# Протести

Звичайна цікавість, нерозуміння наслідків або піддавання впливу провокаторів можуть втягнути громадян у вчинення тяжких злочинів проти безпеки суспільства. Українське оборонне відомство випустило спеціальне роз'яснення щодо юридичної відповідальності та наслідків участі в масових заворушеннях.Про це повідомляє Міністерство оборони УкраїниЩо таке масові заворушенняЗа даними Міноборони, звичайна цікавість чи вплив провокаторів можуть спровокувати людей на вчинення дій, які мають серйозні правові наслідки. У відомстві детально пояснили, що під масовими заворушеннями розуміють протиправні дії багатьох осіб, які одночасно відбуваються в одному чи кількох населених пунктах або регіонах, порушують громадський порядок і загрожують безпеці людей.Зазначається, що подібні акції супроводжуються насильством, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель чи споруд, а також опором представникам влади із застосуванням зброї чи інших предметів."Цікавість, нерозуміння та вплив провокаторів можуть втягнути людей в небезпечні ситуації. Наслідки не завжди усвідомлюються, але вони будуть серйозними. Важливо вчасно розпізнавати заклики до насильства й не долучатися до протиправних дій", — наголосили в Міністерстві оборони України.Яка відповідальність чекає на порушниківЯк уточнили в оборонному відомстві, через значний масштаб та підвищену небезпеку таких дій для відновлення правопорядку залучаються спільні сили й засоби відповідних органів сектору безпеки і оборони.Представники оборонного відомства нагадали, що покарання за такі злочини є максимально суворим. Згідно зі статтею 294 Кримінального кодексу України, організація масових заворушень або активна участь у них карається:від п'яти до восьми років позбавлення волі;від восьми до 15 років позбавлення волі, якщо такі дії призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків.Нагадаємо, Державне бюро розслідувань розпочало кримінальне провадження за фактом подій, які сталися 2 листопада 2026 року в Петропавлівській Борщагівці. У ДБР наголосили, що навколо події поширюється багато повідомлень із різними, подекуди суперечливими версіями того, що сталося. Однак частина цих тверджень наразі не має належного підтвердження.Водночас військова омбудсманка Ольга Решетилова заявила, що у будинку в Петропавлівській Борщагівці перебували не лише мобілізовані, а й військовослужбовці, які захищали Маріуполь і "Азовсталь", пройшли російський полон і повернулися до війська.Раніше керівник Офісу президента Кирило Буданов інформував про затримання жінки, яка на автівці швидкої допомоги першою прибула до будинку в Петропавлівській Борщагівці. Раніше вона здійснювала попередню розвідку об'єкта. Вже 4 листопада Солом’янський райсуд обрав Валентині Молодій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. .

У четвер, 5 листопада, сотні тисяч людей вийдуть на вулиці французьких міст, а працівники державного сектору долучатимуться до загальнонаціонального страйку. Акції орган профспілки та студентські об’єднання на тлі невдоволення вартістю життя, станом освіти й суспільних послуг.Як повідомляє Reuters, мобілізацію оголосили профспілки, зокрема ліва конфедерація CGT, а також підтримали студентські об’єднання. Демонстрації стали продовженням протестного руху, спричиненого невдоволенням зростанням вартості життя, станом державних послуг та проблемами в освіті."Сьогодні ми повинні масово вийти на вулиці", — заявила очільниця CGT Софі Біне в ефірі телеканалу LCI.Для охорони громадського порядку влада планує залучити близько 70 тисяч поліцейських. За оцінками спецслужб, за межами Парижа до протестів можуть приєднатися від 500 до 700 тисяч людей.Страйк уже впливає на роботу державних установ і транспорту. У Міністерстві освіти очікують, що до нього долучаться 17,5% учителів державних початкових шкіл. Профспілки також попередили про можливі перебої в русі поїздів і міського транспорту. Крім того, вранці через акції протесту виробництво електроенергії на французьких атомних станціях скоротилося на 2,4 ГВт.До демонстрацій планують приєднатися й студенти. Вони висловлюють занепокоєння умовами навчання та невизначеністю щодо майбутнього."Ми намагаємося мобілізувати якомога більше людей. Дехто не приєднується, бо боїться — багато хто побоюється поліцейського насильства", — розповіла 19-річна студентка з Парижа Ірма де Банвіль.Напередодні президент Франції Емманюель Макрон скликав екстрене засідання з питань оборони та безпеки. Як зазначає Reuters, протестний рух, який спочатку був пов’язаний із невдоволенням студентів умовами навчання та відсутністю перспектив для молоді, переріс у серйозний виклик для уряду."Мета на найближчі тижні — повернути річку, що вийшла з берегів, назад у її русло, а також розпочати президентські вибори в максимально спокійній обстановці", — заявив представник оточення Макрона.Додамо, раніше стало відомо, що у Франції онлайн-платформи Vinted, Leboncoin, eBay та інші сервіси посилять перевірку оголошень, щоб виявляти ймовірний продаж товарів, викрадених під час протестів. Компанії також передаватимуть правоохоронцям інформацію, яка допоможе встановити причетних до перепродажу краденого..

У середу, 4 листопада, Солом’янський райсуд обрав Валентині Молодій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вона була однією з головних учасниць заворушень у Петропавлівській Борщагівці.Про це повідомило "Суспільне". За рішенням суду, вона має провести в СІЗО як мінімум 60 діб. При цьому суд не передбачив для неї можливість внести заставу.За словами прокурорки Марини Грушевської, в межах кримінального провадження за фактом сутичок у Петропавлівській Борщагівці на Київщині, Валентині Молодій оголосили про підозру. Їй інкримінують перешкоджання законній діяльності ЗСУ й інших збройних формувань, а також поширення інформації про місце розташування військових і організацію масових заворушень.За даними слідства, підозрювана пропонувала людям "екстрену евакуацію" на машині швидкої допомоги з ТЦК та військових частин. За ці послуги Молода просила 107 тисяч гривень.Прокурорка зауважила, що Молода, вдаючи з себе працівника швидкої допомоги, здійснила відеозапис, повідомила про перебування в будинку військовослужбовців та її недопущення в це приміщення. Вона закликала людей прийти до цього будинку.Сторона обвинувачення просила суд призначити підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права на заставу. В іншому разі, за словами прокурорки, є ризики ухилення від суду та розслідування, знищення документів, вплив на свідків.Натомість Валентина Молода розповіла, що до неї звернулася жінка, чоловік якої "перебуває в невідомому приміщенні, а їх катують". Молода не назвала прізвище жінки. Проте сказала, що її звуть Тетяна.Підозрювана додала, що, на її думку, у цьому приміщенні катували людей. Водночас, відповідаючи на запитання судді, вона заявила, що не збирала людей і не підбурювала натовп.Вона заявила, що нібито допомогла чотирьом пораненим чоловікам, які утримували у будинку. Серед них, за її словами, був чоловік із переломом хребта та чоловік зі стомою. За її словами, має всі документи, які підтверджують їхній стан.Сторона захисту зазначила, що підозрювана має 11-річну доньку, яка за відсутності матері не може відвідувати школу. З огляду на це адвокати попросили обрати Молодій запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.Нагадаємо, в Міноборони України наголосили, що умисне перешкоджання законній діяльності ТЦК може призвести до кримінальної відповідальності. В особливий період за це передбачено позбавлення волі на термін від п'яти до восьми років, а якщо наслідком стала загибель людей або інші важкі наслідки, то від восьми до 15 років..

У Варшаві загострилося протистояння навколо Конституційного трибуналу Польщі. Представники опозиційної партії "Право і справедливість" (PiS) звинуватили владу у спробі захопити установу та назвали події "державним переворотом". Причиною конфлікту стало відсторонення голови трибуналу Богдана Свєнчковського та його заступника Бартломея Соханського.Про це повідомляє PAP та RMF24 . За інформацією суддів Мацея Таборовського, Магдалени Бентковської та Мацея Берека, суддя Конституційного трибуналу Анна Корвін-Пьотровська, яка має найбільший стаж роботи, перебрала на себе обов'язки голови установи. Вона видала розпорядження про відсторонення Свєнчковського та Соханського від виконання обов'язків строком на один місяць.Підставою для такого рішення стала стаття 130 Закону про систему загальних судів. Вона передбачає можливість негайного відсторонення судді від виконання обов'язків на строк до одного місяця.Судді пояснили, що це положення поширюється і на Конституційний трибунал. Серед причин відсторонення — перешкоджання скликанню загальних зборів за участю всіх суддів, належним чином обраних Сеймом, а також порушення законодавства під час призначення складів суддівських колегій.На тлі конфлікту біля будівлі Конституційного трибуналу на Алеї Шуха у Варшаві зібралися протестувальники та представники політичних сил. Серед присутніх були лідер PiS Ярослав Качинський, колишній прем'єр-міністр Матеуш Моравецький, колишня голова трибуналу Юлія Пшилембська та сам Богдан Свєнчковський. Представники партії PiS, зокрема її лідер Ярослав Качинський, заявили, що уряд Туска здійснює "переворот" у Конституційному трибуналі.Також на акції були представники інших правих політичних сил, зокрема Конфедерації Польської Корони на чолі з Гжегожем Брауном. За інформацією PAP, поліція встановила бар'єри на території трибуналу, облаштувавши додаткову лінію безпеки. До того ж правоохоронці затримали трьох людей, які перелізли через паркан. Рух вулицею перекрили. Після прибуття Свєнчковського присутні почали намагатися відчинити браму, що веде на територію установи. Учасники акції тримали польські прапори та банери. Також біля входу облаштували трибуну зі студією телеканалу Republika, звідки спілкувалися з політиками.Столична поліція Варшави повідомила, що проводить передбачені законом дії в будівлі Конституційного трибуналу після звернення судді Анни Корвін-Пьотровської щодо можливих загроз життю та здоров'ю суддів і працівників установи. Водночас правоохоронці наголосили, що всередині будівлі їх немає.Нагадаємо, 25 жовтня масові безлади, палаючі барикади та розтрощені вітрини крамниць охопили туристичний центр Барселони. Силовикам довелося застосувати спецзасоби, аби приборкати натовп бунтарів у капюшонах..

У неділю, 25 жовтня, масові безлади, палаючі барикади та розтрощені вітрини крамниць охопили туристичний центр Барселони. Силовикам довелося застосувати спецзасоби, аби приборкати натовп бунтарів у капюшонах.Про це повідомляє Euronews.Нічний хаос у серці містаЯк зазначає видання, за заворушеннями в центрі Барселони стоять групи молодих людей, які були одягнені в чорне та ховали обличчя під капюшонами. Ситуація почала стрімко загострюватися у суботу близько 18:00 поблизу площі Каталонії, коли молодики розпочали трощити вуличну інфраструктуру.Згодом звичайний вандалізм переріс у жорстоке протистояння з силовиками. Учасники заворушень будували барикади, підпалювали сміттєві контейнери, розбивали вітрини місцевих закладів та закидали офіцерів камінням. Для силового розгону радикалів поліціянти використали спецзасоби.Унаслідок нічних подій постраждали 15 правоохоронців, а зловмисники встигли розграбувати близько 14 магазинів. Через загрозу для безпеки влада ухвалила рішення обмежити доступ до площі Каталонії, тимчасово призупинити рух поїздів метро, а підприємці були змушені терміново зачиняти свої заклади.Затримання та реакція владиПравоохоронці затримали 128 осіб, причому чверть із них виявилися неповнолітніми. Офіційні особи регіону виступили з різкою критикою дій молодиків:мер Барселони Хауме Кольбоні рішуче засудив погроми та запевнив, що всі винні відповідатимуть перед судом, а також наголосив на можливій відповідальності батьків неповнолітніх порушників;президент уряду Каталонії Сальвадор Ілья підтримав рішучі дії поліції, підкресливши, що демократичне право на протест не має нічого спільного з насильством;міністр внутрішніх справ регіону Нурія Парлон назвала те, що сталося, безпідставним вандалізмом.Представники влади також окремо зауважили, що ці погроми жодним чином не пов’язані з діяльністю мирного табору за права на житло, який тривалий час функціонує на площі Каталонії.Нагадаємо, 17 жовтня у Франції тисячі людей вийшли на загальнонаціональні акції протесту. Мітингарі виступають проти зростання вартості життя, інфляції та дій поліції..

У Франції онлайн-платформи Vinted, Leboncoin, eBay та інші сервіси посилять перевірку оголошень, щоб виявляти ймовірний продаж товарів, викрадених під час протестів. Компанії також передаватимуть правоохоронцям інформацію, яка допоможе встановити причетних до перепродажу краденого.Про це повідомляє Le Monde з посиланням на домовленості уряду з представниками онлайн-майданчиків.Французькі маркетплейси посилять модерацію оголошень і співпрацю зі слідчими після появи пропозицій продати речі, які могли викрасти під час протестів. Про це домовилися представники уряду та онлайн-платформ на зустрічі 19 жовтня.Під час перевірок особливу увагу приділятимуть оголошенням з аномально низькими цінами, великими партіями нових товарів, протикрадіжними датчиками або прямими згадками про крадіжки. Контролюватимуть також пропозиції про купівлю товарів.Платформи зобов’язалися передавати слідчим дані, які можуть допомогти встановити особи продавців, повідомляти користувачів про відповідальність за свідоме придбання краденого та регулярно звітувати владі про видалені оголошення й передані правоохоронцям повідомлення.У зустрічі взяли участь міністр торгівлі Серж Папен, міністерка з питань цифрових технологій Анн Ле Енанфф, представники Vinted, Amazon, eBay, Leboncoin, Meta і TikTok, а також профільних об’єднань та міністерств внутрішніх справ і юстиції. Координуватиме роботу міжвідомча група, яка стежитиме за продажами на онлайн-майданчиках.Підозрілі оголошення почали з’являтися на платформах у неділю, 18 жовтня. Деякі продавці пропонували нові товари із захисними датчиками, а в описах окремих лотів прямо згадували крадіжки під час протестів. Водночас походження кожного товару поки не встановили. У Франції за придбання, зберігання або збут викрадених речей передбачено до п’яти років ув’язнення та штраф у розмірі 375 тисяч євро.З кінця вересня 2026 року у Франції тривають протести, що почалися з виступів старшокласників через проблеми у школах, зокрема нестачу фінансування, труднощі із заміщенням учителів та неналежні умови в окремих закладах.17 жовтня країною прокотилася нова хвиля антиурядових демонстрацій. Учасники виступили проти високих цін, низьких соціальних виплат і проблем в освіті. У низці міст протести супроводжувалися сутичками з поліцією та пошкодженням будівель.19 жовтня прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню звернувся до керівників регіонів із проханням запровадити локальні комендантські години після актів насильства під час демонстрацій.Читайте також: Рейтинг Ле Пен росте на тлі протестів: до чого варто готуватися Україні.

Протести французьких школярів, їх причини TrueUA детально аналізував, розрослися до небачених масштабів, коли до них долучилися ліві радикали. На тлі влаштованих ними безладів рейтинг ультраправої Марін Ле Пен невпинно зростає.Революція чи банальні погромиЗаворушення відбуваються не лише у Франції. Протести з погромами й грабунками відбулися в Іспанії, Португалії, Албанії, Італії, Бельгії, вони ширяться, як вірус, за схожим сценарієм: спочатку протестувальники висловлюють соціально-економічні вимоги — покращення стану в освіті, розв'язання житлових проблем, протидія зростанню вартості життя — а потім і політичні.Британська The Guardian пише, що все почалося з Іспанії: там після виселення з квартири померла 87-річна Марікармен Абаскаль — орендодавець підняв вартість оренди для жінки на 230%. У Франції в цей час вже тривали протести школярів, яких підтримали студенти. Наступною стала Португалія — у цій країні ціни на житло зросли більш ніж удвічі. Далі — Італія, там сутички з поліцією відбулися в Мілані, Турині та Болоньї. Підхопила протести албанська молодь.Вирішили не відставати від французьких сусідів і бельгійці, — у Брюсселі відбулися сутички з поліцією, сталися підпали та інші акти вандалізму."Те, що відбувається — вже не протест, — цитує Euronews міністра внутрішніх справ Бернара Квінтіна. — Це чисте насильство, організоване та повторюване з метою дестабілізації нашого суспільства".Він пообіцяв вжити необхідних заходів для відновлення правопорядку. Схожі заяви лунають і від урядовців інших країн, охоплених заворушеннями.Уряди реагують по-різному. Так, прем’єр-міністр Іспанії, соціаліст Педро Санчес, спробував провести через парламент закон, який передбачав заборону на виселення до 2030 року та регулювання короткострокової оренди житла, але праві та ультраправі партії в парламенті його заблокували. У відповідь Санчес оголосив дострокові вибори 29 листопада. Експерти вважають крок ризикованим, адже, згідно з останніми опитуваннями, після виборів може виникнути коаліція правої Народної партії та ультраправої Vox. Вони набирають бали на антимігрантській риториці після недавньої кризи в Сеуті.Французька влада намагається гасити полум’я протестів рішеннями, які багато хто вважає половинчастими, як от залучення додатково 3000 вчителів, щоб подолати дефіцит кадрів. Мітинги і безлад у цій країні тривають, що спонукало владу застосовувати комендантську годину в кількох містах.Тільки за останні дні у Парижі, Греноблі "революціонери" у масках пошкодили будівлі мерії, у Ліллі — штурмували, у Марселі — проникли в мерію, а в Ліможі — спалили. Причому це була історична споруда. До цього додалися десятки випадків грабунку і підпалу магазинів, мародерства, нападів на поліцейські дільниці. Загалом пошкоджено понад 1500 магазинів, збитки сягнули сотень мільйонів євро.Влада поклала відповідальність на ультралівих. Еммануель Макрон наголосив: потрібно розрізняти мирних демонстрантів і тих, хто "руйнує, громить і грабує". Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс дав зрозуміти, що на поступки протестувальникам не йтимуть. Ті ж вимагають притягнути до відповідальності поліцейських за, як вони вважають, застосування надмірної сили. Як довго триватимуть протистояння сказати складно, зазвичай такі акції розвиваються епізодами, то посилюючись, то послаблюючись.Протести на руку ультраправим"Національне об’єднання", яке часто критикує президента Макрона та уряд Лекорню, цього разу владу підтримало, але своєрідно. Голова партії Жордан Барделла засудив присутність на протестах "фахівців із сіяння хаосу", а Марін Ле Пен наголосила, що мирні протестувальники проти соціальної несправедливості "стали заручниками ультралівих". Тобто акцентували саме на протилежному ідеологічному полюсі — ліваках.Це легко пояснюється останніми соцопитуваннями: рейтинг Ле Пен становить 37-38%, вона значно випереджає інших потенційних кандидатів у президенти, а от другий за підтримкою — лідер крайньої лівої "Нескореної Франції" Жан-Люк Моленшон, який підтримав протести (у нього понад 18%). Ле Пен може бути вигідно вийти з ним у другий тур, там вона уособлюватиме Францію, яка працює, а не займається погромами.Вона тричі ходила в президенти і тричі програвала. Вперше — 2012 року, посівши третє місце. Тоді Ніколя Саркозі, котрий балотувався на другий термін, завдяки правим гаслам відібрав частину її виборців. Вдруге і втретє (у 2017 і 2022 роках) у другому турі Ле Пен програла лібералу Еммануелю Макрону, з ліберальним політиком їй буде складніше змагатися, аніж із лівим радикалом. Таке суперництво фактично відкриває їй шлях до Єлисейського палацу.Масштабні заворушення на користь лідерки ультраправих ще й тому, що значна кількість учасників, особливо серед погромників — мешканці бідних передмість, а це переважно мігранти або їхні нащадки. Для Ле Пен, яка десятиліттями шпетить французьку владу за лояльність до мігрантів, це просто подарунок долі. Та чи означає це все, що у неї буде легка прогулянка до президентського крісла?Влада обіцяє навести лад на вулицях міст та притягнути до відповідальності організаторів і виконавців погромів, але цього замало. TrueUA аналізував, як діє російська агентурна мережа в Європі, кого використовує для диверсій та провокацій, серед таких — злочинні угрупування. Саме з цього середовища погромники, які запалили вулиці французьких міст.Щойно почалися мирні протести школярів, радикали приєдналися до них і повели у геть інший бік. Дуже ймовірно, що зробили вони це за завданням Москви. А ключова мета заворушень, нинішніх і наступних — перемога на президентських виборах вигідного Росії кандидата. Точніше, кандидатки. Хоча це лише припущення.А що, коли Ле Пен переможе?Ризики для України — очевидні, вона заявляла, що Франція не надаватиме нашій державі військову підтримку. Пояснює внутрішніми економічними проблемами, зокрема, високим дефіцитом бюджету. Президент Володимир Зеленський відповів їй досить зважено: співпраця з Україною приносить Франції практичну користь, зокрема в оборонній промисловості, і навів кілька прикладів успішної співпраці.У нас заведено вважати Ле Пен проросійською, французькою трампісткою, однак це не зовсім так. Вона — права популістка, як і всі з її табору — прихильниця суверенітету своєї держави в міждержавних союзах, євроскептик, проте прагне бути президенткою могутньої країни й грати серйозну роль на міжнародній арені. До того ж, на відміну від Трампа, Ле Пен має цілісний світогляд, в якому важливе місце займає сильна Європа сильних націй.Тут варто нагадати, як вона поставила на місце американського президента, коли той наїхав на італійську прем’єрку Джорджу Мелоні, і не тому, що образив жінку та ідеологічно близького Ле Пен політика. За її словами, Трамп, "безсумнівно, є символом певної форми політичної волі, [яку] майже не бачили в Європі протягом десятиліть", але він "зробив протилежне тому, що обіцяв" у зовнішніх справах, особливо щодо війни в Ірані, яка поглибила розрив між адміністрацією США та європейськими правими.Французькі політики — ліві, праві, центристи — традиційно дистанціюються від впливу Вашингтона. Спільні інтереси — так, диктат — ні. Також можна пригадати її різку реакцію на крадіжку Росією активів європейських компаній Nestlé та Auchan (остання — французька). За її словами, "РФ не повинна розраховувати на те, щоб прямо чи опосередковано диктувати політику Франції за допомогою залякування, погроз, дестабілізації чи психологічного тиску. Жодна провокація, жодна таємна операція та жодні дестабілізаційні дії не зможуть змусити Францію сприяти досягненню Росією своїх військових цілей в Україні". Цією заявою немало всіх здивувала.Простіше кажучи, для України її президентство точно стане проблемою, питання тільки в тому, яких розмірів буде ця проблема. Іншими словами, чи буде у Києва цікава пропозиція за продовження підтримки, і, не виключено, навіть посилення. Заява Зеленського саме про це. Можна пригадати, що Ле Пен свого часу підтримала ідею Макрона накрити частину Європи французькою ядерною парасолькою, але не безкоштовно для охочих. Нічого з цього не вийшло через страх європейців втратити американську парасольку. Не виключено, після обрання президенткою Ле Пен активніше просуватиме цю амбіційну тему, яка видається привабливою для нас.Росія ставить на неї й в різний спосіб сприятиме її перемозі, бо бачить у ній розкольницю європейської єдності, але нам має бути байдуже, які плани на Ле Пен у Кремля, для нас вона може виявитися не найгіршим варіантом. З такими складно домовлятися, але можливо, головне знайти спільні інтереси..

Французька столиця та інші великі міста опинилися в епіцентрі потужної хвилі протестів, що супроводжується мародерством та блокуванням культурних об'єктів. Зокрема, у Парижі повністю зупинив роботу Лувр, а з одного з місцевих музеїв мітингувальники викрали унікальні футбольні реліквії Ліонеля Мессі.Про це повідомляють французькі ЗМІ.Блокування Лувру та ситуація в ПарижіУ столиці Франції мітингувальники та студенти вдалися до радикальних дій, повністю заблокувавши всі входи до музею Лувр. Через це адміністрація закладу була змушена тимчасово призупинити його роботу. На площі перед культурною установою зібралися натовпи туристів, які терпляче чекають на можливість потрапити всередину.Масові пограбування у ЄвропіПаралельно з демонстраціями в містах Франції тривають масові пограбування торгівельних закладів. Протестувальники силою вдираються до магазинів і крамниць, виносячи звідти товари. Під час одного з таких нападів із місцевого музею були викрадені цінні спортивні експонати — капітанська пов'язка та футболка відомого футболіста Ліонеля Мессі.    Переглянути цей допис в Instagram           Допис, поширений TG • Sports (@tg_sportsss)Аналогічні випадки мародерства починають фіксувати й за межами Франції. Зокрема, напружена ситуація склалася в італійському Мілані, де власник одного з магазинів був змушений озброїтися кийком, аби власноруч відганяти зграї грабіжників від свого закладу.Нагадаємо, раніше в столиці Чехії тисячі людей вийшли на марш на підтримку незалежності суспільних мовників. Учасники виступили проти плану уряду змінити систему фінансування Чеського телебачення та радіо.Читайте також: Повстання "альфів": чому бунт школярів може змінити вибори у Франції.

У суботу, 17 жовтня, у Франції тисячі людей вийшли на загальнонаціональні акції протесту. Мітингарі виступають проти зростання вартості життя, інфляції та дій поліції.Про це повідомляє AFP. За даними журналістів, у Парижі демонстранти зіткнулися з правоохоронцями, які застосували водомети та сльозогінний газ. У Марселі протестувальники увірвалися до будівлі міської ратуші. По всій країні затримали понад 160 осіб.Зазначається, що у протестах за межами Парижа взяли участь понад 32 тисячі людей. Загалом у країні відбулися близько 140 акцій, а організатори заявляли про плани провести понад 600 демонстрацій.У Парижі тисячі людей пройшли центральними вулицями, перекриваючи дороги. Через протести влада закрила низку станцій метро в центрі міста. У кількох районах столиці сотні демонстрантів, багато з яких були в масках, вступили в сутички з поліцією. Деякі учасники запускали феєрверки. Правоохоронці застосували водомети та сльозогінний газ. За даними AFP, уранці в Парижі затримали близько 60 людей.Також протестувальники закидали предметами офіси французьких мовників CNews та Europe 1 у західній частині столиці, унаслідок чого у будівлях розбили вікна. У Марселі, другому за величиною місті Франції, демонстранти в масках заблокували двері офісу мера захисними бар'єрами, а потім кілька людей проникли всередину. Згодом поліція втрутилася та витіснила протестувальників із будівлі."Ми тут, щоб висловити протест проти жалюгідних ресурсів, що виділяються на освіту, та проти жорстокості поліції", — заявила студентка, яка брала участь в акції.Як відзначили у виданні, до демонстрацій закликав рух "Жовті жилети", який вісім років тому організував масштабні акції проти запланованого підвищення податків на пальне. Цього разу активісти закликали долучитися до протестів студентів, учителів, робітників, пенсіонерів і фермерів. Учасники акцій скаржаться на зростання цін, падіння купівельної спроможності та недостатнє фінансування освіти. Частина протестувальників також обурена діями поліції під час студентських демонстрацій останніх тижнів."В кінці місяця в мене нічого не залишається. Ціни зростають, але зарплати не зростають", — сказав державний службовець Франк під час акції в центральному місті Гере.Згідно з опитуванням, опублікованим на початку місяця, близько 45% французів непокоїть вартість життя та інфляція. Водночас уряд намагається стримати державний борг, який, за прогнозами, наступного року перевищить 120% ВВП. Президент Франції Еммануель Макрон напередодні закликав до спокою та поваги, наголосивши, що право на протест має поєднуватися з повагою до людей і майна.Нагадаємо, раніше в столиці Чехії тисячі людей вийшли на марш на підтримку незалежності суспільних мовників. Учасники виступили проти плану уряду змінити систему фінансування Чеського телебачення та радіо.Читайте також: Повстання "альфів": чому бунт школярів може змінити вибори у Франції.

Столичні правоохоронці встановили та затримали ймовірного організатора сутичок під час мирної акції на Теремках у Києві. Під час конфлікту постраждала поліціянтка, а зловмисники застосовували піротехніку та фізичну силу.Про це повідомляє поліція Києва.Сутички під час акціїЗа даними поліції, ще 27 вересня під час проведення мирної акції на вулиці Теремківській окремі учасники почали свідомо провокувати конфлікти з правоохоронцями та іншими громадянами. Ситуація швидко переросла в агресивні сутички, під час яких зловмисники використовували піротехнічні засоби, штовхали поліціянтів та застосовували до них відкриту фізичну силу. Через такі хуліганські дії тілесні ушкодження отримала працівниця правоохоронних органів.Відкриття кримінальної справиОперативники карного розшуку спільно зі слідчими ідентифікували осіб, які брали найактивнішу участь у цих безладдях. Правоохоронці затримали в процесуальному порядку 24-річного уродженця міста Луцька, котрий, за даними слідства, організовував та координував дії натовпу. Наразі слідчі розпочали кримінальне провадження за ч. 3 ст. 296 Кримінального кодексу України — хуліганство, поєднане з опором представникам влади. Тривають подальші слідчі дії для встановлення всіх обставин інциденту та ролі кожного з учасників.Нагадаємо, скандал навколо прокладання теплотраси у парку на столичних Теремках вийшов на новий рівень через зіткнення між екоактивістами та комунальними силовиками. Мер Києва Віталій Кличко відреагував на інформацію про травмування активістки та особисто звернувся до правоохоронних органів.Раніше стало відомо, що у Голосіївському районі Києва, в межах Плану стійкості, будують нову теплотрасу для житлових масивів Теремки-1 та Теремки-2. Вона створить резервну схему теплопостачання та підвищить надійність забезпечення мешканців теплом..

У Москві 4 жовтня відбувся мітинг Комуністичної партії РФ, присвячений річниці подій 1993 року. Під час акції учасники вимагали чесних виборів і свободи політв'язням, а після появи антиурядових гасел правоохоронці затримали близько 60 людей.Про це повідомили російські видання з посиланням на очевидців та Комуністичну партію РФ.Акція відбулася в центрі Москви та була приурочена до 33-ї річниці подій жовтня 1993 року, коли за наказом тодішнього президента РФ Бориса Єльцина відбулося силове протистояння з парламентом. Мітинг та хода були погоджені з російською владою. За даними росЗМІ, у заході взяли участь близько двох тисяч людей. Учасники пройшли від площі Краснопресненської застави до меморіалу на місці загибелі захисників Білого дому.Що вимагали мітингаріПід час акції лунали гасла "Свободу політв'язням", "За чесні вибори" та "Геть царя". Також учасники вимагали звільнити активіста Дмитра Морозова з Іжевська, якого затримали напередодні.За повідомленнями очевидців, серед учасників були представники КПРФ, марксисти, а також активісти партії "Яблуко". Водночас у "Яблуці" заявили, що не мають інформації про участь своїх членів у заході.Затримання відбувалися двома хвилями після того, як учасники почали скандувати гасла проти партії "Єдина Росія" та російської влади. За даними очевидців, правоохоронці затримали близько 60 людей. Зокрема, відомо про 26 затриманих представників КПРФ, близько 30 членів "Яблука" та ще кількох активістів. Сама КПРФ заявила приблизно про 60 затриманих і повідомила, що намагається домогтися їхнього звільнення.Нагадаємо, раніше російські адміністрації на тимчасово окупованих територіях України відзвітували про завершення незаконного голосування. Вони заявили про "аномально високу явку", яка суттєво перевищує середні показники в Росії..

У суботу, 3 жовтня, десятки законодавців від головної опозиційної партії "Сила народу" провели мітинг у центрі Сеула. Вони розкритикували реформу прокуратури, яку просуває президент Лі Чже Мьон, а також дії уряду у зв’язку з нещодавнім вибухом північнокорейських мін.Про це повідомило видання Yonhap. Медійники зазначили, що в заході взяли участь близько 70 законодавців від "Сили народу" на чолі з депутатом Чан Дон Хьоком. За твердженням партії, до акції долучилися близько 200 000 протестувальників.Лідер парламентської фракції "Сили народу" Чон Чом Сік звинуватив Лі в тому, що той "не сказав жодного слова проти Північної Кореї", попри "провокацію з мінами", влаштовану Пхеньяном.Критика пролунала на тлі загострення міжкорейської напруженості після вибуху північнокорейських наземних мін 21 вересня в межах демілітаризованої зони, що розділяє дві Кореї. Внаслідок інциденту постраждали троє південнокорейських військовослужбовців, двоє з яких отримали серйозні поранення.Депутат Лім Чон Дик заявив, що опис вибуху як "прикрого випадку" (нещасного випадку), зроблений Лі під час промови з нагоди Дня збройних сил на початку цього тижня, свідчить про його "покірність" перед Північною Кореєю.Інші законодавці теж розкритикували реформу прокуратури та рішення Лі збільшити кількість суддів Верховного суду, звинувативши його в намаганні захистити себе від судових процесів, розгляд яких наразі призупинено.Це перший масштабний вуличний мітинг за участю законодавців від "Сили народу" з моменту попередньої подібної акції, що відбулася наприкінці вересня минулого року.Президент Лі раніше заявляв, що Україна порушила домовленість зі Сеулом про нерозголошення передання двох полонених військових КНДР і зазначав, що це може вплинути на дипломатію та безпеку на Корейському півострові. Водночас Україна існування такої домовленості заперечувала.Нагадаємо, 23 вересня президент Володимир Зеленський під час виступу на загальних дебатах Генасамблеї ООН у Нью-Йорку розповів, що Україна відправила двох північнокорейських військових, які перебували у полоні, до Південної Кореї..

У Франції тривають масштабні протести старшокласників, які вимагають збільшити фінансування освіти, замінювати відсутніх учителів та покращити умови навчання. Лише 30 вересня правоохоронці затримали 625 людей, а 83 поліцейських і жандармів отримали поранення.Про це повідомляє TV5Monde. Акції старшокласників, які розпочалися минулого тижня, охопили сотні навчальних закладів по всій країні. Протестувальники виступають, зокрема, за збільшення фінансування шкіл, своєчасну заміну відсутніх педагогів та належні умови для навчання.За даними французького МВС, 30 вересня у межах протестів затримали 625 людей. Водночас, за інформацією Міністерства освіти, від початку мобілізації постраждали 119 людей, серед яких 34 працівники освітньої сфери.Акції супроводжувалися сутичками та пошкодженням майна в окремих містах. На цьому тлі французька влада заявила про необхідність повернення учнів до занять.Хто приєднався до протестівУ четвер, 1 жовтня, рух поширився і на вищі навчальні заклади. За даними студентської профспілки, блокади відбулися приблизно у 30 університетських кампусах у Парижі, Страсбурзі, Марселі та інших містах. Доступ до частини закладів був перекритий. Водночас профспілка заявила, що в університетах можуть організовувати навчання дистанційно.Паралельно блокування продовжилися у ліцеях. Зокрема, в департаменті Рона станом на 08:30 місцева префектура нарахувала 27 навчальних закладів, де проходили протестні акції.Після інцидентів під час блокувань навчальних закладів Генеральна інспекція Національної поліції Франції розпочала три розслідування. Йдеться про випадки травмування школярів у Севрані, Сен-Уен-л'Омоні та Турі.В одному з випадків у Турі підліток отримав травму голови та був госпіталізований. За даними прокуратури, характер його ушкоджень може відповідати наслідкам застосування поліцейського боєприпасу LBD.Що пропонує владаМіністр національної освіти Франції Едуар Жефре оголосив про створення спеціальної "платформи для обговорень". На ній учні зможуть викласти свої вимоги та розповісти про проблеми, які їх турбують.Також міністр доручив керівникам навчальних закладів скликати засідання рад шкільного життя, а ректорам — впродовж 48 годин провести академічні ради за участю студентів. Керівництво шкіл має за потреби провести позачергові засідання адміністративних рад із представниками працівників, учнів та місцевої влади.Додамо, влітку відомий індійський громадський активіст Сонам Вангчук голодував, вимагаючи відставки міністра освіти Індії Дхармендри Прадхана через масштабний скандал із витоком екзаменаційних завдань..

У Кремлі наростає паніка через можливі внутрішні заворушення та загрозу протестних акцій безпосередньо в центрі Москви. Російська влада починає терміново обмежувати публічні зібрання на Красній площі, побоюючись неконтрольованого розвитку подій.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Скасування масштабних подій та офіційні приводиОрганізатори військово-музичного фестивалю "Спаська башня" 17 серпня офіційно повідомили про скасування заходу, який мав відбутися з 21 по 30 серпня. Формальною причиною назвали обставини, "що не залежать від організаторів". Цей фестиваль проводився на Красній площі щороку, починаючи з 2007 року (за винятком 2020-го), за участю оркестрів міністерства оборони Росії, Росгвардії, ФСБ та інших силових відомств.Це вже не перший випадок раптового згортання публічних дійств у серці РФ. Раніше російська влада також скасувала традиційний концерт на Красній площі до Дня Росії, який планувався на 12 червня.Страх внутрішніх заворушень та дефіцит силовиківУкраїнський Центр протидії дезінформації підкреслює, що обмеження масових заходів збіглося з хвилею протестів. Збурення викликало рішення Верховного Суду Росії заборонити опозиційній партії "Яблуко" брати участь у виборах до Державної Думи 18–20 вересня.Аналітики ISW наголошують, що будь-які публічні акції такого масштабу вимагають залучення величезного контингенту силовиків. Аналізуючи рішення Кремля, фахівці зазначають:"Великі публічні заходи на Красній площі, ймовірно, залучатимуть велику кількість сил безпеки, навіть якщо не боятися протестів чи громадянських заворушень, а скасування цих заходів свідчить про те, що російська влада вирішила зберегти пропускну здатність своїх сил безпеки на тлі нових суперницьких вимог, що виникають через наслідки війни загалом та української страйкової кампанії зокрема".Нагадаємо, за даними аналітиків, систематичні удари України по російській нафтопереробній інфраструктурі призвели до гострого дефіциту бензину по всій території Росії. Криза охопила навіть Московський регіон, який глава Кремля Володимир Путін намагався максимально ізолювати від негативних наслідків війни..

"Моя Польща не б'є, не ображає" — одне із гасел демонстрацій, які в неділю, 9 серпня, відбулися у 22 польських містах. Поляки висловили незгоду зі зростанням насильства щодо українців і представників інших меншин.Про це повідомили журналісти RMF24. Вони зазначили, що в більшості міст протести розпочалися після 17:00. Також організатори подали до канцелярії прем'єр-міністра та Міністерства внутрішніх справ петицію, підписану понад 11 000 осіб, з вимогою рішучих дій проти, серед іншого, жорстоких нападів на громадян України.Загальнонаціональну кампанію організував Комітет захисту демократії. Організатори наголосили, що демонстрації мають на меті реагувати на дедалі частіші випадки словесних і фізичних нападів на осіб, які є мішенями через їхнє походження, мову чи зовнішність. Заходи також мають на меті висловити солідарність із тими, хто зазнає насильства та дискримінації.Демонстрації пройшли у Варшаві, Кракові, Гданську, Познані, Вроцлаві, Катовіце, Жешові, Любліні, Лодзі, Щецині, Білостоку та Кельце й інших містах. На них розповсюджували наліпки з гаслом "Не будь байдужим".Комітет захисту демократії закликав учасників розміщувати їх на дверях магазинів, ресторанів і автомобілів як знак для українців, що в цих місцях "вони можуть розраховувати на допомогу, почуватися в безпеці та мати підтримку".Організатори оголосили, що демонстрації мають стати початком ширшої соціальної кампанії та закликали до опору насильству, зневазі та дискримінації незалежно від походження чи мови. Вони акцентували, що нездатність боротися з такою поведінкою може призвести до її ескалації.Недільні демонстрації є останніми в серії соціальних ініціатив останніх днів у відповідь на зростання антиукраїнських і антиіммігрантських настроїв. Протести є прямою відповіддю на серію насильницьких інцидентів, що сталися на території всієї Польщі останніми тижнями.Звіти дослідницьких центрів, таких як Res Futura та Варшавський університет, також вказують на різке зростання мови ворожнечі в польських соціальних мережах у травні та червні 2026 року.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що партія "Право та справедливість" підготувала законопроєкт щодо громадян України в Польщі. Політична сила Ярослава Качинського запропонувала депортувати всіх чоловіків призовного віку, які не працевлаштовані легально..