Державне бюро розслідувань (ДБР) є абсолютним лідером серед правоохоронних органів за кількістю розслідуваних кримінальних проваджень проти національної безпеки. Попри необхідність точкового реформування, Бюро насамперед потребує підсилення інституційної спроможності.Таку думку висловив президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко в колонці на сайті телеканалу "Ми — Україна"."Перезавантаження" ДБР: яка мета активістівВін зауважив, що про "реформу" ДБР у публічному просторі нещодавно заговорив сам прем’єр-міністр України Сергій Корецький."Завжди стриманий і виважений Корецький, який робить значний акцент саме на грошах, чомусь на полях форуму з розширення ЄС у Брюсселі сказав одну фразу, в контексті планів подання законопроекту про реформу ДБР, за яку одразу зачепилися вітчизняні ЗМІ: "Плануємо до кінця року. Це є частиною бенчмарків, отже, так ми і рухаємося", — зазначив Буряченко.Він наголосив, що це єдине, що сказав очільник українського уряду. Однак у суспільно-публічному просторі, особливо від грантоорієнтованих активістів, уже тривалий час уже лунає наратив, що ДБР потрібно "реформувати", "перезавантажити", "очистити", "полагодити" та таке інше."Дивність ситуації полягає в тому, що ніхто не каже, в чому конкретні претензії до роботи ДБР. Насправді їх майже немає… В активістів їх мінімум, а більшість із них сконцентровані не на роботі самого Бюро чи на його ефективності, а на намаганні вплинути на майбутній конкурс на призначення директора та можливість для подальшого повного очищення / перезавантаження "під себе", прикриваючись якимось нікому невідомими іноземцями, яких хочуть інтегрувати в роботу конкурсної комісії, ще й з переважним правом голосу, що, звичайно, містить явні ознаки неконституційності, але хто зараз уже звертає на такі дрібниці увагу", — пояснив фахівець.Головне — не "наламати дров" у "гонитві за кредитами"Він також звернув увагу, що українські медіа зробили акцент на двох абзацах заяви Сергія Корецького:"Реформа ДБР є частиною погодженого плану ("Качки — Кос") просування процесу вступу України до ЄС і прискорення ключових реформ, затвердженого 11 грудня 2025 року за підсумками неформальної зустрічі міністрів у справах Європи, що відбулася у Львові. У плані йдеться про проведення незалежного комплексного аналізу інституційної структури ДБР, механізмів забезпечення доброчесності та функцій нагляду з метою оцінювання необхідності та доцільності подальших реформ відповідно до найкращих європейських практик, що приведе до розробки, ухвалення та впровадження закону, який врахує необхідні рекомендації».Буряченко визнав, що ДБР, як й інші правоохоронні органи справді потребують системних реформ з актуалізації повноважень, недопущення їх перехрещення й інституційного підсилення. А декларація "Качки — Кос" інтегрована під частину кредитних траншів з ЄС."Мені не дуже подобається, коли під час війни наші "партнери" кажуть, що ми "щит Європи" та дають нам кредити в обмін на потрібні їм реформи. Далеко не всі з них — це "найкращі європейські практики". Але це вже зовсім інша історія. Коли потрібні гроші для виживання країни, ти не ставиш умови, а приймаєш або не приймаєш умови інших. Така правда життя", — акцентував президент Міжнародного інституту безпекових досліджень.Однак, на його переконання, в цій історії найголовніше — "не наламати дров", біжучи за черговим кредитом, із реальними ризиками підірвати основи власної ж національної безпеки. Завжди потрібен баланс, особливо під час нормативних рішень у сфері безпеки й оборони, особливо під час війни.Оцінка ризиків і точкове виправляння"В умовах війни реформування правоохоронних органів не може розглядатися винятково через призму кадрових змін, антикорупційної політики чи виконання міжнародних зобов'язань. Будь-яке втручання в інституційну архітектуру сектору безпеки має оцінюватися насамперед з погляду його можливих наслідків для безперервності правоохоронної діяльності, оперативної спроможності відповідних органів та стійкості державного управління. Особливо це стосується інституцій, безпосередньо залучених до протидії злочинам проти основ національної безпеки", — вважає Буряченко.На його думку, первинними мають бути оцінка ризиків і дотримання принципів пропорційності та субсидіарності, щоби точково виправляти саме там, де це потрібно, та докладати рівно стільки зусиль, скільки необхідно — особливо в умовах війни."Насправді подібний підхід — це і є ті самі "найкращі європейські практики", а не пропозиції віддати керівництво правоохоронного органу під зовнішнє управління, коли навіть вибори та зміна політичного керівництва країни нічого не змінять", — зауважив він.Адже контроль буде у тих іноземців, які сидітимуть у "наглядових радах" і "конкурсних комісіях із переважним правом голосу" на різних рівнях. Це, констатував фахівець, точно не найкращі практики демократичних країн, а швидше — неоколоніальні.Що вимагає та не вимагає ЄСПовертаючись до цитати Сергій Корецького, наведеної вище, Буряченко наголосив, що в ній жодного слова немає про необхідність зміни конкурсної процедури директора ДБР із залученням іноземців із переважним правом голосу та повного кадрового перезавантаження."Звідки ж тоді ці дивні тези постійно виринають у публічному просторі, потрібно, мабуть, запитати у тих грантоорієнтованих активістів, хто їх транслює. Але факт є фактом — цієї рекомендації / вимоги ЄС офіційно не виставляє, тим паче в тому вигляді, як нам намагаються маніпулятивно "згодувати" на деяких відверто заангажованих ЗМІ", — зазначив він.