# НАТО

У понеділок, 12 січня, влада Гренландії оголосила про намір активніше залучати НАТО до оборони своїх арктичних територій. Водночас уряд острова вчергове відкинув пропозиції президента США Дональда Трампа щодо купівлі або приєднання регіону.Про це пише DR.Влада острова оприлюднила заяву, в якій наголосила на намірі активізувати зусилля для зміцнення оборони території під егідою Північноатлантичного альянсу. Цей крок став прямою відповіддю на резонансні заяви Дональда Трампа щодо можливості купівлі Гренландії Сполученими Штатами.Категорична відмова ВашингтонуКерівна коаліція острова чітко дала зрозуміти, що не розглядає жодних варіантів зміни статусу території."Це те, чого уряд Гренландії не може прийняти за жодних обставин", — йдеться в офіційному повідомленні.У Гренландії нагадали, що як частина Данського королівства острів уже є членом НАТО. Відтак будь-який розвиток оборонної інфраструктури має відбуватися у співпраці з Данією та всіма союзниками по блоку, включно зі США, але виключно в межах статуту Альянсу.Стратегічне значення АрктикиПрем'єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен наголосив, що останнім часом увага світу до острова значно зросла через його унікальне географічне розташування."Наша країна має стратегічне значення, і наша безпека є важливою — для нас, наших союзників та загальної стабільності в Арктиці. Оборона Гренландії належить до компетенції НАТО", — резюмував очільник уряду.Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії..

