# політика

У понеділок, 15 грудня, у Берліні відбулися перемовини між президентом Володимиром Зеленським та американською делегацією щодо мирного документа для закінчення війни із Росією.Про це повідомила прес-служба гаранта у коментарі журналістам.Зазначається, що сьогодні вже жодних контактів між американською і українською командами не буде. Наразі Зеленський продовжує перемовини із європейськими лідерами."Президент (Володимир Зеленський, — ред.) вже приїхав до президента Німеччини", — уточнили у прес-службі.Водночас жодних подробиць щодо результатів українсько-американських переговорів наразі не розкривається. Відомо лише, що сторони розмовляли близько двох годин.Нагадаємо, 14 грудня у Берліні відбулися мирні переговори української й американської делегацій. Вони тривали понад п'ять годин. Керівник американської делегації Стівен Віткофф заявив про "‎значний прогрес" у перемовинах.Як відомо, українську делегацію очолював президент Володимир Зеленський. Також до неї входять секретар РНБО Рустем Умєров, перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, радник керівника Офісу президента Олександр Бевз і керівник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов.З американського боку — зять і радник Дональда Трампа Джаред Кушнер, верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич і спецпредставник президента США Стівен Віткофф.Варто зауважити, що 14 грудня Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами дорогою до Берліна, що Україна та США розглядають рамковий "мирний план", який складається з 20 пунктів. Наприкінці документа є окреме положення про припинення вогню. За його словами, воно має надзвичайно важливе значення..

У понеділок, 15 грудня, президент продовжує проводити перемовини у Берліні. Сьогодні лідер зустрінеться із низкою партнерів.Про це TrueUA повідомили в Офісі президента України. Зокрема, зараз триває зустріч Володимира Зеленського та президента Фінляндії Александра Стубба.Водночас близько 11:00 за Берліном стартували перемовини між американською та українською сторонами. Також о 13:00 (за Берліном) запланована зустріч Зеленського з президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром, після якої український лідер має поговорити із президентом Німецького Бундестагу Юлією Кльокнер.Також, як очікується, Зеленський та канцлера ФРН Фрідріх Мерц візьмуть у закритті німецько-українського економічного форуму, після чого вони вийдуть до преси. Вже опісля цих заходів Зеленський проведе ще й двосторонні перемовини із Мерцом.Натомість о 19:00 запланована зустріч президента України з лідерами країн ЄС, Великої Британії, ЄК, Євроради, НАТО.Нагадаємо, 14 грудня у Берліні відбулися мирні переговори української й американської делегацій. Вони тривали понад п'ять годин. Керівник американської делегації Стівен Віткофф заявив про "‎значний прогрес" у перемовинах.Як відомо, українську делегацію очолював президент Володимир Зеленський. Також до неї входять секретар РНБО Рустем Умєров, перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, радник керівника Офісу президента Олександр Бевз і керівник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов.З американського боку — зять і радник Дональда Трампа Джаред Кушнер, верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич і спецпредставник президента США Стівен Віткофф.Варто зауважити, що 14 грудня Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами дорогою до Берліна, що Україна та США розглядають рамковий "мирний план", який складається з 20 пунктів. Наприкінці документа є окреме положення про припинення вогню. За його словами, воно має надзвичайно важливе значення..

У понеділок, 15 грудня, в Україні стартує наступний етап перезавантаження енергетичних підприємств. Він передбачає відбір кандидатів до складу наглядових рад низки енергетичних компаній.Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко. За її словами, відсьогодні починається відбір кандидатів до складу наглядових рад низки стратегічно важливих енергетичних підприємств, а саме:ТОВ "Оператор газотранспортної системи України";АТ "Українські розподільні мережі";АТ "Оператор ринку";ПАТ "Центренерго";"Енергетична компанія України";НАЕК "Енергоатом";АТ "Укренерго";АТ "Укргідроенерго".Очільниця уряду відзначила, що формування нового складу наглядових рад очікується у січні. Окрім цього, у пʼятницю стартував конкурс на чотирьох незалежних членів наглядової ради НАК "Нафтогаз"."Запрошуємо доброчесних і фахових кандидатів подаватися. Головна наша мета — забезпечити прозорість, ефективність та контроль в управлінні компаніями енергетичного сектору", — наголосила Свириденко.Нагадаємо, 16 листопада президент Володимир Зеленський провів онлайн-нараду з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко, де обговорили подальші кроки для очищення та перезавантаження системи управління енергетичною сферою та пов’язаними з нею державними інституціями. За підсумками наради, глава держави озвучив п’ять невідкладних рішень і доручень.Також 22 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що Україні буде проведено повний аудит оборонної сфери. Про всі виявлені порушення буде проінформовано правоохоронні органи..

