# Молдова

"Укрзалізниця" оголосила про запуск спеціального тестового рейсу з Києва, який дозволить пасажирам дістатися безпосередньо до міжнародного аеропорту Кишинева. Вже 13 квітня поїзд №351 змінить свій кінцевий пункт прибуття, а мандрівників зустрічатиме безплатний трансфер до літаків. Про це повідомляє пресслужба "Укрзалізниці".Деталі тестового рейсу та трансферЗапуск оновленого маршруту заплановано на понеділок, 13 квітня. Саме цього дня рейс популярного поїзда №351 сполученням Київ — Кишинів буде офіційно продовжено до станції Ревака. Для максимальної зручності пасажирів передбачено наступні умови:від станції Ревака до термінала міжнародного аеропорту Кишинева курсуватиме спеціальний безплатний шатл;розклад руху шатла буде синхронізовано з часом прибуття поїзда;час у дорозі від залізничної станції до летовища буде мінімальним.Перспективи нового маршрутуЯк зазначили у компанії, головна мета цієї ініціативи — оцінити актуальність зупинки безпосередньо поряд з аеропортом, що значно полегшить подорожі українцям, які використовують Кишинів як транзитний хаб для подальших авіаперельотів.В "Укрзалізниці" наголошують, що остаточне рішення про включення станції Ревака до основного графіка руху поїзда №351 буде прийнято після аналізу результатів тестової поїздки. Якщо попит серед мандрівників виявиться значним, ця зупинка з'явиться на маршруті на постійній основі.Варто зауважити, що у зв’язку зі зростанням пасажиропотоку на початку квітня "Укрзалізниця" призначила низку додаткових поїздів, щоб кожен пасажир зміг зручно спланувати свою подорож.Нагадаємо, Україна працює над запуском нового міжнародного потягу до болгарської Варни. Після перемовин із партнерами вже погодили маршрут і графік руху у найвигіднішому для України форматі..

У четвер, 2 квітня, молдовський парламент ухвалив остаточне рішення про вихід зі статутних органів Співдружності незалежних держав (СНД). Таким чином не діють жодні угоди в межах цієї організації.Про це повідомила пресслужба парламенту Молдови. Депутати денонсували угоду про створення СНД, протокол до неї та статут організації.Ініціатором денонсації виступило Міністерство закордонних справ. У відомстві аргументували: базові принципи СНД — взаємне визнання територіальної цілісності та непорушність кордонів — більше не дотримуються.Молдовські депутати у виступах зауважували, що Росія, яка є членом СНД, веде війну проти України, раніше вчинила агресію проти Грузії та незаконно розміщує війська на території Молдови (у Придністров'ї). Це, на думку Кишинева, робить подальше перебування в організації неможливим.Після денонсації державний бюджет Молдови щороку економитиме близько 3,1 мільйона леїв — саме стільки країна сплачувала до бюджету СНД."Вихід з організації є природним і неминучим кроком на шляху до вступу в Європейський Союз", — зазначили в МЗС.Однак навіть після виходу зі статутних органів Молдова продовжить співпрацю з окремими країнами-членами СНД на двосторонніх і багатосторонніх платформах. Країна залишиться учасницею низки угод у межах СНД, зокрема, в торгівельно-економічній і соціальній сферах.До цього рішення Молдова вже денонсувала близько 70 угод у межах СНД у процесі поступового узгодження національного законодавства зі стандартами ЄС.Нагадаємо, декілька днів тому в 120 окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ інформували, що на Вінниччині українські військові проводять мінування державного кордону України з невизнаною Придністровською Молдовською Республікою. Окрім того, на цьому напрямку підсилюють підрозділи Сил оборони..

