# НАТО

Цього року партнери України мають нарощувати військову допомогу Україні. Її розмір має сягнути 60 мільярдів доларів США.Про це повідомив Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте перед початком чергової зустрічі Контактної групи з питань оборони України, передає "Укрінформ". Він наголосив, що щомісячні втрати Росії значно перевищують втрати протягом усіх 10 років війни СРСР в Афганістані."Ми спостерігаємо, як Україна тримає лінію бою та завдає величезних втрат росіянам", — зауважив Рютте.Генсек відзначив, що попри те, що союзники Києва наразі одночасно стикаються з кількома викликами, "ми повинні забезпечити свою здатність надавати безперебійну підтримку Україні"."Ми не можемо втрачати Україну з поля зору", — наголосив Рютте.Посадовець також додав, що Україна не тільки одержує допомогу, а й "робить внесок у безпеку та готова допомагати партнерам, які стикаються з подібними загрозами в інших місцях – подивіться, наприклад, що Україна робить у Перській затоці"."Усі союзники повинні інвестувати більше, щоб досягти цільової суми 60 мільярдів доларів підтримки безпеки та оборони України цього року. Будь-які кошти, що надходитимуть з кредиту ЄС на підтримку України, мають бути доповненням до зобов’язань союзників на двосторонній основі", — сказав Рютте.Нагадаємо, цього року Велика Британія передасть Україні рекордний пакет підтримки, який налічуватиме 120 000 дронів. Це найбільший пакет допомоги від початку повномасштабного вторгнення Росії.Додамо, 15 квітня президент Володимир Зеленський заявив, що наразі в Україні існує дефіцит систем протиповітряної оборони Patriot. Він також наголосив, що війна в Ірані негативно впливає на Україну.

Європейські країни активізували роботу над альтернативною стратегією безпеки, яка дозволить самостійно забезпечувати оборону у разі виходу США з Північноатлантичного альянсу.Про це повідомляє The Wall Street Journal.Що передбачає "європейський план"?За даними джерел, йдеться про створення умовного "європейського НАТО". Ймовірно це буде не формальний розрив з Альянсом, а саме зміцнення власних сил.Європейські посадовці хочуть посилити роль європейців у командуванні, компенсувати можливу відсутність американських ресурсів та зберегти систему стримування та обороноздатність. При цьому підкреслюється, що ініціатива не має на меті замінити НАТО, а лише підготуватися до можливих змін.Що цьому передувало?Робота над планом прискорилася на тлі заяв Дональда Трампа, який неодноразово допускав можливість виходу США з Альянсу. Зокрема, він розкритикував союзників за відсутність підтримки у потенційному конфлікті з Іраном та заявив, що НАТО "не було і не буде поруч" зі США.Новий імпульс ініціативі додає і політичний курс Німеччини. Якщо раніше Берлін покладався на США як головного гаранта безпеки, то нині ця позиція переглядається. За канцлера Фрідріха Мерца у Європі дедалі більше говорять про необхідність оборонної автономії.Європейські країни прагнуть зберегти стабільність і здатність до захисту навіть у разі скорочення американської присутності. Йдеться про те, щоб забезпечити безперервність військового управління, ефективне стримування загроз та незалежність у питаннях безпеки.Поки що ці обговорення відбуваються неформально. Переважно у межах зустрічей та дискусій між союзниками. Однак вони свідчать про зростання занепокоєння щодо майбутньої ролі США в європейській безпеці.Нагадаємо, нещодавно генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів закриту зустріч із президентом США у Вашингтоні, щоб обговорити майбутнє трансатлантичної співпраці. Політик поділився деталями розмови з Дональдом Трампом.Додамо, також генсек НАТО Рютте нещодавно розповів, які країни гальмують вступ України до НАТО..

