# Молдова

У суботу, 1 серпня, прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів телефонну розмову зі новообраним очільником уряду Молдови Василем Тофаном. Сторони обговорили євроінтеграційні прагнення обох держав, спільні інфраструктурні ініціативи та відновлення економічного діалогу.Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі.  Євроінтеграція та спільна мета двох державПід час першої офіційної телефонної розмови Сергій Корецький висловив вдячність новому уряду Молдови за непохитну та послідовну підтримку України в умовах сучасних викликів. Очільник українського уряду підкреслив, що обидві сусідні країни мають єдиний стратегічний вектор розвитку."Наші країни мають спільну мету — членство в ЄС, і ми рухатимемося до неї разом", — наголосив прем'єр-міністр України.Спрощення перетину кордону та інфраструктураВажливим блоком переговорів стало обговорення розвитку транспортної та логістичної інфраструктури. Сторони погодилися, що перетин спільного кордону має стати більш ефективним та комфортним для громадян і підприємців обох країн. Керівники урядів домовилися опрацювати та знайти взаємоприйнятні рішення щодо оптимізації та прискорення процедур прикордонного контролю.Відновлення економічної співпраці та візит до УкраїниОкрему увагу під час діалогу було приділено поглибленню торгово-економічного партнерства. Українська сторона висунула ініціативу щодо перезапуску важливого інституційного механізму координації."Запропонував відновити роботу Міжурядової українсько-молдовської змішаної комісії з питань торгівельно-економічного співробітництва. Запросив Прем'єр-міністра відвідати Україну", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, 3 липня прем’єр-міністр Молдови Александру Мунтяну оголосив про свою відставку. Він наголосив, що більше не може виконувати обов’язки глави уряду відповідно до власних принципів і переконань..

Представники України, Європейської комісії, Молдови та Румунії провели чотиристоронню зустріч, присвячену посиленню реалізації Шляхів солідарності, розвитку спроможностей портів Дунайського регіону та забезпеченню стабільного транзиту української продукції.Про це повідомила пресслужба Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України.Українську сторону на зустрічі представляли перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Сергій Деркач і заступник міністра Андрій Кашуба, а також команда адміністрації морських портів України й "Укрзалізниці". Ситуацію з експортом зерна презентував міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.Від Єврокомісії участь взяла генеральна директорка з питань мобільності та транспорту Магда Копчинська. Румунію представляв держсекретар Міністерства транспорту Іонел Скріштіяну, а Молдову — державний секретар Мірча Паскалуца.Зустріч відбулася у звʼязку з посиленням російських атак на цивільну портову інфраструктуру, торговельні судна та екіпажі. Останні масовані обстріли фактично призвели до тимчасового призупинення заходу суден в українські порти."Попри щоденні загрози, українські порти продовжують працювати. Водночас системні атаки Росії створюють прямі ризики для свободи судноплавства, стабільності міжнародної торгівлі та глобальної продовольчої безпеки", — зазначили представники України.Учасники зустрічі зосередилися на напрацюванні практичних рішень для збільшення пропускної спроможності Дунайського логістичного маршруту, розвитку портів України, Румунії та Молдови, а також усунення інфраструктурних і адміністративних обмежень на ключових транспортних коридорах."Разом з партнерами посилюємо альтернативні маршрути експорту. Дунайський напрямок і Шляхи солідарності мають забезпечувати стабільний рух українських вантажів навіть в умовах постійних безпекових загроз. Наше спільне завдання — збільшити спроможність портів і пунктів пропуску, усунути вузькі місця та створити прогнозовані умови для перевезень", — зазначив Сергій Деркач.Серед основних напрямів роботи:збільшення спроможності портів Дунайського регіону;розвиток залізничної, автомобільної та прикордонної інфраструктури;скорочення часу проходження митного та прикордонного контролю;покращення координації між транспортними, митними та прикордонними службами сторін;розширення можливостей транзиту української аграрної й іншої експортної продукції;залучення європейського фінансування до модернізації інфраструктури в межах Шляхів солідарності та мережі TEN-T."Разом із міжнародними партнерами шукаємо рішення, які дозволять зберегти безперервність експорту та зміцнити стійкість логістичних маршрутів. Водночас Україна щодня працює над посиленням захисту портової інфраструктури, щоби цивільне судноплавство залишалося можливим навіть в умовах постійних російських атак", — наголосив Андрій Кашуба.З моменту запуску Українського морського коридору у вересні 2023 року через порти Великої Одеси перевезено 209,3 мільйона тонн вантажів, з яких 124,1 мільйона тонн зерна, та забезпечено прохід 8 222 суден.Із початку 2026 року українські морські порти обробили 46 мільйонів тонн вантажів. Із них 42,2 мільйона тонн припадає на порти Великої Одеси, ще 3,8 мільйона тонн — на порти Дунайського регіону.Порти Великої Одеси забезпечують близько 90% експорту української аграрної продукції, яка постачається до понад 55 країн світу. Тому стабільність морських і сухопутних логістичних маршрутів має значення не лише для економіки України, а й для світових продовольчих ринків.Нагадаємо, вчора агенція Reuters інформувала, що порти Тамані та Новоросійська обмежили доставлення зерна вантажівками через зростання ризиків судноплавства в Чорному морі. Наразі російські зернові експортні термінали не працюють або функціонують обмежено..

