# Нацбанк України

В Україні почастішали випадки, коли шахраї використовують різні способи, аби виманити в громадян конфіденційні дані під приводом термінового оновлення карток. Аферисти запевняють, що без цього рахунки заблокуються.Про це попередили в Національній поліції України."Шахраї телефонують і представляються працівниками банку та повідомляють про нібито необхідність терміново "оновити активацію" банківської картки. Щоби змусити діяти швидко, можуть наголошувати, що без оновлення картку заблокують або доступ до коштів буде обмежено", — йдеться в повідомленні.Правоохоронці пояснили. як не потрапити в пастку:не повідомляйте реквізитів платіжної картки, PIN-коду, паролів і кодів зі SMS;не виконуйте операцій у банківському застосунку за вказівкою сторонніх осіб;не поспішайте, навіть якщо співрозмовник переконує, що діяти потрібно "негайно";завершіть розмову та самостійно зателефонуйте до банку за номером, зазначеним на звороті платіжної картки або на офіційному сайті банку."Пам’ятайте: шахраї можуть знати ваше ім’я, назву банку й іншу інформацію, щоби втертися в довіру", — зауважили в Нацполіції України.Там додали, що обізнаність шахраїв не означає, що телефонує справжній працівник банку, адже він не запитує конфіденційних даних і не просить виконувати фінансові операції під їхню диктовку."Якщо ви стали жертвою шахрайства, то повідомте кіберполіцію через онлайн-форму на сайті", — підсумували правоохоронці.Водночас у Національному банку України теж надали орекомендації. Там зазначили, що для захисту власних коштів варто дотримуватися чітких правил кібербезпеки:не переходити за підозрілими посиланнями — шахраї розсилають шкідливі лінки через месенджери та пошту для викрадення даних;перевіряти ресурси — користуйтеся лише офіційними контактами та сайтами банків із безпечним протоколом https;уникати фейкових чат-ботів — злочинці створюють копії ботів для викрадення грошей під виглядом виплат;створювати надійні захисти — використовуйте унікальні складні паролі та ввімкніть двофакторну автентифікацію.Нагадаємо, 9 листопада стало відомо, що в столиці України викрили мережу шахрайських кол-центрів, які ошукали 135 громадян Німеччини. Затримано чотирьох учасників..

Національний банк України підготував нову пам’ятну монету із серії "Східний календар", присвячену символу 2027 року — Козі. Монета має номінал п'ять гривень і виготовлена з нейзильберу.Про це повідомила пресслужба Національного банку України.У східній культурі коза символізує гармонію, доброту, творчу енергію та добробут. Її образ також пов’язують зі спокоєм, взаєморозумінням і прагненням до кращого життя. В українській народній традиції ця тварина уособлює родючість, достаток, життєву силу та відродження.Як виглядає монета "Рік Кози"На аверсі монети на дзеркальному тлі по колу розміщено 12 символів східного календаря. У центрі композиції зображено стилізований годинник зі стрілкою, яка вказує на козу — символ 2027 року. Над стрілкою зазначено рік.На матовому тлі розміщені стилізовані під українську витинанку символи чотирьох пір року: сніжинка, квітка, ягода та листок.На реверсі зображено стилізовану козу на тлі листка конюшини, який традиційно асоціюється з удачею. Фактура вовни тварини нагадує суцвіття конюшини. Унизу під композицією розміщені стилізовані копита.По колу козу оточують елементи, характерні для різних пір року: сніжинки, квіти, плоди та гілки.Художницею монети стала Марина Куц, скульптором — Анатолій Демяненко. Тираж становить 80 тисяч штук. Монету випустять у сувенірному пакованні.Де придбати монету "Рік Кози"Придбати пам’ятну монету можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та в банків-дистриб’юторів. Інформацію про початок продажів публікуватимуть на їхніх офіційних сайтах.Нагадаємо, 2 вересня Національний банк ввів у обіг срібну пам’ятну монету "До 30-річчя грошової реформи в Україні". Вона присвячена річниці введення в обіг національної грошової одиниці з історичною назвою "гривня"..

