# Нацбанк України

У першому півріччі 2026 року бізнес і населення активно користувалися кредитовими та дебетовими переказами. Загалом у межах України за січень-червень було здійснено понад 1,4 мільярда платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу та прямого дебету.Про це повідомляє Національний банк України.Найбільший обсяг припав на операції з використанням кредитового трансферу. У межах України за шість місяців здійснено 1,4 мільярда таких операцій на суму майже 27,5 трильйона гривень. Для порівняння, за аналогічний період 2025 року було проведено 1,6 мільярда операцій на 22,5 трильйона гривень. Водночас зросли обсяги транскордонних кредитових переказів.Перекази в Україну:понад чотири мільйона операцій на суму 36,95 мільярда доларів в еквіваленті;у першому півріччі 2025 року — 5,5 мільйона операцій на 32,68 мільярда доларів еквіваленті.Перекази з України:понад 1,4 мільйони операцій на суму 50,62 мільярда доларів в еквіваленті;у першому півріччі 2025 року — 1,1 мільйона операцій на 40,71 мільярда доларів в еквіваленті.Також у січні-червні 2026 року в Україні було здійснено 1,9 мільйона платіжних операцій із використанням прямого дебету на загальну суму 10,54 мільярда гривень. За перше півріччя 2025 року таких операцій було 1,1 мільйона на 7,10 мільярда гривень.Таким чином, попри зменшення кількості окремих видів операцій, зокрема внутрішніх кредитових переказів і переказів в Україну, їхній загальний обсяг у грошовому вимірі зріс. Водночас помітно збільшилася кількість та сума операцій із використанням прямого дебету.Нагадаємо, на тлі відновлення споживчого кредитування в Україні увага до рівня боргового навантаження населення зростає. Ринок споживчих кредитів розвивається поступово та перебуває під контролем регулятора, який уважно стежить за можливими ризиками надмірної закредитованості домогосподарств..

Національний банк України впроваджує великий пакет пом'якшення валютних обмежень. Метою змін, що розпочнуть діяти з 11 серпня, є передусім підтримання фізичних осіб. Водночас пакет також містить важливі зміни для юридичних осіб і фінансового сектору.Про це повідомила пресслужба НБУ. Там оцінили, що пом’якшення не створюватимуть ризиків для стійкості валютного ринку з огляду на сформованість передумов і ретельний аналіз кожного окремого заходу.Пом’якшення для фізичних осібПо-перше, збільшується ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти до 200 тисяч гривень на календарний місяць (із 50 тисяч гривень). Одночасно розширюється перелік доступних операцій у межах цього ліміту: можна буде не лише купувати валюту, а й безготівкові банківські метали та цінні папери іноземних емітентів.По-друге, підвищується до 200 тисяч гривень на день (зі 100 тисяч гривень) ліміт на зняття населенням готівкових коштів із валютних рахунків в Україні та за кордоном.По-третє, з аналогічною метою НБУ розширює можливості українців оплачувати товари, роботи та послуги за кордоном із гривневих рахунків:ліміт збільшується до 200 тисяч гривень в еквіваленті на календарний місяць (зі 100 тисяч гривень);у межах цього ліміту населення зможе не лише оплачувати товари, роботи та послуги, а й оренду житла за кордоном;відповідні розрахунки можна здійснювати не лише картою, а й за допомогою переказів із рахунку на рахунок (наприклад, із використанням системи SWIFT) з попередньою купівлею банком валюти за дорученням клієнта.По-четверте — поряд із наявною можливістю населення здійснювати розрахунки за товари, роботи та послуги за кордоном із використанням валютних карток без обмежень додається можливість оплати товарів, робіт і послуг за кордоном за допомогою переказів з валютного рахунку на рахунок отримувача — окремий ліміт для таких операцій встановлено на рівні 200 тисяч гривень на календарний місяць.По-п’яте — ліміт у розмірі 500 тисяч гривень на календарний місяць, що діє для оплати валютною карткою послуг за проживання за кордоном, розширюється також на можливість оплати оренди житла за кордоном.Пом’якшення для юридичних осібПо-перше, з метою підтримання ділової активності збільшуються ліміти на зняття юридичними особами готівкових коштів:із гривневих рахунків у межах України до 200 тисяч гривень на день (зі 100 тисяч гривень);із використанням гривневих корпоративних карток за кордоном — до 140 тисяч гривень на календарний місяць (з 17,5 тисячі гривень на тиждень);із валютних рахунків в Україні та за кордоном — до 200 тисяч гривень на день (зі 100 тисяч гривень).По-друге, щоби стимулювати приплив капіталу та посилити обороноздатність країни НБУ збільшує можливості бізнесу в межах валютної лібералізації:По-третє, НБУ надасть можливість українським експортерам сплачувати штрафи, пені, бонуси, відшкодування витрат і збитків на користь контрагентів-нерезидентів за договорами з експорту товарів. Сума таких переказів на календарний рік не має перевищувати 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту за відповідними договорами після 23 лютого 2021 року.По-четверте — НБУ запроваджує низку інших змін за такими напрямами:репатріація дивідендів в умовах зміни організаційно-правової форми бізнесу;переказ коштів у зв’язку з поверненням грантів державним іноземним грантодавцям та ООН;купівля валюти гарантами / поручителями за банківськими кредитами в іноземній валюті;розширення переліку операцій, за якими банкам дозволені розрахунки за акредитивами / гарантіями / контргарантіями;переказ коштів для сплати реєстраційних внесків для участі в міжнародних заходах;переказ коштів Фондом розвитку інновацій у випадках, визначених рішенням уряду України;перерахування коштів на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC) за договорами, що передбачають покриття політичних ризиків.Нагадаємо, що Міністерство економіки готує зміни до державної програми страхування воєнних ризиків для бізнесу. Серед іншого, уряд планує поширити її на Київ і область..

