# Нацбанк України

У серпні загальна інфляція дещо зросла та перевищила траєкторію прогнозу Національного банку. Основними чинниками стали подорожчання пального, а також підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення.Про це свідчать дані регулятора, який посилається на звіт Державної служби статистики України.Базова інфляція виявилася нижчою за прогнозВодночас базова інфляція у серпні була трохи нижчою за очікування НБУ. Причиною стало повільніше, ніж прогнозувалося, зростання вартості послуг.Попри це, ціновий тиск в українській економіці залишається підвищеним.Війна посилює інфляційний тискНа динаміку цін продовжують впливати наслідки російської агресії проти України та війни на Близькому Сході. Зокрема, активізація російських атак на об'єкти логістики, виробництва та енергетичної інфраструктури збільшує витрати підприємств і водночас обмежує внутрішню пропозицію товарів та послуг.Повітряні атаки також посилюють інфляційні очікування населення та бізнесу, що створює додатковий тиск на ціни.НБУ очікує сповільнення інфляції у 2027 роціВ умовах підвищеного цінового тиску НБУ й надалі зосереджуватиме зусилля на недопущенні розбалансування інфляційних очікувань та утриманні інфляційних процесів під контролем.У Нацбанку зазначають, що зважена монетарна політика має сприяти поверненню інфляції на траєкторію сповільнення у 2027 році. Саме такий сценарій передбачає поточний макроекономічний прогноз регулятора.Варто зауважити, що за даними оновленого макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки, попри складні умови війни та масштабні атаки на критичну інфраструктуру, економіка України поступово рухатиметься шляхом відновлення.Нагадаємо, нещодавно заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський пояснив рішення регулятора підвищити облікову ставку НБУ з 15% до 15,5%.Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

Введення в обіг нової банкноти номіналом 2000 гривень не означає збільшення кількості грошей в економіці та не свідчить про повернення України до економічних реалій 1990-х років. Про це заявив голова Національного банку України Андрій Пишний у колонці для "Економічної правди".За його словами, емісія означає збільшення обсягу грошей в економіці. Натомість поява нового номіналу передбачає зміну структури готівки в обігу: нова банкнота замінюватиме частину старих, зношених купюр, а також банкнот менших номіналів.Таким чином, загальний обсяг грошей не збільшиться. У НБУ наголошують, що через це саме введення нового номіналу не матиме впливу на інфляцію чи курс гривні.Пишний пояснив, що необхідність оновлення банкнотного ряду є наслідком економічних змін попередніх років. За останні сім років споживчі ціни в Україні зросли приблизно вдвічі, тоді як середньомісячна заробітна плата — утричі. Ці фактори, а також зміни у структурі готівкового обігу, зумовили потребу в перегляді номінального ряду гривні.Повернення до економічних реалій 1990-х?Голова НБУ також відкинув порівняння нинішньої ситуації з 1990-ми роками. За словами Пишного, на початку незалежності Україна пережила період гіперінфляції: у 1992 році ціни зросли приблизно на 2000%, а у 1993 році — на 10 000%. Для порівняння, у липні 2026 року споживчі ціни були на 7,7% вищими, ніж у липні 2025 року.Посадовець пояснив, що гіперінфляція 1990-х була пов’язана не із самим фактом випуску нових банкнот. Її причинами стали глибока економічна криза, тривала та неконтрольована емісія, а також втрата довіри до купоно-карбованця.Нагадаємо, із 4 вересня Національний банк України ввів в готівковий обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень. На ній зображено портрет поета, дисидента та правозахисника Василя Стуса..

Інфляція непомітно скорочує вартість заощаджень. Якщо гроші просто лежать готівкою або на поточному рахунку, з часом за них можна купити дедалі менше. Тож питання не лише в тому, де зберігати гроші, а й у тому, як захистити їх від знецінення.У Нацбанку розповіли, як українцям захистити гроші від інфляції.Депозити можуть випередити інфляціюОдин із найпростіших способів захистити гривневі заощадження від знецінення — строковий банківський депозит. Залежно від банку та строку розміщення коштів ставки за гривневими вкладами зараз становлять близько 15-17% річних.Водночас варто враховувати оподаткування депозитного доходу. Після сплати податків фактична дохідність для вкладника становить орієнтовно 12-13% річних. Навіть після оподаткування вона залишається вищою за більшість прогнозів щодо інфляції на наступний рік.ОВДП: вища дохідність без оподаткуванняЩе один варіант для збереження гривневих заощаджень — облігації внутрішньої державної позики. Придбати ОВДП сьогодні можна через банки та інші фінансові установи, зокрема за допомогою мобільних застосунків.Дохідність гривневих ОВДП залежно від строку погашення становить від 13% до майже 17% річних. При цьому отриманий інвестиційний дохід не оподатковується, що робить фактичну дохідність цього інструменту привабливішою у порівнянні з депозитом із аналогічною номінальною ставкою.Чи перекриють заощадження майбутню інфляціюЩоб оцінити, наскільки ефективно ці інструменти захищають гроші, їхню дохідність варто порівняти з прогнозами щодо інфляції. За даними опитувань, українці очікують, що протягом наступних 12 місяців зростання споживчих цін становитиме близько 10%. Банки та фінансові аналітики оцінюють майбутню інфляцію дещо нижче — у межах 8-9%.Водночас прогноз Національного банку є ще оптимістичнішим: регулятор очікує, що інфляція наступного року сповільниться до рівня нижче 7%.Нагадаємо, за даним НБУ, у першому півріччі 2026 року бізнес і населення активно користувалися кредитовими та дебетовими переказами. Загалом у межах України за січень-червень було здійснено понад 1,4 мільярда платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу та прямого дебету.Читайте також: Між відновленням і ризиками: як НБУ оцінює перспективи економіки України.

