представлена у Музеї давньоруського гончарства, а друга — в Історичному музеї ВІКЗ. "Окупована спадщина" — це великий дослідницько-реконструкторський проект, мета якого — відтворити традиційні чоловічі та жіночі строї з тимчасово окупованих росією українських областей. Проект реалізовано громадською організацією "Всесвітній День Вишиванки", Центром фольклору та етнографії КНУ ім. Тараса Шевченка за підтримки міжнародного фонду ALIPH та Європейського Союзу. "‎Збереження культурної спадщини у період війни, особливо з тимчасово окупованих територій, це першочергове завдання для всіх діячів культури, для музейників та науковців. Ми не просто зберігаємо минуле, ми відтворюємо його, щоб передати майбутнім поколінням", — наголошує кандидатка історичних наук, директорка Вишгородського історико-культурного заповідника Влада Литовченко — "Ми раді, що одними з перших приймаємо цей унікальний проект у стінах наших музеїв. "Окупована спадщина" — це результат глибокої науково-дослідницької роботи та наш внесок у збереження національної пам'яті".Дослідники та майстри-реконструктори із різних куточків України впродовж пʼяти місяців відтворювали за старовинними зразками 12 повних строїв із Луганської, Донецької, Харківської, Херсонської, Запорізької областей та Криму. Серед них — вишиті сорочки, спідниці, керсетки, чоловічі штани, головні убори, прикраси та  взуття. Деякі речі відтворювали безпосередньо носії традиції.Цей проект є важливим кроком для збереження української культурної ідентичності та привернення уваги до регіонів, де українська спадщина зазнала серйозних втрат через російську агресію.Культурні куратори: Леся Воронюк, Володимир Щибря, Таїса Ковбасюк. Над проектом працювали майстри вишивки, прикрас, крою, вишитих сорочок, спідниць, керсеток, головних уборів, вінків, взуття: Андрій Паславський та майстерня "ВидимоНевидимо", Анна Гайова, Тетяна Зез, Ельміра Катакі, Олена Ясінська, Ігор Перевертнюк, Марія Перевертнюк, Ганна Гелетюк, Марія Гелетюк, Ірина Киркевич, Світлана Задоровська, Андрій Руденко, Ірина Тибінка, Яна Шмундир, Олена Єрко, Василина Ткачук, Наталя Телегей, Оксана Радецька, Ірина Киркевич, Оксана Гуменюк, Валентина Ануарова, Едуард Приступа, Ольга Максимів, майстерня "Світ почуттів" та інші."‎Ми провели величезну дослідницьку роботу, щоб відтворити ці унікальні строї. Шукали зразки в музеях, приватних колекціях, спілкувалися з майстрами та носіями традицій. ‎Кожен елемент виставки — це результат кропіткої роботи науковців та майстрів. Ми прагнули максимально точно відтворити кожен стрій, кожну деталь, щоб показати багатство та різноманітність культурної спадщини окупованих регіонів. Ми пам'ятаємо про тих, хто жив і живе на цих землях, ми продовжуємо досліджувати культуру та традиції цих регіонів", — зазначає вчений секретарем ВІКЗ, кандидат історичних наук, директор Центру фольклору ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Щибря.Проект надав змогу створити унікальні за мистецькою та культурною цінністю повні строї з окупованих регіонів, у котрих українська культурна спадщина значним чином знищена або вивезена до країни-агресора. Щоб знайти експонати для відтворення, дослідники провели значну пошукову роботу в державних музеях та приватних колекціях. .