Україна та Білорусь спілкувалися на рівні розвідок щодо передачі політичних в’язнів. Це питання дуже важливе, адже серед тих людей також перебували громадяни України.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами дорогою до Берліна."На рівні розвідок спілкувалися країни. Далі керівник ГУР Кирило Буданов звернувся до мене, сказав, що білоруси готові віддати політичних в'язнів", — розповів він.За його словами, Білорусь не хотіла віддавати політв'язнів через ту чи іншу країну Європейського Союзу, але могли передати через Україну."Я сказав, безумовно, підтримуємо, готові приймати, тому що питання політв'язнів важливе. Там є і громадяни України, і безумовно треба забирати й своїх, і білоруських політв'язнів. І саме таким чином ухвалюється у нас рішення", — зазначив президент.Як відомо, вчора Білорусь звільнила лауреата Нобелівської премії миру Алеся Бяляцького, відомого опозиційного політика Марію Колеснікову та десятки інших політичних ув’язнених. Серед звільнених були п’ятеро українців, а також щонайменше двоє білоруських опозиціонерів — Віктор Бабарико та Марія Колеснікова.Це стало результатом дводенних переговорів з США, спрямованих на поліпшення відносин і скасування частини санкцій проти ключового білоруського експорту.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський порозмовляв зі звільненою з білоруської тюрми Марією Колесніковою. При цьому він наголосив на необхідності відновлення обмінів полоненими між Україною та Росією..

У неділю, 14 грудня, Демократична партія Гонконгу проголосувала за саморозпуск після 31 року діяльності. Вона вела опозиційну діяльність проти політики Китаю щодо автономії Гонконгу після передачі суверенітету над містом від Великої Британії до Пекіна.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти зазначили, що Демократичну партію Гонконгу заснували 1994 року — за три роки до передачі суверенітету над Гонконгом Китаю.Партія вела опозиційну діяльність щодо політики Китаю у Гонконзі. Вона відстоювала повноцінне виборче право мешканців міста до місцевої влади.Політична сила намагалася зберегти високий рівень автономії, обіцяний Китаєм Великій Британії під час передачі суверенітету. Китай зобовʼязався утримувати демократичний лад у Гонконзі до 2047 року, відомий як "одна держава — дві системи".Однак 2021 року Китай змінив виборчий кодекс Гонконгу. Тепер місцевий уряд міста обирає виборчий комітет, який складається з представників індустрії у регіоні, делегатів Всекитайських народних зборів і представників місцевих організацій. У Китаї такий принцип виборів і управління містом назвали "принцип патріотів".Аналітики стверджували, що саме лояльність до Комуністичної партії Китаю дозволяла представника індустрій Гонконгу ввійти до виборчого комітету. Таким чином опозиційні сили міста опинилися поза урядом, серед них — Демократична партія Гонконгу. В партії подякували своїм прихильникам за підтримку."Ми завжди ставили добробут Гонконгу та його народу нашою провідною метою. У політиці ми працювали над відкриттям виборів та наполягали на запровадженні загального виборчого права. Ми прагнули служити мостом між громадськістю й урядом, допомагаючи вирішувати конфлікти", — зазначили у партії.Як відомо, Гонконг має свою економічну зону та власну валюту. Водночас місто є одним із посередників для Росії в імпорті електроніки подвійного призначення для виробництва зброї, яку використовують у війні проти України.Нагадаємо, 10 жовтня стало відомо, що адміністрація американського президента Дональда Трампа запропонувала заборонити китайським авіакомпаніям літати над Росією на маршрутах до та зі США. Скорочення часу польоту, яке забезпечує така практика, ставить американських перевізників у невигідне становище..