У столиці правоохоронці затримали 25-річного киянина, який організував канал незаконного переправлення військовозобов’язаних чоловіків до Молдови. Свої "послуги" з транспортування та допомоги в перетині кордону зловмисник оцінював у тисячі євро та доларів.Про це повідомляє поліція Києва.За даними слідства, фігурант самостійно підшукував "клієнтів", проводив із ними детальний інструктаж, а також організовував доправлення до прикордонної смуги. Під час ведення переговорів організатор систематично змінював маршрути руху, спосіб розрахунку та кінцеву вартість своїх послуг.У результаті зловмисник домовився про оплату за схему у два етапи: 14 тисяч євро авансу перед виїздом зі столиці та ще одну тисячу доларів США безпосередньо перед перетином державного кордону. Правоохоронці затримали киянина на гарячому під час передачі першої частини обумовленої суми.Наразі слідчі вже повідомили затриманому про підозру за ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України (Незаконне переправлення осіб через державний кордон України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дев'яти років.Нагадаємо, у столиці постане перед судом 38-річний підприємець, який організував схему незаконного переправлення чоловіків призовного віку за кордон під виглядом осіб з інвалідністю. За свої послуги з підробки медичних документів та консультування щодо перетину межі зловмисник вимагав 25 тисяч доларів..