У другому кварталі 2026 року гривня послабилася до долара та євро через зростання попиту на іноземну валюту. Основними причинами стали активізація бюджетних видатків, збільшення імпорту, зокрема для потреб оборонного сектору, та розширення торговельного дефіциту.Про це свідчать дані Інфляційного звіту за липень 2026 року, який опублікували на офіційній сторінці Національного банку України.Головна причина тиску на гривню За даними НБУ, ситуація на валютному ринку у другому кварталі визначалася насамперед збільшенням обсягів переказів за імпортними операціями. Вагомим фактором стали активні бюджетні видатки, щомісячні обсяги яких перевищували торішні показники. У результаті середній курс гривні у квартальному вимірі послабився на 2,0% до долара США та на 1,3% до євро.У НБУ зазначили, що динаміка курсу була різноспрямованою: упродовж кварталу на гривню впливали як внутрішні фактори, так і ситуація на світових фінансових ринках, зокрема зміцнення долара щодо євро у травні та червні.Оборонні закупівлі посилили попит на валютуУ червні валютний ринок зазнав додаткового тиску через активізацію бюджетних видатків після зниження ризиків щодо отримання міжнародної допомоги. Найбільше зріс попит на валюту з боку сектору оборони, зокрема для закупівлі продукції машинобудування — електричного обладнання та оптичних приладів, які в поточних умовах використовуються переважно в оборонно-промисловому комплексі.Через це імпорт машинобудівної продукції у другому кварталі досяг рекордних значень. Водночас частково компенсувати зростання імпорту вдалося завдяки:скороченню закупівель енергоносіїв через стабілізацію роботи енергосистеми;збільшенню експорту зернових та металів;надолуженню постачання перед змінами торговельних умов із ЄС.Попри це, імпорт товарів зростав швидше за експорт, а дефіцит торгівлі товарами збільшився до 15,9 мільярда доларів із 15,5 мільярда доларів у першому кварталі.Готівковий валютний ринок залишався стабільнимНа відміну від безготівкового сегмента, ситуація з готівковою валютою залишалася контрольованою. Чистий попит населення на готівкову іноземну валюту у другому кварталі становив 1,2 мільярда доларів в еквіваленті, що значно менше за показник попереднього кварталу — 2,3 мільярда доларів.У НБУ наголосили, що реакція населення на тимчасове послаблення офіційного курсу гривні була стриманою. У періоди посилення девальваційного тиску готівковий курс навіть опускався нижче за офіційний.НБУ збільшив валютні інтервенції для стабілізації ринкуДля балансування валютного ринку Національний банк продовжував продавати іноземну валюту. У другому кварталі сальдо валютних інтервенцій НБУ зросло до 11,9 мільярда доларів проти 11,5 мільярда доларів у першому кварталі.Водночас валютний ринок зберігав здатність до самозбалансування. Частка операцій без участі НБУ залишалася близько 50%, що суттєво перевищує рівень жовтня 2023 року, коли вона становила 29%.У липні тиск на гривню дещо послабивсяУ липні ситуація на валютному ринку покращилася: чистий попит за клієнтськими операціями знизився, що сприяло стабілізації курсу. Середній офіційний курс гривні зміцнився:на 0,1% до долара США;на 1,0% до євро.Водночас НБУ зазначає, що попит на валюту з боку оборонного сектору залишається значним і продовжує впливати на валютний ринок.Нагадаємо, раніше в НБУ заявили, шо споживча інфляція в Україні останніми місяцями сповільнилася переважно через тимчасові чинники, однак фундаментальний ціновий тиск продовжує посилюватися. Читайте також: Що чекає на економіку України найближчими роками: прогноз НБУ.

