# Мая Санду

Президентка Молдови Мая Санду заявила, що не прагне отримати Нобелівську премію миру, попри офіційну пропозицію щодо її номінації від депутата норвезького парламенту. Вона наголосила, що наразі існують значно гідніші кандидати на цю нагороду — зокрема українці, які жертвують собою заради миру та безпеки в усьому регіоні.Про це вона повідомила в ефірі програми "Cutia Neagra" на телеканалі TV8.Позиція Санду та аргументація відмовиМая Санду подякувала за визнання зусиль Молдови у захисті демократії, проте закликала світову спільноту звернути увагу на героїзм українського народу. Головні тези її заяви:гідність кандидатів. Президентка зазначила, що справжньої нагороди заслуговують люди, які приносять реальні жертви заради повернення миру у свої міста та села;приклад України. Санду окремо згадала українських військовополонених, які повернулися додому з Росії, назвавши їх тими, хто по-справжньому гідний Нобелівської премії;мета нагороди. За словами глави держави, ті, хто віддає життя за мир, мають бути пріоритетом для міжнародного визнання.Раніше представник парламенту Норвегії висунув Маю Санду на номінацію, акцентувавши на її "активній ролі у захисті демократії та верховенства права". Варто зазначити, що у 2025 році Інститут Нобеля зареєстрував 338 номінацій на премію миру.Нагадаємо, президент США Дональд Трамп прийняв у Білому домі лідерку венесуельської опозиції Марію Коріну Мачадо. Під час зустрічі лауреатка Нобелівської премії миру-2025 офіційно передала свою нагороду американському лідеру на знак особливої пошани та визнання..

Президентка Молдови Мая Санду заявила, що проголосує за возз'єднання з Румунією, якщо це питання коли-небудь буде винесено на референдум, зазначивши, що її країні стає все важче "вижити" самостійно.Про це повідомляє Politico. Видання зазначає, що Молдова, населення якої становить близько 2,4 мільйона осіб, розташована між Румунією та Україною, стала мішенню для російської гібридної війни, включаючи дезінформацію та маніпуляції виборами. "Якби у нас був референдум, я б проголосувала за об’єднання з Румунією", — сказала Санду, яка очолює проєвропейський уряд у Кишиневі. "Подивіться, що відбувається сьогодні навколо Молдови. Подивіться, що відбувається у світі", — пояснила вона. "Маленькій країні, як Молдова, стає дедалі важче вижити як демократія, як суверенна країна і, звичайно, протистояти Росії". Молдова була частиною Румунії з 1918 до 1940 року, коли її анексував СРСР, а в 1991 році, після падіння залізної завіси, проголосила незалежність. На референдумі 2024 року незначна більшість молдован — 50,4 відсотка — проголосували за членство в ЄС, голосування, яке було затьмарене втручанням Росії. Санду була переобрана на посаду президента в паралельному голосуванні, набравши близько 55 відсотків голосів, перемігши свого проросійського опонента. Попри висловлення особистої підтримки, Санду додала, що вона погоджується з тим, що ідея возз'єднання з Румунією не підтримується більшістю в Молдові — на відміну від вступу до ЄС, про який країна подала заявку у 2022 році, і який вона назвала "більш реалістичною метою". Опитування показують, що близько двох третин молдаван виступають проти возз'єднання, тоді як підтримка традиційно вища в Румунії.Нагадаємо, 7 січня президенти України та Молдови обговорили спільний шлях до Європейського Союзу та двосторонню співпрацю. Володимир Зеленський провів зустріч із Маєю Санду..

У середу, 7 січня, президенти України та Молдови обговорили спільний шлях до Європейського Союзу та двосторонню співпрацю. Володимир Зеленський провів зустріч із Маєю Санду.Про це повідомили в Офісі президента України та Telegram-канал Володимира Зеленського.Український президент подякував Молдові за послідовну підтримку України під час повномасштабного російського вторгнення."Обговорили мирний процес, дипломатичну роботу, взаємодію з американськими та європейськими інституціями", — йдеться в повідомленні.Окрему увагу приділили розвитку двосторонньої торгівельно-економічної й агропромислової співпраці, партнерству у сфері безпеки, реалізації спільних інфраструктурних і прикордонних проектів.Володимир Зеленський і Мая Санду обговорили спільний шлях до членства у Європейському Союзі, передусім одночасне відкриття перших переговорних кластерів.В Офісі президента акцентували, що під час зустрічі також ішлося про посилення тристоронньої співпраці між Україною, Молдовою та Румунією."Ми тісно взаємодіємо в цьому питанні, сьогодні з президенткою Маєю Санду обговорили його. Дякую Молдові за послідовну підтримку України під час повномасштабного російського вторгнення", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше сьогодні український президент заявив, що є чітке розуміння, хто саме та яким чином може долучитися до міжнародної військової місії на території України в разі припинення вогню. На засіданнях "Коаліції охочих" такі питання обговорюються детально..

