# політика

Президент Міжнародної федерації футбольних асоціацій (ФІФА) Джанні Інфантіно виступив за повернення російських команд до міжнародних змагань. На його думку, організація має законодавчо закріпити неможливість відсторонення будь-якої країни через дії її політичних лідерів.Про це повідомляє Sky News. Очільник світового футболу однозначно відповів на запитання, чи розгляне він скасування заборони на участь Росії, яка була запроваджена у 2022 році після повномасштабного вторгнення в Україну.Головні тези Інфантіно:про неефективність санкцій. Президент ФІФА вважає, що чинна заборона "нічого не досягла", а лише спричинила зростання розчарування та ненависті;про "футбольні зв'язки". На думку Інфантіно, російські діти повинні мати можливість грати у футбол в Європі, оскільки хтось має "підтримувати зв'язки відкритими";зміни до Статуту ФІФА. Керівник організації пропонує внести зміни до правил, щоб назавжди заборонити відсторонення країн від футболу через політичні причини;проти ізраїльського бану. Будь-яку подібну заборону для Ізраїлю він назвав "поразкою";критика бойкотів. Інфантіно не підтримує заклики до бойкоту ЧС-2026 у США через політику Дональда Трампа, риторично запитуючи: "То чому саме футбол?", якщо бізнес та дипломатія не вдаються до таких кроків."Я думаю, що в нашому розділеному та агресивному світі нам потрібні заходи, де люди можуть зустрічатися навколо спільної пристрасті до футболу", — підсумував Інфантіно.Нагадаємо, раніше Міжнародна федерація футболу оголосила, що першим в історії володарем її новоствореної "Премії миру" став президент США Дональд Трамп..

Вибори в Україні коштуватимуть бюджету від 10 мільярдів гривень, що можна порівняти з річним бюджетом великого обласного центру. Ключовою статтею витрат стане оплата праці членів комісій та іншого персоналу, що забезпечуватиме процес волевиявлення.Про це повідомив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик, пишуть Новини.LIVE. Він зазначив, що левова частка цих коштів — близько 70% — піде на оплату праці членів виборчих комісій різних рівнів.Деталізація витрат за типами виборів:президентські вибори. Їхня вартість оцінюється у межах 4,5–6,5 мільярда гривень;парламентські вибори. Обійдуться бюджету орієнтовно у 4,5 мільярда гривень.Чому підсумкова сума буде більшоюПопри озвучену цифру у 10 мільярдів, Сергій Дубовик наголосив, що реальні витрати будуть значно вищими. Річ у тім, що цей прогноз базується на цінах 2024 року та не включає додаткові видатки:кошти місцевих громад на облаштування дільниць;витрати Міністерства оборони та МЗС на забезпечення голосування.Для порівняння, орієнтовна вартість виборів уже перевищує річний бюджет Вінниці, який становить близько 8,5 мільярдів гривень.Зауважимо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що лютий в Україні може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві, яке стосується проведення виборів і референдуму. Але для цього необхідно напрацювати ще чимало інших речей.Нагадаємо, 7 січня Центральна виборча комісія (ЦВК) схвалила пропозиції щодо законодавчого врегулювання особливостей організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.8 січня стало відомо, що у Верховній Раді створили сім підгруп народних депутатів для підготовки виборчого законодавства. Однак частина опозиції розкритикувала принцип формування їхнього керівництва.Водночас голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко заявляв, що повернення України до виборчого процесу можливе лише за умови стабілізації безпекової ситуації в країні. Це є фундаментальною передумовою, щодо якої існує консенсус як усередині українського суспільства, так і серед міжнародних партнерів.Нещодавно Володимир Зеленський заявив, що поки не має конкретної відповіді щодо участі в наступних президентських виборах. Однак він про це замислювався..

