# НАТО

Очільниця данського уряду Метте Фредеріксен закликала не легковажити намірами американського президента Дональда Трампа щодо Гренландії, оскільки його неодноразові заяви мають під собою серйозне підґрунтя. Прем’єр-міністерка застерегла, що будь-яка спроба військової агресії США проти союзника по Альянсу призведе до негайного краху всієї системи колективної безпеки, яка вибудовувалася десятиліттями після Другої світової війни.Про це повідомляє TV2.Відповідаючи на запитання про те, чи може чинний президент США остаточно зруйнувати світовий порядок, Фредеріксен зазначила, що докладає максимум зусиль для запобігання такому сценарію. "Якщо Сполучені Штати вирішать атакувати військовим шляхом іншу країну НАТО, все зупиниться. Включно з нашим НАТО, а отже, і з безпекою, яка забезпечувалася з кінця Другої світової війни", — каже прем’єр-міністр. Вона наголосила на своїй відданості демократичним цінностям та міжнародному праву, підкресливши непорушність кордонів як фундаментальний принцип світоустрою.Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом.За даними The Economist, у США розпочалася підготовка проекту угоди з владою Гренландії, що може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз..

Генеральний секретар генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марк Рютте візьме участь у зустрічі "Коаліції охочих", яка відбудеться 6 січня у Парижі.Про це повідомила прес-служба НАТО."У вівторок, 6 січня 2026 року, генеральний секретар НАТО, Марк Рютте поїде до Парижа, щоб взяти участь у зустрічі "Коаліції охочих", яку спільно організують президент Франції Еммануель Макрон та прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер", — йдеться у повідомленні.Раніше речниця Єврокомісії Паула Піньо інформувала, що на засіданні "Коаліції рішучих" лідери держав обговорять подальшу підтримку України. Крім того, нещодавно президент Франції Еммануель Макрон заявив про прогрес у питанні гарантій безпеки для України. Також він анонсував зустріч "Коаліції охочих". За його словами, представники країн "Коаліції охочих" зберуться, щоб "остаточно узгодити конкретний внесок кожної країни".Нагадаємо, раніше лідери країн-учасниць "Коаліції рішучих" заявили про готовність розмістити в Україні сили підтримки. Вони виступатимуть елементом гарантій безпеки після завершення війни. .

У суботу, 3 січня, на зустрічі в Києві з радниками з питань національної безпеки держав-партнерів України сторони обговорили питання оборонної співпраці та гарантій безпеки. Можна очікувати на реальні та серйозні результати.Про це заявив новий керівник Офісу президента України Кирило Буданов, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Консультації вийшли продуктивними та засвідчили високий рівень усвідомлення всієї серйозності викликів і загроз нашій спільній безпеці, будуть конкретні результати", — запевнив він.За його словами, представники України детально проінформували партнерів про напрацьовані документи з мирного процесу та результати активної дипломатичної роботи останніх тижнів."Обговорили та скоординували наші позиції у різних сферах військово-політичної співпраці, аби наблизити потрібний для нас усіх результат ― надійні гарантії безпеки", — додав Буданов.Він висловив переконання, що Україні потрібні справжні та міцні, юридично зобов'язувальні гарантії безпеки від партнерів, які не допустять повторення агресії.Сторони погодилися, що на цьому складному шляху важливо зберігати єдність і набраний високий темп руху. Наступного тижня робота продовжиться на рівні лідерів, а також між військовими держав-партнерів."Дякую нашим партнерам за підтримку та допомогу, яка безпосередньо впливає на силу позицій України у наймасштабніший з часів Другої світової війни в Європі. Й Україна, й США, і Європа зацікавлені у надійному, справедливому мирі, який стане запорукою спільного успішного майбутнього. Продовжуємо роботу!" — підсумував Кирило Буданов.Президент України Володимир Зеленський теж зустрівся з учасниками представницької зустрічі, яка відбулася в столиці України."Дякую всім за підтримку. Рухаємося у розмові за трьома ключовими напрямами: гарантії безпеки, відбудова та базова рамка для реального миру", — зазначив він.Нагадаємо, що сьогодні радник керівника Офісу президента Олександр Бевз заявив, що майбутні гарантії безпеки для України підпишуть безпосередньо Україна, США та європейські партнери. Вона матиме декілька складових..

