# політика

Під час перемовин із прем’єр-мінгістром України Сергієм Корецьким і головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком єврокомісарка Марта Кос обговорила список реформ, необхідних для виконання бенчмарків (проміжних критеріїв) на вступ до Європейського Союзу.Про це Марта Кос написала на своїй сторінці в соціальній мережі X."Оскільки Україна рішуче просувається вперед шляхом до ЄС, ми пришвидшуємо роботу над досягненням наступної віхи України: завершенням тимчасових показників за демократією та верховенством права", — зазначила вона.Марта Кос поінформувала, що ьогодні разом із прем’єр-міністром Сергієм Коренським співголовувала у високорівневій робочій групі Єврокомісія — Україна, щоби "зробити цю амбіцію реальністю"."У потужному сигналі єдності до нас приєднався голова Верховної Ради Руслан Стефанчук", — акцентувала єврокомісарка.Вона висловила впевненість, що всі зацікавлені особи просунулися вперед щодо конкретного набору зобов’язань і шляху для досягнення амбіції України щодо забезпечення тимчасових показників у першому півріччі 2027 року."Разом ми можемо скористатися історичною можливістю для просування питання включення України до Євросоюзу", — підсумувала Марта Кос.Раніше стало відомо, що Європейська комісія може представити Раді ЄС проміжний звіт про виконання Україною критеріїв у сфері верховенства права (IBAR) у першій половині 2027 року, якщо Київ пришвидшить темпи реформ.За словами єврокомісарки, Україна має шанси закрити сім переговорних розділів до кінця 2027 року, якщо впорається з необхідними реформами.Нагадаємо, що 4 листопада Єврокомісія оприлюднила щорічний звіт щодо України в межах пакета розширення ЄС. Тоді прем’єр-міністр України Сергій Корецький назвав, це ще одним практичним і позитивним кроком на шляху до членства в європейській спільноті..

Колишній американський президент Джо Байден у своїх мемуарах "Пообіцяй мені, Америко" поділився враженнями від спілкування з очільниками України та Росії Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним.Коротко зміст мемуарів, які мають вийти у вівторок, 17 листопада, оприлюднили журналісти The Wall Street Journal.Зокрема, Байден описав "примхливий тон" Володимира Путіна. За словами колишнього президента США, що той "любив сутулитися під час зустрічей, вдаючи байдужість, наче підліток".Також він висловлювався щодо свого досвіду спілкування із Зеленським. У мемуарах він зазначив, що акторський досвід президента України "виявився дуже хорошим тренуванням" для нього.Водночас він заявив, що Зеленський "міг бути примхливим і впертим у наших приватних розмовах, і не таким вдячним, як я очікував".Окрім того, Байден розповів, що члени команди чинного американського президента Дональда Трампа просили його підписати лист, який дозволив би їм вести переговори безпосередньо з Володимиром Путіним до того, як Трамп знову вступить на посаду.Але Джо Байден відмовився, "не бажаючи надавати їм карт-бланш на те, що, як я очікував, стало би своєрідною капітуляцією коштом України".Як відомо, Байдену діагностували агресивну форму раку з метастазами у кістках. У заяві офісу колишнього американського президента в травні цього року йшлося про те, що рак "характеризується дев’ятьма балами за шкалою Глісона" (високий ступінь злоякісності).Нагадаємо, 28 жовтня Дональд Трамп знову заявив, що Америка нібито нічого не отримала за допомогу Україні та європейським союзникам. Натомість адміністрація колишнього президента Джо Байдена "викинула в повітря" 350 мільярдів доларів..

