# НАТО

Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте під час візиту до України звернувся до російської молоді. Він застеріг громадян РФ від участі у бойових діях.Відповідну заяву він зробив під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським. За словами Рютте, перебіг війни змінився, а участь у ній на боці Росії стає дедалі небезпечнішою. Він вважає, що, попри спроби Кремля продовжувати агресію, російська армія зазнає значних втрат."У той час як Україна здобуває перемоги на полі бою, Росія дедалі більше впадає у відчай", — вважає генсек.Також Рютте наголосив Росія щомісяця втрачає понад 30 тисяч військових. На думку генсека, це абсолютно приголомшливі цифри, адже "за один місяць Росія втрачає більше людей, ніж Радянський Союз втратив за 10 років у 1980-х роках в Афганістані". Після цього Рютте звернувся безпосередньо до молодих громадян Росії та їхніх родин."Такі хлопці, як ти, йдуть воювати без належного військового навчання. Спорядження, яке тобі нададуть, буде неякісним. Є дуже висока ймовірність, що ти загинеш або отримаєш поранення в Україні. І, швидше за все, якщо тебе поранять, то тебе залишать помирати у багнюці. Тож коли йдеться про десятки тисяч російських жертв, це не абстрактні цифри. Це, ймовірно, будеш саме ти", — заявив генсек.Нагадаємо, 3 червня президент Володимир Зеленський провів важливу зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте для обговорення протидії російському ракетному терору. Головними темами діалогу стали посилення протиповітряної оборони, фінансові внески союзників та надання довгострокових гарантій безпеки..

У середу, 3 червня, президент Володимир Зеленський провів важливу зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте для обговорення протидії російському ракетному терору. Головними темами діалогу стали посилення протиповітряної оборони, фінансові внески союзників та надання довгострокових гарантій безпеки.Про це йдеться в офіційному Telegram-каналі глави держави.Протидія балістичним загрозам та програма PURLПід час зустрічі лідери зосередилися на пошуку ефективних засобів захисту українського неба від ударів важким озброєнням. Володимир Зеленський наголосив на критичній важливості стабільного фінансування та прискорення оборонних постачань, які здійснюються завдяки спеціальним закордонним програмам підтримки."Балістика — це останній російський аргумент у війні, і треба знайти достатню протидію. Дякую партнерам і Марку Рютте, що програма PURL є і працює. Зараз, у травні, внески були. Будуть внески і в червні. Сьогодні говорили, як можемо прискоритись і збільшити постачання в рамках цієї ключової програми", — заявив глава держави.Гарантії безпеки та виробництво озброєнняОкрему увагу сторони приділили розвитку українського оборонно-промислового комплексу за підтримки іноземних інвесторів. Окрім цього, Володимир Зеленський та Марк Рютте скоординували спільні дії напередодні майбутніх міжнародних дипломатичних заходів високого рівня."Дякую також усім нашим партнерам, які вже з нами у спільних виробництвах та допомагають коштами, щоб зростав рівень виробництва зброї в Україні. Ми обговорили з Генеральним секретарем НАТО ще деякі речі, які можуть дати Україні більше саме довгострокових фінансових гарантій безпеки. Будемо працювати й на саміті "Сімки", і на саміті НАТО в Анкарі", — наголосив президент.Сигнал для Кремля та наближення справедливого мируНаприкінці переговорів український лідер зауважив, що лише комплексна та рішуча відповідь міжнародної спільноти здатна змусити Росію відмовитися від подальших загарбницьких планів і перейти до реальних дипломатичних кроків."Санкції проти Росії, наша далекобійність, фінанси для України, наша політична взаємодія, також рішучість партнерів допомогти Україні саме тоді, коли потрібно, – усе це сигнали Росії, що ця війна для Росії буде безрезультатною. Все це – поштовх Росії до дипломатії, і ми дуже розраховуємо, що за літо та осінь зможемо реально наблизити мир – чесний і достойний мир. Дякую всім, хто допомагає! Дякую, Марку!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше заступник міністра оборони України Мстислав Банік заявив, що українська промисловість здатна виробляти щороку до 20 мільйонів дронів і тисячі ракет для глибоких ударів по ворогу. Головне питання — у фінансуванні..

