# Нацбанк України

Національний банк України (НБУ) за результатами безвиїзного нагляду встановив порушення вимог законодавства на платіжному ринку з боку акціонерного товариства "Укрпошта". До нього застосовано захід впливу у вигляді письмового застереження.Про це повідомив сайт Нацбанку. Там зазначили, що відповідне рішення комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків і нагляду (оверсайту) платіжної інфраструктури ухвалено 1 грудня.За даними регулятора, департамент інтегрованого нагляду встановив, що "Укрпошта" допустила низку порушень, зокрема:закону України "Про платіжні послуги";постанови правління Національного банку України від 10.10.2024 № 123 "Про затвердження положення про вимоги до системи управління надавача фінансових платіжних послуг", а також положення, яке затверджене цією постановою;постанови правління Національного банку України від 14.06.2024№ 67 "Про затвердження положення про організацію забезпечення безперебійного функціонування в умовах особливого періоду банківської системи України, діяльності небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України", а також положення, яке затверджене цією постановою;положення про здійснення Національним банком України безвиїзного нагляду на платіжному ринку за небанківськими надавачами платіжних послуг, надавачами обмежених платіжних послуг, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05.05.2023 № 60 (зі змінами);положення про порядок здійснення авторизації діяльності надавачів фінансових платіжних послуг і обмежених платіжних послуг, затвердженого постановою правління Національного банку України від 07.10.2022 № 217 (зі змінами);правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України в умовах особливого періоду, затверджених постановою правління Національного банку України від 18.12.2018 № 140 (у редакції, що діяла до 31.07.2025).Компанія зобов’язана усунути виявлені порушення та вжити заходів для недопущення їх у подальшій діяльності протягом 60 календарних днів з дати отримання рішення комітету.Річ у тому, що "Укрпошта" в першому півріччі 2025 року збільшила виторг на 5,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 6 мільярдів 505 мільйонів гривень, скоротивши чистий збиток на 27,2% — до 311,8 мільйона гривень.У серпні цього року "Укрпошта" отримала від НБУ письмове застереження за порушення вимог у частині неналежної розробки та впровадження внутрішніх документів у сфері ПФК / ФТ, а також відсутності в них процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками.Нагадаємо, що сьогодні Національний банк України презентував нові обігові монети номіналом 10 гривень. Вони присвячені українській єдності та територіальній цілісності..

У понеділок, 1 грудня, Національний банк України презентував нові обігові монети номіналом 10 гривень. Вони присвячені українській єдності та територіальній цілісності.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своїх соціальних мережах."Рада долучитися на запрошення голови Національного банку Андрія Пишного та разом із головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком узяти участь в публічній дискусії з українськими студентами про пріоритети державної політики", — зазначила вона.Вона додала, що в межах серії "Ми сильні. Ми разом" в обіг уведено перші три пам’ятні монети, присвячені регіонам, які першими опинилися в епіцентрі російської агресії: Криму, Донецькій і Луганській областям.. "Символічно, що ця подія відбулася саме в річницю всеукраїнського референдуму — дня, який запустив відлік нашої відновленої Незалежності та незворотний процес міжнародного становлення України", — наголосила прем’єр-міністерка.Вона зауважила, що 1991 року всі області — від Криму до Львівщини, від Луганщини до Чернігівщини — зробили спільний і одностайний вибір: жити у вільній та незалежній країні.Очільниця уряду наголосила, що цей вибір закріплений у Конституції України. Зараз цей вибір щодня захищають і виборюють наші Сили оборони."Україна була, є і буде суверенною та неподільною державою. За ці роки ми як нація вивчили, що запорука збереження територіальної цілісності та незалежності — це сильне військо, сильні державні інституції, наша економічна самодостатність. І ключове — наша єдність. Маємо її берегти. Лише в єдності ми були, є та будемо", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що в лютому минулого року Національний банк України ввів у обіг нову пам'ятну банкноту "Єдність рятує світ" номіналом 50 гривень. Вона присвячена єднанню демократичного світу перед агресією Російської Федерації..

