# Протести

Чоловіча збірна України з пляжного футболу не вийде на матч за третє місце Євроліги. В ньому "синьо-жовті" мали грати проти команди Білорусі.Про це повідомила прес-служба Асоціації пляжного футболу України на своїй сторінці у Facebook.Україна після поразки у півфіналі Євроліги від Італії (1:4) мала зіграти проти Білорусі матч за третє місце на турнірі.Однак законодавчо українці зобов'язані бойкотувати гру: існує чинний наказ Міністерства молоді та спорту України, який забороняє грати проти команд (чи спортсменів) з Росії та Білорусі, що представляють на міжнародних змаганнях власну країну під національною символікою.Зрештою матч за третє місце проти Білорусі Україна не проведе. В асоціації пляжного футболу України офіційно підтвердили, що не вийдуть на гру проти білоруської збірної."Суперником збірної України у матчі за третє місце мала би стати збірна, яка представляє країну зі самопроголошеним президентом (ця команда програла в іншому півфіналі Іспанії 3:6). Однак цей поєдинок збірна України бойкотуватиме через те, що Білорусь — посіпака країни-терористки", — йдеться в повідомленніБойкот України матчу за третє місце означає, що наша команда займає четверте місце у Євролізі з пляжного футболу.Головний титул змагань між собою розіграють збірні Італії й Іспанії, які в очному протистоянні визначать переможця.Україна не вперше бойкотує змагання через наявність на турнірі збірної Білорусі з пляжного футболу. 2023 року українська команда відмовилася від участі у Євролізі через допуск білорусів, а згодом з тієї ж причини знялася з чемпіонату світу 2024 року.Крім України, торік від участі в грі проти білорусів у Євролізі з пляжного футболу відмовилася Естонія, а наприкінці липня 2025 року на матч не вийшла збірна Латвії.Нагадаємо, що в травні 2023 року Федерація шахів України повідомила про бойкот чемпіонату світу серед юнаків і дівчат віком 8-18 років. Причина — допуск росіян і білорусів до турніру.

У суботу, 13 вересня, в Лондоні відбулися два протести — за та проти мігрантів. На антиміграційний протест вийшло понад 110 тисяч людей. Таку цифру назвала поліція.Про це пише The Guardian.Антиміграційний протест пройшов під гаслами "Зупиніть човни". Його ініціатором став Томмі Робінсон, його справжнє імʼя Стівен Крістофер Якслі-Леннон.Журналісти зазначили, що це британський ультраправий активіст і колишній радник Жерарда Баттена, члена партії незалежності Сполученого Королівства (UKIP).Томмі Робінсон підтримує політику Дональда Трампа, поширював конспіраційні теорії про пандемію COVID-19, як закликав порушувати режим карантину у Британії.Він також виступає проти допомоги Україні від Великої Британії та поширював конспіраційні теорії про нібито кризу торгівлі дітьми в Україні.Окремо у Великій Британії пройшов мітинг "Ні расизму". На цей протест вийшло близько п’яти тисяч людей, за інформацією поліції Лондона. Вони тримали у руках плакати "Біженцям тут раді" та вигукували "Антифашизм!".Ілон Маск виступив на антиміграційному протесті через відеозвʼязок. Він заявив, що у Великій Британії потрібен "розпуск парламенту" та "зміна уряду". Маск також заявив, що британська громадськість "боїться скористатися своєю свободою слова", та стверджував, що BBC була "співучасником знищення Британії".Між протестувальниками відбулися сутички. Поліція заарештувала дев’ять людей за напади на протестувальників з маршу "Ні расизму". Від нападів з боку антиміграційних протестувальників постраждали поліцейські. Офіцерів били ногами та кулаками. У них кидали пляшки, сигнальні ракети й інші снаряди.Нагадаємо, що 10 вересня Францію охопили масштабні протести проти політики президента Еммануеля Макрона. Мітинги пройшли під гаслом "Заблокувати все".

