# Молдова

Учора у Брюсселі відбувся саміт з питань розширення Європейського Союзу. Його ще до початку називали історичним для України та інших країн-кандидаток на вступ. Чи можуть українці з оптимізмом дивитися у своє європейське майбутнє? Чотири важливих сигнали. Що передувало саміту в БрюсселіЯк відомо, головним гальмом для відкриття переговорів України з ЄС є угорський прем’єр Віктор Орбан, тож перший сигнал стосується його вето. ЗМІ наприкінці вересня повідомили, що очільник Євроради Антоніу Кошта шукає способи обійти блокування Угорщиною заявки України на членство в Євросоюзі. Зокрема, обговорюється можливість ухвалення рішень про відкриття переговорних кластерів не всіма учасниками ЄС, а кваліфікованою більшістю. Однак у Кошти не вийшло. Натомість окремі європолітики вносили розкол ініціативою розділити Україну та Молдову на шляху до об’єднаної Європи, мотивуючи тим, що Орбан наклав вето тільки на рух нашої держави. TrueUA аналізував, чим небезпечне таке розділення і для нас, і для самого Євросоюзу. Отже, позитивно, що в Єврораді та Єврокомісії не дослухалися до голосів розкольників, а негативно, що проти антиєвропейської політики угорського прем’єра протиотруту так і не знайшли. Ймовірно, вирішили просто зачекати до квітня наступного року, коли партія Орбана "Фідес" програє вибори й він нарешті втратить посаду голови уряду.Другий сигнал — пауза з виділенням Україні близко 140 мільярдів євро "репараційного кредиту" коштом російських активів, заморожених в Європі. Це рішення заблокувала Бельгія. В її депозитарії Euroclear зберігаються суверенні резерви центробанку країни-терористки, включно з готівкою, облігаціями, депозитами та іншими фінансовими інструментами, на загальну суму близько 191 мільярда євро. Бельгійці бояться, що Росія зможе через суди домогтися повернення заморожених коштів — не зараз, а років через 20 чи 50. Тому й вимагали у керівництва ЄС залізних гарантій на такий випадок, що Бельгія не залишиться наодинці. Оскільки надані гарантії в Бельгії вважають слабкими, процес надання "репараційного кредиту" вирішили не зупиняти, але й не форсувати. Очікується, що домовитися вдасться до Різдва цього року. Можливо, думку бельгійських політиків змінять дронові провокації росіян над військовими об’єктами Бельгії.У ніч на 28 жовтня над військовою базою в Марш-ан-Фаменні, яка розташована на Півдні Бельгії, за 113 кілометрів від Брюсселя, помітили кілька невідомих дронів. На цій військовій базі розташовані головні армійські казарми та критично важлива інфраструктура країни. Міністр оборони країни Тео Франкен заявив, що поведінка дронів свідчила про сплановану операцію "проти серця армії" — ймовірно, вони шукали інформацію про розташування та стан критичної інфраструктури на території бази.4 листопада у Брюсселі зупиняли роботу аеропорту через виявлення невідомого безпілотника.Слабкою втіхою поки видається вчорашнє рішення Європейської Ради про п’ятий платіж у межах Ukraine Facility — програми підтримки України на 2024-2027 роки. Кошти спрямують на макрофінансову стабільність та безперервну роботу держуправління. За інформацією Politico, МВФ розглядає можливість виділити Києву близько вісім мільярдів доларів протягом трьох років, однак може відмовитися від позики, якщо ЄС не зможе узгодити власний кредит із використанням заморожених російських активів. Єврокомісія продовжує шукати варіанти на випадок остаточної відмови Бельгії, однак такий сценарій — дуже негативний, він може фінансово знекровити європейську допомогу Україні на наступний рік.Третій сигнал — оприлюднення 12-пунктного європейського мирного плану під назвою "Елементи до миру в Україні". Цей документ викликав критику в українському експертному середовищі та серед політиків, адже він не має вигляд плану перемоги України, радше капітуляцією, тільки з гарантіями повторного ненападу. Та й то сумнівними. У документі, наприклад, є дев’ятий пункт, який стосується діалогу на високому рівні між Києвом та Москвою з метою "посилення взаєморозуміння та поваги до різноманітності мов, культур та релігій". Тут слушно нагадати, як певні сили в Європі тиснуть на українську владу з метою зірвати ухвалення законопроекту №14120, котрий передбачає оновлення офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Росія використовує неправильний переклад Хартії для гібридної війни проти України. Нині проросійські лобісти в Європі лякають Україну зривом євроінтеграції, якщо Верховна Рада ухвалить цей закон. Хартія спрямована на підтримку мов, які справді цього потребують, а не національних меншин. Тобто Росія втратить аргумент про "утиски російськомовних". Видається, згаданий пункт в мирний план Європи вписали ті ж сили, які допомагають Кремлю перекручувати зміст Хартії. Вони ж тиснутимуть на Київ, рятуючи попівську агентуру Москви з УПЦ МП. Не дарма в пункті згадується слово "релігія".Останній, четвертий сигнал, Україна отримала в переддень саміту. Єврокомісія озвучила нові вимоги до нашої держави на шляху до членства. Серед них — вимога змінити нещодавні негативні тенденції в боротьбі з корупцією та прискорити реформи у сфері верховенства права. Тут коментарі зайві. В Європі дали зрозуміти, що швидка євроінтеграція залежить від готовності Києва здійснювати антикорупційні реформи.Україна серед лідерів, але… Що вирішили на саміті у БрюсселіУкраїна та Молдова разом із Чорногорією та Албанією здійснили найбільше реформ на шляху до членства у Європейському Союзі серед усіх держав-кандидатів протягом минулого року. Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, презентуючи звіт із розширення ЄС у Європарламенті. За її словами, Чорногорія планує завершити переговори про вступ наприкінці 2026 року, Албанія — наприкінці 2027 року, а Україна та Молдова у 2028 році."Наступний рік стане моментом істини для всіх країн-кандидатів, але особливо для тих, що представили амбітні плани щодо завершення переговорів", — наголосила пані Кос.Коментуючи звіт із розширення, президент Володимир Зеленський заявив: "Це найкращий результат оцінювання на сьогодні — доказ того, що навіть під час захисту від повномасштабної агресії Росії Україна продовжує реформи та змінюється відповідно до європейських стандартів. Прогрес України на шляху до Євросоюзу досягається завдяки зусиллям мільйонів наших громадян".Та, попри високу оцінку проведених реформ і запевнення у повній підтримці, європейці так і не запропонували відкрити переговорні кластери. Єврокомісія хоче отримати мандат від Ради ЄС на продовження переговорів з Києвом і Кишиневом без формального відкриття кластерів. За словами Марти Кос, мандат дозволить рухатися вперед у переговорах, поки держави-члени не досягли згоди щодо офіційного відкриття кластерів. Вона наголосила, що ЄС має відійти від практики, коли кожен із понад 150 технічних кроків процесу вимагає одностайності (про це мовилося десятки разів, та віз і нині там). Єврокомісарка висловила сподівання, що за головування Данії в ЄС вдасться знайти компроміс і поступово проходити кластери один за одним. Офіційне ж відкриття переговорних розділів відбудеться після виконання всіх необхідних умов.Що це означає? По-перше, ні переконати Орбана зняти вето, ні обійти його не вдалося. Євросоюз, як й Україна, радітимуть зміні влади в Угорщині, але немає гарантій, що вона стовідсотково там зміниться. Також до 2028 року відбудуться вибори в низці країн Євросоюзу, зокрема президентські вибори у Франції 2027-го, на яких високий шанс перемоги ультраправих євроскептиків. Тож європейські політики просто відклали ризики на потім, сподіваючись, що до моменту повної готовності України внутрішні проблеми Євросоюзу розсмокчуться самі по собі.По-друге, у звіті про Україну містяться занепокоєння і перелік необхідних реформ. Очевидно, варіант переговорів без відкритих кластерів це ще й перестраховка самих європейців. На випадок, якщо українська влада забуксує з реформами..

