# Молдова

Уряд України схвалив взаємне визнання документів про освіту з Молдовою. Це означає, що молдовські заклади освіти визнаватимуть українські дипломи, а українські виші — документи, видані у сусідній країні.Як повідомила прес-служба Урядового порталу, український уряд ухвалив постанову "Про затвердження угоди між Кабінетом міністрів України та урядом Республіки Молдова про взаємне визнання документів про освіту та наукові ступені".Так, даний документ створює правові підстави для набрання чинності угоди між Кабінетом міністрів України та урядом Республіки Молдова про взаємне визнання документів про освіту та наукові ступені, яка була підписана ще 25 січня 2025 року."Відтепер українські дипломи про освіту та наукові ступені визнаватимуть в Молдові, і навпаки — молдовські документи про освіту будуть визнані в Україні за спрощеною процедурою. Підписана угода — важливий крок для наших країн, адже відкриває нові можливості для навчання, працевлаштування й професійної та освітньої мобільності громадян обох країн", — зазначив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий.Віце-прем’єр-міністр України — міністр національної єдності України Олексій Чернишов зауважив, що "це лише перший крок ширшого процесу роботи з визнання документів та підтримки наших громадян по обидва боки кордону". "Українці зможуть легше навчатись, працювати й реалізовувати себе, не стикаючись з бюрократичними бар’єрами", — додав він.У відомстві наголосили, що угода передбачає взаємне визнання документів про освіту, періоди навчання та наукові ступені, видані в Україні та Республіці Молдова відповідно до національного законодавства.Нагадаємо, в Україні у цьому році очікується скорочення кількості бюджетних місць для вступників в аспірантуру з семи до п'яти тисяч.

Прикордонники в пункті пропуску "Могилів-Подільський", що на кордоні з Молдовою, виявили фіктивне подружжя. Псевдо чоловік та дружина намагалися виїхати з України.Про це повідомила Державна прикордонна служба України. Зокрема, на кордоні затримали 35-річного чоловіка та 43-річну жінку з інвалідністю другої групи, які заявили про себе як подружжя, зазначивши, що уклали шлюб п'ять місяців тому.Проте під час перевірки зʼясувалося, що версія про "щасливу сімʼю" має всі ознаки фіктивного шлюбу. Так, під час розмови обидва виявилися необізнаними в елементарній інформації одне про одного: не змогли згадати, де познайомилися, де проживають, не орієнтувались в інших фактах родинного характеру.До того ж прикордонники встановили, що жінка вже не вперше укладає фіктивний шлюб. Зокрема, вона виїжджала за кордон із чоловіком мобілізаційного віку, з яким уклала шлюб 7 липня 2023 року, а вже 21 вересня того ж року вони перетнули кордон. Громадянин на територію України більше не повернувся, а шлюб було розірвано. Цього разу жінка зізналась, що знову "вийшла заміж" за 50 000 гривень."Шлюбний експрес" було зупинено. Наречені повернулись в Україну для спілкування з правоохоронцями. За даним фактом направлено повідомлення про ознаки кримінального правопорушення: ч. 1 ст. 332 ККУ — незаконне переправлення осіб через державний кордон України та ст. 336 ККУ — ухилення від мобілізації", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, раніше в Одеській області прикордонники врятували трьох чоловіків призовного віку, які намагалися втекти до Молдови. Ухилянти планували переплисти Кучурганський лиман на гідроциклі, але перекинулися та опинилися у воді.

Країна-агресорка Росія має намір втрутитися у парламентські вибори та змінити владу в Молдові, щоб потім використати країну як інструмент у війні проти України.Про це повідомила президентка Молдови Мая Санду, передає Point.md."Ми бачили безпрецедентне втручання (РФ у вибори в Молдові, — ред.) минулого року, і цілком очевидно, що і цього року РФ спробує вплинути на результати (парламентських, — ред.) виборів. Ставка Кремля — змінити керівництво країни на людей, яких він може контролювати. І йдеться не лише про Республіку Молдова, тому що інтереси Росії зараз — це Україна. Якщо Кремлю вдасться контролювати владу, він використовуватиме Республіку Молдова проти України", — наголосила лідерка Молдови.За словами Санду, якщо Кремлю вдасться втілити свої плани та поставити у Кишиневі проросійську владу, тоді РФ може втягнути Молдову у війну. Вона також нагадала, що Молдова має кордон з Україною протяжністю понад 1200 кілометрів."У нас 1200 кілометрів кордону з Україною. Уявіть собі, що за одну ніч цей кордон з дружньої країни перетворюється на кордон з країною, яка контролюється Москвою. Звичайно, ризики тут є для України, але водночас ризики зростають і для Молдови", — додала Санду.Нагадаємо, 31 березня Міністерство закордонних справ Молдови оголосило персонами "нон-ґрата" трьох співробітників російського посольства.

