# політика

У четвер, 1 жовтня, до Верховної Ради внесли законопроєкт про освіту національних меншин. Угорщина вимагає від України ухвалити деякі його позиції для розблокування перемовних кластерів про вступ України до Європейського Союзу.Про появу документа в українському парламенті свідчить картка законопроєкту №16119, опублікована на сайті Верховної Ради.Законопроєкт має на меті створення належних умов для підвищення якості навчання державною мовою та мовами національних меншин та забезпечення освітнього процесу як українською мовою, так і мовою національних меншин.Також законопроєкт має запровадити поняття закладів загальної середньої освіти зі статусом закладу національної меншини. Такий статус може отримати заклад, в якому кількість учнів, які здобувають освіту мовою національної меншини, — більше 50% від загальної кількості учнів.Освітня програма для представників нацменшин має містити вивчення учнями національної історії, збереження матеріальної та духовної культури, пов'язаної з національною ідентичністю. Батьки отримають право запитувати про дублікат документів про освіту дітей мовами нацменшин.Питання нацменшин — одна з вимог Будапешта, які прописані в дорожній карті для відкриття всіх переговорних кластерів для вступу України в Євросоюз.Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр привітав подання до Верховної Ради України законопроєкту про освіту мовами національних меншин. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.Мадяр заявив, що поданий до українського парламенту законопроєкт має зміцнити правові гарантії освіти угорською мовою в Україні."Ми вітаємо те, що до українського парламенту подано законопроєкт, який зміцнює права угорської національної меншини у сфері освіти. Цей законопроєкт зміцнює правові гарантії освіти угорською мовою та мережі навчальних закладів", — написав угорський прем’єр-міністр.Нагадаємо, що 29 вересня в переговорах про вступ України до ЄС знову відбулося блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

Київ отримав офіційні ініціативи щодо запровадження енергетичного та морського перемир'я від чотирьох впливових держав світу. Подібні пропозиції надійшли від Сполучених Штатів Америки, Індії, Туреччини та Єгипту. Про це заявив глава Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга під час спілкування з журналістами, пише hromadske.Умови Києва та реакція партнерівЯк зазначив керівник українського зовнішньополітичного відомства, наша країна принципово готова до всеосяжного енергетичного та Чорноморського перемир'я, проте вимагає комплексного підходу. Йдеться про зупинку ударів по всіх об'єктах генерації та портовій інфраструктурі одночасно. Найбільш масштабну та всеосяжну ініціативу, за словами міністра, передала індійська сторона."Ми озвучили наше бачення, базоване на нашій логіці й нашому розумінні, як це все має відбуватися. Ми готові до енергетичного та Чорноморського перемир'я, але лише в такому поєднанні. Енергетика і перемир'я в Чорному морі", — сказав міністр.Зернові коридори та ініціатива СШАОкрім енергетики, Туреччина та Єгипет надали окремі пропозиції щодо продовольчого перемир'я й безпеки судноплавства зерновим коридором. Зокрема, Єгипет критично залежить від стабільних постачань української та російської агропродукції. Своєю чергою, американська сторона опрацьовує варіанти енергетичного припинення вогню, обговорені на найвищому рівні."Взагалі ми вважаємо, що одним з результатів зустрічі президента Зеленського і Путіна могло б бути перемир'я. Ми готові до різних форматів перемир'я, зокрема і безумовного по лінії зараз зіткнення. Ми все це передали, і американці прийняли й теж працюють на цьому треку", — додав він.Нагадаємо, за даними Bloomberg, Туреччина спільно з Організацією Об'єднаних Націй готують новий раунд дипломатичних переговорів задля відновлення безпеки комерційного судноплавства у Чорному морі. Сторони прагнуть використати досвід колишньої зернової угоди, розширивши його на захист портової та енергетичної інфраструктури..