Після вихідних долар та євро можуть трохи подешевшати. Американська валюта втратить позиції після незначного зростання, євро також очікує незначне зниження.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на понеділок, 10 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,75 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю був 44,76. На готівковому ринку долар не змінився — 44,20 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,61. У п'ятницю, 7 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,67.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Національний банк України ухвалив низку рішень для підтримки підприємств, які постають перед фінансовими труднощами через наслідки війни та російські атаки на критичну інфраструктуру. Як повідомили на офіційному сайті регулятора, зміни передбачають більш гнучкі умови реструктуризації кредитів, розширення можливостей фінансування аграрного сектору та нові підходи до врахування гарантійних інструментів."Національний банк України продовжує реалізацію комплексу анонсованих заходів з метою збереження доступу до фінансування для суб’єктів господарювання стратегічно важливих секторів економіки, зокрема агропромислового комплексу", — зазначили в НБУ.Рішення ухвалено з урахуванням погіршення безпекової ситуації через воєнні дії та систематичні атаки росії на об’єкти критичної інфраструктури. За оцінкою НБУ, нові механізми не створюватимуть загроз для фінансової стабільності, водночас допоможуть підприємствам, які мають потенціал для відновлення, стабілізувати роботу.Одним із ключових кроків стало оновлення правил роботи банків в умовах воєнного стану. Банки отримали можливість не визнавати дефолт боржника у разі короткострокової реструктуризації боргу — до одного року — якщо фінансові труднощі підприємства пов’язані з наслідками повномасштабної агресії рф.Таке послаблення застосовуватиметься до реструктуризацій, проведених із 1 липня 2026 року до 1 вересня 2027 року, за умови, що банк має підстави вважати: позичальник зможе подолати тимчасові труднощі та відновити обслуговування кредиту.Окремі зміни стосуються підприємств агропромислового комплексу, які зазнали проблем через порушення експортної логістики. НБУ на період до 1 вересня 2027 року змінив підходи до врахування застави у вигляді аграрної продукції. Зокрема, передбачено:збільшення коефіцієнта ліквідності такої застави з 0,4 до 0,75;можливість для банків оцінювати заставу за фактичними залишками продукції на дату розрахунку кредитного ризику;збільшення строку дії кредитних договорів із такою заставою з 12 до 18 місяців.У НБУ зазначають, що ці зміни мають розширити можливості підприємств агросектору залучати додаткове фінансування, покривати потреби в оборотному капіталі, витрати на зберігання продукції та використання альтернативних логістичних маршрутів.Також Національний банк запровадив єдині підходи до врахування гарантійних інструментів на портфельній основі. Вони передбачають два рівні покриття та часткове відшкодування гаранту коштів, отриманих від стягнення іншого забезпечення.Під час підготовки цих змін НБУ співпрацював із міжнародними партнерами, щоб сприяти ширшому використанню таких інструментів, зокрема в межах програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility."Наше завдання — вчасно реагувати й не допустити, щоб тимчасові труднощі позбавляли життєздатні підприємства доступу до фінансування. Наші рішення не скасовують відповідального оцінювання ризиків, але дають банкам більше гнучкості, а підприємствам — можливість пройти складний період, зберегти виробництво та робочі місця", — зазначив голова НБУ Андрій Пишний.Зміни затверджені постановами правління Національного банку України №88 та №89 від 7 серпня 2026 року та набирають чинності з 8 серпня.Варто зауважити, що днями президент України Володимир Зеленський заявив, що основною метою російського удару стали складські приміщення цивільних підприємств і об'єкти інфраструктури.Нагадаємо, 5 серпня уряд терміново організував зустрічі з представниками бізнесу. Як повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, триває опрацювання необхідних рішень для забезпечення безперервної роботи логістичних компаній і торгових підприємств у відповідь на російський ракетний терор..

