# політика

Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний назвав рішення Міжнародного олімпійського комітету (МОК) про дискваліфікацію українського скелетоніста та прапороносця національної збірної України на Олімпіаді Владислава Гераскевича "помилкою".Про це Матвій Бідний написав на своїй сторінці у Facebook у четвер, 12 лютого. Як відомо, українського спортсмена дискваліфікували за використання "шолома пам’яті" з портретами загиблих під час війни українських спортсменів "Сьогодні Владислава Гераскевича не допустили до старту на Олімпійських Іграх. Після цього МОК повідомив, що з "жалем" відкликає його акредитацію. За версією МОК, рішення ухвалило журі IBSF через нібито невідповідність шолома правилам. Це рішення виглядає як помилка, яку не наважились виправити. Будемо виправляти цю помилку у правовому полі", — наголосив він.При цьому чиновник виступив з однозначною підтримкою олімпійця, який виявив громадянську сміливість і захистив честь і пам’ять українців."Владиславе, ти вчинив гідно! Ця історія точно матиме продовження. Ми з тобою", — написав Бідний.Попередній контекст:9 лютого Міжнародний олімпійський комітет заборонив скелетоністу Владиславу Гераскевичу використовувати під час Олімпіади-2026 шолом із зображеннями загиблих українських атлетів.10 лютого український скелетоніст, попри заборону від МОК, вийшов у "шоломі пам'яті" на тренування. Згодом пресатташе МОК Марк Адамс наголосив, що шолом "суперечить" правилам, встановленим організацією на час Олімпіади-2026, однак повідомив, що комітет піде назустріч українцю та дозволить йому одягти чорну пов'язку на старти в Мілані.10 лютого, НОК України звернувся до МОК щодо дозволу використання "шолома пам’яті" Гераскевичем, наголосивши, що він "відповідає нормам", встановлених організацією.11 лютого в Кортіні-д’Ампеццо відбулася зустріч представників МОК із представниками Національного олімпійського комітету України і Владиславом Гераскевичем. Сторони обговорили ситуацію, що склалася навколо використання спортсменом "шолома пам’яті".12 лютого вранці стало відомо, що українського скелетоніста Владислава Гераскевича дискваліфікували перед першим заїздом Олімпіади-2026 у скелетоні. Рішення Міжнародної федерації бобслею та скелетону (IBSF) щодо дискваліфікації спортсмен отримав особисто.У МОК пояснили, що рішення ухвалили після відмови Гераскевичем дотримуватися Керівних принципів МОК щодо самовираження спортсменів. Його ухвалило журі Міжнародної федерації бобслею та скелетону (IBSF) на основі того факту, що шолом, який він мав намір носити, не відповідав правилам..

У четвер, 12 лютого, Верховна Рада України не змогла розглянути жодного питання. Головна причина - брак голосів.Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк."Рада не розглянуло жодне питання через брак голосів і на сьогодні та цей пленарний закінчила свою роботу щодо розгляду питань порядку денного.  До 24 лютого нічого не буде по голосуваннях", — наголосив він.За словами нардепа, брак голосів виник через отруєння депутатів у їдальні парламенту. Крім того, ще низка депутатів перебуває у відрядженнях.Зауважимо, за даними прес-служби ВР, сьогодні парламент мав розглянути понад 10 законопроєктів. Нагадаємо, 11 лютого Верховна Рада України підтримала в цілому законопроєкт, який надає річну відстрочку від мобілізації для громадян, що повністю відслужили за контрактом для 18–24 річних. За рішення з другої спроби проголосували 243 народні депутати після того, як документ було доопрацьовано в Міністерстві оборони та профільному комітеті. .