Сербський тенісист Новак Джокович переїхав до Греції. Це стало наслідком політичних процесів у Сербії та конфлікт з президентом країни Александаром Вучичем.Про це повідомило грецьке видання Tennis News. Журналісти зазначили, що 24-разовий чемпіон турнірів серії "Великого шолома", четверта ракетка світу Новак Джокович орендував будинок у Гліфаді в південному передмісті Афін."Його діти вже зараховані до приватної англомовної школи. Новака помітили в одному з тенісних клубів Афін, там він займався зі своїм старшим сином Стефаном", — додали медійники.Новини про швидкий переїзд Джоковича та його сім'ї до Греції з'явилися влітку 2025 року. Після US Open серб заявив, що цього сезону точно зіграє на турнірі в Афінах, який пройде з 2 по 9 листопада.Джоковіч, який поступово завершує кар’єру у віці 38 років, планує подати заявку на отримання грецької "Золотої візи" — програми, яка передбачає право на проживання в Греції в обмін на інвестиції в нерухомість на суму щонайменше 250 тисяч євро.Також він переносить турнір ATP 250, який організовує його брат Джордже. Змагання мали відбутися в Белграді, але вони "переїжджають" в Афіни. Деякі сербські ЗМІ розкритикували Джоковича, називаючи його "фальшивим патріотом".Не є таємницею, що в тенісиста склалися напружені стосунки з чинним урядом Сербії. Новак різко критикував президента Александара Вучича, а також підтримує протестний студентський рух.Медійники констатували, що ситуація загострилася минулого листопада після обвалу укриття на залізничному вокзалі в Нові-Саді, через який загинули 15 людей. Це спричинило протести проти уряду, звинуваченого в корупції та порушеннях під час укладання контрактів на реконструкцію вокзалу, які підтримав знаменитий тенісист.Нагадаємо, що російський тенісист Даніїл Медведєв зганьбився на старті престижного турніру US Open, вилетівши уже в першому колі від француза Бенжамена Бозі. Його провал супроводжувався гучним скандалом — під час поєдинку він посварився зі суддею, а потім розтрощив свою ракетку.

У середу, 10 вересня, Францію охопили масштабні протести проти політики президента Еммануеля Макрона. Мітинги пройшли під гаслом "Заблокувати все".Про це повідомило видання Le Monde. Демонстрації відбулися вже щонайменше у восьми містах, зокрема в Парижі, Ліоні, Марселі, Тулузі, Страсбурзі, Руані, Рені та Монпельє.Протестувальники висловлюють невдоволення політикою жорсткої економії президента Емманюеля Макрона, яку, на їхню думку, продовжуватиме Себастьян Лекорню, який став уже п'ятим очільником уряду за останні два роки.Попередньо, щонайменше 175 000 людей взяли участь в акціях протесту. Водночас 473 людини були заарештовані за сутички із поліцією та підпали.  У багатьох містах єднальним гаслом стала вимога відставки президента Еммануеля Макрона. Під час мітингів у Парижі та інших частинах Франції протестувальники блокували дороги, зокрема неодноразово намагалися блокувати паризьку кільцеву дорогу в ранкову годину пік, підпалювали сміттєві баки.Згідно з даними Міністерства державної служби, страйкувало трохи більш як 4% державних службовців, більшість з яких працюють в секторі національної освіти. Студентська спілка нарахувала 80 000 молодих людей, мобілізованих на акції. Читайте також статтю: Сьомий прем’єр Макрона. Чи зупинить політичну кризу у Франції друг України ЛекорнюНагадаємо, 9 вересня президент Франції Еммануель Макрон призначив премʼєр-міністром Себастьєна Лекорню. Він очолював міністерство оборони країни. Журналісти з’ясували, що Макрон доручив Лекорню провести консультації з політичними силами, представленими в парламенті Франції, "з метою ухвалення державного бюджету й укладення домовленостей, необхідних для ухвалення рішень у найближчі місяці".

