# Нацбанк України

З 1 червня 2025 року українські банки знизять ліміти за грошовими операціями. Нові ліміти будуть введені як для карткових переказів, так і платежів через IBAN.Про це повідомив Національний банк України. За даними регулятора, такі нововведення будуть запроваджені у межах Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг, який підписали українські банки.Відтак, згідно з документом, банки вже встановили з 1 лютого цього року ліміт на перекази на рівні 150 тисяч гривень. З 1 червня він буде знижений до 100 тисяч гривень. Таке обмеження діє для клієнтів "середнього" і "низького" рівня ризику. Натомість для клієнтів "високого ризику" ліміт залишиться на рівні 50 тисяч гривень на місяць."Ліміти не включатимуть операції з переказу коштів між двома рахунками, які клієнт відкрив в одному банку. За наявності документально підтверджених доходів клієнта, що перевищують установлений на дату ліміт, банки здійснюватимуть перекази в межах підтвердженого доходу. Крім того, клієнт під час обслуговування має право звернутися до надавача платіжних послуг-учасника Меморандуму із запитом для підвищення встановленого ліміту з обов’язковим наданням документального підтвердження коштів", — наголосили у НБУ.Як відомо, з 1 жовтня НБУ на пів року ввів тимчасовий ліміт для карткових переказів між фізособами на суму 150 000 гривень на місяць лише для вихідних платежів. Очікується, що перехідний період строком шість місяців дасть змогу НБУ та учасникам ринку напрацювати комплексні та системні рішення для розв'язання проблем "дропів" із залученням банківської спільноти, інших державних органів, у тому числі правоохоронних."Дропи" — банківські клієнти, які за винагороду надають доступ до своїх карток/рахунків, включно з пін-кодами і доступом до інтернет-банкінгу.Нагадаємо, в Україні завершилася кампанія декларування доходів громадян за минулий рік. Загалом офіційних мільйонерів в нашій країні значно побільшало. .

Зі суботи, 10 травня, Національний банк України пом'якшив валютні обмеження для українців. Також регулятор оголосив про запуск стимулювальної валютної лібералізації.Про це повідомив сайт Національного банку України. Там зазначили, що вирішено пом'якшити низку інших валютних обмежень, зокрема:розширюються можливості фінансування закордонних представництв українських компаній;дозволяється оплата судових зборів за кордоном при розгляді питань з імпортними та експортними контрактами;збільшуються ліміти на розрахунки корпоративними картками за кордоном;дозволяються валютні операції на умовах "форвард";спрощується оплата консульських зборів за кордоном.Також Національний банк України посилив деякі обмеження для точкового закриття схем виведення капіталу та обходу обмежень:банкам заборонили завершувати валютний нагляд за імпортом у разі повернення нерезидентом коштів у гривні з лоро-рахунків банків-нерезидентів;щомісячний картковий ліміт 500 тисяч гривень, який ввели 2024 року на оплату за проживання за кордоном, навчилися обходити, тому ліміт тепер поширюється на інші коди торговця (різні особисті послуги, юридичні послуги, бізнес-послуги, професійні послуги тощо).Валютна лібералізація спрямована на приплив іноземного капіталу в Україну. У Нацбанку пояснили, що її суть полягає у створенні механізму, який заохочуватиме іноземних інвесторів вкладати гроші в українські підприємства в обмін на дозвіл проводити певні валютні операції, що раніше були заборонені.Також вводиться поняття "інвестиційного ліміту", що дорівнюватиме сумі залучених іноземних інвестицій у статутний капітал після 12 травня 2025 року. У межах ліміту компанія отримує право здійснювати певні валютні операції поза загальними обмеженнями:розраховуватися за імпортні товари, поставлені до 23 лютого 2021 року;повертати передоплату нерезиденту за непоставлений товар, сплачений до 23 лютого 2022 року;погашати "старі" зовнішні кредити, одержані до 20 червня 2023 року;фінансувати власні закордонні представництва понад встановлений ліміт.Усі операції мають проводитися через один банк (за вибором підприємства).Як наголошується, зміни не матимуть негативного впливу на валютний ринок України, адже операції здійснюватимуться у межах обсягу залучених з-за кордону коштів у валюті.Нагадаємо, що Національний банк України другий день поспіль підвищує офіційний курс долара. Після вихідних гривня послабиться на три копійки.

