Поступитись Молдові у черзі до Євросоюзу: кому вигідно посварити Київ та Кишинів

Віце-президент Європарламенту Віктор Негреску підготував листа для глави Євроради Антоніу Кошти з вимогою відкрити переговорні кластери про членство Молдови в ЄС. Лист підписали 55 депутатів із 720. Про Україну в ньому не згадується…

Провели вибори. Чим румун Негреску мотивує свою ініціативу

"Вільні й чесні вибори, що відбулися минулої неділі, не залишають жодних сумнівів: народ Молдови підтвердив своє чітке бажання інтегруватися до Європейського Союзу. Його вибір, зроблений всупереч зовнішньому тиску і дезінформаційним кампаніям, свідчить про його демократичну стійкість і рішучість". Це головний плюс Кишиневу від пана Негреску та підписантів листа, серед яких дев’ятеро — депутати від Румунії. TrueUA детально аналізував, за рахунок кого і чого проєвропейській партії президентки Майї Санду "Дія та солідарність" вдалося посісти перше місце й отримати можливість формувати уряд власними силами. Як і на президентських виборах торік своє слово сказала молдовська діаспора — вона проголосувала за курс своєї країни до Євросоюзу. А от в окремих регіонах Молдову партія Санду отримала трохи більш як 3%. Молдавани — молодці, та все ж на результати виборів у цій країні варто дивитися тверезо. Проєвропейські сили виграли битву супроти проросійських сил на чолі з агентами впливу Кремля, проте не виграли війну з Росією за мізки свого народу. 

Майя Санду. Джерело: Getty Images / Global Images Ukraine

Негреску — професійний депутат Європарламенту, вперше обрався туди 2014 року. Представляє соціал-демократичне крило в ЄП. З огляду на публічні заяви, у проросійськості його запідозрити важко. То ж лишається два варіанти: або Негреску висловив ініціативу з подачі офіційного Бухареста, або на прохання Кишинева. Другий варіант сумнівний. 2 жовтня у Копенгагені на саміті Європейської політичної спільноти Майя Санду казала наступне: 

"І Молдова, й Україна виконали свої зобов’язання, і вони готові до наступних кроків. Існує технічний звіт, позитивний звіт для обох країн. Нам потрібно рухатися вперед".

Тобто підстав підозрювати молдаван у кулуарних іграх, щоб випередити Україну, немає. Втім, можуть існувати сили, зацікавлені у тому, щоби переговори з Молдовою почалися першими з огляду на блокування Віктором Орбаном старту переговорів з Україною.

Віктор Негреску. Джерело: Getty Images / Global Images Ukraine

Про роз’єднання України та Молдови, які йдуть до ЄС дуетом, у серпні написало видання Politico. Його джерела у високих коридорах Європи пояснювали, що у Брюсселі хочуть дати молдаванам позитивний сигнал перед вересневими виборами. Розділення переговорів України та Молдови, вказувало видання, до того не розглядалося через побоювання послаблення проєвропейських настроїв у воюючій Україні, яка може відчути себе ображеною. Як синекуру українцям буцімто запропонують доступ до дослідницької програми Horizon Europe та програми студентського обміну Erasmus. Лист Негреску — друга серія. Чи дослухаються до нього люди, які ухвалюють рішення в ЄС?

Президент Зеленський наполягає на одночасному відкритті переговорних кластерів. Глава МЗС України Андрій Сибіга наголошує: 

"Сила і вплив українсько-молдовської єдності на шляху до Європейського Союзу спрацьовували вже неодноразово, і ми повинні зберігати цю єдність у найвідповідальніші моменти, щоб домогтися спільного успіху".

Після оприлюднення листа Негреску, Сибіга пояснив: жодного роз’єднання бути не може, рішення чи документи, які ухвалюються в Європейському парламенті, мають рекомендаційний характер. Офіційна ж позиція ЄС — відкриття переговорних кластерів для України та Молдови має відбутися синхронно.

Отже, ініціатива Негреску — порожній звук, самопіар, пан Кошта прийме цей лист до відома, не більше? Хотілося б сподіватися, що він так і вчинить. Проте все ж не полишає думка, що звернення до очільника Євроради саме зараз з’явилося не просто так.