У п'ятницю, 31 жовтня, парламент Молдови проголосував за новий уряд держави на чолі з бізнесменом Александру Мунтяну. Політик 20 років прожив в Україні.Про це повідомляє NewsMarker. Новий кабінет одержав підтримку 55 депутатів керівної партії PAS.Новий кабінет міністрів на чолі з Олександром Мунтяном принесе присягу 1 листопада о 10:00. На церемонії будуть присутні Мая Санду та голова парламенту Ігор Гросу.Мунтяну під час представлення своєї програми наголосив, що піде у відставку, якщо його країна не підпише договір про вступ до Європейського Союзу до 2028 року.Що відомо про Александру МунтянуОлександр Мунтяну — це 61-річний фінансист, економіст та інвестиційний банкір. Він народився у Кишиневі, має громадянство Молдови, Румунії та США, і представляє себе як «американця молдовського походження». Здобув освіту магістра фізики у Московському державному університеті та магістра з управління економічною політикою у Колумбійському університеті (Нью-Йорк).Мунтяну має значний міжнародний досвід: працював майже 10 років у Світовому банку у Вашингтоні, Національному банку Молдови та французькому банку Crédit Lyonnais. Понад 20 років прожив в Україні, де очолював департамент прямих інвестицій у компанії Dragon Capital та заснував власну інвестиційну фірму 4i Capital Partners, що спеціалізується на Східній Європі. Активно займався громадською діяльністю, був співзасновником Американської торгівельної палати в Молдові та понад 25 років очолював Французький альянс у Молдові.На посаду прем'єра його висунули як не політичну фігуру з глибоким економічним досвідом для прискорення європейської інтеграції та зміцнення економіки країни.Нагадаємо, раніше президентка Молдови Мая Санду заявляла, що у випадку перемоги на парламентських виборах проросійських сил Молдову можуть використати проти України. Це фактично зведе нанівець увесь процес, досягнутий останніми роками..

На період опалювального сезону-2025/2026 Молдова ухвалила рішення про зниження тарифу на транзит газу з Греції. Знижка на "блакитне паливо" складе 50%.Про це йдеться в офіційній заяві Національної агенції з регулювання енергетики Молдови (ANRE).Вона ухвалила рішення, яке дозволить забезпечити постачання природного газу в Україну.Зазначається, що це спільна ініціатива операторів систем передачі природного газу Греції, Болгарії, Румунії, Молдови й України."Ініціатива спрямована на зміцнення регіональної енергетичної безпеки та забезпечення постачання природного газу в Україну", — пояснили в агенції.ANRE затвердила зниження тарифу на транспортування газу до України для молдовського оператора ГТС Vestmoldtransgaz.Аналогічну знижку застосовує румунський оператор ГТС Transgaz. Вона складе 50% та буде діяти шість місяців — із листопада 2025 року по квітень 2026 року.Знижка зменшить загальні сумарні витрати України на імпорт газу. Фактично здешевлено логістику палива, що дозволить закуповувати його більше, маючи той самий обсяг фінансових ресурсів.Фахівці стверджують, що це дуже актуально на тлі того, що через російські теракти проти газовидобутку Україна планує збільшити імпорт газу.Раніше прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко зазначала, що країні терміново потрібно розв'язувати питання про додатковий імпорт газу через втрати видобутку. Але точні обсяги імпорту публічно не оголошуються — уряд засекретив цю інформацію.Нагадаємо, сьогодні міністерка енергетики України Світлана Гринчук повідомляла, що затягувань від уряду не буде — опалювальний сезон розпочнеться найближчими днями, тож незабаром у домівки українців уже можуть дати тепло..

