# Нацбанк України

В Україні розглядають можливість прив'язати гривню до євро замість долара. Проте зміни відбудуться, коли у цьому буде необхідність.Про це повідомив перший заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна". За його словами, зміна головної обмінної валюти можлива через посилення економічних і фінансових зв’язків з Європейським Союзом."Якщо говорити про курсоутворюючу валюту, то в нас нею залишається долар США. На сьогодні фокус на ньому все ще переважає, попри всі ці структурні зміни", — пояснив він.Водночас Нацбанк вивчає це питання. Тому, на думку Ніколайчука, "певні зміни мають відбутися, коли буде необхідність"."Особливо у контексті нашої євроінтеграції і того, що рано чи пізно більшість своїх зовнішніх показників ми будемо змушені перевести саме в євро", — зауважив заступник голови НБУ.Посадовець пояснив, що історично в Україні фокус на курсі "гривня — долар" завжди був набагато сильніший, ніж на євро. Проте від початку повномасштабної війни торгівельні, економічні, фінансові зв'язки з ЄС суттєво посилилися, адже більша частина імпорту йде з Європи, а також міжнародна допомога надходить насамперед в євро."Цей чинник зумовлює зміни і у структурі наших міжнародних резервів, оскільки кошти, які акумулює уряд на своїх рахунках в євро, теж включаються до них", — зауважив він.Ніколайчук додав, що протягом останніх років Нацбанк вже почав робити перші зміни — публікувати платіжний баланс та міжнародні резерви не тільки в доларах, але й у євро."Тобто питання ми активно вивчаємо, але сказати, що в нас є чіткий план, що завтра чи до кінця року ми плануємо змінити курсоутворюючу валюту, я поки не можу", — заявив посадовець.Водночас він наголосив, що курсоутворююча валюта має бути одна. "Поки — це долар", — підсумував заступник голови НБУ.Нагадаємо, раніше економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ в інтерв'ю TrueUA пояснив, яку валюту зараз варто зберігати. Додамо, в Україні все частіше громадянам відмовляють у прийманні доларових банкнот через їхній зовнішній вигляд. Існують чіткі критерії, які можуть стати причиною відмови у здійсненні обмінної операції, попри те, що офіційно Національний банк не встановлював обмежень щодо року випуску доларів США.

Національний банк України не підтримує ідею включення віртуальних активів до складу міжнародних резервів. Українські банкіри вважають таке рішення передчасним.Про це заявив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв’ю "Інтерфакс-Україна"."Переважна більшість криптовалют залишається високоризиковим активом, тоді як ключовим принципом управління міжнародними резервами є безпечність. Різкі падіння та спалахи курсової вартості віртуальних активів негативно впливатимуть на загальний обсяг резервів", — наголосив він.За його словами, наразі у світі відсутнє чітке та однозначне розуміння сутності та класифікації віртуальних активів, а також немає уніфікованого законодавчого врегулювання операцій з ними.Він зауважив, що хоча деякі країни включають такі активи до резервів, це радше є винятком, ніж загальноприйнятим правилом.Представник Нацбанку України акцентував, що включення криптоактивів до резервів може підважити процес євроінтеграції України."Європейський центральний банк має доволі чітку позицію – він вважає неприпустимим включення криптоактивів до резервів центробанків країн Євросоюзу. Резерви мають бути ліквідними, безпечними та захищеними", — зазначив Ніколайчук.Він також зауважив, що такі зміни не відповідатимуть вимогам технічного меморандуму в межах програми розширеного фінансування з МВФ.Раніше повідомлялося, що 10 червня цього року народні депутати зареєстрували законопроект №13356, що передбачає включення Нацбанком віртуальних активів до золото-валютних резервів. Проте Ніколайчук заявив, що стосовно цього законопроекту консультації з НБУ не проводилися.Нагадаємо, у вересні минулого року дослідження, проведене міжнародною аналітичною компанією Chainalysis, засвідчило, що Україна на той момент посідала шосте місце в глобальному індексі прийняття криптоактивів. Проте, щоби досягти розвитку цієї сфери, потрібно легалізувати крипторинок.