У п'ятницю, 19 грудня, у Варшаві відбудеться перша зустріч президентів України та Польщі Володимира Зеленського та Кароля Навроцького. Сторони обговорять питання безпеки, економіки й історії.Про це заявив прес-секретар польського президента Рафал Лескевич, який опублікував відповідний допис у соціальній мережі Х.За його словами, канцелярія президента Польщі запропонувала українській стороні провести зустріч лідерів 19 грудня у Варшаві."Наразі узгоджуються деталі запланованого візиту. Основні теми переговорів, які відбудуться у Варшаві, стосуватимуться питань безпеки, економіки й історії", — наголосив Лескевич.Сьогодні також президент України Володимир Зеленський анонсував візит до Польщі. Таку заяву він зробив у коментарі журналістам дорогою до Німеччини."Що стосується мого візиту в Польщу: польська сторона нам запропонувала п’ятницю. Я думаю, ми не будемо нічого відтерміновувати. Для нас дуже важливо підтримувати відносини між нами та Польщею", — наголосив він.Очільник держави додав, що Київ вдячний Варшаві за підтримку. Зеленський запевнив, що Україні "дуже важливе добросусідство".Раніше, 25 вересня, Навроцький оголосив про плани зустрітися із Зеленським у Києві. Але цієї зустрічі так і не вдалося організувати.Окрім того, президент Польщі розповідав, що вже мав змогу поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генасамблеї ООН. Він зазначив, що це був короткий обмін люб'язностями, під час якого обидва лідери підкреслили виклики, з якими стикаються обидві країни.Нагадаємо, що в неділю, 14 грудня, в Берліні триває зустріч української й американської делегації. Політичні аналітики називають її однією з найважливіших для мирного врегулювання..

Президент Володимир Зеленський анонсував візит до Польщі. Він може відбутися вже цього тижня.Таку заяву він зробив у коментарі журналістам дорогою до Німеччини, де проведе перемовини щодо "політичної домовленості" для закінчення війни РФ проти України."Що стосується мого візиту в Польщу: польська сторона нам запропонувала п’ятницю. Я думаю, ми не будемо нічого відтерміновувати. Для нас дуже важливо підтримувати відносини між нами і Польщею", — наголосив він.Очільник держави додав, що Київ вдячний Варшаві за підтримку. Зеленський запевнив, що Україні "дуже важливе добросусідство".Попередній контекст:24 листопада президент Польщі Кароль Навроцький заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому президент Польщі акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Як відомо, від часу вступу Навроцького на посаду у серпні 2025 року президенти двох країн не зустрічалися особисто, обмежившись телефонними розмовами.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.8 грудня Зеленський заявляв, що готовий здійснити візит до Польщі, щойно отримає запрошення від польського керівництва..

На сьогодні процес призначення нового очільника Офісу президента є складним. Причина — багато технічних питань.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами. За його словами, процес ускладнює й те, що він сам не вирішив, хто має стати очільником ОП."Я провів кілька консультацій з усіма, кого ви знаєте. Ніхто не відмовлявся, всі готові очолити мій Офіс. Я вже говорив, що є багато технічних питань з цього приводу, тому я ще сам не вирішив, хто очолить Офіс Президента", — сказав очільник держави.Попередній контекст:Вранці 28 листопада журналісти "Української правди" повідомили, що детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури прийшли з обшуками до Андрія Єрмака.За годину вже колишній керівник ОП підтвердив візит антикорупційних органів до його помешкання й заявив про готовність співпрацювати зі слідством.Обшуки у Єрмака викликали реакцію у світової спільноти. У Єврокомісії заявили, що будь-які розслідування свідчать, що антикорупційні органи в Україні працюють, а боротьба з корупцією є вирішальною для країни, яка прагне приєднатися до ЄС. У Польщі ж вважають, що розслідування корупції в Україні не полегшує поточні мирні переговори.Ввечері у п'ятницю Зеленський повідомив про звільнення Єрмака з посади керівника Офісу президента й анонсував перезавантаження інституції. Президент додав, що у суботу проведе консультації з тими, хто може очолити ОП.На тлі звільнення Єрмака Зеленський змінив й склад делегації для подальших переговорів щодо "мирного плану", яка вже цими вихідними повинна зустрітися у США зі спецпосланцем Дональда Трампа Стівом Віткоффом. Делегацію очолить начальник Генерального штабу Андрій Гнатов. До групи також увійшли представники Міністерства закордонних справ, розвідки та секретар Ради національної безпеки й оборони Рустем Умєров.Партія "Слуга народу" висловила повну підтримку рішенню Зеленського про відставку Єрмака.Цікаво, що Андрій Єрмак, який раніше написав заяву про звільнення після проведених у нього обшуків Національним антикорупційним бюро, повідомив американським журналістам, що вирушає на фронт.Екс-глава Офісу президента Андрій Єрмак наступного дня після своєї відставки, 29 листопада, знову відвідав Банкову для особистої розмови з президентом Володимиром Зеленським.За даними журналістів, Зеленський розглядав кілька кандидатур на посаду очільника ОП. Зокрема, серед найбільш обговорюваний кандидатур: міністр оборони Денис Шмигаль, перший віце-прем'єр Михайло Федоров, начальник ГУР Кирило Буданов, заступник голови ОП Павло Паліса..

Країна-агресорка Росія піде на компроміс щодо завершення війни проти України. Однак це можливо за умови тиску з боку Сполучених Штатів Америки.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами 14 грудня."У нас немає діалогу прямого з російською стороною. І в діалозі з американською стороною вони, якщо можна так сказати, представляють російську сторону. Вони кажуть про сигнали, вимоги, кроки, готовність або неготовність Росії. Ми зі свого боку обговорюємо з США не тільки наші двосторонні відносини, як то гарантії безпеки, а також обговорюємо нашу реакцію на сигнали росіян. Тому, Росія може піти на компроміси, якщо США та партнери будуть тиснути, якщо США демонструватимуть своє бажання завершити цю війну, росіяни повинні піти на компроміс", — сказав Зеленський.Водночас він зауважив, що українська влада не може думати про те, що нинішній мирний процес може провалитись."Ми не можемо собі дозволити думати про це. Я розумію, що ми повинні до всього ставитися реалістично, але якщо не виходить той чи інший процес щодо мирного врегулювання цієї війни, закінчення, тиску на Росію, це як біг на велику дистанцію, як марафон — треба брати себе в руки, знаходити інший шлях і знову робити все, щоб ця війна закінчилася", — зауважив гарант.Нагадаємо, видання The Washington Post 12 грудня повідомило, що секретар РНБО в закритому форматі зустрічався з керівництвом ФБР. Ці переговори додали нового рівня невизначеності до мирних ініціатив щодо війни Росії проти України.Також повідомлялось, що 12 грудня відбулася відеоконференція у форматі радників з національної безпеки за участю України, Сполучених Штатів Америки та європейських партнерів. Обговорили подальшу синхронізацію позицій, безпекові питання та наступні кроки у роботі над "мирним планом".За даними Financial Times, під час переговорів за участі Сполучених Штатів Америки та європейських країн активно обговорюється пункт, згідно з яким Україна в разі укладення мирної угоди та припинення війни вступить в Європейський Союз до 1 січня 2027 року..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц порівняв ситуацію стосовно війни в Україні з 1938 роком. За його версією, в російського диктатора Володимира Путіна аналогічна логіка з Адольфом Гітлером.Про це Фрідріх Мерц заявив під час виступу на партійній конференції ХДС/ХСС у суботу, 13 грудня.Він нагадав 1938 рік, коли Франція та Велика Британія змусили Чехословаччину поступитися Судетською областю на користь нацистської Німеччини та Гітлера. Париж і Лондон думали, що це дозволить не допустити війни в Європі.Проте вони помилилися: поступка частиною територій Чехословаччини не зменшила апетитів Гітлера: всього через пів року, в березні 1939, Німеччина окупувала залишки Чехословаччини, порушивши всі свої обіцянки.Тож Мерц зробив висновок: з огляду на події минулого немає жодних причин думати що поступка у вигляді територій Донбасу задовольнить апетити російського диктатора Путіна, як поступки Мюнхенської угоди 1938 року не влаштували Гітлера."Це російська агресивна війна проти України — й проти Європи. І якщо Україна впаде, війна не зупиниться. Так само, як і 1938 року. Судетської області було замало. Путін не зупиниться", — підсумував німецький канцлер.Такі порівняння звучать уже не вперше — багато політиків світу бачать у діях Володимира Путіна й Адольфа Гітлера суттєву схожість у намаганні досягнути своєї мети.Зокрема, чеський політик Мілош Вистрчил заявляв, що російський диктатор Володимир Путін у всіх випадках — коли розпочав війну в Грузії, чи під час захоплення Криму, — діяв як Адольф Гітлер. Водночас під час спроби захоплення України йому не вдалося здійснити вже знайомий сценарій, бо він не очікував на відсіч.Нагадаємо, раніше в Центрі стратегічних комунікацій України наголошували, що схожість Путіна з Гітлером є навіть у дрібницях..