У суботу, 3 січня, в Києві відбувся насичений день роботи з радниками з питань національної безпеки європейських країн, представниками Європейського Союзу та НАТО.Про це повідомив секретар Ради національної безпеки й оборони (РНБО) Рустем Умєров.Він зазначив, що з українського боку в зустрічі взяли участь представники уряду, сектору безпеки й оборони, розвідувальної спільноти та парламенту."Обговорили безпекові гарантії, пункти мирного плану, економічне відновлення та військово-політичні питання. Більшість позицій — 90% мирного плану — вже узгоджені, робота триває над деталями", — пояснив Умєров.Він акцентував, що до обговорень у форматі відеозвʼязку також приєднався спецпредставник президента США Стів Віткофф. Це дозволило синхронізувати підходи України, США та європейських партнерів у режимі реального часу."За підсумками домовилися перейти до наступного етапу — підготовки зустрічі на рівні лідерів країн, яка відбудеться 6 січня у Парижі", — зауважив секретар РНБО.Він додав, що напередодні, 5 січня, відбудеться окрема нарада начальників генеральних штабів європейських країн, покликана забезпечити додаткову координацію дій зі союзниками у безпековому вимірі."Працюємо послідовно. Рухаємося вперед", — підсумував Рустем Умєров.Президент України Володимир Зеленський теж зустрівся з учасниками представницької зустрічі, яка відбуалася в столиці України."Дякую всім за підтримку. Рухаємося у розмові за трьома ключовими напрямами: гарантії безпеки, відбудова та базова рамка для реального миру", — зазначив він.Нагадаємо, що сьогодні радник керівника Офісу президента Олександр Бевз заявив, що майбутні гарантії безпеки для України підпишуть безпосередньо Україна, США та європейські партнери. Вона матиме декілька складових..

У суботу, 3 січня, радник керівника Офісу президента Олександр Бевз заявив, що майбутні гарантії безпеки для України підпишуть безпосередньо Україна, Сполучені Штати Америки та європейські партнери. Вона матиме декілька складових.Про це Олександр Бевз сказав під час брифінгу для журналістів. За його словами, йдеться про багатосторонню рамкову угоду. Вона визначатиме, як саме між собою взаємодіятимуть усі гаранти."Її підпишуть Україна, США, європейські партнери та ті неєвропейські країни, які бажають надавати такі гарантії. Наприклад, Канада, яка, зокрема, сьогодні присутня. Оця рамка, вона, власне, і ув'язує те, як між собою взаємодіятимуть гаранти", — пояснив радник керівника Офісу президента.Основні елементи гарантій безпеки мають такий вигляд:ЗСУ — перший і ключовий рівень захисту;очолювані Європою мультинаціональні сили, які можуть розмістити в Україні та залучити до безпеки на суші, в повітрі та на морі;американський "бекс-топ" — підтримка цих сил із боку США.За його словами, на теперішньому етапі військові узгоджують деталі так званого military component - як у межах двосторонньої угоди зі США, так і з європейськими гарантіями.Як відомо, в Києві сьогодні відбувається зустріч радників із питань національної безпеки. У переговорах беруть участь представники провідних європейських держав, США, Канади, а також керівництво НАТО та ключових інституцій ЄС.Робочий день під час зустрічі в Києві є насиченим та включає низку стратегічних напрямків:безпекові питання: посилення обороноздатності та розробка механізмів стримування агресії;економічна стійкість: фінансова підтримка та відновлення;рамкові документи: підготовка конкретних юридичних та політичних рішень щодо безпекових гарантій для України;координація дій: узгодження спільного плану кроків на найближчий період.Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський зустрівся з представниками нашої делегації, які розповіли йому про перші підсумки сьогоднішньої роботи..