Вже невдовзі частина українців може втратити роботу. Водночас людям варто очікувати зростання цін на товари та послуги. Про це свідчать результати нового опитування Національного банку.Регулятор щомісячно проводить опитування серед представників бізнесу та визначає індекс очікувань ділової активності (ІОДА). Згідно з новим дослідженням Нацбанку, у серпні цей показник сягав 49 пунктів, що свідчить про його зростання. Цікаво, що місяцем раніше ІОДА був на рівні 48,3 пункту. Та попри певне зростання, настрої представників бізнесу залишаються негативними.Така налаштованість підприємців спричинена бойовими діями, адже росіяни продовжують атакувати Україну та знищувати виробничі інфраструктуру та потужності. Тому бізнесу доводиться витрачати частину грошей на відновлення пошкоджених об’єктів. Водночас не сприяють зростанню економіки й високі витрати кадрова криза та енергоносії.Варто зазначити, що опитані у серпні представники бізнесу повідомили про майбутнє зростання цін на їхню продукцію та послуги. При цьому, у більшості секторів економіки прогнозується скорочення персоналу.Нагадаємо, Національний банк України оприлюднив липневий "Інфляційний звіт", згідно з яким у 2025 році темпи зростання реальної заробітної плати знизилися до 9,2 відсотка у річному вимірі. Зараз ринок праці переживає напружену ситуацію через дефіцит фахівців.Раніше повідомлялось, що в Україні найвищі зарплати отримують у сферах "Телекомунікацій та інформації", а також "Фінансової діяльності". Найнижчі виплати нараховують працівникам освіти.Як відомо, з 1 липня 2025 року в Україні повертається право на індексацію заробітної плати працівників. Перерахунок виплат повинні провести всі роботодавці.За даними Бюджетної декларації, прожитковий мінімум до 2028 року зросте несуттєво та становитиме 3 667 гривень гривні для працездатних осіб. Водночас уряд України планує підвищити мінімальну заробітну плату.

Із 1 вересня цього навчального року у школах викладатимуть новий обов’язковий предмет "Підприємництво і фінансова грамотність". Цю дисципліну вивчатимуть учні восьмих класів.Про це повідомила прес-служба Національного банку України."Школярі восьмих класів Нової української школи розпочнуть обов’язкове вивчення предмета "Підприємництво і фінансова грамотність" за навчальними матеріалами НБУ", — зазначили в регуляторі.Голова Національного банку Андрій Пишний пояснив, що запровадження нового предмета — це "стратегічна інвестиція в майбутнє України". Вивчення нової дисципліни допоможе школярам бути сумлінними громадянами, підприємцями й новаторами, які розбудовуватимуть економіку нашої країни."Йдеться не лише про отримання теоретичних знань про гроші, а й про розвиток підприємницького мислення, розуміння основ управління фінансами, вміння працювати в команді й відповідально будувати власне майбутнє", — наголосив він.Дослідження, проведені НБУ у 2024 році, засвідчили, що рівень фінансових знань українських підлітків є критично низьким і перебуває лише на початковому рівні. Виправити ситуацію дасть можливість упровадження у школах предмета "Підприємництво і фінансова грамотність".Підготовка школярів і вчителів до вивчення нового предметаЩоб забезпечити якісне викладання нового предмета, експерти НБУ розробили повний комплекс навчально-методичних матеріалів:підручник та електронний додаток з інтерактивними завданнями, які мають гриф "Рекомендовано Міністерством освіти та науки України";робочий зошит для учнів;посібник для вчителя та календарно-тематичне планування;презентації для візуального супроводу.Для підготовки вчителів до викладання предмета Нацбанк провів масштабне безоплатне навчання. У червні-липні 2025 року майже 2 500 педагогів пройшли його та отримали необхідні знання, доступ до матеріалів і практичні інструменти для викладання нового предмета.У Нацбанку зауважили, що у 2025/2026 навчальному році відбудеться впровадження предмета "Підприємництво і фінансова грамотність" у пілотних дев'ятих класах НУШ. Одночасно команда фахівців НБУ працює над тим, щоб цю дисципліну могли вивчати також учні старшої школи.Нагадаємо, в Україні у школах розпочали підготовку до переходу на 12-річну систему навчання. Експериментальний проект триватиме до 2027 року.

