Американський лідер Дональд Трамп висловив сумнів щодо доцільності проведення спецоперації із захоплення глави Кремля Володимира Путіна за сценарієм, застосованим до лідера Венесуели Ніколаса Мадуро. Президент США зазначив, що на даному етапі не вважає подібні силові заходи щодо очільника Кремля необхідними.Про це він заявив під час офіційної зустрічі з представниками енергетичного сектору в Білому домі."Це не буде необхідним"Відповідаючи на запитання журналістів про те, чи може він віддати наказ про арешт очільника Кремля, Трамп наголосив на дипломатичному підході. Він згадав реакцію Володимира Зеленського на нещодавні події у Венесуелі, коли український президент припустив, що досвід із Мадуро може стати прецедентом для інших диктаторів."Я не думаю, що це буде необхідно. У мене завжди були з ним (Путіним, — ред.) дуже добрі стосунки. Я розчарований тим, що відбувається", — зазначив американський лідер.Трамп також додав, що за свою кар'єру він допоміг врегулювати вісім збройних конфліктів. За його словами, він очікував, що війна в Україні стане однією з найлегших у вирішенні, проте зараз він стурбований великою кількістю жертв.Страх перед США та роль ЄвропиДональд Трамп переконаний, що російський диктатор зважає лише на силу Сполучених Штатів за умови його керівництва."Він не боїться Європи. Він боїться США, коли ними керую я", — заявив президент. Водночас він закликав європейські країни до більшої згуртованості та посилення власних оборонних спроможностей, наголосивши на своїй прихильності до Європи, яка, на його думку, зараз проходить шлях трансформації.Нагадаємо, раніше сенатор США Ліндсі Грем заявляв, що Трамп підтримав двопартійний законопроект про санкції проти Росії. За словами Грема, таке рішення американського лідера є дуже слушним і своєчасним, адже "Україна йде на поступки заради миру, а Путін лише говорить, продовжуючи вбивати невинних".Своєю чергою, президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що підтримує законопроект про санкції проти країни-агресорки Росії, але є одна умова..

На борту російського нафтового судна Marinera (Bella-1), яке нещодавно затримали органи США, перебуває 17 моряків з українським громадянством. Дипломати вже працюють над наданням їм допомоги.Цю інформацію у соцмережі X підтвердила посол України в Сполучених Штатах Ольга Стефанішина.Дії українських дипломатівЗа словами посла, українське диппредставництво тримає ситуацію на особливому контролі. Наразі налагоджено постійну комунікацію з профільними американськими відомствами та Державним департаментом США. Головна мета переговорів — забезпечити консульський доступ до наших співгромадян та захистити їхні права.Ситуація з іншими суднамиСтефанішина також уточнила дані щодо іншого заблокованого танкера:Marinera (Bella-1): 17 українців у складі екіпажу.M-Sophia: громадян України на борту не виявлено.Попередній контекстУ середу, 7 січня, Берегова охорона США затримала танкер Marinera під російським прапором. Це сталося між Ісландією та Британськими островами.Американські військовослужбовці переслідували танкер декілька днів. Операцію проводили за участю Великої Британії. За словами британського міністра оборони Британії Джона Гілі, судно прямувало до Росії.У Європейському командуванні Збройних сил США пояснили, що причиною затримання стало порушення американського санкційного режиму.Прес-секретар Білого дому Керолайн Лівітт заявила про те, що екіпаж "підлягає судовому переслідуванню" за порушення законодавства США.У Росії заявили, що США нібито порушили норми міжнародного права та назвали це "піратством".Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що цей випадок свідчить про лідерство американського президента Дональда Трампа. На його переконання, з Росією потрібно діяти, а не боятися.Прес-секретарка Білого дому Керолайн Лівітт заявила, що захоплення російських танкерів в Атлантиці в середу, 7 січня, не вплине на "хороші відносини" між американським президентом Дональдом Трампом і російським диктатором Володимиром Путіним..

