# політика

Керівник Офісу президента України Кирило Буданов переконаний, що дискусії щодо проведення загальнонаціональних виборів у нинішніх умовах є неактуальними. За його словами, пріоритетом держави на сьогодні залишається стабілізація ситуації та дипломатичні зусилля.Про це посадовець заявив в інтерв'ю виданню Almodon.Контекст заяви та питання виборівУ розмові з іноземними журналістами очільник Офісу президента відповів на запитання про ймовірність призначення президентських перегонів за умови досягнення 60-денного перемир'я. Також представники ЗМІ цікавилися, чи планує він сам брати участь у виборах як кандидат на посаду голови держави. Буданов чітко дав зрозуміти, що його увага зосереджена виключно на поточному функціоналі та вирішенні нагальних державних завдань, а не на політичній кар'єрі.Пріоритети владиКерівник ОП акцентував на тому, що зараз країна потребує конструктивних кроків у дипломатичній площині, а не політичної турбулентності."Моє завдання зараз — налагодити ефективний переговорний процес. Говорити про вибори за нинішніх обставин безглуздо", — резюмував Буданов.Нагадаємо, Кирило Буданов переконаний, що попри експансіоністські амбіції Кремля, критичний стан російської економіки та неможливість здобути перемогу на полі бою змушують Москву сідати за стіл переговорів. За його словами, санкційний тиск має зберігатися і після завершення активних бойових дій, щоб не дати агресору відновити свій арсенал..

Ввечері 26 лютого у Женеві завершився черговий раунд консультацій щодо завершення війни, де українська делегація провела серію зустрічей з американськими партнерами та представниками Швейцарії. Сторони зосередилися на розробці конкретного документа, який охоплює механізми довгострокової економічної підтримки України та чіткі параметри безпеки для майбутніх домовленостей.Про це у Telegram-каналі повідомив секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров.Формат зустрічейЯк зазначив посадовець, робота в Женеві тривала у двох основних форматах: окремі консультації з американською стороною та тристороння зустріч за участю США і Швейцарії. За підсумками цих дискусій Рустем Умєров та Давид Арахамія провели спільну розмову з президентом Володимиром Зеленським, обговоривши результати переговорів зі спеціальним посланником Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.Економічний блок та відновленняЗа словами Умєрова, окрему увагу учасники приділили фіналізації інвестиційного плану та механізмам відбудови. Спільно з економічною командою уряду, зокрема Олексієм Соболевим, було опрацьовано документ щодо довгострокової підтримки України."Домовились, що наші команди більш детально продовжать роботу над документом, зокрема щодо майбутньої відбудови та інвестиційного плану", — зазначив Умєров.Підготовка до зустрічі з РосієюУмєров наголосив, що наразі триває підготовка до наступного раунду переговорів. Головна мета української та американської команд — зробити майбутню тристоронню зустріч за участю Росії максимально предметною. Для цього зараз узгоджуються позиції, які мають стати фундаментом для подальших рішень. Секретар РНБО також висловив вдячність Швейцарії за організацію процесу та подякував команді Дональда Трампа за активну залученість і послідовну підтримку.Нагадаємо, 25 лютого президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Дональдом Трампом. Вони домовилися, що перемовини в тристоронньому форматі відбудуться орієнтовно на початку березня.26 лютого віцепрезидент Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венс заявив, що американський лідер Дональд Трамп доручив переговорній команді спробувати "завершити вбивства" у війні Росії проти України..

