# політика

У п'ятницю, 9 травня, затвердили нову структуру Київської міської військової адміністрації та відповідний штатний розпис. Документ чітко визначає посадових осіб, відповідальних за конкретні напрямки роботи в столиці.Про це у Telegram-каналі повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко. Посадовець також оприлюднив схему вичерпного складу та вертикалі підпорядкування."Буде забезпечена сувора дисципліна виконання поставлених завдань. Хаос, допущений при ліквідації наслідків російських атак, відсутність на робочому місці та гуляння у час, коли люди залишились без житла — це остання крапка", — йдеться у заві Ткаченка. Очільник КМВА також наголосив, що з цього дня невиконання доручень, виданих для забезпечення функціонування Києва — будуть оцінюватись, як саботаж в умовах правового режиму воєнного стану. "Далі — особисто звертатимусь до СБУ, яка комплексно реагуватиме на такі прояви", — додав Тимур Ткаченко.Тимур Ткаченко з вересня працював заступником міністра розвитку громад і територій Олексія Кулеби, а до того з 2023 року — заступником міністра з питань стратегічних галузей промисловості. З 2021 року Ткаченко очолював департамент благоустрою Київської міської державної адміністрації.Нагадаємо, 29 квітня начальник КМВА Тимур Ткаченко заявив, що скликає Раду оборони Києва. Це пов'язано з алгоритмом дій після того, як рятувальники ліквідували наслідки "прильотів".

Глава Кремля Володимир Путін та лідер Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін провели серію двосторонніх зустрічей у Москві 8 травня, продемонструвавши глибшу російсько-китайську співпрацю та зближення. Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Ці зустрічі знаменують собою третю офіційну зустріч у 2025 між Путіним і Сі. Політики підписали пакет двосторонніх міжурядових та міжвідомчих документів про співпрацю та опублікували спільну заяву 8 травня. "Сі вирушив до Росії, щоб взяти участь у святкуванні Дня Перемоги в Росії 9 травня. Путін і Сі обговорили ролі, які Китай та Радянський Союз зіграли у Другій світовій війні, акцентували на важливості внеску своїх країн у розгром фашизму, озвучили значні китайські та радянські втрати у війні та заявили, що Китай та Радянський Союз були "головними театрами" у війні", — пишуть аналітики.Як зазначили в ISW, російські офіційні особи неодноразово використовують міфи про жертв Радянського Союзу під час Другої світової війни, щоб переконати російське населення в тому, що їхні зростальні соціальні та економічні жертви заради російських військових дій в Україні можуть призвести до перемоги. Російські офіційні особи, ймовірно, перебільшують міфи про Другу світову війну, щоб посилити підтримку військових дій Росії в Україні, частково через нездатність РФ продемонструвати свої успіхи на полі бою до Дня Перемоги 2025 року. Варто зазначити, що 8 травня російський диктатор Володимир Путін та очільник Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін підписали 8 травня заяву про поглиблення всеосяжного стратегічного партнерства між двома країнами.Раніше міністр закордонних справ Китаю Ван Ї заявив, що Китай хоче брати активну участь у врегулюванні російсько-української війни. В Пекіні її називають "українською кризою" та підтверджують тезу про "дружбу з Росією".Нагадаємо, нещодавно китайське міністерство закордонних справ спростувало інформацію про те, що країна після завершення війни розглядає можливість участі у миротворчій місії в Україні.

Російський диктатор Володимир Путін та очільник Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін підписали 8 травня заяву про поглиблення всеосяжного стратегічного партнерства між двома країнами.Про це повідомляє Reuters. Виступаючи в Кремлі після переговорів із Сі Цзіньпіном, Путін заявив, що російсько-китайські відносини є самодостатніми й що дві країни продовжать збільшувати частку своїх національних валют, які використовуються у взаємних розрахунках.Участь Сі Цзіньпіна у параді ПутінаВвечері 7 травня стало відомо, що лідер Китаю Сі Цзіньпін прилетів до Москви, щоб відвідати парад на 9 травня. Також голова КНР Сі Цзіньпін під час візиту до Москви 8 травня заявив про підтримку Росії, назвав Путіна союзником у побудові нового світового порядку та підтвердив спільну позицію щодо війни проти України.Варто зазначити, що у параді на Красній площі в Москві братимуть участь військовослужбовці Китаю. Як запевнив Путін, китайський розрахунок буде найбільшим з іноземних військових контингентів. Раніше міністр закордонних справ Китаю Ван Ї заявив, що Китай хоче брати активну участь у врегулюванні російсько-української війни. В Пекіні її називають "українською кризою" та підтверджують тезу про "дружбу з Росією".Нагадаємо, нещодавно китайське міністерство закордонних справ спростувало інформацію про те, що країна після завершення війни розглядає можливість участі у миротворчій місії в Україні.

