# політика

Україна наполягає на залученні представників європейських країн до переговорів щодо завершення російсько-української війни. Вже до кінця листопада має бути визначено, хто саме представлятиме ЄС та отримає відповідний переговорний мандат.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами. За словами очільника держави, участь Європи в мирному процесі принципово важлива, оскільки війна відбувається саме на європейському континенті. "Ми хотіли залучити Європу, європейців, бо війна йде в Європі. І зрештою, ми побачимо, хто надасть гарантії безпеки та який бізнес прийде для реконструкції. Тож так, саме тому місце Європи абсолютно дуже важливе. Тож ми над цим працювали", — запевнив президент.Зеленський уточнив, що йдеться не обов'язково про одного лідера чи представника окремої країни. Європа може делегувати одну людину, кількох представників або цілу переговорну групу."Краще, щоб вони розмовляли з нами, вели діалог, а не просто чекали від нас, щоб ми прийняли, хто представлятиме Європу", – зазначив він.За словами Зеленського, визначитися з представником або групою представників необхідно не пізніше кінця листопада. Вони мають отримати спільний мандат від європейських країн для участі в мирних переговорах. Він також зауважив, що роль Європи в переговорному процесі з наближенням січня лише зростатиме."Послухайте, європейці — не один лідер, не одна країна. Але це нормально. Я маю на увазі, що ми з цим згодні. Проблема в тому, що зараз роль Європи, ближче до січня, буде все більш і більш важливою… Нам потрібно прийняти рішення про те, хто представлятиме Європу на переговорах, і це буде краще, тому що вони отримають мандат на переговори — мандат від усієї Європи.. Ось чому я вважаю це важливим, і я сподіваюся, що не пізніше кінця листопада або, навіть краще, у Німеччині 19 листопада, це вирішиться", — додав гарант.Зауважимо, 10 листопада у перший день перемовин про завершення російсько-української війни в Абу-Дабі українська, російська та американська делегації обговорили питання звільнення полонених, а також деескалації та післявоєнних гарантій безпеки.Також 10 листопада в Абу-Дабі відбулася зустріч представників США, України та європейських країн. Переговори провели напередодні діалогу між Києвом і Москвою. Однією з головних тем стала координація спільних зусиль для припинення війни. Крім того, учасники обговорили можливі домовленості щодо безпеки України після завершення бойових дій. США, зі свого боку, розраховують виступити посередником у цьому процесі.Нагадаємо, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко заявляв, що Україна та Росія за підсумками переговорів в Абу-Дабі можуть домовитися про черговий масштабний обмін військовополоненими. Натомість суттєвого прогресу у питанні завершення війни очікувати поки не варто.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

У вівторок, 10 листопада, Данія виділила новий оборонний пакет для України. Його вартість сягне 645 мільйонів євро.Про це повідомив президент Володимир Зеленський за результатами перемовин із премʼєр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. За його словами, кошти із нового оборонного пакета спрямують на закупівлю ударних безпілотників, зокрема й українського виробництва, амуніції для F-16, а також на українські дрони-перехоплювачі та ініціативу PURL."Дуже вчасне та вагоме посилення, якраз коли Росія проводить свою балістичну операцію проти нашої енергетики, водопостачання, тепла і всього, що формує нормальне життя", — наголосив гарант.Крім того, сторони обговорили додаткову гуманітарну підтримку. Очільник держави відзначив, що напередодні четвертої річниці звільнення Херсона від росіян є також рішення Данії підтримати наших людей саме на Херсонщині. Данія виділила енергетичний пакет на 20 мільйонів євро для цього регіону."Дуже важливо, що Данія фокусується на безпосередній підтримці наших громад. Багато зроблено на Миколаївщині завдяки цим зусиллям. Розраховуємо, що вони продовжаться. Також говорили про результати нашої роботи у форматі Drone Deal, розвиток спільних виробництв та роботу над антибалістичною програмою FREYJA. Дякую Метте, уряду, парламенту та всьому Данському народові за незмінну підтримку, дійсно сильні рішення та лідерство у захисті життів та цінностей", — додав президент.Нагадаємо, що 19 вересня Данія ухвалила рішення позачергово надати Україні 31-й пакет військової допомоги, загальна вартість якого становить близько 275 мільйонів доларів. Виділені кошти спрямують на суттєве посилення спроможностей протиповітряної оборони для захисту критичної інфраструктури в осінньо-зимовий період..

У вівторок, 10 листопада, в Абу-Дабі відбулася зустріч представників США, України та європейських країн. Переговори провели напередодні запланованого діалогу між Києвом і Москвою.За їхніми підсумками спеціальний представник американського президента Стів Віткофф оприлюднив заяву в соціальній мережі X.Однією з головних тем стала координація спільних зусиль для припинення війни. Крім того, учасники обговорили можливі домовленості щодо безпеки України після завершення бойових дій. США, зі свого боку, розраховують виступити посередником у цьому процесі.Які гарантії безпеки обговорювалиЗа словами Віткоффа, учасники зустрічі погодилися, що будь-які майбутні домовленості повинні враховувати суверенітет України, її територіальну цілісність і право самостійно ухвалювати рішення.Окремо наголосили на необхідності забезпечити Україні надійні гарантії безпеки. Для цього планують розробити практичну систему взаємодоповнювальних механізмів, яка допоможе захистити державу в довгостроковій перспективі та створить умови для досягнення домовленостей дипломатичним шляхом.Також сторони розглянули можливість подальшого розвитку вже наявних європейських інституцій і безпекових угод після завершення війни.Яку роль відіграватиме НАТОЩе одним напрямом обговорення стали механізми запобігання новим конфліктам і зниження ризиків небезпечної ескалації. Учасники визнали, що питання післявоєнної безпеки потребує надійних інструментів управління ризиками.У спільній заяві також підтвердили важливість формування міцної європейської системи безпеки. Водночас наголосили, що сильне НАТО й надалі залишатиметься ключовою складовою колективної оборони євроатлантичного простору.За підсумками зустрічі сторони висловили готовність продовжити роботу над ширшими багатосторонніми переговорами за участю європейських партнерів. Кінцевою метою цього процесу назвали досягнення всеосяжного та тривалого миру.Додамо, в адміністрації Дональда Трампа обговорюють ідею зміни меж областей України. Таким чином Росія могла би заявити про повний контроль над Донеччиною та Луганщиною, а Київ не віддав би населені пункти, які утримує..

У вівторок, 10 листопада, Верховна Рада України ухвалила закон для боротьби з підкупом іноземних посадових осіб. Документ наближає Україну до стандартів Європейського Союзу й Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Верховної Ради України.Там наголосили, що йдеться про посилення відповідальності за підкуп іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях.Для цього український парламент ухвалив відповідний закон (№15056). "За" проголосували 247 народних депутатів.Метою закону є уніфікація норм чинного національного законодавства з положеннями Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях для забезпечення її подальшого належного виконання."Приєднання до конвенції відкриває можливості для міжнародної співпраці у сфері розслідування корупційних злочинів і є важливим кроком наближення України до стандартів ОЕСР і ЄС", — ідеться в повідомленні.Ще 2022 року уряд України подав заявку на членство в ОЕСР. Головною умовою для цього є приєднання до Конвенції та участь у робочій групі ОЕСР щодо боротьби з хабарництвом у міжнародних ділових операціях.Минулого року, 23 жовтня, робоча група ОЕСР офіційно запросила Україну долучитися до цього документа.Нагадаємо, що в лютому минулого року президент США Дональд Трамп наказував міністерству юстиції зупинити виконання антикорупційного закону, який забороняв американцям давати хабарі іноземним урядовцям для укладення контрактів..

Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що майбутні гарантії безпеки для України мають враховувати позицію Росії. Він вважає, що це одна з ключових умов для досягнення домовленостей про завершення війни.Про це американський посадовець сказав в інтерв'ю DRM News."Необхідно розуміти, що Україна повинна буде почуватися в безпеці після війни. І, очевидно, це має бути чимось, з чим погодиться і Росія, щоб ці гарантії могли працювати. Гарантії безпеки матимуть вирішальне значення для того, щоб Україна могла на щось погодитися. Але водночас це має бути прийнятним і для Росії", — наголосив Рубіо.За його словами, конкретного механізму післявоєнного захисту України поки не погодили. Наразі сторони розглядають різні варіанти майбутніх домовленостей. Також Рубіо не виключив можливості закріплення гарантій окремим міжнародним договором, однак зазначив, що це питання ще не опрацьоване детально.Нагадаємо, раніше The Washington Post повідомляло, що США та європейські партнери працюють над спільною пропозицією щодо завершення війни. Вона може передбачати припинення вогню, гарантії безпеки для України та її післявоєнну відбудову. В Офісі президента України ці повідомлення назвали "непоганим піаром".Додамо, аналітики відзначили "певну непублічну гнучкість" України та Росії перед початком переговорів в Абу-Дабі. Особливо це стосується питання про те, хто контролюватиме східні регіони України в повоєнному сценарії..

Аналітики відзначили "певну непублічну гнучкість" України та Росії перед початком переговорів в Абу-Дабі. Особливо це стосується питання про те, хто контролюватиме східні регіони України в повоєнному сценарії.Таку інформацію оприлюднили аналітики BBC. Вони зазначили, що про це свідчать коментарі американських чиновників, з якими журналісти поспілкувалися перед першими з лютого тристоронніми переговорами України, США та Росії.Як відомо, вже сьогодні, 10 листопада, та завтра представники трьох країн планують зустрітися в Абу-Дабі. Однак позиції Києва та Москви з питання припинення війни, як і раніше, сильно розходяться.Медійники акцентували, що ключовим пунктом розбіжностей є Донецька область України, більша частина якої окупована Росією. Зокрема, Москва вимагає від України відмовитися від території Донбасу, яку все ще контролює, тоді як Київ хоче заморозити лінію фронту, щоби зберегти контроль над ділянками, які мають вирішальне значення для майбутньої безпеки країни.І хоча жодна зі сторін не поступилася цими вимогами, американський чиновник у коментарі ВВС припустив, що це лише публічна позиція, та що обидві сторони виявили "деяку гнучкість у приватному порядку".При цьому посадовець визнав, що проблему не вдасться вирішити без обговорення нової "архітектури безпеки"."Вони не вирішать Донецьку та територіальні проблеми, поки не дізнаються, якою буде архітектура безпеки після війни. І майте на увазі, що ми не зможемо завершити вирішення одного питання без вирішення іншого", — пояснив він.За інформацією BBC, для України післявоєтинна "архітектура безпеки" може включати гарантії того, що союзники прийдуть країні на допомогу в разі нового нападу. Для Росії це може бути її давнє прагнення до виведення НАТО зі Східної Європи, що викликало би тривогу в європейців.Запропонована схема включає консультації з питань безпеки та гарячі лінії для зв'язку в кризових ситуаціях, а також "взаємні заходи з деескалації" між двома сторонами. Також офіційні особи порушили питання поновлення роботи Ради НАТО-Росія, діяльність якої значною мірою припинили з 2022 року.Учора на тлі останніх подій очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала включити союзників по НАТО та ЄС до будь-яких "змістовних дискусій про архітектуру безпеки Європи". Президент України Володимир Зеленський також виступає за те, щоби Європа брала участь у переговорах.Американський чиновник сказав ВВС, що США запропонують перейти до багатостороннього формату, залучаючи до обговорення європейців."Сподіваюся, що їх вдасться залучити до участі росіян. Хоча в росіян залишилося неприємне враження про європейців", — підсумував американець у коментарі медійникам.Нагадаємо, що перед початком мирних перемовин в Абу-Дабі 10-11 листопада відбудеться зустріч американців і партнерів із НАТО, ЄС і України. Відбудеться розмова про архітектуру безпеки повоєнного світу.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

Цей тиждень в Україні — пленарний. У порядку денному важливі законопроєкти, які мають значення для європейської інтеграції України, для фінансування держави та для боротьби з корупцією.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Є мій законопроєкт, який забезпечує Україні рух у приєднанні до Організації економічного співробітництва та розвитку", — зазначив він.За його словами, це група найбільш сильних економічно та соціально країн, й Україні треба бути партнером саме з такими державами та мати саме такі принципи."Я прошу парламентарів бути результативними і підтримати законопроєкти, які є на цей тиждень", — акцентував український президент.Він також поінформував, що відбулася на ставці доповідь головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого про наші позиції на фронті."Зараз українські військові справді посилюють українські переговорні позиції: кожне завдання, яке повністю виконане, кожна оборонна операція, яка додає Україні сил і результатів, посилює Україну в перемовинах", — наголосив президент України.Він додав, що цими днями українські захисники та захисниці забезпечують і рекордні результати у знищенні російських окупантів: у Росії рекордні втрати на фронті — щодобові та щотижневі."Працюють й українські далекобійні санкції. Ми цілком справедливо відповідаємо Росії на її війну та доводимо, що війну потрібно завершити. Росія може це зробити — завершити свою війну. Важливо, щоб Америка саме в цьому переконувала Росію", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що 28 жовтня Верховна Рада України підтримала в першому читанні проєкт закону про державний бюджет України на 2027 рік. "За" проголосували 239 народних депутатів..

Американці вірять в оптимістичні перспективи тристоронніх переговорів в Абу-Дабі. Проте укладення угоди за результатами зустрічей 10-11 листопада не очікується.Таку інформацію оприлюднив кореспондент "Радіо Свобода" Алекс Рауфоглу в дописі на своїй сторінці в соціальній мережі Х.За його словами, американські чиновники поділилися з журналістами очікуваннями Вашингтона щодо переговорів, ключовими проблемами та тим, що відбуватиметься далі.Представники США кажуть, що є "реальний шанс" досягнути "серйозного прогресу" в припиненні війни на переговорах завтра в Абу-Дабі.Журналіст розповів про декілька ключових заяв американських чиновників. Зокрема, Росія звинувачує європейців у зриві попередньої угоди в Стамбулі. Тому США працюють над тим, щоби запевнити Москву у своїй згоді з Європою та НАТО. Вони хочуть вийти за рамки тристоронніх переговорів і перейти до ширшого багатостороннього формату за участю Європи.Очікується, що Німеччина, Франція, Велика Британія й Італія, разом із НАТО, ЄС і Україною, приєднаються до обговорення гарантій безпеки та післявоєнної архітектури безпеки Європи."Гарантії безпеки стануть центральним питанням. Офіційні особи заявили, що Вашингтон попросив Росію прийняти угоду, яка надає Україні захист, подібний до статей 4 та 5 НАТО", — зауважив медійник.При цьому він додав, що будь-які зобов'язання США зрештою залежатимуть від Дональда Трампа. Водночас майже немає сумнівів, що Європа, за версією американців, нестиме фінансовий тягар."Територіальне питання залишається невирішеним. Росія продовжує вимагати всю Донеччину, тоді як Україна виступає за нинішню лінію розмежування", — наголосив Алекс Рауфоглу.Однак, констатував він, Росія й Україна продемонстрували певну приватну гнучкість, погодившись, що територіальні питання та післявоєнні домовленості про безпеку повинні обговорюватися паралельно — та зрештою вирішуватися разом."Угода в Абу-Дабі не очікується. Мета зустрічі полягає в тому, щоб уточнити позиції, виявити прогалини, що залишилися, та створити основу для подальших переговорів", — пояснив журналіст.Офіційні особи заявили, що США налаштовані "обережно оптимістично", та припустили, що подальші зустрічі з російським диктатором Володимиром Путіним і президентом України Володимиром Зеленським можуть відбутися найближчим часом.Нагадаємо, що перед початком мирних перемовин в Абу-Дабі 10-11 листопада відбудеться зустріч американців і партнерів із НАТО, ЄС і України. Відбудеться розмова про архітектуру безпеки повоєнного світу.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