У Воєводській публічній бібліотеці у Кракові 24 лютого відбулася прес-конференція і відкриття вернісажу художньої виставки "Покоління війни", присвяченої 11-й річниці війни та третій річниці повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну.Експозиція представляє 48 робіт переможців Міжнародного художнього фестивалю Малюй.ua, учасників арт-марафону "Покоління війни" — проекти є частиною масштабного Міжнародного художнього фестивалю Малюй.ua.war, єдиного культурного проекту в Україні, який безперервно триває з першого тижня повномасштабного вторгнення. Це єдиний у світі проект, який через мистецтво аналізує зміну свідомості різних поколінь протягом сучасної війни.Учасники виставки: Ангеліна Корчук, Ольга Троцька, Зоряна Миронюк, Андрій Майовець, Ірина Титова, Людмила Рябкова, Євгенія Олейник, Єлізавета Новічкова, Кароліна Мельник, Джейден Терлецький, Джейден Терлецький, Катерина Бондар, Ірина Іванець, Рада Вронська, Любовь Мартинюк, Юлія Худик, Ангеліна Мартинюк, Кетрін Владі, Марина Паук, Тася Гущина, Оксана Білинець, Аліса Волошина, Леся Любченко, Наталія Суханова, Тетяна Артюшенко, Анатолій Бутенко, Алла Аратовська, Ксенія Федоренко, Вікторія Чупріяновська, Олена Коваленко, Тетяна Шинкаренко, Ангеліна Гнатюк, Микола Дрон, Ксенія Мараховська, Карина Наконечна, Маргарита Степанова, Микола Степанов, Оксана Рижкова, Марія Пермякова, Анастасія Богданова, Олександр Ткаченко, Карина Ткаченко, Юлія Юнік, Євгеній Логвінов, Ольга Рондяк, Marinamarina, Аліса Путня. Генеральний консул України у Кракові В'ячеслав Войнаровський звернувся до присутніх на заході гостей з промовою та наголосив, що творчість — це дієвий спосіб зберегти пам’ять про жахи війни й донести її до світової спільноти, а також надати голос тим, хто його назавжди втратив — безневинним жертвам рашистів. Український дипломат також зазначив, що мистецтво здатне об’єднувати людей і надихати на боротьбу проти ворога.До присутніх також звернувся директор Воєводської публічної бібліотеки Кракова Єжи Вознякевич, який висловив слова підтримки Українській державі та народу України і висловив захоплення героїзмом та незламністю воїнів ЗСУ.Модератором відкриття виступила юна мисткиня, 14-річна Юлія Худик, робота якої представлена на виставці — вона спеціально приїхала до Кракова з України для цього заходу. Юлія розповіла про свою участь в арт-марафоні "Покоління війни", історію створення своєї роботи "Чудові Карпати", що представлена на виставці та про свої три роки війни — як вона пережила їх в Україні.Участь у відкритті також взяли деякі з авторів робіт, консульський агент ГКУ в Кракові Валентина Кузьмін, представники наукових й культурно-мистецьких кіл, громадських організацій та благодійних фундацій, які активно підтримують Україну та наших співвітчизників, а також учні "Першої української школи" в Польщі від фундації "Незламна Україна в Кракові. Виставка триватиме до 24 березня 2025 року: з понеділка по суботу — з 08:00 до 19:00, четвер — з 10:00 до 19:00, неділя з 08:00 до 14:00. Організатори проекту — Асоціація з розвитку міжнародних відносин Adrum і Воєводська публічна бібліотека у Кракові за сприяння Генерального консульства України у Кракові.Для українських митців: як взяти участь в наступних виставках, дивіться тут https://adrum.com.ua/xiv-ua/.

Актора та заслуженого діяча мистецтв України Юрія Висоцького, який працює викладачем Київського національного університету імені Карпенка-Карого, відсторонили від роботи. Його звинувачують в неетичній поведінці щодо студенток і психологічному насильстві.Про це повідомила прес-служба адміністрації університету."Юрій Висоцький з 3 лютого 2025 року відсторонений від виконання службових обов’язків в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого до закінчення службової перевірки", — йдеться у повідомленні.У чому звинувачують Юрія ВисоцькогоУ січні 2025 року колишні студенти вишу й актори Сергій Волосовець і Остап Вакулюк опублікували у Facebook дописи, де розповіли про інциденти з викладачем Юрієм Висоцьким. За їхніми словами, під час занять він міг обрати собі "улюблену студентку", яку садив поруч. Під час оцінки роботи інших здобувачів освіти викладач міг "класти руки" на коліна дівчини або "міцно обійняти" її."Під час пари біля Юрія Пилиповича завжди мала сидіти якась студентка, а ще краще декілька, на яких він нібито демонстрував, як треба торкнутися ноги, чи обійняти за талію", — розповів колишній студент.Окрім того, актори заявили, що під час навчання вони постійно зазнавали психологічного тиску з боку викладача. Останній, за словами колишніх студентів, часто погрожував відрахуванням. Волосовець і Вакулюк вважають, що через таку поведінку Юрія Висоцького у деяких студентів зникало бажання відвідувати заняття або навіть розвиватися в акторстві."За ці роки я відчував постійний страх, напруження, приниження, чув постійні доколупування та мільйон зауважень. В один момент просто вирішив: для того, щоби не чіплялися, мені краще не пнутися зі шкіри, адже тоді не критикують. Із великого бажання займатися театром у мене залишилося єдине бажання — не виходити на сцену взагалі. Хай ліпше мене посадять за звуковий пульт і не гнобитимуть", — зазначив Вакулюк.Нагадаємо, 10 лютого у КМДА зазначили, що Андрія Білоуса усунуть із посади директора та художнього керівника Молодого театру. Це необхідно для об’єктивного та неупередженого розгляду обставин справи щодо неетичної поведінки та створення умов для відкритого діалогу між усіма сторонами конфлікту.

