# Нацбанк України

Торік Національний банк України реалізував рекордні валютні інтервенції, у ході яких продав на міжбанківському ринку понад 36 мільярдів доларів.Як повідомляє прес-служба регулятора, загальний обсяг продажу валюти НБУ за рік 36,10 мільярда доларів, тоді як купівля — дещо вище ніж 42 мільйони доларів. Так, чистий продаж валюти у 2025 році сягнув 36,06 мільярда доларів, що є найвищим рівнем за весь період спостережень.У 2024 році чистий продаж валюти Нацбанком становив 35,19 мільярда доларів, а у 2023 році — 28,61 мільярда. Регулятор наголошує, що найактивніші інтервенції припали на грудень минулого року. За цей місяць Нацбанк продав 4,46 мільярда доларів, що стало найбільшим місячним обсягом валютних продажів за весь минулий рік.Нагадаємо, 6 січня Нацбанк знову підняв офіційний курс долара. Валюта другий день поспіль оновлює свій історичний максимум щодо гривні.Додамо, раніше перший заступник очільника Національного банку Сергій Ніколайчук пояснив, що світові тенденції щодо долара і євро напряму впливають на коливання курсу гривні. Якщо американська валюта зміцнюється чи послаблюється, то це безпосередньо впливає на курс вітчизняної валюти.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Національний банк України знову змінив офіційний курс долара та євро. Після вихідних іноземна валюта "злетить" вгору.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на понеділок, 5 січня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,29 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю був 42,17. На готівковому ринку долар впав на п'ять копійок — 42,50 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 49,57. У п'ятницю, 2 січня, офіційний курс гривні до євро був 49,54.Ще одна країна з 1 січня перейшла на євро: який вплив це матимеЗ 1 січня 2026 року Болгарія має стала 21 країною єврозони. Це відбулося через два роки після того, як євро з 2023 року запровадила Хорватія. Як повідомила прес-служба Єврокомісії, минулого року вона досягнула усіх необхідних критеріїв, серед яких — показники інфляції, дефіциту бюджету, запозичень, стабільність курсу обміну валют."Після запровадження євро Болгарія, окрім переходу на нову валюту, отримує місце у керівній раді Європейського центрального банку", — йдеться в повідомленні.З 1 січня 2026 року євро поступово замінить лев як валюту Болгарії. Лев обмінюватимуть за курсом 1,95583 лева за 1 євро. Обидві валюти будуть використовуватися паралельно протягом одного місяця."Під час оплати в левах решта видаватиметься в євро, що дозволить поступово вивести лев з обігу", — пояснили процедуру в Єврокомісії.Там зазначили, що комерційні банки заздалегідь отримали банкноти та монети євро від Болгарського національного банку. Також забезпечено євро готівкою магазини й інші підприємства.Банкноти та монети лева можна обміняти в національному банку, комерційних банках і будь-якому поштовому відділенні, розташованому в сільській місцевості, де немає комерційного банку. Обмін у національному банку є безкоштовним і необмеженим у часі.Обмін у банках і поштових відділеннях є безплатним протягом перших шести місяців. З 1 липня 2026 року банки та поштові відділення можуть стягувати плату за обмін."З 1 січня 96% банкоматів у Болгарії будуть видавати банкноти євро, а решта — якомога швидше (протягом двох тижнів)", — ідеться в повідомленні.Нагадаємо, раніше перший заступник очільника Національного банку Сергій Ніколайчук пояснив, що світові тенденції щодо долара і євро напряму впливають на коливання курсу гривні. Якщо американська валюта зміцнюється чи послаблюється, то це безпосередньо впливає на курс вітчизняної валюти.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

На українські банки протягом наступних чотирьох років очікують глобальні та локальні зміни. До 2030 року актуальними будуть п'ять трендів.Про це розповів голова Національного банку України Андрій Пишний у колонці для журналу Forbes.На думку голови НБУ, серед глобальних трендів протягом наступних років будуть: платформізація банків;BigTech і перерозподіл доходів;цифрові валюти центральних банків (CBDC);регуляторний апгрейд;розвиток людського капіталу.Платформізація банківУ Нацбанку пояснили, що "виграють ті, хто перетвориться на відкриті платформи з API, інтегровані з нефінансовими сервісами, навчиться етично працювати з даними та створювати екосистеми". "Банки конкуруватимуть не продуктами, а здатністю утримати клієнта всередині власної платформи. Конкуренція зміщується від продажу продуктів до оркестрації взаємодій", — зауважив Пишний.BigTech і перерозподіл доходівГолова НБУ зазначив, що класична модель заробітку на кредитних маржах втрачає позиції. Зростання відбуватиметься у сфері платежів і партнерств із технологічними компаніями.За його словами, "BigTech дедалі активніше забиратиме частину банківських прибутків, особливо у платежах і даних". Відповідно сильні банки-платформи зможуть інтегруватися в ці еко-системи, слабші ризикують перетворитися на бекенд та втратити маржу.Цифрові валюти центральних банків (CBDC)Пишний зауважив, що "це водночас можливість і виклик". Він вважає, що CBDC можуть оновити фінансову інфраструктуру, але й створюють ризики дезінтермедіації, коли клієнт взаємодіє напряму з центробанком, а отже, банки можуть мати відплив капіталу."Впровадження цифрового євро може створити нові стандарти безпеки, AML/CTF, antifraud і технологічної сумісності. Попри ризик дезінтермедіації, банки залишаються потрібними як оператори гаманців, верифікатори клієнтів, постачальники AML/CTF-рішень тощо. Вони стають «посередниками нового покоління», а не зникають із ланцюга", — додав голова Нацбанку.Регуляторний апгрейдПишний зазначив, що фінансова система стає цифровозалежною."Тож окрім ліквідності особлива увага прикута до операційної стійкості і швидкості реагування. Криза Silicon Valley Bank, збої у платіжних системах, атаки на банки продемонстрували регуляторам, як технологічні збої здатні спричиняти миттєві панічні відпливи. FSB (Financial Stability Board) наголошує: потрібні нові стандарти кризового реагування, кіберстійкості й управління ризиками не лише для банків, а й для небанківських установ", — зазначив він.Також голова НБУ додав, що настає епоха "технологічного нагляду" з фокусом на безпеку, AI-governance і контроль залежності від BigTech.Людський капітал"Традиційні фінансові професії змінюються: зростає попит на фахівців, які розуміють ШІ, кіберризики, сталість і аналітику даних. ШІ не замінить людину, а доповнить її, формуючи AI-augmented workforce", — поінформував Пишний.До того ж, за його словами, банки перетворюються на технологічно-гуманні еко-системи, що вимагають довіри, етики та високої цифрової культури, а перемагають ті, хто здатен поєднати аналітичний інтелект технологій із людським — етичним, емоційним і адаптивним.Нагадаємо, 24 грудня президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає запровадження банків фінансової інклюзії..

Національний банк України очікує, що у 2026 році на ринку праці збережеться значне напруження через подальшу міграцію населення за кордон. Брак кваліфікованих фахівців змусить бізнес активно підвищувати виплати, щоб залучити персонал. Про це йдеться у свіжому звіті регулятора.Динаміка доходів Згідно з даними НБУ, реальні статки громадян вже демонструють стійке зростання. Зокрема, у другій половині 2025 року зарплати в річному вимірі підскочили на понад 20 відсотків. Цьому сприяло як зниження рівня безробіття, так і боротьба компаній за спеціалістів. Гостроту проблеми підтверджує і дослідження Європейської бізнес асоціації: у листопаді 2025 року 74 процентів опитаних підприємств назвали кадровий голод критичним викликом.Ключові фактори впливу:бюджетний сектор та військові. Значне зростання доходів забезпечувалося виплатами військовослужбовцям, тоді як у цивільному бюджетному секторі темпи підвищення були помірними;детінізація. Зменшення доходів ФОП, зафіксоване протягом трьох кварталів, регулятор пов’язує не зі збитками самозайнятих осіб, а з виведенням економіки з "тіні";мінімальна зарплата. Ще одним стимулом для росту доходів у 2026 році стане заплановане підвищення "мінімалки" на 8,1 відсотка.Раніше повідомлялось, що в Україні зарплати освітян можуть зрости. Зокрема, у 2026 році мінімальний оклад становитиме від 21 тисячі гривень.Нагадаємо, 5 грудня прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу в парламенті зазначив, що загальне підвищення зарплат для військовослужбовців у Держбюджеті на 2026 рік не передбачене. Натомість уряд працює над альтернативним механізмом виплат..

У четвер, 18 грудня, Верховна Рада України проголосувала за перейменування копійки на шаг. Відповідний законопроект назви розмінної української монети депутати підтримали в першому читанні.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. "За" законопроект №14093 проголосували 264 народні обранці"Фактично будуть тільки випускатися в майбутньому монети "50 шагів". Це відбуватиметься ще певний час (3-4 роки) — приблизно декілька десятків мільйонів штук. Все інше більше однієї гривні", — зазначив він.Фахівці кажуть, що зміна копійки на шаг стане символічним завершенням грошової реформи 1996 року. Законопроект, серед ініціаторів якого є спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, пропонує змінити назву розмінної монети з "копійка" на українську — "шаг".Слово "шаг", як додають нардепи, часто трапляється у творах Шевченка, Лесі Українки, Котляревського й інших українських класиків. 1918 року Центральна Рада випускала розмінні гроші номіналом 10-50 шагів. Їх використовували в обігу до 1919 року, після чого відбулося скасування більшовиками."Це рішення має не лише технічний, а й символічний зміст. "Копійка" — спадщина московської імперії та радянського минулого. Натомість "шаг" — історична українська назва, яка вживалася ще за часів Гетьманщини й Української Народної Республіки", — пояснили ініціатори.Зміни не потребуватимуть додаткових витрат: монети "копійка" та "шаг" певний час перебуватимуть в обігу одночасно, а співвідношення залишиться 1:1. За даними НБУ, в обігу в Україні перебуває майже 14 мільярдів монет.Надалі планується випуск лише монет "50 шагів" — протягом приблизно 3-4 років, у кількості десятків мільйонів штук. Усі інші номінали будуть від однієї гривні та вище.Верховна Рада України провела дискусію щодо проведення додаткового пленарного засідання 27 грудня. Відповідну пропозицію підтримали 241 народний депутат. Таким чином у цілому законопроект про перейменування розмінної монети нардепи розглянуть в другому читанні наступної суботи.Нагадаємо, на початку листопада голова Національного банку Андрій Пишний наголошував, що замінити копійки на шаги необхідно для того, щоби позбутися "символу колишнього домінування Москви". Тоді він висловив сподівання, що зміни можуть відбутися ще цього року..

Національний банк України (НБУ) за результатами безвиїзного нагляду встановив порушення вимог законодавства на платіжному ринку з боку акціонерного товариства "Укрпошта". До нього застосовано захід впливу у вигляді письмового застереження.Про це повідомив сайт Нацбанку. Там зазначили, що відповідне рішення комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків і нагляду (оверсайту) платіжної інфраструктури ухвалено 1 грудня.За даними регулятора, департамент інтегрованого нагляду встановив, що "Укрпошта" допустила низку порушень, зокрема:закону України "Про платіжні послуги";постанови правління Національного банку України від 10.10.2024 № 123 "Про затвердження положення про вимоги до системи управління надавача фінансових платіжних послуг", а також положення, яке затверджене цією постановою;постанови правління Національного банку України від 14.06.2024№ 67 "Про затвердження положення про організацію забезпечення безперебійного функціонування в умовах особливого періоду банківської системи України, діяльності небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України", а також положення, яке затверджене цією постановою;положення про здійснення Національним банком України безвиїзного нагляду на платіжному ринку за небанківськими надавачами платіжних послуг, надавачами обмежених платіжних послуг, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05.05.2023 № 60 (зі змінами);положення про порядок здійснення авторизації діяльності надавачів фінансових платіжних послуг і обмежених платіжних послуг, затвердженого постановою правління Національного банку України від 07.10.2022 № 217 (зі змінами);правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України в умовах особливого періоду, затверджених постановою правління Національного банку України від 18.12.2018 № 140 (у редакції, що діяла до 31.07.2025).Компанія зобов’язана усунути виявлені порушення та вжити заходів для недопущення їх у подальшій діяльності протягом 60 календарних днів з дати отримання рішення комітету.Річ у тому, що "Укрпошта" в першому півріччі 2025 року збільшила виторг на 5,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 6 мільярдів 505 мільйонів гривень, скоротивши чистий збиток на 27,2% — до 311,8 мільйона гривень.У серпні цього року "Укрпошта" отримала від НБУ письмове застереження за порушення вимог у частині неналежної розробки та впровадження внутрішніх документів у сфері ПФК / ФТ, а також відсутності в них процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками.Нагадаємо, що сьогодні Національний банк України презентував нові обігові монети номіналом 10 гривень. Вони присвячені українській єдності та територіальній цілісності..

У понеділок, 1 грудня, Національний банк України презентував нові обігові монети номіналом 10 гривень. Вони присвячені українській єдності та територіальній цілісності.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своїх соціальних мережах."Рада долучитися на запрошення голови Національного банку Андрія Пишного та разом із головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком узяти участь в публічній дискусії з українськими студентами про пріоритети державної політики", — зазначила вона.Вона додала, що в межах серії "Ми сильні. Ми разом" в обіг уведено перші три пам’ятні монети, присвячені регіонам, які першими опинилися в епіцентрі російської агресії: Криму, Донецькій і Луганській областям.. "Символічно, що ця подія відбулася саме в річницю всеукраїнського референдуму — дня, який запустив відлік нашої відновленої Незалежності та незворотний процес міжнародного становлення України", — наголосила прем’єр-міністерка.Вона зауважила, що 1991 року всі області — від Криму до Львівщини, від Луганщини до Чернігівщини — зробили спільний і одностайний вибір: жити у вільній та незалежній країні.Очільниця уряду наголосила, що цей вибір закріплений у Конституції України. Зараз цей вибір щодня захищають і виборюють наші Сили оборони."Україна була, є і буде суверенною та неподільною державою. За ці роки ми як нація вивчили, що запорука збереження територіальної цілісності та незалежності — це сильне військо, сильні державні інституції, наша економічна самодостатність. І ключове — наша єдність. Маємо її берегти. Лише в єдності ми були, є та будемо", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що в лютому минулого року Національний банк України ввів у обіг нову пам'ятну банкноту "Єдність рятує світ" номіналом 50 гривень. Вона присвячена єднанню демократичного світу перед агресією Російської Федерації..

Українці все частіше задають собі питання, як "захистити" накопичені гривневі заощадження від інфляції, яка хоча і знижується протягом останніх місяців, але все ж таки залишається високою.У прес-службі Національного банку України розповіли про стратегію, яка допоможе захистити свої фінанси від впливу інфляції.Депозити у гривніЩоб українці могли захистити свої гривневі заощадження від інфляції, НБУ ще на початку 2025 року підвищив облікову ставку до 15,5% та відтоді утримує її на цьому рівні."Це дало змогу банкам пропонувати українцям привабливі умови за гривневими депозитами — у середньому 13‒16% річних (після оподаткування — 10‒12%) залежно від строку розміщення", — заявили у Нацбанку.У регуляторі зауважили, що альтернатива, яку дедалі частіше обирають громадяни, — гривневі ОВДП. Дохідність за ними становить 12-18% річних, а отримані доходи не оподатковуються."За нинішніх прогнозів інфляції на 2026 рік (нижче 10% за оцінками аналітичних центрів і близько 7% за прогнозом НБУ) такі інструменти захищають заощадження від інфляції. Це й пояснює, чому інтерес до гривневих депозитів та ОВДП дедалі зростає", — пояснили у НБУ.Інфляція у 2026-2027 роках: прогноз НБУНБУ прогнозує, що інфляція знижуватиметься й надалі. Очікується, що:наприкінці 2025 року — інфляція сповільниться нижче 10%;у 2026 році — становитиме нижче 7%;у 2027 році — повернеться до цілі НБУ в 5%. Нагадаємо, Національний банк України після кількаденного зростання знизив офіційний курс долара. Єдина європейська валюта стабілізувалася у ціні..

Витрати українців за кордоном, які обліковуються за статтею "імпорт подорожей", 2025 року зменшаться приблизно на 10% порівняно з минулим роком і становитимуть близько 12 мільярдів доларів.Такий прогноз зробив перший заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук."Витрати українців за кордоном досягнули максимальних значень 2023 року — близько 20 мільярдів доларів. Після цього ми спостерігаємо їхнє поступове зниження: доволі різке 2024 року, а цього року очікуємо ще близько мінус 10%", — зазначив він у подкасті Центру економічної стратегії.Банкір уточнив, що карткові розрахунки українців за кордоном включаються до цієї статистики як складова імпорту послуг за напрямом "подорожі". При цьому скорочення витрат відбувається, попри те, що міграція українців триває."Ми оцінюємо, що винятково за рахунок міграції чисельність населення України 2025 року зменшиться приблизно на 200 тисяч осіб. Але люди, які переїхали за кордон, поступово адаптуються, отримують більше доходів на місці та менше користуються ресурсами з України, у тому числі через карткові розрахунки", — пояснив представник Нацбанку України.За інформацією НБУ, за дев’ять місяців 2025 року українці здійснили за кордоном операцій з картками українських банків на суму 262 мільярди гривень, що на 1,9% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.Банкіри додали, що з цієї суми 213,9 мільярда гривень припадали на розрахунки в торгівельних терміналах, а 48,1 мільярда гривень — на отримання готівки.Кількість операцій за кордоном зросла на 9,3% — до 275,6 мільйона транзакцій, з них 270,2 мільйона становили безготівкові розрахунки, тоді як операції з отримання готівки — 5,5 мільйона.Нагадаємо, декілька днів тому прес-служба Пенсійного фонду України повідомляла, що громадяни, які втекли від війни, можуть набувати стаж для майбутньої пенсії за кордоном. Для цього необхідно сплачувати страхові внески..

За дев’ять місяців 2025 року українські банки отримали 119,4 мільярда гривень чистого прибутку. Це на 1,9% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року.Про це повідомив Національний банк України (НБУ)."У третьому кварталі активне кредитування залишалося ключовим чинником підтримки прибутковості банків", — зазначив регулятор.У НБУ додали, що чистий прибуток за третій квартал виявився таким же, як і в перші два: 39,9 мільярда гривень проти 40 мільярдів гривень у другому кварталі та 39,5 мільярда гривень — у першому.Чистий відсотковий дохід зріс за дев’ять місяців цього року на 15% — до 198,42 мільярда гривень, чистий комісійний — на 9,9%, до 45,94 мільярда гривень.Водночас результат переоцінки ОВДП і від операцій купівлі-продажу валюти скоротився майже на 31% — до 21,37 мільярда гривень, а загальні адміністративні витрати зросли на 19,7% — до 93,64 мільярда гривень.За дев’ять місяців минулого року банки збільшили відрахування в резерви на 1,81 мільярда гривень, тоді як за аналогічний період цього року вони зросли більш ніж утричі — до 5,87 мільярда гривень.У загальній структурі доходів і витрат банків за три квартали цього року частка відсоткових доходів підвищилася до 71,1% з 68,7% роком раніше, тоді як частка процентних витрат знизилася до 33,5% з 33,7%.Щодо частки комісійних доходів, то вона також збільшилася за дев’ять місяців цього року до 21,5% з 21,3% роком раніше зі зменшенням частки комісійних витрат до 14,7% з 14,8%.Водночас частка загальних адміністративних витрат підвищилася до 31% з 29,8%. Податок на прибуток за звітний період становив 11,50 мільярда гривень проти 13,40 мільярда гривень роком раніше."Попри достатній рівень капіталу, банки можуть зіткнутися з додатковими ризиками через запровадження підвищеної ставки податку на прибуток 2026 року", — наголосили в Нацбанку України.Нагадаємо, вчора в НБУ інформували, що реальні зарплати продовжують зростати в Україні цього року. Однак такі процеси відбуваються повільніше, ніж торік: на близько 5% 2025 року порівняно з 15% 2024 року..

Національний банк України знову змінив офіційний курс долара та євро. Після вихідних іноземна валюта "злетить" вгору.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на понеділок, 24 листопада, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,26 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю становив 42,15 гривні за один долар. На готівковому ринку долар зріс на п'ять копійок — 42,35 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 48,70. У п'ятницю, 21 листопада, офіційний курс гривні до євро був на рівні 48,51.Що буде з економікою України у найближчі два роки: прогноз НацбанкуПопри війну, економіка України не лише відновлюється, а й поступово розвивається. Як повідомили у прес-службі Національного банку, посилаючись на Інфляційний звіт, економіка:у 2025 році — зросте на майже 2%;у 2026-2027 роках — зросте на 2-3%.Що заважає розвитку економікиПовільне відновлення економіки у Нацбанку пояснюють:наслідками війни: втратою людей, територій і виробничих потужностей, слабким урожаєм;пошкодженнями енергосистеми, які спричинили дефіцит електроенергії та ускладнення газовидобутку.Що підтримує економікуВодночас економічне зростання підтримуватимуть:активніший збір врожаю в другому півріччі 2025 року;бюджетні витрати на армію;інфраструктуру та соціальні програми;значна міжнародна допомога, яка наступного року може перевищити 45 мільярдів доларів.Нагадаємо, у липні голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев повідомляв, що "Індекс Біг Мака" показував, що курс долара в Україні повинен бути на рівні 22 гривні. За його словами, курс української гривні недооцінений на 47,5%.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Реальні зарплати продовжують зростати в Україні цього року. Однак такі процеси відбуваються повільніше, ніж торік: на близько 5% 2025 року порівняно з 15% 2024 року.Про це повідомили в Telegram-каналі Національного банку України (НБУ). При цьому там наголосили: опитування бізнесу свідчать, що ситуація на ринку праці дещо краща, ніж рік тому."Зросла кількість людей, які шукають роботу, і компаніям стало трохи легше "закривати" вакансії. Бізнес активніше залучає до роботи жінок, студентів, пенсіонерів і ветеранів", — ідеться в повідомленні.Проте в НБУ визнали, що дефіцит кадрів нікуди не зник. Навпаки — потреба в робочих руках часто є більшою, ніж можливість їх знайти."Це означає високу конкуренцію за працівників. Як наслідок, реальні зарплати цього року продовжують зростати, хоча й повільніше, ніж торік: на близько 5% порівняно з 15%", — констатували в соцмережі регулятора.Швидкого поліпшення ситуації Національний банк України не очікує. Війна й надалі ускладнює пошук персоналу, а після її завершення потреба в робочій силі для відбудови лише зростатиме."Тож конкуренція за фахівців залишиться високою, а зарплати — зростатимуть швидше за інфляцію", — зробили прогноз в Нацбанку України.Нагадаємо, на початку листопада Державна служба статистики повідомляла, що на українському ринку праці зберігається тенденція щодо зростання середньої зарплати. У вересні вона сягнула 26 623 гривні. Щодо серпня 2025 року виплати зросли на+2,7%. Рівень зарплат традиційно залежить від області. Найвищі виплати отримують мешканці столиці. Водночас у низці областей працівники отримують мізерні кошти..

У четвер, 20 листопада, Національний банк України (НБУ) підвищив курс долара до гривні. Вартість американської валюти збільшилася на шість копійок.Про це свідчить інформація, опублікована на сайті регулятора. Офіційний курс долара на 21 листопада 2025 року встановлено на такому рівні: 42,1549 гривні за один долар.З початку року долар подорожчав на 13 копійок: 1 січня 2025 року він коштував 42,02 гривні. З початку листопада зростання американської валюти склало 18 копійок — у перший день місяця курс перебував на рівні 41,97 гривні за долар.Офіційний курс євро на 21 листопада встановлено на позначці 48,5161 гривні. Європейська валюта ослабла: порівняно з 20 листопада її вартість знизилася на 22 копійки.На міжбанку 19 листопада курс на момент закриття торгів складав 42,08-42,11 гривні за долар (купівля-продаж). Порівняно із закриттям торгів 18 листопада курс долара не змінився.На готівковому ринку курс продажу долара порівняно зі значенням 19 листопада підвищився на шість копійок. Американська валюта в середньому коштує 42,37 гривні.Євро тим часом подешевшало на 12 копійок. На готівковому ринку його середній курс — 49,03 гривні.Нагадаємо, 20 листопада повідомлялося, що Національний банк України після різких "стрибків" офіційного курсу долара протягом останніх тижнів нарешті стабілізував валюту..

У 2026 році, за попередніми оцінками, економіка України зросте. Така тенденція зберігатиметься й надалі.Про це повідомили у прес-службі Національного банку України, посилаючись на Інфляційний звіт. За даними регулятора, попри війну ця сфера не лише відновлюється, а й поступово розвивається. Так, економіка України:у 2025 році — зросте на майже 2%;у 2026-2027 роках — зросте на 2-3%.Що заважає розвитку економікиПовільне відновлення економіки у Нацбанку пояснюють:наслідками війни: втратою людей, територій і виробничих потужностей, слабким урожаєм;пошкодженнями енергосистеми, які спричинили дефіцит електроенергії та ускладнення газовидобутку.Що підтримує економікуВодночас економічне зростання підтримуватимуть:активніший збір врожаю в другому півріччі 2025 року;бюджетні витрати на армію;інфраструктуру та соціальні програми;значна міжнародна допомога, яка наступного року може перевищити 45 мільярдів доларів.Нагадаємо, за даними НБУ, у 2025 році українці все частіше беруть кредити. Очікується, що така тенденція збережеться і надалі..

Національний банк України у жовтневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових 2025 року до 61,5 мільйона тонн з 57,9 мільйона тонн у липневому звіті. Натомість знижено оцінку врожаю олійних до 19,3 мільйона тонн з 21 мільйона тонн.Відповідні дані опубліковано на сайті Національного банку України."За припущеннями НБУ, 2026-2027 років обсяги врожаїв зернових і зернобобових зростатимуть завдяки подальшому підвищенню продуктивності агросектору та збільшенню посівів кукурудзи й інших зернових культур у регіонах з нижчим впливом кліматичних змін", — йдеться у документі.У Нацбанку додали, що врожай олійних культур, посіви яких зосереджені в південних регіонах, стане нижчим через негативний вплив кліматичних змін, посилений довгостроковими наслідками руйнування Каховської ГЕС для зрошувальних систем регіону."Зберігатиметься й вплив безпекової ситуації в прифронтових регіонах Півдня, що погіршує умови для проведення посівної кампанії під урожай 2026 року та сповільнює темпи розмінування земель", — ідеться у звіті.Тож Нацбанк України покращив прогноз урожаю зернових на 2026 рік з 59,6 мільйона тонн до 62,9 мільйона тонн, на 2027 рік — зі 60,4 мільйона тонн до 63,5 мільйона тонн.Водночас очікування врожаю олійних зменшені наступного року до 21,4 мільйона тонн з 22 мільйонів тонн, на 2027 рік — до 22,2 мільйона тонн з 22,8 мільйона тонн."Проте НБУ очікує збереження від’ємного внеску галузі тваринництва в додану вартість сільського господарства через подальше скорочення поголів’я (за винятком птахівництва)", — зазначається також у звіті.Раніше Держстат інформував, що обсяги врожаю ранніх культур (пшениця, ячмінь, ріпак, зернобобові) станом на 1 жовтня 2025 року сягнули 32,6 мільйона тонн, тоді як за результатами жнив 2024 року — 31,9 мільйона тонн (+2,1%).Цьогорічне зростання забезпечене насамперед унаслідок вищого врожаю пшениці (+3,9%) та зернобобових культур (+35%), тоді як врожай ячменю практично сягнув рівня минулого року (-0,6%), а врожай ріпаку на 10,7% нижчий від торішнього.Нагадаємо, вчора аналітики констант ували, що в деяких районах Херсонської області фермери розпочали частково відмовлятися від посіву соняшнику та переходити на інші технічні культури, наприклад, льон. Також замість зернових вирощують овочі та баштанні..