Національний банк дотепер не вжив заходів щодо виведення з ринку банку, ключовим власником якого Петро Порошенко. Як відомо, він перебуває під санкціями, а його ділова репутація офіційно визнана небездоганною.Про це повідомило видання "Закон і бізнес", журналісти якого послалися на експертів банківського сектору. Йдеться про ситуацію з АТ "МІБ", що фактично належить Петру Порошенку."Фактичним власником цього банку є особа зі статусом PEP (політично значуща особа) Петро Порошенко через ПАТ "ЗНКІФ "Прайм Ессетс Кепітал". За оцінкою експертів, аналіз активів банку свідчить, що фактично Петро Порошенко та пов’язані з ним особи контролюють 90% активів цієї банківської установи", — йдеться в повідомленні.Раніше у зв’язку із запровадженням у лютому цього року указом президента персональних санкцій до Петра Порошенка НБУ визнав його ділову репутацію небездоганною, як власника істотної участі в банку. Таке рішення комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури НБУ ухвалив на засіданні 28.04.2025.Експерти звернули увагу на те, що, згідно з чинним законодавством, у такій ситуації НБУ зобов’язаний ухвалити рішення про виведення банку з ринку й анулювання його ліцензії. Однак регулятор продовжує ухилятися від виконання своїх обов’язків.До того ж Нацбанк оштрафував АТ "Міжнародний інвестиційний банк", власником якого є Петро Порошенко, на 20,5 мільйона гривень за порушення законодавства щодо відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом. Зазначається, що Петро Порошенко за декілька тижнів до введення санкцій проти нього вивів з України понад 1 мільярд гривень і ще 986 мільйонів гривень подарував.Як відомо, Петро Порошенко проходить у декількох кримінальних провадженнях як один з організаторів Харківських угод, а також як особа, яка перешкоджала виведенню Чорноморського флоту Росії з території України.Крім того, він підозрюється в причетності до тиску на правоохоронні органи з метою переслідування політичних опонентів, а також до організації незаконних схем постачання вугілля з окупованих територій.Нагадаємо, 13 лютого президент України Володимир Зеленський заявив, що підставою для запровадження санкцій проти п'ятого президента та лідера "Європейської Солідарності" Петра Порошенка стало "виведення мільярдів гривень під час війни".

Помер багаторічний міський голова Чернівців, народний депутат України та державний діяч Микола Федорчук. Про це повідомив міський голова Чернівців Роман Клічук."Сьогодні з життя пішов Микола Трохимович Федорук — багаторічний міський голова Чернівців, людина, яка присвятила своє життя служінню громаді", — написав він на своїй сторінці у Facebook.За словами теперішнього мера, Чернівці багато чим зобов’язані Миколі Трохимовичу, адже саме за його каденції "місто змінювалося, не втрачаючи при цьому своєї унікальної душі". "Він був людиною, яка жила Чернівцями і для Чернівців", — заявив Клічук, висловлюючи щирі співчуття рідним.Причину смерті офіційно не повідомляють, проте відомо, що останні роки Федорук мав проблеми зі здоров’ям.Що відомо про Миколу ФедорчукаМикола Федорук народився у 1954 році в Чернівцях, де і прожив усе життя. Освіту здобув у Чернівецькому державному університеті. За фахом був істориком. У 1990 роках почав працювати у міській владі, а у 1994 році вперше став мером Чернівців. Цей пост він очолював до 2011-го — 17 років поспіль. Тобто політик був мером чотири каденції поспіль.У 2012 році Миколу Федорука обрали народним депутатом України. Він був членом фракції "Народний фронт". Нагадаємо, у квітні стало відомо про смерть народного депутата дев'ятого скликання Володимира Мороза. Він пройшов у Верховну Раду від забороненої "Опозиційної платформи — За життя" (ОПЗЖ). Чоловіку було 57 років.

