# політика

На сьогодні всі погрози Ірану щодо ударів по Україні є невиправданими та безпідставними, адже режим у Тегерані є прямим співучасником російської агресії.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. За словами посадовця, Тегеран підживлює злочинну війну Москви зброєю, яка вбиває українців з 2022 року."Іран не має права вдавати жертву, не кажучи вже про виправдовування своїх погроз абсурдними посиланнями на Статут ООН. Своїми заявами Іран також намагається відвернути увагу від терору Росії проти цивільного судноплавства в Чорному морі, який загрожує світовій продовольчій безпеці. Але це не вдасться. Напади Росії на свободу судноплавства будуть у центрі уваги сьогоднішнього екстреного засідання Ради Безпеки ООН, і ми очікуємо рішучої відповіді міжнародної спільноти", — наголосив Сибіга.Зауважимо, Іран звинуватив Україну в атаці на іранське торговельне судно в Каспійському морі. За твердженням Тегерана, внаслідок вибуху загинув один моряк, ще один дістав поранення.Іранська влада назвала інцидент "актом агресії", викликала тимчасового повіреного у справах України та заявила, що напад "не може залишитися без відповіді". З відповідною заявою також виступив міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі під час телефонних розмов із главою дипломатії ЄС Каєю Каллас і міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський прокоментував заяви Ірану після інциденту з іранським судном у Каспійському морі та відповів, чи вважає реальною загрозу прямого нападу Тегерана на Україну. За його словами, Іран фактично вже бере участь у війні, оскільки постачає Росії зброю та військові технології..

У понеділок, 27 липня, президент Володимир Зеленський прибув до Великої Британії, де заплановані зустрічі з представниками уряду, зокрема з прем’єр-міністром Енді Бернемом.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram."Прибув до Великої Британії. У плані — зустрічі з прем’єр-міністром Енді Бернемом, також із нашими воїнами, які зараз перебувають у Британії та, зокрема, брали участь у навчаннях Sea Breeze", — заявив він.Глава держави зазначив, що за роки повномасштабної війни Україна та Велика Британія вибудували найміцніші відносини за всю історію двосторонньої співпраці."Ключовий пріоритет — ППО, безпека на морі та спільні оборонні виробництва, наша співпраця, яка посилює обидві країни", — зауважив Зеленський.Президент наголосив, що Україна цінує підтримку Британії та її готовність ухвалювати принципові рішення щодо допомоги й безпеки."Цінуємо, що завжди можемо розраховувати на принципові рішення, лідерство й підтримку Британії. Працюватимемо й надалі, щоб іще більше зміцнювати наше партнерство та посилювати безпеку наших держав", — підсумував український лідер.Раніше журналісти видання ABC News інформували, що 28 липня президент Володимир Зеленський здійснить візит до Сполучених Штатів Америки. Там він зустрінеться із американським лідером Дональдом Трампом.Нагадаємо, нещодавно Володимир Зеленський зустрівся в Києві з послом США при НАТО Метью Вітакером і командувачем спеціальної місії НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України генерал-лейтенантом Кертісом Баззардом, якого нагородив орденом "За заслуги" III ступеня..

Європейський Союз розглядає можливість кардинальної зміни стратегії запровадження економічних обмежень проти Росії. У Брюсселі хочуть відмовитися від практики формувати великі пакети санкцій, які стає все важче узгоджувати між усіма країнами-членами.Про це повідомляє Financial Times.Причини зміни стратегії БрюсселяЗа даними інсайдерів, Євросоюз прагне переглянути власний підхід до ухвалення санкцій після того, як Греція протягом кількох тижнів блокувала затвердження 21-го пакета обмежень. Крім того, власні вимоги висунула ще третина країн-членів блоку, що суттєво загальмувало весь процес та поставило під загрозу ухвалення санкцій загалом. Один із інсайдерів прямо вказав на неефективність застарілого механізму: "Наразі очевидно, що цей підхід більше не працює", — заявив він.Новий формат ухвалення обмеженьЗамість підготовки великих та комплексних пакетів санкцій у Брюсселі пропонують опрацьовувати та просувати обмеження невеликими тематичними групами. На думку фахівців, саме така нова тактика дозволить суттєво зменшити ризик того, що одна країна зможе заблокувати весь санкційний пакет через власні економічні інтереси. Цілком імовірно, що затверджений нещодавно 21-й пакет санкцій проти Росії стане останнім, ухваленим за старою багаторічною стратегією.Нагадаємо, раніше Естонія закликала реалізувати повну стратегічну ізоляцію Москви. Така заява прозвучала після одного з найбільших авіаударів по Києву з початку повномасштабного вторгнення Росії..

