# Молдова

Молдовська державна компанія Energocom обговорює з українськими постачальниками можливість придбати від 10 до 50 мільйонів кубометрів природного газу. Кишинів розраховує домовитися про ціну нижче ринкової, однак остаточні умови ще не узгоджені.Про це заявив міністр енергетики країни Дорін Жунгієту в ефірі Radio Moldova, повідомляє ALBASAT.За його словами, державна компанія Energocom уже веде комерційні переговори з українськими постачальниками. Остаточний обсяг закупівлі залежатиме від наявності вільного газу, чинних контрактів та погодженої формули ціноутворення. Міністр не став розкривати деталі можливих домовленостей, оскільки переговори ще тривають. Водночас він зазначив, що Молдова прагне отримати газ за ціною нижче ринкової."Якби такої вигоди не було, ми б не вели переговори", — пояснив Жунгієту.Наразі сторони не визначили остаточну кількість газу, його вартість і можливі строки постачання.Що відомо про експорт газу з України15 жовтня 2026 року Україна вперше від початку повномасштабної війни експортувала природний газ. Під час перших експортних торгів на "Українській енергетичній біржі" компанії продали близько 12,75 мільйона кубометрів палива.29 жовтня Україна розпочала сезон відбору газу з підземних сховищ. Водночас наприкінці серпня в країні накопичили запаси, необхідні для базового сценарію проходження опалювального сезону.Нагадаємо, нещодавно речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що наразі відновити транзит російського газу до Європи через територію України неможливо. Так він прокоментував публікацію The Wall Street Journal про відповідну ініціативу США..

Молдова може придбати частину газу в України. Переговори з цього приводу вже тривають. Контрольну закупівлю Кишинів здійснив і сподівається на подальшу співпрацю, попри складну ситуацію в Україні.Про це заявив міністр енергетики Молдови Дорін Жунгієту в інтерв’ю Radio Moldova у вівторок, 3 листопада."Молдова може закупити в України від 10 мільйонів до 50 мільйонів кубічних метрів природного газу. Остаточний обсяг залежатиме від наявності вільних запасів і комерційних умов угоди. На можливі обсяги закупівлі впливатимуть як уже укладені контракти, так і наявність газу для постачання до Молдови", — зазначив він.За його словами, це питання обговорювали минулого тижня в межах візиту урядової делегації до Києва, після чого Молдова провела контрольну закупівлю газу, імпортувавши два мільйони кубічних метрів.Жунгієту не назвав можливу ціну газу та формулу її розрахунку, щоби не вплинути на перебіг переговорів."Це комерційні переговори, зараз ми не можемо оголосити формулу ціни. Закупівля має бути комерційно вигідною для Молдови. Переговори тривають, ми хочемо домогтися ціни нижче ринкової. Така нинішня ситуація", — пояснив він.Поки що влада не оголошувала про укладення контракту, остаточну вартість газу або терміни можливих постачань.За словами очільника Міненерго, у перспективі Молдова зможе покривати приблизно чверть добового споживання природного газу за рахунок постачань із румунського родовища Neptun Deep у Чорному морі після початку його розробки, який очікується наприкінці 2027 року."Газ закуповуватиметься на підставі контракту, підписаного минулого року між Energocom і румунською компанією OMV Petrom. Обсяги оприлюднювали минулого року. Це приблизно чверть нашого добового споживання газу. Формула ціни також ґрунтується на біржових індикаторах, але передбачає знижку. Розмір знижки, звичайно, ми не можемо оприлюднити, оскільки йдеться не стільки про конфіденційність, скільки про те, що ми розкриваємо стратегію закупівель Energocom, а це небажано", — заявив Дорін Жунгієту.За його словами, перевагою постачань із Neptun Deep є також нижчі витрати на транспортування, що може сприяти зниженню тарифів для кінцевих споживачів.Державна компанія Energocom 7 травня 2025 року підписала трирічний контракт із OMV Petrom на закупівлю природного газу з Neptun Deep.Нагадаємо, що минулого року Молдова пропонувала допомогу невизнаному Придністров’ю купувати природний газ через європейські платформи, щоби впоратися з кризою..