У понеділок, 8 вересня, у столиці Непалу Катманду відбулися протести проти рішення влади заблокувати соціальні мережі, зокрема, Facebook, X і YouTube. Поліція відкрила вогонь по протестувальниках, загинули 17 осіб. Ще 145 отримали поранення.Таку інформацію оприлюднили журналісти CNN. Медійники констатували, що декілька десятків тисяч протестувальників зібралися біля будівлі уряду Непалу.Протести переросли у сутички з поліцією, мітингарі прорвали колючий дріт навколо будівлі парламенту та змусили поліцію відступити всередину парламентського комплексу."Зупиніть заборону на соціальні мережі, зупиніть корупцію, а не соціальні мережі", — скандували протестувальники.Поліція відкрила вогонь по людях. Уряд Непалу оголосив комендантську годину на понеділок навколо парламенту, секретаріату уряду, резиденції президента та ключових районів міста.Поранених доправили в лікарні. Серед них є ті, хто отримав поранення у груди та голову, вони у важкому стані. Про це повідомили лікарі Національного травматологічного центру.У поліції заявили, що протестувальники також поранили поліцейських. Усього 28 правоохоронців отримали травми різного ступеня важкості.Раніше, 5 вересня, уряд Непалу заявив про блокування більшості платформ соціальних мереж, зокрема, Facebook, X і YouTube, оскільки компанії не виконали вимоги щодо реєстрації в уряді.В уряді заявили, що близько 20 платформ соціальних мереж, які широко використовують у Непалі, неодноразово отримували повідомлення про необхідність офіційно зареєструвати свої компанії в країні. Свою присутність зареєстрували TikTok і Viber, тому отримали дозвіл працювати у країні.Уряд Непалу звернулися до компаній з проханням призначити контактний центр або пункт у країні. Він вніс до парламенту законопроект, спрямований на забезпечення належного управління соціальними платформами, їх відповідальності та підзвітності. Документ іще не розглянули в парламенті. Його розкритикували за запровадження державної цензури.Через законопроект і погрозу блокування соціальних мереж непальці вийшли на протести. Місцеві медіа назвали їх "протестами покоління Z".Нагадаємо, в травні цього року стало відомо, що три країни Європи можуть обмежити доступ до соціальних мереж дітям і підліткам віком до 15 років. Зокрема, Франція, Іспанія та Греція закликали Європейський Союз підтримати відповідну ініціативу.

У Лондоні тривають протести з вимогами скасувати концерти російської оперної співачки Анни Нетребко. Організатори заходу поки що ігнорують такі заклики.З цього приводу висловився надзвичайний і повноважний посол України у Великій Британії Валерій Залужний, який написав колонку для видання Daily Mail."Невдовзі у легендарному Королівському оперному театрі в Лондоні виступить російська сопрано Анна Нетребко. Та сама Анна Нетребко, яка була довіреною особою Путіна 2012 року, а 2014 року фотографувалася з прапором фейкової "Новоросії", — зазначив він.Посол додав, що бачити її на великій сцені в Британії, яка є одним з найбільших і найближчих українських союзників у війні проти Росії, —  боляче для українців."Після чи не наймасовішого обстрілу Києва за весь час, у якому росіяни вбили немовля, знову бачимо це розмивання відповідальності та тези про "культура поза політикою", — наголосив Залужний.Він запевнив, що її виступу будуть аплодувати не лише у Королівському оперному театрі, а й у Кремлі."Сподіваюся, у Британії це усвідомлюють і розуміють, що повернення таких фігур — це так чи інакше виправдання російської війни проти України та зневажання пам'яті тисяч загиблих українців. Тож ми тут говоримо не по цензуру, ми говоримо про правду і про пам'ять", — підсумував Валерій Залужний.Він також назвав показовим, що ця стаття вже викликала бурхливу реакцію саме в російських медіа.Раніше звернення до адміністрації опери не допускати Нетребко до сцени в Лондоні підписали понад 50 українських культурних діячів, британських, французьких і новозеландських політиків і активістів.Серед підписантів: дипломат Сергій Кислиця, письменники Андрій Курков, Сергій Жадан, Катерина Бабкіна, колишня прем'єр-міністерка Нової Зеландії Гелен Кларк, дослідниця Голодомору Дарія Маттінглі, професорка політології Ольга Онух, британський політик Алекс Собель і багато інших."Королівська опера зараз стоїть перед визначальним вибором: між статусом і відповідальністю, між прибутком і цінностями, між мовчанням і совістю. Ми закликаємо вас, як ви постійно робили, залишатися на етичній стороні мистецтва та історії", — йдеться у листі.Анна Нетребко — це російська оперна співачка. Вона є громадянкою Росії, 2006 року також отримала громадянство Австрії, зазвичай мешкає у Відні.Нагадаємо, що 21 липня керівництво Королівського палацу Казерта в Італії скасувало концерт за участю російського диригента Валерія Гергієва. Його називають близьким другом диктатора Володимира Путіна.

