# Нацбанк України

Українські банки здійснюють перевезення валютних цінностей, згідно з міжнародними нормами. Зокрема, в угорському випадку не було порушень.Про це повідомив голова Національного банку України (НБУ) Андрій Пишний під час брифінгу в Міністерстві закордонних справ України для послів держав Європейського Союзу, США й інших партнерів.Він наголосив, що перевірка Національного банку підтвердила належне оформлення вантажу, який їхав з Австрії до України: супровідні документи відповідають Митному кодексу, договори не мають зауважень, а "Ощадбанк" має чинну ліцензію на міжнародні перевезення."Перевезення готівки винятково наземним транспортом є стандартною практикою з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. До цього перевезення здійснювалися авіатранспортом", — наголосив Андрій Пишний.Він також поінформував, що подібні перевезення готівкової валюти до України здійснюються щотижня.За словами голови НБУ, угорська сторона не надала офіційних документів, які підтверджують порушення. Працівників інкасаторських бригад готували до депортації, що свідчить про відсутність кримінальних справ проти них."Жодних законних підстав для затримання громадян України немає", — підкреслив Пишний.Він додав, що представники угорської влади маніпулятивно апелюють до військового бойового досвіду працівників Ощадбанку. Пишний наголосив, що кількість людей із військовим досвідом в Україні зросла за 12 років війни з Росією, а після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 році мати попередній військовий досвід стало нормою в українському суспільстві.Національний банк спільно з дипломатичною службою та міжнародними партнерами працює над вирішенням інциденту, наголошуючи на його неприпустимості. Пишний заявив, що Україна також працюватиме над поверненням вантажу, який перевозили інкасатори "Ощадбанку"."Ми скомунікували з усіма банками, які здійснюють транскордонне перевезення цінностей. Наша рекомендація: скоригувати маршрути та виключити проїзд територіями країн, де є ризики блокування перевезень", — акцентував Андрій Пишний.Як відомо, Україні вдалося домогтися звільнення семи наших громадян, яких угорська влада втримувала в Будапешті. Вони вже перебувають у безпеці та перетнули український кордон. Про це повідомляв міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.Попередній контекст:У четвер, 5 березня, в Будапешті розгорівся безпрецедентний міжнародний конфлікт через затримання угорською владою сімох працівників українського "Ощадбанку" та вилучення величезної суми цінностей.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив із різкою заявою, наголосивши, що угорська влада фактично взяла українців у заручники. За словами міністра, причини таких дій досі не озвучені, а зв'язок із затриманими громадянами відсутній.Стало відомо точне місцеперебування інкасаторських автомобілів "Ощадбанку", які були захоплені в Угорщині 5 березня. За даними джерел, транспортні засоби з величезною сумою цінностей утримують на режимному об'єкті силової структури.За версією угорських силовиків, дії працівників "Ощадбанку" підпадають під статтю про відмивання грошей. Жодних інших аргументів щодо блокування спецтранспорту з мільйонами доларів та золотом Будапешт не навів.МЗС України офіційно звернулося до громадян із попередженням про небезпеку перебування в Угорщині. Це пов’язано з останніми інцидентами в Будапешті, де зафіксовано викрадення сімох українців та крадіжку майна державного банку.Команда Національного банку України вирушає до Будапешта для з’ясування обставин інциденту з інкасаторськими бригадами "Ощадбанку".Угорський уряд опублікував відео так званої "операції "Український золотий конвой", під час якої Національна податкова та митна адміністрації захопила сімох громадян України та два броньовані автомобілі інкасації "Ощадбанку" на зупинці на автомагістралі М0..

Запровадження євро як національної валюти України після вступу до Європейського Союзу буде тривалим і складним процесом, що потребуватиме значно більших зусиль, ніж саме набуття членства в союзі. Попри підтримку цієї ідеї, у Національному банку наголошують на необхідності збереження автономної монетарної політики на нинішньому етапі розвитку економіки.Про це повідомив перший заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук, пише "Економічна правда".Стратегія "відкладеної умови"Ніколайчук зазначив, що хоча перехід на євро є обов'язковою вимогою для всіх нових членів Євросоюзу, Україна має самостійно визначити момент своєї готовності. Наразі держава не планує форсувати цей процес."Я підтримую запровадження євро, бо це одна з умов вступу до Євросоюзу. Проте ця умова відкладена, країна має бути до цього готова. Готовність країни до запровадження євро вимагає набагато більше зусиль, ніж набуття членства в Європейському Союзі. Думаю, для України це точно не близький шлях", — пояснив посадовець.Плюси та мінуси запровадження євроЗа словами Ніколайчука, ключовим викликом при переході на євро стане неможливість регулювати економіку через власний друкарський станок. У НБУ визнають, що це суттєво обмежить інструменти впливу на фінансову ситуацію всередині країни."Так і є (щодо втрати суверенітету — прим. ред.), але водночас представники Національного банку матимуть змогу впливати на рішення Європейського центрального банку. Всюди є свої плюси та мінуси", — наголосив Ніколайчук.Досвід сусідів та ризики для гривніЯк зазначив представник Нацбанку, багато країн регіону, зокрема Болгарія, вже пройшли шлях жорсткої прив'язки курсу до євро, що позбавило їх переваг автономного фінансового управління. Через це Україна планує детально оцінювати кожен етап інтеграції."Країни, які перейшли до євро (останньою була Болгарія), мали жорстку прив'язку свого обмінного курсу до євро і не мали переваг від незалежної автономної монетарної політики. Ті країни, які мають таку перевагу, не поспішають впроваджувати євро. Для України це буде дуже і дуже тривалий шлях", — підсумував Ніколайчук.Нагадаємо, як раніше повідомлялось, Національний банк України має достатній запас міцності у вигляді золотовалютних резервів, які на початку 2026 року сягнули рекордних 60 мільярдів доларів, що гарантує стабільність курсу. Попри очікуване зниження обсягів зовнішнього фінансування у мирний час, регулятор запевняє: підстав для різкої девальвації гривні немає..

Національний банк України має достатній запас міцності у вигляді золотовалютних резервів, які на початку 2026 року сягнули рекордних 60 мільярдів доларів, що гарантує стабільність курсу. Попри очікуване зниження обсягів зовнішнього фінансування у мирний час, регулятор запевняє: підстав для різкої девальвації гривні немає.Про це повідомив перший заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук, пише "Економічна правда".Резерви як гарант стабільностіНіколайчук наголосив, що фінансовий стан країни значно міцніший, ніж напередодні повномасштабного вторгнення. наразі НБУ володіє потужним інструментом для стримування коливань."Ми не бачимо підстав для того, щоб курс "вилітав у космос". У нас є непогана "подушка безпеки" — наші міжнародні валютні резерви, які на початку 2026 року сягали майже 60 мільярдів доларів. Це удвічі більше, ніж ми мали на початку 2022 року", — зазначив посадовець.Фінансування для "мирного сценарію"За словами Ніколайчука, обговорення 100 мільярдів євро допомоги від ЄС на період 2028-2034 років викликало питання щодо достатності цих коштів, адже на рік виходить менше ніж 15 мільярдів. Проте у Нацбанку пояснюють: потреби держави зміняться."100 мільярдів євро — це сума для сценарію з мирною економікою. Будуть зменшуватися і наші потреби в купівлі обладнання, фінансуванні ЗСУ, виплаті зарплат", — зазначив Ніколайчук.Інфляційні цілі та досвід управлінняПопри складні умови війни, регулятор ставить перед собою амбітні завдання. Накопичений досвід макроекономічного управління дає впевненість у досягненні стабільних показників."Я впевнений, що ми зможемо виконати своє завдання з досягнення п'ятивідсоткової інфляційної цілі", — резюмував перший заступник голови НБУ.Нагадаємо, у Національному банку прогнозують трансформацію української економіки в прикордонну частину ринку Євросоюзу із потужним розвитком сектору "мілтек" після завершення бойових дій. Ключовими викликами для держави стануть реінтеграція ветеранів у цивільне життя та збереження високих видатків на оборону через постійну загрозу з боку агресивного сусіда..