У понеділок, 2 лютого, президент США Дональд Трамп провів переговори з прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді. Головними результатами розмови стали відмова Делі від російської нафти, спільні кроки для завершення війни в Україні та підписання історичної торгівельної угоди.Про це Трамп повідомив у своїй соцмережі Truth Social. Американський лідер назвав Моді "потужним та шанованим лідером", наголосивши, що їхні домовленості вступають у дію негайно.Ключові домовленості:енергетичний удар по РФ. Індія погодилася припинити закупівлю російської нафти. Натомість країна значно збільшить імпорт енергоносіїв із США та, ймовірно, Венесуели. Трамп наголосив, що це допоможе зупинити війну в Україні, де щотижня гинуть тисячі людей;торгівельний прорив. США знижують взаємні мита для Індії з 25% до 18%. Зі свого боку, Індія зобов'язалася повністю скасувати (до 0%) тарифи та нетарифні бар'єри для американських товарів;курс на "Buy American". Прем’єр Моді підтвердив готовність закуповувати американську енергію, технології, сільськогосподарську продукцію та вугілля на суму понад 500 мільярдів доларів."Ми з прем'єр-міністром Моді — люди, які реально діють (get things done). Наші дивовижні відносини з Індією стануть ще міцнішими", — підсумував Дональд Трамп.Нагадаємо, протягом 2025 року транзит російської нафти українською територією досяг найнижчої позначки за всю історію спостережень. Обсяги прокачування суттєво скоротилися, зупинившись на рівні лише 9,73 мільйона тонн. .

Офіційний Будапешт оскаржує в європейському суді план REPowerEU, який блокує постачання енергетичних ресурсів із Росії. Угорська сторона наполягає на скасуванні обмежень, які наразі забороняють країнам-членам імпортувати російське паливо.Про це у соцмережі X повідомив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто у своїй заяві від 2 лютого. За його словами, позов угорської сторони базується на трьох ключових пунктах:процедурні порушення. Сійярто стверджує, що подібні заборони мають впроваджуватися лише через санкційні пакети, які потребують одностайного рішення всіх країн ЄС. Натомість цей регламент було прийнято як захід торгової політики;право на вибір постачальника. Згідно з договорами ЄС, кожна держава-член має право самостійно обирати джерела енергії та постачальників, що, на думку Будапешта, було порушено;порушення принципу енергетичної солідарності. Міністр наголосив, що цей принцип має гарантувати безпеку постачання для всіх членів блоку, а нинішнє рішення ЄС прямо шкодить інтересам Угорщини."Без російської нафти та газу ми не можемо гарантувати нашу енергетичну безпеку або підтримувати низькі ціни на енергію для угорських сімей", — заявив Сійярто. Очільник МЗС також додав, що наявні альтернативи російським ресурсам є "дорожчими та менш надійними", що робить відмову від постачань із РФ неможливою для країни на даному етапі.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив про намір оскаржити рішення ЄС щодо заборони імпорту газу з Росії. Братислава планує подати позов до Європейського суду ООН спільно з Будапештом після того, як обидві країни опинилися в меншості під час голосування 26 січня..

Європейські країни залишають відкритим вікно для прямих переговорів із Російською Федерацією, аби особисто захищати власні інтереси в межах будь-яких дипломатичних процесів. Як в інтерв'ю виданню Libération заявив очільник міністерства закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро, такий підхід є стратегічно важливим для регіону.Посадовець наголосив, що Париж не заперечує проти самої ідеї діалогу з Москвою, проте висуває чіткі умови: повна координація дій з Україною та європейськими союзниками. За словами міністра, Франція ніколи не відкидала таку можливість, якщо комунікація буде прозорою для партнерів і приноситиме реальну користь.Крім того, посадовець наголосив на важливості безпосередньої участі Європи у розв'язання питань власної безпеки. Барро вважає, що європейські держави, як ключові донори військової та фінансової допомоги для України, не мають права делегувати свою відповідальність третім сторонам. На його думку, Європа повинна мати власний канал зв’язку, щоб гарантувати врахування її інтересів без стороннього посередництва."Франція ніколи не виключала принципової можливості діалогу з Росією, за умови повної прозорості з Україною та її європейськими партнерами і, звичайно, за умови, що це буде корисно", — зазначив Барро.Нагадаємо, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вважає пропозицію президента Франції Еммануеля Макрона стосовно перемовин із Володимиром Путіним несерйозною. За словами росіянина, це "робота на публіку".Своєю чергою, нещодавно прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні заявила, що Європа повинна співпрацювати з Росією щодо України, що є поворотним моментом у її зовнішній політиці, який узгоджується з її нещодавніми коментарями президента Франції Еммануеля Макрона..

Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що Рим підтримує прискорений вступ України до Європейського Союзу. Однак у них у пріоритеті все одно перебувають інші країни.Про це Антоніо Таяні розповів в інтерв'ю італійському виданню Corriere Della Sera. За його словами, першими вступити до Європейського Союзу мають Балканські країни."Ми підтримуємо вступ України, але Балкани для нас на першому місці. Ми взяли на себе зобов'язання перед ними, і вони є для нас пріоритетом", — заявив міністр закордонних справ Італії.Він анонсував, що 3 березня в Римі відбудеться зустріч "Друзів Балкан", а 1 квітня очікується візит до Сербії. Таяні наголосив, що при цьому Італія продовжить допомагати й Україні."На початку квітня ми відвідаємо Белград разом із міністром Німеччини Вадефулем, щоби висловити свою стурбованість Сербії. Ми підтримаємо Україну, якій необхідно домогтися прогресу", — підсумував він.Раніше Антоніо Таяні прокоментував критичні зауваження Володимира Зеленського стосовно позиції Євросоюзу. Міністр наголосив, що саме завдяки діям Європи вдалося гарантувати збереження незалежності України.Як відомо, у грудні 2025 року з'явилася інформація, що Україна в разі укладення мирної угоди та припинення війни вступить до Євросоюзу до 1 січня 2027 року. Джерела розповідали, що це обговорювалося на переговорах за участю США та європейських країн.Нагадаємо, 28 січня стало відомо, що Італія надіслала Україні першу партію допомоги для подолання енергетичної кризи. Деяке обладнання на той момент уже перебувало в Києві. Про це тоді повідомив офіс прем’єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні..

У суботу, 31 січня, уряд, усі енергетичні компанії, обласні та місцеві влади працювали в надзвичайному режимі. Зранку сталася технологічна аварія на мережі.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Дві лінії між Румунією та Молдовою, а також на території України перестали працювати. Причини детально зʼясовуються", — зазначив він.За його словами, станом на зараз немає підтверджень зовнішнього втручання або кібератаки. Більше даних, що через погодні умови сталось обмерзання ліній, автоматичні відключення."Найскладніші наслідки для Києва та Центральної України, Вінницької області, також для Чернігова, Харкова, нашої Сумщини. Необхідні сили одразу залучили", — запевнив український президент.Він додав, що за день вдалося вийти загалом на ситуацію, яка була до цієї технологічної аварії, зараз триває стабілізація та відновлення забезпечення наших людей.Президент України подякував усім ремонтним бригадам, кожному та кожній, хто працює на відновлення, на запуск систем і на збереження української енергетики в цих надзвичайно складних умовах."Важливо подякувати українським залізничникам за всю їхню роботу щодо збереження логістики, нашого транспортного сполучення. Дякую всім, хто воює та працює заради України! Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Раніше перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль повідомив, що станом на вечір суботи енергетики відновили електропостачання в усіх областях України. Вони напружено працювали після системної аварії, яка відбулась зранку.Нагадаємо, Віталій Кличко також інформував, що Київ поступово відновлює системи життєзабезпечення міста після аварійної ситуації в енергосистемі України. Однак велика кількість багатоповерхівок усе ще залишаються без опалення..

