# Протести

TrueUA підбив підсумки 2025 року власною версією ключових подій, які не просто залишили слід в історії, а й спроектували тренди цього року. Нині ж до уваги читачів — прогнози на 2026 рік.На самому початку року сталася подія, яка вкотре підтвердила вислів "прогнози — справа невдячна". Те, що Сполучені Штати розпочнуть військову операцію проти Венесуели, було зрозуміло, але ніхто не передбачив, що вона займе щось близько години. Викрадення диктатора Ніколаса Мадуро та його дружини не означає кінця корумпованого боліваріанського режиму в Каракасі, він ще пручатиметься, але відтепер жоден диктатор у світі не спатиме спокійно. Бо по нього можуть так само прилетіти й забрати без жодного пострілу. Але в чому точно не помиляться прогнозисти — Дональд Трамп у 2026 році продовжуватиме ламати усталені правила міжнародної політики. Це — даність, яку можна засуджувати, проте правильніше реагувати на неї швидкими рішеннями. Прогнози від впливових світових ЗМІ: війна в Україні триватимеБританське ділове видання Financial Times пропонує перелік подій, які, ймовірно, можуть відбутися цього року. Серед таких — лусне "бульбашка" штучного інтелекту, наслідком чого стануть багатомільярдні втрати ринку ІТ-технологій, світова економіка продовжить рецесію, війна на виснаження в Україні триватиме, на територіальні поступки українці не підуть, республіканці в результаті проміжних виборів у листопаді втратять контроль над Палатою представників Конгресу США, що відкриє шлях для початку процедури імпічменту Трампа. А от в Європі буде відносна політична стабільність.Інше впливове британське видання журнал The Economist робить свої прогнози у вигляді малюнка-ребуса на обкладинці, який дає ключ до розуміння основних тенденцій.За словами редактора журналу Тома Стендіджа, світову політику визначатимуть наступні тренди: триватиме руйнація світового порядку, війна в Україні не закінчиться, але додадуться інші напрямки ескалації, зокрема, Росія та Китай провокуватимуть конфлікти відповідно в Європі та у Південно-Китайському морі, Європі доведеться збільшити витрати на оборону і при цьому боротися зі зростанням і без того значного дефіциту, ізоляціонізм Америки відкриє нові геополітичні можливості для КНР, тоді як економічне становище колективного Заходу через політику Трампа буде вкрай нестабільним, глобальне зростання економіки сповільниться. До речі, щодо ШІ The Economist також скептичний, але з іншої причини — передовсім у високорозвинених технологічних країнах зростатиме побоювання втрати робочих місць.Американське видання Politico продовжує песимістичну лінію прогнозів. Хоча російська економіка і тріщить по швах, вказують аналітики цього ресурсу, Путін продовжуватиме воювати, вважаючи затяжну війну своєю стратегічною перевагою перед Європою, яка має проблеми з Америкою Трампа. Той усе більше дратуватиметься через поведінку Кремля. Погані передбачення у Politico для економіки: через величезні борги ключові економіки — США, Британія, Франція — перебувають під значним тиском, що становить ризик зміни там правлячих режимів.Це видання також прогнозує виграш демократів на проміжних виборах до Палати представників, більшість у Сенаті воно залишає за республіканцями. "Роздільне управління" в Конгресі заблокує ініціативність Трампа. Є в прогнозі Politico ще одна погана річ для нас: видання віддає перемогу на квітневих виборах в Угорщині Віктору Орбану та його партії Fides.А от The Washington Post пророкує у 2026 році крах російської економіки внаслідок падіння цін на нафту, що є результатом санкцій, а також глибоку кризу банківської й фінансової сфери Росії. Українцям цей прогноз точно сподобався.Три кроки Європи та тренд на падіння авторитарних режимівTrueUA з більшістю перерахованих прогнозів погоджується, але пропонує власний погляд на світові тренди цього року. Почнемо з пробудження Європи. 2026-й стане для європейських лідерів роком важких, але необхідних кроків. Перший із них — зміна процедур ухвалення рішень. Торік дещо у цьому напрямку вже зроблено, зокрема, деякі питання схвалені кваліфікованою більшістю країн-членів, а не всіма. Прикладом є надання Україні позики у 90 млрд євро. Європейські політики обійшли блокування Угорщини й Словаччини.We committed, we delivered.The decisions taken by European leaders are a crucial contribution to achieve a just and lasting peace in Ukraine.Because the only way to bring Russia to the negotiation table is to strengthen Ukraine. pic.twitter.com/yi6hWp9mNZ— António Costa (@eucopresident) December 19, 2025Другий важливий крок — нейтралізація правих популістів. На прикладі Чехії, уряд якої очолив Андрей Бабіш, а спікером парламенту став відвертий українофоб Томіо Окамура, ЄС отримав черговий доказ значної небезпеки ізоляціоністів та євроскептиків. Правих популістів підтримує адміністрація Трампа, адже ці сили є "троянськими конями" США (і за збігом, ще й Росії) в Європі. Можна припустити, що в Німеччині спробують через суд заборонити діяльність партії "Альтернатива для Німеччини", оскільки 2026 року в цій державі відбудуться місцеві вибори й "АдН" може отримати чисельні фракції у законодавчих органах п’яти федеральних земель. А це становить ризик розколу країни. 2026 року у кількох країнах ЄС відбудуться чергові вибори. Неприємні для нас і ЄС сюрпризи можливі не тільки в Угорщині, а й у Болгарії, яка обиратиме президента в листопаді. Там затяжна політична криза, завдяки якій зростає підтримка ультраправих популістів. Нинішній президент Румен Радєв — євроскептик та прихильник Росії. Але в цій країні є відверто прокремлівські сили, зокрема, партія "Відродження" та її лідер Костадін Костадінов. Москва точно гратиме свою розкольницьку гру на болгарських виборах.Третій крок — Євросоюз ухвалить політичне рішення про членство України. Пояснення щодо цього днями надав віце-прем'єр із питань євроінтеграції Тарас Качка. За його словами, зараз Київ та ЄС працюють за стандартним календарем, який передбачає завершення переговорів щодо вступу до кінця 2027 року, вступ — до 2030 року. Але ці терміни можуть бути скорочені з політичних міркувань. Качка нагадав про "мирний план" із 20 пунктів, у якому вказана "більш амбітна" дата. Себто, вступ може відбутися до 1 січня 2027-го. Для цього, окрім зняття вето Угорщини, на думку аналітиків, в Україні мають відбутися вибори та референдум, де українці висловляться щодо мирного плану.Другий тренд — повалення авторитарних режимів. Втілення цього тренду розпочалося з Венесуели, наступним може стати Іран. Там багато десятиліть панує режим ісламських фундаменталістів на чолі з аятолою Алі Хаменеї. Напередодні Нового року в Ірані спалахнули масштабні протести на тлі економічної кризи, аятола закликав "поставити на місце" протестувальників. Тобто виступи будуть жорстко придушуватися. Своєю чергою, Трамп пообіцяв бунтарям допомогу:"Якщо Іран відкриє вогонь і жорстоко вбиватиме мирних протестувальників, що є для нього звичною практикою, Сполучені Штати Америки прийдуть їм на допомогу. Ми готові до дій".В який спосіб надаватиметься допомога — покаже час. Можна пригадати ефективні ракетно-бомбові удари по іранських ядерних об’єктах влітку минулого року. Та, окрім військових методів, можливі й інші. Є приклад Сирії, де завдяки зовнішньому втручанню, передовсім Туреччини, сирійці за короткий час скинули режим Башара Асада. З огляду на те, що від повалення ісламістів в Ірані виграє дуже багато країн, охочих долучитися до допомоги іранським протестувальникам може бути чимало.Чи відбудуться карколомні зміни в Росії? Влада Путіна — колос на глиняних ногах, просто ніхто поки не намагався цього колоса повалити. Прогноз про падіння путінського режиму у 2026-му є занадто гучним, адже, на відміну від іранців, росіяни навіть не спробували вийти на масові протести під час війни. Проте і Мадуро надував щоки, погрожуючи американцям жорсткою відповіддю, а тепер сидить в американській тюрмі. .

