# політика

Більшість опитаних українців вважають, що Володимир Зеленський має обмежитися нинішнім президентським терміном і не брати участі у наступних виборах. Водночас 42% респондентів підтримують його участь у виборах на другий термін.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 12-21 вересня 2026 року.За даними КМІС, 53% опитаних вважають, що Зеленський має обмежитися одним нинішнім терміном. У грудні 2025 року таку позицію підтримували 46% респондентів. Водночас 42% українців вважають, що президент має брати участь у наступних виборах і балотуватися на другий термін. Раніше цей показник становив 45%. Ще 5% опитаних не визначилися з відповіддю.Соціологи також зафіксували залежність між рівнем довіри до президента та ставленням до його участі у виборах. Серед тих, хто повністю довіряє Зеленському, 85% підтримують його участь у наступних виборах. Серед респондентів, які радше довіряють президенту, таких 53%, тоді як серед тих, хто радше не довіряє або зовсім не довіряє, — 20% і 7% відповідно.Чи хочуть вибори під час війниОкремо КМІС запитав українців, коли мають відбутися вибори. 71% респондентів виступають проти їх проведення зараз, тоді як 24% вважають, що голосування потрібно організувати вже тепер. Ще 4% не визначилися.Навіть серед тих, хто зовсім не довіряє Зеленському, лише 53% підтримують проведення виборів зараз. Серед респондентів, які радше не довіряють президенту, 58% виступають проти такого кроку.КМІС провів дослідження методом телефонних інтерв’ю з 12 до 21 вересня. Соціологи опитали 1002 громадян України віком від 18 років, які на момент дослідження проживали на підконтрольній уряду території.До вибірки не входили мешканці тимчасово окупованих територій та громадяни, які після 24 лютого 2022 року виїхали за кордон. Формальна похибка для показників, близьких до 50%, не перевищує 4,1% з імовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1,3.Додамо, за нещодавнім опитуванням КМІС, лише 22% українців очікують, що війна завершиться до кінця 2026 року. Значно більше громадян називають пізніші терміни.Читайте також: Скільки українців виступають за оновлення влади після війни: результати опитування.

У Москві 4 жовтня відбувся мітинг Комуністичної партії РФ, присвячений річниці подій 1993 року. Під час акції учасники вимагали чесних виборів і свободи політв'язням, а після появи антиурядових гасел правоохоронці затримали близько 60 людей.Про це повідомили російські видання з посиланням на очевидців та Комуністичну партію РФ.Акція відбулася в центрі Москви та була приурочена до 33-ї річниці подій жовтня 1993 року, коли за наказом тодішнього президента РФ Бориса Єльцина відбулося силове протистояння з парламентом. Мітинг та хода були погоджені з російською владою. За даними росЗМІ, у заході взяли участь близько двох тисяч людей. Учасники пройшли від площі Краснопресненської застави до меморіалу на місці загибелі захисників Білого дому.Що вимагали мітингаріПід час акції лунали гасла "Свободу політв'язням", "За чесні вибори" та "Геть царя". Також учасники вимагали звільнити активіста Дмитра Морозова з Іжевська, якого затримали напередодні.За повідомленнями очевидців, серед учасників були представники КПРФ, марксисти, а також активісти партії "Яблуко". Водночас у "Яблуці" заявили, що не мають інформації про участь своїх членів у заході.Затримання відбувалися двома хвилями після того, як учасники почали скандувати гасла проти партії "Єдина Росія" та російської влади. За даними очевидців, правоохоронці затримали близько 60 людей. Зокрема, відомо про 26 затриманих представників КПРФ, близько 30 членів "Яблука" та ще кількох активістів. Сама КПРФ заявила приблизно про 60 затриманих і повідомила, що намагається домогтися їхнього звільнення.Нагадаємо, раніше російські адміністрації на тимчасово окупованих територіях України відзвітували про завершення незаконного голосування. Вони заявили про "аномально високу явку", яка суттєво перевищує середні показники в Росії..

