# політика

У неділю, 18 січня, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита.Текст відповідної заяви опублікований на сайті німецького уряду. У документі наголошується, що такі дії президента США суттєво підривають трансатлантичні відносини.Країни-члени НАТО заявили про прагнення зміцнити безпеку в Арктиці як спільний трансатлантичний інтерес. За їхніми словами, заздалегідь скоординовані данські навчання Arctic Endurance, проведені спільно з союзниками, відповідають цій необхідності.Вони наголосили, що навчання не становлять загрози ні для кого. Вони проводяться на тлі напруженої ситуації у світі, однак не мають жодного натяку на агресивний характер."Ми повністю солідарні з Королівством Данія та народом Гренландії. Спираючись на процес, розпочатий минулого тижня, ми готові до діалогу на основі принципів суверенітету та територіальної цілісності, які ми твердо підтримуємо", — йдеться у заяві.У документі акцентується, що погрози введення мит підривають трансатлантичні відносини та створюють ризик небезпечної спіралі погіршення ситуації."Ми й надалі будемо єдині та скоординовані у нашій реакції. Ми прагнемо захищати наш суверенітет", — наголосили країни-підписанти заяви.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук..

Адміністрація американського лідера Дональда Трампа оцінила місце в новій "Раді миру" у мільярд доларів, які зацікавлені країни мають внести до спеціального фонду. Тільки після здійснення цього масштабного платежу держави зможуть претендувати на постійну роль у мирних ініціативах Білого дому.Про це повідомляє Bloomberg.Згідно з проєктом статуту запропонованої групи, з яким ознайомилося агентство, президент Трамп буде її першим головою та вирішуватиме, кого запросити до членства. Рішення прийматимуться більшістю голосів, причому кожна присутня держава-член матиме один голос, але всі рішення підлягатимуть схваленню голови."Кожна держава-член обіймає свої повноваження терміном не більше трьох років з моменту набрання чинності цим Хартією, з можливістю поновлення Головою. Трирічний термін членства не поширюється на держави-члени, які внесли понад один мільярд доларів США готівкою до Ради Миру протягом першого року з моменту набрання чинності Хартією", — йдеться у проєкті.Критики стурбовані тим, що Трамп намагається створити альтернативу або суперника Організації Об'єднаних Націй, яку він давно критикує. У статуті Рада описана як "міжнародна організація, яка прагне сприяти стабільності, відновлювати надійне та законне управління, а також забезпечувати тривалий мир у районах, що постраждали від конфлікту або перебувають під загрозою його виникнення". Вона стане офіційною після того, як три держави-члени погодяться з цим статутом.У документі йдеться, що Трамп також буде відповідальним за затвердження офіційної печатки групи. Трамп запросив низку світових лідерів, зокрема аргентинського Хав'єра Мілеї та канадського Марка Карні, долучитися до Ради миру для Гази, яка буде сформована під ширшою егідою його нової Ради миру.Цей план викликав швидку критику з боку прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, який заявив, що деталі не були узгоджені з його країною. За словами людей, обізнаних з цим питанням, кілька європейських країн запросили приєднатися до Ради миру. У проєкті, видається, натякається, що сам Трамп контролюватиме гроші, що вважалося б неприйнятним для більшості країн, які потенційно могли б приєднатися до ради, сказали джерела, які говорили на умовах анонімності, щоб обговорити приватні питання.Кілька країн рішуче виступають проти проєкту хартії Трампа та працюють над тим, щоб колективно протистояти цим пропозиціям, додали джерела. Американський чиновник підтвердив Bloomberg News, що хоча члени зможуть приєднатися безплатно, внесок у розмірі одного мільярда доларів надасть їм постійне членство. Зібрані кошти будуть використані безпосередньо для виконання мандату Ради миру щодо відбудови Гази, сказав чиновник, який побажав залишитися анонімним. Рада гарантуватиме, що майже кожен зібраний долар буде використано для виконання її мандату, додав він.У проєкті статуту йдеться, що Рада миру скликатиме засідання з правом голосування принаймні щорічно, а також "у такий додатковий час і місця, які голова вважатиме за доцільне". Порядок денний підлягатиме затвердженню головою. Рада миру проводитиме регулярні засідання без права голосу зі своєю виконавчою радою. Такі засідання скликатимуться принаймні раз на квартал. Трамп також матиме право усунути члена, за умови вето двома третинами голосів держав-членів. "Голова завжди призначає наступника на посаду голови", — йдеться у статуті.У п'ятницю Білий дім оголосив про створення першої виконавчої групи, до складу якої увійдуть державний секретар Марко Рубіо, посланник США з питань Близького Сходу Стів Віткофф , зять Трампа Джаред Кушнер та колишній прем'єр-міністр Великої Британії Тоні Блер, перш ніж буде сформовано загальний склад ради.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що команда президента США Дональда Трампа розглядає можливість формування спеціальної "Ради миру" для моніторингу дотримання майбутніх мирних угод в Україні. Ця ініціатива базується на моделі, яку планують застосувати для врегулювання ситуації в Секторі Гази..

У Європі готові дати спільну відповідь на мита з боку американського президента Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Зокрема на мита Дональда Трампа відреагував президент Франції Еммануель Макрон. За його словами Макрона, Європа не піддасться тарифному тиску та діятиме єдино, якщо погрози з боку США будуть реалізовані. ЄС залишається відданим принципам суверенітету, незалежності націй і міжнародного права, закріпленим у Статуті ООН.Саме ці принципи, наголосив Макрон, лежать в основі підтримки України та створення коаліції країн, які виступають за міцний і тривалий мир. Він додав, що Франція й надалі діятиме рішуче, коли йдеться про безпеку Європи.Окремо Макрон пояснив участь Франції у військових навчаннях у Гренландії, організованих Данією. За його словами, це рішення пов’язане з безпекою в Арктиці та на європейських кордонах."Жодні залякування чи погрози не можуть вплинути на нас — ні в Україні, ні в Гренландії, ні будь-де у світі", — наголосив президент Франції.Він також зауважив, що тарифні загрози є неприйнятними, а Європа у разі їх підтвердження відреагує єдино та скоординовано, забезпечивши повагу до європейського суверенітету.Подібну позицію озвучив і прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, заявивши, що його країна не дозволить себе шантажувати."Лише Данія та Гренландія розв’язують питання, що стосуються Данії та Гренландії. Я завжди захищатиму свою країну та наших союзників", — зазначив він.Крістерссон додав, що це питання стосується всього Європейського Союзу, а Швеція вже проводить інтенсивні консультації з країнами ЄС, Норвегією та Великою Британією щодо спільної відповіді.Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн підтвердила, що ЄС висловлює повну солідарність із Данією та народом Гренландії."Тарифи підірвуть трансатлантичні відносини та створять небезпечну спадну спіраль. Європа залишиться єдиною, скоординованою і прихильною до захисту свого суверенітету", — написала вона на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Прем'єр-міністр Британії Кір Стармер назвав загрозу Трампа ввести мито на союзників США "абсолютно неправильним"."Ми також ясно дали зрозуміти, що безпека в Арктиці важлива для всього НАТО, всі союзники повинні докладати зусиль для протидії загрозі з боку Росії у різних частинах Арктики", — сказав він.За його словами, Велика Британія незабаром безпосередньо обговорюватиме з адміністрацією США анонсовані Дональдом Трампом мита.Нагадаємо, раніше сьогодні американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи..

У суботу, 17 січня, під вечір у різних населених пунктах Данії та Гренландії відбудуться масштабні акції на знак протесту проти планів американського президента Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Про це повідомив данський суспільний мовник DR. За інформацією організаторів акцій, тисячні мітинги відбудуться в Копенгагені, Орхусі, Ольборзі, Оденсе та столиці Гренландії Нууку."Наша головна мета — надіслати чітке та єдине послання про повагу до демократії та основних прав людини у Гренландії", — йдеться на вебсайті Асоціації гренландців Данії Uagut.Мітингарі стверджують, що демонстрація в Нууку має розпочатися о 15:00 за Гринвічем. На знак протесту проти планів США взяти під контроль Гренландію учасники акції пройдуть маршем до консульства США з гренландськими прапорами.Люди вже розпочали збиратися на площі Rådhuspladsen у Копенгагені. Гасло мітингу — "Руки геть від Гренландії!"Як відомо, 14 січня Дональд Трамп заявив, що НАТО стане сильнішим, якщо США керуватимуть Гренландією, та закликав Північноатлантичний альянс посприяти цьому.Раніше американський законодавець-республіканець Ренді Файн виступив із резонансною ініціативою щодо розширення територій США Гренландією. Відповідний проєкт закону про анексію острова він передав на розгляд до Конгресу.При цьому, згідно з результатами опитування агенції Reuters, прагнення Дональда Трампа приєднати до США Гренландію підтримує лише 17% американців. Водночас проти такого кроку виступає 47%.Нагадаємо, сьогодні канадський уряд підтвердив готовність обороняти Гренландію як територію свого союзника по НАТО. В Оттаві наголосили, що позиція країни залишається непохитною, попри провокаційні заяви американського президента щодо майбутнього острова..

Канадський уряд підтвердив готовність обороняти Гренландію як територію свого союзника по НАТО. В Оттаві наголосили, що позиція країни залишається непохитною, попри провокаційні заяви американського президента щодо майбутнього острова.Таку заяву зробив голова канадського уряду Марк Карні, реагуючи на резонансні заклики Дональда Трампа щодо територіальної приналежності острова, повідомляє "Укрінформ".  Політик висловився щодо Гренландії під час свого візиту до Пекіна.Непохитність союзницьких зобов'язаньКарні чітко дав зрозуміти, що будь-які питання щодо статусу Гренландії перебувають виключно в компетенції Копенгагена та самого острова. Він наголосив, що партнерство між Оттавою та Данією є "безумовним та непохитним"."Ми — союзники Данії по НАТО, тому повністю підтримуємо статтю другу та статтю п'яту Північноатлантичного договору. Канада відповідально ставиться до своїх зобов'язань у межах Альянсу й очікує аналогічного підходу від інших держав-членів", — заявив канадський прем’єр.Міжнародна підтримка суверенітетуЦікаво, що питання Гренландії стало предметом обговорення і на вищому рівні в Азії. Карні зазначив, що під час зустрічі з президентом КНР Сі Цзіньпіном сторони обговорили право гренландського та данського народів на суверенітет. За словами прем’єра, погляди Канади та Китаю у цьому питанні виявилися "значною мірою подібними".Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом.За даними The Economist, у США розпочалася підготовка проєкту угоди з владою Гренландії, що може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз.12 січня телеканал Fox News повідомляв, що американський законодавець-республіканець Ренді Файн виступив із резонансною ініціативою щодо розширення територій Сполучених Штатів шляхом Гренландії. Відповідний проєкт закону про анексію острова вже передано на розгляд до Конгресу.14 січня міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що Париж 6 лютого відкриє у Гренландії консульство. .

Команда президента США Дональда Трампа розглядає можливість формування спеціальної "Ради миру" для моніторингу дотримання майбутніх мирних угод в Україні. Ця ініціатива базується на моделі, яку планують застосувати для врегулювання ситуації в Секторі Гази.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на власні джерела та високопосадовців.Що таке "Рада миру" та як вона працюватимеКонцепція "Ради миру" (Board of Peace) спочатку з'явилася як частина стратегії Трампа щодо врегулювання конфлікту в Секторі Гази. Передбачається, що цей орган очолить особисто президент США, а його головною функцією стане координація управління та моніторинг безпекової ситуації.За даними видання, аналогічний підхід хочуть застосувати й для України. Український посадовець, залучений до переговорів із Вашингтоном, назвав створення такої Ради "фундаментальним елементом пропозицій", спрямованих на припинення російської агресії.Хто увійде до складу органуЗгідно з планом, до складу "Ради миру" для України мають бути залучені представники ключових сторін:Україна;Європейський Союз та НАТО;Російська Федерація.Основна мета структури — виступати гарантом виконання пунктів майбутньої мирної угоди та оперативно реагувати на будь-які порушення з боку підписантів.Презентація в ДавосіЦікаво, що Україна — не єдиний напрямок, де команда Трампа планує впровадити таку модель. Обговорюється створення подібної Ради також для розв'язання кризи у Венесуелі. Очікується, що офіційно ці ініціативи представлять уже наступного тижня на Всесвітньому економічному форумі в Давосі (19–23 січня 2026 року), який стане майданчиком для обговорення глобальної архітектури безпеки за президентства Трампа.Раніше повідомлялось, що 17 січня Україна та Сполучені Штати Америки проведуть новий раунд перемовин у Маямі. Сторони обговорюватимуть майбутню архітектуру безпеки та довгострокового економічного розвитку нашої країни.Нагадаємо, нещодавно американський президент Дональд Трамп заявив, що у Володимира Зеленського, як і раніше, "немає жодних козирів". На думку лідера Сполучених Штатів Америки, лише він спроможний закінчити війну Росії проти України.Також раніше видання The Telegraph інформувало, що президент США Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктаторі Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні..

В Україні шахраї поширюють через соціальні мережі та месенджери повідомлення про можливість отримати промокод на 10 літрів пального за підписку на Telegram-канал.Про це повідомила Національна поліція України."Такі суперпропозиції — найулюбленіший інструмент шахраїв. Адже за гучними обіцянками ховається зовсім не знижка чи бонус, а ризик втратити доступ до власних акаунтів", — йдеться у повідомленні.Як працює ця шахрайська схема:Повідомлення містить посилання на фішингову сторінку, стилізовану під офіційний сайт автозаправних станцій.На такій сторінці пропонують підписатися на Telegram-канал і отримати промокод на безоплатне пальне.Далі користувача перенаправляють ще на одну шахрайську сторінку, де просять ввести номер телефону та код підтвердження із SMS або Telegram.Після введення даних зловмисники отримують доступ до акаунту користувача та використовують його для розсилання нових фейкових повідомлень."Протягом 24 годин шахраї завершують активну сесію користувача та активують двофакторну автентифікацію, що ускладнює справжньому власнику відновлення доступу до свого акаунту. У результаті людина втрачає контроль над своїм акаунтом менше ніж за добу", — зазначили у поліції.Як не потрапити на гачок шахраївПравоохоронці радять громадянам завжди перевіряти інформацію через офіційні джерела, не переходити за підозрілими посиланнями із SMS, месенджерів чи електронної пошти, а також перевіряти сайти, на яких вводиш особисті дані.Нагадаємо, торік проєкт BRAMA, діяльність якого спрямована на захист медіапростору від російської пропаганди інформував, що в Україні активізувалися шахраї, які надсилають громадянам фішингові повідомлення від імені мобільних операторів Vodafone, Lifecell та Kyivstar..

У п'ятницю, 16 січня, у межах офіційного візиту чеської делегації до України Володимир Зеленський та Петр Павел відвідали Стіну пам’яті в центрі столиці. Політики вшанували тих, хто віддав життя за свободу.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своїх соціальних мережах.Церемонія біля Стіни пам’ятіПрезиденти поклали квіти до меморіалу загиблим захисникам і захисницям України. Спільна участь у церемонії стала символом глибокої солідарності Чехії з українським народом та визнанням високої ціни, яку Україна платить за свою незалежність."Ми завжди будемо вдячні кожному й кожній за все, що вони зробили, щоб зберегти Україну, за те, що стали на захист нашої держави й боролися з ворогом", — наголосив Зеленський.Вічна вдячність захисникамГлава держави зазначив, що подвиг українських воїнів назавжди залишиться в пам'яті народу. Завершуючи своє повідомлення, він побажав світлої пам'яті всім полеглим бійцям та висловив вічну вдячність за їхню мужність.Президент Чехії Петр Павел прибув до Києва 16 січня для обговорення подальшої військової допомоги та спільних оборонних проєктів.Нагадаємо, у грудні 2024 року президент Чехії Петр Павел застеріг від будь-яких поступок на користь Росії під час намагань урегулювати розв’язану Кремлем війну проти України. Адже це стане поразкою всього Заходу.Раніше президент Чехії наголошував, що "мирний план" для України має враховувати, що жертву агресії не можна карати більше, ніж нападника. І це найважливіший пункт, навколо якого варто формувати всі інші постулати..

У п'ятницю, 16 січня, у річницю підписання історичної Угоди про сторічне партнерство, до української столиці прибув заступник прем’єр-міністра Великої Британії Девід Ламмі.Про зустріч поважного гостя повідомив український посол Валерій Залужний.Форум сторічного партнерстваВізит британського високопосадовця присвячений першій річниці укладення Угоди про сторічне партнерство. У межах візиту сторони проведуть спеціальний Форум, де обговорять практичні кроки щодо реалізації цього масштабного документа.За словами Валерія Залужного, діалог охопить широке коло питань:безпека та оборона (пріоритетний напрямок);економічна співпраця та залучення інвестицій;відбудова української інфраструктури;спільні освітні проєкти.Подяка за непохитну підтримкуЗалужний наголосив, що приїзд Девіда Ламмі є черговим підтвердженням інтенсивної взаємодії між державами."Дякуємо Великій Британії за допомогу та активну позицію у відстоюванні інтересів України в ці складні часи", — зазначив Залужний.Нагадаємо, Велика Британія розірвала контакти з Францією та Італією щодо того, чи повинна Європа відновити прямі переговори з російським диктатором Володимиром Путіним, а міністр закордонних справ Іветт Купер попередила, що Москва не виявила жодної реальної зацікавленості в мирі..

Згідно з результатами свіжого дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), ідея винесення мирних домовленостей із Росією на всенародне обговорення знаходить відгук у більшої частини суспільства. Наразі 55% опитаних схвалюють проведення референдуму, тоді як 32% виступають проти, а ще 14% респондентів поки не визначилися зі своєю позицією.Про це свідчать дані опитування.У КМІС зазначили, що дискусія щодо плебісциту активізувалася після заяви Володимира Зеленського у грудні 2025 року. Президент припустив, що запропонована мирна угода з 20 пунктів може бути затверджена або парламентом, або шляхом референдуму. Останній варіант, за словами глави держави, може бути реалізований одночасно з проведенням загальнонаціональних виборів.Однак реалізація такого сценарію стикається з серйозними юридичними та безпековими перепонами. У громадянській мережі ОПОРА наголошують, що чинна законодавча база прямо забороняє будь-які голосування в умовах воєнного стану. Основними викликами залишаються неможливість залучити до процесу мільйони біженців та військових на передовій, а також вразливість виборчої інфраструктури до атак та дезінформації.Експерти наголошують, що навіть за умови повного припинення вогню підготовка до справді демократичного референдуму не може бути швидкою. Організація процесу потребуватиме значного часу для оновлення законодавства та створення умов, за яких кожен громадянин зможе безпечно і вільно висловити свою волю.Нагадаємо, переважна більшість українців вважає проведення виборів до повного завершення війни недоцільним. Водночас зростає частка тих, хто готовий до голосування за умови припинення вогню та наявності гарантій безпеки..

У п'ятницю, 16 січня, до столиці України з офіційним візитом завітав президент Чеської Республіки Петр Павел. Під час зустрічі лідери держав обговорять розширення військової допомоги, спільні оборонні проєкти та кроки до реалізації мирних зусиль.Про це очільник українського зовнішньополітичного відомства Андрій Сибіга повідомив у своїх соцмережах. Дипломат і зустрів Петра Павела після прибуття до Києва. Сибіга висловив вдячність чеському народові за непохитну підтримку України та наголосив на важливості цієї зустрічі для зміцнення відносин між країнами."Ми з нетерпінням чекаємо на змістовні переговори з президентом Володимиром Зеленським для поглиблення нашого стратегічного партнерства, оборонної співпраці та мирних зусиль", — зазначив очільник МЗС.Чехія залишається одним із ключових партнерів України, зокрема в межах ініціатив із постачання артилерійських боєприпасів та підтримки євроатлантичної інтеграції Києва.Нагадаємо, у грудні 2024 року президент Чехії Петр Павел застеріг від будь-яких поступок на користь Росії під час намагань урегулювати розв’язану Кремлем війну проти України. Адже це стане поразкою всього Заходу.Раніше президент Чехії наголошував, що "мирний план" для України має враховувати, що жертву агресії не можна карати більше, ніж нападника. І це найважливіший пункт, навколо якого варто формувати всі інші постулати..

Президент США Дональд Трамп прийняв у Білому домі лідерку венесуельської опозиції Марію Коріну Мачадо. Під час зустрічі лауреатка Нобелівської премії миру-2025 офіційно передала свою нагороду американському лідеру на знак особливої пошани та визнання.Про це повідомляє офіційний сайт Білого дому у соцмережі X.Зустріч відбулася в Овальному кабінеті та була присвячена обговоренню ситуації у Венесуелі. Як зазначається у пресрелізі, жест Мачадо з передачею медалі став символом вдячності за підтримку венесуельського народу в його боротьбі за демократію."Марія Коріна Мачадо представила Президенту свою Нобелівську премію миру на знак визнання та честі", — йдеться у повідомленні адміністрації Трампа.Раніше Мачадо наголошувала на важливості ролі США у врегулюванні політичної кризи в регіоні та відзначала глибоке розуміння Дональдом Трампом викликів, з якими стикається країна. Передача нагороди стала безпрецедентним кроком, що акцентує на тісній співпраці між американською адміністрацією та демократичними силами Венесуели.Нещодавно венесуельська лідерка опозиції повідомила про намір якнайшвидше повернутися до своєї країни після зміни влади. Зауважимо, що попри такі заяви, стосунки між Мачадо та Трампом є напруженими. Так, газета The Washington Post з посиланням на джерела, близькі до Білого дому, повідомляв, що Трамп був роздратований тим, що Мачадо не відмовилася від Нобелівської премії одразу та не передала її йому. Своєю чергою, в оточенні американського лідера називали такий крок венесуельської опозиціонерки "серйозною помилкою", яка могла поставити під загрозу її подальшу кар’єру. Окрім цього, Трамп сказав, що Мачадо "буде дуже важко стати лідером", зазначивши, що "вона не має підтримки або поваги в країні".Нагадаємо, аналітики американської служби новин CNN розповідали, що є три варіанти розвитку політичної ситуації у Венесуелі після захоплення американцями диктатора Ніколаса Мадуро. Це "конституційна" передача влади, військовий переворот або дезінтеграція режиму.Читайте також: Скандал через Нобеля: чому Мачадо у 2025 році заслужила премію миру, а Трамп — ні  .

Американський президент Дональд Трамп анонсував появу Ради миру для врегулювання ситуації в Секторі Гази. Очікується, що саме ця організація відповідатиме за адміністративний контроль та порядок у регіоні після припинення конфлікту. Про це він повідомив у своїй соцмережі Truth Social."Як оголосив Стів Віткофф, ми офіційно перейшли до наступного етапу 20-пунктного мирного плану для Гази", — заявив американський лідер.За словами Трампа, Рада працюватиме у тісній зв’язці з Національним комітетом з управління Газою — технократичним урядом, який відповідатиме за регіон у перехідний період. Президент наголосив, що фундамент для цього вже закладено завдяки гуманітарній діяльності США: "Після запровадження режиму припинення вогню ми забезпечили Сектор Гази рекордними обсягами допомоги. Це створило необхідні умови для переходу до наступного етапу мирного врегулювання".Особливу увагу Трамп приділив безпековій частині, висунувши жорстку вимогу щодо повної демілітаризації ХАМАС. Він зазначив, що за сприяння Єгипту, Туреччини та Катару планується досягти угоди, яка передбачає знищення всієї тунельної інфраструктури та здачу зброї бойовиками.Звертаючись до угруповання, Трамп закликав негайно повернути тіла загиблих ізраїльтян та припинити опір: "Населення Гази вже достатньо довго страждало. Час настав".Нагадаємо, американський лідер Дональд Трамп розглядає чотири основні сценарії втручання в ситуацію в Ірані. Це — військові удари, серед них — обмежені та масштабні, вбивство Верховного лідера аятоли Алі Хаменеї та кібератаки проти режиму..

Очільниця парламентської фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко заявила, що їй заблокували рахунки, з яких вона сподівалась сплатити заставу.Таку заяву вона зробила у своєму дописі у Facebook."Що таке сюр? Це коли ти плануєш сплатити заставу у відверто замовній політичній справі із грошей, отриманих як компенсація за політичні переслідування одного недалекого "диктатора". Але не можеш цього зробити. Бо твої рахунки заблоковано ще до рішення суду", — написала Тимошенко.Водночас політикиня запевнила, що вона не збирається тікати чи припиняти боротьбу."Ви, наївні, певно, думаєте, що такими примітивними кроками змусите мене тікати або припинити боротьбу. Ви дуже сильно помиляєтеся. Не вірите? Запитайте у Януковича", — додала вона.Нагадаємо, що 14 січня антикорупційні органи повідомили очільниці фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко про підозру. В офісі політичної сили, яку вона очолює, зранку проводили обшуки.У НАБУ та САП пояснили це тим, що Юлія Тимошенко пропонувала неправомірну вигоду народним депутатам на постійній основі. Йшлося про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед. Їх розрахували на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.16 січня Вищий антикорупційний суд розгляне клопотання про застосування запобіжного заходу до народної депутатки Юлії Тимошенко..

Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак та ексміністр оборони Рустем Умєров не мають статусу підозрюваних у "справі Міндіча".Про це заявив директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос під час засідання ТСК з питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері оборони, антикорупційної політики та прав людини під час дії воєнного стану.За його словами, у листопаді 2025 року обшуки у робочому кабінеті Єрмака не проводили. Водночас він відмовився відповідати на запитання, чи відбувалися будь-які інші слідчі дії пізніше, заявивши, що це "таємницю досудового розслідування". Також Кривонос не відповів, чи відомо НАБУ, де перебуває ексголова Офісу президента. "Ми вживаємо всі необхідні слідчі дії для того, щоб об’єктивно і повно розслідувати це кримінальне провадження і прийти до логічного висновку — про відсутність або наявність складу злочину в діях конкретних осіб, дії яких ми розслідуємо", — заявив директор НАБУ.Кривонос також запевнив, що ексміністр оборони Рустем Умєров також не має статусу підозрюваного у "справі Міндіча". Він пояснив, що "сам факт підозри щодо впливу на Умєрова не свідчить про склад злочину в його діях".Попередній контекст:Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Встановлено, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Бізнесмен, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, він "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".22 листопада Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана. А 1 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Міндічу у вигляді триманні під вартою.За даними САП, упродовж 2025 року Міндіч мав вплив на міністра енергетики Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова..