# Протести

Минулими вихідними в Белграді й інших містах Сербії відбулися масові протести проти політики влади. В понеділок, 30 червня, президент Александар Вучич подякував "російським друзям" за попередження про можливість "кольорової революції".Заяву Александара Вучича цитує балканська служба "Радіо Свобода". Журналісти зазначили, що під час візиту до Іспанії для участі в конференції ООН він, спілкуючись із журналістами, прокоментував реакцію Росії на останні масштабні протести проти сербської влади.Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров учора заявив, що Москва стежить за ситуацією в Сербії та "зацікавлена в тому, щоби ці заворушення вщухли".А речник Кремля Дмитро Пєсков додав, що Росія не виключає можливості використання технологій "кольорових революцій" під час протестів у Сербії."Дякуємо нашим російським друзям за те, що вони це помітили, дякуємо Лаврову за те, що він так добре це зрозумів, і дякуємо рідкісним чесним російським аналітикам, які помітили одне — що Вучич нелегкий горішок", — наголосив сербський президент.Вучич пообіцяв підтримувати порядок у країні, заявивши, що "світ пильно стежить за тим, що відбувається в Сербії"."Я хочу повідомити їм, що Сербія перемогла, а я з нетерпінням чекаю на продовження співпраці з Російською Федерацією", — додав він.Упродовж минулих вихідних у Белграді відбулися масштабні студентські протести — останні в межах акцій, що тривають з листопада 2024 року, коли їх спровокувала катастрофа на залізничному вокзалі в місті Новий Сад.Протестувальники вимагали оголосити дострокові вибори та демонтувати проурядове наметове містечко в центрі Белграда поблизу будівлі парламенту. Влада ці вимоги відкинула, а президент Сербії Александар Вучич дав зрозуміти, що подальші акції протесту силовики придушать.Нагадаємо, 23 червня стало відомо, що в Кремлі знову звинуватили Сербію в тому, що офіційний Белград дозволяє озброєнню "обхідними шляхами" потрапляти в Україну. Таке звинувачення публічно прозвучало вже вдруге за цей місяць.

У Сполучених Штатах Америки спалахнули масштабні акції протесту. Наймасштабніші протести проходять у Лос-Анджелесі.Про це повідомляє NBC News. Зазначається, що протести пов'язані із міграційною політикою Америки. Люди вийшли на вулиці після рейдів американської міграційної та митної служби (ICE), під час яких затримали щонайменше 44 людей за порушення імміграційних правил.Так, з вечора 6 червня у Лос-Анджелесі тривають сутички між поліцією та демонстрантами. Водночас президент Дональд Трамп ухвалив рішення залучити Національну гвардію для стримування заворушень і відновлення порядку в місті. Загалом Трамп спрямовує 2000 бійців Національної гвардії.Наголошується, що військові мають залишатися на місці протягом 60 днів або довше — за потреби. Глава Пентагону також не виключив залучення морської піхоти, якщо рівень насильства з боку протестувальників зростатиме.За даними CNN, таке рішення Трампа є дуже незвичним, адже у США контроль над Національною гвардією зазвичай належить владі штатів. Це перший випадок, коли президент застосував таку владу після заворушень у Лос-Анджелесі 1992 року, спровокованих виправданням чотирьох білих поліцейських, які побили чорношкірого автомобіліста Родні Кінга.Натомість у Politico заявили, що губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом жорстко розкритикував ініціативу президента США Дональда Трампа щодо розгортання 2000 військовослужбовців Національної гвардії в районі Лос-Анджелеса для придушення іммігрантських протестів. На його думку, такі дії лише ускладнять ситуацію, підкресливши, що розгортання Гвардії здійснюється без його згоди і може базуватися на Розділі 10 Кодексу США, який дозволяє федеральному уряду мобілізувати Нацгвардію.Нагадаємо, 5 квітня в різних містах Сполучених Штатів Америки відбулися протестні акції. Вони були пов’язані з митами американського президента Дональда Трампа. Також люди, які вийшли на вулиці, невдоволені діяльністю Ілона Маска.