У суботу, 3 січня, у Києві відбувається зустріч радників із питань національної безпеки. У переговорах беруть участь представники провідних європейських держав, Сполучених Штатів Америки, Канади, а також керівництво НАТО та ключових інституцій Європейського Союзу.Президент України Володимир Зеленський зустрівся з представниками нашої делегації, які розповіли йому про перші підсумки сьогоднішньої роботи."Дякую всім за підтримку. Рухаємося у розмові за трьома ключовими напрямами: гарантії безпеки, відбудова та базова рамка для реального миру", — зазначив він.На його переконання, все має бути дієвим, достойним і таким, що встановлює мир на десятиліття."І це наше бачення повністю збігається з баченням ключових партнерів. Вдячний нашій команді за ґрунтовний підхід до перемовин", — наголосив український президент.. "Продовжуємо роботу з радниками. Готуємо зустрічі у Європі, які відбудуться наступного тижня. Готуємося й до зустрічей у США", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше секретар РНБО України Рустем Умєров інформував, що для координації подальших кроків у столиці України зібралися делегації з 15 країн, серед яких Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія, країни Балтії (Латвія, Естонія, Литва), Польща, Фінляндія, Канада, Нідерланди, Швеція, Норвегія та Данія.Також, як зазначив Умєров, до дискусій залучені представники НАТО, Європейської ради та Європейської комісії. Відомо, що американська сторона бере участь у засіданні в онлайн-форматі.За його словами, робочий день є насиченим та включає низку стратегічних напрямків:безпекові питання: посилення обороноздатності та розробка механізмів стримування агресії;економічна стійкість: фінансова підтримка та відновлення;рамкові документи: підготовка конкретних юридичних та політичних рішень щодо безпекових гарантій для України;координація дій: узгодження спільного плану кроків на найближчий період.Нагадаємо, за даними Служби зовнішньої розвідки України, у перші дні року триває російська спеціальна операція, метою якої є зрив мирних переговорів за посередництва Сполучених Штатів Америки. Вона має комплексний характер..

Сьогодні, 3 січня, у Києві розпочалася масштабна зустріч радників із питань національної безпеки. У переговорах беруть участь представники провідних європейських держав, США, Канади, а також керівництво НАТО та ключових інституцій Євросоюзу.Про це повідомив секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров.Широке коло учасниківЗа даними Умєрова, для координації подальших кроків у столиці України зібралися делегації з 15 країн, серед яких:Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія та Іспанія;Країни Балтії (Латвія, Естонія, Литва), Польща та Фінляндія;Канада, Нідерланди, Швеція, Норвегія та Данія.Також, як зазначив Умєров, до дискусій залучені представники НАТО, Європейської ради та Європейської комісії. Відомо, що американська сторона бере участь у засіданні в онлайн-форматі.Порядок денний: від економіки до безпекиЗа словами Рустема Умєрова, робочий день обіцяє бути насиченим та включає низку стратегічних напрямків:безпекові питання: посилення обороноздатності та розробка механізмів стримування агресії;економічна стійкість: фінансова підтримка та відновлення;рамкові документи: підготовка конкретних юридичних та політичних рішень щодо безпекових гарантій для України;координація дій: узгодження спільного плану кроків на найближчий період."Працюємо над координацією подальших кроків із партнерами. Попереду насичений день: робота з документами, безпекові та економічні питання", — підсумував секретар РНБО.Нагадаємо, за даними Служби зовнішньої розвідки України, у перші дні року триває російська спеціальна операція, метою якої є зрив мирних переговорів за посередництва Сполучених Штатів Америки. Вона має комплексний характер..

Міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк заявив, що Україна ніколи не стане повноправним членом Північноатлантичного альянсу. Ба більше, він виступив проти розміщення європейських військових в Україні.Про це повідомляє TASR. За даними видання, спільна оборона країн Європейського Союзу має залишатися під керівництвом НАТО, а не формуватися як окрема структура ЄС.До того ж, на його думку, одночасне існування двох командних центрів не здатне ефективно гарантувати безпеку. Він наголосив, що країни мають зробити чіткий вибір між НАТО та європейською оборонною моделлю."Або ми в НАТО, і тоді нам це не потрібно, або ми в Європі", — заявив міністр.Він також вважає, що членство України в НАТО є неможливим, а вступ до Європейського Союзу також буде вкрай складним."Україна ніколи не буде в НАТО, і вступ до ЄС їй теж буде складно забезпечити", — сказав він.Крім того, міністр критично оцінив діяльність міжнародної коаліції держав, які підтримують Україну, зазначивши, що вона не бере безпосередньої участі у бойових діях."Вона надіслала якогось солдата? Ні, не надіслала. Звичайно, що ні", — зазначив Каліняк.Крім того, на думку очільника Міноборони Словаччини, Україна мала можливість завершити війну ще у 2022 році. Водночас Каліняк додав, що створення спільної європейської армії може бути логічним кроком лише у випадку відсутності членства країн у НАТО.Нагадаємо, генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте раніше заявляв, що вступ України в НАТО блокують Сполучені Штати Америки, Угорщина та Словаччина. У такому випадку Києву потрібні гарантії безпеки, аби укласти мирну угоду..

Кремль офіційно затвердив нову зовнішньополітичну доктрину, що базується на системній та тривалій конфронтації з країнами Заходу. Замість пошуку компромісів Москва робить ставку на розширення своєї присутності на Глобальному півдні та побудову альтернативного світопорядку.Про це йдеться у зведенні Служби зовнішньої розвідки України. Конфронтація з НАТО. Кремль офіційно проголосив західний вектор ворожим і взяв курс на побудову "багатополярного світу" без участі США та ЄС.Економічний розворот. Через довгостроковий характер санкцій Росія планує поглиблювати співпрацю з країнами Азії, Африки та Латинської Америки, створюючи нові фінансові та правові механізми в обхід західних систем.Інформаційна агресія. Передбачено розширення впливу через цифрову пропаганду, роботу з іноземними випускниками російських ВНЗ та просування наративів про "боротьбу з нацизмом" для виправдання війни проти України.Ультимативна дипломатія. Відновлення стосунків із Заходом можливе лише на умовах Москви, що фактично означає капітуляцію міжнародного права перед інтересами агресора.За даними керівника Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрія Коваленка, російський диктатор Володимир Путін робить все можливе, щоб вийти з мирного процесу та продовжити війну в Україні. Попри те, що геополітично Москва цю війну вже програла — абсолютно з усіх боків.Нагадаємо, як зазначало видання The Telegraph, російський диктатор Володимир Путін застосовує всі хитрощі з арсеналу Кремля, щоб уникнути мирної угоди, яку він не має наміру підписувати. Поки американський президент Дональд Трамп впевнено заявляє, що переговори з президентом Володимиром Зеленським "завершені на 95 відсотків", Москва відповідає не серйозністю, а фарсом..