Будапешт не підтримав початок переговорів за другим й третім кластерами для України, хоча погодив відкриття одного з них для Молдови. Через позицію Угорщини остаточного рішення країни ЄС не ухвалили. Спробують зробити це цього тижня. Що ж знову не так в українсько-угорських відносинах?Що у другому і третьому кластерах, які блокує Мадяр14 липня на конференції щодо вступу нашої країни до ЄС було відкрито шостий, останній у переліку переговорний кластер. У Києві налаштувалися на відкриття одразу трьох (другого й третього також), але угорська влада знову вирішила гальмувати процес нашого просування до Європейського Союзу. При цьому вона погодилася відкрити третій кластер окремо для Молдови, що не було підтримано європейськими політиками, оскільки Київ і Кишинів просуваються до членства парою і розділяти їх наміру не мають.У середу, 22 липня, відбудеться останнє засідання Робочої групи Ради ЄС з питань розширення (COELA) перед літньою перервою, якщо Будапешт не відмовиться від блокування, то до питання про кластери зможуть повернутися з 1 вересня. Зачекати півтора місяця наче й не проблема, але річ у тім, що Угорщина може стояти на своєму й далі, а оце вже проблема. У нас очікували, що угорська політика зміниться після втрати влади Віктором Орбаном у квітні цього року, вона й змінилася, проте — не кардинально. Чому ж угорці знову взялися за своє?Маленький екскурс у процедуру відкриття переговорних кластерів. До 2020 року переговори про вступ велися за 35-ма переговорними главами, що, на думку прихильників розширення ЄС, уповільнювало процеси, тому все об’єднали у шість кластерів зі схожою тематикою. Перший кластер "Основи" дає старт перемовному процесу і закриває його, коли країна-кандидат відповідає вимогам щодо членства. Для України й Молдови "Основи" відкрили 15 червня, і зміна влади в Угорщині цьому посприяла, адже Орбан категорично блокував вступ України до Євросоюзу, а новий прем’єр Петер Мадяр від антиукраїнської політики попередника відмовився. Однак — не все так просто.Шостий кластер, який Будапешт погодився відкрити, стосується спільної зовнішньої політики України та Євросоюзу. Наприклад, Україна як член Євросоюзу має відповідати всім вимогам щодо торгівельних та інвестиційних відносин із третіми країнами, ті угоди, які не відповідають спільній політиці — скасувати або переглянути згідно з підходами ЄС. Подібних угод чимало. Але серед вимог є такі, які стосуються спільної безпеки, зокрема, обігу вогнепальної зброї. Можна припустити, що угорська сторона тому і не блокувала цей кластер, що виконання його вимог становить проблему у короткій перспективі.Кластер 2 — про внутрішній ринок. Одразу зауважимо, що для Албанії, чий шлях до спільної європейської родини почався у 2022 році, цей кластер відкрили тільки у квітні минулого  року. До цієї частини переговорів стосується дев'ять глав:вільний рух товарів;вільне пересування працівників;право на підприємницьку діяльність та свобода надання послуг;вільний рух капіталу;корпоративне право;право інтелектуальної власності;політика конкуренції;фінансові послуги;захист прав споживачів та здоров'я. Очевидно, що станом на тепер у цьому переліку в України не все на вищому рівні, але буде на ньому в процесі спільної з ЄС роботи зі зближення позицій. Те ж стосується і кластеру 3 — конкурентоспроможність та інклюзивне зростання. До нього відноситься вісім глав:інформаційне суспільство та ЗМІ;оподаткування;економічна та монетарна політика;соціальна політика та зайнятість;підприємництво та промислова політика;наука і дослідження; освіта і культура;митний союз.У Брюсселі вважають, що Будапешт ставить палиці в колеса навмисно і провини Києва тут немає. Відкриття кластерів не означає вступ, це тільки відмахування для переговорного процесу, підсумок якого залежатиме від сумісності України з ЄС, тобто — це більше наше домашнє завдання, але Угорщина заважає українській владі його виконувати. Три причини, чому новий прем’єр Угорщини діє як його попередникМадяр намагається разюче відрізнятися від Орбана, проте це часто нагадує спробу сподобатися виборцям. З останніх його кроків — повалення президента Тамаша Шуйока. Для цього партія "Тиса", яка має більшість у парламенті, ухвалила конституційні зміни, серед яких була і вимога завершення каденції президента. Той після ухвалених змін здався і підписав нововведення. А Мадяр — тріумфує. Після карколомної перемоги на виборах він, очевидно, прагне тримати свій рейтинг високим, тому вдається до популістських кроків. Наприклад, підтримує зниження вікового цензу для участі у виборах до 16 років."Я переконаний, що сьогодні більшість людей молодше 18 років достатньо підготовлені та обізнані, щоб мати право на владу в наших спільних рішеннях. Що стосується мене, під час конституційного процесу я б підтримав зниження вікового обмеження для виборців до 16 років", — каже Мадяр.Отже, перша причина — бажання ухвалювати рішення заради піару і популізму. Потреби блокувати поступ України в переговорах не було жодної, але частині виборців обов’язково сподобається такого роду суб’єктність своєї країни. Особливо опозиційно налаштованій, яку під час передвиборчої кампанії проти нас налаштовував Орбан.Друга причина — дипломатичні ігрища з Києвом. Ідеться про домовленість між Мадяром та президентом України про особисту зустріч, досягнути 8 липня на саміті НАТО в Анкарі."Ми домовилися, що найближчим часом зустрінемося — або в Будапешті, або в Києві, — а після цього разом поїдемо до закарпатського Берегова", — повідомив угорський прем’єр-міністр.Можна припустити, що зустріч він хоче обставити як власну дипломатичну перемогу — досягнення якоїсь угоди, яка стосуватиметься розширення прав угорців Закарпаття. Після чого оголосить, що більше не блокуватиме шлях України до ЄС. Коли відбудеться зустріч, поки невідомо. Про візит Мадяра до нашої країни цього тижня не повідомлялося, можливо це буде днями і тоді Робоча група COELA в середу відкриє два завислі кластери. Коли ж візиту не буде, значить, дипломатичні маневри ще тривають.Третя причина — традиційний для Угорщини шантаж Євросоюзу. Добре відомо, що за попереднього уряду ЄС заморозив значні суми виплат Будапешту через зрив реформ та відмову від виконання рекомендацій із Брюсселю. Орбан у відповідь шантажував Євросоюз за кожної зручної нагоди — щоразу при розгляді питання посилення санкцій проти Росії або надання допомоги Україні. Були сподівання, що Мадяр так не робитиме, оскільки це лише шкодить самій Угорщині.10 липня Рада Євросоюзу затвердила новий план відновлення та стійкості для Угорщини і виділяє їй 10 мільярдів євро. Уряд у Будапешті пообіцяв посилити боротьбу з корупцією, зробити прозорими державні закупівлі й зміцнити незалежність суддів. Здавалося б, сторінку кризових стосунків між ЄС та Угорщиною перегорнуто, але тут варто пригадати, що у червні повідомлялося про наміри Будапешта блокувати решту кластерів для України після відкриття "Основ". Не виключено, шостий розблокували після виділення згаданих 10 мільярдів євро, а відкриття інших пов’язуватиме з якимись внутрішніми моментами в ЄС. Себто, Мадяр діятиме, як Орбан — нічого особистого, тільки гроші.На надуманість причин відмовити Україні вказують й ЗМІ. Мовляв, балканські країни раніше стали в чергу, тож мають право просуватися швидше. Цей аргумент витягають не вперше. Річ не у тому, хто довше в черзі, а хто та як виконує домашні завдання. 10 липня, коли Угорщині розблокували гроші, представники Євросоюзу ухвалили рішення про закриття низки переговорних кластерів для Чорногорії та Албанії. У політичних колах ЄС вважають, що Чорногорія може вже скоро стати 28-ю країною об’єднання, що ж до чотирьох інших країн Західних Балкан (Сербія, Північна Македонія, Боснія і Герцеговина, Албанія), то їхній прогрес залежить від темпів реформ і нашої інтеграції — не стосується. .