У середу, 7 травня, у Ватикані розпочинається конклав — спеціальне зібрання кардиналів Римо-католицької церкви. Вони мають обрати нового Папу Римського. Він стане 267 понтифіком в історії.Про це повідомив Vatican News. Там зазначили, що о 10:00 за місцевим часом у базиліці Святого Петра відбулася меса "pro eligendo Romano Pontefice". Її транслювали 11 мовами (італійською, англійською, французькою, іспанською, португальською, бразильською португальською, німецькою, польською, китайською, арабською та в'єтнамською), а також іспанською мовою жестів.Загалом Папу Римського обиратимуть 133 кардинали зі 70 країн, які з'їхалися до Ватикану. Новий понтифік має набрати щонайменше дві третини голосів під час таємного голосування. Як і в середньовічні часи, під час конклаву кардиналам заборонено спілкуватися зі сторонніми. Від учора у Ватикані заглушили весь зв’язок.О 16:30 за ватиканським часом кардинали-виборці зберуться в каплиці Павла в Апостольському палаці, щоби помолитися Літанії Святих, а потім перейдуть до Сикстинської капели.Після цього вони складуть присягу виконувати Munus Petrinum (з латинської — "служіння" або "місію" Петра), якщо когось із них оберуть Папою Римським.Після цього магістр папських літургійних церемоній проголошує "extra omnes" (всі геть), наказуючи всім, хто не бере участі в конклаві, покинути Сикстинську капелу.Перший бюлетень подадуть увечері 7 травня. Потім голосування відбуватиметься чотири рази на день протягом наступних днів, двічі вранці та двічі ввечері.З якими проблемами зіткнеться новий ПапаЯк раніше писав TrueUA у статті "Скоро конклав. Як Ватикан допомагає Україні та чому так важливо, хто стане новим Папою" для України дуже потрібно, щоб новий Папа був нашим другом. Очевидного фаворита немає. Але експерти акцентують на проблемах, з якими доведеться зіткнутися обранцеві кардиналів.Перша проблема — конфлікт між прихильниками реформ у церкві, які проводив Папа Франциск, та противниками реформування. Попередній глава Католицької церкви лібералізував її, основний свій погляд він звернув на простих вірян, на подолання розриву між злиденними та заможними, між бідними та багатими країнами, проводив політику децентралізації, розширюючи повноваження місцевих єпископів.Водночас Папа засуджував аборти та евтаназію. Крім того, уперше в тисячолітній історії церкви він розширив права жінок у церковних справах, дозволив їм прислуговувати біля вівтаря під час служби та роздавати причастя.Також Ватикан відчуває фінансові проблеми. Попередній понтифік розпочав реформування фінансової системи. Вона завжди була утаємниченою від зайвих очей і вух, тому невідома точна цифра бюджету церкви. Але відомо, що церква володіє величезною кількістю нерухомості, а також має акції у низці міжнародних компаній.Останніми роками зростає дефіцит бюджету Ватикану. Це пов’язано з багатьма факторами — від зниження прибутків через відтік вірян, передовсім у заможних країнах, до збитків, завданих пандемією коронавірусу. Новий Папа буде змушений проводити політику попередника щодо контролю за витратами, зменшувати їх, аби Ватикан не зіткнувся з фінансовими проблемами.Також існує політична проблема. Зараз багато країн зацікавлені у своєму Папі. Три останніх понтифіки — Іван Павло ІІ, Бенедикт XVI й Франциск — не були італійцями. Хоча до цього дуже тривалий час церквою правили італійці. Останній Папа хоча і мав італійське походження, проте за громадянством — аргентинець.На тлі зменшення чисельності вірян в Європі, зростає їхня кількість у Латинській Америці, Азії та Африці. Тому і не дивно, що серед претендентів на папську владу називають філіппінця Луїса Антоніо Тагле, африканців Пітера Тарксона з Гани та Фрідоліна Амбого Безунгу з Конго.З одного боку, можна було би повернути Святий Престол європейцям, проте з іншого — паства за межами Європи росте значно більшими темпами. І це потрібно враховувати. Також свої плани на Ватикан мають США. Хоча це і традиційно протестантська країна, проте нинішній віце-президент Джей Ді Венс — католик. З дуже консервативними поглядами. Американці не проти, щоб і наступний Папа мав такі ж.Нагадаємо, що наприкінці квітня президент США Дональд Трамп жартома заявив, що хотів би стати новим Папою Римським. Цей начебто "дотеп" обурив значну частину вірян.

