# політика

Колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер зустрівся з російським диктатором Володимиром Путіним у Москві під час святкування його 74-річчя. Тим часом у ФРН суд обирав запобіжний захід колишньому керівнику федеральної розвідки Августу Ганнінгу, якого підозрюють у державній зраді та шпигунстві.Про це повідомляє німецьке видання Spiegel. Про перебування колишнього канцлера Німеччини в російській столиці Путін дізнався 7 жовтня з повідомлень медіа. Після цього російський диктатор запросив Шредера до себе додому."Президент запросив свого старого друга до нього додому", — заявили у Кремлі.За інформацією Spiegel, Шредер прибув до Москви у зв’язку зі справами німецької торговельної мережі супермаркетів Globus. Раніше його призначили до наглядової ради російського підрозділу компанії. Під час візиту колишнього канцлера зустріли оплесками. Згодом він виступив перед працівниками німецькою мовою."Мені дуже приємно бути тут, побачити цей вражаючий ринок і результати вашої роботи, а також познайомитися з вами, мої дорогі колеги", — цитує видання його слова.Поки Шредер перебував у Москві, у Німеччині суд вирішував питання про запобіжний захід для 80-річного Августа Ганнінга, який раніше очолював федеральну розвідку. Колишнього посадовця заарештували за підозрою в державній зраді, шпигунстві та спробі передати іноземній державі державні таємниці.Нагадаємо, цьогоріч влітку у Кремлі заявили, що диктатор Володимирр Путін зустрівся колишнім німецьким канцлером Герхардом Шредером. Вони провели переговори віч-на-віч..

Офіс генерального прокурора проводить службову перевірку стосовно закордонного відрядження колишнього генпрокурора Руслана Кравченка. Водночас правоохоронці вже завершили низку інших внутрішніх розслідувань, що призвело до звільнень та ліквідації підрозділів.Про це повідомив виконувач обов'язків керівника Офісу генпрокурора Антон Ковальський на сторінці в Facebook.  Чистки в ОГПВиконувач обов'язків керівника Офісу генпрокурора Антон Ковальський заявив, що відомство проводить службове розслідування щодо виїзду ексгенпрокурора Руслана Кравченка за кордон."Перевіряємо дотримання встановленої процедури та обставини, пов'язані з організацією відрядження", — сказав Ковальський.Він повідомив, що попередніх висновків поки немає. Також Антон Ковальський розповів про інші внутрішні розслідування в ОГП: зокрема, розслідування щодо ексзаступника начальника департаменту ОГП Айдина Худієва вже завершено, а його висновок передали до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, тоді як посаду, яку він обіймав, ліквідовують. Водночас НАБУ та САП підозрюють Айдина Худієва у причетності до схеми з шахрайськими колцентрами, відомої як операція "Карфаген". Розслідування щодо Сергія Кропиви ще триває."Перевіряються обставини використання ним службових повноважень у приватних інтересах та можливого втручання у службову діяльність інших прокурорів", — повідомив керівник ОГП.Ковальський зазначив, що Сергія Кропиву затримало НАБУ у справі схеми з шахрайськими колцентрами. Всього з органів прокуратури звільнено вісьмох осіб, які згадувалися у контексті операції "Карфаген": семеро з них працювали в Офісі генерального прокурора, а чотирьох звільнено з адміністративних посад, зокрема начальника Департаменту інформаційних технологій та начальника управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки.Також в ОГП ліквідували управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки, реорганізували Департамент нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій."Керівників цих підрозділів звільнено з посад. Також призначено нових керівників Департаменту міжнародного співробітництва та Департаменту організаційно-контрольної діяльності, правового та аналітичного забезпечення", — повідомив Антон Ковальський.Нагадаємо, 21 вересня стало відомо, що Руслан Кравченко більше не є прокурором Офісу генерального прокурора через добровільне подання заяви про звільнення. У відомстві пояснили, що такий крок дозволив уникнути тривалих дисциплінарних процедур щодо посадовця.Читайте також: Теща ексгенпрокурора-втікача Кравченка інвестувала у віллу в Дубаї $670 тисяч, — "Схеми" (фото, відео).

Сейм Латвії в терміновому порядку остаточно схвалив законодавчі зміни, які забороняють депутатам міських і крайових дум відвідувати Росію та Білорусь. Обмеження пояснюють необхідністю захистити інформацію про критичну інфраструктуру та ресурси місцевих громад.Як повідомляє Delfi, сейм Латвії остаточно ухвалив поправки до закону "Про обмеження дій, що загрожують національній безпеці". Вони доповнюють другу частину його другої статті новим положенням, яке забороняє депутатам органів місцевого самоврядування їздити до Росії та Білорусі.Раніше аналогічні обмеження вже діяли для окремих категорій посадовців, працівників державних установ і депутатів самого Сейму. Тепер їх поширили також на представників місцевої влади.Чому запровадили обмеженняЯк зазначили автори поправок, депутати місцевих рад мають доступ до чутливої інформації, яка може становити інтерес для іноземних держав. Зокрема, йдеться про дані щодо критичної інфраструктури, планів цивільної оборони, транспортно-логістичних вузлів та інших ресурсів муніципалітетів.У поясненні до законопроєкту наголошується на необхідності однаково застосовувати обмеження до всіх виборних посадовців."Тому, на їхню думку, необхідно забезпечити єдиний підхід до всіх виборних посадових осіб, поширивши обмеження на поїздки як на депутатів Сейму, так і на депутатів самоврядувань", — пише Delfi.Нагадаємо, раніше партія прем'єр-міністра Латвії Андріса Кулбергса "Об'єднаний список" перемогла на парламентських виборах. При цьому в неї рекордний результат. Після підрахунку понад 95% бюлетенів вона може отримати 42 місця зі 100 у латвійському парламенті..

Американські представники Стів Віткофф та Джаред Кушнер розглядають можливість візиту до Москви наприкінці жовтня для переговорів із кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Дипломатичні зусилля спрямовані на пошук виходу з глухого кута у питанні припинення війни в Україні.Про це повідомляє американське видання Axios з посиланням на власні джерела.Деталі майбутньої дипломатичної місіїЯк зазначає видання, напередодні можливого візиту до Москви американські перемовники проводять зустрічі з українською та європейською делегаціями у Маямі. Основна мета цих контактів полягає у виробленні єдиної позиції та пошуку нових ідей, які допоможуть зрушити з місця мирний процес.Спроби досягти часткового припинення вогнюЗа даними Axios, одним із пріоритетів Вашингтона є спроба домогтися локального припинення вогню, зокрема уникнення ударів по енергетичній інфраструктурі та об'єктах зернового сектору. Водночас Україна заявляє про готовність розглянути такі кроки, тоді як Москва поки не демонструє достатньої зацікавленості в подібних ініціативах. Американські джерела зазначають, що наближення зими посилює необхідність якнайшвидшого пошуку компромісів."Всі вони нервують через майбутню зиму. Зима буде важкою, якщо війна не припиниться. Тому США намагаються виступити посередниками між сторонами з метою вироблення єдиної пропозиції", — заявив співрозмовник видання.Фактори впливу на позицію МосквиАдміністрація Дональда Трампа прагне досягти реального дипломатичного прориву до проміжних виборів у США та настання суворих холодів в Україні. На думку експертів, на позицію Росії можуть вплинути як внутрішньополітичні процеси у Сполучених Штатах, так і бажання Кремля домогтися пом'якшення міжнародних санкцій.Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що 9 жовтня українська делегація зустрінеться у Сполучених Штатах Америки з Джаредом Кушнером, Стівом Віткоффом. Від України в перемовній команді — Кирило Буданов, Сергій Кислиця, Давид Арахамія, Рустем Умєров.Нагадаємо, 22 вересня у Сполучених Штатах Америки відбулася зустріч президента Володимира Зеленського та американського лідера Дональда Трампа. Вона тривала близько 40 хвилин.Читайте також: Трамп торгується з Путіним: чи зможе він скасувати санкції проти Росії.

У пʼятницю, 9 жовтня, українська делегація зустрінеться у Сполучених Штатах Америки з Джаредом Кушнером, Стівом Віткоффом. Від України в перемовній команді — Кирило Буданов, Сергій Кислиця, Давид Арахамія, Рустем Умєров.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в четвер, 8 жовтня."Зустрічі триватимуть упродовж двох днів, розраховуємо на європейську команду, яка долучиться до нашої переговорної групи та до американської переговорної групи", — зазначив він.Український президент розраховує, що в понеділок зранку вже до Києві повернеться наша команда. Тоді стануть відомі всі деталі переговорів.До цього відбувалися різні діалоги, зокрема, між американцями та росіянами. Зеленський зазначив, що про них я публічно та в деталях він не готовий говорити."Що стосується того, які секторальні припинення вогню можуть бути: ми обговорюємо всі — й море, й енергетику. Що може бути реалістичним або більш реалістичним — теж поки що не готовий сказати. В принципі, розумію, але не хочу, скажімо так, щось сказати, і потім Росія, як завжди, на зло зробить навпаки", — пояснив президент України.Він наголосив, що бачить із боку США інтенсифікацію розмов і зустрічей. Тому є сподівання на результативні зустрічі наших перемовників."Вони знають, про що їм говорити, які актуальні питання підіймати з американською стороною. Окремо ми будемо говорити також з європейцями, там питання і грошей підіймаються — деталі щодо наближення грошей — це дуже важливо. Ну і також протиповітряна оборона", — акцентував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що також сьогодні президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Європейської ради Антоніу Коштою. Вони обговорили низку важливих питань..

Міністр закордонних справ Великої Британії Ед Мілібенд під час першого візиту до України на цій посаді в четвер, 8 жовтня, оголосив про додаткову зимову допомогу Україні майже на 64 мільйони євро та підтвердив подальшу підтримку Києва.Про це повідомив сайт уряду Великої Британії. Зазначається, що Мілібенд оголосив пакет фінансування зимової стійкості на суму 54 мільйонів фунтів стерлінгів (63,73 мільйона євро). Також він додав: нові санкційні заходи означають, що понад 90% загальної нафтовидобувної потужності Росії охоплено обмеженнями від Великої Британії.В уряді наголосили, що нове гуманітарне й енергетичне фінансування Великої Британії допоможе зміцнити готовність України до п'ятої зими повномасштабного вторгнення Росії. Прибувши до України з першим візитом як міністр закордонних справ, Ед Мілібенд оголосив нові санкції проти Росії та фінансування в розмірі шести мільйонів фунтів стерлінгів для розслідування воєнних злочинів.Під час зустрічі з президентом Зеленським міністр закордонних справ оголосив масштабний пакет санкцій проти осіб і організацій, які допомагають підтримувати війну Росії.Пакет, що охоплює близько 40 цілей у фінансовому, нафтовому та технологічному секторах Росії, спрямований на порушення ланцюгів постачання Росії та відрізання джерел фінансування."Ці 54 мільйони фунтів стерлінгів у комбінованому енергетичному та гуманітарному фінансуванні, як очікується, підтримають українців у зимові місяці — коли Путін знову намагається використати зиму як зброю і занурити громади в темряву. Велика Британія підтримує Україну через "трикутник підтримки" — зміцнення стійкості України; переслідування тих, хто допомагає фінансувати військову машину Росії; і зміцнення безпеки НАТО та рішуча відповідь на загрози нашій національній безпеці", — йдеться у повідомленні.Мілібенд заявив, що "Росія могла би закінчити цю війну завтра. Натомість ми бачимо ескалацію атак, зокрема, на ключову інфраструктуру й українські культурні пам'ятки"."Моє послання Путіну чітке: ви не зможете нас перечекати. Поки ви не оберете шлях миру, Велика Британія не послабить підтримку України, наших цінностей чи нашої національної безпеки. Ви залишитеся ізгоєм", — акцентував він.В уряді розповіли, що Велика Британія підтримала понад мільйон вразливих цивільних, надавши вкрай необхідні генератори та допомогу у відновленні пошкоджених систем водопостачання та опалення.Зазначається, що сьогоднішній внесок Великої Британії містить 20 мільйонів фунтів стерлінгів на підтримку енергетичної безпеки України: фінансування команд, які здійснюють аварійний ремонт енергосистеми після ударів, інвестиції в резервні генератори та сонячні джерела енергії для періодів відключень, а також інвестиції в нові технології для диверсифікації енергопостачання.Пакет також містить 34 мільйонів фунтів стерлінгів на захист і підтримку опалення та водопостачання для українських сімей напередодні зими та надання прямої грошової допомоги у співпраці з українським урядом і партнерами на місцях, зокрема, ЮНІСЕФ, УВКБ ООН і Українським Червоним Хрестом.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський разом із міністром закордонних справ Великої Британії Едом Мілібендом вшанували памʼять загиблих через російський ракетний удар по житловому будинку в Прилуках..