Польські мітингувальники частково розблокували рух па пункті пропуску "Медика-Шегині". Вантажівки почали пропускати в обох напрямках.Про це повідомила Державна прикордонна служба України."За повідомленням польської сторони, станом на 17:00 польські мітингувальники завершили блокування руху", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що наразі оформлення усіх категорій транспортних засобів здійснюється у штатному режимі.Зауважимо, 6 вересня о 12:50 польські мітингувальники перекрили рух перед пропускним пунктом "Медика" — навпроти українських "Шегинь". Обмеження руху стосувались лише вантажних автомобілів. Тоді як пропуск легкових авто та автобусів здійснювався у штатному режимі.Нагадаємо, раніше у мережі поширювали інформацію про жорстокі заходи під час перевірки українців на польському кордоні. Насправді — це фейки, які поширюють росіяни.Нещодавно прикордонники повідомили про можливе ускладнення руху через пункт пропуску "Устилуг — Зосин", що на кордоні з Польщею. Це пов'язано з ремонтними роботами дорожнього покриття в напрямку виїзду з України.

У суботу, 6 вересня, о 12:50 польські мітингувальники перекрили рух перед пропускним пунктом "Медика" — навпроти українських "Шегинь". Обмеження стосуються лише вантажівок і можуть тривати щонайменше шість годин.Про це у Telegram-каналі повідомляє прес-центр Держприкордонслужби. Там зазначили, що для легкових авто та автобусів рух без змін. "У черзі на виїзд з України зареєстрована 681 вантажівка, на в’їзд перебуває близько 100, які вже знаходяться на спеціально облаштованій стоянці, їхньому оформленню нічого не завадить", — йдеться у повідомленні.У ДПСУ зазначили, що акція мітингувальників проходить за кілометр від польського пункту пропуску. Про будь-які зміни чи ускладнення руху прикордонники повідомлять додатково. Нагадаємо, раніше у мережі поширювали інформацію про жорстокі заходи під час перевірки українців на польському кордоні. Насправді — це фейки, які поширюють росіяни.Нещодавно прикордонники повідомили про можливе ускладнення руху через пункт пропуску "Устилуг — Зосин", що на кордоні з Польщею. Це пов'язано з ремонтними роботами дорожнього покриття в напрямку виїзду з України.

