# політика

Президент України Володимир Зеленський припускає можливість організації виборчого процесу, проте лише за умови встановлення стійкого перемир’я терміном на два-три місяці. Водночас глава держави наголошує, що наразі переважна більшість суспільства виступає категорично проти проведення голосування під обстрілами.Про це він сказав в інтерв’ю виданню Politico.Безпековий фактор та зміна законівЗа словами Президента, ключовим бар'єром для проведення виборів залишається активна фаза бойових дій. Окрім фактичної безпеки на дільницях, процес потребує серйозної юридичної підготовки та політичної волі законодавців."Для організації виборів необхідні зміни до законодавства. Відповідне рішення має ухвалити парламент", — наголосив Зеленський, висловивши сподівання на оперативність Верховної Ради у цьому питанні.Глава держави зауважив, що без стабільного припинення вогню забезпечити рівні права для всіх виборців практично неможливо. Найбільші складнощі виникають із залученням до процесу захисників на фронті та мільйонів українців, які перебувають за кордоном.Позиція суспільства: 90% протиПопри теоретичну можливість виборів за умови "тиші", Зеленський акцентував на реальних настроях громадян. За його даними, українське суспільство наразі не вважає вибори пріоритетом."Якщо комусь цікаво, що думають українці, то 90% проти, бо розуміють, що це жахливо — проводити вибори зараз, під час війни, під обстрілами. Жахливо, як голосуватимуть наші солдати, які нас захищають. Ми маємо їх почути", — заявив президент.Він також додав, що питання легітимності та інклюзивності стосується і біженців: "Жахливо, як голосуватимуть вісім мільйонів людей за кордоном, але вони мають обрати президента, парламент і місцеву владу". Зеленський підсумував, що остаточна доля виборів напряму залежатиме від розвитку безпекової ситуації та обов’язково враховуватиме думку українського народу.Нагадаємо, що в ЦВК прокоментували статтю у Financial Times про те, що президент Володимир Зеленський нібито має намір оголосити план щодо проведення президентських виборів і референдуму 24 лютого — в день роковин повномасштабного вторгнення Росії. За словами голови ЦВК Сергія Дубовика, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування не надходило.Своєю чергою, президент України Володимир Зеленський заявив, що дата 24 лютого має особливе символічне значення в контексті війни. У такий день жодного оголошення про проведення президентських і парламентських виборів, а також референдуму щодо тимчасово окупованого Донбасу не відбудеться.Також президентка Європейського парламенту Роберта Мецола заявила, що спроби Кремля нав’язати Україні проведення виборів під час повномасштабної війни є відвертим цинізмом, адже не можна змушувати людей голосувати під ракетними обстрілами та без світла. У Європарламенті наголосили, що міжнародна спільнота не повинна допустити реалізації таких маніпулятивних планів агресора..

Президент України Володимир Зеленський окреслив стратегію з трьох фундаментальних кроків, які мають стати основою для дій адміністрації Дональда Трампа задля припинення російської агресії. Глава держави наголошує на необхідності рішучих кроків Вашингтона без озирання на позицію Кремля, що передбачають надання безпекових гарантій, масштабне відновлення та жорсткий дипломатичний тиск на Москву.Про це він сказав в інтерв’ю Politico.Крок перший: Гарантії безпекиЗеленський переконаний, що першочерговим завданням Сполучених Штатів має стати надання Україні міцних гарантій безпеки. При цьому він наголошує, що це рішення не повинно бути предметом торгів чи обговорень із російським керівництвом."Я думаю так... Він має надати нам гарантії безпеки, сильні гарантії безпеки, без діалогу з Путіним. Тому що це гарантії безпеки від Президента Сполучених Штатів", — заявив Зеленський.Крок другий: План відбудовиДругим етапом на шляху до завершення конфлікту президент називає запуск комплексної програми відновлення країни. На його думку, економічне відродження є обов’язковою умовою для стабілізації та переходу суспільства до мирного життя."Дайте нам пакет відбудови України. Це означатиме другий крок, що ми відновимося, це означатиме, що настане мир", — акцентував глава держави.Крок третій: Вимога припинення вогнюЗавершальний етап передбачає пряму та безкомпромісну вимогу до Москви зупинити бойові дії на поточних позиціях із подальшим переходом до тристоронніх переговорів на рівні лідерів для фінального врегулювання."Зателефонувати Путіну і сказати: "Дивись, ти мусиш зупинитися там, де ти зараз є. Ми мусимо заморозити конфлікт зараз, а потім ми зустрінемося у тристоронньому форматі на рівні лідерів і вирішимо, як закінчити цю війну", — пояснив алгоритм дій президент.У разі відмови російського диктатора прийняти ці умови, Зеленський закликає США до запровадження "тотальних санкцій" та повної блокади енергетичного сектору РФ. Він наполягає на максимальному посиленні підтримки України, щоб країна залишалася сильною, а також на персональному тиску на російські еліти, включно з висланням їхніх родичів із демократичних країн.Нагадаємо, нещодавно держсекретар США Марко Рубіо заявив, що на сьогодні Сполученим Штатам Америки достеменно не відомо, чи готова країна-агресорка Росія до закінчення війни проти України та мирних переговорів..

