# політика

Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що ухвалить рішення щодо участі у виборах лише після того, як Україна впритул наблизиться до виборчого процесу.Про це Михайло Федоров сказав в інтерв'ю "24 каналу"."Я думаю, буде взагалі залежати, чи я піду кудись — там, парламент, або якщо будуть президентські вибори, з ким піду, як піду, — після того, коли ми дійдемо до самого цього процесу", — зауважив він.За його словами, зараз дуже важливо підготувати вибори, щоби вони були не заангажовані та не на користь конкретного кандидата або конкретної партії. Вони повинні бути максимально об'єктивні для того, щоби не було якихось спеціальних інструментів, які хтось може використати."Тому спершу варто напрацювати цей механізм. Коли ми дійдемо до цієї позначки — бо ми 100% до неї прийдемо, — тоді я буду дивитися на те, як і з ким пройшли цей шлях, хто як себе виявив. Після цього ухвалю рішення, кого підтримати, діяти самостійно, або взагалі не йти далі", — додав колишній міністр.Він пояснив, що розпочав говорити про вибори, б після роботи в Міноборони зрозумів, що "з цією системою управління, яка є зараз, і з цією якістю ухвалення рішень, і з тим рівнем корупції неможливо ефективно закінчити війну та далі закласти фундамент для відбудови країни"."Я зробив чесно, як я вважав і вважаю, що Україна повинна привести в різні органи влади, перезавантажити інституції, привезти людей, які розуміють ризики, які на нас чекають, розуміють сучасну війну, розуміють, як потрібно закінчити війну, люди, які мають нульову толерантність до корупції, тобто люди, які точно будуть з нею боротися, і люди, які підтримуватимуть розбудову незалежних інституцій. І єдиний шлях, як це зробити — це через повернення демократичного циклу", — сказав Федоров.Він переконаний, що зараз "це єдиний шлях, як привести ефективних людей із розумінням сучасних викликів, які можуть закінчити війну, не вкрадуть і зможуть закласти фундамент відбудови країни"."Ми не знаємо, коли закінчиться війна. І враховуючи, що ніхто не розуміє, яка стратегія, який план війни, ми не можемо сподіватися, що вона сама собою закінчиться через півроку, комусь просто вдасться домовитися, чи не вдасться, чи буде чорний лебідь, чи щось ще. Нам потрібно мати свій чіткий план, на який ми будемо розраховувати, який підтримують партнери", — акцентував ексміністр.Щодо почерговості парламентських, президентських, місцевих виборів він зазначив, що потрібна дискусія з різними експертами."Я впевнений, що Україна зможе знайти вихід, як повернути демократію, тому що війна — це про систему управління, про якість ухвалених рішень. Їх потрібно ухвалювати 24/7, при цьому якісні. І вони повинні бути не заангажовані та не побудовані на якихось зв'язках, на лояльності та на корупції", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, сьогодні голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що проведення виборів в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни..

У понеділок, 24 серпня, лідери країн "Коаліції охочих" проведуть зустріч у Києві. Вони обговорять посилення української протиповітряної оборони та нові заходи тиску на Росію.Про це повідомили журналісти Le Figaro. При цьому вони зазначили, що засідання проходитиме у гібридному форматі — частина учасників долучиться особисто, а інші працюватимуть через відеозв'язок.Співголовами зустрічі виступить президент Франції Еммануель Макрон (через відеоконференцію), канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем.Також близько десяти європейських посадовців, серед яких президент Європейської ради Антоніо Кошта, перебуватимуть безпосередньо в Києві разом із президентом України Володимиром Зеленським."Ключовим фокусом переговорів стане захист українського неба. Через нестачу ракет-перехоплювачів Україна залишається вразливою до російських повітряних атак, тому партнери шукатимуть шляхи оперативного постачання засобів ППО", — йдеться в публікації.Окрім того, учасники зустрічі планують розробити заходи для посилення економічного тиску на Росію та перекриття шляхів фінансування її армії. Зокрема, через обмеження діяльності "тіньового флоту".Також обговорять надання гарантій безпеки, які мають сприяти досягненню тривалого та справедливого миру."Символічно, що засідання відбудеться саме у 35-ту річницю Незалежності України", — наголосили медійники французького видання.Нагадаємо, що 13 липня Франція збирала "Коаліцію охочих", під час якої лідери 25 держав і урядів обговорили подальшу підтримку України, посилення протиповітряної оборони та гарантії безпеки. Саміт відбувався напередодні святкування Дня взяття Бастилії..

Проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час виступу на полях Київського безпекового форуму з нагоди 35-ї річниці Незалежності України.Журналіст поставив йому запитання щодо активних обговорень виборів і законопроєкту про їх підготовку у Верховній Раді після відеозвернення колишнього міністра оборони Михайла Федорова."З приводу підготовки до виборів в українському парламенті вже рік існує робоча група. Вона напрацьовує особливий спеціальний закон щодо цього виду виборів", — зазначив Стефанчук.Проте, за його словами, щодо конкретного проведення виборів, то це зрозуміло всім, особливо на тлі обстрілів, які відбулися за останні ночі.Спікер українського парламенту додав, що проведення виборів в Україні під час правого режиму воєнного стану є абсолютно неможливим, недоцільним і безвідповідальним.На його переконання, вибори повинні бути демократичними та безпечними для кожного громадянина, хто бере участь у них і балотується у державні органи."Тільки тоді, коли з’являться відповідні умови, вибори в Україні неодмінно відбудуться", — наголосив Руслан Стефанчук.Раніше виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький в інтерв’ю TrueUA розповів, що більшість українців виступає проти проведення виборів до повного завершення війни, а припинення вогню значна частина суспільства не вважає достатньою умовою для голосування. Серед причин — побоювання щодо нестабільності перемир’я та втручання Росії, а також бажання бачити серед кандидатів військових, волонтерів і громадських діячів.Нагадаємо, що в Брюсселі прокоментували ймовірність проведення виборів в Україні під час повномасштабного воєнного стану. ЄС запевнив у готовності надати максимальне сприяння на всіх етапах волевиявлення, якщо таке рішення ухвалять у Києві..

У п’ятницю, 21 серпня, новий склад Кабінету міністрів вперше взяв участь у годині запитань до уряду. Головною темою став звіт щодо підготовки до осінньо-зимового періоду та стан виконання планів стійкості.Про це повідомив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Вдячний народним депутатам за те, що впродовж цього пленарного тижня вони підтримали низку важливих для держави законопроєктів", — зазначив він.За його словами, зокрема, парламентарі ухвалили рішення щодо фінансування вищої освіти, медичної допомоги, реабілітації та протезування військових і ветеранів, посилили соціальні гарантії для сімей, які виховують дітей з інвалідністю.Очільник уряду виокремив той факт, що вдалося просунутися з новим Митним кодексом, використанням земель для потреб оборони, управлінням у сфері культури."Уряд цінує конструктивну співпрацю з парламентом і розраховує на подальшу злагоджену роботу. Найближчим часом очікуємо на розгляд низки інших важливих проєктів законів", — акцентував український прем’єр-міністр.Він додав, що особливим пріоритетом є ухвалення законопроєктів, необхідних для отримання макрофінансової допомоги від міжнародних партнерів."Міністри, відповідальні за кожен із напрямів, мають забезпечити належну комунікацію і роботу з Верховною Радою України", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що 13 серпня Кабінет міністрів України спільно з міністрами представив проєкт програми діяльності уряду під час засідання Ради коаліції. Комплексний документ визначає ключові пріоритети держави, серед яких посилення оборони, підтримка громадян і прискорення євроінтеграції..

