# Нацбанк України

Національний банк України знизив офіційні курси основних іноземних валют перед початком нового робочого тижня. У понеділок, 9 лютого, американська валюта втратить у ціні 10 копійок, а європейська здешевшає на 13 копійок порівняно з попередніми показниками.Про це повідомляє Національний банк України.Офіційний курс валют на 9 лютогоЗгідно з оприлюдненими даними регулятора, вартість іноземних валют зафіксована на такому рівні:долар США коштуватиме 43,04 гривні (станом на 6 лютого курс становив 43,14 гривні);євро встановлено на позначці 50,76 гривні (станом на 6 лютого — 50,89 гривні).Якого рівня досягне інфляція у наступні три рокиІнфляція в Україні продовжуватиме знижуватися у наступні роки, що і відповідає попереднім прогнозам. Як повідомляє пресслужба Національного банку України, посилаючись на оновлений макропрогноз, вона надалі знижуватиметься до цілі 5% на прогнозному горизонті. У наступні місяці цей процес триватиме передусім завдяки подальшому відображенню ефектів від вищих урожаїв 2025 року."Водночас вплив масштабних руйнувань в енергетиці тиснутиме на ціни як через ринкові, так і адміністративні механізми. Однак у наступні роки темпи зростання цін сповільнюватимуться", — зауважили в Нацбанку.За даними НБУ, інфляція мінятиметься наступним чином:7,5% — у 2026 році;6% — у 2027 році;5% — у 2028 році.Чи варто очікувати зростання української економіки у 2026 роціУкраїна уже адаптувалася до сучасних умов і продовжує поступово відновлюватися у різних сферах. Проте війна залишається головним генератором ризиків у першу чергу для повноцінного розвитку економіки. Як повідомили на офіційному сайті Національного банку України, у 2026 році зростання економіки триватиме, проте буде стриманим через наслідки війни.Так, зважаючи на руйнування логістики та більший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії, НБУ дещо знизив оцінку зростання реального ВВП у 2026 році — до 1,8%. У регуляторі зауважили, що ускладнення ситуації в енергосекторі ще тривалий час обмежуватиме ділову активність. "Поступове поліпшення ситуації в енергосекторі, відбудова інфраструктури, приватні інвестиції сприятимуть зростанню ВВП до близько 3-4% у 2027-2028 роках", — спрогнозували у Нацбанку.Що сповільнюватиме розвиток економікиЯк і торік, перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для цінової динаміки та економічного розвитку."Упродовж останніх місяців значною мірою посилилися ризики, пов’язані з руйнуваннями енергетичної інфраструктури, натомість ризик недостатності зовнішньої допомоги суттєво знизився завдяки рішенням ЄС", — заявили у регуляторі.Водночас, у Нацбанку зауважили, що можуть реалізуватися й позитивні сценарії, які вплинуть на зростання економіки. Йдеться про:посилення військової й фінансової підтримки партнерів;досягнення суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України. Нагадаємо, 29 січня Національний банк України вперше за тривалий час вирішив розпочати цикл пом'якшення процентної політики. Облікову ставку знизили з 15,5% до 15%. Читайте також: У Нацбанку розповіли, монети якого номіналу насамперед замінюватимуть шагами.

Станом на 1 лютого 2026 року міжнародні резерви України склали 57 660,3 мільйона доларів. Це новий історичний максимум. За місяць вони зросли на 357,8 мільйона доларів.Про це повідомили на сайті Національного банку України (НБУ). Там пояснили, що це відбулося передусім завдяки зовнішньому фінансуванню, що значною мірою компенсувало чистий продаж валюти Національним банком і боргові виплати країни в іноземній валюті.Загалом динаміку резервів у січні 2026 року визначала низка чинників. По-перше, надходження на користь уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу"На валютні рахунки уряду в Національному банку в січні надійшло 3 124 мільйони доларів через рахунки Світового банку", — акцентували в НБУ.За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 310,7 мільйона доларів, у тому числі:233,9 мільйона доларів — обслуговування та погашення ОЗДП;76,8 мільйона доларів — сплата іншим кредиторам.Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 171,6 мільйона доларів.По-друге, на це вплинули операції Нацбанку на валютному ринку України. У січні 2026 року порівняно з груднем 2025 року чистий продаж валюти Національним банком зменшився на 20,7%. Відповідно до балансових даних НБУ продав на валютному ринку 3 729,5 мільйона доларів.По-третє, переоцінка фінансових інструментів (унаслідок зміни ринкової вартості та курсів валют)"У січні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на 1 445,7 мільйона доларів", — ідеться в повідомленні.Загалом поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування шести місяців майбутнього імпорту.Нагадаємо, раніше пресслужба Національного банку України повідомляла, що в січні бізнес стримано оцінив свою ділову активність. Негативний вплив на "настрої підприємців" мали декілька факторів. Проте рівень очікувань був вищий, ніж рік тому..

