# Молдова

До бізнесмена Александра Мунтяну, який понад 20 років мешкає в Україні, особисто звернулася президентка Молдови Мая Санду та запропонувала очолити уряд країни.Про це повідомило видання NewsMaker. В інтерв’ю журналістам Санду зазначила, що рішення про висунення Александру Мунтяну ухвалили після колективного обговорення з колегами з керівної партії "Дія та солідарність" (PAS)."У той момент, коли пан Дорін Речан оголосив нам, що не хоче більше виконувати обов'язки прем'єр-міністра, ми зібралися разом із кількома колегами з PAS і обговорили, яким має бути профіль наступного прем'єр-міністра", — розповіла вона подробиці.Санду зазначила, що майбутній прем’єр-міністр повинен мати економічний профіль, враховуючи поточну ситуацію в країні."І ми вирішили, що профіль повинен бути економічним, тому що з багатьох об'єктивних і суб'єктивних причин у нас складна економічна ситуація", — додала вона.За її словами, кандидатуру Александру Мунтяну обрали з декількох претендентів як найбільш відповідну."Ми проаналізували декілька кандидатур, і я зв'язалася з ним. Через деякий час нам вдалося отримати його згоду", — наголосила вона.Санду також зауважила, що знайома з Александру Мунтяну з 1990 років, протягом цього часу вона стежила за його професійною діяльністю."Він людина з великим управлінським і життєвим досвідом", — наголосила президентка Молдови.Відомо, що 2018 року Мунтяну балотувався на внутрішніх виборах до Американської торгової палати в Україні — організації, яка представляє інтереси американських і міжнародних компаній, що працюють на українському ринку.Тоді він представився як "американець молдовського походження, який прожив в Україні 20 років".Також Мунтяну є засновником приватної інвестиційної компанії 4i Capital Partners, що спеціалізується на управлінні інвестиціями в Україні, Білорусі та Молдові.Як відомо, 28 вересня в Молдові вперше відбулися парламентські вибори за новим електоральним кодексом. Керівна партія президентки Молдови Маї Санду "Дія та солідарність" набрала понад 50% голосів.Нагадаємо, що пов'язані з Кремлем молдовські політики закликали до протестів перед тим, як молдовська влада затвердить результати парламентських виборів 28 вересня..

Прем'єр-міністром Молдови може стати 61-річний бізнесмен Александру Мунтяну. Його на цю посаду планує висунути пропрезидентська коаліція, яка перемогла на парламентських виборах. Він понад 20 років проживає в Україні.Про висунення такої кандидатури заявив лідер партії президента Молдови Маї Санду "Дія та солідарність" (PAS) Ігор Гросу.За його словами, PAS почекає затвердження Конституційним судом депутатських мандатів, а після першого засідання парламенту та формування фракцій партія внесе на розгляд кандидатуру Мунтяну."Молдові потрібні компетентні люди з великим досвідом в економіці, які зможуть очолити процес інтеграції в ЄС та підтримувати економічний розвиток. Дякуємо пану Мунтяну, людині з приголомшливою кар’єрою, за те, що він погодився допомогти країні саме зараз, коли вона цього особливо потребує", — зазначив Гросу.До речі, 2018 року Мунтяну балотувався на внутрішніх виборах до Американської торгової палати в Україні — організації, яка представляє інтереси американських і міжнародних компаній, що працюють на українському ринку.Тоді він представився як "американець молдовського походження, який прожив в Україні 20 років".Також Мунтяну є засновником приватної інвестиційної компанії 4i Capital Partners, що спеціалізується на управлінні інвестиціями в Україні, Білорусі та Молдові.Як відомо, 28 вересня в Молдові вперше відбулися парламентські вибори за новим електоральним кодексом. Керівна партія президентки Молдови Маї Санду "Дія та солідарність" набрала понад 50% голосів.Нагадаємо, що пов'язані з Кремлем молдовські політики закликали до протестів перед тим, як молдовська влада затвердить результати парламентських виборів 28 вересня..

Щодня велика кількість українців перетинає різні частини кордону України. Для деяких громадян цей процес пов'язаний із певними складнощами та проблемами.У Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон дали деякі рекомендації стосовно перетину кордону."Ми добре знаємо, що перетин державного кордону для багатьох громадян може бути пов’язаний із хвилюванням і стресом", — зазначили в ДПСУ.Тому прикордонники підготували для українців рекомендації, які будуть корисні у плануванні подорожі та під час перебування в пункті пропуску.Зокрема, в ДПСУ порадили, що врахувати під час планування перетину кордону та які документи підготувати для проходження контролю.Рекомендації для комфортного та швидкого перетину державного кордону опублікували в форматі зручних карток. "Також під час підготовки до подорожі не зайвим буде перевірити стан черг на кордоні з країнами Євросоюзу та Молдовою в межах західних областей", — наголосили прикордонники.У Держприкордонслужбі зауважили, що така інформація оновлюється кожні три години."Інформаційна кампанія "Безпека в деталях" здійснюється Державною прикордонною службою України за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу в Україні EUAM Ukraine", — підсумували в ДПСУ.Нагадаємо, що, як засвідчили результати опитування соціологічної групи "Рейтинг", яке проводили 20-22 липня серед громадян віком від 18 років, більшість українців не хочуть переїжджати за кордон для постійного проживання. Проте є й такі, які мають бажання покинути нашу країну.