Економіка України поступово відновлюватиметься, однак її зростання залишатиметься під тиском через наслідки російських атак на енергетику, логістику та бізнес. Про це свідчать дані Інфляційного звіту за липень 2026 року, який опублікували на офіційній сторінці Національного банку України.Економіка відновила зростання у другому кварталіУ другому кварталі 2026 року економічна активність в Україні відновилася завдяки покращенню ситуації в енергосистемі та збільшенню бюджетних видатків на тлі зниження невизначеності щодо подальшої зовнішньої підтримки.За оперативною оцінкою Державної служби статистики України, реальний ВВП у II кварталі зріс на 0,6% у річному вимірі.Водночас суттєвішому економічному зростанню перешкоджають наслідки інтенсифікації російських атак на логістичну інфраструктуру, зокрема блокування портів, а також удари по енергетичних об’єктах і підприємствах.НБУ покращив прогноз зростання ВВПВодночас пом'якшення фіскальної політики та масштабний економічний імпульс завдяки спрямуванню частини зовнішнього фінансування на локалізацію виробництва озброєння, а також більші, ніж торік, урожаї сприятимуть пожвавленню економічної активності в другому півріччі. У результаті Національний банк України покращив прогноз зростання реального ВВП у 2026 році — до 1,8%.У 2027-2028 роках темпи економічного зростання, за оцінками НБУ, прискоряться приблизно до 3%. Цьому сприятимуть:збільшення інвестицій у виробничі потужності, зокрема в оборонно-промисловий комплекс;поступова стабілізація енергетичного сектору;подальше зростання врожаїв;збереження стійкого споживчого попиту.Виробництво зброї в Україні стане новим драйвером економікиОкремим фактором економічного розвитку стане спрямування значної частини коштів оборонної складової програми USL на локалізацію виробництва озброєння в Україні. Якщо раніше країна переважно отримувала готову військову продукцію від партнерів, то тепер передбачається суттєве фінансування внутрішнього виробництва за рахунок зовнішньої допомоги.За оцінкою НБУ, це може змінити модель економічного зростання та вплинути на роботу валютного ринку. Розвиток внутрішнього виробництва матиме позитивний ефект не лише через прямі інвестиції, а й завдяки суміжним галузям.Нагадаємо, раніше в НБУ заявили, шо споживча інфляція в Україні останніми місяцями сповільнилася переважно через тимчасові чинники, однак фундаментальний ціновий тиск продовжує посилюватися. .

Валютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки. Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткових пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року..

Український бізнес у липні п’ятий місяць поспіль позитивно оцінював результати своєї економічної діяльності. Підприємства зберегли оптимістичні настрої, попри безпекові ризики, проблеми з логістикою та дефіцит кваліфікованих кадрів.За даними опитування підприємств, проведеного Національним банком України, найкращі оцінки серед усіх секторів вкотре продемонструвала будівельна галузь. Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) у липні 2026 року становив 50,1 проти 50,4 у червні. Значення вище 50 пунктів свідчить про переважання позитивних оцінок бізнесу щодо поточної діяльності та перспектив.На підтримку настроїв підприємств вплинули:міжнародна фінансова допомога;активний споживчий попит;бюджетне фінансування відновлення інфраструктури й ремонту доріг;стабільна ситуація в енергетиці;покращення інфляційних очікувань. Водночас бізнес стикався з новими викликами: посиленням обстрілів критичної інфраструктури;ускладненням логістики;курсовими ризиками та нестачею кваліфікованих працівників.Лідер — будівництво Підприємства будівельної галузі вже вп’яте поспіль показали найвищі оцінки серед усіх секторів. У липні індекс для будівництва становив 54,2. Галузь підтримали сприятливі погодні умови, фінансування будівництва, відновлення пошкодженої інфраструктури та ремонт доріг. Будівельні компанії очікують подальшого зростання обсягів робіт, нових замовлень, а також збільшення закупівлі сировини та матеріалів.Промисловість і торгівля покращили оцінкиПромислові підприємства у липні стали більш оптимістичними: їхній секторальний індекс зріс до 50,7 проти 50,0 у червні. Підприємства очікують збільшення виробництва та нових замовлень завдяки стабільному споживчому попиту й ситуації в енергетиці.Водночас промисловість продовжує стримано оцінювати перспективи експорту, а також відзначає погіршення ситуації із запасами готової продукції та сировини.Сфера послуг залишається слабшоюЄдиним сектором, де оцінки залишилися стриманими, стала сфера послуг. Її індекс у липні знизився до 48,8 з 50,2 у червні. На настрої компаній вплинули зростання витрат, проблеми з логістикою та дефіцит кваліфікованих кадрів. Підприємства зберегли позитивні оцінки щодо нових замовлень, однак очікували скорочення обсягів наданих послуг.Бізнес очікує повільнішого зростання цінПідприємства всіх секторів прогнозують подальше сповільнення темпів зростання закупівельних цін, вартості сировини та матеріалів, а також цін на власну продукцію й послуги. Водночас ситуація на ринку праці залишається складною. Лише будівельні компанії очікують збільшення кількості працівників. Промисловість і сфера послуг прогнозують подальше скорочення персоналу, а торговельні компанії не очікують суттєвих змін у чисельності працівників.Нагадаємо, в Україні у 2026 році кількість фізичних осіб-підприємців відчутно зросла. Лідирують у цьому плані Дніпропетровська та Львівська області, а також столиця.Читайте також: Кредитування бізнесу та населення набирає обертів: у Нацбанку оцінили ситуацію.

Після різкого зростання курс долара розвернувся вниз. Разом із ним подешевшало й євро.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на середу, 5 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,74 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 44,78. На готівковому ринку долар впав на п'ять копійок — 44,25 гривні.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 51,53. У вівторок, 4 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,64.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Національний банк України заявив, що не запроваджував нових вимог щодо обов’язкового зазначення податкового номера та повного номера платіжної картки у квитанціях за оплату житлово-комунальних послуг.Як повідомили в НБУ, поширена останніми днями інформація про нібито нові правила оформлення квитанцій не відповідає чинним нормативним актам регулятора. Йдеться, зокрема, про заяви щодо необхідності друкувати персональні дані платників під час оплати комунальних послуг.У Нацбанку пояснили, що базові вимоги до оформлення платіжних документів діють із 2022 року після набрання чинності законом України "Про платіжні послуги" та інструкцією №163. Водночас зміни до цієї інструкції, які набрали чинності у березні 2026 року, не посилили вимоги, а спростили порядок оформлення документів.Під час безготівкової оплати житлово-комунальних послуг не потрібно зазначати прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків ані в платіжній інструкції, ані в документі, що підтверджує виконання операції.У разі готівкового платежу, відповідно до чинних вимог, у квитанції зазначаються лише прізвище, ім’я та по батькові платника.Окремих вимог для "Укрпошти" немаєУ НБУ наголосили, що правила є однаковими для всіх надавачів платіжних послуг — банківських і небанківських установ. Жодних спеціальних вимог саме для АТ "Укрпошта" нормативні документи Національного банку не встановлюють.Також регулятор зазначив, що законодавство не зобов’язує видавати саме паперову квитанцію. Документ, який підтверджує виконання платіжної операції, може бути наданий клієнту як у паперовій, так і в електронній формі.Повний номер картки друкувати не потрібноНаціональний банк окремо спростував інформацію про нібито обов’язковий друк повного номера платіжної картки у квитанціях. У разі оплати комунальних послуг карткою надавач платіжних послуг діє як еквайр і має дотримуватися вимог щодо захисту платіжних даних. Номер картки може зазначатися у маскованому вигляді — із прихованою частиною цифр.У НБУ зазначили, що такий підхід відповідає міжнародним правилам захисту платіжної інформації та стандартам безпеки.Водночас Національний банк повідомив, що перевірить практику оформлення документів за платіжними операціями АТ "Укрпошта" на відповідність вимогам законодавства та нормативно-правових актів у сфері захисту прав споживачів платіжних послуг.Нагадаємо, Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) затвердила новий тариф для НЕК "Укренерго" на передачу електроенергії. З 1 серпня 2026 року він зріс на 25% — до 928,45 гривень за 1 МВт·год без ПДВ..