Андрія Білоуса усунуть із посади директора та художнього керівника Молодого театру. Це необхідно для об’єктивного та неупередженого розгляду обставин справи щодо неетичної поведінки та створення умов для відкритого діалогу між усіма сторонами конфлікту.Про це заявили в Київській міській державній адміністрації."Це також дасть змогу провести всебічний аналіз ситуації й ухвалити подальші управлінські рішення, що відповідатимуть інтересам усього колективу та глядачів", — додали в КМДА.Там уточнили, що сьогодні відбулася зустріч з ініціативною групою, під час якої обговорили подальші кроки."Міська влада займає принципову позицію: жодні прояви харасменту, дискримінації чи принизливого ставлення в закладах культури неприпустимі", — наголосила заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.Вона пояснила, що для всебічного аналізу ситуації в театрі створять комісію, яка за потреби вживатиме належних заходів реагування.До речі, сьогодні Києві відбувся марш із закликом до влади столиці усунути художнього керівника Молодого театру Андрія Білоуса через звинувачення в сексуальних домаганнях. Десятки театралів і студентів зібралися під стінами театру з вимогою, щоби держава звернула увагу на те, що ймовірно відбувається в театрах.До того ж за фактом можливих неправомірних дій викладача столичного університету поліція розпочала кримінальне провадження"Про ймовірні домагання у колективі освітнього закладу правоохоронцям стало відомо зі соціальних мереж. Зокрема, до Шевченківського управління поліції надійшли звернення від колишніх студенток і від адміністрації вищого навчального закладу", — констатували київські поліцейські.Слідчі Шевченківського управління поліції розпочали кримінальне провадження за статтею 153 Кримінального кодексу України — сексуальне насильство.Наразі у кримінальному провадженні тривають слідчі дії, поліцейські спілкуються зі слухачами та випускниками навчального закладу, викладачами та адміністрацією вишу. Досудове розслідування триває.Справа БілоусаСкандал з домаганнями в театральній сфері розпочався близько двох тижнів тому — 22 січня студентка Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого звинуватила Білоуса в сексуальних домаганнях. Вона оприлюднила своє звернення в анонімному відео, а пізніше розкрила свою особу.Дівчина заявила, що перші повідомлення від Білоуса нібито отримала незадовго після вступу до навчального закладу. Також стверджує, що викладач цікавився особистою інформацією про неї, а згодом начебто розпочав ставити неприйнятні питання, зокрема, про те, чи має та романтичні стосунки та яка її сексуальна орієнтація.Згодом в університеті отримали чотири звернення з приводу неетичної поведінки викладача, які передали до Національної поліції. Працівники Молодого театру, де режисер працював художнім директором, підтвердили випадки домагання.Нагадаємо, що нещодавно актора та заслуженого діяча мистецтв України Юрія Висоцького, який працює викладачем Київського національного університету імені Карпенка-Карого, звинуватили в неетичній поведінці щодо студенток і психологічному насильстві.

