# політика

Країна-агресорка Росія може імітувати дипломатію для зриву нових санкційних рішень. Відтак, союзники України мають бути пильними.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. За його словами, протягом останніх років чітко простежувалася одна закономірність. Так, щоразу, коли назрівають нові серйозні санкції, особливо з боку Сполучених Штатів Америки, російський диктатор Володимир Путін робить все можливе, аби виграти час."Його улюблена зброя? Фальшива дипломатія, постановочні телефонні дзвінки та зустрічі з недобросовісними намірами. З огляду на те, що законопроект сенатора Грема про санкції буде розглянуто наступного тижня, ми повинні бути напоготові. Росія може спробувати зірвати це, вдаючи, що піклується про мир", — наголосив дипломат.Сибіга також відзначив, що на сьогодні посилення санкційного тиску на Москву не просто своєчасне — воно життєво важливе для протидії російському тероризму та досягнення реального кінця війни в Україні.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, російська влада продовжує наполягати на своїх максималістських вимогах щодо капітуляції України, повністю відкидаючи можливість територіальних компромісів заради миру. Водночас аналітики зазначають, що Кремль намагається формувати хибне уявлення про успіхи власної армії, реальні просування якої залишаються вкрай незначними.Додамо, Україна вже розпочала роботу над 22-м пакетом санкцій проти Росії. Для нього, зокрема, представлять докази викрадення українських дітей, а також запропонують нові удари по російській оборонці..

Ексчемпіон світу у надважкій вазі Олександр Усик заявив, що не планує балотуватися на посаду президента України.Таку заяву він зробив в інтерв'ю пресслужбі футбольного клубу "Полісся", де обіймає посаду першого віцепрезидента.Зокрема, спорстмен прокоментував результати опитування соціологічної групи "Рейтинг", згідно з якими за нього на гіпотетичних президентських виборах готові проголосувати 5,9% респондентів. За його словами, цей показник занижений, адже  рівень його підтримки міг би бути й вищим."Якщо б у мене була така думка (балотуватися у президенти, — ред.), то, думаю, за мене б більше проголосувало. Але я не буду балотуватися в президенти України", — запевнив Олександр Усик.Варто відзначити, що, за результатами опитування групи "Рейтинг", Олександр Усик посідає п'яте місце серед потенційних кандидатів на посаду президента. Натомість лідерами наразі є Володимир Зеленський (22,3%), Валерій Залужний (14,9%) та Михайло Федоров (13,4%).Нагадаємо, раніше колишній абсолютний чемпіон світу в надважкій вазі Олександр Усик заінтригував спортивну спільноту заявою про організацію свого прощального поєдинку на професійному рингу. Український боксер планує провести один масштабний бій у Сполучених Штатах Америки, після якого збирається остаточно завершити виступи.Варто зауважити, що відомий британський важковаговик Фрейзер Кларк високо оцінив досягнення українця Олександра Усика та його потенційне місце в пантеоні легенд боксу. Спортсмен наголосив, що бездоганний рекорд та вагомий внесок Усика ставлять його одразу за Мохаммедом Алі..

У п’ятницю, 25 липня, прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів онлайн-розмову з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Сторони обговорили низку актуальних тем.Про це повідомив "Урядовий портал". На сайті уточнили, що йшлося про розвиток спільних інфраструктурних і енергетичних проєктів, поглиблення економічної співпраці.Окрім того, Сергій Корецький висловив вдячність Польщі за підтримку 21-го пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії."Розраховуємо на подальшу підтримку на шляху України до повноправного членства в Євросоюзі", — зазначив Сергій Корецький.Очільник українського уряду запросив Дональда Туска відвідати Україну найближчим часом. Щоправда, в публікації нічого не сказано, чи прийняв польський прем’єр-міністр таку пропозицію з Києва.Раніше польський прем’єр-міністр висловив публічну підтримку новим ініціативам українського лідера Володимира Зеленського, які спрямовані на зміцнення двостороннього партнерства."Варшава демонструє цілковиту відкритість до розв'язання складних історичних і політичних розбіжностей задля спільного майбутнього", – зазначав він.Очільник уряду Польщі висловив оптимізм щодо майбутнього взаємин між сусідніми державами. За словами Дональда Туска, польська сторона налаштована на ведення глибокої та конструктивної дискусії та співпраці.Нагадаємо, що 18 червня у Брюсселі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Вони приділили увагу викликам, які залишаються актуальними для європейських країн через триваючу російську агресію проти України. До того ж вони обговорили питання двосторонньої співпраці, європейської інтеграції України..