Дональд Трамп 19 вересня підписав ухвалений Конгресом закон покійного сенатора Ліндсі Грема про "пекельні санкції", проте досі його не застосував. Натомість в його оточенні є люди, які радять замість посилення тиску на Росії, його послабити. Чим це загрожує? Три тривожних сигнали з-за океануЗа кілька днів до підписання закону Грема, видання The New York Times повідомило, що в адміністрації Трампа розглядають можливість "задобрити" Путіна економічними угодамидо того, як поновлювати мирні переговори, і загалом — робити кроки для перезавантаження відносин із РФ."Цей підхід являє собою зміну минулорічної обіцянки Трампа, що бізнес-угоди з Росією не укладатимуться, "поки ми не врегулюємо війну", — наголошується у статті. — Це вказує на те, що уповноважені Трампа щодо припинення війни Стів Віткофф і Джаред Кушнер шукають нові способи спонукати Росію припинити війну, коли стало зрозуміло, що Україна не піде з власної території… Однак це контрастує з підходом, який відстоюють як республіканці, так і демократи в Конгресі — не кажучи вже про європейських союзників Києва та саму Україну — що тільки посилений економічний і військовий тиск на пана Путіна може змусити його піти на компроміс". А 29 вересня інше американське видання The Atlantic опублікувало статтю про нову стратегію Штатів у стосунках із Росією, яка передбачає поступове скасування санкцій в обмін на звільнення політичних в’язнів. Цю ідею Трампу підкинув Джон Коул, спецпредставник президента з питань Білорусі. Крім того, в межах стратегії пропонуються масштабні бізнес-угоди з країною-терористкою. Поступова налагодження торгівельних відносин Вашингтона і Москви, за задумом Коула, може заохотити Путіна не атакувати енергетичну інфраструктуру України та розблокувати судноплавство у Чорному морі. Того ж дня двопартійна група конгресменів оприлюднила лист до Трампа із закликом відмовитися від ідеї послаблення санкцій та до 18 жовтня оголосити нові згідно із законом Грема."Закликаємо адміністрацію діяти оперативно, щоб посилити економічний тиск на Росію. Миру в Європі можна досягти лише завдяки силі", — наголосили автори листа. Закликав Трампа реалізувати "пекельні санкції" і президент України Володимир Зеленський."Закон Ліндсі Грема, інші механізми тиску — все це має запрацювати ще більше. Наступного року лише на виробництво реактивних дронів та баражуючих боєприпасів Росія планує витратити 12 мільярдів доларів — і лише на одну цю категорію зброї. Звісно, це стосується не лише України і стосується не лише нас", — заявив Зеленський.За його словами, Трамп може запровадити санкції проти російських і китайських компаній, залучених до розробки супутникової системи "Рассвєт" — російського аналога Starlink. Нагадаємо: TrueUA висловлював сумнів, що після показово дружньої зустрічі Трампа із Сі Цзіньпіном у Вашингтоні та продовження на кілька місяців "митного перемир’я" американці запровадять якісь санкції проти Китаю. І от 3 жовтня з-за океану долинув третій тривожний сигнал: видання The New York Times дізналося про одну з угод  портфель нафтових родовищ, нафтопереробних заводів і автозаправних станцій по всьому світу, що належать "Лукойлу". В узгодженні фінансових умов безпосередню роль буцімто відіграли Віткофф і Кушнер, а пропозицію по "Лукойлу" зробив особисто Путін, коли ці двоє 5 вересня відвідували Москву. Видання зазначає, що Трамп схвалив угоду, оскільки йому дуже цікаві НПЗ "Лукойла" в Нідерландах, Болгарії та Румунії, де виробляють дизельне та авіаційне паливо, яке стало дефіцитним із початку іранської авантюри Білого дому. Але є велике "але" — допоки існують санкції проти Росії, нічого з цього не вийде. До того ж, згадані заводи знаходяться на території країн Євросоюзу і тут діють свої санкції, які Штати скасувати точно не можуть. Чи відбудеться велика зрада АмерикиПочнемо з відповіді на питання щодо одностороннього зняття Сполученими Штатами санкцій із Росії. До повернення Трампа в Овальний кабінет всі заборони впроваджувалися двопартійним рішення Конгресу і скасувати їх можна тільки за рішенням Конгресу. Зі значною долею ймовірності після проміжних виборів, які відбудуться менш ніж через місяць, республіканці втратять більшість або в одній із палат законодавчих зборів, або й в обох. Залишившись без більшості, глава Білого дому нічого не зможе зробити із санкціями, запровадженими раніше. А от ті, які вводилися при ньому, можуть бути переглянуті. Їхня особливість — у процедурі: Трамп і його адміністрація отримали дозвіл одноосібно запроваджувати або скасовувати санкції. І вже цим скористалися.22 жовтня минулого року Штати вдарили санкціями по найбільших російських нафтових компаніях "Роснєфть" і "Лукойл". В Україні цьому дуже зраділи, однак радість виявилася недовгою: 13 березня 2026 року на тлі війни з Іраном США дозволили транспортувати російську нафту, яка вже була завантажена на танкери в морі, а 18 квітня на місяць послабили санкційні обмеження на купівлю російської нафти та нафтопродуктів, що транспортуються морем, хоча за кілька днів до того міністр фінансів Скотт Бессент обіцяв цього не робити. У травні послаблення продовжили ще на місяць, у червні дію санкцій відновили, проте за ці три місяці Росія встигла заробити близько 6 мільярдів доларів.Днями Мінфін США вдарив по мережі A7 — тіньовій банківській системі, пов'язаній із Росією, проте не через війну в Україні. Згідно з даними Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) цю мережу використовували зокрема для продажу іранської нафти через "тіньовий флот", закупівлю зброї, обслуговування кіберзлочинців. OFAC заблокував усі активи А7 та її компаній в юрисдикції США. На цьому прикладі можна побачити, що американці можуть діяти жорстко, якщо мають політичну волю. Далі — про радників, які нашіптують Трампу, щоб той послаблював санкції. Згаданий пан Коул обкатав схему на Білорусі: у березні цього року США скасували санкції щодо білоруських калійних добрив після того, як білоруська влада звільнила 250 в'язнів. 15 вересня Коул зустрічався із самопроголошеним правителем Білорусі Олександром Лукашенком, а Трамп устиг анонсувати "велику угоду" з Мінськом по калійних добривах. Це все відбувається на тлі сварки США з Канадою, яка є головним поставником добрив на американський ринок. Схема Коула проста до примітивності: у кожної авторитарної держави існують політв’язні, яких можна "викупити", отримавши за це економічну вигоду для Сполучених Штатів. У Росії таких — багато. Але той факт, що авторитарні режими зароблятимуть на продажу американцям потрібних їм товарів і ставатимуть від цього сильнішими — в стратегію Коула не входить. Як і те, що Москва чи Мінськ перетворять торгівлю політв’язнями на великий бізнес. Небезпека пропозиції саме в її простоті, Трамп — популіст, прості рішення йому подобаються. Тому не слід виключати, що під проміжні вибори до Конгресу може відбутися перший "аукціон" — Путін "продасть" обумовлену кількість опозиціонерів в обмін на, наприклад, скасування санкцій проти "Лукойла". Трамп розповідатиме, який він добрий самарянин, на частину електорату це вплине, адже серед виборців республіканців багато представників релігійних громад. А далі вже реалізовуватиметься та схема, про яку писали у The New York Times. З огляду на те, що російські опозиціонери не становлять небезпеки для кремлівського режиму, це вони довели своєю бездіяльністю на Заході, Путін за них не триматиметься, йому спровадити їх навіть вигідно — Трамп зустріччю на Алясці зробив подарунок диктатору, поставивши його на свій рівень, а тепер ще й гуманізує це чудовисько. Чи можна цьому запобігти? США можуть скасовувати лише свої обмеження, але у переважній більшості санкції Америки та Європи переплетені або взаємодоповнюються. Це означає, що Вашингтон доволі обмежений у діях. Тиснути на Британію, Канаду та Євросоюз прямо американці не будуть, бо це обернеться скандалом, однак ганебний випадок скасування персональних санкцій з Алішера Усманова та Михайла Фрідмана створив небезпечний прецедент, коли окремі країни ставлять власні інтереси вище загальних аж настільки, що це руйнує спільні цінності. В ЄС є сили, які орієнтуються на американську адміністрацію — ультраправі, котрі ще й проросійські. При керівництві їх поки ніде немає, проте можливості тиснути на свою владу у них уже є. Вони суголосно співають про "шкоду" санкцій для Європи, якщо ж США почнуть скасовувати свої заборони, можна не сумніватися, що ці діячі закликатимуть рівнятися на Америку.  Та навіть за такого сценарію існує запобіжник, який частенько заважав ЄС швидко ухвалювати санкції, але тепер може стати в пригоді — консенсус усіх 27 членів спілки. Без нього жодного пом’якшення не буде. Тож "офіси простих рішень", які пропонують Трампу умиротворяти Путіна, підсовують йому фейкові стратегії..