Попри активну підтримку євроінтеграційних прагнень Києва, держави-члени Європейського Союзу наразі не досягли згоди щодо фіксації точного календаря вступу України до блоку. Верховна представниця ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас наголосила, що попереду залишається значний обсяг роботи, проте стратегічний курс на те, що "Україна — це частина Європи", залишається незмінним.Про це повідомляє DW, цитуючи заяву топдипломатки Євросоюзу під час панельної дискусії на Мюнхенській конференції з безпеки у неділю, 15 лютого.Дипломатична реальністьЗа словами Каї Каллас, на сьогодні в середині об'єднання панує стримана позиція щодо конкретних дедлайнів. Вона відкрито визнала наявність розбіжностей у поглядах серед країн-членів, що є природним процесом для європейської дипломатії."Моє відчуття таке, що держави-члени не готові назвати конкретну дату. Цілком зрозуміло, що ми не маємо однакових поглядів щодо всіх питань, і так буде й надалі", — пояснила головна дипломатка ЄС.Водночас Каллас виступила на захист європейської суб'єктності, відкинувши критику з боку держсекретаря США Марко Рубіо щодо нібито занепаду європейської цивілізації. Вона підкреслила, що попри певні розбіжності з Вашингтоном, Європі не загрожує крах.Безпека України як пріоритет для ЄвропиКаллас акцентувала на тому, що зміцнення обороноздатності ЄС є нагальною потребою, а геополітична вага блоку напряму залежить від успіху України. Вона нагадала, що безпекова архітектура континенту зараз формується саме на українських теренах."Існує нагальна потреба повернути європейську суб'єктність. Безпека Європи починається в Україні", — заявила Кая Каллас.Тверезий погляд на РосіюТоркаючись теми завершення війни, представниця ЄС закликала міжнародну спільноту не переоцінювати можливості Кремля. Вона назвала Росію "надламаною" агресоркою та застерегла від сценаріїв, де Москва отримає за столом переговорів більше, ніж змогла вибороти на полі бою. Крім того, Каллас наполягає на виплаті репарацій та притягненні РФ до відповідальності за воєнні злочини.Нагадаємо, нещодавно єврокомісар з розширення Марта Кос заявила, що через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення.Також повідомлялось, що у Європейському Союзі наразі відсутній консенсус щодо чітких термінів приєднання України, оскільки це питання напряму залежить від укладання майбутньої мирної угоди. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс наголосив, що за умов продовження війни знайти формулу розширення блоку буде вкрай непросто, а швидке завершення конфлікту у 2026 році поки що виглядає малоймовірним..

Держсекретар Сполучених Штатів Марко Рубіо офіційно підтвердив, що його держава не має планів залишати НАТО, попри дискусії щодо внутрішньої реорганізації військ. Він наголосив, що присутність тисяч американських військовослужбовців у Європі є чітким сигналом відданості союзницьким зобов’язанням. Про це він заявив на спільній пресконференції з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо.Чітка позиція ВашингтонаРубіо наголосив, що інтеграція американських сил у структуру Альянсу наразі є надто глибокою для будь-яких припущень про розрив відносин. За його словами, позиція США була однозначно доведена партнерам під час останніх зустрічей на високому рівні."Щодо НАТО, я не розумію — у Сполучених Штатів розгорнуті тисячі й тисячі військовослужбовців у рамках місії НАТО. І ми ясно дали зрозуміти, я думаю, це було дуже чітко заявлено на саміті всього кілька днів тому або на зустрічі на рівні міністрів оборони. Ми не виходимо з НАТО. Ми не йдемо", — заявив держсекретар.Ротація військ як звична практикаКоментуючи питання переміщення американських солдатів між різними країнами Європи, Рубіо зазначив, що такі процеси є частиною рутинної військової логістики, яка відбувалася завжди. Він закликав не шукати в цьому ознак відступу США від європейської безпеки."Саме тому, до речі, ми говоримо про важливість наявності у наших партнерів по НАТО відповідних можливостей… Я думаю, що ми хочемо сказати, що чим сильніші наші союзники, тим сильніші ми всі разом", — підсумував посадовець.Пріоритет національного захистуРубіо також додав, що здатність захищати власний народ і країну є найголовнішим обов’язком будь-якої держави, і зміцнення союзників лише підсилює загальну безпеку Вашингтона.Нагадаємо, нещодавно прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що країна-агресорка Росія може спробувати "перевірити" Північноатлантичний альянс до 2030 року. Тому країни-члени НАТО мають бути готовими до можливих нових бойових дій в Європі..

У Європейському Союзі наразі відсутній консенсус щодо чітких термінів приєднання України, оскільки це питання напряму залежить від укладання майбутньої мирної угоди. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс наголосив, що за умов продовження війни знайти формулу розширення блоку буде вкрай непросто, а швидке завершення конфлікту у 2026 році поки що виглядає малоймовірним.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на заяву латвійського лідера під час панельної дискусії на Мюнхенській конференції з безпеки.Пошук "креативної формули"За словами Рінкевичса, попри бажання багатьох партнерів бачити Україну в складі ЄС якнайшвидше, всередині блоку досі не готові зафіксувати конкретну дату вступу. Політик зазначив, що Брюссель вміє бути "креативним", коли цього вимагають обставини, проте наразі єдиного рішення немає."З нашого погляду, так, ми хочемо, щоб Україна якомога швидше стала частиною Євросоюзу, але ЄС завжди був дуже креативним, коли це було дійсно потрібно. І ми можемо знайти формулу, яка, ймовірно, нам підійде", — зауважив президент Латвії.Фактор війни та мирної угодиРінкевичс переконаний, що ключовою перешкодою для визначення дедлайнів є відсутність мирної угоди, яка в найближчій перспективі залишається недосяжною через позицію Кремля. Він підкреслив, що поки Росія не виявляє готовності до реальних кроків, ЄС змушений вирішувати складну дилему розширення за умов війни."Я не бачу, що Росія збирається рухатися. А якщо Росія не рухається, то ми не матимемо угоди. Якщо Росія не рухається, то ми маємо вирішити, якщо є країна, яка перебуває у стані війни, що ми будемо робити з розширенням Європи. Тож чи можемо ми сьогодні назвати конкретну дату, наприклад 27 листопада?" — риторично запитав політик.Прогнози на 2026 рікОкремо президент Латвії торкнувся термінів завершення бойових дій. На його думку, розраховувати на фінал війни вже у 2026 році наразі складно, хоча він був би радий помилитися у своїх розрахунках."Чесно кажучи, на цю мить я не можу уявити, що ми укладемо угоду у 2026 році. Якщо я помиляюся, я з радістю визнаю це всюди", — резюмував Рінкевичс.Нагадаємо, нещодавно єврокомісар з розширення Марта Кос заявила, що через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення..

Державний секретар США Марко Рубіо у неділю, 15 лютого, приземлився в аеропорту Братислави, де його зустрів очільник словацького міністерства закордонних справ Юрай Бланар. Американський посадовець прибув до країни на запрошення словацької сторони, що стало четвертим візитом глави американської дипломатії в історії незалежної республіки.Про це повідомляє словацьке інформаційне агентство TASR.Порядок денний переговорівУ межах офіційного візиту заплановані зустрічі Марко Рубіо з найвищим керівництвом країни — президентом Петером Пеллегріні та прем’єр-міністром Робертом Фіцо. Сторони мають обговорити низку критично важливих питань:двосторонні відносини: поточний стан та перспективи співпраці між Словаччиною та США;безпека та оборона: питання регіональної стабільності, роль НАТО та модернізація словацької армії;енергетика: співробітництво у сфері ядерної енергетики.Нагадаємо, 14 лютого під час офіційної зустрічі президента Володимира Зеленського з державним секретарем Сполучених Штатів Марко Рубіо було обговорено критичну ситуацію на фронті, наслідки російських ударів по енергосистемі та шляхи зміцнення захисту українців у період зимових холодів. Сторони зосередили увагу на посиленні стійкості України та підготовці до важливих дипломатичних перемовин у Женеві..

У неділю, 15 лютого, президент Володимир Зеленський провів зустріч із премʼєр-міністром Північної Македонії Християном Міцкоським.Про це повідомив Офіс президента. Зазначається, що у ході перемовин очільник держави поінформував про ситуацію на фронті та рівень російських втрат, а також про постійні удари РФ по Україні.Сторони обговорили наслідки російських атак на українську енергосистему та допомогу, яку може надати Північна Македонія для підтримки енергетичної стійкості України. Окрему увагу лідери приділили можливостям для оборонної співпраці та підтримці програми PURL."Президент подякував за внесок Північної Македонії та наголосив, що Україна буде дуже вдячна за подальшу підтримку PURL. Володимир Зеленський поінформував про переговорний процес і наголосив, що єдиною перешкодою для закінчення війни є Росія, яка сама ж цю війну й розвʼязала", — йдеться у повідомленні.Своєю чергою, Християн Міцкоський висловив підтримку Україні та запевнив, що Північна Македонія і надалі надаватиме допомогу.Нагадаємо, 14 лютого президент України Володимир Зеленський напередодні тристоронніх зустрічей у Женеві провів важливі переговори з представниками американського лідера Дональда Трампа — Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Головною метою діалогу стало узгодження кроків для того, щоб майбутні дипломатичні раунди були максимально результативними для України..

Майбутня архітектура безпеки України має базуватися на змістовних та надійних гарантіях, які не повторять трагічну долю Будапештського меморандуму. Сталий мир можливий лише за умови реального захисту від майбутньої російської агресії.Про це 14 лютого заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус під час виступу на Мюнхенській безпековій конференції. Жодних фіктивних домовленостейВиступаючи перед учасниками конференції, Пісторіус зазначив, що з наближенням дня можливого перемир’я міжнародна спільнота має подбати про його тривалість. За словами міністра, Україна потребує механізмів, які фактично унеможливлять повторне вторгнення РФ."Ми повинні будемо захистити Україну від будь-якої потенційної майбутньої агресії з боку Росії. Для цього великого завдання Україна потребує змістовних, надійних безпекових гарантій", — наголосив очільник німецького оборонного відомства.Історичний досвід та роль союзниківНімецький міністр звернувся до історичного контексту, згадавши слова нинішнього держсекретаря США Марко Рубіо, сказані ще у 2014 році. Тоді Рубіо констатував, що Будапештський меморандум 1994 року не виконав своєї мети, адже не зміг захистити територіальну цілісність України від анексії Криму та агресії РФ. Пісторіус закликав партнерів з Європи та США об'єднати зусилля, щоб нова безпекова система не виявилася недієвою."Тож уроком для нас, пані й панове, має бути те, що ми не маємо допустити ще одного "паперового тигра" як Будапештський меморандум. І щоб надати надійні безпекові гарантії, усі ми — усі, і Європа, і США — маємо докластися до цього. Європа і Німеччина готові зробити свій внесок", — заявив Пісторіус.Нагадаємо, нещодавно держсекретар США Марко Рубіо заявив, що на сьогодні Сполученим Штатам Америки достеменно не відомо, чи готова країна-агресорка Росія до закінчення війни проти України та мирних переговорів..

У суботу, 14 лютого, президент України Володимир Зеленський напередодні тристоронніх зустрічей у Женеві провів важливі переговори з представниками американського лідера Дональда Трампа — Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Головною метою діалогу стало узгодження кроків для того, щоб майбутні дипломатичні раунди були максимально результативними для України.Про це Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі. За підсумками розмови стали відомі такі деталі:підготовка до Женеви. Сторони детально обговорили дипломатичний процес і розраховують на конструктивні результати запланованих переговорів;напрацювання в Абу-Дабі. Під час дзвінка торкнулися результатів попередніх зустрічей в ОАЕ, які стануть основою для подальшої стратегії;презентація позиції. Наступного тижня українська переговорна команда представить офіційну позицію України, враховуючи напрацьовані кроки;діалог із Марко Рубіо. Представників команди Трампа також поінформували про зміст нещодавньої зустрічі з Держсекретарем США Марко Рубіо.Президент України подякував Дональду Трампу, його команді та всьому американському народу за незмінну підтримку та готовність допомагати у захисті життів українців.Нагадаємо, 14 лютого під час офіційної зустрічі президента Володимира Зеленського з державним секретарем Сполучених Штатів Марко Рубіо було обговорено критичну ситуацію на фронті, наслідки російських ударів по енергосистемі та шляхи зміцнення захисту українців у період зимових холодів. Сторони зосередили увагу на посиленні стійкості України та підготовці до важливих дипломатичних перемовин у Женеві..

У суботу, 14 лютого, під час офіційної зустрічі президента Володимира Зеленського з державним секретарем Сполучених Штатів Марко Рубіо було обговорено критичну ситуацію на фронті, наслідки російських ударів по енергосистемі та шляхи зміцнення захисту українців у період зимових холодів. Сторони зосередили увагу на посиленні стійкості України та підготовці до важливих дипломатичних перемовин у Женеві.Про це йдеться у повідомленні глави держави в Telegram-каналі.Ключові теми обговоренняЯк зазначив Зеленський, основна частина діалогу була присвячена практичній допомозі, яка дозволить Україні ефективно захищати життя людей під час енергетичного терору. Зокрема, було порушено такі питання:військова ситуація: детальний огляд подій на передовій та інтенсивності російських атак;енергетична безпека: методи протидії наслідкам ударів по об'єктах критичної інфраструктури;гарантії безпеки: необхідність конкретних кроків у питаннях безпекових зобов'язань та відновлення економіки.Дипломатичний трекОкрему увагу, за словами президента, було приділено підготовці до тристоронніх зустрічей та результативності майбутніх переговорів у Женеві. Українська сторона наголосила на важливості послідовності дій міжнародних партнерів для досягнення сталого миру."Дякую Сполученим Штатам Америки за конструктивний підхід. Вдячний кожному американському серцю за вагому допомогу Україні", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, нещодавно держсекретар США Марко Рубіо заявив, що на сьогодні Сполученим Штатам Америки достеменно не відомо, чи готова країна-агресорка Росія до закінчення війни проти України та мирних переговорів..

Через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення.Таку заяву зробила єврокомісар з розширення Марта Кос під час Українського ланчу в Мюнхені. За словами Кос, традиційний процес вступу, заснований виключно на індивідуальних досягненнях країн-кандидатів, наразі стикається з безпрецедентними геополітичними викликами."На основі поточної методології розширення ЄС, вступ України в ЄС 1 січня 2027 року не є можливим. Але ми маємо знайти, як подолати розрив між процесом вступу, заснованим на досягненнях країн-кандидатів, та геополітичними викликами", — заявила єврокомісар.Вона наголосила, що питання членства України вже давно вийшло за межі звичайної бюрократичної процедури. На думку Кос, йдеться про значно масштабнішу мету — остаточне об'єднання Європи.Водночас у Брюсселі запевняють, що попри складність нинішніх правил, пошук "геополітичного підходу" може стати ключем до того, щоб Україна стала частиною спільноти швидше, ніж це передбачає стандартний графік.Як зазначав Bloomberg, проєкт мирного плану з 20 пунктів, над яким Україна працює переважно разом зі США, передбачає вступ до ЄС у 2027 році. До цього часу Київ може отримати окремі переваги, пов’язані з членством.Водночас речник Європейської комісії у коментарі Bloomberg підтвердив, що майбутній вступ України до ЄС є частиною обговорень у межах потенційної мирної угоди.Нагадаємо, заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква заявляв, що Київ розраховує на те, що країни-члени Європейського Союзу ухвалять ключове політичне рішення про приєднання України до блоку вже у 2027 році. Окрім того, влада прогнозує повну готовність держави до відкриття всіх переговорних кластерів уже в першій половині поточного року.Своєю чергою, головна речниця Європейської комісії Паула Піньйо заявила, що у Плані процвітання для України немає "жодного посилання" на конкретну дату вступу України в Європейський Союз. Ці питання та відповідні документи варто розглядати окремо..

Російський диктатор Володимир Путін повністю відірваний від реальності та не здатний уявити своє існування без влади та бойових дій, що становить пряму загрозу для всієї Європи. Будь-які спроби задобрити агресора територіальними поступками є фатальною ілюзією, яка лише масштабує конфлікт у майбутньому.Таку заяву зробив президент України Володимир Зеленський під час Мюнхенської безпекової конференції.За словами українського лідера, очільник Кремля живе у викривленому історичному просторі, ігноруючи потреби звичайних людей. Зеленський припустив, що замість реальних радників Путін "консультується" з постатями минулого, такими як Петро Перший чи Катерина Друга, мріючи про нові загарбання."Путін не живе як звичайні люди, він не ходить вулицями, ви не побачите його в кафе… Він не може уявити собі життя без влади чи після влади. Звичайні речі його не цікавлять. Чи можете ви уявити Путіна без війни? Він може вважати себе дитиною, але насправді він раб війни", — зазначив Володимир Зеленський.Президент також провів історичну паралель між сучасними подіями та Мюнхенською угодою 1938 року. Він застеріг світову спільноту від повторення помилок минулого, коли спроба врятувати мир ціною територій Чехословаччини призвела до ще масштабнішої катастрофи."Було б ілюзією вірити, що цю війну тепер можна надійно завершити, розділивши Україну, так само як ілюзією було вірити тоді, що, пожертвувавши Чехословаччиною, можна врятувати Європу від великої війни", — підсумував глава держави.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський зазначав, що Україна частко отримує пропозиції про ті чи інші компроміси під час перемовного процесу, в тому числі й від Сполучених Штатів Америки. Але те, що Київ готовий припинити війну, а Володимир Путін не у в'язниці, — це найбільший компроміс..

Спроби Кремля нав’язати Україні проведення виборів під час повномасштабної війни є відвертим цинізмом, адже не можна змушувати людей голосувати під ракетними обстрілами та без світла. У Європарламенті наголосили, що міжнародна спільнота не повинна допустити реалізації таких маніпулятивних планів агресора. Відповідну заяву зробила президентка Європейського парламенту Роберта Мецола під час панельної дискусії на Мюнхенській безпековій конференції, пише "Інтерфакс-Україна". Вона наголосила, що Росія, яка сама не має досвіду чесних виборів, намагається використовувати цю тему для дестабілізації України."Ми хочемо надіслати повідомлення Росії та адміністрації Путіна, а також про цинізм, з яким ми обговорюємо вибори в Україні. Коли в Росії були чесні вибори? Коли ми зможемо сказати, що якщо на міста падають бомби, не можна змушувати людей, які не мають електроенергії, йти голосувати?" — заявила вона.Мецола також додала, що подібні вимоги до України є частиною "цинічного задуму" Москви, і цивілізований світ "абсолютно не повинен цього допускати".Нагадаємо, що в ЦВК прокоментували статтю у Financial Times про те, що президент Володимир Зеленський нібито має намір оголосити план щодо проведення президентських виборів і референдуму 24 лютого — в день роковин повномасштабного вторгнення Росії. За словами голови ЦВК Сергія Дубовика, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування не надходило.Своєю чергою, президент України Володимир Зеленський заявив, що дата 24 лютого має особливе символічне значення в контексті війни. У такий день жодного оголошення про проведення президентських і парламентських виборів, а також референдуму щодо тимчасово окупованого Донбасу не відбудеться..

На сьогодні Сполученим Штатам Америки достеменно не відомо, чи готова країна-агресорка Росія до закінчення війни проти України та мирних переговорів.Про це повідомив держсекретар США Марко Рубіо під час Мюнхенської безпекової конференції, передає The Guardian."Ми не знаємо, чи росіяни серйозно налаштовані закінчити війну. Вони кажуть, що згодні, і на яких умовах вони готові це зробити…ми будемо продовжувати це перевіряти", — сказав Рубіо.За його словами, США та Європа продовжують вживати заходів для тиску на Росію, щоб посадити Москву за стіл переговорів. Певного прогресу у цього питання вже вдалося досягти."Я не думаю, що хтось у цій кімнаті був би проти мирного врегулювання цієї війни, якщо умови будуть справедливими і стійкими. Саме цього ми прагнемо досягти, і ми й надалі будемо намагатися цього досягти, навіть попри те, що всі інші події на санкційному фронті та в інших сферах тривають", — резюмував Рубіо.Нагадаємо, 13 лютого державний секретар Марко Рубіо в останній момент скасував свою участь у розмові з лідерами країн Європи, керівниками Європейського Союзу, НАТО та президентом України Володимиром Зеленським.Раніше журналісти The Atlantic писали, що Дональд Трамп розглядає можливість виходу США з переговорів щодо України. Це може статися вже найближчими тижнями.Водночас аналітики американського Інституту вивчення війни повідомили, що США могли погодитися розглядати територіальні поступки України Росії ще до отримання офіційних зобов’язань щодо гарантій безпеки з боку США чи європейських партнерів. Водночас Вашингтон не укладатиме окремої безпекової угоди з Україною, доки Київ і Москва не досягнуть мирної домовленості..

Кремлівський диктатор Володимир Путін хоче продовжувати війну в Україні. Однак російська нафта зараз продається з безпрецедентною знижкою, що дедалі сильніше б’є по фінансовій базі Російської ФедераціїТаку інформацію оприлюднило видання The Telegraph. Аналітики зазначили, що середня ціна російської Urals у січні опустилася приблизно до 37,5 долара за барель — майже на 42% дешевше за еталонну марку Brent."Такий розрив став наслідком посилення санкцій, ускладнення логістики та скорочення закупівель із боку ключових покупців, зокрема, Індії", — зауважили в статті.Там додали, що імпорт російської сирої нафти до Індії протягом місяця знизився до 1,1 мільйона барелів на день, що є найнижчим показником з листопада 2022 року.Аналітики вважають, що для російського бюджету це критично, адже саме нафтові доходи залишаються головним джерелом фінансування війни.Додатковий удар завдали санкції США проти енергетичних гігантів "Роснефть" та "Лукойл", а також нові обмеження Євросоюзу на морські перевезення російської сирої нафти."Якщо це продовжуватиметься, то створить великі проблеми для Путіна, оскільки ключовою частиною стратегії підтримки вітчизняної економіки на плаву є використання високих доходів від експорту нафти", — пояснив виданню Стеффен Дітель з Altana Wealth.Під тиском обмежень експорт скорочується, а валютні надходження зменшуються, що підсилює фінансову напругу в економіці. За оцінками експертів, постачання російської нафти вже помітно знизилися.Подальше падіння попиту змушує Москву продавати сировину ще дешевше, щоб утримати ринки збуту. Це послаблює бюджетні можливості Кремля й ускладнює фінансування війни.Попри скорочення доходів і зростання інфляційного тиску, російська влада намагається підтримувати економіку монетарними стимулами."Навіть погіршення економічної ситуації наразі не змушує Кремль змінити стратегічний курс - війна залишається пріоритетом, попри поступове виснаження фінансових ресурсів", — зробили висновок аналітики.Нагадаємо, раніше журналісти видання Bloomberg писали, що Кремль намагається "задобрити" та підіграти американському президенту Дональду Трампу. Як один із варіантів Росія розглядає можливість повернення до фінансових операцій у доларах..