Українці все частіше задають собі питання, як "захистити" накопичені гривневі заощадження від інфляції, яка хоча і знижується протягом останніх місяців, але все ж таки залишається високою.У прес-службі Національного банку України розповіли про стратегію, яка допоможе захистити свої фінанси від впливу інфляції.Депозити у гривніЩоб українці могли захистити свої гривневі заощадження від інфляції, НБУ ще на початку 2025 року підвищив облікову ставку до 15,5% та відтоді утримує її на цьому рівні."Це дало змогу банкам пропонувати українцям привабливі умови за гривневими депозитами — у середньому 13‒16% річних (після оподаткування — 10‒12%) залежно від строку розміщення", — заявили у Нацбанку.У регуляторі зауважили, що альтернатива, яку дедалі частіше обирають громадяни, — гривневі ОВДП. Дохідність за ними становить 12-18% річних, а отримані доходи не оподатковуються."За нинішніх прогнозів інфляції на 2026 рік (нижче 10% за оцінками аналітичних центрів і близько 7% за прогнозом НБУ) такі інструменти захищають заощадження від інфляції. Це й пояснює, чому інтерес до гривневих депозитів та ОВДП дедалі зростає", — пояснили у НБУ.Інфляція у 2026-2027 роках: прогноз НБУНБУ прогнозує, що інфляція знижуватиметься й надалі. Очікується, що:наприкінці 2025 року — інфляція сповільниться нижче 10%;у 2026 році — становитиме нижче 7%;у 2027 році — повернеться до цілі НБУ в 5%. Нагадаємо, Національний банк України після кількаденного зростання знизив офіційний курс долара. Єдина європейська валюта стабілізувалася у ціні..

Витрати українців за кордоном, які обліковуються за статтею "імпорт подорожей", 2025 року зменшаться приблизно на 10% порівняно з минулим роком і становитимуть близько 12 мільярдів доларів.Такий прогноз зробив перший заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук."Витрати українців за кордоном досягнули максимальних значень 2023 року — близько 20 мільярдів доларів. Після цього ми спостерігаємо їхнє поступове зниження: доволі різке 2024 року, а цього року очікуємо ще близько мінус 10%", — зазначив він у подкасті Центру економічної стратегії.Банкір уточнив, що карткові розрахунки українців за кордоном включаються до цієї статистики як складова імпорту послуг за напрямом "подорожі". При цьому скорочення витрат відбувається, попри те, що міграція українців триває."Ми оцінюємо, що винятково за рахунок міграції чисельність населення України 2025 року зменшиться приблизно на 200 тисяч осіб. Але люди, які переїхали за кордон, поступово адаптуються, отримують більше доходів на місці та менше користуються ресурсами з України, у тому числі через карткові розрахунки", — пояснив представник Нацбанку України.За інформацією НБУ, за дев’ять місяців 2025 року українці здійснили за кордоном операцій з картками українських банків на суму 262 мільярди гривень, що на 1,9% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.Банкіри додали, що з цієї суми 213,9 мільярда гривень припадали на розрахунки в торгівельних терміналах, а 48,1 мільярда гривень — на отримання готівки.Кількість операцій за кордоном зросла на 9,3% — до 275,6 мільйона транзакцій, з них 270,2 мільйона становили безготівкові розрахунки, тоді як операції з отримання готівки — 5,5 мільйона.Нагадаємо, декілька днів тому прес-служба Пенсійного фонду України повідомляла, що громадяни, які втекли від війни, можуть набувати стаж для майбутньої пенсії за кордоном. Для цього необхідно сплачувати страхові внески..

За дев’ять місяців 2025 року українські банки отримали 119,4 мільярда гривень чистого прибутку. Це на 1,9% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року.Про це повідомив Національний банк України (НБУ)."У третьому кварталі активне кредитування залишалося ключовим чинником підтримки прибутковості банків", — зазначив регулятор.У НБУ додали, що чистий прибуток за третій квартал виявився таким же, як і в перші два: 39,9 мільярда гривень проти 40 мільярдів гривень у другому кварталі та 39,5 мільярда гривень — у першому.Чистий відсотковий дохід зріс за дев’ять місяців цього року на 15% — до 198,42 мільярда гривень, чистий комісійний — на 9,9%, до 45,94 мільярда гривень.Водночас результат переоцінки ОВДП і від операцій купівлі-продажу валюти скоротився майже на 31% — до 21,37 мільярда гривень, а загальні адміністративні витрати зросли на 19,7% — до 93,64 мільярда гривень.За дев’ять місяців минулого року банки збільшили відрахування в резерви на 1,81 мільярда гривень, тоді як за аналогічний період цього року вони зросли більш ніж утричі — до 5,87 мільярда гривень.У загальній структурі доходів і витрат банків за три квартали цього року частка відсоткових доходів підвищилася до 71,1% з 68,7% роком раніше, тоді як частка процентних витрат знизилася до 33,5% з 33,7%.Щодо частки комісійних доходів, то вона також збільшилася за дев’ять місяців цього року до 21,5% з 21,3% роком раніше зі зменшенням частки комісійних витрат до 14,7% з 14,8%.Водночас частка загальних адміністративних витрат підвищилася до 31% з 29,8%. Податок на прибуток за звітний період становив 11,50 мільярда гривень проти 13,40 мільярда гривень роком раніше."Попри достатній рівень капіталу, банки можуть зіткнутися з додатковими ризиками через запровадження підвищеної ставки податку на прибуток 2026 року", — наголосили в Нацбанку України.Нагадаємо, вчора в НБУ інформували, що реальні зарплати продовжують зростати в Україні цього року. Однак такі процеси відбуваються повільніше, ніж торік: на близько 5% 2025 року порівняно з 15% 2024 року..