До бізнесмена Александра Мунтяну, який понад 20 років мешкає в Україні, особисто звернулася президентка Молдови Мая Санду та запропонувала очолити уряд країни.Про це повідомило видання NewsMaker. В інтерв’ю журналістам Санду зазначила, що рішення про висунення Александру Мунтяну ухвалили після колективного обговорення з колегами з керівної партії "Дія та солідарність" (PAS)."У той момент, коли пан Дорін Речан оголосив нам, що не хоче більше виконувати обов'язки прем'єр-міністра, ми зібралися разом із кількома колегами з PAS і обговорили, яким має бути профіль наступного прем'єр-міністра", — розповіла вона подробиці.Санду зазначила, що майбутній прем’єр-міністр повинен мати економічний профіль, враховуючи поточну ситуацію в країні."І ми вирішили, що профіль повинен бути економічним, тому що з багатьох об'єктивних і суб'єктивних причин у нас складна економічна ситуація", — додала вона.За її словами, кандидатуру Александру Мунтяну обрали з декількох претендентів як найбільш відповідну."Ми проаналізували декілька кандидатур, і я зв'язалася з ним. Через деякий час нам вдалося отримати його згоду", — наголосила вона.Санду також зауважила, що знайома з Александру Мунтяну з 1990 років, протягом цього часу вона стежила за його професійною діяльністю."Він людина з великим управлінським і життєвим досвідом", — наголосила президентка Молдови.Відомо, що 2018 року Мунтяну балотувався на внутрішніх виборах до Американської торгової палати в Україні — організації, яка представляє інтереси американських і міжнародних компаній, що працюють на українському ринку.Тоді він представився як "американець молдовського походження, який прожив в Україні 20 років".Також Мунтяну є засновником приватної інвестиційної компанії 4i Capital Partners, що спеціалізується на управлінні інвестиціями в Україні, Білорусі та Молдові.Як відомо, 28 вересня в Молдові вперше відбулися парламентські вибори за новим електоральним кодексом. Керівна партія президентки Молдови Маї Санду "Дія та солідарність" набрала понад 50% голосів.Нагадаємо, що пов'язані з Кремлем молдовські політики закликали до протестів перед тим, як молдовська влада затвердить результати парламентських виборів 28 вересня..

Прем'єр-міністром Молдови може стати 61-річний бізнесмен Александру Мунтяну. Його на цю посаду планує висунути пропрезидентська коаліція, яка перемогла на парламентських виборах. Він понад 20 років проживає в Україні.Про висунення такої кандидатури заявив лідер партії президента Молдови Маї Санду "Дія та солідарність" (PAS) Ігор Гросу.За його словами, PAS почекає затвердження Конституційним судом депутатських мандатів, а після першого засідання парламенту та формування фракцій партія внесе на розгляд кандидатуру Мунтяну."Молдові потрібні компетентні люди з великим досвідом в економіці, які зможуть очолити процес інтеграції в ЄС та підтримувати економічний розвиток. Дякуємо пану Мунтяну, людині з приголомшливою кар’єрою, за те, що він погодився допомогти країні саме зараз, коли вона цього особливо потребує", — зазначив Гросу.До речі, 2018 року Мунтяну балотувався на внутрішніх виборах до Американської торгової палати в Україні — організації, яка представляє інтереси американських і міжнародних компаній, що працюють на українському ринку.Тоді він представився як "американець молдовського походження, який прожив в Україні 20 років".Також Мунтяну є засновником приватної інвестиційної компанії 4i Capital Partners, що спеціалізується на управлінні інвестиціями в Україні, Білорусі та Молдові.Як відомо, 28 вересня в Молдові вперше відбулися парламентські вибори за новим електоральним кодексом. Керівна партія президентки Молдови Маї Санду "Дія та солідарність" набрала понад 50% голосів.Нагадаємо, що пов'язані з Кремлем молдовські політики закликали до протестів перед тим, як молдовська влада затвердить результати парламентських виборів 28 вересня..

Щодня велика кількість українців перетинає різні частини кордону України. Для деяких громадян цей процес пов'язаний із певними складнощами та проблемами.У Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон дали деякі рекомендації стосовно перетину кордону."Ми добре знаємо, що перетин державного кордону для багатьох громадян може бути пов’язаний із хвилюванням і стресом", — зазначили в ДПСУ.Тому прикордонники підготували для українців рекомендації, які будуть корисні у плануванні подорожі та під час перебування в пункті пропуску.Зокрема, в ДПСУ порадили, що врахувати під час планування перетину кордону та які документи підготувати для проходження контролю.Рекомендації для комфортного та швидкого перетину державного кордону опублікували в форматі зручних карток. "Також під час підготовки до подорожі не зайвим буде перевірити стан черг на кордоні з країнами Євросоюзу та Молдовою в межах західних областей", — наголосили прикордонники.У Держприкордонслужбі зауважили, що така інформація оновлюється кожні три години."Інформаційна кампанія "Безпека в деталях" здійснюється Державною прикордонною службою України за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу в Україні EUAM Ukraine", — підсумували в ДПСУ.Нагадаємо, що, як засвідчили результати опитування соціологічної групи "Рейтинг", яке проводили 20-22 липня серед громадян віком від 18 років, більшість українців не хочуть переїжджати за кордон для постійного проживання. Проте є й такі, які мають бажання покинути нашу країну.

Віце-президент Європарламенту Віктор Негреску підготував листа для глави Євроради Антоніу Кошти з вимогою відкрити переговорні кластери про членство Молдови в ЄС. Лист підписали 55 депутатів із 720. Про Україну в ньому не згадується…Провели вибори. Чим румун Негреску мотивує свою ініціативу"Вільні й чесні вибори, що відбулися минулої неділі, не залишають жодних сумнівів: народ Молдови підтвердив своє чітке бажання інтегруватися до Європейського Союзу. Його вибір, зроблений всупереч зовнішньому тиску і дезінформаційним кампаніям, свідчить про його демократичну стійкість і рішучість". Це головний плюс Кишиневу від пана Негреску та підписантів листа, серед яких дев’ятеро — депутати від Румунії. TrueUA детально аналізував, за рахунок кого і чого проєвропейській партії президентки Майї Санду "Дія та солідарність" вдалося посісти перше місце й отримати можливість формувати уряд власними силами. Як і на президентських виборах торік своє слово сказала молдовська діаспора — вона проголосувала за курс своєї країни до Євросоюзу. А от в окремих регіонах Молдову партія Санду отримала трохи більш як 3%. Молдавани — молодці, та все ж на результати виборів у цій країні варто дивитися тверезо. Проєвропейські сили виграли битву супроти проросійських сил на чолі з агентами впливу Кремля, проте не виграли війну з Росією за мізки свого народу. Негреску — професійний депутат Європарламенту, вперше обрався туди 2014 року. Представляє соціал-демократичне крило в ЄП. З огляду на публічні заяви, у проросійськості його запідозрити важко. То ж лишається два варіанти: або Негреску висловив ініціативу з подачі офіційного Бухареста, або на прохання Кишинева. Другий варіант сумнівний. 2 жовтня у Копенгагені на саміті Європейської політичної спільноти Майя Санду казала наступне: "І Молдова, й Україна виконали свої зобов’язання, і вони готові до наступних кроків. Існує технічний звіт, позитивний звіт для обох країн. Нам потрібно рухатися вперед".Тобто підстав підозрювати молдаван у кулуарних іграх, щоб випередити Україну, немає. Втім, можуть існувати сили, зацікавлені у тому, щоби переговори з Молдовою почалися першими з огляду на блокування Віктором Орбаном старту переговорів з Україною.Про роз’єднання України та Молдови, які йдуть до ЄС дуетом, у серпні написало видання Politico. Його джерела у високих коридорах Європи пояснювали, що у Брюсселі хочуть дати молдаванам позитивний сигнал перед вересневими виборами. Розділення переговорів України та Молдови, вказувало видання, до того не розглядалося через побоювання послаблення проєвропейських настроїв у воюючій Україні, яка може відчути себе ображеною. Як синекуру українцям буцімто запропонують доступ до дослідницької програми Horizon Europe та програми студентського обміну Erasmus. Лист Негреску — друга серія. Чи дослухаються до нього люди, які ухвалюють рішення в ЄС?Президент Зеленський наполягає на одночасному відкритті переговорних кластерів. Глава МЗС України Андрій Сибіга наголошує: "Сила і вплив українсько-молдовської єдності на шляху до Європейського Союзу спрацьовували вже неодноразово, і ми повинні зберігати цю єдність у найвідповідальніші моменти, щоб домогтися спільного успіху".Після оприлюднення листа Негреску, Сибіга пояснив: жодного роз’єднання бути не може, рішення чи документи, які ухвалюються в Європейському парламенті, мають рекомендаційний характер. Офіційна ж позиція ЄС — відкриття переговорних кластерів для України та Молдови має відбутися синхронно.Отже, ініціатива Негреску — порожній звук, самопіар, пан Кошта прийме цей лист до відома, не більше? Хотілося б сподіватися, що він так і вчинить. Проте все ж не полишає думка, що звернення до очільника Євроради саме зараз з’явилося не просто так.Чим небезпечне розділення України та Молдови на старті переговорівПочнемо з версій появи листа Негреску. Перша — він як румун природно лобіює інтереси близької Молдови. Однак непокоїть відсутність у документі згадки про Україну. Це при тому, що дві країни інтегруються до Євросоюзу так званим "пакетом". Брюссель для інтеграції нових членів використовує їхнє поєднання в пари чи групи. Порівнюючи, зручніше спостерігати прогрес кандидатів на членство.Крім того, у кожної з країн у "пакеті" в ЄС є свої адвокати і якщо країни йдуть у парі, адвокати одних змушені підтримувати інших. Адвокати Молдови — Румунія, Італія. Наші — Польща і Балтійські держави. Негреску не згадав про нас, значить, він належить до тієї групи європолітиків, яка прагне відв’язати Молдову від України, щоб Кишинів не втратив історичний шанс ускочити в ЄС. Адже Угорщина членство Молдови не блокує. Друга версія: прихильників роз’єднання достатньо, але досі вони висловлювали свої думки як "джерела", Негреску ж збурив інформаційний простір, тепер оцінять резонанс, порахують армію прибічників і посилять або послаблять свої заяви. На таке припущення наштовхує по суті незначна кількість підписантів. Це нагадує зондування суспільних настроїв і настроїв у середовищі європолітиків. Вкинути для широкого обговорення тему можливого роз’єднання і подивитися, що з цього вийде. Нагадаємо: ще у квітні єврокомісарка з питань сусідства та розширення Март Кос повідомила, що Брюссель розглядає можливість продовжити процес вступу для Молдови, відокремивши її від України. Вочевидь, серед єврочиновників вистачає лобістів такого сценарію. Як і противників. Приміром, керівниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн проти розділення переговорного треку України та Молдови.Третя версія: у високих кабінетах Брюсселю рішення про розділення вже ухвалене і тепер його медійно "відмивають" через "лист Негреску". Це поганий для нас перебіг подій, він може знизити підтримку євроінтеграції серед українців. Бо матиме вигляд плювка у їхній бік. Тим більше, що той таки Антоніу Кошта начебто шукає, як оминути вето Орбана шляхом ухвалення рішення про відкриття кластера не одноголосно, а кваліфікованою більшістю. Угорський друг Путіна вже заявив, що нічого з цього не вийде. Проте хотілося б побачити, чи Кошта хоча б спробував.ЗМІ повідомляли, на які проблеми він може наштовхнутися. Проти ухвалення рішень кваліфікованою більшістю не тільки угорці. Кілька держав-кандидаток в члени ЄС досі стукають у двері тільки тому, що хтось із членів Євросоюзу заблокував їм вступ. Найвідоміший приклад — Північна Македонія. Спочатку на перепоні їх євроінтеграції стояла Греція, яка вимагала у македонців змінити назву. Бо Македонія — це грецька історична область. Македонці додали до назви слово "північна" і греки змінили гнів на милість. Проте тут з’явилося інше гальмо на шляху — Болгарія. Софія вимагає від Скоп’є визнання, що історично і мовно Північна Македонія є болгарською. Тобто де-факто вимагає визнати себе не окремим народом, а болгарами. З очевидних причин на це македонці не погоджуються.І, останнє. Україна та Молдова поєднані не лише одним "пакетом" при русі до ЄС, а й великою спільною проблемою — як вигнати Росію зі своїх земель. У нас точиться кривава війна, до завершення якої до Євросоюзу, найімовірніше, не приймуть. У молдовському Придністров’ї стоїть російська військова база. Дивно матиме вигляд член ЄС із російськими військовими на своїй території. То ж замість шукати, як розвести Молдову та Україну під час переговорів, нашим європейським друзям доречніше було б активніше і потужніше тиснути на Росію. Вона слабшатиме, а відтак слабшатимуть і її "троянські коні" на кшталт Орбана.

У неділю, 5 жовтня, голова Європейської ради Антоніу Кошта отримав листа від депутатів Європарламенту із закликом негайно перейти до перемовин із Молдовою щодо вступу країни в ЄС.Відповідний допис опублікував у Facebook віце-президент Європарламенту Віктор Негреску.Він зазначив, що за його ініціативи та за підтримки 55 депутатів Європарламенту з 19 країн Євросоюзу надіслано листа Кошті із закликом негайно відкрити з Молдовою переговорні кластери."Це сильний політичний сигнал: Європарламент беззастережно підтримує європейське майбутнє Молдови, визнає проведені реформи та вимагає, щоб вибір громадян країни, виражений на парламентських виборах, реалізували", — заявив Негреску.У листі йдеться про те, що вибори у Молдові підтвердили наміри держави інтегруватися до Євросоюзу.Негреску назвав цей крок "поворотним моментом" і закликав Кошту оперативно внести до порядку денного Євроради питання про початок перемовин."Такий крок підтвердив би рішучість молдовських громадян і дав би їм впевненість у тому, що їхній європейський вибір почутий і поважається", — наголосив він.Віце-президент Європарламенту також наголосив, що таке рішення є "стратегічною інвестицією в регіональну стабільність, безпеку і процвітання".Раніше повідомлялось, що президент Євроради Антоніу Кошта очолює зусилля щодо просування заявки України на членство в ЄС, попри опір Угорщини. Цього тижня лідери країн прямують на вирішальний саміт у Копенгагені.Нещодавно стало відомо, що переговори щодо вступу України до Європейського Союзу можуть стартувати лише після парламентських виборів в Угорщині, які заплановані на квітень 2026 року.Нагадаємо, 15 вересня Україна та Європейський Союз завершили скринінгові зустрічі у Брюсселі за фінальним переговорним розділом №11 "Сільське господарство та розвиток сільських територій".

У четвер, 2 жовтня, ввечері молдовські прикордонники затримали відомого в цій країні персонажа Костянтина Цуцу. Це колишній депутат і соратник скандального олігарха-втікача Влада Плахотнюка.Про це повідомили в Прикордонній поліції Молдови.Правоохоронці повідомили, що Цуцу затримали, "діючи на підставі оперативної інформації", на прикордонному переході Вулкенешть, коли той рухався в напрямку з України."Зараз його доставляють до ізолятора в Кишиневі", — ідеться в повідомленні.У Молдові Костянтин Цуцу проходить у справах про шахрайство, торгівлю впливом, незаконне збагачення та неправдиві декларації.Раніше його затримували 22 липня в Греції разом з олігархом-утікачем Владом Плахотнюком.У вересні Цуцу звільнили з-під варти у Греції, після чого він утік — за непідтвердженими повідомленнями, в невизнане Придністровʼя через Україну. Молдова оголосила його в розшук.Тим часом молдовського олігарха Влада Плахотнюка 25 вересня екстрадували з Греції до Кишинева, де помістили під попередній арешт на 30 діб.Нагадаємо, що в Молдові за підсумками виборів до місцевого парламенту перемогла керівна проєвропейська партія "Дія і солідарність" (PAS), заснована лідеркою Молдови Маєю Санду.

Для перетину українсько-молдовського кордону група мешканців Київської та Полтавської областей використали спеціальні плащі, які непомітні для тепловізорів. Але їх усе одного затримали прикордонники.Про це повідомили в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон."Оперативні працівники Чернівецького прикордонного загону отримали інформацію про намір незаконного перетину державного кордону групою чоловіків", — ідеться в повідомленні.Українські прикордонники визнали, що порушники добре підготувалися до походу."Окрім іншого, придбали спеціальні плащі, в яких можна залишатися непомітними навіть в тепловізійні камери", — розповіли подробиці в ДПСУ.Вони додали, що до кордону потенційні ухилянти вирушили вночі. Перед останнім відрізком шляху порушники вирішили перепочити в закинутій будівлі, де їх і затримали."Під час спілкування з порушниками прикордонники дізналися, що троє мешканців Київської та Полтавської областей за допомогою в перетині кордону звернулися до одного з Telegram-каналів", — з’ясували в Держприкордонслужбі.Там вони придбали електронну карту з маршрутом руху з України до Молдови в обхід пунктів пропуску. За це заплатили по 4,5 тисячі доларів."Щодо затриманих складені матеріали про адміністративні правопорушення", — підсумували в Державній прикордонній службі України.Нагадаємо, що 27 вересня на Закарпатті військовослужбовці відділу "Ділове" Мукачівського прикордонного загону виявили мешканця Полтавської області. Він заблукав у гірській місцевості, прямуючи до кордону з Румунією.

Пов'язані з Кремлем молдавські політики можуть закликати до протестів найближчими днями та тижнями, перш ніж молдавська влада затвердить результати парламентських виборів 28 вересня. Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Як зазначають аналітики, пов'язаний з Кремлем "Патріотичний блок" 30 вересня заявив, що молдавська влада скоїла "кричущі" порушення виборів, і що блок "домагатиметься справедливості через вуличні протести, у судах і, за необхідності, у Конституційному суді". Пов'язані з Кремлем молдавські політики 29 вересня заявили, що оскаржать результати виборів під приводом порушень виборів. Високопоставлені кремлівські чиновники продовжують підтверджувати заяви пов'язаних з Кремлем молдавських політиків про фальсифікації та порушення виборів. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 30 вересня заявив, що вибори були "шахрайськими", а молдовська влада "відверто маніпулювала" голосами. Голова Ради Федерації Росії Валентина Матвієнко 29 вересня заявила, що президент Молдови Мая Санду привела "Партію дії та солідарності" (ПАС), яка отримала парламентську більшість на виборах, до перемоги "на багнетах", і що вибори були нелегітимними. Матвієнко заявила, що громадяни Молдови не визнають вибори. Речниця міністерства закордонних справ Росії (МЗС) Марія Захарова 29 вересня заявила, що вибори були "безпрецедентно брудними", а молдовська влада використовувала позаправові механізми, шантаж та погрози.Згідно з молдавським законодавством, Центральна виборча комісія (ЦВК) повинна створити звіт про результати парламентських виборів протягом п'яти днів після виборів, а потім подати цей звіт до Конституційного Суду протягом одного дня — до 4 жовтня. Конституційний Суд повинен підтвердити або визнати законність виборів недійсною протягом 10 днів з моменту отримання звіту ЦВК (не пізніше 14 жовтня). Учасники виборчих перегонів можуть вимагати від влади перерахунку голосів до підтвердження результатів судом. Конституційний Суд може визнати вибори недійсними, якщо виявить порушення виборчого кодексу під час виборчого процесу або підрахунку голосів, які вплинули на результати. "ISW продовжує оцінювати, що Кремль створював умови для виникнення (можливо, насильницьких) протестів з метою усунення Санду від влади після виборів і може розпочати протести для оскарження результатів виборів", — пишуть аналітики.Кремль може все ще планувати розпалювання насильницьких протестів, навіть якщо Конституційний Суд підтвердить результати у жовтні 2025 року, можливо, для того, щоб створити ініційоване Кремлем дзеркальне відображення спонтанних проєвропейських протестів Євромайдану 2014 року в Україні, які призвели до усунення проросійського президента України Віктора Януковича з посади. Кремль встановив інформаційні умови для розпалювання протестів у Молдові аж до кінця листопада 2025 року.Перемога партії СандуПравляча партія "Дія і солідарність" (PAS) здобула переконливу перемогу, набравши понад 50 відсотків голосів. За попередніми розрахунками, PAS отримує одноосібну більшість у парламенті, який складається зі 101 депутата (забезпечуючи близько 52-54 мандати). Це дозволить партії самостійно формувати уряд та продовжувати проєвропейський курс.Нагадаємо, 29 вересня Володимир Зеленський провів розмову з президенткою Молдови Маєю Санду. Глава держави привітав її з перемогою на парламентських виборах.