Режисера Олександра Балабана усунули від роботи в Київському національному університеті культури та мистецтв після того, як його звинуватили в сексуальних домаганнях і неетичних висловлюваннях.Про це повідомили в соціальних мережах факультету кіно та телебачення КНУКіМ. Там зазначили, що з 3 лютого Олександр Балабан не працює в університеті. Раніше він перебував на посаді завідувача кафедри тележурналістики й акторської майстерності.Також в університеті ухвалили такі рішення:з'ясувати правдивість обставин, викладених у мережі;посилити контроль за дотриманням етичних норм учасниками освітнього процесу;фахівці соціально-психологічного центру проведуть цикл тренінгів і вебінарів серед викладачів і студентів.Першою про сексуальні домагання з боку Олександра Балабана написала акторка та колишня студентка цього майстра Єлизавета Яковишина. За її словами, Балабан називав студенток "повіями" та "бл***ми"; робив їм "антицелюлітний масаж" в окремих аудиторіях, висловлював думку про статеве життя молодих акторок; і сексуально домагався деяких з них."Я особисто слухала лекцію про те, що я дуже розумна акторка, і тільки енергетично сильний чоловік може бути моїм сексуальним партнером. І за статусом він теж повинен бути не просто актором якимось там. Не знаю, що то було і кого він мав на увазі..." — написала Яковишина.Коли вона заперечила майстру, то стала "жертвою його далеко не етичних висловлювань".У коментарях Єлизавету підтримали й інші постраждалі в майстерні Олександра Балабана, які розповіли, що він роздягав на сцені студенток, публічно принижував, звинувачував і залякував. Щоправда, деякі студенти та студентки також виступали й на захист Олександра Балабана.Нагадаємо, нещодавно актора та заслуженого діяча мистецтв України Юрія Висоцького, який працює викладачем Київського національного університету імені Карпенка-Карого, звинуватили в неетичній поведінці щодо студенток і психологічному насильстві.

Актора та заслуженого діяча мистецтв України Юрія Висоцького, який працює викладачем Київського національного університету імені Карпенка-Карого, звинуватили в неетичній поведінці щодо студенток і психологічному насильстві.Відповідні дописи щодо цього у Facebook опублікували колишні студенти вишу й актори Сергій Волосовець і Остап Вакулюк.За словами Волосовця, Юрій Висоцький під час занять міг обрати собі "улюблену студентку" на день репетицій, яку садив поруч. Під час оцінки роботи інших здобувачів освіти викладач міг "класти руки" на коліна дівчини або "міцно обійняти" її."Очевидно дівчина в той момент проявляла невдоволення, але відверто сказати про це не могла. Він же її за дупцю не мацнув і фото не запропонував скинути. Якщо це педагогічний підхід до студенток, поправте мене! Але цьомкання та жамкання під час обіймів — це переходить межі", — вважає актор.Він висловив переконання, що така поведінка викладача "брудна й огидна", але зізнався, що тоді студенти не наважувалися зробити зауваження Юрію Висоцькому."Потім у приватних розмовах дівчата зізнавалися, що це огидно, бридко, й управи на це не могли знайти", — додав Сергій Волосовець.Остап Вакулюк підтвердив, що під час занять Юрій Висоцький торкався ніг і обіймав студенток."Під час пари біля Юрія Пилиповича завжди мала сидіти якась студентка, а ще краще декілька, на яких він нібито демонстрував, як треба торкнутися ноги, чи обійняти за талію", — розповів колишній студент.Окрім того, актори заявили, що під час навчання вони постійно зазнавали психологічного тиску з боку викладача. Останній, за словами колишніх студентів, часто погрожував відрахуванням. Волосовець і Вакулюк вважають, що через таку поведінку Юрія Висоцького у деяких студентів зникало бажання відвідувати заняття або навіть розвиватися в акторстві."За ці роки я відчував постійний страх, напруження, приниження, чув постійні доколупування та мільйон зауважень. В один момент просто вирішив: для того, щоби не чіплялися, мені краще не пнутися зі шкіри, адже тоді не критикують. Із великого бажання займатися театром у мене залишилося єдине бажання — не виходити на сцену взагалі. Хай ліпше мене посадять за звуковий пульт і не гнобитимуть", — зазначив Вакулюк.Волосовець додав, що подібну "методику викладання", засновану на критиці студентів, нібито мала й інша викладачка університету — заслужена артистка України Євгенія Гулякіна.Журналісти звернулися за коментарем до Юрія Висоцького, ректора університету Карпенка-Карого та деканату Факультету театрального мистецтва, однак наразі реакції з вишу немає.Нагадаємо, що студентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка Марина Калашнікова заявила про сексуальні домагання з боку викладача Олексія Савчука. Інцидент трапився 8 липня.