# Нацбанк України

Березневе подорожчання палива, спричинене війною на Близькому Сході, додало до інфляції в Україні 0,4%, прискоривши її до 7,9%. Як наслідок розворот інфляційного тренду, який очікувався ближче до середини року, стався раніше. Як пояснив заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський під час дискусії "Центру економічної стратегії", загалом прямий вплив на інфляцію від зростання цін на паливо в цьому році може бути від 0,5 до 1%, а вторинні ефекти — майже вдвічі вищі. Тобто, за його словами, інфляція у 2026 році може бути на 1,5-2,8% більшою, ніж якби війни на Близькому Сході не було."Але не можна взяти ці цифри і просто приплюсувати до нашого січневого прогнозу або ж до поточного рівня інфляції і отримати прогноз інфляції на кінець 2026 року", — заявив посадовець. Також він пояснив, що на інфляцію впливає й цілий комплекс інших чинників: деякі її пришвидшують, деякі — стримують. Вплив на ВВПЗа словами посадовця, прямий вплив на ВВП України наразі є обмеженим, але вторинні ефекти можуть бути відчутнішими. Йдеться передусім про:вичерпання запасів зброї у світі, потрібних Україні;збільшення доходів Росії. Проте він вважає, що "дорожча нафта не вирішить глобально проблеми російської економіки, але дасть додатковий ресурс".Плани НБУЗараз НБУ працює над новим макроекономічним прогнозом. Його основні показники опублікують в "Інфляційному звіті" на початку травня. У новому прогнозі НБУ відцифрує вплив війни на Близькому Сході як за базового, так і за негативного сценаріїв.Водночас Національний банк вже відреагував на ризики, зберігши облікову ставку на незмінному рівні у березні, хоча прогнозувалося її зниження. Подальша реакція залежатиме, у тому числі від стійкості інфляційних очікувань. Якщо ризики збережуться, НБУ відтермінує цикл зниження облікової ставки, якщо зростуть — готовий її підвищити. Також НБУ підтримуватиме стійкість валютного ринку. "За ризиків дестабілізації будемо і надалі наочно демонструвати свою присутність на ньому", — зазначив заступник голови НБУ.Нагадаємо, 19 березня правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15% річних. Це сприятиме зниженню інфляції.Читайте також: Росія вкотре пробуватиме втягнути у свою війну Білорусь.

Національний банк знову підняв офіційний курс євро. Валюта оновила свій історичний максимум щодо гривні. Попередній рекорд фіксували 15 квітня.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, у п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 51,42. У четвер, 16 квітня, він був 51,27.Крім того, на п'ятницю, 17 квітня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 43,63 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 43,51. На готівковому ринку долар не змінився — 43,05 гривні."Перевищила траєкторію прогнозу": у Нацбанку прокоментували зростання інфляціїВ Україні у березні 2026 року інфляція пришвидшилася до 7,9% у річному вимірі. У місячному вимірі ціни зросли на 1,7%. Як повідомив пресцентр Національного банку України, посилаючись на дані Державної служби статистики, фактичні показники загальної та базової інфляції перевищили прогноз регулятора, опублікований в "Інфляційному звіті" за січень 2026 року. Головними причинами такої динаміки стали:зростання цін на пальне на тлі війни на Близькому Сході;підвищення світових цін на нафту. Як змінилися ціниІнфляція пального стрімко пришвидшилася — до 23,4% у річному вимірі. Така динаміка відображала суттєве подорожчання нафтопродуктів і газу внаслідок розгортання війни на Близькому Сході. Водночас темпи зростання адміністративно регульованих цін сповільнилися — до 8,6%."Адміністративна інфляція в березні пригальмувала, але була дещо вищою за прогноз. Основним чинником відхилення стало подорожчання проїзду в міському маршрутному, приміському та міжміському транспорті, спричинене передусім стрімким зростанням цін на пальне", — пояснили у регуляторі.Річні темпи зростання цін на сирі харчові продукти також сповільнилися до 8,4%. У березні зростання цін на сирі продукти вперше з початку року сповільнилося в річному вимірі. Темпи зростання цін на свинину та курятину надалі знижувалися завдяки збільшенню пропозиції імпортної продукції. Так, овочі борщового набору залишалися більш ніж удвічі дешевшими, ніж торік, через активний розпродаж запасів з необладнаних сховищ в умовах теплої погоди. Ціни на яйця зростали швидше порівняно з лютим, але повільніше у річному вимірі через високу базу порівняння. Водночас ціни на гречку зросли стрімкіше, ніж очікувалося, через низький урожай."Інфляція залишалася помірною, але перевищила траєкторію січневого прогнозу НБУ, передусім через посилення тиску на виробничі витрати бізнесу внаслідок подорожчання енергоресурсів", — підсумували в регуляторі.Нагадаємо, раніше заступник голови Національного банку Володимир Лепушинський повідомляв, що під час вступу до Європейського Союзу Україні не доведеться переходити на євро. Такий крок не лише недоречний, а й неможливий.Читайте також: У Нацбанку розповіли, монети якого номіналу насамперед замінюватимуть шагами.