Туреччина спільно з Організацією Об'єднаних Націй готують новий раунд дипломатичних переговорів задля відновлення безпеки комерційного судноплавства у Чорному морі. Сторони прагнуть використати досвід колишньої зернової угоди, розширивши його на захист портової та енергетичної інфраструктури. Про це повідомляє агентство Bloomberg із посиланням на власні джерела.За даними видання, Турецька республіка спільно з ООН активно працюють над створенням нового механізму гарантування безпеки у Чорному морі. За основу плану беруть успішний досвід Чорноморської зернової ініціативи 2022 року, коли за посередництва міжнародних партнерів вдалося розблокувати українські порти для експорту продовольства.Деталі плану та залучення посередниківЗустрічі на високому рівні можуть відбутися вже найближчим часом, а до процесу залучають швейцарську неурядову організацію "Центр гуманітарного діалогу". Підготовка розпочалася ще наприкінці вересня під час закритих консультацій на полях Генеральної Асамблеї ООН за участі представників провідних держав світу. Новий проєкт має на меті не просто прохід суден, а комплексний захист портів та об'єктів енергетики."Нинішній план передбачає не лише гарантії дляторгівельнихх суден. Сторони хочуть домовитися про захист портової та енергетичної інфраструктури, що може зробити майбутню домовленість ширшою за угоду про безпеку зернових перевезень", — зазначається в оновлених матеріалах.Реакція Кремля та глобальні ризикиСитуація ускладнюється постійними загостреннями та руйнуванням інфраструктури, що вже призвело до стрибків цін на пшеницю до трирічних максимумів. Водночас російська сторона демонструє деструктивну позицію щодо будь-яких компромісів. Зокрема, російський диктатор Володимир Путін публічно назвав "безглуздою" пропозицію України припинити удари по суднах у Чорному морі в обмін на зупинку атак на російські нафтопереробні заводи.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна разом із низкою країн Близького Сходу та Азії шукає ефективні механізми для повного розблокування Чорного моря та захисту аграрного експорту. Київ вже запропонував партнерам дзеркальне припинення вогню в акваторії, однак подальший прогрес залежить від позиції Москви..

У день Покрови українська влада зібрала за столом переговорів увесь дипломатичний корпус Європейського Союзу задля координації подальших кроків. Учасники обговорили життєво необхідні для нашої країни напрями оборони, фінансів та євроінтеграції.Про це повідомив президент Володимир Зеленський у своєму офіційному Telegram-каналі.Президент зазначив, що напередодні відбулася надзвичайно важлива подія для дипломатичного фронту України. Глава держави зустрівся з усіма акредитованими послами країн Європейського Союзу саме у свято Покрови.Ключові пріоритетиПід час насиченого діалогу сторони обговорили широкий спектр нагальних питань. Головну увагу зосередили на незмінній готовності європейських партнерів підтримувати нашу державу на тлі безперервної агресії."Дуже символічно, що сьогодні, на Покрову, зустрілись з усіма послами країн ЄС в Україні. Багато питань обговорили. Звісно, передусім готовність підтримувати Україну. ППО та співробітництва, фінансова стійкість, вступ до ЄС та санкційний тиск проти Росії за її війну – найголовніші напрями, по яких працюємо", — наголосив Володимир Зеленський.Подальші кроки та координаціяОкрему увагу учасники приділили новим форматам взаємодії та спільному тиску на агресора. Київ розраховує на збереження високої динаміки у прийнятті рішень."Буде більше таких координаційних форматів по зовнішній політиці. Дякую за підтримку", — підсумував український лідер.Нагадаємо, Україна досягла важливих домовленостей із Європейською комісією щодо забезпечення фінансової та оборонної стабільності країни на 2026—2027 роки. Сторони вже узгодили чіткий формат, терміни та подальші кроки для повноцінного задоволення цих потреб..