У неділю, 4 жовтня, під час візиту німецької делегації на чолі з федеральним канцлером Фрідріхом Мерцом до Києва було підписано 15 документів та досягнуто домовленостей на 8,5 мільярда євро.Про це повідомила пресслужба Офісу президента України."Володимир Зеленський зазначив, що Україна не лише отримує допомогу від Німеччини, а й купує у Німеччини, спільно виробляє з Німеччиною і ділиться своїм досвідом", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що серед підписаних документів:Спільна декларація про наміри щодо співробітництва у сфері протидії безпілотним системам між Міністерством внутрішніх справ України та Федеральним міністерством внутрішніх справ Німеччини.Контракт про локалізацію виробництва українських дронів в Німеччині між Національною гвардією України і компанією Quantum Systems GmbH.Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у сфері безпілотних систем пожежогасіння та рятувальних робіт між Державною службою України з надзвичайних ситуацій і Alpha Robotics Germany.Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством оборони України та Diehl Defence щодо закупівлі та постачання ракет IRIS-T.Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством оборони України та Diehl Defence щодо закупівлі та постачання вогневих установок IRIS-T та додаткової ракети.Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством оборони України та Diehl Defence щодо розробки та закупівлі високоточних артилерійських боєприпасів.Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством оборони України та Hensoldt щодо закупівлі тактичних радарів, радарів спостереження та відстеження.Лист про наміри між Міністерством оборони України та Quantum Systems щодо тестування і постачання дронів-перехоплювачів.Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством енергетики України та Siemens Energy.Меморандум про взаєморозуміння між НЕК "Укренерго" та двома німецькими операторами електромереж — 50Hertz і Amprion.Меморандум про взаєморозуміння між Групою "Нафтогаз" та Siemens Energy.Меморандум про взаєморозуміння між Quantum Systems та Fire Point.Меморандум про взаєморозуміння між ARX Robotics та Roboneers.Лист про наміри між Helsing та Culver Aerospace.Нагадаємо, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час візиту до Києва звернувся до російського керівництва із закликом припинити удари по Україні та погодитися на переговори. Заяву він зробив біля пошкодженої будівлі Національної академії наук України, яку відвідав разом із президентом Володимиром Зеленським..

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час візиту до Києва звернувся до російського керівництва із закликом припинити удари по Україні та погодитися на переговори. Заяву він зробив біля пошкодженої будівлі Національної академії наук України, яку відвідав разом із президентом Володимиром Зеленським.Заяву німецького політика передає dpa.Під час перебування у Києві Фрідріх Мерц заявив, що Німеччина готова до переговорів щодо припинення війни, однак для цього Росія має припинити застосовувати зброю."Пане Путін, припиніть цю безглузду війну! Ми готові до переговорів, ми готові обговорити між собою питання припинення цієї війни. Але ці варварські напади на мирне населення України мають припинитися", — наголосив канцлер.За його словами, російські удари по українській інфраструктурі, зокрема атака на будівлю НАН України, демонструють безглуздість війни.Зазначимо, що Мерц разом із Володимиром Зеленським побував біля будівлі Національної академії наук України в Києві, яка зазнала удару безпілотника. Канцлер зазначив, що споруда розташована в центральній частині столиці, лише за кілька сотень метрів від посольства Німеччини. Під час його перебування у Києві в місті кілька разів лунали сигнали повітряної тривоги."А сьогодні вранці, у мирну неділю, у Києві пролунала сирена повітряної тривоги. Тут щодня вчиняються воєнні злочини", — заявив Мерц.Він також наголосив, що російські війська продовжують атакувати українську інфраструктуру напередодні зими."Я знову звертаюся до російського керівництва, до президента Росії: припиніть цю війну! Ми можемо вести переговори, але тільки тоді, коли зброя замовкне — і зброя має замовкнути", — сказав канцлер.Нагадаємо, що Фрідріх Мерц прибув до української столиці вранці 4 жовтня. За даними джерел, під час візиту він має оголосити про подальшу фінансову та військову підтримку України, зокрема щодо постачання дронів-перехоплювачів і прискорення виробництва далекобійного озброєння..

Партія прем'єр-міністра Латвії Андріса Кулбергса "Об'єднаний список" перемогла на парламентських виборах. При цьому в неї рекордний результат. Після підрахунку понад 95% бюлетенів вона може отримати 42 місця зі 100 у латвійському парламенті.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Bloomberg."Це найкращий результат, який одна партія отримувала на парламентських виборах у Латвії з часу відновлення незалежності країни 1991 року", — йдеться в повідомленні.Для самого Кулбергса вибори стали важливим випробуванням. 47-річний політик прийшов на посаду прем'єр-міністра лише у травні після розпаду попереднього уряду. Причиною політичної кризи стала, зокрема, критика реакції влади на вторгнення безпілотника.Кулбергс є відносно новою фігурою в латвійській політиці. Після призначення очільником уряду він зробив ставку на пряме спілкування з громадянами та регулярно публікує в соціальних мережах відео про свою роботу.Прем'єр-міністр також відомий жорсткою манерою політичної комунікації. Він неодноразово вступав у суперечки з опозицією, представниками власної політичної команди й іншими впливовими посадовцями. Минулого місяця Кулбергс також намагався не допустити виключення двох російських мільярдерів зі списку санкцій ЄС.Після оприлюднення результатів екзит-полів прем'єр назвав підсумок голосування великою довірою з боку виборців. За його словами, громадяни хочуть змін, прямішого спілкування з владою та бачать економіку одним із головних пріоритетів країни.Перемога "Об'єднаного списку" може дати Кулбергсу сильні позиції під час переговорів про майбутню коаліцію. Разом із двома нинішніми партнерами в уряді — "Новою єдністю" та "Національним альянсом" — прем'єр потенційно може заручитися підтримкою близько 60 депутатів. Водночас "Союз зелених і фермерів", який входив до нинішнього керівного альянсу, не зміг пройти до парламенту.Новий уряд Латвії формуватиметься на тлі зростання безпекових ризиків у регіоні. Країна межує з Росією та Білоруссю й останніми роками послідовно посилює захист своїх кордонів.Латвія також збільшує оборонні видатки та планує довести їх до 5% ВВП. Такі кроки відбуваються на тлі повідомлень про активізацію російської диверсійної діяльності та погроз Москви щодо європейських оборонних підприємств, які допомагають Україні.Латвія є членом ЄС і НАТО та від початку повномасштабного вторгнення Росії залишається одним із найактивніших прихильників України. За словами Кулбергса, його країна з міркувань безпеки зберігає на своїх серверах близько 20% даних українського уряду.Очікується, що після перемоги "Об'єднаного списку" Латвія продовжить нинішній курс на підтримку України.Водночас у країні є значна російськомовна меншина — найбільша серед трьох балтійських держав. Її голоси на виборах намагалися залучити декілька політичних сил. "Латвія на першому місці" отримала 13,1% голосів і посіла друге місце, тоді як "Прогресисти" набрали 7,8%.Нагадаємо, президент Латвії Едгарс Рінкевичс нещодавно розповідав, що стрімкий розвиток військових технологій і безпілотників в Україні оголив серйозні прогалини в обороні європейських країн. У НАТО попередили, що наявні системи захисту можуть остаточно втратити свою актуальність уже найближчим часом..