Призначення міністром у справах ветеранів України колишнього очільника Миколаївщини Віталія Кіма викликало неоднозначну реакцію в суспільстві. Він же визначив для себе термін у рік, щоби реалізувати задумане та показати результат, який потрібен ветеранам.Про це Віталій Кім розповів у відеозверненні на своїй сторінці в мережі Facebook."Бачу, чую, що відбувається. Розумію — й частково ви праві. Але з 2022 року я живу війною. Багато чого змінилося в моєму житті, кардинально. Хоча й на цивільній посаді, попри те, це все моє життя зараз. Для себе вирішив, що буду тут корисним. Розуміючи всю відповідальність, ухвалив таке рішення", — наголосив він.За його словами, при цьому вирішив відмовитися від пропозицій щодо спокійніших і престижніших посад."За тиждень отримав десятки пропозицій, змін до державних програм, проблематику. Продовжу це робити, спілкуватися й із ветеранською спільнотою, і з військовими. Розумію, що системно треба зробити та змінити, щоби приносити користь. Тому я насправді прошу підтримки", — додав міністр.Віталій Кім зазначив, що "визначив для себе рік", щоби реалізувати задумане та показати результат, який справді потрібен українським ветеранам. Окрім того, він анонсував, що за один-два тижні презентує свої плани, а також працюватиме з керівництвом уряду для додаткових бюджетних асигнувань на реалізацію цих планів."Це для мене виявилося складним рішенням, але я ризикнув", — наголосив Віталій Кім.Як відомо, 16 липня Верховна Рада за поданням новопризначеного прем’єр-міністра Сергія Корецького затвердила новий склад Кабінету міністрів, зокрема, призначила начальника Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма міністром у справах ветеранів.На акціях протесту за повернення Михайла Федорова в Міністерство оборони озвучили гасло "Ветеран, а не Кім", яке частково підтримали учасники мітингів. Ідеться про те, що на цій посаді мала би працювати людина, яка пройшла війну, а не Віталій Кім.Нагадаємо, що за результатами засідання Кабінету міністрів 22 липня прем'єр-міністр України Сергій Корецький доручив міністерствам провести експрес-аналіз роботи. В уряді назрівають серйозні зміни..

Одразу після відставки колишнього міністра оборони України Михайла Федорова запросили на посаду радника міністра оборони Італії. Така пропозиція його дуже зворушила.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на заяву міністра оборони Італії Гвідо Крозетто.Італійський посадовець заявив, що особисто зателефонував Михайлу Федорову вже наступного дня після його звільнення."Я зателефонував йому та запитав: "Коли ти хочеш приїхати до Рима та працювати зі мною як радник?" — розповів Крозетто журналістам.Він додав, що Федорова "зворушила" ця пропозиція. Він сприйняв її як "вияв великої поваги та дружби".Міністр оборони Італії також високо оцінив внесок колишнього українського представника уряду в розвиток сучасних військових технологій."Він один із тих, хто повністю переписав правила гри на полі бою", — наголосив очільник Міноборони Італії.За версією Крозетто, Михайло Федоров допоміг Україні спочатку стримати російське вторгнення, а згодом змінити хід бойових дій завдяки впровадженню нових технологій та розвитку безпілотних систем.Як відомо, після відставки Володимир Зеленський пропонував Михайлу Федорову посади радника президента та віцепрем'єр-міністра з військових інновацій. Однак колишній міністр оборони відмовився, наголосивши, що не погодиться на жодну іншу урядову посаду, крім тієї, на якій працював раніше.Уже понад тиждень в різних містах України тривають мирні мітинги з вимогами повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони України.Нагадаємо, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський публічно відповів на критику щодо своєї роботи та заявив, що між ним і колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим не було особистого конфлікту..

НАТО вже понад 75 років залишається одним із найвпливовіших військово-політичних союзів у світі. Організація об'єднує десятки країн Європи та Північної Америки, які спільно працюють над зміцненням безпеки, стримуванням агресії та захистом демократичних цінностей. Для України співпраця з Альянсом має особливе значення, адже є одним із ключових напрямків розвитку сектору безпеки та оборони.TrueUA розповідає, що таке НАТО, навіщо було створено Альянс, які країни входять до його складу, як працює організація, хто нею керує та чому членство в НАТО є важливим для багатьох держав.Що таке НАТОНАТО (Організація Північноатлантичного договору, North Atlantic Treaty Organization) — це міжнародний військово-політичний союз, створений для забезпечення колективної безпеки держав-членів. Його головний принцип полягає в тому, що напад на одну країну Альянсу розглядається як напад на всіх його учасників.Основою діяльності НАТО є Північноатлантичний договір, підписаний 4 квітня 1949 року у Вашингтоні. Саме цей документ визначив принципи співпраці між державами, які взяли на себе зобов'язання підтримувати одна одну у разі виникнення загроз.Водночас НАТО — це не лише військова організація. Альянс є майданчиком для політичних консультацій між країнами-членами, спільного планування оборони, проведення навчань, реагування на сучасні виклики та координації міжнародної безпеки.Коли і чому створили НАТОПісля завершення Другої світової війни країни Західної Європи зіткнулися з новими безпековими викликами. Зростання впливу Радянського Союзу, політична нестабільність у Європі та початок холодної війни змусили держави шукати механізм спільного захисту.Саме тому 4 квітня 1949 року у Вашингтоні 12 країн підписали Північноатлантичний договір, заснувавши НАТО. До держав-засновниць увійшли Бельгія, Велика Британія, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Сполучені Штати Америки та Франція.Головною метою створення Альянсу стало забезпечення колективної оборони та запобігання новим військовим конфліктам в Європі. З часом діяльність НАТО значно розширилася. Так, сьогодні організація приділяє увагу не лише традиційним військовим загрозам, а й кібербезпеці, боротьбі з тероризмом, захисту критичної інфраструктури та міжнародному кризовому реагуванню.Які країни входять до НАТОСтаном на сьогодні членами НАТО є 32 держави Європи та Північної Америки. Впродовж понад семи десятиліть Альянс поступово розширювався, приймаючи нових учасників, які відповідали визначеним політичним і безпековим критеріям.До складу НАТО входять: Албанія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Хорватія, Чорногорія, Чехія, Північна Македонія, Фінляндія та Швеція.Які країни останніми вступили до НАТООстанніми роками Альянс продовжив розширення:Північна Македонія приєдналася до НАТО у 2020 році, ставши 30-м членом організації.Фінляндія вступила до Альянсу у 2023 році після різкого погіршення безпекової ситуації в Європі, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії в Україну.Швеція офіційно стала членом НАТО у березні 2024 року, завершивши багаторічну політику військового нейтралітету.Як працює НАТОНАТО поєднує політичне співробітництво та військову координацію між державами-членами. Представники країн регулярно проводять консультації, погоджують спільні рішення, організовують навчання та координують дії у сфері безпеки.Особливістю Альянсу є те, що всі рішення ухвалюються лише консенсусом. Це означає, що кожна держава має рівний голос незалежно від своєї території, чисельності населення чи військової потужності. Жодне рішення не набуває чинності без підтримки всіх країн-членів.Основними принципами діяльності НАТО залишаються:колективна оборона;політичні консультації між союзниками;спільне реагування на безпекові загрози;захист демократії, прав людини та верховенства права.Саме така модель дозволяє країнам координувати свої дії та спільно реагувати на сучасні виклики — від воєнних конфліктів до кібератак і терористичних загроз.Що таке стаття 5 НАТООдним із ключових положень Північноатлантичного договору є стаття 5, яка закріплює принцип колективної оборони.Вона передбачає, що збройний напад на одну або кілька держав-членів розглядається як напад на весь Альянс. У такому разі кожна країна самостійно визначає, якими засобами допомагатиме союзнику — це може бути політична підтримка, військова допомога, постачання озброєння або застосування власних збройних сил.За всю історію існування НАТО статтю 5 застосували лише один раз — після терористичних атак у США 11 вересня 2001 року. Тоді союзники підтримали Сполучені Штати та розпочали спільні заходи у відповідь на напад.Хто керує НАТОПопри те, що НАТО є одним із найпотужніших безпекових союзів у світі, організація не має одного керівника, який одноосібно ухвалює рішення. Управління Альянсом базується на співпраці всіх держав-членів.Найвідомішою посадовою особою НАТО є Генеральний секретар. Він координує роботу Альянсу, представляє його на міжнародному рівні, головує на засіданнях Північноатлантичної ради та сприяє досягненню компромісів між союзниками. Водночас Генеральний секретар не має права самостійно ухвалювати рішення щодо діяльності НАТО — вони приймаються лише за згодою всіх держав-членів.Найвищим органом ухвалення рішень є Північноатлантична рада (North Atlantic Council). До її складу входять представники всіх країн Альянсу, а засідання можуть проходити на рівні послів, міністрів закордонних справ, міністрів оборони або глав держав і урядів.Особливістю роботи Ради є те, що вона не проводить голосувань. Будь-яке рішення набуває чинності лише після того, як його підтримають усі країни-члени. Саме тому кожна держава має рівний вплив на діяльність НАТО незалежно від площі, населення чи військового потенціалу.Де розташована штаб-квартира НАТОГоловна штаб-квартира НАТО розташована у Брюсселі (Бельгія). Саме тут працюють основні політичні та адміністративні органи Альянсу, проводяться засідання Північноатлантичної ради, міжнародні переговори та зустрічі високого рівня.В цьому місці представники країн-членів узгоджують спільні рішення, обговорюють актуальні питання міжнародної безпеки, планують навчання та координують співпрацю між союзниками.Чи має НАТО власну арміюПоширеним є твердження, що НАТО має власну армію, однак це не відповідає дійсності. Альянс не володіє постійними збройними силами. Кожна держава-член зберігає повний контроль над власною армією та самостійно ухвалює рішення щодо її використання.Для проведення навчань, миротворчих місій чи операцій країни за потреби виділяють військові підрозділи, які тимчасово переходять під спільне командування НАТО. Це дозволяє Альянсу швидко реагувати на кризові ситуації, не створюючи окремої наддержавної армії.Як країни вступають до НАТОПроцес вступу до НАТО тривалий та передбачає виконання низки політичних, правових та військових вимог. Передусім держава-кандидат повинна відповідати демократичним принципам, гарантувати верховенство права, забезпечувати цивільний контроль над збройними силами та поважати права людини.Важливою умовою також є проведення реформ у сфері оборони й безпеки, модернізація армії відповідно до стандартів НАТО та готовність брати участь у спільних місіях і програмах Альянсу.Після цього держави-члени розглядають кандидатуру країни. Якщо всі союзники підтримують її вступ, підписується протокол про приєднання, який має бути ратифікований парламентами кожної країни НАТО. Лише після завершення цієї процедури нова держава офіційно стає членом Альянсу.Які країни прагнуть вступити до НАТОПолітика НАТО ґрунтується на принципі "відкритих дверей". Це означає, що будь-яка європейська країна, яка відповідає визначеним критеріям, може претендувати на членство. Нині серед держав, які офіційно декларують прагнення приєднатися до Альянсу, — Україна, Боснія і Герцеговина та Грузія.Україна після початку повномасштабної війни активізувала курс на членство й у вересні 2022 року подала заявку на вступ за прискореною процедурою. Водночас рішення про запрошення нових членів потребує одностайної підтримки всіх країн Альянсу.Боснія і Герцеговина продовжує реалізацію реформ, необхідних для подальшого просування до членства, тоді як Грузія зберігає статус країни-кандидата на політичному рівні. Водночас процес її інтеграції ускладнюється безпековою ситуацією та наявністю неврегульованих територіальних конфліктів.Які переваги отримують країни-члени НАТОЧленство в НАТО передбачає не лише взаємні зобов'язання, а й низку переваг у сфері безпеки та оборони.Насамперед йдеться про гарантії колективного захисту відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору. Крім того, держави отримують можливість брати участь у спільних військових навчаннях, обмінюватися розвідувальною інформацією, запроваджувати сучасні стандарти озброєння та підвищувати сумісність своїх збройних сил із арміями союзників.Співпраця в межах Альянсу також сприяє розвитку оборонних технологій, підготовці військовослужбовців та посиленню національної безпеки кожної країни.НАТО та УкраїнаУкраїна співпрацює з НАТО від початку своєї незалежності. У 1991 році держава приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва, а вже через три роки стала першою серед пострадянських країн, яка долучилася до програми "Партнерство заради миру".Новий етап відносин розпочався у 1997 році після підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. Відтоді співпраця охоплює військові навчання, реформування сектору безпеки, розвиток взаємосумісності українських Збройних сил із силами Альянсу та участь у міжнародних місіях.У 2020 році Україна отримала статус партнера з розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner), що дозволило поглибити практичну взаємодію з НАТО.Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році підтримка України з боку Альянсу значно посилилася. Країни-члени надають військову, фінансову та гуманітарну допомогу, навчають українських військових, допомагають із модернізацією оборонного сектору та посиленням протиповітряної оборони.30 вересня 2022 року Україна офіційно подала заявку на вступ до НАТО за прискореною процедурою. Попри те що консенсусу щодо членства поки що немає, Альянс неодноразово підтверджував, що майбутнє України пов'язане з НАТО.Наприкінці січня 2026 року Україна та НАТО погодили пріоритети подальшої співпраці. Серед них — розвиток систем протиповітряної оборони, підтримка програм Patriot, F-16 і HIMARS, а також спільна робота над зміцненням технологічних можливостей української армії.Цікаві факти про НАТОНАТО є одним із небагатьох міжнародних союзів, де всі рішення ухвалюються виключно консенсусом, без голосування більшістю.Держави-члени поступово збільшують видатки на оборону та модернізують свої армії відповідно до єдиних стандартів, що забезпечує ефективну взаємодію під час спільних операцій.Для військового зв'язку країни НАТО використовують єдиний фонетичний алфавіт, який допомагає уникати помилок під час передачі інформації.НАТО залишається одним із головних гарантів безпеки у євроатлантичному просторі. В умовах сучасних викликів роль Альянсу продовжує зростати, а для України співпраця з ним є важливою складовою зміцнення обороноздатності та реалізації євроатлантичного курсу..