Естонія заборонила перевезення російського та білоруського зерна транзитом через свою територію. У Таллінні заявили, що не дозволять використовувати країну як маршрут для експорту російської агропродукції на тлі атак РФ на українські порти.Про це повідомив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.Про запровадження заборони Цахкна повідомив 1 жовтня. За його словами, рішення стало відповіддю на дії Росії, яка атакує українські порти та перешкоджає експорту українського зерна, водночас шукаючи альтернативні маршрути для власних поставок."Естонія заборонила транзит російського та білоруського зерна через свою територію", — написав глава естонського МЗС.Ще у вересні Цахкна закликав перевізників не планувати транспортування російського зерна через Естонію. Тоді він наголошував, що Таллінн готовий запровадити власні обмеження, якщо виникне тиск для відкриття такого маршруту.Таллінн працює з іншими країнами БалтіїЦахкна також заявив, що Естонія координує свої дії з Латвією та Литвою. За його словами, три країни прагнуть не допустити використання портів Балтії як транзитного маршруту для російського зерна."Разом з Латвією та Литвою ми працюємо над тим, щоб порти країн Балтії не стали транзитним шляхом для РФ", — зазначив міністр.В естонському МЗС раніше повідомляли, що транзит російського зерна через країну фактично був відсутнім. Водночас Таллінн заявляв про необхідність не допустити його збільшення через пошук Росією нових експортних маршрутів.За словами Цахкна, Росія не повинна отримувати допомогу в підтримці торговельних потоків на тлі війни проти України."РФ не може вести загарбницьку війну та очікувати, що ми допомагатимемо їй підтримувати торговельні потоки. Ми не будемо допомагати фінансувати її війну чи полегшувати продовження агресії", — заявив глава МЗС Естонії.Раніше Цахкна також закликав спільно з Латвією та Литвою посилити тиск на Росію та не допустити, щоб балтійські порти використовувалися для підтримки її військової економіки.Нагадаємо, раніше естонська Поліція безпеки заявила, що пожежа в будівлі оборонної компанії Milrem Robotics у Таллінні була диверсією, організованою на замовлення російських спецслужб. Підприємство виготовляє безпілотні наземні комплекси, зокрема для української армії..

Напередодні Тижня високого рівня 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у приміщенні Постійного представництва України при ООН у Нью-Йорку встановили прапори українських бойових підрозділів. На них зазначені назви, позивні та слова військовослужбовців Державної прикордонної служби України.Про це повідомило Постійне представництво України при ООН.Йдеться про прапори підрозділів ДПСУ "Помста", "Гарт", "Сталевий кордон" та "Фенікс". Їх встановили напередодні одного з найважливіших дипломатичних тижнів року."Ми свідомо розмістили їх саме напередодні найінтенсивнішого дипломатичного тижня року. У ці дні українське Представництво відвідали численні іноземні дипломати, урядовці, сенатори США та високопосадовці з різних країн світу", — зазначили у представництві.Таким чином, кожен відвідувач мав побачити не лише державний прапор України, а й символи підрозділів, військовослужбовці яких продовжують захищати країну на фронті.Що символізують прапориУ Представництві наголосили, що за кожним із прапорів стоять конкретний підрозділ, його бойовий шлях і люди, які служать у його складі. На прапорах також залишили підписи, позивні та слова українських військових. У дипломатичній установі зазначили, що таким чином присутність фронту перенесли до одного з головних центрів міжнародної дипломатії."За кожним із них — конкретний підрозділ, бойовий шлях і люди. Їхня мужність, служба, побратими та боротьба", — наголосили у Представництві.Нагадаємо, нещодавно у своїй спільній заяві 51 країни-члена ООН Росію закликали припинити свою агресію, погодитися на припинення вогню та змістовно долучитися до переговорів задля всеосяжного, справедливого та тривалого миру..