У січні бізнес стримано оцінив свою ділову активність. Негативний вплив на "настрої підприємців" мали декілька факторів. Проте рівень очікувань був вищий, ніж рік тому.Про це повідомила пресслужба Національного банку України, посилаючись на індекс очікувань ділової активності (ІОДА).У січні 2026 року ІОДА становив 41,3 порівняно з 49,2 в грудні 2025 року, але був дещо вищий за рівень січня 2025 року (41,0). Респонденти всіх секторів, крім промисловості, мали ліпші очікування щодо результатів своєї поточної діяльності, ніж рік тому. Динаміку позитивних оцінок, крім сезонності, стримували:посилення атак на енергетичну та логістичну інфраструктуру;нестача енергоресурсів;зростання виробничих витрат на альтернативні джерела живлення;проблеми з логістикою;дефіцит кваліфікованих спеціалістів;посилення курсових очікувань. Водночас позитивними чинниками залишилися:надходження міжнародної фінансової допомоги;сповільнення інфляції.Оцінка економічної перспективиПідприємства сфери послуг найменш песимістично оцінили свої економічні перспективи, найстриманішими ж були будівельники. Крім того, підприємства торгівлі суттєво послабили свої оцінки після десяти місяців позитивних очікувань. Також стриманіше, ніж у попередньому місяці, оцінили результати своєї поточної діяльності промисловці.У Нацбанку зазначили, що на тлі очікуваного пришвидшення темпів зростання закупівельних цін, респонденти всіх секторів очікували на подальше здорожчання цін (тарифів на власну продукцію, послуги)."Ситуація на ринку праці є нестійкою. На відміну від попереднього місяця, керівники підприємств усіх секторів були налаштовані на зменшення загальної чисельності працівників, найсуттєвіше — у промисловості", — додали в НБУ.Нагадаємо, 29 січня Національний банк України вперше за тривалий час вирішив розпочати цикл пом'якшення процентної політики. Облікову ставку знизили з 15,5% до 15%. Читайте також: Чи варто очікувати зростання української економіки у 2026 році: у Нацбанку оцінили ситуацію.

Національний банк України випустив монету, присвячену українським оборонним технологіям та їхнім розробникам. Придбати її можна буде у лютому 2026 року.Як повідомила пресслужба регулятора, це — пам’ятна монета "Українська бавовна. Ракета-дрон "Паляниця".Який вигляд має монетаМонета має номінал п'ять гривень. На її аверсі зображено стилізований силует ракети-дрона "Паляниця", що вражає ворожого змія. На реверсі монети зображено атаку української далекобійної ракети-дрона на об’єкт паливно-енергетичного комплексу країни-агресора, угорі — напис "ПАЛЯНИЦЯ".Її тираж становить до 75 тисяч штук у сувенірному пакуванні. Художниками є Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук. Скульптор — Володимир Атаманчук.Як і коли можна придбати монетуПам’ятна монета "Українська бавовна. Ракета-дрон "Паляниця" введена в обіг 30 січня 2026 року. Її можна буде придбати у лютому:в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ;в банках-дистриб’юторах (перелік є на сайті НБУ)."Паляниця" — перша вітчизняна далекобійна система озброєння з турбореактивним двигуном, що призначена для високоточних ударів ЗСУ по стратегічних об’єктах у глибокому тилу противника. Вона здатна вражати цілі на відстані до 650 кілометрів, ефективно долаючи системи протиповітряної оборони завдяки низькій висоті польоту (від 15 до 500 метрів) та швидкості до 900 кілометрів за годину."Паляниця" — це не лише зразок сучасної військової техніки, що демонструє здатність України знаходити інноваційні рішення, швидко масштабувати їх і застосовувати там, де це має найбільший стратегічний ефект, а й символ національної оборонної потужності, української винахідливості та незламності, що гартується в боротьбі за свободу.Нагадаємо, наприкінці минулого року Національний банк України випустив нову пам'ятну монету "Дух Різдва". Її номінал — 10 гривень..