На сьогоднішній день відсутні будь-які фактичні підтвердження того, що Кремль готує збройну агресію проти держав Північноатлантичного альянсу. Попри напружену геополітичну ситуацію, розвідка не фіксує ознак формування ударних угруповань для нападу на країни НАТО. Про це в інтерв’ю виданню ERR заявив генеральний директор Департаменту зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін.Обережність Москви та "страх" перед НАТОЗа словами очільника розвідки, попри регулярні провокації, Кремль намагається уникати прямого відкритого конфлікту з Альянсом. Розін зауважив, що після жорсткої реакції Заходу на попередні інциденти (зокрема пошкодження підводних кабелів у Балтійському морі та порушення повітряного простору дронами), поведінка Москви стала значно обережнішою."Росія поважає НАТО. Ми бачимо, що російська авіація зараз з маніакальною точністю дотримується маршрутів над Балтійським морем, аби випадково не спровокувати нові інциденти", — зазначив керівник спецслужби.Стратегія "заспокоєння" ЄвропиПопри відсутність планів негайного нападу, Росія проводить активну інформаційну кампанію, щоб загальмувати зміцнення європейської оборони. Каупо Розін виділив ключові методи впливу Кремля:ілюзія безпеки. Заяви російського диктатора про нібито відсутність намірів воювати з ЄС є частиною стратегії, мета якої — переконати європейців, що переозброєння не є нагальним;маніпуляція через агентів впливу. Росія працює з лояльними політиками та громадськими групами, просуваючи наратив про те, що витрати на оборону є "безглуздою гонитвою озброєнь", яка нібито вимиває кошти із соціальної сфери.За його словами, головна мета таких зусиль Москви — залишити Європу вразливою та завадити їй відновити військовий потенціал.Нагадаємо, раніше заступник начальника штабу оборони Британії генерал-лейтенант Роб Магован заявляв, що армія Великої Британії готова воювати із країною-агресоркою Росією на Східному фланзі Північноатлантичного альянсу, якщо Москва вдасться до вторгнення.Раніше видання Newsweek опублікувало прогноз імовірної лінії фронту у разі прямого зіткнення Росії та НАТО, виділивши найбільш критичні ділянки майбутнього протистояння. Аналітики визначили ключові "гарячі точки", де війська Альянсу можуть першими зустріти удар агресора, та оцінили стратегічне значення цих територій.Як зазначало CNN, європейські держави дедалі гостріше відчувають загрозу прямого збройного конфлікту з Російською Федерацією, що стає новою геополітичною реальністю. Попри зростання ризиків, оборонний потенціал та інфраструктура країн Європи наразі залишаються недостатньо підготовленими до сценарію повномасштабної війни..

У п'ятницю, 26 грудня, президент України Володимир Зеленський поспілкувався з генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марком Рютте. Розмова була "дуже предметна та позитивна".Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram."Скоординували наші позиції напередодні зустрічей у Флориді, і ми маємо бути максимально продуктивними цими днями, як і завжди. Україна ніколи не була й не буде перешкодою для миру", — зазначив гарант.Зеленський запевнив, що Україна надалі буде працювати оперативно, щоб усі необхідні документи були підготовлені якнайшвидше. "Обговорили також нашу спільну роботу для гарантування безпеки та напрацювання узгоджених європейських позицій, які підтримають не тільки Україну, але й усіх нас у Європі", — розповів президент.Також український лідер поінформував співрозмовника про деталі нещодавніх розмов із представниками президента США Дональда Трампа та ключові аспекти процесу. Нагадаємо, днями генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте в інтерв'ю Bild заявив, що головною перешкодою для настання миру в Україні є російський диктатор Володимир Путін. Саме через нього російсько-українська війна досі триває.Додамо, раніше заяву генерального секретаря НАТО Марка Рютте про те, що Альянсу загрожує війна з Росією такого масштабу, "яку пережили наші діди та прадіди", прокоментували в Кремлі. Там зазначили, що європейські країни начебто забули наслідки Другої світової війни..