Генеральний директор SpaceX Ілон Маск разом із засновником Anduril Industries Палмером Лакі та колишнім спікером Палати представників США Ньютом Ґінґрічем очолить новий проєкт Пентагону. У межах 120-денного дослідження вони мають визначити, як нові технології можуть змінити ведення воєн і які військові спроможності потрібні США в майбутньому.Про це заявив міністр оборони США Піт Геґсет, повідомляє Axios.Проєкт отримав назву Meridian. Геґсет представив його 30 вересня під час виступу на базі Корпусу морської піхоти США Квантіко у Вірджинії. За словами глави Пентагону, учасники проєкту мають дослідити сфери, у яких США повинні отримати технологічну перевагу, та визначити необхідні для цього спроможності."Їхня робота буде зосереджена на пошуку, розробці та впровадженні озброєнь і систем, які знадобляться нашим дітям і онукам протягом їхнього життя", — сказав Геґсет.Для Маска це стане першим офіційним поверненням до співпраці з адміністрацією Дональда Трампа після публічного конфлікту між ними минулого року та його виходу з команди президента.Що досліджуватимуть у межах MeridianМаск, Лакі та Ґінґріч мають оцінити, як нові технології можуть вплинути на майбутні бойові дії, а також підготувати відповідні концепції для Пентагону. Керівникам проєкту допомагатиме головний технологічний директор Пентагону Еміл Майкл. Перша зустріч команди мала відбутися 30 вересня, а завершити роботу планують приблизно за 120 днів.За даними Axios, результати представлять публічно. Водночас для Пентагону підготують окрему засекречену доповідь.SpaceX Маска та Anduril Лакі вже співпрацюють із Міністерством оборони США. SpaceX забезпечує запуски для потреб національної безпеки, тоді як Anduril розробляє та постачає оборонні технології, зокрема системи радіоелектронного придушення, перехоплювачі, ракетні двигуни та безпілотні літальні апарати.США створять нове командуванняОкремо Геґсет оголосив про створення Командування з автономної війни (AutoWarCom). Воно займатиметься розробкою та впровадженням дронів, роботизованих і інших автономних бойових систем. Очікується, що нова структура розпочне роботу у жовтні 2027 року. Її має очолити чотиризірковий генерал, кандидатуру якого наразі не визначили.Одним із напрямів роботи стане створення у США масштабного виробництва недорогих безпілотних систем. До команди залучили, зокрема, колишнього морського піхотинця та експосадовця Пентагону Оуена Веста. За його словами, американські військові прагнуть навчитися так само швидко адаптуватися до змін на полі бою, як це робить Україна.Додамо, на думку американського мільярдера Ілона Маска, виведення російських військ з окупованих територій України неможливе. А термінали Starlink потрапили до військових Росії контрабандою..

У середу, 30 вересня, президент України Володимир Зеленський провів переговори з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере на тлі чергового витка російського повітряного терору. Глава держави детально розповів норвезькому колезі про наслідки масованих атак і окреслив критичні потреби українського неба.Про це він написав у своєму Telegram-каналі.Глава держави поінформував очільника норвезького уряду про постійні атаки ворога із застосуванням ударних безпілотників та балістичного озброєння. За словами президента, лише від початку доби внаслідок повітряних ударів Росії поранення отримали 24 людини, ще семеро осіб загинули, серед яких дитина."Говорив із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Поінформував про безперервний російський терор дронами та удари балістичними ракетами. Лише від початку цієї доби поранено 24 людини. На жаль, семеро людей загинули, серед них дитина", — заявив український лідер.Зеленський повідомив Стере, що потрібно Україні для захисту від жорстокої ескалації, передусім ППО та забезпечення наших F-16. "Координуємо наші кроки і працюємо над тим, щоб забезпечити більший захист життів та безпеки. Дякую особисто Прем’єр-міністру та усій Норвегії за незмінну підтримку", — зазначив президент.Посилення неба та координація кроківПід час діалогу керівники держав зосередилися на конкретних засобах, необхідних для нейтралізації повітряних загроз. Пріоритетними напрямами залишаються зміцнення системи протиповітряної оборони та належне забезпечення функціонування винищувачів F-16. Сторони узгодили подальший алгоритм дій, спрямований на підвищення рівня безпеки та захист цивільного населення від ворожих обстрілів.Нагадаємо, що 13 липня під час звернення до Антибалістичної коаліції президент Володимир Зеленський висловив сподівання, що вже за 12 місяців новітню систему протиповітряної оборони FREYJA можна буде побачити у роботі..

Кабінет Міністрів працює з Верховною Радою, щоб зробити 12 жовтня сесійним днем замість запланованої перерви. Дострокове засідання необхідне для ухвалення законів, від яких залежить отримання Україною близько 4,3 мільярда доларів міжнародного фінансування.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький під час спілкування з журналістами. За його словами, уряд має до 15 жовтня виконати свої зобов’язання перед міжнародними партнерами. Йдеться, зокрема, про необхідні постанови та інші рішення Кабміну. Частина домовленостей залежить уже від Верховної Ради, яка має ухвалити відповідні законопроєкти. Саме тому уряд пропонує провести засідання парламенту 12 жовтня.Раніше Корецький заявляв, що Кабмін спільно з парламентом прискорює роботу над документами, необхідними для отримання міжнародного фінансування. Уряд планує завершити виконання своєї частини зобов’язань до 15 жовтня.Прем’єр-міністр наголосив, що міжнародні партнери мають власні процедури погодження та виділення коштів, тому Україна повинна вчасно виконати необхідні умови."Видатки бюджету прив’язані до конкретних строків: зарплати потрібно виплачувати щомісяця, відповідно, і доходи мають надходити вчасно", — зазначив Корецький.За його словами, уряд передав депутатам конкретні терміни для кожного рішення, оскільки закон має бути не лише ухвалений, а й підписаний до визначеної дати."У партнерів є свої процедури узгодження і виділення коштів, і вони потребують часу. Для України цього часу зараз дуже мало", — додав прем’єр.Додамо, раніше в Україні поширилися чутки про можливе перенесення роботи Верховної Ради до Львова. Однак голова українського парламенту Руслан Стефанчук спростував їх..

Право на національні вето суттєво ускладнює прийняття нових членів до Європейського Союзу. У зв’язку з цим Європейська комісія запланувала проєкт реформи, який би дав змогу обходити такі заперечення.Про це повідомило видання Rapporteur. За інформацією його джерел, Єврокомісія запропонує серйозну переробку методів прийняття рішень ЄС. Це робиться для обходу національних вето та запровадження нових гарантій верховенства права. Наразі на порядку денному — вступ до ЄС Чорногорії та Албанії.Урсула фон дер Ляєн представить план цієї реформи наступного тижня — як підготуватися до розширення Євросоюзу з понад 30 членів без внесення змін до Лісабонського договору ЄС."Два внутрішні проєкти документів пропонують використовувати правові перехідні положення для скасування вимоги одностайності серед 27 країн протягом численних проміжних етапів вступу країни-кандидата до ЄС. Цей захід, який вимагатиме одностайного узгодження, може значно пришвидшити процес подання заявок таких країн, як Україна, Чорногорія та Північна Македонія. Наразі вони стикаються з блокуванням з боку невеликої кількості членів ЄС", — ідеться в публікації.На думку аналітиків видання, нинішні члени ЄС опиратимуться нововведенням, бо побоюються втратити своє право вето. Хоча в проєкті передбачено "аварійне гальмо", яке уряд може активувати під час загроз "життєво важливим національним інтересам".Єврокомісія пропонує застосовувати нижній поріг кваліфікованої більшості — 15 країн, що представляють дві третини населення блоку."Після розширення Євросоюзу ризик затримки або блокування рішень неминуче зростатиме", — йдеться у внутрішньому документі.Тому перехідні положення в договорах ЄС дозволяють назавжди змінити правила голосування з певних політичних сфер з одностайності, коли всі країни можуть скористатися правом національного вето, на голосування кваліфікованою більшістю.Ще одна суперечлива пропозиція означатиме, що лише дві третини країн ЄС отримають європейського комісара після розширення Євросоюзу. За нинішнього складу з 27 країн, дев'ять країн повинні були би відмовитися від направлення свого представника до Брюсселя."Очікується, що це засмутить менші держави-члени, які традиційно стверджували, що їхній вплив у Брюсселі зменшився зі розширенням клубу", — зауважили аналітики.У проєктах документів пропонується, що нових членів можуть тримати на випробувальному терміні десять або довше років. Протягом цього періоду вони перебуватимуть під посиленою увагою з боку Брюсселя.Покарання протягом цього випробувального терміну може містити:позбавлення їх права голосу в Раді;фінансові санкції, згідно з нещодавно запровадженими "фінансовими" й "інституційними гарантіями".Нові члени повинні будуть підписати юридично обов'язкове "тимчасове зобов'язання" не блокувати рішення, узгоджені рештою ЄС. Також планують зберегти стандартні тимчасові гарантії щодо приєднання до ключових сфер політики ЄС.Ще "фінансова гарантія" дозволить Єврокомісії карати нових членів, якщо вони відступлять від демократичних і судових стандартів. Нові члени також повинні будуть до вступу приєднатися до Європейської прокуратури, яка розслідує шахрайство з коштами ЄС.Нагадаємо, що в переговорах про вступ України до Європейського Союзу — знову блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

У переговорах про вступ України до Європейського Союзу — знову блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття.Про це повідомила "Європейська правда", посилаючись на власні джерела в ЄС.Про це стало відомо за результатами засідання робочої групи Ради Євросоюзу з питань розширення COELA. Там Угорщина знову заявила, що наразі не підтримує відкриття кластерів 2 та 3 для України."Позиції держав-членів не змінилися, результати скринінгу кластерів 2 "Внутрішній ринок" і 3 "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання" не затверджені", — заявив один зі співрозмовників журналістів.Раніше стало відомо, що 22 вересня віцепрем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов представив на засіданні COELA стан виконання Україною зобов’язань у межах переговорного процесу про вступ до Євросоюзу.Востаннє COELA намагалася проголосувати за результати скринінгу кластерів 2 та 3 ще 8 вересня — і знову не змогла дійти згоди через продовження блокування цього рішення Угорщиною.Процес затвердження результатів скринінгу кластерів 2 і 3 розпочався ще у липні 2026 року. Але 17 липня Угорщина заблокувала рішення щодо України, погодившись на просування лише кластера 3 для Молдови.Однак більшість держав Євросоюзу на чолі з Ірландією, яка головує, не підтримали варіант, який передбачав би розділення України та Молдови в переговорному процесі.Нагадаємо, вчора видання Politico інформувало, що ЄС готує для України, Молдови, Чорногорії й Албанії окремі дорожні карти щодо вступу до блоку. У документах планують визначити конкретні реформи, очікувані результати та орієнтовні терміни проходження окремих етапів переговорів..

Міністр оборони Євгеній Хмара переніс всі закордонні візити. Головна причина — ситуацію в Україні.Про це повідомив "Укрінформ" з посиланням власні джерела у Міністерстві оборони. Зазначається, що Хмара мав цього тижня відвідати Німеччину та Норвегію.Однак через ситуацію в Україні та збільшення російських атак, візити були скасовані. Коли вони відбудуться, поки невідомо."Це потребує оперативної уваги і прискорення всіх процесів з протидії. Розмови з партнерами будуть проведені в інших форматах, і ми дякуємо за підтримку, — готуються нові пакети та рішення для України", — повідомив співрозмовник "Укрінформу".Зауважимо, раніше Хмара виступив на засіданні Ради ЄС із закордонних справ на рівні міністрів оборони країн-членів Євросоюзу й закликав партнерів перенести на 2026 рік фінансування, заплановане на 2027-й, використати залишок коштів програми SAFE для закупівель для України та надати додаткове фінансування в межах двосторонньої допомоги.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що вже дві українські компанії успішно провели бойові випробування нових дронів-перехоплювачів. Під час випробувань вдалося знищити російський реактивний "Шахед"..

Президент України Володимир Зеленський вивів колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка зі складу Ради національної безпеки і оборони України. Відповідний указ глава держави підписав 28 вересня.Про це йдеться в указі президента №970/2026. Кравченко входив до складу РНБО як генеральний прокурор. Нового члена замість Кравченка указом наразі не призначили.Що передувало звільненню КравченкаРуслана Кравченка відсторонили від посади генерального прокурора 14 вересня, а 15 вересня президент підписав указ про його звільнення.Зазначимо, що рішення ухвалили на тлі конфлікту навколо антикорупційних органів. Зокрема, Кравченко заявляв про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу, однак той повідомив, що такого документа не отримував.Після звільнення з посади генпрокурора Кравченко залишався прокурором Офісу генерального прокурора. 21 вересня він подав заяву про звільнення з органів прокуратури.Окремо увагу привернула поїздка Кравченка за кордон. Він пояснював, що вирушив за кордон для інформування міжнародних партнерів про ситуацію в українській антикорупційній системі. Згодом у медіа з'явилася інформація про те, що він оформив відрядження до Парижа.Додамо, в липні 2023 року власницею таунхауса площею понад 140 квадратних метрів в елітному котеджному містечку Damac Lagoons стала українка Аліна Шкробанець. На той час — теща, тобто матір дружини Руслана Кравченка..

