# НАТО

У суботу, 6 грудня, президент України Володимир Зеленський обговорив із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте дипломатичну ситуацію. Також вони торкнулися мирних перемовин з американцями.Про це повідомив Володимир Зеленський, який залишив відповідний допис у своїх соціальних мережах."Говорив із Марком Рютте. Вдячний за добрі слова про наших військових у день нашої армії", — зауважив він.За його словами, вони обмінялися оцінками дипломатичної ситуації. Президент поінформував Марка Рютте про розмову українських представників у США з командою президента Дональда Трампа."Узгодили подальші контакти. Дякую за підтримку!" — підсумував Володимир Зеленський.Раніше секретар РНБО Рустем Умєров поінформував про шосту зустріч у США за останні два тижні. Він підтвердив, що пріоритетом України є врегулювання, яке гарантує захист незалежності та державного суверенітету України, безпеку українців і формує стабільну основу для успішного демократичного майбутнього."Учасники обговорили результати нещодавньої зустрічі американської сторони з Росією та кроки, які можуть привести до закінчення війни", — зазначив керівник української делегації в США.Американська й українська сторони також узгодили рамки домовленостей у сфері безпеки й обговорили необхідні засоби стримування для забезпечення стійкого миру. Обидві сторони підкреслили, що справжній поступ у досягненні будь-яких домовленостей залежить від готовності Росії продемонструвати реальну відданість довгостроковому миру — зокрема, здійснити кроки до деескалації та припинення вбивств.Окремо розглянули "Програму майбутнього розвитку", яка має забезпечити процес відбудови України після війни, спільні економічні ініціативи США й України та довгострокові проекти відновлення.Завтра, за словами Рустема Умєрова, сторони знову зберуться, щоби продовжити переговори.Нагадаємо, декілька днів тому президент Володимир Зеленський повідомляв, що українська делегація продовжить переговори у США з командою американського лідера Дональда Трампа. Головна мета цих зустрічей — отримати повну інформацію щодо нещодавніх заяв і планів Москви..

Менша кількість американських військ в Європі не погіршить обороноздатність континенту. Втім, гібридні атаки Росії є реальною проблемою.Про це повідомив верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі американський генерал Алексус Гринкевич, пише видання Politico."Я впевнений у можливостях Європи та Канади. Сьогодні ми готові до будь-якої кризи чи надзвичайної ситуації", — заявив він у штабі військового командування НАТО на півдні Бельгії.Гринкевич наголосив, що будь-яка політична напруженість, пов'язана з мирними переговорами щодо війни Росії проти України, не мала впливу на здатність виконувати місію Сполучених Штатів Америки з погляду НАТО. За його словами, обіцянки союзників збільшити видатки на оборону означають, що Альянс краще буде готовим протистояти Росії та реагувати на будь-які подальші виведення військ.Видання додає, що минулого місяця посол США в НАТО Метью Вітакер викликав здивування, коли сказав, що з нетерпінням чекає на день, коли Німеччина скаже: "Ми готові прийняти посаду Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО", що стало ще одним прикладом тиску Вашингтона на європейських союзників, аби вони робили більше, в той час, як США натякають, що можуть "відступити"."Адміністрація президента США Дональда Трампа на початку цього року розглядала можливість не призначати американського генерала на посаду верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі, перш ніж висунути кандидатуру Гринкевича. Посаду верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі завжди обіймали офіцери зі Штатів, вона передбачає командування всіма союзними військами на континенті та нагляд за американськими засобами ядерного стримування", — зазначає Politico.Своєю чергою, Гринкевич заявив, що стурбований тим, що Росія може випробувати колективну оборону НАТО в "найближчому майбутньому", а також у "середньостроковій і, очевидно, довгостроковій перспективі". Він наголосив, що гібридні атаки Росії є "реальною проблемою". Окрім цього, він підтримав заклик кількох європейських столиць реагувати на гібридні дії рішучіше."Ми також думаємо про те, щоб діяти на випередження. Якщо Росія намагається поставити нас перед дилемою, то, можливо, є способи, якими ми можемо поставити дилему перед ними", — наголосив генерал.Медійники зауважили, що у приватному порядку деякі європейські союзники висловлюють занепокоєння щодо США, але публічно наполягають: НАТО все ще є силою, яку варто поважати. Коментарі Гринкевича пролунали на тлі занепокоєння щодо можливого виведення американських військ з Європи в межах майбутньої оборонної стратегії адміністрації Трампа. Очікується, що перегляд стратегії передбачатиме передислокацію американських військ з Європи до Індо-Тихоокеанського регіону. На сьогодні деякі зміни вже почалися: минулого місяця Штати вивели 800 військовослужбовців з Румунії — рішення, яке Бухарест закликав Вашингтон скасувати.Відомо, що занепокоєння стосовно скорочення 85 тисяч американських військ в Європі також відображає ширшу дискусію щодо зобов'язань Вашингтона перед Альянсом за президентства Трампа. Очільник Білого дому високо оцінив обіцянку союзників по НАТО збільшити видатки на оборону до п'яти відсотків ВВП до 2035 року, проте раніше ставив під сумнів зобов'язання щодо колективної оборони, висловлював неоднозначну позицію стосовно вторгнення російських безпілотників до Польщі та неодноразово тиснув на європейських союзників, щоб ті брали на себе більшу відповідальність за власну безпеку.Нагадаємо, раніше газета Financial Times повідомляла, що європейські держави натрапили на низку проявів гібридної війни, частину яких пов’язують із діями Росії. Очільник Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що Альянс розглядає варіанти "більш агресивної" реакції на російські кібератаки, диверсії та порушення повітряного простору..