Ввечері 5 вересня у Києві на Майдані Незалежності розпочалася акція протесту "Ні дискримінації військових". Мітингувальники виступають проти посилення покарань для військовослужбовців.Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна". Зазначається, що на акцію протесту зібралося вже близько 200 учасників. Проте люди продовжують долучатися.Зазначається, що мітингувальники тримають у руках плакати з написами: "Захистимо тих, хто 11 років захищає нас", "Вимагаємо закон про військового омбудсмена", "Виснаженого не судять, а підтримують", "Байдужість вбиває", "Де військовий омбудсмен" та інші.До того ж на місці присутні й правоохоронні органи, які забезпечують порядок. Наразі фактів порушення громадського порядку не було. Що відомо про законопроект №132604 вересня Верховна Рада України підтримала за основу законопроект №13260, яким фактично повертається кримінальна відповідальність за самовільне залишення частини (СЗЧ). Законопроект у першому читанні підтримали 277 народних обранців.Документ пропонує:виключити частину 5 статті 401 Кримінального кодексу України, якою передбачено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407 "Самовільне залишення військової частини або місця служби", 408 "Дезертирство", може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо вона добровільно звернулася до слідчого, прокурора, суду із клопотанням про намір повернутися до військової частини або до місця служби;доповнити розділ ІІ Прикінцевих та перехідних положень Кримінального кодексу новим пунктом 24, яким передбачити окремі підстави для звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які під час дії воєнного стану вперше вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 407, 408, і хочуть повернутися на військову службу або вже повернулися на військову службу та несуть її;до статей 286 "Порядок звільнення від кримінальної відповідальності", 287 "Клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності", "Розгляд питання про звільнення від кримінальної відповідальності" доповнити розділ XІ "Перехідні положення" новим пунктом 20-10, яким врегулювати умови та порядок звільнення військовослужбовців Збройних сил України від кримінальної відповідальності за наявності підстав.Варто зазначити, що термін добровільного повернення військових зі СЗЧ сплив 30 серпня.Що відомо про законопроект №13452Проект закону має на меті посилити покарання для військових за невиконання наказу від командирів строком від 5 до 10 років позбавлення волі – без можливості для суду призначити більш м’яке покарання чи випробувальний термін. Зараз ініціатива очікує розгляду Верховною радою у першому читанні.Нагадаємо, директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов наприкінці серпня повідомляв, що впродовж останніх двох тижнів спостерігається різке збільшення кількості військовослужбовців, які виявили бажання повернутися в стрій після самовільного залишення частини.

Станом на вівторок, 5 серпня, вже впродовж тривалого часу в підвальному приміщенні грузинського прикордонного пункту пропуску "Даріалі" на кордоні з Росією перебуває п’ятеро українців. Вони оголосили безстрокове голодування.Про це повідомило видання "Ехо Кавказу". Журналісти послалися на одного з протестувальників Сергія Ларка, який перебуває на кордоні близько місяця.За його словами, учасники акції планують передати грузинським прикордонникам офіційну заяву про початок голодування."Я, Ларко Сергій Олексійович, оголошую безстрокове голодування на знак протесту проти незаконних дій грузинських прикордонників і порушення моїх прав", — ідеться в його заяві.Українець стверджує, що 21 червня його депортували з Росії, а після прибуття до Грузії у нього вилучили паспорт і забрали біометричні дані без законних підстав."Мене помістили в нелюдські умови у підвалі контрольно-пропускного пункту "Даріалі" разом із 97 людьми, серед яких є хворі на ВІЛ і туберкульоз. Мені відмовлено у виїзді з Грузії, подачі заяви на притулок, юридичній допомозі та можливості оскаржити затримання", — заявив Ларко.Протестувальники висувають декілька вимог:допустити до них українського консула;пояснити причини затримання;надати можливість залишити територію Грузії або подати клопотання про міжнародний захист;провести медичне обстеження та припинити, як вони заявляють, незаконне утримання під вартою.Нагадаємо, у квітні видання NewsGeorgia повідомляло, що в грузинському Батумі двоє чоловіків вимагали 180 тисяч доларів в українця. В іншому разі вони обіцяли вбити українця разом із дружиною та навіть готували замах. Вимагачів затримала місцева поліція.

Політичні чинники можуть спровокувати нові блокування та протести на польсько-українському кордоні. Щоправда, зараз ситуація там залишається стабільною.Про це заявив посол України в Польщі Василь Боднар в інтерв’ю "РБК-Україна"."Зараз немає ні блокад, ні обмежень. Тобто раніше запровадили обмеження на частину української продукції, але загалом щодо транзиту проблем немає", — зазначив дипломат.Водночас, за його словами, повністю питання щодо перевізників наразі не вирішено. Польська сторона досі застосовує певні обмеження."Накладаються штрафи, є спроби обмежити транспортний безвіз", — уточнив він.Розв’язати значну частину проблем вдалося завдяки активному діалогу між профільними міністерствами України та Польщі. Посол відзначив роль колишнього міністра аграрної політики України Віталія Коваля, який регулярно спілкувався зі своїм польським колегою."Практично кожного місяця проводили онлайн-наради чи особисті зустрічі. До діалогу залучали представників всіх секторів аграрного бізнесу", — розповів Боднар.За словами дипломата, від початку його каденції в листопаді 2024 року відбулися лише дві короткі спроби блокування."У ті вихідні якраз відбулася спроба блокування, вона тривала два дні. Була також спроба перед виборчою кампанією — теж тривала два дні, завдяки рішенню суду її зняли", — сказав він.Посол наголосив, що ці дії не мали суспільної підтримки, а самі польські виробники зазнали збитків."Навіть до нашого посольства приходили ті, хто колись блокував кордон, і вони самі казали, що від цієї блокади постраждали й польські виробники", — акцентував Боднар.Він звернув увагу на те, що блокування завдають удару обидвом сторонам."Сім мільярдів євро польського експорту йде до України — здебільшого це готова харчова продукція, паливо тощо. Це не конструктивна історія, яка нічого нікому не дає", — підкреслив він.Дипломат також нагадав, що польські аграрії отримують великі дотації з боку Євросоюзу, чого не мають українські фермери.На думку Боднаря, у перспективі загрози повторення ескалації існують, особливо з наближенням нової виборчої кампанії в Польщі."Загрози завжди є, оскільки за два з гаком роки в Польщі відбудеться нова виборча кампанія. І політики можуть спробувати це використати", — пояснив він.Проте посол запевнив, що обидві сторони працюють над тим, щоби не допустити загострення."Співпраця та діалог — це найкращий шлях до розвитку та збереження добросусідських партнерських відносин", — підсумував Василь Боднар.Нагадаємо, що 13 травня заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко зустрівся з керівником посольства Республіки Польща в Україні Пйотром Лукасевичем. Сторони обговорили ситуацію поблизу пункту пропуску "Дорогуськ", де польські протестувальники вдалися до блокування руху вантажного транспорту.

У Верховну Раду України скеровано президентський законопроект щодо антикорупційних органів. Водночас у різних містах України не вщухають протести проти попереднього закону. Володимир Зеленський назвав мітингувальників "небайдужими людьми".Про це президент України заявив під час традиційного вечірнього відеозвернення."Те, що обіцяв, — для справедливості, для правоохоронних і антикорупційних органів. Повноцінні гарантії незалежності антикорупційних органів. Реальні можливості перевірити, щоби не було жодного російського втручання", — зазначив він.Зеленський додав, що кожен, хто має доступ до державної таємниці, — це не тільки в НАБУ і САП, але й ДБР, а й Національна поліція — має пройти перевірки на детекторі брехні."І це мають бути регулярні перевірки. Є також у законопроекті норми, які убезпечують від різних зловживань", — уточнив він.Український президент пояснив, що текст законопроекту обговорювали й із партнерами, і з правоохоронцями, і з представниками НАБУ і САП."Багато пропозицій від наших партнерів, щоби долучилися європейські експерти: Велика Британія, Німеччина, Євросоюз", — зауважив він.Президент доручив нашим урядовцям представити законопроект усім партнерам і залучити всі необхідні експертні можливості."Звісно, важливо, що українці так гідно реагують на всі події. Україна — це люди, які небайдужі. Я дякую всім, хто воює заради нашої держави, хто працює заради України. Дякую вам! Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні також президент Володимир Зеленський провів телефонні перемовини із федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Вони обговорили низку важливих питань, у тому числі й антикорупційне законодавство України.

