# політика

Протягом останніх трьох днів у Флориді українська делегація провела низку перемовин із американською стороною. Зустрічі були "продуктивними та конструктивними".Про це повідомив секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров. За його словами, американську делегацію представляли спеціальні посланники Стів Віткофф і Джаред Кушнер, а також співробітник Білого дому Джош Груенбаум.Також до обговорень долучилися ключові радники з національної безпеки європейських країн для узгодження спільного стратегічного підходу між Україною, Сполученими Штатами та Європою.Крім того, за словами Умєрова, відбулася конструктивна зустріч у форматі США–Україна, під час якої основна увага була зосереджена на чотирьох ключових документах, які стосуються:продовження опрацювання 20-пунктного плану;узгодження позицій щодо багатосторонньої рамкової угоди про гарантії безпеки;узгодження позицій щодо двосторонньої угоди про гарантії безпеки від США;продовження опрацювання економічного плану розвитку.До того ж окрему увагу було приділено обговоренню часових рамок і послідовності подальших кроків.Водночас спецпосланець Трампа Стів Віткофф також підсумував триденні перемовини. Він зазначив, що Україна залишається повністю відданою досягненню справедливого і сталого миру."Наш спільний пріоритет — зупинити вбивства, забезпечити гарантовану безпеку і створити умови для відновлення України, її стабільності та довгострокового процвітання. Мир повинен бути не тільки припиненням бойових дій, але і гідною основою для стабільного майбутнього. Україна високо цінує лідерство і підтримку Сполучених Штатів, а також триваючу тісну координацію з партнерами на наступних етапах цієї важливої роботи", — написав він у Х.Попередній контекст:Президент України Володимир Зеленський 18 грудня анонсував, що українська делегація вирушила до США на новий раунд переговорів щодо завершення війни. Він розповів, що на зустрічі планується обговорення мирного плану США з 20 пунктів, гарантій безпеки та договору про відновлення України.Наступного дня Рустем Умєров також повідомив, що він разом із начальником Генштабу ЗСУ Андрієм Гнатовим зустрінеться з представниками США. Також секретар РНБО підтвердив інформацію про те, що до переговорів залучать європейських чиновників.Агенція Reuters поінформувала, що спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв летить у Маямі для переговорів із Дональдом Кушнером. За інформацією журналістів, при цьому тристоронні контакти з представниками України не плануються через відмову російської сторони.Державний секретар США Марко Рубіо допустив, що теж може взяти участь у переговорах із Росією. Він зазначив, що США під час переговорів з представниками України та Росії намагаються з'ясувати, на що сторони готові піти, щоби настав мир.Марко Рубіо також заявив, що Вашингтон докладає максимум зусиль для пошуку дипломатичного виходу з війни. За його словами, американська сторона зосереджена на пошуку компромісів, які могли б задовольнити обох учасників конфлікту та завершити бойові дії ще до кінця цього року.19 грудня пізно ввечері за київським часом у Сполучених Штатах Америки відбулися перемовини України з американськими та європейськими партнерами. Сторони домовилися про подальші кроки..

Президент Володимир Зеленський заявив, що цього тижня Україна досягла ключового результату грудня. Тому цей тиждень став історичним для країни.Таку заяву очільник держави зробив під час вечірнього відеозвернення."Завершуємо цей історичний тиждень для України, значний дипломатичний тиждень. Головне — ми забезпечили для України 90 мільярдів євро на два роки. Це ключовий результат грудня, багато в чому — важливий результат усього року. Є позитивне рішення Європи, ми боролись за це рішення дуже довго, і я хочу подякувати всім, хто допомагав", — наголосив він.За словами гаранта, на сьогодні важливо, що російські активи залишаються в Європі і є заблокованими, а Україна буде отримувати мінімум по 45 мільярдів євро щорічно, протягом наступних двох років."І кошти ці можуть повертатись тільки коштом російських коштів: Росія повинна платити за свою війну. 90 мільярдів євро — це для усіх в Україні фінансова гарантія безпеки, цілком реальна. Дякую лідерам Європи: Антоніу Кошті, Урсулі фон дер Ляєн, усім лідерам держав, які нас підтримали. Продовжимо працювати, щоб усі російські активи були спрямовані на реальний захист від російської війни та на відновлення нашої держави. Є такі кошти не тільки в Європі, з кожним урядом ми контактуємо. Це одне з найбільш складних завдань — не менш складне, ніж забезпечити зброю для України. Але й це ми вирішимо. Кошти на відновлення будуть", — зауважив президент.Очільник держави додав, що наступного тижня Україна продовжить контакти із партнерами. Попри різдвяні свята дипломатична робота триватиме."Наступний тиждень — хоч це й буде тиждень Різдва, коли у світі політична робота затихає, – ми все одно будемо на контакті з партнерами, з кожним, хто може допомогти нам захищати нашу державу, наших людей, нашу енергетику, нашу стійкість, з усіма, хто працює на тиск проти Росії, з усіма, хто робить реальним закінчення війни. Працюємо так, щоб кожен день використати для України, і в цьому році ще мають бути відповідні новини: пакети підтримки для нашої держави, рішення, які зменшують російську можливість воювати, воювати проти нас", — додав Зеленський.Нагадаємо, Португалія пообіцяла внести 50 мільйонів євро до механізму PURL, який забезпечує закупівлю американської зброї для України. До того ж португальські партнери готові надати Києву іншу фінансову допомогу..

Президент Володимир Зеленський заявив, що про кадрові перестановки. Їх планують провести у місцевих адміністраціях.Таку заяву очільник держави зробив під час вечірнього відеозвернення. Він відзначив, що на наступному тижні очікує доповіді щодо деяких очільників місцевих адміністрацій, "яких варто вже замінити"."Будуть і нові наші санкційні рішення", — наголосив гарант.Хто з міських чиновників може лишитися своїх посад, очільник держави не уточнив. Також невідомо, щодо яких посадовців МВА будуть представлені доповіді.Нагадаємо, 17 грудня Верховна Рада прийняла законопроект 3195, що удосконалює порядок призначення та звільнення членів Кабінету Міністрів. Зокрема, він зобовʼязує міністрів звітувати про свою роботу у парламенті при звільненні. Так, письмовий звіт стає обовʼязковою умовою для подання заяви про відставку.Додамо, 19 грудня колишній міністр юстиції Герман Галущенко та колишня міністерка енергетики Світлана Гринчук опублікували електронні декларації про майно та доходи. Такі документи подаються під час звільнення.Також 21 грудня в Офісі президента спростували чутки про звільнення голови Міністерства закордонних справ Андрія Сибіги..

Президент Франції Еммануель Макрон "фактично зрадив" канцлера Німеччини Фрідріха Мерца у питанні використання заморожених російських активів для допомоги Україні, приєднавшись до країн, які виступають проти конфіскації коштів РФ на користь Києва.Про це повідомляє Financial Times, передає "РБК-Україна". Як зазначає видання, Мерц був одним із ключових прихильників ідеї спрямувати на підтримку України 210 мільярдів євро заморожених російських активів. Водночас Макрон публічно не висловлював чіткої позиції щодо цього питання. Попри це Берлін все одно розраховував на підтримку Парижа.За даними FT, у приватних розмовах команда французького президента транслювала аргументи противників конфіскації активів. У результаті в останній момент Франція стала на бік Бельгії, Італії та інших опонентів ідеї вилучення активів Росії."Макрон зрадив Мерца, і він знає, що за це доведеться заплатити ціну. Але він настільки слабкий, що в нього не було іншого вибору, окрім як підтримати Мелоні", — пояснило виданню одне з джерел, маючи на увазі прем’єр-міністерку Італії Джорджу Мелоні.Журналісти відзначили, що суперечка навколо російських активів показала новий розподіл ролей усередині Європейського Союзу. Так, якщо раніше Німеччину вважали "гальмом" європейської політики, а Францію — її "локомотивом", то тепер ситуація змінилася. Зокрема Франція, за оцінкою експертів, ніби злякалася власних ініціатив і почала від них відступати."У певному сенсі ЄС ніколи не був таким французьким — з огляду на промислову та безпекову політику, значною мірою завдяки Макрону. Але в Брюсселі зростає відчуття, що Франція дедалі частіше ставить національні інтереси вище за інтереси ЄС. Старе прислів’я про те, що “Франція — це лише слова, слова, слова, без дій”, знову повертається", — зазначила одна з експертів у коментарі Financial Times.Попередній контекст:Декілька днів тому Еммануель Макрон заявив, що Європі доведеться знайти спосіб безпосередньо взаємодіяти з Путіним, а не через США, які активно просувають мирні переговори.Заява Макрона прозвучала після того, як лідери ЄС 19 грудня ухвалили рішення надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки, відмовившись від ідеї конфіскувати заморожені активи Росії.На це відповів речник Кремля Дмитро Пєсков, який заявив, що Володимир Путін готовий вести діалог із президентом Франції Еммануелем Макроном. При цьому з обидвох сторін начебто є політична воля до переговорів.21 грудня у Франції оприлюднили офіційну заяву, що вітають готовність Володимира Путіна до переговорів з президентом Франції Еммануелем Макроном. Там вважають, що така ідея має перспективу..

Стіва Віткоффа в ролі перемовника від адміністрації Дональда Трампа насамперед хотіла бачити Росія. Для цього Володимир Путін використав зв'язки зі спадкоємним принцом Саудівської Аравії. Таким чином кремлівський диктатор фактично сам обрав собі американського візаві.Таку інформацію оприлюднило видання The Wall Street Journal, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що Путін хотів зустрітися саме з Віткоффом. Запрошення приїхати в Росію надійшло від Кирила Дмитрієва, який використовував принца Саудівської Аравії Мохаммеда бін Салмана як посередника. У матеріалі йдеться, що принц Саудівської Аравії є давнім другом Дмитрієва.Заступниця прес-секретаря Білого дому Анна Келлі в коментарі журналістам запевнила, що рішення про призначення Віткоффа ухвалив винятково президент США Дональд Трамп. Вона додала: "припущення, що іноземні країни чинили будь-який вплив на це рішення, є абсурдним".Також видання дізналося, що під час перебування Віткоффа в Саудівській Аравії принц Мохаммед запропонував порекомендувати спецпредставника Трампа російській стороні. При цьому наголошується, що країна багато років пропонувала США свою допомогу в тому, щоб укласти мирну угоду між Росією й Україною.Джерела журналістів також запевнили, що Москва для зустрічі з американським представником висунула одну вимогу — Стів Віткофф мав приїхати сам, тобто без співробітників ЦРУ, дипломатів або навіть банально перекладача.За даними авторів журналістського матеріалу, Путін вивчав оточення Трампа, включно з Кітом Келлогом. Однак російська розвідка мала інформацію, що донька Келлога керує благодійною організацією в Україні. Це стало тривожним сигналом, що Келлог може бути ворожим до вимог Росії.Під час першої зустрічі Віткоффа та Путіна представник США постійно робив нотатки, слухаючи лекцію про "тисячолітню історію Росії". Сам Путін у цей час оцінював, чи справді перед ним сидить людина, яка відкрита до російської позиції.У виданні також наголосили, що Віткофф за цей час здійснив уже шість поїздок до Москви, а в Україну жодного разу так і не приїхав. За слова представника Білого дому, Віткофф літає в Росію на своєму приватному літаку й оплачує всі витрати сам. Окрім того, в деякі закордонні поїздки він бере свою дівчину Лорен Олайю, яка раніше була професійною гольфісткою та ведучою.Журналісти з’ясували, що високопоставлені чиновники уряду США, які перебували в Росії, отримували інструкції, тобто "московські правила". Там описано способи, як російські агенти намагалися вистежувати, заманювати в пастку, компрометувати, а також вербувати американських гостей."Поява Віткоффа в Кремлі — це частково історія про маневри Путіна, спрямовані на те, щоби відсунути американських дипломатів і зблизитися з мільярдерами. Це виявилося не так складно. Трамп не приховував свого скептицизму щодо традиційних інститутів і альянсів, цінуючи особисту лояльність такого багаторічного друга, як Віткофф", — зробили висновок аналітики видання.Вони підсумували, що наразі незрозуміло, як Путін сприйняв цей канал бізнесменів-дипломатів. Тобто — чи йдеться про реальне його бажання закінчити війну, чи, навпаки, очільник Кремля веде гру, "щоби зіграти на меркантильних цінностях Трампа та затягнути його в пастку".Нагадаємо, на початку грудня аналітики Politico писали, що американські перемовники — зять американського президента Дональда Трампа Джаред Кушнер і спецпредставник Стів Віткофф — за підсумками зустрічі у Кремлі вступають у воєнну гру російського диктатора Володимира Путіна..

Президент Володимир Зеленський заявив, що його візит до Польщі був продуктивним, а перемовини із польським лідером Каролем Навроцьким була предметною і відвертою.Таку заяву очільник держави зробив під час спілкування із журналістами."Це перша розмова, про інтенсивність ми тут не говоримо, хоча я вважаю, що це дуже позитивний сигнал. Безумовна інтенсивність відносно Польщі для нас важлива, ми дружні сусіди. Але головне, на мій погляд, якість і порозуміння. Я вважаю, що ми такий перший крок з президентом, новим президентом Польщі, ми це зробили. Була хороша розмова, і предметна, і відверта, відкрита. Це, на мій погляд, найважливіше. Все ґрунтується врешті-решт на довірі. Я вважаю, що розпочали цей шлях", — сказав Зеленський.До того ж гарант подякував польському колезі за запрошення та підтримку України."Окремо з Польщею двосторонній трек ми проговорювали і з прем’єр-міністром Туском, і у мене була зустріч з парламентарями Польщі. Я вдячний всім за підтримку. Ну і вдячний польській позиції щодо 90 мільярдів євро, які були виділені під час засідання європейських лідерів у Брюсселі. Це історичне рішення. Вдячний Польщі за принциповість", — додав Зеленський.Попередній контекст:Сьогодні, 19 грудня, президент України Володимир Зеленський вперше зустрівся зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким. Головні теми їх перемовин — безпека, економіка, історія та відносини між країнами.Після перемоги Навроцького на виборах Зеленський підтримував контакт телефоном, проте особиста зустріч відбулася лише через чотири місяці, попри те, що президент України неодноразово перетинав Польщу під час закордонних візитів.Президент Польщі Кароль Навроцький 24 листопада заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.Польський президент Кароль Навроцький назвав візит Володимира Зеленського до Польщі "доброю новиною" для Варшави та Києва та "поганим сигналом" для Москви.Володимир Зеленський заявив 19 грудня, що Україна пропонує Польщі співпрацю в захисті від дронів і морській безпеці. Крім того, Київ готовий і надалі підтримувати безпековий діалог з Варшавою, зважаючи на загрози від Росії, а також із території Білорусі..

На сьогодні жодних кадрових перестановок у Міністерстві закордонних справ України не планується.Про це повідомила прес-служба Офісу президента у коментарі TrueUA. Зазначається, що всі заяви про нібито звільнення Андрія Сибіги із посади очільника МЗС наразі не відповідають дійсності."Пані та панове, які поширюють такі чутки, не мають і не можуть мати відповідного джерела, бо єдиний, хто визначає, хто буде головую МЗС, це президент, а він міняти міністра поки не збирався", — наголосили в ОП.Зауважимо, 17 грудня народний депутат від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко заявив, що Сибігу можуть звільнити з посади міністра закордонних справ України та призначити послом у Польщі."Сибіга їде послом в Польщу. Агреман вже підготовлений (або навіть відправлений). Найімовірнішою заміною Сибізі на посту міністра буде Сергій Кислиця", — заявляв нардеп.Нагадаємо, 17 грудня Верховна Рада прийняла законопроект 3195, що удосконалює порядок призначення та звільнення членів Кабінету Міністрів. Зокрема, він зобовʼязує міністрів звітувати про свою роботу у парламенті при звільненні. Так, письмовий звіт стає обовʼязковою умовою для подання заяви про відставку.Додамо, 19 грудня колишній міністр юстиції Герман Галущенко та колишня міністерка енергетики Світлана Гринчук опублікували електронні декларації про майно та доходи. Такі документи подаються під час звільнення..