У понеділок, 28 вересня, очільник Центру протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки й оборони України (РНБО) Андрій Коваленко подав у відставку після трьох років роботи. Його заяву прийняв президент Володимир Зеленський.Про це Андрій Коваленко повідомив у своєму Telegram-каналі."Дякую президенту України Володимиру Зеленському за те, що прийняв мою заяву на звільнення", — написав він.За його словами, три роки в ЦПД РНБО — це довгий шлях. Він висловив вдячність за можливість принести користь державі на цьому напрямку."Вважаю, що нам із командою вдалося розбудувати сильну інституцію, наростити медійні продукти для протидії дезі та формуванню українського порядку денного. А також значно посилити взаємодію з міжнародними партнерами", — зазначив Коваленко.Він акцентував, що для нього настав час рухатися далі, при цьому залишаючись у процесах національної безпеки та когнітивного протиборства з Росією."ЦПД РНБО — лише успіхів. Чудова команда, яка точно зробить ще багато для держави. Продовжуємо рух", — підсумував Андрій Коваленко.Що відомо про Андрія КоваленкаОчолював Центр протидії дезінформації зі січня 2024 року по вересень 2026 року, займаючись протидією російській пропаганді та викриттям ворожих ІПСО.Має звання лейтенанта — офіцера Сил оборони України. До роботи в державних структурах працював журналістом і медіаменеджером. Зокрема, працював у газеті "Сегодня", виданні "Коментарі", а також обіймав посади редактора та головного редактора сайту Depo.ua та сайту телеканалу "Еспресо".Вивчав соціологію в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.Нагадаємо, що декілька днів тому Центр протидії дезінформації при РНБО попереджав про інспіровану Росією інформаційну кампанію в соціальних мережах із закликами до українців виходити на акції протесту та дестабілізувати ситуацію в країні..

В Україні поширилися чутки про можливе перенесення роботи Верховної Ради до Львова. Однак голова українського парламенту Руслан Стефанчук спростував такі чутки.Про це Руслан Стефанчук розповів під час брифінгу для журналістів, його цитує "Укрінформ"."У чому проблема нашого інформаційного суспільства, це в питанні інформаційної гігієни. Коли будь-яка річ, яка не має жодного підтвердження, максимально тиражується в Україні та сприймається на хвилі якогось хейту", — зазначив він.Посадовець наголосив, що Верховна Рада працювала у Києві від першого дня повномасштабної війни та продовжуватиме працювати у приміщенні на вулиці Грушевського, 5, доки це буде можливо."Допоки залишатиметься можливість, ми працюватимемо в приміщенні на Грушевського, 5. На цьому крапка. І поставмо всі крапки над "і" для того, щоби не поширювали жодні міфи", — заявив голова Верховної Ради.За його словами, парламент також має бути готовим працювати під час повітряних тривог безпосередньо в укритті."Ми повинні зробити все для того, щоби за цією адресою змогли не просто під час атак чи повітряних тривог спускатися в укриття, як це робить усе населення України, а в укритті працювати", — вважає спікер.Він зазначив, що Верховна Рада України створила необхідні умови для роботи депутатів в укритті, зокрема, забезпечила можливість голосування."Український парламент створив всі умови для того, щоби депутати працювали там. Ми забезпечили відповідні підстави для голосування. Шановні журналісти, ви були там, ви пробували голосувати. Я думаю, що ви підтвердите, наскільки це сучасно, зручно, немає жодних запитань", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради України заявляв, що проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни..