# політика

Молоді українці повинні залишатися в рідній країні та не виїжджати за кордон, зокрема, в Німеччину, Польщу чи Францію. Такі умови необхідно забезпечити Україні.Про це заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час прес-конференції за підсумками зустрічі "Коаліції охочих". Його цитують журналісти ntv.Німецький лідер закликав президента України Володимира Зеленського забезпечити, щоби молоді українські чоловіки проходили військову службу у своїй країні."Україна повинна гарантувати це, щоби молоді люди не виїжджали в Німеччину, Польщу чи Францію", — наголосив Мерц.Раніше, 13 листопада, канцлер Німеччини констатував, що в його країні спостерігається значне зростання кількості молодих українців після того, як Київ дозволив виїзд чоловіків віком від 18 до 22 років.За словами Мерца, він просив президента України Володимира Зеленського забезпечити проходження військової служби всередині країни, щоби молоді чоловіки не виїжджали до НімеччиниСвоєю чергою, німецька партія Християнсько-соціальний союз 2 січня запропонувала посилити міграційні правила щодо українських біженців. Зокрема, йдеться про повернення до України чоловіків, придатних до військової служби.Як відомо, від початку повномасштабного вторгнення Росії виїзд за кордон для українських чоловіків призовного віку (18-60 років) заборонили. Виняток для молоді до 22 років зробили тільки в серпні 2024 року.Однак, як зазначав речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, виїжджати можна тільки за наявності паспорта та військово-облікового документа.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Фрідріх Мерц у листі до керівних парламентських фракцій ХДС / ХСС і СДПН наголосив, що кремлівський диктатор Володимир Путін навіть не наближається до перемир’я, він прагне продовжувати війну. Тож Україна на теперішній момент перебуває на межі гуманітарної енергетичної кризи..

Президент України Володимир Зеленський опинився на другому місці серед іноземних політиків, яких поляки найчастіше називали політиками року. Він поступився в цьому рейтингу лише американському лідеру Дональду Трампу.Про це свідчать результати опитування польського Центру дослідження громадської думки CBOS, які наводить видання Onet.Соціологи зазначили, що вибір політика року серед представників міжнародної політичної сцени, як правило, викликає у поляків більше складнощів, ніж визначення найвидатнішого представника національної політики."У грудні 2025 року з цим мали проблеми трохи більш як двоє п'ятих опитаних (41%), а ще більше чверті (27%) вважали, що жоден із відомих їм іноземних політиків не відіграв протягом останніх 12 місяців настільки значної ролі в міжнародній політиці, щоби заслужити цей титул", — йдеться в дослідженні.Титул політика року-2025 у світі поляки присудили президенту США Дональду Трампу — так вважають 11% опитаних. На другому місці рейтингу опинився президент України Володимир Зеленський, якого вказали 5% опитаних. Подіум замикає президент Франції Емманюель Макрон з 3% голосів.Решту політиків вказали лише деякі респонденти. Приблизно 1% респондентів назвали: голову Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн; прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана; колишнього президента США Джо Байдена; мера Нью-Йорка Зорана Мамдані; папу Лева XIV; віце-президента США Джея Ді Венса, а також очільника польського МЗС Радослава Сікорського. 4% опитаних назвали інші імена.За результатами іншого опитування, яке провела компанія IBRiS на замовлення видання Rzeczpospolita, більшість поляків не сподіваються на завершення війни в Україні 2026 року. Переважно це прихильники нинішньої влади, але є й чимало тих, хто голосував за опозицію.Нагадаємо, експерт "Роботодавців Польщі" Пйотр Роґовецький нещодавно заявив, що переважна більшість українських біженців, які мешкають у Польщі, активно працюють і роблять помітний внесок у розвиток економіки країни. Твердження, що українці начебто відбирають роботу у поляків, є хибним..

