# Молдова

Пасажири поїзда Київ — Кишинів мають можливість добратися до аеропорту Молдови. В цьому допоможе додаткова зупинка на станції "Ревака". Але для цього є важлива умова.Про це повідомили на Facebook-сторінці "Укрзалізниці"."У квітні ми провели тестову поїздка поїзда №351 Київ — Кишинів до станції Ревака. Тоді ця новина сподобалася багатьом людям, які подорожують до інших країн через Молдову, адже станція зовсім поруч із аеропортом", — ідеться в повідомленні.Залізничники констатували, що тестова поїздка показала: попит на зупинку в Реваці є. Молдовська сторона підготувалася та вже виділила автобуси, що возитимуть пасажирів від залізничної станції до аеропорту.Тож якщо у вас квиток на літак з аеропорту Молдови — запамʼятовуйте:купуєте квиток на поїзд №351/352 Київ — Кишинів до Кишинева;під час поїздки повідомляєте провіднику, що вам потрібно до аеропорту;не виходячи на центральному вокзалі Кишинева, їдете до станції Ревака та пересідаєте там на шатл."Доплачувати за проїзд в автобусі не потрібно!" — наголосили в "Укрзалізниці".Наразі зупинка "Ревака" додасться лише на маршруті Київ — Кишинів. Залізничники акцентували, що на зворотному напрямку пасажирам потрібно самостійно доїхати до центрального залізничного вокзалу Кишинева.Нагадаємо, що міжнародний поїзд № 351/352 "Бессарабія" сполученням Київ — Кишинів із 28 червня перейшов на щоденний графік руху. Також змінили час його відправлення зі столиці Молдови..

Україна та Молдова досягли важливих домовленостей у сфері транзиту та залізничного сполучення.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький за підсумками нещодавньої розмови зі своїм молдовським колегою Василем Тофаном.З 10 серпня до кінця 2026 року діятиме 50% знижка на транзитні залізничні перевезення українських вантажів, а з 17 серпня зміниться маршрут потяга "Київ — Кишинів", що зробить трансфер до аеропорту Кишинева швидшим і зручнішим.Корецький пояснив, що це важливе практичне рішення для українських експортерів, яке допоможе здешевити логістику та підтримати експорт в умовах російського терору в Чорному морі."Дякую уряду Молдови за ухвалені рішення. Працюємо над розширенням взаємовигідної співпраці між Україною та Молдовою", — додав посадовець.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Молдова готує пропозиції щодо можливості надання Україні 20 локомотивів. Також країни працюють над відкриттям нового спільного пункту пропуску та забезпеченням безперешкодного транзиту українських вантажів..

Україна знайшла безпечніший шлях експорту зерна. В Києві розглядають можливість перевезення зерна залізницею через Молдову. При цьому можливими є знижки за перевезення.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що Київ звернувся до Кишинева з проханням про низький тариф на перевезення вантажів."Російські атаки на "зерновий коридор" та українські порти почастішали. Тому експорт з України через Чорне море до Румунії зіткнувся зі складнощами", — констатували аналітики агенції.Джерела в Україні та Молдові повідомили їй, що Київ хотів би транспортувати своє зерно через Молдову до румунського порту Констанца. І просить 50% знижки від номінальної ставки.Молдова, за їх словами, відповіла пропозицією надати гарантії обсягів перевезення українського зерна. Сторони обговорюють часові рамки й обсяги транзиту збіжжя через Молдову до Констанци."Ми збираємо інформацію про потенційні обсяги від зацікавлених відправників. Процес збору інформації ще не завершено", — сказав Reuters високопоставлений представник української галузі.Колишній керівник Молдовської залізниці Олег Тофілат повідомив агенції, що транзитний залізничний коридор через Молдову може перевозити 4,5 мільйона метричних тонн щорічно.За оцінками України, робочий коридор може забезпечити 10% експорту країни. Молдова вже забезпечувала залізничні перевезення українського зерна 2022-2023 років.Як відомо, міністр інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Володимир Боля в понеділок відвідав Одеську область і обговорив зі своїм українським колегою Миколою Калашником питання покращення залізничного сполучення та розширення транзитної мережі.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Молдова готує пропозиції щодо можливості надання Україні 20 локомотивів. Також країни працюють над відкриттям нового спільного пункту пропуску та забезпеченням безперешкодного транзиту українських вантажів..