Країна-агресорка Росія використовує внутрішні протести в Україні проти закону №12414 щодо урізання повноважень Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури як зброю. Головна мета — посилити риторику, спрямовану на підрив легітимності України та перешкоджання підтримці Заходу.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Як зазначили фахівці, українці почали протестувати проти закону 22 червня в кількох великих містах. Акції протесту продовжилися й 23 червня. Зокрема, українці занепокоєні щодо здатності НАБУ та САП діяти незалежно від впливу уряду.Водночас кремлівські чиновники та пропагандисти використали ці протести як зброю для просування існуючих російських наративів, покликаних зобразити український уряд як корумпований та нелегітимний, щоб перешкодити подальшій підтримці Заходу. Так, "рупор Кремля" Дмитро Пєсков заявив, що буцімто українська влада вкрала значну суму грошей у Сполучених Штатів Америки та Європейського Союзу. Крім того, російські депутати заявили, що нібито українці, які протестують проти закону, насправді протестують проти продовження війни, уряду загалом та президента Володимира Зеленського окремо."Центральна тема російських наративів навколо протестів — твердження про те, що українські чиновники розкрадають західну військову допомогу — не відображає реальності того, що дуже мало коштів, які Захід виділив Україні, — це кошти, які Україна витрачає сама", — зауважили аналітики.В Інституті додали, що переважна більшість коштів США, виділених Україні, витрачається в межах Сполучених Штатів, а не в Україні."Кремль, ймовірно, продовжить свої інформаційні зусилля щодо поточних протестів в Україні, щоб розділити Україну та її союзників, зокрема, продовжуючи навмисно неправильно характеризувати характер цих протестів, щоб вони відповідали існуючим риторичним лініям Росії. Росія, ймовірно, сподівається, що риторичні зусилля, які вона докладає для підриву України, призведуть до ослаблення української армії, яку Росія зможе легше перемогти на полі бою", — зауважили експерти.Нагадаємо, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн уже попередньо обговорила з президентом України Володимиром Зеленським закон, що стосується НАБУ та САП. Однак вона хоче детальніших пояснень того, що сталося.

Росія хоче максимально загострити ситуацію з протестами проти скандального закону №12414, який обмежує повноваження Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Про це повідомила прес-служба Головного управління розвідки Міністерства оборони України."Держава-агресор Росія, зокрема спецслужби та пропагандисти Кремля, ретельно та поглиблено вивчають ситуацію всередині України, щоб використати повʼязані з ухваленням закону №12414 протести для підриву здатності нашої держави чинити спротив повномасштабній збройній російській агресії", — зазначили в розвідці.За оцінками ГУР, Росія має намір "дискредитувати Україну у світі, аби послабити або зруйнувати підтримку Заходу збройної боротьби з агресором". "Всередині України Росія розглядає можливості скористатись суспільним невдоволенням з метою максимального загострення ситуації, використовуючи наявні ресурси впливу, зокрема інформаційні", — додали розвідники.До того ж українців попередили, що для "підняття градуса протестів", поглиблення поляризації та хаотизації українського суспільства, і, як наслідок, втрати стійкості держави під час екзистенційної війни, не виключені провокативні дії, інспіровані з Москви. "Українська нація перебуває в умовах геноцидної війни, в якій агресор намагається всіма способами зруйнувати нашу державу, та закликає до виваженості в оцінках і діях. Продовжуємо боротьбу! Наше завдання — не дати жодного шансу для Росії реалізувати її брудні наміри", — наголосили в розвідці.Як відомо, 22 липня президент України Зеленський підписав закон №12414, який обмежує повноваження Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Ухвалення документа викликало значний резонанс у суспільстві. У багатьох містах України люди вийшли на вулиці з протестами проти цього документу. Зокрема, мітинги відбувалися в Києві, Львові, Дніпрі, Одесі, Тернополі й інших населених пунктах. На ці події також відреагували посли країн G7. Вони заявили про свою стурбованість.Згодом нардеп Ярослав Железняк заявив, що парламентарі розпочнуть збір підписів щодо подання до Конституційного суду щодо скасування закону №12414.Нагадаємо, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн уже попередньо обговорила з президентом України Володимиром Зеленським закон, що стосується НАБУ та САП. Однак вона хоче детальніших пояснень того, що сталося.