У вівторок, 6 січня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів розмову з чеським колегою Петром Мацінкою. Серед іншого, вони обговорили нещодавній обмін заявами після скандалу зі спікером чеського парламенту Томіо Окамурою.Про це повідомила прес-служба Міністерства закордонних справ України у Facebook."Я мав дуже змістовну та конструктивну розмову зі своїм чеським колегою Петром Мацінкою. Привітав його з призначенням і подякував Чехії за незмінну підтримку нашої країни — політичну, економічну, військову та гуманітарну", — зазначив Андрій Сибіга.Він додав, що насамперед вони обговорили наші двосторонні відносини."Домовилися перегорнути сторінку нещодавніх обмінів заявами та посилити наш політичний діалог на рівні міністерств закордонних справ на основі взаємної поваги та стратегічного партнерства. Україна та Чехія є справжніми друзями та союзниками", — наголосив український міністр.Він поінформував свого колегу про велику зацікавленість України у подальшій співпраці з Чехією у сфері оборони, а також про участь Чехії у відновленні України."Наша співпраця має бути взаємовигідною", — вважає Андрій Сибіга.Також він поінформував свого колегу про ситуацію на полі бою та безжальні жорстокі атаки Росії на українську енергетичну систему. Вони обговорили останні мирні зусилля та погодилися, що немає альтернативи змушенню Росії якнайшвидше припинити свою агресію."Я запросив Петра Мацінку до України, і він підтвердив свою поїздку в найближчому майбутньому. Я з нетерпінням чекаю на візит свого чеського колеги до Києва", — підсумував Андрій Сибіга.Попередній контекстРаніше спікер парламенту Чехії Томіо Окамура у своєму новорічному зверненні назвав президента України Володимира Зеленського та його оточення "хунтою". Він також заявив, що не хоче, щоб Україна стала членом Євросоюзу.У відповідь посол України в Чехії Василь Зварич назвав слова Окамури позицією, яка сформована під впливом російської пропаганди.Раніше новопризначений очільник оборонного відомства Чехії Яромір Зуна підтвердив, що закупівля снарядів для ЗСУ триватиме й надалі. Відповідно до його заяви, масштабний проект "Чеська ініціатива" офіційно продовжить свою роботу протягом 2026 року.У середині грудня прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив, що заморожені активи Росії варто використовувати після закінчення російсько-української війни. До того ж Прага має окрему позицію щодо деяких інших нюансів допомоги Україні..

У вівторок, 6 січня, Кабінет міністрів вніс подання президенту України Володимиру Зеленському про призначення нових начальників обласних військових адміністрацій у чотирьох областях.Про це повідомила прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка залишила відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Продовжуємо кадрові перезавантаження, які ініціював президент України Володимир Зеленський", — зазначила вона.За її словами, сьогодні Кабмін провів співбесіди з кандидатами на посади голів Вінницької, Дніпровської, Полтавської та Чернівецької обласних військових адміністрацій.За їх результатами уряд вніс подання президенту про призначення цих кандидатур на посади голів обласних військових адміністрацій."Наше завдання — посилити стійкість регіонів, особливо прифронтових, від оборони та підтримки ветеранів до освіти, роботи з промисловістю та розвитку громад", — підсумувала Юлія Свириденко.Як відомо, 4 січня президент України Володимир Зеленський провів співбесіди з кандидатами на посади голів п'яти обласних військових адміністрацій. Кадрові зміни відбудуться вже найближчим часом. Ішлося про Вінниччину, Дніпровщину, Полтавщину, Тернопільщину та Чернівецьку область.За його словами, ключове завдання для нових очільників ОВА — посилення місцевого самоврядування, стійкості громад та можливостей регіонів захищати життя й допомагати громадам, які цього потребують."Кожна наша область, усі наші міста і громади мають бути пліч-о-пліч у захисті всієї України", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент зазначав, що кадрові зміни в керівних структурах України не зупиняться на Кабінеті міністрів і обласних військових адміністраціях. Велике перезавантаження торкнеться всієї системи — тепер воно стосуватиметься оборонного сектору, ДБР і ЗСУ.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив із резонансними прогнозами щодо майбутнього Європейського Союзу. Політик вважає, що вже наступного року об’єднання може охопити хаос, проте запевняє, що Будапешт залишатиметься у складі блоку.Про це пише Index.Прогноз дезінтеграції та управлінського хаосуЗа словами угорського прем'єра, Європейський Союз чекає самовільний розвал та глибока дезінтеграція. Орбан наголосив, що в керівництві ЄС настане хаос. Він переконаний, що такий сценарій можна було б зупинити через реструктуризацію, проте зараз країни-учасниці занадто заглиблені у власні проблеми, щоб проводити необхідні зміни.Чому Угорщина не планує "Huxit"Попри критику Брюсселя, Віктор Орбан заявив, що вихід Угорщини з ЄС був би нерозумним кроком. Серед причин він назвав наступне:брак ресурсів. Угорщина не володіє ядерною зброєю та не має достатньо великого політичного впливу для самостійного існування поза блоком;приклад Британії. Хоча він назвав рішення Лондона про вихід "сміливим", для Центральної Європи такий шлях є прийнятним.Жодної фінансової допомоги КиєвуОкремо Орбан торкнувся питання підтримки України. Він прямо заявив, що "не дасть грошей Україні". Свою позицію прем'єр аргументував переконанням, що українська сторона нібито не зможе повернути отримані кошти назад.Нагадаємо, 24 грудня прем'єр-міністр Угорщини вкотре розкритикував європейську підтримку Києва. Він назвав солідарність з Україною чинником, що руйнує Європейський Союз..

Оприлюднено повний склад учасників засідання "Коаліції охочих", що проходить сьогодні, 6 січня, у Франції. До переговорів залучено лідерів 28 країн, очільників міжнародних організацій та дипломатів високого рівня.Про це йдеться у повідомленні Офісу президента.У відомстві зазначили, що у Парижі зібралося представницьке коло союзників України для обговорення подальшої підтримки та безпекових ініціатив. До складу делегацій увійшли перші особи провідних держав світу, представники адміністрації США та керівництво НАТО і ЄС.Представництво на рівні глав держав та урядівБільшість країн-учасниць представлені на найвищому рівні. Серед ключових учасників:Україна: президент Володимир Зеленський.Франція: президент Еммануель Макрон.Німеччина: канцлер Фрідріх Мерц.Велика Британія: прем'єр-міністр Кір Стармер.США: Стів Віткофф та Джаред Кушнер.Польща: прем'єр-міністр Дональд Туск.Північна Європа: прем’єри та президенти Данії (Метте Фредеріксен), Фінляндії (Александер Стубб), Швеції (Ульф Крістерссон) та Норвегії (Йонас Гар Стьоре).Балтія: лідери Естонії (Алар Каріс), Латвії (Евіка Сіліня) та Литви (Гітанас Науседа).Також у засіданні беруть участь глави урядів Італії, Канади, Нідерландів, Чехії, Іспанії та низки інших держав Європи.Міжнародні організації та військове керівництвоВажливою частиною зустрічі є присутність керівників ключових інституцій:Європейська комісія: президентка Урсула фон дер Ляєн.Європейська рада: президент Антоніу Кошта.НАТО: генеральний секретар Марк Рютте.Військовий блок: генерал Алексус Гринкевич (НАТО/США).Міністерський та дипломатичний рівніОкрім глав держав, на міністерському рівні представлений Європейський Союз в особі високого представника Каї Каллас. Також свої делегації на рівні міністрів або послів направили Туреччина, Австрія, Ірландія, Японія, Австралія та Нова Зеландія.Як зазначало видання Reuters, 6 січня союзники України проведуть зустріч у столиці Франції Парижі. Вони якомога точніше визначать свій внесок у майбутні гарантії безпеки, які заспокоять Київ у разі припинення вогню з Москвою.Нагадаємо, міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан планує наголосити на "стратегічному пріоритеті" підтримання безпеки в Чорному морі на саміті щодо України, який відбудеться цього тижня в Парижі.Своєю чергою, генеральний секретар генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марк Рютте візьме участь у зустрічі "Коаліції охочих", яка відбудеться 6 січня у Парижі.Також  6 січня під час саміту "Коаліції охочих" у Парижі лідери країн-партнерів планують затвердити масштабну програму підтримки України, що містить п'ять пріоритетів. Головна мета зустрічі — узгодити спільні дії та скоординувати їх зі США..