Проєвропейська партія "Дія та солідарність" (PAS) матиме в новому парламенті Молдови монобільшість. А все могло скластися зовсім інакше, якби президентка Майя Санду та молдовські спецслужби не показали Росії здатність тримати удар.Як Санду не допустила реваншу проросійських силЦентрвиборчком Молдови оголосив фінальні результати виборів, які відбулися цієї неділі, 28 вересня. Перше місце з 50,2% підтримки отримала партія "Дія та солідарність". Її головний конкурент — "Патріотичний блок" (насправді — проросійський, під чиїм дахом зібралися комуністи й соціалісти) — програв — 24,17%. Далі розташувалися центристський блок "Альтернатива", "Наша партія" політика-популіста Ренато Усатого та прорумунська "Демократія вдома" Василя Костюка, послідовника трампізму. Інші учасники не подолали бар’єр у 5% для партій і 7% для блоків. Таким чином переможці матимуть 55 мандатів у парламенті, який складається зі 101-го депутата.Санду вдалося розв'язати проблему максимум станом на зараз — не допустити реваншу проросійських сил. З цим успіхом її привітало керівництво Євросоюзу та багато світових лідерів. "Молдова, ви зробили це знову. Жодна спроба посіяти страх чи розбрат не зможе зламати вашу рішучість. Ви чітко зробили свій вибір: Європа. Демократія. Свобода. Наші двері відкриті. І ми будемо з вами на кожному кроці", — написала в мережі Х очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Під "зробили це знову", очевидно, розуміються торішні президентські вибори, які виграла Майя Санду. Росія кинула проти неї "всі гроші світу" і програла. Зараз програла повторно. Важливу особливість молдовських виборів відзначив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск: "Щоб виграти ці вибори, молдовському народу і президентці Майї Санду особисто знадобилася справжня мужність. Ви не тільки врятували демократію і зберегли європейський курс, а й зупинили Росію в її спробах взяти під контроль весь регіон. Це хороший урок для нас усіх". Своєю чергою, президент України Володимир Зеленський зазначив: "Росія не змогла дестабілізувати Молдову, і її підривний вплив не поширюватиметься далі на Європу".Фактори перемоги проєвропейської партіїЩо ж допомогло партії Санду здобути вагому перемогу? Відзначимо одразу три фактори. Перший — як і президентські вибори 2024 року, так і нинішні були екзистенційним виборам для молдаван, якби схибили, на країну замість членства в ЄС очікував би "грузинський сценарій". Санду, її соратникам, політичним технологам PAS удалося мобілізувати своїх виборців ідеєю історичного вибору. Це нагадало цьогорічні вибори президента Румунії, на яких у другому турі зійшлися ультраправий Джордже Сіміон та ліберальний мер Бухареста Нікушор Дан. Після першого туру він відставав від Сіміона на 20 відсотків. Скоротити такий розрив — нереально, але Дан не тільки скоротив, а й переміг.Другий фактор — ефективна робота спецслужб, яка стала хорошим уроком для всіх. Задовго до цих виборів молдовська влада серйозно взялася за промосковського олігарха Ілана Шора. 6 липня у Москві він оголосив про участь у виборах блоку "Перемога". Список мала очолити голова Гагаузії Євгенія Гуцул. Шор перебуває під європейськими санкціями з 2023-го, під українські потрапив як раз у липні цього року. Але мріям Кремля та їхнього ставленика не дано було здійснитися.Гуцул з березня перебувала під арештом за підозрою у незаконному фінансуванні партії "Шор", а в серпні її засудили до семи років тюрми та зобов’язали повернути близько двох мільйонів доларів, які, за даними слідства, використовувалися для фінансування промосковської партії. Коли стало зрозуміло, що в лобову пропихати своїх агентів не вийде, Росія включила іншу технологію — пустила їх кількома колонами. Соціалісти Ігоря Додона, комуністи Володимира Вороніна та ще дві ліві проросійські партії "Майбутнє Молдови" і "Серце Молдови" з’єдналися у "Патріотичний союз", іншою колоною пішла партія "Велика Молдова" на чолі з Вікторією Фуртуне. Ця пані проповідує ультраправу ідеологію та зазіхала на Одеську область України.26 і 27 вересня, перед самим днем волевиявлення, по обох проросійських колонах було завдано потужного удару. Спочатку до виборів не допустили "Серце Молдови", через що зі списку "Патріотичного блоку" довелося викреслювати з бюлетенів 36 кандидатів від знятої партії. ЦВК ухвалив своє рішення на підставі судової постанови про обмеження діяльності цієї політсили на рік у зв’язку з незаконним фінансуванням. "Серце Молдови" очолює Ірина Влах, попередниця ув’язненої Гуцул на посаді башкана (голови) Гагаузії. Вона відома відверто проросійськими поглядами.Наступного дня карма догнала "Велику Молдову". Поліція і спецслужба виявили: партія використовує російські гроші. Виборча комісія встановила, що політпроект Фуртуне має непідтверджені фінансові ресурси, і її підозрюють у підкупі виборців. Крім того, партію запідозрили, що вона діє як наступниця раніше забороненої партії Шора. Отже, молдовська влада показала свою силу кремлівським проектам. Показала, що демократія має захищатися. Проросійські політики, звісно ж, обурювалися згаданим вище рішенням, проте вони вибори з тріском програли, і їхнє обурення тепер мало кого цікавить. Хіба у Москві з них спитають за свої гроші. Третій фактор — екстрадиція Влада (Володимира) Плахотнюка. Його повернули до Молдови за три дні до дня голосування. Плахотнюк — колишній "господар" Молдови, протягом багатьох років найвпливовіша людина в країні. У 2019 році його Демократична партія програла вибори, не визнала поразку й організувала масові протести. Завдяки втручанню західних дипломатів і російських "рішал" мітинги зупинили, а Плахотнюк виїхав за кордон. Екстрадували його з Греції. Хоча вплив цього діяча за час вимушеної еміграції слабшав, він все ж залишався в суспільній думці символом корупції.Партія Плахотнюка та її політичні союзники декларували проєвропейський курс, проте це була імітація євроінтеграції. Найскандальнішою стала історія зі зникненням із трьох молдовських банків мільярда доларів — суми, еквівалентної 12% ВВП Молдови. Плахотнюк є одним із підозрюваних у цій справі. І не тільки в ній. Його екстрадицію виборці могли сприйняти як реальні зміни, як готовність влади боротися з корупцією.Монобільшість є, що даліПо-перше, Росія з втратою впливу на Молдову не змириться і підриватиме її зовні та зсередини. Близько 30 підконтрольних Москві депутатів у парламенті погоди не зроблять, але вони користатимуться помилками влади. Як сталося зі згаданими корупційними скандалами, в яких замішані політики, котрі декларували курс на Європу. Не буде таких скандалів — Санду та її партія зможуть повторити успіх за п’ять років уже як політсила, що привела Молдову до Євросоюзу. Якщо будуть — країна ходитиме по колу. Україні дуже важливо, щоб не було скандалів, адже ми з Молдовою йдемо до ЄС у парі. По-друге, можна порадити молдовським спецслужбам не зупинятися у викоріненні російської агентури. Вона там засіла дуже глибоко, не тільки у середовищі політиків, а і в церкві. Багато хто звернув увагу, що після виборів не було протестів. Або поразка Додона і компанії стала приголомшливою, або їм заборонили з Москви це робити, щоб відіграти своє згодом, коли може накопичитися негатив для мобілізації протестних акцій.По-третє, вибори не зменшили поляризацію молдовського суспільства. Для прикладу: на півночі та на півдні країни (там, де вона межує з Україною) провладна партія отримала значно меншу підтримку, аніж в інших регіонах. А переможцями став блок соціалістів і комуністів. У Гагаузії у партії Санду взагалі лише 3,19%, тоді як у блоку Додона і Вороніна аж 82,35%. Тож подальший успіх влади залежатиме від того, чи знайде вона технологію єднання свого народу.

У понеділок, 29 вересня, Володимир Зеленський провів розмову з президенткою Молдови Маєю Санду. Глава держави привітав її з перемогою на парламентських виборах.Про це український лідер повідомив у своєму Telegram-каналі."Радий привітати Маю з дуже важливою перемогою та побажати успіху. Ці вибори показали, що російська дестабілізаційна активність програє, а Молдова в Європі — виграє. Російська підривна діяльність, постійні дезінформації — нічого із цього не спрацювало", — написав Зеленський.Як зазначив глава держави, важливо, що Молдова була ефективною в захисті від загроз разом з усіма, хто допомагав. "Ми завжди підтримуємо Молдову. Будемо разом працювати й надалі. Спільно долаємо виклики та будуємо таке майбутнє, щоб в усіх сферах у наших народів була хороша перспектива — безпекова, економічна, а отже, і соціальна", — додав Володимир Зеленський.Що кажуть аналітики про молдовські вибориАналітики зауважили, що Молдова — парламентська республіка. Ключові рішення, зокрема, щодо зовнішньополітичного курсу країни, ухвалюють депутати.Зараз більшість — за пропрезидентською партією "Дія та солідарність" (PAS). Однак, як зазначають молдавські політологи, громадяни частково розчаровані теперішньою владою. Причинами є як економічні проблеми, зумовлені керівництвом президентки Маї Санду та пропрезидентської парламентської сили, так і політичний момент — влада довго знищувала конкурентів на євроінтеграційному полі, тож зараз майже не має союзників, з якими можна було б об’єднатись.Натомість проросійське крило — не лише організованіші, більш ресурсно спроможні (коштом Росії, в тому числі через нелегальне фінансування), але й мають підтримку російської пропаганди та йдуть на вибори декількома колонами, в тому числі маскуючись під проєвропейські сили."Росія робить все можливе, щоби вплинути на результати цих виборів: більше грошей на купівлю голосів, більше дезінформації, поширюваної мережами тролів, більше ресурсів, виділених на організацію вуличного насильства", — зазначив в інтерв’ю Politico радник президентки Молдови з питань національної безпеки Станіслав Секріеру.Варто зазначити, що станом на ранок 29 вересня у Молдові за підсумками обробки 99,47 відсотка протоколів керівна проєвропейська партія "Дія і солідарність" (PAS), заснована лідеркою Молдови Маєю Санду, набирала 49,99 процента голосів до парламенту. За її політичну силу проголосувало 784 880 виборців.Нагадаємо, минулого тижня Мая Санду заявляла, що Молдова може стати плацдармом для вторгнення російських військ в Одеську область. Такий розвиток реальний, якщо Кремль контролюватиме політичну палітру в Молдові. Тому перемога проросійських сил на майбутніх виборах є дуже небезпечною.