У Національному банку України пояснили ситуацію із заміною банкнот номіналом 50 і 200 гривень старого зразка. Як повідомили на офіційній сторінці регулятора, інформація про їх вилучення з обігу, яка активно поширюється в Telegram-каналах, не є новою. Про поступову заміну цих банкнот НБУ повідомив ще у жовтні 2024 року.Йдеться про банкноти номіналами 50 і 200 гривень зразків 2003-2007 років, які замінюють на сучасніші банкноти зразка 2014 року. У Нацбанку наголосили, що українцям не потрібно спеціально обмінювати старі купюри. Вони й надалі залишаються дійсними платіжними засобами, тому ними можна без обмежень розраховуватися.Заміна банкнот відбувається поступово. Національний банк спільно з банками вилучає з готівкового обігу купюри номіналами 20, 50, 100, 200 та 500 гривень зразків 2003-2007 років.Зокрема, банки вже не видають такі банкноти з кас під час готівкових операцій, а НБУ припинив передавати їх банкам, інкасаторським компаніям та компаніям з оброблення готівки. Купюри старого зразка, які потрапляють до банків, більше не повертаються в обіг, а передаються до Нацбанку для утилізації.Поступова заміна відбувається за таким графіком:20 та 100 гривень зразків 2003-2007 років — із 1 січня 2023 року;500 гривень — із 1 серпня 2024 року;50 та 200 гривень зразків 2003-2007 років — із 1 листопада 2024 року.Водночас із 2 березня 2026 року банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003-2007 років уже вилучені з обігу та перестали бути платіжним засобом під час готівкових розрахунків. Замість них в обігу використовуються монети відповідних номіналів.Обміняти такі банкноти можна без комісії на монети та банкноти всіх номіналів, що перебувають в обігу. У Національному банку обмін триватиме до ухвалення окремого рішення про його завершення, в уповноважених банках — до 28 лютого 2029 року, а в інших банках України — до 26 лютого 2027 року.У НБУ наголосили, що заміна старих банкнот на сучасніші та захищеніші є плановим процесом, спрямованим на підвищення якості готівки в обігу.Нагадаємо, українська національна валюта — гривня — пережила вже чотири покоління банкнот, а найновіші з них датуються 2015 роком. Нещодавно ми розповідали, які купюри фальшивомонетники підробляють найчастіше.Читайте також: Як відрізнити фальшиві купюри від оригіналу: експертка назвала ключові ознаки.

Посилення російських атак на підприємства та інфраструктуру, а також блокада портів негативно вплинули на економічну активність в Україні та посилили інфляційний тиск. За оцінками Національного банку України, сукупний ефект цих подій у III–IV кварталах 2026 року позначиться на ключових макроекономічних показниках. Зокрема, реальний ВВП України у 2026 році буде на 1,9% нижчим, ніж міг би бути за відсутності цих чинників.Найбільший негативний вплив матиме зупинення найбільших металургійних підприємств — мінус 0,7% ВВП за рік. Значна частина втрат буде пов'язана зі скороченням попиту на продукцію суміжних секторів. Ще 0,3% ВВП становитимуть втрати внаслідок обстрілів торговельної та складської інфраструктури.Яку суму може втратити Україна через блокаду портів та зупинку підприємствЗа оцінками НБУ, втрати зовнішньоторговельного балансу сягнуть 6,6 мільярда доларів. Зокрема, через блокаду портів вартісні втрати аграрного експорту становитимуть 4,6 мільярда доларів. Зупинення найбільших металургійних підприємств призведе до скорочення експорту приблизно на 1 мільярд доларів.Крім того, для покриття внутрішнього дефіциту металів доведеться збільшити імпорт на 0,4 мільярда доларів. Втрати від скорочення вартісних обсягів експорту залізної руди оцінюють приблизно у 0,6 мільярда доларів.Як російські обстріли вплинуть на ціниНаслідки атак також позначаться на споживчих цінах. За оцінками Нацбанку, вони додадуть 0,7% до річної інфляції. Загалом удари вплинули приблизно на 40% споживчого набору з урахуванням ваги товарів в індексі споживчих цін.Майже дві третини інфляційного ефекту припадають на продукти харчування, насамперед товари, які потребують дотримання холодового ланцюга під час зберігання та транспортування. Серед непродовольчих товарів найбільше подорожчання логістики впливає на побутову хімію, засоби гігієни, техніку, товари для дому та ліки.