Національний банк України знову змінив офіційний курс долара та євро. Після вихідних іноземна валюта "злетить" вгору.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на понеділок, 24 листопада, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,26 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю становив 42,15 гривні за один долар. На готівковому ринку долар зріс на п'ять копійок — 42,35 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 48,70. У п'ятницю, 21 листопада, офіційний курс гривні до євро був на рівні 48,51.Що буде з економікою України у найближчі два роки: прогноз НацбанкуПопри війну, економіка України не лише відновлюється, а й поступово розвивається. Як повідомили у прес-службі Національного банку, посилаючись на Інфляційний звіт, економіка:у 2025 році — зросте на майже 2%;у 2026-2027 роках — зросте на 2-3%.Що заважає розвитку економікиПовільне відновлення економіки у Нацбанку пояснюють:наслідками війни: втратою людей, територій і виробничих потужностей, слабким урожаєм;пошкодженнями енергосистеми, які спричинили дефіцит електроенергії та ускладнення газовидобутку.Що підтримує економікуВодночас економічне зростання підтримуватимуть:активніший збір врожаю в другому півріччі 2025 року;бюджетні витрати на армію;інфраструктуру та соціальні програми;значна міжнародна допомога, яка наступного року може перевищити 45 мільярдів доларів.Нагадаємо, у липні голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев повідомляв, що "Індекс Біг Мака" показував, що курс долара в Україні повинен бути на рівні 22 гривні. За його словами, курс української гривні недооцінений на 47,5%.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Реальні зарплати продовжують зростати в Україні цього року. Однак такі процеси відбуваються повільніше, ніж торік: на близько 5% 2025 року порівняно з 15% 2024 року.Про це повідомили в Telegram-каналі Національного банку України (НБУ). При цьому там наголосили: опитування бізнесу свідчать, що ситуація на ринку праці дещо краща, ніж рік тому."Зросла кількість людей, які шукають роботу, і компаніям стало трохи легше "закривати" вакансії. Бізнес активніше залучає до роботи жінок, студентів, пенсіонерів і ветеранів", — ідеться в повідомленні.Проте в НБУ визнали, що дефіцит кадрів нікуди не зник. Навпаки — потреба в робочих руках часто є більшою, ніж можливість їх знайти."Це означає високу конкуренцію за працівників. Як наслідок, реальні зарплати цього року продовжують зростати, хоча й повільніше, ніж торік: на близько 5% порівняно з 15%", — констатували в соцмережі регулятора.Швидкого поліпшення ситуації Національний банк України не очікує. Війна й надалі ускладнює пошук персоналу, а після її завершення потреба в робочій силі для відбудови лише зростатиме."Тож конкуренція за фахівців залишиться високою, а зарплати — зростатимуть швидше за інфляцію", — зробили прогноз в Нацбанку України.Нагадаємо, на початку листопада Державна служба статистики повідомляла, що на українському ринку праці зберігається тенденція щодо зростання середньої зарплати. У вересні вона сягнула 26 623 гривні. Щодо серпня 2025 року виплати зросли на+2,7%. Рівень зарплат традиційно залежить від області. Найвищі виплати отримують мешканці столиці. Водночас у низці областей працівники отримують мізерні кошти..

