# політика

У п'ятницю, 27 лютого, президент Сполучених Штатів Дональд Трамп висловив готовність до перегляду санкційної політики щодо країни-агресора. За його словами, Білий дім може розпочати процес скасування або суттєвого пом’якшення обмежень проти Росії, проте лише після досягнення реального мирного врегулювання війни в Україні.Про це політик заявив під час брифінгу біля Білого дому.Ключ до розмороження активівТрамп підтвердив, що питання економічного тиску на Москву є предметом майбутніх переговорів. Адміністрація США розглядає можливість відмови від санкцій як частину великого пакету домовленостей, спрямованих на повне припинення бойових дій."Я б дуже хотів забезпечити пом'якшення санкцій", — наголосив президент США, коментуючи стратегію свого кабінету.Пріоритет — швидке врегулюванняПопри готовність до поступок у санкційному питанні, Трамп зазначив, що головною метою Вашингтона залишається максимально швидке завершення збройного конфлікту. Він додав, що хотів би побачити остаточне вирішення "українського питання" у найкоротші терміни, що дозволить перейти до стабілізації міжнародних відносин.Нагадаємо, 26 лютого аналітики американського Інституту вивчення війни повідомили, хто насправді підтримує війну РФ. Ключовим фактором у допомозі ворогу виявився Китай.Своєю чергою, перший заступник керівника Офісу президента України Сергій Кислиця заявив, що Київ та Вашингтон висловили спільну готовність рухатися до припинення бойових дій в Україні, проте такий крок можливий лише за умови адекватних дій з боку Російської Федерації. Наразі технічна підготовка до моніторингу перемир’я завершена майже повністю, а подальший прогрес залежить виключно від політичної волі лідерів держав. .

Президент України Володимир Зеленський іронічно відповів на закиди Кремля про спроби Києва таємно отримати ядерну зброю від Британії та Франції, назвавши подібні заяви черговою вигадкою пропаганди. Глава держави чітко спростував плани щодо відновлення ядерного потенціалу, наголосивши, що жодних реальних пропозицій чи кроків у цьому напрямку не існує.Про це він заявив у нещодавньому інтерв’ю Sky News, коментуючи заяви Кремля щодо співпраці Києва з Лондоном та Парижем у ядерній сфері.Ядерні фантазії КремляРосійська влада вкотре розповсюдила звинувачення, стверджуючи, що Україна веде переговори з Великою Британією та Францією щодо отримання ядерного озброєння. На запитання журналіста, чи відповідають ці заяви дійсності, Володимир Зеленський відповів із притаманною йому іронією."Із задоволенням. Але в мене не було таких пропозицій. Проте — із задоволенням", — жартома зазначив президент, натякаючи на абсурдність постійних російських звинувачень.Офіційне спростуванняПопри жартівливий тон на початку, глава держави чітко підтвердив, що жодних кроків у цьому напрямку Україна не робить. Коли інтерв’юер перепитав, чи можна вважати цю тему закритою і чи справді нічого подібного не відбувається, Зеленський відповів ствердно: "Ні, не відбувається".Нагадаємо, раніше речник прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера заявив, що, поширюючи неправдиву інформацію, Кремль намагається відвернути увагу світу від злочинів Росії. Зокрема, диктатор Володимир Путін навмисне бреше про нібито наміри Великої Британії надати Україні ядерну зброю..

У п'ятницю, 27 лютого, президент України Володимир Зеленський провів низку зустрічей із дипломатичною командою для посилення захисту українських інтересів у Європі та світі. Ключовими пріоритетами визначено активізацію роботи з країнами, що перебувають під російським впливом, а також офіційне призначення спеціального представника щодо Білорусі.Про це глава держави повідомив у своєму вечірньому відеозверненні за підсумками нарад із дипломатичним корпусом.Кадрові ротації та досвідчені кадриЗа словами Зеленського, Україна готує посилення дипломатичної роботи за кількома стратегічними напрямками. Зокрема, президент провів зустріч із колишнім міністром закордонних справ Павлом Клімкіним, відзначивши залучення людей із суттєвим досвідом захисту національних інтересів."Будуть кадрові зміни в дипломатичному корпусі. Українські інтереси мають бути представлені на офіційному рівні й у спілкуванні зі спільнотами з тих країн, які зараз ще не мають свободи або перебувають під російським впливом", — наголосив Зеленський.Новий курс щодо БілорусіОкремим пунктом дипломатичної стратегії стане робота на білоруському напрямку. Наразі Міністерство закордонних справ України вже готує кандидатури для призначення спеціального представника щодо Білорусі та білоруської спільноти в Європі. Метою такого кроку є перехід до більш активної політики, яка має забезпечити реальні результати для захисту інтересів України та підтримки демократичних сил у регіоні.Пріоритет — щоденна активністьЗеленський зазначив, що саме проактивна позиція держави та її представників є запорукою успіху на міжнародній арені. Україна не має права втрачати жодного дня чи можливості для зміцнення своїх позицій, адже лише за умови постійної активності інтереси громадян будуть справді захищені.Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розпочинає новий етап санкційної політики проти самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, що охопить не лише диктатора, а й його найближче оточення та родину. Окрім економічних обмежень, Київ готує доказову базу для притягнення білоруського керівництва до відповідальності за сприяння російському терору та безпосередню участь у вбивствах українських цивільних..

Колишній прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак приєднався до Міжнародної консультативної ради з питань економічного відновлення України. На цій посаді він консультуватиме президента Володимира Зеленського та його економічну радницю Христю Фріланд щодо стратегій відбудови країни.Про це йдеться в заяві на сайті уряду Великої Британії.Роль експрем'єра у відбудовіЗгідно з офіційним призначенням, Ріші Сунак увійде до складу групи міжнародних експертів, які підтримуватимуть український уряд у питаннях економічного ренесансу. Важливою особливістю цієї ролі є те, що Сунак працюватиме на безоплатній основі.Суворі обмеження та етикаУ заяві зазначається, що оскільки Сунак є колишнім міністром, його нова діяльність підпадає під дію спеціальних "Правил бізнес-призначень для колишніх міністрів", щоб запобігти будь-яким підозрам у неналежному використанні досвіду чи зв'язків. Британський уряд встановив для нього низку жорстких умов:заборона на використання конфіденційної інформації. Сунак не має права розголошувати або використовувати на користь Ради будь-які дані, до яких він мав доступ під час роботи в уряді Британії;обмеження на лобіювання. Протягом двох років з моменту відставки йому заборонено особисто лобіювати інтереси Ради або її партнерів перед британським урядом чи його структурами;заборона на втручання в тендери. Сунак не може консультувати Раду щодо умов контрактів чи заявок, які прямо стосуються роботи британського уряду.Що відомо про Ріші СунакаРіші Сунак народився у 1980 році в Саутгемптоні в родині вихідців з індійської громади Східної Африки. Він отримав престижну освіту в Оксфордському університеті, де вивчав філософію, політику та економіку, а згодом здобув ступінь магістра ділового адміністрування у Стенфордському університеті за стипендією Фулбрайта. До початку політичної кар'єри Сунак успішно працював у фінансовому секторі, зокрема в інвестиційному банку Goldman Sachs та кількох хедж-фондах. Політичний шлях розпочав у 2015 році як депутат від Консервативної партії, швидко завоювавши авторитет завдяки своїм аналітичним здібностям. У 2020 році він обійняв посаду канцлера скарбниці, де став широковідомим завдяки масштабним програмам фінансової підтримки бізнесу та населення під час пандемії коронавірусу. У жовтні 2022 року Ріші Сунак став першим прем'єр-міністром Великої Британії азійського походження, очоливши уряд у складний період економічної нестабільності та залишаючись на цій посаді до літа 2024 року.Нагадаємо, 23 лютого Європейська комісія ухвалила пропозицію про те, щоби Європейський Союз став членом-засновником Міжнародної комісії з розгляду претензій. Цей орган має забезпечити компенсацію жертвам агресивної війни Росії проти України..

Президент України Володимир Зеленський заявив, що підтримав би міжнародну операцію, спрямовану на зміну чинного режиму в Ірані, який відкрито тероризує інші країни. За словами глави держави, така ініціатива має бути спрямована виключно проти керівництва країни, а не проти її громадян, які роками потерпають від диктатури.Про це він сказав в інтерв’ю Sky News, пише Офіс президента.Режим без прав та свободЗеленський наголосив на катастрофічній ситуації всередині Ірану, де люди позбавлені будь-яких базових прав. Президент зазначив, що нинішня влада в Тегерані тримається на насильстві: громадяни безслідно зникають, а кількість страчених і вбитих вимірюється тисячами."Я підтримав би операцію, спрямовану проти режиму, а не проти людей. Це велика різниця", — зазначив український лідер.Переговори чи радикальні дії?Президент визнав, що наразі Сполучені Штати та іранське керівництво намагаються вести переговори. Хоча дипломатичний шлях завжди є пріоритетним, Зеленський висловив скептицизм щодо щирості намірів Тегерана. Україна, за словами глави держави, перебуваючи у стані війни, усвідомлює цінність переговорів, проте не впевнена, що іранський режим справді поділяє прагнення до миру."Думаю, люди в Ірані шукають допомоги, щоб змінити нинішній режим, який відкрито хоче атакувати інші країни й завдає багато шкоди", — підсумував президент.Нагадаємо, раніше Дональд Трамп обіцяв, що розкриє деталі угоди з Іраном протягом 10 днів. Водночас американський лідер пригрозив Тегерану "поганими речами" в разі зриву дипломатичного врегулювання..

Оприлюднено деталі біографії чоловіка, якого іспанська поліція затримала на території Німеччини за підозрою у вбивстві ексголови адміністрації президента часів Віктора Януковича — Андрія Портнова. Фігурант виявився уродженцем Донецької області, який, крім українського паспорта, має тісні зв'язки з країною-агресором.Про це повідомляє "Українська правда", посилаючись на власні джерела у правоохоронних органах.Особа підозрюваного та слід РФЗа даними журналістського розслідування, затриманим є Азізов Олександр Азізович, 1981 року народження. Чоловік народився у місті Шахтарськ Донецької області та формально залишається громадянином України. Проте правоохоронці виявили факти, що вказують на його інтеграцію в російське середовище:Олександр Азізов офіційно значиться у "Єдиному державному реєстрі платників податків" Російської Федерації.Джерела видання стверджують, що підозрюваний також має громадянство РФ.Спроби контакту та реакція родичівЖурналісти намагалися отримати коментарі від близького оточення затриманого. Зокрема, було здійснено спробу поспілкуватися з братом підозрюваного — Велі Азізовим. Однак той відмовився від будь-яких контактів та оперативно видалив свій акаунт у месенджері Telegram одразу після звернення представників ЗМІ.Нагадаємо, влада Німеччини розглядає питання про екстрадицію підозрюваного у вбивстві колишнього заступника голови адміністрації президента-втікача Віктора Януковича Андрія Портнова. .

Влада Німеччини розглядає питання про екстрадицію підозрюваного у вбивстві колишнього заступника голови адміністрації президента-втікача Віктора Януковича Андрія Портнова. Про це пише німецьке видання DW, посилаючись на прокуратуру Кельна.У прокуратурі не розкрили подробиць справи, адже "йдеться про процедуру екстрадиції за міжнародною участю, що триває". До якої країни планують екстрадувати підозрюваного, також не уточнили.Що відомо про затримання ймовірного вбивці ПортноваПро затримання підозрюваного у вбивстві Портнова у середу, 25 лютого, повідомила поліція Іспанії. Там уточнили, що спецоперація відбулася в німецькому місті Гайнсберг. За інформацією правоохоронців, затриманий є безпосереднім виконавцем злочину — саме він відкрив вогонь біля воріт навчального закладу.Іспанська поліція спочатку розглядала версію замовного вбивства, пов'язаного з професійною або політичною діяльністю загиблого.Варто зауважити, що видання "Українська правда", посилаючись на власні джерела, повідомило, що до вбивства Портнова в Іспанії може бути причетним українець."За свідченнями співрозмовників УП у правоохоронних органах, українській стороні було відмовлено в організації спільної слідчої групи. Врешті представники української правоохоронної системи приїхали до Іспанії для збору доказів. Але їх було затримано в момент, коли вони намагалися дістати відео з камер спостереження", — наголосили у виданні.Проте у вересні 2025 року українські правоохоронці отримали оперативну інформацію про те, що іспанцям вдалося відстежити вбивць. А вже 25 лютого 2026 року одного з підозрюваних у скоєнні злочину затримали в Німеччині. За даними журналістів, затриманим є Азізов Олександр Азізович. За даними УП, він є уродженцем Донеччини. Чоловік неодноразово був фігурантом кримінальних справ.Убивство ПортноваКолишнього українського політика Андрія Портнова вбили 21 травня минулого року біля воріт Американської школи в Позуело-де-Аларкон. під час того, як він відводив своїх 10-річну та 12-річну дочок на навчання.Загалом пролунало п’ять пострілів під час яких Портнов отримав поранення у шию, спину та голову. Зазначається, що Портнова застрелили біля дерева за декілька метрів від свого Mercedes.На момент вбивства Портнов був вдягнений в скромну білу футболку, шорти та кросівки. Після вбивства його тіло ще деякий час пролежало біля воріт школи, де навчаються його доньки.Одна з працівниць школи уточнила, що постріли пролунали "через пів години" після початку уроків о 08:45, тому діти та вчителі перебували в безпеці.Що відомо про Андрія ПортноваАндрій Портнов — український політик та юрист, який був першим заступником глави адміністрації президента України Віктора Януковича. Він також відомий як колишній народний депутат України та фігурант реєстру зрадників.Працював керівником управління з питань судоустрою адміністрації президента України та заступником (згодом першим заступником) глави адміністрації президента.Під час Революції Гідності був причетним до ухвалення "законів 16 січня". Виїхав з України після Революції Гідності, перебував під санкціями ЄС та США. Проти нього завели низку кримінальних справ, деякі з яких він виграв. СБУ відкривала справу проти Портнова за статтею "Державна зрада" у зв'язку з анексією Криму, але її було закрите.З 2021 року перебував під санкціями США за причетність до масштабної корупції в Україні. З 2022 року перебував за межами України. Фігурував у Реєстрі зрадників, а також у "Миротворці".Нагадаємо, що Андрій Портнов на початку квітня 2024 року переписав великий маєток під Києвом на своїх неповнолітніх дітей. Вілла розташована в елітному селищі Козин. .

У межах нової програми фінансування від Міжнародного валютного фонду до кінця березня Україна має прийняти пакет податкових заходів на 2026-27 роки.Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. За його словами, цей пакет передбачає:оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи;скасування податкової пільги на імпорт у маловартісних поштових відправленнях до 150 євро;запровадження назавжди підвищеного військового збору 5%;скасування звільнення від ПДВ для ФОП з 1 січня 2027 року, що перевищує загальний поріг реєстрації з ПДВ, який буде помірно підвищено, але не перевищуватиме 4 мільйони гривень.Водночас, як відзначив нардеп, Україна має ще низку зобов'язань у межах нової програми МВФ. Так, до кінця червня 2026 до парламенту мають надійти зміни до Податкового кодексу для узгодження правил трансфертного ціноутворення зі стандартами ОЕСР та імплементації Статті 4 Директиви ЄС проти ухилення від сплати податків (ATAD).Також Україна має затвердити оновлену стратегію щодо державних банків, яка враховує цілі приватизації та те, як гарантії, передбачені Статтею 7 Закону "Про банки і банківську діяльність", можуть бути поширені на всі мажоритарні системні державні банки та впровадити систему нагляду за ризиками критично важливих третіх сторін.До того ж у червні цього року НАЗК повинне видати нові нормативні акти, що встановлюють ризик-орієнтовану систему перевірки декларацій про активи, надаючи пріоритет вищим посадовим особам у визначених сферах з високим рівнем ризику."До кінця липня 2026: опублікувати технічний аналіз з кількісною оцінкою витрат на поточну квазіфіскальну діяльність в електро-, газо- та теплопостачанні, поширення існуючих субсидій та фіскально стійкі сценарії реформ для досягнення поступового відшкодування витрат. Це має бути зроблено із забезпеченням належного захисту вразливих споживачів та відображати висновки технічної допомоги МВФ Міністерству енергетики", — додав Железняк.Натомість до кінця грудня, за словами політика, наша держава має:створити дизайн централізованого сховища даних для податкового та митного адміністрування;посилити структури та процеси прийняття рішень НКЦПФР (Нацкомісії з цінних паперів) шляхом внесення змін до профільного закону;призначити всіх членів ради Рахункової палати з пулу перевірених кандидатів відповідно до поправок 2024 року.Нагадаємо, Рада директорів Міжнародного валютного фонду затвердила для України нову чотирирічну програму розширеного фінансування обсягом 8,1 мільярда доларів США. Найближчим часом Київ отримає перший транш — близько 1,5 мільярда доларів. Кошти спрямують на фінансування дефіциту бюджету та підтримку макрофінансової стабільності..

Керівник Офісу президента України Кирило Буданов переконаний, що дискусії щодо проведення загальнонаціональних виборів у нинішніх умовах є неактуальними. За його словами, пріоритетом держави на сьогодні залишається стабілізація ситуації та дипломатичні зусилля.Про це посадовець заявив в інтерв'ю виданню Almodon.Контекст заяви та питання виборівУ розмові з іноземними журналістами очільник Офісу президента відповів на запитання про ймовірність призначення президентських перегонів за умови досягнення 60-денного перемир'я. Також представники ЗМІ цікавилися, чи планує він сам брати участь у виборах як кандидат на посаду голови держави. Буданов чітко дав зрозуміти, що його увага зосереджена виключно на поточному функціоналі та вирішенні нагальних державних завдань, а не на політичній кар'єрі.Пріоритети владиКерівник ОП акцентував на тому, що зараз країна потребує конструктивних кроків у дипломатичній площині, а не політичної турбулентності."Моє завдання зараз — налагодити ефективний переговорний процес. Говорити про вибори за нинішніх обставин безглуздо", — резюмував Буданов.Нагадаємо, Кирило Буданов переконаний, що попри експансіоністські амбіції Кремля, критичний стан російської економіки та неможливість здобути перемогу на полі бою змушують Москву сідати за стіл переговорів. За його словами, санкційний тиск має зберігатися і після завершення активних бойових дій, щоб не дати агресору відновити свій арсенал..

Ввечері 26 лютого у Женеві завершився черговий раунд консультацій щодо завершення війни, де українська делегація провела серію зустрічей з американськими партнерами та представниками Швейцарії. Сторони зосередилися на розробці конкретного документа, який охоплює механізми довгострокової економічної підтримки України та чіткі параметри безпеки для майбутніх домовленостей.Про це у Telegram-каналі повідомив секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров.Формат зустрічейЯк зазначив посадовець, робота в Женеві тривала у двох основних форматах: окремі консультації з американською стороною та тристороння зустріч за участю США і Швейцарії. За підсумками цих дискусій Рустем Умєров та Давид Арахамія провели спільну розмову з президентом Володимиром Зеленським, обговоривши результати переговорів зі спеціальним посланником Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.Економічний блок та відновленняЗа словами Умєрова, окрему увагу учасники приділили фіналізації інвестиційного плану та механізмам відбудови. Спільно з економічною командою уряду, зокрема Олексієм Соболевим, було опрацьовано документ щодо довгострокової підтримки України."Домовились, що наші команди більш детально продовжать роботу над документом, зокрема щодо майбутньої відбудови та інвестиційного плану", — зазначив Умєров.Підготовка до зустрічі з РосієюУмєров наголосив, що наразі триває підготовка до наступного раунду переговорів. Головна мета української та американської команд — зробити майбутню тристоронню зустріч за участю Росії максимально предметною. Для цього зараз узгоджуються позиції, які мають стати фундаментом для подальших рішень. Секретар РНБО також висловив вдячність Швейцарії за організацію процесу та подякував команді Дональда Трампа за активну залученість і послідовну підтримку.Нагадаємо, 25 лютого президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Дональдом Трампом. Вони домовилися, що перемовини в тристоронньому форматі відбудуться орієнтовно на початку березня.26 лютого віцепрезидент Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венс заявив, що американський лідер Дональд Трамп доручив переговорній команді спробувати "завершити вбивства" у війні Росії проти України..

Спеціальний представник президента США Стів Віткофф заявив, що Вашингтон не підпише мирну угоду між Україною та Росією, доки український народ не отримає гарантій того, що агресія не повториться. На тлі підготовки до четвертої тристоронньої зустрічі сторони обговорюють не лише зупинку бойових дій, а й масштабний "пакет процвітання" для відновлення економіки.Про це він сказав у віртуальному зверненні до учасників конференції "Ялтинська європейська стратегія", цитує NYP.Мир лише на умовах УкраїниСтів Віткофф під час віртуального звернення до конференції YES чітко окреслив червоні лінії американської дипломатії:"Тут не буде жодної угоди, доки Україна та її народ не зможуть повірити, що вони зможуть жити в мирі, якщо, власне, буде знайдено дипломатичне рішення. Це має бути кінцевим результатом — реальність того, що мир існує".Спецпосланець наголосив, що такий результат вимагатиме "сильних безпекових протоколів з боку Сполучених Штатів, підкріплених сильними безпековими протоколами з боку Європи".Економіка та "пакет процвітання"Українська делегація в Женеві паралельно працює над фундаментом для майбутнього відновлення. Голова делегації Рустем Умєров зазначив:"Разом з економічною командою уряду ми детально опрацюємо "пакет процвітання": механізми економічної підтримки та відновлення України, інструменти залучення інвестицій та рамки довгострокового співробітництва".Крім того, за словами Умєрова, команди мають намір "синхронізувати позиції" перед додатковими переговорами з РФ, які включатимуть і "питання можливих обмінів" військовополоненими.Перспективи зустрічі лідерівНаступного тижня представники Вашингтона, Києва та Москви зберуться, щоб оцінити можливість організації зустрічі Володимира Зеленського та Володимира Путіна. Віткофф зауважив, що "сильно вірить" у можливість такого прориву, який стане найбільш значущим кроком до завершення конфлікту за чотири роки.Однак у Кремлі зберігають скепсис. Дмитро Пєсков поставив під сумнів "чи є сенс у проведенні саміту" зараз, додавши, що тристороння зустріч має відбутися лише тоді, коли сторони будуть готові "фіналізувати домовленості".Нагадаємо, раніше стало відомо, що президенти України та США Володимир Зеленський і Дональд Трамп провели телефонну розмову, під час якої висловили спільне бажання завершити війну в найближчі місяці. Сторони обговорили конкретні кроки для досягнення миру, зокрема територіальні питання, гарантії безпеки та підготовку до можливої зустрічі з російською стороною у форматі тристороннього саміту лідерів.За даними Reuters, Сполучені Штати свідомо уповільнюють процес продажу міжнародних активів російського нафтового гіганта "Лукойл", використовуючи це як інструмент тиску на Москву в межах переговорів про мирне врегулювання війни в Україні. Офіс контролю за іноземними активами (OFAC) міністерства фінансів США вчетверте продовжив дедлайн для укладання угод — цього разу з 28 лютого до 1 квітня..

Сполучені Штати свідомо уповільнюють процес продажу міжнародних активів російського нафтового гіганта "Лукойл", використовуючи це як інструмент тиску на Москву в межах переговорів про мирне врегулювання війни в Україні. Офіс контролю за іноземними активами (OFAC) міністерства фінансів США вчетверте продовжив дедлайн для укладання угод — цього разу з 28 лютого до 1 квітня.Про це повідомляє Reuters із посиланням на чотири джерела, знайомі з ходом обговорень.Економічний важільЗа словами американського чиновника, продовження термінів має на меті сприяти тяглим переговорам і допомогти досягти домовленості, яка відповідає зусиллям президента Дональда Трампа щодо позбавлення Росії доходів, необхідних для підтримки її військової машини. Попри інтенсивні дискусії в Женеві, Абу-Дабі та Маямі, прориву в переговорному процесі між представниками США, Росії та України наразі не досягнуто.Важливою умовою будь-якої угоди є те, що "Лукойл" не повинен отримувати авансових платежів: усі кошти від продажу мають бути розміщені на заморожених рахунках під юрисдикцією США.Боротьба за активиЯк зазначає Reuters, санкції змусили російську компанію виставити на продаж свій міжнародний портфель, що включає нафтові родовища, нафтопереробні заводи та АЗС від Іраку до Фінляндії, загальною вартістю близько 22 мільярдів доларів. Інтерес до активів виявили понад десять претендентів, серед яких:американський нафтовий гігант ExxonMobil;інвестиційна група Carlyle Group;американський мільярдер Тодд Боелі;компанії з Саудівської Аравії та ОАЕ.За даними видання, ситуацію ускладнюють заяви президента України Володимира Зеленського про те, що Росія пропонувала адміністрації Трампа "економічну угоду" на 12 трильйонів доларів, яка містить і активи "Лукойлу". Наступний раунд тристоронніх переговорів за участю США, України та РФ запланований на березень.Нагадаємо, раніше стало відомо, що президенти України та США Володимир Зеленський і Дональд Трамп провели телефонну розмову, під час якої висловили спільне бажання завершити війну в найближчі місяці. Сторони обговорили конкретні кроки для досягнення миру, зокрема територіальні питання, гарантії безпеки та підготовку до можливої зустрічі з російською стороною у форматі тристороннього саміту лідерів..

Рада Європейського Союзу ухвалила рішення продовжити обмежувальні заходи проти Білорусі до 28 лютого 2027 року. Санкції, що залишаються чинними в повному обсязі без жодних пом’якшень, спрямовані на стримування внутрішніх репресій у країні та відповідь на підтримку російської агресії проти України.Про це повідомляє міністерство закордонних справ Литви.Причини посилення тискуРішення пролонгувати обмеження пов'язане з незмінною політикою білоруської влади. Як зазначив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, громадянське суспільство в Білорусі продовжує зазнавати переслідувань, а територія країни активно використовується російськими військовими для атак на Україну та викрадення українських дітей. Крім того, режим Лукашенка продовжує здійснювати гібридні атаки проти держав-членів Євросоюзу. "Ми вітаємо колективну домовленість країн ЄС щодо збереження тиску на режим, відповідальний за серйозні міжнародні злочини", — зазначив Будріс.Масштаб чинних обмеженьНаразі під дією санкцій Євросоюзу перебувають:312 фізичних осіб та 57 організацій, чиї активи на території Союзу заморожені;особам із санкційних списків заборонено в'їзд на територію ЄС;європейським компаніям та громадянам заборонено проводити будь-які фінансові операції з фігурантами списку.Економічні санкції також охоплюють критичні сектори білоруської економіки, зокрема фінанси, торгівлю, енергетику та транспорт, щоб максимально обмежити доходи режиму та запобігти обходу міжнародних обмежень.Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розпочинає новий етап санкційної політики проти самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, що охопить не лише диктатора, а й його найближче оточення та родину. Окрім економічних обмежень, Київ готує доказову базу для притягнення білоруського керівництва до відповідальності за сприяння російському терору та безпосередню участь у вбивствах українських цивільних. .

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен офіційно оголосила про проведення дострокових парламентських виборів, які призначені на 24 березня. Рішення про зміщення дати голосування, яке мало відбутися не пізніше жовтня, було прийнято на тлі різкого зростання рейтингу керівної партії Соціал-демократів через їхню жорстку позицію у захисті суверенітету Гренландії від погроз Дональда Трампа.Про це повідомляє Politico з посиланням на заяву прем’єрки під час виступу у парламенті.Конфлікт із ВашингтономУ своєму виступі у Копенгагені Фредеріксен прямо згадала про напруженість у відносинах із Вашингтоном. За її словами, попри виборчу кампанію, уряд залишатиметься пильним, оскільки "конфлікт навколо Гренландії ще не вичерпано". В інтерв'ю медіа вона наголосила, що Дональд Трамп не повинен вирішувати ані долю острова, ані дату виборів у Данії.Останні опитування свідчать, що партія прем'єрки може отримати близько 22% голосів, що майже вдвічі перевищує прогнози для їхніх найближчих конкурентів — "Зелених лівих". Цей успіх пов’язують саме з "пристрасним захистом" національних інтересів перед обличчям американської експансії.Боротьба за посаду прем'єраПопри високі рейтинги, опозиційний "синій блок" готує виклик чинному уряду:Алекс Ванопслаг, лідер партії "Ліберальний альянс", заявив про готовність очолити уряд та кинути виклик Фредеріксен.Мона Юуль ("Консервативна народна партія") та Мортен Мессершмідт ("Данська народна партія") закликали свій блок підтримати як кандидата в прем’єри чинного міністра оборони Троельса Лунда Поульсена.Сама ж Метте Фредеріксен поки не дає прямих відповідей щодо майбутніх коаліцій, зазначаючи, що "у часи, в які ми живемо, варто утримуватися від ультимативних вимог".Нагадаємо, раніше повідомлялось, що офіційний Копенгаген не має наміру вести переговори зі Сполученими Штатами щодо статусу Гренландії як частини суверенної держави. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен чітко окреслила позицію країни у діалозі з Вашингтоном, наголосивши на непорушності демократичних цінностей. Нещодавно видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії..

Президенти України та США Володимир Зеленський і Дональд Трамп провели телефонну розмову, під час якої висловили спільне бажання завершити війну в найближчі місяці. Сторони обговорили конкретні кроки для досягнення миру, зокрема територіальні питання, гарантії безпеки та підготовку до можливої зустрічі з російською стороною у форматі тристороннього саміту лідерів.Про це повідомляє "Суспільне" з посиланням на джерело в Офісі президента.Ключові теми дзвінкаЗа інформацією джерел, розмова між лідерами тривала близько пів години. Головна увага була зосереджена на пошуку варіантів вирішення територіальних суперечок та визначенні термінів підписання гарантій безпеки для України.Окремим пунктом обговорення стала організація майбутнього саміту за участю представників РФ. Як зазначає джерело в Офісі президента, американська сторона налаштована на проведення такої зустрічі на найвищому рівні максимально серйозно.Нагадаємо, раніше Стів Віткофф заявляв про досягнення "значного прогресу" за підсумками переговорів 17-18 лютого в Женеві між Україною, США та Росією.До того ж він вірить у потенційну зустріч Володимира Зеленського та Володимира Путіна. За його словами, вона має охопити, зокрема, питання територій і гарантій безпеки.Додамо, за даними Bloomberg, Сполучені Штати Америки наполягають на укладенні мирної угоди між Україною та Росією до того, як президент Дональд Трамп проведе святкування 250-ї річниці незалежності США 4 липня.Варто зазначити, що російське керівництво вчергове відкидає будь-які часові рамки щодо завершення бойових дій в Україні, попри активні обговорення нових термінів у західних медіа. Очільник російського міністерства закордонних справ Сергій Лавров чітко дав зрозуміти, що Москва не збирається підлаштовуватися під зовнішні прогнози.Читайте також: Чотири роки великої війни та купа "мирних планів": чому українці не вірять в "диво" від Трампа.