В Україні у березні 2026 року інфляція пришвидшилася до 7,9% у річному вимірі. У місячному вимірі ціни зросли на 1,7%. Про це повідомив пресцентр Національного банку України, посилаючись на дані Державної служби статистики.У регуляторі зауважили, що фактичні показники загальної та базової інфляції перевищили прогноз Національного банку, опублікований в "Інфляційному звіті" за січень 2026 року. Головними причинами такої динаміки стали:зростання цін на пальне на тлі війни на Близькому Сході;підвищення світових цін на нафту. Як змінилися ціниІнфляція пального стрімко пришвидшилася — до 23,4% у річному вимірі. Така динаміка відображала суттєве подорожчання нафтопродуктів і газу внаслідок розгортання війни на Близькому Сході. Водночас темпи зростання адміністративно регульованих цін сповільнилися — до 8,6%."Адміністративна інфляція в березні пригальмувала, але була дещо вищою за прогноз. Основним чинником відхилення стало подорожчання проїзду в міському маршрутному, приміському та міжміському транспорті, спричинене передусім стрімким зростанням цін на пальне", — пояснили у регуляторі.Річні темпи зростання цін на сирі харчові продукти також сповільнилися до 8,4%. У березні зростання цін на сирі продукти вперше з початку року сповільнилося в річному вимірі. Темпи зростання цін на свинину та курятину надалі знижувалися завдяки збільшенню пропозиції імпортної продукції. Так, овочі борщового набору залишалися більш ніж удвічі дешевшими, ніж торік, через активний розпродаж запасів з необладнаних сховищ в умовах теплої погоди. Ціни на яйця зростали швидше порівняно з лютим, але повільніше у річному вимірі через високу базу порівняння. Водночас ціни на гречку зросли стрімкіше, ніж очікувалося, через низький урожай."Інфляція залишалася помірною, але перевищила траєкторію січневого прогнозу НБУ, передусім через посилення тиску на виробничі витрати бізнесу внаслідок подорожчання енергоресурсів", — підсумували в регуляторі.Чого очікувати від інфляціїТак, за макроекономічним прогнозом, у 2026 році інфляція буде помірною (7,5%) й надалі, а саме у середині 2028 року, перебуватиме близько до цілі 5%. "Очікуваних обсягів зовнішньої допомоги вистачатиме для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та збереження міжнародних резервів на достатньому рівні для підтримання стійкості валютного ринку", — переконані у Нацбанку.Нагадаємо, за даними аналітиків, у 2026 році вартість домашньої паски зросла на 12%. Серед інгредієнтів, які необхідні для приготування святкової випічки, найбільше подорожчали масло та яйця.Читайте також: Україна у топ-15 країн за зростанням цін на їжу: опубліковано прогноз на 2026 рік.

Протягом останніх двох років чисті гривневі кредити бізнесу та населенню зростали швидкими темпами. Очікується, що така тенденція збережеться і надалі.Як повідомляє прес-служба Національного банку, торік кредитування в Україні збільшилося більш ніж на третину.Кредити: статистика за 2025 рікАктивне кредитування було стабільним джерелом приросту чистих активів банківського сектору, які зросли на 11% за четвертий квартал та на 17,2% за 2025 рік. Загалом обсяг чистих гривневих кредитів бізнесу інтенсивно збільшувався впродовж року."Основною складовою гривневого портфеля бізнесу залишаються кредити МСП (спеціалізовані фінансові інструменти (позики) для мікро-, малого та середнього бізнесу). Також пожвавилося кредитування державних компаній, передусім сектору енергетики. Активізувалося кредитування і в іноземній валюті", — зазначили в НБУ.У НБУ зауважили, що протягом року кредити на ринкових умовах зростали вчетверо швидше, ніж субсидійовані,. Частка кредитів за програмою "5-7-9%" у гривневому портфелі бізнесу знизилася до 30%.Крім того, приріст чистих гривневих кредитів населенню за рік пожвавився до 33,9%, зокрема іпотечного — до 35,8%. Помітним також був приріст обсягу автокредитів."Частка непрацюючих кредитів у грудні 2025 року знизилася до історично найнижчого показника за понад 15 років (13,9%)", — додали в Нацбанку.Ставки за кредитамиРинкові ставки за гривневими кредитами бізнесу тимчасово зросли в листопаді 2025 року, але вже в грудні знизилися до 15,2% річних. Ставки за кредитами населенню впродовж кварталу зросли на 1,3% до 28,7% річних.Нагадаємо, військовослужбовці, мобілізовані та резервісти можуть не сплачувати відсотки й штрафи за кредитами на час служби. Так звані "кредитні канікули" діють з першого дня призову або участі в бойових діях і поширюються також на дружин і чоловіків захисників/захисниць. .