Через загрозу виходу протестів з-під контролю верховний лідер Ірану Алі Хаменеї може покинути країну разом із родиною та найближчими соратниками. Поштовхом до втечі має стати момент, коли армія та правоохоронні органи відмовляться виконувати злочинні накази.Про це повідомляє The Times, посилаючись на дані розвідувальних служб США та Великої Британії.Маршрут на МосквуЗа інформацією розвідки, 86-річний аятола вже підготував стратегію відступу на випадок розколу в армії чи масового дезертирства спецслужб. План передбачає виїзд до Москви — столиці найбільш лояльної до режиму держави. Разом із Хаменеї країну мають залишити до 20 осіб: найближчі соратники та члени родини, зокрема його син Моджтаба, якого називають головним претендентом на престол.Ресурси для вигнанняЕвакуаційний пакет диктатора містить не лише підготовлені маршрути, а й колосальні статки. За даними Reuters, вартість активів Хаменеї може сягати 95 мільярдів фунтів стерлінгів, що зберігаються у вигляді готівки, закордонної нерухомості та інших цінностей.Приклад Асада та фізичне виснаженняЖурналісти зазначають, що Хаменеї бере за взірець приклад Башара Асада, який також обрав Росію як прихисток після краху свого режиму. Джерела вказують на значне погіршення фізичного та психологічного стану іранського лідера після війни з Ізраїлем: він майже не з'являється на людях, а з початком нинішніх заворушень взагалі зник із публічного простору.Попередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.В Ірані під час масових протестів, що тривають уже понад тиждень, загинули щонайменше 12 людей. Серед загиблих є й представники силових структур.Читайте також: Трамп заявив про готовність застосувати силу проти Ірану: коли це станеться.

В Ірані під час масових протестів, що тривають уже понад тиждень, загинули щонайменше 12 людей. Серед загиблих є й представники силових структур.Про це повідомляє DW. Зазначається, що протестувальники намагалися штурмувати одну з поліцейських дільниць. Внаслідок зіткнень "двоє нападників були вбиті".За даними журналістів, протести охопили низку районів Тегерана. Зокрема, акції відбуваються в Новобаті та Тегеран-Парсі — на сході столиці, в Ектабені, Садегіє та Саттархані — на заході, а також у Назіябаді й Абдолабаді — на півдні міста."Агенція dpa з посиланням на повідомлення у соціальних мережах повідомляє про жорстокі зіткнення між демонстрантами та поліцією та силами безпеки, в яких загинуло понад десять людей, а багато хто отримав поранення", — йдеться у повідомленні.До того ж, як відзначили журналісти, правозахисні організації також повідомляють про сотні затриманих під час акцій протесту по всій країні.Крім того, влада Ірану обмежила доступ до Інтернету. За даними американської ІТ-компанії Cloudflare, обсяг інтернет-трафіку скоротився приблизно на 35%. Такі обмеження можуть ускладнити координацію дій протестувальників, які переважно організовуються онлайн, а також обмежити поширення інформації про протести в соціальних мережах.Попередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст..