Росія користується похолоданням і намагаються уразити якнайбільше енергетичних обʼєктів України. У кожній міській адміністрації повинні розуміти цю мету окупантів і готувались до "повної протидії".Про це повідомив президент Володимир Зеленський. Гарант наголосив, що тактика росіян — повністю "вимкнути" українські міста."Важливо, щоб у кожній міській адміністрації розуміли цю мету, мету ворога й готувались до повної протидії, до реальної роботи заради містян. Не тікати треба від проблем, а вирішувати їх, тим більше коли є ресурс для цього — як у Києві. Найбільш забезпечене фінансами місто України — і повинні бути всі необхідні резервні схеми", — наголосив гарант.Зеленський поінформував, що сьогодні провів спеціальний енергетичний кабінет. На зустрічі були військові, урядовці та спеціальні служби. Обговорили деталі захисту енергообʼєктів та необхідні рішення. "Максимально активними мають бути дипломати — по лінії МЗС та неформальній дипломатії", — зауважив президент.Гарант нагадав, що минулої ночі було понад 200 російських дронів і значна кількість балістики. Усе в основному проти Києва. "Чотири людини вбиті. Мої співчуття рідним. Майже три десятки поранених. Перед цим були удари по Дніпру, Кривому Рогу, Запоріжжю. Перед цим — Одеса", — додав він.Нагадаємо, 8 січня прес-служба посольства США в Україні повідомляла, що російські окупанти можуть завдати нового масованого удару по території України. Вказувалося на ймовірність, що це відбудеться впродовж найближчих декількох днів.Пізно ввечері 8 січня у Львові та Львівській області пролунала серія потужних вибухів. Відлуння чули й мешканці сусідніх регіонів — Рівненщини та Тернопільщини. На той час по всій країні було оголошено загрозу застосування дальнього балістичного озброєння. Начальник обласної військової адміністрації Максим Козицький поінформував, що на Львівщині атаки зазнав обʼєкт критичної інфраструктури.Згодом Служба безпеки України виявила на Львівщині уламки російської балістичної ракети середньої дальності "Орєшнік", якою ворог вдарив по регіону вночі 9 січня.Крім того, минулої ночі російські окупанти масовано атакували Київ. Мер міста Віталій Кличко проінформував, що внаслідок атаки загинули четверо людей. Серед них — медик. Окрім цього, 25 людей отримали поранення..

У п'ятницю, 9 січня, президент України Володимир Зеленський провів кадрові ротації у складі Ставки верховного головнокомандувача. Зокрема, зміни стосуються керівництва Офісу президента та Головного управління розвідки.Відповідний указ №39/2026 опубліковано на офіційному сайті глави держави.Хто увійшов до складу СтавкиЗгідно з документом, до персонального складу Ставки затверджено:Кирила Буданова — у статусі керівника Офісу президента України;Олега Іващенка — як начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України;Сергія Боєва — заступника Міністра оборони України.Кадрові виключенняЦим же указом президент постановив вивести зі складу Ставки верховного головнокомандувача Сергія Дейнеку (голову Державної прикордонної служби України).Юридичні підставиЗміни внесено відповідно до закону "Про оборону України" на підставі пропозицій РНБО. Указ набирає чинності з дня його оприлюднення.Ставка верховного головнокомандувача є надзвичайним органом вищого військового керівництва, який здійснює стратегічне управління Збройними силами та іншими військовими формуваннями в період війни.Нагадаємо, 9 січня до Верховної Ради України надійшли заяви про відставку міністра оборони Дениса Шмигаля та міністра цифрової трансформації Михайла Федорова. .

Прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні заявила, що Європа повинна співпрацювати з Росією щодо України, що є поворотним моментом у її зовнішній політиці, який узгоджується з її нещодавніми коментарями президента Франції Еммануеля Макрона.Про це повідомляє Bloomberg."Я думаю, що Макрон має рацію, настав час для Європи поговорити з Росією", — сказала вона журналістам 9 січня під час своєї щорічної прес-конференції. Мелоні також застерегла, що така роз’яснювальна робота принесе лише "обмежений" внесок і працюватиме на користь глави Кремля Володимира Путіна, якщо її проводити "по частинах і безладно"."Останнє, що я хочу робити з Путіним, це робити йому послугу", — сказала вона.Минулого місяця лідер Франції Еммануель Макрон заявив, що європейцям слід відновити прямий діалог з Росією, якщо не буде досягнуто тривалого миру. Путін поки що не виявив готовності до компромісу, прагнучи контролювати територію на Сході України, яку його військові не змогли захопити.У п'ятницю Росія завдала удару по західному кордону України балістичною ракетою середньої дальності, відомою як "Орєшнік", на тлі масштабного повітряного нападу, спрямованого на енергетичну інфраструктуру та пошкодження житлових будинків.Президент США Дональд Трамп очолює зусилля щодо досягнення миру в Україні після майже чотирьох років повномасштабного вторгнення сил Путіна. Раніше цього тижня США та інші союзники Києва зійшлися навколо угоди про надання гарантій безпеки, щоб запобігти відновленню атак з боку Росії. Європа дедалі більше несе на собі тягар фінансової підтримки України після того, як Трамп повернувся на посаду президента США минулого року.З моменту вторгнення Росії в Україну у 2022 році Мелоні надіслала Києву щонайменше 2,5 мільярда євро (2,9 мільярда доларів) двосторонньої допомоги, зокрема системи протиповітряної оборони. Але присутність дружнього до Росії союзника в її правлячій коаліції в особі лідера "Ліги" Маттео Сальвіні зробила її меседжі щодо України часом суперечливими. Сальвіні місяцями закликав Італію припинити надсилання допомоги Україні. Мелоні чинила опір.Нагадаємо, за даними Politico, європейські країни можуть дозволити Сполученим Штатам Америки розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії..

Поблизу Тринідаду в Карибському басейні 9 січня Сполучені Штати затримали черговий танкер під назвою Olina. Таким чином кількість успішних перехоплень за останні тижні зросла вже до п'яти.Про це повідомляє The Wall Street Journal. Як зазначає видання, це вже п'ятий успішний випадок затримання суден за останні кілька тижнів у межах посиленого контролю США в Карибському басейні.Деталі затримання та маскування суднаЗа інформацією офіційних осіб США, представники Берегової охорони висадилися на борт нафтовоза, паралельно відстежуючи інші судна, що намагаються обійти американську блокаду венесуельського експорту. Цікаво, що танкер намагався приховати свою діяльність: згідно з даними бази Equasis, він незаконно використовував прапор Східного Тимору. За інформацією Reuters, Olina була затримана після того, як повернулася в регіон, раніше вийшовши з Венесуели.Зв'язок із російським "тіньовим флотом"Українська розвідка (ГУР) підтверджує, що цей танкер був ключовою ланкою в експорті російської нафти в умовах ембарго G7+. Судно активно працювало в Балтійському, Чорному та Тихоокеанському регіонах, доставляючи ресурси агресора до Китаю, Індії та Туреччини.Екологи з Greenpeace також зараховують Olina до "тіньового флоту" РФ. Окрім допомоги в обході санкцій, такі судна становлять серйозну загрозу для світової екології через свій технічний стан.Санкційний статусЧерез участь у схемах Кремля танкер уже перебуває під жорсткими міжнародними обмеженнями:Велика Британія запровадила санкції 17 грудня 2024 року.США внесли судно до списків 10 січня 2025 року.Канада приєдналася до обмежень 21 лютого 2025 року.Попередній контекстУ середу, 7 січня, Берегова охорона США затримала танкер Marinera під російським прапором. Це сталося між Ісландією та Британськими островами.Американські військовослужбовці переслідували танкер декілька днів. Операцію проводили за участю Великої Британії. За словами британського міністра оборони Британії Джона Гілі, судно прямувало до Росії.У Європейському командуванні Збройних сил США пояснили, що причиною затримання стало порушення американського санкційного режиму.Прес-секретар Білого дому Керолайн Лівітт заявила про те, що екіпаж "підлягає судовому переслідуванню" за порушення законодавства США.У Росії заявили, що США нібито порушили норми міжнародного права та назвали це "піратством".Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що цей випадок свідчить про лідерство американського президента Дональда Трампа. На його переконання, з Росією потрібно діяти, а не боятися.Прес-секретарка Білого дому Керолайн Лівітт заявила, що захоплення російських танкерів в Атлантиці в середу, 7 січня, не вплине на "хороші відносини" між американським президентом Дональдом Трампом і російським диктатором Володимиром Путіним..