Найефективніший тиск на Росію — це безперервні постачання зброї до України. Таку військову допомогу мають одночасно супроводжувати суворі економічні санкції.Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте перед засіданням Північноатлантичної ради на рівні міністрів закордонних справ."Найкращий спосіб чинити тиск на росіян — робити дві речі. Перше — переконатися, що вони розуміють: потік зброї до України не припиниться", — зазначив він.США за підтримки Канади та Європи вже надсилають критично важливе обладнання, а Європа та Канада також працюють окремо для підтримки обороноздатності України."Другий крок — переконатися, що економічні санкції справді впливають на російську економіку. США та Європа працюють разом, щоби мати максимальний вплив через санкції", — додав він.Генсек переконаний, що така подвійна стратегія дозволить "змінити розрахунки Путіна" та, прискорити кінець війни.Відповідаючи на запитання щодо того, чи є у НАТО план на випадок, якщо переговори України та Росії проваляться, а США перестануть постачати зброю Києву навіть за гроші, Рютте сказав, що такий сценарій неможливий."США дуже послідовно підтримують Україну, як і всі союзники з НАТО. США заявили нам, що вони хочуть постачати Україні необхідну зброю, як летальну, так і нелетальну. Але ми очікуємо, що європейці та канадці активізуються, коли справа дійде до оплати", — зазначив він.За словами Рютте, мова йде про ініціативу PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), яка дозволяє Україні отримувати необхідну зброю з США за гроші союзників. За цією програмою постачаються системи протиповітряної оборони Patriot та ракети PAC-3 до них, а також багато іншого озброєння."І це велика програма, яка розпочалася в липні. Я думаю, що до кінця року в Україну будуть доставлені ці критично важливі матеріали на суму в п’ять мільярдів", — наголосив генеральний секретар НАТО.Нагадаємо, вчора командувач сухопутними силами Збройних сил Німеччини Крістіан Фройдінг заявляв, що США призупинили постачання деяких видів озброєння до України. Крім того, обірвано один із прямих контактів із німецькими генералами, які координували безпосередню допомогу Києву..

Норвегія виділить ще 500 мільйонів євро на закупівлю американського озброєння для України в межах програми PURL. Також до цієї ініціативи долучилися Німеччина, Нідерланди та Канада, які оголосили про нові фінансові внески для підтримки Збройних сил України.Про це йдеться у заявах міністрів закордонних справ цих країн, передає Sky News."На кону доля Європи... Ми всі хочемо, щоб ця війна закінчилася, і ми вітаємо мирні зусилля, але вкрай важливо, щоб результатом був справедливий і тривалий мир для України", — заявив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде після зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО.За його словами, майбутня форма мирної угоди напряму вплине на безпеку України та Європи, тому НАТО має підтримувати той варіант, який буде вигідним для Києва та решті континенту. Відтак, Норвегія оголосила про новий внесок у розмірі 500 мільйонів євро для закупівлі американської зброї для України.До нового раунду фінансової підтримки долучилися й інші союзники, а саме:Канада оголосила про внесок у 200 мільйонів доларів у програму PURL, про що повідомила міністерка закордонних справ Аніта Ананд.Нідерланди виділять 250 мільйонів євро, заявив голова МЗС Давід ван Віл.Німеччина надасть 200 мільйонів доларів, про що оголосив глава німецького МЗС Йоганн Вадефуль."Федеральний уряд дуже пишається тим, що ми разом із нашими друзями в Польщі та Норвегії можемо сформувати великий черговий пакет, який необхідний для підтримки України. 500 мільйонів доларів США — це значна сума, 200 мільйонів з них надає Німеччина", — зазначив Вадефуль.За словами німецького міністра, що нові внески демонструють готовність НАТО протистояти російській агресії, оскільки Москва не виявляє жодної готовності до реальних мирних переговорів.Нагадаємо, за інформацією командувача сухопутними силами Збройних сил Німеччини Крістіана Фройдінга, США призупинили постачання деяких видів озброєння до України. Крім того, обірвано один із прямих контактів із німецькими генералами, які координували безпосередню допомогу Києву..

Данія офіційно дозволила Україні розгорнути військове виробництво на своїй території. Це перший прецедент серед країн-членів Північноатлантичного альянсу.Як повідомляє Bild, новий об’єкт буде зведено у містечку Войенс на півдні країни, де українська компанія Fire Point будуватиме завод із виробництва ракетного палива."На місці майбутнього підприємства міністр економіки Данії Мортен Бедсков, бургомістр Мадс Скау та директор датського офісу Fire Point В’ячеслав Бондарчук символічно розпочали будівельні роботи", — зазначили медійники.Відповідне рішення Копенгагена стало результатом двосторонніх угод, підписаних цього року між урядами обох країн щодо розміщення українського оборонного виробництва в Європі. Завод буде побудовано поблизу авіабази Скрюдструп, що надасть додатковий рівень прикриття та логістичних можливостей."Підприємство спеціалізуватиметься на випуску твердого ракетного палива військового призначення — критичного компонента для низки українських ракетних систем", — наголошує видання.Розміщення виробництва у Данії мінімізує ризик російських ударів по інфраструктурі та гарантує безперервність критичних оборонних постачань. За планом, завод має розпочати роботу у 2026 році. Це має статися після завершення будівництва та сертифікаційних процедур. Данські ЗМІ зауважили, що попри стратегічну важливість проекту, місцеві мешканці висловлюють занепокоєння питаннями безпеки та ризиком можливих російських диверсій.Нагадаємо, у жовтні Генеральний штаб Збройних сил України повідомляв, що українські військові знешкодили декілька дронів у повітряному просторі Данії. Це відбулося під час обміну бойовим досвідом у межах візиту української делегації..

У середу, 3 грудня, відбудеться засідання Ради НАТО — Україна на рівні міністрів закордонних справ. Воно пройде в форматі робочого обіду. Північноатлантичний альянс має робити більше для підтримки України.Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час сьогоднішньої прес-конференції у Брюсселі, його цитує "Європейська правда".За його словами, засідання відбудеться за участю головної дипломатки Європейського Союзу Каї Каллас і міністра закордонних справ України Андрія Сибіги.Він наголосив, що НАТО не може випускати з уваги "дедалі жорстокіші атаки Росії проти України". Тож необхідна протидія таким агресивним крокам Росії."Росія систематично цілить у цивільну інфраструктуру, позбавляючи українців тепла та світла на початку зими. Росія не сама в цій війні, оскільки Китай продовжує бути її вирішальним пособником, а Іран і Північна Корея також надають підтримку. З найперших днів повномасштабного вторгнення Росії союзники НАТО продемонстрували непохитну відданість Україні", — акцентував генсек.Він додав, що НАТО має робити більше для підтримки України. За його словами, "настав час дозволити Європі взяти це на себе".Також Марк Рютте заявив, що державний секретар США Марко Рубіо сильно залучений до процесу встановлення миру в Україні, до того ж опікується іншими важливими міжнародними питаннями, тому його відсутність на засіданні міністрів закордонних справ НАТО 3 грудня у Брюсселі не стане проблемою."Тому я цілком приймаю те, що він не зможе бути тут завтра. Я би не став нічого в цьому вбачати. Тут буде заступник держсекретаря США Кріс Ландау. Я дуже радий, що він тут. Тож я вважаю, що все охоплено", — підсумував генеральний секретар НАТО.Нагадаємо, що 30 листопада, президент України Володимир Зеленський провів телефонні розмови з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Після них він анонсував "важливі дні" для України..

Україна хоче до кінця року отримати додаткове фінансування від Європи. Йдеться про приблизно один мільярд євро для фінансування закупівель американської зброї у межах механізму PURL.Про це повідомила посол України при НАТО Альона Гетьманчук в інтерв'ю Bloomberg.У розмові з медійниками вона назвала програму PURL, у межах якої союзники НАТО виділяють кошти для закупівлі американської зброї для України, дуже ефективною.За її словами, з моменту запуску програми цього літа ця програма забезпечила 75% фінансування систем протиповітряної оборони Patriot, до того ж це допомогло Україні отримати 90% всіх інших систем ППО.Також завдяки PURL Україна отримала артилерійські снаряди збільшеної дальності. Вони дозволяють досягати зони ураження дронів на полі бою."Ми будемо надзвичайно вдячні за нові внески від союзників, щоб Україна могла безперебійно отримувати обладнання через PURL", — сказала посол.Також Гетьманчук акцентувала, що для підтримки України європейські держави повинні "негайно погодити репараційну позику", яку варто надавати коштом заморожених російських активів."Європейці можуть зробити набагато більше, ніж просто скласти власний план", — сказала вона.Механізм PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) — ініціатива США та НАТО, створена для прискореного постачання озброєння Україні. У межах програми Київ формує список першочергових потреб, який передається до НАТО. Партнерські країни виділяють кошти, що надходять на спеціальний рахунок Альянсу, а закупівля відбувається безпосередньо у США. Таким чином програма дозволяє швидко й цілеспрямовано забезпечувати українську армію необхідним озброєнням.Нагадаємо, вчора видання Bloomberg повідомляло, що в Румунії відбулися масштабні навчання НАТО, під час яких Європа тренувала оборону в умовах скорочення військової присутності США. Головне завдання маневрів — відбиття можливої агресії Російської Федерації..

Європейські держави натрапили на низку проявів гібридної війни, частину яких пов’язують із діями Росії. Очільник Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що Альянс розглядає варіанти "більш агресивної" реакції на російські кібератаки, диверсії та порушення повітряного простору.Як повідомляє газета Financial Times, частина дипломатів зі Східної Європи пропонує НАТО відійти від виключно оборонної моделі й почати діяти активніше. "Вони вважають, що найлегше це реалізувати у сфері кібероперацій, де багато держав мають наступальні інструменти. Натомість реагувати на диверсії чи вторгнення дронів значно складніше", — зазначає газета.Своєю чергою, Драгоне зазначив, що в Альянсі аналізують всі можливі варіанти. За його словами, у кіберсфері НАТО зараз діє переважно у відповідь, але розглядає варіанти й більш рішучих і випереджальних дій."Превентивний удар" можна вважати "оборонною дією", але це не наш звичний спосіб мислення. Агресивніші дії порівняно з протилежною стороною можливі. Втім, постають питання закону, юрисдикції та того, хто їх виконуватиме", — наголосив він.Неназваний дипломат із країн Балтії у коментарі газеті зазначив, що, якщо продовжувати реагувати лише на події, це лише спонукатиме Росію продовжувати свої атаки та завдавати шкоди. Він додав, що гібридна війна є асиметричною. Вона обходиться Росії дешево, а для Альянсу коштує дорого, тому необхідно прагнути до більш винахідливих підходів."Попри успіх операції "Балтійський вартовий", у НАТО залишаються побоювання. Це пов’язано з тим, що фінський суд відхилив справу проти екіпажу судна Eagle S, яке належить тіньовому флоту РФ. Судно перерізало кілька підводних електро- та кабелів для передачі даних, але суд вирішив, що воно перебувало в міжнародних водах під час підозрюваного саботажу", — зазначає Financial Times.Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен у коментарі газеті наголосила, що нинішнє рішення суду створює для російських суден певну свободу дій у міжнародних водах і визнає це проблемою. Посадовиця зауважила, що її країна розглядає більш рішучі заходи, проте на сьогодні в цьому немає потреби. За словами Валтонен, важливо зробити паузу, уважно проаналізувати цілі агресора і не піддаватися паніці, адже у Фінляндії є власний план дій, який є достатньо надійним."Драгоне визнав, що одна з проблем полягала в тому, що НАТО та її члени мають значно більше обмежень через етичні, законодавчі та юрисдикційні рамки. Він зазначив, що це ускладнює позицію Альянсу порівняно з його партнерами, хоча не робить її програшною", — зазначає газета.Драгоне додав, що головним завданням НАТО є запобігання агресії в майбутньому. Альянс має ретельно проаналізувати, як досягти стримування — через відплату чи превентивний удар. За його словами, це важливо, бо тиск у цьому напрямку може посилитися.Нагадаємо, напередодні телеканал CNN повідомляв, що вступ України до НАТО може бути заблокований внаслідок низки домовленостей, укладених між країнами-членами Альянсу та Російською Федерацією..

