# мистецтво

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та міністерка культури Тетяна Бережна закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Росії до участі в заході та зберегти позицію, продемонстровану попередніми роками.Відповідну заяву оприлюднило Міністерство культури України. У ній наголошується, що, як одна з найавторитетніших мистецьких платформ світу, Венеційська бієнале не може ставати майданчиком для відбілювання щоденних воєнних злочинів Росії проти українського народу.Міністри наголосили, що з 2014 року Росія цілеспрямовано знищує об’єкти культурної спадщини України, порушуючи норми міжнародного гуманітарного права, положення Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року."З початку повномасштабного вторгнення Росія веде системну війну проти української культури, ідентичності та історичної пам’яті. З 2022 року війна Росії забрала життя 346 митців і 132 українських і іноземних медійників. Росія зруйнувала або пошкодила 1 707 пам’яток культурної спадщини та 2 503 об’єкти культурної інфраструктури в Україні, з яких 558 повністю знищено", — йдеться у заяві.Також зазначається, що росіяни незаконно вивезли щонайменше 35 482 музейні предмети, ще понад 2,1 мільйона одиниць зберігаються на тимчасово захоплених територіях, перебуваючи під загрозою знищення або незаконного переміщення.Міністри додали, що прямі збитки культурному сектору України вже перевищують 4,2 мільярда доларів, а загальні втрати галузі оцінюють більш ніж у 31 мільярд доларів."Століттями Російська імперія та згодом СРСР здійснювали цілеспрямовану політику знищення української ідентичності: забороняли українську мову, привласнювали українських митців та культурні надбання, просували міф про велич і вищість російської культури. На сьогодні Росія проводить системну політику культурної експансії та насильницької русифікації на тимчасово окупованих територіях України. Вона витісняє українську мову з освіти, медіа та публічного простору, знищує українські книжки, переписує бібліотечні фонди, переслідує педагогів, журналістів та культурних діячів", — йдеться у заяві.Сибіга і Бережна заявили, що Росія відкрито використовує культуру як інструмент політичного впливу."Показовим є висловлювання директора російського музею "Ермітаж" Михайла Піотровського, який назвав російські культурні проєкти за кордоном "спецоперацією". Це підтверджує, що російська культурна присутність часто є частиною ширшої державної політики легітимізації агресії. У цьому контексті допуск представників Росії до міжнародних мистецьких подій неприпустимий", — зазначили міністри.Урядовці нагадали, що 27 лютого 2022 року, через три дні після початку повномасштабної агресії Росії, організатори Бієнале засудили агресію та виступили за мир і діалог."Нам незрозуміло, чому ця позиція організаторів змінюється зараз, коли Росія відмовляється припиняти війну, відкидає мирні зусилля та діалог, натомість продовжуючи робити ставку на терор і звірства. За таких умов будь-які зміни політики чи пом’якшення обмежень не мають реальних підстав, і можуть лише надіслати небезпечний сигнал про підтримку агресії, толерування російських воєнних злочинів та нормалізації геноцидної політики російських окупантів", — йдеться у заяві.Міністри наголосили, що недопуск Росії до міжнародних культурних майданчиків критично важливий для збереження їхньої нейтральності, уникнення політизації та захисту культурної сфери від державної пропаганди війни.Як відомо, 4 березня організатори Венеційської бієнале оприлюднили списки учасників, які відкриють національні павільйони. Серед них є й Росія, яка не брала участь із 2022 року.Нагадаємо, раніше Римська опера планувала повернути на свою сцену росіянку Анну Нетребко, яка раніше особисто підтримувала російського диктатора Володимира Путіна, але потім відмовилася від цієї ідеї..