Україна починає розглядати можливість відмови від долара США та можливої ​​більш тісної прив'язки своєї валюти до євро на тлі роздробленості світової торгівлі та зміцнення зв'язків із Європою.Про це повідомив агентству Reuters голова Національного банку України Андрій Пишний. Потенційний вступ до Європейського Союзу, "посилення ролі ЄС у забезпеченні нашої обороноздатності, велика волатильність на світових ринках та ймовірність фрагментації світової торгівлі" змушують Нацбанк переглянути питання про те, чи слід зробити євро базовою валютою для української гривні замість долара, сказав Пишний у своєму повідомленні електронною поштою."Ця робота складна і вимагає якісної, різнобічної підготовки", — додав Пишний у прямому коментарі українського чиновника про можливі зміни. Долар домінує в міжнародній торгівлі та складає більшу частину світових резервів, відкриває нову вкладку. Найбільші економіки, включно з Саудівською Аравією та Гонконгом, прив'язують свої валюти до долара. Однак за президента Дональда Трампа США розв'язали торгівельну війну, ввівши, можливо, найвищі мита за століття. Цей крок змусив деяких спостерігачів засумніватися у майбутній ролі долара як світової резервної валюти. Наразі, на четвертому році боротьби з вторгненням Росії, Україна також стала свідком того, як Трамп тимчасово припинив надавати країні деяку військову допомогу.Європейські лідери, у тому числі з ЄС, пообіцяли зміцнити армію Києва, щоб вона могла стати наріжним каменем майбутньої безпеки України, проте досягти прогресу в цьому напрямі непросто. Тим часом Україна уклала угоду, яка надає Сполученим Штатам переважний доступ до нових українських угод з видобутку корисних копалин та фінансує інвестиції у відновлення країни. Після повернення Трампа в Білий дім долар відкриває нову вкладку знизившись більш ніж на 9% щодо кошика основних валют, оскільки інвестори відмовляються від вкладень в американські активи. Деякі експерти застерігають від асоціації сили долара з його статусом резервної валюти. Однак історично доларові активи були пов'язані з альянсами з безпеки та військовими зв'язками, відкриває нову вкладку у Вашингтон. Пишний зазначив, що операції з доларом США продовжують домінувати у всіх сегментах валютного ринку, проте частка операцій у євро зростає у більшості сегментів, хоча "поки що помірковано". Він не став вдаватися до подробиць.Як війна вплинула на гривнюУкраїна ввела гривню 1996 року і протягом десятиліть використовувала долар як базову валюту. Відразу після вторгнення Росії у лютому 2022 року центральний банк запровадив контроль за рухом капіталу та прив'язав гривню до офіційного курсу близько 29 за долар США. Україна була змушена провести девальвацію згодом через накопичення фіскальних дисбалансів. У жовтні 2023 року центральний банк перейшов від жорсткої прив'язки до режиму керованого обмінного курсу, який використовує долар США як орієнтир — показник для вимірювання валютних інтервенцій та згладжування коливань обмінного курсу. ЄС розпочав переговори про членство з Україною та Молдовою майже рік тому, хоча попереду на них чекає довгий і важкий шлях, перш ніж вони зможуть приєднатися до блоку. Президент ЄС Урсула фон дер Ляєн заявила у лютому, що Україна може стати членом до 2030 року, якщо продовжить проводити реформи своєї політичної та судової системи нинішніми темпами.У рамках підготовки до цього 2 січня Молдова перейшла з долара на євро як базову валюту молдавського лея. Пишний зазначив, що пожвавлення інвестиційної та споживчої активності завдяки тіснішим зв'язкам з Європою та економічній нормалізації сприятиме невеликому прискоренню економічного зростання протягом наступних двох років до 3,7–3,9%, хоча багато в чому економічна траєкторія залежатиме від того, як розвиватиметься конфлікт. "Швидке припинення війни, безперечно, було б позитивним сценарієм з хорошими економічними результатами, якби воно включало гарантії безпеки для України", — сказав Пишний. "Проте, вкрай важливо визнати, що для повної реалізації економічних вигод від припинення війни, швидше за все, потрібен час". Україна розраховує на зовнішнє фінансування військових зусиль. Пишний сказав, що очікує 55 мільярдів доларів цього року, які не лише покриють дефіцит бюджету, а й будуть використані для створення резерву державних фінансів на найближчі роки, коли обсяги допомоги, ймовірно, скорочуватимуться. "Ми прогнозуємо, що Україна отримає близько 17 мільярдів доларів у 2026 році і 15 мільярдів доларів у 2027 році", — сказав Пишний.Варто зауважити, що за минулий тиждень з 28 квітня по 2 травня Національний банк України продав на міжбанку 742,7 мільйона доларів. При цьому українські банкіри не купували валюту.Нагадаємо, за даними НБУ, станом на 1 травня 2025 року міжнародні резерви України становили 46 683 мільйони доларів. У квітні вони зросли на 10,2%.