Антоніу Кошта. Джерело: Getty Images / Global Images Ukraine

Чим небезпечне розділення України та Молдови на старті переговорів

Почнемо з версій появи листа Негреску. Перша — він як румун природно лобіює інтереси близької Молдови. Однак непокоїть відсутність у документі згадки про Україну. Це при тому, що дві країни інтегруються до Євросоюзу так званим "пакетом". Брюссель для інтеграції нових членів використовує їхнє поєднання в пари чи групи. Порівнюючи, зручніше спостерігати прогрес кандидатів на членство.

Крім того, у кожної з країн у "пакеті" в ЄС є свої адвокати і якщо країни йдуть у парі, адвокати одних змушені підтримувати інших. Адвокати Молдови — Румунія, Італія. Наші — Польща і Балтійські держави. Негреску не згадав про нас, значить, він належить до тієї групи європолітиків, яка прагне відв’язати Молдову від України, щоб Кишинів не втратив історичний шанс ускочити в ЄС. Адже Угорщина членство Молдови не блокує. 

Друга версія: прихильників роз’єднання достатньо, але досі вони висловлювали свої думки як "джерела", Негреску ж збурив інформаційний простір, тепер оцінять резонанс, порахують армію прибічників і посилять або послаблять свої заяви. На таке припущення наштовхує по суті незначна кількість підписантів. Це нагадує зондування суспільних настроїв і настроїв у середовищі європолітиків. Вкинути для широкого обговорення тему можливого роз’єднання і подивитися, що з цього вийде. Нагадаємо: ще у квітні єврокомісарка з питань сусідства та розширення Март Кос повідомила, що Брюссель розглядає можливість продовжити процес вступу для Молдови, відокремивши її від України. Вочевидь, серед єврочиновників вистачає лобістів такого сценарію. Як і противників. Приміром, керівниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн проти розділення переговорного треку України та Молдови.

Третя версія: у високих кабінетах Брюсселю рішення про розділення вже ухвалене і тепер його медійно "відмивають" через "лист Негреску". Це поганий для нас перебіг подій, він може знизити підтримку євроінтеграції серед українців. Бо матиме вигляд плювка у їхній бік. Тим більше, що той таки Антоніу Кошта начебто шукає, як оминути вето Орбана шляхом ухвалення рішення про відкриття кластера не одноголосно, а кваліфікованою більшістю. Угорський друг Путіна вже заявив, що нічого з цього не вийде. Проте хотілося б побачити, чи Кошта хоча б спробував.

ЗМІ повідомляли, на які проблеми він може наштовхнутися. Проти ухвалення рішень кваліфікованою більшістю не тільки угорці. Кілька держав-кандидаток в члени ЄС досі стукають у двері тільки тому, що хтось із членів Євросоюзу заблокував їм вступ. Найвідоміший приклад — Північна Македонія. Спочатку на перепоні їх євроінтеграції стояла Греція, яка вимагала у македонців змінити назву. Бо Македонія — це грецька історична область. Македонці додали до назви слово "північна" і греки змінили гнів на милість. Проте тут з’явилося інше гальмо на шляху — Болгарія. Софія вимагає від Скоп’є визнання, що історично і мовно Північна Македонія є болгарською. Тобто де-факто вимагає визнати себе не окремим народом, а болгарами. З очевидних причин на це македонці не погоджуються.

І, останнє. Україна та Молдова поєднані не лише одним "пакетом" при русі до ЄС, а й великою спільною проблемою — як вигнати Росію зі своїх земель. У нас точиться кривава війна, до завершення якої до Євросоюзу, найімовірніше, не приймуть. У молдовському Придністров’ї стоїть російська військова база. Дивно матиме вигляд член ЄС із російськими військовими на своїй території. То ж замість шукати, як розвести Молдову та Україну під час переговорів, нашим європейським друзям доречніше було б активніше і потужніше тиснути на Росію. Вона слабшатиме, а відтак слабшатимуть і її "троянські коні" на кшталт Орбана.