# політика

Майбутня мирна угода повинна містити такі безпекові гарантії, що зроблять будь-яку нову спробу російської агресії фатальною для Москви. Кінцева мета цих домовленостей — забезпечити невідворотні та руйнівні наслідки для окупанта у разі повторного нападу.Про це генсек НАТО Марк Рютте сказав у четвер в Польщі на прес-конференції з віце-прем’єр-міністром — міністром оборони Польщі Владиславом Косіняком-Камишем.Як зазначив генсек НАТО, головна мета — створити умови, за яких ціна нового нападу стане для Москви руйнівною. За словами Рютте, Альянс прагне уникнути помилок минулого, зокрема неефективності "Мінських домовленостей". Наразі архітектура безпекових гарантій розробляється на трьох рівнях:потужна українська армія, здатна самостійно тримати першу лінію оборони;європейська "Коаліція охочих" під егідою Британії та Франції за участі Канади, яка забезпечуватиме дотримання миру;залучення Сполучених Штатів, формат участі яких наразі перебуває на стадії активних обговорень.Рютте наголосив: якщо членство в НАТО з практичних причин неможливе вже зараз, альтернативні гарантії мають бути настільки жорсткими, щоб Путін усвідомлював невідворотність розгрому у разі нового вторгнення.Нагадаємо, заяву генерального секретаря НАТО Марка Рютте про те, що Альянсу загрожує війна з Росією такого масштабу, "яку пережили наші діди та прадіди", прокоментували в Кремлі. Там зазначили, що європейські країни начебто забули наслідки Другої світової війни.Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час виступу в Бундестазі надав уряду України тверді запевнення у наданні масштабних гарантій безпеки. Політик наголосив, що Захід не має права знову припуститися "помилок 2014 року", коли після анексії Криму Україну залишили фактично беззахисною перед російською агресією.Також зазначалось, що переговори між Україною, США та Європою щодо надання безпекових гарантій Україні суттєво просунулися. Високопоставлений американський чиновник підтвердив готовність адміністрації президента Дональда Трампа надати Україні юридично зобов'язальні гарантії безпеки, які будуть ґрунтуватися на принципі статті п'ятої НАТО і вимагатимуть схвалення Конгресу..