Національний банк дотепер не вжив заходів щодо виведення з ринку банку, ключовим власником якого Петро Порошенко. Як відомо, він перебуває під санкціями, а його ділова репутація офіційно визнана небездоганною.Про це повідомило видання "Закон і бізнес", журналісти якого послалися на експертів банківського сектору. Йдеться про ситуацію з АТ "МІБ", що фактично належить Петру Порошенку."Фактичним власником цього банку є особа зі статусом PEP (політично значуща особа) Петро Порошенко через ПАТ "ЗНКІФ "Прайм Ессетс Кепітал". За оцінкою експертів, аналіз активів банку свідчить, що фактично Петро Порошенко та пов’язані з ним особи контролюють 90% активів цієї банківської установи", — йдеться в повідомленні.Раніше у зв’язку із запровадженням у лютому цього року указом президента персональних санкцій до Петра Порошенка НБУ визнав його ділову репутацію небездоганною, як власника істотної участі в банку. Таке рішення комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури НБУ ухвалив на засіданні 28.04.2025.Експерти звернули увагу на те, що, згідно з чинним законодавством, у такій ситуації НБУ зобов’язаний ухвалити рішення про виведення банку з ринку й анулювання його ліцензії. Однак регулятор продовжує ухилятися від виконання своїх обов’язків.До того ж Нацбанк оштрафував АТ "Міжнародний інвестиційний банк", власником якого є Петро Порошенко, на 20,5 мільйона гривень за порушення законодавства щодо відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом. Зазначається, що Петро Порошенко за декілька тижнів до введення санкцій проти нього вивів з України понад 1 мільярд гривень і ще 986 мільйонів гривень подарував.Як відомо, Петро Порошенко проходить у декількох кримінальних провадженнях як один з організаторів Харківських угод, а також як особа, яка перешкоджала виведенню Чорноморського флоту Росії з території України.Крім того, він підозрюється в причетності до тиску на правоохоронні органи з метою переслідування політичних опонентів, а також до організації незаконних схем постачання вугілля з окупованих територій.Нагадаємо, 13 лютого президент України Володимир Зеленський заявив, що підставою для запровадження санкцій проти п'ятого президента та лідера "Європейської Солідарності" Петра Порошенка стало "виведення мільярдів гривень під час війни".