У четвер, 20 листопада, Національний банк України (НБУ) підвищив курс долара до гривні. Вартість американської валюти збільшилася на шість копійок.Про це свідчить інформація, опублікована на сайті регулятора. Офіційний курс долара на 21 листопада 2025 року встановлено на такому рівні: 42,1549 гривні за один долар.З початку року долар подорожчав на 13 копійок: 1 січня 2025 року він коштував 42,02 гривні. З початку листопада зростання американської валюти склало 18 копійок — у перший день місяця курс перебував на рівні 41,97 гривні за долар.Офіційний курс євро на 21 листопада встановлено на позначці 48,5161 гривні. Європейська валюта ослабла: порівняно з 20 листопада її вартість знизилася на 22 копійки.На міжбанку 19 листопада курс на момент закриття торгів складав 42,08-42,11 гривні за долар (купівля-продаж). Порівняно із закриттям торгів 18 листопада курс долара не змінився.На готівковому ринку курс продажу долара порівняно зі значенням 19 листопада підвищився на шість копійок. Американська валюта в середньому коштує 42,37 гривні.Євро тим часом подешевшало на 12 копійок. На готівковому ринку його середній курс — 49,03 гривні.Нагадаємо, 20 листопада повідомлялося, що Національний банк України після різких "стрибків" офіційного курсу долара протягом останніх тижнів нарешті стабілізував валюту..

У 2026 році, за попередніми оцінками, економіка України зросте. Така тенденція зберігатиметься й надалі.Про це повідомили у прес-службі Національного банку України, посилаючись на Інфляційний звіт. За даними регулятора, попри війну ця сфера не лише відновлюється, а й поступово розвивається. Так, економіка України:у 2025 році — зросте на майже 2%;у 2026-2027 роках — зросте на 2-3%.Що заважає розвитку економікиПовільне відновлення економіки у Нацбанку пояснюють:наслідками війни: втратою людей, територій і виробничих потужностей, слабким урожаєм;пошкодженнями енергосистеми, які спричинили дефіцит електроенергії та ускладнення газовидобутку.Що підтримує економікуВодночас економічне зростання підтримуватимуть:активніший збір врожаю в другому півріччі 2025 року;бюджетні витрати на армію;інфраструктуру та соціальні програми;значна міжнародна допомога, яка наступного року може перевищити 45 мільярдів доларів.Нагадаємо, за даними НБУ, у 2025 році українці все частіше беруть кредити. Очікується, що така тенденція збережеться і надалі..

Національний банк України у жовтневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових 2025 року до 61,5 мільйона тонн з 57,9 мільйона тонн у липневому звіті. Натомість знижено оцінку врожаю олійних до 19,3 мільйона тонн з 21 мільйона тонн.Відповідні дані опубліковано на сайті Національного банку України."За припущеннями НБУ, 2026-2027 років обсяги врожаїв зернових і зернобобових зростатимуть завдяки подальшому підвищенню продуктивності агросектору та збільшенню посівів кукурудзи й інших зернових культур у регіонах з нижчим впливом кліматичних змін", — йдеться у документі.У Нацбанку додали, що врожай олійних культур, посіви яких зосереджені в південних регіонах, стане нижчим через негативний вплив кліматичних змін, посилений довгостроковими наслідками руйнування Каховської ГЕС для зрошувальних систем регіону."Зберігатиметься й вплив безпекової ситуації в прифронтових регіонах Півдня, що погіршує умови для проведення посівної кампанії під урожай 2026 року та сповільнює темпи розмінування земель", — ідеться у звіті.Тож Нацбанк України покращив прогноз урожаю зернових на 2026 рік з 59,6 мільйона тонн до 62,9 мільйона тонн, на 2027 рік — зі 60,4 мільйона тонн до 63,5 мільйона тонн.Водночас очікування врожаю олійних зменшені наступного року до 21,4 мільйона тонн з 22 мільйонів тонн, на 2027 рік — до 22,2 мільйона тонн з 22,8 мільйона тонн."Проте НБУ очікує збереження від’ємного внеску галузі тваринництва в додану вартість сільського господарства через подальше скорочення поголів’я (за винятком птахівництва)", — зазначається також у звіті.Раніше Держстат інформував, що обсяги врожаю ранніх культур (пшениця, ячмінь, ріпак, зернобобові) станом на 1 жовтня 2025 року сягнули 32,6 мільйона тонн, тоді як за результатами жнив 2024 року — 31,9 мільйона тонн (+2,1%).Цьогорічне зростання забезпечене насамперед унаслідок вищого врожаю пшениці (+3,9%) та зернобобових культур (+35%), тоді як врожай ячменю практично сягнув рівня минулого року (-0,6%), а врожай ріпаку на 10,7% нижчий від торішнього.Нагадаємо, вчора аналітики констант ували, що в деяких районах Херсонської області фермери розпочали частково відмовлятися від посіву соняшнику та переходити на інші технічні культури, наприклад, льон. Також замість зернових вирощують овочі та баштанні..

Світові тенденції щодо долара і євро напряму впливають на коливання курсу гривні. Якщо американська валюта зміцнюється чи послаблюється, то це безпосередньо впливає на курс вітчизняної валюти.Про це повідомив перший заступник очільника Національного банку Сергій Ніколайчук під час брифінгу.Посадовець наголосив, що коли долар зміцнюється чи послаблюється до валют інших держав, то гривня тут не може бути винятком. І ці події, за його словами, пов’язані насамперед із подіями у США.Як зазначив Ніколайчук, рівень обмінного курсу зростає чи спадає не через поведінку Нацбанку, а через механізми на валютному ринку."Коли долар послаблюється відносно євро, то євро зміцнюється, і це надає додаткові стимули для експортерів продавати валюту, і навпаки зменшує попит імпортерів. У такій ситуації долар США послаблюється відносно гривні, що, своєю чергою, вирівнює певною мірою курс гривні до євро", — сказав перший заступник голови регулятора.Ніколайчук додав, що така ситуація фіксувалась і до великої війни, але в останні роки ця динаміка посилюється через збільшення розрахунків у зовнішній торгівлі Україною в євро.Раніше повідомлялось, що станом на 23 жовтня Національний банк вкотре підвищив офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта різко впала у ціні.Нагадаємо, за даними НБУ, економіка України у другому півріччі 2025 року продовжила відновлення. Однак темпи зростання були стриманими. .

Попри відносну стабільність на валютному ринку, експерти наголошують: нинішній курс гривні тримається передусім завдяки зовнішній фінансовій підтримці. Україна фактично "воює в борг", а від своєчасного надходження макрофінансової допомоги залежить не лише стабільність державного бюджету, а й вартість національної валюти.Що сьогодні утримує стабільність гривні, чому Міжнародний валютний фонд наполягає на її девальвації, чим загрожує нестача зовнішніх коштів і як українцям варто зберігати заощадження у 2026 році — про це й не тільки у нашому інтерв’ю з економістом, експертом Економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним.— Як би ви оцінили нинішній стан гривні? Чи можна говорити, що курс зараз стабільний — чи це лише "тимчасова рівновага"?— Українська економіка й бюджет напряму залежать від макроекономічного фінансування наших партнерів. Єдиним найбільшим джерелом поповнення валютних резервів Національного банку є макрофінансова валютна допомога. Україна взагалі воює в борг. Тому, коли ми з вами говоримо про стійкість національної грошової одиниці, вона напряму залежить від своєчасності повноти отримання нами макрофінансової допомоги. Для прикладу: 2022 року, коли не було макрофіну, НБУ, щоби погасити соціальні зобов'язання держави, вимушений був провести емісію, тобто викупити облігації Міністерства фінансів на 400 мільярдів гривень. Це призвело до падіння курсу національної грошової одиниці до 36 гривень за долар.Ось яскравий приклад, як від фінансової стабільності бюджету залежить курсовий паритет і ситуація з валютним курсом. Тому повторюся: все залежить від макрофінансової допомоги: якщо ми її отримаємо 2026 року, курс буде більш-менш стабільним. Якщо ні — держава покриватиме свої зобов'язання облігаціями, які викуплятиме Нацбанк, й тоді курс котитиметься вниз. При цьому Міжнародний валютний фонд наполягає на девальвації гривні. У засобах масової інформації вже покотилася активна дискусія з приводу того, що МВФ вимагає зниження курсу української грошової одиниці для того, аби ефективніше використовувати ту валюту, яка приходить в країну.Як відомо, Міжнародний валютний фонд вважає, що послаблення курсу гривні покращить фінансовий стан й допоможе профінансувати заплановані видатки державного кошторису України на 2026 рік. Фонд вбачає у девальвації гривні необхідний для початку перемовин щодо нової програми фінансування крок, а це важливо в умовах продовження війни протягом 2026 року. МВФ прогнозує середній курс долара на 2026 рік на рівні 45,4 гривні.Національний банк, своєю чергою, проти девальвації, адже це може призвести до росту інфляції та незадоволення населення.— Тобто макрофінансова допомога є головним чинником, який сьогодні робить вплив на валютний ринок нашої країни?