У Будапешті 13 грудня відбувся багатотисячний антиурядовий мітинг після скандалу зі знущаннями з дітей у державних закладах. На тлі падіння рейтингу керівної партії Fides та хвилі протестів Віктор Орбан вирішив стати президентом.Побиття підлітків у колонії. Чому угорці знову вийшли на протестДнями угорське суспільство обурили кадри побиття і знущання з підлітків в державній установі для неповнолітніх. І не десь у глибинці, а в Будапешті. На відео видно, як начальник виправної колонії одну дитину, яка лежала на землі, вдарив ногою, а інші — головою об стіл. Фігурант інциденту звільнився, проте цього для активних громадян Угорщини було замало, і вони вийшли багатотисячним протестом на вулиці столиці.Протестувальників роздратувала реакція влади на подію. Проурядові спікери зводили її до того, що підлітки, яких побили — малолітні злочинці. Простіше кажучи, заслужили стусанів. Окрім того, за останні роки це вже другий випадок, коли представники влади дають суспільству привід обурюватися ставленням до дітей.10 лютого 2024 року пішла у відставку президентка Угорщини Каталін Новак, яку звинуватили у необґрунтованому помилуванні педофіла. У квітні 2023 року з нагоди візиту до країни Папи Римського Франциска вона помилувала 25 осіб, тоді перелік щасливчиків не оприлюднили. Сталося це в лютому 2024-го. У списку виявився заступник директора дитячого будинку, засуджений до трьох років за те, що прикривав свого начальника-педофіла. Він змушував дітей-сиріт відмовлятися від заяв на директора установи. Самого директора засудили до восьми років.Новак була першою жінкою-президентом, на неї суспільство покладало надії на зміни в країні, проте цей скандал став кінцем її кар’єри. вона навіть не з’явилася на засіданні парламенту, де всі депутати одностайно проголосували за відставку. Вона припустилася жахливої помилки й змушена була піти, щоб урятувати реноме свого політичного союзника Орбана, проте за кулісами лишилося головне питання: чому не покарали тих, хто подав педофіла для помилування. Президентка просто поставила підпис під документом, не маючи й гадки, хто всі ці люди. Тобто це могла бути не прикра помилка, а навмисна підстава. Нагадуємо, Новак у серпні 2023 року відвідувала українське Закарпаття, де зустрічалася з угорською громадою, а потім — Київ для участі у Кримській платформі. Там вона заявила, що війна, розв’язана Росією проти України, завершиться тільки з поверненням Криму. Через президентку Україна налагодила нормальні відносини з Угорщиною, що могло не сподобатися Орбану. Втім, це тільки припущення.Після того скандалу влада не реагувала на випадки негуманного ставлення до дітей у сиротинцях і колоніях. І це при тому, що вона проголошує традиційні цінності. Тож нинішній протест — закономірний результат такої політики. Мітинги відбулися за підтримки опозиційної партії "Тиса" та її лідера Петера Мадяра. Він закликав Орбана піти у відставку через неспроможність держави захистити дітей, які перебувають під державною опікою. Угорський прем’єр так загрався у геополітику, що внутрішні проблеми відсунув на другий план. Тепер ці проблеми його доганяють.Орбан хоче стати президентом?Угорщина — парламентська республіка, де президент має церемоніальні повноваження. На цю посаду обирають у парламенті на п'ять років. Якщо не трапиться так, як із Новак. Соцопитування не залишають партії Fides шансів отримати більшість на квітневих виборах наступного року, отже, посаду прем’єра втратить й Орбан. За даними джерел Blоomberg, щоб зберегти свою владу, він задумав змінити конституцію країни у такий спосіб, аби зробити президентську посаду найвпливовішою у системі влади. Це дає йому подвійний ефект. Якщо Fides програє вибори, то в кріслі президента Орбан заважатиме найбільш імовірному прем’єру Петеру Мадяру переорієнтувати Угорщину на Євросоюз та на підтримку України. Коли ж прем’єрська партія залишиться при владі, посаду прем’єр з урізаними повноваженнями Орбан віддасть комусь із політичних соратників, а сам сидітиме на президентському "троні".План перекроїти Угорщину з парламентської на президентсько-парламентську республіку чи взагалі на президентську Орбан буцімто обговорював із президентом США Дональдом Трампом під час недавнього перебування у Вашингтоні. Однак, наголошує видання, переписування конституції — ризикований крок. Опозиція може скористатися цим, оголосивши, що ініціатива прем’єра суперечить волі народу.Існує й інший ризик — оборудку треба провернути швидко, поки у Fides та її союзників — більшість. Рух у цьому напрямку почався — парламент схвалив закон, який ускладнює усунення президента в майбутньому. Якщо раніше для цього було достатньо голосів простої більшості, то тепер за відставку мають проголосувати дві третини депутатів. Національні збори Угорщини передбачають наявність 199 народних обранців.Чи може Орбан протягнути конституційну реформу? У квітні законодавчий орган ухвалив зміни до конституції, які закріплюють визнання лише двох статей — чоловічої й жіночої. Ця поправка спрямовується проти ЛГБТ. Інша передбачає призупинення громадянства людей, які отримують іноземну підтримку. З огляду на те, що втрата влади обіцяє значні неприємності Орбану і його соратникам, замішаним у корупції, вони голосуватимуть за все, щоб лишитися біля керма. Втім, одностайність може зламатися під тиском вулиці та обставин, які складаються для "троянського коня" Трампа і Путіна в Європі."Найцінніший заморожений актив Росії в Європі"Так влучно охарактеризував Орбана глава МЗС України Андрій Сибіга. Нагадаємо: Євросоюз намацав механізми, як обійти постійні вето Угорщини. 12 грудня 25 із 27 держав ЄС підтримали рішення про безстрокову заморозку російських активів. Проти були Орбан і його бліда словацька тінь Роберт Фіцо, але їх проігнорували. Наступні кроки Євросоюзу — схвалення "репараційного кредиту", відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до європейської співдружності й так далі схвалюватимуться кваліфікованою більшістю, а не одностайно. Таке положення міститься у 122-й статті Договору про ЄС, воно дозволяє урядам вирішувати "в дусі солідарності між державами-членами щодо заходів, що відповідають економічній ситуації". Завдяки такому інструменту можна ухвалювати рішення, якщо виникає потреба захистити економічну стабільність у надзвичайних обставинах.Орбан кинувся на амбразуру, захищаючи кремлівські гроші, наче свої власні."Захоплення сотень мільярдів іншої держави ніколи в історії не залишалося без відповіді. Це декларація війни. Тим часом вони вимагають від держав-членів додаткових 135 мільярдів євро для підживлення конфлікту. Угорщина не буде брати участь у цій химерній брюссельській схемі", — струшує погрозами повітря.На що глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що Орбан "заслужив орден Леніна".Отже, якщо коротко, після рішення ЄС ухвалювати стратегічні рішення кваліфікованою більшістю Росія та США Трампа одночасно втрачають свого попихача в Європі. Він позбувся можливості блокувати рішення Євросоюзу, лишилося тільки лементувати й махати фейковими анкетами антиукраїнського "референдуму". Тоді який їм сенс у ньому? Видається, до квітневих парламентських виборів іще триватиме політична агонія цього діяча, він навіть може змінити конституцію. Щоб цими змінами скористався його наступник..