Спеціальний представник президента США Стів Віткофф заявив, що Вашингтон не підпише мирну угоду між Україною та Росією, доки український народ не отримає гарантій того, що агресія не повториться. На тлі підготовки до четвертої тристоронньої зустрічі сторони обговорюють не лише зупинку бойових дій, а й масштабний "пакет процвітання" для відновлення економіки.Про це він сказав у віртуальному зверненні до учасників конференції "Ялтинська європейська стратегія", цитує NYP.Мир лише на умовах УкраїниСтів Віткофф під час віртуального звернення до конференції YES чітко окреслив червоні лінії американської дипломатії:"Тут не буде жодної угоди, доки Україна та її народ не зможуть повірити, що вони зможуть жити в мирі, якщо, власне, буде знайдено дипломатичне рішення. Це має бути кінцевим результатом — реальність того, що мир існує".Спецпосланець наголосив, що такий результат вимагатиме "сильних безпекових протоколів з боку Сполучених Штатів, підкріплених сильними безпековими протоколами з боку Європи".Економіка та "пакет процвітання"Українська делегація в Женеві паралельно працює над фундаментом для майбутнього відновлення. Голова делегації Рустем Умєров зазначив:"Разом з економічною командою уряду ми детально опрацюємо "пакет процвітання": механізми економічної підтримки та відновлення України, інструменти залучення інвестицій та рамки довгострокового співробітництва".Крім того, за словами Умєрова, команди мають намір "синхронізувати позиції" перед додатковими переговорами з РФ, які включатимуть і "питання можливих обмінів" військовополоненими.Перспективи зустрічі лідерівНаступного тижня представники Вашингтона, Києва та Москви зберуться, щоб оцінити можливість організації зустрічі Володимира Зеленського та Володимира Путіна. Віткофф зауважив, що "сильно вірить" у можливість такого прориву, який стане найбільш значущим кроком до завершення конфлікту за чотири роки.Однак у Кремлі зберігають скепсис. Дмитро Пєсков поставив під сумнів "чи є сенс у проведенні саміту" зараз, додавши, що тристороння зустріч має відбутися лише тоді, коли сторони будуть готові "фіналізувати домовленості".Нагадаємо, раніше стало відомо, що президенти України та США Володимир Зеленський і Дональд Трамп провели телефонну розмову, під час якої висловили спільне бажання завершити війну в найближчі місяці. Сторони обговорили конкретні кроки для досягнення миру, зокрема територіальні питання, гарантії безпеки та підготовку до можливої зустрічі з російською стороною у форматі тристороннього саміту лідерів.За даними Reuters, Сполучені Штати свідомо уповільнюють процес продажу міжнародних активів російського нафтового гіганта "Лукойл", використовуючи це як інструмент тиску на Москву в межах переговорів про мирне врегулювання війни в Україні. Офіс контролю за іноземними активами (OFAC) міністерства фінансів США вчетверте продовжив дедлайн для укладання угод — цього разу з 28 лютого до 1 квітня..

Сполучені Штати свідомо уповільнюють процес продажу міжнародних активів російського нафтового гіганта "Лукойл", використовуючи це як інструмент тиску на Москву в межах переговорів про мирне врегулювання війни в Україні. Офіс контролю за іноземними активами (OFAC) міністерства фінансів США вчетверте продовжив дедлайн для укладання угод — цього разу з 28 лютого до 1 квітня.Про це повідомляє Reuters із посиланням на чотири джерела, знайомі з ходом обговорень.Економічний важільЗа словами американського чиновника, продовження термінів має на меті сприяти тяглим переговорам і допомогти досягти домовленості, яка відповідає зусиллям президента Дональда Трампа щодо позбавлення Росії доходів, необхідних для підтримки її військової машини. Попри інтенсивні дискусії в Женеві, Абу-Дабі та Маямі, прориву в переговорному процесі між представниками США, Росії та України наразі не досягнуто.Важливою умовою будь-якої угоди є те, що "Лукойл" не повинен отримувати авансових платежів: усі кошти від продажу мають бути розміщені на заморожених рахунках під юрисдикцією США.Боротьба за активиЯк зазначає Reuters, санкції змусили російську компанію виставити на продаж свій міжнародний портфель, що включає нафтові родовища, нафтопереробні заводи та АЗС від Іраку до Фінляндії, загальною вартістю близько 22 мільярдів доларів. Інтерес до активів виявили понад десять претендентів, серед яких:американський нафтовий гігант ExxonMobil;інвестиційна група Carlyle Group;американський мільярдер Тодд Боелі;компанії з Саудівської Аравії та ОАЕ.За даними видання, ситуацію ускладнюють заяви президента України Володимира Зеленського про те, що Росія пропонувала адміністрації Трампа "економічну угоду" на 12 трильйонів доларів, яка містить і активи "Лукойлу". Наступний раунд тристоронніх переговорів за участю США, України та РФ запланований на березень.Нагадаємо, раніше стало відомо, що президенти України та США Володимир Зеленський і Дональд Трамп провели телефонну розмову, під час якої висловили спільне бажання завершити війну в найближчі місяці. Сторони обговорили конкретні кроки для досягнення миру, зокрема територіальні питання, гарантії безпеки та підготовку до можливої зустрічі з російською стороною у форматі тристороннього саміту лідерів..

Рада Європейського Союзу ухвалила рішення продовжити обмежувальні заходи проти Білорусі до 28 лютого 2027 року. Санкції, що залишаються чинними в повному обсязі без жодних пом’якшень, спрямовані на стримування внутрішніх репресій у країні та відповідь на підтримку російської агресії проти України.Про це повідомляє міністерство закордонних справ Литви.Причини посилення тискуРішення пролонгувати обмеження пов'язане з незмінною політикою білоруської влади. Як зазначив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, громадянське суспільство в Білорусі продовжує зазнавати переслідувань, а територія країни активно використовується російськими військовими для атак на Україну та викрадення українських дітей. Крім того, режим Лукашенка продовжує здійснювати гібридні атаки проти держав-членів Євросоюзу. "Ми вітаємо колективну домовленість країн ЄС щодо збереження тиску на режим, відповідальний за серйозні міжнародні злочини", — зазначив Будріс.Масштаб чинних обмеженьНаразі під дією санкцій Євросоюзу перебувають:312 фізичних осіб та 57 організацій, чиї активи на території Союзу заморожені;особам із санкційних списків заборонено в'їзд на територію ЄС;європейським компаніям та громадянам заборонено проводити будь-які фінансові операції з фігурантами списку.Економічні санкції також охоплюють критичні сектори білоруської економіки, зокрема фінанси, торгівлю, енергетику та транспорт, щоб максимально обмежити доходи режиму та запобігти обходу міжнародних обмежень.Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розпочинає новий етап санкційної політики проти самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, що охопить не лише диктатора, а й його найближче оточення та родину. Окрім економічних обмежень, Київ готує доказову базу для притягнення білоруського керівництва до відповідальності за сприяння російському терору та безпосередню участь у вбивствах українських цивільних. .

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен офіційно оголосила про проведення дострокових парламентських виборів, які призначені на 24 березня. Рішення про зміщення дати голосування, яке мало відбутися не пізніше жовтня, було прийнято на тлі різкого зростання рейтингу керівної партії Соціал-демократів через їхню жорстку позицію у захисті суверенітету Гренландії від погроз Дональда Трампа.Про це повідомляє Politico з посиланням на заяву прем’єрки під час виступу у парламенті.Конфлікт із ВашингтономУ своєму виступі у Копенгагені Фредеріксен прямо згадала про напруженість у відносинах із Вашингтоном. За її словами, попри виборчу кампанію, уряд залишатиметься пильним, оскільки "конфлікт навколо Гренландії ще не вичерпано". В інтерв'ю медіа вона наголосила, що Дональд Трамп не повинен вирішувати ані долю острова, ані дату виборів у Данії.Останні опитування свідчать, що партія прем'єрки може отримати близько 22% голосів, що майже вдвічі перевищує прогнози для їхніх найближчих конкурентів — "Зелених лівих". Цей успіх пов’язують саме з "пристрасним захистом" національних інтересів перед обличчям американської експансії.Боротьба за посаду прем'єраПопри високі рейтинги, опозиційний "синій блок" готує виклик чинному уряду:Алекс Ванопслаг, лідер партії "Ліберальний альянс", заявив про готовність очолити уряд та кинути виклик Фредеріксен.Мона Юуль ("Консервативна народна партія") та Мортен Мессершмідт ("Данська народна партія") закликали свій блок підтримати як кандидата в прем’єри чинного міністра оборони Троельса Лунда Поульсена.Сама ж Метте Фредеріксен поки не дає прямих відповідей щодо майбутніх коаліцій, зазначаючи, що "у часи, в які ми живемо, варто утримуватися від ультимативних вимог".Нагадаємо, раніше повідомлялось, що офіційний Копенгаген не має наміру вести переговори зі Сполученими Штатами щодо статусу Гренландії як частини суверенної держави. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен чітко окреслила позицію країни у діалозі з Вашингтоном, наголосивши на непорушності демократичних цінностей. Нещодавно видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії..

Президенти України та США Володимир Зеленський і Дональд Трамп провели телефонну розмову, під час якої висловили спільне бажання завершити війну в найближчі місяці. Сторони обговорили конкретні кроки для досягнення миру, зокрема територіальні питання, гарантії безпеки та підготовку до можливої зустрічі з російською стороною у форматі тристороннього саміту лідерів.Про це повідомляє "Суспільне" з посиланням на джерело в Офісі президента.Ключові теми дзвінкаЗа інформацією джерел, розмова між лідерами тривала близько пів години. Головна увага була зосереджена на пошуку варіантів вирішення територіальних суперечок та визначенні термінів підписання гарантій безпеки для України.Окремим пунктом обговорення стала організація майбутнього саміту за участю представників РФ. Як зазначає джерело в Офісі президента, американська сторона налаштована на проведення такої зустрічі на найвищому рівні максимально серйозно.Нагадаємо, раніше Стів Віткофф заявляв про досягнення "значного прогресу" за підсумками переговорів 17-18 лютого в Женеві між Україною, США та Росією.До того ж він вірить у потенційну зустріч Володимира Зеленського та Володимира Путіна. За його словами, вона має охопити, зокрема, питання територій і гарантій безпеки.Додамо, за даними Bloomberg, Сполучені Штати Америки наполягають на укладенні мирної угоди між Україною та Росією до того, як президент Дональд Трамп проведе святкування 250-ї річниці незалежності США 4 липня.Варто зазначити, що російське керівництво вчергове відкидає будь-які часові рамки щодо завершення бойових дій в Україні, попри активні обговорення нових термінів у західних медіа. Очільник російського міністерства закордонних справ Сергій Лавров чітко дав зрозуміти, що Москва не збирається підлаштовуватися під зовнішні прогнози.Читайте також: Чотири роки великої війни та купа "мирних планів": чому українці не вірять в "диво" від Трампа.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 26 лютого звернувся до Європейського Союзу з проханням провести "місію зі з’ясування фактів" для оцінки пошкоджень нафтопроводу "Дружба" в Україні. Він припустив, що це може допомогти розблокувати нове фінансування ЄС для України.З відповідним листом угорського посадовця ознайомилося агентство Reuters."Угорщина підтримує ідею проведення місії зі з'ясування фактів за участю експертів, делегованих Угорщиною та Словаччиною, для перевірки статусу нафтопроводу "Дружба", — заявив Орбан у листі до президента Європейської ради Антоніо Кошти. Орбан заявив, що йому відомі політичні труднощі, спричинені затримкою надання Україні значного кредиту ЄС. "Моя ініціатива також спрямована на сприяння розв'язанню цього питання у визначені терміни", — йдеться у листі.У Reuters нагадали, що Угорщина цього тижня заблокувала нові санкції проти Росії та кредит Україні у відповідь на припинення потоків нафти через нафтопровід "Дружба". Україна стверджує, що трубопровід ще не відремонтовано після пошкоджень, завданих російськими ударами наприкінці січня.Нафтопровід "Дружба" — це одна з найпотужніших та найдовших у світі систем магістральних нафтопроводів, створена для транспортування сировини з глибинних родовищ РФ до країн Східної та Центральної Європи. Мережа розгалужується на дві основні гілки: північну, що пролягає через територію Білорусі до Польщі та Німеччини, та південну, яка проходить через Україну в напрямку Угорщини, Словаччини та Чехії. Цей стратегічний об'єкт десятиліттями залишається ключовою артерією енергетичної безпеки європейського регіону, забезпечуючи нафтопереробні заводи необхідними ресурсами для виробництва палива та хімічної продукції.Раніше повідомлялось, що прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан написав відкритого листа до президента Володимира Зеленського, звинувативши його в "антиугорській політиці".Нагадаємо, Володимир Зеленський заявляв, що якщо Угорщина хоче продовження постачань російської нафти, то їй варто домовлятися з Москвою про енергетичне перемир'я. Причиною припинення постачань трубопроводом "Дружба" є російська атака..