У п'ятницю, 9 січня, новий міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка прибув з офіційним візитом до України. Проте його потяг приїхав прибув з запізненням через російську масовану атаку.Про це повідомила прес-служба "Укрзалізниці"."До Києва з першим офіційним візитом прибув міністр закордонних справ Чехії Петро Мацінка. Дорога цього разу була непростою: через обстріли та складні погодні умови поїзд прибув із запізненням. Але головне — робота триває і ми продовжуємо зустрічати наших іноземних гостей!" — наголосили у компанії.Водночас, за даними суспільного мовлення Чехії, у Києві посадовець зустрінеться зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою, а також проведе перемовини із прем'єр-міністром України Юлією Свириденко."Враховуючи, що відносини між Чеською Республікою та Україною були дуже інтенсивними в останні роки, ми вважаємо за доцільне, щоб ці інтенсивні відносини були певним чином скориговані, щоб відобразити той факт, що є новий уряд", — сказав Мацінка у коментарі журналістам дорогою до Києва.Як очікується, Мацінка планує обговорити із українськими високопосадовцями питання українських біженців у Чехії, а також дізнатися подробиці про стан мирних переговорів."Ми помітили, що Україна була готова піти на певні поступки в останні тижні та місяці, що, ймовірно, ще не відображається на російській стороні, на жаль, яка, очевидно, зустріла нас тут деякими ракетними обстрілами, що відбулися недалеко від нас", — зазначив він.Ще однією темою для перемовин буде протиповітряна оборона та захист від дронових атак. За словами міністра, Україна є однією з найкращих у світі в цій галузі.Нагадаємо, торік у грудні новопризначений очільник оборонного відомства Чехії Яромір Зуна підтвердив, що закупівля снарядів для України триватиме й надалі. Відповідно до його заяви, масштабний проект "Чеська ініціатива" офіційно продовжить свою роботу протягом 2026 року..

У четвер, 8 січня, Вінницька, Полтавська, Дніпропетровська та Чернівецька області отримали нових очільників державних адміністрацій.Про це стало відомо з указів №35/2026, №36/2026, №37/2026, №38/2026 президента України Володимира Зеленського, які опублікували на офіційному сайті глави держави.Так, посади обласних голів отримали:голова Вінницької ОВА — Наталя Заболотна (заступниця начальника Вінницької ОВА);голова Полтавської ОВА — Віталій Дяківнич;голова Дніпропетровської ОВА — Олександр Ганжа;Чернівецької ОВА — Руслан Осипенко.Варто додати, що раніше Зеленський анонсував зміни в п'яти ОВА. Йдеться про Полтавську, Чернівецьку, Вінницьку, Дніпропетровську та Тернопільську області. Гарант зауважив, що ключове завдання для нових очільників ОВА — посилення місцевого самоврядування, стійкості громад та можливостей регіонів захищати життя й допомагати громадам, які цього потребують.Окрім того, 3 січня президент під час брифінгу для журналістів заявив, що кадрові зміни в керівних структурах України не зупиняться на Кабінеті міністрів і обласних військових адміністраціях. Велике перезавантаження торкнеться всієї системи — тепер воно стосуватиметься оборонного сектору, Державного бюро розслідувань і Збройних сил України.Обласна державна адміністрація (ОДА) — це постійний орган виконавчої влади на рівні області, який діяв до початку повномасштабного вторгнення. Обласна військова адміністрація (ОВА) — тимчасовий орган управління, створений на базі ОДА під час воєнного стану, який керує регіонами, забезпечує безпеку, оборону та життєдіяльність населення в умовах війни.Нагадаємо, 7 січня Кабмін звільнив Олега Гоцинця з посади голови Держгеонадр. Це офіційне рішення, яке відбулося за угодою сторін..

У середу, 7 січня, Кабінет міністрів України звільнив Олега Гоцинця з посади голови Держгеонадр. Звільнення офіційно відбулося за угодою сторін.Про звільнення посадовця повідомили на сайті українського уряду.У середу, 7 січня, 2026 року Кабінет міністрів України ухвалив розпорядження №12-р про звільнення Олега Гоцинця з посади голови Державної служби геології та надр України.Олег Гоцинець працював на посаді голови Державної служби геології та надр України з 29 листопада 2024 року до 7 січня 2026 року, тобто трохи більше одного року (понад 13 місяців).Згідно з документом, рішення ухвалено за угодою сторін відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу".Відповідне розпорядження підписала прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.Наразі інформації про призначення нового керівника Держгеонадр і кандидатів на цю посаду не оприлюднено.Держгеонадра є центральним органом виконавчої влади, який відповідає за державне управління у сфері геології та надр, ліцензування користування надрами та контроль за їх використанням, тому зміна керівництва може вплинути на роботу галузі та інвестиційні процеси.За період роботи Державної служби геології та надр України (Держгеонадр) 2025-2026 років пов’язані з нею резонансні випадки та скандали стосувалися насамперед питань незаконного використання надр і непрозорих дозволів.Нагадаємо, що ще 2023 року суд за матеріалами ДБР заарештував корпоративні права трьох підприємств, які протиправно привласнили надра Сахалінського нафто-газового родовища на Харківщині. Зокрема, йдеться про корпоративні права трьох підприємств нардепа VIIІ скликання парламенту та російського олігарха, які видобувають газ і нафту з державних надр..