Європейські лідери мають намір спокійно реагувати на провокативні заяви американського президента Дональда Трампа, але при цьому відповідати тарифами. Вони розробили план, як протидіяти трампівським крокам.Таку інформацію оприлюднило видання The New York Times, журналісти якого послалися на власні джерелаСпіврозмовники медійників розповіли, що лідери європейських країн зібралися на екстрену вечерю наступного дня після того, як Трамп на Всесвітньому економічному форумі пригрозив Європі економічними складнощами, а також принизив політиків і піддав критиці їхні цінності.Європейці обговорили, що варто зробити, аби впоратися зі швидким погіршенням відносин зі США, це проявилося, зокрема, в нав'язливому прагненні Трампа захопити Гренландію.Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні запропонувала продовжувати діалог із президентом. Тим часом канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наполягав на негайних заходах зі скорочення регулювання бізнесу в усій Європі, щоби стимулювати економічне зростання та знизити залежність від економіки США.Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що для завоювання поваги Трампа Європа має продемонструвати готовність дати відсіч його погрозам.Джерела видання стверджують, що за підсумками зустрічі розробили своєрідний план дій у відповідь. За словами трьох співрозмовників, він полягає в тому, щоби зберігати спокій під час майбутніх провокацій Трампа, погрожувати відповідними митами та працювати за лаштунками над тим, щоби зробити Європу менш залежною у військовому й економічному плані від США.Щоби заспокоїти Трампа в короткостроковій перспективі, європейці обговорюють способи зміцнення безпеки в Арктиці. У довгостроковій перспективі — сторони працюють над диверсифікацією торгівельних відносин, поліпшенням збройних сил і зниженням залежності своїх країн від американських технологій."Водночас Європа досі не має плану щодо швидкого встановлення військової автономії від США, а фінансова та банківська система регіону залишається фрагментованою, що ускладнює фінансування амбітних проєктів", — наголосили аналітики.Крім того, підсумували вони, процес ухвалення рішень затягується, а лідери Європи розходяться в думках щодо того, як реалізувати проєкт, що може тривати роки або десятиліття, зі зниження їхньої трансатлантичної залежності.Нагадаємо, що 15 грудня лідери деяких європейських країн та інституцій Європейського Союзу виступили зі спільною заявою, в якій привітали тісну співпрацю між командами президента Зеленського та президента Трампа, а також європейськими командами..

У суботу, 31 січня, у Сполучених Штатах Америки розпочався частковий шатдаун. Федеральний уряд США частково зупинив роботу до кінця тижня.Про це повідомляє ABC News. За даними журналістів, частковий шатдаун офіційно почався опівночі 31 січня за східним часом США.Це відбулося буквально за декілька годин після того, як Сенат США ухвалив угоди про фінансування, необхідну для запобігання шатдауну. Однак роботу Федерального уряду все ж було припинено, адже пакет законопроєктів має бути схвалений Палатою представників.Очікується, що спікер Майк Джонсон винесе документ на голосування за прискореною процедурою, яка передбачає, що за нього має проголосувати не менш як дві третини конгресменів. Попередньо, голосування заплановано на 2 лютого.Якщо голосування у Палаті представників пройде успішно, то вже у понеділок шатдаун буде скасовано.Шатдаун  — тимчасова часткова зупинка роботи державних органів.Нагадаємо, 5 листопада 2025 року вимушена пауза у роботі федерального уряду Сполучених Штатів Америки (шатдаун) через непогоджений додатковий бюджет стала найдовшою в історії. Зокрема, було побито 35-денний рекорд, встановлений під час першого терміну Дональда Трампа.Читайте також: Четвертий шатдаун Трампа: як республіканці й демократи почали виборчу кампанію 2026 року.