Україна уже адаптувалася до сучасних умов і продовжує поступово відновлюватися у різних сферах. Проте війна залишається головним генератором ризиків у першу чергу для повноцінного розвитку економіки.Як повідомили на офіційному сайті Національного банку України, у 2026 році зростання економіки триватиме, проте буде стриманим через наслідки війни.Так, зважаючи на руйнування логістики та більший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії, НБУ дещо знизив оцінку зростання реального ВВП у 2026 році — до 1,8%. У регуляторі зауважили, що ускладнення ситуації в енергосекторі ще тривалий час обмежуватиме ділову активність. "Поступове поліпшення ситуації в енергосекторі, відбудова інфраструктури, приватні інвестиції сприятимуть зростанню ВВП до близько 3-4% у 2027-2028 роках", — спрогнозували у Нацбанку.Що сповільнюватиме розвиток економікиЯк і торік, перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для цінової динаміки та економічного розвитку."Упродовж останніх місяців значною мірою посилилися ризики, пов’язані з руйнуваннями енергетичної інфраструктури, натомість ризик недостатності зовнішньої допомоги суттєво знизився завдяки рішенням ЄС", — заявили у регуляторі.Водночас, у Нацбанку зауважили, що можуть реалізуватися й позитивні сценарії, які вплинуть на зростання економіки. Йдеться про:посилення військової й фінансової підтримки партнерів;досягнення суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України. Нагадаємо, 29 січня Національний банк України вперше за тривалий час вирішив розпочати цикл пом'якшення процентної політики. Облікову ставку знизили з 15,5% до 15%. .

У четвер, 29 січня, Національний банк України вперше за тривалий час вирішив розпочати цикл пом'якшення процентної політики. Облікову ставку знизили з 15,5% до 15%. Як повідомили на сайті регулятора, аналогічним кроком знизяться й інші ставки Нацбанку. "️Це рішення враховує стійке зниження інфляційного тиску та зменшення ризиків, пов’язаних із зовнішнім фінансуванням. Воно узгоджується з приведенням інфляції до цілі 5% на горизонті політики й водночас підтримає економіку", — пояснили в НБУ.Облікова ставка та економікаЗниження облікової ставки сприятиме подальшій адаптації економіки до викликів війни, зокрема підтримає динаміку кредитування, що зростає упродовж останніх років темпами понад 30%. Водночас монетарні умови будуть достатньо жорсткими для збереження стійкості валютного ринку та зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики. НБУ й надалі гнучко реагуватиме на зміни в розподілі ризиків:за умови сповільнення інфляції близько до траєкторії оновленого прогнозу та відсутності суттєвих негативних змін у розподілі ризиків, і надалі знижуватиме облікову ставку, водночас послаблення проінфляційних ризиків стане сигналом для швидшого, ніж передбачено оновленим макропрогнозом, зниження облікової ставки;у разі посилення ризиків для цінової динаміки утримається від подальшого пом’якшення процентної політики і буде готовий за потреби вжити додаткових заходів.Чого очікувати від інфляціїТак, за оновленим макроекономічним прогнозом, у 2026 році інфляція буде помірною (7,5%) й надалі, а саме у середині 2028 року, перебуватиме близько до цілі 5%. "Очікуваних обсягів зовнішньої допомоги вистачатиме для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та збереження міжнародних резервів на достатньому рівні для підтримання стійкості валютного ринку", — переконані у Нацбанку.У регуляторі нагадали, що наприкінці минулого року Рада ЄС вирішила надати Україні 90 мільярдів євро фінансової допомоги у 2026-2027 роках. Підтримка зберігатиметься й у межах чинного механізму ERA Loans. Триває також узгодження нової програми з МВФ обсягом 8,1 мільярда доларів.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Нагадаємо, у грудні 2025 року річна інфляція на споживчому ринку сповільнилася до 8%. Ціни на харчові продукти в цілому не змінилися, але низка товарів та послуг все ж таки подорожчала..