Віце-президент Європарламенту Віктор Негреску підготував листа для глави Євроради Антоніу Кошти з вимогою відкрити переговорні кластери про членство Молдови в ЄС. Лист підписали 55 депутатів із 720. Про Україну в ньому не згадується…Провели вибори. Чим румун Негреску мотивує свою ініціативу"Вільні й чесні вибори, що відбулися минулої неділі, не залишають жодних сумнівів: народ Молдови підтвердив своє чітке бажання інтегруватися до Європейського Союзу. Його вибір, зроблений всупереч зовнішньому тиску і дезінформаційним кампаніям, свідчить про його демократичну стійкість і рішучість". Це головний плюс Кишиневу від пана Негреску та підписантів листа, серед яких дев’ятеро — депутати від Румунії. TrueUA детально аналізував, за рахунок кого і чого проєвропейській партії президентки Майї Санду "Дія та солідарність" вдалося посісти перше місце й отримати можливість формувати уряд власними силами. Як і на президентських виборах торік своє слово сказала молдовська діаспора — вона проголосувала за курс своєї країни до Євросоюзу. А от в окремих регіонах Молдову партія Санду отримала трохи більш як 3%. Молдавани — молодці, та все ж на результати виборів у цій країні варто дивитися тверезо. Проєвропейські сили виграли битву супроти проросійських сил на чолі з агентами впливу Кремля, проте не виграли війну з Росією за мізки свого народу. Негреску — професійний депутат Європарламенту, вперше обрався туди 2014 року. Представляє соціал-демократичне крило в ЄП. З огляду на публічні заяви, у проросійськості його запідозрити важко. То ж лишається два варіанти: або Негреску висловив ініціативу з подачі офіційного Бухареста, або на прохання Кишинева. Другий варіант сумнівний. 2 жовтня у Копенгагені на саміті Європейської політичної спільноти Майя Санду казала наступне: "І Молдова, й Україна виконали свої зобов’язання, і вони готові до наступних кроків. Існує технічний звіт, позитивний звіт для обох країн. Нам потрібно рухатися вперед".Тобто підстав підозрювати молдаван у кулуарних іграх, щоб випередити Україну, немає. Втім, можуть існувати сили, зацікавлені у тому, щоби переговори з Молдовою почалися першими з огляду на блокування Віктором Орбаном старту переговорів з Україною.Про роз’єднання України та Молдови, які йдуть до ЄС дуетом, у серпні написало видання Politico. Його джерела у високих коридорах Європи пояснювали, що у Брюсселі хочуть дати молдаванам позитивний сигнал перед вересневими виборами. Розділення переговорів України та Молдови, вказувало видання, до того не розглядалося через побоювання послаблення проєвропейських настроїв у воюючій Україні, яка може відчути себе ображеною. Як синекуру українцям буцімто запропонують доступ до дослідницької програми Horizon Europe та програми студентського обміну Erasmus. Лист Негреску — друга серія. Чи дослухаються до нього люди, які ухвалюють рішення в ЄС?Президент Зеленський наполягає на одночасному відкритті переговорних кластерів. Глава МЗС України Андрій Сибіга наголошує: "Сила і вплив українсько-молдовської єдності на шляху до Європейського Союзу спрацьовували вже неодноразово, і ми повинні зберігати цю єдність у найвідповідальніші моменти, щоб домогтися спільного успіху".Після оприлюднення листа Негреску, Сибіга пояснив: жодного роз’єднання бути не може, рішення чи документи, які ухвалюються в Європейському парламенті, мають рекомендаційний характер. Офіційна ж позиція ЄС — відкриття переговорних кластерів для України та Молдови має відбутися синхронно.Отже, ініціатива Негреску — порожній звук, самопіар, пан Кошта прийме цей лист до відома, не більше? Хотілося б сподіватися, що він так і вчинить. Проте все ж не полишає думка, що звернення до очільника Євроради саме зараз з’явилося не просто так.Чим небезпечне розділення України та Молдови на старті переговорівПочнемо з версій появи листа Негреску. Перша — він як румун природно лобіює інтереси близької Молдови. Однак непокоїть відсутність у документі згадки про Україну. Це при тому, що дві країни інтегруються до Євросоюзу так званим "пакетом". Брюссель для інтеграції нових членів використовує їхнє поєднання в пари чи групи. Порівнюючи, зручніше спостерігати прогрес кандидатів на членство.Крім того, у кожної з країн у "пакеті" в ЄС є свої адвокати і якщо країни йдуть у парі, адвокати одних змушені підтримувати інших. Адвокати Молдови — Румунія, Італія. Наші — Польща і Балтійські держави. Негреску не згадав про нас, значить, він належить до тієї групи європолітиків, яка прагне відв’язати Молдову від України, щоб Кишинів не втратив історичний шанс ускочити в ЄС. Адже Угорщина членство Молдови не блокує. Друга версія: прихильників роз’єднання достатньо, але досі вони висловлювали свої думки як "джерела", Негреску ж збурив інформаційний простір, тепер оцінять резонанс, порахують армію прибічників і посилять або послаблять свої заяви. На таке припущення наштовхує по суті незначна кількість підписантів. Це нагадує зондування суспільних настроїв і настроїв у середовищі європолітиків. Вкинути для широкого обговорення тему можливого роз’єднання і подивитися, що з цього вийде. Нагадаємо: ще у квітні єврокомісарка з питань сусідства та розширення Март Кос повідомила, що Брюссель розглядає можливість продовжити процес вступу для Молдови, відокремивши її від України. Вочевидь, серед єврочиновників вистачає лобістів такого сценарію. Як і противників. Приміром, керівниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн проти розділення переговорного треку України та Молдови.Третя версія: у високих кабінетах Брюсселю рішення про розділення вже ухвалене і тепер його медійно "відмивають" через "лист Негреску". Це поганий для нас перебіг подій, він може знизити підтримку євроінтеграції серед українців. Бо матиме вигляд плювка у їхній бік. Тим більше, що той таки Антоніу Кошта начебто шукає, як оминути вето Орбана шляхом ухвалення рішення про відкриття кластера не одноголосно, а кваліфікованою більшістю. Угорський друг Путіна вже заявив, що нічого з цього не вийде. Проте хотілося б побачити, чи Кошта хоча б спробував.ЗМІ повідомляли, на які проблеми він може наштовхнутися. Проти ухвалення рішень кваліфікованою більшістю не тільки угорці. Кілька держав-кандидаток в члени ЄС досі стукають у двері тільки тому, що хтось із членів Євросоюзу заблокував їм вступ. Найвідоміший приклад — Північна Македонія. Спочатку на перепоні їх євроінтеграції стояла Греція, яка вимагала у македонців змінити назву. Бо Македонія — це грецька історична область. Македонці додали до назви слово "північна" і греки змінили гнів на милість. Проте тут з’явилося інше гальмо на шляху — Болгарія. Софія вимагає від Скоп’є визнання, що історично і мовно Північна Македонія є болгарською. Тобто де-факто вимагає визнати себе не окремим народом, а болгарами. З очевидних причин на це македонці не погоджуються.І, останнє. Україна та Молдова поєднані не лише одним "пакетом" при русі до ЄС, а й великою спільною проблемою — як вигнати Росію зі своїх земель. У нас точиться кривава війна, до завершення якої до Євросоюзу, найімовірніше, не приймуть. У молдовському Придністров’ї стоїть російська військова база. Дивно матиме вигляд член ЄС із російськими військовими на своїй території. То ж замість шукати, як розвести Молдову та Україну під час переговорів, нашим європейським друзям доречніше було б активніше і потужніше тиснути на Росію. Вона слабшатиме, а відтак слабшатимуть і її "троянські коні" на кшталт Орбана.