У НБУ зазначають, що стрибок цін, спричинений втратою товарних запасів, поступово послаблюватиметься в міру їх відновлення. Водночас ціновий тиск зберігатиметься через перехід бізнесу до більш децентралізованих і витратних схем складської логістики та постачання товарів.Негативний вплив російських обстрілів на економічну активність і динаміку цін відчуватиметься також у 2027 році.Яку політику проводитиме НБУЗ огляду на посилення інфляційного тиску Національний банк зберігатиме достатньо жорсткі монетарні умови. Це необхідно для підтримання привабливості заощаджень у гривні та збереження контрольованості інфляційних і курсових очікувань.Головним завданням НБУ залишається забезпечення стійкого сповільнення інфляції до цільового показника 5%. Водночас під час ухвалення монетарних рішень регулятор враховуватиме послаблення економічної активності та внутрішнього попиту.Нагадаємо, 29 жовтня Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення ухвалили через посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

В Україні й надалі бракуватиме працівників, попри послаблення економічної активності та зниження попиту бізнесу на персонал. Водночас зарплати продовжать зростати, хоча темпи підвищення поступово сповільнюватимуться. У 2026 році реальні заробітки українців можуть зрости на 11,4%.Такий прогноз міститься у жовтневому "Інфляційному звіті" Національного банку України, в якому регулятор проаналізував економічну ситуацію та окреслив очікування на найближчі роки. У НБУ зазначають, що попит бізнесу на працівників знизився через послаблення економічної активності. Однак загальний дефіцит робочої сили залишається значним через мобілізаційні та міграційні процеси.За прогнозом Нацбанку, у 2026-2027 роках чистий відплив населення становитиме близько 200 тисяч осіб щороку. Водночас у 2028 році очікується зміна міграційної тенденції. У міру зменшення безпекових ризиків та поліпшення економічної ситуації НБУ прогнозує чисте повернення близько 100 тисяч мігрантів.Як змінюватимуться зарплати українцівСтруктурний дефіцит кадрів і надалі підтримуватиме зростання заробітних плат. Проте темпи підвищення поступово сповільнюватимуться. Згідно з прогнозом НБУ, динаміка реальних зарплат буде такою:2026 рік — зростання на 11,4%;2027 рік — зростання на 4-5%;2028 рік — зростання на 4-5%.Нагадаємо, що в проєкті Державного бюджету України на 2027 рік передбачене підвищення соціальних стандартів. З 1 січня мінімальна заробітна плата має зрости до 9 546 гривень (на 899 гривень, або 10,4%, порівняно з 8 647 гривень у 2026 році)..

Національний банк України повідомив про достатні запаси готівкової іноземної валюти в банках. Попит фінансових установ на операції з обміну безготівкових доларів та євро на готівку залишається помірним.Як повідомили в НБУ, загальний обсяг оголошеної пропозиції становив 50 мільйонів доларів та 50 мільйонів євро. Участь в операціях взяли чотири банки, які подали заявки на 40 мільйонів доларів та 21,4 мільйона євро. Усі заявки задовольнили в повному обсязі. Загалом за 3-4 листопада пропозиція валюти з боку НБУ більш ніж утричі перевищила фактичний попит банків.Що відбувається з курсом долараУ Нацбанку також звернули увагу на зміцнення гривні. Зокрема, офіційний курс, розрахований 4 листопада на наступний день, становив 45,5 гривень за долар. Водночас курс продажу американської валюти в готівковому сегменті валютного ринку за підсумками 4 листопада знизився до 46,4 гривень за долар.У НБУ наголосили, що за режиму керованої гнучкості курс гривні може рухатися в обидва боки — як послаблюватися, так і зміцнюватися.Чи продовжить НБУ забезпечувати банки готівковою валютоюНаціональний банк планує провести аналогічні операції з підкріплення банківських кас і 5 листопада. У регуляторі пояснили, що це превентивний захід, який має за потреби підтримати готівкову валютну ліквідність фінансової системи на належному рівні та забезпечити потреби українців.У НБУ запевнили, що готові й надалі докладати зусиль для підтримання стійкості валютного ринку. При цьому системних проблем із фізичною наявністю готівкової іноземної валюти в банках наразі немає.Нагадаємо, 29 жовтня Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення ухвалили через посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.Читайте також: Курс долара пішов угору: НБУ пояснив, що відбувається на валютному ринку.

