# політика

У середу, 11 листопада, президент України Володимир Зеленський провів селекторну нараду щодо ситуації в регіонах після російських обстрілів. Під час зустрічі обговорили відновлення пошкодженої інфраструктури, потреби в енергетичному обладнанні та захист енергетичних і логістичних об'єктів.Про результати наради глава держави повідомив на своїй сторінці у Telegram. За словами Зеленського, одним із питань стало оновлення потреб регіонів в енергетичному обладнанні та техніці."Оновили потреби в енергетичному обладнанні, техніці, в конкретних кроках підтримки. Будемо говорити про це з визначеними європейськими партнерами на зустрічах в Ірландії", — зазначив президент.Також учасники селектора заслухали доповіді про відновлювальні роботи на Дніпровщині, в Одеській області та на Донеччині. Окремо обговорили ситуацію в Краматорську.Зеленський доручив перевірити звіти областей про теплопостачанняОкрему увагу під час наради приділили ситуації з теплопостачанням у регіонах та забезпеченню необхідним обладнанням. Президент доручив урядовцям спільно з РНБО та командою Офісу президента перевірити окремі звіти з областей."Очікую на повну і правдиву інформацію", — наголосив Зеленський.У Києві готують резервні транспортні схемиКрім того, прем'єр-міністр доповів главі держави про реалізацію рішень у Києві щодо резервних транспортних схем. Ще одним питанням наради став захист об'єктів енергетичної та логістичної інфраструктури. Зеленський повідомив, що окремо обговорив із командувачем Повітряних сил ЗСУ параметри захисту визначених об'єктів розподілу та передачі електроенергії, а також логістичних об'єктів.За словами президента, російські війська останніми днями особливо активно намагаються атакувати ці об'єкти."Визначені завдання повинні бути виконані вже цієї доби", — підсумував глава держави.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський повідомляв, що на сьогодні Україна вже розробила план для проходження зими. Відповідний документ вже представлено партнерам з країн Північної Європи..

У середу, 11 листопада, президент Володимир Зеленський прибув із офіційним візитом до Ірландії. Його літак приземлився у Дубліні.У своєму дописі у Telegram гарант повідомив, що у країну у нього запланована низка зустрічей."Разом із командою розпочинаємо візит до Ірландії. Вже прибули до Дубліна для участі в IX саміті Європейської політичної спільноти. Сьогодні та завтра заплановані двосторонні й багатосторонні зустрічі з партнерами. Загалом близько 20 лідерів. Візьму участь в інавгураційній пленарній сесії саміту ЄПС", — наголосив він.Крім того, Зеленський планує зустрітися із американською переговорною командою — Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером."Працюємо, щоб мир був ближчим. Дякую всім, хто допомагає та підтримує Україну", — додав президент.Варто зауважити, що, за даними ISW, російське керівництво намагається використати переговори в Абу-Дабі за участю України та США для просування своїх давніх вимог щодо послаблення НАТО в Європі. Аналітики зазначають, що таким чином Москва хоче відродити ультиматуми зразка 2021 року.Нагадаємо, 11 листопада керівник Офісу президента Кирило Буданов уникнув прямої відповіді на запитання про те, чи продовжує Москва вимагати виведення українських військ із Донбасу. Натомість посадовець наголосив, що в дипломатичному процесі вирішальну роль відіграє виключно фінальний результат.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

Спецпредставник президента США Джаред Кушнер висловився за проведення прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним. За його словами, фінальні рішення щодо мирної угоди можуть ухвалити виключно лідери держав.Про це він заявив під час пресконференції за підсумками переговорів в Абу-Дабі, пише "РБК-Україна".Позиція США щодо зустрічі лідерівАмериканський представник зазначив, що особистий контакт між лідерами України та Росії був би корисним для просування мирного процесу, хоча російська сторона висуває власні умови щодо підготовки такого саміту."Було б добре, якби вони зустрілись в будь-який час. Росіяни кажуть, що вони хотіли б побачити більше прогресу перед тим, як це станеться", — сказав Кушнер.Бракує довіри, але потрібен фінальний крокВодночас спецпредставник президента США зауважив, що наразі між Зеленським та Путіним "немає великої довіри". Попри складність дипломатичного процесу та необхідність узгодження багатьох деталей, саме очільники держав мають поставити фінальну крапку в перемовинах."Тож якщо ми знайдемо шлях, як це організувати... Але ці угоди забирають час, це складні угоди. Ми бачимо зараз всі різноманітні компоненти угоди і нам треба з'ясувати, як їх скомпонувати й створити правильну структуру і час, як це зробити (мирну угоду, — ред.). Але тільки лідери можуть зробити фінальні рішення", — додав він.Нагадаємо, 11 листопада керівник Офісу президента Кирило Буданов уникнув прямої відповіді на запитання про те, чи продовжує Москва вимагати виведення українських військ із Донбасу. Натомість посадовець наголосив, що в дипломатичному процесі вирішальну роль відіграє виключно фінальний результат..

Керівник Офісу президента Кирило Буданов уникнув прямої відповіді на запитання про те, чи продовжує Москва вимагати виведення українських військ із Донбасу. Натомість посадовець наголосив, що в дипломатичному процесі вирішальну роль відіграє виключно фінальний результат.Про це посадовець заявив під час пресконференції, пише "РБК-Україна".Закриті деталі переговорів в Абу-ДабіЗапитання від представників медіа пролунало одразу після завершення другого дня перемовин за участі делегацій України, США та Росії, які відбулися в Абу-Дабі. Журналісти поцікавилися, чи досі російська сторона наполягає на виході України з території Донбасу.Позиція Буданова щодо результатівОчільник Офісу президента не став розкривати зміст закритих обговорень і пояснив, на чому саме зараз зосереджена увага української делегації."Дивіться, питання, які підіймаються під час перемовин, — це питання перемовин. Важливий тільки результат. Коли ми його досягнемо, про це буде публічно оголошено", — відповів Буданов.Нагадаємо, за даними ISW, російське керівництво намагається використати переговори в Абу-Дабі за участю України та США для просування своїх давніх вимог щодо послаблення НАТО в Європі. Аналітики зазначають, що таким чином Москва хоче відродити ультиматуми зразка 2021 року.Ще 10 листопада під час переговорів в Абу-Дабі обговорювали можливість проведення масштабного обміну полоненими у форматі "1000 на 1000" або "1500 на 1500"..

У середу, 11 листопада, президент України Володимир Зеленський зустрівся з Королем Данії Фредеріком X у межах офіційного візиту. Під час аудієнції сторони обговорили складну ситуацію в енергосистемі та посилення безпекової співпраці між країнами.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Зустріч із королівською родиною та урядом ДаніїПрезидент подякував монарху за аудієнцію."Дякую Королю Данії Фредеріку X за аудієнцію", — зазначив глава держави.Також на зустрічі були присутні кронпринц Данії Крістіан і прем'єр-міністерка Метте Фредеріксен.Обговорення енергетики та безпекиЗа словами Зеленського, наразі суттєво посилюються російські удари по критичній інфраструктурі, зокрема по енергетиці та об'єктах, які забезпечують нормальне життя для людей."Я розповів Його Величності про ситуацію в Україні", — зазначив він.Окрім цього, сторони обговорили співпрацю в захисті життів, питання безпеки загалом, а також підтримку і реабілітацію поранених українських воїнів та ветеранів. Президент наголосив, що Данія вже допомагає в усіх цих напрямах, і Україна розраховує на продовження спільних зусиль."Цінуємо підтримку Його Величності, данського уряду та людей Данії, вдячні за всю допомогу", — резюмував український лідер.Нагадаємо, 10 листопада Данія виділила новий оборонний пакет для України. Його вартість сягне 645 мільйонів євро..

Франція домагається від Німеччини чітких пояснень щодо того, за яких обставин Берлін планує застосовувати далекобійні ракети проти російських цілей у разі війни. Париж прагне переконатися, що такі удари не призведуть до ядерної ескалації з боку москви.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів, передає hromadske. За інформацією співрозмовників видання, французькі представники вже обговорюють із німецькими посадовцями можливість узгодження підходів до використання далекобійної зброї. Зокрема, Париж хоче, щоб німецька військова доктрина враховувала французькі принципи ядерного стримування.Чому Франція побоюється ядерної ескалаціїУ Парижі припускають, що росія може сприйняти удар звичайною зброєю по своїй території або військових об'єктах як привід для ядерної відповіді. Особливе занепокоєння викликає ризик того, що москва неправильно витлумачить дії європейських союзників.Французька сторона також остерігається, що через заяви президента Емманюеля Макрона про можливості ядерного стримування росія може покласти відповідальність за удари партнерів саме на Париж.Одне із джерел FT наголосило, що Франція як одна з двох ядерних держав Європи має власну систему негласних принципів і правил ядерного стримування. Німеччина та інші європейські країни, за його словами, не мають аналогічної "ядерної граматики та лексики".Європа нарощує арсенал далекобійної зброїНа тлі російської загрози Німеччина та низка інших європейських держав посилюють свої можливості у сфері далекобійного озброєння. До цього процесу долучилися Велика Британія, Польща, країни Балтії та Скандинавії.Зокрема, Берлін працює над розробкою та виробництвом ракет, здатних долати від 500 до 2000 кілометрів. Таку зброю розглядають як один з інструментів посилення обороноздатності Європи на випадок можливого конфлікту з росією.У Німеччині погодилися з необхідністю виробити спільні для європейських держав правила застосування озброєння, використання якого може спровокувати ядерну відповідь.Додамо, підготовка українських пілотів для польотів на французьких винищувачах Rafale розпочнеться у листопаді у Франції. Вона триватиме в декілька етапів..

Україна наполягає на залученні представників європейських країн до переговорів щодо завершення російсько-української війни. Вже до кінця листопада має бути визначено, хто саме представлятиме ЄС та отримає відповідний переговорний мандат.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами. За словами очільника держави, участь Європи в мирному процесі принципово важлива, оскільки війна відбувається саме на європейському континенті. "Ми хотіли залучити Європу, європейців, бо війна йде в Європі. І зрештою, ми побачимо, хто надасть гарантії безпеки та який бізнес прийде для реконструкції. Тож так, саме тому місце Європи абсолютно дуже важливе. Тож ми над цим працювали", — запевнив президент.Зеленський уточнив, що йдеться не обов'язково про одного лідера чи представника окремої країни. Європа може делегувати одну людину, кількох представників або цілу переговорну групу."Краще, щоб вони розмовляли з нами, вели діалог, а не просто чекали від нас, щоб ми прийняли, хто представлятиме Європу", – зазначив він.За словами Зеленського, визначитися з представником або групою представників необхідно не пізніше кінця листопада. Вони мають отримати спільний мандат від європейських країн для участі в мирних переговорах. Він також зауважив, що роль Європи в переговорному процесі з наближенням січня лише зростатиме."Послухайте, європейці — не один лідер, не одна країна. Але це нормально. Я маю на увазі, що ми з цим згодні. Проблема в тому, що зараз роль Європи, ближче до січня, буде все більш і більш важливою… Нам потрібно прийняти рішення про те, хто представлятиме Європу на переговорах, і це буде краще, тому що вони отримають мандат на переговори — мандат від усієї Європи.. Ось чому я вважаю це важливим, і я сподіваюся, що не пізніше кінця листопада або, навіть краще, у Німеччині 19 листопада, це вирішиться", — додав гарант.Зауважимо, 10 листопада у перший день перемовин про завершення російсько-української війни в Абу-Дабі українська, російська та американська делегації обговорили питання звільнення полонених, а також деескалації та післявоєнних гарантій безпеки.Також 10 листопада в Абу-Дабі відбулася зустріч представників США, України та європейських країн. Переговори провели напередодні діалогу між Києвом і Москвою. Однією з головних тем стала координація спільних зусиль для припинення війни. Крім того, учасники обговорили можливі домовленості щодо безпеки України після завершення бойових дій. США, зі свого боку, розраховують виступити посередником у цьому процесі.Нагадаємо, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко заявляв, що Україна та Росія за підсумками переговорів в Абу-Дабі можуть домовитися про черговий масштабний обмін військовополоненими. Натомість суттєвого прогресу у питанні завершення війни очікувати поки не варто.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

У вівторок, 10 листопада, Данія виділила новий оборонний пакет для України. Його вартість сягне 645 мільйонів євро.Про це повідомив президент Володимир Зеленський за результатами перемовин із премʼєр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. За його словами, кошти із нового оборонного пакета спрямують на закупівлю ударних безпілотників, зокрема й українського виробництва, амуніції для F-16, а також на українські дрони-перехоплювачі та ініціативу PURL."Дуже вчасне та вагоме посилення, якраз коли Росія проводить свою балістичну операцію проти нашої енергетики, водопостачання, тепла і всього, що формує нормальне життя", — наголосив гарант.Крім того, сторони обговорили додаткову гуманітарну підтримку. Очільник держави відзначив, що напередодні четвертої річниці звільнення Херсона від росіян є також рішення Данії підтримати наших людей саме на Херсонщині. Данія виділила енергетичний пакет на 20 мільйонів євро для цього регіону."Дуже важливо, що Данія фокусується на безпосередній підтримці наших громад. Багато зроблено на Миколаївщині завдяки цим зусиллям. Розраховуємо, що вони продовжаться. Також говорили про результати нашої роботи у форматі Drone Deal, розвиток спільних виробництв та роботу над антибалістичною програмою FREYJA. Дякую Метте, уряду, парламенту та всьому Данському народові за незмінну підтримку, дійсно сильні рішення та лідерство у захисті життів та цінностей", — додав президент.Нагадаємо, що 19 вересня Данія ухвалила рішення позачергово надати Україні 31-й пакет військової допомоги, загальна вартість якого становить близько 275 мільйонів доларів. Виділені кошти спрямують на суттєве посилення спроможностей протиповітряної оборони для захисту критичної інфраструктури в осінньо-зимовий період..

У вівторок, 10 листопада, в Абу-Дабі відбулася зустріч представників США, України та європейських країн. Переговори провели напередодні запланованого діалогу між Києвом і Москвою.За їхніми підсумками спеціальний представник американського президента Стів Віткофф оприлюднив заяву в соціальній мережі X.Однією з головних тем стала координація спільних зусиль для припинення війни. Крім того, учасники обговорили можливі домовленості щодо безпеки України після завершення бойових дій. США, зі свого боку, розраховують виступити посередником у цьому процесі.Які гарантії безпеки обговорювалиЗа словами Віткоффа, учасники зустрічі погодилися, що будь-які майбутні домовленості повинні враховувати суверенітет України, її територіальну цілісність і право самостійно ухвалювати рішення.Окремо наголосили на необхідності забезпечити Україні надійні гарантії безпеки. Для цього планують розробити практичну систему взаємодоповнювальних механізмів, яка допоможе захистити державу в довгостроковій перспективі та створить умови для досягнення домовленостей дипломатичним шляхом.Також сторони розглянули можливість подальшого розвитку вже наявних європейських інституцій і безпекових угод після завершення війни.Яку роль відіграватиме НАТОЩе одним напрямом обговорення стали механізми запобігання новим конфліктам і зниження ризиків небезпечної ескалації. Учасники визнали, що питання післявоєнної безпеки потребує надійних інструментів управління ризиками.У спільній заяві також підтвердили важливість формування міцної європейської системи безпеки. Водночас наголосили, що сильне НАТО й надалі залишатиметься ключовою складовою колективної оборони євроатлантичного простору.За підсумками зустрічі сторони висловили готовність продовжити роботу над ширшими багатосторонніми переговорами за участю європейських партнерів. Кінцевою метою цього процесу назвали досягнення всеосяжного та тривалого миру.Додамо, в адміністрації Дональда Трампа обговорюють ідею зміни меж областей України. Таким чином Росія могла би заявити про повний контроль над Донеччиною та Луганщиною, а Київ не віддав би населені пункти, які утримує..

У вівторок, 10 листопада, Верховна Рада України ухвалила закон для боротьби з підкупом іноземних посадових осіб. Документ наближає Україну до стандартів Європейського Союзу й Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Верховної Ради України.Там наголосили, що йдеться про посилення відповідальності за підкуп іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях.Для цього український парламент ухвалив відповідний закон (№15056). "За" проголосували 247 народних депутатів.Метою закону є уніфікація норм чинного національного законодавства з положеннями Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях для забезпечення її подальшого належного виконання."Приєднання до конвенції відкриває можливості для міжнародної співпраці у сфері розслідування корупційних злочинів і є важливим кроком наближення України до стандартів ОЕСР і ЄС", — ідеться в повідомленні.Ще 2022 року уряд України подав заявку на членство в ОЕСР. Головною умовою для цього є приєднання до Конвенції та участь у робочій групі ОЕСР щодо боротьби з хабарництвом у міжнародних ділових операціях.Минулого року, 23 жовтня, робоча група ОЕСР офіційно запросила Україну долучитися до цього документа.Нагадаємо, що в лютому минулого року президент США Дональд Трамп наказував міністерству юстиції зупинити виконання антикорупційного закону, який забороняв американцям давати хабарі іноземним урядовцям для укладення контрактів..

Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що майбутні гарантії безпеки для України мають враховувати позицію Росії. Він вважає, що це одна з ключових умов для досягнення домовленостей про завершення війни.Про це американський посадовець сказав в інтерв'ю DRM News."Необхідно розуміти, що Україна повинна буде почуватися в безпеці після війни. І, очевидно, це має бути чимось, з чим погодиться і Росія, щоб ці гарантії могли працювати. Гарантії безпеки матимуть вирішальне значення для того, щоб Україна могла на щось погодитися. Але водночас це має бути прийнятним і для Росії", — наголосив Рубіо.За його словами, конкретного механізму післявоєнного захисту України поки не погодили. Наразі сторони розглядають різні варіанти майбутніх домовленостей. Також Рубіо не виключив можливості закріплення гарантій окремим міжнародним договором, однак зазначив, що це питання ще не опрацьоване детально.Нагадаємо, раніше The Washington Post повідомляло, що США та європейські партнери працюють над спільною пропозицією щодо завершення війни. Вона може передбачати припинення вогню, гарантії безпеки для України та її післявоєнну відбудову. В Офісі президента України ці повідомлення назвали "непоганим піаром".Додамо, аналітики відзначили "певну непублічну гнучкість" України та Росії перед початком переговорів в Абу-Дабі. Особливо це стосується питання про те, хто контролюватиме східні регіони України в повоєнному сценарії..

Аналітики відзначили "певну непублічну гнучкість" України та Росії перед початком переговорів в Абу-Дабі. Особливо це стосується питання про те, хто контролюватиме східні регіони України в повоєнному сценарії.Таку інформацію оприлюднили аналітики BBC. Вони зазначили, що про це свідчать коментарі американських чиновників, з якими журналісти поспілкувалися перед першими з лютого тристоронніми переговорами України, США та Росії.Як відомо, вже сьогодні, 10 листопада, та завтра представники трьох країн планують зустрітися в Абу-Дабі. Однак позиції Києва та Москви з питання припинення війни, як і раніше, сильно розходяться.Медійники акцентували, що ключовим пунктом розбіжностей є Донецька область України, більша частина якої окупована Росією. Зокрема, Москва вимагає від України відмовитися від території Донбасу, яку все ще контролює, тоді як Київ хоче заморозити лінію фронту, щоби зберегти контроль над ділянками, які мають вирішальне значення для майбутньої безпеки країни.І хоча жодна зі сторін не поступилася цими вимогами, американський чиновник у коментарі ВВС припустив, що це лише публічна позиція, та що обидві сторони виявили "деяку гнучкість у приватному порядку".При цьому посадовець визнав, що проблему не вдасться вирішити без обговорення нової "архітектури безпеки"."Вони не вирішать Донецьку та територіальні проблеми, поки не дізнаються, якою буде архітектура безпеки після війни. І майте на увазі, що ми не зможемо завершити вирішення одного питання без вирішення іншого", — пояснив він.За інформацією BBC, для України післявоєтинна "архітектура безпеки" може включати гарантії того, що союзники прийдуть країні на допомогу в разі нового нападу. Для Росії це може бути її давнє прагнення до виведення НАТО зі Східної Європи, що викликало би тривогу в європейців.Запропонована схема включає консультації з питань безпеки та гарячі лінії для зв'язку в кризових ситуаціях, а також "взаємні заходи з деескалації" між двома сторонами. Також офіційні особи порушили питання поновлення роботи Ради НАТО-Росія, діяльність якої значною мірою припинили з 2022 року.Учора на тлі останніх подій очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала включити союзників по НАТО та ЄС до будь-яких "змістовних дискусій про архітектуру безпеки Європи". Президент України Володимир Зеленський також виступає за те, щоби Європа брала участь у переговорах.Американський чиновник сказав ВВС, що США запропонують перейти до багатостороннього формату, залучаючи до обговорення європейців."Сподіваюся, що їх вдасться залучити до участі росіян. Хоча в росіян залишилося неприємне враження про європейців", — підсумував американець у коментарі медійникам.Нагадаємо, що перед початком мирних перемовин в Абу-Дабі 10-11 листопада відбудеться зустріч американців і партнерів із НАТО, ЄС і України. Відбудеться розмова про архітектуру безпеки повоєнного світу.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

Цей тиждень в Україні — пленарний. У порядку денному важливі законопроєкти, які мають значення для європейської інтеграції України, для фінансування держави та для боротьби з корупцією.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Є мій законопроєкт, який забезпечує Україні рух у приєднанні до Організації економічного співробітництва та розвитку", — зазначив він.За його словами, це група найбільш сильних економічно та соціально країн, й Україні треба бути партнером саме з такими державами та мати саме такі принципи."Я прошу парламентарів бути результативними і підтримати законопроєкти, які є на цей тиждень", — акцентував український президент.Він також поінформував, що відбулася на ставці доповідь головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого про наші позиції на фронті."Зараз українські військові справді посилюють українські переговорні позиції: кожне завдання, яке повністю виконане, кожна оборонна операція, яка додає Україні сил і результатів, посилює Україну в перемовинах", — наголосив президент України.Він додав, що цими днями українські захисники та захисниці забезпечують і рекордні результати у знищенні російських окупантів: у Росії рекордні втрати на фронті — щодобові та щотижневі."Працюють й українські далекобійні санкції. Ми цілком справедливо відповідаємо Росії на її війну та доводимо, що війну потрібно завершити. Росія може це зробити — завершити свою війну. Важливо, щоб Америка саме в цьому переконувала Росію", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що 28 жовтня Верховна Рада України підтримала в першому читанні проєкт закону про державний бюджет України на 2027 рік. "За" проголосували 239 народних депутатів..

Американці вірять в оптимістичні перспективи тристоронніх переговорів в Абу-Дабі. Проте укладення угоди за результатами зустрічей 10-11 листопада не очікується.Таку інформацію оприлюднив кореспондент "Радіо Свобода" Алекс Рауфоглу в дописі на своїй сторінці в соціальній мережі Х.За його словами, американські чиновники поділилися з журналістами очікуваннями Вашингтона щодо переговорів, ключовими проблемами та тим, що відбуватиметься далі.Представники США кажуть, що є "реальний шанс" досягнути "серйозного прогресу" в припиненні війни на переговорах завтра в Абу-Дабі.Журналіст розповів про декілька ключових заяв американських чиновників. Зокрема, Росія звинувачує європейців у зриві попередньої угоди в Стамбулі. Тому США працюють над тим, щоби запевнити Москву у своїй згоді з Європою та НАТО. Вони хочуть вийти за рамки тристоронніх переговорів і перейти до ширшого багатостороннього формату за участю Європи.Очікується, що Німеччина, Франція, Велика Британія й Італія, разом із НАТО, ЄС і Україною, приєднаються до обговорення гарантій безпеки та післявоєнної архітектури безпеки Європи."Гарантії безпеки стануть центральним питанням. Офіційні особи заявили, що Вашингтон попросив Росію прийняти угоду, яка надає Україні захист, подібний до статей 4 та 5 НАТО", — зауважив медійник.При цьому він додав, що будь-які зобов'язання США зрештою залежатимуть від Дональда Трампа. Водночас майже немає сумнівів, що Європа, за версією американців, нестиме фінансовий тягар."Територіальне питання залишається невирішеним. Росія продовжує вимагати всю Донеччину, тоді як Україна виступає за нинішню лінію розмежування", — наголосив Алекс Рауфоглу.Однак, констатував він, Росія й Україна продемонстрували певну приватну гнучкість, погодившись, що територіальні питання та післявоєнні домовленості про безпеку повинні обговорюватися паралельно — та зрештою вирішуватися разом."Угода в Абу-Дабі не очікується. Мета зустрічі полягає в тому, щоб уточнити позиції, виявити прогалини, що залишилися, та створити основу для подальших переговорів", — пояснив журналіст.Офіційні особи заявили, що США налаштовані "обережно оптимістично", та припустили, що подальші зустрічі з російським диктатором Володимиром Путіним і президентом України Володимиром Зеленським можуть відбутися найближчим часом.Нагадаємо, що перед початком мирних перемовин в Абу-Дабі 10-11 листопада відбудеться зустріч американців і партнерів із НАТО, ЄС і України. Відбудеться розмова про архітектуру безпеки повоєнного світу.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

У понеділок, 9 листопада, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді. Волни обговорили ситуацію в дипломатії.Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі."Активно готуємося щодо кожного з питань, яке є в адженді зустрічі в Абу-Дабі. З боку України завжди конструктивний підхід, і потрібна така ж готовність іти на деескалацію від Росії", — зазначив він.Український президент нагадав, що індійський прем’єр-міністр неодноразово казав, зокрема, російському очільнику, що зараз час закінчувати війну, а не продовжувати."Важливо, щоб Індія знайшла, якими своїми кроками та діалогом з іншими лідерами вона може докластися до наближення кінця війни", — зауважив Зеленський.За його словами, одним із напрямів може стати продовольча безпека. Лідери України й Індії обговорили, як Росія блокує експорт зерна в Чорному морі."Індія готова виступити посередником в налагодженні продовольчих коридорів. Розраховуємо на продовження зусиль у цьому напрямі", — акцентував президент України.Він наголосив, що Росія має зрозуміти: від заблокованих морських шляхів страждає її економіка та сотні мільйонів людей в різних країнах."Домовилися з Моді, що команди перебуватимуть на звʼязку щодо цих та інших двосторонніх питань", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що в Києві 3 вересня відбулися важливі переговори між очільниками зовнішньополітичних відомств України й Індії щодо можливих шляхів досягнення миру та безпеки. Індійська сторона підтвердила намір сприяти врегулюванню війни, нагадавши про публічний заклик прем'єра Нарендри Моді до Володимира Путіна припинити бойові дії..