# політика

У пʼятницю, 9 жовтня, українська делегація зустрінеться у Сполучених Штатах Америки з Джаредом Кушнером, Стівом Віткоффом. Від України в перемовній команді — Кирило Буданов, Сергій Кислиця, Давид Арахамія, Рустем Умєров.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в четвер, 8 жовтня."Зустрічі триватимуть упродовж двох днів, розраховуємо на європейську команду, яка долучиться до нашої переговорної групи та до американської переговорної групи", — зазначив він.Український президент розраховує, що в понеділок зранку вже до Києві повернеться наша команда. Тоді стануть відомі всі деталі переговорів.До цього відбувалися різні діалоги, зокрема, між американцями та росіянами. Зеленський зазначив, що про них я публічно та в деталях він не готовий говорити."Що стосується того, які секторальні припинення вогню можуть бути: ми обговорюємо всі — й море, й енергетику. Що може бути реалістичним або більш реалістичним — теж поки що не готовий сказати. В принципі, розумію, але не хочу, скажімо так, щось сказати, і потім Росія, як завжди, на зло зробить навпаки", — пояснив президент України.Він наголосив, що бачить із боку США інтенсифікацію розмов і зустрічей. Тому є сподівання на результативні зустрічі наших перемовників."Вони знають, про що їм говорити, які актуальні питання підіймати з американською стороною. Окремо ми будемо говорити також з європейцями, там питання і грошей підіймаються — деталі щодо наближення грошей — це дуже важливо. Ну і також протиповітряна оборона", — акцентував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що також сьогодні президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Європейської ради Антоніу Коштою. Вони обговорили низку важливих питань..

Міністр закордонних справ Великої Британії Ед Мілібенд під час першого візиту до України на цій посаді в четвер, 8 жовтня, оголосив про додаткову зимову допомогу Україні майже на 64 мільйони євро та підтвердив подальшу підтримку Києва.Про це повідомив сайт уряду Великої Британії. Зазначається, що Мілібенд оголосив пакет фінансування зимової стійкості на суму 54 мільйонів фунтів стерлінгів (63,73 мільйона євро). Також він додав: нові санкційні заходи означають, що понад 90% загальної нафтовидобувної потужності Росії охоплено обмеженнями від Великої Британії.В уряді наголосили, що нове гуманітарне й енергетичне фінансування Великої Британії допоможе зміцнити готовність України до п'ятої зими повномасштабного вторгнення Росії. Прибувши до України з першим візитом як міністр закордонних справ, Ед Мілібенд оголосив нові санкції проти Росії та фінансування в розмірі шести мільйонів фунтів стерлінгів для розслідування воєнних злочинів.Під час зустрічі з президентом Зеленським міністр закордонних справ оголосив масштабний пакет санкцій проти осіб і організацій, які допомагають підтримувати війну Росії.Пакет, що охоплює близько 40 цілей у фінансовому, нафтовому та технологічному секторах Росії, спрямований на порушення ланцюгів постачання Росії та відрізання джерел фінансування."Ці 54 мільйони фунтів стерлінгів у комбінованому енергетичному та гуманітарному фінансуванні, як очікується, підтримають українців у зимові місяці — коли Путін знову намагається використати зиму як зброю і занурити громади в темряву. Велика Британія підтримує Україну через "трикутник підтримки" — зміцнення стійкості України; переслідування тих, хто допомагає фінансувати військову машину Росії; і зміцнення безпеки НАТО та рішуча відповідь на загрози нашій національній безпеці", — йдеться у повідомленні.Мілібенд заявив, що "Росія могла би закінчити цю війну завтра. Натомість ми бачимо ескалацію атак, зокрема, на ключову інфраструктуру й українські культурні пам'ятки"."Моє послання Путіну чітке: ви не зможете нас перечекати. Поки ви не оберете шлях миру, Велика Британія не послабить підтримку України, наших цінностей чи нашої національної безпеки. Ви залишитеся ізгоєм", — акцентував він.В уряді розповіли, що Велика Британія підтримала понад мільйон вразливих цивільних, надавши вкрай необхідні генератори та допомогу у відновленні пошкоджених систем водопостачання та опалення.Зазначається, що сьогоднішній внесок Великої Британії містить 20 мільйонів фунтів стерлінгів на підтримку енергетичної безпеки України: фінансування команд, які здійснюють аварійний ремонт енергосистеми після ударів, інвестиції в резервні генератори та сонячні джерела енергії для періодів відключень, а також інвестиції в нові технології для диверсифікації енергопостачання.Пакет також містить 34 мільйонів фунтів стерлінгів на захист і підтримку опалення та водопостачання для українських сімей напередодні зими та надання прямої грошової допомоги у співпраці з українським урядом і партнерами на місцях, зокрема, ЮНІСЕФ, УВКБ ООН і Українським Червоним Хрестом.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський разом із міністром закордонних справ Великої Британії Едом Мілібендом вшанували памʼять загиблих через російський ракетний удар по житловому будинку в Прилуках..