Національний банк пропонує осучаснити Інструкцію № 16 щодо виконання міжбанківських платіжних операцій у гривні. Зміни пов’язані з упровадженням трекінг-сервісу системи електронних платежів (СЕП).Про це повідомила прес-служба Національного банку України (НБУ).Зокрема, регулятор з 1 грудня 2025 року пропонує встановити обов’язок:учасника СЕП-відправника інформувати платника у спосіб, визначений у договорі, про те, що цю платіжну операцію виконано засобами СЕП і про універсальний унікальний ідентифікатор (англійською мовою Unique End-To-End Transaction Reference) (UETR) цієї платіжної операції, з метою надання платнику можливості відстеження етапів виконання такої платіжної операції;учасника СЕП-отримувача інформувати отримувача у спосіб, визначений у договорі, про те, що цю платіжну операцію виконано засобами СЕП і про UETR цієї платіжної операції, з метою надання отримувачу можливості відстеження етапів виконання такої платіжної операції;учасника СЕП-відправника інформувати платника у спосіб, визначений договором, про відхилення платіжної операції іншим учасником СЕП із зазначенням причини відхилення та UETR цієї платіжної операції."Ці вимоги також стосуватимуться й небанківських надавачів платіжних послуг, які виконують платіжні операції через СЕП через банк, який є учасником цієї системи", — додали в Нацбанку.Відповідні норми містить проект постанови "Про внесення змін до Інструкції про виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті", що пропонується для обговорення.Нагадаємо, що з 1 червня цього року українські банки знизили ліміти за грошовими операціями. Нові ліміти ввели як для карткових переказів, так і платежів через IBAN.

Українська пам’ятна монета "Країна супергероїв. Дякуємо медикам!" здобула перемогу в номінації "Монета, що найбільше надихає". Вона увійшла до десяти найкращих монет світу за підсумками міжнародного конкурсу “Монета року”.Про це повідомила прес-служба Національного банку України (НБУ). Там зазначили, що результати конкурсу оголосили 21 серпня під час Всесвітньої виставки грошей в Оклахома-Сіті (США)."Щиро пишаємося, що українська пам’ятна монета — знову серед найкращих у світі. Пам’ятна монета "Країна супергероїв. Дякуємо медикам!" є символом вдячності та шани нашим медикам. Їхня мужність і самопожертва стали натхненням для світу так само, як і вся Україна", — розповів голова НБУ Андрій Пишний.У НБУ додали, що цю пам’ятну монету ввели в обіг 26 липня 2024 року. Вона присвячена самовідданій праці медичних працівників України, які, не зупиняючись ані на хвилину, невпинно рятують життя та здоров’я дітей і дорослих як у тилу, так і на передовій."Монета продовжує серію "Безсмертна моя Україно" та має номінал п’ять гривень. Її виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування — спеціальний анциркулейтед, маса — 16,5 грама, діаметр — 35 міліметрів. Тираж — до 50 тисяч штук", — ідеться в повідомленні.На аверсі монети зображено стилізовану смужку бинта, на якій проступила кров у формі абрису території України. Це незагоєна рана в серці кожного українця, яка постійно болить і кровоточить. Угорі на дзеркальному тлі викарбувано напис "УКРАЇНА", праворуч від напису малий Державний герб України.Під бинтом унизу праворуч — номінал монети, графічний знак гривні та рік карбування монети, внизу ліворуч — логотип Банкнотно-монетного двору НБУ.На реверсі монети в центрі композиції змодельовано смужки бинта, що перетинаються. Вони ніби ізолюють рану, накриту рукою медика, який зцілює та тамує біль. Це символізує самовідданість і професіоналізм медичних працівників, які борються за життя людей у найскладніших обставинах.Дизайн монети створили художники мистецької групи "АртТріум": Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук.Міжнародний конкурс "Монета року" щорічно проводить авторитетне нумізматичне видання World Coin News за підтримки The Journal of East Asian Numismatics. Цього року конкурс відбувся 42 раз. Міжнародні експерти визначали переможців серед близько 550 монет із 38 країн світу, випущених 2024 року.На першому етапі конкурсу обрали 100 найкращих монет (по 10 монет у кожній з 10 номінацій), до переліку яких потрапили чотири українські пам’ятні монети:"Пльонтанізм (Іван Марчук)" (срібло, номінал 10 гривень) — у номінації "Найхудожніша монета";"Батьківське щастя" (срібло, номінал п’ять гривень) і "Країна супергероїв. Дякуємо медикам!" (нейзильбер, номінал п’ять гривень) — у номінації "Монета, що найбільше надихає";"Кохання" (срібло, номінал 10 гривень) — у номінації "Найкраща срібна монета".Українські пам’ятні монети не вперше отримують визнання на конкурсі "Монета року". Зокрема, минулого року срібна пам’ятна монета "Сміливість бути. UA" здобула перемогу в номінації "Найкраща монета про сучасну подію" й увійшла до 10 найкращих монет світу за підсумками цього міжнародного конкурсу.А українська пам’ятна монета "До 30-річчя незалежності України" (нейзильбер, номінал п’ять гривень) стала головною переможницею цього міжнародного конкурсу серед монет, введених в обіг 2021 року.Нагадаємо, наприкінці липня стало відомо, що Національний банк України планує вилучити з готівкового обігу монети номіналом 10 копійок. Процес може розпочатися за декілька місяців.

В Україні ситуація на ринку праці є складною. Причина — повномасштабна війна, яка триває уже понад три роки.Про це йдеться в новому огляді Національного банку "Що відбувається в українській економіці?".Через агресію Росії чимало працездатних українців мобілізувалися до війська, велика кількість громадян виїхала за кордон. Це ускладнює пошук працівників для бізнесу."Підприємства й досі називають нестачу кваліфікованих працівників однією з найболючіших для себе проблем. З одного боку, брак кадрів заважає їм збільшувати виробництво. З іншого, — спонукає їх далі підвищувати зарплати, що веде до збільшення витрат бізнесу", — зауважили в регуляторі.Водночас упродовж останніх місяців ситуація на ринку праці дещо покращилася. У Нацбанку назвали дві причини, які цьому сприяли:люди дедалі активніше шукають роботу;бізнес дещо переглянув свої підходи та почав активніше залучати до роботи ветеранів, літніх людей, студентів тощо. Що з зарплатами та чого очікувати даліУ Нацбанку зазначили, що цьогоріч зарплати зростають не так швидко, як минулого року. До того ж брак кадрів, спричинений війною, зберігатиметься ще тривалий час. Тож бізнес жваво конкуруватиме за кваліфікованих працівників, а зарплати продовжать зростати."У разі швидкого повернення України до мирного життя відбудова теж потребуватиме робочих рук, тому працівники також дуже цінуватимуться", — спрогнозували у регуляторі.Варто зауважити, що за даними Бюджетної декларації, прожитковий мінімум до 2028 року зросте несуттєво та становитиме 3 667 гривень гривні для працездатних осіб. Водночас уряд України планує підвищити мінімальну заробітну плату.Нагадаємо, раніше заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків інформував, що з 1 вересня 2025 року доплата вчителям за особливі умови роботи зросте удвічі. .

Національний банк України в межах планового випуску з 21 серпня 2025 року вводить в обіг модифіковані банкноти номіналом 20 гривень. На ньому розмістять патріотичне гасло українців.Про це повідомила прес-служба Національного банку України (НБУ)."У правій верхній частині на зворотному боці модифікованих банкнот номіналом 20 гривень розміщено патріотичне гасло: "Слава Україні! Героям слава!" — йдеться в повідомленні.У НБУ додали, що, відповідно, всі інші елементи дизайну та захисту цих банкнот відповідають банкнотам номіналами 20 гривень зразка 2018 року, зображення й описи яких розміщені на офіційних сторінках Національного банку України.Модифікованими банкнотами номіналом 20 гривень НБУ з 21 серпня підкріплюватиме банки та СІТ-компанії для подальшої їх видачі клієнтам і на заміну зношених, пошкоджених і вилучених з готівкового  обігу банкнот."Громадянам не потрібно спеціально обмінювати банкноти номіналом 20 гривень попереднього зразка на модифіковані банкноти", — наголосили банкіри.Вони також уточнили, що як законний платіжний засіб вони перебуватимуть в обігу разом з іншими банкнотами відповідних номіналів попередніх років випуску й обов’язкові до приймання за їх номінальною вартістю всіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для всіх видів платежів і зарахування на рахунки.Як відомо, в серпні 2024 року до 33 річниці незалежності України, НБУ випустив модифіковані банкноти національної валюти, доповнивши їх дизайн гаслом сучасної України: "Слава Україні! Героям слава!".В обіг введенні модифіковані банкноти:з 8 серпня 2024 року — номіналами 500 і 1 000 гривень;з 23 серпня 2024 року — номіналом 50 гривень;з 21 серпня 2025 року — номіналом 20 гривень."Модифіковані банкноти номіналами 100 та 200 гривень випускатимуться в межах планового випуску в наступних роках", — підсумували в Національному банку України.Нагадаємо, що в Україні 2024 року в готівковому обігу на 24,5% зменшилася кількість банкнот номіналом 200 гривень. Однією з причин є поступове вилучення старих зразків цієї купюри.