Вантажний рух до Європейського Союзу значно зріс на всіх митних пунктах на молдовсько-румунському кордоні. Це пов’язано в тому числі й з експортом з України.Таку інформацію оприлюднили журналісти-телевізійники з молдовського ProTV.На теперішній момент митники в Молдові оформлюють приблизно три тисячі вантажівок за 24 години порівняно з двома тисячами місяць тому, а в соціальних мережах поширюють фото величезних черг транспортних засобів.Представники митної служби Молдови повідомили, що збільшення черг пов’язане зі сезонним експортом зерна, переорієнтацією торговельних шляхів через війну в Україні й активізацією транзиту українських товарів через Молдову.Щоби впоратися зі збільшенням потоку транспортних засобів, митна служба поінформувала, що працює на повну потужність та збільшила штат. Таких заходів вжила й румунська сторона.Раніше агенція Reuters писала, що Україна знайшла безпечніший шлях експорту зерна. В Києві розглядають можливість перевезення зерна залізницею через Молдову. При цьому можливими є знижки за перевезення.Ще в серпні Київ звернувся до Кишинева з проханням про низький тариф на перевезення вантажів. Російські атаки на "зерновий коридор" і українські порти почастішали. Тому експорт з України через Чорне море до Румунії зіткнувся зі складнощами.Нагадаємо, що 26 жовтня президент України Володимир Зеленський провів робочу зустріч із прем'єр-міністром Молдови Васіле Тофаном, під час якої сторони детально обговорили ключові питання двосторонньої співпраці. Головними темами перемовин стали спільні інфраструктурні проєкти, євроінтеграційний шлях обидвох держав, а також безпекова ситуація в регіоні..

У понеділок, 26 жовтня, президент України Володимир Зеленський провів робочу зустріч із прем'єр-міністром Молдови Васіле Тофаном, під час якої сторони детально обговорили ключові питання двостороннього співробітництва. Головними темами перемовин стали спільні інфраструктурні проєкти, євроінтеграційний шлях обох держав, а також безпекова ситуація в регіоні.Про це український лідер повідомив у своєму Telegram-каналі.Інфраструктура та шлях до ЄСЗа словами Зеленського, під час перемовин сторони приділили значну увагу розвитку спільних інфраструктурних проєктів, які покликані покращити якість життя громадян двох країн. Окремим блоком обговорення став євроінтеграційний рух України та Молдови."Молдова та Україна точно сильніші, коли ми рухаємося разом у цьому напрямку. Важливо, щоб разом ми були й надалі, бо це справедливо", — зазначив Володимир Зеленський.Безпековий вимір та нова угодаКрім економічних та інфраструктурних питань, учасники зустрічі детально розглянули безпековий вимір. Зокрема, йшлося про врегулювання ситуації навколо Придністров'я та подальше розширення військового співробітництва між державами. Практичним результатом переговорів стало підписання відповідної угоди про співробітництво між прем'єр-міністрами України та Молдови."Важливо забезпечити результат для наших людей і наших країн", — наголосив глава держави.Нагадаємо, 23 жовтня міністерство закордонних справ Молдови засудило порушення повітряного простору країни та поклало відповідальність за інцидент на Росію. У зв'язку з цим Кишинів оголосив працівника російського посольства персоною нон ґрата..