— Так. У бюджеті на наступний рік доходи прогнозуються у розмірі 2,8 трильйона гривень, а видатки — 4,8 трильйона гривень. Тобто нам два трильйони гривень, а це 45 мільярдів доларів, треба десь шукати. Тому маємо розуміти: якщо виникнуть проблеми з цими грошима, й держава вимушена буде кредитувати соціальні видатки за рахунок облігацій, що купляє Нацбанк, курс, відповідно, покотиться.— Яку роль у збереженні стабільності гривні відіграють валютні інтервенції НБУ?— Що на сьогодні може формувати курс? У нас є імпортери, які постійно висловлюють потреби в валюті, тому що ми надто залежні від імпорту. А де ще можна імпортерам взяти валюту? Купити на валютних торгах, які проводить Нацбанк. Сьогодні єдиним, скажімо, джерелом отримання валюти в країні є макрофінансова допомога, яку Мінфін продає Нацбанку. Нацбанк формує валютні резерви, а потім продає з валютних резервів валюту для імпортерів через механізм валютних інтервенцій. Так воно працює.Валютні інтервенції — це цілеспрямований вплив центрального банку на валютний ринок шляхом купівлі або продажу великих партій іноземної валюти для регулювання курсу національної валюти. Це робиться для стабілізації валютного курсу, накопичення міжнародних резервів або впливу на загальний попит і пропозицію грошей в країні.— Яких коливань курсу варто очікувати до кінця осені та взимку? І які прогнози на початок 2026 року?— Оскільки 2025 рік вже закритий по макрофіну повністю, то тут якраз проблем немає, і я не вважаю, що курс буде суттєво мінятися. Інша справа 2026-й. Там багато невизначеностей, і не зрозуміло, як воно буде далі.— Крім відсутності макрофіну, що ще може стати тригером різкого ослаблення гривні?— По суті, це єдиний тригер. Бо звідки береться в нормальній економіці валюта? Економіка працює, виробляє продукцію, яку експортери везуть на зовнішній ринок. Вони цю продукцію продають на експорт, отримують валюту, яку потім продають на внутрішньому валютному ринку в країні, для того, аби забезпечувати заробітну платню національною грошовою одиницею й для ведення господарської діяльності.У нас з вами на сьогодні основним джерелом отримання валюти в країні є не експорт, який набагато менший фактичного імпорту, а макрофінансова допомога. Тому повторюся: макрофін нині є єдиним гарантом утримання грошової одиниці гривні в більш-менш свідомому курсі.— З огляду на сьогоднішню стабільність національної валюти, у який спосіб українцям варто українцям тримати кошти "про запас"?— На сьогодні, я думаю, рішення людей має залежати від остаточного прийняття державного бюджету на 2026 рік (22 жовтня Верховна Рада підтримала проект Бюджету-2026 за основу. Голосування за документ в цілому очікується до середини листопада, — ред.). Якщо будуть підтверджені доходи Бюджету і відповідні макрофінансові зобов'язання наших партнерів, то, думаю, нічого страшного не буде, якщо люди триматимуть облігації внутрішньої державної позики. Принаймні вони дають значно більший відсоток з дохідності.Тому що валюта на сьогодні… Ну куди ви її дінете? Триматимете в сейфі? Зараз вона працювати в Україні практично не може. Банки дають 0,5% річних. А водночас, наприклад, облігації внутрішньої державної позики номіновані в гривні дають 16-17%. Безперечно, в облігаціях вигідніше тримати. Якщо, звісно, будуть гарантії стабільності курсу.— У бюджеті на 2026 рік уряд заклав річну інфляцію на рівні 9,9%, а промислова інфляція очікується 13,6%. Які ваші прогнози щодо коливання цього показника?— Що таке інфляція? Це індекс росту споживчих цін до аналогічного періоду минулого року. Як правило, річна інфляція визначається показником "грудень до грудня". Якщо, наприклад, була висока база порівняння, то навіть височезна ціна даватиме невеличку інфляцію. Все залежить від бази порівняння: от 2024 року були дуже високі ціни, адже аграрії отримали поганий врожай. Тому до кінця цього року інфляція у нас буде невелика, думаю, буде менш як 10% — просто тому, що база порівняння височезна.Що буде наступного року — мені сказати важко, адже реальні відсотки інфляції залежать й, зокрема, від врожайності наступного року, а також від багатьох інших факторів у 2026-му. Тому що тут є низка моментів, які пробують впливати на інфляцію, які не залежать від монетарної політики Нацбанку чи Міністерства фінансів.