Американський президент Дональд Трамп звинуватив премʼєр-міністерку Італії Джорджу Мелоні в нібито небажанні підтримати війну Ірану та розблокувати Ормузьку протоку. Такоєж йому не сподобалося, що вона стала на захист Папи Римського.Про це Дональд Трамп заявив в інтерв'ю італійському виданню Corriere della Sera."Італія не хоче втручатися. Хоча Італія отримує свою нафту звідти, хоча Америка дуже важлива для Італії, вона не вважає, що Італія повинна втручатися. Вона вважає, що Америка повинна зробити роботу за неї. Я не можу собі цього уявити. Я вражений нею. Я думав, що вона смілива, але помилявся", — зазначив Трамп.Президент США додав, що не розмовляв з Джорджею Мелоні щодо допомоги США у війні проти Ірану "через НАТО"."Тому що вона не хоче допомагати нам з НАТО, вона не хоче допомагати нам позбуватися ядерної зброї. Це зовсім не те, що я думав. Вона не така, як я собі уявляв", — заяважив він.Дональда Трампа запитали медійники, чи просив він Італію використовувати мінні тральники в Ормузькій протоці."Я просив їх надіслати все, що вони хочуть, але вони не хочуть, бо НАТО — це паперовий тигр", — відповів він.Окрім того, американський президент розкритикував Джорджу Мелоні, яка заявила, що слова Дональда Трампа щодо Папи Римського є неприйнятними."Це ви неприйнятні, бо вам байдуже, чи має Іран ядерну зброю та чи підірвав би Італію за дві хвилини, якби мав таку можливість", — "зійшов" на істерику президент США.Нагадаємо, сьогодні прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні підтвердила, що під час візиту президента України Володимира Зеленського знову заявить про беззастережну підтримку йому й українському народу..

У вівторок, 14 квітня, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марком Рютте.Про це повідомив Офіс президента. Зазначається, що сторони обговорили потреби для захисту українського неба, зокрема подальшу реалізацію програми PURL, що дає Україні змогу отримувати ракети для систем Patriot."Сила для ППО — це наш ключовий пріоритет, і життя людей має бути захищене. Готуємо новини щодо PURL", — наголосив голова держави.Також Зеленський і Рютте говорили про ключові безпекові виклики. Президент акцентував, що важливо координуватися та зміцнювати одне одного.Зауважимо, нещодавно Марк Рютте заявив, що питання членства України в НАТО наразі залишається складним та відповів, чи вступить Україна до НАТО найближчим часом. Натомість, згідно з останніми опитуваннями, більшість громадян України підтримують вступ країни до НАТО, однак рівень довіри до самого Альянсу суттєво нижчийНагадаємо, 14 квітня президент Володимир Зеленський прибув із офіційним візитом до Німеччини. У гаранта запланована низка зустрічей.  До того ж Зеленський сьогодні відвідає Норвегію..

Президент України Володимир Зеленський переконаний, що можливий вихід Сполучених Штатів із Північноатлантичного альянсу змусить Європу повністю переглянути архітектуру своєї безпеки. У такому сценарії ключову роль має відіграти розширення Європейського Союзу шляхом потужних мілітарних держав.Про це повідомляє офіційний Telegram-канал глави держави за підсумками його інтерв’ю для подкасту "The Rest Is Politics".Формула безпекиЗеленський наголосив, що Європейський Союз у його нинішньому складі не зможе самостійно протистояти загрозі з боку Росія. Для створення реального оборонного щита об'єднаній Європі необхідно залучити чотири стратегічно важливі країни — Велику Британію, Україну, Туреччину та Норвегію. Президент зазначив, що саме такий союз дозволить перевершити військову потужність агресора."Велика Британія, Україна, Туреччина та Норвегія. Це чотири сильні країни, які є частиною Європи. Разом армії Великої Британії, України й Туреччини сильніші за російську. Без України й Туреччини Європа не може зрівнятися з Росією", — заявив український лідер.За словами президента, залучення цих держав дозволить не лише контролювати морські простори та гарантувати безпеку неба, а й створити найпотужніші сухопутні сили на континенті.Пріоритет виживання над економікоюГлава держави зауважив, що на тлі планів Москви збільшити чисельність своєї армії до 2,5 мільйона осіб до 2030 року, європейські лідери мають змінити пріоритети. Попри можливі економічні виклики чи занепокоєння щодо аграрного сектору, питання національної незалежності має стати першочерговим."Ідеться не про наступ, адже, коли Росія ухвалює рішення мати армію чисельністю 2,5 мільйона людей до 2030 року, Європа має думати про безпеку і про те, як зберегти свою незалежність. Однак безпека — на першому місці, а економіка — на другому. Не навпаки", — резюмував Зеленський.Президент також додав, що будь-які економічні труднощі, пов'язані з розширенням блоку, є розв'язними за умови наявності сильної волі та стабільної економічної моделі.Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що процес вступу України до Альянсу наразі стримують кілька держав. Йдеться про Німеччину, Словаччину, Угорщину та США..