Американський президент Дональд Трамп зустрінеться зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським у вівторок, 28 липня. Лідери країн проведуть повноцінні двосторонні перемовини.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters із посиланням на високопосадовця Білого дому. За словами представника адміністрації президента США, зустріч має відбутися у вівторок, 28 липня.Однак джерела агенції в українських колах зазначили, що Володимир Зеленський зацікавлений у поїздці до США, але його команда все ще очікує на офіційне підтвердження графіку Дональда Трампа від Білого дому.Раніше українські й американські посадовці обговорювали пропозицію щодо припинення вогню з повітря, яку планується представити російським посадовцям у межах нового раунду мирних пропозицій, спрямованих на припинення війни.Співрозмовники агенції також додали, що Україна раніше зверталася до очільника Кремля Володимира Путіна з пропозиціями стосовно припинення вогню, але у Кремлі їх відхилили.Є інформація, що візит Володимира Зеленського передбачає участь у похороні сенатора Ліндсі Грема та двосторонню зустріч із Дональдом Трампом у межах продовження мирного процесу щодо закінчення війни між Україною та Росією.До цього джерела, наближені до українського президентського офісу, поширили інсайдерську інформацію, що Зеленський розглядає можливість здійснити дипломатичну поїздку до США ще в липні.Декілька днів тому він провів телефонну розмову з представниками американського президента Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером."Вийшла хороша та важлива розмова про те, як активізувати дипломатію та наблизити мир", — зазначав тоді український лідер.Нагадаємо, Володимир Зеленський сказав в інтерв'ю американській блогерці Лорі Лумер, що тон відносин українського й американського президентів Володимира Зеленського та Дональда Трампа змінився після їхньої зустрічі у Ватикані. Це був перший переломний момент у діалозі між ними..

У п’ятницю, 24 липня, до Києва з офіційним візитом прибула делегація Міністерства оборони Філіппін. Це перший візит в історії двосторонніх відносин країн.Про це повідомила пресслужба Офісу президента України. Зазначається, що заступник керівника ОП Ігор Жовква провів зустріч із заступником міністра оборони Філіппін Сальвадором Місоном."Приїзд делегації — продовження двостороннього діалогу після візиту Президента України Володимира Зеленського до Філіппін у 2024 році. Ігор Жовква подякував за підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, зокрема на міжнародних майданчиках", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що у ході перемовин основну увагу сторони приділили розвитку оборонного співробітництва. Так, Жовква поінформував про можливу угоду у спеціальному форматі Drone Deal. Сторони домовилися про початок роботи над відповідною домовленістю між Україною та Філіппінами. Як очікується, профільні команди налагодять діалог для обміну українським досвідом ведення війни та впровадження нових практик у сфері оборони.До того ж делегації обговорили й розвиток партнерства в Індо-Тихоокеанському регіоні та співпрацю України з Асоціацією держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), у якій цього року головують Філіппіни."Ігор Жовква зазначив, що Україна сподівається на підтримку з боку Філіппін, щоб наша держава отримала статус секторального партнера з діалогу АСЕАН. Заступник керівника Офісу президента також зазначив, що після відкриття Посольства України у Філіппінах двосторонні відносини між країнами посилилися. Він висловив сподівання, що в Києві розпочне роботу повноцінне Посольство Філіппін", — додали в ОП.Зауважимо, наступного тижня український президент Володимир Зеленський запланував візит до Вашингтона, де зустрінеться з американським колегою Дональдом Трампом. Водночас декілька днів тому він провів телефонну розмову з представниками американського президента Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером.Нагадаємо, 22 липня Володимир Зеленський зустрівся в Києві з послом США при НАТО Метью Вітакером і командувачем спеціальної місії НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України генерал-лейтенантом Кертісом Баззардом, якого нагородив орденом "За заслуги" III ступеня..

Президент Володимир Зеленський заперечив звинувачення у вживанні наркотиків, які поширювали американські блогери та його колишня прессекретарка Юлія Мендель.Таку заяву він зробив в інтерв'ю американській блогерці Лорі Лумер. Зокрема, Лумер під час розмови згадала про поширення російської пропаганди через заяви відомих інфлюенсерів, які стверджували, що український президент нібито вживає наркотики. У відповідь Зеленський коротко охарактеризував такі твердження словами: "Божевільні люди".До того ж гарант категорично спростував чутки про те, що нібито вживав кокаїн разом із президентом Франції Емманюелем Макроном.Крім того, Лумер пригадала й скандальні заяви експрессекретарки президента Юлії Мендель, яка звинуватила його у вживання наркотичних речовин під час інтерв'ю Такеру Карлсону. Своєю чергою, Зеленський відкинув усі висунуті на його адресу звинувачення та зазначив, що не дивиться інтерв'ю Карлсона."Є різні люди і різні телеведучі, блогери тощо. Деякі з них хороші, інші — занадто жорсткі. Але є розумні люди і є нерозумні люди. Щодо мене, я дивлюся розумних людей, а нерозумних я ніколи не дивлюся, бо це не допомагає. Тому я не дивився інтерв'ю Такера Карлсона з будь-ким", — сказав президент.Нагадаємо, раніше Мендель заявляла, що ексголова Офісу президента Андрій Єрмак вводив в оману гаранта Володимира Зеленського та забороняв співробітникам ОП виконувати його накази. Вона зазначала, що вважає Єрмака "найбільш небезпечною людиною у вертикалі сьогоднішньої влади". До того ж вона завпеняла, що Андрій Єрмак практикує чорну магію. Зокрема, він нібито привозив магів з Ізраїлю, Грузії та якоїсь країни Латинської Америки для магічних ритуалів..

У будь-якій мирній угоді щодо України має бути невід'ємний елемент компромісу. Однак, на думку Кремля, європейські союзники України та Сполучені Штати Америки продовжують ставитися однобоко до таких питань.Про це заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, якого цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.Він виступив із такою заявою, яка стосується війни проти України, після завершення переговорів із державним секретарем США Марком Рубіо."Будь-яка домовленість щодо України має містити невід'ємний елемент компромісу", — сказав Лавров.На цьому тлі він прокоментував слова американського колеги про провал переговорів президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна на Алясці.За словами очільника Міністерства закордонних справ Росії, ще потрібно з'ясувати, хто саме зазнав провалу."Якщо є пропозиція, є згода, то, напевно, узгоджені результати в Анкориджі були? Були. Президент Дональд Трамп — не відкрию великої таємниці — неодноразово казав, що наша пропозиція частково є компромісною. Ми це прийняли: це компромісна пропозиція, і будь-яка домовленість, напевно, має містити невід'ємний елемент компромісу", — додав Лавров.Він також знову розкритикував союзників Києва, в тому числі й США, які передають Україні озброєння для боротьби з Росією. Він вкотре зазначив, що Москва "дотримується принципів" урегулювання в Україні, озвучених Путіним у МЗС Росії."Росія у випадку з домовленостями Анкориджа виконала принцип "пацан сказав — пацан зробив". Ми досягнемо своєї мети, навіть якщо США після Європи поховають анкориджські домовленості", — дещо заплутано висловився Сергій Лавров.Нагадаємо, що, як повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни, держсекретар Марко Рубіо відкинув російський наратив про те, що США та Росія досягнули будь-якої угоди щодо припинення війни Росії в Україні під час саміту на Алясці в серпні 2025 року..

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з польським колегою Радославом Сікорський. У ній дипломати обговорили атаки Росії та посилення тиску на окупантів.Про це Андрій Сибіга повідомив на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Тільки що мав гарну розмову з моїм польським другом, заступником прем’єр-міністра, міністром закордонних справ Радославом Сікорським", — написав український міністр.Він уточнив, що вони обговорили посилені атаки Росії на цивільні судна в Чорному морі та наслідки цього терору для глобальної продовольчої безпеки."Ми також говорили про європейський шлях України. Я подякував Радеку за підтримку Польщі у відкритті кластерів 1 і 6. Ми обидва привітали ухвалення 21-го пакета санкцій проти Росії — рішення, якого ми чекали", — наголосив очільник українського МЗС.Він поінформував Радослава Сікорського про останню масову атаку Росії на Київ та інші українські міста, зазначивши, що Росія не припиняє агресію проти цивільного населення."Ми зосередилися на нагальній потребі подальшого посилення тиску на Росію. Я висловив нашу вдячність Польщі за її підтримку України з перших днів повномасштабного вторгнення Росії", — підсумував Андрій Сибіга.Як відомо, на початку липня Сибіга та Сікорський провели зустріч у Варшаві на тлі загострення у відносинах між державами через історичні питання. Тоді український міністр запропонував пакет антикризових заходів, щоби знизити градус напруги.Нагадаємо, вчора міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час телефонних переговорів із високою представницею ЄС із закордонних справ і безпекової політики Каєю Каллас заявив, що Україна потребує терміновою підтримки Європейського Союзу для забезпечення безперебійної роботи "Шляхів солідарності". Також необхідне збільшення пропускної спроможності Дунайського коридору..

Президент США Дональд Трамп заявив, що будь-які збитки, завдані комерційним суднам і вантажам в Ормузькій протоці, відшкодовуватимуть за рахунок іранських активів, які перебувають під контролем Сполучених Штатів.Про це він повідомив у своїй соцмережі Truth Social.За словами Трампа, компенсація здійснюватиметься коштом заморожених іранських активів."Ці збитки можуть бути дуже значними, але, попри це, такий крок є справедливим і належним", — наголосив американський президент.США продовжують удари по іранських військових об'єктахВодночас Центральне командування Збройних сил США (CENTCOM) повідомило про 13-й день поспіль військової операції проти іранських цілей.За даними командування, цього разу під удари потрапили військові командні пункти, склади безпілотників, мережі зв'язку, об'єкти берегового спостереження та інші засоби, які використовуються для ведення бойових дій на морі.У CENTCOM зазначили, що операція спрямована на зменшення загрози для цивільного судноплавства в Ормузькій протоці."Водний шлях залишається відкритим для судноплавства, попри нещодавні атаки з боку Корпусу вартових Ісламської революції. Комерційні судна продовжують безперешкодно проходити через протоку за підтримки американських військових", — йдеться у повідомленні.Також у командуванні повідомили, що наразі на Близькому Сході перебувають понад 50 тисяч американських військовослужбовців.Що передувалоУ середині червня США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння, який передбачав 60-денний період для узгодження остаточної мирної угоди. Документ містив положення про забезпечення безпечного судноплавства в Ормузькій протоці, зняття морської блокади з боку США, розмороження частини іранських активів та підготовку пакета економічної допомоги для Тегерана.Попри те, що сторони мають час до середини серпня для повернення до переговорів, Дональд Трамп раніше заявив про завершення режиму перемир'я.Нагадаємо, нещодавно Росія заявила про готовність надати "майданчик для мирного діалогу" між США, Іраном і країнами Перської затоки. Водночас у Москві наголосили, що не мають наміру "нав'язуватися" як посередник..

Тон відносин українського й американського президентів Володимира Зеленського та Дональда Трампа змінився після їхньої зустрічі у Ватикані. Це був перший переломний момент у діалозі між ними.Про це Володимир Зеленський сказав в інтерв'ю американській блогерці Лорі Лумер, яка опублікувала фрагмент інтерв’ю на своїй сторінці в соціальній мережі X.Відповідаючи на запитання про те, що змінилося у стосунках між ним і Трампом після попереднього візиту до США, Зеленський погодився, що тон справді змінився."Ви маєте рацію. Тон змінився. Безумовно. Перший переломний момент у нас стався в Римі, у Ватикані. Так, це була недовга зустріч, але я завжди казав, що, на мою думку, це історичний момент, бо ми змінили наші відносини за 15-20 хвилин", — зазначив президент України.За його словами, під час цієї зустрічі вони з Дональдом Трампом залишилися лише вдвох, а подальший діалог між ними виявився позитивним."Навколо нас нікого не було. Ми лише вдвох. І я був дуже радий почути президента, сподіваюся, що й він теж — зателефонував мені, а я йому. Вважаю, що це мало залишитися між нами двома, але все минруло дуже добре", — сказав Зеленський.Він також наголосив, що відносини та діалог із президентом США мають важливе значення."Я дуже щасливий, бо від таких відносин і діалогу залежить життя багатьох людей", — пояснив український президент.Після оприлюднення фрагмента інтерв'ю президент США Дональд Трамп відреагував на нього дописом у соціальній мережі Truth Social, написавши: "Дуже добре!". Лумер також повідомила, що Трамп поширив оприлюднений нею уривок інтерв'ю у своєму акаунті Truth Social.Раніше Лора Лумер анонсувала інтерв'ю з Володимиром Зеленським, зазначивши, що розмова відбулася в Маріїнському палаці в Україні."Я щойно взяла інтерв'ю у президента Зеленського в Маріїнському палаці в Україні. Жодних заборонених тем не було, і я не добирала слів. Повне інтерв'ю з'явиться незабаром!" — зазначала Лумер.Нагадаємо, що наступного тижня український президент Володимир Зеленський запланував візит до Вашингтона, де зустрінеться з американським колегою Дональдом Трампом..

Чорногорія підтримує запровадження нових механізмів, які мають запобігати відступу майбутніх членів Європейського Союзу від принципів верховенства права та демократії. Водночас країна наполягає, що такі правила повинні ґрунтуватися на чітких і об'єктивних критеріях та не створювати "другосортного" членства в ЄС.Про це заявив посол Чорногорії при ЄС Петар Маркович в інтерв'ю Euronews.Які зміни пропонують у ЄСНаразі Чорногорія є країною-кандидатом, яка просунулася найдалі на шляху до вступу до Євросоюзу. Подгориця розраховує стати 28-м членом ЄС уже у 2028 році.Втім, процес може ускладнитися через нові пропозиції щодо реформи політики розширення Євросоюзу.Зокрема, п'ять із шести держав-засновниць ЄС виступають за посилення механізмів контролю, які дозволили б реагувати на порушення принципів демократії та верховенства права вже після вступу нових країн до блоку. Така ініціатива з'явилася на тлі ситуації з Угорщиною.Позиція ЧорногоріїЗа словами Марковича, Чорногорія не заперечує проти запровадження додаткових гарантій, однак вважає, що оцінка можливих порушень має проводитися виключно за заздалегідь погодженими об'єктивними критеріями. Він наголосив, що ці правила повинні бути визначені ще до вступу країни до ЄС і не можуть використовуватися для автоматичного обмеження права голосу нових членів у перехідний період.На думку дипломата, такий підхід був би юридично та політично сумнівним і фактично створив би "другий клас" членства в Європейському Союзі.Чорногорія проти зміни правил під час гриМаркович також прокоментував пропозицію Франції та Німеччини щодо так званої поступової інтеграції, яка передбачає надання країнам-кандидатам окремих переваг членства ще до офіційного вступу. Він привітав дискусію про реформу політики розширення, однак зауважив, що змінювати методологію зараз було б несправедливо щодо Чорногорії.За словами посла, країна вже 14 років проходить процедуру вступу за чинними правилами та є найпросунутішим кандидатом."Обговорення нової методології має стосуватися тих країн-кандидатів, для яких нинішня система не спрацювала. Для Чорногорії вона, навпаки, виявилася ефективною", — наголосив Маркович.Водночас дипломат зазначив, що нові гарантії можуть полегшити процес ратифікації вступу Чорногорії, особливо з огляду на зростання скептицизму щодо розширення ЄС у низці держав-членів.На завершення він заявив, що подальше розширення Європейського Союзу має стратегічне значення та може стати шансом для ЄС повернутися до політики розширення після виходу Великої Британії з блоку.Додамо, Україна потребує терміновою підтримки Європейського Союзу для забезпечення безперебійної роботи "Шляхів солідарності". Також необхідне збільшення пропускної спроможності Дунайського коридору.Читайте також: Чому Угорщина знову гальмує вступ України до ЄС: деталі блокування двох кластерів.

Американський державний секретар Марко Рубіо відкинув російський наратив про те, що Сполучені Штати Америки та Росія досягнули будь-якої угоди щодо припинення війни Росії в Україні під час саміту на Алясці в серпні 2025 року.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Зокрема, Рубіо заявив після зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим 23 липня, що російські "пропозиції" на саміті в Анкориджі провалилися."Миру вдасться досягнути лише завдяки новим "концепціям та ідеям", які США готові підтримати", — наголосив американський посадовець.Водночас Міністерство закордонних справ Росії заявило, що Лавров підтвердив Рубіо готовність Росії до переговорів і зобов'язань щодо "пропозицій" США, з якими президент Росії Володимир Путін погодився на саміті на Алясці."Російські чиновники регулярно посилаються на нібито "угоди з Анкориджа" для просування наративів про готовність Росії до переговорів, попри відсутність будь-яких публічних заяв після саміту та нещодавню відмову американських чиновників від таких російських наративів", — зробили висновок аналітики Інституту вивчення війни.Інші ключові висновки ISWПрезидент України Володимир Зеленський продовжує повторювати свою відданість мирним переговорам зі Сполученими Штатами та Росією.Український лідер провів перемовини зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом і колишнім старшим радником Дональда Трампа Джаредом Кушнером, на яких обговорили зусилля щодо мирних переговорів.Володимир Зеленський підтвердив свій намір провести тристоронні переговори між США, Україною та Росією восени 2026 року.Ні російські, ні українські війська не досягнули підтвердженого прогресу 23 липня.Нагадаємо, вчора американська блогерка Лора Лумер повідомила, що взяла інтерв’ю в президента України Володимира Зеленського. Її називають медійницею, яка наближена до американського президента Дональда Трампа..