У вівторок, 16 грудня, під час візиту до Нідерландів президент Володимир Зеленський провів перемовини із лідеркою Молдови Маєю Санду.Про це повідомила прес-служба Офісу президента. Зазначається, що лідери обговорили можливі напрями партнерства та узгодили наступні контакти."Президент України розповів про перебіг переговорів з американськими та європейськими партнерами, спрямованих на досягнення достойного миру, гарантування безпеки та відновлення України після закінчення війни", — йдеться у повідомленні.Також Зеленський і Санду обговорили продовження тиску на Росію та протидію всім можливим проявам російських загроз. Натомість Окрему увагу лідери приділили спільному шляху до членства у Європейському Союзі."Глава держави наголосив, що подальший прогрес України та Молдови має бути одночасним і тісно скоординованим", — додали в ОП.Нагадаємо, 14 та 15 грудня Володимир Зеленський перебував із офіційним візитом у Берліні. Там він провів переговори із американськими та європейськими партнерами.  Зокрема, 14 грудня у Берліні відбулися мирні переговори української й американської делегацій. Вони тривали понад п'ять годин. Керівник американської делегації Стівен Віткофф заявив про "‎значний прогрес" у перемовинах. А 15 грудня сторони продовжили діалог.Водночас 16 грудня президент Володимир Зеленський прибув з офіційним візитом у Нідерланди, де проведе низку перемовин..

До бізнесмена Александра Мунтяну, який понад 20 років мешкає в Україні, особисто звернулася президентка Молдови Мая Санду та запропонувала очолити уряд країни.Про це повідомило видання NewsMaker. В інтерв’ю журналістам Санду зазначила, що рішення про висунення Александру Мунтяну ухвалили після колективного обговорення з колегами з керівної партії "Дія та солідарність" (PAS)."У той момент, коли пан Дорін Речан оголосив нам, що не хоче більше виконувати обов'язки прем'єр-міністра, ми зібралися разом із кількома колегами з PAS і обговорили, яким має бути профіль наступного прем'єр-міністра", — розповіла вона подробиці.Санду зазначила, що майбутній прем’єр-міністр повинен мати економічний профіль, враховуючи поточну ситуацію в країні."І ми вирішили, що профіль повинен бути економічним, тому що з багатьох об'єктивних і суб'єктивних причин у нас складна економічна ситуація", — додала вона.За її словами, кандидатуру Александру Мунтяну обрали з декількох претендентів як найбільш відповідну."Ми проаналізували декілька кандидатур, і я зв'язалася з ним. Через деякий час нам вдалося отримати його згоду", — наголосила вона.Санду також зауважила, що знайома з Александру Мунтяну з 1990 років, протягом цього часу вона стежила за його професійною діяльністю."Він людина з великим управлінським і життєвим досвідом", — наголосила президентка Молдови.Відомо, що 2018 року Мунтяну балотувався на внутрішніх виборах до Американської торгової палати в Україні — організації, яка представляє інтереси американських і міжнародних компаній, що працюють на українському ринку.Тоді він представився як "американець молдовського походження, який прожив в Україні 20 років".Також Мунтяну є засновником приватної інвестиційної компанії 4i Capital Partners, що спеціалізується на управлінні інвестиціями в Україні, Білорусі та Молдові.Як відомо, 28 вересня в Молдові вперше відбулися парламентські вибори за новим електоральним кодексом. Керівна партія президентки Молдови Маї Санду "Дія та солідарність" набрала понад 50% голосів.Нагадаємо, що пов'язані з Кремлем молдовські політики закликали до протестів перед тим, як молдовська влада затвердить результати парламентських виборів 28 вересня..

Прем'єр-міністром Молдови може стати 61-річний бізнесмен Александру Мунтяну. Його на цю посаду планує висунути пропрезидентська коаліція, яка перемогла на парламентських виборах. Він понад 20 років проживає в Україні.Про висунення такої кандидатури заявив лідер партії президента Молдови Маї Санду "Дія та солідарність" (PAS) Ігор Гросу.За його словами, PAS почекає затвердження Конституційним судом депутатських мандатів, а після першого засідання парламенту та формування фракцій партія внесе на розгляд кандидатуру Мунтяну."Молдові потрібні компетентні люди з великим досвідом в економіці, які зможуть очолити процес інтеграції в ЄС та підтримувати економічний розвиток. Дякуємо пану Мунтяну, людині з приголомшливою кар’єрою, за те, що він погодився допомогти країні саме зараз, коли вона цього особливо потребує", — зазначив Гросу.До речі, 2018 року Мунтяну балотувався на внутрішніх виборах до Американської торгової палати в Україні — організації, яка представляє інтереси американських і міжнародних компаній, що працюють на українському ринку.Тоді він представився як "американець молдовського походження, який прожив в Україні 20 років".Також Мунтяну є засновником приватної інвестиційної компанії 4i Capital Partners, що спеціалізується на управлінні інвестиціями в Україні, Білорусі та Молдові.Як відомо, 28 вересня в Молдові вперше відбулися парламентські вибори за новим електоральним кодексом. Керівна партія президентки Молдови Маї Санду "Дія та солідарність" набрала понад 50% голосів.Нагадаємо, що пов'язані з Кремлем молдовські політики закликали до протестів перед тим, як молдовська влада затвердить результати парламентських виборів 28 вересня..