Представник американського президента Кіт Келлог прибув в Україну з візитом і відвідав Одеський морський торговельний порт. Його супроводжував перший заступник міністра України Сергій Деркач та інші офіційні особи.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України.Під час візиту делегація оглянула наслідки російських атак на інфраструктуру Одеського морського порту. Американській стороні представили інформацію про роботу українських морських портів в умовах повномасштабної війни, масштаби завданих Росією пошкоджень та заходи, які вживаються для підтримки стабільної роботи портової інфраструктури.Окрему увагу під час робочої зустрічі приділили безпеці судноплавства та функціонуванню Українського морського коридору. Попри постійні російські атаки, морські порти залишаються критично важливою частиною української експортної логістики та забезпечують доступ української продукції до світових ринків."Для нас важливо, що наші американські партнери можуть безпосередньо побачити, в яких умовах зараз працюють українські порти. Росія системно атакує цивільну портову інфраструктуру та судна, намагаючись обмежити український експорт і свободу судноплавства у Чорному морі. Попри це, ми продовжуємо забезпечувати роботу морського коридору. Наше завдання — разом із партнерами посилювати захист портів, підтримувати безпечне судноплавство та забезпечувати стійкість української логістики", — зазначив Сергій Деркач.Учасники зустрічі також обговорили подальше відновлення та розвиток портової інфраструктури, посилення стійкості експортних маршрутів і можливості залучення міжнародних партнерів і приватного капіталу до реалізації інфраструктурних проєктів. "Стабільна робота морських портів має значення далеко за межами України. Через морський коридор українська аграрна продукція потрапляє на ринки десятків країн, а, отже, йдеться про глобальну продовольчу безпеку. Російські атаки на портову інфраструктуру — це удар не лише по українському експорту, а й по стабільності світових продовольчих ринків. Тому для нас важливо разом із міжнародними партнерами забезпечувати безперервність експорту та зберігати доступ українських виробників до світових ринків", — наголосив міністр Тарас Висоцький.Окремим напрямом зустрічі стала економічна та інвестиційна співпраця зі США. Україна зацікавлена у залученні американських компаній до конкретних проєктів публічно-приватного партнерства у транспортній та комунальній інфраструктурі.Серед пріоритетів — концесійні проєкти в порту "Чорноморськ", розвиток дорожньої та залізничної інфраструктури, а також проєкти у сфері водопостачання. Важливим є залучення американського бізнесу не лише як інвестора, а й як технологічного та операційного партнера. Окремо під час зустрічі обговорили можливості співпраці в межах американсько-українського інвестиційного фонду відбудови, створеного в межах економічної угоди між Україною та США."Одещина щодня відчуває, що означає бути ключовим логістичним регіоном країни під час війни. Ворог системно атакує порти й інфраструктуру області, але після кожного удару ми працюємо над максимально швидким відновленням і продовжуємо забезпечувати роботу портів. Для нас важливо посилювати їхній захист і стійкість, адже від цього залежить не лише економіка регіону, а й експортні можливості всієї України. Вдячні партнерам, які бачать ці виклики на власні очі та готові підтримувати нас", — заявив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.. Нагадаємо, що в ніч на понеділок, 17 серпня, російські терористи вкотре атакували портову інфраструктуру Одеської області. Пошкоджене цивільне судно, постраждали четверо людей..

Російські військові провели ракетні навчання поблизу південних Курильських островів, на які претендує Японія. Ракети запускали з атомного підводного човна, ракетного крейсера та берегового комплексу "Бастіон".За даними Тихоокеанського флоту РФ, під час навчань військові здійснили пуски ракет по цілях, розташованих на відстані понад 300 кілометрів. У Росії заявили, що всі вони були успішно уражені, передає Bloomberg, посилаючись на російське видання Интерфакс.Точне місце та дату проведення навчань російська сторона не назвала. Водночас відомо, що ще 2016 року РФ розмістила берегові ракетні комплекси "Бастіон" на острові Ітуруп, який у Японії називають Еторофу. На навчання відреагував міністр закордонних справ Японії Тосіміцу Мотегі. Політик розкритикував посилення російської військової присутності на спірній території."Нарощування Росією військової присутності на чотирьох Північних островах суперечить позиції Японії та є неприйнятним", — заявив Мотегі.Що відомо про суперечку Росії та ЯпоніїЗазначемо, що Південні Курильські острови перебувають під контролем Росії після того, як Радянський Союз захопив їх в Японії наприкінці Другої світової війни. Токіо продовжує вважати чотири острови своєю територією та називає їх Північними територіями.Напруження між країнами останнім часом посилилося. Так, минулого тижня російський диктатор Володимир Путін вперше відвідав Ітуруп, що спричинило протест із боку Токіо. Під час поїздки на Далекий Схід диктатор також розкритикував санкції Японії проти Росії та заявив, що Москва нібито готова шукати вирішення територіальної суперечки в межах мирного договору.Додамо, демонстративна поїздка очільника Кремля Володимира Путіна на Північні території викликала миттєву відповідь з боку Білого дому. Офіційний Вашингтон назвав Японію своїм найважливішим союзником та запевнив у повній підтримці її суверенних прав на острови..

Сполучені Штати планують запровадити проти Ірану новий масштабний пакет санкцій, який у Вашингтоні називають "найжорсткішим в історії". Деталі майбутніх обмежень американська влада обіцяє представити вже наступного тижня.Про це заявив міністр фінансів США Скотт Бессент, передає Reuters.За його словами, посилення економічного тиску на Тегеран має зменшити необхідність проведення нових масштабних військових операцій. Бессент наголосив, що санкційні заходи доповнюватимуть блокаду Ірану."Це подвійний удар. У нас є блокада, і ми запровадимо найжорсткіші санкції в історії. Це спрацює в Ірані, і ми зруйнуємо цей режим. Настав час нашим союзникам та решті світу прийняти рішення", — заявив очільник американського Мінфіну.Водночас Бессента запитали, чи можуть США застосувати обмежувальні заходи проти Китаю через співпрацю з Іраном. Міністр не став прямо відповідати, зазначивши, що чимало таких розмов краще проводити приватно.Заява Бессента пролунала після того, як президент США Дональд Трамп оголосив про початок масштабної економічної операції проти Ірану, метою якої має стати подальша ізоляція країни.Зазначимо, що американська армія перебрала на себе контроль над південною смугою Ормузької протоки, зламавши плани іранських сил у регіоні. Такий крок дозволив відновити половину довоєнного обсягу транзиту чорного золота та стабілізувати ціни на світових ринках.Читайте також: США витратять майже $23 млрд на Tomahawk: скільки ракет планують виробляти щороку.

Після завершення війни в українському суспільстві може бути значний запит на оновлення влади та появу нових політичних лідерів. За такого сценарію чинному президенту Володимиру Зеленському буде складніше перемогти на наступних виборах, якщо участь у них візьмуть авторитетні нові кандидати.Про це в інтерв’ю TrueUA розповів виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.За його словами, наразі зарано прогнозувати перебіг майбутніх президентських виборів, адже невідомо, чи планує сам Зеленський знову балотуватися. Одним із можливих компромісних сценаріїв після завершення війни соціолог назвав перехідний період, протягом якого Зеленський залишатиметься президентом під час підготовки до виборів, але не братиме в них участі."Один із варіантів, який схвалила б більшість населення, — компроміс: він залишається президентом до завершення війни, після війни очолює Україну в період підготовки до виборів, скажімо, пів року, але сам у них не бере участі й дає дорогу новим лідерам", — пояснив Грушецький.Водночас публічна відмова Зеленського від участі у майбутніх виборах ще під час війни, на думку виконавчого директора КМІС, може створити проблеми для чинної влади. Зокрема, це здатне послабити парламентську більшість, оскільки частина політиків може втратити мотивацію залишатися в президентській команді.Хто може скласти конкуренцію ЗеленськомуГрушецький зауважив, що перспективи чинного президента значною мірою залежатимуть від того, хто стане його конкурентами. За високого рівня суспільної недовіри участь у виборах кількох авторитетних нових кандидатів може суттєво знизити шанси Зеленського на перемогу."Володимир Зеленський із високою ймовірністю може програти лише тому, що люди мають запит на щось нове", — зазначив він.Серед потенційно авторитетних у суспільстві постатей Грушецький назвав Валерія Залужного, Михайла Федорова та Кирила Буданова. Водночас це не означає, що вони обов'язково братимуть участь у майбутніх виборах. Якщо ж такі кандидати не балотуватимуться, а головними суперниками Зеленського стануть представники попереднього покоління українських політиків, чинний президент, за оцінкою Грушецького, матиме шанси на переобрання.Водночас соціолог наголосив, що серйозним конкурентом Зеленського потенційно може стати й інший новий політичний лідер. Саме запит українців на оновлення після війни може суттєво вплинути на результати майбутніх виборів.Додамо, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно.Читайте також: Скільки українців виступають за оновлення влади після війни: результати опитування.

Колишній міністр оборони України Михайло Федоров планує здійснити робочу поїздку до Сполучених Штатів Америки.Про це повідомила пресслужба Федорова у коментарі "Суспільному". Зазначається, що поїздка повʼязана із проєктами у сфері оборонних технологій."Головна ціль поїздки, яка потенційно планується, повʼязана із залученням ресурсів для нових проєктів у сфері defense tech", — зазначили в команді ексміністра.Крім того, у пресслужбі наголосили, що цей візит не передбачає зустрічей і перемовин з представниками американської влади.Зауважимо, 18 серпня Михайло Федоров оприлюднив відеозвернення, у якому закликав владу провести вибори. Він наголосив, що необхідно знайти законний, безпечний і реалістичний механізм для відновлення повноцінного демократичного процесу навіть за умов тривалої війни.Нагадаємо, міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявляв, що одразу після відставки Михайла Федорова запросили на посаду радника в італійське оборонне відомство. Така пропозиція його дуже зворушила..

У четвер, 20 серпня, до Львова прибула делегація німецьких урядовців на чолі з федеральним міністром з питань навколишнього середовища, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Карстеном Шнайдером.Як повідомили на офіційному сайті Львівської міської ради, під час візиту представники Німеччини ознайомилися з реалізацією одного з енергоефективних проєктів та обговорили з міською владою енергетичні питання."Іноземні гості оглянули багатоповерхівку на Сихові, яку модернізували й утеплили, а на даху встановили сонячні панелі", — зазначили в ЛМР.Зокрема, німецькі партнери профінансували проєктно-кошторисну документацію на оновлення цього будинку й забезпечили технічний та авторський нагляд.Також учасники делегації разом з першим заступником міського голови Львова Андрієм Москаленком обговорили енергетичну безпеку і енергонезалежність, міську стійкість та важливість міжнародної підтримки.Нагадаємо, днями президент Володимир Зеленський розповів про стан енергетичної системи України та визначив першочергові завдання для її відновлення й підготовки до опалювального сезону. .

У Брюсселі прокоментували ймовірність проведення виборів в Україні під час повномасштабного воєнного стану. Європейський Союз запевнив у готовності надати максимальне сприяння на всіх етапах волевиявлення, якщо таке рішення ухвалять у Києві.Про це заявила речниця Єврокомісії Анітта Хіппер, передає "Європейська правда".Суверенне право України та конституційне полеУ Європейській комісії детально оцінили можливість організації та проведення виборів в Україні під час активних бойових дій. Представниця виконавчого органу ЄС Анітта Хіппер підкреслила, що ключове рішення щодо термінів проведення голосування належить виключно українській стороні. За її словами, це питання має вирішуватися із суворим дотриманням національної нормативно-правової бази."Що стосується виборів, саме Україна має вирішувати, коли їх проводити, з повним дотриманням своєї правової бази", — зазначила Хіппер.Підтримка Брюсселя та дотримання демократичних нормОфіційна речниця Єврокомісії також додала, що міжнародні партнери готові плече до плеча проходити весь виборчий шлях разом із Києвом, гарантуючи прозорість процесів. Вона зауважила, що "ЄС готовий підтримувати Україну протягом усього виборчого процесу, зокрема в забезпеченні дотримання відповідних демократичних стандартів і вимог". Крім того, у Брюсселі запевнили, що поважатимуть будь-яку ухвалу української влади, адже вирішальним фактором залишаються нормативні обмеження воєнного часу."Існують конституційні рамки, і рішення має ухвалювати Україна — якщо вона вирішить це зробити", — додала речниця.Нагадаємо, 18 серпня ексміністр оборони України Михайло Федоров закликав владу провести вибори. Він наголосив, що необхідно знайти законний, безпечний і реалістичний механізм для відновлення повноцінного демократичного процесу навіть за умов тривалої війни..

Очільник зовнішньополітичного відомства Литви закликав міжнародну спільноту прискорити інтеграційні процеси та надати Україні повноправне членство у Євросоюзі до 2030 року. Дипломат наголосив, що масштабовані атаки Росії потребують рішучої та адекватної відповіді з боку Заходу.Про це у соцмережі X заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.Посилення оборони та санкційний тиск на РосіюЗа словами литовського посадовця, безперервні обстріли цивільної інфраструктури підтверджують, що Росія повністю ігнорує мирні ініціативи, обираючи шляхи ескалації та терору. У зв'язку з цим Будріс відзначив крайню потребу негайно наростити постачання систем протиповітряної оборони для України. Окрім цього, Захід має суттєво збільшити обсяги військової, фінансової та енергетичної допомоги, а також запровадити нищівні обмеження проти військово-промислового комплексу Росії.Членство в ЄС до 2030 року та безпека ЄвропиГолова МЗС Литви переконаний, що єдиною дієвою відповіддю на загрози з боку Кремля є повна інтеграція України до європейських та євроатлантичних інституцій. Він окреслив чітку позицію щодо майбутнього української держави:"Місце України — у європейській родині, і її шлях до європейської та євроатлантичної інтеграції має залишатися нашим стратегічним пріоритетом".Будріс додатково заявив, що надана Україні допомога є безпосереднім захистом безпеки та майбутнього всього європейського континенту, тому відповідь Заходу має повністю відповідати реальним масштабам російської агресії.Нагадаємо, 20 серпня міністр енергетики Литви Лукас Савіцкас, який перебуває з робочим візитом в Україні, провів ніч в укритті у Києві під час масованої російської атаки. Разом із ним від повітряної загрози переховувалися інші члени литовської делегації..

У Кремлі наростає паніка через можливі внутрішні заворушення та загрозу протестних акцій безпосередньо в центрі Москви. Російська влада починає терміново обмежувати публічні зібрання на Красній площі, побоюючись неконтрольованого розвитку подій.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Скасування масштабних подій та офіційні приводиОрганізатори військово-музичного фестивалю "Спаська башня" 17 серпня офіційно повідомили про скасування заходу, який мав відбутися з 21 по 30 серпня. Формальною причиною назвали обставини, "що не залежать від організаторів". Цей фестиваль проводився на Красній площі щороку, починаючи з 2007 року (за винятком 2020-го), за участю оркестрів міністерства оборони Росії, Росгвардії, ФСБ та інших силових відомств.Це вже не перший випадок раптового згортання публічних дійств у серці РФ. Раніше російська влада також скасувала традиційний концерт на Красній площі до Дня Росії, який планувався на 12 червня.Страх внутрішніх заворушень та дефіцит силовиківУкраїнський Центр протидії дезінформації підкреслює, що обмеження масових заходів збіглося з хвилею протестів. Збурення викликало рішення Верховного Суду Росії заборонити опозиційній партії "Яблуко" брати участь у виборах до Державної Думи 18–20 вересня.Аналітики ISW наголошують, що будь-які публічні акції такого масштабу вимагають залучення величезного контингенту силовиків. Аналізуючи рішення Кремля, фахівці зазначають:"Великі публічні заходи на Красній площі, ймовірно, залучатимуть велику кількість сил безпеки, навіть якщо не боятися протестів чи громадянських заворушень, а скасування цих заходів свідчить про те, що російська влада вирішила зберегти пропускну здатність своїх сил безпеки на тлі нових суперницьких вимог, що виникають через наслідки війни загалом та української страйкової кампанії зокрема".Нагадаємо, за даними аналітиків, систематичні удари України по російській нафтопереробній інфраструктурі призвели до гострого дефіциту бензину по всій території Росії. Криза охопила навіть Московський регіон, який глава Кремля Володимир Путін намагався максимально ізолювати від негативних наслідків війни..

Після резонансних кадрових рішень і протестів рівень довіри українців до президента Володимира Зеленського знизився лише на три відсоткові пункти. У КМІС пояснюють це частковою реакцією влади на вимоги суспільства, ситуацією на фронті та прагненням українців зберігати єдність під час війни.Про це в інтерв’ю TrueUA розповів виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.Опитування проводили з 20 липня до 3 серпня 2026 року, вже після початку протестів. За словами Грушецького, на той момент Зеленський частково відреагував на вимоги протестувальників та активної громадськості. Зокрема, Михайла Драпатого призначили головнокомандувачем Збройних сил України, а Євгенія Хмару — виконувачем обов'язків міністра оборони.У квітні Зеленському довіряли 58% українців, а не довіряли 36%. За результатами нового дослідження, показники становлять 55% і 40% відповідно."Рівень довіри знизився, але зовсім трохи. Більшість українців і далі відповідають, що довіряють президенту, хоча з тих 55% лише 20% довіряють повністю, а решта — скоріше довіряють", — пояснив Грушецький.Він додав, що в суспільстві зберігається позиція, за якою Зеленський має залишатися президентом до завершення війни. Водночас після її закінчення значна частина громадян хотіла б бачити на чолі держави нових політичних лідерів.Чому довіра не впала сильнішеЗа словами виконавчого директора КМІС, падіння рейтингу могло бути значно відчутнішим, якби влада не відреагувала на частину вимог учасників протестів.Іншим чинником стала ситуація на війні. Грушецький зазначив, що влітку українці спостерігають за результативними ударами по російському тилу, військах та об'єктах на тимчасово окупованих територіях."Люди бачать, що Україна, попри всі складнощі, вистоює, дає росіянам по зубах", — наголосив соціолог.На його думку, за гіршої ситуації на фронті та більшої невпевненості українців у майбутньому кадрові рішення разом із відсутністю належної реакції на суспільне невдоволення могли б суттєвіше вдарити по довірі до президента."Технічна домовленість" на час війниГрушецький також звернув увагу, що 55% довіри після семи років президентства та в умовах повномасштабної війни є високим показником для демократичної держави.Збереження довіри він частково пояснює прагненням суспільства до єдності перед російською загрозою. За його словами, частина громадян фактично відкладає своє невдоволення внутрішньою політикою до завершення війни."Це така "технічна домовленість": триває війна, тому ми стримуємо певне невдоволення і критику — поки з війною не буде покінчено", — зазначив він.Українці по-різному оцінюють Зеленського у зовнішній і внутрішній політиціЗа словами соціолога, довіра до Зеленського залишається нестабільною ще від початку повномасштабного вторгнення. Перед ним президенту довіряла приблизно третина українців, тоді як після 24 лютого 2022 року показник зріс майже до 90%.Грушецький пояснює це насамперед необхідністю суспільного згуртування після російського вторгнення.Водночас українці по-різному сприймають діяльність президента залежно від сфери. У питаннях війни, миру, дипломатії, міжнародних відносин і захисту інтересів України Зеленського оцінюють краще. Коли ж на перший план виходять внутрішні проблеми, зокрема економіка та корупція, критичність суспільства зростає.У довгостроковій перспективі, за оцінкою Грушецького, дедалі помітнішим стає запит на нових політичних лідерів. При цьому українці прагнуть бачити не просто нові обличчя, а компетентних людей, які вже встигли зарекомендувати себе під час повномасштабної війни.Додамо, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно.Читайте також: Скільки українців виступають за оновлення влади після війни: результати опитування.

В українському уряді відбулися одразу два важливі кадрові призначення. У середу, 19 серпня, Верховна Рада призначила Андрія Сибігу міністром закордонних справ, а Євгенія Хмару — міністром оборони.Чим відзначилися новопризначені очільники ключових міністерств, який професійний шлях вони пройшли та які пріоритети визначають у роботі — розповідаємо в цьому матеріалі.Що відомо про Андрія СибігуАндрій Сибіга — кадровий дипломат і юрист, який очолює українське зовнішньополітичне відомство з вересня 2024 року. Після перезавантаження Кабміну влітку 2026-го він певний час виконував обов'язки глави МЗС, а 19 серпня Верховна Рада повторно призначила його міністром закордонних справ. Рішення підтримали 266 народних депутатів.Сибіга народився 1 січня 1975 року у Зборові на Тернопільщині. Навчався у Львівському державному університеті імені Івана Франка, де здобув дві спеціальності. Так, у 1997 році закінчив навчання як фахівець із міжнародних відносин і перекладач англійської мови, а 1999-го отримав юридичну освіту.Дипломатичну кар'єру Сибіга розпочав ще 1997 року в Міністерстві закордонних справ. Уже наступного року він вирушив на дипломатичну службу до Польщі, де працював другим та першим секретарем посольства України. Пізніше повернувся до центрального апарату МЗС і обіймав керівні посади у Договірно-правовому департаменті. У 2008-2012 роках Сибіга знову працював у Польщі, цього разу як радник-посланник українського посольства.З 2012 до 2016 року дипломат очолював Департамент консульської служби МЗС. Наступним важливим етапом стала робота у Туреччині. У 2016 році Сибігу призначили Надзвичайним і Повноважним Послом України в цій країні, і дипломатичну місію він очолював до 2021 року.Після повернення з Туреччини Сибіга перейшов до Офісу президента. З травня 2021-го до квітня 2024 року він працював заступником керівника ОП і відповідав, зокрема, за питання зовнішньої політики та міжнародного партнерства. У квітні 2024 року дипломат повернувся до МЗС уже як перший заступник міністра, а 5 вересня того ж року Верховна Рада призначила його очільником відомства замість Дмитра Кулеби.Під час нового призначення у серпні 2026 року Сибіга окреслив три основні напрями подальшої роботи української дипломатії: справедливий мир, членство України в ЄС і НАТО та підтримку світового українства. Серед практичних завдань він назвав посилення військової підтримки держави, залучення США та Європи, подальший тиск на Росію і зміцнення української протиповітряної оборони. Інтеграцію до НАТО Сибіга називає незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України.Сибіга має дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла. Він одружений та виховує трьох дітей.Що відомо про Євенія ХмаруЄвгеній Хмара — український генерал-майор, спецпризначенець і бойовий офіцер, який більшу частину кар'єри провів у структурах Служби безпеки України. Після липневого перезавантаження уряду він очолив Міністерство оборони у статусі виконувача обов'язків, а 19 серпня Верховна Рада призначила його повноправним міністром. За кандидатуру Хмари проголосували 312 народних депутатів.Хмара тривалий час залишався непублічною фігурою. Так, у відкритому доступі немає достовірної інформації про його дату та місце народження. Відомо, що Хмара має вищу освіту та проходив спеціалізовану професійну підготовку в системі безпеки й оборони.Військову кар'єру він пов'язав зі спецпризначенням. Від 2011 року Хмара служив у Центрі спеціальних операцій "А" СБУ, більш відомому як "Альфа". Ще до повномасштабної війни брав участь в АТО, а після російського вторгнення у 2022 році виконував бойові завдання під час деокупації Київщини та на Донеччині.Одним із найвідоміших здобутків його служби стала операція зі звільнення острова Зміїний у 2022 році, якою Хмара безпосередньо керував. Повернення острова під український контроль мало не лише військове значення. Це, насамперед, стало важливим кроком для послаблення російського контролю над північно-західною частиною Чорного моря.Кар'єра Хмари у СБУ стрімко розвивалася під час повномасштабної війни. У 2023 році він очолив Центр спеціальних операцій боротьби з тероризмом СБУ. 24 серпня того ж року отримав звання бригадного генерала, а в червні 2024-го — генерал-майора. Згодом він очолив ЦСО "А" СБУ.Підрозділ під його керівництвом активно застосовував безпілотні системи проти російських військ. За даними СБУ, спецпризначенці "Альфи" уразили російської військової техніки на понад 5,5 мільярда доларів. Йдеться, зокрема, про танки, броньовану техніку, артилерію, системи протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби. Хмару також пов'язують з організацією далекобійних ударів по військових об'єктах на території Росії та операцією "Павутина".Після кадрових змін у СБУ він став тимчасовим виконувачем обов'язків голови спецслужби. На цій посаді Хмара працював від січня до липня 2026 року, коли після чергового перезавантаження влади президент Володимир Зеленський запропонував йому перейти до Міністерства оборони.Після відставки Михайла Федорова Хмара спочатку став заступником міністра та виконувачем обов'язків очільника Міноборони. Для повноцінного призначення на посаду він мав залишити військову службу, оскільки відповідно до законодавства міністр оборони України повинен бути цивільною особою. Перед голосуванням у Верховній Раді 19 серпня Хмара повідомив, що звільнився з військової служби і відтепер має статус цивільної особи.Під час виступу в парламенті новий міністр назвав одним із головних завдань перехоплення Україною стратегічної ініціативи у війні. Серед його пріоритетів — швидше забезпечення фронту зброєю, розвиток українського оборонно-промислового комплексу, нарощування власного виробництва озброєння та підтримка військовослужбовців. Окрему увагу Хмара планує приділяти збереженню життя та здоров'я військовослужбовців. Так, впровадження технологій має мінімізувати ризики для бійців та забезпечити перевагу на полі бою.Хмара має низку державних нагород за службу та участь у бойових діях. Зокрема, він нагороджений орденом Данила Галицького, орденом Богдана Хмельницького, орденом "За мужність" III ступеня та "Хрестом бойових заслуг".Нагадаємо, 17 серпня президент Володимир Зеленський призначив командувачем Сил логістики Збройних сил України полковника Юрія Погрібного.Читайте також: Чому більшість українців не хочуть виборів навіть після перемир’я: пояснення КМІС.