# політика

У четвер, 2 квітня, молдовський парламент ухвалив остаточне рішення про вихід зі статутних органів Співдружності незалежних держав (СНД). Таким чином не діють жодні угоди в межах цієї організації.Про це повідомила пресслужба парламенту Молдови. Депутати денонсували угоду про створення СНД, протокол до неї та статут організації.Ініціатором денонсації виступило Міністерство закордонних справ. У відомстві аргументували: базові принципи СНД — взаємне визнання територіальної цілісності та непорушність кордонів — більше не дотримуються.Молдовські депутати у виступах зауважували, що Росія, яка є членом СНД, веде війну проти України, раніше вчинила агресію проти Грузії та незаконно розміщує війська на території Молдови (у Придністров'ї). Це, на думку Кишинева, робить подальше перебування в організації неможливим.Після денонсації державний бюджет Молдови щороку економитиме близько 3,1 мільйона леїв — саме стільки країна сплачувала до бюджету СНД."Вихід з організації є природним і неминучим кроком на шляху до вступу в Європейський Союз", — зазначили в МЗС.Однак навіть після виходу зі статутних органів Молдова продовжить співпрацю з окремими країнами-членами СНД на двосторонніх і багатосторонніх платформах. Країна залишиться учасницею низки угод у межах СНД, зокрема, в торгівельно-економічній і соціальній сферах.До цього рішення Молдова вже денонсувала близько 70 угод у межах СНД у процесі поступового узгодження національного законодавства зі стандартами ЄС.Нагадаємо, декілька днів тому в 120 окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ інформували, що на Вінниччині українські військові проводять мінування державного кордону України з невизнаною Придністровською Молдовською Республікою. Окрім того, на цьому напрямку підсилюють підрозділи Сил оборони..

В Україні оголосили про створення цілодобової онлайн-трансляції "Угорське радіо Україна". Це відбувається на тлі спроб прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана втягнути Київ у свою виборчу кампанію.Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий на своїй сторінці в соціальній мережі Х. Він опублікував посилання на трансляцію."Щодня угорські чиновники роблять абсурдні заяви щодо України. Ми втомилися реагувати на кожну з них і вирішили опублікувати свою позицію онлайн у вигляді радіо, доступного цілодобово. Ми називаємо його "Угорське радіо Україна", — пояснив він.Переходячи за посиланням, яке надав у дописі, Георгій Тихий, можна почути, як там регулярно повторюється:"Ми відкидаємо маніпуляції щодо України, які регулярно дозволяють собі прем'єр-міністр Віктор Орбан і його команда. Ми засуджуємо його послідовні спроби втягнути Україну у свою внутрішню політику чи виборчу кампанію".Окрім того, голос на "Угорському радіо Україна" каже, що українська влада та українці "ніколи не бажали та не бажають зла сусідній Угорщині"."Ми просимо всіх угорців не довіряти токсичній антиукраїнській пропаганді, яка щодня лунає з вуст посадовців. Ми приречені бути добрими сусідами, членами ЄС і НАТО, а не "русского міра", — наголосив Георгій Тихий.Нагадаємо, нещодавно делегація спостерігачів ПАРЄ зробила висновок, що ситуація, що склалася перед парламентськими виборами в Угорщині, викликає занепокоєння. Вона супроводжується грубою риторикою антиукраїнського й антиєвропейського спрямування..