Міжурядові консультації між Чехією та Словаччиною відновлюються. Їх заморозив попередній чеський уряд через розбіжності в питаннях зовнішньої політики, зокрема, щодо війни в Україні.Про це заявили прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш і його словацький колега Роберт Фіцо після спільної зустрічі в Братиславі, висловлювання політиків цитує видання Ceske Noviny.За словами Бабіша, наступна спільна зустріч урядів двох країн має відбутися 31 березня. Фіцо зазначив, що засідання уряду відбудеться в Чехії."Я готовий і з нетерпінням чекаю на продовження нашої співпраці, як і в минулому. Словаччина є для нас пріоритетом. Ми відновимо спільні засідання наших урядів", — заявив Бабіш на спільній прес-конференції з Фіцо.Своєю чергою, Фіцо запропонував підписати меморандум з Чехією про поглиблення взаємної співпраці на вигідних умовах для обидвох сторін.Прем'єр-міністри Чехії та Словаччини погодилися, що високі ціни на енергоносії потрібно вирішувати на рівні Європейського Союзу. Фіцо назвав одним із варіантів тимчасове незастосування квот на викиди, які, за його словами, роблять енергію дорожчою.Фіцо також зазначив, що у зв'язку з припиненням постачань російського газу до ЄС Чехія стане важливою транзитною країною для транспортування цієї сировини до Словаччини."Ми готові та будемо раді допомогти", — додав з цього приводу Бабіш.Він за традицією прибув до Словаччини з першим офіційним закордонним візитом після призначення прем'єр-міністром у грудні.Як відомо, в березні 2024 року чеський уряд призупинив чесько-словацькі міжурядові консультації через розбіжності у поглядах на ключові питання зовнішньої політики. Вони стосувалися переважно війни в Україні.Нагадаємо, раніше новий очільник оборонного відомства Чехії Яромір Зуна підтвердив, що закупівля снарядів для ЗСУ триватиме й надалі. Відповідно до його заяви, масштабний проект "Чеська ініціатива" офіційно продовжить свою роботу протягом 2026 року..

Сполучені Штати Америки поступово відвертаються від окремих союзників. До того ж зміни світового порядку мають загрозливий характер. Тому Європейський Союз має прагнути до більшої самостійності.Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон, якого цитує видання Lemonde."США поступово відвертаються від деяких союзників і водночас звільняються від міжнародних правил", — різко заявив Еммануель Макрон, коментуючи поведінку США на міжнародній арені під час щорічного звернення до французьких послів у Єлисейському палаці.Президент Франції наголосив, що система багатосторонності перебуває у кризі, яку можна схарактеризувати як глибоку."Інститути багатосторонності функціонують дедалі гірше. Ми розвиваємося у світі великих держав із реальною спокусою розділити світ між собою", — заявив Макрон.Він акцентував на зростанні "неоколоніальної агресивності" у дипломатичних відносинах. Окремо зупинився на темі цифрової політики, закликавши захищати та посилювати європейське регулювання технологічного сектору, яке, за його словами, перебуває під тиском з боку США."Європейські регламенти DSA та DMA — це два регламенти, які необхідно захищати та посилювати", — наголосив президент Франції.Макрон також нагадав про підготовку так званого "європейського демократичного щита"."Європейська комісія працює над цим, і Франція продовжуватиме вживати ініціатив у цьому напрямку", — додав він.Окрім того, президент закликав до прискорення запровадження європейських торгівельних преференцій і спрощення єдиного ринку капіталу, аби Європа "насправді існувала та мала реальніший вигляд".За його словами, повномасштабна агресія Росії проти України залишається ключовим чинником нестабільності на європейському континенті та триває з високою інтенсивністю вже майже чотири роки.Він додав, що світ дедалі виразніше стикається з поверненням імперських амбіцій і руйнуванням міжнародного порядку, що змушує європейські держави переосмислювати підходи до власної безпеки.У цьому контексті французький президент наголосив на важливості захисту незалежності та свобод країн Європи, а також закликав прискорити формування спільної європейської оборони.Нагадаємо, вчора Еммануель Макрон заявив, що планує поновити перемовини з російським диктатором Володимиром Путіним. Це може відбутися вже "найближчими тижнями"..