Попри складні умови війни та масштабні атаки на критичну інфраструктуру, економіка України поступово рухатиметься шляхом відновлення.Про це свідчать ключові параметри оновленого макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки. Регулятор очікує, що у 2026 році українська економіка зросте на 1,8%.Основними чинниками підтримки економічного зростання стануть:значні бюджетні видатки;фінансування міжнародними партнерами проєктів із локалізації виробництва озброєння;вищі врожаї.Водночас відновлення економіки залишатиметься обмеженим через наслідки посилення російських атак на логістичну інфраструктуру, енергетичний сектор та об’єкти бізнесу.За прогнозом НБУ, у 2027-2028 роках темпи економічного зростання прискоряться приблизно до 3% на рік. Цьому сприятимуть:збільшення інвестицій у розбудову виробничих потужностей, зокрема оборонно-промислового комплексу;поступова стабілізація енергетичної системи;нарощування врожаїв;збереження стійкого споживчого попиту.У Нацбанку зазначають, що подальша динаміка економіки значною мірою залежатиме від безпекової ситуації, масштабів міжнародної підтримки та швидкості відновлення пошкодженої інфраструктури.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року..

Долар продовжив дешевшати вже другий день поспіль, демонструючи стрімке зниження після попереднього зростання. Водночас євро й надалі зміцнює свої позиції щодо гривні, оновивши курс у бік підвищення.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на п'ятницю, 31 липня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,69 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,87. На готівковому ринку долар впав на 10 копійок — 44,30 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 51,27. У четвер, 30 липня, офіційний курс гривні до євро був 51,08.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

У четвер, 30 липня, правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткових пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Про це повідомили на офіційній сторінці регулятора. За оцінками НБУ, підвищення ставки має:підтримати привабливість гривневих активів;вплинути на стабільність валютного ринку;стримати інфляційні очікування. Регулятор очікує, що це допоможе повернути інфляцію до цільового рівня 5% у середньостроковій перспективі.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Чому НБУ підвищив ставкуПопри уповільнення загальної інфляції, внутрішній ціновий тиск продовжує посилюватися. У червні споживча інфляція сповільнилася до 7,2% у річному вимірі завдяки збільшенню пропозиції окремих продуктів харчування. Водночас базова інфляція, яка показує стійкіші цінові тенденції, прискорилася до 8,1% і перевищила очікування НБУ.Основними чинниками зростання цін залишаються:підвищення витрат бізнесу на оплату праці;подорожчання логістики;зростання вартості енергоресурсів;високі інфляційні очікування.Додатковими ризиками залишаються наслідки війни, пошкодження інфраструктури та можливе зростання цін на енергоносії через ситуацію на Близькому Сході.Що означає підвищення ставки для гривніВища облікова ставка робить гривневі інструменти привабливішими для населення та бізнесу. Це має підтримувати попит на депозити й облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), номіновані у гривні.У НБУ очікують, що рішення допоможе:зберегти довіру до гривні;підтримати стабільність валютного ринку;контролювати інфляційні очікування.Українці останні місяці продовжували збільшувати вкладення у строкові гривневі депозити та гривневі ОВДП, що підтримувало попит на національну валюту.Інфляція прискориться, але має сповільнитися у 2027 роціНБУ прогнозує, що у другому півріччі 2026 року інфляція продовжить зростати. Очікується, що за підсумками року споживча інфляція становитиме близько 10%, а базова — 9,2%. Причинами стануть:збільшення бюджетних витрат;зростання зарплатних витрат бізнесу;наслідки попереднього послаблення гривні;подорожчання пального.Водночас у 2027 році інфляція має почати знижуватися й, за прогнозом НБУ, досягти 5% наприкінці 2028 року.Чи вплине рішення НБУ на кредитиРегулятор не очікує суттєвого негативного впливу на кредитування. За даними НБУ, обсяги кредитування наразі зростають більш ніж на 30% на рік. Подальше зростання підтримують:висока ліквідність банків;конкуренція між фінустановами за якісних позичальників;державні програми кредитування.Економіка зростає, але війна залишається головним ризикомЗа оцінками НБУ, у другому кварталі 2026 року реальний ВВП України зріс на 0,8% у річному вимірі. Регулятор покращив прогноз зростання економіки на 2026 рік до 1,8%. Водночас розвиток стримують наслідки російських атак на енергетику, логістику та виробничі підприємства.У 2027-2028 роках НБУ очікує прискорення економічного зростання приблизно до 3% завдяки відновленню виробництва, інвестиціям та стабілізації енергетичного сектору.НБУ допускає подальше підвищення ставкиНаціональний банк заявив, що готовий додатково посилити процентну політику, якщо інфляційний тиск залишатиметься високим. Поточний прогноз передбачає можливе подальше підвищення ставки та повернення до циклу зниження у другому кварталі 2027 року.Наступне засідання правління НБУ з питань монетарної політики заплановане на 17 вересня 2026 року.Нагадаємо, в Україні фіксують ріст інфляції та економічну нестабільність. У Національному банку пояснили, що відбувається.Читайте також: Кредитування бізнесу та населення набирає обертів: у Нацбанку оцінили ситуацію.