Курс долара та євро в Україні пішов униз. Національний банк оновив офіційні валютні показники на 6 листопада. Обидві іноземні валюти подешевшали щодо гривні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 6 листопада, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 45,44 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 45,53.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 51,04. У четвер, 5 листопада, офіційний курс гривні до євро був 51,04.Економічне відновлення відкладається: НБУ переглянув прогноз для УкраїниНацбанк погіршив прогноз динаміки реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на 2026 рік до -0,4%. Причиною стали наслідки російських обстрілів, які призвели до скорочення ділової активності, пошкодження виробничих потужностей і порушення логістики. За оцінками регулятора, у III кварталі реальний ВВП України скоротився на 0,5% у річному вимірі. На економічну активність негативно вплинули блокада морських портів і російські атаки на промислові підприємства та логістичну інфраструктуру.Найбільших втрат зазнали металургійні та рудні підприємства. Водночас погіршилися показники інших галузей промисловості, торгівлі та сільського господарства.Як зазначає НБУ, найбільше на перегляд прогнозу вплинула інтенсифікація російських обстрілів. Їхній негативний внесок у динаміку ВВП оцінюється в 1,9%.НБУ прогнозує повільне відновлення економіки у 2027-2028 рокахЧерез наслідки руйнувань відновлення економічного зростання в Україні буде повільним. За прогнозом НБУ, у 2027 році реальний ВВП може зрости на 0,4%, якщо логістика поліпшиться в середині року.Пожвавленню економічної активності сприятимуть державні та приватні інвестиції в оборонну промисловість, локалізація виробництва озброєння за рахунок Ukraine Support Loan, а також проєкти з відновлення критичної інфраструктури.У 2028 році, у міру зниження безпекових ризиків, темпи економічного зростання можуть прискоритися до 2,2%.Водночас у НБУ зазначають, що втрати економічного потенціалу внаслідок руйнувань обмежуватимуть можливості для відновлення.Нагадаємо, 29 жовтня Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення ухвалили через посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

Національний банк України не підтримує законопроєкт №10225-д про обіг віртуальних активів у його нинішній редакції. Регулятор заявив, що документ містить ризики для монетарного суверенітету, фінансової стабільності та економічної безпеки країни.У НБУ наголосили, що підтримують врегулювання ринку віртуальних активів відповідно до європейського підходу MiCA, міжнародних стандартів і рекомендацій Міжнародного валютного фонду. Водночас розвиток цього ринку, за позицією регулятора, не повинен створювати загроз для фінансової системи України.Нацбанк зазначив, що брав активну участь в опрацюванні законопроєкту разом із народними депутатами, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), представниками ринку, державними органами та міжнародними партнерами.Однак фінальна редакція документа, рекомендована профільним комітетом Верховної Ради до другого читання, не врахувала низки принципових домовленостей. У НБУ також заявили, що отримали її лише пізно ввечері напередодні засідання Комітету.Заступник голови НБУ Олексій Шабан озвучив зауваження регулятора під час засідання, проте формат обговорення, за оцінкою Нацбанку, не дав змоги провести повноцінну фахову дискусію.Які три ризики законопроєкту назвав НБУУ Національному банку виділили три основні проблеми документа.Неконтрольований допуск іноземних токенівЗаконопроєкт передбачає можливість виходу на український ринок іноземних токенів, які фактично можуть виконувати функції електронних грошей, але не підпадають під відповідне регулювання та нагляд у країнах їхньої емісії.На думку НБУ, це створює загрози для монетарного суверенітету, платіжної інфраструктури та фінансової стабільності.Регулятор наполягає, що повинен мати повноваження оцінювати ризики таких токенів і за необхідності обмежувати їхній обіг в Україні.Регуляторні прогалини та нерівні вимогиУ НБУ вважають, що спрощений допуск іноземних віртуальних активів не повинен дозволяти обходити вимоги, встановлені для аналогічних українських активів.Інакше, застерігають у Нацбанку, окремі сегменти ринку можуть залишитися поза належним державним наглядом. Тому правила допуску іноземних активів мають унеможливлювати регуляторний арбітраж і забезпечувати однаковий підхід до контролю ризиків.Ризики монополізації та корупціїЩе одне зауваження стосується авторизації учасників ринку Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Спочатку НБУ пропонував не встановлювати кількісних обмежень для операторів торговельних майданчиків за умови дотримання ними визначених вимог.Згодом заради компромісу Нацбанк погодився з пропозицією НКЦПФР обмежити на першому етапі кількість таких операторів трьома юридичними особами, яких мали визначити за результатами конкурсного відбору.Однак у фінальній редакції законопроєкту, як зазначили в НБУ, не визначено чіткої кількості операторів, які зможуть працювати протягом перших п'яти років. Відповідне рішення повністю залишається на розсуд НКЦПФР без належних запобіжників від обмеження конкуренції.У Нацбанку наголошують на необхідності встановити прозорі правила авторизації та усунути ризики монополізації й можливих корупційних зловживань.Що вимагає НацбанкУ НБУ підкреслили, що розвиток ринку віртуальних активів і захист фінансової стабільності можуть відбуватися одночасно. Однак для цього необхідні чіткі правила, належне регулювання та ефективний контроль за ризиками.Водночас неврахування принципових зауважень регулятора унеможливлює підтримку законопроєкту № 10225-д у його нинішній редакції.Національний банк закликав парламентарів доопрацювати документ за участю всіх сторін законодавчого процесу та врахувати висловлені зауваження.У регуляторі також заявили про готовність продовжувати співпрацю задля створення умов для розвитку ринку віртуальних активів без загроз для довіри до гривні, фінансової стабільності та економічної безпеки України.Як відомо, 4 листопада Комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт №10225-д про регулювання ринку віртуальних активів в Україні до другого читання. Нагадаємо, раніше видання Reuters писало, що північнокорейські хакери здійснили один із найбільших рейдів у історії криптовалютного ринку, заграбаставши колосальну суму з біржі Binance. Аналітики блокчейну встановили, що кібератаку було реалізовано за лічені хвилини через десятки різних мереж.Читайте також: В Україні вперше арештовану криптовалюту передали державі.

