# НАТО

До України прибуло перше військове обладнання в межах програми PURL. Найближчим часом очікуються нові постачання.Про це повідомив представник Північноатлантичного альянсу, передає "РБК-Україна". Він зазначив, що наразі в межах програми PURL профінансовано чотири пакети."Дотепер було профінансовано чотири пакети в рамках Переліку пріоритетних потреб України (PURL). Частина обладнання з перших пакетів уже надійшла до України, і ще більше — в дорозі", — розповів співрозмовник.Зазначимо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що перші два пакети військової допомоги в рамках Переліку пріоритетних потреб України (PURL) міститимуть ракети для систем протиповітряної оборони Patriot і Himars.Механізм PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) — ініціатива США та НАТО, створена для прискореного постачання озброєння Україні. У межах програми Київ формує список першочергових потреб, який передається до НАТО. Партнерські країни виділяють кошти, що надходять на спеціальний рахунок Альянсу, а закупівля відбувається безпосередньо у США. Таким чином, програма дозволяє швидко й цілеспрямовано забезпечувати українську армію необхідним озброєнням.Нагадаємо, за даними Reuters, адміністрація президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа затвердила перші два пакети військової допомоги Україні, які будуть профінансовані за кошти Північноатлантичного альянсу.Додамо, раніше верховна представниця ЄС із закордонних справ і безпекової політики Кая Каллас заявила, що Європейський союз планує повністю виконати цьогорічну обіцянку щодо надання Україні двох мільйонів артилерійських снарядів. Постачання має відбутися до жовтня.

У Білому домі та Пентагоні зростає підтримка післявоєнної європейської місії в Україні. Якщо таку місію реалізують, це буде операція на основі європейських сил і ресурсів, а з боку Вашингтона буде допомога у таких сферах, як розвідка та повітряна підтримка, але без присутності американських військових.Як повідомляє видання Politico, важливо, що така місія створила б певні гарантії безпеки для України. "Звичайно, це не будуть гарантії за п'ятою статтею НАТО, до яких закликає президент Володимир Зеленський, але, ймовірно, це найкраще, на що він може сподіватися наразі. Така місія також надала б чимало переваг Європі, НАТО та США", — наголошує видання.По-перше, присутність європейських військ в Україні була б видимим і надійним засобом стримування російського диктатора Володимира Путіна, адже продовження російських операцій в Україні та за її межами призвело б до жертв серед європейців та неминучої відповіді."Важливо відповісти на запитання: чи захоче Путін більше? І якщо Росія зрештою атакуватиме території НАТО, війська західних союзників в Україні надали б критично важливий час для озброєння, мобілізації та підготовки значно більших і потужніших сил", — наголошує видання.Розгорнуті в межах операції “Атлантична рішучість” (OAR), 6000 американських військових у Європі є не просто засобом стримування — вони є надійною силою, готовою до дій вже сьогодні, і запорукою значно більшого розгортання американських військових у випадку необхідності. Таким чином, європейська система раннього попередження та OAR разом забезпечують час і простір для розгортання більшості, якщо не всіх, сил, необхідних для протистояння будь-якому російському вторгненню.По-друге, розгортання сил з підтримання миру в Україні також покращило б незалежні оперативні можливості Європи. Хоча багато місій під егідою Євросоюзу, таких як місії в Боснії, Косово, Перській затоці та Індійському океані, були успішними й отримали високу оцінку, вони не були готовими до повномасштабних бойових дій."Впродовж півстоліття такі країни, як Франція, прагнули сформувати надійні військові структури та потенціал, незалежні від США. Європейська місія в Україні, підтримана американськими силами “за горизонтом”, стала б наступним кроком у цьому процесі", — додає Politico.Також відповідна місія допомогла б виявити та відновити вкрай необхідні континенту військові структури, людські ресурси, бойове обладнання та логістичні можливості, втрачені протягом десятиліть "відпустки від історії". У Politico наголошують, що з часу повномасштабного вторгнення Путіна в Україну у 2022 році було зроблено великі кроки вперед, але потрібно зробити значно більше. Україна розвіяла ілюзії Європи та США про короткі війни та невеликі бюджети."І хоча переозброєння європейських збройних сил є суттєвим, воно все ще недостатнє для боротьби з повномасштабним російським вторгненням", — наголошує видання.За даними Politico, у цьому контексті таке розгортання військ викрило б недоліки європейських збройних сил у повному спектрі оперативних можливостей. Як приклад у виданні навели брак вертольотів, артилерійських боєприпасів і стратегічних транспортних літаків. Це є загальновизнаною проблемою вже протягом багатьох років, а місія в Україні показала б брак дрібних предметів, необхідних для синхронізованих дій європейських військових. "Для утримання військ на полі бою потрібні цистерни з паливом і водою, маскувальні сітки, обігрівачі для наметів і сотні інших речей, яких, імовірно, наразі бракує. Якщо керівництво європейських сил ще не усвідомило цього, їхні військові їм про це сказали б", — зауважили у виданні.План американського президента Дональда Трампа не передбачає відмову від Європи. Вашингтон може й буде надавати значну підтримку з-за меж України, включаючи командування і контроль, логістику, повітряну підтримку та інші ресурси, не обмежені великою відстанню. Надання допомоги у протиповітряній обороні, розвідці, спостереженні, є настільки ж цінним, незалежно від того, надається така допомога європейським силам з Києва чи Кракова."Правда полягає в тому: якщо ця місія буде реалізована, неминуче виникнуть вимоги з її розширення, а також більш безпосередньої підтримки з боку США. Розширення місії є характерним для американського військового керівництва, яке діє совісно та спільно з союзниками", — додали у Politico. Наприклад, коли у 2006 році країни НАТО погодилися перебрати від США контроль над деякими районами Афганістану, члени Альянсу спочатку домовилися, що будуть "самодостатніми". Втім, незабаром після того, як їхні контингенти почали планувати розгортання, з'явилися запити на американські вертольоти, сили швидкого реагування, спеціальні сили та розвідувальну допомогу. Видання наголошує, що США надали необхідну підтримку в межах своїх можливостей.Втім, у випадку з Україною Білий дім встановлює чітку географічну межу, і, власне, те саме робить і американський народ. Європейські сили в післявоєнній Україні є важливою місією для українців, які хоробро і наполегливо боролися проти російської армії. Зараз Україна просить гарантій безпеки, щоб Путін не провів нове вторгнення."За умови належного укомплектування, підготовки та оснащення, така місія принесе користь не тільки Україні, а й матиме значні побічні переваги для європейської оборони, як у вигляді короткострокового запобіжного механізму, так і як засіб відновлення вкрай необхідного оборонного потенціалу в довгостроковій перспективі", — наголошує видання.У виданні визнали, що найскладнішим завданням буде переконання європейських виборців у важливості формування та розгортання таких сил, оскільки вони наражатимуть на небезпеку своїх синів і дочок. Але така ціна надання гарантій безпеки, забезпечення тривалого миру і, якщо цей мир не вдасться, готовності захищати не тільки Україну, а й усю Європу.Нагадаємо, раніше The Economist повідомляло, що Північноатлантичний альянс зазнав найбільшого порушення свого повітряного простору в історії, коли на територію Польщі залетіли 19 російських безпілотників. Такі інциденти випробовують волю НАТО, і це нова битва Європи за захист свого неба від російської агресії.