У п’ятницю, 30 січня, Центральна виборча комісія (ЦВК) зареєструвала Сергія Карабуту народним депутатом України від партії "Слуга народу". Це стало можливим після того, як Роман Кравець відмовився від мандата.Про це повідомила пресслужба секретаріату ЦВК."Під час сьогоднішнього засідання комісія розглянула заяву та необхідні документи Сергія Карабути, відповідно до законодавства зареєструвала його народним депутатом України", — йдеться в повідомленні.У ЦВК додали, що він обраний на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від політичної партії "Слуга народу". Сергій Карабута був включений до виборчого списку цієї партії під №156. "Повноваження народного депутата він набуде з моменту складення присяги у Верховній Раді України", — наголосили у Центральній виборчій комісії.Що відомо про Сергія КарабутуСергій Карабута народився 3 січня 1983 року в Києві. 2006 року він закінчив Інститут туризму Федерації профспілок України за спеціальністю "менеджмент", а також Міжрегіональну академію управління персоналом.Того ж року Карабута став співзасновником і директором туристичної компанії ТОВ "Тропікана тревел". Також він очолював київську філію ТОВ "Компанія Мандри".Раніше, 2019 року, Карабута невдало балотувався до Верховної Ради дев’ятого скликання від партії "Слуга народу" (№156 у списку), як безпартійний.Нагадаємо, до цього Роман Кравець відмовився від мандата. 19 січня ЦВК офіційно визнала його народним обранцем. Але невдовзі він пояснив, що виїхав до Ізраїлю через проблеми із зором на законних підставах..

Тижневий мораторій на енергетичні удари не є значною поступкою Росії, враховуючи, що Росія продовжує відкидати довгострокове припинення вогню та раніше пропонувала аналогічні короткострокові мораторії для досягнення своїх політичних цілей.  Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Як зазначають аналітики, тимчасовий мораторій на удари далекої дії може бути вигідним для Росії, якщо і Росія, і Україна братимуть участь у мораторії. Російські війська зможуть накопичити арсенали безпілотників та ракет, які вони зможуть використовувати для здійснення великих комбінованих ударів у майбутньому, поки Україна припинить свої удари по російській енергетичній інфраструктурі.  "Кремль раніше пропонував короткострокове припинення вогню в рамках зусиль когнітивної війни, щоб зобразити Кремль як такий, що діє добросовісно, ​​відкидаючи заклики України та США до тривалішого або постійного мораторію на удари далекої дії по цивільній інфраструктурі", — зауважують в ISW.  Пов'язаний з Кремлем російський мілблогер у відповідь наголосив, що припинення вогню є лише тимчасовим, але розкритикував Кремль за прийняття припинення вогню, стверджуючи, що Кремль втрачає цінні важелі впливу проти України, припиняючи удари. Мілблогер також стверджував, що мораторій на енергетичні удари пов'язаний з наступним раундом переговорів між Україною та Росією в Абу-Дабі, який, як повідомляється, запланований на 1 лютого.  Інші російські мілблогери також розкритикували мораторій на удари та висловили полегшення тим, що мораторій такий короткий, що Росія може продовжувати тиснути на Україну через свій удар по енергетичній інфраструктурі. Інший мілблогер стверджував, що війна Росії в Україні є частиною більшої війни, і тому, якщо Росія піде на поступки "в якийсь момент", то Кремль використає ці поступки для досягнення своїх цілей.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський розповів, що через обстріли й сильні морози в енергосистемі України склалася складна ситуація. Крім того, ворог продовжує бити по газовій інфраструктурі.Водночас 29 січня Володимир Зеленський заявив, що українська делегація під час переговорів зі Сполученими Штатами Америки та Росією в Абу-Дабі обговорювала можливість енергетичного перемир'я. Є сподівання, що домовленості виконуватимуться. Своєю чергою, американський лідер Дональд Трамп заявив про помітне просування вперед у питанні досягнення миру на українських територіях. Лідер Білого дому зауважив, що діалог щодо завершення війни зараз демонструє позитивну та змістовну динаміку. .

Американський лідер Дональд Трамп заявив про помітне просування вперед у питанні досягнення миру на українських територіях. Лідер Білого дому зауважив, що діалог щодо завершення війни зараз демонструє позитивну та змістовну динаміку.Своєю оцінкою ситуації американський лідер поділився під час брифінгу для преси у Білому домі. Коментуючи перебіг зустрічей в Абу-Дабі, глава держави зазначив:"Я думаю, що там досягається значний прогрес".Окрему увагу Трамп приділив тимчасовому припиненню російських ударів по українській енергосистемі, яке він назвав "енергетичним перемир'ям". Президент США зауважив, що особисто звертався до Кремля з проханням запровадити "тиждень тиші" через складні погодні умови в Україні."Я сказав, що Росія тимчасово не веде обстрілів через надзвичайно холодну погоду... Ми попросили президента Путіна, чи могли б вони припинити обстріли на тиждень... він погодився на це. Ми дуже це цінуємо", — наголосив господар Білого дому, вказавши на аномальні морози, що наразі панують в Україні.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський розповів, що через обстріли й сильні морози в енергосистемі України склалася складна ситуація. Крім того, ворог продовжує бити по газовій інфраструктурі.Водночас 29 січня Володимир Зеленський заявив, що українська делегація під час переговорів зі Сполученими Штатами Америки та Росією в Абу-Дабі обговорювала можливість енергетичного перемир'я. Є сподівання, що домовленості виконуватимуться. .

Поки перемовники готуються до чергового раунду консультацій за посередництва США, Київ та Москва залишаються у глухому куті. Причиною є фундаментальні розбіжності, що визначають цей конфлікт від самого початку.Про це повідомляє Politico.Як нагадує видання, 26 січня Володимир Зеленський повідомив, що українська делегація може зустрітися з представниками РФ та США вже найближчої неділі. За словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, президент України готовий до прямої зустрічі з Володимиром Путіним, проте "найбільш делікатні питання досі не розв'язані".Напередодні переговорів, що відбулися минулих вихідних в ОАЕ, спецпосланець США Стів Віткофф заявляв, що суперечності звелося до одного "питання, яке можна розв'язати". Президент Дональд Трамп у Давосі також висловив оптимізм, зазначивши, що угода "досить близька". Втім, дискусії в Еміратах знову зайшли у глухий кут через три ключові аспекти: територіальні вимоги РФ, гарантії безпеки для України та послідовність кроків (припинення вогню до чи після підписання угоди).Територіальне питанняЙмовірно, "розв'язним питанням", про яке згадував Віткофф, є доля Донбасу. Хоча Росія вже не сподівається на швидке захоплення всієї України, Путін прагне отримати весь східний регіон на додачу до анексованого Криму. Москва просуває так звану "формулу Анкориджа", згідно з якою Україна має віддати весь Донбас, включно з територіями, які РФ наразі не контролює. Кремль стверджує, що саме про це Путін і Трамп домовилися під час зустрічі на Алясці минулого року.Для Києва офіційна здача територій є не лише незаконною, а й політично неприйнятною. Хоча Зеленський припускав сценарій, за якого певні регіони стануть демілітаризованою "вільною економічною зоною" під суверенітетом України, Кремль вважає це недостатнім.Держсекретар США Марко Рубіо визнав складність ситуації: "Це все ще прірва, яку треба подолати. Нам вдалося звузити коло питань до одного центрального, але воно буде надзвичайно складним". Окремим пунктом розбіжностей залишається Запорізька АЕС. Зеленський наполягає на спільному контролі України та США, тоді як Москва прагне залучити до управління Вашингтон, оминаючи або обмежуючи участь Києва.БезпекаГострим залишається питання гарантій безпеки. Велика Британія та Франція вже висловили готовність розгорнути свої війська в Україні після досягнення миру. Стів Віткофф назвав запропонований план безпеки "найпотужнішим в історії", хоча не уточнив роль США. Водночас у медіа (зокрема Financial Times) з'являлася інформація, що адміністрація Трампа пов’язує гарантії безпеки з відмовою України від Донбасу, хоча Білий дім це заперечує.Американський "план із 20 пунктів" передбачає вступ України до ЄС у 2027 році, що автоматично включає положення про взаємооборону. Натомість Кремль вимагає повної відсутності військ НАТО, обмеження української армії до 600 тисяч осіб та права вето на оборонні рішення України.Припинення вогнюДля громадян України найважливішим є припинення обстрілів. Київ вимагає негайної зупинки бойових дій. Москва ж непохитна: спочатку — підписана угода на її умовах, потім — пауза у війні. До того часу РФ заявляє про продовження атак, що щодня руйнують енергосистему та забирають життя людей.Ключові відмінності в підходахОбидві сторони намагаються продемонструвати Трампу свою конструктивність. Речник Кремля Дмитро Пєсков називає обговорення технічних деталей "прогресом", а українські аналітики бачать у цьому "обережний оптимізм".Проте експерти, зокрема Тетяна Станова (R.Politik), застерігають: Путін одержимий ідеєю "зламати" Україну і вважає цю війну екзистенційною. На її думку, переговори про Донбас для Москви — лише тактика зволікання, яка не має нічого спільного з реальним бажанням миру.Тим часом перед Зеленським стоїть внутрішній виклик: навіть якщо компроміс буде знайдено, його потрібно провести через складний політичний процес, можливо, через референдум, який неможливий без попереднього встановлення стабільного перемир'я.Нагадаємо, 28 січня державний секретар США Марко Рубіо заявив, що питання контролю над українськими землями та статус східних регіонів залишаються центральними темами обговорень щодо завершення війни. Попри інтенсивні переговори, саме ці територіальні розбіжності визнані найважчим бар'єром, який заважає досягненню остаточної згоди..

