# Протести

Щонайменше вісім мільйонів людей долучилися до масштабних протестів під гаслом No Kings ("Без королів") проти політики президента США Дональд Трамп. Акції пройшли не лише в Америці, а й у десятках міст по всьому світу.Про це пише BBC.Протести відбулися 28 березня і стали наймасовішими за весь час цієї кампанії. За підрахунками організаторів, люди вийшли більш ніж на 3300 акцій — від мегаполісів до невеликих міст.Де були протести?Демонстрації охопили майже всі великі міста США, а також вийшли за межі країни. Акції минали, зокрема, у Парижі, Лондоні та інших європейських містах.Люди виходили з плакатами, прапорами, а подекуди навіть брали з собою символічні інсталяції. Наприклад, у Лос-Анджелесі з’явилася велика повітряна куля із зображенням Трампа.Чому люди протестують?Учасники виступають одразу проти кількох рішень адміністрації:міграційної політики;війни в Ірані;зростання вартості життя.Окремо резонанс викликали події в штаті Міннесота, де раніше під час операції міграційної служби загинули двоє людей. Це лише підсилило хвилю обурення.Організатори кажуть, що їхня головна ідея — нагадати, що влада в США належить громадянам, а не політикам чи "елітам".Реакція владиУ Білому домі протестам значення не надали. Речник адміністрації назвав їх "сеансами терапії для людей, одержимих Трампом", і заявив, що серйозного впливу ці акції не мають.Втім, масштаби протестів свідчать про інше. Невдоволення частини суспільства політикою президента тільки продовжує зростати.Нагадаємо, 30 березня Дональд Трамп повідомив про успіхи американської стратегії на Близькому Сході, наголосивши на переході контролю над Ормузькою протокою до Вашингтона.Додамо, нещодавно стало відомо, що вперше за довгий час вигляд купюри долара можуть змінити. Так, на грошах ймовірно зʼявиться підпис Трампа.Читайте також:Терпець — не безмежний: чи справді світ рахує дні до проміжних виборів у Конгрес США"Психологічний фактор" та особиста ворожнеча: Трамп пояснив, що заважає миру в УкраїніЗаробити на руйнуванні світового порядку: чого ми не помічаємо в політиці Трампа.

В Ізраїлі зафіксовано найбільшу хвилю громадянського спротиву з початку прямого військового зіткнення з Тегераном. У суботу, 28 березня, мешканці Тель-Авіва та ще двох десятків міст вийшли на вулиці з вимогою до уряду негайно припинити бойові дії та повернутися до дипломатичного шляху вирішення конфлікту.Про це повідомляє ізраїльське видання Haaretz.Блокування магістралей та географія мітингівЯк зазначає видання, протестні акції охопили ключові центри країни — Тель-Авів, Єрусалим, Хайфу та Кесарію. Найбільш масова демонстрація відбулася в Тель-Авіві, де близько 1500 активістів повністю заблокували рух центральними транспортними артеріями міста. Учасники акцій виходили з гаслами "Ні війні з Іраном", "Поверніть дипломатію" та "Зупиніть вогонь зараз".На думку мітингувальників, ситуація остаточно виходить з-під контролю, особливо після вступу у війну єменських хуситів. Громадяни переконані, що нинішня стратегія веде країну до масштабної катастрофи.Жорсткі затримання та позиція поліціїПопри те, що більшість зібрань мали мирний характер, у Тель-Авіві ситуація швидко переросла у фізичне протистояння. Поліція застосувала силу для розгону демонстрантів, аби розчистити проїжджу частину. За офіційною інформацією, було заарештовано щонайменше 22 особи. Силовики пояснюють свої дії нормами воєнного стану:масові скупчення прямо порушують інструкції командування тилу (Home Front Command);існують високі ризики ракетних ударів з боку Лівану та Ірану;блокування доріг перешкоджає роботі екстрених служб.Натомість протестувальники звинувачують владу в маніпуляціях безпековими заходами для придушення демократичних свобод та критики військового керівництва.BREAKING 🚨Tel Aviv, Israel Overwhelming protests demanding Netanyahu stop the war. “We cannot live in shelters. Iran is sending us death with its destructive missiles.” pic.twitter.com/ZrSPTvPmwe— Iranian Force ✴️ (@MrImranPk) March 28, 2026Суспільний розкол на тлі війниХвиля протестів піднялася у критичний для фронту момент. Поки армія відбиває атаки проіранських проксі-груп, значна частина суспільства висловлює побоювання, що війна на виснаження остаточно зруйнує економіку країни. Один з учасників мітингу в Хайфі так прокоментував ситуацію для видання The Guardian: "Ми не хочемо бачити, як наші міста стають цілями через амбіції політиків. Нам потрібен мирний регіон, а не вічна війна на три фронти", — підкреслив активіст.Нагадаємо, 28 березня у Сполучених Штатах Америки відбуваються масштабні акції протесту проти політики чинного президента Дональда Трампа. Протестувальники закликають Трампа "скласти корону", а також критикують війну в Ірані, дії міграційної служби США та висловлюють підтримку Україні.Читайте також: Заробити на руйнуванні світового порядку: чого ми не помічаємо в політиці Трампа.