У ніч на четвер, 2 квітня (за київським часом), американський президент Дональд Трамп оголосить звернення до нації. Ймовірно, він заявить про завершення війни проти Ірану й американську перемогу.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на шість неназваних джерел.Аналітики зауважили, що президент США вже сигналізував про свої плани оголосити про завершення війни в інтерв'ю та постах у соцмережах. Так він "підготовляв ґрунт" для своєї промови.Співрозмовники медійників розповіли, що Трамп також хоче "жорстко перекласти відповідальність" за Ормузьку протоку на союзників із НАТО.Колишній головний стратег Білого дому Стів Беннон зауважив, що американський лідер викладе те, чого він досягнув в Ірані та що планує робити перед завершенням конфлікту.Експерти вважають, що таке рішення Дональда Трампа може стати спробою "заспокоїти виборців і Волл-стріт", стурбованих енергетичними ринками та наслідками закриття протоки."Це серйозний виклик для президента Трампа, тому що це не його природне середовище. Промова не має бути конфронтаційною. Вона повинна заспокоювати. Вона має бути дуже прямою, бо він звертається не тільки до американців, а й до іранців, наших союзників у регіоні та союзників у Європі", — наголосив один зі співрозмовників Politico.Раніше Дональд Трамп заявив, що Іран нібито звернувся з проханням про припинення вогню. При цьому він висунув вимогу відкрити Ормузьку протоку. Натомість у Тегерані заперечили такі його слова, назвавши їх "маренням і брехнею злочинців".Нагадаємо, що, за словами посла США при НАТО Меттью Вітакера, американський президент переглядає питання підтримки європейських зусиль. Це стосується як НАТО, так і допомоги Україні..

Президент Ірану Масуд Пезешкіан не звертався до американського президента Дональда Трампа з проханням про припинення вогню. У Тегерані такі слова назвали "маренням і брехнею злочинців".Про це заявив речник адміністрації президента Ірану Сеєд Мехді Табатабаї, його цитують журналісти NBC News.За його словами, позиція Ісламської Республіки щодо захисту територіальної цілісності від агресії залишається незмінною. Він назвав повідомлення про прохання щодо перемир'я "брехнею злочинців"."Позиція Ісламської Республіки Іран щодо національного захисту цілісності країни від агресії ворогів та умов для припинення нав'язаної війни не змінилася. Ми не звертаємо уваги на марення та брехню злочинців", — наголосив речник адміністрації.Він також додав, що іранський народ залишається "рішучим, непохитним і єдиним у захисті своєї батьківщини", назвавши єдність ключем до перемоги Тегерана.Раніше американський президент Дональд Трамп у своїй соціальній мережі Truth Social написав, що Іран нібито звернувся з проханням про припинення вогню."Іранський президент нового режиму, набагато менш радикалізований і набагато розумніший, ніж його попередники, щойно попросив США про припинення вогню!" — зазначив він.Дональд Трамп пообіцяв розглянути це прохання лише в тому разі, коли Ормузька протока буде "відкрита, вільна та чиста"."До того часу ми будемо бомбити Іран до повного забуття. Або, як кажуть, повернемо назад у кам'яний вік!" — підсумував американський президент.Нагадаємо, 26 березня Дональд Трамп заявляв, що його країна ще на 10 днів призупиняє удари по енергетичному сектору Ірану у зв’язку з критичною ситуацією у світі..

Єврокомісарка з питань розширення Європейського Союзу Марта Кос написала листа голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку, в якому закликала пришвидши реформи задля членства в організації.Про це повідомило "Суспільне". За інформацією журналістів, Марта Кос звернула увагу в листі на декілька законопроєктів, які вже подані до парламенту.Йдеться, зокрема, про документи щодо виконання та цифровізації судових рішень, декларації доброчесності суддів, законопроєкт про державну службу та незалежність регулятора енергетики."Усього 11 документів, які є частиною "Плану України", за яким уряд України отримує 50 мільярдів євро за чотири роки після ухвалення законопроектів", — ідеться в повідомленні.Ці законопроєкти не ухвалили 2025 року. У разі виконання Україна може отримати до чотирьох мільярдів фінансування за цим планом.Єврокомісарка додала, що ці реформи також підтримують шлях України до вступу в Євросоюз, а "гарний момент", за її словами, — розпочати виконання вже у квітні на пленарній сесії.Раніше Марта Кос зазначала, що вступ України до ЄС до 2027 року є неможливим. А загалом він залежить від двох важливих умов — досягнення миру та проведення реформ."Спочатку потрібен мир — це важливо. Потім треба провести реформи. Інвестори прийдуть, як ви знаєте, в Україну лише тоді, коли вони зможуть заробляти гроші та коли їхні інвестиції будуть у безпеці", — наголосила єврокомісарка.