У неділю, 5 жовтня, голова Європейської ради Антоніу Кошта отримав листа від депутатів Європарламенту із закликом негайно перейти до перемовин із Молдовою щодо вступу країни в ЄС.Відповідний допис опублікував у Facebook віце-президент Європарламенту Віктор Негреску.Він зазначив, що за його ініціативи та за підтримки 55 депутатів Європарламенту з 19 країн Євросоюзу надіслано листа Кошті із закликом негайно відкрити з Молдовою переговорні кластери."Це сильний політичний сигнал: Європарламент беззастережно підтримує європейське майбутнє Молдови, визнає проведені реформи та вимагає, щоб вибір громадян країни, виражений на парламентських виборах, реалізували", — заявив Негреску.У листі йдеться про те, що вибори у Молдові підтвердили наміри держави інтегруватися до Євросоюзу.Негреску назвав цей крок "поворотним моментом" і закликав Кошту оперативно внести до порядку денного Євроради питання про початок перемовин."Такий крок підтвердив би рішучість молдовських громадян і дав би їм впевненість у тому, що їхній європейський вибір почутий і поважається", — наголосив він.Віце-президент Європарламенту також наголосив, що таке рішення є "стратегічною інвестицією в регіональну стабільність, безпеку і процвітання".Раніше повідомлялось, що президент Євроради Антоніу Кошта очолює зусилля щодо просування заявки України на членство в ЄС, попри опір Угорщини. Цього тижня лідери країн прямують на вирішальний саміт у Копенгагені.Нещодавно стало відомо, що переговори щодо вступу України до Європейського Союзу можуть стартувати лише після парламентських виборів в Угорщині, які заплановані на квітень 2026 року.Нагадаємо, 15 вересня Україна та Європейський Союз завершили скринінгові зустрічі у Брюсселі за фінальним переговорним розділом №11 "Сільське господарство та розвиток сільських територій".

У четвер, 2 жовтня, ввечері молдовські прикордонники затримали відомого в цій країні персонажа Костянтина Цуцу. Це колишній депутат і соратник скандального олігарха-втікача Влада Плахотнюка.Про це повідомили в Прикордонній поліції Молдови.Правоохоронці повідомили, що Цуцу затримали, "діючи на підставі оперативної інформації", на прикордонному переході Вулкенешть, коли той рухався в напрямку з України."Зараз його доставляють до ізолятора в Кишиневі", — ідеться в повідомленні.У Молдові Костянтин Цуцу проходить у справах про шахрайство, торгівлю впливом, незаконне збагачення та неправдиві декларації.Раніше його затримували 22 липня в Греції разом з олігархом-утікачем Владом Плахотнюком.У вересні Цуцу звільнили з-під варти у Греції, після чого він утік — за непідтвердженими повідомленнями, в невизнане Придністровʼя через Україну. Молдова оголосила його в розшук.Тим часом молдовського олігарха Влада Плахотнюка 25 вересня екстрадували з Греції до Кишинева, де помістили під попередній арешт на 30 діб.Нагадаємо, що в Молдові за підсумками виборів до місцевого парламенту перемогла керівна проєвропейська партія "Дія і солідарність" (PAS), заснована лідеркою Молдови Маєю Санду.

Для перетину українсько-молдовського кордону група мешканців Київської та Полтавської областей використали спеціальні плащі, які непомітні для тепловізорів. Але їх усе одного затримали прикордонники.Про це повідомили в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон."Оперативні працівники Чернівецького прикордонного загону отримали інформацію про намір незаконного перетину державного кордону групою чоловіків", — ідеться в повідомленні.Українські прикордонники визнали, що порушники добре підготувалися до походу."Окрім іншого, придбали спеціальні плащі, в яких можна залишатися непомітними навіть в тепловізійні камери", — розповіли подробиці в ДПСУ.Вони додали, що до кордону потенційні ухилянти вирушили вночі. Перед останнім відрізком шляху порушники вирішили перепочити в закинутій будівлі, де їх і затримали."Під час спілкування з порушниками прикордонники дізналися, що троє мешканців Київської та Полтавської областей за допомогою в перетині кордону звернулися до одного з Telegram-каналів", — з’ясували в Держприкордонслужбі.Там вони придбали електронну карту з маршрутом руху з України до Молдови в обхід пунктів пропуску. За це заплатили по 4,5 тисячі доларів."Щодо затриманих складені матеріали про адміністративні правопорушення", — підсумували в Державній прикордонній службі України.Нагадаємо, що 27 вересня на Закарпатті військовослужбовці відділу "Ділове" Мукачівського прикордонного загону виявили мешканця Полтавської області. Він заблукав у гірській місцевості, прямуючи до кордону з Румунією.