Угорщина має намір знову поскаржитися на проблеми із транзитом російської нафти через нафтопровід "Дружба".Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у соцмережі X."Ми знаємо, що Угорщина готується знову поскаржитися на проблеми з транзитом російської нафти через нафтопровід "Дружба". Ми можемо лише порадити їм звернутися до своїх "друзів" у Москві з цими фотографіями", — заявив він.У своєму дописі голова МЗС оприлюднив світлину з наслідками удару РФ по нафтопроводу "Дружба" 27 січня, після якого транзит нафти було зупинено. Сибіга наголосив, що після цього удару Угорщина не висловила Росії жодного протесту."Вони навіть не могли вимовити слово "Росія". Подвійні стандарти у найкращому вигляді. Правда в тому, що Москва перестала бути надійним постачальником з моменту початку агресії проти України. І ця агресія є причиною всіх проблем. На жаль, років такої реальності не вистачило уряду Орбана, щоб усвідомити це та диверсифікувати постачання. Ми пропонуємо їм відкрити очі", — додав Сибіга.Нагадаємо, протягом 2025 року транзит російської нафти українською територією досяг найнижчої позначки за всю історію спостережень. Обсяги прокачування суттєво скоротилися, зупинившись на рівні лише 9,73 мільйона тонн. Однак Угорщина і досі залишається одним із головних покупців.Додамо, офіційний Будапешт оскаржує в європейському суді план REPowerEU, який блокує постачання енергетичних ресурсів із Росії. Угорська сторона наполягає на скасуванні обмежень, які наразі забороняють країнам-членам імпортувати російське паливо.Читайте також: Орбан та його союзники: як друг Трампа і Путіна дурить угорців, щоб не втратити крісло.

Одразу після YouTube в Росії повністю заблокували месенджер WhatsApp. Таким чином росіян змушують переходити на Max, який є месенджером, повністю прозорим для російських спецслужб.Про це повідомив Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (SPRAVDI).Російські медіа писали, що домен сервісу просто прибрали з DNS Роскомнадзора. Внаслідок цього російські інтернет-провайдери не можуть "зіставити" адресу сайту з його IP-адресою. Таким чином сервіс стає недоступним без VPN.Окрім того, зазначається, що WhatsApp зник із записів російської Національної системи доменних імен (НСДІ). Також зникли домени, які використовували whatsapp.com і web.whatsapp.com, але технічний домен для месенджера whatsapp.net і домен для швидких посилань wa.me досі у списку НСДІ вписані.Раніше фахівці пояснювали, що блокування WhatsApp у Росії — це примус до переходу на Max, який є месенджером, повністю прозорим для російських спецслужб. Це подається, як "турбота про безпеку" росіян, а на практиці є тотальним контролем.Домени сервісів блокують у межах так званого закону "Суверенний Рунет", який передбачає блокування інформації, яку влада вважає загрозою для держави.Крім того, в Росії фіксували перебої в роботі Telegram, хоча, як пишуть російські медіа, їхні військові просили владу не блокувати месенджер, називаючи його важливим каналом зв’язку.Це не перші сервіси, які російська влада блокує, ізолюючи своїх громадян від світу. У Росії без VPN уже не доступні SoundCloud, Viber, Snapchat, FaceTime тощо.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, російська влада посилила трирічну кампанію з відновлення цифрового суверенітету, заблокувавши доступ до Telegram протягом 9–10 лютого для мільйонів користувачів. Експерти розцінюють ці дії як підготовку до повної ізоляції російського сегмента Інтернету й остаточного знищення майданчиків, непідконтрольних державному апарату..