Голова Національного банку України Андрій Пишний відреагував на повідомлення про спроби окремих народних депутатів внести до порядку денного Верховної Ради питання його звільнення. Він заявив, що не писав заяви про відставку.Про це йдеться у заяві Пишного, яку він опублікував на своїй сторінці у Facebook."Жодної заяви про відставку я не писав і не подавав. Продовжую виконувати свої обов’язки і не маю наміру залишати посаду під політичним тиском", — наголосив голова НБУ.Він також нагадав, що закон встановлює семирічний строк повноважень голови Національного банку та визначає вичерпні підстави для його дострокового звільнення. За словами Пишного, ці положення покликані захистити центральний банк та його керівництво від політичного тиску, забезпечивши незалежність ухвалення рішень."За останні десять років я вже четвертий голова Національного банку. На мою думку, це промовиста тенденція, яка змушує замислитися, наскільки надійно працюють передбачені законом захисні механізми в українських політичних реаліях", — зазначив він.Пишний також заявив, що питання його відставки знову з’явилося в публічному просторі на тлі тривалого політичного тиску, маніпуляцій та кампанії з дискредитації."Перевіряється не чиясь готовність залишити посаду, а реальна дієвість захисних механізмів і запобіжників та здатність держави дотримуватися встановлених у законі правил", — підкреслив очільник Нацбанку.Водночас він заявив про готовність звітувати щодо своєї роботи та відповідати на запитання суспільства."Готовий до предметної розмови про результати своєї роботи, зокрема й про складні та непопулярні рішення, які доводилося ухвалювати під час війни. Нам немає за що червоніти і є що сказати", — заявив Пишний.Він наголосив, що незалежність Національного банку не повинна залежати від політичних інтересів чи ставлення окремих політиків до рішень установи."І це не питання моїх особистих гарантій. Це питання довіри до держави, її інституцій та правил, за якими вони працюють", — додав голова НБУ.Наприкінці заяви Пишний зазначив, що рано чи пізно будь-яка каденція завершується, однак про власне рішення піти з посади він повідомить особисто."Коли я прийму відповідне рішення, суспільство дізнається про нього безпосередньо від мене. Зі звітом і належними коментарями", — підсумував він.Нагадаємо, у жовтні Національне антикорупційне бюро України проводило слідчі дії в Національному банку України, зокрема в кабінеті його голови Андрія Пишного..

Офіційний курс долара в Україні 4 листопада вкотре оновить історичний рекорд. Водночас європейська валюта залишиться без змін.Нацбанк оприлюднив курси валют на 4 листопада.Так, на середу, 4 листопада, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 45,66 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 45,53.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 51,05. У вівторок, 3 листопада, офіційний курс гривні до євро був також 51,05.Економічне відновлення відкладається: НБУ переглянув прогноз для УкраїниНацбанк погіршив прогноз динаміки реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на 2026 рік до -0,4%. Причиною стали наслідки російських обстрілів, які призвели до скорочення ділової активності, пошкодження виробничих потужностей і порушення логістики. За оцінками регулятора, у III кварталі реальний ВВП України скоротився на 0,5% у річному вимірі. На економічну активність негативно вплинули блокада морських портів і російські атаки на промислові підприємства та логістичну інфраструктуру.Найбільших втрат зазнали металургійні та рудні підприємства. Водночас погіршилися показники інших галузей промисловості, торгівлі та сільського господарства.Як зазначає НБУ, найбільше на перегляд прогнозу вплинула інтенсифікація російських обстрілів. Їхній негативний внесок у динаміку ВВП оцінюється в 1,9%.НБУ прогнозує повільне відновлення економіки у 2027-2028 рокахЧерез наслідки руйнувань відновлення економічного зростання в Україні буде повільним. За прогнозом НБУ, у 2027 році реальний ВВП може зрости на 0,4%, якщо логістика поліпшиться в середині року.Пожвавленню економічної активності сприятимуть державні та приватні інвестиції в оборонну промисловість, локалізація виробництва озброєння за рахунок Ukraine Support Loan, а також проєкти з відновлення критичної інфраструктури.У 2028 році, у міру зниження безпекових ризиків, темпи економічного зростання можуть прискоритися до 2,2%.Водночас у НБУ зазначають, що втрати економічного потенціалу внаслідок руйнувань обмежуватимуть можливості для відновлення.Нагадаємо, 29 жовтня Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення ухвалили через посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

У жовтні 2026 року український бізнес стримано оцінив результати своєї діяльності та перспективи подальшого розвитку. Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) знизився до 47,1 пункту проти 48,2 у вересні. Роком раніше, у жовтні 2025-го, показник становив 50,3.Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств, яке проводить Національний банк України.Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) є інструментом оперативної оцінки та відстеження тенденцій розвитку економіки. Його розраховують на основі щомісячних опитувань українських підприємств реального сектору економіки щодо зміни показників їхньої діяльності порівняно з попереднім місяцем.На економічну активність підприємств негативно впливали посилення атак на енергетичну, виробничу, складську та логістичну інфраструктуру, поновлення відключень електроенергії, здорожчання пального, обмеження експорту через блокування портів і дефіцит кваліфікованих працівників.Водночас підтримували діяльність бізнесу сталий споживчий попит, високий урожай, достатня пропозиція товарів і налагодження нових логістичних маршрутів.У якому секторі бізнесу ситуація найскладнішаПідприємства всіх опитаних секторів стримано оцінили результати своєї діяльності. Найгірші оцінки продемонструвала будівельна галузь. У промисловості індекс ділової активності в жовтні становив 48,0 пункту проти 51,0 у вересні. На оцінки підприємств впливали руйнування виробничих потужностей, нестача енергоресурсів та обмеження експорту через блокування портів.Промисловці очікували скорочення обсягів нових замовлень, зокрема експортних, а також запасів сировини та матеріалів. Водночас зберігалися позитивні очікування щодо збільшення обсягів виготовленої продукції, хоча й повільнішими темпами.Найбільш стримано свою діяльність оцінили будівельні підприємства. Їхній секторальний індекс у жовтні впав до 38,5 пункту порівняно з 48,8 у вересні та 53,3 у жовтні 2025 року. На ситуацію в галузі впливали подальше призупинення державного фінансування відновлення доріг та інфраструктури, нестача кваліфікованих кадрів і сезонний фактор.Після семи місяців поспіль позитивних оцінок будівельники очікували суттєвого скорочення обсягів будівництва та нових замовлень. Також вони прогнозували зменшення закупівель сировини, матеріалів і послуг підрядників.У торгівлі індекс ділової активності становив 46,8 пункту проти 45,9 у вересні. Підприємства сектору третій місяць поспіль стримано оцінювали результати своєї діяльності. Серед основних причин — руйнування складських комплексів і збільшення витрат на транспортування та зберігання продукції.Торговельні компанії очікували подальшого скорочення товарообороту та закупівель товарів для продажу, хоча й повільнішими темпами. Також респонденти прогнозували зменшення товарних запасів і торговельної маржі.У сфері послуг індекс майже не змінився і становив 47,4 пункту порівняно з 47,3 у вересні. На діяльність підприємств впливали руйнування транспортної та складської інфраструктури, здорожчання пального й дефіцит кваліфікованих працівників. Водночас підприємства сфери послуг очікували зменшення обсягів наданих послуг, нових замовлень і послуг у процесі виконання.Бізнес прогнозує подальше зростання цін і скорочення персоналуПідприємства більшості опитаних секторів очікували збереження високих темпів зростання закупівельних цін, вартості сировини та матеріалів, а також цін на продукцію власного виробництва. Винятком стала сфера послуг: її представники прогнозували сповільнення здорожчання закупівельних цін і тарифів на власні послуги.Водночас ситуація на ринку праці залишалася нестійкою. Якщо попереднього місяця очікування підприємств були іншими, то в жовтні керівники компаній усіх секторів прогнозували скорочення чисельності персоналу. Найбільш суттєве зменшення кількості працівників очікувалося у будівництві.Щомісячне опитування Національного банку проводилося з 5 до 22 жовтня 2026 року. У ньому взяли участь 587 підприємств. Найбільшу частку серед респондентів становили підприємства промисловості — 41,9%. Ще 26,9% представляли сферу послуг, 25% — торгівлю, 6,1% — будівництво.У Національному банку наголосили, що результати опитування відображають думку керівників підприємств, які взяли в ньому участь, і не є оцінками самого регулятора.Нагадаємо, раніше експертка ринку праці Тетяна Пашкіна розповідала, що український бізнес намагається максимально зберігати робочі місця попри системні російські атаки та пов’язані з ними збитки. Проте все ж роботодавці шукають способи скоротити витрати.Читайте також: В Україні гострий дефіцит кадрів: яких фахівців найбільше бракує бізнесу.