На теперішній момент у готівковому обігу в Україні перебуває 1,5 мільярда монет номіналом 50 копійок. Для підтримки відповідної якості щороку потрібно докарбовувати близько 30 мільйонів цих монет, частину яких надалі планують замінити шагами.Про це розповів голова Національного банку України Андрій Пишний в інтерв’ю "Укрінформу". За його словами, загалом в Україні в готівковому обігу перебувають понад 14 мільярдів монет різного номіналу, з яких по 50 копійок — 1,5 мільярда.Він пояснив, що щороку для підтримки якості та кількості монет в обігу регулятор докарбовує від 20 до 30 мільйонів монет."Ми бачимо та чуємо від роздрібного бізнесу потребу в монеті номіналом 50, на жаль, ще копійок. Дуже сподіваюся, що найближчим часом це вже буде 50 шагів. Вона зберігатиметься в обігу ще декілька років", — зауважив очільник НБУ.Він додав, що вилучати з обігу монети номіналом 50 копійок не планують. Вони перебуватимуть в обігу паралельно та матимуть однакові технічні характеристики, такі самі діаметр і вагу. Також посадовець переконаний, що з часом 50 шагів набудуть символічної цінності для колекціонерів."Але деякий час вони ще служитимуть саме для готівкового обігу. Через певний період, цілком можливо, підлягатимуть вилученню через зношення", — наголосив Андрій Пишний.Раніше він інформував, що очікує на ухвалення рішення Верховною Радою України щодо перейменування копійки на шаг вже найближчим часом."Є велика надія, що фінальний розгляд буде успішним, і вже цього року українці триматимуть у руках шаги", — деталізував посадовець.Заміна копійок на шаги: що відомоНацбанк минулого року ініціював зміну назви копійки на шаг. Ідею підтримали Інститут історії України, Інститут мовознавства й Український інститут національної пам’яті. Серед її прихильників — відомі історики Сергій Плохій і Олександр Алфьоров, а також громадські діячі та військові.Законопроект, який зареєстрували в Раді на початку жовтня 2025 року, передбачає поступовий перехід без одномоментного вилучення копійок. Монети "копійка" та "шаг" певний час перебуватимуть в обігу паралельно.Зміна копійки на шаг стане символічним завершенням грошової реформи 1996 року. Вона має сприяти деколонізації та відновленню національних традицій у номінації грошей. Ухвалення закону планується пов'язати з 30-річчям введення гривні 2026 року. Закон набере чинності через два місяці з дня його опублікування.Нагадаємо, раніше голова Національного банку України Андрій Пишний заявляв, що на розроблення ескізів і карбування нових монет "шаг", які змінять "копійку", не планується жодних додаткових витрат із державного бюджету..

Національний банк України після короткочасного падіння знову підняв офіційний курс долара. Єдина європейська валюта також різко "полетіла" вгору.  Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 16 січня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 43,39 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 43,12. На готівковому ринку долар подорожчав на 20 копійок — 43,05 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 50,43. У четвер, 15 січня, офіційний курс гривні до євро був 50,26.Нацбанк пом'якшив валютні обмеження: які переваги для бізнесуНаціональний банк з 14 січня 2026 року пом'якшує валютні обмеження. Як повідомили на офіційному сайті регулятора, ці зміни сприятимуть роботі малого бізнесу в Україні. Розширені можливості компаній у межах стимулюючої лібералізаціїНБУ запроваджує новий стимулюючий ліміт — "позиковий", щоб збільшити гнучкість українських підприємств в управлінні залученими ними коштами з-за кордону. "️Ключова мета — створити регуляторне підґрунтя, що сприятиме реструктуризації "старих" зовнішніх позик. Це важливо для залучення нових ресурсів в економіку України", — пояснили у регуляторі.Розмір "позикового" ліміту має дорівнювати сумі коштів, що надійшла за кредитом чи позикою з-за кордону в іноземній валюті на рахунок компанії в українському банку після 1 січня 2026 року. Він зменшуватиметься еквівалентно до погашення основної суми такого кредиту.Крім того, у межах "позикового" ліміту бізнес зможе здійснити операції, передбачені стимулюючою лібералізацією: погашення "старих" кредитів, розрахунки за "старий" імпорт товарів, фінансування закордонних підрозділів тощо. Переказ валюти на рахунки фізичних осіб в іноземних банкахВідтепер продавці та виробники товарів матимуть змогу переказувати валюту на рахунки фізичних осіб в іноземних банках для відшкодування коштів за повернений та непоставлений товар"Важлива умова для проведення таких операцій — повернення коштів здійснюватиметься на рахунок фізичної особи-споживача, з якого проводилася оплата товару, а сума повернення коштів у валюті платежу не повинна перевищувати вартість товару під час його купівлі", — зауважили у Нацбанку.Такі зміни потрібні, щоб забезпечити рівні умови для фізичних осіб-споживачів товарів, придбаних на території України, що підтримає привабливість українських виробників.Оновлення у сфері валютного нагляду Також запроваджуються зміни у сфері валютного нагляду за граничними строками розрахунків за експорт товарів. Це стосуються діяльності Експортно-кредитного агентства та експорту страхових послуг.Нагадаємо, з 1 січня 2026 року Болгарія мала стала 21 країною єврозони. Це відбулося через два роки після того, як євро з 2023 року запровадила Хорватія. Який вплив це матиме — у матеріалі TrueUA.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Торік Національний банк України реалізував рекордні валютні інтервенції, у ході яких продав на міжбанківському ринку понад 36 мільярдів доларів.Як повідомляє прес-служба регулятора, загальний обсяг продажу валюти НБУ за рік 36,10 мільярда доларів, тоді як купівля — дещо вище ніж 42 мільйони доларів. Так, чистий продаж валюти у 2025 році сягнув 36,06 мільярда доларів, що є найвищим рівнем за весь період спостережень.У 2024 році чистий продаж валюти Нацбанком становив 35,19 мільярда доларів, а у 2023 році — 28,61 мільярда. Регулятор наголошує, що найактивніші інтервенції припали на грудень минулого року. За цей місяць Нацбанк продав 4,46 мільярда доларів, що стало найбільшим місячним обсягом валютних продажів за весь минулий рік.Нагадаємо, 6 січня Нацбанк знову підняв офіційний курс долара. Валюта другий день поспіль оновлює свій історичний максимум щодо гривні.Додамо, раніше перший заступник очільника Національного банку Сергій Ніколайчук пояснив, що світові тенденції щодо долара і євро напряму впливають на коливання курсу гривні. Якщо американська валюта зміцнюється чи послаблюється, то це безпосередньо впливає на курс вітчизняної валюти.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Національний банк України знову змінив офіційний курс долара та євро. Після вихідних іноземна валюта "злетить" вгору.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на понеділок, 5 січня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,29 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю був 42,17. На готівковому ринку долар впав на п'ять копійок — 42,50 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 49,57. У п'ятницю, 2 січня, офіційний курс гривні до євро був 49,54.Ще одна країна з 1 січня перейшла на євро: який вплив це матимеЗ 1 січня 2026 року Болгарія має стала 21 країною єврозони. Це відбулося через два роки після того, як євро з 2023 року запровадила Хорватія. Як повідомила прес-служба Єврокомісії, минулого року вона досягнула усіх необхідних критеріїв, серед яких — показники інфляції, дефіциту бюджету, запозичень, стабільність курсу обміну валют."