Банки прогнозують подальше розширення кредитних портфелів бізнесу та населення протягом наступних 12 місяців. Водночас фінансові установи відзначають зростання попиту на різні види позик і очікують його подальшого посилення. Про це повідомила пресслужба Національного банку України, посилаючись на результати "Опитування про умови банківського кредитування за підсумками другого кварталу".За даними опитування, банки й надалі очікують збільшення обсягів кредитування, однак баланси відповідей щодо зміни кредитних портфелів бізнесу та населення залишаються найнижчими з другого кварталу 2023 року.У регуляторі зауважили, що попит підприємств на всі види кредитів у другому кварталі зріс. У наступному кварталі банки очікують подальшого збільшення зацікавленості бізнесу в позиках, насамперед у довгострокових кредитах.Також зріс попит домогосподарств на кредити. Банки прогнозують його подальше підвищення, особливо у сегменті іпотечного кредитування.Умови кредитування можуть стати м’якшимиКредитні стандарти для корпоративного сектору загалом не зазнали суттєвих змін. Водночас у третьому кварталі банки планують пом’якшити умови кредитування для малих і середніх підприємств. Окремі фінансові установи повідомили про підвищення рівня схвалення заявок на кредити для МСП, оскільки підприємства отримали можливість залучати більші за обсягом позики.Щодо населення, банки дещо послабили кредитні стандарти для іпотеки та споживчих кредитів і очікують їх подальшого пом’якшення. Рівень схвалення заявок на кредити домогосподарствам також зріс, а фінансові установи зафіксували зниження відсоткових ставок за споживчими позиками та іпотекою.Ризики для банківського сектору зростаютьУ другому кварталі банки відзначили збільшення кредитного, валютного ризиків і ризику ліквідності. У наступному кварталі фінансові установи очікують подальшого посилення валютного та кредитного ризиків.Боргове навантаження підприємств банки оцінюють як середнє, тоді як для домогосподарств воно залишається низьким.Опитування про умови банківського кредитування проводилося з 16 червня до 8 липня 2026 року серед кредитних менеджерів банків. Участь у ньому взяли 25 фінансових установ, частка яких становить 96% активів банківської системи. Результати відображають оцінки респондентів і не є прогнозами чи оцінками Національного банку України.Нагадаємо, в Україні запускають розширену програму пільгового кредитування для бізнесу, за якою підприємці можуть отримати фінансування до 150 мільйонів гривень під знижену або компенсаційну відсоткову ставку.Читайте також: Економіка України сповільнила темпи зростання: у Нацбанку пояснили, що відбувається.

Курс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Про це в інтерв'ю TrueUA заявив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 23 липня Україна отримала другий транш у розмірі близько 690 мільйонів доларів від Міжнародного валютного фонду. Гроші скерують на пріоритетні напрямки..