Під час масованого нічного обстрілу Одещини російський дрон-камікадзе перетнув кордон Молдови та вибухнув за 25 кілометрів від України. Черговий небезпечний інцидент змусив міжнародних аналітиків заговорити про необхідність укладення оборонних угод між НАТО та Києвом. Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Деталі падіння безпілотника у прикордонніЗа офіційними даними міністерства оборони Молдови, ворожий дрон-камікадзе "Герань-2", який є російською копією іранського розроблення "Шахед-136", залетів на молдовську територію в ніч з 12 на 13 липня. Російський апарат зазнав аварії та вибухнув у селі Копанка.Цей населений пункт розташований приблизно за 25 кілометрів від державного кордону з Україною. Російські військові допустили порушення суверенного повітряного простору країни в той момент, коли завдавали масованих ударів по південних українських територіях.Систематичні загрози для Європи та НАТОЦей випадок не є поодиноким, а відображає ширшу та небезпечну тенденцію порушення повітряного простору європейських країн з боку Росії. Статистика свідчить про регулярність таких інцидентів.Починаючи з лютого 2022 року, уламки російських безпілотних апаратів або цілі дрони залітали та падали на територію Молдови понад 20 разів.На територію сусідньої Румунії, яка є членом Північноатлантичного альянсу, ворожі БпЛА потрапляли щонайменше 30 разів.Аналітики ISW наголошують, що регулярні транскордонні інциденти вказують на свідому та вкрай небезпечну політику Кремля."Усе частіші вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Європи та НАТО свідчать про те, що президент Росії Володимир Путін обрав безрозсудну політику, яка визнає ризик потрапляння російських безпілотників у повітряний простір Європи та НАТО прийнятним наслідком своїх ударів по Україні", — зазначають експерти у своєму звіті.Необхідність спільної протиповітряної оборониЗ огляду на зростання таких ризиків, військово-політичне керівництво європейських країн має перейти до рішучих дій. На думку аналітиків, загрозу транскордонних ударів більше не можна ігнорувати чи списувати на технічні помилки.Прийняття Росією подібних безпекових викликів вимагає від держав ЄС та НАТО невідкладно розглянути можливість укладення двосторонніх угод з Україною про спільну протиповітряну оборону. Залучення спільних засобів ППО для збиття російських повітряних цілей є легітимним кроком для самооборони країн Альянсу та їхніх сусідів. Це питання залишається актуальним незалежно від того, чи залітають російські дрони на іноземну територію внаслідок збоїв, чи це є навмисною провокацією Москви.Нагадаємо, раніше влада Румунії звернулася до Міністерства оборони України з офіційним проханням змінити налаштування безпілотників, які виконують завдання у акваторії Чорного моря. Сусідня держава закликає заздалегідь програмувати мікропроцесори дронів на ліквідацію, якщо вони випадково перетнуть румунський водний кордон..