У середу, 23 липня, президент Володимир Зеленський провів нараду з керівниками правоохоронних та антикорупційних органів, на якій також був також генеральний прокурор Руслан Кравченко.У своєму Telegram-каналі очільник держави розповів, що кримінальні провадження не мають тривати роками без законних вироків, а ті, хто працює проти України, "не мають почуватися комфортно й не відчувати, що таке невідворотність покарання"."Всі ми чуємо, що каже суспільство. Бачимо, чого очікують люди від державних інституцій для забезпечення справедливості та ефективності кожної інституції. Обговорили необхідні адміністративні, законодавчі рішення, які дозволять зміцнити роботу кожної інституції, вирішити наявні суперечності, зняти загрози. Всі працюватимуть разом, на політичному рівні підтримаємо", — запевнив президент.Він зазначив, що за підсумками наради було вирішено провести глибоку робочу зустріч щодо плану загальних дій. Вона має відбутися наступного тижня. До того ж за два тижні має бути готовий спільний план — які кроки потрібні та будуть реалізовані, "щоб зміцнити Україну та зняти наявні питання, дати більше справедливості й реально захистити інтереси українського суспільства".Варто зауважити, що нарада пройшла на тлі масового обурення спільноти законом №12414 щодо урізання повноважень Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.Що обмежує закон №12414Закон містить правки, які обмежують повноваження НАБУ та САП і передають їх генеральному прокурору. Документ передбачає такі зміни:генпрокурор отримує доступ до всіх проваджень НАБУ;генпрокурор має право давати обов’язкові вказівки детективам та змінювати підслідність справ;генпрокурор отримає повноваження закривати провадження на підставі клопотання сторони захисту;генпрокурор зможе особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям;керівник САП втрачає право входити до складу групи прокурорів — це вирішуватиме лише генпрокурор.Ухвалення законопроекту викликало значний резонанс у суспільстві. У НАБУ заявили, що таким чином керівник САП стає номінальною фігурою, а НАБУ втрачає незалежність і перетворюється на підрозділ генпрокуратури."Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року, буде зруйнована. Закликаємо народних обранців утриматися від голосування, яке може остаточно знищити незалежність антикорупційної системи в Україні", — йшлося у повідомленні.У багатьох містах України люди вийшли на вулиці з протестами проти цього документу. Зокрема, мітинги відбувалися в Києві, Львові, Дніпрі, Одесі, Тернополі й інших населених пунктах України.На ці події також відреагували посли країн G7. Вони заявили про свою стурбованість."G7 уважно стежить за сьогоднішніми подіями в НАБУ, зокрема, розслідування відносно кількох співробітників НАБУ за підозрою в злочинах. Ми зустрілися сьогодні з НАБУ, маємо серйозну стурбованість і маємо намір обговорити ці події з керівництвом уряду", — йшлося у заяві.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський прокоментував скандальний закон №12414. Він наголосив, що антикорупційна інфраструктура працюватиме, але без російських впливів. Відтак, НАБУ і САП продовжать свою роботу.