Вступ України до НАТО може бути заблокований внаслідок низки домовленостей, укладених між країнами-членами Альянсу та Російською Федерацією.Про це повідомляє CNN.Як зазначає видання, одним із найбільш "проблемних аспектів" початкової мирної пропозиції США з 28 пунктів було положення про те, що Україна має офіційно відмовитися від свого прагнення, закріпленого в її конституції, вступити до НАТО — ключової російської вимоги для припинення війни, яку українські чиновники продовжують відкидати.Однак, джерело CNN зараз повідомляє, що перемовники обговорювали можливий сценарій, за якого Україні фактично буде заборонено приєднатися до очолюваного США західного військового альянсу через домовленості, які повинні будуть бути узгоджені безпосередньо між державами-членами НАТО та Москвою."Україну не змушуватимуть офіційно, в юридичному сенсі, відмовитися від цього прагнення", — сказало джерело CNN. "Але якщо Сполучені Штати мають щось домовитися з Росією на двосторонньому рівні, або якщо Росія хоче отримати якісь гарантії від НАТО на багатосторонньому рівні, то це не залучення України до процесу прийняття рішень", — додало джерело.Остаточне рішення щодо того, що буде дуже делікатним компромісом — ймовірно, непопулярним серед держав НАТО — ще не прийнято, і зрештою його ухвалить президент України, наголосило джерело CNN. Але це свідчить про те, що, поки тривають переговори між США та Україною, і поки Віткофф їде до Москви для переговорів у Кремлі, вивчаються креативні рішення, щоб навшпиньки обійти червоні лінії Києва.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський в інтерв'ю Sky News заявив, що темпи країн НАТО з нарощення оборонних витрат є надто повільними. Росія має більше можливостей за наступні роки вибудувати спроможності для атаки.Також видання Bloomberg повідомляло, що Росія може планувати напад на європейські країни, які входять до НАТО. Зазначається, що наразі РФ активно нарощує виробництво артилерійських снарядів, дронів і ракет. Обсяги виробництва скоро перевищать попит, навіть з урахуванням українського фронту. За оцінками аналітиків, втрати світового ВВП можуть скласти до 1,5 трильйона доларів у разі повномасштабної війни Росії проти Європи.Своєю чергою, президент Володимир Зеленський на Форумі оборонних індустрій у Гаазі заявив, що країна-агресорка Росія планує нові військові операції на території Північноатлантичного альянсу. Це підтверджують дані української розвідки.Раніше американський лідер Дональд Трамп змінив риторику та рішуче висловився на підтримку НАТО під час саміту в Гаазі. Республіканець заявив, що Російська Федерація не нападе на Альянс, поки він буде перебувати на президентському кріслі..

У Румунії відбулися масштабні навчання НАТО, під час яких Європа тренувала оборону в умовах скорочення військової присутності США. Головне завдання маневрів — відбиття можливої агресії Російської Федерації.Про це повідомили журналісти видання Bloomberg. Вони зазначили, що військові навчання відбулися на тлі рішення США стосовно зменшення контингенту та поглиблення контактів Вашингтона з Москвою.Підрозділи Франції під командуванням НАТО відпрацьовували оборону у Трансильванії без участі американських сил на передовій. При цьому Румунія й інші країни занепокоєні тим, що союзникам знадобляться тижні, щоби добратися до лінії фронту. Унаслідок транспортних обмежень у разі нападу румунські сухопутні війська будуть змушені оборонятися практично самостійно.За словами міністра закордонних справ Німеччини, Росія може атакувати країну НАТО в найближчі чотири роки. При цьому США скорочують контингент в Румунії, Болгарії, Словаччині й Угорщині.У Бухаресті зазначили, що розуміють рішення Вашингтона, проте приватно висловлюють невдоволення. Європейські чиновники за зачиненими дверима намагаються переконати США не виводити війська.НАТО визнає: у сфері протиповітряної та протиракетної оборони, далекобійних ударів і розвідки ЄС все ще залежить від США. Слабким місцем залишається і логістика: французькі командири повідомили, що під час перекидання техніки до Румунії зупинки на кордонах загалом зайняли три дні.Румунія посилює оборону, використовуючи європейські кошти з фонду SAFE у розмірі 150 мільярдів євро на підготовку блоку до 2030 року. Вона вже залучила 16 мільярдів євро та намагається розвивати власну оборонну промисловість. Водночас німецька Rheinmetall відкриває виробництва боєприпасів у Румунії та Болгарії для боротьби з дефіцитом снарядів у ЄС.Крім того, зазначили медійники, Румунія веде переговори з іншими союзниками про можливу заміну американського контингенту. Президент країни Нікушор Дан планує візит до Франції для обговорення оборонної співпраці та потенційної військової присутності.Нагадаємо, на початку листопада колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Україна зіткнеться з "вічною війною" та повільною втратою територій, якщо Європа різко не посилить тиск на Росію, зокрема, шляхом розгортання військ і встановлення ракетного та безпілотного щита на території НАТО для захисту України від російських атак на її інфраструктуру..