Між союзниками, які входять до Північноатлантичного альянсу, все частіше виникають непорозуміння. Вони стосуються оборонних витрат, а також ситуації навколо Ірану та війни в Україні.Про це повідомили журналісти агенції AP, які послалися на власні джерела. Це підтвердив і прем'єр-міністр Албанії Еді Рама.За його словами, наразі країни НАТО не дійшли згоди щодо дати наступного саміту, однак 2027 року він точно не відбудеться. Якщо зустріч лідерів запланують на 2028 рік, то її проведуть у столиці Албанії Тирані.Скорочення контактів стосується не лише зустрічей очільників держав і урядів. Міністри оборони країн НАТО зазвичай збираються в жовтні, однак минулого місяця така зустріч не відбулася. Не передбачені переговори й на жовтень 2027 року.Крім того, наступного року міністри закордонних справ Альянсу проведуть лише одну зустріч замість двох. У НАТО такі зміни назвали "пакетом реорганізації".Водночас міністр оборони США Піт Гегсет і державний секретар Марко Рубіо після вступу на посади неодноразово пропускали зустрічі Альянсу або залишали їх до завершення переговорів. Зокрема, Гегсет використовував зустрічі міністрів оборони, щоби критикувати європейських союзників і Канаду та закликати їх до активніших дій.Генеральний секретар НАТО Марк Рютте не вважає скорочення кількості самітів проблемою. В інтерв'ю Associated Press він наголосив, що Альянс має гнучкий підхід до організації таких заходів і збирає лідерів тоді, коли в цьому виникає потреба.Ще близько десяти років тому саміти НАТО зазвичай проводили раз на два роки. Однак їхня організація потребує значних фінансових ресурсів і тривалої підготовки.Наприклад, Нідерландам знадобився рік, щоб підготувати зустріч лідерів у Гаазі 2025 року. На її проведення країна витратила близько 100 мільйонів доларів."НАТО мало визначитися з місцем проведення саміту до жовтня, щоб Албанія встигла підготуватися до прийому учасників наступного року", — йдеться в журналістській публікації.Масштаб організаційних заходів демонструє і цьогорічний саміт у Туреччині. Президент Реджеп Таїп Ердоган приймав гостей у великому палацовому комплексі в Анкарі. Для прибуття іноземних лідерів відремонтували військовий аеропорт, до забезпечення безпеки залучили десятки тисяч працівників, а частину столиці фактично закрили. Крім того, деяким державним службовцям, робота яких не була критично важливою, надали тижневу відпустку."Проведення таких заходів завжди супроводжується масштабними заходами безпеки. До того ж на саміти запрошують не лише представників 32 країн Альянсу, а й держав-партнерів, зокрема Японію, Південну Корею, Австралію та Нову Зеландію", — спробував пояснити це Марк Рютте.Водночас на запитання, чи виправдовують себе такі витрати, генеральний секретар НАТО відповів ствердно.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського інституту вивчення війни, Росія не відмовляється від вимог щодо обмеження розширення НАТО. Ба більше, Кремль прагне фактично демонтувати архітектуру європейської безпеки, сформовану після Холодної війни..

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відреагував на російські ідеї "нової архітектури безпеки в Європі", нагадавши ворогу про поразки на фронті в Україні.У своїй заяві голова МЗС наголосив, що наразі російський диктатор Володимир Путін може домовлятися лише про справедливе припинення вогню вздовж поточної лінії зіткнення, а не розподіл сфер впливу в Європі."Путін вкидає ідеї щодо перекроювання європейського безпекового порядку. У своїх мріях він бачить себе в Ялті 1945 року. Проблема в тому, що для висунення ідей такого масштабу спочатку потрібно виграти світову війну. Востаннє, коли я перевіряв, Росія витратила чотири роки й вісім місяців на те, щоб "майже захопити" село Мала Токмачка в Запорізькій області", — зазначив Сибіга.Дипломат додав, що Росія втратила понад 1,6 мільйона військових убитими та пораненими, але так і не досягла жодної мети свого вторгнення. Так, лише за жовтень вона втратила 54 400 окупантів, тоді як Україна звільнила більше території, ніж Росії вдалося захопити."На цьому етапі максимум, про що Путін може домовлятися, — це справедливе припинення вогню вздовж поточної лінії зіткнення, а не сфери впливу в Європі. Відверто кажучи, Європі не потрібен новий порядок безпеки. Він уже існує, і Росія його постійно порушує. Найкращий план для безпечної та вільної Європи – покласти край російській агресії проти України", — резюмував Сибіга.Нагадаємо, аналітики американського інституту вивчення війни заявляли, що країна-агресорка Росія не відмовляється від вимог щодо обмеження розширення Північноатлантичного альянсу. Ба більше, Кремль прагне фактично демонтувати архітектуру європейської безпеки, сформовану після Холодної війни.Додамо, Володимир Путін висунув ультиматум Великій Британії щодо відмови від використання ядерного потенціалу для захисту інших європейських держав. Також він закликав Лондон припинити надавати допомогу Україні.Читайте також: "Нова архітектура безпеки" замість миру: як Путін із Трампом хочуть нашкодити Європі.

Питання війни в Україні не порушуватимуть під час тристоронньої зустрічі лідерів Сполучених Штатів Америки, Китаю та Росії. У Білому домі коротко окреслили головні пункти розмови в Шеньчжені.Таку інформацію оприлюднили аналітики агенції Reuters із посиланнями на власні джерела."Наполегливі вимоги Трампа, щоби на першій в історії зустрічі трьох лідерів основну увагу приділили скороченню ядерних озброєнь, викликали невдоволення Китаю — країни, яка приймає саміт, присвячений питанням торгівлі та комерції. Китай відхилив спроби обговорити ядерну зброю з Росією та США, які володіють найбільшими запасами такої зброї", — йдеться в повідомленні.Очікується, що Путін, Сі та Трамп зустрінуться на полях форуму "Азійсько-тихоокеанська економічна співпраця" (АТЕС) у Шеньчжені. У понеділок Трамп вирушає в чотириденну поїздку до Азії, яка також передбачає візит на Філіппіни."Ми не очікуємо досягнення жодних домовленостей", — зазначив високопоставлений представник адміністрації Дональда Трампа, коментуючи ядерне питання.Він пояснив, що для Китаю це складна тема, але у США вважають, що настав час для неї, так би мовити, "вести серйозні розмови про серйозні речі"."Сподіваємося, що це стане початком діалогу, який у майбутньому може виявитися продуктивним", — додав він.Пекін протягом багатьох років уникав прямого обговорення своєї ядерної програми з Вашингтоном, стверджуючи, що Росії та США доцільніше вести переговори безпосередньо — з огляду на величезні арсенали, якими вони володіють.За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Росія має найбільшу кількість ядерних боєголовок. За нею йдуть США та Китай. Термін дії нового договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь між США та Росією сплив цього року.Аналітики агенції наголосили, що наразі незрозуміло, чи мають Росія або Китай намір обговорювати з Дональдом Трампом питання скорочення озброєнь.Посольства Китаю та Росії у Вашингтоні не відповіли оперативно на запити про коментарі від Reuters, надіслані електронною поштою.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського інституту вивчення війни, США й Україна наполягають на залученні європейських посадовців до майбутніх мирних переговорів. Водночас Москва готова допустити представників Європи лише до обговорення нової архітектури безпеки, повністю ігноруючи питання врегулювання війни в Україні..

Сполучені Штати Америки та Україна наполягають на залученні європейських посадовців до майбутніх мирних переговорів. Водночас Москва готова допустити представників Європи лише до обговорення нової архітектури безпеки, повністю ігноруючи питання врегулювання війни в Україні.Про це повідомили аналітики американського інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Розбіжності щодо участі ЄвропиЯк зазначили в ISW, Сполучені Штати та Україна продовжують наполягати на тому, що участь європейських посадовців у майбутніх мирних переговорах із Росією є критично необхідною. Проте Кремль готовий дозволити європейцям долучитися до діалогу виключно щодо нової архітектури європейської безпеки, відкидаючи будь-яке обговорення війни в Україні. Ба більше, Москва продовжує вимагати, щоб Європа повністю погодилася з її початковими ультиматумами 2021 року щодо розпуску НАТО.Колишній старший радник президента США Джаред Кушнер 12 листопада заявив, що після зустрічі у Дубліні з президентом України Володимиром Зеленським сторони домовилися розширити наступний раунд переговорів. Передбачається залучення представників Європи як для розв'язання територіальних питань в Україні, так і для укладення ширших післявоєнних домовленостей щодо європейської безпеки. Кушнер наголосив, що американська делегація повністю погодилася із позицією Зеленського."Переговори не завершать жодних ширших домовленостей щодо європейської безпеки без розв'язання проблем безпеки України та почнуть обговорювати ці взаємопов'язані питання паралельно", — йдеться у заяві.Водночас речник міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова 13 листопада спростувала ці домовленості, заявивши, що очільник Кремля Володимир Путін нібито не обговорював включення європейських представників до наступного раунду діалогу.Нагадаємо, за даними New York Times, Росія висунула до НАТО ультиматум із вимогою повернути війська Альянсу на позиції 1997 року та повністю припинити будь-яку військову діяльність у Східній Європі та Україні. Новий документ Кремля також передбачає жорсткі обмеження на використання ядерного арсеналу західними партнерами..

