# політика

Президент США Дональд Трамп заявив, що здивований результатами проміжних виборів, оскільки розраховував на більшу кількість перемог кандидатів від своєї партії. Водночас він наголосив, що чимало республіканців усе ж змогли здобути підтримку виборців.Про це він сказав журналістам, коментуючи підсумки голосування.За словами американського лідера, попри численні передвиборчі мітинги та підтримку кандидатів, частина представників його партії не змогла перемогти."Я трохи здивований. Я думав, вони зроблять краще", — заявив Трамп.Водночас президент звернув увагу й на успіхи республіканців, зазначивши, що багато кандидатів від його політичної сили все ж здобули перемогу.За підсумками голосування Демократична партія отримала контроль над Сенатом США. Демократи змогли відібрати у республіканців шість місць, зокрема в Техасі, Канзасі, Південній Кароліні, Айові, Огайо та Північній Кароліні. У деяких із цих штатів представники Демократичної партії не перемагали десятиліттями.До виборів республіканці мали 53 місця в Сенаті, демократи — 47. Для отримання більшості опонентам потрібно було здобути щонайменше чотири додаткові мандати, однак вони отримали шість.Чому проміжні вибори важливі для ТрампаПроміжні вибори у США відбуваються посередині чотирирічного президентського терміну. Під час них американці обирають усіх 435 членів Палати представників, 35 зі 100 сенаторів, а також губернаторів у низці штатів.Результати голосування визначають, чи зберігає президентська партія контроль над обома палатами Конгресу. Якщо більшість переходить до опозиції, їй стає простіше блокувати законодавчі ініціативи глави держави та посилювати нагляд за роботою його адміністрації.Крім того, підсумки проміжних виборів традиційно розглядають як один із показників ставлення американців до політики чинного президента напередодні наступної президентської кампанії, запланованої на 2028 рік.Нагадаємо, раніше Дональд Трамп припустив, що в разі перемоги демократів на проміжних виборах йому доведеться регулярно застосовувати право вето до законопроєктів, які надходитимуть від Конгресу..

Європейська комісія підготувала для України обережнішу дорожню карту переговорів про вступ до Євросоюзу, ніж для Молдови. Згідно з документом, який отримало видання Politico, до 2027 року Київ може попередньо завершити переговори лише за сімома напрямами політики.Водночас Єврокомісія закликає українську владу терміново прискорити перетворення у сфері верховенства права, повідомляє Politico. У документі наголошується, що необхідні реформи потрібно суттєво активізувати, а виконання ключових вимог у першій половині 2027 року стане умовою для попереднього завершення переговорів за окремими напрямами. У Брюсселі також визнають, що повномасштабна війна ускладнює проведення необхідних змін.Хто може просунутися в переговорах швидшеУ документі окремо порівнюють перспективи України та Молдови, які раніше паралельно просували заявки на вступ до Євросоюзу. За оцінкою Єврокомісії, Кишинів може попередньо завершити переговори більш ніж за 20 напрямами політики до 2027 року. Для України вказали лише сім.Україна подала заявку на вступ до ЄС 28 лютого 2022 року, через чотири дні після початку повномасштабного російського вторгнення. У червні того самого року Україна та Молдова отримали статус кандидатів, а офіційні переговори про вступ розпочали в червні 2024 року.Відтоді Київ завершив детальну перевірку відповідності українського законодавства нормам ЄС. У жовтні Україна та Молдова розпочали переговори щодо внутрішнього ринку Євросоюзу, конкурентоспроможності й економічного зростання.За якими напрямами Україна може завершити переговори у 2027 роціДорожня карта Єврокомісії передбачає попереднє завершення переговорів за сімома напрямами:освіта та культура — у першій половині 2027 року;інтелектуальна власність;зайнятість і соціальна політика;промислова політика;дослідження;зовнішні відносини;зовнішня та безпекова політика — у другій половині року.Загалом країнам-кандидатам необхідно привести законодавство та роботу державних інституцій у відповідність до європейських стандартів у 35 переговорних сферах. У Єврокомісії визнають, що цей процес потребує часу, ресурсів і консультацій. Для підтримки української влади Брюссель створив спеціальну робочу групу.Євросоюз не встановив дати вступу УкраїниУ документі Єврокомісії не визначено кінцевого терміну завершення переговорів України про вступ до ЄС. Такої самої позиції Брюссель дотримується щодо Албанії та Молдови.Винятком є Чорногорія: для неї червень 2027 року визначили цільовим терміном підписання договору про вступ. Водночас українську дорожню карту називають "живим документом", який можуть змінювати залежно від перебігу переговорів. Це залишає можливість попередньо закрити більше напрямів, якщо реформи просуватимуться швидше, ніж очікується.Що ускладнює процес євроінтеграціїОкремою перешкодою залишається повномасштабна війна. Хоча правила Євросоюзу прямо не забороняють вступ до блоку країнам, які перебувають у стані війни, членство України порушує питання безпеки, територіальної цілісності та зобов'язань держав ЄС щодо взаємодопомоги.Навіть після мирного врегулювання Україні доведеться завершити необхідні реформи та пройти всі етапи вступу. Після переговорів також потрібно буде підготувати договір про приєднання, який мають схвалити та ратифікувати.Додамо, цьогоріч у жовтні Верховна Рада України підтримала частину важливих законодавчих ініціатив у межах програми Ukraine Facility, домовленостей із Міжнародним валютним фондом та інших механізмів міжнародної підтримки..

Цього року Україна відкрила чотири переговорні кластери з Європейським Союзом. Є сподівання на позитивний результат щодо решти кластерів до кінця року.Про це заявив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Очільник українського уряду виступив на Euronews Enlargement Summit і розповів про прогрес у переговорних розділах.Особливу увагу він приділив позитивним результатам щодо фінансових послуг, енергетики, сільського господарства, митної справи та цифрової трансформації."Зараз пріоритет — це кластер 1 "Основи процесу вступу до ЄС": судова реформа, протидія корупції, реформа публічного управління", — пояснив прем’єр-міністр України.Він поінформував, що спільно з Єврокомісією утворили Task Force, мета якої — пришвидшити виконання проміжних критеріїв у цьому кластері.Також головний урядовець України розповів про плани на початок 2027 року отримати позитивну оцінку виконання проміжних критеріїв."У першій половині 2027 року, під час головування Литви в Раді Євросоюзу, розраховуємо на попереднє закриття семи розділів. Дякую європейським партнерам за довіру та підтримку на шляху України до членства в ЄС", — підсумував Сергій Корецький.Учора з цього ж приводу прем’єр-міністр України поспілкувався з Єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос, говорили, зокрема, про пришвидшення виконання проміжних бенчмарків.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

У вівторок, 3 листопада, президент України Володимир Зеленський виступив на засіданні Берлінської безпекової конференції. Він розповів про роль країн світу в сучасній геополітичній ситуації.Фрагменти виступу Володимир Зеленський опублікував у своєму Telegram-каналі."Надто багато залежить від того, у що вірить Німеччина. Роль США у світі може стати ще меншою. Тому роль Європи у світі має стати ще більшою. І без Німеччини це неможливо. Без вас свобода неминуче програє. Свобода та безпека в Європі неможливі без вашої волі та вашої сили. У Європи немає альтернативи для Німеччини. Будь ласка, пам’ятайте про це", — наголосив він.Український президент визнав: якби не Америка, російські удари забрали би життя ще тисяч і тисяч українців. І ще мільйони стали би біженцями."Ось чому ми завжди дякуємо Америці. І ми це робимо щиро. Навіть коли дякуємо багато разів в одній промові. Просто щоби бути впевненими, що нас почують ті, хто іноді вважає, що ми їм недостатньо дякуємо", — зазначив він.При цьому Зеленський додав, що, якби не Європа, Україна би не вижила. Якби не Німеччина й інші європейські країни, якби не Євросоюз, росіяни спалили би значно більше наших міст і сіл, якби не допомога.Він акцентував, що для безпеки потрібні партнери та союзники, які гарантують її разом з іншими."І коли йдеться про нові технології, такі як Starlink та схожі системи. Різні країни зараз будують власні версії Starlink. І Німеччина теж будує свою власну систему. І це правильно. Бо ключове питання в тому, хто контролює кнопки ввімкнення та вимкнення. Але що нам робити з тими, хто розробляє можливості для знищення таких систем? Ніхто не здатний впоратися з цим самотужки. Безпека — це справді спільний європейський інтерес", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні в Берліні зустрілися та провели перемовини Володимир Зеленський і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Президент України схарактеризував зустріч як "хорошу та дуже змістовну"..

Німеччина готується прийняти саміт "Коаліції охочих". Його учасники планують узгодити допомогу Україні, гарантії безпеки після перемир’я та подальші дипломатичні кроки.Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Берліні."Найближчими тижнями ми проведемо в Берліні з Францією та Великою Британією саміт "Коаліції охочих", — зазначив він.За його словами, майбутня зустріч матиме три основні напрями роботи:подальша підтримка України, узгодження, як координувати допомогу надалі;гарантії безпеки на випадок припинення вогню;координація дипломатичних зусиль, узгодження дій, щоби сприяти завершенню війни."Ми підтвердимо нашу готовність надати Україні гарантії безпеки після припинення вогню", — зазначив канцлер Німеччини.Водночас Мерц нагадав, що "Коаліція охочих" запланувала військові навчання на території Польщі. Вони мають розпочатися найближчими днями."Вони стануть важливою складовою мирного врегулювання. Наш сигнал Росії чіткий — настав час покласти край цій війні", — наголосив Фрідріх Мерц.Він також акцентував: важливо, аби Росія "серйозно" проводила переговори щодо припинення війни. Уряд Німеччини бере та братиме участь у дипломатичних процесах щодо переговорів про припинення війни."Німеччина — це партнер України. Важливо, щоби ми надавали сигнал Москві — ми підтримуватимемо Україну доти, доки не завершиться війна", — підсумував німецький канцлер.Нагадаємо, що Фрідріх Мерц під час візиту до Києва 4 жовтня звернувся до російського керівництва із закликом припинити удари по Україні та погодитися на переговори. Заяву він зробив біля пошкодженої будівлі Національної академії наук України, яку відвідав разом із президентом Володимиром Зеленським..

У вівторок, 3 листопада, президент Володимир Зеленський прибув із офіційним візитом до Берліна. У своєму дописі у Telegram гарант зазначив, що у нього заплановані перемовини із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, президентом Франк-Вальтер Штайнмаєром, а також лідеркою Бундестагу Юлією Клекнер.Крім того, як очікується, Зеленський візьме участь у цьогорічній Берлінській безпековій конференції."Найголовніше — наша дипломатична координація: важливі зустрічі попереду, зміцнення ППО та підтримка нашої енергетики. Саме це буде пріоритетом сьогоднішніх перемовин. Ми всі зацікавлені в безпеці, стабільності та захисті міжнародного порядку, заснованого на правилах. І маємо працювати разом, щоб ці принципи втілювалися в конкретні рішення та дії. Дякуємо Німеччині за готовність підтримувати наш захист життя та дуже серйозну спільну роботу!" — наголосив президент.Нагадаємо, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус скептично налаштований стосовно результатів запланованої тристоронньої зустрічі між представниками Сполучених Штатів Америки, Росії й України. Він не має щодо переговорів особливих ілюзій.Водночас раніше глава міністерства закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль зробив тривожну заяву щодо агресивних планів Кремля та намірів російського диктатора Володимира Путіна відродити СРСР. Під загрозою опинилися не лише Україна, а й інші сусідні країни..

У понеділок, 2 листопада, прем’єр-міністр України Сергій Корецький обговорив з Єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос пришвидшення виконання проміжних бенчмарків.Про це Сергій Корецький повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі. Йдеться про пункти, визначені в межах переговорного процесу про вступ до ЄС, та відкриття решти переговорних кластерів."Цього тижня очікуємо на публікацію щорічного звіту Європейської комісії щодо розширення", — зазначив очільник українського уряду.Окрему увагу під час розмови приділили роботі спільної з Єврокомісією IBAR Task Force, створеної за домовленістю президента Володимира Зеленського та президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн."Її головне завдання зараз — пришвидшити виконання проміжних критеріїв за переговорним кластером 1 "Основи", що є необхідною умовою для подальшого просування переговорного процесу про вступ після відкриття кластерів", — наголосив прем’єр-міністр.Він розповів, що до цієї роботи також залучаються народні депутати та представники Офісу президента України.Окрім того, під час розмови з Мартою Кос обговорили питання міжнародної фінансової підтримки та прогрес у виконанні програм МВФ і Ukraine Facility."Дякую Марті Кос за послідовну підтримку України та відкритий і конструктивний діалог", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

Російська Федерація остаточно розірвала зв’язки з ключовим міжнародним механізмом захисту прав людини в пенітенціарній системі. Відтепер у державі-агресорці повністю припиняється будь-який незалежний зовнішній моніторинг умов тримання в'язнів та затриманих.Про це йдеться у заяві Ради Європи.Юридичне завершення денонсаціїРосія остаточно вийшла із Європейської конвенції про запобігання катуванням, через що в країні припиниться будь-який незалежний моніторинг місць утримання під вартою. Російська влада офіційно повідомила Раду Європи про рішення денонсувати конвенцію 30 жовтня 2025 року. Згідно зі статтею 22 документа, вихід держави набуває чинності через рік після дати сповіщення.Росія була учасницею угоди з 1998 року. За цей час Європейський комітет із запобігання катуванням (ЄКЗК) провів 30 візитів до РФ та відвідав понад 450 місць позбавлення волі.Відмова від прозорості та ситуація після вторгненняРФ була єдиною країною-учасницею, яка систематично відмовлялася оприлюднювати звіти за результатами візитів. За роки співпраці було дозволено опублікувати лише чотири звіти, тоді як 10 документів щодо Чечні та Північного Кавказу (2000-2017 роки) залишилися закритими.Після початку повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року комітет отримував численні свідчення про тортури та жорстоке поводження з боку росіян як на окупованих територіях, так і в самій РФ. Проте через відсутність співпраці перевірити ці факти на місцях не вдалося. Натомість Україна продовжує повністю сприяти роботі ЄКЗК і забезпечує відкритість.Реакція Ради ЄвропиПрезидент ЄКЗК Алан Мітчелл наголосив на наслідках цього кроку для російської пенітенціарної системи."Вихід Російської Федерації означає завершення моніторингового мандата ЄКЗК у цій країні. Це також означає припинення будь-якого незалежного моніторингу місць позбавлення волі на території Російської Федерації", — заявив він.Комітет продовжить працювати в 46 інших державах-членах Ради Європи задля захисту прав ув'язнених.Нагадаємо, оборонець "Азовсталі" Дмитро Новогродський після трьох років перебування у ворожому полоні не лише повернувся на Батьківщину, а й знову став до лав захисників України. У нелюдських умовах ув'язнення військовий виробив власні правила, які допомогли зберегти життя та людську гідність..

У Кремлі зробили розмиту заяву щодо можливості прямих перемовин між очільником російського режиму Володимиром Путіним та американським лідером Дональдом Трампом на майбутній міжнародній арені. Офіційна Москва поки що утримується від конкретики, проте не виключає контакту між лідерами двох держав.Про це повідомив речник російського диктатора Дмитро Пєсков, якого цитують росЗМІ.Перспектива зустрічі на саміті АТЕС у КитаїРечник російського диктатора Дмитро Пєсков заявив, поки що немає конкретики щодо можливої зустрічі Володимира Путіна та президента США Дональда Трампа на саміті АТЕС, який має відбутися в китайському Шеньчжені. У Кремлі зауважили, що остаточні рішення стосовно графіків та двосторонніх заходів зазвичай ухвалюються безпосередньо перед початком міжнародних форумів.Очікування від контакту лідерівОфіційний представник Кремля наголосив, що графік візиту російської сторони ще формується."Програма перебування президента Путіна ще перебуває в стадії підготовки", — сказав Пєсков.Однак, за його словами, можна сказати, що якщо обоє опиняться в Шеньчжені на саміті АТЕС, то "так чи інакше спілкуватимуться" один з одним."Щодо двосторонніх зустрічей, як правило, вони узгоджуються вже ближче до дати заходу. Я думаю, що вже невдовзі ми матимемо розуміння, чи відбудеться така двосторонка, чи ні. Зараз таких точних планів немає. Водночас з упевненістю можна сказати, що якщо Путін і президент Трамп обидва опиняться в Шеньчжені, то, звісно, спілкуватимуться", — заявив речник диктатора.Нагадаємо, американська політична інфлюенсерка Лора Лумер заявила, що американському президенту Дональду Трампу не сподобалися публічні висловлювання Володимира Зеленського щодо дизельної угоди з Росією. До того ж лідер Сполучених Штатів Америки розчарований відсутністю прогресу в процесі врегулювання російсько-української війни..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп припустив, що в разі перемоги демократів на проміжних виборах йому доведеться регулярно застосовувати право вето до законопроєктів, які надходитимуть від Конгресу.Про це повідомляє Bloomberg."Вони надсилають законопроєкти, а ви накладаєте вето. Зрештою, після місяця-двох, коли всі законопроєкти будуть ветовані — а це, як ви розумієте, просто марна трата часу, — вони прийдуть до вас і укладуть угоду", — заявив американський президент.Напередодні голосування Трамп активно проводить передвиборчі заходи у штатах, які традиційно підтримували республіканців, однак тепер там зростає конкуренція. Серед причин невдоволення виборців — висока вартість життя та війна в Ірані.За даними більшості опитувань, демократи мають шанси отримати три додаткові місця в Палаті представників, необхідні для встановлення контролю над нею. Також представники Демократичної партії дедалі впевненіше оцінюють свої перспективи в Сенаті, де в семи виборчих округах результати опитувань демонструють незначну різницю між кандидатами.Водночас республіканські стратеги стверджують, що їхні внутрішні дослідження свідчать про більш конкурентну ситуацію в Сенаті. За їхніми оцінками, результати багатьох ключових перегонів залишаються невизначеними.У своїх виступах Трамп продовжує називати економіку США найкращою в історії та стверджує, що опитування не відображають реального рівня підтримки республіканців.Додамо, за словами американської політичної інфлюенсерки Лори Лумер, Дональду Трампу не сподобалися публічні висловлювання Володимира Зеленського щодо дизельної угоди з Росією. До того ж лідер Сполучених Штатів Америки розчарований відсутністю прогресу в процесі врегулювання російсько-української війни.Читайте також: ISW: Кремль пішов проти Трампа та хоче викинути Європу з перемовин.

Допуск російських хокеїстів до міжнародних змагань стане легітимізацією агресії Росії та заплямує спорт кров'ю українців. Це рішення варто негайно скасувати.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Дозволивши повернення російського хокею, Спортивний арбітражний суд CAS заплямовує лід українською кров’ю", — наголосив він.За його словами, Росія не припинила свою війну. Вона не припинила вбивати українців. Вона не припинила своїх невпинних атак на наші міста."То що саме змінилося, щоби виправдати повернення її національних команд з хокею на лід до міжнародних змагань?" — поставив риторичне запитання український міністр.Він акцентував, що рішення CAS легітимізувати участь Росії в чемпіонатах світу є неприйнятним. Російські національні команди представляють державу, яка все ще веде війну агресії. Дозволити їм повернутися зараз — це надати Москві міжнародну легітимність, якої вона прагне."Я закликаю міжнародну спортивну спільноту та всіх наших партнерів зайняти тверду позицію проти поновлення Росії в міжнародних змаганнях. Не може бути справи як зазвичай, поки Росія веде війну проти України", — акцентував очільник українського дипломатичного відомства.Він висловив переконання, що це ганебне рішення має бути скасовано, а також закликав уряди, які не втратили моральний компас, заборонити в’їзд російським гравцям на свою територію."Війна Росії має мати наслідки, включно зі сферою міжнародного спорту", — підсумував Андрій Сибіга.Як відомо, в п’ятницю, 30 жовтня Спортивний арбітражний суд (CAS) зобов’язав Міжнародну федерацію хокею (IIHF) повернути російські збірні до змагань. Такий вердикт викликав хвилю обурення в різних країнах світу.До речі, повернення Росії на майбутній чемпіонат світу можливе за рахунок України, яку в такому разі понизять у класі.Нагадаємо, декілька днів тому державний тренер національної збірної України з важкої атлетики Дмитро Сухоцький заявляв, що рішення Міжнародної федерації цього виду спорту (IWF) провести чемпіонат світу 2030 року в Москві стало цілковитою несподіванкою для українських спортсменів. Вони оскаржуватимуть його та вимагатимуть зміни локації..

Можлива участь Володимира Путіна в саміті лідерів "Групи двадцяти" (G20) створює ризик легітимізації повернення Росії на міжнародні майданчики в той час, коли вона продовжує війну проти України.Про заявила головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас в інтерв’ю виданню Bloomberg.Вона зазначила, що запрошення, надіслане США російському лідеру, "породжує багато серйозних запитань"."Це створює ризик нормалізації воєнних злочинів, які зараз щодня вчиняються в Україні", — наголосила Кая Каллас.За її словами, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров під час зустрічі міністрів закордонних справ країн G20 в американській Атланті не дав жодних сигналів щодо прагнення Москви до реальних мирних переговорів з Україною.Дипломатка наголосила, що Росія повинна на практиці підтвердити свій намір говорити про мир. Каллас також нагадала про криваву статистику реальних дій окупантів: саме липень, серпень і вересень виявилися найсмертоноснішими місяцями для цивільних громадян України.Очільниця європейської дипломатії звернула увагу на те, що у виступах представника Кремля звучала значна кількість відверто неправдивих заяв і спотворених фактів. Усі фейки, озвучені російським посадовцем під час саміту, згодом вдалося спростувати.З огляду на це Кая Каллас закликала міжнародну спільноту не піддаватися на маніпуляції та суттєво посилити тиск на Москву.Як відомо, саміт лідерів "Групи двадцяти" (G20) має відбутися у грудні у Флориді (США).Нагадаємо, раніше головна дипломатка ЄС розповідала, що Європа не послабить тиск на Росію після домовленостей американського президента Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним. Рівень санкцій перебуватиме на тому ж рівні..

У Кремлі висловилися щодо ймовірності прямого контакту між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним. Представник російської адміністрації заявив, що очільник Російської Федерації ніколи не відмовлявся від діалогу.Про це повідомив помічник російського диктатора Юрій Ушаков пропагандисту Павлу Зарубіну для ІС "Вести".Реакція Кремля на можливий прямий контактПід час розмови російський пропагандист запитав у представника Кремля, чи відповість очільник РФ на можливий дзвінок з боку президента України Володимира Зеленського. Відповідаючи на запитання щодо реакції диктатора, помічник президента Росії запевнив, що відповідь буде ствердною."Я думаю, що відповість, звісно. Путін жодного разу не відмовлявся від розмов", — сказав Юрій Ушаков.Нагадаємо, Сполучені Штати Америки та країни Європейського Союзу працюють над спільною мирною пропозицією для України та Росії, яка передбачає відбудову України, гарантії безпеки, економічну співпрацю та припинення вогню вздовж нинішньої лінії фронту. Водночас ініціатива може передбачати збереження контролю Росії над окупованими територіями та поступове послаблення санкцій.За даними Інституту вивчення війни, Кремль докладає активних зусиль, щоб усунути лідерів європейських країн від майбутніх мирних перемовин щодо України. Водночас російська влада продовжує наполягати на радикальній перебудові всієї архітектури безпеки на континенті..

Кремль докладає активних зусиль, щоб усунути лідерів європейських країн від майбутніх мирних перемовин щодо України. Водночас російська влада продовжує наполягати на радикальній перебудові всієї архітектури безпеки на континенті.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Заяви Лаврова та ультиматуми щодо НАТОЯк зазначають аналітики, кремлівське керівництво продовжує курс на усунення європейських лідерів від мирних перемовин, попри власні вимоги, що потенційне врегулювання має реструктуризувати всю систему європейської безпеки. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров відверто висловив зневагу до можливої участі дипломатів із ЄС у дипломатичному процесі."Європейці намагаються "втиснутися" в переговорний процес", — заявив очільник російського МЗС, піддавши сумніву будь-яку цінність, яку представники Європи можуть принести в переговори.Паралельно з цим Москва поновила вимоги щодо повернення НАТО до кордонів 1997 року — висунувши претензії, які вперше лунали ще наприкінці 2021 року напередодні повномасштабного вторгнення. Протягом останніх днів російські посадовці неодноразово наполягали, що європейські політики взагалі не повинні залучатися до обговорення умов припинення війни.Суперечність між вимогами РФ та планами ТрампаАналітики зазначають, що така жорстка позиція Кремля стосовно ігнорування Європи створює прямий конфлікт із баченням нової американської адміністрації. Намагання Москви усунути європейських представників від переговорів суперечать ініціативам президента США Дональда Трампа.Зокрема, американський лідер наполягає на тому, щоб Європа взяла на себе значно більшу відповідальність за власну безпеку, а також за фінансову й військову підтримку України. Утім, відмовляючись бачити європейців за столом переговорів, Росія підриває реалізацію цієї концепції.Нагадаємо, Сполучені Штати Америки та країни Європейського Союзу працюють над спільною мирною пропозицією для України та Росії, яка передбачає відбудову України, гарантії безпеки, економічну співпрацю та припинення вогню вздовж нинішньої лінії фронту. Водночас ініціатива може передбачати збереження контролю Росії над окупованими територіями та поступове послаблення санкцій..

Кремль категорично відкидає будь-які поступальні кроки у війні проти України та залишається відданим своїм початковим максималістським вимогам 2022 року. Попри колосальні втрати на фронті, які суттєво перевищують скромні територіальні здобутки, Москва продовжує ігнорувати мирні ініціативи Києва.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Вимоги Кремля та ультиматуми ЛавроваПід час зустрічі країн G20 очільник міністерства закордонних справ Росії Сергій Лавров 30 жовтня заявив журналістам, що позиція його країни щодо так званого "мирного врегулювання" в Україні залишається непорушною від початку повномасштабної агресії."Позиція Росії щодо мирного врегулювання в Україні добре відома і залишається незмінною з початку повномасштабного вторгнення", — стверджує російський посадовець.Він укотре повторив вигадані Кремлем "корінні причини" війни, серед яких згадав про нібито дискримінацію російськомовного населення, етнічних росіян та надумане поширення неонацизму на українських теренах. Представники російського режиму протягом усього періоду конфлікту систематично відкидають ініціативи України та Сполучених Штатів Америки щодо встановлення тимчасового перемир'я.Ціна відмови від перемир'яЯк зазначають аналітики, ще 11 березня 2025 року Україна разом із США вперше виступила з пропозицією запровадити негайне 30-денне припинення вогню по всій лінії фронту. Проте Кремль відкинув як цю ініціативу, так і всі наступні варіанти локальних чи часових перемир'їв.За розрахунками експертів, після категоричної відмови від пропозиції березневого перемир'я російські загарбницькі війська зазнали втрат щонайменше 698 тисяч осіб. Натомість ціною таких колосальних людських жертв Росія спромоглася захопити трохи більш як 4000 квадратних кілометрів території України, що за площею приблизно дорівнює американському штату Род-Айленд.Нагадаємо, за новими підрахунками аналітиків, верхня межа загальних втрат армії Російської Федерації досягла позначки у 2,1 мільйона військовослужбовців. Лише кількість загиблих загарбників становить від 374 до 770 тисяч осіб..