# політика

Головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий та заступник керівника Офісу президента Павло Паліса отримали дзвінки зі США із вимогами припинити удари по енергетичній інфраструктурі Росії. У разі недотримання умов американські посадовці обіцяють притягнути Київ до відповідальності та призупинити ключові програми підтримки.Про це повідомляє Kyiv Independent із посиланням на неназвані джерела серед українських чиновників.Дзвінки керівництву ЗСУ та Офісу президентаЗа даними видання, зателефонували головнокомандувачу ЗСУ Михайлу Драпатому та заступнику керівника Офісу президента Павлу Палісі, який відповідає за військові питання. Американські колеги дали чітко зрозуміти: якщо Україна завдаватиме ударів по російських НПЗ під час перемир'я, відповідальним вважатимуть Київ.Павло Паліса раніше підтвердив у коментарі Financial Times факт погроз із боку адміністрації Трампа. Інформацію про дзвінки Драпатому наразі повідомляє лише анонімне джерело. Крім того, FT зазначало, що впродовж вихідних представники США лобіювали припинення атак на російську енергетику під час дзвінків до Києва та європейських столиць.Погрози зупинити розвідку та програму PURLДжерела видання розкрили деталі жорсткої позиції американських посадовців щодо подальшої співпраці:"Вони зателефонували всім високопосадовцям військових із погрозами. Вони всім кажуть, що збираються припинити як обмін розвідувальними даними, так і PURL", — розповів один зі співрозмовників.PURL ("Prioritized Ukraine Requirements List") — це ініціатива під проводом ЄС, у межах якої Україна отримує критично важливу американську зброю, що фінансується переважно країнами НАТО. За перший рік її дії було поставлено озброєння на суму 6,7 мільярда доларів. Хоча прямої військової допомоги від США немає від початку каденції Трампа, обмін розвідданими досі тривав.Нагадаємо, 11 жовтня американський президент Дональд Трамп оголосив про початок "енергетичного перемир’я" між Україною та Росією, на яке начебто погодилися обидві сторони. Щоправда, Володимир Зеленський дізнався про це лише з новин.Додамо, раніше американський президент назвав "причиною" війни Росії проти України "некомпетентність". При цьому він порадив українцям обрати собі іншого лідера, бо Володимир Зеленський нібито "не хоче завершувати війну"..

Парламент ухвалив резолюційний документ, що регламентує використання мов національних спільнот Європейського Союзу та корінних народів у шкільній освіті. Впроваджені зміни покликані виконати євроінтеграційні вимоги та розблокувати переговорні кластери з Брюсселем.Законодавча ініціатива №16119 була ухвалена 266 голосами депутатів.Крок до ЄС та розблокування переговорівВерховна Рада ухвалила законопроєкт №16119 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України". За відповідне рішення проголосували 266 народних депутатів. Документ покликаний розблокувати одразу два ключові переговорні кластери для вступу України до Європейського Союзу.Закон гарантує розширення можливостей для навчання мовами корінних народів та нацменшин, мови яких є офіційними в ЄС. При цьому українська мова непорушно залишається основною мовою навчального процесу.Мовні норми в школах та складання НМТНові правила охоплюють оформлення освітніх документів, проведення зовнішнього незалежного оцінювання та порядок збереження спеціальних статусів шкіл. Зокрема, у закладах, де є відповідні класи, дозволено використовувати мову нацменшини або корінного народу поряд із державною під час уроків та спілкування у приміщенні чи на території школи.Школярі, які здобувають або здобули освіту мовою корінного народу, зможуть за бажанням отримувати тестові завдання зовнішнього оцінювання в перекладі. Це правило не стосуватиметься лише предметів мовно-літературного спрямування. Водночас перелік дисциплін, що викладаються українською, заклади зможуть розширювати за заявами батьків щонайменше двох третин учнів класу.Нові критерії для отримання та втрати статусуДля отримання статусу закладу нацменшини необхідно, щоб понад 50% учнів навчалися мовою відповідної спільноти (що є офіційною мовою ЄС). Якщо в школі є хоча б один клас із навчанням мовою корінного народу — вона має право на статус закладу корінного народу.Школи, які вже володіють таким статусом, збережуть його за умови, що частка учнів становить не менше 20%. Якщо цей показник опуститься нижче 20%, втрата статусу відбуватиметься за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.Вимоги до керівництва та захист прав учнівКерівники та їхні заступники в таких навчальних закладах зобов'язані володіти як державною мовою, так і мовою відповідної спільноти. Для приватних шкіл передбачено виняток: директори, які обіймали посади на момент набрання законом чинності, зможуть тимчасово не застосовувати вимогу щодо володіння державною мовою.У разі реорганізації чи ліквідації комунальної школи засновник зобов'язаний за заявою батьків забезпечити учням можливість продовжити навчання відповідною мовою в іншому закладі в межах тієї ж адміністративно-територіальної одиниці.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що Україна готується розширити мовні та освітні права національних меншин, зокрема угорської громади, що може стати основою для компромісу з Будапештом. Натомість Угорщина планує розблокувати відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу..