На куражі від успіху у Венесуелі Дональд Трамп згадав про обіцянку встановити контроль США над найбільшим островом світу — Гренландією. Данія та Євросоюз розкритикували недружні зазіхання Вашингтона. То ж як розвиватимуться події далі?Навіщо Трампу ГренландіяПро приєднання Гренландії до США Трамп говорив ще під час свого першого президентства: тоді Вашингтон пропонував Копенгагену купити острів, але данці дали відкоша. Після обрання на другий президентський термін Трамп знову згадав стару пісню про Гренландію. Ще 22 грудня 2024 року, за місяць до інавгурації, він оголосив про прагнення встановити контроль над територією, яка за міжнародним правом належить Данії. А рівно рік тому Трамп вперше заявив, що не виключає силового варіанту для отримання Гренландії, чим шокував партнерів США по НАТО.На тлі цих заяв новообраного лідера Америки експерти пояснили цінність цього острова для Сполучених Штатів, і ці пояснення залишають актуальними й зараз. По-перше, завдяки географічному положенню, Гренландія контролює морські шляхи на межі Північної Атлантики та Арктики, а також популярні повітряні маршрути. Протягом останніх років у цьому просторі помітно активізувалися росіяни та китайці, що становить загрозу як для США, так і для НАТО. По-друге, Гренландія має значні запаси корисних копалин, які важко видобувати через льодяний покров, однак через глобальне потепління протягом десятка років доступ до копалин покращиться.По-третє, для Трампа важливо увійти в історію примножувачем земель. Це своєрідний месіанізм. Востаннє до Сполучених Штатів нова територія приєдналася 1898 року шляхом анексії Гавайських островів. Сталося це при президенту Вільяму Мак-Кінлі, якого Трамп дуже поважає. Спершу американці інспірували переворот на Гаваях, унаслідок чого до влади там прийшли прихильники приєднання до США. 50-м штатом ці землі стали тільки 1959 року. Приєднанням Гренландії Трамп переплюне Мак-Кінлі?Торік у березні вже у статусі глави Білого дому Трамп пояснював: Гренландія потрібна його державі для міжнародного порядку, і він "так або інакше" все одно отримає цей острів. При цьому соцопитування остров’ян засвідчили про небажання приєднуватися до США: 85% виступили проти перспективи піти під контроль Вашингтону. Однак при цьому переважна більшість опитаних підтримує незалежність Гренландії від Данії. Вибори до місцевих законодавчих зборів 11 березня 2025 року виграли гренландські самостійники з партії Demokraatit. Після виборів відбулися масові протести проти зазіхань Трампа.Учасники мітингу тримали у руках плакати з висловами "Yankee, go home" ("Янкі, йдіть додому"), яке раніше лунало в інших країнах щодо присутності США, "Ми не продаємося", "Поважайте наш суверенітет" та "Make America Go Away".Але американські можновладці не заспокоювалися, зокрема, віце-президент Джей Ді Венс зробив різку заяву про намір отримати Гренландію, на що у Данії відреагували не менш різко, — запропонували Вашингтону змінити тон.Протягом квітня 2025-го загострення американсько-данських відносин через Гренландію досягло піка. Військову базу Пітуфік на острів відвідав віце-президент Венс, після чого показово звільнили командувачку бази полковника Сюзанну Маєрс. Вона критикувала зазіхання США на цю територію, але далі американці градус протистояння не підвищували. Здавалося, вони поставили цю тему на тривалу паузу. Однак сподівання не виправдалися.Віддайте добровільно, інакше заберемоНовий виток ескалації стартував 22 грудня, коли Трамп призначив губернатора Луїзіани Джеффа Лендрі спеціальним посланцем США у Гренландії, навіть не поцікавившись думкою щодо цього у данської влади. Призначенець одразу розхвалив свого президента. У відповідь Копенгаген назвав втручання у свої внутрішні справи "абсолютно неприйнятним", а МЗС країни викликало американського посла для пояснень.Як згодом виявилося, це був тільки початок. Одразу після швидкої та вдалої військової операції у Венесуелі із захоплення її президента Ніколаса Мадуро Трамп заявив:"Нам справді потрібна Гренландія, абсолютно… Вона оточена російськими та китайськими кораблями".Після цього гучний міжнародний скандал спровокувала дружина радника президента Сполучених Штатів із внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті, яка опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США. До мапи вона додала лише лаконічний підпис: "Скоро".Далі в атаку на Данію пішов її чоловік Стівен Міллер. "На чому засновані їхні територіальні претензії? На чому ґрунтується їхнє твердження про те, що Гренландія є колонією Данії? США — це сила НАТО", — заявив посадовець й припустив силовий варіант встановлення контролю над Гренландією.Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен відповіла американцям:"Абсолютно немає сенсу говорити про те, що США повинні захопити Гренландію. США не мають права анексувати жодну з трьох країн Данського Королівства".В іншій заяві вона наголосила:"Якщо Сполучені Штати вирішать атакувати військовим шляхом іншу країну НАТО, все зупиниться. Включно з нашим НАТО, а отже, і з безпекою, яка забезпечувалася з кінця Другої світової війни".Зі спільною заявою виступили й лідери Євросоюзу: питання, які стосуються Данії й Гренландії, мають вирішувати тільки вони самі.На позицію Європи у Вашингтоні не зважають, а речниця Білого дому Керолайн Лівітт заявила: "Президент та його команда обговорюють низку варіантів для досягнення цієї важливої ​​зовнішньополітичної мети, і, звичайно, використання збройних сил США завжди є варіантом, який є в розпорядженні головнокомандувача".А от спецпосланець Лендрі заспокоює: анексувати острів США не планують, Трамп хоче його незалежності. Він запевняє: з Америкою гренландцям буде краще, аніж із Європою."Ми можемо запропонувати їм шлях до незалежності та сусідню країну, де вони можуть приєднатися до найсильнішої, найбільш передової економіки у світі", — каже Лендрі. Як може розвиватися ситуація далі й до чого тут УкраїнаВидання The Economist із посиланням на власні джерела в американській адміністрації опублікувало моделі, як США можуть отримати контроль над Гренландією. Однак всі вони суперечать міжнародному праву та домовленостям у системі НАТО. Наприклад, м’яка модель "вільної асоціації" передбачає економічні та безпекові угоди Гренландії зі Штатами в обхід Данії. Але для цього спочатку американці стимулюватимуть сепаратизм остров’ян, підштовхуючи їх до педалювання теми незалежності. Простіше кажучи, діятимуть подібно до Росії, яка вирощувала сепаратистів на Донбасі, а 2014 року залучила їх для власних інтересів, утворивши незаконні "народні республіки".Зрозуміло, що така перспектива не влаштує ні Данію, ні ЄС, ні європейських союзників США, ні гренландців, бо замість незалежності вони отримають фактично колоніальний статус. Навіть якщо американці завалять їх доларами, що далеко не факт, вони одночасно втратять економічні зв’язки не лише з Данією, а й із ЄС. Крім того, прогнозовано з острова виїдуть етнічні данці — національна меншина, яка є економічно активною.Модель прямого вторгнення та анексії аналітики відкидають, хоча й припускають сценарій збільшення чисельності американських військових на їхній базі. Втім, розмістити в рази більше не вийде, не дозволить інфраструктура. Тож єдиною можливою моделлю є співпраця з Данією та НАТО для посилення безпеки в цьому регіоні. Без встановлення контролю США над Гренландією. Все інше — шлях до розколу союзників.Якщо це очевидно для нас, для Європи й для опонентів Трампа в Штатах, тоді чому не очевидно для глави Білого дому та його команди? Зробимо два припущення. Перше: у США стартувала підготовка до проміжних виборів обох палат Конгресу, які відбудуться 3 листопада. Програш республіканців хоча б однієї з палат означатиме втрату більшості й початок імпічменту Трампа демократами. У контексті підготовки до виборів трампісти шукають технології мобілізації електорату MAGA. Отримання контролю над Гренландією розглядається як елемент цієї технології. Простіше кажучи, Трампу потрібна політична ескалація навколо острова, щоб пограти м’язами перед виборцями. Вигорить із цього щось чи ні, — головне процес. Що ж до НАТО, тут, очевидно, глава Білого дому впевнений — позиція європейських союзників буде слабкою, вони не посміють йому заперечувати, а шукатимуть, як домовитися.Друге припущення: Трамп і його оточення знані неймовірним цинізмом, вони можуть ув’язати питання Гренландії із широким пакетом безпекових гарантій Україні та Європі. Про це вже пишуть американські ЗМІ. Відомо, що після паризької зустрічі цього тижня узгодити такі гарантії знову не вдалося. Не факт, що американці дійдуть до прямого шантажу, але скидати з рахунків такий сценарій не варто. Данія одна із тих країн, яка дуже допомагає нам у війні. Не підтримати її — прояв невдячності. З іншого боку, нам необхідні чіткі гарантії від США. Тож про всяк випадок є сенс продумати, як чинити в разі посилення Штатами тиску на наших друзів в Європі. .

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів телефонні переговори з державним секретарем США Марко Рубіо. Ключовими темами діалогу стали координація зусиль задля завершення війни в Україні та посилення позицій Альянсу на Далекій Півночі.Про це повідомляє прес-служба генсека НАТО у соцмережі X.Справедливий мир для УкраїниОдним із головних питань розмови стали зусилля Вашингтона, спрямовані на припинення російської агресії. Сторони обговорили поточні ініціативи під керівництвом США, що мають на меті досягнення не просто перемир'я, а саме справедливого та тривалого миру для України. Марк Рютте та Марко Рубіо наголосили на важливості трансатлантичної єдності у питанні підтримки Києва та протидії російському експансіонізму.Новий фокус на АрктиціОкрім українського питання, політики приділили значну увагу безпековій ситуації в Арктичному регіоні. Було наголошено, що Арктика має стратегічне значення для спільної безпеки членів Альянсу."Ми обговорили, як НАТО працює над посиленням своїх спроможностей на Далекій Півночі", — йдеться у повідомленні прес-служби.Нещодавно генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте заявив, що головною перешкодою для настання миру в Україні є російський диктатор Володимир Путін. Саме через нього російсько-українська війна досі триває.Нагадаємо, раніше заяву генерального секретаря НАТО Марка Рютте про те, що Альянсу загрожує війна з Росією такого масштабу, "яку пережили наші діди та прадіди", прокоментували в Кремлі. Там зазначили, що європейські країни начебто забули наслідки Другої світової війни..

Очільниця данського уряду Метте Фредеріксен закликала не легковажити намірами американського президента Дональда Трампа щодо Гренландії, оскільки його неодноразові заяви мають під собою серйозне підґрунтя. Прем’єр-міністерка застерегла, що будь-яка спроба військової агресії США проти союзника по Альянсу призведе до негайного краху всієї системи колективної безпеки, яка вибудовувалася десятиліттями після Другої світової війни.Про це повідомляє TV2.Відповідаючи на запитання про те, чи може чинний президент США остаточно зруйнувати світовий порядок, Фредеріксен зазначила, що докладає максимум зусиль для запобігання такому сценарію. "Якщо Сполучені Штати вирішать атакувати військовим шляхом іншу країну НАТО, все зупиниться. Включно з нашим НАТО, а отже, і з безпекою, яка забезпечувалася з кінця Другої світової війни", — каже прем’єр-міністр. Вона наголосила на своїй відданості демократичним цінностям та міжнародному праву, підкресливши непорушність кордонів як фундаментальний принцип світоустрою.Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом.За даними The Economist, у США розпочалася підготовка проекту угоди з владою Гренландії, що може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз..

Генеральний секретар генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марк Рютте візьме участь у зустрічі "Коаліції охочих", яка відбудеться 6 січня у Парижі.Про це повідомила прес-служба НАТО."У вівторок, 6 січня 2026 року, генеральний секретар НАТО, Марк Рютте поїде до Парижа, щоб взяти участь у зустрічі "Коаліції охочих", яку спільно організують президент Франції Еммануель Макрон та прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер", — йдеться у повідомленні.Раніше речниця Єврокомісії Паула Піньо інформувала, що на засіданні "Коаліції рішучих" лідери держав обговорять подальшу підтримку України. Крім того, нещодавно президент Франції Еммануель Макрон заявив про прогрес у питанні гарантій безпеки для України. Також він анонсував зустріч "Коаліції охочих". За його словами, представники країн "Коаліції охочих" зберуться, щоб "остаточно узгодити конкретний внесок кожної країни".Нагадаємо, раніше лідери країн-учасниць "Коаліції рішучих" заявили про готовність розмістити в Україні сили підтримки. Вони виступатимуть елементом гарантій безпеки після завершення війни. .

У суботу, 3 січня, на зустрічі в Києві з радниками з питань національної безпеки держав-партнерів України сторони обговорили питання оборонної співпраці та гарантій безпеки. Можна очікувати на реальні та серйозні результати.Про це заявив новий керівник Офісу президента України Кирило Буданов, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Консультації вийшли продуктивними та засвідчили високий рівень усвідомлення всієї серйозності викликів і загроз нашій спільній безпеці, будуть конкретні результати", — запевнив він.За його словами, представники України детально проінформували партнерів про напрацьовані документи з мирного процесу та результати активної дипломатичної роботи останніх тижнів."Обговорили та скоординували наші позиції у різних сферах військово-політичної співпраці, аби наблизити потрібний для нас усіх результат ― надійні гарантії безпеки", — додав Буданов.Він висловив переконання, що Україні потрібні справжні та міцні, юридично зобов'язувальні гарантії безпеки від партнерів, які не допустять повторення агресії.Сторони погодилися, що на цьому складному шляху важливо зберігати єдність і набраний високий темп руху. Наступного тижня робота продовжиться на рівні лідерів, а також між військовими держав-партнерів."Дякую нашим партнерам за підтримку та допомогу, яка безпосередньо впливає на силу позицій України у наймасштабніший з часів Другої світової війни в Європі. Й Україна, й США, і Європа зацікавлені у надійному, справедливому мирі, який стане запорукою спільного успішного майбутнього. Продовжуємо роботу!" — підсумував Кирило Буданов.Президент України Володимир Зеленський теж зустрівся з учасниками представницької зустрічі, яка відбулася в столиці України."Дякую всім за підтримку. Рухаємося у розмові за трьома ключовими напрямами: гарантії безпеки, відбудова та базова рамка для реального миру", — зазначив він.Нагадаємо, що сьогодні радник керівника Офісу президента Олександр Бевз заявив, що майбутні гарантії безпеки для України підпишуть безпосередньо Україна, США та європейські партнери. Вона матиме декілька складових..

У суботу, 3 січня, в Києві відбувся насичений день роботи з радниками з питань національної безпеки європейських країн, представниками Європейського Союзу та НАТО.Про це повідомив секретар Ради національної безпеки й оборони (РНБО) Рустем Умєров.Він зазначив, що з українського боку в зустрічі взяли участь представники уряду, сектору безпеки й оборони, розвідувальної спільноти та парламенту."Обговорили безпекові гарантії, пункти мирного плану, економічне відновлення та військово-політичні питання. Більшість позицій — 90% мирного плану — вже узгоджені, робота триває над деталями", — пояснив Умєров.Він акцентував, що до обговорень у форматі відеозвʼязку також приєднався спецпредставник президента США Стів Віткофф. Це дозволило синхронізувати підходи України, США та європейських партнерів у режимі реального часу."За підсумками домовилися перейти до наступного етапу — підготовки зустрічі на рівні лідерів країн, яка відбудеться 6 січня у Парижі", — зауважив секретар РНБО.Він додав, що напередодні, 5 січня, відбудеться окрема нарада начальників генеральних штабів європейських країн, покликана забезпечити додаткову координацію дій зі союзниками у безпековому вимірі."Працюємо послідовно. Рухаємося вперед", — підсумував Рустем Умєров.Президент України Володимир Зеленський теж зустрівся з учасниками представницької зустрічі, яка відбуалася в столиці України."Дякую всім за підтримку. Рухаємося у розмові за трьома ключовими напрямами: гарантії безпеки, відбудова та базова рамка для реального миру", — зазначив він.Нагадаємо, що сьогодні радник керівника Офісу президента Олександр Бевз заявив, що майбутні гарантії безпеки для України підпишуть безпосередньо Україна, США та європейські партнери. Вона матиме декілька складових..

У суботу, 3 січня, радник керівника Офісу президента Олександр Бевз заявив, що майбутні гарантії безпеки для України підпишуть безпосередньо Україна, Сполучені Штати Америки та європейські партнери. Вона матиме декілька складових.Про це Олександр Бевз сказав під час брифінгу для журналістів. За його словами, йдеться про багатосторонню рамкову угоду. Вона визначатиме, як саме між собою взаємодіятимуть усі гаранти."Її підпишуть Україна, США, європейські партнери та ті неєвропейські країни, які бажають надавати такі гарантії. Наприклад, Канада, яка, зокрема, сьогодні присутня. Оця рамка, вона, власне, і ув'язує те, як між собою взаємодіятимуть гаранти", — пояснив радник керівника Офісу президента.Основні елементи гарантій безпеки мають такий вигляд:ЗСУ — перший і ключовий рівень захисту;очолювані Європою мультинаціональні сили, які можуть розмістити в Україні та залучити до безпеки на суші, в повітрі та на морі;американський "бекс-топ" — підтримка цих сил із боку США.За його словами, на теперішньому етапі військові узгоджують деталі так званого military component - як у межах двосторонньої угоди зі США, так і з європейськими гарантіями.Як відомо, в Києві сьогодні відбувається зустріч радників із питань національної безпеки. У переговорах беруть участь представники провідних європейських держав, США, Канади, а також керівництво НАТО та ключових інституцій ЄС.Робочий день під час зустрічі в Києві є насиченим та включає низку стратегічних напрямків:безпекові питання: посилення обороноздатності та розробка механізмів стримування агресії;економічна стійкість: фінансова підтримка та відновлення;рамкові документи: підготовка конкретних юридичних та політичних рішень щодо безпекових гарантій для України;координація дій: узгодження спільного плану кроків на найближчий період.Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський зустрівся з представниками нашої делегації, які розповіли йому про перші підсумки сьогоднішньої роботи..