— Чи впливає ціна золота на курс "гривня-долар"?— Абсолютно ні. Курс гривня-долар на сьогодні формується по абсолютно інших принципах. І основним тут є, чи будемо мати валюту від наших партнерів, чи ні. Золото не має до курсоутворення жодного відношення, тому що воно нині не є основним активом, в яких зберігаються українські валютні резерви. Українські валютні резерви зберігаються в доларах, а не в золоті. Тому динаміка золота на світовому ринку жодним чином не впливає на оцінку залишків валютних резервів в Україні.До того ж у сьогоднішніх українських реаліях ринок золота не є альтернативним для інвестування в Україні. Тому що з 24 лютого 2022 року в Україні ринку золота немає. Воно все закрите відповідною постановою Національного банку України про валютне регулювання в особливий період. Тому нині монетарного золота в країні немає. Навіть величезні є проблеми для купівлі золота як сировини для ювелірних виробів. Українці теоретично можуть купити золото як інвестиції в ювелірці, але треба завжди пам'ятати, що ви купуєте ювелірний виріб, а не монетарне золото. А ювелірний виріб охоплює і роботу ювеліра. І якщо ви захочете потім продати цей виріб, то будете продавати вже як лом — тобто втратите до 50% від вартості. Тому немає жодного сенсу такої інвестиційної діяльності. А у світі так, є ринок золота. І це прекрасний спосіб знаходження тихої гавані, коли долар непевний, а з євро незрозуміло, що буде. Тоді інвестори йдуть в золото. Але і з золотом є проблеми, адже на сьогодні — це просто вкладання в метал. Водночас, наприклад, облігації, євробонди, доларові, єврові тощо ще й дають дохідність, а золото дохідність дає тільки в межах росту його вартості на ринку.Є періоди, коли золото, наприклад, може зупинитися в рості або відкотитися навіть. Причин може бути багато. Тому в цій ситуації, я думаю, що, по-перше, золото точно не повернеться до того рівня, на якому було. А по-друге, темпи росту цін на нього напряму залежать від того, які у вас очікувані позитивні темпи росту світової економіки. Коли темпи росту світової економіки знижуються — відповідно, золото дорожчає. Коли очікування на темпи росту економіки світової хороші — ростуть ціни на сировинні матеріали, інвестор має інший спосіб інвестування грошей, а не тільки у золото, тому ціна на нього більш стабільна. Тому золото — це як резервний метал для ховання інвестицій в непевні періоди економічного розвитку світу..

"Валютні гойдалки" тривають. Національний банк України другий день поспіль підвищує офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта впала у ціні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок, 21 жовтня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 41,75 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок становив 41,73 гривні за один долар. На готівковому ринку долар не змінився — 41,95 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 48,66. У понеділок, 21 жовтня, офіційний курс гривні до євро був 48,76.Кредитування не збавляє обертів: українці все частіше "позичають" гроші у банкахУ 2025 році українці все частіше беруть кредити. Очікується, що така тенденція збережеться і надалі. Як повідомляє прес-служба Національного банку, кредитування в Україні не збавляє обертів як в корпоративному, так і в роздрібному сегменті. Так, валові кредити бізнесу в національній валюті у вересні 2025 року, за оперативними даними, зростали на 17,8% у річному вимірі. Позики ж для населення "підскочили" на 24,7%.Валовий показник містить непрацюючі кредити (частка яких у банківському секторі на кінець серпня 2025 року становила 25,3%), тож показовішою є динаміка чистих кредитів.Чисті гривневі кредити бізнесу у вересні 2025 року, за попередніми даними, зростали на 30,8% у річному вимірі. Фізичні особи також "позичали" гроші у банків частіше — за рік показник підскочив на 32,9%."Банківський сектор спроможний і далі нарощувати кредитування наростальними темпами, адже за результатами цьогорічної оцінки стійкості він є достатньо стійким та капіталізованим", — зазначили в НБУ.Нагадаємо, за даними НБУ, річна інфляція у вересні сповільнилася до 11,9% порівняно з 13,2% у серпні. Проте споживчі ціни зросли..