У неділю, 14 грудня, Демократична партія Гонконгу проголосувала за саморозпуск після 31 року діяльності. Вона вела опозиційну діяльність проти політики Китаю щодо автономії Гонконгу після передачі суверенітету над містом від Великої Британії до Пекіна.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти зазначили, що Демократичну партію Гонконгу заснували 1994 року — за три роки до передачі суверенітету над Гонконгом Китаю.Партія вела опозиційну діяльність щодо політики Китаю у Гонконзі. Вона відстоювала повноцінне виборче право мешканців міста до місцевої влади.Політична сила намагалася зберегти високий рівень автономії, обіцяний Китаєм Великій Британії під час передачі суверенітету. Китай зобовʼязався утримувати демократичний лад у Гонконзі до 2047 року, відомий як "одна держава — дві системи".Однак 2021 року Китай змінив виборчий кодекс Гонконгу. Тепер місцевий уряд міста обирає виборчий комітет, який складається з представників індустрії у регіоні, делегатів Всекитайських народних зборів і представників місцевих організацій. У Китаї такий принцип виборів і управління містом назвали "принцип патріотів".Аналітики стверджували, що саме лояльність до Комуністичної партії Китаю дозволяла представника індустрій Гонконгу ввійти до виборчого комітету. Таким чином опозиційні сили міста опинилися поза урядом, серед них — Демократична партія Гонконгу. В партії подякували своїм прихильникам за підтримку."Ми завжди ставили добробут Гонконгу та його народу нашою провідною метою. У політиці ми працювали над відкриттям виборів та наполягали на запровадженні загального виборчого права. Ми прагнули служити мостом між громадськістю й урядом, допомагаючи вирішувати конфлікти", — зазначили у партії.Як відомо, Гонконг має свою економічну зону та власну валюту. Водночас місто є одним із посередників для Росії в імпорті електроніки подвійного призначення для виробництва зброї, яку використовують у війні проти України.Нагадаємо, 10 жовтня стало відомо, що адміністрація американського президента Дональда Трампа запропонувала заборонити китайським авіакомпаніям літати над Росією на маршрутах до та зі США. Скорочення часу польоту, яке забезпечує така практика, ставить американських перевізників у невигідне становище..

Російські спецслужби планують розхитати ситуацію в Україні. Ворог готує так звані "мирні протести" у великих містах, зокрема у Києві.Як повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, ворожі спецслужби можуть готувати низку протестних акцій в Одесі, Дніпрі, Харкові, Миколаєві та Києві. Посадовець пояснив, що Росія прагне використати людський біль і вразливість."На матеріальній основі планують залучати переважно жінок, у тому числі матерів наших військовослужбовців — полонених та/або зниклих безвісти. Ворог розраховує, що саме це створить потрібний емоційний фон, забезпечить медійність і спровокує суспільний резонанс", — зазначив Лубінець.За задумом Росії, ці заходи мають стати інструментом дестабілізації внутрішньополітичної ситуації та створення тиску на українське військово-політичне керівництво — особливо на тлі активних консультацій України та США щодо умов припинення війни."Ми маємо чітко усвідомлювати: Росія й надалі намагатиметься бити по найчутливішому — довірі, єдності, родинах наших захисників та захисниць. Саме тому важливо зберігати пильність і не дозволити ворогу використати людську трагедію як інструмент інформаційної війни проти України", — наголосив уповноважений ВР з прав людини.Нагадаємо, за даними The Telegraph, Росія завойовує території в Україні одними з найшвидших темпів з початку війни, оскільки мирні переговори зайшли в глухий кут..