Російське керівництво вчергове відкидає будь-які часові рамки щодо завершення бойових дій в Україні, попри активні обговорення нових термінів у західних медіа. Очільник російського міністерства закордонних справ Сергій Лавров чітко дав зрозуміти, що Москва не збирається підлаштовуватися під зовнішні прогнози.Дипломата цитують російські ЗМІ."У РФ немає термінів для завершення війни в Україні. Ви чули, щоб ми щось говорили про дедлайни? У нас є завдання, і ми перебуваємо в процесі їх реалізації", — безапеляційно заявив Лавров у коментарі пропагандистським ресурсам.Пєсков про "помилкові прогнози"Синхронно з міністром виступив і речник Кремля Дмитро Пєсков, який застеріг від будь-яких аналітичних прогнозів щодо стадій конфлікту. На його думку, будь-яка спроба визначити дату фіналу є заздалегідь програшною стратегією."Було б найбільшою помилкою зараз намагатися визначити якусь стадію чи зробити будь-яке передбачення", — зазначив Пєсков, додаючи, що Кремль уникає будь-якої конкретики у цьому питанні.Умова для зустрічі президентівПєсков торкнувся і питання можливих прямих переговорів між Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським. За позицією Москви, така зустріч не може бути початком діалогу, а лише його фінальним акордом. Речник Кремля наголосив, що саміт лідерів держав стане реальним лише після того, як переговорні групи повністю завершать підготовку всіх документів, "щоб поставити крапку".Нагадаємо, раніше Стів Віткофф заявляв про досягнення "значного прогресу" за підсумками переговорів 17-18 лютого в Женеві між Україною, США та Росією.До того ж він вірить у потенційну зустріч Володимира Зеленського та Володимира Путіна. За його словами, вона має охопити, зокрема, питання територій і гарантій безпеки.Додамо, за даними Bloomberg, Сполучені Штати Америки наполягають на укладенні мирної угоди між Україною та Росією до того, як президент Дональд Трамп проведе святкування 250-ї річниці незалежності США 4 липня.Читайте також: Чотири роки великої війни та купа "мирних планів": чому українці не вірять в "диво" від Трампа.

Володимир Путін офіційно доручив відповідним службам забезпечити нібито "суверенітет" майбутніх виборів до Держдуми. Він фактично надав повноваження для зачистки політичного поля та придушення будь-якого інакодумства.Про це повідомили в Службі зовнішньої розвідки України (СЗР)."Путін 24 лютого виступив на колегії ФСБ із промовою, яка в перекладі з кремлівської мови на людську означає: силовий апарат отримав карт-бланш на придушення будь-якого інакодумства напередодні думських виборів у вересні", — йдеться в повідомленні.Українські розвідники зазначили, що формально йшлося про внутрішню безпеку, протидію тероризму та підступи українських спецслужб."Однак центральним епізодом стало те, що Путін особисто поставив ФСБ завдання забезпечити "суверенність" виборчого процесу на майбутніх виборах — евфемізм для системи, в якій результат відомий до початку голосування", — наголосили вони.Зростання "злочинів терористичної спрямованості" Путін традиційно приписав Києву та його "зарубіжним кураторам" — формулювання настільки універсальне, що під нього підпадає будь-який незручний інцидент на території Росії."На цьому фундаменті він анонсував розширення повноважень відомства та поглиблення його координації з міністерством оборони, Росгвардією і МВС — тобто злиття всіх інструментів примусу в єдиний кулак", — зробили висновок аналітики.Вони зауважили, що окремо прозвучали кіберзагрози, санкційний тиск і нецільове використання коштів держоборонзамовлення — набір, що красномовно свідчить про стан економіки країни, яка п’ятий рік фінансує власне виснаження."Наратив "фортеця в облозі", який Путін експлуатує вже два десятиліття, у цьому виступі доведений до логічного завершення: зовнішній ворог, внутрішній зрадник і вибори, які потрібно "захистити", — і насамперед від самих виборців", — підсумували в Службі зовнішньої розвідки України.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, війна Росії в Україні дедалі більше впливає на російський народ, змушуючи адміністрацію президента Росії та керівну партію "Єдина Росія" інвестувати в стратегії пом’якшення наслідків перед виборами до Державної Думи у вересні 2026 року..

Представниця Демократичної партії в американському Сенаті Джин Шахін запропонувала новий санкційний інструмент для тиску на Росію. Однак це обурило її колегу від Республіканської партії Ліндсі Грема.Про це повідомила "Європейська правда" з посилання на заяви американських політиків.Річ у тому, що сенаторка-демократка та представниця комітету Сенату з міжнародних відносин Джин Шахін запропонувала новий законопроєкт щодо тиску на Росію.Цей документ розширить повноваження адміністрації США щодо арешту російських нафтових танкерів, які належать до "тіньового флоту". Комітет підтримав цю ініціативу 20 голосами проти двох."Звідки Росія отримує більшу частину своїх доходів? Від нафти та газу. Ми вважаємо, що це ефективніший механізм, ніж той, що пропонується в новій версії законопроєкту про санкції", — сказала сенаторка.Вона мала на увазі законодавчу ініціативу Ліндсі Грема, яка дозволить президенту США запроваджувати вторинні санкції і тарифи щодо країн, які продовжують купувати дешеву російську нафту і газ, підтримуючи таким чином воєнну машину Росії.Цей законопроєкт, попри двопартійну підтримку, вже декілька місяців перебуває в Конгресі США, очікуючи схвалення від американського президента.Грем висловив занепокоєння, що Шахін таким чином переконає демократів не підтримувати його законопроєкт про санкції."Неймовірно непокоїть те, що після всіх цих зусиль демократи можуть вирішити не підтримувати законопроєкт про санкції проти Росії, який дозволить президенту Трампу запроваджувати мита на країни, що купують дешеву російську нафту, що підтримує військову машину Путіна. Тарифні повноваження пов'язані винятково з російсько-українським конфліктом, а не зі загальними тарифними повноваженнями, та мають трирічний термін дії", — написав сенатор у соцмережах.Нагадаємо, 14 лютого Ліндсі Грем висловив переконання в тому, що президент США Дональд Трамп не збирається робити в Україні "те, що з Афганістаном". За його словами, він завершить російську війну проти України таким чином, що "не буде наступного вторгнення"..

Президент іспанського суспільного мовника RTVE Хосе Пабло Лопес закликав Європейську мовну спілку (EBU) розпочати обговорення змін до статуту. Зокрема, йдеться про заборону країнам, що перебувають у стані збройного конфлікту, брати участь у конкурсі "Євробачення".Про це повідомило "Суспільне Культура" з посиланням на виступ Хорсе Пабло Лопеса в іспанському СенатіВін заявив, що мета ініціативи — запобігти використанню музичного конкурсу як інструменту пропаганди чи політичного впливу. У своїх коментарях телевізійник акцентував на ситуації з Ізраїлем, участь якого в цьогорічному конкурсі викликала суперечки."Я вважаю, що ми повинні раз і назавжди розпочати серйозну дискусію, та сподіваюся, що це вдасться зробити найближчими тижнями, щоби реформувати статут ЄМС і заборонити країнам, які перебувають у стані конфлікту, брати участь у наступному "Євробаченні", — заявив він.Також під час виступу він згадав й Україну, яка теж перебуває у стані війни та може, на його думку, у зв’язку з цим "отримати додаткові преференції".Як відомо, Іспанія відмовилася від участі в "Євробаченні" 2026 року через рішення організаторів допустити Ізраїль до участі. Це означає, що країна не лише не надішле своїх представників, а й не транслюватиме шоу, які відбудуться у Відні 12, 14 та 16 травня.Тоді Лопес розкритикував керівництво EBU. На його думку, санкції проти Ізраїлю за порушення правил мали бути розглянуті на виконавчому рівні, а не виноситися на загальне голосування.Окрім Іспанії, від участі в конкурсі у 2026 році відмовилися Ірландія, Словенія, Нідерланди й Ісландія.Ювілейний 70 пісенний конкурс "Євробачення" пройде у Відні після торішньої перемоги JJ за піснею Wasted Love. Гранд‑фінал запланований на 16 травня 2026 року, а півфінальні шоу — на 12 та 14 травня. Шоу пройде на найбільшій критій арені Австрії Wiener Stadthalle.У конкурсі візьмуть участь 35 країн, з яких 30 змагатимуться у півфіналах. За результатами жеребкування, Україна виступить у другому півфіналі. Нашу країну представить співачка Leléka з піснею Ridnym — вона отримала максимальні 10 балів від глядачів та журі.До фіналу потраплять до 20 переможців півфіналів. Окрім того, до фіналу автоматично потраплять представники країн "великої п'ятірки" (Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія), а також переможниця попереднього року — Австрія.Нагадаємо, раніше директор пісенного конкурсу "Євробачення" Мартін Грін зазначав, що концертний тур до 70-річчя пісенного конкурсу "Євробачення" за участю Вєрки Сердючки й інших артистів, перенесено. Люди, які вже придбали квитки, отримають повне відшкодування..

У Німеччині затримали підозрюваного у вбивстві колишнього заступника керівника адміністрації президента України Андрія Портнова. Його застрелили в Іспанії минулого року.Про це заявили в поліції Іспанії. Там зазначили, що спецоперація із затримання відбулася в німецькому місті Гайнсберг.За інформацією іспанських правоохоронців, затриманий є безпосереднім виконавцем злочину — саме він відкрив вогонь біля воріт навчального закладу.У затриманні брали участь агенти П’ятої групи з розслідування вбивств поліції Мадрида спільно з групою спеціальних операцій Федерального відомства кримінальної поліції Німеччини.Іспанська поліція спочатку розглядала версію замовного вбивства, пов'язаного з професійною або політичною діяльністю загиблого.Убивство ПортноваКолишнього українського політика Андрія Портнова вбили 21 травня минулого року біля воріт Американської школи в Позуело-де-Аларкон. під час того, як він відводив своїх 10-річну та 12-річну дочок на навчання.Загалом пролунало п’ять пострілів під час яких Портнов отримав поранення у шию, спину та голову. Зазначається, що Портнова застрелили біля дерева за декілька метрів від свого Mercedes.На момент вбивства Портнов був вдягнений в скромну білу футболку, шорти та кросівки. Після вбивства його тіло ще деякий час пролежало біля воріт школи, де навчаються його доньки.Одна з працівниць школи уточнила, що постріли пролунали "через пів години" після початку уроків о 08:45, тому діти та вчителі перебували в безпеці.Що відомо про Андрія ПортноваАндрій Портнов — український політик та юрист, який був першим заступником глави адміністрації президента України Віктора Януковича. Він також відомий як колишній народний депутат України та фігурант реєстру зрадників.Працював керівником управління з питань судоустрою адміністрації президента України та заступником (згодом першим заступником) глави адміністрації президента.Під час Революції Гідності був причетним до ухвалення "законів 16 січня". Виїхав з України після Революції Гідності, перебував під санкціями ЄС та США. Проти нього завели низку кримінальних справ, деякі з яких він виграв. СБУ відкривала справу проти Портнова за статтею "Державна зрада" у зв'язку з анексією Криму, але її було закрите.З 2021 року перебував під санкціями США за причетність до масштабної корупції в Україні. З 2022 року перебував за межами України. Фігурував у Реєстрі зрадників, а також у "Миротворці".Нагадаємо, що Андрій Портнов на початку квітня 2024 року переписав великий маєток під Києвом на своїх неповнолітніх дітей. Вілла розташована в елітному селищі Козин..

У вівторок, 24 лютого, у четверті роковини російського повномасштабного вторгнення, президент України Володимир Зеленський і лідери восьми країн Північної Європи та Балтії (NB8) ухвалили в Києві спільну заяву.Про це повідомляється на сайті Офісу президента."Ми однозначно засуджуємо агресивну війну Росії проти України й закликаємо Росію негайно припинити незаконне вторгнення та погодитися на перемир’я. Ми висловлюємо найглибші співчуття всім, хто постраждав від агресивної війни Росії, зокрема родинам загиблих і поранених, а також усім цивільним особам, які зазнали руйнівних гуманітарних, соціальних та економічних наслідків війни. Ми підтверджуємо нашу непохитну прихильність незалежності, суверенітету й територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів", — йдеться у повідомленні.Лідери NB8 наголосили, що вони підтримують всі зусилля, спрямовані на досягнення справедливого й тривалого миру в Україні. Однак, на думку партнерів, будь-яка майбутня мирна угода повинна бути міцно заснована на міжнародному праві."Вона не може винагороджувати агресію, легітимізувати зміну кордонів із застосуванням сили або залишати Україну вразливою до нових військових загроз. Україна продовжує демонструвати готовність до мирних переговорів, тоді як Росія продовжує тягнути час. Справедливий і тривалий мир вимагає надійних і юридично зобов'язувальних гарантій безпеки для України, щоб запобігти подальшій агресії та забезпечити тривалу стабільність у всій Європі. Ми високо цінуємо важливу роботу Коаліції охочих у цьому напрямі й підтверджуємо нашу подальшу участь у її діяльності. Безпека України нерозривно пов'язана з євроатлантичною безпекою. Кожна нація має право обирати своє майбутнє", — наголошується у заяві.До того ж країни Північної Європи та Балтії пообіцяли продовжувати тиск на Росію, зокрема через санкції та протидію "тіньовому флоту". Водночас лідери NB8 зауважили, що від початку повномасштабної агресії Росії країни Північної Європи та Балтії надали понад 42 мільярди євро військової, фінансової та гуманітарної допомоги. Наша підтримка залишається стратегічною, довгостроковою та непохитною.Крім того, країни NB8 пообіцяли:Продовжувати надавати значну військову допомогу Україні, зокрема через внески в межах механізму PURL, загальна сума яких від країн Північної Європи та Балтії у 2025 році становила 1,4 мільярда євро.На 2026 рік заплановані військові внески становлять близько 12,5 мільярда євро, які будуть надані в межах спільних та двосторонніх угод, включно з механізмом PURL. До того ж планується поглибити співпрацю в галузі оборони, зокрема шляхом спільного виробництва з використанням відповідних європейських фінансових інструментів, включно із SAFE, з метою взаємного посилення наших можливостей, оперативної сумісності та безпеки.Надавати додаткову підтримку для забезпечення постачання енергоносіїв, а також захищати й відновлювати енергетичну інфраструктуру України на суму щонайменше 918 мільйона євро на цю зиму та решту року, "водночас засуджуючи тривалі та посилені напади Росії на цивільне населення, цивільні об'єкти та енергетичну інфраструктуру України".Продовжувати підтримку зусиль України з відновлення та сприяти її довгостроковій реконструкції та модернізації. Так, NB8 зроблять внесок у Конференцію з відновлення України 2027 року в Естонії в межах спільного зобов'язання щодо відновлення та реконструкції України.Сприяти поточним міжнародним зусиллям із притягнення Росії до відповідальності за порушення міжнародного права та підтвердити свою відданість забезпеченню повної відповідальності. Країни NB8 активно працюватимуть над швидким введенням у дію комплексного міжнародного компенсаційного механізму, включно зі створенням Компенсаційного фонду, та підтримуватимуть швидке укладення Розширеної часткової угоди (EPA) про Спеціальний трибунал для розслідування злочину агресії проти України як пріоритетне завдання.Підтримувати Україну на її незворотному шляху до повної європейської та євроатлантичної інтеграції, включно з членством у ЄС і НАТО."Країни Північної Європи та Балтії продовжуватимуть відігравати провідну роль у зміцненні нашої спільної безпеки й підтримці України та її народу в їхній боротьбі за справедливий і тривалий мир. Ми підтверджуємо нашу непохитну прихильність універсальним принципам незалежності, суверенітету й територіальної цілісності", — зазначається у заяві.Нагадаємо, 24 лютого уряд Великої Британії оголосив найбільший пакет санкцій проти Росії за чотири роки повномасштабного вторгнення в Україну. Обмеження, зокрема, торкнулися нафтової галузі країни-агресорки та її "тіньового флоту".Водночас 23 лютого Рада Європейського Союзу не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини..

Через те, що прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо вирішив припинити аварійні постачання електроенергії Україні, його можуть притягнути до відповідальності. Зокрема, опозиційна парламентська партія "Свобода та Солідарність" підготувала кримінальну скаргу до прокуратури.Про це повідомило словацьке видання Dennik N. Журналісти цитують лідера партії "Свобода та Солідарність" Браніслава Грьолінга, який заявив під час пресконференції біля генпрокуратури Словаччини, що у скарзі прем’єру закидатимуть низку важких порушень.Йдеться, зокрема, про зловживання повноваженнями посадовця, державну зраду, нелюдяність, терористичний акт, порушення обов’язків при управлінні державним майном.Депутат Кароль Галек заявив, що, на його думку, словацький прем’єр "відкриває новий фронт проти України" на боці Росії. За словами політика, припинення аварійних поставок електроенергії може мати критичні наслідки."Може статися так, що в лікарні, де оперуватимуть поранених після російського удару, не буде світла", — навів він красномовний приклад.Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомляв, що після атаки 27 січня припинено транзит російської нафти нафтопроводом "Дружба". Угорщина та Словаччина звинуватили у цьому Україну. Зокрема, угорський міністр Петер Сійярто заявляв про нібито "енергетичний шантаж" з боку Києва.Після цього Роберт Фіцо заявив, що Словаччина з 23 лютого припиняє аварійні постачання електроенергії в Україну. За його словами, "якщо українська сторона звернеться до Словаччини з проханням про допомогу в стабілізації енергетичної мережі, вона такої допомоги не отримає". Водночас Фіцо заявив, що готовий скасувати обмеження після відновлення транзиту нафти до країни через нафтопровід.Нагадаємо, вчора пресслужба "Укренерго" заявила, що можливе припинення аварійного постачання електроенергії зі Словаччини не вплине на енергосистему України. Там також зауважили, що офіційних документів про припинення дії договору наразі не надходило..