Після запровадження євро Болгарія, окрім переходу на нову валюту, отримує місце у керівній раді Європейського центрального банку", — йдеться в повідомленні.З 1 січня 2026 року євро поступово замінить лев як валюту Болгарії. Лев обмінюватимуть за курсом 1,95583 лева за 1 євро. Обидві валюти будуть використовуватися паралельно протягом одного місяця."Під час оплати в левах решта видаватиметься в євро, що дозволить поступово вивести лев з обігу", — пояснили процедуру в Єврокомісії.Там зазначили, що комерційні банки заздалегідь отримали банкноти та монети євро від Болгарського національного банку. Також забезпечено євро готівкою магазини й інші підприємства.Банкноти та монети лева можна обміняти в національному банку, комерційних банках і будь-якому поштовому відділенні, розташованому в сільській місцевості, де немає комерційного банку. Обмін у національному банку є безкоштовним і необмеженим у часі.Обмін у банках і поштових відділеннях є безплатним протягом перших шести місяців. З 1 липня 2026 року банки та поштові відділення можуть стягувати плату за обмін."З 1 січня 96% банкоматів у Болгарії будуть видавати банкноти євро, а решта — якомога швидше (протягом двох тижнів)", — ідеться в повідомленні.Нагадаємо, раніше перший заступник очільника Національного банку Сергій Ніколайчук пояснив, що світові тенденції щодо долара і євро напряму впливають на коливання курсу гривні. Якщо американська валюта зміцнюється чи послаблюється, то це безпосередньо впливає на курс вітчизняної валюти.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

На українські банки протягом наступних чотирьох років очікують глобальні та локальні зміни. До 2030 року актуальними будуть п'ять трендів.Про це розповів голова Національного банку України Андрій Пишний у колонці для журналу Forbes.На думку голови НБУ, серед глобальних трендів протягом наступних років будуть: платформізація банків;BigTech і перерозподіл доходів;цифрові валюти центральних банків (CBDC);регуляторний апгрейд;розвиток людського капіталу.Платформізація банківУ Нацбанку пояснили, що "виграють ті, хто перетвориться на відкриті платформи з API, інтегровані з нефінансовими сервісами, навчиться етично працювати з даними та створювати екосистеми". "Банки конкуруватимуть не продуктами, а здатністю утримати клієнта всередині власної платформи. Конкуренція зміщується від продажу продуктів до оркестрації взаємодій", — зауважив Пишний.BigTech і перерозподіл доходівГолова НБУ зазначив, що класична модель заробітку на кредитних маржах втрачає позиції. Зростання відбуватиметься у сфері платежів і партнерств із технологічними компаніями.За його словами, "BigTech дедалі активніше забиратиме частину банківських прибутків, особливо у платежах і даних". Відповідно сильні банки-платформи зможуть інтегруватися в ці еко-системи, слабші ризикують перетворитися на бекенд та втратити маржу.Цифрові валюти центральних банків (CBDC)Пишний зауважив, що "це водночас можливість і виклик". Він вважає, що CBDC можуть оновити фінансову інфраструктуру, але й створюють ризики дезінтермедіації, коли клієнт взаємодіє напряму з центробанком, а отже, банки можуть мати відплив капіталу."Впровадження цифрового євро може створити нові стандарти безпеки, AML/CTF, antifraud і технологічної сумісності. Попри ризик дезінтермедіації, банки залишаються потрібними як оператори гаманців, верифікатори клієнтів, постачальники AML/CTF-рішень тощо. Вони стають «посередниками нового покоління», а не зникають із ланцюга", — додав голова Нацбанку.Регуляторний апгрейдПишний зазначив, що фінансова система стає цифровозалежною."Тож окрім ліквідності особлива увага прикута до операційної стійкості і швидкості реагування. Криза Silicon Valley Bank, збої у платіжних системах, атаки на банки продемонстрували регуляторам, як технологічні збої здатні спричиняти миттєві панічні відпливи. FSB (Financial Stability Board) наголошує: потрібні нові стандарти кризового реагування, кіберстійкості й управління ризиками не лише для банків, а й для небанківських установ", — зазначив він.Також голова НБУ додав, що настає епоха "технологічного нагляду" з фокусом на безпеку, AI-governance і контроль залежності від BigTech.Людський капітал"Традиційні фінансові професії змінюються: зростає попит на фахівців, які розуміють ШІ, кіберризики, сталість і аналітику даних. ШІ не замінить людину, а доповнить її, формуючи AI-augmented workforce", — поінформував Пишний.До того ж, за його словами, банки перетворюються на технологічно-гуманні еко-системи, що вимагають довіри, етики та високої цифрової культури, а перемагають ті, хто здатен поєднати аналітичний інтелект технологій із людським — етичним, емоційним і адаптивним.Нагадаємо, 24 грудня президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає запровадження банків фінансової інклюзії..