У суботу, 28 березня, у Сполучених Штатах Америки відбуваються масштабні акції протесту проти політики чинного президента Дональда Трампа.Про це повідомляє "Суспільне". За даними журналістів, протести відбуваються по всій країні.Так, у Вашингтоні мітингувальники пройшли маршем вулицями повз Меморіал Лінкольна та до Національної алеї. Протестувальники закликають Трампа "скласти корону", а також критикують війну в Ірані, дії міграційної служби США та висловлюють підтримку Україні."Ще одна безглузда війна, в яку ми намагаємося вплутатися (війна США та Ізраїлю проти Ірану — ред.). Вони намагаються відволіктися від Епштейна, екологічних криз, кризи бездомності та ще однієї війни, в яку нас втягує він. Просто намагається привернути увагу до чогось іншого, щоб врятувати власну ситуацію", — розповів один з учасників протесту.Водночас ще один учасник мітингу зауважив, що замість війни з Іраном, його країна могла б зосередитися на підтримці України."Дуже надихає те, як вони протистоять Росії і, знову ж таки, демократії. Я ніколи не усвідомлював, наскільки рідкісні демократії у світі, поки, здається, Трамп не став президентом", — розповів учасник протесту.За інформацією AP, один із наймасштабніших мітингів відбувся у Міннесоті. Там до акції протесту долучилися близько 100 тисяч людей. Серед них були й співачка Джоан Баез, акторка Джейн Фонда та сенатор Берні Сандерс.Нагадаємо, журналісти CNN повідомляли, що Тегеран відмовляється відновлювати переговори з нинішнім складом американської делегації, яку очолюють Стів Віткофф і Джаред Кушнер. В Ірані надають перевагу віцепрезиденту Джею Ді Венсу.Водночас, за даними The Wall Street Journal, Дональд Трамп розповів своєму оточенню, що хоче уникнути затяжної війни в Ірані. Він планує завершити все на Близькому Сході найближчими тижнями.Натомість держсекретар США Марко Рубіо вважає, що війна в Ірані може завершитися протягом кількох тижнів. Водночас, коментуючи можливість наземної операції, держсекретар зазначив, що Сполучені Штати здатні досягти своїх цілей різними способами, водночас залишаючи президенту максимальну свободу дій у разі зміни обставин.Читайте також: Заробити на руйнуванні світового порядку: чого ми не помічаємо в політиці Трампа.

В Ірані стратили 19-річного борця вільного стилю Салеха Мохаммаді. Він разом з іншими протестував проти нинішньої іранської влади. Вирок виконали публічно через повішення в місті Кум.Про це повідомили журналісти BBC. Вони зазначили, що його звинуватили в причетності до вбивства поліцейських під час протестів, що спалахнули в січні проти влади верховного лідера Алі Хаменеї.Правозахисники заявили, що хлопець зазнав катувань, а сам судовий процес не відповідав базовим стандартам справедливості. Разом із ним того ж дня стратили ще двох засуджених."Режим аятоли в Ірані вперше засудив до смертної кари учасників масових протестних акцій у січні 2026 року. Верховний Суд країни відхилив апеляцію щодо смертного вироку, тому спортсмена повісили у провінції Кум", — ідеться в повідомленні.Салех Мохаммаді вважався молодою зіркою вільної боротьби. Через специфіку своєї країни він не встиг вийти на широкий міжнародний рівень, але успішно змагався на внутрішніх турнірах і здобув бронзу на міжнародному кубку Сайтієва в російському Красноярську 2024 року.Мохаммаді був наймолодшим у групі з трьох чоловіків, яких іранська влада наказала стратити через нібито напад і вбивство правоохоронців під час антиурядових акцій непокори, які охопили 180 міст Ірану в січні 2026 року.Президент США Дональд Трамп попереджав Іран, що вбивство протестувальників матиме для Тегерана жахливі наслідки. Тоді міністр закордонних справ ісламської республіки запевняв, що ніхто не збирається вішати людей. Але після початку операції США й Ізраїлю проти Ірану режим вирішив посилити репресії.Нагадаємо, що у вересні минулого року Іран стратив чоловіка Бабака Шахбазі, якого звинуватили у шпигунстві на користь Ізраїлю. Страчений чоловік свого часу написав листа президенту України Володимиру Зеленському з прохання про допомогу..