У суботу, 13 грудня, між Україною та Білоруссю відбувся захід із повернення цивільних осіб. Зокрема, передано 114 цивільних громадян, серед них — українці, які утримувалися на території Білорусі.Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими. Там уточнили, що це відбулося внаслідок попередніх домовленостей і результативних перемовин із білоруською стороною та за сприяння американських партнерів."Наймолодшому звільненому українцю виповнилося 25 років. Він та інші українці — цивільні громадяни, яких затримали в Білорусі та обвинувачували в роботі на українські спецслужби", — йдеться в повідомленні.Також Україні передали громадян Білорусі, яких ув’язнили з політичних мотивів. Вони відбували тривалі терміни покарання."Серед них є відомі білоруські громадські та політичні діячі, зокрема, Марія Александрова, Віктор Бабаріко, журналістка Марина Золотова й інші", — наголосили в Координаційному штабі.Там додали, що звільнені громадяни Білорусі після надання необхідної медичної допомоги та за їхнім бажанням можуть перебратися до Польщі та Литви.. "Нинішній захід з повернення цивільних громадян є прикладом успішної спільної роботи між США й Україною. Висловлюємо вдячність США та президенту Дональду Трампу за плідну роботу з повернення цивільних і військових українців з території Білорусі та Росії", — підсумували в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.Там також подякували всім залученим державним структурам за допомогу та спільну роботу та запевнили, що визволені українські й іноземні громадяни отримають усю необхідну медичну допомогу.Нагадаємо, раніше  президент України Володимир Зеленський інформував, що режим самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка звільнив низку політв'язнів, серед яких — п'ятеро громадян України. Це відбулося за домовленістю зі США..

Режим самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка звільнив низку політв'язнів, серед яких — п'ятеро громадян України. Це відбулося за домовленістю зі Сполученими Штатами Америки.Про це заявив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Керівник ГУР Кирило Буданов доповів про деталі підготовки спеціального заходу для звільнення цивільних, які перебували в Білорусі", — зазначив він.За його словами, завдяки активній ролі США та співпраці розвідок зараз повертаються на свободу близько сотні людей, зокрема – п'ятеро українців."Допомагаємо нашим американським партнерам, щоби була відповідна допомога Україні. За потреби залучаються також спеціальні служби наших сусідів у Європі", — акцентував український президент.Він доручив ГУР і всім службам, які представлені в українському Координаційному штабі, максимально активізувати роботу на російському напрямку, щоби до нового року могло відбутися звільнення українських військовополонених."Пам'ятаємо про всіх наших людей, які досі в російському полоні. Дякую кожному, хто допомагає повертати українців!" — підсумував Володимир Зеленський.У Білорусі підтвердили, що за домовленістю зі США звільнили 123 політичних в'язнів. Звільнення пов'язали зі скасуванням санкцій проти калійної промисловості Білорусі."Лукашенко вирішив помилувати 123 громадян різних країн, засуджених за законами Республіки Білорусь за скоєння злочинів різного спрямування", — написав один із каналів.Загалом, за останній час завдяки зусиллям інших держав із катівень режиму Лукашенка звільнили 156 осіб. Серед них громадяни Великої Британії, США, Литви, України, Латвії, Австралії, Японії.Нагадаємо, що спецпредставник американського президента Дональда Трампа Джон Коул сказав, що у спілкуванні з Олександром Лукашенком порушували питання російсько-української війни..

Американський президент Дональд Трамп вважає, що досягнення мирної угоди щодо України є можливим, попри значну складність ситуації. Він наголосив, що багато людей прагнуть побачити реалізацію цього плану.Про це республіканець заявив під час спілкування з журналістами у Білому домі. Трамп зазначив, що у процесі досягнення миру в Україні вже є "значний прогрес". Відповідаючи на запитання, він додав: "Подивимося, що станеться. Ми працюємо над тим, щоб побачити, чи зможемо ми зараз укласти угоду. Ми скоро дізнаємося".Політик уникнув прямої відповіді на запитання про те, як саме працюватиме запропонована ним "вільна економічна зона" на Донбасі та інших територіях, захоплених Росією."Я не хочу зараз про це говорити. Це дуже складна ситуація, але це могло б спрацювати. І багато людей хочуть, щоб це спрацювало, — пояснив Трамп, додавши, що його головна мета — "зупинити загибель 25 тисяч людей на місяць".Нагадаємо, видання The Washington Post 12 грудня повідомило, що секретар РНБО в закритому форматі зустрічався з керівництвом ФБР. Ці переговори додали нового рівня невизначеності до мирних ініціатив щодо війни Росії проти України.Також повідомлялось, що 12 грудня відбулася відеоконференція у форматі радників з національної безпеки за участю України, Сполучених Штатів Америки та європейських партнерів. Обговорили подальшу синхронізацію позицій, безпекові питання та наступні кроки у роботі над "мирним планом".За даними Financial Times, під час переговорів за участі Сполучених Штатів Америки та європейських країн активно обговорюється пункт, згідно з яким Україна в разі укладення мирної угоди та припинення війни вступить в Європейський Союз до 1 січня 2027 року..