Екс-заступник глави адміністрації Кремля Дмитро Козак виявився серед тих російських політиків, хто намагався зупинити вторгнення в Україну шляхом особистого переконання диктатора Володимира Путіна. Попри загальну лояльність еліт, він не побоявся прямо вказати на хибність рішення про початок великої війни.The New York Times розкриває подробиці внутрішнього спротиву російському диктатору.Як зазанчає видання, на другий день вторгнення Росії в Україну один з найближчих помічників Путіна відмовився виконувати його накази. За словами трьох осіб, близьких до Козака, Путін наказав своєму помічнику Дмитру Козаку вимагати капітуляції України. Козак відмовився, наполягаючи на тому, що не знає, чого російський лідер намагається досягти своїм вторгненням. Коли розмова загострилася, Козак сказав диктатору, що його готові заарештувати або розстріляти за його відмову.Лише пізніше Козак дізнався, що Путін увімкнув гучний зв'язок у 2022 році, повідомили джерела, перетворивши високопосадовців в адміністрації президента на свідків рідкісного моменту непокори. Козак був єдиним голосом незгоди у близькому оточенні пана Путіна, невеликою тріщиною в його залізній хватці за владу. Оскільки так мало людей бажали кинути йому виклик, Путін здійснив майже повний контроль над веденням війни Росією. Частково саме тому, майже чотири роки потому, російський лідер здатний дотримуватися своїх жорстких вимог, навіть коли тиск щодо припинення вогню зростає.67-річний Козак пішов у відставку з посади заступника керівника апарату Путіна у вересні цього року, через місяць після того, як газета The New York Times повідомила про його приватну критику війни. В інтерв'ю, що відбулися після цього, шестеро росіян, близьких до Козака, розповіли про перетворення 30-річного довіреної особи Путіна на осередок антивоєнних настроїв серед російської еліти. Більшість говорили на умовах анонімності, враховуючи небезпеку помсти за обговорення конфіденційної політики Кремля.Заявляючи про свої розбіжності з президентом серед правлячої еліти, Козак озвучує тихе невдоволення, яке відчувають багато представників московського бізнес-класу та культури, а також інші урядовці, кажуть шестеро довірених осіб. Цього року це розчарування посилилося відмовою Путіна припинити війну навіть на вигідних умовах, запропонованих президентом Трампом."Дмитра Миколайовича немає, але настрій той самий", — сказав Олексій Венедиктов, відомий московський журналіст, який знає колишніх і нинішніх кремлівських чиновників, зокрема Козака. "Він важливий як орієнтир".Козак, найвисокопоставленіший урядовець, який порвав з президентом через війну, залишається в Москві. Він вперше працював з Путіним у 1990-х роках, коли обидва були високопосадовцями в мерії Санкт-Петербурга, і, схоже, вважає, що їхні особисті зв'язки забезпечують йому певну безпеку, кажуть люди, які його знають. Козак не висловлював публічно своєї критики. Його знайомий, політичний аналітик Аркадій Дубнов, сказав, що Козак відмовився давати інтерв'ю для цієї статті. Але Дубнов сказав, що події, що відбулися після вторгнення 24 лютого 2022 року, лише підтвердили погляди Козака. "Його оцінки, висловлені Путіну напередодні початку військових дій, підтвердилися з жахливою точністю", — сказав Дубнов, який живе в Ізраїлі.Внутрішнє колоРуки Козака тремтіли, коли він підійшов до кафедри. Він пояснив, часом бурмочучи, чому переговори з Україною ні до чого не призводять. Він додав, що має ще що сказати, але Путін перебив його."Гадаю, ми поговоримо про це окремо", — сказав Козак.Це було 21 лютого 2022 року. На телевізійному засіданні Ради Безпеки в колонадній залі Кремля високопосадовці Росії вишикувалися за наближенням вторгнення Путіна.Козак не підігрававВін знав Путіна довше, ніж майже будь-хто інший у кімнаті. Він керував першою кампанією з переобрання Путіна, відповідав за підготовку до зимових Олімпійських ігор 2014 року та контролював інтеграцію анексованого Криму до складу Росії. На початку 2022 року, перед вторгненням, Козак вів переговори з Україною щодо опосередкованої війни на Сході країни. У січні того ж року він провів восьмигодинну сесію в Парижі, переговори, які, за словами України, надіслали "дуже позитивний сигнал". Кілька колишніх українських та американських чиновників, знайомих з цими переговорами, сказали, що, на їхню думку, Козак щиро прагнув дипломатичного вирішення, а не тягнув час, поки Росія готувала своє вторгнення.Коли Путін зосереджував війська, Козак склав довгий меморандум, у якому викладалися ймовірні негативні наслідки війни, кажуть його довірені особи. За словами однієї людини, яка його бачила, у меморандумі попереджалося про можливість вступу Швеції та Фінляндії до НАТО — передбачення, яке виявилося пророчим. 21 лютого Козак знову звернувся до Ради Безпеки, частина засідання якої не транслювалася по телебаченню, за словами кількох близьких до нього людей. Українці чинитимуть опір, сказав Козак. Санкції будуть суворими. Геополітичне становище Росії постраждає.За словами людей, близьких до Козака, Путін наказав усім посадовцям, окрім Козака та постійних членів Ради Безпеки, залишити кімнату. Він попросив Козака повторити свої аргументи. Потім Путін відпустив усіх інших, окрім Козака, який все ще стояв біля кафедри. Тепер вони були самі під склепінчастою стелею кремлівської зали Святої Катерини, приблизно за дев’ять метрів між ними."Що це? — запитав Путін у Козака, за словами двох людей, близьких до Козака. "Чому ви проти цього?"Козак, за словами джерел, не ворухнувся з місця. Це був останній раз, коли вони розмовляли перед тим, як Росія почала бомбардування Києва рано вранці 24 лютого.Відмова від замовленняДеякі новинні агентства повідомляли, що Козак зателефонував Андрію Єрмаку, тодішньому керівнику апарату президента України Володимира Зеленського, через кілька годин після вторгнення та вимагав від Києва капітуляції. Козак наполягав кільком колегам, що ця історія неправдива. Натомість, за його словами, того дня йому зателефонував Єрмак. Козак сказав, що хоче якомога швидше працювати над досягненням миру шляхом переговорів, повідомили ці люди.За словами трьох осіб, близьких до Козака, на другий день вторгнення він вів переговори щодо можливої ​​угоди про припинення вогню з Давидом Арахамією, ще одним українським чиновником. Угода передбачала б гарантування Росією безпеки України та виведення військ з усіх частин України, крім Криму та східного регіону, відомого як Донбас.Переговори розлютили ПутінаЗа словами трьох осіб, увечері 25 лютого Козак провів брифінг для Путіна через захищену телефонну систему Кремля. Путін розкритикував Козака за перевищення своїх повноважень, обговорюючи територіальні питання, і наказав Козаку повідомити Київ, що Росія вестиме переговори лише про капітуляцію України. Козаку здалося, що Путін різко змінює свою переговорну позицію. Він сказав, що не може вести переговори, якщо не знає кінцевих цілей Росії.Путін відкинув ці побоювання та наказав Козаку вести переговори, як йому було доручено. Козак відмовився. Саме під час цієї розмови він сказав Путіну, що його готові заарештувати або розстріляти за відмову, повідомляють джерела. До кінця тієї напруженої розмови з Путіним Козак погодився повідомити Україну про вимогу Росії про капітуляцію. Він зателефонував Арахамії, а Путін мовчки слухав. Арахамія відмовився.Наступного дня, 26 лютого, позиція Путіна, схоже, змінилася вдруге, за словами трьох осіб. Вранці перший заступник керівника адміністрації Путіна Сергій Кирієнко зателефонував і повідомив Козаку, що переговори Росії з Україною тепер очолить інший помічник Кремля, Володимир Мединський. Пізно того ж вечора Мединський та Роман Абрамович, російський мільярдер, прибули до будинку Козака. Вони сказали йому, що їдуть до Білорусі для переговорів з Україною за новим мандатом від Путіна: обговорювати гарантії безпеки, але не кордони України.Кидаючи виклик системіДмитро Козак ніколи не поверне собі офіційну роль у справах України. Він втратив владу на користь Кирієнка, який цього року перейняв портфель Козака з управління відносинами з іншими колишніми радянськими країнами. Але він не втратив роботу. Він зберіг свій офіс у будівлі адміністрації президента радянських часів за кілька кварталів від Кремля, де зустрічався з таємними емісарами із Заходу, за словами кількох людей, обізнаних з цими подіями. Він курив сигарети одну за одною, поки вони обговорювали можливі мирні плани. Він сказав їм, що підтримує доступ до Путіна, сигналізуючи, що російський президент знав про ці секретні розмови.У певний момент президент запропонував Козаку внести пропозиції щодо покращення економічного клімату в Росії. Кілька довірених осіб, які побачили відповідну записку Козака, сказали, що були нею приголомшені. За їхніми словами, у меморандумі Путін мав припинити війну, вести переговори з Україною та провести лібералізацію внутрішніх реформ. Козак запропонував зробити російську судову систему незалежною від фактичного нагляду за правоохоронними органами — майже єретична ідея через статус російських служб безпеки як її найпотужнішої сили.Деякі довірені особи Козака сказали, що їх здивували не лише пропозиції, а й те, що він ділиться ними поза Кремлем, враховуючи завісу таємниці, яка зазвичай оточує Путіна. Вони сказали, що Козак, схоже, стурбований своєю спадщиною та намагається дистанціюватися від Путіна. Костянтин Затулін, член парламенту від партії Путіна "Єдина Росія", який знає Козака, описав його як людину, яка залишається вірною Путіну. Але він також сказав, що Козак був тим рідкісним помічником Кремля, який "не приховував своєї думки"."В адміністрації президента не прийнято багато сперечатися з думкою свого начальника", — сказав Затулін.Заплутана спадщинаДубнов, знайомий Козака в Ізраїлі, сказав, що Козак вважав, що "він працює на службі держави, а не в особистих інтересах Путіна". Розрив їхніх стосунків, за словами Дубнова, стався після того, як Козак, під час вторгнення, "зрозумів, що для Путіна немає червоних ліній, які він не готовий перетнути"."Ціна, яку країна платить за великодержавні амбіції свого лідера, стала неприйнятною для Козака", — сказав Дубнов.Як і багато представників російської еліти, Козак продовжує демонструвати лояльність до Путіна, утримуючись від будь-якої публічної критики. І Путін також телеграфував про певну лояльність до нього. Козак неодноразово їздив до Ізраїлю для лікування, а також до Туреччини та Об'єднаних Арабських Еміратів. Це було ознакою незмінної довіри Путіна, враховуючи обмеження, які він встановив на поїздки урядовців під час війни.У вересні Путін прийняв відставку Козака — що особливо примітно, оскільки Путін воліє забезпечити лояльність високопосадовців, призначаючи їх на посади, а не дозволяючи їм залишати державну службу. Спадщина Козака залишається нерозривно пов'язаною зі спадщиною Путіна. Ліберальний член Законодавчих зборів Санкт-Петербурга 1990-х років Леонід Романков згадує Козака як "професіонала", який, на відміну від багатьох інших міських чиновників, прагнув дотримуватися "букви закону". Але він розчарувався в Козаку, коли той спостерігав, як Путін ліквідував російську демократію."Він обрав шлях конформізму", — сказав Романков. "Він міг би набагато раніше зрозуміти, куди все йде".Нагадаємо, 18 грудня президент України Володимир Зеленський зазначив, що після останніх заяв Володимира Путіна й інших російських політиків виникли сумніви в реальності дипломатичного шляху для закінчення війни. Однак будь-яка війна закінчується перемовинами. У цьому контексті багато що залежить від партнерів, щоби дипломатія дала реальний результат..

Президент України Володимир Зеленський підбив підсумки стійкості європейського континенту перед обличчям російської агресії, наголосивши на історичній поразці Кремля в енергетичній, оборонній та політичній сферах.Про це глава держави заявив під час звернення до учасників засідання Євроради.Під час свого виступу Зеленський зазначив, що попри початкові сподівання диктатора Путіна, Україна не була зламана, а Європа не виявилася слабкою стороною у цьому протистоянні. Навпаки, у всіх ключових питаннях, де континент відстоював свої цінності та підтримку Києва, європейська спільнота продемонструвала свою правоту та досягла реальних результатів.Енергетична демілітаризація та крах пропагандиОдним із головних досягнень останніх років Зеленський назвав нейтралізацію російського енергетичного шантажу."Європа демілітаризувала російську газову зброю — континент більше не дозволяє Москві маніпулювати собою за допомогою енергоносіїв. Це історичне досягнення, яке ще кілька років тому здавалося майже неможливим", — наголосив президент.Також він зауважив, що зусилля Кремля, спрямовані на політичний розкол ЄС, зазнали невдачі. Європі вдалося навчитися нейтралізувати токсичні політичні сили, які роками отримували фінансування з Москви. Попри те, що російська пропаганда все ще активна в соціальних мережах, вона виявилася безсилою проти європейської солідарності.Оборонна та політична стабільністьВолодимир Зеленський акцентував на тому, що Росія марно розраховувала на обвал європейської оборонної промисловості та припинення військової допомоги Україні. Крім того, надії Кремля на політичний хаос у Європі через зміну адміністрації в США також не справдилися."Керівництво Євросоюзу та лідери багатьох країн зробили все необхідне, щоб захистити інтереси Європи", — заявив він.На завершення глава держави наголосив, що фундаментом цієї перемоги стала мережа солідарності, яка об’єднала не лише політичних лідерів, а й серця звичайних людей по всьому континенту.Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що зараз триває робота над гарантіями безпеки для України від Сполучених Штатів Америки. Цю тему детально обговорюють під час кожного раунду перемовин. Сторони вже близькі до фіналізації цього питання..

Польський прем’єр Дональд Туск повідомив про настання "переломного моменту" в процесі виділення Україні позики під заставу російських активів. На даному етапі сторони зосередилися на фіналізації технічних аспектів реалізації цього механізму.Про це політик заявив у коментарі ЗМІ в Брюсселі, пише "Укрінформ".Питання використання заморожених активів агресора для фінансування України перейшло у практичну площину. За словами Дональда Туска, попри досягнутий консенсус щодо правомірності такого кроку, всередині ЄС продовжуються дискусії стосовно технічного забезпечення та механізмів гарантування виплат. Глава польського уряду наголосив, що процес рухається до формалізації репараційної позики, хоча деякі члени Євросоюзу намагаються максимально захистити власні економічні інтереси в межах цієї угоди.Попередній контекст:ЄС досі немає єдиної позиції щодо "репараційного кредиту" для України. Деякі лідери підтримують фінансування коштом російських активів, тоді як інші виступають за спільний борговий механізм.Якщо згоди досягнути не вдасться, ЄС розгляне "план Б" — тимчасовий кредит коштом запозичень блоку, щоби забезпечити підтримку України на початку 2026 року.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.ЄС на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію.Під час візиту до Брюсселя 18 грудня президент Зеленський зазначив, що українська сторона очікує від союзників остаточного затвердження пакетів фінансування до кінця 2024 року..

В Україні можливий варіант з електронним голосуванням на виборах для українців за кордоном. При цьому зараз ідеться тільки про вибори президента — проведення парламентських та місцевих виборів поки що не розглядається.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 18 грудня. Його запитали, чи є вже напрацювання депутатів стосовно закону про вибори."Наскільки мені відомо, ще немає, але я всі сигнали їм передав", — відповів він.При цьому розглядаються лише вибори президента, а не вибори до Верховної Ради України чи місцеві вибори"США робили запит на президентські вибори, і я їм сказав, що я буду готовий до таких виборів. Вибори до Верховної Ради України чи місцеві вибори ми не розглядали", — акцентував президент України.Він зауважив також, що позитивно ставиться до можливості голосування через "Дію" чи інші електронні способи. Це, зокрема, стосується українців за кордоном."Я завжди підтримував і порушував питання ще з початку ковіду щодо законодавчих змін, щоби люди могли голосувати онлайн. Поки що консенсусу з парламентарями ми не знайшли", — підсумував Володимир Зеленський.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".На теперішній момент в Україні не планується проведення референдуму щодо мирного документа між Києвом і Москвою. Водночас Україна готова провести вибори у разі встановлення режиму припинення вогню..

У четвер, 18-го грудня, американський президент Дональд Трамп виступив зі зверненням до нації. У своїй промові він не згадав ні війну в Україні, ні ситуацію у Венесуелі.Білий дім вів пряму Youtube-трансляцію виступу Дональда Трампа. Він акцентував на тому, чим його адміністрація краща за адміністрацію Джо Байдена. Також згадав про проблеми з мігрантами та наркотрафіком."11 місяців тому я успадкував безлад, і я його виправляю", — наголосив американський президент.Він традиційно відзначив свою роль у завершенні війни на Близькому сході. Про цю він згадав і зупинився детальніше, натомість про Україну та Венесуелу не згадав зовсім."Уперше за 3 000 років на Близький Схід прийшов мир", — сказав Дональд Трамп.Окрім того, він похвалив рішення про збільшення мит, завдяки чому, за його словами, зросли інвестиції в економіку США та становили рекордні 18 трильйонів доларів."Більша частина цього успіху досягнута завдяки тарифам, моєму улюбленому слову "тарифи", які протягом багатьох десятиліть успішно використовувалися іншими країнами проти нас, але більше не використовуються", — зауважив Дональд Трамп.Попередній контекстВійськове втручання США у справи Венесуели може стати реальністю вже найближчим часом. Відомий медійник Такер Карлсон припускав, що американський лідер Дональд Трамп офіційно оголосить про початок бойових дій під час свого звернення до нації. Однак цього не сталося.Білий дім виступив із запереченням даних Bloomberg про розробку санкційного пакета проти енергоресурсів Російської Федерації на випадок відхилення Росією умов завершення війни. Жодних нових рішень щодо посилення економічного тиску в цьому контексті наразі не ухвалювалося.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми..

У середу, 17 грудня, Сенат США підтримав оборонний законопроект із рекордним кошторисом у 901 мільярд доларів. Документ закріплює стабільну підтримку України, гарантуючи надання 800 мільйонів доларів військової допомоги впродовж двох років.Про це повідомляє Reuters.Як зазначає видання, Сенат переважною більшістю голосів проголосував за схвалення законопроекту на суму 901 мільярд доларів, що встановлює політику Пентагону, направивши цей масштабний законопроект до Білого дому, який, за словами президента Дональда Трампа, підпише його.Закон про національне забезпечення оборони на 2026 фінансовий рік, або NDAA, є компромісом між окремими заходами, прийнятими раніше цього року Палатою представників і Сенатом. Він дозволяє рекордні 901 мільярд доларів щорічних військових витрат, з підвищенням заробітної плати військовослужбовцям на чотири відсотки. Він також дозволяє реформи системи придбання військового обладнання та включає зусилля щодо підвищення конкурентоспроможності з головними суперниками США Китаєм і Росією.Сенат підтримав законопроект 77 голосами проти 20, за сильної підтримки обох партій. Двоє голосів "проти" надали сенатори-республіканці Майк Лі та Ренд Пол."Це буде 65 рік поспіль, 65 рік поспіль, коли Конгрес об’єднається через прохід і дві палати, щоб надіслати президенту законопроект, спрямований на підтримку та зміцнення національної оборони", — сказав сенатор Роджер Вікер від Міссісіпі, голова Комітету Сенату з питань збройних сил від Республіканської партії.Палата представників ухвалила законопроект минулого тижня 312 голосами проти 112, також за широкої двопартійної підтримки.На відміну від Трампа, чиї колеги-республіканці мають більшість як у Палаті представників, так і в Сенаті, цьогорічна NDAA містить кілька положень щодо посилення безпеки в Європі, попри оприлюднення Трампом на початку цього місяця Стратегії національної безпеки, яку вважають дружньою до Росії, та переоцінку відносин США з Європою.Угода про допомогу Україні у сфері безпеки на 2026 фінансовий рік передбачає виділення Україні 800 мільйонів доларів — по 400 мільйонів доларів протягом кожного з наступних двох років — в рамках Ініціативи допомоги Україні у сфері безпеки, яка передбачає оплату американським компаніям озброєння для українських Збройних сил.Він також уповноважує Балтійську ініціативу безпеки та надає 175 мільйонів доларів на підтримку оборони Латвії, Литви та Естонії. Бюджет також обмежує можливості міністерства оборони скорочувати чисельність американських військ у Європі до менш ніж 76 тисяч осіб та забороняє європейському командувачу США відмовитися від звання верховного головнокомандувача НАТО.Нагадаємо, за даними Associated Press, Міжнародний валютний фонд оцінює, що Києву знадобиться близько 137 мільярдів євро у наступні два роки на закриття фінансових потреб, при цьому гроші мають надійти вже до весни..

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час виступу в Бундестазі надав уряду України тверді запевнення у наданні масштабних гарантій безпеки. Політик наголосив, що Захід не має права знову припуститися "помилок 2014 року", коли після анексії Криму Україну залишили фактично беззахисною перед російською агресією.Про це повідомляє AFP.Європейська місія та роль СШАЗа словами Мерца, на рівні лідерів держав ЄС уже обговорюється конкретний механізм забезпечення миру. Проект передбачає:створення багатонаціонального контингенту під європейським керівництвом;логістичну та технічну підтримку від США, що має гарантувати стабільне припинення вогню;запобігання повторному нападу РФ шляхом присутності міжнародних сил на території України.Дискусія про участь БундесверуЗаява канцлера спровокувала гострі дебати у німецькому парламенті щодо можливого відправлення солдатів Бундесверу до України. Відповідаючи на запитання представників партії "АдН", Мерц уникнув прямих обіцянок щодо участі німецької армії, проте наголосив:"Наразі мова йде про формування архітектури безпеки, яка почне діяти після досягнення домовленостей про припинення вогню. Ми підтримуватимемо Україну стільки, скільки цього вимагатиме ситуація".Мерц резюмував, що майбутній "мирний план" не може бути реалізований без чітких безпекових зобов'язань, які позбавлять Росію можливості знову скористатися вразливістю українських кордонів.Нагадаємо, Сполучені Штати Америки спільно із європейськими союзниками підготували план гарантій безпеки для України після закінчення війни із Росією. Він містить декілька документів.Як зазначав Інститут вивчення війни, Кремль публічно відхилив пропозиції Сполучених Штатів Америки та європейських партнерів щодо надання Україні гарантій безпеки "подібних до натовських" у межах потенційної мирної угоди та вкотре заявив про небажання йти на будь-які компроміси щодо територіальних претензій Росії на території України..

Партія "Слуга народу" обрала нового голову партії. Ним став перший віце-спікер Верховної Ради Олександр Корнієнко.Про це повідомив голова фракції "Слуги народу" у Верховній Раді України Давид Арахамія."Щойно "Слуга народу" обрала нового голову партії", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Він також подякував Олені Шуляк за її якісну та чесну роботу на цій посаді і побажав Олександру "подальших успіхів та натхнення".Варто зауважити, що Шуляк обіймала цю посаду два терміни. Її повноваження завершилися 14 грудня 2025 року. Що відомо про Олександра КорнієнкаОлександр Корнієнко — бізнес-тренер, консультант із розвитку, громадський діяч. Народився у Києві 12 травня 1984 року. За 11 років кар’єри провів тисячі тренінгів та виступів в Україні та світі. Побудував успішний бізнес у сфері навчання та розвитку команд.У 2019 році був обраний народним депутатом дев'ятого скликання від партії "Слуга народу" номером "сім" у списку як член партії. У 2021 році став першим заступником голови ВР Олександра Стефанчука. У 2025 році Корнієнка призначили головою Наглядової ради Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського.Нагадаємо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи"..

Вже на початку 2026 року Євросоюз оприлюднить деталі свого 20-го санкційного пакету проти Росії. Цей крок стане черговим етапом у відповіді міжнародної спільноти на безперервну агресію Кремля.Про це повідомляє "Європейська правда", посилаючись на власні джерела серед дипломатів у Брюсселі.Пріоритет на фінансування УкраїниЯк зазначає джерело, наразі Єврокомісія не поспішає з оприлюдненням конкретних пропозицій щодо нових обмежень. Основна причина затримки полягає в тому, що зусилля Брюсселя наразі зосереджені на критично важливому питанні — узгодженні механізмів фінансування України на 2026–2027 роки"Комісія фокусується на пошуку рішень для фінансової підтримки Києва, тому презентацію санкційного проєкту вирішили відтермінувати до завершення новорічних свят", — пояснив один із європейських дипломатів.Санкції до річниці вторгненняПопри зміщення графіку, в ЄС розраховують на оперативне ухвалення нових заходів. Основні очікування дипломатичного корпусу мають такий вигляд так:презентація проекту. Очікується вже впродовж січня 2026 року;терміни затвердження. Брюссель ставить за мету остаточно погодити пакет до 24 лютого — чергової річниці повномасштабного російського вторгнення;реальність планів. Оскільки досвід попередніх пакетів показує, що на узгодження зазвичай витрачається близько місяця, такий дедлайн вважають цілком досяжним.Наразі офіційні обговорення змісту 20-го пакету ще не стартували, оскільки Єврокомісія фіналізує підготовку відповідного документа.За даними Bloomberg, Сполучені Штати Америки готують новий санкційний пакет щодо країни-агресорки Росії. Його можуть запровадити у тому випадку, якщо російський диктатор Володимир Путін відхилить мирну угоду для закінчення війни в Україні.Нагадаємо, раніше у Bloomberg повідомляли, що ціни на російську нафту зараз найнижчі з початку війни в Україні, оскільки санкції посилюють знижки, які повинна пропонувати нафтова промисловість країни, а ф'ючерси на ринкові ціни падають.Додамо, 13 грудня президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення Ради національної безпеки й оборони щодо застосування санкцій проти 656 кораблів, які є частиною "тіньового флоту" Росії..

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що припинити війну в Україні під силу лише американському лідеру Дональду Трампу.Такі заяви Лукашенко озвучив в інтерв'ю телеканалу Newsmax 16 грудня."Тепер дуже багато залежить від позиції Трампа і Сполучених Штатів Америки. Головне, щоб Трамп від цієї позиції не відступив. Він людина з характером, часом імпульсивна. Щоб він не плюнув на це все, рукою не махнув і не пішов убік. Якщо він буде наполегливо рухатися в цьому плані, отже, результат буде. Європейцям нема чого тут галасувати", — заявив він.За словами білоруського диктатора, "скоріш за все" війни в Україні не було б, якби Дональд Трамп у 2022 році був президентом США."Якби це залежало тільки від Трампа, війна б давно вже закінчилася. Тут дві сторони, що конфліктують — Росія і Україна", — почав самопроголошений президент.Водночас Лукашенко вважає, що спершу Україна та РФ мають припинити бойові дії, а вже потім сідати за стіл переговорів і "розмовляти місяцями й роками". На думку Лукашенка, "Зеленський повинен розуміти і розуміє, що це може закінчитися тим, що України не буде"."Головне сьогодні зупинити бійню, щоб не гинули люди… Цей конфлікт має бути заморожений від початку до кінця. Люди не гинуть — тоді сидіть і домовляйтеся про що завгодно — і територіально і ще про щось", — сказав він.Самопроголошений лідер РБ додав, що на сьогодні Трамп тисне на Зеленського щодо "мирної угоди", а у європейських лідерів, на його думку, буцімто немає достатніх ресурсів для підтримки України без участі Вашингтона."Тому що європейці вплуталися в це, і вони йому нашіптують на вухо, що вони будуть допомагати Зеленському воювати. Нічого вони не допоможуть. У них немає того ресурсу, який є у Сполучених Штатів Америки. І якщо американці від цього відійдуть, ескалації не уникнути. І ось тоді Макрон, Мерц і Стармер зрозуміють свою помилку", — вважає диктатор.Натомість Лукашенко відзначив, що очільник Кремля "хоче миру" і що на це у нього нібито є "зовнішні та внутрішні причини".Нагадаємо, Сполучені Штати Америки спільно із європейськими союзниками підготували план гарантій безпеки для України після закінчення війни із Росією. Він містить декілька документів..

Уряд Польщі розробив законопроект щодо припинення дії спеціального статусу українських біженців у країні. Він може набрати чинності вже наступного року.Про це повідомив голова кабінету президента Кароля Навроцького Павел Шефернакер."Президент Кароль Навроцький чітко заявив: більше не буде нескінченного продовження особливих умов для біженців з України. Положення, які були необхідними, коли до Польщі прибула хвиля біженців, сьогодні потрібно скасувати... Уряд готується до зміни курсу та переходу до загальних правил функціонування іноземців у Польщі. Існує законопроект, який передбачає поступове скасування положень закону про надання допомоги громадянам України", — написав Шефернакер.Водночас, за даними польського видання Onet, у проекті закону наголошується, що вже з 4 березня 2026 року українські біженці втратять особливий статус. Відтак, це передбачає:скасування норм спеціального закону, які надавали українцям виняткові умови перебування в Польщі;поетапне припинення дії чинних правових рішень;підготовку перехідних положень для забезпечення поступового переходу до нових правил."Новий закон має на меті врахувати вето президента Кароля Навроцького у серпні 2025 року. Президент тоді виступив проти початкової поправки та вимагав, щоб пільги, такі як програма 800+, були обмежені економічно активними українцями. Зрештою, у вересні 2025 року він схвалив змінену версію. Він також оголосив, що це його останній підпис з цього питання", — додали у виданні.Нагадаємо, польський президент Кароль Навроцький прагне перезавантаження зв'язків з Україною на новій основі. Попри підтримку Києва у війні проти Росії, Варшава має певні застереження.Додамо, 19 грудня у Варшаві відбудеться перша зустріч президентів України та Польщі Володимира Зеленського та Кароля Навроцького. Сторони обговорять питання безпеки, економіки й історії..

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц повідомив, що потенційні гарантії безпеки від США та Європи включають важливий пункт. Він дозволяє західним миротворцям в Україні чинити опір російській армії за певних обставин після оголошення припинення вогню.Про це політик заявив в інтерв'ю громадському телебаченню ZDF, пише Reuters. Він зазначив, що це залишається далекою перспективою.Відповідаючи на запитання журналістів щодо деталей можливих гарантій безпеки, запропонованих Сполученими Штатами на переговорах у Берліні з президентом України Володимиром Зеленським у понеділок, Мерц заявив, що гарантам доведеться відбити натиск російських військ у разі порушення будь-яких умов припинення вогню."Ми б забезпечили створення демілітаризованої зони між сторонами, що воюють, і, якщо бути дуже конкретним, ми б також діяли проти відповідних російських вторгнень та нападів. Ми ще не там", — сказав він.За словами Мерца, той факт, що американці взяли на себе таке зобов’язання — захищати Україну у разі припинення вогню, ніби це територія НАТО, є чудовою новою позицією для Сполучених Штатів Америки.Reuters нагадує, що Росія ще не погодилася на припинення вогню, яке, за словами США та Європи, є передумовою для будь-яких гарантій безпеки, або на присутність західних військ на території України, щоб допомогти припинити повномасштабну війну, розпочату, коли глава Кремля Володимир Путін наказав Росії вдертися в Україну в лютому 2022 року.Раніше лідери деяких європейських країн та інституцій Європейського Союзу виступили зі спільною заявою, в якій привітали тісну співпрацю між командами президента Зеленського і президента Трампа, а також європейськими командами протягом останніх днів і тижнів.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що представники американської делегації під час перемовин у Німеччині озвучили Україні російські вимоги для завершення війни. При цьому жорстких вимог під час розмови в Берліні ніхто не висував.Своєю чергою, офіційний Париж вимагає, щоб Україна була забезпечена надійними гарантіями безпеки ще до початку будь-якого обговорення територіальних питань у межах потенційних мирних переговорів..

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що його країна надіслала "попередження" Україні та Росії щодо їхніх атак у Чорному морі. Він наголосив, що такі удари по суднах "не приносять нікому користі".Турецького лідера цитує видання Daily Sabah. Ердоган не прокоментував збиття некерованого безпілотника над Чорним морем у понеділок, але закликав Росію та Україну припинити атаки на судна.Звертаючись до турецьких послів на заході, організованому міністром закордонних справ в Анкарі, Ердоган заявив, що напади на комерційні чи цивільні судна не принесуть користі жодній зі сторін у російсько-українському конфлікті."Ретельно виконуючи Конвенцію Монтре, ми запобігли поширенню війни на Чорне море. Однак нещодавні взаємні напади становлять серйозну загрозу безпеці на морі в Чорному морі. Напади на комерційні та цивільні судна нікому не вигідні. Ми чітко доносимо наші попередження з цього питання до обох сторін", — сказав Ердоган.Конвенція Монтре, укладена в 1936 році, надала Туреччині повні права контролю над протоками Босфор і Чанаккале або Дарданелли. Вона надає повну свободу судноплавства для цивільних суден у мирний час та обмежує доступ військових кораблів. Однак Туреччина має право забороняти військовим кораблям країн, що перебувають у конфлікті, якщо вона не бере безпосередньої участі в цьому конфлікті. Конвенція досі успішно забезпечувала морську безпеку Туреччини, але в останні тижні Чорне море стало осередком атак з боку Росії та України, які поширюються на турецькі територіальні води.Нагадаємо, що під час атаки на порт Чорноморська Одеської області 12 грудня під обстріл потрапило судно турецької компанії. У зв’язку з цим офіційна Анкара зробила різку заяву, закликавши до негайної деескалації.Також повідомлялось, що у повітряному просторі Туреччині знищили невідомий безпілотник, який наближався з боку Чорного моря..

Сьюзі Вайлз, голова апарату Білого дому, в інтерв'ю Vanity Fair заявила, що президент Дональд Трамп має "особистість алкоголіка", а віце-президент Джей Ді Венс є "прихильником теорій змов". Пізніше Вайлз відмовилася від своїх слів, назвавши опублікований матеріал "сфабрикованим".Про це повідомляє Bloomberg.Ілон Маск, головний виконавчий директор Tesla Inc., був "відвертим" споживачем кетаміну, розповіла керівниця апарату Білого дому Сьюзі Вайлз журналу Vanity Fair, зокрема, вона висловила низку відвертих, а часом і критичних зауважень щодо близького оточення президента Дональда Трампа в інтерв'ю журналу.Вона також назвала віце-президента Джей Ді Венса "теоретиком змови", керівника бюджетного відділу Расса Воута "абсолютним правим фанатиком" і розкритикувала ведення генеральним прокурором Пем Бонді файлів, що стосуються покійного, опального фінансиста Джеффрі Епштейна.Білий дім швидко спробував применшити значення зауважень з інтерв'ю у вівторок, а Вайлз написала в соціальних мережах, що "важливий контекст було проігноровано" в тому, що вона назвала "нещиро оформленою хітовою статтею". В інтерв'ю газеті "Нью-Йорк пост" Трамп захистив свого керівника апарату, заявивши, що не читав статті, але не образився на коментарі Вайлз про те, що президент мав "особистість алкоголіка"."Вона мала на увазі, що я… розумієте, я не вживаю алкоголь. Тож усі це знають… але я часто казав, що якби вживав, у мене були б дуже високі шанси стати алкоголіком", — сказав Трамп газеті "Post". "Я багато разів казав це про себе. Мені пощастило, що я не п’ю. Якби я пив, я б цілком міг, бо я казав, що… як там слово? Не власницький… власницький та залежний тип особистості", — додав він.Трамп заявив, що інтерв'ю було результатом "дуже помилкового інтерв'юера, навмисно введеного в оману". На запитання, чи має він повну довіру до Вайлз, Трамп відповів, що вона "фантастична". Однак вибухове інтерв'ю загрожувало поновленням питань про президента та його політику, а також відкриттям розбіжностей, зокрема конфлікту з Маском."Він повністю сольний актор", — сказала Вайлз про Маска в одному з серії інтерв’ю, проведених протягом року. "Завдання з Ілоном — не відставати від нього".Коли її запитали, що вона думає про Маска за публікацію на X, в якій стверджувалося, що працівники державного сектору відповідальні за мільйони вбитих за часів Адольфа Гітлера, Йосипа Сталіна та Мао Цзедуна, Вайлз відповіла: "Я думаю, що це коли він використовує мікродози". Однак Вайлз визнала, що вона не мала безпосередньої інформації про вживання будь-яких наркотиків.Маск заперечив вживання кетаміну після публікації New York Times на початку цього року, в якій стверджувалося про широке вживання цієї речовини та інших наркотиків. Він тоді сказав, що пробував кетамін за рецептом багато років тому, але з того часу його не приймав.Після публікації статті в Інтернеті представники адміністрації поспішили захищати Вайлз. Прес-секретар Білого дому Каролін Лівітт висловила підтримку Вайлз, заявивши, що у Трампа "немає кращого чи відданішого радника, ніж Сьюзі"."Уся адміністрація вдячна за її стабільне лідерство та повністю об’єднана під її підтримку", — сказала Лівітт в ефірі програми X.Під час заходу в Пенсильванії Венс сказав, що не читав статтю, але чув про неї, і захищав Вайлз."Іноді я прихильник теорії змови, але я вірю лише в ті теорії змови, які є правдивими", — сказав він. "Ми з Сьюзі давно жартуємо з цього приводу як приватно, так і публічно. Ми погоджуємося з набагато більшим, ніж маємо розбіжності, але я ніколи не бачив, щоб вона була нелояльною до президента Сполучених Штатів, і це робить її найкращим керівником апарату Білого дому, якого, на мою думку, президент міг би просити", — додав він.Нагадаємо, раніше під час публічного з’ясування стосунків Ілон Маск заявив, що Дональд Трамп фігурує у справах скандального Джеффрі Епштейна. Своєю чергою, президент запропонував позбавити компанії мільярдера субсидій..