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може не визнати результати виборів у країні, якщо програє. Після поразки 2006 року він вивів людей на вулиці, але цього разу може піти ще далі.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на колишню депутатку від партії "Фідес" Жужанну Селені, яка раніше однією з перших покинула цю політичну силу."Якщо опозиція отримає лише просту більшість, Орбан матиме багато інструментів, щоби зробити практично неможливим формування нового уряду чи навіть скликання нового парламенту", — заявила вона.За її словами, він може спровокувати конституційну кризу й оголосити надзвичайний стан.До речі, дані соціологів щодо результатів виборів розходяться залежно від того, хто їх проводив. Незалежні компанії та близькі до "Тиси" стверджують, що Мадяр випереджає Орбана на 8-10 відсоткових пунктів. Компанії зі зв'язками з "Фідес" (зокрема, Інститут Нежепонта та Центр основних прав) пророкують упевнену перемогу Орбана.Востаннє "Фідес" програвав вибори 2006 року. Спершу Орбан визнав поразку. Але через пів року — після витоку промови лідера соціалістів, який визнав, що збрехав виборцям, — ситуація змінилася.Законодавці "Фідес" скористалися протестами: демонтували бар'єри навколо парламенту, щоби натовп міг підійти до будівлі."Фідес вивела політику на вулиці та переслідувала уряд за допомогою вкрай обструкційної тактики в парламенті", — пригадала Селені.Вона вважає, що Орбан, імовірно, повторить ту ж схему та може згодом дуже ускладнити життя "Тиси" в управлінні державою. Навіть у разі перемоги опозиція може зіткнутися зі серйозними перешкодами. Без двох третин голосів у парламенті "Тиса" не зможе провести більшість реформ.Серед них — заходи, які вимагає Брюссель для розморожування близько 18 мільярдів євро коштів ЄС, заблокованих через порушення верховенства права.Аналітики видання зауважили, що Орбан, імовірно, прямо не заявлятиме про фальсифікацію виборів, бо це зашкодить його шансам на політичне повернення. Натомість він може оскаржувати результати в окремих округах і підштовхувати прихильників до вуличних протестів."Що більше шкоди він зможе завдати новому уряду та підірвати його, то більше у нього шансів на подальше політичне повернення", — заявив політолог Габор Тока.Нагадаємо, що в столиці Угорщини Будапешті 15 березня відбулися масштабні мітинги прихильників прем’єр-міністра Віктор Орбан та його головного політичного опонента Петера Мадяра.Читайте також: Мадяр vs Орбан. Чи подружаться Київ та Будапешт після перемоги "Тиси".

Росія доклала значних зусиль, аби спровокувати ударами по енергетиці соціальні заворушення в Україні. Однак усі наміри Кремля виявилися марними, адже його очільники прорахувалися.Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час розмови з журналістами національного телемарафону "Єдині новини"."Це доволі такий цікавий аспект. Суспільство, за всієї його неоднорідності, витримало. У нас так і не розпочалися масовані бунти, на що Російська Федерація дуже розраховувала", — зазначив він.За його словами, в Україні немає таких значних проявів соціальної напруги, які спрямовані проти чинної влади. А на це сподівалися в Москві."У нас переважна більшість розуміє, що причина того, що нема світла банально вдома, — це ракетні удари. Ракетні удари йдуть із території Російської Федерації. Чітка логіка. Тобто в цьому плані вони прорахувалися", — заявив Кирило Буданов.Навіть більше, керівник Офісу президента поінформував про неочікуваний поворот у переговорах, адже російська сторона офіційно підтвердила готовність погодитися на безпекові гарантії для України, які запропонували США. Попри складність діалогу, у питанні запобіжників від майбутньої агресії є реальний прогрес.Окрім того, українська та російська сторони досягли суттєвого просування у питанні функціонування та нагляду за майбутньою демілітаризованою зоною після завершення активної фази бойових дій. Наразі технічні аспекти моніторингу цієї території опрацьовуються у межах спеціальної військової підгрупи.Нагадаємо, раніше перший заступник керівника Офісу президента України Сергій Кислиця розповідав, що Київ і Вашингтон висловили спільну готовність рухатися до припинення бойових дій в Україні, проте такий крок можливий лише за умови адекватних дій із боку Російської Федерації. Наразі технічна підготовка до моніторингу перемир’я завершена майже повністю, а подальший прогрес залежить винятково від політичної волі лідерів держав.Водночас, за даними Bloomberg, якщо Київ не погодиться на територіальні поступки, зокрема, щодо Донецької області, то Росія готова припинити перемовини з Україною. Наступний раунд перемовин, запланований на 4-5 березня, може стати вирішальним для підписання мирної угоди..