У п’ятницю, 23 жовтня, Міністерство закордонних справ Молдови засудило порушення повітряного простору країни та поклало відповідальність за інцидент на Росію. У зв'язку з цим Кишинів оголосив працівника російського посольства персоною нон ґрата.Про це повідомив Newsmaker. Приводом для реакції став безпілотник, який упав у селі Кіштельниця Теленештського району за 100 метрів від житлового будинку.За попередніми даними поліції, ніхто не постраждав, а територію навколо місця падіння одразу оточили. У МЗС Молдови назвали цей випадок грубим порушенням суверенітету та прямою загрозою для безпеки громадян. У відомстві наголосили, що подібні інциденти неприпустимі, вони вкотре демонструють ризики через агресивну війну Росії проти України.Влада країни закликала Москву припинити будь-які дії, які ставлять під загрозу регіональну безпеку та життя людей.З цього приводу висловилася й президентка Молдови Мая Санду. Вона різко засудила інцидент і наголосила, що війна Росії створює пряму загрозу для молдавських громадян."Сьогодні російський ударний безпілотник "Герань" порушив наш повітряний простір і впав поблизу житлових будинків і енергетичного об'єкта. Ми засуджуємо цей останній небезпечний акт. У відповідь ми оголосили працівника російського посольства персоною нон ґрата", — підтвердила молдовська лідерка.Нагадаємо, що 16-17 жовтня за трохи більш ніж 17 годин п’ять безпілотників увійшли в повітряний простір Молдови. Усі вони впали переважно в північних і східних районах. Унаслідок цього одна людина отримала легкі травми..

У п’ятницю, 23 жовтня, в селі Кішельниця Теленештського району Молдови на відстані до 100 метрів від житлового будинку розбився дрон. Поліція отримала сигнал від місцевого мешканця, на місці події працюють правоохоронці.Про це повідомили журналісти видання Newsmaker, із посиланням на Генеральний інспекторат поліції (IGP)."Постраждалих немає", — насамперед наголосили в коментарі медійникам молдовські поліцейські.Правоохоронці оточили периметр і запевнили, що забезпечують безпеку місцевих мешканців. На місце події прибули фахівці з відділу вибухотехніки та техніки поліції, які оглянуть об'єкт і встановлять обставини інциденту."Поліція закликає громадян не наближатися та не торкатися безпілотника, його фрагментів чи інших підозрілих предметів, тримати дистанцію й уникати цієї місцевості до завершення перевірок", — ідеться у повідомленні IGP.Журналісти додали, що інцидент стався після того, як 23 жовтня безпілотник здійснив несанкціонований проліт над повітряним простором Молдови на тлі російських атак в Україні.За даними Міністерства оборони Молдови, безпілотник виявили о 13:59, він летів із Вінницької області України в напрямку населеного пункту Фрунзеука.Після тимчасового зникнення зі систем моніторингу поблизу Пепені дрон ненадовго знову з'явився, а потім о 14:12 зник поблизу Мешень. Зараз же його нарешті знайшли.Нагадаємо, що 16-17 жовтня за трохи більш ніж 17 годин п’ять безпілотників увійшли в повітряний простір Молдови. Усі вони впали переважно в північних і східних районах. Унаслідок цього одна людина отримала легкі травми..

Молдова повернула Україні прикордонників, яких затримали 15 жовтня після інциденту на Дністрі у Вінницькій області. Вони намагалися затримати чоловіка, який незаконно перетинав державний кордон, однак опинилися на території сусідньої країни.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України, полковник Андрій Демченко, передає "Українська правда"."За результатами розгляду ситуації, що мала місце 15 жовтня, та обміну інформацією між сторонами, українські прикордонники були повернуті на територію України", — зазначив Демченко.Як відзначив посадовець, службове розслідування щодо дій українських прикордонників ще триває. Водночас чоловіка, який намагався незаконно перетнути кордон через Дністер, молдовська сторона Україні не віддала."В якому він процесуальному стані і що до нього застосовано молдовською стороною, мені не відомо", — додав речник ДПСУ.Інцидент на кордоні з Молдовою: що відомоУкраїнський прикордонний наряд виявив чоловіка, який рухався в напрямку державного кордону. Згодом той спробував переплисти Дністер, однак під час затримання чинив опір. Через обміління річки та вихід із ладу двигуна човен, на якому перебували прикордонники, прибило до молдовського берега."На суміжній стороні група осіб, погрожуючи прикордонникам, затягла човен на берег. На місце події прибули молдовські прикордонники", — розповідав Демченко.Демченко додав, що чоловіка, який намагався незаконно перетнути кордон, затримали молдовські прикордонники. Інцидент також врахували в оперативно-службовій діяльності ДПСУ.Нагадаємо раніше очільниця Міністерства внутрішніх справ Молдови Даніела Місаїл-Нікітін заявляла, що її країна створює захисні зони на контрольно-пропускних пунктах на кордоні з Україною. Головна причина — дронові атаки країни-агресорки Росії.Додамо, всі пункти пропуску на кордонах України планують обладнати захисними спорудами до кінця 2026 року через постійні російські атаки. Фінансування частково покриє Європейський Союз.Читайте також: Росія збільшує тиск на Молдову: для чого Кремлю ескалація "Бандеролями".

Протягом четверга та п’ятниці — за трохи більш ніж 17 годин — п’ять безпілотників увійшли в повітряний простір Молдови. Усі вони впали переважно в північних і східних районах. Унаслідок цього одна людина отримала легкі травми.Про це повідомили журналісти агенції Reuters."Ці інциденти становлять загрозу безпеці громадян і демонструють прямі наслідки агресивної війни Росії проти України для регіональної стабільності", — йдеться в заяві Міністерства закордонних справ Молдови.Через ці події міністерство неодноразово викликало російського посла Олега Озерова, вимагаючи пояснень."Проєвропейський уряд Молдови, який прагне приєднатися до Європейського Союзу до 2030 року, засудив російське вторгнення в Україну та неодноразово критикував порушення свого повітряного простору. Молдова межує з Україною", — йдеться в публікації.Медійники додали, що президентка Мая Санду регулярно критикує зовнішню політику Росії, зазначаючи, що вона суперечить інтересам Молдови. Вона також відмовилася прийняти вірчі грамоти Озерова, попри те, що він перебуває в Молдові вже понад два роки.Водночас, як повідомили в Reuters, Росія звинувачує Санду в проведенні ворожої до неї політики. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив у четвер, що будь-яке покращення відносин із Молдовою можливе лише за умови, якщо уряд Санду "відмовиться від політики, що ґрунтується на русофобії".Нагадаємо, минулого тижня очільниця Міністерства внутрішніх справ Молдови Даніела Місаїл-Нікітін заявила, що її країна створює захисні зони на контрольно-пропускних пунктах на кордоні з Україною. Головна причина — дронові атаки країни-агресорки Росії..

Україна погодилася приблизно на 20% збільшити скид води з Новодністровського гідроенергетичного комплексу на тлі складної гідрологічної ситуації в Молдові. Сторони також домовилися продовжити переговори щодо постачання газу й електроенергії під час візиту молдовського прем’єра Василе Тофана до Києва наприкінці жовтня.Про це повідомив прем’єр-міністр Молдови Василе Тофан, передає NewsMaker.За словами Тофана, під час розмови з першим віцепрем’єр-міністром і міністром енергетики України Денисом Шмигалем сторони обговорили гідрологічну та енергетичну ситуацію в регіоні."Українська сторона погодилася збільшити приблизно на 20% обсяг скиду води з Новодністровського гідроенергетичного комплексу порівняно з попереднім періодом. Це важливо для населених пунктів, які залежать від води з Дністра", — написав молдовський прем’єр.Окремо посадовці обговорили співпрацю у сфері природного газу й електроенергії. Переговори планують продовжити під час візиту Тофана до української столиці наприкінці місяця."Ми домовилися з паном Шмигалем підтримувати постійний контакт і разом ухвалювати рішення, коли виникають нові виклики. Енергетичні та гідрологічні кризи не знають кордонів, тому шукати рішення потрібно спільно", — зазначив Тофан.У Молдові з 26 вересня діє надзвичайний стан в енергетичному та гідрологічному секторах терміном на 60 днів. Уряд країни пояснює це необхідністю підготуватися до можливих ризиків у холодний сезон.Додамо, будь-яка кількість українських біженців під час цієї зими може приїхати до Молдови, там їм гарантуватимуть безпеку. Кишинів підтримує Київ і залишається надійним партнером України..