Віце-президент Європарламенту Віктор Негреску підготував листа для глави Євроради Антоніу Кошти з вимогою відкрити переговорні кластери про членство Молдови в ЄС. Лист підписали 55 депутатів із 720. Про Україну в ньому не згадується…Провели вибори. Чим румун Негреску мотивує свою ініціативу"Вільні й чесні вибори, що відбулися минулої неділі, не залишають жодних сумнівів: народ Молдови підтвердив своє чітке бажання інтегруватися до Європейського Союзу. Його вибір, зроблений всупереч зовнішньому тиску і дезінформаційним кампаніям, свідчить про його демократичну стійкість і рішучість". Це головний плюс Кишиневу від пана Негреску та підписантів листа, серед яких дев’ятеро — депутати від Румунії. TrueUA детально аналізував, за рахунок кого і чого проєвропейській партії президентки Майї Санду "Дія та солідарність" вдалося посісти перше місце й отримати можливість формувати уряд власними силами. Як і на президентських виборах торік своє слово сказала молдовська діаспора — вона проголосувала за курс своєї країни до Євросоюзу. А от в окремих регіонах Молдову партія Санду отримала трохи більш як 3%. Молдавани — молодці, та все ж на результати виборів у цій країні варто дивитися тверезо. Проєвропейські сили виграли битву супроти проросійських сил на чолі з агентами впливу Кремля, проте не виграли війну з Росією за мізки свого народу. Негреску — професійний депутат Європарламенту, вперше обрався туди 2014 року. Представляє соціал-демократичне крило в ЄП. З огляду на публічні заяви, у проросійськості його запідозрити важко. То ж лишається два варіанти: або Негреску висловив ініціативу з подачі офіційного Бухареста, або на прохання Кишинева. Другий варіант сумнівний. 2 жовтня у Копенгагені на саміті Європейської політичної спільноти Майя Санду казала наступне: "І Молдова, й Україна виконали свої зобов’язання, і вони готові до наступних кроків. Існує технічний звіт, позитивний звіт для обох країн. Нам потрібно рухатися вперед".Тобто підстав підозрювати молдаван у кулуарних іграх, щоб випередити Україну, немає. Втім, можуть існувати сили, зацікавлені у тому, щоби переговори з Молдовою почалися першими з огляду на блокування Віктором Орбаном старту переговорів з Україною.Про роз’єднання України та Молдови, які йдуть до ЄС дуетом, у серпні написало видання Politico. Його джерела у високих коридорах Європи пояснювали, що у Брюсселі хочуть дати молдаванам позитивний сигнал перед вересневими виборами. Розділення переговорів України та Молдови, вказувало видання, до того не розглядалося через побоювання послаблення проєвропейських настроїв у воюючій Україні, яка може відчути себе ображеною. Як синекуру українцям буцімто запропонують доступ до дослідницької програми Horizon Europe та програми студентського обміну Erasmus. Лист Негреску — друга серія. Чи дослухаються до нього люди, які ухвалюють рішення в ЄС?Президент Зеленський наполягає на одночасному відкритті переговорних кластерів. Глава МЗС України Андрій Сибіга наголошує: "Сила і вплив українсько-молдовської єдності на шляху до Європейського Союзу спрацьовували вже неодноразово, і ми повинні зберігати цю єдність у найвідповідальніші моменти, щоб домогтися спільного успіху".Після оприлюднення листа Негреску, Сибіга пояснив: жодного роз’єднання бути не може, рішення чи документи, які ухвалюються в Європейському парламенті, мають рекомендаційний характер. Офіційна ж позиція ЄС — відкриття переговорних кластерів для України та Молдови має відбутися синхронно.Отже, ініціатива Негреску — порожній звук, самопіар, пан Кошта прийме цей лист до відома, не більше? Хотілося б сподіватися, що він так і вчинить. Проте все ж не полишає думка, що звернення до очільника Євроради саме зараз з’явилося не просто так.Чим небезпечне розділення України та Молдови на старті переговорівПочнемо з версій появи листа Негреску. Перша — він як румун природно лобіює інтереси близької Молдови. Однак непокоїть відсутність у документі згадки про Україну. Це при тому, що дві країни інтегруються до Євросоюзу так званим "пакетом". Брюссель для інтеграції нових членів використовує їхнє поєднання в пари чи групи. Порівнюючи, зручніше спостерігати прогрес кандидатів на членство.Крім того, у кожної з країн у "пакеті" в ЄС є свої адвокати і якщо країни йдуть у парі, адвокати одних змушені підтримувати інших. Адвокати Молдови — Румунія, Італія. Наші — Польща і Балтійські держави. Негреску не згадав про нас, значить, він належить до тієї групи європолітиків, яка прагне відв’язати Молдову від України, щоб Кишинів не втратив історичний шанс ускочити в ЄС. Адже Угорщина членство Молдови не блокує. Друга версія: прихильників роз’єднання достатньо, але досі вони висловлювали свої думки як "джерела", Негреску ж збурив інформаційний простір, тепер оцінять резонанс, порахують армію прибічників і посилять або послаблять свої заяви. На таке припущення наштовхує по суті незначна кількість підписантів. Це нагадує зондування суспільних настроїв і настроїв у середовищі європолітиків. Вкинути для широкого обговорення тему можливого роз’єднання і подивитися, що з цього вийде. Нагадаємо: ще у квітні єврокомісарка з питань сусідства та розширення Март Кос повідомила, що Брюссель розглядає можливість продовжити процес вступу для Молдови, відокремивши її від України. Вочевидь, серед єврочиновників вистачає лобістів такого сценарію. Як і противників. Приміром, керівниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн проти розділення переговорного треку України та Молдови.Третя версія: у високих кабінетах Брюсселю рішення про розділення вже ухвалене і тепер його медійно "відмивають" через "лист Негреску". Це поганий для нас перебіг подій, він може знизити підтримку євроінтеграції серед українців. Бо матиме вигляд плювка у їхній бік. Тим більше, що той таки Антоніу Кошта начебто шукає, як оминути вето Орбана шляхом ухвалення рішення про відкриття кластера не одноголосно, а кваліфікованою більшістю. Угорський друг Путіна вже заявив, що нічого з цього не вийде. Проте хотілося б побачити, чи Кошта хоча б спробував.ЗМІ повідомляли, на які проблеми він може наштовхнутися. Проти ухвалення рішень кваліфікованою більшістю не тільки угорці. Кілька держав-кандидаток в члени ЄС досі стукають у двері тільки тому, що хтось із членів Євросоюзу заблокував їм вступ. Найвідоміший приклад — Північна Македонія. Спочатку на перепоні їх євроінтеграції стояла Греція, яка вимагала у македонців змінити назву. Бо Македонія — це грецька історична область. Македонці додали до назви слово "північна" і греки змінили гнів на милість. Проте тут з’явилося інше гальмо на шляху — Болгарія. Софія вимагає від Скоп’є визнання, що історично і мовно Північна Македонія є болгарською. Тобто де-факто вимагає визнати себе не окремим народом, а болгарами. З очевидних причин на це македонці не погоджуються.І, останнє. Україна та Молдова поєднані не лише одним "пакетом" при русі до ЄС, а й великою спільною проблемою — як вигнати Росію зі своїх земель. У нас точиться кривава війна, до завершення якої до Євросоюзу, найімовірніше, не приймуть. У молдовському Придністров’ї стоїть російська військова база. Дивно матиме вигляд член ЄС із російськими військовими на своїй території. То ж замість шукати, як розвести Молдову та Україну під час переговорів, нашим європейським друзям доречніше було б активніше і потужніше тиснути на Росію. Вона слабшатиме, а відтак слабшатимуть і її "троянські коні" на кшталт Орбана.