Національний банк України встановив на середу, 25 березня, офіційний курс на рівні 43,92 гривні за долар. Таким чином українська валюта послабилася на дев’ять копійок.Про це повідомили на сайті Національного банку України. Там також констатували, що офіційний курс євро на середу встановлено на рівні 50,89 гривні за один євро, тобто українська національна валюта втратила одну копійку.На міжбанківському валютному ринку України в середині дня котирування гривні до долара встановилися на рівні 43,9/43,94 гривні за долар, а європейської валюти – 50,87/50,90 гривні за євро.Заступник голови Нацбанку Володимир Лепушинський пояснив у коментарі "РБК-Україна", що головним чинником слабшання гривні став геополітичний шок через війну на Близькому Сході. Це, за його словами, спровокувало:зростання цін на енергоресурси, що збільшило попит на валюту з боку імпортерів пального;зміцнення долара до більшості світових валют, зокрема, до євро та гривні;зміну курсових очікувань через подорожчання нафти.Банкір наголосив, що останніми днями ситуація стабілізувалася, однак не надав курсових прогнозів щодо встановлення конкретних психологічних меж.Для цього потрібна стійкість валютного ринку: НБУ задекларував, що його незмінним завданням є її збереження. В Нацбанку готові оперативно реагувати."За потреби будемо більш наочно демонструвати свою присутність на валютному ринку", — пояснив він.Лепушинський також акцентував, що Національний банк наразі не розглядає запровадження нових адміністративних обмежень на валютному ринку.Нагадаємо, що, за даними продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), Україна увійшла до топ-15 країн світу з найвищими темпами продовольчої інфляції, суттєво випередивши середній глобальний показник у 3,2 відсотка. Поки в окремих регіонах ціни стабілізуються, українські домогосподарства зіткнуться з одним із найвідчутніших економічних викликів 2026 року — зростанням вартості продуктів на 9,2 відсотка..

У четвер, 19 березня, правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15% річних. Це сприятиме зниженню інфляції.Як повідомила пресслужба регулятора, збереження облікової ставки на попередньому рівні дозволить підтримати привабливість гривневих інструментів, стійкість валютного ринку та контрольованість очікувань з метою збереження помірної інфляції цьогоріч та її приведення до цілі 5% на горизонті політики. Чому НБУ ухвалив саме таке рішення"НБУ відтерміновує подальше пом’якшення процентної політики з огляду на ризики посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань", — пояснили в регуляторі.Облікова ставка та інфляціяПісля тривалого періоду зниження загальна інфляція в лютому незначно пришвидшилася — до 7,6% у річному вимірі. Водночас інфляційні очікування домогосподарств відчутно погіршилися. Причинами стали: складна ситуація в енергетиці на початку року;одночасне здорожчання низки товарів щоденного споживання, таких як пальне і сирі продукти харчування.Подальша траєкторія інфляції може бути вищою, ніж прогнозувалося, зокрема через подорожчання енергоресурсів на тлі війни на Близькому Сході. Допомога від партнерівЗовнішня допомога дає змогу фінансувати дефіцит бюджету та підтримувати міжнародні резерви на високому рівні, що важливо для забезпечення стійкості валютного ринку. За даними Нацбанку, з початку 2026 року Україна отримала 5,5 мільярда доларів офіційного фінансування. Цінова динамікаВійна в Україні і надалі залишається основним ризиком, створюючи загрози для цінової динаміки та економічної активності. Водночас упродовж останніх місяців суттєво посилилися й геополітичні ризики."Якщо війна на Близькому Сході буде тривалою, то світові ціни на енергоресурси з високою ймовірністю суттєво відхилятимуться від траєкторії прогнозу НБУ. Це підсилюватиме інфляційний тиск в Україні та збільшуватиме спроможність Росії продовжувати війну", — прогнозують в НБУ.Чого очікувати даліУ Нацбанку пояснили, що збереження облікової ставки на незмінному рівні:підтримає інтерес до гривневих активів;сприятиме забезпеченню стійкості валютного ринку й контрольованості інфляційних процесів;не створюватиме загроз для подальшого розвитку кредитування.За умови збереження суттєвих проінфляційних ризиків НБУ утримається від пом’якшення процентної політики. Натомість у разі їх подальшого посилення НБУ буде готовий підвищити облікову ставку та вжити додаткових заходів для підтримання цінової стабільності.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Нагадаємо, раніше у Національного банку заявили, що масштабні атаки Росії на енергетичні об’єкти та морські порти негативно вплинули на економіку України.Читайте також: Україна у топ-15 країн за зростанням цін на їжу: опубліковано прогноз на 2026 рік.

Україна сподівається на отримання фінансування від Європейського Союзу в перші тижні квітня. Також Національний банк України має план "Б" на випадок непередбачених обставин. Тому є можливості подолати вето прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.Про це розповів голова Національного банку України Андрій Пишний в інтерв’ю виданню Bloomberg.Він розповів, що надходження фінансування ЄС очікується у квітні. Якщо цього не станеться, то в України є резервний план, який включає заходи монетарної політики та витрати на борг.Голова НБУ наголосив, що замінити фінансування в такому масштабі повністю неможливо, але план "Б" дозволяє утримати стабільність."У моєму кабінеті ціла полиця з усіма цими планами "Б" — я міг би навіть відкрити навчальні курси про те, як складати плани "Б", — зізнався Пишний.Він також зауважив, що не хоче створювати паніку, але Україна готова до будь-якого перебігу подій, навіть якщо не отримає кредитну підтримку."Є два основних джерела для фінансування цієї прогалини: внутрішній ринок боргу та монетизація бюджетних потреб", — пояснив очільник Нацбанку України.При цьому він зазначив, що накопичення золотих запасів, яке інші центральні банки використовують як буфер у воєнний час, "не є варіантом для України"."Звичайно, ми обговорювали це питання, але ситуація в Україні є дещо особливою. Ми повинні залишатися в стані високої ліквідності", — підсумував Андрій Пишний.Нагадаємо, наприкінці лютого стало відомо, що уряд спільно з Нацбанком розширює фінансові можливості для вітчизняних експортерів і залучає банківський сектор до відновлення енергетичної інфраструктури. Зокрема, з 1 березня набрали чинності нові правила, що збільшують граничні терміни розрахунків за експортними операціями для окремих категорій машинобудування..

Національний банк України розпочав перевірку дій співзасновника monobank Олега Гороховського через публікацію ним фото клієнтки, яке було отримане під час офіційної процедури відеоідентифікації. Регулятор надіслав запит до фінустанови з вимогою надати пояснення щодо розголошення інформації, яка може містити ознаки банківської таємниці.Про це повідомляє "Економічна правда" з посиланням на офіційну відповідь Нацбанку.Що сталося: прапор Словенії проти РФКонфлікт розгорівся 9 березня, коли Олег Гороховський оприлюднив скриншот з відеоідентифікації клієнтки Карини Кольб. Він звинуватив жінку у проросійських поглядах через прапор за її спиною, який банкір та його команда ідентифікували як російський триколор. Гороховський саркастично додав, що клієнтці відмовили в обслуговуванні "через немиту голову".Сама Карина Кольб пояснила, що перебуває за кордоном, а стяг на фото — це прапор Словенії, який відрізняється від російського наявністю герба. Дівчина також заявила, що в жодному разі не підтримує країну-агресора. Ба більше, у неї воює на боці України вся родина. "Я народилася в Україні та люблю її", — запевнила Карина. Попри аргументи жінки та критику у мережі, Гороховський заявив:"У прихильників російського миру в Україні не буде жодного захисту персональних даних".Станом на 11 березня скандальні дописи були видалені зі сторінок бізнесмена.Позиція Регулятора та юридичні наслідкиНБУ наразі утримується від остаточних оцінок, чекаючи на офіційну відповідь банку. У регуляторі зазначили:"Національний банк у межах здійснення функції захисту прав споживачів та нагляду аналізує обставини цієї ситуації та направив до банку запит щодо надання пояснень стосовно обставин поширення інформації, яка могла бути отримана під час проведення процедур ідентифікації або верифікації клієнта та може складати банківську таємницю".Юристи наголошують, що дії банкіра можуть мати серйозні наслідки. Керівник практики юридичної фірми GRACERS Анатолій Сівоздрав пояснює:"Хоча оприлюднення фотографії клієнта банку не є розкриттям банківської таємниці, вказане потенційно може розглядатися як поширення персональних даних, якщо таке зображення дозволяє ідентифікувати особу та оприлюднене без її згоди".За розголошення банківської таємниці передбачена кримінальна відповідальність (ст. 232 ККУ) зі штрафами до 51 000 гривень або пробаційним наглядом.Статус monobank та ГороховськогоСитуація ускладнюється юридичним статусом проєкту. Monobank працює на базі ліцензії "Універсал Банку", а його розробником є компанія "Фінтех бенд". Оскільки Гороховський юридично не є топменеджером самого "Універсал Банку", певні регуляції НБУ можуть на нього не поширюватися безпосередньо. Проте, у разі підтвердження порушень, Нацбанк може застосувати заходи впливу саме до банку-партнера.Нагадаємо, на Буковині запрацює перший на Заході України "банк на колесах". Підрозділ дистанційного обслуговування запускає "Ощадбанк"..

У лютому в Україні річна інфляція пришвидшилася до 7,6%, за місяць ціни зросли на 1%. Ці показники залишаються помірними та близькими до прогнозу Національного банку.Як повідомили у пресслужбі регулятора, фактичний показник загальної інфляції був незначно вищим траєкторії прогнозу регулятора, опублікованого в "Інфляційному звіті" за січень 2026 року. "Темпи зростання цін на паливо, послуги та сирі продукти перевищили прогнозні оцінки, тоді як вартість оброблених продуктів зростала дещо повільніше, ніж очікувалося. Водночас базова інфляція відповідала прогнозу НБУ", — йдеться у повідомленні.Зростання цін у лютомуРічні темпи зростання цін на сирі продукти харчування пришвидшилися до 9,6%. Така динаміка зумовлювалася насамперед здорожчанням огірків та помідорів на тлі зростання вартості імпортної продукції, овочів борщового набору, а також пришвидшенням темпів подорожчання фруктів, зокрема бананів і цитрусових. Водночас сповільнення зростання цін на свинину та курятину обмежувало ціновий тиск.Базова інфляція Базова інфляція залишилася на рівні 7%. Зростання цін на оброблені продукти харчування надалі сповільнювалося — до 9,9%, зокрема внаслідок подальшої стабілізації цін на молочну продукцію через посилення конкуренції з боку імпорту, а також гальмування темпів здорожчання соняшникової олії та кондитерських виробів.Інфляція послуг пришвидшилася до 12,3%. Основний чинник такої динаміки — подорожчання послуг мобільного зв’язку, зокрема через складну ситуацію в енергетиці.Інфляція палива Інфляція палива стрімко пришвидшилася до 8%. Така динаміка відображала передусім зростання європейських котирувань через посилення геополітичної напруженості та ефекти від послаблення обмінного курсу гривні. Водночас ціни на автомобільний газ (LPG) упродовж лютого залишалися відносно стабільними завдяки низькому попиту та профіциту пального на ринку, які частково нівелювали здорожчання імпорту.Коментар Нацбанку щодо інфляції"Інфляція залишається помірною та близькою до прогнозу НБУ", — запевнили у регуляторі.Водночас вплив проінфляційних чинників упродовж останнього місяця посилився, зокрема через зростання геополітичної напруженості у світі та підвищення волатильності цін на енергоносії. "Ці та інші чинники, які потенційно можуть призвести до відхилення інфляції від прогнозної траєкторії, враховуватимуться під час ухвалення наступних рішень з монетарної політики", — додали в Нацбанку.Нагадаємо, раніше у Національного банку заявили, що масштабні атаки Росії на енергетичні об’єкти та морські порти негативно вплинули на економіку України.Читайте також: Україна у топ-15 країн за зростанням цін на їжу: опубліковано прогноз на 2026 рік.

Українські банки здійснюють перевезення валютних цінностей, згідно з міжнародними нормами. Зокрема, в угорському випадку не було порушень.Про це повідомив голова Національного банку України (НБУ) Андрій Пишний під час брифінгу в Міністерстві закордонних справ України для послів держав Європейського Союзу, США й інших партнерів.Він наголосив, що перевірка Національного банку підтвердила належне оформлення вантажу, який їхав з Австрії до України: супровідні документи відповідають Митному кодексу, договори не мають зауважень, а "Ощадбанк" має чинну ліцензію на міжнародні перевезення."Перевезення готівки винятково наземним транспортом є стандартною практикою з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. До цього перевезення здійснювалися авіатранспортом", — наголосив Андрій Пишний.Він також поінформував, що подібні перевезення готівкової валюти до України здійснюються щотижня.За словами голови НБУ, угорська сторона не надала офіційних документів, які підтверджують порушення. Працівників інкасаторських бригад готували до депортації, що свідчить про відсутність кримінальних справ проти них."Жодних законних підстав для затримання громадян України немає", — підкреслив Пишний.Він додав, що представники угорської влади маніпулятивно апелюють до військового бойового досвіду працівників Ощадбанку. Пишний наголосив, що кількість людей із військовим досвідом в Україні зросла за 12 років війни з Росією, а після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 році мати попередній військовий досвід стало нормою в українському суспільстві.Національний банк спільно з дипломатичною службою та міжнародними партнерами працює над вирішенням інциденту, наголошуючи на його неприпустимості. Пишний заявив, що Україна також працюватиме над поверненням вантажу, який перевозили інкасатори "Ощадбанку"."Ми скомунікували з усіма банками, які здійснюють транскордонне перевезення цінностей. Наша рекомендація: скоригувати маршрути та виключити проїзд територіями країн, де є ризики блокування перевезень", — акцентував Андрій Пишний.Як відомо, Україні вдалося домогтися звільнення семи наших громадян, яких угорська влада втримувала в Будапешті. Вони вже перебувають у безпеці та перетнули український кордон. Про це повідомляв міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.Попередній контекст:У четвер, 5 березня, в Будапешті розгорівся безпрецедентний міжнародний конфлікт через затримання угорською владою сімох працівників українського "Ощадбанку" та вилучення величезної суми цінностей.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив із різкою заявою, наголосивши, що угорська влада фактично взяла українців у заручники. За словами міністра, причини таких дій досі не озвучені, а зв'язок із затриманими громадянами відсутній.Стало відомо точне місцеперебування інкасаторських автомобілів "Ощадбанку", які були захоплені в Угорщині 5 березня. За даними джерел, транспортні засоби з величезною сумою цінностей утримують на режимному об'єкті силової структури.За версією угорських силовиків, дії працівників "Ощадбанку" підпадають під статтю про відмивання грошей. Жодних інших аргументів щодо блокування спецтранспорту з мільйонами доларів та золотом Будапешт не навів.МЗС України офіційно звернулося до громадян із попередженням про небезпеку перебування в Угорщині. Це пов’язано з останніми інцидентами в Будапешті, де зафіксовано викрадення сімох українців та крадіжку майна державного банку.Команда Національного банку України вирушає до Будапешта для з’ясування обставин інциденту з інкасаторськими бригадами "Ощадбанку".Угорський уряд опублікував відео так званої "операції "Український золотий конвой", під час якої Національна податкова та митна адміністрації захопила сімох громадян України та два броньовані автомобілі інкасації "Ощадбанку" на зупинці на автомагістралі М0..

Запровадження євро як національної валюти України після вступу до Європейського Союзу буде тривалим і складним процесом, що потребуватиме значно більших зусиль, ніж саме набуття членства в союзі. Попри підтримку цієї ідеї, у Національному банку наголошують на необхідності збереження автономної монетарної політики на нинішньому етапі розвитку економіки.Про це повідомив перший заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук, пише "Економічна правда".Стратегія "відкладеної умови"Ніколайчук зазначив, що хоча перехід на євро є обов'язковою вимогою для всіх нових членів Євросоюзу, Україна має самостійно визначити момент своєї готовності. Наразі держава не планує форсувати цей процес."Я підтримую запровадження євро, бо це одна з умов вступу до Євросоюзу. Проте ця умова відкладена, країна має бути до цього готова. Готовність країни до запровадження євро вимагає набагато більше зусиль, ніж набуття членства в Європейському Союзі. Думаю, для України це точно не близький шлях", — пояснив посадовець.Плюси та мінуси запровадження євроЗа словами Ніколайчука, ключовим викликом при переході на євро стане неможливість регулювати економіку через власний друкарський станок. У НБУ визнають, що це суттєво обмежить інструменти впливу на фінансову ситуацію всередині країни."Так і є (щодо втрати суверенітету — прим. ред.), але водночас представники Національного банку матимуть змогу впливати на рішення Європейського центрального банку. Всюди є свої плюси та мінуси", — наголосив Ніколайчук.Досвід сусідів та ризики для гривніЯк зазначив представник Нацбанку, багато країн регіону, зокрема Болгарія, вже пройшли шлях жорсткої прив'язки курсу до євро, що позбавило їх переваг автономного фінансового управління. Через це Україна планує детально оцінювати кожен етап інтеграції."Країни, які перейшли до євро (останньою була Болгарія), мали жорстку прив'язку свого обмінного курсу до євро і не мали переваг від незалежної автономної монетарної політики. Ті країни, які мають таку перевагу, не поспішають впроваджувати євро. Для України це буде дуже і дуже тривалий шлях", — підсумував Ніколайчук.Нагадаємо, як раніше повідомлялось, Національний банк України має достатній запас міцності у вигляді золотовалютних резервів, які на початку 2026 року сягнули рекордних 60 мільярдів доларів, що гарантує стабільність курсу. Попри очікуване зниження обсягів зовнішнього фінансування у мирний час, регулятор запевняє: підстав для різкої девальвації гривні немає..

Національний банк України має достатній запас міцності у вигляді золотовалютних резервів, які на початку 2026 року сягнули рекордних 60 мільярдів доларів, що гарантує стабільність курсу. Попри очікуване зниження обсягів зовнішнього фінансування у мирний час, регулятор запевняє: підстав для різкої девальвації гривні немає.Про це повідомив перший заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук, пише "Економічна правда".Резерви як гарант стабільностіНіколайчук наголосив, що фінансовий стан країни значно міцніший, ніж напередодні повномасштабного вторгнення. наразі НБУ володіє потужним інструментом для стримування коливань."Ми не бачимо підстав для того, щоб курс "вилітав у космос". У нас є непогана "подушка безпеки" — наші міжнародні валютні резерви, які на початку 2026 року сягали майже 60 мільярдів доларів. Це удвічі більше, ніж ми мали на початку 2022 року", — зазначив посадовець.Фінансування для "мирного сценарію"За словами Ніколайчука, обговорення 100 мільярдів євро допомоги від ЄС на період 2028-2034 років викликало питання щодо достатності цих коштів, адже на рік виходить менше ніж 15 мільярдів. Проте у Нацбанку пояснюють: потреби держави зміняться."100 мільярдів євро — це сума для сценарію з мирною економікою. Будуть зменшуватися і наші потреби в купівлі обладнання, фінансуванні ЗСУ, виплаті зарплат", — зазначив Ніколайчук.Інфляційні цілі та досвід управлінняПопри складні умови війни, регулятор ставить перед собою амбітні завдання. Накопичений досвід макроекономічного управління дає впевненість у досягненні стабільних показників."Я впевнений, що ми зможемо виконати своє завдання з досягнення п'ятивідсоткової інфляційної цілі", — резюмував перший заступник голови НБУ.Нагадаємо, у Національному банку прогнозують трансформацію української економіки в прикордонну частину ринку Євросоюзу із потужним розвитком сектору "мілтек" після завершення бойових дій. Ключовими викликами для держави стануть реінтеграція ветеранів у цивільне життя та збереження високих видатків на оборону через постійну загрозу з боку агресивного сусіда..

У Національному банку прогнозують трансформацію української економіки в прикордонну частину ринку Євросоюзу із потужним розвитком сектору "мілтек" після завершення бойових дій. Ключовими викликами для держави стануть реінтеграція ветеранів у цивільне життя та збереження високих видатків на оборону через постійну загрозу з боку агресивного сусіда.Про це повідомив перший заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук, пише "Економічна правда".Фокус зміщується на відновленняНіколайчук наголосив, що припинення активних боїв не означатиме фінансового вакууму для України. За його словами, міжнародна підтримка трансформується: вона буде спрямована не на ППО чи снаряди, а на реанімацію господарського сектору."Ми не очікуємо суттєвого скорочення обсягів міжнародної допомоги. На нашу думку, вона буде фокусуватися не стільки на підтримці ЗСУ в умовах активної фази війни, скільки на питаннях відновлення економіки України", — пояснив топменеджер НБУ.За його словами, наразі Україна вже має підтверджені гарантії на:90 мільярдів євро за програмою Ukraine Support Loan;100 мільярдів євро у межах семирічного бюджету Єврокомісії на 2028-2034 роки;чинні програми співпраці з МВФ, Світовим банком та ЄБРР.Економіка як східний форпост ЄСНіколайчук зазначив, що стратегія Нацбанку передбачає, що Україна стане невіднятною частиною економічного простору ЄС, виконуючи роль прикордонного щита. Це відкриває великі перспективи для галузей високих технологій."Україна стане прикордонною частиною економіки ЄС зі своєю специфікою та фокусом на підтримці обороноздатності на східних кордонах. Це даватиме додатковий поштовх таким галузям, як мілтек, які теж будуть глибше інтегруватися з євросоюзівськими ланцюгами створення доданої вартості", — наголосив Ніколайчук.Людський капітал та мілітаризаціяЗа словами представника Нацбанку, одним із найскладніших завдань після війни стане повернення мільйонів біженців та адаптація колишніх військових. Держава повинна переорієнтувати ринок праці так, щоб уникнути спалаху безробіття та втрати фахівців."Є певний виклик у тому, щоб реінтегрувати ветеранів, які будуть повертатися до цивільного життя, щоб не отримати високий рівень безробіття. Це стосується не тільки людського капіталу, а й структури економіки, яка буде переорієнтовуватися на цивільні рейки", — зазначив заступник голови НБУ.Водночас він додав, що повної демілітаризації не буде: наявність небезпечного сусіда вимагатиме збереження значної чисельності війська та стабільно високих витрат на безпеку в майбутньому.Нагадаємо, раніше у Нацбанку повідомили, що споживча інфляція в Україні почала сповільнюватися ще наприкінці минулого року. Така позитивна динаміка досі зберігається, проте темпи зростання цін перевищують прогнози..