На Вінниччині українські військові проводять мінування державного кордону України з невизнаною Придністровською Молдовською Республікою. Окрім того, на цьому напрямку підсилюють підрозділи Сил оборони.Про це повідомили на Facebook-сторінці 120 окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України."На Вінниччині тривають заходи зі зміцнення охорони й оборони державного кордону України", — йдеться в повідомленні.Українські військові додали, що інженерно-саперні підрозділи Сил оборони України спільно з прикордонниками Могилів-Подільського прикордонного загону з 25 березня проводять додаткові заходи щодо мінування з метою зміцнення обороноздатності держави."Окрім мін, встановлюється колючий дріт "Єгоза", а також автономні комплекси відеоспостереження та попередження по всій довжині кордону", — конкретизували в теробороні.За інформацією оперативного командування "Захід", здійснюється розгортання додаткових підрозділів механізованих військ з бронетехнікою на кордоні з невизнаною Придністровською Молдовською Республікою."Це необхідно для підсилення Сил оборони на цьому напрямку", — підсумували в 120 окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ.Нагадаємо, раніше в березні стало відомо, що молдовська влада планує демілітаризувати, демократизувати та поступово перебратися під контроль Кишинева Придністров’я. При цьому, згідно з планом, воно залишиться без особливого статусу..

Російський ударний дрон порушив кордони Молдови, спровокувавши жорстку реакцію з боку офіційного Кишинева. Відомство офіційно підтвердило інцидент, кваліфікувавши його як серйозний ризик для регіональної стабільності.Про це повідомляє міністерство закордонних справ Республіки Молдова.Реакція дипломатичного відомстваУ міністерстві рішуче засудили несанкціоноване перебування безпілотного апарата типу "Шахед" у небі над республікою. Дипломати наголосили, що подібний інцидент є неприйнятним та становить пряму загрозу територіальній цілісності країни.Загрози безпеці та міжнародне правоВідомство окремо акцентувало на тому, що такі дії з боку РФ створюють суттєві ризики для безпеки мирних жителів і підривають стабільність у всьому регіоні. МЗС Молдови вкотре нагадало про необхідність неухильного дотримання норм міжнародного права, які Росія вкотре проігнорувала.Раніше повідомлялось, що вранці 29 березня два безпілотники порушили повітряний простір Фінляндії. Один із них, ймовірно, належить Україні.Нагадаємо, 25 березня безпілотник із повітряного простору Росії залетів до Естонії та врізався в димову трубу електростанції в Аувере. На щастя, внаслідок інциденту ніхто не постраждав.До того ж 25 березня в повітряний простір Латвії залетів невідомий безпілотний літальний апарат із території Росії. Латвійські повітряні сили зафіксували факт вторгнення..

Молдовський уряд схвалив запровадження надзвичайного стану в енергетиці на 60 днів. Прем'єр-міністр Александру Мунтяну не виключив можливості віялових відключень.Про це повідомили журналісти TV8. Вони зазначили, що відповідне рішення щодо надзвичайного стану мають винести на голосування депутатів на позачерговому засіданні парламенту о 17:00."Реальність навколо нас стала жорсткішою. Війна, розв'язана Росією проти України, б'є по критичній інфраструктурі сусідньої країни. Водночас вона створює ланцюгові ефекти в усьому регіоні та вже безпосередньо впливає на нас тут, у Молдові. Наслідки дій Російської Федерації більше не можна ігнорувати", — заявив Мунтяну.Прем'єр-міністр попросив усі компетентні установи "діяти негайно", запевнив, що влада продемонструє "прозорість в ухваленні рішень" і що вона оперативно інформуватиме населення.За словами голови Національного центру управління в кризових ситуаціях Сергія Дякону, "технічні збої свідчать про серйозне коротке замикання, що вимагає спеціального втручання".Надзвичайний стан дозволяє державі діяти швидко та скоординовано, щоб обмежити наслідки кризи, захистити життя та безпеку людей, а також забезпечити безперебійне надання основних послуг. Це сприяє швидкому втручанню у випадку відключень, виділенню необхідних ресурсів для відновлення лінії "Ісакча — Вулкенешти", а також коригуванню тарифів у стислі терміни для запобігання дефіциту палива та забезпечення роботи критично важливих послуг.Центр спільно з Міністерством енергетики розробляє комплекс заходів для мобілізації ресурсів та координації установ, забезпечення енергопостачання та функціонування критичної інфраструктури. Передбачені превентивні дії для установ, економічних агентів та операторів, перевірка альтернативних джерел енергії, адаптація інституційних процедур для швидкого реагування на ризики, енергозбереження в години пік, обмеження наслідків у разі відключень та впровадження планів безперервності життєво важливих послуг, таких як водопостачання, енергетика, охорона здоров'я, громадський порядок і соціальні послуги.У цей період громадян закликають дбайливо користуватися електроенергією, уникати перевантаження електроприладів, заздалегідь заряджати телефони та основні пристрої, забезпечити наявність альтернативних джерел освітлення, не користуватися ліфтами в разі перепадів напруги, а також стежити за офіційною інформацією, яку передають органи влади.Лінія електропередач "Ісакча — Вулканешти" — основний канал імпорту електроенергії з Румунії до Молдови.Нагадаємо, вчора президентка Молдови Мая Санду заявила про готовність своєї країни долучитися до міжнародної "Коаліції охочих", що спрямована на посилення допомоги Україні. Кишинів уже подав відповідний запит, який наразі перебуває на розгляді інших учасників об'єднання..

Президентка Молдови Мая Санду заявила про готовність своєї країни долучитися до міжнародної "Коаліції охочих", що спрямована на посилення допомоги Україні. Кишинів уже подав відповідний запит, який наразі перебуває на розгляді інших учасників об'єднання.Про це повідомляє видання Newsmaker.Крок до активної допомогиЯк зазначає джерело, після засідання Національної ради безпеки президентка Молдови прокоментувала інформацію щодо зближення країни з міжнародним об'єднанням "Коаліція охочих". Вона підтвердила, що Кишинів висловив офіційне бажання стати частиною цієї ініціативи, яку раніше привітав президент Франції Еммануель Макрон.Мая Санду наголосила, що такий крок є логічним продовженням тієї підтримки, яку Молдова вже надає Україні. Вона наголосила, що країна не залишається осторонь процесів безпеки в регіоні."Молдова висловила готовність брати участь у цій "Коаліції охочих". Хочу нагадати, що ми вже надаємо підтримку Україні, проводимо навчання саперів. І це саме те, що ми можемо робити і що ми запропонували, якщо члени "Коаліції охочих" ухвалять рішення про приєднання нашої країни", — зазначила президентка.Конституційний статусОкрему увагу глава держави приділила правовим аспектам цього рішення. За її словами, участь у Коаліції жодним чином не суперечить положенням Конституції Молдови. Наразі запит молдовської сторони очікує на погодження від усіх чинних учасників об'єднання. Санду також окреслила довгострокові плани щодо залучення молдовських фахівців до відновлення безпеки на українських територіях."Важливо, щоб ми теж були частиною цих зусиль. Як я вже говорила, наші фахівці можуть проводити навчання та брати участь у розмінуванні, якщо війна в Україні закінчиться", — резюмувала Мая Санду.Поняття "Коаліція охочих" визначає групу країн, які мають спільну політичну волю підтримувати Україну в її боротьбі проти окупантів. Головна особливість цього формату полягає в тому, що держави самостійно обирають рівень своєї залученості та конкретні напрями допомоги. Це дозволяє уникнути тривалих процедур узгодження, які притаманні великим міжнародним організаціям, та значно пришвидшує передачу необхідних ресурсів.У межах такої співпраці партнери зосереджуються на критично важливих завданнях, серед яких підготовка спецпризначенців, розмінування територій та постачання далекобійної зброї. Важливо розуміти, що цей формат не створює нових юридичних зобов'язань, як у військових союзах, а є майданчиком для ефективної координації ресурсів. Наприклад, такі ініціативи часто очолюють Франція чи Велика Британія, закликаючи інших союзників долучатися до конкретних програм підтримки ЗСУ.Нагадаємо, Естонія зробила рішучий крок у напрямку притягнення керівництва Російської Федерації до відповідальності, офіційно приєднавшись до розробки механізму спеціального трибуналу. Країна увійшла до складу Управлінського комітету, який координуватиме розслідування злочину агресії проти України..

Молдовський парламент у першому читанні підтримав розірвання угоди про створення Співдружності незалежних держав (СНД). Також не чинними планують визнати повʼязані з нею документи та статут організації.Про це повідомило молдовська державна інформаційна агенція Moldpres.Зазначається, що денонсацію угоди ініціювало зовнішньополітичне відомство країни. Там обґрунтували це тим, що принципи СНД про "взаємну повагу до територіальної цілісності" більше не дотримуються.У відомстві згадали про війну Росії проти України, агресію проти Грузії та присутність російських військ у самій Молдові на території невизнаного Придністров'я.Виступаючи перед парламентарями, молдовський міністр закордонних справ Міхай Попшой заявив, що СНД втратила свій сенс і фактично стала інструментом впливу Кремля. За його словами, вихід з організації — це логічний крок на шляху до вступу Кишинева до Євросоюзу."Ця "валіза без ручки" — як її назвав один із колишніх президентів – не принесла нам процвітання, не захистила наш суверенітет, не забезпечила нам безпеку. Навпаки: СНД тримала нас у сірій зоні, робила уразливими перед енергетичним, політичним і військовим шантажем", — сказав очільник молдовської дипломатії.Водночас опозиція розкритикувала це рішення, попередивши про можливі економічні наслідки, зокрема, для торгівлі з країнами СНД і громадян, які там працюють. Також опозиціонери зауважили, що це може ускладнити міжнародну співпрацю.У разі ухвалення остаточного виходу з органів СНД молдовський бюджет зекономить приблизно 180 тисяч доларів, які витрачаються на щорічні внески за участь в організації. Водночас країна планує зберегти співпрацю з державами СНД у двосторонньому форматі, також вона залишиться учасницею частини угод — передусім у соціальній і економічній сферах.За останні два роки Молдова скасувала 71 із 283 угод у межах СНД, а ще майже 60 перебувають на розгляді. Остаточне рішення про вихід з організації молдовські парламентарі мають розглянути у другому читанні.Співдружність незалежних держав (СНД) — регіональна міжнародна організація Азії та східної Європи, до якої входить низка пострадянських країн. Її фактично контролює Росія.Нагадаємо, 11 березня цього року речник Кремля Дмитро Пєсков визнав, що Росія стрімко втрачає "інструментарій" для пропаганди за кордоном через обмежений доступ до міжнародних соціальних мереж..

Молдовська влада планує демілітаризувати, демократизувати та поступово перебрати під контроль Кишинева Придністров’я. При цьому, згідно з планом, воно залишиться без особливого статусу.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на важливі пункти плану. Зокрема, Молдова пропонує, щоби підконтрольних сепаратистів у Придністров'ї замінила тимчасова міжнародна адміністрація. І лише за певний час влада у регіоні поступово перейшла до Кишинева.Ще одна важлива новація — уперше Кишинів офіційно задекларував, що Придністров'я не матиме жодного статусу в єдиній Молдові — ні спеціального, ні звичайного."Головна вада плану — він не пропонує шляхів деокупації, тобто виведення військових Росії. Ідеї, як цього досягнути, Кишинів справді не має, та розраховує лише на тиск партнерів на Кремль", — ідеться в повідомленні.Наразі йдеться про проєкт, який точно ще змінять. Однак початковий варіант уже показали західним партнерам, адже без європейської та американської участі схема не працюватиме. До речі, документ має статус non-paper. Це поширений у дипломатії формат, який українською можна перекласти як "документ без офіційного статусу"."Центральним елементом стратегії" у Кишиневі обрали економіку. Молдова планує ставити де-факто владу регіону в такі рамки та застосовувати такі економічні заходи, що змушуватимуть її крок за кроком виконувати вимоги Кишинева.Кишинів, не чекаючи на згоду адміністрації у Тирасполі, в односторонньому порядку оголошуватиме про початок дії у Придністров'я тих чи інших податків або виробничих норм тощо."Досвід підказує, що шанси на згоду Кишинева та Тирасполя у переговорах є невисокими. Тому — через законодавчі норми — запроваджуватимуться єдині правила гри з вимогою про суворе дотримання національного права на всій території країни, зокрема, фіскальних, митних і торговельних правил", — ідеться в документі.Окрім батога, Молдова готує і пряник. Щоби допомогти Придністров'ю та його бізнесам, платникам податків, виконувати нові правила, Кишинів планує створити "спеціальний фонд конвергенції, який наповнюватимуть національні та міжнародні внески". Деталі цього фонду не уточнюються, окрім натяку на те, що міжнародна допомога стане основою його наповнення.Деякі критерії є справді революційними, зокрема, щодо повернення румунських шкіл у Придністров'я. Таким чином планують формувати світогляд придністровської молоді, яка вже зараз — суто з практичних міркувань — схиляється до навчання румунською, бо це відкриває простий шлях до освіти у Кишиневі та до зовсім іншого ринку праці. А ще виконання Тирасполем цього критерію ламає міфологію про "румунську загрозу", на якій свого часу заснували Придністров'я.Нагадаємо, в лютому цього року стало відомо, що ЄС вимагає виведення військ Росії з Білорусі, Грузії, Вірменії та невизнаного Придністров’я (територія Молдови). Такий пункт планували внести в можливу мирну угоду щодо України..

У Молдові після нічної атаки Росії на Україну виявили дрон поблизу кордону. Безпілотник був активний та міг містити вибуховий заряд.Про це повідомляє NewsMaker.За даними прикордонників, дрон виявили у полі біля села Тудора, приблизно за 500 метрів від кордону з Україною. На місце оперативно прибули спецслужби.У Генеральному інспектораті поліції заявили, що безпілотник активний та містить вибухову речовину. Фахівці вирішили здійснити контрольований вибух об'єкта прямо на місці знахідки."Місцевих жителів евакуювали. Громадян закликають зберігати спокій та дотримуватися вказівок працівників правоохоронних органів", — пише видання.Варто зауважити, що раніше у Молдові вже неодноразово знаходили уламки ракет і збитих дронів після російських атак на Україну.Як відомо, у ніч на 17 березня російські окупанти випустили по території України рекордну кількість ударних безпілотників різних типів. Завдяки злагодженій роботі Сил оборони вдалося нейтралізувати більшість ворожих цілей, проте зафіксовані влучання та падіння уламків у кількох регіонах.Нагадаємо, після удару Росії по Новодністровській ГЕС Молдова 15 березня оголосила екологічну тривогу через забруднення Дністра.Додамо, вночі 14 лютого під час масованого російської атаки на Україну ворожий дрон впав на території Молдови..

Уряд Молдови запровадив режим екологічної тривоги в басейні річки Дністер терміном на 15 діб через серйозне забруднення нафтопродуктами.Про це повідомляє "Радіо Свобода".Наслідком аварії стало масове відключення питної води у місті Бєльці, де без водопостачання залишилися щонайменше 50 тисяч мешканців. Причиною лиха став удар Росії по Дністровській гідроелектростанції в Чернівецькій області України в ніч проти 7 березня 2026 року, який спричинив витік технічних мастил та ракетного палива прямо у річку.Президентка Мая Санду підтвердила загрозу для національної системи безпеки та поклала відповідальність на Росію."Атака РФ на Новодністровську ГЕС в Україні призвела до розливу нафти в річку Дністер, що загрожує водопостачанню Молдови. Ми оголосили екологічну тривогу і вживаємо заходів для захисту нашого населення. Росія несе повну відповідальність".Найбільш критична ситуація наразі у Бєльцях — другому за величиною місті країни. Дністер є єдиним джерелом води для регіону, а більшість резервних артезіанських свердловин тимчасово не працюють.Фахівці намагалися локалізувати нафтову пляму за допомогою поглинальних бар’єрів та фільтрів у районі Наславчі та Сорок, проте повністю зупинити поширення токсичних речовин не вдалося. За попередніми оцінками Міністерства довкілля Молдови, обсяг витоку перевищує півтори тонни технічних мастил. На ділянці річки від Наславчі до Дубоссар запроваджено заборону на вилов риби та використання води для господарських потреб.Нагадаємо, після удару Росії по Новодністровській ГЕС Молдова 15 березня оголосила екологічну тривогу через забруднення Дністра.Додамо, вночі 14 лютого під час масованого російської атаки на Україну ворожий дрон впав на території Молдови..

Молдова оголосила екологічну тривогу в басейні Дністра після російського удару по Новодністровській ГЕС в Чернівецькій області України.За повідомленнями президентки Молдови Мая Санду, внаслідок атаки на ГЕС у річку потрапила нафта, що загрожує водопостачанню країни. Молдова звинуватила Росію у відповідальності за забруднення.Тривога запроваджується на 15 днів і дозволяє:мобілізувати додаткові ресурси, у тому числі резерви держави;обмежити забір і використання води у зонах із перевищенням норм забруднення;залучати міжнародні команди для реагування, зокрема з ЄС.За словами премʼєр-міністра країни Александру Мунтяну, забруднена хвиля рухається вниз по течії, перевищуючи допустимі концентрації нафтопродуктів та ароматичних вуглеводнів у районі Наславча — Сорока. Навіть якщо в окремих точках показники тимчасово нормалізуються, надходження забруднення триває хвилями, що ускладнює прогнозування.Молдова планує встановлення додаткових дамб і перевірку водозабірних свердловин. Інформація про забруднення з’явилася після відео з маслянистими плямами на річці 10 березня. Попередньо, витік пов’язаний із ракетним паливом після російської атаки на ГЕС 7 березня.Нагадаємо, у ніч на 16 березня дрони атакували нафтобазу в Лабінську в Краснодарському краї. Це спричинило масштабну пожежу у промисловій зоні..

Вночі 14 березня під час масованого російської атаки на Україну ворожих ударний безпілотник типу "Шахед" порушив повітряний простір Молдови.Про це повідомляє NewsMaker. За даними журналістів, російський дрон упав на території країни.Правоохоронці перевірили місце падіння безпілотника. Своєю чергою, Міністерство закордонних справ Молдови заявило, що такі дії РФ є неприйнятними й засудило порушення повітряного простору."Молдова рішуче засуджує подібне, як і агресивну війну, розв'язану РФ проти України, яка несе лише втрати та руйнування, безпосередньо загрожуючи регіональній безпеці та безпеці громадян Молдови", — заявили в МЗС.Водночас, за інформацією Прикордонної служби країни, російський БпЛА рухався на сході країни у напрямку населених пунктів Українка на території Молдови та Новосілка в Україні. Проте зголом він зник із радарів. Це сталося поблизу села Троїцьке у Чимишлійському районі.Нагадаємо, за інформацією Повітряних сил ЗСУ, вночі 14 березня російські окупанти завдали комбінованого удару по об'єктах критичної інфраструктури України. Всього радіотехнічні війська зафіксували 498 засобів повітряного нападу. Знешкоджено 58 ракет і 402 ворожі дрони.Ворожа атака спричинила низку пошкоджень на об’єктах інфраструктури. Внаслідок цього декілька населених пунктів Київської області залишилися без тепло- та газопостачання.Крім того, 14 березня під час масованої комбінованої атаки з повітря російські окупанти вдарили й по залізниці. Зокрема, на Харківщині зафіксовано влучання безпілотником у приміський поїзд..

У Молдові шахраї маскуються під урядовий сайт і виманюють в українців кошти за продовження тимчасового захисту. Чимало біженців потрапили на "гачок" і втратили кошти.Про це повідомило видання Newsmaker із посиланням на заяву місцевого Генерального інспекторату з міграції.У відомстві попередили про шахрайський сайт, названий protectietemporara.md (дослівно — "тимчасовий захист") і націлений переважно на біженців з України. У відомстві наголосили, що він не пов’язаний з офіційними органами влади Молдови. Там додали, що всі пропозиції на цьому сайті є шахрайськими. Владні структури пояснили, що продовження тимчасового захисту для громадян України є безкоштовною процедурою, а заявки варто подавати через платформу igm.gov.md у розділі "Тимчасовий захист". Про шахрайський ресурс повідомили у відповідні органи й ініціювали його блокування. Українців, яких уже обманули таким чином, або з них вимагали якісь кошти для продовження статусу, закликають звертатись у поліцію.Як відомо, в січні Молдова продовжила  тимчасовий захист українців до 1 березня 2027 року. За офіційними даними, працевлаштованими в Молдові є приблизно 60% українських біженців.Нагадаємо, що в другій половині лютого молдовські поліцейські та правоохоронні органи в Україні здійснювали кримінальні провадження щодо підготовки фізичної ліквідації декількох публічних діячів в Україні..

Президент Литви Гітанас Науседа під час зустрічі у Вільнюсі заявив, що вступ України та Молдови до Європейського Союзу до 2030 року є стратегічною метою його країни. Сторони обговорили конкретні терміни підписання угод та необхідні реформи для пришвидшення євроінтеграції.Про це йдеться у матеріалі LRT після зустрічі Науседи з президенткою Молдови Маєю Санду у Вільнюсі.Реальна дата для розширення ЄСНауседа наголосив, що членство Молдови та України в Європейському Союзі не пізніше 2030 року є пріоритетом для литовської політики. За його словами, такий часовий орієнтир є цілком обґрунтованим і базується на реалістичних можливостях держав-кандидатів. Науседа також зауважив, що цей термін стосується не лише східних партнерів, а й інших країн, зокрема Чорногорії, Албанії та держав Західних Балкан."Ми завжди виступали за те, що амбітна дата є дуже важливим елементом політичного процесу", — зазначив литовський лідер.Придністров'я та російський впливПрезидентка Молдови Мая Санду підтвердила прихильність Кишинева до встановлених термінів. Вона вважає цілком реальним підписання договору про вступ до 2028 року, щоб до 2030-го стати повноправним членом блоку. Однак ключовим питанням залишається безпека. за її словами: найбільшою перешкодою для реінтеграції та стабільного руху в ЄС є незаконно розміщені російські війська в Придністров'ї."Як тільки ми знайдемо розв'язання цієї проблеми, решта процесу піде набагато швидше", — заявила Санду.Окрім військової загрози, країна стикається з інтенсивними інформаційними атаками з боку РФ. Литовські команди з кібербезпеки та стратегічних комунікацій вже працюють у Молдові, допомагаючи протистояти дезінформації перед майбутніми парламентськими виборами.Судова реформа як перепусткаНауседа високо оцінив прогрес Молдови у виконанні звітів ЄС, де країна була визнана однією з найкращих серед кандидатів за темпами реформ. Водночас він закликав не збавляти обертів у критично важливих сферах. За його словами, фокус на фундаментальних питаннях, зокрема на судовій реформі та боротьбі з корупцією, залишається вирішальним для успіху переговорів. Литовський лідер також додав, що буде лише радий, якщо процес вдасться скоротити: "Країни мають отримувати винагороду відповідно до їхнього прогресу у впровадженні реформ".Нагадаємо, раніше єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила, що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

На пункті пропуску "Нові Трояни" на кордоні з Молдовою прикордонники викрили 30-річного чоловіка, який намагався виїхати за межі України, замаскувавшись під літню жінку 1954 року народження.Про це повідомила Держприкордонслужба.Подружжя, що їхало в авто, показало документи, проте увагу прикордонників привернули деякі деталі: "бабуся" не розмовляла, а всі відповіді на запитання надавала водійка. Маскування виявилося неефективним.На чоловіка склали адміністративний протокол за порушення правил перетину кордону. Водночас жінці загрожує кримінальна відповідальність за статтею про незаконне переправлення осіб через державний кордон.Нагадаємо, ДБР повернуло з Польщі експатрульного для продовження розслідування. Як повідомляло TrueUA, колишній інспектор патрульної поліції на Львівщині у 2021 році потрапив у серйозну ДТП та не надав допомоги потерпілій, а згодом втік за кордон.Додамо, 20 лютого в Києві правоохоронці затримали організатора схеми незаконного вивезення чоловіків, які підлягали мобілізації, за кордон. Так, чоловік оформлював їхній виїзд під виглядом участі у футбольній команді та оцінював свої послуги у 10 тисяч доларів..