У п’ятницю, 15 серпня, Катерину Рожкову звільнили з посади першої заступниці голови Національного банку України (НБУ). Цю позицію тепер очолить заступник голови правління Сергій Ніколайчук.Про це повідомила прес-служба НБУ. Відповідну кандидатуру для призначення подав Раді Нацбанку України голова Андрій Пишний."На цій посаді Сергій Ніколайчук здійснюватиме керівництво вертикаллю підпорядкування "Фінансова стабільність", а також тимчасово — "Монетарна стабільність", — ідеться в повідомленні.Водночас Катерина Рожкова припиняє виконання повноважень першого заступника голови Національного банку у зв’язку із закінченням терміну повноважень і звільненням з посади. НБУ здійснюватиме пошук кандидата на вакантну тепер посаду заступника голови.Андрій Пишний привітав Сергія Ніколайчука та подякував Катерині Рожковій за багаторічну роботу."Правління НБУ вирішує надскладні завдання в безпрецедентних умовах. І те, що фінансова система працює як годинник під час повномасштабної війни, — беззаперечний результат щоденної кропіткої роботи всієї нашої команди. Нова конструкція правління посилить нашу інституційну спроможність і здатність реагувати на теперішні та потенційні виклики", — зазначив він.Правління НБУ складається зі семи осіб: голови, першого заступника та п’яти заступників.Що відомо про Сергія НіколайчукаЗ липня 2021 року обіймає посаду заступника голови Нацбанку, куратора блоку "Монетарна стабільність".Із 2004 до 2019 року працював у Національному банку, де пройшов шлях від економіста до директора департаменту монетарної політики та економічного аналізу.З вересня 2019 року до квітня 2020 року обіймав посаду заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, а з квітня 2020 року до липня 2021 року працював головою департаменту макроекономічних досліджень групи ICU.Сергій Ніколайчук — почесний професор практики Київської школи економіки, а також викладач Київського національного університету імені Тараса Шевченка.Що відомо про Катерину РожковуОбіймала посаду першого заступника голови Національного банку з червня 2018 року, входила до складу правління зі січня 2016 року.Як перший заступник голови НБУ, останні 2,5 року відповідала за роботу блоку "Фінансова стабільність".Разом із командою Катерина Рожкова брала участь в оздоровленні банківської системи 2015-2017 років, трансформації небанківського фінансового сектору, стратегічних проектах з імплементації норм ЄС в регулюванні фінансового сектору України тощо.Нагадаємо, що 10 жовтня 2023 року у ЗМІ з'явилась інформація, що Андрій Пишний нібито написав заяву на звільнення з посади голови Національного банку України. Тоді чиновник заявив, що це фейк, і спростував чутки.

Національний банк України оприлюднив липневий "Інфляційний звіт", згідно з яким у 2025 році темпи зростання реальної заробітної плати знизилися до 9,2 відсотка у річному вимірі. Зараз ринок праці переживає напружену ситуацію через дефіцит фахівців.Про це йдеться на сайті регулятора.Це уповільнення триває й в другому кварталі, а претенденти звертають увагу не лише на розмір оплати праці, а й на інші фактори, такі як робота на дистанції та гнучкий графік. "Хоча зарплатні очікування працівників уже відповідають ринковій ситуації, компаніям доводиться конкурувати за персонал не лише підвищенням окладів, а й покращенням умов праці", — йдеться у звіті.Нацбанк зазначає, що це може обмежити подальше зростання зарплат. Реальні доходи у довгостроковій перспективі продовжать зростати, але на помірніших темпах — чотирьох-п'яти відсотках щорічно.Мінімальна зарплата в Україні: прогнозиЗгідно з прогнозами, у 2026 році мінімальна зарплата може сягнути 8688 гривень на місяць, а у 2027 році вже до 9374 гривень. Наступні роки також показують певний ріст доходів. Проте, відтік населення за кордон і повільне повернення мігрантів можуть утримувати ринок праці в напруженому стані та сприяти нерівномірному розподілу персоналу.Українці у 2025 році спостерігають зниження темпів зростання реальної заробітної плати, що пов'язане із напруженою ситуацією на ринку праці. Це може вплинути на подальший розвиток ситуації з зарплатами в країні, але прогнози на майбутнє вказують на певний ріст доходів у країні в наступні роки, хоча цей процес може зустріти свої виклики через відтік населення за кордон та медійну ситуацію із міграцією.Раніше повідомлялось, що в Україні найвищі зарплати отримують у сферах "Телекомунікацій та інформації", а також "Фінансової діяльності". Найнижчі виплати нараховують працівникам освіти.Як відомо, з 1 липня 2025 року в Україні повертається право на індексацію заробітної плати працівників. Перерахунок виплат повинні провести всі роботодавці.Нагадаємо, за даними Бюджетної декларації, прожитковий мінімум до 2028 року зросте несуттєво та становитиме 3 667 гривень гривні для працездатних осіб. Водночас уряд України планує підвищити мінімальну заробітну плату.