Вона акцентувала, що Україна вже є важливою партнеркою ЄС у сферах інновацій, оборони й інших стратегічних напрямках, які можуть посилити конкурентоспроможність блоку.Нагадаємо, на початку березня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна незабаром буде технічно готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів щодо вступу до ЄС..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що Іран нібито звернувся з проханням про припинення вогню. При цьому він висунув вимогу відкрити Ормузьку протоку.Відповідний допис Дональд Трамп зробив у своїй соціальній мережі Truth Social."Іранський президент нового режиму, набагато менш радикалізований і набагато розумніший, ніж його попередники, щойно попросив США про припинення вогню!" — написав президент США.Він пообіцяв розглянути це прохання лише в тому разі, коли Ормузька протока буде "відкрита, вільна та чиста"."До того часу ми будемо бомбити Іран до повного забуття. Або, як кажуть, повернемо назад у кам'яний вік!" — знову зробив спробу залякати американський президент.Загалом позиція Дональда Трампа щодо Ірану в останні дні мала суперечливий вигляд. Спершу він стверджував, що непрямі контакти з Тегераном "тривають добре", й угоду можуть укласти дуже швидко, однак згодом знову повернувся до жорстких ультиматумів.Раніше сьогодні під час спілкування з журналістами в Білому домі він сказав, що його країна може припинити війну з Іраном вже за декілька тижнів. Для цього Вашингтону та Тегерану не потрібно навіть укладати мирну угоду.Декілька днів тому Дональд Трамп повідомляв про успіхи американської стратегії на Близькому Сході, наголосивши на переході контролю над Ормузькою протокою до Вашингтона. За словами американського лідера, Тегеран перебуває у критичному стані та фактично благає про підписання нової угоди.Нагадаємо, що 26 березня американський президент заявляв, що його країна ще на 10 днів призупиняє удари по енергетичному сектору Ірану..

Ситуація, що склалася перед парламентськими виборами в Угорщині, викликає занепокоєння. Вона супроводжується грубою риторикою антиукраїнського й антиєвропейського спрямування.Такий висновок зробила делегація спостерігачів Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), заяву пресслужби якої цитує "Європейська правда". Міжпартійна делегація спостерігачів від ПАРЄ відвідала Будапешт 30 та 31 березня перед парламентськими виборами 12 квітня.Вона провела переговори з представниками влади, виборчої адміністрації, політичних партій, громадянського суспільства, ЗМІ та дипломатичного корпусу. Делегація зазначила, що виборчий процес загалом виглядає технічно добре підготовленим.Однак багато співрозмовників вказали на токсичний клімат, що характеризується розмиванням меж між державою та партією, масовим використанням усіх державних і урядових ресурсів на користь однієї партії.Також в Угорщині спотворений інформаційний простір, пропаганда, існує занепокоєння щодо зловмисного іноземного втручання та ворожість до незалежних організацій громадянського суспільства."Після наших зустрічей у Будапешті не можна уникнути одного запитання: чи є Угорщина досі конкурентною демократією, чи державою, захопленою однією партією? Виборці мають вирішувати майбутнє Угорщини — не кампанії залякування, не операції з дискредитації, не нерівні правила та не іноземні маніпуляції", — прокоментував голова делегації Пабло Іспан.Делегацію особливо стурбували неодноразові повідомлення про агресивні й оманливі передвиборчі повідомлення, які включали постійну антиукраїнську й антиєвропейську пропаганду та грубу риторику "війна чи мир", спрямовану на стигматизацію опонентів, а не на забезпечення поінформованого демократичного вибору.Члени делегації також почули серйозні занепокоєння щодо загальної цілісності виборчого середовища:тривалого надзвичайного стану;недоліків у засобах правового захисту;зловживання державними ресурсами, даними й інституціями в партійних цілях;серйозних звинувачень у підкупі виборців і їх залякуванні.Також лунали занепокоєння щодо незалежності судової влади, яка займається вирішенням виборчих суперечок, нерівномірного висвітлення політичних партій у ЗМІ та медіаландшафту, в якому багато виборців мають лише обмежений доступ до плюралістичної та незалежної інформації.Ще однією серйозною проблемою, порушеною протягом візиту, стало звуження простору для незалежної журналістики, контролю та підзвітності.Нагадаємо, що парламентські вибори в Угорщині відбудуться 12 квітня. За оцінками соціологів, багато що на них залежатиме від активності молодих людей до 30 років. Адже вони, на відміну від старших угорців, більше схиляються до опозиційної "Тиси"..