Під час вступу до Європейського Союзу Україні не доведеться переходити на євро. Такий крок не лише недоречний, а й неможливий.Про це повідомив заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський.За його словами, запровадження євро як власної валюти не відбувається автоматично після вступу країни до ЄС. Цьому кроку має передувати виконання необхідних критеріїв. Йдеться про цінову стабільність, здорові державні фінанси, стабільність довгострокових процентних ставок та курсу національної валюти до євро.Лепушинський зауважив, що із 11 країн Центральної та Східної Європи, що долучилися до ЄС після 2004 року, лише сім перейшли на євро. Натомість Польща, Чехія, Угорщина свідомо не поспішають входити до зони євро. "Для країн Центральної та Східної Європи поза єврозоною, які вже значною мірою інтегровані в її ланцюги постачання і торгівлю, додаткові переваги від переходу на євро видаються обмеженими, а  ризики — суттєвими", — пояснили у регуляторі.У Нацбанку додали, що "дискусія щодо ризиків приєднання до єврозони є наразі передчасною". "Продовження євроінтеграційних реформ і забезпечення макрофінансової стабільності наближуватимуть перспективи вступу України до зони євро, що зробить цю дискусію актуальною", — підсумували у НБУ.Нагадаємо, Національний банк України третій день поспіль опускає офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта "підскочила" у ціні.Читайте також: Євро проти долара: економіст пояснив, яка валюта вигідніша для інвестицій.

У вівторок, 24 лютого, Національний банк України ввів у обіг три нові пам’ятні монети з тематичної серії "Ми сильні. Ми разом".Як повідомила пресслужба регулятора, монети присвячені єдності України та її регіонам:"Ми сильні. Ми разом. Запорізька область";"Ми сильні. Ми разом. Харківська область";"Ми сильні. Ми разом. Херсонська область".Презентували їх голова Національного банку України Андрій Пишний та голова Запорізької обласної ради Олена Жук на острові Хортиця (Запоріжжя) у четверті роковини від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.Пишний зауважив, що випуск обігових пам’ятних монет цієї серії продовжиться впродовж 2026-2027 років. Загалом у цій серії в обіг буде введено 54 мільйонів монет, присвячених областям України.Дизайн нових монетНові монети мають номінал 10 гривень та виготовлені зі сплаву на основі цинку з нікелевим покривом. Аверс усіх трьох ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року. На ньому в центрі в обрамленні давньоруського орнаменту розміщені номінал монети, рік карбування та Державний Герб України.Головним елементом реверсу цих монет є стилізована мапа України з чітко окресленими адміністративними межами та зображенням території регіону, якому присвячена монета. Зокрема:на монеті "Ми сильні. Ми разом. Запорізька область" виокремлено Запорізьку область;на монеті "Ми сильні. Ми разом. Харківська область" — Харківську область;на монеті "Ми сильні. Ми разом. Херсонська область" — Херсонську область."Обігові пам’ятні монети є законним платіжним засобом на території України, приймаються всіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій", — зазначили в регуляторі.Вони прийматимуться від клієнтів як звичайні обігові монети номіналом 10 гривень. Водночас частина тиражу буде сформована в спеціально оформлені ролики. Кожен міститиме 25 обігових пам’ятних монет, тираж кожного — 15 тисяч штук.Придбати ролики із 25 обігових пам’ятних монет можна буде:в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ;у банків-дистриб’юторів (перелік зазначено на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку).Нагадаємо, в Україні випустять оновлені банкноти номіналом 200 гривень. На купюрі з'явиться національне гасло.Читайте також: Які гривні сьогодні підробляють найчастіше: номінали та роки випуску.