Прикордонники на виїзді з України викрили чоловіка, який намагався незаконно виїхати з країни. Кмітливий ухилянт сховався у цистерні з олією. Про це повідомляє Державна прикордонна служба України.Вказується, що 17 квітня через пункт пропуску "Мамалига" прямував вантажний автомобіль з цистерною, водієм якого був громадянин Молдови. В товаро-супровідних документах був зазначений вантаж — рослинна олія. "Під час огляду автомобіля прикордонний наряд виявив, що на люку одного з відсіків цистерни, зроблені спеціальні кріплення, на яких підвішений чоловік", — йдеться у повідомленні.Прикордонники Чернівецького загону з’ясували, що в такий спосіб 43-річний мешканець Одеської області намагався виїхати в Молдову. Він домовився зі знайомим водієм, що той вивезе його у вантажній цистерні."У підвішеному стані, занурений майже по груди в олію, чоловік подолав шлях від Вінниці до пункту пропуску", — розповіли у ДПСУ.За спробу незаконного перетинання кордону на нього складені матеріали про адміністративне правопорушення. Водія вантажівки затримали. В діях іноземця прикордонники вбачають ознаки кримінального правопорушення.Нагадаємо, нещодавно в Одеській області прикордонники врятували трьох чоловіків призовного віку, які намагалися втекти до Молдови. Ухилянти планували переплисти Кучурганський лиман на гідроциклі, але перекинулися та опинилися у воді.

Приєднання України та Молдови до Європейського Союзу до 2030 року стало реальною перспективою. Цьому надали поштовх низка геополітичних змін у світі.Таку заяву зробила єврокомісарка з розширення Марта Кос, пише "Укрінформ". Вона, зокрема відповіла на питання, наскільки реальним є термін вступу України в ЄС до 1 січня 2030 року."Вважаю це можливим з багатьох причин і не лише з огляду на геополітику. Я бачу всередині Єврокомісії та можу бачити це в країнах-членах та в Раді ЄС, що геополітичні зміни дійсно вимагають від нас нових і рішучих кроків… Тому що весь світ змінюється, Європа змінюється, як і її сусідство, і аспект безпеки набуває дедалі більшого значення. Імператив безпеки швидко зростає, і ми маємо знайти відповідь не лише у процесі розширення, а й в усій політиці сусідства", — йдеться у заяві Кос.Єврокомісарка наголосила, що геополітичні процеси сприяли пришвидшенню євроінтеграції й для країн Західних Балкан. У переговорах з Чорногорією вже вдалось відкрити всі розділи, і цей процес може завершитися до кінця 2026 року. За її словами, це відкриває можливість для вступу цієї держави до Євросоюзу за один-два роки, необхідні для ратифікації угод у державах-членах.Також, як зазначила Марта Кос, в Євросоюз може вступити й Албанія до 2030 року."Я вважаю, що така перспектива є реалістичною також для Молдови й для України. Коли ми говоримо про Україну та про її входження до ЄС, ми розуміємо це розширення також як політичну зброю для надання гарантій безпеки. Судячи з усього, на цей час неможливо для України та Молдови стати членами НАТО, тож їх членство в Європейському Союзі може дійсно стати потужним інструментом для безпекових гарантій", — резюмувала єврокомісарка.Нещодавно прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Будапешт не дозволить Брюсселю примусити його підтримати вступ України в Європейський Союз. Відповідне рішення своїм волевиявленням ухвалюватиме угорський народ.Варто зазначити, що 10 квітня Україна та Європейський Союз підписали низку двосторонніх угод. Йдеться про фінансові, космічні та медичні програми.Також представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас нещодавно заявила, що Україна вже виконала важливий крок, необхідний для вступу до Європейського Союзу. Саме тому майбутнє держави — у європейській спільноті.Нагадаємо, раніше у спільному листі дипломатів Швеції, Фінляндії, Данії, Латвії, Литви й Естонії повідомлялося, що Україна повинна якомога швидше стати повноправним членом Європейського Союзу. Для цього спільноті необхідно терміново розробити чітку дорожню карту для цього.Своєю чергою прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що одразу після закінчення війни Україна стане повноправним членом Європейського Союзу. Значного прогресу у вступних переговорах Київ має намір досягти вже цього року.Раніше голова угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадьяр оголосив 13 квітня, що голосування партії в рамках програми "Голос нації" завершено. На запитання про підтримку вступу України до Європейського Союзу 58 відсотків жителів Угорщини відповіли ствердно. .