Національний банк України очікує, що у 2026 році на ринку праці збережеться значне напруження через подальшу міграцію населення за кордон. Брак кваліфікованих фахівців змусить бізнес активно підвищувати виплати, щоб залучити персонал. Про це йдеться у свіжому звіті регулятора.Динаміка доходів Згідно з даними НБУ, реальні статки громадян вже демонструють стійке зростання. Зокрема, у другій половині 2025 року зарплати в річному вимірі підскочили на понад 20 відсотків. Цьому сприяло як зниження рівня безробіття, так і боротьба компаній за спеціалістів. Гостроту проблеми підтверджує і дослідження Європейської бізнес асоціації: у листопаді 2025 року 74 процентів опитаних підприємств назвали кадровий голод критичним викликом.Ключові фактори впливу:бюджетний сектор та військові. Значне зростання доходів забезпечувалося виплатами військовослужбовцям, тоді як у цивільному бюджетному секторі темпи підвищення були помірними;детінізація. Зменшення доходів ФОП, зафіксоване протягом трьох кварталів, регулятор пов’язує не зі збитками самозайнятих осіб, а з виведенням економіки з "тіні";мінімальна зарплата. Ще одним стимулом для росту доходів у 2026 році стане заплановане підвищення "мінімалки" на 8,1 відсотка.Раніше повідомлялось, що в Україні зарплати освітян можуть зрости. Зокрема, у 2026 році мінімальний оклад становитиме від 21 тисячі гривень.Нагадаємо, 5 грудня прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу в парламенті зазначив, що загальне підвищення зарплат для військовослужбовців у Держбюджеті на 2026 рік не передбачене. Натомість уряд працює над альтернативним механізмом виплат..

У четвер, 18 грудня, Верховна Рада України проголосувала за перейменування копійки на шаг. Відповідний законопроект назви розмінної української монети депутати підтримали в першому читанні.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. "За" законопроект №14093 проголосували 264 народні обранці"Фактично будуть тільки випускатися в майбутньому монети "50 шагів". Це відбуватиметься ще певний час (3-4 роки) — приблизно декілька десятків мільйонів штук. Все інше більше однієї гривні", — зазначив він.Фахівці кажуть, що зміна копійки на шаг стане символічним завершенням грошової реформи 1996 року. Законопроект, серед ініціаторів якого є спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, пропонує змінити назву розмінної монети з "копійка" на українську — "шаг".Слово "шаг", як додають нардепи, часто трапляється у творах Шевченка, Лесі Українки, Котляревського й інших українських класиків. 1918 року Центральна Рада випускала розмінні гроші номіналом 10-50 шагів. Їх використовували в обігу до 1919 року, після чого відбулося скасування більшовиками."Це рішення має не лише технічний, а й символічний зміст. "Копійка" — спадщина московської імперії та радянського минулого. Натомість "шаг" — історична українська назва, яка вживалася ще за часів Гетьманщини й Української Народної Республіки", — пояснили ініціатори.Зміни не потребуватимуть додаткових витрат: монети "копійка" та "шаг" певний час перебуватимуть в обігу одночасно, а співвідношення залишиться 1:1. За даними НБУ, в обігу в Україні перебуває майже 14 мільярдів монет.Надалі планується випуск лише монет "50 шагів" — протягом приблизно 3-4 років, у кількості десятків мільйонів штук. Усі інші номінали будуть від однієї гривні та вище.Верховна Рада України провела дискусію щодо проведення додаткового пленарного засідання 27 грудня. Відповідну пропозицію підтримали 241 народний депутат. Таким чином у цілому законопроект про перейменування розмінної монети нардепи розглянуть в другому читанні наступної суботи.Нагадаємо, на початку листопада голова Національного банку Андрій Пишний наголошував, що замінити копійки на шаги необхідно для того, щоби позбутися "символу колишнього домінування Москви". Тоді він висловив сподівання, що зміни можуть відбутися ще цього року..