Національний банк України після нетривалого зростання знижує офіційний курс долара. Єдина європейська валюта також різко впала у ціні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок, 6 травня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 41,60 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок становив 41,70 гривні за один долар. На готівковому ринку курс не змінився — 41,80 гривні за долар.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 47,18. У понеділок, 5 травня, офіційний курс гривні до євро був на рівні 47,31.Курс долара у 2025 роціУ державному бюджеті на 2025 рік прогнозований середньорічний курс долара закладено на рівні 45 гривень. Прогноз фінансування держбюджету на наступний рік передбачає зниження дефіциту бюджету до 19,4 % внутрішнього валового продукту (ВВП), що відповідає показникам узгоджених з міжнародними партнерами. За даними The Economist, "Біг Мак" коштує в Україні 120 гривень, тоді як у Сполучених Штатах Америки — 5,79 долара. Так курс української валюти недооцінений на 50,7% порівняно з фактичним обмінним курсом 42 гривні за долар, а курс за купівельною спроможністю має бути на рівні 20,73 гривні за долар.Варто зауважити, що за минулий тиждень з 28 квітня по 2 травня Національний банк України продав на міжбанку 742,7 мільйона доларів. При цьому українські банкіри не купували валюту.Нагадаємо, в Україні завершилася кампанія декларування доходів громадян за минулий рік. Загалом офіційних мільйонерів в нашій країні значно побільшало. .

За тиждень з 28 квітня по 2 травня Національний банк України продав на міжбанку 742,7 мільйона доларів. При цьому українські банкіри не купували валюту.Про це свідчить статистика, опублікована на сайті Національного банку України (НБУ).Там зазначено, що за період, з 28 квітня по 2 травня Нацбанк продав на міжбанку 742,7 мільйона доларів.За інформацією Нацбанку України, це на 123,8 мільйона доларів більше, ніж минулого тижня.При цьому, за тиждень Національний банк України не купував іноземної валюти.Як відомо, 2 жовтня 2023 року Національний банк оголосив про перехід від режиму фіксованого курсу.Розпочинаючи з 3 жовтня 2023 року, офіційний курс долара розпочав змінюватися — вперше з липня 2022 року.Для порівняння: за тиждень з 21 по 25 квітня Національний банк України продав на міжбанку 618,9 мільйона доларів, при цьому купив 800 тисяч доларів.Нагадаємо, що вчора, за оновленими даними на сайті регулятора, Національний банк України знову підвищив офіційний курс долара. Після вихідних гривня послабиться на 11 копійок.

Національний банк України різко знизив офіційний курс долара. Єдина європейська валюта також впала у ціні — на понад 10 копійок.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Станом на середу, 30 квітня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 41,56 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок становив 41,74 гривні за один долар. На готівковому ринку курс не змінився — 41,85 гривні за долар.У середу офіційний курс гривні до євро становить 47,28. У вівторок, 29 квітня, офіційний курс гривні до євро був на рівні 47,39.Курс долара у 2025 роціУ державному бюджеті на 2025 рік прогнозований середньорічний курс долара закладено на рівні 45 гривень. Прогноз фінансування держбюджету на наступний рік передбачає зниження дефіциту бюджету до 19,4 % внутрішнього валового продукту (ВВП), що відповідає показникам узгоджених з міжнародними партнерами. За даними The Economist, "Біг Мак" коштує в Україні 120 гривень, тоді як у Сполучених Штатах Америки — 5,79 долара. Так курс української валюти недооцінений на 50,7% порівняно з фактичним обмінним курсом 42 гривні за долар, а курс за купівельною спроможністю має бути на рівні 20,73 гривні за долар.Нагадаємо, 25 квітня Національний банк України ввів в обіг пам’ятну монету "Чорнобиль. Відродження. Лось європейський". Вона присвячена найбільшому представнику родини оленевих в Україні — лосю європейському.

В Україні може з'явитися так званий "чорний список" клієнтів банків, які причетні до відмивання грошей та інших фінансових махінацій. Регулятор вже розробляє відповідний законопроект.Про це повідомив заступник голови Нацбанку Дмитро Олійник в інтерв'ю виданню "NV Бізнес"."Він створює реєстр, куди вноситимуть осіб, які продавали персональні дані чи використовували свої картки для схем, та суб’єктів господарювання у яких встановлено факти міскодингу... Це обмежить їхні фінансові можливості, але не виключить із системи", — зазначив посадовець.Він наголосив, що розпорядником реєстру буде НБУ. Однак відповідати за наповнення "чорного списку" будуть постачальники платіжних послуг і банки."Потрапляння до нього накладе певні обмеження на користувача в частині можливості здійснювати перекази понад певні ліміти...Проблема стосується не лише людей у скрутному становищі, а й молоді, яка свідомо продає дані, що може вплинути на майбутню кар'єру чи негативно оцінено під час вступу на держслужбу, або можливість у майбутньому отримувати кредити", — розповів Олійник.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що деяким громадянам надходять фейкові повідомлення нібито від "Ощадбанку". За словами, голови правління банку Сергія Наумова, у людей вимагають підтвердити особисті дані.

У п'ятницю, 25 квітня, Національний банк України ввів в обіг пам’ятну монету "Чорнобиль. Відродження. Лось європейський". Вона присвячена найбільшому представнику родини оленевих в Україні — лосю європейському. Про це повідомляється на сайті Нацбанку. Як пояснив регулятор, лось європейський став символом відновлення природних екосистем Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, який є найбільшим природоохоронним об’єктом України площею 226 269,5 га та має ключове значення для збереження природних процесів у зонах радіаційного впливу."Лось європейський, занесений до Червоної книги України у 2017 році, уособлює силу природи, яка здатна відновлюватися навіть після найтяжчих випробувань. Його присутність у заповіднику підкреслює важливість збереження біорізноманіття та відповідального ставлення до навколишнього середовища", — уточнили у НБУ.Дизайн монетиНа аверсі монети розміщено: малий Державний Герб України, написи: УКРАЇНА, номінал монети — п'ять гривень. У центрі розміщено символічне колесо життя, що знаменує відродження природи: стилізований міжнародний знак "Радіаційна загроза", оповитий листям, навколо якого можна побачити тварин, популяції яких розвиваються у 30-кілометровій зоні відчуження, що стала своєрідним резерватом для розмноження, зокрема лелеки чорного, коня Пржевальського, рисі, зубра, лося, ведмедя бурого.На реверсі монети на тлі пейзажу зображено лося європейського, а угорі зображена лосиця з малям.Нагадаємо, раніше Національний банк України випустив пам’ятну монету у формі писанки, яка є символом Великодня. Також Національний банк України готує оновлення монет номіналом одна та дві гривні. Проте зміни будуть впроваджуватися лише після стабілізації ситуації в країні.

Невідповідність між попитом і пропозицією кваліфікованих робітників на ринку праці може спричинити подальше зростання зарплат у приватному секторі. Це відбуватиметься в умовах пожвавлення економічної активності.Про такий висновок фахівців ідеться в "Інфляційному звіті" Національного банку України."Це матиме найбільший проінфляційний ефект цього року. Проте він поступово вщухатиме разом з уповільненням темпів зростання заробітних плат на прогнозному горизонті через поступове вирівнювання дисбалансів на ринку праці", — йдеться в документі.За інформацією Нацбанку, в першому кварталі 2025 року на ринку праці зростали й попит, і пропозиція робочої сили: збільшилася як кількість вакансій, так і резюме порівняно з відповідним періодом 2024 року.Завдяки високому попиту на працівників зменшилася частка безробітних і збільшилась кількість зайнятих — до найвищого рівня за час повномасштабної війни.Окрім того, підприємства розпочали активніше залучати до ринку праці тих, хто раніше був менш представленим на ньому: студентів, пенсіонерів, людей з інвалідністю, ветеранів.Через це покращилася ситуація з нестачею працівників, яка насамперед пов’язана з наслідками війни: міграцією, мобілізацією, посиленням диспропорцій на ринку праці."Проте вона залишалася значною, зокрема, на тлі подальшого міграційного відпливу, та стримувала діяльність підприємств і зростання випуску. Збереження значного дефіциту кадрів підживлювало зростання зарплат, доходи населення та відповідно сукупний попит", — пояснили в НБУ.Згідно з прогнозами регулятора, через зростання попиту на працівників на тлі обмеженої пропозиції відбуватиметься подальше скорочення рівня безробіття нижче 10% до кінця прогнозного періоду.Але цей процес стримуватимуть диспропорції на ринку праці, що відображатиметься в обмеженій пропозиції робочої сили відповідної кваліфікації. Це диспропорції внаслідок:змін у структурі економіки;зовнішня та внутрішня міграція, мобілізаційні та демобілізаційні процеси;нерівномірне за регіонами та галузями відновлення.Нагадаємо, що, за інформацією НБУ, частковий мораторій на підвищення комунальних тарифів, який зараз діє в Україні, можуть скасувати через проблеми в енергетиці. Однак цього року, за оцінками фахівців, комуналка залишиться на тому ж рівні, що й раніше.