Народний депутат від "Опозиційної платформи — за життя" (ОПЗЖ) Нестор Шуфрич, якого підозрюють у державній зраді та роботі на Російську Федерацію, може вийти із СІЗО.Про це повідомляє "Суспільне", посилаючись на слова адвоката нардепа. За даними видання, суд обрав Шуфричу альтернативний запобіжний захід — можливість застави у понад 33 мільйони гривень. Адвокат зауважив, що ця "сума для нього — непомірна", адже на Шуфрича накладені санкції. Крім того, підозрюваний уже понад два роки не працює, адже перебуває під вартою.Свою чергу, син нардепа Олександр Шуфрич, який служить в ЗСУ, повідомив виданню "Телеграф", що не має сумнівів, що "заставу за батька внесуть"."Я більш ніж впевнений, що якщо рішення прийнято і воно вступило в законну силу, то, звичайно, у батька є достатньо людей, які були готові за нього поручитися, навіть до цього рішення. Соратники по партії брали його на поруки, серед них є задекларовані доларові мільйонери. І якщо вони проявлять політичну солідарність, напевно, вони внесуть за нього заставу", — зазначив він.Що відомо про справи Шуфрича15 вересня 2023 року співробітники Служби безпеки України затримали народного депутата Нестора Шуфрича у нього вдома у селі Козин Київської області. Того ж дня відбулося понад 50 обшуків, у нього знайшли заборонену російську символіку та нагороди. Виявляється, він зберігав удома георгіївські стрічки, медалі та кітелі збройних сил Російської Федерації. Також СБУ виявила документ зі схемою автономії для Донецької та Луганської областей. Він передбачає перейменування цих областей України у так звані "краї", широку автономію, проведення виборів, формування окремого уряду та парламенту. Під документом, який датований липнем 2014 року, стоять підписи позбавленого нині українського громадянства колишнього нардепа Віктора Медведчука та самого Шуфрича.Служба безпеки України спільно з Державним бюро розслідувань та Офісом Генпрокурора зібрала доказову базу про антиукраїнську діяльність чинного народного депутата Нестора Шуфрича. Йому повідомлено про підозру у державній зраді. Суд обрав запобіжний захід Шуфричу — тримання під вартою без права внесення застави.8 лютого 2024 року нардеп отримав нову підозру — у фінансуванні Росгвардії.Нагадаємо, раніше в СБУ пояснили, що виконання народним депутатом Нестором Шуфричем депутатських повноважень реалізовують у межах можливостей його перебування в ізоляторі. Це може бути підготовка та надсилання письмових звернень і запитів..

Документ про гарантії безпеки Сполучених Штатів Америки для України вже готовий до фіналізації на найвищому рівні.Про це повідомив президент Володимир Зеленський у Telegram."(Секретар Ради безпеки та оборони, — ред.) Рустем Умєров доповів за результатами перемовин нашої команди у Франції вчора. Фактично готовий до фіналізації на найвищому рівні з президентом Сполучених Штатів двосторонній документ про гарантії безпеки для України", — заявив Зеленський.За словами гаранта, американська сторона ще буде спілкуватися з Росією щодо цього питання. Відтак, Київ очікує фідбек про те, чи готовий агресор реально закінчувати війну."Після повернення в Київ наша переговорна команда доповідатиме щодо всіх деталей зустрічей. Також інформуємо партнерів про наслідки російських ударів, які точно не свідчать, що Москва переглядає свої пріоритети. В цьому контексті необхідно, щоб тиск на Росію зростав так само, як інтенсивно працюють переговорні команди. Реалістичність майбутніх гарантій безпеки має бути доведена здатністю партнерів уже на цьому етапі здійснювати дієвий тиск на агресора. Готуємо нові відповідні контакти з партнерами", — додав Зеленський.Нагадаємо, 7 січня Володимир Зеленський анонсував зустріч із Дональдом Трампом "найближчим часом". Зараз же триває широка дискусія на дипломатичному рівні з приводу гарантій безпеки та можливості посилення тиску на Росію.Додамо, Зеленський також заявляв, що ще під час головування Кіпру в Європейському Союзі може закінчитися війна Росії проти України. Як відомо, кіпрське головування триватиме до 30 червня..