У суботу, 20 грудня, до Києва приїхав прем'єр-міністр Португалії Луїш Монтенегру. Це його перший офіційний візит до столиці України. Тут він зустрівся з українським президентом Володимиром Зеленським.Про це повідомив Володимир Зеленський і португальська новинна агенція RTP.Португальські журналісти зазначили, що дотепер очільник уряду Португалії лише двічі особисто зустрічався із Зеленським — 28 травня 2024 року в Лісабоні під час офіційного візиту президента України до Португалії та 2 жовтня у Копенгагені в кулуарах міжнародного саміту.Сьогодні перший приїзд Луїша Монтенегру до України з моменту його вступу на посаду прем’єр-міністра. Разом із міністром оборони Нуну Мелу він прибув до Києва нічним поїздом о 08:13.У програмі візиту — переговори із Зеленським, прем'єр-міністром України Юлією Свириденко та головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком."Більше за будь-яку іншу країну Україна потребує нашої солідарності та близькості, не кажучи вже про нашу прихильність; саме це ми й приносимо", — заявив Луїш Монтенегру.Прем’єр-міністр Португалії зазначив, що Україна зараз гостро потребує фінансової допомоги, й Португалія продовжує надавати підтримку як на двосторонньому рівні, так і в межах різноманітних програм — гуманітарних, соціальних, військових і політичних. Він також наголосив на тісних зв’язках між громадами двох країн і обов’язку урядів відображати солідарність своїх народів.Своєю чергою, Володимир Зеленський опублікував відео, на якому вони з Монтенегру вшанували пам'ять наших полеглих воїнів."Вічна пам'ять усім нашим воїнам, кожному українцю, які віддали свої життя, щоб Україна могла жити!" — підписав відео український президент.Нагадаємо, на початку листопада стало відомо, що громадяни Білорусі, які отримали тимчасовий захист після вторгнення Росії в Україну, зобов’язані залишити територію Португалії. Таким є рішення управління з питань інтеграції, міграції та притулку Португалії..

Майбутні вибори в Україні коштуватимуть державі щонайменше у 20 мільярдів гривень. У цій сумі враховані також усі супутні витрати, які можуть супроводжувати виборчий процес у надзвичайних умовах.Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії України Сергій Дубовик в інтерв’ю "РБК-Україна". За його словами, останні президентські вибори 2019 року коштували бюджету близько два мільярди гривень."Нинішні розрахунки є значно вищими через інфляцію та нові умови", — наголосив він.За базовими підрахунками ЦВК з урахування інфляції, вибори народних депутатів і місцеві вибори коштують у середньому чотири-п’ять мільярдів гривень, тоді як президентська кампанія є дорожчою.За оцінками представника комісії, президентські вибори коштуватимуть десь чотири-п’ять мільярдів гривень на перший тур, відповідно, 6,5-сім мільярдів гривень у разі проведення другого повторного голосування.Він наголосив, що близько 70% усіх витрат припадає на оплату праці членів окружних, дільничних і територіальних виборчих комісій. Водночас ці суми не включають витрати органів місцевого самоврядування на підготовку виборчих дільниць, приміщень і матеріального забезпечення.Також можливим є збільшення кількості виборчих дільниць за кордоном. У такому випадку, за його словами, зростуть валютні витрати."З урахуванням видатків органів місцевого самоврядування, якщо ми кажемо про всі три види виборів, це приблизно 20 мільярдів гривень. Це умовна цифра, але вона жива — і не менше", — підсумував заступник голови ЦВК.Сергій Дубовик визнав, що така сума є серйозним викликом для держави. Для цього потрібна ретельна підготовка та відповідна фінансова підтримка.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно..

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відповів прем'єр-міністру Угорщини Віктору Орбану, який висловив сумнів у тому, що саме Росія напала на Україну. У коментарях до допису висловився угорський міністр Петер Сійярто.Український міністр Андрій Сибіга на своїй сторінці в соціальній мережі X відреагував на такі слова Орбана:"Вони спокійно снідають удома, п'ють каву та думають, що з морального погляду правильно допомогти маленькій країні, яку атакували. Але не такій уже й маленькій, і не зовсім зрозуміло, хто на кого напав, але в будь-якому разі ми зараз допомагаємо країні, яка зазнала насильства, і це нам нічого не коштує. Але зрештою, вони будуть платити".Андрій Сибіга відповів коротко, згадавши епізод з історії, коли під час Другої світової війни Угорщина була союзницею нацистів."Так само незрозуміло, як це було для угорського керівництва 1939 року", — недвозначно натякнув український міністр.Як відомо, тоді Угорщина приєдналася до пакту країн Осі — це відбулося 1940 року. Країна брала участь у вторгненні до Югославії та воювала проти СРСР на Східному фронті, де зазнала значних втрат, що призвело до окупації країни Німеччиною 1944 року, що завершилися звільненням Угорщини 1945 року.У той період угорський регент Міклош Хорті, усвідомлюючи поразку Німеччини, розпочав таємні переговори з Великою Британією, намагаючись вивести Угорщину з війни. Але коли 1944 року Хорті спробував здійснити вихід з війни, німецькі війська окупували Угорщину.До речі, в коментарі до допису Андрія Сибіги "прийшов" міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто."Перестаньте нас ображати! Ми не дозволимо вам втягнути нас у вашу війну!" — написав він.Нагадаємо, що 14 грудня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прокоментував гнівні заяви угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана про рішення ЄС щодо заморожених російських активів, назвавши його «найціннішим російським активом»..

Оптимальний термін для підготовки й організації виборів в Україні — приблизно шість місяців. При цьому чинне українське законодавство передбачає значно коротші терміни.Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії України Сергій Дубовик в інтерв’ю "РБК-Україна".За його словами, законодавство передбачає підготовку до виборів у проміжку 60 або 90 днів, залежно від типу виборчої кампанії. Водночас ці терміни є регламентними та не залежать від бажань самої комісії.Він зазначив, що пів року було б оптимальним терміном, аби оцінити стан державної інфраструктури та належно підготуватися до виборчого процесу."Однак мене турбує не стільки готовність державної інфраструктури, скільки готовність політичної інфраструктури нашого суспільства", — наголосив заступник голови ЦВК.Дубовик звернув увагу, що значна частина виборчого процесу залежить від політичних партій, громадських організацій і міжнародних партнерів, зокрема, в питанні спостереження за виборами та формування виборчих комісій.За його словами, активісти політичних партій нині перебувають на фронті, стали внутрішньо переміщеними особами або виїхали за кордон. Водночас саме партії формують дільничні, окружні та територіальні виборчі комісії, а на президентських виборах — представників кандидатів."Де зараз узяти та швидко підготувати таку кількість осіб? Цей важливий нюанс треба обговорювати", — акцентував він.Водночас Дубовик зауважив, що державна система, навіть в умовах війни та концентрації управлінських зусиль, теоретично може вкластися у визначені законом терміни. Однак залишається відкритим запитання щодо того, чи підготується політична інфраструктура до таких темпів.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно..

Президент України Володимир Зеленський заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно.Про це Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю польській агенції PAP."Моя реакція на сигнали з боку США дуже відкрита: я сказав, що не маю жодного наміру за жодних обставин триматися за президентське крісло. Звичайно, якщо вдасться забезпечити можливість проведення належних, гідних і демократичних виборів", — пояснив він.За його словами, організація голосування в умовах воєнного часу потребує законодавчих змін. Зокрема, важливою є безпека українців під час виборів, "щоби людей просто не вбивали, коли вони приходять на виборчі дільниці"."З іншого боку, якщо запитати українських громадян, чи хочуть вони цих виборів і чи готові до них, то багато хто боїться проведення виборів у воєнний час, безсумнівно, ніхто не може уявити, як це можна зробити безпечно та чесно", — наголосив український президент.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні..

Президент Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Глава держави наголосив, що російський диктатор Володимир Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.Про це український лідер сказав в інтерв'ю польським ЗМІ.Маніпуляції Кремля та "багатоликий" ПутінКоментуючи останню прес-конференцію російського лідера, Зеленський іронічно зауважив, що зараз існує "багато Путіних": один веде перемовини з США, інший виступає з промовами, а третій займається іншими справами. Особливу увагу президент звернув на цинізм диктатора щодо виборів. Путін висловив "занепокоєння", щоб у голосуванні взяли участь мешканці всієї України, включно з регіонами, які він сам же назвав окупованими."Він контролює вибори у себе в Росії, а тепер забажав контролювати їх ще й в Україні. Ми на це ніколи не погодимося. Україна не дозволить нікому встановлювати над собою нагляд", — зазначив Зеленський.Війна як інструмент агресії, а не пошук причинНа думку українського лідера, Путін не намагається розв'язати конфлікт, а лише вигадує нові виправдання для своєї агресії перед російським суспільством та Заходом:пошук приводів. Сьогодні це "загроза НАТО" (хоча Україна не є членом Альянсу), завтра — "ризик від запрошення", післязавтра — створення "буферних зон";справжня мета. Диктатор не планує зупинятися на Україні. Його амбіції простягаються значно далі, а війна для нього є постійним станом.Хто може зупинити агресораЗеленський переконаний, що Путін не має наміру припиняти бойові дії добровільно. Зупинити його здатна лише консолідована сила:жорсткі економічні санкції, що підірвуть воєнну машину РФ;військова потужність Збройних сил України;рішучість міжнародних лідерів, де ключову роль відіграють Сполучені Штати.Нагадаємо, декілька днів тому очільник Кремля Володимир Путін виступив із черговою цинічною заявою. Він повністю переклав відповідальність за початок війни в Україні на інші сторони.Також диктатор заявив, що він зараз не бачить готовності України до завершення розпочатої Росією війни, оскільки Київ не хоче обговорювати території. Він назвав головні "умови" для цього.Водночас президент Володимир Зеленський вважає, що найстрашніше для Росії — це підтримка, яку Україна, отримує від партнерів..

Очільник польського міністерства закордонних справ Радослав Сікорський вдався до сарказму у відповідь на наміри Віктора Орбана зірвати надання Україні кредиту коштом російських активів. Своєю заявою польський дипломат висміяв спроби угорського прем’єра вчергове заблокувати фінансову підтримку Києва.Про це йдеться у дописі польського урядовця.Зі свого боку Віктор Орбан запевняв, що йому нібито вдалося "відвести безпосередню загрозу війни" та стати на заваді планам Європи "оголосити війну Росії". За словами угорського політика, такий розвиток подій неминуче втягнув би європейські країни у збройний конфлікт і створив би значне фінансове навантаження на Угорщину."Разом з тим 24 країни-члени ухвалили рішення надати Україні військовий кредит на наступні два роки. У разі, якщо Україна виявиться неспроможною повернути ці кошти, зазначені європейські держави будуть змушені самостійно покривати виплати за ним", — заявив глава угорського уряду.Він також підтвердив, що Угорщина, а також Словаччина та Чехія, прийняли рішення не брати участі в цьому процесі. "Прикра новина полягає в тому, що підготовчі заходи до війни у Брюсселі тривають. Угорщина продовжує бути голосом миру на континенті й не допустить використання коштів своїх платників податків для підтримки України. Лише уряд, що складається з патріотів, здатен гарантувати спокій і забезпечити, щоб гроші угорців не спрямовувалися до України", — резюмував Орбан.На такі цинічні тези очільник зовнішньополітичного відомства Польщі відповів із притаманною йому іронією. Радослав Сікорський опублікував допис зі словом "Вітаю", до якого додав зображення радянського ордена Леніна, натякаючи на справжню спрямованість політики офіційного Будапешта.Нагадаємо, раніше угорський прем’єр Віктор Орбан заявив про нібито відмову Євросоюзу від ідеї фінансування Києва коштом російських активів, посилаючись на результати останніх консультацій. У відповідь на це представники Євросоюзу відкинули подібні заяви, підтвердивши подальшу роботу над механізмом залучення коштів Москви..

Надмірна наполегливість обвинувачення в суді призвела до скасування попереднього вироку Іллі Киві. Як наслідок, кримінальне провадження закрили без винесення остаточного рішення, залишивши майно зрадника недоторканим.Про це повідомляє "Судовий репортер".У Львові завершилася тривала історія судового переслідування ліквідованого представника ОПЗЖ Іллі Киви. Згідно з матеріалами справи, 15 грудня 2025 року Личаківський районний суд Львова офіційно припинив кримінальне провадження щодо державної зради політика.Юридична хронологія подій Два роки тому цей же суд заочно призначив Киві покарання у вигляді 14 років тюрми. Невдовзі після цього зрадника знайшли мертвим у Підмосков’ї, що офіційно підтвердили українські спецслужби (СБУ та ГУР). Попри смерть підсудного, прокурор оскаржив вирок, вважаючи 14-річний термін надто м’яким і вимагаючи для покійного довічного ув’язнення.Верховний Суд підтримав аргументи обвинувачення та повернув справу на перегляд. У результаті в червні 2025 року апеляційна інстанція скасувала початковий вирок. Справу знову спрямували до суду першої інстанції, проте за чинним законодавством проводити новий розгляд щодо померлої особи неможливо. Оскільки старий вирок анулювали, а новий ухвалити не дозволяє закон, рішення так і не набуло чинності. Це автоматично заблокувало виконання покарання та конфіскацію активів зрадника.Варто зауважити, що раніше прокурор намагався заперечити загибель Киви, називаючи заяви СБУ "припущеннями з медіа" та вимагаючи довідок від РАЦСу. Проте Верховний Суд постановив, що підстав сумніватися в офіційних даних спецслужб немає. Таким чином, через спробу прокуратури посилити вирок уже ліквідованому злочинцю, держава юридично втратила можливість визнати його винним і вилучити його майно. Більшість документів у цій справі наразі видалені з відкритого доступу в судовому реєстрі.Що відомо про Іллю КивуІлля Кива був українським політиком та державним діячем, чия кар'єра пройшла шлях від участі в АТО та керівних посад у структурах МВС до відвертого колабораціонізму з Росією. Він народився в Полтаві, де розпочав трудову діяльність у цивільних та правоохоронних органах, а після подій 2014 року очолював полтавський осередок "Правого сектору" та працював заступником начальника обласної поліції на Донеччині й Херсонщині. Згодом він очолив Департамент протидії наркозлочинності та Соціалістичну партію України, але найбільшу популярність здобув як народний депутат від проросійської партії ОПЗЖ. Перед початком повномасштабного вторгнення РФ у 2024 році Кива виїхав з України, після чого почав активно виступати на російському телебаченні з пропагандистськими заявами, закликаючи до капітуляції Києва. За державну зраду та заклики до агресивної війни його було позбавлено мандата і заочно засуджено, проте наприкінці 2023 року політика знайшли ліквідованим у Підмосков'ї, що стало результатом спецоперації українських спецслужб.Нагадаємо, в мережі з'явилися перші кадри з місця вбивства колишнього нардепа. Відповідні відео виклали російські силовики. На оприлюднених кадрах присутні представники Слідчого комітету РФ, які щось активно вишукують у засніженому сквері..