Міжнародна фінансова допомога найближчим часом залишатиметься критично важливою для підтримання макрофінансової стабільності України. За прогнозом Національного банку України (НБУ), у 2026 році країна може отримати близько 82 мільярдів доларів США за бюджетним та оборонним напрямами.У третьому кварталі обсяги міжнародної фінансової допомоги були нижчими за очікувані. Однією з основних причин стали затримки у виконанні реформ Україною. Водночас у жовтні парламент ухвалив низку законів, спрямованих на розблокування фінансування від Європейського Союзу та Міжнародного валютного фонду.Очікується, що Україна надолужуватиме темпи виконання зобов’язань за програмами міжнародної підтримки. Це має зменшити невизначеність щодо джерел фінансування державного бюджету.Скільки міжнародної допомоги очікує УкраїнаЗгідно з прогнозом НБУ, у 2026 році Україна може отримати близько 50 мільярдів доларів прямої бюджетної підтримки та понад 32 мільярди доларів за оборонною складовою програми Ukraine Support Loan.У 2027 році очікується близько 52 мільярдів доларів прямої бюджетної підтримки та ще 37 мільярдів доларів за оборонним напрямом цієї програми.Такі обсяги міжнародної допомоги дадуть змогу покривати значні бюджетні потреби України та підтримувати міжнародні резерви на комфортному рівні.Що буде з міжнародними резервами УкраїниЗа прогнозом НБУ, у 2026-2027 роках міжнародні резерви України залишатимуться на рівні понад 62 мільярди доларів США.Очікувані надходження міжнародної допомоги мають забезпечити фінансування бюджетних потреб і підтримати стабільність міжнародних резервів упродовж цього періоду.Нагадаємо, 28 жовтня стало відомо, що Україна залучила ще 404,5 мільйона доларів від Японії та Світового банку в межах проєкту THRIVE. Кошти скерують на розвиток української системи охорони здоров’я.Читайте також: Україна та Єврокомісія узгодили механізми контролю за коштами Ukraine Support Loan.

Національний банк України підвищив прогноз інфляції на 2026 рік до 12,5%. Ціновий тиск посилився через наслідки російських атак на бізнес і логістичну інфраструктуру, а також подорожчання пального. Водночас у НБУ очікують, що у 2027 році інфляція сповільниться до 7,3%, а у 2028-му повернеться до цільового рівня 5%.У вересні 2026 року загальна інфляція в Україні прискорилася до 10% у річному вимірі, а базова інфляція сягнула 8,8%. За оцінками НБУ, ця тенденція збереглася і в жовтні. Показники помітно перевищили попередній прогноз регулятора, оприлюднений в Інфляційному звіті за липень 2026 року.Чому в Україні прискорилася інфляціяОсновними чинниками зростання цін стали подорожчання пального на тлі війни на Близькому Сході та посилення російських атак на складську й логістичну інфраструктуру України.Вплив цих факторів позначився не лише безпосередньо на вартості товарів і послуг, а й на інших складових цінової динаміки. За прогнозом НБУ, лише наслідки обстрілів додадуть до річної інфляції близько 0,7 відсоткового пункта. Додатковий вплив на ціни матимуть ефекти від подорожчання пального та розширення бюджетних стимулів.На тлі посилення інфляційного тиску очікування населення щодо зміни цін залишалися підвищеними та нестабільними. Водночас інфляційні очікування банків і аналітиків відчутно погіршилися.Коли інфляція в Україні почне сповільнюватисяУ Національному банку прогнозують, що у 2027 році інфляція знизиться до 7,3% у річному вимірі. Цьому мають сприяти очікуване здешевлення нафти на світових ринках і заходи монетарної політики регулятора.НБУ планує й надалі підтримувати привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку. Це має обмежувати подальший ціновий тиск.Додатковим чинником стримування інфляції може стати охолодження внутрішнього попиту та ринку праці в найближчі місяці. За оцінками регулятора, це, зокрема, буде пов'язано з наслідками російських атак.Коли інфляція повернеться до цілі 5%Повернення інфляції до цільового рівня 5% НБУ, як і раніше, очікує у 2028 році. Для цього необхідні поступове послаблення тиску на виробничі витрати бізнесу та збільшення внутрішньої пропозиції товарів і послуг.Нагадаємо, 29 жовтня Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення ухвалили через посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

В Україні зафіксували чергове зростання офіційного курсу іноземних валют. Уже 27 жовтня долар США встановить новий історичний рекорд, а євро також помітно додасть у ціні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок, 27 жовтня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 45,53 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 45,20.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 50,95. У вівторок, 26 жовтня, офіційний курс гривні до євро був 50,53.Українці активніше користуються банківськими кредитами: що показала статистика НБУВ Україні зберігаються високі темпи банківського кредитування бізнесу та населення. У вересні 2026 року чисті гривневі кредити бізнесу зросли на 32% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, а кредити фізичним особам — на 38%. Про це свідчать оновлені оперативні дані Національного банку України (НБУ). За даними регулятора, банки продовжують нарощувати кредитування, попри вплив минулорічного списання проблемних позик на статистику валових кредитів.