У середу, 2 вересня, Національний банк ввів у обіг срібну пам’ятну монету "До 30-річчя грошової реформи в Україні". Вона присвячена річниці введення в обіг національної грошової одиниці з історичною назвою "гривня".Про це повідомив сайт Національного банку України (НБУ). Там нагадали, що грошова реформа тривала два тижні — з 2 до 16 вересня 1996 року."У цей період купоно-карбованці вільно та без обмежень обмінювалися на нову грошову одиницю — гривню", — зазначили в Нацбанку.І вже з 17 вересня 1996 року гривня стала єдиним законним засобом платежу на всій території України. Це стало важливим етапом утвердження економічної незалежності України."Наша нова пам’ятна монета присвячена не лише ювілею грошової реформи. Вона нагадує про шлях, який Україна та гривня пройшли разом за 30 років. За цей час гривня стала символом стійкості держави, її поява назавжди закріпила право України самостійно визначати своє економічне майбутнє. Зараз наша відповідальність — берегти довіру до національної валюти та робити все, щоби гривня залишалася грошима сильної та вільної європейської держави", — сказав голова Національного банку Андрій Пишний.Пам’ятна монета "До 30-річчя грошової реформи в Україні" має номінал одна гривня, виготовлена зі срібла 925 проби, категорія якості карбування — "спеціальний анциркулейтед", маса дорогоцінного металу в чистоті — 31,1 грама. Гурт монети — гладкий із заглибленими написами. Монета оздоблена локальною позолотою. Її тираж — до 5 000 штук.На аверсі монети відтворено дизайн обігової монети номіналом одна гривня зразка 2018 року. Угорі зображено малий Державний Герб України; у центрі — в обрамленні давньоруського орнаменту розміщено написи: УКРАЇНА / 1 / ГРИВНЯ, а також логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (праворуч); унизу — рік карбування — 2026.На реверсі монети відтворено дизайн першої обігової монети номіналом одна гривня, що перебувала в обігу до 2018 року (зараз поступово вилучається з обігу). Унизу додано рік проведення грошової реформи в Україні — 1996, у центрі — в обрамленні орнаменту зі стилізованих гілок розміщено написи: 1 / ГРИВНЯ."Автор ідеї та адаптація дизайну — Андрій Сагач. Художник аверсу — Володимир Дем’яненко. Художник реверсу — Василь Лопата", — підсумували в Нацбанку України.Нагадаємо, що 24 серпня Національний банк України ввів у обіг пам’ятну монету "До 35-річчя Незалежності України". Вона продовжує серію "Українська держава" та присвячена річниці проголошення незалежності України..

Початок 2026 року був складним для української економіки. Російські атаки на енергетичну інфраструктуру, подорожчання палива та затримка міжнародного фінансування негативно вплинули на економічну активність.Про це свідчить огляд Національного банку України. За даними регулятора, реальний ВВП України в першому кварталі 2026 року вперше за довгий час зменшився. Водночас уже в другому кварталі економіка почала відновлюватися.Енергетичні проблеми вплинули на бізнесОдним із ключових чинників погіршення економічної ситуації на початку року стали російські атаки, які призвели до значного руйнування енергетичної інфраструктури. Через це виник дефіцит електроенергії, що суттєво зашкодив бізнесу.Додатковим фактором стало подорожчання палива через війну на Близькому Сході. Водночас затримка міжнародного фінансування спричинила брак коштів для підтримки економіки.Відновлення економікиУ другому кварталі ситуація почала покращуватися. Цьому сприяло поліпшення ситуації в енергетичному секторі. Зокрема, важливу роль відіграли швидкі ремонти пошкодженої інфраструктури, тепла погода та робота сонячних електростанцій.Ще одним позитивним фактором стало збільшення надходжень від міжнародних партнерів. Зокрема, на початку літа Україна отримала перші кошти за програмою Ukraine Support Loan.Зовнішня підтримкаУ 2026 році Україна має отримати рекордну суму зовнішньої підтримки — 87 мільярдів доларів. Кошти міжнародних партнерів спрямують на соціальні програми, відбудову пошкоджених об’єктів та виробництво зброї в Україні. Це має підтримати економічну активність.За прогнозом НБУ, реальний ВВП України за підсумками 2026 року зросте приблизно на 1,8%.Економічне зростання могло б бути вищимВодночас економічне зростання могло б бути вищим, якби не посилення російських атак. Зокрема, йдеться про атаки на порти, складські приміщення та виробничі об’єкти. Вони створюють додаткові втрати для економіки.Попри це, бізнес продовжує адаптуватися до умов війни. Уряд і НБУ підтримують економіку через відбудову інфраструктури та програми пільгового кредитування. Однак вплив російських атак на економіку буде відчутним.Чого очікувати далі?У наступні роки економічне зростання України може пришвидшитися до близько 3%. Важливою умовою для цього є поліпшення безпекової ситуації.Наразі перебіг війни залишається головним ризиком для макропрогнозу.Нагадаємо, раніше в НБУ заявили, шо споживча інфляція в Україні останніми місяцями сповільнилася переважно через тимчасові чинники, однак фундаментальний ціновий тиск продовжує посилюватися. .

У п’ятницю, 28 серпня, Національний банк України (НБУ) ввів в обіг дві нові обігові пам’ятні монети номіналом 10 гривень зі серії "Ми сильні. Ми разом". Вони присвячені Дніпропетровській і Кіровоградській областям.Про це повідомив сайт Національного банку України (НБУ)."Дніпропетровщина та Кіровоградщина — кожна зі своїм характером та своєю роллю, але зараз обидві щодня роблять величезну роботу для життя країни. За контуром областей на монетах — сотні міст і сіл, мільйони особистих історій наших співгромадян. Ми закарбовуємо їх у металі, бо кожна область є невіддільною частиною країни, яку ми разом щодня захищаємо", — наголосив голова НБУ Андрій Пишний.Монети "Ми сильні. Ми разом. Дніпропетровська область" та "Ми сильні. Ми разом. Кіровоградська область" мають номінал 10 гривень, виготовлені зі сплаву на основі цинку з нікелевим покривом.Аверс обох нових обігових пам’ятних монет ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року. На ньому в центрі в обрамленні давньоруського орнаменту розміщені номінал монети, рік карбування та Державний Герб України.Головним елементом реверсу цих монет є стилізована мапа України з чітко окресленими адміністративними межами та зображенням території регіонів, яким вони присвячені. Зокрема, на монеті "Ми сильні. Ми разом. Дніпропетровська область" виокремлено Дніпропетровську область, на монеті "Ми сильні. Ми разом. Кіровоградська область" — Кіровоградську область.Дизайн реверсу монет розробила Олександра Кучинська, художник аверсу і скульптор — Володимир Дем’яненко."Обігові пам’ятні монети є законними платіжними засобами на території України, приймаються всіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій за номіналом 10 гривень", — зазначили в НБУ.Національний банк поступово видаватиме такі обігові пам’ятні монети банкам, інкасаторським компаніям і компаніям з оброблення готівки для подальшої їх видачі клієнтам. Від клієнтів вони прийматимуться за номіналом 10 гривень. Поступово в готівковий обіг увійде по два мільйони штук кожної з таких обігових пам’ятних монет.Частина тиражу цих монет сформована в спеціально оформлені ролики. Кожен ролик міститиме 25 обігових пам’ятних монет, тираж кожного — 15 тисяч штук.Придбати ролики із 25 обігових пам’ятних монет "Ми сильні. Ми разом. Дніпропетровська область" та "Ми сильні. Ми разом. Кіровоградська область" можна в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ, а також у банків-дистриб’юторів.Нову тематичну серію обігових пам’ятних монет "Ми сильні. Ми разом", присвячену єдності України, її неподільності й адміністративно-територіальному устрою, Національний банк започаткував у грудні 2025 року.В обіг уже введені обігові пам’ятні монети, що вшановують такі регіони України: Крим, Донецьку, Луганську, Запорізьку, Харківську, Херсонську, Сумську, Чернігівську, Миколаївську, Одеську, Дніпропетровську та Кіровоградську області.Нагадаємо, що 24 серпня Національний банк України ввів у обіг пам’ятну монету "До 35-річчя Незалежності України". Вона продовжує серію "Українська держава" та присвячена річниці проголошення незалежності України..

Правління Національного банку України заслухало звіт Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури щодо наглядових дій стосовно "Сенс Банку" у 2022–2026 роках.У регуляторі заявили, що підтримують роботу незалежних антикорупційних органів та зацікавлені у повному й неупередженому встановленні всіх обставин справи. Водночас Нацбанк наголосив на необхідності максимальної відкритості в межах закону та без шкоди для досудового розслідування.Понад 100 рішень та 21 повідомлення правоохоронцямЗа даними НБУ, з кінця 2022 року до 2026 року профільний Комітет ухвалив понад 100 рішень щодо "Сенс Банку". За результатами наглядових заходів регулятор направив 21 повідомлення правоохоронним органам, Державній податковій службі та Держфінмоніторингу. Також НБУ провів:три інспекційні перевірки щодо дотримання банківського законодавства;шість перевірок у сфері фінансового моніторингу;три перевірки щодо дотримання санкційного та валютного законодавства.У Нацбанку зазначили, що наглядові та регуляторні заходи здійснювалися послідовно, а регулятор реагував на нові обставини, які оприлюднювали правоохоронні органи.НБУ виявив конфіденційні протоколи банкуОкремо у НБУ повідомили про результати перевірки, завершеної у квітні 2025 року. Тоді регулятор виявив значний масив раніше невідомих конфіденційних протоколів колегіальних органів "Сенс Банку".Про виявлені матеріали НБУ поінформував правоохоронні органи. Їхній аналіз наразі триває. Крім того, ці документи використовує Міністерство юстиції України для підготовки позиції держави у міжнародному арбітражі, ініційованому колишніми підсанкційними власниками банку.Питання "Сенс Банку" винесуть на Раду з фінансової стабільностіНаціональний банк також має намір ініціювати розгляд ситуації навколо "Сенс Банку" на найближчому засіданні Ради з фінансової стабільності. Водночас НБУ очікує від уряду як акціонера банку невідкладного доформування його наглядової ради. Також регулятор очікує відсторонення або іншого усунення від роботи працівників, які фігурують в інформації, оприлюдненій НАБУ.Політичний впливУ Нацбанку заявили про готовність до парламентського контролю, предметної критики та перевірки власних дій. Детальний звіт про наглядові заходи вже передали уряду та членам тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради.Водночас у НБУ наголосили, що рішення регулятора не можуть ухвалюватися під впливом політичного тиску чи непідтверджених персональних звинувачень. За позицією Правління, вони мають ґрунтуватися виключно на перевірених фактах та законодавчо визначених процедурах.У НБУ також зазначили, що всі члени профільного Комітету спростували публічні припущення щодо можливості одноосібного впливу на рішення та спроби персоналізувати відповідальність за дії стосовно "Сенс Банку".Справа "Форест Гамп": до чого тут "Сенс Банк"НАБУ та САП 19 серпня розпочали проведення слідчих дій у заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої. За даними джерел у правоохоронних органах, у справі про діяльність злочинної організації також фігурує народний депутат Вадим Столар.За версією слідства, учасники схеми легалізували 150 мільйонів гривень готівки, отриманої злочинним шляхом. Кошти через рахунки підставних компаній нібито ввели в легальний обіг, щоби використати для внесення застави за одного з фігурантів справи "Мідас".За даними НАБУ та САП, для реалізації схеми використовували державний "Сенс Банк" і рахунки підконтрольних підприємств. Слідство стверджує, що на початку червня організатори отримали фактичний контроль над банком.Нагадаємо, 21 серпня на засіданні Кабінету міністрів України ухвалено додаткові кадрові рішення щодо "Сенс Банку". Зокрема, припинено повноваження голови наглядової ради Миколи Гладишенка..

У понеділок, 24 серпня, Національний банк України ввів у обіг пам’ятну монету "До 35-річчя Незалежності України". Вона продовжує серію "Українська держава" та присвячена річниці проголошення незалежності України.Про це повідомили на сайті Національного банку України (НБУ). Презентація унікальної срібної пам’ятної монети відбулася у Верховній Раді України. Саме тут 35 років тому, 24 серпня 1991 року, відбулося ухвалення Акта проголошення незалежності України."Для Національного банку кожна пам’ятна монета — це можливість говорити голосом символів, нагадувати про важливе і закарбовувати пам’ять. Коли ми шукали образ, який найточніше втілює 35 років Незалежності України, то обрали щит. Він зазнав ударів, але не зламався, вистояв", — пояснив голова НБУ Андрій Пишний.За його словами, це метафора України. А рука українського воїна, яка міцно тримає цей щит, нагадує, що незалежність захищають люди, українські воїни."Захищають заради майбутнього, яке символізує простий, як і усі справжні цінності, дитячий малюнок — на ньому дитина, серце, сонце, дім. Схиляємо голову перед тими, хто віддав життя за ці цінності. Дякуємо тим, хто захищає їх зараз", — наголосив він.Пам’ятна монета "До 35-річчя Незалежності України" має номінал 20 гривень, виготовлена зі срібла 925 проби, категорія якості карбування — "спеціальний анциркулейтед", маса дорогоцінного металу в чистоті — 62,2 грама."Гурт монети — гладкий із заглибленими написами. Монета оздоблена патинуванням та локальною позолотою. Її тираж — до 5 000 штук", — додали в Нацбанку.На аверсі монети зображено руку військового, який тримає щит. Угорі — зображення дитячого малюнка, що слугує талісманом для захисника. У верхній частині зліва розміщено: напис УКРАЇНА, справа — малий Державний Герб України, рік карбування монети — 2026, номінал 20 та графічний знак гривні ₴. По колу напис: 35 РОКІВ БОРОТЬБИ ЗА МАЙБУТНЄ.На реверсі зображено зовнішній бік щита з пошкодженнями, що символізує боротьбу за свободу та незалежність українського народу. Художник — Андрій Сагач.Нагадаємо, що 25 травня Національний банк України презентував пам'ятну монету, приурочену до сотих роковин загибелі Симона Петлюри, голови Директорії та Головного отамана військ Української національної республіки..

Росія змінює цілі своїх атак по українській інфраструктурі, логістиці та виробничих об’єктах, посилюючи тиск на економіку. Водночас український бізнес, населення та держава продовжують адаптуватися до "воєнних шоків", що дає змогу мінімізувати втрати.Про це йдеться в окремій темі липневого Інфляційного звіту Національного банку України.Експорт: Україна адаптується до нової морської блокадиПісля блокування портів Одеси у 2022 році, через які до повномасштабного вторгнення проходило близько двох третин українського експорту, країна почала активно розвивати альтернативні маршрути. Експорт переорієнтували на порти Дунаю та західні залізничні переходи, а на кордоні створювали нові перевантажувальні термінали.Згодом роботу чорноморських маршрутів вдалося відновити. До кінця 2024 року обсяги експорту Чорним морем повернулися до довоєнного рівня.У липні 2026 року розпочалася нова фаза морської блокади. За оцінками НБУ, прямі втрати від недоотриманої експортної виручки в другій половині року перевищать два мільярди доларів.Водночас у Нацбанку очікують, що збільшення експорту в першому півріччі 2027 року компенсує цей негативний ефект. Завдяки вже створеним альтернативним маршрутам та досвіду аграрного сектору ситуація є більш контрольованою, ніж у 2022 році.Паливна криза: імпорт із ЄС замінив втрачені поставкиНавесні 2022 року Україна зіткнулася з гострим дефіцитом пального через припинення імпорту з Росії та Білорусі, а також удари по нафтопереробних підприємствах і нафтобазах.Україна швидко переорієнтувалася на постачання з країн ЄС. Уже до літа 2022 року європейський імпорт повністю замінив втрачені джерела. Паливні мережі інвестували в бензовози, нові логістичні маршрути та диверсифікацію постачальників. Ці рішення допомогли зробити паливний ринок стійкішим до наступних воєнних шоків.Удари по газовидобутку компенсують імпортомАтаки на український газовидобуток також не призвели до тривалого дефіциту газу. Оперативне нарощування імпорту, значні потужності підземних сховищ та швидке відновлення пошкоджених свердловин дали змогу забезпечувати потреби населення і бізнесу.Водночас така адаптація має свою ціну — збільшення імпорту створює додатковий тиск на валютний ринок і державний бюджет.Енергетичний терор стимулював розвиток розподіленої генераціїСистематичні удари по енергетичній інфраструктурі змусили Україну прискорити розвиток розподіленої генерації, посилити інженерний захист енергооб’єктів та розширити можливості аварійного імпорту електроенергії з ЄС.Енергосистема змогла пройти пікові навантаження холодної зими 2025-2026 років без каскадних аварій. Однак для бізнесу це означає додаткові витрати на автономне енергозабезпечення. Крім того, поглиблення структурного дефіциту енергетичних потужностей стримує відновлення виробництва.Росія б'є по ланцюгах постачанняУ 2026 році повітряні атаки дедалі більше спрямовані на ключові ланки ланцюгів постачання — від виробництва та зберігання до транспортування. За оцінкою НБУ, така тактика має на меті виснажувати бізнес через зростання трансакційних витрат, знищення основного капіталу й товарних запасів та стримування інвестицій.У відповідь компанії децентралізують складські мережі, шукають нові логістичні маршрути та інвестують у захист і резервні потужності. Держава, зі свого боку, запроваджує компенсаційні програми та механізми страхування воєнних ризиків.Адаптація має високу цінуПопри здатність економіки пристосовуватися до нових викликів, російські обстріли мають відчутний негативний вплив на економічну активність. За оцінкою НБУ, загальний від’ємний внесок обстрілів у зростання ВВП становить 0,9%.Витрати бізнесу на логістику, безпеку, страхування та відновлення пошкоджених потужностей поступово переносяться у ціни для споживачів. Це посилює фундаментальний інфляційний тиск.У НБУ зазначають, що в таких умовах монетарна політика залишатиметься достатньо гнучкою. Її завданням буде одночасно контролювати інфляційні процеси, підтримувати кредитування та сприяти збереженню економічної активності.Нагадаємо, раніше в НБУ заявили, шо споживча інфляція в Україні останніми місяцями сповільнилася переважно через тимчасові чинники, однак фундаментальний ціновий тиск продовжує посилюватися. .

Верховна Рада ухвалила рішення викликати голову Національного банку України Андрія Пишного для доповіді щодо розслідування НАБУ, у якому фігурує "Сенс Банк". Ініціативу підтримали 155 народних депутатів.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк. Пишний має виступити перед парламентом у четвер, 20 серпня, об 11:00. Водночас Рада не підтримала виклик міністра фінансів Сергія Марченка щодо цієї ж справи, пов'язаної із "Сенс Банком".Заява ЖелезнякаЖелезняк заявив, що ще навесні 2026 року звертався до НБУ та Міністерства фінансів із вимогою провести розслідування щодо "Сенс Банку", а також відсторонити та звільнити його менеджмент. За його словами, вже тоді були "обґрунтовані підозри", що банк "став годівницею Міндіча, Веселого та Ко".Окремо нардеп розкритикував голову НБУ Андрія Пишного та міністра фінансів Сергія Марченка."Те, що після всіх фактів ані голова НБУ Андрій Пишний, ані міністр фінансів Сергій Марченко по факту так нічого і не зробили. Як і уряд, який є власником банку", — написав він.Депутат заявив, що очікує рішення про звільнення всіх згаданих посадових осіб "Сенс Банку" найближчим часом."Інакше самостійно зареєструю постанову про звільнення і голови НБУ і міністра фінансів", — наголосив Железняк.Деякі ЗМІ пишуть, що "Сенс Банк" могли використати для внесення застави за одного з фігурантів операції "Мідас". Спочатку суд встановив її на рівні 200 мільйонів гривень, а пізніше зменшив до 150 мільйонів гривень. Нагадаємо, під час проведення масштабних обшуків у межах спецоперації "Форест Гамп" детективи та прокурори виявили важливі документи. Серед знайденого опинився детальний план антикризової комунікації, пов'язаний із діяльністю Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради..

В Україні продовжують зростати обсяги безготівкових розрахунків платіжними картками. За перше півріччя 2026 року громадяни здійснили 4,7 мільярда безготівкових операцій на загальну суму 2,6 трильйона гривень.Про це повідомив Національний банк України, посилаючись на статистику використання платіжних карток, емітованих українськими банками та фінансовими установами.Загалом у січні-червні 2026 року в Україні та за кордоном із використанням карток, емітованих в Україні, було здійснено 4,9 мільярда операцій на суму 3,86 трильйона гривень (із них 4,7 мільярда були безготівковими).Порівняно з аналогічним періодом 2025 року кількість безготівкових операцій зросла на 7,5%, а їхня загальна сума — на 16,6%.Безготівкові операціїУ Нацбанку зазначають, що безготівкові платежі продовжують домінувати за кількістю операцій. У першому півріччі 2026 року їхня частка становила 96% від усіх операцій із платіжними картками.За сумою частка безготівкових операцій досягла 67%. Для порівняння, за перше півріччя 2025 року ці показники становили 95,3% та 65,3% відповідно.Найбільше карткових операцій припадало на розрахунки у торговельній та сервісній мережах. За кількістю їхня частка становила 75,4%, а за сумою — 53,1%.В Україні побільшало POS-терміналівЗа даними НБУ, паралельно розширюється інфраструктура для безготівкових розрахунків. У червні порівняно із січнем кількість активних POS-терміналів у торговельній та сервісній мережах зросла на 4,3% — до 582,5 тисяч.Кількість пунктів продажу та надання послуг, які приймають платіжні картки, за цей період збільшилася на 13,9% — до 699,3 тисячі. Водночас банкоматна мережа з початку року зросла на 0,2% і на кінець червня налічувала 15,8 тисячі банкоматів.Кількість платіжних карток зросла Загальна кількість емітованих в Україні платіжних карток за перше півріччя 2026 року досягла 153,2 мільйона. Це на 3% більше, ніж у січні.Таким чином, статистика першого півріччя свідчить про подальше зростання ролі безготівкових розрахунків та розвиток інфраструктури для оплати картками в Україні.Нагадаємо, 18 серпня "ПриватБанк" повідомив про технічний збій. Це вже другий інцидент за останні декілька днів..

Курс іноземних валют в Україні зміниться 18 серпня: долар та євро додадуть у вартості. Оновлення позначиться як на офіційному курсі, так і на готівковому ринку.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на вівторок, 18 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,69 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 44,70. На готівковому ринку долар подорожчав на п'ять копійок — 44,15 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,80. У понеділок, 17 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,70.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

У першому півріччі 2026 року бізнес і населення активно користувалися кредитовими та дебетовими переказами. Загалом у межах України за січень-червень було здійснено понад 1,4 мільярда платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу та прямого дебету.Про це повідомляє Національний банк України.Найбільший обсяг припав на операції з використанням кредитового трансферу. У межах України за шість місяців здійснено 1,4 мільярда таких операцій на суму майже 27,5 трильйона гривень. Для порівняння, за аналогічний період 2025 року було проведено 1,6 мільярда операцій на 22,5 трильйона гривень. Водночас зросли обсяги транскордонних кредитових переказів.Перекази в Україну:понад чотири мільйона операцій на суму 36,95 мільярда доларів в еквіваленті;у першому півріччі 2025 року — 5,5 мільйона операцій на 32,68 мільярда доларів еквіваленті.Перекази з України:понад 1,4 мільйони операцій на суму 50,62 мільярда доларів в еквіваленті;у першому півріччі 2025 року — 1,1 мільйона операцій на 40,71 мільярда доларів в еквіваленті.Також у січні-червні 2026 року в Україні було здійснено 1,9 мільйона платіжних операцій із використанням прямого дебету на загальну суму 10,54 мільярда гривень. За перше півріччя 2025 року таких операцій було 1,1 мільйона на 7,10 мільярда гривень.Таким чином, попри зменшення кількості окремих видів операцій, зокрема внутрішніх кредитових переказів і переказів в Україну, їхній загальний обсяг у грошовому вимірі зріс. Водночас помітно збільшилася кількість та сума операцій із використанням прямого дебету.Нагадаємо, на тлі відновлення споживчого кредитування в Україні увага до рівня боргового навантаження населення зростає. Ринок споживчих кредитів розвивається поступово та перебуває під контролем регулятора, який уважно стежить за можливими ризиками надмірної закредитованості домогосподарств..

Національний банк України впроваджує великий пакет пом'якшення валютних обмежень. Метою змін, що розпочнуть діяти з 11 серпня, є передусім підтримання фізичних осіб. Водночас пакет також містить важливі зміни для юридичних осіб і фінансового сектору.Про це повідомила пресслужба НБУ. Там оцінили, що пом’якшення не створюватимуть ризиків для стійкості валютного ринку з огляду на сформованість передумов і ретельний аналіз кожного окремого заходу.Пом’якшення для фізичних осібПо-перше, збільшується ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти до 200 тисяч гривень на календарний місяць (із 50 тисяч гривень). Одночасно розширюється перелік доступних операцій у межах цього ліміту: можна буде не лише купувати валюту, а й безготівкові банківські метали та цінні папери іноземних емітентів.По-друге, підвищується до 200 тисяч гривень на день (зі 100 тисяч гривень) ліміт на зняття населенням готівкових коштів із валютних рахунків в Україні та за кордоном.По-третє, з аналогічною метою НБУ розширює можливості українців оплачувати товари, роботи та послуги за кордоном із гривневих рахунків:ліміт збільшується до 200 тисяч гривень в еквіваленті на календарний місяць (зі 100 тисяч гривень);у межах цього ліміту населення зможе не лише оплачувати товари, роботи та послуги, а й оренду житла за кордоном;відповідні розрахунки можна здійснювати не лише картою, а й за допомогою переказів із рахунку на рахунок (наприклад, із використанням системи SWIFT) з попередньою купівлею банком валюти за дорученням клієнта.По-четверте — поряд із наявною можливістю населення здійснювати розрахунки за товари, роботи та послуги за кордоном із використанням валютних карток без обмежень додається можливість оплати товарів, робіт і послуг за кордоном за допомогою переказів з валютного рахунку на рахунок отримувача — окремий ліміт для таких операцій встановлено на рівні 200 тисяч гривень на календарний місяць.По-п’яте — ліміт у розмірі 500 тисяч гривень на календарний місяць, що діє для оплати валютною карткою послуг за проживання за кордоном, розширюється також на можливість оплати оренди житла за кордоном.Пом’якшення для юридичних осібПо-перше, з метою підтримання ділової активності збільшуються ліміти на зняття юридичними особами готівкових коштів:із гривневих рахунків у межах України до 200 тисяч гривень на день (зі 100 тисяч гривень);із використанням гривневих корпоративних карток за кордоном — до 140 тисяч гривень на календарний місяць (з 17,5 тисячі гривень на тиждень);із валютних рахунків в Україні та за кордоном — до 200 тисяч гривень на день (зі 100 тисяч гривень).По-друге, щоби стимулювати приплив капіталу та посилити обороноздатність країни НБУ збільшує можливості бізнесу в межах валютної лібералізації:По-третє, НБУ надасть можливість українським експортерам сплачувати штрафи, пені, бонуси, відшкодування витрат і збитків на користь контрагентів-нерезидентів за договорами з експорту товарів. Сума таких переказів на календарний рік не має перевищувати 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту за відповідними договорами після 23 лютого 2021 року.По-четверте — НБУ запроваджує низку інших змін за такими напрямами:репатріація дивідендів в умовах зміни організаційно-правової форми бізнесу;переказ коштів у зв’язку з поверненням грантів державним іноземним грантодавцям та ООН;купівля валюти гарантами / поручителями за банківськими кредитами в іноземній валюті;розширення переліку операцій, за якими банкам дозволені розрахунки за акредитивами / гарантіями / контргарантіями;переказ коштів для сплати реєстраційних внесків для участі в міжнародних заходах;переказ коштів Фондом розвитку інновацій у випадках, визначених рішенням уряду України;перерахування коштів на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC) за договорами, що передбачають покриття політичних ризиків.Нагадаємо, що Міністерство економіки готує зміни до державної програми страхування воєнних ризиків для бізнесу. Серед іншого, уряд планує поширити її на Київ і область..

