# Руслан Стефанчук

У вівторок, 9 вересня, голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав постанову про відновлення прямих трансляцій засідань парламенту. Їх показуватимуть на телеканалі "Рада". Про це повідомив голова комітету з питань свободи слова українського парламенту, народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Юрчишин."Трансляції засідань Верховної Ради України офіційно повертаються! Постанову про їх відновлення підписав голова Руслан Стефанчук. Дякую за нагоди за чесний діалог і таке рішення. Також дякую всім колегам із парламенту, які підтримали постанову", — написав він на своїй сторінці у Facebook.Юрчишин додав, що найближче засідання — 16 вересня, і ця дата має стати початком, відколи українці постійно зможуть бачити трансляції наживо."Тепер точно: досягнули. Ви досягнули. Люди з картонками, люди в коментарях, медіаспільнота та всі-всі, хто хоче бачити Раду відкритішою. Це ваша перемога. Ну що, чекаємо на 16 вересня! І продовжуємо робити своє", — підсумував нардеп.Як відомо, 1 вересня на сайті парламенту з’явився проект постанови від низки нардепів про відновлення трансляцій Ради, у "Слузі народу" повідомляли, що підтримають її."Прямі трансляції пленарних засідань Верховної Ради з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації не здійснювалися з метою забезпечення заходів безпеки. Водночас поточна безпекова ситуація, зважаючи на її зміну, у багатьох випадках дозволяє відновити трансляції без створення додаткових ризиків", — йшлося в документі.Пізніше, 4 вересня, народний депутат Ярослав Железняк повідомляв, що Верховна Рада проголосувала за відновлення трансляцій засідань парламенту зі середини вересня.Нагадаємо, що 3 вересня Верховна Рада України проголосувала в першому читанні за законопроект №10225-д. Йдеться про легалізацію ринку з віртуальних активів (крипти) в Україні та визначення правил їх оподаткування.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що парламент ухвалить низку законів, які стосуватимуться учасників бойових дій.Таку заяву він зробив під час Міжнародного ветеранського форуму "Україна. Ветерани. Безпека"."Було презентовано ініціативу про створення Кодексу законів про захисників державності та незалежності України, фактично "ветеранського кодексу", який дасть можливість не тільки об’єднати законодавчу базу, а й створити підґрунтя щодо відповідальності держави за взяті на себе зобов’язання по ветеранському руху. Частину законопроєктів ми очікуємо у Верховній Раді, а велика частина уже перебуває на розгляді парламенту", — наголосив Стефанчук.Він також зазначив, що наразі Рада розглядає можливість запровадження так званого "ветеранського дня" під час якого, розглядатимуться усі необхідні законодавчі акти стосовно учасників бойових дій.Нагадаємо, 22 серпня Кабінет міністрів України схвалив законопроект про основи державної ветеранської політики. Він визначає статуси ветеранів і їхніх родин та гарантує підтримку: медичну, освітню, соціальну, правову. Окремо на засіданні уряду вирішили, що держава компенсуватиме 50% автоцивілки для ветеранів і людей з інвалідністю внаслідок війни.Додамо, раніше голова Офісу президента Андрій Єрмак розповідав, що в Україні реформують ОП. Перевага для роботи в ньому надаватиметься військовослужбовцям із підтвердженим бойовим досвідом повномасштабної війни або ветеранам бойових дій.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив 19 серпня, що з вересня відновляться прямі трансляції з засідань парламенту. Про це повідомив у Telegram-каналі народний депутат Олексій Гончаренко."Стефанчук заявив, що має бути постанова про повернення трансляції Ради з початку нової сесії — з вересня", — зазначив він.За словами Гончаренка, голова комітету свободи слова Ярослав Юрчишин зауважив, що постанова про повернення трансляцій парламенту вже готова. Постанова перебуває на погодженні з більшістю.Раніше Руслан Стефанчук наголошував, що рішення припинити трансляцію засідань Ради було ухвалене ще на початку повномасштабного вторгнення з міркувань безпеки.За словами Стефанчука, трансляції засідань парламенту припинили відповідно до офіційної постанови Верховної Ради. Водночас відеозапис засідання Ради з’являється у відкритому доступі приблизно через годину після його завершення.Нагадаємо, 23 липня Верховна Рада взяла перерву на місяць і пішла на "канікули". До роботи парламент повернеться наприкінці серпня.

На сьогодні Україна не може піти на так званий обмін територіями з країною-агресоркою Росією. Це питання неможливо вирішити навіть шляхом референдуму.Про це заявив спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час "Українського молодіжного форуму 2025: Молодь Тут!", передає "Укрінформ"."Україна не може здійснювати будь-яких передач чи обміну власних територій. Це заборонено як на конституційному рівні, так і на законодавчому. Це не можна вирішити навіть через референдум... І це чітка позиція українського законодавства, чітка позиція Української республіки. І тому ми дуже хочемо, щоб хто б не говорив, про що б не говорили, вони мали на увазі, що саме Конституція України, законодавство України забороняє будь-які дії, пов'язані з так званими якимись обмінами українських територій на українських територіях", — сказав Стефанчук.За його словами, відповідну позицію щодо своїх територій Україна роз'яснює і державам-партнерам. Спікер ВР зауважив, що наразі "дуже важливо, щоб, парламентські об'єднання демонстрували усьому світу, що парламентарії, які є представниками своїх народів, об'єднані навколо питань України""І пояснити позицію України — чого Україна не може допустити при будь-яких перемовинах. І найголовніше — що нічого про Україну без України, і ті червоні лінії, які Україна ніколи не прийме ні за яких перемовин", — наголосив Стефанчук.Посадовець також зазначив, що за підсумками переговорів із партнерами спікери парламентів країн Балтії вже виступили зі спільною заявою. Наразі ж Стефанчук очікує, що подібні спільні заяви будуть від країн Веймарського трикутника, а також від Євросоюзу.Нагадаємо, 11 серпня під час своєї прес-конференції американський лідер Дональд Трамп заявив, що Росія наразі окуповує значну частину території України, однак США і партнери будуть "намагатися повернути частину цієї території назад Україні". Водночас, на його думку, "буде певний обмін територіями".Водночас міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна не погодиться на жодні територіальні поступки на користь країни-агресорки Росії. Натомість Київ готовий до будь-яких перемовин із Москвою.

Новий законопроект президента Володимира Зеленського про Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, на відміну від раніше запровадженого закону №12414, є комплексним.Про це повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв'ю "Ми-Україна". За його словами, новий проект закону передбачає повернення до попереднього стану, але містить запобіжники від російського впливу.За словами посадовця, документ дозволяє здійснювати контроль за певними посадовцями антикорупційних органів. Зокрема, законопроект передбачає проходження відповідних тестів на поліграфі правоохоронцями."Це проходження відповідних тестів на поліграфі, це дослідження і контроль їх. Це те, що є стабільною практикою в усьому демократичному суспільстві, щоб ми не отримували "кротів" в цих органах. Тобто, це має бути баланс довіри і ефективності. І саме оці речі чітко викладені в президентському законі, тому я можу сказати, що цей закон є розумним балансом. Це не просто повернення того, що було, це і наявність запобіжників від російського впливу в таких потужних органах, як антикорупційні органи", — наголосив Стефанчук.Водночас спікер ВР сподівається, що президентський законопроект щодо антикорупційних органів буде підтриманий українським парламентом."Після тих усіх розмов, які ми провели з народними депутатами, після того, як ця ініціатива від президента України увійшла і вона має певний баланс, я розраховую, що цей законопроект також буде підтримано в українському парламенті за основу і в цілому... Цей законопроект сьогодні виявився таким компромісним і консолідуючим не тільки в українському суспільстві, але й отримав схвальні відгуки наших європейських партнерів", — заявив Стефанчук.Що відомо про закон №12414Закон, ухвалений Верховною Радою України 22 липня 2025 року. В той же день документ був підписаний очільником держави Володимиром Зеленським. Закон містить правки, які обмежують повноваження НАБУ та САП і передають їх генеральному прокурору. Документ передбачає такі зміни:генпрокурор отримує доступ до всіх проваджень НАБУ;генпрокурор має право давати обов’язкові вказівки детективам та змінювати підслідність справ;генпрокурор отримає повноваження закривати провадження на підставі клопотання сторони захисту;генпрокурор зможе особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям;керівник САП втрачає право входити до складу групи прокурорів — це вирішуватиме лише генпрокурор.Ухвалення законопроекту викликало значний резонанс у суспільстві. У НАБУ заявили, що таким чином керівник САП стає номінальною фігурою, а НАБУ втрачає незалежність і перетворюється на підрозділ генпрокуратури."Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року, буде зруйнована. Закликаємо народних обранців утриматися від голосування, яке може остаточно знищити незалежність антикорупційної системи в Україні", — йшлося у повідомленні.У багатьох містах України люди вийшли на вулиці з протестами проти цього документу. Зокрема, мітинги відбувалися в Києві, Львові, Дніпрі, Одесі, Тернополі й інших населених пунктах України.Нагадаємо, 24 липня президент Володимир Зеленський вніс на розгляд українського парламенту анонсований раніше законопроект щодо незалежності антикорупційних органів. Документ фактично скасовує урізання повноважень антикорупційних органів. А також містить низку нововведень. За словами спікера парламенту Руслана Стефанчука, Верховна Рада наступного тижня розгляне законопроект президента.Також 24 липня народні депутати з різних фракцій зареєстрували у Верховній Раді законопроект, який спрямований на повернення незалежності для Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Документ підписали 48 парламентарів.

Верховна Рада наступного тижня розгляне законопроект президента Володимира Зеленського про посилення повноважень Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.Про це повідомив спікер парламенту Руслан Стефанчук. За його словами, розгляд ініціативи заплановано на 31 липня."Засідання Верховної Ради України щодо розгляду невідкладного президентського законопроекту "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України і деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури" (реєстраційний номер 13533) відбудеться 31 липня 2025 року", — заявив він.До того ж посадовець зауважив, що під час розгляду цього законопроекту буде запропоновано прийняти його одразу за основу та в цілому, а також підтримати його невідкладне підписання."Крім цього, парламент розгляне й інші важливі законодавчі ініціативи", — додав Стефанчук.Нагадаємо, 24 липня президент Володимир Зеленський вніс на розгляд українського парламенту анонсований раніше законопроект щодо незалежності антикорупційних органів. Документ фактично скасовує урізання повноважень антикорупційних органів. А також містить низку нововведень.Новий проект закону був розроблений після хвилі обурення та протестів проти закону №12414, який обмежує повноваження НАБУ та САП і передає їх генеральному прокурору. Також 24 липня народні депутати з різних фракцій зареєстрували у Верховній Раді законопроект, який спрямований на повернення незалежності для Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Документ підписали 48 парламентарів.

У четвер, 24 липня, голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук запросив спікера Палати представників Конгресу Сполучених Штатів Америки Майка Джонсона відвідати Київ з візитом.Про це повідомили в дописі на Telegram-каналі Верховної Ради України."Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук провів змістовну телефонну розмову зі спікером Палати представників Конгресу США Майком Джонсоном", — ідеться в повідомленні.Прес-служба українського парламенту зазначила, що під час розмови Стефанчук подякував за незмінну підтримку України з боку США.Окрім того, голова Верховної Ради наголосив на важливості посилення санкційного тиску на Росію.Вони також обговорили подальші кроки для стримування агресора та зміцнення безпеки.За інформацією прес-служби, сторони домовилися активізувати міжпарламентську співпрацю, яка є важливою складовою стратегічного партнерства України та США."Запросив колегу особисто відвідати Київ, а також домовилися зустрітися в рамках парламентського саміту "Великої сімки" в Канаді у вересні. Наше партнерство зміцнюється, а спільні рішення наближають мир і безпеку в Європі та світі", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, декілька днів тому агенція Reuters оприлюднила інформацію, що спікер Палати представників США Майк Джонсон затягує процес із винесенням на розгляд законопроект про санкції проти Росії. На його думку, вистачає того, що президент Дональд Трамп вже пригрозив Москві тарифами.

Виїзд за кордон можуть дозволити українським чоловікам віком від 18 до 24 років. Відповідну ініціативу обговорюють у Верховній Раді.Таку заяву зробив спікер парламенту Руслан Стефанчук, якого цитує "Ми-Україна"."Український парламент — це 398 станом на зараз людей, наділених правом законодавчої ініціативи. Ініціатив в парламенті дуже багато. Я знаю, що ця тема проговорюється, в тому числі на рівні спеціального комітету", — заявив голова Ради.За словами Стефанчука, ідеї щодо виїзду чоловіків до 24 років є у Раді, але яким буде рішення комітету з нацбезпеки, оборони та розвідки — наразі невідомо."Від 18 до 25 років — це ті люди, які не підлягають мобілізації, але не мають можливість реалізовувати одне зі своїх прав. Тому ми повинні знайти механізм для того, щоб дати можливість реалізуватися їм у всіх цим правах. Який механізм буде знайдений — я буду чекати від комітету. Окремі члени комітети працюють над лібералізацією", — резюмував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, раніше у Державній прикордонній службі повідомляли, що військовозобов'язані чоловіки, які мають бронь від мобілізації, можуть виїжджати за кордон. Вони можуть поїхати як у службове відрядження, так і у відпустку.

Вибори в Україні будуть після війни. Наразі Верховна Рада працює над підготовчими моментами, щоб відповісти на майбутні виклики. Таку заяву зробив спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук, якого цитує "Ми-Україна". За словами голови парламенту, влада думає над тим, як голосуватимуть військові та українці за кордоном, як працюватимуть спостерігачі, як забезпечити фінансову підтримку виборів.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.Своєю чергою, керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що вибори в Україні можливі лише після закінчення війни. Наразі ж немає конкретики стосовно українсько-російських переговорів, тому про будь-яку підготовку до виборів говорити не доводиться.Раніше заступник голови ЦВК Сергій Дубовик повідомив, що місцеві вибори можуть відбутися в Україні вже 30 жовтня цього року. Однак, це можливо лише з дозволу Верховної Ради.

Верховна Рада України працює над створенням спеціального виборчого законопроекту. Він стосуватиметься умов і нюансів проведення виборів після закінчення війни.Про це заявив спікер українського парламенту Руслан Стефанчук в ефірі національного телемарафону "Єдині новини"."Ми напрацьовуємо цей законопроект, адже для проведення наступних виборів необхідний новий спеціальний документ", — зазначив він.За його словами, цей спеціальний законопроект регулюватиме так звані повоєнні вибори.Водночас очільник Верховної Ради зазначив, що після завершення війни на Україну чекає багато викликів.На переконання Руслана Стефанчука, їх характер у переважній більшості залежить від того, як і коли закінчиться війна. Також спікер сказав, що готуються різні сценарії."Ми готуємо різні базові сценарії для того, щоби люди могли реалізувати своє фундаментальне конституційне право на вибір. І це повинно бути в Україні", — наголосив він.Руслан Стефанчук підсумував, що, попри складні умови, українським законодавцям вдасться знайти цей правильний законодавчий компроміс.Нагадаємо, раніше спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук розповідав, що наразі в умовах воєнного стану скоротити чисельність українського парламенту неможливо. Однак після закінчення війни ця ініціатива має право на життя.

Цього тижня Верховна Рада України планує ухвалити закон про множинне громадянство. Головна мета ініціативи — врегулювати відносити з українцями, що перебувають за кордоном.Про це повідомив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв'ю "РБК-Україна". Він наголосив, що цим рамковим законом наша держава дає сигнал всім громадянами, які перебувають наразі за кордоном, про те, що: "Україна не відвертається від своїх громадян"."Україна не змушує вас здавати український паспорт і брати інший, у відносинах з Україною ви назавжди будете громадянами України. І ми чекаємо вас після завершення цієї страшної війни", — сказав він.Спікер ВР зазначив, що наша держава потребує кожного громадянина, адже необхідно відбудовувати країну після війни. До того ж Стефанчук пригадав слова президента Володимира Зеленського про те, "що ми ніколи не будемо своїх громадян як дрова в піч війни кидати"."Це дуже правильно. Це інша філософія, розумієте? Це абсолютно інше ставлення до людини як найвищої соціальної цінності. І тому мені здається, що це те, що ще раз підкреслює, що ми з ними (росіянами, — ред.) різні. Ми знаходимося на різних краях цивілізаційної прірви", — додав він.Нагадаємо, раніше голова Державної міграційної служби Наталя Науменко раніше пояснювала, що законопроект про множинне громадянство передбачає, що український паспорт можуть отримати й деякі росіяни. За її словами, це ті росіяни, які воювали на боці Збройних сил України та члени їхніх родин, а також люди, які виїхали з Росії з політичних мотивів до початку повномасштабного вторгнення.

Наразі в умовах воєнного стану скоротити чисельність Верховної Ради не можливо. Однак після закінчення війни ця ініціатива має право на життя.Про це повідомив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв'ю "РБК-Україна"."У нас є законопроєкт про зміни до Конституції, який внесений на початку каденції, про скорочення кількості депутатів до 300. Але, на превеликий жаль, в період воєнного стану, а до цього ковід був, у нас не було можливостей, внести, тому що під час воєнного стану ми не можемо голосувати зміни до Конституції", — сказав він.Стефанчук зазначив, що одна з головних функцій парламенту — представницька. Відтак, кількість нардепів має бути такою, щоб вона представляла всі верстви населення."І тому, коли нас було 52 мільйони — 450 депутатів, це було виправдано. Після війни нам треба подивитися, тому що я думаю, що така ідея має право на життя", — додав Стефанчук.До того ж, на думку спікера ВР, це рішення про скорочення парламенту можна встигнути ухвалити до потенційних наступних виборів. Однак, лише за умови, що війна буде закінчена."Дивіться, все можна встигнути. Питання тільки в тому, як ми і коли завершимо цю страшну війну. Тому це питання не є номер один для України, але дуже важливе в контексті післявоєнного відновлення України", — зазначив спікер ВР.Він також додав, що на сьогодні парламент налічує 399 народних депутатів. Із них у сесійній залі у середньому присутні приблизно 340-350 осіб."Фактично ви можете побачити за результатами об'єднуючих голосувань. Ця цифра в районі 340-350 народних депутатів, які постійно знаходяться в залі і беруть участь у голосуваннях", — повідомив спікер Ради.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявляв, що кількість народних депутатів в Україні може зменшитись. Це пов'язано з тим, що в державі поменшало населення. Додамо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