У Національному банку прогнозують трансформацію української економіки в прикордонну частину ринку Євросоюзу із потужним розвитком сектору "мілтек" після завершення бойових дій. Ключовими викликами для держави стануть реінтеграція ветеранів у цивільне життя та збереження високих видатків на оборону через постійну загрозу з боку агресивного сусіда.Про це повідомив перший заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук, пише "Економічна правда".Фокус зміщується на відновленняНіколайчук наголосив, що припинення активних боїв не означатиме фінансового вакууму для України. За його словами, міжнародна підтримка трансформується: вона буде спрямована не на ППО чи снаряди, а на реанімацію господарського сектору."Ми не очікуємо суттєвого скорочення обсягів міжнародної допомоги. На нашу думку, вона буде фокусуватися не стільки на підтримці ЗСУ в умовах активної фази війни, скільки на питаннях відновлення економіки України", — пояснив топменеджер НБУ.За його словами, наразі Україна вже має підтверджені гарантії на:90 мільярдів євро за програмою Ukraine Support Loan;100 мільярдів євро у межах семирічного бюджету Єврокомісії на 2028-2034 роки;чинні програми співпраці з МВФ, Світовим банком та ЄБРР.Економіка як східний форпост ЄСНіколайчук зазначив, що стратегія Нацбанку передбачає, що Україна стане невіднятною частиною економічного простору ЄС, виконуючи роль прикордонного щита. Це відкриває великі перспективи для галузей високих технологій."Україна стане прикордонною частиною економіки ЄС зі своєю специфікою та фокусом на підтримці обороноздатності на східних кордонах. Це даватиме додатковий поштовх таким галузям, як мілтек, які теж будуть глибше інтегруватися з євросоюзівськими ланцюгами створення доданої вартості", — наголосив Ніколайчук.Людський капітал та мілітаризаціяЗа словами представника Нацбанку, одним із найскладніших завдань після війни стане повернення мільйонів біженців та адаптація колишніх військових. Держава повинна переорієнтувати ринок праці так, щоб уникнути спалаху безробіття та втрати фахівців."Є певний виклик у тому, щоб реінтегрувати ветеранів, які будуть повертатися до цивільного життя, щоб не отримати високий рівень безробіття. Це стосується не тільки людського капіталу, а й структури економіки, яка буде переорієнтовуватися на цивільні рейки", — зазначив заступник голови НБУ.Водночас він додав, що повної демілітаризації не буде: наявність небезпечного сусіда вимагатиме збереження значної чисельності війська та стабільно високих витрат на безпеку в майбутньому.Нагадаємо, раніше у Нацбанку повідомили, що споживча інфляція в Україні почала сповільнюватися ще наприкінці минулого року. Така позитивна динаміка досі зберігається, проте темпи зростання цін перевищують прогнози..

Під час вступу до Європейського Союзу Україні не доведеться переходити на євро. Такий крок не лише недоречний, а й неможливий.Про це повідомив заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський.За його словами, запровадження євро як власної валюти не відбувається автоматично після вступу країни до ЄС. Цьому кроку має передувати виконання необхідних критеріїв. Йдеться про цінову стабільність, здорові державні фінанси, стабільність довгострокових процентних ставок та курсу національної валюти до євро.Лепушинський зауважив, що із 11 країн Центральної та Східної Європи, що долучилися до ЄС після 2004 року, лише сім перейшли на євро. Натомість Польща, Чехія, Угорщина свідомо не поспішають входити до зони євро. "Для країн Центральної та Східної Європи поза єврозоною, які вже значною мірою інтегровані в її ланцюги постачання і торгівлю, додаткові переваги від переходу на євро видаються обмеженими, а  ризики — суттєвими", — пояснили у регуляторі.У Нацбанку додали, що "дискусія щодо ризиків приєднання до єврозони є наразі передчасною". "Продовження євроінтеграційних реформ і забезпечення макрофінансової стабільності наближуватимуть перспективи вступу України до зони євро, що зробить цю дискусію актуальною", — підсумували у НБУ.Нагадаємо, Національний банк України третій день поспіль опускає офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта "підскочила" у ціні.Читайте також: Євро проти долара: економіст пояснив, яка валюта вигідніша для інвестицій.

У вівторок, 24 лютого, Національний банк України ввів у обіг три нові пам’ятні монети з тематичної серії "Ми сильні. Ми разом".Як повідомила пресслужба регулятора, монети присвячені єдності України та її регіонам:"Ми сильні. Ми разом. Запорізька область";"Ми сильні. Ми разом. Харківська область";"Ми сильні. Ми разом. Херсонська область".Презентували їх голова Національного банку України Андрій Пишний та голова Запорізької обласної ради Олена Жук на острові Хортиця (Запоріжжя) у четверті роковини від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.Пишний зауважив, що випуск обігових пам’ятних монет цієї серії продовжиться впродовж 2026-2027 років. Загалом у цій серії в обіг буде введено 54 мільйонів монет, присвячених областям України.Дизайн нових монетНові монети мають номінал 10 гривень та виготовлені зі сплаву на основі цинку з нікелевим покривом. Аверс усіх трьох ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року. На ньому в центрі в обрамленні давньоруського орнаменту розміщені номінал монети, рік карбування та Державний Герб України.Головним елементом реверсу цих монет є стилізована мапа України з чітко окресленими адміністративними межами та зображенням території регіону, якому присвячена монета. Зокрема:на монеті "Ми сильні. Ми разом. Запорізька область" виокремлено Запорізьку область;на монеті "Ми сильні. Ми разом. Харківська область" — Харківську область;на монеті "Ми сильні. Ми разом. Херсонська область" — Херсонську область."Обігові пам’ятні монети є законним платіжним засобом на території України, приймаються всіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій", — зазначили в регуляторі.Вони прийматимуться від клієнтів як звичайні обігові монети номіналом 10 гривень. Водночас частина тиражу буде сформована в спеціально оформлені ролики. Кожен міститиме 25 обігових пам’ятних монет, тираж кожного — 15 тисяч штук.Придбати ролики із 25 обігових пам’ятних монет можна буде:в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ;у банків-дистриб’юторів (перелік зазначено на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку).Нагадаємо, в Україні випустять оновлені банкноти номіналом 200 гривень. На купюрі з'явиться національне гасло.Читайте також: Які гривні сьогодні підробляють найчастіше: номінали та роки випуску.

В Україні випустять оновлені банкноти номіналом 200 гривень. На купюрі з'явиться національне гасло.Про це повідомила пресслужба Національного банку України.У межах планового випуску НБУ з 25 лютого 2026 року вводить у готівковий обіг модифіковані банкноти номіналом 200 гривень. У правій верхній частині на зворотному боці модифікованих банкнот буде розміщено патріотичне гасло: "СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!"."Відповідно всі інші елементи дизайну та захисту цих банкнот відповідають банкнотам номіналом 200 гривень зразка 2019 року, зображення та описи яких розміщені на сторінках Офіційного інтернет-представництва Національного банку", — зауважили в регуляторі.Національний банк із 25 лютого 2026 року для подальшого забезпечення грошового обігу розпочне видачу цих модифікованих банкнот: банкам України;інкасаторським компаніям;компаніям з оброблення готівки.У Нацбанку попередили, що громадянам не потрібно спеціально обмінювати банкноти номіналом 200 гривень попереднього зразка на модифіковані банкноти."Як законний платіжний засіб вони перебуватимуть в обігу разом із банкнотами номіналом 200 гривень попередніх років виготовлення та обов’язкові до приймання за їх номінальною вартістю всіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для всіх видів платежів та зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій", — додали в НБУ.Нагадаємо, раніше у Нацбанку повідомляли, що з 2 березня банкноти номіналами один, два, п'ять та 10 гривень замінюються на відповідні обігові монети. Йдеться про купюри зразків 2003-2007 років.Читайте також: Які гривні сьогодні підробляють найчастіше: номінали та роки випуску.

З 2 березня банкноти номіналами один, два, п'ять та 10 гривень замінюються на відповідні обігові монети. Йдеться про купюри зразків 2003-2007 років.Про це повідомила пресслужба Національного банку України."Із цієї дати ці банкноти перестануть бути засобами платежу та будуть вилучені з готівкового обігу. Їх не можна буде використовувати при розрахунках готівкою, а всі торгівельні мережі, підприємства сфери послуг, банки та фінансові установи не прийматимуть їх для розрахунків за товари, послуги і платіжних операцій", — зазначили в регуляторі.Де обміняти банкноти ️Обміняти старі купюри на обігові монети та банкноти всіх номіналів, що перебувають в обігу, можна буде без обмежень та без стягнення плати за такий обмін: в усіх відділеннях банків України — упродовж року з дати вилучення їх з обігу, до 26 лютого 2027 року включно;в уповноважених банках (АТ "Ощадбанк", АТ КБ "ПриватБанк", АТ "Райффайзен Банк", АТ "ПУМБ") — упродовж трьох років з дати вилучення їх з обігу, до 28 лютого 2029 року включно;у Національному банку — наразі безстроково.Чому це потрібноУ Нацбанку пояснили, що банкноти номіналами один, два, п'ять та 10 гривень наразі майже не зустрічаються у сфері роздрібної торгівлі, громадяни ними майже не розраховуються. "Середній термін їх придатності становить близько 2,5 років. Тобто фактично банкноти цих номіналів, які ще залишалися в обігу, є зношеними", — зазначили у регуляторі.Також у пресслужбі зауважили, що перехід на розрахунки відповідними обіговими монетами вже звичний для громадян, він не створює незручностей, водночас "приносить користь і державі, і банкам, і торгівельним мережам".Нагадаємо, у січні Національний банк України випустив монету, присвячену українським оборонним технологіям та їхнім розробникам — "Українська бавовна. Ракета-дрон "Паляниця".Читайте також: Які гривні сьогодні підробляють найчастіше: номінали та роки випуску.

Фахівці Національного банку України розробили підручник "Підприємництво та фінансова грамотність" для дев’ятого класу закладів загальної середньої освіти. Він забезпечує цілісне бачення курсу на рівні базової середньої освіти, сприяючи формуванню фінансових і підприємницьких компетентностей учнів.Про це повідомила пресслужба Нацбанку України."Для нас фінансова грамотність залишається одним із пріоритетних напрямів роботи, адже саме вона формує основу фінансово відповідальної поведінки й економічної стійкості суспільства", — зазначив голова НБУ Андрій Пишний.На його переконання, розвиток підприємницьких навичок молоді є критично важливим для майбутньої відбудови та післявоєнного розвитку України."Продовження курсу в дев'ятому класі дає змогу системно формувати фінансові та підприємницькі компетентності, адже значна частина навчального матеріалу присвячена саме підприємництву. Ми послідовно інвестуємо у фінансову освіту, дбаючи про підготовку молодого покоління до активної участі в економічному житті країни", — зауважив очільник Нацбанку.Підручник орієнтований на практичне застосування знань у повсякденному житті та розроблений з урахуванням вікових особливостей учнів і їхнього попереднього навчального досвіду."Ми прагнули зберегти для учнів знайому логіку навчання та водночас поглибити зміст курсу. Підручник для дев’ятого класу допомагає систематизувати знання, здобуті раніше, та сформувати цілісне бачення фінансових та підприємницьких процесів. Важливо, що розвиток підприємливості підтримується не лише навчальним матеріалом, а й практичним інструментом — всеукраїнським конкурсом "Підприємливі ЮА", який відбувається разом із опануванням предмета та дає змогу учням одразу застосовувати знання на практиці", — зазначила співавторка підручника Леся Войтицька.Підручник "Підприємництво та фінансова грамотність" для дев’ятого класу є частиною комплексної освітньої системи та вирізняється:сучасним дизайном і чіткою структурою;діяльнісним і практично орієнтованим підходами;зрозумілим викладом складних понять;гнучкістю використання в освітньому процесі;доповненням робочим зошитом та електронним додатком.Для вчителів, які викладатимуть предмет у дев’ятому класі, підготовлено:робочий зошит для учнів;електронний додаток з інтерактивними вправами;календарно-тематичне планування та діагностувальні роботи;слайди до уроків;посібник для вчителя;командний конкурс підприємницьких проєктів "Підприємливі UA".Крім того, для впровадження курсу у восьмому класі курси підвищення кваліфікації протягом червня-липня 2025 року вже пройшли понад 2 500 вчителів. Авторський колектив також забезпечує регулярні розсилки, вебінари та Q&A-зустрічі для педагогів.Нагадаємо, що низький рівень фінансової грамотності українців призводить до необґрунтованих рішень неефективного управління власними коштами. Тож створює загрозу фінансовій безпеці як самих людей і їхніх сімей, так і стабільності фінансової системи країни..

Національний банк України знизив офіційні курси основних іноземних валют перед початком нового робочого тижня. У понеділок, 9 лютого, американська валюта втратить у ціні 10 копійок, а європейська здешевшає на 13 копійок порівняно з попередніми показниками.Про це повідомляє Національний банк України.Офіційний курс валют на 9 лютогоЗгідно з оприлюдненими даними регулятора, вартість іноземних валют зафіксована на такому рівні:долар США коштуватиме 43,04 гривні (станом на 6 лютого курс становив 43,14 гривні);євро встановлено на позначці 50,76 гривні (станом на 6 лютого — 50,89 гривні).Якого рівня досягне інфляція у наступні три рокиІнфляція в Україні продовжуватиме знижуватися у наступні роки, що і відповідає попереднім прогнозам. Як повідомляє пресслужба Національного банку України, посилаючись на оновлений макропрогноз, вона надалі знижуватиметься до цілі 5% на прогнозному горизонті. У наступні місяці цей процес триватиме передусім завдяки подальшому відображенню ефектів від вищих урожаїв 2025 року."Водночас вплив масштабних руйнувань в енергетиці тиснутиме на ціни як через ринкові, так і адміністративні механізми. Однак у наступні роки темпи зростання цін сповільнюватимуться", — зауважили в Нацбанку.За даними НБУ, інфляція мінятиметься наступним чином:7,5% — у 2026 році;6% — у 2027 році;5% — у 2028 році.Чи варто очікувати зростання української економіки у 2026 роціУкраїна уже адаптувалася до сучасних умов і продовжує поступово відновлюватися у різних сферах. Проте війна залишається головним генератором ризиків у першу чергу для повноцінного розвитку економіки. Як повідомили на офіційному сайті Національного банку України, у 2026 році зростання економіки триватиме, проте буде стриманим через наслідки війни.Так, зважаючи на руйнування логістики та більший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії, НБУ дещо знизив оцінку зростання реального ВВП у 2026 році — до 1,8%. У регуляторі зауважили, що ускладнення ситуації в енергосекторі ще тривалий час обмежуватиме ділову активність. "Поступове поліпшення ситуації в енергосекторі, відбудова інфраструктури, приватні інвестиції сприятимуть зростанню ВВП до близько 3-4% у 2027-2028 роках", — спрогнозували у Нацбанку.Що сповільнюватиме розвиток економікиЯк і торік, перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для цінової динаміки та економічного розвитку."Упродовж останніх місяців значною мірою посилилися ризики, пов’язані з руйнуваннями енергетичної інфраструктури, натомість ризик недостатності зовнішньої допомоги суттєво знизився завдяки рішенням ЄС", — заявили у регуляторі.Водночас, у Нацбанку зауважили, що можуть реалізуватися й позитивні сценарії, які вплинуть на зростання економіки. Йдеться про:посилення військової й фінансової підтримки партнерів;досягнення суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України. Нагадаємо, 29 січня Національний банк України вперше за тривалий час вирішив розпочати цикл пом'якшення процентної політики. Облікову ставку знизили з 15,5% до 15%. Читайте також: У Нацбанку розповіли, монети якого номіналу насамперед замінюватимуть шагами.

Станом на 1 лютого 2026 року міжнародні резерви України склали 57 660,3 мільйона доларів. Це новий історичний максимум. За місяць вони зросли на 357,8 мільйона доларів.Про це повідомили на сайті Національного банку України (НБУ). Там пояснили, що це відбулося передусім завдяки зовнішньому фінансуванню, що значною мірою компенсувало чистий продаж валюти Національним банком і боргові виплати країни в іноземній валюті.Загалом динаміку резервів у січні 2026 року визначала низка чинників. По-перше, надходження на користь уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу"На валютні рахунки уряду в Національному банку в січні надійшло 3 124 мільйони доларів через рахунки Світового банку", — акцентували в НБУ.За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 310,7 мільйона доларів, у тому числі:233,9 мільйона доларів — обслуговування та погашення ОЗДП;76,8 мільйона доларів — сплата іншим кредиторам.Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 171,6 мільйона доларів.По-друге, на це вплинули операції Нацбанку на валютному ринку України. У січні 2026 року порівняно з груднем 2025 року чистий продаж валюти Національним банком зменшився на 20,7%. Відповідно до балансових даних НБУ продав на валютному ринку 3 729,5 мільйона доларів.По-третє, переоцінка фінансових інструментів (унаслідок зміни ринкової вартості та курсів валют)"У січні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на 1 445,7 мільйона доларів", — ідеться в повідомленні.Загалом поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування шести місяців майбутнього імпорту.Нагадаємо, раніше пресслужба Національного банку України повідомляла, що в січні бізнес стримано оцінив свою ділову активність. Негативний вплив на "настрої підприємців" мали декілька факторів. Проте рівень очікувань був вищий, ніж рік тому..

У січні бізнес стримано оцінив свою ділову активність. Негативний вплив на "настрої підприємців" мали декілька факторів. Проте рівень очікувань був вищий, ніж рік тому.Про це повідомила пресслужба Національного банку України, посилаючись на індекс очікувань ділової активності (ІОДА).У січні 2026 року ІОДА становив 41,3 порівняно з 49,2 в грудні 2025 року, але був дещо вищий за рівень січня 2025 року (41,0). Респонденти всіх секторів, крім промисловості, мали ліпші очікування щодо результатів своєї поточної діяльності, ніж рік тому. Динаміку позитивних оцінок, крім сезонності, стримували:посилення атак на енергетичну та логістичну інфраструктуру;нестача енергоресурсів;зростання виробничих витрат на альтернативні джерела живлення;проблеми з логістикою;дефіцит кваліфікованих спеціалістів;посилення курсових очікувань. Водночас позитивними чинниками залишилися:надходження міжнародної фінансової допомоги;сповільнення інфляції.Оцінка економічної перспективиПідприємства сфери послуг найменш песимістично оцінили свої економічні перспективи, найстриманішими ж були будівельники. Крім того, підприємства торгівлі суттєво послабили свої оцінки після десяти місяців позитивних очікувань. Також стриманіше, ніж у попередньому місяці, оцінили результати своєї поточної діяльності промисловці.У Нацбанку зазначили, що на тлі очікуваного пришвидшення темпів зростання закупівельних цін, респонденти всіх секторів очікували на подальше здорожчання цін (тарифів на власну продукцію, послуги)."Ситуація на ринку праці є нестійкою. На відміну від попереднього місяця, керівники підприємств усіх секторів були налаштовані на зменшення загальної чисельності працівників, найсуттєвіше — у промисловості", — додали в НБУ.Нагадаємо, 29 січня Національний банк України вперше за тривалий час вирішив розпочати цикл пом'якшення процентної політики. Облікову ставку знизили з 15,5% до 15%. Читайте також: Чи варто очікувати зростання української економіки у 2026 році: у Нацбанку оцінили ситуацію.

Національний банк України випустив монету, присвячену українським оборонним технологіям та їхнім розробникам. Придбати її можна буде у лютому 2026 року.Як повідомила пресслужба регулятора, це — пам’ятна монета "Українська бавовна. Ракета-дрон "Паляниця".Який вигляд має монетаМонета має номінал п'ять гривень. На її аверсі зображено стилізований силует ракети-дрона "Паляниця", що вражає ворожого змія. На реверсі монети зображено атаку української далекобійної ракети-дрона на об’єкт паливно-енергетичного комплексу країни-агресора, угорі — напис "ПАЛЯНИЦЯ".Її тираж становить до 75 тисяч штук у сувенірному пакуванні. Художниками є Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук. Скульптор — Володимир Атаманчук.Як і коли можна придбати монетуПам’ятна монета "Українська бавовна. Ракета-дрон "Паляниця" введена в обіг 30 січня 2026 року. Її можна буде придбати у лютому:в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ;в банках-дистриб’юторах (перелік є на сайті НБУ)."Паляниця" — перша вітчизняна далекобійна система озброєння з турбореактивним двигуном, що призначена для високоточних ударів ЗСУ по стратегічних об’єктах у глибокому тилу противника. Вона здатна вражати цілі на відстані до 650 кілометрів, ефективно долаючи системи протиповітряної оборони завдяки низькій висоті польоту (від 15 до 500 метрів) та швидкості до 900 кілометрів за годину."Паляниця" — це не лише зразок сучасної військової техніки, що демонструє здатність України знаходити інноваційні рішення, швидко масштабувати їх і застосовувати там, де це має найбільший стратегічний ефект, а й символ національної оборонної потужності, української винахідливості та незламності, що гартується в боротьбі за свободу.Нагадаємо, наприкінці минулого року Національний банк України випустив нову пам'ятну монету "Дух Різдва". Її номінал — 10 гривень..

Україна уже адаптувалася до сучасних умов і продовжує поступово відновлюватися у різних сферах. Проте війна залишається головним генератором ризиків у першу чергу для повноцінного розвитку економіки.Як повідомили на офіційному сайті Національного банку України, у 2026 році зростання економіки триватиме, проте буде стриманим через наслідки війни.Так, зважаючи на руйнування логістики та більший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії, НБУ дещо знизив оцінку зростання реального ВВП у 2026 році — до 1,8%. У регуляторі зауважили, що ускладнення ситуації в енергосекторі ще тривалий час обмежуватиме ділову активність. "Поступове поліпшення ситуації в енергосекторі, відбудова інфраструктури, приватні інвестиції сприятимуть зростанню ВВП до близько 3-4% у 2027-2028 роках", — спрогнозували у Нацбанку.Що сповільнюватиме розвиток економікиЯк і торік, перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для цінової динаміки та економічного розвитку."Упродовж останніх місяців значною мірою посилилися ризики, пов’язані з руйнуваннями енергетичної інфраструктури, натомість ризик недостатності зовнішньої допомоги суттєво знизився завдяки рішенням ЄС", — заявили у регуляторі.Водночас, у Нацбанку зауважили, що можуть реалізуватися й позитивні сценарії, які вплинуть на зростання економіки. Йдеться про:посилення військової й фінансової підтримки партнерів;досягнення суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України. Нагадаємо, 29 січня Національний банк України вперше за тривалий час вирішив розпочати цикл пом'якшення процентної політики. Облікову ставку знизили з 15,5% до 15%. .

У четвер, 29 січня, Національний банк України вперше за тривалий час вирішив розпочати цикл пом'якшення процентної політики. Облікову ставку знизили з 15,5% до 15%. Як повідомили на сайті регулятора, аналогічним кроком знизяться й інші ставки Нацбанку. "️Це рішення враховує стійке зниження інфляційного тиску та зменшення ризиків, пов’язаних із зовнішнім фінансуванням. Воно узгоджується з приведенням інфляції до цілі 5% на горизонті політики й водночас підтримає економіку", — пояснили в НБУ.Облікова ставка та економікаЗниження облікової ставки сприятиме подальшій адаптації економіки до викликів війни, зокрема підтримає динаміку кредитування, що зростає упродовж останніх років темпами понад 30%. Водночас монетарні умови будуть достатньо жорсткими для збереження стійкості валютного ринку та зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики. НБУ й надалі гнучко реагуватиме на зміни в розподілі ризиків:за умови сповільнення інфляції близько до траєкторії оновленого прогнозу та відсутності суттєвих негативних змін у розподілі ризиків, і надалі знижуватиме облікову ставку, водночас послаблення проінфляційних ризиків стане сигналом для швидшого, ніж передбачено оновленим макропрогнозом, зниження облікової ставки;у разі посилення ризиків для цінової динаміки утримається від подальшого пом’якшення процентної політики і буде готовий за потреби вжити додаткових заходів.Чого очікувати від інфляціїТак, за оновленим макроекономічним прогнозом, у 2026 році інфляція буде помірною (7,5%) й надалі, а саме у середині 2028 року, перебуватиме близько до цілі 5%. "Очікуваних обсягів зовнішньої допомоги вистачатиме для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та збереження міжнародних резервів на достатньому рівні для підтримання стійкості валютного ринку", — переконані у Нацбанку.У регуляторі нагадали, що наприкінці минулого року Рада ЄС вирішила надати Україні 90 мільярдів євро фінансової допомоги у 2026-2027 роках. Підтримка зберігатиметься й у межах чинного механізму ERA Loans. Триває також узгодження нової програми з МВФ обсягом 8,1 мільярда доларів.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Нагадаємо, у грудні 2025 року річна інфляція на споживчому ринку сповільнилася до 8%. Ціни на харчові продукти в цілому не змінилися, але низка товарів та послуг все ж таки подорожчала..