Угорщина розраховує, що Верховна Рада України 12 жовтня ухвалить законопроєкт про освіту національних меншин, який має врегулювати питання навчання рідними мовами. Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан заявила, що це рішення наблизить проведення міжурядової конференції з Україною.Про це Орбан сказала перед засіданням Ради міністрів закордонних справ Європейського Союзу в Люксембурзі. За її словами, документ підготували в межах домовленостей між Києвом і Будапештом, узгоджених у травні та червні."Ми очікуємо на його ухвалення сьогодні, тож я з нетерпінням чекаю на новини з Києва", — сказала Орбан.Вона подякувала угорським та українським експертам і політикам, які працювали над досягненням домовленостей. Очільниця угорського МЗС наголосила, що ухвалення документа відповідає інтересам обох країн і європейським цінностям. За словами Орбан, цей крок також наблизить проведення Міжурядової конференції з Україною.Як Угорщина планує контролювати виконання законуОкрему увагу міністерка приділила реалізації майбутнього закону. Вона наголосила, що після ухвалення документа важливо стежити за його виконанням як на рівні Угорщини, так і в межах міжурядової взаємодії. Для цього планують створити змішану міжурядову комісію з підкомісією з питань освіти. Угорщина вже ініціювала її скликання.Як пояснила Орбан, цей механізм має стати одним із майданчиків для контролю за виконанням закону, зокрема за участю представників Закарпаття та національних меншин.Що передбачає законопроєкт №16119Документ №16119 зареєстрували у Верховній Раді 1 жовтня 2026 року. Він має створити умови для підвищення якості навчання як українською мовою, так і мовами національних меншин.Серед запропонованих змін — запровадження статусу закладу загальної середньої освіти національної меншини. Його зможуть отримати школи, у яких понад 50% учнів здобувають освіту мовою відповідної національної меншини.Також освітні програми мають передбачати вивчення історії та збереження матеріальної й духовної культури, пов’язаної з національною ідентичністю. Крім того, батьки зможуть звертатися щодо отримання дублікатів документів про освіту дітей мовами національних меншин.Нагадаємо, раніше угорська влада розгорнула масштабну кампанію проти колишнього керівництва країни, в межах якої вже заарештували кількох соратників колишнього прем'єра Віктора Орбана. Ексглава уряду може стати фігурантом гучних судових процесів через резонансні зловживання..