Цього року з України виїде ще 200 тисяч осіб. Поступове повернення українців очікується лише після суттєвого зниження безпекових ризиків.Про це стало відомо з "Інфляційного звіту" Національного банку України (квітень 2025 року).У Нацбанку зазначили, що негативні міграційні тенденції зберігаються, оскільки попри початок перемовин про потенційне перемир’я, їх результат не визначено, тоді як триває збільшення обстрілів всієї території України та терактів проти цивільного населення."Наміри країн-реципієнтів щодо зміни або скасування правового статусу тимчасового захисту українських мігрантів після досягнення миру наразі остаточно не визначені. Тому очікується, що чиста зовнішня міграція триватиме, поки зберігаються високі безпекові ризики", — наголосили у Нацбанку.Водночас припущення прогнозу залишаються незмінними. Так, подальший чистий відплив зовнішніх мігрантів у 2025 році буде на рівні 200 тисяч осіб, а початок повернення біженців до України з 2026 року та має становити 200 тисяч осіб. Згодом, а саме у 2027 році цей процес пришвидшиться й до України мають повернутись 500 тисяч людей. "Повернення мігрантів відбуватиметься поступово, тому дефіцит робочої сили зберігатиметься на прогнозному горизонті. Це стимулюватиме подальше збільшення зарплат темпами вищими, ніж зростання продуктивності, що підвищуватиме інфляційний тиск. Також це надалі стримуватиме відновлення економіки через нестачу робочої сили", — додали у НБУ.Нацбанк зазначає, що різні опитування свідчать про дедалі більшу адаптацію українців за кордоном. Усе більша частина з них працює і забезпечує своїм родинам рівень життя, порівняний з тим, що був у них в Україні до повномасштабного вторгнення. Успішна адаптація на новому місці зменшує частку тих, хто хоче повернутися та збільшує ймовірність возз'єднання родин за кордоном, а не в Україні.Так, ймовірне ускладнення безпекової ситуації, відновлення перебоїв енергопостачання й активна політика урядів країн-реципієнтів з утримання українських біженців є негативними ризиками для прогнозу міграції. У разі їхньої реалізації можна очікувати на подальше скорочення внутрішнього споживчого попиту та посилення браку працівників. Ситуація на ринку праці ускладниться, а негативні наслідки для інфляції та ВВП будуть відчутнішими.Нагадаємо, раніше видання Euractiv повідомляло, що мільйони біженців з України в Євросоюзі можуть опинитися під загрозою втрати свого правового статусу, оскільки у Європейського Союзу немає чіткого плану, який би дозволив їм залишитися після припинення вогню з Росією.

Частковий мораторій на підвищення комунальних тарифів, який зараз діє в Україні, можуть скасувати через проблеми в енергетиці. Однак цього року, за оцінками фахівців, комуналка залишиться на тому ж рівні, що й раніше.Про це повідомив "Інфляційний звіт" Національного банку України станом на квітень 2025 року."Очікується, що цього року чинні тарифи на газ, опалення та постачання гарячої води не переглядатимуться", — йдеться в документі.Проте складний стан в енергетиці та фіскальна консолідація, ймовірно, зумовлять поступове коригування цих тарифів наступними роками."Зокрема, припускається початок поступового приведення їх до економічно обґрунтованих рівнів з 2026 року", — заявили в Національному банку України.У НБУ також додали, що невизначеність із термінами та величиною коригування енергетичних тарифів є суттєвим ризиком для прогнозу інфляції.Тож подальше відтермінування рішень щодо їх підвищення зумовить нижчу інфляцію, але накопичуватиме дисбаланси, а ціновий тиск лише відкладатиметься на майбутнє.Як відомо, під час війни в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду й опалення, який не стосується електроенергії та холодної води.Нагадаємо, в Пенсійному фонді повідомляли, що громадяни України, які не здатні самостійно оплачувати комунальні послуги, мають право на призначення житлової субсидії.