Для підтвердження цих висновків він розклав ситуацію на тези:проведення незалежного комплексного аналізу інституційної структури ДБР,механізми забезпечення доброчесності та функцій нагляду з метою оцінювання необхідності та доцільності подальших реформ відповідно до найкращих європейських практик;розробка, ухвалення та впровадження закону, який врахує необхідні рекомендації."Розумно — звичайно. Спочатку проводимо комплексний аналіз інституційної спроможності ДБР, тим паче, що важливу частину його вже реалізував незалежний зовнішній аудит Рахункової палати України, далі проводимо комплексний аналіз ефективності, корупційних ризиків і завантаженості, враховуємо успішні європейські практики роботи єдиної слідчої правоохоронної інституції", — пояснив Буряченко.Із цього він зробив простий і зрозумілий висновок: серед рекомендацій наших європейських партнерів є доволі раціональні та правильні речі. Якщо під час розробки урядового законопроєкту врахують вищезазначені пріоритети, то це однозначно потрібна реформа — без маніпуляцій, з урахуванням найкращого європейського досвіду та реального стану справ, щоби подібна реформа тільки підсилила інституційну спроможність ДБР, а не навпаки.ДБР не отримало належних повноважень"Зараз тривають дискусії, які конкретно функції, крім слідства, цей орган (ДБР) перебере на себе з прокуратури, МВС, СБУ й інших силових органів", — навів автор колонки цитату відомого українського науковця та засновника Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка ще зі серпня 2013 року."За фактом, станом на сьогодні всі заплановані повноваження з інших правоохоронних органів, на кшталт МВС і СБУ, до Державного бюро розслідувань, так ніхто і не передав. Про НАБУ, я взагалі мовчу", — наголосив Буряченко.У зв’язку з цим він зробив іще три висновки:Питання навіть не стільки в необхідності реформування ДБР, а скільки в наділенні його всім спектром повноважень, згідно з рекомендаціями наших західних партнерів, які за цей час фактично не передані. Як можна адекватно оцінити роботу концептуально Єдиного слідчого органу в Україні, якщо базово запланованих повноважень в ДБР від інших інституцій так ніхто повноцінно й не передав?Про інституційну стійкість. Територіально ДБР повноцінно представлене навіть не у всіх обласних центрах. У них так звана "кущова" структура, лише сім територіальних управлінь на всю країну, крім центрального апарату.Близько 90% злочинів які розслідують працівники ДБР станом на зараз під час війни — це військові злочини. Така організаційно мала структура просто фізично не розрахована на таку кількість проваджень у розрахунку на одного слідчого. Якщо порівнювати, наприклад з НАБУ, то навантаженість на слідчих ДБР більша в середньому приблизно в 5-10 разів."Ось і виходить: коли створювали ДБР за найкращими європейськими практиками, то не врахували двох ключових факторів — війни проти Росії та небажання інших силових структур позбавляти себе частини повноважень, навіть якщо вони для них є не природними та тимчасовими. Чи є в цьому вина самого Бюро — думаю, що немає, ці питання не до них. Сама по собі ідея створення такої правоохоронної інституції більш ніж виправдана й абсолютно відповідає сучасним тенденціям та легко інтегрується в державно-інституційну систему стримувань і противаг", — наголосив Олексій Буряченко.ДБР — лідер за кримінальним розслідуваннямиВін зауважив, що, попри об’єктивні фактори перевантаження та недостатньої інституційної спроможності (кадрів, майна, фінансування), ДБР є абсолютним лідером серед правоохоронних органів за кількістю розслідуваних кримінальних проваджень проти національної безпеки."Із початку повномасштабного вторгнення Росії — це більше трьох тисяч кримінальних проваджень! Із них 2 050 стосуються державної зради, 837 — колабораційної діяльності, ще 57 — пособництва державі-агресору. 1 598 обвинувальних актів скеровано до суду", — перерахував автор колонки.До того ж за січень-жовтень 2026 року працівники ДБР скерували до суду 502 обвинувальні акти щодо 701 особи, обвинуваченої у корупційних кримінальних правопорушеннях. Серед обвинувачених — народний депутат і 350 працівників правоохоронних та інших державних органів.Загалом до суду скеровано 8 370 обвинувальних актів стосовно 8 803 осіб. Серед обвинувачених — два народні депутати України, один посадовець категорії "А", 33 судді, 1 743 правоохоронці й інші."Такі результати вражають, погодьтеся. І знову ж, постає логічне запитання, а якби запланована реформа ДБР вдалася повноцінно, з нормальним штатом, повноваженнями та регіональним представництвом? Цікаво, чи так само завзято тоді лунали би заклики до його «перезавантаження»? Сумніваюся", — висловив припущення Буряченко.В антикорупційних "бомбах" немає ДБРУ вересні провели опитування громадської думки для Консультативної місії ЄС в Україні. Для порівняння: 2021 року ДБР довіряли лише 17% опитаних, 2025 року цей показник зріс більш ніж утричі — до 52%, а цього року сягнув 53%. Найбільше ДБР довіряє молодь. Серед українців віком від 18 до 29 років цей показник — 70%, а серед людей віком 30-39 років — 53%."Саме в ДБР уперше серед правоохоронних органів, запровадили використання поліграфу на постійній основі — від прийняття на роботу до поточних перевірок за необхідності", — констатував президент Міжнародного інституту безпекових досліджень.