Станом на ранок понеділка, 29 вересня, у Молдові за підсумками обробки 99,47 відсотка протоколів керівна проєвропейська партія "Дія і солідарність" (PAS), заснована лідеркою Молдови Маєю Санду, набирає 49,99 процента голосів до парламенту. За її політичну силу наразі проголосувало 784 880 виборців.Про це йдеться на сайті Центральної виборчої комісії країни. На другому місці йде опозиційний "Патріотичний виборчий блок", одним із лідерів якого є колишній президент Ігор Додон. Він виступає за зближення з Росією. У блока — 24,28 відсотка голосів. До законодавчого органу Молдови також проходять блок проєвропейських партій "Альтернатива" (7,99%), "Наша партія Ренато Усатого" (6,22%) та "Демократія вдома" (5,63%).Що кажуть аналітики про молдовські вибориАналітики зауважили, що Молдова — парламентська республіка. Ключові рішення, зокрема, щодо зовнішньополітичного курсу країни, ухвалюють депутати.Зараз більшість — за пропрезидентською партією "Дія та солідарність" (PAS). Однак, як зазначають молдавські політологи, громадяни частково розчаровані теперішньою владою. Причинами є як економічні проблеми, зумовлені керівництвом президентки Маї Санду та пропрезидентської парламентської сили, так і політичний момент — влада довго знищувала конкурентів на євроінтеграційному полі, тож зараз майже не має союзників, з якими можна було б об’єднатись.Натомість проросійське крило — не лише організованіші, більш ресурсно спроможні (коштом Росії, в тому числі через нелегальне фінансування), але й мають підтримку російської пропаганди та йдуть на вибори декількома колонами, в тому числі маскуючись під проєвропейські сили."Росія робить все можливе, щоби вплинути на результати цих виборів: більше грошей на купівлю голосів, більше дезінформації, поширюваної мережами тролів, більше ресурсів, виділених на організацію вуличного насильства", — зазначив в інтерв’ю Politico радник президентки Молдови з питань національної безпеки Станіслав Секріеру.Нагадаємо, минулого тижня Мая Санду заявляла, що Молдова може стати плацдармом для вторгнення російських військ в Одеську область. Такий розвиток реальний, якщо Кремль контролюватиме політичну палітру в Молдові. Тому перемога проросійських сил на майбутніх виборах є дуже небезпечною.

Ввечері 28 вересня у Молдові завершилися парламентські вибори. Триває підрахунок голосів.Про це повідомляє NewsMaker. За даними видання, о 21:00 виборчі дільниці всередині країни закрилися, але частина закордонних дільниць ще працює.Зазначається, що Центральна виборча комісія вже підрахувала 12% протоколів. Попередні результати такі:лідирує партія чинної президентки Маї Санду PAS — 37,5% голосів;опозиційний "Патріотичний блок" — 34,7% голосів;партія "Демократія вдома" — 7,8% голосів.Наголошується, що голосування відбувалося без серйозних порушень. Проте виборча інфраструктура країни зазнала серії кібератак, через які близько чотири тисячі сайтів припинили роботу. Крім того, надходили повідомлення про нібито мінування низки закордонних дільниць.Що кажуть аналітики про молдовські вибориАналітики зауважили, що Молдова — парламентська республіка. Ключові рішення, зокрема, щодо зовнішньополітичного курсу країни, ухвалюють депутати.Зараз більшість — за пропрезидентською партією "Дія та солідарність" (PAS). Однак, як зазначають молдавські політологи, громадяни частково розчаровані теперішньою владою. Причинами є як економічні проблеми, зумовлені керівництвом президентки Маї Санду та пропрезидентської парламентської сили, так і політичний момент — влада довго знищувала конкурентів на євроінтеграційному полі, тож зараз майже не має союзників, з якими можна було б об’єднатись.Натомість проросійське крило — не лише організованіші, більш ресурсно спроможні (коштом Росії, в тому числі через нелегальне фінансування), але й мають підтримку російської пропаганди та йдуть на вибори декількома колонами, в тому числі маскуючись під проєвропейські сили."Росія робить все можливе, щоби вплинути на результати цих виборів: більше грошей на купівлю голосів, більше дезінформації, поширюваної мережами тролів, більше ресурсів, виділених на організацію вуличного насильства", — зазначив в інтерв’ю Politico радник президентки Молдови з питань національної безпеки Станіслав Секріеру.Нагадаємо, минулого тижня Мая Санду заявляла, що Молдова може стати плацдармом для вторгнення російських військ в Одеську область. Такий розвиток реальний, якщо Кремль контролюватиме політичну палітру в Молдові. Тому перемога проросійських сил на майбутніх виборах є дуже небезпечною.