"Валютні гойдалки" тривають. Національний банк України знову підняв офіційний курс долара. Після вихідних гривня послабиться на п'ять копійок.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на понеділок, 4 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 41,77 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю становив 41,71 гривні за один долар. На готівковому ринку курс не змінився — 41,90 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 47,64. У п'ятницю, 1 серпня, офіційний курс гривні до євро був на рівні 47,74.Курс долара у 2025 роціУ державному бюджеті на 2025 рік прогнозований середньорічний курс долара закладено на рівні 45 гривень. Прогноз фінансування держбюджету на наступний рік передбачає зниження дефіциту бюджету до 19,4 % внутрішнього валового продукту (ВВП), що відповідає показникам узгоджених з міжнародними партнерами. Варто зауважити, що за словами голови Національного банку Андрія Пишного, Україна починає розглядати можливість відмови від долара США та можливої ​​більш тісної прив'язки своєї валюти до євро на тлі роздробленості світової торгівлі та зміцнення зв'язків із Європою.Нагадаємо, 24 липня правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних. Це сприятиме зниженню інфляції.Додамо, Національний банк України планує вилучити з готівкового обігу монети номіналом 10 копійок. Процес може розпочатися за декілька місяців.

В Україні різкого підвищення вартості комунальних послуг найближчим часом не очікується. Проте ціни на газ, електроенергію та воду можуть зрости у 2026 році.Про це йдеться в "Інфляційному звіті" Національного банку України за липень 2025 року."У наступні роки очікується поступове коригування тарифів ЖКГ", — йдеться у звіті.НБУ припускає, що до кінця 2025 року чинні тарифи на електроенергію, газ, опалення та постачання гарячої води не переглядатимуться. Проте з огляду на складну ситуацію в енергетиці припускається, що у 2026 році розпочнеться поступове приведення цих тарифів до їх економічно обґрунтованих рівнів. "Невизначеність із термінами та величиною коригування енергетичних тарифів є окремим ризиком для прогнозу інфляції. Зокрема значне підвищення вартості енергоносіїв для швидкого усунення дисбалансів в енергетичному секторі стане джерелом додаткового інфляційного тиску та зумовить потребу в значному збільшенні субсидій для населення", — пояснили в регуляторі.Натомість триваліше відтермінування рішень щодо приведення тарифів на послуги ЖКГ у відповідність до економічно обґрунтованих рівнів призведе до нижчого рівня інфляції, але погіршуватиме фінансовий стан державних енергокомпаній. Це посилюватиме ризики нестабільності на енергоринку, погіршуватиме інвестиційний потенціал галузі, а ціновий тиск лише відкладатиметься на майбутнє.Як відомо, раніше президент Володимир Зеленський підписав меморандум з МВФ, який передбачає підвищення тарифів на комуналку. Як тільки війна закінчиться, буде потрібно поступове підвищення цін на газ та електроенергію з метою відшкодування витрат, з одночасним виділенням адекватних цільових ресурсів для захисту вразливих домогосподарств.Нагадаємо, раніше у компанії "Нафтогаз" повідомляли, що під час оплати за газ у деяких випадках українці можуть отримати знижку. Окрім цього, деякі категорії громадян мають право на пільги при оплаті комунальних послуг.

Економіка України у першому півріччі 2025 року продовжила відновлення. Однак темпи зростання були стриманими. Причина — збільшення інтенсивності обстрілів та подальші руйнування виробничих потужностей, інфраструктури та житла. Надалі ситуація особливо не зміниться.Про це повідомляє прес-служба Національного банку України, посилаючись на "Інфляційний звіт" за липень 2025 року.НБУ прогнозує, що відновлення економіки буде повільнішим, ніж торік, — реальний ВВП зросте на 2,1% у 2025 році. Подальші темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни. Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає повільне повернення економіки до нормальних умов функціонування і економічне зростання на рівні 2-3% у 2026–2027 роках. "Потенційний ВВП поволі зростатиме завдяки нарощуванню основного капіталу та продуктивності виробництва. Реальний ВВП незначно перевищить свій потенційний рівень на прогнозному горизонті, що також підживлюватиме інфляцію", — йдеться у звіті.У регуляторі зауважили, що хоча у першому півріччі 2025 року економіка очікувано повернулася до зростання (реальний ВВП зріс на 0,9% після скорочення на 0,1% у четвертому кварталі 2024 року). Цьому сприяли передусім:відносна стабільність у постачанні електроенергії;стійкий внутрішній попит. Водночас у другому кварталі 2025 року, за оцінками НБУ, темпи зростання залишалися стриманими (1,1%) насамперед через:погіршення безпекової ситуації як на фронті і в прифронтових регіонах, так і в тилу;подальші втрати виробничих потужностей, інфраструктури та житла. Проте у другому півріччі економічну активність підтримуватимуть:стійкий внутрішній попит;м'яка фіскальна політика;нижчий, ніж минулого року, дефіцит електроенергії. Базовий сценарій макропрогнозу передбачає повільну нормалізацію умов економічної діяльності, тож економічне зростання у 2026 році пришвидшиться лише до 2,3%. У 2027 році темпи зростання реального ВВП пришвидшаться до майже 3% на рік завдяки пожвавленню інвестицій та споживання. "Державна підтримка економіки зменшуватиметься, тож роль головного рушія економічного зростання набудуть приватні інвестиції. Споживання збільшуватиметься на тлі подальшого зростання реальних зарплат та поступового повернення мігрантів в Україну", — зазначили в НБУ.Нагадаємо, за даними НБУ, в Україні інфляція очікувано почала знижуватися. Вона "пройшла пік", проте найближчим часом може дещо зрости.

За останні роки ціни в Україні на продовольчі товари наблизилися до рівня держав Європейського Союзу. Вітчизняні ціни вже перестрибнули показники сусідніх країн, а саме — Румунії, Словаччини та Туреччини.Про це в "Інфляційному звіті" Національного банку України за липень 2025 року.За даними Нацбанку, причинами росту цін є як внутрішні проблеми: клімат, війна, витрати виробництва, так і зовнішні — глобальні ціни та попит.Інфляція продовольча вища за загальнуВартість продуктів у світі зростає швидше, ніж інші ціни. З 2020 року продовольча інфляція становила понад 35 відсотків, тоді як загальна — тільки 25.Це є наслідком низки глобальних криз, а саме пандемії, війни, кліматичних катастроф, логістичних збоїв і зростання цін на енергію. Усе це спричинило "ідеальний шторм" для різкого зростання вартості харчових продуктів.Для громадян України це має велике значення, адже частка у споживчому кошику частка продовольчих товарів для них становить близько 40%.В Україні є дешевші товариЦіни на продукти в Україні з 2016 року в євро зросли на 79 процентів, у країнах Євросоюзу — на 46%. За окремими товарними групами динаміка цін була неоднорідною, як і коливання цін на окремі продукти в Україні від цін у країнах Європейського Союзу.Як приклад, ціни на хліб та крупи, фрукти та овочі, прісноводну рибу є нижчими, ніж в країнах Європи, через меншими порівняно з Євросоюзом витратам на працю, сировину та логістику. Водночас соняшникова олія є дешевшою (зокрема на 20–25 відсотків, ніж у Польщі) завдяки розвиненому внутрішньому виробництву.Проте, в Україні ціни на вершкове масло відносно вищі, ніж у середньому по Європі (зокрема на 20-25% порівняно з Польщею), що безпосередньо пов'язано з високою собівартістю виробничих процесів та значною державною підтримкою агровиробників у європейських країнах.Продукція тваринництва також показує схожі контрасти: свинина та молочні продукти є дорожчими за польські через структурні проблеми галузі та різницю в підтримці держави, тоді як яйця та м'ясо птиці дешевші завдяки ефективності великих виробників, вертикальній інтеграції та економії від масштабу.Згідно з даними Нацбанку, у першому півріччі 2025 року продовжився тренд зближення цін в Україні на продукти до рівня Євросоюзу. Після нетривалого зниження вартості продуктів у еквіваленті в євро внаслідок падіння курсу гривні у 2023-2024 роках, з початку 2025 року відновилась зростальна тенденція.Що впливає на сповільнення та ріст цінВ Україні ціни гальмуються купівельною спроможністю населення. Як тільки ціна торкається психологічного порогу, попит одразу знижується або ж спрямовується на дешевші аналоги.Водночас низький розвиток низки секторів, як-от тваринництва, спрямовує ціни вгору. Різниця в ПДВ також відіграє важливу роль — в Україні він становить 20 відсотків, у Польщі — лише п'ять, а подекуди діє нульова ставка.Як це впливає на зростальний імпортВ Україні вартість харчових продуктів формується під впливом як внутрішніх чинників (виробничі витрати, урожайність, споживчий попит тощо), так і зовнішньої кон'юнктури, а саме: світових цін, доступу вітчизняних виробників до зовнішніх ринків, обсягів імпорту та експорту продуктів.Угода про зону вільної торгівлі України з Євросоюзом сприяла нарощуванню обсягів торгівлі продовольчими товарами, тому стала ключовим чинником наближення українських цін до рівня європейських.Через високі ціни та низьку пропозицію наша держава нарощує імпорт продовольства. За перші пів року імпорт свинини зріс у 4,4 раза, молока — у 1,6 раза, круп — на 48%, овочів — удвічі, а яблук — у вісім разів. Нагадаємо, у травні в Україні змінилися ціни на молочні продукти. Подешевшав кефір та кисломолочний сир, тоді як решта товарів подорожчали.

Національний банк України планує вилучити з готівкового обігу монети номіналом 10 копійок. Процес може розпочатися за декілька місяців.Про це повідомила прес-служба Національного банку України (НБУ)."Поступове вилучення монет номіналом 10 копійок із готівкового обігу планується розпочати з 1 жовтня 2025 року", — йдеться в повідомленні.Також припиниться їх карбування та поповнення ними готівкового обігу. Проте ці монети й надалі залишатимуться в обігу (до ухвалення рішення про їх остаточне вилучення).У НБУ зазначили, що зараз у готівковому обігу перебуває близько 5,5 мільярда штук розмінних монет:1,4 мільярда штук монет номіналом 50 копійок;4,1 мільярда штук монет номіналом 10 копійок.Щороку НБУ має підтримувати обіг та підкріплювати банки та сферу торгівлі та послуг розмінними монетами. Зокрема, 2025 року заплановане карбування 20 мільйонів нових монет номіналом 50 копійок, оскільки цього потребує готівковий обіг."Тож, якщо на розмінні монети номіналом 50 копійок зберігається сталий попит, зокрема, з боку сфери торгівлі, то монети номіналом 10 копійок припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги", — йдеться в повідомленні.Їх поступове вилучення з обігу дасть змогу скоротити витрати на виготовлення, оброблення, транспортування, зберігання й обіг таких монет.Банки, як і раніше, зможуть приймати монети номіналом 10 копійок від громадян і бізнесу для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій.Водночас, потрапляючи в банки, такі монети не будуть більше повертатися в обіг, а вилучатимуться та передаватимуться до НБУ для подальшого їх перерахування та утилізації.Також розмінними монетами номіналом 10 копійок й надалі можна буде розраховуватися в торгівельній мережі.Якщо під час готівкових операцій немає монет номіналом 10 копійок, застосовуватимуться правила заокруглення загальних сум у чеку (як це відбувалося під час вилучення з обігу монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок).Під час безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюватиметься.Нагадаємо, 2 вересня минулого року стало відомо, що для відновлення історичної справедливості, дерусифікації та відродженню національних традицій НБУ ініціював зміну назви розмінних монет. Тепер "копійка" могла би стати "шагом".