Німеччина підтвердила підтримку президента України Володимира Зеленського після того, як президент США Дональд Трамп закликав замінити його на посаді. Берлін також виступив за посилення тиску на Росію, щоб змусити Кремль повернутися до мирних переговорів.Про це заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, повідомляє Reuters."Ми залишаємося на боці України та її уряду й повністю підтримуємо президента під час виконання його складних обов’язків", — сказав глава німецького МЗС.Заява пролунала після того, як Трамп закликав замінити Зеленського. Американський президент також розкритикував українські удари по російській нафтовій інфраструктурі. Вадефуль заявив, що для підтримки України та повернення Москви до переговорів потрібна послідовна й чітка політика. На його думку, послаблювати тиск на Росію зараз не можна."Нам не потрібно менше тиску — нам потрібно більше тиску на Путіна, щоб він був готовий до переговорів. Саме цього вимагає нинішній момент, і саме такої позиції дотримується уряд", — наголосив міністр.Німеччина також підтвердила, що не скасовуватиме санкції проти Росії. Зазначимо, що підтримку України підтвердили й у Великій Британії. У суботу прем’єр-міністр Енді Бернгем провів розмову із Зеленським і запевнив, що Лондон продовжить посилювати санкції проти РФ.Додамо, за словами міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, для того, аби країна-агресорка Росія погодила на мирні перемовини, вона має відчувати себе загнаною в кут. Для цього необхідний тиск партнерів.Також раніше стало відомо, що наступного тижня Україна отримає від Європейського Союзу ще близько трьох мільярдів євро військової підтримки. Це реальний захист українців, які потерпають від російських обстрілів..

Для того, аби країна-агресорка Росія погодила на мирні перемовини, вона має відчувати себе загнаною в кут. Для цього необхідний тиск партнерів.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в інтерв'ю "РБК-Україна"."Як тільки вона буде загнана в кут, тоді ми побачимо реальні, серйозні перемовини. А цього можна досягти", — заявив він.Як пояснив голова МЗС, на сьогодні єдина можливість загнати агресора у кут - це залученість та лідерство США, санкційний тиск на Росію, а також підвищення ціни агресії для РФ."Якщо говорити про підвищення ціни — це тиск, санкції, цей важіль мають і США, й інші наші партнери. Це, безумовно, заморожені російські активи, це дуже чутливо для Росії, і це те, що дійсно буде їх заганяти за стіл перемовин. І, безумовно, ізоляція Росії. Як вони себе можуть почувати загнаними в кут, якщо вони зустрічаються зі світовими лідерами, якщо їх запрошують на спортивні змагання, культурні заходи? Що змінилося? Жодних ознак зменшення агресії немає. Навпаки, йде ескалація. Відповідь Путіна на всі мирні пропозиції — ескалація. Він нехтує, він зневажає, він цинічно дає ляпаси на всі мирні зусилля", — наголосив Сибіга.Він також зазначив, що наша держава, на відміну від РФ, має проактивні пропозиції з досягнення миру. Вони вже були опрацьовані з американськими та європейськими партнерами."Ми маємо це розуміння. Цей гордіїв вузол можна розрубати тими інструментами, які ще повністю не задіяні. Це зміцнення наших українських оборонних спроможностей, зокрема далекобійних, ліцензії для нашого ОПК, посилення армії, наша макрофінансова стабільність. Ось комбінація цих елементів, безумовно, створює той необхідний тиск, аби змусити Росію сісти серйозно за стіл перемовин. Україна готова. І ми це демонструємо чітко", — додав Сибіга.Нагадаємо, очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що російсько-українська війна ввійшла в "нову похмурішу фазу". Й зараз настав "визначальний момент" для її підсумків. Тому необхідно збільшити допомогу для України, щоби захистити її свободу та незалежність..