Директор правового департаменту російського міністерства закордонних справ Максим Мусіхін заявив, що громадяни України повинні обрати нове керівництво країни для підписання меморандуму з Москвою. Він також зазначив, що спікер парламенту юридично може не підійти на таку роль.Посадовця цитують російські ЗМІ."Важливим є те, чий підпис, тому що зараз нинішній їхній керівник (Зеленський, — ред.) уже давно втратив навіть внутрішню легітимність, не те що зовнішню. Відповідно, можуть бути проблеми з дійсністю будь-якого договору, який підписується такою особою", — йдеться у заяві Мусіхіна.Представник російського МЗС наголосив, що потрібно бути точно впевненим, що з боку Києва підписує домовленість про врегулювання ж "людина, яка має на те мандат народу", "інакше будуть проблеми". Водночас він зауважив, що Зеленський не підходить на таку роль."Треба, щоб український народ у вільному волевиявленні визначив свого нового керівника. Тоді буде легітимний підписант. А зараз ідеться про якісь внутрішні вимоги української конституції. За ідеєю, якщо формально дивитися, це в голови парламенту (у цьому випадку Руслана Стефанчука, — ред.) якісь повноваження щодо підписання. Чи дозволять йому це робити всередині власної країни — велике питання", — сказав чиновник.Місухін також заявив, що меморандуму, який Путін обговорював з американським лідером Дональдом Трампом, "потрібен новий підписант", проте наразі це нібито "є проблемою". Представник російського МЗС додав, що варто задуматися і про підписанта угод щодо врегулювання загалом.Нагадаємо, 19 травня президент Дональд Трамп провів телефонні перемовини із кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Після завершення діалогу із Трампом російський диктатор повідомив журналістам, що переговори були "відвертими та змістовними". Путін також заявив, що РФ буцімто готова працювати з Києвом над меморандумом про майбутній мирний договір. Своєю чергою, Трамп після розмови із Путіним заявив, що "Росія та Україна мають розпочати негайно переговори про припинення вогню та завершення війни".Додамо, раніше стало відомо, що американський президент Дональд Трамп поки не готовий вводити санкції проти Російської Федерації. Політик переконаний, що необхідно подивитися на подальші кроки Кремля.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук наголосив, що Кабмін не розглядатиме питання щодо можливого зниження мобілізаційного віку. Пріоритетом залишається українська перемога та збереження державності.Про це він заявив в ефірі "Громадського радіо". За словами Стефанчука, парламент не розглядатиме питання, яке стосується зниження мобілізаційного віку в Україні.Спікер Верховної Ради зазначив, що парламент уже реалізував кроки, знизивши вік мобілізації з 27 до 25 років. Окремо надається можливість укладати контракт зі Збройними силами, щоб добровільно встати на захист держави.Стефанчук також повідомив, що Рада не змінюватиме призовний вік та не буде "гратися" з ним, адже важливо дбати не лише про оборону, а й про майбутнє країни."Той "золотий фонд" України, кому зараз від 0 до 18 років, саме вони відбудовуватимуть країну після перемоги", — зауважив він.Також, як акцентував Стефанчук, Сили оборони воюють заради цієї молоді, щоб вони у мирному майбутньому мали можливість жити та розвивати свою державу."Я думаю, що парламент не буде повертатися до цього питання — щодо зниження віку мобілізації", — резюмував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, раніше голова Ради резервістів Сухопутних військ Збройних сил України Іван Тимочко заявляв, що наразі не є актуальними заклики західних союзників щодо зменшення мобілізаційного віку в Україні. Це пов'язано з тим, що не вичерпано ресурс в іншій віковій категорії.Також на початку січня член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, член фракції "Слуга народу" Федір Веніславський заявляв, що Верховна Рада України не розглядає жодних ініціатив щодо зниження мобілізаційного віку нижче 25 років. Ба більше, ані в Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки, ані в парламенті немає жодного зареєстрованого законопроекту.

Кількість народних депутатів в Україні може зменшитись. Це пов'язано з тим, що в державі поменшало населення. Таку думку висловив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв'ю "Укрінформ".Голова парламенту нагадав, що ще у серпні 2019 році український президент подав до Ради законопроект про зміни до Конституції. Він передбачав скорочення чисельності народних обранців до 300."На превеликий жаль, попередній Конституційний суд дав негативний висновок на цей законопроект, чим заблокував його розгляд у Верховній Раді", — сказав він.Проте Стефанчук переконаний, що питання зменшення кількості нардепів таки постане на порядку денному в українському суспільстві."І не тому, що хтось когось любить, хтось когось не любить, атому, що об’єктивно зменшилася кількість осіб в Україні, які будуть представлені в єдиному законодавчому органі. Коли було 52 мільйони — це одна розмова. Коли сьогодні людей набагато менше, безперечно, питання представництва у суспільстві повинно бути переглянуте", — наголосив спікер.За словами голови Верховної Ради, у парламенті, ймовірно, залишиться 300 нардепів.Наразі конституційний склад парламенту України становить 450 народних депутатів. Станом на 1 квітня 2025 року у Верховній Раді працювало 400 народних обранців.Раніше спікер парламенту Руслан Стефанчук заявив, що українські законодавці майже напевно знову продовжать воєнний стан до закінчення терміну його дії 9 травня. Це означає, що виборів влітку не буде.Своєю чергою керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що вибори в Україні можливі лише після закінчення війни. Наразі ж немає конкретики стосовно українсько-російських переговорів, тому про будь-яку підготовку до виборів говорити не доводиться.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.