Питання контролю над українськими землями та статус східних регіонів залишаються центральними темами обговорень щодо завершення війни. Попри інтенсивні переговори, саме ці територіальні розбіжності визнані найважчим бар'єром, який заважає досягненню остаточної згоди.Про це, як повідомляє Reuters, заявив 28 січня державний секретар США Марко Рубіо, назвавши цю розбіжність ключовим питанням, яке "дуже важко" розв'язати.Як зазначає видання, глава Кремля Володимир Путін неодноразово заявляв, що Росія захопить весь український Донбас, 90% якого контролюють російські війська, силою, якщо Київ не відмовиться від нього в рамках мирної угоди. Донецьк є частиною Донбасу. Київ заявив, що не подарує Росії територію, яку Москва не змогла здобути на полі бою. Опитування показують, що українці не дуже схильні до територіальних поступок."Це все ще міст, який нам потрібно перетнути. Це все ще прогалина, але принаймні нам вдалося звузити коло питань до одного центрального, і це, ймовірно, буде дуже складно", — сказав Рубіо на слуханнях у комітеті Сенату з міжнародних відносин.США можуть приєднатись до переговорівУ Reuters зазначили, що вимога Путіна, щоб Україна віддала 20% Донецька, які вона досі утримує, близько 5000 квадратних кілометрів, виявилася головною перешкодою для будь-якої угоди. Більшість країн визнають Донецьк частиною України. Путін каже, що Донецьк є частиною російських "історичних земель".Високопоставлений американський дипломат заявив, що на подальших переговорах щодо України може бути присутність США, але головні посланці президента Дональда Трампа Стів Віткофф та Джаред Кушнер, які брали участь у попередньому раунді переговорів минулими вихідними в Абу-Дабі, брати участь не будуть.Переговори минулих вихідних, які містили рідкісну особисту зустріч між російськими та українськими посадовцями, завершилися без угоди, але Москва та Київ заявили, що вони відкриті до подальшого діалогу. Очікується, що подальші обговорення відбудуться наступної неділі в Абу-Дабі, повідомив американський чиновник, який у той час спілкувався з журналістами.Київ перебуває під зростальним тиском адміністрації Трампа, щоб піти на поступки та досягти угоди про припинення найсмертоноснішого та найруйнівнішого конфлікту в Європі з часів Другої світової війни, спровокованого повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Рубіо також запитали, чи були узгоджені гарантії безпеки для України між США та Україною."Я думаю, можна стверджувати, що з нашого боку вони погодилися. Тут, очевидно, діє російська динаміка. І, звичайно, будь-які гарантії безпеки набудуть чинності після закінчення конфлікту", — сказав Рубіо.Газета Financial Times у вівторок повідомила, що Вашингтон заявив Україні, що вона повинна підписати мирну угоду з Росією, щоб отримати гарантії безпеки від США.Попередній контекст:Нещодавно в Абу-Дабі пройшов перший раунд тристоронніх перемовин за участю США, України та Росії. Головною метою зустрічей стало напрацювання механізмів мирного врегулювання.Представники української делегації заявили про продуктивний характер діалогу, однак компромісу щодо територіального питання сторони не досягнули.Володимир Зеленький заявив, що під час дводенних перемовин в Абу-Дабі делегації Сполучених Штатів Америки, України та Росії обговорили весь 20-пунктний план миру.За оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль проводить інформаційну кампанію, спрямовану на партнерів України, яка намагається представити контроль над Донбасом як головне питання, що залишилося для обговорення на мирних переговорах. Але заяви російських чиновників для внутрішньої аудиторії неодноразово підтверджували, що вимоги Росії виходять за межі Сходу України.26 січня український лідер заявив, що наступний етап тристоронніх перемовин у Абу-Дабі відбудеться 1 лютого.Читайте також: "Формула Анкориджа": як зустріч Трампа з Путіним на Алясці заважає миру в Україні.