Українки у різні часи змінювали світ — на сцені, у науці, спорті та культурі. Їхній талант, сила характеру та наполегливість допомагали долати кордони, стереотипи й обставини. Багато з них ставали першими у своїй справі, підкорювали міжнародні арени, робили відкриття або створювали мистецтво, яке знають у різних куточках планети.Назвати всіх неможливо, адже історія знає десятки й сотні українок, чий внесок у розвиток світу є справді неоціненним. Проте є імена, які давно стали символами успіху та відомі далеко за межами України.TrueUA зібрав історії п’яти українок, яких добре знає весь світ і чиї досягнення назавжди вписані у світову історію.Соломія КрушельницькаСоломія Крушельницька (1872-1952 роки) — одна з найвидатніших оперних співачок світу початку ХХ століття. Вона народилася на Тернопільщині, музичну освіту здобула у Львові. Завдяки своєму унікальному голосу та таланту отримала шанс виступати на найпрестижніших сценах Європи й Америки — у театрах Італії, Франції, Польщі, Аргентини та інших країн. Особливо відомою стала після того, як врятувала оперу "Мадам Баттерфляй", виконавши головну партію на її повторній прем’єрі після провалу. Після цього твір став одним із найпопулярніших у світі.Катерина БілокурКатерина Білокур (1900-1961 роки) — геніальна українська художниця, яка прославила народний живопис на весь світ. Народилася у селі на Полтавщині та, попри складні життєві обставини, самостійно навчилася малювати. Її картини переважно присвячені красі природи — квітам, полям і рослинам. Твори художниці з'являлися на міжнародних виставках, зокрема в Парижі, де її талант високо оцінив відомий художник Пабло Пікассо. Він навіть назвав Білокур "геніальною мисткинею".Квітка Цісик Квітка Цісик (1953-1998 роки) — американська співачка українського походження з надзвичайно чистим і мелодійним голосом. Вона народилася у США в родині українських емігрантів. Її голос став відомим у світі завдяки рекламним джинглам і музиці до фільмів. Водночас вона записала два альбоми українських пісень, які стали культовими у різних країнах. Квітка Цісик багато зробила для популяризації української культури за кордоном, а її пісні й сьогодні залишаються дуже популярними.Катерина Ющенко Катерина Ющенко (1919-2021 роки) — видатна українська науковиця у галузі програмування та кібернетики. Вона працювала над створенням перших комп’ютерних програм у Радянському Союзі та розробила одну з перших у світі мов програмування високого рівня — адресну мову програмування. Її розробки значно спростили роботу програмістів і вплинули на подальший розвиток комп’ютерних технологій. Ющенко також "виховала" цілу плеяду науковців, які продовжили розвивати ІТ-науку.Ярослава Магучіх Ярослава Магучіх (2001 рік) — українська легкоатлетка, одна з найкращих стрибунок у висоту у світі. Вона стала олімпійською чемпіонкою та неодноразово перемагала на чемпіонатах світу й Європи. Магучіх встановлювала рекорди на міжнародних змаганнях і здобула численні нагороди. Спортсменка є символом нової генерації українських атлетів, які прославляють Україну на світовій арені навіть у складні для країни часи.Нагадаємо, українка Марія Желяскова успішно виступила на одному з найпрестижніших міжнародних конкурсів краси "Міс земля 2025". Вона увійшла до ТОП-8 фіналісток та отримала почесний титул "Віце Міс".Читайте також: Рушійна сила. Як жінки, зберігаючи традиції, тримають удар і формують майбутнє.

Україна представить потужний національний стенд на Лондонській книжковій виставці 2026 року. Він складатиметься з 12 видавництв і однієї літературної агенції.Про це повідомили в Українському інституті книги. "Із 10 по 12 березня відбудеться цьогорічний Лондонський книжковий ярмарок — одна з найбільших і найпрестижніших бізнес-подій книжкового світу, в якій щороку беруть участь понад 1 000 експонентів і відвідують близько 30 000 осіб. Ярмарок традиційно пройде у експоцентрі Olympia", — йдеться в повідомленні.Україну в Лондоні представлятиме національний стенд, який організовує Український інститут книги. У межах національного стенда свої книги представлять 12 видавництв та літературна агенція.У переліку — "Саміт-Книга", Artbooks, "Навчальна книга — Богдан", видавничий дім "Орландо", "Видавництво Старого Лева", "Віват", видавництво Ukraїner, Creative Publishing, Ukrainian Fashion Publishing, "Ранок", Creative Women Publishing, Freimut Books та літературна агенція OVO. "Лондонський книжковий ярмарок — один із ключових майданчиків для нагадування міжнародній спільноті про війну росії проти України", — розповіла заступниця директорки Українського інституту книги з питань міжнародної співпраці Олена Одинока.За її словами, участь України в таких подіях допомагає формувати міжнародну підтримку, сприяє продажу та купівлі прав для підтримки українських видавців, авторів, перекладачів і літературних агентів, а також створює можливості для нетворкінгу українських та іноземних учасників для налагодження співпраці."Участь із національним стендом забезпечує присутність українських авторів у світовому культурному контексті та підтримує видавничу індустрію в умовах війни", — наголосила вона.Офіційне відкриття стенда за участі заступниці міністерки культури України Богдани Лаюк, посла України у Великій Британії та директорки Лондонського книжкового ярмарку Емми Лове заплановане на 10 березня о 16:30. Номер українського національного стенда: 1E101.Нагадаємо, видання The Guardian писало, що українські підлітки, які перебувають на окупованих Росією територіях, таємно збираються та беруть участь у книжкових клубах. Ці групи молодих людей продовжують захоплюватися українською літературою..