Пов'язані з Кремлем молдавські політики можуть закликати до протестів найближчими днями та тижнями, перш ніж молдавська влада затвердить результати парламентських виборів 28 вересня. Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Як зазначають аналітики, пов'язаний з Кремлем "Патріотичний блок" 30 вересня заявив, що молдавська влада скоїла "кричущі" порушення виборів, і що блок "домагатиметься справедливості через вуличні протести, у судах і, за необхідності, у Конституційному суді". Пов'язані з Кремлем молдавські політики 29 вересня заявили, що оскаржать результати виборів під приводом порушень виборів. Високопоставлені кремлівські чиновники продовжують підтверджувати заяви пов'язаних з Кремлем молдавських політиків про фальсифікації та порушення виборів. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 30 вересня заявив, що вибори були "шахрайськими", а молдовська влада "відверто маніпулювала" голосами. Голова Ради Федерації Росії Валентина Матвієнко 29 вересня заявила, що президент Молдови Мая Санду привела "Партію дії та солідарності" (ПАС), яка отримала парламентську більшість на виборах, до перемоги "на багнетах", і що вибори були нелегітимними. Матвієнко заявила, що громадяни Молдови не визнають вибори. Речниця міністерства закордонних справ Росії (МЗС) Марія Захарова 29 вересня заявила, що вибори були "безпрецедентно брудними", а молдовська влада використовувала позаправові механізми, шантаж та погрози.Згідно з молдавським законодавством, Центральна виборча комісія (ЦВК) повинна створити звіт про результати парламентських виборів протягом п'яти днів після виборів, а потім подати цей звіт до Конституційного Суду протягом одного дня — до 4 жовтня. Конституційний Суд повинен підтвердити або визнати законність виборів недійсною протягом 10 днів з моменту отримання звіту ЦВК (не пізніше 14 жовтня). Учасники виборчих перегонів можуть вимагати від влади перерахунку голосів до підтвердження результатів судом. Конституційний Суд може визнати вибори недійсними, якщо виявить порушення виборчого кодексу під час виборчого процесу або підрахунку голосів, які вплинули на результати. "ISW продовжує оцінювати, що Кремль створював умови для виникнення (можливо, насильницьких) протестів з метою усунення Санду від влади після виборів і може розпочати протести для оскарження результатів виборів", — пишуть аналітики.Кремль може все ще планувати розпалювання насильницьких протестів, навіть якщо Конституційний Суд підтвердить результати у жовтні 2025 року, можливо, для того, щоб створити ініційоване Кремлем дзеркальне відображення спонтанних проєвропейських протестів Євромайдану 2014 року в Україні, які призвели до усунення проросійського президента України Віктора Януковича з посади. Кремль встановив інформаційні умови для розпалювання протестів у Молдові аж до кінця листопада 2025 року.Перемога партії СандуПравляча партія "Дія і солідарність" (PAS) здобула переконливу перемогу, набравши понад 50 відсотків голосів. За попередніми розрахунками, PAS отримує одноосібну більшість у парламенті, який складається зі 101 депутата (забезпечуючи близько 52-54 мандати). Це дозволить партії самостійно формувати уряд та продовжувати проєвропейський курс.Нагадаємо, 29 вересня Володимир Зеленський провів розмову з президенткою Молдови Маєю Санду. Глава держави привітав її з перемогою на парламентських виборах.

Проєвропейська партія "Дія та солідарність" (PAS) матиме в новому парламенті Молдови монобільшість. А все могло скластися зовсім інакше, якби президентка Майя Санду та молдовські спецслужби не показали Росії здатність тримати удар.Як Санду не допустила реваншу проросійських силЦентрвиборчком Молдови оголосив фінальні результати виборів, які відбулися цієї неділі, 28 вересня. Перше місце з 50,2% підтримки отримала партія "Дія та солідарність". Її головний конкурент — "Патріотичний блок" (насправді — проросійський, під чиїм дахом зібралися комуністи й соціалісти) — програв — 24,17%. Далі розташувалися центристський блок "Альтернатива", "Наша партія" політика-популіста Ренато Усатого та прорумунська "Демократія вдома" Василя Костюка, послідовника трампізму. Інші учасники не подолали бар’єр у 5% для партій і 7% для блоків. Таким чином переможці матимуть 55 мандатів у парламенті, який складається зі 101-го депутата.Санду вдалося розв'язати проблему максимум станом на зараз — не допустити реваншу проросійських сил. З цим успіхом її привітало керівництво Євросоюзу та багато світових лідерів. "Молдова, ви зробили це знову. Жодна спроба посіяти страх чи розбрат не зможе зламати вашу рішучість. Ви чітко зробили свій вибір: Європа. Демократія. Свобода. Наші двері відкриті. І ми будемо з вами на кожному кроці", — написала в мережі Х очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Під "зробили це знову", очевидно, розуміються торішні президентські вибори, які виграла Майя Санду. Росія кинула проти неї "всі гроші світу" і програла. Зараз програла повторно. Важливу особливість молдовських виборів відзначив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск: "Щоб виграти ці вибори, молдовському народу і президентці Майї Санду особисто знадобилася справжня мужність. Ви не тільки врятували демократію і зберегли європейський курс, а й зупинили Росію в її спробах взяти під контроль весь регіон. Це хороший урок для нас усіх". Своєю чергою, президент України Володимир Зеленський зазначив: "Росія не змогла дестабілізувати Молдову, і її підривний вплив не поширюватиметься далі на Європу".Фактори перемоги проєвропейської партіїЩо ж допомогло партії Санду здобути вагому перемогу? Відзначимо одразу три фактори. Перший — як і президентські вибори 2024 року, так і нинішні були екзистенційним виборам для молдаван, якби схибили, на країну замість членства в ЄС очікував би "грузинський сценарій". Санду, її соратникам, політичним технологам PAS удалося мобілізувати своїх виборців ідеєю історичного вибору. Це нагадало цьогорічні вибори президента Румунії, на яких у другому турі зійшлися ультраправий Джордже Сіміон та ліберальний мер Бухареста Нікушор Дан. Після першого туру він відставав від Сіміона на 20 відсотків. Скоротити такий розрив — нереально, але Дан не тільки скоротив, а й переміг.Другий фактор — ефективна робота спецслужб, яка стала хорошим уроком для всіх. Задовго до цих виборів молдовська влада серйозно взялася за промосковського олігарха Ілана Шора. 6 липня у Москві він оголосив про участь у виборах блоку "Перемога". Список мала очолити голова Гагаузії Євгенія Гуцул. Шор перебуває під європейськими санкціями з 2023-го, під українські потрапив як раз у липні цього року. Але мріям Кремля та їхнього ставленика не дано було здійснитися.Гуцул з березня перебувала під арештом за підозрою у незаконному фінансуванні партії "Шор", а в серпні її засудили до семи років тюрми та зобов’язали повернути близько двох мільйонів доларів, які, за даними слідства, використовувалися для фінансування промосковської партії. Коли стало зрозуміло, що в лобову пропихати своїх агентів не вийде, Росія включила іншу технологію — пустила їх кількома колонами. Соціалісти Ігоря Додона, комуністи Володимира Вороніна та ще дві ліві проросійські партії "Майбутнє Молдови" і "Серце Молдови" з’єдналися у "Патріотичний союз", іншою колоною пішла партія "Велика Молдова" на чолі з Вікторією Фуртуне. Ця пані проповідує ультраправу ідеологію та зазіхала на Одеську область України.26 і 27 вересня, перед самим днем волевиявлення, по обох проросійських колонах було завдано потужного удару. Спочатку до виборів не допустили "Серце Молдови", через що зі списку "Патріотичного блоку" довелося викреслювати з бюлетенів 36 кандидатів від знятої партії. ЦВК ухвалив своє рішення на підставі судової постанови про обмеження діяльності цієї політсили на рік у зв’язку з незаконним фінансуванням. "Серце Молдови" очолює Ірина Влах, попередниця ув’язненої Гуцул на посаді башкана (голови) Гагаузії. Вона відома відверто проросійськими поглядами.Наступного дня карма догнала "Велику Молдову". Поліція і спецслужба виявили: партія використовує російські гроші. Виборча комісія встановила, що політпроект Фуртуне має непідтверджені фінансові ресурси, і її підозрюють у підкупі виборців. Крім того, партію запідозрили, що вона діє як наступниця раніше забороненої партії Шора. Отже, молдовська влада показала свою силу кремлівським проектам. Показала, що демократія має захищатися. Проросійські політики, звісно ж, обурювалися згаданим вище рішенням, проте вони вибори з тріском програли, і їхнє обурення тепер мало кого цікавить. Хіба у Москві з них спитають за свої гроші. Третій фактор — екстрадиція Влада (Володимира) Плахотнюка. Його повернули до Молдови за три дні до дня голосування. Плахотнюк — колишній "господар" Молдови, протягом багатьох років найвпливовіша людина в країні. У 2019 році його Демократична партія програла вибори, не визнала поразку й організувала масові протести. Завдяки втручанню західних дипломатів і російських "рішал" мітинги зупинили, а Плахотнюк виїхав за кордон. Екстрадували його з Греції. Хоча вплив цього діяча за час вимушеної еміграції слабшав, він все ж залишався в суспільній думці символом корупції.Партія Плахотнюка та її політичні союзники декларували проєвропейський курс, проте це була імітація євроінтеграції. Найскандальнішою стала історія зі зникненням із трьох молдовських банків мільярда доларів — суми, еквівалентної 12% ВВП Молдови. Плахотнюк є одним із підозрюваних у цій справі. І не тільки в ній. Його екстрадицію виборці могли сприйняти як реальні зміни, як готовність влади боротися з корупцією.Монобільшість є, що даліПо-перше, Росія з втратою впливу на Молдову не змириться і підриватиме її зовні та зсередини. Близько 30 підконтрольних Москві депутатів у парламенті погоди не зроблять, але вони користатимуться помилками влади. Як сталося зі згаданими корупційними скандалами, в яких замішані політики, котрі декларували курс на Європу. Не буде таких скандалів — Санду та її партія зможуть повторити успіх за п’ять років уже як політсила, що привела Молдову до Євросоюзу. Якщо будуть — країна ходитиме по колу. Україні дуже важливо, щоб не було скандалів, адже ми з Молдовою йдемо до ЄС у парі. По-друге, можна порадити молдовським спецслужбам не зупинятися у викоріненні російської агентури. Вона там засіла дуже глибоко, не тільки у середовищі політиків, а і в церкві. Багато хто звернув увагу, що після виборів не було протестів. Або поразка Додона і компанії стала приголомшливою, або їм заборонили з Москви це робити, щоб відіграти своє згодом, коли може накопичитися негатив для мобілізації протестних акцій.По-третє, вибори не зменшили поляризацію молдовського суспільства. Для прикладу: на півночі та на півдні країни (там, де вона межує з Україною) провладна партія отримала значно меншу підтримку, аніж в інших регіонах. А переможцями став блок соціалістів і комуністів. У Гагаузії у партії Санду взагалі лише 3,19%, тоді як у блоку Додона і Вороніна аж 82,35%. Тож подальший успіх влади залежатиме від того, чи знайде вона технологію єднання свого народу.