Президент України Володимир Зеленський 27 липня відвідає Велику Британію, де зустрінеться з новим прем'єр-міністром Енді Бернемом. Український лідер стане першим іноземним гостем глави британського уряду після його вступу на посаду.Як повідомляє Sky News, Бернем і Зеленський зустрінуться на одній із військово-морських баз Великої Британії із 200 українськими військовими, які протягом останніх трьох тижнів проходили навчання в межах операції Exercise Sea Breeze.Підготовка спрямована на вдосконалення навичок українських моряків і саперів для майбутніх місій із забезпечення безпеки судноплавства та протимінної діяльності у Чорному морі.Велика Британія передасть Україні технологію систем Stone CloakПід час візиту Лондон також оголосить про передачу Україні прав інтелектуальної власності на британську систему радіоелектронної боротьби Stone Cloak.Ці компактні пристрої, розміром приблизно з планшет, уже використовуються українськими військовими. Їх встановлюють на безпілотники, щоб ускладнити російським системам протиповітряної оборони виявлення та ураження дронів.Передача технології дозволить Україні самостійно налагодити масове виробництво таких систем.Бернем підтвердив підтримку УкраїниПрем'єр-міністр Великої Британії заявив, що Лондон і надалі підтримуватиме Україну."Британія стоїть пліч-о-пліч з Україною, і наша підтримка залишається непохитною. Росія не повинна сумніватися в нашій рішучості. Ми не відступимо, доки не буде досягнуто справедливого й тривалого миру для України", — наголосив Бернем.За його словами, система Stone Cloak є прикладом британських оборонних інновацій, які вже довели свою ефективність на полі бою та сприятимуть зміцненню безпеки обох держав.Співпраця в межах 100-річного партнерстваУ Sky News зазначають, що Stone Cloak стала одним із проєктів, які реалізуються в межах укладеної між Україною та Великою Британією 100-річної угоди про партнерство.Крім того, ці технології планують інтегрувати до нового покоління британського далекобійного озброєння, зокрема крилатих ракет.Загалом від початку повномасштабної війни Велика Британія надала Україні 25 млрд фунтів стерлінгів допомоги, з яких 16 млрд фунтів становить військова підтримка, а 5,6 млрд фунтів — невійськова.Нагадаємо, нещодавно президент України Володимир Зеленський прокоментував заяви Ірану після інциденту з іранським судном у Каспійському морі та відповів, чи вважає реальною загрозу прямого нападу Тегерана на Україну. За його словами, Іран фактично вже бере участь у війні, оскільки постачає Росії зброю та військові технології..

Президент України Володимир Зеленський прокоментував заяви Ірану після інциденту з іранським судном у Каспійському морі та відповів, чи вважає реальною загрозу прямого нападу Тегерана на Україну. За його словами, Іран фактично вже бере участь у війні, оскільки постачає Росії зброю та військові технології.Про це глава держави заявив в інтерв'ю Sky News.Зеленський наголосив, що з перших років повномасштабної війни Тегеран передавав Москві ударні безпілотники Shahed, технології їхнього виробництва та інше озброєння."Іран з першого року війни надав Росії нову базу, нові технології. Це були безпілотники Shahed. Вони поставили тисячі цих безпілотників у перший рік війни. А потім надали ліцензії. Чи напали вони на нас? Думаю, що так", — заявив президент.Водночас він підкреслив, що Україні необхідно уникнути відкриття нового фронту."Ми маємо бути обережними. Ми маємо зробити все, щоб у жодному разі не відкрити новий фронт. Але ми маємо бути чесними: іранці та північнокорейці вже напали на нас", — сказав Зеленський.Президент закликав бути готовими до будь-якого розвитку подійГлава держави висловив сподівання, що Іран не піде на подальшу ескалацію, однак наголосив, що Україна повинна бути готовою до будь-якого сценарію."Ми не можемо довіряти цим людям, тому що на самому початку, без будь-якої ескалації з нашого боку, іранці постачали зброю Росії", — зазначив він.Що передувалоНапередодні Іран звинуватив Україну в атаці на іранське торговельне судно в Каспійському морі. За твердженням Тегерана, внаслідок вибуху загинув один моряк, ще один дістав поранення.Іранська влада назвала інцидент "актом агресії", викликала тимчасового повіреного у справах України та заявила, що напад "не може залишитися без відповіді". З відповідною заявою також виступив міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі під час телефонних розмов із главою дипломатії ЄС Каєю Каллас і міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.Нагадаємо, Зеленський також заявляв, що країна агресорка Росія передає Ірану супутникові знімки американських військових об'єктів та країн Затоки. За словами гаранта, тільки за 19 й 20 липня в зону інтересу російських супутників потрапили чотири авіабази: дві в Бахрейні та по одній у Йорданії і Кувейті..