Проєвропейська партія "Дія та солідарність" (PAS) матиме в новому парламенті Молдови монобільшість. А все могло скластися зовсім інакше, якби президентка Майя Санду та молдовські спецслужби не показали Росії здатність тримати удар.Як Санду не допустила реваншу проросійських силЦентрвиборчком Молдови оголосив фінальні результати виборів, які відбулися цієї неділі, 28 вересня. Перше місце з 50,2% підтримки отримала партія "Дія та солідарність". Її головний конкурент — "Патріотичний блок" (насправді — проросійський, під чиїм дахом зібралися комуністи й соціалісти) — програв — 24,17%. Далі розташувалися центристський блок "Альтернатива", "Наша партія" політика-популіста Ренато Усатого та прорумунська "Демократія вдома" Василя Костюка, послідовника трампізму. Інші учасники не подолали бар’єр у 5% для партій і 7% для блоків. Таким чином переможці матимуть 55 мандатів у парламенті, який складається зі 101-го депутата.Санду вдалося розв'язати проблему максимум станом на зараз — не допустити реваншу проросійських сил. З цим успіхом її привітало керівництво Євросоюзу та багато світових лідерів. "Молдова, ви зробили це знову. Жодна спроба посіяти страх чи розбрат не зможе зламати вашу рішучість. Ви чітко зробили свій вибір: Європа. Демократія. Свобода. Наші двері відкриті. І ми будемо з вами на кожному кроці", — написала в мережі Х очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Під "зробили це знову", очевидно, розуміються торішні президентські вибори, які виграла Майя Санду. Росія кинула проти неї "всі гроші світу" і програла. Зараз програла повторно. Важливу особливість молдовських виборів відзначив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск: "Щоб виграти ці вибори, молдовському народу і президентці Майї Санду особисто знадобилася справжня мужність. Ви не тільки врятували демократію і зберегли європейський курс, а й зупинили Росію в її спробах взяти під контроль весь регіон. Це хороший урок для нас усіх". Своєю чергою, президент України Володимир Зеленський зазначив: "Росія не змогла дестабілізувати Молдову, і її підривний вплив не поширюватиметься далі на Європу".Фактори перемоги проєвропейської партіїЩо ж допомогло партії Санду здобути вагому перемогу? Відзначимо одразу три фактори. Перший — як і президентські вибори 2024 року, так і нинішні були екзистенційним виборам для молдаван, якби схибили, на країну замість членства в ЄС очікував би "грузинський сценарій". Санду, її соратникам, політичним технологам PAS удалося мобілізувати своїх виборців ідеєю історичного вибору. Це нагадало цьогорічні вибори президента Румунії, на яких у другому турі зійшлися ультраправий Джордже Сіміон та ліберальний мер Бухареста Нікушор Дан. Після першого туру він відставав від Сіміона на 20 відсотків. Скоротити такий розрив — нереально, але Дан не тільки скоротив, а й переміг.Другий фактор — ефективна робота спецслужб, яка стала хорошим уроком для всіх. Задовго до цих виборів молдовська влада серйозно взялася за промосковського олігарха Ілана Шора. 6 липня у Москві він оголосив про участь у виборах блоку "Перемога". Список мала очолити голова Гагаузії Євгенія Гуцул. Шор перебуває під європейськими санкціями з 2023-го, під українські потрапив як раз у липні цього року. Але мріям Кремля та їхнього ставленика не дано було здійснитися.Гуцул з березня перебувала під арештом за підозрою у незаконному фінансуванні партії "Шор", а в серпні її засудили до семи років тюрми та зобов’язали повернути близько двох мільйонів доларів, які, за даними слідства, використовувалися для фінансування промосковської партії. Коли стало зрозуміло, що в лобову пропихати своїх агентів не вийде, Росія включила іншу технологію — пустила їх кількома колонами. Соціалісти Ігоря Додона, комуністи Володимира Вороніна та ще дві ліві проросійські партії "Майбутнє Молдови" і "Серце Молдови" з’єдналися у "Патріотичний союз", іншою колоною пішла партія "Велика Молдова" на чолі з Вікторією Фуртуне. Ця пані проповідує ультраправу ідеологію та зазіхала на Одеську область України.26 і 27 вересня, перед самим днем волевиявлення, по обох проросійських колонах було завдано потужного удару. Спочатку до виборів не допустили "Серце Молдови", через що зі списку "Патріотичного блоку" довелося викреслювати з бюлетенів 36 кандидатів від знятої партії. ЦВК ухвалив своє рішення на підставі судової постанови про обмеження діяльності цієї політсили на рік у зв’язку з незаконним фінансуванням. "Серце Молдови" очолює Ірина Влах, попередниця ув’язненої Гуцул на посаді башкана (голови) Гагаузії. Вона відома відверто проросійськими поглядами.Наступного дня карма догнала "Велику Молдову". Поліція і спецслужба виявили: партія використовує російські гроші. Виборча комісія встановила, що політпроект Фуртуне має непідтверджені фінансові ресурси, і її підозрюють у підкупі виборців. Крім того, партію запідозрили, що вона діє як наступниця раніше забороненої партії Шора. Отже, молдовська влада показала свою силу кремлівським проектам. Показала, що демократія має захищатися. Проросійські політики, звісно ж, обурювалися згаданим вище рішенням, проте вони вибори з тріском програли, і їхнє обурення тепер мало кого цікавить. Хіба у Москві з них спитають за свої гроші. Третій фактор — екстрадиція Влада (Володимира) Плахотнюка. Його повернули до Молдови за три дні до дня голосування. Плахотнюк — колишній "господар" Молдови, протягом багатьох років найвпливовіша людина в країні. У 2019 році його Демократична партія програла вибори, не визнала поразку й організувала масові протести. Завдяки втручанню західних дипломатів і російських "рішал" мітинги зупинили, а Плахотнюк виїхав за кордон. Екстрадували його з Греції. Хоча вплив цього діяча за час вимушеної еміграції слабшав, він все ж залишався в суспільній думці символом корупції.Партія Плахотнюка та її політичні союзники декларували проєвропейський курс, проте це була імітація євроінтеграції. Найскандальнішою стала історія зі зникненням із трьох молдовських банків мільярда доларів — суми, еквівалентної 12% ВВП Молдови. Плахотнюк є одним із підозрюваних у цій справі. І не тільки в ній. Його екстрадицію виборці могли сприйняти як реальні зміни, як готовність влади боротися з корупцією.Монобільшість є, що даліПо-перше, Росія з втратою впливу на Молдову не змириться і підриватиме її зовні та зсередини. Близько 30 підконтрольних Москві депутатів у парламенті погоди не зроблять, але вони користатимуться помилками влади. Як сталося зі згаданими корупційними скандалами, в яких замішані політики, котрі декларували курс на Європу. Не буде таких скандалів — Санду та її партія зможуть повторити успіх за п’ять років уже як політсила, що привела Молдову до Євросоюзу. Якщо будуть — країна ходитиме по колу. Україні дуже важливо, щоб не було скандалів, адже ми з Молдовою йдемо до ЄС у парі. По-друге, можна порадити молдовським спецслужбам не зупинятися у викоріненні російської агентури. Вона там засіла дуже глибоко, не тільки у середовищі політиків, а і в церкві. Багато хто звернув увагу, що після виборів не було протестів. Або поразка Додона і компанії стала приголомшливою, або їм заборонили з Москви це робити, щоб відіграти своє згодом, коли може накопичитися негатив для мобілізації протестних акцій.По-третє, вибори не зменшили поляризацію молдовського суспільства. Для прикладу: на півночі та на півдні країни (там, де вона межує з Україною) провладна партія отримала значно меншу підтримку, аніж в інших регіонах. А переможцями став блок соціалістів і комуністів. У Гагаузії у партії Санду взагалі лише 3,19%, тоді як у блоку Додона і Вороніна аж 82,35%. Тож подальший успіх влади залежатиме від того, чи знайде вона технологію єднання свого народу.

У понеділок, 29 вересня, Володимир Зеленський провів розмову з президенткою Молдови Маєю Санду. Глава держави привітав її з перемогою на парламентських виборах.Про це український лідер повідомив у своєму Telegram-каналі."Радий привітати Маю з дуже важливою перемогою та побажати успіху. Ці вибори показали, що російська дестабілізаційна активність програє, а Молдова в Європі — виграє. Російська підривна діяльність, постійні дезінформації — нічого із цього не спрацювало", — написав Зеленський.Як зазначив глава держави, важливо, що Молдова була ефективною в захисті від загроз разом з усіма, хто допомагав. "Ми завжди підтримуємо Молдову. Будемо разом працювати й надалі. Спільно долаємо виклики та будуємо таке майбутнє, щоб в усіх сферах у наших народів була хороша перспектива — безпекова, економічна, а отже, і соціальна", — додав Володимир Зеленський.Що кажуть аналітики про молдовські вибориАналітики зауважили, що Молдова — парламентська республіка. Ключові рішення, зокрема, щодо зовнішньополітичного курсу країни, ухвалюють депутати.Зараз більшість — за пропрезидентською партією "Дія та солідарність" (PAS). Однак, як зазначають молдавські політологи, громадяни частково розчаровані теперішньою владою. Причинами є як економічні проблеми, зумовлені керівництвом президентки Маї Санду та пропрезидентської парламентської сили, так і політичний момент — влада довго знищувала конкурентів на євроінтеграційному полі, тож зараз майже не має союзників, з якими можна було б об’єднатись.Натомість проросійське крило — не лише організованіші, більш ресурсно спроможні (коштом Росії, в тому числі через нелегальне фінансування), але й мають підтримку російської пропаганди та йдуть на вибори декількома колонами, в тому числі маскуючись під проєвропейські сили."Росія робить все можливе, щоби вплинути на результати цих виборів: більше грошей на купівлю голосів, більше дезінформації, поширюваної мережами тролів, більше ресурсів, виділених на організацію вуличного насильства", — зазначив в інтерв’ю Politico радник президентки Молдови з питань національної безпеки Станіслав Секріеру.Варто зазначити, що станом на ранок 29 вересня у Молдові за підсумками обробки 99,47 відсотка протоколів керівна проєвропейська партія "Дія і солідарність" (PAS), заснована лідеркою Молдови Маєю Санду, набирала 49,99 процента голосів до парламенту. За її політичну силу проголосувало 784 880 виборців.Нагадаємо, минулого тижня Мая Санду заявляла, що Молдова може стати плацдармом для вторгнення російських військ в Одеську область. Такий розвиток реальний, якщо Кремль контролюватиме політичну палітру в Молдові. Тому перемога проросійських сил на майбутніх виборах є дуже небезпечною.

Станом на ранок понеділка, 29 вересня, у Молдові за підсумками обробки 99,47 відсотка протоколів керівна проєвропейська партія "Дія і солідарність" (PAS), заснована лідеркою Молдови Маєю Санду, набирає 49,99 процента голосів до парламенту. За її політичну силу наразі проголосувало 784 880 виборців.Про це йдеться на сайті Центральної виборчої комісії країни. На другому місці йде опозиційний "Патріотичний виборчий блок", одним із лідерів якого є колишній президент Ігор Додон. Він виступає за зближення з Росією. У блока — 24,28 відсотка голосів. До законодавчого органу Молдови також проходять блок проєвропейських партій "Альтернатива" (7,99%), "Наша партія Ренато Усатого" (6,22%) та "Демократія вдома" (5,63%).Що кажуть аналітики про молдовські вибориАналітики зауважили, що Молдова — парламентська республіка. Ключові рішення, зокрема, щодо зовнішньополітичного курсу країни, ухвалюють депутати.Зараз більшість — за пропрезидентською партією "Дія та солідарність" (PAS). Однак, як зазначають молдавські політологи, громадяни частково розчаровані теперішньою владою. Причинами є як економічні проблеми, зумовлені керівництвом президентки Маї Санду та пропрезидентської парламентської сили, так і політичний момент — влада довго знищувала конкурентів на євроінтеграційному полі, тож зараз майже не має союзників, з якими можна було б об’єднатись.Натомість проросійське крило — не лише організованіші, більш ресурсно спроможні (коштом Росії, в тому числі через нелегальне фінансування), але й мають підтримку російської пропаганди та йдуть на вибори декількома колонами, в тому числі маскуючись під проєвропейські сили."Росія робить все можливе, щоби вплинути на результати цих виборів: більше грошей на купівлю голосів, більше дезінформації, поширюваної мережами тролів, більше ресурсів, виділених на організацію вуличного насильства", — зазначив в інтерв’ю Politico радник президентки Молдови з питань національної безпеки Станіслав Секріеру.Нагадаємо, минулого тижня Мая Санду заявляла, що Молдова може стати плацдармом для вторгнення російських військ в Одеську область. Такий розвиток реальний, якщо Кремль контролюватиме політичну палітру в Молдові. Тому перемога проросійських сил на майбутніх виборах є дуже небезпечною.

