# політика

Під час саміту світових лідерів у Нью-Йорку європейські посадовці збираються переконати Дональда Трампа передати Україні додаткову кількість ракет-перехоплювачів до систем протиповітряної оборони Patriot. На тлі погіршення оцінок ситуації НАТО союзники прагнуть терміново посилити захист української енергетики перед настанням холодів.Про це повідомляє видання Bloomberg.Тиск у Нью-Йорку та розширення допомогиЗа даними джерела, європейські союзники планують використати майбутні зустрічі світових лідерів у Нью-Йорку, щоб особисто переконати президента США Дональда Трампа надати Україні додаткові ракети-перехоплювачі для комплексів Patriot. Окрім прямого діалогу з Вашингтоном, партнери звертатимуться до інших впливових країн, зокрема до Великої Британії та Японії, із закликом розширити фінансову підтримку Києва.Задля відбиття потенційних російських атак перед початком зимового періоду Німеччина та низка європейських держав вже оголосили про рішення закупити додаткові системи Patriot та виділити ракети з власних арсеналів.Загроза балістики та оцінки НАТОГоловною причиною акценту саме на цих комплексах є те, що ворожа балістика завдає найбільших руйнувань українській інфраструктурі, зокрема об'єктам енергетики. Наразі лише системи Patriot здатні ефективно перехоплювати такі цілі.За словами високопосадовця НАТО, оцінка ситуації на полі бою протягом війни постійно змінюється. Якщо влітку перспективи України розглядали дуже оптимістично, то зараз вони знову стали песимістичними, хоча лінія фронту залишається практично нерухомою.Нагадаємо, раніше Bloomberg повідомляв, що Росія зі серпня значно скоротила використання балістичних ракет і частіше атакує Україну реактивними дронами. На думку військових експертів, це може свідчити про накопичення ракет для зимових ударів по енергетиці..

Україна допускає можливість фіксації лінії фронту та старту переговорного процесу за умови негайного припинення вогню з боку Росії. Перехід до дипломатії за участі міжнародних партнерів дозволить уникнути подальших втрат та зупинити бойові дії.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю виданню CBC News.Умова для переходу до дипломатіїЗа словами українського лідера, йдеться про заморожування бойових дій на поточній лінії фронту та залучення міжнародних медіаторів для подальшого діалогу. Київ розглядає такий сценарій як реальну можливість зупинити кровопролиття."Так, ми готові до цього. Якщо росіяни готові до припинення вогню — так, без умов, просто припинення вогню і переговори", — сказав Зеленський.Водночас глава держави зауважив, що прагнення Росії продовжувати збройну агресію стане виключно її власною відповідальністю та вкрай хибним рішенням. Зеленський наголосив, що єдиний розумний вихід — це зупинити війну без нових жертв і зосередитися на дипломатичному врегулюванні.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський не виключає проведення прямих перемовин із диктатором Володимиром Путіним, проте лише за умови досягнення чітких результатів. За словами глави держави, головним орієнтиром для Києва у цьому питанні залишаються реальні гарантії безпеки, які унеможливлять повторне вторгнення Росії..

Президент України Володимир Зеленський не виключає проведення прямих перемовин із диктатором Володимиром Путіним, проте лише за умови досягнення чітких результатів. За словами глави держави, головним орієнтиром для Києва у цьому питанні залишаються реальні гарантії безпеки, які унеможливлять повторне вторгнення Росії.Про це йдеться в інтерв'ю глави держави для CBC News.Умови для переговорів та ставлення до ворогаКоментуючи можливу особисту зустріч із Путіним, Володимир Зеленський зазначив, що розглядає її виключно крізь призму практичної користі для країни. Він відверто зізнався, що розмова з очільником країни-агресора не є його особистим прагненням."Для мене це нормально, хоча це не моє бажання і точно не найкращий день у моєму житті — краще б сидіти з родиною", — заявив глава держави.Український лідер чітко окреслив свою позицію щодо очільника Кремля та зазначив, що чудово усвідомлює його наміри стосовно України."Він ворог, і я знаю його справжню мету: окупувати нас, якщо ми не будемо достатньо сильними або якщо не матимемо гарантій безпеки", — сказав президент.Ключовий чинник безпекиЗеленський наголосив, що найважливішим аспектом у контексті можливого діалогу є отримання надійних безпекових гарантій. Вони мають стати запорукою того, що Росія не зможе відновити загарбницькі дії та розпочати нову хвилю окупації. Таким чином, Київ не відкидає сам факт прямих переговорів, проте висуває жорстку вимогу: потенційна зустріч повинна мати конкретні наслідки та гарантувати реальну захищеність для України.Нагадаємо, раніше речник російського диктатора Дмитро Пєсков заявив, що Росія начебто розраховує відновити тристоронні переговори щодо України. Проте наразі в Кремлі не бачать ні передумов, ні жодного прогресу стосовно таких можливостей найближчим часом. .