У вівторок, 6 січня, президент України Володимир Зеленський розпочав робочий візит до Франції. Ключовою метою поїздки є участь у засіданні "Коаліції охочих", а також низка стратегічних переговорів із європейськими лідерами та представниками нової адміністрації США.Про це повідомляє TrueUA із посиланням на джерела в Офісі президента.Зустрічі з Макроном та представниками СШАПрограма візиту розпочнеться з двосторонніх перемовин. О 13:15 за київським часом (12:15 CET) Володимир Зеленський проведе особисту зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном. Одразу після цього до лідерів приєднаються представники американської сторони — Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Ця зустріч є критично важливою для координації позицій між Києвом, Парижем та Вашингтоном.Засідання "Коаліції охочих"О 16:00 за Києвом стартує головна подія дня — засідання "Коаліції охочих". За рішенням організаторів, захід пройде у закритому форматі: усі промови учасників звучатимуть за зачиненими дверима без присутності преси.Прес-конференція лідерів E3Підбиття підсумків денної частини саміту заплановане на 19:15 за київським часом. Очікується спільна прес-конференція Володимира Зеленського та лідерів формату E3:Еммануеля Макрона (Франція);Кіра Стармера (Велика Британія);Фрідріха Мерца (Німеччина).Заяви звучатимуть національними мовами, трансляція забезпечуватиметься українським перекладом.Вечірній раунд перемовинЗавершиться візит окремою зустріччю української переговорної групи на чолі з президентом та американської делегації (Віткофф і Кушнер). Сторони планують детально обговорити подальшу взаємодію та безпекові питання.За даними джерел, військовий блок на переговорах у Франції представлений на найвищому рівні: разом із президентом прибув керівник Офісу президента Кирило Буданов, а начальник Генерального табу Андрій Гнатов розпочав консультації ще напередодні.Як зазначало видання Reuters, 6 січня союзники України проведуть зустріч у столиці Франції Парижі. Вони якомога точніше визначать свій внесок у майбутні гарантії безпеки, які заспокоять Київ у разі припинення вогню з Москвою.Нагадаємо, міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан планує наголосити на "стратегічному пріоритеті" підтримання безпеки в Чорному морі на саміті щодо України, який відбудеться цього тижня в Парижі.Своєю чергою, генеральний секретар генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марк Рютте візьме участь у зустрічі "Коаліції охочих", яка відбудеться 6 січня у Парижі.Також  6 січня під час саміту "Коаліції охочих" у Парижі лідери країн-партнерів планують затвердити масштабну програму підтримки України, що містить п'ять пріоритетів. Головна мета зустрічі — узгодити спільні дії та скоординувати їх зі США..

У США розпочалася підготовка проекту угоди з владою Гренландії, що може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз.Про це повідомляє The Economist, посилаючись на власні джерела в американських урядових колах.Модель "вільної асоціації"Замість прямої анексії, яка раніше викликала шквал критики, Вашингтон розглядає можливість укладення договору про вільну асоціацію. Така модель уже успішно працює з тихоокеанськими країнами (Палау, Маршаллові Острови та Мікронезія).Що передбачає ця угода:фінансова допомога. США гарантують значні інвестиції для підвищення рівня життя мешканців острова;самоврядування. Гренландія зберігає внутрішню політичну автономію;оборона в обмін на лояльність. Питання зовнішньої безпеки та оборони повністю переходять до компетенції Вашингтона.Стратегічна гра проти ДаніїЖурналісти зазначають, що політика Білого дому має виражений маніпулятивний характер. Основні цілі адміністрації Трампа:Стимулювання сепаратизму. Посилення розбіжностей між гренландською владою та Данією з метою підштовхнути острів до повної незалежності від Копенгагена.Прямі переговори. Укладення угоди безпосередньо з Нууком (столицею Гренландії), ігноруючи данський уряд.Реакція Європи та військовий аспектПопри те, що ймовірність приєднання острова до США залишається низькою, активність Вашингтона викликала серйозне занепокоєння серед європейських лідерів. Окремим питанням стоїть військова присутність. На острові вже функціонує авіабаза США, і хоча чинні договори з Данією не обмежують кількість персоналу, радикальне збільшення американського контингенту може спричинити новий дипломатичний конфлікт із Копенгагеном, чия згода на такі кроки все ще формально необхідна.Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом..