Європейська делегація на переговорах щодо України складатиметься з представників Європейського Союзу, Франції, Німеччини, Італії, Польщі та Великої Британії. Для початку планується рівень радників із питань національної безпеки.Про це повідомило видання Bloomberg із посиланням на неназваного високопоставленого європейського чиновника."Європейські лідери ухвалили таке рішення після самітів, що відбулися в четвер і п’ятницю в Дубліні, де головною темою порядку денного була підтримка України", — йдеться в повідомленні.Медійники зазначили, що напередодні саміту президент України Володимир Зеленський закликав європейських лідерів призначити представників для участі в мирних переговорах між Росією й Україною, які проходять під егідою США.Він додав, що майже через п’ять років після початку повномасштабної війни Москви проти України Росія стала відкритішою до того, щоби Європа також брала участь у переговорному процесі."Європі впродовж тривалого часу було складно визначитися з тим, хто саме має представляти континент у будь-яких мирних переговорах", — зауважили аналітики видання.Високопоставлений європейський чиновник, який надав коментар на умовах анонімності, розповів журналістам, що ці радники братимуть участь у майбутніх обговореннях на технічному рівні. При цьому Європа поки що не визначила лідерів, які представлятимуть її на переговорах.Речник Європейської комісії — виконавчого органу ЄС — заявив, що лідери торкнуться цього питання під час майбутньої пресконференції.Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський підбив підсумки переговорів з американськими представниками у Дубліні й анонсував підготовку до наймасштабнішого обміну полоненими. Також український лідер підтвердив залучення Європи до наступних раундів мирного діалогу..

Польща перемогла Росію на виборах до Спільної інспекційної групи (JIU) Організації Об’єднаних Націй (ООН). Таким чином перервано 60-річну безперервну присутність СРСР і Росії серед представників Східної Європи в цьому органі. Польського кандидата підтримали 95 країн.Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Польщі Мацей Вевюр, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Історична перемога Польщі в ООН! Вибір нашої країни до Спільної інспекційної одиниці (JIU) завершує безперервну 60-річну серію Москви! Протягом шести десятиліть існування JIU одне з двох місць для Східної Європи завжди займали СРСР або Росія", — написав він.У Міністерстві закордонних справ Польщі уточнили, що кандидатуру країни під час голосування на Генеральній асамблеї ООН підтримали 95 держав."Польща перемагає Росію у виборах до Спільної інспекційної одиниці (JIU) ООН! Дякуємо за підтримку — це зобов’язання до подальшої роботи на користь ефективності та прозорості ООН", — ідеться в повідомленні.Також зазначається, що представником Польщі у Спільній інспекційній групі ООН стане Якуб Хмєлевський.Спільна інспекційна група (Joint Inspection Unit) є незалежним органом зовнішнього нагляду в системі ООН. Вона займається оцінюванням, перевірками й аналізом діяльності організацій системи ООН для підвищення ефективності їхньої роботи та використання ресурсів.Раніше, 28 жовтня, стало відомо, що генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш призначив посла Росії в Йорданії Гліба Десятникова своїм помічником із питань протимінної діяльності та поліції.Нагадаємо, що американський президент Дональд Трамп просуває колишнього прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на посаду генерального секретаря ООН. У Вашингтоні розраховують, що його підтримають також Росія та Китай..

У п’ятницю, 13-го листопада, прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів розмову з директоркою з операційної діяльності Світового банку Анною Б’єрде. Основна тема — страхування воєнних ризиків і підтримка українського бізнесу.Про це Сергій Корецький повідомив у своєму Telegram-каналі."Росія посилює атаки на наші підприємства й інфраструктуру, завдаючи значних збитків економіці", — констатував він.Очільник українського уряду додав, що стійкість України тримається на українських Силах оборони та здатності бізнесу працювати, зберігати робочі місця та сплачувати податки."За нашими оцінками, прямі втрати бізнесу 2026 року можуть сягнути восьми мільярдів доларів. Тому захист підприємств від воєнних ризиків є одним із наших пріоритетів", — пояснив прем’єр-міністр України.Він акцентував, що триває робота над створенням Фонду страхування воєнних ризиків, який поєднуватиме підтримку доступного страхування та механізми часткової компенсації збитків.Окрім того, обговорили можливості його фінансування різними інструментами. Продовжиться спільна робота зі Світовим банком над ефективною моделлю із залученням міжнародних фінансових установ і страхового ринку.Окремо приділили увагу SPUR 2.0 та залученню нових донорів для розширення фінансової підтримки України. Попередня програма дуже добре спрацювала."Дякую Анні Б’єрде та команді Світового банку за партнерство та підтримку України", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, наприкінці вересня прем’єр-міністр інформував, що Україна залучила 841 мільйон доларів від Світового банку. Вони надійдуть до нашої країни під гарантії уряду Канади та матимуть конкретне спрямування..

Під час саміту у Дубліні відбулася розмова між прем'єр-міністром Петером Мадяром та президентом України Володимиром Зеленським. Політики обговорили можливість проведення майбутньої зустрічі безпосередньо на Закарпатті.Про це очільник угорського уряду заявив в інтерв'ю радіо Kossuth, пише Telex.Контакти у Дубліні та плани на майбутнєПід час саміту Європейського політичної спільноти у Дубліні прем'єр-міністр Петер Мадяр провів низку важливих міжнародних зустрічей, серед яких була і розмова з президентом України Володимиром Зеленським. Лідери поспілкувалися протягом 10-15 хвилин, обговоривши актуальні теми співпраці та подальші кроки у дипломатичному діалозі."Ми говорили про зустріч із президентом, але це не Будапешт чи Київ, а Закарпаття", — зазначив Мадяр, додавши, що наразі міністри закордонних справ обговорюють можливість проведення такої події до кінця листопада.Інші питання європейського порядку денногоУ своєму інтерв'ю Мадяр також прокоментував загальний контекст самітів у Дубліні, де у четвер зібралися лідери поза меж ЄС, а в п'ятницю запланована неформальна зустріч країн Євросоюзу. Політик наголосив, що бюджет не є головною темою цих засідань, а відповідні рішення прийматиме європейський саміт наприкінці місяця. Окрім українського напрямку, глава уряду торкнувся тем угорсько-німецької економічної співпраці у фармацевтичній галузі та внутрішньополітичних питань.Нагадаємо, офіційні представники Угорщини та Литви висловили протилежні оцінки щодо перспектив інтеграції України до Європейського Союзу до 2030 року. Попри відмову підтримувати прискорену процедуру, угорська сторона все ж відзначила позитивні зрушення в українських реформах..

Російський диктатор Володимир Путін продовжує розраховувати на перемогу у війні проти України, однак два з чотирьох сценаріїв, на які сподівався Кремль, не спрацювали. Зокрема, російському диктатору не вдалося домогтися розпаду української армії та використати адміністрацію президента США Дональда Трампа, щоб змусити Київ прийняти російські вимоги.Як пише The Wall Street Journal, передає "Главком", після переговорів в Абу-Дабі за посередництва США стало зрозуміло, що Москва не відмовилася від початкових цілей. Тепер Путін може чекати до весни 2027 року, щоб оцінити результати ракетних атак по Україні та політичні зміни в Європі."Весна — це те, чого чекатимуть росіяни. Вони хочуть побачити, що дасть ця ракетна кампанія, а також хто переможе на майбутніх президентських виборах у Франції", — зазначила директорка з питань Євразії Центру імені Джеймса Мартіна з питань нерозповсюдження Ханна Нотте.У Кремлі сподівалися, що Дональд Трамп зможе змусити Україну погодитися на територіальні поступки. Однак американському президенту не вдалося домогтися бажаного результату, а переговорний процес не наблизив сторони до завершення війни на умовах Росії.Водночас Москва намагається використати інші інструменти тиску, зокрема санкції та обмеження військових можливостей України. Серед чинників, які впливають на ситуацію, видання також згадує перебої в роботі Starlink.Ще один сценарій Кремля — систематичні удари по критичній інфраструктурі України. Російські війська атакують енергетичні об'єкти, склади, порти Чорного моря та мости, намагаючись завдати якомога більшої шкоди економіці. Водночас ситуація на фронті не відповідає очікуванням Москви. Російська армія просувається повільно, а поширення безпілотників ускладнює проведення наступальних операцій, зокрема взимку.На що очікує КремльЧетверта стратегія Путіна полягає в очікуванні політичних змін у європейських країнах. Москва сподівається, що посилення правих політичних сил і внутрішні суперечки в ЄС зменшать готовність партнерів допомагати Україні.Серед політичних процесів, за якими стежить Кремль, — майбутні вибори у Франції, позиції німецької партії "Альтернатива для Німеччини" та політика італійського уряду.Російська економіка також відчуває тискВодночас можливості Росії продовжувати війну не безмежні. Значна частина державних витрат іде на військові потреби, через що уряду доводиться скорочувати фінансування інших напрямів. Зокрема, в окремих регіонах зменшують виплати родинам загиблих військових.За оцінкою економістки Олександри Прокопенко, військові витрати Росії становлять щонайменше третину всіх державних видатків. Це посилює навантаження на бюджет і змушує владу шукати ресурси для фінансування війни."Ми маємо справу з дуже нестабільною системою", — заявила старша наукова співробітниця Центру Карнегі з питань Росії та Євразії Олександра Прокопенко.Експерти, опитані WSJ, зазначають, що Кремль продовжує сподіватися на виснаження України та зміну політичної ситуації на Заході. Водночас поки що жоден із цих сценаріїв не гарантує Росії досягнення її цілей.Додамо, Кремль несподівано поступився в питанні формату майбутніх мирних переговорів, дозволивши представникам Європейського союзу долучитися до процесу. Водночас європейські уряди зберігають глибокий скепсис щодо реальних намірів Москви.Читайте також: Аналітики ISW розкрили справжні плани Путіна щодо України та НАТО.

У четвер, 12 листопада, президент Володимир Зеленський зустрівся із лідерами країн-партнерів у Дубліні. Головні теми перемовин — посилення протиповітряної оборони, енергетика та гарантії безпеки.У своєму дописі у Telegram гарант зазначив, що зустрічі взяли участь:прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем;президент Франції Еммануель Макрон;канцлер Німеччини Фрідріх Мерц;прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск;прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо;прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс;прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал;прем’єрка Данії Метте Фредеріксен;президент Гітанас Наусєда;прем'єр-міністр Ірландії Міхол Мартін;голова Ради міністрів Італії Джорджія Мелоні;прем’єр Канади Марк Карні;очільник уряду Швеції Ульф Крістерссон;голова Євроради Антоніу Кошта;очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн;генсек НАТО Марк Рютте;віцепрезидент Європейської комісії Кая Каллас.Лідери обговорили, як посилити підтримку України на тлі постійних російських атак. Передусім лідери розглянули постачання ракет для ППО, енергетичну підтримку та будівництво нових укриттів."Також обговорили фінансову стійкість України, нові внески до програми PURL та гарантії безпеки. Розраховуємо на підтримку партнерів у всіх цих питаннях. Наступного тижня в Берліні запланована зустріч Коаліції охочих, де ми продовжимо нашу координацію. І сьогодні є важливе рішення Великої Британії. Новий пакет санкцій проти російського нафтового сектору. Це перша країна, яка запровадила санкції проти всіх десяти найбільших російських виробників нафти. Ще один крок до обмеження ресурсів, за рахунок яких Росія фінансує війну. Дякую за кроки, які наближають мир", — додав Зеленський.Нагадаємо, 12 листопада президент Володимир Зеленський зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та обговорив захист українського неба. Глава держави заявив про дефіцит антибалістичних ракет і перебої в роботі Starshield, які ускладнюють перехоплення російських реактивних "шахедів".Додамо, раніше спецпредставник президента США Джаред Кушнер висловився за проведення прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним. За його словами, фінальні рішення щодо мирної угоди можуть ухвалити виключно лідери держав..

У четвер, 12 листопада, президент України Володимир Зеленський розпочав роботу на саміті Європейської політичної спільноти в Дубліні із зустрічі з лідером Азербайджану Ільхамом Алієвим. Головними темами переговорів стали оборонна співпраця, масштабування оборонних контрактів у межах "Drone Deal" та підтримка української енергетики перед зимою.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Переговори з Алієвим у ДублініУ рамках саміту Європейської політичної спільноти, який проходить у Дубліні, Володимир Зеленський провів робочу зустріч із президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. Під час переговорів сторони детально обговорили розвиток двосторонніх відносин та визначили пріоритетні напрями подальшої співпраці.Окрему увагу лідери приділили ініціативі "Drone Deal". За словами глави держави, наразі вже є укладені контракти, а команди працюють над тим, щоб істотно масштабувати замовлення. Крім того, обговорювалася присутність азербайджанського бізнесу в Україні."Цінуємо те, що компанії залишаються і працюють для наших людей, часто попри підлі російські удари", — зазначив Зеленський.Виклики в енергетиці та підготовка до зимиПід час зустрічі також ішлося про складну ситуацію в Україні та серйозні виклики, які постали перед енергетичною й транспортною системою через безперервні масовані атаки з боку Росії. Український лідер подякував за вже надану допомогу та висловив сподівання на підтримку з боку Азербайджану."Будемо вдячні, якщо зараз Азербайджан теж знайде можливість підтримати українську критичну інфраструктуру та логістику перед зимою", — заявив президент, додавши, що відповідні команди вже отримали доручення опрацювати це питання.Нагадаємо, уряд Німеччини анонсував можливі переговори канцлера Фрідріха Мерца з російським диктатором Володимиром Путіним після досягнення базових домовленостей в Абу-Дабі..

Заступник міністра освіти і науки України Дмитро Завгородній іде з посади, яку обіймав із березня 2023 року.Про завершення роботи він повідомив на своїй сторінці у Facebook. У дописі посадовець подякував людям, із якими працював, і наголосив, що саме команда та її ініціативність є найціннішими в будь-якій справі."Сьогодні завершую свою роботу на посаді заступника міністра освіти і науки України. За ці роки я ще більше переконався, що найцінніше в будь-якій справі — це люди. Їхні ідеї, енергія, сміливість брати відповідальність і бажання робити щось більше, ніж від них очікують", — написав Завгородній.Причин звільнення він не уточнив і не розповів, чим планує займатися надалі. У Міністерстві освіти і науки також поки не повідомили, хто може стати наступником посадовця.Що відомо про Дмитра ЗавгородньогоУ 2013-2015 роках Завгородній працював директором інтернет-магазину Helen Marlen Group. Згодом займався підприємництвом у сферах розроблення програмного забезпечення та неформальної освіти, а також очолював компанію "СІНКГЛОБАЛ КАПІТАЛ".Із 2019 року він був радником Міністерства цифрової трансформації з питань освіти та науки й позаштатним менеджером проєкту "Всеукраїнська школа онлайн".У серпні 2021 року Завгородній очолив директорат цифрової трансформації МОН, а 28 березня 2023-го його призначили заступником міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів затвердив постанову, згідно з якою англійська мова стала обов'язковою для низки освітніх посад. Це стосується вишів, коледжів, профтехів та наукових установ..

У зовнішньополітичному відомстві Росії заявили про можливий вплив американських посланців Дональда Трампа на прийняття рішень російським диктатором Володимиром Путіним. Подальші кроки Москви залежатимуть від звітів делегацій після переговорів в ОАЕ.Про це повідомив очільник міністерства закордонних справ Росії Сергій Лавров, пишуть "Вести".Оцінка переговорів в Абу-ДабіЛавров висловився щодо перспектив подальшого врегулювання та результатів нещодавніх консультацій в Абу-Дабі. Попри те, що російський дипломат намагався звинуватити українського лідера Володимира Зеленського в "грі у якісь власні ігри", він водночас позитивно оцінив налаштованість української делегації на предметну роботу під час переговорів.Окрім цього, очільник російського МЗС публічно висловився на підтримку тристороннього формату переговорів, який включає Україну, Сполучені Штати та Росію, назвавши його "найбільш виправданим". За його словами, подальша тактика Москви формуватиметься на основі аналізу звітів від учасників зустрічей та американської сторони.Плани та очікування КремляПопри дипломатичні контакти, у російському зовнішньополітичному відомстві запевнили, що керівництво РФ не збирається відступати від раніше визначеного курсу. Лавров підкреслив, що Росія й надалі діятиме задля досягнення цілей так званої "спеціальної військової операції", які Путін озвучував ще у червні 2024 року."Подивимося, що розповість Мединський зі своєю делегацією після повернення... Я виходжу з того, що справді оголошено про поїздку американських перемовників до Москви, щоб провести брифінг для президента Путіна. Він також регулярно отримує такі звіти від делегацій Мединського. І на підставі того, що він почує від американців, визначатимемо наші подальші позиції", — заявив Лавров.Російський міністр додав, що ця лінія вибудовуватиметься таким чином, аби виконати початкові плани Кремля, котрі, за його твердженням, відтоді "ніколи не змінювалися".Нагадаємо, раніше спецпредставник президента США Джаред Кушнер висловився за проведення прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним. За його словами, фінальні рішення щодо мирної угоди можуть ухвалити виключно лідери держав..