У середу, 3 червня, до Києва з офіційним візитом прибув генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. "Радий вітати генерального секретаря НАТО Марка Рютте в Києві", — йдеться у повідомленні.За словами дипломата, головна мета візиту Рютте — переговори з президентом Володимиром Зеленським та проведення важливих зустрічей."Ми глибоко цінуємо єдність та силу НАТО у підтримці України, коли ми разом захищаємо трансатлантичну безпеку", — заявив глава МЗС.Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте висунув ідею щодо витрат на підтримку Україні на рівні 0,25% ВВП. Однак п’ять великих країн Північноатлантичного альянсу не підтримали її.Додамо, раніше очільник НАТО відверто розповів про технологічні досягнення українців та прорахунки очільника Кремля Володимира Путіна..

У Сполучених Штатах тривають конфіденційні переговори щодо можливого розширення розміщення американської ядерної зброї в країнах Європи. Ініціатива покликана заспокоїти союзників по НАТО на тлі побоювань щодо скорочення американської військової присутності на континенті.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, знайомі з перебігом обговорень, передає "Європейська правда".Нові країни можуть долучитися до ядерної програми НАТОЗа інформацією видання, американські посадовці висловили готовність обговорювати можливість розміщення елементів ядерного стримування за межами держав, які вже беруть участь у програмі спільного використання ядерної зброї НАТО. Йдеться насамперед про розширення використання літаків подвійного призначення, здатних у разі потреби застосовувати американську ядерну зброю.За словами співрозмовників FT, такі консультації мають продемонструвати, що ядерні гарантії США для європейських союзників залишаються незмінними, навіть попри заклики Вашингтона до країн НАТО активніше інвестувати у власну оборону.Східний фланг НАТО виявляє найбільший інтересЯк зазначають джерела, найбільшу зацікавленість у можливому розширенні програми виявляють країни, розташовані поблизу кордонів Росії. Серед них називають Польщу та держави Балтії.Обговорення ведуться в рамках НАТО, однак наразі перебувають на ранній стадії й не означають автоматичного ухвалення нових рішень.Попри активні консультації, співрозмовники видання наголошують, що жодної угоди про розширення розміщення американської ядерної зброї найближчим часом не передбачається. Переговори проходять на тлі занепокоєння європейських союзників щодо можливого скорочення американської військової присутності та переорієнтації зовнішньої політики адміністрації президента США Дональда Трампа.Як працює ядерна програма НАТОНаразі в програмі спільного використання ядерної зброї НАТО беруть участь:Бельгія;Німеччина;Італія;Нідерланди;Туреччина;Велика Британія.Американська ядерна зброя, розміщена на території цих держав, залишається під контролем і охороною військових США. Водночас виключне право на її застосування зберігає Вашингтон.Нагадаємо, 1 червня у Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва. Зокрема, у сфері дронів-перехоплювачів для реалізації угоди Drone Deal..

У червні відбудеться зустріч німецького канцлера Фрідріха Мерца та лідерів провідних європейських країн. Вони планують розробити план налагодження відносин з американським президентом Дональдом Трампом, з яким планують поспілкуватися на саміті НАТО в липні.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg, журналісти якого послалися на компетентні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що лідери Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії та Польщі планують зібратися у Берліні."Вони формуватимуть пакет заходів, які продемонструють зусилля європейських союзників щодо ухвалення рішень про більшу відповідальність за свою оборону", — зазначили джерела журналістів.Один із них зазначив, що Фрідріх Мерц також планує запросити на зустріч генерального секретаря НАТО Марка Рютте.За словами іншого співрозмовника, міністри оборони цих п’ятьох країн планують провести окрему зустріч у Парижі 12 червня."Вони хочуть узгодити спільну позицію для саміту НАТО, а також обговорити структури командування на випадок розширення конфлікту в Європі", — пояснили співрозмовники медійників.Як відомо, 30 квітня Дональд Трамп різко заявляв, що Фрідріху Мерцу варто більше зосередитися на Україні та внутрішніх проблемах Німеччини, а не коментувати дії США в Ірані.Нагадаємо, що федеральний канцлер Німеччини також припускав, що Україні, можливо, доведеться змиритися з втратою контролю над частиною своїх територій заради укладення мирної угоди з Росією. За його словами, такі поступки можуть стати вирішальним фактором у питанні вступу країни до ЄС..

Румунську багатоповерхівку 29 травня російський аналог іранського "шахеда" — модель "Герань-2". Такими виявилися результати розслідування. Офіційний Бухарест допускає вигнання посла Росії, якщо інциденти триватимуть.Про це заявив президент Румунії Нікушор Дан. Він зауважив, що румунські фахівці знайшли на уламках дрона надписи кирилицею "Герань-2".Крім того, спеціалісти проаналізували електронні компоненти, навігаційні системи, модулі управління, двигуни й елементи конструкції, які  показали "подібність аж до повної ідентичності" з моделями "гераней", які раніше залітали на територію Румунії."Той факт, що такий засіб ударив по житловому будинку в Румунії, завдавши травм і матеріальних збитків, має особливу серйозність, і єдиною відповідальною стороною є Росія", — наголосив Дан.. Румунський президент заявив, що повідомить про результати експертизи союзникам із Європейського Союзу та НАТО."Румунія не ігноруватиме та не применшуватиме значення жодного інциденту, який загрожує життю її громадян, національній безпеці чи суверенітету румунської держави", — додав він.На запитання про те, чи розглядає Румунія інші заходи у відповідь на інцидент із російським дроном, окрім закриття російського консульства в Констанці й оголошення самого представника Росії персоною нон ґрата."Я сподіваюся, що вони зупиняться. Якщо ж ні — є інші заходи, які можна вжити. Наприклад, вислання посла. Є певна ієрархія дипломатичних заходів", — заявив румунський президент.Нагадаємо, що румунські слідчі оцінили, скільки кілограмів вибухівки переносив російський дрон, який влучив у багатоповерхівку в місті Галац. Вони назвали цифру — щонайменше 30 кілограмів..

Україна намагається перехоплювати всі російські дрони. Це відбувається навіть тоді, коли деякі з них рухаються в напрямку інших країн, таких як Румунія, Молдова, Польща чи країни Балтії.Про це заявив Володимир Зеленський в інтерв’ю виданню Face the Nation."Якщо ми не можемо цього зробити, ми негайно повідомляємо наших партнерів і намагаємося їм допомогти", — зазначив він.За його словами, Росія використовує дрони, щоби тиснути на країни НАТО й оцінювати реакцію."Це їхній типовий сигнал: не допомагайте Україні. Вважаю, що має бути сильніша відповідь об’єднаного НАТО", — пояснив український президент.Він додав, що Путін порівнює цю реакцію з тим, що бачив попередніми роками. І він також тестує протиповітряну оборону країн НАТО, які межують із Росією або Білоруссю.Також Зеленський заявив, що у США недостатньо виробництва антибалістичних ракет, і це може призвести до кризи в різних частинах світу."Росія нарощує власне виробництво балістичних ракет. Я надіслав листа до Білого дому та Конгресу США. Сподіваюся, вони зрозуміють і відреагують", — зауважив президент України.Він деталізував, що 60-65 антибалістичних ракет на місяць порівняно з нинішніми викликами – це ніщо. Це не секрет, і Росія про це знає. Потрібно розширювати виробництво."Я просив попередню адміністрацію США та прошу нинішню адміністрацію надати Україні ліцензії на виробництво ракет Patriot. Ми можемо збільшити виробництво. Це допоможе нам. Це допоможе Близькому Сходу та будь-якій іншій країні, якій США вирішать допомогти. Доки ми не вироблятимемо європейську антибалістичну систему, нам буде потрібна підтримка Америки", — наголосив президент України.Нагадаємо, раніше український президент розповідав, що минулої ночі українські воїни застосували "далекобійні санкції" проти нафтопереробного заводу у російському Саратові. Це приблизно 700 кілометрів від лінії фронту..