У понеділок, 9 листопада, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді. Волни обговорили ситуацію в дипломатії.Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі."Активно готуємося щодо кожного з питань, яке є в адженді зустрічі в Абу-Дабі. З боку України завжди конструктивний підхід, і потрібна така ж готовність іти на деескалацію від Росії", — зазначив він.Український президент нагадав, що індійський прем’єр-міністр неодноразово казав, зокрема, російському очільнику, що зараз час закінчувати війну, а не продовжувати."Важливо, щоб Індія знайшла, якими своїми кроками та діалогом з іншими лідерами вона може докластися до наближення кінця війни", — зауважив Зеленський.За його словами, одним із напрямів може стати продовольча безпека. Лідери України й Індії обговорили, як Росія блокує експорт зерна в Чорному морі."Індія готова виступити посередником в налагодженні продовольчих коридорів. Розраховуємо на продовження зусиль у цьому напрямі", — акцентував президент України.Він наголосив, що Росія має зрозуміти: від заблокованих морських шляхів страждає її економіка та сотні мільйонів людей в різних країнах."Домовилися з Моді, що команди перебуватимуть на звʼязку щодо цих та інших двосторонніх питань", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що в Києві 3 вересня відбулися важливі переговори між очільниками зовнішньополітичних відомств України й Індії щодо можливих шляхів досягнення миру та безпеки. Індійська сторона підтвердила намір сприяти врегулюванню війни, нагадавши про публічний заклик прем'єра Нарендри Моді до Володимира Путіна припинити бойові дії..

У понеділок, 9 листопада, народного депутата від фракції "Слуга народу" Олександра Куницького помітили в залі засідань Верховної Ради. За даними руху "Чесно", він уперше за два роки взяв участь у голосуванні.Про це повідомили у своїх соцмережах член комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк ("Слуга народу") та народний депутат Олексій Гончаренко.Останній з іронією та дещо оптимістично прокоментував появу зниклого народного обранця."Нардеп Куницький повернувся в Україну! А ви кажете, що програма повернення українців не працює! Два роки не було! І вже в Раді. Тепер можна робити перепис населення! Практично всі дома!" — написав він.Зі сайту парламенту можна зрозуміти, що під час голосування за один із законопроєктів Куницький мав статус "не голосував" — це означає, що він зареєструвався в системі, але не натискав на кнопки для голосування. За інший законопроєкт Куницький уже проголосував "за".Як відомо, у вересні 2024 року Куницький виїхав у відрядження до Ізраїлю, звідти вирушив до родини у США. Тоді він заявляв, що не повернеться, поки не покарають поліцейських, які, за його словами, зламали йому ребра.Під час реєстрації на вибори до Верховної Ради з’ясувалося, що в Куницького є ізраїльське громадянство. Він запевняв, що звернувся в посольство Ізраїлю із заявою про відмову від громадянства, тому суд усе ж дозволив йому брати участь у виборах. Після розслідування "Схем" у квітні 2021 року Куницького підозрювали в розсиланні депутатських звернень в інтересах пов’язаного з ним бізнесу. Проте вже в липні того року Печерський суд Києва закрив провадження проти депутата.У жовтні 2023 року разом з іншим "слугою" Артемом Дмитруком Куницький втрапив у скандал через участь у вуличній бійці у центрі Києва. Чоловік, який був присутній на відео разом з нардепами стверджував, що вони побили його, вимагаючи гроші. За фактом інциденту генпрокурор зареєстрував кримінальні провадження.Нагадаємо, у квітні цього року стало відомо, що Олександр Куницький задекларував квартиру в Канаді площею 43 метри квадратних. Нардеп вказав, що з 1 жовтня 2024 року безоплатно користується квартирою іноземної громадянки Йони Тьян..

Президент США Дональд Трамп заявив, що пожартував, коли запропонував своєму давньому другу та керівнику Абсолютного бійцівського чемпіонату (UFC) Дейні Вайту посаду речника Білого дому.Про це він розповів журналістам у Флориді, повідомляє The New York Times."Скажу вам, я лише жартував. Дейні ця ідея дуже подобається, а таких, як Дейні, є лише один. З ним краще не жартувати", — сказав Трамп.Водночас президент підтвердив, що 9 листопада планує зустрітися з Вайтом у Білому домі. Сам керівник UFC також повідомив про заплановану зустріч, але відмовився коментувати пропозицію щодо нової посади.Нагадаємо, 7 листопада Трамп написав у соцмережах, що запропонував Вайту стати речником Білого дому. Він навіть закликав його погодитися та взяти собі в помічники кількох бійців UFC.Попередню речницю президента США Кеті Захарію призначили на посаду 9 жовтня, однак уже 16 жовтня її звільнили після першого брифінгу для журналістів.Нагадаємо, раніше президент США Дональд Трамп заявив, що очікує зустрічі з лідерами Китаю та Росії на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва. Захід відбудеться 18-19 листопада 2026 року в китайському місті Шеньчжень.Читайте також: "Україна матиме трохи інші обриси": Трамп зробив заяву про майбутню мирну угоду.

Президент США Дональд Трамп заявив, що очікує зустрічі з лідерами Китаю та Росії на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС). Захід відбудеться 18-19 листопада 2026 року в китайському місті Шеньчжень.Про це американський президент сказав журналістам перед поверненням до Вашингтона з Флориди, повідомляє Reuters."Думаю, одна із зустрічей буде з президентом Путіним і президентом Сі. Це буде цікаво. Ми обговоримо багато питань, зокрема ядерне роззброєння. Також говоритимемо про інші речі. Ми намагаємося завершити війну в Ірані", — заявив Трамп.Раніше, у жовтні, американський президент уже висловлював готовність до тристоронніх переговорів із Сі Цзіньпіном і Путіним щодо контролю над озброєннями та ядерного роззброєння.Водночас The Wall Street Journal повідомляло, що російський лідер пропонував використати таку зустріч для обговорення завершення війни Росії проти України.Окрім цього, в інтерв'ю програмі 60 Minutes на телеканалі CBS Трамп заявив, що, на його думку, сторони "дуже близькі до укладення угоди" щодо припинення російсько-української війни. За його словами, результатом може стати Україна, яка матиме "дещо інший вигляд". Конкретних деталей можливої домовленості він не навів.Додамо, раніше Сполучені Штати сколихнула нова резонансна кадрова ініціатива Дональда Трампа щодо залучення зірок спорту до адміністрації президента. Очільник Білого дому прагне бачити своїм речником главу UFC Дейну Вайта, а серед його ймовірних помічників назвав низку відомих спортсменів, зокрема росіян Хабіба Нурмагомедова та Іслама Махачева..

Учасники західного ток-шоу дізналися про неформальні плани генерального секретаря НАТО Марка Рютте та президента України Володимира Зеленського після закінчення бойових дій. Політики обговорили спільний святковий сценарій за межами України.Про це повідомляє Pauw & De Wit.Неформальні плани після перемогиПід час ефіру ток-шоу ведучий згадав документальний фільм про колишнього генсека НАТО Єнса Столтенберга. У тій стрічці йшлося про те, що Столтенберг і Зеленський колись жартували про спільну риболовлю після закінчення війни. Після цього ведучий поцікавився у Марка Рютте, чи має він схожі особисті плани з українським президентом на час після завершення бойових дій. Генеральний секретар Альянсу відповів на це з гумором, але ствердно: "Так, ми нап'ємося на швейцарських Альпах. Ми сидітимемо на швейцарській горі й добренько хильнемо. Ось такий у нас план".На додаткове запитання журналіста, чи дійсно вони вже встигли про це домовитися, Рютте відповів ствердно, підтвердивши серйозність своїх намірів щодо майбутнього відпочинку.Захоплення українським президентомОкрім жартів про спільні плани, очільник Північноатлантичного альянсу висловив щире захоплення українським лідером. Марк Рютте під час цього ж ефіру розповів про "величезне захоплення" Володимиром Зеленським та додав, що вони підтримують постійний зв'язок і спілкуються щотижня.Нагадаємо, генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте вважає, що у війні Росії проти України не буде переможців. Протистояння завершиться укладенням мирної угоди, яка передбачатиме певні компроміси..

У Кремлі раптово відхрестилися від будь-яких кулуарних домовленостей чи переговорів з європейськими країнами щодо безпекової угоди. Москва не вела жодних діалогів із представниками Європи.Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, якого цитують росЗМІ.Заява Кремля про відсутність переговорівУ Москві офіційно заперечили наявність будь-яких діалогів із європейськими країнами щодо чутливої теми безпекових угод. За словами речника кремлівського диктатора Дмитра Пєскова, такі контакти велися лише за участю Сполучених Штатів."Як нам відомо, в американців справді були контакти з європейцями. У нас контактів з європейцями не було. Жодних розмов щодо такої складної теми з європейцями не було", — сказав Пєсков.Позиція РФ щодо європейських перемовниківОкрім цього, у Кремлі вкотре дорікнули європейській стороні через нездатність визначитися з ключовими посадовцями для діалогу. Зокрема, Пєсков зазначив, що Європа ніяк не визначиться з перемовником для Росії щодо цієї теми.Нагадаємо, у столиці Об'єднаних Арабських Еміратів відбудуться перші з лютого тристоронні переговори між Україною, США та Росією щодо припинення війни. Москва вже визначила склад своєї делегації, куди вперше увійдуть топдипломати та представники вищого військового командування країни-агресора..

Українські та польські фахівці завершили черговий етап пошуків останків загиблих під час Другої світової на території колишнього села Пужники на Тернопільщині. Масового поховання не виявили, але натрапили на фундамент цвинтарної каплиці.Про це повідомив "Укрінформ" із посиланням на спеціалізовану установу "Волинські старожитності"."Під час пошукових робіт ми продовжили обстеження території у північно-східній частині старого кладовища Пужників. Учасники експедиції за допомогою техніки заклали 36 розвідкових траншей на площі близько пів гектара", — розповіли дослідники.Вони уточнили, що вдалося визначити межі цвинтаря, а також виявити залишки трьох об'єктів."Попередньо вважаємо, що вдалося натрапити на фундамент каплиці, де відспівували померлих перед похованням, і господарської споруди. Також виявили кам'яну кладку, яка, можливо, є частиною дороги", — додали в установі.Там також зазначили, що Пужники — складне місце для пошукових робіт, адже це горбиста місцевість, яка поросла лісом і чагарниками.За інформацією спеціалізованої установи "Волинські старожитності", територію Пужників планують дослідити з допомогою лідар-зйомки (LiDAR — Light Detection and Ranging). Це сучасний метод сканування рельєфу землі, який допоможе у пошуку масового поховання. Однак поки що триває оформлення дозволу на її проведення.З українського боку в Пужниках працювали пошуківці спеціалізованої установи "Волинські старожитності", з польського — фахівці Поморського медичного університету в Щецині та представники фонду "Свобода та демократія".Раніше віцепрезидент фонду "Свобода та демократія" Мацей Данцевич розповів, що пошукові роботи у Пужниках планують продовжити наступного року. Третій етап пошукових робіт у Пужниках розпочали 4 листопада. У складі українсько-польської експедиції працювали семеро фахівців.Нагадаємо, що в середині жовтня українська експедиція виявила близько 30 останків українських жертв на території Польщі. Їх знайшли на православному кладовищі у селі Ласків Люблінського воєводства..