За три дні протестів у Танзанії загинули декілька сотень людей, точні цифри наразі невідомі. Сутички спалахнули на тлі президентських виборів у країні.Про це повідомили журналісти агенції Reuters із посиланням на заяви опозиційної партії Танзанії "Чадема".За словами представника цієї політичної сили Джон Кітоки, яку усунули від виборів, а її лідера Тунду Ліссу заарештували за державну зраду, зі середи, 29 жовтня, зафіксовано близько 700 смертей.Коментуючи масові протести у країні, міністр закордонних справ Танзанії Махмуд Табіт Комбо заявив, що дані опозиції про кількість загиблих з боку опозиції "значно перебільшені". Він заперечив, що правоохоронці застосовували надмірну силу щодо демонстрантів.Водночас уряд країни не оприлюднив жодних офіційних даних щодо жертв і не відповів на запити про коментарі. Своєю чергою, джерела з дипломатичних кіл Танзанії наголосили журналістам, що є докази загибелі щонайменше 500 людей.В управлінні ООН з прав людини заявили медійникам, що є перевірені дані про щонайменше 10 загиблих у трьох містах — Дар-ес-Саламі, Шиньянгу та Морогоро.У середу, 29 жовтня, в Танзанії відбулися загальні вибори з обрання президента країни, членів парламенту й окружних радників. Після цього розпочалися протести. Люди звинувачували владу у підриві демократії шляхом переслідування лідерів опозиції. Деяких діячів убили, інші – зникли безвісти.Обурення серед людей зросло після того, як виборча комісія розпочала оголошувати результати голосування. У підсумку – чинна президентка Самія Сулуха Хассан здобула перемогу з результатом у 97,66% голосів, домінуючи в кожному окрузі країни.У Європарламенті назвали вибори в Танзанії "шахрайством", яке "розгорталося місяцями". Прихильники опозиції також вважають результати виборів фіктивними.На тлі протестів медіа повідомляли про застосування правоохоронцями сльозогінного газу та вогнепальної зброї. У країні запровадили комендантську годину, а також відключили Інтернет.Учора Міністерство закордонних справ України закликало українців у Танзанії уникати масових скупчень людей, за можливості не пересуватися вулицями та дотримуватися вимог тамтешньої поліції.Нагадаємо, що нещодавно у США та низці країн прокотилася хвиля протестів проти політики американської адміністрації. Це друга масштабна акція під девізом "No Kings" — перша відбулася у червні. Тоді, за різними оцінками, протести зібрали близько п'яти мільйонів учасників. Наступні — приблизно сім мільйонів..

Вихідними Сполученими Штатами та ще низкою країн прокотилася хвиля протестів проти політики американської адміністрації. Це друга масштабна акція під девізом "No Kings" — перша відбулася у червні. Тоді, за різними оцінками, протести зібрали близько п'яти мільйонів учасників. Нинішні — приблизно сім мільйонів.Протести проти зловживання повноваженнямиЗ поверненням Дональда Трампа до Овального кабінету американська політика ідеологічно розшарувалася. В американській демократії звикли до електоральних циклів, коли демократи змінюють при владі республіканців, і навпаки. Обидві партії та їхні креатури у Білому домі, попри напруженість, звикли домовлятися, бо Америка — передовсім. Але що за першого президентського терміну Трампа, що за другого політичний консенсус, який тривав десятиліттями, порушився. Главу Білого дому звинувачують у перевищенні повноваженнями. Яскравий приклад — указ про обмеження громадянства за народженням. Це був один із перших указів, виданий одразу після інавгурації. Його мету пояснювали необхідністю припинити зловживання мігрантів, які приїздять до США народжувати дітей, щоб у такий спосіб лишитися в Америці. Проте федеральний суд визнав указ Трампа неконституційним, він суперечить 14-й поправці конституції. Тобто президент навіть не мав права його видавати. Проте адміністрація оскаржила це рішення і дійшла до верховного суду. Якщо той стане на бік Трампа, це буде прецедент, котрий поставить під сумнів незалежність судової гілки влади в епоху "короля Дональда".За організацією протестів стоять демократи, але не вся Демпартія. Головним моторчиком мітингів виступає 84-літній сенатор від штату Вермонт Берні Сандерс. Його називають "червоним Берні" за ліві, навіть марксистські погляди. Сандерс двічі брав участь у партійних праймеріз. Уперше програв Гілларі Клінтон, яка, відповідно, поступилася на президентських виборах Трампу. Вдруге — сам відмовився від боротьби, підтримавши Джо Байдена. Похилий вік сенатора не заважає організовувати протести та виступати перед велелюдним натовпом."Ми тут не тому, що ненавидимо Америку, ми тут тому, що любимо Америку", — заявив він у своїй промові.Принагідно згадаємо, що Сандерс говорив про Україну. У лютому він зробив гучну заяву: "Ми стали свідками надзвичайно сумного моменту в американській історії. Ми бачили, як президент Сполучених Штатів об'єднався з диктатором Росії Володимиром Путіним, щоб підірвати незалежність України та її демократію". Окрім Сандерса, до протестів приєдналося багато демократів — не лише сенаторів, а й мерів міст. "У нас в Америці немає диктаторів. І ми не дозволимо Трампу продовжувати підривати нашу демократію", — написав у мережі Х лідер меншості в Сенаті Чак Шумер.Однак серед мітингарів не помітили ні екс-кандидатку в президенти Камалу Гарріс, ні високоповажних чиновників минулої адміністрації. І це свідчить про кризу лідерства у Демпартії, про яку TrueUA писав ще у квітні. Яскраві публічні особи є, проте з харизмою борця хіба Сандерс, який у президенти не балотуватиметься через свій вік.Чому трампісти не влаштовують свій антимайданРеспубліканці звинувачення в авторитарності свого лідера відкидають, а протести називають "Hate America" — "Ненависть до Америки". Втім, варто зауважити, що ні у червні, ні зараз на вулицях американських міст не було альтернативних заходів на підтримку політики Трампа. Натомість губернатори-республіканці привели у стан готовності війська Національної гвардії.Це свідчить про два важливих моменти: по-перше, виборці Трампа чомусь не бажають влаштовувати акцій на його підтримку — мабуть, розуміють, що антимігрантська політика не робить їхнє життя ситнішим; по-друге, трампісти демонструють готовність розганяти протести. Якщо демократи планують повернутися до влади, то мають враховувати, що робитимуть це не лише передвиборчими обіцянками, а й кулаками. Трамп розгортає війська Нацгвардії вже у третьому місті. Спочатку був Лос-Анджелес, потім Вашингтон, тепер Портленд (штат Орегон). Це відбувається під приводом боротьби зі злочинністю і незаконними мігрантами. Але є нюанс — у цих містах мери від Демпартії. За їхніми даними, рівень злочинності у них знижується, а не зростає. Тому у застосуванні військових опоненти Трампа вбачають спробу залякування опозиції. Особливо після його недавньої заяви, в якій він назвав нелегальну імміграцію та злочинність "ворогом зсередини", заявивши, що Америка "перебуває під вторгненням зсередини" і військовим треба "робити, що вони хочуть" щодо протестувальників.Але повернемося до акції "No Kings". Президент Трамп та віце-президент Джей Ді Венс відреагували на неї провокативними відео, генерованими ШІ. Глава Білого дому у своєму ролику летить на винищувачі в образі короля і поливає брудом протестувальників. У відео Венс Трамп надягає корону, мантію та бере до рук меча. На завершення перед ним схиляються члени Демократичної партії — Ненсі Пелосі та Чак Шумер. Обидва відео спричинили широкий резонанс, який, проте, ще більше ідеологічно розколов націю.Чим протести у жовтні відрізняються від червневихОсновних відмінностей дві. Перша — триваючий шатдаун. TrueUA розповідав про причини та можливі наслідки цього явища. Демократи вимагають збільшити видатки на пільгове медичне страхування, республіканці не погоджуються. Але у них, попри більшість в обох палатах Конгресу, у Сенаті не вистачає власних голосів за затвердження видатків бюджету. Демократи стоять не своєму. Трамп та його міністри звинувачують їх у всіх смертних гріхах, проте заподіяти нічого не можуть. Гірше того для них, демократи змогли зібрати багатомільйонні мітинги проти політики Трампа. Якщо вірити міністру фінансів Скотту Бессенту, щоденні збитки від шатдауну становлять 15 мільярдів доларів.Із шатдауном обидві партії грають у власну гру, адже де-факто стартувала передвиборча кампанія виборів до Конгресу 2026 року. Її ціна дуже висока. Нижня палата — Палата представників — буде переобрана повністю, а верхня — Сенат — на третину. Якщо демократи візьмуть гору хоча б в одній із палат, для трампістів почнеться круте політичне піке. Передовсім демократи ініціюють імпічмент Трампа.Друга відмінність — глава Білого дому посилив позиції серед виборців MAGA низкою розпіарених миротворчих успіхів (TrueUA пояснював, чому йому не дали Нобелівську премію миру) та впровадженням мит, створюючи ілюзію власної величі. "Америка — це я", перефразовуючи короля Людовіка XIV. Звідси й "Hate America" від республіканців. Хто проти Трампа, той проти Америки. Для трампістів це аргумент. Білий дім, видається, намацав політтехнологічну альтернативу, якої не було у червні.Протести у США й УкраїнаЩо нам від протестів за океаном? Чим більша увага ЗМІ прикута до подій на вулицях американських міст, тим менше концентрується на новинах про війну у нас. Тобто будь-яке відволікання — не добре. З іншого боку, громадська думка в США на користь продовження американської підтримки України, тож Трамп і його соратники мусять йти у руслі громадських настроїв. А на спроби свого президента злитися в любові з кремлівським диктатором американці реагуватимуть протестами. Мабуть, Трамп усе ж не хоче, щоб вулицями носили плакати, де він обіймається з Путіним. Бо з таким образом лідера республіканців кандидати від цієї партії програють вибори з тріском..

У Нью-Йорку 18 жовтня розпочався запланований протест проти президента Дональда Трампа, перший із понад 2500 мітингів, організованих від узбережжя до узбережжя по всій території США.Про це повідомляє BBC. За даними видання, тисячі людей вже зібралися на Таймс-сквер на захід, організований коаліцією лівих груп "No Kings". Демонстрації під їхнім прапором у червні зібрали понад п'ять мільйонів людей по всій країні та були здебільшого мирними.Союзники Трампа звинуватили протестувальників у зв'язку з ультралівим рухом "Антифа" та засудили те, що вони назвали "мітингом ненависті до Америки".Губернатори-республіканці в кількох штатах США привели війська Національної гвардії в режим готовності, але незрозуміло, наскільки помітною буде військова присутність.Очікується, що протести триватимуть по всій країні протягом дня. У Вашингтоні, округ Колумбія, сенатор від штату Вермонт Берні Сандерс, як очікується, виступить з основним доповідачем, а заходи розпочнуться близько полудня за місцевим часом.Організатори протесту кажуть, що зібрання кине виклик "авторитаризму" Трампа."Президент вважає, що його правління абсолютне", — йдеться на їхньому вебсайті. "Але в Америці у нас немає королів, і ми не відступимо перед хаосом, корупцією та жорстокістю".По всій Європі протестувальники вийшли на вулиці Берліна, Мадрида та Рима, щоб висловити солідарність зі своїми американськими колегами.Нагадаємо, 13 вересня в Лондоні відбулися два протести — за та проти мігрантів. На антиміграційний протест вийшло понад 110 тисяч людей. Таку цифру назвала поліція..

У суботу, 4 жовтня, у центрі Тбілісі одночасно з місцевими виборами 4 жовтня зібрався багатотисячний протест проти влади. Демонстранти увірвалися у двір президентського палацу.Про це повідомляє "Грузія.онлайн". За даними видання, протестувальники звинувачуючи владу у фальсифікації місцевих виборів. Демонстранти називають голосування "фарсом" та "російською спецоперацією".Мітингувальники зламали огорожу та напали на кількох представників варти президентського палацу. Проти демонстрантів правоохоронців застосували перцевий газ, відбуваються затримання.Журналісти зазначили, що протестувальники попрямували до резиденції президента після заклику голови політради "Єдиного національного руху", колишнього генерального прокурора Муртаза Зоделава."Я прошу всіх (рушити, — ред.) у бік парку Бараташвілі, чоловіча сила тільки. Ми збираємось там і починаємо діяти, щоб народ Грузії повернув собі владні центри… Тбілісі, Грузія, виходьте! Чоловіча сила. Ми зберемося за садом Бараташвілі та візьмемо ключі від палацу президента", — звернувся він до протестувальників.До того ж Зоделава звернувся до родичів силовиків. Він закликав їх забрати охоронців резиденції і вберегти "від народного гніву"."Вони теж грузини, у них має бути можливість повернутись додому до родин. Тому що 13 років у грузинського народу такого шансу не було", — заявив грузинський опозиційний політик.Нагадаємо, 26 липня у столиці Грузії Тбілісі пройшла акція протесту щодо допуску представників Російської Федерації на чемпіонат світу з фехтування. Люди зібралися біля місцевого Олімпійського палацу спорту. .

Пов'язані з Кремлем молдавські політики можуть закликати до протестів найближчими днями та тижнями, перш ніж молдавська влада затвердить результати парламентських виборів 28 вересня. Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Як зазначають аналітики, пов'язаний з Кремлем "Патріотичний блок" 30 вересня заявив, що молдавська влада скоїла "кричущі" порушення виборів, і що блок "домагатиметься справедливості через вуличні протести, у судах і, за необхідності, у Конституційному суді". Пов'язані з Кремлем молдавські політики 29 вересня заявили, що оскаржать результати виборів під приводом порушень виборів. Високопоставлені кремлівські чиновники продовжують підтверджувати заяви пов'язаних з Кремлем молдавських політиків про фальсифікації та порушення виборів. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 30 вересня заявив, що вибори були "шахрайськими", а молдовська влада "відверто маніпулювала" голосами. Голова Ради Федерації Росії Валентина Матвієнко 29 вересня заявила, що президент Молдови Мая Санду привела "Партію дії та солідарності" (ПАС), яка отримала парламентську більшість на виборах, до перемоги "на багнетах", і що вибори були нелегітимними. Матвієнко заявила, що громадяни Молдови не визнають вибори. Речниця міністерства закордонних справ Росії (МЗС) Марія Захарова 29 вересня заявила, що вибори були "безпрецедентно брудними", а молдовська влада використовувала позаправові механізми, шантаж та погрози.Згідно з молдавським законодавством, Центральна виборча комісія (ЦВК) повинна створити звіт про результати парламентських виборів протягом п'яти днів після виборів, а потім подати цей звіт до Конституційного Суду протягом одного дня — до 4 жовтня. Конституційний Суд повинен підтвердити або визнати законність виборів недійсною протягом 10 днів з моменту отримання звіту ЦВК (не пізніше 14 жовтня). Учасники виборчих перегонів можуть вимагати від влади перерахунку голосів до підтвердження результатів судом. Конституційний Суд може визнати вибори недійсними, якщо виявить порушення виборчого кодексу під час виборчого процесу або підрахунку голосів, які вплинули на результати. "ISW продовжує оцінювати, що Кремль створював умови для виникнення (можливо, насильницьких) протестів з метою усунення Санду від влади після виборів і може розпочати протести для оскарження результатів виборів", — пишуть аналітики.Кремль може все ще планувати розпалювання насильницьких протестів, навіть якщо Конституційний Суд підтвердить результати у жовтні 2025 року, можливо, для того, щоб створити ініційоване Кремлем дзеркальне відображення спонтанних проєвропейських протестів Євромайдану 2014 року в Україні, які призвели до усунення проросійського президента України Віктора Януковича з посади. Кремль встановив інформаційні умови для розпалювання протестів у Молдові аж до кінця листопада 2025 року.Перемога партії СандуПравляча партія "Дія і солідарність" (PAS) здобула переконливу перемогу, набравши понад 50 відсотків голосів. За попередніми розрахунками, PAS отримує одноосібну більшість у парламенті, який складається зі 101 депутата (забезпечуючи близько 52-54 мандати). Це дозволить партії самостійно формувати уряд та продовжувати проєвропейський курс.Нагадаємо, 29 вересня Володимир Зеленський провів розмову з президенткою Молдови Маєю Санду. Глава держави привітав її з перемогою на парламентських виборах.

У листопаді відбудеться онлайн-голосування учасників Європейської спілки радіомовлення та телебачення (EBU), яке має ухвалити остаточне рішення щодо участі ізраїльського мовника Kan у "Євробаченні-2026". До цього спричинили погрози деяких країн бойкотувати пісенний конкурс у разі участі Ізраїлю.Таку інформацію оприлюднило видання The Guardian. Журналісти послалися на лист, який надіслано до мовників країн-учасниць.Президентка EBU Дельфін Ернотте Кунчі зазначила, що існує "безпрецедентна різноманітність поглядів" на участь Ізраїлю в "Євробаченні", тож це питання вимагає "ширшої демократичної основи".Голосування щодо участі Ізраїлю в конкурсі відбудеться на позачерговому онлайн-засіданні генеральної асамблеї EBU на початку листопада.Згідно зі статутом EBU, Ізраїль усунуть від участі в "Євробаченні", якщо 50% мовників не проголосують на його користь. Така заборона не може тривати понад три роки. Водночас для повного усунення Ізраїлю з організації потрібно 75% голосів.До цього низка країн висловилася проти участі Ізраїлю. Зокрема, ірландський мовник RTE 11 вересня заявив, що країна не братиме участі в "Євробаченні", якщо Ізраїль залишиться серед учасників конкурсу. До нього 12 вересня доєднався суспільний мовник Нідерландів Avrotros.Іспанський мовник RTVE 16 вересня повідомив, що приєднується до бойкоту Ізраїлю на "Євробаченні-2026". Це перша країна з "великої п'ятірки", яка ухвалила таке рішення. Такої ж позиції дотримуються Іспанія, Бельгія, Словенія та Ісландія.Водночас інші джерела стверджують, що Німеччина й Італія готові залишити конкурс, якщо Ізраїль усунуть без чітких юридичних підстав. Очікується також, що Швейцарія, Австрія, Греція, Азербайджан і Кіпр підтримають Ізраїль на голосуванні.Пісенний конкурс "Євробачення", який стане вже 70 за ліком, пройде у Відні (Австрія). Півфінали заплановані на 12 і 14 травня, а гранд-фінал — на 16 травня.Нагадаємо, на початку вересня стало відомо, що популярна українська співачка переможниця "Євробачення-2016" Джамала (Jamala) продюсуватиме національний відбір на "Євробачення-2026". До цього вона сім разів входила в журі конкурсу.