У Верховній Раді створили сім підгруп народних депутатів для підготовки виборчого законодавства. Однак частина опозиції розкритикувала принцип формування їхнього керівництва.Про це на засіданні відповідної робочої групи повідомив її голова, народний депутат Олександр Корнієнко, передає "Суспільне"."У Раді працюватимуть підгрупи народних депутатів, які готуватимуть законодавчі пропозиції щодо проведення виборів", — йдеться у повідомленні.За словами нардепа, підгрупи працюватимуть за наступними напрямками:адміністрування виборів та виборчої інфраструктури;напрацювання критеріїв безпеки для організації і проведення виборів;забезпечення реалізації виборчих прав військових;ВПО, тимчасово окуповані та прифронтові території;участь у виборах українців, які перебувають за кордоном;інформаційне забезпечення виборів, інформаційну безпеку та проведення передвиборчої агітації;виконання міжнародних зобов’язань України у сфері виборів.Водночас депутатка від "Європейської Солідарності" Ірина Геращенко заявила, що не погоджується з визначеним складом керівників підгруп, адже серед очільників немає представників "ЄС", "Батьківщини" чи інших політичних сил."Ми наполягаємо на те, що представник нашої фракції теж буде очолювати одну з підгруп", — додала вона.Своєю чергою, Корнієнко заявив, що політичну пропорційність буде враховано, а фінальний склад керівництва підгруп доведуть до учасників згодом. Нардеп також додав, що до кінця січня підгрупи мають напрацювати драфти відповідних законопроектів.Нагадаємо, 7 січня Центральна виборча комісія (ЦВК) схвалила пропозиції щодо законодавчого врегулювання особливостей організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні..

Захоплення російських танкерів в Атлантиці в середу, 7 січня, не вплине на "хороші відносини" між американським президентом Дональдом Трампом і російським диктатором Володимиром Путіним.Про це заявила прес-секретарка Білого дому Керолайн Лівітт, її цитує CNN.За словами речниці адміністрації Дональда Трампа, американський лідер "не боїться" продовжувати захоплення підсанкційних нафтових танкерів, попри те, що це може посилити напругу у відносинах із Росією та Китаєм."Він буде проводити політику, яка найкращим чином відповідає інтересам США. Це означає забезпечення дотримання ембарго щодо всіх суден "тіньового флоту", які незаконно перевозять нафту", — пояснила прес-секретарка.Також Лівітт не побачила ризиків загострення відносин між США та Росією, зазначивши, що Трамп підтримує "хороші відносини" з Путіним, і так триватиме й надалі."Я вважаю, що ці особисті стосунки збережуться", — наголосила вона.За словами Керолайн Лівітт, Дональд Трамп чітко дав зрозуміти, що захоплення підсанкційних танкерів є "політикою цієї адміністрації, і він не боїться її реалізовувати".Попередній контекстУ середу, 7 січня, Берегова охорона США затримала танкер Marinera під російським прапором. Це сталося між Ісландією та Британськими островами.Американські військовослужбовці переслідували танкер декілька днів. Операцію проводили за участю Великої Британії. За словами британського міністра оборони Британії Джона Гілі, судно прямувало до Росії.У Європейському командуванні Збройних сил США пояснили, що причиною затримання стало порушення американського санкційного режиму.Прес-секретар Білого дому Керолайн Лівітт заявила про те, що екіпаж "підлягає судовому переслідуванню" за порушення законодавства США.У Росії заявили, що США нібито порушили норми міжнародного права та назвали це "піратством".Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що цей випадок свідчить про лідерство американського президента Дональда Трампа. На його переконання, з Росією потрібно діяти, а не боятися..