У середу, 28 січня, США, Данія та Гренландія розпочали обговорення нової угоди, що має на меті розширити американський вплив на арктичному острові. Такий формат співпраці покликаний задовольнити прагнення президента Трампа посилити присутність Штатів у регіоні, уникаючи при цьому прямої передачі території. Про це повідомляє Bloomberg.Як зазначив Олівер Руте Сков, речник посольства Данії в США, високопосадовці зустрілися, щоб "обговорити, як ми можемо вирішити занепокоєння США щодо безпеки в Арктиці, дотримуючись при цьому червоних ліній Королівства".Переговори відбулися після оголошення минулого тижня Трампом "рамкової угоди про майбутню угоду", в якій він зобов'язався утриматися від запровадження тарифів для європейських країн, які протистоять його зусиллям захопити Гренландію. Цей поворот стався після тижнів зростального тиску Трампа на Данію та Гренландію, щоб вони надали США контроль над стратегічним арктичним островом, який є напівавтономною територією під владою союзника НАТО Данії. Неодноразові погрози викликали обурення з боку данських та гренландських чиновників, а також інших європейських союзників.Лідери Данії та Гренландії цього тижня перебувають у Берліні та Парижі, щоб заручитися підтримкою Європи на тлі переговорів зі США. Державний секретар Марко Рубіо раніше в середу заявив законодавцям Комітету Сенату з міжнародних відносин, що "зараз ми перебуваємо в хорошому становищі" щодо Гренландії, тоді як законодавці-демократи розкритикували адміністрацію Трампа за відчуження союзників по Організації Північноатлантичного договору."У нас є процес, який приведе нас до хорошого результату для всіх", — сказав Рубіо, додавши, що переговори відбуватимуться "дуже професійно та прямолінійно".Трамп оголосив про заплановану угоду після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія, де обидва лідери обговорили розміщення американських ракет, права на видобуток корисних копалин, спрямовані на стримування китайських інтересів, та посилення присутності НАТО в Арктиці. Данські чиновники заявили, що готові вести переговори та переглядати співпрацю зі США щодо Гренландії, за умови, що не будуть порушені питання щодо суверенітету острова.Як раніше повідомлялось, офіційні особи США розглядають можливість перегляду оборонної угоди країни з Данією, щоб зняти будь-які обмеження на її військову присутність у Гренландії в рамках переговорів. У початковій угоді, підписаній у 1951 році та зміненій у 2004 році, йдеться, що США повинні "проконсультуватися та поінформувати" Данію та Гренландію, перш ніж вносити "будь-які суттєві зміни до військових операцій чи об'єктів Сполучених Штатів у Гренландії".Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії.Читайте також: Бенефіс Трампа у Давосі: як глава Білого дому замість Гренландії отримав "Раду миру" .