Після нещодавніх вторгнень російських безпілотників над Польщею та Румунією, польський уряд відродив розмови про створення безпольотної зони над Україною для захисту від подальших вторгнень Росії. Але політичні вагання та військові недоліки створюють явні перешкоди.Про це повідомляє The New York Times. "Якби Україна попросила нас збивати дрони над її територією, це було б вигідно для нас", — сказав Радослав Сікорський, міністр закордонних справ Польщі, в інтерв'ю німецькій газеті, опублікованому в понеділок. Він додав, що рішення має бути прийняте разом із партнерами по НАТО та Європейському Союзу.Три з половиною роки тому західні союзники відхилили прохання президента України Володимира Зеленського про створення безпольотної зони над його країною. У той час лідери НАТО заявили, що побоюються, що запровадження такої зони ризикує ескалацією війни та може втягнути західні військові у конфлікт з Росією.Характер російської загрози змінився, оскільки Кремль тепер покладається на масове виробництво далекобійних безпілотників замість винищувачів, що стрімко ширяють у небі. Але політичні виклики для безпольотної зони, яку забезпечує НАТО, залишаються значними, кажуть аналітики, а технологічний прогрес з 2022 року також зробив це питання складним у військовому плані.Майкл Карпентер, колишній посол США в Організації з безпеки та співробітництва в Європі, заявив, що Пентагон навряд чи підтримає запроваджену Заходом безпольотну зону, оскільки це означатиме, що "це перейде від опосередкованої війни до прямого протистояння".Якби західні союзники України взяли на себе відповідальність за допомогу в захисті українського неба, це створило б дилему. Якщо вони не зможуть зупинити російські безпілотники, це виявило б безсилля НАТО. А якщо вони перехоплять їх дорогими ракетами, єдиним реальним варіантом з їхньою нинішньою обороною, це швидко виснажить їхні арсенали.Джастін Бронк, старший науковий співробітник, який вивчає повітряну силу та технології в Королівському інституті об'єднаних служб у Лондоні, попередив, що Європі самотужки буде важко зупинити рої дронів, які зараз використовує Росія."Західні повітряні сили, особливо європейські, не оснащені для того, щоб стабільно збивати такі загрози", — написав Бронк електронною поштою.Реакція НАТО на хвилю російських безпілотників над Польщею минулого тижня продемонструвала цю проблему. Польські та голландські винищувачі, озброєні ракетами вартістю понад один мільйон доларів кожен, були відправлені для збиття кількох безпілотників-приманок, відомих як "Гербери", вартість яких становила лише десятки тисяч доларів кожен або менше.Це був перший випадок, коли НАТО безпосередньо обстріляло російські об'єкти, але ця стратегія не є сталою, сказав Бронк. Навіть якщо не враховувати витрати, зазначив він, просто не виробляється чи не має достатньо ракет у запасах, щоб перехоплювати безпілотники, які Росія могла б закинути в будь-яку безпольотну зону.Єдиною армією у світі, яка стикається з масованими атаками дронів, є Україна. Вона розробила багаторівневу оборону, що містить мобільні вогневі групи, озброєні ракетами та важкою зброєю, винищувачі, безпілотники-перехоплювачі та засоби радіоелектронної боротьби.Протягом багатьох років Україна придбала низку західних систем протиповітряної оборони, які спростили б процес інтеграції. Але політичні вагання Заходу залишаються сильними. Румунія, яка зазнала вторгнення російських безпілотників минулими вихідними, заявила у вівторок, що вона ще не підтримує безпольотну зону.Як відомо, в ніч на 10 серпня, коли Росія масово атакувала Україну, 19 російських безпілотників залетіли в повітряний простір Польщі. У зв'язку з цим країна підняла в небо бойову авіацію та вперше збивала російські дрони. Сили ППО Польщі збили чотири безпілотники.У відповідь на те, що сталося, НАТО розпочало операцію "Східний вартовий", а також польський президент підписав резолюцію про згоду на перекидання військ НАТО до Польщі.Нагадаємо, що державний секретар США Марко Рубіо заявив, що вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір є неприйнятним. Водночас, за його словами, залишається незрозумілим, чи навмисно Росія відправила безпілотники на територію Польщі.

Кремль посилює свою риторику, погрожуючи державам НАТО паралельно з кінетичною ескалацією нещодавнього вторгнення Росії безпілотників до Польщі.Ситуацію проаналізували аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Вони послалися на голову Ради безпеки Росії Дмитра Медведєва, який заявив на своїх російськомовних і англомовних каналах, що "безпольотна зона" над Україною, яка дозволить літакам НАТО збивати російські безпілотники, "означатиме лише одне — війну між НАТО та Росією".Медведєв також заявив, що Росія "переслідуватиме" держави ЄС, які надають Україні позики, забезпечені російськими активами, у "всіх можливих міжнародних і національних судах".Своєю чергою, речник Кремля Дмитро Пєсков прямо заявив, що "НАТО воює з Росією" та що "НАТО де-факто бере участь" у війні в Україні, надаючи підтримку Україні.Аналітики звернули увагу, що Пєсков, як і Медведєв, засудив зусилля Європи щодо арешту заморожених російських активів, заявивши, що "такі кроки не залишаться непоміченими"."Посилання Пєскова та Медведєва на можливу війну між Росією та НАТО мають на меті перешкодити НАТО та європейським державам вжити заходів для захисту себе й України від агресивної та загрозливої поведінки Росії на кшталт вторгнення безпілотників до Польщі", — наголосили експерти.Вони додали, що кремлівські чиновники регулярно використовують наративи, що відображають ті, що Росія використовувала для спроб виправдати своє вторгнення в Україну, — включно з російськими територіальними претензіями та хибними заявами, що зображують Євромайдан 2014 року як "переворот", — щоби погрожувати іншим сусіднім державам, зокрема, членам НАТО."Росія використовувала аналогічну ескалаційну риторику останніми тижнями проти Фінляндії — ще одного члена НАТО", — констатували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWРосійські та білоруські війська продовжили спільні військові навчання "Захід-2025" 15 вересня та, видається, впроваджують деякі тактичні уроки з досвіду Росії в Україні.Росія використовує навчання "Захід-2025" для відпрацювання потенційних майбутніх кінетичних провокацій проти сусідніх держав НАТО.Губернаторські вибори в Росії 12-14 вересня ще раз продемонстрували впевненість Кремля у владі у всій країні. Кремль продовжує формувати лояльний склад обраних посадовців з ветеранів війни проти України.Українські війська нещодавно просунулися в тактичному районі Добропілля. Російські війська активізувалися поблизу Куп'янська та Новопавлівки, а також на сході Запорізької області.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю для Sky News, що чіткі гарантії безпеки для України — єдиний спосіб припинити війну. І в цьому плані дуже важливою є позиція США й особисто їхнього президента Дональда Трампа, який може посилити тиск на агресивну Росію.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що країнам Північноатлантичного альянсу варто розглянути можливість щодо забезпечення безпольотної зони над Україною.Таку заяву Сікорський зробив в інтерв'ю Frankfurter Allgemeine Zeitung. Він зазначив, що така ідея обговорювалася ще рік тому, коли президентом США ще був Джо Байден.За словами посадовця, технічно країни НАТО і ЄС могли б реалізувати таку ініціативу. Однак Варшава не може сама ухвалювати такі рішення."Захист нашого населення — наприклад, від уламків, що падають, — звісно, був би вищим, якби ми могли вражати дрони та інші літальні апарати за межами нашої території. Якби Україна попросила нас збивати їх уже над своєю територією, це було б для нас вигідно. Якщо ви запитуєте мене особисто: нам варто про це подумати", — наголосив Сікорський.Як відомо, в ніч на 10 серпня, коли Росія масово атакувала Україну, 19 російських безпілотників залетіли в повітряний простір Польщі. У зв'язку з цим країна підняла в небо бойову авіацію та вперше збивала російські дрони. Сили ППО Польщі збили чотири безпілотники.У відповідь на те, що сталося, НАТО розпочало операцію "Східний вартовий", а також польський президент підписав резолюцію про згоду на перекидання військ НАТО до Польщі.Нагадаємо, що державний секретар США Марко Рубіо заявив, що вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір є неприйнятним. Водночас, за його словами, залишається незрозумілим, чи навмисно Росія відправила безпілотники на територію Польщі.Додамо, 15 вересня у столиці Польщі над урядовими будівлями літав невідомий безпілотник. Дрон було знешкоджено. До того ж після інциденту затримали двох громадян Білорусі.

Голова Ради безпеки Російської Федерації Дмитро Медведєв оприлюднив нові погрози про війну з НАТО. Він виступив категорично проти збиття російських цілей в українському небі.Відповідний допис Дмитро Медведєв опублікував у своєму Telegram-каналі.Він пригрозив, що надання країнам НАТО права збивати російські безпілотники над Україною призвело би до війни Північноатлантичного альянсу з Росією."Реалізація провокаційної ідеї Києва й інших про створення "безпольотної зони" та можливість для країн НАТО збивати наші безпілотники означатимуть тільки одне — війну НАТО з Росією. Речі треба називати своїми іменами", — написав Медведєв.Керівник Офісу президента Андрій Єрмак відреагував на його слова теж дописом у Telegram-каналі."Для того, щоби дрони не збивали, — їх не треба запускати. Формула доволі проста, і вона би продемонструвала бажання росіян завершити війну", — написав він.Очільник президентського офісу констатував, що водночас від Росії видно лише бажання атакувати, і щоби їм не заважали вбивати."Україна ж відповідає на таку поведінку ударами по болючих точках Російської Федерації. Іншого рецепту протистояння з терористичним утворенням не існує. Винятково санкції та сила всюди, де це можливо", — підсумував Андрій Єрмак.Нагадаємо, раніше прес-секретар кремлівського диктатора Дмитро Пєсков заявив, що пауза в переговорному процесі щодо війни в Україні очевидна. За його словами, немає жодних зрушень у питанні можливого проведення тристоронніх перемовин за участю, Москви, Вашингтона та Києва.

Північноатлантичний альянс зазнав найбільшого порушення свого повітряного простору в історії, коли на територію Польщі залетіли 19 російських безпілотників. Такі інциденти випробовують волю НАТО і це нова битва Європи за захист свого неба від російської агресії.Як повідомляє видання The Economist, генсек НАТО Марк Рютте назвав реакцію блоку на вторгнення дронів "дуже успішною".Вже за кілька днів, а саме у суботу, 13 вересня, Румунія повідомила, що російський безпілотник зайшов у її повітряний простір. У виданні порушили риторичне питання: "чи може НАТО захистити своє небо від Кремля".Повітряний щит Альянсу складається з кількох частин. Перша частина має завдання щодо виявлення загрози. НАТО спільно володіє та експлуатує флот із 14 літаків раннього повітряного попередження та управління (AEWC), які зазвичай дислоковані в німецькому Гайленкірхені. Вони можуть перевірити повітряний простір далеко на сході, відстежуючи російські літаки, безпілотники та ракети, що летять в Україні та Білорусі. Їх доповнює комплект безпілотників RQ -4 D Phoenix, які виконують тривалі місії на дуже великих висотах з Сігонелли на Сицилії (Італія)."Деякі країни звертаються до більш незвичайних засобів спостереження за небом. Торік Польща підписала контракт приблизно на мільярд доларів на купівлю американських аеростатів, великих прив'язаних до земної поверхні повітряних куль, оснащених радарами та системами, здатними визначати, чи є літак дружнім чи ворожим. Американські війська в Європі експериментували з акустичними датчиками, подібними до тих, що використовуються Україною, для вловлювання звуку безпілотників, що наближаються", — наголошує видання.Друга частина "щита" НАТО складається з винищувачів, розгорнутих у Східній Європі. Союзники чергують один одного, залучаючи та відправляючи літаки туди й назад. Наразі Італія, Іспанія та Угорщина охороняють повітряний простір Балтії, Італія також патрулює Румунію, а Нідерланди та Норвегія спостерігають за повітряним простором Польщі."Останню місію нещодавно створили для захисту польських логістичних вузлів, через які проходить західна військова допомога Україні. Ці літаки можуть контролювати повітряний простір за допомогою своїх радарів, супроводжувати російські літаки, які підлітають занадто близько, і, за потреби, як 10 вересня, збивати цілі. Наступного дня після інциденту з російськими дронами у польському повітряному просторі президент Франції Еммануель Макрон заявив, що відправляє три винищувачі Rafale до Польщі", — зазначає The Economist.Третім компонентом протиповітряної оборони НАТО є наземні системи ППО. Держави Східної Європи мають власні радари та деякі оборонні споруди. Їх доповнили потужнішими системами Patriot, які можуть перехоплювати літаки, крилаті та балістичні ракети. Видання наголосило, що Німеччина направила батареї Patriot до Польщі, а також Нідерланди планують зробити те ж саме. Крім того, США та деякі європейські союзники також використовують есмінці в морі, оснащені власними далекобійними радарами та перехоплювачами. Також Сполучені Штати використовують наземні радари в Румунії та Польщі."Багато з цих датчиків і перехоплювачів, хоча й не всі, об'єднані в так звану інтегровану систему протиповітряної та протиракетної оборони, або IAMD. Ці зусилля контролює Командування об'єднаних повітряних сил НАТО, що базується в німецькому Рамштайні. Далі за ланцюжком командування повітряний простір НАТО охоплює пара "об'єднаних центрів повітряних операцій", один з яких у Німеччині охоплює все на північ від Альп, а інший в Іспанії — охоплює південь", — додає видання.У The Economist зауважили, що теоретично все це є "грізним повітряним щитом". Втім, насправді, як зазначають у виданні, він недосконалий. Одна з проблем полягає в тому, що багато великих систем протиповітряної оборони відправили до України, що призвело до втрати запасів у Європі. "У серпні Німеччина під тиском Трампа заявила, що надішле до України дві додаткові системи Patriot, а згодом — ще більше, за умови, що США їх заповнить. Сполучені Штати також нещодавно перенаправила до України швейцарське замовлення Patriot. У червні Рютте заявив, що Альянсу потрібно буде збільшити свої засоби протиповітряної оборони на 400%, аби виконати свої офіційні військові плани. Проте охопити таку величезну територію, як Європа, — це величезне завдання", — наголошує The Economist.У виданні додали, що багато безпілотників, які Росія запускає по Україні, мають малий розмір. Через це радарами складно їх виявити серед інших повітряних перешкод. Кілька таких безпілотників раніше проникали в повітряний простір НАТО. Відомо, що уламки впали в Румунії у вересні 2023 року. Також був інцидент, коли ракета перетнула територію Польщі у березні 2024 року. У виданні пригадали й інцидент з безпілотником, який впав у Латвії у вересні 2024 року."Принаймні в деяких випадках, як-от інцидент у Латвії, держави НАТО наполягають на тому, що вони можуть надійно відстежувати повітряні цілі. Польща стверджує, що 10 вересня вона проігнорувала більшість безпілотників, оскільки їх вважали неозброєними приманками для ППО. Збивали лише ті, які, як вважалося, були озброєні боєголовками", — зазначили у The Economist.У виданні наголосили, що навіть, якщо дрони можна відстежувати, їх перехоплення у великих масштабах за допомогою систем протиповітряної оборони, розроблених для набагато більших цілей, таких як реактивні літаки, крилаті ракети та балістичні ракети, часто буває неекономічним. Дрони "Гербара", які перетнули територію Польщі, є "надзвичайно дешевими", адже виготовлені з пінопласту. Спочатку вони були розроблені як приманки для ППО, зазначає Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS). "Багато союзників по НАТО розробляють засоби захисту від дронів ближнього радіуса дії, використовуючи лазери, гармати та ракети, але мало хто з них масштабував ці зусилля. Майже у всіх європейських запасах є прогалини на рівні ППО ближнього радіуса дії. Ці вразливості роблять європейців погано підготовленими до такого роду війни, який спостерігається в Україні", — зауважує видання.Втім, окрім технічних проблем, існує велике питання політичної волі, зазначають у The Economist. Повітряний "щит" НАТО залежить від США, які за Трампа переносять свою увагу з Європи на інші театри військових дій і можуть бути менш охочими розгортати власні системи протиповітряної оборони на континенті та поповнювати запаси ракет-перехоплювачів. Європейські повітряні сили мають сотні бойових літаків, багато з яких щодня патрулюють східний фронт Альянсу. Втім, штаб, який командує цими повітряними операціями, все ще залежить від участі та досвіду США. "Чи готова Європа до активних дій, невідомо, зазначає видання. Україна скаржилася, що держави НАТО іноді применшували значення російських вторгнень, побоюючись ескалації", — наголошує видання.Водночас рішення Варшави збити російські безпілотники і публічно заявити, що вони були навмисно запущені Росією по Польщі, знаменує собою відхід від минулої практики. Втім, європейські держави все ще не хочуть наслідувати Ізраїль, який за допомогою США та інших партнерів двічі минулого року перехоплював величезні хвилі іранських безпілотників над сусідніми країнами, перш ніж вони увійшли в повітряний простір Ізраїлю, і завдавав превентивних ударів за його межами. "Згідно з чинними правилами НАТО — це альянс, який діє спільно, а не на національному рівні. Він не може збивати цілі над Білоруссю чи Україною. Це вимагатиме одноголосного схвалення всіх 32 держав-членів, що Угорщина та Словаччина майже напевно заблокували б. У разі великого конфлікту ці правила взаємодії, безумовно, змінилися б. Європа залишається в пастці", — додає видання.Нагадаємо, напередодні міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомляв, що Західні країни можуть перехоплювати російські безпілотники та ракети в повітряному просторі України. Технічно це можна реалізувати силами НАТО та Європейського Союзу.

Західні країни можуть перехоплювати російські безпілотники та ракети в повітряному просторі України. Технічно це можна реалізувати силами НАТО та Європейського Союзу.Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, якого цитує видання Tagesschau.Медійники зазначили, що польський урядовець зробив таку пропозицію після інциденту, коли російські дрони вдерлися в повітряний простір Польщі."Якщо ви запитаєте мене особисто, то нам варто подумати про це. Технічно ми, НАТО та ЄС, могли би це зробити, але таке рішення Польща не може ухвалювати поодинці, а тільки разом зі своїми союзниками", — сказав Сікорський.Окрім того, польський міністр пропонує скоординований підхід до боротьби з російським тіньовим флотом у Балтійському морі.За словами урядовця, Німеччина або НАТО могли би створити зону морського контролю в Північному морі та таким чином "контролювати вхід цих старовинних кораблів у Балтійське море"."Якщо хоча б один із цих російських кораблів, два з яких уже затонули в Азовському морі, затоне в Балтійському морі, то ми зіткнемося з екологічною катастрофою безвідсоткових масштабів", — попередив він.Як відомо, в ніч на 10 серпня, коли Росія масово атакувала Україну, 19 російських безпілотників залетіли в повітряний простір Польщі. У зв'язку з цим країна підняла в небо бойову авіацію та вперше збивала російські дрони. Сили ППО Польщі збили чотири безпілотники.У відповідь на те, що сталося, НАТО розпочало операцію "Східний вартовий", а також польський президент підписав резолюцію про згоду на перекидання військ НАТО до Польщі.Нагадаємо, що державний секретар США Марко Рубіо заявив, що вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір є неприйнятним. Водночас, за його словами, залишається незрозумілим, чи навмисно Росія відправила безпілотники на територію Польщі.

Цього тижня міністри оборони, високопоставлені військові та представники оборонної промисловості Європи збиралися на виставку Defence and Security Equipment International (DSEI) у Лондоні, яку вважають найбільшою військовою виставкою у світі. Втім, справжнє випробування для Європи полягає не в теоретичних інноваціях, а в тому, чи здатна вона швидко мобілізуватися на практиці.Як повідомляє видання Politico, головною проблемою Європи досі була політична й військова неспроможність відповісти на виклики. Генерал Нік Картер, який є колишнім начальник штабу збройних сил Великої Британії та стратегічним радником в Інституті глобальних змін імені Тоні Блера наголосив, що в умовах непевності у Вашингтоні та загроз із боку Москви, європейський континент опинився на стратегічному роздоріжжі — між вибором взяти на себе відповідальність за власну оборону та безпеку чи залишитися небезпечно залежним від сил, що не підконтрольні йому."Під питанням залишається те, чи зможе наростальна єдність європейських лідерів і значне збільшення оборонних витрат у Європі розгорнуте достатньо швидко, щоб урятувати Україну без суттєвої допомоги США. Також невідомо, чи здатні ці кроки відновити стримування у євроатлантичному просторі та запобігти російській загрозі до 2030 року", — наголошує видання.Politico додає, що наразі концепція стримування має враховувати й так звану "сіру зону". Видання зауважує, що Москва вже підриває дію статті п'ятої НАТО про колективну оборону за допомогою атак гібридного характеру, спрямованих на ослаблення рішучості без провокування прямої військової відповіді. Ймовірно, Москва посилюватиме подібні цілеспрямовані провокації, наприклад, диверсії на підводних кабелях, кібератаки на енергосистеми чи "випадкові" ракетні удари поблизу території НАТО. Усе це є частиною продуманої стратегії розширення впливу Кремля."Тим часом на полі бою в Україні ми спостерігаємо поєднання елементів Першої та Третьої світових воєн — своєрідне дослідження в реальному часі, яке показує риси майбутніх конфліктів. За останні роки стало очевидно, як швидко змінюється характер війни та як стираються межі між сушею, морем, повітрям, космосом і кіберпростором у прагненні інтегрувати ці сфери для досягнення переваги", — зазначає видання.Картер наголошує, що у такому контексті багато хто справедливо відзначає винахідливість України, яка адаптується під вогнем, втім Росія демонструє інновації не меншого масштабу та темпу, наголошує застосовує дешеві дрони, системи радіоелектронних перешкод, цілевказання з використанням штучного інтелекту та перебудовує свою економіку на військові рейки. Лише цього року Кремль виготовить 1500 танків, три тисячі бронемашин і двісті балістичних ракет."З огляду на такий темп технологічних змін, надзвичайно важливо постійно стежити за інноваціями, і саме на цьому принципі має базуватися оборонне планування Європи. У війні завжди перемагає той, хто швидше адаптується", — зазначає Картер.Втім, Європі потрібно кардинально переосмислити не тільки необхідні зараз і в майбутньому можливості, але й те, як повинні змінитися її системи та інститути, щоб забезпечити їх реалізацію. Видання додає, що це означає збільшення обсягів оборонного виробництва, модернізацію збройних сил, переосмислення закупівель та інвестування в правильне поєднання можливостей для протидії сучасним загрозам, а також тим, що з’являться в майбутньому.Задля розв'язання цього питання Інститут Тоні Блера започаткує програму для стимулювання дискусії щодо європейської оборони, аналізуючи безпекове середовище та можливі сценарії його розвитку. На обговорення винесуть питання розподілу тягаря — зокрема ролей, регіонів, спроможностей та оборонно-промислової бази, а також очікується початок дебатів щодо національної та суспільної стійкості."На щастя, Європа зараз працює на міцнішому фундаменті, оскільки члени НАТО, окрім США, пообіцяли підняти базові оборонні витрати до 3,5% ВВП, а ЄС запустив фонд SAFE обсягом €150 мільярдів для посилення оборонного потенціалу. Проте ці кроки не принесуть бажаного результату, якщо кошти не будуть витрачені оперативно", — додав Картер.Видання зауважило, що, зважаючи на це все, істина полягає в тому, що одних лише фінансів недостатньо. Без стратегії, політичної рішучості, національної стійкості та структурних реформ інвестиції не перетворяться на реальні можливості."Наші економіки в 10 разів перевищують економіку Росії, наша технологічна база набагато сильніша, а наші союзи не мають собі рівних. Якщо ми вирішимо діяти негайно, то будь-яку загрозу з боку Росії можна буде подолати. Питання полягає в тому, чи зробимо ми це", — наголосив Картер.Нагадаємо, у серпні видання The Times повідомляло, що військові Великої Британії змінили формат і завдання миротворчої місії, що запрацює в Україні після завершення активної фази війни з Росією. За даними видання, командування армії Великої Британії відмовилося від ідеї створення 30-тисячного контингенту для захисту українських портів та міст.

Лідер Польщі Кароль Навроцький 14 вересня підписав рішення, яке дозволяє іноземним військам залишатися в країні для проведення операції "Східний вартовий".Про це в соцмережі Х повідомляє Національне бюро безпеки."Президент Республіки Польща Кароль Навроцький підписав резолюцію, яка дозволяє іноземним військовим силам з країн-членів Організації Північноатлантичного договору залишатися на території Польщі", — йдеться у дописі.Варто зазначити, що 12 вересня в Польщі фактично розпочалася робота місії "Східний вартовий", про яку оголосили напередодні. Там показали кадри приземлення французького транспортного літака А-400 з озброєнням для винищувачів Rafale, які вже перебувають у Польщі.Раніше президент Володимир Зеленський розповідав, що в НАТО є можливість ефективної відповіді на російську дронову атаку в тому вигляді, який не означатиме участі Альянсу у війні.Нагадаємо, нещодавно верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич заявив, що операція Північноатлантичного альянсу "Східний вартовий" передусім зосереджуватиметься на захисті території НАТО, але він враховуватиме український досвід в боротьбі з безпілотниками.

У Німеччині остерігають нападу Росії на одну з країн-членів НАТО. Такі побоювання посилилися після інциденту з російськими дронами, які залетіли до Польщі.Про це свідчать дані соціологічного опитування INSA на замовлення Bild. Воно показало, що 62% респондентів бояться, що Росія може напасти й на країну-члена НАТО, наприклад, на Польщу чи Литву.Лише 28% не вірять у такий сценарій, ще 10% опитаних не змогли дати відповідь.Окрім того, більшість респондентів виступають за посилення санкцій проти Росії у відповідь на провокації. Зокрема, 49% висловилися за негайне припинення всіх постачань газу та нафти з Росії до Євросоюзу, при цьому 33% проти цього.Також 51% опитаних хочуть, щоби заморожені російські активи використали для підтримки України. 29% опитаних відкидають таку ідею.Як відомо, у ніч на 10 вересня під час нападу Росії на Україну російські безпілотники щонайменше 19 разів порушили повітряний простір Польщі.Раніше з’являлася інформація, що влада Німеччини визнала необхідність збільшити армію на 100 тисяч солдатів для досягнення нових цілей Північноатлантичного альянсу, спрямованих на підвищення готовності до загрози російської агресії.До того ж, за словами міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, його країна перебуває у процесі постачання двох повних систем Patriot до України. Також стартувала нова ініціатива щодо закупівель далекобійних дронів спільно з оборонною промисловістю України на 300 мільйонів євро.Нагадаємо, президентка Генеральної асамблеї ООН Анналена Бербок заявила в інтерв’ю німецькому виданню Bild, що організація розглядає можливість розгортання миротворчих сил в Україні для забезпечення режиму припинення вогню та післявоєнного миру. Однак таке рішення повинна підтримати більшість країн-членів.

Американський президент Дональд Трамп запевнив, що готовий запровадити серйозні санкції проти Російської Федерації, але лише у тому випадку, коли всі країни Північноатлантичного альянсу зроблять те ж саме та припинять купувати нафту країни-агресора. Про це лідер США повідомив у соцмережі Truth Social."Я готовий запровадити серйозні санкції проти Росії, коли всі країни НАТО погодяться та почнуть робити те саме, і коли всі країни НАТО припинять купувати нафту в Росії", — йдеться у повідомленні.Очільник Білого дому зазначив, що зобов'язання НАТО перемогти було набагато меншим, ніж 100 відсотків, а купівля російської нафти деякими країнами є приголомшливим. "Це значно послаблює вашу переговорну позицію та переговорну силу щодо Росії. У будь-якому разі, я готовий "піти", коли ви будете готові. Просто скажіть коли? Я вважаю, що це, а також НАТО як група, які встановлюють від 50 до 100 процентів тарифів на Китай, які будуть повністю зняті після закінчення війни з Росією та Україною, також дуже допоможе у закінченні цієї смертельної війни", — наголосив лідер США.Трамп заявив, що Китай має сильний контроль і навіть вплив на Росію, і ці потужні тарифи зруйнують цей вплив. "Це не війна Трампа. Якби я був президентом, це ніколи б не почалося, це війна Байдена та Зеленського. Я тут лише для того, щоб допомогти її зупинити та врятувати тисячі російських та українських життів (лише минулого тижня загинуло 7118 життів. Божевілля!). Якщо НАТО зробить так, як я кажу, війна швидко закінчиться, і всі ці життя будуть врятовані! Якщо ні, ви просто даремно витрачаєте мій час, а також час, енергію та гроші Сполучених Штатів. Дякую за вашу увагу до цього питання!" — додав американський президент.Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі могло бути "помилкою".Нагадаємо, нещодавно Дональд Трамп заявив, що Сі Цзіньпін, Володимир Путін і Кім Чен Ин змовляються проти Сполучених Штатів Америки. Це пов’язано з військовим парадом у Пекіні, де вперше публічно разом з’явилися три диктатори.

У п’ятницю, 12 вересня, в Польщі фактично розпочалася робота місії "Східний вартовий" (Eastern Sentry), про яку оголосили напередодні. Там показали кадри приземлення французького транспортного літака А-400 з озброєнням для винищувачів Rafale, які вже перебувають у Польщі.Про це повідомили журналісти RMF FM із посиланням на Генеральний штаб Війська польського.Таким чином оголошено про початок операції "Східний вартовий", оприлюднивши спеціальні кадри приземлення французького транспортного літака А400 в Мінську Мазовецькому.За інформацією військових, він доставив озброєння для винищувачів Rafale, які вже перебувають у Польщі.Раніше генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте й очільник сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич оголосив про посилення східного флангу, розповівши про запуск місії "Східний вартовий".Ключовим моментом є абсолютно нова оборонна структура. Рютте акцентував, що для цього залучать сили союзників, включаючи Данію, Францію, Британію, Німеччину й інші."Ми знаємо, що героїчна оборона України пов'язана з майбутнім Європи. Саме тому ми посилюємо нашу обороноздатність. В єдності сила, а в готовності — перемога", — заявив віце-прем'єр-міністр Польщі Владислав Косіняк-Камиш після конференції НАТО.Раніше президент Володимир Зеленський розповідав, що в НАТО є можливість ефективної відповіді на російську дронову атаку в тому вигляді, який не означатиме участі Альянсу у війні.Нагадаємо, вчора верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич заявив, що операція Північноатлантичного альянсу "Східний вартовий" передусім зосереджуватиметься на захисті території НАТО, але він враховуватиме український досвід в боротьбі з безпілотниками.

Занепокоєння вздовж балтійського флангу НАТО переросло в тривогу після вторгнення російських дронів у Польщу. Російські війська прибули до Білорусі для проведення навчань "Захід-2025", основна фаза яких почалася у п'ятницю, 12 вересня. Втім, західні розвідки не бачать загрози у цих навчаннях.Як повідомляє закордонний кореспондент видання The Telegraph Едріан Бломфілд, востаннє, коли Росія проводила масштабні військові навчання в Білорусі, чиновники в Мінську та Москві відкинули західні занепокоєння як "істерії". Тоді начальник Генштабу білоруської армії генерал Віктор Гулевич наголошував, що ці маневри були "цілком оборонними". Втім, навчання "Захід-2021" виявилися своєрідною підготовкою до війни. "Багато з залучених військ повернулися не на свої бази в Сибіру чи на Урал, а зосередилися уздовж українського кордону, щоб через п'ять місяців вдерлися до України", — зазначає кореспондент.Зазначається, що цього разу розвідки західних країн не прогнозують неминучого вторгнення. Тож загальна думка така, що Росія занадто зайнята війною в Україні, щоб розпочинати "нові авантюри". На навчаннях "Захід-2025" було залучено лише 40 тисяч військових, що у п'ять разів менше, ніж у 2021 році."Проте напруга зберігається: навчання проходять лише за кілька днів після того, як винищувачі НАТО збили російські дрони над Польщею, вперше вступивши в бій із ворогом у повітряному просторі Альянсу", — додає Бломфілд.Своєю чергою, європейські розвідки попереджають, що російський диктатор Володимир Путін може бути готовий розпочати нову війну. Кореспондент додає, що це може статися через польський кордон у Балтії — впродовж п’яти років, а можливо, й уже через два, що надає цьому попередженню зловісного тону.Видання зазначає, що у багатьох аспектах війна вже триває, оскільки Росія веде диверсійні операції проти підводної інфраструктури Європи, конфлікт у "сірій зоні", що розмиває межу між війною та миром. Головне питання — чи зможе Європа, фінансово виснажена, політично розділена та ще залежна від непостійної підтримки США не допустити переростання гібридних воєн у відкритий конфлікт.Генерал-лейтенант Даріуш Парилак, командувач НАТО у Польщі та країнах Балтії, уважно стежить за навчаннями "Захід". За його словами, хоча ці військові маневри можуть викликати занепокоєння, вони також дають рідкісну можливість оцінити "мислення Росії на полі бою"."Ми отримаємо своєрідне спостереження з "кухонного вікна" за тим, як Росія переносить уроки з України на навчання. Це важливо, бо показує, як розвивається їхнє мислення, процеси модернізації та еволюція тактики, технік і процедур", — наголосив він.Кореспондент видання зауважує, що для європейських командирів загроза у Балтії не є теоретичною. Російські війська мають бойовий досвід, проблеми з особовим складом здебільшого вирішені, а оборонна промисловість випускає більше танків і ракет, ніж Європа. Окрім цього, Путін, який тепер представляє війну в Україні як екзистенційну боротьбу з НАТО, дедалі більше налаштований відновлювати радянські та імперські території.Бломфілд наголошує, що, якщо Путін вирішить завдати удару, то найімовірнішим осередком бойових дій стануть країни Балтії, які колись входили до складу Радянського Союзу, а зараз є членами НАТО. Латвія та Естонія, де проживають значні російські меншини, можуть надати Кремлю штучний привід."Цей регіон також дає можливість перевірити на практиці статтю 5 НАТО, яка стосується взаємної оборони Альянсу. Нездатність організувати єдину відповідь може фатально послабити Альянс", — додає кореспондент.Північноатлантичний альянс посилив свою присутність, але неоднозначне ставлення американського лідера Дональда Трампа до НАТО і заплановане Вашингтоном скорочення допомоги в галузі безпеки державам, що знаходяться на передовій, про що було оголошено минулого тижня, можуть спонукати Путіна ризикнути.Пал Джонсона, який є міністром оборони Швеції, вважає, що Росія, можливо, ще не здатна вести континентальну війну в Європі, але може бути готова до регіональної війни протягом двох-п'яти років. Попри те, що НАТО уважно стежить за маневрами в Білорусі, щоб оцінити еволюцію російської доктрини та бойової готовності, більша загроза може ховатися у "сірій зоні" — саботажі підводної інфраструктури та тиску на вразливі балтійські форпости, особливо шведський острів Готланд та Аландські острови Фінляндії."Контроль над будь-яким із них міг би надати Москві перевагу в домінуванні Балтійського регіону у разі війни з Заходом, і російські війська вже відпрацьовували захоплення обох територій", — додає Бломфілд.Кореспондент The Telegraph додає, що поки Росія та Білорусь проводять військові навчання, західні сусіди Москви також демонструють власну міць. У Польщі залучили 30 тисяч військових, а Німеччина очолює морські маневри в Балтійському морі за участю 14 флотів і понад 40 бойових кораблів.Кореспондент зауважив, що хоча стратегія "навчання проти навчання" НАТО демонструє наміри, справжнім випробуванням є те, чи зможе Європа не відставати від противника у "перегонах озброєнь". Видання зауважило, що наразі прогрес є, адже країни Балтії та їхні північні сусіди швидше за більшість альянсу збільшують витрати на оборону та посилюють морську присутність новими підводними човнами, корветами та патрульними кораблями.Нагадаємо, раніше премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що дронова атака Росії на Польщу в ніч на 10 вересня не була помилкою, а буда спланованою заздалегідь. Таку заяву польський прем'єр оприлюднив у соцмережі X у відповідь на заяву американського лідера Дональда Трампа.

Операція Північноатлантичного альянсу "Східний вартовий" передусім зосереджуватиметься на захисті території НАТО, але він враховуватиме український досвід в боротьбі з безпілотниками. Таку заяву зробив верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич.Генерал зазначив, що наразі не бачить конфлікту між підтримкою, яку окремі країни-члени Альянсу надають Україні, та тим, що вони роблять для операції "Східний вартовий". Гринкевич також відповів на запитання про можливість спільної ППО з Україною, він наголосив, що основне завдання операції — захист території НАТО.Гринкевич також високо оцінив досвід України та ініціативу Євросоюзу щодо створення "стіни проти дронів". На думку генерала, такі заходи є ефективними. "Я розумію, що це може бути ефективним. І тому інтеграція цих видів оборони в нашу повсякденну діяльність зі стримування і в наші регіональні плани – це абсолютно точно те, що ми хочемо робити в майбутньому", — зазначив він.За словами військового, НАТО може багато чому навчитися в України, зокрема, щодо боротьби з дронами, адже вона має "добре розвинену оборонно-промислову базу". Гринкевич нагадав, що уроки, отримані від ЗСУ, вивчаються в польському Об'єднаному аналітичному навчально-тренувальному, який є спільним для Альянсу та України.Варто зазначити, що у ніч на 10 вересня російські безпілотники порушили повітряний простір Польщі. Уламки збитих дронів знайшли в 11 населених пунктах країни.Нагадаємо, президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі могло бути "помилкою". Своєю чергою, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заперечив слова Трампа, що атака дронів РФ була помилковою. Під час візиту до Києва Сікорський заявив, що "тієї ночі, коли над Польщею пролетіло 19 російських безпілотників, над Україною пролетіло 400 плюс 40 ракет. Це не були помилки". Додамо, раніше повідомлялося, що Польща розгортає близько 40 тисяч солдатів на кордонах країни з Білоруссю та Росією на тлі загострення напруженості після масштабного вторгнення дронів 10 вересня.До того ж 11 вересня Агентство польської авіаційної навігації повідомило про запровадження обмежень на польоти у східній частині країни вздовж кордону з Україною та Білоруссю.Згодом прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Польща стала мішенню для російських дронів через те, що країна "по вуха у війні".