Попри рішення Південної Кореї відкликати свого посла з Києва, Міністерство закордонних справ України відкрите до відновлення конструктивного діалогу зі Сеулом.Про це заявив речник МЗС України Георгій Тихий у коментарі "Суспільному".Він заявив, що цього тижня посла Республіки Корея викликали до МЗС України. Під час зустрічі йому детально представили офіційну позицію Києва для пошуку спільних конструктивних рішень."Ми переконані, що дипломатія має переважати над емоціями. Попри рішення Сеула про відкликання посла, Україна залишається відкритою до відновлення конструктивного діалогу — навіть якщо на це потрібен час", — акцентував Георгій Тихий.Раніше сьогодні стало відомо, що Південна Корея ухвалила рішення відкликати свого посла з України на тлі гострого дипломатичного спору. Причиною стали розбіжності щодо розкриття інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених.Георгій Тихий пояснював розбіжності різницею в трактуванні домовленостей про конфіденційність передачі двох північнокорейських військовополонених. За його словами, сторони заздалегідь погодили деталі передачі, а після виникнення суперечностей розпочали непублічні переговори закритими каналами.Речник МЗС заявляв, що Сеул сам попросив передати полонених, розглядаючи їх як своїх громадян. Південнокорейська сторона посилалася на конституцію республіки, згідно з якою її територія охоплює весь Корейський півострів. Представник українського МЗС назвав передачу військових жестом доброї волі зі сторони Києва.Нагадаємо, що Південна Корея заперечила звинувачення у постачанні пального до Росії. У Сеулі заявили, що офіційна статистика не підтверджує експорту дизельного пального, бензину чи авіапального, та закликали Україну не робити публічних заяв без перевірки фактів..

Південна Корея ухвалила рішення відкликати свого посла з України на тлі гострого дипломатичного спору. Причиною стали розбіжності щодо розкриття інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених.Про це повідомляє Yonhap.Причини дипломатичного конфлікту7 жовтня представник МЗС України Георгій Тихий пояснив розбіжності з Південною Кореєю різличиями в трактуванні домовленостей про конфіденційність передачі двох північнокорейських військовополонених. За його словами, сторони заздалегідь погодили деталі передачі, а після виникнення спору почали непублічні переговори по закритих каналах.Позиція українського МЗСТихий заявив, що Сеул сам попросив передати полонених, розглядаючи їх як своїх громадян. Південнокорейська сторона посилалася на конституцію республіки, згідно з котрою її територія охоплює весь Корейський півострів. Представник українського МЗС назвав передачу військових жестом доброї волі зі сторони Києва.Додамо, Північна Корея відправила до Росії від 30 до 50 тисяч солдатів. У такий спосіб РФ дала їм можливість отримати досвід реальних бойових дій і пройти підготовку.Читайте також: Росія передає КНДР бойовий досвід: Зеленський розповів, чого навчають північнокорейських військових.

Двопартійне керівництво Сенату США закликало президента Дональда Трампа активніше застосовувати санкційні інструменти проти Росії. Сенатори вважають пріоритетом боротьбу з російським "тіньовим флотом" та обмеження ресурсів, які Москва використовує для продовження війни проти України.Як пише Associated Press, з моменту підписання Трампом закону Ліндсі Грема про посилення санкцій проти Росії минув майже місяць. Водночас американські законодавці заявляють, що адміністрація президента досі не продемонструвала помітних кроків для його реалізації.У листі до міністра фінансів США Скотта Бессента та державного секретаря Марко Рубіо сенатори наголосили, що Вашингтон має якомога швидше перекрити фінансові канали, які допомагають Росії вести війну."Кожен день, який минає без максимального економічного тиску, дає Москві змогу підтримувати цю військову ескалацію", — йдеться у зверненні.Одним із ключових напрямків сенатори назвали російський "тіньовий флот". Йдеться про мережу суден, яку РФ використовує для транспортування нафти та обходу міжнародних обмежень.Американські законодавці також закликали зупинити розвиток російської супутникової системи. За їхніми словами, Україна попереджає, що її можливості можуть становити серйозну загрозу через здатність забезпечувати дані для бомбардувань у режимі реального часу під час зимової кампанії.Коли почнуть діяти основні положення законуЗа даними сенаторів, більшість положень закону має набути чинності 18 жовтня. До цього адміністрація Трампа має завершити передбачений документом 30-денний період розгляду.AP зазначає, що після підписання закону адміністрація президента переважно не робила публічних заяв щодо його подальшої реалізації. За майже місяць після ухвалення документа помітних публічних кроків Вашингтона в цьому напрямку також не було.Що передбачає закон Ліндсі Грема19 вересня Трамп підписав закон, який дає президенту США право запроваджувати мита до 100% проти держав, що купують російські енергоносії або допомагають Москві обходити санкції.Обмеження потенційно можуть стосуватися, зокрема, Китаю, Індії та Туреччини. Документ також передбачає санкції проти російського "тіньового флоту", посадовців і банків, а також продовження обмежень щодо Ірану.Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп знову заявив, що причиною зростання цін на пальне є українські удари по об’єктах російської нафтопереробної галузі.Читайте також: Трамп торгується з Путіним: чи зможе він скасувати санкції проти Росії.

Французька політична діячка Марін Ле Пен зробила гучну заяву щодо євроінтеграції України. За її словами, вступ нашої держави до Європейського Союзу завдасть нищівного удару по аграрному сектору Франції.Про це вона повідомила у соцмережі X.Позиція Ле Пен щодо євроінтеграції УкраїниКандидатка у президенти Франції заявила, що сільське господарство її країни серйозно постраждає внаслідок вступу України в ЄС. На її думку, Франція стане першою державою, яка відчує негативні наслідки такого рішення. Політикиня наголосила на ризиках для внутрішнього ринку та фінансування аграрної галузі. "Ми не лише зіткнулися б із сильною недобросовісною конкуренцією, а й частка бюджету Спільної аграрної політики ЄС, що виділяється французькому сільському господарству, також суттєво скоротилася б", — зазначила вона.Нагадаємо, у 2023 році Марін Ле Пен заявляла, що перемога України у війні з Росією може означати початок Третьої світової війни. Вона закликала сторони сісти за стіл переговорів.Водночас у вересні 2026 року лідерка французької правої партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен виступила із різкою критикою на адресу Кремля після чергових агресивних кроків Москви проти європейського бізнесу. Політикиня, яка раніше демонструвала прихильність до Російської Федерації, публічно запевнила, що росіянам не вдасться залякати Францію або змінити її позицію щодо війни в Україні..

Американський лідер Дональд Трамп анонсував телефонні перемовини із російським диктатором Володимиром Путіним.Так, під час спілкування з журналістами президент Сполучених Штатів заявив, що 7 жовтня проведе розмову із очільником Кремля."У мене на сьогодні запланована розмова. У Путіна день народження", — сказав Трамп.Деталей майбутньої розмови політик не розкрив. Водночас лідер США вкотре відзначив, що йому вже вдалося врегулювати вісім воєн. Він зазначив, що скоро врегулює й ще одну."Я врегулював вісім воєн. На підході ще одна", — наголосив він.Крім того, Трамп прокоментував й ситуацію зі спалахом чуми у Росії. Американський лідер зауважив, що Сполучені Штати не вважають чуму у Росії біологічною зброєю."Ми так не вважаємо. Ми незабаром це з’ясуємо, але поки що так не вважаємо", — зазначив він.Нагадаємо, 8 вересня президент США Дональд Трамп провів прямі телефонні переговори з російським диктатором Володимиром Путіним, під час яких сторони детально деталізували підсумки візитів Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Києва й Москви. Американський лідер заявив про прагнення забезпечити прорив у досягненні миру в Україні за часів свого президентства, тоді як очільник Кремля запевняв у відсутності агресивних намірів щодо Європи.Водночас 22 вересня у Сполучених Штатах Америки відбулася зустріч президента Володимира Зеленського та американського лідера Дональда Трампа. Вона тривала близько 40 хвилин.Читайте також: Трамп торгується з Путіним: чи зможе він скасувати санкції проти Росії.

Кремль підтвердив готовність Нью-Делі долучитися до пошуку шляхів врегулювання російсько-української війни. Індійська сторона вже передала Москві свої пропозиції щодо триетапного припинення вогню.Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, пише "ТАСС".Індійський план врегулювання конфліктуКерівництво Індії висловило готовність зробити свій внесок у мирне врегулювання ситуації навколо України. Речник російського диктатора Дмитро Пєсков заявив, що індійська сторона дійсно заявляє про готовність надати посильний внесок у переговорний процес."Індійська сторона справді заявляє про готовність зробити посильний внесок у врегулювання ситуації навколо України", — стверджує представник Кремля.Пєсков підтвердив, що Нью-Делі передав Москві відповідні напрацювання, проте поки що відмовився розкривати деталі документа.Деталі триетапної ініціативи Нью-ДеліЗа інформацією ЗМІ, індійський план виявився значно ширшим за попередні ініціативи Туреччини, Єгипту та США. Документ містить три ключові пункти, що стосуються безпеки критичної інфраструктури та логістики.По-перше, пропонується повністю зупинити удари по енергетичних та інших інфраструктурних об'єктах. По-друге, ініціатива гарантує вільне транспортування зерна й енергоносіїв через українські чорноморські порти. По-третє, передбачено припинення будь-яких атак на комерційні судна у стратегічно важливій акваторії. Відомо, що українській стороні цей план передав міністр закордонних справ Індії Субраманьям Джайшанкар під час свого офіційного візиту до Києва.Нагадаємо, у Києві 3 вересня відбулися важливі переговори між очільниками зовнішньополітичних відомств України та Індії щодо можливих шляхів досягнення миру та безпеки. Індійська сторона підтвердила намір сприяти врегулюванню війни, нагадавши про публічний заклик прем'єра Нарендри Моді до Володимира Путіна припинити бойові дії..

Україна готується розширити мовні та освітні права національних меншин, зокрема угорської громади, що може стати основою для компромісу з Будапештом. Натомість Угорщина планує розблокувати відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу.Як повідомляє BBC News Україна, 1 жовтня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та депутати з різних парламентських фракцій зареєстрували законопроєкт, який передбачає додаткові мовні та освітні права для національних меншин і корінних народів. Профільний комітет парламенту підтримав документ одностайно.Законопроєкт, зокрема, має задовольнити багаторічні претензії Угорщини щодо становища угорської меншини в Закарпатті. Попередні рішення Верховної Ради у Будапешті вважали недостатніми та вимагали від Києва ширших гарантій у сфері освіти й використання мови.Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр уже позитивно відреагував на появу законопроєкту.Що Україна може отримати натомістьКомпроміс із Будапештом пов'язують із подальшим рухом України до ЄС. Угорщина, за даними BBC, може розблокувати відкриття двох наступних переговорних кластерів — "Внутрішній ринок" та "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання".Очікується, що офіційне відкриття переговорів за цими напрямами відбудеться на початку наступного тижня у Брюсселі. Водночас Financial Times із посиланням на власні джерела повідомляє, що Угорщина може вже цього тижня зняти вето на технічному етапі переговорного процесу щодо вступу України до ЄС.Чому відносини Києва та Будапешта були напруженимиПитання прав угорської меншини тривалий час залишалося одним із ключових подразників у відносинах між Україною та Угорщиною. Водночас останніми місяцями між країнами виникли й інші суперечності.У вересні Будапешт відмовився від участі у запропонованій Україною "Карпатській інтеграційній ініціативі", яка передбачає співпрацю восьми країн Карпатського регіону в економічній та безпековій сферах. Того ж місяця угорська компанія MOL та "Нафтогаз України" припинили угоду щодо будівництва спільних нафтосховищ в Угорщині для зберігання запасів пального для українського ринку. У Києві такі рішення називали продовженням політики "обструкціонізму та ізоляціонізму" Віктора Орбана.Після зустрічі міністрів закордонних справ України та Угорщини у Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН риторика між країнами почала пом'якшуватися. Зокрема, в Будапешті не виключили можливості долучитися до «Карпатської інтеграційної ініціативи».Коли Рада може проголосуватиГолосування за законопроєкт, який розширює права національних меншин, очікується 12 жовтня.У разі його ухвалення документ може стати частиною домовленості, яка дозволить зрушити з місця переговори України про вступ до Європейського Союзу та послабити одну з головних політичних перешкод з боку Угорщини.Нагадаємо, раніше угорська влада розгорнула масштабну кампанію проти колишнього керівництва країни, в межах якої вже заарештували кількох соратників колишнього прем'єра Віктора Орбана. Ексглава уряду може стати фігурантом гучних судових процесів через резонансні зловживання..

Народні депутати подали 5236 поправок до проєкту Державного бюджету України на 2027 рік — це рекордний показник щонайменше за останні 24 роки. Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа заявила, що близько двох третин із них є "законодавчим спамом".Про це Роксолана Підласа розповіла у Facebook. За словами голови бюджетного комітету, цьогоріч депутати подали у півтора раза більше поправок, ніж торік. Загалом до проєкту бюджету на 2027 рік надійшло 5236 пропозицій. Підласа зазначила, що приблизно дві третини поправок є так званим "законодавчим спамом". Їх, за її словами, можуть використовувати для тривалих виступів у сесійній залі або для вимог врахувати певні бажані зміни.Голова комітету підрахувала, що навіть за умови витрати лише 90 секунд на розгляд кожної поправки їх опрацювання займе понад 16 повних робочих днів. Водночас Підласа наголосила, що поправки до законопроєктів є необхідними, однак їхня кількість не повинна перешкоджати роботі парламенту."Зрозуміло, що поправки до законопроектів потрібні, але в усьому має бути здоровий глузд. Паралельно з бюджетом Рада має голосувати й інші закони, які критичні для отримання міжнародного фінансування", — заявила вона.Додамо, понад один трильйон гривень податків і зборів надійшло до загального фонду державного бюджету України за дев’ять місяців 2026 року.Також нещодавно міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що необхідно розрізняти військові та невійськові, тобто цивільні, потреби у фінансуванні бюджету України. Адже між ними є деякі нюанси, які подекуди плутають..

Посли країн Європейського Союзу у середу, 7 жовтня, можуть розглянути новий пакет санкцій протии країни-агрсеорки Росії. Більшість обмежень стосуватиметься російського військово-промислового комплексу.Про це повідомляє Reuters. Зазначається, що цей санкційний пакет, стане найбільшим від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.Близько 1570 нових санкційних позицій стосуватимуться організацій та осіб, пов'язаних із російським ВПК. Понад половина з них пов'язані з виробництвом ракет.Після схвалення послами ЄС списки мають передати міністрам закордонних справ країн блоку. Вони розглянуть пакет наступного понеділка, 12 жовтня, після чого санкції можуть бути остаточно затверджені.За даними журналістів, наразі в основному санкційному регламенті ЄС щодо Росії міститься трохи більше 3000 санкційних визначень. Вони передбачають, зокрема, заборону на поїздки та транзакції з ЄС, а також заморожування активів.Нові обмеження стосуються осіб та організацій, пов'язаних із Росією, але будуть запроваджені в межах інших санкційних режимів ЄС. Останній, 21-й пакет санкцій ЄС проти Росії, був ухвалений у липні цього року.Нагадаємо, Україна закликала адміністрацію американського президента Дональда Трампа та Конгрес запровадити санкції проти російських компаній та інших структур, які працюють над супутниковою програмою "Рассвет"..