Щорічно 20 лютого в Україні вшановують пам'ять Героїв Небесної Сотні. У цей день, рівно 12 років тому, 2014-го, в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб — 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.Події 20 лютого 2014 року стали кульмінацією Революції Гідності. Люди вийшли на Майдан за неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, відмову від "багатовекторності" у зовнішньополітичному курсі, утвердження розвитку України як демократичної європейської країни та заплатили за це людськими життями. Герої Небесної Сотні зробили свій вибір — виборювати свободу та гідність, віддавши за це життя. Вони загинули за те, щоб наша країна розвивалася як вільна демократична держава. Пам’ять про подвиг Небесної Сотні вшановується під гаслом "Вдячні за свободу!".День Героїв Небесної Сотні — це день жалоби, оскільки він пов’язаний із загибеллю громадян під час Революції Гідності та на початку російської агресії на Сході України покликаний увічнити людську, громадянську і національну відвагу та самовідданість, силу духу і стійкість громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідно вшанувати подвиг загиблих за ідеали демократії, права і свободи людини, європейське майбутнє України. Чітка громадянська позиція та готовність обстоювати її до кінця — це ті якості, які мали Герої Небесної Сотні та які гідні наслідування.За що люди вийшли на МайданРеволюція Гідності — масовий громадянський протест, який тривав 94 дні — з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. Його було спричинено різкою зміною зовнішньополітичного курсу та вектора розвитку держави, а згодом антиконституційними діями влади. Центром подій стали столичний Майдан Незалежності та навколишні вулиці: Хрещатик, Михайла Грушевського, Інститутська. Мирні акції почалися під євроінтеграційними гаслами, але згодом перетворилися на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму президента Віктора Януковича — проти корупції та порушень прав людини. Дії влади, спрямовані на придушення протестів силовим шляхом, призвели до ескалації конфлікту та людських жертв. Загиблих під час протистоянь у грудні 2013-го — лютому 2014 року активістів назвали Небесною Сотнею. Згодом лави Небесної Сотні поповнили українські патріоти, учасники Революції Гідності, які загинули, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України навесні 2014 року.Значення Революції ГідностіПовалення режиму Януковича, за якого різко зріс рівень корумпованості держави та просувався проросійський вектор розвитку, дало змогу відновити курс на євроінтеграцію й підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Громадяни України чітко заявили про готовність боронити державну незалежність і демократичні свободи.Серед інших важливих результатів Революції Гідності — початок реформування різних сфер життєдіяльності країни, самоорганізація громадянського суспільства, розвиток волонтерського руху, децентралізація, декомунізація, часткове оновлення української політичної еліти. Боротьба українців за свободу та європейське майбутнє отримала визнання багатьох авторитетних представників міжнародної спільноти.Небесна Сотня: походження назвиНебесна Сотня — 107 загиблих учасників Революції Гідності, а також активісти Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на Сході України. Назва "Небесна Сотня" виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану — сотнями. Уперше вона з’явилася під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21–22 лютого 2014 року. На Урядовому порталі згадка про Героїв Небесної Сотні з’явилася 28 лютого 2014 року.Жертви Небесної сотніДо Героїв Небесної Сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Серед них громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому з Героїв, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, — 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної Сотні — три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.Смерть першого з Героїв Небесної Сотні, Павла Мазуренка, настала 22 грудня 2013 року внаслідок тілесних ушкоджень, завданих невідомими особами, які були одягнені у форму спецпризначенців. Останній із лав Героїв, Віктор Орленко, помер 3 червня 2015 року через ускладнення після вогнепального поранення, отриманого під час штурму Майдану силовиками 18 лютого 2014 року.Небесна Сотня стала символом незламності українського духу, прагнення до свободи, гідності та європейського майбутнього..

У неділю, 25 січня, в столиці Бразилії Бразиліа блискавка влучила в учасників мітингу на підтримку Жаїра Болсонару. Внаслідок цього 34 людей госпіталізовані, ще 72 отримали медичну допомогу.Про це повідомили журналісти CNN. Вони зазначили, що блискавка влучила у людей, які зібралися в центрі столиці Бразиліа на підтримку колишнього президента Жаїра Болсонару.Столицю накрила сильна гроза, а блискавка влучила просто в натовп. Унаслідок інциденту 34 людей забрали до лікарні, ще 72 людини отримали медичну допомогу на місці.За останніми даними, восьмеро постраждалих перебуває у важкому стані. Очевидці стверджують, що найбільше постраждали ті, хто під час грози стояв біля металевої огорожі.Однак медики зауважили, що не всі люди зверталися зі скаргами, пов'язаними з ударом блискавки, у багатьох виявили переохолодження, спричинене зливою та різким похолоданням.Зібрання відбувалося в межах акції, організованої депутатом Ніколасом Феррейрою. Так званий "Марш за свободу" стартував у місті Паракату (штат Мінас-Жерайс) та подолав близько 240 кілометрів, завершуючись у центрі столиці Бразилії.Нагадаємо, що удар блискавки, що простягнувся на 768 кілометрів через три штати США, став новим світовим рекордсменом за найтривалішим спалахом. Він пройшов через штати Техас, Луїзіану та Міссісіпі. Попередній рекорд фіксували 2018 року в Бразилії — 709 кілометрів..