У вівторок, 6 січня, під час саміту "Коаліції охочих" у Парижі лідери країн-партнерів планують затвердити масштабну програму підтримки України, що містить п'ять пріоритетів. Головна мета зустрічі — узгодити спільні дії та скоординувати їх зі США.Про це повідомляє "Європейська правда"з посиланням на джерело в Єлисейському палаці.П’ять пріоритетів допомогиУчасники коаліції готуються взяти на себе зобов’язання за п'ятьма стратегічними напрямками:Припинення вогню: розробка механізмів моніторингу та контролю за дотриманням тиші.Безперервна підтримка ЗСУ: забезпечення української армії в довгостроковій перспективі.Присутність багатонаціональних сил: визначення формату розгортання західних підрозділів на території України.Алгоритм дій на випадок нової агресії: чіткий план реагування союзників, якщо РФ знову порушить мир.Оборонна співпраця: поглиблення стратегічного партнерства у сфері безпеки.Питання західних військ та лінії розмежуванняПредставник адміністрації Еммануеля Макрона уточнив, що багатонаціональні сили будуть розгорнуті для підтримки України в повітрі, на морі та на суші, а також для навчання та відновлення підрозділів ЗСУ. Водночас посадовець наголосив на важливих нюансах:без солдатів в окопах. Західні військові не будуть розміщуватися безпосередньо на лінії розмежування, оскільки при довжині фронту у 1400 кілометрів це не має стратегічного сенсу;технологічний контроль. Замість живої сили для нагляду за лінією зіткнення використовуватимуть дрони, супутники та інші технічні засоби;превентивні заходи. Присутність багатонаціонального контингенту має стати запобіжником від майбутніх атак РФ.Моніторинг та гарантіїОкрему увагу приділять "модальностям" припинення вогню. Партнери (Європа, США та Україна) мають виробити єдине розуміння того, якими будуть їхні дії у разі порушення агресором домовленостей про перемир'я. Це включає не лише політичні заяви, а й конкретні воєнні та технічні кроки для стабілізації ситуації на місцях.Раніше повідомлялось, що президент України Володимир Зеленський здійснить візит до столиці Франції. Програма поїздки передбачає переговори на найвищому рівні та участь у міжнародному засіданні щодо підтримки України.Як зазначало видання Reuters, 6 січня союзники України проведуть зустріч у столиці Франції Парижі. Вони якомога точніше визначать свій внесок у майбутні гарантії безпеки, які заспокоять Київ у разі припинення вогню з Москвою.Нагадаємо, міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан планує наголосити на "стратегічному пріоритеті" підтримання безпеки в Чорному морі на саміті щодо України, який відбудеться цього тижня в Парижі.Своєю чергою, генеральний секретар генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марк Рютте візьме участь у зустрічі "Коаліції охочих", яка відбудеться 6 січня у Парижі..