На території Молдови впав і вибухнув безпілотний літальний апарат. Це сталося пізно ввечері 10 жовтня.Про це повідомив NewsMaker. За даними журналістів, дрон впав і вибухнув у лісовому масиві на околиці села Джамена в Новоаненському районі.Повідомлення про інцидент надійшло до поліції близько 22:20, після чого на місце негайно виїхали групи військових та саперів. Місце падіння безпілотника повністю оточили.Наразі фахівці проводять обстеження об’єкта та встановлюють усі обставини події. Також правоохоронці закликали громадян не наближатися до підозрілих фрагментів чи предметів і не торкатися їх, а також не відвідувати цей район до завершення перевірок.Зауважимо, 5 жовтня у Молдові упав російський боєприпас, який після удару об землю відскочив і влучив у маршрутний автобус, що стояв біля шлагбаума. Один молдовський прикордонник отримав легкі поранення, інших жертв не зафіксовано.Внаслідок інциденту також зазнав незначних пошкоджень й автобус, який стояв на контрольно-пропускному пункті. При цьому пасажири не постраждали.Згодом стало відомо, що Молдова створює захисні зони на контрольно-пропускних пунктах на кордоні з Україною. Поки тривають роботи зі створення спеціальних захисних зон. Вони мають дозволити у разі необхідності евакуювати співробітників прикордонної поліції, державних службовців та громадян, які перебувають на КПП.Нагадаємо, що всі пункти пропуску на кордонах України планують обладнати захисними спорудами до кінця 2026 року через постійні російські атаки. Фінансування частково покриє Європейський Союз.Читайте також: Росія збільшує тиск на Молдову: для чого Кремлю ескалація "Бандеролями".

Будь-яка кількість українських біженців під час цієї зими може приїхати до Молдови, там їм гарантуватимуть безпеку. Кишинів підтримує Київ і залишається надійним партнером України.Про це заявила президентка Молдови Мая Санду під час виступу на Молдовському форумі безпеки, її цитує офіційний сайт президентки Молдови.За її словами, з початку повномасштабного вторгнення до Молдови прибуло понад мільйон громадян України, з яких близько 100 тисяч знайшли в країні свій дім. Уряд готується надавати прихисток і надалі, якщо зимовий період буде складним."Якщо ця зима в Україні виявиться такою ж важкою, як усі очікують, ми готові прийняти стільки, скільки потрібно, щоби вони перебували в безпеці", — наголосила президентка.Крім допомоги біженцям, Молдова активно сприяє логістиці та економічній стійкості України. Зокрема Кишинів надав залізничні й автомобільні дороги для українського експорту після блокування Чорного моря, забезпечує транзит газу через свою територію завдяки "Вертикальному коридору", знизив транзитні збори як для зерна, так і для палива.Президентка акцентувала, що безпека Молдови безпосередньо пов'язана з безпекою України. Зараз Кишинів стикається зі зростанням гібридних загроз і регулярними порушеннями свого повітряного простору. Тільки за останній тиждень зафісовано дев’ять порушень кордону російськими безпілотниками, а у вересні їхня кількість перевищила 20.Уламки дронів вже призводили до жертв на прикордонних пунктах, а удари по українській інфраструктурі завдавали шкоди водопостачанню й електромережам Молдови.Паралельно Росія веде когнітивну війну через анонімні Telegram-канали. Вона намагається залякати громадян, звинуватити в небезпеці допомогу Україні та підірвати довіру до державних інституцій.Молдова залишається частиною "Коаліції охочих" та підтримує створення Спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії. Уряд країни суворо стежить за тим, щоби її територія не використовувалася для обходу міжнародних санкцій проти Росії."Найсильнішою гарантією безпеки для регіону є членство Молдови в Європейському Союзі, а стійкість України — це ключова запорука миру на всьому континенті", — підсумувала Мая Санду.Нагадаємо, що Молдова створює захисні зони на контрольно-пропускних пунктах на кордоні з Україною. Головна причина — дронові атаки країни-агресорки Росії. Першим етапом стане забезпечення всіх КПП необхідними засобами захисту..

Молдова створює захисні зони на контрольно-пропускних пунктах на кордоні з Україною. Головна причина — дронові атаки країни-агресорки Росії.Про це заявила очільниця Міністерства внутрішніх справ Молдови Даніела Місаїл-Нікітін, передає NewsMaker. За її словами, наразі влада країни намагається забезпечити всі КПП на кордоні з Україною необхідними засобами захисту."Також обговорюємо виведення співробітників Республіки Молдова на територію Республіки Молдова. З двох КПП їх уже вивели, але виведемо й інших із спільних пунктів, що перебувають на території України. Вони працюватимуть на території Молдови", — сказала міністерка.Посадовиця також зазначила, що наразі тривають роботи зі створення спеціальних захисних зон. Вони мають дозволити у разі необхідності евакуювати співробітників прикордонної поліції, державних службовців та громадян, які перебувають на КПП.Нагадаємо, 5 жовтня у пункті пропуску "Паланка — Маяки — Удобне" на українсько-молдовському кордоні упав російський боєприпас, який після удару об землю відскочив і влучив у маршрутний автобус, що стояв біля шлагбаума. Один молдовський прикордонник отримав легкі поранення, інших жертв не зафіксовано.Додамо, всі пункти пропуску на кордонах України планують обладнати захисними спорудами до кінця 2026 року через постійні російські атаки. Фінансування частково покриє Європейський Союз.Читайте також: Росія збільшує тиск на Молдову: для чого Кремлю ескалація "Бандеролями".

У понеділок, 5 жовтня, на українсько-молдовському кордоні оперативно відновлено пропускні операції у пункті пропуску "Паланка — Маяки — Удобне". Оформлення проводиться в штатному режимі.Про це повідомили в Державній прикордонній службі України (ДПСУ)."Відновлено здійснення пропускних операцій, оформлення здійснюється в штатному режимі", — йдеться в повідомленні.Як відомо, сьогодні зранку, о 09:38, там упав російський боєприпас, який після удару об землю відскочив і влучив у маршрутний автобус, що стояв біля шлагбаума. Один молдовський прикордонник отримав легкі поранення, інших жертв не зафіксовано.Після інциденту роботу пункту пропуску тимчасово зупинили. Крім того, о 10:50 молдовська влада перекрила рух окремими ділянками трас у напрямку "Паланки".Відповідні служби заявляли, що обмеження діятимуть до завершення документування та встановлення всіх обставин події. Водіям рекомендували уникати поїздок у цей район, а транспорт спрямовували в бік села Тудора.Внаслідок інциденту також зазнав незначних пошкоджень й автобус, який стояв на контрольно-пропускному пункті. При цьому пасажири не постраждали.Нагадаємо, що всі пункти пропуску на кордонах України планують обладнати захисними спорудами до кінця 2026 року через постійні російські атаки. Фінансування частково покриє Європейський Союз.Читайте також: Росія збільшує тиск на Молдову: для чого Кремлю ескалація "Бандеролями".