Польща стала частиною програми Ukraine2EU. Раніше цю програму створили для підтримки України на шляху до вступу в Європейський Союз.Про це повідомив перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в Facebook.Оголошення прозвучало під час неформальної зустрічі міністрів Євросоюзу з європейських справ.Корнієнко уточнив, що йдеться про такі пункти:внесок у розмірі одного мільйона євро;обмін досвідом із реалізації євроінтеграційних реформ;збільшення спроможності Верховної Ради."Парламент є одним із ключових органів у процесі наближення національного законодавства до європейських стандартів", — додав заступник голови українського парламенту.Він зауважив, що йдеться не просто про переклад директив, а про комплексний процес, який потребує глибоких реформ, координації та інституційної готовності. Підтримка, спрямована на посилення спроможностей Верховної Ради, безпосередньо підсилює здатність України ухвалювати та ефективно впроваджувати acquis ЄС. "Ми вдячні за це рішення та високо цінуємо допомогу Польщі на нашому шляху до членства в ЄС!" — підсумував Олександр Корнієнко.Нагадаємо, раніше заступник голови українського парламенту заявляв, що Верховна Рада поки що не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні..

Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни.Про це свідчать результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Активісти визначили, що ключовими проблемами у сфері фізичної безпеки є обстріли громад і брак укриттів біля приміщень виборчих комісій і нерозвинена система екстреного оповіщення. За блоком "Соціально-економічний розвиток" аудит пройшли Олевська, Південнівська, Первомайська та Новомиколаївська громади.Ключові проблеми для функціонування громад є забезпечення електропостачання та робота шкіл. Ситуація з енергопостачанням значно погіршилася у жовтні-листопаді 2025 року внаслідок російських атак.Бар'єром для відновлення очного навчання є відсутність укриттів у школах. За показниками "Демократичні процеси" позитивні оцінки отримали Кременчуцька та Південнівська громади.Ключовою перешкодою стала заборона на проведення мирних зібрань (п’ять громад), руйнування виборчої інфраструктури (чотири громади), обмежений потенціал набору членів виборчих комісій (п’ять громад).Громади, розташовані в зоні бойових дій і на прикордонні з Росією (Нікопольська, Сновська, Краматорська, Великописарівська, Новомиколаївська, Херсонська) або деокуповані 2022 року (Ізюмська, Первомайська) демонструють найгірші результати за всіма тематичними розділами аудиту. Найкращі результати загалом демонструють тилові громади: Олевська, Південнівська та Кременчуцька."Робота з розробки методології та пілотними дослідженнями триває вже декілька років і продовжиться 2026 року. Це не має жодного зв’язку з геополітичним контекстом станом на зараз. Це інтерес громадян чітко розуміти, де, як, в яких умовах можливе політичне перезавантаження. І далі ми будемо рухатися в складну тему, в якій формі має бути транзит влади від військових адміністрацій до повноцінного місцевого самоврядування після проведення повоєнних виборів", — зазначила голова правління громадянської мережі "ОПОРА" Ольга Айвазовська.Для цього дослідження обрали як великі, так і малі громади з різним рівнем викликів, зокрема, деокуповані, в зоні бойових дій, прикордонні та тилові. Ідеться про громади у таких областях: Запорізька, Дніпропетровська, Донецька, Херсонська, Чернігівська, Сумська, Харківська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Житомирська."Аудит безпеки є універсальним інструментом оцінки організаційної спроможності громад. Він дозволяє прозоро й об’єктивно визначити можливість відновлення демократичних процесів у післявоєнний період, зокрема встановити наявність умов для проведення виборів. Оцінювання відбувається за 35 індикаторами у чотирьох блоках: базові передумови, фізична безпека, соціально-економічні чинники та стан демократичних процесів", — пояснили в громадянській мережі "ОПОРА".Нагадаємо, що віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко повідомив, що Верховна Рада поки що не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні..