# політика

Після стрілянини в університеті Брауна Сполучені Штати Америки призупинили видачу "грін-карт". Стрільцем, який убив двох і поранив дев’ятьох студентів, виявився 48-річний мігрант. Він приїхав у країну через програму "грін-карти".Про це повідомила міністерка внутрішньої безпеки США Крісті Ноем, яка опублікувала відповідний допис у своїх соціальних мережах.Вона заявила, що стрілець з університету Брауна, 48-річний громадянин Португалії Клаудіо Мануель Невеш Валенте, в'їхав до США за програмою імміграційної візи (DV1) 2017 року й отримав "грін-карту"."Ще тоді, 2017 року, президент Трамп боровся за припинення цієї програми після руйнівного наїзду вантажівки на Нью-Йорк терористом ІДІЛ, який в'їхав за програмою DV1, і вбив вісьмох людей. За вказівкою президента Трампа я негайно наказую Службі громадянства й імміграції США призупинити програму DV1, щоби гарантувати, що ця катастрофічна програма не завдасть шкоди жодному американцю", — написала вона.Програма DV1 започаткована у 1990 роках і пропонує до 50 тисяч віз громадянам країн із низьким рівнем імміграції до США. Вважається, що отримувачів віз відбирають випадково за допомогою лотереї, в усьому світі мільйони людей щороку беруть участь в розіграші віз.При цьому навіть перемога не означає автоматичного отримання візи. Заявники повинні мати середню освіту або два роки досвіду роботи в галузі, де вони хочуть працювати в США. Крім того, на них очікує співбесіда та перевірка — тільки тоді їм нададуть "грін-карту".Як відомо, 14 грудня американський університет Брауна в штаті Род-Айленд оголосив надзвичайну ситуацію через стрілянину на території кампусу. Пізніше стало відомо, що стрілець — іммігрант з Португалії — поранив дев'ять студентів, двох убив і вкоротив собі віку, оскільки поліція виявила його мертвим.Нагадаємо, в листопаді стало відомо, що українські біженці у США можуть натрапити на проблеми забезпечення харчовими продуктами. Це може статися через те, що з 1 листопада припинилися виплати у межах "Програми додаткової допомоги з харчування" (SNAP)..

Міністерство закордонних справ України різко відреагувало на слова сербського міністра інформації Бориса Братіни, який виправдав окупацію українських територій, назвавши це "платою за злочини". Коментар щодо скандального висловлювання оприлюднив речник МЗС Георгій Тихий у соціальній мережі X.Контекст заяви Бориса БратіниПід час інтерв’ю сербському телеканалу Informer урядовець розмірковував про необхідність "покарання" Хорватії за події минулого століття, навівши Україну як приклад."Як і українці, вони [хорвати] мають заплатити за це територією. Іншого покарання немає", — заявив Братіна.Він додав, що Хорватія нібито має відповісти за свою роль у Першій та Другій світових війнах, а також за події 1990-х років. При цьому сербський міністр зауважив, що мова йде саме про територіальні претензії, а не про фізичне знищення людей.Відповідь української дипломатіїРечник МЗС Георгій Тихий назвав подібні формулювання недопустимими та порадив сербському посадовцю утриматися від коментування територіальної цілісності інших держав."Міністру інформації Сербії Борису Братіні ми пропонуємо використовувати територію своєї країни у своїх нерозважливих вербальних вправах. Як каже українське прислів'я: до закритого рота муха не залетить", — зазначив Тихий.Українська сторона дала зрозуміти, що будь-які спроби порівнювати російську агресію проти України з історичними конфліктами на Балканах задля виправдання анексії земель є ворожими та абсурдними.Нагадаємо, раніше сербський президент Александар Вучич наголосив, що перспектива можливої війни Росії проти Європи "стає дедалі очевиднішою". Він уже відчув, як європейські країни готуються до цього..

Перший заступник голови Верховної Ради та очільник партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко ймовірно стане керівником нової парламентської робочої групи, яка опікуватиметься питаннями виборів та референдуму. Створення цього органу в майбутньому має ініціювати голова фракції "слуг" Давид Арахамія. Про це Корнієнко повідомив у коментарі "Суспільному".Склад та структура робочої групиЗа словами Корнієнка, ініціатива щодо створення групи вже є, хоча офіційно процес ще не завершено. Очікується, що до її складу увійдуть десятки фахівців: представники Центральної виборчої комісії, усіх депутатських фракцій та груп, профільного комітету ВР, міністерств, а також громадських організацій. Вже відомо, хто може стати заступницями голови цієї групи:Олена Кондратюк — віце-спікерка Ради, яка представляє опозиційну партію "Батьківщина";Олена Шуляк — голова профільного парламентського комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування.Прозорість та ключові питанняОлександр Корнієнко наголосив, що вся діяльність групи та дискусії щодо майбутніх плебісцитів будуть максимально публічними."Ми будемо ділитися з медіа всіма результатами цих обговорень. Звичайно, вони будуть стосуватися широких питань, як і питання, які президент поставив перед народними депутатами про можливість і умови проведення виборів під час воєнного стану, про що питають нас американські партнери", — пояснив перший віце-спікер.Він наголосив, що завданням групи буде дослідження необхідних законодавчих умов, які мають бути виконані разом із безпековими вимогами, озвученими Володимиром Зеленським.Виклики повоєнного голосуванняПолітик зауважив, що мова йде саме про повоєнні вибори, підготовка до яких триває вже тривалий час на рівні робочих груп ЦВК та профільного комітету. Наразі перед законодавцями стоїть складний спектр завдань:організація голосування для військовослужбовців;забезпечення виборчого права для українців за кордоном та внутрішньо переміщених осіб;механізми обрання представників з-за кордону;відновлення виборчої інфраструктури, третина якої наразі зруйнована."Будемо шукати порозуміння, будемо говорити, висловлюватися і працювати, аби на ці всі результати вийти", — підсумував Корнієнко.Нагадаємо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи".Своєю чергою, президент Володимир Зеленський заявив, що готовий до виборів в Україні. Однак для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів..

Американський президент Дональд Трамп розраховує на рішучість Києва під час зустрічі в Маямі, де обговорюватиметься врегулювання війни з Російською Федерацією. Республіканець вказав на те, що російська делегація вже прибула до Флориди, тому українській стороні не варто гаяти час.Про це Трамп сказав на брифінгу в Білому домі. На його думку, динаміка переговорів залежить від швидкості реакції, оскільки позиція Кремля може змінюватися залежно від тривалості пауз.Трамп вважає, що наразі з’явився реальний шанс для досягнення "важливого результату". Хоча конкретні терміни закінчення війни залишаються відкритими, президент США наголосив, що масштабні людські втрати мають стати стимулом для якнайшвидшого досягнення домовленостей.Нагадаємо, 16 грудня Зеленський під час спілкування із журналістами заявив, що, якщо російський диктатор Володимир Путін відмовиться сідати за стіл перемовин із Україною, тоді Київ проситиме президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа надати більше зброї і застосувати нові санкції проти Москви.Своєю чергою, глава Кремля Володимир Путін виступив із черговою цинічною заявою. Він повністю переклав відповідальність за початок війни в Україні на інші сторони.Також російський диктатор знову пригрозив ракетою середньої дальності "Орєшнік" та продовженням війни в Україні.Варто зазначити, що 17 грудня президент Володимир Зеленський зазначив, що Росія, імовірно, не планує завершувати кровопролиття в Україні. У Кремлі дають "сигнали", що 2026-й буде "роком війни"..

Самопроголошений лідер Білорусі Олександр Лукашенко під час виступу на сьомих Всебілоруських народних зборах у Мінську заявив, що його правління не буде вічним. Він наголосив, що в країні вже побудовано модель управління, яка має залишатися стійкою незалежно від того, хто обійматиме головну посаду. Диктатора цитує "РБК-Україна"."Я ж не вічний. Ми створили систему, де багато залежить від президента, але я не можу і не повинен керувати країною завжди", — заявив він.За словами Лукашенка, головною метою нинішньої верхівки є зміцнення державних інститутів, щоб забезпечити спадковість політичного курсу після його відставки. Ключову роль у цьому процесі він відвів Всебілоруським народним зборам, які нещодавно отримали конституційний статус. Диктатор закликав делегатів стати гарантами стабільності політичної моделі, коли в країні відбудеться зміна лідера.Раніше самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що припинити війну в Україні під силу лише американському лідеру Дональду Трампу.Нещодавно спеціальний представник американського президента Дональда Трампа Джон Коул сказав, що у спілкуванні зі самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком порушували питання російсько-української війни.Нагадаємо, 27 листопада стало відомо, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко дав пораду президенту України Володимиру Зеленському стосовно "мирного плану". Він закликав Київ негайно розпочати домовлятися з Москвою..

У четвер, 18 грудня, у столиці Китаю відбувся раунд українсько-китайських політичних консультацій. Ключовими темами переговорів стали територіальна цілісність, розширення економічної співпраці та пошук шляхів досягнення тривалого миру в Україні.Про це йдеться на сайті Міністерства закордонних справ України. Українську делегацію очолив перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, який зустрівся із помічником міністра закордонних справ Китаю Лю Бінєм.Фундамент відносин — повага до кордонівОдним із найважливіших підсумків зустрічі стало підтвердження обома сторонами базових принципів співпраці. Дипломати офіційно засвідчили, що взаємна повага до суверенітету та територіальної цілісності залишається непохитним фундаментом, на якому будуються відносини між Києвом та Пекіном.Мирний процес та протидія агресіїОкрему увагу сторони приділили ситуації, спричиненій повномасштабною збройною агресією РФ проти України.Відбувся ґрунтовний обмін думками щодо поточного стану на фронті та в тилу.Співрозмовники обговорили міжнародні ініціативи, спрямовані на відновлення сталого та справедливого миру.Економіка та контакти на вищому рівніКрім безпекових питань, дипломати зосередилися на практичній взаємодії:політичний діалог. Окреслено графік майбутніх контактів між керівництвом обох держав на вищому та високому рівнях;торгівля. Обговорено конкретні кроки для посилення торгівельно-економічного партнерства;міжнародна арена. Сторони узгодили механізми взаємодії в рамках глобальних організацій, зокрема ООН.Робота з експертним середовищемПрограма візиту Сергія Кислиці до Пекіна не обмежилася міжурядовими переговорами. Перший заступник міністра також провів низку зустрічей із провідними китайськими аналітиками та представниками дипломатичного корпусу країн-партнерів. Під час цих дискусій обговорювалися стратегічні перспективи регіональної безпеки та роль Китаю у глобальних процесах.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні Китаю не вигідно швидке закінчення російсько-української війни.Зауважимо, за даними BFMTV, 4 грудня президент Франції Еммануель Макрон, перебуваючи в Китаї з четвертим державним візитом, закликав китайського лідера Сі Цзіньпіна сприяти завершенню війни в Україні й наголосив, що роль Пекіна в цьому питанні є "вирішальною".Окрім цього, у BFMTV наголосили, що Пекін неодноразово заявляв про прагнення до миру, проте ніколи не засуджував вторгнення Росії в Україну. Як ключовий економічний та політичний партнер Москви, він є найбільшим у світі покупцем російського викопного палива. Цим самим КНР фактично підтримує військову машину Кремля. Окрім цього, європейські країни також звинувачують Китай у постачанні військових компонентів до Росії..

Ввечері у четвер, 18 грудня, президент України Володимир Зеленський з офіційним візитом прибув до Польщі.Про це пише "Суспільне", посилаючись на Офіс президента. Українського лідера у Варшаві зустріли представники польської сторони та посол України в Польщі Василь Боднар. Зеленський вперше зустрінеться із президентом сусідньої держави Каролем Навроцьким.На офіційному сайті глави Польщі опублікували прес-програму офіційного візиту Зеленського до Варшави. Тав вказується, що Навроцький та український лідер зустрінуться 19 грудня о 10:00 за місцевим часом. Колеги проведуть двосторонні переговори. Об 11:55 лідери обох держав дадуть спільну прес-конференцію.Попередній контекст:24 листопада президент Польщі Кароль Навроцький заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Як відомо, від часу вступу Навроцького на посаду у серпні 2025 року президенти двох країн не зустрічалися особисто, обмежившись телефонними розмовами.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.8 грудня Зеленський заявляв, що готовий здійснити візит до Польщі, щойно отримає запрошення від польського керівництва..

Майбутня мирна угода повинна містити такі безпекові гарантії, що зроблять будь-яку нову спробу російської агресії фатальною для Москви. Кінцева мета цих домовленостей — забезпечити невідворотні та руйнівні наслідки для окупанта у разі повторного нападу.Про це генсек НАТО Марк Рютте сказав у четвер в Польщі на прес-конференції з віце-прем’єр-міністром — міністром оборони Польщі Владиславом Косіняком-Камишем.Як зазначив генсек НАТО, головна мета — створити умови, за яких ціна нового нападу стане для Москви руйнівною. За словами Рютте, Альянс прагне уникнути помилок минулого, зокрема неефективності "Мінських домовленостей". Наразі архітектура безпекових гарантій розробляється на трьох рівнях:потужна українська армія, здатна самостійно тримати першу лінію оборони;європейська "Коаліція охочих" під егідою Британії та Франції за участі Канади, яка забезпечуватиме дотримання миру;залучення Сполучених Штатів, формат участі яких наразі перебуває на стадії активних обговорень.Рютте наголосив: якщо членство в НАТО з практичних причин неможливе вже зараз, альтернативні гарантії мають бути настільки жорсткими, щоб Путін усвідомлював невідворотність розгрому у разі нового вторгнення.Нагадаємо, заяву генерального секретаря НАТО Марка Рютте про те, що Альянсу загрожує війна з Росією такого масштабу, "яку пережили наші діди та прадіди", прокоментували в Кремлі. Там зазначили, що європейські країни начебто забули наслідки Другої світової війни.Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час виступу в Бундестазі надав уряду України тверді запевнення у наданні масштабних гарантій безпеки. Політик наголосив, що Захід не має права знову припуститися "помилок 2014 року", коли після анексії Криму Україну залишили фактично беззахисною перед російською агресією.Також зазначалось, що переговори між Україною, США та Європою щодо надання безпекових гарантій Україні суттєво просунулися. Високопоставлений американський чиновник підтвердив готовність адміністрації президента Дональда Трампа надати Україні юридично зобов'язальні гарантії безпеки, які будуть ґрунтуватися на принципі статті п'ятої НАТО і вимагатимуть схвалення Конгресу..

Екс-заступник глави адміністрації Кремля Дмитро Козак виявився серед тих російських політиків, хто намагався зупинити вторгнення в Україну шляхом особистого переконання диктатора Володимира Путіна. Попри загальну лояльність еліт, він не побоявся прямо вказати на хибність рішення про початок великої війни.The New York Times розкриває подробиці внутрішнього спротиву російському диктатору.Як зазанчає видання, на другий день вторгнення Росії в Україну один з найближчих помічників Путіна відмовився виконувати його накази. За словами трьох осіб, близьких до Козака, Путін наказав своєму помічнику Дмитру Козаку вимагати капітуляції України. Козак відмовився, наполягаючи на тому, що не знає, чого російський лідер намагається досягти своїм вторгненням. Коли розмова загострилася, Козак сказав диктатору, що його готові заарештувати або розстріляти за його відмову.Лише пізніше Козак дізнався, що Путін увімкнув гучний зв'язок у 2022 році, повідомили джерела, перетворивши високопосадовців в адміністрації президента на свідків рідкісного моменту непокори. Козак був єдиним голосом незгоди у близькому оточенні пана Путіна, невеликою тріщиною в його залізній хватці за владу. Оскільки так мало людей бажали кинути йому виклик, Путін здійснив майже повний контроль над веденням війни Росією. Частково саме тому, майже чотири роки потому, російський лідер здатний дотримуватися своїх жорстких вимог, навіть коли тиск щодо припинення вогню зростає.67-річний Козак пішов у відставку з посади заступника керівника апарату Путіна у вересні цього року, через місяць після того, як газета The New York Times повідомила про його приватну критику війни. В інтерв'ю, що відбулися після цього, шестеро росіян, близьких до Козака, розповіли про перетворення 30-річного довіреної особи Путіна на осередок антивоєнних настроїв серед російської еліти. Більшість говорили на умовах анонімності, враховуючи небезпеку помсти за обговорення конфіденційної політики Кремля.Заявляючи про свої розбіжності з президентом серед правлячої еліти, Козак озвучує тихе невдоволення, яке відчувають багато представників московського бізнес-класу та культури, а також інші урядовці, кажуть шестеро довірених осіб. Цього року це розчарування посилилося відмовою Путіна припинити війну навіть на вигідних умовах, запропонованих президентом Трампом."Дмитра Миколайовича немає, але настрій той самий", — сказав Олексій Венедиктов, відомий московський журналіст, який знає колишніх і нинішніх кремлівських чиновників, зокрема Козака. "Він важливий як орієнтир".Козак, найвисокопоставленіший урядовець, який порвав з президентом через війну, залишається в Москві. Він вперше працював з Путіним у 1990-х роках, коли обидва були високопосадовцями в мерії Санкт-Петербурга, і, схоже, вважає, що їхні особисті зв'язки забезпечують йому певну безпеку, кажуть люди, які його знають. Козак не висловлював публічно своєї критики. Його знайомий, політичний аналітик Аркадій Дубнов, сказав, що Козак відмовився давати інтерв'ю для цієї статті. Але Дубнов сказав, що події, що відбулися після вторгнення 24 лютого 2022 року, лише підтвердили погляди Козака. "Його оцінки, висловлені Путіну напередодні початку військових дій, підтвердилися з жахливою точністю", — сказав Дубнов, який живе в Ізраїлі.Внутрішнє колоРуки Козака тремтіли, коли він підійшов до кафедри. Він пояснив, часом бурмочучи, чому переговори з Україною ні до чого не призводять. Він додав, що має ще що сказати, але Путін перебив його."Гадаю, ми поговоримо про це окремо", — сказав Козак.Це було 21 лютого 2022 року. На телевізійному засіданні Ради Безпеки в колонадній залі Кремля високопосадовці Росії вишикувалися за наближенням вторгнення Путіна.Козак не підігрававВін знав Путіна довше, ніж майже будь-хто інший у кімнаті. Він керував першою кампанією з переобрання Путіна, відповідав за підготовку до зимових Олімпійських ігор 2014 року та контролював інтеграцію анексованого Криму до складу Росії. На початку 2022 року, перед вторгненням, Козак вів переговори з Україною щодо опосередкованої війни на Сході країни. У січні того ж року він провів восьмигодинну сесію в Парижі, переговори, які, за словами України, надіслали "дуже позитивний сигнал". Кілька колишніх українських та американських чиновників, знайомих з цими переговорами, сказали, що, на їхню думку, Козак щиро прагнув дипломатичного вирішення, а не тягнув час, поки Росія готувала своє вторгнення.Коли Путін зосереджував війська, Козак склав довгий меморандум, у якому викладалися ймовірні негативні наслідки війни, кажуть його довірені особи. За словами однієї людини, яка його бачила, у меморандумі попереджалося про можливість вступу Швеції та Фінляндії до НАТО — передбачення, яке виявилося пророчим. 21 лютого Козак знову звернувся до Ради Безпеки, частина засідання якої не транслювалася по телебаченню, за словами кількох близьких до нього людей. Українці чинитимуть опір, сказав Козак. Санкції будуть суворими. Геополітичне становище Росії постраждає.За словами людей, близьких до Козака, Путін наказав усім посадовцям, окрім Козака та постійних членів Ради Безпеки, залишити кімнату. Він попросив Козака повторити свої аргументи. Потім Путін відпустив усіх інших, окрім Козака, який все ще стояв біля кафедри. Тепер вони були самі під склепінчастою стелею кремлівської зали Святої Катерини, приблизно за дев’ять метрів між ними."Що це? — запитав Путін у Козака, за словами двох людей, близьких до Козака. "Чому ви проти цього?"Козак, за словами джерел, не ворухнувся з місця. Це був останній раз, коли вони розмовляли перед тим, як Росія почала бомбардування Києва рано вранці 24 лютого.Відмова від замовленняДеякі новинні агентства повідомляли, що Козак зателефонував Андрію Єрмаку, тодішньому керівнику апарату президента України Володимира Зеленського, через кілька годин після вторгнення та вимагав від Києва капітуляції. Козак наполягав кільком колегам, що ця історія неправдива. Натомість, за його словами, того дня йому зателефонував Єрмак. Козак сказав, що хоче якомога швидше працювати над досягненням миру шляхом переговорів, повідомили ці люди.За словами трьох осіб, близьких до Козака, на другий день вторгнення він вів переговори щодо можливої ​​угоди про припинення вогню з Давидом Арахамією, ще одним українським чиновником. Угода передбачала б гарантування Росією безпеки України та виведення військ з усіх частин України, крім Криму та східного регіону, відомого як Донбас.Переговори розлютили ПутінаЗа словами трьох осіб, увечері 25 лютого Козак провів брифінг для Путіна через захищену телефонну систему Кремля. Путін розкритикував Козака за перевищення своїх повноважень, обговорюючи територіальні питання, і наказав Козаку повідомити Київ, що Росія вестиме переговори лише про капітуляцію України. Козаку здалося, що Путін різко змінює свою переговорну позицію. Він сказав, що не може вести переговори, якщо не знає кінцевих цілей Росії.Путін відкинув ці побоювання та наказав Козаку вести переговори, як йому було доручено. Козак відмовився. Саме під час цієї розмови він сказав Путіну, що його готові заарештувати або розстріляти за відмову, повідомляють джерела. До кінця тієї напруженої розмови з Путіним Козак погодився повідомити Україну про вимогу Росії про капітуляцію. Він зателефонував Арахамії, а Путін мовчки слухав. Арахамія відмовився.Наступного дня, 26 лютого, позиція Путіна, схоже, змінилася вдруге, за словами трьох осіб. Вранці перший заступник керівника адміністрації Путіна Сергій Кирієнко зателефонував і повідомив Козаку, що переговори Росії з Україною тепер очолить інший помічник Кремля, Володимир Мединський. Пізно того ж вечора Мединський та Роман Абрамович, російський мільярдер, прибули до будинку Козака. Вони сказали йому, що їдуть до Білорусі для переговорів з Україною за новим мандатом від Путіна: обговорювати гарантії безпеки, але не кордони України.Кидаючи виклик системіДмитро Козак ніколи не поверне собі офіційну роль у справах України. Він втратив владу на користь Кирієнка, який цього року перейняв портфель Козака з управління відносинами з іншими колишніми радянськими країнами. Але він не втратив роботу. Він зберіг свій офіс у будівлі адміністрації президента радянських часів за кілька кварталів від Кремля, де зустрічався з таємними емісарами із Заходу, за словами кількох людей, обізнаних з цими подіями. Він курив сигарети одну за одною, поки вони обговорювали можливі мирні плани. Він сказав їм, що підтримує доступ до Путіна, сигналізуючи, що російський президент знав про ці секретні розмови.У певний момент президент запропонував Козаку внести пропозиції щодо покращення економічного клімату в Росії. Кілька довірених осіб, які побачили відповідну записку Козака, сказали, що були нею приголомшені. За їхніми словами, у меморандумі Путін мав припинити війну, вести переговори з Україною та провести лібералізацію внутрішніх реформ. Козак запропонував зробити російську судову систему незалежною від фактичного нагляду за правоохоронними органами — майже єретична ідея через статус російських служб безпеки як її найпотужнішої сили.Деякі довірені особи Козака сказали, що їх здивували не лише пропозиції, а й те, що він ділиться ними поза Кремлем, враховуючи завісу таємниці, яка зазвичай оточує Путіна. Вони сказали, що Козак, схоже, стурбований своєю спадщиною та намагається дистанціюватися від Путіна. Костянтин Затулін, член парламенту від партії Путіна "Єдина Росія", який знає Козака, описав його як людину, яка залишається вірною Путіну. Але він також сказав, що Козак був тим рідкісним помічником Кремля, який "не приховував своєї думки"."В адміністрації президента не прийнято багато сперечатися з думкою свого начальника", — сказав Затулін.Заплутана спадщинаДубнов, знайомий Козака в Ізраїлі, сказав, що Козак вважав, що "він працює на службі держави, а не в особистих інтересах Путіна". Розрив їхніх стосунків, за словами Дубнова, стався після того, як Козак, під час вторгнення, "зрозумів, що для Путіна немає червоних ліній, які він не готовий перетнути"."Ціна, яку країна платить за великодержавні амбіції свого лідера, стала неприйнятною для Козака", — сказав Дубнов.Як і багато представників російської еліти, Козак продовжує демонструвати лояльність до Путіна, утримуючись від будь-якої публічної критики. І Путін також телеграфував про певну лояльність до нього. Козак неодноразово їздив до Ізраїлю для лікування, а також до Туреччини та Об'єднаних Арабських Еміратів. Це було ознакою незмінної довіри Путіна, враховуючи обмеження, які він встановив на поїздки урядовців під час війни.У вересні Путін прийняв відставку Козака — що особливо примітно, оскільки Путін воліє забезпечити лояльність високопосадовців, призначаючи їх на посади, а не дозволяючи їм залишати державну службу. Спадщина Козака залишається нерозривно пов'язаною зі спадщиною Путіна. Ліберальний член Законодавчих зборів Санкт-Петербурга 1990-х років Леонід Романков згадує Козака як "професіонала", який, на відміну від багатьох інших міських чиновників, прагнув дотримуватися "букви закону". Але він розчарувався в Козаку, коли той спостерігав, як Путін ліквідував російську демократію."Він обрав шлях конформізму", — сказав Романков. "Він міг би набагато раніше зрозуміти, куди все йде".Нагадаємо, 18 грудня президент України Володимир Зеленський зазначив, що після останніх заяв Володимира Путіна й інших російських політиків виникли сумніви в реальності дипломатичного шляху для закінчення війни. Однак будь-яка війна закінчується перемовинами. У цьому контексті багато що залежить від партнерів, щоби дипломатія дала реальний результат..

Президент України Володимир Зеленський підбив підсумки стійкості європейського континенту перед обличчям російської агресії, наголосивши на історичній поразці Кремля в енергетичній, оборонній та політичній сферах.Про це глава держави заявив під час звернення до учасників засідання Євроради.Під час свого виступу Зеленський зазначив, що попри початкові сподівання диктатора Путіна, Україна не була зламана, а Європа не виявилася слабкою стороною у цьому протистоянні. Навпаки, у всіх ключових питаннях, де континент відстоював свої цінності та підтримку Києва, європейська спільнота продемонструвала свою правоту та досягла реальних результатів.Енергетична демілітаризація та крах пропагандиОдним із головних досягнень останніх років Зеленський назвав нейтралізацію російського енергетичного шантажу."Європа демілітаризувала російську газову зброю — континент більше не дозволяє Москві маніпулювати собою за допомогою енергоносіїв. Це історичне досягнення, яке ще кілька років тому здавалося майже неможливим", — наголосив президент.Також він зауважив, що зусилля Кремля, спрямовані на політичний розкол ЄС, зазнали невдачі. Європі вдалося навчитися нейтралізувати токсичні політичні сили, які роками отримували фінансування з Москви. Попри те, що російська пропаганда все ще активна в соціальних мережах, вона виявилася безсилою проти європейської солідарності.Оборонна та політична стабільністьВолодимир Зеленський акцентував на тому, що Росія марно розраховувала на обвал європейської оборонної промисловості та припинення військової допомоги Україні. Крім того, надії Кремля на політичний хаос у Європі через зміну адміністрації в США також не справдилися."Керівництво Євросоюзу та лідери багатьох країн зробили все необхідне, щоб захистити інтереси Європи", — заявив він.На завершення глава держави наголосив, що фундаментом цієї перемоги стала мережа солідарності, яка об’єднала не лише політичних лідерів, а й серця звичайних людей по всьому континенту.Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що зараз триває робота над гарантіями безпеки для України від Сполучених Штатів Америки. Цю тему детально обговорюють під час кожного раунду перемовин. Сторони вже близькі до фіналізації цього питання..

Польський прем’єр Дональд Туск повідомив про настання "переломного моменту" в процесі виділення Україні позики під заставу російських активів. На даному етапі сторони зосередилися на фіналізації технічних аспектів реалізації цього механізму.Про це політик заявив у коментарі ЗМІ в Брюсселі, пише "Укрінформ".Питання використання заморожених активів агресора для фінансування України перейшло у практичну площину. За словами Дональда Туска, попри досягнутий консенсус щодо правомірності такого кроку, всередині ЄС продовжуються дискусії стосовно технічного забезпечення та механізмів гарантування виплат. Глава польського уряду наголосив, що процес рухається до формалізації репараційної позики, хоча деякі члени Євросоюзу намагаються максимально захистити власні економічні інтереси в межах цієї угоди.Попередній контекст:ЄС досі немає єдиної позиції щодо "репараційного кредиту" для України. Деякі лідери підтримують фінансування коштом російських активів, тоді як інші виступають за спільний борговий механізм.Якщо згоди досягнути не вдасться, ЄС розгляне "план Б" — тимчасовий кредит коштом запозичень блоку, щоби забезпечити підтримку України на початку 2026 року.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.ЄС на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію.Під час візиту до Брюсселя 18 грудня президент Зеленський зазначив, що українська сторона очікує від союзників остаточного затвердження пакетів фінансування до кінця 2024 року..

В Україні можливий варіант з електронним голосуванням на виборах для українців за кордоном. При цьому зараз ідеться тільки про вибори президента — проведення парламентських та місцевих виборів поки що не розглядається.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 18 грудня. Його запитали, чи є вже напрацювання депутатів стосовно закону про вибори."Наскільки мені відомо, ще немає, але я всі сигнали їм передав", — відповів він.При цьому розглядаються лише вибори президента, а не вибори до Верховної Ради України чи місцеві вибори"США робили запит на президентські вибори, і я їм сказав, що я буду готовий до таких виборів. Вибори до Верховної Ради України чи місцеві вибори ми не розглядали", — акцентував президент України.Він зауважив також, що позитивно ставиться до можливості голосування через "Дію" чи інші електронні способи. Це, зокрема, стосується українців за кордоном."Я завжди підтримував і порушував питання ще з початку ковіду щодо законодавчих змін, щоби люди могли голосувати онлайн. Поки що консенсусу з парламентарями ми не знайшли", — підсумував Володимир Зеленський.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".На теперішній момент в Україні не планується проведення референдуму щодо мирного документа між Києвом і Москвою. Водночас Україна готова провести вибори у разі встановлення режиму припинення вогню..

У четвер, 18-го грудня, американський президент Дональд Трамп виступив зі зверненням до нації. У своїй промові він не згадав ні війну в Україні, ні ситуацію у Венесуелі.Білий дім вів пряму Youtube-трансляцію виступу Дональда Трампа. Він акцентував на тому, чим його адміністрація краща за адміністрацію Джо Байдена. Також згадав про проблеми з мігрантами та наркотрафіком."11 місяців тому я успадкував безлад, і я його виправляю", — наголосив американський президент.Він традиційно відзначив свою роль у завершенні війни на Близькому сході. Про цю він згадав і зупинився детальніше, натомість про Україну та Венесуелу не згадав зовсім."Уперше за 3 000 років на Близький Схід прийшов мир", — сказав Дональд Трамп.Окрім того, він похвалив рішення про збільшення мит, завдяки чому, за його словами, зросли інвестиції в економіку США та становили рекордні 18 трильйонів доларів."Більша частина цього успіху досягнута завдяки тарифам, моєму улюбленому слову "тарифи", які протягом багатьох десятиліть успішно використовувалися іншими країнами проти нас, але більше не використовуються", — зауважив Дональд Трамп.Попередній контекстВійськове втручання США у справи Венесуели може стати реальністю вже найближчим часом. Відомий медійник Такер Карлсон припускав, що американський лідер Дональд Трамп офіційно оголосить про початок бойових дій під час свого звернення до нації. Однак цього не сталося.Білий дім виступив із запереченням даних Bloomberg про розробку санкційного пакета проти енергоресурсів Російської Федерації на випадок відхилення Росією умов завершення війни. Жодних нових рішень щодо посилення економічного тиску в цьому контексті наразі не ухвалювалося.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми..

У середу, 17 грудня, Сенат США підтримав оборонний законопроект із рекордним кошторисом у 901 мільярд доларів. Документ закріплює стабільну підтримку України, гарантуючи надання 800 мільйонів доларів військової допомоги впродовж двох років.Про це повідомляє Reuters.Як зазначає видання, Сенат переважною більшістю голосів проголосував за схвалення законопроекту на суму 901 мільярд доларів, що встановлює політику Пентагону, направивши цей масштабний законопроект до Білого дому, який, за словами президента Дональда Трампа, підпише його.Закон про національне забезпечення оборони на 2026 фінансовий рік, або NDAA, є компромісом між окремими заходами, прийнятими раніше цього року Палатою представників і Сенатом. Він дозволяє рекордні 901 мільярд доларів щорічних військових витрат, з підвищенням заробітної плати військовослужбовцям на чотири відсотки. Він також дозволяє реформи системи придбання військового обладнання та включає зусилля щодо підвищення конкурентоспроможності з головними суперниками США Китаєм і Росією.Сенат підтримав законопроект 77 голосами проти 20, за сильної підтримки обох партій. Двоє голосів "проти" надали сенатори-республіканці Майк Лі та Ренд Пол."Це буде 65 рік поспіль, 65 рік поспіль, коли Конгрес об’єднається через прохід і дві палати, щоб надіслати президенту законопроект, спрямований на підтримку та зміцнення національної оборони", — сказав сенатор Роджер Вікер від Міссісіпі, голова Комітету Сенату з питань збройних сил від Республіканської партії.Палата представників ухвалила законопроект минулого тижня 312 голосами проти 112, також за широкої двопартійної підтримки.На відміну від Трампа, чиї колеги-республіканці мають більшість як у Палаті представників, так і в Сенаті, цьогорічна NDAA містить кілька положень щодо посилення безпеки в Європі, попри оприлюднення Трампом на початку цього місяця Стратегії національної безпеки, яку вважають дружньою до Росії, та переоцінку відносин США з Європою.Угода про допомогу Україні у сфері безпеки на 2026 фінансовий рік передбачає виділення Україні 800 мільйонів доларів — по 400 мільйонів доларів протягом кожного з наступних двох років — в рамках Ініціативи допомоги Україні у сфері безпеки, яка передбачає оплату американським компаніям озброєння для українських Збройних сил.Він також уповноважує Балтійську ініціативу безпеки та надає 175 мільйонів доларів на підтримку оборони Латвії, Литви та Естонії. Бюджет також обмежує можливості міністерства оборони скорочувати чисельність американських військ у Європі до менш ніж 76 тисяч осіб та забороняє європейському командувачу США відмовитися від звання верховного головнокомандувача НАТО.Нагадаємо, за даними Associated Press, Міжнародний валютний фонд оцінює, що Києву знадобиться близько 137 мільярдів євро у наступні два роки на закриття фінансових потреб, при цьому гроші мають надійти вже до весни..

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час виступу в Бундестазі надав уряду України тверді запевнення у наданні масштабних гарантій безпеки. Політик наголосив, що Захід не має права знову припуститися "помилок 2014 року", коли після анексії Криму Україну залишили фактично беззахисною перед російською агресією.Про це повідомляє AFP.Європейська місія та роль СШАЗа словами Мерца, на рівні лідерів держав ЄС уже обговорюється конкретний механізм забезпечення миру. Проект передбачає:створення багатонаціонального контингенту під європейським керівництвом;логістичну та технічну підтримку від США, що має гарантувати стабільне припинення вогню;запобігання повторному нападу РФ шляхом присутності міжнародних сил на території України.Дискусія про участь БундесверуЗаява канцлера спровокувала гострі дебати у німецькому парламенті щодо можливого відправлення солдатів Бундесверу до України. Відповідаючи на запитання представників партії "АдН", Мерц уникнув прямих обіцянок щодо участі німецької армії, проте наголосив:"Наразі мова йде про формування архітектури безпеки, яка почне діяти після досягнення домовленостей про припинення вогню. Ми підтримуватимемо Україну стільки, скільки цього вимагатиме ситуація".Мерц резюмував, що майбутній "мирний план" не може бути реалізований без чітких безпекових зобов'язань, які позбавлять Росію можливості знову скористатися вразливістю українських кордонів.Нагадаємо, Сполучені Штати Америки спільно із європейськими союзниками підготували план гарантій безпеки для України після закінчення війни із Росією. Він містить декілька документів.Як зазначав Інститут вивчення війни, Кремль публічно відхилив пропозиції Сполучених Штатів Америки та європейських партнерів щодо надання Україні гарантій безпеки "подібних до натовських" у межах потенційної мирної угоди та вкотре заявив про небажання йти на будь-які компроміси щодо територіальних претензій Росії на території України..