У понеділок, 19 травня, тисячі угорців вийшли на демонстрацію в Будапешті проти нового законопроекту прем'єр-міністра Віктора Орбана. Документ спрямований на обмеження фінансування громадських організацій і ЗМІ, що отримують кошти з-за кордону.Про це повідомило видання Bloomberg. Журналісти зазначили, що мітингувальники порівняли цей крок із методами Володимира Путіна щодо придушення внутрішніх опонентів у Росії.Законопроект передбачає, що організації, які управління із захисту суверенітету (його очолює прибічник Орбана) підозрює в загрозі для Угорщини, позбавлять можливості отримувати пожертви з 1% податку, який угорці можуть спрямувати на важливі для них справи. Крім того, на ці установи чекатиме суворіша звітність, обтяжливі штрафи та навіть можливе заморожуванням активів.У спільній заяві, підписаній сотнями організацій громадянського суспільства та ЗМІ, вказано, що цей законопроєкт є "авторитарною спробою утримати владу"."Мета — змусити замовкнути всі критичні голоси та викорінити те, що залишилося від угорської демократії", — наголошується в документі. Своєю чергою, Віктор Орбан заявив, що його мета —"захистити" Угорщину, назвавши тих, хто виступає проти нього, "зрадниками", які прагнуть "колонізувати" країну."Ми повинні чинити опір, і я обіцяю вам, ми будемо чинити опір", — наголосив прем'єр-міністр Угорщини.Віктор Орбан, який безперервно керує країною-учасницею Євросоюзу з 2010 року, посилює політичний тиск на тлі здобуття підтримки опозицією на чолі з колишнім членом керівної партії Петером Мадяром. На сьогодні його партія "Тиса" займає лідерські позиції в соцопитуваннях.Запропонований законопроект, найімовірніше, ухвалять, оскільки Орбан має дві третини більшості в парламенті. Цей крок неминуче поглибить розкол між Угорщиною та ЄС, що вже призвів до заморожування мільярдів євро фінансування блоку.Нагадаємо, 16 травня стало відомо, що Віктор Орбан візьме участь у двох важливих зустрічах із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Угорський прем’єр-міністр заздалегідь дав зрозуміти, що має намір чітко винести на порядок денний занепокоєння Угорщини щодо українців.

Окружний суд у польському Любліні ухвалив рішення, яким заборонив акцію протесту перевізників щодо блокування пункту пропуску "Ягодин-Дорогуськ" на кордоні з Україною.Про це повідомило польське видання RMF24. Журналісти нагадали, як розгорталися події.Спочатку мер Дорогуська заборонив перевізникам блокувати кордон. У понеділок окружний суд у Любліні дозволив проведення зібрання, його знову оскаржив очільник Дорогуська. Тож справу розглянув у вівторок на закритому засіданні Апеляційний суд у Любліні.Речниця суду Магдалена Кучинська поінформувала медійників, що суд змінив оскаржуване рішення таким чином, що підтвердив рішення мера Дорогуська від 8 травня цього року про заборону акції.Вона додала, що суд повністю погодився з обґрунтуванням, наведеним очільником Дорогуська у своєму первинному рішенні. Рішення Апеляційного суду є остаточним і не підлягає оскарженню. Це означає, що організатори зібрання мають припинити протест.Організатор протесту Рафал Меклер повідомив, що поки що не отримав жодних повідомлень з цього питання."Ми чекаємо офіційної інформації. Якщо ми її отримаємо, то, звісно, підкоримося рішенню суду, бо діємо в рамках закону", — сказав він.Аргументуючи заборону акції мер Дорогуська, серед іншого, зазначав, що протест організатори запланували на чотири місяці: з 12 травня до 12 вересня 2025 року."Такі дії не можуть розглядатися як такі, що підлягають законодавчому захисту колективного вираження спільної позиції з питань, що становлять суспільний інтерес, а як намір блокувати будь-які транскордонні контакти між Україною та Польщею, а в ширшому сенсі — спільним ринком, тобто країнами Європейського Союзу", — наголошував він.Нагадаємо, що сьогодні заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко зустрівся з керівником посольства Польщі в Україні Пйотром Лукасевичем. Сторони обговорили ситуацію поблизу пункту пропуску "Дорогуськ", де польські протестувальники вдалися до блокування руху вантажного транспорту.

Після того, як 12 травня польські перевізники розпочали акцію протесту поблизу пункту пропуску "Ягодин — Дорогуськ", що на кордоні України, перевізники масово виписуються з "єЧерги" для перетину кордону через Ягодин.Про це повідомила Державна митна служба. Зазначається, що зараз перевізники обирають інші пункти пропуску на українсько-польському кордоні.Так, з 16:00 понеділка польські протестувальники у пункті пропуску "Ягодин — Дорогуськ" обмежили рух вантажівок до однієї на годину в напрямку виїзду та в’їзду в Україну. Відтак за 12 годин нічної зміни на митному посту "Ягодин" оформили 205 ваговозів на в’їзд та лише вісім — на виїзд з України."Електронна черга, яка ще вчора налічувала 1391 транспортний засіб, скоротилася майже вдвічі і станом на ранок становить 789 порожніх чи завантажених автомобілів. У "живу чергу" на в’їзд в Україну перевізники більше не стають, обираючи інші маршрути руху", — додали у ДМСУ.Нагадаємо, 12 травня польські перевізники розпочали акцію протесту поблизу пункту пропуску "Ягодин — Дорогуськ". Основними вимогами польських протестувальників є: привернення уваги до проблем транспортних перевезень на території Польщі та повернення дозвільної системи для українських перевізників при в'їзді до Польщі.

Польські протестувальники анонсували нову акцію протесту на кордоні з Україною. Зокрема, перевізники планують блокаду на пункті пропуску "Дорогуськ — Ягодин".Про це повідомив комітет із захисту перевізників і роботодавців у сфері транспорту Польщі, який опублікував відповідний документ на своїй Facebook-сторінці.Організатори пояснили своє рішення відсутністю реакції з боку польської влади на вимоги щодо обмеження доступу українських перевізників до внутрішнього ринку."Розчаровані відсутністю дій з боку польського уряду, ми хочемо відновити баланс на транспортному ринку, який порушено після скасування дозволів для українських перевізників", — заявили в комітеті.На теперішній момент про точну дату початку протесту та його тривалість не повідомляється.Організатори лише зазначили, що "інформуватимуть про подальший перебіг подій за розвитком ситуації".Як відомо, 2023 року відбулася перша хвиля блокади на українсько-польському кордоні. Тоді польські протестувальники вимагали повернення до практики видання дозволів для українських вантажоперевізників.Після декількох раундів переговорів між Києвом і Варшавою у квітні 2024 року рух вантажного транспорту на кордоні вдалося розблокувати.Однак польські фермери після цього ще декілька разів відновлювали блокади, проте вони мали короткотривалий характер і великими масштабами не відзначалися.Нагадаємо, що в певні періоди польські фермери, блокуючи кордон з Україною, висували вимоги більше політичного характеру, які не мали стосунку до спільної аграрної політики. Річ у тому, що протестувальників використовували у своїх цілях місцеві політики.

У суботу, 19 квітня, в Києві біля кінотеатру "Жовтень" сталася сутичка поліції з мітингарями за традиційні цінності. Вони протестували проти проведення ЛГБТК+ кінофестивалю.Про це повідомило "Суспільне". Журналісти зазначили, що мітинг організували члени організації "Права молодь".За словами медійників, вони прийшли відстоювати "традиційні цінності" та висловити свій протест проти ЛГБТК+ кінофестивалю "Sunny bunny", який сьогодні розпочався у Києві.Між правоохоронцями й мітингарями спалахнула сутичка. Усіх демонстрантів поліцейські затримали. Вони пояснили, що це зроблено "для перевірки документів".Сьогодні в кінотеатрі Жовтень проходить перший в Україні фестиваль квір-кіно Sunny Bunny.Незадовго до початку фестивалю в мережі звернули увагу на те, що дати припадають на Великдень, що спричинило дискусії про те, наскільки це доречно.Організатори відповіли, що дати проведення узгоджуються завчасно, згідно з міжнародним фестивальним календарем, а ці дати якраз зафіксовані в другій половині квітня.Нагадаємо, що наприкінці січня цього року народна депутатка від партії "Слуга народу" Мар'яна Безугла заявила, що представники ЛГБТ-спільноти мають "відхилення від норми". Вона порівняла це з такими ж "хворобами" — ожирінням, псоріазом чи алергією.

У неділю, 13 квітня, у Белграді організували мітинг на підтримку президента Александара Вучича. Водночас у місті тривають масштабні антипрезидентські протести. Цього разу тисячі людей із різних міст Сербії, Косова та Боснії приїхали на підтримку Вучича.Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти зазначили, що головні вулиці Белграда перекрили для руху транспорту, а перед парламентом встановили кіоски з фаст-фудом і напоями.Мітинг під назвою "Не віддамо Сербію" розглядається як відповідь Вучича на великий антиурядовий мітинг 15 березня, коли понад 100 тисяч людей взяли участь у найбільшій за останні десятиліття акції протесту."Кольорова революція закінчилася. Вони можуть гуляти скільки завгодно, але з цього нічого не вийде", — заявив Вучич.Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив на мітингу по відеозв'язку. "Сербські патріоти можуть розраховувати на угорських патріотів", — сказав Орбан.Мітинг особисто відвідав президент Республіки Сербської Мілорад Додік, якого Боснія оголосила в міжнародний розшук."Немає нікого, хто міг би повести Сербію вперед, окрім президента Вучича. Завдяки йому ми сьогодні вільно говоримо", — заявив він.Напруга між прихильниками Вучича й антиурядовими протестувальниками відчується постійно. У Новому Пазарі, адміністративному центрі сербського регіону з мусульманською більшістю, антиурядові активісти намагалися перешкодити автобусам із прихильниками Вучича виїхати з міста.У Белграді протестувальники намагалися перешкодити автобусам дістатися до центру міста та закидали їх яйцями, що викликало втручання поліції.У Сербії вже декілька місяців тривають антиурядові мітинги після того, як 16 людей загинули внаслідок обвалу даху на залізничному вокзалі, що викликало звинувачення у широкомасштабній корупції та недбалості. Протести розрослися й охопили студентів, вчителів і фермерів. Вучичу перебуває при владі вже 12 років на посадах прем'єр-міністра та президента.Нагадаємо, що 4 березня в Сербії в парламенті опозиційні депутати влаштували бійку, вони кидали димові шашки та використали сльозогінний газ. Причиною такого хаосу стали протести проти уряду та підтримка студентів-демонстрантів.

Конгресмен-демократ Ел Грін заявив, що протягом наступних 30 днів ініціює процедуру імпічменту стосовно президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа. На його думку, Трамп "не заслуговує не заслуговує на свою посаду".Про це повідомляє The Hill. За даними журналістів, таку гучну заяву Ел Грін зробив під час мітингу у Вашингтоні 5 квітня."Нам потрібен Сенат, який цього разу винесе йому вирок. І я хочу, щоб ви знали: усім серцем, усім своїм серцем я розумію — він Голіаф. Так, він Голіаф. Він контролює генералів у війську. Він контролює Міністерство юстиції. Він контролює Республіканську партію. Але, друзі мої, на кожного Голіафа знайдеться свій Давид", — сказав він.Конгресмен запевнив, що впродовж місяця внесе подання про оголошення імпічменту президенту США."І я хочу, щоб ви знали, пане Президенте: цей Давид внесе проти вас статті імпічменту протягом наступних 30 днів. Упродовж 30 днів я вношу статті імпічменту. Я йду за вами. Пане Президенте, цей Давид йде за вами", — заявив конгресмен.Зауважимо, що це вже вдруге Ел Грін висуває ініціативу щодо імпічменту Трампа. Вперше Грін запропонував розпочати процес імпічменту Трампа ще 5 лютого. Тоді, у своєму виступі в Палаті представників він наголосив, що підготує імпічмент після того, як американський лідер запропонував США взяти під контроль Сектор Газа.Нагадаємо, 5 квітня в різних містах Сполучених Штатів Америки відбулися протестні акції. Вони пов’язані з митами американського президента Дональда Трампа. Також люди, які вийшли на вулиці, невдоволені діяльністю Ілона Маска.

У суботу, 5 квітня, в різних містах Сполучених Штатів Америки відбуваються протестні акції. Вони пов’язані з митами американського президента Дональда Трампа. Також люди, які вийшли на вулиці, невдоволені діяльністю Ілона Маска.Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якої зазначили, що у Флориді декілька сотень демонстрантів вийшли на вулиці, висловлюючи протест щодо політики президента, скандуючи гасла та піднімаючи плакати з різкими заявами про Трампа та його радника Ілона Маска.Медійники зауважили, що люди різного віку та національностей зібралися, щоби висловити невдоволення адміністрацією Трампа, зокрема, через питання расизму, охорони здоров’я та політики в галузі прав людини.Деякі люди також розповіли, що штучний інтелект відмовився спеціально створювати гасла проти Трампа.Тисячі протестувальників заполонили вулиці Бостона. Це одна з 1 200 інших акцій протесту, які проходять у всіх 50 штатах США."Уся Америка в протестах!" — наголосили журналісти видання Newsweek.Вони виклали карту сьогоднішніх масштабних акцій протесту проти Дональда Трампа й Ілона Маска. Протести також відбулися у Великій Британії, Канаді, Мексиці, Франції, Німеччині й інших країнах. Учасники протесту виступали проти впливу Трампа на демократичні процеси та цивільні права.У Берліні, протестуючи перед виставковим залом Tesla, демонстранти тримали плакати із закликами до співвітчизників, які живуть у Німеччині, протестувати за "кінець хаосу" вдома.У столиці Франції Парижі близько 200 людей, переважно американців, зібралися на площі Республіки. Дехто виголошував промови із засудженнями Трампа, а протестувальники розмахували плакатами "Протистояти тирану", "Верховенство права", "Врятуйте демократію".А ти часом сам Дональд Трамп перебуває у своїй резиденції у Флориді, де сьогодні, зокрема, грав у гольф і не зважав на те, що відбувається на вулицях міст.Нагадаємо, що колишня конкурентка Дональда Трампа на президентських виборах у США й екс-віце-президентка країни Камала Гарріс розкритикувала нинішнього очільника держави. Вона назвала його дії "загрозами конституції".

На суботу, 5 квітня, на всій території Сполучених Штатів Америки заплановано близько 1 200 акцій протесту проти президента Дональда Трампа та його союзника-мільярдера Ілона Маска.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters. Журналісти зазначили, що протести, які відбудуться під гаслом Hands Off! ("Руки геть!"), можуть стати наймасовішою акцією невдоволення у відповідь на радикальну зміну Трампом зовнішньої та внутрішньої політики США за допомогою виконавчих указів.За інформацією організаторів, протести підтримали близько 150 активістських груп. Вони охоплять всі 50 штатів США, а також Канаду, Велику Британію, Францію, Німеччину, Мексику та Португалію.Один із найбільших мітингів очікується на Національній алеї у Вашингтоні.Співзасновник Indivisible Езра Левін пояснив, що учасники протесту не хочуть, щоби "руки адміністрації торкалися нашої демократії, наших громад, наших шкіл, наших друзів і сусідів". Саме його група стала одним з основних організаторів суботніх акцій протесту.За словами Левіна, на початку другого президентського терміну Трампа протести були менш велелюдними, ніж під час першого терміну, але тепер активістські групи планують об'єднатися для масштабніших акцій.Президент США після приходу до влади в січні 2025 року ухвалив сотні виконавчих указів, які багато в чому демонтували політику його попередника Джо Байдена.Своєю чергою, Дональд Трамп після розв'язання тарифної війни проти світу поїхав грати у гольф, у своїй резиденції він перебуває вже другий день поспіль.Нагадаємо, президент США Дональд Трамп 3 квітня заявив журналістам на борту літака Air Force One, що він хоче, аби технологічний мільярдер Ілон Маск, голова департаменту ефективності державного управління, "залишався на своїй посаді якнайдовше".

Верховна Рада зняла з порядку денного законопроект №10311. Він дозволяв Національній гвардії застосовувати вогнепальну зброю та сльозогінний газ проти людей під час масових заворушень.Зняття документа прокоментували народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк і голова правління "Центру протидії корупції" Віталій Шабунін.Шабунін наголосив, що Міністерство внутрішніх справ не змогло аргументовано спростувати критику щодо документа.Він зазначив, що положення, які фактично розширювали можливості силовиків у протидії протестам, МВС подало як "упорядкування прав нацгвардійців"."МВС так і не пояснило, яким чином протидії масовим протестам допомагає у боротьбі з диверсійно-розвідувальними групами", — акцентував голова правління "Центру протидії корупції".Саме протидія диверсантам була офіційним обґрунтуванням необхідності ухвалення цього законопроекту.Народний депутат Ярослав Железняк підтвердив, що документ зняли з розгляду, визнавши його недопрацьованим."У конспірологію тут не вірю. Відверто кажучи, всі нормально розуміли, що треба доопрацювати. Не думаю, що в цьому скликанні ухвалимо. Як мінімум — не в такій редакції", — підсумував нардеп від фракції "Голос".Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський підписав закон щодо окремих питань направлення підрозділів Збройних сил України до інших держав. Йдеться про період дії воєнного стану.

У середу, 19 березня, у Туреччині затримали мера Стамбула Екрема Імамоглу в рамках антикорупційного розслідування. Після цього у країні спалахнули масштабні протести.Про це повідомляє опозиційне видання Halk TV. Попередньо, Імамоглу звинувачують у нібито корупції та пособництві терористичній групі. Як розповіли у видання, слідство вважає, що мер Стамбула буцімто допомагав Робітничій партії Курдистану (РПК), яку Туреччина та її західні союзники вважають терористичною організацією.Після затримання мера на вулиці з протестом вийшли прихильники Імамоглу. Загалом до мітингів долучилися десятки тисяч людей. Громадяни йдуть із гаслами "Права, закон, справедливість". До того ж між протестувальниками та поліцейськими розпочались сутички.Нагадаємо, 15 березня у Гренландії відбулися масштабні протести проти політики президента США Дональда Трампа, який неодноразово заявляв, що хоче придбати острів та приєднати його до Америки.

У суботу, 15 березня, у Гренландії відбулися масштабні протести проти політики президента США Дональда Трампа, який неодноразово заявляв, що хоче придбати острів та приєднати його до Америки.Про це повідомляє Dagens Nyheter. За даними видання, на вулиці вийшли сотні громадян, які виступили на захист суверенітету своєї країни і не хочу, аби острів був частиною США."Це найбільша демонстрація в історії острова. Протестувальники також вийшли на вулиці другого за величиною міста Сісіміут. Населення Гренландії становить 57 000 осіб, а самого Нуука — 19 000, тож кількість людей на вулицях — значна", — йдеться у повідомленні.Учасники мітингу тримали у руках плакати з висловами "Yankee, go home" ("Янкі, йдіть додому"), яке раніше лунало в інших країнах щодо присутності США, "Ми не продаємося", "Поважайте наш суверенітет" та "Make America Go Away".До того ж протестувальників підтримав лідер партії Demokraatit Єнс-Фредерік Нільсен, який має всі шанси стати наступним прем'єр-міністром. Він разом із чинним главою уряду Муте Егеде вони пройшли маршем до консульства США."Ми хочемо бути самими собою, і наша автономія та свобода не обговорюються. Немає жодного шансу, що я говоритиму з Трампом про те, аби Гренландія стала частиною США. Гренландія буде Гренландією", — заявив Нільсен.Нагадаємо, раніше державний секретар Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо заявив, що американський лідер Дональд Трамп має досить серйозні наміри щодо приєднання острова Гренландія до Сполучених Штатів. Він зазначив, що це питання є пріоритетним для американського лідера.

Президент Сербії Александар Вучич прокоментував масові антиурядові протести та заявив, що готовий до проведення виборів у найближчі три-чотири місяці.Про це повідомляє "Суспільне". Зокрема, Вучич зазначив, що через протести постраждали 56 людей. Попередньо, у протестах взяли участь від 88 000 до 107 000 громадян Сербії.Водночас за участь у заворушеннях було заарештовано 22 особи. Зокрема, їх звинувачують у злочинах проти державної власності, нападах на поліцейських та інші злочини. Вучич зауважив, що у ході протестів радикали закидали Піонерський парк вибуховими пристроями та фаєрами, пошкодивши понад 100 тракторів."Вучич повідомив, що служби безпеки виявили схованку зі зброєю, яку, за попередніми даними, використовувала злочинна група, не пов'язана ні з політиками, ні зі студентами. Він визнав, що влада повинна зробити висновки з цих протестів і бути готовою до змін. Проте він також наголосив, що більшість сербів не підтримує "кольорової революції" і виступає за стабільність", — йдеться у повідомленні.Також президент Сербії заявив, що готовий повести нові вибори у найближчі три-чотири місяці. На його думку, ці вибори принесуть йому ще переконливішу перемогу. Крім того, Вучич назвав інформаційну кампанію опозиційних медіа спробою організувати "кольорову революцію".До того ж сербський лідер розкритикував західні ЗМІ та опозицію за маніпуляції та дезінформацію щодо протестів. Він наголосив, що влада знає про злочинні групи, які намагалися використати ситуацію, і що правоохоронні органи розслідують їхню діяльність.Зазначимо, 15 березня в столиці Сербії Белграді розпочалися масштабні антиурядові протести. Ця демонстрація була найбільшою у хвилі студентських протестів із вимогою притягнути уряд Вучича до відповідальності за обвал цементного навісу на залізничній станції в листопаді, внаслідок чого загинули 15 людей.Нагадаємо, 4 березня у Сербії у парламенті опозиційні депутати влаштували бійку, вони кидали димові шашки та використали сльозогінний газ. Причиною такого хаосу стали протести проти уряду та підтримка студентів-демонстрантів. .