Президент України Володимир Зеленський здійснить візит до столиці Франції. Програма поїздки передбачає переговори на найвищому рівні та участь у міжнародному засіданні щодо підтримки України.Про це стало відомо з офіційного розкладу Єлисейського палацу.Програма візитуГоловною метою поїздки президента України є участь у засіданні "Коаліції охочих" — міжнародного об'єднання країн, що координують зусилля для зміцнення обороноздатності України.Крім того, у Парижі заплановано низку важливих зустрічей:переговори з Еммануелем Макроном. Лідери проведуть робочу зустріч, щоб обговорити подальшу військову допомогу та ситуацію на фронті;діалог з партнерами зі США. Володимир Зеленський проведе робочий обід з американською делегацією для координації спільних кроків.Як зазначало видання Reuters, 6 січня союзники України проведуть зустріч у столиці Франції Парижі. Вони якомога точніше визначать свій внесок у майбутні гарантії безпеки, які заспокоять Київ у разі припинення вогню з Москвою.Нагадаємо, міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан планує наголосити на "стратегічному пріоритеті" підтримання безпеки в Чорному морі на саміті щодо України, який відбудеться цього тижня в Парижі.Своєю чергою, генеральний секретар генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марк Рютте візьме участь у зустрічі "Коаліції охочих", яка відбудеться 6 січня у Парижі..

Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом. В ефірі програми "The Lead with Jake Tapper" на CNN він зазначив, що острів має стати американською територією, проте заперечив необхідність застосування збройної сили, оскільки впевнений, що ніхто не наважиться на відкрите військове протистояння зі Сполученими Штатами через цей регіон.Коментуючи питання Джейка Таппера щодо ймовірності силового втручання, Міллер натомість піддав сумніву легітимність прав Данії на цю територію. Він поставив під питання статус Гренландії як данської колонії. "На чому засновані їхні територіальні претензії? На чому ґрунтується їхнє твердження про те, що Гренландія є колонією Данії? (США, — ред.) — це сила НАТО", — заявив посадовець.За словами Міллера, це питання стане предметом подальших обговорень на національному рівні.Попередній контекстПрезидент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова..

У понеділок, 5 січня, новий керівник Офісу президента України Кирило Буданов увійшов до складу Ради національної безпеки й оборони (РНБО). Натомість із нього виведено Олега Іващенка.Про це свідчить указ, підписаний президентом України Володимиром Зеленським.Відповідно до частини 4 статті 107 Конституції України постановлено часткову зміну статті 1 указу президента від 19 липня 501/2025 "Про склад Ради національної безпеки й оборони України".Зокрема, передбачено такі зміни:до персонального складу РНБО введено Буданова Кирила Олексійовича — керівника Офісу президент України;зі складу РНБО виведено Олега Іващенка."Цей указ набирає чинності з дня його опублікування", — йдеться в указі, опублікованому на сайті українського президента.Попередній контекстУвечері 2 січня президент Володимир Зеленський підписав укази про призначення нових очільників Головного управління розвідки Міністерства оборони України й Офісу президента. Зокрема, він призначив Кирила Буданова на посаду голови Офісу президента.Видання The New York Times зазначило, що новий керівник Офісу президента може відіграти важливу роль у мирних переговорах, адже має тісні й багаторічні зв’язки зі США.Кирило Буданов 3 січня взяв активну участь у зустрічі в Києві з радниками з питань національної безпеки держав-партнерів України, де сторони обговорили питання оборонної співпраці та гарантій безпеки. Він запевнив, що можна очікувати на реальні та серйозні результати.Володимир Зеленський 2 січня також підписав указ про призначення нового голови ГУР. Ним став Олег Іващенко. Перед цим український президент звільнив Іващенка з посади очільника Служби зовнішньої розвідки..