У вівторок, 28 липня, президент Володимир Зеленський здійснить візит до Сполучених Штатів Америки. Там він зустрінеться із американським лідером Дональдом Трампом.Про це повідомляє ABC News. За даними журналістів, Зеленський зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом у Білому домі.Водночас, окрім перемовин, український гарант також візьме участь у церемонії прощання з американським сенатором Ліндсі Гремом."Зеленський та республіканець з Південної Кароліни були близькими, а Грем відвідав Україну за кілька днів до своєї смерті два тижні тому", — зауважили у виданні.Зауважимо, раніше Зеленський розповідав, що тон його відносин із Трампом змінився після їхньої зустрічі у Ватикані. Це був перший переломний момент у діалозі між ними. За його словами, під час цієї зустрічі вони з Дональдом Трампом залишилися лише вдвох, а подальший діалог між ними виявився позитивним.Нагадаємо, нещодавно Володимир Зеленський зустрівся в Києві з послом США при НАТО Метью Вітакером і командувачем спеціальної місії НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України генерал-лейтенантом Кертісом Баззардом, якого нагородив орденом "За заслуги" III ступеня..

Новопризначений посол Франції в Україні Бріс Рокфей заявив, що вирушає до Києва із офіційним візитом й записав звернення українською мовою.Відповідне послання для українців він оприлюднив на Facebook-сторінці посольства Франції в Україні. Зокрема, посол записав своє звернення безпосередньо з будівлі французького МЗС на набережній Орсе — саме там кілька днів тому перебував президент України Володимир Зеленський під час зустрічі "Коаліції охочих".Посол наголосив, що це не перша його поїздка в Україну, адже протягом останніх трьох років він очолював профільний департамент МЗС Франції та регулярно відвідував Київ з офіційними візитами, працюючи над ключовими напрямами французької допомоги."Візова, цивільна та гуманітарна підтримка. Запуск "Коаліції охочих" з метою надання гарантії безпеки Україні. Ініціативи в рамках ООН щодо засудження російської агресії. Посилення тиску на Росію. Посилення переговорів про вступ України до Європейського Союзу та реформ. Розвиток французьких проєктів та інвестицій, спрямованих на відновлення. Промоція України у Франції, як от нещодавнє успішне проведення українського культурного сезону в нашій країні", — зауважив Рокфей.Дипломат також запевнив, що на новій посаді він продовжуватиме активну роботу за кожним із цих напрямків, зміцнюючи партнерство між Францією та Україною.Нагадаємо, 14 липня Україна та Франція досягли масштабної домовленості про розширення оборонної співпраці, яка передбачає передачу ліцензій на виробництво сучасного озброєння, посилення протиповітряної оборони та постачання винищувачів Rafale..

У суботу, 25 липня, Міністерство закордонних справ Ірану звинуватило Україну в атаці на їхнє торговельне судно у Каспійському морі.У своєму дописі у Telegram пресслужба відомства запевнила, що після атаки судно вибухнуло. До того ж загинув один моряк, а ще двоє — поранені."Міністерство закордонних справ Ісламської Республіки Іран рішуче засуджує напад українського режиму на іранське торгове судно в Каспійському морі вранці суботи, 25 серпня, в результаті якого судно вибухнуло, один моряк загинув, а інший отримав поранення. Ці дії є порушенням статті 2, пункту 4 Статуту Організації Об'єднаних Націй та актом агресії, який може ще більше розпалити та поширити полум'я війни. Напад українського режиму на іранське торгове судно в Каспійському морі, що було чітко визнано головою цього режиму, є ознакою продовження ірраціонального та ворожого підходу українського режиму до Ісламської Республіки Іран", — йдеться у заяві іранського МЗС.Тегеран запевняє, що буцімто ніколи не втручався у війну між Росією та Україною. Відтак, Іран закликав Радбез ООН та Європейський Союз відреагувати на атаку й "зайняти відповідальну позицію щодо цих небезпечних дій"."Ісламська Республіка Іран без вагань захищатиме свої національні інтереси та безпеку відповідно до основоположних принципів та норм міжнародного права, особливо принципу самооборони. Очевидно, що наслідки авантюризму глави українського режиму будуть відповідальністю цього режиму та його прихильників і підбурювачів", — додали у МЗС Ірану.Варто зауважити, що 25 липня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна має хороші результати далекобійних ударів в акваторії Каспійського моря. Зокрема, за його словами, ЗСУ вдалося уразити судна, які залучали до транспортування військових вантажів з Іраном, а також військовий корабель.Нагадаємо, Зеленський також заявляв, що країна агресорка Росія передає Ірану супутникові знімки американських військових об'єктів та країн Затоки. За словами гаранта, тільки за 19 й 20 липня в зону інтересу російських супутників потрапили чотири авіабази: дві в Бахрейні та по одній у Йорданії і Кувейті..

Країна-агресорка Росія може імітувати дипломатію для зриву нових санкційних рішень. Відтак, союзники України мають бути пильними.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. За його словами, протягом останніх років чітко простежувалася одна закономірність. Так, щоразу, коли назрівають нові серйозні санкції, особливо з боку Сполучених Штатів Америки, російський диктатор Володимир Путін робить все можливе, аби виграти час."Його улюблена зброя? Фальшива дипломатія, постановочні телефонні дзвінки та зустрічі з недобросовісними намірами. З огляду на те, що законопроект сенатора Грема про санкції буде розглянуто наступного тижня, ми повинні бути напоготові. Росія може спробувати зірвати це, вдаючи, що піклується про мир", — наголосив дипломат.Сибіга також відзначив, що на сьогодні посилення санкційного тиску на Москву не просто своєчасне — воно життєво важливе для протидії російському тероризму та досягнення реального кінця війни в Україні.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, російська влада продовжує наполягати на своїх максималістських вимогах щодо капітуляції України, повністю відкидаючи можливість територіальних компромісів заради миру. Водночас аналітики зазначають, що Кремль намагається формувати хибне уявлення про успіхи власної армії, реальні просування якої залишаються вкрай незначними.Додамо, Україна вже розпочала роботу над 22-м пакетом санкцій проти Росії. Для нього, зокрема, представлять докази викрадення українських дітей, а також запропонують нові удари по російській оборонці..

Ексчемпіон світу у надважкій вазі Олександр Усик заявив, що не планує балотуватися на посаду президента України.Таку заяву він зробив в інтерв'ю пресслужбі футбольного клубу "Полісся", де обіймає посаду першого віцепрезидента.Зокрема, спорстмен прокоментував результати опитування соціологічної групи "Рейтинг", згідно з якими за нього на гіпотетичних президентських виборах готові проголосувати 5,9% респондентів. За його словами, цей показник занижений, адже  рівень його підтримки міг би бути й вищим."Якщо б у мене була така думка (балотуватися у президенти, — ред.), то, думаю, за мене б більше проголосувало. Але я не буду балотуватися в президенти України", — запевнив Олександр Усик.Варто відзначити, що, за результатами опитування групи "Рейтинг", Олександр Усик посідає п'яте місце серед потенційних кандидатів на посаду президента. Натомість лідерами наразі є Володимир Зеленський (22,3%), Валерій Залужний (14,9%) та Михайло Федоров (13,4%).Нагадаємо, раніше колишній абсолютний чемпіон світу в надважкій вазі Олександр Усик заінтригував спортивну спільноту заявою про організацію свого прощального поєдинку на професійному рингу. Український боксер планує провести один масштабний бій у Сполучених Штатах Америки, після якого збирається остаточно завершити виступи.Варто зауважити, що відомий британський важковаговик Фрейзер Кларк високо оцінив досягнення українця Олександра Усика та його потенційне місце в пантеоні легенд боксу. Спортсмен наголосив, що бездоганний рекорд та вагомий внесок Усика ставлять його одразу за Мохаммедом Алі..

У п’ятницю, 25 липня, прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів онлайн-розмову з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Сторони обговорили низку актуальних тем.Про це повідомив "Урядовий портал". На сайті уточнили, що йшлося про розвиток спільних інфраструктурних і енергетичних проєктів, поглиблення економічної співпраці.Окрім того, Сергій Корецький висловив вдячність Польщі за підтримку 21-го пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії."Розраховуємо на подальшу підтримку на шляху України до повноправного членства в Євросоюзі", — зазначив Сергій Корецький.Очільник українського уряду запросив Дональда Туска відвідати Україну найближчим часом. Щоправда, в публікації нічого не сказано, чи прийняв польський прем’єр-міністр таку пропозицію з Києва.Раніше польський прем’єр-міністр висловив публічну підтримку новим ініціативам українського лідера Володимира Зеленського, які спрямовані на зміцнення двостороннього партнерства."Варшава демонструє цілковиту відкритість до розв'язання складних історичних і політичних розбіжностей задля спільного майбутнього", – зазначав він.Очільник уряду Польщі висловив оптимізм щодо майбутнього взаємин між сусідніми державами. За словами Дональда Туска, польська сторона налаштована на ведення глибокої та конструктивної дискусії та співпраці.Нагадаємо, що 18 червня у Брюсселі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Вони приділили увагу викликам, які залишаються актуальними для європейських країн через триваючу російську агресію проти України. До того ж вони обговорили питання двосторонньої співпраці, європейської інтеграції України..

Призначення міністром у справах ветеранів України колишнього очільника Миколаївщини Віталія Кіма викликало неоднозначну реакцію в суспільстві. Він же визначив для себе термін у рік, щоби реалізувати задумане та показати результат, який потрібен ветеранам.Про це Віталій Кім розповів у відеозверненні на своїй сторінці в мережі Facebook."Бачу, чую, що відбувається. Розумію — й частково ви праві. Але з 2022 року я живу війною. Багато чого змінилося в моєму житті, кардинально. Хоча й на цивільній посаді, попри те, це все моє життя зараз. Для себе вирішив, що буду тут корисним. Розуміючи всю відповідальність, ухвалив таке рішення", — наголосив він.За його словами, при цьому вирішив відмовитися від пропозицій щодо спокійніших і престижніших посад."За тиждень отримав десятки пропозицій, змін до державних програм, проблематику. Продовжу це робити, спілкуватися й із ветеранською спільнотою, і з військовими. Розумію, що системно треба зробити та змінити, щоби приносити користь. Тому я насправді прошу підтримки", — додав міністр.Віталій Кім зазначив, що "визначив для себе рік", щоби реалізувати задумане та показати результат, який справді потрібен українським ветеранам. Окрім того, він анонсував, що за один-два тижні презентує свої плани, а також працюватиме з керівництвом уряду для додаткових бюджетних асигнувань на реалізацію цих планів."Це для мене виявилося складним рішенням, але я ризикнув", — наголосив Віталій Кім.Як відомо, 16 липня Верховна Рада за поданням новопризначеного прем’єр-міністра Сергія Корецького затвердила новий склад Кабінету міністрів, зокрема, призначила начальника Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма міністром у справах ветеранів.На акціях протесту за повернення Михайла Федорова в Міністерство оборони озвучили гасло "Ветеран, а не Кім", яке частково підтримали учасники мітингів. Ідеться про те, що на цій посаді мала би працювати людина, яка пройшла війну, а не Віталій Кім.Нагадаємо, що за результатами засідання Кабінету міністрів 22 липня прем'єр-міністр України Сергій Корецький доручив міністерствам провести експрес-аналіз роботи. В уряді назрівають серйозні зміни..

Одразу після відставки колишнього міністра оборони України Михайла Федорова запросили на посаду радника міністра оборони Італії. Така пропозиція його дуже зворушила.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на заяву міністра оборони Італії Гвідо Крозетто.Італійський посадовець заявив, що особисто зателефонував Михайлу Федорову вже наступного дня після його звільнення."Я зателефонував йому та запитав: "Коли ти хочеш приїхати до Рима та працювати зі мною як радник?" — розповів Крозетто журналістам.Він додав, що Федорова "зворушила" ця пропозиція. Він сприйняв її як "вияв великої поваги та дружби".Міністр оборони Італії також високо оцінив внесок колишнього українського представника уряду в розвиток сучасних військових технологій."Він один із тих, хто повністю переписав правила гри на полі бою", — наголосив очільник Міноборони Італії.За версією Крозетто, Михайло Федоров допоміг Україні спочатку стримати російське вторгнення, а згодом змінити хід бойових дій завдяки впровадженню нових технологій та розвитку безпілотних систем.Як відомо, після відставки Володимир Зеленський пропонував Михайлу Федорову посади радника президента та віцепрем'єр-міністра з військових інновацій. Однак колишній міністр оборони відмовився, наголосивши, що не погодиться на жодну іншу урядову посаду, крім тієї, на якій працював раніше.Уже понад тиждень в різних містах України тривають мирні мітинги з вимогами повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони України.Нагадаємо, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський публічно відповів на критику щодо своєї роботи та заявив, що між ним і колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим не було особистого конфлікту..

НАТО вже понад 75 років залишається одним із найвпливовіших військово-політичних союзів у світі. Організація об'єднує десятки країн Європи та Північної Америки, які спільно працюють над зміцненням безпеки, стримуванням агресії та захистом демократичних цінностей. Для України співпраця з Альянсом має особливе значення, адже є одним із ключових напрямків розвитку сектору безпеки та оборони.TrueUA розповідає, що таке НАТО, навіщо було створено Альянс, які країни входять до його складу, як працює організація, хто нею керує та чому членство в НАТО є важливим для багатьох держав.Що таке НАТОНАТО (Організація Північноатлантичного договору, North Atlantic Treaty Organization) — це міжнародний військово-політичний союз, створений для забезпечення колективної безпеки держав-членів. Його головний принцип полягає в тому, що напад на одну країну Альянсу розглядається як напад на всіх його учасників.Основою діяльності НАТО є Північноатлантичний договір, підписаний 4 квітня 1949 року у Вашингтоні. Саме цей документ визначив принципи співпраці між державами, які взяли на себе зобов'язання підтримувати одна одну у разі виникнення загроз.Водночас НАТО — це не лише військова організація. Альянс є майданчиком для політичних консультацій між країнами-членами, спільного планування оборони, проведення навчань, реагування на сучасні виклики та координації міжнародної безпеки.Коли і чому створили НАТОПісля завершення Другої світової війни країни Західної Європи зіткнулися з новими безпековими викликами. Зростання впливу Радянського Союзу, політична нестабільність у Європі та початок холодної війни змусили держави шукати механізм спільного захисту.Саме тому 4 квітня 1949 року у Вашингтоні 12 країн підписали Північноатлантичний договір, заснувавши НАТО. До держав-засновниць увійшли Бельгія, Велика Британія, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Сполучені Штати Америки та Франція.Головною метою створення Альянсу стало забезпечення колективної оборони та запобігання новим військовим конфліктам в Європі. З часом діяльність НАТО значно розширилася. Так, сьогодні організація приділяє увагу не лише традиційним військовим загрозам, а й кібербезпеці, боротьбі з тероризмом, захисту критичної інфраструктури та міжнародному кризовому реагуванню.Які країни входять до НАТОСтаном на сьогодні членами НАТО є 32 держави Європи та Північної Америки. Впродовж понад семи десятиліть Альянс поступово розширювався, приймаючи нових учасників, які відповідали визначеним політичним і безпековим критеріям.До складу НАТО входять: Албанія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Хорватія, Чорногорія, Чехія, Північна Македонія, Фінляндія та Швеція.Які країни останніми вступили до НАТООстанніми роками Альянс продовжив розширення:Північна Македонія приєдналася до НАТО у 2020 році, ставши 30-м членом організації.Фінляндія вступила до Альянсу у 2023 році після різкого погіршення безпекової ситуації в Європі, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії в Україну.Швеція офіційно стала членом НАТО у березні 2024 року, завершивши багаторічну політику військового нейтралітету.Як працює НАТОНАТО поєднує політичне співробітництво та військову координацію між державами-членами. Представники країн регулярно проводять консультації, погоджують спільні рішення, організовують навчання та координують дії у сфері безпеки.Особливістю Альянсу є те, що всі рішення ухвалюються лише консенсусом. Це означає, що кожна держава має рівний голос незалежно від своєї території, чисельності населення чи військової потужності. Жодне рішення не набуває чинності без підтримки всіх країн-членів.Основними принципами діяльності НАТО залишаються:колективна оборона;політичні консультації між союзниками;спільне реагування на безпекові загрози;захист демократії, прав людини та верховенства права.Саме така модель дозволяє країнам координувати свої дії та спільно реагувати на сучасні виклики — від воєнних конфліктів до кібератак і терористичних загроз.Що таке стаття 5 НАТООдним із ключових положень Північноатлантичного договору є стаття 5, яка закріплює принцип колективної оборони.Вона передбачає, що збройний напад на одну або кілька держав-членів розглядається як напад на весь Альянс. У такому разі кожна країна самостійно визначає, якими засобами допомагатиме союзнику — це може бути політична підтримка, військова допомога, постачання озброєння або застосування власних збройних сил.За всю історію існування НАТО статтю 5 застосували лише один раз — після терористичних атак у США 11 вересня 2001 року. Тоді союзники підтримали Сполучені Штати та розпочали спільні заходи у відповідь на напад.Хто керує НАТОПопри те, що НАТО є одним із найпотужніших безпекових союзів у світі, організація не має одного керівника, який одноосібно ухвалює рішення. Управління Альянсом базується на співпраці всіх держав-членів.Найвідомішою посадовою особою НАТО є Генеральний секретар. Він координує роботу Альянсу, представляє його на міжнародному рівні, головує на засіданнях Північноатлантичної ради та сприяє досягненню компромісів між союзниками. Водночас Генеральний секретар не має права самостійно ухвалювати рішення щодо діяльності НАТО — вони приймаються лише за згодою всіх держав-членів.Найвищим органом ухвалення рішень є Північноатлантична рада (North Atlantic Council). До її складу входять представники всіх країн Альянсу, а засідання можуть проходити на рівні послів, міністрів закордонних справ, міністрів оборони або глав держав і урядів.Особливістю роботи Ради є те, що вона не проводить голосувань. Будь-яке рішення набуває чинності лише після того, як його підтримають усі країни-члени. Саме тому кожна держава має рівний вплив на діяльність НАТО незалежно від площі, населення чи військового потенціалу.Де розташована штаб-квартира НАТОГоловна штаб-квартира НАТО розташована у Брюсселі (Бельгія). Саме тут працюють основні політичні та адміністративні органи Альянсу, проводяться засідання Північноатлантичної ради, міжнародні переговори та зустрічі високого рівня.В цьому місці представники країн-членів узгоджують спільні рішення, обговорюють актуальні питання міжнародної безпеки, планують навчання та координують співпрацю між союзниками.Чи має НАТО власну арміюПоширеним є твердження, що НАТО має власну армію, однак це не відповідає дійсності. Альянс не володіє постійними збройними силами. Кожна держава-член зберігає повний контроль над власною армією та самостійно ухвалює рішення щодо її використання.Для проведення навчань, миротворчих місій чи операцій країни за потреби виділяють військові підрозділи, які тимчасово переходять під спільне командування НАТО. Це дозволяє Альянсу швидко реагувати на кризові ситуації, не створюючи окремої наддержавної армії.Як країни вступають до НАТОПроцес вступу до НАТО тривалий та передбачає виконання низки політичних, правових та військових вимог. Передусім держава-кандидат повинна відповідати демократичним принципам, гарантувати верховенство права, забезпечувати цивільний контроль над збройними силами та поважати права людини.Важливою умовою також є проведення реформ у сфері оборони й безпеки, модернізація армії відповідно до стандартів НАТО та готовність брати участь у спільних місіях і програмах Альянсу.Після цього держави-члени розглядають кандидатуру країни. Якщо всі союзники підтримують її вступ, підписується протокол про приєднання, який має бути ратифікований парламентами кожної країни НАТО. Лише після завершення цієї процедури нова держава офіційно стає членом Альянсу.Які країни прагнуть вступити до НАТОПолітика НАТО ґрунтується на принципі "відкритих дверей". Це означає, що будь-яка європейська країна, яка відповідає визначеним критеріям, може претендувати на членство. Нині серед держав, які офіційно декларують прагнення приєднатися до Альянсу, — Україна, Боснія і Герцеговина та Грузія.Україна після початку повномасштабної війни активізувала курс на членство й у вересні 2022 року подала заявку на вступ за прискореною процедурою. Водночас рішення про запрошення нових членів потребує одностайної підтримки всіх країн Альянсу.Боснія і Герцеговина продовжує реалізацію реформ, необхідних для подальшого просування до членства, тоді як Грузія зберігає статус країни-кандидата на політичному рівні. Водночас процес її інтеграції ускладнюється безпековою ситуацією та наявністю неврегульованих територіальних конфліктів.Які переваги отримують країни-члени НАТОЧленство в НАТО передбачає не лише взаємні зобов'язання, а й низку переваг у сфері безпеки та оборони.Насамперед йдеться про гарантії колективного захисту відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору. Крім того, держави отримують можливість брати участь у спільних військових навчаннях, обмінюватися розвідувальною інформацією, запроваджувати сучасні стандарти озброєння та підвищувати сумісність своїх збройних сил із арміями союзників.Співпраця в межах Альянсу також сприяє розвитку оборонних технологій, підготовці військовослужбовців та посиленню національної безпеки кожної країни.НАТО та УкраїнаУкраїна співпрацює з НАТО від початку своєї незалежності. У 1991 році держава приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва, а вже через три роки стала першою серед пострадянських країн, яка долучилася до програми "Партнерство заради миру".Новий етап відносин розпочався у 1997 році після підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. Відтоді співпраця охоплює військові навчання, реформування сектору безпеки, розвиток взаємосумісності українських Збройних сил із силами Альянсу та участь у міжнародних місіях.У 2020 році Україна отримала статус партнера з розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner), що дозволило поглибити практичну взаємодію з НАТО.Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році підтримка України з боку Альянсу значно посилилася. Країни-члени надають військову, фінансову та гуманітарну допомогу, навчають українських військових, допомагають із модернізацією оборонного сектору та посиленням протиповітряної оборони.30 вересня 2022 року Україна офіційно подала заявку на вступ до НАТО за прискореною процедурою. Попри те що консенсусу щодо членства поки що немає, Альянс неодноразово підтверджував, що майбутнє України пов'язане з НАТО.Наприкінці січня 2026 року Україна та НАТО погодили пріоритети подальшої співпраці. Серед них — розвиток систем протиповітряної оборони, підтримка програм Patriot, F-16 і HIMARS, а також спільна робота над зміцненням технологічних можливостей української армії.Цікаві факти про НАТОНАТО є одним із небагатьох міжнародних союзів, де всі рішення ухвалюються виключно консенсусом, без голосування більшістю.Держави-члени поступово збільшують видатки на оборону та модернізують свої армії відповідно до єдиних стандартів, що забезпечує ефективну взаємодію під час спільних операцій.Для військового зв'язку країни НАТО використовують єдиний фонетичний алфавіт, який допомагає уникати помилок під час передачі інформації.НАТО залишається одним із головних гарантів безпеки у євроатлантичному просторі. В умовах сучасних викликів роль Альянсу продовжує зростати, а для України співпраця з ним є важливою складовою зміцнення обороноздатності та реалізації євроатлантичного курсу..

Американський президент Дональд Трамп зустрінеться зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським у вівторок, 28 липня. Лідери країн проведуть повноцінні двосторонні перемовини.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters із посиланням на високопосадовця Білого дому. За словами представника адміністрації президента США, зустріч має відбутися у вівторок, 28 липня.Однак джерела агенції в українських колах зазначили, що Володимир Зеленський зацікавлений у поїздці до США, але його команда все ще очікує на офіційне підтвердження графіку Дональда Трампа від Білого дому.Раніше українські й американські посадовці обговорювали пропозицію щодо припинення вогню з повітря, яку планується представити російським посадовцям у межах нового раунду мирних пропозицій, спрямованих на припинення війни.Співрозмовники агенції також додали, що Україна раніше зверталася до очільника Кремля Володимира Путіна з пропозиціями стосовно припинення вогню, але у Кремлі їх відхилили.Є інформація, що візит Володимира Зеленського передбачає участь у похороні сенатора Ліндсі Грема та двосторонню зустріч із Дональдом Трампом у межах продовження мирного процесу щодо закінчення війни між Україною та Росією.До цього джерела, наближені до українського президентського офісу, поширили інсайдерську інформацію, що Зеленський розглядає можливість здійснити дипломатичну поїздку до США ще в липні.Декілька днів тому він провів телефонну розмову з представниками американського президента Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером."Вийшла хороша та важлива розмова про те, як активізувати дипломатію та наблизити мир", — зазначав тоді український лідер.Нагадаємо, Володимир Зеленський сказав в інтерв'ю американській блогерці Лорі Лумер, що тон відносин українського й американського президентів Володимира Зеленського та Дональда Трампа змінився після їхньої зустрічі у Ватикані. Це був перший переломний момент у діалозі між ними..