У центрі Парижа запрацювала виставка "Скарби українських музеїв". Проєкт є частиною мистецької програми Сезону України у Франції "Вояж в Україну". Співорганізаторами стала мерія Парижа Ville de Paris.Про це повідомила пресслжуба Міністерства закордонних справ України (МЗС)."Відвідувачі виставки зможуть побачити шедеври з колекцій провідних українських музеїв", — ідеться в повідомленні.У відомстві додали, що експозиція зосереджена на ХІХ–ХХ століттях — періоді інтенсивного культурного розвитку, формування модерної української ідентичності та творчої емансипації.Її доповнюють окремі середньовічні й барокові твори, що підкреслюють глибину та тяглість української мистецької традиції.. "Тоді як Росія продовжує нищити українську культурну спадщину, такі проєкти допомагають міжнародній аудиторії більше дізнаватися про внесок України у світове мистецтво та культурне надбання людства, а також привертають увагу до потреби захищати цей спадок", — наголосили в МЗС.В українському дипломатичному відомстві підсумували, що виставка "Скарби українських музеїв" у Парижі діятиме до 19 березня.Нагадаємо, що до четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну в столиці Греції Афінах у приміщенні Ґете-Інституту проходила виставка "Покоління війни", де презентували роботи переможців Міжнародного художнього фестивалю МАЛЮЙ.UA та учасників артмарафону "Покоління війни". Проєкт представив мистецтво, народжене війною, адже в ньому брали участь художники всіх поколінь з усієї України..

Україна й Інтерпол розпочали практичний етап міжнародного розшуку викрадених окупантами з українських музеїв культурних цінностей. Така співпраця може принести результати.Про це повідомили в Національній поліції України."Генеральний секретаріат Інтерполу після тривалих консультацій і юридичного аналізу надав Національному центральному бюро Інтерполу в Україні можливість безпосередньо завантажувати до міжнародних обліків інформацію про культурні цінності, викрадені під час тимчасової окупації українських територій, зокрема, з музеїв Херсона у період жовтня-листопада 2022 року", — йдеться в повідомленні.Правоохоронці зауважили, що станом на середину лютого 2026 року до міжнародної бази вже внесено сотні об’єктів, значна частина з яких — експонати, викрадені з Херсонського обласного краєзнавчого музею."Зокрема, в базі даних Інтерполу зафіксовано викрадення полотна Івана Шульги "Пісня запорожців", що зникло з музею в Херсоні в період з 20 жовтня по 10 листопада 2022 року", — деталізували в Нацполіції.Перевірити, чи перебуває той чи інший витвір мистецтва в міжнародному розшуку, може кожен охочий за допомогою офіційного мобільного застосунку INTERPOL ID-Art."Надання Україні прямого доступу до внесення викрадених культурних цінностей до міжнародних обліків стало важливим кроком у захисті національної культурної спадщини", — підсумували в Національній поліції України.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що азербайджанець, якого внесли до бази даних Інтерполу, втік із рідної країни та переховувався на території України. Львівські поліцейські затримали його та готові екстрагувати до Азербайджану..

Національний науково-дослідний реставраційний центр України презентує виставковий проєкт "У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація". Його центральною подією стане показ картини "Взяття Христа під варту" ("Поцілунок Іуди").Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на пресслужбу Софії Київської. Зазначається, що її викрали 18 років тому з Одеського музею західного і східного мистецтва.Пресконференція із цього приводу відбудеться 12 лютого 2026 року о 12:00 у Національному заповіднику "Софія Київська" (музей "Будинок Митрополита") в Києві.У межах експозиції презентуватимуть врятований твір XVII століття, пов’язаний з ім’ям Мікеланджело Мерізі да Караваджо, який у реставраційному центрі називають єдиним твором цього митця в Україні."Картина надійшла до реставраційного центру у двох частинах — центральна композиція й окремо фрагменти окрайок; через втрати фарбового шару, розриви й деформації полотна реставрації передували ґрунтовні дослідження та комплекс заходів зі збереження", — йдеться в повідомленні.Полотно пов’язують з українським дипломатом і колекціонером Олександром Базилевським (1829-1899), який придбав його у Парижі в середині ХІХ століття. На початку ХХ століття твір передали до Одеси, а від 1924 року він зберігався в Галереї старовинного живопису (нині Одеський музей західного і східного мистецтва).Картину викрали з музею 2008 року, вирізавши центральну частину з підрамника. Згодом її виявили у Берліні та повернули в Україну. Дозвіл на реставрацію отримано за рішенням суду 2018 року."Виставка триватиме з 13 лютого до 12 квітня. Проєкт реалізується за підтримки Представництва UNESCO в Україні, Міністерства культури України, а також Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації", — зазначили в пресслужбі Софії Київської.Нагадаємо, що 30 січня Києво-Печерська лавра частково відновила доступ для відвідувачів. Її зачинили з 23 січня 2026 року через відсутність теплопостачання..

Головна редакторка відділу культури газети The Guardian Шарлотта Гіґґінс написала книжку Ukrainian Lessons ("Уроки української"). У ній ідеться про "мистецтво, життя й опір в Україні під час війни".Про це повідомив сайт видавництва Penguin Random House."Шарлотта Гіґґінс ніколи не уявляла, що буде робити репортажі про війну. Але восени 2022 року, через сім місяців після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, вона поїхала туди, щоби висвітлити літературний фестиваль. Цей досвід змінив її життя", — йдеться в повідомленні.У видавництві наголосили, що авторка книги досліджує "глибокі зв'язки між війною, мистецтвом і життям". Шарлотта Гіґґінс має двадцятирічний досвід роботи культурної журналістки, спирається на три роки репортажних поїздок до України."Це гостра, актуальна та незабутня книга про те, на що готові ризикнути митці, та про те, чому культура залишається тим, за що варто боротися. У війні, що підживлюється спробами знищення української культури, яка забрала життя незліченної кількості митців і породила ще більше, мистецтво стало питанням життя та смерті", — сказано в анонсі до книги."Уроки української" вийдуть друком англійською мовою 20 серпня 2026 року.Шарлотта Гіґґінс — відома авторка книг "Під іншим небом: подорожі римською Британією" (Under Another Sky, 2014), яку номінували на премію Семюеля Джонсона (нині Baillie Gifford) за нехудожню літературу, "Червона нитка" (Red Thread, 2021), яку визнали книгою тижня на Radio 4, вона також отримала премію Арнольда Беннетта, та "Грецькі міфи" (Greek Myths, 2022), яку номінували на премію Waterstones Book of the Year.Вона є головною культурною оглядачкою газети Guardian, лауреаткою премії Classical Association та членкинею Лондонського товариства антикварів. Мешкає в Лондоні.Поет і військовий Максим Кривцов загинув на війні проти російських окупантів. Він мав позивний "Далі", добровольцем пішов на фронт іще 2014 року. Він був автором однієї з найкращих книг 2023 року..