У понеділок, 29 вересня, Володимир Зеленський провів розмову з президенткою Молдови Маєю Санду. Глава держави привітав її з перемогою на парламентських виборах.Про це український лідер повідомив у своєму Telegram-каналі."Радий привітати Маю з дуже важливою перемогою та побажати успіху. Ці вибори показали, що російська дестабілізаційна активність програє, а Молдова в Європі — виграє. Російська підривна діяльність, постійні дезінформації — нічого із цього не спрацювало", — написав Зеленський.Як зазначив глава держави, важливо, що Молдова була ефективною в захисті від загроз разом з усіма, хто допомагав. "Ми завжди підтримуємо Молдову. Будемо разом працювати й надалі. Спільно долаємо виклики та будуємо таке майбутнє, щоб в усіх сферах у наших народів була хороша перспектива — безпекова, економічна, а отже, і соціальна", — додав Володимир Зеленський.Що кажуть аналітики про молдовські вибориАналітики зауважили, що Молдова — парламентська республіка. Ключові рішення, зокрема, щодо зовнішньополітичного курсу країни, ухвалюють депутати.Зараз більшість — за пропрезидентською партією "Дія та солідарність" (PAS). Однак, як зазначають молдавські політологи, громадяни частково розчаровані теперішньою владою. Причинами є як економічні проблеми, зумовлені керівництвом президентки Маї Санду та пропрезидентської парламентської сили, так і політичний момент — влада довго знищувала конкурентів на євроінтеграційному полі, тож зараз майже не має союзників, з якими можна було б об’єднатись.Натомість проросійське крило — не лише організованіші, більш ресурсно спроможні (коштом Росії, в тому числі через нелегальне фінансування), але й мають підтримку російської пропаганди та йдуть на вибори декількома колонами, в тому числі маскуючись під проєвропейські сили."Росія робить все можливе, щоби вплинути на результати цих виборів: більше грошей на купівлю голосів, більше дезінформації, поширюваної мережами тролів, більше ресурсів, виділених на організацію вуличного насильства", — зазначив в інтерв’ю Politico радник президентки Молдови з питань національної безпеки Станіслав Секріеру.Варто зазначити, що станом на ранок 29 вересня у Молдові за підсумками обробки 99,47 відсотка протоколів керівна проєвропейська партія "Дія і солідарність" (PAS), заснована лідеркою Молдови Маєю Санду, набирала 49,99 процента голосів до парламенту. За її політичну силу проголосувало 784 880 виборців.Нагадаємо, минулого тижня Мая Санду заявляла, що Молдова може стати плацдармом для вторгнення російських військ в Одеську область. Такий розвиток реальний, якщо Кремль контролюватиме політичну палітру в Молдові. Тому перемога проросійських сил на майбутніх виборах є дуже небезпечною.

Станом на ранок понеділка, 29 вересня, у Молдові за підсумками обробки 99,47 відсотка протоколів керівна проєвропейська партія "Дія і солідарність" (PAS), заснована лідеркою Молдови Маєю Санду, набирає 49,99 процента голосів до парламенту. За її політичну силу наразі проголосувало 784 880 виборців.Про це йдеться на сайті Центральної виборчої комісії країни. На другому місці йде опозиційний "Патріотичний виборчий блок", одним із лідерів якого є колишній президент Ігор Додон. Він виступає за зближення з Росією. У блока — 24,28 відсотка голосів. До законодавчого органу Молдови також проходять блок проєвропейських партій "Альтернатива" (7,99%), "Наша партія Ренато Усатого" (6,22%) та "Демократія вдома" (5,63%).Що кажуть аналітики про молдовські вибориАналітики зауважили, що Молдова — парламентська республіка. Ключові рішення, зокрема, щодо зовнішньополітичного курсу країни, ухвалюють депутати.Зараз більшість — за пропрезидентською партією "Дія та солідарність" (PAS). Однак, як зазначають молдавські політологи, громадяни частково розчаровані теперішньою владою. Причинами є як економічні проблеми, зумовлені керівництвом президентки Маї Санду та пропрезидентської парламентської сили, так і політичний момент — влада довго знищувала конкурентів на євроінтеграційному полі, тож зараз майже не має союзників, з якими можна було б об’єднатись.Натомість проросійське крило — не лише організованіші, більш ресурсно спроможні (коштом Росії, в тому числі через нелегальне фінансування), але й мають підтримку російської пропаганди та йдуть на вибори декількома колонами, в тому числі маскуючись під проєвропейські сили."Росія робить все можливе, щоби вплинути на результати цих виборів: більше грошей на купівлю голосів, більше дезінформації, поширюваної мережами тролів, більше ресурсів, виділених на організацію вуличного насильства", — зазначив в інтерв’ю Politico радник президентки Молдови з питань національної безпеки Станіслав Секріеру.Нагадаємо, минулого тижня Мая Санду заявляла, що Молдова може стати плацдармом для вторгнення російських військ в Одеську область. Такий розвиток реальний, якщо Кремль контролюватиме політичну палітру в Молдові. Тому перемога проросійських сил на майбутніх виборах є дуже небезпечною.