У понеділок, 5 січня, очільник Пентагона Піт Гегсет під час своєї промови заявив, що російська протиповітряна оборона, надана Венесуелі, не спрацювала під час операції в центрі Каракаса. При цьому жоден американський військовий не постраждав.Промову Піта Гегсета опублікували офіційні інформаційні ресурси Білого дому."Здається, російська протиповітряна оборона не зовсім добре спрацювала, чи не так?" — тонко потролив американець росіян.Він зауважив, що американські військові в центрі Каракаса схопили обвинуваченого, якого розшукувало американське правосуддя."Під час чудово проведеної операції жоден американець не загинув. У ній узяли участь майже 200 найкращих американців", — наголосив Піт Гегсет.Виступ очільника Пентагона відбувся під час його туру "Арсенал свободи" у Вірджинії. Окрім цієї промови, він мав зустрічі ще в декількох місцях.Попередній контекст:США 3 січня завдали серії ударів по столиці Венесуели Каракасу. У різних районах міста чули вибухи. Під удар могли потрапити будівля парламенту Венесуели, а також будинок міністра оборони країни Владіміра Падріно Лопеса. Також повідомляється про атаки на південні райони Каракаса, зокрема, на військовий комплекс Форт-Тіуна й авіабазу імені генералісимуса Франсіско де Міранди. Загалом могли уразити щонайменше десять об’єктів.Згодом американський президент Дональд Трамп заявив про успішну операцію спільними зусиллями спецслужб і правоохоронних органів США. Він зазначив, що Ніколаса Мадуро разом із дружиною схопили та вивезли за межі Венесуели.Через певний час держсекретар США Марко Рубіо офіційно оголосив про завершення військової фази операції у Венесуелі. Головну мету місії досягнуто — чинного лідера країни Ніколаса Мадуро затримано та вже доставлено на територію США для висунення звинувачень.Міністерство закордонних справ Росії виступило з офіційною заявою щодо подій у Венесуелі. У дипломатичному відомстві країни-агресора висловили тривогу через повідомлення про затримання Ніколаса Мадуро та його дружини американськими силами.Генеральна прокурорка США Памела Бонді повідомила про висунення обвинувачення президенту Венесуели Ніколасу Мадуро та його дружині Сілії Флорес у Південному окрузі Нью-Йорка.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що наша країна послідовно відстоює право народів на вільне життя, без диктатури, гноблення та порушень прав людини. Режим Ніколаса Мадуро порушив усі ці принципи в усіх аспектах.Верховний суд Венесуели зобов'язав віце-президента країни Делсі Родрігес взяти на себе повноваження та обов'язки виконувача обов'язків президента після того, як США усунули Ніколаса Мадуро.У понеділок, 5 січня, Федеральний суд у Нью-Йорку провів перше засідання щодо висунення звинувачень очільнику Венесуели Ніколасу Мадуро та його дружині Силії. Вони відкинули всі звинувачення проти себе.Нагадаємо, аналітики американської служби новин CNN розповідали, що є три варіанти розвитку політичної ситуації у Венесуелі після захоплення американцями диктатора Ніколаса Мадуро. Це "конституційна" передача влади, військовий переворот або дезінтеграція режиму..

Минулими вихідними у Сполучених Штатах Америки зловмисник пошкодив майно резиденції віце-президента Джея Ді Венса в Цинциннаті (штат Огайо). Там побито вікна, політика та членів його родини не було вдома.Про це повідомив Fox News з посиланням на американського віце-президента Джея Ді Венс. Він також повідомив у соцмережах, що до його будинку намагалися вдертися."Наскільки я можу сказати, божевільна людина намагалася увірватися, вибивши вікна. Я вдячний секретній службі та поліції Цинциннаті за швидку реакцію. Ми навіть не були вдома, оскільки вже повернулися до Вашингтона", – написав віце-президент.За даними Секретної служби США, в понеділок вночі невідомий чоловік пошкодив майно резиденції посадовця. За попередньою інформацією, зловмисник завдав матеріальних збитків, зокрема розбив кілька вікон на фасаді будинку.Після затримання чоловіка передали поліції Цинциннаті. Його особу наразі не встановлено, мотиви дій з’ясовуються."На момент інциденту резиденція була порожня, а віце-президент і його сім'я не перебували в Огайо", — повідомили у Секретній службі США.Цю інформацію також підтвердив представник Венса, зазначивши, що сім’я поїхала з Огайо ще до нападу.Водночас відомо, що Джей Ді Венс відвідував Цинциннаті минулими вихідними. За словами його представника, після закінчення в суботу операції США у Венесуелі із затримання президента Ніколаса Мадуро віце-президент повернувся до міста та долучився до захищеної відеоконференції з представниками адміністрації Дональда Трампа, під час якої в режимі реального часу стежили за перебігом операції.Нагадаємо, 22 грудня віце-президент США Джей Ді Венс заявив, що наразі немає упевненості у результаті переговорів щодо припинення війни в Україні, навіть попри певний прогрес у цьому питанні..

У понеділок, 5 січня, Федеральний суд у Нью-Йорку провів перше засідання щодо висунення звинувачень очільнику Венесуели Ніколасу Мадуро та його дружині Силії.Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти зауважили, що під час засідання суду присутній перекладач з іспанської мови для нього. Сам Ніколас Мадуро відкинув звинувачення проти себе."Я невинний, я невинний, я порядна людина, я все ще президент своєї країни", — зазначив він.Він також заявив, що ще не читав обвинувачувальний акт, але бачив його разом зі своїм адвокатом.Дружина Ніколаса Мадуро Силія теж відкинула звинувачення проти себе."Невинна, абсолютно невинна", — сказала вона.Адвокат Ніколаса Мадуро заявив, що венесуельського диктатора "викрали військові", а його дружина Силія отримала травми під час захоплення — синці на ребрах. Адвокат запросив медичний огляд для неї.Ніколас Мадуро під час засідання суду не просив про своє звільнення. Суддя призначив наступне засідання на 17 березня 2026 року.Як відомо, 2024 року у Венесуелі відбулися президентські вибори. На них не допустили незалежних спостерігачів з інших країн. Уряд Венесуели заборонив опозиційній політикині Марії Коріні Мачадо займати державні посади на 15 років і таким чином не допустили її до виборів. На виборах були два кандидати — Ніколас Мадуро та Едуардо Гонсалес. Виборча комісія оголосила Ніколаса Мадуро переможцем виборів із результатом у 51% голосів.ООН у своєму звіті щодо виборів вказала, що вибори провели без заходів щодо прозорості процесу голосування, тому довіряти результатам виборів не можна. Після виборів Едуардо Гонсалес залишив країну через репресії проти нього. США не визнали результати виборів у Венесуелі, не визнав їх Євросоюз і Україна.Попередній контекстСША 3 січня завдали серії ударів по столиці Венесуели Каракасу. У різних районах міста чули вибухи. Під удар могли потрапити будівля парламенту Венесуели, а також будинок міністра оборони країни Владіміра Падріно Лопеса. Також повідомляється про атаки на південні райони Каракаса, зокрема, на військовий комплекс Форт-Тіуна й авіабазу імені генералісимуса Франсіско де Міранди. Загалом могли уразити щонайменше десять об’єктів.Згодом американський президент Дональд Трамп заявив про успішну операцію спільними зусиллями спецслужб і правоохоронних органів США. Він зазначив, що Ніколаса Мадуро разом із дружиною схопили та вивезли за межі Венесуели.Через певний час держсекретар США Марко Рубіо офіційно оголосив про завершення військової фази операції у Венесуелі. Головну мету місії досягнуто — чинного лідера країни Ніколаса Мадуро затримано та вже доставлено на територію США для висунення звинувачень.Міністерство закордонних справ Росії виступило з офіційною заявою щодо подій у Венесуелі. У дипломатичному відомстві країни-агресора висловили тривогу через повідомлення про затримання Ніколаса Мадуро та його дружини американськими силами.Генеральна прокурорка США Памела Бонді повідомила про висунення обвинувачення президенту Венесуели Ніколасу Мадуро та його дружині Сілії Флорес у Південному окрузі Нью-Йорка.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що наша країна послідовно відстоює право народів на вільне життя, без диктатури, гноблення та порушень прав людини. Режим Ніколаса Мадуро порушив усі ці принципи в усіх аспектах.Верховний суд Венесуели зобов'язав віце-президента країни Делсі Родрігес взяти на себе повноваження та обов'язки виконувача обов'язків президента після того, як Сполучені Штати усунули Ніколаса Мадуро.Нагадаємо, аналітики американської служби новин CNN розповідали, що є три варіанти розвитку політичної ситуації у Венесуелі після захоплення американцями диктатора Ніколаса Мадуро. Це "конституційна" передача влади, військовий переворот або дезінтеграція режиму..