В Одеській області прикордонники врятували трьох чоловіків призовного віку, які намагалися втекти до Молдови. Ухилянти планували переплисти Кучурганський лиман на гідроциклі, але перекинулися та опинилися у воді.Про це повідомив прес-центр Державної прикордонної служби України."Вночі прикордонники Подільського загону зірвали спробу незаконного перетинання кордону: чоловіків затримали просто посеред Кучурганського лиману, на гідроскутері. Маршрут пролягав до сусідньої Молдови", — йдеться у повідомленні.Відомо, що хитру схему організував 38-річний уродженець Одещини, який проживає в Івано-Франківській області. Саме він через Telegram-канал знайшов своїх двох "клієнтів". Ухилянти, які погодилися незаконно перетнути Придністровський сегмент українсько-молдовського кордону, сплатили йому по 7,5 тисяч доларів кожен. "За цю суму організатор знайшов гідроскутер та спосіб доставки його до води. Ділок безпосередньо був за кермом та мав намір також залишитись на території суміжної країни", — зазначили прикордонники.Проте під час руху через лиман гідроскутер перекинувся і всі опинилися у воді. На щастя, усіх мандрівників-ухилянтів прикордонникам вдалося витягти з водойми. "З огляду на низьку температуру, така подорож могла обернутися трагедією", — зауважили в ДПСУ.Відносно організатора направлено повідомлення до Нацполіції по факту вчинення злочину. Щодо двох пасажирів, мешканців Одеської та Київської областей, складено протоколи про вчинення ними адміністративного правопорушення. Справи скеровані до суду. Нагадаємо, нещодавно на Закарпатті прикордонники врятували двох чоловіків, які заблукали в горах, намагаючись незаконно перетнути кордон із Румунією та втекти з України.

Міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой запросив до Кишинева американського мільярдера Ілона Маска, який очолює Департамент ефективності уряду Сполучених Штатів Америки, що відповідає за скорочення федеральних витрат.Як повідомляє New TV, молдовський посадовець запросив мільярдера до своєї країни, щоб Маск побачив, на що були витрачені кошти від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). "Можливо, це буде так, якщо він прийде. Пан Маск може переконатися, відвідавши Artcor, Mediacor, відвідавши виноробну галузь, якій USAID допомогло розвинути бренд країни, включно зі споживачами у США, які насолоджуються якістю нашого вина, яке тепер, ймовірно, стане трохи дорожчим у контексті тарифів", — наголосив Попшой.Видання зазначає, що Ілон Маск, призначений президентом США Дональдом Трампом очолити групу зі скорочення державних витрат, заявив, що працює над закриттям USAID, вважаючи це "непоправним". Маск також назвав USAID "злочинною організацією" після того, як представники служби безпеки нібито відмовили членам його робочої групи зі скорочення витрат у доступі до закритих зон штаб-квартири агентства у Вашингтоні, округ Колумбія. Згідно з даними, опублікованими раніше американським агентством, найбільшою програмою USAID в Молдові є програма енергетичної безпеки вартістю 300 мільйонів доларів, яка включає будівництво високовольтної лінії Гутінаш-Стрешені між Румунією та Молдовою, зміцнення потужностей Moldelectrica, а також допомогу у створенні державної компанії "Energocom" і Міністерства енергетики.Нагадаємо, вперше з листопада 2024 року статки американського бізнесмена та власника компанії Tesla Ілона Маска впали нижче 300 мільярдів доларів. Цьому посприяли нові мита проти інших країні, які запровадив лідер Сполучених Штатів Дональд Трамп.