Після встановлення сталого миру найсильнішою гарантією безпеки для України може стати прискорення вступу України до Європейського Союзу. Робота над цим триває та триватиме найближчим часом.Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на пленарному засіданні Європейського парламенту у Страсбурзі "Роль ЄС у встановленні справедливого та сталого миру в Україні". Її цитує "Європейська правда".Президентка Єврокомісії наголосила, що приєднання України до Євросоюзу стане найбільшою гарантією справедливого тривалого миру."Ми повинні прискорити шлях України до членства в ЄС. Це не лише прагнення України — це найсильніша гарантія безпеки. І саме це перебуває в центрі уваги моєї останньої зустрічі з президентом Зеленським у Римі", — заявила Урсула фон дер Ляєн.За її словами, війна в Україні врешті-решт закінчиться. І те, як вона закінчиться, сформує Європейський континент на декілька поколінь вперед.Президентка Єврокомісії висловила переконання, що "погана угода може заохотити Путіна повернутися з новими силами, що стало би рецептом усе більшої нестабільності та незахищеності". "Натомість справедливий і тривалий мир може відкрити нову еру процвітання для України та допомогти нам побудувати нову архітектуру безпеки для Європи", — акцентувала вона.Тож фон дер Ляєн виокремила три пріоритети для Євросоюзу на шляху до встановлення справедливого миру для України."По-перше, підтримати обороноздатність України. По-друге, завершити поетапну відмову від російського викопного палива. І по-третє, прискорити процес вступу України до ЄС", — підсумувала Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, в другій половині квітня стало відомо, що Європейський Союз не погоджується щонайменше з двома пунктами "мирної угоди", яку запропонували Сполучені Штати Америки щодо війни в Україні. Це визнання окупованого Криму російським і зняття санкцій із Росії.

У віці 97 років помер політв’язень із Закарпаття Іван Мирон. Він був членом Організації українських націоналістів, воював у лавах Української повстанської армії, провів 25 років у радянських концтаборах.Про смерть політв’язня повідомив начальник Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький."Сумна звістка сколихнула сьогодні мене та все Закарпаття — відійшов у вічність Іван Мирон, людина-легенда нашого краю", — написав він у своїх соціальних мережах.Він додав, що його життя — це приклад боротьби та гідності, вірності правді й Україні."Він пройшов через найважчі випробування долі, залишаючись незламним у своїй вірі, ідеях і переконаннях. Таким він і залишиться в нашій пам’яті — мудрим, стійким, незрадливим. Щирі співчуття рідним і близьким. Світла пам’ять Івану Васильовичу", — підсумував Мирослав Білецький.Іван Мирон був членом Організації українських націоналістів. 1950 року, коли Закарпаття вже перебувало у складі СРСР, він отримав повістку на службу в армії, однак відмовився від цього.Натомість Іван Мирон долучився до лав Української повстанської армії, яка тоді діяла підпільно. Однак через донос його затримали радянські спецслужби. Після суду йому оголосили вирок — 25 років таборів.Він відбував покарання, зокрема, і в таборі у Норильську, а 1953 року брав участь у тамтешньому повстанні. Згодом його перевели у Мордовію. На волі Іван Мирон опинився аж 1976 року.Нагадаємо, що вчора у віці 85 років помер український письменник-шістдесятник, літературознавець і перекладач Валерій Шевчук. Останнім часом він боровся з важкою недугою.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що перед своїм візитом до Саудівської Аравії зробить дуже важливе оголошення.Таку заяву він зробив під час спілкування з журналістами у Білому домі. За його словами, це буде одне з найважливіших оголошень, які було зроблено за багато років щодо "дуже важливого предмета"."Думаю, до цього ми зробимо дуже, дуже важливе оголошення. Настільки велике, наскільки це можливо. І я не скажу вам, про що. Але воно буде — і воно дуже позитивне. Це оголошення буде зроблено або в четвер, або в п'ятницю, або в понеділок перед нашим від'їздом", — сказав Трамп.Проте більше жодних подробиць щодо своєї майбутньої заяви Трамп не розкрив.Нагадаємо, нещодавно президент США Дональд Трамп повідомив, що в перемовинах щодо врегулювання війни між Російською Федерацією та Україною США ближчі з однією зі сторін. Проте називати цю країну політик не захотів. Своєю чергою державний секретар Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо заявив, що позиції України та Росії щодо укладення мирної угоди та закінчення війни вже стали ближчими. Однак вони все ще далекі одна від одної.

У вівторок, 6 травня, Бундестаг з другої спроби обрав лідера блоку ХДС/ХСС Фрідріха Мерца федеральним канцлером Німеччини.Про це повідомляє Spiegel. За даними видання, призначення Фрідріха Мерца підтримали 325 депутатів. Відтак, Мерц став 10 канцлером ФРН. Наразі його призначення ще має затвердити президент Штайнмаєр, після чого він складе присягу і очолить уряд. Варто зауважити, що кандидатуру Мерца Бундестаг зміг погодити лише під час повторного голосування. Зокрема, в першому турі голосування Фрідріх Мерц набрав 310 голосів "за", а необхідно 316. Програш Мерца в першому турі став першим подібним прецедентом в історії Німеччини.Що відомо про Фрідріха МерцаНімецький політик, голова партії Християнсько-демократичний союз. У 1975 році закінчив школу, потім до 1976 року проходив строкову військову службу. У 1976 році почав вивчати право в Боннському університеті, з 1982 по 1985 рік стажувався в суді Саарбрюккена, з 1985 по 1986 рік працював там суддею. У 1986 році займався адвокатською практикою в хімічних компаніях Бонна і Франкфурта, в 1990 році прийшов в юридичну фірму Leinen & Derichs при вищому земельному суді в Кельні. З 1989 по 1994 рік — депутат Європейського парламенту. У 1994 році був обраний в Бундестаг.Позиція щодо УкраїниПід час російського вторгнення в Україну з 2022 року Мерц неодноразово критикував канцлера Шольца та звинувачував його в обмані щодо військової підтримки України. До того ж Мерц заявляв, що як канцлер він намагатиметься досягти "спільного європейського рішення" щодо питання надання Києву ракет Taurus. Він також заявив про свою готовність вести переговори з керівництвом Росії.Нагадаємо, раніше видання Spiegel повідомляло, що міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус залишиться на посаді й після формування нового уряду. Позиції цього політика залишаються сильними в країні.

Фрідріху Мерцу, який є лідером політичного блоку ХДС/ХСС, не вистачило голосів під час першого голосування Бундестагу щодо нового канцлера Німеччини. Згодом відбудеться ще друга спроба його обрання на цю посаду.Про це повідомило німецьке видання Tagesschau. Журналісти констатували, що в першому турі голосування Фрідріх Мерц набрав 310 голосів "за", а необхідно 316.Проти проголосували 307 депутатів, ще троє — утрималися. У засіданні Бундестагу відбувається перерва, під час якої політичні групи обговорюють наступні кроки.Коаліція Мерца (ХДС/ХСС/СДПН) номінально має 328 голосів у Бундестазі, але він отримав лише 310, що на 18 менше, ніж можна було б очікувати.Місцеві медійники наголосили, що такого ще ніколи не траплялося в історії федеративної Німеччини.За правилами, оприлюдненими на сайті Бундестагу, кандидат у канцлери повинен отримати голоси абсолютної більшості членів Бундестагу. Тобто половини членів плюс щонайменше один додатковий голос. Це називають "канцлерською більшістю".Якщо кандидат не отримує абсолютної більшості голосів у першому турі голосування, то проводять другий тур. Для цього Бундестаг має 14 днів, щоб обрати іншого кандидата на посаду канцлера.Якщо ж другий тур також не дає результатів, виборчий процес переходить у третій етап. У третьому турі голосування вистачить більшості голосів присутніх членів парламенту.Якщо у третьому турі кандидат отримає абсолютну більшість, президент Німеччини має його призначити. Якщо ж лише відносну — президент може або призначити його, або розпустити Бундестаг і оголосити нові вибори.Нагадаємо, вчора видання Spiegel повідомляло, що міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус залишиться на посаді й після формування нового уряду. Позиції цього політика залишаються сильними в країні.

Переможець першого туру виборів президента в Румунії Джордж Сіміон, який є лідером ультраправої проросійської партії, закликав припинити російсько-українську війну. Він також висловився проти постачання Україні зброї.Про це Джордж Сіміон сказав у коментарі DW. Він заявив, що виступає проти постачання зброї як Україні, так і Росії, тобто "обидвом сторонам конфлікту".Одіозний румунський політик переконаний, що це "невигідно" для таких країн, як Німеччина, Франція, Румунія та Польща.Лідер румунських ультраправих додав, що деескалація — єдиний шлях до розв’язання цієї складної ситуації."Ми повинні зупинити цю війну. Ми повинні зупинити будь-які жертви серед цивільного населення", — наголосив він.За словами Джорджа Сіміона, саме тому необхідно досягнути припинення вогню."Сподіваємося, що мирні ініціативи Дональда Трампа дадуть результат", — підсумував румунський кандидат у президенти.Минулої неділі, 4 травня у Румунії пройшов перший тур президентських виборів, за підсумками якого перемогу здобув проросійський лідер ультраправих Джордже Сіміон, який набрав 40,94%, а ліберальний мер Бухареста Нікушор Дан — 20,99%.До речі, 15 листопада 2024 року Сіміону заборонили в’їзд до України за системну антиукраїнську активність.Нагадаємо, що група російських хакерів атакувала декілька сайтів румунського уряду та кандидатів у президенти. Атака відбувалася в день виборів під час голосування громадян Румунії за наступного президента у першому турі.

У понеділок, 5 травня, американське міністерство внутрішньої безпеки (DHS) оголосило про історичну можливість для нелегальних іммігрантів отримати як фінансову, так і дорожню допомогу для полегшення повернення на батьківщину через програму CBP Home. Будь-який нелегальний іноземець, який використовує цей застосунок для самостійної депортації, також отримає стипендію у розмірі тисячу доларів, що сплачується після підтвердження його повернення на батьківщину.Про це повідомила прес-служба міністерства національної безпеки США. У відомстві зазначили, що самостійна депортація — гідний спосіб залишити США, який дозволить нелегальним іммігрантам уникнути зустрічі з імміграційною та митною поліцією США (ICE). "Навіть з урахуванням вартості стипендії передбачається, що використання CBP Home знизить вартість депортації приблизно на 70 відсотків. Нині середня вартість арешту, затримання та висилання нелегального іммігранта становить 17 121 долар", — йдеться у повідомленні. У міністерстві зазначили, що перше використання допомоги у поїздках вже виявилося успішним. "Нелегальний іноземець, якого адміністрація Байдена допустила до нашої країни, нещодавно скористався програмою, щоб отримати квиток на рейс з Чикаго до Гондурасу. Додаткові квитки вже заброньовані на цей та наступний тиждень", — пише відомство США. У міністерстві наголосили, що самодепортація для нелегальних мігрантів — це найкращий, найбезпечніший і найекономніший спосіб залишити Сполучені Штати, щоб уникнути арешту. Нелегальні іноземці, які заявили про свій намір добровільно депортуватися в CBP Home, за даними відомства, також будуть позбавлені пріоритету на затримання та висилку перед від'їздом, якщо вони продемонструють, що роблять значні кроки до завершення цього від'їзду. "Участь у CBP Home Self-Deportation допоможе зберегти можливість для нелегального іноземця повторно в'їхати до Сполучених Штатів на законних підставах у майбутньому. Іноземці, які відповідають вимогам, повинні надіслати свій "намір покинути" через додаток CBP Home", — додали у міністерстві.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що адміністрація президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа розробляє план масової депортації. Зокрема, йдеться про один мільйон осіб за рік.

Чинний очільник уряду Румунії та лідер партії СДП Марчел Чолаку оголосив 5 травня після засідання керівництва партії, що у понеділок увечері він піде у відставку з посади прем'єр-міністра.Про це повідомляє G4Media.ro. Він уточнив, що міністри від СДП обговорять із представниками НЛП та ЄДМР питання про те, чи залишаться вони тимчасовими членами уряду. На запитання щодо майбутніх коаліцій Чолаку відповів: "Поки я президент СДП, уряду СДП-АУР не буде". Чолаку стверджував, що "ця коаліція більше не є легітимною, поки вона не відправила свого кандидата до другого туру". "У будь-якому разі майбутній президент змінює мене", — додав він. За його словами, майбутній президент, який буде обраний 18 травня, "вирішить разом із партіями, які зможуть створити більшість у парламенті, хто керуватиме країною, а хто стане прем'єр-міністром".Керівництво СДП одноголосно схвалило у понеділок відставку прем'єр-міністра Марчела Чолаку з посади глави уряду та його вихід з уряду, повідомили політичні джерела G4Media. Однак міністри СДП залишаються тимчасовими до формування нового уряду саме для того, щоб не спровокувати політичну нестабільність, повідомляють джерела G4Media. Рішення СДП було ухвалено на пропозицію Чолаку. Чолаку вирушить у Котрочень, щоб подати прохання про відставку, який тимчасово виконує обов'язки президента. Ілліє Боложан призначить тимчасового прем'єр-міністра з-поміж чинних міністрів. Згідно із законом, міністри від СДП залишатимуться на своїх посадах як тимчасові міністри максимум 45 днів. Після президентських виборів майбутній президент проведе переговори з парламентськими партіями щодо створення керівної коаліції, яка сформує новий уряд.Нагадаємо, що в Румунії в першому турі виборів президента країни найкращий результат отримав ультраправий кандидат Джордже Сіміон. Друге місце посів колишній мер Бухареста Нікушор-Даніель Дан, який теж пройшов у другий тур.

У понеділок, 5 травня, тимчасова повірена у справах Сполучених Штатів Америки в Україні Джулі Девіс прибула до Києва. Ймовірно, в перспективі вона буде американським послом у нашій країні.Про приїзд Джулі Девіс повідомило посольство США в Україні у своїх соціальних мережах."Ми раді вітати в Києві тимчасову повірену у справах США в Україні Джулі Девіс", — йдеться в повідомленні.У посольстві також наголосили, що після підписання історичної Угоди про створення інвестиційного фонду відбудови України посол Девіс прибула в Україну у критичний час."Вона працюватиме для продовження реалізації політики президента Трампа, спрямованої на завершення війни та забезпечення тривалого миру та процвітання в Україні", — додали в американські дипломатичній установі.Джулі Девіс розпочала виконання обов’язків тимчасової повіреної у справах в посольстві США в Києві 5 травня 2025 року.З 2023 року вона працювала на посаді посла США на Кіпрі та залишатиметься акредитованою там протягом свого перебування в Києві.Девіс є кар’єрною дипломаткою вищого керівного складу дипломатичної служби США. Її 30-річна кар’єра в Державному департаменті США охоплює численні відрядження до країн Східної Європи.До призначення послом до Республіки Кіпр посол Девіс працювала спеціальним посланником з питань Білорусі у Вільнюсі (Литва). 2020 року її затвердили першим послом США в Республіці Білорусь із 2008 року.Раніше посол Девіс працювала заступницею помічника Державного секретаря США у справах Західної Європи та Європейського Союзу в Бюро у справах Європи та Євразії, а також заступницею постійного представника США при НАТО. До цього — керівницею апарату заступника Державного секретаря США з питань управління та ресурсів, а також директором оперативного центру Державного департаменту США. Серед інших призначень — робота в міжнародному штабі НАТО та в посольствах Грузії, України та Росії.Девіс є лауреаткою президентської відзнаки за заслуги. Вона здобула ступінь бакалавра в Університеті Північної Кароліни в Чейпел-Гілл та ступінь магістра Школи міжнародних відносин Принстонського університету.Попередній посол США в Україні Бріджит Брінк пішла у відставку 11 квітня. Аналітики писали, що це відбулося через посилення політичних розбіжностей з адміністрацією американського президента Дональда Трампа.За інформацією Financial Times, відхід Брінк також відбувся на тлі погіршення її робочих стосунків із президентом Володимиром Зеленським, хоча, за словами джерел, це не стало причиною її відмови від посади.Напруга між Брінк і Зеленським стала очевидною останнім часом. Зокрема, наприкінці березня український президент зробив заяву з критикою Брінк після російського ракетного обстрілу Кривого Рогу, в результаті якого загинуло 20 людей, у тому числі дев’ятеро дітей.Західні дипломати в Києві зауважили, що Брінк була основною захисницею України публічно та приватно з перших тижнів повномасштабного вторгнення Росії. Її описували як "сильний характер" і "серйозного дипломата", але тиск з боку офісів Трампа та Зеленського "взяв своє", зазначили в Financial Times.За даними видання, за 75 днів до інавгурації Трампа Брінк 53 рази критикувала Росію та війну проти України, а за 75 днів після цього вона лише п’ять разів опублікувала дописи зі згадками про Росію.Нагадаємо, комісар Європейського Союзу з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Європа має можливість суттєво посилити військову підтримку України. Для цього необхідно закупити озброєння безпосередньо в українських виробників.