# політика

Європейський омбудсмен Тереза Анжинью відкрила перевірку через відмову Єврокомісії надати журналістам доступ до повідомлень із закритого групового чату за участю Урсули фон дер Ляєн, Володимира Зеленського та європейських лідерів.Про це повідомляє Follow the Money, на матеріал якого посилається Berliner Zeitung. Перевірка стосується не змісту переговорів і не дій фон дер Ляєн як окремої особи. Омбудсмен має з’ясувати, чи правильно Єврокомісія застосувала правила ЄС про доступ громадськості до офіційних документів.Журналісти Follow the Money просили надати повідомлення, якими президентка Єврокомісії обмінювалася з Володимиром Зеленським, президентом Франції Емманюелем Макроном, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, прем’єр-міністеркою Італії Джорджею Мелоні та іншими лідерами.Єврокомісія відмовила у доступі, пояснивши, що оприлюднення листування могло б зашкодити міжнародним відносинам Європейського Союзу та його держав-членів із третіми країнами.Омбудсмен перевірить рішення ЄврокомісіїПісля відмови журналісти подали скаргу до Європейського омбудсмена. Тереза Анжинью заявила, що вирішила відкрити провадження щодо того, як Єврокомісія розглянула запит на підставі законодавства ЄС про публічний доступ до документів.Вона запросила представників Єврокомісії на зустріч для обговорення справи. Очікується, що перевірка триватиме кілька місяців.Офіційно зміст повідомлень у груповому чаті не розкривали. Припущення про те, що там обговорювали підтримку України, координацію європейської політики або відносини зі США, наразі не підтверджені.Фон дер Ляєн вже критикували через збереження повідомленьЦе не перша суперечка навколо службового листування президентки Єврокомісії. Раніше європейські інституції розглядали питання про SMS-повідомлення між фон дер Ляєн і керівником Pfizer Альбертом Бурлою під час переговорів про закупівлю вакцин проти COVID-19.Омбудсмен також критикувала Єврокомісію через автоматичне видалення повідомлення, яке Емманюель Макрон надсилав фон дер Ляєн щодо торговельної угоди ЄС із країнами Меркосур.Нова перевірка має визначити, чи можна вважати повідомлення у закритому чаті офіційними документами та чи дотрималася Єврокомісія правил прозорості, відмовляючи в їх оприлюдненні.Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський провів переговори з головою Європейської ради Антоніу Коштою та президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, під час яких сторони обговорили подальші кроки на шляху України до членства в Європейському Союзі..

У четвер, 25 червня, у польському Гданську стартує дводенна Міжнародна конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC 2026). Участь у заходах візьмуть делегації приблизно зі 100 країн.Про це повідомляє "Укрінформ". За даними видання, участь у заході візьме українська урядова делегація на чолі з арем’єр-міністром Юлією Свириденко.Зазначається, що цьогорічну програму конференції поділено на п’ять ключових напрямів:бізнес;безпека й оборона;інтеграція України до Європейського Союзу;регіональний розвиток;людський капітал.За інформацією польських організаторів, на форумі очікується близько 5 тисяч учасників з усього світу. Ба більше, під час заходу планується підписання близько 200 угод, меморандумів та листів про наміри співпраці, спрямованих на підтримку відновлення та розвитку України.Крім того, перед формумом відбудеться ще й засідання Платформи донорів для України (Ukraine Donor Platform). Натомість однією з головних подій стане урочисте відкриття форуму за участю глав держав та урядів.Нагадаємо, раніше міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін повідомляв, що після закінчення активних бойових дій додому планують повернутися близько двох мільйонів українців. Через це уряд має робити акцент на підтримці громад, а не індивідуальній допомозі.Читайте також: Як змусити Росію платити за відбудову України: пропозиція естонської влади.

Затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України.Про це заявив віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка під час виступу на традиційній дискусії YES Dinner Discussion перед конференцією з відбудови України у Гданську, його цитує "Інтерфакс-Україна"."Коли ми звітуємо про наші реформи, ЄС застосовує заходи, які створюють бар'єри для нашого експорту до Європейського Союзу. І в українському суспільстві теж виникає знак запитання, чи справді Євросоюз хоче нас там, чи це конкуренція", — зазначив він.Качка закликав до взаємної довіри, аби уникнути перетворення процесу вступу на класичний багаторічний процес із поступовим відкриттям кластерів."Нам потрібно мати справді повну довіру один до одного, варто справді відкрити ці кластери — всі, щоби показати, що Євросоюз серйозний, коли каже, що Україна буде в Європейському Союзі. Ми повинні бути максимально серйозними", — наголосив віцепрем'єр.Він зазначив, що Європейський Союз закривається від решти світу, тому Україні потрібно якомога швидше приєднатися."Нам потрібно сприймати це якомога серйозніше, менше грати в ігри, бажано не грати в ігри взагалі. Тоді ми теж відповідаємо реформами", — додав український посадовець.Він зауважив, що захоплюється українським парламентом, який майже щотижня ухвалює насправді важливі закони: з енергореформ у квітні, державних закупівель у травні, оподаткування на цифрових платформах і реформування залізниці у червні."Тому я дуже ціную наш парламент за його мужність діяти сміливо, ухвалювати закони на сьомому році повноважень", — зауважив український міністр.Він також нагадав про успіхи Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищого антикорупційного суду."У нас є солідний досвід у боротьбі з корупцією, час поважати його та реально відповісти рішеннями щодо вступу до Європейського Союзу. Ми серйозно ставимося до наших реформ, і тепер нам потрібна така ж серйозність з боку ЄС", — підсумував Тарас Качка.Нагадаємо, що Європейська комісарка з питань розширення Європейського Союзу Марта Кос вважає, що методологія цього процесу не включає питання, у яких Україна дає Європі ключові результати та переваги..

Європейська комісарка з питань розширення Європейського Союзу Марта Кос вважає, що методологія цього процесу не включає питання, у яких Україна дає Європі ключові результати та переваги.Про це Марта Кос заявила на "Українському обіді" напередодні конференції з відбудови України в Гданську, її цитує "Європейська правда".Вона повторила сподівання, які від неї звучали неодноразово, про те, що до літньої перерви "Євросоюз зможе відкрити решту кластерів для України", а також поділилася спогадами про міжурядову конференцію 15 червня, де ЄС відкрив для України перший переговорний кластер."Я ніколи не бачила, щоби люди плакали на відкритті кластера — а там це сталося. І я досі бачу перед собою Аніту Орбан, міністерку закордонних справ Угорщини, яка каже: ми підтримуємо Україну", — розповіла вона, викликавши оплески в залі.Вона також зауважила, що в ЄС є усвідомлення, що переваги від вступу України не обмежуються традиційними сферами співпраці у Євросоюзі."У нас немає переговорної глави для сміливості або стійкості, щоби оцінити, що Українці роблять для Європи. Ми не можемо почуватися в безпеці, окрім як коли Україна стане членом", — заявила єврокомісарка.Вона висловила тверде переконання, що Україна врешті-решт стане членом Євросоюзу, "і ми маємо робити все для цього".У відповідь віцепрем’єр-міністр Тарас Качка, який теж брав участь у дискусії, зауважив на це, що Україна чекає дій, які доведуть розуміння важливості членства України з боку Євросоюзу."Справді, глави про сміливість у переговорах немає, але ви можете як мінімум відкрити кластери", — зауважив він.Як відомо, вчора президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що ЄС застосує індивідуальний підхід стосовно України та Молдови. Відтепер швидкість просування до членства залежатиме від досягнутих результатів.Щоправда, згодом речник МЗС України Георгій Тихий відреагував, що спільний рух до ЄС України та Молдови триватиме й надалі. Підстав для "роз'єднання" їхніх євроінтеграційних шляхів немає. Урсулу фон дер Ляєн начебто неправильно інтерпретували.Нагадаємо, видання Politico повідомляло, що Угорщина має певні застереження щодо відкриття решти кластерів у переговорах про вступ України та Молдови до ЄС. Будапешт відклав ключовий процедурний крок, який тепер розглянуть наступного тижня..