Віцепрезидент США Джей Ді Венс назвав російсько-українську війну найскладнішим світовим конфліктом, проте висловив переконання у його неминучому врегулюванні. У Вашингтоні наголошують на рішучості продовжувати активні кроки задля припинення бойових дій та розраховують на позитивні результати майбутніх дипломатичних зустрічей.Політика цитує Clash Report.Перспектива перемовин та перебіг конфліктуУ Вашингтоні очікують на позитивні зрушення за підсумками запланованого діалогу між американською стороною та президентом України Володимиром Зеленським. Представники адміністрації переконані, що зустріч відбудеться найближчими днями."Я вважаю, що він (Дональд Трамп, — ред.) зустрінеться з президентом Зеленським або завтра, або наступного дня. Тож я впевнений, що буде досягнуто певного хорошого прогресу", — зазначив Венс.Водночас у США визнають високий рівень складності бойових дій, що тривають на території України, називаючи цей конфлікт найважчим для розв'язання у світі. Попри це, Білий дім не планує збавляти обертів у спробах знайти шляхи для припинення вогню.Венс наголосив, що віддає перевагу роботі в команді президента, який енергійно намагається розв'язати цю проблему, та висловив переконання у підсумковому успіху."Чи думаю я, що зрештою це буде вирішено? Так, це лише питання часу", — підсумував американський політик.Нагадаємо, французький лідер Еммануель Макрон готує важливі дипломатичні кроки під час запланованих перемовин із президентом США Дональдом Трампом. Очікується, що ключовою темою переговорів стане суттєве розширення допомоги Києву та заходи щодо стримування агресора..

Україна заздалегідь попереджала світ про наміри Росії провести нелегітимні "вибори" на окупаційних територіях і фіксувала кожне порушення. Утім, дієва відповідь з боку міжнародної спільноти мала з'явитися значно раніше, ніж були оголошені так звані результати.Про це в ефірі телемарафону заявив уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець.Беззаконня на окупованих територіяхПосадовець прокоментував в ефірі національного телемарафону чергову спробу Росії легітимізувати свою присутність на загарбаних українських землях. За його словами, у цьому питанні не може бути жодних напівтонів, а самі псевдовибори є абсолютно незаконними."У цій темі немає напівтонів — моя позиція однозначна й категорична: ці "вибори" є незаконними, а їхні результати не можуть створювати жодних правових наслідків для України", — наголосив омбудсман.Запізніла реакція світу та необхідність санкційЛубінець звернув увагу на принципову проблему в підходах західних партнерів до дій країни-агресорки. Він зауважив, що українська сторона завчасно передавала іноземним партнерам усю інформацію про підготовчі процеси окупантів."Але є принципове питання: чому міжнародна реакція часто з'являється вже після того, як незаконні дії відбулися? Ми заздалегідь фіксували підготовку Росії до проведення цих "виборів", відстежувати порушення та інформували міжнародних партнерів. Мала бути дієва реакція вже на перші незаконні дії РФ — ще до того, як було оголошено результати", — наголосив Лубінець.Омбудсман додав, що подібні злочинні кроки необхідно зупиняти ще на стадії планування, а проти кожного, хто причетний до організації та проведення фейкових голосувань, мають бути запроваджені жорсткі персональні санкції.Нагадаємо, польська дипломатія виступила з офіційною реакцією на спроби Кремля легітимізувати анексію захоплених регіонів України за допомогою незаконного голосування. У Варшаві наголосили, що жодне з подібних рішень Москви не матиме юридичної сили та суперечить усім нормам міжнародного права..

Колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко досі не з'явився на роботі після завершення терміну свого закордонного відрядження. Термін його офіційного візиту за кордон закінчився ще 18 вересня, проте на робочому місці посадовець так і не з'явився.Про це повідомила речниця Офісу генерального прокурора Мар'яна Гайовська у коментарі виданню "Українська правда".Зникнення після закордонного відрядженняЗа офіційними даними відомства, термін перебування посадовця у службовому відрядженні за межами країни вичерпався ще кілька днів тому. Проте на своєму робочому місці він так і не з'явився."Офіційна дата закінчення службового відрядження Руслана Кравченка — 18 вересня. Станом на 14:00 21 вересня він на роботу в Офіс генерального прокурора не прибув", — зазначила речниця відомства.Водночас у прокуратурі не змогли уточнити, чи повернувся Кравченко в Україну взагалі та де саме він перебуває наразі, оскільки речниця ОГП повідомила, що не володіє такою інформацією.Статус посадовця у відомствіУ відомстві також надали роз'яснення щодо поточного юридичного та службового статусу Руслана Кравченка. Попри втрату керівної посади, він і надалі залишається працівником системи прокуратури. Гайовська пояснила, що Кравченко втратив лише адміністративну посаду — генпрокурора, але наразі він продовжує залишатись прокурором ОГП.Нагадаємо, Руслана Кравченка відсторонили від посади генерального прокурора 14 вересня, а 15 вересня президент підписав указ про його звільнення.Раніше управлінські функції в Офісі генерального прокурора тимчасово виконував заступник генпрокурора Максим Крим. Водночас окремого наказу чи розпорядження про призначення його виконувачем обов’язків генерального прокурора не видавали.Додамо, під час обшуків в Офісі генпрокурора детективи Національного антикорупційного бюро діяли чітко в межах закону. Це відбувалося на підставі ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду..

Зустріч українського й американського президентів Володимира Зеленського та Дональда Трампа, найімовірніше, відбудеться у вівторок, 22 вересня, в Нью-Йорку. Планується, що вони обговорять широке коло питань.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на власне джерело в Офісі президента України.За словами співрозмовника медійників, Володимир Зеленський планує обговорити з Дональдом Трампом попередні зустрічі зі спецпредставниками президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, а також подальші дипломатичні зусилля, спрямовані на припинення російсько-української війни."Окремою темою переговорів стане енергетика в контексті можливих кроків для завершення війни", — йдеться в повідомленні.Також президенти двох країн планують обговорити пакет "зимової підтримки" для України. Зокрема, йтиметься про надання додаткових засобів протиповітряної оборони.Поза тим Володимир Зеленський і Дональд Трамп мають порушити питання ліцензування виробництва в Україні ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot.Раніше український президент публічно повідомив, що домовився з американським колегою про зустріч у Нью-Йорку під час Генеральної асамблеї ООН. Він зазначав, що зустріч "може багато змінити", та говорив про дипломатичну динаміку в переговорах щодо завершення війни.Раніше Володимир Зеленський також розповідав, що США позитивно реагують на українські пропозиції щодо ліцензійного виробництва засобів протиповітряної оборони. За його словами, Дональд Трамп планував звернутися до американських оборонних компаній щодо виробництва ракет ППО за ліцензією в Україні та Європі.Нагадаємо, що, за інформацією журналістів видання Axios, під час телефонної розмови президентів України та США Володимира Зеленського та Дональда Трампа значну частину займало одне конкретне прохання — припинити атаки на російські нафтопереробні заводи..

Три медіа подали позов проти американського президента Дональда Трампа та трьох його провідних радників. Журналістам цих видань минулого тижня заборонили вхід до Білого дому.Про це повідомили медійники з Politico. Вони зазначили, що це сталося в понеділок, 21 вересня.Politico, CNN і MS NOW заявили, що подають федеральний позов із метою негайного відновлення доступу для своїх репортерів, яким у суботу, 19 вересня, відмовили у вході до комплексу Білого дому."Сьогодні вранці ми повідомили уряд про те, що подаємо позов, аби захистити наші права, гарантовані Першою поправкою до конституції, та відстояти принцип, згідно з яким уряд не має права вирішувати, про що має повідомляти чи публікувати преса", — заявили вони.Медійні організації наголосили, що "без попередження та дотримання належної процедури Білий дім анулював акредитації журналістів, оскільки не погодився з матеріалами"."Якщо залишити все без відповідної реакції, то це загрожуватиме свободі преси та праву громадськості на незалежну журналістику, вільну від втручання уряду", — додали вони.Тепер медіа звертаються до судді Окружного суду США у Вашингтоні з проханням якнайшвидше визнати заборону Дональда Трампа неконституційною та не допустити, щоби його помічники її виконували.Речники Білого дому та Міністерства юстиції США наразі не коментували цього, не відповівши поки що на запити журналістів.До речі, серія дедалі жорсткіших правил Пентагону для преси призвела до того, що в жовтні минулого року журналісти з десятків ЗМІ відмовилися від своїх акредитацій. На їхнє місце міністерство запропонувало акредитації новій групі переважно правих медіа.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Демократична партія США наразі переважає Республіканську в соціологічних опитуваннях перед виборами. При цьому соціологи наголосили, що навіть деякі республіканці вже не вірять в успішну економіку президента Дональда Трампа..

Російські адміністрації на тимчасово окупованих територіях України відзвітували про завершення незаконного голосування. Вони заявили про "аномально високу явку", яка суттєво перевищує середні показники в Росії.Про це повідомив Центр протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки й оборони України (РНБО)."Представники виборчих комісій окупантів заявили, що явка на тимчасово окупованих територіях Донеччини нібито перевищила 81%, на Луганщині склала майже 80%, у Запорізькій області — понад 79%, а на Херсонщині — 74,6%", — зауважили в ЦПД.Для порівняння: за даними ЦВК Росії, підсумкова явка в самій Росії зупинилася на позначці близько 56,6%."Подібні "рекордні" цифри — це заздалегідь спланований пропагандистський трюк", — пояснили аналітики.Вони додали, що таким чином Кремль прагне створити брехливе враження, нібито населення захоплених українських регіонів виявляє значний інтерес до російських політичних процесів, а самі території "успішно інтегруються" до Російської Федерації."Насправді ж псевдовибори проходили в умовах воєнної окупації, тотального примусу та за повної відсутності незалежного спостереження", — зауважили політичні оглядачі.Вони констатували, що показники явки малювалися, зокрема, за допомогою подворових обходів, під час яких представників виборчих комісій супроводжували озброєні російські військові."Попри всі старання російської пропаганди, голосування на тимчасово окупованих територіях України залишається абсолютно нелегітимним, а його результати не мають юридичної ваги", — наголосили в Центрі протидії дезінформації.Нагадаємо, що, як повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни, нездатність Росії захиститися від українських ударів викликала невдоволення серед росіян. Зокрема, це стосується ультранаціоналістичного інформаційного простору на тлі завершення виборів до Державної думи..

Попри "катастрофічні", за словами Фрідріха Мерца, результати місцевих виборів, керівний блок ХДС/ХСС відкидає спекуляції стосовно можливої відставки федерального  канцлера та лідера партії Фрідріха Мерца.Про це заявив заступник голови фракції ХДС у Бундестазі Гюнтер Крінгс, якого цитує видання Die Zeit.Він зазначив, що безвідповідально обговорювати альтернативи очільнику уряду, "не маючи можливості довести, що після цього ми насправді опинимося в кращому становищі"."Серйозно обговорювати це можна лише тоді, коли хтось зможе пояснити, чому під його керівництвом справи йтимуть краще. Наразі я цього не бачу", — сказав Крінгс.Як відомо, у федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія завершили підрахунок голосів на земельних виборах (ландтаг); остаточні дані свідчать, що найбільшу підтримку серед виборців отримала ультраправа "Альтернатива для Німеччини". Тим часом ХДС отримав 4,9% голосів і не подолав п’ятивідсотковий бар’єр, необхідний для проходження до земельного парламенту.Сам Фрідріх Мерц назвав "катастрофою" результат його партії на виборах до земельних парламентів у Мекленбурзі-Передній Померанії.Водночас у федеральній землі Берлін найбільше голосів отримала партія "Ліві" — 25,7%. Друге місце посів Християнсько-демократичний союз Мерца, який набрав 18,8% голосів. Третю позицію посіла ультраправа "Альтернатива для Німеччини" — 16,3%.Нагадаємо, що раніше Фрідріх Мерц несподівано відклав заплановані телефонні переговори з президентом США Дональдом Трампом. Дії американського лідера, який публічно привітав ультраправу партію "Альтернатива для Німеччини" з успіхом на регіональних виборах, викликали хвилю обурення в Берліні.Читайте також: Ультраправий реванш у Німеччині: чи втримається на посаді канцлер Мерц.

Нездатність Росії захиститися від українських ударів викликала невдоволення серед росіян. Зокрема, це стосується ультранаціоналістичного інформаційного простору на тлі завершення виборів до Державної думи.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Вони зазначили, що 20 вересня російська влада в Московській області не вмикала сирени повітряної тривоги та не надсилала цивільному населенню SMS-повідомлень із попередженням про загрозу з повітря, хоча й обмежила роботу мобільного зв’язку — один із заходів, до яких вдається влада Росії під час українських ударів, — не роблячи при цьому гучних оголошень.Мешканці Московської області скаржилися, що влада не вмикала сирени та не надсилала SMS-сповіщення про небезпеку удару, як це робилося під час значно менш масштабних атак. Дехто висловлював невдоволення в Telegram-каналі губернатора Московської області Андрія Воробйова, перш ніж можливість коментування там закрили.Відомий російський "воєнкор", пов’язаний із Кремлем, розкритикував те, як російська влада висвітлювала ці удари, заявивши, що офіційна реакція підриває довіру громадськості до влади, а обмеження мобільного зв’язку "не надто допомагають"."Схоже, що російська влада поставила за мету забезпечення високої явки на виборах до Держдуми вище за безпеку населення, попри те, що українські сили завдали ударів по стратегічних об’єктах нафтової та логістичної інфраструктури Росії та не цілили навмисно по виборчих дільницях чи іншій виборчій інфраструктурі", — наголосили в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWУ ніч із 19 на 20 вересня, напередодні останнього дня голосування на виборах до Державної думи Росії, українські сили завдали наймасштабнішого комбінованого удару (із застосуванням ракет і безпілотників) по стратегічних об'єктах у Московській області.Кремль подає попередні та заздалегідь визначені результати виборів до Держдуми (проходили 18-20 вересня) як підтвердження широкої підтримки російським суспільством війни проти України, попри те, що керівній партії "Єдина Росія" забезпечено відносно стриманий відрив.Численні джерела, зокрема, російські спостерігачі за виборами, повідомляли про масштабні порушення та маніпуляції з підрахунком голосів під час виборчого періоду 18-20 вересня.Третій армійський корпус України оприлюднив подробиці другого етапу операції "Вівальді" на Лиманському напрямку, що містив звільнення Шандриголового, Дерилового та Дробишевого (всі розташовані на північний захід від Лимана).Прикордонне управління ФСБ Росії в Санкт-Петербурзі та Ленінградській області видало наказ про закриття російської ділянки кордону навпроти Нарви (північно-східна Естонія) у період із 16 по 26 вересня.Ані українські, ні російські війська не просунулися вперед.Нагадаємо, вчора президент України Володимир Зеленський наголошував, що в Московському регіоні дуже відчутно спрацювали українські далекобійні відповіді. Є ураження одного з ключових підприємств нафтової промисловості Росії й обʼєкта логістики агресора..

Вибори у двох федеральних землях Німеччини завершилися політичним струсом, про що свідчать оприлюднені дані перших екзитполів. Унаслідок голосування ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" здобула перемогу в Мекленбурзі-Передній Померанії, змусивши канцлера емоційно відреагувати на результати.Про це повідомляє Spiegel.Сенсаційний тріумф АдНПісля завершення голосування у двох федеральних землях ФРН оприлюднені дані екзитполів зафіксували впевнений відрив ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН). У земельному парламенті Мекленбургу-Передньої Померанії ця політична сила здобула першість, одержавши 37% голосів виборців.На другому місці опинилася Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), яку підтримали 35,5% громадян. Набагато нижчі показники демонструють інші сили: "Ліві" отримують 7,5%, а "Зелені" та Християнсько-демократичний союз (ХДС) здобувають лише по 5,5%. Через такі підсумки партія ХДС балансує на межі проходження до місцевого парламенту, хоча остаточні дані будуть зафіксовані лише після підрахунку всіх бюлетенів.Політична картина в БерлініЗовсім інша конфігурація голосів сформувалася у столиці країни. Згідно з опитуваннями на виході з дільниць у Берліні, лідерську позицію обійняли "Ліві" з результатом 24,5%. Друге місце посідає ХДС з 20%, за ними йдуть АдН (16%), "Зелені" (15%) та СДПН (12%).Результати волевиявлення викликали гостру реакцію у вищому керівництві країни. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц емоційно назвав підсумки екзитполів "катастрофою" для своєї партії ХДС. Попри це, очільник німецького уряду запевнив, що має намір продовжувати курс реформ, поки перебуває на посаді.Нагадаємо, раніше Фрідріх Мерц несподівано відклав заплановані телефонні переговори з президентом США Дональдом Трампом. Дії американського лідера, який публічно привітав ультраправу партію "Альтернатива для Німеччини" з успіхом на регіональних виборах, викликали хвилю обурення в Берліні.Читайте також: Ультраправий реванш у Німеччині: чи втримається на посаді канцлер Мерц.

У неділю ввечері, 20 вересня, президент України Володимир Зеленський провів надважливу телефонну розмову із лідером США Дональдом Трампом. Політики узгодили проведення особистої зустрічі у Нью-Йорку, яка здатна суттєво вплинути на подальший перебіг подій та дипломатичну динаміку.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Домовленості про зустріч у СШАЗеленський відзначив високу інтенсивність переговорного процесу із Вашингтоном та наголосив на важливості особистого контакту з очільником Білого дому. За словами президента, проведені детальні обговорення дозволили закласти підґрунтя для майбутніх переговорів на найвищому рівні."Щойно говорили з президентом Трампом. Важлива розмова, і багато речей встигли обговорити. Домовились про зустріч в Нью-Йорку, і ця зустріч може багато змінити. Дипломатична динаміка є", — зазначив він.Окремо український лідер згадав нещодавні консультації у столиці з американськими представниками Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Він підкреслив, що їхній візит сприяв глибшому розумінню реального стану справ в Україні."Подякував за візит Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера у Київ: ми добре пройшлися по суттєвих деталях, і хлопці побачили ситуацію в Україні. Мирний трек — це пріоритет номер один", — акцентував президент.Мирний трек і фундаментальні питання безпекиПід час розмови сторони детально зупинилися на конкретних ініціативах, які мають забезпечити стійку стабільність та захист цивільного населення. Йдеться про комплексні заходи, що охоплюють ключові сфери життя країни."Є ідеї щодо деескалаційних кроків та фундаментальних питань безпеки — енергетичної, продовольчої, захисту життя людей. Працюємо разом з американською командою і готові робити дійсно серйозні кроки", — запевнив глава держави.Також Володимир Зеленський висловив вдячність американській стороні за підтримку законодавчих ініціатив на користь нашої держави та підкреслив спільність прагнень до відновлення миру."Подякував президенту Америки за підписання закону Ліндсі Грема. Ми згодні всі: мир повинен бути. Дякую всім, хто з Україною! Дякую всім, хто допомагає!" — підсумував президент.Нагадаємо, у Кремлі готуються до чергового раунду переговорів із представниками адміністрації президента США Дональда Трампа. Сторони планують порушити низку гострих питань у двосторонніх відносинах, хоча у Москві вже висловлюють невдоволення повільними темпами діалогу..

У Кремлі готуються до чергового раунду переговорів із представниками адміністрації президента США Дональда Трампа. Сторони планують порушити низку гострих питань у двосторонніх відносинах, хоча у Москві вже висловлюють невдоволення повільними темпами діалогу.Про це повідомляють російські пропагандистські ресурси.Підготовка до нових консультацій та цілі дипломатівУ МЗС Росії заявили про підготовку чергової зустрічі між представниками команди Володимира Путіна та посланцями президента США Дональда Трампа. За словами заступника глави російського дипломатичного відомства Сергія Рябкова, переговори можуть відбутися вже найближчими тижнями.Основним завданням майбутньої зустрічі дипломат називає спробу зняти так звані "подразники", які накопичилися у двосторонніх відносинах між Москвою та Вашингтоном. У РФ стверджують, що подібні контакти між представниками двох держав уже набули певного регулярного характеру.Скарги на повільний темп і плани МосквиПопри анонсовані консультації, у російському відомстві не приховують свого розчарування перебігом діалогу. Рябков публічно поскаржився на те, що динаміка переговорного процесу виявилася суттєво нижчою за ті очікування, які мали у Кремлі. Попри повільне просування та відсутність швидких результатів, у Москві не збираються згортати контактування із Вашингтоном."Проте ми від цього не відмовляємося, ми й надалі рухатимемося", — заявив заступник очільника МЗС Росії.Нагадаємо, 19 вересня президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп підписав закон про санкції проти країни-агресорки Росії, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом..

Французькі острови Сен-П'єр і Мікелон у Північній Атлантиці перебувають під суверенітетом Парижа, тому будь-які зазіхання з боку США є абсолютно безпідставними. З відповідною жорсткою заявою виступив лідер країни Еммануель Макрон, реагуючи на скандальну карту з американським прапором над цими територіями.Про це повідомляє AFP.Заява Макрона щодо зазіхань ТрампаОфіційний Париж різко відреагував на публікацію експрезидента США Дональда Трампа, який оприлюднив карту, де французький архіпелаг Сен-П'єр і Мікелон був позначений під американським прапором. Під час відвідин північноатлантичних територій глава держави підкреслив, що правовий статус островів не підлягає жодному сумніву."Тут немає про що дискутувати", — заявив Макрон після прибуття на архіпелаг.Президент Франції наголосив, що його країна не має наміру щоразу реагувати на неадекватні висловлювання чи картографічні маніпуляції з боку американських політиків."Ми не будемо повторювати це щоранку лише тому, що хтось має дивні ідеї або говорить дивні речі", — жорстко зазначив Макрон.Дводенний візит французького лідера має ключове геополітичне значення. Архіпелаг розташований за кілька кілометрів від канадського узбережжя неподалік від Ґренландії, яка останнім часом перетворилася на один із ключових стратегічних центрів в Арктичному регіоні.Переговори з Канадою та ситуація навколо ҐренландіїУ межах поїздки 20 вересня Макрон запланував зустріч на Сен-П'єрі з очільником уряду Канади Марком Карні. Цей переговорний процес стане першим візитом канадського прем'єра на архіпелаг за всю історію."Це надсилає сильний сигнал", — наголосив французький президент.Двостороння зустріч відбудеться на тлі високої напруги: Вашингтон продовжує висловлювати зазіхання на регіональні інтереси та декларує можливість анексії Канади, паралельно ведучи з Оттавою гостре торгівельне протистояння.Окремо очільник Франції торкнувся питання Ґренландії після підписання Трампом безпекової угоди з Данією щодо цієї автономної території."Данський суверенітет поважається, міжнародне право поважається (...) усе, що сприяє деескалації, є хорошою річчю", — заявив Макрон.Нагадаємо, Китай різко розкритикував новий закон США, який посилює санкції проти Росії та розширює торгівельні обмеження щодо Ірану. Офіційний Пекін заявив про категоричне несприйняття односторонніх обмежень і вторинних санкцій..