У Вінницькій області поліція спільно зі Службою безпеки України затримала двох громадян Молдови, які на замовлення Росії вчиняли диверсії. Молодики віком 24 та 25 років завдали шкоди українській залізничній інфраструктурі. Як повідомляє прес-служба Національної поліції, виконуючи вказівки кураторів з РФ, на початку квітня вони приїхали в Україну, щоб вчинити диверсію.За даними слідства, старший з них поїхав на Захід України й координував дії молодшого. Відомо, що 3 квітня 24-річний фігурант підпалив релейну шафу біля залізничних колій в одному з районів Вінницької області."Після підпалу зловмисники планували зустрітись та виїхати за кордон, однак не встигли, їх затримали співробітники СБУ та поліції", — зазначили правоохоронці. Наразі правоохоронці повідомили фігурантам про підозру, на час досудового розслідування вони перебуватимуть в слідчому ізоляторі. За цим фактом слідчі розслідують провадження за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 Кримінального кодексу України (вчинення з метою ослаблення держави підпалу, спрямованого на зруйнування або пошкодження об’єкта, який має важливе народногосподарське та оборонне значення, вчинене в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб)."Зловмисникам загрожує 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення з конфіскацією майна", — наголосили у поліції.Нагадаємо, раніше у Хмельницькій області Служба безпеки України затримала агентів Федеральної служби безпеки Росії. Фігуранти готували теракти проти місцевих депутатів.

У березні 2025 року Молдова експортувала 18,6 тисячі тонн яблука на загальну суму 13,6 мільйона доларів. Вагому роль у цьому відіграє Україна. Хоча, на думку експертів, до кінця весни ці обсяги суттєво зменшаться.Про це повідомили аналітики EastFruit, які послалися на дослідження асоціації Moldova Fruct."Найбільший обсяг яблук минулого місяця відправлено до Росії (9,6 тисячі тонн, 7,1 мільйона доларів) та Румунії (6,6 тисячі тонн, 4,7 мільйона доларів)", — йдеться в повідомленні.У молдовській асоціації додали, що серед великих покупців молдавського яблука також Білорусь (875 тонн), ОАЕ (202 тонни) й Україна (майже 200 тонн)."Для березня вищезгаданий загальний показник експорту перебуває на середньому рівні останніх чотирьох років. Максимальний рівень березневого експортного постачання з Молдови — 41 тисяча тонн зафіксовано 2019 року", — зазначили фахівці.У лютому цього року країна відправила на експорт близько 13 тисяч. тонн яблук — показник нижчий за середній для цього місяця за останні п'ять років. Найбільший обсяг лютневого експорту із Молдови (майже 34 тисячі тонн) зафіксовано також 2019 року."У квітні-травні обсяги експорту яблук помітно знизяться. Проте практично всі товарні залишки яблук урожаю 2024 року, найімовірніше, реалізують на зовнішній і внутрішній "свіжий ринок", тобто постачання яблук на перероблення виявиться мінімальним", — підсумували експерти Moldova Fruct.Нагадаємо, 29 березня стало відомо, що в Індію прибула перша партія українських яблук. Такі торгівельні процеси відбуваються в межах спільної роботи посольства України в Індії, Держпродспоживслужби України та Міністерства закордонних справ України.

У понеділок, 31 березня, Міністерство закордонних справ Молдови оголосило персонами "нон-ґрата" трьох співробітників російського посольства. Їх буде вислано із країни.Про це повідомила прес-служба міністерства."Міністерство закордонних справ направило російському дипломату ноту про визнання персонами нон-ґрата трьох співробітників російського посольства", — йдеться у повідомленні.Як зауважили у дипвідомстві, таке рішення базується на явних доказах діяльності, що суперечить дипломатичному статусу на території Республіки Молдова.Відтак, всі три дипломати вже готуються покину країну. Водночас міністерство закордонних справ РФ вже відреагувало на відповідне рішення. Зокрема, Москва пригрозила Кишиневу відповіддю."Москва відповість на оголошення Молдовою трьох співробітників посольства Росії персонами нон-ґрата", — заявили у російському МЗС.Нагадаємо, 25 березня в аеропорту Кишинева під час спроби виїзду з країни затримали очільницю молдовського регіону Гагаузії Євгенію Гуцул.

Ввечері 25 березня в аеропорту Кишинева під час спроби виїзду з країни затримали очільницю молдовського регіону Гагаузії Євгенію Гуцул.Про це повідомляє NewsMaker. За даними журналістів, у Національному антикорупційному центрі підтвердили затримання Гуцул та пояснили, що вона фігурує у кримінальній справі щодо незаконного фінансування кампанії на виборах башкана 2023 року, тож на неї були покладені обмеження щодо виїзду за кордон.Зазначається, що, за версію слідства, Гуцул на посаді секретаря партії систематично ввозила до Молдови гроші, отримані від організованої злочинної групи з Росії. Також вона фігурує у справі про організацію протестів у Кишиневі 2022 року, де, відповідала за виплати людям, які мітингували біля державних установ.Сама ж Гуцул провину не визнає та наголошує, що кримінальна справа проти неї сфабрикована владою Молдови.Нагадаємо, 25 січня президентка Молдови Майя Санду прибула з офіційним візитом в Україну. Вона провела перемовини з українським лідером Володимиром Зеленським.

Дискусії навколо формату трибуналу над російськими військовими злочинцями тривають з 2022 року. 21 березня 2025 року крига в цьому надскладному питанні трохи скресла. Хоча до старту судових засідань ще довго, росіянам уже підпікає.Україна хотіла другого Нюрнбергу, але не вийшло. Чому?Низка ЗМІ з посиланням на генерального секретаря Ради Європи Алена Берсе повідомила гарні новини: група друзів України зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України завершила підготовку технічних і юридичних документів для його запуску. Передостаннє засідання цієї групи, 13-е за ліком, було понад місяць тому, там європейські юристи погодили проект статуту трибуналу та досягли домовленості про його запуск на базі домовленостей між Україною та Радою Європи. На 14-му засіданні обговорювали три документи, які будуть винесені на розгляд держав-учасниць групи. В ідеалі суд розпочнеться ще цього року. Якщо державам-учасницям групи вистачить політичної волі ухвалити рішення з першого, а не з 14-го разу.Вперше про міжнародний суд над Путіним та іншими росіянами заговорили після побачених світом злочинів у Бучі та в інших містах і селах Київщини. Україна вимагала від партнерів та від ООН відреагувати на військові злодіяння окупантів належним чином та швидко організувати трибунал, подібний до Нюрнберзького. Та світова спільнота виявилася до цього не готовою.Окрім відсутності політичної волі були й інші причини. Якими, власне, намагалися прикрити головну. Перша: такий трибунал остаточно спалював мости з Росією. Тоді, та і зараз, політичні еліти країн колективного Заходу плекали надії, що Путін припинить війну, якщо на нього тиснути економічними санкціями, допомогою Україні зброєю тощо. Вважали, що він зрозуміє власну помилку, а міжнародний трибунал навпаки підштовхне диктатора до продовження війни, бо втрачати йому нічого. Зараз ми розуміємо, наскільки інфантильними були підходи партнерів. Друга причина: виявилося, немає відповіді на питання, хто має організовувати такий трибунал. Нюрнберзький організували країни-союзниці, які перемогли нацистську Німеччину. Статут суду та інші юридичні документи ухвалювалися ними ж. Коли виникла ініціатива зробити все за зразком трибуналу по колишній Югославії, з’ясувалося, що Міжнародний кримінальний суд у Гаазі не має можливості вершити правосуддя по нашій ситуації.Пояснимо, не вдаючись в юридичну казуїстику. По-перше, трибунал по колишній Югославії організували за рішенням Радбезу ООН. Росія є членом цього органу, то ж варіант із трибуналом за згодою Організації об’єднаних націй — неможливий. З цієї ж причини неможлива і миротворча місія ООН в Україні.По-друге, рішення щодо створення трибуналу можна було провести через Генеральну асамблею, обійшовши вето Росії. Проте для цього мали скластися два фактори, які не склалися: генсек організації Антоніу Гутерріш не горів бажанням цим займатися, а деякі наші впливові союзники, насамперед США, не хотіли створювати прецедент, який теоретично могли колись застосувати й до них. По-третє, коли правники проаналізували процедури трибуналу по колишній Югославії, виявили, що в нашій ситуації вони — слабкі. Наприклад, там не засуджували злочинців заочно. В суді мав бути присутній або обвинувачений, або його адвокати. Поки Сербія не здала Слободана Мілошевича Гаазі, вироку йому не було. Очевидним є те, що Росія не видасть ні Путіна, ні Шойгу, ні Герасимова, ні інших посадовців, на чиїх руках кров. Міжнародний кримінальний суд спочатку виявив жвавий інтерес до розслідування російських воєнних злочинів. Протягом 2022 року головний прокурор цього суду Карім Хан кілька разів приїздив до України. Обіцялося, що трибунал розпочнеться до кінця першого року війну. Потім дата переносилася, аж поки не стало зрозуміло, що принаймні найближчим часом Путіна і компанію в цьому трибуналі не судитимуть. І два роки тому, 17 березня 2023 року, сталася подія, яка, здавалося, буде переломною — МКС видав ордер на арешт Путіна за викрадення українських дітей. Відтоді російський диктатор відвідав тільки одну країну, яка ратифікувала Римський статут і є членом Міжнародного суду — Монголію. Вона економічно дуже залежна від Росії, то ж Кремль просто купив її згоду прийняти у себе Путіна.Українці чекали наступних кроків від МКС, проте марно. Проблема у тім, що ця судова інстанція послуговується у своїй діяльності міжнародно визнаними документами, а якщо з боку ООН не було змін до процедур, які б дали можливість організувати суд над російськими злочинцями, руки в МКС — зв’язані. Тому поки єдиним сильним рішенням цієї інстанції став згаданий вище ордер на арешт Путіна.Тут варто зауважити, що Дональд Трамп увів санкції проти МКС і Каріма Хана, чим серйозно нашкодив легітимності цього суду в очах світової спільноти. Санкції не через Путіна, а через свого друга, прем’єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, на арешт якого суд також виписав ордер. Емоційний та глибоко необдуманий крок глави Білого дому фактично вивів МКС із великої гри зі створення спецтрибуналу по російських злочинах.Якщо не Нюрнберг-2, то… Все одно ГаагаЩе у січні 2023 року Європарламент ухвалив резолюцію, в якій наголосив: "Створення трибуналу заповнило б вакуум у міжнародному кримінальному правосудді та доповнило зусилля Міжнародного кримінального суду, оскільки він наразі не може розслідувати злочин агресії, коли йдеться про Україну". У липні того ж року на базі Євроюсту, який базується в Гаазі, створили Міжнародний центр з переслідування злочинів агресії проти України (International Centre for the Prosecution of the Crime of Aggression Against Ukraine, або ІCPA), до складу якого ввійшли наші та європейські юристи, а також представники МКС. Фактично, цей центр став місцем документування російських злочинів в України.До роботи над створенням трибуналу, окрім Єврокомісії та Ради Європи, долучилося ще 37 держав. У рамках цієї ініціативи й почав оформлюватися варіант суду, який, як обіцяється, нарешті запрацює цього року. Росіян судитимуть за скоєння злочину агресії проти України, але щоб судовий процес відбувався з дотриманням міжнародного права, потрібно узгодити всі правові нюанси. В юристів це відбувається довго. У вересні минулого року міністри юстиції країн-членів Ради Європи підтвердили — трибуналу бути."Спеціальний трибунал повинен користуватися широкою міжрегіональною підтримкою, щоб гарантувати свою легітимність", — зазначалося в декларації засідання міністрів. Власне, це рішення прискорило роботу над процедурними моментами. І як стверджує генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе, від Дональда Трампа немає негативних сигналів щодо створення трибуналу.Отже, вчинення правосуддя проти російських військових злочинців — компроміс, на який Україні довелося погодитися, адже іншого варіанту чекали б ще не один рік. У росіян через рішення групи наших друзів — підпікає. Якщо кричать, що на них рішення трибуналу не поширюватимуться, значить — бояться. Приблизно так само реагували на ордер МКС про арешт Путіна. Зараз варто очікувати кампанії з применшення значущості трибуналу під егідою Ради Європи, але насправді це непоганий варіант.Судові рішення, ухвалені в Україні стосовно російських злочинців, отримуватимуть схвалення і в трибуналі. Таким чином за злочин агресії під суд піде значно більше російських злочинців, аніж би зміг засудити МКС. Пропагандисти, терористи у військовій формі російської армії, призвідники війни з кремлівської верхівки та багато інших можуть назавжди забути про поїздки за межі своїх боліт. Навіть до Туреччини, бо вона — член Ради Європи. А ще у сотень держав за межами ЄС є угоди з європейськими міністерствами юстиції, порушувати які заради росіян, засуджених за злочин агресії, не будуть.І ще один дуже важливий момент — у Кремлі більше бояться навіть не вироків, адже вони не будуть прямо сьогодні, а самого судового процесу. Бо він знищуватиме російську пропаганду, — весь світ побачить документи про злочини росіян в Україні. .

У четвер, 13 березня, в Молдові рейсовий автобус з пасажирами зіткнувся з трактором та перекинувся. На щастя, ніхто не постраждав.Про це повідомляє поліція Молдови. Правоохоронці не вказують про який рейс йдеться, але судячи з повідомлень місцевих ЗМІ, йдеться про маршрут "Одеса — Кишинів".За даними правоохоронців, дорожньо-транспортна пригода трапилася на трасі Р-30, поблизу мікрорайону Штефан Воде. Попередньо встановлено, що автобус, який перевозив 27 пасажирів, врізався в трактор. "Тести на алкоголь в обох водіїв виявилися негативними", — поінформували молдовські правоохоронці.Нагадаємо, раніше в Молдові сталася дорожньо-транспортна пригода — в аварію потрапив рейсовий автобус, який їхав із Києва до Кишинева. Це відбулося поблизу села Пересечине Оргеївського району.

У суботу, 1 березня, на території Румунії — біля стику кордонів з Україною та Молдовою — знайшли російський безпілотник. Румунська влада підтвердила виявлення уламків дрона.Про це повідомило румунське видання Digi24. Журналісти зазначили, що Міністерство оборони Румунії отримало сповіщення про те, що в районі міста Галац поруч з українським Рені та південними кордонами Молдови виявили фрагменти, схожі на уламки БПЛА."Уламки виявили в ненаселеному місці приблизно за 500 метрів від кордону з Молдовою", — йдеться в офіційній заяві.Медійники додали, що туди прибула команда фахівців міноборони, Міністерства внутрішніх справ і розвідки.Пізніше вдень повідомили, що знахідка — уламки російського безпілотника. У ньому залишилася нерозірвана бойова частина, яку контрольовано знешкодили на місці. У повідомленні додали, що район знахідки ще деякий час інтенсивно патрулюватимуть, і закликали не підходити до місця до завершення перевірок і усунення всіх ризиків.Попередній схожий інцидент стався у січні, тоді безпілотник впав в районі села Плауру навпроти українського Ізмаїла. Північноатлантичний альянс із вересня розпочав додаткове спостереження за повітряним простором Румунії, залучивши ще один літак дальнього радіолокаційного стеження (AWACS).Нагадаємо, що 26 лютого сенат Румунії ухвалив закон про збиття безпілотників, які незаконно залітають у повітряний простір держави.

Прикордонники затримали чоловіка, який заховався у вантажівці з продуктами, щоб потрапити до Молдови. Ухилянт вдавав з себе "фрукт", але хитрий план провалився.Про це повідомив прес-центр Державної прикордонної служби України.Відомо, що житель Чернівецької області, який працює експедитором у фірмі з доставлення харчових продуктів, вирішив підробити на незаконному переправленні громадян через кордон. Він знайшов "клієнта" та сховав його у вантажівці з товаром. Разом зі своїм напарником чоловік повіз ухилянта до державного кордону з Молдовою."Водій навіть не підозрював, що всі його дії контролюють оперативні співробітники Чернівецького прикордонного загону, які заздалегідь здобули інформацію про підготовку порушення державного кордону. То ж автомобіль зупинили, а порушників затримали", — зазначили в ДСНС.Житель Рівненської області за нелегальну подорож до Молдови заплатив 7,5 тисячі доларів. Стосовно нього склали матеріали про адміністративне правопорушення. Перевізника затримали. Нагадаємо, раніше на Одещині прикордонники затримали 22-річного водія та чотирьох пасажирів. Ухилянти намагались нелегально покинути Україну через придністровський сегмент, але їхні плани провалилися, адже автомобіль застряг у багнюці.