У грудні 2025 року державні банки списали значний обсяг старих непрацюючих кредитів. Через це показник валового кредитного портфеля зменшився, що й надалі впливатиме на розрахунок річних темпів його зростання протягом 2026 року.Позитивну динаміку демонструють і гривневі кошти на банківських рахунках. У вересні 2026 року їхній обсяг зріс на 21% у річному вимірі на рахунках бізнесу, зокрема суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ. Кошти фізичних осіб збільшилися на 17% порівняно з вереснем 2025 року.Тому для оцінювання реальної динаміки кредитування НБУ рекомендує звертати увагу на чисті кредити. Цей показник дає змогу коректніше оцінити зміни кредитної активності банків без викривлення, пов’язаного зі списанням проблемної заборгованості.Нагадаємо, Національний банк України пропонує спростити процедуру отримання небанківськими фінансовими установами ліцензій на окремі валютні операції. Відповідний проєкт змін до нормативних вимог регулятор виніс на громадське обговорення.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Банки в Україні посилюють вимоги до кредитування бізнесу, підвищують процентні ставки та частіше висувають жорсткіші умови щодо застави. У третьому кварталі 2026 року рівень схвалення заявок на кредити підприємствам знизився вперше із середини 2024 року. Водночас банки очікують зростання кредитних портфелів бізнесу та населення протягом наступних 12 місяців. Про це свідчать результати "Опитування про умови банківського кредитування", які опублікували на офіційній сторінці Національного банку України.Банки посилюють вимоги до кредитів для бізнесуУ третьому кварталі кредитні стандарти для корпоративного сектору стали жорсткішими. Надалі банки планують продовжувати посилення вимог, передусім для великих підприємств.Крім того, фінансові установи повідомили про зниження рівня схвалення заявок на кредити бізнесу. Це сталося вперше із середини 2024 року. Серед змін в умовах кредитування банки відзначили підвищення процентних ставок і посилення вимог до застави.Водночас баланс відповідей щодо зміни обсягів корпоративного кредитування опустився до найнижчого рівня з другого кварталу 2023 року. Попри це, банки прогнозують подальше зростання кредитних портфелів.Попит на кредити бізнесу зростає, але є виняткиУ третьому кварталі загальний попит підприємств на банківські кредити зріс. Однак уперше з початку 2023 року банки не зафіксували збільшення попиту з боку малого та середнього бізнесу (МСП), а також на кредити в національній валюті.Протягом наступних 12 місяців фінансові установи очікують зростання попиту на всі види кредитів для підприємств. Найбільше може зрости попит на позики великим компаніям, короткострокові кредити та кредити у гривні.Боргове навантаження великих підприємств у звітному кварталі залишалося на середньому рівні, тоді як у малого та середнього бізнесу воно було низьким.Банки очікують погіршення якості кредитівПопри очікуване розширення кредитних портфелів, банки прогнозують погіршення якості позик як бізнесу, так і населення.Зокрема, негативні очікування щодо якості кредитного портфеля домогосподарств зберігаються вже п’ятий квартал поспіль. Водночас боргове навантаження населення, за оцінками респондентів, залишається низьким.Банки також повідомили про посилення всіх видів ризиків і очікують їх подальшого зростання. Найбільше занепокоєння викликають кредитний і валютний ризики.Споживчі кредити зростають, попит на іпотеку може знизитисяУ третьому кварталі попит населення на банківські кредити дещо підвищився. Банки очікують, що протягом наступних 12 місяців попит на споживчі позики продовжить зростати.Водночас уперше з кінця 2024 року фінансові установи прогнозують зниження попиту на іпотечні кредити.На відміну від корпоративного сегмента, у кредитуванні населення банки пом’якшували стандарти як для іпотеки, так і для споживчих позик. Надалі вони планують продовжувати цю тенденцію.Рівень схвалення заявок на кредити фізичних осіб у третьому кварталі зріс, причому найбільше — в іпотечному сегменті.Чого очікують банки протягом наступного рокуЗа результатами опитування, банки розраховують на подальше зростання кредитування бізнесу та населення. Однак корпоративний сегмент стикається з жорсткішими умовами отримання фінансування, а фінансові установи готуються до подальшого посилення кредитних стандартів для підприємств.Водночас у роздрібному кредитуванні банки налаштовані оптимістичніше щодо споживчих позик, хоча очікують зниження попиту на іпотеку. Загальним викликом для обох сегментів залишається прогнозоване погіршення якості кредитних портфелів і зростання ризиків.Нагадаємо, українці можуть замовити кредитний звіт через інтелектуального помічника "Дія.AI". Для цього достатньо сформулювати відповідний запит у застосунку "Дія" — система автоматично передасть необхідні дані до Українського бюро кредитних історій (УБКІ)..