Україна зможе підготувати та провести вибори нового президента. Але для цього необхідно, щоби кремлівський диктатор Володимир Путін погодився на 60-денне перемир’я.Про це Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю телевізійникам Sky News."Будь ласка, скажіть Путіну: дайте нам два місяці — 60 днів повного припинення вогню, 60 днів, — і ми організуємо вибори", — цитують медійники українського президента.За даними Sky News, це узгоджується з позицією, яку Зеленський озвучив у лютому, коли заявив виданню Axios, що для проведення виборів знадобиться 60-денне припинення вогню.Раніше президент США Дональд Трамп публічно звернувся до народу України із закликом обрати нового лідера країни замість Володимира Зеленського."Настав час, щоби в України з'явився новий президент", — заявив очільник Білого дому під час спілкування з журналістами.На цьому тлі він також звинуватив Володимира Зеленського в нібито небажанні закінчувати війну з Росією, зазначивши, що його український колега мав декілька можливостей це зробити, однак начебто жодною з них не скористався."Я пропоную, щоби в Україні з’явився новий лідер, здатний укладати угоди. Чомусь Зеленський ніколи не укладає угод", — заявив президент США під час спілкування з журналістами.Такі слова дуже сподобалися спеціальному представнику Володимира Путіна Кирилу Дмитрієву. Він не приховував, що в Кремлі зраділи у зв’язку з такими заявами американця."Президент Трамп приєднався до численних прихильників думки, що Україні потрібне керівництво, яке справді прагне миру, а не розпалює війну, як це робить Зеленський. "Україні час обрати нового президента". Знаково й історично", — заявив Дмитрієв.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський також заявив, що Україна припинить бити по нафтопереробних заводах країни-агресорки Росії в тому випадку, якщо рашисти перестануть завдавати ударів по українській енергетичній інфраструктурі..

Народний депутат України від "Слуги народу" Юрій Корявченков виїхав до Іспанії без оформленого службового відрядження з Верховної Ради, яка фактично є його місцем роботи.Про це повідомили в апараті Верховної Ради у відповідь на запит антикорупційного центру "Межа".Як свідчить офіційна відповідь апарату Верховної Ради України, парламентарю не видавали розпорядження на виїзд за кордон в той період, коли він перебував в Іспанії.У "Межі" нагадали, що, згідно з чинним законодавством, народні обранці мають право перетинати державний кордон під час воєнного стану винятково за наявності офіційного відрядження.Також антикорупціонери додали, що скерували запит до Державної прикордонної служби України з вимогою пояснити підстави пропуску нардепа через кордон.На початку жовтня волонтер Сергій Стерненко інформував, що народного депутата "Слуги народу" Юрія Корявченкова знову помітили в Іспанії.У грудні минулого року НАБУ та САП підозрювали декількох нардепів від фракції "Слуга народу" в отриманні хабарів за "правильні" голосування у Верховній Раді. Тоді правоохоронці в декого з них проводили обшуки. Однак зазначили, що депутату Юрію Корявченкову, колишньому актору "Кварталу 95", відомому за сценічним псевдонімом "Юзік", на цьому етапі розслідування підозру не вручали. Деякі медіа ще тоді писали, що він залишив країну.Нагадаємо, на початку квітня цього року стало відомо, що народний депутат від партії "Слуга народу" Олександр Куницький, який уже майже два роки не повертається в Україну, задекларував квартиру в Канаді..

Україна висловила протест у зв'язку з викликом тимчасового повіреного у справах України в Білорусі до Міністерства закордонних справ країни та звинуваченнями Мінська щодо інциденту з вантажівкою в Брянській області Росії.Про це повідомила пресслужба українського МЗС."Вважаємо безпідставним покладення на Україну відповідальності без оприлюднення переконливих доказів причетності", — зазначили українські дипломати.Вони звернули увагу на те, що публічні звинувачення України з боку Мінська супроводжуються риторикою про нібито навмисне втягування Білорусі в конфлікт та погрозами "адекватних заходів реагування"."Відкидаємо такі абсурдні закиди від країни, яка є співучасницею злочину агресії проти України та надає широке сприяння Росії у злочинній загарбницькій війни проти нашої держави", — йдеться в повідомленні.У МЗС також засудили спроби перекладання відповідальності за наслідки російської агресії, створення образу України як джерела загроз для Білорусі та свідоме нагнітання напруженості в регіоні.Українські дипломати закликали білоруську сторону утримуватися від бездоказових звинувачень, погроз та інформаційних маніпуляцій."Вважаємо спроби використати цей інцидент для виправдання подальшої підтримки Мінськом російської агресії або створення додаткових загроз для України неприйнятними", — підсумували в Міністерстві закордонних справ України.Раніше в Білорусі заявили, що атака безпілотника на вантажівку в Брянській області Росії — це навмисний крок із боку України. До Міністерства закордонних справ країни викликали українського дипломата.За інформацією білорусів, у четвер, 8 жовтня, у Брянській області Росії безпілотник атакував вантажний автомобіль із білоруською реєстрацією. Внаслідок вибуху важкі поранення отримала громадянка Білорусі. Жінку госпіталізували, їй знадобилася хірургічна операція з ампутації кінцівок. Постраждалій надали необхідну медичну допомогу."Приналежність автомобіля очевидна, й у білоруської сторони є підстави розглядати атаку як навмисну", — заявив речник МЗС Білорусі Руслан Варанков.Нагадаємо, наприкінці вересня речник ДПСУ Андрій Демченко інформував, що на території Білорусі періодично вмикають ретранслятори, які підсилюють сигнал для російських безпілотників, що летять Україною. Зокрема — це стосуються в західних областей нашої країни..

У п’ятницю, 9 жовтня, президент Володимир Зеленський призначив Тараса Качку представником України при Європейському Союзі та Європейському співтоваристві з атомної енергії. Раніше він обіймав посаду віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.Про це свідчить відповідний указ Володимира Зеленського №1034/2026, який опубліковано на сайті Офісу президента України."Призначити Качку Тараса Андрійовича представником України при Європейському Союзі та Європейському співтоваристві з атомної енергії", — йдеться в документі.Що відомо про Тараса КачкуДо оновлення уряду в липні 2026 року Качка працював віцепремʼєр-міністром із питань європейської та євроатлантичної інтеграції. На цій посаді його тоді замінив Всеволод Ченцов.Тарас Качка народився 28 липня 1979 року в селищі Димитрове (нині Димитрівське) Кіровоградської області. Закінчив Міжнародний науково-технічний університет (бакалавр права, 2000), Київський національний університет імені Тараса Шевченка (магістр права, 2001) та Національну школу державного управління у Варшаві.Працював також заступником міністра економіки та торговим представником України 2019-2025 років, а також зберіг цю роль під час роботи в уряді.Крім того, 2021-2022 років очолював Міжнародну раду із зерна (IGC) у Лондоні, брав участь у переговорах щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.Нагадаємо, в червні цього року Тарас Качка заявляв, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