Через ремонтні роботи в понеділок, 13 липня, можлива тимчасова зупинка руху транспорту на пункті пропуску "Могилів-Подільський — Отач". Для подорожувальників підготували альтернативні варіанти перетину кордону.Про це повідомили в Державній прикордонній службі України (ДПСУ).Прикордонники повідомили, що 13 липня 2026 року з 12:00 у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення "Могилів-Подільський — Отач" на молдовській стороні проводитимуться ремонтні роботи."У зв'язку з цим до завершення робіт можливі призупинення пропуску транспортних засобів через зазначений пункт пропуску", — йдеться в повідомленні.У ДПСУ попросили громадян врахувати цю інформацію під час планування поїздок."За можливості, обирайте альтернативні маршрути", — зауважили в Держприкордонслужбі.Там також вказали найзручніші альтернативні пункти пропуску на цій ділянці кордону:"Бронниця — Унгурь";"Сокиряни — Окниця".Учора в ДПСУ поінформували, що в тиждень з 4 по 10 липня пасажиропотік через український західний кордон збільшився ще на 1,2% — до 734 тисячі після зростання на 6% тижнем раніше. Потоки на в’їзд і виїзд майже вирівнялися.Нагадаємо, раніше в ДПСУ повідомляли, що від початку 2026 року військовослужбовці органів охорони державного кордону задокументували 279 спроб надання неправомірної вигоди. Хабарі пропонували як у національній, так і в іноземній валюті..

У ніч на понеділок, 13 липня, в Молдові в районі села Копанка Каушанського району вибухнув безпілотник. Унаслідок інциденту спалахнула пожежа, жертв не зафіксовано.Про це повідомило Radio Chișinău, журналісти якого послалися на дані Служби повітряних операцій Національної армії. Там розповіли, що літальний об'єкт виявлено о 01:03."Безпілотник "Герань 2" (Shahed 136) пролетів над повітряним простором Республіки Молдова після повітряних атак Російської Федерації на Одеську область України", — йдеться в повідомленні.Міністерство оборони Молдови наразі уточнює сі обставини, на місці працюють групи спеціалістів з уповноважених структур.У разі спостереження підозрілих літальних апаратів громадян просять не наближатися до них, не торкатися їх та не переміщувати, запам'ятати їхнє місцезнаходження й уникати використання телефону поблизу, оскільки вони можуть містити вибухові елементи, чутливі до радіохвиль.Влада також закликала молдовське населення відійти щонайменше на 500 метрів і лише потім телефонувати до служби 112.Раніше, 29 травня, російський безпілотник влучив у житловий комплекс у румунському місті Галац. Тоді аналітики зауважували, що Кремль використовує цей інцидент для формування інформаційного підґрунтя, що може дозволити Москві уникати відповідальності за можливі майбутні удари по території Молдови.Нагадаємо, декілька днів тому директор Служби інформації та безпеки Молдови Александр Мустяце наголошував, що російські пропагандисти планують суттєво втрутитися в наступні вибори в Молдові. Кремль уже розпочав кампанію з дестабілізації країни та проводить її дуже активно та цілеспрямовано..

Російські пропагандисти планують суттєво втрутитися в наступні вибори в Молдові. Кремль уже розпочав кампанію з дестабілізації країни та проводить її дуже активно та цілеспрямовано.Про це заявив директор Служби інформації та безпеки Молдови Александр Мустяце, якого цитують журналісти Deschide.За його словами, 2026 року фіксується суттєве зростання кількості дезінформаційних і пропагандистських заходів, на які росіяни кинули додаткові зусилля.Росія реалізує їх за допомогою методів, яких досі ніколи не використовувала. Зокрема, вона обрала TikTok як ключову платформу для поширення своїх фейків. Раніше використовували популярну соціальну мережу Telegram.Попри це, зараз Молдова набагато краще підготовлена до спротиву. Вона, за словами директора служби інформації та безпеки, вже знає, як ефективно боротися зі спробами зовнішнього втручання, насамперед російського."Водночас ми не повинні розслаблятися, бо росіяни аж ніяк не розслабляються. У них є дуже великі команди фахівців, яким платять великі гроші та які щодня націлені на нас", — зауважив Мустяце.Він також наголосив, що на теперішній момент головна мета режиму диктатора Володимира Путіна в Молдові — підрив довіри до демократичних інститутів.Кремль активно працює проти збройних сили Молдови, сектору безпеки, сектору громадського порядку та сектору правосуддя."Мета полягає в тому, щоби підірвати довіру, щоби під час наступного виборчого циклу громадяни замислилися над тим, чи ефективно працюють ці інституції", — попередив молдовський спецслужбовець.Нагадаємо, наприкінці червня президентка Молдови Мая Санду заявляла, що в межах потенційного мирного врегулювання та завершення бойових дій в Україні ЄС спроможний долучитися до розв'язання замороженого конфлікту на території Молдови. Йдеться про можливість дипломатичного тиску з метою повного виведення російської армії із лівобережжя Дністра..