У щорічному міжнародному конкурсі льодових скульптур на гірськолижному курорті Валлуар у французьких Альпах узяв участь скульптор із Полтавщини Олексій Пода. Він посів друге місце серед 20 митців із різних країн світу.Про це повідомило "Суспільне Полтава". Олексій Пода розповів журналістам, що цього року вже втретє працював на льодовому конкурсі у Валлуарі.Раніше скульптор неодноразово представляв Україну на міжнародних мистецьких подіях, зокрема 2022 року здобув третє місце на цьому ж змаганні."Тут гірськолижний курорт, і вони проводять щорічний конкурс льодяної скульптури. Я тут уже не вперше, але щоразу це зовсім інші умови", — зауважив він.Міжнародний конкурс льодових скульптур у Франції проходить щороку та збирає провідних митців, які працюють із льодом. Щоби потрапити на захід, учасники спершу проходять конкурсний відбір ескізів — лише після цього журі запрошує авторів до участі.Конкурс відбувався просто неба. Через плюсову температуру та сонце скульптури швидко псувалися, тож учасники підлаштовувалися під природні умови."Тут є своя особливість: сонце виходить приблизно об 11 годині ранку та ховається десь о пів на четверту дня. У цей проміжок скульптури обов’язково потрібно накривати, бо лід дуже швидко псується", — пояснив митець.За словами Олексія Поди, саме тому більшість роботи відбувалася в нічний час."Працювати вдень майже неможливо, тому всі різьблять переважно вночі. Я теж пів ночі працював. Усе відбувається просто неба, серед гір, і водночас тут постійно багато туристів і лижників", — додав він.Цього року Олексій Пода представив роботу під назвою Out of Mind. Скульптура має глибокий філософський зміст і відображає внутрішній стан людини.. "Ця скульптура — про момент, коли серце прагне свободи, але розум і життєві обставини не дозволяють її здобути. Вона про внутрішню боротьбу людини, про протистояння емоцій і свідомості", — пояснив автор.За словами скульптора, конкурс не має заданої тематики — митці подають власні ідеї, а журі обирає найсильніші ескізи."Тут ніколи немає якоїсь спільної теми. Подається ескіз, журі його розглядає, і вже на підставі цього запрошують учасників. Повна творча свобода", — підсумував Олексій Пода.Нагадаємо, що сьогодні пресслужба Маріупольської міської ради оприлюднила фотографії, як Азовське море зараз нагадує Антарктиду. Через сильні морози узбережжя вкрилося кригою..

У Києві, у Будинку-музеї Павла Тичини, 10 січня 2026 року відбулося урочисте відкриття міжнародної художньої виставки "Туреччина в кольорах мистецтва". Проєкт реалізовано громадською організацією "Світ очима художників" у співпраці з Офісом з питань культури та інформації Посольства Турецької Республіки в Україні.Відкриття виставки розпочалося виконанням традиційної української колядки художнім ансамблем з Вишгорода, що надало події особливої святкової атмосфери. З вітальними промовами виступили Надзвичайний і Повноважний Посол Турецької Республіки в Україні Мустафа Левент Більген, заступниця міністра культури України Богдана Лаюк та голова ГО "Світ очима художників" Валерія Велика. Серед гостей заходу були представники Посольства Туреччини в Україні, Державного агентства розвитку туризму, Торгово-промислової палати України, журналісти, митці та культурні діячі.У виставці взяли участь 36 українських художників із 12 міст України — Києва, Вишгорода, Ірпеня, Бучі, Гостомеля, Вінниці, Луцька, Хуста, Катюжанки, Кропивницького, Коростеня та Боярки. Загалом митці представили 75 художніх робіт, присвячених Туреччині.Експозиція знайомить глядачів з історичною, культурною та природною спадщиною цієї країни. На полотнах — образи турецьких міст і узбережжя, моря й гір, архітектурних пам’яток, людей і тварин, яхт, пейзажів і натюрмортів. Роботи виконані в різних художніх техніках: олійний живопис, акрил, акварель, графіка, а також у змішаних і авторських техніках.Частина творів була створена під час пленерних занять у місті Аланія, інші — на основі етюдів і фотоматеріалів, зроблених у різних регіонах Туреччини. Виставка триватиме 10 днів і є відкритою для широкого кола відвідувачів.Ця експозиція стала другою виставкою проєкту в Києві. Перші спільні ініціативи були реалізовані у 2024 році в Аланії за підтримки Муніципалітету міста та Управління культури й туризму Аланії, а також у червні того ж року в Будинку-музеї Павла Тичини. У листопаді 2025 року в Аланії також відбулася виставка "Кольори Аланії", у якій взяли участь 14 художників.Проєкти такого формату сприяють поглибленню культурного діалогу між Україною та Туреччиною, об’єднуючи країни не лише через туризм, а й через мистецтво, підтримку культурних ініціатив, дружбу та солідарність між народами.Мистецький проєкт "Світ очима художників" об’єднує провідних українських художників і скульпторів задля організації міжнародних пленерів, симпозіумів і виставок в Україні та за кордоном. Його місія — показати красу України та світу через художнє бачення митців, поєднуючи туризм і мистецтво в єдиному культурному просторі..