У понеділок, 6 жовтня, Національний банк України підвищив курс долара до гривні на 11 копійок. Цікаво, що на стільки ж до національної валюти знизився курс євро.Про це йдеться на сайті регулятора.Нацбанком офіційний курс долара на 7 жовтня встановлено на такому рівні: 41,3409 гривень за один долар (+0,1123 гривні).Офіційний курс євровалюти становить 48,2696 гривні за один євро (-0,1122 гривні).На міжбанку 6 жовтня курс зріс на 18 копійок до 41,28-41,31 гривні/долар (купівля-продаж) порівняно із закриттям торгів 3 жовтня.На готівковому ринку курс продажу долара США порівняно зі значенням 3 жовтня збільшився на чотири копійки до 41,52 гривень. При цьому курс продажу євро знизився на чотири копійки — до 48,78 гривні.Копійки зникнуть, з’являться "шаги": у Раді зареєстрували законопроектУ Верховній Раді України зареєстрували проект закону щодо дерадянізації назви розмінної монети. Йдеться про перейменування копійок на шаги. Національний банк вніс таку пропозицію ще минулого року. За даними картки законопроекту №14093, опублікованої на сайті ВР, його подали голова парламенту Руслан Стефанчук і його заступники.Автори документа пояснили, що назва "копійка" має вороже, пострадянське та російське походження. Тоді як шаг — суто українська назва, що вживалася ще за часів Гетьманщини й УНР.Шаг походить від староукраїнського "сяг" — крок або від слова "шеляг". Ця назва широко зустрічається у творах Шевченка, Лесі Українки, Котляревського й інших класиків. Минулого століття, 1918 року, Центральна Рада навіть випускала розмінні гроші номіналом 10-50 шагів. Вони перебували в обігу до 1919 року, але їх скасували більшовики.Нацбанк торік ініціював зміну назви копійки на "шаг". Ідею підтримали Інститут історії України, Інститут мовознавства й Український інститут національної пам’яті. Серед її прихильників — відомі історики Сергій Плохій і Олександр Алфьоров, а також громадські діячі та військові.Законопроект передбачає поступовий перехід без одномоментного вилучення копійок. Монети "копійка" та "шаг" певний час перебуватимуть в обігу паралельно.Зміна копійки на "шаг" стане символічним завершенням грошової реформи 1996 року. Вона має сприяти деколонізації та відновленню національних традицій у номінації грошей. Ухвалення закону планується пов'язати з 30-річчям введення гривні 2026 року. Закон набере чинності через два місяці з дня його опублікування.Нагадаємо, раніше голова Національного банку України Андрій Пишний заявляв, що на розроблення ескізів і карбування нових монет "шаг", які змінять "копійку", не планується жодних додаткових витрат з державного бюджету.

У Верховній Раді України зареєстрували проект закону щодо дерадянізації назви розмінної монети. Йдеться про перейменування копійок на шаги. Національний банк вніс таку пропозицію ще минулого року.Про це свідчить картка законопроекту №14093, опублікована на сайті Верховної Ради України. Його подали голова парламенту Руслан Стефанчук і його заступники.Автори документа пояснили, що назва "копійка" має вороже, пострадянське та російське походження. Тоді як шаг — суто українська назва, що вживалася ще за часів Гетьманщини й УНР.Шаг походить від староукраїнського "сяг" — крок або від слова "шеляг". Ця назва широко зустрічається у творах Шевченка, Лесі Українки, Котляревського й інших класиків. Минулого століття, 1918 року, Центральна Рада навіть випускала розмінні гроші номіналом 10-50 шагів. Вони перебували в обігу до 1919 року, але їх скасували більшовики.Нацбанк минулого року ініціював зміну назви копійки на шаг. Ідею підтримали Інститут історії України, Інститут мовознавства й Український інститут національної пам’яті. Серед її прихильників — відомі історики Сергій Плохій і Олександр Алфьоров, а також громадські діячі та військові.Законопроект передбачає поступовий перехід без одномоментного вилучення копійок. Монети "копійка" та "шаг" певний час перебуватимуть в обігу паралельно.Витрати на виготовлення нових монет не збільшаться, оскільки використовуватиметься те ж обладнання. За оцінками НБУ, додаткових видатків із бюджету не знадобиться.Зміна копійки на шаг стане символічним завершенням грошової реформи 1996 року. Вона має сприяти деколонізації та відновленню національних традицій у номінації грошей. Ухвалення закону планується пов'язати з 30-річчям введення гривні 2026 року. Закон набере чинності через два місяці з дня його опублікування.Нагадаємо, раніше голова Національного банку України Андрій Пишний заявляв, що на розроблення ескізів і карбування нових монет "шаг", які змінять "копійку", не планується жодних додаткових витрат з державного бюджету.