Генеральний штаб Збройних сил України вже декілька разів інформував про тестування нової зброї проти керованих авіаційних бомб (КАБ). Це завдання складне та вимагає комплексного підходу.Про це повідомив Defense Express із посилання на Генштаб ЗСУ."Сили оборони України вживають дієвих заходів для зниження ефективності російських керованих авіабомб", — цитують військові медівники представників Генштабу.Вони заявляли, що з вересня по листопад цього року зенітні ракетні війська Повітряних сил ЗСУ знищили до 100 ворожих КАБів."Одразу ж варто зауважити, що у Генштабі кажуть про те, що проти КАБів "тестується нове озброєння" без розголошення жодних деталей щодо того, про який саме зразок йдеться — чи це абсолютно нова система, модернізація наявних засобів тощо", — зауважили журналісти.Вони констатували, що боротьба з КАБами — болюче питання, і однією з досить розповсюджених думок щодо протидії цій загрозі є концепція знищувати не самі засоби ураження, а їхні носії, а також виробничі потужності безпосередньо на території країни-агресорки."І хоча звучить це досить дієво, але на практиці для першого потрібно мати перевагу в повітрі над ворогом, а для другого — серйозний арсенал далекобійних засобів ураження, передусім крилатих і балістичних ракет, щоби завдавати методичних ударів вглиб території противника", — акцентували медійники.Тому, на думку аналітиків, новину про появу дієвого засобу протидії КАБам варто сприймати позитивно, але з розумінням того, що попереду, найімовірніше, чекає ще тривала робота у контексті масштабуванні наявних засобів боротьби з керованими авіабомбами.А примітку про "нове озброєння" можна розуміти в контексті того, що Сили оборони України, протестувавши всі наявні можливості, ухвалили рішення — силами українських фахівців або спільно з партнерами — створити новий засіб. З огляду на те, що йдеться про зенітні ракетні війська Повітряних сил ЗСУ, це, найімовірніше, ракетне озброєння.. "Величезним питанням залишається, а як у новому рішенні втілено розв'язання проблеми вартості збиття КАБів — бо ж, наприклад, в антирекордному щодо КАБів жовтні цього року рашисти випустили понад 5 300 планерних авіабомб, тож ідеться про тисячі ракет для протидії цій загрозі, які в будь-якому випадку дорожчі за засіб ураження. А також важливо не забувати про комплексну протидію загрозі, а не спиратися лише на якесь одне конкретне рішення", — наголосили військові аналітики.У цьому контексті вони згадали, що в НАТО, провівши конкурс, нібито знайшли реальні варіанти протидії російським КАБам — йдеться передусім про рішення на базі зенітних дронів. Зокрема, Україна першою у світі перевірить рішення проти дронів і КАБів DWS-1 від французької Atreyd.Нагадаємо, 17 листопада в ГУР повідомляли, що Росія активно використовує обладнання іноземного виробництва — зокрема, з Японії, Китаю та Тайваню — для виготовлення ключових озброєнь: керованих авіабомб, ракет і артилерійських боєприпасів..