Національний банк України після триденного падіння вкотре підняв офіційний курс долара. Єдина європейська валюта також різко зросла у ціні — на понад 20 копійок.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на четвер, 17 квітня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 41,21 гривні за один долар. Офіційний курс у середу становив 41,17 гривні за один долар. На готівковому ринку курс впав на 10 копійок — 41,30 гривні за долар.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 46,82. У середу, 16 квітня, офіційний курс гривні до євро був на рівні 46,61.Курс долара у 2025 роціУ державному бюджеті на 2025 рік прогнозований середньорічний курс долара закладено на рівні 45 гривень. Прогноз фінансування держбюджету на наступний рік передбачає зниження дефіциту бюджету до 19,4 % внутрішнього валового продукту (ВВП), що відповідає показникам узгоджених з міжнародними партнерами. За даними The Economist, "Біг Мак" коштує в Україні 120 гривень, тоді як у Сполучених Штатах Америки — 5,79 долара. Так курс української валюти недооцінений на 50,7% порівняно з фактичним обмінним курсом 42 гривні за долар, а курс за купівельною спроможністю має бути на рівні 20,73 гривні за долар.Нагадаємо, Національний банк України готує оновлення монет номіналом одна та дві гривні. Проте зміни будуть впроваджуватися лише після стабілізації ситуації в країні.

У разі отримання доступу до заморожених російських активів Україна покриє ними дефіцит державного бюджету у 2026 році.Про це очільник Національного банку України Андрій Пишний повідомив у Facebook. Своїми планами глава регулятора поділився за результатами зустрічі із заступником держсекретаря агентства Великої Британії з міжнародного розвитку (FCDO) Ніком Даєром та британським послом в Україні Мартіном Гаррісом.Пишний зазначив, що упродовж 2023–2024 років завдяки роботі на внутрішньому борговому ринку та підтримці партнерів Україна змогла уникнути емісійного фінансування дефіциту бюджету. І це, за словами голови НБУ, залишається незмінним пріоритетом."Водночас прагнемо розвитку дискусії про надання Україні доступу до знерухомлених активів РФ. Таке рішення буде справедливим для компенсації збитків нашій країні", — йдеться у заяві Пишного.Керівник НБУ наголосив, що відповідно до оперативної оцінки RDNA-4 станом на початок 2025 року збитки України сягають 176 мільярдів доларів США, а вартість відновлення — 524 мільярди доларів США. "Сподіваємося, що 2026 рік стане роком, коли наша країна отримуватиме фінансування вже у тому числі коштом "тіла" активів РФ", — додав Андрій Пишний.Нагадаємо, раніше видання Financial Times писало, що Франція та Німеччина обговорюють з Великою Британією можливість арешту заморожених активів країни-агресорки Росії на суму понад 200 мільярдів євро.Варто зазначити, що, за даними прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна отримала від Великої Британії 752 млн фунтів. Це кошти від заморожених російських активів.

Україна уже адаптувалася до сучасних умов і продовжує поступово відновлюватися у різних сферах. Проте війна залишається головним генератором ризиків у першу чергу для повноцінного розвитку економіки.Про це повідомила прес-служба Національного банку Україну."У 2025 році зростання економіки України триватиме", — зазначили в регуляторі.Тенденцію до зростання економіки підтримають:очікуване нарощення врожаїв;зменшення дефіциту електроенергії;пожвавлення зовнішнього попиту. Натомість економічне зростання і надалі обмежуватимуть декілька факторів. Йдеться про наслідки війни:дефіцит робочої сили;пошкодження інфраструктури;пошкодження виробничих потужностей.Варто зауважити, що, за даними Державної служби статистики України, у 2024 році реальний ВВП зріс на 2,9%.Нагадаємо, у березні 2025 року ринок праці пожвавився. Зокрема, в річному вимірі збільшилася кількість вакансій та резюме. Також фіксували зростання заробітної плати.