На кордоні з Молдовою прикордонники викрили чоловіка, який намагався незаконно виїхати з України за підробленими документами на дітей. За фальшиві свідоцтва він заплатив 15 тисяч доларів.Як повідомила пресслужба Могилів-Подільського прикордонного загону, на виїзд із країни прибув 29-річний житель Київської області. Під час паспортного контролю він надав три свідоцтва про народження дітей, заявивши, що є багатодітним батьком.Згідно з поданими документами, чоловік нібито виховує однорічного сина, народженого в Україні, а також дворічних двійнят, які начебто з’явилися на світ на Кіпрі. Однак у прикордонників виникли сумніви щодо справжності іноземних свідоцтв. "Врешті чоловік зізнався: документи — підробка. Він придбав їх у невстановленої особи за 15 тисяч доларів", — поінформували в пресслужбі.Прикордонники відмовили громадянину у пропуску через державний кордон. За цим фактом до Національної поліції направили повідомлення про виявлення ознак кримінального правопорушення за статтею 358 Кримінального кодексу України ("Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, а також збут чи використання підроблених документів").Нагадаємо, за даними ДПСУ, від початку 2026 року військовослужбовці органів охорони державного кордону задокументували 279 спроб надання неправомірної вигоди. Хабарі пропонували як у національній, так і в іноземній валюті..

Прем’єр-міністр Молдови Александру Мунтяну оголосив про свою відставку. Він наголосив, що більше не може виконувати обов’язки глави уряду відповідно до власних принципів і переконань.Відповідну заяву він оприлюднив 3 липня у своїх соціальних мережах."Я прийняв пропозицію бути прем’єром з великою відповідальністю і твердим переконанням, що я зможу посприяти змінам на краще. У той момент, коли я зрозумів, що далі не зможу виконувати свою роль згідно з моїми принципами й переконаннями, я вирішив йти", — написав він.Політик також подякував членам уряду за спільну роботу та підтримку протягом часу перебування на посаді. Водночас Мунтяну наголосив, що й надалі працюватиме на благо країни незалежно від того, яку посаду обійматиме в майбутньому."Я продовжу служити моїй країні, незалежно від того, на якій посаді я буду, незалежно від того, де проживатиму і якими будуть мої обов’язки, чи це буде державний, чи приватний сектор", — зазначив він.Наразі офіційної інформації про кандидатуру нового очільника уряду Молдови не оприлюднено.Нагадаємо, 27 червня багаторічний лідер Сербії Александар Вучич оголосив про намір достроково піти у відставку та розпустити парламент задля проведення нових виборів. Рішення ухвалене після масштабних протестів, спровокованих смертельною трагедією на вокзалі в Нові-Сад..

У межах потенційного мирного врегулювання та завершення бойових дій в Україні Європейський Союз спроможний долучитися до розв'язання замороженого конфлікту на території Молдови. Йдеться про можливість дипломатичного тиску з метою повного виведення російської армії із лівобережжя Дністра.Про це повідомила президентка Молдови Мая Санду, пише видання Point.Присутність армії РФ та європейське майбутнє КишиневаОчільниця держави наголосила, що окупований регіон залишається невіддільною частиною Молдови та фігурує у всіх стратегічних дискусіях щодо інтеграції країни до європейської спільноти. Ключовою перешкодою для безпеки регіону є перебування там підрозділів РФ, і Кишинів регулярно зачіпає цей спектр питань у перемовинах із Брюсселем."Придністровський регіон — частина Республіки Молдова, звісно, ми обговорюємо і Придністровський регіон. Найбільша проблема — незаконна присутність російських військ. Зрозуміло, щоразу і ми порушуємо цю тему, і вони її порушують. Сподіваємося, що разом ми зможемо розв'язати цю проблему", — сказала президентка Молдови.За словами Санду, у разі початку офіційного діалогу стосовно фіналу війни в Україні ЄС здатний врахувати інтереси Кишинева та сприяти мирній евакуації російського контингенту.Затримання людей та порушення прав на лівому березіОкрему увагу молдовська лідерка приділила фактам протиправного позбавлення волі громадян Молдови на території так званого Придністров'я. Офіційна влада намагається розв'язувати ці інциденти шляхом перемовин між Кишиневом і Тирасполем за посередництва ОБСЄ."Іноді нам вдається, іноді ні. Зараз є кілька людей, звільнення яких ми не можемо домогтися, але уряд продовжить докладати зусиль", — додала вона.Нагадаємо, раніше президентка Молдови Мая Санду закликала міжнародну спільноту посилити обмежувальні заходи проти держави-агресора задля відновлення стабільності. Вона наголосила на необхідності безперервної допомоги українському народові, оскільки це є єдиним шляхом до завершення бойових дій..