Останні два тижні виявилися дуже складними для України. Поки всередині "трусило" від "Міндічґейту", зовні її надзвичайно агресивно розгойдували черговим "мирним планом" від Росії, поданим як американські ініціативи авторства одіозного трампівського забудовника-переговорника Стіва Віткоффа.Цього разу, видається, вдалося відбитися. Але за цією серією "кремлівського балету", звісно, будуть інші, і розраховувати на допомогу чи бодай стійкість, чи то головного, чи вже номінального союзника — Білого дому — схоже, не доводиться. Про те, чого чекати далі від Трампа та його соратників, європейців, і як на це впливатимуть внутрішні українські розклади — ми поговорили з директором Інституту світової політики Євгеном Магдою.— Як можна схарактеризувати останні заяви Путіна, зокрема про те, що 28 пунктів "мирного плану" Віткоффа-Дмитрієва можуть стати основою домовленостей щодо України, що українцям треба лише відвести війська, щодо нелегітимності Зеленського і необхідності міжнародного визнання суверенітету Москви над окупованими українськими територіями?— Це практичне втілення в життя радянської доктрини Андрія Громика, керівника радянської дипломатії фактично всього повоєнного періоду, який робив ставку на те, що Захід дасть слабину, не буде послідовним, хтось здасть свої інтереси. Путін ігнорує наявну реальність і дає зрозуміти, що чхати він на всіх хотів, це якщо сказати м'яко. Та це його послідовна позиція, нічого нового в цьому немає. Більше дивує, чому на Заході вважають, що з Путіним можна боротися в білих рукавичках і парадних мундирах.Очевидно, що Путіну байдуже на норми міжнародного права. Так само, як і те, що він хоче знищити Україну — саме знищити, бо Україна чинить опір вже понад 45 місяців в умовах широкомасштабного вторгнення. Це для нього червона ганчірка.— Чи можна погодитися з думкою, що Путін "моргнув першим" і чергова спроба Росії нав'язати Штатам свої забаганки провалилася? Чи навпаки, вони знайшли спосіб "дати надію" Трампу і продовжити гру?— Росіяни у своїх заявах роблять багато вивірених гачечків для Трампа. Подивіться на ці "28 пунктів", де йдеться про вигоду Сполучених Штатів — це ж очевидне запрошення Трампу, мовляв, робімо це разом, ти отримаєш вигоду.— І ці гачечки спрацьовують…— Так, вони спрацьовують. З тієї простої причини, що команда Трампа націлена на те, щоб задовольнити його бажання. А він живе своє найкраще президентське життя, і якихось значних моральних обмежень, симпатії до України, як у нас багато хто думає, у нього абсолютно немає.— Чого очікувати від анонсованого Путіним візиту делегації США до Москви наступного тижня? І які шанси в України відвернути можливі негативні наслідки?— Ми не повинні намагатися відвернути будь-які інші переговори. Ми повинні чітко формувати власну позицію, власні ініціативи й власні ідеї. Де наші пропозиції мирного плану? Ми критикуємо Віткоффа-Дмитрієва, говоримо, що нам не підходять китайські пропозиції, американські… Це все добре, але де наші? Ви зустрічали наше бачення як жертви агресії, яким ми бачимо завершення війни? Я — ні. І це, на мою думку, проблема.— Чому, наприклад, ми не використовуємо питання щодо легітимності Путіна, який при владі 25 років…— Я можу сказати, чому. Тому що, на жаль, навесні 2024 року українська влада не подумала над тим, що треба пояснити, чому продовжуються повноваження Володимира Зеленського. І Путін, якого навесні того ж 2024-го перепризначили на посаду президента, зокрема на окупованих українських територіях, що є брутальним порушенням норм міжнародного права, почав говорити про нелегітимність Зеленського. Він почав говорити про це першим, а "путінферштеєр" (нім. "putinversteher" — "той, хто розуміє Путіна" — так називають політиків та експертів, які співпереживають російському диктатору і закликають його зрозуміти, — ред.) дуже радо це підхопив.— Минулого тижня Washington Post писав, що Трамп не дуже знав про зміст "плану" Віткоффа-Дмитрієва.Але при цьому дав дозвіл на його лобіювання і сам досить агресивно до цього під'єднався, як на власному рівні, так і на рівні віце-президента Джея Ді Венса та міністра армії США Дена Дрісколла. Наскільки така необізнаність взагалі можлива?— Можлива. Я вбачаю, що Трамп не довіряє американському Deep State, бо якби він йому довіряв, то ці "28 пунктів" зупинилися б ще у приймальні Віткоффа. Тому що це настільки очевидна спроба Росії використати США у своїх інтересах, що аж гидко. Я не пригадую іншої спроби, коли одна ядерна держава намагалася так активно "поюзати" іншу, користуючись тим, що Трамп — людина самозакохана, такий собі геополітичний нарцис, і вважає, що Сонце сходить тому, що він так вирішив.— Низка західних ЗМІ повідомляла про розкол в команді Трампа по лінії "Ді Венс-Рубіо". На вашу думку, це відповідає дійсності, чи це, радше, гра, так би мовити, "вашингтонських веж" на публіку? І хто зараз впливає на ухвалення рішень в Білому домі?— На ухвалення рішень в Білому домі впливає Дональд Трамп, члени його родини та його найближчі друзі. Бачите, зараз знову з'явився Джаред Кушнер (американський бізнесмен та зять Трампа, — ред.). Він був дуже активним за часів першого президентського терміну Трампа, зараз не такий активний — казали тільки, що він причетний до формування угоди по Сектору Гази.Щодо Джея Ді Венса та Марко Рубіо скажу так: нині вони опинилися у непростій ситуації. Їх обох Дональд Трамп назвав вірогідними кандидатами в президенти від республіканців у 2028 році. Виникає питання: якщо це дійсно так, то як буде далі? Тобто між ними йде боротьба, але при цьому вони мають бути вірними зброєносцями Трампа. Інакше, якщо вони перестануть ними бути, він скаже: "Хлопці, до побачення". І все. І це, на мою думку, дуже цікавий момент.— Циркулює думка, що у Трампа на внутрішній американській арені накопичується все більше проблем, від "плівок Епштейна" до незадоволення ним навіть республіканців. І він або швидкою Венесуельською війною, або ситуацією в Україні намагається набрати бали й "розрулити" свої внутрішні проблеми. Які все одно набираються, як сніжний ком…— Я вважаю, рано говорити про будь-яку загрозу президентським повноваженням Трампа до проведення "мідтермс" (mid-terms, "проміжні вибори" до Палати представників та Сенату США, заплановані на листопад 2026 року, — ред.). Але цілком очевидно, що його наздоганяє карма з приводу його критики когнітивних спроможностей Джо Байдена. Втім, повторюсь, що система президентської республіки не дозволяє створити, даруйте, заколот в середовищі республіканців. А демократи зараз мають не дуже переконливий вигляд.Як на мене, сьогодні весь американський політикум перебуває у кризі. І це проблема для всього цивілізованого світу. Бо коли найбільш демократія чхає, то лихоманить і всіх інших.— Наскільки добре у перемовинах щодо України спрацювала Європа, і чи можна погодитися з твердженням, що ініціативи Трампа викликали у європейських лідерів паніку?— Думаю, Європа дійсно, найімовірніше, була не обурена, а налякана. Бо коли там побачили "28 пунктів", то зрозуміли, що їхня реалізація створює загрозу для всіх. Принаймні точно для країн Балтії й низки інших держав. Але ми можемо також бачити, що заяви загальноєвропейських політиків — це одне, а заяви прем'єрів і президентів окремих країн Європи — інше. І ця тенденція буде зберігатися надалі.— А чи можна окреслити, власне, якусь тенденцію, наскільки змінилося ставлення Європи? Чи Європа прокидається, як очікувалося раніше, і коли вона вже прокинеться?— Європа живе у своїй бульбашці. Вона відчуває війну дуже по-різному, і широкого передчуття війни у неї немає. Люди, які постійно перетинаються з Україною, якісь речі бачать. Всі інші — ні, і, думаю, бачити не будуть. Як на мене, це досить велика проблема. Навіть не те, що ми не можемо донести. Наприклад, той же "Міндічґейт" — коли вони бачать ці пачки доларів, не всі ж розуміють, що це те, що називається "обнал", переведення в готівку. Це не ті гроші, які прийшли безпосередньо як американська допомога — думаю, це і наші не всі читачі розуміють. А європейці на ці гроші дивляться як на вкрадені у їхніх платників податків. І це дуже серйозна для нас загроза, тому що питання формування фінансової допомоги Україні, яка дозволить нам ухвалити бюджет на 2026 рік, досі не вирішене.— Чи є ознаки того, що Росії вдасться щось виторгувати? Вона, все ж таки, вміє системно й поступово продавлювати свої інтереси. А Білий дім, таке враження, дуже хоче їй допомогти.— Росія буде намагатися це робити. І чому я кажу, що Україна має випрацьовувати власну позицію, — тому, що тільки так ми можемо говорити ще про щось, відкидати якісь російські ідеї. Просто на критиці виїхати не вдасться, це не спрацьовує. Тому що Росія дуже добре розігрує, розкладає політичний пасьянс і дуже добре знає, що в західному світі запит на мир є великим.А ще мій польський колега Даніель Шеліговський дуже слушно зауважив, що в Європі є багато політиків, які не пробачать Україні те, що вона не капітулювала у 2022-му. Це правда, я це теж відчуваю по спілкуванню із західними колегами. Для кращого розуміння можна в загальних рисах подивитись, як Друга світова йшла на східному і західному для Німеччини фронтах. І все стає зрозумілим, все стає на свої місця.— Які ризики того, що на виході ми отримаємо чергову угоду без безпекових гарантій, типу угоди про копалини, вигідну виключно США? Враховуючи, що Рубіо вже оголосив, що спочатку "мирна угода" — потім гарантії?— Як я вже сказав, і Рубіо, і Ді Венс перебувають у певному "прокрустовому ложі", тому змушені діяти, скажімо, обмежено. Як воно буде для них — ми ще подивимось. Я ж скажу, що нам треба, аби Україна тісно і постійно контактувала з нашими європейськими партнерами. А як це робити без покарання винних у "Міндічґейті", для мене загадка. Весь час сподіватись, що є величезний всеосяжний рівень емпатії до нас, — це, я думаю, помилка.— Як би ви оцінили те, як спрацювала Україна? Що було зроблено добре, а що не дуже?— Україна спрацювала не на рівні своїх можливостей, вона могла спрацювати краще. Маючи одразу два потужні скандали — внутрішній і зовнішній — у нас все має вигляд такої собі офісно-президентської республіки, хоча за Конституцією ми живемо в парламентсько-президентській. Те, що Володимир Зеленський не може відмовитись від офісно-президентської конструкції, це, очевидно, погано. І те, що фігуранти корупційних розслідувань поїхали представляти Україну в Женеву на переговори, думаю, викликало щирий подив їхніх візаві.Всередині України також немає діалогу. Заклик "припинити срач" з уст президента нагадує радянський анекдот, коли прапорщику кажуть зупинити поїзд, а він наказує: "Поїзд, стій, раз-два!". Україна веде реактивну політику, а має вести проактивну. Бо ми — жертва агресії. На нашій стороні моральна правота. А ми все це розгубили через корупційні скандали й через те, що у нас система влади, вигідна тільки Володимиру Зеленському. Ну, і, очевидно, Андрію Єрмаку.— Чи можна сказати, що цього разу нас "витягнула"Європа?— Європа нам допомогла не тому, що вони нас так люблять. Вони нам допомогли, усвідомлюючи: якщо не допоможуть, то у них буде багато проблем. От в чому річ.— На вашу думку, "Міндічґейт" і "мирний план" Віткоффа-Дмитрієва — це прикрий збіг чи, все ж таки, закономірність?— З огляду на записи переговорів Віткоффа я думаю, що цей "план" з 28 пунктів готувався раніше, а "Міндічґейт" все прискорив. Можливо, ці пункти "вивалили" б трошки пізніше, коли якраз була річниця Революції гідності. А "Міндічґейт" все дуже каталізував, посилив реакцію.— Чи є в нас в цій ситуації якісь козирі? І що має зробити Україна, щоби ці козирі з'явилися?— Все лежить на поверхні. Це мають бути заходи з переформатування більшості, якої не існує, створення уряду, який буде мати довіру і громадян, і партнерів, повернення до конституційного візерунка здійснення влади. Все дуже просто. Якщо ми хочемо розраховувати на підтримку Європи далі, нам треба жити та діяти за європейськими законами і європейськими правилами..

Міністр оборони України Денис Шмигаль та генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте проведуть офіційну зустріч у Брюсселі. Вона відбудеться вже наступного тижня.Про це повідомляється на сайті НАТО."У понеділок, 1 грудня 2025 року, генеральний секретар НАТО Марк Рютте зустрінеться з міністром оборони України паном Денисом Шмигалем у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі", — йдеться в анонсі.Наголошується, що присутність журналістів на зустрічі не передбачається. Жодних інших подробиць щодо майбутніх перемовин у альянсі не розкривають.Зауважимо, 21 листопада президент України Володимир Зеленський поспілкувався з генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу. Тоді вони обговорили "мирний план", запропонований США.Також раніше генеральний секретар НАТО наголошував, що російсько-українську війну справді можна закінчити до початку наступного року. Але будь-які "мирні плани" не скасують того факту, що Росія залишатиметься великою загрозою для Європи.Нагадаємо, Рютте наголошував, що майбутнє членство України в НАТО визначається виключно одностайністю його членів. Тому країна-агресорка Росія не має жодного права заборонити Києві вступати в альянс..

Країни Європи розглядають можливість спільних кібероперацій та раптових військових навчань, адже Москва посилює свою кампанію з дестабілізації Північноатлантичного альянсу.Як повідомляє видання Politico, російські безпілотники та диверсанти з'являються по всій території країн НАТО, і Європа зараз робить те, що ще кілька років тому здавалося неймовірним: планує, як завдати удару у відповідь."Ідеї коливаються від спільних наступальних кібероперацій проти Росії та оперативного і більш скоординованого визначення гібридних атак через швидке звинувачення Москви до несподіваних військових навчань під егідою НАТО", — зазначають медійники, посилаючись на неназваних європейських посадовців та дипломатів.Своєю чергою, міністр закордонних справ Латвії Байба Браже зазначила, що росіяни постійно перевіряють межі — яка буде реакція, як далеко вони можуть зайти. На її думку, у відповідь на це потрібна проактивна реакція."І сигнал надсилають не слова, а дії", — наголосила вона.Медійники додають, що впродовж останніх тижнів і місяців російські безпілотники літали над Польщею та Румунією, а невідомі дрони спричиняли хаос в аеропортах і на військових базах по всьому континенту. Серед інших інцидентів — глушіння GPS, вторгнення винищувачів і військових кораблів, а також вибух на польській залізничній гілці, якою доставляють військову допомогу для України."Європа і НАТО повинні поставити собі питання, як довго ми готові терпіти такого роду гібридну війну і чи не варто нам розглянути можливість більш активних дій у відповідь", — наголосив державний секретар Німеччини з питань оборони Флоріан Ган.На сьогодні реакцією Європи на всі провокації і диверсії РФ було посилення оборони. Після збиття російських дронів над Польщею у НАТО заявили, що зміцнять протиповітряну оборону на східному фланзі Альянсу, проте навіть це розлютило Москву."Європейці повинні боятися і тремтіти, як німі тварини в стаді, яке ведуть на забій", — заявив заступник голови Радбезу РФ Дмітрій Медведєв.У Politico зазначили, що часті провокації Росії змінюють тон у європейських столицях, вказують журналісти. Так, минулого тижня міністр оборони Італії Гвідо Крозетто різко розкритикував "інертність" Європи перед обличчям наростальних гібридних атак і оприлюднив 125-сторінковий план заходів у відповідь. У ньому посадовець запропонував створити Європейський центр протидії гібридній війні, кіберармію чисельністю 1500 осіб, а також персонал, який спеціалізується на технологіях штучного інтелекту. "Попри все жорсткішу риторику, залишається питанням, що саме означає рішучішу відповідь" — наголосили медійники.Професор і заступник директора паризького аналітичного центру GEODE Кевін Лімоньє зазначає, що частково це пов'язано з різницею між РФ і Європою — остання більше обмежена необхідністю діяти у межах правил. Він зауважив, що це підіймає етичне і філософське питання: чи можуть держави, що керуються принципами верховенства права, дозволити собі використовувати ті самі інструменти... і ті самі стратегії, що й росіяни.За словами політолога та експерта із гібридних загроз Польської академії наук Філіпа Брижка, на практиці Європа може використовувати кіберметоди для атак на системи, які мають критичне значення для військових операцій Кремля. Наприклад, такі як економічна зона Алабуга в Татарстані на сході центральної Росії, де Москва виробляє дрони "Шахед", а також енергетичні об'єкти або потяги, що перевозять зброю."Північноатлантичний альянс є оборонною організацією і тому з обережністю ставиться до наступальних операцій. Асиметричні відповіді є важливим аспектом, але ми не будемо опускатися до таких самих тактик, що й Росія", — наголосив неназваний дипломат НАТО.Також видання наводить слова ще одного неназваного високопосадовця Альянсу. За його словами, Європі потрібно зробити більше в гібридній сфері. Він додав, що важливо наголосити на колективній відповідальності після атак і забезпечити демонстрацію того, що Альянс звертає увагу і здатен гнучко переміщувати ресурси.Нагадаємо, напередодні генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте заявив, що майбутнє членство України в НАТО визначається виключно одностайністю його членів. Тому країна-агресорка Росія не має жодного права заборонити Києві вступати в альянс..

Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте заявив, що майбутнє членство України в НАТО визначається виключно одностайністю його членів. Тому країна-агресорка Росія не має жодного права заборонити Києві вступати в альянс.Про це він сказав в інтерв'ю El Pais."Росія не має права голосу чи вето щодо того, хто може бути членом НАТО", — запевнив він.За словами Рютте, рішення про вступ України повинні ухвалюватися консенсусом усіх союзників. Він нагадав, що на саміті у Вашингтоні країни-члени погодилися з тим, що шлях України до НАТО є незворотним. Водночас частина держав, зокрема США, наразі виступають проти її приєднання.Рютте також прокоментував дискусії навколо "мирного плану" Дональда Трампа. На його думку, Україні необхідно надати достатньо надійні гарантії безпеки, щоб унеможливити повторну агресію Росії, якщо членство в НАТО на даному етапі "не є варіантом".Нагадаємо, раніше генеральний секретар НАТО наголошував, що російсько-українську війну справді можна закінчити до початку наступного року. Але будь-які "мирні плани" не скасують того факту, що Росія залишатиметься великою загрозою для Європи.Додамо, 21 листопада президент України Володимир Зеленський поспілкувався з генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу. Тоді вони обговорили "мирний план", запропонований США..