Ввечері 28 вересня у Молдові завершилися парламентські вибори. Триває підрахунок голосів.Про це повідомляє NewsMaker. За даними видання, о 21:00 виборчі дільниці всередині країни закрилися, але частина закордонних дільниць ще працює.Зазначається, що Центральна виборча комісія вже підрахувала 12% протоколів. Попередні результати такі:лідирує партія чинної президентки Маї Санду PAS — 37,5% голосів;опозиційний "Патріотичний блок" — 34,7% голосів;партія "Демократія вдома" — 7,8% голосів.Наголошується, що голосування відбувалося без серйозних порушень. Проте виборча інфраструктура країни зазнала серії кібератак, через які близько чотири тисячі сайтів припинили роботу. Крім того, надходили повідомлення про нібито мінування низки закордонних дільниць.Що кажуть аналітики про молдовські вибориАналітики зауважили, що Молдова — парламентська республіка. Ключові рішення, зокрема, щодо зовнішньополітичного курсу країни, ухвалюють депутати.Зараз більшість — за пропрезидентською партією "Дія та солідарність" (PAS). Однак, як зазначають молдавські політологи, громадяни частково розчаровані теперішньою владою. Причинами є як економічні проблеми, зумовлені керівництвом президентки Маї Санду та пропрезидентської парламентської сили, так і політичний момент — влада довго знищувала конкурентів на євроінтеграційному полі, тож зараз майже не має союзників, з якими можна було б об’єднатись.Натомість проросійське крило — не лише організованіші, більш ресурсно спроможні (коштом Росії, в тому числі через нелегальне фінансування), але й мають підтримку російської пропаганди та йдуть на вибори декількома колонами, в тому числі маскуючись під проєвропейські сили."Росія робить все можливе, щоби вплинути на результати цих виборів: більше грошей на купівлю голосів, більше дезінформації, поширюваної мережами тролів, більше ресурсів, виділених на організацію вуличного насильства", — зазначив в інтерв’ю Politico радник президентки Молдови з питань національної безпеки Станіслав Секріеру.Нагадаємо, минулого тижня Мая Санду заявляла, що Молдова може стати плацдармом для вторгнення російських військ в Одеську область. Такий розвиток реальний, якщо Кремль контролюватиме політичну палітру в Молдові. Тому перемога проросійських сил на майбутніх виборах є дуже небезпечною.

У неділю, 28 вересня, у Молдові проходять парламентські вибори. На кількох закордонних виборчих дільницях надійшли повідомлення про нібито "мінування".Про це інформує Міністерство закордонних справ Республіки Молдова.За даними МЗС, попередження надійшли щодо дільниць у Брюсселі (Бельгія), Римі та Генуї (Італія), Бухаресті (Румунія), Ашвіллі (США) та Аліканте (Іспанія)."Попередження про мінування почалися саме так, як і попереджала влада раніше, що це станеться в межах втручання Російської Федерації у виборчий процес у Республіці Молдова", — йдеться в заяві.У МЗС наголосили, що влада була готова до такого розвитку подій: заздалегідь розробили чіткі процедури та координують дії з іншими державами, аби виборчий процес не постраждав.Міністерство закликало громадян довіряти лише офіційній інформації та продовжувати голосування. Також повідомляється, що камери спостереження на дільницях працюють у штатному режимі, фіксуючи всі процеси та забезпечуючи цілісність виборчих матеріалів.Що кажуть аналітики про молдовські вибориАналітики зауважили, що Молдова — парламентська республіка. Ключові рішення, зокрема, щодо зовнішньополітичного курсу країни, ухвалюють депутати.Зараз більшість — за пропрезидентською партією "Дія та солідарність" (PAS). Однак, як зазначають молдавські політологи, громадяни частково розчаровані теперішньою владою. Причинами є як економічні проблеми, зумовлені керівництвом президентки Маї Санду та пропрезидентської парламентської сили, так і політичний момент — влада довго знищувала конкурентів на євроінтеграційному полі, тож зараз майже не має союзників, з якими можна було б об’єднатись.Натомість проросійське крило — не лише організованіші, більш ресурсно спроможні (коштом Росії, в тому числі через нелегальне фінансування), але й мають підтримку російської пропаганди та йдуть на вибори декількома колонами, в тому числі маскуючись під проєвропейські сили."Росія робить все можливе, щоби вплинути на результати цих виборів: більше грошей на купівлю голосів, більше дезінформації, поширюваної мережами тролів, більше ресурсів, виділених на організацію вуличного насильства", — зазначив в інтерв’ю Politico радник президентки Молдови з питань національної безпеки Станіслав Секріеру.Нагадаємо, минулого тижня Мая Санду заявляла, що Молдова може стати плацдармом для вторгнення російських військ в Одеську область. Такий розвиток реальний, якщо Кремль контролюватиме політичну палітру в Молдові. Тому перемога проросійських сил на майбутніх виборах є дуже небезпечною.

За результатами парламентських виборів у Молдові, які проходять у неділю, 28 серпня, не передбачено екзитполів. Перші результати волевиявлення молдовського народу оголосять лише в понеділок.Про це повідомила народна депутатка України Ірина Геращенко (фракція "Європейська Солідарність"), яка працює спостерігачем у складі міжнародній місії OSCEPA.Вона підтвердила, що в Молдові відкрилися виборчі дільниці, які працюватимуть зі сьомої ранку до 21 вечора."За першість змагаються пропрезидентська партія "Дія та солідарність" і Патріотичний блок колишнього президента Додона", — констатувала Геращенко.За її словами, біля скриньок встановлені спостережні камери, які фіксують кожен бюлетень. У кабінках — спеціальні печатки, які ставлять навпроти вибору."Екзитполів не буде. Перші результати виборів ЦВК уже в понеділок, але вони можуть затриматися у зв'язку з великою молдовською діаспорою, яка голосуватиме на закордонних виборчих округах", — додала спостерігачка від України.Вона зауважила, що в Росії дозволили відкрити тільки дві дільниці, аби унеможливити вкиди та фальсифікації там. Водночас у Придністров'ї працюватиме цього року тільки 12 дільниць."Ці вибори важливі для Молдови, для ЄС і України. Бажаємо мудрості нашим друзям і сусідам", — наголосила Ірина Геращенко.Вона також поділилася деякими цікавими спостереженнями з виборчих дільниць у Молдові."Голосно лунає патріотична молдовська музика. Такий собі сучасний рок. А виборчі матеріали й досі двомовні, в тому числі російською", — розповіла народна депутатка України від «Європейської Солідарності».Що кажуть аналітики про молдовські вибориАналітики зауважили, що Молдова — парламентська республіка. Ключові рішення, зокрема, щодо зовнішньополітичного курсу країни, ухвалюють депутати.Зараз більшість — за пропрезидентською партією "Дія та солідарність" (PAS). Однак, як зазначають молдавські політологи, громадяни частково розчаровані теперішньою владою. Причинами є як економічні проблеми, зумовлені керівництвом президентки Маї Санду та пропрезидентської парламентської сили, так і політичний момент — влада довго знищувала конкурентів на євроінтеграційному полі, тож зараз майже не має союзників, з якими можна було б об’єднатись.Натомість проросійське крило — не лише організованіші, більш ресурсно спроможні (коштом Росії, в тому числі через нелегальне фінансування), але й мають підтримку російської пропаганди та йдуть на вибори декількома колонами, в тому числі маскуючись під проєвропейські сили."Росія робить все можливе, щоби вплинути на результати цих виборів: більше грошей на купівлю голосів, більше дезінформації, поширюваної мережами тролів, більше ресурсів, виділених на організацію вуличного насильства", — зазначив в інтерв’ю Politico радник президентки Молдови з питань національної безпеки Станіслав Секріеру.Нагадаємо, минулого тижня Мая Санду заявляла, що Молдова може стати плацдармом для вторгнення російських військ в Одеську область. Такий розвиток реальний, якщо Кремль контролюватиме політичну палітру в Молдові. Тому перемога проросійських сил на майбутніх виборах є дуже небезпечною.

У неділю, 28 вересня, в Молдові стартувало голосування на парламентських виборах. Громадяни країни обирають понад сотню депутатів, які керуватимуть Молдовою впродовж наступних чотирьох років.Про це повідомило молдовське видання Newsmaker. Журналісти нагадали, що у виборчих перегонах беруть участь 14 партій, чотири блоки та чотири кандидати-самовисуванці.Основна конкуренція очікується між керівною партією "Дія та солідарність" (PAS) і Патріотичним блоком, до якого увійшли соціалісти, комуністи, а також партії "Серце Молдови" та "Майбутнє Молдови".За декілька днів до голосування Апеляційна палата Кишинева за запитом Міністерства юстиції, призупинила діяльність партії "Серце Молдови" — політичну силу запідозрили в незаконному фінансуванні. У зв'язку з цим, Центральна виборча комісія виключила партію зі списку учасників виборів.За соцопитуваннями, високі шанси подолати бар'єр є у "Нашої партії" та блоку "Альтернатива" — різні дослідження прогнозують цим силам від чотирьох до десяти відсотків голосів.Загалом для проходження до парламенту партіям потрібно мінімум 5%, виборчим блокам — 7%, а незалежним кандидатам — 2%.Вибори визнають такими, що відбулися, за умови явки щонайменше 30% громадян. Голосування відбувається зі 07:00 до 21:00 на 1 973 дільницях, з яких 12 призначені для мешканців Придністров'я.Для діаспори за межами країни відкрито 301 виборчу дільницю. Найбільша їх кількість діє в Італії (75), Німеччині (36), Франції (26), Великій Британії (24) і Румунії (23). У десяти державах, включно зі США і Канадою, організовано також голосування поштою.Що кажуть аналітики про молдовські вибориАналітики зауважили, що Молдова — парламентська республіка. Ключові рішення, зокрема, щодо зовнішньополітичного курсу країни, ухвалюють депутати.Зараз більшість — за пропрезидентською партією "Дія та солідарність" (PAS). Однак, як зазначають молдавські політологи, громадяни частково розчаровані теперішньою владою. Причинами є як економічні проблеми, зумовлені керівництвом президентки Маї Санду та пропрезидентської парламентської сили, так і політичний момент — влада довго знищувала конкурентів на євроінтеграційному полі, тож зараз майже не має союзників, з якими можна було б об’єднатись.Натомість проросійське крило — не лише організованіші, більш ресурсно спроможні (коштом Росії, в тому числі через нелегальне фінансування), але й мають підтримку російської пропаганди та йдуть на вибори декількома колонами, в тому числі маскуючись під проєвропейські сили."Росія робить все можливе, щоби вплинути на результати цих виборів: більше грошей на купівлю голосів, більше дезінформації, поширюваної мережами тролів, більше ресурсів, виділених на організацію вуличного насильства", — зазначив в інтерв’ю Politico радник президентки Молдови з питань національної безпеки Станіслав Секріеру.Нагадаємо, минулого тижня Мая Санду заявляла, що Молдова може стати плацдармом для вторгнення російських військ в Одеську область. Такий розвиток реальний, якщо Кремль контролюватиме політичну палітру в Молдові. Тому перемога проросійських сил на майбутніх виборах є дуже небезпечною.