У Києві відкрито кримінальне провадження на підставі заяви українського художника Івана Марчука про заволодіння авторськими правами на його картини. До справи причетний народний депутат Михайло Апостол.Про це повідомив "Укрінформ", посилаючись на засідання Тернопільського міськрайонного суду.Така інформація прозвучала у клопотанні про відкладення розгляду справи, яке надійшло у суд від відповідача Сергія Павленка."Клопотання обґрунтоване тим, що на підставі заяви позивача Івана Марчука Шевченківське управління поліції в Києві відкрило кримінальне провадження за фактом заволодіння групою осіб, які діяли умисно за попередньої змови шляхом зловживання довірою, винятковими майновими авторськими правами на твори образотворчого мистецтва, що належать позивачу в цій справі", — озвучив клопотання суддя Тарас Якімець.До клопотання про відкладення розгляду справи Павленко додав повістку, за якою йому необхідно з'явитися до поліції для вчинення певних слідчих дій.Взявши до уваги клопотання, суддя відклав розгляд справи. Наступне судове засідання відбудеться 16 січня.Як відомо, в липні 2025 року Іван Марчук подав позов до суду з вимогою визнати договір за 2020 рік недійсним і повернути авторське право. Художник зазначив, що п'ять років тому підписав договір "шляхом обману із використання шахрайських прийомів" і звинуватив у цьому громадського діяча та народного депутата Михайла Апостола.Іван Марчук заявив, що 2020 року під час підписання договору він вважав, що підписує "документ про наміри", й одразу просив визнати його недійсним. Через декілька років він дізнався, що інші особи представляються власниками прав на його роботи та використовують їх без його згоди.Журналісти з’ясували, що ліцензований документ, який підписав художник, передбачав передачу прав на всі картини Марчука на 100 років за 10 тисяч гривень чотирьом особам: адвокату Сергію Павленку, бізнесмену Михайлу Синиці, сину колишнього нардепа Ігорю Апостолу та ще одній особі. Художнику залишили 5% роялті.Іван Марчук — народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.Створив нову техніку живопису під назвою "пльонтанізм" – нашарування дрібних ліній, з яких будується унікальна композиція кольору та світла. Доробок живописця налічує близько 5 000 творів. 2006 року його прийняли до "Золотої гільдії" Міжнародної академії сучасного мистецтва в Римі. Також Іван Марчук став почесним членом наукової ради закладу.Окрім того, 2021 року він отримав відзнаку президента "Національна легенда України". У травні художнику виповниться 90 років. Він вважається найдорожчим з українських художників і рекордсменом українського арт-ринку.Нагадаємо, в серпні цього року стало відомо, що до українських військових на фронт завітав китайський сучасний художник Ай Вейвея. Він відомий своєю позицією проти китайської влади та боротьбою за права людини..

У віці 78 років помер український кінорежисер, сценарист і театральний педагог В'ячеслав Криштофович. Він був заслуженим діячем мистецтв.Про це повідомила Національна спілка кінематографістів України (НСКУ). Там назвали це "великою втратою для всієї української культурної спільноти". У спілці наголосили, що Криштофович умів у найпростішому побачити глибокий сенс."Він був митцем з особливою оптикою: уважним до деталей, співчутливим до характерів, відвертим у творчих пошуках. Навіть найменша з його "дрібниць життя" у кадрі ставала суттєвою. І ранні роботи, й пізні серіали, і сценарії, створені ним у співпраці, — все це свідчення виняткового таланту та чесності у професії", — зауважили у НСКУ.Криштофович був автором стрічок, що стали знаковими для українського кіно. Це — "Самотня жінка бажає познайомитися", "Автопортрет невідомого", "Ребро Адама", "Приятель небіжчика" й іншіДві з його стрічок — "Ребро Адама" та "Приятель небіжчика" – відібрали до секції "Двотижневик режисерів" Каннського кінофестивалю, а "Приятель небіжчика" став першим фільмом, який висувався від України на премію "Оскар" у категорії "Найкращий іноземний фільм" 1998 року.За плечима Криштофовича понад 20 робіт над кінострічками, де він виступав у різних ролях: як режисер, режисер-постановник, сценарист і актор у фільмах "Совість", "Серце Бонівура" та "Перше правило королеви". В’ячеслав Криштофович отримав "Золоту Дзиґу" 2018 року — за внесок у розвиток українського кінематографа. Тоді статуетку йому присудили члени Національної спілки кінематографістів — як визнання багаторічної праці та творчої спадщини режисера.Нагадаємо, що 9 жовтня помер український бізнесмен і співзасновник телеканалу "1+1" Борис Фуксман. У нього були проблеми зі здоров'ям..

У Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" представили бронзове погруддя Івана Мазепи. Відкриття скульптури присвятили до дня всеукраїнського референдуму, який відбувся 1 грудня 1991 року. Тоді український народ проголосував за незалежність України.Про це повідомило "Суспільне Культура". Журналісти констатували, що погруддя створене з бронзи, а прототипом слугувала прижиттєва гравюра авторства Мартіна Бернігерота."Над проектом працювали скульптори Олесь Сидорук та Борис Крилов разом з архітектором Віктором Юрківим, дослідницею Ольгою Ковалевською та Українським інститутом національної пам'яті", — йдеться в повідомленні.Для постаменту використали справжній гранітний цоколь, що залишився після руйнації Успенського собору 1941 року, а також елементи його різьбленого іконостаса. Саме на цей храм Мазепа та його мати Марія Магдалина виділили щедрі пожертви.. "Поява скульптури Мазепи в Лаврі є проявом тяглості української державницької традиції та перемоги історичної правди", — заявила виконувачка обов'язків генеральної директорки заповідника "Києво-Печерська лавра" Світлана Котляревська.Побачити скульптуру можна у першій залі виставки "Мазепа. Стратегія європейської України" у четвертому корпусі заповідника "Києво-Печерська лавра" (Келіях соборних старців). На виставці також представлено документи мазепинської епохи, твори мистецтва, коштовності, зброя, стародруки, предмети побуту козацької старшини та інші експонати, що презентують Україну кінця XVII — початку XVIII століття.Що відомо про Івана МазепуЦе український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687-1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704-1709). Князь Священної Римської імперії (1707-1709).Іван Мазпа був гетьманом української автономії під владою Російської імперії у часи правління російського ще царя Петра I. Під час Північної війни Московського царства зі Шведською імперією довгий час підтримував росіян. Проте 1708 року став на бік шведів. Після поразки останніх під Полтавою був вимушений переселитися до Молдовського князівства.Тоді наказом Петра I було знищено його столицю Батурин, а самого Мазепу відлучили від церкви. Понад два століття в усіх церквах Російської імперії щорічно в першу неділю великого посту проголошували анафему. 2023 року вперше в історії Києво-Печерської Лаври провели панахиду за її меценатом — гетьманом Іваном Мазепою.Нагадаємо, у грудні минулого року повідомляли, що шабля Івана Мазепи, яку український боксер Олександр Усик підійняв на рингу після перемоги над Тайсоном Фʼюрі, може посприяти зняттю анафеми, накладену на гетьмана ще Російською православною церквою..

Премія кінокритиків України "Кіноколо" оголосила переможців. Нагороду за найкращий фільм отримала картина "Ти — космос", а найкращим документальним фільмом обрали "2000 метрів до Андріївки".Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на організаторів премії "Кіноколо". Лауреатами в інших категоріях стали:короткометражний ігровий фільм — "Життя починається";короткометражний документальний фільм — "Як пройшли мої літні канікули";найкращий анімаційний фільм — "Київський торт";відкриття року — режисер Павло Остріков за фільм "Ти — космос";найкращий режисер — Мстислав Чернов за фільм "2000 метрів до Андріївки";найкращий актор — Володимир Кравчук за фільм "Ти — космос";найкраща акторка — Анастасія Пустовіт за фільм "Наш дім у вогні";найкращий сценарій фільму — Павло Остріков за фільм "Ти — космос";за досягнення — Володимир Прилуцький і Алік Дарман за дослідження кіноархіву студентських фільмів КНУТКіТ імені Карпенка-Карого та віднайдення архівних фільмів 1930, за відеоінсталяцію "Архів у війні".Національна премія кінокритиків "Кіноколо" — щорічна премія, заснована 2018 року. Вона відзначає досягнення українського кінематографа та діячів кіноіндустрії від імені спільноти кінокритиків України. Переможців визначає Комітет національної премії кінокритиків.Нагадаємо, декілька днів тому журналісти BBC повідомляли, що британський документальний фільм Hell Jumper виграв міжнародну премію "Еммі". Стрічка розповідає про перипетії російсько-української війни очима волонтера з Великої Британії..

До національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України внесли ще два елементи. Це бувальщини про конотопську відьму та таврійський розпис.Про це повідомили в Міністерстві культури України. Там уточнили їх повні назви:"Традиція і практика просторового й ужиткового оздоблення на Миколаївщині: таврійський розпис"; "Культура побутування бувальщин про конотопську відьму"."Відтепер місцеві громади мають вжити заходів щодо врахування рекомендацій і пропозицій експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України про охорону елементів нематеріальної культурної спадщини", — йдеться в повідомленні.За інформацією Мінкульту, таврійський розпис побутує в Миколаєві, а також на Очаківщині, Вознесенщині, Первомайщині, у Галицинівській та інших територіальних громадах області. Однак історично він походив із Кінбурна та сусідніх до нього територій Очаківщини.Своєю чергою, бувальщини про конотопську відьму побутують у Сумській області та зосереджені в Конотопі та сусідньому селі Підлипне. Ці перекази активно прижилися саме в місті, бо, зважаючи на густоту населення та зацікавленість мешканців, сприяють зміцненню культурної ідентичності громади.Найвідомішим твором, що базується на українських віруваннях про відьом, є повість "Конотопська відьма" Григорія Квітки-Основ'яненка, де він доволі чітко описував обряди, зокрема, ворожіння та замовляння.У Конотопі досі зберігають пам'ять про героїв повісті — у міському музеї навіть можна знайти велику експозицію, присвячену конотопським відьмам, зокрема, жорна, якими випробовували жінок на чистоту помислів, "літальний механізм", на якому нібито вони могли літати.Нагадаємо, що в липні цього року весільний обряд "заплітання долі", що побутує здебільшого у Стрийському районі Львівської області, а також в інших регіонах України з урахуванням місцевих особливостей, внесли до національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України..

У Сумах закінчився судовий процес над 60-річним художником, який під виглядом уроків живопису розбещував семирічних дівчат. Суд визнав чоловіка винним і призначив 10 років ув’язнення — мінімальний термін, який дозволяє закон.Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко, який опублікував відповідний допис на своїй Facebook-сторінці."Про злочин стало відомо після того, як діти розповіли батькам, що відбувалося під час "занять", — зазначив він.За його словами, одна дитина поінформувала про непристойні дії, інша — що він змушував її дивитися порнографічні відео. Прокурор у суді повністю довів його вину."Суд визнав чоловіка винним і призначив 10 років ув’язнення. Але хіба можна виміряти в роках те, що вкрало спокій, довіру, здатність дитині дивитись на світ без страху?" — поставив риторичне запитання генеральний прокурор.Він висловив вдячність дівчатам, які не промовчали, та наголосив, що вони у своєму дитячому віці зробили те, на що не здатні деякі дорослі, — сказали правду."Із потерпілими працювали психологи, проведено комплексну судово-психіатричну експертизу. Фахівці підтвердили: дівчатка пережили насильство, а наслідки залишили глибокий слід у їхній психіці", — констатував Кравченко.Він наголосив, що цей вирок — не просто покарання одному злочинцю. Це сигнал, що Україна ніколи не дозволить перетворювати дитинство на травму."І це також заклик до змін у законодавстві, про які я не втомлююся говорити та маю надію на підтримку народних депутатів. Покарання за сексуальні злочини проти дітей має бути максимально суворим. Бо 10 років — це не справедливість, це лише її початок", — підсумував Руслан Кравченко.Нагадаємо, раніше поліція Київської області з’ясувала, що відомий київський фотохудожник щонайменше вісім років вчиняв сексуальні злочини щодо неповнолітніх дівчат. Ґвалтівник проведе 13 років за ґратами..