У Китаї повторно засудили журналістку Чжан Чжань, яка документувала початкові етапи пандемії COVID-19 в Ухані. Вона отримала ще чотири роки ув’язнення.Про це повідомила менеджерка з адвокації "Репортерів без кордонів" Александра Бєляковська, яка оприлюднила відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х.За її словами, Чжан звинуватили у "провокуванні сварок і створенні проблем". Таке ж обвинувачення їй висунули 2020 року.Тоді вона опублікувала серію репортажів про переповнені лікарні та порожні вулиці під час спалаху коронавірусу.Вважається, що саме її журналістські матеріали, набувши особливого розголосу, стали першими, які донесли світу інформацію про стан справ із хворобою в Китаї на початкових стадіях.У грудні 2020 року журналістку засудили до чотирьох років ув’язнення. Чжан Чжань вийшла на свободу у травні 2024 року, але вже за три місяці її знову затримали та згодом заарештували.За словами колишнього адвоката журналістки, нові звинувачення стосуються її коментарів на закордонних сайтах."Репортери без кордонів" наголосили, що переслідування Чжан Чжань необхідно припинити, а новий вирок пов’язаний із її репортажами про порушення прав людини в Китаї.За даними організації, у Китаї зараз перебувають за ґратами щонайменше 124 журналісти. 2025 року країна посіла 178 місце зі 180 у Світовому індексі свободи преси.Нагадаємо, що в середині серпня в Україні підтвердили випадки нових субваріантів коронавірусу — Nimbus та Stratus. Це нові мутації штаму Омікрон.

Чоловіча збірна України з пляжного футболу не вийде на матч за третє місце Євроліги. В ньому "синьо-жовті" мали грати проти команди Білорусі.Про це повідомила прес-служба Асоціації пляжного футболу України на своїй сторінці у Facebook.Україна після поразки у півфіналі Євроліги від Італії (1:4) мала зіграти проти Білорусі матч за третє місце на турнірі.Однак законодавчо українці зобов'язані бойкотувати гру: існує чинний наказ Міністерства молоді та спорту України, який забороняє грати проти команд (чи спортсменів) з Росії та Білорусі, що представляють на міжнародних змаганнях власну країну під національною символікою.Зрештою матч за третє місце проти Білорусі Україна не проведе. В асоціації пляжного футболу України офіційно підтвердили, що не вийдуть на гру проти білоруської збірної."Суперником збірної України у матчі за третє місце мала би стати збірна, яка представляє країну зі самопроголошеним президентом (ця команда програла в іншому півфіналі Іспанії 3:6). Однак цей поєдинок збірна України бойкотуватиме через те, що Білорусь — посіпака країни-терористки", — йдеться в повідомленніБойкот України матчу за третє місце означає, що наша команда займає четверте місце у Євролізі з пляжного футболу.Головний титул змагань між собою розіграють збірні Італії й Іспанії, які в очному протистоянні визначать переможця.Україна не вперше бойкотує змагання через наявність на турнірі збірної Білорусі з пляжного футболу. 2023 року українська команда відмовилася від участі у Євролізі через допуск білорусів, а згодом з тієї ж причини знялася з чемпіонату світу 2024 року.Крім України, торік від участі в грі проти білорусів у Євролізі з пляжного футболу відмовилася Естонія, а наприкінці липня 2025 року на матч не вийшла збірна Латвії.Нагадаємо, що в травні 2023 року Федерація шахів України повідомила про бойкот чемпіонату світу серед юнаків і дівчат віком 8-18 років. Причина — допуск росіян і білорусів до турніру.

У суботу, 13 вересня, в Лондоні відбулися два протести — за та проти мігрантів. На антиміграційний протест вийшло понад 110 тисяч людей. Таку цифру назвала поліція.Про це пише The Guardian.Антиміграційний протест пройшов під гаслами "Зупиніть човни". Його ініціатором став Томмі Робінсон, його справжнє імʼя Стівен Крістофер Якслі-Леннон.Журналісти зазначили, що це британський ультраправий активіст і колишній радник Жерарда Баттена, члена партії незалежності Сполученого Королівства (UKIP).Томмі Робінсон підтримує політику Дональда Трампа, поширював конспіраційні теорії про пандемію COVID-19, як закликав порушувати режим карантину у Британії.Він також виступає проти допомоги Україні від Великої Британії та поширював конспіраційні теорії про нібито кризу торгівлі дітьми в Україні.Окремо у Великій Британії пройшов мітинг "Ні расизму". На цей протест вийшло близько п’яти тисяч людей, за інформацією поліції Лондона. Вони тримали у руках плакати "Біженцям тут раді" та вигукували "Антифашизм!".Ілон Маск виступив на антиміграційному протесті через відеозвʼязок. Він заявив, що у Великій Британії потрібен "розпуск парламенту" та "зміна уряду". Маск також заявив, що британська громадськість "боїться скористатися своєю свободою слова", та стверджував, що BBC була "співучасником знищення Британії".Між протестувальниками відбулися сутички. Поліція заарештувала дев’ять людей за напади на протестувальників з маршу "Ні расизму". Від нападів з боку антиміграційних протестувальників постраждали поліцейські. Офіцерів били ногами та кулаками. У них кидали пляшки, сигнальні ракети й інші снаряди.Нагадаємо, що 10 вересня Францію охопили масштабні протести проти політики президента Еммануеля Макрона. Мітинги пройшли під гаслом "Заблокувати все".