Естонія розпочала розгортання перших стаціонарних систем виявлення та моніторингу дронів на східному кордоні з Росією. Нове обладнання вже працює на окремих ділянках, а до кінця року планується покрити всю прикордонну лінію.Про це повідомили журналісти ERR. Вони уточнили, що йдеться про стаціонарні системи спостереження, які вже запущені на трьох ділянках південно-східного сухопутного кордону."Вони працюють між тристоронньою точкою Естонія — Латвія — Росія та районом Лухамаа", — конкретизували медійники.За даними Міністерства внутрішніх справ Естонії, до кінця року планується повністю покрити весь східний кордон країни подібними системами."Окрім стаціонарного обладнання, у прикордонній службі також використовують мобільні системи спостереження для посилення контролю на окремих ділянках", — зауважили спеціалісти.Міністр внутрішніх справ Ігор Таро заявив, що впровадження таких технологій є частиною ширшої стратегії посилення безпеки кордону. За його словами, останні інциденти з дронами в регіоні підтверджують актуальність цих рішень.Влада Естонії також повідомила, що тривають закупівлі додаткового обладнання для наступних ділянок кордону, а будівельні роботи просуваються, згідно з планом, або навіть із випередженням графіка.Фінансування проєкту частково здійснюється за підтримки Європейського Союзу. У Таллінні наголосили, що розвиток систем спостереження має підвищити безпеку не лише Естонії, а й усього східного кордону ЄС.Нагадаємо, 19 травня цього року протиповітряна оборона Естонії вперше ліквідувала безпілотник, який порушив її повітряний простір. Його збили над озером Виртс'ярв..

Попри різку риторику з боку американського президента Дональда Трампа на адресу європейських союзників, у штаб-квартирі НАТО не бачать передумов для системного розколу. Військове командування блоку наголошує на планомірному виконанні нових оборонних планів та готовності країн континенту нарощувати власні бойові спроможності.Про це повідомляє Bloomberg.Реакція на зауваження ВашингтонаГолова військового комітету НАТО, адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що європейські союзники вже реагують на вимоги Вашингтона щодо збільшення оборонних витрат і рухаються до виконання нових цілей Альянсу. За його словами, блок володіє ефективною та прозорою системою внутрішнього мілітарного планування.Цей інтегрований інструментарій дозволить усім державам-учасницям крок за кроком акумулювати необхідний потенціал. Кінцевою метою цієї стратегії є виведення показників фінансування національних армій на безпрецедентний цільовий рівень у 5% від обсягу внутрішнього валового продукту країн."У нас є процес оборонного планування НАТО, який надає нам необхідні можливості, і ми вчасно їх отримаємо", — наголосив Каво Драгоне.Він також зазначив, що "з військового погляду" у відносинах між НАТО та США немає жодних "драматичних ситуацій".Заяви Пентагону в Сінгапурі та реакція на провокації РФЦі оптимістичні повідомлення від військового командування Альянсу пролунали одразу після публічного виступу очільника оборонного відомства США Піта Хегсета на полях престижного безпекового форуму "Діалог Шангрі-Ла" у Сінгапурі. Керівник Пентагону акцентував на тому, що європейський регіон та НАТО загалом мають ухвалити низку важливих рішень, проте не став деталізувати, про які саме кроки йдеться.Окремо адмірал Джузеппе Каво Драгоне торкнувся теми регулярних інцидентів за участю російських безпілотних літальних апаратів, які дедалі частіше фіксують у повітряному просторі країн, що входять до складу Альянсу. Коментуючи ці провокаційні дії з боку Росії, топчиновник закликав міжнародних партнерів і військових не реагувати на такі випадки "надмірно" емоційно, зберігаючи холодний розум та професійний підхід.Нагадаємо, раніше резидент Чехії Петр Павел заявив, що останні заяви американського лідера Дональда Трампа щодо ролі Північноатлантичного альянсу завдали НАТО більшої шкоди, аніж дії російського диктатора Володимира Путіна за попередні роки..

У Румунії закриють генеральне консульство Російської Федерації в Констанці та вишлють консула. Про це заявив президент Румунії Нікушор Дан після засідання Ради національної безпеки в п’ятницю, 29 травня.Про це повідомило румунське видання Digi24."Минулої ночі стався серйозний інцидент, в результаті якого двоє громадян отримали поранення, і вся відповідальність за це лежить на Росії. Генеральний консул Росії в Констанці оголошений персоною нон ґрата, а консульство в Констанці буде закрито", — наголосив президент.Засідання ради провели після того, як російський безпілотник врізався у житловий будинок у Галаці, внаслідок чого стався вибух і спалахнула пожежа в квартирі, розташованій на 10 поверсі будівлі.Він також заявив, що "в нас був російський безпілотник "Герань-2", який вилетів із Росії"."Ми знаємо траєкторію, ми знаємо, де він проходив через Україну, ми знаємо, де він увійшов до Румунії, будучи частиною рою з 43 російських безпілотників, з яких лише один досягнув румунської території", — розповів президент Румунії.Дан подякував партнерам за солідарність, "виявлену як індивідуально, так і в межах багатосторонніх форматів, партнерам у Європейському Союзі, партнерам у НАТО"."Ми також обговорили питання цивільної оборони на засіданні Ради національної безпеки. Вчора ввечері реакція була дуже швидкою, і міністр внутрішніх справ поінформував нас про заходи, які вже вжито для всієї потенційно ураженої території, збільшивши кількість персоналу та заходів. Тож у цьому напрямку ми готові", — додав очільник румунської держави.Раніше Дан обговорив із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте інцидент у Галаці, який він назвав "найсерйознішим інцидентом у сфері безпеки, що стався на території Румунії з початку загарбницької війни Росії проти України".Своєю чергою, Рютте висловив "абсолютну солідарність" Альянсу з Румунією та підтвердив, що НАТО "готовий захищати кожен сантиметр території союзників".Нагадаємо, що офіційний Бухарест виступив із поясненнями щодо резонансного інциденту з падінням російського ударного дрона на житловий будинок у Галаці. Національні сили залучили тактичну авіацію, проте ліквідувати ворожу повітряну ціль у небі завадила висока загроза для місцевого населення..

У п'ятницю, 29 травня, Північноатлантичний альянс офіційно відреагував на нічний інцидент із падінням російського безпілотника на житловий будинок у Румунії. Керівництво блоку назвало дії Москви безвідповідальними та оголосило про негайне зміцнення оборонних спроможностей на своїх східних рубежах.Про це повідомила речниця Альянс у соціальній мережі X.Офіційна позиція АльянсуСьогодні вранці під час масованої атаки Росії на українські об'єкти біля кордону один із безпілотників влучив у багатоквартирний будинок у Румунії. У зв'язку з цим інцидентом Генеральний секретар НАТО підтримує постійний контакт із вищим керівництвом румунських органів влади."Ми засуджуємо нерозсудливість Росії, і НАТО продовжуватиме зміцнювати нашу оборону від усіх загроз, включаючи безпілотники", — заявила офіційна представниця військово-політичного блоку.Зміцнення протиповітряної оборониУ Брюсселі наголосили, що подібні дії Кремля є абсолютно неприпустимими та несуть пряму загрозу життю мирних громадян на території суверенних держав Альянсу. Для нейтралізації майбутніх інцидентів та захисту східного флангу НАТО планує вжити додаткових практичних заходів, спрямованих на посилення засобів протиповітряної та протиракетної оборони, зокрема протидіяння ворожим дронам-камікадзе.Нагадаємо, у березні російський ударний дрон порушив кордони Молдови, спровокувавши жорстку реакцію з боку офіційного Кишинева. Відомство офіційно підтвердило інцидент, кваліфікувавши його як серйозний ризик для регіональної стабільності..

Російська Федерація на сьогоднішній день не володіє необхідним військовим потенціалом для організації повномасштабної військової операції проти Північноатлантичного альянсу. Водночас кремлівський режим спроможний створювати серйозні гібридні виклики через диверсійну діяльність.Про це заявив очільник міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, пише "Європейська правда".Супутниковий контроль та дефіцит сил у РФСікорський переконаний, що наявні ресурси країни-агресора не дозволяють їй розпочати велику війну проти європейських держав. Окрім цього, будь-які агресивні наміри Москви одразу стануть відомі союзникам завдяки сучасним технологіям космічного моніторингу. Очільник відомства наголосив, що Росія наразі становить для Польщі загрозу і до цього слід ставитися серйозно."Сьогодні Росія не здатна провести великий наступ проти НАТО, а якби вона готувалася до цього, ми б це побачили — у нас є супутникова розвідка. Ми бачили концентрацію ста тисяч солдатів навколо України, яка наростала місяцями", — зауважив польський міністр.Таємні плани Путіна та небезпека диверсійПопри відсутність сил для відкритого конфлікту, західний світ не повинен розслаблятися. Наміри російського диктатора Володимира Путіна виявилися набагато серйознішими та радикальнішими, ніж раніше вважали європейські лідери, тому загрозу від його дій ніхто не збирається зменшувати чи ігнорувати.Замість прямого танкового прориву Кремль, найімовірніше, робитиме ставку на підривну діяльність усередині європейських країн. Західні спецслужби мають бути готові протидіяти прихованим операціям спецслужб РФ."Росія здатна на диверсійні дії чи провокації, що не досягають рівня справжнього вторгнення. До таких дій НАТО також має бути готовим", — зазначив Сікорський.Нагадаємо, як заявив президент Чехії Петр Павел, Росія останнім часом частіше "перевіряє рішучість" НАТО на його східному фланзі. Тож Північноатлантичний альянс мав би "показати зуби" у відповідь на такі провокації. .

Північноатлантичний альянс планує посилити оборону свого східного флангу. Зробити це НАТО має намір за допомогою нової командної структури, яка має забезпечити швидке розгортання сил у країнах Балтії у разі можливого конфлікту з Росією.Про це повідомляє Reuters з посиланням на два джерела, обізнані з переговорами. Зазначається, що наразі сили НАТО в Латвії, Естонії та Польщі підпорядковуються єдиному багатонаціональному штабу в польському місті Щецин. Однак нова структура передбачає створення окремого корпусу для оборони Балтійського регіону.За даними агентства, Німеччина та Нідерланди у координації з НАТО домовилися призначити німецько-нідерландський корпус, який базується у місті Мюнстер, відповідальним за оборону Латвії та Естонії. Як очікується, створення другого корпусу дозволить Альянсу швидше вводити великі сили у регіон у разі загрози. Повноцінний армійський корпус зазвичай може командувати трьома дивізіями, що налічують від 40 до 60 тисяч особового складу.Точні терміни набуття чинності цього рішення та кількість військовослужбовців, які увійдуть до нового командного підрозділу, наразі не розголошуються. У Міністерстві оборони Нідерландів заявили, що питання призначення корпусу ще уточнюється.Нагадаємо, раніше видання The Economist повідомляло, що країни НАТО вже готуються до ситуації, якщо Сполучені Штати Америки вийдуть з Альянсу або заблокують колективну оборону. Тож зараз триває таємна розробка військових планів на такий випадок.Додамо, на думку начальника розвідувального центру Збройних сил Естонії Антса Ківісельга, наразі немає підстав вважати, що Росія може відкрити новий фронт проти країн Балтії. При цьому Москва не досягнула своїх цілей в Україні та виснажила ресурси..

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте висунув ідею щодо витрат на підтримку Україні на рівні 0,25% ВВП. Однак п’ять великих країн Північноатлантичного альянсу не підтримали її.Про це повідомило британське видання The Telegraph. Журналісти констатували: Рютте нещодавно визнав, що його ідея про те, аби союзники виділяли на підтримку України по 0,25% свого ВВП "не злетить" через нестачу підтримки, але не називав, хто виступає проти.За інсайдерською інформацією The Telegraph, під час попередніх обговорень минулого тижня проти висловилися Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія та Канада.Джерело у НАТО повідомило медійникам, що ці країни "не з ентузіазмом налаштовані" щодо ідеї. Щонайменш сім інших країн НАТО, з яких усі вже виділяють на підтримку понад 0,25% свого ВВП, виступали "за".Cпіврозмовники не назвали країни, які висловились за ідею Рютте, але з публічно доступних джерел, за підрахунками Kiel Institute, це, найімовірніше, країни Північної Європи, Балтії, Польща та Нідерланди.Зокрема, перед зустріччю на рівні міністрів закордонних країн членів НАТО у Швеції минулого тижня про це говорив норвезький міністр. Шведський прем’єр-міністр Ульф Крістерссон теж сказав, що "хотів би, аби більше країн, які так гарно говорять про Україну", більше вкладалися у військову допомогу.Оскільки в Альянсі усі рішення ухвалюються за принципом одностайності, перешкодою може стати категоричний спротив навіть однієї столиці.Аналітики видання зауважили, що ця інформація може стати додатковою причиною розчарування у Великій Британії — після послаблення санкцій проти російської нафти.Одночасно вони зазначили, що до Великої Британії немає питань стосовно обсягів допомоги, які вона вже надає Україні, хоч вони і менші за 0,25% ВВП — найбільше нарікань з боку тих, чиї внески великі, лунають до Франції, Іспанії, Італії, яким дорікають за те, що вони як третя, четверта та п’ята найбільші економіки Європи могли би вкладати більше.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що американські сенатори з обидвох партій — Республіканської та Демократичної — надіслали листа міністру оборони Піту Гегсету з вимогою нарешті розблокувати 600 мільйонів доларів допомоги Україні та союзникам у Східній Європі..

Росія заглушила GPS-сигнал літака Королівських військово-повітряних сил Великої Британії. На його борту перебував британський міністр оборони Джон Гілі. Це сталося під час польоту поблизу російського кордону.Таку інформацію оприлюднили журналісти BBC. Вони уточнили, що інцидент стався у четвер, 21 травня, під час повернення Гілі до Великої Британії після відвідин британських військових, які беруть участь у навчаннях НАТО поблизу російського кордону в Естонії."GPS-навігацію літака вивели з ладу під час тригодинного польоту, через що пілотам довелося скористатися іншою навігаційною системою", — йдеться в повідомленні.На теперішній момент невідомо, чи був літак із міністром оборони навмисною ціллю російських військових. Водночас журналісти зазначили, що маршрут урядового борту можна легко відстежити на публічних сайтах для моніторингу авіарейсів.Інцидент стався через день після того, як стало відомо, що два російські військові літаки "неодноразово та небезпечно" перехоплювали літак-розвідник Королівських військово-повітряних сил над Чорним морем минулого місяця.Під час свого візиту до Естонії Гілі поспілкувався з британськими військовослужбовцями, які брали участь у військових навчаннях НАТО поблизу російського кордону.В іншому інциденті минулого місяця російський винищувач Су-35 наблизився до літака розвідки компанії Rivet Joint, підійшовши занадто близько. Довелося ввімкнути його аварійні системи та вимкнути автопілот.А винищувач Су-27 також здійснив шість проходів перед британським літаком, наблизившись до його носа на відстань шести метрів.Гілі високо оцінив "професіоналізм" екіпажу під час "неприйнятних" прольотів росіян, які, за словами міністра, стали найнебезпечнішою дією Росії з 2022 року, коли "несанкціонований" пілот випустив ракету по Rivet Joint над Чорним морем.Нагадаємо, 19 березня стало відомо, що російський військовий літак Су-30 незаконно увійшов у повітряний простір Естонії в районі острова Вайндлоо, ігноруючи правила міжнародних польотів. На інцидент миттєво відреагували винищувачі військово-повітряні сили Італії, які виконують місію НАТО з охорони неба над країнами Балтії..