Національний банк України (НБУ) за результатами безвиїзного нагляду встановив порушення вимог законодавства на платіжному ринку з боку акціонерного товариства "Укрпошта". До нього застосовано захід впливу у вигляді письмового застереження.Про це повідомив сайт Нацбанку. Там зазначили, що відповідне рішення комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків і нагляду (оверсайту) платіжної інфраструктури ухвалено 1 грудня.За даними регулятора, департамент інтегрованого нагляду встановив, що "Укрпошта" допустила низку порушень, зокрема:закону України "Про платіжні послуги";постанови правління Національного банку України від 10.10.2024 № 123 "Про затвердження положення про вимоги до системи управління надавача фінансових платіжних послуг", а також положення, яке затверджене цією постановою;постанови правління Національного банку України від 14.06.2024№ 67 "Про затвердження положення про організацію забезпечення безперебійного функціонування в умовах особливого періоду банківської системи України, діяльності небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України", а також положення, яке затверджене цією постановою;положення про здійснення Національним банком України безвиїзного нагляду на платіжному ринку за небанківськими надавачами платіжних послуг, надавачами обмежених платіжних послуг, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05.05.2023 № 60 (зі змінами);положення про порядок здійснення авторизації діяльності надавачів фінансових платіжних послуг і обмежених платіжних послуг, затвердженого постановою правління Національного банку України від 07.10.2022 № 217 (зі змінами);правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України в умовах особливого періоду, затверджених постановою правління Національного банку України від 18.12.2018 № 140 (у редакції, що діяла до 31.07.2025).Компанія зобов’язана усунути виявлені порушення та вжити заходів для недопущення їх у подальшій діяльності протягом 60 календарних днів з дати отримання рішення комітету.Річ у тому, що "Укрпошта" в першому півріччі 2025 року збільшила виторг на 5,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 6 мільярдів 505 мільйонів гривень, скоротивши чистий збиток на 27,2% — до 311,8 мільйона гривень.У серпні цього року "Укрпошта" отримала від НБУ письмове застереження за порушення вимог у частині неналежної розробки та впровадження внутрішніх документів у сфері ПФК / ФТ, а також відсутності в них процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками.Нагадаємо, що сьогодні Національний банк України презентував нові обігові монети номіналом 10 гривень. Вони присвячені українській єдності та територіальній цілісності..

У понеділок, 1 грудня, Національний банк України презентував нові обігові монети номіналом 10 гривень. Вони присвячені українській єдності та територіальній цілісності.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своїх соціальних мережах."Рада долучитися на запрошення голови Національного банку Андрія Пишного та разом із головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком узяти участь в публічній дискусії з українськими студентами про пріоритети державної політики", — зазначила вона.Вона додала, що в межах серії "Ми сильні. Ми разом" в обіг уведено перші три пам’ятні монети, присвячені регіонам, які першими опинилися в епіцентрі російської агресії: Криму, Донецькій і Луганській областям.. "Символічно, що ця подія відбулася саме в річницю всеукраїнського референдуму — дня, який запустив відлік нашої відновленої Незалежності та незворотний процес міжнародного становлення України", — наголосила прем’єр-міністерка.Вона зауважила, що 1991 року всі області — від Криму до Львівщини, від Луганщини до Чернігівщини — зробили спільний і одностайний вибір: жити у вільній та незалежній країні.Очільниця уряду наголосила, що цей вибір закріплений у Конституції України. Зараз цей вибір щодня захищають і виборюють наші Сили оборони."Україна була, є і буде суверенною та неподільною державою. За ці роки ми як нація вивчили, що запорука збереження територіальної цілісності та незалежності — це сильне військо, сильні державні інституції, наша економічна самодостатність. І ключове — наша єдність. Маємо її берегти. Лише в єдності ми були, є та будемо", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що в лютому минулого року Національний банк України ввів у обіг нову пам'ятну банкноту "Єдність рятує світ" номіналом 50 гривень. Вона присвячена єднанню демократичного світу перед агресією Російської Федерації..