Українці в Республіці Молдова отримають можливість набути громадянство України у спрощеному порядку. Уряд включив Республіку Молдова до переліку держав, на громадян яких поширюється цей механізм.Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко."Обговорила це рішення з прем'єр-міністром Молдови Александру Мунтяну. Для наших країн це закономірний крок. Нас об'єднує спільний кордон, спільний шлях до Європейського Союзу та взаємна підтримка в умовах російської агресії. У Молдові живе велика українська громада, і ми хочемо, щоб люди мали простіший доступ до українського громадянства", — зауважила посадовиця.За її словами, наступне завдання — зробити процедуру максимально зручною. Свириденко пояснила, що сьогодні для набуття громадянства необхідно скласти іспити з української мови, Конституції та історії України, але зробити це можна лише в Україні. Однак уряд працює над можливістю дистанційного складання іспитів."Також маємо врегулювати завершальний етап оформлення документів через закордонні дипломатичні установи, щоб люди могли отримати український паспорт без зайвих перешкод. Окремо обговорили розвиток спільної транспортної інфраструктури, зокрема будівництво нового мосту між Україною та Молдовою, який відкриє додаткові можливості для людей та бізнесу", — резюмувала очільниця уряду.Нагадаємо, офіційний Брюссель виступив за збереження спеціальних умов для наших співгромадян, які виїхали до країн Європейського Союзу через повномасштабну війну. Проте інституція закликає запровадити жорсткі винятки, що стосуватимуться певної категорії військовозобов'язаних громадян.Додамо, у Німеччині українці стали найчисельнішою групою біженців та вимушених переселенців, випередивши за кількістю навіть громадян Сирії..

У Молдові з’явився офіційний перелік артистів із країн Співлдружності незалежних держав (СНД), участь яких у культурно-мистецьких подіях на території країни не рекомендується. Його затвердило Міністерство культури Молдови.У молдовському мінкульті наголосили, що документ має винятково рекомендаційний характер і не є забороною на проведення заходів або міжнародну культурну співпрацю. Список планують доповнювати.При цьому міністерство попередило, що запрошення артистів із переліку може створювати ризики для проведення подій. Зокрема, можливі проблеми з в’їздом виконавців до країни — є ризики скасування концертів, фестивалів або інших заходів, а також до репутаційних втрат організаторів.Список склали на основі звернень державних культурних установ і імпресаріо-компаній після циркуляра Міністерства культури, розісланого в лютому 2026 року. У ньому йшлося про необхідність заздалегідь повідомляти про запрошення іноземних артистів, зокрема, з країн СНД і держав, пов’язаних зі збройною агресією.До цього переліку потрапили такі артисти:Акмаль Ходжаніязов (Akmal');Олег Винник;Юрій Каспарян;Ігор Вдовін;Клава Кока;Macan;Діана Арбеніна;гурт "Ночные снайперы";Нурлан Сабуров;ICEGERGERT;DJ Smash;Олександр Сєров;Гуф;гурт t.A.T.u.;Леонід Агутін;Баста;гурт "Руки Вверх" (Сергій Жуков);Єгор Крід;Люся Чеботіна;Дмітрій Маліков;Ігор Ніколаєв;Ірина Круг;гурт "Ленінград" (Сергій Шнуров);MOT;Моргенштерн.Олег Винник — український співак, який у певний період був надзвичайно популярним завдяки хітам ("Вовчиця", "Ніно", "Візьми мене в полон") і активній концертній діяльності в Україні та за кордоном. 2010-2020 років його вважали одним із наймасовіших виконавців української сцени. На початку кар'єри працював оперним співаком у Німеччині.Згодом, 2019 року, його ім’я з’явилося в базі сайту "Миротворець". Підставою для внесення стала участь Винника у російському проєкті "ВсемМир", який в Україні назвали пропагандистським. У відеофлешмобі також взяли участь російські артисти Оксана Федорова, Валерій Сюткін, Сосо Павліашвілі, Валерія, Ігор Крутий, Дмитро Маліков, Нонна Гришаєва.Після 24 лютого 2022 року співак виїхав з України до Німеччини. Спершу він майже не коментував війну публічно. Згодом він дав декілька інтерв’ю, де відзначився низкою суперечливих заяв. Окрім того, він стверджує, що не є "ухилянтом", а виїхав з України 27 лютого 2022 року законно як резидент Німеччини, де до цього мешкав 25 років.За кордоном в Олега Винника виникають певні проблеми з організацією концертів, а патріотично налаштовані громадяни України піддають його обструкції.Нагадаємо, що два роки тому співачка Оля Полякова вперше повідомила про причину образи на свого колегу по сцені Олега Винника, з яким до повномасштабного вторгнення Росії ще й дружила. З’ясувалося, що Винник не віддав свою частину коштів за рекламну кампанію на спільний кліп..

Працівники Державного бюро розслідувань затримали військовослужбовця, якого підозрюють в організації незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон. Вартість виїзду до Молдови становила від восьми до 15 тисяч доларів залежно від маршруту.За даними слідства, військовослужбовець організував схему у травні 2026 року. За 15 тисяч доларів він нібито обіцяв забезпечити перетин кордону через офіційний пункт пропуску та подальший виїзд до Кишинева. Інший маршрут передбачав незаконний перехід поза пунктами пропуску в напрямку невизнаного Придністров’я. За таку послугу підозрюваний просив вісім тисяч доларів.Правоохоронці стверджують, що чоловікам радили заздалегідь підготувати документи, запас їжі й води та засоби живлення."18 червня 2026 року правоохоронці затримали організатора після отримання другого траншу коштів за незаконне переправлення. Йому повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України (ч. 3 ст. 332 КК України). Суд обрав підозрюваному запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 2 млн гривень. Санкція статті передбачає до 9 років позбавлення волі", — зазначили в ДБР.Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми та перевіряють причетність військового до аналогічних епізодів. Винуватість підозрюваного має встановити суд.Нагадаємо, прикордонники Могилів-Подільського загону затримали двох чоловіків, які намагалися незаконно перетнути державний кордон через Дністер. Порушниками виявилися рідні брати віком 32 та 34 роки..

Угорщина має певні застереження щодо відкриття решти кластерів у переговорах про вступ України та Молдови до Європейського Союзу. Будапешт відклав ключовий процедурний крок, який тепер розглянуть наступного тижня.Про це два повідомило видання Politico, журналісти якого послалися на неназваних дипломатів Євросоюзу.Після відкриття першого переговорного кластера Україна та Молдова заявили про мету відкрити решту глав до середини липня.Дотримання цього графіку тепер опинилося під загрозою після того, як у вівторок Угорщина виступила проти надсилання листа до Європейської ради та Європейської комісії від імені 27 членів блоку. У листі викладено спільну позицію країн ЄС щодо відкриття переговорних глав для України та Молдови.За словами двох дипломатів, які спілкувалися з медівниками, Будапешт став єдиною столицею, яка виступила проти цієї ініціативи, що вимагає одностайного схвалення всіх 27 країн-членів.Тож, як розповіли джерела авторитетного видання, пропозицію знову обговорюватимуть не швидше, ніж наступного тижня.Аналітики Politico зробили висновок, що цей крок відповідає стриманій позиції прем’єр-міністра Петера Мадяра щодо членства України в ЄС. Він не виступив проти відкриття першого кластера для України, однак домігся видалення слів про відкриття кластерів для Києва "якнайшвидше" з письмових висновків зустрічі лідерів Євросоюзу, що відбулася минулого тижня в Брюсселі.Прем’єр-міністр Угорщини пояснив, що це могло би послати "поганий сигнал" для країн Західних Балкан, які теж працюють над вступом до Євросоюзу.Нагадаємо, вчора президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що ЄС застосує індивідуальний підхід стосовно України та Молдови. Відтепер швидкість просування до членства залежатиме від досягнутих результатів.Щоправда, згодом речник МЗС України Георгій Тихий відреагував, що спільний рух до ЄС України та Молдови триватиме й надалі. Підстав для "роз'єднання" їхніх євроінтеграційних шляхів немає. Урсулу фон дер Ляєн начебто неправильно інтерпретували..