Дата 24 лютого має особливе символічне значення в контексті війни. У такий день жодного оголошення про проведення президентських і парламентських виборів, а також референдуму щодо тимчасово окупованого Донбасу не відбудеться.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 11 лютого."24 лютого — це особлива дата. І навіть якби була ціль або відповідні кроки щодо наближення тих чи інших виборів, я вважаю, що це абсолютно дурна ідея — взяти таку дату для того, щоби говорити про політику", — наголосив він.За його словами, це дуже серйозна дата — чотири роки війни. Це велика кількість людей, які захистили нашу державу, які віддали своє життя."І саме з 24 лютого кожного дня наші люди захищають свою державу. Я ніколи не зміг би зробити це", — акцентував український президент.Тому, на його переконання, 24 лютого не можна оголошувати жодні вибори. Адже питання не в особистостях — будь-яких виборів не можна оголошувати 24 лютого."А щодо оголошення виборів в принципі — повторююсь: спочатку — безпека, потім — політика. Ми можемо перейти до виборів тоді, коли є всі відповідні гарантії безпеки", — пояснив президент України.Він констатував, що питання виборів підіймають ті чи інші партнери. Україна сама це питання ніколи не підіймала."Але, безумовно, ми готові до виборів. Це дуже просто зробити — зробіть припинення вогню, і будуть вибори. Тобто це питання безпеки", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що в ЦВК прокоментували статтю у Financial Times про те, що президент Володимир Зеленський нібито має намір оголосити план щодо проведення президентських виборів і референдуму 24 лютого — в день роковин повномасштабного вторгнення Росії. За словами голови ЦВК Сергія Дубовика, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування не надходило..

У середу, 11 лютого, в Кортіні-д’Ампеццо відбулася зустріч представників Міжнародного олімпійського комітету (МОК) із представниками Національного олімпійського комітету України (НОК) і українським скелетоністом, прапороносцем національної збірної команди України Владиславом Гераскевичем.Про це повідомили інформаційні ресурси НОК. Там зазначили, що під час зустрічі сторони обговорили ситуацію, що склалася навколо використання спортсменом "шолома пам’яті", створеного для вшанування українських спортсменів, які загинули внаслідок збройної агресії Росії проти України."Представники МОК наголосили на неможливості використання цього шолому під час офіційних заїздів, водночас запропонували можливість вшанування пам’яті загиблих спортсменів шляхом використання чорної стрічки під час змагань", — ідеться в повідомленні.При цьому "шолом пам’яті" пропонувалося продемонструвати перед початком і після завершення заїзду, а також під час спілкування з медіа в міксзоні."Владислав Гераскевич не погодився на озвучені пропозиції представників МОК і наголосив, що готовий виступати на змаганнях винятково в "шоломі пам’яті", — акцентували в НОК України.У Національному олімпійському комітеті України та національній збірній України заявили, що повністю підтримують позицію Владислава Гераскевича та поважають його свідомий і принциповий вибір."НОК України й надалі послідовно відстоюватиме право українських спортсменів гідно вшановувати пам’ять загиблих атлетів і представляти Україну на міжнародній арені, дотримуючись олімпійських цінностей і принципів", — підсумували в заяві НОК України.А тим часом на Олімпійських іграх заборонили шолом третього українського спортсмена. Міжнародний союз ковзанярів не дозволив українському шорттрекісту Олегу Гандею змагатися у своєму екіпіруванні.За його словами, йому заборонили виступати у своєму шоломі, де нанесено слова української письменниці Ліни Костенко — їх сприйняли як "політичне гасло"."У мене є напис на шоломі Ліни Костенко: "Там де героїзм, там немає остаточної поразки". Заборонили, сказали, що це політичне гасло, що це про війну, це не можна. Я їм переклав слово у слово — ні, це політичне гасло. Це просто мотиваційні слова для мене, для моєї команди та країни. Чому ні? Не можна, це політично та це пропаганда", — розповів український олімпієць.На Олімпіаді Гандей став третім українським атлетом, якому заборонили виступати у власному шоломі. Історія Олега повторила досвід української фристайлістки Катерини Коцар, шолом якої забанили через напис Be brave like Ukrainian, а також Владислава Гераскевича, якому заборонили стартувати на Олімпіаді в "шоломі пам'яті" із зображенням українських спортсменів, які загинули внаслідок повномасштабного вторгнення Росії.Нагадаємо, що український скелетоніст Владислав Гераскевич, попри заборону, вийшов у "шоломі пам'яті" на тренування. Вони традиційно відбуваються на олімпійській трасі..

Польських громадян, які після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну допомагали українським біженцям, запропонували висунути на Нобелівську премію миру. З такою ідеєю виступила партія "Зелених" Польщі.Про це повідомило польське видання Onet. Журналісти зазначили, що представники "Зелених" подали відповідний запит спікеру польського Сейму Влодзімежу Чажастому. За словами авторів запиту, Нобелівську премію миру мають отримати ті поляки, які займаються допомогою біженцям з України."Багато людей запропонували біженцям притулок у власних домівках. Ці феноменальні зусилля заслуговують на міжнародне визнання", — сказала ініціаторка ідеї депутатка Магдалена Галкевич.Вона додала, що нагорода має стосуватися мільйонів людей, зокрема, приватних осіб, громадських організацій, органів місцевого самоврядування та волонтерів."Зелені" також назвали зростання антиукраїнських настроїв у Польщі причиною своєї ініціативи. На думку політиків, потрібно повернутися до хороших стосунків між пересічними громадянами."Ми хочемо повернутися до солідарності, якої ми досягнули 2022 року між народами", — сказала представниця партії.Раніше Польща опинилася в епіцентрі скандалу через висловлювання спікера Сейму Влодзімежа Чажастого. Він заявив, що не підпише лист про подання кандидатури президента США Дональда Трампа на Нобелівську премію миру, адже вважає його негідним такої відзнаки.Таким чином Чажастий відповів на лист голови Кнесету Аміра Охани та спікера Палати представників Конгресу США Майка Джонсона. У ньому вони зверталися до голів парламентів багатьох країн, закликаючи підтримати номінацію Дональда Трампа.Після цього посол США в Польщі Том Роуз заявив, що припинить будь-які контакти з Чажастим через його коментарі щодо Трампа. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск розкритикував таке рішення дипломата.Нагадаємо, що Росія висунула чергову зухвалу умову для припинення вогню, вимагаючи від міжнародної спільноти офіційного визнання окупованого Донбасу частиною Росії. Проте Польща дала чітко зрозуміти, що не збирається підігравати планам агресора та легітимізувати захоплення українських територій..

У Центральній виборчій комісії України (ЦВК) прокоментували статтю в газеті Financial Times про те, що президент Володимир Зеленський нібито має намір оголосити план щодо проведення президентських виборів і референдуму 24 лютого — в день роковин повномасштабного вторгнення Росії.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на голову ЦВК Сергія Дубовика. Він заявив, що, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування до ЦВК не надходило.За його словами, представники ЦВК працюють у робочій групі Верховної Ради на чолі з Олександром Корнієнком і в межах її роботи, а також роботи тематичних підгруп напрацьовують законодавство про повоєнні вибори."Основою для роботи групи є постанова ЦВК №1 від 7 січня 2026 року. В межах цього процесу відбувається постійний обмін документами між ЦВК і Верховною Радою. Будь-яких інших документів щодо організації та проведення повоєнних виборів до ЦВК не надходило", — пояснив посадовець.Водночас голова громадянської мережі "Опора" та членкиня робочої групи Верховної Ради з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська, коментуючи матеріал FT, заявила, що провести вибори в Україні можна щонайменше через шість місяців після завершення воєнного стану."Робити якусь політичну заяву щодо виборів 24 лютого — зовсім не розуміти настрій суспільства та травму, яка пов'язана із цією датою. Я не дуже розумію, у якій гарячій голові може з'явитись ідея пов'язати день початку повномасштабної агресії з датою, коли оголошується про необхідність проведення виборів в Україні", — зазначила Айвазовська.У статті Financial Times також йшлося про те, що адміністрація президента США Дональда Трампа начебто висунула вимогу організувати голосування до 15 травня, пригрозивши позбавити Україну гарантій безпеки. Айвазовська наголосила, що, аби "втратити безпекові гарантії, їх потрібно спочатку отримати"."Я сподіваюсь, що досвід Будапештського меморандуму чомусь нас таки навчив, і це має бути двостороння міжнародна угода ратифікована парламентами, а не меморандум чи декларація. Так, до 15 травня не можна втратити того, чого у нас немає", — зазначила вона.Керівниця "Опори", зауважила, що робота в групах щодо напрацювання законодавства під перші повоєнні вибори "має порозуміння щодо необхідності мінімум пів року від закінчення воєнного стану до дня початку виборчої кампанії". При цьому Айвазовська каже, що навіть термін у шість місяців є "дуже оптимістичним"."У парламенті точно немає голосів зараз ні за що, і після напрацювання юридичної рамки у формі законопроєкту доведеться ще пройти не одну зустріч із фракціями та групами, де розпочнуть діяти та вмикатись інші інтереси, крім політичних, — поточні життєві (санкції, розслідування тощо). Ця частина може бути складна та тривала, адже немає більше одноголосся коаліції, яка би могла самодостатньо ухвалювати рішення", — додала вона.Президент Володимир Зеленський поки що не коментував публікацію у Financial Times.Нагадаємо, що в Кремлі відреагували на резонансну публікацію Financial Times про нібито підготовку Володимира Зеленського до оголошення виборів і референдуму щодо миру вже 24 лютого. Дмитро Пєсков назвав плани Києва щодо голосування на річницю вторгнення темою, про яку "поки що рано говорити"..

У Кремлі відреагували на резонансну публікацію Financial Times про нібито підготовку Володимира Зеленського до оголошення виборів та референдуму щодо миру вже 24 лютого. Дмитро Пєсков назвав плани Києва щодо голосування на річницю вторгнення темою, про яку "поки що рано говорити", на тлі чуток про тиск адміністрації Дональда Трампа щодо термінів проведення виборів.Пєскова цитують російські ЗМІ. За його словами, зараз у медіапросторі спостерігається лише "обмін повідомленнями через пресу", де одні джерела заявляють про початок підготовки до голосування, а офіційні представники Києва ці дані спростовують. Пєсков наголосив, що хоча за інформаційними потоками потрібно стежити уважно, орієнтуватися слід виключно на офіційні першоджерела.Реакція Кремля на публікацію FTУ коментарі щодо статті FT про можливий анонс мирного плану та виборів на 24 лютого, представник диктатора РФ зауважив, що ситуація навколо цього питання залишається суперечливою. Пєсков акцентував на тому, що джерела з оточення "київського режиму" вже надали спростування щодо підготовки виборчого процесу. "Ми фактично маємо обмін такими повідомленнями через пресу з боку деяких джерел. Джерело заявило, що, мовляв, почалася підготовка до виборів, потім джерело також з адміністрації, з офісу київського режиму, заявило, що це не так, спростувало цю інформацію", — зазначив він.Попри це, російська сторона продовжує моніторити західні та українські медіаресурси, уникаючи конкретних оцінок до появи офіційної інформації від українського керівництва.Нагадаємо, за даними Financial Times, адміністрація президента США Дональда Трампа висунула Україні ультиматум щодо організації загальнонаціональних виборів та референдуму про мир з Росією вже цієї весни. У разі зриву термінів до 15 травня Білий дім погрожує позбавити Київ стратегічних гарантій безпеки, що змушує українську владу терміново переглядати обмеження воєнного стану. .

Очільник російського міністерства закордонних справ Сергій Лавров офіційно заявив, що Москва не отримувала жодних пропозицій щодо "мирного плану" з 20 пунктів ані офіційними, ані негласними каналами. Політика цитують російські ЗМІ. Він акцентував на тому, що базою для реального врегулювання мали стати домовленості, напрацьовані в Анкориджі у серпні минулого року, зазначивши: "В Анкориджі ми знайшли підходи, що спиралися на американську ініціативу, американські пропозиції — і які відкривали шлях до миру. На тій основі цілком реально було оперативно узгодити остаточний договір про врегулювання".  Російський міністр назвав подальші версії мирних угод "спробами зґвалтування американської ініціативи" з боку українського президента та його команди. Лавров також наголосив, що цілі так званої "СВО" залишаються незмінними, а будь-які компроміси мають межі, адже "він пояснив, що Росія готова до компромісів, але вони не можуть стосуватися ключових принципів, від яких залежить життя держави і мільйонів людей". На завершення він додав, що законним інтересом РФ залишається виключно гарантування власної безпеки.Як раніше зазначав Інститут вивчення війни, 10 лютого міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров продовжував прямо звинувачувати Сполучені Штати у відсутності прогресу в припиненні війни Росії проти України та повторно згадав переговори у Стамбулі весни 2022 року, щоб виправдати відмову Росії від отримання Україні суттєвих гарантій безпеки.Нагадаємо, нещодавно в ISW пояснили, навіщо Лавров атакує США заявами про війну в Україні.Також, за даними Інституту вивчення війни, російське військове командування планує розгорнути свої ймовірно обмежені стратегічні резерви для запланованого літнього наступу 2026 року на Півдні або Сході України. Однак російським військовим, ймовірно, бракує достатніх резервів як для належної підготовки до такого наступу, так і для досягнення його цілей. .

Адміністрація президента США Дональда Трампа висунула Україні ультиматум щодо організації загальнонаціональних виборів та референдуму про мир з Росією вже цієї весни. У разі зриву термінів до 15 травня Білий дім погрожує позбавити Київ стратегічних гарантій безпеки, що змушує українську владу терміново переглядати обмеження воєнного стану.За даними Financial Times, Вашингтон використовує питання надання гарантій безпеки як інструмент впливу: у разі відмови від проведення голосування Україна може залишитися без подальшої підтримки Білого дому. Президент Володимир Зеленський нібито планує оголосити про початок підготовки до виборчого процесу 24 лютого — у четверту річницю повномасштабного вторгнення. Водночас реалізація таких планів стикається з серйозними юридичними перешкодами, адже чинне законодавство забороняє будь-які вибори під час дії воєнного стану.Перспективи мирної угодиЯк зазначає видання, представники США та України ведуть активні переговори щодо можливого укладення мирної домовленості з Москвою вже у березні цього року. Спецпредставник президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер під час зустрічей у Флориді та ОАЕ сигналізували українській стороні про необхідність якнайшвидшого виходу на фінальні рішення. Головним каменем спотикання залишається відсутність компромісу щодо територіальних питань, які планують винести на всенародне обговорення. Позиція Києва залишається незмінною: жодні юридичні домовленості неможливі до моменту отримання чітких і дієвих гарантій безпеки від США та західних партнерів.Організаційні виклики та безпекові вимогиУкраїнські виборні органи та міжнародні аналітики скептично оцінюють запропоновані США терміни, називаючи їх занадто оптимістичними. Повноцінна підготовка до голосування в умовах окупації 20% територій та масового переміщення населення потребує щонайменше шести місяців. Однією з ключових вимог Києва є повне припинення вогню на весь період виборчої кампанії для забезпечення прозорості та безпеки референдуму. Попри зниження рівня підтримки порівняно з початком повномасштабної війни, внутрішні опитування показують, що довіра до Володимира Зеленського все ще перевищує 50%, що додає йому впевненості у власній перемозі у разі проведення виборів.Нагадаємо, за даними ЦВК, вибори в Україні коштуватимуть бюджету від 10 мільярдів гривень, що можна порівняти з річним бюджетом великого обласного центру. Ключовою статтею витрат стане оплата праці членів комісій та іншого персоналу, що забезпечуватиме процес волевиявлення.Нещодавно Володимир Зеленський заявив, що поки не має конкретної відповіді щодо участі в наступних президентських виборах. Однак він про це замислювався.Також у Раді повідомили, що в Україні готують оновлення виборчого законодавства, яке може змінити умови проходження партій до парламенту та посилити контроль за кандидатами щодо їхньої співпраці з країною-агресором. Остаточний драфт законопроєкту з усіма пропозиціями планують представити вже до кінця лютого..

Міжнародний олімпійський комітет (МОК) заблокував вшанування пам'яті полеглих українських героїв, заборонивши Владиславу Гераскевичу патріотичне екіпірування на офіційних стартах. Коментуючи цей крок, голова Федерації бобслею України Михайло Гераскевич відкрито звинуватив структуру у тотальній політизації та підігруванні агресору.Про це Гераскевич-старший повідомив у соцмережі X.Суть конфліктуМіжнародний олімпійський комітет виніс вердикт, згідно з яким використання шолома з фотографіями загиблих українських спортсменів на офіційних тренуваннях та змаганнях "суперечить правилам". Як альтернативу, українцю дозволили носити лише стриману чорну пов’язку. Михайло Гераскевич емоційно прокоментував таку позицію організації:"Сьогодні увесь світ побачив, що МОК — це найбільш політизована спортивна структура у світі, яка страшенно боїться, коли війну називають війною, а не конфліктом, коли росіян називають терористами та вбивцями".Попри тиск з боку міжнародних функціонерів, представники українського спорту налаштовані рішуче. "Ми не здамося", — підсумував Гераскевич-старший.Як відомо, в понеділок, 9 лютого, Владислав Гераскевич з'явився на тренуванні на олімпійській трасі в "особливому" шоломі. Там зображені загиблі внаслідок російських атак українські спортсмени. Згодом він повідомив про заборону, яку отримав від МОК на використання шолома.На таке рішення відреагував президент України Володимир Зеленський, закликавши Міжнародний олімпійський комітет "не приховувати правду" щодо жертв війни, спричиненої Росією.У вівторок, 10 лютого, НОК України звернувся до МОК щодо дозволу використання "шолома пам’яті" Гераскевичем, наголосивши, що він "відповідає нормам", встановлених організацією. МОК відреагував на заборону використовувати шолом Гераскевичу — залишив рішення чинним, однак дозволив виходити на старт з чорною пов'язкою.Цікаво, що Владислав Гераскевич, попри заборону від Міжнародного олімпійського комітету, вийшов у "шоломі пам'яті" на тренування. Воно традиційно відбувається на олімпійській трасі.Нагадаємо, що в Італії тривають зимові Олімпійські ігри. Цього року головна подія зимового спорту проходитиме з 6 по 22 лютого у чотирьох містах — Мілані, Кортіна-д'Ампеццо, Предаццо та Лівіньйо. У змаганнях беруть участь 2 871 спортсмен із 92 країн. Під час Ігор розіграють 116 комплектів медалей у 16 видах спорту. Збірна України на цій Олімпіаді представлена найбільшою кількістю спортсменів з 2010 року — в 11 видах спорту ліцензії отримали 46 спортсменів і спортсменок..

Американсько-українську угоду про гарантії безпеки підпишуть тоді, коли "це буде доречно". У мирному процесі ще є багато інших складних пунктів, які потребують першочергового розв’язання.Про це заявив посол США в НАТО Метью Вітакер під час онлайн-брифінгу з журналістами.Таким чином він відповів на запитання про те, чому президент США Дональд Трамп і лідер України Володимир Зеленський досі не підписали документ."Коли йдеться про підписання угод чи домовленостей, завжди є певні часові рамки. Тому й президент Трамп, і президент Зеленський підпишуть документи тоді, коли це буде доречно та коли процес просування до мирної угоди цього вимагатиме", — сказав Вітакер.Він також розповів, що мирні переговори тривають. Посол США в НАТО наголосив, що обговорення звелося до територіального питання."Думаю, що це є відповіддю на ваше запитання: є переконання, що стосовно інших домовленостей уже досягнуто згоди. Ми зараз ближче до миру в Україні, ніж будь-коли раніше", — заявив постійний представник США в НАТО.Водночас Вітакер додав, що "варто продовжувати молитися за мир", але при цьому забезпечити Україну всім необхідним для її оборони.Сьогодні посол США в НАТО також інформував, що Німеччина, Нідерланди та Норвегія профінансували постачання найбільшої кількості американської зброї для України в межах ініціативи PURL. Це програма, за якою європейські члени НАТО закуповують для української армії американські озброєння, в яких зараз є найбільша потреба.Нагадаємо, що на початку листопада минулого року Метью Вітакер провів у Києві зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. Тоді дипломат вперше відвідав з офіційним візитом нашу державу..

Україна та Молдова узгодили відкриття нового міжнародного автомобільного пункту пропуску на спільному кордоні. Він працюватиме цілодобово й обслуговуватиме як пасажирські, так і вантажні перевезення.Про це повідомляє міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Сьогодні працювали з урядовою делегацією Республіки Молдова на чолі з прем’єр-міністром Александру Мунтяну. Радий був особисто вітати міністерку внутрішніх справ Республіка Молдова Даніеллу Місаїл-Нікітін. Підписали важливий протокол, який стосується переміщення людей і вантажів через наш спільний кордон", — написав він.Український міністр уточнив, що йдеться про доповнення до угоди 1997 року щодо пунктів пропуску."Ми офіційно додаємо до переліку міжнародних автомобільних іще один пункт пропуску — з цілодобовим режимом роботи для пасажирського та вантажного сполучення", — акцентував Клименко.За його словами, таке підписання — важливий крок для практичної реалізації проєкту. Протокол створює правову основу для відкриття пункту пропуску та дозволяє закласти необхідне фінансування в Державному бюджеті України."Облаштування пункту пропуску вже в процесі — з українського боку цією роботою опікується Агентство відновлення", — деталізував очільник МВС України.На його переконання, відкриття нового пункту пропуску дасть практичний результат:збільшення пропускної спроможності вантажних перевезень;ефективніший експорт / імпорт через Молдову та Румунію;посилення "Шляхів солідарності";зменшення навантаження на інші пункти пропуску."У час війни кордон — це не лише контроль, а й логістика, економіка та підтримка людей. Крок за кроком ухвалюємо важливі рішення, які працюють задля обидвох країн як зараз, так і на перспективу", — підсумував Ігор Клименко.Нагадаємо, що сьогодні також прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко та прем’єр-міністр Молдови Александр Мунтяну обговорили торгово-економічну співпрацю. Зокрема, вони домовилися про продовження роботи над спрощенням процедур проходження кордону..

Посли Німеччини в Україні та Росії можуть залишити свої посаду. При цьому Гайко Томс розпочав дипломатичну місію в Києві лише у вересні минулого року.Таку інформацію оприлюднило німецьке видання Spiegel, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що Томс надалі працюватиме на посаді посла Німеччини в Іспанії. Раніше Томс, серед іншого, був послом у Бразилії і в період правління коаліції СДПН, Вільної демократичної партії та "зелених" працював державним секретарем в Міністерстві фінансів.У Spiegel зазначили, що наступника в Україні наразі не визначено — це питання не винесено на розгляд німецького кабінету міністрів.Також перестановка торкнулася й німецького посольства в Москві. Александр граф Ламбсдорф, який зараз є послом у Росії, має перейти до Тель-Авіва. При цьому його наступником стане посол Клеменс фон Геце, який нині очолює дипмісію Німеччини в Мексиці.Гайко Томс — німецький дипломат і державний діяч. Має юридичну освіту та спеціалізується на питаннях європейської інтеграції, міжнародної фінансової політики та безпеки.До призначення в Україну (з 2023 по 2025 рік) працював державним секретарем у Федеральному міністерстві фінансів Німеччини. Відповідав за європейську та міжнародну фінансову політику, представляв країну в G7, G20 і МВФ, а також координував фінансову допомогу Україні.Щодо дипломатичної діяльності, то протягом кар'єри працював послом Німеччини в Бразилії (2020-2023), заступником постійного представника Німеччини при НАТО (2017-2020) та послом і заступником постійного представника при ООН у Нью-Йорку (2013-2017).Також був віцепрезидентом виконавчої ради ЮНІСЕФ і віцепрезидентом Економічної та Соціальної Ради ООН (ECOSOC). Є головою правління Брюссельського інституту геополітики.Нагадаємо, 28 січня посол Німеччини Гайко Томс розповідав, що Україна вже отримала від Німеччини дев’ять зенітно-ракетних комплексів IRIS-T для захисту неба. Водночас Берлін готує чергову партію допомоги, тож постачання нових систем ППО очікується вже найближчим часом..