Молдова готує пропозиції щодо можливості надання Україні 20 локомотивів. Також країни працюють над відкриттям нового спільного пункту пропуску та забезпеченням безперешкодного транзиту українських вантажів.Про це повідомив міністр із відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Домовленості з Молдовою переводимо в конкретні рішення", — наголосив він.За його словами, як і планували під час попередньої відеорозмови, провели на Одещині робочу зустріч із віцепрем’єр-міністром, міністром інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Володимиром Болею."Наш пріоритет — безперешкодний рух від Одеси до дунайських регіону. Для цього маємо забезпечити вільний і безпечний транзит семикілометровою ділянкою дороги М-15 у районі Паланки. А також готуємося до відкриття нового спільного пункту пропуску", — зазначив український міністр.Він також додав, що Молдова готує пропозиції щодо можливості надання Україні 20 локомотивів — такою буде допомога сусідів у залізничній сфері.Також, за словами міністра, важливо забезпечити конкурентну вартість перевезень і додаткові маршрути для українських вантажів через Молдову до румунського порту Констанца."Результат цієї роботи має бути практичним: більше маршрутів, швидший кордон і стійкіша логістика між Україною, Молдовою та Європейським Союзом", — підсумував Микола Калашник.Нагадаємо, що сьогодні до поліції Штефан-Воде (Молдова) приблизно о 13:20 надійшло повідомлення про потужний вибух у районі населеного пункту Крокмаз. Після вибуху розпочалася пожежа рослинності. Це наслідок детонації безпілотника..

До поліції Штефан-Воде (Молдова) в неділю, 9 серпня, приблизно о 13:20 надійшло повідомлення про потужний вибух у районі населеного пункту Крокмаз. Після вибуху розпочалася пожежа рослинності.Про це повідомило видання NewsMaker із посиланням на поліцію.За попередньою інформацією правоохоронців, на місці події виявили фрагменти бойового безпілотника. Поліція встановила, що внаслідок падіння об'єкту та займання ніхто не постраждав."Фахівці з відділу вибухових речовин і технічної експертизи поліції працюють на місці події", — йдеться в повідомленні.Наразі деталей того, що сталося, нема. Правоохоронці пообіцяли  надати докладнішу інформацію після візуального огляду, а потім і після спеціалізованої експертизи.Як повідомили у поліції, всі спеціалізовані підрозділи попрямували на місце події для встановлення обставин, причин вибуху та ліквідації пожежі.Раніше, 5 серпня, поблизу села Валени, що у Кагульському районі Молдови, теж виявляли уламки російського безпілотника "Герань-2". Державна прикордонна служба України (ДПСУ) вже декілька разів попереджала, що через наслідки ударів Росії відбувалися обмеження руху на окремих контрольно-пропускних пунктах на кордоні з Молдовою.Нагадаємо, 14 липня аналітики американського Інституту вивчення війни інформували, що під час масованого нічного обстрілу Одещини російський дрон-камікадзе перетнув кордон Молдови та вибухнув за 25 кілометрів від України. Черговий небезпечний інцидент змусив міжнародних аналітиків заговорити про необхідність укладення оборонних угод між НАТО та Києвом..

У середу, 5 серпня, Молдові виявили фрагменти російського безпілотника. Експерти досліджують небезпечну знахідку.Про це повідомляє Newsmaker. За даними журналістів, уламки російського безпілотника були знайдені у районі села Веленька Кагульського району.Зазначається, що, згідно з даними Головного управління поліції, що фахівці вже провели дослідження знайдених фрагментів. Зокрема, експерти дослідили конструктивні характеристики, визначили використані матеріали, а також ідентифіковали маркування.Відтак, згідно зі дослідженнями, фрагменти належать безпілотнику "Герань-2". Усі відповідні уламки та предмети задокументовано, і вони пройдуть необхідну криміналістичну експертизу."Розслідування проводять фахівці з вибухотехнічного відділу поліції, які мають встановити всі обставини справи", — додали у виданні.Нагадаємо, 2 серпня у Румунії оголошували повітряну тривогу. Причина — фіксація повітряної цілі з України.Раніше винищувач F-16 військово-повітряних сил Румунії знешкодив черговий безпілотний літальний апарат над територіальними водами країни. Повітряний інцидент в акваторії Чорного моря поблизу Суліни та Кілії.Також 24 липня румунські військові знищили безпілотник, який увійшов у повітряний простір країни. Ціль ліквідував винищувач F-16 над безлюдною місцевістю, що дозволило уникнути загрози для цивільного населення..

У суботу, 1 серпня, прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів телефонну розмову зі новообраним очільником уряду Молдови Василем Тофаном. Сторони обговорили євроінтеграційні прагнення обох держав, спільні інфраструктурні ініціативи та відновлення економічного діалогу.Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі.  Євроінтеграція та спільна мета двох державПід час першої офіційної телефонної розмови Сергій Корецький висловив вдячність новому уряду Молдови за непохитну та послідовну підтримку України в умовах сучасних викликів. Очільник українського уряду підкреслив, що обидві сусідні країни мають єдиний стратегічний вектор розвитку."Наші країни мають спільну мету — членство в ЄС, і ми рухатимемося до неї разом", — наголосив прем'єр-міністр України.Спрощення перетину кордону та інфраструктураВажливим блоком переговорів стало обговорення розвитку транспортної та логістичної інфраструктури. Сторони погодилися, що перетин спільного кордону має стати більш ефективним та комфортним для громадян і підприємців обох країн. Керівники урядів домовилися опрацювати та знайти взаємоприйнятні рішення щодо оптимізації та прискорення процедур прикордонного контролю.Відновлення економічної співпраці та візит до УкраїниОкрему увагу під час діалогу було приділено поглибленню торгово-економічного партнерства. Українська сторона висунула ініціативу щодо перезапуску важливого інституційного механізму координації."Запропонував відновити роботу Міжурядової українсько-молдовської змішаної комісії з питань торгівельно-економічного співробітництва. Запросив Прем'єр-міністра відвідати Україну", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, 3 липня прем’єр-міністр Молдови Александру Мунтяну оголосив про свою відставку. Він наголосив, що більше не може виконувати обов’язки глави уряду відповідно до власних принципів і переконань..

Представники України, Європейської комісії, Молдови та Румунії провели чотиристоронню зустріч, присвячену посиленню реалізації Шляхів солідарності, розвитку спроможностей портів Дунайського регіону та забезпеченню стабільного транзиту української продукції.Про це повідомила пресслужба Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України.Українську сторону на зустрічі представляли перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Сергій Деркач і заступник міністра Андрій Кашуба, а також команда адміністрації морських портів України й "Укрзалізниці". Ситуацію з експортом зерна презентував міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.Від Єврокомісії участь взяла генеральна директорка з питань мобільності та транспорту Магда Копчинська. Румунію представляв держсекретар Міністерства транспорту Іонел Скріштіяну, а Молдову — державний секретар Мірча Паскалуца.Зустріч відбулася у звʼязку з посиленням російських атак на цивільну портову інфраструктуру, торговельні судна та екіпажі. Останні масовані обстріли фактично призвели до тимчасового призупинення заходу суден в українські порти."Попри щоденні загрози, українські порти продовжують працювати. Водночас системні атаки Росії створюють прямі ризики для свободи судноплавства, стабільності міжнародної торгівлі та глобальної продовольчої безпеки", — зазначили представники України.Учасники зустрічі зосередилися на напрацюванні практичних рішень для збільшення пропускної спроможності Дунайського логістичного маршруту, розвитку портів України, Румунії та Молдови, а також усунення інфраструктурних і адміністративних обмежень на ключових транспортних коридорах."Разом з партнерами посилюємо альтернативні маршрути експорту. Дунайський напрямок і Шляхи солідарності мають забезпечувати стабільний рух українських вантажів навіть в умовах постійних безпекових загроз. Наше спільне завдання — збільшити спроможність портів і пунктів пропуску, усунути вузькі місця та створити прогнозовані умови для перевезень", — зазначив Сергій Деркач.Серед основних напрямів роботи:збільшення спроможності портів Дунайського регіону;розвиток залізничної, автомобільної та прикордонної інфраструктури;скорочення часу проходження митного та прикордонного контролю;покращення координації між транспортними, митними та прикордонними службами сторін;розширення можливостей транзиту української аграрної й іншої експортної продукції;залучення європейського фінансування до модернізації інфраструктури в межах Шляхів солідарності та мережі TEN-T."Разом із міжнародними партнерами шукаємо рішення, які дозволять зберегти безперервність експорту та зміцнити стійкість логістичних маршрутів. Водночас Україна щодня працює над посиленням захисту портової інфраструктури, щоби цивільне судноплавство залишалося можливим навіть в умовах постійних російських атак", — наголосив Андрій Кашуба.З моменту запуску Українського морського коридору у вересні 2023 року через порти Великої Одеси перевезено 209,3 мільйона тонн вантажів, з яких 124,1 мільйона тонн зерна, та забезпечено прохід 8 222 суден.Із початку 2026 року українські морські порти обробили 46 мільйонів тонн вантажів. Із них 42,2 мільйона тонн припадає на порти Великої Одеси, ще 3,8 мільйона тонн — на порти Дунайського регіону.Порти Великої Одеси забезпечують близько 90% експорту української аграрної продукції, яка постачається до понад 55 країн світу. Тому стабільність морських і сухопутних логістичних маршрутів має значення не лише для економіки України, а й для світових продовольчих ринків.Нагадаємо, вчора агенція Reuters інформувала, що порти Тамані та Новоросійська обмежили доставлення зерна вантажівками через зростання ризиків судноплавства в Чорному морі. Наразі російські зернові експортні термінали не працюють або функціонують обмежено..

У столиці правоохоронці затримали 25-річного киянина, який організував канал незаконного переправлення військовозобов’язаних чоловіків до Молдови. Свої "послуги" з транспортування та допомоги в перетині кордону зловмисник оцінював у тисячі євро та доларів.Про це повідомляє поліція Києва.За даними слідства, фігурант самостійно підшукував "клієнтів", проводив із ними детальний інструктаж, а також організовував доправлення до прикордонної смуги. Під час ведення переговорів організатор систематично змінював маршрути руху, спосіб розрахунку та кінцеву вартість своїх послуг.У результаті зловмисник домовився про оплату за схему у два етапи: 14 тисяч євро авансу перед виїздом зі столиці та ще одну тисячу доларів США безпосередньо перед перетином державного кордону. Правоохоронці затримали киянина на гарячому під час передачі першої частини обумовленої суми.Наразі слідчі вже повідомили затриманому про підозру за ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України (Незаконне переправлення осіб через державний кордон України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дев'яти років.Нагадаємо, у столиці постане перед судом 38-річний підприємець, який організував схему незаконного переправлення чоловіків призовного віку за кордон під виглядом осіб з інвалідністю. За свої послуги з підробки медичних документів та консультування щодо перетину межі зловмисник вимагав 25 тисяч доларів..

Будапешт не підтримав початок переговорів за другим й третім кластерами для України, хоча погодив відкриття одного з них для Молдови. Через позицію Угорщини остаточного рішення країни ЄС не ухвалили. Спробують зробити це цього тижня. Що ж знову не так в українсько-угорських відносинах?Що у другому і третьому кластерах, які блокує Мадяр14 липня на конференції щодо вступу нашої країни до ЄС було відкрито шостий, останній у переліку переговорний кластер. У Києві налаштувалися на відкриття одразу трьох (другого й третього також), але угорська влада знову вирішила гальмувати процес нашого просування до Європейського Союзу. При цьому вона погодилася відкрити третій кластер окремо для Молдови, що не було підтримано європейськими політиками, оскільки Київ і Кишинів просуваються до членства парою і розділяти їх наміру не мають.У середу, 22 липня, відбудеться останнє засідання Робочої групи Ради ЄС з питань розширення (COELA) перед літньою перервою, якщо Будапешт не відмовиться від блокування, то до питання про кластери зможуть повернутися з 1 вересня. Зачекати півтора місяця наче й не проблема, але річ у тім, що Угорщина може стояти на своєму й далі, а оце вже проблема. У нас очікували, що угорська політика зміниться після втрати влади Віктором Орбаном у квітні цього року, вона й змінилася, проте — не кардинально. Чому ж угорці знову взялися за своє?Маленький екскурс у процедуру відкриття переговорних кластерів. До 2020 року переговори про вступ велися за 35-ма переговорними главами, що, на думку прихильників розширення ЄС, уповільнювало процеси, тому все об’єднали у шість кластерів зі схожою тематикою. Перший кластер "Основи" дає старт перемовному процесу і закриває його, коли країна-кандидат відповідає вимогам щодо членства. Для України й Молдови "Основи" відкрили 15 червня, і зміна влади в Угорщині цьому посприяла, адже Орбан категорично блокував вступ України до Євросоюзу, а новий прем’єр Петер Мадяр від антиукраїнської політики попередника відмовився. Однак — не все так просто.Шостий кластер, який Будапешт погодився відкрити, стосується спільної зовнішньої політики України та Євросоюзу. Наприклад, Україна як член Євросоюзу має відповідати всім вимогам щодо торгівельних та інвестиційних відносин із третіми країнами, ті угоди, які не відповідають спільній політиці — скасувати або переглянути згідно з підходами ЄС. Подібних угод чимало. Але серед вимог є такі, які стосуються спільної безпеки, зокрема, обігу вогнепальної зброї. Можна припустити, що угорська сторона тому і не блокувала цей кластер, що виконання його вимог становить проблему у короткій перспективі.Кластер 2 — про внутрішній ринок. Одразу зауважимо, що для Албанії, чий шлях до спільної європейської родини почався у 2022 році, цей кластер відкрили тільки у квітні минулого  року. До цієї частини переговорів стосується дев'ять глав:вільний рух товарів;вільне пересування працівників;право на підприємницьку діяльність та свобода надання послуг;вільний рух капіталу;корпоративне право;право інтелектуальної власності;політика конкуренції;фінансові послуги;захист прав споживачів та здоров'я. Очевидно, що станом на тепер у цьому переліку в України не все на вищому рівні, але буде на ньому в процесі спільної з ЄС роботи зі зближення позицій. Те ж стосується і кластеру 3 — конкурентоспроможність та інклюзивне зростання. До нього відноситься вісім глав:інформаційне суспільство та ЗМІ;оподаткування;економічна та монетарна політика;соціальна політика та зайнятість;підприємництво та промислова політика;наука і дослідження; освіта і культура;митний союз.У Брюсселі вважають, що Будапешт ставить палиці в колеса навмисно і провини Києва тут немає. Відкриття кластерів не означає вступ, це тільки відмахування для переговорного процесу, підсумок якого залежатиме від сумісності України з ЄС, тобто — це більше наше домашнє завдання, але Угорщина заважає українській владі його виконувати. Три причини, чому новий прем’єр Угорщини діє як його попередникМадяр намагається разюче відрізнятися від Орбана, проте це часто нагадує спробу сподобатися виборцям. З останніх його кроків — повалення президента Тамаша Шуйока. Для цього партія "Тиса", яка має більшість у парламенті, ухвалила конституційні зміни, серед яких була і вимога завершення каденції президента. Той після ухвалених змін здався і підписав нововведення. А Мадяр — тріумфує. Після карколомної перемоги на виборах він, очевидно, прагне тримати свій рейтинг високим, тому вдається до популістських кроків. Наприклад, підтримує зниження вікового цензу для участі у виборах до 16 років."Я переконаний, що сьогодні більшість людей молодше 18 років достатньо підготовлені та обізнані, щоб мати право на владу в наших спільних рішеннях. Що стосується мене, під час конституційного процесу я б підтримав зниження вікового обмеження для виборців до 16 років", — каже Мадяр.Отже, перша причина — бажання ухвалювати рішення заради піару і популізму. Потреби блокувати поступ України в переговорах не було жодної, але частині виборців обов’язково сподобається такого роду суб’єктність своєї країни. Особливо опозиційно налаштованій, яку під час передвиборчої кампанії проти нас налаштовував Орбан.Друга причина — дипломатичні ігрища з Києвом. Ідеться про домовленість між Мадяром та президентом України про особисту зустріч, досягнути 8 липня на саміті НАТО в Анкарі."Ми домовилися, що найближчим часом зустрінемося — або в Будапешті, або в Києві, — а після цього разом поїдемо до закарпатського Берегова", — повідомив угорський прем’єр-міністр.Можна припустити, що зустріч він хоче обставити як власну дипломатичну перемогу — досягнення якоїсь угоди, яка стосуватиметься розширення прав угорців Закарпаття. Після чого оголосить, що більше не блокуватиме шлях України до ЄС. Коли відбудеться зустріч, поки невідомо. Про візит Мадяра до нашої країни цього тижня не повідомлялося, можливо це буде днями і тоді Робоча група COELA в середу відкриє два завислі кластери. Коли ж візиту не буде, значить, дипломатичні маневри ще тривають.Третя причина — традиційний для Угорщини шантаж Євросоюзу. Добре відомо, що за попереднього уряду ЄС заморозив значні суми виплат Будапешту через зрив реформ та відмову від виконання рекомендацій із Брюсселю. Орбан у відповідь шантажував Євросоюз за кожної зручної нагоди — щоразу при розгляді питання посилення санкцій проти Росії або надання допомоги Україні. Були сподівання, що Мадяр так не робитиме, оскільки це лише шкодить самій Угорщині.10 липня Рада Євросоюзу затвердила новий план відновлення та стійкості для Угорщини і виділяє їй 10 мільярдів євро. Уряд у Будапешті пообіцяв посилити боротьбу з корупцією, зробити прозорими державні закупівлі й зміцнити незалежність суддів. Здавалося б, сторінку кризових стосунків між ЄС та Угорщиною перегорнуто, але тут варто пригадати, що у червні повідомлялося про наміри Будапешта блокувати решту кластерів для України після відкриття "Основ". Не виключено, шостий розблокували після виділення згаданих 10 мільярдів євро, а відкриття інших пов’язуватиме з якимись внутрішніми моментами в ЄС. Себто, Мадяр діятиме, як Орбан — нічого особистого, тільки гроші.На надуманість причин відмовити Україні вказують й ЗМІ. Мовляв, балканські країни раніше стали в чергу, тож мають право просуватися швидше. Цей аргумент витягають не вперше. Річ не у тому, хто довше в черзі, а хто та як виконує домашні завдання. 10 липня, коли Угорщині розблокували гроші, представники Євросоюзу ухвалили рішення про закриття низки переговорних кластерів для Чорногорії та Албанії. У політичних колах ЄС вважають, що Чорногорія може вже скоро стати 28-ю країною об’єднання, що ж до чотирьох інших країн Західних Балкан (Сербія, Північна Македонія, Боснія і Герцеговина, Албанія), то їхній прогрес залежить від темпів реформ і нашої інтеграції — не стосується. .

Під час масованого нічного обстрілу Одещини російський дрон-камікадзе перетнув кордон Молдови та вибухнув за 25 кілометрів від України. Черговий небезпечний інцидент змусив міжнародних аналітиків заговорити про необхідність укладення оборонних угод між НАТО та Києвом. Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Деталі падіння безпілотника у прикордонніЗа офіційними даними міністерства оборони Молдови, ворожий дрон-камікадзе "Герань-2", який є російською копією іранського розроблення "Шахед-136", залетів на молдовську територію в ніч з 12 на 13 липня. Російський апарат зазнав аварії та вибухнув у селі Копанка.Цей населений пункт розташований приблизно за 25 кілометрів від державного кордону з Україною. Російські військові допустили порушення суверенного повітряного простору країни в той момент, коли завдавали масованих ударів по південних українських територіях.Систематичні загрози для Європи та НАТОЦей випадок не є поодиноким, а відображає ширшу та небезпечну тенденцію порушення повітряного простору європейських країн з боку Росії. Статистика свідчить про регулярність таких інцидентів.Починаючи з лютого 2022 року, уламки російських безпілотних апаратів або цілі дрони залітали та падали на територію Молдови понад 20 разів.На територію сусідньої Румунії, яка є членом Північноатлантичного альянсу, ворожі БпЛА потрапляли щонайменше 30 разів.Аналітики ISW наголошують, що регулярні транскордонні інциденти вказують на свідому та вкрай небезпечну політику Кремля."Усе частіші вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Європи та НАТО свідчать про те, що президент Росії Володимир Путін обрав безрозсудну політику, яка визнає ризик потрапляння російських безпілотників у повітряний простір Європи та НАТО прийнятним наслідком своїх ударів по Україні", — зазначають експерти у своєму звіті.Необхідність спільної протиповітряної оборониЗ огляду на зростання таких ризиків, військово-політичне керівництво європейських країн має перейти до рішучих дій. На думку аналітиків, загрозу транскордонних ударів більше не можна ігнорувати чи списувати на технічні помилки.Прийняття Росією подібних безпекових викликів вимагає від держав ЄС та НАТО невідкладно розглянути можливість укладення двосторонніх угод з Україною про спільну протиповітряну оборону. Залучення спільних засобів ППО для збиття російських повітряних цілей є легітимним кроком для самооборони країн Альянсу та їхніх сусідів. Це питання залишається актуальним незалежно від того, чи залітають російські дрони на іноземну територію внаслідок збоїв, чи це є навмисною провокацією Москви.Нагадаємо, раніше влада Румунії звернулася до Міністерства оборони України з офіційним проханням змінити налаштування безпілотників, які виконують завдання у акваторії Чорного моря. Сусідня держава закликає заздалегідь програмувати мікропроцесори дронів на ліквідацію, якщо вони випадково перетнуть румунський водний кордон..

Через ремонтні роботи в понеділок, 13 липня, можлива тимчасова зупинка руху транспорту на пункті пропуску "Могилів-Подільський — Отач". Для подорожувальників підготували альтернативні варіанти перетину кордону.Про це повідомили в Державній прикордонній службі України (ДПСУ).Прикордонники повідомили, що 13 липня 2026 року з 12:00 у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення "Могилів-Подільський — Отач" на молдовській стороні проводитимуться ремонтні роботи."У зв'язку з цим до завершення робіт можливі призупинення пропуску транспортних засобів через зазначений пункт пропуску", — йдеться в повідомленні.У ДПСУ попросили громадян врахувати цю інформацію під час планування поїздок."За можливості, обирайте альтернативні маршрути", — зауважили в Держприкордонслужбі.Там також вказали найзручніші альтернативні пункти пропуску на цій ділянці кордону:"Бронниця — Унгурь";"Сокиряни — Окниця".Учора в ДПСУ поінформували, що в тиждень з 4 по 10 липня пасажиропотік через український західний кордон збільшився ще на 1,2% — до 734 тисячі після зростання на 6% тижнем раніше. Потоки на в’їзд і виїзд майже вирівнялися.Нагадаємо, раніше в ДПСУ повідомляли, що від початку 2026 року військовослужбовці органів охорони державного кордону задокументували 279 спроб надання неправомірної вигоди. Хабарі пропонували як у національній, так і в іноземній валюті..

У ніч на понеділок, 13 липня, в Молдові в районі села Копанка Каушанського району вибухнув безпілотник. Унаслідок інциденту спалахнула пожежа, жертв не зафіксовано.Про це повідомило Radio Chișinău, журналісти якого послалися на дані Служби повітряних операцій Національної армії. Там розповіли, що літальний об'єкт виявлено о 01:03."Безпілотник "Герань 2" (Shahed 136) пролетів над повітряним простором Республіки Молдова після повітряних атак Російської Федерації на Одеську область України", — йдеться в повідомленні.Міністерство оборони Молдови наразі уточнює сі обставини, на місці працюють групи спеціалістів з уповноважених структур.У разі спостереження підозрілих літальних апаратів громадян просять не наближатися до них, не торкатися їх та не переміщувати, запам'ятати їхнє місцезнаходження й уникати використання телефону поблизу, оскільки вони можуть містити вибухові елементи, чутливі до радіохвиль.Влада також закликала молдовське населення відійти щонайменше на 500 метрів і лише потім телефонувати до служби 112.Раніше, 29 травня, російський безпілотник влучив у житловий комплекс у румунському місті Галац. Тоді аналітики зауважували, що Кремль використовує цей інцидент для формування інформаційного підґрунтя, що може дозволити Москві уникати відповідальності за можливі майбутні удари по території Молдови.Нагадаємо, декілька днів тому директор Служби інформації та безпеки Молдови Александр Мустяце наголошував, що російські пропагандисти планують суттєво втрутитися в наступні вибори в Молдові. Кремль уже розпочав кампанію з дестабілізації країни та проводить її дуже активно та цілеспрямовано..

Російські пропагандисти планують суттєво втрутитися в наступні вибори в Молдові. Кремль уже розпочав кампанію з дестабілізації країни та проводить її дуже активно та цілеспрямовано.Про це заявив директор Служби інформації та безпеки Молдови Александр Мустяце, якого цитують журналісти Deschide.За його словами, 2026 року фіксується суттєве зростання кількості дезінформаційних і пропагандистських заходів, на які росіяни кинули додаткові зусилля.Росія реалізує їх за допомогою методів, яких досі ніколи не використовувала. Зокрема, вона обрала TikTok як ключову платформу для поширення своїх фейків. Раніше використовували популярну соціальну мережу Telegram.Попри це, зараз Молдова набагато краще підготовлена до спротиву. Вона, за словами директора служби інформації та безпеки, вже знає, як ефективно боротися зі спробами зовнішнього втручання, насамперед російського."Водночас ми не повинні розслаблятися, бо росіяни аж ніяк не розслабляються. У них є дуже великі команди фахівців, яким платять великі гроші та які щодня націлені на нас", — зауважив Мустяце.Він також наголосив, що на теперішній момент головна мета режиму диктатора Володимира Путіна в Молдові — підрив довіри до демократичних інститутів.Кремль активно працює проти збройних сили Молдови, сектору безпеки, сектору громадського порядку та сектору правосуддя."Мета полягає в тому, щоби підірвати довіру, щоби під час наступного виборчого циклу громадяни замислилися над тим, чи ефективно працюють ці інституції", — попередив молдовський спецслужбовець.Нагадаємо, наприкінці червня президентка Молдови Мая Санду заявляла, що в межах потенційного мирного врегулювання та завершення бойових дій в Україні ЄС спроможний долучитися до розв'язання замороженого конфлікту на території Молдови. Йдеться про можливість дипломатичного тиску з метою повного виведення російської армії із лівобережжя Дністра..

На кордоні з Молдовою прикордонники викрили чоловіка, який намагався незаконно виїхати з України за підробленими документами на дітей. За фальшиві свідоцтва він заплатив 15 тисяч доларів.Як повідомила пресслужба Могилів-Подільського прикордонного загону, на виїзд із країни прибув 29-річний житель Київської області. Під час паспортного контролю він надав три свідоцтва про народження дітей, заявивши, що є багатодітним батьком.Згідно з поданими документами, чоловік нібито виховує однорічного сина, народженого в Україні, а також дворічних двійнят, які начебто з’явилися на світ на Кіпрі. Однак у прикордонників виникли сумніви щодо справжності іноземних свідоцтв. "Врешті чоловік зізнався: документи — підробка. Він придбав їх у невстановленої особи за 15 тисяч доларів", — поінформували в пресслужбі.Прикордонники відмовили громадянину у пропуску через державний кордон. За цим фактом до Національної поліції направили повідомлення про виявлення ознак кримінального правопорушення за статтею 358 Кримінального кодексу України ("Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, а також збут чи використання підроблених документів").Нагадаємо, за даними ДПСУ, від початку 2026 року військовослужбовці органів охорони державного кордону задокументували 279 спроб надання неправомірної вигоди. Хабарі пропонували як у національній, так і в іноземній валюті..