У суботу, 3 січня, у Києві відбувається зустріч радників із питань національної безпеки. У переговорах беруть участь представники провідних європейських держав, Сполучених Штатів Америки, Канади, а також керівництво НАТО та ключових інституцій Європейського Союзу.Президент України Володимир Зеленський зустрівся з представниками нашої делегації, які розповіли йому про перші підсумки сьогоднішньої роботи."Дякую всім за підтримку. Рухаємося у розмові за трьома ключовими напрямами: гарантії безпеки, відбудова та базова рамка для реального миру", — зазначив він.На його переконання, все має бути дієвим, достойним і таким, що встановлює мир на десятиліття."І це наше бачення повністю збігається з баченням ключових партнерів. Вдячний нашій команді за ґрунтовний підхід до перемовин", — наголосив український президент.. "Продовжуємо роботу з радниками. Готуємо зустрічі у Європі, які відбудуться наступного тижня. Готуємося й до зустрічей у США", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше секретар РНБО України Рустем Умєров інформував, що для координації подальших кроків у столиці України зібралися делегації з 15 країн, серед яких Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія, країни Балтії (Латвія, Естонія, Литва), Польща, Фінляндія, Канада, Нідерланди, Швеція, Норвегія та Данія.Також, як зазначив Умєров, до дискусій залучені представники НАТО, Європейської ради та Європейської комісії. Відомо, що американська сторона бере участь у засіданні в онлайн-форматі.За його словами, робочий день є насиченим та включає низку стратегічних напрямків:безпекові питання: посилення обороноздатності та розробка механізмів стримування агресії;економічна стійкість: фінансова підтримка та відновлення;рамкові документи: підготовка конкретних юридичних та політичних рішень щодо безпекових гарантій для України;координація дій: узгодження спільного плану кроків на найближчий період.Нагадаємо, за даними Служби зовнішньої розвідки України, у перші дні року триває російська спеціальна операція, метою якої є зрив мирних переговорів за посередництва Сполучених Штатів Америки. Вона має комплексний характер..

Сьогодні, 3 січня, у Києві розпочалася масштабна зустріч радників із питань національної безпеки. У переговорах беруть участь представники провідних європейських держав, США, Канади, а також керівництво НАТО та ключових інституцій Євросоюзу.Про це повідомив секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров.Широке коло учасниківЗа даними Умєрова, для координації подальших кроків у столиці України зібралися делегації з 15 країн, серед яких:Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія та Іспанія;Країни Балтії (Латвія, Естонія, Литва), Польща та Фінляндія;Канада, Нідерланди, Швеція, Норвегія та Данія.Також, як зазначив Умєров, до дискусій залучені представники НАТО, Європейської ради та Європейської комісії. Відомо, що американська сторона бере участь у засіданні в онлайн-форматі.Порядок денний: від економіки до безпекиЗа словами Рустема Умєрова, робочий день обіцяє бути насиченим та включає низку стратегічних напрямків:безпекові питання: посилення обороноздатності та розробка механізмів стримування агресії;економічна стійкість: фінансова підтримка та відновлення;рамкові документи: підготовка конкретних юридичних та політичних рішень щодо безпекових гарантій для України;координація дій: узгодження спільного плану кроків на найближчий період."Працюємо над координацією подальших кроків із партнерами. Попереду насичений день: робота з документами, безпекові та економічні питання", — підсумував секретар РНБО.Нагадаємо, за даними Служби зовнішньої розвідки України, у перші дні року триває російська спеціальна операція, метою якої є зрив мирних переговорів за посередництва Сполучених Штатів Америки. Вона має комплексний характер..

Міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк заявив, що Україна ніколи не стане повноправним членом Північноатлантичного альянсу. Ба більше, він виступив проти розміщення європейських військових в Україні.Про це повідомляє TASR. За даними видання, спільна оборона країн Європейського Союзу має залишатися під керівництвом НАТО, а не формуватися як окрема структура ЄС.До того ж, на його думку, одночасне існування двох командних центрів не здатне ефективно гарантувати безпеку. Він наголосив, що країни мають зробити чіткий вибір між НАТО та європейською оборонною моделлю."Або ми в НАТО, і тоді нам це не потрібно, або ми в Європі", — заявив міністр.Він також вважає, що членство України в НАТО є неможливим, а вступ до Європейського Союзу також буде вкрай складним."Україна ніколи не буде в НАТО, і вступ до ЄС їй теж буде складно забезпечити", — сказав він.Крім того, міністр критично оцінив діяльність міжнародної коаліції держав, які підтримують Україну, зазначивши, що вона не бере безпосередньої участі у бойових діях."Вона надіслала якогось солдата? Ні, не надіслала. Звичайно, що ні", — зазначив Каліняк.Крім того, на думку очільника Міноборони Словаччини, Україна мала можливість завершити війну ще у 2022 році. Водночас Каліняк додав, що створення спільної європейської армії може бути логічним кроком лише у випадку відсутності членства країн у НАТО.Нагадаємо, генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте раніше заявляв, що вступ України в НАТО блокують Сполучені Штати Америки, Угорщина та Словаччина. У такому випадку Києву потрібні гарантії безпеки, аби укласти мирну угоду..

Кремль офіційно затвердив нову зовнішньополітичну доктрину, що базується на системній та тривалій конфронтації з країнами Заходу. Замість пошуку компромісів Москва робить ставку на розширення своєї присутності на Глобальному півдні та побудову альтернативного світопорядку.Про це йдеться у зведенні Служби зовнішньої розвідки України. Конфронтація з НАТО. Кремль офіційно проголосив західний вектор ворожим і взяв курс на побудову "багатополярного світу" без участі США та ЄС.Економічний розворот. Через довгостроковий характер санкцій Росія планує поглиблювати співпрацю з країнами Азії, Африки та Латинської Америки, створюючи нові фінансові та правові механізми в обхід західних систем.Інформаційна агресія. Передбачено розширення впливу через цифрову пропаганду, роботу з іноземними випускниками російських ВНЗ та просування наративів про "боротьбу з нацизмом" для виправдання війни проти України.Ультимативна дипломатія. Відновлення стосунків із Заходом можливе лише на умовах Москви, що фактично означає капітуляцію міжнародного права перед інтересами агресора.За даними керівника Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрія Коваленка, російський диктатор Володимир Путін робить все можливе, щоб вийти з мирного процесу та продовжити війну в Україні. Попри те, що геополітично Москва цю війну вже програла — абсолютно з усіх боків.Нагадаємо, як зазначало видання The Telegraph, російський диктатор Володимир Путін застосовує всі хитрощі з арсеналу Кремля, щоб уникнути мирної угоди, яку він не має наміру підписувати. Поки американський президент Дональд Трамп впевнено заявляє, що переговори з президентом Володимиром Зеленським "завершені на 95 відсотків", Москва відповідає не серйозністю, а фарсом..

На сьогоднішній день відсутні будь-які фактичні підтвердження того, що Кремль готує збройну агресію проти держав Північноатлантичного альянсу. Попри напружену геополітичну ситуацію, розвідка не фіксує ознак формування ударних угруповань для нападу на країни НАТО. Про це в інтерв’ю виданню ERR заявив генеральний директор Департаменту зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін.Обережність Москви та "страх" перед НАТОЗа словами очільника розвідки, попри регулярні провокації, Кремль намагається уникати прямого відкритого конфлікту з Альянсом. Розін зауважив, що після жорсткої реакції Заходу на попередні інциденти (зокрема пошкодження підводних кабелів у Балтійському морі та порушення повітряного простору дронами), поведінка Москви стала значно обережнішою."Росія поважає НАТО. Ми бачимо, що російська авіація зараз з маніакальною точністю дотримується маршрутів над Балтійським морем, аби випадково не спровокувати нові інциденти", — зазначив керівник спецслужби.Стратегія "заспокоєння" ЄвропиПопри відсутність планів негайного нападу, Росія проводить активну інформаційну кампанію, щоб загальмувати зміцнення європейської оборони. Каупо Розін виділив ключові методи впливу Кремля:ілюзія безпеки. Заяви російського диктатора про нібито відсутність намірів воювати з ЄС є частиною стратегії, мета якої — переконати європейців, що переозброєння не є нагальним;маніпуляція через агентів впливу. Росія працює з лояльними політиками та громадськими групами, просуваючи наратив про те, що витрати на оборону є "безглуздою гонитвою озброєнь", яка нібито вимиває кошти із соціальної сфери.За його словами, головна мета таких зусиль Москви — залишити Європу вразливою та завадити їй відновити військовий потенціал.Нагадаємо, раніше заступник начальника штабу оборони Британії генерал-лейтенант Роб Магован заявляв, що армія Великої Британії готова воювати із країною-агресоркою Росією на Східному фланзі Північноатлантичного альянсу, якщо Москва вдасться до вторгнення.Раніше видання Newsweek опублікувало прогноз імовірної лінії фронту у разі прямого зіткнення Росії та НАТО, виділивши найбільш критичні ділянки майбутнього протистояння. Аналітики визначили ключові "гарячі точки", де війська Альянсу можуть першими зустріти удар агресора, та оцінили стратегічне значення цих територій.Як зазначало CNN, європейські держави дедалі гостріше відчувають загрозу прямого збройного конфлікту з Російською Федерацією, що стає новою геополітичною реальністю. Попри зростання ризиків, оборонний потенціал та інфраструктура країн Європи наразі залишаються недостатньо підготовленими до сценарію повномасштабної війни..

У п'ятницю, 26 грудня, президент України Володимир Зеленський поспілкувався з генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марком Рютте. Розмова була "дуже предметна та позитивна".Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram."Скоординували наші позиції напередодні зустрічей у Флориді, і ми маємо бути максимально продуктивними цими днями, як і завжди. Україна ніколи не була й не буде перешкодою для миру", — зазначив гарант.Зеленський запевнив, що Україна надалі буде працювати оперативно, щоб усі необхідні документи були підготовлені якнайшвидше. "Обговорили також нашу спільну роботу для гарантування безпеки та напрацювання узгоджених європейських позицій, які підтримають не тільки Україну, але й усіх нас у Європі", — розповів президент.Також український лідер поінформував співрозмовника про деталі нещодавніх розмов із представниками президента США Дональда Трампа та ключові аспекти процесу. Нагадаємо, днями генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте в інтерв'ю Bild заявив, що головною перешкодою для настання миру в Україні є російський диктатор Володимир Путін. Саме через нього російсько-українська війна досі триває.Додамо, раніше заяву генерального секретаря НАТО Марка Рютте про те, що Альянсу загрожує війна з Росією такого масштабу, "яку пережили наші діди та прадіди", прокоментували в Кремлі. Там зазначили, що європейські країни начебто забули наслідки Другої світової війни..

У різдвяний період Кремль вдався до чергової повітряної провокації, відправивши стратегічні бомбардувальники до кордонів Великої Британії. У відповідь сили НАТО підняли в небо винищувачі для супроводу російських літаків над Норвезьким та Баренцевим морями.Про це повідомляє видання Mirror.Політ над нейтральними водамиЗа даними міністерства оборони РФ, російські ракетоносці Ту-95МС провели в повітрі понад сім годин. Офіційна Москва називає це "плановим польотом", проте західні медіа вказують на навмисний характер акції, спрямованої на залякування північних регіонів Британії саме під час свят.Російські бомбардувальники супроводжувалися винищувачами Су-33. У РФ підтвердили, що на певних етапах маршруту їх перехоплювали літаки іноземних держав, хоча конкретні країни Альянсу не назвали.Контекст та загрозиЖурналісти іронічно зауважили, що такий маршрут поблизу Північного полюса міг бути спробою "роздратувати Захід" на шляху символічного польоту Санта-Клауса. Втім, ситуація має серйозний військовий підтекст:ядерний потенціал: літаки Ту-95МС здатні нести ядерну зброю;війна в Україні: Саме ці бомбардувальники Росія регулярно використовує для масованих ракетних ударів по українській цивільній та енергетичній інфраструктурі.Сили НАТО продовжують моніторити активність російської стратегічної авіації, щоб запобігти будь-яким порушенням суверенного повітряного простору країн-членів Альянсу.Варто зауважити, що винищувачі Альянсу час від часу перехоплюють російські військові літаки біля повітряного простору НАТО. До того ж 28 вересня на півночі Норвегії пасажирський рейс Norwegian з Осло до Бардуфосса був змушений повернутися через виявлення дрона в повітряному просторі.Нагадаємо, наприкінці вересня видання Bloomberg писало, що європейські дипломати попередили Кремль, що НАТО готове відповісти повною силою на порушення свого повітряного простору, зокрема збиваючи російські літаки..