Вранці 5 жовтня біля пункту пропуску "Паланка — Маяки — Удобне" на кордоні України та Молдови стався інцидент із влучанням снаряда. Унаслідок удару постраждав молдовський прикордонник, а роботу КПП тимчасово призупинили.Про це повідомила поліція Молдови, передає NewsMaker.Інцидент стався близько 09:38 поблизу пункту пропуску "Паланка — Маяки — Удобне". За даними молдовської поліції, снаряд упав неподалік КПП, після чого рикошетом влучив в автобус, припаркований біля бар’єра. Внаслідок цього легкі поранення отримав співробітник прикордонної служби. Інших постраждалих, за попередніми даними, немає. Також пошкоджень зазнали автобус та кабіна контролю.Рух біля "Паланки" обмежилиПісля інциденту роботу пункту пропуску тимчасово зупинили. Крім того, о 10:50 молдовська влада перекрила рух окремими ділянками трас у напрямку "Паланки".Обмеження діятимуть до завершення документування та встановлення всіх обставин події. Водіям рекомендують уникати поїздок у цей район, а транспорт спрямовують у бік села Тудора.Тим часом у мережі поширюють фотографії автобуса, який, як стверджується, був пошкоджений унаслідок інциденту на КПП.Додамо, всі пункти пропуску на кордонах України планують обладнати захисними спорудами до кінця 2026 року через постійні російські атаки. Фінансування частково покриє Європейський Союз.Читайте також: Росія збільшує тиск на Молдову: для чого Кремлю ескалація "Бандеролями".

У суботу, 3 жовтня, в Молдові впали п’ять російських безпілотників, зокрема, баражувальні боєприпаси типу "Бандероль". Це перевищує кількість літальних апаратів під час попереднього випадку порушення Росією повітряного простору Молдови.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Президентка Молдови Мая Санду зазначила, що п’ять російських "засобів повітряного нападу", серед яких — баражувальні боєприпаси "Бандероль", порушили повітряний простір Молдови та впали на її території.Міністр оборони Молдови Анатолій Носатий заявив, що повітряний простір країни порушили три "ракети" (ймовірно, маючи на увазі російські боєприпаси "Бандероль") і два безпілотники. Міністерство закордонних справ Молдови повідомило, що уламки безпілотників упали в районах Каушень, Гинчешти, Аненій-Ной і Штефан-Воде, а також поблизу села Крокмаз.Національна армія Молдови повідомила, що ще один невстановлений об’єкт увійшов у повітряний простір Молдови поблизу села Удобне (Одеська область), рухаючись у напрямку села Паланка (район Штефан-Воде), і через хвилину залишив цей простір у напрямку Біляївки Одеської області."Останніми місяцями почастішали випадки порушення повітряного простору Молдови російськими безпілотниками та їхніми уламками: у період із лютого 2022 року до липня 2026 року зафіксовано щонайменше 20 таких випадків, при цьому сім із них — лише зі серпня 2026 року", — констатували аналітики.Вони додали, що більшість випадків вторгнення російських безпілотників — зокрема, нещодавній інцидент 30 вересня, коли, ймовірно, російський дрон упав поблизу села Гирбовац (район Аненій-Ной), — стосувалися лише одного апарата типу "Герань" або "Гербера", тому подія 3 жовтня вирізняється значним збільшенням кількості залучених літальних апаратів."Дедалі інтенсивніші та частіші випадки вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Молдови та країн НАТО означає імовірну частину зусиль Москви, спрямованих на нормалізацію таких порушень шляхом їхньої дедалі більшої частоти й інтенсивності", — зробили висновок в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWРосійські війська завдали удару по Північному мосту в Києві в межах тривалих зусиль Росії, спрямованих на порушення транспортного сполучення через Дніпро та створення масштабніших перешкод для економіки України та повсякденного життя цивільного населення.Українські сили продовжили кампанію ударів великої дальності по місцях запуску російських ракет і безпілотників. У ніч на 3 жовтня Росія атакувала Україну 157 безпілотниками, а також застосувала баражувальні боєприпаси вранці того ж дня.Останнім часом російські війська просунулися на південний схід від Сум.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, кремлівський диктатор Володимир Путін активізував зусилля в межах тривалої когнітивної війни. Вони спрямовані на те, щоби переконати світ: європейські лідери, які реагують на російські погрози й обмежені кінетичні атаки в Європі, насправді є агресорами..