Єврокомісар з енергетики Ден Йоргенсен заявив, що за перший місяць бойових дій на Близькому Сході витрати Європейського Союзу на імпорт викопного палива зросли на 14 мільярдів євро. Йдеться про наслідки військової операції США та Ізраїлю проти Ірану.Про це повідомляє "Суспільне" з посиланням на заяву Йоргенсена після зустрічі міністрів енергетики ЄС 31 березня.За словами єврокомісара, від початку конфлікту ціни на газ у ЄС підскочили приблизно на 70%, тоді як на нафту — на 60%. Він наголосив, що наразі прямого дефіциту ресурсів у Євросоюзі немає, однак ринки дизельного та авіаційного пального перебувають під тиском.Йоргенсен зазначив, що обмеження на глобальних газових ринках уже впливають на вартість електроенергії. Це, за його словами, може спричинити додаткові витрати як для промисловості, так і для домогосподарств."Ми не повинні мати ілюзій, що наслідки цієї кризи для енергетичних ринків будуть короткочасними, бо це не так", — підкреслив він.Єврокомісар закликав країни ЄС координувати свої дії та уникати розрізнених рішень на національному рівні, які можуть розхитати ринок. Він додав, що найближчим часом Єврокомісія представить пакет заходів для підтримки населення та бізнесу в умовах зростання цін на енергоносії.Нагадаємо, 31 березня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга оприлюднив жахливі кадри. На фото видно, як іранська ракета ледь не знищила посольство України в Ізраїлі.Додамо, також 31 березня ситуація в регіоні Перської затоки різко загострилася. Іран здійснив атаку на нафтовий танкер, який перебував біля узбережжя Дубаю..

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав "звітування" свого угорського колеги Петера Сійярто перед міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим "огидним".Про це Андрій Сибіга заявив під час пресконференції у вівторок, 31 березня."Я знайшов час на тлі всіх подій, аби прослухати ці розмови, які стали публічними в медіапросторі. Ну, для мене це не розмова. Це запопадливе звітування перед російськими патронами. Огидно, це сором. І воно справді має стати предметом розслідування", — зазначив він.Український міністр зауважив, що професія дипломата передбачає обережності в розмовах, тому, розуміючи ситуацію, українці "були ще дипломатичніші, ніж завжди" з угорцями."І те, що зараз стало явним, — це загроза. Насправді це загроза для тих дискусійних майданчиків, які відбуваються в Європейському Союзі, в тому числі закритих", — акцентував Сибіга.Очільник МЗС розповів, що Україну часто запрошують, і вона брифінгує про об'єктивну ситуацію, тому має бути належна реакція на цей прояв.Як відомо, у вівторок, 31 березня, в мережу потрапили аудіозаписи телефонних розмов Сійярто та Лаврова щодо зняття санкцій із впливових росіян.Зокрема, Лавров звертався до угорського міністра з проханням допомогти виключити зі санкційних списків сестру олігарха Алішера Усманова Гульбахор Ісмаїлову. Сійярто пообіцяв допомогти, а вже за сім місяців Ісмаїлову справді виключили зі списку.Не так давно медіа з’ясували, що Сійярто регулярно підтримував зв'язок із Лавровим під час перерв у брюссельських зустрічах. Через таку тісну комунікацію країна-агресорка фактично була присутня за столом переговорів на кожному засіданні Євросоюзу протягом багатьох років.Нагадаємо, що також оприлюднені стенограми розмов Петера Сійярто зі Сергієм Лавровим розкрили таємні спроби Будапешта залучити Росію до впливу на результати виборів у Словаччині. Угорська сторона особисто лобіювала в Москві зустрічі для словацьких політиків, аби підняти їхні рейтинги перед голосуванням..

Сполучені Штати Америки виключили зі санкційного списку окремі російські судна. Йдеться про контейнеровози під російським прапором, деякі з яких перевозили зерно, вкрадене в Україні. Про це повідомили в Міністерстві фінансів США. Відповідна генеральна ліцензія дозволяє завершити операції з розвантаження нафти, завантаженої до 12 березня.Генеральна ліцензію №134 тимчасово знімає заборону на транзакції, зазвичай необхідні для продажу, доставлення або розвантаження російської сирої нафти та нафтопродуктів.Термін її дії — до 11 квітня 2026 року. Вона застосовується до вантажів, завантажених на судна до 12 березня 2026 року й охоплює операції із заблокованими суднами, зокрема, управління суднами, наймання екіпажу, бункерування, лоцманське проведення, реєстрацію, прапор, безпечне швартування, якірну стоянку, забезпечення безпеки екіпажу, аварійний ремонт, захист довкілля.Ліцензія не дозволяє нових завантажень нафти, транзакцій, пов’язаних з Іраном, діяльності, забороненої іншими санкційними режимами США.Рішення стосується окремих компаній та активів, пов’язаних з Росією, які раніше вносили до списку Specially Designated Nationals (SDN). Це дозволяє завершити рейси суден, які вже перебували в дорозі, без ризику потрапити під санкційні обмеження.Йдеться, зокрема, про контейнеровози та танкери під російським прапором, які перевозили нафту. Завдяки цьому кроку вони можуть безперешкодно розвантажити вантажі, завантажені до 12 березня.Серед контейнеровозів, з яких зняли обмеження: Fesco Moneron, Fesco Magadan, Sv Nikolay. Деякі з них брали участь у вивезенні викраденого українського зерна. Зокрема, судно Sv Nikolay неодноразово заходило до портів на окупованих українських територіях, звідки вивозило агропродукцію до Туреччини.Як відомо, через війну США проти Ірану фактичне закриття Ормузької протоки та удари по нафтовій інфраструктурі світовий ринок нафти опинився під найсильнішим тиском за останні роки.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що останнім часом США послабили тиск на Білорусь і Росію. Зокрема, це проявилося в частковому знятті санкцій із диктаторських режимів у цих країнах..

У вівторок, 31 березня, до столиці України прибула висока представниця Європейського Союзу Кая Каллас разом із міністрами закордонних справ країн-членів спільноти. Візит присвячений до четвертих роковин звільнення Київщини та вшанування пам’яті жертв різанини в Бучі.Про це повідомляє Міністерство закордонних справ України.Символ солідарностіОчільник МЗС України Андрій Сибіга привітав європейських колег на київському вокзалі, акцентувавши на особливій значущості цього візиту саме сьогодні. За його словами, присутність топдипломатів Європи в день роковин трагедії в Бучі є чітким сигналом того, що справедливість за російські звірства є неминучою."Всеохопна відповідальність за російські злочини є життєво важливою для відновлення справедливості в Європі", — зазначив міністр. Він також додав, що під час зустрічей сторони планують просувати спільні зусилля на "треку справедливості", щоб кожен винний у воєнних злочинах мимоволі отримав законне покарання.Чотири роки від початку деокупаціїВізит європейської делегації збігається з датами, коли чотири роки тому Збройні сили України почали вибивати окупантів з Київської області. Андрій Сибіга наголосив, що ці події назавжди закарбувалися в пам'яті як приклад героїзму українських захисників та стійкості народу.Міністр висловив особисту вдячність Каї Каллас та всім колегам за мужність приїхати до країни, що воює. На думку української сторони, така безпосередня присутність іноземних лідерів у Києві демонструє справжню солідарність та віру Європи в перемогу України.Нагадаємо, російському командиру, який був причетний до вбивств мирних жителів Бучі, повідомили про підозру. Він віддавав накази, сам брав участь у злочинах і контролював дії підлеглих, внаслідок чого загинули щонайменше 17 цивільних..

Президент Володимир Зеленський розкритикував спроби прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу балансувати між Києвом та Москвою. Через відсутність прямого діалогу та офіційних запитів Україна наразі не залучає своїх фахівців до допомоги Ізраїлю у боротьбі з іранськими загрозами.Про це глава держави повідомив в інтерв'ю для N12.Спроби балансуванняЗа словами українського лідера, позиція ізраїльського прем'єра виглядає як постійне намагання не зіпсувати стосунки з жодною зі сторін конфлікту. Це відбувається на тлі того, що Росія відкрито надає допомогу Ірану."У мене склалося враження, що Нетаньягу завжди намагається знайти баланс між Росією та Україною, навіть коли очевидно, що Росія допомагає Ірану. Він прем’єр-міністр, і він має ухвалювати рішення", — наголосив глава держави.Зеленський зазначив, що відсутність практичної взаємодії стала причиною того, що Україна не залучала своїх фахівців із ліквідації іранських дронів до допомоги Ізраїлю. Окрім того, президент підтвердив, що під час останнього турне Близьким Сходом він не мав жодних контактів з ізраїльською стороною — ні на рівні лідерів, ні на рівні експертних груп.Умови для отримання допомогиУкраїнський лідер провів аналогію з медициною, пояснюючи необхідність відкритості у міждержавних відносинах. За його словами, після початку війни з Іраном у 2026 році Нетаньягу робив запит на зустріч, проте подальшої комунікації не відбулося."На мій погляд, усе залежить від Ізраїлю. Коли вам потрібна допомога, ви маєте бути відкриті й пояснити, у чому проблема. Інакше допомоги неможливо. Це як піти до лікаря, не пояснивши, що у вас болить", — пояснив свою позицію Зеленський.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив, що Україна отримала запити від шести країн щодо допомоги українських експертів на Близькому Сході. Зокрема, є окремий запит від Йорданії, яка потребує підтримки такого рівня експертів, як українські. .

Парламентські вибори в Угорщині відбудуться 12 квітня. Багато що на них залежатиме від активності молодих людей до 30 років. Адже вони, на відміну від старших угорців, більше схиляються до опозиційної "Тиси".Таку інформацію оприлюднили журналісти Euro News, посилаючись на дані соціологічних агенцій.Зокрема, незалежні опитування свідчать, що понад 60% виборців віком до 30 років підтримують опозиційну партію "Тиса" Петера Мадяра, тоді як за "Фідес" чинного прем'єра Угорщини Віктора Орбана готові голосувати лише 15%."Майбутнє голосування дедалі більше виглядає як вибір між поколіннями. Молоді угорці демонструють чіткий нахил до опозиції, тоді як кампанія Орбана, схоже, орієнтована насамперед на старших виборців", — зробили висновок аналітики видання.Однією з найгучніших обіцянок "Фідес" стала 14 пенсія. Цей крок має посилити позиції партії серед літніх громадян, де вона традиційно зберігає значно міцнішу підтримку, зокрема, у віковій групі 64+.Однак соціологи звернули увагу, що вирішальним може стати не лише рейтинг, а й реальна явка. Одна з провідних угорських дослідниць громадської думки Андреа Сабо вважає, що ці вибори можуть стати першими, де молодь справді визначатиме підсумок голосування."Це можуть бути перші вибори в Угорщині, на яких молодь відіграватиме вирішальну роль у визначенні результату. Якщо явка серед них справді виявиться високою, це може значною мірою компенсувати загалом вищу явку серед старших виборців", — наголосила вона.За оцінками експертів, 2026 року кількість виборців, які голосуватимуть уперше, може скласти від 220 до 250 тисяч. Для порівняння: на парламентських виборах 2022 року право першого голосу мали 231 тисяча громадян, але до дільниць тоді дійшли лише близько 90 тисяч.Саме тому для обидвох політичних таборів особливого значення набуває мобілізація молоді. Хоча "Тиса" зараз домінує в цій віковій групі, питання в тому, скількох прихильників вона зможе реально привести на дільниці.Як відомо, Віктор Орбан уже впродовж тривалого часу є найпроблемнішим персонажем із-поміж лідерів країн Євросоюзу. Його рішення та дії регулярно створюють напругу в Брюсселі. Зокрема, нещодавно угорський прем’єр заблокував надання кредиту Україні, яке раніше сам же й підтримав.Нагадаємо, аналітики видання Politico зазначили, що в ЄС поступово змінюється ставлення до розширення блоку. Якщо раніше вступ нових країн розглядався насамперед як економічний шанс для зростання, то тепер дедалі більше політиків у Євросоюзі оцінюють його через призму безпеки, стабільності та політичних ризиків. Однією з причин такої зміни настроїв є якраз діяльність Віктора Орбана на чолі Угорщини..