У неділю, 28 вересня, в Молдові стартувало голосування на парламентських виборах. Громадяни країни обирають понад сотню депутатів, які керуватимуть Молдовою впродовж наступних чотирьох років.Про це повідомило молдовське видання Newsmaker. Журналісти нагадали, що у виборчих перегонах беруть участь 14 партій, чотири блоки та чотири кандидати-самовисуванці.Основна конкуренція очікується між керівною партією "Дія та солідарність" (PAS) і Патріотичним блоком, до якого увійшли соціалісти, комуністи, а також партії "Серце Молдови" та "Майбутнє Молдови".За декілька днів до голосування Апеляційна палата Кишинева за запитом Міністерства юстиції, призупинила діяльність партії "Серце Молдови" — політичну силу запідозрили в незаконному фінансуванні. У зв'язку з цим, Центральна виборча комісія виключила партію зі списку учасників виборів.За соцопитуваннями, високі шанси подолати бар'єр є у "Нашої партії" та блоку "Альтернатива" — різні дослідження прогнозують цим силам від чотирьох до десяти відсотків голосів.Загалом для проходження до парламенту партіям потрібно мінімум 5%, виборчим блокам — 7%, а незалежним кандидатам — 2%.Вибори визнають такими, що відбулися, за умови явки щонайменше 30% громадян. Голосування відбувається зі 07:00 до 21:00 на 1 973 дільницях, з яких 12 призначені для мешканців Придністров'я.Для діаспори за межами країни відкрито 301 виборчу дільницю. Найбільша їх кількість діє в Італії (75), Німеччині (36), Франції (26), Великій Британії (24) і Румунії (23). У десяти державах, включно зі США і Канадою, організовано також голосування поштою.Що кажуть аналітики про молдовські вибориАналітики зауважили, що Молдова — парламентська республіка. Ключові рішення, зокрема, щодо зовнішньополітичного курсу країни, ухвалюють депутати.Зараз більшість — за пропрезидентською партією "Дія та солідарність" (PAS). Однак, як зазначають молдавські політологи, громадяни частково розчаровані теперішньою владою. Причинами є як економічні проблеми, зумовлені керівництвом президентки Маї Санду та пропрезидентської парламентської сили, так і політичний момент — влада довго знищувала конкурентів на євроінтеграційному полі, тож зараз майже не має союзників, з якими можна було б об’єднатись.Натомість проросійське крило — не лише організованіші, більш ресурсно спроможні (коштом Росії, в тому числі через нелегальне фінансування), але й мають підтримку російської пропаганди та йдуть на вибори декількома колонами, в тому числі маскуючись під проєвропейські сили."Росія робить все можливе, щоби вплинути на результати цих виборів: більше грошей на купівлю голосів, більше дезінформації, поширюваної мережами тролів, більше ресурсів, виділених на організацію вуличного насильства", — зазначив в інтерв’ю Politico радник президентки Молдови з питань національної безпеки Станіслав Секріеру.Нагадаємо, минулого тижня Мая Санду заявляла, що Молдова може стати плацдармом для вторгнення російських військ в Одеську область. Такий розвиток реальний, якщо Кремль контролюватиме політичну палітру в Молдові. Тому перемога проросійських сил на майбутніх виборах є дуже небезпечною.

Країна-агресорка Росія розробила план втручання в парламентські вибори в Молдові. Кремль хоче зірвати курс країни на інтеграцію у Європейський Союз.Про це повідомляє Bloomberg. Журналісти зазначають, що у документі прописана багатовекторна стратегія, яка передбачає різні заходи: від набору молдовських громадян за кордоном для участі в голосуванні до організації протестів і масштабної дезінформаційної кампанії в соцмережах. Крім того, план включає використання компрометуючих матеріалів для тиску на чиновників і дестабілізації виборчого процесу.Російські плани також передбачають залучення діаспори для голосування в ЄС та інших країнах, проведення дезінформаційних кампаній у Telegram, TikTok, Facebook і через традиційні канали, а також організацію провокацій під час виборів і протестів після них."Bloomberg не зміг підтвердити, чи Росія реалізує ці плани, оскільки виборча кампанія в Молдові цього тижня досягає кульмінації. Однак два європейські урядовці, знайомі з цим питанням, заявили, що вони "майже впевнені", що мають намір виконати більшість із них", — йдеться у статті.Водночас поліція Молдови намагалася зупинити поширення фейкових новин у соціальних мережах і заявила, що групи також незаконно ввозили гроші для купівлі голосів і для політичних партій, щоб вплинути на результати виборів. В повідомленні поліції йдеться, що тільки 16 вересня під час рейдів з метою припинення ймовірної операції з відмивання грошей правоохоронці вилучили 5 мільйонів молдовських леїв (302 000 доларів).Європейські чиновники наголошують, що Москва виділила сотні мільйонів доларів на втручання у вибори. За їхніми даними, Кремль має намір не тільки посилити проросійські сили, а й створити видимість конкурентної боротьби, щоб послабити позиції Санду.Нагадаємо, лідерка Молдови Мая Санду наголошувала, що Російська Федерація розширила своє втручання у вибори в її державі. Для цього Москва охопила діаспору за кордоном напередодні виборів до парламенту.Також раніше президентка Молдови заявляла, що Росія готує безпрецедентне втручання в парламентські вибори. Готуються кампанії з дезінформації та маніпулювання громадською думкою, організовані з-за кордону, проплачені протести та саботаж голосування в діаспорі.

Лідерка Молдови Мая Санду наголосила, що Російська Федерація розширила своє втручання у вибори в її державі. Для цього Москва охопила діаспору за кордоном напередодні виборів до парламенту.Про це пише FT. За словами Санду, РФ посилила свою онлайн-кампанію з дезінформації."Росіяни націлені на діаспору", — заявила вона, звинувативши Кремль у використанні православних священників РФ для поширення своєї пропаганди та розгортанні мережі ботів "Матрьошка" для створення неправдивого контенту, видаючи себе за легітимні іноземні медіа.Санду, яка є лідером проєвропейської партії "Дія та солідарність", сподівається зберегти більшість на виборах 28 вересня. Президентка країни зізналась, що остерігається повторення кампанії 2024 року, коли агенти РФ поширювали фейкові повідомлення про замінування на виборчих дільницях Молдови за кордоном, зокрема на території Німеччини.Санду заявила, що у 2024 році Москва витратила еквівалент один відсоток валового внутрішнього продукту Молдови на втручання у вибори. Водночас вона зазначила, що російська тактика зазнала змін. За її словами, злочинці, які перебувають "на зарплаті" у Кремля, наразі також використовуються для реалізації заворушень у в'язницях Молдови."Росія використовує дійсно дуже широкий спектр інструментів... намагаючись підірвати наші інституції", — додала Мая Санду.Нагадаємо, Європейський Союз продовжує відхиляти ідею розділення заявок на членство України та Молдови. Там вважають, що відповідний крок завдасть серйозного удару по Києву, тоді як, коли вступ розглядається як частина гарантій безпеки.

У випадку перемоги на парламентських виборах проросійських сил Молдову можуть використати проти України. Це фактично зведе нанівець увесь процес, досягнутий останніми роками.Про це заявила президентка Молдови Мая Санду, її цитує видання Realitatea.Вона наголосила, що можливий успіх проросійських партій може звести нанівець увесь прогрес, який вдалося досягнути за останні роки.Санду переконана, що великим ризиком є можливе блокування мети вступу до Європейського Союзу до 2030 року. Зараз Кишинів активно працює в цьому напрямку, проте деякі внутрішні та зовнішні сили заважають проєвропейським намірам.При цьому президентка визнала, що Молдова може стати вразливою перед тиском Москви, у Кремлі її би хотіли використовувати проти України, що створить серйозні ризики для національної безпеки одразу декількох країн."Ми втратимо шанс вступити в ЄС до 2030 року. Серйозним ризиком буде те, що Молдова може опинитися в ситуації, коли її зможе використовувати Москва проти України, а це створить великі ризики для безпеки та захищеності наших громадян", — зазначила вона.За словами Санду, Молдова ризикує втратити повагу й авторитет, завойовані на міжнародному рівні, а також партнерські відносини, зміцнені за останні чотири-п’ять років.Вона також наголосила на важливості участі всіх про європейських виборців у голосуванні. "Усе залежить від громадян, від нашої уважності та мудрості. Ці вибори стануть випробуванням на зрілість для Республіки Молдова", — підсумувала Санду.Нещодавно президентка Молдови заявляла, що Росія готує безпрецедентне втручання в парламентські вибори. Готуються кампанії з дезінформації та маніпулювання громадською думкою, організовані з-за кордону, проплачені протести та саботаж голосування в діаспорі.Нагадаємо, що 13 серпня, в північній частині Молдови помітили переміщення українських літаків. Офіційний Кишинів пояснив, що вони перебувають у країні на підставі офіційного запиту Міністерства внутрішніх справ України.

Президентка Молдови Мая Санду заявила, що Росія готує безпрецедентне втручання в парламентські вибори. Вони мають пройти вже у вересні цього року. Як повідомляє видання NewsMaker, про це президентка заявила після засідання Вищої ради безпеки.Молдовська президентка заявила, що Москва інвестує в кілька політичних проектів, щоб провести своїх людей до наступного парламенту. Усі ці проекти, за її словами, координуються з одного центру і значною мірою фінансуються через схеми олігарха-утікача Ілана Шора. Наразі Санду очікує на кампанії з дезінформації та маніпулювання громадською думкою, організовані з-за кордону, організації проплачених протестів, а також — саботаж голосування в діаспорі. Лідерка Молдови також попередила про потенційні кібератаки на цифрову інфраструктуру, пов'язану з проведенням виборів, а також на інші об'єкти критичної інфраструктури.Зокрема, у Молдові очікують, що буде використано церкву в інтересах іноземної держави, залучення "лідерів думок" та онлайн-інфлюенсерів як посередників для поширення повідомлень, спрямованих проти європейського курсу країни."Це не повинно нас лякати, це повинно нас мобілізувати. Втручання Росії несе серйозні ризики для громадського порядку і національної безпеки, а головне — може драматично підірвати суверенітет країни і наше європейське майбутнє", — додала Санду.Вона також наголосила, що державні установи знають, що їм робити та додала, що у найближчий період вони повинні діяти більш скоординовано, професійно і єдиною командою, щоб захистити національні інтереси. "Попереду — складний період, дорогі громадяни, але наше майбутнє залежить тільки від нас", — зазначила президентка Молдови.Нагадаємо, у березні Міністерство закордонних справ Молдови оголосило персонами "нон-ґрата" трьох співробітників російського посольства. Як зауважили у дипвідомстві, таке рішення базується на явних доказах діяльності, що суперечить дипломатичному статусу на території Республіки Молдова.