Минулого тижня американський президент вкотре підтвердив, що США вже не союзник Європи, а про правила міжнародної політики можна забути. Він ділить світ на тих, хто поклоняється його "величі", і на тих, хто цього не робить. Останнім загрожують мита. Як Трамп зазіхає на Гренландію, і чому Європа відповіла беззубоTrueUA аналізував причини ескалації відносин США з Європою через Гренландію і прогнозував, що Трамп пертиме вперед, доки його бурхливу деструктивну ініціативність не обмежать американські конгресмени. Поки вони цього не зробили, американський президент продовжує тиснути на Данію та європейських союзників."З 1 лютого 2026 року, з усіх вищезазначених країн (Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія) стягуватиметься 10% мито на всі товари, які надсилатимуться до США. З 1 червня 2026 року мито збільшимо до 25%. Воно підлягатиме сплаті доти, доки не вдасться досягнути угоди про повну й абсолютну купівлю Гренландії", — заявив Трамп. Він знову розповів, що цим островом хочуть заволодіти Росія і Китай, а Данія нібито нічого не може з цим вдіяти."У цю гру, — зазначив глава Білого дому, — успішно здатні грати тільки США". Названі ж країни Європи "створили такий рівень ризику, неприйнятний і нестійкий".Міжнародні експерти наголошують, що американський експансіонізм щодо Гренландії не має нічого спільного з озвученими Трампом страхами. Росіяни та китайці справді вільно почуваються у холодних водах Арктики, проте цю проблему варто вирішувати в межах співробітництва членів НАТО. Те ж, що робить нинішній президент Штатів, тільки на руку Москві й Пекіну.Процитуємо думку головної дипломатки ЄС естонки Каї Каллас:"У Китаї та Росії мають святкувати, адже тільки їм вигідний такий розкол між державами Заходу".Вона також виділила три ключові загрози від запровадження тарифів: економічне ослаблення (тарифи зроблять і Європу, і США біднішими); втрата процвітання (торгівельні бар'єри зашкодять спільному добробуту союзників; відволікання від війни в Україні (внутрішні суперечки заважають виконанню пріоритетного завдання — зупиненню російської агресії). До останнього пункту повернемося згодом. У Копенгагені та інших містах Данії відбулися мітинги проти спроби США анексувати Гренландію. Країни, щодо яких Сполучені Штати планують застосувати мита, виступили зі спільною заявою на підтримку Данії. В документі акцентується на тому, що погрози введення мит підривають трансатлантичні відносини та створюють ризик небезпечної спіралі погіршення ситуації. У неділю з Трампом розмовляв генсек НАТО Марк Рютте, чия країна Нідерланди у чорному списку глави Білого дому. Після розмови Рютте був небагатослівним: обговорили питання безпеки в Арктиці, продовжать розмову в Давосі, де цього тижня відбудеться Всесвітній економічний форум. До слова, не факт, що Трамп туди приїде з огляду на загострення відносин з Європою.Але квінтесенцією подій навколо Гренландії минулого тижня можна вважати не телефонний дзвінок Рютте до Вашингтона, а те, яку допомогу європейці надали Данії. Реальну, не заявами. Велика Британія та Нідерланди відправили по одному офіцеру для розвідки. Німеччина аж цілу розвідувальну групу на чолі з контр-адміралом Стефаном Паулі. Проте вчора німецькі вояки покинули Гренландію за офіційною версією — через погані погодні умови. Вони так і не змогли добратися до данської бази Кангіллінгуїт. А за неофіційною — у Берліні, після оголошення Трампом наміру запровадити мита, дали задню.Що показала ця беззуба реакція європейців? По-перше, погрози Трампа митами — діють. По-друге, якщо непогода заважає військовим у мирний час виконувати свої завдання, то у випадку висадки російського десанту на острові, НАТОвські друзі Данії не підуть на перехоплення ворога, а чекатимуть, поки розгодиниться. Тобто і тут, виявляється, Трамп має рацію, — оборона Гренландії бажає кращого. По-третє, TrueUA аналізував, скільки часу в Європи лишилося для самопорятунку у нинішньому світі карколомних змін, а слабка підтримка Данії європейськими військовими цей час суттєво скоротила.Зрада іранських протестів та "Рада миру". У чому проблема ТрампаМинулого тижня відбулося ще дві події, пов’язані з активністю Трампа. Перша — він так і не наважився надати допомогу іранським протестувальникам. Хоча обіцяв покарати режим аятол за вбивство мітингарів. TrueUA аналізував причини народного повстання в Ірані та прогнозував наслідки. Найгірший із прогнозів, на жаль, підтверджується, — іранський режим криваво придушує протести й ні від США, ні від їхніх союзників допомога іранцям так і не прийшла. ЗМІ розглядали варіанти американської реакції на придушення мітингів — військовий удар, обмежений або масштабний, убивство аятоли Алі Хаменеї або кібератака проти режиму. Натомість — заочний обмін "люб’язностями" з Хаменеї. Той звинуватив Трампа у підбурюванні протестів:"Ми вважаємо президента США злочинцем через жертви, збитки та наклеп, які він завдав іранській нації".Глава Білого дому відповів:"Ця людина — хвора людина. Його країна — найгірше місце для життя у світі через погане керівництво. Час шукати нове керівництво в Ірані".Дехто побачив у цій перепалці загострення відносин між Вашингтоном і Тегераном. Та, мабуть, тут інше — Трамп погрозами здатний налякати демократичні країни, а авторитарні режими бачать у ньому слабкого гравця. Навіть після усунення від влади Ніколаса Мадуро у Венесуелі. Чому? Він не зробив наступного кроку, не допоміг венесуельській опозиції усунути режим Мадуро після арешту диктатора, а вирішив співпрацювати з в.о. президента Делсі Родрігес. Замість очікуваних змін народ Венесуели побачив неоколоніалізм без жодних цінностей — заради доступу до нафти Білий дім готовий працювати з послідовниками Мадуро. У США Трампа називають ТАСО, хоча це прізвисько йому та його оточенню дуже не подобається. Це абревіатура Trump always chickens out (Трамп завжди відступає). Історія з Венесуелою, небажанням втручатися в події в Ірані, слабкістю перед Путіним говорять на користь того, що він таки ТАСО.Третя подія — оголошення про створення "Ради миру", в якій головуватиме Трамп. У грудні 2025-го, нагадаємо, Інститут миру у США перейменували на честь свого президента. Тоді ж вищий рівень підлабузництва проявив генсек FIFA Джанні Інфантіно, обдарувавши Трампа премією міжнародної футбольної спілки за "непохитну відданість справі миру в усьому світі". Премію заснували місяць до того без схвалення керівного органу організації. А вчора під президента прогнулася влада Флориди, перейменувавши на його честь дорогу, яка веде до його приватного маєтку. Згадані факти, а їх більше, свідчать про те, що політики, чиновники, футбольні функціонери, вловили, як стати улюбленцями Трампа — треба грати на його марнославстві. Ті, хто придумав мирний план по Сектору Гази, в якому забезпечення стабільного миру у цьому регіоні покладається на "Раду миру" на чолі з нинішнім главою Білого дому, виходили саме з принципу — сподобатися йому.Остаточного переліку країн-членів цього органу поки нема, але точно відомо, що туди запросили Віктора Орбана. Яким боком він до Сектору Гази чи до Ізраїлю? Лише тим, що каже Трампу приємні йому речі. За повідомленням ЗМІ, "Раду миру" під головуванням свого президента американці спробують запропонувати й Україні в Давосі. Щось таке записано і в мирному плані із 20 пунктів, просування якого загальмувало. Немає сенсу погоджуватися на те, що не підтверджується жодною міжнародною угодою та жодним рішенням Конгресу США. У 2029 році Трамп уже не буде главою Білого дому, після відходу від влади нікому його "Рада миру" не буде цікавою.Такі прожекти доводять ще одну проблему президентства Трампа — відсутність стратегічного бачення майбутнього, або точніше майбутнє хочуть створити штучно за певним неробочим планом, в якому дві частини: перша — зламати теперішній порядок, друга — насадити новий. Поки відбувається реалізація першої частини. Проте може виявитися, що новий порядок насаджуватимуть вже не Сполучені Штати, а авторитарні режими, яким вони дали волю.  .