На його думку, усе це в комплексі й створює нинішній образ ДБР як сучасної правоохоронної інституції з колосальним, але ще не до кінця реалізованим, потенціалом."На це є ціла низка об’єктивних і суб’єктивних причин. Найпоказовішим є навіть не висока ефективність працівників Бюро, а недотичність їх до корупційних скандалів — від директора ДБР Олексія Сухачова, до речі, обраного на відкритому конкурсі, до простого слідчого. В антикорупційних "бомбах" від НАБУ працівники ДБР не фігурують, а скандальний "Карфаген" і протистояння силових структур обійшло ДБР боком", — наголосив він.Буряченко додав, що це дуже показово демонструє, що внутрішня превенція корупційних проявів поставлена на високому організаційному рівні та працює належним чином, що для вітчизняних правоохоронних органів, на жаль, швидше виняток, аніж правило.Те, що працює, — потрібно підсилитиПри цьому президент Міжнародного інституту безпекових досліджень підтримав точкове реформування ДБР зі системним комплексним незалежним аналізом поточної інституційної спроможності."Запропонована нашими західними партнерами модель створення окремої слідчої правоохоронної інституції себе однозначно виправдала. Разом із тим вона зіштовхнулася з війною й іншими внутрішньополітичними складнощами, які не дають можливості цій інституції повноцінно "розкрити крила", і це насправді проблема. Проблема вигорання працівників під титанічним навантаженням і суспільним тиском, пов’язаним насамперед із великою кількістю розслідувань саме військових злочинів. А це дуже чутливо", — наголосив він.Спеціаліст додав, що вперше в нашій "правоохоронній" історії інституція публічно бажає не концентрувати владу та повноваження, а, навпаки, благає, щоби ними поділитися. Станом на зараз створення повноцінної військової юстиції є критичною потребою, з одного боку, ефективного розслідування такої великої кількості воєнних злочинів, а з іншого, розвантаження самого ДБР, під інший закріплений за ним функціонал."І це було би логічно. Маю надію, що під час проведення незалежного зовнішнього аналізу інституційної спроможності й ефективності ДБР прем’єр-міністр України Сергій Корецький зробить правильні державницькі висновки. Зрештою, головним критерієм будь-якої реформи має стати не сам факт її проведення, а реальне посилення інституційної спроможності держави, особливо в умовах війни. Те що працює, потрібно підсилювати, — й тільки так", — підсумував Олексій Буряченко.Нагадаємо, що за десять місяців 2026 року ДБР забезпечило передачу до АРМА заарештованого майна загальною вартістю понад 783 мільйони гривень. Водночас дохід від управління цими активами за вказаний період сягнув майже 822 мільйонів гривень..

Велика Британія проводить наступальні кібероперації проти чотирьох держав, які вважає загрозою для своєї безпеки.Про це в коментарі Sky News заявив голова Командування кібер- та спеціальних операцій Збройних сил країни генерал Роб Магован. За його словами, кіберзагрози для Британії є значними, тому британські військові готові відповідати на дії противників. На запитання журналістів, чи проводить командування наступальні операції, Магован відповів ствердно."Безумовно — і ми чітко про це заявляли", — сказав він.Генерал уточнив, що серед держав, проти яких спрямована діяльність британських кіберпідрозділів, є Росія, Китай, Іран і Північна Корея. За його словами, ці країни становлять загрозу для британського способу життя та самі проводять операції в кіберпросторі."Їм має бути абсолютно зрозуміло, що проведення операцій у кіберпросторі обійдеться їм дорого — саме в цьому полягає завдання наших кібервійськ", — наголосив Магован.Як працюють британські кіберпідрозділиБританські кібервійська створили у 2020 році. Їхня діяльність зосереджена передусім на наступальних операціях, однак конкретні завдання та результати місій залишаються засекреченими. Магован пояснив, що військові можуть аналізувати комп’ютерні мережі противника, вивчати їхню структуру та отримувати можливість впливати на роботу цих систем."Ми дійсно маємо можливість, завдяки аналізу комп’ютерних мереж, зрозуміти архітектуру супротивника, його мережу та забезпечити досягнення результату всередині цієї мережі", — розповів генерал.Він також заявив, що британські підрозділи досягають успіхів у наступальних операціях, однак не став розкривати подробиць.Водночас Магован не вважає, що Велика Британія перебуває у стані повноцінної кібервійни з Росією, Іраном чи Китаєм. Він охарактеризував нинішню ситуацію як гібридне протистояння, що відбувається нижче порогу відкритого конфлікту."Я б не сказав, що ми перебуваємо у стані війни, але й миру теж немає. Ми перебуваємо в цій гібридній зоні, цій "сірій зоні", нижче порогу конфлікту, як ми кажемо... але ми не повинні сумніватися, що існує значна загроза, ми бачимо, як вона проявляється щодня", — зазначив він.На завершення генерал звернувся до противників Британії, попередивши, що будь-які їхні дії в кіберпросторі матимуть відповідь з боку британських військових."Якщо ви збираєтеся діяти в кіберпросторі, то вам доведеться зіткнутися з нами. Ви зустрінете цю загрозу загрозою, а на свою загрозу отримаєте відповідь від нас", — заявив Магован.Додамо, український уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново посилити кібербезпеку державних сервісів. Керівники установ мають сформувати команди кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та ввести його в експлуатацію..

У четвер, 19 листопада, президент України Володимир Зеленський провів важливу зустріч із представниками США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, а також європейськими радниками з питань національної безпеки. Сторони детально обговорили гарантії безпеки для стримування Росії та підготовку першої багатосторонньої зустрічі на рівні команд.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Гарантії стримування РосіїЗеленський повідомив про проведення переговорів зі Стівом Віткоффом, Джаредом Кушнером та радниками з питань національної безпеки європейських країн. За словами президента, взаємодія між Європою, Україною та Сполученими Штатами в межах переговорного процесу помітно поглиблюється, на чому Київ наполягав із самого початку."Важливо, що співпраця Європи, України й Америки на переговорному треку стає тіснішою. Із самого початку Україна виступала за такий підхід — максимальну координацію між нами в усьому, що стосується європейської та української безпеки й майбутнього. Під час зустрічі приділили увагу гарантіям безпеки, які будуть реальним стримуванням для Росії", — зазначив Зеленський.Підготовка багатосторонньої зустрічіОкрему увагу учасники перемовин приділили формату подальшої роботи. Українська сторона очікує на сприяння Вашингтона у швидкому скликанні широкої зустрічі фахівців за обов'язкової участі європейських союзників."Розраховуємо, що Американська сторона допоможе якомога швидше організувати першу багатосторонню зустріч на рівні команд за повної присутності Європи. Обговорили можливі параметри такої зустрічі і порядок денний", — пояснив президент.На завершення глава держави акцентував на важливості високого темпу дипломатичних зусиль та подякував партнерам за підтримку."Потрібно працювати швидко, і зі сторони України тільки такий підхід. Чим активніше рухатиметься розмова, тим більше шансів досягти реального прогресу. Дякую Америці, Європі та всім партнерам, які допомагають", — підсумував він.Нагадаємо, президент Фінляндії Александр Стубб переконаний, що завершення війни в Україні неможливе без особистої зустрічі Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна. Фінський лідер вважає прямий контакт на найвищому рівні єдиним реальним шляхом до укладення мирної угоди..

Попри оптимістичний настрій Дональда Трампа після переговорів із Путіним та Сі Цзіньпіном, у Варшаві не поспішають вірити у щирість намірів Кремля. Польський прем'єр Дональд Туск зауважив, що переконаність президента США у готовності Росії до миру наразі не підкріплена жодними фактами.Про це повідомляє Onet. Деталі дзвінка Трампа та оптимістичні сигналиЯк розповів очільник польського уряду, телефонна розмова з президентом США відбулася безпосередньо під час засідання Коаліції охочих. У ході бесіди американський лідер переказав зміст своїх переговорів із головою КНР Сі Цзіньпіном та російським диктатором Володимиром Путіним.За оцінкою польського прем'єра, тон висловлювань глави Білого дому був доволі оптимістичним. Проте сам Туск зауважив, що подібні заяви з вуст Дональда Трампа лунають далеко не вперше.Віра США в мирні наміри КремляПольський політик звернув окрему увагу на те, що американський президент щиро переконаний у прагненні російського правителя до мирного врегулювання, хоча реальних доказів цього немає."Однак не буду приховувати, що я досить часто чую це від президента США. Його віра в добру волю Володимира Путіна здається непохитною, хоча поки що жодні факти її не підтверджують", — сказав Туск.Водночас прем'єр-міністр Польщі висловив сподівання, що очікування Вашингтона зрештою виправдаються на практиці."Було б добре, якби рано чи пізно з'ясувалося, що Росія готова серйозно взятися за мирні переговори", — додав він.Нагадаємо, президент Фінляндії Александр Стубб переконаний, що завершення війни в Україні неможливе без особистої зустрічі Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна. Фінський лідер вважає прямий контакт на найвищому рівні єдиним реальним шляхом до укладення мирної угоди..

Президент Фінляндії Александр Стубб переконаний, що завершення війни в Україні неможливе без особистої зустрічі Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна. Фінський лідер вважає прямий контакт на найвищому рівні єдиним реальним шляхом до укладення мирної угоди.Про це політик заявив під час спілкування з медіа за підсумками засідання "Коаліції охочих" у Берліні.Головна умова для мирної угодиПід час свого виступу у четвер, 19 листопада, фінський лідер детально зупинився на перспективах дипломатичного врегулювання війни. Політик підкреслив, що безпосередній діалог між лідерами сторін є критично необхідним етапом, який неможливо обійти. За оцінкою глави фінської держави, інших шляхів для підписання мирної угоди сьогодні просто немає.Позиція Стубба щодо переговорівФінський президент прямо вказав, що доля майбутнього миру залежить від того, чи сядуть за стіл переговорів український президент та очільник Кремля."Зрештою, я думаю, що немає жодного способу досягти цього миру, якщо Зеленський і Путін не зустрінуться", — зазначив Александр Стубб.Нагадаємо, 19 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що країна-агресорка не бажає погоджуватися на жодні формати перемир'я, попри зусилля міжнародних партнерів. Натомість Москва з середини літа лише нарощує інтенсивність атак із застосуванням небезпечного озброєння..

Президент США Дональд Трамп вийшов на телефонний зв'язок з учасниками берлінського саміту одразу після переговорів із лідерами Росії та Китаю. Під час розмови з європейськими партнерами він заявив про значний прогрес на шляху до миру та згадав про тяжкі втрати сторін у війні.Про це повідомляє BBC News.Прогрес на шляху до мируЯк зазначає видання, у другій половині четверга американський президент Дональд Трамп зателефонував до учасників саміту в Берліні, про що журналістам розповіли представники пресконференції лідерів "Коаліції охочих". Дзвінок відбувся вже після переговорів очільника США з керівниками Росії та Китаю.За словами прем'єр-міністра Великої Британії Енді Бернема, під час бесіди Трамп торкнувся теми "жахливих жертв", які в цій війні зазнають як Україна, так і Росія. Британський прем'єр також додав, що президент США відзначив "величезний прогрес", який, на його переконання, вже досягнуто на шляху до миру.Гарантії безпеки за зразком п'ятої статті НАТОПід час тієї ж пресконференції спеціальний посланник Трампа Джаред Кушнер заявив, що Сполученим Штатам нібито вдалося переконати Росію у доцільності гарантій безпеки для України на основі принципу п'ятої статті статуту НАТО. Ця норма передбачає спільну відповідь усіх членів Альянсу у разі збройного нападу на одного з його учасників.Українська сторона впродовж перемовин про припинення війни неодноразово наполягала на наданні гарантій, подібних до п'ятої статті, тоді як питання членства України в НАТО до останнього часу на порядку денному не стояло. Сама Росія заяву Кушнера наразі не прокоментувала.Водночас представник американського лідера зазначив, що Трамп готовий розглядати надання подібних гарантій, однак наголосив, що "це повинно відповідати американським інтересам".Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп розкрив емоційну реакцію російського диктатора Володимира Путіна під час їхніх нещодавніх переговорів у Китаї. За очільника Білого дому, глава Кремля був вкрай роздратований ударом українських сил по Керченському мосту..

Американський президент Дональд Трамп розкрив емоційну реакцію російського диктатора Володимира Путіна під час їхніх нещодавніх переговорів у Китаї. За очільника Білого дому, глава Кремля був вкрай роздратований ударом українських сил по Керченському мосту.Про це Трамп розповів кореспонденту NBC News. Реакція Кремля на удар по мостуСпілкуючись із кореспондентом, президент США розповів подробиці свого спілкування з очільником Кремля під час тристороннього саміту в Китаї, у якому також брав участь Сі Цзіньпін. Американський лідер зазначив, що російський диктатор дуже гостро відреагував на дії Києва щодо руйнування ключової переправи в окупованому Криму."Путін був дуже обурений на Зеленського через ту атаку на Кримський міст", — сказав Трамп після тристоронньої зустрічі з Путіним і Сі Цзіньпіном у Китаї.Крім того, господар Білого дому зауважив, що "зрозуміло, чому Путін так себе почував". Попри напружені теми обговорення, загальну атмосферу та результати самих переговорів із керівниками Росії та Китаю Дональд Трамп оцінив надзвичайно високо — на "12 балів із 10".Роль України в переговорахОкремо американський президент прокоментував нещодавню заяву Володимира Зеленського про неприпустимість розв'язання українського питання за спиною самої України. Дональд Трамп повністю підтримав цю тезу та пообіцяв не робити кроків в обхід української сторони."Жодних остаточних рішень щодо війни в Україні без президента Володимира Зеленського не буде", — підсумував Трамп.Як відомо, Кримський міст перебуває під ударами вже декілька днів поспіль. 16 листопада він зазнав першої атаки, після якої супутникові знімки показали пошкодження дорожнього полотна в декількох місцях і деформацію арки. У ніч на 17 листопада після нових атак частина автомобільного прольоту й арка обвалилися у воду.Президент України Володимир Зеленський інформував, що Сили оборони застосували FP-5 "Фламінго", Р-360 "Нептун", "Паляницю", "Руту" та FP-1.Нагадаємо, раніше Міністерство оборони України заявляло, що Кримський міст більше не функціонує як повноцінна транспортна артерія для військових потреб Росії через серйозні пошкодження конструкцій. Автомобільний рух повністю перервано, а уламки перекрили важливий фарватер..

У Росії накопичуються проблеми з реалізацією масштабних державних будівельних проєктів. Серед об’єктів, які не вдається завершити в заплановані терміни, — дороги, мости, лікарні, промислові підприємства та наукові установи. Найчастіше причиною затримок влада називає нестачу фінансування, рідше — відсутність потрібного обладнання.Про це пише The Moscow Times, журналісти якого проаналізували реєстри федеральних відомств. За їхніми підрахунками, понад 290 проєктів на загальну суму 9,5 трильйона рублів залишаються незавершеними. Крім того, будівництво ще більш як 380 об'єктів вартістю щонайменше трильйон рублів досі не розпочалося.Кількість перенесень термінів введення об'єктів в експлуатацію зростала майже щороку. Якщо у 2021 році такі рішення ухвалювали 15 разів, то у 2022-му — 24, у 2023-му — 26, у 2024-му — 59, а у 2025-му — вже 86. За неповний 2026 рік зафіксували 81 перенесення.Деякі будівництва відкладали неодноразово. Зокрема, чотири рази змінювали терміни реалізації судового кварталу Верховного суду РФ у Санкт-Петербурзі та Нанотехнологічної лабораторії НІЦ "Курчатовський інститут". Водночас зростає і кількість проєктів, терміни завершення яких переносять уперше.Найдорожчі заморожені проєкти в РосіїНайбільше коштів серед довгобудів, терміни реалізації яких неодноразово змінювали, потребує газопереробний комплекс в Усть-Лузі. Його вартість оцінюють у 3,5 трильйона рублів. Першу чергу підприємства планували запустити ще у 2023 році, другу — до кінця 2024-го.Другим за вартістю є Північний широтний хід — залізнична лінія протяжністю понад 700 кілометрів, яка має з'єднати Ямало-Ненецький автономний округ з уральською залізничною мережею. Проєкт оцінюють у 850 мільярдів рублів. Його будівництво розпочали ще у 2011 році, однак терміни неодноразово переносили. Згідно з останньою редакцією федеральних програм, відкрити маршрут планують лише у 2031 році.Також затримується будівництво Курської АЕС-2 вартістю 508,7 мільярда рублів. Роботи на об'єкті розпочали у 2016 році, а перше введення в експлуатацію планували на 2022-й.До п'ятірки найдорожчих довгобудів увійшов і автомобільний міст через річку Лену. Його вартість становить 174,8 мільярда рублів. Проєкт обіцяють реалізувати з 2006 року, але терміни будівництва вже переносили вісім разів.Ситуацію порівнюють із кризою останніх років СРСРЕкономісти проводять паралелі між нинішнім станом російського будівництва та пізнім радянським періодом, коли державні плани регулярно зривалися. За даними Держкомстату СРСР, у 1986-1988 роках щороку приблизно третину об'єктів найважливішого народногосподарського значення не вдавалося ввести в експлуатацію вчасно. У 1989 році таких об'єктів було вже близько половини. Того ж року Рада Міністрів СРСР розпорядилася законсервувати будівництва, які затягувалися через скорочення фінансування.Економіст Ігор Ліпсиц вважає, що нинішня ситуація в Росії нагадує радянську практику, коли будівельні майданчики залишалися незавершеними через брак коштів."Росія знову йде по стопах Радянського Союзу. Тоді копали котлован, а далі будівництво заморожувалося під приводом того, що колись з'являться гроші", — зазначив він.Співрозмовник The Moscow Times із числа сенаторів, обізнаний із ситуацією в будівельній галузі, також назвав заморожування масштабних проєктів ознакою серйозних економічних проблем. За його словами, подібне відбувалося в Росії під час дефолту 1998 року, світової фінансової кризи 2008–2009 років, кризи 2020 року та на початку пандемії коронавірусу."Це звичайна практика, яка застосовувалася під час дефолту 1998 року, світової фінансової кризи 2008-2009 років, кризи 2020 року та на початку пандемії. Сьогодні ми зіштовхуємося з не менш значущими проблемами. У влади є напрацьована схема дій, і вона цією схемою керуватиметься", — переконаний сенатор.Нагадаємо, нещодавно міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський розкритикував пріоритети російської влади. За його словами, Кремль більше зосереджений на захопленні іноземних міст, ніж на розв'язанні внутрішніх проблем, зокрема відсутності домашніх туалетів у мільйонів громадян..

Ядерну зброю у світі варто повністю заборонити та знищити. При цьому всі світові держави мають зробити максимум можливого, щоби запобігти ядерній війні.Про це заявив лідер Китаю Сі Цзіньпін, якого цитують журналісти видання Bloomberg.Він закликав до всеосяжної заборони та повної ліквідації ядерної зброї, назвавши її "мечем Дамокла", що висить над людством."Ядерну війну не можна розвʼязувати — її неможливо виграти", — наголосив Сі Цзіньпін.Він закликав три великі держави — Китай, США та Росію — зробити все можливе, щоби запобігти ядерній війні, дотримуватися Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та підтримувати глобальну стратегічну стабільність.Про реакцію американського та російського очільників Дональда Трампа та Володимир Путіна на тку заяву китайського лідера наразі не повідомляється.Як відомо, сьогодні, 19 листопада, у Китаї стартувала тристороння зустріч Сі Цзіньпіна, президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна.Перед цим Дональд Трамп окремо говорив із очільником Кремля близько 40 хвилин, а з лідером Китаю — приблизно годину.Нагадаємо, декілька днів тому журналісти агенції Reuters написали з посиланням на спільну заяву регуляторів, що з різних країн світу продовжують лунати заклики до Росії припинити атаки на енергетичну інфраструктуру України. Представники органів ядерної безпеки 38 держав попередили про зростання ризику ядерної аварії цієї зими..

Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні доручив італійському послу в Києві Карло Формозі звернутися до української влади з проханням пояснити факт внесення євродепутатів від партії "Рух п’яти зірок" до бази "Миротворця".Про це йдеться в заяві, опублікованій на сайті Міністерства закордонних справ Італії.Там назвали "незрозумілим" включення депутатів Європарламенту від "Руху п'яти зірок" до "антиукраїнського" списку, опублікованого на вебсайті української організації "Миротворець"."Міністр закордонних справ уважно стежить за цією справою, яка стосується італійських політичних представників, обраних до Європейського парламенту", — йдеться в заяві.У ній наголошується, що свобода слова та повага до політичного плюралізму є фундаментальними принципами демократії, які завжди необхідно захищати."Італія продовжуватиме підтримувати Україну, водночас наголошуючи на важливості забезпечення повної поваги до демократичних свобод і прерогатив обраних представників у європейських інституціях", — підсумували в МЗС Італії.Декілька днів тому на сайті "Миротворця" з'явилося ім'я Даніло Делла Валле, одного з євродепутатів "Руху п'яти зірок", критика постачання зброї Україні, якого звинуватили в маніпулюванні інформацією та поширенні пропаганди.Згодом Валле повідомив, що після нього всю делегацію "Руху п’яти зірок" до Європейського парламенту внесли до чорного списку "Миротворця". Євродепутат зазначив, що він та його колеги закликають європейські інституції втрутитися проти цих "залякувань"."Європейський парламент уже вимагав заборонити діяльність сайту. Верховний комісаріат ООН засудив його порушення, тоді як ОБСЄ та посли G7 повідомили про ризики поширення персональних даних. Тепер за закликами мають піти дії. Наші думки можна оскаржувати. Право їх висловлювати — недоторканне", — написав Даніло Делла Валле у соцмережі Х.До цього він інформував, що звернувся до президентки Європарламент Роберти Метсоли з проханням про захист і конкретні дії та пообіцяв працювати над тим, "щоби зупинити цю війну та повернутися до дипломатії".Нагадаємо, 10 листопада стало відомо, що італійський уряд підготував новий пакет військової допомоги Україні. Він стане 13-м від початку повномасштабного вторгнення Росії. При цьому перелік озброєння й обладнання засекретили..

Україна стала однією з головних тем переговорів Володимира Путіна та Дональда Трампа, які відбулися в Китаї у четвер, 19 листопада.Про це заявив помічник російського лідера Юрій Ушаков, передає російське інформаційне агентство "Интерфакс".За словами представника Кремля, під час розмови політики обговорили підготовку до майбутнього тристороннього саміту, двосторонні відносини між країнами та питання завершення війни в Україні."Зустріч пройшла добре, обговорили питання підготовки до тристороннього саміту. Також обговорили деякі питання, що стосуються наших двосторонніх відносин. Ну і, звісно, торкнулися безпосередньо питань врегулювання українського конфлікту", — сказав Ушаков пропагандистському виданню "Вести".На запитання, чи була українська тематика основною під час переговорів, помічник Путіна відповів ствердно.Ушаков уточнив, що зустріч мала переважно підготовчий характер напередодні тристороннього саміту. За його словами, сторони не робили важливих заяв, оскільки зосереджені на підготовці до майбутніх переговорів у розширеному форматі.Також представник Кремля розповів, що після розмови Путін мав чудовий настрій. Загалом зустріч тривала близько 35-40 хвилин.Додамо, у перший день саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва у Китаї Володимир Путін намагався представити Росію як велику державу, рівну Китаю та Сполученим Штатам Америки. Однак його сприйняли як менш важливого партнера..

Кандидатка у президенти Франції від правої націоналістичної партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен і претендент від ультралівої партії "Нескорена Франція" Жан-Люк Меланшон мають найбільше шансів вийдти до другого туру президентських виборів навесні 2027 року.Про це свідчать дані опитування Ifop-Fiducial. Зазначається, що 32-36% респондентів готові в першому турі віддати свій голос за Ле Пен, 17-19,5% — за Меланшона.Водночас кандидат від правоцентристської партії "Горизонти" Едуар Філіп може розраховувати не більше, ніж на 15% голосів виборців.Лівий кандидат Меланшон користується популярністю переважно серед молодих виборців віком 18-24 років, а Ле Пен — серед громадян віком 50-64 років.За кандидата від "Національного об'єднання" у першому турі готові знову проголосувати 93% її електорату з попередніх президентських виборів (2022 року), за Меланшона планують голосувати 70% з тих, хто підтримав його на виборах 2022 року.Згідно з дослідженням, виборців найбільше турбує питання охорони здоров'я (79% респондентів), а також купівельна спроможність і зарплата (75%). За даними опитування, для електорату Ле Пен головним питанням є безпека, для електорату Меланшона — купівельна спроможність.Опитування проводили 13-16 листопада серед 1 823 повнолітніх громадян.Чергові президентські вибори у Франції відбудуться у два тури — 18 квітня та 2 травня 2027 року. Чинний президент Еммануель Макрон, який перебуває на посаді другий термін поспіль, за Конституцією країни балотуватися вже не зможе.Нагадаємо, що на початку жовтня французька політична діячка Марін Ле Пен зробила гучну заяву щодо євроінтеграції України. За її словами, вступ нашої держави до ЄС завдасть нищівного удару по аграрному сектору Франції..

Заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі достроково покинув засідання Контактної групи з питань оборони України, не дочекавшись доповіді українського міністра оборони Євгенія Хмари. Перед цим американський посадовець заявив, що удари України вглиб Росії нібито не сприяють завершенню війни.Заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі залишив засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн" після виступу з критикою українських далекобійних ударів по території Росії, повідомляє The Telegraph із посиланням на джерела.Під час зустрічі американський посадовець заявив, що такі атаки не наближають завершення війни, а нібито спрямовані на те, щоб завдати шкоди російському населенню. Він також розкритикував обговорення українських дипстрайків, назвавши його зосередженим на видовищності. На думку Колбі, ці удари, ймовірно, навіть посилили рішучість російського суспільства та готовність Кремля до подальшої ескалації.Після свого виступу заступник глави Пентагону достроково залишив засідання, не дочекавшись засекреченої доповіді міністра оборони України Євгенія Хмари про перебіг війни. Надалі Сполучені Штати на зустрічі представляв посол країни при НАТО Метью Вітакер.Як пише Telegraph, критика Колбі здивувала представників Німеччини, Великої Британії та інших європейських країн. Зокрема, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус після засідання публічно назвав слова американського посадовця про Україну "дурними".Німецькі співрозмовники видання також висловили занепокоєння через позицію Колбі. На їхню думку, його заяви можуть свідчити про те, що адміністрація президента США Дональда Трампа фактично схиляється на бік Росії у війні проти України."Колбі однозначно мав вигляд радше на боці Росії, ніж України, оскільки зосередження лише на лінії фронту та ударах середньої дальності позбавляє Україну важливого інструменту для недопущення оперативно-стратегічних успіхів Росії. У тій залі саме США були єдиною країною, яка підтримувала російську версію подій, а не Україну та решту коаліції", — зазначив один зі співрозмовників журналістів.Інше німецьке джерело назвало критику українських далекобійних атак іронічною. Причина в тому, що самі Сполучені Штати застосовують удари на великі відстані під час війни проти Ірану.Додамо, лідери Німеччини, Франції, Великої Британії, Польщі та Італії зустрінуться в Берліні, щоб підтвердити підтримку України та обговорити гарантії безпеки. До переговорів також долучаться спецпосланці президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер..

Лідери Німеччини, Франції, Великої Британії, Польщі та Італії зустрінуться в Берліні, щоб підтвердити підтримку України та обговорити гарантії безпеки. До переговорів також долучаться спецпосланці президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер.У четвер, 19 листопада, в Берліні відбудеться зустріч "Коаліції охочих", в якій візьмуть участь лідери п'яти європейських країн, генеральний секретар НАТО Марк Рютте та представники США. Переговори відбуваються на тлі активізації дипломатичних зусиль щодо завершення війни росії проти України, повідомляє Reuters.Зустріч запланували на той самий день, коли Дональд Трамп і Володимир Путін мають зустрітися в Китаї під час саміту за участю голови КНР Сі Цзіньпіна. Серед тем їхніх переговорів може бути й війна в Україні. Також не виключена окрема двостороння зустріч американського та російського президентів.У Європі побоюються, що рішення щодо війни та майбутнього континенту можуть ухвалювати без участі європейських союзників. Тому зустріч у Берліні має дати змогу швидко узгодити спільну позицію у відповідь на можливі домовленості в Китаї.Гарантії безпеки та переговори зі СШАЗа словами німецьких посадовців, однією з головних тем зустрічі стануть надійні юридично зобов'язувальні гарантії безпеки для України. Вони мають набути чинності після припинення вогню.Президент України Володимир Зеленський зазначив, що переговори стануть можливістю обговорити дипломатичний процес зі спецпосланцями США та почути подробиці зустрічей Трампа в Китаї."Україна чітко заявляє про своє прагнення до миру, і ми завжди працюємо конструктивно", — наголосив глава держави.Зустріч відбувається на тлі поглиблення розбіжностей між Вашингтоном і європейськими союзниками. Адміністрація Трампа скоротила підтримку України та наполягає, щоб країни НАТО більше витрачали на власну оборону. Зокрема, 17 листопада Німеччина та Велика Британія відкинули критику США щодо українських ударів по російській нафтовій інфраструктурі та комерційних складах.Прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що зустріч у Берліні має продемонструвати незмінну підтримку України з боку європейських партнерів."Ми як ніколи єдині в прагненні забезпечити справедливий і тривалий мир, який покладе край цій безглуздій війні", — сказав він.Також Лондон має оголосити подробиці нового пакета допомоги Україні. Він передбачатиме, зокрема, далекобійні безпілотники, здатні завдавати ударів углиб росії, а також розвідувальні та логістичні дрони.У Польщі також розпочали масштабні військові навчання за участю військових структур "Коаліції охочих". Під час них відпрацьовують сценарії підтримки України західними військами після можливого укладення угоди про припинення бойових дій.Додамо, американські представники наполягають, щоб українська та російська сторони розглянули нові пропозиції щодо правил НАТО, розміщення військ і військової інфраструктури в Європі..

У перший день саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Китаї Володимир Путін намагався представити Росію як велику державу, рівну Китаю та Сполученим Штатам Америки. Однак його сприйняли як менш важливого партнера.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).До того ж, за словами політичних експертів, Володимир Путін прагнув подати врегулювання війни в Україні лише як один з елементів ширших відносин між Росією, Китаєм і США.Зокрема, російський диктатор заявив, що Росія є одним із головних архітекторів нового багатополярного світового порядку, а війну в Україні охарактеризував як другорядне питання в контексті відносин між великими державами — США, Китаєм і Росією.Він також наголосив на поглибленні економічних зв’язків Росії з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону та намагався продемонструвати економічну стабільність Росії, попри численні докази протилежного.Помічник президента Росії Юрій Ушаков повідомив, що Путін і генеральний секретар Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпін обговорили останній раунд мирних переговорів в Абу-Дабі, а також ширші зусилля, спрямовані на припинення війни в Україні.Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що під час майбутньої двосторонньої зустрічі Путін і президент США Трамп можуть обговорити війну в Україні.Водночас член постійного комітету політбюро Цай Ці зустрів Путіна на льотному полі після його прибуття в Шеньчжень, тоді як Сі Цзіньпін вирішив особисто зустріти Трампа."Це свідчить про те, що Росія розглядається як менш важливий партнер порівняно зі США", — зробили висновок аналітики Інституту вивчення війни.Інші ключові висновки ISWРосійські удари по Україні з використанням безпілотників і ракет великої дальності продовжують призводити до зростання кількості жертв серед цивільного населення. Ситуацію ускладнюють обмеження швидкості роботи системи Starshield, які перешкоджають зусиллям України щодо захисту від таких атак.Нещодавні удари України по мосту через Керченську протоку є частиною ширших дій, спрямованих на послаблення російських наземних ліній комунікації на всьому театрі воєнних дій.Міністерство оборони Росії наголошує на нібито успішних результатах кампанії з набору особового складу — попри зниження темпів вербування та зростання втрат. Мета таких заяв — зменшити побоювання серед російського населення щодо можливої примусової мобілізації в майбутньому.Наприкінці жовтня або на початку листопада російські спецслужби планували, але не здійснили диверсійну операцію. Вона мала на меті звинуватити Україну в нападі з території Польщі на російський ексклав — Калінінградську область — щоби підірвати політичну підтримку України з боку Заходу.Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зробив низку дедалі конкретніших публічних попереджень про можливий напад Росії на Польщу або іншу країну-члена НАТО, розпочинаючи з квітня 2026 року. Ці заяви ґрунтуються на даних польської розвідки та розвідок союзників про реальну та неминучу російську загрозу — ймовірно, маючи на увазі саме цю заплановану Росією атаку.Публічне обговорення європейськими лідерами реальної російської загрози для Польщі, а також розгортання додаткових польських сил на кордоні з Калінінградською областю на початку листопада, ймовірно, стримали Росію або принаймні зірвали її плани щодо проведення операції "під чужим прапором".Нещодавно українські сили завдали ударів по двох нафтопереробних заводах у Краснодарському краї.Протягом 18 листопада ні російські, ні українські війська не просунулися вперед.Нагадаємо, що сьогодні американський президент Дональд Трамп і російський диктатор Володимир Путін зустрілися в китайському Шеньчжені. Трамп назвав Путіна другом і заявив, що продаж зброї Європі для України приносить Америці прибуток..