У суботу, 3 жовтня, десятки законодавців від головної опозиційної партії "Сила народу" провели мітинг у центрі Сеула. Вони розкритикували реформу прокуратури, яку просуває президент Лі Чже Мьон, а також дії уряду у зв’язку з нещодавнім вибухом північнокорейських мін.Про це повідомило видання Yonhap. Медійники зазначили, що в заході взяли участь близько 70 законодавців від "Сили народу" на чолі з депутатом Чан Дон Хьоком. За твердженням партії, до акції долучилися близько 200 000 протестувальників.Лідер парламентської фракції "Сили народу" Чон Чом Сік звинуватив Лі в тому, що той "не сказав жодного слова проти Північної Кореї", попри "провокацію з мінами", влаштовану Пхеньяном.Критика пролунала на тлі загострення міжкорейської напруженості після вибуху північнокорейських наземних мін 21 вересня в межах демілітаризованої зони, що розділяє дві Кореї. Внаслідок інциденту постраждали троє південнокорейських військовослужбовців, двоє з яких отримали серйозні поранення.Депутат Лім Чон Дик заявив, що опис вибуху як "прикрого випадку" (нещасного випадку), зроблений Лі під час промови з нагоди Дня збройних сил на початку цього тижня, свідчить про його "покірність" перед Північною Кореєю.Інші законодавці теж розкритикували реформу прокуратури та рішення Лі збільшити кількість суддів Верховного суду, звинувативши його в намаганні захистити себе від судових процесів, розгляд яких наразі призупинено.Це перший масштабний вуличний мітинг за участю законодавців від "Сили народу" з моменту попередньої подібної акції, що відбулася наприкінці вересня минулого року.Президент Лі раніше заявляв, що Україна порушила домовленість зі Сеулом про нерозголошення передання двох полонених військових КНДР і зазначав, що це може вплинути на дипломатію та безпеку на Корейському півострові. Водночас Україна існування такої домовленості заперечувала.Нагадаємо, 23 вересня президент Володимир Зеленський під час виступу на загальних дебатах Генасамблеї ООН у Нью-Йорку розповів, що Україна відправила двох північнокорейських військових, які перебували у полоні, до Південної Кореї..

У неділю, 4 жовтня, федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прибув до Києва з неоголошеним візитом. У нього запланована зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.Про це повідомило видання Deutsche Welle."Сьогодні я приїхав до Києва, тому що найближчими тижнями України потребує нашої підтримки. Якщо не зупинити Росію, її військова машина рано чи пізно обернеться проти нас", — заявив Мерц на київському вокзалі.Він також зазначив, що незабаром для українців настане п'ята військова зима. Росія продовжує бомбардувати міста, житлові будинки та теплоелектростанції. При цьому канцлер наголосив, що українців не зламати.Крім того, німецький посадовець анонсував зустріч із Зеленським і поінформував, що запевнить його у збереженні підтримки."Наше партнерство — це вулиця з двостороннім рухом. Німецькі й українські компанії спільно розробляють технології, які приносять користь обидвом країнам. Це робить нас більш захищеними та сильними", — підсумував він.До речі, це перший візит Фрідріха Мерца до України з травня 2025 року. Після прибуття його зустрів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.Раніше федеральний канцлер наголошував, що Німеччина та партнери працюють над посиленням допомоги Україні, зокрема, щодо протиповітряної оборони, перед самітом ЄС в жовтні. Саме протиповітряна оборона — найбільша слабкість України.Нагадаємо, Фрідріх Мерц під час виступу на Європейському арктичному саміті в Рованіємі заявляв, що безпеку Європи потрібно поставити в центр уваги політичних дій. У зв’язку з цим Україні необхідно ще більше допомагати у протистоянні агресивній Росії..

Дипломатичний діалог між Сполученими Штатами та Росією вийшов за межі виключно мирного врегулювання та охопив багатомільярдні економічні інтереси. Сторони обговорюють масштабну угоду з продажу активів російської нафтової компанії "Лукойл".Про це повідомляє The New York Times.Багатомільярдна угода та інтереси оточення ТрампаЯк зазначає видання, переговори між Вашингтоном і Москвою стосуються не лише питань припинення війни, але й комерційних інтересів навколо російських енергетичних активів. Журналісти з'ясували, що угода щодо компанії "Лукойл" може стати надзвичайно вигідною для низки відомих бізнесменів, зокрема з ближнього кола президента США Дональда Трампа та його спецпредставників Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера. Інсайдерські джерела зазначають, що обговорення тривають уже не перший місяць.За даними ЗМІ, ініціатором продажу активів виступив сам Володимир Путін, який прагне продемонструвати росіянам можливість повернення до бізнесових зв'язків зі Штатами. Своєю чергою, команда американського лідера погодилася вивчити цю ініціативу, оскільки Білий дім вбачає в ній важелі для впливу на глобальний ринок енергоносіїв та покращення комунікації з Кремлем.Доля активів "Лукойлу" та зняття санкційЗа даними The New York Times, у разі схвалення цієї угоди Вашингтоном активи "Лукойлу" можуть бути виведені з-під дії американських санкцій, що автоматично в рази збільшить їхню ринкову вартість. Попри приватний статус нафтового гіганта, у Москві визнають, що фінальне рішення щодо такого майнового перерозподілу ухвалюватиме особисто Путін.Йдеться про розгалужену мережу активів по всьому світу: від нафтових родовищ у Камеруні й нафтопереробних заводів у Європі до автозаправних станцій у Нью-Джерсі. Таким чином, реалізація цього плану повністю залежить від політичної волі двох лідерів — Трампа і Путіна. Серед можливих покупців активів називають американського інвестора Тодда Боелі, який має прямі зв'язки з чинною американською адміністрацією.Нагадаємо, у Сполучених Штатах розгортається політичний скандал довкола можливого приїзду очільника Кремля Володимира Путіна на міжнародну зустріч. 14 сенаторів закликали очільника Білого дому Дональда Трампа переглянути рішення та скасувати запрошення російського диктатора на саміт G20..

У неділю, 4 жовтня, у зв’язку з проведенням охоронних заходів за участю іноземних делегацій у Києві та Київській області діятимуть тимчасові обмеження дорожнього руху.Про це повідомили на Facebook-сторінці Управління державної охорони України."Шановні мешканці та гості Києва. Просимо врахувати зазначену інформацію під час переміщення", — йдеться в повідомленні.В Управлінні державної охорони зазначили, що відповідно до закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" і положення "Про державний протокол і церемоніал України", затверджене указом президента України від 22 серпня 2002 року № 746/2002, очільникам іноземних держав, урядів, парламентів і міжнародних організацій, які перебувають в Україні з офіційними чи робочими візитами, забезпечується державна охорона.У відомстві не уточнили, хто саме цього разу приїде до Києва та на Київщину, однак такі заходи зазвичай запроваджують у випадку офіційних візитів високих гостей із-за кордону.Як відомо, в Києві зараз діють тимчасові обмеження дорожнього руху під час повітряної тривоги:Дарницький міст — рух транспорту здійснюється однією смугою з правого на лівий берег;міст Метро — рух транспорту перекривається з лівого на правий берег;Подільський мостовий перехід — рух транспорту перекривається з лівого на правий берег.Південний міст після декількох атак ворога повністю закритий для руху автотранспорту та метро. І під час тривог, і за їх відсутності. "Просимо з розумінням поставитись до впроваджених змін і врахувати їх під час планування поїздок", — зазначили в київській владі.Нагадаємо, що сьогодні зранку рух чотирьох автобусних маршрутів у Києві відновлено за постійними схемами. Їх раніше змінювали через ранкову атаку на Північний міст. Проте транспорт курсує із затримками..

Україна просила в Європейського Союзу достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Financial Times, які послали на власні джерела в Євросоюзі.Зазначається, що Україна оцінила свої додаткові оборонні потреби на цей рік у 27 мільярдів євро. Щоби закрити цю діру, Київ попросив Єврокомісію перерахувати наперед частину коштів із кредиту на 90 мільярдів євро, погодженого наприкінці минулого року.Цей кредит мав покрити більшість фінансових потреб України 2026-2027 років: до 45 мільярдів євро щороку за умови виконання реформ. Однак цього року Україна отримала лише 15,7 мільярда євро, зокрема, через затримки з реформами.Співрозмовники медійників розповіли, що в ЄС відмовилися переносити кошти з 2027 року. Натомість Брюссель наполягає, щоби Київ виконав умови, які відкриють доступ до близько 34 мільярдів євро вже цього року.За інформацією джерел видання, рішення ухвалили на тлі частіших російських ударів по цивільній інфраструктурі, тоді як Верховна Рада ніяк не може провести реформи, яких вимагають ЄС та інші донори."Йдеться про скасування пільги з ПДВ для дрібних посилок і нові правила оподаткування доходів через цифрові платформи. Обидва закони Верховна Рада ухвалила, але зі суперечливою поправкою, яка послаблює контроль за політично значущими особами. Посилення цього контролю ЄС якраз вимагав від України як частину боротьби з корупцією", — йдеться в публікації.Автори статті додали, що якщо поправка набуде чинності, то Україна ризикує не виконати умови для отримання допомоги.Єврокомісари Валдіс Домбровскіс і Марта Кос звернулися з листом до голови Верховної Ради. Вони наголосили, що Україна й надалі може розраховувати на додаткову допомогу 2026 року, якщо проведе необхідні реформи."Украй важливо не допустити послаблення чинних в Україні механізмів контролю щодо політично значущих осіб", — йдеться в листі.Закон про оподаткування доходів через цифрові платформи, який називають "податком на OLX", Верховна Рада ухвалила 9 червня після декількох провалених голосувань. Він стосується доходів, отриманих через OLX, Uklon, Glovo, Bolt, Booking, Airbnb та інші сервіси. Найбільше суперечок викликала саме правка про політично значущих осіб: вона обмежує можливість банків посилено перевіряти колишніх високопосадовців після року з моменту звільнення.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час виступу на засіданні Ukraine Donor Platform заявляла, що наступного року Україна зіткнеться зі серйозним викликом щодо фінансування від партнерів. Росія не демонструє ознак деескалації, а потреби держави залишаються значними..

Глава албанського уряду Еді Рама назвав брехнею те, що обіцяють Україні європейські партнери у контексті інтеграції до Європейського Союзу. Політик вважає, що Україну ніколи не приймуть до спільноти через стандартну процедуру з дотриманням усіх критеріїв.Про це Рама сказав в інтерв'ю Welt.Порівняння з досвідом Східної НімеччиниПід час інтерв'ю прем'єр-міністр Албанії Еді Рама обговорював євроінтеграційні процеси країн Західних Балкан. У цьому контексті він нагадав історичний приклад 1989 року, коли Східній Німеччині не ставили умовою виконання всіх 33 розділів переговорів про членство перед приєднанням до європейської спільноти. Політик наголосив, що Албанія готова докладати ще більше зусиль, аби стати частиною Євросоюзу, водночас розкритикувавши ситуацію навколо України.Різка заява про європейські обіцянкиЕді Рама відкрито висловився щодо перспектив України в ЄС, назвавши поточну ситуацію несправедливою та нереалістичною для стандартних процедур."ЄС, мабуть, вимагатиме від нас ще більше зусиль. Але ми хочемо бути його частиною. Подивіться на Україну. Те, що їм обіцяють, — це брехня", — заявив він.На думку албанського прем'єра, Україну "ніколи не приймуть через звичайний процес вступу з дотриманням усіх критеріїв". Саме тому він запропонував альтернативний та більш прагматичний шлях для української держави."Це всім відомо. Реалістичним рішенням було б залучити Україну до переговорів уже зараз і надати їй повноправне членство на основі заслуг", — додав прем'єр Албанії.Нагадаємо, Європейський Союз не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

Європейський Союз не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною.Про це заявила комісар Євросоюзу з питань розширення Марта Кос, повідомляє Corriere della Sera.Жодних привілеїв для кандидатівПроцес євроінтеграції залишається суворим і базується виключно на реальних заслугах країни-кандидата та глибоких реформах. Як зазначила комісар ЄС з питань переговорів про розширення Марта Кос, жодних винятків чи знижок під час вступу до блоку не передбачено для жодної держави."Вступ ґрунтується на заслугах: очевидно, що ця дата неможлива. У процесі вступу немає жодних привілеїв чи знижок, але ми повинні враховувати, що Україна веде війну за виживання, тому наш обов'язок також є допомогти їй", — наголосила Марта Кос.Плани Брюсселя на найближчий часПопри відсутність прискорених процедур, європейські посадовці налаштовані на активну роботу. Зокрема, Європейський Союз розраховує відкрити якомога більше переговорних кластерів для України ще до завершення поточного року. Вже найближчого вівторка, 6 жовтня, Єврокомісія презентує оновлений звіт щодо політики розширення.Ключові теми майбутнього саміту ЄСПід час засідання Європейської ради, яке відбудеться в середині жовтня, європейські лідери планують зосередитися на чотирьох стратегічних питаннях:вплив розширення на поточні держави-члени;внутрішні перетворення всередині ЄС, включно з можливим переходом від одностайності до голосування кваліфікованою більшістю у сферах безпеки й оборони;надійні захисні механізми задля дотримання демократії та верховенства права новими учасниками;концепція поступової і поглибленої інтеграції країн, що прагнуть приєднатися до блоку.Єврокомісарка також зауважила, що модель поетапної інтеграції не скасовує повноцінного членства, а лише дозволяє кандидатам ефективніше співпрацювати з європейськими інституціями під час виконання всіх стандартів.Нагадаємо, що в переговорах про вступ України до Європейського Союзу — знову блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

У четвер, 1 жовтня, до Верховної Ради внесли законопроєкт про освіту національних меншин. Угорщина вимагає від України ухвалити деякі його позиції для розблокування перемовних кластерів про вступ України до Європейського Союзу.Про появу документа в українському парламенті свідчить картка законопроєкту №16119, опублікована на сайті Верховної Ради.Законопроєкт має на меті створення належних умов для підвищення якості навчання державною мовою та мовами національних меншин та забезпечення освітнього процесу як українською мовою, так і мовою національних меншин.Також законопроєкт має запровадити поняття закладів загальної середньої освіти зі статусом закладу національної меншини. Такий статус може отримати заклад, в якому кількість учнів, які здобувають освіту мовою національної меншини, — більше 50% від загальної кількості учнів.Освітня програма для представників нацменшин має містити вивчення учнями національної історії, збереження матеріальної та духовної культури, пов'язаної з національною ідентичністю. Батьки отримають право запитувати про дублікат документів про освіту дітей мовами нацменшин.Питання нацменшин — одна з вимог Будапешта, які прописані в дорожній карті для відкриття всіх переговорних кластерів для вступу України в Євросоюз.Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр привітав подання до Верховної Ради України законопроєкту про освіту мовами національних меншин. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.Мадяр заявив, що поданий до українського парламенту законопроєкт має зміцнити правові гарантії освіти угорською мовою в Україні."Ми вітаємо те, що до українського парламенту подано законопроєкт, який зміцнює права угорської національної меншини у сфері освіти. Цей законопроєкт зміцнює правові гарантії освіти угорською мовою та мережі навчальних закладів", — написав угорський прем’єр-міністр.Нагадаємо, що 29 вересня в переговорах про вступ України до ЄС знову відбулося блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

Київ отримав офіційні ініціативи щодо запровадження енергетичного та морського перемир'я від чотирьох впливових держав світу. Подібні пропозиції надійшли від Сполучених Штатів Америки, Індії, Туреччини та Єгипту. Про це заявив глава Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга під час спілкування з журналістами, пише hromadske.Умови Києва та реакція партнерівЯк зазначив керівник українського зовнішньополітичного відомства, наша країна принципово готова до всеосяжного енергетичного та Чорноморського перемир'я, проте вимагає комплексного підходу. Йдеться про зупинку ударів по всіх об'єктах генерації та портовій інфраструктурі одночасно. Найбільш масштабну та всеосяжну ініціативу, за словами міністра, передала індійська сторона."Ми озвучили наше бачення, базоване на нашій логіці й нашому розумінні, як це все має відбуватися. Ми готові до енергетичного та Чорноморського перемир'я, але лише в такому поєднанні. Енергетика і перемир'я в Чорному морі", — сказав міністр.Зернові коридори та ініціатива СШАОкрім енергетики, Туреччина та Єгипет надали окремі пропозиції щодо продовольчого перемир'я й безпеки судноплавства зерновим коридором. Зокрема, Єгипет критично залежить від стабільних постачань української та російської агропродукції. Своєю чергою, американська сторона опрацьовує варіанти енергетичного припинення вогню, обговорені на найвищому рівні."Взагалі ми вважаємо, що одним з результатів зустрічі президента Зеленського і Путіна могло б бути перемир'я. Ми готові до різних форматів перемир'я, зокрема і безумовного по лінії зараз зіткнення. Ми все це передали, і американці прийняли й теж працюють на цьому треку", — додав він.Нагадаємо, за даними Bloomberg, Туреччина спільно з Організацією Об'єднаних Націй готують новий раунд дипломатичних переговорів задля відновлення безпеки комерційного судноплавства у Чорному морі. Сторони прагнуть використати досвід колишньої зернової угоди, розширивши його на захист портової та енергетичної інфраструктури..