У суботу, 17 січня, під вечір у різних населених пунктах Данії та Гренландії відбудуться масштабні акції на знак протесту проти планів американського президента Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Про це повідомив данський суспільний мовник DR. За інформацією організаторів акцій, тисячні мітинги відбудуться в Копенгагені, Орхусі, Ольборзі, Оденсе та столиці Гренландії Нууку."Наша головна мета — надіслати чітке та єдине послання про повагу до демократії та основних прав людини у Гренландії", — йдеться на вебсайті Асоціації гренландців Данії Uagut.Мітингарі стверджують, що демонстрація в Нууку має розпочатися о 15:00 за Гринвічем. На знак протесту проти планів США взяти під контроль Гренландію учасники акції пройдуть маршем до консульства США з гренландськими прапорами.Люди вже розпочали збиратися на площі Rådhuspladsen у Копенгагені. Гасло мітингу — "Руки геть від Гренландії!"Як відомо, 14 січня Дональд Трамп заявив, що НАТО стане сильнішим, якщо США керуватимуть Гренландією, та закликав Північноатлантичний альянс посприяти цьому.Раніше американський законодавець-республіканець Ренді Файн виступив із резонансною ініціативою щодо розширення територій США Гренландією. Відповідний проєкт закону про анексію острова він передав на розгляд до Конгресу.При цьому, згідно з результатами опитування агенції Reuters, прагнення Дональда Трампа приєднати до США Гренландію підтримує лише 17% американців. Водночас проти такого кроку виступає 47%.Нагадаємо, сьогодні канадський уряд підтвердив готовність обороняти Гренландію як територію свого союзника по НАТО. В Оттаві наголосили, що позиція країни залишається непохитною, попри провокаційні заяви американського президента щодо майбутнього острова..

Посольство України в Ірані тимчасово призупинило свою роботу. Причина — загострення безпекової ситуації.Відповідне оголошення було оприлюднене на офіційній сторінці дипвідомства у Facebook."У зв’язку із загостренням безпекової ситуації повідомляємо, що Посольство України в Ісламській Республіці Іран тимчасово призупиняє свою роботу", — йдеться у повідомленні.Наголошується, що про відновлення діяльності посольства, а також про подальші дії та можливі зміни буде повідомлено додатково."Просимо Вас дотримуватися інструкцій, опублікованих раніше та не наражати себе на небезпеку", — додали у дипвідомстві.Читайте також: Іранці скидають диктатора: чи буде наступною РосіяПопередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.Міністерство закордонних справ рекомендує українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни.11 січня BBC, посилаючись на дані місцевих медиків, повідомляв, що протягом двох днів до медзакладів надійшло понад 100 тіл загиблих.За даними іранської правозахисної групи HRANA, у ході протестів було заарештовано 2300 осіб.Як повідомляв The Telegraph, американський президент Дональд Трамп розглядає чотири основні сценарії втручання в ситуацію в Ірані. Це — військові удари, серед них — обмежені та масштабні, вбивство Верховного лідера аятоли Алі Хаменеї та кібератаки проти режиму..

Американський президент Дональд Трамп розглядає чотири основні сценарії втручання в ситуацію в Ірані. Це — військові удари, серед них — обмежені та масштабні, вбивство Верховного лідера аятоли Алі Хаменеї та кібератаки проти режиму.Таку інформацію оприлюднило видання The Telegraph, журналісти якого послалися на власні джерела в адміністрації президента Дональда Трампа.Перший сценарій передбачає мінімальний удар або серію точкових атак, покликаних надіслати політичний сигнал і виконати обіцянку президента США відповісти у разі жорстокого придушення протестів в Ірані.Потенційними цілями можуть стати бази Корпусу вартових Ісламської революції, ракетні об’єкти або навіть окремі офіційні будівлі в Тегерані. Для посилення символізму США можуть обрати резонансну ціль у столиці.Другий варіант передбачає тривалі й інтенсивні удари, спрямовані на серйозне ослаблення режиму. Йдеться не лише про ураження штаб-квартир і міністерств, а й про знищення мережі баз і проміжних пунктів Корпусу вартових Ісламської революції та підконтрольного йому ополчення "Басідж" у всій країні. Такий підхід має на меті зупинити репресії та змусити владу змінити курс.Третій сценарій, за оцінками аналітиків, є найрадикальнішим і передбачає викрадення або вбивство Верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї.Медійники із The Telegraph зазначили, що після успішних операцій США за кордоном такий варіант можуть розглядати у Вашингтоні як спосіб швидкої зміни балансу сил. Водночас існує ризик, що іранське суспільство сприйме це як зраду очікувань повного демонтажу режиму.Четвертий сценарій називають найпотужнішим "некінетичним" варіантом. Він передбачає масштабні кібератаки для паралізації державних комунікацій Ірану, а також забезпечення стабільного доступу до Інтернету для населення через термінали Starlink."Мета — посилити координацію протестних рухів і водночас заблокувати канали державної пропаганди, уникаючи прямого військового конфлікту", — йдеться в публікації видання.Як відомо, з кінця 2025 року в Ірані тривають масштабні антиурядові протести, що розпочалися в Тегерані серед підприємців, незадоволених економічною ситуацією та падінням курсу національної валюти щодо долара.До акцій протесту приєдналися навіть міста, які раніше вважалися лояльними до режиму, зокрема, Кум у центральній частині країни та Мешхед на північному сході. Є неперевірена інформація, що кількість загиблих під час протестів сягає 12 тисяч осіб.Президент США Дональд Трамп публічно закликав іранців продовжувати антиурядові акції, "захоплювати інституції" та заявив, що допомога опозиції "вже в дорозі".Нагадаємо, міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро сьогодні заявив, що придушення Іраном демонстрацій у всій країні є найжорстокішими репресіями в сучасній історії. Кровопролиття варто припинити негайно..