У різдвяний період Кремль вдався до чергової повітряної провокації, відправивши стратегічні бомбардувальники до кордонів Великої Британії. У відповідь сили НАТО підняли в небо винищувачі для супроводу російських літаків над Норвезьким та Баренцевим морями.Про це повідомляє видання Mirror.Політ над нейтральними водамиЗа даними міністерства оборони РФ, російські ракетоносці Ту-95МС провели в повітрі понад сім годин. Офіційна Москва називає це "плановим польотом", проте західні медіа вказують на навмисний характер акції, спрямованої на залякування північних регіонів Британії саме під час свят.Російські бомбардувальники супроводжувалися винищувачами Су-33. У РФ підтвердили, що на певних етапах маршруту їх перехоплювали літаки іноземних держав, хоча конкретні країни Альянсу не назвали.Контекст та загрозиЖурналісти іронічно зауважили, що такий маршрут поблизу Північного полюса міг бути спробою "роздратувати Захід" на шляху символічного польоту Санта-Клауса. Втім, ситуація має серйозний військовий підтекст:ядерний потенціал: літаки Ту-95МС здатні нести ядерну зброю;війна в Україні: Саме ці бомбардувальники Росія регулярно використовує для масованих ракетних ударів по українській цивільній та енергетичній інфраструктурі.Сили НАТО продовжують моніторити активність російської стратегічної авіації, щоб запобігти будь-яким порушенням суверенного повітряного простору країн-членів Альянсу.Варто зауважити, що винищувачі Альянсу час від часу перехоплюють російські військові літаки біля повітряного простору НАТО. До того ж 28 вересня на півночі Норвегії пасажирський рейс Norwegian з Осло до Бардуфосса був змушений повернутися через виявлення дрона в повітряному просторі.Нагадаємо, наприкінці вересня видання Bloomberg писало, що європейські дипломати попередили Кремль, що НАТО готове відповісти повною силою на порушення свого повітряного простору, зокрема збиваючи російські літаки..

Європейські держави дедалі гостріше відчувають загрозу прямого збройного конфлікту з Російською Федерацією, що стає новою геополітичною реальністю. Попри зростання ризиків, оборонний потенціал та інфраструктура країн Європи наразі залишаються недостатньо підготовленими до сценарію повномасштабної війни.Про це повідомляє CNN.Коли минулого місяця група експертів з оборонної сфери зібралася у Вайтхоллі, резиденції британського уряду, щоб обговорити, наскільки Сполучене Королівство та його союзники готові до війни, яка, на їхню думку, може розпочатися в найближчі кілька років, їхній вердикт був досить похмурим: вони не готові.Люди, які зібралися на конференції, організованій лондонським аналітичним центром Королівський інститут об'єднаних служб (RUSI), не були підбурювачами війни; це були люди, які добре знають ситуацію. Чинні та колишні військовослужбовці, урядовці та посадовці НАТО, дослідники та фахівці оборонної промисловості, чиє мислення ґрунтується на широко визнаній оцінці розвідки про те, що Росія готується до можливості прямого конфлікту з Європою. Єдиний спосіб запобігти цьому, кажуть вони, — це переконатися, що у разі війни Європа переможе.Збільшення інвестицій у хронічно недофінансовану європейську оборону є ключовим, але експерти з безпеки дедалі частіше попереджають, що також потрібна велика зміна мислення в усіх сферах. Вони кажуть, що європейським урядам час залучити своїх громадян і чітко дати зрозуміти, що час, коли Європа могла ігнорувати загрозу війни, минув."Я думаю, що є ознаки того, що суспільства готові до цієї розмови, але я також думаю, що ми бачимо уряди, які досі не достатньо впевнені, щоб вести таку розмову зі своєю громадськістю", – сказав Сем Грін, професор російської політології в Королівському коледжі Лондона та експерт з питань демократичної стійкості.Серед експертів зростає консенсус щодо того, що Росія вже веде гібридну війну проти Заходу, проводячи диверсійні операції та вносячи хаос і дезінформацію у внутрішньополітичні дискусії. Вони вказують на переконливі докази, включаючи неодноразові вторгнення російських літаків і безпілотників у повітряний простір НАТО, глушіння GPS у країнах Балтії, дезінформаційні кампанії та диверсійні атаки на критичну інфраструктуру в багатьох країнах, які були пов'язані з російськими спецслужбами. Росія послідовно заперечує свою причетність.Грін сказав, що ці атаки вже змінили погляди багатьох у Європі, навіть якщо деякі політики все ще не бажають прямо називати їх гібридною війною."Я думаю, що люди налякані, особливо коли це стає більш помітним", — сказав він. "Ми бачимо дрони біля аеропортів, і я думаю, що зростає відчуття, що це, ймовірно, (лише) питання часу, коли один із цих дронів зіб’є авіалайнер".Балтійські страхиХоча Москва не здійснювала жодних прямих нападів на союзників НАТО в Європі — експерти кажуть, що це частково тому, що Росія знає, що не може перемогти Альянс з її нинішніми можливостями — з'являється все більше ознак того, що це може змінитися в майбутньому.Генеральний секретар НАТО Марк Рютте на початку цього року попередив, що Росія може бути готова застосувати військову силу проти НАТО протягом п'яти років. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль повторив це попередження у своїй промові минулого місяця, заявивши, що німецькі розвідувальні служби вважають, що Москва "принаймні залишає відкритим варіант війни проти НАТО не пізніше 2029 року".Президент Росії Володимир Путін заявив на початку грудня, що хоча Росія не планує воювати з Європою, "якщо Європа раптом захоче воювати з нами й почне, ми готові прямо зараз".Серед країн Балтії існує консенсус щодо того, що напад на них може відбутися вже через три роки. Коли дослідники з Центру науки та міжнародних відносин Белфера при Гарвардській школі Кеннеді вивчили попередження та прогнози різних посадовців щодо готовності Росії розпочати війну проти НАТО, вони виявили, що найчастіше згадуваними роками є 2027 та 2028.Визнання цієї загрози спонукало НАТО розробити плани дій на випадок можливої ​​російської агресії проти країн Балтії. Але експерти попереджають, що плани Альянсу не спрацьовують."Є план з цифрами. Але уряди не вживають необхідних кроків для його реалізації. Ми все ще плануємо, виходячи з речей, яких не існує", — сказав Джек Вотлінг, старший науковий співробітник RUSI. Він наголосив на ризику спроб структурувати оборонну відповідь на основі списку бажань, а не реальності, замість того, щоб прийняти наявні ресурси та планувати на основі них.Нагадаємо, раніше заступник начальника штабу оборони Британії генерал-лейтенант Роб Магован заявляв, що армія Великої Британії готова воювати із країною-агресоркою Росією на Східному фланзі Північноатлантичного альянсу, якщо Москва вдасться до вторгнення.Раніше видання Newsweek опублікувало прогноз імовірної лінії фронту у разі прямого зіткнення Росії та НАТО, виділивши найбільш критичні ділянки майбутнього протистояння. Аналітики визначили ключові "гарячі точки", де війська Альянсу можуть першими зустріти удар агресора, та оцінили стратегічне значення цих територій..

Оприлюднено раніше секретні стенограми розмов Володимира Путіна та 43-го президента США Джорджа Буша-молодшого. Оприлюднені документи охоплюють період з 2001 по 2008 роки та розкривають зародження імперських амбіцій очільника Кремля.Про це повідомила американська неурядова організація National Security Archive.Україна як "штучне утворення"Під час переговорів у 2008 році Путін активно просував пропагандистські тези про "штучність" української держави. Він запевняв Буша, що Україна — це конгломерат територій, отриманих після Другої світової війни від Польщі, Румунії та Угорщини, а також земель, нібито переданих Росією у 1920-х роках."Це велика країна з населенням 45 мільйонів, але вона населена людьми з дуже різним мисленням. Україну, яка століттями була частиною Росії, просто віддали", — скаржився диктатор, додаючи, що Крим був переданий лише у 1956 році.Також Путін маніпулював цифрами, стверджуючи, що в Україні мешкає 17 мільйонів етнічних росіян, а НАТО сприймається українцями як "ворожа структура".Бажання вступити до НАТОЦікаво, що на початку 2000-х риторика Кремля була іншою. Путін бідкався, що Росія почувається "ізольованою" від Альянсу. Він згадував заявку СРСР на вступ до НАТО від 1954 року і стверджував, що тепер, коли всі перепони (як-от контроль над Східною Європою) усунуто, РФ могла б стати повноцінним союзником Заходу. Водночас він висловлював традиційні побоювання щодо наближення військової інфраструктури блоку до російських кордонів.Позиція США та "добра воля" СРСРУ 2001 році Джордж Буш-молодший намагався вибудувати партнерські відносини, заявляючи, що "сильна Росія" відповідає інтересам Вашингтона. Він закликав Путіна разом протистояти новим глобальним загрозам.У відповідь Путін хизувався "доброю волею" радянської влади, яка нібито "добровільно змінила світ", віддавши Казахстан, Кавказ та Україну. На його думку, такі територіальні втрати були "нечуваними" і стали результатом рішень тогочасних партійних босів.Виправдання агресії в ЧечніЩодо подій на Кавказі, очільник Кремля намагався легітимізувати дії РФ, стверджуючи, що після виходу російських військ із Чечні у 1996 році туди нібито масово зайшли "арабські радикали", які атакували сусідні регіони, що й змусило Москву повернутися до воєнних дій.Раніше посол Сполучених Штатів Америки у Північноатлантичному альянсі Метью Вітакер заявив, що вже протягом наступних 90 днів можливо буде досягти врегулювання війни та сталого миру в Україні. Вашингтон планує тиснути як на Росію, так і на Україну з метою завершення бойових дій.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський вперше оприлюднив деталі документа про припинення війни. Він озвучив 20 пунктів "мирного плану", який повинен принести мир Україні.Нещодавно прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков заперечив заяви віце-президента Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венса про прогрес у переговорах щодо війни в Україні.Читайте також: Путін тягне час, а Трамп йому дозволяє: що не так із переговорами про кінець війни.

Вже протягом наступних 90 днів можливо буде досягти врегулювання війни та сталого миру в Україні. Вашингтон планує тиснути як на Росію, так і на Україну з метою завершення бойових дій.Про це повідомив посол Сполучених Штатів Америки у Північноатлантичному альянсі Метью Вітакер в інтерв’ю Fox News. За словами Вітакера, наразі за посередництва Білого дому укладення мирної угоди є реалістичним у короткостроковій перспективі."Президент Трамп, я думаю, виходить саме з того, що вбивства мають припинитися. Це безглуздо. Це триває вже чотири роки. Ніхто не отримує жодних стратегічних переваг. І смерть та руйнування просто мають закінчитися", — заявив він.Вітакер також наголосив, що у Вашингтоні налаштовані застосовувати політичний тиск щодо обох сторін конфлікту — України та Росії — задля встановлення миру.Попередній контекст:Президент України Володимир Зеленський 18 грудня анонсував, що українська делегація вирушила до США на новий раунд переговорів щодо завершення війни. Він розповів, що на зустрічі планується обговорення мирного плану США з 20 пунктів, гарантій безпеки та договору про відновлення України.Наступного дня Рустем Умєров також повідомив, що він разом із начальником Генштабу ЗСУ Андрієм Гнатовим зустрінеться з представниками США. Також секретар РНБО підтвердив інформацію про те, що до переговорів залучать європейських чиновників.Агенція Reuters поінформувала, що спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв летить у Маямі для переговорів із Дональдом Кушнером. За інформацією журналістів, при цьому тристоронні контакти з представниками України не плануються через відмову російської сторони.Державний секретар США Марко Рубіо допустив, що теж може взяти участь у переговорах із Росією. Він зазначив, що США під час переговорів з представниками України та Росії намагаються з'ясувати, на що сторони готові піти, щоби настав мир.Марко Рубіо також заявив, що Вашингтон докладає максимум зусиль для пошуку дипломатичного виходу з війни. За його словами, американська сторона зосереджена на пошуку компромісів, які могли б задовольнити обох учасників конфлікту та завершити бойові дії ще до кінця цього року.19 грудня пізно ввечері за київським часом у Сполучених Штатах Америки відбулися перемовини України з американськими та європейськими партнерами. Сторони домовилися про подальші кроки.21 грудня Рустем Умєров заявив, що протягом трьох днів у Флориді українська делегація провела низку перемовин із американською стороною. Зустрічі були "продуктивними та конструктивними". Зокрема, основна увага була зосереджена на чотирьох ключових документах..