У другому кварталі 2026 року гривня послабилася до долара та євро через зростання попиту на іноземну валюту. Основними причинами стали активізація бюджетних видатків, збільшення імпорту, зокрема для потреб оборонного сектору, та розширення торговельного дефіциту.Про це свідчать дані Інфляційного звіту за липень 2026 року, який опублікували на офіційній сторінці Національного банку України.Головна причина тиску на гривню За даними НБУ, ситуація на валютному ринку у другому кварталі визначалася насамперед збільшенням обсягів переказів за імпортними операціями. Вагомим фактором стали активні бюджетні видатки, щомісячні обсяги яких перевищували торішні показники. У результаті середній курс гривні у квартальному вимірі послабився на 2,0% до долара США та на 1,3% до євро.У НБУ зазначили, що динаміка курсу була різноспрямованою: упродовж кварталу на гривню впливали як внутрішні фактори, так і ситуація на світових фінансових ринках, зокрема зміцнення долара щодо євро у травні та червні.Оборонні закупівлі посилили попит на валютуУ червні валютний ринок зазнав додаткового тиску через активізацію бюджетних видатків після зниження ризиків щодо отримання міжнародної допомоги. Найбільше зріс попит на валюту з боку сектору оборони, зокрема для закупівлі продукції машинобудування — електричного обладнання та оптичних приладів, які в поточних умовах використовуються переважно в оборонно-промисловому комплексі.Через це імпорт машинобудівної продукції у другому кварталі досяг рекордних значень. Водночас частково компенсувати зростання імпорту вдалося завдяки:скороченню закупівель енергоносіїв через стабілізацію роботи енергосистеми;збільшенню експорту зернових та металів;надолуженню постачання перед змінами торговельних умов із ЄС.Попри це, імпорт товарів зростав швидше за експорт, а дефіцит торгівлі товарами збільшився до 15,9 мільярда доларів із 15,5 мільярда доларів у першому кварталі.Готівковий валютний ринок залишався стабільнимНа відміну від безготівкового сегмента, ситуація з готівковою валютою залишалася контрольованою. Чистий попит населення на готівкову іноземну валюту у другому кварталі становив 1,2 мільярда доларів в еквіваленті, що значно менше за показник попереднього кварталу — 2,3 мільярда доларів.У НБУ наголосили, що реакція населення на тимчасове послаблення офіційного курсу гривні була стриманою. У періоди посилення девальваційного тиску готівковий курс навіть опускався нижче за офіційний.НБУ збільшив валютні інтервенції для стабілізації ринкуДля балансування валютного ринку Національний банк продовжував продавати іноземну валюту. У другому кварталі сальдо валютних інтервенцій НБУ зросло до 11,9 мільярда доларів проти 11,5 мільярда доларів у першому кварталі.Водночас валютний ринок зберігав здатність до самозбалансування. Частка операцій без участі НБУ залишалася близько 50%, що суттєво перевищує рівень жовтня 2023 року, коли вона становила 29%.У липні тиск на гривню дещо послабивсяУ липні ситуація на валютному ринку покращилася: чистий попит за клієнтськими операціями знизився, що сприяло стабілізації курсу. Середній офіційний курс гривні зміцнився:на 0,1% до долара США;на 1,0% до євро.Водночас НБУ зазначає, що попит на валюту з боку оборонного сектору залишається значним і продовжує впливати на валютний ринок.Нагадаємо, раніше в НБУ заявили, шо споживча інфляція в Україні останніми місяцями сповільнилася переважно через тимчасові чинники, однак фундаментальний ціновий тиск продовжує посилюватися. Читайте також: Що чекає на економіку України найближчими роками: прогноз НБУ.