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що процес вступу України до Альянсу наразі стримують кілька держав. Йдеться про Німеччину, Словаччину, Угорщину та США.Заяву він зробив 9 квітня після виступу в Інститут Рональда Рейгана, передає "Суспільне".Що сказав Рютте?За словами Рютте, попри домовленості на саміті Альянсу у Вашингтон щодо "незворотного шляху" України до членства, реального прогресу наразі немає через позиції окремих країн."Не думаю, що зараз це (членство України в Альянсі — прим. ред.) перебуває на столі", — заявив Рютте.Водночас генсек підкреслив, що країни Альянсу активно переймають бойовий досвід України, особливо у сфері використання дронів та протидії безпілотникам. Також він позитивно відзначив дії президента України Володимира Зеленського, зокрема його міжнародні візити, пов’язані з безпекою та протидією сучасним загрозам."Ви майстри в цьому. Зеленський розумно поїхав на Близький Схід допомогти країнам цього регіону протистояти загрозам дронів з Ірану", — додав генсек.Нагадаємо, у попередньому матеріалі ми писали, скільки відсотків українців підтримують вступ до НАТО.Додамо, нещодавно Марк Рютте заявив, що питання членства України в НАТО наразі залишається складним та відповів, чи вступить Україна до НАТО найближчим часом..

Президент Чехії Петр Павел заявив, що останні заяви американського лідера Дональда Трампа щодо ролі Північноатлантичного альянсу завдали НАТО більшої шкоди, аніж дії російського диктатора Володимира Путіна за попередні роки.Про це повідомляє The Guardian."Слід зазначити, що Дональд Трамп за останні кілька тижнів зробив більше для підриву довіри до Альянсу, ніж Володимир Путін за багато років. Це, звісно, погана новина", — наголосив Павел.На думку Павела, публічні сумніви у єдності НАТО підривають ключові принципи Альянсу — стримування та колективну оборону. Він застеріг, що втрата віри у єдність організації може суттєво послабити її роль у сфері безпеки."Щойно ми почнемо сумніватися в Альянсі, як у єдиному, згуртованому утворенні, готовому діяти разом і дуже рішуче, тоді, звичайно ж, його роль буде втрачена", — зауважив чеський президент.Окремо Павел розкритикував закиди Трампа на адресу НАТО у контексті війни з Іраном, назвавши їх несправедливими. Він зазначив, що Альянс є оборонним союзом і не передбачає автоматичної участі у конфліктах за межами території країн-членів.Зауважимо, американський лідер неодноразово заявляв, що серйозно розглядає можливість виведення Сполучених Штатів з НАТО після того, як союзники відмовилися долучитися до його війни проти Ірану. До того ж держсекретар США Марко Рубіо також підтверджував слова Трампа. Він наголошував, що після завершення конфлікту в Ірані Сполучені Штати переглянуть необхідність членства у НАТО.Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтвердив, що президент США Дональд Трамп вкрай незадоволений позицією окремих союзників по Альянсу. Причиною напруженості стала відмова деяких держав підтримати американську військову операцію проти Ірану, що поставило під питання єдність трансатлантичного блоку..

Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте заявив, що питання членства України в НАТО наразі залишається складним.Таку заяву він зробив під час дискусії в Інституті Рональда Рейгана. За його словами, це питання не буде вирішено в найближчому майбутньому."Я не вважаю, що питання про членство України в НАТО можна вирішити в найближчому майбутньому. Я не думаю, що це станеться найближчим часом з політичної точки зору — така моя об’єктивна оцінка", — заявив Рютте.До того ж генсек наголосив, що є країни, які стримують швидкий поступ України до Альянсу. Зокрема, йдеться про Німеччину, Словаччину, Угорщину та Сполучені Штати. Водночас Рютте наголосив, що наразі Києву потрібно забезпечити надійні гарантії безпеки, які унеможливлять повторну агресію Росії."Саме тому зараз обговорюється концепція гарантій безпеки, бо я не думаю, що ми зможемо колективно вирішити питання членства України в НАТО в короткостроковій перспективі, я не думаю, що політично це станеться. Думаю, це чесна оцінка", — зазначив очільник альянсу.Зауважимо, згідно з останніми опитуваннями більшість громадян України підтримують вступ країни до НАТО, однак рівень довіри до самого Альянсу суттєво нижчий. Водночас Альянс залишається для більшості символом потенційних гарантій безпеки, попри неоднозначну оцінку його дій у війні.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський наголошував, що Україна не розглядає можливості вступу до Північноатлантичного альянсу без тимчасово окупованих Росією територій. Очільник держави наголосив, що Україна ніколи юридично не визнає окуповані території російськими. Також, на думку Володимира Зеленського, членство України в НАТО — це швидкий крок до миру..

Більшість громадян України підтримують вступ країни до НАТО, однак рівень довіри до самого Альянсу суттєво нижчий. Про це свідчить опитування, проведене на замовлення центру "Нова Європа" дослідницькою агенцією Info Sapiens.Згідно з результатами:68,9% українців підтримують вступ України до НАТО;54,7% довіряють Альянсу;41,5% висловлюють недовіру.Опитування проводилося з 7 по 20 березня 2026 року серед 1000 респондентів, передає "Європейська правда".Що впливає на довіру до НАТОСеред тих, хто довіряє Альянсу, ключовими чинниками називають:допомогу Україні (18,5%);гарантії безпеки (11,8%);сприйняття НАТО як потужного оборонного союзу (13,3%).Чому частина українців не довіряє НАТООсновні причини недовіри, за відповідями респондентів:"недостатня допомога Україні" (16,5%);"більше говорять, ніж роблять" (13,5%);"бездіяльність" (11%);"не здатні захистити самі себе" (9,1%);загальне "просто не довіряю" (близько 6%).Дослідники зазначають, що ставлення українців до НАТО значною мірою залежить від практичної військової та політичної підтримки. Водночас Альянс залишається для більшості символом потенційних гарантій безпеки, попри неоднозначну оцінку його дій у війні.Нагадаємо, американський президент Дональд Трамп висловив глибоке розчарування через відмову союзників по Альянсу підтримати військові дії США проти Ірану. На тлі цих суперечок генсек НАТО Марк Рютте провів закриту зустріч із президентом США у Вашингтоні, щоб обговорити майбутнє трансатлантичної співпраці.Додамо, також нещодавно американський генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог закликав до створення нового альянсу за участі України замість НАТО..

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтвердив, що президент США Дональд Трамп вкрай незадоволений позицією окремих союзників по Альянсу. Причиною напруженості стала відмова деяких держав підтримати американську військову операцію проти Ірану, що поставило під питання єдність трансатлантичного блоку.Про це Рютте розповів в інтерв'ю телеканалу CNN, пише "Суспільне"."НАТО 3.0" та претензії ВашингтонаПід час розмови в Білому домі, яку Рютте схарактеризував як "відверту та відкриту", американський лідер не приховував свого скепсису. Очільник Альянсу визнав: деякі країни "не виконали зобов'язань", відмовивши США в доступі до військових баз, логістики та дозволах на прольоти під час критичної фази операції проти Тегерана.Водночас генсек намагався згладити кути, наголосивши, що "переважна більшість" європейських держав все ж дотрималася обіцянок. Рютте назвав лідерство Трампа чинником, що забезпечив зростання оборонних витрат, та охрестив цей процес "трансформаційною спадщиною" і створенням "НАТО 3.0".Ядерна загроза та привид виходу США з АльянсуРютте став на захист американо-ізраїльських дій, заявивши, що зволікання могло призвести до "моменту Північної Кореї", коли стримувати ядерні амбіції Ірану було б уже запізно. Він назвав ядерний потенціал Тегерана "екзистенційною загрозою" для Близького Сходу.Попри дипломатичні зусилля Рютте, питання можливого виходу США з НАТО залишається відкритим. Генсек ухилився від прямої відповіді на це запитання, назвавши переговори "розмовою між друзями". Проте позиція самого Трампа залишається жорсткою. У своїй соцмережі Truth Social він написав, що НАТО не було поруч, коли Альянс був потрібен США, і що так "буде знову", додавши іронічну пораду "пам'ятати про Гренландію — великий, погано керований шматок льоду".Нагадаємо, 8 квітня Вища рада національної безпеки Ірану заявила про "історичну перемогу" у війні проти США та їхніх союзників. Окрім того, Тегеран на два тижні відкриє Ормузьку протоку. Своєю чергою, американський президент Дональд Трамп теж оголосив "повну й остаточну перемогу" США після угоди про двотижневе припинення вогню.Попри це понад 85 представників Демократичної партії США продовжують вимагати імпічменту президента Дональда Трампа або його усунення через 25 поправку. Перемир'я з Іраном не зупинило опонентів чинного очільника країни.До того ж 8 квітня Трамп анонсував прямі перемовини із Іраном. Вони можуть відбутися вже найближчим часом.Читайте також: "Клуб невиправних мрійників": чи можлива світова архітектура безпеки без США.

Американський лідер Дональд Трамп висловив глибоке розчарування через відмову союзників по Альянсу підтримати військові дії США проти Ірану. На тлі цих суперечок генсек НАТО Марк Рютте провів закриту зустріч із президентом США у Вашингтоні, щоб обговорити майбутнє трансатлантичної співпраці.Про це повідомляє The Guardian.Напруженість через війну з ІраномЯк зазначає видання, Відносини між Вашингтоном та Брюсселем загострилися після того, як країни НАТО відмовилися брати участь у конфлікті з Іраном. Дональд Трамп публічно критикував союзників, називаючи Альянс "паперовим тигром" через небажання допомагати у розблокуванні стратегічно важливої Ормузької протоки. За словами Марка Рютте, розмова була відвертою, проте він ухилився від прямої відповіді на запитання, чи погрожував Трамп виходом США з НАТО."Він чітко сказав мені, що він думає про те, що сталося за останні пару тижнів", — зазначив Рютте, додавши, що картина взаємовідносин наразі є досить "нюансованою".Питання виходу США з АльянсуПопри те, що прессекретар Білого дому Карін Жан-П'єр підтвердила обговорення теми виходу з Альянсу, існують законодавчі обмеження. У 2023 році Конгрес ухвалив закон, який забороняє президенту одноосібно приймати рішення про розірвання членства в НАТО без згоди законодавців. Прикметно, що одним з ініціаторів цього закону свого часу був нинішній держсекретар Марко Рубіо.Трамп продовжує тиск на союзників через соціальні мережі. Зокрема, у Truth Social він написав:"НАТО не було там, коли вони були нам потрібні, і їх не буде там, якщо вони знову знадобляться нам. Пам'ятайте про Гренландію, цей великий, погано керований шматок льоду!"Внутрішня критика в СШАПоки Трамп вимагає від країн НАТО більшої залученості, європейські лідери, зокрема представники Іспанії та Франції, обмежили використання свого повітряного простору для американських сил під час іранської кризи. Водночас сенатор Мітч Макконнелл нагадав президенту, що після терактів 11 вересня саме союзники по НАТО відправили своїх військових воювати та гинути пліч-о-пліч з американцями.Нагадаємо, 8 квітня Вища рада національної безпеки Ірану заявила про "історичну перемогу" у війні проти США та їхніх союзників. Окрім того, Тегеран на два тижні відкриє Ормузьку протоку. Своєю чергою, американський президент Дональд Трамп теж оголосив "повну й остаточну перемогу" США після угоди про двотижневе припинення вогню.Попри це понад 85 представників Демократичної партії США продовжують вимагати імпічменту президента Дональда Трампа або його усунення через 25 поправку. Перемир'я з Іраном не зупинило опонентів чинного очільника країни.До того ж 8 квітня Трамп анонсував прямі перемовини із Іраном. Вони можуть відбутися вже найближчим часом.Читайте також: "Клуб невиправних мрійників": чи можлива світова архітектура безпеки без США.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп на зустрічі із генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу може обговорити вихід Вашингтона із НАТО.Про це повідомила речниця Білого дому Керолайн Лівітт під час брифінгу, передає CNN. Прессекретарка наголосила, що Трамп з нетерпінням чекає на "дуже відверту та щиру розмову" з Рютте.Водночас журналісти поцікавилися у Лівітт, чи США все ще розглядають можливість виходу з НАТО."Це те, що президент обговорював, і я думаю, що президент обговорить це через кілька годин з Генеральним секретарем Рютте", — відповіла речниця.Вона також додала, що Трамп розчарований союзниками у НАТО через те, що вони не долучилися на боці США під час війни проти Ірану.Зауважимо, американський лідер неодноразово заявляв, що серйозно розглядає можливість виведення Сполучених Штатів з НАТО після того, як союзники відмовилися долучитися до його війни проти Ірану. До того ж держсекретар США Марко Рубіо також підтверджував слова Трампа. Він наголошував, що після завершення конфлікту в Ірані Сполучені Штати переглянуть необхідність членства у НАТО.Нагадаємо, 8 квітня Вища рада національної безпеки Ірану заявила про "історичну перемогу" у війні проти США та їхніх союзників. Окрім того, Тегеран на два тижні відкриє Ормузьку протоку. Своєю чергою, американський президент Дональд Трамп теж оголосив "повну й остаточну перемогу" США після угоди про двотижневе припинення вогню.Попри це понад 85 представників Демократичної партії США продовжують вимагати імпічменту президента Дональда Трампа або його усунення через 25 поправку. Перемир'я з Іраном не зупинило опонентів чинного очільника країни.До того ж 8 квітня Трамп анонсував прямі перемовини із Іраном. Вони можуть відбутися вже найближчим часом.Читайте також: "Клуб невиправних мрійників": чи можлива світова архітектура безпеки без США.

Кремль планує суттєво розширити свої військові можливості на території сусідньої республіки шляхом будівництва спеціалізованих баз для керування далекобійними дронами. Таке наближення пускових майданчиків до українського кордону критично скорочує час на реакцію сил протиповітряної оборони та створює додаткові ризики для цивільної інфраструктури.Про це повідомляє Forbes.Нова загроза з півночіЗа інформацією міжнародних медіа та офіційних джерел у Києві, Росія має намір звести чотири наземні станції контролю для безпілотників великої дальності безпосередньо на території Білорусі. Президент Володимир Зеленський підтвердив, що розвідка вже зафіксувала ці наміри. За його словами, агресор планує використовувати як білоруські землі, так і тимчасово окуповані території України для посилення повітряного терору."Росія має намір продовжувати використовувати територію Білорусі та тимчасово окуповану територію України для будівництва наземних станцій управління дронами великої дальності", — зазначив глава держави у своєму повідомленні в мережі X.Чому 440 км гірше за 1500 кмНаразі більшість ударів дронами та ракетами по Києву здійснюється з глибини російської території. Відстань від Москви до столиці України становить близько 1500 км, що дає силам ППО та цивільному населенню певний час для підготовки. Натомість Мінськ розташований лише за 440 кілометрів від Києва. Створення баз у Білорусі дозволить росіянам завдавати раптових ударів, мінімізуючи шанси на перехоплення цілей.Крім того, така близькість до кордонів Польщі та Румунії ставить у стан підвищеної бойової готовності країни НАТО. Військові експерти попереджають: поява нових об'єктів у Білорусі може призвести до частіших випадків порушення повітряного простору європейських держав російськими БпЛА.Поглиблення співпраці Мінська та МосквиХоча офіційний Мінськ наразі утримується від прямого відправлення своїх солдатів на війну, територія країни активно використовується як полігон та логістичний хаб. Раніше РФ вже розмістила в Білорусі балістичні ракети середньої дальності "Орєшнік". Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) наголошують, що Росія невпинно нарощує свою військову присутність у сусідній державі, фактично поглинаючи її оборонний сектор.Володимир Зеленський закликав європейських лідерів бути пильними, адже Білорусь стає дедалі активнішим учасником російської агресії."Білорусь стає все більше залученою у війну Росії", — наголосив президент, додавши, що європейці повинні бути напоготові.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні є два місця, де Україна не проводитиме мирні перемовини із Росією. Це зокрема, територія країни-агресорки та її союзниці Білорусі..

Не надто вдала військова операція Сполучених Штатів на Близькому Сході та сварки через неї союзників по НАТО спонукала окремих лідерів до ініціатив щодо перегляду чинної архітектури безпеки. Чи можливо втілити в життя їхні ідеї?TrueUA детально аналізував причини конфлікту американської адміністрації з партнерами по НАТО та чи стане його наслідком вихід Сполучених Штатів із Північноатлантичного альянсу. Найімовірніше, після зустрічі генсека НАТО Марка Рютте з Дональдом Трампом, яка відбудеться найближчими днями, союзники зійдуться посередині й саміт Альянсу, а запланований на липень в Анкарі, не стане останнім в історії військового блоку.На тлі подій навколо Ірану знову актуальною стала дискусія, чи можливі нові геополітичні союзи та наскільки вони будуть міцними. Перед тим, як перейти до аналізу подібних ініціатив, наголосимо на важливому факторі: міцні союзи об’єднуються спільними або схожими цінностями, а не лише економічними інтересами. НАТО, Європейський Союз, "Велика сімка" мають у своєму складі держави, що поділяють ліберально-демократичні цінності, мають ринкову економіку, дотримуються прав і свобод людини, хоча можуть мати й особливий погляд на окремі права.За останні роки утворилися й інші геополітичні союзи, наприклад, БРІКС. Усі спроби зробити його антизахідним проєктом, запровадити спільну валюту, таку собі альтернативу долару — це просували Китай і Росія — провалилися. Бо у членів БРІКС не існує спільних цінностей.Сильна Європа, але з НАТО: проєкт КубілюсаУ січні з цікавою ініціативою вийшов єврокомісар з питань оборони литовець Андрюс Кубілюс. Він закликав до створення постійної стотисячної армії ЄС та Ради європейської безпеки. TrueUA аналізував сильні й слабкі сторони цієї ініціативи, наголошуючи на тому, що для її реалізації в Європи залишилося не так багато часу. Нині можна стверджувати, що дорогоцінний час — згаяний, проте окремі ідеї можуть бути здійснені за певних умов.В Європі перебувають американські військові загальною чисельністю близько ста тисяч, у випадку їхньої передислокації з європейського континенту, а цього не можна виключати в разі поглиблення конфлікту з главою Білого дому, союзники по НАТО в ЄС опиняться перед величезним викликом, як і ким замінити таку чисельність військових.Кубілюс не стверджує, що американці підуть, проте Європа має бути готова замінити їх такою ж за чисельністю армією. Зробити це швидко неможливо, але до такого сценарію можна підготуватися, здійснюючи навчання військових, модернізацію власних армій і таке інше. А ключові оборонні питання європейці обговорюватимуть на Раді європейської безпеки.Ініціатива Кубілюса як загалом ідея збройних сил Євросоюзу залишатиметься лише мрією доти, доки в рамках ЄС існує полярне бачення власного майбутнього.Перша позиція полягає в тому, що Євросоюз — економічне об’єднання і тому має займатися політикою лише в контексті забезпечення економічних пріоритетів, а все інше — прерогатива НАТО.Друга позиція: ЄС ще й політичне об’єднання і країни-члени мусять дбати про спільну безпеку, щоб союз не розгойдували й не розвалювали зовнішні сили. Не всі європейські лідери цю позицію поділяють навіть зараз, коли виклики для Європи більш ніж очевидні.Тож перед тим, як серйозно говорити про спільну армію, необхідно почати з втілення простішої задачі — домовитися про зміну процедур ухвалення рішень в рамках Євросоюзу. Це ініціатива, з якою виступає Німеччина, — всі рішення повинні прийматися кваліфікованою більшістю, а не спільним голосом. Хоча не така і проста ця задача. Кожна країна ЄС не проти зберегти право на вето. Про всяк випадок."Ядерна парасолька" Франції: проєкт Макрона і МерцаТакож не нова ініціатива і так само неоднозначна. TrueUA детально аналізував, чому ідея французької "ядерної парасольки" стала актуальною після цьогорічної конференції з безпеки у Мюнхені. Місяць тому президент Еммануель Макрон оприлюднив нову ядерну доктрину Франції, яка охоплює збільшення кількості боєголовок та розміщення літаків, спроможних нести ядерні заряди, в країнах — союзницях.Це не самодіяльність Парижа, його ініціативи обговорювали зі США та Великою Британією, іншими двома ядерними державами НАТО. Інтерес до такої ідеї висловили Польща, Нідерланди, Данія, Швеція, Фінляндія, Бельгія, головне — Німеччина.Канцлер Фрідріх Мерц ще під час торішніх виборів до Бундестагу висловлювався за зменшення залежності ЄС від ядерного "щита" США на користь європейської "парасольки". Цікава ця тема й Україні з огляду на блокування нашого членства в НАТО, а як майбутній член Євросоюзу Київ може спробувати отримати французький ядерний захист.Та поки це мрії. По-перше, за понад рік завершується каденція Макрона, наступний президент Франції може виявитися висуванцем ультраправих євроскептиків і згорнути ядерну програму. Або запропонує охочим купити захист у Парижа за великі гроші. По-друге, самостійно французи такий масштабний проєкт не потягнуть, аби його реалізувати, потрібно, щоб усі вклали серйозні суми. Багато країн НАТО з великою неохотою погодилися під тиском Трампа збільшити витрати на спільну оборону, тож зрештою можуть сказати, що їм і американського захисту достатньо."Альянс середніх держав": глобальний проєкт Макрона"Геть від Вашингтона і Пекіна!" — таким є гасло історичного виступу Макрона в Сеулі 3 квітня. До Південної Кореї президент Франції завітав в рамках великого міжнародного турне. Амбітна ідея Макрона полягає у тому, що Європа, Південна Корея, Японія, Австралія, Бразилія, Індія, Канада здатні об’єднати зусилля у сферах міжнародного права, безпеки й демократії з метою уникнення надмірної залежності від США та Китаю.Французький лідер обрав дуже вдалий час для проголошення ініціативи "альянсу середніх держав": Сполучені Штати загрузли на Близькому Сході, їхня війна там посилила авторитарні режими в Пекіні та Москві, остання непогано заробляє на продажу зрослої в ціні нафти. Макрон пропонує альтернативу двополюсному американсько-китайському світу у вигляді "третього шляху"."Наша мета — не бути васалами двох держав-гегемонів. Ми не хочемо залежати від домінування, скажімо, від Китаю, або ми не хочемо бути надто схильними до непередбачуваності США", — заявив глава Франції.Він також наголосив, що міжнародна політика ЄС має базуватися на "стратегічній автономії" — відмові від ролі молодшого партнера, змушеного підлаштовуватися під електоральні коливання в США або тиск Китаю.Свою ідею він пообіцяв у розширеному вигляді презентувати у червні на саміті "Великої сімки", який прийматиме Франція. Це буде останній такий захід, де Макрон братиме участь як глава своєї держави. Та, судячи з цікавої ініціативи, він не планує просто піти на політичну пенсію. Чи можливо реалізувати "альянс середніх держав"? Цілком. І Україна зі своїм досвідом ведення війни сучасного типу в ньому може зайняти свою важливу нішу."НАТО без боягузів": проєкт генерала КеллогаКолишній спецпредставник президента Трампа в Україні, відставний генерал-лейтенант Кіт Келлог запропонував ідею, яка видається ще амбітнішою за макронівську.Процитуємо сказане ним в ефірі американського телеканалу Fox News:"НАТО перетворюється на боягузів. Можливо, нам потрібне нове НАТО, нова оборонна система. Переосмислити наявні оборонні альянси, можливо, створити один з Японією та Австралією, а також із деякими з тих європейських країн, які готові вступити у війну, як-от Німеччина чи Польща. Навіть Україна, яка також довела свою ефективність як хороший союзник".Тобто ідея полягає в тому, що Сполучені Штати можуть створювати окремі альянси з країнами, готовими діяти для забезпечення спільних безпекових інтересів. Не вагатися, не шукати причин для відмови, а бути ефективним союзником на полі бою. Без різниці, де географічно розташована держава. Це не означає кінець Північноатлантичного альянсу, створеного за принципом колективного Заходу, а відбір із цього об’єднання справді здатних до сучасних методів війни, охочих посилюватися та спільно із собі подібними встановлювати правила гри у сучасному світі.В ідеї Келлога є слабкі сторони, як-от той же випадок з Іраном, військова операція супроти якого розпочалася і триває з порушенням міжнародного права. Це залишається однією з ключових причин небажання союзників США ставати з ними опліч. Подібний альянс, якби він виник, мав би опиратися на міжнародне право, а не діяти свавільно, як світовий жандарм. Проте сам підхід, якщо він враховуватиме український інтерес, звучить доволі привабливо..

Президент США Дональд Трамп виступив із різкою критикою на адресу Північноатлантичного альянсу, назвавши його структурою, яка не викликає страху в Кремля. Глава Білого дому підкреслив, що його нещодавні звернення до блоку були лише перевіркою, яку НАТО, на його думку, не пройшло.Таку заяву він зробив в інтерв'ю в Білому домі для ведучої ABC News Рейчел Скотт.Експеримент в Ормузькій протоціПід час бесіди у Білому домі президент США розкрив деталі своєї стратегії щодо Альянсу. Він стверджує, що ситуація навколо Ормузької протоки була використана ним як тестовий майданчик. За словами Трампа, він насправді не потребував допомоги союзників, а лише хотів побачити їхню готовність до дій."Я сказав: "Я був би радий, якби ви взяли участь". А вони відповіли: "Ну ми не можемо сказати". Я сказав: "О, нічого страшного", — поділився подробицями діалогу Трамп.Він додав, що навіть не намагався переконувати партнерів, дозволивши їм залишитися осторонь. На думку президента, представники НАТО могли сприйняти його як "жахливого продавця", проте його метою була не угода, а вивчення внутрішнього стану блоку.Чому Путін не боїться НАТОПрезидент Сполучених Штатів переконаний, що в Москві чудово розуміють слабкість Альянсу. Трамп вкотре використав метафору про "паперового тигра", натякаючи на відсутність реальної сили за гучними заявами організації."Я робив це як експеримент. Мені це було не потрібно, правда? Вони — паперовий тигр. Паперовий тигр. У них немає кораблів. У них нічого немає, і Путін їх абсолютно не боїться. Але я зробив це як експеримент", — резюмував очільник Білого дому.Нагадаємо, раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що відкрита війна між Російською Федерацією та НАТО можлива у випадку, якщо Москва буде "настільки дурна", що нападе на Північноатлантичний альянс. Але це протистояння може бути "зовсім іншим", ніж попередні війни..