У державах Європейського Союзу відсутня єдина модель призначення генерального прокурора через конкурсні комісії з вирішальною участю громадських організацій та іноземних експертів. Більшість використовує класичні конституційні механізми.Про це йдеться в журналістському матеріалі Судово-юридичної газети в Україні. Там зазначено, що в ключових конституційних механізмах ключову роль відіграють парламент, уряд, очільник держави або професійні органи прокурорського самоврядування."Саме тому українське суспільство має право поставити незручне запитання. Чому моделі, які не є обов’язковим загальноєвропейським стандартом, пропонуються Україні як єдино можливий шлях розвитку?" — наголошується у статті.Автор Володимир Право зауважив, що спроба нав'язати Україні популістську ідею виборності правоохоронців суперечить державній практиці Німеччини та Франції, створюючи передумови для фактичного підпорядкування регіональних інституцій місцевим фінансово-промисловим групам.ФранціяТам прокуратура (Ministère public або Parquet) інтегрована до системи Міністерства юстиції. Прокурори є державними службовцями особливого статусу — "магістратами стоячи" (magistrats du parquet). Усі публічні прокурори призначаються простим декретом президента за поданням міністра юстиції.Відповідно до реформ, зокрема, Органічного закону 2016 року, президент призначає прокурорів після отримання висновку Вищої ради магістратури (CSM). Хоча для прокурорів цей висновок тривалий час мав рекомендаційний характер, на практиці уряд не йде врозріз із ним.НімеччинаФедеральний генеральний прокурор (Generalbundesanwalt) очолює систему, яка повністю підпорядкована Федеральному міністерству юстиції.Федерального генерального прокурора призначає президент за пропозицією федерального міністра юстиції та за згодою Бундесрату, тобто представництва федеральних земель.Прокурор має статус "політичного службовця" (politischer Beamter). Це означає, що його можуть відправити у відставку в будь-який момент, якщо його політичні погляди чи стратегія боротьби зі злочинністю розходяться з курсом чинного уряду. Німці вважають це вищим проявом демократичної підзвітності — прокурор підпорядкований міністру, який, своєю чергою, відповідає перед парламентом, обраним народом.США: унікальний прецедент, який неможливо скопіюватиТам генеральний прокурор (Attorney General) одночасно є політичною фігурою та вищим правоохоронцем. Він очолює Міністерство юстиції США, тобто фактично виконує функції міністра юстиції та головного публічного обвинувача країни.Замість конкурсу або голосування конституція США передбачає чіткий механізм призначення через вищі державні інституції. Президент США самостійно обирає кандидатуру на посаду генерального прокурора. Зазвичай це людина з високим авторитетом у юридичній спільноті, яка поділяє правову стратегію чинної адміністрації Білого дому.Кандидат зобов'язаний пройти публічні слухання в юридичному комітеті Сенату США. Сенатори детально вивчають усю біографію кандидата, його минулі судові справи, політичні погляди та доброчесність. Лише після того, як більшість Сенату проголосує "за", кандидат офіційно вступає на посаду.Виборність прокурорів у штатах виникла історично XIX століття. Зараз самі американські правознавці жорстко критикують цю модель. Маніпулятори часто наголошують на тому, що у США прокурорів обирають, але свідомо замовчують різницю між федеральним і місцевим рівнями.Вибори прокурорів у США існують винятково на рівні окремих штатів і округів. Натомість головна фігура правоохоронної системи США — федеральний генеральний прокурор — призначається винятково за класичною державною процедурою.Створення Європейської прокуратури"Якщо ми говоримо про стандарти самого Євросоюзу, варто звернутися до регламенту Ради ЄС № 2017/1939, який створив Європейську прокуратуру для боротьби зі злочинами проти фінансових інтересів ЄС", — ідеться у статті.Європейського головного прокурора призначають за процедурою, що поєднує конкурсні та політичні етапи. Спочатку оголошують відкритий відбір кандидатів, після чого спеціальна відбіркова комісія, до складу якої входять колишні судді ЄС, представники національних верховних судів і прокуратур вищого рівня, оцінює претендентів. За результатами формують короткий список кандидатів.Остаточне рішення про призначення ухвалюють спільно Європейський парламент і Рада ЄС. Відбір кандидата базується на професійній оцінці кваліфікації та досвіду спеціальною експертною комісією, після чого остаточне рішення ухвалюють інституції ЄС."Європейський стандарт" — це призначення конституційним органом за прозорою процедурою, а не кастинг кандидатів. Аналіз повністю нівелює аргументацію псевдореформаторів про необхідність нових правил конкурсного відбору", — зробили висновок автори цього дослідження.Вони зауважили, що жоден європейський документ — ні резолюція ПАРЄ № 1755, ні рекомендація комітету міністрів Ради Європи "Про роль прокуратури в системи кримінального правосуддя" — не пропонує обирати прокурорів на загальних виборах. Навпаки, європейські стандарти наголошують на тому держава повинна гарантувати, що підбір і просування службою прокурорів здійснюються за об'єктивними критеріями, включно з досвідом і кваліфікацією."Офіційні документи Ради Європи, регламент Ради ЄС про створення EPPO та План дій Ukraine Facility вимагають від України розбудови передбачуваної правової системи, де критеріями оцінки виступають доброчесність, а не створення політизованих виборчих майданчиків чи відсторонення конституційних органів від виконання їхніх безпосередніх обов'язків", — підсумував автор Володимир Право.Нагадаємо, два тижні тому агенція Reuters повідомила з посиланням на спільний документ Німеччини, Франції, Нідерландів, Бельгії та Люксембургу, що п’ять країн ЄС виступили з ініціативою перегляду правил вступу нових членів до блоку, запропонувавши посилити механізми контролю за дотриманням демократичних стандартів..

Російські посадовці заявили, що Сполучені Штати нібито не виконали "домовленості", досягнуті президентами Дональдом Трампом і Володимиром Путіним під час зустрічі на Алясці у серпні 2025 року. Москва не уточнила, про які саме зобов’язання йдеться.Про це повідомляє Reuters.Впродолвж трьох днів із подібними заявами виступили помічник Путіна Юрій Ушаков, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров і його заступник Сергій Рябков.Ушаков стверджував, що лише російська сторона залишилася відданою досягнутим порозумінням, тоді як Вашингтон нібито не виконав свою частину.Лавров припустив, що зустріч на Алясці могла бути способом виграти час для переозброєння України. Рябков заявив, що політика США наближається до позиції європейських союзників України, зокрема Великої Британії та Франції. Водночас він зазначив, що Москва планує продовжувати діалог із Вашингтоном.Конкретних угод не оприлюднювалиПісля саміту США не повідомляли про підписання угоди чи затвердження плану припинення російсько-української війни.Російська влада згодом почала використовувати вислів "дух Анкориджа", маючи на увазі власне трактування переговорів. За оцінкою аналітиків, Москва очікувала, що адміністрація Трампа сприятиме територіальним поступкам України, зокрема щодо Донбасу. Однак жодних публічно підтверджених зобов’язань Вашингтона щодо таких поступок немає.Риторика Москви зміниласяРаніше Кремль регулярно схвально відгукувався про дипломатичні зусилля Трампа. Нинішні заяви свідчать про зростання невдоволення російської влади позицією США. Зміна риторики відбулася після посилення українських далекобійних ударів по об’єктах на території Росії та саміту G7, під час якого західні лідери підтвердили підтримку України.Опитані Reuters експерти вважають, що Москва намагається повернути Вашингтон до активнішого посередництва та домогтися завершення війни на вигідних для Росії умовах.При цьому Росія продовжує обстрілювати українські міста й не демонструє готовності відмовитися від своїх територіальних вимог.Нагадаємо, нещодавно Володимир Путін наказав мінімізувати наслідки українських ударів по російських об'єктах. Він визнав, що Україна намагається створити проблеми енергетиці та вплинути на туристичний сезон.Читайте також: У ISW попередили про нові плани Росії щодо Білорусі: чого хоче Кремль.

У вівторок, 23 червня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів зустріч із державною міністеркою закордонних справ Японії Куніміцу Аяно. Вони обговорили безпекову ситуацію, останні події на полі бою, міжнародні зусилля, спрямовані на досягнення миру, а також перспективи подальшого розвитку українсько-японського партнерства.Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ України. Там Зазначили, що Андрій Сибіга висловив вдячність Японії за непохитну підтримку України від перших днів повномасштабного російського вторгнення."Із перших днів повномасштабної війни Японія послідовно підтримує Україну. Ця підтримка є важливим сигналом того, що ми не одні у захисті свободи, суверенітету, територіальної цілісності та принципів міжнародного права", — наголосив міністр.Очільник МЗС України поінформував японську колегу про ситуацію на фронті, українські мирні зусилля та результати асиметричних дій України, які сприяють зміцненню переговорних позицій нашої держави. Окрему увагу співрозмовники приділили ризикам, пов’язаним із військовою співпрацею між Росією та КНДР.Андрій Сибіга наголосив, що безпека Європи й Індо-Тихоокеанського регіону є неподільною, а досвід, технології та військові практики, які Росія та Північна Корея отримують під час війни проти України, матимуть наслідки далеко за межами європейського континенту.Сторони також обмінялися думками щодо довгострокових наслідків російської агресії для міжнародної безпеки. Міністр поінформував про європейську ініціативу щодо обмеження в’їзду для осіб, які брали участь у війні Росії проти України, наголосивши, що це питання насамперед стосується безпеки. Бойовий досвід, набутий учасниками російської агресії, включно з іноземними найманцями та бойовиками, становитиме ризики ще довго після завершення бойових дій.Окрему увагу приділили питанням відновлення й енергетичної стійкості України. Міністр висловив вдячність Японії за значний внесок у підтримку українського енергетичного сектору. Завдяки спільним зусиллям міжнародних партнерів Україна змогла пройти найскладнішу зиму воєнного часу та вже готується до наступного опалювального сезону.Своєю чергою, державна міністерка закордонних справ Японії Куніміцу Аяно підтвердила незмінну підтримку України з боку Японії. Вона відзначила стійкість України в умовах повномасштабної війни, високо оцінила прогрес у впровадженні реформ та запевнила в готовності Японії й надалі робити внесок у відновлення України, зміцнення її енергетичної стійкості та розвиток двостороннього партнерства."Японія й надалі стоятиме поруч з Україною. Ми високо цінуємо мужність українського народу та залишаємося відданими підтримці зусиль, спрямованих на досягнення справедливого і тривалого миру", — наголосила Куніміцу Аяно.Сибіга також подякував Японії за підтримку у збереженні української культурної спадщини, зокрема, через механізми ЮНЕСКО. Міністр привернув увагу до систематичних російських атак проти об’єктів культури та історичної спадщини, згадавши нещодавній цілеспрямований російський удар по Києво-Печерській лаврі.Співрозмовники відзначили позитивну динаміку розвитку двосторонніх відносин і обговорили перспективи розширення взаємовигідної співпраці між Україною та Японією. Зокрема, йшлося про залучення бізнесу до проєктів відбудови, розвиток інноваційного партнерства, співпрацю у сфері безпілотних технологій, штучного інтелекту та інших перспективних напрямках.Нагадаємо, що українські виробники безпілотників шукають партнерів у Японії, Тайвані та країнах Південно-Східної Азії. Попит на такі технології зростає через напруженість навколо Тайваню та бажання союзників США посилити оборону на тлі активності Китаю..

Угорщина має певні застереження щодо відкриття решти кластерів у переговорах про вступ України та Молдови до Європейського Союзу. Будапешт відклав ключовий процедурний крок, який тепер розглянуть наступного тижня.Про це два повідомило видання Politico, журналісти якого послалися на неназваних дипломатів Євросоюзу.Після відкриття першого переговорного кластера Україна та Молдова заявили про мету відкрити решту глав до середини липня.Дотримання цього графіку тепер опинилося під загрозою після того, як у вівторок Угорщина виступила проти надсилання листа до Європейської ради та Європейської комісії від імені 27 членів блоку. У листі викладено спільну позицію країн ЄС щодо відкриття переговорних глав для України та Молдови.За словами двох дипломатів, які спілкувалися з медівниками, Будапешт став єдиною столицею, яка виступила проти цієї ініціативи, що вимагає одностайного схвалення всіх 27 країн-членів.Тож, як розповіли джерела авторитетного видання, пропозицію знову обговорюватимуть не швидше, ніж наступного тижня.Аналітики Politico зробили висновок, що цей крок відповідає стриманій позиції прем’єр-міністра Петера Мадяра щодо членства України в ЄС. Він не виступив проти відкриття першого кластера для України, однак домігся видалення слів про відкриття кластерів для Києва "якнайшвидше" з письмових висновків зустрічі лідерів Євросоюзу, що відбулася минулого тижня в Брюсселі.Прем’єр-міністр Угорщини пояснив, що це могло би послати "поганий сигнал" для країн Західних Балкан, які теж працюють над вступом до Євросоюзу.Нагадаємо, вчора президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що ЄС застосує індивідуальний підхід стосовно України та Молдови. Відтепер швидкість просування до членства залежатиме від досягнутих результатів.Щоправда, згодом речник МЗС України Георгій Тихий відреагував, що спільний рух до ЄС України та Молдови триватиме й надалі. Підстав для "роз'єднання" їхніх євроінтеграційних шляхів немає. Урсулу фон дер Ляєн начебто неправильно інтерпретували..

У вівторок, 23 червня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Матіасом Корманом. Членство в ній для України дуже важливе.Про це заявив Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."І сьогодні робимо крок в цьому напрямі: Прем’єр-міністерка передала ОЕСР офіційну поновлену заявку України на членство", — зазначив він.Український президент висловив сподівання отримати статус країни-кандидатки до цієї організації вже найближчої осені."Наступний етап — дорожня карта до членства в ОЕСР. Обговорили це під час зустрічі", — констатував президент України.Він зауважив, що окрема увага — прогресу України на шляху до європейської інтеграції та впровадження реформ, необхідних для швидкого просування до членства в Євросоюзі.Під час зустрічі говорили і про реалізацію фінансового пакета підтримки від Євросоюзу, посилення санкцій проти Росії та контакти з партнерами."Вдячний Матіасу Корману й ОЕСР за підтримку нашого народу на шляху реформ і досягнення миру", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, також сьогодні президент наголосив, що Україна найближчими місяцями активізує дипломатичну роботу з партнерами, зосереджуючись передусім на виконанні оборонних домовленостей..

Дипломатичні кола України та Польщі продовжують спільно працювати над врегулюванням кризи, яка виникнула між країнами після рішення польського президента забрати орден Білого орла в президента України Володимира Зеленського.Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий у коментарі медійникам в ефірі національного телемарафону "Єдині новини".Представник українського дипломатичного відомства закликав не ототожнювати позицію президента Польщі із загальною польською позицією."Ми працюємо над тим, щоби гострі кути й емоції стишувати. Українська позиція — за діалог, в тому числі в історичних питаннях. Ми не ховаємося від цього діалогу та готові говорити", — наголосив він.Речник МЗС також пояснив, чому делегацію від України на конференції з питань відновлення, яка пройде у Гданську, очолить премʼєр-міністерка Юлія Свириденко, а не президент Володимир Зеленський."Рішення про те, що делегацію очолить премʼєр-міністерка, — абсолютно виправдане", — акцентував він.За його словами, воно спрямоване на те, щоби конференція залишалася у прагматичних, економічних рамках, без політизації, без скандалів."Конференція дуже важлива, там буде 68 урядових делегацій. Із польського боку працюватиме премʼєр-міністр Дональд Туск, абсолютно логічно, що з українського боку приїде саме урядова делегація", — підсумував Георгій Тихий.Попередній контекст:Президент Володимир Зеленський 26 травня підписав указ про присвоєння одному з підрозділів ССО почесного найменування "імені Героїв УПА", підкресливши, що це рішення спрямоване на відновлення історичних традицій українського війська.Після цього в Польщі пролунала низка критичних заяв. Зокрема, колишній президент Лех Валенса заявив, що припиняє носити значок з українським прапором, а чинний президент Польщі Кароль Навроцький запропонував розглянути можливість позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого орла — найвищої державної нагороди Польщі.Міський голова Львова Андрій Садовий 29 травня закликав польських владоможців припинити чіплятися до назв українських військових частин і зосередитися на підтримці війська, яке тримає найбільший фронт у Європі з часів Другої світової війни.Президент Польщі Кароль Навроцький 19 червня ухвалив рішення про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого орла. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що "це стратегічна помилка президента Польщі, від якої виграє лише Москва".У відповідь президент України Володимир Зеленський повернув найвищу державну нагороду поляків за допомогою комерційного кур'єра. Так само вчинили й інші колишні українські президенти — Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Петро Порошенко..

Україна в найближчі місяці активізує дипломатичну роботу з партнерами, зосереджуючись передусім на виконанні оборонних домовленостей. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, зауваживши, що ключовим пріоритетом залишається забезпечення своєчасних постачань систем протиповітряної оборони відповідно до потреб та раніше озвучених обіцянок союзників."Цими днями були детальні наради з дипломатичною командою по більшості заходів до серпня. Багато буде активностей", — зазначив гарант у вечірньому відеозверненні.Глава держави наголосив, що графік постачання ППО є критично важливим для безпеки України та становить персональну відповідальність дипломатичних представників і профільних відомств."Найголовніше — щоб Україна отримувала засоби ППО саме так, як потрібно, і саме так, як наші партнери обіцяють", — наголосив він.Окремо Зеленський відзначив необхідність активізації роботи урядових структур, міністерства закордонних справ і міністерства оборони над розвитком виробництва озброєння в Україні та спільно з міжнародними партнерами. Йдеться, зокрема, про далекобійні системи та засоби ураження середньої дальності для посилення оборонних спроможностей держави."Потрібні результати. Добре поставлена робота по виробництву в Україні та разом з партнерами зброї для наших далекобійних санкцій і також наших цілком справедливих відповідей середньої дальності по окупанту", — заявив гарант.Президент також подякував українським підрозділам за щоденну роботу — Силам спеціальних операцій, СБУ, ГУР та іншим структурам, які, за його словами, здійснюють ефективний тиск на ворога.Він додав, що в Росії, за його оцінкою, зростає невдоволення тривалістю війни, а внутрішні складнощі мають посилювати розуміння необхідності її завершення.Нагадаємо, днями президент Володимир Зеленський заявив, що Україна вже має всі необхідні технічні можливості для запуску виробництва ракет до систем протиповітряної оборони Patriot..

Володимир Путін наказав мінімізувати наслідки українських ударів по російських об'єктах. Він визнав, що Україна намагається створити проблеми енергетиці та вплинути на туристичний сезон.Про це Володимир Путін заявив під час наради з членами російського уряду, його заяви цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.Він висловив "припущення", що Україна, в якої нібито "стрімко погіршується" ситуація на фронті, й вона "втрачає одну територію за іншою", розпочала бити по цивільних об’єктах та інфраструктурі Росії.За його словами, Київ таким чином намагається створити проблеми із забезпеченням енергетичними ресурсами та вплинути на туристичний сезон."Завдання щодо протидії цим загрозам лежить на міністерстві оборони й інших силових відомствах, водночас уряд Росії теж повинен вжити необхідних додаткових заходів, щоби мінімізувати, звести до нуля наслідки таких дій", — наказав диктатор.Він також заявив, що Росія начебто готова до діалогу з Україною. Але це має відбуватися винятково "на базі стамбульських домовленостей"."Росія, як уже не раз зазначалося, готова до переговорів з Україною. Готова на базі домовленостей, які досягнуті ще в Стамбулі. Нагадаю, їх парафувала українська делегація, її тоді все влаштовувало", — акцентував Володимир Путін.Також він укотре повторив, що мирний процес можливий також на базі "модулів", що обговорювалися в американському Анкориджі, а також поточних реалій на землі."Київський режим можна охарактеризувати лише як неонацистський", — озвучив він традиційне безглузде визначення.Нагадаємо, сьогодні видання The Kyiv Independent оприлюднило інформацію, що Україна може діяти жорсткіше, щоби змусити Росію сісти за стіл переговорів. Київ вважає, що йому вдалося заручитися підтримкою адміністрації американського президента Дональда Трампа, який радить поводитися "сміливіше" стосовно Володимира Путіна..

На теперішньому етапі війни та політичної кон’юнктури передумов для переговорів між Росією та Україною. Захід активно підтримує київську владу, "зменшуючи можливість для деескалації".Про це заявив російський диктатор Володимир Путін під час спілкування з випускниками військових вишів, його цитують пропагандистсько-інформаційні ресурси.Кремлівський диктатор заявив, що лист президента України Володимира Зеленського нібито не створює умов для переговорного процесу."Які ж це передумови? Вони ж постійно це кажуть: "Хочемо особистих зустрічей. Ну то й що? А через три дні удар по Старобільську? Як це розуміти?" — сказав Путін.Також він зробив низку заяв щодо війни проти України та ситуації на фронті. Зокрема, очільник Кремля стверджує, що російські війська нібито просуваються на всій лінії фронту, а також — що російська армія "практично забирає" Костянтинівку.Окрім того, за його словами, країни Заходу продовжують постачати Україні безпілотними, західні держави розміщують військові виробництва та спрямовують продукцію для потреб України.Окремо російський диктатор заявив, що західні країни наразі не завдають ударів по території Росії зі своєї території, оскільки, на його думку, побоюються відповіді Москви."Росія вісім років терпіла та намагалася домовитися, але потім була змушена стати на захист людей на Донбасі", — знову повторив своє безглузде пояснення Володимир Путін.Він також вважає, що рейтинги західних політиків, які виступають за конфронтацію з Російською Федерацією, катастрофічно знижуються.Нагадаємо, декілька днів тому речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що країна-агресорка Росія нібито готова до мирних переговорів з Україною. А Європейський Союз помиляється, вважаючи, що будувати діалог із Москвою можна з позиції сили..

Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен виступила проти передчасного відновлення дипломатичних контактів із Російською Федерацією. Попри активні обговорення всередині Європейського Союзу, Гельсінкі наполягає на відсутності реальних передумов для початку будь-якого діалогу з країною-агресором.Про це повідомляє фінське видання Yle.Потреба у спільній європейській стратегіїПопри дискусії в ЄС щодо можливого відновлення контактів, очільниця МЗС Фінляндії Еліна Валтонен вважає, що наразі не настав час для переговорів із Росією. Дипломатка закликала європейські країни до консолідації та чіткого планування подальших кроків."Важливо спочатку узгодити наші цілі, а також те, як ми хочемо діяти. Ми вже досить далеко просунулися в цьому питанні", — сказала Валтонен.Це питання раніше обговорювалося на саміті ЄС. Більшість лідерів союзу, включаючи прем’єр-міністра Фінляндії Петтері Орпо, вважають, що зараз не слушний час. Раніше президент країни Александер Стубб також заявив, що Європа має налагодити контакти з Росією протягом двох місяців.Умови для відновлення дипломатичних контактівВалтонен повідомила, що налагодження контакту залежить від подій на лінії фронту та ситуації в Україні загалом, але насамперед від реального прагнення миру з боку Росії. Поки що Москва не демонструє жодної готовності до конструктивних дій."Жодних подібних ознак не спостерігалося, попри те, що становище Росії у військовому та економічному плані значно погіршилося", — додала глава МЗС.Попри це, Валтонен вважає, що російська сторона рано чи пізно почне виявляти готовність до переговорів. За словами глави фінського МЗС, одним із місць, де можна ширше поглянути на ситуацію, стане липневий саміт НАТО в Туреччині.Нагадаємо, у Раді безпеки Організації Об'єднаних Націй Сполучені Штати виступили з жорсткою заявою на адресу Кремля, закликавши негайно припинити бойові дії в Україні та розпочати переговори. Американський дипломат Ден Негря підкреслив, що Москва щомісяця втрачає десятки тисяч військових, а її ресурси стрімко вичерпуються. .

Орден Білого Орла, який президент України Володимир Зеленський повернув Польщі, передадуть на зберігання до Управління нагород та номінацій. Цю конкретну відзнаку більше нікому не вручатимуть.Про це заявив речник президента Польщі Рафал Леськевич, передає Polsat News. За його словами, нагороду вже доставили до Канцелярії президента Польщі. Там її зберігатимуть як найвищу державну відзнаку країни.Леськевич також наголосив, що рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Зеленського ордена не спрямоване проти українського народу та не означає зміни польської політики підтримки України у війні проти Росії.Водночас речник повідомив, що Навроцький і представники його канцелярії не братимуть участі в майбутній конференції з відбудови України у Гданську, оскільки, за його словами, не отримали офіційного запрошення."Президент Кароль Навроцький не отримував запрошення… тому ні президент, ні будь-хто з чиновників з офісу глави держави не буде на цій конференції", — зазначив він.Що передувалоКароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла через суперечку навколо присвоєння одному з українських військових підрозділів назви "Герої УПА".Після цього Зеленський заявив, що повертає нагороду президентові Польщі. Він наголосив, що Україна вдячна польському народові за підтримку та залишається відкритою до діалогу щодо складних сторінок спільної історії.Свої польські нагороди також вирішили повернути колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко. Від інших польських відзнак відмовилися керівник Офісу президента Кирило Буданов і міністр закордонних справ Андрій Сибіга.Нагадаємо, 20 червня президент Володимир Зеленський відправив президенту Польщі Каролю Навроцькому орден Білого Орла. Для цього він скористався послугами "Нової пошти"..