Попри рішення Південної Кореї відкликати свого посла з Києва, Міністерство закордонних справ України відкрите до відновлення конструктивного діалогу зі Сеулом.Про це заявив речник МЗС України Георгій Тихий у коментарі "Суспільному".Він заявив, що цього тижня посла Республіки Корея викликали до МЗС України. Під час зустрічі йому детально представили офіційну позицію Києва для пошуку спільних конструктивних рішень."Ми переконані, що дипломатія має переважати над емоціями. Попри рішення Сеула про відкликання посла, Україна залишається відкритою до відновлення конструктивного діалогу — навіть якщо на це потрібен час", — акцентував Георгій Тихий.Раніше сьогодні стало відомо, що Південна Корея ухвалила рішення відкликати свого посла з України на тлі гострого дипломатичного спору. Причиною стали розбіжності щодо розкриття інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених.Георгій Тихий пояснював розбіжності різницею в трактуванні домовленостей про конфіденційність передачі двох північнокорейських військовополонених. За його словами, сторони заздалегідь погодили деталі передачі, а після виникнення суперечностей розпочали непублічні переговори закритими каналами.Речник МЗС заявляв, що Сеул сам попросив передати полонених, розглядаючи їх як своїх громадян. Південнокорейська сторона посилалася на конституцію республіки, згідно з якою її територія охоплює весь Корейський півострів. Представник українського МЗС назвав передачу військових жестом доброї волі зі сторони Києва.Нагадаємо, що Південна Корея заперечила звинувачення у постачанні пального до Росії. У Сеулі заявили, що офіційна статистика не підтверджує експорту дизельного пального, бензину чи авіапального, та закликали Україну не робити публічних заяв без перевірки фактів..

Південна Корея ухвалила рішення відкликати свого посла з України на тлі гострого дипломатичного спору. Причиною стали розбіжності щодо розкриття інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених.Про це повідомляє Yonhap.Причини дипломатичного конфлікту7 жовтня представник МЗС України Георгій Тихий пояснив розбіжності з Південною Кореєю різличиями в трактуванні домовленостей про конфіденційність передачі двох північнокорейських військовополонених. За його словами, сторони заздалегідь погодили деталі передачі, а після виникнення спору почали непублічні переговори по закритих каналах.Позиція українського МЗСТихий заявив, що Сеул сам попросив передати полонених, розглядаючи їх як своїх громадян. Південнокорейська сторона посилалася на конституцію республіки, згідно з котрою її територія охоплює весь Корейський півострів. Представник українського МЗС назвав передачу військових жестом доброї волі зі сторони Києва.Додамо, Північна Корея відправила до Росії від 30 до 50 тисяч солдатів. У такий спосіб РФ дала їм можливість отримати досвід реальних бойових дій і пройти підготовку.Читайте також: Росія передає КНДР бойовий досвід: Зеленський розповів, чого навчають північнокорейських військових.

Двопартійне керівництво Сенату США закликало президента Дональда Трампа активніше застосовувати санкційні інструменти проти Росії. Сенатори вважають пріоритетом боротьбу з російським "тіньовим флотом" та обмеження ресурсів, які Москва використовує для продовження війни проти України.Як пише Associated Press, з моменту підписання Трампом закону Ліндсі Грема про посилення санкцій проти Росії минув майже місяць. Водночас американські законодавці заявляють, що адміністрація президента досі не продемонструвала помітних кроків для його реалізації.У листі до міністра фінансів США Скотта Бессента та державного секретаря Марко Рубіо сенатори наголосили, що Вашингтон має якомога швидше перекрити фінансові канали, які допомагають Росії вести війну."Кожен день, який минає без максимального економічного тиску, дає Москві змогу підтримувати цю військову ескалацію", — йдеться у зверненні.Одним із ключових напрямків сенатори назвали російський "тіньовий флот". Йдеться про мережу суден, яку РФ використовує для транспортування нафти та обходу міжнародних обмежень.Американські законодавці також закликали зупинити розвиток російської супутникової системи. За їхніми словами, Україна попереджає, що її можливості можуть становити серйозну загрозу через здатність забезпечувати дані для бомбардувань у режимі реального часу під час зимової кампанії.Коли почнуть діяти основні положення законуЗа даними сенаторів, більшість положень закону має набути чинності 18 жовтня. До цього адміністрація Трампа має завершити передбачений документом 30-денний період розгляду.AP зазначає, що після підписання закону адміністрація президента переважно не робила публічних заяв щодо його подальшої реалізації. За майже місяць після ухвалення документа помітних публічних кроків Вашингтона в цьому напрямку також не було.Що передбачає закон Ліндсі Грема19 вересня Трамп підписав закон, який дає президенту США право запроваджувати мита до 100% проти держав, що купують російські енергоносії або допомагають Москві обходити санкції.Обмеження потенційно можуть стосуватися, зокрема, Китаю, Індії та Туреччини. Документ також передбачає санкції проти російського "тіньового флоту", посадовців і банків, а також продовження обмежень щодо Ірану.Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп знову заявив, що причиною зростання цін на пальне є українські удари по об’єктах російської нафтопереробної галузі.Читайте також: Трамп торгується з Путіним: чи зможе він скасувати санкції проти Росії.

Французька політична діячка Марін Ле Пен зробила гучну заяву щодо євроінтеграції України. За її словами, вступ нашої держави до Європейського Союзу завдасть нищівного удару по аграрному сектору Франції.Про це вона повідомила у соцмережі X.Позиція Ле Пен щодо євроінтеграції УкраїниКандидатка у президенти Франції заявила, що сільське господарство її країни серйозно постраждає внаслідок вступу України в ЄС. На її думку, Франція стане першою державою, яка відчує негативні наслідки такого рішення. Політикиня наголосила на ризиках для внутрішнього ринку та фінансування аграрної галузі. "Ми не лише зіткнулися б із сильною недобросовісною конкуренцією, а й частка бюджету Спільної аграрної політики ЄС, що виділяється французькому сільському господарству, також суттєво скоротилася б", — зазначила вона.Нагадаємо, у 2023 році Марін Ле Пен заявляла, що перемога України у війні з Росією може означати початок Третьої світової війни. Вона закликала сторони сісти за стіл переговорів.Водночас у вересні 2026 року лідерка французької правої партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен виступила із різкою критикою на адресу Кремля після чергових агресивних кроків Москви проти європейського бізнесу. Політикиня, яка раніше демонструвала прихильність до Російської Федерації, публічно запевнила, що росіянам не вдасться залякати Францію або змінити її позицію щодо війни в Україні..

Американський лідер Дональд Трамп анонсував телефонні перемовини із російським диктатором Володимиром Путіним.Так, під час спілкування з журналістами президент Сполучених Штатів заявив, що 7 жовтня проведе розмову із очільником Кремля."У мене на сьогодні запланована розмова. У Путіна день народження", — сказав Трамп.Деталей майбутньої розмови політик не розкрив. Водночас лідер США вкотре відзначив, що йому вже вдалося врегулювати вісім воєн. Він зазначив, що скоро врегулює й ще одну."Я врегулював вісім воєн. На підході ще одна", — наголосив він.Крім того, Трамп прокоментував й ситуацію зі спалахом чуми у Росії. Американський лідер зауважив, що Сполучені Штати не вважають чуму у Росії біологічною зброєю."Ми так не вважаємо. Ми незабаром це з’ясуємо, але поки що так не вважаємо", — зазначив він.Нагадаємо, 8 вересня президент США Дональд Трамп провів прямі телефонні переговори з російським диктатором Володимиром Путіним, під час яких сторони детально деталізували підсумки візитів Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Києва й Москви. Американський лідер заявив про прагнення забезпечити прорив у досягненні миру в Україні за часів свого президентства, тоді як очільник Кремля запевняв у відсутності агресивних намірів щодо Європи.Водночас 22 вересня у Сполучених Штатах Америки відбулася зустріч президента Володимира Зеленського та американського лідера Дональда Трампа. Вона тривала близько 40 хвилин.Читайте також: Трамп торгується з Путіним: чи зможе він скасувати санкції проти Росії.

Кремль підтвердив готовність Нью-Делі долучитися до пошуку шляхів врегулювання російсько-української війни. Індійська сторона вже передала Москві свої пропозиції щодо триетапного припинення вогню.Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, пише "ТАСС".Індійський план врегулювання конфліктуКерівництво Індії висловило готовність зробити свій внесок у мирне врегулювання ситуації навколо України. Речник російського диктатора Дмитро Пєсков заявив, що індійська сторона дійсно заявляє про готовність надати посильний внесок у переговорний процес."Індійська сторона справді заявляє про готовність зробити посильний внесок у врегулювання ситуації навколо України", — стверджує представник Кремля.Пєсков підтвердив, що Нью-Делі передав Москві відповідні напрацювання, проте поки що відмовився розкривати деталі документа.Деталі триетапної ініціативи Нью-ДеліЗа інформацією ЗМІ, індійський план виявився значно ширшим за попередні ініціативи Туреччини, Єгипту та США. Документ містить три ключові пункти, що стосуються безпеки критичної інфраструктури та логістики.По-перше, пропонується повністю зупинити удари по енергетичних та інших інфраструктурних об'єктах. По-друге, ініціатива гарантує вільне транспортування зерна й енергоносіїв через українські чорноморські порти. По-третє, передбачено припинення будь-яких атак на комерційні судна у стратегічно важливій акваторії. Відомо, що українській стороні цей план передав міністр закордонних справ Індії Субраманьям Джайшанкар під час свого офіційного візиту до Києва.Нагадаємо, у Києві 3 вересня відбулися важливі переговори між очільниками зовнішньополітичних відомств України та Індії щодо можливих шляхів досягнення миру та безпеки. Індійська сторона підтвердила намір сприяти врегулюванню війни, нагадавши про публічний заклик прем'єра Нарендри Моді до Володимира Путіна припинити бойові дії..

Україна готується розширити мовні та освітні права національних меншин, зокрема угорської громади, що може стати основою для компромісу з Будапештом. Натомість Угорщина планує розблокувати відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу.Як повідомляє BBC News Україна, 1 жовтня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та депутати з різних парламентських фракцій зареєстрували законопроєкт, який передбачає додаткові мовні та освітні права для національних меншин і корінних народів. Профільний комітет парламенту підтримав документ одностайно.Законопроєкт, зокрема, має задовольнити багаторічні претензії Угорщини щодо становища угорської меншини в Закарпатті. Попередні рішення Верховної Ради у Будапешті вважали недостатніми та вимагали від Києва ширших гарантій у сфері освіти й використання мови.Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр уже позитивно відреагував на появу законопроєкту.Що Україна може отримати натомістьКомпроміс із Будапештом пов'язують із подальшим рухом України до ЄС. Угорщина, за даними BBC, може розблокувати відкриття двох наступних переговорних кластерів — "Внутрішній ринок" та "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання".Очікується, що офіційне відкриття переговорів за цими напрямами відбудеться на початку наступного тижня у Брюсселі. Водночас Financial Times із посиланням на власні джерела повідомляє, що Угорщина може вже цього тижня зняти вето на технічному етапі переговорного процесу щодо вступу України до ЄС.Чому відносини Києва та Будапешта були напруженимиПитання прав угорської меншини тривалий час залишалося одним із ключових подразників у відносинах між Україною та Угорщиною. Водночас останніми місяцями між країнами виникли й інші суперечності.У вересні Будапешт відмовився від участі у запропонованій Україною "Карпатській інтеграційній ініціативі", яка передбачає співпрацю восьми країн Карпатського регіону в економічній та безпековій сферах. Того ж місяця угорська компанія MOL та "Нафтогаз України" припинили угоду щодо будівництва спільних нафтосховищ в Угорщині для зберігання запасів пального для українського ринку. У Києві такі рішення називали продовженням політики "обструкціонізму та ізоляціонізму" Віктора Орбана.Після зустрічі міністрів закордонних справ України та Угорщини у Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН риторика між країнами почала пом'якшуватися. Зокрема, в Будапешті не виключили можливості долучитися до «Карпатської інтеграційної ініціативи».Коли Рада може проголосуватиГолосування за законопроєкт, який розширює права національних меншин, очікується 12 жовтня.У разі його ухвалення документ може стати частиною домовленості, яка дозволить зрушити з місця переговори України про вступ до Європейського Союзу та послабити одну з головних політичних перешкод з боку Угорщини.Нагадаємо, раніше угорська влада розгорнула масштабну кампанію проти колишнього керівництва країни, в межах якої вже заарештували кількох соратників колишнього прем'єра Віктора Орбана. Ексглава уряду може стати фігурантом гучних судових процесів через резонансні зловживання..

Народні депутати подали 5236 поправок до проєкту Державного бюджету України на 2027 рік — це рекордний показник щонайменше за останні 24 роки. Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа заявила, що близько двох третин із них є "законодавчим спамом".Про це Роксолана Підласа розповіла у Facebook. За словами голови бюджетного комітету, цьогоріч депутати подали у півтора раза більше поправок, ніж торік. Загалом до проєкту бюджету на 2027 рік надійшло 5236 пропозицій. Підласа зазначила, що приблизно дві третини поправок є так званим "законодавчим спамом". Їх, за її словами, можуть використовувати для тривалих виступів у сесійній залі або для вимог врахувати певні бажані зміни.Голова комітету підрахувала, що навіть за умови витрати лише 90 секунд на розгляд кожної поправки їх опрацювання займе понад 16 повних робочих днів. Водночас Підласа наголосила, що поправки до законопроєктів є необхідними, однак їхня кількість не повинна перешкоджати роботі парламенту."Зрозуміло, що поправки до законопроектів потрібні, але в усьому має бути здоровий глузд. Паралельно з бюджетом Рада має голосувати й інші закони, які критичні для отримання міжнародного фінансування", — заявила вона.Додамо, понад один трильйон гривень податків і зборів надійшло до загального фонду державного бюджету України за дев’ять місяців 2026 року.Також нещодавно міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що необхідно розрізняти військові та невійськові, тобто цивільні, потреби у фінансуванні бюджету України. Адже між ними є деякі нюанси, які подекуди плутають..

Посли країн Європейського Союзу у середу, 7 жовтня, можуть розглянути новий пакет санкцій протии країни-агрсеорки Росії. Більшість обмежень стосуватиметься російського військово-промислового комплексу.Про це повідомляє Reuters. Зазначається, що цей санкційний пакет, стане найбільшим від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.Близько 1570 нових санкційних позицій стосуватимуться організацій та осіб, пов'язаних із російським ВПК. Понад половина з них пов'язані з виробництвом ракет.Після схвалення послами ЄС списки мають передати міністрам закордонних справ країн блоку. Вони розглянуть пакет наступного понеділка, 12 жовтня, після чого санкції можуть бути остаточно затверджені.За даними журналістів, наразі в основному санкційному регламенті ЄС щодо Росії міститься трохи більше 3000 санкційних визначень. Вони передбачають, зокрема, заборону на поїздки та транзакції з ЄС, а також заморожування активів.Нові обмеження стосуються осіб та організацій, пов'язаних із Росією, але будуть запроваджені в межах інших санкційних режимів ЄС. Останній, 21-й пакет санкцій ЄС проти Росії, був ухвалений у липні цього року.Нагадаємо, Україна закликала адміністрацію американського президента Дональда Трампа та Конгрес запровадити санкції проти російських компаній та інших структур, які працюють над супутниковою програмою "Рассвет"..

Південна Корея вважає недостатніми вибачення України після розголошення інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених. Сеул заявив, що може вжити "рішучих заходів", зокрема розглядає можливість відкликання свого посла з України.Про це заявив міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хюн під час виступу в парламенті, передає Yonhap.За словами Чо Хюна, він підтримував постійний контакт із міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою щодо ситуації. Український посадовець, за словами глави МЗС Південної Кореї, надсилав повідомлення з вибаченнями, однак вони не відповідали очікуванням Сеула."Повідомлення, які я отримав від Сибіги, містили вибачення. Але вони не відповідають тому рівню, якого ми очікували, тому ми маємо намір вжити рішучих заходів", — заявив Чо.Він додав, що південнокорейська влада розглядає різні варіанти подальших дій. Серед них — можливе відкликання посла Південної Кореї в Україні Пак Хі Чхана, чого раніше запропонував один із депутатів.Чому виник дипломатичний конфліктСуперечка виникла після того, як у вересні президент України Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній асамблеї ООН повідомив, що Україна передала Південній Кореї двох військовослужбовців КНДР, яких взяли в полон торік. У Сеулі заявили, що передача мала залишатися конфіденційною через безпеку самих військовополонених та їхніх родин, які перебувають у Північній Кореї. За версією південнокорейської сторони, Україна погодилася не розголошувати цю інформацію.Водночас українські ЗМІ з посиланням на джерело в Офісі президента повідомляли, що Київ заперечує існування домовленості із Сеулом про конфіденційність. Південнокорейська адміністрація після цього заявила, що таке заперечення "серйозно підриває" взаємну довіру та може зашкодити дружнім відносинам між країнами.Чому Сеул наполягав на конфіденційностіЧо Хюн наголосив, що домовленість про нерозголошення, за позицією Сеула, була потрібна для захисту північнокорейських військовополонених та їхніх родин. За словами південнокорейської сторони, саме Україна спочатку виступила за конфіденційність передачі, побоюючись внутрішньої критики через втрату можливості обміняти північнокорейських військових на українських військовополонених.Сеул погодився на такі умови, посилаючись не лише на безпеку полонених та їхніх родин, а й на дипломатичні та безпекові міркування.Відповідаючи на запитання депутатів, чому Зеленський вирішив оприлюднити інформацію про передачу військовополонених, Чо висловив власне припущення. Він наголосив, що це лише його особиста інтерпретація, і припустив, що президент України міг прагнути продемонструвати Організації Об'єднаних Націй, що Київ діяв відповідно до принципів ліберальної демократії. Водночас міністр заявив, що Південна Корея хоче вирішити суперечку дипломатичним шляхом і зацікавлена у збереженні відносин з Україною.Додамо, Північна Корея відправила до Росії від 30 до 50 тисяч солдатів. У такий спосіб РФ дала їм можливість отримати досвід реальних бойових дій і пройти підготовку.Читайте також: Росія передає КНДР бойовий досвід: Зеленський розповів, чого навчають північнокорейських військових.

Парламентська фракція "Європейська солідарність" ухвалила рішення припинити спільний політичний шлях із народним депутатом Олексієм Гончаренком. Це пояснили ідеологічними розбіжностями.Про це йдеться у заяві фракції "Європейська Солідарність", яку оприлюднили в понеділок, 5 жовтня."Європейська Солідарність" — демократична партія, в якій завжди були та залишатимуться дискусії, різні погляди та гострі суперечки. Це нормально для політичної сили, яка поважає свободу слова та думки. Але для нас є принципова різниця між дискусією про політичну тактику та розбіжностями щодо базових цінностей і стратегічного курсу країни", — йдеться в заяві.Представники фракції зауважили, що для "Європейської Солідарності" такими принципами є сильна українська армія, українська мова, незалежна українська церква, членство України в ЄС і НАТО. Там висловили переконання, що це фундамент української державності, який допоміг Україні вистояти у роки війни з Росією та має визначати її майбутнє."Ці принципи не залежать від політичної кон’юнктури та не можуть бути предметом торгу — ні всередині України, ні тим більше на переговорах із Росією", — наголосили нардепи.Вони акцентували, що публічні позиції Олексія Гончаренка щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України розійшлися з позицією "Європейської Солідарності" та її ідеологічними засадами."Саме тому фракція "Європейська Солідарність" ухвалила рішення, що тепер ми не можемо продовжувати спільний політичний шлях через ідеологічні розбіжності. Це рішення не перекреслює років спільної роботи. Але партійна єдність не може бути формальністю, за якою приховуються принципово різні відповіді на питання про майбутнє держави", — наголосили в документі."Порошенківці" зауважили, що водночас відповідальність за переговорну позицію України та дипломатичну стратегію несе влада, яка має монобільшість і всю повноту повноважень. І широка суспільна дискусія, яку викликали пропозиції Олексія Гончаренка, продемонструвала очевидне: влада має нарешті розпочати чесну розмову зі суспільством про те, як вона бачить реалістичний шлях до припинення вогню та справедливого миру."Плани стійкості" та "декларації потужності" відповідей на ці запитання більше не дають. Україні потрібна велика та складна розмова про те, як завершити війну, досягнути справедливого миру, отримати дієві гарантії безпеки та не допустити нової російської агресії. І суспільство має право знати не лише те, чого ми всі прагнемо, а й якою є реалістична стратегія досягнення цієї мети", — вважають у "Європейській Солідарності".Там заявили, що готові до цієї дискусії. Але вихідна позиція незмінна: мир не може оплачуватися відмовою від того, заради чого та завдяки чому Україна вистояла у цій війні. Компроміси можуть бути частиною шляху до завершення війни. Але незалежність України, її європейське майбутнє, питання національної ідентичності та право самій визначати систему власної безпеки — не предмет компромісу."Для нас важлива єдність команди, яка базується на спільних цінностях і принципах. Наша команда — це не лише фракція, а десятки тисяч  партійців, найавторитетнішими з яких є наші колеги, які зараз у лавах ЗСУ, чия думка та позиція щодо захисту країни є для нас принциповою", — підсумовується в заяві.Раніше Гончаренко пропонував не намагатися одразу укласти одну велику мирну угоду, а рухатися до неї через низку малих домовленостей із різними гарантами. Нардеп вважає прийнятним поетапне зняття санкцій із Росії в обмін на припинення дальніх ударів, розблокування Чорного моря й обмеження бойових дій на Донбасі. Окремо він допустив, що Україна може розпочати говорити про нейтральність, статус російської мови та церкви.Нагадаємо, що п'ятий президент України, народний депутат Петро Порошенко очолив рейтинг найбагатших парламентарів за підсумками декларацій за 2025 рік. Він задекларував понад 5,3 млрд грн грошових активів, а його доходи становили майже дві третини від сукупних доходів усіх чинних народних депутатів..

Більшість опитаних українців вважають, що Володимир Зеленський має обмежитися нинішнім президентським терміном і не брати участі у наступних виборах. Водночас 42% респондентів підтримують його участь у виборах на другий термін.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 12-21 вересня 2026 року.За даними КМІС, 53% опитаних вважають, що Зеленський має обмежитися одним нинішнім терміном. У грудні 2025 року таку позицію підтримували 46% респондентів. Водночас 42% українців вважають, що президент має брати участь у наступних виборах і балотуватися на другий термін. Раніше цей показник становив 45%. Ще 5% опитаних не визначилися з відповіддю.Соціологи також зафіксували залежність між рівнем довіри до президента та ставленням до його участі у виборах. Серед тих, хто повністю довіряє Зеленському, 85% підтримують його участь у наступних виборах. Серед респондентів, які радше довіряють президенту, таких 53%, тоді як серед тих, хто радше не довіряє або зовсім не довіряє, — 20% і 7% відповідно.Чи хочуть вибори під час війниОкремо КМІС запитав українців, коли мають відбутися вибори. 71% респондентів виступають проти їх проведення зараз, тоді як 24% вважають, що голосування потрібно організувати вже тепер. Ще 4% не визначилися.Навіть серед тих, хто зовсім не довіряє Зеленському, лише 53% підтримують проведення виборів зараз. Серед респондентів, які радше не довіряють президенту, 58% виступають проти такого кроку.КМІС провів дослідження методом телефонних інтерв’ю з 12 до 21 вересня. Соціологи опитали 1002 громадян України віком від 18 років, які на момент дослідження проживали на підконтрольній уряду території.До вибірки не входили мешканці тимчасово окупованих територій та громадяни, які після 24 лютого 2022 року виїхали за кордон. Формальна похибка для показників, близьких до 50%, не перевищує 4,1% з імовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1,3.Додамо, за нещодавнім опитуванням КМІС, лише 22% українців очікують, що війна завершиться до кінця 2026 року. Значно більше громадян називають пізніші терміни.Читайте також: Скільки українців виступають за оновлення влади після війни: результати опитування.

У Москві 4 жовтня відбувся мітинг Комуністичної партії РФ, присвячений річниці подій 1993 року. Під час акції учасники вимагали чесних виборів і свободи політв'язням, а після появи антиурядових гасел правоохоронці затримали близько 60 людей.Про це повідомили російські видання з посиланням на очевидців та Комуністичну партію РФ.Акція відбулася в центрі Москви та була приурочена до 33-ї річниці подій жовтня 1993 року, коли за наказом тодішнього президента РФ Бориса Єльцина відбулося силове протистояння з парламентом. Мітинг та хода були погоджені з російською владою. За даними росЗМІ, у заході взяли участь близько двох тисяч людей. Учасники пройшли від площі Краснопресненської застави до меморіалу на місці загибелі захисників Білого дому.Що вимагали мітингаріПід час акції лунали гасла "Свободу політв'язням", "За чесні вибори" та "Геть царя". Також учасники вимагали звільнити активіста Дмитра Морозова з Іжевська, якого затримали напередодні.За повідомленнями очевидців, серед учасників були представники КПРФ, марксисти, а також активісти партії "Яблуко". Водночас у "Яблуці" заявили, що не мають інформації про участь своїх членів у заході.Затримання відбувалися двома хвилями після того, як учасники почали скандувати гасла проти партії "Єдина Росія" та російської влади. За даними очевидців, правоохоронці затримали близько 60 людей. Зокрема, відомо про 26 затриманих представників КПРФ, близько 30 членів "Яблука" та ще кількох активістів. Сама КПРФ заявила приблизно про 60 затриманих і повідомила, що намагається домогтися їхнього звільнення.Нагадаємо, раніше російські адміністрації на тимчасово окупованих територіях України відзвітували про завершення незаконного голосування. Вони заявили про "аномально високу явку", яка суттєво перевищує середні показники в Росії..