Придушення Іраном демонстрацій по всій країні є найжорстокішими репресіями в сучасній історії країни. Кровопролиття має бути припинене негайно.Про це у середу, 14 січня, заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро, пише агентство Reuters. "Ми підозрюємо, що це найжорстокіше придушення в сучасній історії Ірану, і воно має бути негайно припинене", — зазначив міністр. Читайте також: Іранці скидають диктатора: чи буде наступною РосіяПопередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.Міністерство закордонних справ рекомендує українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни.11 січня BBC, посилаючись на дані місцевих медиків, повідомляв, що протягом двох днів до медзакладів надійшло понад 100 тіл загиблих.За даними іранської правозахисної групи HRANA, у ході протестів було заарештовано 2300 осіб.13 січня видання Iran International повідомляло, що в Ірані під час масштабних антиурядових протестів загинули щонайменше 12 000 протестувальників. Натомість влада країни не визнає цього.14 січня агентство Bloomberg повідомляло, що на тлі масштабних протестів в Ірані компанія SpaceX, що належить американському мільярдеру Ілону Маску, пропонує мешканцям країни безоплатний доступ до супутникового інтернету Starlink..

На тлі масштабних протестів в Ірані компанія SpaceX, що належить американському мільярдеру Ілону Маску, пропонує мешканцям країни безоплатний доступ до супутникового інтернету Starlink.Як повідомляє агентство Bloomberg, посилаючись на Ахмада Ахмадіана, виконавчого директора американської організації Holistic Resilience, яка працює з іранцями над забезпеченням безпечного доступу в інтернет, компанія SpaceX скасувала абонентську плату за Starlink в Ірані. Так, власники терміналів супутникового інтернету можуть користуватися послугою безоплатно.Попри те, що термінали Starlink були заборонені в Ірані, але багато з них, всупереч ризику, були переправлені контрабандою через кордон країни. Ахмадіан у телефонному інтерв'ю з Bloomberg оцінив, що на сьогодні в Ірані працює понад 50 тисяч таких пристроїв. За словами директора з цифрових прав правозахисної організації Miaan Group Аміра Рашиді, іранські силовики працюють над придушенням сигналу Starlink і вистежують користувачів.Так, у вівторок, 13 січня, іранський державний телеканал IRIB News інформував, що влада вилучила велику партію електронного устаткування, яке нібито використовується для шпигунства і саботажу, включно з пристроями, які на відеозаписі мають вигляд схожий на термінали Starlink. За даними NetBlocks, організації, яка відстежує стан інтернет-з'єднання, загальнонаціональне відключення інтернету в Ірані триває вже п'ять днів. На сьогодні мільйони іранців позбавлені доступу до Інтернету.Читайте також: Іранці скидають диктатора: чи буде наступною РосіяПопередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.Міністерство закордонних справ рекомендує українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни.11 січня BBC, посилаючись на дані місцевих медиків, повідомляв, що протягом двох днів до медзакладів надійшло понад 100 тіл загиблих.За даними іранської правозахисної групи HRANA, у ході протестів було заарештовано 2300 осіб.13 січня видання Iran International повідомляло, що в Ірані під час масштабних антиурядових протестів загинули щонайменше 12 000 протестувальників. Натомість влада країни не визнає цього..

В Ірані під час масштабних антиурядових протестів загинули щонайменше 12 000 протестувальників. Натомість влада країни не визнає цього.Про це повідомляє Iran International. Так, редакційна колегія видання наголосила, що протягом двох днів 8 та 9 січня "у ході найбільшого вбивства в сучасній історії Ірану" загинули щонайменше 12 тисяч людей."Іран перебуває під скоординованим відключенням, спрямованим не лише на контроль безпеки, а й на приховування правди. Відключення інтернету, перебої в зв'язку, закриття ЗМІ та залякування журналістів та свідків вказують на одну мету: запобігти розкриттю масштабного злочину", — йдеться у повідомленні.У виданні відзначили, що загиблі були переважно розстріляні силами Корпусу вартових Ісламської революції та Басідж. Iran International також зазначає, що, згідно з інформацією, отриманою від Вищої ради національної безпеки Ірану та адміністрації президента Ірану, вбивства були вчинені за прямим наказом Верховного лідера Алі Хаменеї."Ісламська Республіка не може приховати цей злочин, відрізавши народ Ірану від світу. Правда буде зафіксована, імена загиблих будуть збережені, і ця різанина не буде похована в мовчанні", — запевнили журналісти.Читайте також: Іранці скидають диктатора: чи буде наступною РосіяПопередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.Міністерство закордонних справ рекомендує українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни.11 січня BBC, посилаючись на дані місцевих медиків, повідомляв, що протягом двох днів до медзакладів надійшло понад 100 тіл загиблих.За даними іранської правозахисної групи HRANA, у ході протестів було заарештовано 2300 осіб..