Іран звинуватив Україну в "активній участі у військовій агресії" проти Ісламської Республіки. Тегеран вважає перебування українських військових експертів у країнах Близького Сходу "вчиненням протиправного діяння".Заяву постійного представника Ірану при ООН Аміра Саїда Іравані наводять журналісти NBC.У листі до генерального секретаря ООН він наголосив, що відправлення українських спеціалістів до регіону "означає активну участь у військовій агресії проти Ірану"."Цим кроком Україна бере на себе міжнародну відповідальність за допомогу або сприяння у вчиненні міжнародно-протиправного діяння", — додав іранський представник.Дипломат зазначив, що йдеться про "надання оперативної та технічної допомоги, яка безпосередньо сприяє застосуванню сили й актам агресії проти суверенітету та територіальної цілісності Ірану".Він також додав, що цілеспрямоване ураження цивільної промислової інфраструктури з метою економічного тиску або колективного покарання може призвести до серйозних порушень міжнародного гуманітарного права, включно з воєнними злочинами.Заява Тегерана пролунала після того, як стало відомо, що українські експерти з протидії безпілотникам допомагають союзникам США, які потерпають від іранських дронових атак у регіоні. Іранська влада розцінює це як пряме втручання в конфлікт на боці противника.Реакція УкраїниРечник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий різко відреагував на цю іранську заяву."Як зрозуміти, чи бреше представник іранського режиму? Якщо губи рухаються, значить, бреше. З 2022 року Україна зазнала ударів майже 60 тисяч дронів, які Іран дав Росії. Водночас жоден український дрон ніколи не вражав Іран. Цього брехуна вже давно не мало би бути, як і його режиму", — написав він у соціальній мережі Х.Останніми тижнями Україна активізувала переговори з країнами Перської затоки щодо експорту дронів-перехоплювачів та надання технічної допомоги. Візит до країн Близького Сходу здійснив і президент Володимир Зеленський.Нагадаємо, що декілька днів тому Україна спростувала іранські повідомлення про "успішний удар" по військовій інфраструктурі в Дубаї, де нібито перебували українські системи та фахівці. У вітчизняному зовнішньополітичному відомстві закликали не довіряти заявам Тегерана, порівнявши їхні методи роботи з пропагандистськими інструментами Москви..

Голова комітету з питань антикорупційної політики у Верховній Раді України та народна депутатка від партії "Слуга народу" Анастасія Радіна станом на лютий 2026 року є активним суб'єктом законодавчої ініціативи.Журналісти видання "Українські новини" проаналізували роботу нардепки та розповіли, кого вона лобіює та в чиїх інтересах працює.Чи можна вважати її діяльність ефективною: голосування та "пропуски"Медійники пишуть, що з 2019 року ВР провела понад 21 тисячу голосувань за законопроєкти. Своєю чергою, Радіна була присутня лише 17 872 разів (близько 84%), з яких фактично голосувала близько 65%). "Згідно з статистикою голосувань, депутати взяли участь у більш як 21 тисячі голосуваннях Ради. Разом з цим, Радіна голосувала "проти" лише близько 50 разів. Очевидно, що замість відкритої та принципової позиції до ініціатив виконавчої влади чи монобільшості, які могли містити ризики корупційних зловживань або конфлікту, вона систематично обирала нейтральну позицію (утримувалась або не брала участі в голосуванні)", — проаналізували журналісти.Така поведінка, за словами медійників, ймовірно, "може свідчити про відсутність чітко вираженої критичної позиції щодо потенційно проблемних рішень влади та можливе уникнення прямого конфлікту з фракційною більшістю". "Психологи часто повʼязують таку поведінку із психологічними розладами. В психології є таке поняття як залежний розлад особистості — це психічне порушення, яке належить до так званої тривожної групи розладів і характеризується надмірною потребою у зовнішній підтримці та захисті. Людина з таким розладом схильна ухилятися від прийняття самостійних рішень, намагаючись передати контроль іншим", — зауважили у статті.Виступи у ВР та депутатські зверненняЗа аналізом журналістів, за весь час депутатства Радіна надіслала лише шість депутатських запитів (в середньому один — на рік). Водночас, у 2022-2024 роках нардепка не подала жодного депутатського запиту. Медійники зауважили, що Радіна здійснила 90 виступів з парламентського місця та з трибуни ВРУ, а з осені 2025 року не було жодного виступу. Найменш активна вона була у 2022 та 2024 роках. Загальний аналіз ефективностіЖурналісти пишуть, що "сукупна ефективність законотворчої діяльності Радіної (відношення прийнятих до зареєстрованих) становить близько 20–25%, що нижче середнього по активним головам комітетів (30–40% у реформаторських сферах)". "Різниця в 75–80% викликає обґрунтовані сумніви щодо реального впливу на антикорупційну політику, враховуючи лідерську роль у профільному комітеті та попередній досвід у громадському секторі (ЦПК)", — зауважили медійники.Також автор статті пише, що за 2025 рік Радіна зареєструвала або була співавторкою близько 28 ініціатив (проєкти закону та проєкти постанов), з яких лише вісім — як головний ініціатор. "Така невідповідність між кількістю та результативністю сіє сумніви щодо компетентності та пріоритетів діяльності на ключовій антикорупційній посаді. За всі роки на посаді народного депутата Радіна зареєструвала або була співавторкою близько 200 законопроєктів та проєктів постанов. Найменш ефективною в плані законотворчої діяльності вона була у перший рік повномасштабної війни, але за останні три роки вона так і не вийшла на результативність 2020 та 2021 років. Тобто, статистично, щороку Радіна реєструвала, або долучалась до 33 проєктів постанов та законопроєктів. В середньому на місяць це виходить трохи менше трьох законотворчих документів, або ж менше законопроєкту чи проекту постанови на тиждень. Ефективність вражає", — зазначили журналісти.Спільна робота з нардепом Ярославом ЖелезнякомМедійники, посилаючись на дані ВРУ, зауважили, що з 2019 по 2026 рік Радіна є співініціатором щонайменше 14 законопроєктів та постанов разом з народним депутатом України від фракції "Голос" Ярославом Железняком. Основні напрямки спільної роботи:спрощення оподаткування для фізичних осіб-підприємців (ФОП);реформи антикорупційних та економічних органів (БЕБ, ДБР);парламентський контроль та євроінтеграція.Проте, за словами журналістів, більшість ініціатив щодо реформування слідчих органів відхилено, знято з розгляду або залишаються на розгляді роками, тоді як спрощення для бізнесу частіше просуваються."Якщо врахувати, що Радіна займає посаду голови профільного антикорупційного комітету та взяти до уваги системне відхилення/затягування певних ініціатив, то виникають обґрунтовані сумніви щодо пріоритетів діяльності та ризики можливого лобіювання нею інтересів певних бізнес-груп (спрощення для ФОП, спеціальні режими оподаткування). Окрім цього, більшість законодавчих ініціатив Анастасії Радіної, ймовірно, направлені на узурпацію влади та фактичне захоплення певних державних органів та інституцій, таких як БЕБ, ДБР, Держфінмоніторинг, АРМА, НАЗК, уповноважений з прав людини, для можливого обрання під гаслами "боротьби з корупцією та перезавантаження" наближених осіб на керівні посади", — підсумували медійники.Нагадаємо, на початку 2026 року видання "Українські новини" писало про скандал, який розгорівся навколо статків родини Анастасії Радіної. Журналісти дослідили не лише елітне життя свекрухи нардепки, а й виявили фінансового фахівця з оточення сім'ї, який може мати контакти з Російською Федерацією..