# політика

Глава міністерства закордонних справ Угорщини Петер Сійярто виступив із різкою критикою на адресу українського президента Володимира Зеленського, звинувативши його у дезінформації щодо неузгодженого візиту угорської делегації. Будапешт наполягає, що завчасно попередив Київ про приїзд фахівців для перевірки стану нафтопроводу "Дружба", робота якого стала новим каменем спотикання між країнами.Про це йдеться на офіційній сторінці угорського міністра у Facebook.Звинувачення у маніпуляціяхКонфлікт розгорівся навколо заяви Володимира Зеленського про те, що він не був поінформований про візит угорських посадовців. Петер Сійярто назвав ці слова неправдивими, опублікувавши фото документа від 10 березня, де йдеться про звернення посольства Угорщини до МЗС України."Зеленський стверджує, що не знав про приїзд угорської делегації до України, оскільки угорський уряд не узгодив візит з Міністерством закордонних справ України. А яка реальність? Вчора ми вже офіційно повідомили українцям, що під керівництвом заступника міністра енергетики Габора Цепека угорська делегація відвідає Україну з метою перевірки стану нафтопроводу "Дружба", а також попросили про зустріч з міністром енергетики України", — написав очільник угорської дипломатії.Нафтовий вузол затягуєтьсяОкрім процедурних суперечок, Будапешт перейшов до серйозних звинувачень в економічній площині. Сійярто назвав обмеження постачання нафти через територію України прямою атакою на енергетичну безпеку своєї країни."Ситуація така, що українці заблокували постачання нафти до Угорщини в період, коли морські перевезення нафти стикаються з найбільшою невизначеністю за всі часи. Отже, українська нафтова блокада є нічим іншим, як тяжким злочином проти Угорщини", — заявив міністр.Позиція української сторониВодночас джерела в українському дипломатичному відомстві подають ситуацію інакше. За даними "РБК-Україна", МЗС дійсно отримало ноту від Угорщини, проте відповідь була негативною. Українська сторона чітко вказала, що запропоновані дати візиту є невідповідними, і порадила перенести поїздку на інший час. Таким чином, візит, на якому наполягає Будапешт, не був офіційно підтверджений Києвом.Як відомо, транзит "Дружбою" зупинили з кінця січня 2026 року після російських атак. Угорщина та Словаччина, які через "Дружбу" отримували переважну більшість нафти, заявили, що Україна блокує нафтовий шлях "із політичних міркувань".Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що нафтопровід "Дружба" має серйозні пошкодження після російських ударів. Проте він може відновити свою роботу вже протягом місяця-півтора.Читайте також: Останній козир Орбана: чому угорський прем’єр так вчепився в трубу з нафтою Путіна.

Президент Європейської ради Антоніу Кошта виступив категорично проти пом'якшення економічного тиску на Москву, попри нестабільну ситуацію у світі. Він закликав лідерів "Великої сімки" зосередитися на обмеженні доходів Кремля та стабілізації глобального енергетичного ринку.Відповідну заяву політик оприлюднив у соцмережі X після телеконференції лідерів G7.Енергетична безпекаПід час обговорення ситуації на Близькому Сході Антоніу Кошта спільно з очільницею Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн наголосили на важливості захисту світової економіки. Ключовим пріоритетом наразі визначено забезпечення безперебійних енергопотоків, зокрема безпечну навігацію через Ормузьку протоку, що є критичним вузлом для глобального експорту нафти.Обмеження доходів КремляОкрему увагу під час саміту G7 приділили механізмам контролю за російськими ресурсами. Кошта наголосив, що світ має продовжувати жорстку політику обмеження цін на нафту, щоб позбавити країну-агресорку можливості фінансувати війну. Глава Євроради був непохитним у своїй позиції: "Забезпечення дотримання граничної ціни на нафту допоможе стабілізувати ринки та обмежити доходи Росії. Зараз не час послаблювати санкції проти Росії", — наголосив він.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський сподівається, що Сполучені Штати Америки не знімуть санкції з Росії, оскільки це буде "абсолютно несправедливо".  Варто зауважити, що за даними видання CNN, команда президента США Дональда Трампа розпочала обговорення щодо зняття частини санкцій з російської нафти, намагаючись зупинити стрімке зростання цін на енергоносії. Такий крок став відповіддю Вашингтона на кризу в Ормузькій протоці, проте він викликав жорсткий опір з боку європейських союзників.Сам Дональд Трамп під час пресконференції 9 березня натякнув на можливість перегляду санкційної політики. За його словами, обмеження будуть діяти лише до моменту стабілізації ситуації.Нагадаємо, 10 березня президент Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування санкцій проти російських судів та компаній.Читайте також: США готують екстрений план із дозволом купувати нафту Росії: як планують обійти санкційні норми.

Президент України Володимир Зеленський закликав американського лідера Дональда Трампа посилити тиск на Кремль замість примусу України до територіальних поступок. Глава держави наголосив на необхідності розробки європейського "плану Б" через фінансовий шантаж з боку Угорщини, який загрожує стабільності української економіки.Про це повідомляє Politico.Гарантії сильніші за НАТОЗеленський визнав, що роль США залишається ключовою у питанні завершення війни, проте застеріг від тиску виключно на українську сторону. Він зазначив, що українці втомилися від чотирьох років повномасштабної війни, але не готові приймати ультиматуми РФ щодо передачі територій.Коментуючи стосунки з Дональдом Трампом, який раніше називав українського президента "диктатором", Зеленський підтвердив слова американського політика про взаємну неприязнь з Путіним: "Звичайно, я думаю, ми ненавидимо один одного. У цьому він [Трамп] правий. Не в усьому".Окрему увагу приділили темі безпеки. Трамп запитав Зеленського, чи вірить він, що американські гарантії можуть бути сильнішими за НАТО. Президент відповів: "Так, це залежить від вас сьогодні. Але що буде після вас? І що буде після мене?". Він наголосив, що будь-які гарантії мають бути юридично зафіксовані парламентами та Конгресом США.Шантаж ОрбанаЯк зазначає видання, ситуація з блокуванням допомоги від ЄС залишається критичною. Угорщина та Словаччина продовжують стримувати кредит у розмірі 90 мільярдів євро. Зеленський прямо звинуватив Віктора Орбана у грі на боці агресора."Він стоїть на боці російського лідера. Він робить те саме, блокуючи все для України. Єдине, чого він не робить сьогодні — не атакує ракетами чи дронами нашу територію", — заявив президент.За словами Зеленського, Європа потребує "плану Б", щоб обійти вето Будапешта. Наразі країни Балтії та Північної Європи вже розглядають механізми, які дозволять Україні залишатися на плаву в першій половині року навіть без згоди Орбана.Геополітичний бартерPolitico нагадує, що Україна почала відправляти своїх спеціалістів з ведення дронової війни до Перської затоки. Це має допомогти союзникам США захиститися від іранських "шахедів", які Росія використовує проти України. В обмін Київ розраховує на отримання сучасних ракет PAC-3 для систем Patriot. Проте Зеленський висловив занепокоєння, що американські військові можуть залишити ці дефіцитні ракети для власного захисту в регіоні Затоки.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що Кремль розраховує на затяжний конфлікт на Близькому Сході, сподіваючись на послаблення світового тиску та зняття енергетичних санкцій. Головна мета агресора — відвернути увагу міжнародної спільноти від війни в Україні та отримати додаткові ресурси через нестабільність цін на енергоносії..

У середу, 11 березня, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив про отримання погроз на адресу своєї родини, зокрема дітей та онуків, звинувативши в цьому українців. Політик наголосив, що ситуація досягла межі, попри те, що наразі з його близькими все гаразд.Про це посадовець повідомив на своїй офіційній сторінці у Facebook.Заява про погрози: що відомоОчільник угорського уряду Віктор Орбан опублікував допис, у якому висловив серйозне занепокоєння безпекою своїх рідних. За його словами, погрози надходять не лише йому особисто, а й охоплюють кілька поколінь його родини.Політик наголосив, що джерелом цих погроз він вважає українців, хоча не надав конкретних доказів чи деталей щодо того, як саме і в якій формі ці послання були отримані."Українці вже погрожують моїй родині, дітям та онукам. У всіх все добре, але всьому є своя межа!" — написав Орбан.Контекст та реакціяЦя заява з’явилася на тлі тривалої напруженості у відносинах між Україною та Угорщиною. Орбан неодноразово піддавався критиці за свою позицію щодо війни в Україні та блокування фінансової та військової допомоги з боку ЄС.Наразі офіційна українська сторона не коментувала закиди угорського прем’єра. Варто зазначити, що це не перший випадок, коли угорські посадовці заявляють про тиск чи погрози, намагаючись акцентувати на конфліктних аспектах двосторонніх відносин.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що нафтопровід "Дружба" має серйозні пошкодження після російських ударів. Проте він може відновити свою роботу вже протягом місяця-півтора.Читайте також: Останній козир Орбана: чому угорський прем’єр так вчепився в трубу з нафтою Путіна.

Міністерство закордонних справ України ініціює розширення мережі виборчих дільниць за межами країни для забезпечення права голосу мільйонів українців. Наразі наявних 104 локацій об’єктивно недостатньо для проведення перших повоєнних виборів, що потребує внесення змін до чинного законодавства.Про це, як пише "Укрінформ", повідомив державний секретар Міністерства закордонних справ Олександр Карасевич під час засідання робочої групи.Проблема 104 дільницьНа сьогодні в межах чинної законодавчої бази при українських дипломатичних установах на постійній основі створено лише 104 виборчі дільниці. За словами представників МЗС, така кількість була розрахована на зовсім інші реалії та не враховує масштабну міграцію українців, спричинену повномасштабною війною. Карасевич наголосив на необхідності негайної адаптації законів."Відповідно до нинішньої законодавчої рамки при закордонних дипломатичних установах на постійній основі утворені 104 виборчі дільниці. Ми розуміємо, що ця кількість закордонних виборчих дільниць є об’єктивно недостатньою для забезпечення участі в перших повоєнних виборах тих мільйонів наших громадян, які за кордоном, тому є спільне бачення, що необхідно розширювати закордонні виборчі дільниці шляхом утворення додаткових дільниць", — сказав Карасевич.Тимчасові споруди як вихідЯк зазанчив Карасевич, головною перешкодою для збільшення кількості точок голосування є дефіцит приміщень у дипломатичних установах. Центральна виборча комісія має право утворювати нові дільниці за поданням МЗС, проте фізично розмістити їх у консульствах чи посольствах часто неможливо.Для розв'язання цієї проблеми пропонується надати керівникам дипустанов право використовувати тимчасові споруди. Це дозволить організувати роботу дільничних виборчих комісій навіть там, де стаціонарні будівлі не можуть прийняти велику кількість людей."Тому проєктом пропонується передбачити можливість ухвалення рішень керівниками дипломатичних установ із залученням тимчасових споруд для організації роботи дільничних виборчих комісій — як при додаткових виборчих дільницях, так і при постійних закордонних виборчих дільницях", — пояснив посадовець.Масштаби викликуЗа даними ЦВК, виборчі права наразі мають близько 3,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб, а кількість громадян за кордоном вимірюється мільйонами. Своєчасне розширення виборчої інфраструктури є критично важливим для легітимності майбутніх виборчих процесів та забезпечення рівних прав усіх українців, незалежно від їхнього поточного місця перебування.Нагадаємо, раніше парламентська аналітикиня Руху "ЧЕСНО" Ірина Корженкова заявляла, що наразі проведення референдуму в Україні не можливе. Також його не можливо провести одночасно із виборами.Також голова ЦВК Сергій Дубовик розповідав, що, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування до ЦВК не надходило..

Президент США Дональд Трамп запровадив незвичний дрес-код серед своїх найближчих радників та урядовців, даруючи їм класичні туфлі бренду Florsheim. Попри значні статки, політик віддає перевагу взуттю за 145 доларів, що стало приводом для численних обговорень у кулуарах Білого дому.Про це повідомляє видання The Wall Street Journal.Бюджетний вибір мільярдераУ 79-річного Дональда Трампа виявили несподівану слабкість. Виявилося, що окрім гольфу, президент є фанатом взуттєвого бренду Florsheim, заснованого ще у 1892 році німецькими іммігрантами. Це доволі дивний вибір для людини, яка звикла до розкішних костюмів, адже пара таких оксфордів чи лоферів коштує всього близько 145 доларів. Для порівняння, його дружина Меланія незмінно надає перевагу елітним парам від Christian Louboutin.Подарунки з натякомПрезидент не просто сам носить ці туфлі, а й активно залучає до цього свій "ближній круг". За інформацією інсайдерів, Трамп почав масово дарувати взуття чиказького бренду своїм найближчим помічникам. Серед тих, хто отримав такий презент (і часто змушений його носити), опинилися: Джей Ді Венс, Марко Рубіо та Скотт Бессент.Посадовці та радники зізнаються, що засідання кабінету міністрів, ділові обіди чи короткі візити до президента тепер можуть раптово перетворитися на палкі дискусії про шкіряну класику.Фіаско з Марко РубіоДональд Трамп має своєрідну розвагу — він намагається на око вгадати розмір взуття своїх працівників. Президент замовляє туфлі цілими коробками, особисто підписує їх і вручає як подарунок. Часто примірка відбувається прямо в Овальному кабінеті.Однак із держсекретарем Марко Рубіо система дала збій. Користувачі мережі та очевидці помітили, що пара, яку вручив президент, виявилася явно завеликою для посадовця. У кулуарах жартують, що Рубіо, імовірно, назвав президенту значно більший розмір, ніж той, який він носить насправді, аби не розчарувати лідера.Нагадаємо, раніше Сьюзі Вайлз, голова апарату Білого дому, в інтерв'ю Vanity Fair заявила, що президент Дональд Трамп має "особистість алкоголіка", а віцепрезидент Джей Ді Венс є "прихильником теорій змов". Пізніше Вайлз відмовилася від своїх слів, назвавши опублікований матеріал "сфабрикованим"..

Угорська делегація прямує до України. Головна мета — переговори щодо нафтопроводу "Дружба".Про це повідомив держсекретар Міністерства енергетики Угорщини Габор Чепек у своєму відеозверненні, передає "Європейська правда" За його словами, до складу делегації також увійшли фахівець з нафтової промисловості, державний керівник, який має досвід у міжнародних відносинах, та аналітик енергетичного ринку.Як відзначив посадовець, під час свого візиту делегація хоче з'ясувати, у якому стані перебуває трубопровід "Дружба", а також створити умови для відновлення його роботи."Ми хочемо вести переговори не тільки з київським урядом, який відповідає за енергетику, але й з послами там, представником Європейської Комісії, про те, що єдиним рішенням європейської кризи є відновлення нафтопроводу "Дружба", — наголосив Чепек.Реакція УкраїниРечник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий у коментарі журналістам заявив, що угорські посадовці, які в'їхали до України, не мають статусу делегації.Він зазначив, що громадяни Угорщини в'їхали до України за загальними правилами для всіх громадян країн Шенгенської зони, користуючись безвізом."Будь-які особи з туристичною метою можуть саме так заїхати в Україну з країн Шенгену. На території України ця група осіб не має офіційного статусу чи запланованих офіційних зустрічей, тож точно некоректно називати їх "делегацією". На території України можуть перебувати громадян інших держав, які з повагою ставляться до України і дотримуються загальних правил відвідин, зокрема з туристичною метою", — наголосив Тихий.Як відомо, транзит "Дружбою" зупинили з кінця січня 2026 року після російських атак. Угорщина та Словаччина, які через "Дружбу" отримували переважну більшість нафти, заявили, що Україна блокує нафтовий шлях "із політичних міркувань".Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що нафтопровід "Дружба" має серйозні пошкодження після російських ударів. Проте він може відновити свою роботу вже протягом місяця-півтора.Читайте також: Останній козир Орбана: чому угорський прем’єр так вчепився в трубу з нафтою Путіна.

Президент України Володимир Зеленський вже цього четверга, 12 березня, прибуде до Румунії для проведення стратегічних переговорів із президентом Нікушором Даном. Сторони планують обговорити не лише оборонну підтримку, а й низку чутливих питань, що роками накопичувалися у відносинах між державами.Про це повідомляє RFI із посиланням на дипломатичні джерела.Безпека та зброяЯк зазначає видання, зустріч лідерів відбудеться 12 березня в офіційній резиденції румунського президента — палаці Котрочень. Основним вектором розмови стане посилення безпекового співробітництва та координація дій у протидії російській агресії. Очікується, що Київ та Бухарест узгодять нові кроки щодо стабільності у Чорноморському регіоні та подальшого постачання необхідного озброєння.Мова та подвійне громадянствоОкрім військової допомоги, на порядку денному можуть постати питання: функціонування румунської мови в українських освітніх закладах та впровадження механізмів множинного громадянства. Румунська сторона неодноразово висловлювала занепокоєння через те, що Бухарест не потрапив до першого переліку держав, з якими Україна запроваджує спрощений порядок набуття паспортів. Ця тема є традиційно гострою для внутрішньої політики Румунії, тому президентам доведеться шукати компроміс.Історія контактів: від Йоганніса до ДанаЦе не перші переговори Зеленського на румунському напрямку. Ще у жовтні 2023 року було закладено фундамент стратегічного партнерства під час зустрічі з тодішнім лідером Клаусом Йоганнісом. Новий президент Румунії, Нікушор Дан, який переміг у 2025 році, підтвердив курс на всебічну підтримку України. Протягом останнього року лідери вже мали кілька особистих зустрічей та телефонних розмов, фокусуючись на вступі України до ЄС і НАТО та енергетичній безпеці.Нагадаємо, наприкінці серпня 2025 року прем'єр-міністр Румунії Іліє Боложан заявляв, що надання військових баз союзникам із НАТО може бути внеском Румунії в забезпечення підтримки тривалого миру в Україні..

Представник американського президента Стів Віткофф розповів про деталі перемовин між вищим керівництвом США та Росії. За його словами, Кремль надав гарантії, що російська сторона не ділиться з Іраном секретними розвідувальними даними. Ці запевнення Дональд Трамп отримав безпосередньо від російського диктатора під час телефонного дзвінка.Про це повідомляє CNBC.  Кулуарні дзвінки та обіцянкиОкрім контакту на найвищому рівні, відбулися й інші розмови. Зокрема: Стів Віткофф та ще один спецпосланець Джаред Кушнер мали окремі телефонні бесіди з помічником Путіна Юрієм Ушаковим. Російський посадовець продублював слова свого шефа, запевняючи Вашингтон у відсутності військово-технічної співпраці з Тегераном у сфері розвідки.Санкції в обмін на чесне словоЗаява Віткоффа прозвучала як відповідь на критичне запитання преси щодо причин послаблення тиску на енергетичний сектор РФ. Журналісти поцікавилися, чому на тлі загрози ірансько-російського союзу США звільняють російську нафту від обмежень. Американський дипломат зазначив, що Вашингтон почув позицію Москви:"Вчора під час телефонної розмови з президентом росіяни заявили, що вони не надавали такої інформації. Ось що вони сказали. Тож, знаєте, ми можемо повірити їм на слово, але вони саме так і сказали. А вчора вранці Джаред і я незалежно один від одного мали телефонну розмову з Ушаковим, який повторив те саме", — наголосив Віткофф.Нагадаємо, нещодавно Тегеран чи не вперше офіційно заявив про тісне партнерство з Російською Федерацією. Крім того, в Ірані рішуче відкинули можливість перемир'я з Ізраїлем..

Адміністрація президента США Дональда Трампа вперше з початку спільної операції обмежила дії Ізраїлю, закликавши припинити удари по енергетичній інфраструктурі Ірану. Вашингтон розглядає іранські нафтові активи як стратегічний ресурс для майбутньої відбудови країни за венесуельським сценарієм.Про це повідомляє видання Axios.Три причини для стримуванняЯк зазначає видання, Білий дім направив ізраїльському керівництву та командуванню ЦАХАЛ чіткий сигнал щодо необхідності змінити тактику. Адміністрація Трампа виділяє три ключові фактори, чому енергетику Ірану не можна знищувати: по-перше, удари по критичній інфраструктурі шкодять цивільному населенню, яке переважно не підтримує режим; по-друге, нафтова галузь розглядається як актив, з яким США працюватимуть після війни (за аналогією з Венесуелою).Третім і найбільш критичним фактором є ризик того, що подальша ескалація змусить Тегеран атакувати нафтові термінали країн-сусідів, що призведе до глобального енергетичного колапсу.Варіант "судного дня"Дональд Трамп розглядає повну ліквідацію іранського нафтового сектору лише як "крайній захід". Такий сценарій може бути реалізований виключно у відповідь на навмисну атаку іранських сил на об'єкти в Перській затоці. У своїй соцмережі Truth Social президент США висловився максимально жорстко."Якщо Іран зважиться на такий крок, відповідь буде у 20 разів сильнішою, що зробить відновлення Ірану як держави практично неможливим", — наголосив Трамп.Реакція політиків СШАНавіть прихильники "жорсткої лінії" у Вашингтоні закликають до зваженості. Зокрема, сенатор Ліндсі Грем зазначив, що нафтова економіка має стати фундаментом для іранського народу після зміни влади."Нафтова економіка стане в пригоді іранському народу для "нового життя після падіння режиму", — вважає Грем.Водночас у Пентагоні намагаються уникнути прямої асоціації з останніми операціями. Міністр оборони США Піт Хегсет офіційно дистанціював Вашингтон від атак на паливні склади."Американські сили не брали участі в ударах по таких цілях", — підсумував очільник оборонного відомства.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив, що Кремль розраховує на затяжний конфлікт на Близькому Сході, сподіваючись на послаблення світового тиску та зняття енергетичних санкцій. Головна мета агресора — відвернути увагу міжнародної спільноти від війни в Україні та отримати додаткові ресурси через нестабільність цін на енергоносії..

Президент Литви Гітанас Науседа під час зустрічі у Вільнюсі заявив, що вступ України та Молдови до Європейського Союзу до 2030 року є стратегічною метою його країни. Сторони обговорили конкретні терміни підписання угод та необхідні реформи для пришвидшення євроінтеграції.Про це йдеться у матеріалі LRT після зустрічі Науседи з президенткою Молдови Маєю Санду у Вільнюсі.Реальна дата для розширення ЄСНауседа наголосив, що членство Молдови та України в Європейському Союзі не пізніше 2030 року є пріоритетом для литовської політики. За його словами, такий часовий орієнтир є цілком обґрунтованим і базується на реалістичних можливостях держав-кандидатів. Науседа також зауважив, що цей термін стосується не лише східних партнерів, а й інших країн, зокрема Чорногорії, Албанії та держав Західних Балкан."Ми завжди виступали за те, що амбітна дата є дуже важливим елементом політичного процесу", — зазначив литовський лідер.Придністров'я та російський впливПрезидентка Молдови Мая Санду підтвердила прихильність Кишинева до встановлених термінів. Вона вважає цілком реальним підписання договору про вступ до 2028 року, щоб до 2030-го стати повноправним членом блоку. Однак ключовим питанням залишається безпека. за її словами: найбільшою перешкодою для реінтеграції та стабільного руху в ЄС є незаконно розміщені російські війська в Придністров'ї."Як тільки ми знайдемо розв'язання цієї проблеми, решта процесу піде набагато швидше", — заявила Санду.Окрім військової загрози, країна стикається з інтенсивними інформаційними атаками з боку РФ. Литовські команди з кібербезпеки та стратегічних комунікацій вже працюють у Молдові, допомагаючи протистояти дезінформації перед майбутніми парламентськими виборами.Судова реформа як перепусткаНауседа високо оцінив прогрес Молдови у виконанні звітів ЄС, де країна була визнана однією з найкращих серед кандидатів за темпами реформ. Водночас він закликав не збавляти обертів у критично важливих сферах. За його словами, фокус на фундаментальних питаннях, зокрема на судовій реформі та боротьбі з корупцією, залишається вирішальним для успіху переговорів. Литовський лідер також додав, що буде лише радий, якщо процес вдасться скоротити: "Країни мають отримувати винагороду відповідно до їхнього прогресу у впровадженні реформ".Нагадаємо, раніше єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила, що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Команда президента США Дональда Трампа розпочала обговорення щодо зняття частини санкцій з російської нафти, намагаючись зупинити стрімке зростання цін на енергоносії. Такий крок став відповіддю Вашингтона на кризу в Ормузькій протоці, проте він викликав жорсткий опір з боку європейських союзників.Про це повідомляє CNN із посиланням на власні джерела, знайомі з ходом обговорень у Білому домі.Боротьба з цінами ТрампаЯк зазначає видання, адміністрація Трампа розглядає подальше послаблення обмежень на російську нафту як частину термінових заходів проти дефіциту енергії. Основною причиною такого рішення стала війна з Іраном, яка призвела до фактичної зупинки перевезень через Ормузьку протоку. Це спровокувало різкий стрибок цін на нафту та газ протягом останніх семи днів.Сам Дональд Трамп під час пресконференції у понеділок натякнув на можливість перегляду санкційної політики. За його словами, обмеження будуть діяти лише до моменту стабілізації ситуації."У нас є санкції щодо деяких країн, і ми знімемо ці санкції, поки все це не налагодиться", — заявив президент США.Позиція Мінфіну СШАМинулого тижня Міністерство фінансів США вже надало Індії тимчасовий дозвіл на купівлю російської нафти, яка перебувала в морі, без загрози потрапляння під санкції. Прессекретар Білого дому Каролін Лівітт зазначила, що це рішення не принесе Москві "значної фінансової вигоди", оскільки нафта вже тривалий час була заблокована в танкерах.Проте джерела повідомляють, що посадовці обговорюють значно масштабніші кроки. Хоча остаточне рішення щодо обсягів та термінів послаблення ще не ухвалене, сама можливість таких дій викликає серйозне занепокоєння у світової спільноти.Протест Європейського СоюзуПід час зустрічі міністрів фінансів країн "Великої сімки" у понеділок європейські посадовці тиснули на США, закликаючи не робити кроків, які дозволять Росії отримати надприбутки. У ЄС впевнені: не можна дозволити Кремлю використовувати високі ціни на енергоносії для фінансування агресії проти України. Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс виступив із різкою заявою на пресконференції."Важливо, щоб ми зараз не послаблювали тиск на Росію і не допомагали їй наповнювати військову скриню, використовуючи ситуацію з високими цінами на нафту і газ", — наголосив політик.Наразі Білий дім не надав офіційних коментарів на запити журналістів щодо фіналізації цього плану.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив, що Кремль розраховує на затяжний конфлікт на Близькому Сході, сподіваючись на послаблення світового тиску та зняття енергетичних санкцій. Головна мета агресора — відвернути увагу міжнародної спільноти від війни в Україні та отримати додаткові ресурси через нестабільність цін на енергоносії..

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо провів переговори з очільницею Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн під час Світового ядерного форуму. Ключовими темами зустрічі стали відновлення транзиту російської нафти через Україну та підготовка до майбутнього саміту в Брюсселі.Про це йдеться у матеріалі словацького мовника SME.Позиція щодо транзиту нафтиФіцо наголосив на необхідності негайного відновлення транзиту російської нафти територією України до Словаччини. За його словами: позиції Словаччини та Європейської комісії у цьому питанні нібито збігаються. Політик стверджує, що країна має законне право отримувати ресурс через нафтопровід "Дружба" завдяки чинним виняткам із санкцій. Прем'єр Словаччини також продемонстрував очільниці ЄК супутникові знімки, які, за його словами, доводять відсутність технічних перешкод для прокачування."Ми зійшлися на тому, що транзит через нафтопровід "Дружба" має бути відновлений", — заявив Фіцо за підсумками зустрічі.Він додав, що вважає припинення постачань суб'єктивним фактором: "Це одностороннє рішення українського президента Зеленського зупинити потік нафти". Також Фіцо зазначив, що Єврокомісія готова надати не лише технічну допомогу, а й "фінансування можливих ремонтів", якщо в цьому виникне потреба.Енергетична безпека та ціни в ЄСОкрім питання нафти, сторони обговорили підготовку до саміту лідерів ЄС, що має відбутися наступного четверга. Головною метою зустрічі в Брюсселі стане розробка конкретних кроків для зниження цін на електроенергію, що є критичним для європейської промисловості. Шіфка Єврокомісії підкреслила важливість цього питання для всього континенту.Урсула фон дер Ляєн у своїй заяві в мережі X була більш стриманою щодо нафтових суперечок, але наголосила на стратегічних цілях:"На кону — наша енергетична незалежність", — написала німецька політикиня.Вона додала, що дискусія стосувалася забезпечення доступних цін на енергію для Європи та гарантування стабільного постачання для Словаччини та всього ЄС.Майбутні переговори з МакрономВізит Фіцо до Франції не обмежиться лише зустріччю з керівництвом ЄС. Програма перебування передбачає також переговори з президентом Еммануелем Макроном."Він має зустрітися також із Макроном", — підтвердили джерела в оточенні прем'єра.Очікується, що на цій зустрічі продовжиться обговорення енергетичної стратегії та підтримки європейського промислового сектору в умовах кризи.Нагадаємо, раніше словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що готовий за прикладом Угорщини заблокувати кредит Європейського Союзу для України у розмірі 90 мільярдів євро в разі, якщо партія Віктора Орбана "Фідес" програє вибори. .

Президент Володимир Зеленський прокоментував інформацію про нещодавній дзвінок американського лідера Дональда Трампа до глави Кремля Володимира Путіна, під час якого нібито обговорювалося негайне припинення вогню. Він зазначив, що українська розвідка вже володіє певними подробицями цієї розмови, які наразі не підлягають розголошенню.Про це повідомив президент Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів 10 березня.Розмова Трампа та ПутінаЗгідно із заявами помічника російського диктатора Юрія Ушакова, під час нещодавнього телефонного дзвінка Дональд Трамп нібито висловив зацікавленість у "швидкому припиненні вогню". У Києві на цю інформацію реагують стримано, але з глибоким розумінням контексту."Додаткової інформації у мене немає особисто. Про що вони говорили: знаю трішки деталей від розвідки, поки що не буду про це говорити", — зазначив Зеленський.Контакти з ВашингтономУкраїнський лідер наголосив, що питання першочергового припинення вогню не є новим для української дипломатії, і Київ завжди був готовий до конструктивних кроків. Водночас Україна очікує на пряму інформацію від своїх стратегічних партнерів."Що стосується "спочатку припинення вогню": ви знаєте, ми завжди підтримували таку позицію. Подивимося. В принципі, з американцями, як я вже відповів, кожного дня на дзвінку, на контакті. Вони деталей поки що своєї розмови з росіянами не говорили", — додав Зеленський.Варто зауважити, що декілька днів тому президент США Дональд Трамп під час виступу в Білому домі на відкритті саміту "Щит Америки" повідомив, що, попри значні дипломатичні зусилля, закінчити війну в Україні заважає ненависть між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним. А під час перемовин кожна зі сторін завжди має відступати.Крім того, американський лідер нещодавно заявляв, що російський диктатор Володимир Путін начебто вже готовий укласти мирну угоду з Києвом. Тому, за його словами, Зеленський має взятися за справу.Нагадаємо, 9 березня відбулася телефонна розмова між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним. При цьому ініціатором перемовин став американський президент..

У вівторок, 10 березня, президент Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування санкцій проти російських судів та компаній.Про це повідомила пресслужба Офісу президента. Зазначається, що до санкційного пакета ввійшов 41 суддя, із яких 38 — громадяни Росії, ще троє — колаборанти. Вони виносили незаконні вироки про ув'язнення військовополонених, підтримують і виправдовують російську агресію проти України.Також Україна застосувала санкції до колишніх українців, які в тимчасово окупованому Донецьку засудили до смертної кари добровольців: двох британців та одного марокканця, що захищали Україну на складі ЗСУ й потрапили в російський полон. До того ж під обмеження потрапили судді, які ухвалили незаконні рішення щодо громадських діячів, активістів і журналістів за їх політичні й релігійні переконання."Санкції проти так званих "суддів", які штампують політично вмотивовані вироки нашим громадянам, воїнам, — це питання справедливості. Особливо ганебно бачити серед них колишніх українців, які свідомо стали колаборантами й повернули суд на репресії", — заявив уповноважений Президентом з питань санкційної політики Владислав Власюк.Крім того, Україна продовжила дію санкцій проти 11 російських компаній. Перші санкції щодо них були запроваджені у 2021 та 2023 роках. За цей час три компанії з цього списку були повністю ліквідовані."До цього пакету увійшли: підприємство, яке займається ремонтом та обслуговуванням авіаційної техніки, зокрема вертольотів типів Ка та Мі; компанія, яка спеціалізується на розробці та виготовленні дронів, а також компанії, що незаконно працюють на тимчасово окупованому півострові Криму і були причетні до будівництва Кримського мосту. Всю відповідну інформацію Україна передає партнерам для подальшої синхронізації в їхніх юрисдикціях", — додали в ОП.Нагадаємо, 27 лютого Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони щодо застосування санкцій проти 10 російських транспортно-логістичних підприємств. Вони доставляють вантажі на тимчасово окуповані Росією українські території..