У п’ятницю, 9 жовтня, адміністрація американського президента Дональда Трампа в п'ятницю запровадила санкції проти Міжнародного кримінального суду (МКС). У Європейському Союзі висловили жаль із цього приводу.Про запровадження санкцій повідомили журналісти агенції Reuters. Там зазначили, що у відповідь заступниця прокурора МКС Нажат Шамім Хан засудила санкції та заявила, що вони не зупинять роботу інституції.Адміністрація Дональда Трампа вже давно займає ворожу позицію щодо суду та раніше вже вводила санкції стосовно його прокурорів і суддів. Новий крок іде набагато далі, оскільки потенційно може призвести до покарання компаній, що надають послуги самому суду."Президент Трамп ніколи не дозволить Міжнародному кримінальному суду переслідувати американців. Саме тому США вводять санкції проти МКС. Ми заборонимо угоди з цим незаконним судом, позбавивши його ресурсів і паралізувавши його здатність функціонувати", — йдеться в заяві держсекретаря США Марко Рубіо.Заступниця прокурора МКС Хан заявила Reuters, що "міжнародна громадськість повинні засудити ці санкції"."Вони спрямовані на підрив верховенства права на міжнародному рівні та роботи, яку проводить незалежний судовий орган. Наша робота триватиме у всіх справах, у межах усіх наших розслідувань і судових переслідувань", — наголосила вона.За словами Рубіо, Міністерство фінансів США видасть низку ліцензій "для захисту американських інтересів", що, ймовірно, означає тимчасові винятки з деяких санкцій. Він додав, що США відкладали введення санкцій у надії, що МКС і країни-учасниці його засновницького Римського статуту врахують занепокоєння США, але вони цього не зробили."Або МКС припинить свої погрози, або ми покладемо край йому. Ми очікуємо, що наші союзники, багато з яких є учасниками МКС і покладаються на американських військовослужбовців у питаннях своєї оборони, стримають суд у межах", — заявив Рубіо.Водночас у Європейській комісії висловили жаль з приводу рішення США. В оприлюдненій заяві наголошується, що ЄС завжди підтримував МКС і тісно співпрацюватиме з ним, щоби забезпечити продовження його ефективної діяльності."Ми, як і раніше, віддані співпраці з усіма 125 державами-учасницями Римського статуту з метою збереження та поваги до його незалежності, щоби він міг і надалі виконувати свою життєво важливу місію. Оскільки до набрання цими заходами чинності залишається шестимісячний термін, у нас є можливість для діалогу", — наголосили в заяві.ЄС готовий вжити будь-яких необхідних заходів, щоби МКС міг виконувати свою роботу як щодо розслідування, так і щодо судового переслідування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, а також захищати інтереси суб’єктів господарювання із країн ЄС у рамках єдиного ринку.Нагадаємо, що сьогодні офіційно оголошено лауреатку Нобелівської премії миру. Її отримала Наві Піллей — колишня президентка Міжнародного трибуналу щодо Руанди. Вона також свого часу працювала в МКС..

Колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер зустрівся з російським диктатором Володимиром Путіним у Москві під час святкування його 74-річчя. Тим часом у ФРН суд обирав запобіжний захід колишньому керівнику федеральної розвідки Августу Ганнінгу, якого підозрюють у державній зраді та шпигунстві.Про це повідомляє німецьке видання Spiegel. Про перебування колишнього канцлера Німеччини в російській столиці Путін дізнався 7 жовтня з повідомлень медіа. Після цього російський диктатор запросив Шредера до себе додому."Президент запросив свого старого друга до нього додому", — заявили у Кремлі.За інформацією Spiegel, Шредер прибув до Москви у зв’язку зі справами німецької торговельної мережі супермаркетів Globus. Раніше його призначили до наглядової ради російського підрозділу компанії. Під час візиту колишнього канцлера зустріли оплесками. Згодом він виступив перед працівниками німецькою мовою."Мені дуже приємно бути тут, побачити цей вражаючий ринок і результати вашої роботи, а також познайомитися з вами, мої дорогі колеги", — цитує видання його слова.Поки Шредер перебував у Москві, у Німеччині суд вирішував питання про запобіжний захід для 80-річного Августа Ганнінга, який раніше очолював федеральну розвідку. Колишнього посадовця заарештували за підозрою в державній зраді, шпигунстві та спробі передати іноземній державі державні таємниці.Нагадаємо, цьогоріч влітку у Кремлі заявили, що диктатор Володимирр Путін зустрівся колишнім німецьким канцлером Герхардом Шредером. Вони провели переговори віч-на-віч..

Офіс генерального прокурора проводить службову перевірку стосовно закордонного відрядження колишнього генпрокурора Руслана Кравченка. Водночас правоохоронці вже завершили низку інших внутрішніх розслідувань, що призвело до звільнень та ліквідації підрозділів.Про це повідомив виконувач обов'язків керівника Офісу генпрокурора Антон Ковальський на сторінці в Facebook.  Чистки в ОГПВиконувач обов'язків керівника Офісу генпрокурора Антон Ковальський заявив, що відомство проводить службове розслідування щодо виїзду ексгенпрокурора Руслана Кравченка за кордон."Перевіряємо дотримання встановленої процедури та обставини, пов'язані з організацією відрядження", — сказав Ковальський.Він повідомив, що попередніх висновків поки немає. Також Антон Ковальський розповів про інші внутрішні розслідування в ОГП: зокрема, розслідування щодо ексзаступника начальника департаменту ОГП Айдина Худієва вже завершено, а його висновок передали до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, тоді як посаду, яку він обіймав, ліквідовують. Водночас НАБУ та САП підозрюють Айдина Худієва у причетності до схеми з шахрайськими колцентрами, відомої як операція "Карфаген". Розслідування щодо Сергія Кропиви ще триває."Перевіряються обставини використання ним службових повноважень у приватних інтересах та можливого втручання у службову діяльність інших прокурорів", — повідомив керівник ОГП.Ковальський зазначив, що Сергія Кропиву затримало НАБУ у справі схеми з шахрайськими колцентрами. Всього з органів прокуратури звільнено вісьмох осіб, які згадувалися у контексті операції "Карфаген": семеро з них працювали в Офісі генерального прокурора, а чотирьох звільнено з адміністративних посад, зокрема начальника Департаменту інформаційних технологій та начальника управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки.Також в ОГП ліквідували управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки, реорганізували Департамент нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій."Керівників цих підрозділів звільнено з посад. Також призначено нових керівників Департаменту міжнародного співробітництва та Департаменту організаційно-контрольної діяльності, правового та аналітичного забезпечення", — повідомив Антон Ковальський.Нагадаємо, 21 вересня стало відомо, що Руслан Кравченко більше не є прокурором Офісу генерального прокурора через добровільне подання заяви про звільнення. У відомстві пояснили, що такий крок дозволив уникнути тривалих дисциплінарних процедур щодо посадовця.Читайте також: Теща ексгенпрокурора-втікача Кравченка інвестувала у віллу в Дубаї $670 тисяч, — "Схеми" (фото, відео).

Сейм Латвії в терміновому порядку остаточно схвалив законодавчі зміни, які забороняють депутатам міських і крайових дум відвідувати Росію та Білорусь. Обмеження пояснюють необхідністю захистити інформацію про критичну інфраструктуру та ресурси місцевих громад.Як повідомляє Delfi, сейм Латвії остаточно ухвалив поправки до закону "Про обмеження дій, що загрожують національній безпеці". Вони доповнюють другу частину його другої статті новим положенням, яке забороняє депутатам органів місцевого самоврядування їздити до Росії та Білорусі.Раніше аналогічні обмеження вже діяли для окремих категорій посадовців, працівників державних установ і депутатів самого Сейму. Тепер їх поширили також на представників місцевої влади.Чому запровадили обмеженняЯк зазначили автори поправок, депутати місцевих рад мають доступ до чутливої інформації, яка може становити інтерес для іноземних держав. Зокрема, йдеться про дані щодо критичної інфраструктури, планів цивільної оборони, транспортно-логістичних вузлів та інших ресурсів муніципалітетів.У поясненні до законопроєкту наголошується на необхідності однаково застосовувати обмеження до всіх виборних посадовців."Тому, на їхню думку, необхідно забезпечити єдиний підхід до всіх виборних посадових осіб, поширивши обмеження на поїздки як на депутатів Сейму, так і на депутатів самоврядувань", — пише Delfi.Нагадаємо, раніше партія прем'єр-міністра Латвії Андріса Кулбергса "Об'єднаний список" перемогла на парламентських виборах. При цьому в неї рекордний результат. Після підрахунку понад 95% бюлетенів вона може отримати 42 місця зі 100 у латвійському парламенті..

Американські представники Стів Віткофф та Джаред Кушнер розглядають можливість візиту до Москви наприкінці жовтня для переговорів із кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Дипломатичні зусилля спрямовані на пошук виходу з глухого кута у питанні припинення війни в Україні.Про це повідомляє американське видання Axios з посиланням на власні джерела.Деталі майбутньої дипломатичної місіїЯк зазначає видання, напередодні можливого візиту до Москви американські перемовники проводять зустрічі з українською та європейською делегаціями у Маямі. Основна мета цих контактів полягає у виробленні єдиної позиції та пошуку нових ідей, які допоможуть зрушити з місця мирний процес.Спроби досягти часткового припинення вогнюЗа даними Axios, одним із пріоритетів Вашингтона є спроба домогтися локального припинення вогню, зокрема уникнення ударів по енергетичній інфраструктурі та об'єктах зернового сектору. Водночас Україна заявляє про готовність розглянути такі кроки, тоді як Москва поки не демонструє достатньої зацікавленості в подібних ініціативах. Американські джерела зазначають, що наближення зими посилює необхідність якнайшвидшого пошуку компромісів."Всі вони нервують через майбутню зиму. Зима буде важкою, якщо війна не припиниться. Тому США намагаються виступити посередниками між сторонами з метою вироблення єдиної пропозиції", — заявив співрозмовник видання.Фактори впливу на позицію МосквиАдміністрація Дональда Трампа прагне досягти реального дипломатичного прориву до проміжних виборів у США та настання суворих холодів в Україні. На думку експертів, на позицію Росії можуть вплинути як внутрішньополітичні процеси у Сполучених Штатах, так і бажання Кремля домогтися пом'якшення міжнародних санкцій.Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що 9 жовтня українська делегація зустрінеться у Сполучених Штатах Америки з Джаредом Кушнером, Стівом Віткоффом. Від України в перемовній команді — Кирило Буданов, Сергій Кислиця, Давид Арахамія, Рустем Умєров.Нагадаємо, 22 вересня у Сполучених Штатах Америки відбулася зустріч президента Володимира Зеленського та американського лідера Дональда Трампа. Вона тривала близько 40 хвилин.Читайте також: Трамп торгується з Путіним: чи зможе він скасувати санкції проти Росії.

У пʼятницю, 9 жовтня, українська делегація зустрінеться у Сполучених Штатах Америки з Джаредом Кушнером, Стівом Віткоффом. Від України в перемовній команді — Кирило Буданов, Сергій Кислиця, Давид Арахамія, Рустем Умєров.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в четвер, 8 жовтня."Зустрічі триватимуть упродовж двох днів, розраховуємо на європейську команду, яка долучиться до нашої переговорної групи та до американської переговорної групи", — зазначив він.Український президент розраховує, що в понеділок зранку вже до Києві повернеться наша команда. Тоді стануть відомі всі деталі переговорів.До цього відбувалися різні діалоги, зокрема, між американцями та росіянами. Зеленський зазначив, що про них я публічно та в деталях він не готовий говорити."Що стосується того, які секторальні припинення вогню можуть бути: ми обговорюємо всі — й море, й енергетику. Що може бути реалістичним або більш реалістичним — теж поки що не готовий сказати. В принципі, розумію, але не хочу, скажімо так, щось сказати, і потім Росія, як завжди, на зло зробить навпаки", — пояснив президент України.Він наголосив, що бачить із боку США інтенсифікацію розмов і зустрічей. Тому є сподівання на результативні зустрічі наших перемовників."Вони знають, про що їм говорити, які актуальні питання підіймати з американською стороною. Окремо ми будемо говорити також з європейцями, там питання і грошей підіймаються — деталі щодо наближення грошей — це дуже важливо. Ну і також протиповітряна оборона", — акцентував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що також сьогодні президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Європейської ради Антоніу Коштою. Вони обговорили низку важливих питань..